ЗЕМЕЛЬНІ НОВИНИ

 

На Харківщині жінка фіктивно стала фермером, щоб приватизувати землю

16 листопада 2018 року

       Прокуратура Харківської області направила до Печенізького районного суду 12 позовів про повернення державі з незаконного користування 60 га сільгоспземель. Про це відомство повідомляє у себе на сайті .

       Йдеться про жінку, яка оформила фіктивне фермерське господарство (ФГ) для того, щоб отримати ділянки в Печенізькому районі загальною вартістю понад 6 млн гривень.

       Керівник місцевої прокуратури Олександр Фільчаков повідомив, що жінка незаконно приватизувала землю. Про це стало відомо в ході одного з кримінальних проваджень. Громадянка України отримала землі у "власність" в 2014 році.

       "Насправді жінка не мала жодного наміру займатися фермерством, а хотіла тільки безкоштовно, поза процедурою земельних торгів, приватизувати землю. Для цього вона формально створила фермерське господарство, членами якого зробила своїх родичів. Тільки через місяць після створення ФГ 60 га земель розділили між 12 його членами. А ще через півроку вони безоплатно приватизували ці ділянки по так званій процедурі "паї фермерського господарства", – йдеться в повідомленні прокуратури.

       У прокуратурі додали, що відразу після приватизації земель голова господарства почав його ліквідацію. При цьому ФГ не проіснувало й одного сільськогосподарського сезону і ні разу не використовувало надану землю за призначенням.

       "Члени господарства також отримали ділянки з низкою порушень. Землі перебували в оренді фізичної особи, а не ФГ, як того вимагає законодавство для їх приватизації; до заяв про приватизацію не долучені обґрунтування розміру ділянок та документи, що посвідчують досвід роботи нових власників у сільському господарстві або наявність аграрної освіти; передача земель у приватну власність відбулася до припинення їх оренди головою ФГ; розмір ділянок перевищував середній розмір земельного паю на відповідній території; проекти землеустрою не пройшли обов’язкової державної експертизи", - йдеться в повідомленні.

 

2/3 українців проти продажу землі — соцопитування

14 листопада 2018 року

      Понад дві третини українців виступають проти продажу земель сільськогосподарського призначення, 13% населення – підтримують становлення ринку землі.

     Про це свідчать результати спільного опитування КМІС, Центру ім. Разумкова і Соціологічної групи "Рейтинг", повідомляє delo.ua.

       Згідно з опитуванням, якби сьогодні проводився референдум з продажу/купівлі земель сільськогосподарського призначення, то українці проголосували б так: 72% - проти, 13% – за, 5% – не голосували б, ще 10% – не змогли відповісти.

       Думки людей щодо того, потрібно проводити земельну реформу чи ні, відрізняються в залежності від віку респондентів, їх місця проживання і рівня життя.

       Найбільше тих, хто проти введення земельного ринку, серед мешканців сіл. Так, 75% населення в селах проти продажу земель, 11% – за, 4% – не голосуватимуть, 9% – не змогли відповісти.

       У містах проти продажу землі – 70%, за – 14%, не голосуватимуть – 6%, складно відповісти – 10%.

       Зазначається, що трохи вищий рівень підтримки проведення земельної реформи серед забезпечених і більш молодих опитаних. Зокрема, проти продажу таких земель – 57% забезпеченого населення, за – 26%, не голосуватимуть 6%, ще 11% – не змогли відповісти.

       Що стосується українців середнього рівня забезпечення, то в цій категорії населення: 67% – проти, 17% – за. Серед малозабезпеченого населення: проти – 74%, за – 10%.

       Найбільше тих, хто проти, серед бідного населення України: проти продажу земель – 77%, за – 9%.

       Розходяться думки респондентів щодо продажу земель сільгосппризначення в залежності від їх віку. Так, найбільше тих, хто проти продажу земель, серед українців старше 60 років (79% – проти, 9% – за), найменше – серед населення у віці 18-29 років (59% – проти, 18% – за) .

       Опитування проводилося з 19 жовтня по 2 листопада 2018 року. Вибірка – 10 тисяч респондентів у всіх областях України (без урахування населення АР Крим і окупованих територій Донецької і Луганської областей). Статистична похибка вибірки – не більше 1,0%.

 

Конституційний Суд України на відкритій частині засідання завершив слухання справи про надання висновку щодо аграрного устрою України

 8 листопада 2018 року

       Велика палата Конституційного Суду України на пленарному засіданні у формі письмового провадження розпочала розгляд справи за конституційним зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до статті 41 Конституції України щодо реалізації прав українських громадян на землю, збереження власності на сільськогосподарські землі в руках громадян України та сталого розвитку села на основі фермерських господарств (реєстр. № 6236) вимогам статей 157 і 158 Конституції України. Про це інформує відділ комунікацій Конституційного Суду України та правового моніторингу.

       У ході пленарного засідання заслухано суддю-доповідача у справі Сергія Саса щодо змісту конституційного звернення та підстав відкриття конституційного провадження у справі.

       Законопроектом пропонується статтю 41 Конституції України доповнити новою частиною такого змісту: «Основою аграрного устрою України є фермерське господарство». Окрім цього, у частині другій цього законопроекту «Прикінцеві положення» зазначається: «Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування».

       У пояснювальній записці до законопроекту йдеться про те, що метою законопроекту є створення належних соціально-економічних та суспільно-політичних умов для майбутнього запровадження ефективного та справедливого ринку сільськогосподарської землі та збереження власності на землю в руках широких кіл громадян України, передусім тих, які проживають у сільській місцевості, для забезпечення добробуту сільського населення, сталого розвитку сільських територій, розбудови ефективного агропромислового комплексу, громадянського миру та соціальної злагоди, а також захисту національних інтересів та безпеки держави.

       Згідно зі статтею 159 Конституції України законопроект про внесення змін до Конституції України розглядається Верховною Радою України за наявності висновку Конституційного Суду України щодо відповідності законопроекту вимогам статей 157 і 158 Конституції України.

       Конституційний Суд України завершив слухання справи на відкритій частині пленарного засідання і перейшов до закритої частини пленарного засідання для надання висновку в справі.

 

Уряд ухвалив рішення про виділення землі
для першої вітрової електростанції у Чорнобильській зоні

8 листопада 2018 року,
Міністерство екології та природних ресурсів України

        Уряд ухвалив рішення виділити земельні ділянки на території зони відчуження під будівництво об’єктів вітрової енергетики. Про це повідомив Міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак за результатами вчорашнього засідання Кабінету Міністрів.

        Рішення стосується дозволу на розроблення проекту землеустрою на кількох ділянках в Іванківському районі Київської області загальною площею 7 га для розміщення, будівництва, експлуатації будівель і споруд об’єктів вітрової енергетики.

        «Уряд підтримав пропозицію Мінприроди розвивати надалі зону відчуження як територію змін та інновацій. Сьогодні було «зелене світло» від Уряду щодо розвитку вітроенергетики в Чорнобильській зоні. Це не лише хороша новина для потенційних інвесторів, а й продовження взятого нами курсу на збільшення частки альтернативної енергетики у загальному енергобалансі країни. Для Мінприроди важливо, що об’єкти відновлювальної енергетики не потребують постійної присутності людей і є абсолютно безпечними для довкілля», – сказав Остап Семерак.

        Він нагадав, що торік Уряд ухвалив ряд важливих рішень, які спростили процедуру для ведення господарської діяльності на цій території.

        «Зона відчуження має високий рівень інвестиційної привабливості. Це підтверджують інвестори з різних країн світу. Вони готові вкладати сюди кошти», – пояснив Остап Семерак.

        Нагадаємо, що за два роки надійшло понад 60 заявок від інвесторів на відведення земельної ділянки у зоні відчуження з метою реалізації проектів відновлювальної енергетики. Це як вітчизняні компанії, так і компанії з Данії, США, Китаю, Німеччини, Франції, Японії та Білорусі.

 

Мораторій на землю може коштувати Україні від 2 до 75 тисяч євро на людину

6 листопада 2018 року, Економічна правда

       Якщо проблема мораторію не буде вирішена вчасно, то Європейський Суд з прав людини перейде до призначення грошової компенсації — від 2 до 75 тисяч євро для одного позивача залежно від оцінки кожного конкретного позову.

      Про це на круглому столі "Конституційне право власності на землю" заявила представник Міністерства юстиції, начальник Управління координації виконання рішень Європейського суду з прав людини та інформування Комітету міністрів Ради Європи Аліcа Пєтухова.

      За її словами, рішення ЄСПЛ по справі "Зеленчук та Цицюра проти України" не дає Україні вибору, виконувати рішення ЄСПЛ чи ні.

       "Україна має виконати це рішення, причому зробити це "належним чином", — заявила Пєтухова.

       "З 1995 року, коли Україна вступила до Ради Європи, вона взяла на себе зобов’язання виконувати рішення Європейського Суду. Рішення ЄСПЛ для України — це не рекомендація, це вказівка. І часу (для виконання рішення — ЕП) не так багато, бо наступними рішеннями ЄСПЛ, а такі будуть, буде призначати позивачам справедливу сатисфакцію. А це ляже додатковим навантаженням на бюджет", — вважає представниця Мінюсту.

       За її словами, рішення суду у цій справі має системний характер. Тобто проблема мораторію повинна бути вирішена не лише відносно окремих заявників, а в цілому.

       Якщо вона не буде врегульована вчасно, наголошує Пєтухова, ЄСПЛ в інших справах перейде до призначення грошової компенсації від 2 тисяч до 75 тисяч євро, що залежить від оцінки з боку ЄСПЛ кожного конкретного позову.

       Не виконавши рішення ЄСПЛ, Україна може дуже скоро отримати наступне пілотне рішення. Це означає, що дане рішення ЄСПЛ стосуватиметься усіх потенційних позовів з України.

       Як відомо, у травні 2018 року у вердикті у справі "Зеленчук і Цицюра проти України" Європейський Суд з прав людини ухвалив, що держава, оголошуючи мораторій, не забезпечила справедливого балансу між інтересами суспільства і майновими правами громадян.

        Обом заявникам — фермерам Софії Зеленчук і Віктору Цицюрі — повинно бути виплачено компенсацію 3 тис. євро кожному.

 

Україна може втратити на користь Польщі майже 5 тисяч гектарів земель

2 листопада 2018 року

      Це може статися через ерозію берега річки Західний Буг, який розмивається без укріплення. Про це йдеться у звіті Держаудитслужби за результатами державного фінансового аудиту виконання бюджетних програм Державним агентством водних ресурсів за період 2015-2017 років та січня-березня 2018 року.

      "Через відсутність фінансування на здійснення руслорегулюючих та берегоукріплювальних заходів на прикордонних ділянках річки Західний Буг спостерігаються процеси берегової ерозії, що може призвести до відчуження 5 тис. га земель, так як кордон між Україною та Республікою Польща проходить посередині плеса річки", — йдеться у звіті.

      Розрахунковий розмір можливих збитків становить понад 862 млн грн.

      Україна також може втратити території на користь інших держав. Зокрема, на транскордонних ділянках річок Тиса, Дністер, Сож, Прут, Сучава та інших на території Вінницької, Закарпатської, Чернівецької та Чернігівської областей. Загальна вартість необхідних робіт сягає близько 2 млрд гривень.

      Аудитори підкреслюють, що Міністерство фінансів та Міністерство екології знають про проблему, але протягом 2015-17 років гроші на берегові роботи не виділялися з бюджету.

 

Конституційний суд відмовився оцінювати мораторій на продаж землі

2 листопада 2018 року

      Конституційний суд відмовився оцінювати конституційність мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення.

      Відповідне рішення було ухвалено на засіданні великої палати КСУ 1 листопада, інформує відділ комунікацій Конституційного Суду України та правового моніторингу.

      Зазначається, що на засіданні розглядалося питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційним поданням 69 народних депутатів щодо відповідності Конституції України положень пунктів 14, 15 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України.

      Суд виніс ухвалу про відмову у відкритті конституційного провадження у справі.

 

На Волині стався  конфлікт  між атовцями і обласним начальником Держгеокадастру

1 листопада 2018 року

      Як повідомляють засоби масової інформації Волині, 30 жовтня під час прийому в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Волинській області  Олеся Іващенка у Горохові до нього прийшли кілька десятків місцевих атовців, а також активісти із Луцька. Атовці із Горохова та району мали чимало петензій до очільника Держгеокадастру: йому пригадали аналогічну зустріч у серпні, коли Іващенко вже обіцяв "розбіратися" із ситуацією навколо земель у районі, зокрема,  чому місцевим бійцям відмовляють у праві на землю, але її отримують особи з інших областей.

      Головний земельник області почав пояснювати, що є проблеми з документами і деякі питання не погоджують сільські ради. У відповідь на це присутні активісти і атовці почали вигукувати до Олеся Іващенка: «Пиши заяву на звільнення! Ми місяць тому вже приходили».

      Після цього почалася шарпанина і в ході сутички Іващенку на голові розбили яйце. Атовці пообіцяли розійтися, коли головний земельник напише заяву на звільнення.

      За словами активістів,  після гучного скандалу очільник  Головного управління Держгеокадастру  Олесь Іващенко написав заяву на звільнення – він має піти з посади із 9 листопада.

 

Агрохолдинг «Миронівський хлібопродукт» оцифрував увесь свій земельний банк

1 листопада 2018 року,  AgroTimes

      Агрохолдинг «Миронівський хлібопродукт» (МХП) реалізував проект з оцифрування всього свого земельного банку.

      Наразі цей проект є одним з найбільших у Європі, розповів керівник відділу впровадження інновацій холдингу Андрій Кіяненко. За його словами, це було одним з етапів упровадження точного землеробства.

      Загалом оцифруванням земельного банку МХП почав займатися років 10 тому, але це було звичайне картографування, тобто оцифрування лише контурів полів.

      «Але ж у нас є паї і є орендована земля. Ми поставили собі за мету оцифрувати абсолютно все та занести туди повністю всю інформацію, яка тільки є», – розповів Андрій Кіяненко.

      Він зауважив, що зараз працівнику компанії достатньо лише натиснути одну клавішу для того, щоб вивести на екран будь-яку інформацію про ту чи іншу земельну ділянку.

 

Фермери отримають дотації на землю

31 жовтня 2018 року

         Фермерські господарства уже в цьому році зможуть отримувати допомогу на гектар землі…

         Про це заявив заступник міністра аграрної політики України Віктор Шеремета, передає Agronews.

         За його словами, Кабінет Міністрів України вніс відповідні зміни до урядової постанови №106 від 7.02.2018 року «Про затвердження порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання фінансової підтримки розвитку фермерських господарств». Документ має бути опублікований  цього тижня.

         Заступник міністра повідомив, що після вступу в дію змін, вони будуть діяти на постійній основі починаючи з цього року.

         «Ми внесли дві зміни до порядку використання коштів держпітримки на фермерів. Одна зміна — це пряма підтримка на гектар, так само як у Європі — 100 євро, у нас 3 тисячі гривень на площу до 20 га. Тобто фермери можуть отримати до 60 тисяч гривень на площу. Але фермери, які створилися з 1 січня 2016 року, тобто новостворені господарства», — повідомив заступник міністра.

 

Земельні ділянки – за народження третьої дитини

31 жовтня 2018 року

         Таким чином, вважають італійські урядовці, вдасться підвищити народжуваність країни і стабілізувати чисельність населення і Європи загалом, повідомляє The Lokal. Така ідея закладена у нову бюджетну пропозицію.

         Батьки, у яких з’явиться третя дитина в період між 2019 і 2021 роками, отримають ділянки сільгоспугідь.

         До речі, в Італії найнижча народжуваність у Європі. Минулого року було зареєстровано близько 464 тисяч новонароджених, що є рекордним мінімумом. 

 

Колишній суддя вважає, що Конституційний Суд наразі не може зняти мораторій

30 жовтня 2018 року, Agravery

       Колишній суддя Конституційного суду України (КСУ) Віктор Шишкін, який у 2008-2009 році розглядав подання президента Віктора Ющенка щодо мораторію на продаж землі, вважає, що наразі його скасовувати так само не можна.

       Про це повідомляє AgroPolit.com.

       Нагадаємо, у 2008 році Ющенко звертався до КСУ з поданням на відповідність Конституції положення пункту 12 розділу III «Прикінцеві положення» Закону України «Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Сьогодні нардеп Олексій Мушак із групою депутатів однодумців звернулися до КСУ із поданнями на земельну тему. Засідання суду має відбутися у листопаді цього року.

       Шишкін переконаний, що Конституційний Суд не може зняти мораторій, бо це політичне рішення. Аналізувати політичне рішення він не може. Тому і знімати мораторій — не функція КСУ.

       «Суд може дати трактування, що таке земля як національне багатство, або як об’єкт власності всього українського народу. Саме це я й намагався зробити 2009 року, але справу закрили в провадженні, коли побачили, що для окремих персон висновок був неприйнятним — не можна знімати мораторій», — зазначив Шишкін.

       Колишній суддя КСУ зазначив, що у 2006 році, Ющенко не зробив певних кроків як гарант конституційних прав всіх українців, щоб вирішити питання земельної реформи комплексно.

       «Мораторій на с/г землю сьогодні має захисну форму для української землі. Мораторій служить страховкою від «розбазарювання» земель на користь якоїсь окремої групи, бо сьогодні в Україні відсутнє комплексне законодавство й підхід до питань землі», — говорить Шишкін.

       Інтерв’ю з Віктором Шишкіним читайте у розділі «Свіжі публікації ЗМІ» на нашому сайті. 

 

Прем’єр-міністр запевняє, що  не піде на здачу національних інтересів ніколи,
чого б це не стосувалося, а особливо земельної реформи

29 жовтня 2018 року

      Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман заявляє, що ніколи не піде на здачу національних інтересів, чого б це не стосувалося, а особливо земельної реформи. Про це він сказав в інтерв’ю агенції «Укрінформ», повідомляє Департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів України.

       «Ми 36% всіх світових чорноземів маємо, і це свого роду золотовалютний запас країни, – сказав Володимир Гройсман. – Чи може бути у нас вільний обіг землі? Так. Але запитання: хто має бути її власником? У мене одна відповідь – українець, який працює на цій землі. Вважаю, це нормально. Заборона на продаж землі іноземцям діє і в деяких європейських країнах».

       Глава Уряду зазначив, що виступає і проти продажу земель великим компаніям і холдингам – це так само не відповідає інтересам держави. «Тому має бути обмеження щодо обсягу володіння землею. А віддати землю п’ятьом-десятьом компаніям – це абсурд. Я на це ніколи в житті не піду і говорю про це відкрито зі всіма, з міжнародними партнерами, – додав Глава Уряду. – Тим часом українського фермера я буду завжди підтримувати».

       На думку Прем’єр-міністра, для купівлі-продажу землі має бути створений доступний фінансовий ресурс. «Щоб фермер прийшов і під невеликі відсотки взяв кошти, придбав землю, обробляв, виготовляв якісну українську продукцію. Інакше бути не може. І ми це робимо. Приміром, протягом 9 місяців цього року Уряд виділив 312 млн гривень українським фермерам на придбання сільгосптехніки», – зазначив Володимир Гройсман.

 

В Україні відбувся перший електронний земельний аукціон

19 жовтня 2018 року

       18 жовтня відбулися перші в Україні електронні земельні торги на платформі OpenMarket державного підприємства “СЕТАМ” Міністерства юстиції України, з яким Держгеокадастр уклав відповідний договір про співпрацю.

       До продажу були запропоновані права оренди на 10 ділянок сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 210 гектарів, по дві в Кіровоградській, Львівській, Одеській, Сумській та Чернігівській областях, повідомляє прес-служба Держгеокадастру.

       Торги відбулися по 9 лотах. У середньому стартовий розмір річної орендної плати по виставлених на електронні торги земельних ділянках становив 8,3% від НГО. Кількість учасників варіювалась від 2 до 6.

       За результатами аукціону було досягнуто середньої річної орендної плати у розмірі 34,3%, що в понад 4 рази більше від стартового.

       Найдорожче під час торгів продано права оренди на земельну ділянку на території Команської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області площею 13 га, де стартова ціна піднялася до 70,73% від НГО і становить 157,79 тис. гривень.

       Найбільше під час торгів виріс розмір річної плати за користування земельною ділянкою на території Василівської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області площею 18,26 га і становив 101,32% від НГО (122,17 тис. грн). Також щодо цього лота було зафіксовано найбільшу кількість зроблених у ході аукціону кроків – 2333 кроки.

 

З початку процесу передачі сільгоспземель за межами населених пунктів ОТГ
не проведено жодного аукціону щодо продажу права оренди

19 жовтня 2018 року

       На своїй сторінці у Facebook перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк написав, що в уряді вирішили проаналізувати, що відбувається із сільгоспземлями за межами населених пунктів, переданими у власність об’єднаних територіальних громад, зокрема тими, які отримали у першу хвилю.

       «За цей час ОТГ не проведено жодного аукціону щодо продажу права оренди. При цьому частка вільних до передачі земель складає в середньому 20% від переданих площ і, виходячи із результатів аукціонів Держгеокадастру в відповідних районах, недостачі бажаючих взяти земельні ділянки в користування там немає», — заявив перший заступник міністра.

       Та додав, що більшість ОТГ не приймали жодних рішень по розпорядженню переданими їм землями. А одна об’єднана громада взагалі передала 14 ділянок загальною площею 26 га у безоплатну власність.

       «Я не роблю ніяких узагальнюючих висновків (тим більше, що для них ще об’єктивно зарано), але ми продовжуємо моніторинг використання земель ОТГ та готові до втручання в разі зловживань та ухвалення на місцях рішень, які суперечать економічним та соціальним інтересам громад. На останок хочу вкотре зауважити, що рішення Уряду щодо передачі держземель в комунальну власність не лише наділяє ОТГ додатковим потужним ресурсом, але і накладає на них підвищену відповідальність щодо його раціонального використання», — наголосив Максим Мартинюк.

 

Першого заступника Голови Держгеокадастру Людмилу Шемелинець
обрано членом Керівного комітету EuroGeographics

17 жовтня 2018 року

       У період з 7 до 10 жовтня 2018 року в м. Празі (Чеська Республіка) відбулася Генеральна Асамблея Асоціації національних картографо-геодезичних та кадастрових служб європейських країн (EuroGeographics), в якій взяли участь представники 48 країн Європи.

       У рамках Генеральної Асамблеї 10 жовтня 2018 року відбулося голосування за обрання членів до Керівного комітету EuroGeographics терміном на два роки. Держгеокадастр, як повноправний член EuroGeographics, запропонував до складу Керівного комітету кандидатуру першого заступника Голови Людмили Шемелинець, – повідомляє прес-служба відомства.

       Під час голосування учасники Асоціації одноголосно підтримали представників України, Кіпру, Данії та Нідерландів. Вперше представник України ввійшов до складу Керівного комітету EuroGeographics.

       «Я вважаю, що є необхідним представляти інтереси країн Східної Європи. Це допоможе сформувати комплексну загальноєвропейську стратегію розвитку картографічної, кадастрової та геопросторової інформації, враховуючи інтереси та проблеми всіх країн-членів EuroGeographics. А також сприятиме подоланню цифрового розриву між державами-членами ЄС та країнами, які не є членами ЄС», – зазначила перший заступник Голови Держгеокадастру Людмила Шемелинець.

  • Довідково

       Асоціація національних картографо-геодезичних та кадастрових служб європейських країн (EuroGeographics) була заснована у 2002 році з метою налагодження міжнародного співробітництва з геодезії, картографії і кадастру та запровадження єдиних європейських стандартів. Станом на 2018 рік членами Асоціації є 63 організації з 48 країн Європи.

       Україна є членом EuroGeographics з 2006 року, національне представництво здійснює Держгеокадастр, який також залучає до роботи і державні підприємства, що належать до сфери його управління.

       Головна мета діяльності організації – забезпечення експертної платформи для обміну досвідом у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельного кадастру, геопросторової інформації та земельних відносин.

 

Світовий банк змінює свій прогноз:
за 1 га українських сільгоспземель платитимуть не 3-3,5 тисячі доларів,
а, можливо, 1-1,5 тисячі доларів

12 жовтня 2018 року

         Скасування мораторій на продаж сільськогосподарської землі в Україні може відбутися ще до виборів або ж відразу після їх проведення. Таке сподівання висловила директор Світового банку у справах України, Білорусі та Молдови Сату Кахконен в інтерв’ю «Економічній правді».

         – Ми все-таки сподіваємося, що відкриття ринку землі відбудеться ще до виборів або відразу після них. З усіх кроків, які могли б змінити в Україні ситуацію на краще, цей крок є найбільш вагомим, – сказала Кахконен.

         Представник Світового банку додала – модель запуску земельного ринку, які рік тому запропонував уряд, є прийнятним для Світового банку і організація підтримує її. Коли ж саме відбудеться запуск ринку землі, залежить від уряду і парламенту, заявила Кахконен.

         – Сподіваюся, реформа відбудеться швидко. Нинішній статус-кво шкодить народу. Мораторій вигідний невеличкій частині людей, які багатіють завдяки мільйонам власників землі. Двом групам. Перша – це люди, які орендують землю за мізерну плату. Друга – ті, хто використовують мораторій для власної наживи, – вважає Кахконен.

         Кахконен переконує, що скасування мораторію стимулюватиме подальше економічне зростання України. Ціна на землю залежатиме від низки факторів. Передусім від того, які обмеження діятимуть на купівлю, чи зможе земля використовуватися як застава. Це критичний момент з точки зору повноцінного функціонування ринку.

         У Світовому банку прогнозують, що на першому етапі після відкриття ринку землі в Україні ціна на угіддя буде нижчою за раніше пронозавані 3-3,5 тисячі доларів за гектар.

         – Можливо, 1-1,5 тисячі доларів за гектар. З часом, коли ринок стане більш зрілим, ціна підвищиться до 3-3,5 тисяч доларів, – заявила Кахконен.

         Кахконен додала, що для того, щоб такі ціни колись сформувалися, мусить з'явитися прозора система ринку, доступний, відкритий для всіх реєстр земельних ділянок з їхньою вартістю. Завдяки цьому власники землі зможуть подивитися, яка ціна вважається чесною і чи не збирається хтось їх надурити.

         Довідково: земельний мораторій діє в Україні до кінця 2018 року.

 

Для повноцінної роботи ринку землі потрібно прийняти закон
про його фінансово-кредитну підтримку

10 жовтня 2018 року

       На думку першого заступника міністра аграрної політики та продовольства України Максима Мартинюка, для запуску ринку землі потрібен не лише закон про обіг ріллі.

       «Спілкування з фермерами наштовхнуло на думку, що для повноцінної роботи ринку землі потрібно забезпечити їх довгим та дешевим кредитним ресурсом. Для цього потрібно прийняти закон із робочою назвою "Про фінансово-кредитну підтримку ринку землі"», — сказав Мартинюк в інтерв’ю Agravery.com.

       Він пояснив, що для цього має з’явитися державна установа, кредитна агенція, яка компенсуватиме кредитну ставку при купівлі землі.

       «Ідеальний результат, який би ми могли отримати від запуску ринку землі – створення середнього класу в сільській місцевості, який утворять фермери. Не стоїть питання, хто продаватиме землю, питання — хто купуватиме. Нам треба створити умови, щоб виростити покупця. Коли спілкуєшся з фермером, і пояснюєш йому, що ніякий агрохолдинг нікуди не прийде, в одних руках буде лише 200 гектарів або навіть ще менше, і окрім тебе нікому більше не продадуть — вони все розуміють, і наче не проти, але питають — а де ж я гроші візьму на ці 200 гектарів? Це питання справедливе, бо зараз на тіньовому ринку ціни коливаються до $3 тис./га», — сказав Максим Мартинюк.

 

Землю вартістю понад 3 мільйони гривень фермер отримав в оренду
поза земельними торгами

10 жовтня 2018 року

       Прокуратурою Полтавської області пред’явлено позовну заяву з вимогою повернути державі 93 га землі сільгосппризначення, яку громадянин отримав за спрощеною процедурою без проведення земельних торгів.

       Установлено, що мешканець Лохвицького району звернувся до Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області з клопотанням щодо надання йому в оренду 93 га землі сільськогосподарського призначення, вартість якої становить майже 3 млн гривень. Це клопотання ГУ Держгеокадастру задовільнило.

       Втім, з’ясовано, що чоловік вже має в оренді земельні ділянки і створив фермерське господарство, а тому відповідно до законодавства додаткові земельні ділянки може отримати лише через проведення земельних торгів.

       Окрім цього, у подальшому цей громадянин передав землі у суборенду, – повідомили у прокуратурі Полтавщини.

       Враховуючи порушення вимог Земельного Кодексу України та Закону України «Про оренду землі», органи прокуратури Полтавської області звернулися до суду з позовними вимогами визнати незаконними та скасувати накази ГУ Держгеокадастру в Полтавській області, визнати недійсним договір оренди землі, припинити договір суборенди та повернути 93 га землі у державну власність.

 

Відкриття ринку сільгоспземель потребує створення іпотечного банку

10 жовтня 2018 року

       За попередніми розрахунками, якщо сьогодні відкрити ринок сільгоспземлі, то майже 10% її буде виставлено на продаж. Для того, щоб купити її, потрібно близько 6 мільярдів доларів, – повідомив на прес-конференції, присвяченій презентації «Моніторингу земельних відносин в Україні, 2016−2017: відкриті дані про земельні ресурси», Президент ВГО "Українська аграрна конфедерація", народний депутат України Леонід Козаченко.

       «Де взяти такі кошти фермерам, щоб купити цю землю? Для цього потрібний доступ до середніх та довгострокових ресурсів. Їх не може дати ні підрозділ Світового банку IFC (його можливості обмежені 250-600 $млн), ні будь-яка інша міжнародна фінансова інституція. Ми дуже просили, щоб в Україні був створений іпотечний банк, в якому держава повинна мати контрольний пакет акцій, а частину акцій може мати IFC. Тому що участь IFC в цьому проекті, в першу чергу, унеможливить корупцію. Далі, залучити до участі професійних менеджерів в цей банк, створити міжнародну фінструктуру. І ось тоді можна використати 4 млн га земель у якості застави для отримання фінансування. І це питання потрібно вирішити обов’язково, бо без відповідей на ці питання, Верховна Рада не буде приймати рішення. Для України не є проблемою залучити кошти. Ваші $250-400 млн, які ви готові надавати через українські банки під 30% на 5 років – забудьте про це», – заявив Леонід Козаченко, звертаючись до представників Світового банку.

       Також потрібно передбачити запобіжники, які унеможливлять придбання іноземцями цих земель.

       «Хоча нам хотілось би зробити ринок землі ліберальним, все одно — потрібно унеможливити придбання землі іноземцями хоча б на 10 років. Але нам не вдається це зробити, бодай на рівні публічних акціонерних компаній, зареєстрованих в офшорних зонах», — наголосив Леонід Козаченко.

 

Стартову ціну продажу столичної землі «Родовід банку» знизили втричі

8 жовтня 2018 року

         Фонд гарантування вкладів фізичних осіб шостий раз виставив на аукціон земельну ділянку АТ «Родовід Банк», що ліквідовується. Площа 113, 5 гектари по вул. Озерна в Оболонському районі Києва тепер продається за 1,11 мільярди гривень – на 70 відсотків дешевше від початкової ціни – 3,7 мільярди гривень.

         За оголошенням на сайті "ProZorro.Продажі", заявки на участь в торгах приймаються до 10 жовтня, аукціон відбудеться 11 жовтня.

         Цільове призначення земельної ділянки – будівництво, експлуатація і обслуговування житлових будинків, а також соціально-культурних об’єктів.

  • ДОВІДКОВО

Перший аукціон з продажу «родовідівської» земельної ділянки, що проводився 2 серпня, закінчився безрезультатно. Після цього ще 4 рази намагалися продати ділянку – щоразу за меншою ціною, однак покупців забракло.

 

72% ОТГ вже отримали сільгоспземлі від Уряду

2 жовтня 2018 року

       Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру підбила проміжні підсумки розпочатого Кабінетом Міністрів України у лютому процесу передачі державних сільгоспземель у комунальну власність об’єднаних територіальних громад.

       Станом на 1 жовтня 2018 року 479 об’єднаних територіальних громад отримали у комунальну власність землі сільськогосподарського призначення поза межами населених пунктів загальною площею понад 938,7 тис. гектарів.

       Натепер повністю виконано план-графік передачі державних земель сільськогосподарського призначення у комунальну власність ОТГ у Закарпатській, Івано-Франківській, Кіровоградській та Черкаській областях.

       Як відзначив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк, органи земельних ресурсів взяли на себе організацію робіт із оформлення земельних ділянок, а затрати на проведення інвентаризації компенсував Уряд. «Це якісна передача, в результаті якої ОТГ отримують належним чином оформлені земельні ділянки із кадастровими номерами, чіткими межами, готові для прийняття на баланс, – відзначив він. – Зі свого боку, ми очікуємо ефективного розпорядження цим ресурсом органами місцевого самоврядування, і будемо моніторити реальне використання земель ОТГ, зокрема, відслідковувати динаміку орендних ставок».

       Всього до кінця 2018 року заплановано передачу сільгоспземель ще 183 об’єднаним територіальним громадам.

 

В Україні 8 млн га землі придатні для енергетичних рослин

2 жовтня 2018 року

       В Україні приблизно 8 млн га низькопродуктивних земель, що не застосовуються для вирощування традиційних сільськогосподарських культур, а, отже, вони цілком придатні для багаторічних біоенергетичних рослин. Про це заявив президент Національної академії аграрних наук України Ярослав Гадзало в інтерв’ю Novosti.in.ua, – повідомляє УААНУ.

       «Водночас, за нашими розрахунками, закладка плантацій енергетичних багаторічних рослин на площі 2 млн га дала б можливість повністю замістити природний газ для теплогенерації», – додав президент НААН.

       У 2016 році в Україні виробництво первинної енергії становило 63,6 млн т н.е., імпорт енергоносіїв становив 19,15 млн т н.е. Частина біопалива в структурі кінцевого споживання енергії 3,3%, або 3,3 тис.т н.е. «Таким чином, для заміщення імпортних енергоносіїв в Україні виробництво біопалива треба збільшити приблизно вшестеро. Для повного заміщення імпортних енергоносіїв біопаливом площа під біоенергетичними культурами повинна становити приблизно 3 млн га, а це приблизно 37% від наявної незадіяної площі малопродуктивних земель», – зазначив Ярослав Гадзало.

       Нагадаємо, наразі площа під багаторічними біоенергетичними культурами становить приблизно 6,5 тис. га. На них вирощують вербу (5 тис.га), міскантус (1 тис.га), тополю (0,4 тис.га), а також у меншій кількості світчграс, павловнію тощо.

 

У Києві проведуть інвентаризацію земель

28 вересня 2018 року

       Столиця планує у 2019 році провести інвентаризацію земель. Про це повідомив директор департаменту земельних ресурсів КМДА Петро Оленич.

       – Ми актуалізуємо дані про розподіл земель за користувачами і зареєструємо право комунальної власності за територіальною громадою Києва на всі земельні ділянки, які їй належать. Це означає де-факто завершення земельної реформи у нашому місті…

       Чиновник сподівається, що це дасть значний поштовх для приходу великих інвестиційних компаній у столицю і активізує середній та малий бізнес.

 

Компанія Олександра Гереги отримає до кінця року 4 млрд грн на агропродукції

25 вересня 2018 року, AgroPolit.com

       Компанія нардепа Олександра Гереги за підсумками 2018 року отримає виручку від реалізованої агропродукції близько 4 млрд грн. Пре це повідомив в інтерв’ю «Ліга.Бізнес» голова «Епіцентр-Агро» Василь Мороз.

       Як уже писав AgroPolit.com, протягом двох останніх років Олександр і Галина Гереги купили агроактивів на 150 мільйонів доларів, збільшивши свої земельні володіння з 450 гектарів до 110 тисяч гектарів у п'яти областях. За даними Антимонопольного комітету, за підсумками 2017 року група компанй Гереги – на другому місці за кількістю поданих до комітету аграрних заявок про концентрацію. Раніше була інформація, що народний депутат Олександр Герега скупив низку агроактивів («ОболоньАгро», «Агрохолдинг 2012», «Вінницька аграрно-промислова група» і планує довести цей земельний банк за кілька років до 300 тис. га).

       За словами Мороза, група компаній «Епіцентр К» за три роки розвитку агронапрямку вклала у нього більше 1,1 млрд грн (без витрат на поповнення земельного банку). «Аграрний напрямок матиме в цьому році близько 4 млрд грн виручки від реалізації цієї продукції», – говорить він. Так, «Епіцентр-Агро» планує придбати або побудувати припортовий елеватор в Одеській області, нарощувати земельні площі у Вінницькій, Хмельницькій, Тернопільській та Київській областях.

 

Для киян відкриють земельний кадастр

25 вересня 2018 року

       Електронну систему міського земельного кадастру Києва, доступ до якого роками був обмежений, незабаром відкриють для киян. Про це заявив в інтерв’ю «OpenKyiv» директор Департаменту земельних ресурсів Київської міської держадміністрації Петро Оленич, – повідомляє Главком.

      «У міському земельному кадастрі є достатньо відомостей, щоб забезпечити ефективну роботу електронних систем. Однак протягом останніх 23 років доступ до цих даних був штучно обмежений. Ми відкриваємо цю інформацію для киян», – сказав він.

       Оленич зазначив, що у столиці вже функціонує містобудівний кадастр та інформаційно-аналітична система «Майно», яка забезпечує відкритість даних для усіх охочих.

      «Зараз ми працюємо над тим, щоб створити простий та ефективний механізм постачання даних до цих систем», – запевнив він.

 

Права на оренду землі продаватимуть через систему Prozorro

24 вересня 2018 року

       Сьогодні у Міністерстві економічного розвитку та торгівлі України анонсували запуск електронних аукціонів з продажу прав оренди на сільськогосподарську землю через систему «Prozorro.Продажі». Про це повідомив заступник міністра економічного розвитку та торгівлі України Максим Нефьодов у Facebook.

       За його словами, постанову про початок пілотного проекту з продажу було ухвалено 2 місяці тому.

       «За ці два місяці ми розробили нову електронну процедуру (MVP), яка відповідає всім вимогам закону. Підготували необхідні регуляторні документи. А також заручилися підтримкою міжнародних партнерів», — повідомив Нефьодов.

 

Рада направила до Конституційного Суду "земельний" законопроект

24 вересня 2018 року

      Верховна Рада включила до порядку денного сесії президентський законопроект про зміни до Конституції щодо розвитку фермерства та реалізації прав українців на землю, а також направила його до Конституційного Суду України.

       За ухвалення постанови №6236/П "Про включення до порядку денного сесії Верховної Ради України восьмого скликання законопроекту про внесення змін до статті 41 Конституції України щодо реалізації прав українських громадян на землю, збереження власності на сільськогосподарські землі в руках громадян України та сталого розвитку села на основі фермерських господарств і про його направлення до Конституційного Суду України" в цілому проголосували 267 народних депутатів за мінімально необхідних 226, повідомляє кореспондент Укрінформу.

       Метою законопроекту є створення належних соціально-економічних та суспільно-політичних умов для майбутнього запровадження ефективного та справедливого ринку сільськогосподарської землі та збереження власності на землю в руках широких кіл громадян України, передусім тих, які проживають у сільській місцевості, для забезпечення добробуту сільського населення, сталого розвитку сільських територій, розбудови ефективного агропромислового комплексу, громадянського миру та соціальної злагоди, а також захисту національних інтересів та безпеки держави.

       Законопроектом пропонується доповнити статтю 41 Конституції України новою частиною наступного змісту, що основою аграрного устрою України є фермерське господарство.

       "Зміни до Конституції, які презентує наша команда, стосуються власності на землю... Проголосувавши відповідні зміни, ми пропонуємо визначити, що господарем на українській землі є український фермер, і всю державну політику проводити в інтересах фермерів, малих сімейних господарств, щодо розвитку кооперацій", – зазначив ініціатор законопроекту, лідер фракції Радикальної партії Олег Ляшко.

       Як повідомлялося, законопроект №6236 було зареєстровано в парламенті 24 березня 2017 року.

       Конституційний Суд у своєму висновку матиме визначити, чи не суперечать запропоновані зміни чинним статтям 157 і 158 Основного закону. Так, стаття 157 передбачає, що Конституція не може бути змінена, якщо зміни передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина, або якщо вони спрямовані на ліквідацію незалежності чи на порушення територіальної цілісності України. З іншого боку, статтею 158 визначено, що законопроект про внесення змін до Конституції України, який розглядався Верховною Радою, і закон не був прийнятий, може бути поданий до ВР не раніше ніж через рік з дня прийняття рішення щодо цього законопроекту. Водночас парламент протягом строку своїх повноважень не може двiчi змiнювати однi й тi самi положення Конституцiї.

       У подальшому, відповідно до статті 159 Конституції, законопроект про внесення змін до Конституції України може розглядається Радою за наявності відповідного висновку Конституційного Суду України щодо відповідності законопроекту вимогам статей 157 і 158 Основного закону.

 

На Волині засудили посадовицю ДП "Центр державного земельного кадастру"

24 вересня 2018 року

      Прокурори галузевого відділу прокуратури Волинської області підтримали публічне обвинувачення у кримінальному провадженні щодо начальника відділу Волинської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», обвинуваченої у вчиненні в складі організованої злочинної групи розтрати та заволодіння коштами державного підприємства в особливо великих розмірах, а також службового підроблення, яке спричинило тяжкі наслідки (кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України), – повідомляє пес-служба прокуратури області.

       Як уже повідомлялося, дев'ятеро членів організованої злочинної групи – керівник та працівники регіональної філії ДП "Центр ДЗК" – упродовж 2011- 2013 років заволоділи та вчинили розтрату коштів підприємства на суму майже 1 млн. 200 тис. грн.

       Роль обвинуваченої полягала в тому, що вона підшуковувала підставних осіб для фіктивного працевлаштування й укладання від їхнього імені фіктивних цивільно-правових угод, завіряла за вказівкою керівника філії підробленим підписом такі угоди та долучені до них акти прийому виконаних робіт і розрахунки. Її діями державі було завдано збитків на суму 263 тис. грн.

       З квітня 2015 року жінка перебувала в розшуку та наприкінці грудня 2017 року її було затримано в Аргентині. Попри відсутність договірних відносин між Україною та Аргентинською Республікою у сфері екстрадиції, аргентинські компетентні органи ухвалили рішення про її видачу за запитом української сторони на засадах доброї волі і взаємності, що стало безпрецедентним випадком у сфері міжнародного співробітництва.

       Зваживши на те, що обвинувачена відшкодувала усі завдані її незаконним діями збитки, суд визнав її винною у вчинених злочинах та призначив покарання у виді штрафу в сумі 425 тис. грн., позбавивши права 3 роки обіймати посади, пов’язані з виконанням адміністративно-управлінських та господарсько-фінансових функцій в органах влади та місцевого самоврядування.

       Штраф жінка уже сплатила.

       Провадження щодо інших членів організованої злочинної групи перебувають на розгляді у суді.

 

Громадськість вимагає від Уряду та депутатів плану дій
щодо захисту, збереження та відродження української землі

18 вересня 2018 року

       Всеукраїнський комітет захисту рідної землі та правління Союзу українського селянства, до яких входить 21 громадська організація, фермери, керівники сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, науковці, сільгосптоваровиробники, провели спільне засідання. На ньому учасники зібрання, заслухавши інформацію співголови Комітету Івана Томич та академіка Валерія Жука про кризову ситуацію у сфері земельних відносин та шляхи її врегулювання й обговоривши її, вирішили:

       1. Уряду, Верховній Раді України розробити план дій щодо захисту, збереження та відродження української землі на основі досліджень НААН України та науково розробленої моделі „Селозберігаюча парадигма ринку землі”, затвердженою 27 з’їздом АФЗУ.

       2. Верховній Раді України, Уряду забезпечити виконання коаліційної угоди ( в частині земельних відносин) та рекомендацій парламентських слухань від 21.12.2016 року на тему: „Регулювання обігу земель сільськогосподарського призначення: пошук української моделі”.

       3. Виконати рішення Комітету захисту рідної землі від 17.08.2017 року до 01.11.2018 року, а саме:

  • прийняти закон щодо викупу державою земель у пенсіонерів – власників паїв, бажаючих їх продати та на основі цих земель, створити фермерський земельний фонд;
  • провести інвентаризацію земель сільськогосподарського призначення із відповідною реєстрацією в земельному кадастрі;
  • прийняти закон про передачу фермерських земель постійного користування у власність фермерським господарствам (№ 8236);
  • прийняти нову редакцію закону про оренду землі;
  • продовжити мораторій на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення до 01.01.2022 р.;

      У випадку ігнорування до 1 листопада 2018 року даного рішення Комітет захисту рідної землі оголошує безстрокову Всеукраїнську акцію протесту на захист рідної землі.

 

OpenMarket (ДП “СЕТАМ”) став майданчиком для продажу прав
оренди державної землі

17 вересня 2018 року, Держгеокадастр

       Державне підприємство «СЕТАМ» Міністерства юстиції України та Державна служба з питань геодезії, картографії та кадастру в рамках пілотного проекту впровадження електронних земельних торгів уклали Договір про забезпечення функціонування системи електронних земельних торгів.

       Перші лоти уже в системі OpenMarket за адресою land.setam.net.ua.

       До продажу будуть запропоновані права оренди на 10 ділянок загальною площею 210 гектарів, по дві в Кіровоградській, Одеській, Сумській, Львівській та Чернігівській областях. Згідно із процедурою, визначеною Земельним кодексом України, торги можуть відбутися не раніше ніж через 30 днів після експозиції лотів.

       Важливим етапом запровадження електронних земельних торгів стало доопрацювання Державного земельного кадастру та розробка окремого модулю аукціонів, що стало можливим за підтримки програми EGAP, яка виконується Фондом Східна Європа.

       «СЕТАМ вже має суттєвий досвід з продажу землі. Сукупна вартість земельних ділянок, проданих на OpenMarket, досягла 348,5 млн грн. Торги з продажу оренди землі відбуваються виключно з використанням сучасної технології Blockchain, яка унеможливлює будь-які маніпуляції та корупційні ризики», – наголосив Міністр юстиції України Павло Петренко.

       «За 9 місяців п.р. обсяг земельних торгів Держгеокадастру уже перевищив показник за весь минулий рік. Цей напрям є стратегічним в сфері земельних відносин і потребує постійного вдосконалення та доступності для суспільного контролю. Тому Держгеокадастр активно працює над залученням надійних операторів електронних земельних торгів, щоб забезпечити демонополізацію та максимальну прозорість цього процесу, – сказав перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк, додавши, що СЕТАМ, який має високий рівень експертизи та відсутність репутаційних ризиків зможе забезпечити якісний сервіс та надійність системи. – Від цього партнерства виграють усі учасники земельних відносин – насамперед, фермери».

       «Сукупне подорожчання земельних лотів від Державної виконавчої служби становить 26,6%. Система електронних аукціонів додатково принесла 44 млн грн у державний бюджет. Перевага продажу землі саме через онлайн-аукціон є очевидною: система запроваджує конкуренцію серед покупців, що в свою чергу дає значне підвищення ціни від оціночного рівня в процесі торгів», – зазначив генеральний директор ДП «СЕТАМ» OpenMarket Віктор Вишньов.

       Зауважимо, що земельні аукціони традиційного формату продовжують діяти до внесення змін до Земельного кодексу України. Проект дозволить відпрацювати процедуру переведення в електронний формат та упередити можливі ризики цієї трансформації.

       Нагадаємо: влітку минулого року Кабмін ухвалив постанову №688 від 21 червня 2017 року, реалізація якої сприяє викоріненню зловживань із землею на місцях та забезпечує прозорість і відкритість даної сфери. Тоді Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, представляючи це рішення, зазначив, що суть запропонованих змін полягає у встановленні умов розпорядження землею в частині передачі її в оренду – виключно через електронний аукціон.

       За розрахунками Уряду, зростання надходжень до місцевих бюджетів від передачі державної землі в оренду вже за півтора роки перевищить 1 млрд гривень.

       OpenMarket (ДП “СЕТАМ” Міністерства юстиції України) – це простий та ефективний засіб реалізації майна через мережу Інтернет. Система працює на всій території України з 2014 року.

       Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) – центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

       Територіальні органи Держгеокадастру в 2017 році на торгах реалізували 1837 прав оренди на земельні ділянки загальною площею 42,5 тис. гектарів. У результаті місцеві бюджети отримали 118,7 млн гривень. Середня орендна ставка, що формується на торгах, за останні 5 років збільшилася на понад 10 процентних пунктів та за підсумками 2017 року склала 14,73%.

       За 9 місяців поточного року сума надходжень від земельних торгів до місцевих бюджетів уже перевищила результат за весь минулий рік та склала 129 млн гривень. Середня орендна ставка за результатами аукціонів  зросла до 18,77% від НГО.

       Веб-сайт OpenMarket: om.gov.ua

       Сторінка OpenMarket у Facebook: https://www.facebook.com/setam.gov.

 

За яких умов варто відкривати ринок землі

12 вересня 2018 року

       Коли йдеться про відкриття чи невідкриття ринку землі, то до цього питання якраз не можна ставитися як до чорно-білого. Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів голова Комітету економістів України Андрій Новак, оцінюючи заяву прем’єра Володимира Гройсмана, який виступив за обмеження при відкритті ринку землі.

       «Відкривати ринок, безумовно, потрібно. Інше питання, як. Якщо ринок працюватиме так, як свого часу була проведена приватизація, то такий ринок не потрібен. Якщо ж ми хочемо цивілізований відкритий ринок, то дійсно потрібні певні законодавчі обмежувачі, які знімуть ті штрихи, що в нас є», – зазначив Новак.

       Експерт підкреслив, що українцям потрібен відкритий ринок, але для цього потрібно взяти до уваги обмежувальні заходи, принаймні є три основних.

       «По-перше, потрібно встановити, що землю сільськогосподарського призначення може купувати лише громадянин України. Тоді знімаються страхи на предмет того, що іноземці приїдуть і скуплять українську землю», – уточнив він.

       Крім того, за його словами, має діяти другий обмежувач – максимальна площа, яку може купити один громадянин України, щоб зняти побоювання на кшталт того, що один олігарх скупить усю землю.

       «Третій обмежувач – загальна площа земель сільськогосподарського призначення, яка взагалі може бути в обігу землі», – додав економіст.

       У США лише 20% земель сільськогосподарського призначення є в обігу ринку землі, наголосив він.

       «Тобто мають бути три головних обмежувачі, тоді знімаються всі страхи. Якщо на таких умовах, тоді, безумовно, відкритий ринок землі потрібен, тому що мораторій гальмує величезний інвестиційний потенціал, який може реалізуватися в разі запровадження цивілізованого ринку землі», – пояснив експерт.

       На його думку, мораторій можуть скасувати вже після виборів 2019 року.

       «Поки це ще не принципова вимога МВФ. Потрібно завершити чинну програму з кредиторами, а якщо буде нова, то переговори можна починати з нуля», – резюмував Андрій Новак.

 

Майже 200 тисяч гектарів сільгоспземель оброблятиме в Україні
саудівська компанія

12 вересня 2018 року

         Сьогодні, 12 вересня 2018 року офіційно повідомлять про купівлю саудівською компанією українського холдингу. Про це повідомляє ТСН.ua

         Мова йде про агрохолдинг «Мрія» (Mriya Agro Holdong Plc), пише Bloomberg. Покупець – британський підрозділ саудівської сільськогосподарської та тваринницької інвестиційної компанії
The Saudi Agricultural & Livestock Investment Co (Salic), єдиним акціонером якої є Державний інвестиційний фонд Саудівської Аравії.

         Salis вже працює і обробляє в Україні 45 тисяч гектарів землі. Завдяки поглинанню «Мрії»
її земельний ресурс зросте до 200 тисяч гектарів.

  • ДОВІДКОВО

         У серпні цього року «Мрія» завершила чотирирічний процес реструктуризації проблемного боргу 1,1 мільярди доларів. Компанія щороку обробляла не менше 165 тисяч гектарів землі у Тернопільській, Хмельницькій, Івано-Франківській, Чернівецькій, Львівській та Рівненській областях, потужності елеваторів і зерносховищ, що їй належать, становлять 380 тисяч тон. У власності «Мрії»  насіннєвий завод виробничою потужністю понад 600 тисяч тонн насіння на добу.

 

Парубій виступає за проведення роз'яснювальної кампанії
щодо лібералізації ринку землі

12 вересня 2018 року

       Голова Верховної Ради Андрій Парубій наголошує, що перед внесенням до парламенту ініціатив про лібералізацію ринку землі необхідне проведення загальнонаціональної роз'яснювальної кампанії.

       Про це він сказав на форумі "Повна мобілізація: спільний план дій", повідомляє кореспондент Укрінформу.

       «Тут замало говорити – внесіть закон і проголосуйте. Не може Верховна Рада кардинально відрізнятися від тих електоральних настроїв, які є на вулиці...В даному випадку, окрім просто технічного винесення закону і його голосування, має бути проведена загальнонаціональна кампанія з роз'яснення, що відсутність лібералізації – це щоденне обкрадання в першу чергу українського селянина», – зазначив Голова ВР.

       Парубій додав, що у відсутності лібералізації цього ринку і продовженні мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення зацікавлені багато «великих центрів».

       «Надто багато великих центрів діють проти лібералізації ринку землі. Найбільші землевласники за тіньовими схемами приватизували більшість землі і тепер фінансують те, щоб переконати суспільство, що в українця хочуть забрати останнє його добро і майно – чорнозем», – підкреслив спікер.

