ЗЕМЕЛЬНІ НОВИНИ

 

Постанова про внесення змін до Стратегії удосконалення механізму управління
в сфері використання та охорони земель сільгосппризначення
набрала чинності

11 cічня 2019 року

       Відтепер згідно із постановою Кабміну від 27 грудня 2018 р. № 1144 «Про внесення змін до Стратегії удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними» Держгеокадастр та його територіальні органи під час передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність у межах норм безоплатної приватизації повинні:

  • визначати площу земельних ділянок, яка передається в межах норм безоплатної приватизації на території відповідної області (крім надання земельних ділянок особам, на яких поширюється дія пунктів 19 і 20 частини першої статті 6, пунктів 11-14 частини другої статті 7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (учасникам антитерористичної операції), за такою формулою:

Sбп = Sаук × 0,25,

де Sбп  площа земельних ділянок, яку пропонується передати безоплатно у власність на території відповідної області;

Sаук – площа земельних ділянок, право оренди та/або емфітевзису на яку було продано на території відповідної області у кварталі, що передував поточному кварталу;

  • щокварталу за десять днів до закінчення поточного кварталу оприлюднювати інформацію про обчислену за зазначеною формулою площу земельних ділянок, які пропонується передавати громадянам у наступному кварталі, на офіційних веб-сайтах територіальних органів Держгеокадастру за місцем розташування земельних ділянок. До зазначеної площі не включаються земельні ділянки, які передбачається надати особам, на яких поширюється дія пунктів 19 і 20 частини першої статті 6, пунктів 11-14 частини другої статті 7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (учасникам антитерористичної операції);
  • надавати дозволи на розроблення документації із землеустрою та передавати земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у приватну власність у межах норм безоплатної приватизації з урахуванням площі земельних ділянок, обчисленої за формулою, зазначеною в абзаці другому цього розділу, крім надання земельних ділянок особам, на яких поширюється дія пунктів 19 і 20 частини першої статті 6, пунктів 11-14 частини другої статті 7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (учасникам антитерористичної операції).

 

Порошенко заявив, що країна готова до чесної розмови
про продаж сільгоспземлі

11 січня 2019 року

       Мораторій на продаж землі в Україні сьогодні вигідний лише аферистам та спекулянтам, і функцією держави є захист селян від нечесних ділків.

       Про це заявив Президент Петро Порошенко під час спілкування з мешканцями Здолбунова на Рівненщині, повідомляє кореспондент Укрінформу.

       «Я розумію сакральне значення слова «земля» для кожного українця. Земля – серці. Слова «земля» і «продати» несумісні. Але! Якщо хтось вважає, що земля державна – це неправда. Земля давно розділена й належить землевласникам. У чому функція держави? Захистити селянина. Захистити від того, щоб його не обдурили й дешево не забрали землю. Зараз держава виконує цю функцію? Ні», – сказав Порошенко.

       Водночас, за його словами, прийняттю закону щодо продажу землі має передувати впровадження низки заходів, що мають запобігти будь-яким зловживанням та спекуляціям. Йдеться, зокрема, про встановлення справедливої мінімальної ціни на землю, впровадженню високого реєстраційного збору, аби не було сенсу перепродавати землю, тощо.

       Крім того, зазначив Президент, на цьому етапі було б доцільно заборонити іноземцям купувати землю та обмежити максимальний обсяг її продажу.

       “Абсолютно безглуздою забороною ми знищуємо права фермера. Власники земельних паїв страждають, ради та громади страждають, наживаються на цій ситуації лише аферисти та спекулянти. ... Країна готова до чесної розмови. Це є потужний локомотив, що витягує економіку України на більші висоти”, – наголосив Порошенко.

 

У норми використання земельних ділянок рекреаційного призначення
в містах та інших населених пунктах будуть внесені зміни

11 січня 2019 року

       У перший день після новорічно-різдвяних канікул, 15 січня 2019 року, Верховна Рада планує серед інших питань розглянути й питання мораторію на зміни цільового призначення окремих земельних ділянок рекреаційного призначення в містах та інших населених пунктах.

ДОВІДКОВО

       Землі рекреаційного призначення – це земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об'єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об'єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об'єктів стаціонарної рекреації.

 

З нового року лісосмуги та польові дороги теж передаються в оренду

11 січня 2019 року

       З 1 січня 2019 року набрав чинності закон, що вирішує питання колективної власності на землю, вдосконалення правил землекористування в масивах земель сільгосппризначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні.

       Закон України № 2498-VIII, прийнятий Парламентом 10 липня 2018 р., передбачає такі зміни у землекористуванні:

  • У власність територіальних громад передаються землі ліквідованих колгоспів.
  • Врегульовано процес завершення розпаювання до 2025 року сільськогосподарських угідь з обов’язковою передачею несільськогосподарських угідь у комунальну власність.
  • Обмін земельної ділянки державної або комунальної власності, розташованої у масиві земель
    с.-г. призначення, на іншу земельну ділянку, розташовану в цьому ж масиві, здійснюється за умови, якщо обидві земельні ділянки мають однакову нормативну грошову оцінку або різниця між нормативними грошовими оцінками становить не більш як 10 відсотків.
  • Лісосмуги віднесено до земель сільгосппризначення і врегульовано їх передачу в оренду.
    ОТГ можуть створювати комунальні підприємства і закріпляти лісосмуги в постійне користування. Це дозволить зберегти лісосмуги від знищення.
  • Право орендувати польові дороги надано всім орендарям масивів. Тим, хто використовує земельні ділянки масиву, можуть бути передані в оренду виключно ті польові дороги, які перебувають всередині масиву; польові дороги, які обмежують його, залишаються землями загального користування.
  • Земельні ділянки під польовими дорогами, розташовані у масиві земель сільгосппризначення (крім польових доріг, що обмежують масив), можуть використовуватися землекористувачем як для проходу (проїзду) до інших земельних ділянок, так і для вирощування агропродукції. (Закон фактично закріпив багаторічну практику використання польових доріг для вирощування сільгосппродукції).
  • Інвентаризацію земель можуть ініціювати власники, орендарі земель або місцеві ради. Це дозволить громадам виправити всі помилки для внесення земельних ділянок у Госгеокадастр.
  • КМУ встановив нормативи екологічно безпечного зрошення, осушення та управління поливами або водовідведенням.

 

На порталі загальнонаціональної нормативної грошової оцінки
земель сільгосппризначення розміщені всі отримані дані

10 січня 2019 року

       1 січня 2019 року набула чинності загальнонаціональна нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення, яка відміняє необхідність складання технічної документації з нормативної грошової оцінки для окремих ділянок сільськогосподарського призначення. Таким чином, вперше після 1995 року оцінено всі землі сільськогосподарського призначення на території України (крім земель у межах населених пунктів).

       Грошову оцінку земель сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів провели протягом 2018 року на площі у 35 млн га згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2018 №105 «Про проведення загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення».

       Всі отримані дані розміщені на порталі загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення. На сайті є можливість онлайн-розрахунку нормативної грошової оцінки як зареєстрованих у Державному земельному кадастрі земельних ділянок, так і несформованих об’єктів.

       Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються відповідно до вимог статті 20 Закону України №1378-IV «Про оцінку земель» у формі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку в порядку надання адміністративних послуг.

 

Законопроект про обіг сільгоспземель знаходиться на стадії доопрацювання

10 січня 2019 року

       Проект закону "Про обіг земель сільськогосподарського призначення" наразі перебуває на стадії доопрацювання і узгодження з представниками громадських організацій аграрного сектора, повідомили в Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру, повідомляє Інтерфакс-Україна.

       Згідно з інформацією відомства, мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення в Україні буде діяти до прийняття закону про обіг сільгоспземель, у тому числі, і у часовий проміжок з 1 по 20 січня 2019 року.

       "Діючою редакцією п.15 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України визначено, що купівля/продаж або інший спосіб відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв) до вступу в силу закону про обіг земель сільськогосподарського призначення не допускається", – прокоментували в Держгеокадастрі заяву депутата Олексія Мушака про те, що мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення не буде діяти з 1 по 20 січня 2019 року.

       Тобто, в зв'язку з відсутністю закону про обіг земель сільськогосподарського призначення мораторій на їх продаж діє в повному обсязі. Нотаріуси, як і раніше, будуть відмовляти в завіренні договорів купівлі/продажу сільськогосподарських земель, навіть якщо такі з'являться в період з 1 до 20 січня 2019 року.

       Як повідомлялося, 20 грудня 2018 року Верховна Рада прийняла законопроект №9355-5 про продовження мораторію на продаж земель сільгосппризначення до 1 січня 2020 року. Зокрема, передбачено, що Кабінет міністрів до 1 березня 2019 року має розробити і внести на розгляд парламенту проект закону про обіг земель сільськогосподарського призначення.

       Пізніше народний депутат А. Мушак повідомив, що мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення не буде діяти в період з 1 по 20 січня 2019 року у зв'язку з реєстрацією постанови про скасування результатів голосування за законопроект №9355-5, який пройшов з порушенням процедури.

 

«Свобода» ініціювала законопроект, який забороняє торгівлю землею

10 січня 2019 року

       ВО «Свобода» зареєструвала законопроект про обіг земель в Україні, який забороняє торгівлю землею. Про це в ексклюзивному інтерв’ю АgroРolit.com «Ігор Швайка: Аграрна політика в Україні сьогодні безголова чи й узагалі відсутня» розповів екс-агроміністр, голова Харківського обласного осередку ВО «Свобода» Ігор Швайка.

       «Ви бачили мій законопроект про заборону торгівлі землею від 2011 року? Ми з колегами-депутатами його декілька разів реєстрували у ВРУ, а в 2011 році ініціювали Всеукраїнський референдум. Прийняття такого закону дозволило б вирішити більшість згаданих питань. Про що він? Я нагадаю. Перше – земля с/г призначення не є об’єктом продажу, тобто товаром. Друге – земля надається в право довгострокового користування (оренди) з правом спадкового довічного володіння. Інакше кажучи, якщо я її взяв, то мій син буде після мене працювати 30-50 років через механізм оренди», – сказав він.

      Чим хороший цей механізм, колишній міністр аграрної політики пояснив так:

       Тим, що держава або місцева громада може прийти і сказати: «Ти погано працюєш, виснажуєш землю, забруднюєш середовище, припиняємо!». Погодьтеся, з орендарем це зробити на порядок легше, аніж із власником. Винятки, які потрібно пояснити: присадибні земельні ділянки. От я цього року заклав гектар горіхового саду, він прямо прилягає до мого подвір’я, і двома своїми руками я даю раду цьому гектару. Що таке 2 га в нашому «свободівському» законопроекті? Особисте селянське господарство.

       Також він задався питанням що буде з тим, що вже накоїли із землею?

      «У людини є земля, яку вона здає багато років у оренду, але більше не хоче. Ось цю землю в такому разі має викуповувати держава через державний земельний банк або агентство земельних ресурсів. Земельний банк – це аналог Нацбанку України. Нацбанк виконує якісь операційні функції? Ні. Він формує фінансову грошову політику. Таку ж політику має формувати державний земельний банк. Коли я прийшов на посаду аграрного міністра і побачив Державний земельний банк, то де-юре він був зареєстрований і мав ліцензію на касові апарати, тобто Янукович і компанія «вихолостили» з нього всю земельну ідею», – наголосив Швайка.

 

108,5 мільйона гривень – пайовикам!

9 січня 2019 року

       108,5 мільйона гривень за 2018 рік нарахувало товариство «Земля і воля», яке на Чернігівщині займається рослинництвом, за оренду земельних наділів своїм орендодавцям. Більше того, генеральний директор Леонід Яковишин зауважив, що 18% від нормативної вартості земельної ділянки – це ще не межа. І в його планах на найближче майбутнє – підняти оплату за паї до 20%. Про це пише zemlyaivolya.net

       «Люди – це найдорожче, що в мене є!, – наголосив Леонід Григорович. – Я хочу, щоб наші пайовики отримували солідні суми і не бідували. Якщо у нас буде гарна врожайність в році прийдешньому, відсоток будемо округлювати до 20%. Понад 108 мільйонів гривень нарахували і за 2017-ий, і за 2018-ий роки. 19,1 млн грн заплатили податок державі, 1,6 млн грн – військовий збір, решту – людям на руки».

       За його словами, компанія перезаключила зі своїми 7 000 пайовиків договори на оренду землі у минулому році. Строк дії договорів — 20 років. Робилося це і з оглядом на те, що найближчим часом може бути відкрито ринок землі, в той час, як законодавча база для нього ще не створена. Тому такі умови оренди допоможуть зберегти землю від махінацій та забезпечать нормальну роботу підприємства.

 

Третина проінвентаризованих земельних ділянок відсутні у Держземкадастрі

9 січня 2019 року

       В Україні третина проінвентаризованих земельних ділянок відсутні в Держземкадастрі. Про це в ексклюзивному інтерв’ю АgroРolit.com «Леонід Корейба: Третина проінвентаризованих земельних ділянок відсутні в Держземкадастрі» розповів голова спілки Центр розвитку земельних правовідносин в Україні Леонід Корейба.

       «У нас немає своїх даних по країні, але, аналізуючи ситуацію за тими громадами, де ми проводили інвентаризацію, внесено 2/3. Взагалі, за даними Держгеокадастру, внесено в ДЗК 75% земель», – заявив він.

       І додав, що динаміка постійно позитивна, найбільше реєструється приватна форма власності, далі — державна та комунальна.

       До речі, цікава динаміка щодо комунальної формі власності, де міста, у порівнянні з селами та селищами, реєструють у 4 рази більше. Не всі ще розуміють важливість формування ділянок. І що далі від Києва — то більше прогалин у ДЗК", — уточнив Корейба.

       Щодо оцінки результатів тестового режиму запущеного порталу для нормативної грошової оцінки земель, він відповів, що загалом оцінює його позитивно.

       Це дуже масштабний і потрібний проект. Наразі портал працює в дослідному режимі — думаю, ще довгенько він так працюватиме. Помилок вистачає, але не помиляється лише той, хто нічого не робить. Я сподіваюся, що помилки вичистять так швидко, як тільки зможуть, але дедлайн до Нового року — це занадто швидко й «не по-людськи». Новий рік і Різдво Христове — для держслужбовців теж", — заявив Корейба.

 

У Дніпропетровській області торік на земельних аукціонах інвесторам
передали в оренду 1022 гектари землі сільгосппризначення

4 січня 2019 року

      Організатор земельних аукціонів – Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області – за 2018 рік продало право оренди на 68 земельних ділянок загальною площею 1022 га, які розташовані за межами населених пунктів на території Апостолівського, Васильківського, Верхньодніпровського, Криворізького, Криничанського, Межівського, Нікопольського, Новомосковського, Павлоградського, Покровського, Петриківського, Петропавлівського, П’ятихатського, Cинельниківського, Солонянського, Софіївського та Царичанського районів. За результатами торгів загальна сума розміру річної орендної плати за користування земельними ділянками становить понад 2 млн 168 тис. гривень.

      Розмір орендної плати порівняно з нормативною грошовою оцінкою аукціонних земельних ділянок зріс на 13,5 % .

       Наступні земельні аукціони з продажу прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населених пунктів) на Дніпропетровщині відбудуться 28 січня та 01 лютого поточного року.

           

Претендента на посаду контролера не було

4 січня 2019 року

         За результатами конкурсу на обіймання посад державної служби, який провело Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, вакантною залишилася посада начальника відділу з контролю за використанням та охороною земель у Вінницькому, Немирівському, Тиврівському районах та місті Вінниці. Причина – відсутність претендентів. У зв’язку з цим Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області оголосило черговий конкурс на заміщення вакантної посади – начальника відділу обласного управління.

        

Державні кадастрові реєстратори Донеччини виправили 2344 технічні помилки, які виникли не з їхньої вини

4 січня 2019 року

         Торік державні кадастрові реєстратори територіальних структурних підрозділів Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області зареєстрували 22365 земельних ділянок, надали 24449 витягів з Державного земельного кадастру про земельні ділянки та 8272 викопіювання з кадастрової карти (плану), внесли до Державного земельного кадастру відомості (зміни до них) про 4083 земельні ділянки, зареєстрували 22 обмеження у використанні земель та виправили 2344 технічні помилки, які виникли не з вини органу, що здійснює реєстрацію.

 

З 1 січня 2019 року набув чинності закон про нові правила
використання сільгоспземель

3 січня 2019 року

      1 січня 2019 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні» від 10 липня 2018 року, повідомляє Укрінформ.

       Новим Законом розширено можливості органів місцевого самоврядування і врегульовано:

  • передачу земель колективної власності ліквідованих колективних сільськогосподарських підприємств до комунальної власності;
  • процес завершення допаювання до 2025 року сільськогосподарських угідь з обов’язковою передачею несільськогосподарських угідь у комунальну власність.

       Законом також віднесено лісосмуги до земель сільськогосподарського призначення і врегульовано їх передачу в оренду. Громада може створити комунальне підприємство і закріпити лісосмуги у постійному користуванні. Це дозволить зберегти їх від знищення.

       Із набранням Законом чинності право орендувати польові дороги надано усім орендарям масивів, але при цьому не можна обмежувати доступ інших орендарів до земельних ділянок.

       Закон передбачає можливість обмінювати земельні ділянки державної і комунальної власності, розташовані у масиві земель сільськогосподарського призначення, на рівноцінні земельні ділянки приватної власності у тому ж масиві. Зокрема, Законом передбачено, що на період дії мораторію на продаж сільгоспземель обмін дозволяється лише на рівноцінну земельну ділянку. Рівноцінною Закон визначає земельну ділянку, нормативна грошова оцінка якої є рівною, або відрізняється не більше, ніж на 10%.

       Законом також уточнюється, хто може ініціювати інвентаризацію земель. Така можливість є у власників, орендарів земель або міської/селищної/сільської ради. Інвентаризація надасть можливість громадам виправити всі помилки для внесення земельних ділянок до Держгеокадастру. Виявлені при інвентаризації нерозподілені земельні ділянки, невитребувані частки (паї) після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.

 

Понад 9 млн гривень надійшло до бюджетів Миколаївщини
за користування земельними ділянками

3 січня 2019 року

       За 2018 рік Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області передало в оренду на 7 років на земельних торгах 157 земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею понад 3,4 тис. га. Загальний розмір річної плати за користування земельними ділянками становитиь 9 млн 564 тис. грн.

       Земельні торги проводяться у формі аукціону права оренди на земельні ділянки, які розташовані в межах території Миколаївської області згідно зі статями 122, 135-139 Земельного кодексу України, Закону України «Про доступ до публічної інформації».

       Проведення аукціонів вимагає прозорості організації, зрозумілості, відстоювання економічних інтересів держави та нульової толерантності до корупції.

       Станом на 2 січня 2019 року Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області оголошено торги (відкрито реєстрацію на участь у торгах) по продажу прав оренди на 22 земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 482 га. Загальна оголошена стартова ціна – 596 тис. грн. Стартова відсоткова ставка встановлена на рівні 8% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Строк оренди – 7 років.

 

Земельні аукціони з продажу прав оренди принесли місцевим радам
Запорізького регіону понад 802 тисячі гривень щорічних платежів

3 січня 2019 року

       У 2018 році Головним управлінням Держгеокадастру області організовано і проведено 8 результативних земельних аукціонів з продажу прав оренди земель сільськогосппризначення державної власності.

       За результатами проведених земельних торгів аграріями придбано право оренди на 11 земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населених пунктів) загальною площею 304,903 га на території Токмацького, Якимівського, Чернігівського, Мелітопольського районів терміном на 7 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

       Загальний розмір річної плати за користування цими землями, визначений за результатами торгів, склав 802,94 тис. грн. Ці кошти щорічно надходитимуть до бюджетів відповідних місцевих рад регіону і слугуватимуть фінансовим ресурсом для розвитку територій.

       Найвища відсоткова ставка за результатами проведених минулоріч торгів становить 12,72% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (Таврійська сільська рада Токмацького району Запорізької області, площа 49,9797 га, вартість за результатами торгів 241,4 тис. грн/рік, вартість 1 га – 4,8 тис. грн/рік).

       Важливим короком вперед стало проведення наприкінці 2018 року перших у Запорізькій області електронних земельних торгів, під час яких продано право оренди на земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності площею 11,1664 га за межами населених пунктів Мирненської селищної об’єднаної територіальної громади Мелітопольського району.

       Торги проводились на електронному майданчику державного підприємства «СЕТАМ» – https://land.setam.net.ua.

       На початку торгів стартовий розмір річної орендної плати по зазначеній земельній ділянці становив 8% від нормативної грошової оцінки (НГО). За результатами електронних торгів відсоткова ставка збільшилася майже до 10%. За результаті місцевий бюджет щорічно отримуватиме плату за користування земельною ділянкою у розмірі 30,7 тис. грн. Строк оренди – 7 років.

 

Держгеокадастр підбив підсумки 2018 року у сфері земельних відносин

27 грудня 2018 року, Прес-служба Держгеокадастру

       Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру підбиває підсумки 2018 року, проаналізувавши основні події та тенденції, які визначали роботу в сфері земельних відносин останні дванадцять місяців.

  • Передача сільськогосподарських земель у комунальну власність об’єднаних територіальних громад

       З 1 лютого 2018 року Держгеокадастр розпочав передачу земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об’єднаних територіальних громад (ОТГ). Відповідне рішення було ухвалено 31 січня на засіданні Кабінету Міністрів за ініціативи Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана.

       Запланована на 2018 рік передача державних сільгоспземель у комунальну власність ОТГ була завершена 22 грудня у Києві під час урочистого заходу в приміщенні Міністерства аграрної політики та продовольства України. Загалом цього дня у комунальну власність 165 об’єднаних територіальних громад передано понад 0,5 млн га земель сільськогосподарського призначення.

       Всього у 2018 році у власність ОТГ було передано понад 1,5 млн га сільгоспземель. Це дозволить удосконалити механізм управління у сфері земельних відносин та чітко і прозоро формувати дохідну частину місцевих бюджетів в частині плати за землю. В наступному році процес земельної децентралізації продовжиться для тих територіальних громад, які об’єдналися після 1 лютого 2018 року.

  • Інтенсифікація проведення земельних аукціонів та зростання їх ефективності

       За неповний 2018 рік територіальні органи Держгеокадастру на земельних торгах реалізували 2 748 прав оренди на земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності. Це на 50% більше, ніж за весь минулий рік (1 837). Загальна площа переданих в оренду на земельних торгах ділянок склала 58,7 тис. гектарів, що на 38% більше, ніж у 2017 році (42,5 тис. гектарів).

       Сума надходжень до місцевих бюджетів від проведення земельних торгів за неповний 2018 рік перевищила на 65% минулорічний результат та склала 195,9 млн грн (118,7 млн гривень у 2017 році). Середня орендна ставка за результатами аукціонів зросла з 14,73% від НГО за підсумками 2017 року до 19,13% від НГО за неповний 2018 рік. Держава в частині земельних ресурсів продовжує залишатися більш ефективним власником – в Україні зберігається майже дворазовий розрив між середніми ставками приватних та державних земель сільськогосподарського призначення на користь останніх.

  • Запуск електронних земельних торгів

       Держгеокадастр реалізував проект із запуску онлайн-аукціонів на право використання земельних ділянок державної форми власності з використанням зовнішніх майданчиків. На кінець року було укладено договори з ДП “СЕТАМ” та ДП “ПРОЗОРРО.Продажі”. Перший електронний земельний аукціон відбувся 18 жовтня, а до кінця року їх пройшло біля трьох десятків. Електронні торги демонструють середній приріст стартової ставки на 26 процентних пунктів (з 8,3% до 34,3% за результатами земельних торгів).

  • Проведення загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки (НГО) земель сільськогосподарського призначення

       У 2018 році вперше після 1995 року оцінено всі землі сільськогосподарського призначення на території України (крім земель у межах населених пунктів) на площі понад 35 млн гектарів. Відповідна постанова була ухвалена на засіданні Уряду 7 лютого. За неповний рік було проведено повний комплекс робіт по оцінці, дані зведені в єдиний масив, написаний алгоритм, створений портал-дзеркало із можливістю онлайн-розрахунку НГО. У результаті в Україні не залишилося жодної ділянки сільгосппризначення за межами населених пунктів, яка б не була прорахована на базі найновіших даних.

       Всі дані про загальнонаціональну нормативну грошову оцінку земель сільськогосподарського призначення зведено в єдиний масив та створено портал-дзеркало із можливістю онлайн-розрахунку НГО.

  • Погашення заборгованості попередніх періодів за роботи з інвентаризації земель
    2013 року

       У 2018 році Держгеокадастр завершив погашення заборгованості, яка сформувалася за виконання робіт з інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності на території всіх областей України в 2013 році. Виконавцям робіт протягом 2014-2018 років перераховано 103,4 млн грн боргу.

       Також у результаті переговорів із суб’єктами господарювання-виконавцями робіт були укладені мирові угоди щодо відмови останніх від штрафних претензій, зокрема і в частині штрафів, які були нараховані в судовому порядку. Загальна сума зекономлених таким чином державних коштів склала 8,5 млн гривень.

  • Створення прототипу Національної інфраструктури геопросторових даних

      Держгеокадастр з Японським агентством міжнародного співробітництва (JICA) розробили прототип системи Національної інфраструктури геопросторових даних (http://nsdi.land.gov.ua/ ). Прототип являє собою єдину картографічну основу, на якій консолідовані як базові, так і профільні групи даних, зокрема, про координати, межі адміністративно-територіального устрою, гідрографічні об’єкти, населені пункти та вулично-дорожню мережу, промислові, сільськогосподарські та соціокультурні об’єкти, автомобільні дороги, залізниці, земельні ділянки на зазначеній території.

       Всі дані та їх поєднання доступні в режимі онлайн і стануть базою для прийняття управлінських рішень та забезпечення прозорості управління земельними ресурсами.

  • Публікація другої хвилі моніторингу земельних відносин за 2016-2017 роки

       8 жовтня 2018 року в офісі Представництва Світового банку в Україні відбулася презентація другої хвилі моніторингу земельних відносин (2016-2017 роки) та другого статистичного щорічника.

       Моніторинг земельних відносин являє собою платформу, на якій систематизовано та узагальнено інформацію про володіння, користування і розпорядження земельними ділянками. Це єдина та структурована база різних масивів даних: кількості зареєстрованих у Державному земельному кадастрі земель та кількості зареєстрованих прав на них у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, ринкових транзакцій із земельними ділянками, сплачених податків, судових спорів тощо – загалом 65 показників. Дослідження акумулювало дані шести відомств: Держгеокадастру, Мін’юсту, Державної фіскальної служби, Держстату, Держводагентства, Державної судової адміністрації. Перший моніторинг земельних відносин на основі даних 2014-2015 років був оприлюднений у вересні 2015 року.

  • Виділення землі учасникам бойових дій

       Майже вдвічі (в 1,9 разу) зросла інтенсивність виділення земель учасникам АТО. Учасникам бойових дій та родинам загиблих воїнів надано 57 734 дозволи на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок, проти 30 385 дозволів в 2017 році.

       Безпосередньо у власність учасники АТО в 2018 році отримали 30 532 земельні ділянки загальною площею 48,15 тис. гектарів.

  • Ведення земельного кадастру

       Державні кадастрові реєстратори у 2018 році зареєстрували 1 285 351 земельну ділянку та видали 916 046 витягів із Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

  • Екстериторіальність погодження проектів землеустрою

       У 2018 році до територіальних органів Держгеокадастру надійшло на погодження за принципом екстериторіальності 292 738 проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок. За цей період експертами опрацьовано 287 985 проектів (98%).

 

Уряд завершив заплановану на 2018 рік передачу державних сільгоспземель
у комунальну власність об’єднаних територіальних громад

22 грудня 2018 року

       Сьогодні, 22 грудня, завершився розпочатий Кабінетом Міністрів України у лютому поточного року процес передачі земель сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об’єднаних територіальних громад, які були утворені до 2018 року.

       Зокрема, у Києві під час урочистого заходу в приміщенні Міністерства аграрної політики та продовольства України за участю Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана та в. о. Міністра агрополітики Максима Мартинюка документи про передачу земель загальною площею понад 43 тис. га підписали керівники одинадцяти ОТГ з Вінницької, Дніпропетровської, Миколаївської, Полтавської, Хмельницької та Чернігівської областей. Загалом цього дня у комунальну власність 165 об’єднаних територіальних громад передано понад 0,5 млн га земель сільськогосподарського призначення.

       Протягом останніх років було здійснено декілька спроб, зокрема і на законодавчому рівні, передати повноваження із розпорядження землями на місця, поки Уряд не знайшов рішення, яке б дозволило здійснити таку передачу постановою Кабінету Міністрів.

       «Володіння землею – це фундаментальне право, яке дає право раціонально її використовувати та наповнювати бюджети. Я хочу підкреслити, що ця робота буде продовжена в наступному році, і Уряд буде передавати землю новоствореним об’єднаним територіальним громадам», – сказав Прем’єр-міністр Володимир Гройсман. – Кожна громада має бути спроможною, компетентною та забезпеченою ресурсами, щоб давати громадянам нову якість життя».

       Передачі земель у комунальну власність ОТГ передував їх детальний аудит. «Держгеокадастр передавав землі не формально, а докладно вивчаючи кожну ділянку. Всі землі мають кадастрові номери, внесені в Державний земельний кадастр і можуть бути використані на розсуд ОТГ, зокрема із використанням всіх доступних електронних сервісів у земельній сфері – підкреслив Максим Мартинюк. – Другий етап децентралізації передбачає впровадження і контрольних функцій стосовно розпорядження цими землями, щоб присікати будь-які ризики неефективного розпорядження ними та/або використання не на користь громаді».

       Таким чином всі ОТГ, утворені до 2018 року та які виявили бажання, отримали належним чином оформлені земельні ділянки, готові для прийняття на баланс. Передача здійснювалася одночасно на всій території України.

       Всього у поточному році у власність 650 ОТГ було передано понад 1,5 млн га сільгоспземель. Передача сільськогосподарських земель державної власності у комунальну власність об’єднаних територіальних громад дозволить удосконалити механізм управління у сфері земельних відносин, чітко і прозоро формувати дохідну частину місцевих бюджетів в частині плати за землю.

       Передача державних сільгоспземель у комунальну власність об’єднаних територіальних громад продовжиться у 2019 році для тих 185 ОТГ, які об’єдналися у 2018 році. У Державному бюджеті закладено кошти на проведення інвентаризації цих земель, тож усі процедури із оформлення ділянок перед передачею ОТГ будуть здійснюватися за рахунок бюджету.

Довідково:

31 січня Уряд схвалив розпорядження № 60-р щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об’єднаних територіальних громад, що дозволяє провести земельну децентралізацію не вдаючись до змін у законодавстві.

 

Найдешевший аукціон тижня відбувся у Кропивницькому

22 грудня 218 року

       Там організатор торгів – Департамент екології та природних ресурсів Кіровоградської обласної державної адміністрації разом з їх виконавцем – товарною біржею «Кіровоградська товарна біржа» провели торги з продажу права оренди на земельну ділянку водного фонду державної власності за цільовим призначенням – для рибогосподарських потреб. Знаходиться вона на північний захід від села Гурівка в Долинському районі.

       За проектом землеустрою учасникам торгів, а їх було лише двоє, пропонувався лот-ділянка, загальна площа якої становила 6, 5576 га – це ставок призначений для риборозведення площею 3,3956 га на річці Благодатна, яка є правою притокою річки Бокова басейну Дніпра, а також прибережна захисна смуга площею 3,162 га. Нормативна грошова оцінка ділянки, що здавалася в оренду на 10 років, перевищувала 114 тисяч гривень, стартова ціна лоту становила всього на всього 3423,81 грн. Крок аукціону був малим – 17,12 грн і за результатами торгів піднявся на 22 позиції. За гектар землі для рибогосподарських потреб переможець щорічно платитиме лише 579,55 грн. Це був найдешевший аукціон тижня з продажу ділянок такого виду цільового призначення. 

 

А покупці – одні і ті ж

22 грудня 2018 року

         Із 13 лотів-ділянок продано лише 5 на земельних торгах, що відбулися у Первомайську на Миколаївщині. Покупцями земельних ділянок для будівництва та обслуговування будівель торгівлі були одні і ті ж особи. На одну ділянку претендували три учасники, на 4 – два, по решті 8-ми лотах торги не відбулися через відсутність охочих стати орендаторами.

         То ж виторг був не таким, на який сподівався організатор аукціону – Первомайська міська рада – становив лише 157906 гривень. 

 

Зростаюча концентрація сільськогосподарських земель:
дискусія із депутатами Європейського парламенту

21 грудня 2018 року, НУБіП

        Однією з фундаментальних проблем сільського господарства у країнах Європейського союзу стає зростаюча концентрація сільськогосподарських земель. Зокрема, 3 % ферм сьогодні контролюють понад 52 % усіх сільськогосподарських земель ЄС, в той час як 76 % ферм сукупно використовують лише 11 % земель. Таким чином, коефіцієнт Джині щодо нерівномірності землекористування в ЄС вже становить 0,82 – на рівні з такими країнами, як Бразилія, Колумбія або Філіппіни. Нерівномірний розподіл сільськогосподарських угідь фактично стає причиною неефективного розподілу субсидій в рамках Спільної сільськогосподарської політики ЄС (CAP), адже прямі виплати здійснюються в основному на гектар використовуваних земель, а не на господарство.

        Крім того, придбання сільськогосподарських угідь стало масово розглядатися як спосіб безпечного інвестування у багатьох державах-членах ЄС, особливо після фінансово-економічної кризи 2007 року та в умовах політики від’ємних відсоткових ставок Європейського центробанку, а сільськогосподарські угіддя все активніше зосереджуються у власності несільськогосподарських інвесторів, таких як пенсійні фонди, страхові компанії та промислові підприємства, адже власність на землю, на їхню думку, залишатиметься безпечною інвестицією навіть у випадку майбутньої інфляції.

        Зважаючи на це, питання концентрації сільськогосподарських земель у ЄС було головною темою фахової інформаційної поїздки для українських експертів та політиків до Німеччини та Франції, що була організована проектом «Німецько-український агрополітичний діалог» (APD) у період з 10 по 14 грудня 2018 року. Членом української делегації був відомий експерт із земельних відносин, завідувач кафедри землевпорядного проектування НУБіП України, доктор економічних наук Андрій Мартин.

        Перша зустріч відбулася у Федеральному міністерстві продовольства та сільського господарства Німеччини (м. Бонн), де актуальні проблеми земельної політики були обговорені із представниками департаментів землеустрою, будівництва та земельного права, охорони земель, моніторингу ринку земель та оцінки земель.

        На зустрічі із керівником Сільськогосподарської палати землі Північний Рейн-Вестфалія Вернером Мусом були обговорені питання розвитку сільських територій, проблеми доступу фермерів до земель сільськогосподарського призначення, а також реформа Спільної аграрної політики.

        Особливе зацікавлення українських експертів викликала розмова із євродепутатом, членом Комітету з питань сільського господарства та розвитку сільських територій Марією Нойхль, що була доповідачем під час підготовки резолюції Європарламенту від 27 квітня 2017 року щодо стану концентрації сільськогосподарських угідь в ЄС та полегшення доступу до землі для фермерів. Вона відзначили, що доступ до землі та можливість володіння нею, є важливими правами, що встановлюються національним законодавством кожної держави-члена ЄС, проте земля, з одного боку, є майном, а з іншого – суспільним активом та підконтрольна соціальним зобов'язанням. Земля стає все більш дефіцитним ресурсом, а також є основою для забезпечення права людини на здорову та достатню їжу та отримання багатьох екосистемних послуг, життєво важливих для виживання людства, а тому не слід розглядати як звичайний товар.

        Зустріч із євродепутатом Петером Яром, який сам тривалий час був фермером, була присвячена питанню майбутнього фермерського руху у Європі та доступу фермерів до землі. Проблеми більшості країн-членів ЄС тут спільні – діти фермерів вже не бажають пов’язувати своє майбутнє із сільським господарством, а покупцями сільськогосподарських земель, які виставляються на продаж, все частіше стають пенсійні та інвестиційні фонди, а також міські жителі, для яких придбання землі стає способом розмістити вільні кошти.

        Як зазначає Андрій Мартин: «Поспілкуватися із розробниками відомої резолюції Європарламенту щодо концентрації сільськогосподарських земель у мене виникло практично одразу після її прийняття у квітні 2017 року. Це дуже цікавий політичний документ, а тому причини його ухвалення та шляхи подальшої реалізації становлять значний інтерес для українських дослідників та політиків, адже рівень монополізації доступу до земельних ресурсів в Україні відверто зашкалює. Тому цей візит за підтримки APD ми почали готувати ще на початку року. Було доволі важко відшукали «вікна» у щільному робочому графіку європарламентарів, проте мені дуже приємно, що і Марія Нойхль, і Петер Яр знайшли час для повноцінного кількагодинного відвертого спілкування із українською делегацією. Дуже приємно, що європейські політики звикли давати прямі і компетентні відповіді на прямі запитання. Ну а наше завдання – напрацьовувати для України краще земельне законодавство, яке враховуватиме як позитивний, так і негативний європейський досвід регулювання земельних відносин».

 

Дію мораторію на купівлю-продаж земель
сільгосппризначення 
продовжено ще на рік

21 грудня 2018 року

      Верховна Рада прийняла Закон "Про внесення змін до розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо продовження заборони відчуження сільськогосподарських земель".

       Законом продовжено дію мораторію на купівлю-продаж та відчуження іншими способами земельних ділянок сільськогосподарського призначення та на внесення права на земельну частку (пай) до статутних капіталів господарських товариств «до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2020 року».

       Відповідні зміни внесено до пунктів 14 та 15 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України.

       Прикінцевими положеннями Кабінету Міністрів України доручається «до 1 березня 2019 року розробити і внести на розгляд Верховної Ради України проект Закону України про обіг земель сільськогосподарського призначення».

       Проект Закону зареєстровано за № 9355-5.

 

Виконання Стратегії зрошення дозволить
щороку додатково отримувати продукції на 135 млрд грн

21 грудня 2018 року

       На засіданні Президії Національної академії аграрних наук України розглянули Стратегію зрошення та дренажу в Україні на період до 2030 року. Документ презентував директор Інституту водних проблем і меліорації Михайло Ромащенко, повідомляє прес-служба НААН України.

       Підкреслюючи важливість стратегії, Президент НААН Ярослав Гадзало заявив, що документ визначає стратегічні напрями державної політики у сфері зрошення і дренажу і, за умови виконання, забезпечить екозбалансований розвиток землеробства.

       «Документ, по-перше, визначає роль зрошення та дренажу як критично важливу. По-друге, передбачає інтегроване управління водними ресурсами за басейновим принципом. По-третє, пропонує відокремити управління водними ресурсами від управління водною інфраструктурою», — заявив Ярослав Гадзало.

       Виконання стратегії створить додаткове зрошення на площі 1-1,2 млн га та додаткове водорегулювання в зоні осушення на площі 1 млн га. За рахунок цього очікується збільшення валового виробництва зернових (≈ 8 млн тонн/рік), технічних (3,5 млн тонн/рік) та плодоовочевих культур (11,0 млн тонн/рік). «Загальна вартість додаткової валової продукції може сягнути 135 млрд грн на рік», — додав Ярослав Гадзало.

       Реалізувати стратегію пропонується в три етапи. Перший (2019-2020 рр) передбачає врегулювання нормативно-правової бази і створення об'єднань водокористувачів — самоврядні неприбуткові організації, які надаватимуть послуги зрошення та дренажу. На другому етапі (2021-2024 рр) планується розмежувати повноваження органів влади щодо участі у формуванні та реалізації державної політики у сфері зрошення, розширити повноваження басейнових рад, розпочати оновлення водогосподарського комплексу, впровадити прозору та соціально прийнятну системи формування тарифів. Третій етап розрахований на 2024-2030 роки. У цей період окрім іншого необхідно здійснити інституційну реформу управління водними ресурсами та меліорацією земель, забезпечити стале функціонування Національної водної ради, Фонду, басейнових рад, басейнових управлінь водними ресурсами, ОВК та їх ефективної взаємодії, реалізувати цільові інвестиційні та інфраструктурні проекти.

       Фінансування реалізації стратегії передбачає залучення коштів державного та місцевих бюджетів, водокористувачів, суб’єктів сільськогосподарської діяльності, інвесторів, коштів міжнародної технічної допомоги та міжнародних донорів.

 

Електронні торги не відбулися

20 грудня 2018 року

       Електронні торги з продажу права оренди двох земельних ділянок – 3, 5437 та 6,4343 га – сільськогосподарського призначення поза межами буковинського села Рухотин, що в Хотинському районі, не відбулися. Стартові розміри річної плати за користування ділянками відповідно становили 13219, 29 та 24002,28 гривень – по 3730,36 грн за гектар. Але навіть дешева ціна оренди нікого не зацікавила. Державне підприємство «СЕТАМ», на майданчику якого відбувалися торги, повідомляє про суму 15504 гривень намарно витрачених організатором торгів – Головним управлінням Держгеокадастру у Чернівецькій області на підготовку лотів.

