ЗЕМЕЛЬНІ НОВИНИ

 

У столичному парку «Совки»  незаконно продають землю

23 січня 2021 року

Про це повідомила депутат Київради Вікторія Муха.

За її інформацією, на Olx розміщено оголошення про продаж земельної ділянки площею 0,4 га. У ньому говориться, що на ділянці розташований старий будинок під знесення. Уточнюється, що на земельну ділянку є документи і право постійного користування, і її (ділянку) можна приватизувати.

Питання продажу земельної ділянки на території парку викликав значний резонанс серед жителів району.

Парк «Совки» створений в 1976 році - тоді він був лісопарковою зоною з густою рослинністю і природними ґрунтовими доріжками. Після проведеного в 2018-2020 роках капітального ремонту парк став одним з улюблених місць відпочинку киян.

Вікторія Муха попросила столичне керівництво надати інформацію про межі парку «Совки» і власників / балансоутримувача / орендарів земельних ділянок парку. А також перерахувати об'єкти нерухомості, розміщені в парку.

 

Земельну ділянку, виділену Київрадою у шахрайський спосіб під будівництво багатофункціонального комплексу, прокуратура повернула столиці

22 січня 2021 року

Прокуратура Києва у Північному апеляційному суді довела незаконність договору оренди на земельну ділянку у Солом'янському районі столиці, на якій планувалося будівництво багатофункціонального комплексу.

Про це повідомили в пресслужбі правоохоронних органів.

Як стало відомо, Київрада передала приватній компанії земельну ділянку в оренду на 10 років на вулиці Генерала Шаповала для будівництва та обслуговування багатофункціонального комплексу з підземним паркінгом. Договір уклали в зв'язку з придбанням компанією майна на цій ділянці, яке виявилося автозаправною станцією, площею 22 квадратних метра.

У підсумку, площа виділеної земельної ділянки виявилася в 27 разів більше, ніж площа АЗС, а рішення про виділення землі прийнято Київрадою з порушенням норм законів, без проведення торгів.

Внаслідок зазначених порушень бюджет міста недоотримав значну суму коштів, які територіальна громада Києва могла б отримати від продажу права оренди земельної ділянки на аукціоні.

Суд погодився з доводами прокуратури, а договір оренди землі, укладений між Київською міською радою та приватною компанією, визнав недійсним.

Як повідомляють "Наші гроші", в 2018-2019 роках "Смарт-Девелопмент" отримав в оренду чотири ділянки загальною площею 1,52 га на вул. Генерала Шаповала, 1-3. У вересні 2020 року фірма отримала містобудівні умови та обмеження для проєктування "будівель готельного, офісного та багатофункціонального призначення" на цих ділянках. Висота забудови планувалася орієнтовно від 68 м до 78 м, тобто приблизно 25 поверхів.

Одним із власників компанії значиться син екс-мера Олександр Омельченко-молодший.

 

Моніторинг оголошень про продаж сільгоспземлі  в інтернеті засвідчив:  найдорожча – на Черкащині

 21 січня 2021 року

Станом на 1 січня 2021 року  найдорожча вартість  землі в Україні – у  Черкаській області — 33 646 грн за гектар. В інших областях:   Дніпропетровській - 30 251 грн, Донецькій - 31 111 грн, Кіровоградській - 31 888 грн, Одеській - 31 017 грн, Полтавській - 30 390 грн, Харківській - 32 237 грн, Хмельницькій - 30 477 грн та Чернівецькій - 33 264 гривні за гектар.

Про це повідомляє comments.ua.

Найдешевше продається земля сільськогосподарського призначення  — 21 411 грн/га — у Житомирській обл., ненабагато дорожче коштує земля у Волинській (21 806 грн/га), Львівської (21 492 грн/га) та Рівненській (21 938 грн/га) областях.

Вартість землі у «тіньовиків» дізнавалися через моніторинг оголошень про продаж земельних паїв в інтернеті.

Так, згідно з оголошеннями про продаж землі, розміщених на сайті продажу, черкаська земля оцінюється продавцями в  $40 тис. за 4,8 га в Христинівському районі, $30 тис. за 2,6 га в Чорнобаївському районі.

«У ціні і землі в Одеській області, наприклад, 4,5 га пропонують за $50 тис. в Комінтернівському районі. Згадувані серед найдорожчих землі в Дніпропетровській і Кіровоградській областях можна купити в середньому від $2150 і $3050 відповідно. Близько $3350/га попросять в Богодухівському районі Харківської області», — підсумовується у матеріалі.

 

На землі, що зазнали радіоактивного забруднення, розроблять технічну документацію із землеустрою

20 січня 2021року

Уряд на своєму сьогоднішньому засіданні дав розпорядження провести інвентаризацію частини земель зони відчуження та зони безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.  

На землі, що зазнали радіоактивного забруднення, розроблять технічну документацію із землеустрою.  Замовником цих  робіт  виступить Державне агентство з управління зоною відчуження. Воно й має  забезпечити  затвердження технічної документації із землеустрою в установленому порядку.

Технічну документацію  розроблять на землі орієнтовною площею 32 439,1 гектара, що перебувають на території Іванківського та Поліського районів Київської області.

В результаті проведеної роботи  мають бути встановлені місця розташування об’єктів землеустрою, їхні межі та розміри, кількісні та якісні характеристики земель, виявлені землі, що не використовуються, або використовуються нераціонально.

 

«Усі пріоритети Уряду  щодо подальшого впровадження земельної реформи поширюються і на 2021 рік», - Тарас Висоцький

20 січня 2021 року

На зустрічі Керуючого комітету із земельної реформи за участю керівництва Мінекономіки,  Національного Банку України, Держгеокадастру, ДП «Національні інформаційні системи», експертів Світового Банку та Представництва Європейського Союзу в Україніі заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства  Тарас Висоцький поінформував присутніх про кроки, які реалізують в Україні в рамках земельної реформи. Зокрема, йдеться про розробку та імплементацію земельного законодавства, запровадження дерегуляції у сфері земельних відносин, передача повноважень місцевим громадам по розпорядженню землями, запровадження системи електронних аукціонів, земельного моніторингу та ін. Про це повідомляє прес-служба Мінекономіки.

«Усі пріоритети Уряду України щодо подальшого впровадження земельної реформи поширюються і на 2021 рік, адже за півроку стартує ринок землі. Для нас важливо забезпечити усі необхідні передумови для успішного запуску земельного ринку та його подальшого функціонування. Дякую нашим міжнародним партнерам за тривалу підтримку в рамках реалізації цього важливого для України проєкту», - зазначив Тарас Висоцький.

Зі своєї сторони провідний експерт Світового Банку Клаус Дейнінгер відмітив, що в Україні є всі передумови для забезпечення прозорого ринку землі, що підвищить ефективність використання земельних ресурсів, забезпечить основу для розвитку сільського господарства, сільських територій та місцевого населення. Світовий Банк та Євросоюз готові і надалі надавати технічну підтримку та інші ресурси для успішного впровадження земельної реформи в Україні.

Учасники зазначили, що «дорожня карта» подальшої спільної роботи в рамках Керуючого комітету із земельної реформи буде остаточно затверджена на початку лютого

 

Мінрегіон затвердив Кодифікатор адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад

18 січня 2021року

У зв’язку із докорінною зміною адміністративно-територіального устрою України, Мінрегіон затвердив Кодифікатор адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад. Відповідне повноваження закріплене в Положенні про Міністерство розвитку громад та територій України.

Кодифікатор складається з кодів та назв об’єктів Кодифікатора - адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, що розподілені на п’ять рівнів.

Для позначення категорій об’єктів Кодифікатора використовуються такі скорочення:

  • О – Автономна Республіка Крим, області;
  • К – міста, що мають спеціальний статус;
  • Р – райони в областях та Автономній Республіці Крим;
  • Н – території територіальних громад (назви територіальних громад) в областях, територіальні громади Автономної Республіки Крим;
  • М – міста;
  • Т – селища міського типу;
  • С – села;
  • Х – селища;
  • В – райони в містах.

ЗАВАНТАЖИТИ:

  1. Кодифікатор адмінтеродиниць та територій територіальних громад
  2. Додаток до Кодифікатора
  3. Порівняльна таблиця
  4. Наказ Мінрегіону

Джерело: https://decentralization.gov.ua/news

 

Житло на проблемних ділянках

18 січня 2021 року

На п’яти ділянках будують житло для 1263 інвесторів, які постраждали від афери «Еліта-Центру». Про це йдеться у листі заступника міського голова В’ячеслава Непопа до Кабінету міністрів.

У документі зазначено, що протягом 2010-2016 років квартири отримали 267 із 1530 інвесторів «Еліта-Центру», ще залишилося забезпечити житлом 1263 потерпілих. Наразі укладено договори про будівництво житлових будинків у таких місцях:

  • на вулиці Милославській (Троєщина): зараз тут триває прокладання мереж, опорядження будинків і прибудинкової території;
  • на вулиці Лук’янівській (між Лук’янівською і Глибочицькою): ведеться будівництво;
  • на вулиці Оноре де Бальзака, поряд із вулицею Польовою (Троєщина): затверджено проєктну документацію, триває процес отримання дозвільних та погоджувальних документів;
  • у Платонівському провулку (Солом’янка). 23-поверхівку будують впритул до дитсадка і школи. Місцева громада запевняла, що будівництво ведеться з порушеннями, зокрема є відхилення від ДБН щодо щільності забудови, відстаней, протипожежних заходів, озеленення тощо. У 2019 році КМДА скасовувала дозвільні документи на будівництво до усунення недоліків;
  • на перетині вулиць Здолбунівської та Тепловозної (Позняки). «Через соціальний конфлікт проведення підготовчих та будівельних робіт є неможливим», – зазначено у листі Непопа, котрий до 2018 року очолював компанію «Житлоінвестбуд-УКБ», яка й веде будівництво на ділянці.

Спроба забудови на Здолбунівській наштовхнулася на спротив місцевих мешканців та екологічних активістів – ті валили будівельний паркан, блокували техніку та вступали в сутички з охороною. Активісти стверджували, що забудова знищить озеро Качине, яке будтехніка вже почала засипати. Натомість інвестор наполягав, що озеро – це просто затоплений котлован.

У листі до Кабміну Непоп також повідомляє, що погоджено реалізацію інвестиційного проєкту будівництва житла ще на трьох ділянках на Милославській – 3,66, 0,27 та 0,62 гектари. Водночас триває пошук нових земельних ділянок, придатних для будівництва житла потерпілим.

Будівельна компанія «Еліта-Центр», заснована громадянином Росії Олександром Волконським (Шаховим), ошукувала вкладників з початку 2000-х років. Жоден із будинків не було добудовано, деякі неіснуючі квартири продавали двічі, а то й тричі

Джерело: http://budport.com.ua/news/

 

Неправильне використання земель аграріями призводить до деградації ґрунтів, яка швидко набирає обертів в Україні

17 січня 2021 року

Деградаційні процеси ґрунтів України набирають обертів. Зокрема, це відбувається через неправильне використання земель аграріями, недооцінку небезпеки та відсутність державної підтримки щодо відновлення родючості ґрунтів. Про це розповіла доктор сільськогосподарських наук, виконавчий директор ТОВ «Інститут прикладної біотехнології» Світлана Корсун. Про це повідомляє AgroTimes, пише agronews.ua

За її словами, на сьогодні показниками деградації ґрунтів в Україні є втрата гумусу та поживних речовин на 43% орних площ, переущільнення – на 39%, замулювання та кіркоутворення – на 38%, водна ерозія (17%), підкислення та заболочування (14%), забруднення радіонуклідами та вітрова ерозія (11%), забруднення пестицидами (9,3%) та важкими металами (8%), засолення та залужування (4,1%), утворення ярів (3%).

«Це лише частина процесів деградації, загалом їх більше сотні, і якщо додати всі ці незначні відсотки, ми отримаємо більше 100%. Це свідчить про те, що один вид деградації провокує інший. І це є особливо небезпечним», – відзначає фахівець.

Відтак, дослідники визначили такі чинники деградації ґрунтів:

  • Неоптимальне співвідношення земельних угідь (площу ріллі необхідно скоротити на 6-8 млн га).
  • Недосконалість земельної реформи, яка призвела до порушення агротехнологій.
  • Зміна структури посівних площ, спрощення сівозміни, у ряді випадків переходи на монокультуру.
  • Дефіцитний баланс основних поживних елементів і органічних речовин, спричинені низькими дозами добрив.
  • Відсутність ефективних механізмів виконання законодавчих актів стосовно охорони земель.
  • Відсутність об’єктивної ціни ґрунтових ресурсів, справедливого оподаткування та відповідного фонду коштів, необхідних для підтримки родючості ґрунтів.

 

Функцію реєстрації Держгеокадастр збереже, - заступник голови Держгеокадастру Анатолій Мірошниченко 

16 січня 2020 року

Функцію реєстрації земельних ділянок Держгеокадастр збереже. Про це заявив перший заступник голови Держгеокадастру Анатолій Мірошниченко в інтерв'ю AgroPolit.com.

«Розпорядження землями державної форми власності органами Держгеокадастру – це біль, і, м'яко кажучи, ніхто не буде зараз заперечувати, що проблем в цій сфері багато і це проблеми серйозні. І саме з урахуванням цих проблем Держгеокадастром  розпочато процес передачі земель, якими він розпоряджається, в комунальну власність (не очікуючи ухваленняпроєкту 2194). Цей процес буде завершено у будь-якому разі», – сказав він.

Він сказав, що в Держгеокадастрі дуже сподіваються, що законопроєкт №2194 буде ухвалений.

Але навіть якщо цього не станеться, Держгеокадастр позбавиться земель державної форми власності і функції його зміняться. Землі перейдуть ОТГ. Щось залишиться, але ці залишки будуть стосуватися того, що було пропущено під час інвентаризації. Також повністю зникне функція державної експертизи, істотно звузиться функція погодження документації землеустрою», – зазначив він.

Мірощниченко додав, що якщо йдеться про реєстрацію земельних ділянок, то закон передбачає пілотний проєкт, який надасть можливість державної реєстрацій земельних ділянок сертифікованим землевпорядникам. Тому функцію реєстрації Держгеокадастр збереже.

Але вона істотно видозміниться і, напевне, буде спрямована на контроль за тим, наскільки правильно проводять реєстрацію земельних ділянок інженери-землевпорядники. Контрольні функції залишаються у Держгеокадастру, але частину їх буде передано органам місцевого самоврядування. Це дозволить Держгеокадастру дещо переосмислити свою роль у здійсненні контролю. Я сподіваюся, що її вдасться вивести на дещо вищий рівень, зокрема, зараз обговорюється перспектива використання даних дистанційного зондування землі при проведенні чи, принаймні, плануванні проведення перевірок. Також ми націлені на подальшу діджиталізацію Держгеокадастру, на зручність користування сервісами. Тому функція зведення Державного земельного кадастру залишиться, але вона буде видозмінена», – наголосив Мірошниченко.

 

За забруднення земель штрафи збільшено у 6 раз

14 січня 2021 року

Із 12 січня 2021 року набрав чинності наказ Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України «Про затвердження Змін до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства», який дасть змогу Держекоінспекції розраховувати більші збитки. Про це повідомляє  сайт Державної екологічної інспекції України.

«Завдяки оновленню документа сума відшкодування, яка розраховується Держекоінспекцією за особливо сильний та сильний рівні забруднення, збільшиться в 4-6 рази, а за середній – у 2-3 рази. Простіше кажучи, порушники, які зливають хімічні речовини у ґрунт, заплатять за своє зловживання більше», – заявив Андрій Мальований.

В Держекоінспекції повідомляють про те, що впродовж 11 місяців минулого року було розраховано більш ніж 0,5 млрд грн. збитків за шкоду, заподіяну земельним ресурсам. Кошти, які стягуються з порушників, надходять до держбюджету для відновлення пошкоджених земель.

 

Земля — це не портрет Джоконди, її не можна «вкрасти»

13 січня 2021 року

- Зовсім недавно Геокадастр надав президенту інформацію, яка була озвучена Володимиром Зеленським та в більш чутливому суспільстві викликала б ефект вибуху бомби: з семи мільйонів гектарів державної ріллі пʼять були нібито вкрадені і залишилися лише два, які і були передані в користування обʼєднаних територіальних громад (ОТГ). По суті, мова йде про розкрадання приблизно $5 млрд, якщо взяти середню нормативну оцінку землі на рівні 25-26 тис. грн за гектар. І це могло бути розкраданням століття, якби не одне «але». Земля — це не портрет Джоконди, її не можна «вкрасти». Її можна незаконно переоформити на іншого власника. Тобто при наявності ефективних судів і прокуратури все відіграється назад, - вважає Олексій Кущ, фінансовий аналітик, економічний експерт.- Але, швидше за все, вся процедура передачі земель у відання ОТГ і була затіяна для того, щоб максимально ускладнити згадане вище «перегравання назад».

 

Продати свій наділ(пай) виявляє бажання приблизно 10% власників

 13 січня 2021 року

Земель сільськогосподарського призначення в Україні приблизно 27 млн га, з яких 17 млн, або 62%, передано в оренду. Як показують дані опитувань власників землі, продати свій наділ виявляє бажання приблизно 10% власників, тобто мова йде приблизно про 2 млн га. Навіть якщо бажаючих позбутися наділів буде більше, в умовах вже укладених договорів оренди захищені права орендаря на переважний викуп землі в разі активації ринку, - вважає Олексій Кущ, фінансовий аналітик, економічний експерт.

Сумарна пропозиція земельних ділянок сільськогосподарського призначення на момент відкриття ринку землі можна оцінити в 3-4 млн га, як з боку приватних власників, так і з боку держави (приблизно порівну).

 

Підвищення ролі громад у будь-яких питаннях, пов’язаних із життям ОТГ, – це крок у протилежний бік від корупції,  -  Анатолій Мірошниченко

13 січня 2020 року

Перший заступник Голови Держгеокадастру Анатолій Мірошниченко розповів в інтерв’ю для видання AgroPolit.com про ключові завдання, передбачені у проекті Закону України  «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» реєстр. № 2194.

«Перш за все громади отримають землю. Згідно зі статтею 142 Конституції, земля – матеріальна основа місцевого самоврядування. Але цитування Конституції навіть не потрібне, щоб зрозуміти основне: для здійснення місцевого самоврядування потрібні ресурси, і найбільш важливий та цінний ресурс – це земля. Маючи землю у своєму розпорядженні, місцеві громади зможуть мобілізувати додаткові кошти до місцевих бюджетів, а додаткові кошти, я сподіваюся, допоможуть зробити багато корисного для членів відповідних громад.

«Ключовим моментом закону, на мою думку, є передача державних земель за межами населених пунктів у комунальну власність. Ця реформа давно назріла і перезріла. Також надважливим питанням є дерегуляція у сфері земельних відносин. Тут є дуже багато складових, але, у першу чергу, варто звернути увагу на відмову від державної експертизи землевпорядної документації як такої; на істотне звуження сфери застосування погоджень документації із землеустрою та низку інших, не таких радикальних, але не менш значних новел. Законопроект великий за обсягом, і «води» там немає», – наголосив Анатолій Мірошниченко.

Він висловив сподівання, що законопроект реєстр. № 2194 буде ухвалений, але навіть якщо цього не станеться, Держгеокадастр позбавиться земель державної форми власності і функції його зміняться. Землі державної власності перейдуть у комунальну власність громад відповідно до постанови Уряду від 16 листопада 2020 р. № 1113, не очікуючи ухвалення законопроекту. І запевнив, що цей процес буде завершено у будь-якому разі.

«На мою думку, коли рішення ухвалює рада, а не чиновник, який робить це одноосібно, вірогідність корупційної складової суттєво зменшується. Тому підвищення ролі громад у будь-яких питаннях, пов’язаних із життям ОТГ – це крок у протилежний бік від корупції», – підкреслив Анатолій Мірошниченко.

Керівник зазначив, що законопроект реєстр. № 2194 був прийнятий за основу та готується до розгляду Верховною Радою і окремо висловився стосовно поправки до законопроекту щодо особливо цінних земель – «Цей інститут, механізм для віднесення земель до особливо цінних, на моє переконання, нічого позитивного для фактичної охорони земель не робить. Інша справа, що може бути вдосконалений вже наявний механізм охорони сільськогосподарських земель – хоча б вже згаданий механізм відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва».

Також Анатолій Мірошниченко роз’яснив положення законопроекту реєстр. № 2194 щодо набуття у власність іноземними особами земельних ділянок сільськогосподарського призначення і зміни цільового призначення таких ділянок: «Перш за все, я хотів би звернути увагу на той факт, що і зараз можна змінювати цільове призначення приватної земельної ділянки. Але є низка обмежень можливості такої зміни: законодавчі, планувальні, економічні. І чомусь масово це не відбувається. Чомусь «жахливі» іноземці не реалізовують цю схему. Видно, що причин для цього чимало, але відповідь може звучати і так: результат не вартий витрачених зусиль.

По-друге, норму про недопуск іноземців на український ринок землі можна розглядати як заборону іноземцям інвестувати в українську економіку. Україна прагне до Європейського Союзу, а одним із стовпів ЄС є так званий принцип вільного руху капіталу, що передбачає можливість вільного інвестування в нерухомість. І це стосується не тільки громадян ЄС, а й представників третіх країн.

Україна, підписуючи Угоду про асоціацію з ЄС, зробила застереження і, застосувавши певний принцип, використала обмеження в частині земельних ділянок. Але потрібно дивитися на логіку, ідею, ідеологію, яка стоїть в основі процвітання Євросоюзу. А це, серед іншого – і принцип вільного руху капіталу».

Окрему увагу в інтерв’ю було приділено питанню налагодження інформаційної взаємодії між реєстрами та питанню створення адресного реєстру.

Крім того, Анатолій Мірошниченко розповів про стан розроблення та етапи розгляду законодавчих ініціатив стосовно інтеграції супутникового моніторингу в загальну систему земельних відносин України, об’єднання земельного кадастрового реєстру і реєстру речових прав на нерухоме майно Мін’юсту, монетизації безоплатної приватизації землі та щодо використання земель на праві постійного користування.

 

13 січня 2021року

Земельні очікування — 2021 рік

Андрій Мартин, доктор економічних наук, Національний університет біоресурсів і природокористування України

З погляду земельної політики, закінчення 2020 року в Україні було дещо нетиповим, — парламентаріям вже не довелося повторювати яскравої передноворічної традиції подовження мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення. Адже ухвалений наприкінці березня закон встановив вирішальну дату — 1 липня 2021 року, з якої має розпочатися новий етап земельних відносин, що передбачатиме включення сільськогосподарських земель у економічний обіг і надання 7 мільйонам громадян, що є власниками пайових земельних ділянок, можливості розпоряджатися своїм майном.

Обраного у результаті складного політичного компромісу формату майбутнього ринку сільськогосподарських земель не критикує лише лінивий. «Ліберали» не задоволені жорсткими обмеженнями на іноземні інвестиції та формально вічною забороною на продаж державних і комунальних земель (залишки яких натомість інтенсивно роздаються у порядку безоплатної приватизації). Умовні «консерватори» в особі переважно політиків-популістів не задоволені однією лише ідеєю з наданням селянам можливості продавати пайові ділянки (адже «земля й душа не продаються»). А частина аграріїв активно виступають проти ринку сільськогосподарських земель, розуміючи, що він зробить доступ агробізнесу до землі як головного виробничого активу дорожчим, — безальтернативність такої звичної та необтяжливої оренди піде в минуле, а збереження сформованих за останні десятиріччя земельних масивів відтепер потребуватиме інвестування вагомої частини доходів у придбання оброблюваних земель у власність.

При цьому більшість аграріїв добре усвідомлюють, що тимчасовий характер користування землею у сільському господарстві позбавляє галузь довгострокових інвестицій, що необхідні для розвитку виробництв із високою доданою вартістю (тваринництва, садівництва, виноградарства, овочівництва, переробки тощо), здійснення меліорації земель і проведення справжньої їх консолідації. Не секрет, що орендарі позбавлені економічної мотивації піклуватися про родючість ґрунтів у довгостроковій перспективі, а тому нерідко виснажливо експлуатують землю, намагаючись вижати з неї максимум доходу за нетривалий період користування.

Однак чи можна вважати запуск 2021 року повномасштабного ринку сільськогосподарських земель завершенням земельної реформи? Очевидно, що ні. Обіг земель сільськогосподарського призначення — це, безперечно, важлива складова фундаментальних земельних перетворень, але далеко не єдина.

Кожний новий інвестиційний проєкт у промисловості, будівництві, видобутку корисних копалин і багатьох інших сферах починається саме із одержання земельних ділянок або зміни їх призначення. Але забюрократизовані процедури набуття прав на землю та колізійне земельне законодавство створюють широкі можливості для корупції, а новини про чергового посадовця, якого затримали за отримання хабара при виділенні земельних ділянок, для України вже давно стали звичним явищем.

Очевидно, що перетворити земельні відносини в Україні із джерела хронічних проблем і корупції на джерело нових можливостей для звичайних громадян і підприємців можна лише за умови вирішення цілої низки взаємопов’язаних завдань, а саме:

  • проведення реальної земельної децентралізації та повернення громадам можливості повноцінно управляти землями в межах своєї території;
  • дерегуляції землеустрою та оцінки земель, здійснення комплексного планування території сільської громади;
  • забезпечення публічності та відкритості кадастрових систем;
  • розпоряджання державними та комунальними землями через публічні електронні земельні торги;
  • подолання земельного рейдерства.

Частково ці завдання вже виконані Верховною Радою у 2019–2020 роках, яка ухвалила закони щодо протидії рейдерству, про національну інфраструктуру геопросторових даних, а також про планування використання земель.

Так, «антирейдерський» закон створив додаткові гарантії забезпечення захисту майнових прав власників і користувачів земельних ділянок, запобігання протиправному поглинанню і захопленню підприємств в аграрному секторі економіки. Законодавство про національну інфраструктуру геопросторових даних, що набуває чинності з 1 січня 2021 року, передбачає створення національного геопорталу — спеціального інтернет-ресурсу, на якому підлягатимуть відкритому оприлюдненню всі геопросторові дані, що є в розпорядженні органів державної влади та місцевого самоврядування, зокрема, галузеві та відомчі кадастри — земельний, містобудівний, лісовий, водний, родовищ і проявів корисних копалин, курортів, заповідних територій тощо.

Закон про планування використання земель запроваджує із другого півріччя 2021-го новий вид планувальної документації — комплексний план просторового розвитку території територіальної громади, що покликаний упорядкувати земельні відносини у новостворених громадах. Новий підхід дає змогу ліквідувати корупційні ризики, що характерні для традиційної розробки містобудівної та землевпорядної документації. Громадяни і підприємці отримають просту процедуру зміни цільового призначення земельних ділянок, — для цього буде достатньо заяви власника землі або землекористувача про його бажання перейти до призначення ділянки, що передбачено комплексним планом громади.

Найбільшою «земельною перемогою» 2021 року може стати ухвалення чи не найважливішого та наймасштабнішого законопроєкту із «пакета земельної реформи» щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин (№2194). Документ увібрав у себе майже три десятки окремих реформаторських ініціатив, що передбачають ґрунтовне реформування системи державних органів земельних ресурсів, радикальне зменшення ризиків хабарництва та корупції в земельних відносинах, децентралізацію управління землями та розширення повноважень громад, зняття штучних бюрократичних обмежень заради спрощення доступу до земельних ресурсів для населення та бізнесу, скасування зайвих дозволів і дублювання процедур перевірки документації із землеустрою, зменшення вартості робіт і тривалості часу, що витрачається на виконання процедур, пов’язаних із проведенням землеустрою, тощо. На жаль, 2 грудня 2020-го парламент не спромігся ухвалити цей законопроєкт і відправив його на повторне друге читання, а тому другу спробу варто очікувати у січні-лютому вже цього року.

Навесні також можна розраховувати на прийняття законопроєкту, що має визначити процедуру підготовки та проведення земельних аукціонів через електронну торговельну систему (№2195). Важливу роль у спрощенні доступу фермерів і малих сільськогосподарських підприємств до фінансових ресурсів може відіграти прийняття закону про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві (№3205), проте наповнення статутного капіталу такої фінансової установи значною мірою залежатиме від можливостей державного бюджету.

Окрім ухвалення законодавчих актів, успішність земельної реформи значною мірою залежатиме від зусиль уряду, що повинен 2021 року створити організаційні передумови для функціонування ринку сільськогосподарських земель у визначеному форматі. А для цього слід впровадити технічні інструменти для контролю за обмеженнями щодо концентрації земель у власності громадян та юридичних осіб, створити систему моніторингу земельних відносин, ввести в експлуатацію національний геопортал, ухвалити нову уніфіковану методику нормативної грошової оцінки земель і вирішити багато інших завдань.

У цілому варто очікувати, що для земельних відносин 2021 рік буде знаковим. Очевидно, що, як завжди, не все заплановане вдасться здійснити, а правила гри на ринку земель, швидше за все, ще неодноразово підлягатимуть уточненню. Проте після того, як у четвер, 1 липня 2021 року, перший нотаріус посвідчить правочин із пайовою земельною ділянкою, сільське господарство України зміниться назавжди, — це буде початком кінця орендної моделі землекористування.

Джерело: https://zn.ua/ukr/macrolevel/zemelni-ochikuvannja-2021-rik.html

 

З початком ринку сільгоспземель може активізуватися рейдерський рух захоплення земельних ділянок

13 січня 2021 року

Земля в нашій країні стане товаром з 1 липня 2021 року — земельна реформа урядом не переглядатиметься. Але з цього часу активізуються рейдерські спроби заволодіння земельними ділянками українців, розповів вітчизняний політолог Денис Гаєвський на Першому діловому телеканалі - fbc.ua.

За словами політолога, він відкрито побоюється хвилі рейдерства, яка прокотиться Україною одразу ж після того, як в країні дозволять купувати й продавати земельні ділянки сільгосппризначення.

На думку Гаєвського, рівень рейдерських атак на земельну власність українців не буде настільки масштабним, якими були захоплення промислових підприємств у 2014-2015 роках. Але експерт впевнений, що спроби заволодіння чужими земельними ділянками відбуватимуться.

- В цілому це вкладається в тренд підвищення рівня криміналізації свідомості та українського суспільства, і в цілому — у зростання злочинності, яку ми бачимо за останні 6 років. Ринок землі тут, на жаль, внесе свою лепту, як мені бачиться, — зазначив Денис Гаєвський.

 

Більше 24 тисяч гектарів Сарненських земель на Рівненщині займе національний природний парк «Пуща Радзівіла»

13 січня 2021 року

З метою збереження та відтворення природоохоронної та історико-культурної території у Рівненській області розпочалися роботи щодо створення національного природного парку «Пуща Радзівіла» на території колишнього Рокитнівського, а нині Сарненського району.

Як розповів перший заступник голови Рівненської ОДА Сергій Подолін під час онлайн брифінгу, загальна площа заповідника –  більше 24 тисяч гектарів.

- На сьогодні вилучення земельних ділянок погоджено із землекористувачами, власниками земель, матеріали подані до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України. Проєкт Указу Президента щодо створення національного природного парку вже проходить процедуру погодження в Офісі Президента, - відзначив Сергій Подолін.

Завдяки створенню зазначеного об’єкта, природно-заповідний фонд області збільшиться на 1 відсоток.

Таким чином, новостворений парк долучиться до двох уже діючих національних природних парків в межах області – Дермансько-Острозького та Нобельського.

Джерело: https://www.rv.gov.ua

 

12 січня 2021 року

Значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2020 рік становить 1,0 - повідомила Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

 

Набрав чинності документ, який дозволить Держекоінспекції розраховувати більші збитки за забруднення земель

12 січня 2021 року

Відсьогодні набрав чинності наказ Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України «Про затвердження Змін до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства».

Про це повідомив голова Державної екологічної інспекції Андрій Мальований

«Завдяки оновленню документа сума відшкодування, яка розраховується Держекоінспекцією за особливо сильний та сильний рівні забруднення, збільшиться в 4-6 рази, а за середній - у 2-3 рази. Простіше кажучи, порушники, які зливають хімічні речовини у ґрунт, заплатять за своє зловживання більше», - заявив Андрій Мальований.

За інформацією голови ДЕІ протягом 11 місяців минулого року Держекоінспекція розрахувала більш ніж пів мільярда гривень збитків за шкоду, завдану земельним ресурсам. Кошти, які стягуються з порушників, надходять до держбюджету для відновлення пошкоджених земель.

Джерело: https://www.dei.gov.ua

 

Зміни до Земельного кодексу почали обговорювати в комітетах народні депутати   

12 січня 2021 року

Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Верховної Ради в рамках  громадського обговорення перестав приймати зауваження, пропозиції та рекомендації до законопроєкту "Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо спрощення земельних відносин, запровадження механізму єдиного вікна з метою узгодження проектної документації на будівництво, реконструкцію та/або технічне переоснащення електричних мереж зовнішнього електрозабезпечення електроустановок замовника". Розпочалося його жваве обговорення.

Проектом закону, зокрема, пропонується:

  • передбачити можливість розробки проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності у користування для розміщення та експлуатації лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури без отримання у органів виконавчої влади або місцевого самоврядування дозволу на його розробку;
  • передбачити застосування принципу мовчазної згоди при затвердженні відповідними органами проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та наданні їх у користування операторам систем розподілу для будівництва та експлуатації лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури;
  • скоротити строк внесення змін до відомостей Державного земельного кадастру до одного дня та врегулювати питання надання відмов у державній реєстрації земельної ділянки;
  • врегулювати поняття лінійного об’єкта енергетичної інфраструктури;
  • визначити чітку та прозору процедуру укладення договору про встановлення земельного сервітуту на земельних ділянках державної та комунальної власності;
  • запровадити механізм «єдиного вікна» для подачі замовником звернень, заяв, запитів, отримання інформації, вихідних даних, необхідних для проектування та здійснення будівельно-монтажних робіт, узгодження проектної документації на будівництво, реконструкцію та переоснащення електроустановок замовників;
  • передбачити можливість будівництва лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури на землях державної та комунальної власності без необхідності їх відведення, у разі якщо таке будівництво здійснюється відповідно до містобудівної документації;
  • скасувати необхідність отримання ряду дозволів і погоджень;
  • передбачити відповідальність посадових осіб за несвоєчасне узгодження або неузгодження проектної документації.

Докладніше із законопроектом можна ознайомитись за посиланням

Про це повідомляє Офіційний вебпортал парламенту України.

 

Міністр фінансів Марченко та його оточення “наклали око” на 22 гектари землі в центрі Ірпеня, - Павло Пашко, ректор Університету державної фіскальної служби України

11 січня 2021 року

Ректор Університету фіскальної служби Павло Пашко звинуватив міністра фінансів Сергія Марченка в спробі захопити цінні землі очолюваного ним вишу. Про це він повідомив на своїй сторінці у Facebook.

- ...не дочекавшись реорганізації, той самий міністр Марченко намагається незаконно звільнити мене з посади ректору та призначити нового в.о. керівника. При чому такі рішення ухвалюються абсолютно не аргументовано та порушуючи всі можливі процедури. Спираючись на ці незаконні рішення, які вже оскаржуються у суді, Марченко планує рейдерське захоплення університету”, – написав Пашко.

- Причина банальна – пошук власної вигоди. Міністр фінансів Марченко та його оточення “наклали око” на 22 гектари землі в центрі Ірпеня та на матеріальну базу Університету державної фіскальної служби України. Користуючись безвладдям під час зміни керівництва, вони будуть вкрадені. Так само, як під час попередніх реорганізацій були забрані 8 гектар землі “Соснового бору” у курортному Ворзелі. Хто не у курсі – погугліть, все є у відкритому доступі, – зазначив ректор Павло Пашко.

 

Кабмін дозволив змінювати нормативну грошову оцінку землі, - заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Висоцький

11 січня  2020 року

Кабінет міністрів дозволив власникам або користувачам земельних ділянок переглядати нормативну грошову оцінку за узгодженням органів місцевого самоврядування.

Про це написав заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Висоцький на своїй сторінці у Facebook.

"5 січня 2021 року були прийняті і опубліковані відповідні зміни, які надають можливість вже цього року власникам земельних ділянок або користувачам переглядати нормативну грошову оцінку за узгодженням з органом місцевого самоврядування. Це надасть можливість створити реальну базу для оподаткування, сплати місцевих податків і покращення можливості ведення сільського господарства в усіх куточках України", - повідомив Висоцький.

Він нагадав, що це результат роботи, яку було розпочато 6 серпня 2020 року.

"В рамках робочої групи було підняте критичне питання, що є багато ділянок, де чинна нормативна грошова оцінка не відповідає реальності. Аграрії просили надати можливість переглядати її в індивідуальному порядку", - зазначив урядовець.

 

Держгеокадастр злив почесному консулу Екваторіальної Гвінеї в Україні 98 мільйонів гривень на фотографування території України за три(!) дні

11 січня 2021 року

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру 22 грудня за результатами тендеру замовила ТОВ «Авіаційний розрахунковий центр» цифрові ортофотоплани на 98,19 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

До 25 грудня 2020 року, тобто за три дні мали поставити знімки з літаків, а також створені із цих знімків цифрові ортофотоплани масштабу 1:10000 території України площею 170 тис кв. км. Це Київ, Київська, Черкаська, Кіровоградська, Чернівецька, Вінницька, Івано-Франківська, Хмельницька, Тернопільська і Закарпатська області. Як уже повідомлялося, за цей строк неможливо відзняти з літаків таку велику територію. Разом із вимогою щодо актуальності знімків на 2019-2020 роки це може свідчити про купівлю готових знімків.

Вартість аерофотознімків становить 460 грн./кв. км, а ортофотопланів – 115 грн./кв. км.

Аерофотознімки повинні мати чотири канали RGBI і геометричну роздільну здатність 0,3 м. Їх зроблять скануючою аерофотокамерою з шириною смуги захвату 8 Кп та фокусною відстанню об’єктиву 70-350 мм або кадровою аерофотокамерою з розміром зображення не менше 80 Мп. Ортофотоплани матимуть роздільну здатність 0,3 м на піксель або менше.

ТОВ «Дефси» поскаржилось в АМКУ, що в Україні є лише одна кадрова та одна скануюча аерофотокамери, які відповідають вимогам тендеру. Проте адмінколегія вирішила, що скаржник не довів неможливість виконання вимог тендеру, і не задовольнила скаргу.

Сума угод лише на 1% нижча від загальної очікуваної вартості закупівлі у 99,07 млн грн.

Столична «АРЦ» через ТОВ «Алгоритм Авіа» належить киянину Роману Челнокову. Він очолює Громадську спілку «Українське товариство виробників геопросторових даних» («Укргео»), засновниками якої є та ж «АРЦ», ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Престехсинтез» Анни Яковенко і ПрАТ «Авіакомпанія «Колумбус» тієї ж «АРЦ».

Челноков є почесним консулом Екваторіальної Гвінеї в Україні. «OCCRP» пов’язали його з росіянином Володимиром Кокорєвим, арештованим у 2015 році в Панамі за підозрою в розкраданні бюджету Екваторіальної Гвінеї. Челноков заперечив співпрацю з Кокорєвим.

Єдиним конкурентом «АРЦ» не вперше було столичне ТОВ «Бломінфо-Юкрейн», яким нині володіють директор Валентин Парахін, Олена Лисенко та столичне ТОВ «Земельні інформаційні системи» Євгенія Серединіна, Анатолія Ізюка, Олександри Лихогруд та Тетяни Палехи. Раніше співзасновником суперника була ще й «Blominfo A/S» (Данія).

Нагадаємо, у 2014 році «АРЦ» відсудила у ДП «Укрдержліспроект» Держлісагентства 560 тис грн. за оплату роботи з виготовлення ортофотопланів лісів Київської області, хоча держпідприємство тоді стверджувало, що компанія продала їм продукцію, виготовлену в рамках проекту профінансованого Міжнародним банком реконструкції та розвитку.

Джерело: http://nashigroshi.org

 

Інститут охорони ґрунтів України передано до сфери управління Держгеокадастрну, - Роман Лещенко, міністр аграрної політики та продовольства України

 11 січня 2021 року

Ще одне історичне рішення. Кабінет Міністрів передав ДП «Інститут охорони ґрунтів України» до сфери управління Держгеокадастру, - сповіщає Роман Лещенко на своїй сторінці "Борітеся - поборите!" у Facebook.

Таке рішення Уряду дозволить більш якісно здійснювати нагляд за станом родючості ґрунтів в нашій державі. А головне, зробити унікальні дані, якими володіє «Інститут охорони ґрунтів України», повністю публічними та відкритими.

Раніше це держпідприємство підпорядковувалось Мінекономіки. Хоча, згідно з Положенням про Держгеокадастр, саме до його завдань належить нагляд та контроль родючості. А також контроль за додержанням законодавства про охорону земель як органами місцевого самоврядування, так і бізнесом. Відтепер Держгеокадастр отримає реальні інструменти для цього.

«Інститут охорони ґрунтів України» - це унікальне підприємство, яке володіє даними про стан ґрунтів України. Наразі вже проведена паспортизація 19,8 млн га земель сільськогосподарського призначення. В перспективі паспорти матимуть всі земельні ділянки в Україні.

А дані про стан ґрунтів будуть внесені до бази Державного земельного кадастру, яка буде оприлюднена з просторовою прив'язкою до об'єкта. Її перенесення на публічну кадастрову карту дозволить всій країні побачити зміни показників родючості ґрунтів та реальний стан земель в нашій країні.

Для держави це дозволить більш ефективно здійснювати контроль за охороною земель. Адже відкритість – найбільш дієвий інструмент проти корупції та безвідповідального використання земель. Вітаю Держгеокадастр із цим важливим етапом в роботі.

 

14 ділянок запропонувала Державна служба геології та надр  на чергові електронні аукціони, що відбудуться 25 лютого 2021 року. Загальна стартова вартість лотів становить близько 21 мільйона гривень

11 січня 2021 року

***

Ремарка. Золотоносну ділянку в Дніпропетровській області на попередньому аукціоні придбало ТОВ «Спис Україна» зі Львова, кінцевим бенефіціаром компанії є громадянин Туреччини Фірат Чакмак. Статутний капітал переможця аукціону  — 869 гривень.

***

Серед запропонованих лотів  на 25 лютого 2021 року земельні ділянки з такими корисними копалинами:

Видобування корисних копалин:

Геологічне вивчення бурштиноносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку, з подальшим видобуванням бурштину:

***

- Залучення інвестицій у розробку покладів надр стимулює супутні виробництва, розвиток інфраструктури та створення робочих місць, — інформує голова служби Роман Опімах. – Державна служба геології та надр системно проводить електронні торги. Вже виставила на аукціони 44 лоти, планує цього року запропонувати не менше 100.

Гравці ринку можуть за власним бажанням ініціювати на електронні торги будь-яку ділянку із Інвестиційного атласу надрокористувача або номінувати свою, та взяти участь у відкритому аукціоні. Переможця визначає система Прозорро.Продажі, ним стає та компанія, яка запропонує найвищу ціну за лот.

***

Наприкінці минулого року відбулося офіційне підписання угод про розподіл вуглеводневої продукції з переможцями конкурсів. Держгеонадра визначені державним уповноваженим органом для імплементації УРП.

Довідково. УРП – це договір, відповідно до умов якого держава надає інвестору право пошуку, розвідки та видобування корисних копалин на певній території в обмін на частку видобутої продукції.

УРП може бути укладена щодо будь-якої мінеральної сировини. Інвестором може бути фізична чи юридична особа, об’єднання юридичних осіб (як українські, так і іноземні). УРП укладається на 50 років. Розмір площі, яка надається відповідно до УРП, не є обмеженим.

 УРП може передбачати розгляд спорів між державою та інвестором в арбітражі.

 В УРП може бути зафіксована відмова держави від свого імунітету.

УРП також можуть бути більш вигідними з фіскальної точки зору. Податковий кодекс передбачає, що розмір рентної плати при видобуванні нафти в рамках УРП складає 2%, а газу – 1,25%.

Механізм УРП не є поширеним в країнах ЄС.

 

11 січня 2021 року

Кабмін змінив підстави для надання відомостей з земельного кадастру

Кабінет Міністрів прийняв постанову від 5 січня 2021 року № 6 «Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 та від 7 лютого 2018 року № 105».

Отже, абзац восьмий підпункту 8 пункту 22 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051 у новій редакції тепер викладено так:

Підставою для надання відомостей із Державного земельного кадастру про нормативну грошову оцінку земельної ділянки сільськогосподарського призначення (крім земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів) є дані про нормативну грошову оцінку, внесені до Державного земельного кадастру  в установленому порядку.”

 

Дрібні і середні фермерські господарства з урахуванням рівня їх оборотних коштів не зможуть сформувати активний попит на землю в масштабах цілої країни, - Олексій Кущ, фінансовий аналітик, економічний експерт

11 січня 2021 року

- У разі відкриття ринку землі, в тому числі офіційно для компаній в 2024 р., конкуренція між землекористувачами буде відбуватися не за ставками оренди, а за ціною викупу землі у їх первинних власників, і тут ключовий фактор — обсяг і ставка залучених для викупу кредитних ресурсів. Очевидно, що в цій гонці виграють саме великі агрохолдинги, які зможуть залучати зовнішні позики під 5-6% під заставу землі. Природно, зроблять це не відразу, а протягом перехідного періоду, який встановлено законом в контексті етапності відкриття ринку. Тобто процес концентрації земельних наділів розтягнеться приблизно на п'ять років. З огляду на те, що попит на землю в Україні будуть формувати якраз великі гравці і саме «під концентрацію», перші роки не обіцяють жодних сюрпризів ні в частині цінової динаміки, ні в частині впливу на економіку в цілому. Дрібні і середні фермерські господарства з урахуванням рівня їх оборотних коштів не зможуть сформувати активний попит на землю в масштабах цілої країни.

 

Якщо фермер за оренду гектара сільгоспземлі може платити 150-200 доларів  США, то агрохолдинг лише 50-100, - Олексій Кущ, фінансовий аналітик, економічний експерт

11 січня 2021 року

- Оренда землі сформувала в Україні унікальну тріаду землекористувачів: особисті господарства, фермери, великі агрохолдинги. Останні, до речі, і зацікавлені у відкритті ринку землі, оскільки сьогодні вони конкурують з фермерами та одноосібниками за право користування землею за допомогою розміру орендної ставки, яка в свою чергу залежить від рівня доданої вартості кінцевого продукту, що генерується на даній ділянці. І тут все залежить від продуктового різноманіття: фермер, що вирощує різні види культур, заробляє з одного гектара більше і може запропонувати власнику землі вищу ставку оренди, ніж агрохолдинг, що спеціалізується на вирощуванні технічних монокультур і заробляє на валі і ефекті від масштабу. Так, у фермера середньої руки рівень доданої вартості кінцевої продукції з гектара може досягати $600-800 і, відповідно, він може заплатити за оренду $150-200 за га. У агрохолдингу товарний випуск з гектара становить в середньому $250, а значить ставка оренди, прийнятна для нього, — $50-100.

