ЗЕМЕЛЬНІ НОВИНИ

 

МВФ: Україні необхідно прийняти "антиколомойський" закон
і запустити ринок землі

27 березня 2020 року

      МВФ відзначає значний прогрес у переговорах щодо нової програми EFF для України та наголошує на необхідності ухвалення законодавства щодо вдосконалення структури регулювання в банківському секторі, а також щодо земельної реформи.

      Про це йдеться в заяві директора-розпорядника Міжнародного валютного фонду Крісталіни Георгієвої, розміщеній на офіційному сайті МВФ, повідомляє «Економічна правда».

      "Протягом останнього тижня було досягнуто дуже хорошого прогресу в переговорах з українською владою про нову домовленість щодо програми розширеного фінансування", — заявила Георгієва.

      За її словами, Україні необхідно прийняти так званий "антиколомойський" законопроєкт і законопроєкт про ринок землі. Реалізація цих кроків могла б сприяти виділенню фінансів для України в більшому розмірі, ніж оголошувалося раніше.

      "Ухвалення законодавства щодо вдосконалення структури регулювання в банківському секторі, а також щодо земельної реформи дозволило б швидко просунутися вперед і завершити роботу над параметрами нового договору, з доступом до більших ресурсів, ніж передбачалося раніше", — підкреслила Георгієва.

 

Ринок землі під питанням:
Кабмін пропонує суттєво скоротити видатки на земреформу

26 березня 2020 року

     Кабмін направив керівництву Верховної Ради пропозиції щодо змін видаткової частини Держбюджету-2020, які, зокрема, містять скорочення видатків на проведення земельної реформи на 25 млн грн та скасування підтримки сільгоспвиробників у розмірі 4 млрд грн.

     Про це свідчать розрахунки Кабміну щодо видаткової частини держбюджету, які є в розпорядженні Економічної правди.

     Видатки на проведення земельної реформи пропонують скоротити до 51 млн грн (із 76 млн грн). Зокрема, за пропозицією бюджетного комітету ВРУ планують скасувати видатки на відрядження (699 тис грн), технічне обслуговування обладнання (6,1 млн грн) та перетворення матеріалів держфонду документації із землеустрою (18,1 млн грн).

     Також скасовуються видатки на проведення інвентаризації земель та оновлення картографічної основи Держземкадастру (у бюджеті-2020 на це було передбачено 431 млн грн).

     Крім цього, пропонують скасувати видатки на підтримку с/г виробників (у бюджеті-2020 на це передбачено 4 млрд грн):

  • програму розвитку тваринництва (1 млрд грн),
  • садівництва (400 млн грн),
  • підтримку фермерських господарств (185 млн грн),
  • здешевлення с/г техніки і обладнання (1 млрд),
  • здешевлення кредитів, у т.ч. для закупівлі землі с/г призначення (1,2 млрд грн),
  • підтримку сімейних фермерських господарств через механізм доплати на користь застрахованих осіб — членів/голови сімейного фермерського господарства ЄСВ (215 млн грн).

     Також пропонують скасувати видатки на формування статутного капіталу Фонду часткового гарантування кредитів (240 млн грн) — за пропозицією бюджетного комітету ВРУ.

     Крім цього, пропонують урізати видатки на функціонування торгових представництв за кордоном (із 26 млн грн до 400 тис грн) та видатки на просування експорту (із 45 млн грн до 3 млн грн).

 

Тимофій Милованов: Земельної реформи в Україні не буде

26 березня 2020 року

       «Сьогодні кілька джерел опублікували пропозиції до змін державних видатків. В результаті таких змін земельної реформи більше не буде. А якщо буде, то не для людей і маленьких фермерів, а для великих компаній, у кого є гроші під час кризи», — написав на своїй сторінці у Facebook екс-міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов.

       «Скасовуються:

  • відшкодування відсотків на кредити на закупівлю землі
  • фінансування фонду гарантування кредитів для закупівлі землі.

       Це означає, що фінансової підтримки для малих фермерів під час запуску ринку землі (якщо він взагалі тепер станеться) більше не буде. І знов виграють ті, у кого кращі зв’язки та більше грошей. А розвиток села відкладається на потім.

       Також скасовуються:

  • вся підтримка с/г виробникам, а саме програми підтримки тваринництва, розвитку садівництва, фермерських господарств, відшкодування витрати на с/г техніку (підтримка промисловості)
  • видатки на створення торгових представництв за кордоном
  • видатки на просування експорту
  • обнуляються видатки на інвентаризацію землі
  • не буде грошей на профілактику захворювань тварин та препарати для дослідження цих захворювань (протиепізоотичні заходи).

      І нарешті скасовується фінансування Фонду національного багатства, який мав налагодити контроль за державними підприємствами, які не будуть приватизовуватися. Тобто, корупція в цих підприємствах буде продовжуватись», — підсумував Тимофій Милованов.

 

Посольство США відреагувало на указ Путіна про надання права
володіння землею в окупованому Криму тільки росіянам

26 березня 2020 року

       Посольство США в Україні висловило позицію, що указ президента РФ Володимира Путіна про обмеження прав власності на землю в окупованому Криму дає основу для підсилення міжнародних санкцій.

       Про це сказано на офіційній сторінці посольства у Facebook.

       "Новий "указ" Росії про обмеження прав власності на більшість земель у Криму і надання таких прав лише росіянами просто підсилює основу для міжнародних санкцій", — йдеться у повідомленні.

       У посольстві зауважили, що їхня позиція щодо Криму залишається "твердою" і що Крим — це Україна.

  • Довідково

Президент Російської Федерації Володимир Путін розширив перелік прикордонних територій, на яких іноземні громадяни, особи без громадянства та іноземні юридичні особи не можуть володіти земельними ділянками.

Відповідний указ 20 березня було опубліковано на офіційному інтернет-порталі правової інформації РФ. 

Як з'ясувалося, до цього списку також увійшли всі прикордонні райони Криму, вісім з десяти муніципалітетів Севастополя, а також Керч, Ялта, Євпаторія і інші прибережні міста півострова.

          До речі, перелік прикордонних територій Росії, де іноземці не можуть володіти землею, був затверджений в 2011 році. Проте тоді Крим і Севастополь не входили до цього списку.

Нагадаємо, нещодавно глава Меджлісу кримськотатарського народу зазначив, що, на його думку, указ президента Росії Володимира Путіна стосовно прав власності на землю в анексованому Криму має на меті полегшення колонізації півострову. 

 

Путінська заборона українцям володіти землею в Криму
є
воєнним злочином – Прокуратура АРК

26 березня 2020 року

       Указ Путіна про заборону українцям та іноземцям на володіння землею в прибережних районах та містах окупованого Криму отримає належну правову оцінку в рамках кримінального провадження, розпочатого за фактом привласнення української державної і приватної власності в окупованій АР Крим та м. Севастополь.

       Про це повідомляє пресслужба прокуратури АР Крим, пише Центр журналістських розслідувань. 

       Прокуратура вказує, що указом №201 від 20 березня 2020 року президент РФ незаконно включив окремі райони тимчасово окупованої території півострову Крим до переліку територій РФ, на яких іноземні громадяни, особи без громадянства та іноземні юридичні особи не можуть мати у власності земельні ділянки

      “Прокуратура АР Крим, в рамках кримінального провадження, розпочатого раніше за фактом привласнення державної і приватної власності, в тому числі й земельних ділянок, на тимчасово окупованій території півострова, надасть правову оцінку вказаному документу”, — сказано в повідомленні прокуратури.

          Привласнення РФ державної власності України та приватної власності населення є серйозним порушенням норм міжнародного гуманітарного права, зауважує прокуратура. Зокрема, йдеться про ст. 147 Конвенції про захист цивільного населення під час війни 1949 року та ст. ст. 46, 53, 55, 56 IV Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі 1907 року. Також це є воєнним злочином згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду.

       Раніше в ході досудового розслідування було встановлено більш ніж 4 тисячі захоплених окупаційними «органами влади» об’єктів, вартістю понад 60,2 млрд грн. Судами за клопотаннями прокурорів накладено арешт на майно загальною вартістю близько 4,1 млрд грн.

       Також на указ президента РФ про заборону українцям мати у власності землю в прибережних районах окупованого Криму відреагувало Представництво президента України в АР Крим. 

          “Російська окупаційна влада в тимчасово окупованому Криму не лише продовжує незаконні переслідування громадян України, а й впроваджує нові масштабні утиски майнових прав кримчан”, — сказано в повідомленні Представництва.

       За їхніми словами, відповідно до ст. 53 Женевської конвенції про захист цивільного населення державі-окупанту забороняється будь-яке знищення рухомого чи нерухомого майна, що є індивідуальною або колективною власністю приватних осіб чи держави, або інших громадських установ чи соціальних або кооперативних організацій. Крім того, такі дії окупаційної влади можуть трактуватись, як порушення положень статті 1 Протоколу-1 ЄКПЛ щодо захисту права власності, а саме порушення права мирно володіти своїм майном.

       У представництві радять кримчанам, що зазнали незаконної експропріації їх майна окупаційною владою півострова задля документування, розслідування та спільної протидії незаконній політиці окупаційної влади звертатися до Прокуратури АР Крим, Представництва Президента України в АР Крим та Регіонального центру прав людини.

 

Фермерів звільнили від податку на землю під час карантину

25 березня 2020 року

       Фермерів звільнили від податку на землю під час карантину, повідомляє Kurkul.com

       За період з 1 березня по 30 квітня 2020 р. не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за землі державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у т.ч. на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в госпдіяльності. Про це повідомляє Kurkul.com.

       Відповідне послаблення передбачає Закон України від 17.03.2020 р. №533-IX, який діє із 18.03.2020 р.

       Ним же передбачено мораторій на перевірки, зміни в оподаткуванні та лікарняні під час карантину.

       «Проте склалося так, що податкові декларації з плати за землю за 2020 р. вже подані платниками податків. Однак змінами, які вносить Закон № 533, передбачено, що для зменшення податкових зобов'язань з плати за землю за період з 1 березня по 30 квітня 2020 р. платники мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій мають відобразити зміни податкового зобов'язання з сплати плати за землю за відповідні місяці. Таким чином, зменшення податкових зобов'язань по платі за землю за березень-квітень 2020 р. для юридичних осіб буде здійснюватися виключно шляхом подання платниками податків уточнюючих податкових декларацій», — зазначається у повідомленні.

       Що стосується ФОП, то в частині нарахування та сплати земельного податку та орендної плати вони прирівняні у правовому статусі до юридичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності. Якщо ФОП мають правовстановлюючий документи на земельну ділянку, такі особи також самостійно обчислюють розмір плати за землю (земельного податку та орендної плати) шляхом подання податкової декларацї.

       Якщо право на земельну ділянку оформлено на ФОП, то така особа має право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відобразити зміни податкового зобов'язання зі сплати плати за землю за березень-квітень 2020 року. Звільнення не поширюється на фізосіб-громадян, не суб'єктів підприємницької діяльності, оскільки норми, які вносить Закон №533, передбачають, що звільнення стосується лише земельних ділянок, які використовуються у госпдіяльності.

 

Схоже, що Рада перенесла голосування "по землі"

 17 березня 2020 року

       Верховна Рада перенесла голосування за земельну реформу, очікуючи на підтвердження домовленостей з МВФ про отримання фінансової допомоги.

       Про це повідомляє джерело «Економічної правди» із фракції "Слуга народа".

       "Сказали, що будемо голосувати коли МВФ буде точно підтверджено, що дадуть гроші", — повідомляє співрозмовник.

       За його словами, у такому випадку слід очікувати, що голосування відбудеться не раніше квітня.

 

Зареєстровано законопроєкт про можливість
дострокового розірвання договору емфітевзису

17 березня 2020 року

       Депутати Верховної Ради України Анна Скороход, Василь Німченко та Антон Поляков зареєстрували законопроект № 3208, який дозволяє власнику паю розривати договір емфітевзису та договір оренди земельної ділянки.

       «Власник земельної ділянки має право достроково розірвати договір користування належної йому земельної ділянки для сільськогосподарських потреб на підставі заяви про дострокове розірвання договору користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), про що власником земельної ділянки подається заява про включення до реєстру відомостей про розірвання договору. Заява подається не пізніше ніж за рік до визначеного власником земельної терміну розірвання договору», – йдеться у тексті законопроєкту.

 

МВФ вважає ухвалення закону проти Коломойського важливішим,
ніж ринок землі

16 березня 2020 року

      МВФ вже не вимагає від України для відновлення співпраці запустити ринок землі. Але залишилося головне і обов’язкова умова – прийняття закону, який не дозволить повернути «ПриватБанк» Коломойському або виплатити олігархові компенсацію.

      Про це повідомив заступник глави Національного банку Олег Чурій в інтерв’ю Радіо НВ. За його словами, на сьогоднішній день Україна наблизилася до виконання умов нової програми з Міжнародним валютним фондом, але «залишилося прийняти один закон». І це не закон про ринок землі, «про землю не говориться в меморандумі», вказав Чурій.

      Йдеться про закон, який не дає можливості повернення колишнім власникам банків, або отримання ними компенсації. Чурій повідомив, що зараз норми цього законопроекту узгоджуються з Міністерством юстиції. На думку заступника голови НБУ, для України в умовах розгортання світової фінансової кризи через коронавірус «не мати програми з МВФ – це насправді вчинити самогубство».

      Раніше в Нацбанку заявили, що Україна завершує роботу над вимогами МВФ для початку нової кредитної програми. Однак через зміну уряду переговори України і Міжнародного валютного фонду можуть затягнутися на місяці.

         Однією із вимог МВФ є ухвалення закону, який би заборонив повернення націоналізованих банків екс-власникам. Проте наразі немає версії документу, яка б влаштувала і Фонд, і Україну.

Інформація з порталу UA.NEWS

 

Прийняття законопроекту про ринок землі в парламенті переноситься на квітень

16 березня 2020 року

       Розгляд у Верховній Раді України законопроекту про обіг земель сільськогосподарського призначення переноситься на квітень 2020 року, оскільки парламент змінив регламент роботи через карантинні заходи з запобігання поширення коронавірусу, які сьогодні озвучив спікер Дмитро Разумков.

       До 3 квітня 2020 року депутати працюватимуть в комітетах, пояснив Разумоков. Таким чином, два пленарні тижні (17-20 березня та 31 березня-3 квітня) перенесуть на пізніший термін. Завтра парламент збереться на позачергове засідання о 8:00, щоб проголосувати пакет заходів проти поширення коронавірусу.

 

Гройсман: У питанні введення ринку землі можемо зробити
непоправну помилку

16 березня 2020 року

       Екс-прем'єр-міністр України Володимир Гройсман вважає введення в Україні вільного обороту земель без обмежень для юридичних осіб та з можливістю сконцентрувати в одних руках до 10 тис. га сільськогосподарських угідь непоправною помилкою, сумнівається в докапіталізації країни і стимулюванні розвитку економіки, повідомляє «Інтерфакс-Україна».

       "Якщо самоціль — продавати землю і вважати це реформою, то це неправильно. Ринок землі повинен дати синергію, стати реальним стимулом розвитку. А в законопроекті, який зараз розглядається парламентом, є величезний недолік. Йдеться про концентрацію землі в одних руках 10 тис. га. Мільйонери і мільярдери знайдуть 10-20-50 підставних фізосіб, закрутять їх договорами, на них куплять цю землю, самі володітимуть цією землею і заберуть її потім під заставу, концентруючи в своїх руках 100-200-500 тис. га землі" , — сказав Гройсман в ефірі телеканалу "Україна 24".

       Екс-прем'єр також задається питанням щодо використання коштів, отриманих від продажу землі.

       "У мене питання — а де тут люди, українці? Де тут український інтерес? Докапіталізують країну? Добре. Але це тимчасово. Зараз гроші взяли, а завтра їх хтось витратив. Це одноразовий дохід, який я не впевнений, що саме держава отримає", — вважає Гройсман.

       Екс-глава уряду нагадав, що свого часу пропонував іншу модель запуску ринку землі — тільки на рівні фермерів. Ця модель, за словами політика, прийнятна і для аграріїв, і для міжнародних партнерів України — перш за все Світового банку.

       "Моя ідеологія в наступному — треба відродити фермерський клас. Фермер, як фізособа, може придбати 200 га землі. Не вистачить 200, добре — 500. В одні українські руки. Без іноземців, без юридичних компаній. Одночасно буде створений фонд, в якому кожен фермер міг би взяти на 25 років кредит під покупку 200-500 га землі. Кредит у гривні, відсоток на рівні інфляції. Крапка", — Гройсман.

 

Ринок земель спочатку слід відкрити для фізичних осіб,
вважає екс-очільниця Мінагрополітики Ольга Трофімцева

         12 березня 2020 року

     На її думку, поспіх із відкриттям ринку зайвий, і все слід робити поетапно, напрацьовуючи довгострокову стратегію розвитку.