 

Відкрити ринок землі можливо лише через 2 роки після ухвалення закону

19 грудня 2018 року

       Відкрити ринок землі буде можливо лише через два роки після ухвалення закону про обіг земель.

       Про це заявив в. о. міністра аграрної політики Максим Мартинюк на прес-конференції в міністерстві, передає "Інтерфакс-Україна".

      "Я упевнений, що мінімум має минути два роки з моменту публікації закону до набуття ним чинності. За цей час увесь агробізнес має ознайомитися з правилами, акумулювати ресурси тим, хто хоче спрямувати їх на викуп землі, – словом, підготуватися до запуску ринку", – розповів Мартинюк.

      "Постійним продовженням мораторію ми відтерміновуємо час запуску ринку, оскільки з моменту ухвалення закону про обіг земель треба чекати ще два-три роки", – зазначив він.

      "Ринок землі не можна просто запровадити завтра, тому що великі масиви землі в оренді, треба забезпечити права орендарів. За помилкових рішень ми поставимо під ризик потенціал виробництва аграрної продукції загалом, оскільки якщо ці земельні банки розпорошуватимуться, то буде падіння валового виробництва", – пояснив в. о. міністра агрополітики.

      За його словами, міністерство вважає, що треба прибрати пункт про мораторій із перехідних положень Земельного кодексу та ухвалити закон про обіг сільськогосподарських земель, виставивши умови та обмеження, які діятимуть на цьому ринку, і визначити час, коли він почне діяти.

       "Інше питання – я не бачу зараз політичних можливостей для ухвалення рішень... Більшість власників землі хотіли б розпоряджатися нею, але водночас хотіли б зберегти мораторій, очевидно, через страх втратити свою власність. Тут треба замислитися над підвищенням довіри до інституцій", – зазначив Мартинюк.

 

Аграрний комітет рекомендує прийняти законопроект
щодо продовження заборони відчуження сільгоспземель

19 грудня 2018 року,
Інформаційне управління Апарату Верховної Ради України

       Комітет з питань аграрної політики рекомендує прийняти за основу та в цілому як Закон проект Закону про внесення змін до «Перехідних положень» Земельного кодексу щодо продовження заборони відчуження сільськогосподарських земель

       Відповідне рішення ухвалено на засіданні Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин.

       Згідно з рішенням, Комітет рекомендує Верховній Раді України проект Закону України «Про внесення змін до розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо продовження заборони відчуження сільськогосподарських земель», поданий народними депутатами України О.Бакуменком, П.Юрчишиним, М.Кучером та іншими (№ 9355-5 від 04.12.2018) прийняти за основу та в цілому як Закон.

       Під час засідання члени Комітету розглянули: проект Закону України «Про внесення змін до розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо продовження заборони відчуження земель сільськогосподарського призначення», (№ 9355 від 30.11.2018); проект Закону України «Про внесення змін до пунктів 14, 15 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України», (№ 9355-1 від 04.12.2018); проект Закону України «Про внесення змін до пунктів 14, 15 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України», (№ 9355-2 від 04.12.2018); проект Закону України «Про внесення змін до розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо заборони відчуження сільськогосподарських земель до проведення та встановлення результатів Всеукраїнського референдуму стосовно купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення», (№ 9355-3 від 04.12.2018); проект Закону України «Про внесення змін до розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо продовження заборони відчуження земель сільськогосподарського призначення», (№ 9355-4 від 04.12.2018). За результатами обговорення ухвалено рішення рекомендувати Верховній Раді України дані законопроекти відхилити.

       Комітет також прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України відхилити проекти законів: «Про внесення змін до Земельного кодексу України (щодо продовження строку дії мораторію на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення в Україні)», (№ 9355-6 від 04.12.2018); «Про внесення змін до розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо заборони торгівлі землею сільськогосподарського призначення», (№ 9355-7 від 04.12.2018); «Про внесення змін до пунктів 14, 15 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України», (№ 9355-8 від 05.12.2018); «Про внесення змін до пунктів 14,15 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України», (№ 9355-9 від 05.12.2018); «Про внесення змін до пунктів 14,15 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України», (№ 9355-10 від 06.12.2018); «Про внесення змін до розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо продовження заборони відчуження сільськогосподарських земель», (№ 9355-11 від 07.12.2018); «Про внесення змін до пунктів 14, 15 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України», (№ 9355-12 від 12.12.2018); «Про внесення змін до пунктів 14 та 15 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення справедливого балансу між інтересами власників сільськогосподарських земель та суспільством», (№ 9355-13 від 14.12.2018); «Про внесення змін до розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо продовження мораторію на відчуження земель сільськогосподарського призначення та запобігання їх прихованому продажу за договорами емфітевзису», (№ 9355-14 від 14.12.2018); «Про внесення змін до розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо продовження заборони відчуження земель сільськогосподарського призначення», (№ 9355-15 від 14.12.2018).

 

НААН пропонує створити міжвідомчий науково-аналітичний центр «Агрокосмос»

19 грудня 2018 року, НААН України

       Питома вага наукової складової в агротехнологіях щороку збільшується і сьогодні сягає 40-50% від загальних витрат. Ключову роль відіграють досягнення космічної галузі, які зробили можливим застосування точних агротехнологій у виробництві, у тому числі підходів No-Till та Strip-Till. Про це заявив Президент Національної академії аграрних наук України Ярослав Гадзало під час засідання Бюро Президії.

       Зокрема, в останні роки в управлінській і природоохоронній практиці та безпосередньо у виробництві все більше використовуються ГІС-технології та дані зондування Землі. «Це насамперед стосується удосконалення агроекологічного моніторингу. Він дозволяє нам відслідковувати стан посівів, умови зволоження, прогнозувати урожай і прояву кризових явищ — посух, ерозійної деградації ґрунтів, розповсюдження процесів опустелювання, впливу змін клімату на зональні агроекосистеми, лісові та водні ресурси», — наголосив Ярослав Гадзало.

        Він додав, що за останні 10-15 років установи академії виконали чимало досліджень з використання даних ДЗЗ. Проте через слабку координацію наукових пошуків в різних відомствах, використання цих розробок залишається недостатнім.

       Отже, академія підтримує прийняття єдиної галузевої стратегії аналізу та використання супутникових даних в АПК, а також створення міжвідомчого науково-аналітичного центру НААН «Агрокосмос». «Такий центр надавав би більше аналітичних матеріалів, прогнозів і рекомендацій щодо ефективного використання ресурсів і підтримання конкурентоздатності аграрного виробництва. Я думаю, що нам слід добре це обміркувати і надати пропозиції про створення такого центру», — наголосив Президент НААН.

       Міжвідомчий науково-аналітичний центр «Агрокосмос» із наземної моніторинговою мережею полів і сівозмін міг би бути створеним на базі Інституту агроекології і природокористування НААН. Бюро постановило розробити відповідні пропозиції до 1 травня 2019 року. Ідею створення такого центру підтримали також присутні представники космічної галузі — Державного космічного агентства України і Наукового центру аерокосмічних досліджень Землі Інституту геологічних наук НАНУ.

 

Рада розгляне 15 законопроектів щодо мораторію на продаж землі

18 грудня 2018 року

       Верховна Рада включила до порядку денного сесії питання щодо розгляду законопроектів про продовження мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення.

     За ухвалення відповідного рішення проголосували 235 народних депутатів при мінімально необхідних 226-ти.

      Це питання включає в себе основний законопроект № 9355 "Про внесення змін до розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо продовження заборони відчуження земель сільськогосподарського призначення" та 14 альтернативних йому проектів.

      У повідомленні на сайті Верховної Ради йдеться про те, що за словами спікера парламенту Андрія Парубія ці законопроекти мають бути розглянуті на засіданні профільного комітету і винесені на обговорення до сесійної зали вже у четвер.

 

Прийнято за основу проект закону про внесення змін до законодавства
щодо забезпечення облаштування та утримання державного кордону

18 грудня 2018 року

       Законопроектом "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення інженерно-технічного облаштування та утримання державного кордону" з метою «створення належних умов для інженерно-технічного облаштування державного кордону України із суміжними державами» пропонується внести зміни до Водного та Земельного кодексів України та Закону України «Про державний кордон України».

       Внесенням цих змін, зокрема, передбачається:

  • надати військовим частинам Державної прикордонної служби України у постійне користування земельних ділянок водного фонду для будівництва та утримання інженерно-технічних та фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій, а також земельних ділянок в межах прикордонної смуги («завширшки не менше 50 метрів вздовж лінії державного кордону на суші, по берегу української частини прикордонної річки, озера або іншої водойми») для будівництва інженерно-технічних та фортифікаційних споруд тощо та належного утримання державного кордону;
  • уточнити порядок проведення робіт на землях водного фонду;
  • звільнити громадян та юридичних осіб від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва «у разі використання земельних ділянок для будівництва та утримання інженерно-технічних та фортифікаційних споруд…» тощо.

 

Перші результати електронних земельних торгів:
місцеві бюджети отримають вдвічі більше прогнозованого

12 грудня 2018 року, Прес-служба Держгеокадастру

       За результатами електронних земельних торгів, які з 18 жовтня відбуваються в Україні, зафіксовано більше ніж двократне зростання розміру стартової орендної ставки або на 10 процентних пунктів. Загальний розмір річної орендної плати за результатами торгів зріс від 0,8 млн грн до 1,8 млн гривень. Такі дані навів в. о. міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк під час доповіді на засіданні Уряду 12 грудня.

       У середньому стартовий розмір річної орендної плати по виставлених на електронні торги земельних ділянках становив 8,13% від нормативної грошової оцінки (НГО). За результатами аукціонів було досягнуто середньої річної орендної плати у розмірі 18,16%.

       «Нагадаю, що всі гроші від оренди землі надходять до місцевих бюджетів, тож результати онлайн-торгів справлять прямий вплив на добробут місцевих громад», – відзначив Максим Мартинюк.

       У рамках реалізації пілотного проекту щодо проведення електронних земельних торгів Держгеокадастром укладено договори з ДП “СЕТАМ” та ДП “ПРОЗОРРО.Продажі”.

       На сьогодні з використанням електронного майданчику OpenMarket ДП “СЕТАМ” вже продано права оренди 25 земельних ділянок загальною площею 538,9 гектара.

       Кількість учасників земельних торгів варіювалась від 2 до 6.

       Всього до продажу на електронних майданчиках запропоновано права оренди на 287 земельних ділянок загальною площею 5,2 тис. гектарів.

Довідково:

Порядок продажу земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) на конкурентних засадах у формі аукціону встановлений главою 21 Земельного кодексу України.

Порядок реалізації пілотного проекту з проведення електронних земельних торгів було затверджено постановою КМУ від 21 червня 2017 року №688.

 

Електронні сервіси Держгеокадастру забезпечують максимальну відкритість
та транспарентність земельних відносин

12 грудня 2018 року, Мінагрополітики

       На сьогодні на базі Державного земельного кадастру надається низка цифрових адміністративних послуг, в яких застосовуються зручні та актуальні засоби аутентифікації (ЕЦП, BankID, MobileID). Дані Держгеокадастру, інтегровані із найбезпечнішою у світі системою захисту інформації Blockchain, є абсолютно відкритими в режимі читання для усіх зацікавлених сторін. Про це сьогодні на засіданні Уряду проінформував в. о. Міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк.

       «Сьогодні вже 73% всієї території України є в системі Держгеокадастру. Фактично вперше разом з Міністерством юстиції було синхронізовано два ключових реєстри – це земельний кадастр і реєстр речових прав, що практично унеможливлює рейдерство та будь-які маніпуляції в земельній сфері», – наголосив Максим Мартинюк.

       За його словами, важливим етапом транспарентності земельних відносин стало запровадження електронних земельних торгів, які вже діють на двох майданчиках – OPENMarket державного підприємства "СЕТАМ" і ПРОЗОРРО.Продажі. Перші Е-торги відбулися 18 жовтня, а станом на 12 грудня вже продано прав оренди на 25 земельних ділянок.

       «Хочу нагадати, що всі кошти від оренди землі ідуть виключно до місцевих бюджетів. І якщо стартова ціна лота була 8% від нормативної грошової оцінки, то завершили ми в середньому на 18,2%. Тобто надходження до місцевого бюджету зросло майже до 2 млн гривень за ці 25 земельних ділянок», – зазначив в. о. Міністра.

       Крім того, було запроваджено екстериторіальне погодження проектів землеустрою. Діє прозора та зрозуміла схема роботи, серед переваг якої відсутність контакту з чиновником, онлайн-моніторинг 24/7, чіткі строки відпрацювання (10 днів), відсутність повторних відмов.

       У тестовому режимі працює портал нормативної грошової оцінки земельних ділянок за адресою: ngo.land.gov.ua. Відтепер кожен громадянин має можливість переглядати оцінку будь-якої земельної ділянки за межами населеного пункту та отримувати розрахунок оцінки масиву ділянок та ділянок з довільними межами.

 

Володимир Гройсман: «Мораторій буде діяти доти,
доки парламент не прийме закон про обіг земель»

12 грудня 2018 року

       Прем'єр-міністр Володимир Гройсман сьогодні на засіданні Кабміну під час обговорення впровадження антирейдерських заходів заявив, що навіть після відміни парламентом мораторію на продаж землі він все одно продовжуватиме діяти.

       "Дозволю собі сказати в черговий раз правду українському суспільству. Я так розумію будуть тривати баталії проти продовження, або не продовження мораторію на землю. Так от хочу вас сказати, що не залежно від того, буде він продовжений, чи не буде продовжений, мораторій буде діяти. Доти, доки парламент не прийме закон про обіг земель", – заявив глава уряду.

       При цьому Гройсман висловив впевненість, що українські політики будуть піаритися та "боротись за перемогу" непродовження мораторію на продаж землі, хоча він буде діяти у будь-якому разі.

 

Парламент вирішить долю земельного мораторію у наступний вівторок

 12 грудня 2018 року

       Вже у наступний вівторок Верховна Рада України розгляне продовження земельного мораторію. Про це в ексклюзивному коментарі AgroPolit.com повідомив в.о. голови аграрного комітету Олександр Бакуменко. За його словами, зокрема, комітет планує розглянути всі законопроекти на цю тему і передати їх до сесійної зали.

       Нагадаємо, що про плани внести земельні питання ще до кінця грудня у Раді оголосили нещодавно. Наразі у парламенті кількість законопроектів про земельний мораторій зросла з 9 до 13.

 

«У жодній країні світу немає ринку землі без прийнятого закону
про обіг земель»

10 грудня 2018 року

       Колишній народний депутат, радник віце-прем'єр-міністра – міністра економічного розвитку і торгівлі Степана Кубіва з питань АПК Михайло Апостол черговий раз наголосив на небезпеці скасування мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення без ухвалення Верховною Радою закону про обіг земель.

       «Отже, на сьогоднішній день тихо. Немає закону про обіг земель сг призначення, як і немає розуміння щодо мораторію… Хочу в черговий раз наголосити і нагадати: в жодній країні світу немає ринку землі без прийнятого закону про обіг земель», – написав він на своїй сторінці в соцмережі.

       Науковець прокоментував обговорення парламентом земельних питань і реакцію на це в середовищі аграріїв.

       «Два дні було море популізму і піару про рідну землю, любов до села і селян, про ворогів, які хочуть за безцінь скупити наше національне безцінне багатство. І чомусь все затихло. Дивно. Мовчать фермерські, земельні, різноманітні аграрні громадські організації і асоціації, мовчать наукові установи і науковці, мовчать просто власники і керівники невеликих аграрних підприємств, мовчать партії... І головне, мовчать так звані продажні земельні експерти, які уже декілька років сплять і бачать, як без жодних правил, обмежень і запобіжників деребанять нашу землю, невідомо хто, представник якої держави та скільки в одні руки», – зазначив Михайло Апостол.

       І додав: «Я не знаю і ніхто не знає, що буде після 1 січня 2019 року, але переконаний: все, що не заборонено, те дозволено».

 

«Мораторій потрібно продовжити до моменту набрання чинності
законопроекту про обіг землі»

10 грудня 2018 року

       Аби уникнути спекуляцій у земельному питанні, правильним рішенням буде продовжити дію мораторію на продаж сільськогосподарської землі до моменту набрання чинності закону про обіг землі. Про це заявив народний депутат Сергій Лабазюк під час виступу у Верховній Раді, повідомляє прес-служба депутата.

       Політик нагадав, що менше ніж за місяць завершується мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення.

       «Хочу нагадати, що пункт 15 перехідних положень Земельного кодексу передбачає заборону на купівлю-продаж землі до набрання чинності відповідного закону про обіг землі. Але не раніше 1 січня 2019 року. Тобто, навіть якщо мораторій ми не продовжимо, з 1 січня він все одно буде діяти до обрання чинності законопроекту про обіг землі, якого в парламенті станом на сьогодні немає», – зазначив він.

       При цьому парламентар нагадав, що робоча група із земельних питань продовжує працювати над законодавством.

       «Аграрний комітет працює над підготовкою відповідної законодавчої бази і вже прийнято проект про консолідацію земель, напрацьована концепція розвитку аграрного сектору, яка також включає розроблення проекту про обіг землі. Це важливі механізми для запуску цивілізованого ринку».

       Сергій Лабазюк також переконаний: знову приймати мораторій заради мораторію – недоцільно, тому пропонує альтернативне рішення.

       «Ми не маємо морального права допустити в таких умовах «чорного» ринку, яким почнуть спекулювати і за безцінь у людей забирати землю. Тому, відповідно, мораторій потрібно продовжити до моменту набрання чинності законопроекту про обіг землі», – додав народний депутат.

 

У Раді з’явилося сім варіантів скасування земельного мораторію

4 грудня 2018 року, Агрополіт

       У парламенті зареєстрували 7 законопроектів про відміну мораторію на продаж сільськогосподарських земель. Про це свідчить аналіз сайту Ради. Сьогодні лідер Радикальної партії Олег Ляшко закликав з трибуни своїх колег депутатів продовжити мораторій ще до Нового року, а також закріпити в Конституції рішення КСУ про продаж с/г земель лише фермерам.

       Подаємо перелік зареєстрованих сьогодні в Раді законопроектів (у шести з них текст ще відсутній на сайті Ради):

       1) № 9355-5 від 04.12.2018 проект Закону про внесення змін до розділу Х «Перехідні положення «Земельного кодексу України щодо продовження заборони відчуження сільськогосподарських земель». Автори: О.Бакуменко, П. Юрчишин, М. Кучер, В. Давенко, Л. Козаченко, А. Кіт, М. Люшняк, С. Лабазюк, В. Дідич , І. Кириленко, А.Кузьменко, О. Кулініч, В. Івченко.

       2) № 9355-4 від 04.12.2018 проект Закону про внесення змін до розділу Х «Перехідні положення «Земельного кодексу України щодо продовження заборони відчуження земель сільськогосподарського призначення». Автори: М. Бурбак, І. Бриченко.

       3) № 9355-3 від 04.12.2018 проект Закону про внесення змін до розділу Х «Перехідні положення «Земельного кодексу України щодо заборони відчуження сільськогосподарських земель до проведення та встановлення результатів Всеукраїнського референдуму стосовно купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення». Автори: В. Новинський, О. Вілкул.

       4) № 9355-2 від 04.12.2018 проект Закону «Про внесення змін до пунктів 14,15 розділу Х «Перехідні положення «Земельного кодексу України». Автори: О. Мушак.

       5) №9355-1 від 04.12.2018 проект Закону про внесення змін до пунктів 14,15 розділу Х «Перехідні положення «Земельного кодексу України». Автор: Г. Шверк.

       6) № 9355 від 30.11.2018 проект Закону про внесення змін до розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо продовження заборони відчуження земель сільськогосподарського призначення». Автори: О. Барна, О. Бакуменко, А. Павелко, Ю. Савчук, М. Іонова. Документом пропонується: продовжити мораторій до 1 січня 2024 року. Зняття мораторію лише після прийняття необхідного земельного законодавства.

       7) № 9355-6 від 04.12.2018 проект Закону «Про внесення змін до Земельного кодексу України (щодо продовження строку дії мораторію на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення в Україні)». Автори: М. Головко, О. Бакуменко,
А. Павелко, Ю. Савчук, М. Іонова. 

 

Фермери вийшли з акцією протесту під Верховну Раду

 4 листопада 2018 року

       Представники Асоціації фермерів та приватних землевласників України зібралися під Верховною Радою з акцією протесту. Вони вимагають продовження мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення до 1 січня 2022 року. Про це сказав голова асоціації Микола Стрижак, пише  propozitsiya.com.

       Таким чином очікується до 1 тисячі фермерів з різних областей України. Основною  метою протестувальників є не виконання  їхнього звернення до Президента України та Кабінету Міністрів України.

       Вони вимагають  виконання перехідних положень Земельного кодексу, зокрема прийняття закону про обіг землі. Також фермери протестують проти продажі землі іноземцям, вони вимагають прийняття  законопроекту по антирейдерських заходах та створення окремого реєстру рейдерських справ.

 

Київрада забирає землю на Андріївському узвозі в горе-забудовника

29 листопада 2018 року

       Київська міська рада розриває договір оренди землі зі скандальним забудовником на Андріївському узвозі 14-16 – приватним підприємством "Маркон". Відповідне рішення підтримали в четвер 99 депутатів Київради, повідомляє "Укрінформ".

       Київський міський голова Віталій Кличко на початку засідання сказав: "Сьогодні в порядку невідкладності ми виносимо проект рішення про розірвання договору оренди земельної ділянки з приватним підприємством "Маркон". Йдеться про скандальне будівництво на Андріївському узвозі, 14-16".

       Він повідомив, що земельна комісія Київради підтримала розірвання відповідного договору оренди.

       Підставою для такого рішення Кличко назвав той факт, що забудовник не доплатив місту майже мільйон гривень.

       "Забудовник не чув ні громадськість, ні владу міста щодо того, як має виглядати забудова в історичному центрі столиці", – наголосив він.

       "Ми неодноразово зустрічалися з активістами, представником "Маркону", профільними службами КМДА. На такій зустрічі я звернувся з вимогою до забудовника зупинити всі роботи зі зведення скандальної будівлі до повного узгодження змін проекту з Містобудівною радою та громадськістю", – сказав мер.

       Кличко зазначив, що міська влада демонтувала будівельний кран на Андріївському, щоб припинити це будівництво.

       "Однак це не допомогло. Тому сьогодні ми повинні зробити наступний крок і ухвалити рішення про розірвання договору оренди землі", – заявив міський голова.

       Йдеться про 0,19 га в історичному місці столиці – Андріївському узвозі, 14-16.

       Земельна ділянка розташована в межах державного історико-культурного заповідника "Стародавній Київ", пам’ятки містобудування "Замкова гора – Андріївський узвіз".

       На цій території забудовник зводить 9-поверховий готель заввишки близько 30 метрів, хоча максимально допустима висотність споруд на цій ділянці – 12 метрів.

       "Андріївський узвіз – це одна з візитівок міста. І всі повинні розуміти, що не вдасться там спорудити все, що заманеться!", – наголосив Кличко.

 

КСУ визнав конституційним Законопроект у справі
щодо аграрного устрою України

 28 листопада 2018 року,
Відділ комунікацій Конституційного Суду України
та правового моніторингу

       23 листопада 2018 року Конституційний Суд України надав Висновок у справі за конституційним зверненням Верховної Ради України щодо відповідності законопроекту про внесення змін до статті 41 Конституції України щодо реалізації прав українських громадян на землю, збереження власності на сільськогосподарські землі в руках громадян України та сталого розвитку села на основі фермерських господарств (реєстр. № 6236) вимогам статей 157 і 158 Конституції України.

       Цим Висновком Конституційний Суд України визнав таким, що відповідає вимогам статей 157 і 158 Конституції України, законопроект про внесення змін до статті 41 Конституції України щодо реалізації прав українських громадян на землю, збереження власності на сільськогосподарські землі в руках громадян України та сталого розвитку села на основі фермерських господарств (далі – Законопроект).

       Розділом I Законопроекту пропонується доповнити статтю 41 Конституції України новою частиною такого змісту: «Основою аграрного устрою України є фермерське господарство».

       Законопроект містить розділ II «Прикінцеві положення» такого змісту: «Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування».

       Перевіряючи Законопроект на предмет його відповідності вимогам статей 157 і 158 Конституції України, Конституційний Суд України виходить з такого.

       За статтею 158 Основного Закону України законопроект про внесення змін до Конституції України, який розглядався Верховною Радою України, і закон не був прийнятий, може бути поданий до Верховної Ради України не раніше ніж через рік з дня прийняття рішення щодо цього законопроекту; Верховна Рада України протягом строку своїх повноважень не може двічі змінювати одні й ті самі положення Конституції України.

       У Висновку зазначається, що Верховна Рада України восьмого скликання протягом року Законопроект не розглядала та протягом строку своїх повноважень не змінювала положень статті 41 Конституції України, отже, Законопроект відповідає вимогам статті 158 Конституції України.

       Згідно з частиною другою статті 157 Основного Закону України Конституція України не може бути змінена в умовах воєнного або надзвичайного стану.

       Конституційний Суд України констатує, що на час надання ним цього висновку рішення про введення в Україні або в окремих її місцевостях воєнного або надзвичайного стану за процедурою, визначеною Конституцією України, не прийнято, тому правових підстав, які б унеможливлювали внесення змін до Конституції України, немає.

       З огляду на вказане Конституційний Суд України вважає, що Законопроект відповідає вимогам частини другої статті 157 Конституції України.

       Водночас Конституційний Суд України звертає увагу на те, що запропоновані розділом І Законопроекту зміни до Конституції України мають вноситися з урахуванням структури Конституції України та змісту запропонованих змін.

       «Запропоновані розділом I Законопроекту зміни до Конституції України не стосуються конкретного права людини, у зв’язку з чим Конституційний Суд України висловлює застереження щодо можливості їх внесення до розділу II Конституції України», йдеться у Висновку.

       Конституційний Суд України вважає, що запропоновані розділом I Законопроекту зміни мають загальний характер і не передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина, а отже, не суперечать вимогам частини першої статті 157 Конституції України.

       Конституційний Суд України вважає, що запропоновані Законопроектом зміни до Конституції України не передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина, не спрямовані на ліквідацію незалежності чи на порушення територіальної цілісності України, а отже, не порушують вимог частини першої статті 157 Конституції України.

       З огляду на вказане Конституційний Суд України дійшов висновку, що законопроект про внесення змін до статті 41 Конституції України щодо реалізації прав українських громадян на землю, збереження власності на сільськогосподарські землі в руках громадян України та сталого розвитку села на основі фермерських господарств (реєстр. № 6236) відповідає вимогам статей 157 і 158 Конституції України.

       Висновок Конституційного Суду України є обов’язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.

 

На Волині державі повернуто самовільно зайняту фермерським господарством земельну ділянку вартістю 13 млн грн

 27 листопада 2018 року

       На виконання рішення Господарського суду Волинської області, яким задоволено позов Ковельської місцевої прокуратури, одне з фермерських господарств Ковельщини звільнило самовільно зайняту земельну ділянку площею понад 18 га й вартістю 13 млн грн, що знаходиться за межами населеного пункту села Грушівка Білашівської сільської ради Ковельського району, повідомляє прес-служба прокуратури Волинської області.

       Прокурори зверталися до суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в області, адже у ході проведеної ГУ Держгеокадастру перевірки з'ясувалося, що фермерське господарство без жодних правовстановлюючих документів використовує цю земельну ділянку.

       Ділянка із земель запасу сільськогосподарського призначення державної власності була оброблена та засіяна пшеницею. При цьому договір оренди землі господарство не укладало й рішення органу місцевого самоврядування або державної влади про надання земельної ділянки в користування фермерського господарства не приймалося.

       Факту самовільного зайняття ділянки фермери не заперечували, проте станом на кінець серпня 2018 року добровільно її не звільнили та не повернули. У справу втрутилася прокуратура.

       Нині фермери звільнили самовільно зайняту земельну ділянку.

 

Органами прокуратури вжито заходів до повернення державі
понад 26 га земель лісогосподарського призначення

 27 листопада 2018 року

      Реалізуючи конституційну функцію представництва інтересів держави в суді, органи прокуратури вживають заходів щодо припинення порушень інтересів держави внаслідок незаконного передання у власність земель лісового фонду, повідомляє відділ зв’язків із громадськістю та ЗМІ Генеральної прокуратури України.

       Установлено, що Київською обласною державною адміністрацією всупереч вимогам земельного та лісового законодавства, без згоди власника – Кабінету Міністрів України, і постійного землекористувача − державного підприємства «Київське лісове господарство», передано у власність 27 фізичним особам для ведення особистого селянського господарства земельні ділянки лісового фонду єдиним масивом загальною площею понад 26 га вартістю понад 29 млн грн, які розташовані в адміністративних межах Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області.

       Надалі на підставі договорів купівлі-продажу ці землі набуто у власність двома фізичними особами.

       З огляду на вказані порушення закону прокуратурою Київської області подано позов про визнання незаконними розпоряджень облдержадміністрації, недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки та їх витребування з незаконного володіння фізичних осіб.

       Однак, незважаючи на правомірність доводів прокурора, судами апеляційної та касаційної інстанцій у задоволенні позову відмовлено із застосуванням строків позовної давності.

      Послідовно відстоюючи інтереси держави, Генеральна прокуратура України подала заяву до Верховного Суду України про перегляд судових рішень у цій справі за правилами цивільного процесуального законодавства, які діяли до 15.12.2017.

       Велика Палата Верховного Суду, погодившись із доводами прокурора, 20.11.2018 скасувала незаконні рішення судів попередніх інстанцій, а справу направила на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

 

Верховний суд повернув державі землі "приватного кордону" на Закарпатті

27 листопада 2018 року

       Рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій державі остаточно повернули 19 га землі прикордонної смуги та оборони, розташовані між КПП «Косино» і КПП «Лужанка».

       Верховний суд України залишив у силі рішення, прийняте на користь держави, у справах щодо незаконного отримання у приватну власність громадянами земель прикордонної смуги в Закарпатській області загальною площею 19 га, повідомляє УНІАН.

       За повідомленням Генеральної прокуратури, у 2014 році Головне управління Держземагентства у Закарпатській області передало десятьом громадянам у приватну власність ці земельні ділянки для ведення особистого сільського господарства.

       "Проте спірні землі належать до складу прикордонної смуги, що перебуває під охороною Мукачівського прикордонного загону, та розташовані між КПП "Косино" і КПП "Лужанка" у зоні облаштування й утримання інженерно-технічних споруд та огорож лінії державного кордону України", – зазначається в повідомленні.

       Як відзначають у прокуратурі, було порушено вимоги ст. 20, ст. 77, ст. 84 Земельного кодексу України, законів України «Про використання земель оборони», «Про державний кордон України», «Про державну прикордонну службу».

       У подальшому незаконно отримані у власність землі громадяни відчужили на користь двох фізичних осіб.

       Прокуратура Закарпатської області пред’явила позови про визнання недійсними та скасування наказів обласного управління Держземагентства і повернення земельної ділянки у власність держави.

       Позовні вимоги прокурора Закарпатської області було задоволено рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій.

       "Водночас, не полишаючи спроб зберегти у своєму протиправному володінні вказані землі, відповідачі звернулися із касаційними скаргами до Верховного суду, який за результатами розгляду справи відхилив їхні скарги, а судові рішення залишив без змін", – зазначили в прокуратурі.

 

ProZorro.Продажі запускає аукціони з оренди землі

21 листопада 2018 року,
Міністерство економічного розвитку і торгівлі України

       Державне підприємство “ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ” розпочинає пілотний проект з Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр). В рамках проекту в системі ProZorro.Продажі з’являться лоти у вигляді прав на оренду земельних ділянок. Про це під час брифінгу розповів перший заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України Максим Нефьодов.

       За його словами, прозора оренда землі – це один із ключових напрямків розвитку реформи продажів. “ProZorro.Продажі починала з активів банків-банкрутів, а зараз продається і здається в оренду комунальне майно, права на розміщення реклами – ще й мала приватизація. Тому до запуску аукціонів з оренди землі ми підійшли з успішним досвідом за плечима”, – зазначив Максим Нефьодов.

       Перші лоти з оренди землі з'являться в ProZorro.Продажі в листопаді. А згодом і відбудуться перші прозорі аукціони. "Сьогодні Держгеокадастр запровадив практичну реалізацію пілотного проекту із запровадження електронних земельних торгів. Укладаючи договір з ДП “ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ”, ми розвиваємо цю практику та робимо ще один крок до переведення земельних аукціонів в он-лайн, – підкреслив виконуючий обов’язки Голови Держгеокадастру Олександр Колотілін. – Підготовка була дуже важливим етапом, адже ми всі хочемо зробити оренду землі прозорою і ефективною”, – додає він.

       Підготовка до запуску аукціонів з оренди землі тривала декілька місяців. “Ми проаналізували Кодекс законів про землю і з’ясували, що, на жаль, швидко змінити процедуру земельного аукціону не вдасться, – розповів в.о. директора ДП “ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ” Олексій Соболев. – Тому ми вирішили піти складним, проте абсолютно правовим шляхом: розробляти процедуру відповідно до закону, буква в букву. Крім того, сам пілотний проект щодо оренди землі був закріплений через зміни у відповідну постанову Кабінету Міністрів №688. Таким чином, ми забезпечили міцне правове підґрунтя для прозорих аукціонів. Адже ми не можемо ризикувати довірою і дозволити собі ставити під сумнів легітимність оренди земельних ділянок”.

       Сьогодні команда вже завершила розробку мінімально життєздатного продукту (minimum viable product, MVP). “Але це – тільки перший етап роботи з земельними аукціонами. Продовжується тестування майданчиків, заведення перших лотів, запуск і підтримка перших справжніх аукціонів. Це величезний блок ІТ-робіт. Саме для цього ми підписали Меморандум з TAPAS. Підтримка партнерів дозволить нам запустити модуль аукціонів і провести перші успішні торги вже в грудні. До речі, це буде вже третім модулем аукціону, доступним у нашій системі. Прозорро.Продажі стає справжнім он-лайн двигуном для аукціонів на будь-який смак”, – каже Олексій Соболев.

       Зі свого боку Петро Матіяшек, директор проекту міжнародної технічної допомоги USAID/UK Aid “Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/TAPAS”, зазначив: “Реформа сфери публічних закупівель в Україні, яку підтримує проект TAPAS, набирає обертів. Запуск прозорих та відкритих аукціонів з оренди землі в системі ProZorro.Продажі є ще одним важливим досягненням для України. Сучасна система електронного аукціону забезпечує проведення торгів на конкурентних засадах та є ефективним інструментом у боротьбі з корупцією".

 

Мішель Терещенко пропонує наслідувати досвід Франції
у підході до відкриття ринку землі

21 листопада 2018 року

         Міський голова Глухова, кандидат на пост Президента України Мішель Терещенко в ексклюзивному інтерв’ю для AgroPolit.com розповів про свою програму змін, яка передбачає не тільки низку податкових реформ і програму з протидії корупції, але й імплементацію нових підходів до використання сільськогосподарських земель.

          Я багато років був громадянином Євросоюзу і бачив на власні очі приклад, як треба робити. Нам варто наслідувати досвід Франції. У Франції можна приватизовувати й купувати землю. Але якщо я захочу купити землю, то маю отримати дозвіл від земельного агентства (SAFER), яке опікується тим, щоби власники землі мали відповідний аграрний досвід (підкріплений документально). Адже кожен майбутній власник землі повинен продемонструвати бізнес-план, довести свою аграрну кваліфікацію. Якщо ви не знаєте, що робитимете на землі, яку бажаєте придбати, SAFER віддасть перевагу людям, які знають, що вони вміють і можуть зробити на землі, – розповів Терещенко.

           

 Земельна реформа не є найбільшою проблемою українців

21 листопада 2018 року

         78% власників паїв в Україні здають свою землю в оренду. Про це з посиланням на дослідження, що здійснюються компанією GfK на замовлення програми "Підтримка прозорого управління земельними ресурсами в Україні", повідомив Денис Нізалов, керівник програми, консультант Світового Банку з земельних питань, пише «Європейська правда».

         Згідно із дослідженнями, які вже тривалий час здійснюються GfK на замовлення проекту, понад половина з власників паїв  52,1%,  згодні, що мораторій позбавляє їх частини доходів, оскільки вони отримують меншу орендну плату за свої паї.

         50,8% вважають, що через мораторій аграрні холдинги мають можливість отримувати під свій контроль все більше землі, а кількість фермерів зменшується.

         Також, згідно з дослідженням, земельна реформа не є найбільшою проблемою українців. Лише 11,4% громадян вважають, що вона вплине на їхній добробут. Для порівняння: медичну реформу вважають ключовою для якості життя 67,3% людей, пенсійну  51,1%.

         Це означає, що більшість противників земельної реформи розмірковують щодо неї винятково гіпотетично, не вважаючи, що впровадження чи відсутність реформи вплине на якість їхнього життя. Хоча є сфери, реформування яких українці вважають ще менш важливими: приватизація (11,3%) та судова реформа (10,7%).

         Разом з тим, 20% громадян вважають, що скасування мораторію матиме великий вплив на економічний розвиток України (приватизація  15,5%, децентралізація 20,7%, реформа освіти  27,9%, боротьба з корупцією  59,2%).

 

У Києві викрили схему перепродажу землі на понад 10 млн гривень

21 листопада 2018 року

       Поліція викрила схему перепродажу землі в Києві та Київській області на понад 10 млн гривень. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на прес-службу Національної поліції .

       Повідомляється, що зловмисники підробляли документи на нерухомість і перепродували земельні ділянки, представляючись їх власниками. В результаті підозрювані заволоділи майном потерпілих на суму понад 10 млн гривень. Слідчі задокументували 50 епізодів діяльності членів угруповання у Києві та Київській області.

       Також повідомляється, що розслідування завершено, справу передано до суду, а в рамках провадження оголошено підозру дев'яти мешканцям Києва та області. Підозрювані діяли протягом трьох років. Спочатку виявляли власників земельних ділянок, які довго не відвідували їх, з допомогою співробітника Держгеокадастра проникали в архів і робили підроблені паспорти власника. Після цього шахраї продавали землю, підписуючи нотаріально завірені угоди з покупцем. Від шахрайських дій постраждали 14 осіб.

 

Суддя ЄСПЛ: «Уявіть, що 7 мільйонів українців підуть до Страсбурга
через земельний мораторій»

20 листопада 2018 року

       Чому Європейський суд з прав людини вимагає від України переглянути земельний мораторій? Чи виплатять компенсацію тим українцям, які поскаржилися в Страсбург на невиконання рішень інших судів? На ці та інші запитання дала відповідь в інтерв’ю «Європейській правді» Ганна Юдківська, яка навесні наступного року завершує 9-річний термін роботи суддею Європейського суду з прав людини від України.

       Радимо почитати інтерв’ю у розділі сайту «Свіжі публікації ЗМІ». 

 

На Харківщині жінка фіктивно стала фермером, щоб приватизувати землю

16 листопада 2018 року

       Прокуратура Харківської області направила до Печенізького районного суду 12 позовів про повернення державі з незаконного користування 60 га сільгоспземель. Про це відомство повідомляє у себе на сайті .

       Йдеться про жінку, яка оформила фіктивне фермерське господарство (ФГ) для того, щоб отримати ділянки в Печенізькому районі загальною вартістю понад 6 млн гривень.

       Керівник місцевої прокуратури Олександр Фільчаков повідомив, що жінка незаконно приватизувала землю. Про це стало відомо в ході одного з кримінальних проваджень. Громадянка України отримала землі у "власність" в 2014 році.

       "Насправді жінка не мала жодного наміру займатися фермерством, а хотіла тільки безкоштовно, поза процедурою земельних торгів, приватизувати землю. Для цього вона формально створила фермерське господарство, членами якого зробила своїх родичів. Тільки через місяць після створення ФГ 60 га земель розділили між 12 його членами. А ще через півроку вони безоплатно приватизували ці ділянки по так званій процедурі "паї фермерського господарства", – йдеться в повідомленні прокуратури.

       У прокуратурі додали, що відразу після приватизації земель голова господарства почав його ліквідацію. При цьому ФГ не проіснувало й одного сільськогосподарського сезону і ні разу не використовувало надану землю за призначенням.

       "Члени господарства також отримали ділянки з низкою порушень. Землі перебували в оренді фізичної особи, а не ФГ, як того вимагає законодавство для їх приватизації; до заяв про приватизацію не долучені обґрунтування розміру ділянок та документи, що посвідчують досвід роботи нових власників у сільському господарстві або наявність аграрної освіти; передача земель у приватну власність відбулася до припинення їх оренди головою ФГ; розмір ділянок перевищував середній розмір земельного паю на відповідній території; проекти землеустрою не пройшли обов’язкової державної експертизи", - йдеться в повідомленні.

