ЗЕМЕЛЬНІ НОВИНИ

23 листопада 2020 року

Приватний виконавець має право звертати стягнення на земельні ділянки
для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства,

 

констатує Анатолій Мірошниченко,
перший заступник голови Держгеокадастру 

у відповіді на лист, що надійшов
до земельного відомства.

       Повний текст листа тут : 

       /sites/default/files/content/list.jpg

 

Якщо документи будуть подані до 15 грудня - документацію розглядатиме Держгеокадастр. Якщо після - то вашу землевпорядну документацію розглядатимуть в ОТГ, - Роман Лещенко, голова Держгеокадастру

22 листопада 2020 року

      Відповіді Романа Лещенка, голови Держгеокадастру, на інші запитання  громадян: 

      - … після того, як Держгеокадастр, згідно постанови № 1118 від 16 листопада 2020 р., стане правонаступником своїх територіальних підрозділів, він зможе надавати дозволи на розробку проектів землеустрою в порядку 118 ЗКУ, чи взагалі буде позбавлений такої функції? – Максим Любімов

      - Держгеокадастр передає землі державної власності сільськогосподарського призначення до ОТГ, - Роман Лещенко

      - Хто контролюватиме безконтрольне збільшення ріллі, коли під плуг пішли всі болота? - Dav Sax

      - Для проведення перевірки можете звернутися до ГУ Держгеокадастру області, - Роман Лещенко

      - Пане Романе. Чи не забере громада землю, якщо не встигнемо затвердити проєкт землеустрою та наданні у власність земельної ділянки, - Наталія Глущенко

      - Якщо документи будуть подані до 15 грудня - документацію розглядатиме Держгеокадастр. Якщо після - то вашу землевпорядну документацію розглядатимуть в ОТГ, - Роман Лещенко

      - Чи є якийсь оріентовний графік передачі земель громадам? –  Олег Лавр

      -  До кінця року Держгеокадастр здійснить передачу земель до ОТГ, - Роман Лещенко

     - Чи будуть передані земельні ділянки з самосійним лісом громадам, і чи недоцільніше б їх переведення в лісовий масив, так як самосійний ліс вже віком 30 років. А потім смішно виглядає, проводиться акція «мільйон дерев», коли мільйони дерев корчують кожен рік на Чернігівщині, після роздачі ОСГ, - Dav Sax

      - Всі землі сільськогосподарського призначення державної власності будуть передані до ОТГ, - Роман Лещенко

 

Відеозвернення Романа Лещенка, голови Держгеокадастру, до голів ОТГ

20 листопада 2020 року

      - Черкащина – це серце України та місце сили. Це Батьківщина нашого національного пророка Тараса Шевченка та видатного гетьмана Богдана Хмельницького. Саме на Черкащині восени 2019-го пройшов перший земельний форум, на якому ми оголосили курс на земельну реформу. І починали діалог про подальшу долю землі в Україні з представниками місцевих громад. Та зустріч багато в чому стала історичною, - пише Роман Лещенко, голова Держгеокадастру, на своїй сторінці «Борітеся – поборите» у Facebook .

      - Минув рік. Символічно, що саме з Черкащини ми починаємо процес передачі земель у розпорядження ОТГ. На цю подію місцеві громади чекали майже 20 років. Вчора були підписані перші накази про передачу понад 10 тисяч гектарів державних земель сільгосппризначення для 10 ОТГ Черкаської області. Ми повертаємо землю народу. Держгеокадастр у цьому буде партнером для громад.

      У нас немає амбіцій розпоряджатись землею. Передавши на місця ці повноваження ми, як країна, станемо сильнішими. Детальніше – у моєму зверненні до голів ОТГ - https://www.facebook.com/RomanLeshchenko1

 

Мобільний телефон став речовим доказом справи про можливе незаконне заволодіння землею у Сумській області. На телефон, в якому збережено листування, накладено арешт. Адвокат вважає, що телефон не відповідає критеріям речового доказу – незаконного відчуження майже 2000 гектарів сільськогосподарської землі державної власності

20 листопада 2020 року

Вищий антикорупційний суд залишив заарештованим мобільний телефон фігурантки справи про можливе заволодіння землею в Сумській області. Таке рішення  ухвалив суддя ВАКС.

      За версією слідства, службові особи Головного управління  Держгеокадастру в Сумській області усупереч ст. 84, 116, 122, 149, 150 Земельного кодексу України, зловживали службовим становищем в інтересах ТОВ «АФ Довіра 2008», унаслідок чого із державної власності безповоротно вибула особливо цінна земля на території Роменського району Сумської області загальною площею близько 2000 га. Земельні ділянки перебували на праві постійного користування в державного підприємства «Дослідне господарство «Іскра» Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України та державного підприємства «Дослідне господарство «Агрофірма «Надія» Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН.

      У межах цієї справи детективи НАБУ провели низку обшуків, зокрема у Головному управлінні Держгеокадастру в Сумській області, а також за місцем проживання фігурантки листувань. У неї вилучили мобільний телефон iPhone XS та визнали його речовим доказом, оскільки в ньому знайшли листування, які стосуються виділення земельних ділянок на території Перехрестівської та Пустовітівської сільських рад Роменського району Сумської області.

      Пізніше адвокат власниці телефону подав клопотання про скасування арешту з майна. На його думку, цей телефон не відповідає критеріям речового доказу. Також, як вважає адвокат, наразі відпала потреба в арешті телефону.

      Водночас детектив НАБУ заперечив проти задоволення клопотання і вказав, що НАБУ надавався дозвіл на відшукання телефону фігурантки справи з метою віднайти листування щодо обставин розслідування.

      Вивчивши клопотання, суддя відмовив у його задоволенні. Як він встановив, у месенджері телеграм на телефоні власниці віднайшли листування, яке стосується справи.

Джерело:https://www.slovoidilo.ua/

 

До 15 грудня територіальні громади Черкащини отримають у комунальну власність близько 120 тисяч гектарів… Інші області теж готові до передачі і вже чекають новообраних голів. ...передбачено передачу понад 2 мільйонів гектарів землі із державної в комунальну власність, - Роман Лещенко, голова Держгеокадастру, повідомляє на своїй сторінці «Борітеся – поборите!» у Facebook

19 листопада 2020 року

      - Сьогодні в Черкасах взяв участь у передачі територіальним громадам перших 10 тисяч гектарів земель сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, - звітує Роман Лещенко про своє сьогоднішнє відрядження.

      Вже до 15 грудня територіальні громади Черкащини отримають у комунальну власність близько 120 тисяч гектарів.

      Після підписання Указу Президента України від 15 жовтня, яким передбачено передачу понад 2 мільйонів гектарів землі із державної в комунальну власність, всі Головні управління Держгеокадастру проводили роботу із підготовки до передачі.

      Інші області теж готові до передачі і вже чекають новообраних голів. Земельна децентралізація - це відновлення справедливості, адже землею мають розпоряджатися ті, хто на ній живе, а не чиновники в області чи столиці. Саме тому, Держгеокадастр робить все залежне від нас, щоб цей процес відбувся в найкоротші терміни.

 

Лист методичного характеру, спрямований на усунення недоліків у проведенні державної експертизи землевпорядної документації, підписаний головою Держгеокадастру 18 листопада 2020 року, буде оприлюднено найближчим часом, - Анатолій Мірошниченко, перший заступник голови Держгеокадастру

19 листопада 2020 року

      - На сьогодні результати висновків експертизі землевпорядної документації потрібно забирати особисто при зустрічі в Києві (що в 21 столітті та в умовах пандемії взагалі нонсенс), - зауважує Oleksandr Hnitetskyi, експерт із земельних питань, сертифікований інженер-землевпорядник, геодезист, помічник консультанта народного депутата України у Парламенті України і продовжує: «Апарат Держгеокадастру всі проєкти, що розглядаються, відправляє на доопрацювання. Обласні - частіше погоджують. Або в країні немає фахових спеціалістів взагалі, або щось не так з експертами».

      Далі Олександр Гнітецький наводить приклади формулювання зауважень експертів, які вони заносять у висновки: «…треба більш уточнені викопіювання долучити, доповнити пояснювальну записку сучасним станом використання ділянки, тощо. Коли немає чітких меж для експерта, починаються "фантазії" - це потрібно вирішувати».

      - Проблема дійсно існує, над вирішенням працюємо. Вчора (18 листопада 2020 року) Голова Держгеокадастру Роман Лещенко підписав лист методичного характеру, спрямований саме на усунення описаних недоліків у проведенні державної експертизи (необґрунтоване повернення на доопрацювання, неконкретність і формальний характер зауважень та пропозицій та ін.). Найближчим часом його оприлюднимо. Якщо методичні роз'яснення не спрацюють, будуть вживатися заходи дисциплінарного характеру. На цьому в листі, до речі, наголошено, - відгукнувся на зауваження Олександра Гнітецького Анатолій Мірошниченко, перший заступник голови Держгеокадастру.

 

Роман Лещенко закликав усіх представників громад звертатися до Держгеокадастру, аби оперативно провести реєстрацію та передачу земель, -  повідомляє сайт Держгеокадастру

19 листопада 2020 року

      Територіальні громади отримали у комунальну власність перші 10 тисяч гектарів земель

      У Будинку рад Черкас відбулася передача земель сільськогосподарського призначення, що розташовані за межами населених пунктів, із державної власності у комунальну. Представники десятьох об’єднаних територіальних громад Черкащини та Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області підписали акти прийому-передачі земель загальною площею 10,8 тис. га. Процес підписання відбувся за участі Голови Держгеокадастру Романа Лещенка і Голови Черкаської ОДА Сергія Сергійчука.

      Реалізація земельної реформи та запуск механізмів повноцінної передачі земель сільськогосподарського призначення всім без виключення об’єднаним територіальним громадам нашої держави були б неможливі без відповідного Указу Президента України від 15 жовтня 2020 року та Постанови Уряду від 16 листопада 2020 року. Про це повідомив Голова Держгеокадастру Роман Лещенко.

      «Земельна реформа – це, перш за все, про громади. Про людей, у яких забрали право розпоряджатися землями ще у 2002 році, коли ганебними змінами до законодавства про органи місцевого самоврядування відібрали відповідні повноваження в органів місцевого самоврядування і передали на райдержадміністрації», — наголосив Роман Лещенко.

      Він закликав усіх представників громад звертатися до Держгеокадастру аби оперативно провести реєстрацію та передачу земель.

      Голова Черкаської ОДА Сергій Сергійчук підтримав таку ініціативу, наголосивши присутнім: «Уже зараз ви маєте право розпоряджатися першими земельними наділами, які надійшли у вашу комунальну власність. І від того, як ви будете їх використовувати, розпоряджатися і розвивати, – буде залежати життя громади».

      Зі свого боку Голова Баштечківської сільської ради Сергій Мельник подякував від імені усіх представників громади Президенту України Володимиру Зеленському і Голові Держгеокадастру Роману Лещенку, які взяли на себе історичну місію — реалізацію земельної реформи по всій Україні. Він зауважив, що сьогодні дійсно визначна дата – повернення земель сільськогосподарського призначення в розпорядження місцевих громад.

      «Люди на місцях мають самі розпорядитися тією землею, тим надбанням українського народу, що лишилося від наших предків», – резюмував Сергій Мельник.

      Усього до кінця 2020 року у комунальну власність черкаських ОТГ буде передано близько 120 тис. га земель сільськогосподарського призначення державної власності.

Інформація із сайту Держгеокадастру

   

Обов`язок зі сплати податку за земельну ділянку, на якій розміщений жилий будинок, будівля або споруда, покладається на особу, яка їх придбала З МОМЕНТУ НАБУТТЯ ПРАВА ВЛАСНОСТІ

19 листопада 2020 року

      ПОСТАНОВА 06 листопада 2020 року справа №826/10186/17 касаційне провадження №К/9901/64566/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду : https://reyestr.court.gov.ua/Review/92714974

 

Реорганізація Держгеокадастру: фатальний поспіх, - Денис БАШЛИК, ексголова Держгеокадастру,  директор УКАБ із зв'язків з державними органами

      19 листопада 2020 року

16 листопада на засіданні Кабінету Міністрів України було ухвалено Постанову Кабінету Міністрів України №1118, яка передбачає ліквідацію Головних управлінь Держгеокадастру в областях як окремих юридичних осіб та скорочення штату приблизно на 60%.

      Давайте розберемось на скільки такий крок є виправданим та чим вмотивований? Та чи дорівнює реорганізація — скороченню.

      Один із факторів який міг би стати підставою для реорганізації — законопроект №2194, який позбавляє Держгеокадастр частини повноважень. В тому числі: повноваження щодо розпорядження землями, погодження землевпорядної документації та ліквідує державну експертизу землевпорядної документації. В той, самий час в законопроекті передбачено принцип »єдиного вікна», за яким документація із землеустрою перевіряється один раз на етапі реєстрації, тобто кадастровими реєстраторами. Хочу одразу зауважити, що я повністю підтримую цей підхід, але у випадку коли в структурі працюватиме достатня кількість фахових людей, щоб забезпечити якісне та вчасне надання зазначених послуг. Тож, фактично навантаження, яке було розподіллено на декілька етапів перевірки документації (що безспірно створювало додаткові корупційні ризики) повністю переходить в одну точку. Такий собі  «bottle neck», в обличчі кадастрових реєстраторів. Плюс, треба врахувати той факт, що більшість кадастрових реєстраторів не мають землевпорядної освіти, та перевірка документації може стати непід»ємним тягарем для них. З цього боку виглядає дуже логічною реорганізація при який відділи землеустрою та експертизи — переходять до відділів реєстрації, щоб якісно виконувати нову »єдину» перевірку документації. Але на скільки це буде можливо якщо ці напрямки скорочують — питання риторичне.

      Ще один із факторів який міг би зумовити проведення реорганізації — це прийнятий закон про створення національної інфраструктури геопросторових даних. Ситуація та сама, як і з законопроектом 2194 — логічним кроком було б підсилювати новий напрямок спеціалістами, як з геоінформаційною, так і з землевпорядною освітою, замість загального скорочення. В іншому випадку виникає ситуація — коли НІГД буде існувати виключно на папері.

      Скорочення працівників можна було б обґрунтувати необхідністю економії бюджетних коштів в часи економічної COVID-19 кризи. Але в проекті Державного бюджету на 2021 рік закладено збільшення фінансування Держгеокадастру з 1,69 млрд грн до 1,72 млрд. Також треба враховувати кількість компенсаційних виплат, які має зробити Держгеокадастр при скороченні. Тож це точно не про економію.

      Законопроекти які б могли зумовити реорганізацію земельного відомства, поки що залишаються лише законопроектами, та враховуючи сьогоднішню політичну ситуацію, їх успіх є дуже сумнівним, а реорганізація розпочалась з 16 листопада, тож пропоную розглянути реальну ситуацію яка є на сьогодні.

      Держгеокадастр закінчує інвентаризацію земель сільськогосподарського призначення державної форми власності, та має передати зазначені землі в ОТГ. Але, в той самий час земельне відомство не позбавлене функції розпорядження землями. Що робити з землями, від яких відмовиться ОТГ та які не будуть продані на земельному аукціоні? Що робити з організацією аукціонів? Що робити з землями, які банально пропустили в рамках інвентаризації? Питання риторичні, тому що відповідь, до прийняття 2194 є дуже простою — розпоряджатись. Також, поки що ніхто не відмінив екстериторіальне погодження документації із землеустрою. Навантаження на експертів дуже велике, на сьогодні більше 60% документації розглядається із простроченням терміну виконання. Як це буде працювати коли відділи землеустрою та розпорядження скоротять — також риторичне питання.

      Враховуючи це, від такого поспішного скорочення більш за всіх постраждає кінцевий споживач послу, тобто громадяни та юридичні особи.

      На останок хотілось би також розглянути людський фактор. В штатному розписі Держгеокадастру 10 тис. одиниць, по факту працюють приблизно 7,5 тис. Скорочення 4 тис. фактично працюючих людей під час  COVID-19 кризи — повністю протирічить обіцянкам Уряду по створенню додаткових 500 тис. робочих місць. Можливість влаштування на роботу в ОТГ є дуже сумнівною, оскільки в сіль. радах давно вже працювали землевпорядники, які перейшли на роботу в ОТГ. Та, як показує практика, одного з колишніх працівників Держгеокадастру, за пів-року перебування на біржі труда — жодної пропозиції для людини з землевпорядною освітою не надійшло.

Джерело: http://agroportal.ua/.../reorganizatsiya-gosgeokadastra.../

 

Кабінет Міністрів України відповідно до розпорядження №1441-р від 16 листопада 2020 року призначив СМІЛОГО Івана Віталійовича заступником Голови Державної служби України з питань геодезії‚ картографії та кадастру з 23 листопада 2020 р. шляхом укладення контракту про проходження державної служби на період дії карантину, установленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2

18 листопада 2020 року

 

ЛІКВІДOВАНО ТЕРИТОРІАЛЬНІ ОРГАНИ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ З ПИТАНЬ ГЕОДЕЗІЇ, КАРТОГРАФІЇ ТА КАДАСТРУ відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання функціонування територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру» №1118  від 16 листопада 2020 року

18 листопада 2020 року

      Кабінет Міністрів України погодився з пропозицією Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства щодо утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру як структурних підрозділів апарату зазначеної Служби і таким чином «утворив»:

  • Управління Держгеокадастру у Вінницькій області
  • Управління Держгеокадастру у Волинській області
  • Управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області
  • Управління Держгеокадастру у Донецькій області
  • Управління Держгеокадастру у Житомирській області
  • Управління Держгеокадастру у Закарпатській області
  • Управління Держгеокадастру у Запорізькій області
  • Управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області
  • Управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області
  • Управління Держгеокадастру у Кіровоградській області
  • Управління Держгеокадастру у Луганській області
  • Управління Держгеокадастру у Львівській області
  • Управління Держгеокадастру у Миколаївській області
  • Управління Держгеокадастру в Одеській області
  • Управління Держгеокадастру у Полтавській області
  • Управління Держгеокадастру у Рівненській області
  • Управління Держгеокадастру у Сумській області
  • Управління Держгеокадастру у Тернопільській області
  • Управління Держгеокадастру у Харківській області
  • Управління Держгеокадастру у Херсонській області
  • Управління Держгеокадастру у Хмельницькій області
  • Управління Держгеокадастру у Черкаській області
  • Управління Держгеокадастру у Чернівецькій області
  • Управління Держгеокадастру у Чернігівській області

Профільних фахівців буде збережено

18 листопада 2020 року

  "Продовжуємо трансформацію Держгеокадастру. Вже найближчим часом розпочнеться ліквідація Головних управліннь Держгеокадастру в областях та місті Київ.

      Для забезпечення громадян якісними послугами, замість ліквідованих управлінь будуть утворені територіальні органи Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, як структурні підрозділи центрального апарату. Це рішення, паралельно з передачею земель громадам, є кроком до перетворення Держгеокадастру в орган, який надаватиме громадянам якісні сервісні послуги та працюватиме над наповненням кадастру", - сказав у коментарі ЕП голова відомства Роман Лещенко.

      За його оцінками, виконувати свої функції Держгеокадастр зможе зі штатом менше 4 тисяч співробітників, а не 10 тисяч, як є зараз.

      "Передача земель у розпорядження ОТГ знімає значну частину навантаження, яка зараз є, через розпорядження землями сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів. Тому, переконаний, що скорочення штату приблизно на 60% не вплине на якість послуг", - додав він.

      Лещенко запевнив, що зроблять все для того, щоб максимально зберегти профільних фахівців.

      "У цьому нам доведеться конкурувати з територіальними громадами, які, у зв’язку з передачею їм земель за межами населених пунктів, теж шукатимуть відповідних спеціалістів. Нову структуру Держгеокадастру ми представимо найближчим часом", - сказав голова Держгеокадастру.

