НОВИНИ

 

Держгеокадастр презентував прототип Національної інфраструктури геопросторових даних в Україні

22 лютого 2018 року, Прес-служба Держгеокадастру

 

       Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру та Японське агентство міжнародного співробітництва (JICA) презентували сьогодні прототип Національної інфраструктури геопросторових даних, який було створено на територію 12 км2 у Вінницькій області. Проект був представлений на міжнародній конференції «НІГД: на шляху до інформаційного суспільства».

       Прототип являє собою єдину картографічну основу, на якій консолідовані як базові, так і профільні групи даних, зокрема, про координати, межі адміністративно-територіального устрою, гідрографічні об’єкти, населені пункти та вулично-дорожню мережу, промислові, сільськогосподарські та соціокультурні об’єкти, автомобільні дороги, залізниці, земельні ділянки на зазначеній території. Всі дані та їх поєднання доступні в режимі онлайн. Ознайомитися з прототипом можна за посиланням http://nsdi.land.gov.ua.

       Прототип системи НІГД у перспективі буде розгорнутий на всю територію України. Для забезпечення ефективної координації цього процесу бенефіціар проекту – Держгеокадастр – утворив Координаційну раду. До цього органу увійшли представники міністерств та інших органів влади, що є утримувачами геопросторової інформації.

       «Надзвичайно приємно, що у березні успішно завершиться проект зі створення Національної інфраструктури геопросторових даних. У рамках цього проекту японська сторона відряджала фахівців даної сфери, забезпечувала обладнанням та проводила тренінги в Японії. Я сподіваюся, що наші знання та технології, передані Україні в ході цієї технічної співпраці, зроблять внесок у розширення та функціонування НІГД для всієї території України», – зазначив Надзвичайний і Повноважний Посол Японії в Україні Й. В. Шікегі Сумі.

       «Уряд сформував концепцію «цифрової економіки», щоб оптимізувати управління усіма ресурсами та процесами в державі. Створення НІГД формує інфраструктурне забезпечення для її практичної реалізації, – відмітив Максим Мартинюк, перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України. – Завдяки міжнародній підтримці, як фінансовій, так і експертній, ми розраховуємо розширити створений прототип на всю територію України».

       На сьогодні в Україні відсутня нормативно-правова база для регулювання питання створення та функціонування Національної інфраструктури геопросторових даних. Держгеокадастр розробив законопроект про Національну інфраструктуру геопросторових даних в Україні, який вже знаходиться у Верховній Раді України. Забезпечення широкого та зручного доступу до інформації через єдиний геопортал дозволить багатьом галузям економіки і державним установам підвищити ефективність роботи, знизивши витрати на пошук даних.

       Створення інтероперабельної системи геопросторової інформації забезпечить можливість подальшої інтеграції України в світовий, та, зокрема, європейський економічний і інформаційний простір.

Довідково

       Проект технічної допомоги «Створення Національної інфраструктури геопросторових даних в Україні» реалізується з вересня 2015 року. Донор проекту – Уряд Японії через Японське агентство міжнародного співробітництва (JICA). Бенефіціар проекту – Держгеокадастр, реципієнт – ДП «Центр державного земельного кадастру». Виконавці – консалтингові компанії «Kokusai Kogyo Ltd», «PASCO Corporation». Бюджет проекту – 325 818 720 єн (приблизно 2,6 млн дол. США), термін реалізації 2,5 роки.

       Японська агенція міжнародної співпраці (JICA) – це найбільше у світі агентство двостороннього розвитку, що надає технічну підтримку, пільгові кредити та грантову допомогу в різних сферах діяльності. Проекти за підтримки JICA реалізуються в більш ніж 150 країнах світу.

       У 2012 році представники землевпорядної служби України та JICA домовилися про реалізацію спільного проекту технічного співробітництва в рамках проекту з побудови Національної інфраструктури геопросторових даних на базі Державного земельного кадастру.

       У листопаді 2014 року Україна отримала повідомлення від японських колег про схвалення заявки на отримання технічної допомоги. У вересні 2015 року розпочалася робота зі створення Національної інфраструктури геопросторових даних на пілотній території.

      Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) – центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

 

Королева Єлизавета ІІ орендувала земельну ділянку в центрі Києва

21 лютого 2018 року

 

        Київська міська рада передала Британській королеві Єлизаветі ІІ земельну ділянку площею 0,1622 га на вул. Костельній, 13-а в Шевченківському районі Києва в оренду на 49 років.

        Про це йдеться у відповідному рішенні Київради.

        Відповідно до рішення, ця земельна ділянка передається королеві у зв'язку з набуттям права власності на нерухоме майно.

        Нормативно грошова оцінка за попереднім розрахунком  становить  11 36,5 тисяч гривень.

        Орієнтовний розмір орендної плати буде складати близько 568,4 тис. гривень.

 

Нормативно-грошову оцінку столичних земель буде проведено до 2020 року

16 лютого 2018 року

 

        Востаннє нормативно-грошова оцінка землі проводилася в 2015 році. Необхідність переоцінки землі обумовлена коефіцієнтом інфляції, який за останні два роки зріс майже вдвічі.

        – Проведення нормативно-грошової оцінки столичних земель врегулює фінансове навантаження на суб'єктів земельних відносин. Адже це прямо впливає на визначення розміру земельного податку, розрахунку орендної плати за земельні ділянки, справляння держмита при укладенні цивільно-правових угод, визначення розміру втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва тощо. Крім того, оцінка землі є обов'язковою складовою всіх інвестиційних процесів, – зазначено в повідомленні прес-служби Київради. 

        Для переоцінки київських земель знадобиться близько 3,4 млн грн.

 

Кабмін звільнив заступника голови Держгеокадастру Заставного

15 лютого 2018 року

 

Кабінет Міністрів України звільнив Юрія Заставного з посади заступника голови Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр).

"Звільнити Заставного Юрія Богдановича з посади заступника голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру за угодою сторін", – йдеться в розпорядженні уряду №88 від 14 лютого.

Юрій Заставний був призначений на посаду в грудні 2016 року, 3 січня 2017 року розпочав виконання обов'язків.

 

Оренда сільгоспземель: зберігається дворазовий розрив між платою
за державні та приватні землі

15 лютого 2018 року, Прес-служба Держгеокадастру

 

        Держгеокадастр узагальнив дані про середню вартість оренди сільськогосподарської землі в 2017 році. В середньому по Україні громадяни-власники паїв у минулому році отримали 1369 грн за гектар. Станом на 01.01.2017 цей показник становив 1093,4 грн/га. Зростання за рік становить 25%.

        Найвища орендна плата за паї зафіксована у Черкаській (2961,8 грн/га), Полтавській (2553 грн/га), Харківській (2111 грн/га) та Сумській (2100,2 грн/га) областях. Найдешевше користування землею обходилося у Закарпатській (718,9 грн/га), Запорізькій (794,7 грн/га), Миколаївській (825,8 грн/га) та Херсонській (842,3 грн/га) областях. Загальна площа цієї категорії сільгоспземель, переданих в оренду за договорами, складає 16,9 млн гектарів.

        Середня орендна плата за передані на земельних аукціонах ділянки із земель сільськогосподарського призначення державної власності станом на 01.01.2018 склала 2793,2 грн/га, тоді як станом на 01.01.2017 показник становив 2249,8 грн/га. Зростання за рік становить 24%.

        Таким чином, в середньому за останній рік державні землі здавалися в оренду вдвічі дорожче, ніж приватні.  Таке ж співвідношення  Держгеокадастр зафіксував за підсумками 2016 року.

        Ще більший розрив спостерігається у порівнянні з орендною платою за землі державної власності, передані в користування на безконкурентних засадах за договорами минулих періодів. Станом на 01.01.2018 цей показник в середньому по Україні становив всього 1053 грн/га.

        Як зазначив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства Максим Мартинюк, держава демонструє вищу ефективність у розпорядженні своїми земельними ресурсами в порівнянні з приватним сектором завдяки низці послідовних, хоч і не завжди популярних кроків. «Були перекриті можливості безаукціонної передачі землі, а самі земельні торги перестали бути формальними, перетворившись на висококонкурентний інструмент, що забезпечив середню ставку оренди держземель за минулий рік на рівні 14,74%», – підкреслив він, нагадавши, що в минулому році держава вперше  визначила основні засади управління землями, прийнявши відповідну Стратегію та закріпивши мінімально припустимі параметри оренди (до 7 років та не менше 8% від нормативної грошової оцінки).

      За його словами, в частині приватних земель зростання вартості оренди гальмують наявність локальних монополій орендарів, відсутність вільного ринку землі та відсутність дієвих об’єднань власників землі, більшість з яких є громадянами похилого та дуже похилого віку.

Довідково

Станом на 01.01.2018 в Україні укладено 4,9 млн договорів оренди земельної частки (паю), із них із фермерськими господарствами – 0,75 млн договорів. Більшість договорів (2,3 млн) укладено терміном на 8-10 років.

 

Конституційний Суд України відмовився розглядати питання
про мораторій на продаж землі

14 лютого 2018 року

 

        Велика палата Конституційного Суду України сьогодні на своєму засіданні відмовила у відкритті конституційного провадження у справі за поданням 55 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) пунктів 14, 15 розділу Х „Перехідні положення“ Земельного кодексу України. Про це інформує відділ комунікацій Конституційного Суду України та правового моніторингу.

        Як повідомлялося раніше, ця група народних обранців рік тому звернулися до Конституційного Суду з проханням визнати неконституційним мораторій на продаж землі.

 

На один агрохолдинг випадає 35 сіл…

13 лютого 2018 року

 

        Цікаву статистику навів на своїй сторінці у Facebook радник міністра МВС Михайло Апостол: в середньому на один агрохолдинг випадає 35 сіл, на землях яких вони господарюють. А також на 100 га ріллі аж 0,1 працюючий.

        З інших джерел відомо, що в Україні 14 агрохолдингів сукупно орендують 3,32 млн га землі (10%). Неважко порахувати, скільки людей працює на цій площі та скільки податків сплачується. 

 

99% ОТГ зробили перший крок до отримання земель у власність

12 лютого 2018 року

 

        657 із 665 об’єднаних територіальних громад (ОТГ), які утворені на сьогодні в Україні і які відповідно до прийнятого Урядом розпорядження можуть отримати в комунальну власність державні землі за межами населених пунктів, розпочали відповідну процедуру. 99% громад протягом минулого тижня уклали з головними управліннями Держгеокадастру в своїх областях меморандуми про співпрацю при здійсненні заходів щодо передачі сільгоспземель державної власності у комунальну. Решта ОТГ завершують підготовку до підписання, – повідомляє Прес-служба Держгеокадастру.

        У меморандумі сторони в особі начальника Головного управління Держгеокадастру та сільського/селищного/міського голови, який виступає від імені об’єднаної територіальної громади, фіксують взаємні зобов’язання та підходи до процесу. Також у документі зафіксовані основні етапи такої передачі та їх послідовність, деталізовані дедлайни в частині видачі наказу про проведення інвентаризації тощо. Сторони зобов’язуються максимально сприяти одна одній на всіх етапах.

        За словами першого заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Максима Мартинюка, оперативність об’єднаних громад та інтенсивність процесу підписання меморандумів – найкращий доказ того, що земельні ресурси розглядаються ними як основний фактор спроможності, а рішення Уряду було не просто довгоочікуваним, а вкрай необхідним.

        Зауважується, що меморандум – це декларація про наміри, офіційно ж процедура передачі ділянок стартує після того, як рада ОТГ прийме на сесії рішення про звернення до Держгеокадастру щодо передачі земель, а Головне управління Держгеокадастру в області отримає відповідне клопотання. В середньому процес передачі земель для однієї ОТГ може тривати близько двох місяців.

 

Держгеокадастр завершує розрахунки за роботи з інвентаризації земель
2013 року: штрафні санкції вдалося звести до нуля

9 лютого 2018 року,  Прес-служба Держгеокадастру

 

        Держгеокадастр завершує погашення заборгованості, яка сформувалася за виконання робіт з інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності на території всіх областей України в 2013 році. Виконавцям робіт протягом 2014-2017 років перераховано 92 млн грн боргу, залишок в 13,3 млн грн буде виплачений до кінця першого кварталу поточного року.

        Найбільш активно процес погашення заборгованості за виконані роботи почався лише в 2017 році, коли було сплачено 67% суми (61,6 млн гривень).

        Також у результаті переговорів із суб’єктами господарювання-виконавцями робіт були укладені мирові угоди щодо відмови останніх від штрафних претензій, зокрема і в частині штрафів, які були нараховані в судовому порядку. Загальна сума зекономлених таким чином державних коштів склала 8,5 млн гривень.

        У 2013 році в рамках бюджетної програми Держгеокадастру «Проведення земельної реформи» було проведено інвентаризацію земель сільськогосподарського призначення державної власності на території всіх областей України на площі 1,6 млн гектарів.

        У результаті проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності здійснено державну реєстрацію у Державному земельному кадастрі 92 тисяч земельних ділянок загальною площею 1,6 млн гектарів.

        Вартість робіт склала 189,2 млн грн, з яких по факту було сплачено лише близько третини.

Динаміка погашення заборгованості за виконані роботи з інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності на території всіх областей України

2014

4,5 млн грн

2015

10,3 млн грн

2016

15,6 млн грн

2017

61,6 млн грн

2018 (до кінця першого кварталу)

13,3 млн грн

 

Українська модель ринкового обігу сільгоспугідь має гарантувати 
їх придбання громадянами, які самостійно господарюють на землі
та проживають у сільській місцевості

7 лютого 2018 року, ННЦ «Інститут аграрної економіки»

 

       Близько 70% респондентів вважають, що передумовою зняття мораторію на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення має бути комплексне правове урегулювання цього питання.

       На цьому наголосив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Юрій ЛУПЕНКО, презентуючи сьогодні на прес-конференції в УНІАН результати проведеного науковцями установи опитування з питань можливих моделей обігу земель сільськогосподарського призначення в Україні.

       – У разі зняття мораторію продати свої земельні паї мають намір близько 10,4% власників. А це означає, що пропозиція на ринку земель у разі його запровадження може скласти 1,5-2,8 млн га сільськогосподарських угідь, – поінформувала завідувач відділу земельних відносин та природокористування Інституту аграрної економіки Ольга ХОДАКІВСЬКА.

       За її словами, придбати земельні ділянки виявило бажання близько 48% землекористувачів.

       Переважна більшість селян обізнані в тому, якою насправді є вартість сільгоспугідь: 39,4% вважають, що ціна має бути в межах 6 тис. дол. США/га, ще стільки ж респондентів оцінюють 1 га в 12 тис. дол. США.

       – Втім, прийнятна для викупу земель ціна є суттєво нижчою, – зауважила Ольга Ходаківська. – Половина опитаних землекористувачів (54%) готові заплатити не більше 1000 дол. США/га, і лише кожен шостий (15,3%) – 2500 дол. США/га".

       За її словами, найбільш прихильною до можливого уведення купівлі-продажу земель є та частина власників земельних паїв, які обробляють їх самостійно. При цьому більшість із них висловлюються за обмеження обігу земель фізичними особами (16%), або ж громадянами України та фермерськими господарствами (12%).

       Трохи більше половини (58,1%) представників територіальних громад підтримують необхідність запровадження ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення, однак вважають, що це питання зараз не на часі, зазначила експерт.

       За результатами проведеного опитування, однією з суттєвих перешкод на шляху запровадження ринкового обігу сільгоспземель є брак обігових коштів у потенційних покупців. З огляду на це респонденти цілком справедливо зазначають, що процес «запуску» купівлі-продажу зазначеної виду цільового призначення земель має доповнюватися механізмами пільгового кредитування та розстрочення платежу з наданням пріоритету тим, хто самостійно господарює на землі або молодим фермерам, які хочуть започаткувати власну справу.

       – Результати анкетних опитувань вказують на те, що власники земельних паїв, як і землекористувачі досить помірковані у відповідях з питань запровадження ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення. Однак, обираючи майбутню модель земельних відносин в Україні значна частка опитаних відповіла, що хотіла б господарювати на землі, що буде їх власністю, – підсумувала Ольга Ходаківська.

 

ДОВІДКА

       Дослідження Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» мало за мету з’ясувати, яким бачать власники земельних паїв, спадкоємці, землекористувачі (орендарі), керівники територіальних громад обіг земель сільськогосподарського призначення у перспективі, з тим, щоб якомога повніше врахувати їх інтереси при формуванні державної політики у сфері земельних відносин.

       Опитування проводилося в період з лютого по травень 2017 р. В організації та проведенні анкетного опитування взяли участь 24 наукові установи системи НААН. Опитування проводилося в усіх регіонах України, за винятком Автономної Республіки Крим та тимчасово окупованих територій Донецької і Луганської областей. Воно охопило 520 сільських та 25 міських населених пунктів.

       Опитано 3000 осіб, з яких:

  • 2503 – власники земельних паїв, 900 – землекористувачів (орендарів) ,
  • 1490 чоловіків та 1510 жінок.
  • 2885 сільських жителів та 115 мешканців міст;
  • 570 пенсіонерів, 2130 працюючих та 300 безробітних.

       Під час опитування вивчалася думка громадян України – суб’єктів земельних відносин – за такими категоріями:

  • власники земельних паїв (залежно від способу набуття земельних ділянок);
  • керівники сільськогосподарських підприємств та фермерських господарств;
  • очільники та представники територіальних громад.

       Особливий акцент при вивченні думки власників земельних паїв робився на тому, в який спосіб вони набули земельні ділянки: в процесі паювання земель колективних господарств, чи є спадкоємцями; проживають у сільській місцевості чи є мешканцями міст; обробляють земельний наділ самостійно чи здають його в оренду.

       При опитуванні землекористувачів, у т.ч. орендарів важливо було з’ясувати:

  • чи задовольняють їх нинішні орендні відносини;
  • як багато із них хочуть розширити площу землекористування за рахунок оренди, чи викупу земельних ділянок;
  • яка ціна викупу є для них прийнятною тощо. 

 

Депутати відхилили три законопроекти щодо стимулювання
створення дрібних фермерських господарств
і деконцентрації повноважень у
земельній сфері

6 лютого 2018 року

 

        Народні депутати 6 лютого розглянули три законопроекти про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання створення та діяльності дрібних фермерських господарств і деконцентрації повноважень у сфері земельних відносин за №№7363, 7363-1, 7363-2.

        За результатами голосування усі три законопроекти відхилено.

  • Законопроект № 7363 був внесений Президентом України Порошенком П. О. Він, зокрема, пропонував:

– Передати повноваження із розпорядження землями державної власності, які знаходяться за межами населених пунктів, об’єднаним територіальним громадам (крім розпорядження землями оборони, землями природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, іншими землями, які мають важливе значення для держави), позбавивши цих повноважень Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі – Держгеокадастр).

– Повноваження щодо розпорядження рештою земель державної власності, які знаходяться за межами населених пунктів, - передати у розпорядження районних державних адміністрацій. У міру об’єднання територіальних громад вказані землі будуть передаватись у власність таких територіальних громад.

– Визначити правовий механізм передачі земель колишньої колективної власності до земель комунальної та приватної власності.

– Поширити статус виробника сільськогосподарської продукції на фізичних осіб-підприємців, які організували фермерське господарство, в тому числі сімейне, та включити їх до четвертої групи платників єдиного податку та встановити пільговий порядок сплати єдиного податку та єдиного соціального внеску.

Крім того, проектом Закону пропонувалося:

– визначити спрощений порядок встановлення та зміни меж територій територіальних громад, а також порядок внесення відомостей про межі територіальних громад до Державного земельного кадастру, процедуру передачі земель державної власності у комунальну власність об’єднаних територіальних громад;

– передати сільським, селищним, міським радам повноваження із затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель за межами населених пунктів;

  • Законопроект № 7363-1 був внесений народними депутатами України Ляшком О. В., Галасюком В. В., Вовком В. І., Мепарішвілі Х. Н.

Цим законопроектом, на відміну від президентського, не підтримується:

– передача місцевим державним адміністраціям повноважень щодо розпорядження землею до моменту закінчення об’єднання громад;

– припинення повноважень Держгеокадастру з контролю за використанням та охороною земель;

– передача районним державним адміністраціям функцій по веденню Державного земельного кадастру, погодженню документації із землеустрою, регулюванню питання оцінки земель;

 Серед іншого пропонується:

 Надати повноваження із здійснення державного контролю за використанням та охороною земель:

– центральному органу, який реалізує державну політику у сфері земельних відносин;

– виконавчим органам сільських, селищних, міських рад (у частині контролю за виконанням вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням; дотримання строків своєчасного повернення тимчасово зайнятих земельних ділянок та обов'язкового виконання заходів щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням; вжиття відповідно до закону заходів щодо повернення самовільно зайнятих земельних ділянок їх власникам або користувачам).

  • Законопроект № 7363-2 був внесений народним депутатом України Івченком В. Є.

Цим альтернативним законопроектом запропоновано:

– приведення вітчизняного земельного законодавства у відповідність з загальноприйнятими нормами в країнах ЄС і світовій практиці для розвиту сімейних ферм, а саме спрощення порядку та гарантування набуття сільськогосподарських земель громадянами України, які мають намір створити чи розширити сімейне фермерське господарство;

– створення сприятливих економічних, соціальних та податкових умов для добровільної трансформації домогосподарств населення в сімейні фермерські господарства;

– зменшення корупції в земельних відносинах шляхом запровадження суттєвих обмежень у використанні та обтяжень речових прав на земельні ділянки, набутих із земель державної та комунальної власності у власність безоплатно або в користування без проведення земельних торгів, а також встановити певні обмеження щодо транзакцій з такими земельними ділянками;

– запровадження, поряд з традиційними земельними торгами, аукціонів, учасниками яких можуть бути виключно громадяни України, які є членами сімейних фермерських господарств, які на момент проведення аукціону мають в обробітку не більше 20 га землі.

 

Уряд знайшов механізм передачі земель у власність ОТГ,
яка
має завершитися до кінця 2018 року

5 лютого 2018 року

 

       Розпочатий Урядом України процес передачі земель у комунальну власність об’єднаних територіальних громад має завершитися до кінця 2018 року, причому перші передачі земель, завдяки знайденому Кабінетом Міністрів рішенню, мають відбутися вже у лютому-березні. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час спеціальної наради, присвяченої земельним питанням, повідомляє Департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів України.

       «Ми починаємо рухатися в цьому питанні. Нам не потрібна зміна до законодавства, достатньо рішення Уряду, аби передати землі у власність ОТГ. Громади будуть володіти землею, розпоряджатися нею вільно, і ніхто цьому заважати не буде», – сказав Володимир Гройсман.

       Запропонований механізм передачі земель – максимально прозорий і враховує декілька кроків: звернення в територіальний орган Державної служби з геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) із заявою про передачу землі, інвентаризації землі, ухвалення рішення і реєстрація права власності в органах юстиції. Причому, за інформацією Міністерства аграрної політики та продовольства України, більшість земель вже проінвентаризовані, але в разі необхідності додаткова інвентаризація буде проведена в максимально швидкі терміни.

       Прогнозна швидкість передачі земель – не менше трьох громад на місяць. Координація всіх дій буде прописана в меморандумі, який підписуватимуть керівні органи ОТГ та органи Держгеокадастру. Підписання документів розпочнеться вже цього тижня. Допомагати в цій роботі, за пропозицією Уряду, будуть Асоціація об’єднаних територіальних громад та Асоціація міст України.

       «Ми будемо моніторити виконання (меморандумів). Якщо побачимо, що хтось заважає – будемо звільняти (таких чиновників) з роботи, - підкреслив Володимир Гройсман. – Перші підсумки процесу маємо підвести вже за три тижні».

       Глава Уряду звернув увагу, що наразі в Україні працюють близько 700 ОТГ. «До кінця 2018 року всі землі мають бути передані. Це буде правильна передача землі у власність. Готові фінансово допомогти громадам щодо проектів відведення землі», – сказав Прем’єр-міністр.

Довідково

Наприкінці січня Кабінет Міністрів України погодив механізми передачі у власність об’єднаним територіальним громадам землі, в тому числі землі поза межами населених пунктів. Відповідне рішення ухвалене за сприяння Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана і передбачає оформлення відповідних урядових доручень Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру. За рішенням Уряду з лютого громади можуть планувати свої території. Причому, структури Держгеокадастру вже позбавлені права одноосібно ухвалювати рішення щодо розпорядження землями поза межами населених пунктів – без згоди об’єднаних територіальних громад.

 

Розпорядження Кабміну про передачу земельних ділянок сільгосппризначення  державної власності у комунальну власність ОТГ   чинне

 2 лютого 2018 року

 

        1 лютого 2018 року набрало чинності розпорядження Кабінету Міністрів України від 31 січня 2018 р. № 60-р «Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об’єднаних територіальних громад». Цим документом  Держгеокадастру доручається  розпочати з цього дня передачу усіх земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в комунальну власність відповідних об’єднаних територіальних громад, крім тих земельних ділянок, які не можуть бути передані у комунальну власність.

         У випадку якщо земельні ділянки не сформовані, Держгеокадастру доручається забезпечити їх формування шляхом інвентаризації.

         До передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність розпорядження землями сільськогосподарського призначення при передачі в користування (виключно шляхом проведення аукціонів) або у власність, здійснювати за погодженням з об’єднаними територіальними громадами та після прийняття ними рішення.

 

Геннадій Зубко і Ґеорґ Мільбрадт презентували законодавчий маршрут
з децентралізації

1 лютого 2018 року

 

       Законодавчий маршрут з децентралізації, який включає 17 ключових законопроектів, презентували сьогодні на спільній прес-конференції Віце-прем’єр-міністр-Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Геннадій Зубко та Спеціальний посланник уряду Федеративної Республіки Німеччина з питань реформ у галузях урядування та децентралізації в Україні Ґеорґ Мільбрадт.

       За словами Віце-прем’єра, прийняття ключових законопроектів дозволить підсилити реформу на місцях в напрямку добровільного приєднання і об’єднання територіальних громад, залучення територіальних громад до приєднання до міст обласного значення, підсилення впровадження сервісів, додаткової передачі повноважень – земельних ресурсів і можливості планування, підсилення можливостей муніципальних послуг тощо.