 

Ринок землі: малий та середній агробізнес не зможе конкурувати з агрохолдингами

11 січня 2021 року

Сьогодні державна підтримка аграріїв недостатня, а кредитування недоступне – ставки дуже високі. Про це заявив заступник голови Всеукраїнськоїпгоарної ради Денис Марчук наголошує на основних моментах земельної реформи.

- Спочатку набувати права власності на землю зможуть лише фізичні особи громадяни України (ліміт 100 га), а далі (з 1 січня 2024 року) – юридичні особи. Важливим моментом є те, що кінцевим бенефіціаром юридичних осіб, які захочуть купити землю, повинні бути лише громадяни нашої країни. А обмеження по концентрації не сягатиме більше 10 000 га на юридичну особу, – пояснює він.

Разом з тим, зауважує експерт, в умовах впровадження ринку землі малий та середній агробізнес не зможе конкурувати з великим.

- Сьогодні державна підтримка аграріїв недостатня, а кредитування недоступне – ставки дуже високі. Тому на старті ринку землі малий фермер буде програвати великим агропідприємствам, які закордоном можуть кредитуватися під 2-3%. Тому вкрай важливо сьогодні підтримати малий і середній агробізнес. Ми звертаємося до президента, Кабміну, щоб на період впровадження земельної реформи в Україні була розроблена програма підтримки для малих фермерських господарств і середнього агробізнесу», – підсумував експерт.

Джерело: agroreview.com

 

600-900 доларів США за гектар українських сільськогосподарських земель - з такої ціни стартуватиме ринок земель за прогнозами аналітиків

11 січня 2021 року

Довідково. У перші 2,5 роки після відкриття ринку — з 1 липня 2021 р. — можна буде купувати не більше 100 га в одні руки, а потім — до 10 тис. га. Інвестиції в землю і ціноутворення на неї в майбутньому стануть чітко корелювати з оцінкою рентного земельного доходу, так як земля — це яскраво виражений рентний актив. На рентну модель ціноутворення активу у вигляді землі впливають два базових чинника: альтернативна дохідність (як правило, це або банківський депозит, або ставка за державними цінними паперами) і мультиплікатор рентного доходу (оренди) на певну кількість років. У розвинених країнах період розрахунку мультиплікатора становить до 20 років. У попередні роки вже були намагання моделювати ціновий діапазон. Зараз базові чинники змінилися: ставку прибутковості слід брати на рівні 10%, а мультиплікатор — на термін до 15 років (з урахуванням ризиків).

Середня ставка оренди землі в Україні коливається в діапазоні 1700-2000 грн за га, тобто стартує від $60. У прогнозах Кабміну на 2024 р. фігурує показник в 4000 грн, що з урахуванням девальвації може скласти в два рази більше.

За методом альтернативної ренти отримуємо орієнтовну вартість землі в діапазоні $600 (на старті ринку) — $1300 (в 2024 р.). За методом капіталізації ренти і цінового мультиплікатора: $900 на старті і $1900 в 2024-му на етапі зрілого ринку. У будь-якому випадку не йдеться про суми, які називають деякі експерти, вимірюючи ціну на наш чорнозем десятками тисяч доларів.

До моменту повного відкриття ринку землі ціна на ріллю буде дисконтуватися за рахунок ризиків сірих схем і визначатися, виходячи з методу капіталізації орендної плати, який максимально підходить фермерам і агрохолдингам (в частині укладення договорів з відкладальною умовою). Після 2024 р., з приходом великих інвесторів (хто захоче купити близько 100 тис. на 10 структур), домінувати буде метод альтернативної ренти.

Більші інвестиції в чорнозем в Україні зʼявляться лише на зрілому етапі ринку, тобто після 2025 р.

Ефективність їх буде визначатися цілісністю масиву землі: від ста гектарів, цільним клином, тобто ціна вхідного квитка на цей ринок складе від $100 тис.

Джерело: dsnews.ua, автор Олексій Кущ, фінансовий аналітик, економічний експерт

 

В Україні має бути створений адресний реєстр

10 січня 2021 року

Про це  повідомив перший заступник голови Держгеокадастру Анатолій Мірошніченко в інтерв’ю для AgroPolit.com .

За його словами, новостворений реєстр буде працювати в складі будівельного реєстру. Державний реєстр речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, Державний земельний кадастр та інші види природоресурсних кадастрів, а також будівний кадастр продовжать самостійне існування.

«Тобто станом на сьогодні вони продовжують існувати окремо і не зливаються в один, але нагальною є потреба у налагодженні інформаційної взаємодії між цими реєстрами. На мій погляд, основою для цього є земля, тому всі кадастри і реєстри, у тому числі і будівельний та адресний – повинні мати своєю основою Державний земельний кадастр. Наприклад, адресний реєстр має бути не просто табличкою з адресами, а повинен містити відомості про те, де саме розташований об'єкт, з відображенням конкретної адреси та прив’язкою до конкретної земельної ділянки», — повідомив Анатолій Мірошніченко.

Він додав, поки що йдеться не стільки про формальне об'єднання реєстрів, скільки про уніфікацію та налагодження інформаційної взаємодії. Це і зручність користування, і підвищення контролю за їх достовірністю та чимало інших функцій.

 

Договір оренди має бути справді двостороннім за згодою по усім пунктам, а не типовим для усіх пайовиків, а то і для цілого регіону, - голова спілки «Центр розвитку земельних правовідносин в Україні» Леонід Корейба.

8 січня 2021 року 

Щоб вирішити постулат раннього земельного законодавства про те, що власник землі має бути її основним господарем і розпорядником, Леонід Корейба вважає за необхідне здійснити таке:

- По-перше, має діяти насправді справедливий ринок земель, де буде максимально захищений власник землі.

По-друге, інформація про орендарів має бути оприлюднена хоча б в межах ОТГ, щоб люди бачили, хто і як користується їхньою землею, які паї використовує орендар, а які вже давно обробляє інший без згоди власника паю. По-третє, договір оренди має бути справді двостороннім за згодою по усім пунктам, а не типовим для усіх пайовиків, а то і для цілого регіону.

По-четверте, всі ці питання мають бути законодавчо закріплені, а не кинуті на розсуд місцевих органів влади чи орендарів.

Джерело: https://agropolit.com

 

6 січня 2021 року

Упродовж 20 років в Україні розкрадалися державні землі, - Роман Лещенко, міністр аграрної політики і продовольства України

Гектари землі отримали чиновники, олігархи, члени їхніх родин, працівники, водії, коханки чи навіть охоронці. Створено цілу касту привілейованих. Про це розповів міністр аграрної політики і продовольства України Роман Лещенко. Інтерв’ю міністра польському виданню Rzeсzpospolita передруковано за згодою часопису.

- Чи Україна вже відчула результати розпочатої у березні реформи історичного значення щодо відміни мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення?

- Перебуваючи у центрі Європи, ми упродовж 20 років мали рабські закони, які позбавляли аграріїв права розпоряджатися своїми землями. Утім, відміна мораторію – це лише частина великої реформи. Тим часом, ми змінили велику кількість корупційних і бюрократичних процедур, які блокували права місцевих органів влади і громадян на власну землю. Очолюючи Держгеокадастр, я прийняв рішення про передачу права розпоряджатися землями сільськогосподарського призначення окремим територіальним громадам, які було створено після минулорічних місцевих виборів. Крім того, я звільнив понад 6 тисяч чиновників, які працювали в українській системі геодезії та картографії. Бюрократії ще багато, але ми з цим боремося.

- Чи ця реформа щось значним чином змінила для польських інвесторів в Україні?

- Поки що землі сільськогосподарського призначення зможуть купувати виключно фізичні особи, які є громадянами України. Про те, чи її зможуть купувати іноземці, буде вирішено під час референдуму, який відбудеться у найближчі три роки. Тому закордонні інвестори зараз зможуть лише, як і раніше, брати землю у довгострокову оренду. Наразі в українському сільському господарстві немає багато польських інвесторів, вони переважно інвестують у садівництво. Трохи більше є німецьких і нідерландських компаній. Утім, це не та кількість інвесторів, про яку ми мріємо.

- А чому вони не поспішають інвестувати в Україні, адже йдеться про чорнозем і дешевшу робочу силу?

- Переважно через те, що не бачать стабільного законодавства у питанні ринку землі. Інвестори бачать, що навіть настільки консервативну реформу (ринку землі – ред.) опозиція оскаржує в Конституційному суді. Зараз тривають судові баталії, країна перебуває у стані конституційної кризи. Інвестиції повинні мати чітку довгострокову перспективу. Інвестори бояться, адже хочуть стабільності, щоб правова система захищала їхні інвестиції. Поки триває боротьба за реформу ринку землі, інвестори дуже обережно дивляться у напрямку України. Ми їх розуміємо, оскільки цей процес в нашій країні є складним і болісним.

- Проте соцопитування показали, що більшість українців виступають проти відміни мораторію?

- Противники реформи переконували, що мораторій – це найкраща форма захисту української землі. І це принесло свій результат. Люди повірили, що після відміни мораторію землю скуплять іноземці, а вони втратять усе, що мають. Українців цим залякували упродовж 30 років, і цього не можна змінити за один день. Але в Україні вже починають усвідомлювати, що це – одна велика брехня. Швидко з’ясувалося, що противники реформи ринку землі насправді захищали те, що вони награбували за останні 20 років. Ми провели аудит і побачили, що понад 5 із 10-ти мільйонів гектарів державних земель було приватизовано нечесним способом.

- Як саме? Адже в Україні весь час діяв мораторій…

- Перед тим, як я очолив Держгеокадастр, чиновник у Києві вирішував, кому давати землю, а кому – ні. Вирішувалося, кому її давати безкоштовно, а кому давати в оренду. Це призвело до величезної корупції. Земельний кодекс (прийнятий в 2001 році після введення мораторію на продаж землі – ред.) передбачає, що кожний громадянин може безкоштовно отримати від держави 2 гектари землі, зокрема під будівництво будинку чи гаражу. Це призвело до того, що зникло багато державної землі. Ніхто цього не контролював і не перевіряв. Таким чином, виникла ціла привілейована каста людей, які могли п’ять чи десять разів отримати свої 2 гектари.

- Кому зараз належать розкрадені українські землі?

- Чиновникам, олігархам, депутатам й усім тим, хто перебував при владі в Україні упродовж останніх 20-ти років. Вони дбали також про те, щоб 2 гектари землі отримали усі члени їхніх родин, працівники, водії, коханки чи навіть охоронці. Зараз уже розглядаються кримінальні справи проти колишніх міністрів, чиновників і депутатів. За часи правління Віктора Януковича розкрадалися землі переважно на півдні та сході України. Їх не цікавила земля сільськогосподарського призначення, а лиш та, де були поклади вугілля, металів чи сланцевого газу. Після Революції на Майдані до влади в Україні прийшла вінницька група на чолі з президентом Петром Порошенком. За його правління розкрадалися сотні тисяч гектарів землі в різних частинах країни. Маємо справу з найбільшою аферою в історії незалежної України, яка незабаром набуде розголосу. Вона означатиме кінець кар’єри для багатьох українських політиків.

- Коли буде створено рейтинг українських політиків з огляду на кількість гектарів землі в їхньому володінні?

- Українці його побачать у 2021 році, коли всі документи буде оцифровано. Буде створено спеціальний сайт, де ми покажемо усіх громадян, які мають землю, частина з них навіть не знають, що мають гектари. Паспортні дані використовувалися без відома людей лише для того, щоб привласнити землю. Раніше для того, щоб отримати 2 гектари землі, достатньо було заяви і копії паспорту. Про все вирішував Держгеокадастр. Уявімо собі, що поклади сланцевого газу в Харківській області є на землі, приватизованій на підставну особу. Ми працюємо над механізмом повернення цих земель, адже ми втратили не лише сільськогосподарські угіддя, а й величезну кількість покладів, зокрема нафти, газу, сланцевого газу і бурштину.

- Але партія президента Володимира Зеленського “Слуга народу” має більшість у парламенті. Що стоїть на заваді реформувати країну?

- Олігархи, які розуміють, до чого може призвести ця реформа. Вони різними способами намагаються блокувати роботу в парламенті. Вони також блокують роботу Конституційного суду через керованих суддів. Олігархи намагаються корумпувати частину депутатів правлячої партії, адже вони не зацікавлені в поверненні вкраденого раніше. За цим стоять дуже впливові й багаті люди: колишні політики і міністри, які усе ще присутні в українській політиці. Вони провокують політичну, економічну та конституційну кризу. Президентові навіть у межах власної фракції складно зібрати більшість у парламенті. Її намагаються розхитати і поділити фінансово-промислові групи, які виникли після розпаду СРСР у результаті приватизації української промисловості. В їхніх руках є цілі сектори української економіки, вони мають вплив на політиків, мають власні ЗМІ, які розповідають, що українську землю розкрадуть іноземці й навіть у вагонах вивозитимуть за кордон. Це жахлива інформаційна машина, яка блокує реформи і розвиток нашої держави.

- Чи ви не боїтеся ставати на шляху осіб, які мають мільярди?

 - Це нелегко. Я вже півроку живу з державною охороною, постійно отримую погрози. За усією аферою стоять дуже відомі особи. Оприлюднення цієї інформації поставить крапку на їхній кар’єрі. Це вони повинні боятися народу, який вони обдурили.

Довідка видання Rzeczpospolita. Романові Лещенку 32 роки. Він очолює міністерство аграрної політики і продовольства України з 17 грудня 2020 року. За фахом – юрист, перед початком політичної кар’єри працював у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. З червня 2019 року від очолював Державну службу з питань геодезії, картографії та кадастру. Він був радником президента Володимира Зеленського.

Розмовляв Руслан Шошин

Джерело: Укрінформ

 

Інститут охорони ґрунтів паспортизував 19,8 млн га сільгоспземель

 6 січня 2021 року

Державна установа «Інститут охорони ґрунтів України» завершує одинадцятий тур агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення (2016-2020 рр.). Так, Інститут формує унікальну відкриту базу даних про стан ґрунтів України.

Про це розповіла вчений секретар ДУ «Держґрунтохорона» Світлана Романова.

«За період діяльності установи зібрано цінний інформаційний матеріал за характеристиками та динамікою змін показників родючості ґрунтів та їх забруднення токсичними речовинами. За результатами дослідження  надається агрохімічний паспорт поля, земельної ділянки та фотографічний паспорт по рівню забезпеченості елементами живлення, що досліджувались на певній ділянці», – зазначила Світлана Романова.

За її словами, протягом десятого туру здійснили агрохімічну паспортизацію 19,8 млн га земель сільськогосподарського призначення, у результаті чого видали 360,8 тис. агрохімічних паспортів.

«Замовникам видали пакет документів з детальною інформацією про кожне поле, а саме: показники родючості, ступінь забезпечення макро- та мікроелементами, наявність чи відсутність забруднення, рекомендації щодо внесення мінеральних і органічних добрив під запланований врожай, картографічні матеріали вмісту поживних речовин в ґрунті», – додала фахівець.

Джерело: AgroTimes

 

З сьогоднішнього дня вступила в дію постанова Кабінету Міністрів України, якою скасовується ліквідація МінАПК, - Роман Лещенко, міністр

6 січня 2021 року

Кабмін запустив процес відродження Міністерства аграрної політики та продовольства. В Святий вечір українські аграрії отримали справжній подарунок, - пише Роман Лещенко на своїй сторінці "Борітеся - поборите!" у Facebook.

З сьогоднішнього дня вступила в дію Постанова Кабінету Міністрів України № 1344, якою скасовується ліквідація МінАПК. https://cutt.ly/zjfMpbX

Найближчим часом Міністерство аграрної політики та продовольства буде повністю відновлене і вже розпочне роботу.

Попереду багато завдань та викликів над якими потрібно працювати: це і формування дієвої стратегії розвитку галузі на найближчі 10 років, і поступальний рух земельної та аграрної реформи, запуск прозорого державного реєстру одержувачів бюджетної підтримки, впровадження повноцінного агрострахування, комплексне вирішення проблеми зрошення та залучення інвестицій для таких проектів, врегулювання складних викликів в біобезпеці і якості продовольства.

Принципи моєї роботи будуть незмінними: будемо впроваджувати всі проекти швидко та ефективно, якими б амбітними вони не здавались. Тепер аграрії мають свій голос в уряді. Я вірю, що нам все вдасться. З Різдвом усіх!!!

 

ПЕРШІ РЕЗУЛЬТАТИ РЕОРГАНІЗАЦІЇ ДЕРЖГЕОКАДАСТРУ - НЕГАТИВНІ: три тижні поспіль основні показники роботи відомства в середньому погіршувалися на 54 відсотки

5 січня 2021 року

Насамперед це стосується результатів внесення відомостей до Державного земельного кадастру про межі адміністративно-територіальних одиниць, а також результатів внесення відомостей до Державного земельного кадастру про нормативну грошову оцінку земель адміністративно-територіальних одиниць.

Сайт земельного відомства інформує, що "наразі із загальної кількості населених пунктів на території України внесено відомості про межі 8 991 адміністративно-територіальної одиниці (за останній тиждень – 28) та нормативну грошову оцінку 4 734 населених пунктів (за останній тиждень – 20)".

***

Станом на 4 січня 2021 року до Державного земельного кадастру внесено відомості про 22,5 млн земельних ділянок загальною площею 43,8 млн га (за останній тиждень – 24,3 тис. новосформованих земельних ділянок площею 160,5 тис. га), зокрема, 15,1 млн земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 32,1 млн гектарів.

Джерело: https://land.gov.ua/

 

4 січня 2020 року

Селянину Макарському доведеться продати третину своєї землі

Законопроєкт: з українських селян хочуть стягнути 12 мільярдів гривень."Слуги народу" не полишають спроб запровадити поставлене податкове зобов'язання для селян. Після того як перша спроба наразилася на критику, депутати розробили нову ініціативу та винесли її на порядок денний парламенту.

Депутати Верховної Ради від "Слуги народу" вважають, що селяни-одноосібники платять замало податків, а самостійну обробку землі народні обранці прирівнюють до "тіньових схем".

Юрій Макарський боїться, що через новий законопроєкт його змусять позбутися землі, яку він обробляє

Юрій Макарський живе з землі. На площах у близько 30 гектарів 44-річний селянин з Миколаївщини вирощує з дружиною ячмінь і насіння соняшника. "На свою техніку грошей нема, домовляюся з людьми - збирають врожай за гроші їхньою технікою", - розповідає селянин. Просторі угіддя у подружжя з'явилися після розпаювання землі колишнього колгоспу і приватизації вільних земель громади, частину отримали у спадок від батьків. Продають вирощене перекупникам. "Прогодувати сім'ю вистачає. Але запасів жодних нема. Якщо неврожай, то непереливки нам", - каже Юрій у розмові з DW.

Власна земля - єдиний шанс селянина заробити на прожиття. За освітою він зоотехнік, але після закриття колгоспу роботи за фахом в районі немає. Юрій боїться, що невдовзі і йому доведеться продати землю або здати в оренду великим виробникам, як це робить більшість власників паїв, які не наважуються обробляти їх самі. Причина - плани депутатів Верховної Ради від правлячої "Слуги народу" запровадити поставлене податкове зобов'язання.

1220 гривень з гектара

Внесеним на порядок денний Верховної Ради на січень законопроєктом номер 3131-д передбачено, що для селян-одноосібників, таких як Макарський, встановлять мінімальне податкове зобов'язання, яке вираховується на підставі нормативної грошової оцінки землі за спеціально вигаданою законодавцями формулою. У середньому, за розрахунками депутатів, за гектар землі селяни платитимуть 1220 гривень. Ті з них, хто зареєструється фізичними особами-підприємцями - 540 гривень. Ці зобов'язання у повному обсязі стягуватимуть з 2024 року, доти вони зростатимуть поступово.

3131-д - це пом'якшений варіант законопроєкту 3131, який передбачає стягнення по 1400-1500 гривень з гектара для всіх без винятку категорій аграріїв - без перехідного періоду. Улітку 2020 року навколо законопроєкту 3131 точилися палкі дискусії, прем'єр Денис Шмигаль заявив, що з огляду на пандемію і кризу законопроєкт є "передчасним". Після критики у ЗМІ і заяви голови уряду комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики провів позачергове засідання, на якому змінив своє попереднє рішення і замість 3131 підтримав альтернативний проєкт 3131-д.

Депутати розраховують, як зазначено у пояснювальній записці до законопроєкту 3131-д, що місцеві бюджети по всій країні завдяки їхній новації наповнюватимуться щороку 12 мільярдами гривень. Ці гроші стягуватимуться з двох мільйонів власників землі, які сьогодні самостійно обробляють 8,4 мільйона гектарів землі.

Поставлене зобов'язання порівнюватимуть з вже сплаченими податками. Якщо податків сплачено менше - треба буде доплачувати різницю. Фактично законопроєкт націлений на селян-одноосібників, адже агрофірми вже платять зазвичай більше за новий мінімальний поріг, враховуючи соціальні внески за найманих робітників і податки за орендовану землю.

Рівні можливості для селян і холдингів?

Народні обранці наголошують, що значні площі українських земель обробляються або здаються в оренду без сплати податків і хочуть із цим покінчити. Депутати вважають, що новий закон встановить рівні умови для маленьких і великих сільськогосподарських виробників і дозволить боротися з "тіньовою" обробкою землі.

Водночас, експерти Головного науково-експертного управління Верховної Ради у своєму висновку щодо групи законопроєктів про поставлене податкове зобов'язання застерігають, що про рівні умови говорити годі. Адже через такий закон в разі ухвалення зросте податкове навантаження саме на особисті селянські господарства.

При цьому парламентські аналітики більшу проблему вбачають не у "тінізації" з боку дрібних господарств, а у зловживанні спрощеною системою оподаткування з боку великих виробників. Якщо не брати до уваги податкове навантаження на найману працю і на оренду землі - в чому в одноосібників немає потреби - агрохолдинги платять у рази менше податків, ніж депутати хочуть призначити самозайнятим землевласникам. Чимало великих підприємств, зазначають аналітики, замість земельного і подохідного податку сплачують єдиний податок четвертої групи, який становить у середньому лише 300 гривень на гектар.

Вдвічі більше податків

Для Юрія Макарського навіть компромісний законопроєкт в разі ухвалення означатиме вдвічі більше податкове навантаження, ніж дотепер. Досі податківці виставляли йому податкове зобов'язання, виходячи зі зробленої ними оцінки прибутковості його господарства. Адже у Макарського немає штатного бухгалтера, він продає зерно за готівку. Готівкові відносини сформувалися посередниками, яким це вигідно, а для дрібних виробників це зручно - не треба оформлювати податкові накладні на кожну операцію і готувати докладну податкову звітність, на що у селян немає ні часу, ні знань.

За минулий рік, розповідає Макарський, він заплатив з кожного гектару у перерахунку 611 гривень податків - податок на доходи фізичних осіб, земельний податок і воєнний збір. "В деякі роки з цими податками у мене залишається достатньо грошей, а в деякі ледь сходяться кінці з кінцями", - каже селянин.

Макарський вважає, що депутатське нововведення піде на користь агрохолдингам, які зацікавлені, щоб селяни здавали землю в оренду, а не обробляли самі. "Великі холдинги витісняють самостійних селян. Якщо так різко підвищать податки, я не бачу сенсу маленьким виробникам брати землю у самостійний обробіток", - зазначає Юрій Макарський. Він заперечує закиди, що одноосібники замало платять податків. Зрештою, каже селянин, на відміну від агрофірм він має у повному обсязі сплачувати податок на додану вартість на закуплене насіння і добрива, оскільки формально вважається кінцевим споживачем цієї продукції. 

"Презумпція винуватості"

У пояснювальній записці до законопроєкту 3131-д його автори прирівнюють самостійну обробку землі без реєстрації підприємства до махінацій. "8,4 мільйона гектарів "обробляється самостійно", тобто використовуються у різних тіньових схемах", - зазначено у документі. Такий підхід обурює не лише селян, але і деяких експертів. "Таким чином запроваджують презумпцію винуватості", - розкритикував у розмові з DW Леонід Тулуш з Інституту аграрної економіки. Він нарікає, що нове податкове зобов'язання буде складно адмініструвати - і селянам, і податківцям.

На думку Тулуша, нововведення поставить "одноосібників" у гірше становище, ніж великі агрохолдинги. "Дохідність для "одноосібників" падає, селян таким чином змушують позбутися їхньої землі", - констатує Тулуш. Він переконаний, що впорядковувати законодавство у цій сфері треба комплексно, передбачивши і рівні податкові умови, і підтримку для самозайнятих аграріїв.

Тим не менше, законопроєкт 3131-д здобув політичну підтримку на найвищому рівні, зокрема з боку президента. "Це один з тих законів, який виводить з тіні весь сектор фермерства. Всі мають бути білими, сірих і чорних не має бути. Саме про це закон", - сказав Володимир Зеленський у липні під час зустрічі з представниками бізнесу у Волинській області, слова якого навела у своєму повідомленні інформаційна агенція "Інтерфакс-Україна".

Ще одна ідея: підняти земельний податок

Аналітик Економічної експертної платформи Олег Гетьман вважає, що потреба запроваджувати мінімальне податкове зобов'язання вже давно назріла. "28-30 відсотків земель обробляються "в чорну". Це суттєві втрати для бюджету і викривлення конкуренції. Проблему треба вирішувати", - сказав експерт у розмові з DW.

Однак Гетьман вважає 3131 і 3131-д надто складним і обтяжливим для селян. Експерт підтримує законопроєкт 3131-1, яким замість складної формули розрахунку поставленого зобов'язання пропонується підвищити мінімальну ставку земельного податку приблизно з нинішніх ста гривень до тисячі гривень з гектару. Цю суму доведеться заплатити, якщо загальна сума сплачених податків становитиме менше тисячі гривень з гектара. 3131-1, який базується на розробках групи незалежних експертів, внесли депутати від "Слуги народу", які не підтримують 3131 і 3131-д.

Сімейне фермерське господарство як альтернатива?

Юрій Макарський з Миколаївщини з тривогою спостерігає за ініціативами депутатів. "Мені доведеться подумати, чи не зареєструвати сімейне фермерське господарство", - каже 44-річний селянин. Цей статус означає реєстрацію фізичною особою-підприємцем на єдиному податку. Законопроєктом 3131-д для ФОП передбачена знижена ставка поставленого зобов'язання, яка становитиме 540 гривень з гектара. Цей статус означатиме додаткову бюрократію - подання щоквартальної податкової звітності. Але найбільша проблема: Макарському доведеться продати третину своєї землі. Адже максимальна площа сімейних господарств - 20 гектарів.

Джерело: https://www.dw.com/uk/

 

Від осідання ґрунту до 2040 року постраждає п’ята частина населення Землі

4 січня 2021 року

Прибережні райони знаходяться в небезпеці не тільки через підняття рівня моря, щороку багато міст самі «забирають себе під землю»

Згідно з новим дослідженням ЮНЕСКО осідання суші може торкнутися 19% населення Землі до 2040 року. Багато міст світу знаходитимуться під загрозою сильних повеней, якщо не вжити жодних заходів вже зараз.

У дослідженні наголошується, що ця проблема вже торкнулася безліч регіонів. Наприклад, Джакарта (Індонезія) за останні 10 років осіла більш ніж на 2,5 метра. Це стало однією з причин рішення влади про перенесення столиці на острів Борнео. У Європі через просідання грунту 25% території Нідерландів знаходиться нижче рівня моря.

Херардо Еррера-Гарсія, провідний науковий співробітник проєкту, пояснює, що це відбувається через те, що в посушливих районах, які щільно заселені, люди починають відкачувати воду з-під землі для зрошення сільськогосподарських культур. Це призводить до того, що поверхня землі просідає.

 На жаль, через відсутність належних правил відкачування води й швидкого темпу росту населення, ситуація тільки погіршується. Наприклад, в Ірані за останні 50 років населення збільшилося більш ніж удвічі, проте відкачка підземних вод залишається нерегульованою. Іранські міста вважаються найбільш «швидко потопаючими» у світі. Зараз вони осідають на 25 сантиметрів на рік.

В ході нової роботи вчені розробили універсальну модель, що дозволяє передбачити, які райони найбільш схильні до ризику осідання. Результати показали, що це глобальна проблема, оскільки через потепління, посухи стають все більш частими по всьому світу. З огляду на те, що в наступному столітті рівень моря підніметься до метра, все більше прибережних міст зіткнуться з тими ж проблемами, що і Джакарта. Міста просто почнуть тонути.

Однак автори дослідження налаштовані оптимістично. Еррера-Гарсія сказав, що проблема осідання може легко контролюватися за допомогою технологій (супутникове спостереження і спеціальні радари). А також країни повинні задуматися про створення політики правильного відкачування води. Дослідники відзначають, що існує ряд країн, які вже успішно борються з цією проблемою: «В Японії, в районі Токіо в першій половині минулого століття була дуже велика проблема з просіданням ґрунту. Проте влада впровадила певні правила і вирішила її [уряд ввів обмеження обсягу викачування ґрунтових вод] ».

Джерело: Анатолій Шевченко, https://cikavosti.com/

 

Кабінет Міністрів зняв заборону на передплату друкованих ЗМІ
для бюджетних установ

4 січня 2020 року

       Кабінет Міністрів вніс зміни до свого нещодавнього рішення про заборону на попередню оплату товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти, під яку потрапила і передплата преси. Відповідно до постанови №1326 від 23 грудня уряд дозволив проводити закупівлі, коли їх предметом є «вітчизняні періодичні друковані видання та послуги з їх доставки за передплатою…». Відповідні зміни лобіювала Національна спілка журналістів України та оператор поштового зв’язку «Укрпошта». За збереження традиційного каналу збуту преси і доступу українців до друкованих ЗМІ – за передплатою для бібліотек та бюджетних установ – виступили керівники Міністерства інфраструктури та Міністерства культури і інформаційної політики.

       Від початку грудня Кабінетом Міністрів України заборонено на період дії карантину здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти, а Державній казначейській службі здійснення відповідних платежів, крім випадків, коли предметом закупівлі є товари, роботи і послуги, необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19. Запроваджені урядом загальні обмеження призвели до відмови органами Державного казначейства сплачувати рахунки на передплату періодичних видань на 2021 рік для комунальних закладів, університетів, органів МВС та прокуратури, Збройних сил України тощо. Під загрозою виявилася доставка преси до традиційних сховищ друкованої продукції – бібліотек.

       У Національній спілці журналістів України наголошують, що передплата – традиційна модель збуту періодики та доступу українців до друкованих ЗМІ, і сподіваються, що нинішнє урядове рішення все ж дозволить реалізувати більшість угод із бюджетних закупівель періодики.

 

Рейдерство в Україні "практично щезло", - Денис Малюська, міністр юстиції

4 січня 2021 року

Зараз рейдери частіше займаються підробкою документів

Міністр юстиції Денис Малюська стверджує, що в Україні класичне рейдерство практично щезло, проте люди з поганими намірами нікуди не ділися. Про це він заявив на своїй сторінці у Facebook підбиваючи підсумки роботи Міністерства юстиції у 2020 році.

За його словами, Офіс протидії рейдерству "успішно виконує свою функцію з недопущення протиправного захоплення об’єктів нерухомості та корпоративних прав".

"Класичне рейдерство практично щезло, проте люди з поганими намірами нікуди не ділися. А тому захоплення активів усе ще трапляється, проте в основному так, щоб не потрапити на радари Мін’юсту", - вважає Малюська.

За його словами, рейдери все частіше почали використовувати підробку документів, яку реєстратори не можуть ідентифікувати, а Мін’юст – довести, залишаючи проблему на вирішення судам і правоохоронним органам, та вчинення реєстраційних дій реєстраторами, які перебувають під захистом "забезпечувальних" ухвал судів.

"Певний час популярним був злам реєстрів хакерами, однак із запровадженням подвійної ідентифікації злами перестали бути привабливими для рейдерів", - зауважив Малюська

 

Найбільш висока ціна на земельні ділянки на Київщині. На півдні України земля набагато дешевша

4 січня 2021 року

Вартість землі, придатної для сільськогосподарського виробництва, в Україні суттєво різниться по регіонам. Як саме та від чого залежить ціна на землю повідомляє agronews.ua. Придатну для сільськогосподарського виробництва в Україні можна купити чи взяти в оренду через аукціон. Аукціони в Україні проводять на різних платформах, одна з наймасовіших – setam.

Найбільш висока ціна на земельні ділянки на Київщині. Так, наразі на Сетам виставлено на продаж землю наступного призначення та ціни.

Бориспільскій район:

  • – під тваринницьким комплексом площею 11 га – за стартовою ціною від 12 млн грн.
  • – без будівель, площею 7 га – від 8 млн грн.

У Вишгородському районі вартість 1 га землі може доходити до 4 млн грн. У той же час у віддаленних районах Київщини вартість землі на порядок, а то й порядки, нижча.

На півдні України земля вартує набагато дешевше, ніж у столичному регіоні. На Миколаївщині земельну ділянку до 10 соток можна придбати за кілька десятків тисяч грн. Найдорожча пропозиція – ділянка площею 12 га за 400 тис грн. Взагалі на півдні вартість землі суттєво залежить від можливості організувати зрошення, тож діапазон цін тут – один з найширших в Україні.

Але наразі на аукціонах виставлено переважно ділянки під садівництво або ведення присадибного господарювання. Власники великих ділянок не поспішають виставляти їх на торги, притримуючи землю в надії на зростання ціни після повноцінного введення у дію земельного ринку. Тож пропозицій ділянок, придатних для агровиробництва, практично немає.

У західних регіонах України земля вартує більше. Найдорожче – на Львівщині. Там торги за присадибну ділянку стартують з 10 тис. грн/сотка. Також у західних регіонах на торгах практично немає земельних ділянок площею більше 1 га.

Досить висока ціна на землю у Полтавській області. Особливо в ціні ділянки великої площі. Вартість землі, придатної для агровиробництва тут може доходити до 400 тис грн за 1 га, ділянки для садівництва вартують на рівні 10 тис. грн/сотка. Але на Полтавщині ціна землі суттєво залежить від району та наявності інфраструктури. Тож у маленьких віддаленних селах ділянку чорнозему під садівництво можна придбати за дуже низькою ціною.

А от у сусідній Харківській області на вартість землі впливають такі негативні фактори, як посушливість регіону та близькість до зони ООС. Наразі земельні ділянки під садівництво тут виставляють на торги за ціною від 3 тис. грн до 20 тис. грн за 1 сотку. Великих ділянок, придатних для ведення агровиробництва, на Слобожанщині наразі на торгах практично немає.

На півночі України землі, придатної для повноцінного аграрного виробництва не так багато, що впливає на її вартість. Особливо цінуються ділянки, розташовані у районах з добре розвиненою інфраструктурою та близько від обласного центру. Так, земля придатна для сільськогосподарського виробництва у приміській зоні Луцька може коштувати від 4 млн/га. У той же час, у віддалених районах Волині ділянку під садівництво або ведення присадибного господарства можна придбати за кілька десятків тисяч гривень.

У Вінницькій області землю, придатну для аграрного використання пропонують за ціною від 150 тис. грн/га. Для садівництва – від 10 тис/сотка.

 

Заповідні землі під приватне будівництво віддали у Черкасах

1 січня 2021 року

Соснівським районним судом м. Черкаси задоволено позов Черкаської місцевої прокуратури та визнано незаконним і скасовано рішення Черкаської міської ради про передачу в приватну власність земельної ділянки зони зелених насаджень в межах заповідної території «Черкаські берегові схили» вартістю близько півмільйона гривень, з припиненням державної реєстрації речового права, що поверне землі в розпорядження територіальної громади. Про це повідомляє пресслужба Черкаської обласної прокуратури, пише agronews.ua.

Прокуратурою з’ясовано, що незважаючи на наявні містобудівні обмеження щодо спірних земельних ділянок, що підтверджуються Генеральним планом міста, Черкаською міською радою прийнято незаконне рішення про їх надання у приватну власність громадянам для будівництва і обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд.

Варто зауважити, що на цей час у суді розглядається ще 2 позовні заяви за вказаними фактами.

Робота прокуратури щодо встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави у подібних правовідносинах триває.

 

Провали ґрунту стануть глобальною загрозою

4 січня 2021 року

Просідання поверхні землі стане безпосередньою загрозою для п'ятої частини населення планети

Група дослідників з Геологічного і гірського інституту Іспанії на основі аналізу даних про 200 випадків катастрофічного просідання ґрунту через виснаження ґрунтових вод, що відбулися в 34 країнах, розробила модель для прогнозування ризику осідання земельних ділянок в усьому світі. Модель включає такі чинники, як регіональна геологія, клімат, схильність повеней або засухи, а також діяльність людини, що викликає виснаження підземних вод.

Провали ґрунту зазвичай викликаються вичерпанням місцевих ресурсів ґрунтових вод  і можуть бути викликані посухою, діяльністю людини тощо. Експерти попереджають, що посилення посухи в майбутньому призведе до більш частого опускання ділянок землі, і що, у міру зростання населення планети, це буде мати все більший вплив на цивілізацію.

Просідання земель найсильніше позначається в регіонах з високою щільністю населення, підвищеним попитом на видобуток підземних вод і в районах, що зазнають нестачу води.

Поряд з попередженням про те, що п'ята частина населення світу може піддатися ризику просідання протягом наступних 20 років, команда також виявила, що більшість з цих 635 мільйонів людей проживають в Азії. Разом з тим реальна небезпека катастрофічних провалів ґрунту існує також для Італії і Каліфорнії. Правда, ситуація може бути поліпшена вжиттям заходів для збереження рівня ґрунтових вод.

Перевірка моделі шляхом порівняння її прогнозів з уже відомими випадками провалів показала їх 94-відсоткову достовірність. Повні результати дослідження були опубліковані в журналі Science.

Ґрунтові води є цінним ресурсом, але до сих пір точно не був відомий їхній обсяг на нашій планеті. Міжнародна група вчених провела дослідження, каталогізувавши їх за віком, розташуванням та запасами,  прийшла до висновку, що ґрунтові води Землі зникають.

Джерело: https://vokrugsveta.ua/ - за матеріалами Daily Mail

 

4 січня 2021 року

40 гектарів землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва поверне державі Кременчуцька птахофабрика

У 2012 році Кременчуцькою районною державною адміністрацією земельну ділянку передано товариству з додатковою відповідальністю «Кременчуцька птахофабрика» в оренду на підставі укладеного договору. Незважаючи, що строк його дії закінчився у 2017 році, товариство не повернуло землю власнику, продовжуючи використовувати її для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.  

Місцева прокуратура звернулася з позовом до суду в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області та захистила свою позицію як у першій, так і в апеляційній інстанціях.

НАКАЗ про передачу фізичній особі 4 земельних ділянок загальною площею 370 гектарів ВИЗНАНО НЕЗАКОННИМ  ТА СКАСОВАНО

Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області видало наказ про передачу в оренду фізичній особі  для створення фермерського господарства 4 земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею понад 370 га вартістю майже 38 мільйонів гривень.

Лубенською місцевою прокуратурою встановлено, що у 2015 році засновник фермерського господарства використав право на одержання землі на пільгових умовах. Спірні земельні ділянки ним отримано повторно без проведення земельних торгів, тобто всупереч вимог чинного законодавства. З метою відновлення порушених інтересів держави прокуратура звернулася до суду.

Семенівський районний суд визнав наказ незаконним та скасував його.

Договір на оренду земельної ділянки, що передана в користування без проведення земельних торгів та зі зміною цільового призначення, визнано недійсним

Господарський суд  Полтавської області задовольнив позов Лубенської місцевої прокуратури та визнав недійсним договір оренди земельної ділянки площею 100 гектарів вартістю 14 мільйонів гривень, укладений між Чорнухинською районною державною адміністрацією та одним із товариств Київської області.    

Прокуратурою встановлено, що земельна ділянка частково сформована за рахунок земель лісового фонду, передана товариству в оренду без проведення земельних торгів та зі зміною цільового призначення.  

Реагуючи на порушення, прокуратура звернулася до суду з позовом в інтересах держави в особі Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України, Державного підприємства «Полтавське лісове господарство» та захистила свою позицію.

Примітка: відповідно до вимог Лісового кодексу України землі лісогосподарського призначення не можуть надаватися особам для здійснення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до вимог Земельного кодексу України оренда земель державної чи комунальної власності повинна здійснюватися на конкурентних засадах (земельних торгах).

Пресслужба Полтавської обласної прокуратури

 

НЕЗАКОННУ ОРЕНДУ земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності вартістю 14 мільйонів гривень ПРИПИНЕНО

4 січня 2021 року

Договір оренди 73 гектарів сільськогосподарської землі, укладений між навчальним закладом та аграрним підприємством,  Господарський суд Тернопільської області за позовом Кременецької місцевої прокуратури визнав недійсним. Прокуратурою встановлено, що  земельну ділянку навчального закладу «Тернопільський професійний коледж з посиленою військовою та фізичною підготовкою» було передано в оренду незаконно - порушено вимоги земельного законодавства. Вартість земельної ділянки, якою користувався орендатор, становила 14 мільйонів гривень.

За матеріалами Тернопільської обласної прокуратури

 

Півтори-три тисячі доларів США “коштує” успішне складання іспиту, підвищення кваліфікації, неанулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника та інженера-геодезиста, - пише Muhaylo Serebryakov  у Facebook

1 січня 2021 року

- У рамках урядово-громадської ініціативи "Разом проти корупції" спільно із Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України працюватимемо над унеможливленням  зловживань під час видачі, анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника та інженера-геодезиста, - пише менеджер Muhaylo Serebryakov на своїй сторінці "Разом проти корупції"  у Facebook.

Процедури видачі, анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника та інженера-геодезиста мають ряд корупційних ризиків. Від фахівців галузі надходять численні скарги щодо неможливості успішного складання іспитів на отримання сертифіката без надання неправомірної вигоди або адміністративного сприяння керівництва Держгеокадастру та/або членів кваліфікаційної комісії.

У 2017 році було прийнято Порядок роботи Кваліфікаційної комісії̈, уповноваженої приймати рішення про видачу сертифікатів, після чого почалась хвиля нездач кандидатами іспитів, позбавлення сертифікатів діючих інженерів та створення перешкод у проходженні ними підвищення кваліфікації̈. За неофіційними даними представників професійної спільноти, вартість успішного складання іспиту, підвищення кваліфікації̈, непозбавлення сертифіката “коштує” 1,5-3 тис. доларів США.

Експерти профільного напрямку, залучені “Разом проти корупції”, рекомендують:

  • • затвердити новий незалежний склад кваліфікаційної комісії, в якому будуть представлені усі саморегулівні організації у сфері землеустрою, а представники центрального органу виконавчої влади не матимуть визначального впливу;
  • • із процедури іспиту на одержання сертифіката виключити усну частину та забезпечити публічність результатів тестування;
  • • визначити чіткий та вичерпний перелік випадків грубих порушень сертифікованим інженером-землевпорядником вимог положень нормативно-правових актів та інших документів й правил у сфері землеустрою.

Повний перелік дій у проекті плану антикорупційного заходу за посиланням https://cutt.ly/oh5UIQo

Бажаєте долучитись до впровадження заходу - напишіть нам на пошту serebryakov.mm@gmail.com

 

Держгеокадастр доповнив Публічну кадастрову карту новим інформаційним шаром "Охоронні зони ГТС"

1 січня 2021 року

З 31 грудня 2020 року Держгеокадастр надає доступ до нового набору інформаційних даних – «Охоронні зони ГТС» (газотранспортна система). Ця інформація перебуває у відкритому доступі та надається профільною установою – ТОВ «Оператор газотранспортної системи України».

Шар «Охоронні зони ГТС» відображає межі охоронних зон газотранспортної системи усієї території України. Інформація буде корисною для власників земельних ділянок, розробників документації із землеустрою, адміністраторів ГТС, органів державної влади та місцевого самоврядування. У такий спосіб користувачі отримають змогу відстежувати наявні обмеження на використання земельних ділянок, аналізувати які земельні ділянки перебувають у межах охоронної зони (для укладання договору земельного сервітуту) та приймати ефективні управлінські рішення.

Водночас звертаємо вашу увагу, що шар «Охоронні зони ГТС» не містять офіційних відомостей з Державного земельного кадастру та носить суто інформативний характер.

Джерело:https://land.gov.ua/

 

2 мільйони гектарів земель сільськогосподарського призначення передав територіальним громадам у комунальну власність Держгеокадастр

1 січня 2021 року

Станом на кінець 2020 року, Держгеокадастр, як і було обіцяно, передав із державної власності у комунальну власність 1 251 територіальної громади понад 2 млн млн га земель сільськогосподарського призначення.

Передача земель здійснювалася на виконання Указу Президента України від 15 жовтня 2020 р. № 449/2020 «Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин» у межах реалізації земельної реформи Президента України Володимира Зеленського в частині земельної децентралізації.

У чотирьох областях України, які є лідерами із передачі, громади вже отримали у своє користування близько 140 і навіть 170 тисяч гектарів земель:

  • Одеська – 171,29 тис. га;
  • Вінницька – 168, 69 тис. га;
  • Херсонська – 140,16 тис. га;
  • Кіровоградська – 138,5 тис. га.

Водночас на сьогодні ще не всі територіальні громади отримали від Держгеокадастру землі у комунальну власність, оскільки у частини з них ще не проведено першу сесію з причин перевиборів голів, судових справ тощо. Такі громади отримають ділянки сільськогосподарського призначення у наступному 2021 році, коли зникнуть зазначені перепони.

Завдяки земельній децентралізації місцеве самоврядування в Україні стане справді сильним, адже це для них – це нові можливості та водночас серйозна відповідальність. Відновлюємо справедливість. Повертаємо землю народу України.

Пресслужба Держгеокадастру

 

Колегія Держгеокадастру: підсумки 2020 року та пріоритетні напрями на найближчу перспективу

29 грудня 2020 року

Відбулася колегія Держгеокадастру, на якій були підбиті підсумки роботи за 2020-й та визначені пріоритетні напрями на наступний рік. Засідання відбувалося із врахуванням карантинних заходів та обмежень у режимі відеоконференції. Участь у заході взяли заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Т. Висоцький, в. о. Голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру О. Пінчук, заступники Голови Держгеокадастру та інші члени колегії Держгеокадастру, керівники структурних підрозділів апарату Держгеокадастру, керівники ГУДів.