 

Як відбуватиметься передача земель сільськогосподарського призначення територіальним громадам?

18 листопада 2020 року

      Це запитання останні місяці, а особливо після того, як була прийнята постанова Кабінету міністрів, чую від багатьох людей, - пише Роман ЛЕЩЕНКО на своїй сторінці «Борітеся – поборите!» у Facebook.

      Коротко про процедуру, в якій можна виділити три речі, які найближчим часом мають бути для цього зроблені.

     - Територіальні громади проводять першу сесію, де новообрані голови розпочинають виконувати свої обов‘язки та повідомляють про це Головні управління Держгеокадастру області.

      - Головне управління Держгеокадастру готує наказ та акт прийому передачі з переліком земельних ділянок, за підписом начальника ГУД і голови територіальної громади.

      - Після підписання документів, територіальні громади реєструють право комунальної власності в реєстрі речових прав на нерухоме майно.

      Право власності зареєстроване - територіальні громади є повноцінними розпорядниками переданих земель сільськогосподарського призначення.

 

ДОЗВОЛИ НА РОЗРОБЛЕННЯ ДОКУМЕНТАЦІЇ ІЗ ЗЕМЛЕУСТРОЮ відучора, 17 листопада 2020 року, територіальні органи Держгеокадастру НЕ ВИДАЮТЬ?!

 18 листопада 2020 року

      Відповідно до підпункту 1 пункту 1 Наказу Держгеокадастру «Деякі питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності до комунальної власності» №485 від 17.11.2020 року керівників головних управлінь Держгеокадастру в областях  зобов’язано з 17 листопада 2020 року передати земельні ділянки сільськогосподарського призначення  державної власності у комунальну власність.

      Оскільки дата передачі земель зафіксована у наказі, то в багатьох громадян виникли запитання – чи із 17 листопада головні управління в областях припинять видавати дозволи на розроблення документації із землеустрою?

      Відповідь  Романа Лещенка, голови Держгеокадастру є такою (дослівно): «ділянки будуть передані до ОТГ і в подальшому вони будуть приймати рішення про передачу земельних ділянок». Оприлюднив її очільник земельного відомства на своїй сторінці «Борітеся – поборите!» у Facebook.  

 

Держгеокадастр відповідно до Постанови КМУ № 1113 прийматиме землевпорядну документацію на затвердження до 15 грудня 2020 року. Після цієї дати затвердження документації відбуватиметься органами місцевого самоврядування

17 листопада 2020 року

      Про це  повідомляє на своїй сторінці Facebook Роман ЛЕЩЕНКО, голова Дергеокадастру.

      - Щойно підписав наказ, яким доручив обласним управлінням Держгеокадастру передавати землю сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів об’єднаним територіальним громадам, починаючи від сьогодні, 17 листопада.

      Хочу окремо звернутися до громадян, які подавали документи раніше та вже отримали накази про надання дозволу на розробку документації із землеустрою.

      Держгеокадастр, відповідно до Постанови № 1113, затвердженої вчора Кабінетом міністрів України, прийматиме землевпорядну документацію на затвердження до 15 грудня 2020 року. Після цієї дати ці земельні ділянки теж будуть передані територіальним громадам, і затвердження документації відбуватиметься вже органами місцевого самоврядування.

      Земельні ділянки державної власності, право оренди на які виставляється на аукціон, будуть передані ОТГ після завершенні аукціонів, тобто, одразу після оприлюднення результатів торгів та укладання договорів із переможцями.

 

Національне агентство з питань запобігання корупції пропонує розробникам законопроекту № 2195 про електронні земельні аукціони усунути неузгодженість в частині переважного права орендаря на купівлю земельної ділянки

17 листопада 2020 року

      Законопроєкт № 2195, що пропонує впровадження електронних аукціонів для продажу земельних ділянок державної та комунальної, суттєво знизить рівень корупційних ризиків на ринку землі. Про це йдеться в аналітичному огляді проєкту закону, проведеному Національним агентством з питань запобігання корупції (НАЗК).

      Проєкт Антикорупційної стратегії на 2020–2024 роки визначає, що безоплатна приватизація земель державної та комунальної власності є найбільшим джерелом корупції у земельних відносинах, на відміну від купівлі ділянок на електронних аукціонах. 

      Тому для забезпечення прозорості ринку землі важливо на рівні закону  забезпечити чіткі правила продажу земельних ділянок або прав на них. 

      Проєкт закону № 2195, згідно з позицією авторів, передбачає оновлений порядок продажу земель державної та комунальної власності в електронній торговій системі, що є важливим кроком для мінімізації поширених корупційних практик, прозорого та ефективного користування та розпорядження землями. 

      Водночас НАЗК пропонує розробникам законопроєкту усунути такі фактори, що можуть сприяти корупційним практикам:

  • врегулювання порядку проведення аукціонів за допомогою підзаконного нормативного акту;
  • неузгодженість між окремими положеннями проєкту Закону в частині переважного права орендаря на купівлю земельної ділянки;
  • не встановлені строки подання документів для участі у земельних торгах.

      У разі ухвалення законопроєкту № 2195 з урахуванням рекомендацій НАЗК, документ стане важливим кроком для мінімізації поширених корупційних практик на ринку землі.

Джерелаhttps://nazk.gov.ua/uk ;  https://bit.ly/3npx2sD

 

«Гасло «Земля народу» стало реальністю»

     

Так озаглавленим інформаційним повідомленням Держгеокадастр сьогодні, 17 листопада, 2020 року, дав відповідь на запитання журналу «Землевпорядний вісник» - "Земля - народу" - гасло чи реальність?", поставлене у десятому випуску.

      «Гасло «Земля народу» стало реальністю – Кабмін затвердив постанову про передачу земель ОТГ», — стверджує Роман Лещенко, голова Держгеокадастру.

      16 листопада 2020 року Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову № 1113, яка запускає механізм повноцінної передачі земель сільськогосподарського призначення всім без виключення об‘єднаним територіальним громадам нашої держави.

      «Це рішення — важливий крок у реалізації земельної реформи Президента України Володимира Зеленського в частині земельної децентралізації та передачі понад 2 мільйонів гектарів сільськогосподарських земель органам місцевого самоврядування. Відповідний Указ Глава Держави підписав місяць тому, 15 жовтня», — наголошує Роман Лещенко.

      Ця постанова Уряду є наступним етапом для реалізації процесу передачі земель на місця, до якого Держгеокадастр проводив підготовку протягом останнього часу.

      «Впродовж останнього місяця вони готували всю необхідну документацію для того, аби передача земель ОТГ могла бути проведена максимально оперативно. Тож сьогодні я з великою радістю поставлю завдання розпочати завершальний етап цієї кропіткої роботи всієї нашої команди», — тішиться Роман Лещенко.

      Окремо він звернувся до новообраних голів об’єднаних територіальних громад, які вже приступили до роботи або ж розпочнуть виконувати свої обов’язки найближчим часом.

      «Держгеокадастр чекає на вас, звертайтесь до обласних управлінь з необхідною документацією. Ви отримали підтримку на місцях, а ми передамо вам найбільш цінний ресурс у державі — землю. Завдяки чому, місцеве самоврядування стане справді сильним. Це нові можливості для місцевого самоврядування та водночас серйозна відповідальність. Відновлюємо справедливість. Повертаємо землю народу України», — підсумував Голова.

Довідково

      15 жовтня 2020 року в селі Качанівці на Чернігівщині відбувся національний земельний форум «Земля — народу», під час якого Президент України Володимир Зеленський підписав Указ № 449/2020 «Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин». Документ передбачає передачу земель сільськогосподарського призначення з державної до комунальної власності.

 

Продавати землю в Україні однозначно треба.
Але той кастрований закон, який був прийнятий, - ні про що

17 листопада 2020 року

      Цю думку Олега БАХМАТЮКА, українського бізнесмена, мільярдера, колишнього власника «VAB Банку», власника агрохолдингів "Укрлендфармінг" і "Авангард" оприлюднив засновник інтернет-видання «Гордон» Дмитро Гордон в опублікованому інтерв’ю. Олег Бахматюк  мав на увазі  Закон  України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення» №552-ІХ від 31 березня 2020 року. Що думає бізнесмен, який зараз у вигнанні, загалом про ринок земель сільськогосподарського призначення, довідаєтеся з нижче поданих його відповідей на запитання Гордона.  

***

Дмитро Гордон:

      - Українську землю треба продавати?

Олег Бахматюк:

      - Однозначно. Я вважаю, що кастрований закон, який був прийнятий, - ні про що. Він заклав якийсь початок - це вже добре. Повинен бути створений якийсь орган, типу НКРЕ, по землі. Землю ніхто не вивезе, це дурниця. Треба створити жорстку конкуренцію, щоб сюди зайшли великі гравці і щоб власники землі отримали максимальну кількість грошей. Ми, наприклад, себе не бачимо покупцями землі, тому що це дуже дорого. Взагалі у всьому світі землю купують пенсійні фонди, так як вона вважається найвигіднішою заставою. Тому що їх задовольняє 2% річних доходу. Мене не задовольняє - у мене немає таких ресурсів. Я, як орендар, готовий платити $ 100-150.

      Я будував компанію як ефективного орендаря. Тобто вертикально інтегрована компанія. Трактор, комбайн, посівний комплекс, елеватор, вагон, порт - я на кожному етапі генерував додану власність. І у мене це живий логістичний потік.

      Купівля землі - у всьому світі це останнє, що робиться. Наприклад, щоб ви розуміли: серед виробників зерна власників землі відсотків 20. Ринок власності та оренди землі - це два різних ринки. От і все. І це абсолютно нормально. І Україна повинна до цього прийти.

      Повинно бути правило, щоб не було монополізації ринку. Це так, але це точно не 100 га. Це дурниця, це неможливо. Якщо ти хочеш розвинути соціальний фактор, спонукати когось бути фермером, це робиться двома речами. Однозначно повинна бути серйозна державна підтримка, щоб людина могла взяти трактор в довгостроковий кредит. Мати інфраструктуру, куди поставити зерно. Бути учасником великого процесу. В Україні це важко, але фермерство є, і воно буде розвиватися. На довгих пільгових кредитних ресурсах. Держава повинна компенсувати ставки. Це нормально. Але ті люди, які продають землю, повинні отримати максимальну плату. Коли земля буде коштувати $ 5 тис., все буде оцифровано. І це дасть банкам можливість на тих же зовнішніх ринках залучати величезні ресурси. Ми скажемо, що наша земля коштує $ 150 млрд. Тобто наші банки зможуть залучити половину - $ 70 млрд - під умовний розвиваючий потенціал: побудова елеваторів, інфраструктури, комбікормових, борошномельних підприємств. Тобто далі йти в додану вартість. Тому що ПДВ коштує дорого,  окупність - 15-20 років.

      Щоб ви розуміли: якщо ти робиш інноваційний проект по пандемічної програмі, тобі дають кредит на 20 років. Якщо ти береш певну кількість людей, тобі 30% прощають. І ти не платиш ніяких відсотків, починаєш платити з 15 року. Ось такі програми. Уявіть собі, наскільки ми відстанемо після того, як це буде втілено в життя. А коли країна бідна, вона не має можливості. Тому мені здається, що експлуатація теми землі за 29 років себе трошки зжила.

      Потрібні правила? Ну робіть правила. Потрібні якісь обмеження? Ну робіть обмеження. Так, щоб земля коштувала не тисячу доларів. Тому що це дискримінація людей ... Ось Бахматюк по тисячі купить, а по п'ять не купить. Тому що він порахує - і скаже ... окупність по тисячі для мене - п'ять років. А окупність по 5 тис. для мене - 25 років.

Дмитро Гордон:

      - А кому це потрібно?

Олег Бахматюк:

      - Нехай пенсійні фонди купують. Але що ми отримуємо? Я не про себе. Мені невигідно, щоб був ринок землі. Мені не вигідно. Тому що буде якесь певне пожвавлення на ринку оренди. Я вважаю, що незворотні процеси роблять тебе більше бізнес-орієнтованим. Я завжди пропагував таку ідею…

 

Відновлюємо справедливість. Повертаємо землю народу України

16 листопада 2020 року

      Від публічних заяв ми переходимо до конкретних дій, - заявив Роман Лещенко, голова Держгеокадастру, на своїй сторінці Facebook.

      Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову № 1113, яка запускає механізм повноцінної передачі земель сільськогосподарського призначення всім без виключення об‘єднаним територіальним громадам нашої держави.

      Це рішення - важливий крок в реалізації земельної реформи Президента України Володимира Зеленського в частині земельної децентралізації та передачі понад 2 мільйонів гектарів сільгосподарських земель органам місцевого самоврядування. Відповідний Указ Глава Держави підписав місяць тому, 15 жовтня.

      Сьогодні, під час онлайн-наради, спілкувався з керівниками всіх обласних управлінь Держгеокадастру. Впродовж останнього місяця вони готували всю необхідну документацію для того, аби передача земель ОТГ могла бути проведена максимально оперативно. Вже завтра зранку я із великою радістю поставлю завдання розпочати завершальний етап цієї кропіткої роботи всієї нашої команди.

      Окремо хочу звернутися до новообраних голів об’єднаних територіальних громад, які вже приступили до роботи або ж почнуть виконувати свої обов’язки найближчим часом: Держгеокадастр чекає на вас, звертайтесь до обласних управлінь з необхідною документацією. Ви отримали підтримку на місцях, а ми передамо вам найбільш цінний ресурс в державі - землю. Завдяки чому, місцеве самоврядування стане справді сильним. Це нові можливості для місцевого самоврядування та, водночас, серйозна відповідальність.

      Відновлюємо справедливість. Повертаємо землю народу України.

 

Кабінет Міністрів України –
Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ 

ПОСТАНОВА

від 16 листопада 2020 р. № 1113

Київ

Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин

      З метою забезпечення виконання Указу Президента України від 15 жовтня 2020 р. № 449 “Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин” Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру забезпечити:

1) прискорення проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності;

2) передачу з 17 листопада 2020 р. земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність відповідно до статті 117 Земельного кодексу України;

3) передачу у комунальну власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, включених до переліків земельних ділянок, права на які виставляються на земельні торги, після оприлюднення результатів земельних торгів та укладення договорів оренди (емфітевзису) таких земельних ділянок відповідно до статті 117 Земельного кодексу України;

4) передачу у комунальну власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, щодо яких надано дозволи на розроблення документації із землеустрою, у разі, коли до 15 грудня 2020 р. документацію із землеустрою не подано на затвердження до територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру відповідно до статті 117 Земельного кодексу України;

5) у разі відмови органів місцевого самоврядування від підписання акта приймання-передачі земельних ділянок, зазначених у підпункті 1 цього пункту, вжиття заходів до включення відповідних земельних ділянок до переліку земельних ділянок, права на які виставляються на земельні торги з урахуванням вимог Земельного кодексу України.

2. Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства забезпечити:

1) супроводження законопроектів щодо фінансової підтримки фермерських господарств, удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин, встановлення прозорої процедури проведення електронних земельних аукціонів;

2) вжиття заходів до прискорення створення, функціонування та розвитку національної інфраструктури геопросторових даних у встановленому порядку.

3. Міністерству розвитку громад та територій, Міністерству юстиції, Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства та Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру опрацювати питання щодо активізації оформлення територіальними громадами права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, передані з державної власності. 

4. Рекомендувати органам місцевого самоврядування зареєструвати право комунальної власності на отримані земельні ділянки сільськогосподарського призначення у порядку, встановленому законом.

5. Визнати таким, що втратило чинність, розпорядження Кабінету Міністрів України від 31 січня 2018 р. № 60 “Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об’єднаних територіальних громад”.

https://www.kmu.gov.ua/.../deyaki-zahodi-shchodo...

 

Продавати землі сільськогосподарського призначення іноземним громадянам – це дуже великий ризик для України

16 листопада 2020 року

      Якщо б білоруси мали такі ґрунти і землі, як Україна, вони без нафти і газу стали супер багатою країною, - таку думку висловив Олександр Лукашенко, Президент Білорусії, в інтерв’ю іноземним телеканалам 14 листопада 2020 року.

      - Ви зробили перший крок, який відкриває продаж землі – земель сільськогосподарського призначення. Я часто говорю на нарадах з аграріями – якщо б у нас були такі ґрунти і землі, як в Україні, які бери на хліб намащуй і їж, ми були б супер багатими… без нафти і газу. А ви хочете запустити процес продажу цих земель не просто у приватну власність, а іноземним громадянам. Ризик! З моєї точки зору. Дуже великий ризик! – відповів Лукашенко на запитання журналіста телеканалу "112 Україна".

      Джерело: https://ua.112.ua/polityka/oleksandr-lukashenko-dav-interviu-inozemnym-telekanalam-onlain-transliatsiia-557387.html  (3:23:42)

 

Виконавцям та арбітражним керуючим відтепер досить подати заяву Держгеокадастру, щоб отримати доступ до відомостей Державного земельного кадастру на постійній основі   

13 листопада 2020 року

      Держгеокадастр відкриває свої бази даних для судових виконавців та арбітражних керуючих

      Відсоток фактичного виконання судових рішень в Україні становить менш ніж 3%. Хоча цей показник за останні роки дещо зріс, це все ще, без перебільшення, страшна цифра, - пише на своїй сторінці у Facebook Роман ЛЕЩЕНКО, голова Держгеокадастру.

      У забезпеченні виконання судового рішення важлива роль відводиться виконавцям – і державним, і приватним, а також арбітражним керуючим. Представники цих юридичних професій можуть ефективно діяти лише тоді, коли вони мають можливість оперативно отримати інформацію про майно боржника.

      Хоч це вже кілька років передбачено законодавством, донедавна безпосереднього доступу до бази даних кадастру виконавці та арбітражні керуючі не мали, закон не виконувався. Більш того, у Держгеокадастрі існувала практика, за якою навіть адресні запити арбітражних керуючих про надання інформації з Державного земельного кадастру не задовольнялися, на них надавалися відписки.

      Ми це змінили. Виконавці та арбітражні керуючі можуть отримати не лише інформацію з Державного земельного кадастру за окремими запитами, а й безпосередньо на постійній основі.

      Для отримання доступу до відомостей Державного земельного кадастру виконавцям та арбітражним керуючим необхідно звернутися до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру із заявою про надання доступу до відомостей Державного земельного кадастру за формою згідно з додатком 54 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051.

 

Реєстраційні справи Уряд пропонує формувати  лише в електронній формі, а зберігати їх мають усі суб'єкти державної реєстрації у відповідних реєстрах

13 листопада 2020 року

      Проєкт Закону «Про внесення змін до деяких законів України у зв'язку з впорядкуванням діяльності у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (№ 4338 від 06.11.2020 р.), внесений Урядом до парламенту, містить низку норм, які передбачають відмову від зберігання відомостей реєстраційних справ на паперових носіях. Передбачено формування реєстраційних справ в електронній формі, зберігання справи, сформованої в електронній формі у відповідних реєстрах, усіма суб'єктами державної реєстрації тощо.

      Зберігання уже сформованих (до 1 січня 2022 року) паперових реєстраційних справ у сфері нерухомості здійснюватиметься територіальними органами Міністерства юстиції, а у сфері державної реєстрації юросіб та ФОП - відповідною сільською, селищною або міською радою за місцезнаходженням юридичної особи чи фізособи-підприємця.

 

Районні державні адміністрації Уряд пропонує виключити з числа суб'єктів державної реєстрації, а виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад й надалі здійснюватимуть повноваження державної реєстрації в обов'язковому порядку

13 листопада 2020 року

      Проєкт Закону «Про внесення змін до деяких законів України у зв'язку з впорядкуванням діяльності у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (№ 4338 від 06.11.2020 р.), внесений Урядом до парламенту, передбачає виключення районних державних адміністрацій з числа суб'єктів державної реєстрації, натомість виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад здійснюватимуть повноваження державної реєстрації в обов'язковому порядку.