       «17 ключових законопроектів вже зареєстровані у парламенті і мають бути прийняті максимум до літа. Все, що не буде підтримано парламентом, перенесеться автоматично на 2021-2022 роки. Я не думаю, що в України є стільки часу, щоб відкладати на потім надзвичайно важливі реформи. Підтримка, яка зараз йде від органів влади і парламенту дійсно прискорить прийняття законів», — зазначив на прес-конференції Ґеорґ Мільбрадт.

       Представник ФРН відмітив, що вирішальним для подальшого розвитку України є питання делегування об’єднаним громадам права власності на землю.

       «Краще, якщо питання земельного планування будуть у руках громади. Через це ми підтримуємо законопроект №7118, розроблений Мінрегіоном, щодо управління земельними ресурсами в межах території ОТГ. Це – надважливий документ. Наголошую, ми не підтримуємо альтернативний парламентський проект №7118-1, тому що він якраз робить навпаки», — підкреслив Ґеорґ Мільбрадт.

 

Держгеокадастр позбавили права одноосібно ухвалювати рішення
щодо розпорядження землею

31 січня 2018 року, Урядовий портал

 

      Кабінет Міністрів України сьогодні на своєму засіданні схвалив розпорядження, яке позбавляє структури Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру права одноосібно ухвалювати рішення щодо розпорядження землями поза межами населених пунктів – без згоди об’єднаних територіальних громад. Рішення ухвалено за ініціативи Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана.

      «З завтрашнього дня жоден геокадастр країни не має права приймати одноосібні рішення, – сказав Володимир Гройсман. – Не дай Бог хтось спробує передати землю поза межами населеного пункту (без згоди ОТГ). За це буде чітка кримінальна відповідальність – викинемо з кабінету».

Довідково

Наприкінці січня Глава Уряду повідомив, що Кабінет Міністрів України знайшов оптимальне юридичне рішення і готовий вже з лютого розпочати процес передачі землі поза межами населених пунктів у власність об'єднаним територіальним громадам. За рішенням Уряду з лютого громади можуть планувати свої території.

За словами першого заступника міністра аграрної політики та продовольства Максима Мартинюка, йдеться про 760 тис. гектарів.

Інвентаризація земель, які підлягають передачі об'єднаним територіальним громадам, розпочнеться вже завтра і триватиме до кінця року.

 

З лютого розпочнеться процес передачі землі поза межами
населених пунктів об'єднаним громадам у власність

26 січня 2018 року, Урядовий портал

 

       Кабінет Міністрів України знайшов оптимальне юридичне рішення і готовий вже з лютого розпочати процес передачі землі поза межами населених пунктів у власність об'єднаним територіальним громадам. Про це сказав Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман.

       "Об'єднані територіальні громади зараз управляють територіями в межах своїх населених пунктів. Але голови ОТГ ставлять питання аби землі за межами населених пунктів передати в управління, – сказав Глава Уряду. – Ми знайшли рішення. Я даю доручення Держгеокадастру відвести всю землю ОТГ".

       Прем'єр-міністр пояснив, що з лютого громади можуть планувати свої території.

       "З лютого починаємо процес передачі землі поза межами населених пунктів у власність (громадам)", – наголосив Володимир Гройсман.

 

У Полтаві викрито на хабарі екс-керівника інспекції Держгеокадастру

23 січня 2018 року, Служба безпеки України

 

       Співробітники Служби безпеки України викрили на хабарі колишнього начальника інспекції з контролю за використанням і охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області.

       Правоохоронці встановили, що екс-посадовець вимагав у місцевого жителя понад 750 тисяч гривень за сприяння у безперешкодному продовженні договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 88 гектарів. За вказану суму ділок обіцяв домовитися з посадовими особами обласного головного управління Держгеокадастру стосовно позитивного «розгляду» цього питання.

       Оперативники спецслужби затримали зловмисника поблизу одного із ресторанів швидкого харчування Полтави під час одержання всієї суми неправомірної вигоди.

       У рамках відкритого кримінального провадження за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України співробітники СБ України проводять санкціоновані обшуки у фігурантів справи.

       Наразі вирішується питання щодо оголошення затриманому про підозру у вчиненні злочину та обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

       Тривають невідкладні слідчо-оперативні дії, зокрема щодо притягнення до відповідальності чиновників Держгеокадастру, причетних до корупційної схеми.

       Операція із викриття зловмисника проводилась спільно з підрозділом захисту економіки Нацполіції під процесуальним керівництвом прокуратури.

 

 

На Київщині судитимуть екс-директора житлово-комунального підприємства за незаконне передання у користування підприємцю земельної ділянки

23 січня 2018 рок, Генеральна прокуратура України

 

       У ході досудового розслідування встановлено, що у 2015 році колишній директор житлово-комунального підприємства однієї з селищних рад Бородянського району уклав договір на право користування земельною ділянкою, вартість якої становить майже 4 млн грн із фізичною особою-підприємцем.

       Втім, з’ясовано, що передача в оренду вказаної землі відбулась із грубими порушеннями норм законодавства.

       Так, вказаний договір укладений без визначення орендної плати, що є однією з істотних умов договору оренди землі.

       Крім цього, договір на право користування земельною ділянкою укладено без акту визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), акту приймання-передачі земельної ділянки та державної реєстрації.

       Окрім цього, земельний аукціон не проводився.

       Таким чином, в результаті неналежного виконання екс-директором своїх службових обов’язків, через ненадходження коштів орендної плати місцевому бюжету селищної ради заподіяно шкоду в розмірі майже 700 тис грн.

       Реагуючи на виявлені порушення, Фастівською місцевою прокуратурою було пред’явлено позов з вимогою визнати недійсним договір про право користування земельною ділянкою, який судом задоволено у повному обсязі.

       На даний час обвинувальний акт стосовно екс-директора ЖКП за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 (неналежне виконання службовою особою своїх службових обов’язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам) КК України скеровано до суду для розгляду по суті.

Довідково: санкція статті передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до 5 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років. 

 

Уряд схвалив законопроект про Національну інфраструктуру геопросторових даних

18 січня 2018 року

 

        Кабінет Міністрів України під час засідання 17 січня підтримав законопроект «Про Національну інфраструктуру геопросторових даних».

        Створення НІГД передбачено директивою ЄС INSPIRE, яка є обов’язковою для всіх країн-членів ЄС та кандидатів для вступу в ЄС, але гальмується відсутністю законодавчої бази з цього питання.

        Прийняття законопроекту забезпечить встановлення правових основ створення, функціонування та розвитку Національної інфраструктури геопросторових даних, сприятиме забезпеченню потреб суспільства у різних сферах життєдіяльності та інтегрувати Україну до європейської та глобальної інфраструктури геопросторових даних.

        Для створення Національної інфраструктури геопросторових даних будуть використані наявні геопросторові дані та метадані, створені органами державного управління.

        Геопросторові дані створюються за результатами топографо-геодезичної і картографічної діяльності, створення державних кадастрів, реєстрів усіх видів та моніторингу навколишнього природного середовища, передбачених видатками Державного бюджету на відповідний рік, враховуючи фінансові можливості.

Довідково

Національна інфраструктура геопросторових даних – це комплексна система, яка об’єднує десятки інформаційних шарів з важливими просторовими даними (рельєф, підземні/наземні комунікації, водні та лісові ресурси, інфраструктура, об’єкти нерухомості, статистична інформація, демографічні дані та ін.) на базі єдиної геодезичної та картографічної основ. Забезпечення широкого та зручного доступу до цієї інформації через єдиний геопортал дозволить багатьом галузям економіки і державним установам підвищити ефективність роботи, знизивши витрати на пошук даних.

 

Уряд зняв обмеження на отримання землі учасникам АТО

17 січня 2018 року

 

       Кабінет Міністрів на засіданні 17 січня переглянув та конкретизував стратегію держави в частині виділення земельних ділянок учасникам АТО, забезпечивши максимально широкий доступ до отримання цієї пільги.

      Постановою «Про внесення змін до Стратегії удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними» закріплюється першочерговість забезпечення земельними ділянками учасників антитерористичної операції незалежно від площі земельних ділянок, право оренди на які було продано. Постанова набуде чинності після її опублікування. Нагадаємо, що зараз встановлений паритет: безоплатно може бути передано не більше 25% від площі ділянок, реалізованих на відкритих торгах за попередній звітний період.

       «Повністю підтримую наших воїнів і вважаю, що правильний механізм отримання земельних ділянок є необхідним», – підкреслив під час засідання Уряду Прем’єр-міністр Володимир Гройсман. Він також зазначив важливість питання верифікації отримувачів землі, щоб не допустити спекуляцій на статусі героїв та використання учасників АТО для здійснення оборудок із землею.

       Як відзначив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства Максим Мартинюк, прийняття постанови 413 було спрямоване на перекриття сумнівних схем розпорядження землями державної власності і свою антикорупційну місію документ виконав. «Але побічним ефектом стало уповільнення темпів передачі землі учасникам АТО. Тому під час зустрічей з організаціями ветеранів АТО ми знайшли той формат, який би їх влаштовував, – внесення змін до цієї постанови, які б пришвидшили передачу землі», – пояснив він.

 

20 лютого  останній день подання звітності з плати за землю

16 січня 2018 року

 

        У формі Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) відбулися зміни, які зумовлені наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2017 №9.

        Так, відповідно, платники податків повинні звітувати за оновленою формою з 2018 року.

       У новій формі декларації, зокрема:

  • змінено кол. 8 розрахунків суми земельного податку та орендної плати – розмежовано одиниці виміру (га/кв. м), які зазначаються у витягах про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, що надаються Держгеокадастром;
  • уточнено кол. 10 розрахунків суми земельного податку та орендної плати – доповнено словами «одиниці площі», тобто для розрахунку суми податкового зобов’язання застосовується нормативна грошова оцінка одиниці площі земельної ділянки, а не усієї земельної ділянки;
  • інформація щодо категорії/цільового призначення земельної ділянки зазначається відповідно до Класифікатора видів цільового призначення земель, затвердженого наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548.

 

Держгеокадастр повідомив про коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель за 2017 рік

15 січня 2018 року

 

      Індекс споживчих цін за 2017 рік, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, застосовується із значенням: для сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів) – 100 відсотків; коефіцієнт для земель несільськогосподарського призначення – 1,0.

      Зазначений індекс встановлено відповідно до пункту 9 підрозділу 6 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (в редакції Закону України від 07.12.2017 № 2245–VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році»).

      Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлятъ: 1996 рік – 1,703; 1997 рік – 1,059; 1998 рік – 1,006; 1999 рік – 1,127; 2000 рік – 1,182; 2001 рік – 1,02; 2005 рік – 1,035; 2007 рік – 1,028; 2008 рік – 1,152; 2009 рік – 1,059; 2010 рік – 1,0; 2011 рік – 1,0; 2012 рік – 1,0; 2013 рік – 1,0; 2014 рік – 1,249; 2015 рік – 1,433 (крім сільськогосподарських угідь) та 1,2 для сільськогосподарських угідь (рілля, перелоги, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження), 2016 рік – для сільськогосподарських угідь – 1,0, для земель несільськогосподарського призначення – 1,06.

Нормативна грошова оцінка земель за 2002, 2003, 2004 та 2006 роки не індексувалася.

 

Земельна реформа – серед невирішених питань, над яким необхідно працювати у 2018 році

4 січня 2018 року

 

       Таку думку висловив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк, підсумовуючи 2017 рік. Він визначив short-list («короткий список» в перекладі з англійської) факторів, які вплинули торік на аграрну галузь. Десять галузевих подій і трендів були опубліковані в його авторській колонці в одному з видань.

       Серед перших дефініцій у списку – послідовність державної підтримки та преференції для дрібних і середніх виробників. Так, на розвиток фермерських господарств і сільськогосподарської кооперації на 2018 рік закладено 1 млрд гривень.

       Також важливими трендами, які сформувалися у 2017 році і будуть впливати на галузь у майбутньому, на думку першого заступника Міністра, є зближення вартості оренди землі з ринковими реаліями, укрупнення гравців в аграрному і продовольчому секторах, подальша розбіжність полюсів СНД-ЄС у структурі експорту. Щодо останнього, за підсумками дев'яти місяців 2017 року аграрний експорт в ЄС зріс на 39,7% до 4,03 млрд дол, тоді як у країн СНД – всього на 16,1% до 937,5 млн дол., – повідомляє прес-служба Мінагрополітики.

       Крім того, у підсумковому списку – синхронізація реєстрів (Реєстр речових прав Мін'юсту і Державний земельний кадастр почали обмінюватися даними в режимі онлайн) та гармонізація стандартів з ЄС (ухвалені закони "Про державний контроль у сфері безпеки та якості харчових продуктів" та "Про безпеку та гігієну кормів").

       На думку Максима Мартинюка, відновлення тваринництва все ще є негативним трендом, але завдяки значній підтримці у 2018 році (4 млрд грн), можна сподіватись на позитивну динаміку.

       Незаперечний вплив на сектор мало продовження земельного мораторію. «З плюсів – учасники земельних відносин отримали річний перепочинок і можливість провести більш якісну підготовку до реформи. З мінусів – збереження неприйнятного статус-кво на сільських територіях, переважна сировинна модель виробництва, посилення позицій крупного бізнесу», – зазначив перший заступник Міністра.

       Завершує short-list усвідомлення про необхідність перегляду режиму оподаткування, що є одним з важливих завдань на 2018 рік. Також серед невирішених питань, над якими необхідно працювати у новому році, Максим Мартинюк визначив земельну реформу та китайський контракт ДПЗКУ. В цілому, за його словами, у галузі вплив позитивних факторів переважав.

 

В Україні в 2018 році проведуть загальну нормативно-грошову оцінку сільгоспземлі

2 січня 2018 року, Інтерфакс-Україна

 

       Всеукраїнську нормативну грошову оцінку земель сільгосппризначення буде проведено в 2018 році, зазначається в опублікованому Законі "Про Державний бюджет України на 2018 рік" в газеті "Голос України".

       Проведення нормативної грошової оцінки землі буде забезпечено за рахунок коштів держбюджету.

       Технічну документацію для проведення нормативно-грошової оцінки затверджує Держгеокадастр.

       Держгеокадастр до 1 лютого 2018 року має надати Державній фіскальної службі інформацію про нормативно-грошову оцінку земельних ділянок, проведену на зазначену дату. ДФС опублікує цю інформацію на своєму сайті.

       Нормативно-грошова оцінка земель сільгосппризначення в 2018 році не зміниться, оскільки коефіцієнт індексації встановлено на рівні одиниці.

       Державна фіскальна служба до 15 липня має опублікувати затверджену на наступний рік нормативно грошову оцінку земель на своєму офіційному сайті.

 

Комітет рекомендує депутатам прийняти за основу два законопроекти –
щодо сприяння розвитку виноградарства та 
створення дрібних фермерських господарств

20 грудня 2017 року

 

       Парламентський Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин рекомендує прийняти за основу проект Закону № 6603 від 21.06.2017 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння розвитку виноградарства»

       Цим законопроектом пропонується внести зміни до Земельного кодексу України та Закону України «Про оренду землі» щодо встановлення строку не менш як 25 років для користування земельними ділянками під виноградниками або для їх закладання, а також врегулювати питання відшкодування користувачу у разі дострокового припинення права користування земельною ділянкою його витрат, здійсненних на закладення (посадку) та / або догляд за виноградниками, а також завданих збитків.

       На засіданні Комітету народні депутати розглянули також проект Закону № 7363 про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання створення та діяльності дрібних фермерських господарств і деконцентрації повноважень у сфері земельних відносин, поданий Президентом України.

       Під час обговорення законопроекту було підтримано ініціативу щодо надання об’єднаним територіальним громадам у комунальну власність земель державної власності у межах їх території, що дозволить громадам отримати додаткові кошти для розвитку інфраструктури об’єднаних територіальних громад, стимулюватиме решту сільських, селищних та міських рад до об’єднання.

       Прийняття цього законопроекту, на думку народних депутатів, сприятиме зміцненню матеріальної та фінансової основи об’єднаних територіальних громад, дозволить більш якісно та обґрунтовано планувати розвиток територій, оптимізувати процедуру здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, зменшити корупцію у земельній сфері, захистити майно, корпоративні права і землі, які перебувають у власності та користуванні громадян і юридичних осіб, запобігти протиправному поглинанню і захопленню підприємств в аграрному секторі економіки.

       Реалізація правових норм, визначених цим законопроектом, також призведе до удосконалення процедури оподаткування земель, створення передумов для легалізації сімейних фермерських господарств шляхом набуття фермерами статусу фізичної особи-підприємця – виробника сільськогосподарської продукції та відповідно забезпечення їх повноцінної участі в соціально-економічному житті держави.

 

Верховна Рада не скасувала рішення про продовження мораторію
на продаж сільгоспземлі

20 грудня 2017 року

 

       Народні депутати сьогодні розглянули і за результатами голосування відхилили проект Постанови про скасування рішення Верховної Ради України від 7 грудня 2017 року про прийняття в першому читанні за основу та в цілому проекту Закону України про внесення змін до розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо продовження заборони відчуження сільськогосподарських земель до 1 січня 2019 року.

       Відповідну постанову №7350-П підтримали 66 народних депутатів. Автори проекту постанови вважають, що документ схвалений з порушенням вимог Регламенту Верховної Ради, зокрема, норми щодо строків подання альтернативних законопроектів.

       Тепер Голова Верховної Ради Андрій Парубій може підписати законопроект щодо мораторію і передати цей документ на підпис Президенту України.

 

Мінагрополітики хоче скасувати право постійного користування землею

19 грудня 2017 року

 

       Міністерство аграрної політики та продовольства України пропонує виключити можливість надання земельних ділянок на правах постійного користування. Про це повідомляє Interfax-Україна.

       Згідно з відповідним проектом закону, фізичним і юридичним особам, які мали право постійного користування земельними ділянками, буде дозволено переоформити їх в оренду терміном на 50 років або викупити з відстрочкою платежу на 30 років.

       Несільськогосподарські державні й комунальні підприємства автоматично отримають право на ділянки, які були в постійному користуванні. Водночас сільгосппідприємства державної й комунальної форм власності будуть зобов’язані переоформити землю, яка була у постійному користуванні, в оренду на 50 років.

       Окрім того, законопроект передбачає, що відчуження або застава земельних ділянок, які перебувають у господарському віданні або ж в оперативному управлінні, можливі за погодження з органами виконавчої влади та місцевого самоврядування.

       Несільськогосподарські ділянки, які перебувають в оперативному управлінні або в господарському віданні, також можуть бути передані в оренду виключно через земельні торги на термін не більше від трьох років, сільгосппризначення — не більше, ніж сім років.

       Водночас передача в оренду ділянки можлива не раніше, ніж через три роки від дня надання на нього права оперативного управління або господарського відання.

       У даний час законодавча неврегульованість питання розпорядження землями на правах постійного користування породжує корупцію, а також конфлікт інтересів між землекористувачами та органами влади», — йдеться у пояснювальній записці до законопроекту.

 

Як держава підтримуватиме розвиток фермерських господарств у 2018 році

15 грудня 2017 року

 

       «Значна частина потенціалу українського аграрного сектору реалізується через малих та середніх сільгосптоваровиробників, зокрема, фермерські господарства та об’єднання у кооперативи. Для стимулювання створення нових фермерських господарств та посилення їх конкурентоспроможності, урядом передбачено 1 млрд гривень в рамках нової бюджетної програми «Фінансова підтримка розвитку фермерських господарств». Так, нова програма включає в себе виплати дотацій, здешевлення агротехніки та кредитів, компенсації вартості закупленого насіння», – зазначив Віктор Шеремета, заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань фермерства та розвитку сільських територій на круглому столі «Реалізації проекту оцінки сталого розвитку фермерських господарств».

       За словами заступника Міністра, відповідно до бюджетної програми підтримки розвитку фермерських господарств пропонуються такі напрями підтримки на 2018 рік:

  • виплата дотацій – фермерським господарствам, які зареєстровані в установленому порядку після 1 січня 2018 року та мають в обробітку земельні площі до 20 га, – у розмірі 30 тис гривень. Першочергове право надається фермерським господарствам, засновниками яких є особи віком до 35 років (включно);
  • підтримка сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів шляхом здешевлення вартості (70%) закупівлі техніки, обладнання, устаткування;
  • здешевлення кредитів, отриманих у державному банку або банку, у статутному капіталі якого 75 і більше відсотків акцій належить державі;
  • компенсація вартості закупленого у суб’єктів насінництва та розсадництва насіння сільськогосподарських рослин вітчизняної селекції супереліти (супер-супереліти), еліти, першої генерації, батьківських форм, гібридів першого покоління.

       «Наразі тривають фахові консультації щодо механізмів підтримки фермерських господарств та сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів і найближчим часом узагальнені пропозиції будуть винесені на обговорення громадськості», – резюмував Віктор Шеремета.

 

Об’єднаним громадам обіцяють, шо вони стануть повноцінними власниками своєї землі

14 грудня 2017 року

 

       Передача повноважень із розпорядження землями за межами населених пунктів об’єднаним територіальним громадам посилить їх інституційну спроможність та сформує економічну-справедливу модель використання земельних ресурсів. Про це заявив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк, виступаючи на конференції «Децентралізація, управління землями та розвиток громад», організований проектом USAID «Підтримка аграрного і сільського розвитку» (Агросільрозвиток) та Всеукраїнською асоціацією сільських та селищних рад, – повідомляє прес-служба Мінагрополітики.

       «На сьогоднішній день питання передачі повноважень із розпорядження землями на місця
є безальтернативним. Це необхідно не лише з огляду на загальнонаціональний курс на децентралізацію, але і для формування прозорої архітектури земельних відносин», – підкреслив перший заступник Міністра.

       В Україні за часи незалежності були реалізовані різні формати розподілу повноважень у сфері земельних відносин, зокрема за посередництва Держземагентства, районних держадміністрацій,
які продемонстрували високу корупційну складову та/або неефективність.

       Він також нагадав, що в парламенті зареєстровано декілька законопроектів, якими в різних редакціях пропонується вирішення питання передачі повноважень розпорядження землями ОТГ, однак жоден із них досі не був проголосований. «Зважаючи на високу суспільну значимість та внесення президентського законопроекту 7363, ми сподіваємося, що вирішенню цього питання буде надано потужний імпульс», – сказав Максим Мартинюк.

Довідково:

На сьогодні в Україні утворено 665 об’єднаних територіальних громад (ОТГ). На території цих ОТГ проживає 5,7 млн жителів, з яких майже дві третини становить сільське населення.

365 ОТГ, які функціонують з початку 2017 року, станом на 1.10.2017 мали на своїх рахунках 4.1 млрд гривень залишку бюджетних коштів (загальний + спеціальний фонд). Плата за землю у доходах цих ОТГ за 9 місяців 2017 року становить майже 16%.

 

Онлайн-сервіс реєстрації земельної ділянки поширено на всю Україну

14 грудня 2017 року

 

       Послуга протягом року відпрацьовувалася в статусі пілотного проекту на території Чернігівської області і на початку грудня була поширена на всю Україну. Про це повідомив перший заступник міністра аграрної політики і продовольстваУкраїни Максим Мартинюк на своїй сторінці в Facebook.

       Новий функціонал дозволяє сертифікованим інженерам-землевпорядникам подавати заявку на реєстрацію ділянки онлайн і є частиною стратегії clerk-free, яка останні три роки впроваджується в земельних відносинах.

       Онлайн-сервіс передбачає ідентифікацію інженера-землевпорядника за допомогою цифрового підпису та номера кваліфікаційного сертифіката, а всі дані, включаючи технічну документацію подаються у відсканованому вигляді. Таким чином виключається можливість корупційних вимог з боку реєстратора та/або відмови в реєстрації з надуманих приводів, що було не виключено при фізичному поданні документів.

       Також усувається ризик штучного затягування оформлення, оскільки онлайн-заявка відразу відображається у системі, і в кадастрового реєстратора включається зворотний відлік строку, який відведений законодавством для внесення відомостей до Державного земельного кадастру – 14 днів.

       «На відміну від попередніх електронних послуг в земельній сфері, які були орієнтовані перш за все на громадян, це скоріше B2B функціонал. Однак у підсумку, у виграші залишаться насамперед власники земельних ділянок», – написав Мартинюк.

 

Уряд удосконалив механізм захисту речових прав на земельні ділянки

8 грудня 2017 року

       Урядовою постановою від 6 грудня 2017 року №925 «Деякі питання удосконалення механізмів захисту речових прав на земельні ділянки» внесено зміни до низки нормативно-правових актів Кабінету Міністрів. Зокрема, передбачається, що державна реєстрація права власності на земельну ділянку, реєстрацію якого проведено до 1 січня 2013 року, відповідно до законодавства, що діяло на момент його набуття, проводиться за умови наявності відповідних відомостей про зареєстровані права в Державному земельному кадастрі.

      Також запроваджується перевірка наявності та автентичності кадастрового номера земельної ділянки в Державному земельному кадастрі вже під час формування державним реєстратором заяви в режимі реального часу.

      Документом визначаються способи виправлення технічних помилок у разі виявлення державним реєстратором прав на нерухоме майно у отриманих з Державного земельного кадастру відомостях про власників, користувачів земельної ділянки, перенесених з Державного реєстру земель.

       Удосконалено процедури встановлення особи та перевірки її дієздатності під час проведення реєстраційних дій, не пов'язаних із вчиненням нотаріальної дії. Крім того, надано можливість ідентифікації особи з метою одержання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом застосування мобільного електронного цифрового підпису чи іншого засобу, що дає можливість однозначно ідентифікувати таку особу.

 

Верховна Рада продовжила мораторій на продаж землі до 2019 року

7 грудня 2017 року

 

       Верховна Рада ще на рік продовжила мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення.

      За прийняття в цілому законопроекту №7350, який був схвалений Комітетом Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин і поданий до парламенту 30 листопада, проголосували 236 народних депутатів.

       Ініціаторами проекту виступили сім народних депутатів: Сергій Лабазюк (група Воля народу), Валерій Давиденко, Іван Рибак, Микола Люшняк, Андрій Кіт (фракція Блок Петра Порошенка), Олег Кулініч (група Партія Відродження), і Артем Вітко (фракція Радикальної партії).

        Проект закону пропонує продовжити мораторій на відчуження сільгоспземель до моменту врегулювання на законодавчому рівні процедури обігу земель сільськогосподарського призначення
і розробки необхідних нормативно-правових актів, але не раніше 1 січня 2019 року.

