Головна

Червень, 2017 |

ЦІКАВО ЗНАТИ

СКАРБИ ЗЕМЛІ КИЇВСЬКОЇ, або СЮРПРИЗИ,
ВИЯВЛЕНІ ПІД ЧАС ЗЕМЛЕВПОРЯДНИХ РОБІТ   

   

     В кінці ХVІІІ століття Київ поділявся на 4 адміністративні частини: Печерськ, Верхнє місто, Поділ та Плоска слобода (місцевість між сучасним Житнім ринком та Куренівкою). У 1­й половині XIX ст. до складу міста були включені села Куренівка, Пріорка та ін. Тоді ж почала виділятися головна вулиця Хрещатик. Завдяки швидкій забудові міста незабаром виділилися ще дві його частини — Палацова (Липки) і Либідська (Новобудови). У 1811 р. сталася катастрофічна пожежа на Подолі, де розміщувалося 2/3 будинків міста, тому наступного 1812 р. був затверджений новий план забудови Подолу, в основу якого було покладено проект архітектора В.І. Гесте. Цей план передбачав ліквідацію радіальної системи розташування вулиць і прокладку взаємно пересічних прямих вулиць. Відповідно до затвердженого 7 (19) січня 1834 р. спеціального положення Київ мав забудовуватися кам’яними будинками, а замість звивистих та вузьких вулиць прокладалися прямі та широкі. Генеральний план забудови Києва, складений в 1837 році під керівництвом архітектора В.І. Беретті, передбачав об’єднання Печерська, Подолу і Верхнього міста в єдине ціле. 

Травень, 2017 |

КРОК ДО ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМИ

ЯК ВРЯТУВАТИ ЛІСОСМУГИ, ЯКІ ЗАХИЩАЮТЬ ПОЛЕ

ОБЛАСНА РАДА ПРОГОЛОСУВАЛА
ЗА МОРАТОРІЙ НА ВИРУБКУ ЛІСІВ І
ЗЕЛЕНИХ ПОСАДОК НА ДНІПРОПЕТРОВЩИНІ

Про вирубку українських лісів останнім часом немало сказано, написано і знято. Колись густі зелені масиви тепер неабияк облисіли. Від випилювання дерев страждають навіть заповідні та рекреаційні зони, руйнується унікальна екосистема. Летять тріски й від невеликих посадок, що захищають поля. Питання збереження полезахисних лісосмуг у нашому журналі порушувалося не раз. Але минають роки, а вони здебільшого лишаються занедбаними, і господаря для них, схоже, не шукають. 24 березня на сесії Дніпропетровської обласної ради вирішили тимчасово — на період до 1 квітня 2018 року — заборонити вирубку дерев у лісах та лісових масивах області, а також провести організаційну роботу щодо збереження полезахисних лісосмуг. Про причини такого рішення неважко здогадатися. Нас більше цікавило — що має змінитися за рік і які заходи вживатимуть для цього в області. За відповідями на запитання ми звернулися до заступника голови Дніпропетровської обласної ради по виконавчому апарату — начальника управління з питань використання природних ресурсів Антона КУМАНОВСЬКОГО.

Квітень, 2017 |

КОНФЛІКТИ

 

ПОРУШЕНЬ НЕМАЄ, ОДНАК ВИННА

       Коли у Києві лише починав вирувати Майдан, Максим Кравченко подався туди — захищати ідеали революції Гідності. Коли ж на вкраїнську землю ступив чобіт російського окупанта, молодий чоловік без вагань вступив у добровольчий батальйон і вирушив на передову. Воює там досі, вже як контрактник ЗСУ.

       Тим часом вдома, в Залізцях Зборівського району, частину його подвір’я, яке використовувалося як спільний заїзд, прихопив новий власник сусіднього обійстя — Зиновій Максимів. Затіяв будівництво гаража, бо, бачте, родинна хата Кравченків і так пусткою стоїть — батьки повмирали, син Максим відколи на війні, його сестра Тетяна (у заміжжі — Лавриненко) проживає у Києві. Хоча вони оформили право власності на будинок, подали документи на приватизацію земельної ділянки, однак оформлення затягнула тернопільська приватна фірма «Матек».

Березень, 2017 |

ПОГЛЯД КРІЗЬ СТОЛІТТЯ

КАРТИ ТА ПЛАНИ 
ЯК ІСТОРИЧНІ ДОКУМЕНТИ

 

Ольга БЄЛАЯ,

кандидат історичних наук,
начальник відділу використання
інформації документів та
інформаційних технологій
Державного архіву
Київської області

 

       Перша відома карта заселених земель світу була створена давньогрецьким вченим та письменником Ератосфеном Кіренським у ІІІ столітті до н.е. Цією картою користувалися близько 400 років. З кінця І століття н.е. до наших днів дійшло 27 карт давньогрецького вченого Клавдія Птолемея з еллінзованого єгипетського міста Александрія, які він додав до своєї наукової праці «Географія».

Лютий, 2017 |

КОМПЕТЕНТНО

 

 

Святослав БАЛЮК

«МИ ПОВИННІ ЗАЛИШИТИ НАЩАДКАМ РОДЮЧИЙ ҐРУНТ, А НЕ ПУСТЕЛЮ» 

 

Збереження ґрунтів і охорона їх родючості — тема не надто популярна за роки проведення земельної реформи. І питання: яким ми залишимо наступним поколінням основне наше національне багатство — землю? — поки залишається відкритим.