 

Розгляд скарг на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб'єктів державної реєстрації прав, Уряд пропонує здійснювати виключно в судовому порядку

13 листопада 2020 року

      Уряд зареєстрував у парламенті проєкт Закону «Про внесення змін до деяких законів України у зв'язку з впорядкуванням діяльності у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (№ 4338 від 06.11.2020 р.). Він містить зміни до Законів України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

      Насамперед проєктом Закону пропонується скасувати з 1 січня 2022 року повноваження Міністерства юстиції та його територіальних органів з розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність державних реєстраторів та суб'єктів державної реєстрації. Після указаної дати розгляд скарг на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб'єктів державної реєстрації прав, буде здійснюватись виключно в судовому порядку.

 

50 відсотків із перевірених суб’єктів господарювання порушують вимоги законодавства у сфері використання та охорони земель

13 листопада 2020 року

      За період з 2 по 6 листопада 2020 року Управління з контролю за використанням та охороною земель, що діють у складі Головних управлінь Держгеокадастру в областях, нарахували шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву без спеціального дозволу на суму 1 144 902 гривень, відшкодовано у добровільному порядку – 675 010 гривень.

      Із 445 перевірок порушення законодавства виявлено у 223.

За інформацією Держгеокадастру

 

Держгеокадастр проведе навчальні семінари для ОТГ

13 листопада 2020 року

      Про це було заявлено під час земельного онлайн-форуму для ОТГ «Передача земель громадам», який відбувся вчора, 12 листопада 2020 року, за участю голови Держгеокадастру Романа ЛЕЩЕНКА, його першого заступника Анатолія МІРОШНИЧЕНКА, голови Всеукраїнської асоціації органів місцевого самоврядування «Асоціація об’єднаних територіальних громад» Олександра КОРІННОГО та представників ОТГ.

      - Держгеокадастр проведе низку заходів навчального характеру, які забезпечать органи місцевого самоврядування знаннями, що дозволять їм ефективно розпоряджатися комунальними землями і використовувати повноваження в земельній сфері на користь громади, - повідомляє пресслужба відомства.

 

Держгеокадастр повністю підтримує концепцію  законопроекту №2194 «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», що прийнятий парламентом у першому читання рік тому

13 листопада 2020 року

      Про це заявив голова Держгеокадастру Роман ЛЕЩЕНКО під час земельного онлайн-форуму для ОТГ «Передача земель громадам», який відбувся вчора, 12 листопада 2020 року. Він сказав: «Держгеокадастр повністю підтримує концепцію законопроєкту № 2194 і ми максимально сконсолідували навколо нього всі здорові сили в Парламенті, які повністю поділяють цінності реалізації земельної реформи в Україні. Оскільки ми вважаємо, що реалізація земельної реформи в Україні неможлива без належної децентралізації та передачі земельних повноважень на місця».

За інформацією пресслужби Держгеокадастру

 

Сьогодні під час онлайн-форуму «Передача земель громадам», підписали меморандум між Держгеокадастром та «Асоціацією об‘єднаних територіальних громад»,- сповістив на своїй сторінці Facebook Роман Лещенко, голова Держгеокадастру. – Про зміст меморандуму чиновник поки що нічого не повідомив.

12 листопада 2020 року

 

Якщо власник земельної ділянки сільськогосподарського призначення за законом зобов'язаний відчужити її протягом певного строку, але вона не була відчужена вчасно, то Держгеокадастр відтепер наділений правом подавати до суду позов про її конфіскацію

12 листопада 2020 року

      Про це йдеться в Постанові Кабінету Міністрів України, що прийнята Урядом вчора, 11 листопада 2020 року.

      Внесення зміни до Положення про Держгеокадастр дозволяє відомству подавати до суду позов про конфіскацію земельної ділянки сільськогосподарського призначення за умови, якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов'язаний відчужити її протягом певного строку, але земельна ділянка не була відчужена.

 

Держгеокадастр зможе подавати до суду позов про конфіскацію земельної ділянки с/г призначення у разі порушення особою вимог щодо граничної площі таких земель, - Постанова Кабінету Міністрів України

12 листопада 2020 року

      Внесення змін у Положення про Держгеокадастр, передбачене Постановою Кабінету Міністрів України, прийнятою вчора, 11 листопада 2020 року, на черговому засідання, дозволить відомству подавати до суду позов про конфіскацію земельної ділянки с/г призначення у разі порушення особою вимог щодо граничної площі таких земель, що можуть перебувати у власності однієї особи, а також у випадках, коли відповідно до закону власник земельної ділянки зобов'язаний відчужити її протягом певного строку, але земельна ділянка не була відчужена.

      Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор ПЕТРАШКО вчорашнє рішення Уряду прокоментував так: «Реалізація постанови дозволить здійснювати контроль граничної площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що перебувають у власності. Також це дозволить здійснювати запобіжні заходи для попередження зловживань із земельними ділянками сільськогосподарського призначення та можливості встановлення монопольного становища».

 

­Зміни у додаток до Порядку інформаційної взаємодії між Державним земельним кадастром, іншими кадастрами та інформаційними системами  удосконалять законодавство щодо контролю за концентрацією земель сільськогосподарського призначення в одних руках

12 листопада 2020 року

      Постанова Кабінету Міністрів України, прийнята вчора, 11 листопада 2020 року, на черговому засідання Уряду, передбачає внесення змін у ­додаток до Порядку інформаційної взаємодії між Державним земельним кадастром, іншими кадастрами та інформаційними системами, що забезпечить інформаційну взаємодію програмного забезпечення Державного земельного кадастру із Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

 

Уряд удосконалив законодавство щодо контролю за концентрацією земель сільськогосподарського призначення у власності

11 листопада 2020 року

      Кабінет Міністрів удосконалив законодавство щодо контролю за концентрацією земель сільськогосподарського призначення у власності. Відповідне рішення прийнято на засіданні Уряду 11 листопада 2020 року.

      Постановою передбачається внесення змін у:

  • ­додаток до Порядку інформаційної взаємодії між Державним земельним кадастром, іншими кадастрами та інформаційними системами, що забезпечить інформаційну взаємодію програмного забезпечення Державного земельного кадастру із Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;
  • положення про Держгеокадастр. Так, відомство зможе подавати до суду позов про конфіскацію земельної ділянки с/г призначення у разі порушення особою вимог щодо граничної площі таких земель, що можуть перебувати у власності однієї особи, а також у випадках, коли відповідно до закону власник земельної ділянки зобов'язаний відчужити її протягом певного строку, але земельна ділянка не була відчужена.

      «Реалізація постанови дозволить здійснювати контроль граничної площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що перебувають у власності. Також це дозволить здійснювати запобіжні заходи для попередження зловживань із земельними ділянками с/г призначення та можливості встановлення монопольного становища», - прокоментував Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко.

Довідково

      31 березня 2020 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 552–ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення», реалізація якого дозволить громадянам України набувати у власність ділянки с/г призначення площею не більше 100 га, вступить в силу 1 липня 2021 року.

 

Хто може і хто купить землю? Історія нас вчить, але ми, українці, погані учні.

11 листопада 2020 року

Пропоную Олесь Прутенко текст поширений  серед спільноти Facebook Tolik Ilchuk  Цікаво – чи поділяєте Ви поширені думки Tolik Ilchuk

***

 Хто може і хто купить землю? Українцям буде «добре» ... без землі бути рабами на своїй історичній землі. Ринок землі – приватна власність на землю.Кожен українець має висловити свою думку і зробити вибір.Історія нас вчить - але ми, українці, погані учні.

           Урок 1.

      Земля селянам в 20-30 роках закінчилася загибеллю 6-8 млн українців. Більшовики і Зе (теж) більшовики роблять під одним лозунгом - землю селянам.

         Урок 2.

      На початку незалежності України в 90х роках говорили – заводи на яких ми працюємо не наші, а державні. Держава поганий управитель і треба приватизувати.     Для того, щоб ми отримували гідну оплату праці все має стати приватним. Ми станемо багатими і щасливими.

      Результат – 10 сімей володіють самими прибутковими підприємствами промисловості України та мають іноземних власників в основному з наших та російських шахраїв.

      Сьогодні говорять - ми не власники землі, як приватизують землю - нам буде добре і селяни будуть багаті. Іноземці не скуплять нашу землю. Їм це заборонять. Брешуть. По поводу іноземців. Схема така.

      Підставна особа - українець по паспорту купив землю і має право продати як свою власність, на свій розсуд любому іноземцю - будь то росіянин чи китаєць.

      Прогноз результату. Самі хороші землі скуплять 10-15 сімей з українських млрдерів, огородять поля і ліси, поставлять охорону і стрілятимуть українців за те що зайшов на приватну власність одного з цих десяти.

      А іншу частину земель скуплять через підставних осіб росіяни, китайці, ізраїльтяни та інші.

      Початкова заявлена ціна 1500-2000 доларів за гектар сьогодні і рости вона буде в геометричній прогресії.

      Земля це капітал, який буде рости у вартості найвищими темпами і гарантовано не прогорить. Тому на українську землю вже чекають велика кількість шахраїв з різних країн.

      А Зеленський, як маріонетка єврейського та російського капіталу, лобіює закон про землю і він буде виписаний під умови сприятливі для хранителів в Україні російського і єврейського капіталів.

      Крім того, продавши землю навіть по 1500-2000 за гектар Зеленський може платити по своїм обіцянкам – вчителям, лікарям і т д.

      Але радіти нема чому. Тому що наша промисловість не зможе задовільнити цей ріст капіталу. Порушиться баланс між товаром і фінансами.

      Буде інфляція і ці ж 10 сімей будуть компенсувати товарну масу імпортом і за 5 -10 років зароблять в декілька раз більше чим вкладуть в покупку землі та виведуть цей 10 ти кратний капітал (прибуток від продажу землі) з країни.

***

      Українцям буде «добре»… без землі бути рабами на своїй історичній землі.

      Кріпосне право у формі капіталу повернеться в Україну.

      Така доля, тому що продажних українців і манкуртів в Україні більше ніж українців по духу і волі.

      Україна пережила три голодомори: 1921—1923, 1932—1933, 1946—1947.

      Голод 1946-1947 років був і на західній України.

      Хоча це була трагедія не такої величини як 1933 року на східній України. Але голодомор 1946-1947 був і це я знаю із свідчень свідків цієї трагедії.

      Велика трагедія голодомору 1933 року не має нівелювати трагедію 1946-1947 років.

      Основний лозунг « Землю селянам» був як в ті часи так і сьогодні.

      Більшість «більшовики» і більшість від СНароду багато в чому схожі.

      Основний критерій - це право більшості вирішувати долю всіх без прав меншини.

      Головне питання не вправі селянина продати землю, про що трублять всі агітатори за продаж землі. Головне питання в іншому. Хто може і хто купить землю?

      Кожна людина має дати відповідь на питання – ти чи твої сусіди, знайомі, родичі і інші прості жителі села в змозі купити землю в розмірі 20 чи 50, 100 чи 150 чи 200 тисяч гектарів. Ні!!!!

      Тоді відповідь - цей закон не для простих людей, а для інших цілей і за рахунок маніпуляцій з інформацією Україна залишиться без землі.

      Тому що цей закон - є законом великого глобального бізнесу, а в минулому столітті був декрет про землю результат глобальної політики.

      В 30 роки минулого століття голод був, тому що більшовики забрали землю з маніпулятивним лозунгом «земля селянам», а через сто років «більшовики СН» дають можливість великому капіталу забрати – купити землю в селян з тим же лозунгом «земля селянам», право селян на продаж землі.

      Що тоді, що і зараз селяни залишаться без землі і будуть кріпаками на своїй землі в 10-20 власників землі.

      Це не принесе народу щастя, як не принесла приватизація промисловості в 90-х, тому що все робиться для Коломойських, Ахметових та інших власників України.

 

Довіра суспільства до Конституційного Суду України вища, ніж до інших державних інституцій, в тому числі й до Національного агентства з питань запобігання корупції

10 листопада 2020 року

      Вчора, 9 листопада 2020 року, в телевізійній програмі на одному із каналів народні депутати України та Голова Національного агентства з питань запобігання корупції Олександр Новіков вкотре в маніпулятивній формі обговорювали рішення Конституційного Суду України від 27.10.2020 року № 13-р/2020.

      Зокрема, присутня в студії – членкиня депутатської фракції політичної партії «Слуга народу», голова Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики – Анастасія Радіна заявила таке: «Конституційний Суд фактично сказав, що декларації можна не подавати, що в них можна брехати, що їх ніхто не має права перевіряти і за це нічого не буде. Ось, що сказав Конституційний Суд». На цьому народна обраниця не зупинилася і продовжила розповідати про майбутню долю Конституційного Суду України.  За її словами, «призначення нових членів не руйнує ту більшість голосів, яка вже є у Конституційному Суді України... Щодо питання кворуму, можливо підняттям кворуму або спеціальними вимогами по ухваленню рішень ми заблокуємо ухвалення поганих рішень…».

      Щоправда, про «погані» рішення уточнила її колега – заступниця голови депутатської фракції політичної партії «Слуга народу» – Олена Шуляк, на переконання якої, «наприклад, якщо Конституційний Суд України захоче скасувати закон, який стосується фонду гарантування вкладів – це для держави відразу збиток 270 млрд грн; якщо Суд захоче скасувати земельну реформу – це відразу збиток 1 млрд доларів… Добре, що на сьогодні частина суддів відмовляється приймати участь у засіданнях і практично це блокує роботу і ухвалення таких рішень, які для держави можуть мати критичні наслідки».

      Далі маніпуляції з цифрами продовжилися: «Хочу сказати скільки кожен суддя коштує для нашої держави – більше 21 мільйона грн на рік для держави коштів платників податків – це один суддя Конституційного Суду. У них колосальна зарплата – більше ніж 400 тис. У них колосальний штат помічників – більше ніж 20 осіб на кожного суддю, плюс колосальний автопарк і таке інше...».

      Зважаючи на викладене, інформуємо народних депутатів України та громадськість про те, що відповідно до статті 30 Закону України «Про Конституційний Суд України» суддя Конституційного Суду має двох наукових консультантів і помічника, посади яких належать до посад патронатної служби. Інше не передбачено, так як і не передбачений автопарк. За суддею Конституційного Суду України закріплений один службовий автомобіль. 

      Неправдива інформація оприлюднена і щодо заробітних плат суддів Конституційного Суду України.

      У Державному бюджеті на 2020 рік передбачено фінансування Конституційного Суду України у розмірі 314,5 мільйонів гривень, проте не можна просто розділити цю суму на 15 суддів.

      Видатки Конституційного Суду України – це не лише винагорода суддів, а й видатки на забезпечення організаційного, аналітичного, юридичного, інформаційного та матеріально-технічного забезпечення, тобто здійснення конституційної юрисдикції в Україні.

      За 10 місяців 2020 року на виплату зарплати одного судді Конституційного суду України витрачено близько 2,5 мільйона гривень. Середній розмір винагороди судді Конституційного Суду України – 254 тисячі гривень на місяць.

      Присутній у студії телеканалу Голова НАЗК Олександр Новіков продовжував свою звичну риторику щодо рішення Конституційного Суду України і його роботи в цілому. Він звинуватив Конституційний Суд України в тому, що орган конституційної юрисдикції країни перебрав на себе функції парламенту, що абсолютно не відповідає дійсності, оскільки Конституційний Суд України у своїй діяльності керується виключно Конституцією України та чинним законодавством України. Конституційний Суд лише може визнати ту чи іншу норму закону неконституційною, проте не може створювати нові норми закону. Водночас Голова НАЗК не полишає спроб за будь-якої нагоди дискредитувати Конституційний Суд України, свідомо вводячи громадськість в оману.

      Наведене свідчить лише про продовження нагнітання ситуації навколо Конституційного Суду України з боку зацікавлених осіб та намагання блокувати його роботу.

      Водночас, незважаючи на всі спроби дискредитувати Конституційний Суд України та знищити його авторитет, є об’єктивна оцінка суспільством роботи Конституційного Суду України.

      Зокрема, 10 листопада 2020 року опубліковано дослідження, проведене соціологічною службою Центру Разумкова з 30 жовтня по 5 листопада 2020 року, в якому громадяни України дали оцінку роботи органів державної влади. Дані опитування свідчать, що довіра до Конституційного Суду України вища, ніж до інших державних інституцій, в тому числі й до Національного агентства з питань запобігання корупції.

      Вкотре наголошуємо, Конституційний Суд України за боротьбу з корупцією, за створення демократичної правової країни. Разом з тим, це має відбуватися лише в рамках Основного Закону України.

Джерело: сайт КС

 

Конституційний суд знову не зміг провести засідання у справі про офіційне тлумачення положень Конституції щодо землі як об’єкта права власності українського народу

10 листопада 2020 року

      За порядком денним сьогодні, 10 листопада, судді мали продовжити розгляд справи за поданням 46 народних депутатів про офіційне тлумачення положень Конституції щодо землі як об’єкта права власності українського народу. Однак через відсутність кворуму засідання не відбулося.

Довідково

      9 листопада Велика палата Конституційного суду відклала розгляд питання про тлумачення норм Конституції про землю як основне національне багатство через відсутність кворуму на засіданні.

Джерело: сайт КС

 

Село і земля.
Ляпи національної економічної стратегії 2030, -
Oleg Nivievskyi (Олег  Нів'євський) Assistant Professor/доцент у Kyiv School of Economics 

10 листопада 2020 року

      Довго думав, що мене муляє із новопрезентованою Національною економічною стратегією розвитку 2030 (https://nes2030.org.ua/) і нарешті зрозумів.

      - …в цій стратегії є багато ляпів, неточностей і відверто котраверсійних пропозицій, - пише на своїй сторінці у Facebook Олег Нів'євський. - Наведу лише три речі по аграрному сектору і селу, але лише для того, щоб показати вищенаведені тези. Можна було також і по інших напрямках, але це вже не формат звичайного допису.

      a. Стратегічний промах – ігнорування села: на мій погляд, стратегія робить помилку, яку до цього постійно робили політики – ототожнювання аграрного із сільським розвитком. В стратегії сільському розвитку взагалі не приділяється уваги. Тобто КМУ взагалі не має, виходить, стратегії сільського розвитку? І це коли в селі проживає більше 30% населення. Не плутаймо із регіональним розвитком.

      b. Розрахунковий промах – вплив земельної реформи. Згідно стратегії прогнозується, що від відкриття ринку землі за 10 років ВВП Україна виросте на $ 80-85 млрд. Якась астрономічна, як на мене цифра. Якщо всі ці 85 млрд віднести на агро, то воно має зростати щонайменше на 22% в рік, щоб зрости на 85. Але навіть якщо тільки половину 85 млрд віднести на агро (як головний вигодонабувач цієї реформи), а решту залишити на банківське кредитування і тд, то все одно це мають бути стахановські темпи реального зростання, близько 15% на рік.

      c. Контраверсійний промах. В стратегії дуже багато місця приділяється детінізації і навіть є ціль - нуль тіньового сектору. Звичайно, це фантастика. Але дивно, що зі стратегії так відверто «стирчать» вуха по сімейству законопроєктів 3131 «Запровадження вирівнювання податкового навантаження у легальних фермерів і тіньових». Щодо цього була напружена дискусія в червні-липні.

      d. Дрібний промах. Чому стратегія називається «економічною», якщо в ній і соціальні, і екологічні, і охорона здоров'я, і культура – майже всі елементи життєдіяльності країни. 