       До порядку денного, крім законопроекту №7350, були також включені альтернативні №7350-1, №7350-2, №7350-3, №7350-4, №7350-5.

       Зокрема, законопроект №7350-3, одним з авторів якого є Юлія Тимошенко, пропонував продовжити мораторій до 1 січня 2023 року.

 

Ініціативи, спрямовані на боротьбу з аграрним рейдерством, підтримано урядом

6 грудня 2017 року

 

       Уряд у ході сьогоднішнього засідання підтримав розроблену Мін’юстом постанову, яка ліквідує можливість подвійної реєстрації сільськогосподарських земель, чим часто користувалися рейдери, та поширює дію сервісу «СМС-МАЯК!» на власників та орендарів аграрних угідь. Про це повідомив Міністр юстиції Павло Петренко.

       За його словами, постанова «Деякі питання удосконалення механізмів захисту речових прав на земельні ділянки» забезпечує створення нових та удосконалення існуючих механізмів боротьби з «рейдерством», гарантує захист майнових прав та інтересів землевласників та землекористувачів та впорядковує дані Державного земельного кадастру.

       «Завдяки прийнятому документу ми ліквідовуємо шпарини в законодавстві, якими користувалися рейдери для того, щоб захопити чуже майно чи збіжжя. Разом з комплексом інших напрацювань дана постанова забезпечить у майбутньому знищення рейдерства у сільськогосподарській сфері», – наголосив очільник Мін’юсту.

       Він зазначив, що прийнятий Урядом документ забезпечує автоматичну перевірку наявності кадастрового номера земельної ділянки. Це унеможливлює подвійну реєстрацію землі та реєстрацію неіснуючих ділянок, гарантує виправлення помилок при внесенні інформації.

       Окрім того, зауважив Міністр юстиції, прийняте рішення забезпечує розширення сервісу Мін’юсту «СМС-МАЯК!» не лише на власників земельних ділянок, а й на орендарів та тих громадян, які мають інші форми власності.

       «Завдяки цьому власники або орендарі зможуть одразу отримувати інформацію про спроби провести реєстраційні дії з їхнім майном і, у разі, якщо ці дії проводяться без їхнього відома, швидко зреагувати на них», – зазначив Павло Петренко.

 

Державна реєстрація договорів оренди землі відтепер доступна онлайн

6 грудня 2017 року

 

       Міністерство юстиції, Міністерство аграрної політики та продовольства, Державне агентство з питань електронного урядування та Фонд Східна Європа сьогодні презентували нову електронну послугу з реєстрації договорів оренди земель сільськогосподарського призначення у режимі онлайн, повідомляє прес-служба Мінагрополітики.

       Перший заступник Міністра юстиції Наталія Бернацька зазначила, що даний сервіс дасть можливість без черг, без контакту з чиновниками і зайвих витрат часу подати заяву на реєстрацію договору оренди усього за кілька хвилин. Це дійсно європейська якість послуг.

       «Для того, щоб зареєструвати підписаний контракт, достатньо завантажити сканкопію угоди про оренду землі сільськогосподарського призначення та підписати ці дані власним електронним цифровим підписом», – додала заступниця Міністра.

       Вона звернула окрему увагу на те, що під час реєстрації договору відбуватиметься онлайн обмін інформацією із базою даних Держгеокадастру, що дасть можливість перевіряти наявність відповідної земельної ділянки у базі ДЗК.

       Щороку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєструється понад 10 млн заяв. До 20% з них, тобто орієнтовно 2 млн заяв – це саме заяви на реєстрацію інших речових прав, пов’язаних з землею. Але попит на цю послугу перевищує кількість реєстрацій, що пов’язано з імплементацією наприкінці 2016 року положень так званого «антирейдерського» закону.

       «Запуск онлайн-реєстрації договору оренди земельної ділянки – це вдалий приклад того, як багаторічну проблему можна вирішити впровадженням технічного рішення, завдяки політичній волі залучених державних відомств, не вдаючись до складних та розтягнутих в часі процедур внесення змін у нормативно-правові акти, – відзначив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства Максим Мартинюк. – Ця електронна послуга за своїм антикорупційним, антирейдерським ефектом та соціальною спрямованістю є повноцінною складовою Осені реформ».

       Голова Державного агентства з питань електронного урядування Олександр Риженко зазначив, що нова електронна послуга – це перші результати ефективної роботи системи е-взаємодії державних реєстрів, яка отримала назву Трембіта.

       «Ще на стадії оформлення заявки код земельної ділянки, що вноситься, одразу перевірятиметься у Державному земельному кадастрі. То ж, якщо номер вказано невірно або така ділянка не значиться у кадастрі, подати заявку стане неможливо. Відповідно суттєво зменшиться кількість відмов у реєстрації такого договору з причини невірно поданих даних. Крім того, реєстратор автоматично отримає інформацію про власника земельної ділянки, договір на яку реєструється. Відтак подача заявки в режимі онлайн стане суттєвою економією часу та нервів усіх учасників процесу», – додав Олександр Риженко. За його словами, найближчим часом до цієї системи буде підключено близько 20 пріоритетних державних реєстрів, що дозволить понад 98% адміністративних послуг та сервісів для громадян перевести в електронний формат.

       За словами заступниці Міністра юстиції, реєстрація договорів на оренду землі захищає орендатора від ризику того, що ділянку в нього можуть відібрати або передати в оренду комусь іншому вже на стадії збору врожаю.

       «Таким чином ми забезпечимо зменшення ризику шахрайства при поданні заяви, яке могло б призвести до рейдерського захоплення ділянки. Електронні послуги роблять взаємодію громадянина і бізнесмена з державою прозорою та зручною», – зазначила Наталія Бернацька.

       Ініціатива реалізується за підтримки Швейцарсько-української програми «Електроне урядування задля підзвітності влади та участі громади», що виконується Фондом Східна Європа.

       «Разом з профільними міністерствами за минулі два роки нам вдалося впровадити більше 10 нових е-послуг. Визначаючи, над розробкою яких послуг ми будемо працювати, ми фокусуємося на таких, якими зможе скористатися якомога більше українців. Також важливим критерієм є зменшення корупційної складової та підвищення прозорості та ефективності роботи влади. Це – наша перша послуга в аграрному секторі, яка має великий попит у населення і впровадження якої дозволить скоротити час її отримання і зробити процедуру прозорою», – запевнив Віктор Лях, Президент Фонду Східна Європа.

Довідка:

Станом на 1 липня 2017 року в Україні діють 50553 договори оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності площею 1,4 млн гектарів, що були укладені на безконкурентних засадах.

Крім того, станом на цю ж дату укладено 4,7 млн договорів оренди земельних паїв загальною площею 16,6 млн гектарів.

Електронна послуга Державної реєстрації договорів оренди землі вже доступна через веб-портал «Он-лайн будинок юстиції» https://online.minjust.gov.ua.

 

Ірина Луценко не бачить шансів, що продаж землі буде за рік

5 грудня 2017 року

 

       Представник президента у Верховній Раді Ірина Луценко виключає введення ринку землі з 2019 року.

       Про це вона повідомила під час ефіру телеканалу «Прямий», передають «Українські новини».

       «Немає шансів, що продаж землі буде з 2019-го року... Мінімум 2 роки буде наводитися порядок. Два роки будемо підходити до розробці цих механізмів», – сказала Ірина Луценко.

       За її словами, перед тим, як скасовувати мораторій на продаж землі, потрібно навести порядок із землями в країні.

       «Що означає ринок землі? Доти, поки ми не наведемо порядок з реєстрацією, наповненням землями сільгосппризначення, землями комунального призначення, землями, які залишилися після розпаду колгоспів, потрібно перевірити, чи оцифрована вся земля. Зараз близько 30% землі перебуває в тіні, незаконно засаджується, податки не платяться, місцева громада від цього нічого не отримує», – пояснила Луценко.

      Вона висловила позицію президента Петра Порошенка, що мораторій буде знято тоді, коли держава знатиме власників всієї землі в країні.

 

На погоджувальній раді ламали списи навколо мораторію на продаж землі

 4 грудня 2017 року

 

       На засіданні погоджувальної ради парламенту виникла суперечка щодо пропозиції фракції «Батьківщина» включити до порядку денного законопроект про продовження мораторію на продаж землі.

       Питання ледь не привело до зриву засідання 4 грудня.

       Зокрема, лідер фракції «Батьківщина» Юлія Тимошенко виступила з вимогою негайно поставити на голосування питання щодо винесення на розгляд Ради законопроекту щодо продовження мораторію на продаж сільськогосподарської землі на 5 років.

       На її думку, нардепи мають розглянути це питання на пленарному засіданні у вівторок або четвер.

       Водночас спікер Андрій Парубій наголосив, що законопроект авторства «Батьківщини» не має висновку профільного комітету.

       «Жодна фракція у парламенті не заперечує проти продовження. Однак нам потрібно тримати висновок комітету», – наголосив він.

       Тимошенко продовжувала наполягати на своїй пропозиції.

       Співголова фракції «Опозиційного блоку» Юрій Бойко не зміг виступати, зазначивши, що не може перебивати жінку, та наголосив, що Опоблок підтримує пропозицію «Батьківщини» про продовження мораторію на землю.

       «Суспільство не готове до ринку землі», – зазначив Бойко.

       Заступник голови комітету з питань аграрної політики та земельних відносин нардеп від БПП Олександр Бакуменко зазначив, що на четвер у засіданні комітету заплановано розгляд 5 законопроектів, внесених різними фракціями, щодо продовження мораторію.

       Парубій попросив Бакуменка розглянути земельне питання до четверга.

       «Вас прошу завтра поставити на комітеті питання, які стосуються мораторію, і той законопроект, який буде підтриманий комітетом внести в зал. У четвер я запропоную його до включення в порядок денний сесії», – сказав Парубій.

       Після цього компромісу засідання погоджувальної ради продовжилося.

 

Мін'юст та Держгеокадастр налагодили обмін інформацією між реєстрами

4 грудня 2017 року

 

       В Україні вдалося налагодити обмін інформацією між реєстрами майнових прав Мін'юсту та реєстром договорів оренди Держгеокадастру.

       Про це сьогодні під час конференції «На шляху до відкритої та обґрунтованої земельної реформи» заявила заступник міністра юстиції з питань державної реєстрації Олена Сукманова.

       За її словами, за два тижні роботи такої системи було заблоковано 10–15% реєстрацій договорів оренди, переважно через неспівпадіння кадастрових номерів, або ж через наявність договорів оренди, укладених до 2013 року, на ті чи інші земельні ділянки.

 

Відсутність ринку землі гальмує розвиток України  МВФ

4 грудня 2017 року

 

       Відсутність регульованого і прозорого ринку землі не дає країні належним чином розвиватись та перешкоджає надходженню інвестицій в країну.

       Про це під час конференції «На шляху до відкритої та обгрунтованої земельної реформи» сказав представник МВФ в Україні Йоста Люнгман, повідомляє кореспондент Укрінформу.

       «Відсутність ринку землі не сприяє розвитку економіки, не дає можливості інвестиціям зайти в країну», — сказав Люнгман.

       Він зазначив, що програма підтримки МВФ спрямована на те, аби допомогти Україні пройти шлях реформ і прийти до структурних змін в економіці.

       Як відомо, мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення діє в Україні до ухвалення закону про обіг земель. Скасування мораторію є однією з вимог Міжнародного валютного фонду до України.

 

Земельний кадастр має бути заповнений на 100% до кінця наступного року 
Порошенко

4 грудня 2017 року

 

       Державний земельний кадастр наразі заповнений трохи більше 60%, але до кінця 2018 року цей показник має становити 100%.

       Про це заявив президент Петро Порошенко, виступаючи на ІІ Всеукраїнському форумі об'єднаних громад «Ініціативи, що змінюють життя», повідомляє Укрінформ.

       «Використання, ефективне розпорядження земельними ресурсами залежить від повноцінної дії системи обліку та реєстрації землі. На сьогоднішній день у кадастрі відсутня інформація щодо 5 млн земельних ділянок. Узагалі, його наповненість становить лише трохи більше 60%», – сказав Порошенко.

       «Ми домовилися, щоб у стислі терміни, не пізніше 31 грудня 2018 року ми завершили цю епопею, яка триває вже декілька десятиліть», – зазначив глава держави.

       За його словами, повнота і достовірність інформації в цьому кадастрі стануть також запорукою прав власників та користувачів землі.

      Крім того, Порошенко підкреслив, що без повноцінного реєстру й обліку земельних ділянок про відкриття ринку землі мови бути не може.

       Він також наголосив, що облік землі є одним із перших питань, яке ставлять інвестори – як уже наявні, так і потенційні.

 

Порошенко заявив про відтермінування запуску ринку сільгоспземлі ще на рік

1 грудня 2017 року

 

      Президент України Петро Порошенко сьогодні на зустрічі з представниками бізнес-асоціацій заявив, що запуск ринку землі відкладуть ще мінімум на рік.

       «Поки що не вдалося прорвати оборону популістів, які несамовито протидіють вільному обігу землі сільськогосподарського призначення, але я хочу підкреслити принципово свою політичну позицію: я за ринок землі», – заявив президент.

       Він вважає, що наразі потрібно займатися супутньою роботою, зокрема – наповненням електронного земельного кадастру. «25 років займалися тим, щоб створити земельний кадастр і зуміли зробити тільки понад половину. Про жоден запуск ринку без того, що існує 100% оцифровка земельного кадастру, ми говорити не можемо», – сказав президент і доручив завершити цю роботу за один рік.

 

Група народних депутатів пропонує продовжити заборону
на продаж сільгоспземель 
до 1 січня 2019 року

1 грудня 2017 року

 

       Семеро народних депутатів – Сергій Лабазюк (група Воля народу), Валерій Давиденко та Іван Рибак, Микола Люшняк, Андрій Кіт (всі – фракція Блок Петра Порошенка), Олег Кулініч (група Партія Відродження), і Артем Вітко (фракція Радикальної партії Олега Ляшка) запропонували Верховній Раді продовжити мораторій на відчуження сільськогосподарських земель ще на  рік – до 1 січня 2019 року.

       Відповідний законопроект № 7350 зареєстрований в парламенті.

       Згідно з документом пропонується продовжити мораторій на відчуження сільгоспземель до моменту врегулювання на законодавчому рівні процедури обігу земель сільгосппризначення і розробки необхідних нормативно-правових актів, але не раніше 1 січня 2019 року.

 

Продаж сільгоспземель почнеться з 1 січня 2019 року?

23 листопада 2017 року, Propozitsiya.com

 

        Продавати і купувати землі сільгосппризначення можна буде з 1 січня 2019 року. Про це заявив народний депутат України, член парламентського комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Леонід Козаченко.

        Козаченко прогнозує, що за закони, які встановлять правила обігу земель сільськогосподарського призначення і знімуть мораторій на їх продаж, парламентарі будуть готові проголосувати на початку наступного року.

        При цьому народний депутат запевнив, що в Верховній Раді вже є більшість, яка готова підтримати земельну реформу, попри зауваження деяких інших учасників панельної дискусії про наявність консенсусу більшості представників великого агробізнесу, їхніх лобістів у ВР та популістів щодо збереження нинішнього статус-кво.

        Разом з тим Козаченко визнав, що для того, щоб підготувати необхідну нормативну базу для ринку сільськогосподарських земель, потрібно вирішити низку ключових питань: бути чи не бути мораторію на продаж землі іноземцям, максимальний розмір ділянки, яка може перебувати в руках однієї особи, як зробити землю предметом іпотеки, хто контролюватиме торгівлю землею — об’єднання фермерів (як у Німеччині), Держгеокадастр чи територіальні громади.

        Нагадаємо, законопроект про зняття мораторію на купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення має бути поданий на розгляд у лютому 2018 року.

 

Уряд удосконалив механізм збереження та відтворення родючості ґрунтів

22 листопада 2017 року,
Міністерство аграрної політики та продовольства України

 

        Сьогодні, 22 листопада, на засіданні Кабінету Міністрів України було схвалено постанову про внесення змін до Типового договору оренди землі, якими удосконалено механізм управління у сфері використання та охорони земель, збереження та відтворення родючості ґрунтів. Рішення буде сприяти захисту інтересів орендодавців – власників земельних ділянок, а також збільшенню надходжень до місцевих бюджетів.

       Прийняті удосконалення (механізму управління у сфері використання та охорони земель, збереження та відтворення родючості ґрунтів) передбачають:

  • фіксацію в договорі оренди показників якісних характеристик ґрунтового покриву земельної ділянки на момент її передачі в оренду;
  • відшкодування орендодавцю – власнику земельної ділянки збитків у разі погіршення якості ґрунтового покриву орендованої земельної ділянки або приведення її у непридатний для використання за цільовим призначенням стан;
  • встановлення строку виплати орендної плати за користування земельною ділянкою та посилення відповідальності у разі її несвоєчасної виплати (штраф, пеня).

        Зазначені зміни до Типового договору оренди землі розроблені та прийняті на виконання пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 7 червня 2017 р. № 413 «Деякі питання удосконалення управління у сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними».

 

Новий кадастр зменшив масштаби корупції, – Світовий банк

21 листопада 2017 року

 

       Світовий банк визнав український земельний кадастр одним із найдосконаліших в світі. Про це йдеться в відеоповідомленні установи http://www.worldbank.org/uk/news/video/2017/11/15/ukraine-new-cadaster-helps-reduces-corruption на честь 25-річного партнерства Світового банку з Україною, – повідомляє прес-служба Держгеокадастру.

       Як відзначають експерти Світового банку, новий державний земельний кадастр був розроблений відповідно до найкращих світових стандартів та зменшив вартість реєстрації земельних ділянок на 2/3 за рахунок скорочення часу реєстрації та зменшення масштабів корупції. Відзначається, що час реєстрації скоротився із декількох днів до 21 хвилини в середньому та зводиться до одного візиту до центру реєстрації.

       Нагадаємо, що електронний Державний земельний кадастр був запущений в 2013 році, відкривши доступ до Національної кадастрової системи. В 2015 році на базі Держземкадастру почали впроваджуватись електронні послуги, зробивши сервіс більш прозорим та зручним. Конвертація відомостей про земельні ділянки в електронний формат зробила можливим переведення в онлайн частини процедур, усунувши чиновника від їх виконання, та зменшивши можливості для корупції.

 

ФАО надала висновки щодо законопроекту про консолідацію українських земель

20 листопада 2017 року

 

        ФАО надала Міністерству аграрної політики та продовольства України та Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру свої висновки щодо проекту закону про консолідацію земель, які включають правову оцінку законопроекту та рекомендації щодо його перегляду.

        «ФАО, яка допомагає впровадженню консолідації земель в Україні та розробці відповідного законопроекту, рекомендує повністю адаптувати нове законодавство до Добровільних керівних принципів з питань володіння та користування земельними, рибними та лісовими ресурсами в контексті національної продовольчої безпеки та найкращого міжнародного досвіду. Оцінка ФАО полягає в тому, що поточний законопроект не відповідає даним принципам», — коментує фахівець з юридичних питань ФАО Маргрет Відар, яка працювала над звітом. 

       Уряд України розглядає консолідацію земель як важливий інструмент для усунення фрагментації земель, яка, як очікується, набере нових обертів після відкриття ринку сільськогосподарських земель.

       «Дані по техніко-економічних обґрунтуваннях землеустрою, що проводяться в рамках проекту ФАО у Фастівському та Білозерському районах, підтверджують, що результатом відкриття земельного ринку буде збільшена фрагментація як у володінні землею, так і у землекористуванні. Однак зрозуміло, що в перші роки після відкриття ринку землі проекти консолідації земель не зможуть встигнути за темпами росту фрагментації», — сказав фахівець ФАО із питань землеустрою Мортен Хартвігсен.

       Законопроект про консолідацію земель передбачає консолідацію земель в Україні як на добровільній основі, так і мажоритарній, коли більшість учасників можуть прийняти рішення про реалізацію проекту, навіть якщо меншість не погоджується. ФАО, навпаки, рекомендує, щоб консолідація земель проводилася виключно на основі добровільного підходу, принаймні, для початку.

       «Якщо Україна вирішить прийняти закон з положеннями про консолідацію земель на основі більшості, — ФАО чітко рекомендує встановити належні гарантії безпосередньо в рамках закону, щоб забезпечити повагу і захист законних прав володіння та користування землею. Законопроект потрібно адаптувати до провідної міжнародної практики у питаннях консолідації земель на основі більшості з гарантіями, які захищають власників землі і користувачів, які можуть не захотіти брати участь у проекті», — сказав Відар.

       Іншим важливим пунктом у звіті є прозорість процесу прийняття рішень. ФАО рекомендує включити в проект закону положення, що регулюють створення та функціонування директивних органів в проектах консолідації земель. На сьогоднішній день проект не містить таких положен.

       Окрім того, ФАО рекомендує, щоб консолідація земель здійснювалася в рамках більш широкої програми по плануванню розвитку громад.

       «У даному форматі законопроект фокусує свою увагу виключно на зміні форми власності на землю і зміні землекористування. В ідеалі консолідація земель повинна супроводжуватися підготовкою планів розвитку громади — разом з місцевим населенням і урядом. Це повинен бути інклюзивний процес, коли всі говорять», — стверджує Хартвіксен.

 

Ні про яке продовження земельної реформи та боротьбу з рейдерством
не може бути мови, поки в нас не буде прозорого і ефективного реєстру землі – Президент

10 листопада 2017 року

 

       Президент Петро Порошенко на засіданні Національної ради реформ наголосив, що прозорий та ефективний реєстр землі допоможе захиститись від фальсифікацій і рейдерських захоплень земельних ресурсів, – повідомляє прес-служба Глави держави.

       «Ми домовилися про те, що найближчим часом ми об’єднаємо всі законодавчі ініціативи, і буде внесений Закон, який з одного боку не просто спростить процедуру реєстрації земельних прав, а зробить її прозорою. І, я сподіваюсь, знищить, ліквідує саме поле для корупції»,  –  зауважив Петро Порошенко.

       Глава держави нагадав, що в жовтні на засіданні Ради регіонального розвитку представники місцевого самоврядування і територіальних громад поставили питання стосовно захисту їхніх прав: і щодо реєстрації земельних ділянок, і щодо земельного рейдерства та тих зловживань, які мали місце в Держгеокадастрі. Президент відзначив миттєву реакцію щодо відсторонення і звільнення відповідних чиновників.

       За його словами, як стимул для об’єднаних територіальних громад буде зроблено рішучий крок і вони отримають право розпорядження тими земельними ділянками, які до цього часу були в розпорядженні центральної влади. «Думаю, що це продовження нашої з вами політики децентралізації»,  –  додав Президент. У зв’язку з цим Глава держави вкотре закликав громади об’єднуватись, щоб отримати таке право.

       Окремо Президент звернув увагу на питання введення єдиного реєстру. «Треба ліквідувати подвійні реєстри, які є атмосферою для рейдерських захоплень землі. У нас має бути один реєстр»,  –  зауважив Петро Порошенко. За його словами, нині пропонується, щоб відповідний реєстр був у Держгеокадастрі. «Але це має бути лише сервісна і контрольна функція. Ніхто не може зупинити, «підвісити» і чекати, скажімо так, стимулюючих кроків для прискорення цієї реєстрації. Впевнений у тому, що це має бути прозоро, зрозуміло і ефективно»,  –  підкреслив Глава держави.

       На думку Президента, питання пільг в цій сфері також має бути передано громадам. «Оскільки всі ці податки йдуть громаді, чому держава має втручатися в те, яким чином, кому і як це треба обговорювати і обраховувати? Систему надання пільг треба передати громаді. І громада на місці, в селі краще знає, кому, на який відсоток і як ці пільги віддаються»,  –  зазначив він.

       Президент підкреслив, що його не задовольняє стан справ щодо оцифрування земельного кадастру. Глава держави розповів, що за різними оцінками, на сьогоднішній день оцифровано в межах 50%  –  дані коливаються від 40% до 60%. «Це є абсолютно неприйнятним», – зауважив Петро Порошенко.

       За його словами, це питання обговорювалося з Урядом, була окрема програма Світового банку, виділені кошти. «А віз і нині там. Ні про який ринок землі, ні про яке продовження земельних реформ, ні про яку боротьбу з рейдерством, ні про що ми не будемо говорити поки в нас не буде прозорого і ефективного реєстру», - підкреслив Глава держави. Президент зазначив, що після створення такого реєстру доступ до нього повинен мати реєстратор – щоб уникнути будь-яких непорозумінь. Також має бути наведений порядок з довіреностями, щоб не допустити фальсифікації. «І таким чином знищити саме правове поле для фальсифікації і рейдерських захоплень», - наголосив Президент. Він також підкреслив, що надалі не можна миритися з таким станом справ, бо це не відповідає позиціям щодо створення сприятливого інвестиційного клімату, в тому числі і в аграрній сфері.

 

Парламентський комітет рекомендує прийняти за основу законопроект
щодо уточнення видів права земельного сервітуту

10 листопада 2017 року

 

      Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин Верховної Ради України на своєму засіданні розглянув проект Закону від 26.12.2016 № 5606 «Про внесення зміни до статті 99 Земельного кодексу України щодо уточнення видів права земельного сервітуту».

      Законопроектом пропонується виключити пункт «в» статті 99 Земельного кодексу України,
яким до видів права земельного сервітуту віднесено право на розміщення тимчасових споруд
(малих архітектурних форм).

      За результатами обговорення Комітет вирішив рекомендувати Верховній Раді України зазначений законопроект прийняти за основу.

 

 Володимир ГРОЙСМАН:

«Землями мають управляти громади,
а Держгеокадастр має контролювати цей процес»

10 листопада 2017 року

 

       Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман виступає за зміну в системі управління земельними ресурсами в державі – в частині можливостей передачі управління земельними ділянками об’єднаним територіальним громадам. Про це Глава Уряду сказав в ефірі телеканалу 112.ua, повідомляє прес-служба Прем’єр-міністра.

        «Що треба зробити – віддати всі повноваження управління земельними ділянками органам місцевого самоврядування – владі, яка обирається. Не Держгеокадастр чи обладміністрація мають управляти землями. Землями мають управляти громади. А Держгеокадастр має контролювати цей процес», – підкреслив Володимир Гройсман.