     Спочатку ринок землі має запрацювати для фізичних осіб – українських громадян, з обмеженням площі продажу землі в одні руки. Рік-два слід зробити перехідними, щоб подивитися, як формуватиметься ціна і наскільки великою буде активність. Вона кореспонденту Gazeta.ua сказала, що українці зараз публікують купу оголошень про продаж і купівлю земельних ділянок – тіньові схеми працюють.

     Поетапне ж відкриття ринку землі (починаючи з фізосіб, дрібних сільгоспвиробників) має впорядкувати відносини на ринку та земельні відносини в цілому. Адже зараз дрібні фермери бояться, що не зможуть конкурувати з великими гравцями. Натомість на першому етапі буде неправильно допускати на ринок фінансові структури або міжнародні інвестиційні фонди, щоб не допустити спекуляцій із землею.

 

Київрада розірвала договори оренди землі з посольством Росії

12 ​березня 2020 року

       Київська міська рада розірвала договори оренди земельних ділянок на Подолі з посольством Росії в Україні. Відповідне рішення було ухвалене на засіданні Київради учора, 12 березня, повідомив голова фракції ВО “Свобода” у Київраді Юрій Сиротюк на своїй сторінці у Facebook.

      “…Київрада підтримала три свободівські проекти рішення (співавтори Ігор Мірошниченко, Юрій Сиротюк, Володимир Назаренко та Іван Картавий) про розірвання договорів оренди земельних ділянок для будівництва нових приміщень посольства Російської Федерації в самому центрі історичного Подолу на вулиці Спаській 13-15, Спаській 14 та Боричевому Току 17,19,21”, — написав Сиротюк.

      Згідно з рішенням, цим ділянкам нададуть статус скверу.

 

Навіщо нагально впроваджувати продаж земель сільськогосподарського призначення, якщо Україна вже ввійшла в ТОП-3
найбільших постачальників агропродукції в країни ЄС?

12 березня 2020 року

      За даними щомісячного моніторингу аграрної торгівлі, який здійснює Європейська Комісія, Україна посіла третє місце в переліку найбільших постачальників продукції аграрного сектору в країни Євросоюзу, експортувавши на суму 7,3 млрд євро.

      Загалом за минулий рік поставки вітчизняної сільгосппродукції до Європейського Союзу становили 7,5 млрд доларів. Про це повідомив заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

      За його словами, товарна структура вітчизняних поставок до Європейського Союзу значною мірою повторює загальну. Понад 83% у ній припадає на експорт зернових та олійних культур, жирів та олії, залишків переробної промисловості.

      Характерною рисою минулого року стало помітне зростання експорту окремих видів тваринницької продукції в кількісних обсягах, зокрема: яєць в шкаралупі — до 9,6 тис. тонн (майже у 3,5 разу), меду — до 48 тис. тонн (на 24 %).

      За 2019 рік вітчизняні експортери повністю закрили квоти на мед (основну і додаткову), яблучний і виноградний соки, цукор, ячмінну крупу і борошно, консервовані томати (основну і додаткову), оброблений крохмаль, пшеницю, кукурудзу (основну і додаткову), м’ясо птиці, вершкове масло, оброблену продукцію з зернових та крохмаль.

      «Найбільш суттєві у порівнянні з 2018 роком зміни стосуються використання квоти на цукор та невикористання квоти на солод», — зазначив науковець.

       Наприкінці минулого року Європарламентом було ухвалено рішення про загальне збільшення квот на безмитне ввезення Україною курятини до 70 тис. тонн на рік до 2021 року.

*   *   *

       Після оприлюднення такої позитивної інформації у мене Олеся Прутенка, громадянина України, виникає запитання – навіщо нагально впроваджувати продаж земель сільськогосподарського призначення – головного ресурсу агровиробництва? Навіщо продавати землі державної та комунальної власності і позбуватися права розпоряджатися ними?

        Факти, наведені вище, свідчать, що й за умов оренди земель, виробники агровиробництв можуть працювати успішно.

       Виручені кошти за продаж земель, якими б вони не були великими, це разова вигода. І втішати себе лише тим, що українські землі поки що не перейдуть у власність іноземців, оманливо.

       Що українцям з того, що Володимир Зеленський, нинішній Президент України днями взяв на себе відповідальність за земельну реформу, коли українські чорноземи будуть продані?

 

Для надання траншу МВФ чекає від України також завершення земельної реформи

12 березня 2020 року

       Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час брифінгу за підсумками засідання уряду повідомив, що Україні залишається виконати протягом 2-3 тижнів ще 2 вимоги Міжнародного валютного фонду для отримання траншу макрофінансової допомоги.

       «Ми мали вчора конференц-зв’язок з керівництвом МВФ і домовились про продовження співпраці без змін будь яких умов курсу, ми просто рухаємося в тому контексті, який був. З 8 параметрів, які МВФ просили виконати, у нас лишається 2, які ми сподіваємося виконати протягом 2-3 тижнів», — сказав Шмигаль.

       Для надання $5,5 млрд траншу МВФ чекатиме від України прийняття закону про неможливість повернення банків екс-власникам, врегулювання тарифів та завершення реформ, зокрема земельної.

 

Комітет з питань аграрної та земельної політики розглянув п’ять законопроектів

12 березня 2020 року

       На засіданні Комітету з питань аграрної та земельної політики, яке відбулося 11 березня, народні депутати продовжили розгляд у другому читанні проекту Закону "Про національну інфраструктуру геопросторових даних", №2370, повідомляє Інформаційне управління Апарату Верховної Ради України.

       Під час обговорення представник Держгеокадастру України Дмитро Макаренко представив народним депутатам презентацію щодо того, як функціонуватиме національна інфраструктура геопросторових даних (НІГД). Він розповів про складнощі у роботі з геопросторовою інформацією, на вирішення яких спрямований проект Закону «Про національну інфраструктуру геопросторових даних». Зокрема, це дублювання робіт на національному, регіональному та місцевому рівнях; неефективне використання фінансових та людських ресурсів; відомчий підхід у роботі з даними тощо.

       За словами доповідача, проект Закону передбачає, що всі геопросторові дані є відкритими, безкоштовними. Введено поняття «базові» і «тематичні» геопросторові дані (всього законопроектом передбачено 32 набори даних), а також адміністратора, який збирає метадані, що спростить доступ до геопросторових даних та їх пошук. Дані оприлюднюються у тому вигляді, у якому були створені і всі їх держателі мають оприлюднювати свої дані на своїх порталах.

       Координувати діяльність системи НІГД буде Кабінет Міністрів України, а також консультативно-дорадчий орган, який буде створений. Фінансування передбачене з державного бюджету в рамках існуючих програм, а також планується залучати кошти міжнародної технічної допомоги та місцевих бюджетів.

       Доступ до даних буде забезпечено через національний геопротал інфраструктури геопросторових даних, через портали держателів геопросторових даних і оприлюднення у формі відкритих даних.

       «В цілому, система НІГД – це єдине вікно щодо управління природними ресурсами та підґрунтя для прийняття управлінських рішень. За оцінками міжнародних експертів, ефективне використання геопросторових даних та інформації через систему НІГД призведе до зростання ВВП, яке може становити до 0,7% на рік. Крім того, це зручне отримання інформації через єдиний геопортал і припинення незаконного використання ресурсів та дублювання робіт», – підсумував представник Держгеокадастру.

      Голова Комітету з питань аграрної та земельної політики Микола Сольський нагадав, що на попередньому засіданні Комітетом були розглянуті правки, підтримані профільним підкомітетом.

       Так, загалом до законопроекту народними депутатами було запропоновано 96 правок, із яких підкомітет рекомендував врахувати 62. Враховані поправки стосуються здебільшого редакційного уточнення положень законопроекту. Суттєва новація, якою доповнено законопроект при підготовці до другого читання, це зміни до Закону України "Про топографо-геодезичну та геодезичну діяльність", з врегулюванням питання введення державного адресного реєстру.

       Так, законопроект у доопрацьованій редакції передбачає створення Державного адресного реєстру України – єдиної бази даних, яка буде містити відомості про всі адреси, присвоєні об'єктам нерухомого майна і взагалі адреси, а також пов’язувати їх з топографічною основою – картою. Повноваження щодо ведення такого реєстру пропонується покласти на Держгеокадастр України. Умови функціонування цього реєстру будуть визначені окремим законом.

       Микола Сольський запропонував додати ще дві правки, якими запроваджується відповідальність за порушення законодавства про національну інфраструктуру геопросторових даних, а також вносяться відповідні зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, якими встановлюється штраф «за порушення прав на геопросторові дані та метадані, незаконне привласнення геопросторових даних та метаданих, їх втрату або несанкціоноване знищення, порушення порядку використання» у розмірі від 100 до 150 неоподаткованих мінімумів доходівгромадян, а за повторне порушення протягом року – 200-250 неоподаткованих мінімумівдоходів громадян.

       Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти у другому читанні проект Закону «Про національну інфраструктуру геопросторових даних» із правками, підтриманими профільним підкомітетом та двома додатковими.

 

       Комітет також розглянув проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання розвитку виноградарства в Україні» (№ 2064), яким, зокрема пропонується збільшити мінімальний строк для користування земельними ділянками під виноградниками, або для їх закладання з семи до 25 років, а також врегульовуються питання відшкодування користувачу його витрат, здійсненних на закладення (посадку) та/або догляд за виноградниками, а також завданих збитків у разі дострокового припинення права користування земельною ділянкою.

       Комітет прийняв рішення доопрацювати законопроект у підкомітеті і розглянути його на наступному засіданні.

 

       Також члени Комітету розглянули проекти Законів «Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій» (№3012) та альтернативний до нього «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення права працівників державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ, організацій на одержання земельної частки (паю)» (№ 3012-1) і прийняли рішення рекомендувати включити їх до Порядку денного третьої сесії Верховної Ради дев’ятого скликання.

       Законопроектами, зокрема визначається порядок приватизації земель державних чи комунальних сільськогосподарських підприємств, установ, організацій, які не були розпайовані у зв’язку із законодавчими обмеженнями.

       Учасники обговорення підкреслили, що дані проекти законів на часі, однак будуть потребувати більш детального розгляду, оскільки «є багато нюансів і питання дуже чутливе».

 

       Під час засідання був розглянутий проект Закону «Про державний екологічний контроль» (№ 3091), який представив один із його співавторів, заступник голови Комітету з питань екологічної політики та природокористування, визначеного головним із розгляду даного законопроекту, Олександр Маріковський.

       Він відзначив, що у країні відсутній належний контроль за забрудненням навколишнього середовища і даний законопроект спрямований на захист довкілля, життя та здоров’я людини, а також покращення стану довкілля, гарантування екологічної безпеки та збереження природних територій та об'єктів, що підлягають особливій охороні. Також ухвалення законопроекту сприятиме досягненню цілей сталого розвитку щодо збереження природи для наступних поколінь.

       Проект Закону визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного екологічного контролю, повноваження органів державного екологічного контролю, а також встановлює відповідальність суб’єктів господарювання за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів.

       «Це складний законопроект, який передбачає реформу екоінспекції. Однак, в цілому, правильний, цікавий, оскільки потрібно вирішувати проблеми, які не вирішувались роками», – сказав Олександр Маріковський, додавши, що головний Комітет відкритий до пропозицій.

       Під час обговорення представники Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства і Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, а також ряд народних депутатів не підтримали запропонований законопроект. Зокрема, наголошувалось, що він створює із Державної екологічної інспекції «надструктуру», обмежуючи повноваження місцевих органів влади, що суперечить загальному напрямку на децентралізацію.

       Народні депутати вирішили створити робочу групу за участю представників двох комітетів, а також виконавчої влади і доопрацювати законопроєкт.

 

Земельна та медична реформи будуть завершені –
Президент у розмові з Bloomberg

11 березня 2​020 року

       Президент України Володимир Зеленський наголошує, що земельна реформа та реформа системи охорони здоров’я будуть завершені, а уряд покращуватиме комунікацію із суспільством щодо чутливих питань цих реформ, повідомляє офіційне інтернет-представництво глави держави.

       «Земельна реформа – це реформа і Президента, і уряду – ми всі несемо відповідальність. Найскладніша реформа, тому що впродовж майже 30 років ніхто не міг навіть почати обговорення законопроекту (про ринок земель сільськогосподарського призначення. – Ред.) у комітетах. Ми закінчимо цю реформу», – сказав Глава держави у розмові з журналістом видання Bloomberg.

       Володимир Зеленський зазначив, що голосування за законопроект про ринок землі у другому читанні – це лише перший етап земельної реформи. Надалі необхідно ухвалити закон про референдум і впорядкувати земельні кадастри.

       Також Президент вважає за доцільне відновити Міністерство аграрної політики. «Адже коли така складна річ, як земельна реформа, – потрібні окремі люди в Україні, окрема інституція. Це має говорити й робити профільний міністр», – зазначив Глава держави.

       Водночас Президент переконаний, що, попри опір опозиції та блокування «спамом» правок, закон про ринок земель сільськогосподарського призначення буде ухвалений Верховною Радою.

       «Це справді найскладніший законопроект. У нас там тисячі правок. Ми можемо лише вимагати й працювати», – наголосив Володимир Зеленський.

       Що стосується медичної реформи, на думку Глави держави, спротив її реалізації пов’язаний із нерозумінням особливостей змін, що відбудуться. Так, Президент висловив задоволення першим етапом медичної реформи, який дав змогу підвищити заробітні плати сімейних лікарів, покращити матеріально-технічний стан медустанов та збільшити прозорість фінансування системи охорони здоров’я.

       Водночас Глава держави акцентував увагу на необхідності поліпшення комунікації між урядом і суспільством, роз’яснення деталей земельної та медичної реформ.

       Він зазначив, що для уряду неприпустимо провалювати комунікацію у той момент, коли в країні відбуваються докорінні зміни.

       «Це не про ваші особисті рейтинги, не про те, що вас «знесуть», а про те, що просто, можливо, в країни більше не буде шансу», – наголосив Президент.

 

Держгеокадастр запроваджує онлайн-трансляції розпоряджень землями сільгосппризначення

11 березня 2020 року

       Невдовзі на нашому сайті та офіційному каналі Держгеокадастру у YouTube, у режимі реального часу за участі фахівців Головних управлінь Держгеокадастру проводитимуться онлайн-трансляції розпоряджень землями сільськогосподарського призначення, повідомляє пресслужба відомства.

       Уже сьогодні — 11 березня на сайтах ГУДів у розділі “Онлайн трансляція розпорядження землями с/г призначення” відбудуться перші прямі ефіри: ХерсонськаПолтавськаДніпропетровськаЛуганська та Черкаська область.

       Така ініціатива є гарантією відкритого та неупередженого процесу розпорядження сільськогосподарськими землями, адже надає громадянам можливість бути в курсі рішень територіальних органів служби. Окрім цього, трансляції сприятимуть повноті реалізації стратегії «Кадастр 2.0. Прозорість, доступність, інновації»: населення не лише оперативно інформуватиметься, але і залучатиметься до процесу розгляду клопотань та прийняття рішень стосовно надання, або ж відмови у наданні дозволів на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність та користування.

       Тижневий графік трансляцій.

       Зауважте, що графік трансляцій може змінюватися з огляду на технічні причини, офіційні свята та вихідні, обсяги навантаження Головних управлінь тощо.

       Також напередодні ефіру ГУДи оприлюднюватимуть анонси заходів з переліком запланованих до розгляду номерів клопотань. Після ефірів усі накази реєструватимуть та публікуватимуть відповідні рішення.

 

19-20 березня Верховна Рада може проголосувати
у другому читанні законопроект про ринок земель

10 березня 2020 року

       Законопроект про обіг земель сільськогосподарського призначення №2178-10 може бути проголосований у Верховній Раді 19-20 березня, депутатам залишилося розглянути 720 поправок. Такі власні прогнози оприлюднив радник Кабінету Міністрів з економічних питань Олексій Мушак у Facebooк.

  • Довідково

Під час підготовки до другого читання законопроекту про ринок земель було запропоновано 4018 поправок. Законопроект у першому читанні народні депутати ухвалили 13 листопада 2019 року.

 

Парламентарії розглянули 3298 правок до законопроєкту про обіг земель сільськогосподарського призначення

6 березня 2020 року

       Народні депутати сьогодні продовжили розгляд правок до законопроєкту про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення №2178-10, а саме: про внесення змін до статті 13 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”. Правки стосувалися: заборони до проведення та встановлення результатів Всеукраїнського референдуму стосовно купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення; внесення запису до Державного реєстру прав щодо вартості нерухомого майна та речових прав на нього чи розмір плати за користування нерухомим майном за відповідними правочинами; внесення вартості набуття права на нерухоме майно чи розмір плати за користування нерухомим майном (або відмітка про безоплатне користування майном) до Державного реєстру прав під час державної реєстрації набуття прав тощо.