 

Розгляд питання щодо землі через відсутність кворуму відкладено, - Конституційний Суд України

9 листопада 2020 року

      Велика палата Конституційного суду сьогодні відклала розгляд питання про тлумачення норм Конституції України про землю як основне національне багатство (ідеться про офіційне тлумачення положень першого речення частини першої статті 13, частини першої статті 14 Конституції) через відсутність кворуму на засіданні. Про це повідомив  "Інтерфакс-Україна" з посиланням на представника КС.

      "Справу відкладено у зв'язку з відсутністю кворуму", - сказав він.

      РБК-Україна з посиланням на інформоване джерело повідомило, що двоє суддів не прибули на засідання через хворобу, а ще двоє залишили засідання, коли суд почав розглядати «земельну справу».

      Додається, що суддя КСУ Ігор Сліденко підтвердив РБК-Україна інформацію про зрив засідання.

      «Тільки що частина суддів, орієнтованих на Офіс президента, зірвали засідання суду, тому суд сьогодні нічого не розглянув», – заявив він.

 

Зламав руку підлеглому. Правда чи наклеп? – Управління Держгеокадастру у Херсоні 

9 листопада 2020 року

      У херсонському управлінні Держгеокадастру керівник зчепився зі своїм першим заступником. У стусанину переросла звичайна робоча суперечка.

      Тепер підлеглий звинувачує свого керівника, що той зламав йому руку. Все почалося з того, що постраждалий з колегою навідався у відділ кадрів, де за одним із робочих столів сидів невідомий чоловік.

      Обурений заступник попросив його покинути приміщення і викликав поліцію. У цей момент до кабінету зайшов начальник управління. Свій гнів він вирішив спрямувати саме на підлеглих і напав на одного з них, намагаючись вирвати з рук телефон, на який його заступник фільмував усе, що відбувається.

      Чоловік написав заяву до поліції на свого керівника. Очільник Держгеокадастру називає звинувачення свого підлеглого наклепом. Тим часом робота управління фактично зупинилася.

 

Надійшло звернення аграрних асоціацій, профспілок, політичних об’єднань та громадських організацій щодо земельної реформи до Конституційного Суду України

9 листопада 2020 року

      У минулу п’ятницю, 6 листопада, надійшло звернення аграрних асоціацій, профспілок, політичних об’єднань та громадських організацій щодо земельної реформи до Конституційного Суду України.

      Як зазначається у зверненні, земельна реформа має проводитись винятково на конституційних засадах і в конституційний спосіб.

      Це звернення зареєстровано в Секретаріаті Конституційного Суду України.

Довідково

      Наразі в Конституційному Суді України розглядається справа за конституційними поданнями 48 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення “ від 31 березня 2020 року № 552-ІХ, окремих положень Земельного кодексу України зі змінами, внесеними зазначеним законом, та 53 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення “ від 31 березня 2020 року № 552-ІХ. Зазначені справи Ухвалою Великої палати КСУ об’єднано в одне конституційне провадження.

Інформує відділ комунікацій КСУ та правового моніторингу

 

Вартість землі недооцінена як мінімум у 5 разів

9 листопада 2020 року

      Відсутність вільного ринку землі в Україні призвела до того, що нормативна грошова оцінка (альтернатива ціни на землю в Україні) за гектар сільськогосподарської землі одна з найнижчих у Європі. Про це йдеться у презентації Уряду «Аудит української економіки та вектори економічного розвитку до 2030 року», повідомляє Kurkul.com.

      У презентації зазначається, що ринкова ціна землі залежить від діючої моделі ринку землі. Введення будь-яких ринкових обмежень супроводжується встановленням нижчої ринкової ціни. Наразі справедлива вартість української землі становить $4958 за 1 га при нормативній грошовій оцінці $955 за 1 га (2018 рік). Це означає, що вартість землі недооцінена як мінімум у 5 разів.

      «Оскільки прийнята Урядом модель (від 25.09.2019 № 2178) ціноутворення має кілька ґрунтовних обмежень (заборона купівлі землі юридичним особам до 2024 року, повна заборона для іноземців, обмеження за максимальними площами купівлі), ціна землі не досягне своєї справедливої вартості (оцінюється як компроміс між прибутковістю та ризиками) найближчим часом», — йдеться у презентації.

      За прийнятою Урядом моделлю ринку землі ціна за 1 га, за оцінкою, зросте до $2354 на 10 рік після впровадження реформи. Загальний економічний ефект становитиме $14 млрд додаткового ВВП за 10 років. Проте це значення не є максимально можливим. Економічний ефект може сягнути 85 млрд дол. США за умови відповідної державної підтримки розвитку ринку землі: лібералізації ринку, зменшення ризиків шляхом забезпечення політичної та макроекономічної стабільності та подолання розриву в продуктивності між Україною та більш розвиненими країнами.

      «Відсутність ефективного ринку землі призводить до низької вартості оренди, переважання на ринку агрохолдингів, а також неефективної структури власності на паї. Підприємства не можуть залучати банківське фінансування для розвитку сільськогосподарського бізнесу, що призводить до недоотримання сектором як мінімум $3-5 млрд ресурсів. Відкриття ринку дозволить агрокомпаніям і фермерам отримати право власності на землю та більше в неї інвестувати, підвищуючи ефективність українського агросектору. В той самий час зняття мораторію може дещо знизити маржинальність бізнесу через збільшення витрат на землю», — зазначають в Уряді.

 

Кредитування покупців землі: яким воно буде? 

6 листопада 2020 року

      Ринок сільгоспземлі цікавий для українських банків, але запускати продукти під придбання вони будуть з обережністю. Про це йшла мова в рамках круглого столу «Як стимулювати і диверсифікувати діяльність підприємств аграрного сектора України?», організованого Київською школою економіки. - На стартовому етапі закон дозволяє продаж невеликих ділянок землі приватними власниками, тобто ринок буде обмеженим. Але звичайно він нам цікавий, - говорить керівник дирекції малого і середнього бізнесу  « ПриватБанку» Євген Заіграєв.

      Основний сегмент клієнтів-позичальників, з якими планують працювати, - не ті, хто буде купувати 3-4 га, а хоча б 100 га.

      - Покупці від 100-500 га - група, яку банки охоче фінансуватимуть, - додав Заіграєв. При цьому він виділяє кілька проблем на земельному ринку.

      По-перше, банк землі дуже фрагментований. Кредитувати покупку невеликих ділянок посеред поля банкіри бачать проблематичним.

      По-друге, існують проблеми з оцінкою майбутньої вартості землі.

      - Ми не до кінця розуміємо, якою буде ціна. Поки називають 1000-1500 доларів за гектар. Але все буде залежати від багатьох факторів, в тому числі і якості самої ділянки, - зауважив Заіграєв.

      По-третє, не до кінця зрозумілі механізми продажу. Тому на старті будуть встановлені більш високі коефіцієнти покриття застави.

      - Дуже умовно, від реальної вартості землі ми готові фінансувати половину, а половину покриває покупець, - говорить банкір.

      Однак додає: якщо виступить держава з програмами кредитних гарантій або іншими механізмами, які допоможуть банкам більш активно увійти на ринок, покриття ризиків знизять.

      Заступник голови правління «Креді Агріколь Банк» Лариса Бондарєва розповідає, що при розрахунку бізнес-моделі банк закладав рівень покриття на позначці 20%. Це було б прийнятно для фермерів.

      - На першому етапі ймовірно буде вище. У багатьох банків. Йдеться про 20-50% , - говорить вона.

      Валютою фінансування безперечно називає гривню, це менш ризиковано. Терміни кредитування залежно від вартості землі, ставки фінансування, потенційної підтримки держави, ймовірно будуть на рівні 10 років.

      - Більш оптимально було б 15 років, але в Україні немає довгої ліквідності, і вартість гривневого ресурсу - не прогнозована, - пояснює Бондарєва.

      Вона також розповідає, що від ринку зараз виходить два запити. Перший і основний - придбання землі фізичними особами, які планують здавати її в оренду великим господарствам. У меншій мірі інтерес проявляють невеликі господарства, які планують купувати землю, і самі на ній працювати. Звичайно, з розвитком ринку умови будуть змінюватися. Але ключовим фактором банкір називає можливість чесного діалогу з аграріями.

      - Тіньове ведення бізнесу - це ключова проблема для нас. Будемо кредитувати тільки тих, хто працює прозоро », - додала вона. 

Наталя Рекуненко, AgroPortal  

 

Відомості про державний кордон будуть внесені до Державного земельного кадастру. Законопроєкт  № 3987 підтримано у першому читанні, - Роман ЛЕЩЕНКО, голова Держгеокадастру

6 листопада 2020 року

      - Нарешті, на тридцятому році незалежності, Україна отримає можливість завершити державну реєстрацію державного кордону. Відомості про нього будуть внесені до Державного земельного кадастру, - пише на своїй сторінці Facebook Роман ЛЕЩЕНКО, голова Держгеокадастру.

      Цього тижня парламент зробив для цього перший крок, підтримавши в першому читанні законопроект №3987 «Щодо внесення до Державного земельного кадастру відомостей про державний кордон України».

      Цієї інформації немає у Державному кадастровому реєстрі до сьогоднішнього дня. Підприємство, яке відповідає за демаркацію, більше десяти років лише витрачало десятки мільйонів гривень на бензин, зарплату і нічого не робило. Ніхто нічого не реєстрував взагалі!

      Коли мені про це стало відомо, ми одразу внесли пропозицію уряду для того, щоб такий законопроект був якнайшвидше прийнятий. Бо виходить, що наша країна майже 30 років жила без визначених кордонів, а це вже питання національної безпеки.

      Чому воно не цікавило жодного з очільників Держгеокадастру, мені сказати складно. Наші пропозиції увійшли до урядового законопроекту, підтриманого сьогодні парламентом у першому читанні.

      Він визначає, що відомості про державний кордон вносяться до Державного земельного кадастру відповідно до затверджених документів демаркації (редемаркації, делімітації) державного кордону України. Тобто, існуючих міждержавних договорів. Закон виписує порядок та вичерпний перелік відомостей, які мають бути внесені до кадастру про державний кордон.

      Попереду доопрацювання цього законопроекту до другого читання, і Держгеокадастр готовий надавати парламенту будь-яку необхідну для цього інформацію та консультативну допомогу.

      На останок зазначу, що ухвалення закону про демаркацію державного кордону та внесення цих даних до Державного земельного кадастру, може відкрити ще одну велику таємницю – якою ж є сьогодні справжня площа території України?

      Бо на тридцятому році незалежності за офіційними даними її площа складає 603 548 квадратних кілометри. Ці дані - лише теоретичні розрахунки, оскільки неможливо вирахувати точну площу території без чіткого визначення її меж. Цей закон дозволить встановити справжні межі території нашої держави та дати відповідь на це питання.

 

Нерозподілені частки (паї) не є землями державної чи комунальної власності, а лише перебувають у розпорядженні відповідних адміністрацій

6 листопада 2020 року

      До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 923/965/19.

      Обставини справи

      Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Б» звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовом до Бериславської районної державної адміністрації та Товариства з обмеженою відповідальністю «З», в якому просило:

      Визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Бериславської РДА «Про передачу земельної ділянки в оренду»;

      Визнати недійсним договір оренди землі, укладений між Бериславською РДА та ТОВ «З».

      В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що він є орендарем земельної ділянки. Однак ТОВ «З» також вважає, що воно є орендарем наведеної земельної ділянки, оскільки остання перебуває у складі орендованої ним земельної ділянки, на підставі розпорядження Голови Бериславської РДА за № 634 «Про передачу земельної ділянки в оренду» та на підставі договору оренди землі, укладеному між Бериславською РДА та ТОВ «З».

      Посилаючись на приписи земельного законодавства (зокрема статтю 124 Земельного кодексу України), якими передбачена передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній чи комунальній власності за результатами проведення земельних торгів, позивач зазначав, що земельні торги не передували передачі земельної ділянки, розташованої на території Ольгівської сільської ради Бериславського району Херсонської області в оренду ТОВ «З», що є підставою для задоволення вищенаведених позовних вимог.

      Рішенням Господарського суду Херсонської області, залишеним без змін постановою Південно західного апеляційного господарського суду, у задоволенні позову відмовлено повністю.

      Висновок Верховного Суду

      ВС підкреслив, що статтею 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» передбачено, що нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди, а власники земельних ділянок повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

      Також ВС зазначив, що паювання земель сільськогосподарських підприємств, як особливий порядок набуття у приватну власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення, є способом приватизації цих ділянок членами таких підприємств, що узгоджується із змістом пункту 8 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України.

      Таким чином, реалізація процедури паювання відповідної частини земель має своїм наслідком припинення права державної та комунальної власності на розпайовані землі, що зумовлює припинення й інших правомочностей щодо земельних ділянок державної та комунальної власності.

      Аналізуючи вищенаведені приписи законодавства, можна дійти висновку, що нерозподілені частки (паї) не є землями державної чи комунальної власності, а лише перебувають у розпорядженні відповідних адміністрацій до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку.

      ВС зауважив, що відповідно до правової позиції Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, яку викладено у постанові від 06.02.2018 у справі №  822/712/15, надання нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок - часток (паїв) у користування здійснюється без проведення земельних торгів, що передбачені статтею 124 Земельного кодексу України, на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування.

      Як вже зазначалося, відмовляючи у задоволенні позову у даній справі, суди виходили з того, що спірна земельна ділянка є землею резервного фонду (невитребувані паї) сільськогосподарського призначення, а тому її надання у користування здійснюється без проведення земельних торгів, що передбачені статтею 124 Земельного кодексу України.

      ВС наголосив, що вказаний висновок судів попередніх інстанцій повністю узгоджується із вказаними вище правовими позиціями.

      Враховуючи обставини справи, Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанції – без змін.

Судово-юридична газета

 

Держгеокадастр з початку 2021 року почне працювати в якості сервісного центру

6 листопада 2020 року

      Про це розповів Роман Лещенко, голова Держгеокадастру, в інтерв'ю для Ukrinform.ua.

      «З 10 тисяч штатних працівників залишиться 4 тисячі. З прийняттям законопроектів 2194 та 2195 ми позбудемося права розпорядження, буде ліквідована експертиза земельних ділянок (по суті, корупційна схема), торги будуть проводитися в електронному вигляді. Проведемо дерегуляцію землеустрою, скасуємо сотні дозволів, довідок тощо. В Держгеокадастрі — сервісній компанії — залишиться команда айтішників, землевпорядників для наповнення земельного кадастру і топографо-геодезичної діяльності», — зазначає Лещенко. 

      За словами очільника відомства, штат буде оптимізовано, оскільки всі розпорядження передаються на місця і вони вже не потрібні у новій системі без відповідних повноважень. 

      З січня до Держгеокадастру не треба буде фізично ходити взагалі. Взяти витяги можна буде через програму «Дія» або на сайті, консультуватися — через колл-центр. 

      «Ми станемо рядовим робочим органом державної влади, з вузькою спеціалізацією. В структурі сьогодні 24 юридичні особи, в уряді вже на погодженні лежить документація про скорочення до однієї — власне юрособи, Держгеокадастру. Тож у процесі реорганізації в стислі терміни все реалізуємо. І не треба 20 років на такі речі, була б лише політична воля», — наголошує голова Держгеокадастру.

 

Оприлюднено проєкт постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку функціонування національної інфраструктури геопросторових даних"

6 листопада 2020 року

      Цей Порядок визначає механізм створення, функціонування та розвитку національної інфраструктури геопросторових даних (далі – НІГД) та організацію виробництва, оновлення, оброблення, зберігання, оприлюднення, візуалізації, постачання та використання геопросторових даних та метаданих, іншої діяльності з ними.

      Цей Порядок поширюється на органи державної влади, органи місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, діяльність яких пов’язана з геопросторовими даними та метаданими, що відповідають таким умовам:

a) є наборами або частинами наборів геопросторових даних, визначених у статті 5 та додатку до Закону України «Про національну інфраструктуру геопросторових даних»;

б) доступні в цифровому форматі;

в) держателем яких є орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який створив ці набори геопросторових даних або отримав їх у своє розпорядження, підтримує та оновлює їх для реалізації своїх повноважень;

г) належать іншим держателям даних, до яких за зверненням держателів даних та за погодженням Держгеокадастру, забезпечується доступ на національному геопорталі. 

Довідково

Спосіб оприлюднення проекту регуляторного акта:

Проект акта, пояснювальну записку буде розміщено на офіційному веб-сайті Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (https://land.gov.ua) в мережі Інтернет.

Строк, протягом якого приймаються зауваження та пропозиції
від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань:

Зауваження та пропозиції приймаються протягом одного місяця з дня його оприлюднення.

Адреси для надсилання зауважень і пропозицій:

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру: 03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 3, тел.: (044) 299 35 32, e-mail: topomaps@land.gov.ua.

Джерела: Держгеокадастр

 

Розгляд справи щодо конституційності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення» Конституційним Судом відкладено

У розгляді справи щодо офіційного тлумачення положень першого речення частини першої статті 13, частини першої статті 14 Конституції України оголошено перерву

6 листопада 2020 року

      Вчора, 5 листопада, на закритій частині пленарного засідання Конституційний Суд України розглядав справу за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень першого речення частини першої статті 13, частини першої статті 14 Конституції України. У розгляді справи оголошено перерву у зв’язку з відсутністю кворуму.

      Водночас звертаємо увагу, що розглядалась лише справа про тлумачення окремих положень Конституції України, а не питання земельної реформи.

***

      Розгляд справи щодо конституційності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення» Конституційним Судом відкладено.

***

      Про дату та час розгляду вищезазначених справ буде повідомлено на офіційному вебсайті КСУ.

 

Прем'єр-міністр України прогнозує зростання вартості земель сільськогосподарського призначення вп'ятеро упродовж десяти років і 85 мільярдів доларів додаткового ВВП

6 листопада 2020 року

      Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль очікує, що відкриття в країні ринку земель за десять років принесе 85 млрд доларів додаткового ВВП, а середня вартість землі за 1 га зросте вп'ятеро.

      "Україна недовикористала свій земельний потенціал на 85 мільярдів доларів. 29 років вільне розпорядження землею було обмежене, значить, її цінність була занижена в рази. За цей час у держави зникло більше ніж 5 мільйонів гектарів землі. Розвиток зрошення та інвестиції в сільське господарство сповільнилися на десятиліття, а частково і зовсім зупинені", - сказав прем'єр під час презентації аудиту української економіки та векторів економічного розвитку до 2030 року сьогодні, 6 листопада 2020 року.

 

Асоціація міст України просить Парламент не підтримувати звільнення Укрзалізниці від сплати земельного податку

5 листопада 2020 року

      Асоціація міст України стурбована черговою законодавчою ініціативою, що порушує принципи податкового законодавства. Насамперед це  стосується недопущення звільнення від сплати земельного податку окремих суб’єктів господарювання, зокрема АТ «Укрзалізниця».

      Слід зазначити, що таку позицію підтримав Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики при опрацюванні законопроєкту №4101-д «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень».

      АМУ категорично проти  звільнення АТ «Укрзалізниця» від сплати земельного податку, адже:

  • Втрати місцевих бюджетів при цьому складатимуть близько 5 млрд грн, а це означає скорочення видатків на освіту та охорону здоров’я (доплати лікарям, закупівля медикаментів проти коронавірусної хвороби).
  • Доходи від плати за землю АТ «Укрзалізниця» не можуть вважатися компенсацією за пільгове перевезення пасажирів. Встановлені державною пільги – це обов’язок держави, який перекладений на місцеві бюджети з 2014 року без відповідних компенсацій.
  • Землі «під полотном» АТ «Укрзалізниця» складають понад 90% від загальної площі. Виокремити землі «під полотном» із загальної площі технічно неможливо. Тобто, пільга буде поширена на всю площу та призведе до втрат на всю суму.
  • Відповідно до ст. 142 Конституції України, статей 97, 103 Бюджетного кодексу України законопроектом не передбачено компенсації з державного бюджету зазначених втрат місцевим бюджетам.