 

Гройсман категорично проти відкриття ринку землі усього для усіх

12 вересня 2018 року

       Прем’єр-міністр Володимир Гройсман вважає, що варто дозволити українцям продавати та купувати землю один в одного в зафіксованому розмірі, водночас земля не повинна потрапити у руки великих агрохолдингів.

       Про це він сказав під час форуму Реанімаційного пакету реформ «Повна мобілізація: спільний план дій», повідомляє кореспондент Укрінформу.

       “Я категорично проти відкриття ринку земель усього для усіх і на всі сторони. От я проти і це моя позиція, як громадянина України. Це для мене є принциповим питанням. Вважаю, що треба дати можливості українцям один у одного купувати землю в обмеженій кількості і для відповідного фахового використання”, – сказав Гройсман.

       На його переконання, найоптимальнішу модель земельних відносин можна підібрати. “Я вважаю, що земля – це дуже серйозний наш національний актив. І тут треба підходити дуже виважено. Я розумію, що ліберальний підхід і треба все відкрити, але, повірте, не все те золото, що блищить”, – додав Прем'єр-міністр.

       Гройсман запевнив, що уряд готовий до відкритої дискусії стосовно проведення земельної реформи.

 

У Київській області правоохоронці викрили розкрадання державних земель

11 вересня 2018 року, РБК-Украина

       Працівники слідчого управління поліції Київської області викрили злочинну схему з розкрадання тисячі гектарів державних земель. Про це повідомляє Відділ комунікації поліції Київської області.

       Повідомляється, що за процесуальним керівництвом прокуратури Київської області правоохоронці викрили розкрадання тисячі гектарів особливо цінних земель сільськогосподарського призначення в Обухівському районі.

       "З метою незаконної наживи та зосередження землі у володінні одного приватного підприємства, інженер-землевпорядник, зловживаючи своїми повноваженнями, підробила та погодила проект приватизації 5 тисяч гектарів земель", – повідомили в поліції.

       Зазначається, що внаслідок злочинних дій посадовця державі та фізичним особам завдані матеріальні збитки на суму понад 29 мільйонів гривень.

       "На даний час досудове слідство триває. Поліцейські нададуть правову оцінку діям службових осіб органів Держгеокадастру Київської області та органів місцевого самоврядування, в межах яких вибули землі", - відзначили у відомстві.

 

Розслідування щодо надання землі біля Світязя на контролі в Генпрокуратурі

11 вересня 2018 року, Волинська обласна рада

       У Генпрокуратурі України відреагували на звернення Волиньради щодо правомірності надання у власність громадянам земельних ділянок поблизу озера Світязь, законності дій посадових осіб Головного управління Держгеокадастру у Волинській області та з інших питань.

       "Генеральною прокуратурою України 23.08.2018 ініційовано апеляційний перегляд рішення господарського суду Волинської області, яким відмовлено у задоволенні позову Маневицької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, ТОВ «Терлан-Ком» про визнання незаконними наказів та витребування земельних ділянок.

       Крім того, законність при відчуженні та оформленні права власності громадян на земельні ділянки, які перебували у державній власності, про які згадується у зверненні, перевіряється у межах №42018030000000076, № 12016030210000235, розслідування з яких триває. Хід досудового розслідування перебуває на контролі Генеральної прокуратури України.

       Разом з тим Генеральною прокуратурою України до уповноважених органів - Міністерства екології та природних ресурсів України, Державного агентства лісових ресурсів України, Державного агентства водних ресурсів України та Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру надіслано листи з пропозицією повідомити про встановлені порушення вимог чинного законодавства при відведенні земельних ділянок, які перебували у державній власності.

       Після отримання інформації від уповноважених органів, за наявності підстав, буде вирішено питання про вжиття інших заходів щодо захисту інтересів держави", – повідомила облраду заступник Генерального прокурора.

 

Україна не використовує свого потенціалу земельних ресурсів

11 вересня 2018 року

       Про це заявив директор Національного наукового центру «Інститут землеробства НААН», академік НААН Віктор Камінський, повідомляє прес-служба НААН.

       – Із 60,3 млн га земель майже 72% (41,8 млн га) становлять сільськогосподарські угіддя, що налічують 33,19 млн га ріллі (55%), 7,63 млн га природних кормових угідь, сіножатей і пасовищ (12,6%). Однак ефективність використання земель сільськогосподарського призначення в Україні є значно нижчою, ніж у середньому по Європі. І це зважаючи на те, що розораність земель в Україні є найбільшою в світі та досягла 56% території держави і наближається до 80% сільськогосподарських угідь, – сказав він.

       Задля вирішення цієї проблеми, як зазначив Камінський, вчені ННЦ «Інститут землеробства НААН» та установ мережі Національної академії аграрних наук України проводять масштабні дослідження з вивчення особливостей ведення сучасного землеробства.

       – Значну увагу приділено підвищенню родючості ґрунтів, відтворенню та збереженню гумусного стану, а також формуванню корисних мікроорганізмів у ньому. Науковцями розроблено різноротаційні сівозміни, що можуть забезпечити до 30% приросту зернових одиниць із 1 га сівозмінної площі. Науково обґрунтовано сучасні системи обробітку ґрунту, що забезпечують накопичення та раціональне використання вологи впродовж вегетаційного періоду рослин. Крім того, вивчено та запропоновано до впровадження низку сучасних органо-мінеральних добрив, що вироблені з місцевих ресурсів і сировини. Проводяться дослідження щодо застосування осушування та зрошення земель та підвищення продуктивності культур на таких землях. Створюються високопродуктивні сорти рослин, адаптовані до нестабільних погодних умов, і розробляються технології їх вирощування, – розказав він.

 

Президент НААН Ярослав Гадзало попередив
про суттєве погіршення стану сільськогосподарських земель

5 вересня 2018 року

       Екологічний стан сільськогосподарських земель протягом останнього часу значно погіршився. Про це заявив Президент Національної академії аграрних наук України Ярослав Гадзало на засіданні Президії академії з питань стратегії розвитку новітніх ґрунтозахисних систем землеробства і землекористування в Україні.

      «Високий рівень розораності угідь, зокрема на схилах різної крутизни, значне розширення посівів просапних культур, повне припинення виконання комплексу робіт із захисту ґрунтів від ерозії призводить до суттєвого погіршення екологічного стану сільськогосподарських земель. Ці проблеми лише загострюються в умовах тенденції до змін клімату», – сказав він.

      За словам президента НААН, необхідно стимулювати виробників до раціонального використання земельних ресурсів із метою відновлення деградованих земель, зниження екологічного навантаження на довкілля, уникнення опустелювання територій.

       «З огляду на ситуацію, що склалася в землекористуванні держави, виникає нагальна потреба в розробленні нових еколого-економічних підходів до аграрного землекористування та всебічного обґрунтування тих пріоритетів, які визначили б принципово нові шляхи раціонального використання земельних ресурсів із метою підвищення ефективності використання потенціалу земель сільськогосподарського призначення, розвитку високоефективного конкурентоспроможного сільськогосподарського виробництва, мінімізації та досягнення нейтрального рівня деградаційних процесів», – сказав він.

       За словами президента НААН, сьогодні існує необхідність розроблення стратегії розвитку новітніх ґрунтозахисних систем землеробства і землекористування в Україні.

       «Національний науковий центр «Інститут землеробства НААН» у співпраці з науковими установами Національної академії аграрних наук України виконав комплекс досліджень із розвитку наукових основ формування та впровадження систем землеробства, що є підґрунтям для опрацювання стратегічних напрямів новітніх ґрунтозахисних систем землеробства та землекористування в Україні», – зазначив Ярослав Гадзало.

      «Опрацювання вищеозначених положень та рекомендацій сприятиме реалізації державної політики, спрямованої на збалансоване використання й охорону ґрунтів України, захист ґрунтів від виснаження, деградації та забруднення, сприятиме продовольчій, екологічній, енергетичній і соціальній безпеці нашої держави», – вважає Ярослав Гадзало.

 

Організатори земельних аукціонів 6 місяців із 7 працюють 
з мінусовим показником – за цей час до місцевих бюджетів
не надійшло понад 260 мільйонів 318 тисяч гривень

 5 вересня 2018 року

       Про це повідомляє редакція журналу «Землевпорядний вісник», яка підсумувала невдало проведені торги в розрізі областей і вирахувала суми недовиторгу по кожній із них. Найневдаліше працюють організатори торгів Львівської, Київської, Житомирської, Дніпропетровської областей та Києва. Тут місцеві бюджети відповідно недоотримали 108 млн 520 тис грн., 67 млн 14 тис, 26 млн 16 тис, 14 млн 771 тис та 13 млн 101тис гривень від оголошених, підготовлених і безуспішно проведених земельних аукціонів.

       З підготовленої таблиці, що пропонує редакція журналу, можна довідатися  скільки коштів не надійшло до бюджетів інших місцевих громад. (Більше про результати земельних аукціонів можна довідатися з рубрики нашого сайту – "Що, де і за скільки продано").

Назва областей

Сума недовиторгу (грн)

Вінницька

-152299,57

Волинська

-2703280,49

Дніпропетровська

-14771028,88

Донецька

-1082115,36

Житомирська

-26016554,89

Закарпатська

-4102581,58

Запорізька

-2480198,17

Івано-Франківська

-11319699,86

Київська

-67014179,53

Кіровоградська

-2325279,52

Луганська

-3279,20

Львівська

-108520492,86

Одеська

-110106,00

Рівненська

-158093,61

Сумська

-452113,38

Тернопільська

-59166,74

Харківська

-532975,37

Херсонська

-801885,00

Хмельницька

-1309556,96

Черкаська

-1766778,18

Чернівецька

-407071,57

Чернігівська

-1128709,33

м. Київ

-13101275,00

Загалом по Україні

-260318721,05

 

Земельні ресурси України спустошує надмірна ерозія ґрунтів: 
на кожну тонну отриманого зерна припадає майже 10 тонн змитого ґрунту

31 серпня 2018 року

       Про це заявив Президент Національної академії аграрних наук України Ярослав Гадзало на засіданні Президії академії з питань стратегії розвитку новітніх ґрунтозахисних систем землеробства і землекористування в Україні, повідомляє сайт НААН.

       — Повсюдно у сільськогосподарському виробництві відмічається висока ступінь розораності сільськогосподарських угідь, надмірна насиченість сівозмін просапними культурами, недотримання науково обґрунтованого чергування культур при виробництві продукції рослинництва, невиконання комплексу заходів щодо підвищення і збереження родючості ґрунтів, нехтування основних вимог ґрунтозахисного землеробства в аграрному землекористуванні держави, що спричиняють деградаційні процеси, які останнім часом досягли небувалого розміру, — зазначив учений.

       Особливо небезпечного характеру, за словами президента НААН, набула ерозія і глобальна дегуміфікація ґрунту.

       — За опублікованими даними Світового банку, в сільськогосподарському виробництві України з кожного долара доданої вартості в результаті ерозії втрачається біля третини, а на кожну тонну отриманого зерна припадає біля 10 тонн змитого ґрунту в результаті ерозії. Це означає, що охорона ґрунтів від ерозії є однією з найважливіших проблем, без вирішення якої досягнення сталого розвитку аграрної галузі неможливе, — додав Ярослав Гадзало.

 

На земельні ділянки заступника мера Луцька суд наклав арешт

30 серпня 2018 року

       Суд наклав арешт на чотири земельні ділянки заступника мера Луцька Олександра Рачкова, що підозрюється детективами НАБУ в пособництві в одержанні неправомірної вигоди суддею Шацького районного суду Волинської області Наталією Сушик. Таке рішення ухвалив суддя Солом'янського районного суду Києва.

       Під час досудового розслідування детективи встановили, що заступнику мера Луцька на праві приватної власності належать земельні ділянки площами 0,7533 га, 0,7896 га, 1,1455 га та 0,8076 га, розташовані у Ратнівському районі Волинській області. Оскільки судом Рачкову відповідно до Кримінального кодексу може бути призначено покарання у вигляді конфіскації майна, Нацбюро просило накласти на землю арешт. Суддя клопотання задовольнив і заарештував землю шляхом накладення заборони на її відчуження.

 

Сім тисяч гектарів територій Донбасу необхідно очистити
від вибухонебезпечних предметів

30 серпня 2018 року

       За час проведення операції об'єднаних сил – ООС неочищеними від вибухонебезпечних предметів залишаються 7 тисяч гектарів територій. Про це на брифінгу про стан виконання заходів протимінної діяльності в Україні повідомив начальник Управління екологічної безпеки та протимінної діяльності Міністерства оборони України полковник Максим Комісаров.

       Очищено від вибухонебезпечних предметів лише 29 гектарів. Робота з розмінування українських східних земель буде проходити не один рік, – заявив полковник.

 

Стартова модель ринку землі має бути вкрай консервативною,
з можливістю подальшої лібералізації, – Шеремета

29 серпня 2018 року

       Впровадження в Україні ринку землі має базуватись на низці запобіжників, подібних до тих, що діють в країнах Європейського Союзу. Про це заявив заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань розвитку фермерства Віктор Шеремета під час виступу на круглому столі на тему «Пріоритетні завдання Комітету Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин на період роботи дев'ятої сесії Верховної Ради України восьмого скликання», – повідомляє прес-служба Мінагрополітики.

       На його думку, за виконання цих умов та впровадження механізмів пільгового кредитування невеликих гравців для викупу земельних ділянок, навіть та частина сільгосптоваровиробників, які зараз з пересторогою відносяться до скасування мораторію, не будуть чинити супротиву запуску ринку.

       «Нам треба готуватись до ринку землі. Я розумію, що не всі мої колишні колеги-фермери підтримують ринок, але якщо відпрацювати механізм іпотеки і дати фінансовий ресурс, запровадити запобіжники, які існують в ЄС, та перенести їх в наші реалії, то я вважаю, що супротиву ринку землі не буде», – сказав Віктор Шеремета. Він додав, що на старті модель ринку землі має бути максимально виваженою, «щоб не наламати дров», а згодом можна буде її лібералізувати та поступово відпускати ринок.

       Нагадаємо, що концепція національної моделі обігу земель сільськогосподарського призначення була напрацьована робочою групою під керівництвом першого заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Максима Мартинюка в тісній співпраці з науковцями, учасниками ринку, фермерською спільнотою, експертним середовищем, представниками Стратегічної групи радників з підтримки реформ в Україні, Офісу реформ, народних депутатів України. Відповідна робоча група була утворена наказом Мінагрополітики від 30.05.2017 № 275.

       Серед базових положень концепції:        

  • Набувачами земель сільськогосподарського призначення є виключно громадяни України. Іноземні громадяни та особи без громадянства не мають права набувати землі сільськогосподарського призначення у власність.
  • Передбачено встановлення граничних розмірів земель сільськогосподарського призначення, які можуть перебувати у власності однієї особи та антиспекулятивних механізмів (стягнення державного мита) у випадку перепродажу земельної ділянки протягом перших трьох років.
  • Поточним користувачам гарантується збереження земельного банку у випадку зміни власника земельної ділянки.
  • Вводять цінові індикативи на земельні ділянки протягом перших двох років після скасування мораторію на рівні не нижче нормативної грошової оцінки. Ціни всіх угод купівлі/продажу, за якими реєструються права власності, підлягають державній реєстрації, що дозволить НБУ проводити регулювання ринку іпотеки.
  • Створюються преференційні умови для купівлі землі невеликими гравцями, в першу чергу – фермерськими господарствами, зокрема, через механізм часткового гарантування кредитів.

       Також, враховуючи рекордну заполітизованість питання ринку землі в Україні та існування в суспільстві багатьох міфів, що свідомо культивуються деякими політиками, урядова команда за підтримки міжнародних донорів та інституцій, громадських організацій проводить послідовну кампанію щодо зміни суспільної думки щодо ринку землі в Україні.

 

На Волині перед судом постане керівник філії ДП "Центр ДЗК",
яку обвинувачують в заволодінні та розтраті майже 1,2 мільйона гривень

29 серпня 2018 року,
Прес-служба прокуратури Волинської області

       Прокуратура Волинської області затвердила і скерувала до суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо начальника відділу Волинської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», яку обвинувачують у вчиненні в складі організованої злочинної групи розтрати та заволодіння коштами державного підприємства в особливо великих розмірах, а також службового підроблення, яке спричинило тяжкі наслідки (кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України).

       Дев'ятеро членів організованої злочинної групи – керівник та працівники регіональної філії ДП "Центр ДЗК" – упродовж 2011-2013 років заволоділи та вчинили розтрату коштів підприємства на суму майже 1 млн 200 тис. грн.

       Роль обвинуваченої полягала в тому, що вона підшуковувала підставних осіб для фіктивного працевлаштування й укладання від їхнього імені фіктивних цивільно-правових угод, завіряла за вказівкою керівника філії підробленим підписом такі угоди та долучені до них акти прийому виконаних робіт і розрахунки.

       Зауважимо, що з квітня 2015 року жінка перебувала в розшуку та наприкінці грудня 2017 року її було затримано в Аргентині. Попри відсутність договірних відносин між Україною та Аргентинською Республікою у сфері екстрадиції, аргентинські компетентні органи ухвалили рішення про її видачу за запитом української сторони на засадах доброї волі і взаємності, що стало безпрецедентним випадком у сфері міжнародного співробітництва.

       Невдовзі обвинувачена постане перед судом, який обере їй покарання.

       Провадження щодо інших членів організованої злочинної групи теж перебувають на розгляді у суді.

 

Законопроекту про обіг земель залишилося чекати недовго

29 серпня 2018 року

       Під час круглого столу, на якому обговорювалися пріоритетні завдання на період роботи дев'ятої сесії Верховної Ради України, йшлося і про земельну реформу. Заступник голови комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Олександр Бакуменко на своїй сторінці у Facebook повідомив, що «при аграрному Комітеті створена робоча група з напрацювання пропозицій щодо проведення земельної реформи. До складу цієї робочої групи увійшли народні депутати України – члени Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин, представники Мінагрополітики, Держгеокадастру, аграрних асоціацій, експерти Світового Банку та науковці. Опрацьовано вже значну кількість матеріалів і зовсім скоро ми матимемо проект Закону про обіг земель сільськогосподарського призначення».

 

Аграрний комітет визначився з пріоритетами до кінця 2018 року

27 серпня 2018 року

       3 вересня розпочинається дев'ята сесія Ради 8-го скликання. Тож як голова земельного підкомітету Аграрного комітету хотів би коротко окреслити пріоритети нашої роботи на цей період, - написав сьогодні у Фейсбуці народний депутат Олег Кулініч.

       1. Перше – це антирейдерський законопроект № 8121. Законопроект «Про внесення змін до Земельного кодексу України та деяких інших законодавчих актів щодо протидії рейдерству» був прийнятий у першому читанні в кінці минулої сесії. Літом ми працювали над підготовкою його до другого читання і, маю надію, що він скоро буде винесений на розгляд комітету, і потім, якомога швидше, - в сесійний зал. Бо рейдерство – це проблема №1.

       2. Також на друге читання в зал потрібно виносити законопроект № 7060 «Про внесення змін до Земельного кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання створення і розвитку сімейних фермерських господарств та припинення корупційних зловживань у сфері розпорядження землями державної та комунальної власності».

       3. Ще не розглядався на Комітеті законопроект №6255 «Про внесення змін до Земельного кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо оформлення прав на землю під об'єктами енергетики». Тож це потрібно зробити, адже законопроект вкрай важливий для нашої економіки.

       4. В пріоритетах також вирішення питання земель постійного користування. Земельний кодекс передбачає право постійного користування землею для різноманітних державних та комунальних підприємств. Але постійний користувач, згідно з тим же Земельним кодексом, не може передати будь-яку частину своїх земель у тимчасове користування іншій особі. В Україні безліч землекористувачів, які мають величезні масиви землі у постійному користуванні. Дуже часто постійні користувачі такої землі просто не в змозі використовувати всю землю, яка перебуває у них в користуванні. В результаті, і самі вони господарської діяльності на цій землі не ведуть, а передати її аграрним підприємствам та фермерам за будь-якими договорами не можуть — законодавство забороняє. Цю проблему треба вирішувати на законодавчому рівні.

       Схожу проблему ми маємо і при узгодженні окремих положень Земельного і Лісового кодексів, що також вимагає законодавчого вирішення. Земельний кодекс не надає постійному користувачу земельної ділянки права передавати її у користування третім особам. Проте положення Лісового кодексу фактично передбачають це право, але під виглядом надання у користування не земельної, а лісової ділянки. В результаті, такі договори не відображаються ні у Державному земельному кадастрі, ні у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Процедура надання лісової ділянки у користування не є прозорою, адже вимоги Земельного кодексу щодо обов’язковості проведення земельних торгів тут не застосовуються.

       5. Важливим є контроль за впровадженням закону по консолідації земель. Нещодавно Президент підписав наш закон про земельну консолідацію, і я вітаю з цим усіх колег по Аграрному комітету, більшість з яких були співавторами цього фундаментального закону. Тепер Кабмін повинен розробити підзаконні акти, які б дозволили цьому закону запрацювати. Закон покликаний нарешті навести лад у земельних масивах і вирішити величезну кількість земельних проблем, які не вирішувались не те що роками, а десятиліттями. Тому роль Аграрного комітету полягає як у контролі, так і в нормотворчій та організаційній роботі з впровадження цього закону на практиці.

       6. Ну і останнє, але головне – це землі за межами населених пунктів. Уже два з половиною роки пройшло від прийняття у першому читанні законопроекту 4355. Без руху лежать наш законопроект 7118-1 і урядовий 7118. Зрозуміло, що є багато сил в Україні, які протистоять процесу земельної децентралізації і не хочуть віддавати землю громадам. Але ми як Аграрний комітет маємо теж сказати своє слово і рухати ці ініціативи, без яких земельна реформа ніколи не буде завершеною.

 

Мін’юст випустив відеоролик про особливості спадкування
земельної ділянки за законом та заповітом

27 серпня 2018 року, Міністерство юстиції України

       Міністерство юстиції України разом з Онлайн-будинком юстиції за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» в межах проекту «Я МАЮ ПРАВО!» презентувало інформаційно-навчальний відеоролик із серії «Знай своє право на землю» на тему «Право власності на земельну ділянку у порядку спадкування за законом та заповітом».

       Фахівці Мін’юсту пояснюють особливості спадкування прав та майна особи, яка померла.

       Так, статтями 1217-1219 Цивільного кодексу України визначено, що спадкування - це перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування земельної ділянки здійснюється за законом або заповітом. Спадкоємцем за заповітом є особа, визначена у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини, здійснюється спадкування за законом.

       У відеоролику Міністр юстиції України Павло Петренко роз’яснює, хто має право на спадщину, коли видається свідоцтво про спадщину, які необхідні документи для оформлення спадщини.

       Зокрема важливо знати, що спадкоємці за законом поділяються на декілька черг і кожна з них успадковує майно лише у разі, якщо попередня черга його не успадкувала.

      Також, переглянувши відео, можна буде дізнатися, які права та обов’язки не можуть спадкуватися та які дії необхідно здійснити спадкоємцю для оформлення права власності на земельну ділянку.

       Нагадуємо, згідно зі статтею 1225 Цивільного кодексу України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю (державні акти на право власності на земельні ділянки видавалися до 2013 року) або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб, право користування чужою земельною ділянкою для забудови та право користування чужим майном.

 

За затвердження технічної документації земельних ділянок 
голова Полонської райдержадміністрації, що на Хмельниччині, 
вимагав 32 900 доларів США

22 серпня 2018 року

       – Посадовець вимагав від представника одного з фермерських господарств грошові кошти у розмірі 32 900 доларів США за винесення розпорядження про затвердження технічної документації земельних ділянок загальною площею 94 га для ведення сільського господарства терміном на 10 років, – повідомляє відділ зв’язків із громадськістю та ЗМІ Генеральної прокуратури України.

       21 серпня 2018 року під час одержання чергової частини неправомірної вигоди в сумі 15 700 доларів США вказану особу затримано, вилучено речові докази.

       На даний час проводяться першочергові слідчі дії, за результатами яких особі буде повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України. Готується клопотання до суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

 

62 % громадян України виступають проти вільної торгівлі землею

20 серпня 2018 року

       Згідно з даними соціологічного опитування, проведеного Центром “Соціальний моніторинг”, 62 % громадян України виступають проти вільної торгівлі землею.

       Ця цифра прозвучала на прес-конференції директора Центру Дмитра Дмитрука.

       Як свідчить дослідження, 9,2 % тих, що брали участь в опитуванні, — за вільну торгівлю лише маленькими ділянками землі, 5,2 % респондентів вважають, що продавати можна лише землі сільгосппризначення, 5,3 % — навпаки, що предметом торгівлі повинні бути тільки несільськогосподарські землі.

       Лише 6,8 % респондентів виступили за торгівлю нею без усяких обмежень.

 

Мін'юст: мораторій на землю – чинник правопорушень в агросфері

9 серпня 2018 року

       Мораторій на купівлю-продаж земель є чинником правопорушень в агросфері.

       Про це пише Олена Сукманова, заступниця Міністра юстиції з питань державної реєстрації, у своїй колонці для Економічної правди.

       Як зазначає Сукманова, "за законом пріоритетне право на викуп земельної ділянки має її орендар. Тому зараз і почалися такі собі орендні війни, коли багато хто за будь-яку ціну хоче мати в оренді землю, щоб у випадку зняття мораторію мати право її викупу".

       За словами заступниці міністра юстиції, кандидати в орендарі застосовують всі доступні методи: і підробляють договори оренди, і використовують психологічний тиск, і залякують власників земельних ділянок тим, що після зняття мораторію їх землю примусово викуплять за смішні гроші тощо.

       "Зараз важко спрогнозувати, коли і за яких умов буде скасовано цей мораторій. Це рішення за політиками. Але всі повинні чітко розуміти, що ця міра є тимчасовою. А тому головним завданням органів виконавчої влади був і є захист права власності людей на землю за будь-яких обставин", – каже вона.

 

На електронних торгах арештованим майном продано землі
на 350 мільйонів гривень

9 серпня 2018 року

       Сукупна вартість земельних ділянок, проданих на електронних торгах арештованим майном –
на OpenMarket (ДП “СЕТАМ”), досягла 348 431 446 гривень.

       “Сукупне подорожчання лотів від Державної виконавчої служби становить 26,6%. Тобто, система електронних аукціонів додатково принесла 44 млн грн. Це підкреслює перевагу продажу землі саме через аукціон: відкритість та змагальність породжують сильну конкуренцію серед покупців. Це дає напруженні торги та значне підвищення ціни від оціночного рівня” – розказав генеральний директор ДП “СЕТАМ” Віктор Вишньов.

       За повідомленням прес-служби Мінюсту, загальна кількість успішних торгів землею з 5 жовтня 2016 року – 717 лотів.

       “Як приклад, лот в Києво-Святошинському районі подорожчав у ході торгів у 4,21 раза, тобто на 321%”, – додав Віктор Вишньов.

       Загальна сума продажу з торгів арештованою землею з 5 жовтня 2016 року – 348 431 446 гривень.

       “Ми готові стати майданчиком для ринкового продажу ріллі. За умови, коли незрозуміла вартість землі, саме електронні аукціони зможуть сформувати адекватну ціну, особливо, якщо торги матимуть всебічне охоплення”, – підкреслив генеральний директор ДП “СЕТАМ” Віктор Вишньов.

ТОП-5 найдорожчих лотів, що надійшли від Державної виконавчої служби:

Стартова ціна

Ціна продажу

Загальна площа, га

Адреса

1 546 000.00

6 508 660.00

1,6307

Київська обл., Києво-Святошинський р-н, Крюківщинська с/р

22 571 199.00

24 000 000.00

5,7327

Київ, Оболонський р-н, вул. Прирічна

7 020 817.00

7 020 817.00

0,4141

Київ, вулиця Радужна

3 060 807.00

3 060 807.00

0,0987

Київ, Солом'янський район, вул. Дружня

2 782 000.00

2 921 100.00

0,0326

Київ, вул. Саксаганського, 37

Довідково

ДП «СЕТАМ» розпочало роботу в серпні 2015 року. Як система електронних торгів арештованим майном СЕТАМ працювала в експериментальному режимі з 1 травня 2014 року в Києві, Київській, Львівській та Вінницькій областях. Пізніше цей експеримент розширили на Чернігівську, Запорізьку, Одеську, Івано-Франківську та Харківську області, а нині вона працює на всій території України.

Головна місія ДП «СЕТАМ» – сприяння реалізації державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів або посадових осіб.

 

Подільська земля дарує щедрий ужинок ранніх зернових

7 серпня 2018 року

       Землі Хмельниччини радують хліборобів щедрим урожаєм ранніх зернових. Тут уже намолочено понад 1 млн тонн зерна нового врожаю при середній врожайності 5,5 т/га. Це натепер є найкращим показником по Україні. Сайт Хмельницької ОДА зазначає, що найпродуктивнішими є земельні ділянки Чемеровецького району – на тамтешніх чорноземах нині намолочують по 7 тонн зерна з кожного гектара.

       Із кожного гектара земельних угідь озимої пшениці цьогоріч збирають по 5,7 тонни дорідного збіжжя – це на 2 центнери більше ніж торік. Всього в області очікують зібрати понад 3 млн тонн зерна при середній урожайності 6,0 т/га.

       Від земельного клину кукурудзи, що посіяна на загальній площі 206 тис. га, а це на 20 тис. га більше ніж минулого року, очікують урожайність в межах 8,0-8,5 тонн зерна з гектара.

       Подільські орендатори земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у 2018 році будуть з прибутком.

 

За минулий тиждень надано у власність учасникам АТО 800 земельних ділянок загальною площею понад 1 207 гектарів

6 серпня 2018 року

      За минулий тиждень головними управліннями Держгеокадастру в областях прийнято 1 013 наказів про виділення земельних ділянок учасникам АТО та родинам загиблих воїнів. Найбільше наказів про передачу земельних ділянок із земель сільськогосподарського призначення державної власності прийнято головними управліннями Держгеокадастру у Вінницькій – 174, Сумській – 151, Чернігівській – 143, Черкаській – 85 областях.

      За цей же період головними управліннями Держгеокадастру в областях надано у власність учасникам АТО 800 земельних ділянок загальною площею понад 1 207 гектарів. Найбільше ділянок із земель сільськогосподарського призначення державної власності надано у Вінницькій – 172, Сумській – 92, Житомирській – 88, Хмельницькій – 65 областях, - повідомляє Держгеокадастр.

 

За минулий тиждень перелік земельних ділянок, які можуть бути реалізовані на аукціонах, поповнився ще 23-ма ділянками загальною площею понад 251 гектар

6 серпня 2018 року

      Натепер перелік включає 8280 земельні ділянки загальною площею 153 728 гектарів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства та інших сільськогосподарських потреб.

      Полтавська область додала до переліку 12 ділянок (147,98 га), Одеська — 5 ділянок (79,42 га), Чернівецька – 4 (8,00 га), Дніпропетровська  та Рівненська  — по 1 (відповідно 10,30 та 6,00 га).

      Конкретнішу інформацію про місце розташування ділянок, їх площу, цільове призначення  та кадастровий номер (за наявності) у розрізі районів усіх областей можна довідатися на цьому ж сайті у розділі  «Ділянки, що готуються до продажу».

 

Держгеокадастр взяв участь у роботі Комітету експертів ООН
з глобального управління геопросторовою інформацією (UN-GGIM)

6 серпня 2018 року

      Делегація Держгеокадастру взяла участь у 8-му засіданні Комітету експертів ООН з глобального управління геопросторовою інформацію (UN-GGIM), що проходить у штаб-квартирі ООН у м. Нью-Йорку (США).

      У рамках заходу учасники обговорили актуальні питання, зокрема стосовно адміністративного регулювання та управління земельними ресурсами, геодезичної діяльності, законодавчих та політичних рамкових умов для запровадження інфраструктур геопросторових даних, морської геопросторової інформації.

      Також під час засідання комітету експертів було затверджено документ «Інтегровані рамки щодо геопросторової інформації» («Integrated Geospatial Framework»), який було спільно розроблено експертами UN-GGIM та Світового банку. Цей документ містить чіткі рекомендації щодо створення інфраструктур геопросторових даних на національному рівні.

      «Хочу подякувати UN-GGIM за прийняття документа щодо інтегрованих геопросторових рамок. Цей документ є надзвичайно важливим для країн, що розвиваються, та для тих, які розпочали формування національної геопросторової політики, та буде слугувати практичним посібником у процесі створення інфраструктур геопросторових даних на національному рівні. Повністю підтримуємо принципи, що визначені у зазначеному документі», – зазначила Людмила Шемелинець, перший заступник Голови Держгеокадастру.

      На сьогодні питання управління геопросторовою інформацією на національному, регіональному та глобальному рівнях набувають все більшого значення: ефективне використання геопросторових даних дозволить задовольнити потреби суспільства в актуальній та офіційній інформації, ефективно приймати управлінські рішення, уникнути дублювання робіт, а також збільшити інвестиційну привабливість.

ДОВІДКОВО

      Комітет експертів ООН з глобального управління геопросторовою інформацією (UN-GGIM) – це консультаційно-дорадчий орган ООН, який об’єднує національних експертів з різних країн світу та забезпечує платформу для обговорення актуальних питань геопросторової інформації.

      У рамках UN-GGIM було утворено 5 регіональних відділень, зокрема Європейське відділення Комітету експертів ООН з глобального управління геопросторової інформації (UN-GGIM:Europe). Держгеокадастр бере активну участь у діяльності робочих груп UN-GGIM:Europe та використовує рекомендації UN-GGIM для створення Національної інфраструктури геопросторових даних в Україні.

 

Фонд гарантування продає земельну ділянку в Києві за 3,3 мільярда гривень

6 серпня 2018 року, Укрінформ

      У системі ProZorro.Продажі 13 серпня 2018 року відбудеться аукціон з продажу активів АТ «Родовід Банк» — понад 113,5 га землі в Оболонському районі м. Києва за стартовою ціною 3,3 мільярда гривень.

      Про це повідомляє прес-служба Фонд гарантування вкладів

      «13 серпня у системі ProZorro.Продажі відбудеться аукціон з реалізації одного із найліквідніших активів АТ «РОДОВІД БАНК» — понад 113,5 га землі в Оболонському районі м. Києва. Початкова ціна лоту - 3,3 млрд грн. Вперше на торги ця ділянка виставлялася 2 серпня», — йдеться в повідомленні Фонду.

      У Фонді зазначають, що цільове призначення земельної ділянки - будівництво, експлуатація та обслуговування житлових будинків і об'єктів соціально-культурного призначення. Розташовуються виставлені на продаж 113,5298 га землі на вул. Озерній у м. Києві.

 

Олег Бахматюк розказав, якою бачить земельну реформу

2 серпня 2018 року

      Ринок землі — не самоціль. Країні потрібна ефективно працююча економічна модель для різних кластерів агробізнесу, і відповідно — різна політика держави для підтримки виробників агропродукції в цих кластерах. Про це заявив в інтерв'ю РБК Україна Олег Бахматюк, засновник найбільшої в Україні та Європі агрокомпанії UkrLandFarming, яка управляє найбільшим в країні банком земель.

      «Я б розділив ринок землі на три приблизно однакових кластери. Перший — це невеликі ділянки до 5 га землі. Держава вже почала давати певні дотації цим людям на утримання однієї корови, але треба продумати й інші механізми, перш за все пов'язані з кооперацією. Другий кластер — середній землевласник, який повинен наситити внутрішній ринок своєю продукцією. І левова частка дотацій держави повинна йти саме сюди. Крім того — саме ця частина господарств страждає від рейдерства. Щось вже зроблено, але це ненормально, коли фермери об'єднуються в воєнізовані загони проти рейдерів. І третій кластер - це великий виробник, який повинен працювати перш за все на експорт», — заявив Олег Бахматюк.

      На його думку, великому виробнику потрібні не дотації від держави, а допомога з інфраструктурою (дороги, під'їзні шляхи до портів і т.д.) і державний лобізм вітчизняного агробізнесу на зовнішніх ринках: «Американський посол в жодній країні світу не соромиться казати, що «Я – це Coca-Cola», а японський посол ніде не соромиться казати, що «Я – це Toyota чи Mazda». І тільки український посол боїться навіть заїкнутися про те, що він підтримує якусь українську компанію».

 

Друга спроба скасувати земельний мораторій через Конституційний суд

2 серпня 2018 року

      Група з 55 народних депутатів  вдруге підготувала подання до Конституційного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) пунктів 14, 15 Розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України.

      Про це у мережі Facebook написав народний депутат фракції Партії «Блок Петра Порошенка» Олексій Мушак.

      У  лютому 2018 року Конституційний Суд  не знайшов порушень Конституції в земельному мораторії. Але Олексій Мушак впевний, що цього разу їх очікує успіх у справі. За його словами,  на це є дві причини.

      «Причина №1 — травневе рішення Європейського суду у правах людини (ЄСПЛ), що мораторій порушує права людини. Причина №2 — злам в суспільній думці та значне збільшення прихильників земельної реформи», — наголосив він та додав, що до зовнішніх факторів також додалася глибинна переробка аргументації щодо порушень Конституції.

      «По-перше, ми сконцентрувалися конкретно на порушеннях 41 статті, де йдеться про право власності. Захист положень цієї статті базова річ для розвитку економіки. Тому у нас боротьба не лише за земельні права зокрема, а й за економічні свободи загалом», — вказує Мушак.

      За його словами, значну частину подання взято з рішення ЄСПЛ Зеленчук та Цицюра проти України.

      «Це рішення, яким мораторій визнано порушенням прав людини. Згідно законів України практика ЄСПЛ є джерелом права для національних суддів та обов’язкова до виконання. Це дає новий та сильний аргумент для скасування мораторію», — наголошує нардеп.

      Мушак також зауважив, що в поданні враховано причини попередньої відмови в розгляді справи.

      «Ми пропонуємо розглянути не останнє рішення ВРУ щодо продовження мораторію. А відтворили 18-річну історію. Доводячи, що відсутність ринку землі не найкращий інструмент захисту інтересів селян та держави», — написав він.

 

Лісову ділянку вартістю майже півтора мільйона повернуто державі  з незаконного володіння громадянина

2 серпня 2018 року

      До державної власності  повернуто лісову ділянку на території Броварського району з незаконного володіння громадянина вартістю майже 1,5 млн гривень.

      За повідомленням прес-служби прокуратури у Київській області, установлено, що в грудні 2012 року рішенням Рожнівської сільської ради  відведено у приватну власність громадянину для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд земельну ділянку вартістю майже 1,5 млн грн за рахунок земель лісового фонду на території Броварського району.

      Втім, відведення вказаної земельної ділянки відбулося з порушенням вимог земельного та лісового законодавства без зміни її цільового призначення, оскільки остання відноситься до земель державної власності лісогосподарського призначення, використовується державним підприємством «Вищедубечанське лісове господарство» для ведення лісового господарства та підприємство як землекористувач згоду на припинення права користування нею не надавало.

      Реагуючи на порушення, Броварською місцевою прокуратурою до суду пред’явлено позов про визнання недійсним рішення Рожнівської сільської ради, скасування рішення  про реєстрацію та витребування земельної ділянки лісогосподарського призначення з чужого незаконного володіння на користь держави в особі ДП «Вищедубечанське лісове господарство».

      З огляду на викладене, суд погодився з доводами позову прокуратури, що передача спірної земельної ділянки відбулася з порушенням вимог чинного законодавства.

      Позов місцевої прокуратури задоволено в повному обсязі.

 

Понад півтора мільйона гривень надійшло до Державного бюджету за результатами роботи вінницьких інспекторів з контролю за використанням та  охороною земель

30 липня 2018 року

      З початку 2018 року державними інспекторами Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області здійснено 578 перевірок дотримання вимог земельного законодавства, під час яких виявлено 376 порушень. На усунення виявлених недоліків видано 291 припис та складено 240 протоколів про адміністративні порушення.

      По виявлених в результаті перевірок  порушеннях, а саме щодо самовільного зайняття земельних ділянок, використання не за цільовим призначенням, зняттям та перенесенням ґрунтового покриву без спеціального дозволу нараховано шкоду у розмірі 2 128 582,43 грн.

      З цієї суми до Державного бюджету України було сплачено 1 553 481,85 грн., — повідомляє сайт Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області.

Довідково

      Відповідно до статті 2 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель”, основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель є:

      - забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України;

      - забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони та раціонального використання земель;

      - запобігання порушенням законодавства України у сфері використання та охорони земель, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення;

      - забезпечення додержання власниками землі та землекористувачами стандартів і нормативів у сфері охорони та використання земель, запобігання забрудненню земель та зниженню родючості ґрунтів, погіршенню стану рослинного і тваринного світу, водних та інших природних ресурсів.

 

До бюджетів сільських рад Полтавщини надійшло більше 2 млн. гривень за результатами проведення семи земельних торгів липня

30 липня 2018 року

      На 7 земельних торгах липня аграрії Полтавщини придбали права оренди на 20 земельних ділянок державної власності,  які знаходяться на території  Лохвицького, Козельщинського, Семенівського, Кременчуцького, Гадяцького  та Новосанжарського районів.

      Загальна площа переданих в оренду земельних ділянок становить понад 269 гектарів. Земельні ділянки будуть використовуватися для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

      Найдорожче під час торгів продані права оренди на  земельні ділянки площею 4,50 га,  20,0 га  та  23,5 га  на території Білогорільської сільської ради Лохвицького району  та  Мануйлівської сільської ради Козельщинського району, де стартова ціна піднялася до 110,8%, 77,48% та 71,04%  від нормативної грошової оцінки.

      За користування земельними ділянками до бюджету сільських рад Лохвицького, Козельщинського, Семенівського, Кременчуцького, Гадяцького,  та  Новосанжарського районів щорічно  буде надходити понад 2 млн гривень орендної плати, — повідомляє сайт Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області.

 

Мінюст випустив відеоролик про поряжок визнання договору оренди земельної ділянки недійсним

30 липня 2018 року, Міністерство юстиції України

      Міністерство юстиції України разом з Онлайн-будинком юстиції за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» в рамках проекту «Я МАЮ ПРАВО!» презентувало відеоролик із серії інформаційно-навчальних роликів «Знай своє право на землю» на тему: «Визнання договору оренди земельної ділянки недійсним».

       У відео повідомляється, що основні принципи оформлення прав на земельні ділянки в Україні визначені в Земельному кодексі України, де зазначається, зокрема, що земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України.

      Переглянувши відеоролик, можна буде знайти відповіді на питання, пов’язані з особливостями припинення договору оренди земельної ділянки:

      з якого моменту договір оренди слід вважати недійсним;

      чи може визнаватися недійсним договір, який розірвано;

      хто може звертатися до суду з відповідними позовами тощо?

      Зокрема, у ролику заступник Міністра юстиції з питань державної реєстрації Олена Сукманова повідомляє, що договір оренди землі визнається недійсним у разі порушення цим договором норм законодавства, обмеженої дієздатності або недієздатності сторони, порушення форми договору або порядку волевиявлення сторони, відсутності реальних наслідків договору.

      Крім того, у відеоролику зазначається, що відповідно до статті 31 Закону України «Про оренду землі» визначаються правові підстави припинення договору оренди землі, серед яких: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; ліквідації юридичної особи-орендаря тощо.

      Нагадуємо, договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

      Відео за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=bH2njBq5S-U

 

Прокуратура Київської області викрила на хабарництві службовця Держгеокадастру

27 липня 2018 року

      "Сьогодні, 26 липня, за процесуального керівництва Києво-Святошинської місцевої прокуратури спільно зі співробітниками Фастівського МРВ ГУ СБУ в Києві та Київській області викрито провідного спеціаліста відділу у Фастівському районі Головного управлінння Держгеокадастру у Київській області під час отримання нею хабара", — йдеться у повідомленні прес-служби прокуратури Київської області.

      Зазначається, що ця службова особа вимагала хабар від громадянина за присвоєння кадастрового номера земельній ділянці на території Фастівського району та видачу витягу з Держземкадастру.

      Правопорушницю затримано в порядку ст. 208 КПК України.

      Наразі вирішується питання щодо повідомлення про підозру затриманій особі, а також обрання запобіжного заходу.

За незаконно передані родичам земельні паї судитимуть дніпропетровського фермера

27 липня 2018 року

      На Дніпропетровщині судитимуть керівника фермерського господарства, який незаконно передав родичам земельні паї загальною вартістю 226 тисяч гривень,  повідомляє прес-служба обласної прокуратури.

      За даними правоохоронців, фермер незаконно вписав до статуту фермерського господарства прізвища своїх родичів. У той же час ці люди не були членами фермерського господарства, а тому не мали права на отримання земельної частки.

      В результаті земельні ділянки загальною площею майже 28 га були незаконно передані з державної у приватну власність.

 

Аграрний комітет  Верховної Ради прозвітував про свою роботу 

26 липня 2018 року

      Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин під час восьмої сесії провів 6 засідань, на яких розглянуто 36 питань, — повідомляє

      Інформаційне управління Апарату Верховної Ради України.

      До Комітету за цей період надійшло 12 законопроектів, з опрацювання яких Комітет визначений головним, та 33 законопроекти, на які Комітет мав підготувати висновки.

      За поданням Комітету Верховною Радою України прийнято 3 закони України:

      Закон України «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» від 10.07.2018 №2496-VIII;

      Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні» від 10.07.2018 №2498-VIII;

      Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання проведення деяких фітосанітарних процедур» від 10.07.2018 №2501-VIII.

 

Постраждалих від незаконного захоплення земельних ділянок захищає антирейдерський штаб Хмельницького

24 липня 2018 року

      З моменту створення у Хмельницькому антирейдерського штабу – упродовж  2017 року та 6 місяців нинішнього року – розглянуто 14 заяв, які стосувалися незаконного припинення прав оренди земельних ділянок; повернення землі, яка належить професійно-технічному навчальному закладу; незаконного розподілу земельних ділянок; скасування рішень про державну реєстрацію права оренди земельних ділянок тощо.

      – Нині на нашому контролі 5 звернень щодо незаконного захоплення земельних ділянок та вчинення перешкод у їх користуванні, – наголосив на черговому засіданні штабу перший заступник голови Хмельницької облдержадміністрації Володимир КАЛЬНІЧЕНКО, – зокрема,  від жителів сіл Сахнівці та Влашанівка Ізяславського району; ДП “Агроспецсервіс” с. Цвітоха Славутського району; Староушицької селищної ради; Колодіївської сільської ради Кам’янець-Подільського району; фермерського господарства «Береги» – с. Липівка, Городоцького району.

      Засідання штабу закінчилося відвертою ромовою заступника Міністра юстиції України з питань державної реєстрації Олени СУКМАНОВОЇ з подільськими аграріями про земельні права, – повідомляє сайт Хмельницької ОДА.

 

Мін’юст та Світовий Банк підписали меморандум
для підтримки прозорого управління земельними ресурсами в Україні

20 липня 2018 року, Міністерство юстиції України

       Заступник Міністра юстиції з питань державної реєстрації Олена Сукманова підписала меморандум про співпрацю між представництвом Світового Банку у справах Білорусі, Молдови та України, Міністерством юстиції та обласними державними адміністраціями Київської, Львівської та Миколаївської областей.

       Сторони співпрацюватимуть у межах 5-річної програми «Підтримка прозорого управління земельними ресурсами в Україні». Вона покликана підвищити рівень ефективного використання землі та залучити інвестиції у сільськогосподарський сектор України. Програма діятиме за фінансової підтримки Європейського Союзу.

       «Ми всі розуміємо, що мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення є тимчасовою мірою. Коли він буде знятий – залежить від політиків, але держава повинна ефективно захищати право власності на землю у будь-якій ситуації», – сказала Олена Сукманова.

       Реалізація Програми планується через надання безкоштовних консультацій, технічної, освітньої та аналітичної допомоги власникам земель, фермерам, територіальним громадам, органам місцевої, регіональної та центральної виконавчої влади. Мова йдеться про 3 пілотні області: Київську, Львівську та Миколаївську.

       За словами Олени Сукманової, державні органи повинні працювати над забезпеченням якісної законодавчої бази, ефективної роботи усіх реєстрів та їх наповненням, та захистом прав власників земельних паїв. «Частина вже зроблена: реєстри вже взаємодіють між собою, йде процес їх наповнення, працює такий оперативний адміністративний механізм захисту прав громадян – Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації», – зазначила заступник Міністра юстиції.

       Вона також додала, що ще одним важливим напрямком роботи органів влади є підвищення рівня правової свідомості громадян. «Мін’юст вже активно проводить цю роботу, у нас діють мобільні робочі групи, які їздять по всім найвіддаленішим куточкам України і надають фахові юридичні консультації щодо різних питань, не тільки земельним», – наголосила Олена Сукманова.

       У травні поточного року ЄС та Світовий банк оголосили про старт 5-річної програми підтримки прозорого управління земельними ресурсами в Україні. В рамках неї будуть надавати практичні інструменти для планування та прозорого розпорядження земельними ресурсами, моніторити земельні відносини, виправляти помилки у Земельному кадастрі.

       Власники землі отримають технічну та юридичну допомогу з реєстрації земельних ділянок та прав на них, виправлення помилок у Земельному кадастрі, інформацію про ціни та інші характеристики ринку землі. Сільським громадам нададуть технічну та юридичну допомогу із встановленням та реєстрацією меж населених пунктів та обласних територіальних громад після прийняття законодавчих змін. Також буде проводитися інвентаризація та розмежування державних, комунальних та приватних земель, включно із землями у постійному користуванні. Важливо, що Меморандум передбачає безкоштовну юридичну допомогу як для власників, так і для землекористувачів.

 

Потенціалу України вистачить, щоб прогодувати шосту частину
населення планети, – Ярослав Гадзало

19 липня 2018 року

       Україна може прогодувати 1,2 млрд осіб, якщо досягне європейської ефективності використання земель. Таку думку в інтерв'ю БізнесЦензор озвучив Президент Національної академії аграрних наук Ярослав Гадзало.

       Він повідомив, що на дослідних ділянках академії пшениця дає від 10 тонн/га врожаю. За підрахунками вчених, із таким потенціалом сьогодні Україна може забезпечити хлібом 500 млн людей за умови розвиненого тваринництва та переробної промисловості. Однак, попри це, Україна – в третьому десятку країн за врожайністю пшениці. «Не весь бізнес прагне дотримуватися технологій. Лише насіння з прекрасними генетичними задатками не дасть максимальний урожай.
Не дотримується сівозміна, терміни і норми посіву, внесення добрив, а потім скарги на урожай», – зазначив Ярослав Гадзало.

       При цьому він зазначив, що тільки за останні два роки зареєстровано 279 сортів, і академія готова повністю забезпечити потреби аграріїв у посівному матеріалі, а також надавати фермерам всебічну консультативну та методологічну підтримку.

 

Академії Ківалова в Одесі передадуть 3,5 гектара землі

18 липня 2018 року, Українська правда

       Одеська міська рада дозволила передати 3,5 гектара землі в користування Одеській юридичній академії, президентом якої є нардеп-"опоблоківець" Сергій Ківалов.

       Про це "Українській правді" повідомила місцевий депутат від "Самопомочі" Ольга Квасніцька.

       Йдеться про дві земельні ділянки площею 1,6 та 1,9 гектара – територію колишньої Міжрейсової бази моряків, яку останні роки академія орендує та використовує для гуртожитків.

       "Землевпорядну документацію виконають, узгодять і підпишуть договір, але поки тільки дозвіл на розробку", – додала Квасніцька.

       Вона пояснила, що постійне користування відрізняється тим, що сплачується лише податок без орендної плати.

       "Будівлі будуть державної власності, на балансі академії", – зазначила депутат.

       Землю, за словами Квасніцької, безстроково передають в користування навчальному закладу, але власність на неї громада не втрачає.

 

Із 17 липня запроваджуються нові коефіцієнти
нормативної грошової оцінки землі

16 липня 2018 року

       17 липня 2018 року набирає чинності наказ Мінагрополітики та продовольства України від 27.03.2018 № 162, яким внесено зміни до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Мінагрополітики та продовольства України від 25.11.2016 № 489.

       Порядком передбачено, що з 17 липня 2018 року для земельних ділянок, інформація про які не внесена до відомостей Державного земельного кадастру та у разі, якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) при розрахунку її нормативної грошової оцінки застосовується із значенням 3,0. 

 

Перш ніж відкривати ринок сільгоспземлі, повинні бути встановлені
чіткі правила кому, скільки і на яких умовах можуть бути продані
державні сільгоспземлі

13 липня 2018 року

       Про це заявив президент Національної академії аграрних наук Ярослав Гадзало в інтерв'ю "Бізнес-цензор" .

       "Ринок повинен бути і бути цивілізованим. Його відкрито вже давно. З 91-го року близько 6 млн га землі вже мають конкретного господаря. Але перед зняттям мораторію потрібно чітко прописати правила, – заявив Гадзало.

       На думку президента НААН, серед умов відкриття ринку землі необхідно встановити запобіжники від скупки земель нерезидентами України, а також – великими аграрними підприємствами.

       "Господарем повинен бути тільки українець. Вказати, скільки га давати в "одні руки"- якою площею може володіти господарство, холдинг тощо", – вважає Гадзало.

       Водночас, президент НААН назвав перебільшеними побоювання про скупку земель аграрними холдингами.