       За результатами голосування усі правки, на яких наполягали автори, відхилено.

       Загалом парламентарії розглянули 3298 правок з 4018 до законопроєкту №2178-10.

       Розгляд правок буде продовжено на наступних пленарних засіданнях.

       Наступне пленарне засідання Верховної Ради відбудеться 17 березня 2020 року.

 

Якщо вирішити питання детінізації, то автоматично вирішується питання доступу аграріїв до доступного кредитування Роман Лещенко

6 березня 2020 року

       Завдяки детінізації аграрного ринку і сфери земельних відносин після відкриття ринку малі та середні аграрії отримають джерело пільгового кредитування у спеціальному фонді. Про це під час публічних дебатів «Відкриття ринку землі суперечить інтересам України» (організованих «Українським інститутом майбутнього») заявив уповноважений президента із земельних питань, директор компанії «Агродар ЛТД» Роман Лещенко.

      «Давайте відверто – у нас існує ринок. Хто не вірить напишіть у google «Продам чи куплю пай» – все є: варіант заповіту, дарування, договорів міни, емфітевзис. Тільки це квазі-ринок, а не той, яким повинен бути. Тому потрібно чітко встановити правила ці гри і ми цей компроміс можемо знайти. А компроміс полягає в наступному: зрозуміла і прийнятна для всіх концентрація с/г земель. В одних руках, питання державної підтримки та детінізація… За моїми та розрахунками з Мінфіном, ДФСУ, тіньовий ресурс в землі – це мільярди доларів. І мова не тільки про сплату за обробку гектарів. Йдеться про кешів від тіньового обігу зерна, фіктивні схеми експорту, відшкодування ПДВ компанія-одноднекам…

       Якщо вирішити питання детінізації, то автоматично вирішується і питання доступу аграріїв до доступного кредитування», - сказав Лещенко.

       За його словами, виручені від детінізації кошти слід направляти у спецфонд.

       «Нам треба забезпечити малого, середнього фермера коштами для викупу землі. Щоб це зробити створюємо спецфонд, який акумулює кошти від детінізації галузі. Є державні банки, які контролюють 60% банківського ринку. Від них даємо компенсацію кредитної ставки під 5% річних. Тільки ми забезпечимо ресурсом спецфонд на доступне кредитування малих та середніх, одразу знімемо всю цю напругу. Адже головне, за що всі хвилюються, що цей ринок землі позбавить нас можливості купити землю, на якій ми працюємо. Щоб ми цю проблему вирішили, під цю ж реформу пропонуємо конкретні механізми. Крім того, потрібно організувати для дрібних, які ніколи не подавали звітності, спеціальний реєстр, дати їм можливість спрощеного кредитування, що обговорювалося уже з НБУ», – підсумував Роман Лещенко.

 

Продаж землі іноземцям має вирішуватися лише на референдумі – Шмигаль

6 березня 2020 року

       Можливість продажу землі іноземцям повинна вирішуватися виключно на всеукраїнському референдумі.

       Про це сказав прем'єр-міністр Денис Шмигаль в ефірі "Право на владу", повідомляє «Українська правда».

       "Можливість продажу землі іноземцям або іноземним компаніям повинна вирішуватися виключно на всеукраїнському референдумі".

       Також прем'єр зазначив, що українці повинні мати право, а не обов’язок, продавати землю.

 

3 тисячі з 4,5 тисяч поправок до земельного законопроекту 
вже розглянули народні депутати

5 березня 2020 року

         Верховна Рада України розглянула 3 тисячі з 4,5 тисяч поправок до земельного законопроекту № 2178-10. Темп погодження у сесійній залі – 1 тисячу поправок на тиждень.

         Таким чином, можна очікувати, що до кінця березня в парламенті має настати день голосування земельного законопроекту у другому читанні, – повідомляє АгроПоліт.

 

За останній тиждень лютого до правоохоронних органів 
направлено 232 матеріали про порушення вимог законодавства

5 березня 2020 року

       У період з 24 по 28 лютого 2020 року Управліннями з контролю за використанням та охороною земель, що діють у складі Головних управлінь Держгеокадастру в областях, здійснено 619 заходів державного контролю за використанням та охороною земель (порівняно з попереднім тижнем — +90; +17%), за результатами яких виявлено 488 порушень земельного законодавства, зокрема, заходів державного нагляду щодо додержання суб’єктами господарювання вимог законодавства у сфері використання та охорони земель — +99; +25%, повідомляє прес-служба Держгеокадастру.

       За вказаний період нараховано шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття родючого шару ґрунту без спеціального дозволу на суму у розмірі 1240159 грн, (+250 985 грн; +25%). Відшкодовано у добровільному порядку — 930 602 грн (+236 520 грн; +34%).

       До органів прокуратури, органів досудового слідства направлено 232 (+198; +582%) матеріали про порушення вимог законодавства, зокрема, що містять ознаки злочинів.

       Найвищі показники зі здійснення заходів державного контролю показало Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, що здійснило 7 заходів державного нагляду, за результатами яких виявлено 13 порушень земельного законодавства і нараховано шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, тощо загальною сумою 84 034 грн. У добровільному порядку відшкодовано — 142 745 гривень.

 

Держгеокадастр змінює принцип погодження проектів землеустрою

4 березня 2020 року, Прес-служба Держгеокадастру

       Уряд прийняв нову постанову, відповідно до якої від 1 травня 2020 року:

  • діятиме екстериторіальний принцип погодження усіх видів документації із землеустрою;
  • функціонуватиме лише електронна форма (із застосуванням кваліфікованого електронного підпису) подання на погодження до територіальних органів Держгеокадастру документації із землеустрою (отримання висновку про розгляд також відбуватиметься онлайн);
  • до проектів відведення буде додано 7 видів документації із землеустрою (зокрема по інвентаризації та рекультивації земель, необхідної для зняття та перенесення родючого шару ґрунту).

       Вищевказаний принцип неодноразово доводив свою ефективність. Для прикладу, із запровадженням екстериторіального погодження проектів відведення, відсоток негативних висновків скоротився від 40 до 15%.

       Тепер, коли усі документації розроблятимуться відповідно до вимог законодавства, а не до «регіональних особливостей» та «традицій», очікується ліквідація будь-яких проявів суб’єктивного фактору та зменшення кількості відмов по решті документацій до 15%.

 

Депутати хочуть змінити правила оподаткування доходу власників сільськогосподарських земель

3 березня 2020 року

        27 лютого у Верховній Раді зареєстровано законопроект № 3131 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо детінізації виробництва сільськогосподарської продукції», поданий Миколою Сольським та іншими, — повідомляє ЛІГА:ЗАКОН.

      Згідно з пояснювальною запискою законопроект має на меті створити умови для ліквідації тіньових відносин у використанні земель с/г призначення та забезпечити рівнонапружене оподаткування доходів, що отримані від такої землі всіма її власниками та користувачами.

      Для цього запропоновано встановити механізм оподаткування доходів фізичних та юридичних осіб — власників і користувачів земельних ділянок с/г призначення, який передбачає рівень сплати податків з доходу від використання таких земельних ділянок не нижче, ніж мінімальний розрахунковий податок (поставлене податкове зобов'язання).

         Поставлене податкове зобов'язання - це мінімальне податкове зобов'язання фізичної або юридичної особи - власника, постійного користувача, користувача на інших умовах, орендаря (у тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок сільськогосподарського призначення (крім несільськогосподарських угідь), земельних часток (паїв), як виділених, так і не виділених в натурі, крім земельних ділянок, визначених підпунктом 165.1.24 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу, яке визначається за відповідною формулою з урахуванням нормативної грошової оцінки землі та її площі.

         Механізм оподаткування доходів власників і користувачів земельних ділянок с/г призначення полягатиме в порівнянні податків, сплачених фізичними або юридичними особами у зв'язку з використанням належних їм чи орендованих земельних ділянок, та поставленого податкового зобов'язання. Якщо поставлене податкове зобов'язання виявиться більшим за фактично сплачені податки, пов'язані з використанням землі, то до бюджету сплачуватиметься саме розмір такого поставленого зобов'язання.

         Крім того, окремим положенням запропоновано встановити, що до середньомісячного сукупного доходу сім'ї при визначенні права на отримання пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу не включаються доходи, отримані громадянами від реалізації власної с/г продукції, якщо сума таких доходів сукупно за рік не перевищує 50 розмірів мінімальної зарплати.

 

Кабмін упровадив принцип екстериторіальності
під час розгляду заявок на реєстрацію земельних ділянок

3 березня 2020 року

       Кабінет Міністрів у вівторок на засіданні уряду затвердив упровадження принципу екстериторіальності при узгодженні Держгеокадастром усіх видів документації із земельного устрою, повідомляє Інтерфакс-Україна.

       "Упровадили принцип екстериторіальності. Це про усунення людського чинника під час розгляду документів. За принципом випадковості всі заявки потраплятимуть до будь-якого кадастрового експерта в країні", – написав прем'єр-міністр Олексій Гончарук у Telegram-каналі.

       За його словами, в пілотному режимі цей принцип було застосовано при узгодженні проектів відведення землі. "Тоді кількість негативних висновків різко скоротилася – до 15% з 40%", – зазначив прем'єр.

       Як пояснили в Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, раніше принцип екстериторіальності застосовувався тільки до проектів відведення землі, а наразі поширюється на ще п'ять видів документації з землеустрою, яка перебуває на узгодженні в Держгеокадастрі. Зокрема, це документація з інвентаризації земель і рекультивації, яка необхідна для зняття і перенесення родючого шару ґрунту.

 

Прихильників земельної реформи ще зменшилося

3 березня 2020 року

       72% опитаних українців, які взяли би участь у референдумі (або 64,3% усіх опитаних), проголосували б за продовження мораторію на купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення.

       Про це повідомляє «Економічна правда», посилаючись на результати соціологічного опитування, проведеного Центром Разумкова.

      21,4% з тих, хто взяв би участь у референдумі (або 19,6% серед усіх опитаних) проголосували б за запровадження ринку землі та скасування мораторію на купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення.

       Підтримка громадянами продовження мораторію на купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення дещо зросла за останні чотири місяці: у жовтні 2019 р. за продовження мораторію готові були проголосувати 64,4% тих, хто збирався взяти участь у референдумі, а у листопаді 2019 р. — 68,3% тих, хто збирався взяти участь у референдумі.

       Відносна більшість громадян (48,5%) підтримують блокування роботи Верховної Ради фракціями "Опозиційна платформа — За життя" та ВО "Батьківщина" з метою не допустити розгляд Закону про ринок землі.

       Не підтримують такі дії — чверть опитаних (25,4%). Решта опитаних не цікавляться цим питанням або вагалися з відповіддю

 

Відновлення аграрного міністерства сприятиме земельній реформі

3 березня 2020 року

       Швидке відновлення профільного аграрного міністерства сприятиме підвищенню якості механізмів запровадження обігу сільськогосподарських земель та очікуваній результативності земельної реформи в цілому.

       Про це директор Інституту аграрної економіки (ІАЕ) Юрій Лупенко заявив у коментарі Укрінформу.

       "З урахуванням поточної ситуації, відновлення Мінагрополітики доцільно здійснити якнайшвидше. Очевидно, що відновлення профільного міністерства сприятиме підвищенню якості механізмів запровадження обігу сільськогосподарських земель та очікуваній результативності земельної реформи в цілому", – сказав Лупенко.

       Він зазначив, що відновлене міністерство аграрної політики зможе більше уваги звертати на цілком очевидні виклики запровадження обігу сільськогосподарських земель, оскільки саме йому доведеться розв’язувати проблем надмірної концентрації земель, зменшення зайнятості на селі, розвитку сільських територій тощо, які можуть загостритися у разі запровадження моделі вільного обігу землі.

       "В Україні чомусь забули, що Міністерство аграрної політики України було утворене наприкінці 1999 року на базі Міністерства агропромислового комплексу України саме для забезпечення прискорення аграрної реформи. І весь період діяльності цього органу аж до його ліквідації у 2019 році здійснення аграрної і земельної реформи було серед його пріоритетів", – нагадав науковець.

       Він зауважив, що сільське господарство слід розглядати як комплексну сферу виробництва сільськогосподарської продукції, використання природних ресурсів, проживання та зайнятості людей. Саме тому практично в усіх країнах функціонує спеціалізоване міністерство, яке відповідальне за сільськогосподарський напрямок.

       "І, що особливо важливо, спеціалізований орган виконавчої влади повинен буде враховувати інтереси усіх учасників сфери своєї відповідальності, включаючи селянські та фермерські господарства, потреби та інтереси яких, за нинішніх умов, підчас ігноруються", - підкреслив керівник ІАЕ.

       Втім, він попередив, що створення нового міністерства завжди потребує певного часу і може призвести до затримки ухвалення оперативних рішень. Тому відновлення аграрного міністерства може загальмувати процес запровадження обігу сільськогосподарських земель. Також, на його думку, можливим є збільшення адміністративних витрат на утримання апарату, однак їх можна уникнути, принаймні, мінімізувати.

 

Народні депутати розглянули 2144 правки до законопроекту
про обіг сільгоспземель

3 березня 2020 року

      Народні депутати сьогодні продовжили розглядати правки до законопроекту про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення №2178-10.

      Розгляд розпочався з 1507 правки, повідомляє Інформаційне управління Апарату Верховної Ради України.

      Парламентарії розглянули правки про внесення змін до статті 130 «Набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення» Земельного кодексу.

      Народні депутати, зокрема, розглянули правки щодо: переважного права викупу орендованих земель сільськогосподарського призначення, не допущення до проведення та встановлення результатів Всеукраїнського референдуму стосовно купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення: а) купівля-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, земель, що перейшли до комунальної власності; заборони відчуження земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка не перебуває у приватній власності, на користь приватної юридичної чи фізичної особи до встановлення результатів Всеукраїнського референдуму з питання купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення; заборони внесення права на земельну частку (пай) до статутних капіталів господарських товариств до проведення та встановлення результатів Всеукраїнського референдуму стосовно купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення, встановлення переважного права орендаря на викуп орендованих ним земель сільськогосподарського призначення у держави та/або органів місцевого самоврядування за ціною нормативної грошової оцінки з правом розстрочки платежу на десять років тощо.

       Головуючий надавав слово для виступу тим авторам, які наполягали на розгляді всіх їхніх правок.

       Автори також пропонували внести доповнення до статті 130 стосовно того, що викуп земельних ділянок, земельних часток (паїв) здійснюється у строк не більше 60-и робочих днів з дня подання відповідної заяви (клопотання), одноразово у повному обсязі за кожну земельну ділянку, земельну частку (пай). Порядок викупу земельних ділянок, земельних часток (паїв) встановлюється Кабінетом Міністрів України; відчуження виключно державі земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка перебуває у власності громадянина,. Держава зобов’язана викупити земельну ділянку сільськогосподарського призначення у громадянина України, який бажає її відчужити за ринковою ціною.

      За результатами голосування жодна з правок не була підтримана.

      Народні депутати не підтримали правки щодо внесення змін до статті 131 «Набуття права власності на земельні ділянки на підставі цивільно-правових угод».

      Правки стосувалися того, що резиденти України можуть набувати у приватну власність, а територіальні громади та держава у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод. Нерезиденти України не мають право набувати у власність земельні ділянки до імплементації рішення Всеукраїнського референдуму стосовно купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення; що у разі встановлення Всеукраїнським референдумом з питання обігу земель непідтримання рішення вільного обігу земель сільськогосподарського призначення – дія заборони обігу земель сільськогосподарського призначення продовжується безстроково; здійснення переходу права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення виключно в разі підтримання рішення про запровадження вільного обігу земель сільськогосподарського призначення на Всеукраїнському референдумі з цього питання, встановлення відповідними нормами чинного законодавства відповідальності за відповідність та наслідки зазначених угод тощо.

      Після перерви народні депутати продовжили розглядати правки до законопроекту №2178-10.

      Автори, зокрема, пропонували у статті 131 Земельного кодексу частину першу викласти в такій редакції: «1. Громадяни та юридичні особи, установчими документами яких передбачено ведення сільськогосподарського виробництва, а також територіальні громади мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.», а також доповнити статтю 131 Земельного кодексу нормою, згідно з якою: «забороняється внесення права на земельну ділянку сільськогосподарського призначення до статутних капіталів юридичних осіб, установчими документами яких передбачено ведення сільськогосподарського виробництва, до проведення та встановлення результатів Всеукраїнського референдуму щодо купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення.»