Свою роботу колегія розпочала із підбиття підсумків роботи Держгеокадастру у 2020 році, пріоритетними завданнями на який було визначено наповнення та відкритість Державного земельного кадастру, діджиталізацію усіх процесів, спрощення землевпорядних процедур, перезавантаження оціночної діяльності, поліпшення результатів проведення державного контролю за використанням та охороною земель, створення національної інфраструктури геопросторових даних, кадрове оновлення центрального апарату Держгеокадастру та його територіальних органів, оптимізація роботи державних підприємств, які належать до сфери управління Держгеокадастру.

Окрім цього, присутні обговорили стан виконання Держгеокадастром завдань, поставлених Президентом України та Урядом у 2020 році. Зокрема активізацію діяльності із передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність територіальних громад, що здійснювалася в межах децентралізації на виконання Указу Президента України від 15 жовтня 2020 р. № 449/2020 «Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин» та Постанови Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2020 р. № 1113 «Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин». Станом на сьогодні Держгеокадастром передано з державної у комунальну власність 1 202 територіальних громад 1,88 млн га земель сільськогосподарського призначення (з 2 млн га запланованих).

Підбиваючи підсумки своєї роботи, колегія визначила пріоритетні напрями діяльності Держгеокадастру на наступний 2021 рік, а саме:

  • створення передумов для повноцінного функціонування ринку земель сільськогосподарського призначення та забезпечення відкритого, прозорого та рівного доступу учасників ринку до інформації про земельні ділянки;
  • вдосконалення та наповнення актуальними і достовірними відомостями Державного земельного кадастру, зокрема, впровадження нових електронних сервісів;
  • створення національної інфраструктури геопросторових даних України та осучаснення регулювання топографо-геодезичної діяльності;
  • продовження організаційної реформи Держгеокадастру.

Пропозиції та зауваження, висловлені членами колегії під час обговорення, заплановано до розгляду під час наступного засідання колегії у 2021 році.

Джерело: https://land.gov.ua/

 

Хороші новини від Романа Лещенка, міністра агрополітики і продовольства

29 грудня 2020 року

- Хороші новини, - пише Роман Лещенко на своїй сторінці "Борітеся - поборите!" у Facebok. - Сьогодні у ДП «Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» запрацював повноцінний Центр надання адміністративних послуг «Прозорий офіс», де можна буде замовити чи отримати документи по всім послугам, що надаються інститутом та Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області.

Тут же працюватиме й громадська приймальня Головного управління Держгеокадастру у Київській області. Як не дивно, це було єдине обласне управління де не було ЦНАПу.

Процеси, що були розпочаті на посаді очільника Держгеокадастру вже дають свої плоди. Сьогодні, вже в якості міністра, було приємно взяти участь у відкритті та подякувати всім причетним за ініціативу та кропітку роботу.

 

Уряд відновив роботу Мінагрополітики

29 грудня 2020 року

Кабінет Міністрів України вчора ввечері  на позачерговому засіданні відновив Міністерство аграрної політики.

Сьогодні під час прес-конференції міністр розвитку економіки Ігор Петрашко, зокрема,  сказав: 

«Вчора постановою Уряду ми відновили Міністерство аграрної політики шляхом скасування його приєднання до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства. Ми будемо максимально швидко рухатись, щоб відновити Міністерство».

За словами міністра,  функції двох міністерств не будуть перетинатися.

«Буде прийнято постанову про розмежування функцій двох міністерство. За півтора місяця таке розмежування функцій Мінекономіки та Мінагрополітики відбудеться», — сказав Ігор Петрашко і додав:

«Ми передаємо 150 людей у Мінагрополітики та всі сільськогосподарські департаменти».

Щодо аграрних заступників міністра, питання їх збереження обговорюватиметься із новим міністром аграрної політики Романом Лещенком

 

Які корупційні схеми створюють умови для тіньового обігу землі? — аналітичний огляд НАЗК 

24 грудня 2020 року

Дія мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення — тема, яка спричиняє дискусії в українському суспільстві. Наразі за розрахунками експертів під дію мораторію підпадають 66 % всієї території країни. Але попри те, що мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення закріплений на законодавчому рівні, насправді ринок сільськогосподарських земель існує, але в тіні, де обіг землі поєднаний із вчиненням злочину.

Відсутність відкритого ринку та прозорих процедур розпорядження землями створює умови для поширення корупційних практик під час управління державним земельним ресурсом.

Експерти НАЗК визначили та проаналізували найбільш поширені корупційні схеми, якими користуються для незаконного отримання землі як фізичні особи, так і великі агрохолдинги:

  • самовільне зайняття земель державної та комунальної власності «за згоди» посадових осіб.
  • укладання договорів про спільну діяльність для користування земельними ділянками державної та комунальної власності.
  • використання безоплатної приватизації як корупційного інструменту для виведення земельних активів.

Більше про такі схеми та оновлення законодавства про ринок землі читайте в аналітичному огляді за посиланням: https://bit.ly/3nJVTrC

 

НА ШЛЯХУ ДО РИНКУ ЗЕМЛІ: ДОРОЖНЯ КАРТА НА 2021 РІК

24 грудня 2020 року

4 законопроєкти та понад 50 постанов - такий обсяг мають опрацювати і проголосувати народні обранці, щоб 1 липня 2021 року повноцінно запрацював ринок землі. У Київській школі економіки порахували, що наступні пів року щотижня уряд має приймати мінімум дві постанови, щоб забезпечити функціонування обігу земель сільськогосподарського призначення.

Законопроєкт №2194 — нова «Земельна Конституція», і його потрібно фіналізувати в першу чергу, - Роман Лещенко, міністр аграрної політики та продовольства України:

- Вікно можливостей не буде відкритим вічно, і треба рухатися швидше у питанні прийняття законів. Критично важливим сьогодні є ухвалення закону щодо вдосконалення управління та дерегуляції у сфері земельних відносин №2194. На жаль, у зв’язку з локдауном це питання буде розглядатися лише наприкінці січня. Законопроєкт №2194 — це нова «Земельна Конституція», без нього ми не зможемо реалізувати земельну реформу повноцінно та у встановлені строки.  

При цьому важливо, щоб не зупинився процес трансформації Держгеокадастру в сервісну організацію, потрібно кинути всі сили на законопроєкт №2194.

У першій половині 2021 року для належної імплементації земельної реформи потрібно буде ухвалити ще кілька важливих законопроєктів: №2195, що запроваджує прозорий процес земельних електронних аукціонів, №3205-2, який передбачає створення Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві для поліпшення доступу малих агровиробників до банківського фінансування, зокрема з метою придбання сільгоспземель, а також законопроєкт №3012-2, який визначає принципи розподілу земель при приватизації сільгоспугідь державних та комунальних підприємств.

Найближчим часом буде фіналізоване бачення щодо запуску державного аграрного реєстру, який дасть можливість детінізувати аграрний сектор і допоможе переформатувати програми держпідтримки виключно на засадах прозорості. Цей продукт також може якісно видозмінити роботу Міністерства аграрної політики і мінімізувати контакти між власником землі та посадовими особами.

Зараз Міністерство цифрової інформації також доопрацьовує дорожню карту, за якою ми будемо рухатись у 2021 році шляхом оптимізації роботи всіх реєстрів.

Головне, щоб не зупинявся процес політично, а технічно ми зможемо відпрацювати все необхідне, - Тарас Висоцький, заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України:

- Уряд зможе швидко забезпечити необхідну нормативну базу за умови оперативного прийняття необхідних законопроєктів Верховною Радою. Самі підзаконні акти на 90% готові. Усе можливо організувати, головне — політичне бажання. Технічно ми їх відпрацюємо і впораємося, якщо законопроєкти будуть проголосовані. Але дійсно, ще багато роботи попереду, головне — щоб не зупинявся процес політично, а технічно ми зможемо відпрацювати все необхідне. Та щоб дійти до логічного завершення земельної реформи, потрібен час мінімум до 2030 року, адже лише ринок землі має декілька перехідних етапів, та й процеси, пов’язані із земельною трансформацією, не відбуваються швидко. Але є певні речі, які дійсно потрібно завершити в першому півріччі 2021 року.

Супровідні позитивні моменти відкриття ринку землі — це встановлення основних правил ринку, консолідація земель, здешевлення кредитів в агро під купівлю землі.

Також варто підкреслити, що в кожній громаді планується виділити представника, який займатиметься аграрними питаннями. Щоб кожен житель громади мав змогу як користувач отримати інформацію. А якщо він бажає створити власний бізнес, стати фермером, то щоб він мав чіткий план, як це зробити, де держава готова допомогти. Дуже важливим моментом у процесі запуску ринку землі є комунікація, навчання та швидке інформування про нові можливості, які з’являються в рамках впровадження земельної реформи.

Ми запізнюємося з реформою, - Тимофій Милованов, президент Київської школи економіки:

- Як мінімум, до липня 2021 року потрібно прийняти 4 законопроєкти, які регулюватимуть процеси управління землею, децентралізацію, позбавлять корупційних моментів, забезпечать рівноправні умови кредитування та визначать правила приватизації землі в майбутньому. Ці законопроєкти потрібно прийняти, інакше система буде перекошеною в бік сильних гравців ринку, а це — неприйнятно і несправедливо.

Також потрібно прийняти понад 50 постанов, і, за нашими підрахунками, щотижня слід приймати по дві постанови. Тому потрібен чемпіон реформи, і призначення Романа Лещенка міністром агрополітики вселяє надію, що ми встигнемо вчасно запустити ринок землі. Адже ми повинні розуміти, що ця реформа створить ринок капіталу і дасть економіці можливість розвиватися.

Національна інфраструктура геопросторових даних допоможе відійти від корупційних діянь, - Іван Фурсенко, перший заступник керівника Всеукраїнської асоціації громад:

- Сподіваюся, що після доопрацювання законопроєкт №2194 буде проголосований, оскільки для сільських територій це дуже важливо: потрібно встановлювати межі між громадами, які на сьогодні відсутні; громадам потрібно надати можливість самостійно змінювати цільове призначення; місцевому самоврядуванню — надати можливість контролювати використання земельних ділянок.

Після прийняття Закону «Про національну інфраструктуру геопросторових даних» сподіваємося, що держава більш активно долучатиметься до цього процесу. Ми повинні якнайшвидше наповнити цю інфраструктуру, щоб усі бажаючі могли подивитися, що знаходиться на тих чи інших територіях і яким чином певне підприємство чи компанія використовує земельну ділянку.

Також хотів звернути увагу в процесі обговорення земельної реформи на безоплатну приватизацію. На превеликий жаль, цей рудимент залишається важливим і складним для місцевого самоврядування. Якщо держава запроваджує цю пільгу, то має компенсувати якимось фінансовим ресурсом, а земля повинна використовуватись тими людьми, які реально користуються нею в бізнес-цілях або для ведення особистого господарства.

Національна інфраструктура геопросторових даних допоможе відійти від корупційних діянь. Якщо землі стануть публічними, а використання земель — прозорим, бізнесу буде легше працювати, адже для всіх учасників ринку будуть створені однакові умови, і надходження до місцевих бюджетів будуть збільшуватися.

Очікуваний ефект — захист нинішнього формату ведення бізнесу, - Роман Сластьон, генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ):

- Більшість великих гравців незадоволені форматом ринку, який окреслений законом №553. Можу сказати, що 95% компаній-членів УКАБ не готові купувати за окресленими схемами землю, а планують і надалі її орендувати.

Ми розуміємо, що буде багато нових власників землі, які не будуть зацікавлені в її обробітку. Тобто відбудеться зміна власників і концентрація земель у руках тих людей, які володіють фінансовими ресурсами. В цьому контексті важливе прийняття законопроєкту №2194, який передбачає регулювання переважного права на викуп землі та можливість його передачі. Основний мотив — це можливість збереження земельного банку і уникнення рейдерських атак на бізнес.

Для малих фермерів придбання землі стане великим викликом, і головне, щоб у цьому питанні для них була державна підтримка для вирівнювання можливостей збереження земельного активу. Адже сьогодні є певна нерівність у доступі до фінансових ресурсів. Щоправда, дещо стурбовані направленістю державної підтримки виключно на малих фермерів, які займаються здебільшого виробництвом зерна, але щоб цей напрям був ефективним, він потребує певних масштабів. Вважаємо, що підтримка повинна спрямовуватись на виробництво продукції з доданою вартістю — садівництво, овочівництво, тваринництво.

В Україні немає драйвера земельних реформ, - Іван Слободяник, голова Всеукраїнського конґресу фермерів, голова ГО «Агро-Продовольча Рада»

- Турбує, що одну з ключових реформ країни і питання дорожньої карти піднімають приватні організації та громадські інституції, а не держава. Можна констатувати, що в Україні немає драйвера реформ.

Є сподівання, що, можливо, Мінагрополітики стане таким драйвером, але питання — скільки часу потрібно для його відновлення та встановлення повноважень? Хочу зазначити, що фермера не цікавлять придворні ігри, його цікавить найбільше питання — де взяти гроші на купівлю землі. Для цього єдиним інструментом сьогодні є Фонд гарантування кредитів. До ринку землі залишається пів року, фонд не створено — ось і вся дорожня карта.

Тому, на мою думку, дорожня карта не здійсненна з точки зору адекватного запровадження. Фактично запуск самого ринку з дорожньою картою не співпадає десь років на два.

Повинні зменшити пресинг, пов'язаний із погодженням землевпорядної документації, - Сергій Кубах, керівник напряму земельної реформи Програми USAID з аграрного і сільського розвитку:

- Україна знаходиться на правильному шляху переходу до нової системи публічного управління земельними ресурсам. Але коли ми говоримо про нову систему управління і планування, ми маємо розуміти, що зі старою системою «погоджень» потрібно закінчувати.

Фактично можна виділити два етапи, які потрібно пройти: до того як з’являться в громадах комплексні плани просторового планування та коли вся інформація про ресурси, рішення громади стане публічною і доступною. Для цього потрібно, щоб кадастр був наповнений максимально всіма відомостями.

Окрім ухвалених законів про просторове планування, а також закону про Державний аграрний реєстр, вкрай важливим зараз є ухвалення законопроєкту №2194, що чекає на голосування парламентом у другому читанні. Він поверне громадам право розпоряджатися землею за межами населених пунктів, спростить доступ до земельних ресурсів для населення і бізнесу завдяки скасуванню зайвих дозволів та дублювання процедур перевірки документації із землеустрою. Ця дерегуляція потрібна, щоб дати громадам повноцінно управляти своїми територіями.

Управління землями повинне бути перенесене на максимально локальний рівень, - Андрій Мартин, старший проєктний менеджер (земельна реформа) Офісу реформ Кабінету Міністрів України:

- Для реалізації прав на землю для громадян і бізнесу вагомим внеском дійсно земельної дерегуляції може стати законопроєкт №2194. На превеликий жаль, прийняти його цього року не вдалося, але є сподівання, що друга спроба в наступному році буде більш успішною. Це найбільший і наймасштабніший законопроєкт з пакету документів земельної реформи — в ньому зібрано понад 30 різноманітних ініціатив, які покликані спростити проведення землеустрою, оцінки земель.

Другою важливою складовою є децентралізація, адже управління землями повинне бути перенесене на максимально локальний рівень, громади мають стати основними контролерами і ключовими гравцями у питаннях розпорядження землями. Хочу наголосити, що дерегуляція дає вигоди не лише для сільського господарства, але й стане великим поштовхом для економічного зростання в цілому, оскільки всі галузі повинні отримати додаткові стимули для розвитку завдяки доступу до земельних ресурсів.

Підтримка фермерів є ключовою річчю в дизайні ринку землі, - Олег Нів’євський, професор Київської школи економіки, експерт із земельних відносин:

- Оцінка очікуваних вигод ринку землі в тому дизайні, яким він має бути, за нашими підрахунками — на рівні $2 млрд. Якби в нас був лібералізований ринок, то цей показник був би $10 млрд. Але є два критичних моменти, які стосуються дизайну ринку землі. Питання підтримки малих фермерів у частині доступу до фінансування і в частині державної підтримки.

З міжнародної точки зору обмеження на ринку землі досить неефективні та їх легко обійти. Набагато важливіше — створення конкуренції з боку малих виробників великим. Тому підтримка фермерів є ключовою річчю в дизайні ринку землі.

Доступ до фінансування — це запуск Фонду гарантування кредитів, який дозволить покращити доступ малих фермерів до кредитування. Але створення такої установи займе багато часу, і я не впевнений, що за пів року вдасться це зробити.

Інше питання — державної підтримки, оскільки на Фонд гарантування кредитів потрібно виділяти кошти. Чи передбачені в бюджеті-2021 безпосередньо витрати на створення такого фонду?

Людмила Лебідь, AgroPortal.ua

 

Від перемоги до поразки, або Земельні підсумки 2020 року, - Денис Башлик, директор зі зв'язків з державними органами Асоціації "Український клуб аграрного бізнесу", екс-голова Держгеокадастру

24 грудня 2020 року

Без перебільшення, 2020 рік можна назвати роком земельної реформи, або краще сказати "роком реформування земельних відносин". Від самого початку 9 скликання Верховної Ради України, робота Комітету з питань аграрної та земельної політики була як ніколи ефективною. У такий спосіб був зареєстрований цілий блок земельних законопроєктів, що охопив як політичні, так і технічні законопроєкти. Також на рівні рішень Уряду було прийнято низку дуже важливих ініціатив.

Топ-3 перемог

Перша і, мабуть, найвизначніша подія цього року, яка фактично розпочала новий етап земельної реформи в Україні — прийняття Закону про ринок землі. 

У доленосну ніч з 30 на 31 березня 2020 року, Верховна Рада проголосувала за найрезонансніший і найбільш суперечливий земельний Закон, це рішення підтримали 259 народних депутатів. 

Незважаючи на суперечливу модель, у такий спосіб в українців з’явилася надія, що мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення, який упродовж 19 років позбавляв громадян розпоряджатися власною землею — відійде у небуття.

Ще однією перемогою стало прийняття Закону "Про національну інфраструктуру геопросторових даних", який цілком відповідає Директиві Європейського Союзу (INSPIRE) та передбачає створення єдиного "вікна доступу" для роботи з геопросторовими даними. 

У майбутньому він надасть можливість об’єднати інформацію про різні об’єкти інфраструктури, мережі комунікацій та бази даних, що стануть доступними користувачам у формі відкритих даних через єдиний геопортал НІГД, або через галузеві геопортали утримувачів геопросторових даних. 

Відтак Україна щороку заощаджуватиме до 100 млн. грн, що витрачалися через неузгодженість між різними адміністраторами кадастрів.

Наостанок — передача земель у комунальну власність ОТГ та відкриття інформації про межі земельних ділянок (координати поворотних точок) Держгеокадастру. 

З першим все зрозуміло – історична справедливість щодо розпорядження землями на місцях поступово відновлюється. 

З другим — жодної стратегічної необхідності приховувати масиви даних про координати земельних ділянок не було (у більшості західних країн доступ до таких даних давно відкритий), в Україні його мали виключно державні кадастрові реєстратори. 

З огляду на це, отримати інформацію легально — було просто неможливо. На щастя, від 2 січня 2020 року, доступ до даних про координати поворотних точок отримали інженери-землевпорядники, інженери-геодезисти, експерти-оцінювачі та органи місцевого самоврядування. Стрімке функціонування чорного ринку припинилося.

Топ-3 поразок

Першою поразкою стало неприйняття Верховною Радою у другому читанні законопроєкту № 2194, який мав би нормалізувати питання управління земельними ресурсами, знищення корупційних схем у земельній сфері і відновлення справедливості для українців. 

Тут можна багато писати та аналізувати, однак суть лишається незмінною: аби ринок землі зміг повноцінно функціонувати, прийняття даного законопроєкту гостро необхідне. 

Допоки розпорядження землями державної власності за межами населених пунктів не буде передано у комунальну власність територіальних громад, доки не буде запроваджено єдину перевірку документації із землеустрою – ні про який цивілізований ринок не варто й говорити.

Ще одним "розчаруванням року" стало повне "згортання" електронних аукціонів. Законопроєкт № 2195, який мав би суттєво мінімізувати рівень поширених корупційних практик на ринку землі, досі не було прийнято у другому читанні. 

У такий спосіб прозорість у сфері розпорядження землями державної та комунальної власності через запровадження продажу земель виключно на земельних торгах у формі електронних аукціонів, які ще у 2019 році показували непогані результати, цьогоріч зазнали фіаско. 

Після чого реалізація аукціонів повернулась до стандартної схеми класичних торгів. Окрім цього було припинено пілотний проєкт з СЕТАМ, що стало суто політичним рішенням.

Третьою, не менш болючою поразкою, лишається Закон про консолідацію земель, який ніби "Дамоклів меч" підвішений у плані дій уряду на майбутній рік. 

За попередніми даними, направлення законопроєкту заплановано через пів року після прийняття закону про землю. Як буде насправді — невідомо. 

На сьогодні аграрний виробник навряд чи з упевненістю може сказати, що відчуває себе захищеним у правах на землю, а у переддень відкриття ринку землі, ситуація лише погіршується. 

Якщо відкинути всі ризики, що існують у не правовому полі, нинішня ситуація у земельних відносинах все ще створює додаткові ризики, які виникають через відсутність механізму консолідації. Тож прийняття цього закону у межах комплексної земельної реформи є невідкладним.

Зрештою попри таку "ложку дьогтю" у земельній сфері, ніщо не зможе нівелювати цьогорічні досягнення. Щодня створюється надійне підґрунтя для подальшого розвитку, тож земельні відносини виходять на новий рівень. Головне — не збавляти темп та не робити кроків назад.

Джерело: https://www.epravda.com.ua/

 

Mайже у 30 разів зросла кількість аукціонів з оренди землі

23 грудня 2020 року

У 2013 році в Україні було проведено лише 30 успішних аукціонів щодо 79 земельних ділянок сільськогосподарського призначення (2.7 тис. га). За 5 років площа земель, яку українські аграрії беруть в оренду через відкриті аукціони, зросла до майже 70 тис. га на рік. Такі дані наводяться у «Звіті з аграрної політики», підготовлений експертами Василем Квартюком, Томасом Херцфельдом та іншими для Національної асоціації сільськогосподарських дорадчих служб України.

Зазначається, що у 2014 році загальна кількість ділянок, які було успішно передано в оренду на аукціонах, підскочила до 340 (8.5 тис. га). Переважна більшість аукціонів відбулася в Одеській (33.8%) та Полтавській (31.8%) областях.

«Починаючи з 2015 року, ми спостерігаємо стабільне зростання площ, переданих в оренду на аукціонах, досягнувши майже 67 тис. га успішно переданих в оренду у 2018 році (на 1,498 аукціонах, на яких було виставлено 3,563 ділянки)», – йдеться у звіті.

Попри те, що постанову КМУ № 688 було прийнято 21 червня 2017 року, онлайн аукціони набули популярності лише у 2019 році. Лише 4 тис. га (185 лотів на 84 аукціонах) було передано в оренду на онлайн аукціонах у 2018 році, тоді як у 2019 році ця цифра зросла до 36.5 тис. га (2,050 лотів через 1,150 аукціонах) практично замінюючи традиційні аукціони.

За винятком кількох випадків, всі онлайн-аукціони проводилися на веб-платформі, розробленій та наданій державним підприємством «Система електронних торгів арештованим майном» (СЕТАМ).

Джерело AgroPolit.com

 

Тисячогектарну ділянку з покладами золота вперше на аукціон виставила Державна служба геології та надр України

22 грудня 2020 року

Аукціон відбудеться завтра,  23 грудня 2020 року, у системі Прозорро.Продажі в режимі реального часу.

"Жовтоводська площа розташована в Дніпропетровській області. Її площа становить понад 1000 га. На ній визначені ресурси руди та промисловий вміст золота й ніобію (супутньої корисної копалини).

Ділянка пропонується інвесторам для геологічного вивчення та дослідно-промислової розробки терміном на 5 років. Стартова вартість лоту 4,48 млн грн", - йдеться у повідомленні прес-служба Держгеонадр.

Окрім золотоносного лоту, Держгеонадра виставила на аукціони 5 ділянок з покладами підземних вод, 4 - бурштину, 1 - марганцевих руд, 1 - коаліна і 1 - опоки.

 

Уряд призначив в. о. голови Держгеокадастру Олексія Пінчука

21 грудня 2020 року

Кабінет Міністрів України призначив виконувачем обов’язки голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру Олексія Пінчука. До цього він обіймав посаду начальника Управління з питань євроінтеграції та міжнародного співробітництва Держгеокадастру.

Про це повідомив у Facebook представник уряду у парламенті Василь Мокан.

“Зранку відбулося позачергове засідання Кабміну. …тимчасове виконання обов’язків голови Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру покладено на Пінчука Олексія Ігоровича (начальник Управління з питань євроінтеграції та міжнародного співробітництва Держгеокадастру)”, – написав Мокан.

Також Кабмін звільнив Романа Лещенка, якого Верховна Рада України   призначила  новим очільником Міністерства аграрної політики та продовольства, з посади голови Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру.

 

На відновлення аграрного міністерства знадобиться 1 мільярд гривень. "Слуги народу" планують відновити його роботу з настанням 2021 року. А бюджет на міністерство з'явиться лише з наступного року

20 грудня 2020 року

Нове міністерство створять шляхом розділення Міністерства розвитку економіки, торгівлі й сільського господарства.

"Створення нових міністерств, яких може стати навіть більше, ніж за попередньої влади, "коштує великої кількості ресурсів і грошей платників податків", заявляв виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.

За оцінками експертів тільки витрати на апарат нового міністерства АПК складуть 340 мільйонів гривень. А загальні витрати на його створення сягнуть 1 мільярд  гривень. Кадри - окреме питання. Повноцінно нове міністерство зможе запрацювати не раніше, ніж влітку 2021 року.

Довідково

Рік тому Кабмін реорганізував Міністерство аграрної політики та продовольства, приєднавши його до Міністерства розвитку економіки, торгівлі й сільського господарства. Тодішній керівник Мінекономрозвитку Милованов пояснював це необхідністю комплексного вирішення завдань із пришвидшення ключових реформ. Тепер він прогнозує, що на відновлення профільного сільськогосподарського міністерства за найоптимістичнішими оцінками, знадобиться рік, а то й півтора. Милованов заявляв, що у міністра новоствореного міністерства виникнуть проблеми як з ресурсами, так і з кадрами.

- Потрібно буде відповідати за реформи, а ресурсів і кадрів для цього немає. Бюджет на міністерство з'явиться лише з наступного року, а потрібно буде вже зараз провести 300 конкурсів, - наголосив екс-урядовець,слугонародівський реформатор.

Джерело: https://www.unian.ua/

 

Відповіді Романа Лещенка, міністра Мінагрополітики  на запитання  громадян

Триває інвентаризація земель. Їх теж передадуть  територіальним громадам, - Роман Лещенко, міністр Мінагрополітики

19 грудня 2020 року

Запитання

- Хто буде надавати дозволи, якщо земельну ділянку не проінвентерезовано і не передано в ОТГ, бо була передача земельних ділянок з кадастровими номерами, і яка доля буде без кадастрових номерів? - Oleksander Vasylovych

- А що із землями, які не проінвентаризували? Вони залишилися у підпорядкуванні кадастру чи ними володіє ОТГ? - Жора Вартанов

Відповідь

- Інвентаризація триває і одразу після того як її буде інвентаризовано - землю перепередадуть ОТГ, - Роман Лещенко

Якщо є випадки зловживань, то з ними потрібно розбиратися, - відповідь Романа Лещенка, міністра Мінагрополітики на повторне звернення до нього Vitaly Zheludko

Запитання

- Пане Роман, як так - у фермерів, які працювали по 30 років, землю забирають і роздають тим, хто не буде працювати на землі. Чому фермерам пропонують викупити землю, а чиновники беруть даром і скільки хочуть, або можуть, - Vitaly Zheludko

Відповідь

- А можна більш конкретно. Якщо є випадки зловживань, то з ними потрібно розбиратися, -  Роман Лещенко.

Уточнення 

 Був у вас на прийомі, ви в курсі. Із Запоріжжя Долинська ОТГ, - Vitaly Zheludko .

Після оцифрування паперових носіїв будуть з'ясовувати обставини зниклих 5 млн гектарів земель

Запитання

- Пане міністре. Чи будуть розслідування по решті 5 млн га земель, зниклих з геокадастру? - Наталія Клодніцька

Відповідь

- Зараз є потреба в оцифруванні паперових носіїв, на яких знаходиться вся документація по розпорядженню землями до 2013 року. Після цього будемо з‘ясовувати всі обставини, - Роман Лещенко

Джерело: сторінка Романа Лещенка "Борітеся - поборите!" у Facebook  

 

1 мільйон 800 тисяч гектарів земель сільськогосподарського призначення передано 1162 територіальним громадам. Залишилося передати ще 140 громадам

18 грудня 2020 року

1162 територіальних громади вже отримали в комунальну власність 1,8 млн га земель сільськогосподарського призначення, що були у державній власності, - пише Роман Лещенко, міністр Мінагрополітики, на своїй сторінці "Борітеся - поборите!" у Facebook.

Держгеокадастру залишилося передати землі 140 громадам.

Переданих земель могло бути й більше станом на сьогодні, проте у частині територіальних громад через лікарняні, перевибори голів, судові справи, не відбулася перша сесія. Вони отримають землі, як тільки перепони зникнуть.

Усі ініціативи, початі за мого керівництва в Держгеокадастрі, будуть доведені до логічного завершення. Повернути землю народу та нарешті відновити справедливість - це завдання, яке ми змогли реалізувати в найкоротший час.

 

Електронна інформаційна взаємодія між Державним земельним кадастром та Єдиною державною електронною системою у сфері будівництва має запрацювати у режимі реального часу до 31 березня 2021 року, - за проєктом постанови Кабінету Міністрів України

18 грудня 2020 року

Сьогодні, 18 грудня 2020 року, Mіністерство розвитку громад та територій України оприлюднило проєкт постанови Кабінету Міністрів України “Деякі питання забезпечення функціонування Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва”.

На підготовчий період налагодження запуску Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва проєкт постанови визначає завдання  для Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, яке має забезпечити:

  • до 31 березня 2021 р. – призначення відповідальної особи кваліфікаційної комісії Держгеокадастру за проведення первинної верифікації в електронному кабінеті користувача Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва осіб, які в установленому законом порядку включені до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників або Державного реєстру сертифікованих інженерів-геодезистів;
  • до налагодження  електронної інформаційної взаємодії між Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва та Державним земельним кадастром у режимі реального часу – первинну верифікацію в електронному кабінеті користувача Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва осіб, які в установленому законом порядку включені до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників або Державного реєстру сертифікованих інженерів-геодезистів;
  • до 31 березня 2021 р. – електронну інформаційну взаємодію між Єдиною державною електронною системою у сфері будівництва та Державним земельним кадастром у режимі реального часу для отримання відомостей Державного земельного кадастру про:
  1. обмеження у використанні земельних ділянок;
  2. координати поворотних точок меж земельних ділянок;
  3. земельну ділянку за реквізитами адреси місцезнаходження земельної ділянки в Державному земельному кадастрі;
  4. межі адміністративно-територіальних одиниць;
  5. осіб, які в установленому законом порядку включені до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників або Державного реєстру сертифікованих інженерів-геодезистів.

Джерело: https://www.minregion.gov.ua/

 

Українська земля не для українців

17 грудня 2020 року

Сьогодні, 17 грудня 2020 року, минає 100 років, як Сейм Польщі ухвалив закон про пільгове надання землі в Західній Україні інвалідам та ветеранам польського війська польсько-української та польсько-радянської воєн.

Вояки, які відзначились в боях, та добровольці, що брали участь у бойових діях, могли отримати безкоштовно до 45 га землі, решта колишніх польських жовнірів могли придбати землю за пільговою ціною в кредит на 30 років зі звільненням від оплати у перші 5 років.

За цим механізмом було роздано 800 тис. га землі, що після війни залишилась без господарів (наприклад, на Волині землі династії Романових) або відібраної в українських селян (вище граничної норми). Лише на Тернопільщині через примусову парцеляцію, тобто позбавлення землі українських селян, планувалось оселити 40 тис. осадницьких господарств, що мало збільшити чисельність поляків на 200 тис. осіб.

У 1925 р. ухвалено новий закон, за яким осадникам щорічно виділяли 200 тис. га державних і приватних земель.

Після падіння ЗУНР уряд Польщі на щойно окупованих українських етнічних територіях розпочав системну та форсовану політику полонізації, застосовуючи масове переселення поляків в Західну Україну, економічну дискримінацію українців з метою посилити їхню еміграцію в чужі країни, обмеження діяльності або й закриття українських освітніх та культурних установ, брутальне насадження в усіх сферах життя польської мови та культури. Така ганебна політика стала одним із вагомих чинників майбутніх польсько-українських конфліктів.

Джерело: https://www.facebook.com/zenon.borovets.1

 

Міністром аграрної політики та продовольства став Роман Лещенко - дотепер голова Держгеокадастру

17 грудня 2020 року

Верховна Рада призначила голову Держгеокадастру Романа Лещенка міністром аграрної політики та продовольства.

Як передає кореспондент Укрінформу, відповідну постанову підтримали 242 народні депутати.

Новопризначений міністр Лещенко склав присягу члена Кабміну.

"Зобов'язуюся додержуватися Конституції України та законів України, зміцнювати суверенітет і незалежність нашої держави, обстоювати права та свободи людини та громадянина, дбати про добробут українського народу та сталий демократичний розвиток українського суспільства", - зачитав текст присяги Лещенко.

Міністр також подякував парламентаріям за підтримку і дав слово, що "історичну місію з відновлення Міністерства аграрної політики ми виконаємо заради наших майбутніх поколінь".

Голова Верховної Ради Дмитро Разумков привітав нового члена Кабміну зі вступом на посаду.

Довідково

Лещенко народився 1988 року на Черкащині. Закінчив юридичний факультет Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, спеціальність - «Правознавство». Кандидат юридичних наук. Автор монографії «Фінансово-правове регулювання офшорних механізмів», співавтор навчального посібника «Фінансове право».

З 2013 року і дотепер працює на посаді асистента, доцента кафедри фінансового права юридичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.

Член Постійної правничої комісії Вченої Ради Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.

Нагороджений почесною грамотою Черкаської обласної державної адміністрації та обласної ради «За особливі заслуги перед Черкащиною» (2018).

З 10 червня 2020 року - голова Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.

 

Визначилися найгірші фахівці з підготовки документації із землеустрою

17 грудня 2020 року

За повідомленням Держгеокадастру найнижчу оцінку отримали проекти землеустрою, розроблені фахівцями Києва, Миколаївської, Донецької, Одеської та Херсонської областей. За результатами розглянутої за минулий тиждень документації їм повернуто на доопрацювання відповідно 56; 75 та  76 відсотків проектів.

Загалом з 7 по 11 грудня 2020 за висновками експертів державної експертизи не погоджено 3208 документацій - 19 відсотків від загальної кількості.

 

У порядку денному пленарного засідання Верховної Ради призначення аграрного міністра, питання земельних відносин, екології, зелених насаджень тощо

17 грудня 2020 року

Сьогодні, 17 грудня, згідно з порядком денним відбудеться чергове пленарне засідання четвертої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання, на якому окрім інших планується розглянути:

  • - проект постанови про призначення Міністра аграрної політики та продовольства України;
  • - проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо єдиної правової долі земельної ділянки та розміщеного на ній об'єкта нерухомості)», № 0850  - друге читання;
  • - проект Закону України «Про державний екологічний контроль», № 3091 і 3091-1;
  • - проект Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" щодо Генеральної схеми планування території України», № 3337;
  • - проект Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за порушення порядку видалення зелених насаджень», № 3805.

Детальніша інформація тут: Інформаційне управління Апарату Верховної Ради України.

 

П’ять ключових напрямків роботи Романа Лещенка на посаді агарного міністра

16 грудня 2020 року

Претендент на голову Мінагрополітики, очільник Держгеокадастру Роман Лещенко озвучив депутатам фракції «Слуга народу» ключові завдання на посаді міністра. Про це повідомили AgroPolit.com джерела у фракції після вчорашнього вечірнього зібрання.

Лещенко представив п’ять ключових напрямків:

Перший – сформувати стратегію розвитку сектору на 7-10 років.

«Ми маємо розуміти, куди рухається агросектор, яка місія та яким він буде в перспективі», – розповідає один з депутатів-слуг.

Другий – запуск прозорого Державного реєстру отримувачів державної підтримки з бюджету аграріями.

Лещенко нагадав, що відповідний закон 985-IX уже підписаний президентом Володимиром Зеленським – лишилося запровадити його у 2021 році.

Третій – продовження земельної реформи, заявленої президентом. Роман Лещенко назвав кілька її складових, доповнює свого колегу ще один депутат.

Зокрема, мова іде про прийняття законопроекту 2194 про земельну децентралізацію (нагадаємо депутати відправили його на доопрацювання для повторного читання – Авт.), відкриття ринку землі з 1 липня 2021 року для українців, завершення переведення Держгеокадастру «в цифру», — розповідає співрозмовник.

Конкретний земельний план голова Держгеокадастру Роман Лещенко планує презентувати завтра у другій половині дня, що анонсував уже Держгеокадастр.

Четвертий – завершення реформування Держпродспоживслужби та зближення українського ветеринарно-санітарного законодавства із європейським.

П’ятий — розвиток зрошення в Україні. «Йдеться про створення об’єднання водокористувачів, реанімацію вже діючої концепції зрошення та інше», – каже третій депутат.

За словами наших співрозмовників, Роман Лещенко також пообіцяв передати в управління Мінекономіки подальшу долю приватизації аграрних держпідприємств. Щодо НААН, то землі Академії обіцяв передати на розпаювання та громадам. Лісова сфера та рибне господарство не входитиме у сферу інтересів оновленого Мінагрополітики і залишиться за Мінаекології.

Як розповідають очевидці зустрічі Романа Лещенка із президентською фракцією, після озвучування цього плану його підтримала практично одностайно.

«Бурхливими оплесками. При чому аплодували всі групи, включаючи коломойського, павлюковці, мажоритарники», – відмічає наш співрозмовник.

Нагадаємо, що у цей четвер очікується голосування за його кандидатуру в сесійній залі на посаду міністра аграрної політики, і під це вже є достатньо голосів.  Щодо дедлайнів поновлення Мінагро, то звучала цифра 4-5 місяців.

 

Аграрне міністерство може бути створене з настанням 2021 року

16 грудня 2020 року

Про це заявив прем'єр-міністр Денис Шмигаль під час засідання Уряду.

- Україна має потужний аграрний сектор, тому з перших місяців роботи нашого Уряду я говорив про необхідність відновлення роботи профільного аграрного міністерства. Нам потрібна ефективна державницька політика у сфері АПК, а також захист інтересів українських виробників, — зазначив Денис Шмигаль.

Президент України Володимир Зеленський рекомендує своїй фракції в парламенті «Слуга народу» підтримати на посаду міністра аграрної політики Романа Лещенка, голову Держгеокадастру, - повідомляє AgroPolit.com. Видання зазначає, що кадрова ротація відбудеться наступного року після розділення Міністерства розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства та виокремлення Мінагрополітики у структурі Кабміну, як окремого відомства.

«Президент дав Роману Лещенку один місяць, аби успішно закрити питання передачі державних земель громадам. Це ключове завдання, яке він мав виконати у Держгеокадастрі: перевести використання державних земель в площину прозорих правил», — йдеться в повідомленні.

 

Меморандум між Держгеокадастром та Нідерландським "Kadaster" про взаєморозуміння сприятиме прискоренню інтеграції України до глобальної та європейської системи геопросторової інформації

16 грудня 2020 року

Відбулося підписання Меморандуму про взаєморозуміння між Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру і Нідерландським агентством з питань кадастру, земельного реєстру та картографії (Kadaster) з питань інституційного та партнерського співробітництва у сфері національної інфраструктури геопросторових даних. З українського боку документ підписав Голова Держгеокадастру Роман Лещенко. У Королівстві Нідерланди меморандум підписав Директор Нідерландського кадастру Френк Тієрольф.

Подія відбулася в режимі онлайн, враховуючи карантинні обмеження.  

«Зважаючи на той факт, що нідерландський досвід у сфері геопросторових даних є провідним у світі, укладення Меморандуму про взаєморозуміння сприятиме прискоренню процесу інтеграції України до глобальної та європейської системи геопросторової інформації. Також цей документ відкриває можливості для регулярного обміну досвідом та кращими практиками задля розвитку та забезпечення ефективного функціонування національної інфраструктури геопросторових даних», — зазначив Голова Держгеокадастру Роман Лещенко.

У межах Меморандуму сторони домовилися розвивати співпрацю у сфері геопросторових даних, картографії та кадастру, а також обмінюватися досвідом між профільними фахівцями з метою вдосконалення функціонування національної інфраструктури геопросторових даних. Реалізація Меморандуму дозволить розширити двосторонню співпрацю у сфері НІГД, що сприятиме покращенню задоволення потреб суспільства в усіх видах географічної інформації, інтегруванню у глобальну та європейську інфраструктури геопросторових даних.

Меморандум набирає чинності з дати його підписання на п’ятирічний період із автоматичним продовженням кожні 5 років.

Довідково

Цього року Держгеокадастр та Kadaster підписали план спільних дій, одним із пунктів якого передбачалося розробити та погодити Меморандум про взаєморозуміння, зокрема, з метою підвищення можливостей українських фахівців щодо роботи з геопросторовими даними, прискорення впровадження принципів INSPIRE та забезпечення ефективності інтеграції різних кадастрів і реєстрів.

З огляду на те, що з 1 січня 2021 року набирає чинності Закон України «Про національну інфраструктуру геопросторових даних», опрацювання та погодження проєкту Меморандуму в короткі строки, незважаючи на карантинні обмеження, що діяли в Україні та Королівстві Нідерланди цього року, було особливо важливим, оскільки реалізація Меморандуму сприятиме створенню, ефективному функціонуванню та розвитку національної інфраструктури геопросторових даних.

Пресслужба Держгеокадастру

 

Проєкт Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань консолідації земель" - уже 5-й день на погодженні в Державній регуляторній службі. Що передбачає він?

16 грудня 2020 року

Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру розроблено проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань консолідації земель» з метою врегулювати відносини щодо здійснення консолідації земель сільськогосподарського призначення шляхом визначення організаційно-правових засад консолідації таких земель, підстав, способів та порядку проведення консолідації земель, а також пропонується визначити новий вид документації із землеустрою відповідно до якої здійснюватимуться заходи, пов’язані із проведенням консолідації земель.

Так, зокрема, запропоновано внести зміни до Земельного кодексу України:

додати положення про право викупу польових доріг (у разі, якщо особа набуває у власність всі земельні ділянки, як обслуговуються польовою дорогою, вона має право на викуп відповідної частини польової дороги в порядку, визначеному статтею 128 цього Кодексу, за нормативною грошовою оцінкою);

додати статтю про право особи вимагати обміну суміжної земельної ділянки сільськогосподарського призначення;

Також попронується внести зміни до Закону України Про оренду землі щодо можливості укладення договору суборенди земельної ділянки у масиві земель сільськогосподарського призначення на користь особи, що використовує інші земельні ділянки в такому масиві на будь-якому правовому титулі, без згоди власника земельної ділянки.

Окрім того, проектом запропоновано виключити положення щодо можливості обміну правами користування лише у випадку наявності «істотної частки» прав користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення, розташованими у межах масиву таких земель.

Проект акту містить норму стосовно нотаріального посвідчення підписів власників земельних ділянок стосовно яких передбачається зміна меж, обмін та інші способи консолідації земель (з метою встановлення механізмів захисту прав на землю суб’єктів консолідації).

Юрій БрикайлоDREAMDIM

 

У публічну кадастрову карту внесуть показники стану ґрунтів

16 грудня 2020 року

До кінця цього року Державна установа «Інститут охорони ґрунтів України» випише основні показники для формування системи моніторингу стану ґрунтових ресурсів, де міститиметься оцифрована інформація про ґрунти, повідомив Ігор Яцук, її голова.

- Прийняття правильних рішень у питанні збереження ґрунтів та отримання максимального економічного ефекту можливе за умов проведення регулярного моніторингу, — зауважив він.

Таким чином, вперше  «Інститут охорони ґрунтів України» проводить моніторинг в оцифрованому форматі, що дозволить спільно з Держгеокадастром наповнювати публічну кадастрову карту показниками ґрунтів.

- У результаті кожен сільгоспвиробник зможе ознайомитися зі станом ґрунтів на його земельній ділянці та приймати виважені рішення для сільгоспвиробництва, розуміти, що потрібно для збереження якісних показників і як отримати більший врожай, не порушуючи структуру ґрунтів і не виснажуючи їх...

Крім того, наразі ведеться робота з об'єднання показників системи моніторингу ґрунтів України з нормами ЄС та розробляється національна стратегія щодо нульового рівня деградації ґрунтів.

 

Чотири поправки до законопроєкту №2194 від експертів аналітичного центру «Розумна країна»

16 грудня 2020 року

Поправки спрямовані на унеможливлення набуття земель с/г призначення у власність іноземними громадянами та приватизації земель заповідників і земель історико-культурного значення.

Зокрема, пропонується:

Правка 1:  частину 5 статті 22 Земельного кодексу України викласти у такій редакції: «Землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземцям, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам. Набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимог статті 130 цього Кодексу».

Статтею 130 Земельного кодексу передбачається, що купувати землю зможуть лише юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, учасниками яких є лише громадяни України та/або держава, та/або територіальні громади; територіальні громади та держава. Іноземцям та іноземним юридичним компаніям заборонено купувати землі с/г призначення доки інше не буде вирішено на референдумі.

Правка 2: Повернути до Статті 82. «Право власності на землю юридичних осіб» Земельного Кодексу частину 2. «Земельні ділянки сільськогосподарського призначення, отримані у спадщину юридичними особами, які відповідно до цього Кодексу не можуть набувати їх у власність, підлягають відчуженню протягом одного року» .

А також додати частину 3: «У разі зміни цільового призначення земельної ділянки несільськогосподарського призначення з віднесенням такої  земельної ділянки до категорії земель сільськогосподарського призначення, власником якої є особа, яка відповідно до положень цього Кодексу не може набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, така земельна ділянка підлягає відчуженню протягом одного року».