      - АМУ зазначає, що АТ «Укрзалізниця» - підприємство з корупційною історією. Надання такому підприємству податкових пільг може трактуватися як підживлення корупції.

      Підтримка державного платоспроможного монополіста за рахунок місцевих бюджетів є неприпустимим. Це обов’язок власника - держави.

      Впродовж цього року громади направили майже 800 звернень на ім’я Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України, народних депутатів України щодо недопущення звільнення від сплати земельного податку суб’єктів господарювання (в тому числі АТ «Укрзалізниця»).

      Асоціація міст України звернулася до Голови Верховної Ради України Дмитра Разумкова, Голів профільних парламентських Комітетів та Голів депутатських фракцій і груп з проханням не підтримувати законопроєкт №4101-д в частині звільнення земель залізниць від сплати земельного податку. АМУ наголошує, що в результаті реформи місцевого самоврядування територіальні громади отримали право самостійно встановлювати місцеві податки та збори і пільги по них, серед яких - земельний податок, що також відповідає духу Європейської хартії місцевого самоврядування.

Джерело: лист АМУ

 

Ще ніколи в рішенні КСУ не було стільки політики, - Роман Лещенко, голова Держгеокадастру

5 листопада 2020 року

      Чорне – це чорне, а біле – це біле, - пише на своїй сторінці у Facebook Роман Лещенко, голова Держгеокадастру. - Цього простого факту не змінити півсотнею сторінок тексту. Навіть якщо цей текст – рішення Конституційного суду України.

      Моя відповідь на оприлюднений суддею Сергієм Сасом узгоджений проєкт рішення Конституційного Суду України про роз'яснення положень статей 13 та 14 Конституції України, які стосуються землі.

      Оприлюднене ще до формального його прийняття, що є безпрецедентним кроком. Вивчивши його текст, можу сказати, що воно не менш безпрецедентне за своїм змістом. Ще ніколи в рішенні КСУ не було стільки політики. Сподіваюся, кожен може сам зробити висновки з наведеного.

 

Конституційний Суд України наразі не ухвалював рішень у справах  щодо земельної реформи

5 листопада 2020 року

      У низці засобів масової інформації поширюється інформацію про можливе визнання неконституційною земельну реформу в Україні.

      Зважаючи на зазначене повідомляємо, що на розгляді Конституційного Суду України перебуває конституційне провадження за поданням 48 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення» та окремих положень Земельного кодексу України та конституційним поданням 53 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення» від 31 березня 2020 року. Зазначені справи Ухвалою Великої палати КСУ об’єднано в одне конституційне провадження.

      Розгляд вказаної справи на пленарному засіданні Суду у формі усного провадження було заплановано на 29 вересня 2020 року, однак у зв’язку з клопотанням представника Президента України у Конституційному Суді України про відкладення розгляду зазначеної справи у зв’язку з неможливістю взяти особисту участь у пленарному засіданні її розгляд відкладено.

      У понеділок, 2 листопада,  на закритій частині пленарного засідання Суд розглядав справу за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень першого речення частини першої статті 13, частини першої статті 14 Конституції України.

      Рішення Суду у цій справі не ухвалювалося. Її розгляд буде продовжено на одному з наступних пленарних засіданнях Суду.

      З огляду на викладене звертаємося до окремих політиків, громадських активістів та засобів масової інформації з проханням надавати достовірні та перевірені відомості з метою донесення до громадськості лише правдивої інформації. Дата та час розгляду вказаних справ буде оприлюднено на офіційному вебсайті КСУ.

 Інформує відділ комунікацій КСУ та правового моніторингу

 

Прийнято Закон про оренду землі в комплексі з водними об'єктами 

4 листопада 2020 року

      На засіданні 4 листопада Верховна Рада прийняла Закон про порядок надання в оренду водних об'єктів в комплексі з земельними ділянками (доопрацьований проект № 0853).

      Типовий договір оренди землі в комплексі з водним об'єктом затвердить Кабмін. Стаття 15 Закону про оренду землі доповнена переліком основних положень договору:

  • розмір орендної плати за водний об'єкт;
  • обсяг і площа водного об'єкта (водного простору), в тому числі рибогосподарської технологічної водойми;
  • перелік гідротехнічних споруд, лінійних споруд, мостових переходів, інших об'єктів інфраструктури, розташованих на земельній ділянці (при наявності), їх характеристика і стан;
  • зобов'язання орендаря щодо охорони і поліпшення екологічного стану водного об'єкта, експлуатації водосховищ та ставків, необхідність оформлення права користування гідротехнічними спорудами і права спеціального водокористування.

      Невід'ємною складовою договору оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом є паспорт водного об'єкта.

      Орендар земельної ділянки зобов'язаний у 5-денний термін після державної реєстрації права оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом подати копію договору оренди:

  • до відповідного податкового органу,
  • до відповідного територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.

Орендар зобов'язаний:

  • використовувати водний об'єкт відповідно до вимог водного законодавства України;
  • своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку та за водний об'єкт;
  • не створювати перешкод у здійсненні права загального водокористування (крім випадків, визначених законом) і в здійсненні спеціального водокористування відповідно до виданих дозволів.

Заборонено суборенду земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом. 

 

Суддя Конституційного Суду України Сергій САС звернувся до українців та показав проєкт рішення щодо тлумачення земельних статей Конституції

4 листопада 2020 року

      Відповідний документ Конституційний Суд України ухвалив за основу. Очевидно, він і стане рішенням у справі.

      Конституційний суд 2 листопада у закритому режимі розглянув депутатське подання про роз'яснення декількох статей 13 та 14 Конституції України, які стосуються землі. До ZN.UA звернувся суддя КСУ Сергій Сас із проханням опублікувати його заяву і проект рішення, взятий судом за основу в рамках справи про тлумачення статей Конституції. Редакція ZN.UA значною мірою не поділяє політичну позицію судді, проте ми не бачимо причин відмовити доповідачу в доведенні його позиції, а також у можливості громадськості ознайомитися з проектом, який судом прийнято за основу, і, очевидно, стане рішенням.

      Так, на думку судді, причиною ситуації, яка склалася навколо КСУ, є не стільки його рішення щодо антикорупційної реформи, а “бажання дискредитувати Суд та заблокувати його роботу”.  У зверненні Сас заявив про те, що ЗМІ розповсюдили позицію президента щодо цього рішення ще до його оприлюднення, а “пікетувальники з шашками  та фаєрами три години відпрацьовували під стінами Суду свій заслужений заробіток у 100 гривень за годину (прошу вибачення перед тими, хто прийшов на мітинг за волею серця)”.

      “Хоча, на моє переконання, проблему, якщо вона й виникла у зв’язку з визнанням неконституційними окремих положень Закону України "Про запобігання корупції" та статті 366-1 Кримінального кодексу України, можна було вирішити шляхом виконання рішення Конституційного Суду України, яке є обов’язковим і оскарженню не підлягає, упродовж одного чи максимум двох пленарних тижнів через внесення змін до законів, як це зробив парламент після прийняття Судом рішення у справі про незаконне збагачення”, - заявив суддя.

      Сас зазначив, що пов’язує останні події навколо КСУ з рішенням, яке він підготував щодо подання про роз’яснення земельних статей Конституції України. За словами судді, “спостерігачі від влади у Суді доповіли по інстанціях, а там зрозуміли, що прийняття такого рішення Судом є реальною загрозою для так званої земельної реформи”. Однак, як стверджує Сас, офіційне тлумачення зазначених положень Конституції забезпечить повернення земельної реформи у конституційне русло і не дозволить позбавити українців “національного багатства, створення великих землевласників і латифундій, а також не допустить позбавлення права власності громадян України на землю”.

      “Упродовж останніх трьох місяців почався безпрецедентний тиск з боку представників Президента України та Верховної Ради України у Конституційному Суді України "руками" НАЗК, НАБУ, деяких засобів масової інформації на Суд в цілому з метою його дискредитації, та окремих суддів, щоб дестабілізувати роботу Суду, зробити його недієздатним, унеможливити прийняття важливих рішень, у тому числі, рішення щодо офіційного тлумачення окремих положень статей 13, 14 Конституції України”, - заявив суддя.

      Сас заявив про те, що КСУ діяв як незалежний орган і в межах Конституції України попри погрози й тиск з боку представників інших гілок влади. При цьому суддя назвав апогеєм внесення президентом Зеленським  законопроекту про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства.

      Так, у проекті рішення суду йдеться про те, що “закріплені у преамбулі та статтях 1, 2, 5, частині першій статті 13, частині першій статті 14 Конституції України імперативні положення нормативно виражають суверенну волю Українського народу на створення  України  як унітарної, суверенної і незалежної, демократичної, соціальної  і правової  держави, у якій земля, її надра, атмосферне повітря, водні  та інші природні ресурси у межах її території, природні ресурси виключної (морської) економічної зони і континентального шельфу були визнані об’єктами права власності й основним національним багатством Українського народу як  носія суверенітету і єдиного джерела влади, наділеного виключним правом визначати і змінювати конституційний лад в Україні”. 

      Також, в КСУ вважають, що за змістом першого речення ч. 1 ст. 13, першого речення ч. 1 ст. 14 суб’єктом права власності на землю є виключно громадяни України. Тобто, іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території держави законно, не можуть бути суб’єктами права власності на українську землю. Теж саме стосуються й іноземних юросіб, а також юридичних осіб України, заснованих іноземцями, іншими державами. Згідно з проектом рішення, міжнародні організації також не можуть бути суб’єктами права власності на українську землю. 

      “Як суб’єкт права власності на землю Український народ здійснює розпорядження землею безпосередньо через всеукраїнський референдум відповідно до статті 73 Конституції України щодо зміни території України. Інших випадків безпосереднього здійснення Українським народом права власності на землю через всеукраїнський референдум у Конституції України не закріплено”, - йдеться у проекті рішення. 

      При цьому питання, що охоплюються положеннями статей 13, 14 Конституції , можуть бути вирішенні лише шляхом внесення змін до вказаних положень Конституції України в порядку, визначеному статтею 156 Основного Закону України. 

      Також КСУ вважає, що право власності українців на землю є абсолютним, незмінним, постійним і тому не може бути обмежене будь-якими законами України, діями органів державної влади чи органів місцевого самоврядування. 

      У проекті рішення вказано, що згідно з Конституцією, Українська держава зобов’язана забезпечити кожному громадянину України можливість використання землі на праві власності на засадах соціальної справедливості, верховенства права, захисту права власності і господарювання, рівності суб’єктів права власності перед законом. 

      При цьому рівність перед законом означає, що в законах мають бути визначені однакові підстави, умови, способи і порядок набуття і реалізації права власності на землю серед однойменних суб’єктів, якими є виключно громадяни України всіх національностей, “які виявляють бажання та мають правоздатність і дієздатність самостійно використовувати землю на праві власності за її функціональним призначенням як головний засіб виробництва у сільському й лісовому господарствах, для ведення фермерського господарства, іншого сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, задоволення особистих майнових і немайнових потреб та охоронюваних законом інтересів”.

      В КСУ також вважають, що держава і територіальні громади не можуть виступати суб’єктами права власності на земну поверхню суші з верхнім родючим шаром ґрунту як об’єкт права власності Українського народу. Вони зобов’язані лише здійснювати права власника на землю від імені громадян, регулювати перехід права власності з додержанням принципу поєднання власника землі і сільськогосподарського товаровиробника у одній особі, а також забезпечувати охорону землі як об’єкта права власності і основного національного багатства Українського народу в інтересах нинішнього і прийдешніх поколінь.

      Крім того, у проекті рішення вказано, що органи державної влади і органи місцевого самоврядування зобов’язані діяти у передбачених Конституцією і законами України межах повноважень і у спосіб, які б виключали будь-які можливості надмірної концентрації значних площ землі і створення латифундій на праві власності на землю у одних громадян України порівняно з іншими. 

      “Передбачене у першому реченні частини першої статті 14 Конституції України поняття “земля”  необхідно розуміти у контексті норми першого речення частини першої статті 13 Конституції України як об’єкт права власності Українського народу”, - йдеться в документі. 

      При цьому правова сутність закріплених у цій нормі Конституції України понять „основне“, “національне”, “багатство” полягає в тому, земна поверхня в межах українських кордонів разом з її ґрунтами, надрами, природними ландшафтами і ресурсами екологічних систем суші, природними ресурсами її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони має для Українського народу виключну і надзвичайно важливу економічну, соціальну, екологічну, духовну, історичну цінність порівняно з іншими “багатствами, що належить Українському народу на праві власності і підлягає розподілу через суспільні фонди споживання”. 

      Водночас, згідно з рішенням, одним з головних обов’язків держави перед Українським народом є забезпечення підвищення родючості ґрунтів, раціональне використання, збереження, відтворення і охорона природних властивостей землі, її надр, атмосферного повітря, водних та інших природних ресурсів у екологічних системах земної поверхні суші і моря у межах території України. 

      “Закріплене у частині першій статті 14 Конституції України словосполучення „перебуває під особливою охороною держави“ передбачає, що держава в особі органів державної влади і органів місцевого самоврядування у визначених Конституцією України межах має забезпечити спеціальний правовий режим доступу до землі – об’єкта права власності Українського народу – та її охорону і захист як територіальної основи суверенітету України”, - вказано у проекті рішення.

Довідково

      У березні Верховна Рада ухвалила законопроект "Про обіг землі". Згідно з документом, ринок землі відкриють з 1 липня 2021 року. З цього дня фізичні особи зможуть продавати землю. При цьому в одні руки можна буде купити не більше 100 гектарів. З 2024 року купувати землю зможуть юридичні особи. Максимальна концентрація в однієї юрособи - 10 тисяч гектарів. Іноземці зможуть купувати землю в тому випадку, якщо відповідне рішення українці ухвалять на всеукраїнському референдумі.

      Після прийняття закону Конституційний суд отримав два депутатські подання щодо відповідності Основному закону земельної реформи. Представники «Батьківщини» і «За майбутнє» оскаржують конституційність окремих положень закону. Водночас переважна більшість депутатів від «Опозиційної платформи-За життя» та деякі колишні й чинні «слуги народу» вважають, що сам закон не відповідає Конституції України. Таким чином, з урахуванням подання про тлумачення статей Конституції, на розгляді в КСУ перебувають три документи, що стосуються земельної реформи.

Джерело:ZN.UA

 

Прийнято за основу проект Закону "Про внесення змін до деяких законів України щодо внесення до Державного земельного кадастру відомостей про державний кордон України" 

4 листопада 2020 року

Законопроектом пропонується:

  • оновити склад відомостей Державного земельного кадастру про державний кордон України;
  • встановити, що відомості про державний кордон України вносяться до Державного земельного кадастру відповідно до затверджених документів демаркації (редемаркації, делімітації) державного кордону України;
  • із числа видів документації із землеустрою виключити технічну документацію із землеустрою щодо визначення та встановлення в натурі (на місцевості) державного кордону України тощо.

      Відповідні зміни пропонується внести до законів України «Про землеустрій» та «Про Державний земельний кадастр».

      Проект Закону зареєстровано за № 3987.

Джерело: Інформаційне управління Апарату Верховної Ради України

 

Аграрії звернулися до Зеленського через незаконне відчуження земель

3 листопада 2020 року

      Аграрії закликали Президента Володимира Зеленського сприяти ухваленню законопроєктів щодо дерегуляції у сфері земельних відносин та взяти від контроль розслідування незаконного відчуження сільськогосподарських земель.

      Про це йдеться у листі громадської спілки "Всеукраїнський аграрний форум" (ВАФ), який є у розпорядженні Укрінформу.

      "Аграрна бізнес-спільнота вітає політичну волю керівництва держави у наведенні врешті-решт ладу в земельних відносинах та підтримує ініціативи Держгеокадастру України щодо проведення її глибокої дерегуляції та перетворення в сервісну організацію, а також завершення процедури інвентаризації земель сільськогосподарського призначення й передачі усіх функцій по розпоряджанню земельними ділянками об'єднаним територіальним громадам. Упевнені, що управління землею повинно відбуватися на місцях, а не з чиновницьких кабінетів Держгеокадастру", - підкреслили представники аграрної спільноти.

      У цьому контексті вони просять Президента сприяти якнайскорішому ухваленню Верховною Радою важливих земельних законопроєктів №2194 і №2195, які, на їхню думку, мають запровадити зазначену дерегуляцію у сфері земельних відносин, мінімізувати контакт громадянина з чиновниками, запровадити цифрову трансформацію Держгеокадастру та електронні аукціони.

      Крім того, аграрії наголосили, що вкрай важливим є проведення розслідувань скоєних злочинів щодо незаконного відчуження земельних ділянок с/г призначення.

      "На нашу думку, згадані розслідування потребують особистого контролю Президента України та залучення громадськості задля забезпечення публічності та професійної оцінки даного процесу", - зазначається у зверненні.

      Водночас аграрії запевнили, що аграрна громадськість позитивно сприймає передачу земель сільськогосподарського призначення з державної до комунальної власності, яка має відбутися відповідно до указу Президента.

      "Організації-члени ВАФ впевнені, що за рахунок збільшення надходжень до місцевих бюджетів від здачі в оренду цих земельних ділянок відбудеться не лише комплексний розвиток сільської місцевості і, як наслідок, покращення якості життя на селі, а й підвищення ефективності ведення с/г виробництва на певних територіях", - відзначено в листі.

      Аграрії переконані, що виважена та прозора політика у сфері земельних відносин сприятиме економічному розвитку України та покращенню умов ведення сільськогосподарської товарного виробництва.

      Листа підписали керівники ВАФ, Аграрного союзу України, Всеукраїнської аграрної ради, Всеукраїнської асоціації громад, Союзу птахівників України, Української аграрної конфедерації та Українського клубу аграрного бізнесу.

Довідково

      Як повідомлялося, 15 жовтня Президент Володимир Зеленський підписав указ про передачу земель сільськогосподарського призначення з державної до комунальної власності. Верховна Рада 31 березня ухвалила Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення". 28 квітня Президент підписав цей закон.

      Законом з 1 липня 2021 року скасовується мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення. З липня 2021-го до 1 січня 2024 року діятимуть обмеження на купівлю землі - не більше 100 га в одні руки. До 2024 року купувати землю зможуть лише фізичні особи.

      У законі йдеться, що власниками земель сільськогосподарського призначення можуть бути: громадяни України, українські юридичні особи з кінцевими бенефіціарними власниками лише з числа громадян України, територіальні громади, а також держава.

 

У Раду знову подадуть закон про ринок землі із компромісними нормами, — Роман Лещенко, голова Держгеокадастру

3 листопада 2020 року

      Закон про обіг земель с/г призначення підтримали 5 фракцій парламенту. Тож у разі його скасування Конституційним судом, у Раду знову подадуть земельний закон із компромісними нормами.

      Про це під час брифінгу розповів уповноважений президента із земельних питань, голова Держгеокадастру Роман Лещенко, передає AgroPolit.com.

      «Нагадаю, що ми прийняли у сесійній залі найбільш консервативну земельну реформу в Європі: концентрація в одні руки, референдум для іноземців та поетапний запуск ринку землі із паралельним прийняттям всіх потрібних суміжних законів. Якщо якийсь із елементів земельної реформи буде скасовано судом, то ми у парламенті приймемо новий відповідний закон. Але розуміємо при цьому, що будь-яке скасування відкидає нас у часі назад», — зазначив Роман Лещенко.

      Він зазначив, що в Україні буде проведено земельну реформу і будуть прийняті супровідні законопроекти (21942195 та інші). 