       "В Україні 32 млн га ріллі. Під агрохолдингами – близько 8 млн. Навіть якщо скуплять, то в першу чергу ту, що обробляють, а це допустимий масив", – наголосив він.

 

Аграрний комітет визначив передумови для відкриття ринку землі

12 липня 2018 року

       Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин Олександр Бакуменко на засіданні робочої групи з питань підготовки земельної реформи розповів про передумови для відкриття ринку землі в Україні.

        У розробленому Комітетом проекті «Концепції обігу земель сільськогосподарського призначення» визначаються такі передумови для відкриття ринку земель:

  • передача у комунальну власність територіальних громад земель державної власності (№4355 — прийнято за основу, №7118-1);
  • запровадження ефективних механізмів протидії рейдерству, спрямованих на забезпечення захисту майнових прав власників і користувачів земельних ділянок, вдосконалення процедури державної реєстрації земельних ділянок, речових прав на них, забезпечення повного наповнення та виправлення даних Державного земельного кадастру і Державного реєстру прав на нерухоме майно;
  • визначення процедури консолідації земель, зокрема, порядку формування масиву земель сільськогосподарського призначення, умов його використання та реєстрації в Державному земельному кадастрі (№6049-д — прийнято);
  • спрощення умов для одержання громадянами України земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності для створення і розвитку сімейних фермерських господарств, запровадження прозорого механізму передачі їм в оренду земельних ділянок на земельних торгах (№7060 — прийнято за основу);
  • встановлення порядку безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами України (№6269);
  • передача у власність фермерському господарству, засновнику фермерського господарства, членам сімейного фермерського господарства чи спадкоємцям фермерського господарства земель сільськогосподарського призначення (№8236, №8236-1);
  • вдосконалення процедури пільгового оподаткування та фінансової підтримки вітчизняних виробників сільськогосподарської продукції, кредитування під купівлю земель сільськогосподарського призначення.

        Після повного виконання цих передумов прийняти Закон про обіг земель сільськогосподарського призначення, який дозволить відкрити ринок земельних ділянок.

 

Внесення змін до законодавчих актів протидіятиме рейдерству

12 липня 2018 року, Голос України

        Верховна Рада ухвалила у першому читанні проект Закону "Про внесення змін до Земельного кодексу України та деяких інших законодавчих актів щодо протидії рейдерству" (№ 8121).

       Законопроектом пропонується запровадити низку антирейдерських запобіжників задля захисту майнових прав власників і користувачів земельних ділянок з метою запобігання їх протиправному захопленню.

       Співавтор законопроекту, народний депутат України Олег Кулініч відмітив, що законопроект надає власникам земельних ділянок дієвий інструмент проти підроблених підписів на договорах оренди. Адже сьогодні договір оренди укладається у простій письмовій формі. За таких умов реєстратору прав перевірити справжність підпису власника на договорі - майже нереально. Користуючись цим, стало досить поширене явище рейдерського захоплення земельних ділянок через підроблені підписи на договорах оренди. Законопроект надає власнику право вносити до реєстру прав заборону реєстрації оренди без нотаріального посвідчення договору. Таке ж саме право надається і учасникам господарських товариств. «Ми не вводимо обов'язкову нотаріальну форму. Визначати, чи робити це, чи ні, буде саме власник чи учасник товариства», – пояснив О. Кулініч.

        Законопроект також зобов'язує відцифрувати усі документи на землю, які на сьогодні присутні лише у паперовому вигляді, тобто ті, які складалися до 2004 року. На сьогодні мільйони договорів оренди і державних актів на землю існують лише в паперовому вигляді. Відтак реєстратор при реєстрації оренди землі, не може перевірити, чи був старий договір оренди, адже його в електронній базі даних немає. Цим користуються рейдери – масово укладається поверх старого договору оренди землі новий договір з іншим орендарем.

       Законопроект зобов'язує Кабмін до 1 січня 2019 року, за бюджетні кошти, перевести в електронну форму та внести до Державного земельного кадаструінформацію про всі існуючі права на землю. За порушення державними реєстраторами вимог законодавства при вчиненні реєстраційних дій пропонується підвищити адміністративну відповідальність.

       «Протягом останніх років рейдерство в Україні, незважаючи на створення цілого ряду комісій – міжвідомчої урядової комісії, комісії Мін'юсту, оперативних обласних штабів – продовжує завдавати економічних втрат в країні, руйнує правову систему держави та значно ускладнює сільськогосподарську діяльність і розвиток приватного бізнесу», – додав заступник голови Комітету з питань аграрної політики Олександр Бакуменко. – Загалом законопроектом пропонується внести зміни до 14 законодавчих актів України, що дозволить комплексно врегулювати питання протидії рейдерству. Ухвалення цього законопроекту дозволить забезпечити ефективний захист майнових прав власників і користувачів земельних ділянок, запобігти протиправному поглинанню і захопленню майна сільськогосподарських підприємств».

      О. Бакуменко нагадав, що у вересні минулого року при аграрному комітеті була створена робоча група для напрацювання законопроекту з даного питання, до складу якої увійшли народні депутати України, керівництво Мін'юсту, Мінагрополітики, Держгеокадастру, аграрних асоціацій, експерти у сфері земельних відносин, а також відповідні фахівці Генеральної прокуратури та Національної поліції України.

 

Прийнято Закон "Про внесення змін до Податкового кодексу України
та інших законів України щодо стимулювання створення та діяльності
сімейних фермерських господарств"

10 липня 2018 року, Інформаційне управління Апарату Верховної Ради

       Законом передбачено забезпечити можливість для мешканців села легалізувати свою діяльність у формі підприємницької діяльності для фізичних осіб-підприємців, які організували фермерське господарство, в тому числі сімейне, та надано їм можливість бути платниками єдиного податку четвертої групи, за умови відповідності сукупності таких критеріїв:

  • здійснення діяльності виключно в межах фермерського господарства зареєстрованого відповідно до Закону "Про фермерське господарство";
  • зайняття виключно виробництвом сільськогосподарської продукції, її переробкою та постачанням;
  • здійснення господарської діяльності (крім постачання) за місцем податкової адреси;
  • не використання праці найманих осіб;
  • членами фермерського господарства такої фізичної особи є лише члени сім'ї цієї особи у визначенні частини другої статті 3 Сімейного кодексу України;
  • площа сільськогосподарських угідь у власності та/або користуванні, земель водного фонду у користуванні членів фермерського господарства становить не менш як 2 гектари, але не більш як 20 гектарів.

       Законом також встановлено пільговий порядок сплати єдиного соціального внеску для усіх членів фермерського господарства, у т.ч. його голови (доплата ЄСВ за рахунок Державного бюджету протягом 10 років) та сплату податку на доходи фізичних осіб з орендної плати за земельні ділянки (паї), до місцевих бюджетів за місцезнаходженням таких земельних ділянок.

 

Прийнято Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України
щодо вирішення питання колективної власності на землю,
удосконалення правил землекористування у масивах земель
сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству
та стимулювання зрошення в Україні"

10 липня 2018 року, Інформаційне управління Апарату Верховної Ради

       Законом визначені правила використання масиву земель сільськогосподарського призначення, якими:

  • надано право землекористувачу, який використовує значну частину земель масиву, на одержання в оренду земель під польовими дорогами (із встановленням обов’язку встановлення земельних сервітутів для доступу до інших земельних ділянок масиву;
  • надано орендарям земельних ділянок, розташованих у масиві, право надавати їх у суборенду орендарю іншої земельної ділянки у тому ж масиві, без погодження з орендодавцем, залишаючись відповідальним за виконання договору оренди;
  • надано право землекористувачу, який використовує істотну частину земель масиву (75% від загальної площі) на одержання в оренду (суборенду) інших земель масиву із наданням їх власникам (орендарям) інших рівноцінних земельних ділянок у тому ж масиві;
  • надано можливості фізичним та юридичним особам використовувати земельні ділянками під лісосмугами та іншими захисними насадженнями на праві оренди, право на яке буде набуватись без проведення земельних торгів.

Законом закріплено правило, за яким умови договорів суборенди, що укладаються при обміні правами користування земельними ділянками, мають бути не гіршими, ніж умови договорів оренди;

  • встановлена обов’язковість оновлення нормативної грошової оцінки землі при проведенні інвентаризації масиву земель с/г призначення з передачею повноважень щодо її затвердження сільським, селищним, міським радам;
  • проведено чітке розмежування правового статусу земель під польовими дорогами, всередині масиву земель сільськогосподарського призначення та польовими дорогами, які обмежують самі масиви. При цьому встановлено, що можуть бути передані в оренду тим, хто використовує земельні ділянки масиву, виключно ті польові дороги, що перебувають всередині масиву, польові дороги, які обмежують його залишаються землями загального користування;
  • виключено можливість зміни площі земельних ділянок при проведенні інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення;
  • встановлено на законодавчому рівні правовий статус земельних ділянок під полезахисними лісовими смугами як земель сільськогосподарського призначення. При цьому передбачена можливість передачі земельних ділянок під ними у користування фізичним та юридичним особам за умови збереження, відновлення та утримання насаджень.

 

Прийнято національний стандарт України ДСТУ 8774:2018
«Географічна інформація. Правила моделювання геопросторових даних»

5 липня 2018 року

       Цей стандарт розроблено в результаті виконання спільного проекту Держгеокадастру та Японського агентства міжнародного співробітництва JICA «Створення Національної інфраструктури геопросторових даних в Україні».

       Метою цього стандарту є встановлення загальних правил моделювання геопросторових даних та створення на цій основі умов для досягнення інтероперабельності геопросторових даних, що створюються та постачаються різними виробниками в середовищі Національної інфраструктури геопросторових даних.

       Стандарт є профілем, що містить мінімально необхідні елементи для створення концептуальних схем і правил кодування географічної інформації відповідно до таких базових стандартів серії ISO 19100:

  • прикладні схеми за ISO 19109:2015 Geographic information. Rules for application schema;
  • просторові схеми за ISO 19107:2003 Geographic information. Spatial schema;
  • часові схеми за ISO 19108:2002 Geographic information. Temporal schema;
  • схеми для геометрії та функцій покриття за ISO 19123:2005 Geographic information. Schema for coverage geometry and functions;
  • каталоги геопросторових об’єктів за ISO 19110:2016 Geographic information. Methodology for feature cataloguing;
  • просторова прив’язка за географічними ідентифікаторами відповідно до ISO 19112:2003 Geographic information. Spatial referencing by geographic identifiers;
  • кодування та обмін даними за ISO 19118:2011 Geographic Information – Encoding.

       Для подання схем застосовується уніфікована мова моделювання UML відповідно до стандарту ISO 19103:2015 Geographic information. Conceptual schema language.

       Прийняття національного стандарту України ДСТУ 8774:2018 «Географічна інформація. Правила моделювання геопросторових даних» значно підвищить інформаційно-технологічний рівень виробництва та користування геопросторовими даними у всіх сферах діяльності суспільства, забезпечить високий рівень інтероперабельності, що потенційно зменшить сукупні суспільні витрати на забезпечення якісними геоінформаційними ресурсами.

 

В Україні майже не залишилося вільних земель, – Мартин

4 липня 2018 року

       В Україні майже не залишилося вільних, придатних для розподілу земель. Про це заявив заступник голови ради Асоціації «Земельна спілка України» Андрій Мартин телеканалу «Київ».

       Нагадаємо, що Міністерство юстиції України презентувало четвертий відеоролик із серії інформаційно-навчальних роликів «Знай своє право на землю».

       Андрій Мартин нагадав, що коли в Україні на початку 90-х років починалася земельна реформа, то була запроваджена безоплатна приватизація земель. І кожен громадянин України й зараз може отримати абсолютно безкоштовно із земель державної або комунальної власності кілька земельних ділянок різного цільового призначення.

       "Проте земельна реформа триває вже 27-й рік, і вільних, придатних до розподілу земель майже не лишилося. Тому той, хто хоче отримати земельну ділянку, спершу має знайти вільний шматок землі", – сказав експерт.

       Саме тут, за словами Андрія Мартина, українці стикаються з проблемою, адже у звичайного громадянина немає інформації про те, де є вільні землі. Доступ до таких відомостей, у кращому випадку, можуть мати чиновники земельних органів або посадові особи органів місцевого самоврядування.

 

У МЕРТ запропонували створити публічну кадастрову карту земель і полігонів

4 липня, УНН

       Міністр економічного розвитку та торгівлі Степан Кубів виступив з пропозицією створення в Україні публічної кадастрової карти земель та полігонів з метою вирішення проблеми реєстрації земель. Про це він сказав на засіданні уряду.

       “До 2014 року більшість полігонів, які носили стратегічний характер, не були відображені, були скриті певні позиції щодо управління земель. Є пропозиція зробити публічну кадастрову карту, обмінятися інформацією. Від імені уряду МЕРТ та інші міністерства, включаючи Кадастр, повинні провести інвентаризацію, аудит земель, полігонів”, — сказав Кубів.

       Як повідомляв УНН, Міністерство оборони України повернуло через суди у свою власність 80 тис. га землі, але через супротив місцевих органів вдалося зареєструвати тільки 24% поверненої землі.

 

Утворено Громадську Коаліцію за скасування мораторію на землю,
яка вимагає запровадити ринок с/г земель з 1 січня 2019 року

2липня 2018 року, Agroexpert

      «Скасувати мораторій на купівлю-продаж сільгоспземель земель з 1 січня 2019» – головна вимога учасників Громадської Коаліції за скасування мораторію щодо купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення. Коаліція уперше в Україні об’єднала прихильників скасування мораторію, які представляють різні сфери громадської та професійної діяльності, – сільгоспвиробників, правозахисників, економістів, банкірів, політиків, журналістів. Меморандум про створення Коаліції підписано 21 червня 2018 року.

       Меморандум уже підписали 20 організацій та низка народних депутатів. Серед них – Центр економічної стратегії, Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ), Асоціація «Укрсадпром», Насіннєва асоціація України, Незалежна асоціація банків, Стратегічна група радників з підтримки реформ (SAGSUR), Українська гельсінська спілка з прав людини (асоціація 23 правозахисних організацій), Нова Країна, CASE Україна, Dragon Capital, Земельний Форсайт, VoxUkraine, Київська Школа Економіки (KSE), Easy Business, ГО State Watch, ВО «Федерація роботодавців агропромислового комплексу та продовольства України», Спілка українських підприємств (СУП), Українське товариство економічних свобод, Центр ефективного законодавства.

       У Меморандумі сформульовано 14 головних негативних наслідків 17-річної дії мораторію, від «дискримінації 7 мільйонів власників земель сільгосппризначення», серед яких більшість, 65%, пенсіонери, та «зниження їх доходів на 13-18 тис грн. на рік», «порушення Конституції та створення правової колізії», «спрямування аграрної галузі в сировинне русло», «зниження конкурентоспроможності та прибутків фермерських господарств», «тіньове використання державних земель» та «тіньовий ринок с/г земель» - до втрати чорноземів.

       Учасники Коаліції наголошують при цьому, що «спираються на результати економічного, юридичного аналізу, на досвід інших країн», а також враховують рішення Європейського суду з прав людини від 22 травня 2018, який визнає мораторій порушенням прав людини.

       Меморандум містить також 8 ключових принципів, на яких, на переконання учасників Коаліції, з 1 січня 2019 має бути відкрито ринок сільгоспземель.

       Серед них, зокрема, – «на першому етапі право придбання сільгоспземель повинні мати виключно українські громадяни та українські юридичні особи»; створення умов «для забезпечення рівного доступу до банківського кредитування для малих та середніх виробників» через «створення агенції з надання кредитних гарантій та сприятливих умов для залучення зовнішніх гарантій», упродовж перших років формування ринку – «обмеження щодо максимальної кількості земель у власності однієї фізичної або юридичної особи із врахуванням можливих зв’язків власності та контролю» та «встановлення мінімальної ціни продажу»; «продаж державних та комунальних земель через прозорі конкурентні процедури», «гарантування прав орендарів у разі переходу земельних ділянок до нового власника». При цьому «особливі умови мають створюватися для банків для використання землі у якості застави».

       Меморандум також закликає представників влади публічно визначитися щодо мораторію. Зокрема, «Президента України – висловити чітку публічну позицію щодо ставлення до впливу мораторію на добробут громадян та економіку країни; Прем’єр-міністра – внести на розгляд парламенту проект закону про обіг земель; Уповноваженого Верховної Ради із захисту прав людини та народних депутатів – зробити подання до Конституційного суду щодо визнання мораторію таким, що порушує конституційні права громадян; (…) Народних депутатів України – (…) ухвалити закон про обіг земель до початку виборчої кампанії».

       Безперечним досягненням цього Меморандуму є те, що про готовність спільно діяти заявили прихильники ринку с/г земель як із ліберальними, так і більш консервативними поглядами, зосередившись на головному (мораторій має бути скасовано) і не акцентуючи увагу на розбіжностях.

       Меморандум відкритий до підписання іншими організаціями та народними депутатами.

 

Електронні земельні аукціони будуть проходити з використанням платформи ProZorro.Продажі

25 червня 2018 року

       Електронні земельні торги, пілотний проект із запуску яких реалізує команда Уряду, будуть відбуватись, зокрема, на платформі ProZorro.Продажі. Відповідні зміни до постанови №688 Кабінет Міністрів ухвалив на засіданні 20 червня.

       Передбачено, що Держгеокадастр, як організатор торгів, зможе використовувати зовнішні електронні майданчики для реалізації прав оренди на земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності. Різноманіття точок входу для потенційних покупців підвищить рівень транспарентності процесу, а онлайн-формат торгів дозволить залучити максимальну кількість учасників, зокрема новий пул покупців, які вже є постійними користувачами системи ProZorro.Продажі. Зараз відбувається налаштування торгових процедур відповідно до вимог Земельного кодексу, який регулює порядок проведення земельних торгів.

       «За останні п’ять років кількість земельних ділянок, права на оренду яких були реалізовані шляхом аукціону, зросла в 31 раз, а конкурентний формат набуття цього права став фактично безальтернативним для учасників ринку. При запуску електронних торгів ми спираємося на готову інфраструктуру ProZorro.Продажі, яка вже успішно працює, що дозволить нам оперативно відійти від архаїчного формату проведення торгів та оптимізувати витрати часу та ресурсів для запуску аукціонів онлайн, – відзначив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк. – Також ми нарешті позбавляємось обмежень територіального принципу, який передбачає фізичну присутність покупця на місці проведення аукціону і є суттєвим обмежуючим фактором інтенсифікації торгів».

       «Запуск відкритої оренди землі на майданчику ProZorro.Продажі – це найбільш безпечний і послідовний спосіб розвитку ринку землі в цілому. Ця система забезпечила прозорий продаж активів вже на 9 мільярдів гривень. А кожний другий аукціон з оренди майна в ProZorro.Продажі проходить з ростом ціни на 80%, – відзначив Максим Нефьодов, перший заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України. – Запуск пілотного проекту з оренди землі в системі – це можливість проводити аукціони з оренди чесно, відкрито і справедливо – згідно з високих стандартів системи ProZorro.Продажі. Це повністю змінює правила гри на ринку і забезпечує ефективний інструмент розвитку місцевих громад».

       У 2017 році на земельних торгах було реалізовано 1837 прав оренди на земельні ділянки загальною площею 42,5 тис. гектарів. У результаті місцеві бюджети отримали 118,7 млн гривень. Середня орендна ставка, що формується на торгах, за останні 5 років збільшилася на понад 10 процентних пунктів та за підсумками 2017 року склала 14,73%. За перші 6 місяців 2018 року цей показник уже підвищено до 18,75%

Довідково

Порядок продажу земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) на конкурентних засадах у формі аукціону встановлений главою 21 Земельного кодексу України.

Порядок реалізації пілотного проекту з проведення електронних земельних торгів було затверджено постановою КМУ від 21 червня 2017 року № 688.

 

Володимир Гройсман не має наміру прислужувати латифундистам
і "карабасам-барабасам"

22 червня 2018 року

      Прем'єр-міністр Володимир Гройсман не має наміру "служити латифундистам і карабасам-барабасам" при підготовці земельної реформи, яка дозволить купувати і продавати землю сільськогосподарського призначення.

        Сьогодні під час "години запитань до Уряду" у Верховній Раді Прем'єр-міністр Володимир Гройсман заявив з приводу відкриття ринку сільгоспземель:

        "Не буде моєї ініціативи, я не дозволю продаж української землі. Я можу допустити єдине –
щоб цю землю мав можливість купувати і продавати український фермер, і то в обмеженій кількості, і це повинен бути українець, а не іноземець. Я не буду прислужувати ніяким латифундистам і "карабасам-барабасам", – сказав Гройсман.

 

В Україні площі під органікою поки становлять менше 1% всіх земель сільськогосподарського призначення

22 червня 2018 року

     «Сьогодні Україна посідає 11 місце серед європейських країн за загальною площею сільськогосподарських угідь, сертифікованих як органічні. Їх майже 290 тис. га та понад 91 тис. га земель знаходяться у перехідному періоді, але при цьому, це менше 1% всіх земель сільськогосподарського призначення в Україні», – відмітила заступник міністра Мінагрополітики Ольга Трофімцева під час відкриття конференції «Органічне рослинництво: найкращі практики за 10 років», яка відбулася вчора в Полтаві.  Також вона  додала, що в деяких країнах, провідних виробниках органічної сільськогосподарської продукції, цей показник перевищує 10%.

       «Сьогодні спостерігаємо тенденцію щодо збільшення площ під органікою та постійне розширення асортименту органічної продукції, яка виробляється в Україні. Це дає нам підстави стверджувати, що Україна має всі можливості та умови стати справжнім світовим «органічним хабом». Тому розвиток органічного виробництва знаходиться в пріоритеті середньострокового плану дій Мінагрополітики», – заявила заступник міністра.

      Вона розповіла, що сьогодні дуже важливим завданням є врегулювання чинного законодавства України в сфері органічного виробництва, яке на сьогодні поки що недосконале та не відповідає європейським вимогам.

      «Я щиро сподіваюсь, що Верховна Рада України якнайшвидше ухвалить розроблений Мінагрополітики законопроект № 5448-д «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва» у другому читанні. Реалізація положень даного євроінтеграційного законопроекту сприятиме підвищенню конкурентоспроможності вітчизняної органічної продукції, відкриттю нових зовнішніх ринків для її збуту. Експорт органічної продукції з України зростає з кожним роком. За останніми даними моніторингу ринку, ця цифра вже перевищила $60 млн в 2017 році. Крім цього, імплементація положень даного законопроекту гарантуватиме всім споживачам впевненість у продуктах, маркованих як органічні, краще захищатиме операторів органічного ринку від недобросовісної конкуренції, а також забезпечить прозорі умови ведення бізнесу у сфері виробництва та обігу органічних продуктів», – наголосила заступник Міністра.

       Також вона подякувала всім сертифікованим виробникам органічної продукції в Україні, яких на сьогодні налічується майже 300, за їх діяльність та відзначила, що такі конференції та дні поля за участі міжнародних експертів є важливими майданчиками для прямого спілкування всіх учасників органічного ринку.

       «Розвиток органічного виробництва, диверсифікація його товарної структури, а також відкриття нових зовнішніх ринків збуту для даної продукції є нашим спільним завданням. Подібні заходи дають можливість для дискусії та обговорення актуальних питань розвитку галузі між усіма ключовими стейкхолдерами, а також для обміну досвідом та ефективними практиками між виробниками», – резюмувала Ольга Трофімцева.

За інформацією прес-служби Мінагрополітики

 

На забур’янілу 13-гектарну закарпатську ріллю забракло покупців

21 червня 2018 року

      Земельний аукціон №11890 за повідомленням його організатора, Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, не відбувся через відсутність учасників торгів. Право оренди на 13-гектарну земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності намагалися продати на 7 років зі стартовим розміром річної плати за її використання 17101,01 грн – це 8 відсотків від нормативної грошової оцінки – для ведення фермерського господарства. На оглядини «товару» зголошувалося чимало охочих. Але від побаченого – жахалися: рілля, що знаходиться за межами населеного пункту Горбок на території Доробратівської сільської ради Іршавського району Закарпаття, заросла бур’янами, кущами, деревами-самосіями. Лише окремі шматки ділянки нагадували потенційним покупцям ріллю, що колись давала сили сільськогосподарським культурам.

      Один із тих, хто зацікавився ділянкою, побачивши її, погодився б на ній господарювати за умови доплати йому, бо щоб її привести до нормального стану, треба викласти чимало сил та коштів. «А доплачувати б мали ті, хто довів її до непридатності.
А, можливо, й ті, хто розпоряджається державними сільськогосподарськими землями», – підсумував свої роздуми бажаючий придбати лот-ділянку № 23172 до того, як її побачив наяву. 

 

Екс-посадовицю з Волині, яку підозрюють у розтраті 800 тисяч гривень, затримали у Буенос-Айресі

21 червня 2018 року

      Колишню волинську посадовицю Державного земельного кадастру підозрюють у розтраті 800 тисяч гривень державних коштів.

      Так, на Волині протягом 2011-2013 років посадовці Державного земельного кадастру фіктивно працевлаштовували підставних осіб та забирали їхню заробітну платню. Таким чином зловмисники присвоїли понад 800 тисяч гривень, повідомляє інформаційне агентство « Волинські новини», посилаючись на сюжет телерадіокомпанії «Аверс».

      Головна фігурантка провадження – жителька села Липини Тетяна Мичковська. Спочатку вона обіймала посаду бухгалтера, а згодом – начальника сектору кадрів. І хоча до афери причетні з десяток інших осіб, екс-посадовиці приписують організацію злочинної групи.

      Зазначається, що підозрювана намагалася сховатися від слідства. У 2015-му році її оголосили у розшук . Виявити втікачку вдалося 2 січня 2018 року у міжнародному аеропорту в Буенос-Айресі (Аргентина).

       Волинянку взяли під варту, проте згодом Луцький міськрайонний суд змінив міру запобіжного заходу на домашній арешт.

       І хоча прокуратура оскаржила таке рішення, Апеляційний суд підтримав рішення першої інстанції.

      «Тож залишається під питанням, чи не доведеться правоохоронцям незабаром знову шукати підозрювану в Буенос-Айресі», – наголошують у сюжеті телерадіокомпанії.

 

« 1 липня 2019 року Україна може відкрити ринок землі»

21 червня 2018 року

       Україна має можливість скасувати мораторій на продаж сільгоспземель і відкрити ринок землі
з 1 липня 2019 року, вважає народний депутат, президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко.

       «Це реально зробити за рік. 1 липня 2019 року Україна може відкрити ринок землі. Півроку знадобиться для прийняття відповідних законопроектів і підзаконних актів і ще півроку, щоб створити необхідні інститути і ввести їх в дію», — сказав він в коментарі агентству «Інтерфакс-Україна».

       За словами Козаченка, є низка ключових моментів, які повинні бути враховані, зокрема, на певний термін повинен бути обмежений вихід іноземців на ринок землі.

      «Тому що завжди пріоритет повинен бути за власними інвесторами і тими, хто працює на рідній землі. Потім, коли наші фермери наберуться сил, можна буде відкрити ринок для іноземних інвесторів. Цей термін повинен бути не менше 10 років. Наприклад, в Угорщині так само було 10 років, а потім продовжували ще на п’ять», — пояснив Леонід Козаченко.

      Він наголосив на необхідності чіткого прописування пріоритетів і визначення, хто з українських суб’єктів має право «першої руки» при покупці, а також врегулювання питання з компаніями і холдингами, власниками яких є іноземні громадяни.

      «Потрібно уточнити, яку частку іноземні акціонери можуть займати в загальній кількості активів, але щоб не було концентрації іноземців», — підкреслив Козаченко.

      Ще одним важливим питанням, на його думку, є необхідність створення в Україні іпотечного банку, який буде надавати дешеве довгострокове фінансування бажаючим купити землю.

       «Це повинен бути акціонерний банк, де, крім державної частки, яка має перевищувати 50%, присутній іноземний партнер, такий як Європейський банк реконструкції та розвитку, Міжнародна фінансова корпорація, або будь-який інший з топ-20 найбільших світових іпотечних банків. Тільки такі умови зможуть забезпечити його професійну роботу і відсутність корупції», — сказав Козаченко.

 

Депутати готують повторне звернення до Конституційного Суду
про скасування мораторію на продаж земель сільгосппризначення

15 червня 2018 року, Інтерфакс-Україна

       Депутати мають намір повторно подати звернення до Конституційного Суду України (КС) про скасування мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення.

       Про це повідомив народний депутат Олексій Мушак (фракція "Блок Петра Порошенка").

       "Спроба №2. Подача до Конституційного Суду. У 2017 році разом із 55 колегами зробили подання визнати земельний мораторій неконституційним. Тоді Конституційний Суд відмовився почати розгляд, не побачивши підстав порушення. Це офіційна причина. А неофіційна - відсутність бажання приймати непопулярне рішення", – написав він на своїй сторінці в соцмережі Facebook.

       За словами народного депутата, за цей рік багато змінилося, зокрема спостерігається тенденція у бік зменшення прибічників мораторію, але все-таки їх поки що більшість.

       "Друге і основне – рішення ЄСПЛ, яким мораторій було визнано порушенням прав людини. Це рішення є джерелом права обов'язковим для виконання судами. А підписана Конвенція, яку Україна порушує, вище національного законодавства. Зараз Конституційний Суд очолює С.Шевчук, який до цього був суддею ЄСПЛ. Останні рішення КСУ були чітко в дусі рішень ЄСПЛ. Тому шанси значно виросли", – зазначив О.Мушак.

       Він наголосив, що для максимальної відкритості процесу підготовка другого подання буде публічною.

 

Агрохолдинги обробляють третину земель усіх сільгосппідприємств

15 червня 2018 року

        В Україні продовжує зростати кількість агрохолдингів та їх земельний банк.

       Якщо за визначення поняття агрохолдинги взяти кількість землі, яку обробляють аграрні компанії, то у 2017 році налічувалося 93 сільськогосподарських підприємства, що обробляють більше 10 000 га. Для порівняння, у 2012 році їхня кількість дорівнювала 80. Частка сільгоспземель у користуванні агрохолдингів становила минулого року 29% від усіх сільгосппідприємств, тоді як у 2012 році цей показник становив 25%, – ділиться результатами свого дослідження Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу».

       Зріс і загальний земельний банк в обробітку агрохолдингами за 5 років з 5,6 млн га до 5,95 млн га у 2017 року, збільшення сільгоспугідь у користуванні цією категорією сільгосппідприємств склало 6,3%. Зважаючи на динаміку останніх років, в УКАБ очікують продовження цих трендів.

       Агрохолдинги нерівномірно представлені в областях України. Найбільша їх кількість у 2017 році знаходилася в Київській (32), Чернігівській (28) та Полтавській (26) областях, у той час як найменше агрохолдингів було представлено у Закарпатській (1), Луганській (5) та Чернівецькій (5) областях.

       Більше інформації про українські холдинги, включаючи рейтинг найбільших аграрних компаній України за земельним банком, ви знайдете в LFM Book – дослідженні Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», що буде доступне для скачування на сайті ucab.ua вже найближчим часом.

 

Депутати Волинської облради звернулися до Генеральної прокуратури України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України
щодо зловживань у сфері земельного законодавства

12 червня 2018 року

       Ми, депутати Волинської обласної ради, звертаємо Вашу увагу щодо постійних порушень земельного законодавства та зловживання своїми повноваженнями службовими особами Держгеокадастру на різних рівнях, зокрема представниками Головного управління у Волинській області, – йдеться у листі-зверненні, розмішеному на сайті облради.  

       В січні 2018 року депутатський корпус Волинської обласної ради звертався у правоохоронні органи щодо зловживань довкола виділення земельних ділянок у Маневицькому районі. Однак, належні заходи для встановлення законності так і не були вжиті.

       Черговим фактом порушення земельного законодавства стала корупційна схема у Шацькому районі Волинської області, завдяки якій через підставних осіб земельні ділянки площею понад 30 га, які знаходяться в районі озера Світязь, опинилися у приватній власності однієї людини, мешканця Львівської області Келбасовича Павла Івановича, шляхом укладання договорів купівлі-продажу, які були нотаріально посвідчені в період лютий-червень 2017 року.

      Це свідчить про небажання представників Держгеокадастру проводити прозору та раціональну політику у сфері земельних відносин.

       Такі дії представників Держгеокадастру продовжують багаторічні корупційні схеми з розкрадання українських земель, особливо тих, які знаходяться у курортних зонах, унеможливлюють перспективний розвиток територій згідно з розробленими генпланами, не дають змогу розвивати фермерство на сільських територіях та відповідно покращувати їх соціально-економічний стан.

       Враховуючи викладене, ми, депутати Волинської обласної ради, просимо:

  • перевірити викладені факти та вжити заходів щодо встановлення законності;
  • прийняти відповідні міри щодо недопущення в подальшому розкрадання земельних ділянок через корупційні схеми посадових осіб Держгеокадастру;
  • притягнути відповідальних осіб до відповідальності.

       Прийнято на 20 сесії.

 

Третина об’єднаних територіальних громад уже отримала сільгоспземлі
від Уряду

8 червня 2018 року, Прес-служба Мінагрополітики

       Станом на 6 червня Держгеокадастр передав понад 360 тис. га земель сільськогосподарського призначення поза межами населених пунктів 199 об’єднаним громадам.

       В рамках розпочатого Кабінетом Міністрів України у лютому поточного року процесу передачі земель, 199 об’єднаних територіальних громад отримали у комунальну власність землі сільськогосподарського призначення поза межами населених пунктів.

       Одночасно передача здійснювалася на всій території України. Загалом, цього дня у комунальну власність об’єднаних територіальних громад передано понад 360 тис. га земель сільськогосподарського призначення.

       Зокрема, у Києві під час ювілейної ХХХ Міжнародної агропромислової виставки «Агро-2018» документи про передачу земель підписали керівники Тишківської сільської ОТГ Кіровоградської області (4068,16 га земель сільськогосподарського призначення), Баштанської міської ОТГ Миколаївської області (10315,71 га), Великомихайлівської селищної ОТГ Одеської області (9835,16 га), Варвинської селищної ОТГ Чернігівської області (1165,7226 га), Жашківської міської ОТГ Черкаської області (1238,79 га).

       «Ми всі знаємо, що наш найцінніший ресурс, наше багатство – це земля. 31 січня я пообіцяв, що Уряд передасть у власність об’єднаним територіальним громадам землі сільгосппризначення. І вже сьогодні 199 громад отримали у власність понад 360 тисяч га землі. Окрім того, цього року ми передамо землі всім іншим об’єднаним громадам у власність. Господарюйте, будьте відкритими, підзвітними людям і Уряд буде вам допомагати», – зазначив Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

       В попередній період землі сільгосппризначення (37,4 тис га) отримали ще 49 об’єднаних територіальних громад.

       «Ми повністю вкладаємось в план-графік передачі і навіть випереджаємо його, – відзначив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк. – В грудні процес буде завершено і в 2019 рік об’єднані територіальні громади ввійдуть, спираючись на потужний додатковий ресурс, який зможуть використати на благо громади».

       В Україні створено 665 об’єднаних територіальних громад, яким може бути передано, за попередньою консервативною оцінкою, близько 759 тис. га земель сільськогосподарського призначення державної власності.

Довідково:

31 січня Уряд схвалив розпорядження № 60-р щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об’єднаних територіальних громад, що дозволяє провести земельну децентралізацію
не вдаючись до змін у законодавстві.

Держгеокадастр розпочав процес передачі земель з 1 лютого 2018 року. Протягом першого тижня 99% ОТГ зробили перший крок до отримання земель у власність, підписавши меморандуми з Держгеокадастром.

Для висвітлення стану передачі земель об’єднаним територіальним громадам створено спеціальний портал (otg.land.gov.ua) та для отримання оперативних консультацій з даного питання від фахівців Держгеокадастру запроваджено функціонування гарячої лінії
(0 800 502 528).

 

Держгеокадастр України через дев’ять місяців відповів на звернення Волиньради

7 червня 2018 року

       Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру відреагувала на вересневе звернення Волиньради щодо дотримання вимог земельного законодавства Головним управлінням Держгеокадастру у Волинській області при розпорядженні земельними ділянками, – інформує Волинська обласна рада.

       У зверненні йшлося про системні порушення земельного законодавства чиновниками управління Держгеокадастру у Волинській області з наведенням конкретних фактів. У тому числі й про надання земельних ділянок поблизу Світязя. "Впродовж 2014-2017 років набуло масового характеру надання Головним управлінням Держгеокадастру у Волинській області земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власність за межами населених пунктів Шацького району для ведення особистого селянського господарства та індивідуального садівництва громадянам з інших областей. Зокрема, згідно державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об’єктів нерухомого майна за львів’янином Келбасовичем Павлом Івановичем зареєстровано право власності на понад 30,0 га земель сільськогосподарського призначення на території Світязької, Пульмівської, Піщанської сільських та Шацької селищної рад Шацького району, в тому числі 15 земельних ділянок у розмірі по 2,0 га для ведення особистого селянського господарства поблизу озер Світязь, Люцимер, Острів’янське", – цитуємо вересневе звернення Волиньради.

       "За результатами розгляду документацій із землеустрою, зокрема, проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, генеральних планів населених пунктів та проекту організації території, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів і об’єктів Шацького національного природного парку, затвердженого наказом Мінприроди від 26.07.2006 № 352 вбачається, що формування земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснювалося не у відповідності нормативно-правових актів.

       У зв’язку з чим, Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру доручено Головному управлінню Держгеокадастру у Волинській області вжити відповідних заходів реагування щодо приведення у відповідність до вимог земельного законодавства прийнятих рішень з питань регулювання земельних відносин та наголошено про неухильне дотримання вимог законодавства під час передачі земельних ділянок державної власності", йдеться у відповіді в.о. голови Держгеокадастру України Олександра Колотініна.

 

Інформація про національну оцінку землі буде зведена на єдиний геопортал

4 червня 2018 року, Прес-служба Держгеокадастру

      У Держгеокадастрі відбулося засідання Робочої групи з опрацювання питань, пов’язаних з організацією та проведенням загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення.

      На засіданні обговорено стан виконання робіт з оцінки, проаналізовано вжиті кроки щодо проведення ґрунтових обстежень у рамках визначених заходів з проведення оцінки, а також питання організації та строків виконання наступних етапів.

      Крім того, члени робочої групи розглянули питання створення геопорталу, який міститиме інформацію щодо загальнонаціональної нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, його зміст та набір функцій та сервісів, які можуть бути запропоновані користувачам.

      Зокрема передбачається, що на геопорталі буде зведено усю інформацію, отриману в результаті проведення робіт, достатню для розрахунку НГО окремої земельної ділянки, а також узагальнені дані про оцінку в розрізі регіонів, природно-сільськогосподарських районів та сільськогосподарських угідь.

      Також розглядається можливість реалізації окремої функції розрахунку НГО проектної земельної ділянки, що дозволить майбутнім власникам та користувачам спрогнозувати орієнтовні витрати на сплату земельного податку або орендної плати.

      Довідково

      До складу робочої групи входять представники Держгеокадастру, державних підприємств та установ, що належать до сфери управління Мінагрополітики та Держгеокадастру, а також провідні науковці Інституту економіки природокористування та сталого розвитку НАНУ та Інституту аграрної економіки.
      Уряд 7 лютого 2018 року прийняв рішення щодо проведення загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення.
      Постановою Кабінету Міністрів України № 105 встановлено порядок організаційних дій з проведення зазначеної нормативної грошової оцінки одночасно на території всієї країни. Це забезпечить оновлення показників нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення у відповідності до Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення.

 

Мінагрополітики планує провести широку дискусію
про формат функціонування ринку землі

1 червня 2018 року

      Про це сказав перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк під час онлайн-конференції, що відбулася в останній день травня. Заодно озвучив позицію Мінагрополітики щодо рішення Європейського суду з прав людини про мораторій на продаж землі, і щодо запуску ринку сільгоспземель. Зокрема, він сказав:

      «Згадане рішення ЄСПЛ має не стільки практичний вплив на законодавство України, скільки стане важливим аргументом в усіх дискусіях щодо ринку землі. Нагадаю, що можлива модель функціонування ринку землі розроблена Мінагрополітики і спрямована на створення умов для того, щоб землю купували дрібні фермери. Деталі концепту були неодноразово озвучені раніше, відповідний законопроект буде внесено в парламент тоді, коли ми будемо впевнені, що і ВРУ, і суспільство готові прийняти відповідне рішення. Провал цього законопроекту задасть шкоди на довгий період в питанні зняття мораторію, і як наслідок – аграрній галузі. Тому права на помилку нема.

      Маємо важливе завдання – провести широку суспільну дискусію про формат функціонування ринку. Якщо така дискусія завершиться консенсусом, необхідно прийняти 2 законопроекти – про обіг земель сільгосппризначення та про фінансову підтримку функціонування ринку землі. Державні землі, у тому числі які перебувають у власності державних підприємств, мають бути продані через аукціони. І це має бути перше, що відбудеться після зняття «земельного мораторію».

      Уряд вважає неприпустимою ситуацію, якщо великі компанії, зокрема іноземні, зможуть купувати ріллю. Через це ми і пропонуємо норми, аби купувати ріллю змогли фермери, на якого покладено роль середнього класу агросектору. За нашими пропозиціями, купувати ріллю зможуть лише громадяни України, і не більше 200 гектарів «в одні руки».

      Фермерам необхідно забезпечити доступ до дешевих кредитів, зокрема, за допомогою відповідного законопроекту про створення державної кредитної агенції. Цю роботу веде Кабмін, разом із Світовим банком та Європейським банком реконструкції і розвитку».

 

Земля на Світязі продається шматками

1 червня 2018 року

      На Світязі 30 гектарів земель опинилася в руках львівського підприємця Павла Келбасович, який скупив їх в учасників АТО. За ним зареєстровано право власності на землі сільськогосподарського призначення на території Світязької, Пульмівської та Піщанської сільських та Шацької селищної рад Шацького району, в тому числі 15 земельних ділянок у розмірі по 2 гектари для ведення особистого селянського господарства поблизу озер Світязь, Люцимер та Острів’янське, – повідомляють Волинські Новини.

      Про це стало відомо під час пленарного засідання 20 сесії Волинської облради, яке відбулося 31 травня і на якому дискутували про необхідність виготовлення білбордів та стаканчиків для розвитку туризму на Волині.

      «Якщо хтось думає, що львів’янин просто познайомився з атовцями, це не так. Це корупційна схема, до якої причетне ГУ Держгеокадастру. Що ми будемо після цього пропонувати туристам, стаканчики?» –- обурився голова облради Ігор Палиця.

      Він наголосив, що потрібно заборонити продавати шматками землю на Світязі, зі Світязя потрібно зробити Анталію, а не Крим, як зараз. У той час, поки через корупційні схеми в області скуповують паї та ділянки учасників АТО, чиновник, з його слів, сперечається щодо стаканчиків і білбордів. Як відзначив Ігор Палиця, Волинь ніколи не стане туристично привабливою, якщо така ситуація зберігатиметься. Він закликав чиновника займатися не стаканчиками та білбордами, а співпрацювати з прокуратурою та СБУ.

 

На Львівщині провели аудит земель і розробляють Каталог інвестиційних пропозицій вільних земельних ділянок сільгосппризначення

31 травня 2018 року

      У Львівській області за результатами аудиту земель сформували електронну базу даних земель в розрізі кожної сільської ради та відповідної інформації щодо форми власності усіх ділянок.

      Про це повідомила під час круглого столу «Підвищення ефективності управління земельними ресурсами в аграрній сфері. Можливості та інструменти для розвитку сільських громад та агровиробників» заступник директора департаменту агропромислового розвитку Львівської ОДА Людмила Гончаренко, – повідомляє обласна держадміністрація.

     “За результатами проведеного аудиту, що ініційований головою Львівської ОДА, ми отримали цілісну картину скільки в області є державної, комунальної, приватної землі. Ми побачили, що велика кількість паїв були не успадкованими, а це більше 30 тисяч земельних ділянок, і на сьогодні завдяки аудиту вже 16 тисяч земельних ділянок успадковані самими спадкоємцями”, – зазначила Людмила Гончаренко.

      Зокрема, за підсумками аудиту органи місцевого самоврядування вже подали до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області клопотань на 1161 земельну ділянку про включення їх до переліку земельних ділянок с/г призначення для продажу прав оренди на них на земельних торгах, зокрема з функціональним призначенням для товарного с/г виробництва, під ведення фермерського господарства та органічного виробництва.

      Також вона проінформувала, що на Львівщині розробляють Каталог інвестиційних пропозицій вільних земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

      “Спільно з органами Держгеокадастру ми почали розробляти електронний каталог ділянок державної форми власності, які не використовуються, для того, щоб інвестори могли ознайомитись із земельною ділянкою і прийняти рішення щодо участі в аукціоні, така робота повинна бути завершена упродовж двох місяців”, – додала Людмила Гончаренко.

      Окрім цього, за інформацією обладміністрації, Світовий банк включив Львівщину у пілотний проект щодо підтримки прозорого управління земельними ресурсами. Участь у проекті Світового банку дозволить власникам паїв та сільським громадам отримати технічну та юридичну допомогу з реєстрацією земельних ділянок та прав на них, виправлення помилок у земельному кадастрі, отримання інформації про ціни та інші характеристики ринку землі.

 

Сім навчальних закладів України готуватимуть кадри
за укладеною угодою з Держгеокадастром

29 травня 2018 року

Сім навчальних закладів України уклали угоди з Держгеокадастром щодо професійної підготовки оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних. Їх перелік подаємо нижче.

Назва
навчального
закладу
Адреса Термін
дії угоди
до
Телефон Факс Відповідальні
 за
організаційні питання
1 Приватний
вищий навчальний
заклад
«Міжнародний
інститут бізнесу»
03179, м. Київ,
Брест-Литовське
шосе, 8-А
25.04.2020 (044)
585-00-33
(044)590-08-48 Дзвоник
Ада
Анатоліївна

Прудка
Тетяна
Михайлівна

2 ПРАТ
«Харківській центр
науково-технічної

та економічної
інформації»
61001,м. Харків, вул. Гагаріна,4 25.04.2020 (057)
732-64-30
(057)
732-83-42
Мірошніченко
Світлана Володимирівна
3 Миколаївський
національний

аграрний
університет
54010, м. Миколаїв,
вул. Г. Гонгадзе, 9А
25.04.2020 (0512)42-48-96;
42-48-38

  Новіков
  Олександр           Євгенійович

Почеткина
Лариса
Олексіївна

4 Національний
університет

біоресурсів і
природо-
користування
України
03041, м. Київ,
вул. Васильківська, 17
23.04.2023 (044) 259-97-31 (044) 258-11-54 Людмила Леонідівна
5 Львівський
національний

аграрний
університет
80381, м. Дубляни
Львівська обл.,
вул. В. Великого, 1
01.01.2021 (032)224-23-01 Ковалишин
Олександра Федорівна
6 Інститут інноваційної
освіти Київського
національного
університету
будівництва і архітектури
03037, м. Київ,
вул. Освіти, 4
16.10.2020 (044)245-48-56; (050)4269088 Нінічук
Інна
Михайлівнаan>
7 Національний
транспортний
університет
01010, м. Київ, вул. Михайла
Омеляновича-
Павленка, 1
01.03.2021 (044) 280-99-17 Міськова
Тамара
Іванівна>

За інформацією Держгеокадастру

 

Президент України підтримує скасування мораторію на продаж земель сільгосппризначення

29 травня 2018 року

      «На жаль, не все нам вдається. Я не можу сказати про успіхи у сфері земельного законодавства. Чинний мораторій на продаж земель стримує ваші інвестиції, гальмує розвиток аграрного ринку, і позбавляє значну кількість громадян України можливості реалізувати конституційне право розпоряджатися своєю земельною власністю», – заявив Президент Петро Порошенко на засіданні Національної інвестиційної ради, яке відбулося напередодні Зелених свят.

      А далі він сказав:

      «І декілька днів тому навіть рішення Європейського суду з прав людини, який визнав, що абсолютна заборона на купівлю та продаж земель сільськогосподарського призначення є брутально порушенням Європейської конвенції з прав людини. Думаєте, що це рішення протверезило наших українських популістів? Точно ні. Мушу визнати, що я в цьому питанні, хоча і твердо стою на позиціях української Конституції та європейського права, поки, на жаль маю визнати це, перебуваю в цьому питанні в політичній меншості. І буду докладати максимум зусиль, в тому числі і щодо комунікаційної стратегії для того, щоб забезпечити проведення цього рішення.

      Буду продовжувати зусилля, щоб забезпечити у цьому питанні перемогу здорового економічного глузду. Для вирішення такого роду проблем демократія потребує часу і сили, але сили переконання. І, звичайно, роботи з громадською думкою, з суспільством, з фермерами, з сільським населенням». 

 

ДФС попередила про зміну коефіцієнту нормативної грошової оцінки землі з 17 липня

25 травня 2018 року, Укрінформ

      Офіс великих платників податків ДФС повідомляє, що з 17 липня 2018 року набирає чинності наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 27.03.2018 № 162, яким змінено коефіцієнт функціонального використання земельних ділянок зі значення 2,0 на значення 3,0. Таким чином, платники, які мають відповідні земельні ділянки, повинні подати до контролюючих органів уточнюючі податкові декларації за II півріччя 2018 року.

      Про це повідомляється на сайті Офісу великих платників податків ДФС (http://officevp.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/338360.html).

      Так, Порядком передбачено, що з 17 липня 2018 року для земельних ділянок, інформація про які не внесена до відомостей Державного земельного кадастру та у разі якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) при розрахунку її нормативної грошової оцінки застосовується із значенням 3,0.

      "Таким чином, платники, які мають земельні ділянки, інформація про які не внесена до відомостей Державного земельного кадастру та у разі якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, повинні подати до контролюючих органів уточнюючі податкові декларації за II півріччя 2018 року з новою довідкою (витягом) про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка видана з врахуванням вимог Порядку (з 17.07.2018), як це передбачено ст.286 Податкового кодексу України", – наголосили в ДФС.

      Згідно з наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 року № 489 з 1 січня 2017 року коефіцієнт функціонального використання земельних ділянок, інформація про які не внесена до відомостей Державного земельного кадастру, застосовувався із значенням 2,0.

 

Асоціація фермерів та приватних землевласників України підтримала законопроект про передачу фермерських земель у власність фермерам

23 травня 2018 року

      Рада Асоціації фермерів та приватних землевласників України на своєму засіданні, яке відбулося 22 травня, підтримала законопроект № 8236 від 5 квітня 2018 року про передачу фермерських земель постійного користування у власність фермерам, внесений до Верховної Ради Кабінетом Міністрів України Наголошувалося, що це сприятиме сталому розвитку фермерства в Україні. Адже метою проекту закону є забезпечення реалізації конституційного права громадян на землю шляхом надання їм можливості переоформити права довічного успадковуваного володіння землею та права постійного користування землею громадянами, які ведуть фермерське господарство.

      Заступник міністра аграрної політики та продовольства України Віктор Шеремета, який брав участь у засіданні, зокрема, зазначив: «Мінагрополітики разом з Асоціацією фермерів України підтримує прийняття урядового законопроекту, який, сприятиме розвитку фермерських господарств, підвищенню зайнятості населення та дасть позитивний поштовх для розвитку сільського господарства. Крім того цим законопроектом передбачаються додаткові преференції для малого бізнесу».

      Як відомо, через 5 днів після реєстрації вище згаданого законопроекту, до Верховної Ради народними депутатами був внесений альтернативний 8236-І, яким пропонується накласти заборону на відчуження земельних ділянок, переданих у власність фермерському господарству за цим законом. 

 

ЄСПЛ зобов'язав Україну скасувати мораторій на продаж сільгоспземель

22 травня 2018 року, Європейська правда

23 травня 2018 року, Економічна правда 

24 травня 2018 року

      Абсолютна заборона в Україні на купівлю та продаж земель сільськогосподарського призначення порушує Європейську конвенцію з прав людини.

      Відповідне рішення ухвалив Європейський суд з прав людини у справі "Зеленчук та Цицюра проти України".

      Справа стосувалася скарги двох громадян України щодо державної заборони на продаж сільськогосподарських угідь, що, як вони заявили, порушує їх права власності як власників таких ділянок.

      Суд зауважив, що після падіння Радянського Союзу Україна переважно віддавала сільськогосподарські угіддя людям, які раніше працювали в колгоспах, але ввела, нібито тимчасово, заборону на продаж такої землі.

      "Уряд стверджував, що цей крок перешкодить концентрації землі в декількох руках, зупинить збіднення людей у сільській місцевості та забезпечить, щоб земля і надалі оброблялася. Однак суд встановив, що держава не забезпечила справедливого балансу між загальними інтересами громади та майновими правами заявників", – йдеться у повідомленні.

      Суд зазначив, що жодна інша країна, яка входить до Ради Європи, не мала такої заборони, і наголосив на невідповідності підходу України щодо припинення мораторію.

      "Також незрозуміло, чому не такі жорсткі обмежувальні заходи були б менш ефективними для досягнення тих самих цілей", – зазначається в рішенні.

      Суд постановив, що український уряд повинен прийняти законодавчі заходи для забезпечення необхідної справедливості балансу для власників сільськогосподарських земель, хоча це не означає, що Україна повинна негайно запровадити необмежений ринок сільськогосподарських угідь.

      Жодної грошової компенсації заявникам не було присуджено. "Однак якщо держава проявить необґрунтовану затримку у прийнятті необхідних заходів, грошові виплати можуть стати гарантованими", – зазначив суд.