 

2/3 українців проти продажу землі — соцопитування

14 листопада 2018 року

      Понад дві третини українців виступають проти продажу земель сільськогосподарського призначення, 13% населення – підтримують становлення ринку землі.

     Про це свідчать результати спільного опитування КМІС, Центру ім. Разумкова і Соціологічної групи "Рейтинг", повідомляє delo.ua.

       Згідно з опитуванням, якби сьогодні проводився референдум з продажу/купівлі земель сільськогосподарського призначення, то українці проголосували б так: 72% - проти, 13% – за, 5% – не голосували б, ще 10% – не змогли відповісти.

       Думки людей щодо того, потрібно проводити земельну реформу чи ні, відрізняються в залежності від віку респондентів, їх місця проживання і рівня життя.

       Найбільше тих, хто проти введення земельного ринку, серед мешканців сіл. Так, 75% населення в селах проти продажу земель, 11% – за, 4% – не голосуватимуть, 9% – не змогли відповісти.

       У містах проти продажу землі – 70%, за – 14%, не голосуватимуть – 6%, складно відповісти – 10%.

       Зазначається, що трохи вищий рівень підтримки проведення земельної реформи серед забезпечених і більш молодих опитаних. Зокрема, проти продажу таких земель – 57% забезпеченого населення, за – 26%, не голосуватимуть 6%, ще 11% – не змогли відповісти.

       Що стосується українців середнього рівня забезпечення, то в цій категорії населення: 67% – проти, 17% – за. Серед малозабезпеченого населення: проти – 74%, за – 10%.

       Найбільше тих, хто проти, серед бідного населення України: проти продажу земель – 77%, за – 9%.

       Розходяться думки респондентів щодо продажу земель сільгосппризначення в залежності від їх віку. Так, найбільше тих, хто проти продажу земель, серед українців старше 60 років (79% – проти, 9% – за), найменше – серед населення у віці 18-29 років (59% – проти, 18% – за) .

       Опитування проводилося з 19 жовтня по 2 листопада 2018 року. Вибірка – 10 тисяч респондентів у всіх областях України (без урахування населення АР Крим і окупованих територій Донецької і Луганської областей). Статистична похибка вибірки – не більше 1,0%.

 

Конституційний Суд України на відкритій частині засідання завершив слухання справи про надання висновку щодо аграрного устрою України

 8 листопада 2018 року

       Велика палата Конституційного Суду України на пленарному засіданні у формі письмового провадження розпочала розгляд справи за конституційним зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до статті 41 Конституції України щодо реалізації прав українських громадян на землю, збереження власності на сільськогосподарські землі в руках громадян України та сталого розвитку села на основі фермерських господарств (реєстр. № 6236) вимогам статей 157 і 158 Конституції України. Про це інформує відділ комунікацій Конституційного Суду України та правового моніторингу.

       У ході пленарного засідання заслухано суддю-доповідача у справі Сергія Саса щодо змісту конституційного звернення та підстав відкриття конституційного провадження у справі.

       Законопроектом пропонується статтю 41 Конституції України доповнити новою частиною такого змісту: «Основою аграрного устрою України є фермерське господарство». Окрім цього, у частині другій цього законопроекту «Прикінцеві положення» зазначається: «Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування».

       У пояснювальній записці до законопроекту йдеться про те, що метою законопроекту є створення належних соціально-економічних та суспільно-політичних умов для майбутнього запровадження ефективного та справедливого ринку сільськогосподарської землі та збереження власності на землю в руках широких кіл громадян України, передусім тих, які проживають у сільській місцевості, для забезпечення добробуту сільського населення, сталого розвитку сільських територій, розбудови ефективного агропромислового комплексу, громадянського миру та соціальної злагоди, а також захисту національних інтересів та безпеки держави.

       Згідно зі статтею 159 Конституції України законопроект про внесення змін до Конституції України розглядається Верховною Радою України за наявності висновку Конституційного Суду України щодо відповідності законопроекту вимогам статей 157 і 158 Конституції України.

       Конституційний Суд України завершив слухання справи на відкритій частині пленарного засідання і перейшов до закритої частини пленарного засідання для надання висновку в справі.

 

Уряд ухвалив рішення про виділення землі
для першої вітрової електростанції у Чорнобильській зоні

8 листопада 2018 року,
Міністерство екології та природних ресурсів України

        Уряд ухвалив рішення виділити земельні ділянки на території зони відчуження під будівництво об’єктів вітрової енергетики. Про це повідомив Міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак за результатами вчорашнього засідання Кабінету Міністрів.

        Рішення стосується дозволу на розроблення проекту землеустрою на кількох ділянках в Іванківському районі Київської області загальною площею 7 га для розміщення, будівництва, експлуатації будівель і споруд об’єктів вітрової енергетики.

        «Уряд підтримав пропозицію Мінприроди розвивати надалі зону відчуження як територію змін та інновацій. Сьогодні було «зелене світло» від Уряду щодо розвитку вітроенергетики в Чорнобильській зоні. Це не лише хороша новина для потенційних інвесторів, а й продовження взятого нами курсу на збільшення частки альтернативної енергетики у загальному енергобалансі країни. Для Мінприроди важливо, що об’єкти відновлювальної енергетики не потребують постійної присутності людей і є абсолютно безпечними для довкілля», – сказав Остап Семерак.

        Він нагадав, що торік Уряд ухвалив ряд важливих рішень, які спростили процедуру для ведення господарської діяльності на цій території.

        «Зона відчуження має високий рівень інвестиційної привабливості. Це підтверджують інвестори з різних країн світу. Вони готові вкладати сюди кошти», – пояснив Остап Семерак.

        Нагадаємо, що за два роки надійшло понад 60 заявок від інвесторів на відведення земельної ділянки у зоні відчуження з метою реалізації проектів відновлювальної енергетики. Це як вітчизняні компанії, так і компанії з Данії, США, Китаю, Німеччини, Франції, Японії та Білорусі.

 

Мораторій на землю може коштувати Україні від 2 до 75 тисяч євро на людину

6 листопада 2018 року, Економічна правда

       Якщо проблема мораторію не буде вирішена вчасно, то Європейський Суд з прав людини перейде до призначення грошової компенсації — від 2 до 75 тисяч євро для одного позивача залежно від оцінки кожного конкретного позову.

      Про це на круглому столі "Конституційне право власності на землю" заявила представник Міністерства юстиції, начальник Управління координації виконання рішень Європейського суду з прав людини та інформування Комітету міністрів Ради Європи Аліcа Пєтухова.

      За її словами, рішення ЄСПЛ по справі "Зеленчук та Цицюра проти України" не дає Україні вибору, виконувати рішення ЄСПЛ чи ні.

       "Україна має виконати це рішення, причому зробити це "належним чином", — заявила Пєтухова.

       "З 1995 року, коли Україна вступила до Ради Європи, вона взяла на себе зобов’язання виконувати рішення Європейського Суду. Рішення ЄСПЛ для України — це не рекомендація, це вказівка. І часу (для виконання рішення — ЕП) не так багато, бо наступними рішеннями ЄСПЛ, а такі будуть, буде призначати позивачам справедливу сатисфакцію. А це ляже додатковим навантаженням на бюджет", — вважає представниця Мінюсту.

       За її словами, рішення суду у цій справі має системний характер. Тобто проблема мораторію повинна бути вирішена не лише відносно окремих заявників, а в цілому.

       Якщо вона не буде врегульована вчасно, наголошує Пєтухова, ЄСПЛ в інших справах перейде до призначення грошової компенсації від 2 тисяч до 75 тисяч євро, що залежить від оцінки з боку ЄСПЛ кожного конкретного позову.

       Не виконавши рішення ЄСПЛ, Україна може дуже скоро отримати наступне пілотне рішення. Це означає, що дане рішення ЄСПЛ стосуватиметься усіх потенційних позовів з України.

       Як відомо, у травні 2018 року у вердикті у справі "Зеленчук і Цицюра проти України" Європейський Суд з прав людини ухвалив, що держава, оголошуючи мораторій, не забезпечила справедливого балансу між інтересами суспільства і майновими правами громадян.

        Обом заявникам — фермерам Софії Зеленчук і Віктору Цицюрі — повинно бути виплачено компенсацію 3 тис. євро кожному.

 

Україна може втратити на користь Польщі майже 5 тисяч гектарів земель

2 листопада 2018 року

      Це може статися через ерозію берега річки Західний Буг, який розмивається без укріплення. Про це йдеться у звіті Держаудитслужби за результатами державного фінансового аудиту виконання бюджетних програм Державним агентством водних ресурсів за період 2015-2017 років та січня-березня 2018 року.

      "Через відсутність фінансування на здійснення руслорегулюючих та берегоукріплювальних заходів на прикордонних ділянках річки Західний Буг спостерігаються процеси берегової ерозії, що може призвести до відчуження 5 тис. га земель, так як кордон між Україною та Республікою Польща проходить посередині плеса річки", — йдеться у звіті.

      Розрахунковий розмір можливих збитків становить понад 862 млн грн.

      Україна також може втратити території на користь інших держав. Зокрема, на транскордонних ділянках річок Тиса, Дністер, Сож, Прут, Сучава та інших на території Вінницької, Закарпатської, Чернівецької та Чернігівської областей. Загальна вартість необхідних робіт сягає близько 2 млрд гривень.

      Аудитори підкреслюють, що Міністерство фінансів та Міністерство екології знають про проблему, але протягом 2015-17 років гроші на берегові роботи не виділялися з бюджету.

 

Конституційний суд відмовився оцінювати мораторій на продаж землі

2 листопада 2018 року

      Конституційний суд відмовився оцінювати конституційність мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення.

      Відповідне рішення було ухвалено на засіданні великої палати КСУ 1 листопада, інформує відділ комунікацій Конституційного Суду України та правового моніторингу.

      Зазначається, що на засіданні розглядалося питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційним поданням 69 народних депутатів щодо відповідності Конституції України положень пунктів 14, 15 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України.

      Суд виніс ухвалу про відмову у відкритті конституційного провадження у справі.

 

На Волині стався  конфлікт  між атовцями і обласним начальником Держгеокадастру

1 листопада 2018 року

      Як повідомляють засоби масової інформації Волині, 30 жовтня під час прийому в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Волинській області  Олеся Іващенка у Горохові до нього прийшли кілька десятків місцевих атовців, а також активісти із Луцька. Атовці із Горохова та району мали чимало петензій до очільника Держгеокадастру: йому пригадали аналогічну зустріч у серпні, коли Іващенко вже обіцяв "розбіратися" із ситуацією навколо земель у районі, зокрема,  чому місцевим бійцям відмовляють у праві на землю, але її отримують особи з інших областей.

      Головний земельник області почав пояснювати, що є проблеми з документами і деякі питання не погоджують сільські ради. У відповідь на це присутні активісти і атовці почали вигукувати до Олеся Іващенка: «Пиши заяву на звільнення! Ми місяць тому вже приходили».

      Після цього почалася шарпанина і в ході сутички Іващенку на голові розбили яйце. Атовці пообіцяли розійтися, коли головний земельник напише заяву на звільнення.

      За словами активістів,  після гучного скандалу очільник  Головного управління Держгеокадастру  Олесь Іващенко написав заяву на звільнення – він має піти з посади із 9 листопада.

 

Агрохолдинг «Миронівський хлібопродукт» оцифрував увесь свій земельний банк

1 листопада 2018 року,  AgroTimes

      Агрохолдинг «Миронівський хлібопродукт» (МХП) реалізував проект з оцифрування всього свого земельного банку.

      Наразі цей проект є одним з найбільших у Європі, розповів керівник відділу впровадження інновацій холдингу Андрій Кіяненко. За його словами, це було одним з етапів упровадження точного землеробства.

      Загалом оцифруванням земельного банку МХП почав займатися років 10 тому, але це було звичайне картографування, тобто оцифрування лише контурів полів.

      «Але ж у нас є паї і є орендована земля. Ми поставили собі за мету оцифрувати абсолютно все та занести туди повністю всю інформацію, яка тільки є», – розповів Андрій Кіяненко.

      Він зауважив, що зараз працівнику компанії достатньо лише натиснути одну клавішу для того, щоб вивести на екран будь-яку інформацію про ту чи іншу земельну ділянку.

 

Фермери отримають дотації на землю

31 жовтня 2018 року

         Фермерські господарства уже в цьому році зможуть отримувати допомогу на гектар землі…

         Про це заявив заступник міністра аграрної політики України Віктор Шеремета, передає Agronews.

         За його словами, Кабінет Міністрів України вніс відповідні зміни до урядової постанови №106 від 7.02.2018 року «Про затвердження порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання фінансової підтримки розвитку фермерських господарств». Документ має бути опублікований  цього тижня.

         Заступник міністра повідомив, що після вступу в дію змін, вони будуть діяти на постійній основі починаючи з цього року.

         «Ми внесли дві зміни до порядку використання коштів держпітримки на фермерів. Одна зміна — це пряма підтримка на гектар, так само як у Європі — 100 євро, у нас 3 тисячі гривень на площу до 20 га. Тобто фермери можуть отримати до 60 тисяч гривень на площу. Але фермери, які створилися з 1 січня 2016 року, тобто новостворені господарства», — повідомив заступник міністра.

 

Земельні ділянки – за народження третьої дитини

31 жовтня 2018 року

         Таким чином, вважають італійські урядовці, вдасться підвищити народжуваність країни і стабілізувати чисельність населення і Європи загалом, повідомляє The Lokal. Така ідея закладена у нову бюджетну пропозицію.

         Батьки, у яких з’явиться третя дитина в період між 2019 і 2021 роками, отримають ділянки сільгоспугідь.

         До речі, в Італії найнижча народжуваність у Європі. Минулого року було зареєстровано близько 464 тисяч новонароджених, що є рекордним мінімумом. 

 

Колишній суддя вважає, що Конституційний Суд наразі не може зняти мораторій

30 жовтня 2018 року, Agravery

       Колишній суддя Конституційного суду України (КСУ) Віктор Шишкін, який у 2008-2009 році розглядав подання президента Віктора Ющенка щодо мораторію на продаж землі, вважає, що наразі його скасовувати так само не можна.

       Про це повідомляє AgroPolit.com.

       Нагадаємо, у 2008 році Ющенко звертався до КСУ з поданням на відповідність Конституції положення пункту 12 розділу III «Прикінцеві положення» Закону України «Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Сьогодні нардеп Олексій Мушак із групою депутатів однодумців звернулися до КСУ із поданнями на земельну тему. Засідання суду має відбутися у листопаді цього року.

       Шишкін переконаний, що Конституційний Суд не може зняти мораторій, бо це політичне рішення. Аналізувати політичне рішення він не може. Тому і знімати мораторій — не функція КСУ.

       «Суд може дати трактування, що таке земля як національне багатство, або як об’єкт власності всього українського народу. Саме це я й намагався зробити 2009 року, але справу закрили в провадженні, коли побачили, що для окремих персон висновок був неприйнятним — не можна знімати мораторій», — зазначив Шишкін.

       Колишній суддя КСУ зазначив, що у 2006 році, Ющенко не зробив певних кроків як гарант конституційних прав всіх українців, щоб вирішити питання земельної реформи комплексно.

       «Мораторій на с/г землю сьогодні має захисну форму для української землі. Мораторій служить страховкою від «розбазарювання» земель на користь якоїсь окремої групи, бо сьогодні в Україні відсутнє комплексне законодавство й підхід до питань землі», — говорить Шишкін.

       Інтерв’ю з Віктором Шишкіним читайте у розділі «Свіжі публікації ЗМІ» на нашому сайті. 

 

Прем’єр-міністр запевняє, що  не піде на здачу національних інтересів ніколи,
чого б це не стосувалося, а особливо земельної реформи

29 жовтня 2018 року

      Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман заявляє, що ніколи не піде на здачу національних інтересів, чого б це не стосувалося, а особливо земельної реформи. Про це він сказав в інтерв’ю агенції «Укрінформ», повідомляє Департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів України.

       «Ми 36% всіх світових чорноземів маємо, і це свого роду золотовалютний запас країни, – сказав Володимир Гройсман. – Чи може бути у нас вільний обіг землі? Так. Але запитання: хто має бути її власником? У мене одна відповідь – українець, який працює на цій землі. Вважаю, це нормально. Заборона на продаж землі іноземцям діє і в деяких європейських країнах».

       Глава Уряду зазначив, що виступає і проти продажу земель великим компаніям і холдингам – це так само не відповідає інтересам держави. «Тому має бути обмеження щодо обсягу володіння землею. А віддати землю п’ятьом-десятьом компаніям – це абсурд. Я на це ніколи в житті не піду і говорю про це відкрито зі всіма, з міжнародними партнерами, – додав Глава Уряду. – Тим часом українського фермера я буду завжди підтримувати».

       На думку Прем’єр-міністра, для купівлі-продажу землі має бути створений доступний фінансовий ресурс. «Щоб фермер прийшов і під невеликі відсотки взяв кошти, придбав землю, обробляв, виготовляв якісну українську продукцію. Інакше бути не може. І ми це робимо. Приміром, протягом 9 місяців цього року Уряд виділив 312 млн гривень українським фермерам на придбання сільгосптехніки», – зазначив Володимир Гройсман.

 

В Україні відбувся перший електронний земельний аукціон

19 жовтня 2018 року

       18 жовтня відбулися перші в Україні електронні земельні торги на платформі OpenMarket державного підприємства “СЕТАМ” Міністерства юстиції України, з яким Держгеокадастр уклав відповідний договір про співпрацю.

       До продажу були запропоновані права оренди на 10 ділянок сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 210 гектарів, по дві в Кіровоградській, Львівській, Одеській, Сумській та Чернігівській областях, повідомляє прес-служба Держгеокадастру.

       Торги відбулися по 9 лотах. У середньому стартовий розмір річної орендної плати по виставлених на електронні торги земельних ділянках становив 8,3% від НГО. Кількість учасників варіювалась від 2 до 6.

       За результатами аукціону було досягнуто середньої річної орендної плати у розмірі 34,3%, що в понад 4 рази більше від стартового.

       Найдорожче під час торгів продано права оренди на земельну ділянку на території Команської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області площею 13 га, де стартова ціна піднялася до 70,73% від НГО і становить 157,79 тис. гривень.

       Найбільше під час торгів виріс розмір річної плати за користування земельною ділянкою на території Василівської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області площею 18,26 га і становив 101,32% від НГО (122,17 тис. грн). Також щодо цього лота було зафіксовано найбільшу кількість зроблених у ході аукціону кроків – 2333 кроки.

 

З початку процесу передачі сільгоспземель за межами населених пунктів ОТГ
не проведено жодного аукціону щодо продажу права оренди

19 жовтня 2018 року

       На своїй сторінці у Facebook перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк написав, що в уряді вирішили проаналізувати, що відбувається із сільгоспземлями за межами населених пунктів, переданими у власність об’єднаних територіальних громад, зокрема тими, які отримали у першу хвилю.

       «За цей час ОТГ не проведено жодного аукціону щодо продажу права оренди. При цьому частка вільних до передачі земель складає в середньому 20% від переданих площ і, виходячи із результатів аукціонів Держгеокадастру в відповідних районах, недостачі бажаючих взяти земельні ділянки в користування там немає», — заявив перший заступник міністра.

       Та додав, що більшість ОТГ не приймали жодних рішень по розпорядженню переданими їм землями. А одна об’єднана громада взагалі передала 14 ділянок загальною площею 26 га у безоплатну власність.

       «Я не роблю ніяких узагальнюючих висновків (тим більше, що для них ще об’єктивно зарано), але ми продовжуємо моніторинг використання земель ОТГ та готові до втручання в разі зловживань та ухвалення на місцях рішень, які суперечать економічним та соціальним інтересам громад. На останок хочу вкотре зауважити, що рішення Уряду щодо передачі держземель в комунальну власність не лише наділяє ОТГ додатковим потужним ресурсом, але і накладає на них підвищену відповідальність щодо його раціонального використання», — наголосив Максим Мартинюк.

 

Першого заступника Голови Держгеокадастру Людмилу Шемелинець
обрано членом Керівного комітету EuroGeographics

17 жовтня 2018 року

       У період з 7 до 10 жовтня 2018 року в м. Празі (Чеська Республіка) відбулася Генеральна Асамблея Асоціації національних картографо-геодезичних та кадастрових служб європейських країн (EuroGeographics), в якій взяли участь представники 48 країн Європи.

       У рамках Генеральної Асамблеї 10 жовтня 2018 року відбулося голосування за обрання членів до Керівного комітету EuroGeographics терміном на два роки. Держгеокадастр, як повноправний член EuroGeographics, запропонував до складу Керівного комітету кандидатуру першого заступника Голови Людмили Шемелинець, – повідомляє прес-служба відомства.

       Під час голосування учасники Асоціації одноголосно підтримали представників України, Кіпру, Данії та Нідерландів. Вперше представник України ввійшов до складу Керівного комітету EuroGeographics.

       «Я вважаю, що є необхідним представляти інтереси країн Східної Європи. Це допоможе сформувати комплексну загальноєвропейську стратегію розвитку картографічної, кадастрової та геопросторової інформації, враховуючи інтереси та проблеми всіх країн-членів EuroGeographics. А також сприятиме подоланню цифрового розриву між державами-членами ЄС та країнами, які не є членами ЄС», – зазначила перший заступник Голови Держгеокадастру Людмила Шемелинець.

  • Довідково

       Асоціація національних картографо-геодезичних та кадастрових служб європейських країн (EuroGeographics) була заснована у 2002 році з метою налагодження міжнародного співробітництва з геодезії, картографії і кадастру та запровадження єдиних європейських стандартів. Станом на 2018 рік членами Асоціації є 63 організації з 48 країн Європи.

       Україна є членом EuroGeographics з 2006 року, національне представництво здійснює Держгеокадастр, який також залучає до роботи і державні підприємства, що належать до сфери його управління.

       Головна мета діяльності організації – забезпечення експертної платформи для обміну досвідом у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельного кадастру, геопросторової інформації та земельних відносин.

 

Світовий банк змінює свій прогноз:
за 1 га українських сільгоспземель платитимуть не 3-3,5 тисячі доларів,
а, можливо, 1-1,5 тисячі доларів

12 жовтня 2018 року

         Скасування мораторій на продаж сільськогосподарської землі в Україні може відбутися ще до виборів або ж відразу після їх проведення. Таке сподівання висловила директор Світового банку у справах України, Білорусі та Молдови Сату Кахконен в інтерв’ю «Економічній правді».

         – Ми все-таки сподіваємося, що відкриття ринку землі відбудеться ще до виборів або відразу після них. З усіх кроків, які могли б змінити в Україні ситуацію на краще, цей крок є найбільш вагомим, – сказала Кахконен.

         Представник Світового банку додала – модель запуску земельного ринку, які рік тому запропонував уряд, є прийнятним для Світового банку і організація підтримує її. Коли ж саме відбудеться запуск ринку землі, залежить від уряду і парламенту, заявила Кахконен.

         – Сподіваюся, реформа відбудеться швидко. Нинішній статус-кво шкодить народу. Мораторій вигідний невеличкій частині людей, які багатіють завдяки мільйонам власників землі. Двом групам. Перша – це люди, які орендують землю за мізерну плату. Друга – ті, хто використовують мораторій для власної наживи, – вважає Кахконен.

         Кахконен переконує, що скасування мораторію стимулюватиме подальше економічне зростання України. Ціна на землю залежатиме від низки факторів. Передусім від того, які обмеження діятимуть на купівлю, чи зможе земля використовуватися як застава. Це критичний момент з точки зору повноцінного функціонування ринку.

         У Світовому банку прогнозують, що на першому етапі після відкриття ринку землі в Україні ціна на угіддя буде нижчою за раніше пронозавані 3-3,5 тисячі доларів за гектар.

         – Можливо, 1-1,5 тисячі доларів за гектар. З часом, коли ринок стане більш зрілим, ціна підвищиться до 3-3,5 тисяч доларів, – заявила Кахконен.

         Кахконен додала, що для того, щоб такі ціни колись сформувалися, мусить з'явитися прозора система ринку, доступний, відкритий для всіх реєстр земельних ділянок з їхньою вартістю. Завдяки цьому власники землі зможуть подивитися, яка ціна вважається чесною і чи не збирається хтось їх надурити.

         Довідково: земельний мораторій діє в Україні до кінця 2018 року.

 

Для повноцінної роботи ринку землі потрібно прийняти закон
про його фінансово-кредитну підтримку

10 жовтня 2018 року

       На думку першого заступника міністра аграрної політики та продовольства України Максима Мартинюка, для запуску ринку землі потрібен не лише закон про обіг ріллі.

       «Спілкування з фермерами наштовхнуло на думку, що для повноцінної роботи ринку землі потрібно забезпечити їх довгим та дешевим кредитним ресурсом. Для цього потрібно прийняти закон із робочою назвою "Про фінансово-кредитну підтримку ринку землі"», — сказав Мартинюк в інтерв’ю Agravery.com.

       Він пояснив, що для цього має з’явитися державна установа, кредитна агенція, яка компенсуватиме кредитну ставку при купівлі землі.

       «Ідеальний результат, який би ми могли отримати від запуску ринку землі – створення середнього класу в сільській місцевості, який утворять фермери. Не стоїть питання, хто продаватиме землю, питання — хто купуватиме. Нам треба створити умови, щоб виростити покупця. Коли спілкуєшся з фермером, і пояснюєш йому, що ніякий агрохолдинг нікуди не прийде, в одних руках буде лише 200 гектарів або навіть ще менше, і окрім тебе нікому більше не продадуть — вони все розуміють, і наче не проти, але питають — а де ж я гроші візьму на ці 200 гектарів? Це питання справедливе, бо зараз на тіньовому ринку ціни коливаються до $3 тис./га», — сказав Максим Мартинюк.

 

Землю вартістю понад 3 мільйони гривень фермер отримав в оренду
поза земельними торгами

10 жовтня 2018 року

       Прокуратурою Полтавської області пред’явлено позовну заяву з вимогою повернути державі 93 га землі сільгосппризначення, яку громадянин отримав за спрощеною процедурою без проведення земельних торгів.

       Установлено, що мешканець Лохвицького району звернувся до Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області з клопотанням щодо надання йому в оренду 93 га землі сільськогосподарського призначення, вартість якої становить майже 3 млн гривень. Це клопотання ГУ Держгеокадастру задовільнило.

       Втім, з’ясовано, що чоловік вже має в оренді земельні ділянки і створив фермерське господарство, а тому відповідно до законодавства додаткові земельні ділянки може отримати лише через проведення земельних торгів.

       Окрім цього, у подальшому цей громадянин передав землі у суборенду, – повідомили у прокуратурі Полтавщини.

       Враховуючи порушення вимог Земельного Кодексу України та Закону України «Про оренду землі», органи прокуратури Полтавської області звернулися до суду з позовними вимогами визнати незаконними та скасувати накази ГУ Держгеокадастру в Полтавській області, визнати недійсним договір оренди землі, припинити договір суборенди та повернути 93 га землі у державну власність.

 

Відкриття ринку сільгоспземель потребує створення іпотечного банку

10 жовтня 2018 року

       За попередніми розрахунками, якщо сьогодні відкрити ринок сільгоспземлі, то майже 10% її буде виставлено на продаж. Для того, щоб купити її, потрібно близько 6 мільярдів доларів, – повідомив на прес-конференції, присвяченій презентації «Моніторингу земельних відносин в Україні, 2016−2017: відкриті дані про земельні ресурси», Президент ВГО "Українська аграрна конфедерація", народний депутат України Леонід Козаченко.

       «Де взяти такі кошти фермерам, щоб купити цю землю? Для цього потрібний доступ до середніх та довгострокових ресурсів. Їх не може дати ні підрозділ Світового банку IFC (його можливості обмежені 250-600 $млн), ні будь-яка інша міжнародна фінансова інституція. Ми дуже просили, щоб в Україні був створений іпотечний банк, в якому держава повинна мати контрольний пакет акцій, а частину акцій може мати IFC. Тому що участь IFC в цьому проекті, в першу чергу, унеможливить корупцію. Далі, залучити до участі професійних менеджерів в цей банк, створити міжнародну фінструктуру. І ось тоді можна використати 4 млн га земель у якості застави для отримання фінансування. І це питання потрібно вирішити обов’язково, бо без відповідей на ці питання, Верховна Рада не буде приймати рішення. Для України не є проблемою залучити кошти. Ваші $250-400 млн, які ви готові надавати через українські банки під 30% на 5 років – забудьте про це», – заявив Леонід Козаченко, звертаючись до представників Світового банку.

       Також потрібно передбачити запобіжники, які унеможливлять придбання іноземцями цих земель.

       «Хоча нам хотілось би зробити ринок землі ліберальним, все одно — потрібно унеможливити придбання землі іноземцями хоча б на 10 років. Але нам не вдається це зробити, бодай на рівні публічних акціонерних компаній, зареєстрованих в офшорних зонах», — наголосив Леонід Козаченко.

 

Стартову ціну продажу столичної землі «Родовід банку» знизили втричі

8 жовтня 2018 року

         Фонд гарантування вкладів фізичних осіб шостий раз виставив на аукціон земельну ділянку АТ «Родовід Банк», що ліквідовується. Площа 113, 5 гектари по вул. Озерна в Оболонському районі Києва тепер продається за 1,11 мільярди гривень – на 70 відсотків дешевше від початкової ціни – 3,7 мільярди гривень.

         За оголошенням на сайті "ProZorro.Продажі", заявки на участь в торгах приймаються до 10 жовтня, аукціон відбудеться 11 жовтня.

         Цільове призначення земельної ділянки – будівництво, експлуатація і обслуговування житлових будинків, а також соціально-культурних об’єктів.

  • ДОВІДКОВО

Перший аукціон з продажу «родовідівської» земельної ділянки, що проводився 2 серпня, закінчився безрезультатно. Після цього ще 4 рази намагалися продати ділянку – щоразу за меншою ціною, однак покупців забракло.

 

72% ОТГ вже отримали сільгоспземлі від Уряду

2 жовтня 2018 року

       Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру підбила проміжні підсумки розпочатого Кабінетом Міністрів України у лютому процесу передачі державних сільгоспземель у комунальну власність об’єднаних територіальних громад.

       Станом на 1 жовтня 2018 року 479 об’єднаних територіальних громад отримали у комунальну власність землі сільськогосподарського призначення поза межами населених пунктів загальною площею понад 938,7 тис. гектарів.

       Натепер повністю виконано план-графік передачі державних земель сільськогосподарського призначення у комунальну власність ОТГ у Закарпатській, Івано-Франківській, Кіровоградській та Черкаській областях.

       Як відзначив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк, органи земельних ресурсів взяли на себе організацію робіт із оформлення земельних ділянок, а затрати на проведення інвентаризації компенсував Уряд. «Це якісна передача, в результаті якої ОТГ отримують належним чином оформлені земельні ділянки із кадастровими номерами, чіткими межами, готові для прийняття на баланс, – відзначив він. – Зі свого боку, ми очікуємо ефективного розпорядження цим ресурсом органами місцевого самоврядування, і будемо моніторити реальне використання земель ОТГ, зокрема, відслідковувати динаміку орендних ставок».

       Всього до кінця 2018 року заплановано передачу сільгоспземель ще 183 об’єднаним територіальним громадам.

 

В Україні 8 млн га землі придатні для енергетичних рослин

2 жовтня 2018 року

       В Україні приблизно 8 млн га низькопродуктивних земель, що не застосовуються для вирощування традиційних сільськогосподарських культур, а, отже, вони цілком придатні для багаторічних біоенергетичних рослин. Про це заявив президент Національної академії аграрних наук України Ярослав Гадзало в інтерв’ю Novosti.in.ua, – повідомляє УААНУ.

       «Водночас, за нашими розрахунками, закладка плантацій енергетичних багаторічних рослин на площі 2 млн га дала б можливість повністю замістити природний газ для теплогенерації», – додав президент НААН.

       У 2016 році в Україні виробництво первинної енергії становило 63,6 млн т н.е., імпорт енергоносіїв становив 19,15 млн т н.е. Частина біопалива в структурі кінцевого споживання енергії 3,3%, або 3,3 тис.т н.е. «Таким чином, для заміщення імпортних енергоносіїв в Україні виробництво біопалива треба збільшити приблизно вшестеро. Для повного заміщення імпортних енергоносіїв біопаливом площа під біоенергетичними культурами повинна становити приблизно 3 млн га, а це приблизно 37% від наявної незадіяної площі малопродуктивних земель», – зазначив Ярослав Гадзало.

       Нагадаємо, наразі площа під багаторічними біоенергетичними культурами становить приблизно 6,5 тис. га. На них вирощують вербу (5 тис.га), міскантус (1 тис.га), тополю (0,4 тис.га), а також у меншій кількості світчграс, павловнію тощо.

 

У Києві проведуть інвентаризацію земель

28 вересня 2018 року

       Столиця планує у 2019 році провести інвентаризацію земель. Про це повідомив директор департаменту земельних ресурсів КМДА Петро Оленич.

       – Ми актуалізуємо дані про розподіл земель за користувачами і зареєструємо право комунальної власності за територіальною громадою Києва на всі земельні ділянки, які їй належать. Це означає де-факто завершення земельної реформи у нашому місті…

       Чиновник сподівається, що це дасть значний поштовх для приходу великих інвестиційних компаній у столицю і активізує середній та малий бізнес.

 

Компанія Олександра Гереги отримає до кінця року 4 млрд грн на агропродукції

25 вересня 2018 року, AgroPolit.com

       Компанія нардепа Олександра Гереги за підсумками 2018 року отримає виручку від реалізованої агропродукції близько 4 млрд грн. Пре це повідомив в інтерв’ю «Ліга.Бізнес» голова «Епіцентр-Агро» Василь Мороз.

       Як уже писав AgroPolit.com, протягом двох останніх років Олександр і Галина Гереги купили агроактивів на 150 мільйонів доларів, збільшивши свої земельні володіння з 450 гектарів до 110 тисяч гектарів у п'яти областях. За даними Антимонопольного комітету, за підсумками 2017 року група компанй Гереги – на другому місці за кількістю поданих до комітету аграрних заявок про концентрацію. Раніше була інформація, що народний депутат Олександр Герега скупив низку агроактивів («ОболоньАгро», «Агрохолдинг 2012», «Вінницька аграрно-промислова група» і планує довести цей земельний банк за кілька років до 300 тис. га).

       За словами Мороза, група компаній «Епіцентр К» за три роки розвитку агронапрямку вклала у нього більше 1,1 млрд грн (без витрат на поповнення земельного банку). «Аграрний напрямок матиме в цьому році близько 4 млрд грн виручки від реалізації цієї продукції», – говорить він. Так, «Епіцентр-Агро» планує придбати або побудувати припортовий елеватор в Одеській області, нарощувати земельні площі у Вінницькій, Хмельницькій, Тернопільській та Київській областях.

 

Для киян відкриють земельний кадастр

25 вересня 2018 року

       Електронну систему міського земельного кадастру Києва, доступ до якого роками був обмежений, незабаром відкриють для киян. Про це заявив в інтерв’ю «OpenKyiv» директор Департаменту земельних ресурсів Київської міської держадміністрації Петро Оленич, – повідомляє Главком.

      «У міському земельному кадастрі є достатньо відомостей, щоб забезпечити ефективну роботу електронних систем. Однак протягом останніх 23 років доступ до цих даних був штучно обмежений. Ми відкриваємо цю інформацію для киян», – сказав він.

       Оленич зазначив, що у столиці вже функціонує містобудівний кадастр та інформаційно-аналітична система «Майно», яка забезпечує відкритість даних для усіх охочих.

      «Зараз ми працюємо над тим, щоб створити простий та ефективний механізм постачання даних до цих систем», – запевнив він.

 

Права на оренду землі продаватимуть через систему Prozorro

24 вересня 2018 року

       Сьогодні у Міністерстві економічного розвитку та торгівлі України анонсували запуск електронних аукціонів з продажу прав оренди на сільськогосподарську землю через систему «Prozorro.Продажі». Про це повідомив заступник міністра економічного розвитку та торгівлі України Максим Нефьодов у Facebook.

       За його словами, постанову про початок пілотного проекту з продажу було ухвалено 2 місяці тому.

       «За ці два місяці ми розробили нову електронну процедуру (MVP), яка відповідає всім вимогам закону. Підготували необхідні регуляторні документи. А також заручилися підтримкою міжнародних партнерів», — повідомив Нефьодов.

 

Рада направила до Конституційного Суду "земельний" законопроект

24 вересня 2018 року

      Верховна Рада включила до порядку денного сесії президентський законопроект про зміни до Конституції щодо розвитку фермерства та реалізації прав українців на землю, а також направила його до Конституційного Суду України.

       За ухвалення постанови №6236/П "Про включення до порядку денного сесії Верховної Ради України восьмого скликання законопроекту про внесення змін до статті 41 Конституції України щодо реалізації прав українських громадян на землю, збереження власності на сільськогосподарські землі в руках громадян України та сталого розвитку села на основі фермерських господарств і про його направлення до Конституційного Суду України" в цілому проголосували 267 народних депутатів за мінімально необхідних 226, повідомляє кореспондент Укрінформу.

       Метою законопроекту є створення належних соціально-економічних та суспільно-політичних умов для майбутнього запровадження ефективного та справедливого ринку сільськогосподарської землі та збереження власності на землю в руках широких кіл громадян України, передусім тих, які проживають у сільській місцевості, для забезпечення добробуту сільського населення, сталого розвитку сільських територій, розбудови ефективного агропромислового комплексу, громадянського миру та соціальної злагоди, а також захисту національних інтересів та безпеки держави.

       Законопроектом пропонується доповнити статтю 41 Конституції України новою частиною наступного змісту, що основою аграрного устрою України є фермерське господарство.

       "Зміни до Конституції, які презентує наша команда, стосуються власності на землю... Проголосувавши відповідні зміни, ми пропонуємо визначити, що господарем на українській землі є український фермер, і всю державну політику проводити в інтересах фермерів, малих сімейних господарств, щодо розвитку кооперацій", – зазначив ініціатор законопроекту, лідер фракції Радикальної партії Олег Ляшко.

       Як повідомлялося, законопроект №6236 було зареєстровано в парламенті 24 березня 2017 року.

       Конституційний Суд у своєму висновку матиме визначити, чи не суперечать запропоновані зміни чинним статтям 157 і 158 Основного закону. Так, стаття 157 передбачає, що Конституція не може бути змінена, якщо зміни передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина, або якщо вони спрямовані на ліквідацію незалежності чи на порушення територіальної цілісності України. З іншого боку, статтею 158 визначено, що законопроект про внесення змін до Конституції України, який розглядався Верховною Радою, і закон не був прийнятий, може бути поданий до ВР не раніше ніж через рік з дня прийняття рішення щодо цього законопроекту. Водночас парламент протягом строку своїх повноважень не може двiчi змiнювати однi й тi самi положення Конституцiї.

       У подальшому, відповідно до статті 159 Конституції, законопроект про внесення змін до Конституції України може розглядається Радою за наявності відповідного висновку Конституційного Суду України щодо відповідності законопроекту вимогам статей 157 і 158 Основного закону.

 

На Волині засудили посадовицю ДП "Центр державного земельного кадастру"

24 вересня 2018 року

      Прокурори галузевого відділу прокуратури Волинської області підтримали публічне обвинувачення у кримінальному провадженні щодо начальника відділу Волинської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», обвинуваченої у вчиненні в складі організованої злочинної групи розтрати та заволодіння коштами державного підприємства в особливо великих розмірах, а також службового підроблення, яке спричинило тяжкі наслідки (кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України), – повідомляє пес-служба прокуратури області.

       Як уже повідомлялося, дев'ятеро членів організованої злочинної групи – керівник та працівники регіональної філії ДП "Центр ДЗК" – упродовж 2011- 2013 років заволоділи та вчинили розтрату коштів підприємства на суму майже 1 млн. 200 тис. грн.

       Роль обвинуваченої полягала в тому, що вона підшуковувала підставних осіб для фіктивного працевлаштування й укладання від їхнього імені фіктивних цивільно-правових угод, завіряла за вказівкою керівника філії підробленим підписом такі угоди та долучені до них акти прийому виконаних робіт і розрахунки. Її діями державі було завдано збитків на суму 263 тис. грн.

       З квітня 2015 року жінка перебувала в розшуку та наприкінці грудня 2017 року її було затримано в Аргентині. Попри відсутність договірних відносин між Україною та Аргентинською Республікою у сфері екстрадиції, аргентинські компетентні органи ухвалили рішення про її видачу за запитом української сторони на засадах доброї волі і взаємності, що стало безпрецедентним випадком у сфері міжнародного співробітництва.