       Він нагадав, що наразі існує вже практика виділення земельних ділянок виключно через аукціони. Натомість подальші зміни в земельних відносинах теж потрібні.

 

Мінюст запровадив технічний механізм, який унеможливить реєстрацію подвійних договорів оренди землі

7 листопада 2017 року

 

       Міністерство юстиції запровадило механізм автоматичного обміну даними між реєстром майнових прав і Держгеокадастром, який унеможливить реєстрацію подвійних договорів оренди землі, оскільки реєстратор просто фізично не зможе цього зробити. Про це повідомила заступник Міністра юстиції з питань державної реєстрації Олена Сукманова.

       «Однією з головних причин виникнення конфліктів в аграрному секторі є існування подвійних договорів оренди землі. Ситуації, коли двоє орендарів заявляють про свої права на одну й ту ж ділянку і обидва показують документи на неї, на жаль, не рідкість», – зазначила Олена Сукманова.

       За її словами, перед тим як оформити будь-який договір оренди землі, реєстратор повинен пересвідчитися, що право оренди землі не було зареєстровано у відділі земельних ресурсів, де до 2013 року реєстрували відповідні договори. «Для перевірки реєстратор зобов’язаний надіслати запит у Держгеокадастр і отримати відповідь, що ділянка не орендується, відсканувати її та внести у реєстр. Але на практиці реєстратори або не направляють запит, або не дочікуються відповіді, а то і не знають, що така відповідь повинна бути надана і повторно реєструють договір оренди земельної ділянки, яка вже в оренді», - зазначила заступник міністра. Як наслідок, в одного і того ж паю з’являються два орендарі, які часто силовими методами, із залученням охоронних фірм та тітушок починають вирішувати, хто має право обробляти цю землю та збирати з неї врожай, наголосила вона.

       «Щоб вирішити цю проблему ми запровадили на технічному рівні автоматичний обмін даними між нашим реєстром майнових прав і Держгеокадастром. Тепер реєстратор фізично не може завершити процедуру внесення даних і закрити розділ у реєстрі, поки автоматично не «підтягнуться» дані від Держгеокадастру про наявність чи відсутність реєстрації земельної ділянки», – повідомила Олена Сукманова.

       За її словами, більше не потрібно сподіватися на порядність, законослухняність та педантичність реєстраторів, оскільки вони змушені будуть витримати процедуру хочуть вони цього, чи ні. «Окрім того, це технічне нововведення є черговим кроком Мін’юсту у боротьбі з тими, хто захоплює агропідприємства. Автоматичний обмін даними між реєстрами звузить можливість для рейдерських захоплень, адже саме подвійні договори оренди часто використовуються рейдерами як інструмент старту атаки на фермерські господарства», – сказала заступник Міністра.

 

У четвер депутати розглянуть аграрні законопроекти

7 листопада 2017 року

 

       На погоджувальній раді включили до порядку денного поточного тижня законопроекти, які підготовлені до першого читання в рамках аграрного дня (9 листопада). Про це повідомляє сьогодні на своїй сторніці у Facebook заступник голови Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин у ВР Олександр Бакуменко.

       До розгляду представлені такі законопроекти:

  • євроінтеграції (№5448, № 6673 №2845 та №2845-1);
  • підтримки фермерських господарств (№7060);
  • оптимізації використання масивів земель сільськогосподарського призначення (№6049 та №6049-1).

       Депутат сподівається, що до блоку аграрних питань будуть додані ще два законопроекти. «Зупинюсь на них детальніше, на №7118 та альтернативному до нього №7118-1. Положення урядового законопроекту (№7118) передбачають передачу ОТГ повноваження щодо розпорядження землями державної власності, які знаходяться за межами населених пунктів у межах цих громад. Однак, цим законопроектом не визначена процедура встановлення меж територіальних громад та внесення відомостей про їхні межі до Держгеокадастру. Відсутність меж громад призведе до земельних спорів між громадами. Крім того, слід враховувати, що органи місцевого самоврядування згідно зі статтею 143 Конституції України можуть управляти лише майном, що є у комунальній власності. На відміну від законопроекту №7118, альтернативним №7118-1 ці питання врегульовуються більш детально і передбачається, що після встановлення зовнішніх меж об’єднаних територіальних громад, землі передаються до комунальної власності. Цим законопроектом пропонується внести зміни з даного питання до 20 законодавчих актів України. Зокрема, пропонується вирішити питання щодо розпорядження землями колективної власності, визначити процедуру здійснення державного контролю за використанням та охороною земель посадовими особами виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, Держгеокадастру та Державної екологічної інспекції, чітко розмежувати їхні повноваження для уникнення дублювання між ними контрольних функцій тощо. Це дало підстави підтримати Комітету законопроект №7118-1, оскільки він є більш комплексним», — розповідає Олександр Бакуменко.

       За його словами, впродовж тижня групою народних депутатів планується зареєструвати «антирейдерський» законопроект, який вирішить всі питання, пов'язані з рейдерством на земельному ринку, і якого дуже очікує вся аграрна спільнота.

 

МВФ висунув Україні чотири вимоги для отримання наступного траншу
і не відмовився від земельної реформи

3 листопада 2017 року

 

       Міжнародний валютний фонд висунув чотири вимоги до України для отримання наступного траншу. Про це повідомив представник МВФ в Україні Йоста Люнгман.

       «Умовами для четвертого перегляду програми є прийняття закону про приватизацію, який забезпечить прозорий продаж держактивів, також вимогою була вже ухвалена пенсійна реформа.
Ми нині оцінюємо, наскільки вона відповідає пенсійній системі», – заявив Люнгман.

       «Необхідно також створення антикорупційного суду і врегулювання питання з цінами на газ – та постанова, яка була прийнята в лютому урядом», – сказав він.

       Також Люнгман наголосив на необхідності запровадження земельної реформи.

       «Ми не відмовилися від цієї реформи. Ми вирішили її відкласти на 2018 рік для того, щоб дати час для її комплексної розробки та пошуку консенсусу в суспільстві», – додав він.

 

Учасники робочої групи при парламентському комітеті підтримали
антирейдерський законопроект

2 листопада 2017 року

 

       2 листопада цього року відбулося друге засідання робочої групи, створеної при Комітеті Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин, з розробки проекту Закону України «Про захист майнових прав власників і користувачів земельних ділянок, запобігання протиправному поглинанню і захопленню підприємств в аграрному секторі економіки».

       У засіданні взяли участь народні депутати України – члени Комітету, Міністр юстиції України Павло Петренко, заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова, перший заступник Голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру Людмила Шемелинець, а також представники Мін’юсту, Держгеокадастру, Національної поліції України, профільних аграрних громадських організацій та асоціацій, фахівці у сфері регулювання земельних відносин.

        Учасники робочої групи обговорили ключові положення підготовленого законопроекту, зокрема:

  • власник нерухомого майна в односторонньому порядку може, на власний розсуд, встановити вимогу щодо нотаріального посвідчення договору, а також скасувати таку вимогу;
  • розмежувати інформацію, яка вноситься та зберігається у Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
  • скасувати необхідність отримання власниками та користувачами земельних ділянок паперових витягів про земельні ділянки з Державного земельного кадастру та зобов’язати державних реєстраторів прав, при вчиненні реєстраційних дій, самостійно формувати витяги про земельні ділянки;
  • встановити, що Публічна кадастрова карта є офіційним джерелом відомостей Державного земельного кадастру;
  • зобов’язати державних реєстраторів прав перевіряти не тільки відомості Реєстру прав, а й за кадастровим номером земельної ділянки наявність відомостей про неї у Державному земельному кадастрі;
  • визначити, що державний реєстратор прав зобов’язаний залишати без розгляду заяву про реєстрацію права на нерухоме майно, якщо кадастровий номер земельної ділянки відсутній у Державному земельному кадастрі;
  • встановити, що до Реєстру прав вносяться відомості про ціну (вартість) нерухомого майна та речових прав на нього за відповідними правочинами;
  • підвищити адміністративну відповідальність за вчинення державними реєстраторами прав порушень вимог законодавства при вчиненні реєстраційних дій тощо.

       За результатами засідання члени робочої групи одноголосно підтримали законопроект у запропонованій редакції та прийняли рішення доручити Міністерству юстиції України і Державній службі України з питань геодезії, картографії та кадастру, спільно з експертами та Секретаріатом Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин узгодити дискусійні питання, які обговорено на засіданні робочої групи, щодо удосконалення процедури взаємодії Державного земельного кадастру та Державного реєстру прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

       Заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин Олександр Бакуменко запропонував доповнити Прикінцеві положення законопроекту дорученням Кабінету Міністрів України забезпечити внесення до Державного земельного кадастру актуальних даних про земельні ділянки, право на які набуто до 1 січня 2013 року, та передбачити щорічне фінансування протягом п’яти років для Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру на виконання цих робіт.

 

Уряд призначив нового керівника Держгеокадастру

27 жовтня 2017 року

 

       Кабінет Міністрів України своїм розпорядженням від 25 жовтня 2017 р. №759-р тимчасово поклав виконання обов’язків Голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру на директора департаменту контролю за використанням та охороною земель зазначеної Служби Олександра Колотіліна.

       Уряд на засіданні 25 жовтня звільнив попереднього виконувача обов'язків голови відомства Олега Цвяха.

 

Мінагрополітики поки не може спрогнозувати терміни прийняття законопроекту про обіг земель сільгосппризначення

26 жовтня 2017 року

 

       Внесення законопроекту про обіг земель сільськогосподарського призначення відкладається.

       «Основна причина, чому цей законопроект не оприлюднюється і не вноситься до Верховної Ради – ми чекаємо моменту, коли Верховна Рада буде готова розглядати його», – сказав перший заступник міністра аграрної політики і продовольства України Максим Мартинюк на конференції «Чого нам очікувати від осені реформ» 26 жовтня у Києві. Він зазначив, що документ повністю готовий і схвалений Світовим банком. Однак, на думку М.Мартинюка, вносити проект закону в парламент, свідомо знаючи, що він не знайде підтримки, не має сенсу, оскільки це може зашкодити самій реформі.

       Заступник міністра додав, що законопроектом пропонуватимуться положення, згідно з якими купувати землю сільгосппризначення зможуть фізичні особи, а також в одні руки віддаватиметься не більше 200 га.

       Щодо купівлі земель юридичними особами, Мартинюк зазначив, що це цілком можливо, але поки що тривають обговорення стосовно цього питання.

       Крім того, він повідомив, що в ході дискусій з бізнесом було зауважено, що аграрії середнього класу, на яких має бути спрямована дія реформи, будуть не в змозі купувати ті ж 200 га землі, оскільки у них не вистачить грошей. Тому існує необхідність введення пільгового кредитування.

       М.Мартинюк зазначив, що законопроекти про пенсійну та медичну реформи, які підтримала Верховна Рада, вносилися саме тоді, коли парламентарії були готові їх обговорювати і підтримати. «Наше основне завдання – правильна комунікація в суспільстві», – підкреслив М.Мартинюк. При цьому він зазначив, що останнім часом підтримка земельної реформи серед населення зростає. Ключовим питанням для запуску ринку залишається доступ потенційних покупців до фінансових ресурсів. «Щоб ринок землі працював, необхідні кредитно-фінансові механізми. Вони повинні бути виписані окремим законом, і він повинен вноситися в пакеті із законом про обіг землі», – додав перший заступник міністра.

       Зараз Мінагропрод спільно з Європейським банком реконструкції та розвитку розробляють механізми можливого фінансування у разі купівлі землі. Помилки (близько 1,5 млн) в Державному земельному кадастрі щодо розмірів земельних ділянок і їх координат Мінагропрод розраховує усунути до кінця 2017 року. Захист транзакцій у разі купівлі-продажу землі буде забезпечено за допомогою технології блокчейн. За словами М.Мартинюка, відсутність ринку землі стримує інвестиції в економіку України, створення нових робочих місць в АПК.

 

НААН готується передати Держгеокадастру 80 тис. га землі  

21 жовтня 2017 року

 

       Національна академія аграрних наук України (НААН) готується передати в управління Держгеокадастру землі 12 державних підприємств, де з різних причин гальмується проведення наукової діяльності. Про це розповів в ексклюзивному інтерв'ю AgroPolit.com президент НААН Ярослав Гадзало.

       Нагадаємо, що наразі через дії арбітражних керівників заблокована робота низки підприємств у складі Академії, які фактично випали з її складу. До того ж у спадок від попередників новому керівництву Академії дісталося відчуження 111,26 тис. га землі на користь «Украгропрому» (розпорядження тодішнього Кабміну), а також борги в сумі 340 млн грн, з якихнинішнє керівництво Академії повернуло 170 млн грн.

       «Така ініціатива є. Ми обговорили її з в.о. міністра аграрної політики Максимом Мартинюком. Зараз готуємо пропозиції. За нашими підрахунками, загальна площа підприємств, де з тих чи інших причин не ведеться наукова діяльність, становить 80 тис. га. Ми склали список таких підприємств — їх 12. Академія готова їх передати в управління Держгеокадастру. Оскільки господарства розміщені зонально (по 3—4 установи в регіоні), то таке скорочення не позначиться на загальній роботі НААН. Як правило, це такі господарства, де процеси банкрутства тягнуться 10—15 років», — говорить він.

 

Аграрний комітет підтримав альтернативний законопроект про земельну децентралізацію

18 жовтня 2017 року, Інтерфакс-Україна

 

       Парламентський комітет з питань аграрної політики та земельних відносин пропонує Верховній Раді прийняти за основу альтернативний урядовому законопроект під № 7118-1 про передачу земель за межами населених пунктів об'єднаним територіальним громадам.

       Як повідомив на своїй Фейсбук-сторінці заступник голови аграрного комітету Олександр Бакуменко, відповідне рішення комітет ухвалив 17 жовтня, розглядаючи в тому числі й урядовий документ.

       «У ході дискусії, яка виникла під час розгляду двох законопроектів, все-таки було прийнято рішення рекомендувати Верховній Раді законопроект № 7118-1 прийняти за основу», – зазначив він.

       Олександр Бакуменко підкреслив, що документ встановлює порядок передачі об'єднаним територіальним громадам земель державної власності, які перебувають за межами населених пунктів, а також визначає повноваження органів влади щодо контролю за використанням земель.

       Він вважає, що прийняття законопроекту дозволить зміцнити матеріальну та фінансову бази об'єднаних територіальних громад, забезпечить більш якісне і обґрунтоване планування розвитку територій, а також оптимізує державний контроль за використанням та охороною земель.

       «Надання органам місцевого самоврядування реальних повноважень з управління земельним фондом об'єднаної громади дозволить чітко і прозоро формувати дохідну частину місцевих бюджетів у частині плати за землю та стимулювати територіальні громади до об'єднання», – вважає парламентарій.

 

Президент Світового банку вперше за багато років відвідає Україну

15 жовтня 2017 року, Укрінформ

 

       Президент Світового банку Джим Йонг Кім у листопаді вперше за багато років здійснить візит до України для обговорення можливої підтримки реформ. Про це повідомив міністр фінансів України Олександр Данилюк за результатами зустрічей у Вашингтоні, де він перебував з метою участі у Щорічних зборах МВФ та Групи Світового банку.

       «Відбулася зустріч із віце-президентом Світового банку Мюллером. Це було продовженням моєї зустрічі з президентом Світового банку навесні, коли я запросив його відвідати Україну. Він прийняв це запрошення, і зараз ми готуємо цей візит уже на наступний місяць», – зазначив глава українського Мінфіну.

       Він підкреслив, що «це буде перший візит президента Світового банку в Україну за багато років», і назвав його «символічним і важливим».

       Данилюк також поінформував, що основними темами переговорів стануть питання підтримки з боку Світового банку ключових реформ в Україні.

      «Це є сфери охорони здоров'я, освіти, енергетики й земельної реформи, яка зараз назріла та навіть перезріла», – зауважив він.

       Міністр окремо акцентував увагу на важливості запровадження змін на ринку землі в Україні, «яка дасть можливість розвитку нашої економіки». Він наголосив, що популісти активно поширюють фобії, які грають проти інтересів країни, «а нам треба думати про Україну і права громадян».

       Данилюк зауважив, що особисто підтримує земельну реформу і вважає, що «зараз час цим зайнятися й підняти продуктивність усього аграрного сектору».

 

80% звернень до Комісії при Мін’юсті  скарги на подвійні договори оренди

13 жовтня 2017 року

 

       Найбільше скарг до Комісії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації прав при Мін’юсті стосуються подвійних договорів оренди землі. Такі дані повідомила заступник міністра юстиції з питань державної реєстрації Олена Сукманова.

       За її словами, Мін’юст не веде точної статистики щодо кількості скарг про подвійну реєстрацію договорів оренди.

       «Їх приблизно 80% у сезон. Можу сказати, що тільки в цьому році Комісія задовольнила загалом біля 200 скарг щодо земельних ділянок. Як результат – власникам було повернуто понад 5200 земельних ділянок загальною площею майже 7 тис. га», – розповіла заступник Мінюсту.

       Коментуючи показник, експерт зазначила, що з одного боку, зараз пора врожаю і є бажаючі його незаконно зібрати. З іншого – відсутність нотаріального посвідчення реєстрації договорів оренди.

       «В чому суть: минулого року прийнято антирейдерський закон, який звузив коло можливостей рейдерських захоплень корпоративних прав. Ми повернулися до нотаріального посвідчення протоколу загальних зборів, запровадили кримінальну відповідальність реєстраторів тощо. У випадку з договорами оренди цього немає, тому є багато випадків підроблених підписів, реєстрації договорів за неіснуючим рішенням суду, коли реєстратори не зверталися до Держгеокадастру для перевірки факту, чи проводилася реєстрація договору на землю до 2013 року. Звідси й з’являються ситуації, коли два підприємства виходять на поле і намагаються зібрати врожай», – пояснила вона.

За матеріалами AgroPolit.com

 

У фермерів з'явиться своє професійне свято

 

       Щорічно 19 червня пропонується відзначати професійне свято – День фермера. Відповідний проект Указу Президента України було схвалено на засіданні Уряду 11 жовтня. Після підписання, Указ Президента набуде чинності з дня його опублікування.

       Про це повідомляє Міністерство аграрної політики і продовольства України.

       Дата 19 червня була обрана у зв’язку з прийняттям у цей день у 2003 році Закону України «Про фермерське господарство».

       «Встановлення офіційного свята, яке б вшановувало працю фермерів, стане ще одним поштовхом до сприяння підприємницькій ініціативі на селі та підкреслить важливість професії фермера як такої», – прокоментував рішення Кабінету Міністрів України Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольстваУкраїни Максим Мартинюк.

       Проект Указу Президента «Про День фермера» розроблено Міністерством аграрної політики та продовольства України за ініціативи громадськості з метою сприяння розвитку фермерського руху в Україні.

       Довідково

  • Сьогодні у сільському господарстві України свою діяльність здійснюють майже 48 тис. сільськогосподарських підприємств. Серед них - 70,6 % фермерські господарства.
  • 13 вересня 2017 року Кабмін схвалив Концепцію розвитку фермерських господарств та сільськогосподарської кооперації на 2018-2020 роки. Також у проекті Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», схваленого Урядом, на розвиток та підтримку фермерства пропонується направити 1 млрд гривень.
  • У середині вересня прем'єр-міністр Володимир ГРОЙСМАН заявив про підтримку ініціативи Асоціації фермерів щодо введення в Міністерстві аграрної політики і продовольства посади заступника міністра з питань розвитку фермерства, кооперації та сільських територій і призначенням на цю посаду першого віце-президента асоціації Віктора ШЕРЕМЕТУ.

 

Представника фермерів призначено заступником міністра агрополітики

 

       4 жовтня 2017 року першого віце-президента Асоціації фермерів і приватних землевласників Віктора Шеремету призначено заступником Міністра аграрної політики та продовольства України.

       Віктор Шеремета народився 2 січня 1963 році у селі Весняне Поліського району Київської області. Закінчив Українську сільськогосподарську академію у 1989-му за спеціальністю «Зоотехніка», кваліфікація – зооінженер.

       Віктор Шеремета та його дружина є власниками і кінцевими бенефіціарами фермерського господарства «Геркулес», яке знаходиться в Київській області та займається вирощуванням зернових культур. Згідно з декларацією, у власності у Віктора Шеремети та його дружини Катерини — 13 земельних ділянок загальною площею понад 29 гектарів.

 

Які типи ферм отримають бюджетні кошти?

4 жовтня 2017 року

 

       Уряд робитиме ставку на підтримку трьох груп фермерських господарств. Про це розповів під час представлення проекту бюджету на 2018 р. на аграрному комітеті перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Максим Мартинюк.

        «Половина з 1 млрд грн піде на підтримку кооперативів. Решту коштів розділять на три групи фермерських господарств. Перша — нові фермери, які хочуть отримати підтримку, але до банку не можуть піти, бо не мають кредитної історії та надійного предмету застави. Друга — сімейні ферми. Третя — уже дійсні фермерські господарства. Очікуємо на низку виробничих проривів: збільшення кількості фермерських господарств, робочих місць і, як результат, — середнього класу, який у всіх країнах є драйвером розвитку», — пояснив він.

       Максим Мартинюк додав, що Мінагрополітики також робитиме ставку на підтримку фермерів, які займаються овочівництвом, ягідництвом і загалом садівництво. Крім того, можуть розраховувати на підтримку й ті виробники, які застосовують проекти з альтернативної енергетики, якщо вони вписуються у аграрний процес.

 

Світовий банк за якнайшвидший продаж землі в Україні

21 вересня 2017 року

 

       У Світовому банку вважають, що наступна реформа, яка має бути проведена Україною, – це земельна реформа.

       Про це в ході Українського фінансового форуму сказала директор Світового банку в справах України, Білорусі та Молдови Сату Кахконен.

       «Дуже важливою є земельна реформа. Якщо подивитись на те, що можна було б зробити, щоб прискорити ріст економіки, то тут йдеться про земельну реформу. Те, що немає дозволу на продаж та купівлю землі сільськогосподарського призначення, це не добре, і це те, що вже давно мало бути втілено. Відповідно до наших розрахунків, це може дати значний поштовх до розвитку України», – сказала Кахконен.

       За її словами, восени будуть здійснюватися відповідні кроки щодо цього.

 

 Уряд має намір провести оцінку сільськогосподарських земель

18 вересня 2017 року

 

       Кабінет Міністрів України має намір у 2018 році провести загальнонаціональну (всеукраїнську) нормативну грошову оцінку земель сільськогосподарського призначення на території країни згідно із порядком, який має бути затверджений урядом. Проведення оцінки буде здійснюватися за рахунок коштів держбюджету. Про це йдеться в зареєстрованому у парламенті 15 вересня законопроекті №7000.

       При цьому пропонується збільшити фінансування за програмою "проведення земельної реформи" в 4,3 рази з 104,8 млн гривень в 2017 до 452,8 млн гривень в 2018 році. З цієї суми планується направити кошти власне на проведення нормативної грошової оцінки сільгоспземель, а також на ведення та функціонування Державного земельного кадастру, підготовку до продажу сільгоспземель і переведення матеріалів Державного фонду документації із землеустрою в електронний вигляд. Всього ж пропонується виділити фінансування Державній службі України з питань геодезії, картографії та кадастру в розмірі 1,9 млрд гривень.

 

МВФ погодився, що для запровадження ринку сільгоспземель
потрібно більше часу

15 вересня 2017 року

 

       Заступник голови Міжнародного валютного фонду Девід Ліптон під час свого недавнього візиту до України заявив, що земельна реформа залишається важливим елементом програми, але не є однією з головних першочергових умов для отримання чергового траншу. «Ми домовилися, що потрібно більше часу, щоб прийняти правильне рішення щодо цієї важливої теми», – сказав він.

       «Протягом останньої чверті століття я чую від різних політиків, що земельна реформа в Україні неможлива. Це правда, що така реформа вимагає часу і що переваги від неї відчуваються з часом. Але це не повинно тривати 25 років», – заявив заступник голови МВФ.

       За його словами, ця реформа може бути реалізована різними шляхами, існують різні моделі та приклади з різних країн.

       «Важливо те, щоб земельна реформа запроваджувалася, а не була відсутня», – заявив він.

 

Уряд схвалив Концепцію розвитку фермерства та сільськогосподарської кооперації до 2020 року

13 вересня 2017 року

 

       Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про схвалення Концепції розвитку фермерських господарств та сільськогосподарської кооперації на 2018-2020 роки». Концепція спрямована на створення організаційних, правових та фінансових передумов для розвитку фермерських господарств та сільськогосподарських кооперативів, покращення матеріально-фінансового становища сільського населення.

       Цей документ був підготовлений Мінагрополітики в тісній співпраці з Асоціацією фермерів та приватних землевласників – найбільшим професійним об’єднанням фермерів в Україні.

       «Ми маємо підняти українське фермерство на абсолютно новий якісний рівень. Це дасть можливість створити нові робочі місця на селі, наситити якісними продуктами внутрішній український ринок, та зробити значний внесок у розвиток національної економіки», – зазначив Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, акцентуючи на важливості ухвалення Концепції.

       Презентуючи проект Концепції членам Уряду перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк наголосив, що системна державна підтримка дозволить реалізувати виробничий та соціальний потенціал фермерських господарств, сприятиме розвитку сільських територій та нарощуванню виробництва агропродукції з високою доданою вартістю.

       «Впровадження системної підтримки фермерства дозволить збільшити виробництво валової продукції сільського господарства вдвічі за три роки до 12% та розвинути переробку сировини всередині країни. Це забезпечить зростання валютної виручки від аграрного експорту та підвищить маржинальність для суб’єктів господарювання», – підкреслив перший заступник Міністра агрополітики.

       Також він акцентував, що програма підтримки не є декларативною, а підкріплена значним фінансовим ресурсом. «У наступному році Уряд пропонує закласти в держбюджеті рекордну суму на підтримку фермерських господарств – 1 млрд гривень. Крім того, продовжують діяти й інші напрями підтримки, зокрема, надання пільгових кредитів, часткова компенсація вартості сільськогосподарської техніки та обладнання, здешевлення кредитів».

       Програма включає в себе фінансові інструменти підтримки виробництва тваринницької продукції, садівництва, виноградарства та переробки сільськогосподарської продукції, здешевлення агрокредитів і агрострахування та підтримку фермерів-початківців.

       Також планується проведення спеціальних земельних аукціонів на право оренди земель під садівництво, виноградарство, хмелярство та вирощування органічної продукції.