       Правками також пропонувалося викласти один з підпунктів статті 131 Земельного кодексу у редакції, згідно з якою, «набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод мають право держава, територіальні громади, громадяни України та юридичні особи створені за законодавством України, а земельні ділянки сільськогосподарського призначення» та частину першу статті 131 викласти в такій редакції: «Громадяни та юридичні особи України, та кінцевими бенефіціарними (контролерами) власниками яких є громадяни України, створені за законодавством України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.»

      За результатами голосування жодна з правок не була прийнята.

      Загалом народні депутати розглянули 2144 правки з 4018 законопроекту №2178-10.

      Головуючий закрив ранкове засідання.

 

Перший випуск безкоштовного електронного щотижневика «Земельні торги – Україна» сьогодні отримали передплатники журналу «Землевпорядний вісник»

2 березня 2020 року

        У кожному випуску цього електронного додатку до журналу «Землевпорядний вісник» аналітичний центр видання, який щоденно проводить моніторинг ринку земель України, подаватиме у формі таблиць оприлюднені за попередній тиждень результати земельних аукціонів з продажу прав на землю за усіма видами цільового призначення.

         Також  на сторінках електронного додатка щоразу буде розміщена таблиця з узагальненою по областях інформацією про кількість земельних ділянок, що готуються для продажу. За запитом зацікавлених осіб  аналітичний центр може підготувати детальнішу таблицю ( плаща земельної ділянки, кадастровий номер і т.д.) у розрізі сіл, селищ, районів кожної з областей.

         Інформацію про розміри оренди та ціни продажу-купівлі земельних ділянок подаються у гривнях та євро по курсу Національного банку України.

                  ОЗНАЙОМИТИСЯ З ПЕРШИМ ВИПУСКОМ ЩОТИЖНЕВИКА «ЗЕМЕЛЬНІ ТОРГИ – УКРАЇНА» МОЖНА ТУТ

 

62% українців проголосували би проти відкриття ринку землі

27 лютого 2020 року

       За результатами опитування, 62% українців проголосували б на референдумі проти продажу землі сільськогосподарського призначення, 15% – "за", ще 18% не брали б участі в голосуванні, повідомляє «Економічна правда».

       Про це повідомляють результати опитування Київського міжнародного інституту соціології.

       Протягом періоду листопад 2019 року – лютий 2020 року, частка прихильників продажу землі знижувалася: 22% в листопаді, 19% – в грудні, 15% – в лютому.

       Опитування проводилося з 21 по 25 лютого 2020 року за допомогою телефонного інтерв'ю на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів.

       Для дослідження опитали 1500 осіб віком від 18 років. Похибка вибірки з імовірністю 0,95 не перевищує 3%.

       До вибірки не включаються території, які тимчасово не контролюються владою України – АР Крим, окремі райони Донецької та Луганської областей.

 

У Зеленського повідомили про кардинальні зміни в оподаткуванні землі

27 лютого 2020 року

       З 2021 року в рамках земельної реформи буде кардинально змінений підхід в оподаткуванні. Про це в інтерв’ю «Сегодня» повідомив уповноважений президента із земельних питань Роман Лещенко, йдеться у матеріалі AgroPolit.com.

       Він зазначив, що за новою системою оподаткування, незалежно від того, хто ти – фермер, одноосібник чи товаровиробник – стягуватиметься фіксований податок за гектар відповідно до нормативно-грошової оцінки.

       «Паралельно з цим буде уніфікована нормативно-грошова оцінка, тому що сьогодні дуже дивна ситуація, коли на одному полі різні земельні паї можуть мати різну оцінку, притому разючу. Це робилося штучно для заниження оцінки землі. І від цього втрачають і власники, і громади», – зазначив Роман Лещенко.

 

На OpenMarket продали арештованої землі розміром з Сінгапур

26 лютого 2020 року

       Державне підприємство «СЕТАМ» Міністерства юстиції України на електронному майданчику OpenMarket продало 1784 лотів з арештованими земельними ділянками на 428 512 913 грн, повідомляє відомство.

       Після вступу в жовтні 2016 року Закону «Про виконавче провадження» було відкрито новий напрям продажу – реалізація арештованих земельних ділянок.

       Загальна площа проданих на аукціоні арештованих земельних ділянок за понад 3 роки складає 72 тис. га, що досягає розмірів Республіки Сінгапур.

       «Підняття ціни на продаж арештованої землі вражає, адже на даний момент вдалося додатково до стартової ціни заробити вже понад 52 млн грн. Конкуренція між учасниками аукціонів за земельні ділянки показує гарні результати. Ось, наприклад, ділянку в Кропивницькому продали з приростом +4795%. Інша земельна ділянка в Запоріжжі пішла з молотка за пів мільйона гривень, при тому, що на початку аукціону її ціна складала 19 тисяч», – повідомив в.о. гендиректора ДП «СЕТАМ» Микола Писанчин.

 

"Земельний" закон Рада може ухвалити у березні

26 лютого 2020 року

       У Кабміні не виключають, що закон про ринок землі Верховна Рада може прийняти вже у березні.

       Про це у Вашингтоні на зустрічі з представниками американського бізнесу заявив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства — торговий представник України Тарас Качка, передає кореспондент Укрінформу

       "Стосовно ринку землі, я думаю, що квітень — це дуже консервативний сценарій для прийняття закону", — зазначив урядовець на зустрічі, організованій Американсько-українською діловою радою.

       Качка констатував, що все залежатиме від швидкості роботи парламенту. Водночас, додав він, народні обранці просуваються в "достатньо швидкому темпі", а владна партія налаштована рішуче на те, аби закон був прийнятий без зайвих зволікань.

 

В більшості областей України лісосмуги перебувають у критичному стані

26 лютого 2020 року

       Фахівці Національного екологічного центру зауважують, що в більшості областей України лісосмуги у критичному стані як через використання місцевими мешканцями на дрова, так і через невизначений статус і відсутність фахового догляду. Також сильно змінюється клімат, деякі дерева всохли. За результатами досліджень вчених, більшість лісосмуг потребує реконструкції та догляду. До того ж, із роками площа орних земель збільшувалася, але нові лісосмуги не створювали.

       Фонд Peli can live за підтримки Latifundist Media запускає проєкт із відновлення лісосмуг — «Лісосмуги життя». Мета — відновлення наявних лісосмуг, а також закладення нових насаджень задля зниження негативного впливу кліматичних явищ на сільгоспугіддя та відновлення біорізноманіття, повідомляє AgroPolit.com.

       Варто нагадати, що в Державному агентстві лісових ресурсів зазначається, що нині в Україні налічується близько 350 тис. га полезахисних і 90 тис. га водорегулюючих лісових смуг. Під їхнім захистом перебуває 13 млн га угідь, що становить лише 40% ріллі. Ще 30-50 років назад всі поля були розмежовані досить густою мережею лісосмуг.

       Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (FAO) вже оцінила збитки від неналежного стану лісосмуг Херсонщини та розробила план їхнього відновлення в межах міжнародного проєкту GCP/UKR/004/GFF під назвою «Інтегроване управління природними ресурсами в деградованих ландшафтах в лісостеповій і степовій зонах України». Проте територія однієї області — це замало.

       З 1 січня 2019 року набрав чинності Закон України № 2498- VIII, завдяки якому ОТГ можуть створювати комунальні підприємства і надавати лісосмуги в постійне користування. Цей Закон відносить лісосмуги до земель сільгосппризначення і врегульовує їхнє передання в оренду, що створює певні проблеми, проте й відкриває нові можливості.

       У Сумській та Вінницькій областях є домовленості між аграріями, лісівниками та місцевою владою, захисні лісові смуги підсаджують, борються зі шкідниками та бережуть від пожеж. Якщо фермери дбають про лісосмуги, то з часом вони фіксують позитивний вплив на якість і кількість врожаю, це суттєво стимулює їх до захисту та догляду за лісовими насадженнями навколо їхніх полів. Варто додати, що на полях під захистом лісосмуг підвищується середня врожайність зернових культур на 18-23%, технічних — на 20-26%, кормових — на 29-31%.

 

Держгеокадастр упроваджує виїзні прийоми громадян

25 лютого 2020 року

       Для створення необхідних умов для інформування громадян стосовно реформ земельних відносин, гарантування їм прямого діалогу та оперативного вирішення злободенних питань, від 27 лютого 2020 року та на постійній основі проводитимуться комплексні виїзні прийоми громадян за участі начальників Головних управлінь Держгеокадастру, повідомляє пресслужба відомства.

       З графіками виїзних прийомів до сільських (селищних) рад та об’єднаних територіальних громад можна ознайомитися на офіційному сайті Держгеокадастру в розділі «Територіальні органи Держгеокадастру».

 

Інформація про результати розгляду заяв про державну реєстрацію
земельних ділянок
відтепер буде оприлюднюватися

25 лютого 2020 року

       Держгеокадастр започатковує практику оприлюднення інформації про результати розгляду Державними кадастровими реєстраторами заяв про державну реєстрацію земельних ділянок, повідомляє пресслужба Держгеокадастру.

       Посилання: https://land.gov.ua/kadastrovi_reyestratory/

       У відкритому доступі надається інформація про територіальний орган Держгеокадастру у відповідній області та у місті Києві, державного кадастрового реєсторатора, загальну кількість заяв про державну реєстрацію земельних ділянок, кількість зареєстрованих земельних ділянок та відмов, наданих за результатами розгляду заяв про державну реєстрацію.

       Розміщення вказаної інформації є послідовним кроком у реалізації стратегії розвитку Держгеокадастру «Кадастр 2.0. Прозорість, доступність, інновації», що зі свого боку надасть змогу здійснювати ефективний громадський контроль за діяльністю Держгеокадастру та сприятиме прозорості роботи державних кадастрових реєстраторів, відкритості їхніх рішень та покращенню надання Держгеокадастром якісних адміністративних послуг.

       Надалі функціонал доопрацьовуватиметься та удосконалюватиметься. 

 

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт про видачу паїв
працівникам державних агропідприємств

24 лютого 2020 року

       У парламенті зареєстрували законопроєкт № 3012-1 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення права працівників державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ, організацій на одержання земельної частки (паю)». Автори документа голова комітету з питань аграрної та земельної політики Микола Сольський та група народних депутатів.

       Як йдеться у пояснювальній записці, цим проєктом закону пропонується встановити такий порядок приватизації земель державних чи комунальних сільськогосподарських підприємств, установ, організацій (далі – підприємства).

      1. Встановлюється правило, за яким приватизація земель державних та комунальних сільськогосподарських підприємств може здійснюватися як в процесі приватизації самих підприємств, так і без прийняття рішення про їх приватизацію, на підставі рішення органу, до сфери управління якого належить підприємство, а також при ліквідації підприємств.

       2. Встановлення, що при приватизації земель підприємств здійснюється наступний розподіл їх сільськогосподарських угідь:

  • до 40% земель розподіляється між працівниками підприємства та пенсіонерами з їх числа, працівниками державних і комунальних закладів соціальної сфери села (при цьому площа земель, що передається у власність одного працівника підприємства або пенсіонера з числа колишніх працівників підприємств визначається у розмірі середнього розміру земельної частки (паю) по району, а для працівників закладів соціальної сфери не може перевищувати 2 га);
  • до 20 % земель передаються у власність учасникам бойових дій для ведення особистого селянського господарства (при цьому площа земель, що передається у власність однієї особи не може перевищувати 2 га);
  • не менше 40% продаються на земельних торгах, а на період дії мораторію на відчуження земель сільськогосподарського призначення, - проводяться аукціони з набуття права оренди на ці землі (крім випадків приватизації земель підприємств у зв’язку з приватизацією самих підприємств).

       У випадку приватизації земель підприємств у зв’язку з приватизацією самих підприємств, землі, які залишились після розподілу між працівниками підприємства, працівниками державних і комунальних закладів соціальної сфери села та учасниками бойових дій, вносяться до статутного (складеного) капіталу господарського товариства, у яке перетворюється підприємство, а на період дії мораторію на відчуження земель сільськогосподарського призначення, - передаються йому в оренду на 50 років.

       3. Несільськогосподарські угіддя та землі несільськогосподарського призначення, які перебувають у постійному користуванні підприємства при його ліквідації передаються до комунальної власності територіальних громад за місцем їх розташування.

 

Асоціація міст України не підтримує запропоновані Держгеокадастром зміни до Бюджетного кодексу

24 лютого 2020 року

       Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру направила на розгляд Асоціації міст України проєкт Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України». Законопроєктом пропонується внесення змін до Бюджетного кодексу України в частині перерозподілу коштів, що надійшли від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва до місцевих бюджетів, на користь державного бюджету, якщо такі кошти не були використанні протягом двох років з моменту їх надходження.

       Як повідомляє Аналітичний центр Асоціації міст України, вона не підтримує законопроєкт, тому що, по-перше, органи місцевого самоврядування акумулюють та спрямовують кошти на реалізацією цілей, передбачених виключно положеннями Земельного кодексу України, а використання цих коштів на інші цілі не допускається; по-друге, запропоновані зміни суттєво погіршують ресурсне забезпечення місцевих бюджетів (потенційні втрати більше 700 млн грн) і негативно позначаються на спроможності органів місцевого самоврядування.

       Статтею 209 Земельного кодексу України визначено, що кошти, які надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, використовуються виключно на освоєння земель для сільськогосподарських і лісогосподарських потреб, поліпшення відповідних угідь, охорону земель відповідно до розроблених програм та проєктів землеустрою, а також на проведення інвентаризації земель, проведення нормативної грошової оцінки землі. Використання цих коштів на інші цілі не допускається.

       Органи місцевого самоврядування, плануючи доходи та видатки, передбачають вартість землевпорядних та землеоціночних робіт, які можуть виконуватись за рахунок отриманого для цього ресурсу і раціонально приймають рішення попередньо накопичувати необхідні обсяги коштів для того, щоб забезпечити повноцінне фінансування та реалізацію таких заходів. Окрім цього, земельним законодавством чітко визначають терміни, коли ці заходи можуть бути проведені. Так, наприклад, відповідно до статті 18 Закону України «Про оцінку земель» проведення нормативної грошової оцінки землі в межах населених пунктів здійснюється не рідше ніж один раз на 5-7 років, а розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок несільськогосподарського призначення – не рідше ніж один раз на 7-10 років. Це вже є інструментом стимулювання органів місцевого самоврядування щодо належного використання відповідних коштів.

       Таким чином, для проведення нормативної грошової оцінки земель за рахунок коштів, що надійшли від втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, органи місцевого самоврядування з метою досягнення поставлених цілей накопичують кошти протягом тривалого часу. Тому зміни, запропоновані законопроєктом щодо вилучення коштів, що надійшли до місцевих бюджетів у випадку їх не використання протягом двох років, є недоцільними.

 

В Україні будуть якісні земельні кадастри —
Гончарук анонсував перезйомку території

20 лютого 2020 року

       Уряд планує весною 2020 року здійснити перезйомку території України у хорошій якості для формування якісних земельних кадастрів.

       Про це під час звіту уряду сказав Прем'єр-міністр Олексій Гончарук, повідомляє кореспондент Укрінформу.

       "Цієї весни ми плануємо перезняти усю територію України у хорошій якості, щоб у кадастрів було якісне підґрунтя. Це дасть нам можливість за допомогою програмних комплексів проводити інвентаризацію та аналізувати наявні ресурси ефективніше", — сказав Гончарук.

       Як повідомляв Укрінформ, Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук написав у Тelegram-каналі, що розпочато "оцифрування" території України, відкрито доступ до координат земельних ділянок, створено новий функціонал, який забезпечує спрощений доступ до відомостей Державного земельного кадастру.

 

У Національному банку не очікують на приплив іноземної валюти
після відкриття ринку землі

14 лютого 2020 року

       Про це сказав заступник голови Національного банку України Олег Чурій у ході зустрічі з представниками бізнесу в Європейській Бізнес Асоціації, повідомляє кореспондент Укрінформу.

       "Припливу іноземної валюти для купівлі землі, напевно, його не буде, виходячи з тих положень закону про землю, які є в парламенті. Поки ми не зовсім розуміємо, який буде ринок землі, і нам дуже важко робити якісь прогнози. Потрібно мати на руках кінцевий варіант реформи і звідти вже робити якісь прогнози", — сказав Чурій.

 

Герега обійшов за обсягом аграрного зембанку Ахметова і Порошенка

14 лютого 2020 року

       Група компаній «Епіцентр К» Олександра і Галини Герег купує підприємства групи компаній «Сварог Вест Груп» Сергія та Олександра Буряків у Хмельницькій області. Про це повідомляє АгроПоліт, посилаючись на прес-службу компанії.

       Йдеться про придбання корпоративних прав на 40 000 га земель у Красилівському, Новоушицькому, Славутському та Шепетівському районах.