       Зваживши на те, що обвинувачена відшкодувала усі завдані її незаконним діями збитки, суд визнав її винною у вчинених злочинах та призначив покарання у виді штрафу в сумі 425 тис. грн., позбавивши права 3 роки обіймати посади, пов’язані з виконанням адміністративно-управлінських та господарсько-фінансових функцій в органах влади та місцевого самоврядування.

       Штраф жінка уже сплатила.

       Провадження щодо інших членів організованої злочинної групи перебувають на розгляді у суді.

 

Громадськість вимагає від Уряду та депутатів плану дій
щодо захисту, збереження та відродження української землі

18 вересня 2018 року

       Всеукраїнський комітет захисту рідної землі та правління Союзу українського селянства, до яких входить 21 громадська організація, фермери, керівники сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, науковці, сільгосптоваровиробники, провели спільне засідання. На ньому учасники зібрання, заслухавши інформацію співголови Комітету Івана Томич та академіка Валерія Жука про кризову ситуацію у сфері земельних відносин та шляхи її врегулювання й обговоривши її, вирішили:

       1. Уряду, Верховній Раді України розробити план дій щодо захисту, збереження та відродження української землі на основі досліджень НААН України та науково розробленої моделі „Селозберігаюча парадигма ринку землі”, затвердженою 27 з’їздом АФЗУ.

       2. Верховній Раді України, Уряду забезпечити виконання коаліційної угоди ( в частині земельних відносин) та рекомендацій парламентських слухань від 21.12.2016 року на тему: „Регулювання обігу земель сільськогосподарського призначення: пошук української моделі”.

       3. Виконати рішення Комітету захисту рідної землі від 17.08.2017 року до 01.11.2018 року, а саме:

  • прийняти закон щодо викупу державою земель у пенсіонерів – власників паїв, бажаючих їх продати та на основі цих земель, створити фермерський земельний фонд;
  • провести інвентаризацію земель сільськогосподарського призначення із відповідною реєстрацією в земельному кадастрі;
  • прийняти закон про передачу фермерських земель постійного користування у власність фермерським господарствам (№ 8236);
  • прийняти нову редакцію закону про оренду землі;
  • продовжити мораторій на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення до 01.01.2022 р.;

      У випадку ігнорування до 1 листопада 2018 року даного рішення Комітет захисту рідної землі оголошує безстрокову Всеукраїнську акцію протесту на захист рідної землі.

 

OpenMarket (ДП “СЕТАМ”) став майданчиком для продажу прав
оренди державної землі

17 вересня 2018 року, Держгеокадастр

       Державне підприємство «СЕТАМ» Міністерства юстиції України та Державна служба з питань геодезії, картографії та кадастру в рамках пілотного проекту впровадження електронних земельних торгів уклали Договір про забезпечення функціонування системи електронних земельних торгів.

       Перші лоти уже в системі OpenMarket за адресою land.setam.net.ua.

       До продажу будуть запропоновані права оренди на 10 ділянок загальною площею 210 гектарів, по дві в Кіровоградській, Одеській, Сумській, Львівській та Чернігівській областях. Згідно із процедурою, визначеною Земельним кодексом України, торги можуть відбутися не раніше ніж через 30 днів після експозиції лотів.

       Важливим етапом запровадження електронних земельних торгів стало доопрацювання Державного земельного кадастру та розробка окремого модулю аукціонів, що стало можливим за підтримки програми EGAP, яка виконується Фондом Східна Європа.

       «СЕТАМ вже має суттєвий досвід з продажу землі. Сукупна вартість земельних ділянок, проданих на OpenMarket, досягла 348,5 млн грн. Торги з продажу оренди землі відбуваються виключно з використанням сучасної технології Blockchain, яка унеможливлює будь-які маніпуляції та корупційні ризики», – наголосив Міністр юстиції України Павло Петренко.

       «За 9 місяців п.р. обсяг земельних торгів Держгеокадастру уже перевищив показник за весь минулий рік. Цей напрям є стратегічним в сфері земельних відносин і потребує постійного вдосконалення та доступності для суспільного контролю. Тому Держгеокадастр активно працює над залученням надійних операторів електронних земельних торгів, щоб забезпечити демонополізацію та максимальну прозорість цього процесу, – сказав перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк, додавши, що СЕТАМ, який має високий рівень експертизи та відсутність репутаційних ризиків зможе забезпечити якісний сервіс та надійність системи. – Від цього партнерства виграють усі учасники земельних відносин – насамперед, фермери».

       «Сукупне подорожчання земельних лотів від Державної виконавчої служби становить 26,6%. Система електронних аукціонів додатково принесла 44 млн грн у державний бюджет. Перевага продажу землі саме через онлайн-аукціон є очевидною: система запроваджує конкуренцію серед покупців, що в свою чергу дає значне підвищення ціни від оціночного рівня в процесі торгів», – зазначив генеральний директор ДП «СЕТАМ» OpenMarket Віктор Вишньов.

       Зауважимо, що земельні аукціони традиційного формату продовжують діяти до внесення змін до Земельного кодексу України. Проект дозволить відпрацювати процедуру переведення в електронний формат та упередити можливі ризики цієї трансформації.

       Нагадаємо: влітку минулого року Кабмін ухвалив постанову №688 від 21 червня 2017 року, реалізація якої сприяє викоріненню зловживань із землею на місцях та забезпечує прозорість і відкритість даної сфери. Тоді Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, представляючи це рішення, зазначив, що суть запропонованих змін полягає у встановленні умов розпорядження землею в частині передачі її в оренду – виключно через електронний аукціон.

       За розрахунками Уряду, зростання надходжень до місцевих бюджетів від передачі державної землі в оренду вже за півтора роки перевищить 1 млрд гривень.

       OpenMarket (ДП “СЕТАМ” Міністерства юстиції України) – це простий та ефективний засіб реалізації майна через мережу Інтернет. Система працює на всій території України з 2014 року.

       Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) – центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

       Територіальні органи Держгеокадастру в 2017 році на торгах реалізували 1837 прав оренди на земельні ділянки загальною площею 42,5 тис. гектарів. У результаті місцеві бюджети отримали 118,7 млн гривень. Середня орендна ставка, що формується на торгах, за останні 5 років збільшилася на понад 10 процентних пунктів та за підсумками 2017 року склала 14,73%.

       За 9 місяців поточного року сума надходжень від земельних торгів до місцевих бюджетів уже перевищила результат за весь минулий рік та склала 129 млн гривень. Середня орендна ставка за результатами аукціонів  зросла до 18,77% від НГО.

       Веб-сайт OpenMarket: om.gov.ua

       Сторінка OpenMarket у Facebook: https://www.facebook.com/setam.gov.

 

За яких умов варто відкривати ринок землі

12 вересня 2018 року

       Коли йдеться про відкриття чи невідкриття ринку землі, то до цього питання якраз не можна ставитися як до чорно-білого. Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів голова Комітету економістів України Андрій Новак, оцінюючи заяву прем’єра Володимира Гройсмана, який виступив за обмеження при відкритті ринку землі.

       «Відкривати ринок, безумовно, потрібно. Інше питання, як. Якщо ринок працюватиме так, як свого часу була проведена приватизація, то такий ринок не потрібен. Якщо ж ми хочемо цивілізований відкритий ринок, то дійсно потрібні певні законодавчі обмежувачі, які знімуть ті штрихи, що в нас є», – зазначив Новак.

       Експерт підкреслив, що українцям потрібен відкритий ринок, але для цього потрібно взяти до уваги обмежувальні заходи, принаймні є три основних.

       «По-перше, потрібно встановити, що землю сільськогосподарського призначення може купувати лише громадянин України. Тоді знімаються страхи на предмет того, що іноземці приїдуть і скуплять українську землю», – уточнив він.

       Крім того, за його словами, має діяти другий обмежувач – максимальна площа, яку може купити один громадянин України, щоб зняти побоювання на кшталт того, що один олігарх скупить усю землю.

       «Третій обмежувач – загальна площа земель сільськогосподарського призначення, яка взагалі може бути в обігу землі», – додав економіст.

       У США лише 20% земель сільськогосподарського призначення є в обігу ринку землі, наголосив він.

       «Тобто мають бути три головних обмежувачі, тоді знімаються всі страхи. Якщо на таких умовах, тоді, безумовно, відкритий ринок землі потрібен, тому що мораторій гальмує величезний інвестиційний потенціал, який може реалізуватися в разі запровадження цивілізованого ринку землі», – пояснив експерт.

       На його думку, мораторій можуть скасувати вже після виборів 2019 року.

       «Поки це ще не принципова вимога МВФ. Потрібно завершити чинну програму з кредиторами, а якщо буде нова, то переговори можна починати з нуля», – резюмував Андрій Новак.

 

Майже 200 тисяч гектарів сільгоспземель оброблятиме в Україні
саудівська компанія

12 вересня 2018 року

         Сьогодні, 12 вересня 2018 року офіційно повідомлять про купівлю саудівською компанією українського холдингу. Про це повідомляє ТСН.ua

         Мова йде про агрохолдинг «Мрія» (Mriya Agro Holdong Plc), пише Bloomberg. Покупець – британський підрозділ саудівської сільськогосподарської та тваринницької інвестиційної компанії
The Saudi Agricultural & Livestock Investment Co (Salic), єдиним акціонером якої є Державний інвестиційний фонд Саудівської Аравії.

         Salis вже працює і обробляє в Україні 45 тисяч гектарів землі. Завдяки поглинанню «Мрії»
її земельний ресурс зросте до 200 тисяч гектарів.

  • ДОВІДКОВО

         У серпні цього року «Мрія» завершила чотирирічний процес реструктуризації проблемного боргу 1,1 мільярди доларів. Компанія щороку обробляла не менше 165 тисяч гектарів землі у Тернопільській, Хмельницькій, Івано-Франківській, Чернівецькій, Львівській та Рівненській областях, потужності елеваторів і зерносховищ, що їй належать, становлять 380 тисяч тон. У власності «Мрії»  насіннєвий завод виробничою потужністю понад 600 тисяч тонн насіння на добу.

 

Парубій виступає за проведення роз'яснювальної кампанії
щодо лібералізації ринку землі

12 вересня 2018 року

       Голова Верховної Ради Андрій Парубій наголошує, що перед внесенням до парламенту ініціатив про лібералізацію ринку землі необхідне проведення загальнонаціональної роз'яснювальної кампанії.

       Про це він сказав на форумі "Повна мобілізація: спільний план дій", повідомляє кореспондент Укрінформу.

       «Тут замало говорити – внесіть закон і проголосуйте. Не може Верховна Рада кардинально відрізнятися від тих електоральних настроїв, які є на вулиці...В даному випадку, окрім просто технічного винесення закону і його голосування, має бути проведена загальнонаціональна кампанія з роз'яснення, що відсутність лібералізації – це щоденне обкрадання в першу чергу українського селянина», – зазначив Голова ВР.

       Парубій додав, що у відсутності лібералізації цього ринку і продовженні мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення зацікавлені багато «великих центрів».

       «Надто багато великих центрів діють проти лібералізації ринку землі. Найбільші землевласники за тіньовими схемами приватизували більшість землі і тепер фінансують те, щоб переконати суспільство, що в українця хочуть забрати останнє його добро і майно – чорнозем», – підкреслив спікер.

 

Гройсман категорично проти відкриття ринку землі усього для усіх

12 вересня 2018 року

       Прем’єр-міністр Володимир Гройсман вважає, що варто дозволити українцям продавати та купувати землю один в одного в зафіксованому розмірі, водночас земля не повинна потрапити у руки великих агрохолдингів.

       Про це він сказав під час форуму Реанімаційного пакету реформ «Повна мобілізація: спільний план дій», повідомляє кореспондент Укрінформу.

       “Я категорично проти відкриття ринку земель усього для усіх і на всі сторони. От я проти і це моя позиція, як громадянина України. Це для мене є принциповим питанням. Вважаю, що треба дати можливості українцям один у одного купувати землю в обмеженій кількості і для відповідного фахового використання”, – сказав Гройсман.

       На його переконання, найоптимальнішу модель земельних відносин можна підібрати. “Я вважаю, що земля – це дуже серйозний наш національний актив. І тут треба підходити дуже виважено. Я розумію, що ліберальний підхід і треба все відкрити, але, повірте, не все те золото, що блищить”, – додав Прем'єр-міністр.

       Гройсман запевнив, що уряд готовий до відкритої дискусії стосовно проведення земельної реформи.

 

У Київській області правоохоронці викрили розкрадання державних земель

11 вересня 2018 року, РБК-Украина

       Працівники слідчого управління поліції Київської області викрили злочинну схему з розкрадання тисячі гектарів державних земель. Про це повідомляє Відділ комунікації поліції Київської області.

       Повідомляється, що за процесуальним керівництвом прокуратури Київської області правоохоронці викрили розкрадання тисячі гектарів особливо цінних земель сільськогосподарського призначення в Обухівському районі.

       "З метою незаконної наживи та зосередження землі у володінні одного приватного підприємства, інженер-землевпорядник, зловживаючи своїми повноваженнями, підробила та погодила проект приватизації 5 тисяч гектарів земель", – повідомили в поліції.

       Зазначається, що внаслідок злочинних дій посадовця державі та фізичним особам завдані матеріальні збитки на суму понад 29 мільйонів гривень.

       "На даний час досудове слідство триває. Поліцейські нададуть правову оцінку діям службових осіб органів Держгеокадастру Київської області та органів місцевого самоврядування, в межах яких вибули землі", - відзначили у відомстві.

 

Розслідування щодо надання землі біля Світязя на контролі в Генпрокуратурі

11 вересня 2018 року, Волинська обласна рада

       У Генпрокуратурі України відреагували на звернення Волиньради щодо правомірності надання у власність громадянам земельних ділянок поблизу озера Світязь, законності дій посадових осіб Головного управління Держгеокадастру у Волинській області та з інших питань.

       "Генеральною прокуратурою України 23.08.2018 ініційовано апеляційний перегляд рішення господарського суду Волинської області, яким відмовлено у задоволенні позову Маневицької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, ТОВ «Терлан-Ком» про визнання незаконними наказів та витребування земельних ділянок.

       Крім того, законність при відчуженні та оформленні права власності громадян на земельні ділянки, які перебували у державній власності, про які згадується у зверненні, перевіряється у межах №42018030000000076, № 12016030210000235, розслідування з яких триває. Хід досудового розслідування перебуває на контролі Генеральної прокуратури України.

       Разом з тим Генеральною прокуратурою України до уповноважених органів - Міністерства екології та природних ресурсів України, Державного агентства лісових ресурсів України, Державного агентства водних ресурсів України та Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру надіслано листи з пропозицією повідомити про встановлені порушення вимог чинного законодавства при відведенні земельних ділянок, які перебували у державній власності.

       Після отримання інформації від уповноважених органів, за наявності підстав, буде вирішено питання про вжиття інших заходів щодо захисту інтересів держави", – повідомила облраду заступник Генерального прокурора.

 

Україна не використовує свого потенціалу земельних ресурсів

11 вересня 2018 року

       Про це заявив директор Національного наукового центру «Інститут землеробства НААН», академік НААН Віктор Камінський, повідомляє прес-служба НААН.

       – Із 60,3 млн га земель майже 72% (41,8 млн га) становлять сільськогосподарські угіддя, що налічують 33,19 млн га ріллі (55%), 7,63 млн га природних кормових угідь, сіножатей і пасовищ (12,6%). Однак ефективність використання земель сільськогосподарського призначення в Україні є значно нижчою, ніж у середньому по Європі. І це зважаючи на те, що розораність земель в Україні є найбільшою в світі та досягла 56% території держави і наближається до 80% сільськогосподарських угідь, – сказав він.

       Задля вирішення цієї проблеми, як зазначив Камінський, вчені ННЦ «Інститут землеробства НААН» та установ мережі Національної академії аграрних наук України проводять масштабні дослідження з вивчення особливостей ведення сучасного землеробства.

       – Значну увагу приділено підвищенню родючості ґрунтів, відтворенню та збереженню гумусного стану, а також формуванню корисних мікроорганізмів у ньому. Науковцями розроблено різноротаційні сівозміни, що можуть забезпечити до 30% приросту зернових одиниць із 1 га сівозмінної площі. Науково обґрунтовано сучасні системи обробітку ґрунту, що забезпечують накопичення та раціональне використання вологи впродовж вегетаційного періоду рослин. Крім того, вивчено та запропоновано до впровадження низку сучасних органо-мінеральних добрив, що вироблені з місцевих ресурсів і сировини. Проводяться дослідження щодо застосування осушування та зрошення земель та підвищення продуктивності культур на таких землях. Створюються високопродуктивні сорти рослин, адаптовані до нестабільних погодних умов, і розробляються технології їх вирощування, – розказав він.

 

Президент НААН Ярослав Гадзало попередив
про суттєве погіршення стану сільськогосподарських земель

5 вересня 2018 року

       Екологічний стан сільськогосподарських земель протягом останнього часу значно погіршився. Про це заявив Президент Національної академії аграрних наук України Ярослав Гадзало на засіданні Президії академії з питань стратегії розвитку новітніх ґрунтозахисних систем землеробства і землекористування в Україні.

      «Високий рівень розораності угідь, зокрема на схилах різної крутизни, значне розширення посівів просапних культур, повне припинення виконання комплексу робіт із захисту ґрунтів від ерозії призводить до суттєвого погіршення екологічного стану сільськогосподарських земель. Ці проблеми лише загострюються в умовах тенденції до змін клімату», – сказав він.

      За словам президента НААН, необхідно стимулювати виробників до раціонального використання земельних ресурсів із метою відновлення деградованих земель, зниження екологічного навантаження на довкілля, уникнення опустелювання територій.

       «З огляду на ситуацію, що склалася в землекористуванні держави, виникає нагальна потреба в розробленні нових еколого-економічних підходів до аграрного землекористування та всебічного обґрунтування тих пріоритетів, які визначили б принципово нові шляхи раціонального використання земельних ресурсів із метою підвищення ефективності використання потенціалу земель сільськогосподарського призначення, розвитку високоефективного конкурентоспроможного сільськогосподарського виробництва, мінімізації та досягнення нейтрального рівня деградаційних процесів», – сказав він.

       За словами президента НААН, сьогодні існує необхідність розроблення стратегії розвитку новітніх ґрунтозахисних систем землеробства і землекористування в Україні.

       «Національний науковий центр «Інститут землеробства НААН» у співпраці з науковими установами Національної академії аграрних наук України виконав комплекс досліджень із розвитку наукових основ формування та впровадження систем землеробства, що є підґрунтям для опрацювання стратегічних напрямів новітніх ґрунтозахисних систем землеробства та землекористування в Україні», – зазначив Ярослав Гадзало.

      «Опрацювання вищеозначених положень та рекомендацій сприятиме реалізації державної політики, спрямованої на збалансоване використання й охорону ґрунтів України, захист ґрунтів від виснаження, деградації та забруднення, сприятиме продовольчій, екологічній, енергетичній і соціальній безпеці нашої держави», – вважає Ярослав Гадзало.

 

Організатори земельних аукціонів 6 місяців із 7 працюють 
з мінусовим показником – за цей час до місцевих бюджетів
не надійшло понад 260 мільйонів 318 тисяч гривень

 5 вересня 2018 року

       Про це повідомляє редакція журналу «Землевпорядний вісник», яка підсумувала невдало проведені торги в розрізі областей і вирахувала суми недовиторгу по кожній із них. Найневдаліше працюють організатори торгів Львівської, Київської, Житомирської, Дніпропетровської областей та Києва. Тут місцеві бюджети відповідно недоотримали 108 млн 520 тис грн., 67 млн 14 тис, 26 млн 16 тис, 14 млн 771 тис та 13 млн 101тис гривень від оголошених, підготовлених і безуспішно проведених земельних аукціонів.

       З підготовленої таблиці, що пропонує редакція журналу, можна довідатися  скільки коштів не надійшло до бюджетів інших місцевих громад. (Більше про результати земельних аукціонів можна довідатися з рубрики нашого сайту – "Що, де і за скільки продано").

Назва областей

Сума недовиторгу (грн)

Вінницька

-152299,57

Волинська

-2703280,49

Дніпропетровська

-14771028,88

Донецька

-1082115,36

Житомирська

-26016554,89

Закарпатська

-4102581,58

Запорізька

-2480198,17

Івано-Франківська

-11319699,86

Київська

-67014179,53

Кіровоградська

-2325279,52

Луганська

-3279,20

Львівська

-108520492,86

Одеська

-110106,00

Рівненська

-158093,61

Сумська

-452113,38

Тернопільська

-59166,74

Харківська

-532975,37

Херсонська

-801885,00

Хмельницька

-1309556,96

Черкаська

-1766778,18

Чернівецька

-407071,57

Чернігівська

-1128709,33

м. Київ

-13101275,00

Загалом по Україні

-260318721,05

 

Земельні ресурси України спустошує надмірна ерозія ґрунтів: 
на кожну тонну отриманого зерна припадає майже 10 тонн змитого ґрунту

31 серпня 2018 року

       Про це заявив Президент Національної академії аграрних наук України Ярослав Гадзало на засіданні Президії академії з питань стратегії розвитку новітніх ґрунтозахисних систем землеробства і землекористування в Україні, повідомляє сайт НААН.

       — Повсюдно у сільськогосподарському виробництві відмічається висока ступінь розораності сільськогосподарських угідь, надмірна насиченість сівозмін просапними культурами, недотримання науково обґрунтованого чергування культур при виробництві продукції рослинництва, невиконання комплексу заходів щодо підвищення і збереження родючості ґрунтів, нехтування основних вимог ґрунтозахисного землеробства в аграрному землекористуванні держави, що спричиняють деградаційні процеси, які останнім часом досягли небувалого розміру, — зазначив учений.

       Особливо небезпечного характеру, за словами президента НААН, набула ерозія і глобальна дегуміфікація ґрунту.

       — За опублікованими даними Світового банку, в сільськогосподарському виробництві України з кожного долара доданої вартості в результаті ерозії втрачається біля третини, а на кожну тонну отриманого зерна припадає біля 10 тонн змитого ґрунту в результаті ерозії. Це означає, що охорона ґрунтів від ерозії є однією з найважливіших проблем, без вирішення якої досягнення сталого розвитку аграрної галузі неможливе, — додав Ярослав Гадзало.

 

На земельні ділянки заступника мера Луцька суд наклав арешт

30 серпня 2018 року

       Суд наклав арешт на чотири земельні ділянки заступника мера Луцька Олександра Рачкова, що підозрюється детективами НАБУ в пособництві в одержанні неправомірної вигоди суддею Шацького районного суду Волинської області Наталією Сушик. Таке рішення ухвалив суддя Солом'янського районного суду Києва.

       Під час досудового розслідування детективи встановили, що заступнику мера Луцька на праві приватної власності належать земельні ділянки площами 0,7533 га, 0,7896 га, 1,1455 га та 0,8076 га, розташовані у Ратнівському районі Волинській області. Оскільки судом Рачкову відповідно до Кримінального кодексу може бути призначено покарання у вигляді конфіскації майна, Нацбюро просило накласти на землю арешт. Суддя клопотання задовольнив і заарештував землю шляхом накладення заборони на її відчуження.

 

Сім тисяч гектарів територій Донбасу необхідно очистити
від вибухонебезпечних предметів

30 серпня 2018 року

       За час проведення операції об'єднаних сил – ООС неочищеними від вибухонебезпечних предметів залишаються 7 тисяч гектарів територій. Про це на брифінгу про стан виконання заходів протимінної діяльності в Україні повідомив начальник Управління екологічної безпеки та протимінної діяльності Міністерства оборони України полковник Максим Комісаров.

       Очищено від вибухонебезпечних предметів лише 29 гектарів. Робота з розмінування українських східних земель буде проходити не один рік, – заявив полковник.

 

Стартова модель ринку землі має бути вкрай консервативною,
з можливістю подальшої лібералізації, – Шеремета

29 серпня 2018 року

       Впровадження в Україні ринку землі має базуватись на низці запобіжників, подібних до тих, що діють в країнах Європейського Союзу. Про це заявив заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань розвитку фермерства Віктор Шеремета під час виступу на круглому столі на тему «Пріоритетні завдання Комітету Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин на період роботи дев'ятої сесії Верховної Ради України восьмого скликання», – повідомляє прес-служба Мінагрополітики.

       На його думку, за виконання цих умов та впровадження механізмів пільгового кредитування невеликих гравців для викупу земельних ділянок, навіть та частина сільгосптоваровиробників, які зараз з пересторогою відносяться до скасування мораторію, не будуть чинити супротиву запуску ринку.

       «Нам треба готуватись до ринку землі. Я розумію, що не всі мої колишні колеги-фермери підтримують ринок, але якщо відпрацювати механізм іпотеки і дати фінансовий ресурс, запровадити запобіжники, які існують в ЄС, та перенести їх в наші реалії, то я вважаю, що супротиву ринку землі не буде», – сказав Віктор Шеремета. Він додав, що на старті модель ринку землі має бути максимально виваженою, «щоб не наламати дров», а згодом можна буде її лібералізувати та поступово відпускати ринок.

       Нагадаємо, що концепція національної моделі обігу земель сільськогосподарського призначення була напрацьована робочою групою під керівництвом першого заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Максима Мартинюка в тісній співпраці з науковцями, учасниками ринку, фермерською спільнотою, експертним середовищем, представниками Стратегічної групи радників з підтримки реформ в Україні, Офісу реформ, народних депутатів України. Відповідна робоча група була утворена наказом Мінагрополітики від 30.05.2017 № 275.

       Серед базових положень концепції:        

  • Набувачами земель сільськогосподарського призначення є виключно громадяни України. Іноземні громадяни та особи без громадянства не мають права набувати землі сільськогосподарського призначення у власність.
  • Передбачено встановлення граничних розмірів земель сільськогосподарського призначення, які можуть перебувати у власності однієї особи та антиспекулятивних механізмів (стягнення державного мита) у випадку перепродажу земельної ділянки протягом перших трьох років.
  • Поточним користувачам гарантується збереження земельного банку у випадку зміни власника земельної ділянки.
  • Вводять цінові індикативи на земельні ділянки протягом перших двох років після скасування мораторію на рівні не нижче нормативної грошової оцінки. Ціни всіх угод купівлі/продажу, за якими реєструються права власності, підлягають державній реєстрації, що дозволить НБУ проводити регулювання ринку іпотеки.
  • Створюються преференційні умови для купівлі землі невеликими гравцями, в першу чергу – фермерськими господарствами, зокрема, через механізм часткового гарантування кредитів.

       Також, враховуючи рекордну заполітизованість питання ринку землі в Україні та існування в суспільстві багатьох міфів, що свідомо культивуються деякими політиками, урядова команда за підтримки міжнародних донорів та інституцій, громадських організацій проводить послідовну кампанію щодо зміни суспільної думки щодо ринку землі в Україні.

 

На Волині перед судом постане керівник філії ДП "Центр ДЗК",
яку обвинувачують в заволодінні та розтраті майже 1,2 мільйона гривень

29 серпня 2018 року,
Прес-служба прокуратури Волинської області

       Прокуратура Волинської області затвердила і скерувала до суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо начальника відділу Волинської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», яку обвинувачують у вчиненні в складі організованої злочинної групи розтрати та заволодіння коштами державного підприємства в особливо великих розмірах, а також службового підроблення, яке спричинило тяжкі наслідки (кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України).

       Дев'ятеро членів організованої злочинної групи – керівник та працівники регіональної філії ДП "Центр ДЗК" – упродовж 2011-2013 років заволоділи та вчинили розтрату коштів підприємства на суму майже 1 млн 200 тис. грн.

       Роль обвинуваченої полягала в тому, що вона підшуковувала підставних осіб для фіктивного працевлаштування й укладання від їхнього імені фіктивних цивільно-правових угод, завіряла за вказівкою керівника філії підробленим підписом такі угоди та долучені до них акти прийому виконаних робіт і розрахунки.

       Зауважимо, що з квітня 2015 року жінка перебувала в розшуку та наприкінці грудня 2017 року її було затримано в Аргентині. Попри відсутність договірних відносин між Україною та Аргентинською Республікою у сфері екстрадиції, аргентинські компетентні органи ухвалили рішення про її видачу за запитом української сторони на засадах доброї волі і взаємності, що стало безпрецедентним випадком у сфері міжнародного співробітництва.

       Невдовзі обвинувачена постане перед судом, який обере їй покарання.

       Провадження щодо інших членів організованої злочинної групи теж перебувають на розгляді у суді.

 

Законопроекту про обіг земель залишилося чекати недовго

29 серпня 2018 року

       Під час круглого столу, на якому обговорювалися пріоритетні завдання на період роботи дев'ятої сесії Верховної Ради України, йшлося і про земельну реформу. Заступник голови комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Олександр Бакуменко на своїй сторінці у Facebook повідомив, що «при аграрному Комітеті створена робоча група з напрацювання пропозицій щодо проведення земельної реформи. До складу цієї робочої групи увійшли народні депутати України – члени Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин, представники Мінагрополітики, Держгеокадастру, аграрних асоціацій, експерти Світового Банку та науковці. Опрацьовано вже значну кількість матеріалів і зовсім скоро ми матимемо проект Закону про обіг земель сільськогосподарського призначення».

 

Аграрний комітет визначився з пріоритетами до кінця 2018 року

27 серпня 2018 року

       3 вересня розпочинається дев'ята сесія Ради 8-го скликання. Тож як голова земельного підкомітету Аграрного комітету хотів би коротко окреслити пріоритети нашої роботи на цей період, - написав сьогодні у Фейсбуці народний депутат Олег Кулініч.

       1. Перше – це антирейдерський законопроект № 8121. Законопроект «Про внесення змін до Земельного кодексу України та деяких інших законодавчих актів щодо протидії рейдерству» був прийнятий у першому читанні в кінці минулої сесії. Літом ми працювали над підготовкою його до другого читання і, маю надію, що він скоро буде винесений на розгляд комітету, і потім, якомога швидше, - в сесійний зал. Бо рейдерство – це проблема №1.

       2. Також на друге читання в зал потрібно виносити законопроект № 7060 «Про внесення змін до Земельного кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання створення і розвитку сімейних фермерських господарств та припинення корупційних зловживань у сфері розпорядження землями державної та комунальної власності».

       3. Ще не розглядався на Комітеті законопроект №6255 «Про внесення змін до Земельного кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо оформлення прав на землю під об'єктами енергетики». Тож це потрібно зробити, адже законопроект вкрай важливий для нашої економіки.

       4. В пріоритетах також вирішення питання земель постійного користування. Земельний кодекс передбачає право постійного користування землею для різноманітних державних та комунальних підприємств. Але постійний користувач, згідно з тим же Земельним кодексом, не може передати будь-яку частину своїх земель у тимчасове користування іншій особі. В Україні безліч землекористувачів, які мають величезні масиви землі у постійному користуванні. Дуже часто постійні користувачі такої землі просто не в змозі використовувати всю землю, яка перебуває у них в користуванні. В результаті, і самі вони господарської діяльності на цій землі не ведуть, а передати її аграрним підприємствам та фермерам за будь-якими договорами не можуть — законодавство забороняє. Цю проблему треба вирішувати на законодавчому рівні.

       Схожу проблему ми маємо і при узгодженні окремих положень Земельного і Лісового кодексів, що також вимагає законодавчого вирішення. Земельний кодекс не надає постійному користувачу земельної ділянки права передавати її у користування третім особам. Проте положення Лісового кодексу фактично передбачають це право, але під виглядом надання у користування не земельної, а лісової ділянки. В результаті, такі договори не відображаються ні у Державному земельному кадастрі, ні у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Процедура надання лісової ділянки у користування не є прозорою, адже вимоги Земельного кодексу щодо обов’язковості проведення земельних торгів тут не застосовуються.

       5. Важливим є контроль за впровадженням закону по консолідації земель. Нещодавно Президент підписав наш закон про земельну консолідацію, і я вітаю з цим усіх колег по Аграрному комітету, більшість з яких були співавторами цього фундаментального закону. Тепер Кабмін повинен розробити підзаконні акти, які б дозволили цьому закону запрацювати. Закон покликаний нарешті навести лад у земельних масивах і вирішити величезну кількість земельних проблем, які не вирішувались не те що роками, а десятиліттями. Тому роль Аграрного комітету полягає як у контролі, так і в нормотворчій та організаційній роботі з впровадження цього закону на практиці.

       6. Ну і останнє, але головне – це землі за межами населених пунктів. Уже два з половиною роки пройшло від прийняття у першому читанні законопроекту 4355. Без руху лежать наш законопроект 7118-1 і урядовий 7118. Зрозуміло, що є багато сил в Україні, які протистоять процесу земельної децентралізації і не хочуть віддавати землю громадам. Але ми як Аграрний комітет маємо теж сказати своє слово і рухати ці ініціативи, без яких земельна реформа ніколи не буде завершеною.

 

Мін’юст випустив відеоролик про особливості спадкування
земельної ділянки за законом та заповітом

27 серпня 2018 року, Міністерство юстиції України

       Міністерство юстиції України разом з Онлайн-будинком юстиції за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» в межах проекту «Я МАЮ ПРАВО!» презентувало інформаційно-навчальний відеоролик із серії «Знай своє право на землю» на тему «Право власності на земельну ділянку у порядку спадкування за законом та заповітом».

       Фахівці Мін’юсту пояснюють особливості спадкування прав та майна особи, яка померла.

       Так, статтями 1217-1219 Цивільного кодексу України визначено, що спадкування - це перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування земельної ділянки здійснюється за законом або заповітом. Спадкоємцем за заповітом є особа, визначена у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини, здійснюється спадкування за законом.

       У відеоролику Міністр юстиції України Павло Петренко роз’яснює, хто має право на спадщину, коли видається свідоцтво про спадщину, які необхідні документи для оформлення спадщини.

       Зокрема важливо знати, що спадкоємці за законом поділяються на декілька черг і кожна з них успадковує майно лише у разі, якщо попередня черга його не успадкувала.

      Також, переглянувши відео, можна буде дізнатися, які права та обов’язки не можуть спадкуватися та які дії необхідно здійснити спадкоємцю для оформлення права власності на земельну ділянку.

       Нагадуємо, згідно зі статтею 1225 Цивільного кодексу України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю (державні акти на право власності на земельні ділянки видавалися до 2013 року) або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб, право користування чужою земельною ділянкою для забудови та право користування чужим майном.

 

За затвердження технічної документації земельних ділянок 
голова Полонської райдержадміністрації, що на Хмельниччині, 
вимагав 32 900 доларів США

22 серпня 2018 року

       – Посадовець вимагав від представника одного з фермерських господарств грошові кошти у розмірі 32 900 доларів США за винесення розпорядження про затвердження технічної документації земельних ділянок загальною площею 94 га для ведення сільського господарства терміном на 10 років, – повідомляє відділ зв’язків із громадськістю та ЗМІ Генеральної прокуратури України.

       21 серпня 2018 року під час одержання чергової частини неправомірної вигоди в сумі 15 700 доларів США вказану особу затримано, вилучено речові докази.

       На даний час проводяться першочергові слідчі дії, за результатами яких особі буде повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України. Готується клопотання до суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

 

62 % громадян України виступають проти вільної торгівлі землею

20 серпня 2018 року

       Згідно з даними соціологічного опитування, проведеного Центром “Соціальний моніторинг”, 62 % громадян України виступають проти вільної торгівлі землею.

       Ця цифра прозвучала на прес-конференції директора Центру Дмитра Дмитрука.

       Як свідчить дослідження, 9,2 % тих, що брали участь в опитуванні, — за вільну торгівлю лише маленькими ділянками землі, 5,2 % респондентів вважають, що продавати можна лише землі сільгосппризначення, 5,3 % — навпаки, що предметом торгівлі повинні бути тільки несільськогосподарські землі.

       Лише 6,8 % респондентів виступили за торгівлю нею без усяких обмежень.

 

Мін'юст: мораторій на землю – чинник правопорушень в агросфері

9 серпня 2018 року

       Мораторій на купівлю-продаж земель є чинником правопорушень в агросфері.

       Про це пише Олена Сукманова, заступниця Міністра юстиції з питань державної реєстрації, у своїй колонці для Економічної правди.

       Як зазначає Сукманова, "за законом пріоритетне право на викуп земельної ділянки має її орендар. Тому зараз і почалися такі собі орендні війни, коли багато хто за будь-яку ціну хоче мати в оренді землю, щоб у випадку зняття мораторію мати право її викупу".

       За словами заступниці міністра юстиції, кандидати в орендарі застосовують всі доступні методи: і підробляють договори оренди, і використовують психологічний тиск, і залякують власників земельних ділянок тим, що після зняття мораторію їх землю примусово викуплять за смішні гроші тощо.

       "Зараз важко спрогнозувати, коли і за яких умов буде скасовано цей мораторій. Це рішення за політиками. Але всі повинні чітко розуміти, що ця міра є тимчасовою. А тому головним завданням органів виконавчої влади був і є захист права власності людей на землю за будь-яких обставин", – каже вона.

 

На електронних торгах арештованим майном продано землі
на 350 мільйонів гривень

9 серпня 2018 року

       Сукупна вартість земельних ділянок, проданих на електронних торгах арештованим майном –
на OpenMarket (ДП “СЕТАМ”), досягла 348 431 446 гривень.

       “Сукупне подорожчання лотів від Державної виконавчої служби становить 26,6%. Тобто, система електронних аукціонів додатково принесла 44 млн грн. Це підкреслює перевагу продажу землі саме через аукціон: відкритість та змагальність породжують сильну конкуренцію серед покупців. Це дає напруженні торги та значне підвищення ціни від оціночного рівня” – розказав генеральний директор ДП “СЕТАМ” Віктор Вишньов.

       За повідомленням прес-служби Мінюсту, загальна кількість успішних торгів землею з 5 жовтня 2016 року – 717 лотів.

       “Як приклад, лот в Києво-Святошинському районі подорожчав у ході торгів у 4,21 раза, тобто на 321%”, – додав Віктор Вишньов.

       Загальна сума продажу з торгів арештованою землею з 5 жовтня 2016 року – 348 431 446 гривень.

       “Ми готові стати майданчиком для ринкового продажу ріллі. За умови, коли незрозуміла вартість землі, саме електронні аукціони зможуть сформувати адекватну ціну, особливо, якщо торги матимуть всебічне охоплення”, – підкреслив генеральний директор ДП “СЕТАМ” Віктор Вишньов.

ТОП-5 найдорожчих лотів, що надійшли від Державної виконавчої служби:

Стартова ціна

Ціна продажу

Загальна площа, га

Адреса

1 546 000.00

6 508 660.00

1,6307

Київська обл., Києво-Святошинський р-н, Крюківщинська с/р

22 571 199.00

24 000 000.00

5,7327

Київ, Оболонський р-н, вул. Прирічна

7 020 817.00

7 020 817.00

0,4141

Київ, вулиця Радужна

3 060 807.00

3 060 807.00

0,0987

Київ, Солом'янський район, вул. Дружня

2 782 000.00

2 921 100.00

0,0326

Київ, вул. Саксаганського, 37

Довідково

ДП «СЕТАМ» розпочало роботу в серпні 2015 року. Як система електронних торгів арештованим майном СЕТАМ працювала в експериментальному режимі з 1 травня 2014 року в Києві, Київській, Львівській та Вінницькій областях. Пізніше цей експеримент розширили на Чернігівську, Запорізьку, Одеську, Івано-Франківську та Харківську області, а нині вона працює на всій території України.

Головна місія ДП «СЕТАМ» – сприяння реалізації державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів або посадових осіб.

 

Подільська земля дарує щедрий ужинок ранніх зернових

7 серпня 2018 року

       Землі Хмельниччини радують хліборобів щедрим урожаєм ранніх зернових. Тут уже намолочено понад 1 млн тонн зерна нового врожаю при середній врожайності 5,5 т/га. Це натепер є найкращим показником по Україні. Сайт Хмельницької ОДА зазначає, що найпродуктивнішими є земельні ділянки Чемеровецького району – на тамтешніх чорноземах нині намолочують по 7 тонн зерна з кожного гектара.

       Із кожного гектара земельних угідь озимої пшениці цьогоріч збирають по 5,7 тонни дорідного збіжжя – це на 2 центнери більше ніж торік. Всього в області очікують зібрати понад 3 млн тонн зерна при середній урожайності 6,0 т/га.

       Від земельного клину кукурудзи, що посіяна на загальній площі 206 тис. га, а це на 20 тис. га більше ніж минулого року, очікують урожайність в межах 8,0-8,5 тонн зерна з гектара.

       Подільські орендатори земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у 2018 році будуть з прибутком.

 

За минулий тиждень надано у власність учасникам АТО 800 земельних ділянок загальною площею понад 1 207 гектарів

6 серпня 2018 року

      За минулий тиждень головними управліннями Держгеокадастру в областях прийнято 1 013 наказів про виділення земельних ділянок учасникам АТО та родинам загиблих воїнів. Найбільше наказів про передачу земельних ділянок із земель сільськогосподарського призначення державної власності прийнято головними управліннями Держгеокадастру у Вінницькій – 174, Сумській – 151, Чернігівській – 143, Черкаській – 85 областях.