    Таким чином, усувається навіть примарна можливість набувати у власність сільськогосподарські землі через «схему» зміни їх цільового призначення спочатку на несільськогосподарські, а потім, після їх скуповування, знову на сільськогосподарські.

Правка 3: Повернути слово «України» до частини 1 статті 33 та до частини 1 статті 131 Земельного кодексу України. Опоненти впевнені, що через його відсутність створюється «шпаринка» щодо набуття земель у власність іноземними громадянами. Таким чином, дані статті викласти у наступній редакції:

Частина 1 статті 33 «Земельні ділянки особистих селянських господарств»:

1. Земельні ділянки, призначені для ведення особистого селянського господарства, можуть передаватися громадянами у користування юридичним особам України і використовуватися ними для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства без зміни цільового призначення цих земельних ділянок.»

Частина 1 статті 131 «Набуття права власності на земельні ділянки на підставі інших цивільно-правових угод»:

«Громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.»

Правка 4: Задля уникнення ризиків приватизації земель заповідників і земель історико-культурного значення, фахівці ВАР та USAID пропонують частину 2 статті 150 не вилучати, а викласти у такій редакції:

«Припинення права постійного користування земельними ділянками особливо цінних земель, визначених у пункті «г» частини першої цієї статті, з підстави добровільної відмови від користування ними або шляхом їх вилучення здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України»

При цьому, враховуючи що Верховна Рада практично не розглядає дані питання, їх розгляд доцільно доручити Кабінету Міністрів як постійно діючому органу виконавчої влади, сформованому Верховною Радою України, а ось берегти від поверненню державі та громадам земель УААН, використання яких тісно пов’язане не стільки з наукою, скільки з корупцією, не варто.

Джерело: Всеукраїнська Аграрна Рада (ВАР)

 

Держгеокадастр роз'яснив, що вносити відомості про зміну цільового призначення земельної ділянки до Державного земельного кадастру слід лише після затвердження відповідного проекту землеустрою

16 грудня 2020 року

На жаль, чинне законодавство України не передбачає прямого врегулювання випадків зміни цільового призначення вже сформованих земельних ділянок за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок, а лише передбачає, що при формуванні земельної ділянки відповідні відомості можуть бути внесені до Державного земельного кадастру на підставі «відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок», тобто, у тому числі, на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Внаслідок цього на сьогодні існують різні підходи щодо моменту зміни цільового призначення земельної ділянки, зокрема, це внесення до Державного земельного кадастру відомостей про змінене цільове призначення земельної ділянки ще до затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Держгеокадастр у своєму лист звертає увагу на помилковість такої практики.

Земельним кодексом України встановлено, що зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок уповноваженими на це органами. Тобто, у разі зміни цільового призначення земельної ділянки відомості про угіддя ділянки підлягають внесенню до ДЗК на підставі затвердженого відповідного проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Разом з тим, у листі наголошено, що відмова у внесенні до ДЗК інформації про вид угідь земельної ділянки на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки при зміні цільового призначення земельної ділянки буде суперечити правилам про зміну цільового призначення земельної ділянки, а також правилам про різні категорії земель, а також порушуватиме принципи обов’язковості внесення до Державного земельного кадастру відомостей про всі його об’єкти, об’єктивності, достовірності та повноти відомостей у Державному земельному кадастрі.

Джерело: https://land.gov.ua/

 

За нецільове використання державних сільськогосподарських земель відкрито кримінальну справу

16 грудня 2020 року

Нецільове використання земельних ділянок Одеської державної дослідної станції  Національної академії аграрних наук, що відбувалося за корупційною схемою, організованою місцевими чиновниками, викрила Служба безпеки України.

Оперативники спецслужби встановили, що організатором протиправної діяльності є один з колишніх керівників Одеської облради. Використовуючи дві підконтрольні комерційні структури, він у змові із керівниками низки держпідприємств «сприяв» оформленню завідомо невигідних умов на вирощування сільгосппродукції на державних землях Причорномор'я.

За умовами договорів 80 відсотків урожаю переходило у власність комерсантів. Крім того, обсяги отриманої продукції було значно занижено в офіційній документації. Фактично зібраний урожай фігуранти реалізовували за ринковою вартістю. Прибуток від використання високоліквідних земель не надходить до державного бюджету.

За результатами слідчих дій вилучено чорнову документацію, комп’ютерну техніку, статутні документи підприємств, у тому числі зареєстрованих та розташованих на території РФ.

Тривають слідчі дії за ч. 3. ст. 212 та ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України для документування всіх обставин протиправної діяльності.

Джерело: https://ssu.gov.ua/  

 

На 44,5 відсотки  подешевшали земельні ділянки сільськогосподарського призначення на земельних аукціонах минулого тижня в порівнянні з попереднім

15 грудня 2020 року

За результатами земельних торгів середньозважений розмір річної плати за користування гектаром землі сільськогосподарського призначення становив 2441 гривню - це на 3039 гривень менше проти позаминулого тижня.

З  4 по 11 грудня 2020 року територіальні органи Держгеокадастру здійснили продаж прав оренди на 87 земельних ділянок загальною площею 860,32 гектара.

В Одеській області продано прав оренди на 47 земельних ділянок площею 424,79 га, Тернопільській – 14 земельних ділянок (96,66 га) та Черкаській – 5 земельних ділянок (74,21 га).

***

У доларовому еквіваленті розмір річної оренди 1 га земель сільгосппризначення за результатами земельних торгів минулого тижня становив 86,54 долара США.

Джерело: https://land.gov.ua

 

Земельні ділянки, на які розроблялася документації із землеустрою і яку  до сьогодні, 15 грудня, не подано на розгляд Держгеокадастру, ми починаємо  передавати територіальним громадам, - Роман Лещенко, голова земельного відомства

15 грудня 2020 року

Рішення щодо цих ділянок будуть приймати вже новообрані депутати територіальних громад. До територіальних громад можна буде звернутися з документацією розробленою на основі дозволу виданого Держгеокадастром.

- ...Всі ділянки, щодо яких регіональні управління кадастру не отримали документацію на затвердження, будуть передані громадам.

Громадяни, які розпочали розробку документів, але так і не подали їх на затвердження до сьогодні, зможуть затвердити документацію вже у своїх територіальних громадах, яким будуть передані земельні ділянки.

Важливо, що процес оформлення земельних ділянок не потрібно починати з нуля. До територіальних громад можна буде звернутися з документацією розробленою на основі дозволу виданого Держгеокадастром.

Впродовж минулих трьох тижнів Держгеокадастр передав територіальним громадам 1 млн 246 тис. га земель сільськогосподарського призначення. Землю вже отримали 857 територіальних громад.

- Я розумію, що у цього процесу є безліч ворогів та наразі ведеться шалена протидія. Однак, це не завадить мені виконати обіцяне та довести процес передачі земель територіальним громадам до логічного завершення. Дані про результати передачі земель цього тижня, вже традиційно, опублікуємо у п’ятницю.

Джерело: https://land.gov.ua

 

У Держгеокадастру зменшилася кількість замовлень на витяги про земельні ділянки та про їх нормативну грошову оцінку

15 грудня 2020 року

Переважна більшість громадян користується послугами Центрів з надання адміністративних послуг: за період з 7 по 14 грудня 2020 року через ЦНАПи видано 20,1 тисячу витягів, а замовлень на ці послуги безпосередньо у Держгеокадастрі було лише 11,4 тисячі.

Джерело:  https://land.gov.ua

 

Нормативна грошова оцінка земель здійснена в 4569 населених пунктах, межі встановлено 8878 адміністративно-територіальним одиницям

15 грудня 2020 року

За минулий тиждень цей список поповнився ще 71 населеним пунктом, а нормативна грошова оцінка проведена у 38 адміністративно-територіальних одиницях.

Джерело: https://land.gov.ua

 

22 мільйони 400 тисяч відомостей про земельні ділянки занесено у Державний земельний кадастр. Загальна площа ділянок становить 43 мільйони 800 тисяч гектарів

15 грудня 2020 року

За тиждень, що минув, у реэстрі з"явилося у реєстрі  – 35,5 тисяч новосформованих земельних ділянок площею 36,8 тисяч гектарів, зокрема, 15 мільйонів  земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 32 мільйони гектарів.

Джерело: https://land.gov.ua

 

857 територіальним громадам  уже передано 1 мільйон 246 тисяч гектарів земель сільськогосподарського призначення, - відзвітував Роман Лещенко, голова Держгеокадастру

14 грудня 2020 року

- Впродовж тижня, що минув, громади по всій країні щодня отримували від головних управлінь Держгеокадастру в комунальну власність по 100 і більше тисяч гектарів земель державної власності.

Загалом з державної в комунальну власність громад буде передано понад 2 мільйона гектарів сільськогосподарських земель.

Як я неодноразово заявляв, - пише Роман Лещенко на своїй сторінці "Борітеся - поборите!" у Facebook - Держгеокадастр немає амбіцій тримати державні землі сільськогосподарського призначення у себе. В майбутньому до сфери нашого розпорядження будуть відноситись лише землі на акті постійного користування в обсязі 750 тис. га. Решта земель будуть повністю передані територіальним громадам.

 

У спробі підкупу голови Держгеокадастру  Романа Лещенка двом особам повідомлено про підозру

10 грудня 2020 року

Детективи Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) і прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) повідомили про підозру керівнику одного з територіальних управлінь Держгеокадастру й посереднику, які намагалися підкупити голову Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.

Як повідомляє прес-служба НАБУ, один із затриманих може бути пов'язаний із компаніями, які надають послуги Держгеокадастру на проведення робіт із державної інвентаризації земель на територіях багатьох областей України в 2020 році.

"Відтак, не можна виключати, що ця особа може вплинути на зазначені процеси, тому НАБУ та САП вживатимуть усіх необхідних дій, аби запобігти такому впливу", - йдеться в повідомленні.

Дії осіб кваліфіковано за ч.4 ст.369 КК України. Нині вирішується питання про обрання затриманим запобіжного заходу.

Зазначається, що розслідування зазначених фактів НАБУ розпочало у вересні 2020 року за заявою голови Держгеокадастру Романа Лещенка про пропозицію надання йому неправомірної вигоди.

Як повідомлялося, 9 грудня керівника одного з територіальних управлінь Держгеокадастру і його посередника було затримано під час передання хабара голові Держгеокадастру, повідомила Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) у соцмережі Facebook.

Досудове розслідування встановило, що керівник головного управління Держгеокадастру однієї з областей і його посередник розробили і впровадили протиправну схему видачі за неправомірну вигоду наказів про надання дозволів на розробку проектів землеустрою, їх затвердження та передання земельних ділянок у власність громадян, які потім мають їх надати в користування зацікавленим представникам фермерських господарств.

Для безперешкодної реалізації такої схеми і збереження в силі рішень підлеглого зазначені особи запропонували, а потім передали голові Держгеокадастру двома частинами неправомірну вигоду на загальну суму $51,9 тис.

Джерело: https://ua.interfax.com.ua/

 

Нотаріусам припинено надання послуг з підключення, технічного і технологічного супроводження доступу до відомостей Державного земельного кадастру

10 грудня 2020 року

У зв’язку із набранням чинності 20.10.2020 постановою Кабінету Міністрів України від 09.10.2020 № 948 «Про затвердження Порядку проведення інвентаризації документації із землеустрою, внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України» (далі – Постанова), повідомляємо про неможливість виконання зобов’язань за договором про надання послуг з підключення, технічного і технологічного супроводження доступу до відомостей Державного земельного кадастру, укладеним між приватними нотаріусами та адміністратором Державного земельного кадастру.

Згідно з пунктом 4 Постанови нотаріусам, які мали такий доступ до відомостей Державного земельного кадастру відповідно до вимог Порядку забезпечення доступу нотаріусів до Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2015 № 457 (далі – Порядок забезпечення доступу), будуть підключені до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку без подання відповідних заяв.

Нотаріусам, які не мали доступу до Державного земельного кадастру відповідно до Порядку забезпечення доступу та виявлять бажання отримати його, буде надано такий доступ відповідно до пункту 187 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, за поданою відповідною заявою.

Джерело: http://dzk.gov.ua/

 

«Спецоперація завершилася, і вже найближчим часом разом з правоохоронцями ми розкриємо подробиці», - Роман Лещенко, голова Держгеокадастру

9 грудня 2020 року

- Після кількох місяців проведення оперативних заходів, спільно з НАБУ та СБУ, були затримані зловмисники, які хотіли роздерибанити державну землю, - сповіщає глава земельного відомства Роман Лещенко на своїй сторінці «Борітесґя – побороте!» у Facebook.

- Виконуючий обов‘язки керівника Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області та посередник, які запропонували мені 170 тисяч доларів за сприяння у дерибані державних земель, були затримані під час передачі чергового траншу в розмірі 25 тисяч доларів.

Тривала спецоперація завершилася, і вже найближчим часом разом з правоохоронцями ми розкриємо подробиці.

 

Затримали «на гарячому» двох осіб, які кількома траншами надали 52 тис. дол. США неправомірної вигоди голові Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру

9 грудня 2020 року

9 грудня 2020 року НАБУ та ГУ БКОЗ СБУ за процесуального керівництва САП затримали «на гарячому» двох осіб, які кількома траншами надали 52 тис. дол. США неправомірної вигоди голові Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру. Передбачалося, що загальна сума неправомірної вигоди, що призначалася за видачу наказів про виділення земельних ділянок підставним особам, становитиме 170 тис. дол. США.

Серед затриманих — в.о. начальника одного з територіальних управлінь Держгеокадастру та особа-посередник у передачі неправомірної вигоди.

Дії осіб попередньо кваліфіковані за ч.4 ст.369 («Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі») КК України. Вирішується питання про повідомлення затриманим про підозру.

За даними слідства, першу частину неправомірної вигоди у розмірі 26,9 тис. дол. США голові Держгеокадастру передали у листопаді 2020 року. Осіб викрито 9 грудня 2020 року під час передачі другого траншу неправомірної вигоди у розмірі 25 тис. дол. США.

Слідство вважає, що один із затриманих може бути пов’язаний із компаніями, які надають послуги Держгеокадастру на проведення робіт із державної інвентаризації земель на територіях багатьох областей України у 2020 році. Відтак, не можна виключати, що ця особа може вплинути на зазначені процеси, тому НАБУ та САП вживатимуть усіх необхідних дій, аби запобігти такому впливу.

Розслідування зазначених фактів НАБУ здійснює з вересня 2020 року.

Застереження. Відповідно до частини першої статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Джерело: https://nabu.gov.ua/novyny/

 

В ручному режимі кадастровий реєстратор буде вирішувати,  де реєструвати з "накладкою", а де ні ...виходить, збільшили корупційні ризики?! це один з відгуків на лист глави земельного відомства «Про відмови у державній реєстрації земельної ділянки з підстав наявності в її межах іншої земельної ділянки або її частини»

9 грудня 2020 року

Є й інші думки щодо намірів Романа Лещенко усувати перепони в реєстрації земельних ділянок:

- Це все популізм. На місцях накладок хай вони будуть сто раз правильні ніхто не реєструє. Поки немає чіткої постанови чи наказу це все два нічим не підкріплення. Сьогодні сказали одне, а завтра друге - Блащук Валентина

- Для цього і було надано роз'яснення територіальним органам Держгеокадастру - Роман Лещенко

-  Тобто, в ручному режимі кадастровий реєстратор буде вирішувати де реєструвати з "накладкою", а де ні...виходить, збільшили корупційні ризики?! - Viktor Symonets

- Вы сначала системой координат определитесь. Дайте ключи пересчёта всем одинаковые. Примите тот факт, что при пересчёте участков длины линий, площади меняються. И решите проблему, как быть если участок, который нужно регистрировать лежитьмя между двумя принятыми в разных системах. - Виктория Соловьева

- А постанова чи наказ шо?))) То вже давайте в закон запишемо)) чи в Конституцію - Vadym Kondratyuk

- Є накладки і в нас сільський голова набрав собі 20 паїв сформував площу а на те місце зліпив людей докупи і тепер прості люди б'ються судяться він спокійно користується землями - Nataliua Sloboguan

Джерело: сторінка  Романа Лещенка "Борітеся - поборите!" у Facebook 

 

Держгеокадастр: інформаційне повідомлення

Відмова у державній реєстрації земельної ділянки з підстав наявності в її межах іншої ділянки або її частини – як діяти державним реєстраторам?

8 грудня 2020 року

Ситуація, коли при державній реєстрації земельної ділянки з’ясовується факт «знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини», або, іншими словами, «накладка» – це страшний сон будь-якого інженера-землевпорядника.

Накладення запроектованої земельної ділянки на іншу, вже внесену до Державного земельного кадастру ділянку є підставою для відмови у державній реєстрації. Хоча в більшості випадків причина «накладок» – це помилки, допущені при формуванні вже існуючих ділянок, розплачуватися за них доводиться тому, хто «прийшов пізніше».

За наявною сьогодні практикою, інженер-землевпорядник, який запроектував (правильно) нову земельну ділянку, змушений шукати власника земельної ділянки, що відображена неправильно, виконавця робіт, який допустив помилку, просити їх цю помилку виправити, або ж виправляти її власним коштом чи за рахунок замовника. Далеко не завжди це можливо – наприклад, власник неправильно відображеної земельної ділянки може не йти на співпрацю і навіть заперечувати проти виправлення помилки.

Неможливість державної реєстрації земельної ділянки з накладкою часто призводить до того, що інженери-землевпорядники йдуть шляхом найменшого супротиву, стикуючи нову земельну ділянку із вже наявною у кадастрі, що відображена неправильно. Це множить помилки у кадастрі, виправляти їх стає все складніше і складніше – наприклад, коли йдеться про садове товариство, мова може йти про десятки і сотні невірно відображених земельних ділянок.

При цьому правило про недопустимість «накладок» (ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр») не стало дієвим запобіжником для їх виникнення – у Державному земельному кадастрі наразі наявні тисячі земельних ділянок із накладеннями.

Для припинення цієї практики, Держгеокадастром підготовлено відповідний лист з роз’ясненнями для державних кадастрових реєстраторів.

«У листі я звертаю увагу державних кадастрових реєстраторів на те, що, згідно з чинним законодавством, наявність «накладки» не є достатньою підставою для відмови у державній реєстрації земельної ділянки. Якщо земельна ділянка сформована правильно – вона повинна бути внесена до Державного земельного кадастру, незважаючи на наявність «накладки» – зазначив Голова Держгеокадастру Роман Лещенко.

Помилки, допущені при відображенні іншої земельної ділянки, повинні виправлятися, але не за рахунок тих, хто до цих помилок непричетний. Саме такий підхід дозволить покращити якість Державного земельного кадастру, а головне – усунути невиправдані перешкоди для реалізації земельних прав громадян.

На сьогодні «накладки» – масштабна і складна проблема, яка для свого вирішення потребує великих зусиль та перегляду цілої низки положень чинного законодавства, виконання великого обсягу робіт. Ця робота у Держгеокадастрі ведеться, і її результати найближчим часом будуть представлені професійній спільноті.

Прес-служба Держгеокадастру

 

Якщо земельна ділянка сформована правильно – вона повинна бути внесена до кадастру, незважаючи на наявність «накладки», - Роман Лещенко, голова Держгеокадастру

8 грудня 2020 року

Хто прийшов останній – той виправляє помилки попередників.

Приблизно така практика існує в Держгеокадастрі роками. Мова про реєстрацію земельних ділянок із так званими «накладками». Ситуація коли по факту все зроблено правильно, але до кадастрової карти раніше були внесені неправильні дані, і внаслідок реєстрації з’являються накладки - це страшний сон інженера-землевпорядника.

За наявною сьогодні практикою інженер-землевпорядник, який запроектував (правильно) нову земельну ділянку, змушений шукати власника земельної ділянки, що відображена неправильно, виконавця робіт, який допустив помилку, просити їх цю помилку виправити, або ж виправляти її власним коштом, чи за рахунок замовника.

Далеко не завжди це можливо – наприклад, власник неправильно відображеної земельної ділянки може не йти на співпрацю і навіть заперечувати проти виправлення помилки.

У подібних випадках існує практика як відмов у внесенні земельних ділянок до кадастру, так і реєстрації земельних ділянок з накладками. Чи повинен громадянин, який вирішив зареєструвати свою ділянку пізніше сусіда виправляти зроблені раніше помилки своїм коштом – очевидно що ні.

Для припинення цієї практики, Держгеокадастром підготовлено лист з роз’ясненнями, в якому звернули увагу державних кадастрових реєстраторів на те, що, згідно з чинним законодавством, наявність «накладки» не є достатньою підставою для відмови у державній реєстрації земельної ділянки. Якщо земельна ділянка сформована правильно – вона повинна бути внесена до кадастру, незважаючи на наявність «накладки».

Водночас я усвідомлюю, що «накладки» - масштабна і складна проблема, яка для свого вирішення потребує великих зусиль та перегляду цілої низки положень чинного законодавства, виконання великого обсягу робіт. Ця робота у Держгеокадастрі ведеться, і її результати найближчим часом будуть представлені професійній спільноті.

Джерело: сторінка "Борітеся - поборите!"  Романа Лещенка у Facebook

 

8 грудня 2020 року

Обласні управління Держгеокадастр ліквідує протягом двох місяців. Реорганізація земельного відомства дозволить зекономити 500 мільйонів гривень і спрямувати їх на оцифрування країни, оптимізацію реєстрів та повноцінного запуску Національної інфраструктури геопросторових даних (НІГД)

Упродовж наступних двох місяців головні управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в областях та місті Київ будуть ліквідовані.

Про це заявив голова Держгеокадастру Роман Лещенко в коментарі Економічній Правді.

Він зазначив, що відповідний наказ на виконання постанови Кабінету міністрів був підписаний 24 листопада.

"Встановити строк заявлення кредиторами вимог до територіальних органів Держгеокадастру, що ліквідується, два місяці з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи у порядку, визначеному чинним законодавством", - йдеться в наказі.

У результаті будуть утворені територіальні органи Держгеокадастру як структурні підрозділи апарату Держгеокадастру.

"Це одна з найбільших в історії України реорганізацій відомства. За попередніми оцінками, вона дозволить зекономити 500 млн грн коштів і спрямувати їх на оцифрування країни, оптимізації реєстрів та повноцінного запуску НІГД", - заявив Лещенко.

Нагадаємо, що Держгеокадастр з 19 листопада 2020 року розпочав передачу земель сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів із державної в комунальну власність. До кінця року, на виконання указу президента від 15 жовтня, територіальним громадам планують передати понад 2 мільйони гектарів сільгосп земель.

Джерело: https://www.epravda.com.ua/news/2020/12/7/668900/

 

8 грудня 2020 року

20,6 відсотки земельних ділянок від загальної кількості, що надійшла на реєстрацію, не зареєстровано

Цей показник вирахувано станом на вчора, 7 грудня 2020 року, за поширеними Держгеокадастром підсумками роботи з наповнення Державного земельного кадастру відомостями про земельні ділянки.

Станом на 7 грудня 2020 року до Державного земельного кадастру внесено відомості про 22,4 млн земельних ділянок загальною площею 43,8 млн га (за останній тиждень – 36,0 тис. новосформованих земельних ділянок площею 36,3 тис. га), зокрема, 15,0 млн земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 32,0 млн гектарів, - сповістив офіційним повідомленням Держгеокадастр.

Триває процес внесення відомостей до Державного земельного кадастру щодо адміністративно-територіальних одиниць: наразі із загальної кількості населених пунктів на території України за заявами органів місцевого самоврядування внесено відомості про межі 8 807 адміністративно-територіальних одиниць (за останній тиждень – 42) та нормативну грошову оцінку 4 531 населених пунктів (за останній тиждень – 55).

Упродовж минулого тижня до державних кадастрових реєстраторів надійшло 48,1 тис. заяв про реєстрацію земельних ділянок (зокрема новосформованих, утворених у результаті поділу, об’єднання та встановлення або відновлення меж), зареєстровано 38,2 тис. земельних ділянок, серед яких 43,8 тис. заяв, сформованих сертифікованими інженерами-землевпорядниками в режимі онлайн та зареєстровано 34,1 тис. земельних ділянок.

Головними управліннями Держгеокадастру за період з 30 листопада по 7 грудня 2020 року через ЦНАПи видано 18,8 тис. витягів, зокрема 9,9 тис. витягів, замовлених на офіційному вебсайті Держгеокадастру. 

 

Виготовлена на ділянку документація  із землеустрою не є гарантією набуття права на неї. « … право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав», - Роман Лещенко

7 грудня 2020 року

Відповіді Романа Лещенка, голови Держгеокадастру, на інші запитання  громадян: 

1. Запитання:

- Чи не станеться так, що земельні ділянки, на які вже отримано від Держгеокадастру дозвіл на виготовлення документації та щодо яких йде виготовлення цієї документації, ОТГ нададуть дозвіл іншій особі, і потім доведеться судитися? – Світлана Петровська

Відповідь:

- Після передачі земель до ОТГ, вони будуть приймати рішення. Згідно статті 125 ЗКУ право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, - Роман Лещенко

2. Запитання:

- Романе Миколайовичу, а як буде з атовцями, проекти яких місяць, а то і більше лежать в ГУ Держгеокадастру в Черкаській області на затвердженні??? Термін надання адмін послуги 14 календарних днів, як Ви це поясните? Попередники винні напевно... Чи все це робилося свідомо, щоб знову убд ткнути носом в болото, а на загал показати, що це все робиться під законопроект 2194...

- Чому з реєстру видаляються записи наказів про передачу земель по Маньківському району? - Савка Огурцов

Відповідь:

- Зверніться з відповідними фактами на fb.leshchenko@land.gov.ua - Роман Лещенко

3. Запитання:

- Сьогодні Верховна рада направила на повторне друге читання законопроект 2194, що далі придумаєте, будете атовцям відмови штампувати типу ми хотіли, щоб отг затверджували, але погані депутати нас не підтримали. Звернення до Вас не є панацеєю у вирішенні питання. Чому не дотримуються строки надання адмін послуг?

Відповідь Ваших підлеглих, в нас багато роботи, ми готуємось до передачі земель в отг. Тому ждіть... Чому ми мусимо чекати понад встановлений термін??? А мазаним громадянам  по Маньківському району все ок. - Савка Огурцов

Це запитання Савка Огурцов залишилося без відповіді Роман Лещенко

4. Запитання:

- Скажіть будь ласка, чи з'явиться інформаційний шар на кадастровій карті щодо земельних ділянок без кадастрового номера, тобто інформація про не сформовані ділянки, а саме хто є їхнім розпорядником, чи перебуває земельна ділянка у користуванні, чи у власності третіх осіб. Завчасно дякую! - Алена Титаренко

Відповідь:

- Обов'язково приймемо до уваги Ваше побажання. - Роман Лещенко

5. Запитання:

- А як буде з дачними ділянками, які не вдалося оформити і вони ж, мабуть, можуть приватизуватись кимсь іншим? - Анна Старостина

Відповідь:

- Якщо земельна ділянка вільна, то на неї можуть подавати клопотання інші громадяни. - Роман Лещенко

Анна Старостина до Роман Лещенко : «Дуже мило! На ділянку, яку я обробляю 25 років! Крім того, там був пустир і завезено 25 машин ґрунту. А не оформили якраз із-за свавілля чиновників Держгеокадастру - вимагали хабарі. А, крім того, як нам говорив землевпорядник, останні роки була вказівка зверху - заборона на приватизацію. Останній документ по моїй ділянці - це дозвіл міськради на землю».

6. Запитання:

- Поясність, будь ласка, що буде з землями 2200 га ДП "ДОСЛІДНЕ ГОСПОДАРСТВО "ОЛЕНІВСЬКЕ" НАЦІОНАЛЬНОГО НАУКОВОГО ЦЕНТРУ "ІНСТИТУТ МЕХАНІЗАЦІЇ ТА ЕЛЕКТРИФІКАЦІЇ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА . Код ЄДРПОУ 04308858? Листи писали.  Відповіді: "не знаю" та "немає нас" не влаштовують. - Алекс Іванов

Відповідь:

- Законопроект про розпаювання державних сільськогосподарських підприємств прийнято у першому читанні http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=68968 - Роман Лещенко

Джерело: сторінка "Борітеся-поборите!" Романа Лещенка, голови Держгеокадастру у Facebook 

 

Зросла річна плата оренди земель сільськогосподарського призначення державної власності за результатами аукціонів, що відбулися з 27 листопада по 4 грудня 2020 року

7 грудня 2020 року

На 224 гривні в середньому по Україні зросла річна плата за оренду одного гектара земель сільськогосподарського призначення державної власності в порівнянні з попереднім тижнем. За результатами земельних торгів в оренду оформлено 42 ділянки загальною площею 456 гектарів - за кожний із них встановлено річну плату оренди  розміром 5480 гривень 18 коп., або 187, 55 долара США

 

АНІ СЛОВА ПРО ВІДМОВИ в офіційно розісланих Держгеокадастром підсумках проведення державної експертизи землевпорядної документації 

7 грудня 2020 року

За період з 30 листопада по 4 грудня 2020 року Держгеокадастром та його територіальними органами проведено державну експертизу 874 документації із землеустрою та оцінки земель, - повідомив сьогодні, 7 грудня, Держгеокадастр.

Зокрема, відділом експертизи центрального апарату розглянуто та підготовлено висновки щодо 151 документації, з них:

  • —   проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок – 51,
  • —   технічних документацій щодо інвентаризації земельних ділянок – 53,
  • —   документацій з оцінки земель – 47.

Відділами державної експертизи територіальних органів розглянуто та підготовлено висновки щодо 723 документацій, з яких:

  • —   проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок –624,
  • —   проектів землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць – 30,
  • —   проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій ПЗФ та іншого призначення – 20,
  • —   документацій з оцінки земель – 49.

Найкращі показники представлені головними управліннями Держгеокадастру у Полтавській, Черкаській та Хмельницькій областях.

 

4 грудня 2020 року

Об’єднані територіальні громади Волині, що були створені ще в 2016-2017 роках, нарешті отримали від держави обіцяну землю, - сповіщає Роман Лещенко, голова Держгеокадастру, на своїй сторінці «Борітеся – поборите!» у Facebook

- Сьогодні, 4 грудня 2020 року, Головне управління Держгеокадастру у Волинській області за участі заступника голови Держгекадастру України Івана Смілого, передало 11 територіальним громадам 34 тисячі 717 гектарів земель сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів.

3 роки (!) передачі земель чекали Вишнівська (4536,23 га), Любешівська – (7225,83 га), Любомльська – (3811,64 га), Прилісненська (2406,23 га) територіальні громади.

Попри обіцянки уряду та Держгеокадастру, щодо передачі їм земель одразу після об‘єднання, у 2018-2019 роках, вони так і залишилися без землі.

Сьогодні ситуація змінилася у них і змінюється по всій країні.

Всім противникам земельної реформи хочу пояснити наступне: повернення земель народу процес незворотній. Законопроекти 2194 і 2195 будуть прийняті найближчим часом.

А поки не прийнятий закон, Держгеокадастр виконує Указ Президента України Володимира Зеленського від 15 жовтня.

Ми передаємо понад 2 мільйони гектарів сільгоспземель з державної у комунальну власність по всій країні.

За два тижні, які вже пройшли із старту передачі землі 19 листопада - 314 громад отримали в комунальну власність 332 тисячі 422 гектари земель.

Далі буде.

 

Землю під багатоквартирними будинками передадуть власникам квартир

4 грудня 2020 року

Кабмін зобов'язаний розробити законопроект, спрямований на реалізацію співвласниками багатоквартирних будинків права на отримання в користування або власність земельних ділянок: на яких розташовані такі будинки; належні до них будівлі, споруди; прибудинкові території.

Зміни повинні внести в «Земельний кодекс України»; «Цивільний кодекс України»; закони «Про державний земельний кадастр»; «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень»; «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку».

У свою чергу, органи державної влади та місцевого самоврядування до 31 грудня 2021 року мають забезпечити формування земельних ділянок шляхом визначення меж земельних ділянок державної або комунальної власності, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, за типовими проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектів землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб.

Це передбачено Законом (проект № 2458) про врегулювання сфери житлово-комунальних послуг, який прийнято вчора, 3 грудня 2020 року Цим же законом передбачено, що прибудинкову територію прибиратимуть, тільки якщо вона внесена в кадастр як власність мешканців.

Джерело: https://pravo.ua/

 

Чому народні депутати  не проголосували за проєкт Закону України  «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» № 2194?

4 грудня 2020 року

      Узагальнена відповідь після опитування депутатів така: ми погодилися з висновками юридичної експертизи Головного юридичного управління Верховної Ради, яке резюмувало свої 22-х сторінкові зауваження до законопроєкту чітко: «незважаючи на те, що законопроект, як це випливає з пояснювальної записки до нього, направлений на «реформування системи управління у сфері земельних відносин та зняття штучних обмежень господарської діяльності для спрощення доступу до земельних ресурсів населення та бізнесу», низка його положень не відповідає Конституції України, не узгоджується із законами України, не враховує правові позиції Конституційного Суду України та практики Європейського суду з прав людини».

ПРОПОНОВАНИЙ ДО ДРУГОГО ЧИТАННЯ ЗАКОНОПРОЄКТ СУПЕРЕЧИВ ПРОГОЛОШЕНІЙ КОНЦЕПЦІЇ І ЗБЕРІГАВ ІСНУЮЧУ МОДЕЛЬ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ І РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРІ ЗЕМЕЛЬНИХ ВІДНОСИН

 Юристів-експертів насамперед насторожило те, що пропонована законопроектом концепція «удосконалення системи державного управління, контролю і нагляду у сфері використання та охорони земель, збереження родючості ґрунтів, дотримання вимог законодавства у сфері земельних відносин» істотно відрізняється від концепції, підтриманої Верховною Радою України під час прийняття законопроекту у першому читанні 14 листопада 2019 року.

Так, за новопропонованою концепцією проекту передбачається збереження існуючої натепер моделі системи державного управління, контролю і нагляду у сфері використання та охорони земель, збереження родючості ґрунтів, дотримання вимог законодавства у сфері земельних відносин, відповідно до якої у Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру зберігаються функції державного управління та державного контролю за реалізацією державного управління у цій галузі (в тому числі щодо земель і земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, якими він розпоряджається), а також залишається дублювання повноважень щодо здійснення державного контролю за використанням та охороною земель Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру та Державною екологічною інспекцією України.

Також у Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру залишаються чинні повноваження щодо ведення та адміністрування Державного земельного кадастру, державної реєстрації земельних ділянок, обмежень у їх використанні, надання витягів із Державного земельного кадастру про земельні ділянки, регулювання у сфері землеустрою та оцінки земель, топографо-геодезичної діяльності, ведення фонду землевпорядної документації та ін.

Отже, для розгляду парламентом у другому читанні пропонувався проект закону, що допускав концентрацію в одного і того ж суб'єкта владних повноважень управлінських, контрольних та наглядових повноважень із збереженням існуючої натепер моделі державного управління і регулювання у сфері земельних відносин.

ОРГАНАМ САМОВРЯДУВАННЯ НАДАЄТЬСЯ ПРАВО ЗДІЙСНЮВАТИ КОНТРОЛЬ, АЛЕ ЗА УМОВИ ІНФОРМУВАННЯ ПРО СВОЇ ЗАХОДИ ЦЕНТРАЛЬНИЙ ОРГАН ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ, ЩО РЕАЛІЗУЄ ДЕРЖАВНУ ПОЛІТИКУ У СФЕРІ ЗЕМЕЛЬНИХ ВІДНОСИН

Юристи-експерти зауважили, що цим проектом передбачено віднести "здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у межах та порядку, встановлених законом" до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, а в законодавче поле вводиться новація із запровадження у виконавчих комітетах сільських, селищних та міських рад "інституту державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель сільських, селищних та міських рад", якому надається право розглядати справи про адміністративні правопорушення від імені виконавчих комітетів (виконавчих органів) сільських, селищних, міських рад та накладати адміністративні стягнення за такі правопорушення. При цьому виконавчі органи місцевих рад здійснюватимуть зазначене повноваження лише у разі прийняття сільськими, селищними, міськими радами відповідних рішень та інформуватимуть центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про своє рішення.

Після наведення ще кількох подібних прикладів юристи-експерти зазначили, що передбачений проектом законодавчий підхід з реалізації пропонованої концепції є неприйнятним, а пропонована модель здійснення управління у сфері земельних відносин не відповідає положення чинного законодавства.

ЩОДО ІНШИХ ПОЛОЖЕНЬ ПРОЄКТУ

1. Законопроектом пропонується змінити підхід до набуття у власність іноземцями, особами без громадянства чи іноземними юридичними особами земельних ділянок несільськогосподарського призначення. 

ВИСНОВОК: «Це не узгоджується з положеннями Конституції України та може загрожувати національній безпеці України».

2. Проєктом пропонується дозволити передавати у користування іноземним юридичним особам землі сільськогосподарського призначення. А у разі якщо такий суб'єкт розмістить об'єкт нерухомого майна та зареєструє на нього право власності, то можна буде змінити цільове призначення земельної ділянки і отримати іноземній юридичній особі фактично земельну ділянку "сільськогосподарського призначення" у власність.

ВИСНОВОК:

А.«Тобто, створюється механізм, за якого норми статті 130 ЗКУ щодо обмеження перебування у власності іноземних юридичних осіб земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва МАТИМУТЬ ЛИШЕ ДЕКЛАРАТИВНИЙ ХАРАКТЕР».

«Положення проєкту СКАСОВУЮТЬ ПЕВНІ ОБМЕЖЕННЯ щодо володіння землею та випадки такого володіння, ЧИМ ФАКТИЧНО ДОЗВОЛЯЮТЬ БЕЗКОНТРОЛЬНЕ ВОЛОДІННЯ ЗЕМЛЕЮ українського народу іноземцями, особами без громадянства чи іноземними юридичними особами».

«Окремі положення проекту спрямовані на полегшення доступу іноземців, осіб без громадянства чи іноземних юридичних осіб до набуття у власність земельних ділянок і фактично призводять до декларативності законодавчого положення про заборону іноземцям отримувати у власність "de facto" землю "сільськогосподарського призначення".

 «Проектом у частині першій статті 33 Земельного кодексу України СЛОВО "УКРАЇНИ" ПРОПОНУЄТЬСЯ ВИКЛЮЧИТИ. Відтак, наведена частина матиме такий вигляд: "Земельні ділянки, призначені для ведення особистого селянського господарства, можуть передаватися громадянами у користування юридичним особам  і використовуватися ними для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства без зміни цільового призначення цих земельних ділянок". Тобто, громадянин зможе передати іноземній юридичній особі в користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, на якій така юридична особа матиме право збудувати об'єкт нерухомості та зареєструвати на нього право власності. Проте проект не містить заборон щодо можливості зміни після цього цільового призначення земельної ділянки та одержання надалі у власність іноземній юридичній особі "de facto" земельної ділянки "сільськогосподарського призначення".

НИЗКУ ІНШИХ ПОЛОЖЕНЬ ПРОЄКТУ ТАКОЖ СПРЯМОВАНО НА ПОЛЕГШЕННЯ ДОСТУПУ ІНОЗЕМЦІВ, ОСІБ БЕЗ ГРОМАДЯНСТВА ЧИ ІНОЗЕМНИХ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ ДО НАБУТТЯ У ВЛАСНІСТЬ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК. 

 

Земельна ділянка для тестя заступника голови офісу Президента у столиці. Брехня чи правда?

4 грудня 2020 року

      «Інформація, яку оприлюднили ЗМІ, про нібито виділення Київрадою якоїсь землі моєму тестю є брехнею», - Олег Татаров на своїй сторінці Facebook

      Bihus.info повідомило, що будівельна фірма, співвласником якої нібито є тесть заступника голови Офісу президента Олег Татаров, отримала на 10 років в оренду під забудову ділянку землі в Святошинському районі Києва.

      Олег Татаров, заступник керівника Офісу Президента України, доктор юридичних наук, профессор   це спростовує на своїй сторінці Facebook:

      -  Інформація, яку оприлюднили сьогодні ЗМІ, про нібито виділення Київрадою якоїсь землі моєму тестю є брехнею і продовженням політики дискредитації мене антидержавними силами.Прошу правоохоронні органи провести розслідування і публічно повідомити суспільству, чи отримували якісь преференції будь-які мої родичі або близькі.Всі, хто отримував від державних або місцевих органів влади якісь не передбачені законом пільги або переваги, мають бути притягнуті до відповідальності.Я продовжу свою роботу на благо інтересів держави, не звертаючи увагу на замовні матеріали моїх ворогів і ворогів держави!

Довідково

      Компанія "Дейрінг Капітал" за інформацією Bihus.info після призначення Татарова на посаду заступника голови Офісу президента отримала від Київради на 10 років в оренду під забудову ділянку землі, нормативно-грошова оцінка якого становить 21,5 млн грн. Розслідувачі стверджують, що один із співвласників компанії Олександр Павлушин - тесть Татарова.

      Про те, що президент України Володимир Зеленський призначив заступником глави Офісу президента Татарова, який курирував усі справи проти активістів євромайдану, стало відомо 5 серпня. За часів екс-міністра внутрішніх справ Віталія Захарченка Татарів був заступником начальника Головного слідчого управління МВС. Слідчий ГУ МВС України Олег Татаров став відомий своїми коментарями про події, що відбувалися на Майдані. Татарову належать висловлювання про те, що один з активістів "Автомайдану" Дмитро Булатов перед своїм викраденням купив ноутбук на кошти "Автомайдану".

      У грудні стало відомо, що він, ймовірно, фігурує в справі колишнього нардепа і екс-власника будівельної корпорації "Укрбуд" Максима Микитася: 1 грудень 2020-го екс-нардепу і держексперту, який, за даними слідства, забезпечив видачу висновку про мінімальну різницю між вартістю квартир на Печерську і на околиці міста, повідомили про підозру в хабарництві. Експерта заарештували. Як сказав на засіданні суду прокурор, переговори про хабар міг вести Татарів.

 

Урядовий законопроєкт з уніфікації окремих видів документації із землеустрою доопрацьовують в Держгеокадастрі. Із 20 її складових залишиться 15

3 грудня 2020 року

      Законопроєкт, який Уряд планує подати до Верховної Ради на наступному тижні, передбачає уніфікацію деяких видів документації із землеустрою, оптимізацію процесів у сфері земельних відносин.

      - Цей законопроект спрощує процес виготовлення документації із землеустрою, нівелює прояви корупційних ризиків органами виконавчої влади та місцевого самоврядування при погодженні та затвердженні документації із землеустрою, а також зменшує часові затрати на проведення робіт із землеустрою. Крім того, документом передбачається нормативне закріплення ведення документації із землеустрою виключно в електронній формі, - зазначає Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор ПЕТРАШКО.

Зокрема, документом передбачається:

1. встановити вимоги до електронної форми документації із землеустрою, а саме: формат зображення, формат та розмір файлу, цифрова якість;

2. визначити чіткі положення пояснювальної записки, яка є складовою всіх видів документації із землеустрою, із зазначенням у ній інформації про:

  • - існуючі та проектні характеристики об’єкта землеустрою (цільове призначення, категорія земель, угіддя);
  • - наявність обмежень у використанні об’єкту землеустрою;
  • - наявність обтяжень прав на земельні ділянки;
  • - проведені обстежувальні, вишукувальні, топографо-геодезичні, картографічні, проектні та проектно-вишукувальні роботи;
  • - відомості про ґрунти;
  • - відомості про зелені насадження.
  • - вилучення зі складу документації із землеустрою неактуальних документів. 

 

3 грудня 2020 року

Зареєстровано і передано на розгляд керівництву Верховної Ради проєкт Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо земельних ділянок на яких розташовані багатоквартирні будинки» №4444 від 3 грудня 2020 року

      Ініціювали законопроєкт народні депутати України ІХ скликання Олександр Качура, Дмитро Любота, Михайло Лаба, Мар’яна Безугла, Олена Лис, Олександр Горенюк, Дмитро Кисилевський, Вікторія Вагнєр, Андрій Одарченко, Лaриса Білозір, Валерій Зуб та Геннадій Вацак.

      Проєкт закону розглянуть у комітетах:

  • з питань аграрної та земельної політики;
  • з питань правової політики;
  • з питань економічного розвитку;
  • з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування; з питань бюджету;
  • з питань антикорупційної політики

3 грудня 2020 року

Нині у користуванні Національної академії аграрних наук  465 тисяч гектарів земель сільськогосподарського призначення, в тому числі  - 364 тисячі гектарів ріллі. У 90-ті роки минулого століття було понад 900 тисяч гектарів, -  стверджує Михайло Апостол, радник Президії НААН на громадських засадах

      - Більшу частку земель, якими перестала користуватися НААН, було передано Кабміном в різні часи під приватизацію, в користування, під фермерські господарства, довгострокову оренду, місцевим громадам, ОСГ.

      На черзі відповідно до розпорядження Кабінету міністрів України від 12 серпня 2020 р. № 1010-р «Про передачу об’єктів державної власності до сфери управління Фонду державного майна” приватизація ще 30 державних підприємств структури НААН.

      - І це не просто ДП. Це ще земля, частина якої без кадастрового номеру і технічної документації,- зауважує Михайло Апостол. - Це – науковий потенціал, який просто виживав в останні десятиріччя не завдяки державі, а всупереч, це наша інтелектуальна власність. ...Передати дійсно потрібно якнайшвидше та з надією, що вони попадуть після приватизації в надійні руки.

 

3 грудня 2020 року

Сьогодні, 3 грудня 2020 року, спливає перший день тримісячного терміну до набуття чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення порядку надання в оренду водних об'єктів в комплексі із земельними ділянками» № 963-IX від 4 листопада 2020 року 

      Отже, до 2 березня 2021 року відповідно до положень цього Закону Кабінет Міністрів, міністерства, центральні органи виконавчої влади мають обновити свої нормативно-правові акти.

      Що передбачає цей Закон?  

      З 2 березня 2021 року Уряд запропонує  обновлений Типовий договір оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом. Невід'ємною складовою договору оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом буде паспорт водного об'єкта.

     За користування водним об’єктом орендар зобов’язаний сплачувати орендну плату за водний об’єкт та орендну плату за земельну ділянку під таким водним об’єктом.