      Ні я, ні президент Володимир Зеленський не були повідомлені про зміну порядку денного КСУ і наразі нам не відомо, яке із трьох депутатських подань по питанню землі розглядається. Ми обмежені в цій ситуації. Ми не розуміємо, що відбувається. Є процедури в КСУ, певний регламент…. У п’ятницю цього питання ще не стояло в порядку денному суду. Ми сьогодні про все дізнаємося на рівні окремих інформаційних вкраплень з КСУ, інформаційних чуток. Наразі КСУ перебуває у тлумаченні статей 13 і 14 першого розділу Конституції у частині земель с/г призначення. Але парадокс полягає у тому, що КСУ буде розглядати питання порушення регламенту прийняття закону про землю, але при цьому сам же порушує свій регламент», — сказав Роман Лещенко.

 

Подання про неконституційність ринку землі розглядатимуть нескоро – заява

3 листопада 2020 року

      Голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія зустрівся з очільником Конституційного суду Олександром Тупицьким і той запевнив, що Суд не планує найближчим часом розглядати подання народних депутатів про неконституційність закону про землю.

      Про це нардеп повідомив журналістам Суспільного.

      «Він (Тупицький – ред.) спростував інформацію про те, що зараз відбувається «зрадоподібне» засідання про землю. Це черговий процес про землю, який триває вже декілька місяців. І ще буде низка засідань. Вони не розглядали землю, вони розглядали статті, пов'язані з ринком землі. Саму землю вони зараз не розглядають і найближчим часом, як повідомив пан Тупицький, не будуть розглядати», — зазначив Давид Арахамія.

      Арахамія наголосив, що просив Тупицього проводити розгляд «у максимально відкритому режимі», щоб народні депутати мали змогу почути думку всіх суддів і юридичні аргументи, які у них з’являються.

      Щодо питання конституційності закону про мову, голова КСУ повідомив, що його планують розглянути найближчим часом і зазначив, що судді «добре розуміють, яка зараз температура в суспільстві».

      Окрім того, голова КСУ пообіцяв депутату, що залучатиме до роботи міжнародних партнерів, «щоб не було зайвих звинувачень».

      Нагадаємо, 2 листопада Конституційний суд України планував розпочати розгляд питання про ринок землі.

 

Конституційний суд, закон про ринок землі та наслідки скасування земельної реформи

3 листопада 2020 року

      Закон про ринок землі № 552-IX  та загалом земельна реформа з подачі Конституційного суду України може стати на паузу. Після скандального рішення про декларування КСУ вирішив змінити свій порядок денний і на закритому позачерговому засіданні взявся розтлумачувати земельні положення Конституції (13 і 14 статті 1 розділ). Підстава – подання народних депутатів.

      Наразі є кілька подань на цю тему.

      Перше – від 4 травня з подачі «Батьківщини» (48 депутатів).

      Друге – від 17 травня з подачі ОПЗЖ (53  депутати).

      Наразі самого рішення чи коментарів суддів Конституційного суду  немає. Окрім анонсу на сайті суду, в якому сказано, що Велика палата суду продовжить розгляд подання від «Батьківщини».

      Натомість в Офісі президента кажуть, що не очікували такого стрімкого розвитку подій довкола закону про землю, та вустами голови Держгеокадастру Романа Лещенка вказують на те, що КСУ, розглядаючи подання про скасування закону № 552-IX  на підставі порушення регламенту його прийняття у залі сам, фактично повторює це – порушує свій регламент.

      Нагадаємо, раніше КСУ повідомив, що відклав розгляд закону про землю на невизначений термін, але після місцевих виборів 25 жовтня, як бачимо, найшла коса на камінь.

      Таку оперативність КСУ наші джерела пояснюють тим, що він хоче встигнути це зробити до моменту, поки парламент проголосує за президентський законопроект про визнання рішення КСУ про декларації нікчемним та про повне перезавантаження Конституційного суду. За допомогою рішення по землі східні «друзі» України намагаються ліквідувати успішну президентську реформу. Така оперативність у рішенні по ринку землі КСУ пояснюється бажанням встигнути до того моменту, доки парламент розгляне закон Зеленського щодо розпуску КСУ. Тож це схоже на гру на випередження.

      Тим часом пристрасті довкола землі в КСУ наростають. У приміщення суду прийшло троє депутатів від «Слуги народу» в підтримку земельної реформи. Серед них – голова міжфракційного депутатського об’єднання «Депутатська аграрна рада» Андрій Богданець, заступник голови комітету з питань правоохоронної діяльності Максим Павлюк та голова підкомітету з питань організації охорони громадської безпеки і порядку Олександр Дануца.

      Приїхав і голова фракції «Слуга народу» у Верховній Раді Давид Арахамія.

      Такої швидкості не було ніколи, що свідчить про те, що це ненормальна робота Конституційного Суду. Не звичайна робота. Треба розбиратися… Підкреслюю, що ніякі двері ми ламати не будемо і закликати до цього... Можливо, пан (голова КС) Тупицький пояснить, чому це сталося, може, через COVID... Буду просити пана Тупицького, можливо, зробити перерву на 10 хвилин і пояснити, чому саме так все відбувається в супертурборежимі, і все закрито і непрозоро», — додав Арахамія.

      Чи є у КСУ підстави скасовувати прийнятий закон? Порушення процедури було. Чи достатнє для скасування? Скоро ми почуємо аргументи суддів КСУ і зможемо їх зважити.

      Чи наявна сьогодні політична складова у земельному питанні? Вочевидь, так. Якщо це станеться, то найбільш успішна реформа президента Володимира Зеленського просто перетвориться на марево, а Україна відкотиться у пошуках земельної істини знову в минуле.

      Чи досконалий прийнятий закон  552-IX? Ні. Він радше став компромісом, довкола якого почався діалог. Про його основні положення і питання, що виникають з його прийняттям, читайте у матеріалі  «Земля без гриму...».

      Доки самого рішення Конституційного суду немає, давайте пройдемося по його наслідках для сектору та країни. Якщо і дійсно були порушені норми Конституції, то так закон треба перезапускати. Якщо ж букву закону намагатимуться натягнути на політичні чи ще якісь інші обставини, тоді вочевидь потрібно думати над внесенням в законодавство змін, які б обмежували свавілля самих законодавців.

      Але в будь-якому випадку, якщо  Конституційний суд скасує закон  № 552-IX про ринок землі, то ми отримаємо такі наслідки:

  1. Власники паїв і далі не зможуть розпоряджатися повноцінно своїми земельними ділянками;Зберігання тіньового обігу використання с/г земель і мінімум 1 млрд доларів щорічних втрат бюджету;
  2. Інвестиційний голод в АПК та консервація розвитку галузі загалом на тривалий період;
  3. Співпраця з МВФ та іншими міжнародними кредиторами для України буде заморожена.

Джерело: Служба новин

 

Тіньовий обробіток сільськогосподарської землі в Україні становить близько десяти мільйонів гектарів

1 листопада 2020 року

      - У парламенті є кілька груп політичного впливу, які з різних «причин» не зацікавлені у децентралізації та дерегуляції земельних відносин. Відкритий Держгеокадастр, прозора система моніторингу і чесні аукціони позбавлять багатьох тіньовиків серйозної корупційної земельної ренти. Корупційна рента у вимірах України полягає у тіньовому обробітку близько 10 млн га с/г землі. З цього обсягу землі фактично не сплачуються податки, або дуже мала їх частка. Уся отримана сільськогосподарська продукція з цих 10 мільйонів га землі йде на тіньовий ринок... Тому, безумовно, є частина суб’єктів, незацікавлених у прозорості земельних відносин в Україні та у наведенні у цій сфері законодавчого ладу. От вони і намагаються блокувати всі детінізаційні земельні законопроекти через своїх лобістів та агентів впливу у парламенті», – заявив Роман Лещенко в інтерв’ю  AgroPolit.com 

 

Під Києвом у престижному селі «офіційно» вкрали земельну ділянку

31 жовтня 2020 року

      Власниця земельної ділянки у селі Осещина Київської області стала жертвою шахрайської схеми. Жінка, родині котрої чи не споконвіку належала тут земля, раптово дізналась про начебто її продаж.

      Якби Тетяна не заглянула в реєстр земельних ділянок – так би й не дізналась, що вже не є власницею землі.

      Престижне село знаходиться лише в 11 кілометрах від Києва, земля тут дуже дорога, тому є ласим шматком для аферистів.

      За законом документ про підтвердження меж ділянки мають підписати найближчі сусіди, але вони в очі цей папірець не бачили. Що цікаво: один із підписів належить людині, яка померла три роки тому, а під другим – прізвище жінки, яка вже давно продала свій будинок і відтоді в селі не з’являлася.

      Юристи радять жертвам земельних махінацій не мовчати, адже шляхи вирішення проблеми є.

Джерело: nnovosti.info

 

Голові управління Держгеокадастру в Донецькій області вручили підозру в зловживанні владою

31 жовтня 2020 року

      Голові управління Держгеокадастру в Донецькій області повідомили про підозру у зловживанні службовим становищем, що призвело до збитків - 840 тисяч гривень. Про це повідомляє департамент комунікацій Нацполіції.

      Чиновник всупереч чинному законодавству передав землі, що знаходяться в колективній власності колгоспу, підконтрольним особам. В результаті зловживання своїм посадовим службовим становищем він незаконно позбавив членів колгоспу права на паї.

      Чиновнику повідомили про підозру ч. 2 ст. 364 КК (зловживання владою або службовим становищем).

Джерело: 368.media

 

 Тендерну процедуру спростили, - Роман Лещенко, голова Держгеокадастру

31 жовтня 2020 року

      - Певні затримки були через те, що попереднє керівництво фактично виписало умови інвентаризації (земель) під фіктивні компанії на тендер, а реально у поля ніхто не виїжджав. Тому нам доводиться виконувати план за себе і за них заднім числом. Ми спростили тендерну процедуру допуску компаній до проведення інвентаризації. Вже завершили інвентаризацію Київська, Луганська, Полтавська, Миколаївська, Івано-Франківська, Тернопільська та Чернівецька області.

      Голова Держгеокадастру повідомив, що до кінця року ще треба  проінвентаризувати  майже дві сотні тисяч гектарів земель. 

 

Три роки позбавлення волі за спробу незаконної передачі земель державної власності у приватну власність

30 жовтня 2020 року

      Голову Требухівської сільської ради Броварського району, що в столичній області, засудили до 3 років позбавлення волі, - інформує Спеціалізована антикорупційна прокуратура на своїй сторінці у Facebook. - Його позбавлено права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування, державних та комунальних підприємствах, установах та організаціях, пов’язаних з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 3 роки, зі штрафом в розмірі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

      Слідством було встановлено, що голова сільради надав дозволи на розробку проєктів землеустрою щодо відведення 35 громадянам земельних ділянок на території села Требухів для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

      Реалізація вищезазначених проєктів могла привезти до виведення в приватну власність 8 га державних земель.

      Колегія суддів #ВАКС підтримала позицію прокурора #САП та визнала голову сільради винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 364 та ч. 1 ст. 366 (в редакції Закону України №1261-VII від 13.05.2014) КК України.

 

Асоціація міст України  просить Президента  забезпечити права громад на отримання земель сільгосппризначення

26 жовтня 2020 року

      Асоціація міст України у звернені до Президента Володимира Зеленського доводить, що для реалізації його курсу на поглиблення реформ існують реальні загрози. Так, однією з найвагоміших перешкод реалізації Указу №449/2020 «Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин»  є законопроект від 07.07.2020 року № 3801  «Про внесення змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» щодо розпорядження землями комунальної власності».

      Проаналізувавши норми цього законопроекту, АМУ заявляє, що  їх впровадження зупинить абсолютно увесь процес прийняття рішень місцевими радами з питань розпорядження землями. Насамперед, це торкнеться прав громадян, які відповідно до Конституції України та Земельного кодексу України мають право на набуття у власність та на отримання у тимчасове чи постійне  користування земельних ділянок.

      Більше того, у разі ухвалення законопроекту № 3801, велика частина громад не зможе скористатися плодами реформи та отримати з державної у комунальну власність землі, про які йдеться в Указі №449/2020. На практиці не реально отримати 2/3 голосів депутатів місцевої ради на підтримку рішень з земельних питань, як це пропонується законопроектом №3801. І такі питання стануть інструментом політичних протистоянь, а не забезпечення прав громадян.

      Асоціація міст України просить Президента вжити усіх правових заходів для недопущення нівелювання здобутків реформи та забезпечення прав громад на отримання земель сільськогосподарського призначення.

***

      Водночас 26 жовтня Асоціація міст України звернулася до народного депутата України Андрія Клочка, який є автором законопроєкту №3801 «Про внесення змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» щодо розпорядження землями комунальної власності», із закликом відкликати його з розгляду Верховної Ради.

 

Першим заступником голови Держгеокадастру призначили Анатолія Мірошниченка

26 жовтня 2020 року

      Про це він повідомив у соцмережі.

      Анатолій Мірошниченко - експерт у сфері правового регулювання земельних відносин, професор кафедри земельного та аграрного права юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка,  доктор юридичних наук, заслужений юрист України.

      Працював старшим партнером Адвокатського об’єднання "Юридична група ЄУКОН", адвокатом. Завідував кафедрою земельного права юридичного факультету  КНУ імені Тараса Шевченка, був заступником декана юридичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка.

      У 2015-2019 роках  — член Вищої ради правосуддя (до 2017 року — Вища рада юстиції).

      Він власник юридичного агентства "Богдан", юридичної групи ЄУКОН.

 

В Україні офіційно оголошена передплата на періодичні видання,
державне підприємство по розповсюдженню періодичних видань «Преса»

23 жовтня 2020 року

ПЕРЕДПЛАТУ на періодичні видання на 2021 рік РОЗПОЧАТО:

  • з 23 жовтня поточного року – за електронною версією «Каталогу видань України «Преса поштою» 
  • з 24 жовтня  – за друкованим «Каталогом видань України «Преса поштою»

Передплату можна оформити:

  • на сайті  ДП «Преса» www.presa.ua
  • на сайті АТ «Укрпошта» www.ukrposhta.ua
  • у відділеннях поштового зв’язку
  • в операційних залах поштамтів
  • в пунктах приймання передплати

НЕ ЗАБУДЬТЕ ПЕРЕДПЛАТИТИ ЖУРНАЛ «ЗЕМЛЕВПОРЯДНИЙ ВІСНИК»

 

Будемо знаходити різні підходи, щоб передавати землю місцевим громадам, - Президент під час круглого столу на Волині

23 жовтня 2020 року

      Перебуваючи з робочою поїздкою у Волинській області, Президент України Володимир Зеленський взяв участь у круглому столі з представниками об’єднаних територіальних громад регіону.

      Учасники обговорили особливості передачі земель сільськогосподарського призначення з державної в комунальну власність відповідно до Указу Президента «Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин», що має пришвидшити земельну реформу.

      Володимир Зеленський наголосив, що всі технічні процедури щодо передачі землі необхідно завершити до кінця цього року.

      Глава держави зазначив, що наразі вдасться передати громадам трохи більше двох мільйонів гектарів земель, адже ще п'ять мільйонів були вкрадені з державної власності в попередні роки, поки діяв мораторій на продаж землі. Тому Президент звернувся до представників ОТГ з проханням надавати правоохоронцям інформацію щодо відомих їм випадків незаконного виведення земель з держвласності.

      «Ми повинні всі ці землі відстоювати. Вони були державними – треба їх повертати й віддавати громадам. Громади повинні довіряти державі – ми зацікавлені, щоб такий ресурс, який може поповнювати місцевий бюджет, дійсно використовували. І ці гроші від оренди землі витрачати на школи, садочки, інфраструктуру та дороги», – сказав Президент.

      За словами голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру Романа Лещенка, Кабінет Міністрів уже підготував проект розпорядження з процедурою передачі сільгоспземель місцевим громадам. Уряд може ухвалити документ уже наступного тижня.

      «Всі без винятку громади отримають землю, яка була вкрадена в органів місцевого самоврядування з 2002 року, коли право розпоряджатися землею передали на райдержадміністрації, а потім на Держгеокадастр. Тепер ви стаєте повноцінними господарями. І це – вже ваша земля», – сказав Роман Лещенко.

      Під час обговорення перспектив передачі у комунальну власність земель інших видів призначення – лісового та водного фондів – Володимир Зеленський розповів, що відповідний законопроект уже внесений до Верховної Ради.

      Окремо учасники зустрічі обговорили можливості залучення інвестицій як важливого чинника розвитку громад.

      Глава держави заявив, що для центральної влади важлива розбудова місцевих доріг паралельно з державними, оскільки це допоможе розвитку як внутрішнього, так і іноземного туризму.

      «Ми будемо знаходити різні підходи для того, щоб максимально передавати все громадам. Це в принципі філософія й моя, і всіх наших хлопців та дівчат, які працюють поруч», – наголосив Володимир Зеленський.

      Джерело: https://www.president.gov.ua/news/prezident-pid-chas-kruglogo-stolu-na-volini-budemo-znahoditi-64765 

 

Майже 30 років український народ дурили щодо земельної реформи, за цей час розкрадено 5 мільйонів  гектарів, – Глава держави в інтерв'ю українським телеканалам

23 жовтня 2020 року

      Політики старого покоління багато років лякали український народ земельною реформою, не даючи людям права вільно розпоряджатися своєю землею. За цей час із 7 млн га сільськогосподарських земель у державній власності залишилося трохи більше 2 млн га, ще 5 млн га просто вкрали. Про це заявив Президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю «Осінь-2020: перемоги та виклики» чотирьом українським телеканалам.

      Глава держави нагадав, що на минулому тижні він підписав указ про передачу понад 2 млн га земель сільськогосподарського призначення з державної до комунальної власності, і тепер об’єднані територіальні громади зможуть спрямовувати кошти від землекористування на свій розвиток – будувати дороги, ремонтувати школи, садочки.

      «Ми встигли два мільйони гектарів моїм указом передати ОТГ. І тепер вони будуть відповідати за використання цієї землі, за наповнення місцевого бюджету. І це правильно», – наголосив Володимир Зеленський.

      Він зазначив, що впродовж останніх майже 30 років українські політики виступали проти запровадження вільного обігу землі та брехали народові про те, що так начебто захищають український родючий чорнозем від продажу іноземцям. Але насправді вони через «сірі» схеми розкрадали цю землю.

      «Ми проаналізували, як, вибачте на слові, «промивали» мозок людей щодо земельної реформи. Потім ми змінили голову Держгеокадастру, який одразу відкрив усі цифри – п'ять мільйонів гектарів вкрали. Залишилося трохи більше двох мільйонів гектарів земель. Всього було сім мільйонів гектарів. Де ще п'ять? Їх вкрали», – зазначив Президент.

      За його словами, частина людей, причетних до розкрадання сільгоспземель, і зараз перебуває у Верховній Раді України.

      Також виступали проти впровадження ринку землі земельні лобісти.

      «Вони не хотіли, щоб ми проводили земельну реформу. А що – погано, що ми віддали людям можливість розпоряджатися землею?» – зауважив Глава держави.

      Він наголосив, що цей величезний спротив реформі відчув під час призначення на посаду голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру Романа Лещенка.

      «Навіть просто призначити його головою Держгеокадастру було складно – щодня погрози, якісь дзвінки», – додав Президент.

      Глава держави нагадав, що відкриття ринку землі та надання людям права вільно розпоряджатися своїми ділянками було в його передвиборчій програмі. Тому попри старання лобістів 31 березня Верховна Рада ухвалила закон про обіг сільськогосподарських земель, який передбачає надання права купівлі землі українцям з липня 2021 року. Також 6 травня був підписаний закон про Національну інфраструктуру геопросторових даних, що дасть змогу впорядкувати реєстри природних ресурсів України, а 22 липня підписано закон щодо просторового планування територій громад.