      Рішення Європейського суду з прав людини є обов'язковими для виконання державами-членами Ради Європи; це стосується також положень, які містять вимогу про зміну національного законодавства. Водночас ЄСПЛ не має юридичних інструментів для самостійної зміни законодавства. Остаточне рішення має ухвалювати національна влада.

***

З коментарем чиновники не забарилися.

Сьогодні, 23 травня, на сайті «Української правди» - в «Економічній правді» розміщена точка зору Максима Мартинюка, першого заступника міністра аграрної політики та продовольства, під заголовком «Як власнику паю увійти в історію земельної реформи». Подаємо її дослівно.

      «22 травня 2018 року в історії найдовшої в світі української земельної реформи стався несподіваний поворот.

      Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) визнав мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення, який діє в Україні останні 16 років, таким, що порушує права громадян.

      Цим рішенням ми зобов'язані двом громадянам України, пенсіонерам - Софії Зеленчук и Віктору Цицюрі, які не змирилися з фактом "в Україні мораторій", а задалися питанням "А з якого дива в Україні мораторій?" і виходили з того, що їх права, як власників земельних ділянок, повинні бути 1) дотримані; 2) їх обмеження - належним чином компенсовано.

      Не можна сказати, що ці дві людини повернули питання земельної реформи в політичний порядок денний (воно звідти нікуди і не зникало), але підняли його на новий рівень.

      Які наслідки матиме рішення ЄСПЛ?

      Перш за все, на жаль, змушений розвіяти радість багатьох - ЄСПЛ не зобов'язував Україну зняти мораторій на продаж землі, хоча саме в такому формулюванні новина розійшлася в багатьох ЗМІ.

      Видати таку директиву ззовні в принципі неможливо, ми суверенна держава. Більш того, в обґрунтуванні свого рішення суд визнає, що держава має право і може вдаватися до контролю використання приватної власності в ім'я загального блага.

      Проте, не зважаючи на відсутність швидкого ефекту, важливість цього рішення величезна.

      Уперше інституція такого рівня визнала, що в тому вигляді і формі, в яких мораторій на продаж землі діє в Україні, він обмежує права громадян і неспівставний із метою, яку переслідує.

      А кінцева мета, як ми пам'ятаємо, - це створення ринку землі.

      Тобто ніхто не заперечує право держави формувати політику і захищати економічні інтереси на свій розсуд, проте в цьому випадку мова йде про застосування надмірної сили при такому захисті.

      Нинішнє рішення не обтяжливе для українського бюджету - глобальних компенсацій суд позивачам не присудив. Однак воно відкрило кілька важливих можливостей.

      По-перше, подано приклад, який можуть наслідувати й інші власники паїв - і при відсутності помітних поліпшень у держрегулювання цієї сфери, позови вже не зведуться до 3000 євро компенсації, як зараз.

      За дуже символічного збігу, в земельних відносинах в Україні якраз вчора відбулося кілька важливих тектонічних зрушень.

      Парламент законопроектом №7060 щодо стимулювання розвитку фермерських господарств затвердив в Україні французьку модель ведення агробізнесу.

      Вона передбачає, що якщо сімейна ферма орендує землю обсягом до 5 га, то після 7-ми років роботи на ній має право приватизувати ділянки.

      Для цієї категорії сільгоспвиробників будуть проводитися окремі земельні аукціони і на них буде виставлятися не менше половини всіх земель, переданих у користування на торгах в попередньому звітному періоді.

      До слова, ці землі не потрапляють під дію мораторію.

      Ще одне довгоочікуване нововведення - впорядкування норм безоплатної приватизації державних земель, яка з першого дня свого існування несла серйозні корупційні ризики.

      Після набору критичної маси таких земельних поліпшень, приводів зустрічатися в Європейському суді у держави Україна з власними громадянами буде менше.

      По-друге, у прихильників земельної реформи з'явився додатковий аргумент, оскільки навіть найпалкіші популісти навряд чи зможуть аргументовано довести, що ЄСПЛ "виконує замовлення земельних олігархів і латифундистів".

      У цілому рішення ЕСПЛ у справі "Зеленчук і Цицюра проти України" - це не остаточна перемога. Але це нова, потужна зброя у боротьбі для її досягнення.

      Тому формулювання "Держава Україна програла в Європейському суді", можливо, і правильна юридично, але некоректна з точки зору загальнодержавного майбутнього.

      Будь-які рішення і кроки, спрямовані на зняття мораторію і на ослаблення обмежень - це безумовна перемога всієї країни і кожного її громадянина».

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

***

А ось думки народних депутатів.

Вадим Івченко ,
народний депутат від «Батьківщини», Facebook , 23 травня 2018 р.:

      Європейський суд з прав людини визнав таким, що порушує права людини, мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення.

      По-перше, зовнішній вплив на Україну очевидний. І дотискати її з приводу ринку землі продовжуватимуть. Але вчора ухваленими законопроектами Верховна Рада розблокувала обіг земель сільськогосподарського призначення!

      У законопроекті про сімейні ферми ми надаємо землю кожному, хто має бажання на ній працювати. Два гектари безоплатно через 7 років, 5 гектарів на викуп.

      По-друге, запровадження та продовження мораторію в жодному разі не було обмеженням прав людини. Потрібно розглядати його як відстрочку, яку брала для себе влада, аби навести лад в земельних питаннях та ухвалити закони, щоб запрацювала земельна реформа.

      Також маю зазначити, за три роки ця Верховна Рада ухвалила аж 2 законопроекти по землі: щодо відумерлої спадщини та щодо акуціонів. Вчора проголосовані ще два документи. Інші – роками лежать в комітеті і ледь-ледь проштовхуються на розгляд до парламенту.

Ігор Мосійчук,
народний депутат від Радикальної партії, Facebook
, 23 травня 2018 р.:

      Єдиний шлях, як виконати рішення ЄСПЛ і водночас запобігти скуповуванню української землі транснаціональними корпораціями, які контрольовані міжнародними фінансовими глитаями – це українському парламенту невідкладно розпочати розгляд і ухвалити зміни до Конституції України запропоновані залізною командою Радикальної партії Олега Ляшка і підтримані 192 народними депутатами, які визначають фермерство єдиним аграрним устроєм на українській землі!

 

Верховна Рада прийняла за основу два земельні законопроекти

22 травня 2018 року

      На ранковому пленарному засіданні народні депутати розглянули у першому читанні два законопроекти, які стосуються сфери земельних відносин.

      Прийнято за основу проект Закону "Про внесення змін до Земельного кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання створення і розвитку сімейних фермерських господарств та припинення корупційних зловживань у сфері розпорядження землями державної та комунальної власності" (зареєстрований за №7060).

      Законопроектом пропонується спростити доступ громадян України до земель сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності.

      Проектом, зокрема, передбачається:

  • визначити особливості використання та розпорядження земельною ділянкою сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, переданою на земельних торгах в оренду для створення та розвитку сімейних фермерських господарств;
  • встановити перелік фізичних осіб, які зможуть безоплатно одержати землю для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної приватизації, розмір яких зменшується (не більше 1,0 га, замість 2,0 га за чинною нормою);
  • встановити обмеження на розміри земельних ділянок інших категорій земель, які можуть надаватись у власність чи оренду тощо.

      Відповідні зміни пропонується внести до Земельного кодексу України, а також до законів України «Про оренду землі», «Про фермерське господарство», «Про державний земельний кадастр», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» та «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

      Також прийнято за основу проект Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" (зареєстрований за №6049-д).

      Законопроектом пропонується визначити правила використання масиву земель сільськогосподарського призначення, якими:

  • надати право землекористувачу, який використовує значну частину земель масиву, на одержання в оренду земель під польовими дорогами (із встановленням обов’язку встановлення земельних сервітутів для доступу до інших земельних ділянок масиву;
  • надати орендарям земельних ділянок, розташованих у масиві, право надавати їх у суборенду орендарю іншої земельної ділянки у тому ж масиві, без погодження з орендодавцем, залишаючись відповідальним за виконання договору оренди.
  • надати право землекористувачу, який використовує істотну частину земель масиву (75% від загальної площі) на одержання в оренду (суборенду) інших земель масиву із наданням їх власникам (орендарям) інших рівноцінних земельних ділянок у тому ж масиві,
  • надати можливості фізичним та юридичним особам використовувати земельні ділянками під лісосмугами та іншими захисними насадженнями на праві оренди, право на яке буде набуватись без проведення земельних торгів.

 

70% аграріїв проти введення ринку землі

21 травня 2018 року, Народный корреспондент

        В ході панельної дискусії «Перспективи відкриття ринку землі», що відбулася в рамках Agri Invest Forum 2018, 70% аграріїв проголосувало «проти» зняття земельного мораторію.

        Якщо ж ринок доведеться відкривати, більше 55% пропонують впроваджувати обіг земель поступово, починаючи із земель державної та комунальної власності, а потім в рамках пілотного проекту по продажу приватних земельних ділянок в окремих районах. Із 450 присутніх представників аграрних підприємств 94% зацікавлені в купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, проте бояться бути ошуканими.

        Враховуючи результати голосування, голова аграрного комітету Олександр Бакуменко закликав аграріїв до спільного обговорення і напрацювання єдиної концепції зняття земельного мораторію: «Потрібно визначити чіткі норми введення ринку землі. Ми уже отримали консолідоване бачення введення ринку від аграрних асоціацій, надалі ми обговорюємо це на робочій групі та передаємо в Кабмін. На базі спільної концепції буде розроблений новий законопроект».

        Підтримав дану позицію народний депутат Вадим Івченко, зазначивши, що Україна не готова наразі до відкриття ринку землі.

        «На сьогоднішній день 8 млн га земель знаходиться в тіні. Ми не знаємо скільки є в емфітевзисі, скільки йде по розписках. Нам потрібно ще 5 років мораторію для напрацювання ефективної моделі ринку», – відзначив нардеп.

 

Земля дасть можливість громадам залучати ефективних інвесторів

18 травня 2018 року

        Земля – це той ресурс, який дасть можливість громадам всебічно розвиватися, максимально залучаючи необхідний  інвестиційний потенціал. Але передавати землю у власність територіальним спільнотам потрібно професійно і прозоро, – наголосив Леонід Козаченко,  народний депутат, президент Української аграрної конфедерації, голова Ради підприємців при Кабінеті міністрів Леонід Козаченко на  щорічній конференції малих міст.

        Він розповів, що в парламенті зареєстровано  11 законопроектів, які регулюють питання власності на землю. Один із них був підготовлений урядом і передбачав передачу землі в управління місцевим громадам, але деякі його положення суперечили Цивільному кодексу. Тому було підготовлено новий законопроект, де вже було прописано право передавати у комунальну власність громадам землю. Але у документі не було враховано 10 важливих питань, зокрема, право користування землею, право громади вносити зміни до Земельного кадастру тощо.  Гостру полеміку викликав і законопроект, поданий до парламенту Президентом України. Багато народних депутатів висловили занепокоєння положенням, яким дозволялось передавати частину земель не громадам, а головам відповідних місцевих адміністрацій. Адже у такому разі керівник міг  передати на 49 років землю в оренду і скасувати це право для громади було б юридично неможливим. Через такі правові колізії і цей законопроект не знайшов підтримки у парламентаріїв.

        На думку Леоніда Козаченка, нині у Верховній Раді є широке поле для дискусії з цього питання. Але постійні доопрацювання законопроектів та прозорість цього процесу  лише дають можливість прийняти оптимальне  рішення на користь територіальних громад.

        Стримує рух уперед у цьому питанні і наявність у тіньовому обігу половини із 32,5 млн га земель сільгосппризначення. Саме через відсутність офіційного власника тіньових земель досі не сформовано повністю реєстр Дежгеокадастру. Уповноважені органи часто порушують порядок внесення даних у реєстр про зміну майнових прав на землю, що дає можливість проявів рейдерства. Всі ці законодавчі прогалини й перешкоджають розвитку територіальних громад, зокрема, України в цілому.

        – Ми маємо замислитись: чому  ми так живемо? Адже штат Техас, не маючи в своєму арсеналі таких потужних природних і людських ресурсів, як у нас, виробляє  1,7 трлн доларів ВВП. А Україна  лише… 104 млрд доларів. Міжнародні експерти ставлять Україну  за потенціалом  в Європі на 3 місце. Тобто, потенційно ми можемо бути  на рівні Франції,  Великобританії та Німеччини. Є одне «але». В Європі розуміють необхідність розвитку територіальних громад. Наприклад, одна з відомих українських  аграрних компаній захотіла  побудувати в ЄС завод. І тепер керівники деяких польських і словацьких міст змагаються за його будівництво, пропонуючи  безкоштовно відвести воду, електроенергію та інші бонуси. Вони розуміють, що підприємство дасть не лише  80 робочих місць, а й платитиме значні податки, які підуть на розвиток цієї громади. Я прикладів такої боротьби за інвестора в Україні не знаю, – підсумував Леонід Козаченко.

 

Наступного пленарного тижня можуть бути розглянуті законопроекти
щодо проведення земельної реформи

15 травня 2018 року

        Народний депутат фракції Партії «Блок Петра Порошенка», заступник Голови Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Олександр Бакуменко запропонував Погоджувальній раді лідерів парламентських фракцій та голів комітетів присвятити один пленарний день наступного тижня – з 22 по 24 травня розгляду аграрних питань. Про це повідомляє сайт фракції Партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність».

        «Пропоную включити до першого десятку питань відповідного порядку денного єдиним блоком аграрних законопроектів, що стосуються проведення земельної реформи, підготовлених для розгляду у першому читанні – 7118, 7118-1, 8121, 6049-д, 7060. Відповідні листи з проханням підтримки були надіслані до всіх керівників депутатських фракцій і груп», – заявив Олександр Бакуменко.

        За словами народного депутата, зазначені проекти законів стосуються питань передачі сільським, селищним, міським радам об’єднаних територіальних громад повноважень з розпорядження землями державної власності в межах їх території; врегулювання питань забезпечення захисту майнових прав власників і користувачів земельних ділянок, запобігання протиправному поглинанню і захопленню підприємств; визначення ефективного механізму використання масивів земель сільськогосподарського призначення та спрощення процедури доступу громадян до земельних ресурсів, які виявили бажання створити або розширити сімейне фермерське господарство.

        «Названі законопроекти є дуже важливими для аграріїв, тому закликаю колег їх підтримати», – наголосив Олександр Бакуменко.

 

Розвинути мережу національних природних парків в Україні
допоможе досвід Японії

15 травня 2018 року

        Україна зацікавлена у застосуванні на практиці досвіду Японії у формуванні природоохоронної політики. Зокрема, щодо розвитку мережі національних природних парків. Про це під час робочої поїздки до Токіо (Японія) сказав Міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак за результатами зустрічі із Міністром навколишнього середовища Японії Накагавою Масахурою, – повідомляє Міністерство екології та природних ресурсів України.

        За словами Остапа Семерака, Японія має тривалий успішний досвід створення нових національних природних парків та популяризації екологічної просвіти серед населення і туристів. Крім того, для України цікавими є діючі у цій країні механізми резервування нових територій під майбутні нацпарки та заповідники.

        «Процеси роздержавлення, розпаювання та приватизації земель негативно виплинули на розвиток мережі природно­заповідних територій у нашій державі, подекуди заблокувавши резервування нових територій. Проте це не означає, що Україна не буде збільшувати площі природоохоронних територій. Саме тому нас цікавить досвід японських колег», – пояснив Остап Семерак.

       Він зазначив, що території національних природних парків та заповідників мають стати потужними виховними та просвітницькими осередками змін екологічної свідомості українців, і з цією метою вже у нинішньому році значно збільшено фінансування нацпарків.

       «Бюджетом передбачено суттєве збільшення коштів для національних природних парків. Ми плануємо вже цього року почати створення туристично-інформаційних центрів у парках, які в майбутньому мають стати потужними осередками екологічної просвіти», – резюмував Остап Семерак.

        Нагадаємо, що відповідно до міжнародних і внутрішньодержавних зобов'язань Україна повинна збільшити площу природоохоронних територій до 15% від площі держави до кінця 2020 року.

 

Щоб родичі померлих фермерів могли безпроблемно успадкувати землю — потрібні зміни до законодавства

10 травня 2018 року

        Щоб громадяни могли успадковувати землі своїх померлих родичів-фермерів, потрібно вносити зміни до існуючого законодавства. Про це в інтерв’ю АgroРolit.com сказала заступник міністра юстиції з питань державної реєстрації Олена Сукманова.

        Вона наголосила, що така проблема існує вже понад 20 років, але вирішити її без зміни законодавства неможливо.

        — Якщо людина звертається з проханням оформлення будь-якого права на земельну ділянку, і вона отримує попередній дозвіл, то закон не забороняє надати такий самий дозвіл ще другій, третій і п’ятій іншій людині. Потім виходить, що хто перший «добіг» до права власності, той і є правим. Думаю, було б доцільно внести зміни до законодавства, які б певним чином резервували на деякий період за людиною оцю земельну ділянку і надавали їй можливості оформити її, а вже якщо людина не встигла це зробити, тільки тоді Держгеокадастр повинен мати змогу надавати дозвіл на оформлення такої земельної ділянки вже іншій людині. Відтак ми і отримуємо проблему спадкування. Успадкувати можна частку у фермерському господарстві, яка належить конкретній фізичній особі. Але не можна успадкувати договір оренди, який належить фермерському господарству, — наголосила заступник міністра юстиції.

        За її словами, успадкування може відбутися тільки у тому випадку, якщо людина встигла приватизувати пай фермерського господарства, оформити право власності на земельну ділянку,
а потім вступати у спадщину. Тому всім фермерським господарствам, які займаються реальним господарством, важливо встигнути оформити права власності на земельні ділянки для того, щоб мати можливість передати їх у спадщину.

        Вона звернула увагу і на правильне укладення договорів оренди землі — варто передбачити в них пункт про можливість успадкування права оренди.

        — Якщо ми кажемо про оренду державної землі, вона, в принципі, не передається у спадщину. Але якщо в договорі оренди буде передбачено, що в разі смерті правовласник передбачає переведення всіх цих прав і обов’язків на правонаступника, тоді воно буде мати юридичний сенс, — говорить Олена Сукманова.

        Також вона не виключила можливість на рівні закону зробити так, щоб правонаступники фермера автоматично разом з господарством отримували право оренди за раніше укладеними договорами оренди держземель. Але такий підхід потребує виваженого аналізу, адже передаватися в оренду буде державна земля.

 

Світовий банк: вартість землі в Україні може зрости втричі
після скасування мораторію

7 травня 2018 року

       У випадку зняття мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення Світовий Банк готовий надавати більше фінансової допомоги Україні, а ціни на землю зростуть. Про це заявила в інтерв’ю Bloomberg Сату Кахконен, директор Світового Банку у справах України, Білорусі та Молдови, пише «Економічна правда».

      Світовий Банк прогнозує, що ціни на продаж землі зростуть до 3-3,5 тис. доларів за га  порівняно з 1-1,5 тис доларів, які діють нині.

      "Бізнес готовий платити більше за визначеність і можливість уникнути інвестиційних ризиків. Технічна робота зі зняття мораторію в Україні фактично завершена", - зазначила Кахконен і наголосила, що це призведе до збільшення фінансової допомоги Україні.

       Також у публікації Bloomberg ідеться про те, що українські землевласники отримують найнижчу ціну за оренду землі в Європі при тому, що якість українських ґрунтів – одна з найвищих у світі.

      Але уряд затягує питання ринку землі перед виборами задля уникнення репутаційних ризиків.

      "Політики використовують мораторій, щоб "захищати селян", хоча насправді просто намагаються отримати електоральні дивіденди", – сказав у інтерв’ю Bloomberg Максим Мартинюк, перший заступник міністра аграрної політики.

      Як відомо, 7 грудня минулого року Рада продовжила мораторій на продаж землі. 

 

Понад 450 млн грн Україна втратила через корупцію у земельній сфері –
розслідування НАБУ

7 травня 2018 року,
Національне антикорупційне бюро України

        Земля є одним із об’єктів корупційних схем, які розслідують детективи Національного антикорупційного бюро України. Найчастіше йдеться про спроби певних осіб отримати земельні ділянки за безцінь — або через надання їх у довгострокову оренду (до 49 років, іноді з можливістю подальшого викупу), або ж отримавши їх на підставі фіктивного обґрунтування без оплати.

        Загалом, понад 25 кримінальних проваджень НАБУ стосуються земельних «оборудок». Майже третина з цих справ уже скерована до суду. Обвинувальні акти складені стосовно 14 осіб.

        За даними слідства, загальний предмет злочину в «земельних» справах перевищує 450 млн грн. Це — збитки, яких зазнали держава та місцеві громади через втрати понад 7 тис. гектарів.

        Одним із ключових мотивів, які спонукають посадовців до вчинення злочину, на думку детективів Бюро, є бажання отримати неправомірну вигоду. Так, сукупний розмір хабарів, отриманих «в обмін на землю» чиновниками, яких викрили детективи НАБУ, перевищує 2,5 млн грн, 70 тис. дол. США та 300 тис. євро. Ці кошти, з-поміж іншого, вимагалися та були одержані посадовцями за позитивне «вирішення питань» про виділення чи передачу в оренду земельних ділянок.

        Приміром, таким чином діяв голова сільради одного з населених пунктів Васильківського району Київської області. Він вимагав та отримав 300 тис. євро та 10 тис. дол. США за «вирішення питання» про надання в оренду земельних ділянок загальною площею 26 га. Розслідування цього факту детективи НАБУ завершили восени 2016 року. Проте, за півтора року, що минули відтоді, суд із долею обвинувачених (голови сільради та депутата-спільника) не визначився. Наразі справа слухається у Васильківському міськрайонному суді Київської області. Водночас, викриття детективами НАБУ цього злочину дозволило місцевій громаді скасувати незаконне рішення про надання землі в оренду.

        Втручання детективів Бюро також дозволило запобігти і розкраданню близько 600 гектарів на Сумщині, які голова однієї з сільрад пообіцяв виділити в обмін на хабар у понад 2,5 млн грн. Своєчасне викриття злочину не дозволило зловмисникам реалізувати свій задум. Розслідування в цій справі восени 2016 року. Обвинувальний акт стосовно вже колишнього голови сільради та його спільника скеровано до суду для розгляду по суті.

        На початку березня 2018 року детективи НАБУ завершили розслідування ще однієї корупційної схеми, реалізованої депутатом Київської міськради, секретарем земельної комісії. За даними слідства, ця особа, маючи доступ до інформації про наявність у столиці вільної землі, що перебуває у комунальній власності, організувала схему заволодіння трьома ділянками загальною площею 2600 кв. м. Ці ділянки, як з’ясували детективи, виділені підставним особам, в подальшому дістались компанії-забудовнику, яка почала зводити на них житло. Наразі на ділянки накладено арешт.

        Відповідно до розслідувань НАБУ, доволі поширеною є схема, відповідно до якої земельні ділянки, виділені державним органам влади, в подальшому передаються приватним компаніям-забудовникам в обмін на зобов’язання виділити певну кількість квартир співробітникам відповідного держоргану. Нерідко, сукупна вартість таких квартир виявляється суттєво нижчою за ринкову вартість земельної ділянки. Подібні «угоди» стають об’єктом уваги з боку детективів НАБУ.

 

FAO запускає в Україні проект по боротьбі з деградацією ґрунтів

5 травня 2018 року, Укрінформ

        Продовольча і сільськогосподарська організація ООН (FAO) запускає в Україні проект по боротьбі з деградацією ґрунтів, метою якого є досягнення нульового рівня деградації земель. Про це Укрінформу повідомили в прес-службі FAO.

        "Новий проект FAO має на меті допомогти Україні досягти балансу між процесами деградації землі та її природним та штучним відновленням. Передбачено три роки для вдосконалення законодавчої та інституційної структури та практичної реалізації  методів інтегрованого управління природними ресурсами. Крім того, проект працюватиме над впровадженням стандартів у питаннях посадки лінійного типу захисних лісосмуг на основі характеристик ґрунтів та природних зон, а також над поширенням кліматоорієнтованого сільського господарства як загального підходу для ведення агровиробничої діяльності", – йдеться в повідомленні.

        Один з компонентів проекту зосереджений на відновленні стійкості виробничих ґрунтів, який буде реалізований з використанням демонстраційної площі 7 500 га.

        Демонстраційні заходи заплановані в Київській, Харківській та Миколаївській областях – територіях, що представляють різні природні та кліматичні зони.

        Учасниками демонстраційних заходів будуть Український науково-дослідний інститут прогнозування та випробування техніки та технологій сільськогосподарського виробництва ім. Л. Погорілого, ТОВ "Агродженерейшн" та окремі територіальні громади. Проект також передбачає розширення дослідницьких територій в інших регіонах України.

        "Збереження та захист ріллі від деградації та опустелювання є національним пріоритетом в Україні та є необхідною умовою для забезпечення сталого розвитку сільськогосподарських земель та зменшення бідності в сільській місцевості. Відомо, що площа деградованих земель зросла з 70 000 до 100 000 га на рік протягом останнього десятиліття. Тому поточний проект буде підтримувати впровадження інноваційного моніторингу, інтенсивну реалізацію кліматоорієнтованого сільського господарства, тісно співпрацювати з агровиробниками, проводити навчання та інші інформаційні кампанії з питань відновлення деградованих ландшафтів", – зазначив координатор програм розвитку FAO Михайло Малков.

        Також повідомляється, що FAO виступатиме фінансовим механізмом для роботи Національної координаційної ради та технічним виконавцем проекту, що фінансується ГЕФ – "Інтегроване управління природними ресурсами в деградованих землях лісостепу та степових зон України".

        Завершення проекту заплановано на кінець 2021 року.

        За даними FAO, площа деградованих та непродуктивних орних земель в Україні перевищує 20% ріллі. Щороку через ерозію втрачається майже 300-600 мільйонів тонн ґрунту. Залежно від рівня процесів деградації врожайність може зменшитися до 50%, а втрати від нестачі продукції складають понад 20 млрд грн на рік.

        Як повідомляв Укрінформ, після підписання Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням, Україна взяла на себе зобов'язання відновити деградовані землі та ґрунти до 2030 року і прагнути досягти нейтрального рівня деградації земель у світі.

        Як зазначав міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак, в Україні нараховується понад 1,1 млн га деградованих, малопродуктивних та техногенно забрудненних земель, які підлягають консервації. У свою чергу, заходи з рекультивації порушених земель, на думку міністра, здійснюються незадовільно. 

 

Службовим особам Головного управління Держгеокадастру
у Закарпатській області повідомлено про підозру у хабарництві

4 травня 2018 року

        Посадовцям Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області повідомили про підозру у вчиненні корупційного злочину. Про це повідомляє на своїй сторінці у Facebook речник Генпрокуратури України Андрій Лисенко.

        Службові особи підозрюються у вимаганні й отриманні хабара за сприяння у виділенні земельних ділянок у Воловецькому районі під будівництво бази відпочинку. За сприяння в отриманні земельних ділянок вони хотіли отримати 270 тис. доларів США. 2 травня після отримання другої частини неправомірної вигоди в розмірі 117 500 доларів США двоє спільників були затримані правоохоронцями.

        – 3 травня 2018 року вказаним особам повідомлено про підозру: керівнику – за ч. 4 ст. 368 КК України – одержання службовою особою неправомірної вигоди, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великому розмірі, а працівнику – за ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України – пособництво в одержанні службовою особою неправомірної вигоди, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великому розмірі. 4.05.2018 прокурором у кримінальному провадженні погоджено клопотання слідчого про застосування до підозрюваних запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, які вручено стороні захисту і подано до Печерського районного суду м. Києва для розгляду по суті, а також про відсторонення підозрюваних від займаних посад, – констатує Андрій Лисенко.

 

Більше половини українських земель вражені ерозією

4 травня 2018 року

        Україна за площею орних земель посідає 9 місце в світі. Про це під час засідання координаційної ради з питань боротьби з деградацією земель та опустелюванням нагадав міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак.

        –… Ми використовуємо 32,5 млн гектарів орних земель. У цьому поступаємося лише Індії, РФ, США, Китаю, Бразилії і Австралії. За рівнем розораності території… займаємо одне з перших місць у світі – у нас цей показник становить 54 відсотки.

        Високопосадовець стурбований тим, що більше половини українських земель вражені ерозією.

 

42 відсотки лотів, виставлених на чергові земельні аукціони, не реалізовані

4 травня 2018 року

         На 9 чергових земельних аукціонах у 7 областях України було виставлено 19 лотів – земельних ділянок різного цільового призначення. Два лоти продано, 9 лотів – оформлено в оренду, а по 8 лотах торги не відбулися через відсутність необхідної кількості учасників.

         Відзначилися організатори земельних аукціонів – Рудненська селищна рада та Радехівська міська рада Львівській області. Тут жодної із шести ділянок, що призначалися для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), а також для індивідуального садівництва не реалізували – місцеві бюджети відповідно недотримали за аукціонні ділянок щонайменше 661 тисячу гривень.

         На Херсонщині невдало провело аукціон тамтешнє Головне управління Держгеокадастру – там планували на 7 років здати в оренду понад 10 гектарів сільгоспземлі за 16747 гривень річної плати, проте охочих взяти участь в торгах не знайшлося. Качкарівська сільська рада Бериславського району цієї ж області за результатами аукціону оформила в оренду на 10 років три виставлених ділянки.

         Вдало закінчилися торги організовані Павлоградською міською радою Дніпропетровської області – кожна ділянка, що призначалася для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, оформлена в оренду на 5 років.

         Загальні підсумки чергового туру аукціонів такі: 58 відсотків лотів реалізовано, 42 – ні.

         Як завершилися аукціони у Сумах, Хусті, селищі Лисець Тисменецького району на Прикарпатті можете довідатися на нашому сайті у розділі «Що, де і за скільки продано».

         

За підсумками чотирьох місяців:
розмір орендної плати у середньому по Україні вдалося підвищити до 19,28%
від нормативної грошової оцінки
земель сільськогосподарського призначення

3 травня 2018 року

        За чотири місяці 2018 року територіальні органи Держгеокадастру на земельних торгах реалізували 639 прав оренди на земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності. Загальна площа переданих в оренду ділянок склала 14,53 тис. гектарів, – повідомляє прес-служба Держгеокадастру

        Найбільш активно земельні аукціони проводилися у Тернопільській (74 земельні ділянки загальною площею 858,22 га), у Сумській (69 ділянок площею 2 087,04 га) та у Чернігівській (57 ділянок площею 2 116,93 га) областях.

        Стартова річна орендна плата за користування земельними ділянками була визначена на рівні 8,29% від нормативної грошової оцінки земель або близько 18 891,52 тис. гривень. За результатами земельних торгів розмір орендної плати у середньому по Україні вдалося підвищити до 19,28% від нормативної грошової оцінки, що дозволить додатково наповнити місцеві бюджети на 43,95 млн гривень.

        Зазначимо, що поточні показники, уже значно перевищують результати першого півріччя минулого року в частині кількості реалізованих лотів та середньої орендної ставки.  Для порівняння: у першому півріччі 2017 року стартовий розмір річної орендної плати за продані на торгах земельні ділянки в середньому становив 7,26% від нормативної грошової оцінки, за результатами торгів – 12,10%.  Було реалізовано  614 прав оренди.

        За підсумком 2017 року середня ставка оренди державних земель сільськогосподарського призначення в ході земельних аукціонів склала 14,76%.

ДОВІДКОВО

       Натепер перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права оренди на які можуть бути реалізовані на земельних торгах, включає 8 563 ділянки загальною площею 164 970,13 гектара.

P.S.

Про аукціони, на яких реалізовують права на земельні ділянки не лише державної власності, але й комунальної, можете довідатися з розділів нашого сайту «Що, де, коли продається» та «Що, де і за скільки продано».

 

У Хотині не знайшлося покупців на ділянки для будівництва і обслуговування багатоквартирок

2 травня 2018 року

         Жодну із 2-х ділянок, що виставлялися на аукціоні у мальовничому буковинському Хотині, не вдалося продати. Організатор торгів – Хотинська міська рада скупо повідомляє про свою невдачу – на аукціон №11257 з’явилося замало учасників, хоча стартові ціни на ділянки були помірними – відповідно становили 41360 та 82700 гривень. 

         Про результати інших аукціонів довідуйтесь у розділі нашого сайту «Що, де і за скільки продано».

 

За минулий тиждень перелік земельних ділянок,
які можуть бути реалізовані на аукціонах, поповнився ще 50-ма ділянками

2 травня 2018 року

         Натепер перелік включає 8563 земельні ділянки загальною площею майже 165 тисяч гектарів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства та інших сільськогосподарських потреб.

         Тернопільська область додала до переліку 36 ділянок (297,57 га), Миколаївська  - 5 ділянок (136,47 га), Полтавська – 4 (60,28 га), Одеська та Хмельницька  - по 2 (відповідно 84,60 та 71,90 га), Київська – 1 (150 га).

          Конкретнішу інформацію про місце розташування ділянок, їх площу, цільове призначення  та кадастровий номер (за наявності) у розрізі районів усіх областей можна довідатися на цьому ж сайті у розділі «Ділянки, що готуються до продажу».

 

В кінці серпня планується запустити цифрову базу грошової оцінки земель
сільськогосподарського призначення

27 квітня 2018 року

        Держгеокадастр працює над цифровою базою грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення. Цей проект має бути виконано до 31 серпня. Про це на своїй сторінці в Facebook повідомив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк.

        За його словами, після створення ресурсу, отримати офіційну інформацію з оцінки землі можна буде на кадастровій онлайн-карті.

        «Загалом із держбюджету виділено на ці роботи 348 млн грн, але у нас не стоїть завдання «освоїти все», а якраз навпаки. Тому кошторис уже зменшено більш як на 40 млн грн і, скоріш за все, буде скорочено ще більше», — повідомив Максим Мартинюк.

        Заступник міністра обіцяє, що завдяки новій цифровій базі оцінка земельних ділянок стане набагато точнішою.

 

У Полтаві скасували земельні торги по всіх лотах аукціону № 11086

26 квітня 2018 року

         Повторні земельні торги у формі аукціону, що проводилися у Полтаві відповідно до наказу №202 від 6 березня 2018 року Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, знову закінчилися неуспіхом.

         На земельний аукціон виставлялися чотири ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 88,55 гектари зі стартовим розміром річної плати за їх користування понад 219 тисяч гривень. Місце розташування ділянок – Батьківська сільська рада Зіньківського району.

         Організатори аукціону повідомили, що торги скасовані по лотах 21600, 21602 та 21605  на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 24 квітня 2018 року №265, а також по лоту 21604 на підставі ухвали Верховного суду від 1 березня 2018 року №917/1391/17 та наказу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 14 березня 2018 року №215. Зміст документів при оприлюдненні результатів цих земельних торгів не наводився.

         Розмір витрат виконавця земельних торгів - ПП «Регіональний інвестиційний центр аукціонів», понесених на підготовку лотів до продажу, становить 52060, 76 грн.    

         Якщо вас зацікавили результати інших аукціонів, відвідайте розділ сайту «Що, де і за скільки продано».

 

Три чергових земельних аукціони завершилися нульовими результатами

25 квітня 2018 року

        На вітер викинули гроші, потрачені на підготовку чергових аукціонів за №№11142, 11190, 11228. Головні управління Держгеокадастру у Полтавській, Кіровоградській та Херсонській областях –  організатори торгів –  не реалізували жодного з п’яти лотів, виставлених на аукціони. Майже на 139 гектарів, що призначалися для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, не знайшлося орендаторів. Торги не відбулися через відсутність учасників торгів, що, безсумнівно, є наслідком неефективної інформаційної роботи організаторів аукціонів.

       Сумарний стартовий розмір річної плати за користування ділянками становив понад 145 тисяч гривень. За результатами трьох аукціонів місцеві бюджети не побачать їх.

       Про результати проведених торгів і тих, що будуть проводитися, можна довідатися на цьому ж сайті у розділі «Що, де і за скільки продано».

 

Перелік земельних ділянок, які можуть бути реалізовані на аукціонах,
поповнено новими ділянками

23 квітня 2018 року

        На 51 ділянку у п’яти областях України збільшився перелік земельних ділянок державної власності, права оренди на які можуть бути реалізовані на земельних торгах. Їх загальна площа становить 1141,77 га.

        У Донецькій області додалося 25 ділянок – 597,70 га, у Волинській – 9 ділянок – 190,98 га,
у Луганській 7 ділянок – 141,94 га, у Миколаївській – 6 ділянок – 86,94 га, у Черкаській області – 
3 ділянки – 66,27 га та в Одеській області – 1 ділянка - 57,94 га.

        На сьогодні, 23 квітня 2018 року, у загальноукраїнському переліку – 8 590 земельних ділянок площею 166 528,47 га.

        З конкретними відомостями про місце розташування ділянок, їх площу, цільове призначення та кадастровий номер (за наявності) у розрізі областей можна довідатися на цьому ж сайті у розділі «Ділянки, що готуються до продажу».

 

Набув чинності закон про «будівельну амністію»

20 квітня 2018 року

      В Україні набув чинності Закон України від  22 березня 2018 року № 2363-VIII «Про внесення зміни до пункту 9 розділу V "Прикінцеві положення" Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" щодо продовження терміну прийняття в експлуатацію об’єктів будівництва, збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт»

        Відповідно до закону, орган державного архітектурно-будівельного контролю безоплатно протягом 10 робочих днів з дня подання заяви власниками земельних ділянок приймає в експлуатацію зведені без дозвільної документації будівлі, які за класом наслідків належать до об'єктів із незначними наслідками (СС1).

        Йдеться про зведені з 5 серпня 1992 року до 9 квітня 2015 року індивідуальні/садибні житлові будинки, садові, дачні будинки загальною площею до 300 квадратних метрів, а також господарські/присадибні будівлі і споруди загальною площею до 300 квадратних метрів. Дія законопроекту розповсюджується на зведені до 12 березня 2011 року будівлі і споруди сільськогосподарського призначення.

 

«Закон про землю є абсолютно олігархічним фейком»

17 квітня 2018 року,  ZIK

      Уряд не може спромогтися на пропозицію, яка була б адекватною для України у питанні земельної реформи. Все через те, що є декілька людей, які хочуть скупити більшість українських чорноземів. Бо саме зараз у них залишився останній шанс це зробити.

      Про це в ефірі інтелектуально-політичного ток-шоу «Гра у класику» з Сергієм Рахманіним на телеканалі ZIK говорив голова фракції «Самопоміч» у парламенті Олег Березюк.

      «Закон про землю справді не готовий. Бо ті пропозиції, які пропонуються, є виключно олігархічними. Адже як я особисто, так і фракція, розуміємо, що без ринку землі, якісний розвиток агрокомплексу не відбудеться. Але той ринок, який пропонується, робиться заради інтересу декількох десятків осіб, а не фермерів, які працюють на цій землі, чи селян, які віддають їм її в оренду», – сказав Березюк.

      Тому він вважає, що той документ, який пропонують як реформу землі є абсурдним, адже відстоює інтереси не народу, а певних осіб.

     «Пропозиція є абсолютно олігархічним фейком, який виключно працює на них. Саме тому таке не можна ухвалювати, але й не можна заперечувати ринок. Адже уряд не може спромогтися на пропозицію, яка була б адекватною, тому що ті декілька людей, які хочуть скупити цю землю, на превеликий жаль, не дають їм це зробити. Хоча це, фактично, їхній останній шанс», – наголосив Березюк.

     Мустафа Найєм сказав, що не вірить, що у нинішньому скликанні Рада вирішить питання землі.

     «Навіть, якщо буде написаний ідеальний закон, то його або не подадуть в парламент, бо боятимуться популістів, або не проголосують. Тому я в цей склад парламенту не вірю щодо питання землі», – додав Найєм.

 

Як «8 фермерів» поділили всю державну землю…

                                                                     17 квітня 2018 року

 

        Михайло Апостол, радник міністра МВС та першого віце-прем’єра (з аграрних питань) Степана Кубіва, у своєму блозі вчора написав:

        «Я помилявся, коли багато разів говорив, що в Україні шалено зростає і розвивається корупційний, «тіньовий» ринок земель с/г призначення. І що понад 15% земельних ділянок мають уже інших власників. Ринок – це коли відбувається дія з купівлі/продажу та паралельно – сплата податку. На жаль, нічого такого немає. 

        Аналізуючи офіційні дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Мінюсту станом на 21 березня 2018 рокуможна сміло сказати: практично всі землі с/г призначення державної власності (а їх було більш ніж 10 млн га) у прямому підпорядкуванні держави уже ніколи не будуть! Все роздано, розділено, захоплено, взято в довготермінову та безстрокову оренду приватним с/г підприємствам, «фермерами», під ОСГ, в постійне користування міністерствам, установам та іншим різноманітним громадським структурам.

       Сьогодні проаналізую землі з цільовим призначенням «Для ведення фермерського господарства». Це шок! Усього таких земель – понад 4 млн га. Право власності уже мають на майже 2 млн га, плюс ще додасться 520 тис. га, згідно із постановою Кабміну. Також 1,7 млн га зареєстровано в Мін’юсті право довготермінової оренди. І найголовніше і найцікавіше – 8 «фермерів» зареєстрували право власності на майже півмільйона гектарів, кожному – не менш як по 62 тис. га. Думаю, що цю землю вони якимось чином отримали за заслуги перед Батьківщиною. Інший кричущий факт – згідно з даними цього ж реєстру: 3 власники взяли в довготермінову оренду 637 тис. га земель держвласності, тобто, по 200 тис. га з гаком...

       Решта землі (майже три мільйона га) перебуває в користуванні та власності майже 45 тис. фермерів. Невже цей державний мільярд коштів платників податків піде «за призначенням»? Не вірю, але буду контролювати. Як радник міністра МВС та першого віце-прем’єра з аграрних питань Степана Кубіва, я детально вивчу цю ситуацію і триматиму руку на пульсі. Адже головне питання – хто і як посприяв, щоби в одні руки відійшли тисячі га держземлі вартістю на мільярди гривень».

 

«Земля і громади – невід’ємні складові децентралізації»

17 квітня 2018 року

 

        Потрібно якнайшвидше ухвалювати закон про передачу громадам повноважень щодо управління земельними ресурсами. Сьогодні на території громади є різні землі: приватні, державні, комунальні, промисловості (землі запасу), землі в межах і поза межами населеного пункту. Коли говоримо, що прагнемо забезпечити максимальне надходження до місцевого бюджету, то повинні дати інструмент і можливість бачити, хто та якими землями користується, як вони обліковуються, хто сплачує податок не землю, і яким чином земельний податок наповнює бюджет. Про це в інтерв’ю інтернет-виданню Аgropolit заявив Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко, – повідомляє прес-служба Віце-прем’єр-міністра України.

        За його словами, зараз у цих питаннях місцеве самоврядування практично сліпе. Воно бачить тільки комунальні землі в межах населеного пункту. Що відбувається поза цим – вакуум. Президентський законопроект про деконцентрацію передбачав не тільки питання передачі земельних повноважень, а й значно ширші можливості для підтримки бізнесу в громадах: регулювання нормативно-грошової оцінки, щоб підтримати фермерський бізнес; давав можливість ФОПу сплачувати податки саме в цей місцевий бюджет, а не за місцем реєстрації тощо. Тобто давав можливість залучення інвестицій і, найголовніше, – наповнення бюджету, контроль та облік цих земель. Адже зараз контроль за землями всіх рівнів і землями будь-якої форми власності здійснює Держгеокадастр.

        «Сьогодні ми працюємо з депутатським корпусом, щоб вирішити питання земельної децентралізації. Наш законопроект №7118 дуже простий, короткий і ефективний. Його слід приймати якнайшвидше, бо фінансова мотивація ОТГ – добре, але земля – заключна мотивація. Якщо парламент все ж таки ухвалить закон про передачу земельних ресурсів ОТГ, то він увійде в історію України як найбільш реформаторський», – зазначив Геннадій Зубко.

        Загалом для завершення децентралізації необхідно ухвалити ще 16 законопроектів. Так, у частині завершення земельної децентралізації важливий законопроект №6403: зобов’язує місцеву владу спланувати забудову території громади (де соціальна інфраструктура, дорожня інфраструктура, спортивні, культурні об’єкти, заклади охорони здоров’я). «Щоби передати розпорядження земельними ресурсами, нам потрібно змусити громади, щоб вони показали, яка у них буде стратегія розвитку, котра ляже в основу роботи будь-якого голови ОТГ і забере земельний козир у Держгеокадастру. Після цього, будь ласка, виставляйте її у прозорий публічний доступ і можете тоді вирішувати, якого інвестора запрошувати для того, щоб він впроваджував свої проекти на території ОТГ», – підкреслив урядовець.

 

«Власником землі в Україні має стати український фермер»

17 квітня 2018 року

 

        Єдиним власником землі в Україні має стати український фермер, сказав в ефірі «Свобода слова» на ICTV Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, – повідомляє департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів України.

        «Власником землі має стати український фермер. Не холдинг, не іноземець. Власність на землю має належати українському фермеру. Це принципова позиція», – сказав Глава Уряду.

        Він підкреслив, що Уряд є реальним лоббістом інтересів фермерського руху – в тому числі шляхом запровадження програм підтримки фермерського руху. Ці програми, за словами Володимира Гройсмана, включають компенсацію 40% техніки, надання доступних кредитів, заохочення тваринництва, стимулювання створення кооперативів тощо.

        «Через такі програми ми підтримуємо розвиток фермерського руху», – зазначив Прем’єр-міністр.

 

«Громади ще не скоро зможуть розпоряджатися землями за межами ОТГ»

16 квітня 2018 року

 

        Сьогодні влада навмисне затягує процес передачі земель об’єднаним територіальним громадам, необхідні законопроекти у парламенті не ухвалюються. Про це зазначив народний депутат Вадим Івченко під час зустрічі з представниками Асоціації фермерів та приватних землевласників України в Запорізькій області, – повідомляє партія Батьківщина.

        «Ситуація з розглядом земельних законопроектів, які передають землю територіальним громадам у розпорядження, доволі заплутана. Хоча актуальність цього питання — очевидна. Спочатку було подано близько 20 законопроектів, але потім вирішили об’єднатися навколо одного. І саме після цього в парламент було подано законопроект від президента, яким землі передаються від Держгеокадастру державним районним адміністраціям», – зазначив політик.

        Проте, як наголосив Івченко, парламент провалив президентський законопроект.

       Нардеп також зауважив, що влада, розуміючи наскільки це рейтингове питання перед виборами, пішла іншим шляхом: Кабінет Міністрів вже погодив механізм передачі у власність об’єднаним територіальним громадам землі, в тому числі поза межами населених пунктів.

        «Нібито технічно уряд і передає землі громадам. Але хитрість ось в чому: перш ніж передавати землі, їх мають інвентаризувати і з’ясувати, які з них вільні. І перед передачею саме ці вільні землі будуть виставляти на аукціон і віддавати переможцям. А громадам залишаться лише ті, які знаходяться в оренді», – пояснив Івченко.

        На переконання депутата від «Батьківщини», передача земель за межами населених пунктів дуже важлива для об’єднаних територіальних громад, оскільки Держкомзем більше не зможе в односторонньому порядку, без згоди ОТГ, розпоряджатися цими землями.

        «Але низька якість підготовлених законопроектів, а також незрозуміле затягування з ухваленням законів ставить під велике питання саму можливість для громад найближчим часом користуватись цими землями», – прогнозує Вадим Івченко.

 

Майже 81 відсоток районів Черкаської області приєдналися
до програми з охорони та підвищення родючості земель сільгосппризначення 

5 квітня 2018 року

        Майже на 80 тис. га земель сільськогосподарського призначення Черкащини проведена агрохімічна паспортизація. Агрохімічні паспорти вручені 40 сільгосппідприємствам Чорнобаївського, Золотоніського, Чигиринського районів. Ці заходи проводять в рамках програми з охорони та підвищення родючості ґрунтів сільгоспземель, – повідомляє прес-служба Черкаської облдержадміністрації.

        На сьогодні програму «Родючість 2016-2020» затвердили 11 з 20 районів області. Всі заходи згідно з цією програмою здійснюються за рахунок місцевих сільгосппідприємств. Програма передбачає підвищення рівня та раціонального застосування органічних, мінеральних та бактеріальних добрив, проведення хімічної меліорації та здійснення державного контролю за відтворенням та охороною родючості ґрунтів на підставі даних агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення.

        Торік хімічну меліорацію ґрунтів провели  сільгосппідприємства на 6,7 тис. га. Зокрема, у Тальнівському районі  – на 500 га, Золотоніському – на 2 тис. га та Звенигородському –  на 4,2 тис. га.

 

Земля – один із потужних інструментів розвитку громади, – Геннадій Зубко

4 квітня 2018 року

        Якщо громада хоче розвиватися, залучати інвестиції, створювати робочі місця і якісні умови для своїх людей, управляти соціальними об’єктами і територіями, то вона потребує управління земельними ресурсами. Це – необхідна умова для розвитку громади. Про це в інтерв’ю ІА «Українські новини» заявив Віце-прем’єр-міністр-Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко, – повідомляє Служба Віце-прем'єр-міністра України.

        «Земля – один із основних інструментів залучення інвестицій, наповнення бюджетів і планування розвитку. Законопроект №7118, на якому ми наполягаємо, – це документ, який визначає передачу ОТГ управління земельними ресурсами. Головне, аби у громади була можливість розуміти, хто є її власниками, чи він платить податки, як обробляє, чи оформив оренду паю. Коли земля передається повністю в управління громади, є розуміння, яким чином управляти тим податком і збільшити надходження до місцевої громади», – зазначив Геннадій Зубко.

        За його словами, зараз у Раді залишився урядовий законопроект і кілька законопроектів, поданих депутатами. Президентський законопроект №7363 був комплексніший, він вирішував питання ще й податкової бази.

        «Рішення Уряду є частковим, тому що йдеться тільки про державну землю сільсько-господарського призначення. Потрібен час, щоб оформити проекти, передати землі в управління.
Це тільки частка землі, яка знаходиться на території громад. Тому закон потрібно однозначно приймати. Це дасть можливість управляти доходами безпосередньо в громадах, тому що законопроект №7363 передбачав, що ФОП або підприємство, що працює на землі у громаді, сплачує податки за місцем знаходження землі, а не місцем реєстрації», – підкреслив Геннадій  Зубко.

 

Кабмін схвалив передачу фермерам 500 тисяч гектарів землі

4 квітня 2018 року

        Кабінет Міністрів України погодив і передав на розгляд Верховної Ради проект закону про передачу 500 тисяч гектарів сільськогосподарської землі у власність 23 тисячам українських фермерів. Відповідне рішення було прийняте під час засідання Кабміну 4 квітня.

        – Українською землею мають володіти українці, а сільськогосподарською землею – фермери. Ми вносимо законопроект, який відновлює справедливість щодо фермерів.
Ми схвалюємо і передаємо проект закону, який дозволить 500 тис. га землі передати у власність 23 тис. фермерам, які працюють на цій землі, обробляють її, але досі не мали права нею володіти", – сказав прем'єр-міністр Володимир ГРОЙСМАН.

        Він нагадав, що цього року уряд приділяє окрему увагу розвитку українського фермерства. Так, вже працює урядова програма підтримки фермерів обсягом 1 млрд грн. Окрім цього, запроваджені механізми здешевлення техніки для фермерів і допомоги їм по різних сегментах виробництва.

ДОВІДКОВО

Кабінет Міністрів України торік, у вересні, затвердив програму підтримки фермерства та сільськогосподарської кооперації на 2018-2020 роки з обсягом фінансування не менше 1 млрд грн на рік.

Окрім цього фермери цього року матимуть можливість через аукціони взяти в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва понад 8,5 тисяч гектарів. Щоб довідатися в яких областях, районах, селах пропонується державна земля,   зробіть клік на «Ділянки, що готуються до продажу».

 

Плата за користування землею для ведення фермерського господарства вища за землю для ведення товарного сільгоспвиробництва

2 квітня 2018 року

        Сьогодні оприлюднені результати земельних торгів, що відбулися 29 березня 2018 року у Гадяцькому та Вітовському районах відповідно Полтавської та  Миколаївської областей. За результатами аукціонів середня річна плата за користування 1 га землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у Гадяцькому районі становить 1952,48 грн, у Вітовському – 361,94 грн.

       Дещо дорожче оформлено в оренду  землю для ведення фермерського господарства. За цим цільовим призначенням за користування 1 га у Каховському районі Херсонської області переможець торгів погодився щорічно упродовж 7 років платити 2041,61 грн.

       Кого цікавлять результати попередніх земельних аукціонів в усіх областях, зробіть клік на  «Що, де і за скільки продано».

 

137 земельних ділянок поповнили список ділянок,
що будуть виставлені на аукціони

2 квітня 2018 року

        За останній тиждень березня перелік земельних ділянок державної власності, право оренди на які може бути реалізоване на земельних торгах,  збільшився на  137 ділянок загальною площею 2 949,89 гектара:

  • у Сумській області – 91 ділянка – 1 791,22 га;
  • у Кіровоградській – 12 ділянок – 217,06 га;
  • у Херсонській – 10 ділянок – 304,16 га;
  • у Харківській – 7 ділянок – 370,80 га;
  • у Рівненській – 6 ділянок – 68,39 га;
  • у Хмельницькій – 6 ділянок – 86,85 га;
  • у Миколаївській – 3 ділянки – 64 га;
  • в Одеській – 2 ділянки – 47,41 га.