     Законодавець доповнив статтю 15 Закону України «Про оренду землі» №161-ХІV від 6 жовтня 1998 року переліком основних положень, а саме:

  • розмір орендної плати за водний об'єкт;
  • обсяг і площа водного об'єкта (водного простору), в тому числі рибогосподарського технологічного водойми;
  • перелік гідротехнічних споруд, лінійних споруд, мостових переходів, інших об'єктів інфраструктури, розташованих на земельній ділянці (при наявності), їх характеристика і стан;
  • зобов'язання орендаря щодо охорони і поліпшення екологічного стану водного об'єкта, експлуатації водосховищ та ставків;
  • необхідність оформлення права користування гідротехнічними спорудами і права спеціального водокористування.

      Орендар земельної ділянки зобов'язаний у 5-денний термін після державної реєстрації права оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом подати копію договору оренди:

  • до відповідного податкового органу;
  • до відповідного територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.

ОРЕНДАРІ ВОДНИХ ОБ’ЄКТІВ ЗОБОВ’ЯЗАНІ ДІЛИТИСЯ ВОДНИМИ РЕСУРСАМИ З ІНШИМИ ВОДОКОРИСТУВАЧАМИ

      Орендарі, яким водний об’єкт надано в користування на умовах оренди, зобов’язані надавати іншим водокористувачам можливість здійснювати спеціальне водокористування передбачене Водним  кодексому України, крім випадків, якщо таке спеціальне водокористування унеможливлює використання орендарем водного об’єкта для потреб, визначених у договорі оренди.

ЗАКОН ДОЗВОЛЯЄ СПЕЦВОДОКОРИСТУВАЧАМ СКИДАТИ ЗВОРОТНІ ВОДИ ЗА ПЕВНИХ УМОВ

Водокористувачі, яким видано дозвіл на спеціальне водокористування, мають право скидати зворотні води в орендовані водні об’єкти за умови, що при цьому не перевищуються нормативи гранично допустимого скидання забруднюючих речовин.

 

ВІДПРАВЛЕНО НА ПОВТОРНЕ ДРУГЕ ЧИТАННЯ законопроєкт №2194 «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин»

2 грудня 2020 року

      Народні депутати розглянули правки до проекту Закону про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин №2194. Підчас розгляду були підтримані правки №844 і №2205, поставлені на підтвердження.

      За результатами голосування законопроект не набрав необхідної кількості голосів для прийняття у другому читанні і в цілому і 260 голосами направлений на доопрацювання.

 

Цей документ поглибить земельну децентралізацію, зробить громади сильнішими, - Роман Лещенко, голова Держгеокадастру, про законопроєкт №2194

2 грудня 2020 року

      Верховна Рада планує цього тижня розглянути у другому читанні «Проект Закону про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин».

      Цей документ поглибить земельну децентралізацію, зробить громади сильнішими, вважає голова Держгеокадастру Роман Лещенко. Завдяки його ухваленню, відбудеться передача у розпорядження ОТГ ще більшої кількості земельних ресурсів, зокрема лісового та водного фонду (окрім земель необхідних для потреб держави), що стане логічним доповненням до передачі 2 мільйонів гектарів земель сільськогосподарського призначення.

      Разом з новими повноваженнями на місця передається і відповідальність: функції контролю за нецільовим використанням та самовільним зайняттям земель.

      Якщо законопроєкт №2194 буде ухвалено,  то глибої дерегуляції зазнає Держгеокадастр: буде скасовано земельну експертизу, ряд дозволів та непотрібних довідок, забезпечено прозору систему земельних відносин. А ще - Держгеокадастр остаточно втратить свої надповноваження із розпорядження землями. 

 

1 грудня 2020 року

Про 22,4 мільйони земельних ділянок можна знайти відомості у Державному земельному кадастрі. Їх загальна площа становить 43,8 мільйони гектарів

      15 мільйонів земельних ділянок за статистикою кадастру відносяться до земель сільськогосподарського призначення, їх площа 32 мільйони гектарів. За тиждень, що минув, реєстраторами внесені дані на 33,1 тисяч новосформованих земельних ділянок загальною площею понад 38 тисяч гектарів.

У Державному земельному кадастрі вже є відомості про межі 8765 населених пунктів

     Процес внесення відомостей до Державного земельного кадастру про межі адміністративно-територіальних одиниць триває: за заявами органів місцевого самоврядування внесено відомості про межі 8765 населених пунктів (за минулий тиждень – 41) та про нормативну грошову оцінку 4476 населених пунктів (за минулий тиждень – 20).

Джерело: https://www.kmu.gov.ua

 

Майже 9 тисяч гектарів земель комунальної власності передано в постійне користування новоствореному Національному природному парку «Королівські Бескиди»

30 листопада 2020 року

      Досі ці землі перебували  у підпорядкуванні «Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства «Галсільліс» та Дністрянського лісництва.

      Кабінет Міністрів України має затвердити у шестимісячний строк Положення про національний природний парк «Королівські Бескиди»,  передбачати у проєкті закону про державний бюджет України на 2021-й і наступні роки кошти, необхідні для його функціонування.

      Основна ціль створення такого парку – це збереження, відтворення, ефективне використання природних комплексів українських Карпат, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність.

***

      Нового статусу набудуть ландшафтний заказник «Кручі» (Донецька область), ботанічний заказник «Долина ірисів» та парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва «Адамівка» (обидва – у Львівській області) – вони стануть об’єктами природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, - повідомляє сайт Глава держави.

Довідково

      Площа ландшафтного заказника «Кручі» 172,24 гектара, розташований він  на території Темрюцької сільської ради Нікольського району Донецької області за межами населених пунктів. Ця природна територія являє собою цілинний петрофітний степ з чисельними відслоненнями гранітів на правому березі річки Каратиш  і знаходиться між відділенням «Кам’яні Могили» Українського степового природного заповідника. На території заказника проростає та проживає чимало видів рослинного та тваринного світу, що занесені до відповідних Червоних книг України. Станом на 1 грудня 2020 року природно-заповідний фонд Донецької області налічує 178 об’єктів, фактична площа яких становить  100369 гектарів.

***

      Площа ботанічного заказника “Долина ірисів”, який знаходиться на території  Миколаївського району Львівської області становить майже 20 гектарів, площа парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва “Адамівка” більша на 34 гектари  і є окрасою міста Трускавець. Ці території є цінними природними ділянками, на них виявлено різноманітні види рослин і тварин, які занесені до Червоної книги України. 

 

Темпи передачі сільськогосподарських земель зростуть тільки-но громади проведуть перші сесії, а новообрані голови ОТГ набудуть повноважень

27 листопада 2020 року

- 137263 гектари земель сільськогосподарського призначення Держгеокадастр передав 130 територіальним громадам за тиждень з 19 по 27 листопада, - повідомляє Роман Лещенко, голова Держгеокадастру на своїй сторінці «Борітеся – поборите!» у Facebook.

Земельна децентралізація триває за планом, і ми вже можемо говорити про перші підсумки. У 18 областях України процес вже стартував: новообрана місцева влада набуває повноважень і починає отримувати у своє розпорядження державні землі сільгосппризначення.

В семи областях, що є лідерами із передачі, громади вже отримали у своє користування понад 10-15 і навіть 20 тисяч гектарів земель. Це:

  • Черкаська - 21 435 га;
  • Дніпропетровська - 18 296 га;
  • Одеська - 17 218 га;
  • Чернігівська - 16 283 га;
  • Полтавська - 13 565 га;
  • Кіровоградська -12 097 га;
  • Житомирська - 11 080 га.

Єдиним стримуючим фактором зараз є те, що не у всіх громадах проведені перші сесії, також не всюди новообрані голови ОТГ набули повноважень. Як тільки це відбудеться, темпи передачі сільськогосподарських земель зростуть.

Нагадаю, що на виконання Указу Президента України від 15 жовтня 2020 року, ми маємо передати територіальним громадам понад 2 мільйони гектарів державних земель сільськогосподарського призначення.

Відновлюємо справедливість - повертаємо землю народу!

 

Землевпорядну документацію на доопрацювання більше не повертатимуть за орфографічні помилки та інші дріб’язкові формальні підстави. Винні в незаконній відмові будуть притягатися до відповідальності, - Роман Лещенко, голова Держгеокадастру

27 листопада 2020 року

      - Державна експертиза землевпорядної документації – це той напрямок діяльності Держгеокадастру, який викликає чи не найбільше нарікань у представників професійної спільноти, - наголосив Голова Держгеокадастру Роман Лещенко. - Аналіз статистичних показників свідчить, що невиправдано великий відсоток об’єктів експертизи повертається на доопрацювання, причому робиться це зазвичай із суто формальних підстав. Зокрема, через начебто наявність орфографічних помилок, недоліків у оформленні окремих документів тощо. Такий підхід не відповідає чинному законодавству України. 

     У підписаному очільником Держгеокадастру листі  звертається увага на неприпустимість описаної вище практики. 

      І наголошується, що вона не відповідає положенням частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, яка вимагає від суб’єктів владних повноважень діяти не лише відповідно до букви закону, але також використовувати свої повноваження з тією метою, з якою ці повноваження надано, і діяти пропорційно.

      - Повернення експертизи на доопрацювання тому, що в документації десь начебто допущені орфографічні помилки (де саме і які помилки, у висновках часто не вказується), – це не про пропорційність. І це не про досягнення мети закону. Майбутнє Держгеокадастру – у сервісній функції, наші структурні підрозділи мають бути зацікавлені у якісному наданні послуг, а не створювати штучні перешкоди у вирішенні питань, з якими звертаються громадяни та бізнес. Тривалий процес погодження документації та відмови з формальних підстав раніше були стимулом для корупційних дій, я хочу наголосити, що посадовцям Держгеокадастру варто забути про таку практику та перелаштовуватися на нові умови роботи, де завдання кадастру – це сервіс.

      З метою контролю виконання наданих доручень щомісяця буде аналізуватися статистика результатів розгляду звернень, і у разі виявлення «аномалій» – наприклад, невиправдано великого відсотка повернення документації на доопрацювання – будуть з’ясовуватися причини цього. Якщо будуть виявлені порушення закону, винні будуть притягатися до відповідальності.

Прес-служба Держгеокадастру

 

27 листопада 2020 року

8,5 тисяч гектарів земель сільськогосподарського призначення із 156 тисяч вчора, 26 листопада, передано 8 територіальним громадам Харківщини. Загалом по Україні за останній тиждень територіальні громади отримали майже 100 тисяч гектарів у комунальну власність з державної.

 

27 листопада 2020 року

Величина нормативної грошової оцінки земель за новою методикою не зміниться

      А це означає, що зростання плати за землю, земельних податків не відбудеться, якщо законодавець не змінить положення Податкового кодексу.

      - Що стосується величини оцінок, тут  ми постаралися, щоб нічого не змінилося, – коментує проект постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок», один із її розробників Андрій Мартин, доктор економічних наук, член кореспондент Національної академії аграрних наук України". - Тобто залишається той рівень нормативних оцінок, який зараз є в Україні. І для цього є причина, адже якщо зростатиме оцінка, це пропорційно вплине на зростання плати за землю, земельних податків – це погано для бізнесу. Якщо ми оцінку знижуємо, то в цьому разі погано вже місцевим бюджетам, які отримують гроші зі сплати за землю. Тому формули, коефіцієнти і т.д. виписані таким чином, щоб сама величина оцінки залишилася такою, якою вона була раніше.

Ніяких додаткових навантажень на агробізнес нова методика НГО  не додасть

      -У частині сільськогосподарських земель взагалі нічого не зміниться. Той рівень НГО, який був затверджений у 2019 році, таким і залишиться. Агробізнес взагалі не відчує якихось наслідків від запровадження цієї методики.

Нова методика дозволяє провести повторну оцінку в межах ОТГ і виправити помилки

      - Також зауважу, що багато аграріїв, коли проводилася оцінка земель у 2018 році, скаржилися на те, що не завжди точно була врахована якість ґрунтів, що у подальшому позначилося на НГО. Нова методика дозволяє провести повторну оцінку в межах ОТГ і виправити помилки.  Через спрощення процедури буде складніше якось зманіпулювати оцінкою земель. Вигоду  в першу чергу помітять в населених пунктах.

 

27 листопада 2020 року

Замість трьох видів нормативної грошової оцінки земель буде один. Оцінку затверджуватиме орган місцевого самоврядування

      Це передбачено в  проекті постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок», який виставлений для обговорення на сайті Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства.

      - Відповідна рада в межах громади буде затверджувати оцінку на підконтрольній території, - пояснює Андрій Мартин, один із розробників нової методики, доктор економічних наук, член кореспондент Національної академії аграрних наук України, заступник голови ради асоціації "Земельна спілка України". - Ідея зведення трьох методик в одну полягає в тому, щоб цій раді не потрібно було замовляти багато технічної документації, в якій би оцінювалися всі землі в межах громади.

Довідково

Із другої половини 1990-х років в Україні історично склалися три окремих методичних підходи до проведення нормативної грошової оцінки земель, а саме: 

  • нормативна грошова оцінка земель населених пунктів (постанова Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 р. № 213 «Про Методику нормативної грошової оцінки земель населених пунктів»); 
  • нормативна грошова оцінка земель несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів (постанова Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1278 «Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів)»); 
  • нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення (постанова Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2016 року. 831 «Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення»).

 

Якщо відомості про право власності на вашу земельну ділянку містяться в реєстрі прав на нерухоме майно, але відсутні в земельному кадастрі, то про це публічно повідомить сайт Міністерства юстиції 

26 листопада 2020 року

      Це передбачає «Порядок проведення звірки відповідності відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо земельних ділянок з Державним земельним кадастром», який за поданням міністра юстиції Дениса МАЛЮСЬКИ, вчора, 25 листопада, затвердив Кабмін.

      В пояснювальній записці міністр юстиції Денис Малюська зазначив, що зміни, внесені до законодавства, передбачають отримання у режимі реального часу державними реєстраторами відомостей з Державного земельного кадастру про права на земельні ділянки, зареєстровані до 2013 року, а органами, які ведуть Земкадастр – відповідно інформації з Реєстру нерухомості.

      Міністр зауважив, що нині мають місце випадки реєстрації речових прав на земельні ділянки, відомості про які відсутні у Земельному кадастрі, а це може стати причиною для зловживань.Тому необхідно провести звірку відомостей зазначених автоматизованих систем та оприлюднити її результати в публічному доступі.

      Так, Порядок передбачає, що адміністратор Державного земельного кадастру протягом місяця проводить перевірку наявності відомостей про державну реєстрацію земельних ділянок в Державному земельному кадастрі відповідно до переліку земельних ділянок, відомості про які містяться в Державному реєстрі прав на нерухоме майно.

      За результатами такої перевірки на основі зазначеного переліку земельних ділянок адміністратор Кадастру забезпечує формування та передачу технічному адміністратору Реєстру нерухомості переліку земельних ділянок, відомості про державну реєстрацію яких відсутні в Державному земельному кадастрі, в електронній формі.

      Технічний адміністратор Реєстру нерухомості не пізніше 5 днів з дня отримання переліку земельних ділянок, відомості про реєстрацію яких відсутні в Державному земельному кадастрі, забезпечує його розміщення на офіційному веб-сайті Мінюсту для вільного доступу.

 

Сторінка «Борітеся – поборите!» голови Держгеокадастру Романа Лещенка у Facebook була заблокована та видалена. Чому?

26 листопада 2020 року

      Кілька днів ця сторінка у Facebook була заблокована та видалена, - сповіщає глава земельного відомства Роман Лещенко. - У День мого народження. Схоже, моїм опонентам дуже не подобаються зміни в Держгеокадастрі, які ми продовжуємо реалізовувати в рамках земельної реформи.

      Реорганізація структури Держгеокадастру, передача земель громадам, викриті нами схеми та порушення під час безоплатної приватизації протягом останніх років - це лише короткий перелік того, про що я інформував, і продовжу інформувати вас на цій сторінці у Facebook.

      Подібні капості від опонентів лише підтверджують, що ми рухаємось в правильному напрямку. Тому, обіцяю: найближчим часом буде ще більше цікавої інформації про зміни в Держгеокадастрі. Також ми продовжимо роботу із виявлення та припинення схем, за якими державні землі були розграбовані. Ми не зупинимось.

 

25 листопада 2020 року

П’ять реєстрів «Національної системи реєстрів та кадастрів нерухомості»:

  • Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (ДРРП)
  • Державний земельний кадастр (ДЗК)
  • Реєстр будівель та споруд, що буде створено в складі ЄДЕССБ
  • Єдиний адресний реєстр, що має бути створений
  • Оновлений Реєстр адміністративно-територіального устрою.

      Між кожним з цих реєстрів буде організовано обмін інформацією та пришвидшено їх наповнення, а комплексні послуги будуть надаватися громадянам через «єдине вікно». Наприклад, при оформленні права власності більше не доведеться отримувати жодних витягів чи довідок, а отримати комплексну послугу стане можливим за одним зверненням. Уся інформація з реєстрів відображатиметься автоматично.

      При цьому система також буде взаємодіяти з іншими державними реєстрами, зокрема з Єдиним державним демографічним реєстром (ЄДДР) та Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР).

      «Ефективне управління будь-чим неможливе без системного підходу. І особливо, коли мова йде про облік нерухомості у сорока мільйонній країні. Зараз цей облік нагадує купу пазлів, які не стикуються один з одним, тому дають у результаті хаос і зловживання. Національна система реєстрів нерухомості дозволить вивести взаємодію на новий рівень, що буде суттєво економити час та кошти платників податків», – підкреслив Міністр розвитку громад та територій Олексій ЧЕРНИШОВ під час урядової наради з питань системи реєстрів і кадастрів нерухомості, адресного реєстру та реєстру споруд. - За прийнятою концепцією кожна земельна ділянка, споруда, квартира та право власності матиме унікальний ідентифікатор, що буде незмінним і виступатиме в якості ключа для обміну даними. Це унеможливить шахрайство при реєстрації прав власності на нерухоме майно.

      Верифікацію та наповнення цих реєстрів здійснюватимуть органами місцевого самоврядування.

      Після збору даних із вже існуючих реєстрів та їх співставлення, вони також вноситимуть юридично значимі документи. Наприклад, що підтверджують перейменування вулиці чи населеного пункту.

 

Діджиталізація Держгеокадастру - в дії:

  • мінімізація контактів з чиновниками,
  • ніяких поїздок в центральний апарат,
  • прозора система з можливістю в режимі реального часу бачити статус проходження експертизи

25 листопада 2020 року

      - Відтепер замовити проведення державної експертизи землевпорядної документації можна в онлайн-режимі, - стверджує Роман Лещенко на своїй сторінці «Борітеся – поборите!» у Facebook.  

      - Основана концепція змін проста: мінімізація контактів з чиновниками, ніяких поїздок в центральний апарат, прозора система з можливістю в режимі реального часу бачити статус проходження експертизи.

      Далі буде більше змін! Слідкуйте за анонсами.

 

Держгеокадастр передав громадам Херсонщини 6,8 тисяч гектарів сільськогосподарських земель

25 листопада 2020 року

      На Херсонщині стартував процес передачі сільськогосподарських земель державної власності територіальним громадам відповідно до Указу Президента України від 15.10.2020 № 449 «Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин» та постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2020 № 1113 «Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин».

      Сьогодні перші 10 громад отримали у комунальну власність землі сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів. Загальна площа переданих Головним управлінням Держгеокадастру у Херсонській області земельних ділянок склала 6798,577 га.

      На заході також були присутні перший заступник голови Херсонської облдержадміністрації Дмитро Бутрій та голова постійної комісії обласної ради з питань земельних відносин та екології Сергій Рибалко.

      Підписані та скріплені печатками акти прийому-передачі головам Новорайської, Музиківської, Станіславської, Чулаківської, Костянтинівської, Мирненської, Любимівської, Таврійської, Ювілейної та Чаплинської територіальних громад вручив начальник Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області Олександр Паливода. Привітавши присутніх із знаменною подією, він, зокрема, зазначив:

      «Отримуючи право володіти найціннішим ресурсом – землею, ви отримуєте можливість наповнювати місцеві бюджети, планувати розвиток громад, створювати для цього відповідні умови. Однак і відповідальність за прозорість земельних відносин відтепер лежить саме на вас, тому щиро бажаємо вам використовувати це право розсудливо, по-хазяйськи».

      До кінця року Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області планує передати землі сільськогосподарського призначення та повноваження щодо розпорядження ними решті територіальних громад області.

      З переліком земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які передані у комунальну власність, можна ознайомитися на офіційному сайті Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області у розділі «Передача земель громадам».

Прес-служба Держгеокадастру

 

Порядок проведення звірки відомостей щодо держреєстрації земельних ділянок затвердив Уряд

25 листопада 2020 року

      Кабінет Міністрів України затвердив Порядок проведення звірки відповідності відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо земельних ділянок, речові права та їх обтяження на які зареєстровано, із відомостями Державного земельного кадастру щодо наявності державної реєстрації таких земельних ділянок. Порядок розроблено з метою захисту прав власників земельних ділянок та задля уникнення можливих рейдерських захоплень. Про це повідомив перший заступник Міністра юстиції Євгеній Горовець.

      За його словами, зміни, внесені Законом України від 5 грудня 2019 року №340-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» у сферах земельних відносин та державної реєстрації, передбачають ефективні механізми взаємодії інформаційних систем Державного реєстру прав та Держземкадастру, що дозволяють державним реєстраторам у режимі реального часу отримувати відомості з Державного земельного кадастру про права на земельні ділянки, зареєстровані до 2013 року, а органам, що здійснюютъ ведення Державного земельного кадастру – відповідно інформації з Державного реєстру прав про зареєстровані речові права на земельні ділянки, їх обтяження.

      «Разом з цим, у попередній період мали місце випадки реєстрації речових прав на земельні ділянки, відомості про які відсутні в Державному земельному кадастрі. Зважаючи на те, що держава визнає дійсність вже зареєстрованого речового права тa задля захисту прав власників земельних ділянок від можливих рейдерських захоплень, необхідно провести звірку відомостей вказаних автоматизованих систем та оприлюднити її результати», – зазначив Євгеній Горовець.

      Так, затвердженим Порядком визначається процедура організації та проведення Мін'юстом та Держгеокадастром одноразової звірки відповідності відомостей Державного реєстру прав щодо земельних ділянок, речові права та їх обтяження на які зареєстровано, із відомостями Державного земельного кадастру щодо наявності державної реєстрації таких земельних ділянок, а також оприлюднення на офіційному веб-сайті Мін'юсту результатів такої звірки в частині земельних ділянок, щодо яких виявлено відсутність відомостей про їх державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі.

      «Проведення звірки відповідності відомостей Державного реєстру речових прав та Державного земельного кадастру – це додатковий механізм захисту прав власників земельних ділянок від можливих рейдерських захоплень. До того ж, цей механізм дозволить виключити можливість помилки державного реєстратора під час державної реєстрації речових прав на земельні ділянки», – додав Євгеній Горовець.

 

Новий електронний сервіс «Замовлення проведення державної експертизи землевпорядної документації» запроваджує Держгеокадастр

25 листопада 2020 року

      З метою максимальної діджиталізації діяльності Держгеокадастру і покращення якості та доступності адміністративних послуг, запровадження нових та вдосконалення наявних електронних сервісів Держгеокадастр запровадив електронну послугу «Замовлення проведення державної експертизи землевпорядної документації, яка підлягає державній експертизі».

      Запропонований сервіс відкриває нові можливості щодо здійснення замовлення проведення державної експертизи землевпорядної документації в електронній формі через Єдиний державний вебпортал електронних послуг («Е-Сервіси») та інтегрованих із ним інформаційних систем Держгеокадастру.

      «До цього часу, наприклад, щоб подати документацію на експертизу в центральний апарат Держгеокадастру, треба було їхати до столиці – витрачати час та гроші. До мене часто зверталися люди із скаргами на те, що для того, аби тільки замовити проведення державної експертизи землевпорядної документації їм доводиться їздити до Києва через всю країну зі Львова чи Маріуполя. 

      Я вважаю, що у XXI столітті подібна практика -  це ганьба, і тому ми з нею покінчили, – зазначив Голова Держгеокадастру Роман Лещенко

      Зауважте, зазначений сервіс доступний для користувачів, які здійснили авторизацію в особистому електронному кабінеті. У такий спосіб користувач матиме змогу сформувати клопотання (заяву), завантажити файли об’єктів державної експертизи землевпорядної документації для здійснення їхньої реєстрації, копію документа, що підтверджує внесення замовником державної експертизи плати за проведення державної експертизи (за наявності). Це також може бути код квитанції про оплату послуг, який можна перевірити за допомогою програмного продукту «Check». Заявник також зможе здійснювати перегляд інформації про історію поданих клопотань (заяв) або здійснювати їх пошук за реєстраційним номером.

Прес-служба Держгеокадастру

 

Нету больше сил бороться с Вашими Одесскими подчиненными

 25 листопада 2020 року

      Так озаглавив свою скаргу, адресовану особисто Роману Лещенку – голові Держгеокадастру,  Юрій Сідельников – учасник АТО.

      - …Я на сьогодні маю 6 виграних судів, і поки що – не маю земельної ділянки. Прошу Вас відповісти – так повинно бути? Це нормальна практика для оформлення земельної ділянки учасником АТО? Мене чекає ще сьомий суд попереду?

      Нижче пропонуємо повний текст скарги.

     Шановний Роман Миколайович, нету больше сил бороться с Вашими Одесскими подчиненными

      Прошу втрутитися та звернути Увагу на моє (учасника АТО) оформлення земельної ділянки під садівництво.

      1. Мною написана заява на отримання земельної ділянки, як учасником АТО, для ведення садівництва. Отримана відмова. Відмова скасована судом, справа 420/3784/19.

      2. На виконання рішення суду отримана НОВА відмова. Друга Відмова також скасована судом - справа 420/2213/20

      3. З метою розробки проекту землеустрою – не міг отримати інформацію по формі 6-зем, також – судова справа мені задоволена - 420/2006/20

      4. Проект землеустрою розроблено та погоджено за принципом мовчазної згоди, внесення земельної ділянки до системи ДЗК, три відмови. Дві з них оскаржуються в судах, це справа 340/1813/20 та 420/4908/20. І тільки з четвертого разу через систему екстериторіальності мою ділянку внесли в ДЗК. Так – мною отримано кадастровий номер

      5. Стадія затвердження -

      Мною вислана поштою заява на затвердження проекту землеустрою через Центр Надання Адміністративних послуг, заява отримана Центром Адмінпослуг 17.06.2020 року та передана Головному управлінню Держгеокадастру в Одеській області.

      Згідно Земельного Кодексу України, на затвердження проекту землеустрою органу влади (Головному управлінню Держгеокадастру в Одеській області) дається – 2 тижні – стаття 118 пункт 9. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

      Отже, існує один варіант дій при погодженому проекті землеустрою та при наявності кадастрового номера.

      Але – відмова в затвердженні проекту землеустрою – ШОСТИЙ СУД, справа 340/3139/20, триває Апеляційний розгляд.

      Шановний Роман Миколайович, я на сьогодні маю 6 виграних судів, і поки що – не маю земельної ділянки.

      Прошу Вас відповісти – так повинно бути? Це нормальна практика для оформлення земельної ділянки учасником АТО? Мене чекає ще сьомий суд попереду ?

      Прошу Вас ОСОБИСТО втрутитися та Допомогти мені затвердити проект землевідведення.

25 листопада 2020 року, учасник АТО, Сідельников Ю.Б. 

 

24 листопада 2020 року

Невідомих осіб, що самовільно зайняли частину 20-гектарної площі у садовому товаристві, прокуратурі встановити не вдалося. Землю вартістю 14 мільйонів гривень суд повернув громаді

      Користування земельними ділянками загальною площею 20 гектарів припинено рішенням господарського суду Тернопільської області за позовом Теребовлянської місцевої прокуратури в інтересах громади. Місцеве садове товариство використовувало земельні ділянки не за цільовим призначенням, систематично не сплачуючи земельний податок, а також частину цієї землі самовільно зайняли невідомі особи.

***

Забруднення земельної ділянки площею 6 тисяч квадратних метрів  обійдеться запорізькому товариству в 1,2 мільйони гривень

      У місті Василівка Запорізької області підприємство забруднило виробничими відходами земельну ділянку площею понад 6 тисяч квадратних метри, чим завдало збитки навколишньому природному середовищу за підрахунками обласної прокуратури на  1,2 мільйони гривень. Тепер на цю суму поповниться місцевий бюджет.

***

Приватний нотаріус на підставі підроблених документів провів реєстрацію права оренди та суборенди земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 141 гектар вартістю 42 мільйони гривень

      Суд задовольнив позовну заяву Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області до державного реєстратора - приватного нотаріуса та суб’єктів господарювання про скасування державної реєстрації речових прав та витребування земельної ділянки вартістю 72 млн грн.

      Встановлено, що у 2019 році на підставі підроблених документів приватний нотаріус, всупереч вимогам чинного законодавства, провів реєстрацію права оренди та суборенди земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 141 га, внаслідок чого земля незаконно перейшла у користування підприємств. 
      Наразі державну реєстрацію права оренди та суборенди земельної ділянки скасовано та витребувано її з незаконного користування. 

За повідомленнями обласних прокуратур

 

Держгеокадастр призупинив роботу вебресурсу "Е-сервіси"

24 листопада 2020 року

      У зв’язку з проведенням регламентних робіт з оновлення програмного забезпечення вебресурсу «Е-сервіси» на офіційному вебсайті Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру робота відповідних сервісів тимчасово призупинена до 14:00 24.11.2020, - повідомляє веб-сайт Держгеокадастру.

      Після завершення регламентних робіт функціонування відповідних сервісів буде відновлено.

 

23 листопада 2020 року

Приватний виконавець має право звертати стягнення на земельні ділянки
для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства,

 

констатує Анатолій Мірошниченко,
перший заступник голови Держгеокадастру 

у відповіді на лист, що надійшов
до земельного відомства.

       Повний текст листа тут : 

       /sites/default/files/content/list.jpg

 

Якщо документи будуть подані до 15 грудня - документацію розглядатиме Держгеокадастр. Якщо після - то вашу землевпорядну документацію розглядатимуть в ОТГ, - Роман Лещенко, голова Держгеокадастру

22 листопада 2020 року

      Відповіді Романа Лещенка, голови Держгеокадастру, на інші запитання  громадян: 

      - … після того, як Держгеокадастр, згідно постанови № 1118 від 16 листопада 2020 р., стане правонаступником своїх територіальних підрозділів, він зможе надавати дозволи на розробку проектів землеустрою в порядку 118 ЗКУ, чи взагалі буде позбавлений такої функції? – Максим Любімов

      - Держгеокадастр передає землі державної власності сільськогосподарського призначення до ОТГ, - Роман Лещенко

      - Хто контролюватиме безконтрольне збільшення ріллі, коли під плуг пішли всі болота? - Dav Sax

      - Для проведення перевірки можете звернутися до ГУ Держгеокадастру області, - Роман Лещенко

      - Пане Романе. Чи не забере громада землю, якщо не встигнемо затвердити проєкт землеустрою та наданні у власність земельної ділянки, - Наталія Глущенко

      - Якщо документи будуть подані до 15 грудня - документацію розглядатиме Держгеокадастр. Якщо після - то вашу землевпорядну документацію розглядатимуть в ОТГ, - Роман Лещенко

      - Чи є якийсь оріентовний графік передачі земель громадам? –  Олег Лавр

      -  До кінця року Держгеокадастр здійснить передачу земель до ОТГ, - Роман Лещенко

     - Чи будуть передані земельні ділянки з самосійним лісом громадам, і чи недоцільніше б їх переведення в лісовий масив, так як самосійний ліс вже віком 30 років. А потім смішно виглядає, проводиться акція «мільйон дерев», коли мільйони дерев корчують кожен рік на Чернігівщині, після роздачі ОСГ, - Dav Sax

      - Всі землі сільськогосподарського призначення державної власності будуть передані до ОТГ, - Роман Лещенко

 

Відеозвернення Романа Лещенка, голови Держгеокадастру, до голів ОТГ

20 листопада 2020 року

      - Черкащина – це серце України та місце сили. Це Батьківщина нашого національного пророка Тараса Шевченка та видатного гетьмана Богдана Хмельницького. Саме на Черкащині восени 2019-го пройшов перший земельний форум, на якому ми оголосили курс на земельну реформу. І починали діалог про подальшу долю землі в Україні з представниками місцевих громад. Та зустріч багато в чому стала історичною, - пише Роман Лещенко, голова Держгеокадастру, на своїй сторінці «Борітеся – поборите» у Facebook .

      - Минув рік. Символічно, що саме з Черкащини ми починаємо процес передачі земель у розпорядження ОТГ. На цю подію місцеві громади чекали майже 20 років. Вчора були підписані перші накази про передачу понад 10 тисяч гектарів державних земель сільгосппризначення для 10 ОТГ Черкаської області. Ми повертаємо землю народу. Держгеокадастр у цьому буде партнером для громад.

      У нас немає амбіцій розпоряджатись землею. Передавши на місця ці повноваження ми, як країна, станемо сильнішими. Детальніше – у моєму зверненні до голів ОТГ - https://www.facebook.com/RomanLeshchenko1

 

Мобільний телефон став речовим доказом справи про можливе незаконне заволодіння землею у Сумській області. На телефон, в якому збережено листування, накладено арешт. Адвокат вважає, що телефон не відповідає критеріям речового доказу – незаконного відчуження майже 2000 гектарів сільськогосподарської землі державної власності

20 листопада 2020 року

Вищий антикорупційний суд залишив заарештованим мобільний телефон фігурантки справи про можливе заволодіння землею в Сумській області. Таке рішення  ухвалив суддя ВАКС.

      За версією слідства, службові особи Головного управління  Держгеокадастру в Сумській області усупереч ст. 84, 116, 122, 149, 150 Земельного кодексу України, зловживали службовим становищем в інтересах ТОВ «АФ Довіра 2008», унаслідок чого із державної власності безповоротно вибула особливо цінна земля на території Роменського району Сумської області загальною площею близько 2000 га. Земельні ділянки перебували на праві постійного користування в державного підприємства «Дослідне господарство «Іскра» Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України та державного підприємства «Дослідне господарство «Агрофірма «Надія» Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН.

      У межах цієї справи детективи НАБУ провели низку обшуків, зокрема у Головному управлінні Держгеокадастру в Сумській області, а також за місцем проживання фігурантки листувань. У неї вилучили мобільний телефон iPhone XS та визнали його речовим доказом, оскільки в ньому знайшли листування, які стосуються виділення земельних ділянок на території Перехрестівської та Пустовітівської сільських рад Роменського району Сумської області.

      Пізніше адвокат власниці телефону подав клопотання про скасування арешту з майна. На його думку, цей телефон не відповідає критеріям речового доказу. Також, як вважає адвокат, наразі відпала потреба в арешті телефону.

      Водночас детектив НАБУ заперечив проти задоволення клопотання і вказав, що НАБУ надавався дозвіл на відшукання телефону фігурантки справи з метою віднайти листування щодо обставин розслідування.

      Вивчивши клопотання, суддя відмовив у його задоволенні. Як він встановив, у месенджері телеграм на телефоні власниці віднайшли листування, яке стосується справи.

Джерело:https://www.slovoidilo.ua/

 

До 15 грудня територіальні громади Черкащини отримають у комунальну власність близько 120 тисяч гектарів… Інші області теж готові до передачі і вже чекають новообраних голів. ...передбачено передачу понад 2 мільйонів гектарів землі із державної в комунальну власність, - Роман Лещенко, голова Держгеокадастру, повідомляє на своїй сторінці «Борітеся – поборите!» у Facebook

19 листопада 2020 року

      - Сьогодні в Черкасах взяв участь у передачі територіальним громадам перших 10 тисяч гектарів земель сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, - звітує Роман Лещенко про своє сьогоднішнє відрядження.

      Вже до 15 грудня територіальні громади Черкащини отримають у комунальну власність близько 120 тисяч гектарів.

      Після підписання Указу Президента України від 15 жовтня, яким передбачено передачу понад 2 мільйонів гектарів землі із державної в комунальну власність, всі Головні управління Держгеокадастру проводили роботу із підготовки до передачі.

      Інші області теж готові до передачі і вже чекають новообраних голів. Земельна децентралізація - це відновлення справедливості, адже землею мають розпоряджатися ті, хто на ній живе, а не чиновники в області чи столиці. Саме тому, Держгеокадастр робить все залежне від нас, щоб цей процес відбувся в найкоротші терміни.

 

Лист методичного характеру, спрямований на усунення недоліків у проведенні державної експертизи землевпорядної документації, підписаний головою Держгеокадастру 18 листопада 2020 року, буде оприлюднено найближчим часом, - Анатолій Мірошниченко, перший заступник голови Держгеокадастру

19 листопада 2020 року

      - На сьогодні результати висновків експертизі землевпорядної документації потрібно забирати особисто при зустрічі в Києві (що в 21 столітті та в умовах пандемії взагалі нонсенс), - зауважує Oleksandr Hnitetskyi, експерт із земельних питань, сертифікований інженер-землевпорядник, геодезист, помічник консультанта народного депутата України у Парламенті України і продовжує: «Апарат Держгеокадастру всі проєкти, що розглядаються, відправляє на доопрацювання. Обласні - частіше погоджують. Або в країні немає фахових спеціалістів взагалі, або щось не так з експертами».

      Далі Олександр Гнітецький наводить приклади формулювання зауважень експертів, які вони заносять у висновки: «…треба більш уточнені викопіювання долучити, доповнити пояснювальну записку сучасним станом використання ділянки, тощо. Коли немає чітких меж для експерта, починаються "фантазії" - це потрібно вирішувати».

      - Проблема дійсно існує, над вирішенням працюємо. Вчора (18 листопада 2020 року) Голова Держгеокадастру Роман Лещенко підписав лист методичного характеру, спрямований саме на усунення описаних недоліків у проведенні державної експертизи (необґрунтоване повернення на доопрацювання, неконкретність і формальний характер зауважень та пропозицій та ін.). Найближчим часом його оприлюднимо. Якщо методичні роз'яснення не спрацюють, будуть вживатися заходи дисциплінарного характеру. На цьому в листі, до речі, наголошено, - відгукнувся на зауваження Олександра Гнітецького Анатолій Мірошниченко, перший заступник голови Держгеокадастру.

 

Роман Лещенко закликав усіх представників громад звертатися до Держгеокадастру, аби оперативно провести реєстрацію та передачу земель, -  повідомляє сайт Держгеокадастру

19 листопада 2020 року

      Територіальні громади отримали у комунальну власність перші 10 тисяч гектарів земель

      У Будинку рад Черкас відбулася передача земель сільськогосподарського призначення, що розташовані за межами населених пунктів, із державної власності у комунальну. Представники десятьох об’єднаних територіальних громад Черкащини та Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області підписали акти прийому-передачі земель загальною площею 10,8 тис. га. Процес підписання відбувся за участі Голови Держгеокадастру Романа Лещенка і Голови Черкаської ОДА Сергія Сергійчука.

      Реалізація земельної реформи та запуск механізмів повноцінної передачі земель сільськогосподарського призначення всім без виключення об’єднаним територіальним громадам нашої держави були б неможливі без відповідного Указу Президента України від 15 жовтня 2020 року та Постанови Уряду від 16 листопада 2020 року. Про це повідомив Голова Держгеокадастру Роман Лещенко.

      «Земельна реформа – це, перш за все, про громади. Про людей, у яких забрали право розпоряджатися землями ще у 2002 році, коли ганебними змінами до законодавства про органи місцевого самоврядування відібрали відповідні повноваження в органів місцевого самоврядування і передали на райдержадміністрації», — наголосив Роман Лещенко.

      Він закликав усіх представників громад звертатися до Держгеокадастру аби оперативно провести реєстрацію та передачу земель.

      Голова Черкаської ОДА Сергій Сергійчук підтримав таку ініціативу, наголосивши присутнім: «Уже зараз ви маєте право розпоряджатися першими земельними наділами, які надійшли у вашу комунальну власність. І від того, як ви будете їх використовувати, розпоряджатися і розвивати, – буде залежати життя громади».

      Зі свого боку Голова Баштечківської сільської ради Сергій Мельник подякував від імені усіх представників громади Президенту України Володимиру Зеленському і Голові Держгеокадастру Роману Лещенку, які взяли на себе історичну місію — реалізацію земельної реформи по всій Україні. Він зауважив, що сьогодні дійсно визначна дата – повернення земель сільськогосподарського призначення в розпорядження місцевих громад.

      «Люди на місцях мають самі розпорядитися тією землею, тим надбанням українського народу, що лишилося від наших предків», – резюмував Сергій Мельник.

      Усього до кінця 2020 року у комунальну власність черкаських ОТГ буде передано близько 120 тис. га земель сільськогосподарського призначення державної власності.

Інформація із сайту Держгеокадастру

   

Обов`язок зі сплати податку за земельну ділянку, на якій розміщений жилий будинок, будівля або споруда, покладається на особу, яка їх придбала З МОМЕНТУ НАБУТТЯ ПРАВА ВЛАСНОСТІ

19 листопада 2020 року

      ПОСТАНОВА 06 листопада 2020 року справа №826/10186/17 касаційне провадження №К/9901/64566/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду : https://reyestr.court.gov.ua/Review/92714974

 

Реорганізація Держгеокадастру: фатальний поспіх, - Денис БАШЛИК, ексголова Держгеокадастру,  директор УКАБ із зв'язків з державними органами

      19 листопада 2020 року

16 листопада на засіданні Кабінету Міністрів України було ухвалено Постанову Кабінету Міністрів України №1118, яка передбачає ліквідацію Головних управлінь Держгеокадастру в областях як окремих юридичних осіб та скорочення штату приблизно на 60%.

      Давайте розберемось на скільки такий крок є виправданим та чим вмотивований? Та чи дорівнює реорганізація — скороченню.

      Один із факторів який міг би стати підставою для реорганізації — законопроект №2194, який позбавляє Держгеокадастр частини повноважень. В тому числі: повноваження щодо розпорядження землями, погодження землевпорядної документації та ліквідує державну експертизу землевпорядної документації. В той, самий час в законопроекті передбачено принцип »єдиного вікна», за яким документація із землеустрою перевіряється один раз на етапі реєстрації, тобто кадастровими реєстраторами. Хочу одразу зауважити, що я повністю підтримую цей підхід, але у випадку коли в структурі працюватиме достатня кількість фахових людей, щоб забезпечити якісне та вчасне надання зазначених послуг. Тож, фактично навантаження, яке було розподіллено на декілька етапів перевірки документації (що безспірно створювало додаткові корупційні ризики) повністю переходить в одну точку. Такий собі  «bottle neck», в обличчі кадастрових реєстраторів. Плюс, треба врахувати той факт, що більшість кадастрових реєстраторів не мають землевпорядної освіти, та перевірка документації може стати непід»ємним тягарем для них. З цього боку виглядає дуже логічною реорганізація при який відділи землеустрою та експертизи — переходять до відділів реєстрації, щоб якісно виконувати нову »єдину» перевірку документації. Але на скільки це буде можливо якщо ці напрямки скорочують — питання риторичне.

      Ще один із факторів який міг би зумовити проведення реорганізації — це прийнятий закон про створення національної інфраструктури геопросторових даних. Ситуація та сама, як і з законопроектом 2194 — логічним кроком було б підсилювати новий напрямок спеціалістами, як з геоінформаційною, так і з землевпорядною освітою, замість загального скорочення. В іншому випадку виникає ситуація — коли НІГД буде існувати виключно на папері.

      Скорочення працівників можна було б обґрунтувати необхідністю економії бюджетних коштів в часи економічної COVID-19 кризи. Але в проекті Державного бюджету на 2021 рік закладено збільшення фінансування Держгеокадастру з 1,69 млрд грн до 1,72 млрд. Також треба враховувати кількість компенсаційних виплат, які має зробити Держгеокадастр при скороченні. Тож це точно не про економію.

      Законопроекти які б могли зумовити реорганізацію земельного відомства, поки що залишаються лише законопроектами, та враховуючи сьогоднішню політичну ситуацію, їх успіх є дуже сумнівним, а реорганізація розпочалась з 16 листопада, тож пропоную розглянути реальну ситуацію яка є на сьогодні.

      Держгеокадастр закінчує інвентаризацію земель сільськогосподарського призначення державної форми власності, та має передати зазначені землі в ОТГ. Але, в той самий час земельне відомство не позбавлене функції розпорядження землями. Що робити з землями, від яких відмовиться ОТГ та які не будуть продані на земельному аукціоні? Що робити з організацією аукціонів? Що робити з землями, які банально пропустили в рамках інвентаризації? Питання риторичні, тому що відповідь, до прийняття 2194 є дуже простою — розпоряджатись. Також, поки що ніхто не відмінив екстериторіальне погодження документації із землеустрою. Навантаження на експертів дуже велике, на сьогодні більше 60% документації розглядається із простроченням терміну виконання. Як це буде працювати коли відділи землеустрою та розпорядження скоротять — також риторичне питання.

      Враховуючи це, від такого поспішного скорочення більш за всіх постраждає кінцевий споживач послу, тобто громадяни та юридичні особи.

      На останок хотілось би також розглянути людський фактор. В штатному розписі Держгеокадастру 10 тис. одиниць, по факту працюють приблизно 7,5 тис. Скорочення 4 тис. фактично працюючих людей під час  COVID-19 кризи — повністю протирічить обіцянкам Уряду по створенню додаткових 500 тис. робочих місць. Можливість влаштування на роботу в ОТГ є дуже сумнівною, оскільки в сіль. радах давно вже працювали землевпорядники, які перейшли на роботу в ОТГ. Та, як показує практика, одного з колишніх працівників Держгеокадастру, за пів-року перебування на біржі труда — жодної пропозиції для людини з землевпорядною освітою не надійшло.