      За цей же період головними управліннями Держгеокадастру в областях надано у власність учасникам АТО 800 земельних ділянок загальною площею понад 1 207 гектарів. Найбільше ділянок із земель сільськогосподарського призначення державної власності надано у Вінницькій – 172, Сумській – 92, Житомирській – 88, Хмельницькій – 65 областях, - повідомляє Держгеокадастр.

 

За минулий тиждень перелік земельних ділянок, які можуть бути реалізовані на аукціонах, поповнився ще 23-ма ділянками загальною площею понад 251 гектар

6 серпня 2018 року

      Натепер перелік включає 8280 земельні ділянки загальною площею 153 728 гектарів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства та інших сільськогосподарських потреб.

      Полтавська область додала до переліку 12 ділянок (147,98 га), Одеська — 5 ділянок (79,42 га), Чернівецька – 4 (8,00 га), Дніпропетровська  та Рівненська  — по 1 (відповідно 10,30 та 6,00 га).

      Конкретнішу інформацію про місце розташування ділянок, їх площу, цільове призначення  та кадастровий номер (за наявності) у розрізі районів усіх областей можна довідатися на цьому ж сайті у розділі  «Ділянки, що готуються до продажу».

 

Держгеокадастр взяв участь у роботі Комітету експертів ООН
з глобального управління геопросторовою інформацією (UN-GGIM)

6 серпня 2018 року

      Делегація Держгеокадастру взяла участь у 8-му засіданні Комітету експертів ООН з глобального управління геопросторовою інформацію (UN-GGIM), що проходить у штаб-квартирі ООН у м. Нью-Йорку (США).

      У рамках заходу учасники обговорили актуальні питання, зокрема стосовно адміністративного регулювання та управління земельними ресурсами, геодезичної діяльності, законодавчих та політичних рамкових умов для запровадження інфраструктур геопросторових даних, морської геопросторової інформації.

      Також під час засідання комітету експертів було затверджено документ «Інтегровані рамки щодо геопросторової інформації» («Integrated Geospatial Framework»), який було спільно розроблено експертами UN-GGIM та Світового банку. Цей документ містить чіткі рекомендації щодо створення інфраструктур геопросторових даних на національному рівні.

      «Хочу подякувати UN-GGIM за прийняття документа щодо інтегрованих геопросторових рамок. Цей документ є надзвичайно важливим для країн, що розвиваються, та для тих, які розпочали формування національної геопросторової політики, та буде слугувати практичним посібником у процесі створення інфраструктур геопросторових даних на національному рівні. Повністю підтримуємо принципи, що визначені у зазначеному документі», – зазначила Людмила Шемелинець, перший заступник Голови Держгеокадастру.

      На сьогодні питання управління геопросторовою інформацією на національному, регіональному та глобальному рівнях набувають все більшого значення: ефективне використання геопросторових даних дозволить задовольнити потреби суспільства в актуальній та офіційній інформації, ефективно приймати управлінські рішення, уникнути дублювання робіт, а також збільшити інвестиційну привабливість.

ДОВІДКОВО

      Комітет експертів ООН з глобального управління геопросторовою інформацією (UN-GGIM) – це консультаційно-дорадчий орган ООН, який об’єднує національних експертів з різних країн світу та забезпечує платформу для обговорення актуальних питань геопросторової інформації.

      У рамках UN-GGIM було утворено 5 регіональних відділень, зокрема Європейське відділення Комітету експертів ООН з глобального управління геопросторової інформації (UN-GGIM:Europe). Держгеокадастр бере активну участь у діяльності робочих груп UN-GGIM:Europe та використовує рекомендації UN-GGIM для створення Національної інфраструктури геопросторових даних в Україні.

 

Фонд гарантування продає земельну ділянку в Києві за 3,3 мільярда гривень

6 серпня 2018 року, Укрінформ

      У системі ProZorro.Продажі 13 серпня 2018 року відбудеться аукціон з продажу активів АТ «Родовід Банк» — понад 113,5 га землі в Оболонському районі м. Києва за стартовою ціною 3,3 мільярда гривень.

      Про це повідомляє прес-служба Фонд гарантування вкладів

      «13 серпня у системі ProZorro.Продажі відбудеться аукціон з реалізації одного із найліквідніших активів АТ «РОДОВІД БАНК» — понад 113,5 га землі в Оболонському районі м. Києва. Початкова ціна лоту - 3,3 млрд грн. Вперше на торги ця ділянка виставлялася 2 серпня», — йдеться в повідомленні Фонду.

      У Фонді зазначають, що цільове призначення земельної ділянки - будівництво, експлуатація та обслуговування житлових будинків і об'єктів соціально-культурного призначення. Розташовуються виставлені на продаж 113,5298 га землі на вул. Озерній у м. Києві.

 

Олег Бахматюк розказав, якою бачить земельну реформу

2 серпня 2018 року

      Ринок землі — не самоціль. Країні потрібна ефективно працююча економічна модель для різних кластерів агробізнесу, і відповідно — різна політика держави для підтримки виробників агропродукції в цих кластерах. Про це заявив в інтерв'ю РБК Україна Олег Бахматюк, засновник найбільшої в Україні та Європі агрокомпанії UkrLandFarming, яка управляє найбільшим в країні банком земель.

      «Я б розділив ринок землі на три приблизно однакових кластери. Перший — це невеликі ділянки до 5 га землі. Держава вже почала давати певні дотації цим людям на утримання однієї корови, але треба продумати й інші механізми, перш за все пов'язані з кооперацією. Другий кластер — середній землевласник, який повинен наситити внутрішній ринок своєю продукцією. І левова частка дотацій держави повинна йти саме сюди. Крім того — саме ця частина господарств страждає від рейдерства. Щось вже зроблено, але це ненормально, коли фермери об'єднуються в воєнізовані загони проти рейдерів. І третій кластер - це великий виробник, який повинен працювати перш за все на експорт», — заявив Олег Бахматюк.

      На його думку, великому виробнику потрібні не дотації від держави, а допомога з інфраструктурою (дороги, під'їзні шляхи до портів і т.д.) і державний лобізм вітчизняного агробізнесу на зовнішніх ринках: «Американський посол в жодній країні світу не соромиться казати, що «Я – це Coca-Cola», а японський посол ніде не соромиться казати, що «Я – це Toyota чи Mazda». І тільки український посол боїться навіть заїкнутися про те, що він підтримує якусь українську компанію».

 

Друга спроба скасувати земельний мораторій через Конституційний суд

2 серпня 2018 року

      Група з 55 народних депутатів  вдруге підготувала подання до Конституційного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) пунктів 14, 15 Розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України.

      Про це у мережі Facebook написав народний депутат фракції Партії «Блок Петра Порошенка» Олексій Мушак.

      У  лютому 2018 року Конституційний Суд  не знайшов порушень Конституції в земельному мораторії. Але Олексій Мушак впевний, що цього разу їх очікує успіх у справі. За його словами,  на це є дві причини.

      «Причина №1 — травневе рішення Європейського суду у правах людини (ЄСПЛ), що мораторій порушує права людини. Причина №2 — злам в суспільній думці та значне збільшення прихильників земельної реформи», — наголосив він та додав, що до зовнішніх факторів також додалася глибинна переробка аргументації щодо порушень Конституції.

      «По-перше, ми сконцентрувалися конкретно на порушеннях 41 статті, де йдеться про право власності. Захист положень цієї статті базова річ для розвитку економіки. Тому у нас боротьба не лише за земельні права зокрема, а й за економічні свободи загалом», — вказує Мушак.

      За його словами, значну частину подання взято з рішення ЄСПЛ Зеленчук та Цицюра проти України.

      «Це рішення, яким мораторій визнано порушенням прав людини. Згідно законів України практика ЄСПЛ є джерелом права для національних суддів та обов’язкова до виконання. Це дає новий та сильний аргумент для скасування мораторію», — наголошує нардеп.

      Мушак також зауважив, що в поданні враховано причини попередньої відмови в розгляді справи.

      «Ми пропонуємо розглянути не останнє рішення ВРУ щодо продовження мораторію. А відтворили 18-річну історію. Доводячи, що відсутність ринку землі не найкращий інструмент захисту інтересів селян та держави», — написав він.

 

Лісову ділянку вартістю майже півтора мільйона повернуто державі  з незаконного володіння громадянина

2 серпня 2018 року

      До державної власності  повернуто лісову ділянку на території Броварського району з незаконного володіння громадянина вартістю майже 1,5 млн гривень.

      За повідомленням прес-служби прокуратури у Київській області, установлено, що в грудні 2012 року рішенням Рожнівської сільської ради  відведено у приватну власність громадянину для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд земельну ділянку вартістю майже 1,5 млн грн за рахунок земель лісового фонду на території Броварського району.

      Втім, відведення вказаної земельної ділянки відбулося з порушенням вимог земельного та лісового законодавства без зміни її цільового призначення, оскільки остання відноситься до земель державної власності лісогосподарського призначення, використовується державним підприємством «Вищедубечанське лісове господарство» для ведення лісового господарства та підприємство як землекористувач згоду на припинення права користування нею не надавало.

      Реагуючи на порушення, Броварською місцевою прокуратурою до суду пред’явлено позов про визнання недійсним рішення Рожнівської сільської ради, скасування рішення  про реєстрацію та витребування земельної ділянки лісогосподарського призначення з чужого незаконного володіння на користь держави в особі ДП «Вищедубечанське лісове господарство».

      З огляду на викладене, суд погодився з доводами позову прокуратури, що передача спірної земельної ділянки відбулася з порушенням вимог чинного законодавства.

      Позов місцевої прокуратури задоволено в повному обсязі.

 

Понад півтора мільйона гривень надійшло до Державного бюджету за результатами роботи вінницьких інспекторів з контролю за використанням та  охороною земель

30 липня 2018 року

      З початку 2018 року державними інспекторами Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області здійснено 578 перевірок дотримання вимог земельного законодавства, під час яких виявлено 376 порушень. На усунення виявлених недоліків видано 291 припис та складено 240 протоколів про адміністративні порушення.

      По виявлених в результаті перевірок  порушеннях, а саме щодо самовільного зайняття земельних ділянок, використання не за цільовим призначенням, зняттям та перенесенням ґрунтового покриву без спеціального дозволу нараховано шкоду у розмірі 2 128 582,43 грн.

      З цієї суми до Державного бюджету України було сплачено 1 553 481,85 грн., — повідомляє сайт Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області.

Довідково

      Відповідно до статті 2 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель”, основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель є:

      - забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України;

      - забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони та раціонального використання земель;

      - запобігання порушенням законодавства України у сфері використання та охорони земель, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення;

      - забезпечення додержання власниками землі та землекористувачами стандартів і нормативів у сфері охорони та використання земель, запобігання забрудненню земель та зниженню родючості ґрунтів, погіршенню стану рослинного і тваринного світу, водних та інших природних ресурсів.

 

До бюджетів сільських рад Полтавщини надійшло більше 2 млн. гривень за результатами проведення семи земельних торгів липня

30 липня 2018 року

      На 7 земельних торгах липня аграрії Полтавщини придбали права оренди на 20 земельних ділянок державної власності,  які знаходяться на території  Лохвицького, Козельщинського, Семенівського, Кременчуцького, Гадяцького  та Новосанжарського районів.

      Загальна площа переданих в оренду земельних ділянок становить понад 269 гектарів. Земельні ділянки будуть використовуватися для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

      Найдорожче під час торгів продані права оренди на  земельні ділянки площею 4,50 га,  20,0 га  та  23,5 га  на території Білогорільської сільської ради Лохвицького району  та  Мануйлівської сільської ради Козельщинського району, де стартова ціна піднялася до 110,8%, 77,48% та 71,04%  від нормативної грошової оцінки.

      За користування земельними ділянками до бюджету сільських рад Лохвицького, Козельщинського, Семенівського, Кременчуцького, Гадяцького,  та  Новосанжарського районів щорічно  буде надходити понад 2 млн гривень орендної плати, — повідомляє сайт Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області.

 

Мінюст випустив відеоролик про поряжок визнання договору оренди земельної ділянки недійсним

30 липня 2018 року, Міністерство юстиції України

      Міністерство юстиції України разом з Онлайн-будинком юстиції за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» в рамках проекту «Я МАЮ ПРАВО!» презентувало відеоролик із серії інформаційно-навчальних роликів «Знай своє право на землю» на тему: «Визнання договору оренди земельної ділянки недійсним».

       У відео повідомляється, що основні принципи оформлення прав на земельні ділянки в Україні визначені в Земельному кодексі України, де зазначається, зокрема, що земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України.

      Переглянувши відеоролик, можна буде знайти відповіді на питання, пов’язані з особливостями припинення договору оренди земельної ділянки:

      з якого моменту договір оренди слід вважати недійсним;

      чи може визнаватися недійсним договір, який розірвано;

      хто може звертатися до суду з відповідними позовами тощо?

      Зокрема, у ролику заступник Міністра юстиції з питань державної реєстрації Олена Сукманова повідомляє, що договір оренди землі визнається недійсним у разі порушення цим договором норм законодавства, обмеженої дієздатності або недієздатності сторони, порушення форми договору або порядку волевиявлення сторони, відсутності реальних наслідків договору.

      Крім того, у відеоролику зазначається, що відповідно до статті 31 Закону України «Про оренду землі» визначаються правові підстави припинення договору оренди землі, серед яких: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; ліквідації юридичної особи-орендаря тощо.

      Нагадуємо, договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

      Відео за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=bH2njBq5S-U

 

Прокуратура Київської області викрила на хабарництві службовця Держгеокадастру

27 липня 2018 року

      "Сьогодні, 26 липня, за процесуального керівництва Києво-Святошинської місцевої прокуратури спільно зі співробітниками Фастівського МРВ ГУ СБУ в Києві та Київській області викрито провідного спеціаліста відділу у Фастівському районі Головного управлінння Держгеокадастру у Київській області під час отримання нею хабара", — йдеться у повідомленні прес-служби прокуратури Київської області.

      Зазначається, що ця службова особа вимагала хабар від громадянина за присвоєння кадастрового номера земельній ділянці на території Фастівського району та видачу витягу з Держземкадастру.

      Правопорушницю затримано в порядку ст. 208 КПК України.

      Наразі вирішується питання щодо повідомлення про підозру затриманій особі, а також обрання запобіжного заходу.

За незаконно передані родичам земельні паї судитимуть дніпропетровського фермера

27 липня 2018 року

      На Дніпропетровщині судитимуть керівника фермерського господарства, який незаконно передав родичам земельні паї загальною вартістю 226 тисяч гривень,  повідомляє прес-служба обласної прокуратури.

      За даними правоохоронців, фермер незаконно вписав до статуту фермерського господарства прізвища своїх родичів. У той же час ці люди не були членами фермерського господарства, а тому не мали права на отримання земельної частки.

      В результаті земельні ділянки загальною площею майже 28 га були незаконно передані з державної у приватну власність.

 

Аграрний комітет  Верховної Ради прозвітував про свою роботу 

26 липня 2018 року

      Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин під час восьмої сесії провів 6 засідань, на яких розглянуто 36 питань, — повідомляє

      Інформаційне управління Апарату Верховної Ради України.

      До Комітету за цей період надійшло 12 законопроектів, з опрацювання яких Комітет визначений головним, та 33 законопроекти, на які Комітет мав підготувати висновки.

      За поданням Комітету Верховною Радою України прийнято 3 закони України:

      Закон України «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» від 10.07.2018 №2496-VIII;

      Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні» від 10.07.2018 №2498-VIII;

      Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання проведення деяких фітосанітарних процедур» від 10.07.2018 №2501-VIII.

 

Постраждалих від незаконного захоплення земельних ділянок захищає антирейдерський штаб Хмельницького

24 липня 2018 року

      З моменту створення у Хмельницькому антирейдерського штабу – упродовж  2017 року та 6 місяців нинішнього року – розглянуто 14 заяв, які стосувалися незаконного припинення прав оренди земельних ділянок; повернення землі, яка належить професійно-технічному навчальному закладу; незаконного розподілу земельних ділянок; скасування рішень про державну реєстрацію права оренди земельних ділянок тощо.

      – Нині на нашому контролі 5 звернень щодо незаконного захоплення земельних ділянок та вчинення перешкод у їх користуванні, – наголосив на черговому засіданні штабу перший заступник голови Хмельницької облдержадміністрації Володимир КАЛЬНІЧЕНКО, – зокрема,  від жителів сіл Сахнівці та Влашанівка Ізяславського району; ДП “Агроспецсервіс” с. Цвітоха Славутського району; Староушицької селищної ради; Колодіївської сільської ради Кам’янець-Подільського району; фермерського господарства «Береги» – с. Липівка, Городоцького району.

      Засідання штабу закінчилося відвертою ромовою заступника Міністра юстиції України з питань державної реєстрації Олени СУКМАНОВОЇ з подільськими аграріями про земельні права, – повідомляє сайт Хмельницької ОДА.

 

Мін’юст та Світовий Банк підписали меморандум
для підтримки прозорого управління земельними ресурсами в Україні

20 липня 2018 року, Міністерство юстиції України

       Заступник Міністра юстиції з питань державної реєстрації Олена Сукманова підписала меморандум про співпрацю між представництвом Світового Банку у справах Білорусі, Молдови та України, Міністерством юстиції та обласними державними адміністраціями Київської, Львівської та Миколаївської областей.

       Сторони співпрацюватимуть у межах 5-річної програми «Підтримка прозорого управління земельними ресурсами в Україні». Вона покликана підвищити рівень ефективного використання землі та залучити інвестиції у сільськогосподарський сектор України. Програма діятиме за фінансової підтримки Європейського Союзу.

       «Ми всі розуміємо, що мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення є тимчасовою мірою. Коли він буде знятий – залежить від політиків, але держава повинна ефективно захищати право власності на землю у будь-якій ситуації», – сказала Олена Сукманова.

       Реалізація Програми планується через надання безкоштовних консультацій, технічної, освітньої та аналітичної допомоги власникам земель, фермерам, територіальним громадам, органам місцевої, регіональної та центральної виконавчої влади. Мова йдеться про 3 пілотні області: Київську, Львівську та Миколаївську.

       За словами Олени Сукманової, державні органи повинні працювати над забезпеченням якісної законодавчої бази, ефективної роботи усіх реєстрів та їх наповненням, та захистом прав власників земельних паїв. «Частина вже зроблена: реєстри вже взаємодіють між собою, йде процес їх наповнення, працює такий оперативний адміністративний механізм захисту прав громадян – Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації», – зазначила заступник Міністра юстиції.

       Вона також додала, що ще одним важливим напрямком роботи органів влади є підвищення рівня правової свідомості громадян. «Мін’юст вже активно проводить цю роботу, у нас діють мобільні робочі групи, які їздять по всім найвіддаленішим куточкам України і надають фахові юридичні консультації щодо різних питань, не тільки земельним», – наголосила Олена Сукманова.

       У травні поточного року ЄС та Світовий банк оголосили про старт 5-річної програми підтримки прозорого управління земельними ресурсами в Україні. В рамках неї будуть надавати практичні інструменти для планування та прозорого розпорядження земельними ресурсами, моніторити земельні відносини, виправляти помилки у Земельному кадастрі.

       Власники землі отримають технічну та юридичну допомогу з реєстрації земельних ділянок та прав на них, виправлення помилок у Земельному кадастрі, інформацію про ціни та інші характеристики ринку землі. Сільським громадам нададуть технічну та юридичну допомогу із встановленням та реєстрацією меж населених пунктів та обласних територіальних громад після прийняття законодавчих змін. Також буде проводитися інвентаризація та розмежування державних, комунальних та приватних земель, включно із землями у постійному користуванні. Важливо, що Меморандум передбачає безкоштовну юридичну допомогу як для власників, так і для землекористувачів.

 

Потенціалу України вистачить, щоб прогодувати шосту частину
населення планети, – Ярослав Гадзало

19 липня 2018 року

       Україна може прогодувати 1,2 млрд осіб, якщо досягне європейської ефективності використання земель. Таку думку в інтерв'ю БізнесЦензор озвучив Президент Національної академії аграрних наук Ярослав Гадзало.

       Він повідомив, що на дослідних ділянках академії пшениця дає від 10 тонн/га врожаю. За підрахунками вчених, із таким потенціалом сьогодні Україна може забезпечити хлібом 500 млн людей за умови розвиненого тваринництва та переробної промисловості. Однак, попри це, Україна – в третьому десятку країн за врожайністю пшениці. «Не весь бізнес прагне дотримуватися технологій. Лише насіння з прекрасними генетичними задатками не дасть максимальний урожай.
Не дотримується сівозміна, терміни і норми посіву, внесення добрив, а потім скарги на урожай», – зазначив Ярослав Гадзало.

       При цьому він зазначив, що тільки за останні два роки зареєстровано 279 сортів, і академія готова повністю забезпечити потреби аграріїв у посівному матеріалі, а також надавати фермерам всебічну консультативну та методологічну підтримку.

 

Академії Ківалова в Одесі передадуть 3,5 гектара землі

18 липня 2018 року, Українська правда

       Одеська міська рада дозволила передати 3,5 гектара землі в користування Одеській юридичній академії, президентом якої є нардеп-"опоблоківець" Сергій Ківалов.

       Про це "Українській правді" повідомила місцевий депутат від "Самопомочі" Ольга Квасніцька.

       Йдеться про дві земельні ділянки площею 1,6 та 1,9 гектара – територію колишньої Міжрейсової бази моряків, яку останні роки академія орендує та використовує для гуртожитків.

       "Землевпорядну документацію виконають, узгодять і підпишуть договір, але поки тільки дозвіл на розробку", – додала Квасніцька.

       Вона пояснила, що постійне користування відрізняється тим, що сплачується лише податок без орендної плати.

       "Будівлі будуть державної власності, на балансі академії", – зазначила депутат.

       Землю, за словами Квасніцької, безстроково передають в користування навчальному закладу, але власність на неї громада не втрачає.

 

Із 17 липня запроваджуються нові коефіцієнти
нормативної грошової оцінки землі

16 липня 2018 року

       17 липня 2018 року набирає чинності наказ Мінагрополітики та продовольства України від 27.03.2018 № 162, яким внесено зміни до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Мінагрополітики та продовольства України від 25.11.2016 № 489.

       Порядком передбачено, що з 17 липня 2018 року для земельних ділянок, інформація про які не внесена до відомостей Державного земельного кадастру та у разі, якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) при розрахунку її нормативної грошової оцінки застосовується із значенням 3,0. 

 

Перш ніж відкривати ринок сільгоспземлі, повинні бути встановлені
чіткі правила кому, скільки і на яких умовах можуть бути продані
державні сільгоспземлі

13 липня 2018 року

       Про це заявив президент Національної академії аграрних наук Ярослав Гадзало в інтерв'ю "Бізнес-цензор" .

       "Ринок повинен бути і бути цивілізованим. Його відкрито вже давно. З 91-го року близько 6 млн га землі вже мають конкретного господаря. Але перед зняттям мораторію потрібно чітко прописати правила, – заявив Гадзало.

       На думку президента НААН, серед умов відкриття ринку землі необхідно встановити запобіжники від скупки земель нерезидентами України, а також – великими аграрними підприємствами.

       "Господарем повинен бути тільки українець. Вказати, скільки га давати в "одні руки"- якою площею може володіти господарство, холдинг тощо", – вважає Гадзало.

       Водночас, президент НААН назвав перебільшеними побоювання про скупку земель аграрними холдингами.

       "В Україні 32 млн га ріллі. Під агрохолдингами – близько 8 млн. Навіть якщо скуплять, то в першу чергу ту, що обробляють, а це допустимий масив", – наголосив він.

 

Аграрний комітет визначив передумови для відкриття ринку землі

12 липня 2018 року

       Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин Олександр Бакуменко на засіданні робочої групи з питань підготовки земельної реформи розповів про передумови для відкриття ринку землі в Україні.

        У розробленому Комітетом проекті «Концепції обігу земель сільськогосподарського призначення» визначаються такі передумови для відкриття ринку земель:

  • передача у комунальну власність територіальних громад земель державної власності (№4355 — прийнято за основу, №7118-1);
  • запровадження ефективних механізмів протидії рейдерству, спрямованих на забезпечення захисту майнових прав власників і користувачів земельних ділянок, вдосконалення процедури державної реєстрації земельних ділянок, речових прав на них, забезпечення повного наповнення та виправлення даних Державного земельного кадастру і Державного реєстру прав на нерухоме майно;
  • визначення процедури консолідації земель, зокрема, порядку формування масиву земель сільськогосподарського призначення, умов його використання та реєстрації в Державному земельному кадастрі (№6049-д — прийнято);
  • спрощення умов для одержання громадянами України земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності для створення і розвитку сімейних фермерських господарств, запровадження прозорого механізму передачі їм в оренду земельних ділянок на земельних торгах (№7060 — прийнято за основу);
  • встановлення порядку безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами України (№6269);
  • передача у власність фермерському господарству, засновнику фермерського господарства, членам сімейного фермерського господарства чи спадкоємцям фермерського господарства земель сільськогосподарського призначення (№8236, №8236-1);
  • вдосконалення процедури пільгового оподаткування та фінансової підтримки вітчизняних виробників сільськогосподарської продукції, кредитування під купівлю земель сільськогосподарського призначення.

        Після повного виконання цих передумов прийняти Закон про обіг земель сільськогосподарського призначення, який дозволить відкрити ринок земельних ділянок.

 

Внесення змін до законодавчих актів протидіятиме рейдерству

12 липня 2018 року, Голос України

        Верховна Рада ухвалила у першому читанні проект Закону "Про внесення змін до Земельного кодексу України та деяких інших законодавчих актів щодо протидії рейдерству" (№ 8121).

       Законопроектом пропонується запровадити низку антирейдерських запобіжників задля захисту майнових прав власників і користувачів земельних ділянок з метою запобігання їх протиправному захопленню.

       Співавтор законопроекту, народний депутат України Олег Кулініч відмітив, що законопроект надає власникам земельних ділянок дієвий інструмент проти підроблених підписів на договорах оренди. Адже сьогодні договір оренди укладається у простій письмовій формі. За таких умов реєстратору прав перевірити справжність підпису власника на договорі - майже нереально. Користуючись цим, стало досить поширене явище рейдерського захоплення земельних ділянок через підроблені підписи на договорах оренди. Законопроект надає власнику право вносити до реєстру прав заборону реєстрації оренди без нотаріального посвідчення договору. Таке ж саме право надається і учасникам господарських товариств. «Ми не вводимо обов'язкову нотаріальну форму. Визначати, чи робити це, чи ні, буде саме власник чи учасник товариства», – пояснив О. Кулініч.

        Законопроект також зобов'язує відцифрувати усі документи на землю, які на сьогодні присутні лише у паперовому вигляді, тобто ті, які складалися до 2004 року. На сьогодні мільйони договорів оренди і державних актів на землю існують лише в паперовому вигляді. Відтак реєстратор при реєстрації оренди землі, не може перевірити, чи був старий договір оренди, адже його в електронній базі даних немає. Цим користуються рейдери – масово укладається поверх старого договору оренди землі новий договір з іншим орендарем.

       Законопроект зобов'язує Кабмін до 1 січня 2019 року, за бюджетні кошти, перевести в електронну форму та внести до Державного земельного кадаструінформацію про всі існуючі права на землю. За порушення державними реєстраторами вимог законодавства при вчиненні реєстраційних дій пропонується підвищити адміністративну відповідальність.

       «Протягом останніх років рейдерство в Україні, незважаючи на створення цілого ряду комісій – міжвідомчої урядової комісії, комісії Мін'юсту, оперативних обласних штабів – продовжує завдавати економічних втрат в країні, руйнує правову систему держави та значно ускладнює сільськогосподарську діяльність і розвиток приватного бізнесу», – додав заступник голови Комітету з питань аграрної політики Олександр Бакуменко. – Загалом законопроектом пропонується внести зміни до 14 законодавчих актів України, що дозволить комплексно врегулювати питання протидії рейдерству. Ухвалення цього законопроекту дозволить забезпечити ефективний захист майнових прав власників і користувачів земельних ділянок, запобігти протиправному поглинанню і захопленню майна сільськогосподарських підприємств».

      О. Бакуменко нагадав, що у вересні минулого року при аграрному комітеті була створена робоча група для напрацювання законопроекту з даного питання, до складу якої увійшли народні депутати України, керівництво Мін'юсту, Мінагрополітики, Держгеокадастру, аграрних асоціацій, експерти у сфері земельних відносин, а також відповідні фахівці Генеральної прокуратури та Національної поліції України.

 

Прийнято Закон "Про внесення змін до Податкового кодексу України
та інших законів України щодо стимулювання створення та діяльності
сімейних фермерських господарств"

10 липня 2018 року, Інформаційне управління Апарату Верховної Ради

       Законом передбачено забезпечити можливість для мешканців села легалізувати свою діяльність у формі підприємницької діяльності для фізичних осіб-підприємців, які організували фермерське господарство, в тому числі сімейне, та надано їм можливість бути платниками єдиного податку четвертої групи, за умови відповідності сукупності таких критеріїв:

  • здійснення діяльності виключно в межах фермерського господарства зареєстрованого відповідно до Закону "Про фермерське господарство";
  • зайняття виключно виробництвом сільськогосподарської продукції, її переробкою та постачанням;
  • здійснення господарської діяльності (крім постачання) за місцем податкової адреси;
  • не використання праці найманих осіб;
  • членами фермерського господарства такої фізичної особи є лише члени сім'ї цієї особи у визначенні частини другої статті 3 Сімейного кодексу України;
  • площа сільськогосподарських угідь у власності та/або користуванні, земель водного фонду у користуванні членів фермерського господарства становить не менш як 2 гектари, але не більш як 20 гектарів.

       Законом також встановлено пільговий порядок сплати єдиного соціального внеску для усіх членів фермерського господарства, у т.ч. його голови (доплата ЄСВ за рахунок Державного бюджету протягом 10 років) та сплату податку на доходи фізичних осіб з орендної плати за земельні ділянки (паї), до місцевих бюджетів за місцезнаходженням таких земельних ділянок.

 

Прийнято Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України
щодо вирішення питання колективної власності на землю,
удосконалення правил землекористування у масивах земель
сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству
та стимулювання зрошення в Україні"

10 липня 2018 року, Інформаційне управління Апарату Верховної Ради

       Законом визначені правила використання масиву земель сільськогосподарського призначення, якими:

  • надано право землекористувачу, який використовує значну частину земель масиву, на одержання в оренду земель під польовими дорогами (із встановленням обов’язку встановлення земельних сервітутів для доступу до інших земельних ділянок масиву;
  • надано орендарям земельних ділянок, розташованих у масиві, право надавати їх у суборенду орендарю іншої земельної ділянки у тому ж масиві, без погодження з орендодавцем, залишаючись відповідальним за виконання договору оренди;
  • надано право землекористувачу, який використовує істотну частину земель масиву (75% від загальної площі) на одержання в оренду (суборенду) інших земель масиву із наданням їх власникам (орендарям) інших рівноцінних земельних ділянок у тому ж масиві;
  • надано можливості фізичним та юридичним особам використовувати земельні ділянками під лісосмугами та іншими захисними насадженнями на праві оренди, право на яке буде набуватись без проведення земельних торгів.

Законом закріплено правило, за яким умови договорів суборенди, що укладаються при обміні правами користування земельними ділянками, мають бути не гіршими, ніж умови договорів оренди;

  • встановлена обов’язковість оновлення нормативної грошової оцінки землі при проведенні інвентаризації масиву земель с/г призначення з передачею повноважень щодо її затвердження сільським, селищним, міським радам;
  • проведено чітке розмежування правового статусу земель під польовими дорогами, всередині масиву земель сільськогосподарського призначення та польовими дорогами, які обмежують самі масиви. При цьому встановлено, що можуть бути передані в оренду тим, хто використовує земельні ділянки масиву, виключно ті польові дороги, що перебувають всередині масиву, польові дороги, які обмежують його залишаються землями загального користування;
  • виключено можливість зміни площі земельних ділянок при проведенні інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення;
  • встановлено на законодавчому рівні правовий статус земельних ділянок під полезахисними лісовими смугами як земель сільськогосподарського призначення. При цьому передбачена можливість передачі земельних ділянок під ними у користування фізичним та юридичним особам за умови збереження, відновлення та утримання насаджень.

 

Прийнято національний стандарт України ДСТУ 8774:2018
«Географічна інформація. Правила моделювання геопросторових даних»

5 липня 2018 року

       Цей стандарт розроблено в результаті виконання спільного проекту Держгеокадастру та Японського агентства міжнародного співробітництва JICA «Створення Національної інфраструктури геопросторових даних в Україні».

       Метою цього стандарту є встановлення загальних правил моделювання геопросторових даних та створення на цій основі умов для досягнення інтероперабельності геопросторових даних, що створюються та постачаються різними виробниками в середовищі Національної інфраструктури геопросторових даних.

       Стандарт є профілем, що містить мінімально необхідні елементи для створення концептуальних схем і правил кодування географічної інформації відповідно до таких базових стандартів серії ISO 19100:

  • прикладні схеми за ISO 19109:2015 Geographic information. Rules for application schema;
  • просторові схеми за ISO 19107:2003 Geographic information. Spatial schema;
  • часові схеми за ISO 19108:2002 Geographic information. Temporal schema;
  • схеми для геометрії та функцій покриття за ISO 19123:2005 Geographic information. Schema for coverage geometry and functions;
  • каталоги геопросторових об’єктів за ISO 19110:2016 Geographic information. Methodology for feature cataloguing;
  • просторова прив’язка за географічними ідентифікаторами відповідно до ISO 19112:2003 Geographic information. Spatial referencing by geographic identifiers;
  • кодування та обмін даними за ISO 19118:2011 Geographic Information – Encoding.

       Для подання схем застосовується уніфікована мова моделювання UML відповідно до стандарту ISO 19103:2015 Geographic information. Conceptual schema language.

       Прийняття національного стандарту України ДСТУ 8774:2018 «Географічна інформація. Правила моделювання геопросторових даних» значно підвищить інформаційно-технологічний рівень виробництва та користування геопросторовими даними у всіх сферах діяльності суспільства, забезпечить високий рівень інтероперабельності, що потенційно зменшить сукупні суспільні витрати на забезпечення якісними геоінформаційними ресурсами.

 

В Україні майже не залишилося вільних земель, – Мартин

4 липня 2018 року

       В Україні майже не залишилося вільних, придатних для розподілу земель. Про це заявив заступник голови ради Асоціації «Земельна спілка України» Андрій Мартин телеканалу «Київ».

       Нагадаємо, що Міністерство юстиції України презентувало четвертий відеоролик із серії інформаційно-навчальних роликів «Знай своє право на землю».

       Андрій Мартин нагадав, що коли в Україні на початку 90-х років починалася земельна реформа, то була запроваджена безоплатна приватизація земель. І кожен громадянин України й зараз може отримати абсолютно безкоштовно із земель державної або комунальної власності кілька земельних ділянок різного цільового призначення.

       "Проте земельна реформа триває вже 27-й рік, і вільних, придатних до розподілу земель майже не лишилося. Тому той, хто хоче отримати земельну ділянку, спершу має знайти вільний шматок землі", – сказав експерт.

       Саме тут, за словами Андрія Мартина, українці стикаються з проблемою, адже у звичайного громадянина немає інформації про те, де є вільні землі. Доступ до таких відомостей, у кращому випадку, можуть мати чиновники земельних органів або посадові особи органів місцевого самоврядування.

 

У МЕРТ запропонували створити публічну кадастрову карту земель і полігонів

4 липня, УНН

       Міністр економічного розвитку та торгівлі Степан Кубів виступив з пропозицією створення в Україні публічної кадастрової карти земель та полігонів з метою вирішення проблеми реєстрації земель. Про це він сказав на засіданні уряду.

       “До 2014 року більшість полігонів, які носили стратегічний характер, не були відображені, були скриті певні позиції щодо управління земель. Є пропозиція зробити публічну кадастрову карту, обмінятися інформацією. Від імені уряду МЕРТ та інші міністерства, включаючи Кадастр, повинні провести інвентаризацію, аудит земель, полігонів”, — сказав Кубів.

       Як повідомляв УНН, Міністерство оборони України повернуло через суди у свою власність 80 тис. га землі, але через супротив місцевих органів вдалося зареєструвати тільки 24% поверненої землі.

 

Утворено Громадську Коаліцію за скасування мораторію на землю,
яка вимагає запровадити ринок с/г земель з 1 січня 2019 року

2липня 2018 року, Agroexpert

      «Скасувати мораторій на купівлю-продаж сільгоспземель земель з 1 січня 2019» – головна вимога учасників Громадської Коаліції за скасування мораторію щодо купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення. Коаліція уперше в Україні об’єднала прихильників скасування мораторію, які представляють різні сфери громадської та професійної діяльності, – сільгоспвиробників, правозахисників, економістів, банкірів, політиків, журналістів. Меморандум про створення Коаліції підписано 21 червня 2018 року.

       Меморандум уже підписали 20 організацій та низка народних депутатів. Серед них – Центр економічної стратегії, Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ), Асоціація «Укрсадпром», Насіннєва асоціація України, Незалежна асоціація банків, Стратегічна група радників з підтримки реформ (SAGSUR), Українська гельсінська спілка з прав людини (асоціація 23 правозахисних організацій), Нова Країна, CASE Україна, Dragon Capital, Земельний Форсайт, VoxUkraine, Київська Школа Економіки (KSE), Easy Business, ГО State Watch, ВО «Федерація роботодавців агропромислового комплексу та продовольства України», Спілка українських підприємств (СУП), Українське товариство економічних свобод, Центр ефективного законодавства.

       У Меморандумі сформульовано 14 головних негативних наслідків 17-річної дії мораторію, від «дискримінації 7 мільйонів власників земель сільгосппризначення», серед яких більшість, 65%, пенсіонери, та «зниження їх доходів на 13-18 тис грн. на рік», «порушення Конституції та створення правової колізії», «спрямування аграрної галузі в сировинне русло», «зниження конкурентоспроможності та прибутків фермерських господарств», «тіньове використання державних земель» та «тіньовий ринок с/г земель» - до втрати чорноземів.

       Учасники Коаліції наголошують при цьому, що «спираються на результати економічного, юридичного аналізу, на досвід інших країн», а також враховують рішення Європейського суду з прав людини від 22 травня 2018, який визнає мораторій порушенням прав людини.

       Меморандум містить також 8 ключових принципів, на яких, на переконання учасників Коаліції, з 1 січня 2019 має бути відкрито ринок сільгоспземель.

       Серед них, зокрема, – «на першому етапі право придбання сільгоспземель повинні мати виключно українські громадяни та українські юридичні особи»; створення умов «для забезпечення рівного доступу до банківського кредитування для малих та середніх виробників» через «створення агенції з надання кредитних гарантій та сприятливих умов для залучення зовнішніх гарантій», упродовж перших років формування ринку – «обмеження щодо максимальної кількості земель у власності однієї фізичної або юридичної особи із врахуванням можливих зв’язків власності та контролю» та «встановлення мінімальної ціни продажу»; «продаж державних та комунальних земель через прозорі конкурентні процедури», «гарантування прав орендарів у разі переходу земельних ділянок до нового власника». При цьому «особливі умови мають створюватися для банків для використання землі у якості застави».

       Меморандум також закликає представників влади публічно визначитися щодо мораторію. Зокрема, «Президента України – висловити чітку публічну позицію щодо ставлення до впливу мораторію на добробут громадян та економіку країни; Прем’єр-міністра – внести на розгляд парламенту проект закону про обіг земель; Уповноваженого Верховної Ради із захисту прав людини та народних депутатів – зробити подання до Конституційного суду щодо визнання мораторію таким, що порушує конституційні права громадян; (…) Народних депутатів України – (…) ухвалити закон про обіг земель до початку виборчої кампанії».

       Безперечним досягненням цього Меморандуму є те, що про готовність спільно діяти заявили прихильники ринку с/г земель як із ліберальними, так і більш консервативними поглядами, зосередившись на головному (мораторій має бути скасовано) і не акцентуючи увагу на розбіжностях.

       Меморандум відкритий до підписання іншими організаціями та народними депутатами.

 

Електронні земельні аукціони будуть проходити з використанням платформи ProZorro.Продажі

25 червня 2018 року

       Електронні земельні торги, пілотний проект із запуску яких реалізує команда Уряду, будуть відбуватись, зокрема, на платформі ProZorro.Продажі. Відповідні зміни до постанови №688 Кабінет Міністрів ухвалив на засіданні 20 червня.

       Передбачено, що Держгеокадастр, як організатор торгів, зможе використовувати зовнішні електронні майданчики для реалізації прав оренди на земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності. Різноманіття точок входу для потенційних покупців підвищить рівень транспарентності процесу, а онлайн-формат торгів дозволить залучити максимальну кількість учасників, зокрема новий пул покупців, які вже є постійними користувачами системи ProZorro.Продажі. Зараз відбувається налаштування торгових процедур відповідно до вимог Земельного кодексу, який регулює порядок проведення земельних торгів.