        Станом на 30 березня 2018 року у загальнодержавному переліку є 8 598 земельних ділянок загальною площею 168 177,01 гектара. Щоб довідатися  про ці ділянки у розрізі областей, районів, сіл зробіть клік на «Ділянки, що готуються до продажу».

 

НАБУ розслідує передачу з державної у приватну власність
майже 100 гектарів особливо цінних пристоличних земель

2 квітня 2018 року

        Детективи Національного антикорупційного бюро перевірять дії посадових осіб головного управління Держгеокадастру в Київській області та Національної академії аграрних наук України за фактами зловживання владою, в результаті чого упродовж кількох років поспіль відчужувалися земельні ділянки державної власності, - повідомляє «Слово і Діло».

        Чиновники НААН за попередньою змовою з посадовими особами органів державної влади та місцевого самоврядування, без відома Кабінету міністрів і відповідного узгодження Верховної Ради, ухвалювали рішення, в результаті яких у період із 2012 до 2016 року з державної власності в приватну власність вибули земельні ділянки державного підприємства «Дослідне господарство «Чабани» Національного наукового центру «Інститут землеробства» НААНУ, віднесені до особливо цінних земель загальною площею близько 100 га.

 

Ринок сільгоспземлі в Україні: дискусії активізувалися

30 березня 2018 року

        «Якщо підходити з точки зору державницької політики, то не можна продавати жодного клаптика сільськогосподарської землі. Якщо парламент підтримає законопроект «Батьківщини», то земля передаватиметься в оренду фермерам на 50-100 років з правом продовження оренди, якщо вони ефективно господарюють на землі. Тоді на селі будуть робочі місця, міцні родини, діти фермерів залишатимуться в селі, а не виїжджатимуть на заробітки», – зазначила народний депутат України, член фракції «Батьківщина» Олександра Кужель під час свого перебування на Черкащині.

        Народний депутат також пояснила, що у законопроекті «Батьківщини» чітко прописано, що люди мають право продавати свої паї державному земельному банку за ринковою ціною.

        «Ринок буде визначати ціну гектара земельного паю, а не так, як зараз: ви продаєте свої паї за копійки, в 30 разів дешевше, ніж коштують чорноземи в Європі. Це вигідно багатьом великим землевласникам, які хочуть скупити сільськогосподарську землю задарма», – сказала вона.

 

        Позицію Української аграрної конфедерації щодо земельної реформи та її логічного завершення виклав її Генеральний директор Павло Коваль під час чергової зустрічі з представниками Лейбніц-Інституту аграрного розвитку та перехідної економіки, які проводять в Україні експертне опитування з метою опрацювання даних та формулювання пропозицій щодо шляхів завершення земельної реформи в Україні та оцінки її можливих наслідків.

       Зокрема, УАК бачить запровадження ринку сільгоспземлі у три етапи.

       Суб’єкти купівлі землі – громадяни України; територіальні громади, держава . Максимальна площа купівлі землі 200 га на фізичну особу; а територіальні громади, держава - без обмежень. Процедура купівлі-продажу земельної ділянки повинна здійснюватися на електронних online-торгах уповноваженим органом.

 

        На науково-практичній конференції на тему: "Ринок землі в Україні: за і проти", яка відбулася два дні тому у Києві, Голова партії "Соціалісти" Леонід Кожара, голова партії "За правду і справедливість" Олександр Мороз, член президії вищої ради Селянської партії України Віталій Шаповалов та член політради партії "Справедливість" Михайло Крисько підписали політичну заву щодо спільного бачення впровадження ринку землі. Зокрема, мова йде про продовження мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення.

       "Ми відстоюємо мораторій не заради самого мораторію. Ми відстоюємо його для того, щоб ухвалити весь пакет земельного законодавства і розробити справжню дорожню карту для подальших необхідних дій справедливого реформування земельних відносин, забезпечення добробуту українського народу. Сьогодні від того, як ми сформулюємо питання ринку української землі, буде залежати наше майбутнє", - йдеться у заяві.

      Учасники конференції прийняли резолюцію, в якій зокрема йдеться про те, що власниками землі мають бути лише громадяни України, а питання запровадження ринку землі необхідно винести на всеукраїнський референдум.

 

Територія Києва зменшиться

30 березня 2018 року

        Влітку чиновники Київської державної адміністрації планують розпочати процес офіційного встановлення меж міста Києва. Передбачається, що площа столиці зменшиться з 83,5 тис. га (за даними діючого Генерального плану Києва) до 74,9 тис. га. За Звітом про виконання «Програми економічного і соціального розвитку Києва на 2017 рік», торік проведено інвентаризацію 73 тис. га столичної землі, що становить 97,5% від запланованої площі (74,9 тис. га).

        В якості підрядника розробки проекту землеустрою щодо встановлення і зміни меж Києва виступає КП «Київський інститут земельних відносин». Договір про надання відповідних послуг був підписаний Департаментом земельних ресурсів КМДА з цим підприємством 18 вересня 2017 року. Вартість послуг становить близько 3,7 млн гривень.

        Відповідний проект землеустрою вже готовий на 97,5%. Залишається лише погодити проект по встановленню меж із сусідами, зокрема з місцевими радами Ірпеня, Коцюбинського, Козина та ін. Ці населені пункти, за словами Михайла Варламова, директора КП «Київський інститут земельних відносин», користуючись відсутністю у столиці юридичних меж, присвоїли землі, які повинні належати Києву. Прогнозують, що тут без судів не обійтися.

        За словами директора Департамету земельних ресурсів КМДА Олексія Поліщука, закінчити розробку проекту землеустрою території Києва його департамент планує до середини 2018 року.

 

Уряд затвердив форму та порядок подання звітів нотаріусами
про укладені договори купівлі-продажу нерухомого майна
та сплату збору на пенсійне страхування

28 березня 2018 року, Урядовий портал

        Кабінет Міністрів України затвердив постанову «Деякі питання щодо звітності зі збору на обов’язкове державне пенсійне страхування».

        Нотаріуси щокварталу, до 20 числа місяця, що настає за звітним кварталом, зобов’язані подавати органам Пенсійного фонду України за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса звіт про укладені договори купівлі-продажу нерухомого майна та сплату збору на обов’язкове державне пенсійне страхування за затвердженою формою.

        Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

        При посвідченні договорів купівлі-продажу нерухомого майна нотаріус здійснює перевірку сплати покупцем збору та витребовує відповідні документи.

        Форма звіту про укладені договори купівлі-продажу нерухомого майна містить інформацію про кількість укладених договорів купівлі-продажу нерухомого майна, вартість такого майна та суму сплаченого збору на обов’язкове державне пенсійне страхування.

        Прийняття постанови дозволяє удосконалити контроль за сплатою збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна та забезпечить повноту його надходжень до державного бюджету.

 

Асоціація міст України розробила практичний посібник для ОТГ
з питань передачі земель

28 березня 2018 року

        Практичний посібник «Передача земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів у власність об’єднаних громад», розроблений Аналітичним центром Асоціації міст України  в рамках проекту USAID ПУЛЬС, описує алгоритм передачі земель та особливості окремих етапів, пропонує зразки документів.

        Цей посібник доступний на нашому сайті.

        Щоб його завантажити натисніть тут.

 

Реалізація концепції розвитку фермерства і кооперації створить нові робочі місця,  Шеремета

27 березня 2018 року, прес-служба Мінагрополітики

        Реалізація Концепції розвитку фермерських господарств та с/г кооперації на 2018-2020 роки є інструментом забезпечення сталого економічного зростання сільських громад через розвиток аграрного підприємництва. Адже більшість людей, які живуть у сільській місцевості зайнята саме у сільському господарстві, з яких понад 90% – малі виробники, фермери та господарства населення.

        Про це зазначив заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Віктор Шеремета під час семінару «Актуальні проблеми сільського розвитку, шляхи їх вирішення» 26 березня у Сєвєродонецьку.

        «Політика сільського розвитку спрямована на поліпшення якості життя та економічного благополуччя сільського населення, зокрема, через підвищення зайнятості в сільській місцевості. На виконання цих завдань було розроблено Концепцію, яка передбачає основні напрями фінансової підтримки: тваринництво, садівництво, здешевлення кредитів та підтримка кооперації», – підкреслив Віктор Шеремета.

        До очікуваних результатів виконання Концепції належать – збільшення частки фермерських господарств у виробництві валової продукції сільського господарства до 12%, збільшення кількості кооперативів на 40-50 одиниць (в Україні зареєстровано 1125 кооперативів, з яких діють – 610), збільшення площі сільськогосподарських угідь під вирощення та виробництво органічної продукції на 10%, збільшення поголів'я ВРХ у фермерських господарствах на 2,5 %, збільшення площ багаторічних насаджень у фермерських господарствах на 15 % тощо.

        Окрім того, система інструментів політики сільського розвитку містить не лише заходи із підтримки малого виробника, сприяння розвитку кооперації, підтримки розвитку фермерства та молодих фермерів, трансформації ОСГ в організовані форми господарювання. Також вона спрямована на формування інформаційного забезпечення, розвитку системи дорадництва в Україні, залучення малих виробників за досвідом інших країн до забезпечення потреб шкільного харчування, в першу чергу фруктів, овочів, молока, поширення органічного виробництва та інше.

 

Прокуратура через суд вимагає скасувати 8 рішень Київради
щодо комплексних забудов, які суперечать Генеральному плану столиці

27 березня 2018 року

        Прокуратура Києва через суд вимагає скасувати 8 рішень столичної міської ради про затвердження детальних планів територій, які суперечать Генеральному плану міста. Ці рішення були ухвалені Київрадою упродовж 2016-2017 років та стосуються комплексної забудови окремих мікрорайонів на території Голосіївського, Дніпровського, Солом’янського та Шевченківського районів.

        Детальні плани цих територій не корелюються з Генеральним планом Києва, передбачають будівництво багатоповерхових житлових будинків, а також громадських будівель та споруд на територіях, що належать до промислових, комунально-складських, зелених зон та до територій іншого призначення. А це суперечить вимогам чинного земельного та містобудівного законодавства.

        За вказаних обставин прокуратурою міста Києва до окружного адміністративного суду м. Києва пред’явлено 8 позовів про скасування рішень Київської міської ради про затвердження вказаних детальних планів територій.

        Розгляд окружним адміністративним судом Києва пред’явлених 8 позовів щодо скасування рішень Київської міської ради про затвердження детальних планів територій триває, повідомляє прес-служба прокуратури

 

Міська рада Києва виділила земельні ділянки для будівництва метро
на Виноградар

23 березня 2018 року

        Постійна комісія Київської міської ради з питань транспорту, зв’язку та реклами погодила надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок КП “Київський метрополітен” під влаштування будівельних майданчиків для зведення метро на житловий масив Виноградар.

        Йдеться про земельні ділянки орієнтовними площами 0,69 га, 0,98 га, 0,56 га, 0,09 га, 0,68 га, 0,11 га, 0,29 га, 1,64 га, 0,11 га, що належать до комунальної власності і надаються в семирічну оренду під влаштування будівельних майданчиків для будівництва об'єктів дільниці Сирецько-Печерської лінії метрополітену від станції метро “Сирець” на житловий масив Виноградар.

        По завершенні будівництва ділянки у межах станцій буде обслуговувати КП “Київський метрополітен”, інші – буде повернуто до міських земель загального користування.

        Передбачається, що на ділянці метро «Виноградар» – “Сирець” буде розміщено 4 станції: перша черга – “Мостицька” і “Проспект Правди”, друга – відгалуження на “Виноградар”, третя – станція “Вул. Маршала Гречка” і електродепо. Загальна протяжність підземної магістралі 7,4 км, вартість – майже 11,2 млрд.

 

Внесено зміни до закону про природно-заповідний фонд України
щодо повноважень в галузі охорони навколишнього природного середовища

22 березня 2018 року, Верховна Рада України

        Прийнято Закон "Про внесення змін до Закону України «Про природно-заповідний фонд України» щодо повноважень в галузі охорони навколишнього природного середовища", яким врегульовано питання передачі окремих повноважень у сфері природно-заповідного фонду від територіальних органів центрального органу виконавчої влади у сфері охорони навколишнього природного середовища, які ліквідовані, до відповідних органів Автономної республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

        Відповідні зміни внесено до чинних Законів України «Про природно-заповідний фонд України» і «Про екологічну мережу України».

        Закон прийнято з урахуванням пропозицій та техніко-юридичними правками.

        Проект Закону зареєстровано за №4551.

 

Внесено зміни до закону про регулювання містобудівної діяльності
щодо продовження терміну прийняття в експлуатацію об'єктів будівництва,
збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт

22 березня 2018 року, Верховна Рада України

        Прийнято Закон "Про внесення змін до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" щодо продовження терміну прийняття в експлуатацію об'єктів будівництва, збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт".

        Законом абзаци перший-п’ятий пункту 9 розділу V "Прикінцеві положення" Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” замінено трьома новими абзацами такого змісту:

        «9. Орган державного архітектурно-будівельного контролю безоплатно протягом 10 робочих днів з дня подання заяви власниками (користувачами) земельних ділянок, на яких розміщені об’єкти будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), збудовані на земельній ділянці відповідного цільового призначення без дозвільного документа на виконання будівельних робіт, за результатами технічного обстеження приймає в експлуатацію:

  • збудовані у період з 5 серпня 1992 року до 9 квітня 2015 року індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки загальною площею до 300 квадратних метрів, а також господарські (присадибні) будівлі і споруди загальною площею до 300 квадратних метрів;
  • збудовані до 12 березня 2011 року будівлі і споруди сільськогосподарського призначення».

        Законопроект зареєстровано за №3696.

 

Впровадження обігу сільгоспземель в умовах подальшої співпраці
МВФ з Україною немає

21 березня 2018 року

        На лекції для студентів економічного факультету Національного університету «Києво-Могилянська академія» постійний представник Міжнародного валютного фонду в Україні Йоста Люнгман сказав, що умовами успішного завершення чергового перегляду програми співпраці з Україною є питання, що стосуються перегляду ціни на газ та створення повноцінного антикорупційного суду.

 

Мерія Борисполя передала «Укрзалізниці» 3,5 гектара землі
для укладання колій під швидкісний експрес

21 березня 2018 року

        Будівельні роботи планують розпочати в червні і закінчити до кінця 2018 року. Колія з’єднає Центральний залізничний вокзал столиці з аеропортом «Бориспіль». Через відведену ділянку пройде частина маршруту: від діючої залізничної дороги до автотраси Київ-Харків.

        Зараз тривають проектно-пошукові та організаційні роботи. Окрім 3,2 км шляху тут буде побудовано 340-метрова одноколійна залізнична естакада над трасою Київ-Харків і дві платформи біля терміналу D.

        Землю має виділити й «Укрзалізниця» – 6 земельних ділянок загальною площею 13 га.

        За попередніми розрахунками інвестиції в цей проект будуть становити 600-800 млн грн.

 

Мін’юст захищає земельні права громадян незалежно,
відкритий ринок землі чи ні

21 березня 2018 року, Міністерство юстиції України

        Міністерство юстиції постійно працює над захистом земельних прав громадян і повинно бути готовим робити це ефективно незалежно від того, чи буде продовжено мораторій на продаж сільгоспземель в Україні, чи ні. Про це заступник Міністра юстиції з питань державної реєстрації Олена Сукманова сказала під час виступу у Вашингтоні на 19-й щорічній конференції «Земля і бідність: управління земельними активами у взаємопов’язаному світі», яку організовує Світовий банк. 

        «Сьогодні в Україні існує обмеження у вигляді мораторію на продаж сільськогосподарських земель, воно нерідко стає предметом політичних спекуляцій. Скільки б ми не говорили про терміни такого мораторію, ми повинні розуміти тимчасовість такого заходу. І саме тому Мін’юст як виконавчий орган влади повинен у будь-який момент бути готовим до його зняття, щоб і у цій ситуації забезпечити державний захист земельних прав», – сказала Олена Сукманова.

        Заступник Міністра наголосила, що сьогодні головними напрямками державної політики у сфері земельних відносин є підвищення рівня захисту права власності на землю, забезпечення ефективної взаємодії між державними реєстрами, децентралізація функцій державної реєстрації, наповнення державних реєстрів, забезпечення максимального рівня технічного захисту баз даних реєстрів та збільшення кількості он-лайн сервісів.

        Олена Сукманова також розповіла учасникам конференції про Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, яка діє при Мін‘юсті. «Високий рівень захисту прав власності є запорукою привабливого інвестиційного клімату. Саме для того, щоб швидко і ефективно захищати майнові права громадян і бізнесу, і була створена ця комісія, яку в народі називають антирейдерською», – сказала заступник Міністра. Вона наголосила, що Комісія розглядає скаргу максимум 45 днів та відновлює записи в реєстрах відразу після прийняття рішення. Олена Сукманова зазначила, що у 2017 році Комісія задовольнила понад 600 скарг, відновивши права на 8,5 тисячі гектарів землі і 130 тисяч метрів квадратних нерухомості.

 

Відкриття ринку землі надасть потужний імпульс сільському господарству України,  Олена Ковальова на конференції Світового банку

21 березня 2018 року, Мінагрополітики

        Запровадження ринку сільськогосподарських земель в Україні дозволить створити потужний прошарок середнього класу у сільській місцевості. Про це в свої доповіді на конференції Світового банку з питань земельних відносин та бідності повідомила заступник Міністра аграрної політики та продовольства Олена Ковальова у Вашингтоні. Вона зазначила, що Уряд продовжує зберігати скасування мораторію на продаж сільгоспземель у переліку пріоритетних завдань та працює над розвитком інфраструктури майбутнього земельного ринку.

        Зокрема, Україна стала першою в світі країною, яка на законодавчому рівні запровадила моніторинг земельних відносин. Систему Державного земельного кадастру переведено на технологію Blockchain, що унеможливлює незаконні маніпуляції з даними про земельні ділянки. Запроваджено он-лайн реєстрацію договорів оренди та реєстрації земельних ділянок он-лайн. Також з метою децентралізації розпочато процес передачі земель державної власності об’єднаним територіальним громадам.

       «Мета реформи – не продаж заради продажу землі, навіть за найпривабливішими цінами, а створення сильного та сталого фермерства в Україні. Ми спрямували суттєву державну підтримку малим та середнім виробникам, адже від їх розвитку залежить добробут сільських територій», – підкреслила Олена Ковальова.

       Вона нагадала, що урядова концепція впровадження ринку земель містить ряд запобіжників, які перешкоджатимуть надмірній концентрації, спекуляціям та спрямовані передусім на захист прав власника земельної ділянки. Так, максимальний розмір с/г земель, що можуть перебувати у приватній власності, обмежено до 200 га для однієї особи, впровадження державного мита у розмірі 50% від грошової оцінки у випадку перепродажу земельної ділянки протягом перших трьох років; продаж державних с/г земель можливий лише через он-лайн аукціони.

       «Ми цінуємо допомогу, яку надавали та продовжують надавати міжнародні донори та міжнародна експертна спільнота в реалізації земельної реформи. Сподіваюся, що разом ми зможемо завершити цю роботу та побудувати в Україні відкритий цивілізований ринок земель, який стане основою економічного розвитку держави», – підкреслила Олена Ковальова.

Довідково

19-та конференція Світового банку з питань земельних відносин та бідності 2017 проходить з 19 по 24 березня в штаб-квартирі Світового банку в Вашингтоні, США.

Тема цьогорічної конференції «Стимуляція економіки через відкриття ринку земель».

Українську делегацію, що бере участь у конференції, очолює заступник Міністра аграрної політики та продовольства Олена Ковальова. Всього на заході зареєстровано понад 1900 делегатів.

 

Основним джерелом кредитування фермерів є кредитні спілки

21 березня 2018 року

        Чому? Тому, що  умови кредитних спілок лояльніші за банківські, – переконаний Валерій Перепелиця, голова Драбівської районної організації Асоціації фермерів та приватних землевласників України. – Нині  80% фермерів кредитуються саме в них, але вартість  їхнього ресурсу – від 28% до 36% річних – дещо зависока. Тому державі, на думку Валерія Перепелиці,  слід було б підтримати їх  компенсацією відсотків із бюджету.

        Сам голова Драбівської районної організації АФЗУ, як і більшість фермерів, не має ліквідної застави, щоб взяти участь у державній програмі здешевлення відсоткової ставки за банківськими кредитами та отримати компенсацію.

 

Прийнято Закон «Про стратегічну екологічну оцінку»

20 березня 2018 року, Верховна Рада України

        Законодавчий акт спрямовано на адаптацію законодавства України до законодавства Європейського Союзу в частині встановлення сфери застосування та порядку здійснення стратегічної екологічної оцінки відповідно до підходу, закріпленому у Директиві Європейського Парламенту та Ради ЄС від 27 червня 2001р. №2001/42/ЄС, а також з метою реалізації положень Протоколу про стратегічну екологічну оцінку до Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище в транскордонному контексті.

        Законом визначено сферу застосування стратегічної екологічної оцінки, встановлено порядок її здійснення, механізм проведення транскордонних консультацій, інформування про прийняте рішення та проведення моніторингу виконання стратегій, планів, загальнодержавних програм, державних цільових програм та програмних документів, включаючи будь-які зміни до них.

        Дія цього Закону поширюється на документи державного планування, які будуть мати вплив на довкілля та здоров’я населення.

        Згідно із Законом, здійснення стратегічної екологічної оцінки проекту документа державного планування виключає необхідність проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи такого документа.

        Закон регулює відносини у сфері оцінки наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, виконання документів державного планування та поширюється на документи державного планування, які стосуються сільського господарства, лісового господарства, рибного господарства, енергетики, промисловості, транспорту, поводження з відходами, використання водних ресурсів, охорони довкілля, телекомунікацій, туризму, містобудування або землеустрою (схеми) та виконання яких передбачатиме реалізацію видів діяльності (або які містять види діяльності та об’єкти), щодо яких законодавством передбачено здійснення процедури оцінки впливу на довкілля, або які вимагають оцінки, зважаючи на ймовірні наслідки для територій та об’єктів природно-заповідного фонду та екологічної мережі, крім тих, що стосуються створення або розширення територій та об’єктів природно-заповідного фонду.

        Закон не поширюється на документи державного планування, які стосуються національної безпеки та надзвичайних ситуацій, бюджети, бюджетні програми та фінансові плани, а також програми економічного і соціального розвитку АР Крим, областей, районів та міст, сіл та селищ на короткостроковий період.

        Проект Закону зареєстровано за №6106.

 

Депутати стали на захист українських лісів

20 березня 2018 року

 

        Прийнято за основу проект Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів».

        Законопроектом пропонується: встановити обмеження внутрішнього споживання лісоматеріалів необроблених у розмірі 20 млн метрів3 на рік; посилити адміністративну та кримінальну відповідальність за незаконну вирубку лісу та подальший його експорт поза митним контролем (контрабанду); доручити Кабінету Міністрів України розробити комплексну програму відновлення лісового фонду України та визначити першочергові обсяги робіт щодо відновлення лісів і лісорозведення, охорони лісів від пожеж, захисту від шкідників і хвороб, інших лісогосподарських заходів, а також порядку і способів їх проведення.

        Відповідні зміни передбачається внести до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу, Закону «Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів».

        Проект Закону зареєстровано за №5495.

 

До 2021 року в Україні планують завершити створення містобудівного кадастру

20 березня 2018 року

        До 2021 року в Україні має завершитися процес створення містобудівного кадастру за рахунок державної підтримки, міжнародних партнерів, експертного середовища та місцевого самоврядування.

       Про це  під час стратегічної сесії в Житомирі щодо створення містобудівного кадастру в Україні заявив Віце-прем'єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко.

        – Зі створенням містобудівного кадастру ми досягнемо якості, публічності та оперативності прийняття управлінських рішень, покращення інвестиційного клімату, спрощення та прискорення дозвільних процедур у сфері будівництва, прозорість процесів просторового планування, проектування та будівництва. Але головне – нові можливості для розвитку та економічного зростання регіонів, – наголосив Геннадій Зубко. – Важливою частиною створення кадастру є активна співпраця у цьому процесі. Місцеве самоврядування має надавати дані і створювати умови, які потім будуть використовуватися на регіональному рівні. У цьому напрямку потрібно враховувати як державні інтереси у розвитку і плануванні територій України, так і місцеві – інтереси громад, які хочуть розвиватися і залучати інвестиції.

        За словами Геннадія Зубка, неважливо скільки людей задіяні у процес створення кадастру. Кінцева ціль – збільшення доходів місцевих бюджетів, вибудувана маршрутна карта клієнта за допомогою якої він зможе оформити земельну ділянку. Наразі цей процес займає від 70 до 294 днів.

        У свою чергу, керівник проекту Німецького товариства міжнародної співпраці (GIZ) Матіас Брандт висловив підтримку і зауважив, що Уряд Німеччини готовий долучитися і надати допомогу у створенні містобудівного кадастру.

        – В Україні необхідно створити систему, яка буде надавати геопросторові дані про систему кадастру, власників земельних ділянок і їх межі. Адже земля – головний актив будь-якої громади, який дозволяє в першу чергу залучати інвестиції і розвивати місцеве самоврядування, – підкреслив Матіас Брандт. 

 

Учасники АТО в Тернополі замість землі зможуть отримати гроші

20 березня 2018 року, novosti.ternopil

 

        Отримати грошову компенсацію за земельну ділянку пропонуватимуть учасникам антитерористичної операції у Тернополі. Тут нині близько 900 осіб зареєстровані у черзі на отримання землі. Але місто не має таких великих вільних площ, щоб усіх учасників АТО забезпечити ділянками. Тому їм пропонуватимуть альтернативу – гроші. Відповідне рішення прийняли депутати під час сесії.

        – 15 березня я зустрівся з керівниками усіх громадських організацій учасників АТО, які є в Тернополі, – прокоментував міський голова Сергій Надал. – Ми їм запропоновали цей проект рішення. Суть його в тому, що люди мають право у разі бажання отримати замість земельної ділянки компенсацію грошима з міського бюджету. Присутні на зустрічі учасники АТО одноголосно погодилися і запропонували винести це рішення на розгляд депутатів.

        Начальник відділу земельних ресурсів міськради Віктор Кібляр пояснив, що розрахунок буде проводитися відповідно до вартості одного квадратного метра земельної ділянки разом з відповідними індексаціями. Так, за шість соток землі, які зазвичай виділяють учаснику АТО, він зможе отримати близько 75 тисяч гривень. Якщо відбуватиметься зміна рівня індексації, то відповідно ця сума збільшуватиметься.

        – Мінус запропонованого проекту рішення в тому, що кошти на компенсацію можна виділяти тільки в межах сум , отриманих від продажу земельних ділянок на аукціоні або право оренди на них, – зазначив депутат Андрій Шкула. – Насправді, ця сума дозволить компенсувати вартість ділянок близько 70 людям в рік з тих коштів, які ми отримуємо. Пропоную доповнити перелік пунктом такого змісту: кошти отримані від сервітутів, наданих у Тернополі. Це близько 95 тисяч гривень в місяць. Мова і про тимчасові споруди, і про проїзди, будуть спрямовані на виділення компенсації за земельні ділянки учасникам АТО. В рік це близько 20 осіб додатково зможуть отримати компенсацію, якщо вони виявлять таке бажання.

        За проект рішення з внесеною пропозицією проголосувало 36 депутатів.

 

Повідомлено про підозру начальнику відділу держреєстрації Миронівської РДА, яка перебуваючи у відпустці, завдала державі збитків
на суму понад 3 мільйони гривень

20 березня  2018 року, прес-служба прокуратури Київської області

        Установлено, що начальник відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців Миронівської районної державної адміністрації незаконно здійснила в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 45 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території однієї з сільських рад Богуславського району вартістю понад 3 мільйони гривень.

         Як з’ясувалося, рішення про реєстрацію цієї земельної ділянки службовець приймала, перебуваючи у відпустці та на підставі підроблених документів на право власності на земельну ділянку.

        Окрім цього, державний реєстратор,  не перевіривши відомості з інформаційних систем, доступ до яких передбачено відповідно до законодавства, у тому числі відомості з Державного земельного кадастру, допустила порушення вимог чинного законодавства, оскільки зазначена земельна ділянка перебувала в оренді іншої особи.

        За процесуального керівництва Богуславського відділу Кагарлицької місцевої прокуратури повідомлено про підозру начальнику відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців Миронівської РДА у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 (зловживання владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки) КК України.

        Прокуратурою скеровано до суду клопотання про обрання підозрюваній запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та клопотання про відсторонення від посади.

        Санкція статті передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до 6 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, зі штрафом від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

        Досудове розслідування триває. 

 

Презентовано ґрунтовне дослідження можливостей зони відчуження

19 березня 2018 року

        Сьогодні офіційно презентовано результати розрахунків запланованого фінансування техніко-економічного обґрунтування для будівництва сонячного парку у Чорнобільській зоні відчуження, які були зроблені компанією Tractebel Engineering – світовим лідером у галузі відновлювальної енергетики, за кошти французького уряду.

        Це важливе дослідження, в якому враховано особливості території, рівень радіоактивного забруднення території, на якій заплановано розміщення об’єктів сонячної енергетики, правила радіаційної безпеки під час проведення робіт, а також ряд інших важливих показників.

        Міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак під час презентації подякував Уряду Франції за надану фінансову підтримку. Він нагадав, що у грудні 2016 року Мінприроди та Державне агентство управління зоною відчуження (ДАЗВ) звернулися до бізнесу і запропонували подавати заявки на відведення земельних ділянок під розміщення об’єктів відновлювальної енергетики. За цей період надійшло понад 60 заявок (Данія, США, Китай, Німеччина, Франція, Білорусія та інші).

       «Зважаючи на зацікавленість інвесторів, ми вирішили залучити до аналізу та розробки техніко-економічного обґрунтування проекту міжнародних експертів у сфері альтернативної енергетики. У червні 2017 року французький уряд прийняв рішення підтримати фінансово реалізацію такого техніко-економічного обґрунтування для будівництва сонячного парку у зоні відчуження», – розповів міністр.

       Цей проект отримав підтримку на найвищому державному рівні.

       «Це важливий крок до досягнення стратегічної успішної мети – перетворення зони відчуження на територію змін та інновацій», – резюмував Остап Семерак.

        Нагадаємо, кількома днями раніше, під час круглого столу щодо впровадження конкурентних інструментів закупівлі «зеленої» енергії в Україні, організованого парламентським Комітетом з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки, Міністр екології та природних ресурсів України розповів:

        «Два роки тому ми розпочали процес реінтеграції зони відчуження. Це стало початком унікальної спецоперації з перетворення закритої донедавна території зони відчуження на найінноваційніший технологічно-науковий майданчик у світі. Таке рішення не наважувалися прийняти майже три десятки років, проте сьогодні зона відчуження має всі шанси стати перспективним елементом майбутнього «зеленої» економіки України», – сказав Остап Семерак.

        Він також пояснив, що зона відчуження - це величезна територія української землі в центрі країни, на якій до цього часу не велося жодного виду господарської діяльності, окрім поводження з радіоактивними відходами. За його словами, така територія не має бути баластом для державного бюджету і повинна ефективно використовуватися для розвитку економіки України. І минулого року Урядом України було зроблено декілька суттєвих кроків, які спростили процедуру для ведення господарської діяльності на цій території.

 

Комітет рекомендує ухвалити у другому читанні та в цілому проект Закону про внесення змін щодо уточнення порядку передачі в оренду водних об’єктів у комплексі з земельними ділянками

18 березня 2018 року, Верховна Рада України

        На засіданні Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин народні депутати України – члени Комітету розглянули підготовлений до другого читання проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення порядку передачі в оренду водних об’єктів у комплексі з земельними ділянками, № 3157.

        За результатами обговорення Комітет підтримав доопрацьовану редакцію законопроекту і прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти зазначений проект Закону у другому читанні та в цілому.

        Проектом пропонується уточнити положення Водного та Земельного кодексів, які стосуються оренди «водних об’єктів у комплексі з земельними ділянками». Зокрема, у Водному кодексі пропонується уточнити, що «водні об'єкти надаються у користування за договором оренди водних об’єктів у комплексі із земельною ділянкою під ними». Документом передбачається узгодити норми Земельного та Водного кодексів в частині надання в оренду для рибництва (аквакультури) водосховищ (крім водосховищ комплексного призначення), ставків, озер та замкнених природних водойм, а також звільнити від продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі надання в оренду земельних ділянок, зайнятих водними об’єктами для рибогосподарських потреб, (у тому числі рибництва (аквакультури).

 

Всесвітній банк підтримує будь-який сценарій запуску ринку землі в Україні

16 березня 2018 року

        Повідомила про це глава представництва Всесвітнього банку в Білорусії, Молдові і Україні Сату КАХОНЕН, передає НВ. Додавши: «Навіть, той, що пропонує Міністерство аграрної політики і продовольства України. В тому числі і продаж землі обмеженим обсягом – до 300 га в одні руки тільки фізичним особам – громадянам України».

        – Зараз українські компанії зосереджені головним чином на виробництві зернових. Ми очікуємо, що після того, як ринок відкриється і в країну підуть інвестиції, компанії почнуть створювати виробництва з високою доданою вартістю. І перегодом це має привести до того, що холдинги адаптують розміри своїх земельних угідь. А як Україна буде проводити земельну реформу, скільки будуть дозволяти купувати  землевласникам чи компаніям, вирішувати уряду, – заявила Кахонен.

 

Зняття мораторію на продаж землі дозволить суттєво прискорити
ріст ВВП України

16 березня 2018 року

       Таку думку в інтерв’ю висловив колишній заступник керівника європейського департаменту МВФ Олег ГАВРИЛИШИН.

      – Пенсійна реформа важлива, але вона не може прискорити ріст ВВП. У цьому плані я би в першу чергу говорив про земельну реформу, яку чекають уже чверть століття. Україна зараз залишається однією із декількох держав світу, в яких немає дійсно вільної приватної землі. Це абсурд! Треба покінчити з цим і бути цивілізованою країною. Необхідний продаж землі, а не оренда на 100 років чи ще щось», – сказав Гаврилишин.

        На його думку, Україні також належить сконцентрувати увагу на проведення дерегуляції і судової реформи.

        – Хочу нагадати про один неначебто неекономічний аспект, який стосується всіх сфер життя – верховенство права. Суд має розглядати справу бізнесмена з капіталізацією 100 тис. так само, як і з 100 млн. Надіюся, цьому буде сприяти антикорупційний суд, – підкреслив експерт.

 

У Верховній Раді зареєстровано законопроект проти аграрного рейдерства –
не перший цього року

15 березня 2018 року

        14 березня цього року у Верховній Раді України зареєстровано законопроект за № 8121 «Про внесення змін до Земельного кодексу України та деяких інших законодавчий актів щодо протидії корупції»,  підготовлений та внесений Кулінічем О. І., Бакуменком О.Б, Ляшком О.В та ще 29 народними депутатами.

        Законопроектом пропонується запровадити низку антирейдерських заходів та встановити дієві запобіжники щодо захисту майнових прав власників і користувачів земельних ділянок з метою запобігання протиправному поглинанню і захопленню підприємств в аграрному секторі економіки, оскільки протягом останніх років рейдерське захоплення земель та майна сільськогосподарських підприємств набуло загрозливого для економіки країни характеру. Такими нововведеннями є:

  • надання права власнику нерухомого майна одностороннім правочином встановлювати вимогу щодо нотаріального посвідчення договору, предметом якого є нерухоме майно чи його частина, а також скасувати таку вимогу (крім випадків, коли відповідно до вимог закону такий правочин підлягає нотаріальному посвідченню); така вимога щодо обов’язковості нотаріального посвідчення договору підлягає державній реєстрації як обтяження у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно і може бути скасована за заявою власника нерухомого майна;
  • надання державним кадастровим реєстраторам доступу в онлайн-режимі до відомостей, що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а державним реєстраторам прав – онлайн-доступ до всіх відомостей, що містяться у Державному земельному кадастрі;
  • скасування необхідності отримання землевласниками та землекористувачами паперових витягів про земельні ділянки з Державного земельного кадастру, а також зобов’язання державних реєстраторів при вчиненні реєстраційних дій самостійно формувати витяги про земельні ділянки з Державного земельного кадастру в електронній формі, які повинні бути збережені в електронному вигляді для підтвердження правомірності вчинення реєстрації речових прав на земельні ділянки;
  • обов’язкова перевірка державними реєстраторами відповідних відомостей у Державному земельному кадастрі та наявність інформації про нерухоме майно в інших державних реєстрах;
  • відмова в реєстрації права на нерухоме майно, якщо кадастровий номер земельної ділянки відсутній у Державному земельному кадастрі;
  • автоматичне продовження дії договору оренди приватної земельної ділянки на такий самий строк і на таких самих умовах, якщо це передбачено цим договором. Інформація про автоматичне поновлення правочинів обов’язково вноситься до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно під час проведення державної реєстрації такого права;
  • внесення відомостей про ціну (вартість) нерухомого майна та речових прав на нього за відповідними правочинами до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
  • безоплатне підключення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування до Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, в тому числі шляхом надання їм можливості безперервного використання відповідних відомостей у власних інформаційних системах;

      Кабінет Міністрів України зобов’язаний забезпечити організацію та державне фінансування внесення до 1 січня 2019 року до Державного земельного кадастру інформації про всі земельні ділянки, сформовані до 1 січня 2013 року, із присвоєнням усім ділянкам кадастрових номерів та зазначенням наявності або відсутності координат поворотних точок меж земельних ділянок для подальшого їх визначення при переоформленні прав.

 

        Нагадаємо,  18 січня цього року Верховною Радою України було зареєстровано ще три взаємопов’язані між собою законопроекти за №№ 7502, 7503 та 7504. внесені депутатами Іщейкіним К.Є. та Матвієнком А.С. Всі ці документи  стосуються одного і того ж питання, а саме законодавчого регулювання моніторингу земельних відносин.

       Оскільки статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тому з метою проведення такого моніторингу земельних відносин, результати якого мали б юридичне значення, потрібно створити законодавчі основи його проведення. Для цього потрібно розробити і прийняти три взаємопов’язані законопроекти, якими б були внесені зміни і доповнення до: 1) Земельного кодексу України та деяких інших законодавчих актів; 2) Податкового кодексу України; 3) Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

       Законопроектом 7502 вносяться зміни до Земельного, Лісового, Водного кодексів України, а також до законів України «Про державну статистику» та «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

       Змінами пропонується визначити загальні засади проведення моніторингу земельних відносин та повноваження центральних органів виконавчої влади щодо участі у проведенні такого моніторингу.

       Законопроектом 7503 та 7504 відповідно вносяться зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та Податкового кодексу України.

       Також 14 лютого ц.р.  зареєстровано проект Закону України «Про внесення змін до Земельного кодексу України (щодо створення додаткових можливостей безоплатної приватизації земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства)»,  внесений народним депутатом Тимошенком Ю.В.

       Законопроектом пропонується, як виключення, надати можливість безоплатно приватизувати громадянами України не одну земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, а декілька, спільна площа який не може перевищувати 2 гектари.

        А  22 лютого зареєстровано законопроект № 8049 «Про внесення змін до Закону України «Про Державний земельний кадастр» (щодо розширення переліку осіб, які здійснюють внесення відомостей до Державного земельного кадастру та надання відповідної інформації з нього)», розрооблений Держгеокадастром та внесений Кабінетом Міністрів України.

        Законопроектом пропонується запровадження удосконаленого механізму надання адміністративних послуг у частині реєстрації заяви про здійснення державної реєстрації земельної ділянки сертифікованими інженерами-землевпорядниками в електронній формі із застосуванням веб-технологій, з використанням особистого електронного цифрового підпису, скорочення строку здійснення державної реєстрації земельної ділянки до 7 робочих днів, шляхом надання повноваження щодо реєстрації заяви в електронній формі про внесення відомостей до Державного земельного кадастру про земельні ділянки сертифікованим інженерам-землевпорядникам.

 

Агробізнес України поповниться компанією «Епіцентр-Агро»

15 березня 2018 року

        – Вона буде відокремлена від основного бізнесу "Епіцентр К", - заявив в інтерв’ю «Економічній правді» гендиректор шістдесяти будівельно-господарських гіпермаркетів Петро МИХАЙЛИШИН. – …Назва "Епіцентр-Агро" нам подобається. Адже "Епіцентр" – це відомий бренд. Плануємо, що аграрний напрямок стане частиною групи компаній. …Ми плануємо мати структуровану компанію "Епіцентр-Агро".

        Поки що агроактиви нарощує товариство з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг 2012", земельний банк якого на сьогодні становить 110 тис га.

        – ТОВ «Агрохолдинг 2012», засноване у вересні 2015 року, – зазначив Михайлишин. – На початку 2016 року ми мали в обробітку близько 450 га землі.…Укладали договори з пайовиками, у яких закінчувався строк договору з попередніми орендарями, купували корпоративні права дрібних підприємств, що мали 800-1000 га.

        У 2016 році придбали 80% частки компанії "Вінницька аграрно-промислова група", яка, крім землі, має чотири елеватори загальною потужністю 230 тис. т одночасного зберігання зерна. Це було перше велике придбання агроактивів, і вже після цього ми рухалися далі… Потім відбулася купівля агроактивів компаній "Glencore" та "Оболонь Агро".

        …Все відбувалося на конкурсних засадах, – пояснив Петро Михайлишин щодо придбання "Оболонь Агро". Учасників аукціону було п'ятеро, в тому числі "Вітагро" та "Агропросперіс", які також були зацікавлені в цих землях. Проте, ми чесно виграли конкурс і стали власниками цього активу.

        Нещодавно до активів додалося ще 25% акцій групи компаній ViОil з переробки соняшнику, ріпаку і сої.

        – Плануємо мати підрозділи з продажу в інших країнах – тих, де є дешевий фінансовий ресурс, щоб мати змогу закуповувати зернові в Україні. Тоді ми матимемо ще більший ефект від продажу власного врожаю.

        Наступного року епіцентрівці планують закупити три повноцінних маршрути, які матимуть 50-60 вагонів кожен.

        – Наразі ми маємо 5 елеваторів на 360 тис. т одночасного зберігання зерна, але цього недостатньо для нашого аграрного напрямку. Цьогоріч ми починаємо будівництво ще двох нових елеваторів, а також розширюємо потужності ще двох. У Хмельницькій області в смт Закупне, де зосереджений колишній агроактив "Оболонь Агро", ми приростимо потужності ще на 65 тис. т зберігання. Також розширимо елеватор у Вінниці, збільшимо потужність "прийомки".

        Після цього ми плануємо займатися переробкою, адже це, – інформував «Економічну правду» Михайлишин, – збільшення доданої вартості. Нас цікавить також виробництво цукру, тому наразі ми вивчаємо ведення цього бізнесу.

        – Ми отримали у спадок від компаній, які придбали, 16 ферм, 8 із яких є свинофермами. На цих фермах утримуються 6 тисяч голів свиней та 2,5 тисячі голів ВРХ, 1370 із яких – корови дійного стада. Наше завдання – зробити тваринництво високопродуктивним, покращити вихід тваринницької продукції і стан утримання свиней та ВРХ.

        2017 рік агронапрямок для компанії "Епіцентр К" був прибутковим.

        За 2017 рік показник EBITDA на 1 га становив більше $300.

        На запитання «Економічної правди» про інвестиції в агробізнес на 2018 рік Петро Михайлишин відповів:

        – Загальна сума інвестицій, запланованих на наступний рік у агронапрямок, становить більше 2 млрд грн. З них, 1,4 млрд грн ми плануємо спрямувати на будівництво елеваторів, 665 млн грн – на придбання техніки.

        Крім того, минулого року ми уклали договір з компанією "Мерседес" на купівлю 100 тягачів. Частина тягачів будуть задіяні для міжнародних перевезень, а ті, що мають пробіг, будемо чіпляти до наших зерновозів. Ми також замовили в них 20 автозерновозів, їх кількість ми будемо збільшувати по мірі потреби і економічної доцільності.

 

Площа поліських лісів, забруднених радіонуклідами,
у 2018 році зменшиться ще на півтори тисячі гектарів

14 березня 2018 року

        Загальна площа Овруцького спеціалізованого лісового господарства становить понад 41 тисячу гектарів лісів, забруднених радіонуклідами внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Рік за роком  місцеві лісівники відновлюють життєздатність цієї природної поліської оази. За останні десять років обсяг забрудненої площі зменшився від половини до третини. І навіть ці 14 тисяч гектарів «чорнобильського» лісу через десяток років будуть повністю реабілітовані. У цьому переконаний головний лісничий ДП «Овруцьке спеціалізоване лісове господарство» Анатолій Хомич.

         На 2018-й рік ми запланували відновити 1,5 тисячі гектарів забруднених угідь і проводити там повноцінну лісогосподарську діяльність, –  заявив фахівець. – Упевнений, що всі намічені реабілітаційні заходи виконаємо. Могли б зробити значно більше, але держава на це не виділяє ніяких субвенцій, доводиться розраховувати лише на власні сили і зароблені колективом кошти.

        Лісівники проводять постійний моніторинг за екологічним станом угідь, міграцією диких птахів і тварин. Щорічно на місцевості встановлюють і поновлюють знаки радіаційної безпеки, позначають межі чистих і забруднених лісових угідь. 

 

Для  Галицького національного природного парку шукали і знайшли 334 гектари

14 березня 2018 року

        Відповідно до Указу Президента України «Про додаткові заходи щодо розвитку лісового господарства, раціонального природокористування та збереження об'єктів природно-заповідного фонду» загальна площа Галицького національного парку мала б становити 12159 га. В однойменному районі для цих цілей є лише 11825 га – не вистачає 334 гектари.

        Вільні земельні ділянки знайшли у сусідньому Калуському районі – на території Войнилівської селищної та Перевозецької сільської рад. Долучити їх до парку можна лише після внесення змін до згаданого Указу Президента. Учасники обласної наради – представники ГУ Держгеокадастру в області, Галицькому та Калуському районах, ДП «Івано-Франківський інститут землеустрою», обласного управління лісового та мисливського господарства, управління екології та природних ресурсів ОДА, юридичного департаменту ОДА, а також Галицького національного природного парку, що обговорювали проблему, погодили необхідне обґрунтування для змін в Указі.

       Галицький національний парк оберігатиме унікальні ландшафти, фауну та флору Прикарпаття у первозданному вигляді.

 

За 2 роки Гереги наростили земельний банк до 110 тисяч гектарів,
купили агроактивів на 150 мільйонів доларів

13 березня 2018 року

        За останні 2 роки народний депутат Олександр Герега та його дружина Галина інвестували в аграрний бізнес 150 млн доларів. Про це генеральний директор ТОВ "Епіцентр К" Петро Михайлишин сказав в інтерв’ю «Европейській правді», яке буде опубліковано незабаром.

       – 150 млн доларів за останні 2 роки – це значні інвестиції. Земельний банк аграрного напрямку ми лише за два роки теж наростили до 110 тис. га землі, – сказав Михайлишин.

       За його словами, у 2016 році було придбано 80% частки компанії "Вінницька аграрно-промислова група", яка, крім землі, має чотири елеватори загальною потужністю 230 тис. т одночасного зберігання зерна.

       – Це було перше велике придбання агроактивів, і вже після цього ми рухалися далі саме таким шляхом. Після придбання ми почали технічне оновлення, поліпшувати технології вирощування сільгоспкультур тощо, – заявив гендиректор. – Потім відбулася купівля агроактивів компаній "Glencore" та "Оболонь Агро". На сьогодні ми сформували три виробничі кластери: "Західний", "Вінницький" та "Центральний" із земельним банком у Тернопільській, Хмельницькій, Вінницькій, Київській і Черкаській областях.

 

Фігурантам справи із земельних махінацій на Поліссі обрано запобіжний захід

5 березня 2018 року

        3 березня 2018 року слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва розглянув клопотання військових прокурорів у справі трьох «земельних махінаторів», які 28 лютого були затримані військовою прокуратурою Київського гарнізону Центрального регіону України. За клопотанням військових прокурорів Центрального регіону України, враховуючи існуючі ризики та тяжкість злочину, трьом фігурантам справи обрано запобіжні заходи:

  • голові Поліської районної державної адміністрації Київської області  – взяття під варту з одночасним визначенням застави в сумі 881 тисяча гривень (500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян);
  • його заступнику – взяття під варту з одночасним визначенням застави в сумі 1 мільйон 57 тисяч гривень (600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян);
  • державному кадастровому реєстратору в Іванківському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області – взяття під варту з одночасним визначенням застави в сумі 1 мільйон 233 тисячі гривень (700 неоподаткованих мінімумів доходів громадян).

        Про це повідомила прес-служба військової прокуратури Центрального регіону України.

        Нагадаємо, затримані отримали хабар у розмірі понад мільйон гривень у чемодані від голови правління однієї з місцевих громадських організацій за сприяння у передачі в оренду земельних ділянок площею понад 300 га, розташованих в межах Поліського району Київської області, які належать або вже померлим, або зниклим без вісти власникам.

 

Інтереси сільгоспвиробників та землю захищатиме «Аграрна рада»

5 березня 2018 року

        Народні обранці зареєстрували у Верховній Раді міжфракційне депутатське об'єднання "Аграрна рада", яке було ініційоване Всеукраїнською аграрною радою в ході Другого загальнонаціонального аграрного віче, що відбулося 7 лютого в Києві. Співголовами нового об’єднання обрано Дмитра Лінько (Радикальна партія), Вадима Підберезняка (Народний Фронт), Сергія Лабазюка (Воля народу), Івана Мірошниченка (САМОПОМІЧ), Вадима Івченко (Батьківщина), Сергія Хланя (БПП). Його мета  –  підтримка та захист інтересів вітчизняних сільгоспвиробників.

        Народні депутати, що увійшли до складу "Аграрної ради", будуть проводити консультації, узгоджувати власні позиції та здійснювати спільні заходи із аграрними асоціаціями для реалізації реформ у галузі сільського господарства.

        Крім того, робота міжфракційного об’єднання буде спрямована на розробку справедливої і прозорої системи розподілу державної підтримки сільгоспвиробників, яка змогла б працювати в автоматичному режимі, без втручання чиновників.

        А далі члени «Аграрної ради» збираються активізувати боротьбу із земельним рейдерством та тіньовим ринком оренди та меліорації сільськогосподарських земель, підтримувати законодавство, що сприятиме унормуванню повноважень та відповідальності Держгеокадастру і державних реєстраторів, розвитку кооперативного руху, усуненню монополії на ринку азотних добрив. Наслідком такої діяльності стане зростання аграрного виробництва та зайнятості на селі, що призведе до розвитку сільських територій та збільшення інвестицій у сільське господарство.

 

«Землі для АТОшників, виділені Держгеокадастром, формують «сірий ринок»

5 березня 2018 року

        Таку заяву зробив народний депутат Вадим ІВЧЕНКО на 28-му з’їзді Асоціації фермерів та землевласників України (АФЗУ). Цитата: «Землі для АТОшників — «сірий ринок». Вони переходять у приватну власність осіб. Журналісти провели розслідування: в Обухівському районі Київської області понад 400 АТОшників отримали 800 га землі. Через три роки журналісти перевірили дані ділянки згідно з кадастровими номерами та виявили лише 7 власників! Щоб зупинити цей тіньовий ринок, ми підготували відповідний законопроект. Люди, котрі не хочуть працювати на землі, повинні отримати грошову компенсацію від держави, а ті, що хочуть працювати, отримають землю, але з однією умовою — у них не буде можливості продавати її 5 років. Таким чином земля залишатиметься у тих, хто буде створювати фермерства, господарства і на них працюватиме».

        А голова Драбівської районної організації АФЗУ Валерій ПЕРЕПЕЛИЦЯ підтвердив, що зараз активно діють рейдерські схеми по розподілу цієї землі. Цитата: «Уряд пообіцяв першочергове право на отримання землі учасникам АТО. Та багатьох із них використовують у рейдерських схемах: у фермера забирають землю, розпайовують і розподіляють на учасників АТО, після чого її забирає якась структура. Немає землі — виплатіть учасникам АТО грошову компенсацію, не потрібно потурати рейдерським схемам.»

 

За підсумками земельних аукціонів

5 березня 2018 року

        НАЙДОРОЖЧЕ – з розрахунку 66000 гривень за сотку в Обухові Київської області продано ділянку площею 43 квадратних метри для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

        НАЙДЕШЕВШЕ була продана ділянка площею 140 квадратних метрів для таких же цілей у селі Раків Ліс Камінь-Каширського району, що на Волині. Тут ціна сотки становила 6690 гривень 18 копійок.

        ВІД 9000 ДО 12000 ГРИВЕНЬ коштувала сотка землі для будівництва та обслуговування будівель торгівлі у селах Невицьке Ужгородського та Велятино Хустського районів Закарпатської, а також у місті Яворів Львівської областей.

*  *  *

        ЗА 1889306 ГРИВЕНЬ продано ділянку площею 9,4 гектара для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості у місті Старокостянтинів Хмельницької області.

 

Чиновників затримали на хабарі розміром 1,3 млн гривень у чемодані

2 березня 2018 року

        Військова прокуратура Київського гарнізону в останній день зими на «гарячому» затримала державних службовців з Київщини під час отримання хабара розміром 1,3 мільйона гривень, які були у чемодані.

        Затримані – голова Поліської районної державної адміністрації Київської області та його заступник, а також державний кадастровий реєстратор в Іванківському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області. 

        Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив Генеральний прокурор України Юрій Луценко.