       Таким чином, земельний банк агрохолдингу збільшився зі 120 000 га до 160 000 га. А обсяг землі Сварога скоротився з 80 000 до 40 000 га. Згідно з повідомленням Епіцентру, зараз триває процес оформлення угоди. Сума угоди не розголошується.

 

Держгеокадастр виправлятиме помилки у земельному кадастрі за заявками з Державного аграрного реєстру

12 лютого 2020 року

      В Україні стартував пілот Державного аграрного реєстру, функціоналом якого передбачена можливість формування заявки на виправлення помилок у Державному земельному кадастрі. Вже зараз Держгеокадастром усуваються помилки у Державному земельному кадастрі, зокрема:

  • неправильне застосування системи координат земельних ділянок;
  • помилки у визначенні кадастрових номерів земельних ділянок;
  • наявні технічні помилки;
  • помилки щодо метричної інформації про земельні ділянки;
  • помилки, які можна виправити шляхом перевірки архівної документації із землеустрою.

      «Держгеокадастр докладає максимальних зусиль задля виправлення колишніх помилок, у цій парадигмі комунікація з громадянами відіграє чи найважливішу роль. Саме тому, ми одразу підтримали ініціативу стосовно інтеграції та вдосконалення наявних реєстрів, які, безперечно, не є досконалими. Тому, взаємодія з Державним аграрним реєстром — реальний шанс якісно вдосконалити інформаційне наповнення Державного земельного кадастру», — зауважив Денис Башлик.

Довідково. Державний аграрний реєстр — електронний майданчик, що сприятиме створенню прозорої системи державної підтримки аграріїв, зробить взаємодію між державою та сільськогосподарським виробником простою, доступною, зручною та простежуваною. За допомогою Аграрного реєстру планується надання державних сервісів, спрощення доступу до банківського фінансування та програм кредитних гарантій, запровадження програм таргетованої державної підтримки та оцінки їхньої ефективності.

 

Мін’юст створить у регіонах мережу консультантів із земельних питань

10 лютого 2020 року

       У найближчі 6 місяців Міністерство юстиції України створить у регіонах мережу консультантів із земельних питань, які працюватимуть на безоплатній основі. Про це в інтерв’ю «Главком» розповів міністр юстиції Денис Малюська.

       «Величезний масив спорів, які будуть (а вони точно будуть), потраплять до нас на розгляд у антирейдерську комісію. Це реєстраційні спори, обтяження, права оренди, продажу майна – це все наше. Наприклад, хтось колись віддав землю в оренду на 40 років і зараз зрозумів, що отримує за неї щороку копійки. А тепер ще й з’ясував, за скільки міг би її продати, якби не здав землю в оренду. Що буде відбуватися з договорами оренди, які укладалися у простій письмовій формі? Хтось буде казати, що підпис не його, хтось буде казати, що не там зареєстрований», – сказав міністр.

       Він наголосив, що міністерство до цього зараз готується.

       «Хочемо створити мережу, достукатись до кожного селянина, щоб він знав, куди йому слід звертатися, якщо будуть якісь незаконні дії з земельними ділянками. Це для нас топ-пріоритет на цей рік», – додав Малюська.

       Він зазначив, що у ближчі пів року міністерство планує найняти більшу кількість спеціалістів, які розуміються на земельних реєстраційних діях, створити механізми і мережу, навчити людей, які працюють в безоплатній правовій допомозі, підібрати фахівців.

 

В аграрному комітеті прокоментували питання стратегічного запасу земель

10 лютого 2020 року

       Питання розпорядження державними землями буде врегулюване в законопроекті №2194 "Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин". Про це під час розгляду проекту закону про обіг землі заявив голова комітету з питань аграрної політики Микола Сольський, повідомляє кореспондент РБК-Україна.

       Так, нардеп прокоментував, чи має бути в Україні стратегічний запас 20-30% чи 50% земель, які не мають бути продані для продовольчого забезпечення України в нестабільні часи.

       "Продовольчу безпеку в Україні забезпечують ті фермери і аграрії, про інтереси яких ви часто згадуєте. Саме вони в першу чергу це робили і будуть робити. Позиція комітету в тому, що будь-які питання, пов’язані з розпорядженням державними землями, будуть врегульовуватись у законопроекті №2194. Там окрім цих правок є й інші правки. Наприклад, обмежити право, пов’язане з продажем. А зробити дійсно пріоритет оренди. Підходів багато, вони будуть розглядатись у 2194", – заявив Сольський.

 

Українці, які продадуть землю, тимчасово втратять право на субсидію

10 лютого 2020 року

       Частина українців, які продадуть свої земельні ділянки після запуску ринку землі, можуть тимчасово втратити право на субсидію, заявив під час години запитань до уряду у парламенті прем'єр-міністр Олексій Гончарук. Він звернув увагу, що це відбудеться у випадку, якщо продаж принесе власникам землі істотний дохід, повідомляє УНІАН.

      «Є багато критеріїв, за якими під час нарахування субсидії відповідні органи оцінюють платоспроможність. У різних ситуаціях продаж земельних ділянок може призвести до виникнення у людини різного доходу. Якщо раптом продаж земельної ділянки призведе до того, що людина отримає серйозну значну суму, наприклад десятки тисяч доларів, то очевидно, що протягом певного періоду часу вона не матиме потреби в підтримці держави. Тому в кожному випадку треба рахувати окремо», – сказав Гончарук.

       При цьому прем'єр зазначив, що держава не позбавлятиме права на субсидію тих українців, яким дійсно потрібна допомога при оплаті послуг ЖКГ. 

 

За добу Верховна Рада пройшла 216 земельних правок

7 лютого 2020 року

       Верховна Рада з 13:00 четверга до 13:00 п’ятниці 7-го лютого розглянула 216 правок із 4018 внесених до закону про продаж земель сільськогосподарського призначення у другому читанні.

       Зранку 7 лютого депутати "Слуги народу" чергували біля трибуни та президії Верховної Ради, щоб не допустити блокування з боку опозиції, яке частково відбулося у четвер.

       6-го лютого парламент розглянув 184 правки до закону про земельну реформу, при цьому підтримав лише одну.

       Продовжити роботу над законопроєктом, який після прийняття у другому читанні має відкрити ринок землі, планують через тиждень.

 

У законопроєкт про обіг земель депутати включили антирейдерську поправку

7 лютого 2020 року

       Під час розгляду правок до законопроєкту №2178-10 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення" у другому читанні депутати включили поправку № 48 депутата Ігоря Фріса («Слуга народу») та групи про земельний сервітут.

       «Рейдери діють дуже цікаво – вони скуповують ділянки по периметру, залишаючи землю всередині. Тим самим не даючи власнику земельної ділянки всередині добратися до своєї землі. Право земельного сервітуту – це право проїзду та проходу до належної земельної ділянки. Це необхідно, щоб жодним чином не мали можливості недобросовісні рейдери рейдернути земельну ділянку всередині поля. Це стосується масивів земель. У Земельному кодексі передбачено, що є право орендарям мати доступ до свого земельного сервітуту. Тож тут ми передбачаємо обов’язок земельного сервітуту, який буде вписуватись у договір купівлі-продажу», – сказав Ігор Фріс.

 

Верховна Рада почала розглядати законопроєкт про продаж земель сільськогосподарського призначення у другому читанні

6 лютого 2020 року

     Попри те, що Юлія Тимошенко зайняла робоче місце спікера парламенту Дмитра Разумкова, а депутати від ОПЗЖ заблокували трибуну парламенту, протестуючи проти розгляду законопроекту №2178-10 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення", Рада перейшла до його розгляду.

     Між першим і другим читанням до законопроєкту внесли 4018 правок. Аграрний комітет підтримав лише 9 із них.

     До початку роботи Верховної Ради, о 9 ранку, президент Володимир Зеленський прийшов на засідання фракції "Слуга народу" і вмовляв народних депутатів проголосувати законопроект про ринок землі в другому читанні до кінця цього тижня, тобто за четвер-п’ятницю.

     На засіданні фракції, як повідомляє «Українська правда», Зеленський заспокоював "слуг народу" щодо скорочення депутатів з 450 до 300. Президент запевняв фракцію, що скорочення депутатів робиться не під дострокові вибори.

     Зеленський прямим текстом сказав, що не збирається розпускати Раду — мовляв, у цьому немає сенсу, тому що в наступному парламенті "Слуги народу" вже не зможуть самостійно сформувати більшість.

 

Посол ЄС: у земельній реформі є десятки аспектів,
які слід правильно впровадити

6 лютого 2020 року

     Європейський союз підтримує цілі земельної реформи в Україні, проте вона має насамперед принести переваги малим фермерам, заявив голова представництва ЄС в Україні Матті Маасікас.

    Як повідомляє "Європейська правда" з посиланням на "Інтерфакс-Україна", про це він сказав у четвер на Асамблеї української сторони Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС у Києві.

    "Що стосується земельної реформи, то відповідно до підрахунків Світового банку впровадження цієї реформи може додати від 1 до 1,5% до ВВП України. ЄС підтримує ці цілі відкриття ринків. Але є десятки деталей, десятки речей, які необхідно правильно впровадити", — сказав дипломат.

     Маасікас звернув увагу на те, що насамперед впровадження земельної реформи має принести переваги малим фермерам.

     "Перше: впровадження цієї реформи має принести переваги малим фермерам, тим людям, які живуть і працюють на землі, які обробляють землю, і безумовно, має бути забезпечено відповідні застереження для того, щоб інтереси малих фермерів було взято до уваги і було дотримано", — повідомив дипломат.

     Другим важливим аспектом, за його словами, є доведення до ладу реєстрів.

     "Якщо ви хочете відкрити ринок, необхідно чітко розуміти, що ви продаєте і що ви купуєте. Все, що стосується геокадастра і всіх пов'язаних із ним питань — це теж та сфера, де ЄС надає свою підтримку, зокрема фінансову. Весь комплекс цих питань має бути доведено до ладу. Необхідно забезпечити правову визначеність, щоб люди чітко знали, що і яку земельну ділянку вони купують або продають", — додав Маасікас.

 

Кабмін спростив реєстрацію земельних ділянок

6 лютого 2020 року

     З 6 лютого в Україні запрацювала безкоштовна функція перевірки обмінних XML-файлів, необхідних для реєстрації земельних ділянок. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Telegram прем'єр-міністра Олексія Гончарука.

       Як пояснив прем’єр, обмінний XML-файл — це електронний документ, на основі якого вносяться відомості в систему Державного земельного кадастру. Він формується та підписується електронним цифровим підписом сертифікованого інженера-землевпорядника.

       "Відтепер, якщо ви подаєте документи для реєстрації земельної ділянки, ваш файл може бути автоматично перевірений програмою і ви отримаєте зворотний зв’язок із переліком помилок, яких ви припустилися. Раніше люди могли місяцями не отримувати відповіді, а в разі зворотного зв’язку їм не повідомлялося про те, яку саме помилку в файлі вони допустили", — зазначив Гончарук.

       Крім того, при подачі електронної заяви на державну реєстрацію земельної ділянки буде можливість зробити посилання на протокол перевірки обмінного файлу. Також є можливість за QR-кодом перевірити валідність файлу.

       За словами Гончарука, відповідне рішення зменшить рівень відмов у реєстрації земельних ділянок до 4%.

       "Це ще один крок до прозорої роботи Держгеокадастру та усунення корупційних ризиків. Разом із відкритими на початку року координатами, що дозволили, до речі, ліквідувати тіньовий ринок з річним оборотом в 250 млн грн — відмови в реєстрації земельної ділянки за вигаданими причинами підуть у минуле", — зазначив Гончарук.

 

Держгеокадастр спрощує процедуру надання адміністративної послуги
«Видача витягу з Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників»

5 лютого 2020 року

       Завдяки впровадженню такого функціоналу користувачі отримують можливість формувати витяги із Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників в автоматичному режимі, повідомляє прес-служба Держгеокадастру.

      Що це дає?

  • відсутність втручання посадових осіб Держгеокадастру у процес;
  • моментальне формування витягу (без очікування впродовж 30 днів);
  • необов’язковість письмової заяви.

       Відтепер для отримання витягу користувачу достатньо авторизуватися з використанням особистого облікового запису на порталі електронних послуг Держгеокадастру (https://e.land.gov.ua/services) та серед переліку послуг замовити витяг. У такий спосіб, замовник безоплатно одержує необхідний документ із Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників в електронному вигляді (у форматі *.pdf) у режимі реального часу.

 

Аграрії вийдуть 6 лютого на акцію протесту до Офісу президента

5 лю​того 2020 року

       Аграрії 6 лютого вийдуть до Офісу президента з метою зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським для обговорення питання запровадження ринку землі в Україні, повідомляє «Інтерфакс-Україна».

       Згідно з прес-релізом організатора ГС "Всеукраїнська аграрна рада" акція розпочнеться о 9:00 біля Офісу президента, об 11:00 учасники планують вирушити до Верховної Ради, де триватиме протест.

       Серед оприлюднених позицій ВАР — запровадження поетапності земельної реформи. На думку громадської спілки, на першому етапі право купувати землю мають отримати лише фізичні особи-громадяни України з обмеженням до 500 га. Допустити до ринку юридичних осіб пропонується на другому етапі, приблизно за п’ять років, з правом купувати не більше ніж 5 тис. га землі. ВАР також закликає до створення фінансових інструментів, необхідних для купівлі землі малими та середніми аграріями.

 

Кабмін пропонує ВР створити Фонд часткового гарантування кредитів
у сільському господарстві

5 лютого 2020 року

       Кабінет Міністрів запропонує на розгляд Верховної Ради законопроект, який визначає особливості створення та діяльності Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві.

       Відповідне рішення схвалено на засіданні уряду в середу, повідомляє Інтерфакс-Україна.

       "Для спрощення отримання кредитів "малими" фермерами, які не мають кредитної історії, уряд створює Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві. Фонд надасть доступ малим і середнім суб'єктам підприємництва (до 500 га) до банківських кредитів, зменшивши вартість їх залучення. Крім того, це також мінімізує ризики можливого неповернення кредитів", — написав у Telegram-каналі прем'єр-міністр Олексій Гончарук, коментуючи ухвалене рішення.

       Він уточнив, що держбюджет-2020 передбачає 240 млн грн на формування статутного капіталу фонду.

       Згідно із законопроектом, фонд створює держава в особі Кабміну. Його учасниками можуть бути держави та юрособи. Органами управління фонду є загальні збори акціонерів, рада та правління. Раду створюють у складі п'яти осіб, один із них — представник держави, решта — незалежні члени.

       У пояснювальній записці до документа як обґрунтування необхідності ухвалення закону зазначається: згідно з даними Національного банку України, станом на 1 листопада 2019 року кредити, надані в сільському господарстві, становили понад 63,5 млрд грн. При цьому середньозважена ставка за користування кредитами становить 16,5%.

       Водночас, згідно з даними суб'єктів господарювання, при зверненні в банки відсотки за користування кредитами для підприємств малого та середнього бізнесу в середньому становлять 22-24% річних, тоді як для інших підприємств — 17-19% річних.

       "Найбільші обсяги кредитів залучаються такими підприємствами на короткострокову перспективу (12 місяців) для покриття своїх поточних витрат. Відсутність довгих кредитів, а також предмета застави та кредитної історії позбавляє можливості малі та середні підприємства здійснювати інвестиції в сільське господарство", — пояснюється в документі.

 

У четвер Раду чекає "земельна ніч"

5 лютого 2020 року

       Верховна Рада розглядатиме законопроєкт 2178-10, який скасовує заборону на продаж земель сільськогосподарського призначення, у четвер, очікується, що голосування триватиме до 3-4 години ранку.

       Про це заявив голова фракції "Слуга народу" Давід Арахамія в ефірі Еспресо, повідомляє «Українська правда».

       "Цього тижня ми готові голосувати за землю ... Скільки це займе часу, ніхто не знає. Але ми в четвер почнемо, голосуватимемо до перемоги. У мене є прогнози, що десь о 3-4 годині ранку закінчимо.

       ...Ми називаємо це "земельною ніччю", — сказав він.

       Глава фракції заявив, що депутати точно не встигнуть проголосувати за один день.

       Також Арахамія розповів, що очікує блокування трибуни і мітинги.

 

Контролювати концентрацію сільгоспземель в одних руках будуть НОТАРІУСИ!

         5 лютого 2020 року

       У законопроєкті №2178-10 про відкриття ринку сільськогосподарських земель, що до другого читання змінив назву і буде внесений на розгляд народних депутатів як законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення», лише 11 статей і там виписані тільки базові речі, – сповістив журналістам «Главкому» Микола Сольський, голова аграрного комітету.

       – Основні правки – це предмет компромісів, – зазначив Сольський. – Не основні, але також важливі, – це наслідки консультацій з ринком та елементарна конструктивна робота. Було багато ідей, яким чином контролювати концентрацію землі в одних руках, – чи доручати це Антимонопольному комітету, чи розробити додаткове законодавство. Але перемогла інша ідея – на етапі оформлення договорів нотаріуси самі це контролюватимуть.