       «За останні п’ять років кількість земельних ділянок, права на оренду яких були реалізовані шляхом аукціону, зросла в 31 раз, а конкурентний формат набуття цього права став фактично безальтернативним для учасників ринку. При запуску електронних торгів ми спираємося на готову інфраструктуру ProZorro.Продажі, яка вже успішно працює, що дозволить нам оперативно відійти від архаїчного формату проведення торгів та оптимізувати витрати часу та ресурсів для запуску аукціонів онлайн, – відзначив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк. – Також ми нарешті позбавляємось обмежень територіального принципу, який передбачає фізичну присутність покупця на місці проведення аукціону і є суттєвим обмежуючим фактором інтенсифікації торгів».

       «Запуск відкритої оренди землі на майданчику ProZorro.Продажі – це найбільш безпечний і послідовний спосіб розвитку ринку землі в цілому. Ця система забезпечила прозорий продаж активів вже на 9 мільярдів гривень. А кожний другий аукціон з оренди майна в ProZorro.Продажі проходить з ростом ціни на 80%, – відзначив Максим Нефьодов, перший заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України. – Запуск пілотного проекту з оренди землі в системі – це можливість проводити аукціони з оренди чесно, відкрито і справедливо – згідно з високих стандартів системи ProZorro.Продажі. Це повністю змінює правила гри на ринку і забезпечує ефективний інструмент розвитку місцевих громад».

       У 2017 році на земельних торгах було реалізовано 1837 прав оренди на земельні ділянки загальною площею 42,5 тис. гектарів. У результаті місцеві бюджети отримали 118,7 млн гривень. Середня орендна ставка, що формується на торгах, за останні 5 років збільшилася на понад 10 процентних пунктів та за підсумками 2017 року склала 14,73%. За перші 6 місяців 2018 року цей показник уже підвищено до 18,75%

Довідково

Порядок продажу земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) на конкурентних засадах у формі аукціону встановлений главою 21 Земельного кодексу України.

Порядок реалізації пілотного проекту з проведення електронних земельних торгів було затверджено постановою КМУ від 21 червня 2017 року № 688.

 

Володимир Гройсман не має наміру прислужувати латифундистам
і "карабасам-барабасам"

22 червня 2018 року

      Прем'єр-міністр Володимир Гройсман не має наміру "служити латифундистам і карабасам-барабасам" при підготовці земельної реформи, яка дозволить купувати і продавати землю сільськогосподарського призначення.

        Сьогодні під час "години запитань до Уряду" у Верховній Раді Прем'єр-міністр Володимир Гройсман заявив з приводу відкриття ринку сільгоспземель:

        "Не буде моєї ініціативи, я не дозволю продаж української землі. Я можу допустити єдине –
щоб цю землю мав можливість купувати і продавати український фермер, і то в обмеженій кількості, і це повинен бути українець, а не іноземець. Я не буду прислужувати ніяким латифундистам і "карабасам-барабасам", – сказав Гройсман.

 

В Україні площі під органікою поки становлять менше 1% всіх земель сільськогосподарського призначення

22 червня 2018 року

     «Сьогодні Україна посідає 11 місце серед європейських країн за загальною площею сільськогосподарських угідь, сертифікованих як органічні. Їх майже 290 тис. га та понад 91 тис. га земель знаходяться у перехідному періоді, але при цьому, це менше 1% всіх земель сільськогосподарського призначення в Україні», – відмітила заступник міністра Мінагрополітики Ольга Трофімцева під час відкриття конференції «Органічне рослинництво: найкращі практики за 10 років», яка відбулася вчора в Полтаві.  Також вона  додала, що в деяких країнах, провідних виробниках органічної сільськогосподарської продукції, цей показник перевищує 10%.

       «Сьогодні спостерігаємо тенденцію щодо збільшення площ під органікою та постійне розширення асортименту органічної продукції, яка виробляється в Україні. Це дає нам підстави стверджувати, що Україна має всі можливості та умови стати справжнім світовим «органічним хабом». Тому розвиток органічного виробництва знаходиться в пріоритеті середньострокового плану дій Мінагрополітики», – заявила заступник міністра.

      Вона розповіла, що сьогодні дуже важливим завданням є врегулювання чинного законодавства України в сфері органічного виробництва, яке на сьогодні поки що недосконале та не відповідає європейським вимогам.

      «Я щиро сподіваюсь, що Верховна Рада України якнайшвидше ухвалить розроблений Мінагрополітики законопроект № 5448-д «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва» у другому читанні. Реалізація положень даного євроінтеграційного законопроекту сприятиме підвищенню конкурентоспроможності вітчизняної органічної продукції, відкриттю нових зовнішніх ринків для її збуту. Експорт органічної продукції з України зростає з кожним роком. За останніми даними моніторингу ринку, ця цифра вже перевищила $60 млн в 2017 році. Крім цього, імплементація положень даного законопроекту гарантуватиме всім споживачам впевненість у продуктах, маркованих як органічні, краще захищатиме операторів органічного ринку від недобросовісної конкуренції, а також забезпечить прозорі умови ведення бізнесу у сфері виробництва та обігу органічних продуктів», – наголосила заступник Міністра.

       Також вона подякувала всім сертифікованим виробникам органічної продукції в Україні, яких на сьогодні налічується майже 300, за їх діяльність та відзначила, що такі конференції та дні поля за участі міжнародних експертів є важливими майданчиками для прямого спілкування всіх учасників органічного ринку.

       «Розвиток органічного виробництва, диверсифікація його товарної структури, а також відкриття нових зовнішніх ринків збуту для даної продукції є нашим спільним завданням. Подібні заходи дають можливість для дискусії та обговорення актуальних питань розвитку галузі між усіма ключовими стейкхолдерами, а також для обміну досвідом та ефективними практиками між виробниками», – резюмувала Ольга Трофімцева.

За інформацією прес-служби Мінагрополітики

 

На забур’янілу 13-гектарну закарпатську ріллю забракло покупців

21 червня 2018 року

      Земельний аукціон №11890 за повідомленням його організатора, Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, не відбувся через відсутність учасників торгів. Право оренди на 13-гектарну земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності намагалися продати на 7 років зі стартовим розміром річної плати за її використання 17101,01 грн – це 8 відсотків від нормативної грошової оцінки – для ведення фермерського господарства. На оглядини «товару» зголошувалося чимало охочих. Але від побаченого – жахалися: рілля, що знаходиться за межами населеного пункту Горбок на території Доробратівської сільської ради Іршавського району Закарпаття, заросла бур’янами, кущами, деревами-самосіями. Лише окремі шматки ділянки нагадували потенційним покупцям ріллю, що колись давала сили сільськогосподарським культурам.

      Один із тих, хто зацікавився ділянкою, побачивши її, погодився б на ній господарювати за умови доплати йому, бо щоб її привести до нормального стану, треба викласти чимало сил та коштів. «А доплачувати б мали ті, хто довів її до непридатності.
А, можливо, й ті, хто розпоряджається державними сільськогосподарськими землями», – підсумував свої роздуми бажаючий придбати лот-ділянку № 23172 до того, як її побачив наяву. 

 

Екс-посадовицю з Волині, яку підозрюють у розтраті 800 тисяч гривень, затримали у Буенос-Айресі

21 червня 2018 року

      Колишню волинську посадовицю Державного земельного кадастру підозрюють у розтраті 800 тисяч гривень державних коштів.

      Так, на Волині протягом 2011-2013 років посадовці Державного земельного кадастру фіктивно працевлаштовували підставних осіб та забирали їхню заробітну платню. Таким чином зловмисники присвоїли понад 800 тисяч гривень, повідомляє інформаційне агентство « Волинські новини», посилаючись на сюжет телерадіокомпанії «Аверс».

      Головна фігурантка провадження – жителька села Липини Тетяна Мичковська. Спочатку вона обіймала посаду бухгалтера, а згодом – начальника сектору кадрів. І хоча до афери причетні з десяток інших осіб, екс-посадовиці приписують організацію злочинної групи.

      Зазначається, що підозрювана намагалася сховатися від слідства. У 2015-му році її оголосили у розшук . Виявити втікачку вдалося 2 січня 2018 року у міжнародному аеропорту в Буенос-Айресі (Аргентина).

       Волинянку взяли під варту, проте згодом Луцький міськрайонний суд змінив міру запобіжного заходу на домашній арешт.

       І хоча прокуратура оскаржила таке рішення, Апеляційний суд підтримав рішення першої інстанції.

      «Тож залишається під питанням, чи не доведеться правоохоронцям незабаром знову шукати підозрювану в Буенос-Айресі», – наголошують у сюжеті телерадіокомпанії.

 

« 1 липня 2019 року Україна може відкрити ринок землі»

21 червня 2018 року

       Україна має можливість скасувати мораторій на продаж сільгоспземель і відкрити ринок землі
з 1 липня 2019 року, вважає народний депутат, президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко.

       «Це реально зробити за рік. 1 липня 2019 року Україна може відкрити ринок землі. Півроку знадобиться для прийняття відповідних законопроектів і підзаконних актів і ще півроку, щоб створити необхідні інститути і ввести їх в дію», — сказав він в коментарі агентству «Інтерфакс-Україна».

       За словами Козаченка, є низка ключових моментів, які повинні бути враховані, зокрема, на певний термін повинен бути обмежений вихід іноземців на ринок землі.

      «Тому що завжди пріоритет повинен бути за власними інвесторами і тими, хто працює на рідній землі. Потім, коли наші фермери наберуться сил, можна буде відкрити ринок для іноземних інвесторів. Цей термін повинен бути не менше 10 років. Наприклад, в Угорщині так само було 10 років, а потім продовжували ще на п’ять», — пояснив Леонід Козаченко.

      Він наголосив на необхідності чіткого прописування пріоритетів і визначення, хто з українських суб’єктів має право «першої руки» при покупці, а також врегулювання питання з компаніями і холдингами, власниками яких є іноземні громадяни.

      «Потрібно уточнити, яку частку іноземні акціонери можуть займати в загальній кількості активів, але щоб не було концентрації іноземців», — підкреслив Козаченко.

      Ще одним важливим питанням, на його думку, є необхідність створення в Україні іпотечного банку, який буде надавати дешеве довгострокове фінансування бажаючим купити землю.

       «Це повинен бути акціонерний банк, де, крім державної частки, яка має перевищувати 50%, присутній іноземний партнер, такий як Європейський банк реконструкції та розвитку, Міжнародна фінансова корпорація, або будь-який інший з топ-20 найбільших світових іпотечних банків. Тільки такі умови зможуть забезпечити його професійну роботу і відсутність корупції», — сказав Козаченко.

 

Депутати готують повторне звернення до Конституційного Суду
про скасування мораторію на продаж земель сільгосппризначення

15 червня 2018 року, Інтерфакс-Україна

       Депутати мають намір повторно подати звернення до Конституційного Суду України (КС) про скасування мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення.

       Про це повідомив народний депутат Олексій Мушак (фракція "Блок Петра Порошенка").

       "Спроба №2. Подача до Конституційного Суду. У 2017 році разом із 55 колегами зробили подання визнати земельний мораторій неконституційним. Тоді Конституційний Суд відмовився почати розгляд, не побачивши підстав порушення. Це офіційна причина. А неофіційна - відсутність бажання приймати непопулярне рішення", – написав він на своїй сторінці в соцмережі Facebook.

       За словами народного депутата, за цей рік багато змінилося, зокрема спостерігається тенденція у бік зменшення прибічників мораторію, але все-таки їх поки що більшість.

       "Друге і основне – рішення ЄСПЛ, яким мораторій було визнано порушенням прав людини. Це рішення є джерелом права обов'язковим для виконання судами. А підписана Конвенція, яку Україна порушує, вище національного законодавства. Зараз Конституційний Суд очолює С.Шевчук, який до цього був суддею ЄСПЛ. Останні рішення КСУ були чітко в дусі рішень ЄСПЛ. Тому шанси значно виросли", – зазначив О.Мушак.

       Він наголосив, що для максимальної відкритості процесу підготовка другого подання буде публічною.

 

Агрохолдинги обробляють третину земель усіх сільгосппідприємств

15 червня 2018 року

        В Україні продовжує зростати кількість агрохолдингів та їх земельний банк.

       Якщо за визначення поняття агрохолдинги взяти кількість землі, яку обробляють аграрні компанії, то у 2017 році налічувалося 93 сільськогосподарських підприємства, що обробляють більше 10 000 га. Для порівняння, у 2012 році їхня кількість дорівнювала 80. Частка сільгоспземель у користуванні агрохолдингів становила минулого року 29% від усіх сільгосппідприємств, тоді як у 2012 році цей показник становив 25%, – ділиться результатами свого дослідження Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу».

       Зріс і загальний земельний банк в обробітку агрохолдингами за 5 років з 5,6 млн га до 5,95 млн га у 2017 року, збільшення сільгоспугідь у користуванні цією категорією сільгосппідприємств склало 6,3%. Зважаючи на динаміку останніх років, в УКАБ очікують продовження цих трендів.

       Агрохолдинги нерівномірно представлені в областях України. Найбільша їх кількість у 2017 році знаходилася в Київській (32), Чернігівській (28) та Полтавській (26) областях, у той час як найменше агрохолдингів було представлено у Закарпатській (1), Луганській (5) та Чернівецькій (5) областях.

       Більше інформації про українські холдинги, включаючи рейтинг найбільших аграрних компаній України за земельним банком, ви знайдете в LFM Book – дослідженні Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», що буде доступне для скачування на сайті ucab.ua вже найближчим часом.

 

Депутати Волинської облради звернулися до Генеральної прокуратури України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України
щодо зловживань у сфері земельного законодавства

12 червня 2018 року

       Ми, депутати Волинської обласної ради, звертаємо Вашу увагу щодо постійних порушень земельного законодавства та зловживання своїми повноваженнями службовими особами Держгеокадастру на різних рівнях, зокрема представниками Головного управління у Волинській області, – йдеться у листі-зверненні, розмішеному на сайті облради.  

       В січні 2018 року депутатський корпус Волинської обласної ради звертався у правоохоронні органи щодо зловживань довкола виділення земельних ділянок у Маневицькому районі. Однак, належні заходи для встановлення законності так і не були вжиті.

       Черговим фактом порушення земельного законодавства стала корупційна схема у Шацькому районі Волинської області, завдяки якій через підставних осіб земельні ділянки площею понад 30 га, які знаходяться в районі озера Світязь, опинилися у приватній власності однієї людини, мешканця Львівської області Келбасовича Павла Івановича, шляхом укладання договорів купівлі-продажу, які були нотаріально посвідчені в період лютий-червень 2017 року.

      Це свідчить про небажання представників Держгеокадастру проводити прозору та раціональну політику у сфері земельних відносин.

       Такі дії представників Держгеокадастру продовжують багаторічні корупційні схеми з розкрадання українських земель, особливо тих, які знаходяться у курортних зонах, унеможливлюють перспективний розвиток територій згідно з розробленими генпланами, не дають змогу розвивати фермерство на сільських територіях та відповідно покращувати їх соціально-економічний стан.

       Враховуючи викладене, ми, депутати Волинської обласної ради, просимо:

  • перевірити викладені факти та вжити заходів щодо встановлення законності;
  • прийняти відповідні міри щодо недопущення в подальшому розкрадання земельних ділянок через корупційні схеми посадових осіб Держгеокадастру;
  • притягнути відповідальних осіб до відповідальності.

       Прийнято на 20 сесії.

 

Третина об’єднаних територіальних громад уже отримала сільгоспземлі
від Уряду

8 червня 2018 року, Прес-служба Мінагрополітики

       Станом на 6 червня Держгеокадастр передав понад 360 тис. га земель сільськогосподарського призначення поза межами населених пунктів 199 об’єднаним громадам.

       В рамках розпочатого Кабінетом Міністрів України у лютому поточного року процесу передачі земель, 199 об’єднаних територіальних громад отримали у комунальну власність землі сільськогосподарського призначення поза межами населених пунктів.

       Одночасно передача здійснювалася на всій території України. Загалом, цього дня у комунальну власність об’єднаних територіальних громад передано понад 360 тис. га земель сільськогосподарського призначення.

       Зокрема, у Києві під час ювілейної ХХХ Міжнародної агропромислової виставки «Агро-2018» документи про передачу земель підписали керівники Тишківської сільської ОТГ Кіровоградської області (4068,16 га земель сільськогосподарського призначення), Баштанської міської ОТГ Миколаївської області (10315,71 га), Великомихайлівської селищної ОТГ Одеської області (9835,16 га), Варвинської селищної ОТГ Чернігівської області (1165,7226 га), Жашківської міської ОТГ Черкаської області (1238,79 га).

       «Ми всі знаємо, що наш найцінніший ресурс, наше багатство – це земля. 31 січня я пообіцяв, що Уряд передасть у власність об’єднаним територіальним громадам землі сільгосппризначення. І вже сьогодні 199 громад отримали у власність понад 360 тисяч га землі. Окрім того, цього року ми передамо землі всім іншим об’єднаним громадам у власність. Господарюйте, будьте відкритими, підзвітними людям і Уряд буде вам допомагати», – зазначив Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

       В попередній період землі сільгосппризначення (37,4 тис га) отримали ще 49 об’єднаних територіальних громад.

       «Ми повністю вкладаємось в план-графік передачі і навіть випереджаємо його, – відзначив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк. – В грудні процес буде завершено і в 2019 рік об’єднані територіальні громади ввійдуть, спираючись на потужний додатковий ресурс, який зможуть використати на благо громади».

       В Україні створено 665 об’єднаних територіальних громад, яким може бути передано, за попередньою консервативною оцінкою, близько 759 тис. га земель сільськогосподарського призначення державної власності.

Довідково:

31 січня Уряд схвалив розпорядження № 60-р щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об’єднаних територіальних громад, що дозволяє провести земельну децентралізацію
не вдаючись до змін у законодавстві.

Держгеокадастр розпочав процес передачі земель з 1 лютого 2018 року. Протягом першого тижня 99% ОТГ зробили перший крок до отримання земель у власність, підписавши меморандуми з Держгеокадастром.

Для висвітлення стану передачі земель об’єднаним територіальним громадам створено спеціальний портал (otg.land.gov.ua) та для отримання оперативних консультацій з даного питання від фахівців Держгеокадастру запроваджено функціонування гарячої лінії
(0 800 502 528).

 

Держгеокадастр України через дев’ять місяців відповів на звернення Волиньради

7 червня 2018 року

       Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру відреагувала на вересневе звернення Волиньради щодо дотримання вимог земельного законодавства Головним управлінням Держгеокадастру у Волинській області при розпорядженні земельними ділянками, – інформує Волинська обласна рада.

       У зверненні йшлося про системні порушення земельного законодавства чиновниками управління Держгеокадастру у Волинській області з наведенням конкретних фактів. У тому числі й про надання земельних ділянок поблизу Світязя. "Впродовж 2014-2017 років набуло масового характеру надання Головним управлінням Держгеокадастру у Волинській області земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власність за межами населених пунктів Шацького району для ведення особистого селянського господарства та індивідуального садівництва громадянам з інших областей. Зокрема, згідно державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об’єктів нерухомого майна за львів’янином Келбасовичем Павлом Івановичем зареєстровано право власності на понад 30,0 га земель сільськогосподарського призначення на території Світязької, Пульмівської, Піщанської сільських та Шацької селищної рад Шацького району, в тому числі 15 земельних ділянок у розмірі по 2,0 га для ведення особистого селянського господарства поблизу озер Світязь, Люцимер, Острів’янське", – цитуємо вересневе звернення Волиньради.

       "За результатами розгляду документацій із землеустрою, зокрема, проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, генеральних планів населених пунктів та проекту організації території, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів і об’єктів Шацького національного природного парку, затвердженого наказом Мінприроди від 26.07.2006 № 352 вбачається, що формування земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснювалося не у відповідності нормативно-правових актів.

       У зв’язку з чим, Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру доручено Головному управлінню Держгеокадастру у Волинській області вжити відповідних заходів реагування щодо приведення у відповідність до вимог земельного законодавства прийнятих рішень з питань регулювання земельних відносин та наголошено про неухильне дотримання вимог законодавства під час передачі земельних ділянок державної власності", йдеться у відповіді в.о. голови Держгеокадастру України Олександра Колотініна.

 

Інформація про національну оцінку землі буде зведена на єдиний геопортал

4 червня 2018 року, Прес-служба Держгеокадастру

      У Держгеокадастрі відбулося засідання Робочої групи з опрацювання питань, пов’язаних з організацією та проведенням загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення.

      На засіданні обговорено стан виконання робіт з оцінки, проаналізовано вжиті кроки щодо проведення ґрунтових обстежень у рамках визначених заходів з проведення оцінки, а також питання організації та строків виконання наступних етапів.

      Крім того, члени робочої групи розглянули питання створення геопорталу, який міститиме інформацію щодо загальнонаціональної нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, його зміст та набір функцій та сервісів, які можуть бути запропоновані користувачам.

      Зокрема передбачається, що на геопорталі буде зведено усю інформацію, отриману в результаті проведення робіт, достатню для розрахунку НГО окремої земельної ділянки, а також узагальнені дані про оцінку в розрізі регіонів, природно-сільськогосподарських районів та сільськогосподарських угідь.

      Також розглядається можливість реалізації окремої функції розрахунку НГО проектної земельної ділянки, що дозволить майбутнім власникам та користувачам спрогнозувати орієнтовні витрати на сплату земельного податку або орендної плати.

      Довідково

      До складу робочої групи входять представники Держгеокадастру, державних підприємств та установ, що належать до сфери управління Мінагрополітики та Держгеокадастру, а також провідні науковці Інституту економіки природокористування та сталого розвитку НАНУ та Інституту аграрної економіки.
      Уряд 7 лютого 2018 року прийняв рішення щодо проведення загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення.
      Постановою Кабінету Міністрів України № 105 встановлено порядок організаційних дій з проведення зазначеної нормативної грошової оцінки одночасно на території всієї країни. Це забезпечить оновлення показників нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення у відповідності до Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення.

 

Мінагрополітики планує провести широку дискусію
про формат функціонування ринку землі

1 червня 2018 року

      Про це сказав перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк під час онлайн-конференції, що відбулася в останній день травня. Заодно озвучив позицію Мінагрополітики щодо рішення Європейського суду з прав людини про мораторій на продаж землі, і щодо запуску ринку сільгоспземель. Зокрема, він сказав:

      «Згадане рішення ЄСПЛ має не стільки практичний вплив на законодавство України, скільки стане важливим аргументом в усіх дискусіях щодо ринку землі. Нагадаю, що можлива модель функціонування ринку землі розроблена Мінагрополітики і спрямована на створення умов для того, щоб землю купували дрібні фермери. Деталі концепту були неодноразово озвучені раніше, відповідний законопроект буде внесено в парламент тоді, коли ми будемо впевнені, що і ВРУ, і суспільство готові прийняти відповідне рішення. Провал цього законопроекту задасть шкоди на довгий період в питанні зняття мораторію, і як наслідок – аграрній галузі. Тому права на помилку нема.

      Маємо важливе завдання – провести широку суспільну дискусію про формат функціонування ринку. Якщо така дискусія завершиться консенсусом, необхідно прийняти 2 законопроекти – про обіг земель сільгосппризначення та про фінансову підтримку функціонування ринку землі. Державні землі, у тому числі які перебувають у власності державних підприємств, мають бути продані через аукціони. І це має бути перше, що відбудеться після зняття «земельного мораторію».

      Уряд вважає неприпустимою ситуацію, якщо великі компанії, зокрема іноземні, зможуть купувати ріллю. Через це ми і пропонуємо норми, аби купувати ріллю змогли фермери, на якого покладено роль середнього класу агросектору. За нашими пропозиціями, купувати ріллю зможуть лише громадяни України, і не більше 200 гектарів «в одні руки».

      Фермерам необхідно забезпечити доступ до дешевих кредитів, зокрема, за допомогою відповідного законопроекту про створення державної кредитної агенції. Цю роботу веде Кабмін, разом із Світовим банком та Європейським банком реконструкції і розвитку».

 

Земля на Світязі продається шматками

1 червня 2018 року

      На Світязі 30 гектарів земель опинилася в руках львівського підприємця Павла Келбасович, який скупив їх в учасників АТО. За ним зареєстровано право власності на землі сільськогосподарського призначення на території Світязької, Пульмівської та Піщанської сільських та Шацької селищної рад Шацького району, в тому числі 15 земельних ділянок у розмірі по 2 гектари для ведення особистого селянського господарства поблизу озер Світязь, Люцимер та Острів’янське, – повідомляють Волинські Новини.

      Про це стало відомо під час пленарного засідання 20 сесії Волинської облради, яке відбулося 31 травня і на якому дискутували про необхідність виготовлення білбордів та стаканчиків для розвитку туризму на Волині.

      «Якщо хтось думає, що львів’янин просто познайомився з атовцями, це не так. Це корупційна схема, до якої причетне ГУ Держгеокадастру. Що ми будемо після цього пропонувати туристам, стаканчики?» –- обурився голова облради Ігор Палиця.

      Він наголосив, що потрібно заборонити продавати шматками землю на Світязі, зі Світязя потрібно зробити Анталію, а не Крим, як зараз. У той час, поки через корупційні схеми в області скуповують паї та ділянки учасників АТО, чиновник, з його слів, сперечається щодо стаканчиків і білбордів. Як відзначив Ігор Палиця, Волинь ніколи не стане туристично привабливою, якщо така ситуація зберігатиметься. Він закликав чиновника займатися не стаканчиками та білбордами, а співпрацювати з прокуратурою та СБУ.

 

На Львівщині провели аудит земель і розробляють Каталог інвестиційних пропозицій вільних земельних ділянок сільгосппризначення

31 травня 2018 року

      У Львівській області за результатами аудиту земель сформували електронну базу даних земель в розрізі кожної сільської ради та відповідної інформації щодо форми власності усіх ділянок.

      Про це повідомила під час круглого столу «Підвищення ефективності управління земельними ресурсами в аграрній сфері. Можливості та інструменти для розвитку сільських громад та агровиробників» заступник директора департаменту агропромислового розвитку Львівської ОДА Людмила Гончаренко, – повідомляє обласна держадміністрація.

     “За результатами проведеного аудиту, що ініційований головою Львівської ОДА, ми отримали цілісну картину скільки в області є державної, комунальної, приватної землі. Ми побачили, що велика кількість паїв були не успадкованими, а це більше 30 тисяч земельних ділянок, і на сьогодні завдяки аудиту вже 16 тисяч земельних ділянок успадковані самими спадкоємцями”, – зазначила Людмила Гончаренко.

      Зокрема, за підсумками аудиту органи місцевого самоврядування вже подали до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області клопотань на 1161 земельну ділянку про включення їх до переліку земельних ділянок с/г призначення для продажу прав оренди на них на земельних торгах, зокрема з функціональним призначенням для товарного с/г виробництва, під ведення фермерського господарства та органічного виробництва.

      Також вона проінформувала, що на Львівщині розробляють Каталог інвестиційних пропозицій вільних земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

      “Спільно з органами Держгеокадастру ми почали розробляти електронний каталог ділянок державної форми власності, які не використовуються, для того, щоб інвестори могли ознайомитись із земельною ділянкою і прийняти рішення щодо участі в аукціоні, така робота повинна бути завершена упродовж двох місяців”, – додала Людмила Гончаренко.

      Окрім цього, за інформацією обладміністрації, Світовий банк включив Львівщину у пілотний проект щодо підтримки прозорого управління земельними ресурсами. Участь у проекті Світового банку дозволить власникам паїв та сільським громадам отримати технічну та юридичну допомогу з реєстрацією земельних ділянок та прав на них, виправлення помилок у земельному кадастрі, отримання інформації про ціни та інші характеристики ринку землі.

 

Сім навчальних закладів України готуватимуть кадри
за укладеною угодою з Держгеокадастром

29 травня 2018 року

Сім навчальних закладів України уклали угоди з Держгеокадастром щодо професійної підготовки оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних. Їх перелік подаємо нижче.

Назва
навчального
закладу
Адреса Термін
дії угоди
до
Телефон Факс Відповідальні
 за
організаційні питання
1 Приватний
вищий навчальний
заклад
«Міжнародний
інститут бізнесу»
03179, м. Київ,
Брест-Литовське
шосе, 8-А
25.04.2020 (044)
585-00-33
(044)590-08-48 Дзвоник
Ада
Анатоліївна

Прудка
Тетяна
Михайлівна

2 ПРАТ
«Харківській центр
науково-технічної

та економічної
інформації»
61001,м. Харків, вул. Гагаріна,4 25.04.2020 (057)
732-64-30
(057)
732-83-42
Мірошніченко
Світлана Володимирівна
3 Миколаївський
національний

аграрний
університет
54010, м. Миколаїв,
вул. Г. Гонгадзе, 9А
25.04.2020 (0512)42-48-96;
42-48-38

  Новіков
  Олександр           Євгенійович

Почеткина
Лариса
Олексіївна

4 Національний
університет

біоресурсів і
природо-
користування
України
03041, м. Київ,
вул. Васильківська, 17
23.04.2023 (044) 259-97-31 (044) 258-11-54 Людмила Леонідівна
5 Львівський
національний

аграрний
університет
80381, м. Дубляни
Львівська обл.,
вул. В. Великого, 1
01.01.2021 (032)224-23-01 Ковалишин
Олександра Федорівна
6 Інститут інноваційної
освіти Київського
національного
університету
будівництва і архітектури
03037, м. Київ,
вул. Освіти, 4
16.10.2020 (044)245-48-56; (050)4269088 Нінічук
Інна
Михайлівнаan>
7 Національний
транспортний
університет
01010, м. Київ, вул. Михайла
Омеляновича-
Павленка, 1
01.03.2021 (044) 280-99-17 Міськова
Тамара
Іванівна>

За інформацією Держгеокадастру

 

Президент України підтримує скасування мораторію на продаж земель сільгосппризначення

29 травня 2018 року

      «На жаль, не все нам вдається. Я не можу сказати про успіхи у сфері земельного законодавства. Чинний мораторій на продаж земель стримує ваші інвестиції, гальмує розвиток аграрного ринку, і позбавляє значну кількість громадян України можливості реалізувати конституційне право розпоряджатися своєю земельною власністю», – заявив Президент Петро Порошенко на засіданні Національної інвестиційної ради, яке відбулося напередодні Зелених свят.

      А далі він сказав:

      «І декілька днів тому навіть рішення Європейського суду з прав людини, який визнав, що абсолютна заборона на купівлю та продаж земель сільськогосподарського призначення є брутально порушенням Європейської конвенції з прав людини. Думаєте, що це рішення протверезило наших українських популістів? Точно ні. Мушу визнати, що я в цьому питанні, хоча і твердо стою на позиціях української Конституції та європейського права, поки, на жаль маю визнати це, перебуваю в цьому питанні в політичній меншості. І буду докладати максимум зусиль, в тому числі і щодо комунікаційної стратегії для того, щоб забезпечити проведення цього рішення.

      Буду продовжувати зусилля, щоб забезпечити у цьому питанні перемогу здорового економічного глузду. Для вирішення такого роду проблем демократія потребує часу і сили, але сили переконання. І, звичайно, роботи з громадською думкою, з суспільством, з фермерами, з сільським населенням». 

 

ДФС попередила про зміну коефіцієнту нормативної грошової оцінки землі з 17 липня

25 травня 2018 року, Укрінформ

      Офіс великих платників податків ДФС повідомляє, що з 17 липня 2018 року набирає чинності наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 27.03.2018 № 162, яким змінено коефіцієнт функціонального використання земельних ділянок зі значення 2,0 на значення 3,0. Таким чином, платники, які мають відповідні земельні ділянки, повинні подати до контролюючих органів уточнюючі податкові декларації за II півріччя 2018 року.

      Про це повідомляється на сайті Офісу великих платників податків ДФС (http://officevp.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/338360.html).

      Так, Порядком передбачено, що з 17 липня 2018 року для земельних ділянок, інформація про які не внесена до відомостей Державного земельного кадастру та у разі якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) при розрахунку її нормативної грошової оцінки застосовується із значенням 3,0.

      "Таким чином, платники, які мають земельні ділянки, інформація про які не внесена до відомостей Державного земельного кадастру та у разі якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, повинні подати до контролюючих органів уточнюючі податкові декларації за II півріччя 2018 року з новою довідкою (витягом) про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка видана з врахуванням вимог Порядку (з 17.07.2018), як це передбачено ст.286 Податкового кодексу України", – наголосили в ДФС.

      Згідно з наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 року № 489 з 1 січня 2017 року коефіцієнт функціонального використання земельних ділянок, інформація про які не внесена до відомостей Державного земельного кадастру, застосовувався із значенням 2,0.

 

Асоціація фермерів та приватних землевласників України підтримала законопроект про передачу фермерських земель у власність фермерам

23 травня 2018 року

      Рада Асоціації фермерів та приватних землевласників України на своєму засіданні, яке відбулося 22 травня, підтримала законопроект № 8236 від 5 квітня 2018 року про передачу фермерських земель постійного користування у власність фермерам, внесений до Верховної Ради Кабінетом Міністрів України Наголошувалося, що це сприятиме сталому розвитку фермерства в Україні. Адже метою проекту закону є забезпечення реалізації конституційного права громадян на землю шляхом надання їм можливості переоформити права довічного успадковуваного володіння землею та права постійного користування землею громадянами, які ведуть фермерське господарство.

      Заступник міністра аграрної політики та продовольства України Віктор Шеремета, який брав участь у засіданні, зокрема, зазначив: «Мінагрополітики разом з Асоціацією фермерів України підтримує прийняття урядового законопроекту, який, сприятиме розвитку фермерських господарств, підвищенню зайнятості населення та дасть позитивний поштовх для розвитку сільського господарства. Крім того цим законопроектом передбачаються додаткові преференції для малого бізнесу».

      Як відомо, через 5 днів після реєстрації вище згаданого законопроекту, до Верховної Ради народними депутатами був внесений альтернативний 8236-І, яким пропонується накласти заборону на відчуження земельних ділянок, переданих у власність фермерському господарству за цим законом. 

 

ЄСПЛ зобов'язав Україну скасувати мораторій на продаж сільгоспземель

22 травня 2018 року, Європейська правда

23 травня 2018 року, Економічна правда 

24 травня 2018 року

      Абсолютна заборона в Україні на купівлю та продаж земель сільськогосподарського призначення порушує Європейську конвенцію з прав людини.

      Відповідне рішення ухвалив Європейський суд з прав людини у справі "Зеленчук та Цицюра проти України".

      Справа стосувалася скарги двох громадян України щодо державної заборони на продаж сільськогосподарських угідь, що, як вони заявили, порушує їх права власності як власників таких ділянок.

      Суд зауважив, що після падіння Радянського Союзу Україна переважно віддавала сільськогосподарські угіддя людям, які раніше працювали в колгоспах, але ввела, нібито тимчасово, заборону на продаж такої землі.

      "Уряд стверджував, що цей крок перешкодить концентрації землі в декількох руках, зупинить збіднення людей у сільській місцевості та забезпечить, щоб земля і надалі оброблялася. Однак суд встановив, що держава не забезпечила справедливого балансу між загальними інтересами громади та майновими правами заявників", – йдеться у повідомленні.

      Суд зазначив, що жодна інша країна, яка входить до Ради Європи, не мала такої заборони, і наголосив на невідповідності підходу України щодо припинення мораторію.

      "Також незрозуміло, чому не такі жорсткі обмежувальні заходи були б менш ефективними для досягнення тих самих цілей", – зазначається в рішенні.

      Суд постановив, що український уряд повинен прийняти законодавчі заходи для забезпечення необхідної справедливості балансу для власників сільськогосподарських земель, хоча це не означає, що Україна повинна негайно запровадити необмежений ринок сільськогосподарських угідь.

      Жодної грошової компенсації заявникам не було присуджено. "Однак якщо держава проявить необґрунтовану затримку у прийнятті необхідних заходів, грошові виплати можуть стати гарантованими", – зазначив суд.

      Рішення Європейського суду з прав людини є обов'язковими для виконання державами-членами Ради Європи; це стосується також положень, які містять вимогу про зміну національного законодавства. Водночас ЄСПЛ не має юридичних інструментів для самостійної зміни законодавства. Остаточне рішення має ухвалювати національна влада.

***

З коментарем чиновники не забарилися.

Сьогодні, 23 травня, на сайті «Української правди» - в «Економічній правді» розміщена точка зору Максима Мартинюка, першого заступника міністра аграрної політики та продовольства, під заголовком «Як власнику паю увійти в історію земельної реформи». Подаємо її дослівно.

      «22 травня 2018 року в історії найдовшої в світі української земельної реформи стався несподіваний поворот.

      Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) визнав мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення, який діє в Україні останні 16 років, таким, що порушує права громадян.

      Цим рішенням ми зобов'язані двом громадянам України, пенсіонерам - Софії Зеленчук и Віктору Цицюрі, які не змирилися з фактом "в Україні мораторій", а задалися питанням "А з якого дива в Україні мораторій?" і виходили з того, що їх права, як власників земельних ділянок, повинні бути 1) дотримані; 2) їх обмеження - належним чином компенсовано.

      Не можна сказати, що ці дві людини повернули питання земельної реформи в політичний порядок денний (воно звідти нікуди і не зникало), але підняли його на новий рівень.

      Які наслідки матиме рішення ЄСПЛ?

      Перш за все, на жаль, змушений розвіяти радість багатьох - ЄСПЛ не зобов'язував Україну зняти мораторій на продаж землі, хоча саме в такому формулюванні новина розійшлася в багатьох ЗМІ.

      Видати таку директиву ззовні в принципі неможливо, ми суверенна держава. Більш того, в обґрунтуванні свого рішення суд визнає, що держава має право і може вдаватися до контролю використання приватної власності в ім'я загального блага.

      Проте, не зважаючи на відсутність швидкого ефекту, важливість цього рішення величезна.

      Уперше інституція такого рівня визнала, що в тому вигляді і формі, в яких мораторій на продаж землі діє в Україні, він обмежує права громадян і неспівставний із метою, яку переслідує.

      А кінцева мета, як ми пам'ятаємо, - це створення ринку землі.

      Тобто ніхто не заперечує право держави формувати політику і захищати економічні інтереси на свій розсуд, проте в цьому випадку мова йде про застосування надмірної сили при такому захисті.

      Нинішнє рішення не обтяжливе для українського бюджету - глобальних компенсацій суд позивачам не присудив. Однак воно відкрило кілька важливих можливостей.

      По-перше, подано приклад, який можуть наслідувати й інші власники паїв - і при відсутності помітних поліпшень у держрегулювання цієї сфери, позови вже не зведуться до 3000 євро компенсації, як зараз.

      За дуже символічного збігу, в земельних відносинах в Україні якраз вчора відбулося кілька важливих тектонічних зрушень.

      Парламент законопроектом №7060 щодо стимулювання розвитку фермерських господарств затвердив в Україні французьку модель ведення агробізнесу.

      Вона передбачає, що якщо сімейна ферма орендує землю обсягом до 5 га, то після 7-ми років роботи на ній має право приватизувати ділянки.

      Для цієї категорії сільгоспвиробників будуть проводитися окремі земельні аукціони і на них буде виставлятися не менше половини всіх земель, переданих у користування на торгах в попередньому звітному періоді.

      До слова, ці землі не потрапляють під дію мораторію.

      Ще одне довгоочікуване нововведення - впорядкування норм безоплатної приватизації державних земель, яка з першого дня свого існування несла серйозні корупційні ризики.

      Після набору критичної маси таких земельних поліпшень, приводів зустрічатися в Європейському суді у держави Україна з власними громадянами буде менше.

      По-друге, у прихильників земельної реформи з'явився додатковий аргумент, оскільки навіть найпалкіші популісти навряд чи зможуть аргументовано довести, що ЄСПЛ "виконує замовлення земельних олігархів і латифундистів".

      У цілому рішення ЕСПЛ у справі "Зеленчук і Цицюра проти України" - це не остаточна перемога. Але це нова, потужна зброя у боротьбі для її досягнення.

      Тому формулювання "Держава Україна програла в Європейському суді", можливо, і правильна юридично, але некоректна з точки зору загальнодержавного майбутнього.

      Будь-які рішення і кроки, спрямовані на зняття мораторію і на ослаблення обмежень - це безумовна перемога всієї країни і кожного її громадянина».

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

***

А ось думки народних депутатів.

Вадим Івченко ,
народний депутат від «Батьківщини», Facebook , 23 травня 2018 р.:

      Європейський суд з прав людини визнав таким, що порушує права людини, мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення.