        "Затримані голова Поліської районної державної адміністрації Київської області та його заступник, а також державний кадастровий реєстратор Держгеокадастру в Іванківському районі, які вимагали та отримали від голови правління однієї з місцевих громадських організацій хабар у розмірі 1,3 мільйона гривень за сприяння у передачі в оренду земельних ділянок площею близько 300 га, розташованих в межах Поліського району Київської області", – зазначив Луценко.

        За його словами, ці земельні ділянки (паї) належать або власникам, які офіційно померли та/або не мають спадкоємців, або особам, місцезнаходження яких наразі невідоме.

 

У Мінагрополітики не очікують від земельної реформи значного стрибка
притоку інвестицій

1 березня 2018 року

        Про це під час 14-ої щорічної інвестиційної конференції сказала заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга ТРОФІМЦЕВА, повідомляє кореспондент Укрінформу.

        – Якщо говорити про очікування від земельної реформи, то наші попередні розрахунки показують, що ми не повинні очікувати надзвичайного стрибка в контексті прямих іноземних інвестицій просто через те, що ми це зробимо, – сказала Трофімцева. 

        Вона зазначила, що у міністерстві працюють над технічними моментами.

        – Для земельної реформи комунікаційна робота є найбільш важливою, тому що, якщо говорити про те, чому ця реформа не рухалась останні 20 років, так це тому, що у людей не було інформації про переваги, які вони можуть отримати в результаті цієї реформи", – наголосила урядовець.

 

Щоб забезпечити землею столичних учасників АТО,
потрібно майже три відсотки площі Києва

1 березня 2018 року

       Як справитися з проблемою за умови дефіциту вільних земельних ділянок  вирішували учасники наради, які у Києві розглядали питання соціального захисту киян  учасників АТО.

       Натепер у столиці від учасників АТО зареєстровано 22232 клопотання на 2385 га землі.

       22100 клопотань – це клопотання про надання землі під індивідуальну забудову загалом на 2274,4 га. Ще понад 170 га землі хочуть отримати 10 кооперативів учасників АТО. 1,5 відсотки клопотань зареєстровано від учасників АТО, які мають статус осіб із інвалідністю та належать до родин загиблих.

       За останні два роки місто відвело у приватну власність 134 земельні ділянки, 126 з них – членам родин загиблих учасників АТО та 8 – учасникам АТО. Ще 14 рішень про відведення землі Київрада має ухвалити на черговому пленарному засіданні 1 березня.

       – Отже, клопотання майже половини родин загиблих учасників АТО буде вирішено, - сказав Ігор МАРІ, голова ради ветеранів АТО. – Однак пошук та виділення ще понад 160 земельних ділянок стане проблемою, бо віднайти у столиці більше 2 тисяч гектарів вільних земельних ділянок саме під садибну забудову майже неможливо.

       Клопотання більшості учасників АТО про отримання земельних ділянок треба вирішувати шляхом компенсацій, – з такою пропозицією погодилися учасники наради. Відповідний законопроект є у парламенті – тільки коли його ухвалять народні обранці поки що нікому не відомо. Зволікати часом, кажуть АТОвці, не варто. 

 

Чи почули фермери урядовців, а урядовці  фермерів?

28 лютого 2018 року

        Усі реформи в АПК відбуватимуться через призму розвитку фермерства, – пообіцяв учасникам з'їзду Асоціації фермерів та приватних землевласників України 27 лютого в Києві перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства Максим Мартинюк.

        «Ухвалена державна стратегія з усіма обов’язковими складовими: відповідною концепцію розвитку фермерських господарств, бюджетною програмою підтримки в сумі 1 млрд грн і профільним заступником міністра. Такий комплексний підхід має забезпечити розвиток сільських територій, створення нових робочих місць та формування сильного підприємця на селі», – зазначив Максим Мартинюк. .

        Він додав, що на сьогодні Асоціація фермерів та приватних землевласників є однією з найбільш впливових та дієвих асоціацій і тісна співпраця сприяє напрацюванню ефективних управлінських рішень у сфері АПК.

        Порядок розподілу передбачених 6,3 млрд гривень державної дотації на підтримку сільського господарства вже готовий. Про це сказав на з'їзді заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань фермерства та розвитку сільських територій Віктор Шеремета. Але коли його оприлюднять – невідомо, бо документу потрібно пройти ще багато інстанцій до затвердження. Орієнтовно за 2-3 тижні.

        Він також озвучив, як розподіляться кошти:

  • 160 млн грн — на кооперативи;
  • 500 млн грн — на здешевлення відсоткової ставки за кредитами;
  • 240 млн грн — на компенсацію вартості вітчизняного насіння (80 % компенсації);
  • 5 млн грн — на дорадчу службу;
  • 100 млн грн — на компенсацію вартості сільгосптехніки.

        Зі свого боку фермери з усіх регіонів України, які брали участь у з’їзді, закликали Максима Мартинюка навести лад у роботі Держгеокадастру, який сьогодні «колошматить» фермерів при переоформленні договорів оренди на землю.

        «При переоформленні договорів оренди земель фермерами в Держгеокадастрі стикаємося зі страшенним безладом. В мене є кілька таких прикладів фермерів з тваринництва», – говорить голова асоціації АФЗУ Дніпропетровської області Анатолій Гайворонський.

        Він додав, що людям у Держгеокадастрі «зарубують» переоформлення таких угод, фермери вирізають через це стадо і зникає бізнес.

        Він звернувся до Максима Мартинюка зі словами, щоб він нарешті зупинив цей безлад, бо саме він контролює Держгеокадастр, і запропонував спосіб як це зупинити.

        «Нічого тими землями спекулювати. Потрібно, щоб при переоформленні цих договорів фермерами в Держгеокадастрі у цей процес обов’язково включали представника АФЗУ», – сказав Анатолій Гайворонський.

Довідково

Асоціація фермерів та приватних землевласників України (АФЗУ) – незалежна самоврядна всеукраїнська громадська організація, яка захищає інтереси понад 43 тисяч фермерських та майже 4 млн особистих селянських господарств.

АФЗУ була заснована у лютому 1991 року Установчим з’їздом фермерів. Асоціація має свою регіональну інфраструктуру, яка налічує 25 обласних АФЗ та 394 районних осередків.

Асоціація захищає інтереси фермерів та власників земельних паїв, сприяє розвиткові масового фермерського руху в Україні.

 

Компанія «Кернел» стала найбільшим власником українських сільгоспземель.
У її розпорядженні 
 604,5 тисяч гектарів

28 лютого 2018 року

       Попередній рекордсмен – агрохолдинг UkrLandFarming Олега Бахматюка – у 2017 році скоротив земельний банк на 5,8 відсотка – до 570 тис. га, поступившись своєю позицією компанії «Кернел».

       Торік, у червні, «Кернел» став власником холдингу «Українські аграрні інвестиції», який обробляв понад 190 тис. га землі і володів потужностями одноразового зберігання врожаю на 200 тис. тонн, а на початку липня до складу «Кернел» увійшли активи «Агро Інвест Україна»: елеваторні потужності на більш ніж 170 тис. тонн і більше 27,5 тис. га землі.

       До речі, «Кернел» – найбільший в світі виробник і експортер соняшникової олії.

*     *     *

Про земельні статки понад ста суб’єктів господарювання в розрізі областей Україні, їх продукцію та місце в агропромисловому виробництві читайте у наступному, березневому, числі журналу «Землевпорядний вісник».

 

Cім об’єднаних громад  уже отримали  майже вісім тисяч гектарів земель
сільськогосподарського призначення поза межами населених пунктів

27 лютого 2018 року

        – … Сьогодні, 27 лютого 2018 року, ми віддаємо те, що належить людям – передаємо землю у власність громадам, – сказав Глава Уряду Володимир ГРОЙСМАН і продовжив: «У громадах є повноваження, ресурси, (буде) земля – будь-ласка, налагоджуйте життя!..»

        Загальна площа таких ділянок наразі становить  7 810,93 га. За його словами, процес передачі земель буде завершений до кінця поточного року.

        Земельні ділянки у комунальну власність тепер отримали:

  • Городищенська сільська ОТГ Луцького району Волинської області (926,48 га);
  • Гірсівська сільська ОТГ та Приазовська селищна ОТГ Приазовського району Запорізької області (798,48 га та 705,16 га відповідно);
  • Смирновська сільська ОТГ Більмацького району Запорізької області (1 568,74 га);
  • Помічнянська міська ОТГ Добровеличківського району Кіровоградської області (70,57 га);
  • Оболонська сільська ОТГ Семенівського району Полтавської області (2 950,42 га);
  • Наталинська сільська ОТГ Красноградського району Харківської області (791,08 га).

 

Держгеокадастр та Картографічна служба Норвегії продовжують
активну співпрацю

26 лютого 2018 року

       23 лютого 2018 року Держгеокадастр та Картографічна служба Королівства Норвегія (Statens Kartverk) підписали угоду про співпрацю, в якій зафіксували основні заходи для реалізації Проекту «Карти для сприяння належному управлінню землями».

       У рамках Проекту передбачається провести оновлення існуючих карт з метою створення базової цифрової карти масштабом 1:50 000 для всієї території України, а також створення Української державної постійно діючої мережі спостережень глобальних навігаційних супутникових систем (УПМ ГНСС) як сегменту Державної геодезичної мережі. Власником усіх результатів Проекту буде Держава в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.

       Statens Kartverk реалізовуватиме Проект в рамках наданого Міністерством закордонних справ Королівства Норвегія гранту.

 

«Батьківщина» вимагає припинити шахрайську схему продажу землі
через емфітевзис

26 лютого 2018 року, Партія Батьківщина

       «Батьківщина» закликає парламент терміново розглянути та ухвалити законопроект №5223 про припинення шахрайської схеми продажу землі через процедуру емфітевзису.

       Про це 26 лютого лідер фракції Юлія Тимошенко заявила у кулуарах ВРУ.

       «Після того, як український парламент під тиском фракції «Батьківщина», фермерів та селян проголосував за заборону продажу сільськогосподарської землі, президент та його корумповане оточення знайшли лазівку та почали привласнювати сільськогосподарську землю через процедуру емфітевзису», – сказала вона.

       За словами Тимошенко, наразі вже укладено десятки тисяч договорів емфітевзису – це оренда на 100-200 років, а також планується до кінця року укласти близько 80 тисяч таких договорів.

       Як наголосила Юлія Тимошенко, команда «Батьківщини» хоче припинити цей абсолютно незаконний процес привласнення сільськогосподарської землі президентом та його оточенням та закликає ухвалити відповідний закон .

       Окрім того, лідер «Батьківщини» закликала народних депутатів терміново ухвалити законопроект №7403-2 , який повертає аграріям 10 млрд грн з державного бюджету.

       Тимошенко повідомила про результати аграрного віче, яке звернулося до президента та до парламенту з вимогою повернути раніше діючу систему оподаткування для середнього аграрного бізнесу.

       «11 областей за проханням аграріїв ухвалили звернення до президента, прем’єр-міністра, до парламенту негайно повернути ту податкову систему, яка діяла раніше, до того часу, як уряд забрав у них 10 млрд грн», – уточнила лідер фракції.

 

У більшості випадків країни обмежують або забороняють продаж землі іноземцям

22 лютого 2018 року, Телеканал ZIK

       У більшості країн Західної Європи та й у багатьох країнах світу обмежують або забороняють продаж землі іноземцям у своїй державі. Теоретично це просто, а практично зробити це дуже важко.

       Про це в ефірі програми «Перші про головне. Коментарі» на телеканалі ZIK заявив голова Аграрної партії України Віталій Скоцик.

       «В більшості випадків країни обмежують або забороняють продаж землі іноземцям у своїй державі. Такі обмеження різного типу діють у більшості країн Західної Європи та й у багатьох країнах світу. Якщо, наприклад, вам скажуть, що в Австрії легко можна купити сільськогосподарську землю, то теоретично це просто, але якщо ділянка землі виставляється на продаж, треба щоб усі сусіди погодилися на те, щоб ви купили землю. Практично зробити це дуже важко», – зазначив Скоцик.

       За його словами, всі країни, які вступали до ЄС мали 7-8 років на адаптацію земельного законодавства до земельного законодавства країн ЄС. Польща – єдина країна, яка мала 12 років, для того щоб завершити свою земельну реформу і на 12-му році вона наклала мораторій на продаж землі на 5 років. Пан Скоцик зауважив, що поляки побачили, що їхні західні сусіди через інструменти, які не підпадали польському законодавству скупили майже пів мільйона гектарів землі в Польщі

       «Сьогодні українець не може вільно купити землю у Польщі. Мало того, із квітня позаминулого року у Польщі діє мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення. Є тільки дві інституції, які можуть купити землю: Державна земельна агенція і церква. Якщо ми будемо говорити про Францію, то питання там також не дуже просте», – сказав експерт.

 

Держгеокадастр презентував прототип Національної інфраструктури геопросторових даних в Україні

22 лютого 2018 року, Прес-служба Держгеокадастру

       Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру та Японське агентство міжнародного співробітництва (JICA) презентували сьогодні прототип Національної інфраструктури геопросторових даних, який було створено на територію 12 км2 у Вінницькій області. Проект був представлений на міжнародній конференції «НІГД: на шляху до інформаційного суспільства».

       Прототип являє собою єдину картографічну основу, на якій консолідовані як базові, так і профільні групи даних, зокрема, про координати, межі адміністративно-територіального устрою, гідрографічні об’єкти, населені пункти та вулично-дорожню мережу, промислові, сільськогосподарські та соціокультурні об’єкти, автомобільні дороги, залізниці, земельні ділянки на зазначеній території. Всі дані та їх поєднання доступні в режимі онлайн. Ознайомитися з прототипом можна за посиланням http://nsdi.land.gov.ua.

       Прототип системи НІГД у перспективі буде розгорнутий на всю територію України. Для забезпечення ефективної координації цього процесу бенефіціар проекту – Держгеокадастр – утворив Координаційну раду. До цього органу увійшли представники міністерств та інших органів влади, що є утримувачами геопросторової інформації.

       «Надзвичайно приємно, що у березні успішно завершиться проект зі створення Національної інфраструктури геопросторових даних. У рамках цього проекту японська сторона відряджала фахівців даної сфери, забезпечувала обладнанням та проводила тренінги в Японії. Я сподіваюся, що наші знання та технології, передані Україні в ході цієї технічної співпраці, зроблять внесок у розширення та функціонування НІГД для всієї території України», – зазначив Надзвичайний і Повноважний Посол Японії в Україні Й. В. Шікегі Сумі.

       «Уряд сформував концепцію «цифрової економіки», щоб оптимізувати управління усіма ресурсами та процесами в державі. Створення НІГД формує інфраструктурне забезпечення для її практичної реалізації, – відмітив Максим Мартинюк, перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України. – Завдяки міжнародній підтримці, як фінансовій, так і експертній, ми розраховуємо розширити створений прототип на всю територію України».

       На сьогодні в Україні відсутня нормативно-правова база для регулювання питання створення та функціонування Національної інфраструктури геопросторових даних. Держгеокадастр розробив законопроект про Національну інфраструктуру геопросторових даних в Україні, який вже знаходиться у Верховній Раді України. Забезпечення широкого та зручного доступу до інформації через єдиний геопортал дозволить багатьом галузям економіки і державним установам підвищити ефективність роботи, знизивши витрати на пошук даних.

       Створення інтероперабельної системи геопросторової інформації забезпечить можливість подальшої інтеграції України в світовий, та, зокрема, європейський економічний і інформаційний простір.

Довідково

       Проект технічної допомоги «Створення Національної інфраструктури геопросторових даних в Україні» реалізується з вересня 2015 року. Донор проекту – Уряд Японії через Японське агентство міжнародного співробітництва (JICA). Бенефіціар проекту – Держгеокадастр, реципієнт – ДП «Центр державного земельного кадастру». Виконавці – консалтингові компанії «Kokusai Kogyo Ltd», «PASCO Corporation». Бюджет проекту – 325 818 720 єн (приблизно 2,6 млн дол. США), термін реалізації 2,5 роки.

       Японська агенція міжнародної співпраці (JICA) – це найбільше у світі агентство двостороннього розвитку, що надає технічну підтримку, пільгові кредити та грантову допомогу в різних сферах діяльності. Проекти за підтримки JICA реалізуються в більш ніж 150 країнах світу.

       У 2012 році представники землевпорядної служби України та JICA домовилися про реалізацію спільного проекту технічного співробітництва в рамках проекту з побудови Національної інфраструктури геопросторових даних на базі Державного земельного кадастру.

       У листопаді 2014 року Україна отримала повідомлення від японських колег про схвалення заявки на отримання технічної допомоги. У вересні 2015 року розпочалася робота зі створення Національної інфраструктури геопросторових даних на пілотній території.

      Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) – центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

 

Королева Єлизавета ІІ орендувала земельну ділянку в центрі Києва

21 лютого 2018 року

        Київська міська рада передала Британській королеві Єлизаветі ІІ земельну ділянку площею 0,1622 га на вул. Костельній, 13-а в Шевченківському районі Києва в оренду на 49 років.

        Про це йдеться у відповідному рішенні Київради.

        Відповідно до рішення, ця земельна ділянка передається королеві у зв'язку з набуттям права власності на нерухоме майно.

        Нормативно грошова оцінка за попереднім розрахунком  становить  11 36,5 тисяч гривень.

        Орієнтовний розмір орендної плати буде складати близько 568,4 тис. гривень.

 

Нормативно-грошову оцінку столичних земель буде проведено до 2020 року

16 лютого 2018 року

        Востаннє нормативно-грошова оцінка землі проводилася в 2015 році. Необхідність переоцінки землі обумовлена коефіцієнтом інфляції, який за останні два роки зріс майже вдвічі.

        – Проведення нормативно-грошової оцінки столичних земель врегулює фінансове навантаження на суб'єктів земельних відносин. Адже це прямо впливає на визначення розміру земельного податку, розрахунку орендної плати за земельні ділянки, справляння держмита при укладенні цивільно-правових угод, визначення розміру втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва тощо. Крім того, оцінка землі є обов'язковою складовою всіх інвестиційних процесів, – зазначено в повідомленні прес-служби Київради. 

        Для переоцінки київських земель знадобиться близько 3,4 млн грн.

 

Кабмін звільнив заступника голови Держгеокадастру Заставного

15 лютого 2018 року

Кабінет Міністрів України звільнив Юрія Заставного з посади заступника голови Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр).

"Звільнити Заставного Юрія Богдановича з посади заступника голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру за угодою сторін", – йдеться в розпорядженні уряду №88 від 14 лютого.

Юрій Заставний був призначений на посаду в грудні 2016 року, 3 січня 2017 року розпочав виконання обов'язків.

 

Оренда сільгоспземель: зберігається дворазовий розрив між платою
за державні та приватні землі

15 лютого 2018 року, Прес-служба Держгеокадастру

        Держгеокадастр узагальнив дані про середню вартість оренди сільськогосподарської землі в 2017 році. В середньому по Україні громадяни-власники паїв у минулому році отримали 1369 грн за гектар. Станом на 01.01.2017 цей показник становив 1093,4 грн/га. Зростання за рік становить 25%.

        Найвища орендна плата за паї зафіксована у Черкаській (2961,8 грн/га), Полтавській (2553 грн/га), Харківській (2111 грн/га) та Сумській (2100,2 грн/га) областях. Найдешевше користування землею обходилося у Закарпатській (718,9 грн/га), Запорізькій (794,7 грн/га), Миколаївській (825,8 грн/га) та Херсонській (842,3 грн/га) областях. Загальна площа цієї категорії сільгоспземель, переданих в оренду за договорами, складає 16,9 млн гектарів.

        Середня орендна плата за передані на земельних аукціонах ділянки із земель сільськогосподарського призначення державної власності станом на 01.01.2018 склала 2793,2 грн/га, тоді як станом на 01.01.2017 показник становив 2249,8 грн/га. Зростання за рік становить 24%.

        Таким чином, в середньому за останній рік державні землі здавалися в оренду вдвічі дорожче, ніж приватні.  Таке ж співвідношення  Держгеокадастр зафіксував за підсумками 2016 року.

        Ще більший розрив спостерігається у порівнянні з орендною платою за землі державної власності, передані в користування на безконкурентних засадах за договорами минулих періодів. Станом на 01.01.2018 цей показник в середньому по Україні становив всього 1053 грн/га.

        Як зазначив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства Максим Мартинюк, держава демонструє вищу ефективність у розпорядженні своїми земельними ресурсами в порівнянні з приватним сектором завдяки низці послідовних, хоч і не завжди популярних кроків. «Були перекриті можливості безаукціонної передачі землі, а самі земельні торги перестали бути формальними, перетворившись на висококонкурентний інструмент, що забезпечив середню ставку оренди держземель за минулий рік на рівні 14,74%», – підкреслив він, нагадавши, що в минулому році держава вперше  визначила основні засади управління землями, прийнявши відповідну Стратегію та закріпивши мінімально припустимі параметри оренди (до 7 років та не менше 8% від нормативної грошової оцінки).

      За його словами, в частині приватних земель зростання вартості оренди гальмують наявність локальних монополій орендарів, відсутність вільного ринку землі та відсутність дієвих об’єднань власників землі, більшість з яких є громадянами похилого та дуже похилого віку.

Довідково

Станом на 01.01.2018 в Україні укладено 4,9 млн договорів оренди земельної частки (паю), із них із фермерськими господарствами – 0,75 млн договорів. Більшість договорів (2,3 млн) укладено терміном на 8-10 років.

 

Конституційний Суд України відмовився розглядати питання
про мораторій на продаж землі

14 лютого 2018 року

        Велика палата Конституційного Суду України сьогодні на своєму засіданні відмовила у відкритті конституційного провадження у справі за поданням 55 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) пунктів 14, 15 розділу Х „Перехідні положення“ Земельного кодексу України. Про це інформує відділ комунікацій Конституційного Суду України та правового моніторингу.

        Як повідомлялося раніше, ця група народних обранців рік тому звернулися до Конституційного Суду з проханням визнати неконституційним мораторій на продаж землі.

 

На один агрохолдинг випадає 35 сіл…

13 лютого 2018 року

        Цікаву статистику навів на своїй сторінці у Facebook радник міністра МВС Михайло Апостол: в середньому на один агрохолдинг випадає 35 сіл, на землях яких вони господарюють. А також на 100 га ріллі аж 0,1 працюючий.

        З інших джерел відомо, що в Україні 14 агрохолдингів сукупно орендують 3,32 млн га землі (10%). Неважко порахувати, скільки людей працює на цій площі та скільки податків сплачується. 

 

99% ОТГ зробили перший крок до отримання земель у власність

12 лютого 2018 року

        657 із 665 об’єднаних територіальних громад (ОТГ), які утворені на сьогодні в Україні і які відповідно до прийнятого Урядом розпорядження можуть отримати в комунальну власність державні землі за межами населених пунктів, розпочали відповідну процедуру. 99% громад протягом минулого тижня уклали з головними управліннями Держгеокадастру в своїх областях меморандуми про співпрацю при здійсненні заходів щодо передачі сільгоспземель державної власності у комунальну. Решта ОТГ завершують підготовку до підписання, – повідомляє Прес-служба Держгеокадастру.

        У меморандумі сторони в особі начальника Головного управління Держгеокадастру та сільського/селищного/міського голови, який виступає від імені об’єднаної територіальної громади, фіксують взаємні зобов’язання та підходи до процесу. Також у документі зафіксовані основні етапи такої передачі та їх послідовність, деталізовані дедлайни в частині видачі наказу про проведення інвентаризації тощо. Сторони зобов’язуються максимально сприяти одна одній на всіх етапах.

        За словами першого заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Максима Мартинюка, оперативність об’єднаних громад та інтенсивність процесу підписання меморандумів – найкращий доказ того, що земельні ресурси розглядаються ними як основний фактор спроможності, а рішення Уряду було не просто довгоочікуваним, а вкрай необхідним.

        Зауважується, що меморандум – це декларація про наміри, офіційно ж процедура передачі ділянок стартує після того, як рада ОТГ прийме на сесії рішення про звернення до Держгеокадастру щодо передачі земель, а Головне управління Держгеокадастру в області отримає відповідне клопотання. В середньому процес передачі земель для однієї ОТГ може тривати близько двох місяців.

 

Держгеокадастр завершує розрахунки за роботи з інвентаризації земель
2013 року: штрафні санкції вдалося звести до нуля

9 лютого 2018 року,  Прес-служба Держгеокадастру

        Держгеокадастр завершує погашення заборгованості, яка сформувалася за виконання робіт з інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності на території всіх областей України в 2013 році. Виконавцям робіт протягом 2014-2017 років перераховано 92 млн грн боргу, залишок в 13,3 млн грн буде виплачений до кінця першого кварталу поточного року.

        Найбільш активно процес погашення заборгованості за виконані роботи почався лише в 2017 році, коли було сплачено 67% суми (61,6 млн гривень).

        Також у результаті переговорів із суб’єктами господарювання-виконавцями робіт були укладені мирові угоди щодо відмови останніх від штрафних претензій, зокрема і в частині штрафів, які були нараховані в судовому порядку. Загальна сума зекономлених таким чином державних коштів склала 8,5 млн гривень.

        У 2013 році в рамках бюджетної програми Держгеокадастру «Проведення земельної реформи» було проведено інвентаризацію земель сільськогосподарського призначення державної власності на території всіх областей України на площі 1,6 млн гектарів.

        У результаті проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності здійснено державну реєстрацію у Державному земельному кадастрі 92 тисяч земельних ділянок загальною площею 1,6 млн гектарів.

        Вартість робіт склала 189,2 млн грн, з яких по факту було сплачено лише близько третини.

Динаміка погашення заборгованості за виконані роботи з інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності на території всіх областей України

2014

4,5 млн грн

2015

10,3 млн грн

2016

15,6 млн грн

2017

61,6 млн грн

2018 (до кінця першого кварталу)

13,3 млн грн

 

Українська модель ринкового обігу сільгоспугідь має гарантувати 
їх придбання громадянами, які самостійно господарюють на землі
та проживають у сільській місцевості

7 лютого 2018 року, ННЦ «Інститут аграрної економіки»

       Близько 70% респондентів вважають, що передумовою зняття мораторію на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення має бути комплексне правове урегулювання цього питання.

       На цьому наголосив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Юрій ЛУПЕНКО, презентуючи сьогодні на прес-конференції в УНІАН результати проведеного науковцями установи опитування з питань можливих моделей обігу земель сільськогосподарського призначення в Україні.

       – У разі зняття мораторію продати свої земельні паї мають намір близько 10,4% власників. А це означає, що пропозиція на ринку земель у разі його запровадження може скласти 1,5-2,8 млн га сільськогосподарських угідь, – поінформувала завідувач відділу земельних відносин та природокористування Інституту аграрної економіки Ольга ХОДАКІВСЬКА.

       За її словами, придбати земельні ділянки виявило бажання близько 48% землекористувачів.

       Переважна більшість селян обізнані в тому, якою насправді є вартість сільгоспугідь: 39,4% вважають, що ціна має бути в межах 6 тис. дол. США/га, ще стільки ж респондентів оцінюють 1 га в 12 тис. дол. США.

       – Втім, прийнятна для викупу земель ціна є суттєво нижчою, – зауважила Ольга Ходаківська. – Половина опитаних землекористувачів (54%) готові заплатити не більше 1000 дол. США/га, і лише кожен шостий (15,3%) – 2500 дол. США/га".

       За її словами, найбільш прихильною до можливого уведення купівлі-продажу земель є та частина власників земельних паїв, які обробляють їх самостійно. При цьому більшість із них висловлюються за обмеження обігу земель фізичними особами (16%), або ж громадянами України та фермерськими господарствами (12%).

       Трохи більше половини (58,1%) представників територіальних громад підтримують необхідність запровадження ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення, однак вважають, що це питання зараз не на часі, зазначила експерт.

       За результатами проведеного опитування, однією з суттєвих перешкод на шляху запровадження ринкового обігу сільгоспземель є брак обігових коштів у потенційних покупців. З огляду на це респонденти цілком справедливо зазначають, що процес «запуску» купівлі-продажу зазначеної виду цільового призначення земель має доповнюватися механізмами пільгового кредитування та розстрочення платежу з наданням пріоритету тим, хто самостійно господарює на землі або молодим фермерам, які хочуть започаткувати власну справу.

       – Результати анкетних опитувань вказують на те, що власники земельних паїв, як і землекористувачі досить помірковані у відповідях з питань запровадження ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення. Однак, обираючи майбутню модель земельних відносин в Україні значна частка опитаних відповіла, що хотіла б господарювати на землі, що буде їх власністю, – підсумувала Ольга Ходаківська.

ДОВІДКА

       Дослідження Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» мало за мету з’ясувати, яким бачать власники земельних паїв, спадкоємці, землекористувачі (орендарі), керівники територіальних громад обіг земель сільськогосподарського призначення у перспективі, з тим, щоб якомога повніше врахувати їх інтереси при формуванні державної політики у сфері земельних відносин.

       Опитування проводилося в період з лютого по травень 2017 р. В організації та проведенні анкетного опитування взяли участь 24 наукові установи системи НААН. Опитування проводилося в усіх регіонах України, за винятком Автономної Республіки Крим та тимчасово окупованих територій Донецької і Луганської областей. Воно охопило 520 сільських та 25 міських населених пунктів.

       Опитано 3000 осіб, з яких:

  • 2503 – власники земельних паїв, 900 – землекористувачів (орендарів) ,
  • 1490 чоловіків та 1510 жінок.
  • 2885 сільських жителів та 115 мешканців міст;
  • 570 пенсіонерів, 2130 працюючих та 300 безробітних.

       Під час опитування вивчалася думка громадян України – суб’єктів земельних відносин – за такими категоріями:

  • власники земельних паїв (залежно від способу набуття земельних ділянок);
  • керівники сільськогосподарських підприємств та фермерських господарств;
  • очільники та представники територіальних громад.

       Особливий акцент при вивченні думки власників земельних паїв робився на тому, в який спосіб вони набули земельні ділянки: в процесі паювання земель колективних господарств, чи є спадкоємцями; проживають у сільській місцевості чи є мешканцями міст; обробляють земельний наділ самостійно чи здають його в оренду.

       При опитуванні землекористувачів, у т.ч. орендарів важливо було з’ясувати:

  • чи задовольняють їх нинішні орендні відносини;
  • як багато із них хочуть розширити площу землекористування за рахунок оренди, чи викупу земельних ділянок;
  • яка ціна викупу є для них прийнятною тощо. 

 

Депутати відхилили три законопроекти щодо стимулювання
створення дрібних фермерських господарств
і деконцентрації повноважень у
земельній сфері

6 лютого 2018 року

        Народні депутати 6 лютого розглянули три законопроекти про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання створення та діяльності дрібних фермерських господарств і деконцентрації повноважень у сфері земельних відносин за №№7363, 7363-1, 7363-2.

        За результатами голосування усі три законопроекти відхилено.

  • Законопроект № 7363 був внесений Президентом України Порошенком П. О. Він, зокрема, пропонував:

– Передати повноваження із розпорядження землями державної власності, які знаходяться за межами населених пунктів, об’єднаним територіальним громадам (крім розпорядження землями оборони, землями природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, іншими землями, які мають важливе значення для держави), позбавивши цих повноважень Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі – Держгеокадастр).

– Повноваження щодо розпорядження рештою земель державної власності, які знаходяться за межами населених пунктів, - передати у розпорядження районних державних адміністрацій. У міру об’єднання територіальних громад вказані землі будуть передаватись у власність таких територіальних громад.

– Визначити правовий механізм передачі земель колишньої колективної власності до земель комунальної та приватної власності.

– Поширити статус виробника сільськогосподарської продукції на фізичних осіб-підприємців, які організували фермерське господарство, в тому числі сімейне, та включити їх до четвертої групи платників єдиного податку та встановити пільговий порядок сплати єдиного податку та єдиного соціального внеску.

Крім того, проектом Закону пропонувалося:

– визначити спрощений порядок встановлення та зміни меж територій територіальних громад, а також порядок внесення відомостей про межі територіальних громад до Державного земельного кадастру, процедуру передачі земель державної власності у комунальну власність об’єднаних територіальних громад;

– передати сільським, селищним, міським радам повноваження із затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель за межами населених пунктів;

  • Законопроект № 7363-1 був внесений народними депутатами України Ляшком О. В., Галасюком В. В., Вовком В. І., Мепарішвілі Х. Н.

Цим законопроектом, на відміну від президентського, не підтримується:

– передача місцевим державним адміністраціям повноважень щодо розпорядження землею до моменту закінчення об’єднання громад;

– припинення повноважень Держгеокадастру з контролю за використанням та охороною земель;

– передача районним державним адміністраціям функцій по веденню Державного земельного кадастру, погодженню документації із землеустрою, регулюванню питання оцінки земель;

 Серед іншого пропонується:

 Надати повноваження із здійснення державного контролю за використанням та охороною земель:

– центральному органу, який реалізує державну політику у сфері земельних відносин;

– виконавчим органам сільських, селищних, міських рад (у частині контролю за виконанням вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням; дотримання строків своєчасного повернення тимчасово зайнятих земельних ділянок та обов'язкового виконання заходів щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням; вжиття відповідно до закону заходів щодо повернення самовільно зайнятих земельних ділянок їх власникам або користувачам).

  • Законопроект № 7363-2 був внесений народним депутатом України Івченком В. Є.

Цим альтернативним законопроектом запропоновано:

– приведення вітчизняного земельного законодавства у відповідність з загальноприйнятими нормами в країнах ЄС і світовій практиці для розвиту сімейних ферм, а саме спрощення порядку та гарантування набуття сільськогосподарських земель громадянами України, які мають намір створити чи розширити сімейне фермерське господарство;

– створення сприятливих економічних, соціальних та податкових умов для добровільної трансформації домогосподарств населення в сімейні фермерські господарства;

– зменшення корупції в земельних відносинах шляхом запровадження суттєвих обмежень у використанні та обтяжень речових прав на земельні ділянки, набутих із земель державної та комунальної власності у власність безоплатно або в користування без проведення земельних торгів, а також встановити певні обмеження щодо транзакцій з такими земельними ділянками;

– запровадження, поряд з традиційними земельними торгами, аукціонів, учасниками яких можуть бути виключно громадяни України, які є членами сімейних фермерських господарств, які на момент проведення аукціону мають в обробітку не більше 20 га землі.

 

Уряд знайшов механізм передачі земель у власність ОТГ,
яка
має завершитися до кінця 2018 року

5 лютого 2018 року

       Розпочатий Урядом України процес передачі земель у комунальну власність об’єднаних територіальних громад має завершитися до кінця 2018 року, причому перші передачі земель, завдяки знайденому Кабінетом Міністрів рішенню, мають відбутися вже у лютому-березні. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час спеціальної наради, присвяченої земельним питанням, повідомляє Департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів України.

       «Ми починаємо рухатися в цьому питанні. Нам не потрібна зміна до законодавства, достатньо рішення Уряду, аби передати землі у власність ОТГ. Громади будуть володіти землею, розпоряджатися нею вільно, і ніхто цьому заважати не буде», – сказав Володимир Гройсман.

       Запропонований механізм передачі земель – максимально прозорий і враховує декілька кроків: звернення в територіальний орган Державної служби з геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) із заявою про передачу землі, інвентаризації землі, ухвалення рішення і реєстрація права власності в органах юстиції. Причому, за інформацією Міністерства аграрної політики та продовольства України, більшість земель вже проінвентаризовані, але в разі необхідності додаткова інвентаризація буде проведена в максимально швидкі терміни.

       Прогнозна швидкість передачі земель – не менше трьох громад на місяць. Координація всіх дій буде прописана в меморандумі, який підписуватимуть керівні органи ОТГ та органи Держгеокадастру. Підписання документів розпочнеться вже цього тижня. Допомагати в цій роботі, за пропозицією Уряду, будуть Асоціація об’єднаних територіальних громад та Асоціація міст України.

       «Ми будемо моніторити виконання (меморандумів). Якщо побачимо, що хтось заважає – будемо звільняти (таких чиновників) з роботи, - підкреслив Володимир Гройсман. – Перші підсумки процесу маємо підвести вже за три тижні».

       Глава Уряду звернув увагу, що наразі в Україні працюють близько 700 ОТГ. «До кінця 2018 року всі землі мають бути передані. Це буде правильна передача землі у власність. Готові фінансово допомогти громадам щодо проектів відведення землі», – сказав Прем’єр-міністр.

Довідково

Наприкінці січня Кабінет Міністрів України погодив механізми передачі у власність об’єднаним територіальним громадам землі, в тому числі землі поза межами населених пунктів. Відповідне рішення ухвалене за сприяння Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана і передбачає оформлення відповідних урядових доручень Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру. За рішенням Уряду з лютого громади можуть планувати свої території. Причому, структури Держгеокадастру вже позбавлені права одноосібно ухвалювати рішення щодо розпорядження землями поза межами населених пунктів – без згоди об’єднаних територіальних громад.

 

Розпорядження Кабміну про передачу земельних ділянок сільгосппризначення  державної власності у комунальну власність ОТГ   чинне

 2 лютого 2018 року

        1 лютого 2018 року набрало чинності розпорядження Кабінету Міністрів України від 31 січня 2018 р. № 60-р «Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об’єднаних територіальних громад». Цим документом  Держгеокадастру доручається  розпочати з цього дня передачу усіх земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в комунальну власність відповідних об’єднаних територіальних громад, крім тих земельних ділянок, які не можуть бути передані у комунальну власність.

         У випадку якщо земельні ділянки не сформовані, Держгеокадастру доручається забезпечити їх формування шляхом інвентаризації.

         До передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність розпорядження землями сільськогосподарського призначення при передачі в користування (виключно шляхом проведення аукціонів) або у власність, здійснювати за погодженням з об’єднаними територіальними громадами та після прийняття ними рішення.

 

Геннадій Зубко і Ґеорґ Мільбрадт презентували законодавчий маршрут
з децентралізації

1 лютого 2018 року

       Законодавчий маршрут з децентралізації, який включає 17 ключових законопроектів, презентували сьогодні на спільній прес-конференції Віце-прем’єр-міністр-Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Геннадій Зубко та Спеціальний посланник уряду Федеративної Республіки Німеччина з питань реформ у галузях урядування та децентралізації в Україні Ґеорґ Мільбрадт.

       За словами Віце-прем’єра, прийняття ключових законопроектів дозволить підсилити реформу на місцях в напрямку добровільного приєднання і об’єднання територіальних громад, залучення територіальних громад до приєднання до міст обласного значення, підсилення впровадження сервісів, додаткової передачі повноважень – земельних ресурсів і можливості планування, підсилення можливостей муніципальних послуг тощо.

       «17 ключових законопроектів вже зареєстровані у парламенті і мають бути прийняті максимум до літа. Все, що не буде підтримано парламентом, перенесеться автоматично на 2021-2022 роки. Я не думаю, що в України є стільки часу, щоб відкладати на потім надзвичайно важливі реформи. Підтримка, яка зараз йде від органів влади і парламенту дійсно прискорить прийняття законів», — зазначив на прес-конференції Ґеорґ Мільбрадт.

       Представник ФРН відмітив, що вирішальним для подальшого розвитку України є питання делегування об’єднаним громадам права власності на землю.

       «Краще, якщо питання земельного планування будуть у руках громади. Через це ми підтримуємо законопроект №7118, розроблений Мінрегіоном, щодо управління земельними ресурсами в межах території ОТГ. Це – надважливий документ. Наголошую, ми не підтримуємо альтернативний парламентський проект №7118-1, тому що він якраз робить навпаки», — підкреслив Ґеорґ Мільбрадт.

 

Держгеокадастр позбавили права одноосібно ухвалювати рішення
щодо розпорядження землею

31 січня 2018 року, Урядовий портал

      Кабінет Міністрів України сьогодні на своєму засіданні схвалив розпорядження, яке позбавляє структури Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру права одноосібно ухвалювати рішення щодо розпорядження землями поза межами населених пунктів – без згоди об’єднаних територіальних громад. Рішення ухвалено за ініціативи Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана.

      «З завтрашнього дня жоден геокадастр країни не має права приймати одноосібні рішення, – сказав Володимир Гройсман. – Не дай Бог хтось спробує передати землю поза межами населеного пункту (без згоди ОТГ). За це буде чітка кримінальна відповідальність – викинемо з кабінету».

Довідково

Наприкінці січня Глава Уряду повідомив, що Кабінет Міністрів України знайшов оптимальне юридичне рішення і готовий вже з лютого розпочати процес передачі землі поза межами населених пунктів у власність об'єднаним територіальним громадам. За рішенням Уряду з лютого громади можуть планувати свої території.

За словами першого заступника міністра аграрної політики та продовольства Максима Мартинюка, йдеться про 760 тис. гектарів.

Інвентаризація земель, які підлягають передачі об'єднаним територіальним громадам, розпочнеться вже завтра і триватиме до кінця року.

 

З лютого розпочнеться процес передачі землі поза межами
населених пунктів об'єднаним громадам у власність

26 січня 2018 року, Урядовий портал

       Кабінет Міністрів України знайшов оптимальне юридичне рішення і готовий вже з лютого розпочати процес передачі землі поза межами населених пунктів у власність об'єднаним територіальним громадам. Про це сказав Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман.

       "Об'єднані територіальні громади зараз управляють територіями в межах своїх населених пунктів. Але голови ОТГ ставлять питання аби землі за межами населених пунктів передати в управління, – сказав Глава Уряду. – Ми знайшли рішення. Я даю доручення Держгеокадастру відвести всю землю ОТГ".

       Прем'єр-міністр пояснив, що з лютого громади можуть планувати свої території.

       "З лютого починаємо процес передачі землі поза межами населених пунктів у власність (громадам)", – наголосив Володимир Гройсман.

 

У Полтаві викрито на хабарі екс-керівника інспекції Держгеокадастру

23 січня 2018 року, Служба безпеки України

       Співробітники Служби безпеки України викрили на хабарі колишнього начальника інспекції з контролю за використанням і охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області.

       Правоохоронці встановили, що екс-посадовець вимагав у місцевого жителя понад 750 тисяч гривень за сприяння у безперешкодному продовженні договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 88 гектарів. За вказану суму ділок обіцяв домовитися з посадовими особами обласного головного управління Держгеокадастру стосовно позитивного «розгляду» цього питання.

       Оперативники спецслужби затримали зловмисника поблизу одного із ресторанів швидкого харчування Полтави під час одержання всієї суми неправомірної вигоди.

       У рамках відкритого кримінального провадження за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України співробітники СБ України проводять санкціоновані обшуки у фігурантів справи.

       Наразі вирішується питання щодо оголошення затриманому про підозру у вчиненні злочину та обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

       Тривають невідкладні слідчо-оперативні дії, зокрема щодо притягнення до відповідальності чиновників Держгеокадастру, причетних до корупційної схеми.

       Операція із викриття зловмисника проводилась спільно з підрозділом захисту економіки Нацполіції під процесуальним керівництвом прокуратури.

 

 

На Київщині судитимуть екс-директора житлово-комунального підприємства за незаконне передання у користування підприємцю земельної ділянки

23 січня 2018 рок, Генеральна прокуратура України

       У ході досудового розслідування встановлено, що у 2015 році колишній директор житлово-комунального підприємства однієї з селищних рад Бородянського району уклав договір на право користування земельною ділянкою, вартість якої становить майже 4 млн грн із фізичною особою-підприємцем.

       Втім, з’ясовано, що передача в оренду вказаної землі відбулась із грубими порушеннями норм законодавства.

       Так, вказаний договір укладений без визначення орендної плати, що є однією з істотних умов договору оренди землі.

       Крім цього, договір на право користування земельною ділянкою укладено без акту визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), акту приймання-передачі земельної ділянки та державної реєстрації.

       Окрім цього, земельний аукціон не проводився.

       Таким чином, в результаті неналежного виконання екс-директором своїх службових обов’язків, через ненадходження коштів орендної плати місцевому бюжету селищної ради заподіяно шкоду в розмірі майже 700 тис грн.

       Реагуючи на виявлені порушення, Фастівською місцевою прокуратурою було пред’явлено позов з вимогою визнати недійсним договір про право користування земельною ділянкою, який судом задоволено у повному обсязі.

       На даний час обвинувальний акт стосовно екс-директора ЖКП за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 (неналежне виконання службовою особою своїх службових обов’язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам) КК України скеровано до суду для розгляду по суті.

Довідково: санкція статті передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до 5 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років. 

 

Уряд схвалив законопроект про Національну інфраструктуру геопросторових даних

18 січня 2018 року

        Кабінет Міністрів України під час засідання 17 січня підтримав законопроект «Про Національну інфраструктуру геопросторових даних».

        Створення НІГД передбачено директивою ЄС INSPIRE, яка є обов’язковою для всіх країн-членів ЄС та кандидатів для вступу в ЄС, але гальмується відсутністю законодавчої бази з цього питання.

        Прийняття законопроекту забезпечить встановлення правових основ створення, функціонування та розвитку Національної інфраструктури геопросторових даних, сприятиме забезпеченню потреб суспільства у різних сферах життєдіяльності та інтегрувати Україну до європейської та глобальної інфраструктури геопросторових даних.

        Для створення Національної інфраструктури геопросторових даних будуть використані наявні геопросторові дані та метадані, створені органами державного управління.

        Геопросторові дані створюються за результатами топографо-геодезичної і картографічної діяльності, створення державних кадастрів, реєстрів усіх видів та моніторингу навколишнього природного середовища, передбачених видатками Державного бюджету на відповідний рік, враховуючи фінансові можливості.

Довідково

Національна інфраструктура геопросторових даних – це комплексна система, яка об’єднує десятки інформаційних шарів з важливими просторовими даними (рельєф, підземні/наземні комунікації, водні та лісові ресурси, інфраструктура, об’єкти нерухомості, статистична інформація, демографічні дані та ін.) на базі єдиної геодезичної та картографічної основ. Забезпечення широкого та зручного доступу до цієї інформації через єдиний геопортал дозволить багатьом галузям економіки і державним установам підвищити ефективність роботи, знизивши витрати на пошук даних.

 

Уряд зняв обмеження на отримання землі учасникам АТО

17 січня 2018 року

       Кабінет Міністрів на засіданні 17 січня переглянув та конкретизував стратегію держави в частині виділення земельних ділянок учасникам АТО, забезпечивши максимально широкий доступ до отримання цієї пільги.

      Постановою «Про внесення змін до Стратегії удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними» закріплюється першочерговість забезпечення земельними ділянками учасників антитерористичної операції незалежно від площі земельних ділянок, право оренди на які було продано. Постанова набуде чинності після її опублікування. Нагадаємо, що зараз встановлений паритет: безоплатно може бути передано не більше 25% від площі ділянок, реалізованих на відкритих торгах за попередній звітний період.

       «Повністю підтримую наших воїнів і вважаю, що правильний механізм отримання земельних ділянок є необхідним», – підкреслив під час засідання Уряду Прем’єр-міністр Володимир Гройсман. Він також зазначив важливість питання верифікації отримувачів землі, щоб не допустити спекуляцій на статусі героїв та використання учасників АТО для здійснення оборудок із землею.

       Як відзначив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства Максим Мартинюк, прийняття постанови 413 було спрямоване на перекриття сумнівних схем розпорядження землями державної власності і свою антикорупційну місію документ виконав. «Але побічним ефектом стало уповільнення темпів передачі землі учасникам АТО. Тому під час зустрічей з організаціями ветеранів АТО ми знайшли той формат, який би їх влаштовував, – внесення змін до цієї постанови, які б пришвидшили передачу землі», – пояснив він.

 

20 лютого  останній день подання звітності з плати за землю

16 січня 2018 року

        У формі Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) відбулися зміни, які зумовлені наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2017 №9.

        Так, відповідно, платники податків повинні звітувати за оновленою формою з 2018 року.

       У новій формі декларації, зокрема:

  • змінено кол. 8 розрахунків суми земельного податку та орендної плати – розмежовано одиниці виміру (га/кв. м), які зазначаються у витягах про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, що надаються Держгеокадастром;
  • уточнено кол. 10 розрахунків суми земельного податку та орендної плати – доповнено словами «одиниці площі», тобто для розрахунку суми податкового зобов’язання застосовується нормативна грошова оцінка одиниці площі земельної ділянки, а не усієї земельної ділянки;
  • інформація щодо категорії/цільового призначення земельної ділянки зазначається відповідно до Класифікатора видів цільового призначення земель, затвердженого наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548.

 

Держгеокадастр повідомив про коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель за 2017 рік

15 січня 2018 року

      Індекс споживчих цін за 2017 рік, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, застосовується із значенням: для сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів) – 100 відсотків; коефіцієнт для земель несільськогосподарського призначення – 1,0.

      Зазначений індекс встановлено відповідно до пункту 9 підрозділу 6 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (в редакції Закону України від 07.12.2017 № 2245–VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році»).

      Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлятъ: 1996 рік – 1,703; 1997 рік – 1,059; 1998 рік – 1,006; 1999 рік – 1,127; 2000 рік – 1,182; 2001 рік – 1,02; 2005 рік – 1,035; 2007 рік – 1,028; 2008 рік – 1,152; 2009 рік – 1,059; 2010 рік – 1,0; 2011 рік – 1,0; 2012 рік – 1,0; 2013 рік – 1,0; 2014 рік – 1,249; 2015 рік – 1,433 (крім сільськогосподарських угідь) та 1,2 для сільськогосподарських угідь (рілля, перелоги, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження), 2016 рік – для сільськогосподарських угідь – 1,0, для земель несільськогосподарського призначення – 1,06.

Нормативна грошова оцінка земель за 2002, 2003, 2004 та 2006 роки не індексувалася.

 

Земельна реформа – серед невирішених питань, над яким необхідно працювати у 2018 році

4 січня 2018 року

       Таку думку висловив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк, підсумовуючи 2017 рік. Він визначив short-list («короткий список» в перекладі з англійської) факторів, які вплинули торік на аграрну галузь. Десять галузевих подій і трендів були опубліковані в його авторській колонці в одному з видань.

       Серед перших дефініцій у списку – послідовність державної підтримки та преференції для дрібних і середніх виробників. Так, на розвиток фермерських господарств і сільськогосподарської кооперації на 2018 рік закладено 1 млрд гривень.

       Також важливими трендами, які сформувалися у 2017 році і будуть впливати на галузь у майбутньому, на думку першого заступника Міністра, є зближення вартості оренди землі з ринковими реаліями, укрупнення гравців в аграрному і продовольчому секторах, подальша розбіжність полюсів СНД-ЄС у структурі експорту. Щодо останнього, за підсумками дев'яти місяців 2017 року аграрний експорт в ЄС зріс на 39,7% до 4,03 млрд дол, тоді як у країн СНД – всього на 16,1% до 937,5 млн дол., – повідомляє прес-служба Мінагрополітики.

       Крім того, у підсумковому списку – синхронізація реєстрів (Реєстр речових прав Мін'юсту і Державний земельний кадастр почали обмінюватися даними в режимі онлайн) та гармонізація стандартів з ЄС (ухвалені закони "Про державний контроль у сфері безпеки та якості харчових продуктів" та "Про безпеку та гігієну кормів").

       На думку Максима Мартинюка, відновлення тваринництва все ще є негативним трендом, але завдяки значній підтримці у 2018 році (4 млрд грн), можна сподіватись на позитивну динаміку.

       Незаперечний вплив на сектор мало продовження земельного мораторію. «З плюсів – учасники земельних відносин отримали річний перепочинок і можливість провести більш якісну підготовку до реформи. З мінусів – збереження неприйнятного статус-кво на сільських територіях, переважна сировинна модель виробництва, посилення позицій крупного бізнесу», – зазначив перший заступник Міністра.

       Завершує short-list усвідомлення про необхідність перегляду режиму оподаткування, що є одним з важливих завдань на 2018 рік. Також серед невирішених питань, над якими необхідно працювати у новому році, Максим Мартинюк визначив земельну реформу та китайський контракт ДПЗКУ. В цілому, за його словами, у галузі вплив позитивних факторів переважав.

 

В Україні в 2018 році проведуть загальну нормативно-грошову оцінку сільгоспземлі

2 січня 2018 року, Інтерфакс-Україна

       Всеукраїнську нормативну грошову оцінку земель сільгосппризначення буде проведено в 2018 році, зазначається в опублікованому Законі "Про Державний бюджет України на 2018 рік" в газеті "Голос України".

       Проведення нормативної грошової оцінки землі буде забезпечено за рахунок коштів держбюджету.

       Технічну документацію для проведення нормативно-грошової оцінки затверджує Держгеокадастр.

       Держгеокадастр до 1 лютого 2018 року має надати Державній фіскальної службі інформацію про нормативно-грошову оцінку земельних ділянок, проведену на зазначену дату. ДФС опублікує цю інформацію на своєму сайті.

       Нормативно-грошова оцінка земель сільгосппризначення в 2018 році не зміниться, оскільки коефіцієнт індексації встановлено на рівні одиниці.

       Державна фіскальна служба до 15 липня має опублікувати затверджену на наступний рік нормативно грошову оцінку земель на своєму офіційному сайті.

 

Комітет рекомендує депутатам прийняти за основу два законопроекти –
щодо сприяння розвитку виноградарства та 
створення дрібних фермерських господарств

20 грудня 2017 року

 

       Парламентський Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин рекомендує прийняти за основу проект Закону № 6603 від 21.06.2017 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння розвитку виноградарства»

       Цим законопроектом пропонується внести зміни до Земельного кодексу України та Закону України «Про оренду землі» щодо встановлення строку не менш як 25 років для користування земельними ділянками під виноградниками або для їх закладання, а також врегулювати питання відшкодування користувачу у разі дострокового припинення права користування земельною ділянкою його витрат, здійсненних на закладення (посадку) та / або догляд за виноградниками, а також завданих збитків.