 

Січень, 2017 |

ПАРЛАМЕНТСЬКІ СЛУХАННЯ

 

ЯКА ВОНА, УКРАЇНСЬКА МОДЕЛЬ РИНКУ СІЛЬГОСПЗЕМЕЛЬ?
 

Парламентські слухання «Регулювання обігу земель сільськогосподарського призначення: пошук української моделі» загалом дуже нагадували звичайнісіньке пленарне засідання Верховної Ради. З украй нечисленним депутатським корпусом, який представляли здебільшого ініціатори слухань, члени профільного парламентського Комітету аграрної політики та земельних відносин, а з «непрофільних» — хіба що пара­двійко керівників депутатських груп та фракцій, переважно «конструктивно­опозиційних»: ті просто не могли не скористатися черговою нагодою вкотре сподобатися електорату запальними критичними спічами. І як у тій пісні — «сіли, вуркотіли — ізнялися, полетіли»: проказавши з трибуни свої полум’яні заклинання, зрештою отримавши порцію рясних аплодисментів та зробивши селфі зі своїми прихильниками, так і не дотерпіли до кінця слухання, поодинці тихенько прошмигнули на вихід.

Грудень, 2016 |

РІК ПРОТИСТОЯННЯ

 

ВІДСТУПАТИ НІКУДИ 

              

Якби на Сумщині хтось заснував номінацію «Конфлікт року», немає жодних сумнівів, що одним із головних претендентів на перемогу у ній стала б ситуація, що виникла у Липоводолинському районі. 

Там виконуючий обов’язки голови райдержадміністрації побив геть усі горщики із місцевими фермерами. Найпотужніші з них — ще й депутати районної ради, тож конфлікт поступово переріс у протистояння між виконавчою та представницькою гілками районної влади. Головний камінь спотикання на стежці, котра не веде сторони одна до одної, а розводить їх у протилежні боки — земля.        

Листопад, 2016 |

РОЗМОВА ПРО НАБОЛІЛЕ

 

 

Віталій АНДРІЄНКО 

«ФУНКЦІЇ ҐРУНТУ В БІОСФЕРІ І СУСПІЛЬСТВІ
НІХТО Й НІЩО НЕ ЗАМІНЯТЬ»

Розмова з провідним ґрунтознавцем
Державного підприємства
«Київський науково-­дослідний та
проектний інститут землеустрою»,
кандидатом сільськогосподарських наук
Віталієм АНДРІЄНКОМ

 

 

— Віталію Олександровичу, для почину — можливо, й надто загальне, але для мене важливе світоглядне запитання. Ми, хочеться сподіватися, уже при порозі об'єднаного Європейського дому. І на шляху до постіндустріального суспільства. Отож, прямуючи туди, у глобалізований динамічний світ, де відбуваються цивілізаційні трансформації, — чи не наражаємося на небезпеку стати у тому омріяному домі безнадійними ізгоями? Зокрема, і з нашим багажем традицій — через те, що так сакралізуємо рідну землю: «годувальницю», «всеплодющую матір», яка «так люба ти мені». Адже факт: за нинішніх технологічних, генетичних див уже й на червоних аравійських пісках вирощують картоплю. То, може, й справді, чіпляючись за земельку, самі себе стримуємо у тому цивілізаційному поступі?

       — Знаєте, згадую кінець 60-­х років. Я молодий, сиджу на вченій раді факультету агрохімії і ґрунтознавства тодішньої столичної Сільгоспакадемії, а нині Національного університету біоресурсів і природокористування. Говорили про гідропоніку, яка тоді інтенсивно розвивалася. І от з вуст одного з професорів кафедри агрохімії чую: «Та тепер, за такої прогресивної технології, може, вже й ґрунтів не треба».

Жовтень, 2016 |

АКТУАЛЬНЕ ІНТЕРВ’Ю

 

Володимир МАЙБОЖЕНКО, перший заступник голови Київської обласної ради:

«ЖИТТЄВО ВАЖЛИВЕ ЗАВДАННЯ: ОБРАТИ НА ОБ'ЄДНАНІ ГРОМАДИ ЕФЕКТИВНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ»

       Як свідчить статистика Мінрегіонбуду, у Київській області — 661 місцева рада: 26 міських, 30 селищних і 605 сільських.
       За перспективним планом, схваленим 2015 року облрадою попереднього скликання, тут має бути створено 61 об’єднану територіальну громаду. Тим часом створено лише 2.
       Що гальмує територіальну реформу у столичному регіоні, яка роль у ній сфери земельних відносин, — про це та інше розмовляємо з першим заступником голови Київської обласної ради Володимиром МАЙБОЖЕНКОМ.

Вересень, 2016 |

АКТУАЛЬНО!

 

ІНВЕСТИЦІЇ РОЗДОРУ,
або ЯК У ЧИГИРИНСЬКОМУ РАЙОНІ КУРИ ПАЙОВИКІВ РОЗСВАРИЛИ

      У скверику супроти Чигиринської райради — гурт. Не те, щоб велелюдний, але помітний. І не стихійний. Щось єднає цих людей, і вже з першого ж погляду видно — не радісне щось.