АГРООСВІТА: БЕЗ НИВИ НЕ ВИЖИТИ,
або Як у найстарішого аграрного коледжу забрали землю

      З Миколою Тарканом, директором Липковатівського аграрного коледжу, що у Нововодолазькому районі Харківщини, познайомив випадок. Виробники органічної сільськогосподарської продукції влаштували у фойє Верховної Ради імпровізовану виставку: були на тій експозиції м’ясні й молочні смаколики, соки, мед і варення, олії, крупи, борошно і ще всякого доброго харчу — на розлоге ситне застілля.

       Вряди-­годи заходили поодинокі депутати, снували здовж рядів, десь на мить затримувалися,
щось дегустували, з кимось перекидалися кількома словами, охоче позували перед об’єктивами, виголошували на телекамери спічі про підтримку вітчизняного товаровиробника і, сповнені почуття виконаного обов’язку та печаті тяжких клопотів на обличчях, спішили на вихід. А при стендах,
за столами зі зразками викоханої здорової продукції, з буклетами, з дегустаційними нарізками і пробниками­каламарчиками соромливо нітився, почуваючись тимчасовим гостем, той­-таки рідний виробник. Залюблений нашими турботливими політиками — далі нікуди.

Тарас ЕВСЮКОВ, декан факультету землевпорядкування НУБіП

«ХОЧУ, ЩОБ У НАС НАВЧАЛИСЯ ХЛОПЦІ ТА ДІВЧАТА З ІНШИХ КРАЇН»

       Землевпорядна справа давніша за рід людський. Переконуєшся в цьому, спостерігаючи навіть за мурахами — як вони пильнують своє умовно одгороджене обійстя! Чужинцям туди — зась! А петрогліфи на встановлених предками кам’яних стовпах, що розкидані світом, — чи це не позначки меж володінь, залишені нам прадавніми землевпорядниками? Занурюєшся у таку часову глибінь і розумієш — 20 років у масштабі Всесвіту — це мить. А для окремої людини, колективу — двадцятиліття чи не перша етапна відмітка на шляху зрілості. З таких роздумів починаємо розмову з Тарасом ЄВСЮКОВИМ, деканом факультету землевпорядкування Національного університету біоресурсів і природокористування (НУБіП), двадцятиріччя якому виповниться цьогоріч у серпні.

Вадим ІВЧЕНКО:

"КОЛИ МАЄМО НА НАШІЙ ТЕРИТОРІЇ АГРЕСОРА — ЯКИЙ МОЖЕ БУТИ РИНОК ЗЕМЕЛЬ?"

       Вадимові Івченку — 36. До обрання депутатом Верховної Ради працював заступником голови — керівником Виконавчої дирекції Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад, ще раніше очолював бізнес­структуру. Має дві вищі освіти і неабиякий досвід громадської діяльності, зокрема й міжнародної.

        Член фракції політичної партії «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина». Заступник голови ко­мітету Верховної ради з питань аграрної політики та земельних відносин. Член Міжфракційного депутатського об’єднання з реформування податкового, митного та земельного законодавства.

ВВЕДЕНА НОВА СПЕЦІАЛЬНІСТЬ «ГЕОДЕЗІЯ ТА ЗЕМЛЕУСТРІЙ». 
ПРОБЛЕМИ ЗМІНИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ ЇХ РАЦІОНАЛЬНОГО ВИРІШЕННЯ

      Проблеми підготовки фа­хівців напряму «Геодезія, картографія та землеуст­рій», а також сертифікації інженерів­геодезистів та інже­нерів­-землевпорядників неодно­разово розглядалися на сторінках «Землевпорядного вісника», зо­крема автором цієї статті у 2013 році [1, 2]. Минуло небагато ча­су, а зміни, що відбуваються в країні, вносять суттєві корективи в підготовку кадрів. У зв’язку з цим освітянам, науковцям, ке­рівникам галузевого відомства необхідно скоординувати свою роботу.

       Що нині насторожує? Про це по порядку.