      По-перше, зовнішній вплив на Україну очевидний. І дотискати її з приводу ринку землі продовжуватимуть. Але вчора ухваленими законопроектами Верховна Рада розблокувала обіг земель сільськогосподарського призначення!

      У законопроекті про сімейні ферми ми надаємо землю кожному, хто має бажання на ній працювати. Два гектари безоплатно через 7 років, 5 гектарів на викуп.

      По-друге, запровадження та продовження мораторію в жодному разі не було обмеженням прав людини. Потрібно розглядати його як відстрочку, яку брала для себе влада, аби навести лад в земельних питаннях та ухвалити закони, щоб запрацювала земельна реформа.

      Також маю зазначити, за три роки ця Верховна Рада ухвалила аж 2 законопроекти по землі: щодо відумерлої спадщини та щодо акуціонів. Вчора проголосовані ще два документи. Інші – роками лежать в комітеті і ледь-ледь проштовхуються на розгляд до парламенту.

Ігор Мосійчук,
народний депутат від Радикальної партії, Facebook
, 23 травня 2018 р.:

      Єдиний шлях, як виконати рішення ЄСПЛ і водночас запобігти скуповуванню української землі транснаціональними корпораціями, які контрольовані міжнародними фінансовими глитаями – це українському парламенту невідкладно розпочати розгляд і ухвалити зміни до Конституції України запропоновані залізною командою Радикальної партії Олега Ляшка і підтримані 192 народними депутатами, які визначають фермерство єдиним аграрним устроєм на українській землі!

 

Верховна Рада прийняла за основу два земельні законопроекти

22 травня 2018 року

      На ранковому пленарному засіданні народні депутати розглянули у першому читанні два законопроекти, які стосуються сфери земельних відносин.

      Прийнято за основу проект Закону "Про внесення змін до Земельного кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання створення і розвитку сімейних фермерських господарств та припинення корупційних зловживань у сфері розпорядження землями державної та комунальної власності" (зареєстрований за №7060).

      Законопроектом пропонується спростити доступ громадян України до земель сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності.

      Проектом, зокрема, передбачається:

  • визначити особливості використання та розпорядження земельною ділянкою сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, переданою на земельних торгах в оренду для створення та розвитку сімейних фермерських господарств;
  • встановити перелік фізичних осіб, які зможуть безоплатно одержати землю для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної приватизації, розмір яких зменшується (не більше 1,0 га, замість 2,0 га за чинною нормою);
  • встановити обмеження на розміри земельних ділянок інших категорій земель, які можуть надаватись у власність чи оренду тощо.

      Відповідні зміни пропонується внести до Земельного кодексу України, а також до законів України «Про оренду землі», «Про фермерське господарство», «Про державний земельний кадастр», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» та «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

      Також прийнято за основу проект Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" (зареєстрований за №6049-д).

      Законопроектом пропонується визначити правила використання масиву земель сільськогосподарського призначення, якими:

  • надати право землекористувачу, який використовує значну частину земель масиву, на одержання в оренду земель під польовими дорогами (із встановленням обов’язку встановлення земельних сервітутів для доступу до інших земельних ділянок масиву;
  • надати орендарям земельних ділянок, розташованих у масиві, право надавати їх у суборенду орендарю іншої земельної ділянки у тому ж масиві, без погодження з орендодавцем, залишаючись відповідальним за виконання договору оренди.
  • надати право землекористувачу, який використовує істотну частину земель масиву (75% від загальної площі) на одержання в оренду (суборенду) інших земель масиву із наданням їх власникам (орендарям) інших рівноцінних земельних ділянок у тому ж масиві,
  • надати можливості фізичним та юридичним особам використовувати земельні ділянками під лісосмугами та іншими захисними насадженнями на праві оренди, право на яке буде набуватись без проведення земельних торгів.

 

70% аграріїв проти введення ринку землі

21 травня 2018 року, Народный корреспондент

        В ході панельної дискусії «Перспективи відкриття ринку землі», що відбулася в рамках Agri Invest Forum 2018, 70% аграріїв проголосувало «проти» зняття земельного мораторію.

        Якщо ж ринок доведеться відкривати, більше 55% пропонують впроваджувати обіг земель поступово, починаючи із земель державної та комунальної власності, а потім в рамках пілотного проекту по продажу приватних земельних ділянок в окремих районах. Із 450 присутніх представників аграрних підприємств 94% зацікавлені в купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, проте бояться бути ошуканими.

        Враховуючи результати голосування, голова аграрного комітету Олександр Бакуменко закликав аграріїв до спільного обговорення і напрацювання єдиної концепції зняття земельного мораторію: «Потрібно визначити чіткі норми введення ринку землі. Ми уже отримали консолідоване бачення введення ринку від аграрних асоціацій, надалі ми обговорюємо це на робочій групі та передаємо в Кабмін. На базі спільної концепції буде розроблений новий законопроект».

        Підтримав дану позицію народний депутат Вадим Івченко, зазначивши, що Україна не готова наразі до відкриття ринку землі.

        «На сьогоднішній день 8 млн га земель знаходиться в тіні. Ми не знаємо скільки є в емфітевзисі, скільки йде по розписках. Нам потрібно ще 5 років мораторію для напрацювання ефективної моделі ринку», – відзначив нардеп.

 

Земля дасть можливість громадам залучати ефективних інвесторів

18 травня 2018 року

        Земля – це той ресурс, який дасть можливість громадам всебічно розвиватися, максимально залучаючи необхідний  інвестиційний потенціал. Але передавати землю у власність територіальним спільнотам потрібно професійно і прозоро, – наголосив Леонід Козаченко,  народний депутат, президент Української аграрної конфедерації, голова Ради підприємців при Кабінеті міністрів Леонід Козаченко на  щорічній конференції малих міст.

        Він розповів, що в парламенті зареєстровано  11 законопроектів, які регулюють питання власності на землю. Один із них був підготовлений урядом і передбачав передачу землі в управління місцевим громадам, але деякі його положення суперечили Цивільному кодексу. Тому було підготовлено новий законопроект, де вже було прописано право передавати у комунальну власність громадам землю. Але у документі не було враховано 10 важливих питань, зокрема, право користування землею, право громади вносити зміни до Земельного кадастру тощо.  Гостру полеміку викликав і законопроект, поданий до парламенту Президентом України. Багато народних депутатів висловили занепокоєння положенням, яким дозволялось передавати частину земель не громадам, а головам відповідних місцевих адміністрацій. Адже у такому разі керівник міг  передати на 49 років землю в оренду і скасувати це право для громади було б юридично неможливим. Через такі правові колізії і цей законопроект не знайшов підтримки у парламентаріїв.

        На думку Леоніда Козаченка, нині у Верховній Раді є широке поле для дискусії з цього питання. Але постійні доопрацювання законопроектів та прозорість цього процесу  лише дають можливість прийняти оптимальне  рішення на користь територіальних громад.

        Стримує рух уперед у цьому питанні і наявність у тіньовому обігу половини із 32,5 млн га земель сільгосппризначення. Саме через відсутність офіційного власника тіньових земель досі не сформовано повністю реєстр Дежгеокадастру. Уповноважені органи часто порушують порядок внесення даних у реєстр про зміну майнових прав на землю, що дає можливість проявів рейдерства. Всі ці законодавчі прогалини й перешкоджають розвитку територіальних громад, зокрема, України в цілому.

        – Ми маємо замислитись: чому  ми так живемо? Адже штат Техас, не маючи в своєму арсеналі таких потужних природних і людських ресурсів, як у нас, виробляє  1,7 трлн доларів ВВП. А Україна  лише… 104 млрд доларів. Міжнародні експерти ставлять Україну  за потенціалом  в Європі на 3 місце. Тобто, потенційно ми можемо бути  на рівні Франції,  Великобританії та Німеччини. Є одне «але». В Європі розуміють необхідність розвитку територіальних громад. Наприклад, одна з відомих українських  аграрних компаній захотіла  побудувати в ЄС завод. І тепер керівники деяких польських і словацьких міст змагаються за його будівництво, пропонуючи  безкоштовно відвести воду, електроенергію та інші бонуси. Вони розуміють, що підприємство дасть не лише  80 робочих місць, а й платитиме значні податки, які підуть на розвиток цієї громади. Я прикладів такої боротьби за інвестора в Україні не знаю, – підсумував Леонід Козаченко.

 

Наступного пленарного тижня можуть бути розглянуті законопроекти
щодо проведення земельної реформи

15 травня 2018 року

        Народний депутат фракції Партії «Блок Петра Порошенка», заступник Голови Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Олександр Бакуменко запропонував Погоджувальній раді лідерів парламентських фракцій та голів комітетів присвятити один пленарний день наступного тижня – з 22 по 24 травня розгляду аграрних питань. Про це повідомляє сайт фракції Партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність».

        «Пропоную включити до першого десятку питань відповідного порядку денного єдиним блоком аграрних законопроектів, що стосуються проведення земельної реформи, підготовлених для розгляду у першому читанні – 7118, 7118-1, 8121, 6049-д, 7060. Відповідні листи з проханням підтримки були надіслані до всіх керівників депутатських фракцій і груп», – заявив Олександр Бакуменко.

        За словами народного депутата, зазначені проекти законів стосуються питань передачі сільським, селищним, міським радам об’єднаних територіальних громад повноважень з розпорядження землями державної власності в межах їх території; врегулювання питань забезпечення захисту майнових прав власників і користувачів земельних ділянок, запобігання протиправному поглинанню і захопленню підприємств; визначення ефективного механізму використання масивів земель сільськогосподарського призначення та спрощення процедури доступу громадян до земельних ресурсів, які виявили бажання створити або розширити сімейне фермерське господарство.

        «Названі законопроекти є дуже важливими для аграріїв, тому закликаю колег їх підтримати», – наголосив Олександр Бакуменко.

 

Розвинути мережу національних природних парків в Україні
допоможе досвід Японії

15 травня 2018 року

        Україна зацікавлена у застосуванні на практиці досвіду Японії у формуванні природоохоронної політики. Зокрема, щодо розвитку мережі національних природних парків. Про це під час робочої поїздки до Токіо (Японія) сказав Міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак за результатами зустрічі із Міністром навколишнього середовища Японії Накагавою Масахурою, – повідомляє Міністерство екології та природних ресурсів України.

        За словами Остапа Семерака, Японія має тривалий успішний досвід створення нових національних природних парків та популяризації екологічної просвіти серед населення і туристів. Крім того, для України цікавими є діючі у цій країні механізми резервування нових територій під майбутні нацпарки та заповідники.

        «Процеси роздержавлення, розпаювання та приватизації земель негативно виплинули на розвиток мережі природно­заповідних територій у нашій державі, подекуди заблокувавши резервування нових територій. Проте це не означає, що Україна не буде збільшувати площі природоохоронних територій. Саме тому нас цікавить досвід японських колег», – пояснив Остап Семерак.

       Він зазначив, що території національних природних парків та заповідників мають стати потужними виховними та просвітницькими осередками змін екологічної свідомості українців, і з цією метою вже у нинішньому році значно збільшено фінансування нацпарків.

       «Бюджетом передбачено суттєве збільшення коштів для національних природних парків. Ми плануємо вже цього року почати створення туристично-інформаційних центрів у парках, які в майбутньому мають стати потужними осередками екологічної просвіти», – резюмував Остап Семерак.

        Нагадаємо, що відповідно до міжнародних і внутрішньодержавних зобов'язань Україна повинна збільшити площу природоохоронних територій до 15% від площі держави до кінця 2020 року.

 

Щоб родичі померлих фермерів могли безпроблемно успадкувати землю — потрібні зміни до законодавства

10 травня 2018 року

        Щоб громадяни могли успадковувати землі своїх померлих родичів-фермерів, потрібно вносити зміни до існуючого законодавства. Про це в інтерв’ю АgroРolit.com сказала заступник міністра юстиції з питань державної реєстрації Олена Сукманова.

        Вона наголосила, що така проблема існує вже понад 20 років, але вирішити її без зміни законодавства неможливо.

        — Якщо людина звертається з проханням оформлення будь-якого права на земельну ділянку, і вона отримує попередній дозвіл, то закон не забороняє надати такий самий дозвіл ще другій, третій і п’ятій іншій людині. Потім виходить, що хто перший «добіг» до права власності, той і є правим. Думаю, було б доцільно внести зміни до законодавства, які б певним чином резервували на деякий період за людиною оцю земельну ділянку і надавали їй можливості оформити її, а вже якщо людина не встигла це зробити, тільки тоді Держгеокадастр повинен мати змогу надавати дозвіл на оформлення такої земельної ділянки вже іншій людині. Відтак ми і отримуємо проблему спадкування. Успадкувати можна частку у фермерському господарстві, яка належить конкретній фізичній особі. Але не можна успадкувати договір оренди, який належить фермерському господарству, — наголосила заступник міністра юстиції.

        За її словами, успадкування може відбутися тільки у тому випадку, якщо людина встигла приватизувати пай фермерського господарства, оформити право власності на земельну ділянку,
а потім вступати у спадщину. Тому всім фермерським господарствам, які займаються реальним господарством, важливо встигнути оформити права власності на земельні ділянки для того, щоб мати можливість передати їх у спадщину.

        Вона звернула увагу і на правильне укладення договорів оренди землі — варто передбачити в них пункт про можливість успадкування права оренди.

        — Якщо ми кажемо про оренду державної землі, вона, в принципі, не передається у спадщину. Але якщо в договорі оренди буде передбачено, що в разі смерті правовласник передбачає переведення всіх цих прав і обов’язків на правонаступника, тоді воно буде мати юридичний сенс, — говорить Олена Сукманова.

        Також вона не виключила можливість на рівні закону зробити так, щоб правонаступники фермера автоматично разом з господарством отримували право оренди за раніше укладеними договорами оренди держземель. Але такий підхід потребує виваженого аналізу, адже передаватися в оренду буде державна земля.

 

Світовий банк: вартість землі в Україні може зрости втричі
після скасування мораторію

7 травня 2018 року

       У випадку зняття мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення Світовий Банк готовий надавати більше фінансової допомоги Україні, а ціни на землю зростуть. Про це заявила в інтерв’ю Bloomberg Сату Кахконен, директор Світового Банку у справах України, Білорусі та Молдови, пише «Економічна правда».

      Світовий Банк прогнозує, що ціни на продаж землі зростуть до 3-3,5 тис. доларів за га  порівняно з 1-1,5 тис доларів, які діють нині.

      "Бізнес готовий платити більше за визначеність і можливість уникнути інвестиційних ризиків. Технічна робота зі зняття мораторію в Україні фактично завершена", - зазначила Кахконен і наголосила, що це призведе до збільшення фінансової допомоги Україні.

       Також у публікації Bloomberg ідеться про те, що українські землевласники отримують найнижчу ціну за оренду землі в Європі при тому, що якість українських ґрунтів – одна з найвищих у світі.

      Але уряд затягує питання ринку землі перед виборами задля уникнення репутаційних ризиків.

      "Політики використовують мораторій, щоб "захищати селян", хоча насправді просто намагаються отримати електоральні дивіденди", – сказав у інтерв’ю Bloomberg Максим Мартинюк, перший заступник міністра аграрної політики.

      Як відомо, 7 грудня минулого року Рада продовжила мораторій на продаж землі. 

 

Понад 450 млн грн Україна втратила через корупцію у земельній сфері –
розслідування НАБУ

7 травня 2018 року,
Національне антикорупційне бюро України

        Земля є одним із об’єктів корупційних схем, які розслідують детективи Національного антикорупційного бюро України. Найчастіше йдеться про спроби певних осіб отримати земельні ділянки за безцінь — або через надання їх у довгострокову оренду (до 49 років, іноді з можливістю подальшого викупу), або ж отримавши їх на підставі фіктивного обґрунтування без оплати.

        Загалом, понад 25 кримінальних проваджень НАБУ стосуються земельних «оборудок». Майже третина з цих справ уже скерована до суду. Обвинувальні акти складені стосовно 14 осіб.

        За даними слідства, загальний предмет злочину в «земельних» справах перевищує 450 млн грн. Це — збитки, яких зазнали держава та місцеві громади через втрати понад 7 тис. гектарів.

        Одним із ключових мотивів, які спонукають посадовців до вчинення злочину, на думку детективів Бюро, є бажання отримати неправомірну вигоду. Так, сукупний розмір хабарів, отриманих «в обмін на землю» чиновниками, яких викрили детективи НАБУ, перевищує 2,5 млн грн, 70 тис. дол. США та 300 тис. євро. Ці кошти, з-поміж іншого, вимагалися та були одержані посадовцями за позитивне «вирішення питань» про виділення чи передачу в оренду земельних ділянок.

        Приміром, таким чином діяв голова сільради одного з населених пунктів Васильківського району Київської області. Він вимагав та отримав 300 тис. євро та 10 тис. дол. США за «вирішення питання» про надання в оренду земельних ділянок загальною площею 26 га. Розслідування цього факту детективи НАБУ завершили восени 2016 року. Проте, за півтора року, що минули відтоді, суд із долею обвинувачених (голови сільради та депутата-спільника) не визначився. Наразі справа слухається у Васильківському міськрайонному суді Київської області. Водночас, викриття детективами НАБУ цього злочину дозволило місцевій громаді скасувати незаконне рішення про надання землі в оренду.

        Втручання детективів Бюро також дозволило запобігти і розкраданню близько 600 гектарів на Сумщині, які голова однієї з сільрад пообіцяв виділити в обмін на хабар у понад 2,5 млн грн. Своєчасне викриття злочину не дозволило зловмисникам реалізувати свій задум. Розслідування в цій справі восени 2016 року. Обвинувальний акт стосовно вже колишнього голови сільради та його спільника скеровано до суду для розгляду по суті.

        На початку березня 2018 року детективи НАБУ завершили розслідування ще однієї корупційної схеми, реалізованої депутатом Київської міськради, секретарем земельної комісії. За даними слідства, ця особа, маючи доступ до інформації про наявність у столиці вільної землі, що перебуває у комунальній власності, організувала схему заволодіння трьома ділянками загальною площею 2600 кв. м. Ці ділянки, як з’ясували детективи, виділені підставним особам, в подальшому дістались компанії-забудовнику, яка почала зводити на них житло. Наразі на ділянки накладено арешт.

        Відповідно до розслідувань НАБУ, доволі поширеною є схема, відповідно до якої земельні ділянки, виділені державним органам влади, в подальшому передаються приватним компаніям-забудовникам в обмін на зобов’язання виділити певну кількість квартир співробітникам відповідного держоргану. Нерідко, сукупна вартість таких квартир виявляється суттєво нижчою за ринкову вартість земельної ділянки. Подібні «угоди» стають об’єктом уваги з боку детективів НАБУ.

 

FAO запускає в Україні проект по боротьбі з деградацією ґрунтів

5 травня 2018 року, Укрінформ

        Продовольча і сільськогосподарська організація ООН (FAO) запускає в Україні проект по боротьбі з деградацією ґрунтів, метою якого є досягнення нульового рівня деградації земель. Про це Укрінформу повідомили в прес-службі FAO.

        "Новий проект FAO має на меті допомогти Україні досягти балансу між процесами деградації землі та її природним та штучним відновленням. Передбачено три роки для вдосконалення законодавчої та інституційної структури та практичної реалізації  методів інтегрованого управління природними ресурсами. Крім того, проект працюватиме над впровадженням стандартів у питаннях посадки лінійного типу захисних лісосмуг на основі характеристик ґрунтів та природних зон, а також над поширенням кліматоорієнтованого сільського господарства як загального підходу для ведення агровиробничої діяльності", – йдеться в повідомленні.

        Один з компонентів проекту зосереджений на відновленні стійкості виробничих ґрунтів, який буде реалізований з використанням демонстраційної площі 7 500 га.

        Демонстраційні заходи заплановані в Київській, Харківській та Миколаївській областях – територіях, що представляють різні природні та кліматичні зони.

        Учасниками демонстраційних заходів будуть Український науково-дослідний інститут прогнозування та випробування техніки та технологій сільськогосподарського виробництва ім. Л. Погорілого, ТОВ "Агродженерейшн" та окремі територіальні громади. Проект також передбачає розширення дослідницьких територій в інших регіонах України.

        "Збереження та захист ріллі від деградації та опустелювання є національним пріоритетом в Україні та є необхідною умовою для забезпечення сталого розвитку сільськогосподарських земель та зменшення бідності в сільській місцевості. Відомо, що площа деградованих земель зросла з 70 000 до 100 000 га на рік протягом останнього десятиліття. Тому поточний проект буде підтримувати впровадження інноваційного моніторингу, інтенсивну реалізацію кліматоорієнтованого сільського господарства, тісно співпрацювати з агровиробниками, проводити навчання та інші інформаційні кампанії з питань відновлення деградованих ландшафтів", – зазначив координатор програм розвитку FAO Михайло Малков.

        Також повідомляється, що FAO виступатиме фінансовим механізмом для роботи Національної координаційної ради та технічним виконавцем проекту, що фінансується ГЕФ – "Інтегроване управління природними ресурсами в деградованих землях лісостепу та степових зон України".

        Завершення проекту заплановано на кінець 2021 року.

        За даними FAO, площа деградованих та непродуктивних орних земель в Україні перевищує 20% ріллі. Щороку через ерозію втрачається майже 300-600 мільйонів тонн ґрунту. Залежно від рівня процесів деградації врожайність може зменшитися до 50%, а втрати від нестачі продукції складають понад 20 млрд грн на рік.

        Як повідомляв Укрінформ, після підписання Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням, Україна взяла на себе зобов'язання відновити деградовані землі та ґрунти до 2030 року і прагнути досягти нейтрального рівня деградації земель у світі.

        Як зазначав міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак, в Україні нараховується понад 1,1 млн га деградованих, малопродуктивних та техногенно забрудненних земель, які підлягають консервації. У свою чергу, заходи з рекультивації порушених земель, на думку міністра, здійснюються незадовільно. 

 

Службовим особам Головного управління Держгеокадастру
у Закарпатській області повідомлено про підозру у хабарництві

4 травня 2018 року

        Посадовцям Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області повідомили про підозру у вчиненні корупційного злочину. Про це повідомляє на своїй сторінці у Facebook речник Генпрокуратури України Андрій Лисенко.

        Службові особи підозрюються у вимаганні й отриманні хабара за сприяння у виділенні земельних ділянок у Воловецькому районі під будівництво бази відпочинку. За сприяння в отриманні земельних ділянок вони хотіли отримати 270 тис. доларів США. 2 травня після отримання другої частини неправомірної вигоди в розмірі 117 500 доларів США двоє спільників були затримані правоохоронцями.

        – 3 травня 2018 року вказаним особам повідомлено про підозру: керівнику – за ч. 4 ст. 368 КК України – одержання службовою особою неправомірної вигоди, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великому розмірі, а працівнику – за ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України – пособництво в одержанні службовою особою неправомірної вигоди, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великому розмірі. 4.05.2018 прокурором у кримінальному провадженні погоджено клопотання слідчого про застосування до підозрюваних запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, які вручено стороні захисту і подано до Печерського районного суду м. Києва для розгляду по суті, а також про відсторонення підозрюваних від займаних посад, – констатує Андрій Лисенко.

 

Більше половини українських земель вражені ерозією

4 травня 2018 року

        Україна за площею орних земель посідає 9 місце в світі. Про це під час засідання координаційної ради з питань боротьби з деградацією земель та опустелюванням нагадав міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак.

        –… Ми використовуємо 32,5 млн гектарів орних земель. У цьому поступаємося лише Індії, РФ, США, Китаю, Бразилії і Австралії. За рівнем розораності території… займаємо одне з перших місць у світі – у нас цей показник становить 54 відсотки.

        Високопосадовець стурбований тим, що більше половини українських земель вражені ерозією.

 

42 відсотки лотів, виставлених на чергові земельні аукціони, не реалізовані

4 травня 2018 року

         На 9 чергових земельних аукціонах у 7 областях України було виставлено 19 лотів – земельних ділянок різного цільового призначення. Два лоти продано, 9 лотів – оформлено в оренду, а по 8 лотах торги не відбулися через відсутність необхідної кількості учасників.

         Відзначилися організатори земельних аукціонів – Рудненська селищна рада та Радехівська міська рада Львівській області. Тут жодної із шести ділянок, що призначалися для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), а також для індивідуального садівництва не реалізували – місцеві бюджети відповідно недотримали за аукціонні ділянок щонайменше 661 тисячу гривень.

         На Херсонщині невдало провело аукціон тамтешнє Головне управління Держгеокадастру – там планували на 7 років здати в оренду понад 10 гектарів сільгоспземлі за 16747 гривень річної плати, проте охочих взяти участь в торгах не знайшлося. Качкарівська сільська рада Бериславського району цієї ж області за результатами аукціону оформила в оренду на 10 років три виставлених ділянки.

         Вдало закінчилися торги організовані Павлоградською міською радою Дніпропетровської області – кожна ділянка, що призначалася для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, оформлена в оренду на 5 років.

         Загальні підсумки чергового туру аукціонів такі: 58 відсотків лотів реалізовано, 42 – ні.

         Як завершилися аукціони у Сумах, Хусті, селищі Лисець Тисменецького району на Прикарпатті можете довідатися на нашому сайті у розділі «Що, де і за скільки продано».

         

За підсумками чотирьох місяців:
розмір орендної плати у середньому по Україні вдалося підвищити до 19,28%
від нормативної грошової оцінки
земель сільськогосподарського призначення

3 травня 2018 року

        За чотири місяці 2018 року територіальні органи Держгеокадастру на земельних торгах реалізували 639 прав оренди на земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності. Загальна площа переданих в оренду ділянок склала 14,53 тис. гектарів, – повідомляє прес-служба Держгеокадастру

        Найбільш активно земельні аукціони проводилися у Тернопільській (74 земельні ділянки загальною площею 858,22 га), у Сумській (69 ділянок площею 2 087,04 га) та у Чернігівській (57 ділянок площею 2 116,93 га) областях.

        Стартова річна орендна плата за користування земельними ділянками була визначена на рівні 8,29% від нормативної грошової оцінки земель або близько 18 891,52 тис. гривень. За результатами земельних торгів розмір орендної плати у середньому по Україні вдалося підвищити до 19,28% від нормативної грошової оцінки, що дозволить додатково наповнити місцеві бюджети на 43,95 млн гривень.

        Зазначимо, що поточні показники, уже значно перевищують результати першого півріччя минулого року в частині кількості реалізованих лотів та середньої орендної ставки.  Для порівняння: у першому півріччі 2017 року стартовий розмір річної орендної плати за продані на торгах земельні ділянки в середньому становив 7,26% від нормативної грошової оцінки, за результатами торгів – 12,10%.  Було реалізовано  614 прав оренди.

        За підсумком 2017 року середня ставка оренди державних земель сільськогосподарського призначення в ході земельних аукціонів склала 14,76%.

ДОВІДКОВО

       Натепер перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права оренди на які можуть бути реалізовані на земельних торгах, включає 8 563 ділянки загальною площею 164 970,13 гектара.

P.S.

Про аукціони, на яких реалізовують права на земельні ділянки не лише державної власності, але й комунальної, можете довідатися з розділів нашого сайту «Що, де, коли продається» та «Що, де і за скільки продано».

 

У Хотині не знайшлося покупців на ділянки для будівництва і обслуговування багатоквартирок

2 травня 2018 року

         Жодну із 2-х ділянок, що виставлялися на аукціоні у мальовничому буковинському Хотині, не вдалося продати. Організатор торгів – Хотинська міська рада скупо повідомляє про свою невдачу – на аукціон №11257 з’явилося замало учасників, хоча стартові ціни на ділянки були помірними – відповідно становили 41360 та 82700 гривень. 

         Про результати інших аукціонів довідуйтесь у розділі нашого сайту «Що, де і за скільки продано».

 

За минулий тиждень перелік земельних ділянок,
які можуть бути реалізовані на аукціонах, поповнився ще 50-ма ділянками

2 травня 2018 року

         Натепер перелік включає 8563 земельні ділянки загальною площею майже 165 тисяч гектарів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства та інших сільськогосподарських потреб.

         Тернопільська область додала до переліку 36 ділянок (297,57 га), Миколаївська  - 5 ділянок (136,47 га), Полтавська – 4 (60,28 га), Одеська та Хмельницька  - по 2 (відповідно 84,60 та 71,90 га), Київська – 1 (150 га).

          Конкретнішу інформацію про місце розташування ділянок, їх площу, цільове призначення  та кадастровий номер (за наявності) у розрізі районів усіх областей можна довідатися на цьому ж сайті у розділі «Ділянки, що готуються до продажу».

 

В кінці серпня планується запустити цифрову базу грошової оцінки земель
сільськогосподарського призначення

27 квітня 2018 року

        Держгеокадастр працює над цифровою базою грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення. Цей проект має бути виконано до 31 серпня. Про це на своїй сторінці в Facebook повідомив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк.

        За його словами, після створення ресурсу, отримати офіційну інформацію з оцінки землі можна буде на кадастровій онлайн-карті.

        «Загалом із держбюджету виділено на ці роботи 348 млн грн, але у нас не стоїть завдання «освоїти все», а якраз навпаки. Тому кошторис уже зменшено більш як на 40 млн грн і, скоріш за все, буде скорочено ще більше», — повідомив Максим Мартинюк.

        Заступник міністра обіцяє, що завдяки новій цифровій базі оцінка земельних ділянок стане набагато точнішою.

 

У Полтаві скасували земельні торги по всіх лотах аукціону № 11086

26 квітня 2018 року

         Повторні земельні торги у формі аукціону, що проводилися у Полтаві відповідно до наказу №202 від 6 березня 2018 року Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, знову закінчилися неуспіхом.

         На земельний аукціон виставлялися чотири ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 88,55 гектари зі стартовим розміром річної плати за їх користування понад 219 тисяч гривень. Місце розташування ділянок – Батьківська сільська рада Зіньківського району.

         Організатори аукціону повідомили, що торги скасовані по лотах 21600, 21602 та 21605  на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 24 квітня 2018 року №265, а також по лоту 21604 на підставі ухвали Верховного суду від 1 березня 2018 року №917/1391/17 та наказу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 14 березня 2018 року №215. Зміст документів при оприлюдненні результатів цих земельних торгів не наводився.

         Розмір витрат виконавця земельних торгів - ПП «Регіональний інвестиційний центр аукціонів», понесених на підготовку лотів до продажу, становить 52060, 76 грн.    

         Якщо вас зацікавили результати інших аукціонів, відвідайте розділ сайту «Що, де і за скільки продано».

 

Три чергових земельних аукціони завершилися нульовими результатами

25 квітня 2018 року

        На вітер викинули гроші, потрачені на підготовку чергових аукціонів за №№11142, 11190, 11228. Головні управління Держгеокадастру у Полтавській, Кіровоградській та Херсонській областях –  організатори торгів –  не реалізували жодного з п’яти лотів, виставлених на аукціони. Майже на 139 гектарів, що призначалися для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, не знайшлося орендаторів. Торги не відбулися через відсутність учасників торгів, що, безсумнівно, є наслідком неефективної інформаційної роботи організаторів аукціонів.

       Сумарний стартовий розмір річної плати за користування ділянками становив понад 145 тисяч гривень. За результатами трьох аукціонів місцеві бюджети не побачать їх.

       Про результати проведених торгів і тих, що будуть проводитися, можна довідатися на цьому ж сайті у розділі «Що, де і за скільки продано».

 

Перелік земельних ділянок, які можуть бути реалізовані на аукціонах,
поповнено новими ділянками

23 квітня 2018 року

        На 51 ділянку у п’яти областях України збільшився перелік земельних ділянок державної власності, права оренди на які можуть бути реалізовані на земельних торгах. Їх загальна площа становить 1141,77 га.

        У Донецькій області додалося 25 ділянок – 597,70 га, у Волинській – 9 ділянок – 190,98 га,
у Луганській 7 ділянок – 141,94 га, у Миколаївській – 6 ділянок – 86,94 га, у Черкаській області – 
3 ділянки – 66,27 га та в Одеській області – 1 ділянка - 57,94 га.

        На сьогодні, 23 квітня 2018 року, у загальноукраїнському переліку – 8 590 земельних ділянок площею 166 528,47 га.

        З конкретними відомостями про місце розташування ділянок, їх площу, цільове призначення та кадастровий номер (за наявності) у розрізі областей можна довідатися на цьому ж сайті у розділі «Ділянки, що готуються до продажу».

 

Набув чинності закон про «будівельну амністію»

20 квітня 2018 року

      В Україні набув чинності Закон України від  22 березня 2018 року № 2363-VIII «Про внесення зміни до пункту 9 розділу V "Прикінцеві положення" Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" щодо продовження терміну прийняття в експлуатацію об’єктів будівництва, збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт»

        Відповідно до закону, орган державного архітектурно-будівельного контролю безоплатно протягом 10 робочих днів з дня подання заяви власниками земельних ділянок приймає в експлуатацію зведені без дозвільної документації будівлі, які за класом наслідків належать до об'єктів із незначними наслідками (СС1).

        Йдеться про зведені з 5 серпня 1992 року до 9 квітня 2015 року індивідуальні/садибні житлові будинки, садові, дачні будинки загальною площею до 300 квадратних метрів, а також господарські/присадибні будівлі і споруди загальною площею до 300 квадратних метрів. Дія законопроекту розповсюджується на зведені до 12 березня 2011 року будівлі і споруди сільськогосподарського призначення.

 

«Закон про землю є абсолютно олігархічним фейком»

17 квітня 2018 року,  ZIK

      Уряд не може спромогтися на пропозицію, яка була б адекватною для України у питанні земельної реформи. Все через те, що є декілька людей, які хочуть скупити більшість українських чорноземів. Бо саме зараз у них залишився останній шанс це зробити.

      Про це в ефірі інтелектуально-політичного ток-шоу «Гра у класику» з Сергієм Рахманіним на телеканалі ZIK говорив голова фракції «Самопоміч» у парламенті Олег Березюк.

      «Закон про землю справді не готовий. Бо ті пропозиції, які пропонуються, є виключно олігархічними. Адже як я особисто, так і фракція, розуміємо, що без ринку землі, якісний розвиток агрокомплексу не відбудеться. Але той ринок, який пропонується, робиться заради інтересу декількох десятків осіб, а не фермерів, які працюють на цій землі, чи селян, які віддають їм її в оренду», – сказав Березюк.

      Тому він вважає, що той документ, який пропонують як реформу землі є абсурдним, адже відстоює інтереси не народу, а певних осіб.

     «Пропозиція є абсолютно олігархічним фейком, який виключно працює на них. Саме тому таке не можна ухвалювати, але й не можна заперечувати ринок. Адже уряд не може спромогтися на пропозицію, яка була б адекватною, тому що ті декілька людей, які хочуть скупити цю землю, на превеликий жаль, не дають їм це зробити. Хоча це, фактично, їхній останній шанс», – наголосив Березюк.

     Мустафа Найєм сказав, що не вірить, що у нинішньому скликанні Рада вирішить питання землі.

     «Навіть, якщо буде написаний ідеальний закон, то його або не подадуть в парламент, бо боятимуться популістів, або не проголосують. Тому я в цей склад парламенту не вірю щодо питання землі», – додав Найєм.

 

Як «8 фермерів» поділили всю державну землю…

                                                                     17 квітня 2018 року

 

        Михайло Апостол, радник міністра МВС та першого віце-прем’єра (з аграрних питань) Степана Кубіва, у своєму блозі вчора написав:

        «Я помилявся, коли багато разів говорив, що в Україні шалено зростає і розвивається корупційний, «тіньовий» ринок земель с/г призначення. І що понад 15% земельних ділянок мають уже інших власників. Ринок – це коли відбувається дія з купівлі/продажу та паралельно – сплата податку. На жаль, нічого такого немає. 

        Аналізуючи офіційні дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Мінюсту станом на 21 березня 2018 рокуможна сміло сказати: практично всі землі с/г призначення державної власності (а їх було більш ніж 10 млн га) у прямому підпорядкуванні держави уже ніколи не будуть! Все роздано, розділено, захоплено, взято в довготермінову та безстрокову оренду приватним с/г підприємствам, «фермерами», під ОСГ, в постійне користування міністерствам, установам та іншим різноманітним громадським структурам.

       Сьогодні проаналізую землі з цільовим призначенням «Для ведення фермерського господарства». Це шок! Усього таких земель – понад 4 млн га. Право власності уже мають на майже 2 млн га, плюс ще додасться 520 тис. га, згідно із постановою Кабміну. Також 1,7 млн га зареєстровано в Мін’юсті право довготермінової оренди. І найголовніше і найцікавіше – 8 «фермерів» зареєстрували право власності на майже півмільйона гектарів, кожному – не менш як по 62 тис. га. Думаю, що цю землю вони якимось чином отримали за заслуги перед Батьківщиною. Інший кричущий факт – згідно з даними цього ж реєстру: 3 власники взяли в довготермінову оренду 637 тис. га земель держвласності, тобто, по 200 тис. га з гаком...

       Решта землі (майже три мільйона га) перебуває в користуванні та власності майже 45 тис. фермерів. Невже цей державний мільярд коштів платників податків піде «за призначенням»? Не вірю, але буду контролювати. Як радник міністра МВС та першого віце-прем’єра з аграрних питань Степана Кубіва, я детально вивчу цю ситуацію і триматиму руку на пульсі. Адже головне питання – хто і як посприяв, щоби в одні руки відійшли тисячі га держземлі вартістю на мільярди гривень».

 

«Земля і громади – невід’ємні складові децентралізації»

17 квітня 2018 року

 

        Потрібно якнайшвидше ухвалювати закон про передачу громадам повноважень щодо управління земельними ресурсами. Сьогодні на території громади є різні землі: приватні, державні, комунальні, промисловості (землі запасу), землі в межах і поза межами населеного пункту. Коли говоримо, що прагнемо забезпечити максимальне надходження до місцевого бюджету, то повинні дати інструмент і можливість бачити, хто та якими землями користується, як вони обліковуються, хто сплачує податок не землю, і яким чином земельний податок наповнює бюджет. Про це в інтерв’ю інтернет-виданню Аgropolit заявив Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко, – повідомляє прес-служба Віце-прем’єр-міністра України.

        За його словами, зараз у цих питаннях місцеве самоврядування практично сліпе. Воно бачить тільки комунальні землі в межах населеного пункту. Що відбувається поза цим – вакуум. Президентський законопроект про деконцентрацію передбачав не тільки питання передачі земельних повноважень, а й значно ширші можливості для підтримки бізнесу в громадах: регулювання нормативно-грошової оцінки, щоб підтримати фермерський бізнес; давав можливість ФОПу сплачувати податки саме в цей місцевий бюджет, а не за місцем реєстрації тощо. Тобто давав можливість залучення інвестицій і, найголовніше, – наповнення бюджету, контроль та облік цих земель. Адже зараз контроль за землями всіх рівнів і землями будь-якої форми власності здійснює Держгеокадастр.

        «Сьогодні ми працюємо з депутатським корпусом, щоб вирішити питання земельної децентралізації. Наш законопроект №7118 дуже простий, короткий і ефективний. Його слід приймати якнайшвидше, бо фінансова мотивація ОТГ – добре, але земля – заключна мотивація. Якщо парламент все ж таки ухвалить закон про передачу земельних ресурсів ОТГ, то він увійде в історію України як найбільш реформаторський», – зазначив Геннадій Зубко.

        Загалом для завершення децентралізації необхідно ухвалити ще 16 законопроектів. Так, у частині завершення земельної децентралізації важливий законопроект №6403: зобов’язує місцеву владу спланувати забудову території громади (де соціальна інфраструктура, дорожня інфраструктура, спортивні, культурні об’єкти, заклади охорони здоров’я). «Щоби передати розпорядження земельними ресурсами, нам потрібно змусити громади, щоб вони показали, яка у них буде стратегія розвитку, котра ляже в основу роботи будь-якого голови ОТГ і забере земельний козир у Держгеокадастру. Після цього, будь ласка, виставляйте її у прозорий публічний доступ і можете тоді вирішувати, якого інвестора запрошувати для того, щоб він впроваджував свої проекти на території ОТГ», – підкреслив урядовець.

 

«Власником землі в Україні має стати український фермер»

17 квітня 2018 року

 

        Єдиним власником землі в Україні має стати український фермер, сказав в ефірі «Свобода слова» на ICTV Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, – повідомляє департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів України.

        «Власником землі має стати український фермер. Не холдинг, не іноземець. Власність на землю має належати українському фермеру. Це принципова позиція», – сказав Глава Уряду.

        Він підкреслив, що Уряд є реальним лоббістом інтересів фермерського руху – в тому числі шляхом запровадження програм підтримки фермерського руху. Ці програми, за словами Володимира Гройсмана, включають компенсацію 40% техніки, надання доступних кредитів, заохочення тваринництва, стимулювання створення кооперативів тощо.

        «Через такі програми ми підтримуємо розвиток фермерського руху», – зазначив Прем’єр-міністр.