       Коли покупець з пайовиком приходять до нотаріуса, в останнього є доступ до реєстрів. Він дивиться, що покупець вже купив на себе умовно 1,5 тис. га, крім того, фірма, яка зареєстрована на цього покупця, купила ще 3 тис. га. Це означає, що він може ще докупити 5,5 тис. га або на себе, або на свою фірму. Це контролюється вже на етапі укладання угоди. За нашим законопроєктом, землю можуть купляти громадяни України, підприємства, засновані громадянами України, держава і місцеві громади.

        

Сільгоспземлі позичальників банки можуть продавати упродовж 2 років,
хоч і на електронних торгах, але поза системою Prozorro

         5 лютого 2020 року

       – У нас в комітеті неодноразово була зустріч з банкірами. Вони звертали увагу, що один з посилів земреформи – це те, що під землю можна кредитувати. Якщо ж зробити їм обмеження, як всім іншим, в 10 тис. га, то об’єм кредитування буде невеликий, ставки залишаться дорогими.

       Насправді, банки будуть продавати цю землю через електронні торги. Якщо «своя» людина запропонує на цих торгах найвищу ціну – то будь ласка.

       …Єдине – ми їх не можемо прив’язати законом до системи Prozorro, – вважає Микола Сольський, голова аграрного комітету.

       Якщо банки вчасно не продають ділянки, то підпадають під загальну норму щодо конфіскації землі. Але вона буде оплатною. За рішенням суду ця земля виставляється на торги, і за вирахуванням затрат на цю процедуру гроші повертаються банку.

       Враховуючи, що щорічно банкам треба буде платити податок на землю, який буде некопійчаним, їм економічно буде невигідно довго тримати її у себе.

*     *     *

       – Вони (банкіри) хотіли три роки для реалізації землі, ми обмежили двома, – сповістив журналістам «Главкому» Микола Сольський, голова аграрного комітету Верховної Ради. – Вони хотіли зняти обмеження для банків з іноземним капіталом, назвіть мені в першій десятці банки без іноземного капіталу, крім державних, та просили не вводити обмеження концентрації. Ми це і зробили.

 

Названо дату розгляду закону про ринок землі

4 лютого 2020 року

       Верховна рада України розгляне законопроєкт про ринок землі в цей пленарний четвер, 6 лютого. Про це повідомив перший заступник глави фракції "Слуга народу" Олександр Корнієнко, повідомляє кореспондент РБК-Україна.

       За його словами, земельна реформа стоїть у порядку денному.

       "В порядку денному стоїть на цей тиждень. Здається, на четвер", — сказав парламентар.

       Нагадаємо, раніше Корнієнко заявив, що на цій сесії Верховна рада планує поставити крапку в питанні земельної реформи. Він підкреслював, що всі зауваження від суспільства по документу були враховані.

 

«Такого лояльного закону про ринок землі як у нас — ніде немає»

4 лютого 2020 року

       Президент України Володимир Зеленський в коментарі журналісту НВ Бізнес повідомив, що очікує прийняття закону про ринок землі до кінця лютого.

       «Такий лояльний закон про ринок землі як у нас — ніде такого немає», — зазначив Зеленський.

       Також Зеленський розповів, що обговорював питання ринку землі з президентом Туреччини Ердоганом днем раніше. Він зазначив, що незважаючи на негативне ставлення турецького суспільства до ринку землі в країні провели ліберальну земельну реформу, відкривши ринок для всіх.

       За словами Зеленського, під час свого візиту до Києва президент Туреччини Ердоган розповів, що у турецького суспільства, фермерів і уряду теж було багато питань щодо запровадження ринку землі.

       «Вони відкрили його для всіх. Повністю лібералізували», — додав Зеленський.

       Також він підкреслив, що станом на 1991 рік Україна знаходилася приблизно на одному рівні з Туреччиною за показниками зростання, ВВП і кількості населення. Зеленський додав, що ВВП Туреччини перевищує Український майже в 19 разів. На думку президента України, це стало можливим завдяки лібералізації економіки.

       За даними третього кварталу 2019 року номінальний ВВП України склав $ 46 млн, у той час як Туреччини — $ 153,202 млн.

 

«4 млн га, які видали пізніше, не потрапили під мораторій
і там досі діє звичайний ринок купівлі-продажу», 
 
вважає
 Микола Сольський

3 лютого 2020 року

          – Якщо ми візьмемо сільськогосподарську землю, яка зараз належить людям, це буде приблизно 32 млн га. Приблизно 28 млн га люди отримали в 90-ті роки при розпаюванні колгоспів, після чого був введений мораторій на продаж. А 4 млн га, які видали пізніше, не потрапили під мораторій і там досі діє звичайний ринок купівлі-продажу, на якому, до речі, можуть бути і іноземці. Хтось за всі ці роки говорив про якісь проблеми там? А 4 млн га – це площа середньої європейської країни. Проте і на цих 28 млн га, які потрапили під мораторій, ринок теж існує.

         Пайовики в селі в 99% продають землю тим, хто її обробляє. Юридично договір купівлі-продажу оформити не можна, але можна підписати договір оренди на 49 років, емфітевзису, заповіт. Інше питання, що це напівфабрикат, яким не можна нормально користуватись.

         Але умовна бабця може подумати, що вона продала, а її освіченіші діти та внуки цілком розуміють, що ця земля – їхня власність досі...

         У договорах прописується правило, що спадкоємство не зупиняє договору оренди і не змінює його. Наприклад, бабця, якій 80 років, підписала договір оренди на 49 років. Після смерті бабці хтось з її родичів отримав цю землю у спадщину, оформив на себе, але ще 40 з гаком років не може з нею нічого зробити.

         …Договір оренди зберігається навіть в тому випадку, якщо ця земля продана на сторону. 

 

Наші сільгоспземлі зможуть скуповувати банки
без будь-яких обмежень

3 лютого 2020 року

         Законопроєкт №2178-10 про відкриття ринку сільськогосподарських земель до другого читання змінив назву. Тепер вона звучить так ( цитуємо Голову аграрного комітету Миколу Сольського): «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення».

         Далі Сольський в інтерв’ю «Главкому» перелічив інші зміни в законопроєкт (цитуємо):

         – Друга – ліміт на продаж землі в одні руки: його запропоновано опустити з 210 тис. до 10 тис. га. Третя – передбачена норма про продаж землі іноземцям тільки після референдуму, про що заявляв президент у своєму спеціальному відеозверненні. Четверта – тепер власниками землі зможуть ставати банки через стягнення її як застави за невиплачені кредити. На них обмеження в 10 тис. га не розповсюджуватиметься (виділення наше – «Земельного вісника України.

 

Тягнути з ринком нема куди,  
вважає Голова аграрного комітету Микола Сольський

3 лютого 2020 року

         І допускає, що пленарний тиждень Верхоної ради може розпочатися з розгляду закопроєкту №2178-10 із зміненою назвою після першого читання. Далі журналістам «Главкому» пояснює:

         – Якби голосування відбувалося у січні, голоси були б. І за ці два тижні я не побачив нічого, щоб їхню кількість зменшило. Станом на сьогодні вважаю, що вони є.

         Як процедурно буде проходити прийняття законопроєкту? Адже на комітеті розглядалися тисячі правок, – запитали журналісти.

         – Були чотири з гаком тисячі правок на 11 статей законопроєкту, з яких три з чимось тисячі – ОПЗЖ. Але чи йти в залі по всіх правках, чи поставити на підтвердження основні – вирішить Рада. Думаю, ОПЗЖ та «Батьківщина» знову будуть щось блокувати. Якщо пам’ятаєте перше читання, то я навіть на трибуну не міг вийти і озвучував все з місця. Як мінімум, нас більше (сміється).

         А коли журналісти поцікавилися - чи є «силовий» блок у «Слуг народу» і чи хлопці вже тренуються – почули таку відповідь:

         – У нас є енергійні емоційні хлопці, яких дуже багато.

 

2020 рік стане роком протидії земельному рейдерству

3 лютого 2020 року, Міністерство юстиції України

       У 2020 році Мін’юст продовжить боротися з рейдерством, проте головна увага буде сконцентрована на протидії земельному рейдерству. Це пов’язано, насамперед, з тим, що системний характер рейдерських атак, пов’язаних з корпоративними правами, помітно знизився. Про це повідомив Міністр юстиції України Денис Малюська.

      «Якщо в минулому році наша робота була сфокусована на боротьбі з корпоративним рейдерством, з рейдерством нерухомості, то вже в цьому році плануємо посилити боротьбу з тими, хто чинить незаконні дії з земельними ділянками», – зазначив Міністра юстиції.

       За його словами, істотне скорочення випадків корпоративного рейдерства та взятий владою курс на впровадження земельної реформи робить актуальним боротьбу з тими, хто чинить незаконні операції з земельними ділянками.

       «Швидше за все, що у тих людей, які передали земельні ділянки в оренду на 40 або 50 років, може виникнути бажання змінити умови користування землею після зняття мораторію на продаж. Крім того, скарг, що стосуються земельних питань, стає все більше. Нам буде необхідно сформувати окрему групу, яка буде спеціалізуватися саме на таких питаннях», – зауважив очільник відомства.

       Він повідомив, що зараз на рівні Парламенту обговорюється можливість злиття Держкадастру і Реєстру майнових прав на нерухоме майно.

       «Багато людей, які проживають в селах, не знають, до кого звертатися, якщо виникла проблема з землею. Тому і фокусуємо в 2020 році свою роботу на тому, щоб допомогти їм», – пояснив Денис Малюська.

 

Аграрний комітет відхилив правку про заборону продажу землі
іноземним банкам

31 січня 2020 року

       Після відкритя ринку купити сільськогосподарську землю зможуть іноземні банки та іноземні кредитні установи без обмеження кількості гекатрів. Про це повідомила лідерка партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко.

       Відповідну правку відхилив аграрний комітет під час вчорашнього засідання, повідомляє Агрополіт.

       «Ми даємо можливість всім депутатам висловити свої правки і за згоди комітету підтримати їх і рекомендувати до другого читання у сесійній залі. Сподіваюся, що у лютому приступимо до голосування законопроекту 2178-10 у другому читанні», — повідомляв на засіданні голова аграрного комітету Микола Сольський.

 

СБУ викрила факт незаконного заволодіння землями
природно-заповідного фонду в елітній Конча-Заспі під Києвом

31 січня 2020 року, СБУ

       Служба безпеки України викрила факт незаконного заволодіння чиновниками державними землями природно-заповідного фонду оціночною вартістю майже 1 мільярд гривень, які знаходяться в елітному районі під Києвом.

       Оперативники спецслужби встановили, що керівництво районного відділення держгеокадастру та райдержадміністрації Обухівського району Київщини незаконно перевели з державної у приватну власність 23 земельні ділянки загальною площею 42 гектари. Землі, які знаходяться у ландшафтному заказнику місцевого значення «оз. Конча» та відносяться до природно-заповідного фонду України, були переоформлені на фізичних осіб, пов’язаних із замовником протиправного відчуження.

       За матеріалами Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки СБ України, Територіальним управлінням ДБР у Києві спільно із столичною прокуратурою зареєстровано кримінальне провадження за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України.

       Печерським районним судом у м. Києві накладено арешти на 23 земельні ділянки орієнтовною оціночною вартістю 930 мільйонів гривень, що не дало зловмисникам здійснити їх перепродаж.

       Наразі вживаються процесуальні заходи із повернення незаконно відчужених земельних ділянок у державну власність.

       Триває досудове слідство.

 

У справі розкрадання земель НААН ще 5 підозрюваних

30 січня 2020 року, НАБУ

       Детективи Національного бюро повідомили президенту Національної академії аграрних наук України та ще чотирьом топпосадовцям НААН про підозру у причетності до незаконного відчуження 15 га особливо цінних земель Національної академії аграрних наук України (далі — НААН). Підозри, які підписав Генеральний прокурор, детективи НАБУ вручили впродовж 24-29 січня 2020 року.

       Серед підозрюваних:

  • президент НААН (на час вчинення злочину — віце-президент);
  • директор Інституту садівництва НААН (на час вчинення злочину — перший віце-президент НААН);
  • перший проректор Національного університету біоресурсів і природокористування України (на час вчинення злочину — віце-президент НААН);
  • віце-президент – головний вчений секретар НААН (на час вчинення злочину — академік-секретар відділення НААН);
  • директор ННЦ Інститут виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова НААН.

      Дії зазначених осіб кваліфіковані за ч.5 ст.191, ч.3 ст.15 ч.5 ст.191 КК України. Таким чином загальна кількість осіб, притягнутих до відповідальності за розкрадання особливо цінних земель НААН сягнула 14: стосовно дев’яти з них розслідування закінчено, справа скерована до ВАКС.

      За даними слідства, впродовж 2013-2014 років посадовці НААН ініціювали ухвалення низки рішень, внаслідок яких понад 15 га державних земель незаконно перейшли у приватну власність. Йдеться про 138 ділянок у передмісті Києва (село Гатне), які мали статус особливо цінної землі й повинні були використовуватися виключно з дослідницькою метою.

      Роль п’яти осіб, яким повідомлено про підозру, у корупційній схемі полягала у тому, що вони як члени президії НААН проголосували за виділення земельних ділянок з числа особливо цінних земель, а згодом оформили окремі ділянки на себе, близьких родичів та пов’язаних осіб. Зазначені факти є одним із епізодів кримінального провадження щодо розкрадання земель НААН.

       Розслідування першого епізоду тривало з квітня 2017 по грудень 2019 року. Справа  стосовно дев’яти обвинувачених уже перебуває на розгляді ВАКС.

 

Спрощено процедуру отримання свідоцтва про підвищення
кваліфікації сертифікованих інженерів-землевпорядників
та інженерів-геодезистів

30 січня 2020 року, Прес-служба Держгеокадастру

       За результатами засідання Кваліфікаційної комісії від 19 грудня 2019 року змінено вимоги до програм підвищення кваліфікації сертифікованих інженерів-землевпорядників та інженерів-геодезистів:

  • скасовано усну співбесіду;
  • запроваджено трансляцію в онлайн-режимі на сайті ЗВО та/або у YouTube;
  • оприлюднено перелік тестових завдань для підсумкового контролю знань слухачів курсу підвищення кваліфікації сертифікованих інженерів-землевпорядників та інженерів-геодезистів;
  • зменшено кількість обраних правильних відповідей для успішного проходження тестування до 35 (70%);
  • збільшено тривалість тестування до 45 хвилин.

       Що це дає?

  • об’єктивність під час оцінювання професійного рівня підготовки спеціаліста;
  • максимальну відкритість і прозорість під час проходження підсумкового контролю знань слухачами курсу підвищення кваліфікації;
  • однаковий підхід до всіх слухачів курсу;
  • мінімізацію втручання людського фактора і корупційних чинників при прийнятті рішення про видачу свідоцтва про підвищення кваліфікації.

Довідково: з початку 2020 року 37 спеціалістів складали іспит для отримання свідоцтва про підвищення кваліфікації сертифікованих інженерів-землевпорядників та інженерів-геодезистів, серед яких успішно склали іспит 32 особи (86%). До прийняття змін до програми підвищення кваліфікації сертифікованих інженерів-землевпорядників та інженерів-геодезистів за 2019 рік середньомісячний показник успішного складання іспиту становив близько 60%.

 

Екс-керівники держави звернулися до народу і чинної влади
з приводу відкриття ринку землі в Україні

27 січня 2020 року

       Екс-президент України Леонід Кравчук, колишній голова Верховної Ради Олександр Мороз та екс-прем'єр Вітольд Фокін звернулися до чинної влади із вимогою провести всеукраїнський референдум щодо відкриття ринку землі в Україні.

       З відкритим листом колишніх керівників держави можна ознайомитися тут

 

При Держгеокадастрі сформовано новий склад Громадської ради

 27 січня 2020 року

       На виконання розділу «Організаційна реформа» стратегії «Кадастр 2.0. Прозорість, доступність, інновації» з метою налагодження ефективної взаємодії із громадськістю та врахування їхньої думки під час формування та реалізації державної політики та забезпечення відкритості і прозорості у діяльності служби 24 січня 2020 року відбулися установчі збори з формування нового складу Громадської ради при Держгеокадастрі.

       У заході взяли участь заступник Голови Держгеокадастру Олександр Краснолуцький, представники Держгеокадастру, члени ініціативної групи підготовки установчих зборів та 12 представників інститутів громадянського суспільства, які бачать перспективи власної організації в ефективному партнерстві та комунікації, мають власне бачення реформування сфери земельних відносин, землеустрою, топографо-геодезичної і картографічної діяльності, готові обмінюватися досвідом та ідеями.