Джерело: http://agroportal.ua/.../reorganizatsiya-gosgeokadastra.../

 

Кабінет Міністрів України відповідно до розпорядження №1441-р від 16 листопада 2020 року призначив СМІЛОГО Івана Віталійовича заступником Голови Державної служби України з питань геодезії‚ картографії та кадастру з 23 листопада 2020 р. шляхом укладення контракту про проходження державної служби на період дії карантину, установленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2

18 листопада 2020 року

 

ЛІКВІДOВАНО ТЕРИТОРІАЛЬНІ ОРГАНИ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ З ПИТАНЬ ГЕОДЕЗІЇ, КАРТОГРАФІЇ ТА КАДАСТРУ відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання функціонування територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру» №1118  від 16 листопада 2020 року

18 листопада 2020 року

      Кабінет Міністрів України погодився з пропозицією Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства щодо утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру як структурних підрозділів апарату зазначеної Служби і таким чином «утворив»:

  • Управління Держгеокадастру у Вінницькій області
  • Управління Держгеокадастру у Волинській області
  • Управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області
  • Управління Держгеокадастру у Донецькій області
  • Управління Держгеокадастру у Житомирській області
  • Управління Держгеокадастру у Закарпатській області
  • Управління Держгеокадастру у Запорізькій області
  • Управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області
  • Управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області
  • Управління Держгеокадастру у Кіровоградській області
  • Управління Держгеокадастру у Луганській області
  • Управління Держгеокадастру у Львівській області
  • Управління Держгеокадастру у Миколаївській області
  • Управління Держгеокадастру в Одеській області
  • Управління Держгеокадастру у Полтавській області
  • Управління Держгеокадастру у Рівненській області
  • Управління Держгеокадастру у Сумській області
  • Управління Держгеокадастру у Тернопільській області
  • Управління Держгеокадастру у Харківській області
  • Управління Держгеокадастру у Херсонській області
  • Управління Держгеокадастру у Хмельницькій області
  • Управління Держгеокадастру у Черкаській області
  • Управління Держгеокадастру у Чернівецькій області
  • Управління Держгеокадастру у Чернігівській області

Профільних фахівців буде збережено

18 листопада 2020 року

  "Продовжуємо трансформацію Держгеокадастру. Вже найближчим часом розпочнеться ліквідація Головних управліннь Держгеокадастру в областях та місті Київ.

      Для забезпечення громадян якісними послугами, замість ліквідованих управлінь будуть утворені територіальні органи Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, як структурні підрозділи центрального апарату. Це рішення, паралельно з передачею земель громадам, є кроком до перетворення Держгеокадастру в орган, який надаватиме громадянам якісні сервісні послуги та працюватиме над наповненням кадастру", - сказав у коментарі ЕП голова відомства Роман Лещенко.

      За його оцінками, виконувати свої функції Держгеокадастр зможе зі штатом менше 4 тисяч співробітників, а не 10 тисяч, як є зараз.

      "Передача земель у розпорядження ОТГ знімає значну частину навантаження, яка зараз є, через розпорядження землями сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів. Тому, переконаний, що скорочення штату приблизно на 60% не вплине на якість послуг", - додав він.

      Лещенко запевнив, що зроблять все для того, щоб максимально зберегти профільних фахівців.

      "У цьому нам доведеться конкурувати з територіальними громадами, які, у зв’язку з передачею їм земель за межами населених пунктів, теж шукатимуть відповідних спеціалістів. Нову структуру Держгеокадастру ми представимо найближчим часом", - сказав голова Держгеокадастру.

 

Як відбуватиметься передача земель сільськогосподарського призначення територіальним громадам?

18 листопада 2020 року

      Це запитання останні місяці, а особливо після того, як була прийнята постанова Кабінету міністрів, чую від багатьох людей, - пише Роман ЛЕЩЕНКО на своїй сторінці «Борітеся – поборите!» у Facebook.

      Коротко про процедуру, в якій можна виділити три речі, які найближчим часом мають бути для цього зроблені.

     - Територіальні громади проводять першу сесію, де новообрані голови розпочинають виконувати свої обов‘язки та повідомляють про це Головні управління Держгеокадастру області.

      - Головне управління Держгеокадастру готує наказ та акт прийому передачі з переліком земельних ділянок, за підписом начальника ГУД і голови територіальної громади.

      - Після підписання документів, територіальні громади реєструють право комунальної власності в реєстрі речових прав на нерухоме майно.

      Право власності зареєстроване - територіальні громади є повноцінними розпорядниками переданих земель сільськогосподарського призначення.

 

ДОЗВОЛИ НА РОЗРОБЛЕННЯ ДОКУМЕНТАЦІЇ ІЗ ЗЕМЛЕУСТРОЮ відучора, 17 листопада 2020 року, територіальні органи Держгеокадастру НЕ ВИДАЮТЬ?!

 18 листопада 2020 року

      Відповідно до підпункту 1 пункту 1 Наказу Держгеокадастру «Деякі питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності до комунальної власності» №485 від 17.11.2020 року керівників головних управлінь Держгеокадастру в областях  зобов’язано з 17 листопада 2020 року передати земельні ділянки сільськогосподарського призначення  державної власності у комунальну власність.

      Оскільки дата передачі земель зафіксована у наказі, то в багатьох громадян виникли запитання – чи із 17 листопада головні управління в областях припинять видавати дозволи на розроблення документації із землеустрою?

      Відповідь  Романа Лещенка, голови Держгеокадастру є такою (дослівно): «ділянки будуть передані до ОТГ і в подальшому вони будуть приймати рішення про передачу земельних ділянок». Оприлюднив її очільник земельного відомства на своїй сторінці «Борітеся – поборите!» у Facebook.  

 

Держгеокадастр відповідно до Постанови КМУ № 1113 прийматиме землевпорядну документацію на затвердження до 15 грудня 2020 року. Після цієї дати затвердження документації відбуватиметься органами місцевого самоврядування

17 листопада 2020 року

      Про це  повідомляє на своїй сторінці Facebook Роман ЛЕЩЕНКО, голова Дергеокадастру.

      - Щойно підписав наказ, яким доручив обласним управлінням Держгеокадастру передавати землю сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів об’єднаним територіальним громадам, починаючи від сьогодні, 17 листопада.

      Хочу окремо звернутися до громадян, які подавали документи раніше та вже отримали накази про надання дозволу на розробку документації із землеустрою.

      Держгеокадастр, відповідно до Постанови № 1113, затвердженої вчора Кабінетом міністрів України, прийматиме землевпорядну документацію на затвердження до 15 грудня 2020 року. Після цієї дати ці земельні ділянки теж будуть передані територіальним громадам, і затвердження документації відбуватиметься вже органами місцевого самоврядування.

      Земельні ділянки державної власності, право оренди на які виставляється на аукціон, будуть передані ОТГ після завершенні аукціонів, тобто, одразу після оприлюднення результатів торгів та укладання договорів із переможцями.

 

Національне агентство з питань запобігання корупції пропонує розробникам законопроекту № 2195 про електронні земельні аукціони усунути неузгодженість в частині переважного права орендаря на купівлю земельної ділянки

17 листопада 2020 року

      Законопроєкт № 2195, що пропонує впровадження електронних аукціонів для продажу земельних ділянок державної та комунальної, суттєво знизить рівень корупційних ризиків на ринку землі. Про це йдеться в аналітичному огляді проєкту закону, проведеному Національним агентством з питань запобігання корупції (НАЗК).

      Проєкт Антикорупційної стратегії на 2020–2024 роки визначає, що безоплатна приватизація земель державної та комунальної власності є найбільшим джерелом корупції у земельних відносинах, на відміну від купівлі ділянок на електронних аукціонах. 

      Тому для забезпечення прозорості ринку землі важливо на рівні закону  забезпечити чіткі правила продажу земельних ділянок або прав на них. 

      Проєкт закону № 2195, згідно з позицією авторів, передбачає оновлений порядок продажу земель державної та комунальної власності в електронній торговій системі, що є важливим кроком для мінімізації поширених корупційних практик, прозорого та ефективного користування та розпорядження землями. 

      Водночас НАЗК пропонує розробникам законопроєкту усунути такі фактори, що можуть сприяти корупційним практикам:

  • врегулювання порядку проведення аукціонів за допомогою підзаконного нормативного акту;
  • неузгодженість між окремими положеннями проєкту Закону в частині переважного права орендаря на купівлю земельної ділянки;
  • не встановлені строки подання документів для участі у земельних торгах.

      У разі ухвалення законопроєкту № 2195 з урахуванням рекомендацій НАЗК, документ стане важливим кроком для мінімізації поширених корупційних практик на ринку землі.

Джерелаhttps://nazk.gov.ua/uk ;  https://bit.ly/3npx2sD

 

«Гасло «Земля народу» стало реальністю»

     

Так озаглавленим інформаційним повідомленням Держгеокадастр сьогодні, 17 листопада, 2020 року, дав відповідь на запитання журналу «Землевпорядний вісник» - "Земля - народу" - гасло чи реальність?", поставлене у десятому випуску.

      «Гасло «Земля народу» стало реальністю – Кабмін затвердив постанову про передачу земель ОТГ», — стверджує Роман Лещенко, голова Держгеокадастру.

      16 листопада 2020 року Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову № 1113, яка запускає механізм повноцінної передачі земель сільськогосподарського призначення всім без виключення об‘єднаним територіальним громадам нашої держави.

      «Це рішення — важливий крок у реалізації земельної реформи Президента України Володимира Зеленського в частині земельної децентралізації та передачі понад 2 мільйонів гектарів сільськогосподарських земель органам місцевого самоврядування. Відповідний Указ Глава Держави підписав місяць тому, 15 жовтня», — наголошує Роман Лещенко.

      Ця постанова Уряду є наступним етапом для реалізації процесу передачі земель на місця, до якого Держгеокадастр проводив підготовку протягом останнього часу.

      «Впродовж останнього місяця вони готували всю необхідну документацію для того, аби передача земель ОТГ могла бути проведена максимально оперативно. Тож сьогодні я з великою радістю поставлю завдання розпочати завершальний етап цієї кропіткої роботи всієї нашої команди», — тішиться Роман Лещенко.

      Окремо він звернувся до новообраних голів об’єднаних територіальних громад, які вже приступили до роботи або ж розпочнуть виконувати свої обов’язки найближчим часом.

      «Держгеокадастр чекає на вас, звертайтесь до обласних управлінь з необхідною документацією. Ви отримали підтримку на місцях, а ми передамо вам найбільш цінний ресурс у державі — землю. Завдяки чому, місцеве самоврядування стане справді сильним. Це нові можливості для місцевого самоврядування та водночас серйозна відповідальність. Відновлюємо справедливість. Повертаємо землю народу України», — підсумував Голова.

Довідково

      15 жовтня 2020 року в селі Качанівці на Чернігівщині відбувся національний земельний форум «Земля — народу», під час якого Президент України Володимир Зеленський підписав Указ № 449/2020 «Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин». Документ передбачає передачу земель сільськогосподарського призначення з державної до комунальної власності.

 

Продавати землю в Україні однозначно треба.
Але той кастрований закон, який був прийнятий, - ні про що

17 листопада 2020 року

      Цю думку Олега БАХМАТЮКА, українського бізнесмена, мільярдера, колишнього власника «VAB Банку», власника агрохолдингів "Укрлендфармінг" і "Авангард" оприлюднив засновник інтернет-видання «Гордон» Дмитро Гордон в опублікованому інтерв’ю. Олег Бахматюк  мав на увазі  Закон  України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення» №552-ІХ від 31 березня 2020 року. Що думає бізнесмен, який зараз у вигнанні, загалом про ринок земель сільськогосподарського призначення, довідаєтеся з нижче поданих його відповідей на запитання Гордона.  

***

Дмитро Гордон:

      - Українську землю треба продавати?

Олег Бахматюк:

      - Однозначно. Я вважаю, що кастрований закон, який був прийнятий, - ні про що. Він заклав якийсь початок - це вже добре. Повинен бути створений якийсь орган, типу НКРЕ, по землі. Землю ніхто не вивезе, це дурниця. Треба створити жорстку конкуренцію, щоб сюди зайшли великі гравці і щоб власники землі отримали максимальну кількість грошей. Ми, наприклад, себе не бачимо покупцями землі, тому що це дуже дорого. Взагалі у всьому світі землю купують пенсійні фонди, так як вона вважається найвигіднішою заставою. Тому що їх задовольняє 2% річних доходу. Мене не задовольняє - у мене немає таких ресурсів. Я, як орендар, готовий платити $ 100-150.

      Я будував компанію як ефективного орендаря. Тобто вертикально інтегрована компанія. Трактор, комбайн, посівний комплекс, елеватор, вагон, порт - я на кожному етапі генерував додану власність. І у мене це живий логістичний потік.

      Купівля землі - у всьому світі це останнє, що робиться. Наприклад, щоб ви розуміли: серед виробників зерна власників землі відсотків 20. Ринок власності та оренди землі - це два різних ринки. От і все. І це абсолютно нормально. І Україна повинна до цього прийти.

      Повинно бути правило, щоб не було монополізації ринку. Це так, але це точно не 100 га. Це дурниця, це неможливо. Якщо ти хочеш розвинути соціальний фактор, спонукати когось бути фермером, це робиться двома речами. Однозначно повинна бути серйозна державна підтримка, щоб людина могла взяти трактор в довгостроковий кредит. Мати інфраструктуру, куди поставити зерно. Бути учасником великого процесу. В Україні це важко, але фермерство є, і воно буде розвиватися. На довгих пільгових кредитних ресурсах. Держава повинна компенсувати ставки. Це нормально. Але ті люди, які продають землю, повинні отримати максимальну плату. Коли земля буде коштувати $ 5 тис., все буде оцифровано. І це дасть банкам можливість на тих же зовнішніх ринках залучати величезні ресурси. Ми скажемо, що наша земля коштує $ 150 млрд. Тобто наші банки зможуть залучити половину - $ 70 млрд - під умовний розвиваючий потенціал: побудова елеваторів, інфраструктури, комбікормових, борошномельних підприємств. Тобто далі йти в додану вартість. Тому що ПДВ коштує дорого,  окупність - 15-20 років.

      Щоб ви розуміли: якщо ти робиш інноваційний проект по пандемічної програмі, тобі дають кредит на 20 років. Якщо ти береш певну кількість людей, тобі 30% прощають. І ти не платиш ніяких відсотків, починаєш платити з 15 року. Ось такі програми. Уявіть собі, наскільки ми відстанемо після того, як це буде втілено в життя. А коли країна бідна, вона не має можливості. Тому мені здається, що експлуатація теми землі за 29 років себе трошки зжила.

      Потрібні правила? Ну робіть правила. Потрібні якісь обмеження? Ну робіть обмеження. Так, щоб земля коштувала не тисячу доларів. Тому що це дискримінація людей ... Ось Бахматюк по тисячі купить, а по п'ять не купить. Тому що він порахує - і скаже ... окупність по тисячі для мене - п'ять років. А окупність по 5 тис. для мене - 25 років.

Дмитро Гордон:

      - А кому це потрібно?

Олег Бахматюк:

      - Нехай пенсійні фонди купують. Але що ми отримуємо? Я не про себе. Мені невигідно, щоб був ринок землі. Мені не вигідно. Тому що буде якесь певне пожвавлення на ринку оренди. Я вважаю, що незворотні процеси роблять тебе більше бізнес-орієнтованим. Я завжди пропагував таку ідею…

 

Відновлюємо справедливість. Повертаємо землю народу України

16 листопада 2020 року

      Від публічних заяв ми переходимо до конкретних дій, - заявив Роман Лещенко, голова Держгеокадастру, на своїй сторінці Facebook.

      Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову № 1113, яка запускає механізм повноцінної передачі земель сільськогосподарського призначення всім без виключення об‘єднаним територіальним громадам нашої держави.

      Це рішення - важливий крок в реалізації земельної реформи Президента України Володимира Зеленського в частині земельної децентралізації та передачі понад 2 мільйонів гектарів сільгосподарських земель органам місцевого самоврядування. Відповідний Указ Глава Держави підписав місяць тому, 15 жовтня.

      Сьогодні, під час онлайн-наради, спілкувався з керівниками всіх обласних управлінь Держгеокадастру. Впродовж останнього місяця вони готували всю необхідну документацію для того, аби передача земель ОТГ могла бути проведена максимально оперативно. Вже завтра зранку я із великою радістю поставлю завдання розпочати завершальний етап цієї кропіткої роботи всієї нашої команди.

      Окремо хочу звернутися до новообраних голів об’єднаних територіальних громад, які вже приступили до роботи або ж почнуть виконувати свої обов’язки найближчим часом: Держгеокадастр чекає на вас, звертайтесь до обласних управлінь з необхідною документацією. Ви отримали підтримку на місцях, а ми передамо вам найбільш цінний ресурс в державі - землю. Завдяки чому, місцеве самоврядування стане справді сильним. Це нові можливості для місцевого самоврядування та, водночас, серйозна відповідальність.

      Відновлюємо справедливість. Повертаємо землю народу України.

 

Кабінет Міністрів України –
Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ 

ПОСТАНОВА

від 16 листопада 2020 р. № 1113

Київ

Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин

      З метою забезпечення виконання Указу Президента України від 15 жовтня 2020 р. № 449 “Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин” Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру забезпечити:

1) прискорення проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності;

2) передачу з 17 листопада 2020 р. земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність відповідно до статті 117 Земельного кодексу України;

3) передачу у комунальну власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, включених до переліків земельних ділянок, права на які виставляються на земельні торги, після оприлюднення результатів земельних торгів та укладення договорів оренди (емфітевзису) таких земельних ділянок відповідно до статті 117 Земельного кодексу України;

4) передачу у комунальну власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, щодо яких надано дозволи на розроблення документації із землеустрою, у разі, коли до 15 грудня 2020 р. документацію із землеустрою не подано на затвердження до територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру відповідно до статті 117 Земельного кодексу України;

5) у разі відмови органів місцевого самоврядування від підписання акта приймання-передачі земельних ділянок, зазначених у підпункті 1 цього пункту, вжиття заходів до включення відповідних земельних ділянок до переліку земельних ділянок, права на які виставляються на земельні торги з урахуванням вимог Земельного кодексу України.

2. Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства забезпечити:

1) супроводження законопроектів щодо фінансової підтримки фермерських господарств, удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин, встановлення прозорої процедури проведення електронних земельних аукціонів;

2) вжиття заходів до прискорення створення, функціонування та розвитку національної інфраструктури геопросторових даних у встановленому порядку.

3. Міністерству розвитку громад та територій, Міністерству юстиції, Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства та Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру опрацювати питання щодо активізації оформлення територіальними громадами права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, передані з державної власності. 

4. Рекомендувати органам місцевого самоврядування зареєструвати право комунальної власності на отримані земельні ділянки сільськогосподарського призначення у порядку, встановленому законом.

5. Визнати таким, що втратило чинність, розпорядження Кабінету Міністрів України від 31 січня 2018 р. № 60 “Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об’єднаних територіальних громад”.

https://www.kmu.gov.ua/.../deyaki-zahodi-shchodo...

 

Продавати землі сільськогосподарського призначення іноземним громадянам – це дуже великий ризик для України

16 листопада 2020 року

      Якщо б білоруси мали такі ґрунти і землі, як Україна, вони без нафти і газу стали супер багатою країною, - таку думку висловив Олександр Лукашенко, Президент Білорусії, в інтерв’ю іноземним телеканалам 14 листопада 2020 року.

      - Ви зробили перший крок, який відкриває продаж землі – земель сільськогосподарського призначення. Я часто говорю на нарадах з аграріями – якщо б у нас були такі ґрунти і землі, як в Україні, які бери на хліб намащуй і їж, ми були б супер багатими… без нафти і газу. А ви хочете запустити процес продажу цих земель не просто у приватну власність, а іноземним громадянам. Ризик! З моєї точки зору. Дуже великий ризик! – відповів Лукашенко на запитання журналіста телеканалу "112 Україна".

      Джерело: https://ua.112.ua/polityka/oleksandr-lukashenko-dav-interviu-inozemnym-telekanalam-onlain-transliatsiia-557387.html  (3:23:42)

 

Виконавцям та арбітражним керуючим відтепер досить подати заяву Держгеокадастру, щоб отримати доступ до відомостей Державного земельного кадастру на постійній основі   

13 листопада 2020 року

      Держгеокадастр відкриває свої бази даних для судових виконавців та арбітражних керуючих

      Відсоток фактичного виконання судових рішень в Україні становить менш ніж 3%. Хоча цей показник за останні роки дещо зріс, це все ще, без перебільшення, страшна цифра, - пише на своїй сторінці у Facebook Роман ЛЕЩЕНКО, голова Держгеокадастру.

      У забезпеченні виконання судового рішення важлива роль відводиться виконавцям – і державним, і приватним, а також арбітражним керуючим. Представники цих юридичних професій можуть ефективно діяти лише тоді, коли вони мають можливість оперативно отримати інформацію про майно боржника.

      Хоч це вже кілька років передбачено законодавством, донедавна безпосереднього доступу до бази даних кадастру виконавці та арбітражні керуючі не мали, закон не виконувався. Більш того, у Держгеокадастрі існувала практика, за якою навіть адресні запити арбітражних керуючих про надання інформації з Державного земельного кадастру не задовольнялися, на них надавалися відписки.

      Ми це змінили. Виконавці та арбітражні керуючі можуть отримати не лише інформацію з Державного земельного кадастру за окремими запитами, а й безпосередньо на постійній основі.

      Для отримання доступу до відомостей Державного земельного кадастру виконавцям та арбітражним керуючим необхідно звернутися до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру із заявою про надання доступу до відомостей Державного земельного кадастру за формою згідно з додатком 54 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051.

 

Реєстраційні справи Уряд пропонує формувати  лише в електронній формі, а зберігати їх мають усі суб'єкти державної реєстрації у відповідних реєстрах

13 листопада 2020 року

      Проєкт Закону «Про внесення змін до деяких законів України у зв'язку з впорядкуванням діяльності у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (№ 4338 від 06.11.2020 р.), внесений Урядом до парламенту, містить низку норм, які передбачають відмову від зберігання відомостей реєстраційних справ на паперових носіях. Передбачено формування реєстраційних справ в електронній формі, зберігання справи, сформованої в електронній формі у відповідних реєстрах, усіма суб'єктами державної реєстрації тощо.

      Зберігання уже сформованих (до 1 січня 2022 року) паперових реєстраційних справ у сфері нерухомості здійснюватиметься територіальними органами Міністерства юстиції, а у сфері державної реєстрації юросіб та ФОП - відповідною сільською, селищною або міською радою за місцезнаходженням юридичної особи чи фізособи-підприємця.

 

Районні державні адміністрації Уряд пропонує виключити з числа суб'єктів державної реєстрації, а виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад й надалі здійснюватимуть повноваження державної реєстрації в обов'язковому порядку

13 листопада 2020 року

      Проєкт Закону «Про внесення змін до деяких законів України у зв'язку з впорядкуванням діяльності у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (№ 4338 від 06.11.2020 р.), внесений Урядом до парламенту, передбачає виключення районних державних адміністрацій з числа суб'єктів державної реєстрації, натомість виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад здійснюватимуть повноваження державної реєстрації в обов'язковому порядку.

 

Розгляд скарг на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб'єктів державної реєстрації прав, Уряд пропонує здійснювати виключно в судовому порядку

13 листопада 2020 року

      Уряд зареєстрував у парламенті проєкт Закону «Про внесення змін до деяких законів України у зв'язку з впорядкуванням діяльності у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (№ 4338 від 06.11.2020 р.). Він містить зміни до Законів України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

      Насамперед проєктом Закону пропонується скасувати з 1 січня 2022 року повноваження Міністерства юстиції та його територіальних органів з розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність державних реєстраторів та суб'єктів державної реєстрації. Після указаної дати розгляд скарг на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб'єктів державної реєстрації прав, буде здійснюватись виключно в судовому порядку.

 

50 відсотків із перевірених суб’єктів господарювання порушують вимоги законодавства у сфері використання та охорони земель

13 листопада 2020 року

      За період з 2 по 6 листопада 2020 року Управління з контролю за використанням та охороною земель, що діють у складі Головних управлінь Держгеокадастру в областях, нарахували шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву без спеціального дозволу на суму 1 144 902 гривень, відшкодовано у добровільному порядку – 675 010 гривень.

      Із 445 перевірок порушення законодавства виявлено у 223.

За інформацією Держгеокадастру

 

Держгеокадастр проведе навчальні семінари для ОТГ

13 листопада 2020 року

      Про це було заявлено під час земельного онлайн-форуму для ОТГ «Передача земель громадам», який відбувся вчора, 12 листопада 2020 року, за участю голови Держгеокадастру Романа ЛЕЩЕНКА, його першого заступника Анатолія МІРОШНИЧЕНКА, голови Всеукраїнської асоціації органів місцевого самоврядування «Асоціація об’єднаних територіальних громад» Олександра КОРІННОГО та представників ОТГ.

      - Держгеокадастр проведе низку заходів навчального характеру, які забезпечать органи місцевого самоврядування знаннями, що дозволять їм ефективно розпоряджатися комунальними землями і використовувати повноваження в земельній сфері на користь громади, - повідомляє пресслужба відомства.

 

Держгеокадастр повністю підтримує концепцію  законопроекту №2194 «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», що прийнятий парламентом у першому читання рік тому

13 листопада 2020 року

      Про це заявив голова Держгеокадастру Роман ЛЕЩЕНКО під час земельного онлайн-форуму для ОТГ «Передача земель громадам», який відбувся вчора, 12 листопада 2020 року. Він сказав: «Держгеокадастр повністю підтримує концепцію законопроєкту № 2194 і ми максимально сконсолідували навколо нього всі здорові сили в Парламенті, які повністю поділяють цінності реалізації земельної реформи в Україні. Оскільки ми вважаємо, що реалізація земельної реформи в Україні неможлива без належної децентралізації та передачі земельних повноважень на місця».

За інформацією пресслужби Держгеокадастру

 

Сьогодні під час онлайн-форуму «Передача земель громадам», підписали меморандум між Держгеокадастром та «Асоціацією об‘єднаних територіальних громад»,- сповістив на своїй сторінці Facebook Роман Лещенко, голова Держгеокадастру. – Про зміст меморандуму чиновник поки що нічого не повідомив.

12 листопада 2020 року

 

Якщо власник земельної ділянки сільськогосподарського призначення за законом зобов'язаний відчужити її протягом певного строку, але вона не була відчужена вчасно, то Держгеокадастр відтепер наділений правом подавати до суду позов про її конфіскацію

12 листопада 2020 року

      Про це йдеться в Постанові Кабінету Міністрів України, що прийнята Урядом вчора, 11 листопада 2020 року.

      Внесення зміни до Положення про Держгеокадастр дозволяє відомству подавати до суду позов про конфіскацію земельної ділянки сільськогосподарського призначення за умови, якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов'язаний відчужити її протягом певного строку, але земельна ділянка не була відчужена.

 

Держгеокадастр зможе подавати до суду позов про конфіскацію земельної ділянки с/г призначення у разі порушення особою вимог щодо граничної площі таких земель, - Постанова Кабінету Міністрів України

12 листопада 2020 року

      Внесення змін у Положення про Держгеокадастр, передбачене Постановою Кабінету Міністрів України, прийнятою вчора, 11 листопада 2020 року, на черговому засідання, дозволить відомству подавати до суду позов про конфіскацію земельної ділянки с/г призначення у разі порушення особою вимог щодо граничної площі таких земель, що можуть перебувати у власності однієї особи, а також у випадках, коли відповідно до закону власник земельної ділянки зобов'язаний відчужити її протягом певного строку, але земельна ділянка не була відчужена.

      Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор ПЕТРАШКО вчорашнє рішення Уряду прокоментував так: «Реалізація постанови дозволить здійснювати контроль граничної площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що перебувають у власності. Також це дозволить здійснювати запобіжні заходи для попередження зловживань із земельними ділянками сільськогосподарського призначення та можливості встановлення монопольного становища».

 

­Зміни у додаток до Порядку інформаційної взаємодії між Державним земельним кадастром, іншими кадастрами та інформаційними системами  удосконалять законодавство щодо контролю за концентрацією земель сільськогосподарського призначення в одних руках

12 листопада 2020 року

      Постанова Кабінету Міністрів України, прийнята вчора, 11 листопада 2020 року, на черговому засідання Уряду, передбачає внесення змін у ­додаток до Порядку інформаційної взаємодії між Державним земельним кадастром, іншими кадастрами та інформаційними системами, що забезпечить інформаційну взаємодію програмного забезпечення Державного земельного кадастру із Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

 

Уряд удосконалив законодавство щодо контролю за концентрацією земель сільськогосподарського призначення у власності

11 листопада 2020 року

      Кабінет Міністрів удосконалив законодавство щодо контролю за концентрацією земель сільськогосподарського призначення у власності. Відповідне рішення прийнято на засіданні Уряду 11 листопада 2020 року.

      Постановою передбачається внесення змін у:

  • ­додаток до Порядку інформаційної взаємодії між Державним земельним кадастром, іншими кадастрами та інформаційними системами, що забезпечить інформаційну взаємодію програмного забезпечення Державного земельного кадастру із Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;
  • положення про Держгеокадастр. Так, відомство зможе подавати до суду позов про конфіскацію земельної ділянки с/г призначення у разі порушення особою вимог щодо граничної площі таких земель, що можуть перебувати у власності однієї особи, а також у випадках, коли відповідно до закону власник земельної ділянки зобов'язаний відчужити її протягом певного строку, але земельна ділянка не була відчужена.

      «Реалізація постанови дозволить здійснювати контроль граничної площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що перебувають у власності. Також це дозволить здійснювати запобіжні заходи для попередження зловживань із земельними ділянками с/г призначення та можливості встановлення монопольного становища», - прокоментував Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко.

Довідково

      31 березня 2020 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 552–ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення», реалізація якого дозволить громадянам України набувати у власність ділянки с/г призначення площею не більше 100 га, вступить в силу 1 липня 2021 року.

 

Хто може і хто купить землю? Історія нас вчить, але ми, українці, погані учні.

11 листопада 2020 року

Пропоную Олесь Прутенко текст поширений  серед спільноти Facebook Tolik Ilchuk  Цікаво – чи поділяєте Ви поширені думки Tolik Ilchuk

***

 Хто може і хто купить землю? Українцям буде «добре» ... без землі бути рабами на своїй історичній землі. Ринок землі – приватна власність на землю.Кожен українець має висловити свою думку і зробити вибір.Історія нас вчить - але ми, українці, погані учні.

           Урок 1.

      Земля селянам в 20-30 роках закінчилася загибеллю 6-8 млн українців. Більшовики і Зе (теж) більшовики роблять під одним лозунгом - землю селянам.

         Урок 2.

      На початку незалежності України в 90х роках говорили – заводи на яких ми працюємо не наші, а державні. Держава поганий управитель і треба приватизувати.     Для того, щоб ми отримували гідну оплату праці все має стати приватним. Ми станемо багатими і щасливими.

      Результат – 10 сімей володіють самими прибутковими підприємствами промисловості України та мають іноземних власників в основному з наших та російських шахраїв.

      Сьогодні говорять - ми не власники землі, як приватизують землю - нам буде добре і селяни будуть багаті. Іноземці не скуплять нашу землю. Їм це заборонять. Брешуть. По поводу іноземців. Схема така.

      Підставна особа - українець по паспорту купив землю і має право продати як свою власність, на свій розсуд любому іноземцю - будь то росіянин чи китаєць.

      Прогноз результату. Самі хороші землі скуплять 10-15 сімей з українських млрдерів, огородять поля і ліси, поставлять охорону і стрілятимуть українців за те що зайшов на приватну власність одного з цих десяти.

      А іншу частину земель скуплять через підставних осіб росіяни, китайці, ізраїльтяни та інші.

      Початкова заявлена ціна 1500-2000 доларів за гектар сьогодні і рости вона буде в геометричній прогресії.

      Земля це капітал, який буде рости у вартості найвищими темпами і гарантовано не прогорить. Тому на українську землю вже чекають велика кількість шахраїв з різних країн.

      А Зеленський, як маріонетка єврейського та російського капіталу, лобіює закон про землю і він буде виписаний під умови сприятливі для хранителів в Україні російського і єврейського капіталів.

      Крім того, продавши землю навіть по 1500-2000 за гектар Зеленський може платити по своїм обіцянкам – вчителям, лікарям і т д.

      Але радіти нема чому. Тому що наша промисловість не зможе задовільнити цей ріст капіталу. Порушиться баланс між товаром і фінансами.

      Буде інфляція і ці ж 10 сімей будуть компенсувати товарну масу імпортом і за 5 -10 років зароблять в декілька раз більше чим вкладуть в покупку землі та виведуть цей 10 ти кратний капітал (прибуток від продажу землі) з країни.

***

      Українцям буде «добре»… без землі бути рабами на своїй історичній землі.

      Кріпосне право у формі капіталу повернеться в Україну.

      Така доля, тому що продажних українців і манкуртів в Україні більше ніж українців по духу і волі.

      Україна пережила три голодомори: 1921—1923, 1932—1933, 1946—1947.

      Голод 1946-1947 років був і на західній України.

      Хоча це була трагедія не такої величини як 1933 року на східній України. Але голодомор 1946-1947 був і це я знаю із свідчень свідків цієї трагедії.

      Велика трагедія голодомору 1933 року не має нівелювати трагедію 1946-1947 років.

      Основний лозунг « Землю селянам» був як в ті часи так і сьогодні.

      Більшість «більшовики» і більшість від СНароду багато в чому схожі.

      Основний критерій - це право більшості вирішувати долю всіх без прав меншини.

      Головне питання не вправі селянина продати землю, про що трублять всі агітатори за продаж землі. Головне питання в іншому. Хто може і хто купить землю?

      Кожна людина має дати відповідь на питання – ти чи твої сусіди, знайомі, родичі і інші прості жителі села в змозі купити землю в розмірі 20 чи 50, 100 чи 150 чи 200 тисяч гектарів. Ні!!!!

      Тоді відповідь - цей закон не для простих людей, а для інших цілей і за рахунок маніпуляцій з інформацією Україна залишиться без землі.

      Тому що цей закон - є законом великого глобального бізнесу, а в минулому столітті був декрет про землю результат глобальної політики.

      В 30 роки минулого століття голод був, тому що більшовики забрали землю з маніпулятивним лозунгом «земля селянам», а через сто років «більшовики СН» дають можливість великому капіталу забрати – купити землю в селян з тим же лозунгом «земля селянам», право селян на продаж землі.

      Що тоді, що і зараз селяни залишаться без землі і будуть кріпаками на своїй землі в 10-20 власників землі.

      Це не принесе народу щастя, як не принесла приватизація промисловості в 90-х, тому що все робиться для Коломойських, Ахметових та інших власників України.

 

Довіра суспільства до Конституційного Суду України вища, ніж до інших державних інституцій, в тому числі й до Національного агентства з питань запобігання корупції

10 листопада 2020 року

      Вчора, 9 листопада 2020 року, в телевізійній програмі на одному із каналів народні депутати України та Голова Національного агентства з питань запобігання корупції Олександр Новіков вкотре в маніпулятивній формі обговорювали рішення Конституційного Суду України від 27.10.2020 року № 13-р/2020.

      Зокрема, присутня в студії – членкиня депутатської фракції політичної партії «Слуга народу», голова Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики – Анастасія Радіна заявила таке: «Конституційний Суд фактично сказав, що декларації можна не подавати, що в них можна брехати, що їх ніхто не має права перевіряти і за це нічого не буде. Ось, що сказав Конституційний Суд». На цьому народна обраниця не зупинилася і продовжила розповідати про майбутню долю Конституційного Суду України.  За її словами, «призначення нових членів не руйнує ту більшість голосів, яка вже є у Конституційному Суді України... Щодо питання кворуму, можливо підняттям кворуму або спеціальними вимогами по ухваленню рішень ми заблокуємо ухвалення поганих рішень…».

      Щоправда, про «погані» рішення уточнила її колега – заступниця голови депутатської фракції політичної партії «Слуга народу» – Олена Шуляк, на переконання якої, «наприклад, якщо Конституційний Суд України захоче скасувати закон, який стосується фонду гарантування вкладів – це для держави відразу збиток 270 млрд грн; якщо Суд захоче скасувати земельну реформу – це відразу збиток 1 млрд доларів… Добре, що на сьогодні частина суддів відмовляється приймати участь у засіданнях і практично це блокує роботу і ухвалення таких рішень, які для держави можуть мати критичні наслідки».

      Далі маніпуляції з цифрами продовжилися: «Хочу сказати скільки кожен суддя коштує для нашої держави – більше 21 мільйона грн на рік для держави коштів платників податків – це один суддя Конституційного Суду. У них колосальна зарплата – більше ніж 400 тис. У них колосальний штат помічників – більше ніж 20 осіб на кожного суддю, плюс колосальний автопарк і таке інше...».

      Зважаючи на викладене, інформуємо народних депутатів України та громадськість про те, що відповідно до статті 30 Закону України «Про Конституційний Суд України» суддя Конституційного Суду має двох наукових консультантів і помічника, посади яких належать до посад патронатної служби. Інше не передбачено, так як і не передбачений автопарк. За суддею Конституційного Суду України закріплений один службовий автомобіль. 

      Неправдива інформація оприлюднена і щодо заробітних плат суддів Конституційного Суду України.

      У Державному бюджеті на 2020 рік передбачено фінансування Конституційного Суду України у розмірі 314,5 мільйонів гривень, проте не можна просто розділити цю суму на 15 суддів.

      Видатки Конституційного Суду України – це не лише винагорода суддів, а й видатки на забезпечення організаційного, аналітичного, юридичного, інформаційного та матеріально-технічного забезпечення, тобто здійснення конституційної юрисдикції в Україні.

      За 10 місяців 2020 року на виплату зарплати одного судді Конституційного суду України витрачено близько 2,5 мільйона гривень. Середній розмір винагороди судді Конституційного Суду України – 254 тисячі гривень на місяць.

      Присутній у студії телеканалу Голова НАЗК Олександр Новіков продовжував свою звичну риторику щодо рішення Конституційного Суду України і його роботи в цілому. Він звинуватив Конституційний Суд України в тому, що орган конституційної юрисдикції країни перебрав на себе функції парламенту, що абсолютно не відповідає дійсності, оскільки Конституційний Суд України у своїй діяльності керується виключно Конституцією України та чинним законодавством України. Конституційний Суд лише може визнати ту чи іншу норму закону неконституційною, проте не може створювати нові норми закону. Водночас Голова НАЗК не полишає спроб за будь-якої нагоди дискредитувати Конституційний Суд України, свідомо вводячи громадськість в оману.

      Наведене свідчить лише про продовження нагнітання ситуації навколо Конституційного Суду України з боку зацікавлених осіб та намагання блокувати його роботу.

      Водночас, незважаючи на всі спроби дискредитувати Конституційний Суд України та знищити його авторитет, є об’єктивна оцінка суспільством роботи Конституційного Суду України.

      Зокрема, 10 листопада 2020 року опубліковано дослідження, проведене соціологічною службою Центру Разумкова з 30 жовтня по 5 листопада 2020 року, в якому громадяни України дали оцінку роботи органів державної влади. Дані опитування свідчать, що довіра до Конституційного Суду України вища, ніж до інших державних інституцій, в тому числі й до Національного агентства з питань запобігання корупції.

      Вкотре наголошуємо, Конституційний Суд України за боротьбу з корупцією, за створення демократичної правової країни. Разом з тим, це має відбуватися лише в рамках Основного Закону України.

Джерело: сайт КС

 

Конституційний суд знову не зміг провести засідання у справі про офіційне тлумачення положень Конституції щодо землі як об’єкта права власності українського народу

10 листопада 2020 року

      За порядком денним сьогодні, 10 листопада, судді мали продовжити розгляд справи за поданням 46 народних депутатів про офіційне тлумачення положень Конституції щодо землі як об’єкта права власності українського народу. Однак через відсутність кворуму засідання не відбулося.

Довідково

      9 листопада Велика палата Конституційного суду відклала розгляд питання про тлумачення норм Конституції про землю як основне національне багатство через відсутність кворуму на засіданні.

Джерело: сайт КС

 

Село і земля.
Ляпи національної економічної стратегії 2030, -
Oleg Nivievskyi (Олег  Нів'євський) Assistant Professor/доцент у Kyiv School of Economics 

10 листопада 2020 року

      Довго думав, що мене муляє із новопрезентованою Національною економічною стратегією розвитку 2030 (https://nes2030.org.ua/) і нарешті зрозумів.

      - …в цій стратегії є багато ляпів, неточностей і відверто котраверсійних пропозицій, - пише на своїй сторінці у Facebook Олег Нів'євський. - Наведу лише три речі по аграрному сектору і селу, але лише для того, щоб показати вищенаведені тези. Можна було також і по інших напрямках, але це вже не формат звичайного допису.

      a. Стратегічний промах – ігнорування села: на мій погляд, стратегія робить помилку, яку до цього постійно робили політики – ототожнювання аграрного із сільським розвитком. В стратегії сільському розвитку взагалі не приділяється уваги. Тобто КМУ взагалі не має, виходить, стратегії сільського розвитку? І це коли в селі проживає більше 30% населення. Не плутаймо із регіональним розвитком.

      b. Розрахунковий промах – вплив земельної реформи. Згідно стратегії прогнозується, що від відкриття ринку землі за 10 років ВВП Україна виросте на $ 80-85 млрд. Якась астрономічна, як на мене цифра. Якщо всі ці 85 млрд віднести на агро, то воно має зростати щонайменше на 22% в рік, щоб зрости на 85. Але навіть якщо тільки половину 85 млрд віднести на агро (як головний вигодонабувач цієї реформи), а решту залишити на банківське кредитування і тд, то все одно це мають бути стахановські темпи реального зростання, близько 15% на рік.

      c. Контраверсійний промах. В стратегії дуже багато місця приділяється детінізації і навіть є ціль - нуль тіньового сектору. Звичайно, це фантастика. Але дивно, що зі стратегії так відверто «стирчать» вуха по сімейству законопроєктів 3131 «Запровадження вирівнювання податкового навантаження у легальних фермерів і тіньових». Щодо цього була напружена дискусія в червні-липні.

      d. Дрібний промах. Чому стратегія називається «економічною», якщо в ній і соціальні, і екологічні, і охорона здоров'я, і культура – майже всі елементи життєдіяльності країни. 

 

Розгляд питання щодо землі через відсутність кворуму відкладено, - Конституційний Суд України

9 листопада 2020 року

      Велика палата Конституційного суду сьогодні відклала розгляд питання про тлумачення норм Конституції України про землю як основне національне багатство (ідеться про офіційне тлумачення положень першого речення частини першої статті 13, частини першої статті 14 Конституції) через відсутність кворуму на засіданні. Про це повідомив  "Інтерфакс-Україна" з посиланням на представника КС.

      "Справу відкладено у зв'язку з відсутністю кворуму", - сказав він.

      РБК-Україна з посиланням на інформоване джерело повідомило, що двоє суддів не прибули на засідання через хворобу, а ще двоє залишили засідання, коли суд почав розглядати «земельну справу».

      Додається, що суддя КСУ Ігор Сліденко підтвердив РБК-Україна інформацію про зрив засідання.

      «Тільки що частина суддів, орієнтованих на Офіс президента, зірвали засідання суду, тому суд сьогодні нічого не розглянув», – заявив він.

 

Зламав руку підлеглому. Правда чи наклеп? – Управління Держгеокадастру у Херсоні 

9 листопада 2020 року

      У херсонському управлінні Держгеокадастру керівник зчепився зі своїм першим заступником. У стусанину переросла звичайна робоча суперечка.

      Тепер підлеглий звинувачує свого керівника, що той зламав йому руку. Все почалося з того, що постраждалий з колегою навідався у відділ кадрів, де за одним із робочих столів сидів невідомий чоловік.

      Обурений заступник попросив його покинути приміщення і викликав поліцію. У цей момент до кабінету зайшов начальник управління. Свій гнів він вирішив спрямувати саме на підлеглих і напав на одного з них, намагаючись вирвати з рук телефон, на який його заступник фільмував усе, що відбувається.

      Чоловік написав заяву до поліції на свого керівника. Очільник Держгеокадастру називає звинувачення свого підлеглого наклепом. Тим часом робота управління фактично зупинилася.

 

Надійшло звернення аграрних асоціацій, профспілок, політичних об’єднань та громадських організацій щодо земельної реформи до Конституційного Суду України

9 листопада 2020 року

      У минулу п’ятницю, 6 листопада, надійшло звернення аграрних асоціацій, профспілок, політичних об’єднань та громадських організацій щодо земельної реформи до Конституційного Суду України.

      Як зазначається у зверненні, земельна реформа має проводитись винятково на конституційних засадах і в конституційний спосіб.

      Це звернення зареєстровано в Секретаріаті Конституційного Суду України.

Довідково

      Наразі в Конституційному Суді України розглядається справа за конституційними поданнями 48 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення “ від 31 березня 2020 року № 552-ІХ, окремих положень Земельного кодексу України зі змінами, внесеними зазначеним законом, та 53 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення “ від 31 березня 2020 року № 552-ІХ. Зазначені справи Ухвалою Великої палати КСУ об’єднано в одне конституційне провадження.

Інформує відділ комунікацій КСУ та правового моніторингу

 

Вартість землі недооцінена як мінімум у 5 разів

9 листопада 2020 року

      Відсутність вільного ринку землі в Україні призвела до того, що нормативна грошова оцінка (альтернатива ціни на землю в Україні) за гектар сільськогосподарської землі одна з найнижчих у Європі. Про це йдеться у презентації Уряду «Аудит української економіки та вектори економічного розвитку до 2030 року», повідомляє Kurkul.com.

      У презентації зазначається, що ринкова ціна землі залежить від діючої моделі ринку землі. Введення будь-яких ринкових обмежень супроводжується встановленням нижчої ринкової ціни. Наразі справедлива вартість української землі становить $4958 за 1 га при нормативній грошовій оцінці $955 за 1 га (2018 рік). Це означає, що вартість землі недооцінена як мінімум у 5 разів.

      «Оскільки прийнята Урядом модель (від 25.09.2019 № 2178) ціноутворення має кілька ґрунтовних обмежень (заборона купівлі землі юридичним особам до 2024 року, повна заборона для іноземців, обмеження за максимальними площами купівлі), ціна землі не досягне своєї справедливої вартості (оцінюється як компроміс між прибутковістю та ризиками) найближчим часом», — йдеться у презентації.

      За прийнятою Урядом моделлю ринку землі ціна за 1 га, за оцінкою, зросте до $2354 на 10 рік після впровадження реформи. Загальний економічний ефект становитиме $14 млрд додаткового ВВП за 10 років. Проте це значення не є максимально можливим. Економічний ефект може сягнути 85 млрд дол. США за умови відповідної державної підтримки розвитку ринку землі: лібералізації ринку, зменшення ризиків шляхом забезпечення політичної та макроекономічної стабільності та подолання розриву в продуктивності між Україною та більш розвиненими країнами.

      «Відсутність ефективного ринку землі призводить до низької вартості оренди, переважання на ринку агрохолдингів, а також неефективної структури власності на паї. Підприємства не можуть залучати банківське фінансування для розвитку сільськогосподарського бізнесу, що призводить до недоотримання сектором як мінімум $3-5 млрд ресурсів. Відкриття ринку дозволить агрокомпаніям і фермерам отримати право власності на землю та більше в неї інвестувати, підвищуючи ефективність українського агросектору. В той самий час зняття мораторію може дещо знизити маржинальність бізнесу через збільшення витрат на землю», — зазначають в Уряді.