      Джерело: https://www.president.gov.ua/news/prezident-pid-chas-kruglogo-stolu-na-volini-budemo-znahoditi-64765 

 

7 висновків земельних процесів та використання державних земель визначив Роман Лещенко, голова Держгеокадастру

21 жовтня 2020 року

      Голова Держгеокадастру, уповноважений президента із земельних питань Роман Лещенко в інтерв'ю Latifundist.com розповів про результати аудиту відомства та озвучив сім висновків земельних процесів та використання держземель.

      Перший – з 2013 до 2020 року виявлено факт виведення з державної у приватну власність через механізм безоплатної приватизації 700 тис. га землі. Це територія однієї маленької європейської країни.

      Другий – проведений технічний аудит виявив, що вся інформаційна земельна база України (земельний кадастр) перебуває на прострочених системах зберігання даних. 

      Третій – аудит показав, що перфоменс прем’єра Олексія Гончарука про те, що «За рік ми зробимо ортофотозйомку всій країни і піднімемо літаки в небо!» – виявився лише словами. 

      Четвертий – це компанії-одноденки, які виграли тендери на проведення інвентаризації державної землі за заниженими цінами. 

      П’ятий – компанія «УкрДГП», яка відповідає за демаркацію та лімітацію кордону, здійснювала ці роботи неналежним чином.

      Шостий – нормативна грошова оцінка (НГО) проведена за програмою «Земельна реформа в 2018 році», закінчилася тим, що виділені на це 198 млн грн просто вимили через «Інститут землеустрою» Держгеокадастру.

      Джерело:

https://agropolit.com/news/18339-inventarizatsiya-derjgeokadastru-ozvucheno-7-visnovkiv-zemelnih-protsesiv-ta-vikoristannya-derjzemel

 

Київ недоотримав мільярд через зовнішні втручання у земельний кадастр, - Роман Лещенко, голова Держгеокадастр 

20 жовтня 2020 року

      Невідомі особи, що мали доступ до Державного земельного кадастру, змінювали статус об'єктів з комерційного призначення на промислове, внаслідок чого великі міста недоотримували мільярди гривень податків. Про це заявив голова Держгеокадастру Роман Лещенко в інтерв'ю Економічній правді.

      Лещенко виділив два основні типи втручань в Кадастр: зміна цільового призначення землі та зміна контурів і розмірів земельних ділянок.

      "Наприклад, є торговий центр у Києві, який сплачує податки, зокрема земельний, як комерційний об'єкт. Податкова в автоматичному режимі за номером КВЕД виставляє йому рахунок на оплату податків через державне казначейство, частина яких сплачується до місцевого бюджету", - заявив Лещенко.

      За його словами, у великих містах – Харкові, Львові, Одесі – відбулася зміна статусу об'єкта з комерційного призначення на промислове і бюджет втрачав більше половини доходів за земельним податком.

      "За нашими оцінками, через такі схеми міський бюджет Києва недоотримав близько мільярда гривень. Це тривало роками, і я говорив про це Віталію Володимировичу (Віталій Кличко, міський голова Києва. – ЕП), коли зустрічався з його командою", - повідомив голова відомства.

      Також шахраї змінювали контури земельних ділянок - між двома ділянками утворювали ще одну.

      "Це яскраво видно в Конча-Заспі, де таким чином "створювалося" чимало земельних ділянок. Частина з них реєструвалася на "липових" документах. Якщо взяти елітні приміські райони Києва, то є земельні ділянки, на які є два-три власники з різними документами. При цьому між цими ділянками утворені інші земельні ділянки. Це, фактично, колапс", - повідомив Лещенко.

      За його словами, система Державного земельного кадастру перебувала в управлінні окремих суб'єктів, які не мали ніякого стосунку до посадових осіб. 

      "На цьому вони робили окремий бізнес. Будь-який файл у кадастрі можна було просто обнулити, змінити і на основі цього робити рейдерські захоплення", - заявив голова Держгеокадастру.

 

Землю вже поділили. Куди зникли 5 мільйонів гектарів державної землі?Як Україна втратила свою земельну базу? 

20 жовтня 2020 року

      - Правда не завжди приємна, а часто навіть шокуючи, - пише на своїй сторінці Factebook Роман Лещенко, голова Держгеокадастру. - Але про неї потрібно говорити. Шокуючою є правда про реальний стан справ у земельних правовідносинах в Україні.

      Бо вже давно немає 10 млн га державної землі. А 5 мільйонів з них були виведені у приватну власність через "схеми" з безоплатною приватизацією. Бо за цією схемою були розграбовані не лише землі сільгосппризначення, а й надра. Бо жодна попередня влада в Україні не зробила нічого, аби зупинити це пограбування, а із задоволенням брала в ньому участь.

      Коли наша команда Держгеокадастру почала робити аудит, одномоментно виникла протидія, поливання брудом, а коли аргументи почали закінчуватись - перейшли до погроз життю та здоров'ю. Земельна реформа - незворотна. Всі дані про тих, хто вивів землю і надра нашої держави в приватну власність, будуть відкриті і доступні для українського суспільства.

      Про те, що вже зроблено для того, щоб припинити грабіж української землі, подальші кроки реформування земельних правовідносин та майбутнє Держгеокадастру, - детально в масштабному інтерв’ю для «Економічної правди»: https://www.epravda.com.ua/publications/2020/10/20/666422/?fbclid=IwAR3y5e6jXQi5zqVq-af8pCGCPe3aFiR9kMSmxNuYGSVb1rUHfPdWAroswP4

      Багато речей ви зможете дізнатись вперше, - наголошує керівник земельного відомства.

 

Дерибан земель вимірюється розмірами деяких європейських країн, - Роман Лещенко, голова Держгеокадастру

17 жовтня 2020 року

     - Площа приватизованих за останні 7 років земель - це умовний Кіпр.

   700 тисяч гектарів сільськогосподарської землі - саме стільки було передано з державної в приватну власність з 2013 по 2020 роки.

      Це результат аудиту діяльності Держгеокадастру, що був проведений після мого призначення.

    Що з землею робили до цього періоду райдержадміністрації та Держкомзем дізнаємося після оцифровки величезного обсягу паперових документів.

      Вже зараз бачимо що між реальним балансом с/г землі, і 10 мільйонами гектарів, про що нам говорили роками, є «незначна похибка» в 5 мільйонів гектарів землі.

      Детальніше у відео: https://www.youtube.com/watch?v=KyRMEOJsMyA&feature=youtu.be&fbclid=IwAR3Hep0t4deKGeL_TiuqvSWUiJLPr2zC-YA-_9pbvdCU7tI_X5-Yxq15MIQ

 

У приватну власність незаконно вивели понад 5 мільйонів гектарів земель, - Роман Лещенко, голова Держгеокадастру

17 жовтня 2020 року

      Понад 5 мільйонів гектарів земель в Україні були незаконно виведені у приватну власність через механізм безоплатної приватизації за роки Незалежності. Про це сказав у своєму виступі Роман Лещенко, голова Держгеокадастру в ефірі "Свобода слова Савіка Шустера"

      - Точно можу сказати на всю країну, що більше 5 мільйонів гектарів земель сільськогосподарського призначення державної форми власності виведені в приватну власність через механізми так званої безоплатної приватизації, - сказав Роман Лещенко, голова Держгеокадастру в ефірі "Свобода слова Савіка Шустера".

      - Ми зараз виводимо усе в електронний реєстр, оцифровуємо, наступного року ми покажемо усіх – реєстрацію, коли отримали, коли були при посаді, на кого оформлювали, на кого з членів своєї родини, покажемо 5-місячних дітей, на яких оформляли, їхніх кумів-братів-сестер. А саме головне – ми покажемо "сітки" сформованих латифундій у приватній власності, які вимірюються сотнями тисяч гектарів землі на території України.

      - У нас є кадастровий номер, власник і дата набуття власності – по 2 гектара. І нехай пояснюють люди, як на Полтавщині вони оформили нафтогазові родовища по 2 га, а там за дивним збігом обставин сформувалися надра – чи запаси літію, чи запаси бурштину, чи інших корисних копалин".

      Роман Лещенко також зазначив, що масиви документів уже сформовані. На Вінниччині, наприклад, з 2014 року було виведено понад 80 тисяч гектарів землі у приватні руки. За цим стоять п’ять сімей, пов’язаних між собою.

      Станом на 16 жовтня  понад 300 кримінальних проваджень щодо безоплатної приватизації земель вже сформовані та надані правоохоронним органам.

 

Членами-кореспондентами Національної академії аграрних наук України обрано Андрія Мартина, Йосипа Дороша, Ірину Новаковську

17 жовтня 2020 року

      На Загальних зборах Національної академії аграрних наук України обрано нових членів-кореспондентів. Ними стали два викладачі факультету землевпорядкування НУБіП - завідувач кафедри землевпорядного проектування доктор економічних наук, професор Андрей Мартын за спеціальністю «Публічне управління та адміністрування (інноваційний розвиток земельних відносин)» та доктор економічних наук, професор кафедри земельного кадастру Йосип Дорош за спеціальністю «Землеустрій та кадастр».

      Також когорту членів-кореспондентів Національної академії аграрних наук України поповнила завідувачка кафедри аерокосмічної геодезії та землеустрою Національного авіаційного університету Ирина Новаковская  за спеціальністю «Публічне управління та адміністрування (землекористування)».

 

Безпосередньо в Держгеокадастрі залишається 750 тисяч гектарів землі державної форми власності сільськогосподарського призначення, - Роман Лещенко, голова Держгеокадастру

17 жовтня 2020 року

      Під час виступу на форумі «Земля-народу», що пройшов 15 жовтня в селі Качанівка на Чернігівщині, Голова Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру Роман Лещенко повідомив, що після виконання Указу Президента України Володимира Зеленського, підписаного в ході форуму, на балансі держави залишиться близько 750 тис. га державної землі.

      Нагадаємо, що понад 2 мільйони гектарів сільськогосподарських земель буде передано об’єднаним територіальним громадам після 25 жовтня.

      “Згідно з даними Державного земельного кадастру, після передачі понад 2 млн га землі в Україні, безпосередньо в Держгеокадастрі, залишається 750 тис. га землі державної форми власності сільськогосподарського призначення. Ця земля знаходиться на правовому титулі – на акті постійного користування. Йдеться про землю Національної академії наук України, Міністерства оборони, Державної пенітенціарної служби, Міністерства освіти, а також колишніх державних підприємств Міністерства АПК, які сьогодні передані до Фонду держмайна на приватизацію», – повідомив Роман Лещенко.

      Ці землі обробляють 1166 державних підприємств та установ по всій державі. Розподіл земель сільськогосподарського призначення між вищезгаданими відомствами виглядає наступним чином:

  • Національна академія аграрних наук – 354 тис. га
  • Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства – 178 тис. га
  • Міністерство освіти і науки – 77 тис. га
  • Міністерство оборони – 42 тис. га
  • Державна пенітенціарна служба України (Міністерство юстиції) – 35 тис. га
  • Держлісагентство – 21 тис. га
  • Фонд державного майна – 14 тис. га
  • Держводагентство – 2,5 тис. га.

 

Під час форуму «Земля – народу» Президент України Володимир Зеленський підписав історичний указ, - Роман Лещенко, голова Держгеокадастру

 

      Сьогодні  (15 жовтня) без перебільшення, великий день, - пише на своїй сторінці Facebook Роман Лещенко, голова Держгеокадастру. - Під час форуму «Земля – народу» Президент України Володимир Зеленський підписав історичний указ про передачу державних земель сільськогосподарського призначення у розпорядження ОТГ.

      Я, як голова Держгеокадастру, зобов’язуюсь почати таку передачу вже з 26 жовтня 2020 року. Будуть передані близько 2 млн га сільськогосподарських земель. Право місцевих громад розпоряджатись своєю землю вкрали у 2002 році. У 2020-му ми відновлюємо справедливість та повертаємо це законне право народу.

      Мій повний виступ під час Форуму: https://www.facebook.com/RomanLeshchenko1/

 

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №449/2020 Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин

 

      З метою забезпечення подальшого здійснення реформ у сфері земельних відносин та створення умов для реалізації прав громадян України і територіальних громад у цій сфері постановляю:

      1. Кабінету Міністрів України:

      1) активізувати діяльність із передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в комунальну власність;

      2) опрацювати питання щодо стимулювання оформлення територіальними громадами права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, передані з державної власності;

      3) вжити в установленому порядку заходів щодо врегулювання питання забезпечення набуття гарантованого права громадян на землю під час передачі у комунальну власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, щодо яких громадянам надано дозволи на розроблення документації із землеустрою;

      4) забезпечити супроводження законопроектів щодо фінансової підтримки фермерських господарств, удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин, встановлення прозорого процесу проведення електронних земельних аукціонів;

      5) вжити в установленому порядку заходів щодо прискорення створення, функціонування та розвитку національної інфраструктури геопросторових даних України.

     2. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.

      Президент України В.ЗЕЛЕНСЬКИЙ

      15 жовтня 2020 року

      Джерело: https://www.president.gov.ua/documents/4492020-35353

 

Указ про передачу сільськогосподарських земель з державної в комунальну власність підписав Володимир Зеленський, президент України

15 жовтня 2020 року

      Сьогодні, 16 жовтня 2020 року, Володимир Зеленський, президент України,   підписав указ про передачу земель сільськогосподарського призначення з державної в комунальної власності.

      Про це він повідомив під час форуму "Земля - народу" передає  Інтерафакс-Україна.

      "Сьогодні я підписую указ про заходи щодо передачі земель сільськогосподарського призначення з державної до комунальної власності", - сказав він.

     Зеленський зазначив, що 26 жовтня 2020 року всі новостворені громади мають отримати землю в комунальну власність і зможуть використовувати кошти від землекористування для розвитку та благополуччя своїх громад.

      "Ми повертаємо землі людям. З центру - на місця. Це логічно, і головне - це справедливо", - зазначив він.

      Зеленський наголосив, що законодавство України забороняє продаж земель комунальної власності, що є гарантією того, що наступні покоління українців залишатимуться господарями своєї землі. 

      Загалом, за його словами, місцеве самоврядування отримає у власність понад 2 млн гектарів землі.

      "Це справді історичний день. Це красномовна, переконлива і найкраща відповідь всім, вибачте, брехунам та маніпуляторам, колишнім деяким президентам, прем'єр-міністрам, колишнім адвокатам, чинним кумам, сміливим блогерам, які ховаються десь в Іспанії, і "молодим прогресивним реформаторам". 

      Всі вони в один голос кричали, що ми вкрали в українців землю. Після сьогоднішнього дня у них є лише два шляхи: або визнати свою помилку та вибачитись за свою брехню, або замовкнути і не заважати нам робити життя українців краще", - заявив він.

Довідково

      Раніше повідомлялось, що після місцевих виборів, які призначені на 25 жовтня 2020 року, територіальним громадам передадуть у власність всі землі сільськогосподарського призначення, які мають належати ОТГ, але на сьогодні перебувають у державній власності; це понад 2 млн га земель.

      У рамках децентралізації у сфері земельних відносин Держгеокадастр із 1 лютого 2018 року здійснює передачу державних сільгоспземель у комунальну власність об’єднаних територіальних громад.

 

За вдосконалення теорії аукціонів вручено Нобелівську премію. Вдруге. Допитливі українські теоретики земельних аукціонів можуть стати третіми

12 жовтня 2020 року

      Сьогодні Нобелівський комітет вдруге відзначив економічні дослідження теорії аукціону (вперше в 1996 році Вільям Спенсер Вікрі, який розробив, серед іншого, оригінальну ідею закритого аукціону), - повідомляє на своїй сторінці Facebook Андрій Мартин, відомий український вчений, доктор економічних наук.

      Тепер Пол Мілгром та Роберт Вілсон отримали нагороду за вдосконалення теорії аукціону та винахід нових форматів аукціону ( https://www.nobelprize.org/.../advanced... ).

      Коли ж писали Закон України від 05.07.2012 №5077-VI '' Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо порядку отримання земельних ділянок у формі аукціону»  https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5077-17 ) титанічних зусиль довелося докласти розробникам, щоб переконати політичних гравців про можливість використання в законі терміну «ліквідаційна вартість» щодо земельних ділянок (згодом його, до речі, вичистили з кодексу). У той же час багато хто не розуміє навіть зараз, що якщо стартова ціна ділянки визначається за ринковою оцінкою, то чому вона має зростати під час торгів? Або, що традиційний аукціон не дозволяє отримати ринкову вартість земельної ділянки... Або що не ринкова база для визначення оренди державної та комунальної землі у вигляді нормативно-правової оцінки залишає стільки можливостей для хитрих маніпуляцій, що жоден аукціон цього не виправить... Коротко -  як ще багато тем для досліджень (чи розслідувань) допитливих землевпорядників та економістів!

      P.S. А тим, хто ще не отримав Нобелівську премію, рекомендую подивитися як вчать ліцитаторів в США, бо техніка швидкого спілкування щось неймовірне - не кожен нобелівський лауреат зможе ... 

 

Міноборони та Держгеокадастр у 2021 році розпочнуть інвентаризацію земель оборони

12 жовтня 2020 року

      Таке рішення було прийнято за результатами зустрічі заступника Міністра оборони України Ігоря Халімона з Головою Держгеокадастру Романом Лещенком.

      Пресслужба Держгеокадастру нагадує, що напередодні, 5 жовтня між відомствами був підписаний Меморандум про співпрацю, метою якого є об’єднання зусиль для внесення до Державного земельного кадастру відомостей про ділянки, які належать до земель оборони, їх кількісних та якісних характеристик.

      Під час зустрічі заступник Міністра оборони Ігор Халімон озвучив низку проблем, із якими стикнулось оборонне відомство під час оформлення земель.

      Так, нині існують труднощі щодо отримання дозволів від обласних адміністрацій на розробку проєктів землеустрою. У деяких випадках цей процес затягується, надаються безпідставні відмови, зважаючи на формальні ознаки, − зазначив заступник Міністра оборони України.

      Зі свого боку Роман Лещенко підтримав пропозицію Міноборони щодо надання дозволів на проведення інвентаризації земель оборони у формі наказів Держгеокадастру.

      Тож уже незабаром квартирно-експлуатаційні частини зможуть подати списки земель, які потребують оформлення, і розв’язати цю проблему на місцях, − відмітив Роман Лещенко.

      Під час наради сторони обговорили також проблему оформлення документації для земель Сколівського лісництва, де розміщена спортивна база Міністерства оборони «Тисовець», на якій тренуються українські олімпійці.

      Уже третій рік там триває процес оформлення землі, але «віз і нині там». Селищні ради відмовляються погодити документацію.

      У Держгеокадастрі вже допомогли запустити процес інвентаризації земель цього об’єкту. Головне управління Держгеокадастру в Львівській області 4 вересня 2020 року своїм наказом дозволило КЕВ міста Львова провести державну інвентаризацію земель бази «Тисовець».

      Проведення інвентаризації земель оборони сприятиме усуненню випадків їх відчуження та незаконного використання сторонніми особами.

      Нині у державі завершується інвентаризація сільськогосподарських земель, по закінченню якої почнеться інвентаризація земель оборонного відомства.

      У разі потреби у Держгеокадастрі також готові долучати власні підрозділи для перевірки дотримання законності використання земель оборони за цільовим призначенням, – повідомив Роман Лещенко.

      Як зазначили представники Міністерства оборони України, таких домовленостей з Держгеокадастром було досягнуто протягом тривалого часу вперше.

      Нагадаємо, що наразі майже 40% земель Міністерства оборони досі не внесено до кадастру. На оперативному обліку оборонного відомства перебуває 3311 земельних ділянок загальною площею 518,6 тис. гектарів.