       У результаті реалізації Концепції очікується збільшення частки фермерських господарств у виробництві валової продукції сільського господарства до 12%, зростання кількості робочих місць в п’ять разів – із 100 тис. до 0,5 млн, технічне переоснащення фермерів, збільшення на 10% площ під органічними культурами.

       Концепція стимулюватиме набуття господарствами статусу фермерів та об’єднання фермерів у кооперативи.

 

 

У структурі Мінагрополітики з’явиться нова посада – заступник Міністра
з питань підтримки фермерства й розвитку сільських територій

13 вересня 2017 року

 

       Сьогодні на засіданні Уряду було погоджено створення в структурі Мінагрополітики нової посади – заступника Міністра з питань підтримки фермерства й розвитку сільських територій. Окрім того, передбачається, що профільний заступник також буде опікуватись питаннями сільськогосподарської кооперації.

       Створення цієї посади було ініційоване Асоціацією фермерів та приватних землевласників і погоджено Урядом в рамках прийнятого на державному рівні стратегічного курсу на підтримку українського фермерства.

       На посаду заступника Міністра агрополітики з питань підтримки фермерства й розвитку сільських територій пропонується призначити Віктора Васильовича Шеремету, віце-президента Асоціації фермерів і землевласників України.

 

Мін’юст ініціює запровадження обов'язкової нотаріальної форми для договорів оренди земельних ділянок

8 вересня 2017 року

 

       Про це йшлося на нараді під головуванням першого віце-прем'єра – міністра економічного розвитку і торгівлі Степана Кубіва у Києві.

      За словами заступника голови парламентського комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Олександра Бакуменка, Мін’юст пропонує під час затвердження форми договорів оренди встановити можливість їх завірення за межами нотаріального округу, а також передбачити заходи для запобігання будь-яким зловживанням у цій сфері.

       Олександр Бакуменко, у свою чергу, вважає за необхідне на нормативно-правовому рівні вирішити питання перенесення з Державного земельного кадастру до Державного реєстру майнових прав відомостей про реєстрацію прав на землю, а також передбачити механізми уникнення подвійної реєстрації.

 

Депутати пропонують передавати землі в оренду через аукціони

5 вересня 2017 року

 

       Група народних депутатів України пропонує скасувати безкоштовну приватизацію землі сільгосппризначення для ведення особистого селянського господарства, замість цього ввести аукціони з передачі земельних ділянок в оренду з правом викупу.

       Відповідний проект закону №7060 «Про внесення змін до Земельного кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання створення й розвитку сімейних фермерських господарств та припинення корупційних зловживань у сфері розпорядження землями державної та комунальної власності» в парламенті зареєстровано від 04.09.2017.

       Документ, зокрема, передбачає, що в аукціонах можуть брати участь виключно громадяни України, які є членами сімейних фермерських господарств, котрі обробляють на той момент не більш як 20 га землі. На аукціон дозволяється виставляти ділянки розміром, що не перевищує 5 га, термін оренди не повинен бути більшим, ніж 7 років, окрім багаторічних насаджень — 25 років, меліоративних земель — 10 років.

       Передбачається, що орендар, який отримав ділянку за підсумками аукціону, при дотриманні договорів оренди протягом 7 років, зможе безкоштовно стати власником частини землі (до 2 га), а частину викупити із розстрочкою платежу на 20 років. В одні руки може бути передано у власність не більше 1 га землі.

 

В Україні впроваджується регулярний моніторинг ключових параметрів земельних відносин

28 серпня 2017 року

 

       В Україні буде здійснюватися регулярний моніторинг ключових показників в сфері землекористування, інформація про які буде доступна громадянам.

       Відповідний проект постанови “Про реалізацію пілотного проекту щодо проведення моніторингу земельних відносин та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України” Уряд ухвалив на засіданні 23 серпня.

       В форматі пілоту перший Моніторинг земельних відносин був проведений Держгеокадастром в 2015 році за підтримки Світового банку. Дослідження акумулювало дані шести відомств: Держгеокадастру, Мін’юсту, Державної фіскальної служби, Держстату, Держводагентства, Державної судової адміністрації.

       Відповідно до постанови Уряду з 1 вересня впроваджується взаємний обмін інформацією між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, що дозволить оновлювати дані на регулярній основі.

       Зокрема, будуть акумулюватись наступні групи даних: склад земель, кількість землевласників та землекористувачів, середній розмір земельних ділянок, реєстрація земельних ділянок в Державному земельному кадастрі, кількість та площа ділянок, переданих в оренду, наданих у користування та переданих у власність громадянам безоплатно, суми нарахованих та сплачених платежів за користування земельними ділянками – всього понад 140 показників.

       Як підкреслив перший заступник Міністра агрополітики та продовольства Максим Мартинюк, відображення стану та тенденцій розвитку земельних відносин дасть можливість оперативного реагування на ризики та виведе земельні відносини на принципово новий рівень відкритості, оскільки вся інформація буде акумульована та доступна громадськості та міжнародним організаціям. «Крім того, ми розраховуємо на підвищення ефективності розпорядження земельними ресурсами з боку місцевих громад, оскільки вони отримують потужний національний аналітично-інформаційний інструмент для фахового прийняття рішень в сфері землекористування», – підкреслив він. 

 

За кілька місяців має з’явиться концепція, на базі якої буде виписаний
закон про обіг землі

23 серпня 2017 року

 

       Про це на телеканалі «Рада» повідомив народний депутат фракції Партії «Блок Петра Порошенка», заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин Олександр Бакуменко.

       «Питання, які хвилюють наразі всю спільноту – це питання земельної, пенсійної і медичної реформи. Я, як член аграрного комітету, хочу зазначити, що ми маємо затверджений план 32 проектів аграрних законів, які ми будемо просити ВР розглянути найближчим часом, з них є 6 пріоритетних законів», – зауважив політик.

       «Нам необхідно чітко дати роз’яснення суспільству щодо земельної реформи. Для кого вона проводиться, що дасть, чому вона потрібна. Земельна реформа – це і ринок землі, і обіг земель, і питання ренти земель. Важливо пояснити людям, аби було розуміння необхідності цієї реформи», – додав політик.

       «У нас 7 мільйонів людей, які мають паї, які є власниками української землі, є підприємства, є фермери, які працюють на цій землі. В першу чергу для них важливе реформування аграрного сектору. На жаль, у нас питання ринку землі дуже заполітизоване. Тому тут треба зважено і фахово підходити», – зауважив Олександр Бакуменко.

       «За місяць-два має з’явиться концепція, на базі якої буде виписаний закон про обіг землі. Потім обговорення у суспільстві, далі – затвердження Кабінетом міністрів, і лише після ми почнемо розробку законопроекту про обіг земель на базі цієї концепції», – наголосив народний депутат.

 

В Мінрегіоні презентували законопроект щодо розширення повноважень об’єднаних громад у галузі земельних відносин

15 серпня 2017 року

 

       Усі земельні питання як у межах, так і поза межами населених пунктів в об’єднаних територіальних громадах мають вирішуватися за рішенням або погодженням ради ОТГ.

       На цьому наголосив Перший заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України В’ячеслав Негода під час презентації та обговорення розробленого Мінрегіоном проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування у галузі земельних відносин».

       Законопроект передбачає розширення повноважень органів місцевого самоврядування у галузі земельних відносин, наділення рад об’єднаних громад повноваженнями розпоряджатись землями державної власності в межах усієї території громади.

       «Урядова Концепція реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади передбачає забезпечення повсюдності місцевого самоврядування базового рівня. Тобто ради спроможних громад повинні мати змогу впливати, а отже і нести відповідальність за усе, що відбувається на їх території. Тому маємо нарешті передати і земельні питання під юрисдикцію об’єднаних громад. Юрисдикція ця має поширюватися на усю територію громад, а не обмежуватися, як зараз, землями в межах населених пунктів», — сказав В’ячеслав Негода.

       Проектом Закону вносяться зміни до Земельного кодексу, законів «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про оренду землі».

       Зокрема, до повноважень об’єднаних громад у галузі земельних відносин пропонується віднести:

  • розпорядження землями державної власності;
  • надання земельних ділянок у користування із земель державної власності;
  • зміну цільового призначення земельних ділянок приватної власності щодо земельних ділянок, розташованих за межами населеного пункту;
  • передачу земельних ділянок у власність або у користування для всіх потреб із земель державної власності;
  • продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної та комунальної власності;
  • вилучення земельних ділянок, що були надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності.

       Проектом Закону також визначено перелік земель державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність.

       Присутні на обговоренні представники Держгеокадастру, всеукраїнських асоціацій органів місцевого самоврядування та експерти в цілому підтримали законопроект, відзначили його актуальність і важливість для об’єднаних громад та реформи в цілому.

       Як повідомлялося, на доручення Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана, Мінрегіон спільно з експертами підготував проект закону щодо передачі об’єднаним територіальним громадам повноважень з управління земельними ресурсами на усій території громади.

 

Юрособам можуть дозволити купівлю до 1 тис. га у разі запуску ринку землі

31 липня 2017 року, Інтерфакс-Україна

 

       Міністерство аграрної політики та продовольства України не виключає внесення в проект закону "Про обіг земель сільськогосподарського призначення" норми про надання юридичним особам права купівлі до 1 тис. га землі.

       "Зараз обговорюється можливість надання права купівлі сільськогосподарської землі юридичним особам. Але це буде не більше 1 тис. гектарів "в одні руки" і до потенційного покупця будуть висуватися досить жорсткі кваліфікаційні вимоги", – сказав в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна" перший заступник міністра аграрної політики і продовольства України Максим Мартинюк.

       Він зазначив, що раніше передбачався при впровадженні земельного ринку продаж землі тільки фізичним особам-громадянам України в розмірі не більше 200 га "в одні руки".

       "Спочатку продаж землі юрособам не планувався. Ця норма з'явилася в результаті широких дискусій з аграрними асоціаціями", – уточнив співрозмовник агентства.

       За його словами, купувати землю матимуть право підприємства, які вели сільськогосподарську діяльність мінімум останні три роки. Крім того, серед їх засновників не повинно бути нерезидентів України.

       М.Мартинюк також зазначив, що, згідно з соціологічними дослідженнями, в перший рік роботи земельного ринку активно викуповувати землю будуть ті орендарі, які обробляють до 1 тис. га.

       "Це буде найактивніша верства покупців", – вважає він.

       Що стосується продавців, то, на думку першого заступника міністра аграрної політики і продовольства, ними будуть переважно люди, які успадкували свої ділянки і не живуть в сільській місцевості.

       Що стосується вартості землі, то М.Мартинюк вважає, що на старті ціна за гектар буде відштовхуватися від розцінок "чорного ринку", а це від $1 тис. до $2 тис.

       "При цьому досвід країн Східної Європи показує, що ціна буде мати постійну тенденцію до зростання – не дуже суттєву в перший рік, але дедалі більшу в наступні", – зазначив він.

       М.Мартинюк також повідомив, що Міністерство агрополітики і продовольства практично завершило роботу над законопроектом про обіг сільгоспземель і, можливо, вже у вересні документ буде внесений на розгляд Верховної Ради.

 

Володимир Гройсман: «Земля має стати інструментом відродження фермерства»

17 липня 2017 року
ДЕПАРТАМЕНТ ІНФОРМАЦІЇ ТА КОМУНІКАЦІЙ
З ГРОМАДСЬКІСТЮ СЕКРЕТАРІАТУ КМУ

 

       Здійснення земельної реформи та створення моделі використання землі як активу має на меті відновити фермерство в Україні та відродити село, сказав в ефірі телеканалу 112.UA Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

       «Я проти дискусії «мораторій (на продаж землі) чи не мораторій». Я за те, щоб українська земля була інструментом відродження українського фермерства, села», – сказав Глава Уряду.

       Він підкреслив помилковість твердження про село, як «про поле, де лише сіють, збирають, вантажать на корабель і продають зерно за валюту». «Для мене село, аграрний сектор – зовсім інше», – сказав Володимир Гройсман і звернув увагу на необхідність розвивати території, закладати умови розвитку невеликих фермерських господарств, які формуватимуть додану вартість.

       «Треба змінювати структуру економіки, розвивати малий і середній бізнес. Для мене надзвичайно важливо розвиток фермерства, малих підприємств, які починають створювати додану вартість, якісний продукт на селі, адже вони не тільки збирають, а й переробляють продукцію, дбайливо доглядають землю, розвивають тваринництво. Такі підприємства треба розвивати, давати їм можливості для зростання», – сказав Володимир Гройсман.

       Він підкреслив, що розвиток малого й середнього бізнесу, підтримка мікропідприємств може стати новою точку економічного росту для України.

       «Всі зацікавлені в тому, аби економіка зростала, підвищувалися зарплати, зростала вартість активів», – сказав Прем’єр-міністр.

 

Україна хоче прибрати пункт про земельну реформу з меморандуму МВФ

7 липня 2017 року

 

       Прем'єр-міністр Володимир Гройсман під час інвестиційної конференції Dragon Capital у Лондоні заявив, що має намір обговорювати з Міжнародним валютним фондом виключення пункту про земельну реформу з нинішньої програми співпраці з Фондом, – передає сьогодні «Інтерфакс-Україна».

       «Я не очікую, що МВФ прибере, це буде рішення МВФ, ми провадитимемо діалог і про це дискутуватимемо», – заявив Гройсман, відповідаючи на запитання про те, чи очікує він виключення пункту про земельну реформу з нинішнього варіанта програми співпраці.

       Як повідомлялося раніше, з неофіційних джерел стало відомо, що Президент Петро Порошенко
3 липня попросив зняти питання про запуск ринку землі з порядку денного і Крістін Лагард,
глава МВФ, нібито погодилася.

       4 липня Гройсман заявив, що уряд досі працює над проектом закону «Про обіг земель сільськогосподарського призначення».

       А до цього повідомлялося, що місія Міжнародного валютного фонду за підсумками роботи в Києві в травні, повідомила про необхідність технічного доопрацювання законопроектів та їх парламентської підтримки, що стосуються пенсійної та земельної реформ, пожвавлення приватизації та забезпечення конкретних результатів антикорупційних зусиль.

 

Уряд ухвалив Стратегію управління державними земельними ресурсами

 8 червня 2017 року, прес-служба Держгеокадастру

 

Нові принципи господарювання дозволять залучити додатково
понад 1 млрд гривень до місцевих бюджетів уже до кінця 2018 року

         Кабінет Міністрів України на засіданні 7 червня ухвалив проект постанови «Стратегія раціонального управління землями сільськогосподарського призначення державної власності». Документ був розроблений Мінагрополітики за дорученням Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана за підсумком зустрічі голови Уряду із представниками аграрних асоціацій. Документ спрямований на удосконалення дій держави в сфері управління земельними ресурсами.

         Як відзначив, презентуючи проект постанови, перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства Максим Мартинюк, сфера земельних відносин є однією із найбільш корупціногенних в державі і точкові заходи, що активно проводяться правоохоронними органами спільно з антикорупційним відділом Держгеокадастру, є недостатніми для подолання цих ризиків. Крім того, держава, передавши органам земельних ресурсів у 2013 році повноваження по розпорядженню землями, жодним чином не зафіксувала принципи такого розпорядження та цілі, з якими мають відбуватися такі акти. У результаті, проведений в 2014 році аналіз виявив, що більша частина договорів на оренду державних земель укладені на максимальний термін в 49 років і за мінімальною ставкою в 3%, що вказувало на корупційні ризики при здійсненні таких угод.

         «Тому сьогодні Мінагрополітики пропонує системне рішення, яке дозволить підвищити ефективність управління земельними ресурсами, встановивши жорсткі умови, на яких Держгеокадастр може розпоряджатися сільгоспземлями державної форми власності, – підкреслив він. – Це рішення є нагальним, оскільки окрім корупційних ризиків низька ефективність управління землями призводить до суттєвого недоотримання коштів місцевими бюджетами, до яких зараховується орендна плата».

        Так, при розпорядженні землями вводяться такі уніфіковані правила: передача державних земель в оренду здійснюється виключно на аукціонах за єдиними стартовими умовами – на термін 7 років при ставці не нижче 8% від нормативної грошової вартості цієї землі, що відповідає середньому рівню оренди по галузі.

         У разі відмови орендаря від земельної ділянки, її повторна передача здійснюється також на торгах, а не в ручному режимі. «Тим самим припиняється схема, за якою землі, повертаючись із користування, ділилися по 2 га і вилучалися із державної власності назавжди через безоплатну приватизацію», – підкреслив Максим Мартинюк.

         Також вводиться жорсткий розрахунковий норматив площі землі, яка може бути передана на місцевому рівні безоплатно, – не більше ніж 25% від площі земель, що були передані в оренду на конкурентних засадах за попередній звітний період. Пріоритет на отримання землі на безоплатних засадах матимуть учасники АТО.

         Цією постановою суттєво обмежено повноваження Держгеокадастру щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності. На сьогодні перед Держгеокадастром поставлено завдання привести у відповідність до Стратегії договори минулих періодів.

         Впровадження цих заходів стимулюватиме зростання надходжень до місцевих бюджетів від передачі держземель в оренду. Розрахунково, економічний ефект може скласти додатково 1 млрд гривень станом на кінець 2018 року

Довідково

На сьогодні в державній власності знаходиться 10,4 млн га земель – тобто 25% всієї сільськогосподарської землі в Україні. Ці землі частково знаходяться в користуванні державних підприємств та є землями запасу, щодо яких приймаються рішення про передачу їх у користування.

 

Володимир Гройсман прийняв відставку міністра аграрної політики та продовольства України Тараса Кутового

24 травня 2017 року, Урядовий портал

 

         Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман подякував Міністру аграрної політики та продовольства України Тарасу Кутовому, який напередодні написав заявку про відставку, за спільну роботу та наголосив, що всі започатковані програми підтримки аграріїв будуть продовжені. Про це Глава Уряду сказав, відкриваючи засідання Уряду.

        «Надійний, професійний наш колега прийняв рішення залишити посаду Міністра аграрної політики та продовольства. Я одразу відреагував і ще раз хочу підкреслити, що мені дуже шкода, що він прийняв таке рішення, але я глибоко поважаю це рішення. Це рішення є особистим. Він вирішив попрацювати в інвестиційній сфері. Глибоко переконаний у тому, що він буде і далі взаємодіяти з Урядом, у тому числі з Офісом залучення інвестицій», – сказав Володимир Гройсман.

        Він повідомив, що невдовзі будуть розпочаті консультації з парламентською коаліцією щодо ухвалення необхідних рішень: відставки міністра за його бажанням та вибору можливих кандидатур, які будуть внесені на розгляд Парламенту для призначення на посаду нового міністра.

        Володимир Гройсман підкреслив особливу роль Міністра аграрної політики та продовольства Тараса Кутового у забезпеченні розвитку аграрного сектору упродовж 2016-2017 років і запевнив в тому, що Уряд продовжить серйозну підтримку аграрної сфери, в тому числі сільськогосподарського машинобудування.

        «Сектор є надзвичайно важливим... Ми будемо все робити для того, щоб далі підтримувати його», – наголосив Глава Уряду. 

 

У Мінагрополітики розглянуть три альтернативні моделі розвитку
українського села

23 травня 2017 року

 

        25 травня в Мінагрополітики відбудуться Громадські слухання на тему «Перспективна модель розвитку українського села – науковий погляд». Захід пройде в рамках серії Громадських слухань, започаткованих Громадською Радою при Міністерстві аграрної політики та продовольства України.

      Під час заходу будуть розглянуті три альтернативні моделі розвитку, розроблені науковими установами. Такі моделі розвитку поєднують у собі всі аспекти життєдіяльності українського села та формують необхідні умови для розвитку та достойного рівня життя у сільській місцевості.

       Участь у обговоренні візьмуть члени Громадської ради, народні депутати України, представники органів державної влади, наукових інституцій та громадських організацій.

 

Визначено план заходів із реформування земельних відносин до 2018 року

22 травня 2017 року

 

       Робоча група при Мінагрополітики визначила основні напрями реформування у сфері земельних відносин до кінця 2017 року. На засіданні Робочої групи, що відбулося на минулому тижні під головуванням першого заступника Міністра аграрної політики та продовольства Максима Мартинюка, було розглянуто та затверджено перелік основних заходів із вдосконалення різних аспектів земельних відносин відповідно до кращих світових стандартів.

       У засіданні взяли участь представники керівництва Мінагрополітики, Держгеокадастру, Світового банку, представництва ЄС, МВФ, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства юстиції України, Стратегічної групи радників при Прем’єр-міністрові України.

       На засіданні Робочої групи під головуванням першого заступника Мінагрополітики Максима Мартинюка пріоритетним напрямом роботи на найближчі місяці було, зокрема, визначено формування концептуальних засад обігу сільськогосподарських земель, розробка та подання на розгляд Кабінету Міністрів України законопроекту “Про обіг земель сільськогосподарського призначення”. У рамках цього напряму передбачено створення національної платформи для проведення електронних аукціонів з метою забезпечення максимальної прозорості продажу державних та комунальних земель, а також надання можливості її використання для угод купівлі-продажу приватним особам.

       Крім того, передбачено інтенсифікувати роботу зі створення Національної інфраструктури геопросторових даних (НІГД). Для забезпечення більш ефективного співробітництва та керованості процесом у рамках Робочої групи буде сформовано підгрупу з координації створення НІГД, в яку ввійдуть представники основних відомств-утримувачів геопросторової інформації та інших зацікавлених сторін.

       Для отримання повної та достовірної інформації про стан земельних відносин та забезпечення загальнонаціонального доступу до цих даних заплановано впровадження системи регулярного моніторингу земельної сфери, що є необхідною умовою прийняття зважених рішень як на рівні держави, так і на рівні територіальних громад. Також для уточнення даних про земельні ресурси в 2017 році розпочато створення протоколів виправлення систематичних помилок у Державному земельному кадастрі, а також ведеться робота з упорядкування земельних банків державних підприємств та деяких наукових установ.

       “Ми розраховуємо, що ця Робоча група стане платформою для взаємодії різних органів влади для об’єднання зусиль з проведення земельної реформи, – сказав Максим Мартинюк. – Сформований перелік проблемних та вузьких місць у земельних відносинах задає напрями докладання зусиль та напрацювання конкретних кроків для їх вдосконалення”.

       Він наголосив, що Робоча група не сконцентрована виключно навколо питання відкриття ринку земель, а охоплює всю сферу земельних відносин у комплексі.

       Наступне засідання Робочої групи заплановано на другу декаду червня.

Довідково

Робоча група з питань реформування земельних відносин була утворена наказом Мінагрополітики № 155 від 21 березня 2017 року як консультативно-дорадчий орган Міністерства. Серед основних завдань Робочої групи – участь у розробці планів дій щодо реформування земельних відносин; координація вдосконалення інфраструктури ринку землі та проведення просвітницької кампанії із реформування земельних відносин; участь у розробці концепції обігу земель сільськогосподарського призначення та вдосконалення кадастрово-реєстраційної системи тощо.

Прес-служба Держгеокадастру

 

У наступні місяць-два в Україні запрацюють земельна та пенсійна реформи

21 квітня 2017 року

 

       Такими прогнозами поділився міністр фінансів України Олександр Данилюк в ексклюзивному інтерв'ю "Голосу Америки"? – інтернет-видання «Українська правда».

       Український уряд сподівається на зростання української економіки до кінця року на 2%, – заявив міністр фінансів Олександр Данилюк, виступаючи перед американською аудиторією у Інституті Гадсона. І найбільшим поштовхом для цього буде початок проведення земельної та пенсійної реформ, яке може бути закріплене на законодавчому рівні вже найближчим часом. Через один-два місяці, – прогнозує міністр.

       "У нас однакові терміни по земельній і пенсійній реформі. Ви знаєте, що ці реформи не робилися роками, зараз розробляються два законопроекти, робота над ними завершується і ми будемо готові подати їх в парламент. Можливо, і єдиним пакетом. Це також правильний варіант. Дві важливі реформи, і парламент їх має підтримати",  –  заявив Данилюк.

       Він також повідомив що пенсійна реформа "практично узгоджена з експертами МВФ", водночас кілька питань лишається відкритими по земельній реформі.

       "МВФ дуже добре розуміє суть пенсійної системи в Україні. Всі проблеми, які накопичилися роками. І те, що допоможе нам вийти з цієї ситуації, і вони готові нас підтримувати в реалізації цієї реформи",  –  каже Данилюк.

       Як відомо, проведення пенсійної та земельної реформ – серед вимог Міжнародного валютного фонду для виділення Україні наступного траншу кредиту.

www.pravda.com.ua

 

Меморандум між Україною і МВФ: запуск ринку землі очікується до кінця травня

6 квітня 2017 року

 

       Міжнародний валютний фонд (МВФ) очікує прийняття Верховною Радою України законопроекту щодо запуску ринку землі в травні цього року, а також скасування мораторію на продаж земель сільгосппризначення з кінця 2017 року.

       «Затвердження Верховною Радою закону про обіг земель сільськогосподарського призначення очікується до кінця травня 2017 року (зміна і новий граничний термін для виконання структурного маяка, який залишається з кінця вересня 2016 року), що дозволить чинному мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення втратити силу з кінця 2017 року», – йдеться в тексті меморандуму між Україною і МВФ, оприлюдненому на сайті фонду.

       Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман допускає, що продаж землі в обмеженій кількості може бути дозволений, проте – лише громадянам України.

       «Мова йде про те, що ми можемо створити модель, щоб власниками земель, і то в обмеженій кількості, були громадяни України. Це абсолютно може бути для того, щоб створити єдине – міцний та якісний невеликий фермерський клас», – сказав Гройсман.

       Він зазначив, що не підтримає реформу, яка буде використана або великими агрохолдингами, або іноземцями, які можуть приїхати в Україну, щоб скуповувати землю, зазначає Укрінформ .

       Глава уряду підкреслив, що нині Україна співпрацює зі Світовим банком і шукає саме той формат земельної реформи, з яким влада зможе вийти на дискусію у парламенті, пояснення на отримання інформації від громадян.

       За його словами, головне – захистити українську землю від можливості придбання її іноземними громадянами.

       Відповідаючи на запитання про те, чи готовий уряд виконати умови МВФ та представити земельну реформу до кінця травня, Гройсман зазначив, що її концепція готується.