       На засіданні Комітету народні депутати розглянули також проект Закону № 7363 про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання створення та діяльності дрібних фермерських господарств і деконцентрації повноважень у сфері земельних відносин, поданий Президентом України.

       Під час обговорення законопроекту було підтримано ініціативу щодо надання об’єднаним територіальним громадам у комунальну власність земель державної власності у межах їх території, що дозволить громадам отримати додаткові кошти для розвитку інфраструктури об’єднаних територіальних громад, стимулюватиме решту сільських, селищних та міських рад до об’єднання.

       Прийняття цього законопроекту, на думку народних депутатів, сприятиме зміцненню матеріальної та фінансової основи об’єднаних територіальних громад, дозволить більш якісно та обґрунтовано планувати розвиток територій, оптимізувати процедуру здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, зменшити корупцію у земельній сфері, захистити майно, корпоративні права і землі, які перебувають у власності та користуванні громадян і юридичних осіб, запобігти протиправному поглинанню і захопленню підприємств в аграрному секторі економіки.

       Реалізація правових норм, визначених цим законопроектом, також призведе до удосконалення процедури оподаткування земель, створення передумов для легалізації сімейних фермерських господарств шляхом набуття фермерами статусу фізичної особи-підприємця – виробника сільськогосподарської продукції та відповідно забезпечення їх повноцінної участі в соціально-економічному житті держави.

 

Верховна Рада не скасувала рішення про продовження мораторію
на продаж сільгоспземлі

20 грудня 2017 року

 

       Народні депутати сьогодні розглянули і за результатами голосування відхилили проект Постанови про скасування рішення Верховної Ради України від 7 грудня 2017 року про прийняття в першому читанні за основу та в цілому проекту Закону України про внесення змін до розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо продовження заборони відчуження сільськогосподарських земель до 1 січня 2019 року.

       Відповідну постанову №7350-П підтримали 66 народних депутатів. Автори проекту постанови вважають, що документ схвалений з порушенням вимог Регламенту Верховної Ради, зокрема, норми щодо строків подання альтернативних законопроектів.

       Тепер Голова Верховної Ради Андрій Парубій може підписати законопроект щодо мораторію і передати цей документ на підпис Президенту України.

 

Мінагрополітики хоче скасувати право постійного користування землею

19 грудня 2017 року

 

       Міністерство аграрної політики та продовольства України пропонує виключити можливість надання земельних ділянок на правах постійного користування. Про це повідомляє Interfax-Україна.

       Згідно з відповідним проектом закону, фізичним і юридичним особам, які мали право постійного користування земельними ділянками, буде дозволено переоформити їх в оренду терміном на 50 років або викупити з відстрочкою платежу на 30 років.

       Несільськогосподарські державні й комунальні підприємства автоматично отримають право на ділянки, які були в постійному користуванні. Водночас сільгосппідприємства державної й комунальної форм власності будуть зобов’язані переоформити землю, яка була у постійному користуванні, в оренду на 50 років.

       Окрім того, законопроект передбачає, що відчуження або застава земельних ділянок, які перебувають у господарському віданні або ж в оперативному управлінні, можливі за погодження з органами виконавчої влади та місцевого самоврядування.

       Несільськогосподарські ділянки, які перебувають в оперативному управлінні або в господарському віданні, також можуть бути передані в оренду виключно через земельні торги на термін не більше від трьох років, сільгосппризначення — не більше, ніж сім років.

       Водночас передача в оренду ділянки можлива не раніше, ніж через три роки від дня надання на нього права оперативного управління або господарського відання.

       У даний час законодавча неврегульованість питання розпорядження землями на правах постійного користування породжує корупцію, а також конфлікт інтересів між землекористувачами та органами влади», — йдеться у пояснювальній записці до законопроекту.

 

Як держава підтримуватиме розвиток фермерських господарств у 2018 році

15 грудня 2017 року

 

       «Значна частина потенціалу українського аграрного сектору реалізується через малих та середніх сільгосптоваровиробників, зокрема, фермерські господарства та об’єднання у кооперативи. Для стимулювання створення нових фермерських господарств та посилення їх конкурентоспроможності, урядом передбачено 1 млрд гривень в рамках нової бюджетної програми «Фінансова підтримка розвитку фермерських господарств». Так, нова програма включає в себе виплати дотацій, здешевлення агротехніки та кредитів, компенсації вартості закупленого насіння», – зазначив Віктор Шеремета, заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань фермерства та розвитку сільських територій на круглому столі «Реалізації проекту оцінки сталого розвитку фермерських господарств».

       За словами заступника Міністра, відповідно до бюджетної програми підтримки розвитку фермерських господарств пропонуються такі напрями підтримки на 2018 рік:

  • виплата дотацій – фермерським господарствам, які зареєстровані в установленому порядку після 1 січня 2018 року та мають в обробітку земельні площі до 20 га, – у розмірі 30 тис гривень. Першочергове право надається фермерським господарствам, засновниками яких є особи віком до 35 років (включно);
  • підтримка сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів шляхом здешевлення вартості (70%) закупівлі техніки, обладнання, устаткування;
  • здешевлення кредитів, отриманих у державному банку або банку, у статутному капіталі якого 75 і більше відсотків акцій належить державі;
  • компенсація вартості закупленого у суб’єктів насінництва та розсадництва насіння сільськогосподарських рослин вітчизняної селекції супереліти (супер-супереліти), еліти, першої генерації, батьківських форм, гібридів першого покоління.

       «Наразі тривають фахові консультації щодо механізмів підтримки фермерських господарств та сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів і найближчим часом узагальнені пропозиції будуть винесені на обговорення громадськості», – резюмував Віктор Шеремета.

 

Об’єднаним громадам обіцяють, шо вони стануть повноцінними власниками своєї землі

14 грудня 2017 року

 

       Передача повноважень із розпорядження землями за межами населених пунктів об’єднаним територіальним громадам посилить їх інституційну спроможність та сформує економічну-справедливу модель використання земельних ресурсів. Про це заявив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк, виступаючи на конференції «Децентралізація, управління землями та розвиток громад», організований проектом USAID «Підтримка аграрного і сільського розвитку» (Агросільрозвиток) та Всеукраїнською асоціацією сільських та селищних рад, – повідомляє прес-служба Мінагрополітики.

       «На сьогоднішній день питання передачі повноважень із розпорядження землями на місця
є безальтернативним. Це необхідно не лише з огляду на загальнонаціональний курс на децентралізацію, але і для формування прозорої архітектури земельних відносин», – підкреслив перший заступник Міністра.

       В Україні за часи незалежності були реалізовані різні формати розподілу повноважень у сфері земельних відносин, зокрема за посередництва Держземагентства, районних держадміністрацій,
які продемонстрували високу корупційну складову та/або неефективність.

       Він також нагадав, що в парламенті зареєстровано декілька законопроектів, якими в різних редакціях пропонується вирішення питання передачі повноважень розпорядження землями ОТГ, однак жоден із них досі не був проголосований. «Зважаючи на високу суспільну значимість та внесення президентського законопроекту 7363, ми сподіваємося, що вирішенню цього питання буде надано потужний імпульс», – сказав Максим Мартинюк.

Довідково:

На сьогодні в Україні утворено 665 об’єднаних територіальних громад (ОТГ). На території цих ОТГ проживає 5,7 млн жителів, з яких майже дві третини становить сільське населення.

365 ОТГ, які функціонують з початку 2017 року, станом на 1.10.2017 мали на своїх рахунках 4.1 млрд гривень залишку бюджетних коштів (загальний + спеціальний фонд). Плата за землю у доходах цих ОТГ за 9 місяців 2017 року становить майже 16%.

 

Онлайн-сервіс реєстрації земельної ділянки поширено на всю Україну

14 грудня 2017 року

 

       Послуга протягом року відпрацьовувалася в статусі пілотного проекту на території Чернігівської області і на початку грудня була поширена на всю Україну. Про це повідомив перший заступник міністра аграрної політики і продовольстваУкраїни Максим Мартинюк на своїй сторінці в Facebook.

       Новий функціонал дозволяє сертифікованим інженерам-землевпорядникам подавати заявку на реєстрацію ділянки онлайн і є частиною стратегії clerk-free, яка останні три роки впроваджується в земельних відносинах.

       Онлайн-сервіс передбачає ідентифікацію інженера-землевпорядника за допомогою цифрового підпису та номера кваліфікаційного сертифіката, а всі дані, включаючи технічну документацію подаються у відсканованому вигляді. Таким чином виключається можливість корупційних вимог з боку реєстратора та/або відмови в реєстрації з надуманих приводів, що було не виключено при фізичному поданні документів.

       Також усувається ризик штучного затягування оформлення, оскільки онлайн-заявка відразу відображається у системі, і в кадастрового реєстратора включається зворотний відлік строку, який відведений законодавством для внесення відомостей до Державного земельного кадастру – 14 днів.

       «На відміну від попередніх електронних послуг в земельній сфері, які були орієнтовані перш за все на громадян, це скоріше B2B функціонал. Однак у підсумку, у виграші залишаться насамперед власники земельних ділянок», – написав Мартинюк.

 

Уряд удосконалив механізм захисту речових прав на земельні ділянки

8 грудня 2017 року

       Урядовою постановою від 6 грудня 2017 року №925 «Деякі питання удосконалення механізмів захисту речових прав на земельні ділянки» внесено зміни до низки нормативно-правових актів Кабінету Міністрів. Зокрема, передбачається, що державна реєстрація права власності на земельну ділянку, реєстрацію якого проведено до 1 січня 2013 року, відповідно до законодавства, що діяло на момент його набуття, проводиться за умови наявності відповідних відомостей про зареєстровані права в Державному земельному кадастрі.

      Також запроваджується перевірка наявності та автентичності кадастрового номера земельної ділянки в Державному земельному кадастрі вже під час формування державним реєстратором заяви в режимі реального часу.

      Документом визначаються способи виправлення технічних помилок у разі виявлення державним реєстратором прав на нерухоме майно у отриманих з Державного земельного кадастру відомостях про власників, користувачів земельної ділянки, перенесених з Державного реєстру земель.

       Удосконалено процедури встановлення особи та перевірки її дієздатності під час проведення реєстраційних дій, не пов'язаних із вчиненням нотаріальної дії. Крім того, надано можливість ідентифікації особи з метою одержання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом застосування мобільного електронного цифрового підпису чи іншого засобу, що дає можливість однозначно ідентифікувати таку особу.

 

Верховна Рада продовжила мораторій на продаж землі до 2019 року

7 грудня 2017 року

 

       Верховна Рада ще на рік продовжила мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення.

      За прийняття в цілому законопроекту №7350, який був схвалений Комітетом Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин і поданий до парламенту 30 листопада, проголосували 236 народних депутатів.

       Ініціаторами проекту виступили сім народних депутатів: Сергій Лабазюк (група Воля народу), Валерій Давиденко, Іван Рибак, Микола Люшняк, Андрій Кіт (фракція Блок Петра Порошенка), Олег Кулініч (група Партія Відродження), і Артем Вітко (фракція Радикальної партії).

        Проект закону пропонує продовжити мораторій на відчуження сільгоспземель до моменту врегулювання на законодавчому рівні процедури обігу земель сільськогосподарського призначення
і розробки необхідних нормативно-правових актів, але не раніше 1 січня 2019 року.

       До порядку денного, крім законопроекту №7350, були також включені альтернативні №7350-1, №7350-2, №7350-3, №7350-4, №7350-5.

       Зокрема, законопроект №7350-3, одним з авторів якого є Юлія Тимошенко, пропонував продовжити мораторій до 1 січня 2023 року.

 

Ініціативи, спрямовані на боротьбу з аграрним рейдерством, підтримано урядом

6 грудня 2017 року

 

       Уряд у ході сьогоднішнього засідання підтримав розроблену Мін’юстом постанову, яка ліквідує можливість подвійної реєстрації сільськогосподарських земель, чим часто користувалися рейдери, та поширює дію сервісу «СМС-МАЯК!» на власників та орендарів аграрних угідь. Про це повідомив Міністр юстиції Павло Петренко.

       За його словами, постанова «Деякі питання удосконалення механізмів захисту речових прав на земельні ділянки» забезпечує створення нових та удосконалення існуючих механізмів боротьби з «рейдерством», гарантує захист майнових прав та інтересів землевласників та землекористувачів та впорядковує дані Державного земельного кадастру.

       «Завдяки прийнятому документу ми ліквідовуємо шпарини в законодавстві, якими користувалися рейдери для того, щоб захопити чуже майно чи збіжжя. Разом з комплексом інших напрацювань дана постанова забезпечить у майбутньому знищення рейдерства у сільськогосподарській сфері», – наголосив очільник Мін’юсту.

       Він зазначив, що прийнятий Урядом документ забезпечує автоматичну перевірку наявності кадастрового номера земельної ділянки. Це унеможливлює подвійну реєстрацію землі та реєстрацію неіснуючих ділянок, гарантує виправлення помилок при внесенні інформації.

       Окрім того, зауважив Міністр юстиції, прийняте рішення забезпечує розширення сервісу Мін’юсту «СМС-МАЯК!» не лише на власників земельних ділянок, а й на орендарів та тих громадян, які мають інші форми власності.

       «Завдяки цьому власники або орендарі зможуть одразу отримувати інформацію про спроби провести реєстраційні дії з їхнім майном і, у разі, якщо ці дії проводяться без їхнього відома, швидко зреагувати на них», – зазначив Павло Петренко.

 

Державна реєстрація договорів оренди землі відтепер доступна онлайн

6 грудня 2017 року

 

       Міністерство юстиції, Міністерство аграрної політики та продовольства, Державне агентство з питань електронного урядування та Фонд Східна Європа сьогодні презентували нову електронну послугу з реєстрації договорів оренди земель сільськогосподарського призначення у режимі онлайн, повідомляє прес-служба Мінагрополітики.

       Перший заступник Міністра юстиції Наталія Бернацька зазначила, що даний сервіс дасть можливість без черг, без контакту з чиновниками і зайвих витрат часу подати заяву на реєстрацію договору оренди усього за кілька хвилин. Це дійсно європейська якість послуг.

       «Для того, щоб зареєструвати підписаний контракт, достатньо завантажити сканкопію угоди про оренду землі сільськогосподарського призначення та підписати ці дані власним електронним цифровим підписом», – додала заступниця Міністра.

       Вона звернула окрему увагу на те, що під час реєстрації договору відбуватиметься онлайн обмін інформацією із базою даних Держгеокадастру, що дасть можливість перевіряти наявність відповідної земельної ділянки у базі ДЗК.

       Щороку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєструється понад 10 млн заяв. До 20% з них, тобто орієнтовно 2 млн заяв – це саме заяви на реєстрацію інших речових прав, пов’язаних з землею. Але попит на цю послугу перевищує кількість реєстрацій, що пов’язано з імплементацією наприкінці 2016 року положень так званого «антирейдерського» закону.

       «Запуск онлайн-реєстрації договору оренди земельної ділянки – це вдалий приклад того, як багаторічну проблему можна вирішити впровадженням технічного рішення, завдяки політичній волі залучених державних відомств, не вдаючись до складних та розтягнутих в часі процедур внесення змін у нормативно-правові акти, – відзначив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства Максим Мартинюк. – Ця електронна послуга за своїм антикорупційним, антирейдерським ефектом та соціальною спрямованістю є повноцінною складовою Осені реформ».

       Голова Державного агентства з питань електронного урядування Олександр Риженко зазначив, що нова електронна послуга – це перші результати ефективної роботи системи е-взаємодії державних реєстрів, яка отримала назву Трембіта.

       «Ще на стадії оформлення заявки код земельної ділянки, що вноситься, одразу перевірятиметься у Державному земельному кадастрі. То ж, якщо номер вказано невірно або така ділянка не значиться у кадастрі, подати заявку стане неможливо. Відповідно суттєво зменшиться кількість відмов у реєстрації такого договору з причини невірно поданих даних. Крім того, реєстратор автоматично отримає інформацію про власника земельної ділянки, договір на яку реєструється. Відтак подача заявки в режимі онлайн стане суттєвою економією часу та нервів усіх учасників процесу», – додав Олександр Риженко. За його словами, найближчим часом до цієї системи буде підключено близько 20 пріоритетних державних реєстрів, що дозволить понад 98% адміністративних послуг та сервісів для громадян перевести в електронний формат.

       За словами заступниці Міністра юстиції, реєстрація договорів на оренду землі захищає орендатора від ризику того, що ділянку в нього можуть відібрати або передати в оренду комусь іншому вже на стадії збору врожаю.

       «Таким чином ми забезпечимо зменшення ризику шахрайства при поданні заяви, яке могло б призвести до рейдерського захоплення ділянки. Електронні послуги роблять взаємодію громадянина і бізнесмена з державою прозорою та зручною», – зазначила Наталія Бернацька.

       Ініціатива реалізується за підтримки Швейцарсько-української програми «Електроне урядування задля підзвітності влади та участі громади», що виконується Фондом Східна Європа.

       «Разом з профільними міністерствами за минулі два роки нам вдалося впровадити більше 10 нових е-послуг. Визначаючи, над розробкою яких послуг ми будемо працювати, ми фокусуємося на таких, якими зможе скористатися якомога більше українців. Також важливим критерієм є зменшення корупційної складової та підвищення прозорості та ефективності роботи влади. Це – наша перша послуга в аграрному секторі, яка має великий попит у населення і впровадження якої дозволить скоротити час її отримання і зробити процедуру прозорою», – запевнив Віктор Лях, Президент Фонду Східна Європа.

Довідка:

Станом на 1 липня 2017 року в Україні діють 50553 договори оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності площею 1,4 млн гектарів, що були укладені на безконкурентних засадах.

Крім того, станом на цю ж дату укладено 4,7 млн договорів оренди земельних паїв загальною площею 16,6 млн гектарів.

Електронна послуга Державної реєстрації договорів оренди землі вже доступна через веб-портал «Он-лайн будинок юстиції» https://online.minjust.gov.ua.

 

Ірина Луценко не бачить шансів, що продаж землі буде за рік

5 грудня 2017 року

 

       Представник президента у Верховній Раді Ірина Луценко виключає введення ринку землі з 2019 року.

       Про це вона повідомила під час ефіру телеканалу «Прямий», передають «Українські новини».

       «Немає шансів, що продаж землі буде з 2019-го року... Мінімум 2 роки буде наводитися порядок. Два роки будемо підходити до розробці цих механізмів», – сказала Ірина Луценко.

       За її словами, перед тим, як скасовувати мораторій на продаж землі, потрібно навести порядок із землями в країні.

       «Що означає ринок землі? Доти, поки ми не наведемо порядок з реєстрацією, наповненням землями сільгосппризначення, землями комунального призначення, землями, які залишилися після розпаду колгоспів, потрібно перевірити, чи оцифрована вся земля. Зараз близько 30% землі перебуває в тіні, незаконно засаджується, податки не платяться, місцева громада від цього нічого не отримує», – пояснила Луценко.

      Вона висловила позицію президента Петра Порошенка, що мораторій буде знято тоді, коли держава знатиме власників всієї землі в країні.

 

На погоджувальній раді ламали списи навколо мораторію на продаж землі

 4 грудня 2017 року

 

       На засіданні погоджувальної ради парламенту виникла суперечка щодо пропозиції фракції «Батьківщина» включити до порядку денного законопроект про продовження мораторію на продаж землі.

       Питання ледь не привело до зриву засідання 4 грудня.

       Зокрема, лідер фракції «Батьківщина» Юлія Тимошенко виступила з вимогою негайно поставити на голосування питання щодо винесення на розгляд Ради законопроекту щодо продовження мораторію на продаж сільськогосподарської землі на 5 років.

       На її думку, нардепи мають розглянути це питання на пленарному засіданні у вівторок або четвер.

       Водночас спікер Андрій Парубій наголосив, що законопроект авторства «Батьківщини» не має висновку профільного комітету.

       «Жодна фракція у парламенті не заперечує проти продовження. Однак нам потрібно тримати висновок комітету», – наголосив він.

       Тимошенко продовжувала наполягати на своїй пропозиції.

       Співголова фракції «Опозиційного блоку» Юрій Бойко не зміг виступати, зазначивши, що не може перебивати жінку, та наголосив, що Опоблок підтримує пропозицію «Батьківщини» про продовження мораторію на землю.

       «Суспільство не готове до ринку землі», – зазначив Бойко.

       Заступник голови комітету з питань аграрної політики та земельних відносин нардеп від БПП Олександр Бакуменко зазначив, що на четвер у засіданні комітету заплановано розгляд 5 законопроектів, внесених різними фракціями, щодо продовження мораторію.

       Парубій попросив Бакуменка розглянути земельне питання до четверга.

       «Вас прошу завтра поставити на комітеті питання, які стосуються мораторію, і той законопроект, який буде підтриманий комітетом внести в зал. У четвер я запропоную його до включення в порядок денний сесії», – сказав Парубій.

       Після цього компромісу засідання погоджувальної ради продовжилося.

 

Мін'юст та Держгеокадастр налагодили обмін інформацією між реєстрами

4 грудня 2017 року

 

       В Україні вдалося налагодити обмін інформацією між реєстрами майнових прав Мін'юсту та реєстром договорів оренди Держгеокадастру.

       Про це сьогодні під час конференції «На шляху до відкритої та обґрунтованої земельної реформи» заявила заступник міністра юстиції з питань державної реєстрації Олена Сукманова.

       За її словами, за два тижні роботи такої системи було заблоковано 10–15% реєстрацій договорів оренди, переважно через неспівпадіння кадастрових номерів, або ж через наявність договорів оренди, укладених до 2013 року, на ті чи інші земельні ділянки.

 

Відсутність ринку землі гальмує розвиток України  МВФ

4 грудня 2017 року

 

       Відсутність регульованого і прозорого ринку землі не дає країні належним чином розвиватись та перешкоджає надходженню інвестицій в країну.

       Про це під час конференції «На шляху до відкритої та обгрунтованої земельної реформи» сказав представник МВФ в Україні Йоста Люнгман, повідомляє кореспондент Укрінформу.

       «Відсутність ринку землі не сприяє розвитку економіки, не дає можливості інвестиціям зайти в країну», — сказав Люнгман.

       Він зазначив, що програма підтримки МВФ спрямована на те, аби допомогти Україні пройти шлях реформ і прийти до структурних змін в економіці.

       Як відомо, мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення діє в Україні до ухвалення закону про обіг земель. Скасування мораторію є однією з вимог Міжнародного валютного фонду до України.

 

Земельний кадастр має бути заповнений на 100% до кінця наступного року 
Порошенко

4 грудня 2017 року

 

       Державний земельний кадастр наразі заповнений трохи більше 60%, але до кінця 2018 року цей показник має становити 100%.

       Про це заявив президент Петро Порошенко, виступаючи на ІІ Всеукраїнському форумі об'єднаних громад «Ініціативи, що змінюють життя», повідомляє Укрінформ.

       «Використання, ефективне розпорядження земельними ресурсами залежить від повноцінної дії системи обліку та реєстрації землі. На сьогоднішній день у кадастрі відсутня інформація щодо 5 млн земельних ділянок. Узагалі, його наповненість становить лише трохи більше 60%», – сказав Порошенко.

       «Ми домовилися, щоб у стислі терміни, не пізніше 31 грудня 2018 року ми завершили цю епопею, яка триває вже декілька десятиліть», – зазначив глава держави.

       За його словами, повнота і достовірність інформації в цьому кадастрі стануть також запорукою прав власників та користувачів землі.

      Крім того, Порошенко підкреслив, що без повноцінного реєстру й обліку земельних ділянок про відкриття ринку землі мови бути не може.

       Він також наголосив, що облік землі є одним із перших питань, яке ставлять інвестори – як уже наявні, так і потенційні.

 

Порошенко заявив про відтермінування запуску ринку сільгоспземлі ще на рік

1 грудня 2017 року

 

      Президент України Петро Порошенко сьогодні на зустрічі з представниками бізнес-асоціацій заявив, що запуск ринку землі відкладуть ще мінімум на рік.

       «Поки що не вдалося прорвати оборону популістів, які несамовито протидіють вільному обігу землі сільськогосподарського призначення, але я хочу підкреслити принципово свою політичну позицію: я за ринок землі», – заявив президент.

       Він вважає, що наразі потрібно займатися супутньою роботою, зокрема – наповненням електронного земельного кадастру. «25 років займалися тим, щоб створити земельний кадастр і зуміли зробити тільки понад половину. Про жоден запуск ринку без того, що існує 100% оцифровка земельного кадастру, ми говорити не можемо», – сказав президент і доручив завершити цю роботу за один рік.

 

Група народних депутатів пропонує продовжити заборону
на продаж сільгоспземель 
до 1 січня 2019 року

1 грудня 2017 року

 

       Семеро народних депутатів – Сергій Лабазюк (група Воля народу), Валерій Давиденко та Іван Рибак, Микола Люшняк, Андрій Кіт (всі – фракція Блок Петра Порошенка), Олег Кулініч (група Партія Відродження), і Артем Вітко (фракція Радикальної партії Олега Ляшка) запропонували Верховній Раді продовжити мораторій на відчуження сільськогосподарських земель ще на  рік – до 1 січня 2019 року.

       Відповідний законопроект № 7350 зареєстрований в парламенті.

       Згідно з документом пропонується продовжити мораторій на відчуження сільгоспземель до моменту врегулювання на законодавчому рівні процедури обігу земель сільгосппризначення і розробки необхідних нормативно-правових актів, але не раніше 1 січня 2019 року.

 

Продаж сільгоспземель почнеться з 1 січня 2019 року?

23 листопада 2017 року, Propozitsiya.com

 

        Продавати і купувати землі сільгосппризначення можна буде з 1 січня 2019 року. Про це заявив народний депутат України, член парламентського комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Леонід Козаченко.

        Козаченко прогнозує, що за закони, які встановлять правила обігу земель сільськогосподарського призначення і знімуть мораторій на їх продаж, парламентарі будуть готові проголосувати на початку наступного року.

        При цьому народний депутат запевнив, що в Верховній Раді вже є більшість, яка готова підтримати земельну реформу, попри зауваження деяких інших учасників панельної дискусії про наявність консенсусу більшості представників великого агробізнесу, їхніх лобістів у ВР та популістів щодо збереження нинішнього статус-кво.

        Разом з тим Козаченко визнав, що для того, щоб підготувати необхідну нормативну базу для ринку сільськогосподарських земель, потрібно вирішити низку ключових питань: бути чи не бути мораторію на продаж землі іноземцям, максимальний розмір ділянки, яка може перебувати в руках однієї особи, як зробити землю предметом іпотеки, хто контролюватиме торгівлю землею — об’єднання фермерів (як у Німеччині), Держгеокадастр чи територіальні громади.

        Нагадаємо, законопроект про зняття мораторію на купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення має бути поданий на розгляд у лютому 2018 року.

 

Уряд удосконалив механізм збереження та відтворення родючості ґрунтів

22 листопада 2017 року,
Міністерство аграрної політики та продовольства України

 

        Сьогодні, 22 листопада, на засіданні Кабінету Міністрів України було схвалено постанову про внесення змін до Типового договору оренди землі, якими удосконалено механізм управління у сфері використання та охорони земель, збереження та відтворення родючості ґрунтів. Рішення буде сприяти захисту інтересів орендодавців – власників земельних ділянок, а також збільшенню надходжень до місцевих бюджетів.

       Прийняті удосконалення (механізму управління у сфері використання та охорони земель, збереження та відтворення родючості ґрунтів) передбачають:

  • фіксацію в договорі оренди показників якісних характеристик ґрунтового покриву земельної ділянки на момент її передачі в оренду;
  • відшкодування орендодавцю – власнику земельної ділянки збитків у разі погіршення якості ґрунтового покриву орендованої земельної ділянки або приведення її у непридатний для використання за цільовим призначенням стан;
  • встановлення строку виплати орендної плати за користування земельною ділянкою та посилення відповідальності у разі її несвоєчасної виплати (штраф, пеня).

        Зазначені зміни до Типового договору оренди землі розроблені та прийняті на виконання пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 7 червня 2017 р. № 413 «Деякі питання удосконалення управління у сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними».

 

Новий кадастр зменшив масштаби корупції, – Світовий банк

21 листопада 2017 року

 

       Світовий банк визнав український земельний кадастр одним із найдосконаліших в світі. Про це йдеться в відеоповідомленні установи http://www.worldbank.org/uk/news/video/2017/11/15/ukraine-new-cadaster-helps-reduces-corruption на честь 25-річного партнерства Світового банку з Україною, – повідомляє прес-служба Держгеокадастру.

       Як відзначають експерти Світового банку, новий державний земельний кадастр був розроблений відповідно до найкращих світових стандартів та зменшив вартість реєстрації земельних ділянок на 2/3 за рахунок скорочення часу реєстрації та зменшення масштабів корупції. Відзначається, що час реєстрації скоротився із декількох днів до 21 хвилини в середньому та зводиться до одного візиту до центру реєстрації.

       Нагадаємо, що електронний Державний земельний кадастр був запущений в 2013 році, відкривши доступ до Національної кадастрової системи. В 2015 році на базі Держземкадастру почали впроваджуватись електронні послуги, зробивши сервіс більш прозорим та зручним. Конвертація відомостей про земельні ділянки в електронний формат зробила можливим переведення в онлайн частини процедур, усунувши чиновника від їх виконання, та зменшивши можливості для корупції.

 

ФАО надала висновки щодо законопроекту про консолідацію українських земель

20 листопада 2017 року

 

        ФАО надала Міністерству аграрної політики та продовольства України та Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру свої висновки щодо проекту закону про консолідацію земель, які включають правову оцінку законопроекту та рекомендації щодо його перегляду.

        «ФАО, яка допомагає впровадженню консолідації земель в Україні та розробці відповідного законопроекту, рекомендує повністю адаптувати нове законодавство до Добровільних керівних принципів з питань володіння та користування земельними, рибними та лісовими ресурсами в контексті національної продовольчої безпеки та найкращого міжнародного досвіду. Оцінка ФАО полягає в тому, що поточний законопроект не відповідає даним принципам», — коментує фахівець з юридичних питань ФАО Маргрет Відар, яка працювала над звітом. 

       Уряд України розглядає консолідацію земель як важливий інструмент для усунення фрагментації земель, яка, як очікується, набере нових обертів після відкриття ринку сільськогосподарських земель.

       «Дані по техніко-економічних обґрунтуваннях землеустрою, що проводяться в рамках проекту ФАО у Фастівському та Білозерському районах, підтверджують, що результатом відкриття земельного ринку буде збільшена фрагментація як у володінні землею, так і у землекористуванні. Однак зрозуміло, що в перші роки після відкриття ринку землі проекти консолідації земель не зможуть встигнути за темпами росту фрагментації», — сказав фахівець ФАО із питань землеустрою Мортен Хартвігсен.

       Законопроект про консолідацію земель передбачає консолідацію земель в Україні як на добровільній основі, так і мажоритарній, коли більшість учасників можуть прийняти рішення про реалізацію проекту, навіть якщо меншість не погоджується. ФАО, навпаки, рекомендує, щоб консолідація земель проводилася виключно на основі добровільного підходу, принаймні, для початку.

       «Якщо Україна вирішить прийняти закон з положеннями про консолідацію земель на основі більшості, — ФАО чітко рекомендує встановити належні гарантії безпосередньо в рамках закону, щоб забезпечити повагу і захист законних прав володіння та користування землею. Законопроект потрібно адаптувати до провідної міжнародної практики у питаннях консолідації земель на основі більшості з гарантіями, які захищають власників землі і користувачів, які можуть не захотіти брати участь у проекті», — сказав Відар.

       Іншим важливим пунктом у звіті є прозорість процесу прийняття рішень. ФАО рекомендує включити в проект закону положення, що регулюють створення та функціонування директивних органів в проектах консолідації земель. На сьогоднішній день проект не містить таких положен.

       Окрім того, ФАО рекомендує, щоб консолідація земель здійснювалася в рамках більш широкої програми по плануванню розвитку громад.

       «У даному форматі законопроект фокусує свою увагу виключно на зміні форми власності на землю і зміні землекористування. В ідеалі консолідація земель повинна супроводжуватися підготовкою планів розвитку громади — разом з місцевим населенням і урядом. Це повинен бути інклюзивний процес, коли всі говорять», — стверджує Хартвіксен.

 

Ні про яке продовження земельної реформи та боротьбу з рейдерством
не може бути мови, поки в нас не буде прозорого і ефективного реєстру землі – Президент

10 листопада 2017 року

 

       Президент Петро Порошенко на засіданні Національної ради реформ наголосив, що прозорий та ефективний реєстр землі допоможе захиститись від фальсифікацій і рейдерських захоплень земельних ресурсів, – повідомляє прес-служба Глави держави.

       «Ми домовилися про те, що найближчим часом ми об’єднаємо всі законодавчі ініціативи, і буде внесений Закон, який з одного боку не просто спростить процедуру реєстрації земельних прав, а зробить її прозорою. І, я сподіваюсь, знищить, ліквідує саме поле для корупції»,  –  зауважив Петро Порошенко.

       Глава держави нагадав, що в жовтні на засіданні Ради регіонального розвитку представники місцевого самоврядування і територіальних громад поставили питання стосовно захисту їхніх прав: і щодо реєстрації земельних ділянок, і щодо земельного рейдерства та тих зловживань, які мали місце в Держгеокадастрі. Президент відзначив миттєву реакцію щодо відсторонення і звільнення відповідних чиновників.

       За його словами, як стимул для об’єднаних територіальних громад буде зроблено рішучий крок і вони отримають право розпорядження тими земельними ділянками, які до цього часу були в розпорядженні центральної влади. «Думаю, що це продовження нашої з вами політики децентралізації»,  –  додав Президент. У зв’язку з цим Глава держави вкотре закликав громади об’єднуватись, щоб отримати таке право.

       Окремо Президент звернув увагу на питання введення єдиного реєстру. «Треба ліквідувати подвійні реєстри, які є атмосферою для рейдерських захоплень землі. У нас має бути один реєстр»,  –  зауважив Петро Порошенко. За його словами, нині пропонується, щоб відповідний реєстр був у Держгеокадастрі. «Але це має бути лише сервісна і контрольна функція. Ніхто не може зупинити, «підвісити» і чекати, скажімо так, стимулюючих кроків для прискорення цієї реєстрації. Впевнений у тому, що це має бути прозоро, зрозуміло і ефективно»,  –  підкреслив Глава держави.

       На думку Президента, питання пільг в цій сфері також має бути передано громадам. «Оскільки всі ці податки йдуть громаді, чому держава має втручатися в те, яким чином, кому і як це треба обговорювати і обраховувати? Систему надання пільг треба передати громаді. І громада на місці, в селі краще знає, кому, на який відсоток і як ці пільги віддаються»,  –  зазначив він.

       Президент підкреслив, що його не задовольняє стан справ щодо оцифрування земельного кадастру. Глава держави розповів, що за різними оцінками, на сьогоднішній день оцифровано в межах 50%  –  дані коливаються від 40% до 60%. «Це є абсолютно неприйнятним», – зауважив Петро Порошенко.

       За його словами, це питання обговорювалося з Урядом, була окрема програма Світового банку, виділені кошти. «А віз і нині там. Ні про який ринок землі, ні про яке продовження земельних реформ, ні про яку боротьбу з рейдерством, ні про що ми не будемо говорити поки в нас не буде прозорого і ефективного реєстру», - підкреслив Глава держави. Президент зазначив, що після створення такого реєстру доступ до нього повинен мати реєстратор – щоб уникнути будь-яких непорозумінь. Також має бути наведений порядок з довіреностями, щоб не допустити фальсифікації. «І таким чином знищити саме правове поле для фальсифікації і рейдерських захоплень», - наголосив Президент. Він також підкреслив, що надалі не можна миритися з таким станом справ, бо це не відповідає позиціям щодо створення сприятливого інвестиційного клімату, в тому числі і в аграрній сфері.

 

Парламентський комітет рекомендує прийняти за основу законопроект
щодо уточнення видів права земельного сервітуту

10 листопада 2017 року

 

      Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин Верховної Ради України на своєму засіданні розглянув проект Закону від 26.12.2016 № 5606 «Про внесення зміни до статті 99 Земельного кодексу України щодо уточнення видів права земельного сервітуту».

      Законопроектом пропонується виключити пункт «в» статті 99 Земельного кодексу України,
яким до видів права земельного сервітуту віднесено право на розміщення тимчасових споруд
(малих архітектурних форм).

      За результатами обговорення Комітет вирішив рекомендувати Верховній Раді України зазначений законопроект прийняти за основу.

 

 Володимир ГРОЙСМАН:

«Землями мають управляти громади,
а Держгеокадастр має контролювати цей процес»

10 листопада 2017 року

 

       Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман виступає за зміну в системі управління земельними ресурсами в державі – в частині можливостей передачі управління земельними ділянками об’єднаним територіальним громадам. Про це Глава Уряду сказав в ефірі телеканалу 112.ua, повідомляє прес-служба Прем’єр-міністра.

        «Що треба зробити – віддати всі повноваження управління земельними ділянками органам місцевого самоврядування – владі, яка обирається. Не Держгеокадастр чи обладміністрація мають управляти землями. Землями мають управляти громади. А Держгеокадастр має контролювати цей процес», – підкреслив Володимир Гройсман.

       Він нагадав, що наразі існує вже практика виділення земельних ділянок виключно через аукціони. Натомість подальші зміни в земельних відносинах теж потрібні.

 

Мінюст запровадив технічний механізм, який унеможливить реєстрацію подвійних договорів оренди землі

7 листопада 2017 року

 

       Міністерство юстиції запровадило механізм автоматичного обміну даними між реєстром майнових прав і Держгеокадастром, який унеможливить реєстрацію подвійних договорів оренди землі, оскільки реєстратор просто фізично не зможе цього зробити. Про це повідомила заступник Міністра юстиції з питань державної реєстрації Олена Сукманова.

       «Однією з головних причин виникнення конфліктів в аграрному секторі є існування подвійних договорів оренди землі. Ситуації, коли двоє орендарів заявляють про свої права на одну й ту ж ділянку і обидва показують документи на неї, на жаль, не рідкість», – зазначила Олена Сукманова.

       За її словами, перед тим як оформити будь-який договір оренди землі, реєстратор повинен пересвідчитися, що право оренди землі не було зареєстровано у відділі земельних ресурсів, де до 2013 року реєстрували відповідні договори. «Для перевірки реєстратор зобов’язаний надіслати запит у Держгеокадастр і отримати відповідь, що ділянка не орендується, відсканувати її та внести у реєстр. Але на практиці реєстратори або не направляють запит, або не дочікуються відповіді, а то і не знають, що така відповідь повинна бути надана і повторно реєструють договір оренди земельної ділянки, яка вже в оренді», - зазначила заступник міністра. Як наслідок, в одного і того ж паю з’являються два орендарі, які часто силовими методами, із залученням охоронних фірм та тітушок починають вирішувати, хто має право обробляти цю землю та збирати з неї врожай, наголосила вона.

       «Щоб вирішити цю проблему ми запровадили на технічному рівні автоматичний обмін даними між нашим реєстром майнових прав і Держгеокадастром. Тепер реєстратор фізично не може завершити процедуру внесення даних і закрити розділ у реєстрі, поки автоматично не «підтягнуться» дані від Держгеокадастру про наявність чи відсутність реєстрації земельної ділянки», – повідомила Олена Сукманова.

       За її словами, більше не потрібно сподіватися на порядність, законослухняність та педантичність реєстраторів, оскільки вони змушені будуть витримати процедуру хочуть вони цього, чи ні. «Окрім того, це технічне нововведення є черговим кроком Мін’юсту у боротьбі з тими, хто захоплює агропідприємства. Автоматичний обмін даними між реєстрами звузить можливість для рейдерських захоплень, адже саме подвійні договори оренди часто використовуються рейдерами як інструмент старту атаки на фермерські господарства», – сказала заступник Міністра.

 

У четвер депутати розглянуть аграрні законопроекти

7 листопада 2017 року

 

       На погоджувальній раді включили до порядку денного поточного тижня законопроекти, які підготовлені до першого читання в рамках аграрного дня (9 листопада). Про це повідомляє сьогодні на своїй сторніці у Facebook заступник голови Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин у ВР Олександр Бакуменко.

       До розгляду представлені такі законопроекти:

  • євроінтеграції (№5448, № 6673 №2845 та №2845-1);
  • підтримки фермерських господарств (№7060);
  • оптимізації використання масивів земель сільськогосподарського призначення (№6049 та №6049-1).

       Депутат сподівається, що до блоку аграрних питань будуть додані ще два законопроекти. «Зупинюсь на них детальніше, на №7118 та альтернативному до нього №7118-1. Положення урядового законопроекту (№7118) передбачають передачу ОТГ повноваження щодо розпорядження землями державної власності, які знаходяться за межами населених пунктів у межах цих громад. Однак, цим законопроектом не визначена процедура встановлення меж територіальних громад та внесення відомостей про їхні межі до Держгеокадастру. Відсутність меж громад призведе до земельних спорів між громадами. Крім того, слід враховувати, що органи місцевого самоврядування згідно зі статтею 143 Конституції України можуть управляти лише майном, що є у комунальній власності. На відміну від законопроекту №7118, альтернативним №7118-1 ці питання врегульовуються більш детально і передбачається, що після встановлення зовнішніх меж об’єднаних територіальних громад, землі передаються до комунальної власності. Цим законопроектом пропонується внести зміни з даного питання до 20 законодавчих актів України. Зокрема, пропонується вирішити питання щодо розпорядження землями колективної власності, визначити процедуру здійснення державного контролю за використанням та охороною земель посадовими особами виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, Держгеокадастру та Державної екологічної інспекції, чітко розмежувати їхні повноваження для уникнення дублювання між ними контрольних функцій тощо. Це дало підстави підтримати Комітету законопроект №7118-1, оскільки він є більш комплексним», — розповідає Олександр Бакуменко.

       За його словами, впродовж тижня групою народних депутатів планується зареєструвати «антирейдерський» законопроект, який вирішить всі питання, пов'язані з рейдерством на земельному ринку, і якого дуже очікує вся аграрна спільнота.

 

МВФ висунув Україні чотири вимоги для отримання наступного траншу
і не відмовився від земельної реформи

3 листопада 2017 року

 

       Міжнародний валютний фонд висунув чотири вимоги до України для отримання наступного траншу. Про це повідомив представник МВФ в Україні Йоста Люнгман.

       «Умовами для четвертого перегляду програми є прийняття закону про приватизацію, який забезпечить прозорий продаж держактивів, також вимогою була вже ухвалена пенсійна реформа.
Ми нині оцінюємо, наскільки вона відповідає пенсійній системі», – заявив Люнгман.

       «Необхідно також створення антикорупційного суду і врегулювання питання з цінами на газ – та постанова, яка була прийнята в лютому урядом», – сказав він.

       Також Люнгман наголосив на необхідності запровадження земельної реформи.

       «Ми не відмовилися від цієї реформи. Ми вирішили її відкласти на 2018 рік для того, щоб дати час для її комплексної розробки та пошуку консенсусу в суспільстві», – додав він.

 

Учасники робочої групи при парламентському комітеті підтримали
антирейдерський законопроект

2 листопада 2017 року

 

       2 листопада цього року відбулося друге засідання робочої групи, створеної при Комітеті Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин, з розробки проекту Закону України «Про захист майнових прав власників і користувачів земельних ділянок, запобігання протиправному поглинанню і захопленню підприємств в аграрному секторі економіки».

       У засіданні взяли участь народні депутати України – члени Комітету, Міністр юстиції України Павло Петренко, заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова, перший заступник Голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру Людмила Шемелинець, а також представники Мін’юсту, Держгеокадастру, Національної поліції України, профільних аграрних громадських організацій та асоціацій, фахівці у сфері регулювання земельних відносин.

        Учасники робочої групи обговорили ключові положення підготовленого законопроекту, зокрема:

  • власник нерухомого майна в односторонньому порядку може, на власний розсуд, встановити вимогу щодо нотаріального посвідчення договору, а також скасувати таку вимогу;
  • розмежувати інформацію, яка вноситься та зберігається у Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
  • скасувати необхідність отримання власниками та користувачами земельних ділянок паперових витягів про земельні ділянки з Державного земельного кадастру та зобов’язати державних реєстраторів прав, при вчиненні реєстраційних дій, самостійно формувати витяги про земельні ділянки;
  • встановити, що Публічна кадастрова карта є офіційним джерелом відомостей Державного земельного кадастру;
  • зобов’язати державних реєстраторів прав перевіряти не тільки відомості Реєстру прав, а й за кадастровим номером земельної ділянки наявність відомостей про неї у Державному земельному кадастрі;
  • визначити, що державний реєстратор прав зобов’язаний залишати без розгляду заяву про реєстрацію права на нерухоме майно, якщо кадастровий номер земельної ділянки відсутній у Державному земельному кадастрі;
  • встановити, що до Реєстру прав вносяться відомості про ціну (вартість) нерухомого майна та речових прав на нього за відповідними правочинами;
  • підвищити адміністративну відповідальність за вчинення державними реєстраторами прав порушень вимог законодавства при вчиненні реєстраційних дій тощо.

       За результатами засідання члени робочої групи одноголосно підтримали законопроект у запропонованій редакції та прийняли рішення доручити Міністерству юстиції України і Державній службі України з питань геодезії, картографії та кадастру, спільно з експертами та Секретаріатом Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин узгодити дискусійні питання, які обговорено на засіданні робочої групи, щодо удосконалення процедури взаємодії Державного земельного кадастру та Державного реєстру прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

       Заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин Олександр Бакуменко запропонував доповнити Прикінцеві положення законопроекту дорученням Кабінету Міністрів України забезпечити внесення до Державного земельного кадастру актуальних даних про земельні ділянки, право на які набуто до 1 січня 2013 року, та передбачити щорічне фінансування протягом п’яти років для Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру на виконання цих робіт.

 

Уряд призначив нового керівника Держгеокадастру

27 жовтня 2017 року

 

       Кабінет Міністрів України своїм розпорядженням від 25 жовтня 2017 р. №759-р тимчасово поклав виконання обов’язків Голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру на директора департаменту контролю за використанням та охороною земель зазначеної Служби Олександра Колотіліна.

       Уряд на засіданні 25 жовтня звільнив попереднього виконувача обов'язків голови відомства Олега Цвяха.

 

Мінагрополітики поки не може спрогнозувати терміни прийняття законопроекту про обіг земель сільгосппризначення

26 жовтня 2017 року

 

       Внесення законопроекту про обіг земель сільськогосподарського призначення відкладається.

       «Основна причина, чому цей законопроект не оприлюднюється і не вноситься до Верховної Ради – ми чекаємо моменту, коли Верховна Рада буде готова розглядати його», – сказав перший заступник міністра аграрної політики і продовольства України Максим Мартинюк на конференції «Чого нам очікувати від осені реформ» 26 жовтня у Києві. Він зазначив, що документ повністю готовий і схвалений Світовим банком. Однак, на думку М.Мартинюка, вносити проект закону в парламент, свідомо знаючи, що він не знайде підтримки, не має сенсу, оскільки це може зашкодити самій реформі.

       Заступник міністра додав, що законопроектом пропонуватимуться положення, згідно з якими купувати землю сільгосппризначення зможуть фізичні особи, а також в одні руки віддаватиметься не більше 200 га.

       Щодо купівлі земель юридичними особами, Мартинюк зазначив, що це цілком можливо, але поки що тривають обговорення стосовно цього питання.

       Крім того, він повідомив, що в ході дискусій з бізнесом було зауважено, що аграрії середнього класу, на яких має бути спрямована дія реформи, будуть не в змозі купувати ті ж 200 га землі, оскільки у них не вистачить грошей. Тому існує необхідність введення пільгового кредитування.

       М.Мартинюк зазначив, що законопроекти про пенсійну та медичну реформи, які підтримала Верховна Рада, вносилися саме тоді, коли парламентарії були готові їх обговорювати і підтримати. «Наше основне завдання – правильна комунікація в суспільстві», – підкреслив М.Мартинюк. При цьому він зазначив, що останнім часом підтримка земельної реформи серед населення зростає. Ключовим питанням для запуску ринку залишається доступ потенційних покупців до фінансових ресурсів. «Щоб ринок землі працював, необхідні кредитно-фінансові механізми. Вони повинні бути виписані окремим законом, і він повинен вноситися в пакеті із законом про обіг землі», – додав перший заступник міністра.

       Зараз Мінагропрод спільно з Європейським банком реконструкції та розвитку розробляють механізми можливого фінансування у разі купівлі землі. Помилки (близько 1,5 млн) в Державному земельному кадастрі щодо розмірів земельних ділянок і їх координат Мінагропрод розраховує усунути до кінця 2017 року. Захист транзакцій у разі купівлі-продажу землі буде забезпечено за допомогою технології блокчейн. За словами М.Мартинюка, відсутність ринку землі стримує інвестиції в економіку України, створення нових робочих місць в АПК.

 

НААН готується передати Держгеокадастру 80 тис. га землі  

21 жовтня 2017 року

 

       Національна академія аграрних наук України (НААН) готується передати в управління Держгеокадастру землі 12 державних підприємств, де з різних причин гальмується проведення наукової діяльності. Про це розповів в ексклюзивному інтерв'ю AgroPolit.com президент НААН Ярослав Гадзало.

       Нагадаємо, що наразі через дії арбітражних керівників заблокована робота низки підприємств у складі Академії, які фактично випали з її складу. До того ж у спадок від попередників новому керівництву Академії дісталося відчуження 111,26 тис. га землі на користь «Украгропрому» (розпорядження тодішнього Кабміну), а також борги в сумі 340 млн грн, з якихнинішнє керівництво Академії повернуло 170 млн грн.

       «Така ініціатива є. Ми обговорили її з в.о. міністра аграрної політики Максимом Мартинюком. Зараз готуємо пропозиції. За нашими підрахунками, загальна площа підприємств, де з тих чи інших причин не ведеться наукова діяльність, становить 80 тис. га. Ми склали список таких підприємств — їх 12. Академія готова їх передати в управління Держгеокадастру. Оскільки господарства розміщені зонально (по 3—4 установи в регіоні), то таке скорочення не позначиться на загальній роботі НААН. Як правило, це такі господарства, де процеси банкрутства тягнуться 10—15 років», — говорить він.

 

Аграрний комітет підтримав альтернативний законопроект про земельну децентралізацію

18 жовтня 2017 року, Інтерфакс-Україна

 

       Парламентський комітет з питань аграрної політики та земельних відносин пропонує Верховній Раді прийняти за основу альтернативний урядовому законопроект під № 7118-1 про передачу земель за межами населених пунктів об'єднаним територіальним громадам.

       Як повідомив на своїй Фейсбук-сторінці заступник голови аграрного комітету Олександр Бакуменко, відповідне рішення комітет ухвалив 17 жовтня, розглядаючи в тому числі й урядовий документ.

       «У ході дискусії, яка виникла під час розгляду двох законопроектів, все-таки було прийнято рішення рекомендувати Верховній Раді законопроект № 7118-1 прийняти за основу», – зазначив він.

       Олександр Бакуменко підкреслив, що документ встановлює порядок передачі об'єднаним територіальним громадам земель державної власності, які перебувають за межами населених пунктів, а також визначає повноваження органів влади щодо контролю за використанням земель.

       Він вважає, що прийняття законопроекту дозволить зміцнити матеріальну та фінансову бази об'єднаних територіальних громад, забезпечить більш якісне і обґрунтоване планування розвитку територій, а також оптимізує державний контроль за використанням та охороною земель.

       «Надання органам місцевого самоврядування реальних повноважень з управління земельним фондом об'єднаної громади дозволить чітко і прозоро формувати дохідну частину місцевих бюджетів у частині плати за землю та стимулювати територіальні громади до об'єднання», – вважає парламентарій.

 

Президент Світового банку вперше за багато років відвідає Україну

15 жовтня 2017 року, Укрінформ

 

       Президент Світового банку Джим Йонг Кім у листопаді вперше за багато років здійснить візит до України для обговорення можливої підтримки реформ. Про це повідомив міністр фінансів України Олександр Данилюк за результатами зустрічей у Вашингтоні, де він перебував з метою участі у Щорічних зборах МВФ та Групи Світового банку.

       «Відбулася зустріч із віце-президентом Світового банку Мюллером. Це було продовженням моєї зустрічі з президентом Світового банку навесні, коли я запросив його відвідати Україну. Він прийняв це запрошення, і зараз ми готуємо цей візит уже на наступний місяць», – зазначив глава українського Мінфіну.

       Він підкреслив, що «це буде перший візит президента Світового банку в Україну за багато років», і назвав його «символічним і важливим».

       Данилюк також поінформував, що основними темами переговорів стануть питання підтримки з боку Світового банку ключових реформ в Україні.

      «Це є сфери охорони здоров'я, освіти, енергетики й земельної реформи, яка зараз назріла та навіть перезріла», – зауважив він.

       Міністр окремо акцентував увагу на важливості запровадження змін на ринку землі в Україні, «яка дасть можливість розвитку нашої економіки». Він наголосив, що популісти активно поширюють фобії, які грають проти інтересів країни, «а нам треба думати про Україну і права громадян».

       Данилюк зауважив, що особисто підтримує земельну реформу і вважає, що «зараз час цим зайнятися й підняти продуктивність усього аграрного сектору».