       Перед тим, ініціативною групою підготовки установчих зборів було сформовано список кандидатів, що надали заяви на участь та відповідні пакети документів. Обговоривши організаційні моменти, члени установчих зборів проголосували за включення до складу Громадської ради всіх 12 представників інститутів.

       Результати голосування запротоколювали робочими органами установчих зборів, на підставі чого було підготовлено і видано наказ щодо затвердження складу Громадської ради при Держгеокадастрі.

       На своєму першому засіданні, що відбулося після завершення установчих зборів, Громадська рада обрала голову – Грибкова Михайла Євгеновича, голову Всеукраїнської профспілки працівників геодезії, картографії та кадастру.

       До складу Громадської ради при Держгеокадастрі ввійшли:

  • Бороздін Костянтин Миколайович – Міжнародний благодійний фонд інвалідів війни в Афганістані та інших локальних конфліктів «За справедливість»;
  • Грибков Михайло Євгенович – Всеукраїнська профспілка працівників геодезії, картографії та кадастру;
  • Даценко Людмила Миколаївна – Громадська спілка «Українське товариство геодезії і картографії»;
  • Князєв Сергій Володимирович – Громадська організація «Повір у себе і зроби»;
  • Ковалець Павло Михайлович – Громадська організація «Всеукраїнське об’єднання вимушено переміщених осіб «Україна – моя сім’я»;
  • Кошиль Андрій Григорович – Асоціація «Земельна спілка України»;
  • Омельченко Олена Ігорівна – Громадська організація «Народ проти корупції»;
  • Полтавець Анатолій Миколайович – Всеукраїнська громадська організація «Асоціація фахівців землеустрою України»;
  • Рибалка Зінаїда Володимирівна – Громадська організація «Стоп нелегал»;
  • Тараторін Юрій Михайлович – Громадська організація «Асоціація фахівців нерухомості (ріелторів) України»;
  • Травянко Олександр Іванович – Громадська спілка «Всеукраїнська організація інвалідів війни, Збройних Сил, рятувальників, поліцейських, учасників бойових дій та антитерористичних операцій»;
  • Шульга Катерина Василівна – Громадська організація «Стоп корупції».

 

26 мільйонів євро на підтримку аграріїв і земельну реформу
сподівається отримати Україна від Євросоюзу

 27 січня 2020 року

         Перед вихідними, 24 січня, Кабінет Міністрів схвалив проект угоди, яка дозволить залучити 26 млн євро допомоги Євросоюзу для поліпшення прозорого управління сільськогосподарськими ресурсами і проведення земельної реформи.

         Про це повідомив прем'єр-міністр Олексій Гончарук в Telegram.      .

         У разі підписання Угоди Україні отримає допомогу за напрямками:

  • інституційна та секторальна реформа в сільському господарстві і сільській місцевості;
  • підтримка малих фермерських господарств;
  • підтримка земельної реформи.

 

Голова Держгеокадастру Денис Башлик пояснив економічне значення
відкриття доступу до координат земельних ділянок

27 січня 2020 року

       “Ніякої стратегічної необхідності приховувати масив даних про координати земельних ділянок не було”, — про ці та інші аспекти відкриття координат поворотних точок повідомив Голова Держгеокадастру Денис Башлик у колонці автора на «Економічній правді».

       Він нагадав, що від 2 січня платити за координати поворотних точок не потрібно, адже ця інформація перебуває у відкритому доступі для інженерів-землевпорядників, інженерів-геодезистів, оцінювачів за експертною грошовою оцінкою та органів місцевого самоврядування. Вже є перші результати: з моменту запуску функціоналу дані про координати знадобилися для 30 600 ділянок.

       Окрім цього, Голова зауважив, що Держгеокадастр планує ініціювати зміни в законодавстві, аби зробити дані про координати доступними і за межами професійної земельної спільноти. Адже, беручи за основу ці дані, приватні фірми зможуть створювати ГІС-продукти та геолокаційні сервіси.

       “Це принципова парадигма розвитку кадастру в середньостроковій перспективі: не гнатися за миттєвим разовим заробітком на даних, а віддавати їх в економіку, домагаючись довгострокового ефекту», — резюмував Денис Башлик.

 

За тиждень виявлено 136 порушень земельного законодавства 
у сфері використання та охорони земель

23 січня 2020 року

       У період з 13 по 17 січня 2020 року Управліннями з контролю за використанням та охороною земель, які діють у складі Головних управлінь Держгеокадастру в областях здійснено 210 заходів державного контролю за використанням та охороною земель (у порівнянні з попереднім тижнем +109; +108%), за результатами яких виявлено 136 порушень земельного законодавства, повідомляє прес-служба Держгеокадастру.

       За вказаний період нараховано шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття родючого шару ґрунту без спеціального дозволу загальною сумою 496 877 грн, (-1 244 174 грн; -71%), серед яких у добровільному порядку відшкодовано 487 804 грн (+211 306 грн; +76%).

       До органів прокуратури, органів досудового слідства направлено 24 (у порівнянні з попереднім тижнем +17; +243%) матеріали про порушення вимог законодавства, зокрема, які містять ознаки злочинів.

       Найрезультативнішою виявилася робота Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, що здійснив 7 заходів державного нагляду. За їхніми результатами виявлено 4 порушення земельного законодавства і нараховано шкоду загальною сумою 43 999 грн, серед яких у добровільному порядку відшкодовано 15 922 гривні.

 

Зеленський розповів учасникам Світового економічного форуму
у Давосі про земельну реформу в Україні

23 січня 2020 року

       «Я працюю на посаді президента України 248 днів, і десь біля 150 днів працює наш новий парламент, починаючи з вересня. За 5 місяців ми прийняли новим парламентом таку кількість дуже важливих законів, яких не можна було прийняти – з різних причин, і справа не в президентстві – за багато років, які поліпшують бізнес-клімат для України. Ми почали та реформували все можливе. У нас дуже складна ситуація з земельною реформою. Але ми вже проголосували цю реформу з відміною мораторію на продаж землі у першому читанні. Це одна з найскладніших реформ для сучасної України», – заявив Президент України Володимир Зеленський у Давосі.

 

У НБУ вважають, що відкриття ринку землі —
позитивний фактор для банківської системи

23 січня 2020 року

       «Ми бачимо можливі ефекти якісно, але кількісне моделювання їх не має сенсу, поки не ухвалено закон про обіг земель сільськогосподарського призначення. Для банків земля — цікавий актив, але не той, який можна забрати як заставу й тримати на балансі. Комерційний банк — це не земельний банк. Тобто він бере депозити й видає кредити. Якщо отримав заставу, то намагається її реалізувати. Крім того, як я розумію, будуть законодавчі обмеження терміну, протягом якого він зможе тримати цю заставу на балансі. Тому якісно ми оцінюємо, що відкриття ринку землі — позитивний фактор для банківської системи, адже зростатиме попит на кредитні ресурси. А взагалі, зважаючи на високий потенціал сільського господарства в Україні, відкриття ринку землі сприятиме його реалізації. Навіть якщо поглянути з мікроекономічного боку: там, де є ринок, а в нас же є ринок землі, хоч і непрозорий, виникає викривлення цін, що має далекосяжні негативні наслідки», – заявив заступник глави Нацбанку Дмитро Сологуб в інтерв'ю Тиждень.ua.

       За його словами, потрібно проводити земельну реформу, але важливо робити це правильно, захистити права людей, які мають землю у власності, та не допустити негативних явищ. 

 

Держгеокадастр провів соціологічне опитування стосовно роботи
нової Публічної кадастрової карти

17 січня 2020 року

         — Коли за мету ставиться клієнтоорієнтованість органу, основним джерелом її реалізації стає громадськість. Аби поліпшити якість сервісу клієнтів, варто знати його потреби, ідеї, вподобання тощо. Тому ми вирішили провести соцопитування стосовно задоволеності/незадоволеності населення роботою нової Публічної кадастрової карти, — повідомляє Голова Держгеокадастру Денис Башлик на сайті https://land.gov.ua.

         Задля вдосконалення її сервісної складової, протягом кількох місяців тривало вивчення громадської думки з різних питань. В опитуванні взяли участь 203 707 активних користувачів віком від 18 років і старше (окрім мешканців територій, які тимчасово не контролюються владою України).

         — Їхні зауваження та пропозиції обов’язково будуть взяті до уваги під час вдосконалення функціоналу. До того ж, уже розпочато реалізацію найактуальніших ідей, — стверджує Башлик.

 

Без документів на землю можна облаштовувати приспособи
для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення

         17 січня 2020 року

         Вчора, 16 січня 2020 року, Верховною Радою було прийнято в другому читанні Проект Закону про внесення змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (щодо посилення захисту осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення при здійсненні містобудівної діяльності).

         Частину четверту статті 34 доповнено абзацом другим такого змісту: «Влаштування засобів безперешкодного доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин, об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури може здійснюватися без документів, що дають право на виконання будівельних робіт, та за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, з дотриманням вимог законодавства, будівельних норм та правил.

         Порядок влаштування засобів безперешкодного доступу до об'єктів або їх розумного пристосування встановлюється Кабінетом Міністрів України». Отже влаштування, наприклад, пандусів, стане можливим без отримання документів, що дають право на виконання будівельних робіт, а також без документів на землю.

 

Скасовано звільнення від сплати земельного податку
для платників І – ІІІ групи єдиного податку

16 січня 2020 року

         Верховна Рада прийняла в другому читанні законопроект №1210 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві".

         Як констатує Міністерство фінансів, разом з пов`язаним законопроектом №1209-1 (теж проголосований сьогодні парламентом у другому читанні), цей документ "сприятиме вдосконаленню процедури адміністрування податків та зборів, дотриманню принципу справедливості оподаткування, підвищить іміджевий рівень України у міжнародних відносинах" (цитата).

         В частині місцевих податків і зборів зазначеними законопроєктами:

  • запроваджено уніфіковану форму інформації щодо ставок та пільг за всіма місцевими податками і зборами та порядку надання її органами місцевого самоврядування до контролюючих органів;
  • скасовано обов’язок органів місцевого самоврядування щодо щорічного прийняття рішень про встановлення місцевих податків і зборів;
  • скасовано пільги по платі за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території населених пунктів на лінії зіткнення;
  • скасовано для платників І – ІІІ групи єдиного податку звільнення від сплати земельного податок у разі провадження діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку).

         Окрім того, законопроекти вносять зміни у питаннях податку на доходи фізичних осіб, податку на прибуток підприємств, рентної плати тощо. 

 

За ринок землі можливо будуть голосувати в лютому

15 січня 2020 року

     Верховна Рада може розглянути в другому читанні законопроєкт щодо обігу сільськогосподарських земель в лютому 2020 року.

       Про це повідомила заступниця голови фракції «Слуга народу» Євгенія Кравчук, повідомляє Радіо НВ

       "Я можу сказати, коли це [процес запуску ринку землі, — ред.] може розпочатися — у лютому. Я поки не бачу сигналів, що ми розглядатимемо земельну реформу цього тижня чи на якихось позачергових засіданнях", — розповіла нардеп.

       Крім цього, Кравчук поскаржилася на "поправочний спам" щодо "земельного" законопроєкту через понад 4 тисяч запропонованих до нього поправок. За її словами, це робиться з метою "затягування часу".

 

Законопроекту про обіг земель наразі немає у порядку денному

13 січня 2020 року

       Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков зазначив, що законопроект про обіг землі поки не стоїть у порядку денному. Як передає кореспондент УНІАН, про це він сказав під час брифінгу, відповідаючи на запитання, коли на розгляд ВР може бути винесено законопроект про землю.

       «Станом на сьогодні цей законопроект не стоїть у порядку денному. Але ми йдемо до того, щоб розглядати всі закони, які є у порядку денному сесії. Але час у нас є для цього», — сказав спікер.

      На уточнення, чи може цей законопроект з’явитися на розгляді на поточному тижні, голова ВР зазначив: «станом на сьогодні його немає».

       Водночас Разумков висловив думку, що на поточному тижні у першому читанні буде розглянуто законопроект про внесення змін до Регламенту ВР.

 

Кінцева версія законопроекту про обіг земель, мінімальні ціни
для продажу земл
і та розмір концентрації її в одні руки

13 січня 2020 року

       В аграрному комітеті презентували кінцеву версію законопроекту про обіг земель. Про це заявив голова комітету з питань аграрної політики Микола Сольський, передає кореспондент РБК-Україна.

       За його словами, у кінцевій версії йдеться про те, що учасниками ринку можуть бути тільки фізичні особи - громадяни України, юридичні особи, які засновані напряму громадянами України, держава та місцева громада.

       Він також наголосив, що у законопроекті до другого читання враховано, що допуск іноземців можливий лише після прийняття такого рішення на референдумі.

       "Разом з тим, було багато правок, які додатково доповнюють ті обмеження щодо осіб, які можуть придбати землю. Зокрема, це такі категорії громадян та юросіб. По-перше, коли ми говоримо про обмеження, то навіть за умови референдуму забороняється здійснювати угоди, стороною яких є іноземці або юридичні особи, засновані іноземними громадянами з землями сільськогосподарського призначення — в 50-ти кілометровій зоні", — додав він

       Голова комітету також наголосив, що у допрацьованому до другого читання законопроекті про ринок землі навіть при умові проведення референдума забороняється купувати землю юрособам, учасниками яких є громадяни держави агресора.

       "Крім того, навіть при умові проведення референдуму забороняється юридичним особам, учасниками яких є громадяни держави-агресора чи інші держави, в яких неможливо встановити кінцевого бенефіциара, чи якщо вони зареєстровані в офшорних зонах; членам терористичних організацій, фізичним особам, стосовно яких застосовані санкції, — наголосив Сольський.

  • Ціна продажу земельних ділянок

       Згідно із запропонованим до другого читання законопроектом про обіг землі, ціна продажу земельних ділянок не може бути меншою за їх грошову оцінку. Про це заявив голова комітету з питань аграрної політики Микола Сольський.

       Він наголосив, що до 1 січня 2030 року ціна продажу паїв не може становити менше їх нормативної грошової оцінки.

       "Також встановлено, що мінімальна ціна, по якій може продаватись земля, не може бути менше, ніж нормативно-грошова оцінка", — заявив Сольський.

       Так, під час презентації законопроекту до другого читання озвучено, що за даними Держгеокадастру щодо нормативної грошової оцінки сільсьхозугідь, середнє значення НГО (нормативно грошової оцінки, — ред.) ріллі в Україні становить 27 499,72 гривні.

       Зокрема, залежно від регіону НГО коливається від 21 411 гривень у Житомирській області до 33 646 гривень в Черкаській.

  • Обмеження для купівлі землі в одні руки

       Після прийняття у другому читанні закону про обіг землі для фізичних та юридичних осіб будуть діяти однакові обмеження для придбання землі.

       "По обмеженню в одні руки встановлено обмеження не більше 10 тисяч гектарів. Встановлені наступні процедури для визначення цих 10 тисяч гектарів. Тобто, одна фізична особа не зможе мати у власності більше 10 тисяч гектарів. Одна юридична особа не може мати у власності більше 10 тис. гектарів", — заявив Сольський.

       Він наголосив, що один громадянин України зможе купити лише 10 тисяч гектарів, навіть якщо в нього додатково є компанія, яка може купувати землю як юридична особа.

       "Що відбувається якщо фізична особа - громадянин України придбала 1 тисячу гектарів і є одночасно засновником юридичної особи, на яку куплено 5 тисяч гектарів. Це означає що в сукупності вона володіє вже 6 тисячами гектарів. Юридична особа або фізособа може докупити лише 4 тисячі гектарів, щоб разом було 10", — розповів Сольський.

 

Ринок землі: купити ділянку можна буде тільки за безготівковий розрахунок

13 січня 2020 року

       Після запуску ринку землі в Україні купити ділянку можна буде тільки за безготівкові кошти. Про це на прес-конференції заявив міністр економічного розвитку, торгівлі і сільського господарства України Тимофій Милованов, передає кореспондент РБК-Україна.

       За його словами, на ринку землі після його запуску не буде готівкових розрахунків.

       "Ми будемо боротися з тіньовими ринками, тому розрахуватися за куплену землю можна буде тільки безготівкою. І потрібно буде показати, звідки ці гроші взялися... Ну можна буде взяти кредит під страхування", — зазначив Милованов.

 

В уряді розповіли, як контролюватиметься розподіл землі
у громадах після відкриття
ринку

13 січня 2020 року

       Під час публічного обговорення земельної реформи було відкрито питання умов розподілу землі у громадах. Про це повідомляє AgroPolit.com.