       Він наголосив, що Україна дослухається до порад та вимог міжнародних партнерів, але нам варто зосередитися на розвитку власної економіки та надалі розраховувати на себе.

 

Обіг земель – інструмент виключно для громадян України

1 березня 2017 року

 

       Обіг земель має бути інструментом виключно для громадян України без права користування ним юридичними особами та іноземцями.

       Про це сказав Міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Кутовий під час виступу на з’їзді Асоціації фермерів та приватних землевласників, який проходив 28 лютого у Києві.

       «Наразі ми маємо дві чіткі тези: можливість купувати пайову землю має бути тільки для українських громадян і тільки для фізичних осіб. Обсяг володіння повинен бути обмежений, а ціна – не нижче за нормативно-правову оцінку», – зазначив Тарас Кутовий.

       За словами Міністра, суттєва частина проблем, які сьогодні існують у земельній реформі, полягає у тому, що обіг земель не врегульований.

       «Фермер володіє та користується землею, але, на жаль, не може нею розпоряджатися. Якщо фермер сьогодні власник, він повинен бути власником і у дійсності. Тому що це актив, над яким він сьогодні працює і хоче залишити у спадок своїм нащадкам», – наголосив очільник аграрного міністерства.

       Тарас Кутовий зауважив, що рішення, які стосуються земельної реформи, будуть прийматися у стінах Верховної Ради. Уряд ще не подавав до Парламенту законопроект про обіг земель. Зараз йде активне обговорення та врахування думок аграрної спільноти. Тому Міністр запросив представників фермерських асоціацій активно долучатися до діалогу, до конструктивної співпраці з Мінагрополітики задля напрацювання змін, необхідних для розвитку фермерського руху.

       «Думаю, що при міністерстві ми організуємо відкритий офіс для роботи з представниками фермерів. Плануємо на найближчий час наступну зустріч з фермерським активом. Маємо бути відкритими і працювати спільно», – зазначив Міністр.

       Звертаючись до теми відносин з МВФ, Тарас Кутовий повідомив, що в Меморандумі мова йде про законопроект про обіг земель і яким він буде залежить якраз від спільної роботи міністерства з фермерським активом та громадськістю.

       Також Міністр висловив впевненість у необхідності збільшення державної підтримки для фермерів.

       «Вважаю, що підтримку на фермерські господарства необхідно збільшити більше ніж у 20 разів. Якщо у цьому році ми маємо менше 100 млн, то на наступний рік – вважаю мінімум 2 млрд з тієї великої дотації, яка вже затверджена бюджетним кодексом», – поінформував Тарас Кутовий.

 

За останній рік державні землі здавалися в оренду вдвічі дорожче, ніж приватні

22 лютого 2017 року

 

        Держгеокадастр узагальнив дані про середню вартість оренди сільськогосподарської землі в минулому році. В середньому по Україні громадяни-власники паїв у 2016 році отримали 1093,4 грн за гектар. Станом на 01.01.2016 цей показник становив 862 грн/га.

        Найвища орендна плата в Полтавській (2243,2 грн/га), Черкаській (2215,5 грн/га) та Харківській (1603 грн/га) областях. Найдешевше користування землею обходилося в Київській (533,4 грн/га), Закарпатській (596 грн/га) та Тернопільській (672,3 грн/га) областях. Загальна площа цієї категорії сільгоспземель, переданих в оренду за договорами, становить 16,5 млн гектарів.

        «Середня орендна плата за рік зросла на 27%. Це дуже непоганий показник динаміки, однак в абсолютних цифрах вартість оренди все ще залишається критично низькою та неспівставною із доданою вартістю, яку генерує земля», – відзначив Максим Мартинюк, перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України.

        У частині державних земель середня вартість оренди значно зросла після запровадження практики передачі ділянок у користування через механізм аукціонів. Середня орендна плата за передані на конкурентних засадах ділянки із земель сільськогосподарського призначення державної власності на 01.01.2017 склала 2249,8 грн/га. «В середньому за останній рік державні землі здавалися в оренду майже вдвічі дорожче, ніж приватні, – підкреслив Максим Мартинюк. –
Це абсолютно нетипове для держсектору перевищення в ефективності приватних власників пояснюється впровадженням загальної практики передачі земель в користування виключно на відкритих земельних торгах». Для порівняння, орендна плата за землі держвласності, передані в користування на безконкурентних засадах за договорами минулих періодів, – всього 940 грн/га. Держгеокадастр ініціював перегляд договорів для приведення умов користування держземлями до середніх по ринку.

        Одним із драйверів зростання вартості оренди приватних сільгоспземель може стати відкритий ринок землі в Україні, який створить альтернативу для власника ділянки та зробить земельні відносини в державі більш конкурентними.

Довідково

Станом на 01.01.2017 в Україні укладено 4,8 млн договорів оренди земельної частки (паю), із них із фермерськими господарствами – 0,73 млн договорів. Більшість договорів (2,2 млн) укладено терміном на 8-10 років.

Прес-служба Держгеокадастру

 

Скасування мораторію на продаж земель сільгосппризначення:
який сценарій спрацює?

 21 лютого 2017 року

 

       Народний депутат від фракції "Блок Петра Порошенка" Олексій Мушак 17 лютого вніс до Конституційного Суду подання 55 народних депутатів щодо визнання неконституційним мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення.

       "Конституційний суд може зняти мораторій і ми матимемо вільний ринок. Він буде найбільш економічно вільний з усіх можливих варіантів. Це може статится за півроку, згідно регламенту Конституційного Суду", – заявив Мушак під час круглого столу "Земельна реформа в Україні: популісти проти землевласників", який відбувся того ж дня в Інституті Горшеніна.

       "Це може статися згідно з регламентом Конституційного Суду. Перший місяць – це відкривають вони провадження чи ні. Два наступні місяці – вибирають доповідача і суддів. І три місяці – розглядають справу. Тобто на осінь ми можемо вийти у принципі із земельним ринком без будь яких обмежень", – зазначив депутат.

       "На фінальній стадії перебуває робота над законопроектом про обіг сільськогосподарських земель. І я думаю, що до того як Конституційний Суд за регламентом винесе своє рішення, уряд буде готовий подати своє бачення варіантів зняття мораторію", – заявив на згаданому круглому столі перший заступник міністра агропромислової політики та продовольства Максим Мартинюк.

       А через кілька днів на своїй сторінці Facebook він напише:  

       «Отже, припустимо, що в жовтні/листопаді 2017 р. Конституційний суд обнуляє мораторій. В Україні в режимі «з вечора на ранок» з’являється новий актив і новий ринок. Жодних запобіжників, зокрема в частині максимальної площі в одних руках чи рівня мінімально допустимих цін, не існує, діє єдине обмеження – заборона на володіння землею іноземцям».

       За його словами, за економічною логікою в короткостроковій перспективі в галузі починає відбуватися перетікання власності від менш ефективного власника – пайовиків, близько 70% з яких жодного разу фізично не були біля свого паю, до більш ефективного – великих аграрних формувань. Середня ланка – фермери – з цього процесу випадає, оскільки не може конкурувати з агрохолдингами в доступі до фінансового ресурсу для викупу землі.

       «В АПК формується біполярна модель, яка являє собою масштабований поточний статус-кво. Безумовно, не катастрофа, але дуже далеко від того, яким би ми хотіли бачити сільське господарство. Альтернативою цього сценарію може стати розробка комплексного підходу до впровадження ринку землі із максимальними запобіжниками, механізмами підтримки фермерів та гарантією прав власників паїв. У цій моделі ми уникнемо потрясінь у галузі та зможемо на макрорівні сформувати оптимальну її структуру», – наголошує Максим Мартинюк.

       На його думку, депутати можуть під впливом популістів провалити найбільш зважений варіант земельної реформи, не проголосувати за закон. Але тоді за них все зробить Конституційний Суд.

Як відомо, мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення діє в Україні до ухвалення закону про обіг земель. Скасування мораторію є однією з вимог Міжнародного валютного фонду до України.

 

Кутовий ініціює створення Національної платформи діалогу для обговорення земельних питань

3 лютого 2017 року

 

       Ключові питання земельної реформи будуть детально обговорені під час Національної платформи діалогу, яка відбудеться вже на наступному тижні, 7 лютого, у Хмельницькому. Про це повідомив Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Кутовий в інтерв’ю телеканалу Еспресо.

       «У законі про землю перша теза – земля має належати тільки громадянам України. І потрібно передбачити володіння більшим обсягом сільськогосподарської землі для українців. Про конкретні обсяги землі ми будемо дискутувати вже на наступному тижні у Хмельницьку. Буде велике віче», – повідомив Тарас Кутовий.

       Друга теза від Міністра стосовно ринку землі  –  нормативно-грошова оцінка.

       «В законі треба передбачити, що ціна між українцями не повинна бути нижчою нормативно-грошової оцінки. Саме це унеможливить розмови про те, що за кілька доларів заберуть гектари землі",  –  зазначив Кутовий.

        За його словами, ця нормативно-грошова оцінка у різних регіонах різна, у родючих це 60-70 тис. Такі показники є близькими до європейських.

       Третя теза стосується підтримки малих та середніх фермерів.

       «Держава повинна забезпечити дешевим кредитним ресурсом на рівні 4-5%, щоб фермер мав цю можливість від держави», – підкреслив міністр.

        Мета Національної платформи – відвертий діалог, озвучення конкретних проблем, пошук спільних рішень. Учасниками Платформи можуть стати абсолютно всі бажаючі, з різних аграрних асоціацій, політичних партій, з різних областей, з різних галузей. Єдина умова – відсутність політичного позиціювання.

 

Рішення, дії або бездіяльність у сфері ведення Державного земельного кадастру можна буде оскаржити

1 лютого 2017 року

 

        Кабінет Міністрів України схвалив проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний земельний кадастр» щодо порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері ведення Державного земельного кадастру».

       «Проект було розроблено відповідно до кращих практик якісного та ефективного регулювання, відображених Групою Світового банку. Документ передбачає удосконалення правового регулювання розгляду скарг щодо інформації, яка міститься у Державному земельному кадастрі. Удосконалення здійснюються шляхом запровадження механізму оскарження рішень, дій або бездіяльності державних кадастрових реєстраторів у досудовому порядку», – повідомив Міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Кутовий.

       Зокрема, проектом Закону пропонується надати повноваження Держгеокадастру та його територіальним органам щодо скасування рішень державних кадастрових реєстраторів, прийнятих з порушенням норм чинного законодавства. Це має значно спростити процедуру розгляду відповідних скарг від фізичних та юридичних осіб та сприятиме прискоренню виправлення помилкових даних Державного земельного кадастру, залишаючи можливість оскарження відповідних рішень, дій або бездіяльності у суді.

       «Особа, яка вважає, що її права порушено, зможе оскаржити відповідні дії чи рішення безпосередньо у територіальному органі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру. У разі незгоди з рішенням вказаного органу, його можна буде оскаржити вже у зазначеній Державній службі», – сказав Тарас Кутовий.

        Виключення складають рішення про скасування рішення про відмову в державній реєстрації земельної ділянки та проведення державної реєстрації земельної ділянки, які можна буде оскаржити виключно у Державній службі України з питань геодезії, картографії та кадастру або у суді.

 

ФАО та Мінагрополітики розробляють процедуру впровадження консолідації сільгоспземель в Україні

25 січня 2017 року

  

       Продовольча й сільськогосподарська організація ООН, ФАО (Food and Agriculture Organization, FAO) у рамках проекту технічної допомоги Міністерству аграрної політики та продовольства України реалізує компонент запровадження добровільної консолідації земель.

       Під час візиту місії ФАО до Києва було домовлено про розробку детального плану запровадження консолідації в двох пілотних областях. Проект передбачає відпрацювання процедур консолідації земель на прикладі експериментальних районів в Київській та Херсонській областях, де будуть сформовані організаційні та практичні підходи укрупнення ділянок. На базі цього дослідження буде розроблено детальний проект концептуальної записки для подальшого фінансування донорами повномасштабного пілотного проекту з земельної консолідації, – повідомляє прес-служба Мінагрополітики.

       «Відсутність великих сформованих масивів земель – одна з особливостей сільського господарства України. Вона пов’язана, зокрема, з активним процесом розпаювання земель колишніх колгоспів між великою кількістю працівників та пенсіонерів з їх числа, а також процесами безоплатної приватизації, - відзначив Максим Мартинюк, перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України. – Роздрібнені земельні ділянки є малопридатними для ефективного сільськогосподарського виробництва, тому напрацювання механізму їх укрупнення є однією з умов забезпечення комплексного розвитку сільських територій та підвищення продуктивності АПК загалом».

       У середньому по Україні розмір паю становить 4 га. Мінімальні зареєстровані в Івано-Франківській – 1,1 га, Закарпатській та Чернівецькій – по 1,4 га. Максимальні – у Луганській – 8,8 га, Запорізькій – 7,2 га, Миколаївській – 6,9 га.

       «У партнерстві з ФАО ми зможемо напрацювати правила консолідації земель, орієнтовані, у першу чергу, на інтереси громадянина-власника земельної ділянки. Ми маємо повністю вилучити елемент примусовості, а також усунути ризики надмірної концентрації та зниження економічної конкуренції під час укрупнення земельних ділянок», – підкреслив Максим Мартинюк.

Довідково

Добровільна консолідація земель – ефективний інструмент для зменшення фрагментації земель i реалізації програм розвитку під керівництвом сільських громад. Формування чітких протоколів консолідації сформує принципово новий формат земельних відносин в Україні. 

 

Виробництво органіки та виноградарство – через механізм земельних аукціонів

20 січня 2017 року

 

       Мінагрополітики та Держгеокадастр розробляють механізм підтримки виноградарства і стимулювання виробництва органічної продукції шляхом проведення спеціалізованих земельних аукціонів, – інформує прес-служба Мінагрополітики.

       Передбачається, що на серії спецаукціонів учасникам ринку будуть запропоновані земельні ділянки для виробництва органіки і вирощування винограду за пільговими орендними ставками. Пільги вступатимуть у дію тільки після початку фактичної реалізації інвестпроекту – закладання насаджень, початку процесу сертифікації, тобто підтверджених і фіксованих намірів. У разі недотримання визначених аукціонних умов, орендні ставки будуть повернуті до ринкового значення, на рівні середнього показника у відповідному районі.

       «Виробництво органічної продукції та виноградарство офіційно визначені як пріоритетні напрямки підтримки. Держава має у своєму розпорядженні ресурс, який може застосувати як один із засобів стимулювання цих галузей, – відзначив перший заступник міністра агрополітики Максим Мартинюк. – У комплексі із іншими складовими державної підтримки це створить потужний ефект для їх розвитку".

       На сьогодні управліннями Держгеокадастру в областях розпочато аудит земельних ділянок сільгосппризначення державної форми власності, придатних для цих цілей. З огляду на низку додаткових вимог, що висуваються до виробництва органічної продукції, кількість таких земель обмежена. У свою чергу для виноградарства можуть бути використані землі лише в окремих районах Закарпатської, Одеської, Миколаївської та Херсонської областей.

       За словами Максима Мартинюка, в першу чергу землі для органічного виробництва знаходитимуться із земель запасу – перелогів, що не були у використанні тривалий час, щоб скоротити інвестору період отримання сертифікату відповідності.

       У разі, якщо на перших спецаукціонах буде зафіксовано високий попит на земельні ділянки, практика їх проведення може бути розширена.

Довідково:

В Україні для виробництва органічної продукції використовується всього 1% орних земель. Для порівняння, в Німеччині цей показник становить 5-6%. В Україні налічується понад дві сотні виробників органічної продукції. У середньому, вони оперують земельними ділянками площею до 2 га.

 

Ринок землі може бути запроваджено в Україні
тільки після широкого та відкритого обговорення в суспільстві

5 січня 2017 року

 

        Уряд працює над пошуком моделі обігу земель в Україні, що буде ухвалена на основі збалансованого рішення за підсумками широкого обговорення. Про це заявив Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман в інтерв'ю агентству "Укрінформ".

        Відповідаючи на питання щодо готовності Уряду ініціювати та серйозно працювати над законом про обіг земель, Володимир Гройсман зазначив: "Абсолютно. Ми працюємо, ми знайдемо модель, тоді будемо виходити на обговорення і приймати збалансоване рішення".

        Прем'єр-міністр переконаний, що модель ринку землі може бути запроваджена в Україні тільки після широкого та відкритого обговорення з громадянами, власниками паїв, експертами, – інформує Департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату КМУ.

        "Треба ринок земель чи ні. Це дискусійне питання. Давайте обговоримо, я готовий. Але чи хтось сказав, яким має бути той ринок землі? Ні, ніхто не сказав, яким він має бути. Тож давайте ми, по-перше, напрацюємо модель, широко обговоримо цю модель, проконсультуємося з українськими громадянами, з власниками паїв, а потім приймемо узгоджене рішення. Ось хід моїх думок. Якщо ж хтось хоче на ривок зняти мораторій на землю, скупити за три місяці всю землю в країні, я категорично проти. Так не буде. І доки я Прем'єр-міністр, я не дам цього зробити", – підкреслив він.

        "Це дуже чутливе питання, його слід з усіх сторін обговорити, – наголосив Володимир Гройсман. – …Серйозне, фундаментальне питання – питання української землі, щодо якого треба максимально відкрито, експертно порадитися, зрозуміти, пояснити, а потім приймати рішення".

 

Земельну реформу Україна має провести до 2020 року

28 грудня 2016 року

 

       Прем’єр-міністр Володимир Гройсман, представляючи на засіданні Уряду плани Кабінету Міністрів, заявив, що Україна повинна до 2020 року провести якісну земельну реформу.

       "В бюджеті на 2017 рік ми дуже чітко передбачили наші пріоритети, в тому числі і агропромисловий комплекс. Тобто у нас є сектори, які можуть бути дуже серйозними, міцними для потенційного зростання, в тому числі АПК, який теж має бути реформований", – заявив прем’єр.

       "І ми вважаємо, що до 2020 року ми маємо зробити якісну земельну реформу в інтересах українських громадян і нашої держави", – зазначив Гройсман. 

 

Рада опублікувала держбюджет-2017

28 грудня 2016 року

 

       Верховна Рада оприлюднила Закон "Про Державний бюджет України на 2017 рік".

       Нормативний акт набуває чинності 1 січня 2017 року.

       Документ передбачає доходи бюджету на 2017 рік у сумі 731,031 млрд гривень, у тому числі доходи загального фонду – 673,737 млрд гривень та доходи спеціального фонду – 57,293 млрд гривень.

       Видатки бюджету на наступний рік передбачено у сумі 800 млрд гривень, у тому числі видатки загального фонду – 739 млрд гривень та видатки спеціального фонду – 60,318 млрд гривень.

       Граничний обсяг дефіциту бюджету визначено у сумі 77,547 млрд гривень, у тому числі граничний обсяг дефіциту загального фонду – 62,338 млрд гривень та граничний обсяг дефіциту спеціального фонду – 15,208 млрд гривень.

       У 2017 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць пропонується встановити у розмірі з 1 січня 2017 року – 1,544 тисяч гривень, з 1 травня  – 1,624 тисяч гривень, з 1 грудня – 1,7 тисяч гривень.

       Повний текст Закону розміщено у розділі «Офіційні документи».

 

Зареєстрований законопроект про обіг земель сільгосппризначення
передбачає скасування мораторію з липня 2017 року

16 грудня 2016 року

 

       13 грудня ц. р. у парламенті зареєстровано проект Закону України №5535 «Про обіг земель сільськогосподарського призначення». Співавтори ─ народні депутати Олексій Мушак, Сергій Хлань, Павло Різаненко (всі ─ Блок Петра Порошенка).

        Серед основних положень законопроекту:

  • обмеження суб’єктного складу осіб, які можуть набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення громадянами України, територіальними громадами, державою, юридичними особами та фізичними особами-підприємцями;
  • встановлення етапності відкриття ринку земель сільськогосподарського призначення;
  • продаж земель сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності виключно на конкурентних засадах шляхом проведення електронних торгів;
  • продаж земель сільськогосподарського призначення, які перебувають у приватній власності, за рішенням власника землі третім особам або на конкурентних засадах шляхом проведення електронних торгів;
  • встановлення мінімальної ціни продажу земель сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності на рівні її експертної грошової оцінки. Мінімальну ціну продажу земель сільськогосподарського призначення приватної власності – на рівні нормативно грошової оцінки, але не нижче 20 орендних плат;
  • обмеження можливості змінювати цільове призначення земельної ділянки сільськогосподарського призначення не раніше 3 років з моменту набуття власником права власності на таку земельну ділянку;
  • встановлення тимчасової заборони на внесення земельних ділянок сільськогосподарського призначення до статутного (складеного, іншого) капіталу юридичних осіб до 1 січня 2020 року.

       Поява законопроекту викликала чергову хвилю дискусій.

       Нижче подаємо скорочені коментарі до нього, які з’явилися в пресі.

Олексій МУШАК, народний депутат від фракції «Блок Петра Порошенка»,
співавтор законопроекту:

       — Ринок землі насправді вже сформований. Ви можете купити чи продати землю через не те що сумнівні, але тіньові схеми, які активно використовуються. А мораторій, який існує, він насправді не є вигідний для громадян України, є вигідний для агроолігархів, умовно кажучи, які за рахунок мораторію вони і зросли. Бо на початку мораторію ж не було великих агрохолдингів, а от 15 років мораторію створили їх. Що я пропоную насправді? Коректно казати не тільки про запуск продажу землі, але також запуск і купівлі землі. Бо ми хочемо, щоб українці в тому числі могли купувати українську землю. По етапах. З 1 липня пропонується, щоб держава і об'єднані громади могли продавати комунальну і державну землю. Чому це важливо? Тому що насправді зараз через тіньовий механізм приватизації, ви знаєте, кожний громадянин України має право отримати у власність 2 гектари землі безкоштовно, на факті це ніколи не відбувається, щоб безкоштовно, але ця схема використовується для того, щоб зменшувати кількість державної землі. Так от, ми хочемо цю схему прибрати і сказати, що якщо хтось хоче мати українську землю, будь ласка, хай платить ринкову ціну. За рік-півтора, продавши в кожному районі 50-100 гектарів, можна буде зрозуміти індикативну ціну, все ж таки, підготувати населення до того, що землю можна купувати і продавати. Другий етап — з 1 липня 2018 року, це дозволити фізичним особам, громадянам України, продавати свою землю. До цього вони вже будуть мати право купувати її, а з 1 липня 2018 року і продавати цю землю. На даному етапі покупцями землі можуть бути тільки фізичні особи, що дозволить насправді, це такий пільговий період для маленьких фермерів отримати землю у власність. Після цього з 2020 року ми запускаємо повноцінний обіг землі. Значить, фізичні особи, юридичні особи можуть купувати землю, купувати і продавати землю. І з 2030 року ми знімаємо заборону для купівлі землі для іноземців.

Вадим ІВЧЕНКО, народний депутат від «Батьківщини»:

       — Сьогодні численні юристи не тільки великих аграрних корпорацій, наймані юридичні агентства скрупульозно працюють над питанням, як попри мораторій на продаж сільгоспземлі все одно розпочати її продавати. З цією метою було зареєстровано не один законопроект, які тим чи іншим чином пропонував потроху, з використанням різних механізмів продавати землю. І ось вчора депутати фракції БПП зареєструвати законопроект №5535 «Про обіг земель сільськогосподарського призначення», яким пропонують вже з 1 липня 2017 скасувати мораторій та відкрити вільний ринок землі.

       Цим законом регламентується, що у приватній власності фізичної особи може перебувати земельних ділянок сільськогосподарського призначення до 500 гектарів, а загальна площа землі, яка може перебувати у власності юридичної особи може досягати 33% площі сільськогосподарських угідь району.

       На моє переконання, скільки б подібних законопроектів не реєструвались у Верховній Раді – нічого у них не вийде. «Батьківщина» не дозволить цього зробити. Впевнений, не голосуватимуть за зняття мораторіюдочасно і інші депутати! Не допустять цього фермери, аграрії, спілки та профспілки. Хоча розумію, що, напевно, спроби дорватись до землі будуть продовжуватись.

 

З 2 грудня змінилася типова форма договору оренди землі

5 грудня 2016 року

 

       Згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Типового договору оренди землі» від 23 листопада 2016 р. № 843, яка набрала чинності 2 грудня, фізичні та юридичні особи під час підготовки договорів оренди землі витрачатимуть менше часу та коштів за рахунок можливості укладання договору оренди на декілька земельних ділянок одного орендодавця.

      Крім того, постанова приводить у відповідність Типову форму договору оренди землі до вимог законодавства, зокрема в частині встановлення строку оренди земель сільськогосподарського призначення не менше ніж 7 років, а у разі передачі в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які є земельними ділянками меліорованих земель і на яких проводиться гідротехнічна меліорація, – не менше ніж 10 років.

      Документом також передбачено, що відтепер сторони в обов'язковому порядку повинні погодити лише об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки), строк дії договору оренди, орендну плату із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

 

Держгеокадастр контролюватиме дотримання земельного законодавства,
використання та охорони земель усіх категорій і форм власності,
родючості ґрунтів

5 грудня 2016 року

 

       Кабінет Міністрів України видав Розпорядження від 30 листопада 2016 р. № 910-р «Питання Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру».

       Цим документом Уряд погодитися з пропозицією Міністерства аграрної політики та продовольства щодо можливості забезпечення здійснення покладених на Державну службу з питань геодезії, картографії та кадастру постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 р. № 15 “Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру” (Офіційний вісник України,
2015 р., № 7, ст. 164) функцій і повноважень Державної інспекції сільського господарства, що припиняється, із здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

 

У Державному земельному кадастрі з’явиться інформація про нормативну грошову оцінку земель населених пунктів

23 листопада 2016 року

 

       Уряд прийняв постанову «Щодо внесення змін до Порядку ведення Державного земельного кадастру».

       Відтепер у Державному земельному кадастрі з’явиться новий шар даних – інформація про нормативну грошову оцінку земель населених пунктів. Цей документ відкриває можливість наповнення ДЗК відомостями про нормативну грошову оцінку земель, які на сьогодні існують розрізнено, на місцевому рівні, в переважній більшості – в паперовому вигляді.