      Як повідомлялося раніше, з ініціативи Міноборони та за повного сприяння Держгеокадастру на Публічній кадастровій карті України вже створено окремий інформаційний шар земель оборони «У користуванні Міноборони». Мета такого кроку – запобігти самозахопленню земель оборони. На сьогодні фахівцями Міноборони до нього внесено 1 002 земельні ділянки площею 206 тис. гектарів. Триває робота щодо внесення ще близько 500 ділянок.

 

Скасовувати держреєстрацію земельної ділянки будуть автоматично

12 жовтня 2020 року

      Кабмін вніс зміни в порядок скасування реєстрації земельної ділянки за рішенням суду.

      Державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором у разі прийняття судом рішення про скасування держреєстрації земельної ділянки, яке вступило в законну силу.

      В такому випадку реєстратор повідомляє про скасування особу, за заявою якого була проведена реєстрація ділянки, а в разі наявності речових прав на нього - суб'єктів таких прав.

      Відповідні зміни 9 жовтня Кабмін вніс до Порядку ведення Державного земельного кадастру, який був затверджений Кабміном в 2012 році.

      Також Кабмін передбачив, що внесення відомостей до Земельного кадастру може здійснюватися в електронній формі. Для цього особа надсилає заяву через Єдиний веб-портал електронних послуг.

      Аналогічно, в електронній формі можна буде виправити помилки в кадастрі.

     Втім, як це буде відбуватися на практиці, враховуючи численні помилки, невідповідності і накладки меж земельних ділянок, поки не зовсім зрозуміло.

      Крім того, постанова встановлює, що відомості про речові права на земельні ділянки, які виникли до 1 січня 2013 року, вносяться Державним кадастровим реєстратором до Земельного кадастру з Державного реєстру земель та документів. Пропонується провести інвентаризацію всієї старої документації.

Джерело https://sud.ua/ru/news/publication/181723-otmenyat-gosregistratsiyu-zemelnogo-uchastka-budut-avtomaticheski?fbclid=IwAR2To5YgnxsJhSKSBbayrvt2Di

Уряд затвердив Порядок проведення інвентаризації документації із землеустрою

12 жовтня 2020 року

      На засіданні Уряду 9 жовтня 2020 року схвалено постанову «Про затвердження Порядку проведення інвентаризації документації із землеустрою, внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України».

      Таке рішення сприятиме створенню прозорих умов для набуття у власність земельних ділянок, у тому числі сільськогосподарського призначення, громадянами та юридичними особами України.

Так, документом передбачається:

  • затвердження Порядку проведення інвентаризації документації із землеустрою, що дозволить здійснити повну перевірку наявних матеріалів, які містяться в Державному фонді документації із землеустрою. Це дозволить визначити обсяг робіт із землеустрою, необхідних для внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, речові права на які (документи, що посвідчують права на них) зареєстровано до 1 січня 2013 року;
  • внесення змін до Порядку ведення Державного земельного кадастру та інших актів Кабінету Міністрів України.

      «Систематичне наповнення Державного земельного кадастру відомостями про сформовані та зареєстровані земельні ділянки, в тому числі сільськогосподарського призначення, є надзвичайно важливим. Адже це забезпечує належну організацію робіт із землеустрою, удосконалює механізми правового регулювання протидії рейдерству у сфері земельних відносин, захист прав власників і користувачів земельних ділянок, спрощує доступ та користування відомостями Державного земельного кадастру тощо», - прокоментував заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Висоцький.

Прес-служба Мінекономіки

 

Як за умов недосконалого земельного законодавства вижити агробізнесу?Як українські агрокомпанії працюють зараз і як зміниться ситуація з відкриттям ринку землі?

10 жовтня 2020 року

      На ці запитання шукали відповідь учасники першого бізнес-сніданку, який організував Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ).

      Одним з найважливіших аспектів для аграріїв залишається реалізація пріоритетного права орендарів землі на її купівлю, - резюмували учасники заходу.

      Про цю проблему та про можливості її розв’язання йдеться у статті «Переважне право на придбання сільгоспземель: труднощі реалізації», що опублікована у вересневому випуску журналу «Землевпорядний вісник» (zemvisnuk.com.ua). Автор публікації адвокат Ірина Висіцька подає своє бачення відповідей на найбільш поширені запитання з цього приводу, а саме:

  • Про чиє переважне право йдеться?
  • Який механізм реалізації переважного права на викуп?
  • Які наслідки порушення переважного права орендаря?
  • Орендар юридична-особа: що з переважним правом до 1 січня 2024 року?
  • Скільки разів можна передавати переважне право?
  • Як відбуватиметься передача переважного права?
  • Що буде, якщо орендар не скористається своїм переважним правом на викуп?
  • Що з пролонгацією договору оренди землі тощо.

 

Ще один законопроєкт по землі з’явився сьогодні, 9 жовтня, у Верховній Раді 

9 жовтня 2020 року

      Сьогодні, 9 жовтня 2020 року, у Верховній Раді Україні зареєстрований проєкт Закону України «Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо запровадження обігу земель сільськогосподарського призначення за результатами Всеукраїнського референдуму». Ініціатори законопроекту Наталія Королевська та Юрій Солод. Його розглянуть у таких Комітетах:

  • з питань аграрної та земельної політики (Сольський М.Т.)
  • з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування (Клочко А.А.)
  • з питань правової політики (Костін А.Є.)
  • з питань бюджету (Арістов Ю.Ю.)
  • з питань антикорупційної політики (Радіна А.О.)
  • з питань інтеграції України з Європейським Союзом (Климпуш-Цинцадзе І.О.)

 

ЩО НОВОГО ОЧІКУВАТИ від ухвалення у другому читанні проєкту Закону України «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» ( реєстраційний №2194 від 01.10.2019)

9 жовтня 2020 року

Проєктом, наприклад, пропонується:

      Передати землі державної власності за межами населених пунктів (крім земель, які потрібні державі для виконання її функцій) до комунальної власності сільських, селищних, міських рад (з 01.01.2021 року).

      Надати органам місцевого самоврядування повноваження щодо затвердження планів детального планування території за межами населених пунктів.

      Усунути прогалини у земельному законодавстві:

  • можливість передачі права емфітевзису в оренду;
  • право спадкоємців громадян, які отримали земельну ділянку для ведення фермерського господарства, придбати її у власність.

      Встановити чітку процедуру реалізації переважного права на купівлю земельних ділянок.

      Надати повноваження із здійснення державного контролю за використанням та охороною земель:

  • обласним державним адміністраціям (які в перспективі, після завершення реформи децентралізації, будуть трансформовані у префектури),
  • виконавчим органам сільських, селищних, міських рад.

      На законодавчому рівні встановити правило, за яким зміна цільового призначення вказаних земельних ділянок не впливає на особливий режим використання територій в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, а також земель, на яких розташовані пам'ятки культурної спадщини.

      Встановити правило, за яким особливий охоронний статус земель, на яких розташовані об'єкти культурної спадщини або об'єкти чи території природно-заповідного фонду, поширюються на землі будь-якого цільового призначення.

      Запровадити перевірку документації із землеустрою та оцінки земель вимогам нормативно-правових актів державними органами за принципом «одного дотику» та «мовчазної згоди», де ця публічна перевірка має поєднуватися із контролем топологічної зв’язності та відсутності накладання меж, для чого доцільно вилучити із законодавства вимоги щодо зайвих видів погоджень документації (крім випадків встановлення та зміни меж адміністративно-територіальних одиниць) та скасувати державну експертизу документації із землеустрою.

      Розробляти документацію із землеустрою та технічну документацію з оцінки земель виключно у електронному вигляді та засвідчувати її електронним цифровим підписом розробника.

      Запровадити правові гарантії повної відкритості та доступності документації із землеустрою, публічності її розгляду.

      Запровадити моніторинг ринку земель на підставі відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно із опублікуванням його результатів.

      Удосконалити законодавства про оцінку земель:

  • економічну оцінку земель виключити зі складу землеоціночних робіт як застарілий та архаїчний вид оцінки радянського періоду, що проводився в Україні у останнє ще у 1988 році і взагалі не застосовується у розвинених країнах із ринковою економікою;
  • уточнити склад суб'єктів оціночної діяльності у сфері оцінки земель з метою ліквідації законодавчої колізії щодо реєстрації виконавців землеоціночних робіт у реєстрі сертифікованих інженерів-землевпорядників, що була помилково запроваджена у 2015 році;
  • надати статус публічної інформації технічній документації з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а також звітам про експертну грошову оцінку земельних ділянок державної та комунальної власності, а також у разі оцінки земельних ділянок для цілей оподаткування, нарахування і сплати інших обов’язкових платежів.

 

БУДУТЬ СКАСОВАНІ, якщо  народні депутати у другому читанні приймуть проєкт Закону України «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» ( реєстраційний №2194 від 01.10.2019) :

  • інститути державної експертизи землевпорядної документації та агрохімічної паспортизації земель;
  • погодження проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки та авторський нагляд за виконанням проектів землеустрою;
  • процедура видачі спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок як документів дозвільного характеру. Натомість, запроваджується загальне правило про визначення вимог щодо збереження поверхневого (родючого) шару ґрунту у будь-якій документації із землеустрою, проектні рішення якої передбачатимуть його порушення;
  • повноваження Верховної Ради України стосовно погодження зміни цільового призначення особливо цінних земель, вилучення земельних ділянок для розміщення та обслуговування будівель і споруд дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних організацій;
  • процедура переднього погодження матеріалів місця розташування об'єкта, який передбачається розмістити на земельній ділянці, адже вона лише повторює та дублює планувальні рішення щодо просторової композиції та параметрів забудови, котрі визначаються у містобудівній документації.

 

Іноземцям продаватимуть українську землю без усіляких погоджень, якщо у другому читанні – у жовтні 2020 року - депутати ухвалять законопроект №2194  

9 жовтня 2020 року

      Проєкт, наприклад, пропонує:

    Скасувати погодження із Кабінетом Міністрів України продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення державної і комунальної власності іноземним юридичним особам.

      Виключити із Земельного кодексу України норми, які обмежують можливість іноземців та іноземних юридичних осіб придбавати вільні від забудови земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів.

 

На перепродані ділянки накладено арешт, - Роман Лещенко, голова Держгеокадастру

8 жовтня 2020 року

      На Хмельниччині 35 громадян замість 2 гектарів отримали по 4 га і навіть більше.

      У ході аудиту безоплатної приватизації за 2013–2020 роки, що триває у Держгеокадастрі, ми щодня виявляємо осіб, які використали своє право неодноразово.

      Поки тисячі українців роками чекають дозволи на приватизацію землі та отримують відмови, у Хмельницькій області знайшлися «щасливчики», які отримали землю двічі, тричі і навіть 4 рази.

      35 громадян замість 70 га, передбачених законом у межах безоплатної приватизації, у підсумку стали власниками майже 150 га землі для ведення особистого селянського господарства.

      Йдеться лише про факти подвійного отримання земель у межах однієї області. Бо, на жаль, щодня ми виявляємо факти, коли одні й ті ж самі громадяни, або ж хтось використовуючи їхні документи, отримували по декілька земельних ділянок у різних регіонах.

      Я вже писав про Гончарука Івана, який впродовж двох років отримав 4 земельні ділянки у Хмельницькій області, але в ході аудиту на Хмельниччині, маємо й нових «рекордсменів».

      Так, пан Мотрин Максим лише впродовж серпня 2017 року зміг отримати три земельні ділянки для ОСГ загальною площею у 5,8 га у Камянець-Подільському, Старосинявському та Летичівському районах. І це при тому, що за два місяці до того, в червні 2017 року, він вже отримав 2 га у Городоцькому районі Хмельницької області!

      Земельну ділянку, отриману в Старосинявському районі, Мотрин Максим уже повернув державі. Три інші були продані, та перебувають у власності третіх осіб. Зараз на них накладений арешт.

      Виділення земель для 35 громадян з Хмельниччини – це була зовсім не випадковість, а схема. Оскільки більше ніж половина цих земельних ділянок невдовзі після виділення були продані місцевими агрокомпаніям. 

 

Сьогодні, 7 вересня 2020 року, Комітет Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики підтримав Проєкт Закону «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» ( реєстраційний №2194 від -1.10.2019) у другому читанні

7 жовтня 2020 року

      За неофіційними джерелами цей законопроект буде внесено на розгляд сесійної зали до 25 жовтня цього року.

 

Від сьогодні, 6 жовтня 2020 року, землевпорядники не зобов'язані інформувати Держгеокадастр про виконані роботи

6 жовтня 2020 року

      Виконавці (розробники) робіт із землеустрою більше не зобов'язані інформувати Держгеокадастр про обсяги виконаних робіт із землеустрою за звітний рік.

      Відповідні зміни передбачені наказом Мінекономіки від 27.07.2020 № 1405, який вступив в силу сьогодні, 6 жовтня.

      Згідно з новими вимогами, виконавці робіт із землеустрою та розробники документації із землеустрою - юридичні особи - повинні мати необхідне технічне та технологічне забезпечення, а в штаті - за основним місцем роботи - має працювати не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою.

      У свою чергу, ФОП повинні мати необхідне технічне та технологічне забезпечення і бути сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.

      Крім того, матеріали виконаних робіт передаються в електронній формі з використанням кваліфікованої електронного підпису в Державний фонд документації із землеустрою в місячний термін після їх затвердження.

      Документація із землеустрою, розроблена виконавцями (розробниками) робіт із землеустрою, підписується:

  • в паперовій формі - підписом та особистою печаткою сертифікованого інженера-землевпорядника, який відповідає за якість робіт із землеустрою;
  • в електронній формі - з використанням електронного цифрового підпису сертифікованого інженера-землевпорядника, який відповідає за якість робіт із землеустрою.

 

47 державних підприємств, що входять до сфери управління земельного відомства, збиткові за результатами першого півріччя, - Роман Лещенко, голова Держгеокадастру

6 жовтня 2020 року

      10 мільйонів 323 тисячі гривень – це збиток від діяльності 47 державних підприємств, які входять до сфери управління Держгеокадастру, за перше півріччя 2020 року. І це при запланованому прибутку.

      Підприємства, станом на 30.06.2020, мають заборгованість за роботи, товари та послуги в розмірі 168 мільйонів гривень.

      17 підприємств роками перебувають в процесі реорганізації чи ліквідації і щодня завдають збитків державі.

      Для того, щоб ситуація змінилася, ми розпочали підготовку до їх швидкої реорганізації.

      Потрібно відходити від практики, коли на частині підприємств немає затвердженого фінансового плану, а їхнє майно та кошти використовуються так, що потім стають об‘єктом дослідження у кримінальних провадженнях.

 

Чого очікувати найближчим часом в питанні реалізації земельної реформи? – Роман Лещенко, голова Держгеокадастру

5 жовтня 2020 року

      Якщо охарактеризувати стисло напрями, над якими зараз працюємо для запуску земельної реформи, - це децентралізація, дерегуляція та діджиталізація роботи Держгеокадастру.

      В напрямку децентралізації ми проводимо підготовчу роботу для передачі земель сільськогосподарського призначення органам місцевого самоврядування, яка відбудеться вже найближчим часом, після місцевих виборів для новосформованих ОТГ. А після прийняття законопроекту 2194 будуть передані й інші категорії земель.

      Дерегуляція - це зменшення кількості різноманітних документів, які роками існували хіба що для «зручності» корупційних схем, а не для підвищення якості землекористування.

      Діджиталізація - це перетворення Держгеокадастру на сервісну інформаційну службу, де у відкритому доступі буде закамульовано інформацію і про землі, і про ліси, і про надра та інфраструктурні об’єкти, які є на тій чи іншій території. Вже зараз ведеться робота із оновлення баз даних, виправлення помилок та неточностей в публічній кадастровій карті, але враховуючи обсяги інформації, ця робота триватиме найближчі кілька років. Перші результати, сподіваюсь, будуть до кінця цього року.

      Всі ці процеси мають в першу чергу відчути люди, які працюють на землі, і саме під час спілкування з фермерами та аграріями можна отримати відверті відповіді та зауваження, де ми рухаємося правильно, а де є проблеми.

 

На безоплатній приватизації землі втрачається 7 млрд грн щороку

2 жовтня 2020 року

       Економічні втрати територіальних громад від безоплатної приватизації землі оцінюються у 10% від загальних обсягів їх щорічних доходів.

       Такими розрахунками під час круглого столу «Земельна децентралізація як частина нової економічної стратегії для України», організованого Київською школою економіки (KSE), поділився професор KSE Олег Нів’євський, повідомляє AgroPortal.ua.

       Він зазначив, що при теперішній вартості прав оренди на державні землі на аукціонах їх вартість можна оцінювати в $2250 за гектар.

       «Щомісяця безоплатно приватизовується в середньому 10 тис. га державних земель. Тобто за рік держава втрачає $270 млн, або 7,3 млрд грн», — говорить Нів’євський.

       Для порівняння, у 2019 р. загальний обсяг доходів громад від місцевих податків становив 73 млрд грн.

       До того ж, зазначає експерт, безоплатна приватизація призвела до безвідповідального зменшення площі державних земель. Починаючи з 2017 р. приватизовано 1,32 млн га, або 14% від загальної площі аграрних угідь, що перебували у власності держави.

       Проте є і свіжіші дані, про те, що загалом держава втратила понад 3 млн га сільгоспземель. Якщо раніше їх площа оцінювалася в 10,5 млн га, то зараз — 7 млн га.

       «У всьому світі трендом стала децентралізація управління. Є надія, що Україні це теж принесе гарний результат. Реформа децентралізації, як проводиться 5 років, уже дає гарні плоди», — говорить він.

       Додає, що KSE провела оцінку чистого ефекту від об’єднання в ОТГ як елементу децентралізації.

       «Чистий ефект полягає в тому, що громади краще збирають податки після об’єднання, вони витрачають більше на розвиток інфраструктури. Додається ефект економії на масштабі. Приміром, в загальній структурі видатків вони витрачають менше на обслуговування території», — поділився Нів’євський.

       Земля — це локальний ресурс, він важливий в межах обмеженої території, і користування ним найефективніше управлятиметься на місцях, підсумував експерт.

 До відома

 Проблемні питання, порушені на круглому столі «Земельна децентралізація як частина нової економічної стратегії для України», будуть висвітлені у жовтневому випуску «Землевпорядного вісника».

 

На аграрному комітеті розглянули законопроєкт щодо актуалізації відомостей про державний кордон у Державному земельному кадастрі

2 жовтня 2020 року

       На засіданні Комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики обговорили основні аспекти законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення внесення до Державного земельного кадастру відомостей про державний кордон України».

       Цей законопроєкт розроблено у зв’язку з нагальною потребою внесення до Державного земельного кадастру відомостей про державний кордон України на підставі міжнародних договорів із суміжними державами. Це сприятиме забезпеченню національної безпеки, прийняттю управлінських рішень державними органами, економічному розвитку держави, охороні навколишнього природного середовища, міжнародного співробітництва, економії часу та коштів при надзвичайних ситуаціях, повідомляє прес-служба АПК України.

     Зокрема, законопроєкт передбачає:

  • визначити склад відомостей про державний кордон України, а також підстав та порядку їх внесення до Державного земельного кадастру;
  • виключити технічну документація із землеустрою щодо визначення та встановлення в натурі (на місцевості) державного кордону України з видів документації із землеустрою.
  • встановити принцип відкритості відомостей про державний кордон України і забезпечити безкоштовний та вільний доступ до цих даних.

 

Довідково:

Державний кордон України – це лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі території України – суші, вод, надр, повітряного простору (згідно із статтею 1 Закону України «Про державний кордон України».

 

 

Архів земельних новин 3 кварталу 2020 року
Архів земельних новин І півріччя 2020 року
Архів земельних новин ІІ півріччя 2019 року
Архів земельних новин І півріччя 2019 року
Архів земельних новин 2018 року
Архів земельних новин 2017 року