 

Кредитування покупців землі: яким воно буде? 

6 листопада 2020 року

      Ринок сільгоспземлі цікавий для українських банків, але запускати продукти під придбання вони будуть з обережністю. Про це йшла мова в рамках круглого столу «Як стимулювати і диверсифікувати діяльність підприємств аграрного сектора України?», організованого Київською школою економіки. - На стартовому етапі закон дозволяє продаж невеликих ділянок землі приватними власниками, тобто ринок буде обмеженим. Але звичайно він нам цікавий, - говорить керівник дирекції малого і середнього бізнесу  « ПриватБанку» Євген Заіграєв.

      Основний сегмент клієнтів-позичальників, з якими планують працювати, - не ті, хто буде купувати 3-4 га, а хоча б 100 га.

      - Покупці від 100-500 га - група, яку банки охоче фінансуватимуть, - додав Заіграєв. При цьому він виділяє кілька проблем на земельному ринку.

      По-перше, банк землі дуже фрагментований. Кредитувати покупку невеликих ділянок посеред поля банкіри бачать проблематичним.

      По-друге, існують проблеми з оцінкою майбутньої вартості землі.

      - Ми не до кінця розуміємо, якою буде ціна. Поки називають 1000-1500 доларів за гектар. Але все буде залежати від багатьох факторів, в тому числі і якості самої ділянки, - зауважив Заіграєв.

      По-третє, не до кінця зрозумілі механізми продажу. Тому на старті будуть встановлені більш високі коефіцієнти покриття застави.

      - Дуже умовно, від реальної вартості землі ми готові фінансувати половину, а половину покриває покупець, - говорить банкір.

      Однак додає: якщо виступить держава з програмами кредитних гарантій або іншими механізмами, які допоможуть банкам більш активно увійти на ринок, покриття ризиків знизять.

      Заступник голови правління «Креді Агріколь Банк» Лариса Бондарєва розповідає, що при розрахунку бізнес-моделі банк закладав рівень покриття на позначці 20%. Це було б прийнятно для фермерів.

      - На першому етапі ймовірно буде вище. У багатьох банків. Йдеться про 20-50% , - говорить вона.

      Валютою фінансування безперечно називає гривню, це менш ризиковано. Терміни кредитування залежно від вартості землі, ставки фінансування, потенційної підтримки держави, ймовірно будуть на рівні 10 років.

      - Більш оптимально було б 15 років, але в Україні немає довгої ліквідності, і вартість гривневого ресурсу - не прогнозована, - пояснює Бондарєва.

      Вона також розповідає, що від ринку зараз виходить два запити. Перший і основний - придбання землі фізичними особами, які планують здавати її в оренду великим господарствам. У меншій мірі інтерес проявляють невеликі господарства, які планують купувати землю, і самі на ній працювати. Звичайно, з розвитком ринку умови будуть змінюватися. Але ключовим фактором банкір називає можливість чесного діалогу з аграріями.

      - Тіньове ведення бізнесу - це ключова проблема для нас. Будемо кредитувати тільки тих, хто працює прозоро », - додала вона. 

Наталя Рекуненко, AgroPortal  

 

Відомості про державний кордон будуть внесені до Державного земельного кадастру. Законопроєкт  № 3987 підтримано у першому читанні, - Роман ЛЕЩЕНКО, голова Держгеокадастру

6 листопада 2020 року

      - Нарешті, на тридцятому році незалежності, Україна отримає можливість завершити державну реєстрацію державного кордону. Відомості про нього будуть внесені до Державного земельного кадастру, - пише на своїй сторінці Facebook Роман ЛЕЩЕНКО, голова Держгеокадастру.

      Цього тижня парламент зробив для цього перший крок, підтримавши в першому читанні законопроект №3987 «Щодо внесення до Державного земельного кадастру відомостей про державний кордон України».

      Цієї інформації немає у Державному кадастровому реєстрі до сьогоднішнього дня. Підприємство, яке відповідає за демаркацію, більше десяти років лише витрачало десятки мільйонів гривень на бензин, зарплату і нічого не робило. Ніхто нічого не реєстрував взагалі!

      Коли мені про це стало відомо, ми одразу внесли пропозицію уряду для того, щоб такий законопроект був якнайшвидше прийнятий. Бо виходить, що наша країна майже 30 років жила без визначених кордонів, а це вже питання національної безпеки.

      Чому воно не цікавило жодного з очільників Держгеокадастру, мені сказати складно. Наші пропозиції увійшли до урядового законопроекту, підтриманого сьогодні парламентом у першому читанні.

      Він визначає, що відомості про державний кордон вносяться до Державного земельного кадастру відповідно до затверджених документів демаркації (редемаркації, делімітації) державного кордону України. Тобто, існуючих міждержавних договорів. Закон виписує порядок та вичерпний перелік відомостей, які мають бути внесені до кадастру про державний кордон.

      Попереду доопрацювання цього законопроекту до другого читання, і Держгеокадастр готовий надавати парламенту будь-яку необхідну для цього інформацію та консультативну допомогу.

      На останок зазначу, що ухвалення закону про демаркацію державного кордону та внесення цих даних до Державного земельного кадастру, може відкрити ще одну велику таємницю – якою ж є сьогодні справжня площа території України?

      Бо на тридцятому році незалежності за офіційними даними її площа складає 603 548 квадратних кілометри. Ці дані - лише теоретичні розрахунки, оскільки неможливо вирахувати точну площу території без чіткого визначення її меж. Цей закон дозволить встановити справжні межі території нашої держави та дати відповідь на це питання.

 

Нерозподілені частки (паї) не є землями державної чи комунальної власності, а лише перебувають у розпорядженні відповідних адміністрацій

6 листопада 2020 року

      До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 923/965/19.

      Обставини справи

      Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Б» звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовом до Бериславської районної державної адміністрації та Товариства з обмеженою відповідальністю «З», в якому просило:

      Визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Бериславської РДА «Про передачу земельної ділянки в оренду»;

      Визнати недійсним договір оренди землі, укладений між Бериславською РДА та ТОВ «З».

      В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що він є орендарем земельної ділянки. Однак ТОВ «З» також вважає, що воно є орендарем наведеної земельної ділянки, оскільки остання перебуває у складі орендованої ним земельної ділянки, на підставі розпорядження Голови Бериславської РДА за № 634 «Про передачу земельної ділянки в оренду» та на підставі договору оренди землі, укладеному між Бериславською РДА та ТОВ «З».

      Посилаючись на приписи земельного законодавства (зокрема статтю 124 Земельного кодексу України), якими передбачена передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній чи комунальній власності за результатами проведення земельних торгів, позивач зазначав, що земельні торги не передували передачі земельної ділянки, розташованої на території Ольгівської сільської ради Бериславського району Херсонської області в оренду ТОВ «З», що є підставою для задоволення вищенаведених позовних вимог.

      Рішенням Господарського суду Херсонської області, залишеним без змін постановою Південно західного апеляційного господарського суду, у задоволенні позову відмовлено повністю.

      Висновок Верховного Суду

      ВС підкреслив, що статтею 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» передбачено, що нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди, а власники земельних ділянок повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

      Також ВС зазначив, що паювання земель сільськогосподарських підприємств, як особливий порядок набуття у приватну власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення, є способом приватизації цих ділянок членами таких підприємств, що узгоджується із змістом пункту 8 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України.

      Таким чином, реалізація процедури паювання відповідної частини земель має своїм наслідком припинення права державної та комунальної власності на розпайовані землі, що зумовлює припинення й інших правомочностей щодо земельних ділянок державної та комунальної власності.

      Аналізуючи вищенаведені приписи законодавства, можна дійти висновку, що нерозподілені частки (паї) не є землями державної чи комунальної власності, а лише перебувають у розпорядженні відповідних адміністрацій до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку.

      ВС зауважив, що відповідно до правової позиції Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, яку викладено у постанові від 06.02.2018 у справі №  822/712/15, надання нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок - часток (паїв) у користування здійснюється без проведення земельних торгів, що передбачені статтею 124 Земельного кодексу України, на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування.

      Як вже зазначалося, відмовляючи у задоволенні позову у даній справі, суди виходили з того, що спірна земельна ділянка є землею резервного фонду (невитребувані паї) сільськогосподарського призначення, а тому її надання у користування здійснюється без проведення земельних торгів, що передбачені статтею 124 Земельного кодексу України.

      ВС наголосив, що вказаний висновок судів попередніх інстанцій повністю узгоджується із вказаними вище правовими позиціями.

      Враховуючи обставини справи, Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанції – без змін.

Судово-юридична газета

 

Держгеокадастр з початку 2021 року почне працювати в якості сервісного центру

6 листопада 2020 року

      Про це розповів Роман Лещенко, голова Держгеокадастру, в інтерв'ю для Ukrinform.ua.

      «З 10 тисяч штатних працівників залишиться 4 тисячі. З прийняттям законопроектів 2194 та 2195 ми позбудемося права розпорядження, буде ліквідована експертиза земельних ділянок (по суті, корупційна схема), торги будуть проводитися в електронному вигляді. Проведемо дерегуляцію землеустрою, скасуємо сотні дозволів, довідок тощо. В Держгеокадастрі — сервісній компанії — залишиться команда айтішників, землевпорядників для наповнення земельного кадастру і топографо-геодезичної діяльності», — зазначає Лещенко. 

      За словами очільника відомства, штат буде оптимізовано, оскільки всі розпорядження передаються на місця і вони вже не потрібні у новій системі без відповідних повноважень. 

      З січня до Держгеокадастру не треба буде фізично ходити взагалі. Взяти витяги можна буде через програму «Дія» або на сайті, консультуватися — через колл-центр. 

      «Ми станемо рядовим робочим органом державної влади, з вузькою спеціалізацією. В структурі сьогодні 24 юридичні особи, в уряді вже на погодженні лежить документація про скорочення до однієї — власне юрособи, Держгеокадастру. Тож у процесі реорганізації в стислі терміни все реалізуємо. І не треба 20 років на такі речі, була б лише політична воля», — наголошує голова Держгеокадастру.

 

Оприлюднено проєкт постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку функціонування національної інфраструктури геопросторових даних"

6 листопада 2020 року

      Цей Порядок визначає механізм створення, функціонування та розвитку національної інфраструктури геопросторових даних (далі – НІГД) та організацію виробництва, оновлення, оброблення, зберігання, оприлюднення, візуалізації, постачання та використання геопросторових даних та метаданих, іншої діяльності з ними.

      Цей Порядок поширюється на органи державної влади, органи місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, діяльність яких пов’язана з геопросторовими даними та метаданими, що відповідають таким умовам:

a) є наборами або частинами наборів геопросторових даних, визначених у статті 5 та додатку до Закону України «Про національну інфраструктуру геопросторових даних»;

б) доступні в цифровому форматі;

в) держателем яких є орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який створив ці набори геопросторових даних або отримав їх у своє розпорядження, підтримує та оновлює їх для реалізації своїх повноважень;

г) належать іншим держателям даних, до яких за зверненням держателів даних та за погодженням Держгеокадастру, забезпечується доступ на національному геопорталі. 

Довідково

Спосіб оприлюднення проекту регуляторного акта:

Проект акта, пояснювальну записку буде розміщено на офіційному веб-сайті Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (https://land.gov.ua) в мережі Інтернет.

Строк, протягом якого приймаються зауваження та пропозиції
від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань:

Зауваження та пропозиції приймаються протягом одного місяця з дня його оприлюднення.

Адреси для надсилання зауважень і пропозицій:

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру: 03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 3, тел.: (044) 299 35 32, e-mail: topomaps@land.gov.ua.

Джерела: Держгеокадастр

 

Розгляд справи щодо конституційності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення» Конституційним Судом відкладено

У розгляді справи щодо офіційного тлумачення положень першого речення частини першої статті 13, частини першої статті 14 Конституції України оголошено перерву

6 листопада 2020 року

      Вчора, 5 листопада, на закритій частині пленарного засідання Конституційний Суд України розглядав справу за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень першого речення частини першої статті 13, частини першої статті 14 Конституції України. У розгляді справи оголошено перерву у зв’язку з відсутністю кворуму.

      Водночас звертаємо увагу, що розглядалась лише справа про тлумачення окремих положень Конституції України, а не питання земельної реформи.

***

      Розгляд справи щодо конституційності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення» Конституційним Судом відкладено.

***

      Про дату та час розгляду вищезазначених справ буде повідомлено на офіційному вебсайті КСУ.

 

Прем'єр-міністр України прогнозує зростання вартості земель сільськогосподарського призначення вп'ятеро упродовж десяти років і 85 мільярдів доларів додаткового ВВП

6 листопада 2020 року

      Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль очікує, що відкриття в країні ринку земель за десять років принесе 85 млрд доларів додаткового ВВП, а середня вартість землі за 1 га зросте вп'ятеро.

      "Україна недовикористала свій земельний потенціал на 85 мільярдів доларів. 29 років вільне розпорядження землею було обмежене, значить, її цінність була занижена в рази. За цей час у держави зникло більше ніж 5 мільйонів гектарів землі. Розвиток зрошення та інвестиції в сільське господарство сповільнилися на десятиліття, а частково і зовсім зупинені", - сказав прем'єр під час презентації аудиту української економіки та векторів економічного розвитку до 2030 року сьогодні, 6 листопада 2020 року.

 

Асоціація міст України просить Парламент не підтримувати звільнення Укрзалізниці від сплати земельного податку

5 листопада 2020 року

      Асоціація міст України стурбована черговою законодавчою ініціативою, що порушує принципи податкового законодавства. Насамперед це  стосується недопущення звільнення від сплати земельного податку окремих суб’єктів господарювання, зокрема АТ «Укрзалізниця».

      Слід зазначити, що таку позицію підтримав Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики при опрацюванні законопроєкту №4101-д «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень».

      АМУ категорично проти  звільнення АТ «Укрзалізниця» від сплати земельного податку, адже:

  • Втрати місцевих бюджетів при цьому складатимуть близько 5 млрд грн, а це означає скорочення видатків на освіту та охорону здоров’я (доплати лікарям, закупівля медикаментів проти коронавірусної хвороби).
  • Доходи від плати за землю АТ «Укрзалізниця» не можуть вважатися компенсацією за пільгове перевезення пасажирів. Встановлені державною пільги – це обов’язок держави, який перекладений на місцеві бюджети з 2014 року без відповідних компенсацій.
  • Землі «під полотном» АТ «Укрзалізниця» складають понад 90% від загальної площі. Виокремити землі «під полотном» із загальної площі технічно неможливо. Тобто, пільга буде поширена на всю площу та призведе до втрат на всю суму.
  • Відповідно до ст. 142 Конституції України, статей 97, 103 Бюджетного кодексу України законопроектом не передбачено компенсації з державного бюджету зазначених втрат місцевим бюджетам.

      - АМУ зазначає, що АТ «Укрзалізниця» - підприємство з корупційною історією. Надання такому підприємству податкових пільг може трактуватися як підживлення корупції.

      Підтримка державного платоспроможного монополіста за рахунок місцевих бюджетів є неприпустимим. Це обов’язок власника - держави.

      Впродовж цього року громади направили майже 800 звернень на ім’я Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України, народних депутатів України щодо недопущення звільнення від сплати земельного податку суб’єктів господарювання (в тому числі АТ «Укрзалізниця»).

      Асоціація міст України звернулася до Голови Верховної Ради України Дмитра Разумкова, Голів профільних парламентських Комітетів та Голів депутатських фракцій і груп з проханням не підтримувати законопроєкт №4101-д в частині звільнення земель залізниць від сплати земельного податку. АМУ наголошує, що в результаті реформи місцевого самоврядування територіальні громади отримали право самостійно встановлювати місцеві податки та збори і пільги по них, серед яких - земельний податок, що також відповідає духу Європейської хартії місцевого самоврядування.

Джерело: лист АМУ

 

Ще ніколи в рішенні КСУ не було стільки політики, - Роман Лещенко, голова Держгеокадастру

5 листопада 2020 року

      Чорне – це чорне, а біле – це біле, - пише на своїй сторінці у Facebook Роман Лещенко, голова Держгеокадастру. - Цього простого факту не змінити півсотнею сторінок тексту. Навіть якщо цей текст – рішення Конституційного суду України.

      Моя відповідь на оприлюднений суддею Сергієм Сасом узгоджений проєкт рішення Конституційного Суду України про роз'яснення положень статей 13 та 14 Конституції України, які стосуються землі.

      Оприлюднене ще до формального його прийняття, що є безпрецедентним кроком. Вивчивши його текст, можу сказати, що воно не менш безпрецедентне за своїм змістом. Ще ніколи в рішенні КСУ не було стільки політики. Сподіваюся, кожен може сам зробити висновки з наведеного.

 

Конституційний Суд України наразі не ухвалював рішень у справах  щодо земельної реформи

5 листопада 2020 року

      У низці засобів масової інформації поширюється інформацію про можливе визнання неконституційною земельну реформу в Україні.

      Зважаючи на зазначене повідомляємо, що на розгляді Конституційного Суду України перебуває конституційне провадження за поданням 48 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення» та окремих положень Земельного кодексу України та конституційним поданням 53 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення» від 31 березня 2020 року. Зазначені справи Ухвалою Великої палати КСУ об’єднано в одне конституційне провадження.

      Розгляд вказаної справи на пленарному засіданні Суду у формі усного провадження було заплановано на 29 вересня 2020 року, однак у зв’язку з клопотанням представника Президента України у Конституційному Суді України про відкладення розгляду зазначеної справи у зв’язку з неможливістю взяти особисту участь у пленарному засіданні її розгляд відкладено.

      У понеділок, 2 листопада,  на закритій частині пленарного засідання Суд розглядав справу за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень першого речення частини першої статті 13, частини першої статті 14 Конституції України.

      Рішення Суду у цій справі не ухвалювалося. Її розгляд буде продовжено на одному з наступних пленарних засіданнях Суду.

      З огляду на викладене звертаємося до окремих політиків, громадських активістів та засобів масової інформації з проханням надавати достовірні та перевірені відомості з метою донесення до громадськості лише правдивої інформації. Дата та час розгляду вказаних справ буде оприлюднено на офіційному вебсайті КСУ.

 Інформує відділ комунікацій КСУ та правового моніторингу

 

Прийнято Закон про оренду землі в комплексі з водними об'єктами 

4 листопада 2020 року

      На засіданні 4 листопада Верховна Рада прийняла Закон про порядок надання в оренду водних об'єктів в комплексі з земельними ділянками (доопрацьований проект № 0853).

      Типовий договір оренди землі в комплексі з водним об'єктом затвердить Кабмін. Стаття 15 Закону про оренду землі доповнена переліком основних положень договору:

  • розмір орендної плати за водний об'єкт;
  • обсяг і площа водного об'єкта (водного простору), в тому числі рибогосподарської технологічної водойми;
  • перелік гідротехнічних споруд, лінійних споруд, мостових переходів, інших об'єктів інфраструктури, розташованих на земельній ділянці (при наявності), їх характеристика і стан;
  • зобов'язання орендаря щодо охорони і поліпшення екологічного стану водного об'єкта, експлуатації водосховищ та ставків, необхідність оформлення права користування гідротехнічними спорудами і права спеціального водокористування.

      Невід'ємною складовою договору оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом є паспорт водного об'єкта.

      Орендар земельної ділянки зобов'язаний у 5-денний термін після державної реєстрації права оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом подати копію договору оренди:

  • до відповідного податкового органу,
  • до відповідного територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.

Орендар зобов'язаний:

  • використовувати водний об'єкт відповідно до вимог водного законодавства України;
  • своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку та за водний об'єкт;
  • не створювати перешкод у здійсненні права загального водокористування (крім випадків, визначених законом) і в здійсненні спеціального водокористування відповідно до виданих дозволів.

Заборонено суборенду земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом. 

 

Суддя Конституційного Суду України Сергій САС звернувся до українців та показав проєкт рішення щодо тлумачення земельних статей Конституції

4 листопада 2020 року

      Відповідний документ Конституційний Суд України ухвалив за основу. Очевидно, він і стане рішенням у справі.

      Конституційний суд 2 листопада у закритому режимі розглянув депутатське подання про роз'яснення декількох статей 13 та 14 Конституції України, які стосуються землі. До ZN.UA звернувся суддя КСУ Сергій Сас із проханням опублікувати його заяву і проект рішення, взятий судом за основу в рамках справи про тлумачення статей Конституції. Редакція ZN.UA значною мірою не поділяє політичну позицію судді, проте ми не бачимо причин відмовити доповідачу в доведенні його позиції, а також у можливості громадськості ознайомитися з проектом, який судом прийнято за основу, і, очевидно, стане рішенням.

      Так, на думку судді, причиною ситуації, яка склалася навколо КСУ, є не стільки його рішення щодо антикорупційної реформи, а “бажання дискредитувати Суд та заблокувати його роботу”.  У зверненні Сас заявив про те, що ЗМІ розповсюдили позицію президента щодо цього рішення ще до його оприлюднення, а “пікетувальники з шашками  та фаєрами три години відпрацьовували під стінами Суду свій заслужений заробіток у 100 гривень за годину (прошу вибачення перед тими, хто прийшов на мітинг за волею серця)”.

      “Хоча, на моє переконання, проблему, якщо вона й виникла у зв’язку з визнанням неконституційними окремих положень Закону України "Про запобігання корупції" та статті 366-1 Кримінального кодексу України, можна було вирішити шляхом виконання рішення Конституційного Суду України, яке є обов’язковим і оскарженню не підлягає, упродовж одного чи максимум двох пленарних тижнів через внесення змін до законів, як це зробив парламент після прийняття Судом рішення у справі про незаконне збагачення”, - заявив суддя.

      Сас зазначив, що пов’язує останні події навколо КСУ з рішенням, яке він підготував щодо подання про роз’яснення земельних статей Конституції України. За словами судді, “спостерігачі від влади у Суді доповіли по інстанціях, а там зрозуміли, що прийняття такого рішення Судом є реальною загрозою для так званої земельної реформи”. Однак, як стверджує Сас, офіційне тлумачення зазначених положень Конституції забезпечить повернення земельної реформи у конституційне русло і не дозволить позбавити українців “національного багатства, створення великих землевласників і латифундій, а також не допустить позбавлення права власності громадян України на землю”.

      “Упродовж останніх трьох місяців почався безпрецедентний тиск з боку представників Президента України та Верховної Ради України у Конституційному Суді України "руками" НАЗК, НАБУ, деяких засобів масової інформації на Суд в цілому з метою його дискредитації, та окремих суддів, щоб дестабілізувати роботу Суду, зробити його недієздатним, унеможливити прийняття важливих рішень, у тому числі, рішення щодо офіційного тлумачення окремих положень статей 13, 14 Конституції України”, - заявив суддя.

      Сас заявив про те, що КСУ діяв як незалежний орган і в межах Конституції України попри погрози й тиск з боку представників інших гілок влади. При цьому суддя назвав апогеєм внесення президентом Зеленським  законопроекту про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства.

      Так, у проекті рішення суду йдеться про те, що “закріплені у преамбулі та статтях 1, 2, 5, частині першій статті 13, частині першій статті 14 Конституції України імперативні положення нормативно виражають суверенну волю Українського народу на створення  України  як унітарної, суверенної і незалежної, демократичної, соціальної  і правової  держави, у якій земля, її надра, атмосферне повітря, водні  та інші природні ресурси у межах її території, природні ресурси виключної (морської) економічної зони і континентального шельфу були визнані об’єктами права власності й основним національним багатством Українського народу як  носія суверенітету і єдиного джерела влади, наділеного виключним правом визначати і змінювати конституційний лад в Україні”. 

      Також, в КСУ вважають, що за змістом першого речення ч. 1 ст. 13, першого речення ч. 1 ст. 14 суб’єктом права власності на землю є виключно громадяни України. Тобто, іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території держави законно, не можуть бути суб’єктами права власності на українську землю. Теж саме стосуються й іноземних юросіб, а також юридичних осіб України, заснованих іноземцями, іншими державами. Згідно з проектом рішення, міжнародні організації також не можуть бути суб’єктами права власності на українську землю. 

      “Як суб’єкт права власності на землю Український народ здійснює розпорядження землею безпосередньо через всеукраїнський референдум відповідно до статті 73 Конституції України щодо зміни території України. Інших випадків безпосереднього здійснення Українським народом права власності на землю через всеукраїнський референдум у Конституції України не закріплено”, - йдеться у проекті рішення. 

      При цьому питання, що охоплюються положеннями статей 13, 14 Конституції , можуть бути вирішенні лише шляхом внесення змін до вказаних положень Конституції України в порядку, визначеному статтею 156 Основного Закону України. 

      Також КСУ вважає, що право власності українців на землю є абсолютним, незмінним, постійним і тому не може бути обмежене будь-якими законами України, діями органів державної влади чи органів місцевого самоврядування. 

      У проекті рішення вказано, що згідно з Конституцією, Українська держава зобов’язана забезпечити кожному громадянину України можливість використання землі на праві власності на засадах соціальної справедливості, верховенства права, захисту права власності і господарювання, рівності суб’єктів права власності перед законом. 

      При цьому рівність перед законом означає, що в законах мають бути визначені однакові підстави, умови, способи і порядок набуття і реалізації права власності на землю серед однойменних суб’єктів, якими є виключно громадяни України всіх національностей, “які виявляють бажання та мають правоздатність і дієздатність самостійно використовувати землю на праві власності за її функціональним призначенням як головний засіб виробництва у сільському й лісовому господарствах, для ведення фермерського господарства, іншого сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, задоволення особистих майнових і немайнових потреб та охоронюваних законом інтересів”.

      В КСУ також вважають, що держава і територіальні громади не можуть виступати суб’єктами права власності на земну поверхню суші з верхнім родючим шаром ґрунту як об’єкт права власності Українського народу. Вони зобов’язані лише здійснювати права власника на землю від імені громадян, регулювати перехід права власності з додержанням принципу поєднання власника землі і сільськогосподарського товаровиробника у одній особі, а також забезпечувати охорону землі як об’єкта права власності і основного національного багатства Українського народу в інтересах нинішнього і прийдешніх поколінь.

      Крім того, у проекті рішення вказано, що органи державної влади і органи місцевого самоврядування зобов’язані діяти у передбачених Конституцією і законами України межах повноважень і у спосіб, які б виключали будь-які можливості надмірної концентрації значних площ землі і створення латифундій на праві власності на землю у одних громадян України порівняно з іншими. 

      “Передбачене у першому реченні частини першої статті 14 Конституції України поняття “земля”  необхідно розуміти у контексті норми першого речення частини першої статті 13 Конституції України як об’єкт права власності Українського народу”, - йдеться в документі. 

      При цьому правова сутність закріплених у цій нормі Конституції України понять „основне“, “національне”, “багатство” полягає в тому, земна поверхня в межах українських кордонів разом з її ґрунтами, надрами, природними ландшафтами і ресурсами екологічних систем суші, природними ресурсами її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони має для Українського народу виключну і надзвичайно важливу економічну, соціальну, екологічну, духовну, історичну цінність порівняно з іншими “багатствами, що належить Українському народу на праві власності і підлягає розподілу через суспільні фонди споживання”. 

      Водночас, згідно з рішенням, одним з головних обов’язків держави перед Українським народом є забезпечення підвищення родючості ґрунтів, раціональне використання, збереження, відтворення і охорона природних властивостей землі, її надр, атмосферного повітря, водних та інших природних ресурсів у екологічних системах земної поверхні суші і моря у межах території України. 

      “Закріплене у частині першій статті 14 Конституції України словосполучення „перебуває під особливою охороною держави“ передбачає, що держава в особі органів державної влади і органів місцевого самоврядування у визначених Конституцією України межах має забезпечити спеціальний правовий режим доступу до землі – об’єкта права власності Українського народу – та її охорону і захист як територіальної основи суверенітету України”, - вказано у проекті рішення.

Довідково

      У березні Верховна Рада ухвалила законопроект "Про обіг землі". Згідно з документом, ринок землі відкриють з 1 липня 2021 року. З цього дня фізичні особи зможуть продавати землю. При цьому в одні руки можна буде купити не більше 100 гектарів. З 2024 року купувати землю зможуть юридичні особи. Максимальна концентрація в однієї юрособи - 10 тисяч гектарів. Іноземці зможуть купувати землю в тому випадку, якщо відповідне рішення українці ухвалять на всеукраїнському референдумі.

      Після прийняття закону Конституційний суд отримав два депутатські подання щодо відповідності Основному закону земельної реформи. Представники «Батьківщини» і «За майбутнє» оскаржують конституційність окремих положень закону. Водночас переважна більшість депутатів від «Опозиційної платформи-За життя» та деякі колишні й чинні «слуги народу» вважають, що сам закон не відповідає Конституції України. Таким чином, з урахуванням подання про тлумачення статей Конституції, на розгляді в КСУ перебувають три документи, що стосуються земельної реформи.

Джерело:ZN.UA

 

Прийнято за основу проект Закону "Про внесення змін до деяких законів України щодо внесення до Державного земельного кадастру відомостей про державний кордон України" 

4 листопада 2020 року

Законопроектом пропонується:

  • оновити склад відомостей Державного земельного кадастру про державний кордон України;
  • встановити, що відомості про державний кордон України вносяться до Державного земельного кадастру відповідно до затверджених документів демаркації (редемаркації, делімітації) державного кордону України;
  • із числа видів документації із землеустрою виключити технічну документацію із землеустрою щодо визначення та встановлення в натурі (на місцевості) державного кордону України тощо.

      Відповідні зміни пропонується внести до законів України «Про землеустрій» та «Про Державний земельний кадастр».

      Проект Закону зареєстровано за № 3987.

Джерело: Інформаційне управління Апарату Верховної Ради України

 

Аграрії звернулися до Зеленського через незаконне відчуження земель

3 листопада 2020 року

      Аграрії закликали Президента Володимира Зеленського сприяти ухваленню законопроєктів щодо дерегуляції у сфері земельних відносин та взяти від контроль розслідування незаконного відчуження сільськогосподарських земель.

      Про це йдеться у листі громадської спілки "Всеукраїнський аграрний форум" (ВАФ), який є у розпорядженні Укрінформу.

      "Аграрна бізнес-спільнота вітає політичну волю керівництва держави у наведенні врешті-решт ладу в земельних відносинах та підтримує ініціативи Держгеокадастру України щодо проведення її глибокої дерегуляції та перетворення в сервісну організацію, а також завершення процедури інвентаризації земель сільськогосподарського призначення й передачі усіх функцій по розпоряджанню земельними ділянками об'єднаним територіальним громадам. Упевнені, що управління землею повинно відбуватися на місцях, а не з чиновницьких кабінетів Держгеокадастру", - підкреслили представники аграрної спільноти.

      У цьому контексті вони просять Президента сприяти якнайскорішому ухваленню Верховною Радою важливих земельних законопроєктів №2194 і №2195, які, на їхню думку, мають запровадити зазначену дерегуляцію у сфері земельних відносин, мінімізувати контакт громадянина з чиновниками, запровадити цифрову трансформацію Держгеокадастру та електронні аукціони.

      Крім того, аграрії наголосили, що вкрай важливим є проведення розслідувань скоєних злочинів щодо незаконного відчуження земельних ділянок с/г призначення.

      "На нашу думку, згадані розслідування потребують особистого контролю Президента України та залучення громадськості задля забезпечення публічності та професійної оцінки даного процесу", - зазначається у зверненні.

      Водночас аграрії запевнили, що аграрна громадськість позитивно сприймає передачу земель сільськогосподарського призначення з державної до комунальної власності, яка має відбутися відповідно до указу Президента.

      "Організації-члени ВАФ впевнені, що за рахунок збільшення надходжень до місцевих бюджетів від здачі в оренду цих земельних ділянок відбудеться не лише комплексний розвиток сільської місцевості і, як наслідок, покращення якості життя на селі, а й підвищення ефективності ведення с/г виробництва на певних територіях", - відзначено в листі.

      Аграрії переконані, що виважена та прозора політика у сфері земельних відносин сприятиме економічному розвитку України та покращенню умов ведення сільськогосподарської товарного виробництва.

      Листа підписали керівники ВАФ, Аграрного союзу України, Всеукраїнської аграрної ради, Всеукраїнської асоціації громад, Союзу птахівників України, Української аграрної конфедерації та Українського клубу аграрного бізнесу.

Довідково

      Як повідомлялося, 15 жовтня Президент Володимир Зеленський підписав указ про передачу земель сільськогосподарського призначення з державної до комунальної власності. Верховна Рада 31 березня ухвалила Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення". 28 квітня Президент підписав цей закон.

      Законом з 1 липня 2021 року скасовується мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення. З липня 2021-го до 1 січня 2024 року діятимуть обмеження на купівлю землі - не більше 100 га в одні руки. До 2024 року купувати землю зможуть лише фізичні особи.

      У законі йдеться, що власниками земель сільськогосподарського призначення можуть бути: громадяни України, українські юридичні особи з кінцевими бенефіціарними власниками лише з числа громадян України, територіальні громади, а також держава.

 

У Раду знову подадуть закон про ринок землі із компромісними нормами, — Роман Лещенко, голова Держгеокадастру

3 листопада 2020 року

      Закон про обіг земель с/г призначення підтримали 5 фракцій парламенту. Тож у разі його скасування Конституційним судом, у Раду знову подадуть земельний закон із компромісними нормами.

      Про це під час брифінгу розповів уповноважений президента із земельних питань, голова Держгеокадастру Роман Лещенко, передає AgroPolit.com.

      «Нагадаю, що ми прийняли у сесійній залі найбільш консервативну земельну реформу в Європі: концентрація в одні руки, референдум для іноземців та поетапний запуск ринку землі із паралельним прийняттям всіх потрібних суміжних законів. Якщо якийсь із елементів земельної реформи буде скасовано судом, то ми у парламенті приймемо новий відповідний закон. Але розуміємо при цьому, що будь-яке скасування відкидає нас у часі назад», — зазначив Роман Лещенко.

      Він зазначив, що в Україні буде проведено земельну реформу і будуть прийняті супровідні законопроекти (21942195 та інші). 

      Ні я, ні президент Володимир Зеленський не були повідомлені про зміну порядку денного КСУ і наразі нам не відомо, яке із трьох депутатських подань по питанню землі розглядається. Ми обмежені в цій ситуації. Ми не розуміємо, що відбувається. Є процедури в КСУ, певний регламент…. У п’ятницю цього питання ще не стояло в порядку денному суду. Ми сьогодні про все дізнаємося на рівні окремих інформаційних вкраплень з КСУ, інформаційних чуток. Наразі КСУ перебуває у тлумаченні статей 13 і 14 першого розділу Конституції у частині земель с/г призначення. Але парадокс полягає у тому, що КСУ буде розглядати питання порушення регламенту прийняття закону про землю, але при цьому сам же порушує свій регламент», — сказав Роман Лещенко.

 

Подання про неконституційність ринку землі розглядатимуть нескоро – заява

3 листопада 2020 року

      Голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія зустрівся з очільником Конституційного суду Олександром Тупицьким і той запевнив, що Суд не планує найближчим часом розглядати подання народних депутатів про неконституційність закону про землю.

      Про це нардеп повідомив журналістам Суспільного.

      «Він (Тупицький – ред.) спростував інформацію про те, що зараз відбувається «зрадоподібне» засідання про землю. Це черговий процес про землю, який триває вже декілька місяців. І ще буде низка засідань. Вони не розглядали землю, вони розглядали статті, пов'язані з ринком землі. Саму землю вони зараз не розглядають і найближчим часом, як повідомив пан Тупицький, не будуть розглядати», — зазначив Давид Арахамія.

      Арахамія наголосив, що просив Тупицього проводити розгляд «у максимально відкритому режимі», щоб народні депутати мали змогу почути думку всіх суддів і юридичні аргументи, які у них з’являються.

      Щодо питання конституційності закону про мову, голова КСУ повідомив, що його планують розглянути найближчим часом і зазначив, що судді «добре розуміють, яка зараз температура в суспільстві».

      Окрім того, голова КСУ пообіцяв депутату, що залучатиме до роботи міжнародних партнерів, «щоб не було зайвих звинувачень».

      Нагадаємо, 2 листопада Конституційний суд України планував розпочати розгляд питання про ринок землі.

 

Конституційний суд, закон про ринок землі та наслідки скасування земельної реформи

3 листопада 2020 року

      Закон про ринок землі № 552-IX  та загалом земельна реформа з подачі Конституційного суду України може стати на паузу. Після скандального рішення про декларування КСУ вирішив змінити свій порядок денний і на закритому позачерговому засіданні взявся розтлумачувати земельні положення Конституції (13 і 14 статті 1 розділ). Підстава – подання народних депутатів.

      Наразі є кілька подань на цю тему.

      Перше – від 4 травня з подачі «Батьківщини» (48 депутатів).

      Друге – від 17 травня з подачі ОПЗЖ (53  депутати).

      Наразі самого рішення чи коментарів суддів Конституційного суду  немає. Окрім анонсу на сайті суду, в якому сказано, що Велика палата суду продовжить розгляд подання від «Батьківщини».

      Натомість в Офісі президента кажуть, що не очікували такого стрімкого розвитку подій довкола закону про землю, та вустами голови Держгеокадастру Романа Лещенка вказують на те, що КСУ, розглядаючи подання про скасування закону № 552-IX  на підставі порушення регламенту його прийняття у залі сам, фактично повторює це – порушує свій регламент.

      Нагадаємо, раніше КСУ повідомив, що відклав розгляд закону про землю на невизначений термін, але після місцевих виборів 25 жовтня, як бачимо, найшла коса на камінь.

      Таку оперативність КСУ наші джерела пояснюють тим, що він хоче встигнути це зробити до моменту, поки парламент проголосує за президентський законопроект про визнання рішення КСУ про декларації нікчемним та про повне перезавантаження Конституційного суду. За допомогою рішення по землі східні «друзі» України намагаються ліквідувати успішну президентську реформу. Така оперативність у рішенні по ринку землі КСУ пояснюється бажанням встигнути до того моменту, доки парламент розгляне закон Зеленського щодо розпуску КСУ. Тож це схоже на гру на випередження.

      Тим часом пристрасті довкола землі в КСУ наростають. У приміщення суду прийшло троє депутатів від «Слуги народу» в підтримку земельної реформи. Серед них – голова міжфракційного депутатського об’єднання «Депутатська аграрна рада» Андрій Богданець, заступник голови комітету з питань правоохоронної діяльності Максим Павлюк та голова підкомітету з питань організації охорони громадської безпеки і порядку Олександр Дануца.

      Приїхав і голова фракції «Слуга народу» у Верховній Раді Давид Арахамія.

      Такої швидкості не було ніколи, що свідчить про те, що це ненормальна робота Конституційного Суду. Не звичайна робота. Треба розбиратися… Підкреслюю, що ніякі двері ми ламати не будемо і закликати до цього... Можливо, пан (голова КС) Тупицький пояснить, чому це сталося, може, через COVID... Буду просити пана Тупицького, можливо, зробити перерву на 10 хвилин і пояснити, чому саме так все відбувається в супертурборежимі, і все закрито і непрозоро», — додав Арахамія.

      Чи є у КСУ підстави скасовувати прийнятий закон? Порушення процедури було. Чи достатнє для скасування? Скоро ми почуємо аргументи суддів КСУ і зможемо їх зважити.

      Чи наявна сьогодні політична складова у земельному питанні? Вочевидь, так. Якщо це станеться, то найбільш успішна реформа президента Володимира Зеленського просто перетвориться на марево, а Україна відкотиться у пошуках земельної істини знову в минуле.

      Чи досконалий прийнятий закон  552-IX? Ні. Він радше став компромісом, довкола якого почався діалог. Про його основні положення і питання, що виникають з його прийняттям, читайте у матеріалі  «Земля без гриму...».

      Доки самого рішення Конституційного суду немає, давайте пройдемося по його наслідках для сектору та країни. Якщо і дійсно були порушені норми Конституції, то так закон треба перезапускати. Якщо ж букву закону намагатимуться натягнути на політичні чи ще якісь інші обставини, тоді вочевидь потрібно думати над внесенням в законодавство змін, які б обмежували свавілля самих законодавців.

      Але в будь-якому випадку, якщо  Конституційний суд скасує закон  № 552-IX про ринок землі, то ми отримаємо такі наслідки:

  1. Власники паїв і далі не зможуть розпоряджатися повноцінно своїми земельними ділянками;Зберігання тіньового обігу використання с/г земель і мінімум 1 млрд доларів щорічних втрат бюджету;
  2. Інвестиційний голод в АПК та консервація розвитку галузі загалом на тривалий період;
  3. Співпраця з МВФ та іншими міжнародними кредиторами для України буде заморожена.

Джерело: Служба новин

 

Тіньовий обробіток сільськогосподарської землі в Україні становить близько десяти мільйонів гектарів

1 листопада 2020 року

      - У парламенті є кілька груп політичного впливу, які з різних «причин» не зацікавлені у децентралізації та дерегуляції земельних відносин. Відкритий Держгеокадастр, прозора система моніторингу і чесні аукціони позбавлять багатьох тіньовиків серйозної корупційної земельної ренти. Корупційна рента у вимірах України полягає у тіньовому обробітку близько 10 млн га с/г землі. З цього обсягу землі фактично не сплачуються податки, або дуже мала їх частка. Уся отримана сільськогосподарська продукція з цих 10 мільйонів га землі йде на тіньовий ринок... Тому, безумовно, є частина суб’єктів, незацікавлених у прозорості земельних відносин в Україні та у наведенні у цій сфері законодавчого ладу. От вони і намагаються блокувати всі детінізаційні земельні законопроекти через своїх лобістів та агентів впливу у парламенті», – заявив Роман Лещенко в інтерв’ю  AgroPolit.com 

 

Під Києвом у престижному селі «офіційно» вкрали земельну ділянку

31 жовтня 2020 року

      Власниця земельної ділянки у селі Осещина Київської області стала жертвою шахрайської схеми. Жінка, родині котрої чи не споконвіку належала тут земля, раптово дізналась про начебто її продаж.

      Якби Тетяна не заглянула в реєстр земельних ділянок – так би й не дізналась, що вже не є власницею землі.

      Престижне село знаходиться лише в 11 кілометрах від Києва, земля тут дуже дорога, тому є ласим шматком для аферистів.

      За законом документ про підтвердження меж ділянки мають підписати найближчі сусіди, але вони в очі цей папірець не бачили. Що цікаво: один із підписів належить людині, яка померла три роки тому, а під другим – прізвище жінки, яка вже давно продала свій будинок і відтоді в селі не з’являлася.

      Юристи радять жертвам земельних махінацій не мовчати, адже шляхи вирішення проблеми є.

Джерело: nnovosti.info

 

Голові управління Держгеокадастру в Донецькій області вручили підозру в зловживанні владою

31 жовтня 2020 року

      Голові управління Держгеокадастру в Донецькій області повідомили про підозру у зловживанні службовим становищем, що призвело до збитків - 840 тисяч гривень. Про це повідомляє департамент комунікацій Нацполіції.

      Чиновник всупереч чинному законодавству передав землі, що знаходяться в колективній власності колгоспу, підконтрольним особам. В результаті зловживання своїм посадовим службовим становищем він незаконно позбавив членів колгоспу права на паї.

      Чиновнику повідомили про підозру ч. 2 ст. 364 КК (зловживання владою або службовим становищем).

Джерело: 368.media

 

 Тендерну процедуру спростили, - Роман Лещенко, голова Держгеокадастру

31 жовтня 2020 року

      - Певні затримки були через те, що попереднє керівництво фактично виписало умови інвентаризації (земель) під фіктивні компанії на тендер, а реально у поля ніхто не виїжджав. Тому нам доводиться виконувати план за себе і за них заднім числом. Ми спростили тендерну процедуру допуску компаній до проведення інвентаризації. Вже завершили інвентаризацію Київська, Луганська, Полтавська, Миколаївська, Івано-Франківська, Тернопільська та Чернівецька області.

      Голова Держгеокадастру повідомив, що до кінця року ще треба  проінвентаризувати  майже дві сотні тисяч гектарів земель. 

 

Три роки позбавлення волі за спробу незаконної передачі земель державної власності у приватну власність

30 жовтня 2020 року

      Голову Требухівської сільської ради Броварського району, що в столичній області, засудили до 3 років позбавлення волі, - інформує Спеціалізована антикорупційна прокуратура на своїй сторінці у Facebook. - Його позбавлено права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування, державних та комунальних підприємствах, установах та організаціях, пов’язаних з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 3 роки, зі штрафом в розмірі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

      Слідством було встановлено, що голова сільради надав дозволи на розробку проєктів землеустрою щодо відведення 35 громадянам земельних ділянок на території села Требухів для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

      Реалізація вищезазначених проєктів могла привезти до виведення в приватну власність 8 га державних земель.

      Колегія суддів #ВАКС підтримала позицію прокурора #САП та визнала голову сільради винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 364 та ч. 1 ст. 366 (в редакції Закону України №1261-VII від 13.05.2014) КК України.

 

Асоціація міст України  просить Президента  забезпечити права громад на отримання земель сільгосппризначення

26 жовтня 2020 року

      Асоціація міст України у звернені до Президента Володимира Зеленського доводить, що для реалізації його курсу на поглиблення реформ існують реальні загрози. Так, однією з найвагоміших перешкод реалізації Указу №449/2020 «Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин»  є законопроект від 07.07.2020 року № 3801  «Про внесення змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» щодо розпорядження землями комунальної власності».

      Проаналізувавши норми цього законопроекту, АМУ заявляє, що  їх впровадження зупинить абсолютно увесь процес прийняття рішень місцевими радами з питань розпорядження землями. Насамперед, це торкнеться прав громадян, які відповідно до Конституції України та Земельного кодексу України мають право на набуття у власність та на отримання у тимчасове чи постійне  користування земельних ділянок.

      Більше того, у разі ухвалення законопроекту № 3801, велика частина громад не зможе скористатися плодами реформи та отримати з державної у комунальну власність землі, про які йдеться в Указі №449/2020. На практиці не реально отримати 2/3 голосів депутатів місцевої ради на підтримку рішень з земельних питань, як це пропонується законопроектом №3801. І такі питання стануть інструментом політичних протистоянь, а не забезпечення прав громадян.

      Асоціація міст України просить Президента вжити усіх правових заходів для недопущення нівелювання здобутків реформи та забезпечення прав громад на отримання земель сільськогосподарського призначення.