       «Оцифрування цієї інформації та зведення в єдину базу даних в рамках ДЗК дозволить запровадити екстериторіальність видачі витягів про нормативну грошову оцінку в любій точці України. А завдяки автоматизації розрахунку НГО з процесу буде усунутий людський фактор та виключений ризик корупції», – повідомив перший заступник Міністра агрополітики Максим Мартинюк.

        Видача витягу про нормативну грошову оцінку землі – одна з найбільш популярних послуг в сфері земельних відносин. За три квартали 2016 року було видано 405196 таких документів.

 

Внесено зміни до Типового договору оренди землі

23 листопада 2016 року

 

       Уряд прийняв постанову «Про внесення змін до Типового договору оренди землі», якою адаптував формат типового договору оренди до поточних умов агровиробництва та спростив його для учасників земельних відносин.

       В оновленому форматі типового договору оренди землі зменшується кількість істотних умов, які відображались у ньому раніше, що суттєво дерегулює взаємовідносини орендодавця та орендаря. Прийняття постанови також сприятиме встановленню строку оренди земель сільськогосподарського призначення не менше ніж 7 років (для ділянок, на яких проводиться гідротехнічна меліорація – не менше 10 років), визначенню форм та розмірів орендної плати, а також надасть можливість юридичним та фізичним особам укладати договір оренди на декілька земельних ділянок одного орендодавця.

       «Як і будь-яка складова реального сектору економіки, земельні відносини динамічно змінюються та трансформуються під впливом макро- та галузевих факторів. Мінагрополітики оперативно реагує на ці зміни, щоб максимально наблизити нормативне забезпечення цього ринку до потреб його учасників», – відмітив Максим Мартинюк.

 За повідомленням прес-служби Мінагрополітики

 

Затверджено нову методику нормативно-грошової оцінки сільгоспземель

16 листопада 2016

 

       Кабінет Міністрів України на своєму засіданні затвердив нову методику нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, розроблену Держгеокадастром. Вона має на меті спростити проведення такої оцінки та доступ до інформації про неї.

       «Це спрощення розрахунків при використанні методики, можливість масової оцінки і внесення до земельного кадастру, а також забезпечення можливості автоматизованої видачі інформації про нормативну грошову оцінку конкретної земельної ділянки», – сказав міністр аграрної політики Тарас Кутовий, представляючи постанову.

       За словами міністра, спрощення методики дасть змогу систематизувати процес грошової оцінки, усунути корупційну складову в цій сфері і забезпечити коректний аудит сільськогосподарських земель.

 

Погодження проектів землеустрою в онлайн-режимі на e.land.gov.ua

16 листопада 2016

 

       Держгеокадастр та Державне агентство з питань електронного урядування презентували черговий електронний сервіс у сфері земельних відносин – онлайн замовлення та автоматичний розподіл проектів землеустрою на експертів.

       Відтепер подати документи на погодження проекту землеустрою можна в онлайн-режимі через e.land.gov.ua протягом кількох хвилин. Сьогодні погодження відбувається у два візити до державних органів, а запровадження цього сервісу дає можливість виключи перший візит та залишиться лише необхідність отримати документи після погодження.

       Втім, головне, що за рахунок автоматизації та «сліпого» розподілу документів на виконавця значно пришвидшується прозорість та ефективність процесу розгляду документів від заявника та ухвалення відповідного рішення. Такі нововведення заощадять час та унеможливлять будь-які корупційні ризики.

       – Запровадження принципу екстериторіальності погодження проектів землеустрою – це черговий потужний крок Держгеокадастру у запобіганні проявам корупції, адже закриває можливості отримання неправомірної вигоди посадовцями при погодженні землевпорядної документації.
З допомогою нового електронного сервісу ми повністю виключаємо особистий контакт між розробником проекту землеустрою та посадовою особою органу земельних ресурсів, яка здійснює його погодження, таким чином нівелюємо можливі важелі впливу як з одного, так і з іншого боків, – зазначив в. о. Голови Держгеокадастру Олег ЦВЯХ.

       Погодження проекту землеустрою є однією з найбільш важливих та одночасно складних адміністративних послуг. Щорічно українці погоджують понад 500 тис. таких проектів. Завдяки запровадженню електронної послуги, стартує принципово новий рівень якості обслуговування фізичних та юридичних осіб.

       – Надання доступних, прозорих та не корупційних адміністративних послуг, що досягається шляхом переведення їх в електронну форму, – це те, що найбільше очікують громадяни та бізнес, – відмітив Олександр РИЖЕНКО, голова Державного агентства з питань електронного урядування України. –
І сьогодні ми зробили ще один важливий крок на шляху до запровадження е-урядування в України.

       Ініціатива реалізується за підтримки проекту «Реформа управління на сході України», що виконується компанією Deutsche Gesellschaft fur Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням уряду Німеччини.

       – Інновації в державному секторі з використанням інформаційних технологій та запровадженням електронних сервісів – правильний шлях до побудови демократичного та справедливого суспільства. Завдяки новим, зрозумілим процедурам прийняття рішень держава демонструє відкритість та бажання надавати послуги, орієнтовані на потреби громадян. Компанія GIZ і надалі підтримуватиме подібні ініціативи наших партнерів в Україні, – говорить Олексій КУБАРЬ, радник проекту «Реформа управління на сході України», що виконується GIZ.

       Таким чином, на сьогодні громадянам та бізнесу доступно вже п’ять електронних послуг у земельній сфері, – інформує прес-служби Держгеокадастру.

       Нагадаємо, що раніше було запроваджено надання витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку, доступ до інформації про право власності та речові права на земельну ділянку онлайн та реєстрацію земельної ділянки.

 

Держгеокадастр презентував проміжні результати пілотного проекту
зі створення прототипу національної інфраструктури геопросторових даних

9 листопада 2016

 

       Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру та Японське агентство міжнародного співробітництва (JICA) на міжнародній конференції «Unloсking the power: як створити ефективну інфраструктуру геопросторових даних в Україні» презентували проміжні результати пілотного проекту зі створення прототипу національної інфраструктури геопросторових даних (НІГД), що реалізується у Вінницькій області.

       Безпосередній прототип системи НІГД буде створено на територію 10-12 км2. На сьогодні прогрес у всіх компонентах проекту знаходиться в межах графіка. Зокрема, проведена аерофотозйомка пілотної території, визначений базовий набір даних, які потрібні для створення прототипу НІГД,
їх специфікації та утримувачі. У рамках пілоту буде зібрана та консолідована інформація про межі та кордони одиниць адміністративно-територіального устрою, рельєф, гідрографічні об’єкти та гідротехнічні споруди, населені пункти, будівлі та споруди, транспортну мережу, інженерні комунікації, рослинність та ґрунти, а також кадастрова інформація, географічні назви об’єктів, дані Державної геодезичної мережі на зазначеній території. Наразі Японська сторона готує тендер на закупівлю обладнання, необхідного для створення та функціонування прототипу системи НІГД, а в перспективі – його розширення на всю територію України, – інформує Прес-служба Держгеокадастру.

       «Надзвичайно приємно, що Проект зі створення національної інфраструктури геопросторових даних здійснюється успішно. Японська сторона робить свій внесок у проект, забезпечуючи його експертами, обладнанням та проводячи тренінги. Після завершення даного проекту буде створено прототип системи НІГД, що функціонуватиме на пілотній території. Подальша співпраця з міжнародними донорами сприятиме розповсюдженню НІГД по всій території України», – зазначив Надзвичайний і Повноважний Посол Японії в Україні Й.В. Шікегі Сумі.

       Бенефіціар проекту – Держгеокадастр – ініціює створення Координаційної ради з питань НІГД,
до якої ввійдуть представники міністерств та інших органів влади, що є утримувачами геопросторової інформації. «Створення прототипу НІГД – це масштабна робота, яка з огляду на великий масив різнопрофільних даних потребує консолідації зусиль різних органів державної влади. Ми закликаємо всі профільні відомства долучитися та сприяти наповненню системи максимально повною інформацією», – сказав Олег Цвях, в. о. Голови Держгеокадастру.

       Як відзначив Акіра Нішимура, керівник групи Японського агентства міжнародного співробітництва (JICA), система НІГД дає можливість оперативного доступу до важливої геопросторової інформації та швидкого прийняття рішень, зокрема і органами державної влади. «Ми сподіваємося, що досвід Японії буде надзвичайно корисним для України», – сказав він.

       На сьогодні в Україні відсутня нормативно-правова база для регулювання питання створення та функціонування національної інфраструктури геопросторових даних. Держгеокадастр за участю ДП «Науково-дослідний інститут геодезії і картографії», ДП «Центр державного земельного кадастру» розробив законопроект про Національну інфраструктуру геопросторових даних в Україні та направив його на погодження до Мінагрополітики.

       «Акумуляція базових даних різного профілю на одній платформі – величезний крок у забезпеченні транспарентності використання ресурсів в Україні, оскільки інформація про них буде відкритою, а доступ до неї стане простішим», – відзначив Максим Мартинюк, перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України. Він також нагадав, що інтеграція України в світовий та, зокрема, європейський економічний і інформаційний простір передбачає створення інтероперабельної системи геопросторових даних. «Тому реалізація проекту НІГД здійснюється на базі директиви INSPIRE та в рамках широкої міжнародної співпраці з понад десятьма країнами, в першу чергу – Японією, яка має один з найвищих рівнів експертизи з цього питання», – сказав Максим Мартинюк.

 

Довідково

       Національна інфраструктура геопросторових даних – це комплексна система, яка об’єднує десятки інформаційних шарів з важливими просторовими даними (рельєф, підземні/наземні комунікації, водні та лісові ресурси, інфраструктура, об’єкти нерухомості, статистична інформація, демографічні дані та ін.) на базі єдиної геодезичної та картографічної основ. Забезпечення широкого та зручного доступу до цієї інформації через єдиний геопортал дозволить багатьом галузям економіки і державним установам підвищити ефективність роботи, знизивши витрати на пошук даних.

       Проект технічної допомоги «Створення Національної інфраструктури геопросторових даних в Україні» реалізується з вересня 2015 року. Донор проекту – Уряд Японії через Японське агентство міжнародного співробітництва (JICA). Бенефіціар проекту – Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, реципієнт – ДП «Центр державного земельного кадастру». Виконавці – консалтингові компанії «Kokusai Kogyo Ltd», «PASCO Corporation». Бюджет проекту – 325 818 720 ієн (прибл. 2,6 млн дол. США), термін реалізації 2 роки (до вересня 2017 року).

       Японська агенція міжнародної співпраці (JICA) – це найбільше в світі агентство двостороннього розвитку, що надає технічну підтримку, пільгові кредити та грантову допомогу в різних сферах діяльності. Проекти за підтримки JICA реалізуються в більш ніж 150 країнах світу.

       У 2012 році представники землевпорядної служби України та JICA домовилися про реалізацію спільного проекту технічного співробітництва в рамках проекту з побудови Національної інфраструктури геопросторових даних на базі Державного земельного кадастру.

       У листопаді 2014 року Україна отримала повідомлення від японських колег про схвалення заявки на отримання технічної допомоги. У вересні 2015 року розпочалася робота зі створення Національної інфраструктури геопросторових даних на пілотній території.

       Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) – центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності та земельних відносин, а також у сфері Державного земельного кадастру. Утворений шляхом реорганізації (перетворення) Державного агентства земельних ресурсів України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 442. 

 

21 грудня цього року відбудуться  парламентські слухання на тему: "Регулювання обігу земель сільськогосподарського призначення: пошук української моделі"

2 листопада 2013 року

 

       Верховна Рада України ухвалила  Постанову «Про проведення парламентських слухань на тему: «Регулювання обігу земель сільськогосподарського призначення: пошук української моделі».

       Документом, зокрема, передбачено провести 21 грудня 2016 року в залі пленарних засідань Верховної Ради України парламентські слухання на тему: «Регулювання обігу земель сільсько-господарського призначення: пошук української моделі».

        Відповідний проект постанови зареєстровано за №5266.

 

Підписано Закон щодо продовження заборони відчуження
сільськогосподарських земель

28 жовтня 2016 року

 

       Президент Петро Порошенко підписав Закон «Про внесення змін до розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо продовження заборони відчуження сільськогосподарських земель», ухвалений Верховною Радою 6 жовтня 2016 року.

       Закон продовжує на один рік строк дії мораторію на продаж чи відчуження іншим способом земель сільськогосподарського призначення, що дозволить за цей час врегулювати на законодавчому рівні процедуру обігу земель сільськогосподарського призначення.

       Законом внесено відповідні зміни до пунктів 14 та 15 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу та доручено Кабінету Міністрів до 1 липня 2017 року розробити і внести на розгляд Верховної Ради України проект Закону України про обіг земель сільськогосподарського призначення.

       Реалізація Закону дозволить забезпечити формування належного нормативно-правового забезпечення та встановлення чіткого правового механізму функціонування ринку земель сільськогосподарського призначення.

 

Президент затвердив вдосконалення державної реєстрації прав
на нерухоме майно та захисту прав власності

28 жовтня 2016 року

 

       Президент Петро Порошенко підписав Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності».

       Законом вносяться зміни до низки нормативних актів, якими передбачається забезпечення захисту прав власності, економічних інтересів громадян та інвесторів, а також зменшення ризиків незаконного заволодіння майном.

      Документом передбачено комплексний підхід до вдосконалення системи державної реєстрації прав на нерухоме майно. Зокрема, передбачається невідкладне повідомлення державним реєстратором власника об'єкта нерухомого майна щодо якого подано заяву про проведення відповідних реєстраційних дій, запровадження обов'язкової реєстрації заяви власника об'єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій в Державному реєстрі прав, відновлення реєстраційних дій лише за рішенням суду, що набрало законної сили, або заяви власника.

      Крім того, передбачено обов'язкове нотаріальне посвідчення справжності підписів засновника (учасника), уповноваженої ними особи, на установчому документі, передавальному акті та розподільчому балансі юридичної особи, заяві про вихід з товариства, що подаються для державної реєстрації змін про юридичну особу, уточнення підстав за якими може бути анулювано свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю, заборона припиняти керівникам своє членство в організації роботодавців чи об'єднанні організацій роботодавців, у творчій спілці, членство в політичній партії, у громадському об'єднанні шляхом подання заяви до відповідних статутних органів, посилення кримінальної та адміністративної відповідальності.

 

Мін'юст запускає систему смс-інформування громадян про реєстраційні дії, які вчиняються з їхнім майном

 26 жовтня 2016

 

       У ході сьогоднішнього засідання Кабінет Міністрів підтримав ініціативу Мін’юсту, яка дає можливість запустити систему інформування українських громадян про будь-які реєстраційні дії, які вчиняються з їхньою нерухомістю, а також сповіщати власників про те, хто з користувачів реєстру цікавився їхнім майном.

       «Нещодавно Верховна Рада прийняла розроблений Міністерством юстиції антирейдерський закон, покликаний встановити жорсткі механізми боротьби із рейдерством. Серед новацій законопроекту запуск системи смс-інформування про будь-які зміни, які відбуваються в реєстрі через смс. Сьогодні ми виносимо на розгляд Уряду акт, який передбачає імплементацію цієї ініціативи», — зазначив Міністр юстиції Павло Петренко.

       Він також повідомив: окрім інформації про реєстраційні дії користувачі, завдяки системі смс-інформування, зможуть в режимі реального часу взнавати про те, хто цікавився їхньою власністю.

       За словами очільника Мін’юсту, щоб скористатися новою послугою треба зробити лише 3 простих кроки. Перший з них полягає у отриманні реєстраційного номера об’єкта нерухомості. Він вказаний у реєстраційних документах та безпосередньо в реєстрі. Другий крок — відкрити кабінет власника майна на сайті реєстру, і там поставити майно на відповідний контроль. Третій крок — вказати номер телефону, куди будуть приходитимуть повідомлення.

       «Даний сервіс буде дуже зручним для наших власників нерухомого майна, адже їм не знадобиться ходити до реєстратора і витрачати час, щоб отримати інформацію», — додав Міністр юстиції.

       Павло Петренко також поінформував присутніх: поки антирейдерський Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо запровадження європейських стандартів захисту прав власності та економічних інтересів громадян та інвесторів» (№5067) чекає на уведення в дію, система смс-сповіщень працюватиме у форматі пілотного проекту в тестовому режимі.

 Міністерство юстиції України 

 

Чи підтримають депутати проведення парламентських слухань про законодавче врегулювання обігу сільгоспземель?

13 жовтня 2016

 

      Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин Олександр Бакуменко підготував та вніс на розгляд Верховної Ради проект постанови «Про проведення парламентських слухань на тему: «Регулювання обігу земель сільськогосподарського призначення: пошук української моделі». Слухання пропонується провести 21 грудня 2016 року.

      «Метою парламентських слухань є привернення уваги органів державної влади, органів місцевого самоврядування, політичних партій, громадськості, експертного середовища до проблемних питань законодавчого врегулювання питань обігу земель сільськогосподарського призначення в Україні», – зазначив Олександр Бакуменко у пояснювальній записці до проекту постанови.

      «Думки експертів та науковців з питання зняття мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення кардинально різняться – одні наполягають на негайному введенні ринку земель, інші не рекомендують продавати землю в умовах економічної кризи та військового конфлікту. Однак, остаточної стратегії подальших дій та перспектив і шляхів запровадження ринку земель сільськогосподарського призначення так і не сформовано, не зважаючи на активне обговорення цих питань експертами, науковцями, політиками та широкою громадськістю», – відзначив заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

      За словами народного депутата, завданням слухань є: забезпечення відкритості діалогу із суспільством з питань запровадження купівлі-продажу та введення в економічний обіг земель сільськогосподарського призначення і залучення до обговорення шляхів формування цього процесу широких кіл державних та неурядових експертів, громадськості та обговорення пропозицій для напрацювання дорожньої карти законодавчого забезпечення запровадження купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення.

 

В Україні стартував пілотний проект з он-лайн реєстрації земельної ділянки e.land.gov.ua

 12 жовтня 2016

 

       12 жовтня 2016 року в Україні запроваджено нову електронну послугу з он-лайн реєстрації земельної ділянки. До кінця року електронна послуга буде доступна у пілотному режимі для міста Києва та Чернігівської області, а з 1 січня 2017 року запрацює по всій Україні, – інформує Державне агентство з питань електронного урядування України.

        Реєстрація земельної ділянки є однією з найбільш важливих та одночасно складних адміністративних послуг. Щорічно українці реєструють понад 500 тис. земельних ділянок. Завдяки запровадженню електронної послуги, стартує принципово новий рівень якості обслуговування фізичних і/та юридичних осіб. Сьогодні реєстрація відбувається у два візити до державних органів, а запровадження цієї послуги дає можливість виключи перший візит та залишиться лише необхідність отримати документи після реєстрації земельної ділянки.

        «Новий електронний сервіс створює сприятливі умови для земельних правовідносин. Він заощаджує час та зусилля громадян, робить процес реєстрації прозорим, усуває суб’єктивні фактори при реєстрації земельної ділянки та сприяє створенню чесного земельного ринку», – зазначив Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк.

        Відтепер подати документи на реєстрацію земельної ділянки можна в он-лайн режимі через e.land.gov.ua протягом кількох хвилин. Також за рахунок автоматизації значно пришвидшується процес розгляду документів від заявника та ухвалення відповідного рішення. Такі нововведення заощадять час та унеможливлять будь-які корупційні ризики.

        «Запровадження пілотної електронної послуги є черговим кроком до забезпечення доступності, відкритості та прозорості у земельній сфері. На сьогодні на порталі e.land.gov.ua доступно вже 4 електронні послуги і до кінця року ми плануємо запровадити щонайменше 3 нові е-послуги», – зазначила Перший заступник Держгеокадастру Людмила Шемелинець.

       Ініціатива реалізується Мінагрополітики, Держгеокадастром та Державним агентством з питань електронного урядування за підтримки Координатора проектів ОБСЄ в Україні.

       «Сьогодні ми зробили ще один важливий крок на шляху до запровадження е-урядування в Україні, - говорить Олександр Риженко, голова Державного агентства з питань електронного урядування України. – Надання доступних, прозорих та некорупційних адміністративних послуг, що досягається шляхом переведення їх в електронну форму, – це те, що найбільше очікують громадяни та бізнес».

       Таким чином, на сьогодні громадянам та бізнесу доступно вже чотири електронні послуги у земельній сфері. Нагадаємо, що раніше запроваджено надання витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку, доступ до інформації про право власності та речові права земельної ділянки он-лайн.

       «Он-лайн інструменти надають можливості для удосконалення системи державного управління, задоволення потреб та очікувань громадян, що є ключовим для забезпечення стабільного розвитку країни. Ми готові підтримувати ініціативи, котрі спрощують взаємодію громадян й уряду та мінімізують корупцію, – говорить Вайдотас Верба, Координатор проектів ОБСЄ в Україні».

       До кінця 2016 року планується запровадити ще три електронні послуги у земельній сфері.

 

Майбутнім землевпорядникам: правила вступу до вишів у 2017 році – змінено

10 жовтня 2016

 

      У наступному році при вступі до вищих навчальних закладів абітурієнти будуть подавати 7 заяв на три спеціальності, – повідомляє Укрінформ. – Про це йшлося на засіданні робочої групі по доопрацюванню умов вступу, яке відбулося в Міністерстві освіти та науки України.

      «7 заяв – це дасть можливість вступнику сконцентруватися на обраних ним спеціальностях, а також не заплутатися в різноманітті спеціальностей і вишів», – сказав на засіданні проректор КНУ імені Т. Шевченка Володимир БУГРОВ, спираючись на результати анкетування студентів університету з цього питання.

      Таким чином, починаючи з 2017 року вступники зможуть обирати 3 спеціальності, за якими зможуть подати 7 заяв до обраних вишів.

      Також у 2017 році вступ до вищих навчальних закладів відбуватиметься за результатами сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання 2016 та 2017 років. Для вступу в університети обов'язковим буде сертифікат з української мови та літератури. З якого предмета будуть інші два сертифікати ЗНО – обиратиме університет. Одним з них може бути математика або історія України, або біологія, третій сертифікат – з інших предметів, які визначить сам ВНЗ.

      Вступники із Криму та Донбасу вступатимуть за окремими квотами. Також особливості вступу передбачено для пільгових категорій – інвалідів, дітей-сиріт, учасників АТО.

      Реєстрація електронних кабінетів вступників та завантаження додатків документів про освіту триватиме з 29 червня до 18-ї години 25 липня. У 2017 році прийом заяв у вищі навчальні заклади на основі ЗНО відбуватиметься до 18-ї години 26 липня. Вступні конкурси у вищі навчальні заклади пройдуть з 17 до 26 липня, а іспити – з 21 до 26 липня. Зарахування на навчання за бюджетні кошти відбуватиметься до 15 серпня 2017 року, а на контракт – до 18 серпня. Також умови прийому передбачають, що пільгові категорії вступників будуть зараховані до 28 серпня.

 

Державі повернули землю вартістю понад двадцять мільйонів гривень

10 жовтня 2016

 

        Під час судового розгляду позову Коломийської прокуратури (Івано- Франківська область) суб’єкт господарювання добровільно розірвав договори оренди сільськогосподарських земель, площа яких понад 290 гектарів. Їх вартість становить більше двадцяти мільйонів гривень.

        Землю повернуто Снятинському коледжу Подільського аграрно-технічного університету, який передав її в оренду під виглядом обробітку.

       Таким чином, вимоги прокуратури – визнати недійсними договори та повернути землю власникові, що порушив чинне законодавство, задоволено повністю.

 

Мораторій на продаж сільгоспземель продовжено до 2018 року

7 жовтня 2018 року

 

        Учора на вечірньому засіданні депутати ухвалили Закон «Про внесення змін до розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо продовження заборони відчуження сільсьгогосподарських земель».

        Це загальний документ, над яким працювали представники всіх фракцій. Два альтернативних закони, які пропонували продовжити мораторій на 5 років, відкликали. У підсумку за спільний законопроект № 5123-1 проголосували 297 нардепів

        Законом передбачено внести зміни до пунктів 14 та 15 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України та продовжити дію мораторію на купівлю–продаж та іншим способом відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення до врегулювання на законодавчому рівні процедури обігу земель сільськогосподарського призначення, але не раніше
1 січня 2018 року.

       «Цей ринок має бути прозорим і справедливим, конкурентним і ефективним, він має унеможливлювати будь-які тіньові оборудки із землею. Саме тому є необхідність продовжити мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення до належного законодавчого забезпечення запровадження і регулювання обігу земель, але не раніше 1 січня 2018 року», – йдеться у пояснювальній записці до законопроекту.

       Закон набирає чинності наступного дня після його опублікування.

       Депутати зобов’язали Кабінет Міністрів до 1 липня 2017 року розробити і внести на розгляд Верховної Ради проект закону про обіг земель сільськогосподарського призначення. .

       Як відомо, торік, у листопаді, Верховна Рада 309 голосами продовжила мораторій на відчуження сільськогосподарських земель до 1 січня 2017 року. При цьому депутати прийняли зобов'язання розробити законопроект про обіг земель сільськогосподарського призначення до 1 березня 2016 року.

 

Внесено зміни до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності

6 жовтня 2016 року

 

        Верховна Рада України сьогодні ухвалила Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності».