       На запитання, що робити, якщо землю в громадах віддають кому хочуть, міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов відповів:

       «Це умови демократії – буде і так, що будуть нечесні керівники громад і чесні. Люди вибирають – і зміна ситуації – перевибори. Загальна ідея децентралізації полягає в тому, що гроші мають бути залучені в розвиток громад. Ми будемо підтримувати звернення до судів, але вирішуватись ситуація буде на місцях».

       Голова аграрного комітету Микола Сольський додав, що досі землею розпоряджався Держгеокадастр. Тепер змінюється орган розпорядження і вирішувати куди підуть землі буде громада.

       Буде визначено пріоритетність – сільський житель. Незакрите питання – працівники соцфери, працівники шкіл, дитсадків. Це буде внесено в закон. Також учасники АТО. З ними підписаний меморандум вкінці 2019 року, — додав Микола Сольський.

 

Держгеокадастр повідомив про значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за 2019 рік

11 січня 2020 року, Держгеокадастр

       Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру на виконання статті 289 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє.

       Відповідно до пункту 9 підрозділу 6 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу індекс споживчих цін за 2017–2023 роки, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, застосовується із значенням 100 відсотків.

       Значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за 2019 рік становить 1,0.

       Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: 1996 рік – 1,703, 1997 рік – 1,059, 1998 рік – 1,006, 1999 рік – 1,127, 2000 рік – 1,182, 2001 рік – 1,02, 2005 рік – 1,035, 2007 рік – 1,028, 2008 рік – 1,152, 2009 рік – 1,059, 2010 рік – 1,0, 2011 рік – 1,0, 2012 рік – 1,0, 2013 рік – 1,0, 2014 рік – 1,249, 2015 рік – 1,433 (крім сільськогосподарських угідь) та 1,2 для сільськогосподарських угідь (рілля, перелоги, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження), 2016 рік – для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) – 1,0, для земель несільськогосподарського призначення – 1,06, 2017 рік – 1,0, 2018 рік – 1,0.

       Нормативна грошова оцінка земель за 2002, 2003, 2004 та 2006 роки не індексувалася.

       Додатково інформуємо, що відповідно до пункту 286.2 статті 286 Кодексу платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

       Крім того, зазначаємо, що абзацом другим пункту 21 Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року № 213, абзацом другим пункту 8 Методики нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів), затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1278, абзацом другим пункту 4 Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2016 року № 831, передбачено, що у разі подання заяви в електронній формі витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки або мотивована відмова у наданні такого витягу видаються в електронній формі технічними засобами телекомунікацій з накладенням кваліфікованого електронного підпису, а за бажанням заявника можуть також надаватися у паперовому вигляді.

 

Стартували конкурси на посади територіальних керівників Держгеокадастру

1 січня 2020 року, Держгеокадастр

       Розпочалися перші 11 конкурсів на зайняття вакантних посад керівництва територіальних органів Держгеокадастру у новому форматі.

       Відтепер етапи проходження кандидатами конкурсу транслюватимуться он-лайн, за їхнім перебігом можна стежити на нашому офіційному сайті у розділі «Онлайн-трансляція кадрових конкурсів».

       Посилання: https://bit.ly/2tBzu8G

 

Презентовано фінальний варіант законопроекту про обіг земель

9 січня 2020 року

       Депутати презентували фінальний варіант законопроекту про землю до голосування у Верховній Раді №2178-10. Про це повідомляє АgroРolit.com.

       Аграрний комітет схвалив законопроект з поправками у такій редакції:

       1) набувати право власності на землю сільгосппризначення можуть:

  • громадяни України;
  • юрособи України, створені й зареєстровані за законодавством України, учасниками яких є лише громадяни України та/або держава чи територіальні громади;
  • територіальні громади;
  • держава.

       2) право власності на земельні ділянки можуть набувати банки й кредитні установи в порядку звернення стягнення на них як предмет застави. Такі земельні ділянки мають бути відчужені банками та кредитними установами на торгах протягом 2 років із дня набуття права власності.

       3) юрособи, засновниками або кінцевими бенефіціарами яких є особи, які не мають громадянства України, можуть набувати право власності на землю сільгосппризначення з дня та за умови схвалення цього на референдумі.

       4) Взагалі забороняється право власності на земельні ділянки (навіть у випадку схвалення допуску іноземів на референдумі):

  • юрособам, учасниками або бенефіціарами яких є іноземці — на землі державної та комунальної власності, а також — на землі, виділені власникам паїв, і які розташовані ближче 50 км від держкордону України (крім держкордону, який проходить морем);
  • юрособам, учасниками або кінцевими бенефіціарами яких є громадяни РФ.
  • особам, які належали або належать до терористичних організацій;
  • юрособам, учасниками або бенефіціарами яких є іноземні держави;
  • юрособам, де неможливо встановити кінцевого бенефіціара;
  • юрособам, бенефіціари яких зареєстровані в офшорних зонах;
  • фізичним та юрособам, щодо яких застосовані санкції;
  • юрособам, зареєстрованим у державах, включених до списку тих, які не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом.

       5) Граничні межі концентрації в одних руках — загальна площа земельних ділянок сільгосппризначення у власності громадянина не може перевищувати 10 тисяч гектарів.

       6) У власності юрособи (крім банків і кредитних установ) — не може перевищувати загальної площі земельних ділянок, які можуть перебувати у власності усіх її учасників, але не більш ніж 10 тисяч гектарів.

       7) Розрахунки, пов’язані зі сплатою ціни земельних ділянок, проводяться у безготівковій формі.

       8) Не допускатиметься набуття права власності за відплатними договорами у разі відсутності документів, котрі підтверджують джерела походження коштів або інших активів, за рахунок яких набувається таке право.

 

Україна має підтримувати свої прикордонні регіони

8 січня 2020 року, Асоціація аграріїв України

       Український Парламент стоїть на порозі затвердження остаточної редакції тексту земельного закону. Асоціація аграріїв України (ААУ) принципово і послідовно підтримує шлях України щодо впровадження ринку землі, оскільки це сприятиме покращенню економіки держави, про що ми вже зазначали у своїх попередніх публікаціях в рамках запровадженої кампанії #Відкрита і Заможна Україна.

       ААУ вже зазначала, що передбачене виключення українських компаній з іноземним капіталом завдасть значної шкоди економіці України, українським землевласникам та іноземним інвестиціям, які вже працюють в українському аграрному секторі.

       Нещодавно опубліковані додаткові деталі майбутньої земельної реформи містять декілька пунктів, які ААУ повністю підтримує, наприклад: виключення суб’єктів господарювання, кінцеві бенефіціари яких не можуть бути ідентифіковані, є громадянами Російської Федерації, члени терористичних організацій, є фактично урядовими або підконтрольними державі, ведуть діяльність під прикриттям офшорів чи перебувають у відповідних санаційних списках. Все це має стати особливим предметом відповідної перевірки і чітко регулюватися та контролюватися, наприклад тим самим Антимонопольним комітетом України.  

       Однак, на жаль, є також два моменти, які, на наш погляд, можуть ще більше нашкодити Україні та чесним іноземним інвесторам, ніж допомогти.

       Перш за все, це потенційна заборона на постійній основі (навіть за умови схвалення на референдумі) щодо купівлі землі компаніями з іноземним капіталом в межах 50 км від кордону. На перший погляд вбачається, що зусилля щодо захисту кордону є абсолютно зрозумілими – український кордон повинен бути захищеним як у військовому, так і в економічному плані. Але, ми вбачаємо, що виключення іноземних інвесторів назавжди було б контпродуктивним і ось чому: таке обмеження, особливо в прикордонних районах, ще більше зменшить, чи взагалі зведе нанівець будь-яку інвестиційну активність на відповідних територіях. Це, в свою чергу, призведе до збільшення бідності та відмінностей між внутрішніми та відстаючими прикордонними регіонами. Це стане причиною того, що прикордонні райони більше не відчуватимуть себе частиною країни і можуть бути більш схильні до сепаратизму у майбутньому.

       І навпаки, економічно сильний прикордонний регіон, який буде більш заможнішим і більш успішнішим, ніж регіони сусідніх країн, тієї ж Росії, стане найкращою запорукою цілісності та міцності всієї України. І не менш важливим аргументом є те, що для України було б дуже вигідним «тримати» порядних іноземних інвесторів саме у прикордонних регіонах, оскільки інвестиції із ЄС та США допоможуть і будуть сприяти налагодженню і просуванню інтересів України із дружніми демократичними країнами. Ми вже наголошували, що саме іноземні інвестори є першими лобістами інтересів України у своїх державах та перед своїми урядами і це цілком зрозуміло.

       Враховуючи зазначене, ми вважаємо, що, замість запропонованих обмежень Україні слід як найперше і як найскоріше «запустити» саме іноземних інвесторів, саме у такі прикордонні регіони, отримавши тим самим міцний буфер у стосунках із небезпечним сусідом, тим самим не припуститись помилок нещодавнього минулого.

       Другий проблемний фактор, і ми розуміємо всю його складність і суперечність, це заборона будь-якої участі, хоч навіть і російських «грошей» у аграрних компаніях, у випадку із допуском до ринку землі. Цей фактор спричинить дискваліфікацію, а іноді цим зможуть і маніпулювати з боку агресора навмисно, коли аграрні компанії, що торгуються на біржах, будуть «поза законом» навіть із-за однієї «російської акції». Оскільки цієї ситуації неможливо запобігти у випадку із такими компаніями, було б більш доречним встановити якийсь ліміт, наприклад у 25%, що дозволило б контролювати такий процес.

       ААУ загалом підтримує і вітає впровадження ринку землі, де, безумовно, російський капітал має бути обмеженим, але, з іншого боку, Україні слід розвивати ще міцніші зв’язки із вільним «західним світом». Кожен додатковий зв’язок і крок у бік демократичних країн сприяє стабільності та процвітанню для України. І тут ми повині розуміти саме відмінність між демократичними країнами і Росією, оскільки втрата цього розуміння при вибудові своїх стосунків призведе до катастрофи і наш історичний шанс на успіх та розвиток буде остаточно втраченим.

 

Держгеокадастр відкрив для сертифікованих інженерів-землевпорядників
дані про координати поворотних точок меж земельних ділянок

2 січня 2020 року

       Держгеокадастр створив новий функціонал Державного земельного кадастру у межах стратегії «Кадастр 2.0. Прозорість, доступність, інновації» – від сьогодні надано можливість завантажувати дані про координати поворотних точок меж земельних ділянок через електронний кабінет сертифікованого інженера-землевпорядника, повідомляє прес-служба відомства.

       Відповідні нормативно-правові зміни були ініційовані Держгеокадастром та вже схвалені Кабінетом Міністрів України (постанова Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 р. № 1140 «Про внесення змін до Порядку ведення Державного земельного кадастру»).

       Функція стала доступною для сертифікованих інженерів-землевпорядників, які здійснили авторизацію в особистому електронному кабінеті за допомогою кваліфікованого електронного підпису. Можливість завантаження координат поворотних точок меж земельних ділянок у форматі «.json» доступна у розділі «Інформація про права».

       В подальшому Держгеокадастр планує розвивати зазначений функціонал Державного земельного кадастру по роботі з відомостями про координати та вдосконалювати нормативно-правову базу.

 

Вступила в силу постанова щодо додаткової фінансової підтримки
сімейним фермерським господарствам

2 січня 2020 року

       З 1 січня 2020 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 22 травня 2019 р.
№ 565 «Про затвердження Порядку надання сімейним фермерським господарствам додаткової фінансової підтримки через механізм доплати на користь застрахованих осіб — членів/голови сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

       Фінансова підтримка полягає у доплаті на користь застрахованих осіб — членів/голови сімейного фермерського господарства єдиного соціального внеску.

       Право на отримання доплати мають члени/голова сімейного фермерського господарства без статусу юридичної особи, яке утворене відповідно до Закону про фермерське господарство та зареєстроване платником єдиного податку четвертої групи.

       Не мають права на отримання доплати ті господарства, які підлягають страхуванню на інших підставах або звільняються від сплати ЄСВ та не беруть добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

       Для отримання доплати голова сімейного фермерського господарства має подати не пізніше ніж за 5 робочих днів до початку місяця до податкового органу заяву. До заяв голова фермерського господарства має додати копію договору (декларації) про утворення сімейного фермерського господарства.

       Право на отримання доплати виникає з першого числа місяця, наступного за місяцем подання заяви.

       За підсумками календарного року господарства мають сплатити внесок із прибутку (отриманого від провадження їх діяльності) зменшений на суму доплати, виплаченої за рахунок бюджетних коштів.

 

Вступив у дію закон, який звільняє державну прикордонну службу України
від відшкодування втрат виробництва у зв’язку з облаштуванням державного кордону

2 січня 2020 року

       З 1 січня 2020 року набув чинності Закон України № 0905 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо інженерно-технічного облаштування та утримання державного кордону».

       Закон визначає розміри земельних ділянок, які надаються органам Державної прикордонної служби України для будівництва та утримання інженерно-технічних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій та інших об’єктів прикордонної інфраструктури, завширшки 30-50 метрів уздовж усієї лінії державного кордону. Також суттєвим є звільнення органів прикордонного відомства від відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

       Відповідні зміни внесено до Земельного кодексу, Водного кодексу, Закону України «Про державний кордон України».

       Цим актом передбачається створення належних умов для інженерно-технічного облаштування державного кордону України із суміжними державами, насамперед з РФ, щодо забезпечення національної безпеки і оборони, виконання Держприкордонслужбою завдань з охорони та захисту державного кордону шляхом нормативно-правового визначення розмірів земельних ділянок, які надаються органам Держприкордонслужби.

       Крім того, даний закон досить актуальний, оскільки до цього жодним нормативно-правовим актом не було визначено розміру земельних ділянок, що надаються органам Державної прикордонної служби України для створення прикордонної інфраструктури на кордоні.

 

Держгеокадастр завершив інвентаризацію державних сільгоспземель

2 січня 2020 року

       Держгеокадастр у повному обсязі завершив заплановану до кінця поточного року інвентаризацію земель сільськогосподарського призначення державної власності, повідомляє прес-служба відомства.

       Загальна площа проінвентаризованих земель — 1,01 млн гектарів.

       Показники станом на 28 грудня 2019 року:

  • проведення топографо-геодезичних робіт на земельних ділянках – 1,07 млн га (106%);
  • державна реєстрація земельних ділянок у ДЗК – 1,07 млн га (106%) (за тиждень +0,11 млн га (+11%));
  • затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель –1,07 млн га (106%) (за тиждень +0,25 млн га (+25%)).

 

Сольський назвав 5 головних положень моделі ринку землі,
що
напередодні нового року затвердив аграрний комітет

2 січня 2010 року

       Комітет Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики напередодні 2020 року проголосував за те, щоб законопроєкт №2178-10 про обіг землі в Україні рекомендувати до другого читання у сесійній залі.

       Голова комітету Микола Сольський назвав 5 основних положень законопроєкту :

  • купувати землю зможуть лише українці та компанії, засновані громадянами України, а також місцеві громади і держава;
  • передбачено, що ліміт концентрації землі в одних руках складе не більше 10 тис. га;
  • банки також можуть стати власниками землі, якщо отримають її в якості застави, але потім банки будуть зобов’язані продати такі ділянки на аукціонах протягом двох років;
  • ціна землі не може бути нижчою за нормативну грошову оцінку;
  • іноземців до купівлі землі допустять лише за підсумками референдуму, з орієнтовною датою його ще не визначилися.

       За словами Миколи Сольського, документ внесуть на голосування в парламент у січні.

 

Результати комплексної перевірки роботи Держгеокадастру

2 січня 2010 року

       На початку місяця Голова Держгеокадастру Денис Башлик оголосив про комплексну перевірку роботи служби. На час її проведення усіх керівників та заступників керівників Головних управлінь Держгеокадастру в областях та м. Києві було відсторонено від виконання посадових обов’язків.

       На сьогодні, за результатами проведеної перевірки звільнено 36 посадовців, у такий спосіб, жоден очільник територіальних органів Держгеокадастру не лишився на обійманій посаді. Окрім наявних випадків невиконання/неналежного виконання посадових обов'язків, було виявлено й правопорушення, усі необхідні матеріали вже передано на розгляд до правоохоронних органів, повідомляє прес-служба Держгеокадастру.

       Відомство нагадує, що перевірка проводилася з метою забезпечення максимальної прозорості та результативності процесу реорганізації Держгеокадастру в частині дотримання вимог законодавства під час розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності, реєстрації земельних ділянок та розгляду звернень щодо продовження договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності за період 2018-2019 років.

       Також відомство повідомляє, що незабаром буде оголошено другу хвилю конкурсів на зайняття вакантних посад керівництва (начальників та їхніх заступників) у територіальних органах Держгеокадастру.

 

Архів земельних новин ІІ півріччя 2019 року
Архів земельних новин І півріччя 2019 року
Архів земельних новин 2018 року
Архів земельних новин 2017 року