 

80% звернень до Комісії при Мін’юсті  скарги на подвійні договори оренди

13 жовтня 2017 року

 

       Найбільше скарг до Комісії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації прав при Мін’юсті стосуються подвійних договорів оренди землі. Такі дані повідомила заступник міністра юстиції з питань державної реєстрації Олена Сукманова.

       За її словами, Мін’юст не веде точної статистики щодо кількості скарг про подвійну реєстрацію договорів оренди.

       «Їх приблизно 80% у сезон. Можу сказати, що тільки в цьому році Комісія задовольнила загалом біля 200 скарг щодо земельних ділянок. Як результат – власникам було повернуто понад 5200 земельних ділянок загальною площею майже 7 тис. га», – розповіла заступник Мінюсту.

       Коментуючи показник, експерт зазначила, що з одного боку, зараз пора врожаю і є бажаючі його незаконно зібрати. З іншого – відсутність нотаріального посвідчення реєстрації договорів оренди.

       «В чому суть: минулого року прийнято антирейдерський закон, який звузив коло можливостей рейдерських захоплень корпоративних прав. Ми повернулися до нотаріального посвідчення протоколу загальних зборів, запровадили кримінальну відповідальність реєстраторів тощо. У випадку з договорами оренди цього немає, тому є багато випадків підроблених підписів, реєстрації договорів за неіснуючим рішенням суду, коли реєстратори не зверталися до Держгеокадастру для перевірки факту, чи проводилася реєстрація договору на землю до 2013 року. Звідси й з’являються ситуації, коли два підприємства виходять на поле і намагаються зібрати врожай», – пояснила вона.

За матеріалами AgroPolit.com

 

У фермерів з'явиться своє професійне свято

 

       Щорічно 19 червня пропонується відзначати професійне свято – День фермера. Відповідний проект Указу Президента України було схвалено на засіданні Уряду 11 жовтня. Після підписання, Указ Президента набуде чинності з дня його опублікування.

       Про це повідомляє Міністерство аграрної політики і продовольства України.

       Дата 19 червня була обрана у зв’язку з прийняттям у цей день у 2003 році Закону України «Про фермерське господарство».

       «Встановлення офіційного свята, яке б вшановувало працю фермерів, стане ще одним поштовхом до сприяння підприємницькій ініціативі на селі та підкреслить важливість професії фермера як такої», – прокоментував рішення Кабінету Міністрів України Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольстваУкраїни Максим Мартинюк.

       Проект Указу Президента «Про День фермера» розроблено Міністерством аграрної політики та продовольства України за ініціативи громадськості з метою сприяння розвитку фермерського руху в Україні.

       Довідково

  • Сьогодні у сільському господарстві України свою діяльність здійснюють майже 48 тис. сільськогосподарських підприємств. Серед них - 70,6 % фермерські господарства.
  • 13 вересня 2017 року Кабмін схвалив Концепцію розвитку фермерських господарств та сільськогосподарської кооперації на 2018-2020 роки. Також у проекті Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», схваленого Урядом, на розвиток та підтримку фермерства пропонується направити 1 млрд гривень.
  • У середині вересня прем'єр-міністр Володимир ГРОЙСМАН заявив про підтримку ініціативи Асоціації фермерів щодо введення в Міністерстві аграрної політики і продовольства посади заступника міністра з питань розвитку фермерства, кооперації та сільських територій і призначенням на цю посаду першого віце-президента асоціації Віктора ШЕРЕМЕТУ.

 

Представника фермерів призначено заступником міністра агрополітики

 

       4 жовтня 2017 року першого віце-президента Асоціації фермерів і приватних землевласників Віктора Шеремету призначено заступником Міністра аграрної політики та продовольства України.

       Віктор Шеремета народився 2 січня 1963 році у селі Весняне Поліського району Київської області. Закінчив Українську сільськогосподарську академію у 1989-му за спеціальністю «Зоотехніка», кваліфікація – зооінженер.

       Віктор Шеремета та його дружина є власниками і кінцевими бенефіціарами фермерського господарства «Геркулес», яке знаходиться в Київській області та займається вирощуванням зернових культур. Згідно з декларацією, у власності у Віктора Шеремети та його дружини Катерини — 13 земельних ділянок загальною площею понад 29 гектарів.

 

Які типи ферм отримають бюджетні кошти?

4 жовтня 2017 року

 

       Уряд робитиме ставку на підтримку трьох груп фермерських господарств. Про це розповів під час представлення проекту бюджету на 2018 р. на аграрному комітеті перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Максим Мартинюк.

        «Половина з 1 млрд грн піде на підтримку кооперативів. Решту коштів розділять на три групи фермерських господарств. Перша — нові фермери, які хочуть отримати підтримку, але до банку не можуть піти, бо не мають кредитної історії та надійного предмету застави. Друга — сімейні ферми. Третя — уже дійсні фермерські господарства. Очікуємо на низку виробничих проривів: збільшення кількості фермерських господарств, робочих місць і, як результат, — середнього класу, який у всіх країнах є драйвером розвитку», — пояснив він.

       Максим Мартинюк додав, що Мінагрополітики також робитиме ставку на підтримку фермерів, які займаються овочівництвом, ягідництвом і загалом садівництво. Крім того, можуть розраховувати на підтримку й ті виробники, які застосовують проекти з альтернативної енергетики, якщо вони вписуються у аграрний процес.

 

Світовий банк за якнайшвидший продаж землі в Україні

21 вересня 2017 року

 

       У Світовому банку вважають, що наступна реформа, яка має бути проведена Україною, – це земельна реформа.

       Про це в ході Українського фінансового форуму сказала директор Світового банку в справах України, Білорусі та Молдови Сату Кахконен.

       «Дуже важливою є земельна реформа. Якщо подивитись на те, що можна було б зробити, щоб прискорити ріст економіки, то тут йдеться про земельну реформу. Те, що немає дозволу на продаж та купівлю землі сільськогосподарського призначення, це не добре, і це те, що вже давно мало бути втілено. Відповідно до наших розрахунків, це може дати значний поштовх до розвитку України», – сказала Кахконен.

       За її словами, восени будуть здійснюватися відповідні кроки щодо цього.

 

 Уряд має намір провести оцінку сільськогосподарських земель

18 вересня 2017 року

 

       Кабінет Міністрів України має намір у 2018 році провести загальнонаціональну (всеукраїнську) нормативну грошову оцінку земель сільськогосподарського призначення на території країни згідно із порядком, який має бути затверджений урядом. Проведення оцінки буде здійснюватися за рахунок коштів держбюджету. Про це йдеться в зареєстрованому у парламенті 15 вересня законопроекті №7000.

       При цьому пропонується збільшити фінансування за програмою "проведення земельної реформи" в 4,3 рази з 104,8 млн гривень в 2017 до 452,8 млн гривень в 2018 році. З цієї суми планується направити кошти власне на проведення нормативної грошової оцінки сільгоспземель, а також на ведення та функціонування Державного земельного кадастру, підготовку до продажу сільгоспземель і переведення матеріалів Державного фонду документації із землеустрою в електронний вигляд. Всього ж пропонується виділити фінансування Державній службі України з питань геодезії, картографії та кадастру в розмірі 1,9 млрд гривень.

 

МВФ погодився, що для запровадження ринку сільгоспземель
потрібно більше часу

15 вересня 2017 року

 

       Заступник голови Міжнародного валютного фонду Девід Ліптон під час свого недавнього візиту до України заявив, що земельна реформа залишається важливим елементом програми, але не є однією з головних першочергових умов для отримання чергового траншу. «Ми домовилися, що потрібно більше часу, щоб прийняти правильне рішення щодо цієї важливої теми», – сказав він.

       «Протягом останньої чверті століття я чую від різних політиків, що земельна реформа в Україні неможлива. Це правда, що така реформа вимагає часу і що переваги від неї відчуваються з часом. Але це не повинно тривати 25 років», – заявив заступник голови МВФ.

       За його словами, ця реформа може бути реалізована різними шляхами, існують різні моделі та приклади з різних країн.

       «Важливо те, щоб земельна реформа запроваджувалася, а не була відсутня», – заявив він.

 

Уряд схвалив Концепцію розвитку фермерства та сільськогосподарської кооперації до 2020 року

13 вересня 2017 року

 

       Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про схвалення Концепції розвитку фермерських господарств та сільськогосподарської кооперації на 2018-2020 роки». Концепція спрямована на створення організаційних, правових та фінансових передумов для розвитку фермерських господарств та сільськогосподарських кооперативів, покращення матеріально-фінансового становища сільського населення.

       Цей документ був підготовлений Мінагрополітики в тісній співпраці з Асоціацією фермерів та приватних землевласників – найбільшим професійним об’єднанням фермерів в Україні.

       «Ми маємо підняти українське фермерство на абсолютно новий якісний рівень. Це дасть можливість створити нові робочі місця на селі, наситити якісними продуктами внутрішній український ринок, та зробити значний внесок у розвиток національної економіки», – зазначив Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, акцентуючи на важливості ухвалення Концепції.

       Презентуючи проект Концепції членам Уряду перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк наголосив, що системна державна підтримка дозволить реалізувати виробничий та соціальний потенціал фермерських господарств, сприятиме розвитку сільських територій та нарощуванню виробництва агропродукції з високою доданою вартістю.

       «Впровадження системної підтримки фермерства дозволить збільшити виробництво валової продукції сільського господарства вдвічі за три роки до 12% та розвинути переробку сировини всередині країни. Це забезпечить зростання валютної виручки від аграрного експорту та підвищить маржинальність для суб’єктів господарювання», – підкреслив перший заступник Міністра агрополітики.

       Також він акцентував, що програма підтримки не є декларативною, а підкріплена значним фінансовим ресурсом. «У наступному році Уряд пропонує закласти в держбюджеті рекордну суму на підтримку фермерських господарств – 1 млрд гривень. Крім того, продовжують діяти й інші напрями підтримки, зокрема, надання пільгових кредитів, часткова компенсація вартості сільськогосподарської техніки та обладнання, здешевлення кредитів».

       Програма включає в себе фінансові інструменти підтримки виробництва тваринницької продукції, садівництва, виноградарства та переробки сільськогосподарської продукції, здешевлення агрокредитів і агрострахування та підтримку фермерів-початківців.

       Також планується проведення спеціальних земельних аукціонів на право оренди земель під садівництво, виноградарство, хмелярство та вирощування органічної продукції.

       У результаті реалізації Концепції очікується збільшення частки фермерських господарств у виробництві валової продукції сільського господарства до 12%, зростання кількості робочих місць в п’ять разів – із 100 тис. до 0,5 млн, технічне переоснащення фермерів, збільшення на 10% площ під органічними культурами.

       Концепція стимулюватиме набуття господарствами статусу фермерів та об’єднання фермерів у кооперативи.

 

 

У структурі Мінагрополітики з’явиться нова посада – заступник Міністра
з питань підтримки фермерства й розвитку сільських територій

13 вересня 2017 року

 

       Сьогодні на засіданні Уряду було погоджено створення в структурі Мінагрополітики нової посади – заступника Міністра з питань підтримки фермерства й розвитку сільських територій. Окрім того, передбачається, що профільний заступник також буде опікуватись питаннями сільськогосподарської кооперації.

       Створення цієї посади було ініційоване Асоціацією фермерів та приватних землевласників і погоджено Урядом в рамках прийнятого на державному рівні стратегічного курсу на підтримку українського фермерства.

       На посаду заступника Міністра агрополітики з питань підтримки фермерства й розвитку сільських територій пропонується призначити Віктора Васильовича Шеремету, віце-президента Асоціації фермерів і землевласників України.

 

Мін’юст ініціює запровадження обов'язкової нотаріальної форми для договорів оренди земельних ділянок

8 вересня 2017 року

 

       Про це йшлося на нараді під головуванням першого віце-прем'єра – міністра економічного розвитку і торгівлі Степана Кубіва у Києві.

      За словами заступника голови парламентського комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Олександра Бакуменка, Мін’юст пропонує під час затвердження форми договорів оренди встановити можливість їх завірення за межами нотаріального округу, а також передбачити заходи для запобігання будь-яким зловживанням у цій сфері.

       Олександр Бакуменко, у свою чергу, вважає за необхідне на нормативно-правовому рівні вирішити питання перенесення з Державного земельного кадастру до Державного реєстру майнових прав відомостей про реєстрацію прав на землю, а також передбачити механізми уникнення подвійної реєстрації.

 

Депутати пропонують передавати землі в оренду через аукціони

5 вересня 2017 року

 

       Група народних депутатів України пропонує скасувати безкоштовну приватизацію землі сільгосппризначення для ведення особистого селянського господарства, замість цього ввести аукціони з передачі земельних ділянок в оренду з правом викупу.

       Відповідний проект закону №7060 «Про внесення змін до Земельного кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання створення й розвитку сімейних фермерських господарств та припинення корупційних зловживань у сфері розпорядження землями державної та комунальної власності» в парламенті зареєстровано від 04.09.2017.

       Документ, зокрема, передбачає, що в аукціонах можуть брати участь виключно громадяни України, які є членами сімейних фермерських господарств, котрі обробляють на той момент не більш як 20 га землі. На аукціон дозволяється виставляти ділянки розміром, що не перевищує 5 га, термін оренди не повинен бути більшим, ніж 7 років, окрім багаторічних насаджень — 25 років, меліоративних земель — 10 років.

       Передбачається, що орендар, який отримав ділянку за підсумками аукціону, при дотриманні договорів оренди протягом 7 років, зможе безкоштовно стати власником частини землі (до 2 га), а частину викупити із розстрочкою платежу на 20 років. В одні руки може бути передано у власність не більше 1 га землі.

 

В Україні впроваджується регулярний моніторинг ключових параметрів земельних відносин

28 серпня 2017 року

 

       В Україні буде здійснюватися регулярний моніторинг ключових показників в сфері землекористування, інформація про які буде доступна громадянам.

       Відповідний проект постанови “Про реалізацію пілотного проекту щодо проведення моніторингу земельних відносин та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України” Уряд ухвалив на засіданні 23 серпня.

       В форматі пілоту перший Моніторинг земельних відносин був проведений Держгеокадастром в 2015 році за підтримки Світового банку. Дослідження акумулювало дані шести відомств: Держгеокадастру, Мін’юсту, Державної фіскальної служби, Держстату, Держводагентства, Державної судової адміністрації.

       Відповідно до постанови Уряду з 1 вересня впроваджується взаємний обмін інформацією між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, що дозволить оновлювати дані на регулярній основі.

       Зокрема, будуть акумулюватись наступні групи даних: склад земель, кількість землевласників та землекористувачів, середній розмір земельних ділянок, реєстрація земельних ділянок в Державному земельному кадастрі, кількість та площа ділянок, переданих в оренду, наданих у користування та переданих у власність громадянам безоплатно, суми нарахованих та сплачених платежів за користування земельними ділянками – всього понад 140 показників.

       Як підкреслив перший заступник Міністра агрополітики та продовольства Максим Мартинюк, відображення стану та тенденцій розвитку земельних відносин дасть можливість оперативного реагування на ризики та виведе земельні відносини на принципово новий рівень відкритості, оскільки вся інформація буде акумульована та доступна громадськості та міжнародним організаціям. «Крім того, ми розраховуємо на підвищення ефективності розпорядження земельними ресурсами з боку місцевих громад, оскільки вони отримують потужний національний аналітично-інформаційний інструмент для фахового прийняття рішень в сфері землекористування», – підкреслив він. 

 

За кілька місяців має з’явиться концепція, на базі якої буде виписаний
закон про обіг землі

23 серпня 2017 року

 

       Про це на телеканалі «Рада» повідомив народний депутат фракції Партії «Блок Петра Порошенка», заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин Олександр Бакуменко.

       «Питання, які хвилюють наразі всю спільноту – це питання земельної, пенсійної і медичної реформи. Я, як член аграрного комітету, хочу зазначити, що ми маємо затверджений план 32 проектів аграрних законів, які ми будемо просити ВР розглянути найближчим часом, з них є 6 пріоритетних законів», – зауважив політик.

       «Нам необхідно чітко дати роз’яснення суспільству щодо земельної реформи. Для кого вона проводиться, що дасть, чому вона потрібна. Земельна реформа – це і ринок землі, і обіг земель, і питання ренти земель. Важливо пояснити людям, аби було розуміння необхідності цієї реформи», – додав політик.

       «У нас 7 мільйонів людей, які мають паї, які є власниками української землі, є підприємства, є фермери, які працюють на цій землі. В першу чергу для них важливе реформування аграрного сектору. На жаль, у нас питання ринку землі дуже заполітизоване. Тому тут треба зважено і фахово підходити», – зауважив Олександр Бакуменко.

       «За місяць-два має з’явиться концепція, на базі якої буде виписаний закон про обіг землі. Потім обговорення у суспільстві, далі – затвердження Кабінетом міністрів, і лише після ми почнемо розробку законопроекту про обіг земель на базі цієї концепції», – наголосив народний депутат.

 

В Мінрегіоні презентували законопроект щодо розширення повноважень об’єднаних громад у галузі земельних відносин

15 серпня 2017 року

 

       Усі земельні питання як у межах, так і поза межами населених пунктів в об’єднаних територіальних громадах мають вирішуватися за рішенням або погодженням ради ОТГ.

       На цьому наголосив Перший заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України В’ячеслав Негода під час презентації та обговорення розробленого Мінрегіоном проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування у галузі земельних відносин».

       Законопроект передбачає розширення повноважень органів місцевого самоврядування у галузі земельних відносин, наділення рад об’єднаних громад повноваженнями розпоряджатись землями державної власності в межах усієї території громади.

       «Урядова Концепція реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади передбачає забезпечення повсюдності місцевого самоврядування базового рівня. Тобто ради спроможних громад повинні мати змогу впливати, а отже і нести відповідальність за усе, що відбувається на їх території. Тому маємо нарешті передати і земельні питання під юрисдикцію об’єднаних громад. Юрисдикція ця має поширюватися на усю територію громад, а не обмежуватися, як зараз, землями в межах населених пунктів», — сказав В’ячеслав Негода.

       Проектом Закону вносяться зміни до Земельного кодексу, законів «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про оренду землі».

       Зокрема, до повноважень об’єднаних громад у галузі земельних відносин пропонується віднести:

  • розпорядження землями державної власності;
  • надання земельних ділянок у користування із земель державної власності;
  • зміну цільового призначення земельних ділянок приватної власності щодо земельних ділянок, розташованих за межами населеного пункту;
  • передачу земельних ділянок у власність або у користування для всіх потреб із земель державної власності;
  • продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної та комунальної власності;
  • вилучення земельних ділянок, що були надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності.

       Проектом Закону також визначено перелік земель державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність.

       Присутні на обговоренні представники Держгеокадастру, всеукраїнських асоціацій органів місцевого самоврядування та експерти в цілому підтримали законопроект, відзначили його актуальність і важливість для об’єднаних громад та реформи в цілому.

       Як повідомлялося, на доручення Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана, Мінрегіон спільно з експертами підготував проект закону щодо передачі об’єднаним територіальним громадам повноважень з управління земельними ресурсами на усій території громади.

 

Юрособам можуть дозволити купівлю до 1 тис. га у разі запуску ринку землі

31 липня 2017 року, Інтерфакс-Україна

 

       Міністерство аграрної політики та продовольства України не виключає внесення в проект закону "Про обіг земель сільськогосподарського призначення" норми про надання юридичним особам права купівлі до 1 тис. га землі.

       "Зараз обговорюється можливість надання права купівлі сільськогосподарської землі юридичним особам. Але це буде не більше 1 тис. гектарів "в одні руки" і до потенційного покупця будуть висуватися досить жорсткі кваліфікаційні вимоги", – сказав в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна" перший заступник міністра аграрної політики і продовольства України Максим Мартинюк.

       Він зазначив, що раніше передбачався при впровадженні земельного ринку продаж землі тільки фізичним особам-громадянам України в розмірі не більше 200 га "в одні руки".

       "Спочатку продаж землі юрособам не планувався. Ця норма з'явилася в результаті широких дискусій з аграрними асоціаціями", – уточнив співрозмовник агентства.

       За його словами, купувати землю матимуть право підприємства, які вели сільськогосподарську діяльність мінімум останні три роки. Крім того, серед їх засновників не повинно бути нерезидентів України.

       М.Мартинюк також зазначив, що, згідно з соціологічними дослідженнями, в перший рік роботи земельного ринку активно викуповувати землю будуть ті орендарі, які обробляють до 1 тис. га.

       "Це буде найактивніша верства покупців", – вважає він.

       Що стосується продавців, то, на думку першого заступника міністра аграрної політики і продовольства, ними будуть переважно люди, які успадкували свої ділянки і не живуть в сільській місцевості.

       Що стосується вартості землі, то М.Мартинюк вважає, що на старті ціна за гектар буде відштовхуватися від розцінок "чорного ринку", а це від $1 тис. до $2 тис.

       "При цьому досвід країн Східної Європи показує, що ціна буде мати постійну тенденцію до зростання – не дуже суттєву в перший рік, але дедалі більшу в наступні", – зазначив він.

       М.Мартинюк також повідомив, що Міністерство агрополітики і продовольства практично завершило роботу над законопроектом про обіг сільгоспземель і, можливо, вже у вересні документ буде внесений на розгляд Верховної Ради.

 

Володимир Гройсман: «Земля має стати інструментом відродження фермерства»

17 липня 2017 року
ДЕПАРТАМЕНТ ІНФОРМАЦІЇ ТА КОМУНІКАЦІЙ
З ГРОМАДСЬКІСТЮ СЕКРЕТАРІАТУ КМУ

 

       Здійснення земельної реформи та створення моделі використання землі як активу має на меті відновити фермерство в Україні та відродити село, сказав в ефірі телеканалу 112.UA Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

       «Я проти дискусії «мораторій (на продаж землі) чи не мораторій». Я за те, щоб українська земля була інструментом відродження українського фермерства, села», – сказав Глава Уряду.

       Він підкреслив помилковість твердження про село, як «про поле, де лише сіють, збирають, вантажать на корабель і продають зерно за валюту». «Для мене село, аграрний сектор – зовсім інше», – сказав Володимир Гройсман і звернув увагу на необхідність розвивати території, закладати умови розвитку невеликих фермерських господарств, які формуватимуть додану вартість.

       «Треба змінювати структуру економіки, розвивати малий і середній бізнес. Для мене надзвичайно важливо розвиток фермерства, малих підприємств, які починають створювати додану вартість, якісний продукт на селі, адже вони не тільки збирають, а й переробляють продукцію, дбайливо доглядають землю, розвивають тваринництво. Такі підприємства треба розвивати, давати їм можливості для зростання», – сказав Володимир Гройсман.

       Він підкреслив, що розвиток малого й середнього бізнесу, підтримка мікропідприємств може стати новою точку економічного росту для України.

       «Всі зацікавлені в тому, аби економіка зростала, підвищувалися зарплати, зростала вартість активів», – сказав Прем’єр-міністр.

 

Україна хоче прибрати пункт про земельну реформу з меморандуму МВФ

7 липня 2017 року

 

       Прем'єр-міністр Володимир Гройсман під час інвестиційної конференції Dragon Capital у Лондоні заявив, що має намір обговорювати з Міжнародним валютним фондом виключення пункту про земельну реформу з нинішньої програми співпраці з Фондом, – передає сьогодні «Інтерфакс-Україна».

       «Я не очікую, що МВФ прибере, це буде рішення МВФ, ми провадитимемо діалог і про це дискутуватимемо», – заявив Гройсман, відповідаючи на запитання про те, чи очікує він виключення пункту про земельну реформу з нинішнього варіанта програми співпраці.

       Як повідомлялося раніше, з неофіційних джерел стало відомо, що Президент Петро Порошенко
3 липня попросив зняти питання про запуск ринку землі з порядку денного і Крістін Лагард,
глава МВФ, нібито погодилася.

       4 липня Гройсман заявив, що уряд досі працює над проектом закону «Про обіг земель сільськогосподарського призначення».

       А до цього повідомлялося, що місія Міжнародного валютного фонду за підсумками роботи в Києві в травні, повідомила про необхідність технічного доопрацювання законопроектів та їх парламентської підтримки, що стосуються пенсійної та земельної реформ, пожвавлення приватизації та забезпечення конкретних результатів антикорупційних зусиль.

 

Уряд ухвалив Стратегію управління державними земельними ресурсами

 8 червня 2017 року, прес-служба Держгеокадастру

 

Нові принципи господарювання дозволять залучити додатково
понад 1 млрд гривень до місцевих бюджетів уже до кінця 2018 року

         Кабінет Міністрів України на засіданні 7 червня ухвалив проект постанови «Стратегія раціонального управління землями сільськогосподарського призначення державної власності». Документ був розроблений Мінагрополітики за дорученням Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана за підсумком зустрічі голови Уряду із представниками аграрних асоціацій. Документ спрямований на удосконалення дій держави в сфері управління земельними ресурсами.

         Як відзначив, презентуючи проект постанови, перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства Максим Мартинюк, сфера земельних відносин є однією із найбільш корупціногенних в державі і точкові заходи, що активно проводяться правоохоронними органами спільно з антикорупційним відділом Держгеокадастру, є недостатніми для подолання цих ризиків. Крім того, держава, передавши органам земельних ресурсів у 2013 році повноваження по розпорядженню землями, жодним чином не зафіксувала принципи такого розпорядження та цілі, з якими мають відбуватися такі акти. У результаті, проведений в 2014 році аналіз виявив, що більша частина договорів на оренду державних земель укладені на максимальний термін в 49 років і за мінімальною ставкою в 3%, що вказувало на корупційні ризики при здійсненні таких угод.

         «Тому сьогодні Мінагрополітики пропонує системне рішення, яке дозволить підвищити ефективність управління земельними ресурсами, встановивши жорсткі умови, на яких Держгеокадастр може розпоряджатися сільгоспземлями державної форми власності, – підкреслив він. – Це рішення є нагальним, оскільки окрім корупційних ризиків низька ефективність управління землями призводить до суттєвого недоотримання коштів місцевими бюджетами, до яких зараховується орендна плата».

        Так, при розпорядженні землями вводяться такі уніфіковані правила: передача державних земель в оренду здійснюється виключно на аукціонах за єдиними стартовими умовами – на термін 7 років при ставці не нижче 8% від нормативної грошової вартості цієї землі, що відповідає середньому рівню оренди по галузі.

         У разі відмови орендаря від земельної ділянки, її повторна передача здійснюється також на торгах, а не в ручному режимі. «Тим самим припиняється схема, за якою землі, повертаючись із користування, ділилися по 2 га і вилучалися із державної власності назавжди через безоплатну приватизацію», – підкреслив Максим Мартинюк.

         Також вводиться жорсткий розрахунковий норматив площі землі, яка може бути передана на місцевому рівні безоплатно, – не більше ніж 25% від площі земель, що були передані в оренду на конкурентних засадах за попередній звітний період. Пріоритет на отримання землі на безоплатних засадах матимуть учасники АТО.

         Цією постановою суттєво обмежено повноваження Держгеокадастру щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності. На сьогодні перед Держгеокадастром поставлено завдання привести у відповідність до Стратегії договори минулих періодів.

         Впровадження цих заходів стимулюватиме зростання надходжень до місцевих бюджетів від передачі держземель в оренду. Розрахунково, економічний ефект може скласти додатково 1 млрд гривень станом на кінець 2018 року

Довідково

На сьогодні в державній власності знаходиться 10,4 млн га земель – тобто 25% всієї сільськогосподарської землі в Україні. Ці землі частково знаходяться в користуванні державних підприємств та є землями запасу, щодо яких приймаються рішення про передачу їх у користування.

 

Володимир Гройсман прийняв відставку міністра аграрної політики та продовольства України Тараса Кутового

24 травня 2017 року, Урядовий портал

 

         Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман подякував Міністру аграрної політики та продовольства України Тарасу Кутовому, який напередодні написав заявку про відставку, за спільну роботу та наголосив, що всі започатковані програми підтримки аграріїв будуть продовжені. Про це Глава Уряду сказав, відкриваючи засідання Уряду.

        «Надійний, професійний наш колега прийняв рішення залишити посаду Міністра аграрної політики та продовольства. Я одразу відреагував і ще раз хочу підкреслити, що мені дуже шкода, що він прийняв таке рішення, але я глибоко поважаю це рішення. Це рішення є особистим. Він вирішив попрацювати в інвестиційній сфері. Глибоко переконаний у тому, що він буде і далі взаємодіяти з Урядом, у тому числі з Офісом залучення інвестицій», – сказав Володимир Гройсман.

        Він повідомив, що невдовзі будуть розпочаті консультації з парламентською коаліцією щодо ухвалення необхідних рішень: відставки міністра за його бажанням та вибору можливих кандидатур, які будуть внесені на розгляд Парламенту для призначення на посаду нового міністра.

        Володимир Гройсман підкреслив особливу роль Міністра аграрної політики та продовольства Тараса Кутового у забезпеченні розвитку аграрного сектору упродовж 2016-2017 років і запевнив в тому, що Уряд продовжить серйозну підтримку аграрної сфери, в тому числі сільськогосподарського машинобудування.

        «Сектор є надзвичайно важливим... Ми будемо все робити для того, щоб далі підтримувати його», – наголосив Глава Уряду. 

 

У Мінагрополітики розглянуть три альтернативні моделі розвитку
українського села

23 травня 2017 року

 

        25 травня в Мінагрополітики відбудуться Громадські слухання на тему «Перспективна модель розвитку українського села – науковий погляд». Захід пройде в рамках серії Громадських слухань, започаткованих Громадською Радою при Міністерстві аграрної політики та продовольства України.

      Під час заходу будуть розглянуті три альтернативні моделі розвитку, розроблені науковими установами. Такі моделі розвитку поєднують у собі всі аспекти життєдіяльності українського села та формують необхідні умови для розвитку та достойного рівня життя у сільській місцевості.

       Участь у обговоренні візьмуть члени Громадської ради, народні депутати України, представники органів державної влади, наукових інституцій та громадських організацій.

 

Визначено план заходів із реформування земельних відносин до 2018 року

22 травня 2017 року

 

       Робоча група при Мінагрополітики визначила основні напрями реформування у сфері земельних відносин до кінця 2017 року. На засіданні Робочої групи, що відбулося на минулому тижні під головуванням першого заступника Міністра аграрної політики та продовольства Максима Мартинюка, було розглянуто та затверджено перелік основних заходів із вдосконалення різних аспектів земельних відносин відповідно до кращих світових стандартів.

       У засіданні взяли участь представники керівництва Мінагрополітики, Держгеокадастру, Світового банку, представництва ЄС, МВФ, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства юстиції України, Стратегічної групи радників при Прем’єр-міністрові України.

       На засіданні Робочої групи під головуванням першого заступника Мінагрополітики Максима Мартинюка пріоритетним напрямом роботи на найближчі місяці було, зокрема, визначено формування концептуальних засад обігу сільськогосподарських земель, розробка та подання на розгляд Кабінету Міністрів України законопроекту “Про обіг земель сільськогосподарського призначення”. У рамках цього напряму передбачено створення національної платформи для проведення електронних аукціонів з метою забезпечення максимальної прозорості продажу державних та комунальних земель, а також надання можливості її використання для угод купівлі-продажу приватним особам.

       Крім того, передбачено інтенсифікувати роботу зі створення Національної інфраструктури геопросторових даних (НІГД). Для забезпечення більш ефективного співробітництва та керованості процесом у рамках Робочої групи буде сформовано підгрупу з координації створення НІГД, в яку ввійдуть представники основних відомств-утримувачів геопросторової інформації та інших зацікавлених сторін.

       Для отримання повної та достовірної інформації про стан земельних відносин та забезпечення загальнонаціонального доступу до цих даних заплановано впровадження системи регулярного моніторингу земельної сфери, що є необхідною умовою прийняття зважених рішень як на рівні держави, так і на рівні територіальних громад. Також для уточнення даних про земельні ресурси в 2017 році розпочато створення протоколів виправлення систематичних помилок у Державному земельному кадастрі, а також ведеться робота з упорядкування земельних банків державних підприємств та деяких наукових установ.

       “Ми розраховуємо, що ця Робоча група стане платформою для взаємодії різних органів влади для об’єднання зусиль з проведення земельної реформи, – сказав Максим Мартинюк. – Сформований перелік проблемних та вузьких місць у земельних відносинах задає напрями докладання зусиль та напрацювання конкретних кроків для їх вдосконалення”.

       Він наголосив, що Робоча група не сконцентрована виключно навколо питання відкриття ринку земель, а охоплює всю сферу земельних відносин у комплексі.

       Наступне засідання Робочої групи заплановано на другу декаду червня.

Довідково

Робоча група з питань реформування земельних відносин була утворена наказом Мінагрополітики № 155 від 21 березня 2017 року як консультативно-дорадчий орган Міністерства. Серед основних завдань Робочої групи – участь у розробці планів дій щодо реформування земельних відносин; координація вдосконалення інфраструктури ринку землі та проведення просвітницької кампанії із реформування земельних відносин; участь у розробці концепції обігу земель сільськогосподарського призначення та вдосконалення кадастрово-реєстраційної системи тощо.

Прес-служба Держгеокадастру

 

У наступні місяць-два в Україні запрацюють земельна та пенсійна реформи

21 квітня 2017 року

 

       Такими прогнозами поділився міністр фінансів України Олександр Данилюк в ексклюзивному інтерв'ю "Голосу Америки"? – інтернет-видання «Українська правда».

       Український уряд сподівається на зростання української економіки до кінця року на 2%, – заявив міністр фінансів Олександр Данилюк, виступаючи перед американською аудиторією у Інституті Гадсона. І найбільшим поштовхом для цього буде початок проведення земельної та пенсійної реформ, яке може бути закріплене на законодавчому рівні вже найближчим часом. Через один-два місяці, – прогнозує міністр.

       "У нас однакові терміни по земельній і пенсійній реформі. Ви знаєте, що ці реформи не робилися роками, зараз розробляються два законопроекти, робота над ними завершується і ми будемо готові подати їх в парламент. Можливо, і єдиним пакетом. Це також правильний варіант. Дві важливі реформи, і парламент їх має підтримати",  –  заявив Данилюк.

       Він також повідомив що пенсійна реформа "практично узгоджена з експертами МВФ", водночас кілька питань лишається відкритими по земельній реформі.

       "МВФ дуже добре розуміє суть пенсійної системи в Україні. Всі проблеми, які накопичилися роками. І те, що допоможе нам вийти з цієї ситуації, і вони готові нас підтримувати в реалізації цієї реформи",  –  каже Данилюк.

       Як відомо, проведення пенсійної та земельної реформ – серед вимог Міжнародного валютного фонду для виділення Україні наступного траншу кредиту.

www.pravda.com.ua

 

Меморандум між Україною і МВФ: запуск ринку землі очікується до кінця травня

6 квітня 2017 року

 

       Міжнародний валютний фонд (МВФ) очікує прийняття Верховною Радою України законопроекту щодо запуску ринку землі в травні цього року, а також скасування мораторію на продаж земель сільгосппризначення з кінця 2017 року.

       «Затвердження Верховною Радою закону про обіг земель сільськогосподарського призначення очікується до кінця травня 2017 року (зміна і новий граничний термін для виконання структурного маяка, який залишається з кінця вересня 2016 року), що дозволить чинному мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення втратити силу з кінця 2017 року», – йдеться в тексті меморандуму між Україною і МВФ, оприлюдненому на сайті фонду.

       Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман допускає, що продаж землі в обмеженій кількості може бути дозволений, проте – лише громадянам України.

       «Мова йде про те, що ми можемо створити модель, щоб власниками земель, і то в обмеженій кількості, були громадяни України. Це абсолютно може бути для того, щоб створити єдине – міцний та якісний невеликий фермерський клас», – сказав Гройсман.

       Він зазначив, що не підтримає реформу, яка буде використана або великими агрохолдингами, або іноземцями, які можуть приїхати в Україну, щоб скуповувати землю, зазначає Укрінформ .

       Глава уряду підкреслив, що нині Україна співпрацює зі Світовим банком і шукає саме той формат земельної реформи, з яким влада зможе вийти на дискусію у парламенті, пояснення на отримання інформації від громадян.

       За його словами, головне – захистити українську землю від можливості придбання її іноземними громадянами.

       Відповідаючи на запитання про те, чи готовий уряд виконати умови МВФ та представити земельну реформу до кінця травня, Гройсман зазначив, що її концепція готується.

       Він наголосив, що Україна дослухається до порад та вимог міжнародних партнерів, але нам варто зосередитися на розвитку власної економіки та надалі розраховувати на себе.

 

Обіг земель – інструмент виключно для громадян України

1 березня 2017 року

 

       Обіг земель має бути інструментом виключно для громадян України без права користування ним юридичними особами та іноземцями.

       Про це сказав Міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Кутовий під час виступу на з’їзді Асоціації фермерів та приватних землевласників, який проходив 28 лютого у Києві.

       «Наразі ми маємо дві чіткі тези: можливість купувати пайову землю має бути тільки для українських громадян і тільки для фізичних осіб. Обсяг володіння повинен бути обмежений, а ціна – не нижче за нормативно-правову оцінку», – зазначив Тарас Кутовий.

       За словами Міністра, суттєва частина проблем, які сьогодні існують у земельній реформі, полягає у тому, що обіг земель не врегульований.

       «Фермер володіє та користується землею, але, на жаль, не може нею розпоряджатися. Якщо фермер сьогодні власник, він повинен бути власником і у дійсності. Тому що це актив, над яким він сьогодні працює і хоче залишити у спадок своїм нащадкам», – наголосив очільник аграрного міністерства.

       Тарас Кутовий зауважив, що рішення, які стосуються земельної реформи, будуть прийматися у стінах Верховної Ради. Уряд ще не подавав до Парламенту законопроект про обіг земель. Зараз йде активне обговорення та врахування думок аграрної спільноти. Тому Міністр запросив представників фермерських асоціацій активно долучатися до діалогу, до конструктивної співпраці з Мінагрополітики задля напрацювання змін, необхідних для розвитку фермерського руху.

       «Думаю, що при міністерстві ми організуємо відкритий офіс для роботи з представниками фермерів. Плануємо на найближчий час наступну зустріч з фермерським активом. Маємо бути відкритими і працювати спільно», – зазначив Міністр.

       Звертаючись до теми відносин з МВФ, Тарас Кутовий повідомив, що в Меморандумі мова йде про законопроект про обіг земель і яким він буде залежить якраз від спільної роботи міністерства з фермерським активом та громадськістю.

       Також Міністр висловив впевненість у необхідності збільшення державної підтримки для фермерів.

       «Вважаю, що підтримку на фермерські господарства необхідно збільшити більше ніж у 20 разів. Якщо у цьому році ми маємо менше 100 млн, то на наступний рік – вважаю мінімум 2 млрд з тієї великої дотації, яка вже затверджена бюджетним кодексом», – поінформував Тарас Кутовий.

 

За останній рік державні землі здавалися в оренду вдвічі дорожче, ніж приватні

22 лютого 2017 року

 

        Держгеокадастр узагальнив дані про середню вартість оренди сільськогосподарської землі в минулому році. В середньому по Україні громадяни-власники паїв у 2016 році отримали 1093,4 грн за гектар. Станом на 01.01.2016 цей показник становив 862 грн/га.

        Найвища орендна плата в Полтавській (2243,2 грн/га), Черкаській (2215,5 грн/га) та Харківській (1603 грн/га) областях. Найдешевше користування землею обходилося в Київській (533,4 грн/га), Закарпатській (596 грн/га) та Тернопільській (672,3 грн/га) областях. Загальна площа цієї категорії сільгоспземель, переданих в оренду за договорами, становить 16,5 млн гектарів.

        «Середня орендна плата за рік зросла на 27%. Це дуже непоганий показник динаміки, однак в абсолютних цифрах вартість оренди все ще залишається критично низькою та неспівставною із доданою вартістю, яку генерує земля», – відзначив Максим Мартинюк, перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України.

        У частині державних земель середня вартість оренди значно зросла після запровадження практики передачі ділянок у користування через механізм аукціонів. Середня орендна плата за передані на конкурентних засадах ділянки із земель сільськогосподарського призначення державної власності на 01.01.2017 склала 2249,8 грн/га. «В середньому за останній рік державні землі здавалися в оренду майже вдвічі дорожче, ніж приватні, – підкреслив Максим Мартинюк. –
Це абсолютно нетипове для держсектору перевищення в ефективності приватних власників пояснюється впровадженням загальної практики передачі земель в користування виключно на відкритих земельних торгах». Для порівняння, орендна плата за землі держвласності, передані в користування на безконкурентних засадах за договорами минулих періодів, – всього 940 грн/га. Держгеокадастр ініціював перегляд договорів для приведення умов користування держземлями до середніх по ринку.

        Одним із драйверів зростання вартості оренди приватних сільгоспземель може стати відкритий ринок землі в Україні, який створить альтернативу для власника ділянки та зробить земельні відносини в державі більш конкурентними.

Довідково

Станом на 01.01.2017 в Україні укладено 4,8 млн договорів оренди земельної частки (паю), із них із фермерськими господарствами – 0,73 млн договорів. Більшість договорів (2,2 млн) укладено терміном на 8-10 років.

Прес-служба Держгеокадастру

 

Скасування мораторію на продаж земель сільгосппризначення:
який сценарій спрацює?

 21 лютого 2017 року

 

       Народний депутат від фракції "Блок Петра Порошенка" Олексій Мушак 17 лютого вніс до Конституційного Суду подання 55 народних депутатів щодо визнання неконституційним мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення.

       "Конституційний суд може зняти мораторій і ми матимемо вільний ринок. Він буде найбільш економічно вільний з усіх можливих варіантів. Це може статится за півроку, згідно регламенту Конституційного Суду", – заявив Мушак під час круглого столу "Земельна реформа в Україні: популісти проти землевласників", який відбувся того ж дня в Інституті Горшеніна.

       "Це може статися згідно з регламентом Конституційного Суду. Перший місяць – це відкривають вони провадження чи ні. Два наступні місяці – вибирають доповідача і суддів. І три місяці – розглядають справу. Тобто на осінь ми можемо вийти у принципі із земельним ринком без будь яких обмежень", – зазначив депутат.

       "На фінальній стадії перебуває робота над законопроектом про обіг сільськогосподарських земель. І я думаю, що до того як Конституційний Суд за регламентом винесе своє рішення, уряд буде готовий подати своє бачення варіантів зняття мораторію", – заявив на згаданому круглому столі перший заступник міністра агропромислової політики та продовольства Максим Мартинюк.

       А через кілька днів на своїй сторінці Facebook він напише:  

       «Отже, припустимо, що в жовтні/листопаді 2017 р. Конституційний суд обнуляє мораторій. В Україні в режимі «з вечора на ранок» з’являється новий актив і новий ринок. Жодних запобіжників, зокрема в частині максимальної площі в одних руках чи рівня мінімально допустимих цін, не існує, діє єдине обмеження – заборона на володіння землею іноземцям».

       За його словами, за економічною логікою в короткостроковій перспективі в галузі починає відбуватися перетікання власності від менш ефективного власника – пайовиків, близько 70% з яких жодного разу фізично не були біля свого паю, до більш ефективного – великих аграрних формувань. Середня ланка – фермери – з цього процесу випадає, оскільки не може конкурувати з агрохолдингами в доступі до фінансового ресурсу для викупу землі.

       «В АПК формується біполярна модель, яка являє собою масштабований поточний статус-кво. Безумовно, не катастрофа, але дуже далеко від того, яким би ми хотіли бачити сільське господарство. Альтернативою цього сценарію може стати розробка комплексного підходу до впровадження ринку землі із максимальними запобіжниками, механізмами підтримки фермерів та гарантією прав власників паїв. У цій моделі ми уникнемо потрясінь у галузі та зможемо на макрорівні сформувати оптимальну її структуру», – наголошує Максим Мартинюк.

       На його думку, депутати можуть під впливом популістів провалити найбільш зважений варіант земельної реформи, не проголосувати за закон. Але тоді за них все зробить Конституційний Суд.

Як відомо, мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення діє в Україні до ухвалення закону про обіг земель. Скасування мораторію є однією з вимог Міжнародного валютного фонду до України.

 

Кутовий ініціює створення Національної платформи діалогу для обговорення земельних питань

3 лютого 2017 року

 

       Ключові питання земельної реформи будуть детально обговорені під час Національної платформи діалогу, яка відбудеться вже на наступному тижні, 7 лютого, у Хмельницькому. Про це повідомив Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Кутовий в інтерв’ю телеканалу Еспресо.

       «У законі про землю перша теза – земля має належати тільки громадянам України. І потрібно передбачити володіння більшим обсягом сільськогосподарської землі для українців. Про конкретні обсяги землі ми будемо дискутувати вже на наступному тижні у Хмельницьку. Буде велике віче», – повідомив Тарас Кутовий.

       Друга теза від Міністра стосовно ринку землі  –  нормативно-грошова оцінка.

       «В законі треба передбачити, що ціна між українцями не повинна бути нижчою нормативно-грошової оцінки. Саме це унеможливить розмови про те, що за кілька доларів заберуть гектари землі",  –  зазначив Кутовий.

        За його словами, ця нормативно-грошова оцінка у різних регіонах різна, у родючих це 60-70 тис. Такі показники є близькими до європейських.

       Третя теза стосується підтримки малих та середніх фермерів.

       «Держава повинна забезпечити дешевим кредитним ресурсом на рівні 4-5%, щоб фермер мав цю можливість від держави», – підкреслив міністр.

        Мета Національної платформи – відвертий діалог, озвучення конкретних проблем, пошук спільних рішень. Учасниками Платформи можуть стати абсолютно всі бажаючі, з різних аграрних асоціацій, політичних партій, з різних областей, з різних галузей. Єдина умова – відсутність політичного позиціювання.

 

Рішення, дії або бездіяльність у сфері ведення Державного земельного кадастру можна буде оскаржити

1 лютого 2017 року

 

        Кабінет Міністрів України схвалив проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний земельний кадастр» щодо порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері ведення Державного земельного кадастру».

       «Проект було розроблено відповідно до кращих практик якісного та ефективного регулювання, відображених Групою Світового банку. Документ передбачає удосконалення правового регулювання розгляду скарг щодо інформації, яка міститься у Державному земельному кадастрі. Удосконалення здійснюються шляхом запровадження механізму оскарження рішень, дій або бездіяльності державних кадастрових реєстраторів у досудовому порядку», – повідомив Міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Кутовий.

       Зокрема, проектом Закону пропонується надати повноваження Держгеокадастру та його територіальним органам щодо скасування рішень державних кадастрових реєстраторів, прийнятих з порушенням норм чинного законодавства. Це має значно спростити процедуру розгляду відповідних скарг від фізичних та юридичних осіб та сприятиме прискоренню виправлення помилкових даних Державного земельного кадастру, залишаючи можливість оскарження відповідних рішень, дій або бездіяльності у суді.

       «Особа, яка вважає, що її права порушено, зможе оскаржити відповідні дії чи рішення безпосередньо у територіальному органі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру. У разі незгоди з рішенням вказаного органу, його можна буде оскаржити вже у зазначеній Державній службі», – сказав Тарас Кутовий.

        Виключення складають рішення про скасування рішення про відмову в державній реєстрації земельної ділянки та проведення державної реєстрації земельної ділянки, які можна буде оскаржити виключно у Державній службі України з питань геодезії, картографії та кадастру або у суді.

 

ФАО та Мінагрополітики розробляють процедуру впровадження консолідації сільгоспземель в Україні

25 січня 2017 року

  

       Продовольча й сільськогосподарська організація ООН, ФАО (Food and Agriculture Organization, FAO) у рамках проекту технічної допомоги Міністерству аграрної політики та продовольства України реалізує компонент запровадження добровільної консолідації земель.

       Під час візиту місії ФАО до Києва було домовлено про розробку детального плану запровадження консолідації в двох пілотних областях. Проект передбачає відпрацювання процедур консолідації земель на прикладі експериментальних районів в Київській та Херсонській областях, де будуть сформовані організаційні та практичні підходи укрупнення ділянок. На базі цього дослідження буде розроблено детальний проект концептуальної записки для подальшого фінансування донорами повномасштабного пілотного проекту з земельної консолідації, – повідомляє прес-служба Мінагрополітики.

       «Відсутність великих сформованих масивів земель – одна з особливостей сільського господарства України. Вона пов’язана, зокрема, з активним процесом розпаювання земель колишніх колгоспів між великою кількістю працівників та пенсіонерів з їх числа, а також процесами безоплатної приватизації, - відзначив Максим Мартинюк, перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України. – Роздрібнені земельні ділянки є малопридатними для ефективного сільськогосподарського виробництва, тому напрацювання механізму їх укрупнення є однією з умов забезпечення комплексного розвитку сільських територій та підвищення продуктивності АПК загалом».

       У середньому по Україні розмір паю становить 4 га. Мінімальні зареєстровані в Івано-Франківській – 1,1 га, Закарпатській та Чернівецькій – по 1,4 га. Максимальні – у Луганській – 8,8 га, Запорізькій – 7,2 га, Миколаївській – 6,9 га.

       «У партнерстві з ФАО ми зможемо напрацювати правила консолідації земель, орієнтовані, у першу чергу, на інтереси громадянина-власника земельної ділянки. Ми маємо повністю вилучити елемент примусовості, а також усунути ризики надмірної концентрації та зниження економічної конкуренції під час укрупнення земельних ділянок», – підкреслив Максим Мартинюк.

Довідково

Добровільна консолідація земель – ефективний інструмент для зменшення фрагментації земель i реалізації програм розвитку під керівництвом сільських громад. Формування чітких протоколів консолідації сформує принципово новий формат земельних відносин в Україні. 

 

Виробництво органіки та виноградарство – через механізм земельних аукціонів

20 січня 2017 року

 

       Мінагрополітики та Держгеокадастр розробляють механізм підтримки виноградарства і стимулювання виробництва органічної продукції шляхом проведення спеціалізованих земельних аукціонів, – інформує прес-служба Мінагрополітики.

       Передбачається, що на серії спецаукціонів учасникам ринку будуть запропоновані земельні ділянки для виробництва органіки і вирощування винограду за пільговими орендними ставками. Пільги вступатимуть у дію тільки після початку фактичної реалізації інвестпроекту – закладання насаджень, початку процесу сертифікації, тобто підтверджених і фіксованих намірів. У разі недотримання визначених аукціонних умов, орендні ставки будуть повернуті до ринкового значення, на рівні середнього показника у відповідному районі.

       «Виробництво органічної продукції та виноградарство офіційно визначені як пріоритетні напрямки підтримки. Держава має у своєму розпорядженні ресурс, який може застосувати як один із засобів стимулювання цих галузей, – відзначив перший заступник міністра агрополітики Максим Мартинюк. – У комплексі із іншими складовими державної підтримки це створить потужний ефект для їх розвитку".

       На сьогодні управліннями Держгеокадастру в областях розпочато аудит земельних ділянок сільгосппризначення державної форми власності, придатних для цих цілей. З огляду на низку додаткових вимог, що висуваються до виробництва органічної продукції, кількість таких земель обмежена. У свою чергу для виноградарства можуть бути використані землі лише в окремих районах Закарпатської, Одеської, Миколаївської та Херсонської областей.

       За словами Максима Мартинюка, в першу чергу землі для органічного виробництва знаходитимуться із земель запасу – перелогів, що не були у використанні тривалий час, щоб скоротити інвестору період отримання сертифікату відповідності.

       У разі, якщо на перших спецаукціонах буде зафіксовано високий попит на земельні ділянки, практика їх проведення може бути розширена.

Довідково:

В Україні для виробництва органічної продукції використовується всього 1% орних земель. Для порівняння, в Німеччині цей показник становить 5-6%. В Україні налічується понад дві сотні виробників органічної продукції. У середньому, вони оперують земельними ділянками площею до 2 га.

 

Ринок землі може бути запроваджено в Україні
тільки після широкого та відкритого обговорення в суспільстві

5 січня 2017 року

 

        Уряд працює над пошуком моделі обігу земель в Україні, що буде ухвалена на основі збалансованого рішення за підсумками широкого обговорення. Про це заявив Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман в інтерв'ю агентству "Укрінформ".

        Відповідаючи на питання щодо готовності Уряду ініціювати та серйозно працювати над законом про обіг земель, Володимир Гройсман зазначив: "Абсолютно. Ми працюємо, ми знайдемо модель, тоді будемо виходити на обговорення і приймати збалансоване рішення".

        Прем'єр-міністр переконаний, що модель ринку землі може бути запроваджена в Україні тільки після широкого та відкритого обговорення з громадянами, власниками паїв, експертами, – інформує Департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату КМУ.

        "Треба ринок земель чи ні. Це дискусійне питання. Давайте обговоримо, я готовий. Але чи хтось сказав, яким має бути той ринок землі? Ні, ніхто не сказав, яким він має бути. Тож давайте ми, по-перше, напрацюємо модель, широко обговоримо цю модель, проконсультуємося з українськими громадянами, з власниками паїв, а потім приймемо узгоджене рішення. Ось хід моїх думок. Якщо ж хтось хоче на ривок зняти мораторій на землю, скупити за три місяці всю землю в країні, я категорично проти. Так не буде. І доки я Прем'єр-міністр, я не дам цього зробити", – підкреслив він.

        "Це дуже чутливе питання, його слід з усіх сторін обговорити, – наголосив Володимир Гройсман. – …Серйозне, фундаментальне питання – питання української землі, щодо якого треба максимально відкрито, експертно порадитися, зрозуміти, пояснити, а потім приймати рішення".