***

      Водночас 26 жовтня Асоціація міст України звернулася до народного депутата України Андрія Клочка, який є автором законопроєкту №3801 «Про внесення змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» щодо розпорядження землями комунальної власності», із закликом відкликати його з розгляду Верховної Ради.

 

Першим заступником голови Держгеокадастру призначили Анатолія Мірошниченка

26 жовтня 2020 року

      Про це він повідомив у соцмережі.

      Анатолій Мірошниченко - експерт у сфері правового регулювання земельних відносин, професор кафедри земельного та аграрного права юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка,  доктор юридичних наук, заслужений юрист України.

      Працював старшим партнером Адвокатського об’єднання "Юридична група ЄУКОН", адвокатом. Завідував кафедрою земельного права юридичного факультету  КНУ імені Тараса Шевченка, був заступником декана юридичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка.

      У 2015-2019 роках  — член Вищої ради правосуддя (до 2017 року — Вища рада юстиції).

      Він власник юридичного агентства "Богдан", юридичної групи ЄУКОН.

 

В Україні офіційно оголошена передплата на періодичні видання,
державне підприємство по розповсюдженню періодичних видань «Преса»

23 жовтня 2020 року

ПЕРЕДПЛАТУ на періодичні видання на 2021 рік РОЗПОЧАТО:

  • з 23 жовтня поточного року – за електронною версією «Каталогу видань України «Преса поштою» 
  • з 24 жовтня  – за друкованим «Каталогом видань України «Преса поштою»

Передплату можна оформити:

  • на сайті  ДП «Преса» www.presa.ua
  • на сайті АТ «Укрпошта» www.ukrposhta.ua
  • у відділеннях поштового зв’язку
  • в операційних залах поштамтів
  • в пунктах приймання передплати

НЕ ЗАБУДЬТЕ ПЕРЕДПЛАТИТИ ЖУРНАЛ «ЗЕМЛЕВПОРЯДНИЙ ВІСНИК»

 

Будемо знаходити різні підходи, щоб передавати землю місцевим громадам, - Президент під час круглого столу на Волині

23 жовтня 2020 року

      Перебуваючи з робочою поїздкою у Волинській області, Президент України Володимир Зеленський взяв участь у круглому столі з представниками об’єднаних територіальних громад регіону.

      Учасники обговорили особливості передачі земель сільськогосподарського призначення з державної в комунальну власність відповідно до Указу Президента «Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин», що має пришвидшити земельну реформу.

      Володимир Зеленський наголосив, що всі технічні процедури щодо передачі землі необхідно завершити до кінця цього року.

      Глава держави зазначив, що наразі вдасться передати громадам трохи більше двох мільйонів гектарів земель, адже ще п'ять мільйонів були вкрадені з державної власності в попередні роки, поки діяв мораторій на продаж землі. Тому Президент звернувся до представників ОТГ з проханням надавати правоохоронцям інформацію щодо відомих їм випадків незаконного виведення земель з держвласності.

      «Ми повинні всі ці землі відстоювати. Вони були державними – треба їх повертати й віддавати громадам. Громади повинні довіряти державі – ми зацікавлені, щоб такий ресурс, який може поповнювати місцевий бюджет, дійсно використовували. І ці гроші від оренди землі витрачати на школи, садочки, інфраструктуру та дороги», – сказав Президент.

      За словами голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру Романа Лещенка, Кабінет Міністрів уже підготував проект розпорядження з процедурою передачі сільгоспземель місцевим громадам. Уряд може ухвалити документ уже наступного тижня.

      «Всі без винятку громади отримають землю, яка була вкрадена в органів місцевого самоврядування з 2002 року, коли право розпоряджатися землею передали на райдержадміністрації, а потім на Держгеокадастр. Тепер ви стаєте повноцінними господарями. І це – вже ваша земля», – сказав Роман Лещенко.

      Під час обговорення перспектив передачі у комунальну власність земель інших видів призначення – лісового та водного фондів – Володимир Зеленський розповів, що відповідний законопроект уже внесений до Верховної Ради.

      Окремо учасники зустрічі обговорили можливості залучення інвестицій як важливого чинника розвитку громад.

      Глава держави заявив, що для центральної влади важлива розбудова місцевих доріг паралельно з державними, оскільки це допоможе розвитку як внутрішнього, так і іноземного туризму.

      «Ми будемо знаходити різні підходи для того, щоб максимально передавати все громадам. Це в принципі філософія й моя, і всіх наших хлопців та дівчат, які працюють поруч», – наголосив Володимир Зеленський.

      Джерело: https://www.president.gov.ua/news/prezident-pid-chas-kruglogo-stolu-na-volini-budemo-znahoditi-64765 

 

Майже 30 років український народ дурили щодо земельної реформи, за цей час розкрадено 5 мільйонів  гектарів, – Глава держави в інтерв'ю українським телеканалам

23 жовтня 2020 року

      Політики старого покоління багато років лякали український народ земельною реформою, не даючи людям права вільно розпоряджатися своєю землею. За цей час із 7 млн га сільськогосподарських земель у державній власності залишилося трохи більше 2 млн га, ще 5 млн га просто вкрали. Про це заявив Президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю «Осінь-2020: перемоги та виклики» чотирьом українським телеканалам.

      Глава держави нагадав, що на минулому тижні він підписав указ про передачу понад 2 млн га земель сільськогосподарського призначення з державної до комунальної власності, і тепер об’єднані територіальні громади зможуть спрямовувати кошти від землекористування на свій розвиток – будувати дороги, ремонтувати школи, садочки.

      «Ми встигли два мільйони гектарів моїм указом передати ОТГ. І тепер вони будуть відповідати за використання цієї землі, за наповнення місцевого бюджету. І це правильно», – наголосив Володимир Зеленський.

      Він зазначив, що впродовж останніх майже 30 років українські політики виступали проти запровадження вільного обігу землі та брехали народові про те, що так начебто захищають український родючий чорнозем від продажу іноземцям. Але насправді вони через «сірі» схеми розкрадали цю землю.

      «Ми проаналізували, як, вибачте на слові, «промивали» мозок людей щодо земельної реформи. Потім ми змінили голову Держгеокадастру, який одразу відкрив усі цифри – п'ять мільйонів гектарів вкрали. Залишилося трохи більше двох мільйонів гектарів земель. Всього було сім мільйонів гектарів. Де ще п'ять? Їх вкрали», – зазначив Президент.

      За його словами, частина людей, причетних до розкрадання сільгоспземель, і зараз перебуває у Верховній Раді України.

      Також виступали проти впровадження ринку землі земельні лобісти.

      «Вони не хотіли, щоб ми проводили земельну реформу. А що – погано, що ми віддали людям можливість розпоряджатися землею?» – зауважив Глава держави.

      Він наголосив, що цей величезний спротив реформі відчув під час призначення на посаду голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру Романа Лещенка.

      «Навіть просто призначити його головою Держгеокадастру було складно – щодня погрози, якісь дзвінки», – додав Президент.

      Глава держави нагадав, що відкриття ринку землі та надання людям права вільно розпоряджатися своїми ділянками було в його передвиборчій програмі. Тому попри старання лобістів 31 березня Верховна Рада ухвалила закон про обіг сільськогосподарських земель, який передбачає надання права купівлі землі українцям з липня 2021 року. Також 6 травня був підписаний закон про Національну інфраструктуру геопросторових даних, що дасть змогу впорядкувати реєстри природних ресурсів України, а 22 липня підписано закон щодо просторового планування територій громад.

      Джерело: https://www.president.gov.ua/news/prezident-pid-chas-kruglogo-stolu-na-volini-budemo-znahoditi-64765 

 

7 висновків земельних процесів та використання державних земель визначив Роман Лещенко, голова Держгеокадастру

21 жовтня 2020 року

      Голова Держгеокадастру, уповноважений президента із земельних питань Роман Лещенко в інтерв'ю Latifundist.com розповів про результати аудиту відомства та озвучив сім висновків земельних процесів та використання держземель.

      Перший – з 2013 до 2020 року виявлено факт виведення з державної у приватну власність через механізм безоплатної приватизації 700 тис. га землі. Це територія однієї маленької європейської країни.

      Другий – проведений технічний аудит виявив, що вся інформаційна земельна база України (земельний кадастр) перебуває на прострочених системах зберігання даних. 

      Третій – аудит показав, що перфоменс прем’єра Олексія Гончарука про те, що «За рік ми зробимо ортофотозйомку всій країни і піднімемо літаки в небо!» – виявився лише словами. 

      Четвертий – це компанії-одноденки, які виграли тендери на проведення інвентаризації державної землі за заниженими цінами. 

      П’ятий – компанія «УкрДГП», яка відповідає за демаркацію та лімітацію кордону, здійснювала ці роботи неналежним чином.

      Шостий – нормативна грошова оцінка (НГО) проведена за програмою «Земельна реформа в 2018 році», закінчилася тим, що виділені на це 198 млн грн просто вимили через «Інститут землеустрою» Держгеокадастру.

      Джерело:

https://agropolit.com/news/18339-inventarizatsiya-derjgeokadastru-ozvucheno-7-visnovkiv-zemelnih-protsesiv-ta-vikoristannya-derjzemel

 

Київ недоотримав мільярд через зовнішні втручання у земельний кадастр, - Роман Лещенко, голова Держгеокадастр 

20 жовтня 2020 року

      Невідомі особи, що мали доступ до Державного земельного кадастру, змінювали статус об'єктів з комерційного призначення на промислове, внаслідок чого великі міста недоотримували мільярди гривень податків. Про це заявив голова Держгеокадастру Роман Лещенко в інтерв'ю Економічній правді.

      Лещенко виділив два основні типи втручань в Кадастр: зміна цільового призначення землі та зміна контурів і розмірів земельних ділянок.

      "Наприклад, є торговий центр у Києві, який сплачує податки, зокрема земельний, як комерційний об'єкт. Податкова в автоматичному режимі за номером КВЕД виставляє йому рахунок на оплату податків через державне казначейство, частина яких сплачується до місцевого бюджету", - заявив Лещенко.

      За його словами, у великих містах – Харкові, Львові, Одесі – відбулася зміна статусу об'єкта з комерційного призначення на промислове і бюджет втрачав більше половини доходів за земельним податком.

      "За нашими оцінками, через такі схеми міський бюджет Києва недоотримав близько мільярда гривень. Це тривало роками, і я говорив про це Віталію Володимировичу (Віталій Кличко, міський голова Києва. – ЕП), коли зустрічався з його командою", - повідомив голова відомства.

      Також шахраї змінювали контури земельних ділянок - між двома ділянками утворювали ще одну.

      "Це яскраво видно в Конча-Заспі, де таким чином "створювалося" чимало земельних ділянок. Частина з них реєструвалася на "липових" документах. Якщо взяти елітні приміські райони Києва, то є земельні ділянки, на які є два-три власники з різними документами. При цьому між цими ділянками утворені інші земельні ділянки. Це, фактично, колапс", - повідомив Лещенко.

      За його словами, система Державного земельного кадастру перебувала в управлінні окремих суб'єктів, які не мали ніякого стосунку до посадових осіб. 

      "На цьому вони робили окремий бізнес. Будь-який файл у кадастрі можна було просто обнулити, змінити і на основі цього робити рейдерські захоплення", - заявив голова Держгеокадастру.

 

Землю вже поділили. Куди зникли 5 мільйонів гектарів державної землі?Як Україна втратила свою земельну базу? 

20 жовтня 2020 року

      - Правда не завжди приємна, а часто навіть шокуючи, - пише на своїй сторінці Factebook Роман Лещенко, голова Держгеокадастру. - Але про неї потрібно говорити. Шокуючою є правда про реальний стан справ у земельних правовідносинах в Україні.

      Бо вже давно немає 10 млн га державної землі. А 5 мільйонів з них були виведені у приватну власність через "схеми" з безоплатною приватизацією. Бо за цією схемою були розграбовані не лише землі сільгосппризначення, а й надра. Бо жодна попередня влада в Україні не зробила нічого, аби зупинити це пограбування, а із задоволенням брала в ньому участь.

      Коли наша команда Держгеокадастру почала робити аудит, одномоментно виникла протидія, поливання брудом, а коли аргументи почали закінчуватись - перейшли до погроз життю та здоров'ю. Земельна реформа - незворотна. Всі дані про тих, хто вивів землю і надра нашої держави в приватну власність, будуть відкриті і доступні для українського суспільства.

      Про те, що вже зроблено для того, щоб припинити грабіж української землі, подальші кроки реформування земельних правовідносин та майбутнє Держгеокадастру, - детально в масштабному інтерв’ю для «Економічної правди»: https://www.epravda.com.ua/publications/2020/10/20/666422/?fbclid=IwAR3y5e6jXQi5zqVq-af8pCGCPe3aFiR9kMSmxNuYGSVb1rUHfPdWAroswP4

      Багато речей ви зможете дізнатись вперше, - наголошує керівник земельного відомства.

 

Дерибан земель вимірюється розмірами деяких європейських країн, - Роман Лещенко, голова Держгеокадастру

17 жовтня 2020 року

     - Площа приватизованих за останні 7 років земель - це умовний Кіпр.

   700 тисяч гектарів сільськогосподарської землі - саме стільки було передано з державної в приватну власність з 2013 по 2020 роки.

      Це результат аудиту діяльності Держгеокадастру, що був проведений після мого призначення.

    Що з землею робили до цього періоду райдержадміністрації та Держкомзем дізнаємося після оцифровки величезного обсягу паперових документів.

      Вже зараз бачимо що між реальним балансом с/г землі, і 10 мільйонами гектарів, про що нам говорили роками, є «незначна похибка» в 5 мільйонів гектарів землі.

      Детальніше у відео: https://www.youtube.com/watch?v=KyRMEOJsMyA&feature=youtu.be&fbclid=IwAR3Hep0t4deKGeL_TiuqvSWUiJLPr2zC-YA-_9pbvdCU7tI_X5-Yxq15MIQ

 

У приватну власність незаконно вивели понад 5 мільйонів гектарів земель, - Роман Лещенко, голова Держгеокадастру

17 жовтня 2020 року

      Понад 5 мільйонів гектарів земель в Україні були незаконно виведені у приватну власність через механізм безоплатної приватизації за роки Незалежності. Про це сказав у своєму виступі Роман Лещенко, голова Держгеокадастру в ефірі "Свобода слова Савіка Шустера"

      - Точно можу сказати на всю країну, що більше 5 мільйонів гектарів земель сільськогосподарського призначення державної форми власності виведені в приватну власність через механізми так званої безоплатної приватизації, - сказав Роман Лещенко, голова Держгеокадастру в ефірі "Свобода слова Савіка Шустера".

      - Ми зараз виводимо усе в електронний реєстр, оцифровуємо, наступного року ми покажемо усіх – реєстрацію, коли отримали, коли були при посаді, на кого оформлювали, на кого з членів своєї родини, покажемо 5-місячних дітей, на яких оформляли, їхніх кумів-братів-сестер. А саме головне – ми покажемо "сітки" сформованих латифундій у приватній власності, які вимірюються сотнями тисяч гектарів землі на території України.

      - У нас є кадастровий номер, власник і дата набуття власності – по 2 гектара. І нехай пояснюють люди, як на Полтавщині вони оформили нафтогазові родовища по 2 га, а там за дивним збігом обставин сформувалися надра – чи запаси літію, чи запаси бурштину, чи інших корисних копалин".

      Роман Лещенко також зазначив, що масиви документів уже сформовані. На Вінниччині, наприклад, з 2014 року було виведено понад 80 тисяч гектарів землі у приватні руки. За цим стоять п’ять сімей, пов’язаних між собою.

      Станом на 16 жовтня  понад 300 кримінальних проваджень щодо безоплатної приватизації земель вже сформовані та надані правоохоронним органам.

 

Членами-кореспондентами Національної академії аграрних наук України обрано Андрія Мартина, Йосипа Дороша, Ірину Новаковську

17 жовтня 2020 року

      На Загальних зборах Національної академії аграрних наук України обрано нових членів-кореспондентів. Ними стали два викладачі факультету землевпорядкування НУБіП - завідувач кафедри землевпорядного проектування доктор економічних наук, професор Андрей Мартын за спеціальністю «Публічне управління та адміністрування (інноваційний розвиток земельних відносин)» та доктор економічних наук, професор кафедри земельного кадастру Йосип Дорош за спеціальністю «Землеустрій та кадастр».

      Також когорту членів-кореспондентів Національної академії аграрних наук України поповнила завідувачка кафедри аерокосмічної геодезії та землеустрою Національного авіаційного університету Ирина Новаковская  за спеціальністю «Публічне управління та адміністрування (землекористування)».

 

Безпосередньо в Держгеокадастрі залишається 750 тисяч гектарів землі державної форми власності сільськогосподарського призначення, - Роман Лещенко, голова Держгеокадастру

17 жовтня 2020 року

      Під час виступу на форумі «Земля-народу», що пройшов 15 жовтня в селі Качанівка на Чернігівщині, Голова Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру Роман Лещенко повідомив, що після виконання Указу Президента України Володимира Зеленського, підписаного в ході форуму, на балансі держави залишиться близько 750 тис. га державної землі.

      Нагадаємо, що понад 2 мільйони гектарів сільськогосподарських земель буде передано об’єднаним територіальним громадам після 25 жовтня.

      “Згідно з даними Державного земельного кадастру, після передачі понад 2 млн га землі в Україні, безпосередньо в Держгеокадастрі, залишається 750 тис. га землі державної форми власності сільськогосподарського призначення. Ця земля знаходиться на правовому титулі – на акті постійного користування. Йдеться про землю Національної академії наук України, Міністерства оборони, Державної пенітенціарної служби, Міністерства освіти, а також колишніх державних підприємств Міністерства АПК, які сьогодні передані до Фонду держмайна на приватизацію», – повідомив Роман Лещенко.

      Ці землі обробляють 1166 державних підприємств та установ по всій державі. Розподіл земель сільськогосподарського призначення між вищезгаданими відомствами виглядає наступним чином:

  • Національна академія аграрних наук – 354 тис. га
  • Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства – 178 тис. га
  • Міністерство освіти і науки – 77 тис. га
  • Міністерство оборони – 42 тис. га
  • Державна пенітенціарна служба України (Міністерство юстиції) – 35 тис. га
  • Держлісагентство – 21 тис. га
  • Фонд державного майна – 14 тис. га
  • Держводагентство – 2,5 тис. га.

 

Під час форуму «Земля – народу» Президент України Володимир Зеленський підписав історичний указ, - Роман Лещенко, голова Держгеокадастру

 

      Сьогодні  (15 жовтня) без перебільшення, великий день, - пише на своїй сторінці Facebook Роман Лещенко, голова Держгеокадастру. - Під час форуму «Земля – народу» Президент України Володимир Зеленський підписав історичний указ про передачу державних земель сільськогосподарського призначення у розпорядження ОТГ.

      Я, як голова Держгеокадастру, зобов’язуюсь почати таку передачу вже з 26 жовтня 2020 року. Будуть передані близько 2 млн га сільськогосподарських земель. Право місцевих громад розпоряджатись своєю землю вкрали у 2002 році. У 2020-му ми відновлюємо справедливість та повертаємо це законне право народу.

      Мій повний виступ під час Форуму: https://www.facebook.com/RomanLeshchenko1/

 

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №449/2020 Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин

 

      З метою забезпечення подальшого здійснення реформ у сфері земельних відносин та створення умов для реалізації прав громадян України і територіальних громад у цій сфері постановляю:

      1. Кабінету Міністрів України:

      1) активізувати діяльність із передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в комунальну власність;

      2) опрацювати питання щодо стимулювання оформлення територіальними громадами права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, передані з державної власності;

      3) вжити в установленому порядку заходів щодо врегулювання питання забезпечення набуття гарантованого права громадян на землю під час передачі у комунальну власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, щодо яких громадянам надано дозволи на розроблення документації із землеустрою;

      4) забезпечити супроводження законопроектів щодо фінансової підтримки фермерських господарств, удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин, встановлення прозорого процесу проведення електронних земельних аукціонів;

      5) вжити в установленому порядку заходів щодо прискорення створення, функціонування та розвитку національної інфраструктури геопросторових даних України.

     2. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.

      Президент України В.ЗЕЛЕНСЬКИЙ

      15 жовтня 2020 року

      Джерело: https://www.president.gov.ua/documents/4492020-35353

 

Указ про передачу сільськогосподарських земель з державної в комунальну власність підписав Володимир Зеленський, президент України

15 жовтня 2020 року

      Сьогодні, 16 жовтня 2020 року, Володимир Зеленський, президент України,   підписав указ про передачу земель сільськогосподарського призначення з державної в комунальної власності.

      Про це він повідомив під час форуму "Земля - народу" передає  Інтерафакс-Україна.

      "Сьогодні я підписую указ про заходи щодо передачі земель сільськогосподарського призначення з державної до комунальної власності", - сказав він.

     Зеленський зазначив, що 26 жовтня 2020 року всі новостворені громади мають отримати землю в комунальну власність і зможуть використовувати кошти від землекористування для розвитку та благополуччя своїх громад.

      "Ми повертаємо землі людям. З центру - на місця. Це логічно, і головне - це справедливо", - зазначив він.

      Зеленський наголосив, що законодавство України забороняє продаж земель комунальної власності, що є гарантією того, що наступні покоління українців залишатимуться господарями своєї землі. 

      Загалом, за його словами, місцеве самоврядування отримає у власність понад 2 млн гектарів землі.

      "Це справді історичний день. Це красномовна, переконлива і найкраща відповідь всім, вибачте, брехунам та маніпуляторам, колишнім деяким президентам, прем'єр-міністрам, колишнім адвокатам, чинним кумам, сміливим блогерам, які ховаються десь в Іспанії, і "молодим прогресивним реформаторам". 

      Всі вони в один голос кричали, що ми вкрали в українців землю. Після сьогоднішнього дня у них є лише два шляхи: або визнати свою помилку та вибачитись за свою брехню, або замовкнути і не заважати нам робити життя українців краще", - заявив він.

Довідково

      Раніше повідомлялось, що після місцевих виборів, які призначені на 25 жовтня 2020 року, територіальним громадам передадуть у власність всі землі сільськогосподарського призначення, які мають належати ОТГ, але на сьогодні перебувають у державній власності; це понад 2 млн га земель.

      У рамках децентралізації у сфері земельних відносин Держгеокадастр із 1 лютого 2018 року здійснює передачу державних сільгоспземель у комунальну власність об’єднаних територіальних громад.

 

За вдосконалення теорії аукціонів вручено Нобелівську премію. Вдруге. Допитливі українські теоретики земельних аукціонів можуть стати третіми

12 жовтня 2020 року

      Сьогодні Нобелівський комітет вдруге відзначив економічні дослідження теорії аукціону (вперше в 1996 році Вільям Спенсер Вікрі, який розробив, серед іншого, оригінальну ідею закритого аукціону), - повідомляє на своїй сторінці Facebook Андрій Мартин, відомий український вчений, доктор економічних наук.

      Тепер Пол Мілгром та Роберт Вілсон отримали нагороду за вдосконалення теорії аукціону та винахід нових форматів аукціону ( https://www.nobelprize.org/.../advanced... ).

      Коли ж писали Закон України від 05.07.2012 №5077-VI '' Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо порядку отримання земельних ділянок у формі аукціону»  https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5077-17 ) титанічних зусиль довелося докласти розробникам, щоб переконати політичних гравців про можливість використання в законі терміну «ліквідаційна вартість» щодо земельних ділянок (згодом його, до речі, вичистили з кодексу). У той же час багато хто не розуміє навіть зараз, що якщо стартова ціна ділянки визначається за ринковою оцінкою, то чому вона має зростати під час торгів? Або, що традиційний аукціон не дозволяє отримати ринкову вартість земельної ділянки... Або що не ринкова база для визначення оренди державної та комунальної землі у вигляді нормативно-правової оцінки залишає стільки можливостей для хитрих маніпуляцій, що жоден аукціон цього не виправить... Коротко -  як ще багато тем для досліджень (чи розслідувань) допитливих землевпорядників та економістів!

      P.S. А тим, хто ще не отримав Нобелівську премію, рекомендую подивитися як вчать ліцитаторів в США, бо техніка швидкого спілкування щось неймовірне - не кожен нобелівський лауреат зможе ... 

 

Міноборони та Держгеокадастр у 2021 році розпочнуть інвентаризацію земель оборони

12 жовтня 2020 року

      Таке рішення було прийнято за результатами зустрічі заступника Міністра оборони України Ігоря Халімона з Головою Держгеокадастру Романом Лещенком.

      Пресслужба Держгеокадастру нагадує, що напередодні, 5 жовтня між відомствами був підписаний Меморандум про співпрацю, метою якого є об’єднання зусиль для внесення до Державного земельного кадастру відомостей про ділянки, які належать до земель оборони, їх кількісних та якісних характеристик.

      Під час зустрічі заступник Міністра оборони Ігор Халімон озвучив низку проблем, із якими стикнулось оборонне відомство під час оформлення земель.

      Так, нині існують труднощі щодо отримання дозволів від обласних адміністрацій на розробку проєктів землеустрою. У деяких випадках цей процес затягується, надаються безпідставні відмови, зважаючи на формальні ознаки, − зазначив заступник Міністра оборони України.

      Зі свого боку Роман Лещенко підтримав пропозицію Міноборони щодо надання дозволів на проведення інвентаризації земель оборони у формі наказів Держгеокадастру.

      Тож уже незабаром квартирно-експлуатаційні частини зможуть подати списки земель, які потребують оформлення, і розв’язати цю проблему на місцях, − відмітив Роман Лещенко.

      Під час наради сторони обговорили також проблему оформлення документації для земель Сколівського лісництва, де розміщена спортивна база Міністерства оборони «Тисовець», на якій тренуються українські олімпійці.

      Уже третій рік там триває процес оформлення землі, але «віз і нині там». Селищні ради відмовляються погодити документацію.

      У Держгеокадастрі вже допомогли запустити процес інвентаризації земель цього об’єкту. Головне управління Держгеокадастру в Львівській області 4 вересня 2020 року своїм наказом дозволило КЕВ міста Львова провести державну інвентаризацію земель бази «Тисовець».

      Проведення інвентаризації земель оборони сприятиме усуненню випадків їх відчуження та незаконного використання сторонніми особами.

      Нині у державі завершується інвентаризація сільськогосподарських земель, по закінченню якої почнеться інвентаризація земель оборонного відомства.

      У разі потреби у Держгеокадастрі також готові долучати власні підрозділи для перевірки дотримання законності використання земель оборони за цільовим призначенням, – повідомив Роман Лещенко.

      Як зазначили представники Міністерства оборони України, таких домовленостей з Держгеокадастром було досягнуто протягом тривалого часу вперше.

      Нагадаємо, що наразі майже 40% земель Міністерства оборони досі не внесено до кадастру. На оперативному обліку оборонного відомства перебуває 3311 земельних ділянок загальною площею 518,6 тис. гектарів.

      Як повідомлялося раніше, з ініціативи Міноборони та за повного сприяння Держгеокадастру на Публічній кадастровій карті України вже створено окремий інформаційний шар земель оборони «У користуванні Міноборони». Мета такого кроку – запобігти самозахопленню земель оборони. На сьогодні фахівцями Міноборони до нього внесено 1 002 земельні ділянки площею 206 тис. гектарів. Триває робота щодо внесення ще близько 500 ділянок.

 

Скасовувати держреєстрацію земельної ділянки будуть автоматично

12 жовтня 2020 року

      Кабмін вніс зміни в порядок скасування реєстрації земельної ділянки за рішенням суду.

      Державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором у разі прийняття судом рішення про скасування держреєстрації земельної ділянки, яке вступило в законну силу.

      В такому випадку реєстратор повідомляє про скасування особу, за заявою якого була проведена реєстрація ділянки, а в разі наявності речових прав на нього - суб'єктів таких прав.

      Відповідні зміни 9 жовтня Кабмін вніс до Порядку ведення Державного земельного кадастру, який був затверджений Кабміном в 2012 році.

      Також Кабмін передбачив, що внесення відомостей до Земельного кадастру може здійснюватися в електронній формі. Для цього особа надсилає заяву через Єдиний веб-портал електронних послуг.

      Аналогічно, в електронній формі можна буде виправити помилки в кадастрі.

     Втім, як це буде відбуватися на практиці, враховуючи численні помилки, невідповідності і накладки меж земельних ділянок, поки не зовсім зрозуміло.

      Крім того, постанова встановлює, що відомості про речові права на земельні ділянки, які виникли до 1 січня 2013 року, вносяться Державним кадастровим реєстратором до Земельного кадастру з Державного реєстру земель та документів. Пропонується провести інвентаризацію всієї старої документації.

Джерело https://sud.ua/ru/news/publication/181723-otmenyat-gosregistratsiyu-zemelnogo-uchastka-budut-avtomaticheski?fbclid=IwAR2To5YgnxsJhSKSBbayrvt2Di

Уряд затвердив Порядок проведення інвентаризації документації із землеустрою

12 жовтня 2020 року

      На засіданні Уряду 9 жовтня 2020 року схвалено постанову «Про затвердження Порядку проведення інвентаризації документації із землеустрою, внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України».

      Таке рішення сприятиме створенню прозорих умов для набуття у власність земельних ділянок, у тому числі сільськогосподарського призначення, громадянами та юридичними особами України.

Так, документом передбачається:

  • затвердження Порядку проведення інвентаризації документації із землеустрою, що дозволить здійснити повну перевірку наявних матеріалів, які містяться в Державному фонді документації із землеустрою. Це дозволить визначити обсяг робіт із землеустрою, необхідних для внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, речові права на які (документи, що посвідчують права на них) зареєстровано до 1 січня 2013 року;
  • внесення змін до Порядку ведення Державного земельного кадастру та інших актів Кабінету Міністрів України.

      «Систематичне наповнення Державного земельного кадастру відомостями про сформовані та зареєстровані земельні ділянки, в тому числі сільськогосподарського призначення, є надзвичайно важливим. Адже це забезпечує належну організацію робіт із землеустрою, удосконалює механізми правового регулювання протидії рейдерству у сфері земельних відносин, захист прав власників і користувачів земельних ділянок, спрощує доступ та користування відомостями Державного земельного кадастру тощо», - прокоментував заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Висоцький.

Прес-служба Мінекономіки

 

Як за умов недосконалого земельного законодавства вижити агробізнесу?Як українські агрокомпанії працюють зараз і як зміниться ситуація з відкриттям ринку землі?

10 жовтня 2020 року

      На ці запитання шукали відповідь учасники першого бізнес-сніданку, який організував Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ).

      Одним з найважливіших аспектів для аграріїв залишається реалізація пріоритетного права орендарів землі на її купівлю, - резюмували учасники заходу.

      Про цю проблему та про можливості її розв’язання йдеться у статті «Переважне право на придбання сільгоспземель: труднощі реалізації», що опублікована у вересневому випуску журналу «Землевпорядний вісник» (zemvisnuk.com.ua). Автор публікації адвокат Ірина Висіцька подає своє бачення відповідей на найбільш поширені запитання з цього приводу, а саме:

  • Про чиє переважне право йдеться?
  • Який механізм реалізації переважного права на викуп?
  • Які наслідки порушення переважного права орендаря?
  • Орендар юридична-особа: що з переважним правом до 1 січня 2024 року?
  • Скільки разів можна передавати переважне право?
  • Як відбуватиметься передача переважного права?
  • Що буде, якщо орендар не скористається своїм переважним правом на викуп?
  • Що з пролонгацією договору оренди землі тощо.

 

Ще один законопроєкт по землі з’явився сьогодні, 9 жовтня, у Верховній Раді 

9 жовтня 2020 року

      Сьогодні, 9 жовтня 2020 року, у Верховній Раді Україні зареєстрований проєкт Закону України «Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо запровадження обігу земель сільськогосподарського призначення за результатами Всеукраїнського референдуму». Ініціатори законопроекту Наталія Королевська та Юрій Солод. Його розглянуть у таких Комітетах:

  • з питань аграрної та земельної політики (Сольський М.Т.)
  • з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування (Клочко А.А.)
  • з питань правової політики (Костін А.Є.)
  • з питань бюджету (Арістов Ю.Ю.)
  • з питань антикорупційної політики (Радіна А.О.)
  • з питань інтеграції України з Європейським Союзом (Климпуш-Цинцадзе І.О.)

 

ЩО НОВОГО ОЧІКУВАТИ від ухвалення у другому читанні проєкту Закону України «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» ( реєстраційний №2194 від 01.10.2019)

9 жовтня 2020 року

Проєктом, наприклад, пропонується:

      Передати землі державної власності за межами населених пунктів (крім земель, які потрібні державі для виконання її функцій) до комунальної власності сільських, селищних, міських рад (з 01.01.2021 року).

      Надати органам місцевого самоврядування повноваження щодо затвердження планів детального планування території за межами населених пунктів.

      Усунути прогалини у земельному законодавстві:

  • можливість передачі права емфітевзису в оренду;
  • право спадкоємців громадян, які отримали земельну ділянку для ведення фермерського господарства, придбати її у власність.

      Встановити чітку процедуру реалізації переважного права на купівлю земельних ділянок.

      Надати повноваження із здійснення державного контролю за використанням та охороною земель:

  • обласним державним адміністраціям (які в перспективі, після завершення реформи децентралізації, будуть трансформовані у префектури),
  • виконавчим органам сільських, селищних, міських рад.

      На законодавчому рівні встановити правило, за яким зміна цільового призначення вказаних земельних ділянок не впливає на особливий режим використання територій в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, а також земель, на яких розташовані пам'ятки культурної спадщини.

      Встановити правило, за яким особливий охоронний статус земель, на яких розташовані об'єкти культурної спадщини або об'єкти чи території природно-заповідного фонду, поширюються на землі будь-якого цільового призначення.

      Запровадити перевірку документації із землеустрою та оцінки земель вимогам нормативно-правових актів державними органами за принципом «одного дотику» та «мовчазної згоди», де ця публічна перевірка має поєднуватися із контролем топологічної зв’язності та відсутності накладання меж, для чого доцільно вилучити із законодавства вимоги щодо зайвих видів погоджень документації (крім випадків встановлення та зміни меж адміністративно-територіальних одиниць) та скасувати державну експертизу документації із землеустрою.

      Розробляти документацію із землеустрою та технічну документацію з оцінки земель виключно у електронному вигляді та засвідчувати її електронним цифровим підписом розробника.

      Запровадити правові гарантії повної відкритості та доступності документації із землеустрою, публічності її розгляду.

      Запровадити моніторинг ринку земель на підставі відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно із опублікуванням його результатів.

      Удосконалити законодавства про оцінку земель:

  • економічну оцінку земель виключити зі складу землеоціночних робіт як застарілий та архаїчний вид оцінки радянського періоду, що проводився в Україні у останнє ще у 1988 році і взагалі не застосовується у розвинених країнах із ринковою економікою;
  • уточнити склад суб'єктів оціночної діяльності у сфері оцінки земель з метою ліквідації законодавчої колізії щодо реєстрації виконавців землеоціночних робіт у реєстрі сертифікованих інженерів-землевпорядників, що була помилково запроваджена у 2015 році;
  • надати статус публічної інформації технічній документації з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а також звітам про експертну грошову оцінку земельних ділянок державної та комунальної власності, а також у разі оцінки земельних ділянок для цілей оподаткування, нарахування і сплати інших обов’язкових платежів.

 

БУДУТЬ СКАСОВАНІ, якщо  народні депутати у другому читанні приймуть проєкт Закону України «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» ( реєстраційний №2194 від 01.10.2019) :

  • інститути державної експертизи землевпорядної документації та агрохімічної паспортизації земель;
  • погодження проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки та авторський нагляд за виконанням проектів землеустрою;
  • процедура видачі спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок як документів дозвільного характеру. Натомість, запроваджується загальне правило про визначення вимог щодо збереження поверхневого (родючого) шару ґрунту у будь-якій документації із землеустрою, проектні рішення якої передбачатимуть його порушення;
  • повноваження Верховної Ради України стосовно погодження зміни цільового призначення особливо цінних земель, вилучення земельних ділянок для розміщення та обслуговування будівель і споруд дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних організацій;
  • процедура переднього погодження матеріалів місця розташування об'єкта, який передбачається розмістити на земельній ділянці, адже вона лише повторює та дублює планувальні рішення щодо просторової композиції та параметрів забудови, котрі визначаються у містобудівній документації.

 

Іноземцям продаватимуть українську землю без усіляких погоджень, якщо у другому читанні – у жовтні 2020 року - депутати ухвалять законопроект №2194  

9 жовтня 2020 року

      Проєкт, наприклад, пропонує:

    Скасувати погодження із Кабінетом Міністрів України продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення державної і комунальної власності іноземним юридичним особам.

      Виключити із Земельного кодексу України норми, які обмежують можливість іноземців та іноземних юридичних осіб придбавати вільні від забудови земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів.

 

На перепродані ділянки накладено арешт, - Роман Лещенко, голова Держгеокадастру

8 жовтня 2020 року

      На Хмельниччині 35 громадян замість 2 гектарів отримали по 4 га і навіть більше.

      У ході аудиту безоплатної приватизації за 2013–2020 роки, що триває у Держгеокадастрі, ми щодня виявляємо осіб, які використали своє право неодноразово.

      Поки тисячі українців роками чекають дозволи на приватизацію землі та отримують відмови, у Хмельницькій області знайшлися «щасливчики», які отримали землю двічі, тричі і навіть 4 рази.

      35 громадян замість 70 га, передбачених законом у межах безоплатної приватизації, у підсумку стали власниками майже 150 га землі для ведення особистого селянського господарства.

      Йдеться лише про факти подвійного отримання земель у межах однієї області. Бо, на жаль, щодня ми виявляємо факти, коли одні й ті ж самі громадяни, або ж хтось використовуючи їхні документи, отримували по декілька земельних ділянок у різних регіонах.

      Я вже писав про Гончарука Івана, який впродовж двох років отримав 4 земельні ділянки у Хмельницькій області, але в ході аудиту на Хмельниччині, маємо й нових «рекордсменів».

      Так, пан Мотрин Максим лише впродовж серпня 2017 року зміг отримати три земельні ділянки для ОСГ загальною площею у 5,8 га у Камянець-Подільському, Старосинявському та Летичівському районах. І це при тому, що за два місяці до того, в червні 2017 року, він вже отримав 2 га у Городоцькому районі Хмельницької області!

      Земельну ділянку, отриману в Старосинявському районі, Мотрин Максим уже повернув державі. Три інші були продані, та перебувають у власності третіх осіб. Зараз на них накладений арешт.

      Виділення земель для 35 громадян з Хмельниччини – це була зовсім не випадковість, а схема. Оскільки більше ніж половина цих земельних ділянок невдовзі після виділення були продані місцевими агрокомпаніям. 

 

Сьогодні, 7 вересня 2020 року, Комітет Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики підтримав Проєкт Закону «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» ( реєстраційний №2194 від -1.10.2019) у другому читанні

7 жовтня 2020 року

      За неофіційними джерелами цей законопроект буде внесено на розгляд сесійної зали до 25 жовтня цього року.

 

Від сьогодні, 6 жовтня 2020 року, землевпорядники не зобов'язані інформувати Держгеокадастр про виконані роботи

6 жовтня 2020 року

      Виконавці (розробники) робіт із землеустрою більше не зобов'язані інформувати Держгеокадастр про обсяги виконаних робіт із землеустрою за звітний рік.

      Відповідні зміни передбачені наказом Мінекономіки від 27.07.2020 № 1405, який вступив в силу сьогодні, 6 жовтня.

      Згідно з новими вимогами, виконавці робіт із землеустрою та розробники документації із землеустрою - юридичні особи - повинні мати необхідне технічне та технологічне забезпечення, а в штаті - за основним місцем роботи - має працювати не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою.

      У свою чергу, ФОП повинні мати необхідне технічне та технологічне забезпечення і бути сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.

      Крім того, матеріали виконаних робіт передаються в електронній формі з використанням кваліфікованої електронного підпису в Державний фонд документації із землеустрою в місячний термін після їх затвердження.

      Документація із землеустрою, розроблена виконавцями (розробниками) робіт із землеустрою, підписується:

  • в паперовій формі - підписом та особистою печаткою сертифікованого інженера-землевпорядника, який відповідає за якість робіт із землеустрою;
  • в електронній формі - з використанням електронного цифрового підпису сертифікованого інженера-землевпорядника, який відповідає за якість робіт із землеустрою.

 

47 державних підприємств, що входять до сфери управління земельного відомства, збиткові за результатами першого півріччя, - Роман Лещенко, голова Держгеокадастру

6 жовтня 2020 року

      10 мільйонів 323 тисячі гривень – це збиток від діяльності 47 державних підприємств, які входять до сфери управління Держгеокадастру, за перше півріччя 2020 року. І це при запланованому прибутку.

      Підприємства, станом на 30.06.2020, мають заборгованість за роботи, товари та послуги в розмірі 168 мільйонів гривень.

      17 підприємств роками перебувають в процесі реорганізації чи ліквідації і щодня завдають збитків державі.

      Для того, щоб ситуація змінилася, ми розпочали підготовку до їх швидкої реорганізації.

      Потрібно відходити від практики, коли на частині підприємств немає затвердженого фінансового плану, а їхнє майно та кошти використовуються так, що потім стають об‘єктом дослідження у кримінальних провадженнях.

 

Чого очікувати найближчим часом в питанні реалізації земельної реформи? – Роман Лещенко, голова Держгеокадастру

5 жовтня 2020 року

      Якщо охарактеризувати стисло напрями, над якими зараз працюємо для запуску земельної реформи, - це децентралізація, дерегуляція та діджиталізація роботи Держгеокадастру.

      В напрямку децентралізації ми проводимо підготовчу роботу для передачі земель сільськогосподарського призначення органам місцевого самоврядування, яка відбудеться вже найближчим часом, після місцевих виборів для новосформованих ОТГ. А після прийняття законопроекту 2194 будуть передані й інші категорії земель.

      Дерегуляція - це зменшення кількості різноманітних документів, які роками існували хіба що для «зручності» корупційних схем, а не для підвищення якості землекористування.

      Діджиталізація - це перетворення Держгеокадастру на сервісну інформаційну службу, де у відкритому доступі буде закамульовано інформацію і про землі, і про ліси, і про надра та інфраструктурні об’єкти, які є на тій чи іншій території. Вже зараз ведеться робота із оновлення баз даних, виправлення помилок та неточностей в публічній кадастровій карті, але враховуючи обсяги інформації, ця робота триватиме найближчі кілька років. Перші результати, сподіваюсь, будуть до кінця цього року.

      Всі ці процеси мають в першу чергу відчути люди, які працюють на землі, і саме під час спілкування з фермерами та аграріями можна отримати відверті відповіді та зауваження, де ми рухаємося правильно, а де є проблеми.

 

На безоплатній приватизації землі втрачається 7 млрд грн щороку

2 жовтня 2020 року

       Економічні втрати територіальних громад від безоплатної приватизації землі оцінюються у 10% від загальних обсягів їх щорічних доходів.

       Такими розрахунками під час круглого столу «Земельна децентралізація як частина нової економічної стратегії для України», організованого Київською школою економіки (KSE), поділився професор KSE Олег Нів’євський, повідомляє AgroPortal.ua.

       Він зазначив, що при теперішній вартості прав оренди на державні землі на аукціонах їх вартість можна оцінювати в $2250 за гектар.

       «Щомісяця безоплатно приватизовується в середньому 10 тис. га державних земель. Тобто за рік держава втрачає $270 млн, або 7,3 млрд грн», — говорить Нів’євський.

       Для порівняння, у 2019 р. загальний обсяг доходів громад від місцевих податків становив 73 млрд грн.

       До того ж, зазначає експерт, безоплатна приватизація призвела до безвідповідального зменшення площі державних земель. Починаючи з 2017 р. приватизовано 1,32 млн га, або 14% від загальної площі аграрних угідь, що перебували у власності держави.

       Проте є і свіжіші дані, про те, що загалом держава втратила понад 3 млн га сільгоспземель. Якщо раніше їх площа оцінювалася в 10,5 млн га, то зараз — 7 млн га.

       «У всьому світі трендом стала децентралізація управління. Є надія, що Україні це теж принесе гарний результат. Реформа децентралізації, як проводиться 5 років, уже дає гарні плоди», — говорить він.

       Додає, що KSE провела оцінку чистого ефекту від об’єднання в ОТГ як елементу децентралізації.

       «Чистий ефект полягає в тому, що громади краще збирають податки після об’єднання, вони витрачають більше на розвиток інфраструктури. Додається ефект економії на масштабі. Приміром, в загальній структурі видатків вони витрачають менше на обслуговування території», — поділився Нів’євський.

       Земля — це локальний ресурс, він важливий в межах обмеженої території, і користування ним найефективніше управлятиметься на місцях, підсумував експерт.

 До відома

 Проблемні питання, порушені на круглому столі «Земельна децентралізація як частина нової економічної стратегії для України», будуть висвітлені у жовтневому випуску «Землевпорядного вісника».

 

На аграрному комітеті розглянули законопроєкт щодо актуалізації відомостей про державний кордон у Державному земельному кадастрі

2 жовтня 2020 року

       На засіданні Комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики обговорили основні аспекти законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення внесення до Державного земельного кадастру відомостей про державний кордон України».

       Цей законопроєкт розроблено у зв’язку з нагальною потребою внесення до Державного земельного кадастру відомостей про державний кордон України на підставі міжнародних договорів із суміжними державами. Це сприятиме забезпеченню національної безпеки, прийняттю управлінських рішень державними органами, економічному розвитку держави, охороні навколишнього природного середовища, міжнародного співробітництва, економії часу та коштів при надзвичайних ситуаціях, повідомляє прес-служба АПК України.

     Зокрема, законопроєкт передбачає:

  • визначити склад відомостей про державний кордон України, а також підстав та порядку їх внесення до Державного земельного кадастру;
  • виключити технічну документація із землеустрою щодо визначення та встановлення в натурі (на місцевості) державного кордону України з видів документації із землеустрою.
  • встановити принцип відкритості відомостей про державний кордон України і забезпечити безкоштовний та вільний доступ до цих даних.

 

Довідково:

Державний кордон України – це лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі території України – суші, вод, надр, повітряного простору (згідно із статтею 1 Закону України «Про державний кордон України».

 

 

Архів земельних новин 3 кварталу 2020 року
Архів земельних новин І півріччя 2020 року
Архів земельних новин ІІ півріччя 2019 року
Архів земельних новин І півріччя 2019 року
Архів земельних новин 2018 року
Архів земельних новин 2017 року