        Передбачено, зокрема, такі зміни:

  • до Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень»  – пропонується вдосконалити систему державної реєстрації прав на нерухоме майно, зокрема, передбачається невідкладне повідомлення державним реєстратором власника об’єкта нерухомого майна щодо якого подано заяву про проведення відповідних реєстраційних дій, запровадження обов’язкової реєстрації заяви власника об’єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій в Державному реєстрі прав, відновлення реєстраційних дій лише за рішенням суду, що набрало законної сили або заяви власника. Також пропонується надання права Міністерству юстиції України здійснювати моніторинг реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі прав на нерухоме майно; обов’язкове використання державними реєстратором відомостей Державного земельного кадастру, Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, а також використання відомостей, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень; запровадження особливостей проведення реєстраційних дій за рішенням суду, вдосконалення розмірів адміністративного збору за відповідні реєстраційні дії; збільшення
    з 30-ти до 60-ти днів терміну оскарження рішень, дії або бездіяльності державного реєстратора, обов’язкове надання в паперовому вигляді витягу із державного реєстру прав;
  • до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» – пропонується обов’язкове нотаріальне посвідчення справжності підписів засновника (учасника), уповноваженої ними особи, на установчому документі, передавальному акті та розподільчому балансі юридичної особи, заяві про вихід з товариства, що подаються для державної реєстрації змін про юридичну особу; здійснення Міністерством юстиції України моніторингу реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; подання міністерством до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
  • до Закону України «Про нотаріат» – передбачається, зокрема, надання повноважень не лише головним управлінням Міністерства юстиції готувати подання Вищій кваліфікаційній комісії нотаріату щодо анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, а й Міністерству юстиції України; уточнення підстав, за якими може бути анульовано свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю;
  • до Кримінального кодексу України – передбачається вдосконалення та посилення кримінальної відповідальності за підроблення документів, що подаються для проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно;
  • до Кодексу України про адміністративні правопорушення – передбачається посилення адміністративної відповідальності на посадових осіб, які порушують встановлені законом строки проведення державної реєстрації фізичних і юридичних осіб або громадських формувань, або порушують встановлений порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно;
  • до Закону України «Про електронний цифровий підпис» – передбачається запровадження нової термінології «захищений носій особистих ключів» та зобов’язання державних реєстраторів використовувати лише захищені носії особистих ключів;
  • до інших законодавчих актів – передбачається заборона припиняти керівникам своє членство в організації роботодавців чи об’єднанні організацій роботодавців, у творчій спілці, членство в політичній партії, у громадському об’єднанні шляхом подання заяви до відповідних статутних органів.

        Відповідний законопроект зареєстровано за № 5067.

 

Тарас Кутовий пояснив, що прийняття закону про обіг сільгоспземель – це ще не продаж землі

6 жовтня 2016 року

 

       Ухвалення Закону «Про обіг земель сільськогосподарського призначення», розроблений Міністерством аграрної політики та продовольства, не означає продажу землі. Про це в ефірі 5 каналу зазначив Міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Кутовий.

       «Ухвалення закону не означає насправді продажу землі. Закон називається «Про обіг земель сільськогосподарського призначення», він визначає ті правила, в рамках яких обіг земель існує.
Але самих моделей обігу земель є дуже багато, і не всі моделі передбачають продаж землі», – зазначив він.

       Міністр пояснив: «Наприклад, позиція, про яку я вже доволі довго говорю, – це право продажу прав оренди і застави прав оренди в банку, що створює можливості для власників землі утримувати цю землю, не продавати її, водночас отримувати якісь стартові непогані кошти, водночас мати пайові платежі, оскільки багато сімей і селян із них сьогодні живе, передавати це в спадок».

      Щодо позиції МВФ, то за словами Міністра, таку позицію як «вільний продаж землі» у ході переговорних процесів вдалося виключити з Меморандуму, і сьогодні у вимогах Міжнародного валютного фонду такої тези немає. «Мова йде тільки про закон. А у законі можна сформулювати ті правила, які будуть абсолютно ефективні».

 

Держгеокадастр отримав додатковий кадровий ресурс для здійснення функцій контролю за використанням сільгоспземель

6 жовтня 2016 року

 

        Кабінет Міністрів України збільшив чисельність працівників Держгеокадастру для виконання функцій із здійснення державного нагляду (контролю) в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель.

        Відповідна постанова «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 3 січня 2013 року № 5 і від 5 квітня 2014 р. № 85» була прийнята 5 жовтня на засіданні Кабінету Міністрів України. 

        Таким чином, Урядом збільшено граничну чисельність працівників Держгеокадастру на 300 штатних одиниць (на 25 одиниць – чисельність апарату Держгеокадастру та на 275 одиниць – чисельність територіальних органів) для виконання функцій, зокрема, щодо обстеження земельних ділянок, видачі спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок, складання протоколів про адміністративні правопорушення та накладання адміністративних стягнень, звернення з позовами до суду тощо. 

        В апараті Держгеокадастру буде утворено окремий структурний підрозділ, який здійснюватиме координацію територіальних органів у частині здійснення державного контролю та погоджуватиме проведення перевірок територіальними органами.

        Державними інспекторами у районах та містах безпосередньо будуть здійснюватися всі заходи державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, а також в частині родючості ґрунтів, – інформує прес-служба Держгеокадастру.

        Необхідність впровадження системного контролю за використанням земель сільськогосподарського призначення неодноразово наголошувалася з огляду на численні факти порушень у цій сфері. Зокрема, посиленої уваги та перевірки потребують випадки самозахоплення земель, нецільового їх використання, а також погіршення якості ґрунтів внаслідок застосування інтенсивних технологій.

        Функція контролю була передана Держгеокадастру Кабінетом Міністрів України наприкінці липня поточного року. 

 

Володимир Гройсман запевнив, що жодних рішень про зняття мораторію на продаж землі без широкого обговорення не буде

5 жовтня 2016 року

 

        «Жодних рішень про запровадження продажу землі бути не може без широкого обговорення із власниками земель щодо потенційної моделі обігу земель, що захистить реальних землевласників та зробить українців багатшими». Про це заявив Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, відкриваючи сьогодні засідання Уряду,  – повідомляє департамент інформації та комунікацій з громадськістю секретаріату КМУ.

        «Щодо позиції нашого Уряду по ринку земель. Ми вважаємо, що без широкого обговорення моделі ринку земель в Україні жодних рішень про запровадження продажу землі бути не може»,мзаявив Володимир Гройсман.

       Голова Уряду підкреслив, що мораторій на заборону продажу сільськогосподарських земель в Україні діє. Незалежно від того, буде його продовжувати Парламент чи ні, мораторій є діючим до тих пір, поки український Парламент не прийме рішення про обіг земель.

       У цьому контексті Прем’єр-міністр зауважив, що є безліч варіантів обігу земель. «Таких моделей ринків земель по світу є понад 50. Якщо Україні і потрібна модель, то така, яка захистить реальних землевласників, яка не дасть 3, 5, 7 родинам скупити усю землю в Україні, і ми категорично проти того, щоби так відбувалося. І найголовніше – треба провести широкі консультації з власниками земель. І тільки тоді можливо сказати, що ми можемо виходити на модель, яка широко обговорена, яка зробить українців багатшими, а не біднішими, і тільки тоді можливо брати на себе якусь історичну відповідальність», – наголосив Володимир Гройсман.

       «Ми як Уряд України українських громадян в образу не дамо. Ми нікому не дозволимо спекулювати українською землею. Ми нікому не дозволимо створювати модель, яка може нанести шкоду українським громадянам і власникам українських земель. Ми будемо чесними, відвертими, ми будемо виконувати волю українського народу, і це буде максимально професійно», – підкреслив Прем’єр-міністр.

       Володимир Гройсман також продемонстрував на засіданні Уряду Меморандум про співпрацю із Міжнародним валютним фондом, підписаний тодішнім Прем’єр-міністром України Юлією Тимошенко у 2008 році, яким вона давала згоду на продаж сільськогосподарських земель в Україні.

       «Вважаємо також за важливе наголосити, що нагальна потреба у запровадженні структурних реформ в Україні не випала з нашого поля зору. На наш погляд, можна виділити кілька заходів, що матимуть вирішальне значення у найближчій перспективі, у тому числі створення працюючого ринку сільськогосподарських земель», – зачитав Прем’єр-міністр пункт Меморандуму.

       «Юлія Тимошенко у 2008 році взяла на себе відповідальність продавати українську землю. Ось підпис, ось меморандум. Тому я би просив українське суспільство кожного разу при нагоді задавати це питання політику, який думає, що у людей дуже коротка пам'ять», – зазначив Голова Уряду.

       Цей документ свідчить, що «можна змінити імідж, намагатися змінити риторику, але нутро залишається старим і фальшивим, про що є свідчення документа».

       «Деякі вислови наших «політичних діячів" носять абсолютно брехливий характер», – зауважив Володимир Гройсман.

 

МВФ закликав Україну дозволити продаж сільгоспземлі

5 жовтня 2016 року

 

       До кінця нинішнього року очікується прийняття Верховною Радою закону «Про обіг земель сільсьгосподарського призначення», який Кабінет Міністрів України представив під час консультацій з МВФ і який має відкрити шлях до купівлі-продажу землі.

       Про це йдеться в меморандумі України з МВФ.

       Керівник місії Міжнародного валютного фонду в Україні Рон ван Роден закликав Україну дозволити продаж сільськогосподарської землі. За його словами, мораторій на продаж землі заважає розвитку аграрного сектору і використанню земель як заставного майна під час отримання позик.

       «Україні важливо просуватися вперед із земельною реформою і внести в парламент проект нового законодавства, яке б дозволяло продаж землі», – заявив представник Фонду.

Думки з приводу…

  •  Міністр агрополітики Тарас КУТОВИЙ:
    «Базова позиція, яку я вважаю за правильну – це право оренди землі, коли земля залишається у власника паю, ця людина отримує пайові платежі, земля нікуди не зникає, але інвестор має певні гарантії. Право продажу. І банківська застава».
     
  •  Голова Комітету економістів України Андрій НОВАК:
    «Я вважаю, що зараз, коли в Україні переважно низький рівень доходів, особливо у сільській місцевості, я вважаю, не можна запроваджувати цей ринок, бо у цьому випадку більшість селян не зможуть взяти у цьому ринку повноцінної участі».
     
  •  Голова Аграрної партії України Віталій СКОЦИК:
    «Якщо ж ми просто відкриємо ринок землі у країні, де земельний кадастр не наповнений, де з 17 інструментів, які регулюють обіг земель сільськогосподарського призначення у світі, працює тільки 2, ми, власне, робимо те, що відпускаємо свійську корову до дикого лісу. Тобто в українців крадуть землю, так як украли промисловість у 90-х роках».
     
  •  Економіст Борис КУШНІРУК:
    «Від того, що буде впроваджено обіг землі, , виграють якраз малі і середні господарства. Якщо йдеться про садівництво, якщо йдеться про органічне землеробство, то їм часто-густо потрібно залучити кредити довгострокові, а це можливо лише за умови застави, а заставити немає чого – землі немає в заставі».
     
  • Заступник голови парламентського комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Олександр БАКУМЕНКО:
    «Якщо не внести в парламент законопроект про продовження мораторію, то це означатиме автоматичний запуск продажу землі в Україні. За умов неврегульованості законодавчо цього питання може розпочатися хаотичний продаж землі, що призведе до соціальних вибухів у регіонах».
     
  • Голова Волинської обласної ради Ігор ПАЛИЦЯ:
    «Сільські жителі, як і решта населення країни, доведені до зубожіння. Випрошуючи на колінах подачки від МВФ, чиновники готові піти на все, аби б якнайшвидше покласти частину траншу собі у кишені! Нас змусили підняти тарифи вище європейських, нас змусили їздити за продуктами до Європи, тому що там дешевше, нам руйнують систему освіти і охорони здоров'я, не даючи альтернативи, нам розповідають як себе вести з загарбником, не надаючи зброї та фінансів. У нас вже скоро буде все як в Європі, крім пенсій і заробітної плати! Дійшла черга і до землі. Коли селянин бідний, коли кредити дорожче ніж в країнах Європи в 18 разів, коли середній клас, хто міг би взяти участь в розвитку ринку землі, планомірно знищується і альтернативи, окрім продажу за копійки немає, то хіба такий ринок потрібен селу і Україні?! Хіба ми хочемо стати аграрним придатком до успішної і розвинутої економіки країн-донорів МВФ».

 

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій за продовження мораторію на продаж землі

4 жовтня 2016 року

 

        Сьогодні відбулася зустріч представників аграрної галузі з Головою Верховної Ради Андрієм Парубієм, під час якої обговорили питання щодо продовження дії мораторію на продаж землі. «Мораторій на продаж землі має бути продовжений, і разом з тим мають бути одночасно ухвалені законодавчі акти, які б регулювали цю сферу»,  –   зазначив Голова Парламенту.

        Він також наголосив на важливості врегулювання законодавчого поля у цій сфері.

        Водночас Андрій Парубій зауважив, що політичне позиціювання проблемних питань не сприятиме їхньому розв’язанню. «Допоможуть тільки системні рішення», – сказав він.

        Голова Парламенту повідомив представникам аграрної галузі, що сьогодні у стінах Парламенту розпочнеться засідання Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин, та запросив представників аграрної галузі разом з представниками Комітету та Уряду взяти участь у його роботі з тим, аби детально проговорити проблемні питання та вийти на конкретний результат. Він висловив переконання, що «є всі шанси вийти найближчим часом на системне рішення», – повідомляє прес-служба Апарату Верховної Ради України.

       Андрій Парубій зазначив, що «зараз йде дискусія на рівні голів фракцій з тим, аби вийти на одне системне узгоджене рішення, яке матиме на меті як продовження мораторію, так і водночас перелік тих законодавчих актів, які Верховна Рада України має прийняти для упорядкування ринку землі». «Упевнений, що по тих позиціях, які не передбачають політичних спекуляцій, а передбачають системний ґрунтовний підхід, ми вийдемо на системний документ з приводу продовження мораторію», –  підсумував Голова Верховної Ради України. 

 

Львівські депутати вирішили виділяти по 100 тисяч гривень учасникам АТО, які відмовляються від земельних ділянок

4 жовтня 2016

 

       Сьогодні на сесії Львівської міської ради депутати прийняли рішення на 2017-2020 роки передбачити 400 млн грн у бюджеті міста Львова на компенсацію учасникам АТО. Орієнтовно щороку по 100 млн грн.

       «Солдат, який воює, має мати максимальну повагу, захист і підтримку. Дуже часто держава багато обіцяє і не завжди має можливість фінансово посприяти у забезпеченні і під час військових дій, і після повернення. Але ми зобов’язані помогти кожному, і це для нас священний, першочерговий обов’язок», –  зазначив міський голова Андрій Садовий.

       За словами Гелени Пайонкевич, начальника юридичного управління Львіської міської ради, ухвала «Про захист інтересів учасників АТО –  мешканців м. Львова» складається з декількох блоків, які потребуватимуть доопрацювання.

       «Пропонуємо викласти у новій редакції програму забезпечення житлом учасників АТО, і суть нової редакції у тому, що вона буде стосуватися не лише забезпечення житлом, але і механізму можливого виділення земельних ділянок за умови прийняття необхідного рішення, а також механізму виділення коштів. Наступний блок – розписування бюджетної процедури, тобто виділення по 100 тис. грн учасникам АТО, які відмовляються від закріплення земельних ділянок. Ще один блок про земельні ділянки. Міський голова уже звернувся з відповідними листами до Держгеокадастру про сприяння у закріпленні земельних ділянок поза межами міста Львова. Пропонуємо продовжити цю роботу і списки учасників АТО, які хочуть отримати земельну ділянку для садівництва, будуть затверджені відповідною програмою», –зазначила Гелена Пайонкевич.

       Під час обговорення у проект ухвалу внесли зміни, зокрема, щодо поширення дії ухвали на добровольчі батальйони та щодо сплати податків не за рахунок учасників АТО, а за рахунок бюджету міста.

 

Стало відомо, що розглядатиметься у Верховній Раді цього тижня

03 жовтня 2016

 

       Як повідомив сьогодні Голова Верховної Ради України Андрій Парубій під час засідання Погоджувальної ради голів депутатських фракцій, груп та парламентських комітетів, цього тижня у Верховній Раді розглядатимутьсятематичні блоки. Перший блок – по екології, другий – промислова політика і підприємництво, а також у четвер – культура, наука і освіта. При цьому Голова Верховної Ради наголосив: «До блоків вносяться лише ті питання, які подають комітети. Відтак, вилучений суб’єктивний фактор».

       Разом із тим, А.Парубій зауважив, що «можливо у четвер, за пропозицією Уряду, розглядатимуться зміни до бюджету цього року». Він уточнив, що «це може бути окреме питання, яке доведеться поставити в блок культури, науки і освіти». «Думаю, що це надто важливе питання, і воно стосуватиметься забезпечення армії, поліції, Служби безпеки. Блок національної безпеки і оборони ми зможемо долучити до нашого тематичного дня», – сказав А.Парубій.

 

Мінюст розповів чому необхідно прийняти законопроект №5067

30 вересня 2016

 

       Завдяки роботі Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації робоча група при Міністерстві юстиції дослідила найбільш поширені рейдерські схеми, що існують в Україні ще з 90-х років.

       Заступник Міністра юстиції Павло Мороз на прес-брифінгу представив дві рейдерські схеми та розповів, як саме нові положення  розробленого законопроекту, що покликаний протидіяти діяльності рейдерів,  унеможливлять їх застосування злочинних алгоритмів.

       «Перша схема – це реєстрація на основі неіснуючого або підробленого рішення суду. Новим законопроектом ми зобов’яжемо реєстраторів перевіряти судові рішення у реєстрі судових рішень. Якщо ж таке рішення знайдено не буде, то реєстратор повинен здійснити запит до відповідного суду. Таким чином, ми уникатимемо ситуацій, коли реєстраційні дії здійснюватимуться на підставі неіснуючих або підроблених рішень. Друга схема – фальсифікація підписів на документах. Новий законопроект передбачає нотаріальне посвідчення підписів голови, секретаря або учасників зборів на протоколі та на установчих документах при внесенні змін», - розповів Павло Мороз.

       Ключове  у законопроекті «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо запровадження європейських стандартів захисту прав власності та економічних інтересів громадян та інвесторів» – вирішено посилити кримінальну відповідальність як заявника, так і реєстратора та зацікавлену у вчиненні незаконної реєстраційної дії особу. Максимальний термін ув’язнення становитиме до 8 років з конфіскацією майна. Адміністративну відповідальність теж буде посилено, оскільки штраф у 340 гривень – це неефективна превентивна норма. Стягнення буде  збільшено до 8500 гривень.

        «Переконаний, якщо нам вдасться реалізувати задекларовані у законопроекті ініціативи, ми зможемо звести рейдерство до мінімальної позначки та довести нашим громадянам й інвесторам, що Україна здатна захистити недоторканість приватної власності», – підсумував Павло Мороз.

 

По місту Києву можливі проблеми із погодженням землевпорядної документації

30 вересня 2016

 

       Реформу екстериторіальності гальмують локальні правила відведення ділянок, які діють в столиці.

       Держгеокадастр попереджає громадськість про проблеми, які з 1 жовтня можуть виникнути із погодженням землевпорядної документації по м. Києву. Специфічний порядок відведення ділянок, який діє в столиці, дисонує з новими правилами погодження проектів землеустрою на засадах екстериторіальності, які в цей день набувають чинності в Україні, — повідомляє прес-служба Держгеокадастру.

       Нова практика передбачає, що територіальний орган Держгеокадастру, який погоджуватиме проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки, буде обиратися за випадковим принципом за допомогою програми електронного документообігу відомства. Таким чином, буде унеможливлений особистий контакт між розробником проекту землеустрою та органом, який здійснює його погодження, та будуть усунені корупційні ризики.

       Однак особливий режим землевпорядкування, який діє в місті Києві, не дає змоги інтегрувати столичну документацію в загальнонаціональний обіг. В 2011 році з метою «спрощення та удосконалення процедури вирішення питань надання земельних ділянок» в Києві була передбачена можливість затвердження проектів землеустрою щодо відведення ділянок не сесією міської ради, а її секретарем. Як наголошують в Держгеокадастрі, ця локальна практика є юридично недосконалою, оскільки повноваження міської ради не можуть бути делеговані, та суперечить Земельному кодексу і законодавству про місцеве самоврядування. Тож проекти землеустрою щодо відведення ділянок в м. Києві, які розроблені не за рішенням міськради, як це відбувається по всій країні, а за резолюцією її секретаря, не будуть погоджуватись територіальними органами Держгеокадастру як такі, що оформлені з порушенням діючого законодавства.

       Зі свого боку Держгеокадастр закликає міську владу Києва чітко дотримуватись визначеної законодавством процедури та гарантує оперативність розгляду та погодження столичної документації.

       На всій території України органи Держгеокадастру готові до запровадження нової методики та забезпечать ритмічність та безперервність процесу погодження землевпорядної документації.

 

  • Довідково

    Постанова «Деякі питання реалізації пілотного проекту із запровадження екстериторіальності погодження проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки територіальними органами Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру» була прийнята на засіданні Кабінету Міністрів України 31 серпня.

    Вибір проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки для пілотного проекту обумовлений високою соціальною чутливістю до питання передачі земельних ділянок у власність чи користування. В разі позитивного ефекту, зокрема в частині запобігання корупції, практика екстериторіального погодження може бути розширена і на інші види землевпорядної документації. 

 

Антирейдерський законопроект необхідно удосконалити

26 вересня 2016 року

 

       Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» звернулася до народних депутатів з пропозицією доповнити зміни до законопроекту № 5067. Уточнення редакції законопроекту необхідне для того, щоб унеможливити подвійну реєстрацію права оренди землі.

       У Верховній Раді України 5 вересня 2016 року був зареєстрований проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо запровадження європейських стандартів захисту прав власності та економічних інтересів громадян та інвесторів» № 5067, метою якого є зменшення ризиків незаконного заволодіння майном. Цим законопроектом пропонується внести зміни до низки нормативних актів, у тому числі і до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Зокрема, доповнюється перелік державних реєстрів, які використовує державний реєстратор під час проведення реєстраційних дій. В їх числі передбачається обов’язкове використання Державного земельного кадастру.

       Однак, на практиці, відомості держкадастру є неповними. Наприклад, права оренди, що реєструвалися до 2010-2011 років, переважно відсутні в кадастрі, хоча орендні відносини фактично існують. Тому виникають ситуації, коли державний реєстратор, володіючи неповною інформацією, реєструє нове право оренди поверх фактично існуючого, але не внесеного до кадастру. Такі договори зазвичай реєструються з іншими сторонами (часто рейдерами), що порушує права первинних орендарів та призводить до виникнення спорів, у тому числі і судових.

       Аби уникнути в подальшому подвійної реєстрації права користування земельною ділянкою, членами УКАБ запропоновано доповнити законопроект. Зміст доповнення полягає у зобов’язанні державних реєстраторів під час реєстрації права користування земельною ділянкою отримувати відомості не лише із державного земельного кадастру, а також із книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, в яких містяться дані про зареєстровані до 01.01.2013 року права на земельні ділянки сільськогосподарського призначення.

       В УКАБ вважають, що таке удосконалення законопроекту сприятиме більшому захисту права власності та користування землею, зменшить кількість спорів, а також перешкоджатиме рейдерським захопленням землі, від яких часто страждають агровиробники. 

 

Максим Мартинюк:
Розроблений в Мінагрополітики законопроект передбачає проведення наступного етапу земельної реформи в форматі продажу прав оренди

26 вересня 2016 року 
Прес-служба Дердгеокадастру

 

       Наслідки, які спричинила дія мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення, призвели до викривлення ситуації в агропромисловому комплексі України. Про це в своїй статті для «Дзеркала Тижня» пише перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк. 

       Він вказує, що внаслідок обмежень на купівлю-продаж сільгоспземель на сьогодні основна форма земельних відносин, що склалася в Україні, – це орендні договори з пайовиками. Таких договорів укладено 4,7 млн на загальну площу 16,6 млн га, тобто більш як на половину всіх земель приватної форми власності. Також діють близько 56 тис. договорів оренди державних сільгоспземель на загальну площу близько 2,5 млн га, що становить чверть усього державного земельного банку. «Ринок оренди характеризується локальними монополіями, бо навіть якщо на території умовних сільради/району землю обробляють кілька орендарів, то їхні цінові пропозиції, як правило, ідентичні», – відзначив перший замміністра. Конкуренція має циклічний формат і різко посилюється в момент переукладання договорів, але більшу частину часу ринок оренди – це ринок покупця, а не продавця.

       Похідні від цих факторів – лендлордизація АПК, перенасичення сівозмін олійними культурами, питома вага яких у структурі посівів у деяких областях доходить до 40%, а також критично низька орендна плата за паї, яка за підсумками минулого року склала всього 862 гривні.

       На думку Максима Мартинюка, поточний стан земельних відносин вимагає негайних реформ у частині надання права розпоряджатися своєю власністю майже 7 млн громадян. «Розроблений Міністерством агрополітики законопроект «Про обіг земель сільськогосподарського призначення» передбачає розблокування статус-кво через запуск права продажу оренди», – вказує Максим Мартинюк. У рамках цієї моделі запускається обіг прав оренди, які, ставши активом, можуть бути використані як банківська застава. При цьому він зауважив, що позиція банківського сектору по відношенню до нового активу залишається до кінця невизначеною, що ставить під сумнів швидкий реформаторський вплив на аграрну галузь цього концепту.

       Паралельно обговорюється ще декілька концепцій проведення наступного етапу земельної реформи, зокрема модель поетапного запуску ринку землі, запропонована експертною групою при Держгеокадастрі, а також можливість продовження мораторію на довготривалий – до 2022 року – строк. Останній варіант, на думку Максима Мартинюка, є найгіршим, оскільки він консервує та посилює існуючі проблеми в сфері земельних відносин.

 

Наступний етап земельної реформи розблокує залучення довгострокових інвестицій в АПК

26.09.2016 11:27
Прес-служба Мінагрополітики

 

       Наступний етап земельної реформи має забезпечити реалізацію конституційних прав майже 7 млн пайовиків та залучення інвестицій до аграрного сектора. Про це повідомив Перший заступник Міністра аграрної політики і продовольства України Максим Мартинюк під час дискусії «Управління земельним банком та ринок землі», яка відбулась у рамках VII Міжнародної конференції «Ефективне управління агрокомпаніями».

       Він відзначив, дія мораторію на продаж сільськогосподарських земель блокує розвиток інвестиційноємних проектів, зокрема у тваринництві, які передбачають довгий цикл реалізації, а головне — обмежує права розпоряджатись своєю власністю 6,9 млн громадян - власників паїв. «Можливо, на якомусь етапі розвитку держави мораторій на продаж сільгоспземель був необхідний. Але на сьогодні він порушує не просто конституційні, а загальнолюдські, основоположні права громадян», — сказав Максим Мартинюк, додавши, що проведенню реформи заважають відсутність професійної дискусії та заполітизованість цього питання.

       В Україні 27 млн га сільгоспземель перебувають у приватній власності. «За таких умов питання,
чи має хтось право обмежувати право громадян повноцінно використовувати цей актив, є суто риторичним», — сказав він.

       Законопроект «Про обіг земель сільськогосподарського призначення» розроблений у Мінагрополітики і зараз перебуває на погодженні в інших міністерствах. Найближчим часом він буде внесений на розгляд Уряду.