 

«Громади ще не скоро зможуть розпоряджатися землями за межами ОТГ»

16 квітня 2018 року

 

        Сьогодні влада навмисне затягує процес передачі земель об’єднаним територіальним громадам, необхідні законопроекти у парламенті не ухвалюються. Про це зазначив народний депутат Вадим Івченко під час зустрічі з представниками Асоціації фермерів та приватних землевласників України в Запорізькій області, – повідомляє партія Батьківщина.

        «Ситуація з розглядом земельних законопроектів, які передають землю територіальним громадам у розпорядження, доволі заплутана. Хоча актуальність цього питання — очевидна. Спочатку було подано близько 20 законопроектів, але потім вирішили об’єднатися навколо одного. І саме після цього в парламент було подано законопроект від президента, яким землі передаються від Держгеокадастру державним районним адміністраціям», – зазначив політик.

        Проте, як наголосив Івченко, парламент провалив президентський законопроект.

       Нардеп також зауважив, що влада, розуміючи наскільки це рейтингове питання перед виборами, пішла іншим шляхом: Кабінет Міністрів вже погодив механізм передачі у власність об’єднаним територіальним громадам землі, в тому числі поза межами населених пунктів.

        «Нібито технічно уряд і передає землі громадам. Але хитрість ось в чому: перш ніж передавати землі, їх мають інвентаризувати і з’ясувати, які з них вільні. І перед передачею саме ці вільні землі будуть виставляти на аукціон і віддавати переможцям. А громадам залишаться лише ті, які знаходяться в оренді», – пояснив Івченко.

        На переконання депутата від «Батьківщини», передача земель за межами населених пунктів дуже важлива для об’єднаних територіальних громад, оскільки Держкомзем більше не зможе в односторонньому порядку, без згоди ОТГ, розпоряджатися цими землями.

        «Але низька якість підготовлених законопроектів, а також незрозуміле затягування з ухваленням законів ставить під велике питання саму можливість для громад найближчим часом користуватись цими землями», – прогнозує Вадим Івченко.

 

Майже 81 відсоток районів Черкаської області приєдналися
до програми з охорони та підвищення родючості земель сільгосппризначення 

5 квітня 2018 року

        Майже на 80 тис. га земель сільськогосподарського призначення Черкащини проведена агрохімічна паспортизація. Агрохімічні паспорти вручені 40 сільгосппідприємствам Чорнобаївського, Золотоніського, Чигиринського районів. Ці заходи проводять в рамках програми з охорони та підвищення родючості ґрунтів сільгоспземель, – повідомляє прес-служба Черкаської облдержадміністрації.

        На сьогодні програму «Родючість 2016-2020» затвердили 11 з 20 районів області. Всі заходи згідно з цією програмою здійснюються за рахунок місцевих сільгосппідприємств. Програма передбачає підвищення рівня та раціонального застосування органічних, мінеральних та бактеріальних добрив, проведення хімічної меліорації та здійснення державного контролю за відтворенням та охороною родючості ґрунтів на підставі даних агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення.

        Торік хімічну меліорацію ґрунтів провели  сільгосппідприємства на 6,7 тис. га. Зокрема, у Тальнівському районі  – на 500 га, Золотоніському – на 2 тис. га та Звенигородському –  на 4,2 тис. га.

 

Земля – один із потужних інструментів розвитку громади, – Геннадій Зубко

4 квітня 2018 року

        Якщо громада хоче розвиватися, залучати інвестиції, створювати робочі місця і якісні умови для своїх людей, управляти соціальними об’єктами і територіями, то вона потребує управління земельними ресурсами. Це – необхідна умова для розвитку громади. Про це в інтерв’ю ІА «Українські новини» заявив Віце-прем’єр-міністр-Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко, – повідомляє Служба Віце-прем'єр-міністра України.

        «Земля – один із основних інструментів залучення інвестицій, наповнення бюджетів і планування розвитку. Законопроект №7118, на якому ми наполягаємо, – це документ, який визначає передачу ОТГ управління земельними ресурсами. Головне, аби у громади була можливість розуміти, хто є її власниками, чи він платить податки, як обробляє, чи оформив оренду паю. Коли земля передається повністю в управління громади, є розуміння, яким чином управляти тим податком і збільшити надходження до місцевої громади», – зазначив Геннадій Зубко.

        За його словами, зараз у Раді залишився урядовий законопроект і кілька законопроектів, поданих депутатами. Президентський законопроект №7363 був комплексніший, він вирішував питання ще й податкової бази.

        «Рішення Уряду є частковим, тому що йдеться тільки про державну землю сільсько-господарського призначення. Потрібен час, щоб оформити проекти, передати землі в управління.
Це тільки частка землі, яка знаходиться на території громад. Тому закон потрібно однозначно приймати. Це дасть можливість управляти доходами безпосередньо в громадах, тому що законопроект №7363 передбачав, що ФОП або підприємство, що працює на землі у громаді, сплачує податки за місцем знаходження землі, а не місцем реєстрації», – підкреслив Геннадій  Зубко.

 

Кабмін схвалив передачу фермерам 500 тисяч гектарів землі

4 квітня 2018 року

        Кабінет Міністрів України погодив і передав на розгляд Верховної Ради проект закону про передачу 500 тисяч гектарів сільськогосподарської землі у власність 23 тисячам українських фермерів. Відповідне рішення було прийняте під час засідання Кабміну 4 квітня.

        – Українською землею мають володіти українці, а сільськогосподарською землею – фермери. Ми вносимо законопроект, який відновлює справедливість щодо фермерів.
Ми схвалюємо і передаємо проект закону, який дозволить 500 тис. га землі передати у власність 23 тис. фермерам, які працюють на цій землі, обробляють її, але досі не мали права нею володіти", – сказав прем'єр-міністр Володимир ГРОЙСМАН.

        Він нагадав, що цього року уряд приділяє окрему увагу розвитку українського фермерства. Так, вже працює урядова програма підтримки фермерів обсягом 1 млрд грн. Окрім цього, запроваджені механізми здешевлення техніки для фермерів і допомоги їм по різних сегментах виробництва.

ДОВІДКОВО

Кабінет Міністрів України торік, у вересні, затвердив програму підтримки фермерства та сільськогосподарської кооперації на 2018-2020 роки з обсягом фінансування не менше 1 млрд грн на рік.

Окрім цього фермери цього року матимуть можливість через аукціони взяти в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва понад 8,5 тисяч гектарів. Щоб довідатися в яких областях, районах, селах пропонується державна земля,   зробіть клік на «Ділянки, що готуються до продажу».

 

Плата за користування землею для ведення фермерського господарства вища за землю для ведення товарного сільгоспвиробництва

2 квітня 2018 року

        Сьогодні оприлюднені результати земельних торгів, що відбулися 29 березня 2018 року у Гадяцькому та Вітовському районах відповідно Полтавської та  Миколаївської областей. За результатами аукціонів середня річна плата за користування 1 га землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у Гадяцькому районі становить 1952,48 грн, у Вітовському – 361,94 грн.

       Дещо дорожче оформлено в оренду  землю для ведення фермерського господарства. За цим цільовим призначенням за користування 1 га у Каховському районі Херсонської області переможець торгів погодився щорічно упродовж 7 років платити 2041,61 грн.

       Кого цікавлять результати попередніх земельних аукціонів в усіх областях, зробіть клік на  «Що, де і за скільки продано».

 

137 земельних ділянок поповнили список ділянок,
що будуть виставлені на аукціони

2 квітня 2018 року

        За останній тиждень березня перелік земельних ділянок державної власності, право оренди на які може бути реалізоване на земельних торгах,  збільшився на  137 ділянок загальною площею 2 949,89 гектара:

  • у Сумській області – 91 ділянка – 1 791,22 га;
  • у Кіровоградській – 12 ділянок – 217,06 га;
  • у Херсонській – 10 ділянок – 304,16 га;
  • у Харківській – 7 ділянок – 370,80 га;
  • у Рівненській – 6 ділянок – 68,39 га;
  • у Хмельницькій – 6 ділянок – 86,85 га;
  • у Миколаївській – 3 ділянки – 64 га;
  • в Одеській – 2 ділянки – 47,41 га.

        Станом на 30 березня 2018 року у загальнодержавному переліку є 8 598 земельних ділянок загальною площею 168 177,01 гектара. Щоб довідатися  про ці ділянки у розрізі областей, районів, сіл зробіть клік на «Ділянки, що готуються до продажу».

 

НАБУ розслідує передачу з державної у приватну власність
майже 100 гектарів особливо цінних пристоличних земель

2 квітня 2018 року

        Детективи Національного антикорупційного бюро перевірять дії посадових осіб головного управління Держгеокадастру в Київській області та Національної академії аграрних наук України за фактами зловживання владою, в результаті чого упродовж кількох років поспіль відчужувалися земельні ділянки державної власності, - повідомляє «Слово і Діло».

        Чиновники НААН за попередньою змовою з посадовими особами органів державної влади та місцевого самоврядування, без відома Кабінету міністрів і відповідного узгодження Верховної Ради, ухвалювали рішення, в результаті яких у період із 2012 до 2016 року з державної власності в приватну власність вибули земельні ділянки державного підприємства «Дослідне господарство «Чабани» Національного наукового центру «Інститут землеробства» НААНУ, віднесені до особливо цінних земель загальною площею близько 100 га.

 

Ринок сільгоспземлі в Україні: дискусії активізувалися

30 березня 2018 року

        «Якщо підходити з точки зору державницької політики, то не можна продавати жодного клаптика сільськогосподарської землі. Якщо парламент підтримає законопроект «Батьківщини», то земля передаватиметься в оренду фермерам на 50-100 років з правом продовження оренди, якщо вони ефективно господарюють на землі. Тоді на селі будуть робочі місця, міцні родини, діти фермерів залишатимуться в селі, а не виїжджатимуть на заробітки», – зазначила народний депутат України, член фракції «Батьківщина» Олександра Кужель під час свого перебування на Черкащині.

        Народний депутат також пояснила, що у законопроекті «Батьківщини» чітко прописано, що люди мають право продавати свої паї державному земельному банку за ринковою ціною.

        «Ринок буде визначати ціну гектара земельного паю, а не так, як зараз: ви продаєте свої паї за копійки, в 30 разів дешевше, ніж коштують чорноземи в Європі. Це вигідно багатьом великим землевласникам, які хочуть скупити сільськогосподарську землю задарма», – сказала вона.

 

        Позицію Української аграрної конфедерації щодо земельної реформи та її логічного завершення виклав її Генеральний директор Павло Коваль під час чергової зустрічі з представниками Лейбніц-Інституту аграрного розвитку та перехідної економіки, які проводять в Україні експертне опитування з метою опрацювання даних та формулювання пропозицій щодо шляхів завершення земельної реформи в Україні та оцінки її можливих наслідків.

       Зокрема, УАК бачить запровадження ринку сільгоспземлі у три етапи.

       Суб’єкти купівлі землі – громадяни України; територіальні громади, держава . Максимальна площа купівлі землі 200 га на фізичну особу; а територіальні громади, держава - без обмежень. Процедура купівлі-продажу земельної ділянки повинна здійснюватися на електронних online-торгах уповноваженим органом.

 

        На науково-практичній конференції на тему: "Ринок землі в Україні: за і проти", яка відбулася два дні тому у Києві, Голова партії "Соціалісти" Леонід Кожара, голова партії "За правду і справедливість" Олександр Мороз, член президії вищої ради Селянської партії України Віталій Шаповалов та член політради партії "Справедливість" Михайло Крисько підписали політичну заву щодо спільного бачення впровадження ринку землі. Зокрема, мова йде про продовження мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення.

       "Ми відстоюємо мораторій не заради самого мораторію. Ми відстоюємо його для того, щоб ухвалити весь пакет земельного законодавства і розробити справжню дорожню карту для подальших необхідних дій справедливого реформування земельних відносин, забезпечення добробуту українського народу. Сьогодні від того, як ми сформулюємо питання ринку української землі, буде залежати наше майбутнє", - йдеться у заяві.

      Учасники конференції прийняли резолюцію, в якій зокрема йдеться про те, що власниками землі мають бути лише громадяни України, а питання запровадження ринку землі необхідно винести на всеукраїнський референдум.

 

Територія Києва зменшиться

30 березня 2018 року

        Влітку чиновники Київської державної адміністрації планують розпочати процес офіційного встановлення меж міста Києва. Передбачається, що площа столиці зменшиться з 83,5 тис. га (за даними діючого Генерального плану Києва) до 74,9 тис. га. За Звітом про виконання «Програми економічного і соціального розвитку Києва на 2017 рік», торік проведено інвентаризацію 73 тис. га столичної землі, що становить 97,5% від запланованої площі (74,9 тис. га).

        В якості підрядника розробки проекту землеустрою щодо встановлення і зміни меж Києва виступає КП «Київський інститут земельних відносин». Договір про надання відповідних послуг був підписаний Департаментом земельних ресурсів КМДА з цим підприємством 18 вересня 2017 року. Вартість послуг становить близько 3,7 млн гривень.

        Відповідний проект землеустрою вже готовий на 97,5%. Залишається лише погодити проект по встановленню меж із сусідами, зокрема з місцевими радами Ірпеня, Коцюбинського, Козина та ін. Ці населені пункти, за словами Михайла Варламова, директора КП «Київський інститут земельних відносин», користуючись відсутністю у столиці юридичних меж, присвоїли землі, які повинні належати Києву. Прогнозують, що тут без судів не обійтися.

        За словами директора Департамету земельних ресурсів КМДА Олексія Поліщука, закінчити розробку проекту землеустрою території Києва його департамент планує до середини 2018 року.

 

Уряд затвердив форму та порядок подання звітів нотаріусами
про укладені договори купівлі-продажу нерухомого майна
та сплату збору на пенсійне страхування

28 березня 2018 року, Урядовий портал

        Кабінет Міністрів України затвердив постанову «Деякі питання щодо звітності зі збору на обов’язкове державне пенсійне страхування».

        Нотаріуси щокварталу, до 20 числа місяця, що настає за звітним кварталом, зобов’язані подавати органам Пенсійного фонду України за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса звіт про укладені договори купівлі-продажу нерухомого майна та сплату збору на обов’язкове державне пенсійне страхування за затвердженою формою.

        Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

        При посвідченні договорів купівлі-продажу нерухомого майна нотаріус здійснює перевірку сплати покупцем збору та витребовує відповідні документи.

        Форма звіту про укладені договори купівлі-продажу нерухомого майна містить інформацію про кількість укладених договорів купівлі-продажу нерухомого майна, вартість такого майна та суму сплаченого збору на обов’язкове державне пенсійне страхування.

        Прийняття постанови дозволяє удосконалити контроль за сплатою збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна та забезпечить повноту його надходжень до державного бюджету.

 

Асоціація міст України розробила практичний посібник для ОТГ
з питань передачі земель

28 березня 2018 року

        Практичний посібник «Передача земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів у власність об’єднаних громад», розроблений Аналітичним центром Асоціації міст України  в рамках проекту USAID ПУЛЬС, описує алгоритм передачі земель та особливості окремих етапів, пропонує зразки документів.

        Цей посібник доступний на нашому сайті.

        Щоб його завантажити натисніть тут.

 

Реалізація концепції розвитку фермерства і кооперації створить нові робочі місця,  Шеремета

27 березня 2018 року, прес-служба Мінагрополітики

        Реалізація Концепції розвитку фермерських господарств та с/г кооперації на 2018-2020 роки є інструментом забезпечення сталого економічного зростання сільських громад через розвиток аграрного підприємництва. Адже більшість людей, які живуть у сільській місцевості зайнята саме у сільському господарстві, з яких понад 90% – малі виробники, фермери та господарства населення.

        Про це зазначив заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Віктор Шеремета під час семінару «Актуальні проблеми сільського розвитку, шляхи їх вирішення» 26 березня у Сєвєродонецьку.

        «Політика сільського розвитку спрямована на поліпшення якості життя та економічного благополуччя сільського населення, зокрема, через підвищення зайнятості в сільській місцевості. На виконання цих завдань було розроблено Концепцію, яка передбачає основні напрями фінансової підтримки: тваринництво, садівництво, здешевлення кредитів та підтримка кооперації», – підкреслив Віктор Шеремета.

        До очікуваних результатів виконання Концепції належать – збільшення частки фермерських господарств у виробництві валової продукції сільського господарства до 12%, збільшення кількості кооперативів на 40-50 одиниць (в Україні зареєстровано 1125 кооперативів, з яких діють – 610), збільшення площі сільськогосподарських угідь під вирощення та виробництво органічної продукції на 10%, збільшення поголів'я ВРХ у фермерських господарствах на 2,5 %, збільшення площ багаторічних насаджень у фермерських господарствах на 15 % тощо.

        Окрім того, система інструментів політики сільського розвитку містить не лише заходи із підтримки малого виробника, сприяння розвитку кооперації, підтримки розвитку фермерства та молодих фермерів, трансформації ОСГ в організовані форми господарювання. Також вона спрямована на формування інформаційного забезпечення, розвитку системи дорадництва в Україні, залучення малих виробників за досвідом інших країн до забезпечення потреб шкільного харчування, в першу чергу фруктів, овочів, молока, поширення органічного виробництва та інше.

 

Прокуратура через суд вимагає скасувати 8 рішень Київради
щодо комплексних забудов, які суперечать Генеральному плану столиці

27 березня 2018 року

        Прокуратура Києва через суд вимагає скасувати 8 рішень столичної міської ради про затвердження детальних планів територій, які суперечать Генеральному плану міста. Ці рішення були ухвалені Київрадою упродовж 2016-2017 років та стосуються комплексної забудови окремих мікрорайонів на території Голосіївського, Дніпровського, Солом’янського та Шевченківського районів.

        Детальні плани цих територій не корелюються з Генеральним планом Києва, передбачають будівництво багатоповерхових житлових будинків, а також громадських будівель та споруд на територіях, що належать до промислових, комунально-складських, зелених зон та до територій іншого призначення. А це суперечить вимогам чинного земельного та містобудівного законодавства.

        За вказаних обставин прокуратурою міста Києва до окружного адміністративного суду м. Києва пред’явлено 8 позовів про скасування рішень Київської міської ради про затвердження вказаних детальних планів територій.

        Розгляд окружним адміністративним судом Києва пред’явлених 8 позовів щодо скасування рішень Київської міської ради про затвердження детальних планів територій триває, повідомляє прес-служба прокуратури

 

Міська рада Києва виділила земельні ділянки для будівництва метро
на Виноградар

23 березня 2018 року

        Постійна комісія Київської міської ради з питань транспорту, зв’язку та реклами погодила надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок КП “Київський метрополітен” під влаштування будівельних майданчиків для зведення метро на житловий масив Виноградар.

        Йдеться про земельні ділянки орієнтовними площами 0,69 га, 0,98 га, 0,56 га, 0,09 га, 0,68 га, 0,11 га, 0,29 га, 1,64 га, 0,11 га, що належать до комунальної власності і надаються в семирічну оренду під влаштування будівельних майданчиків для будівництва об'єктів дільниці Сирецько-Печерської лінії метрополітену від станції метро “Сирець” на житловий масив Виноградар.

        По завершенні будівництва ділянки у межах станцій буде обслуговувати КП “Київський метрополітен”, інші – буде повернуто до міських земель загального користування.

        Передбачається, що на ділянці метро «Виноградар» – “Сирець” буде розміщено 4 станції: перша черга – “Мостицька” і “Проспект Правди”, друга – відгалуження на “Виноградар”, третя – станція “Вул. Маршала Гречка” і електродепо. Загальна протяжність підземної магістралі 7,4 км, вартість – майже 11,2 млрд.

 

Внесено зміни до закону про природно-заповідний фонд України
щодо повноважень в галузі охорони навколишнього природного середовища

22 березня 2018 року, Верховна Рада України

        Прийнято Закон "Про внесення змін до Закону України «Про природно-заповідний фонд України» щодо повноважень в галузі охорони навколишнього природного середовища", яким врегульовано питання передачі окремих повноважень у сфері природно-заповідного фонду від територіальних органів центрального органу виконавчої влади у сфері охорони навколишнього природного середовища, які ліквідовані, до відповідних органів Автономної республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

        Відповідні зміни внесено до чинних Законів України «Про природно-заповідний фонд України» і «Про екологічну мережу України».

        Закон прийнято з урахуванням пропозицій та техніко-юридичними правками.

        Проект Закону зареєстровано за №4551.

 

Внесено зміни до закону про регулювання містобудівної діяльності
щодо продовження терміну прийняття в експлуатацію об'єктів будівництва,
збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт

22 березня 2018 року, Верховна Рада України

        Прийнято Закон "Про внесення змін до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" щодо продовження терміну прийняття в експлуатацію об'єктів будівництва, збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт".

        Законом абзаци перший-п’ятий пункту 9 розділу V "Прикінцеві положення" Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” замінено трьома новими абзацами такого змісту:

        «9. Орган державного архітектурно-будівельного контролю безоплатно протягом 10 робочих днів з дня подання заяви власниками (користувачами) земельних ділянок, на яких розміщені об’єкти будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), збудовані на земельній ділянці відповідного цільового призначення без дозвільного документа на виконання будівельних робіт, за результатами технічного обстеження приймає в експлуатацію:

  • збудовані у період з 5 серпня 1992 року до 9 квітня 2015 року індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки загальною площею до 300 квадратних метрів, а також господарські (присадибні) будівлі і споруди загальною площею до 300 квадратних метрів;
  • збудовані до 12 березня 2011 року будівлі і споруди сільськогосподарського призначення».

        Законопроект зареєстровано за №3696.

 

Впровадження обігу сільгоспземель в умовах подальшої співпраці
МВФ з Україною немає

21 березня 2018 року

        На лекції для студентів економічного факультету Національного університету «Києво-Могилянська академія» постійний представник Міжнародного валютного фонду в Україні Йоста Люнгман сказав, що умовами успішного завершення чергового перегляду програми співпраці з Україною є питання, що стосуються перегляду ціни на газ та створення повноцінного антикорупційного суду.

 

Мерія Борисполя передала «Укрзалізниці» 3,5 гектара землі
для укладання колій під швидкісний експрес

21 березня 2018 року

        Будівельні роботи планують розпочати в червні і закінчити до кінця 2018 року. Колія з’єднає Центральний залізничний вокзал столиці з аеропортом «Бориспіль». Через відведену ділянку пройде частина маршруту: від діючої залізничної дороги до автотраси Київ-Харків.

        Зараз тривають проектно-пошукові та організаційні роботи. Окрім 3,2 км шляху тут буде побудовано 340-метрова одноколійна залізнична естакада над трасою Київ-Харків і дві платформи біля терміналу D.

        Землю має виділити й «Укрзалізниця» – 6 земельних ділянок загальною площею 13 га.

        За попередніми розрахунками інвестиції в цей проект будуть становити 600-800 млн грн.

 

Мін’юст захищає земельні права громадян незалежно,
відкритий ринок землі чи ні

21 березня 2018 року, Міністерство юстиції України

        Міністерство юстиції постійно працює над захистом земельних прав громадян і повинно бути готовим робити це ефективно незалежно від того, чи буде продовжено мораторій на продаж сільгоспземель в Україні, чи ні. Про це заступник Міністра юстиції з питань державної реєстрації Олена Сукманова сказала під час виступу у Вашингтоні на 19-й щорічній конференції «Земля і бідність: управління земельними активами у взаємопов’язаному світі», яку організовує Світовий банк. 

        «Сьогодні в Україні існує обмеження у вигляді мораторію на продаж сільськогосподарських земель, воно нерідко стає предметом політичних спекуляцій. Скільки б ми не говорили про терміни такого мораторію, ми повинні розуміти тимчасовість такого заходу. І саме тому Мін’юст як виконавчий орган влади повинен у будь-який момент бути готовим до його зняття, щоб і у цій ситуації забезпечити державний захист земельних прав», – сказала Олена Сукманова.

        Заступник Міністра наголосила, що сьогодні головними напрямками державної політики у сфері земельних відносин є підвищення рівня захисту права власності на землю, забезпечення ефективної взаємодії між державними реєстрами, децентралізація функцій державної реєстрації, наповнення державних реєстрів, забезпечення максимального рівня технічного захисту баз даних реєстрів та збільшення кількості он-лайн сервісів.

        Олена Сукманова також розповіла учасникам конференції про Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, яка діє при Мін‘юсті. «Високий рівень захисту прав власності є запорукою привабливого інвестиційного клімату. Саме для того, щоб швидко і ефективно захищати майнові права громадян і бізнесу, і була створена ця комісія, яку в народі називають антирейдерською», – сказала заступник Міністра. Вона наголосила, що Комісія розглядає скаргу максимум 45 днів та відновлює записи в реєстрах відразу після прийняття рішення. Олена Сукманова зазначила, що у 2017 році Комісія задовольнила понад 600 скарг, відновивши права на 8,5 тисячі гектарів землі і 130 тисяч метрів квадратних нерухомості.

 

Відкриття ринку землі надасть потужний імпульс сільському господарству України,  Олена Ковальова на конференції Світового банку

21 березня 2018 року, Мінагрополітики

        Запровадження ринку сільськогосподарських земель в Україні дозволить створити потужний прошарок середнього класу у сільській місцевості. Про це в свої доповіді на конференції Світового банку з питань земельних відносин та бідності повідомила заступник Міністра аграрної політики та продовольства Олена Ковальова у Вашингтоні. Вона зазначила, що Уряд продовжує зберігати скасування мораторію на продаж сільгоспземель у переліку пріоритетних завдань та працює над розвитком інфраструктури майбутнього земельного ринку.

        Зокрема, Україна стала першою в світі країною, яка на законодавчому рівні запровадила моніторинг земельних відносин. Систему Державного земельного кадастру переведено на технологію Blockchain, що унеможливлює незаконні маніпуляції з даними про земельні ділянки. Запроваджено он-лайн реєстрацію договорів оренди та реєстрації земельних ділянок он-лайн. Також з метою децентралізації розпочато процес передачі земель державної власності об’єднаним територіальним громадам.

       «Мета реформи – не продаж заради продажу землі, навіть за найпривабливішими цінами, а створення сильного та сталого фермерства в Україні. Ми спрямували суттєву державну підтримку малим та середнім виробникам, адже від їх розвитку залежить добробут сільських територій», – підкреслила Олена Ковальова.

       Вона нагадала, що урядова концепція впровадження ринку земель містить ряд запобіжників, які перешкоджатимуть надмірній концентрації, спекуляціям та спрямовані передусім на захист прав власника земельної ділянки. Так, максимальний розмір с/г земель, що можуть перебувати у приватній власності, обмежено до 200 га для однієї особи, впровадження державного мита у розмірі 50% від грошової оцінки у випадку перепродажу земельної ділянки протягом перших трьох років; продаж державних с/г земель можливий лише через он-лайн аукціони.

       «Ми цінуємо допомогу, яку надавали та продовжують надавати міжнародні донори та міжнародна експертна спільнота в реалізації земельної реформи. Сподіваюся, що разом ми зможемо завершити цю роботу та побудувати в Україні відкритий цивілізований ринок земель, який стане основою економічного розвитку держави», – підкреслила Олена Ковальова.

Довідково

19-та конференція Світового банку з питань земельних відносин та бідності 2017 проходить з 19 по 24 березня в штаб-квартирі Світового банку в Вашингтоні, США.

Тема цьогорічної конференції «Стимуляція економіки через відкриття ринку земель».

Українську делегацію, що бере участь у конференції, очолює заступник Міністра аграрної політики та продовольства Олена Ковальова. Всього на заході зареєстровано понад 1900 делегатів.

 

Основним джерелом кредитування фермерів є кредитні спілки

21 березня 2018 року

        Чому? Тому, що  умови кредитних спілок лояльніші за банківські, – переконаний Валерій Перепелиця, голова Драбівської районної організації Асоціації фермерів та приватних землевласників України. – Нині  80% фермерів кредитуються саме в них, але вартість  їхнього ресурсу – від 28% до 36% річних – дещо зависока. Тому державі, на думку Валерія Перепелиці,  слід було б підтримати їх  компенсацією відсотків із бюджету.

        Сам голова Драбівської районної організації АФЗУ, як і більшість фермерів, не має ліквідної застави, щоб взяти участь у державній програмі здешевлення відсоткової ставки за банківськими кредитами та отримати компенсацію.

 

Прийнято Закон «Про стратегічну екологічну оцінку»

20 березня 2018 року, Верховна Рада України

        Законодавчий акт спрямовано на адаптацію законодавства України до законодавства Європейського Союзу в частині встановлення сфери застосування та порядку здійснення стратегічної екологічної оцінки відповідно до підходу, закріпленому у Директиві Європейського Парламенту та Ради ЄС від 27 червня 2001р. №2001/42/ЄС, а також з метою реалізації положень Протоколу про стратегічну екологічну оцінку до Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище в транскордонному контексті.

        Законом визначено сферу застосування стратегічної екологічної оцінки, встановлено порядок її здійснення, механізм проведення транскордонних консультацій, інформування про прийняте рішення та проведення моніторингу виконання стратегій, планів, загальнодержавних програм, державних цільових програм та програмних документів, включаючи будь-які зміни до них.

        Дія цього Закону поширюється на документи державного планування, які будуть мати вплив на довкілля та здоров’я населення.

        Згідно із Законом, здійснення стратегічної екологічної оцінки проекту документа державного планування виключає необхідність проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи такого документа.

        Закон регулює відносини у сфері оцінки наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, виконання документів державного планування та поширюється на документи державного планування, які стосуються сільського господарства, лісового господарства, рибного господарства, енергетики, промисловості, транспорту, поводження з відходами, використання водних ресурсів, охорони довкілля, телекомунікацій, туризму, містобудування або землеустрою (схеми) та виконання яких передбачатиме реалізацію видів діяльності (або які містять види діяльності та об’єкти), щодо яких законодавством передбачено здійснення процедури оцінки впливу на довкілля, або які вимагають оцінки, зважаючи на ймовірні наслідки для територій та об’єктів природно-заповідного фонду та екологічної мережі, крім тих, що стосуються створення або розширення територій та об’єктів природно-заповідного фонду.

        Закон не поширюється на документи державного планування, які стосуються національної безпеки та надзвичайних ситуацій, бюджети, бюджетні програми та фінансові плани, а також програми економічного і соціального розвитку АР Крим, областей, районів та міст, сіл та селищ на короткостроковий період.

        Проект Закону зареєстровано за №6106.

 

Депутати стали на захист українських лісів

20 березня 2018 року

 

        Прийнято за основу проект Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів».

        Законопроектом пропонується: встановити обмеження внутрішнього споживання лісоматеріалів необроблених у розмірі 20 млн метрів3 на рік; посилити адміністративну та кримінальну відповідальність за незаконну вирубку лісу та подальший його експорт поза митним контролем (контрабанду); доручити Кабінету Міністрів України розробити комплексну програму відновлення лісового фонду України та визначити першочергові обсяги робіт щодо відновлення лісів і лісорозведення, охорони лісів від пожеж, захисту від шкідників і хвороб, інших лісогосподарських заходів, а також порядку і способів їх проведення.

        Відповідні зміни передбачається внести до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу, Закону «Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів».

        Проект Закону зареєстровано за №5495.

 

До 2021 року в Україні планують завершити створення містобудівного кадастру

20 березня 2018 року

        До 2021 року в Україні має завершитися процес створення містобудівного кадастру за рахунок державної підтримки, міжнародних партнерів, експертного середовища та місцевого самоврядування.

       Про це  під час стратегічної сесії в Житомирі щодо створення містобудівного кадастру в Україні заявив Віце-прем'єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко.

        – Зі створенням містобудівного кадастру ми досягнемо якості, публічності та оперативності прийняття управлінських рішень, покращення інвестиційного клімату, спрощення та прискорення дозвільних процедур у сфері будівництва, прозорість процесів просторового планування, проектування та будівництва. Але головне – нові можливості для розвитку та економічного зростання регіонів, – наголосив Геннадій Зубко. – Важливою частиною створення кадастру є активна співпраця у цьому процесі. Місцеве самоврядування має надавати дані і створювати умови, які потім будуть використовуватися на регіональному рівні. У цьому напрямку потрібно враховувати як державні інтереси у розвитку і плануванні територій України, так і місцеві – інтереси громад, які хочуть розвиватися і залучати інвестиції.

        За словами Геннадія Зубка, неважливо скільки людей задіяні у процес створення кадастру. Кінцева ціль – збільшення доходів місцевих бюджетів, вибудувана маршрутна карта клієнта за допомогою якої він зможе оформити земельну ділянку. Наразі цей процес займає від 70 до 294 днів.

        У свою чергу, керівник проекту Німецького товариства міжнародної співпраці (GIZ) Матіас Брандт висловив підтримку і зауважив, що Уряд Німеччини готовий долучитися і надати допомогу у створенні містобудівного кадастру.

        – В Україні необхідно створити систему, яка буде надавати геопросторові дані про систему кадастру, власників земельних ділянок і їх межі. Адже земля – головний актив будь-якої громади, який дозволяє в першу чергу залучати інвестиції і розвивати місцеве самоврядування, – підкреслив Матіас Брандт. 

 

Учасники АТО в Тернополі замість землі зможуть отримати гроші

20 березня 2018 року, novosti.ternopil

 

        Отримати грошову компенсацію за земельну ділянку пропонуватимуть учасникам антитерористичної операції у Тернополі. Тут нині близько 900 осіб зареєстровані у черзі на отримання землі. Але місто не має таких великих вільних площ, щоб усіх учасників АТО забезпечити ділянками. Тому їм пропонуватимуть альтернативу – гроші. Відповідне рішення прийняли депутати під час сесії.

        – 15 березня я зустрівся з керівниками усіх громадських організацій учасників АТО, які є в Тернополі, – прокоментував міський голова Сергій Надал. – Ми їм запропоновали цей проект рішення. Суть його в тому, що люди мають право у разі бажання отримати замість земельної ділянки компенсацію грошима з міського бюджету. Присутні на зустрічі учасники АТО одноголосно погодилися і запропонували винести це рішення на розгляд депутатів.

        Начальник відділу земельних ресурсів міськради Віктор Кібляр пояснив, що розрахунок буде проводитися відповідно до вартості одного квадратного метра земельної ділянки разом з відповідними індексаціями. Так, за шість соток землі, які зазвичай виділяють учаснику АТО, він зможе отримати близько 75 тисяч гривень. Якщо відбуватиметься зміна рівня індексації, то відповідно ця сума збільшуватиметься.

        – Мінус запропонованого проекту рішення в тому, що кошти на компенсацію можна виділяти тільки в межах сум , отриманих від продажу земельних ділянок на аукціоні або право оренди на них, – зазначив депутат Андрій Шкула. – Насправді, ця сума дозволить компенсувати вартість ділянок близько 70 людям в рік з тих коштів, які ми отримуємо. Пропоную доповнити перелік пунктом такого змісту: кошти отримані від сервітутів, наданих у Тернополі. Це близько 95 тисяч гривень в місяць. Мова і про тимчасові споруди, і про проїзди, будуть спрямовані на виділення компенсації за земельні ділянки учасникам АТО. В рік це близько 20 осіб додатково зможуть отримати компенсацію, якщо вони виявлять таке бажання.

        За проект рішення з внесеною пропозицією проголосувало 36 депутатів.

 

Повідомлено про підозру начальнику відділу держреєстрації Миронівської РДА, яка перебуваючи у відпустці, завдала державі збитків
на суму понад 3 мільйони гривень

20 березня  2018 року, прес-служба прокуратури Київської області

        Установлено, що начальник відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців Миронівської районної державної адміністрації незаконно здійснила в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 45 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території однієї з сільських рад Богуславського району вартістю понад 3 мільйони гривень.

         Як з’ясувалося, рішення про реєстрацію цієї земельної ділянки службовець приймала, перебуваючи у відпустці та на підставі підроблених документів на право власності на земельну ділянку.

        Окрім цього, державний реєстратор,  не перевіривши відомості з інформаційних систем, доступ до яких передбачено відповідно до законодавства, у тому числі відомості з Державного земельного кадастру, допустила порушення вимог чинного законодавства, оскільки зазначена земельна ділянка перебувала в оренді іншої особи.

        За процесуального керівництва Богуславського відділу Кагарлицької місцевої прокуратури повідомлено про підозру начальнику відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців Миронівської РДА у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 (зловживання владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки) КК України.

        Прокуратурою скеровано до суду клопотання про обрання підозрюваній запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та клопотання про відсторонення від посади.

        Санкція статті передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до 6 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, зі штрафом від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

        Досудове розслідування триває. 

 

Презентовано ґрунтовне дослідження можливостей зони відчуження

19 березня 2018 року

        Сьогодні офіційно презентовано результати розрахунків запланованого фінансування техніко-економічного обґрунтування для будівництва сонячного парку у Чорнобільській зоні відчуження, які були зроблені компанією Tractebel Engineering – світовим лідером у галузі відновлювальної енергетики, за кошти французького уряду.

        Це важливе дослідження, в якому враховано особливості території, рівень радіоактивного забруднення території, на якій заплановано розміщення об’єктів сонячної енергетики, правила радіаційної безпеки під час проведення робіт, а також ряд інших важливих показників.

        Міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак під час презентації подякував Уряду Франції за надану фінансову підтримку. Він нагадав, що у грудні 2016 року Мінприроди та Державне агентство управління зоною відчуження (ДАЗВ) звернулися до бізнесу і запропонували подавати заявки на відведення земельних ділянок під розміщення об’єктів відновлювальної енергетики. За цей період надійшло понад 60 заявок (Данія, США, Китай, Німеччина, Франція, Білорусія та інші).

       «Зважаючи на зацікавленість інвесторів, ми вирішили залучити до аналізу та розробки техніко-економічного обґрунтування проекту міжнародних експертів у сфері альтернативної енергетики. У червні 2017 року французький уряд прийняв рішення підтримати фінансово реалізацію такого техніко-економічного обґрунтування для будівництва сонячного парку у зоні відчуження», – розповів міністр.

       Цей проект отримав підтримку на найвищому державному рівні.

       «Це важливий крок до досягнення стратегічної успішної мети – перетворення зони відчуження на територію змін та інновацій», – резюмував Остап Семерак.

        Нагадаємо, кількома днями раніше, під час круглого столу щодо впровадження конкурентних інструментів закупівлі «зеленої» енергії в Україні, організованого парламентським Комітетом з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки, Міністр екології та природних ресурсів України розповів:

        «Два роки тому ми розпочали процес реінтеграції зони відчуження. Це стало початком унікальної спецоперації з перетворення закритої донедавна території зони відчуження на найінноваційніший технологічно-науковий майданчик у світі. Таке рішення не наважувалися прийняти майже три десятки років, проте сьогодні зона відчуження має всі шанси стати перспективним елементом майбутнього «зеленої» економіки України», – сказав Остап Семерак.

        Він також пояснив, що зона відчуження - це величезна територія української землі в центрі країни, на якій до цього часу не велося жодного виду господарської діяльності, окрім поводження з радіоактивними відходами. За його словами, така територія не має бути баластом для державного бюджету і повинна ефективно використовуватися для розвитку економіки України. І минулого року Урядом України було зроблено декілька суттєвих кроків, які спростили процедуру для ведення господарської діяльності на цій території.

 

Комітет рекомендує ухвалити у другому читанні та в цілому проект Закону про внесення змін щодо уточнення порядку передачі в оренду водних об’єктів у комплексі з земельними ділянками

18 березня 2018 року, Верховна Рада України

        На засіданні Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин народні депутати України – члени Комітету розглянули підготовлений до другого читання проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення порядку передачі в оренду водних об’єктів у комплексі з земельними ділянками, № 3157.

        За результатами обговорення Комітет підтримав доопрацьовану редакцію законопроекту і прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти зазначений проект Закону у другому читанні та в цілому.

        Проектом пропонується уточнити положення Водного та Земельного кодексів, які стосуються оренди «водних об’єктів у комплексі з земельними ділянками». Зокрема, у Водному кодексі пропонується уточнити, що «водні об'єкти надаються у користування за договором оренди водних об’єктів у комплексі із земельною ділянкою під ними». Документом передбачається узгодити норми Земельного та Водного кодексів в частині надання в оренду для рибництва (аквакультури) водосховищ (крім водосховищ комплексного призначення), ставків, озер та замкнених природних водойм, а також звільнити від продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі надання в оренду земельних ділянок, зайнятих водними об’єктами для рибогосподарських потреб, (у тому числі рибництва (аквакультури).

 

Всесвітній банк підтримує будь-який сценарій запуску ринку землі в Україні

16 березня 2018 року

        Повідомила про це глава представництва Всесвітнього банку в Білорусії, Молдові і Україні Сату КАХОНЕН, передає НВ. Додавши: «Навіть, той, що пропонує Міністерство аграрної політики і продовольства України. В тому числі і продаж землі обмеженим обсягом – до 300 га в одні руки тільки фізичним особам – громадянам України».

        – Зараз українські компанії зосереджені головним чином на виробництві зернових. Ми очікуємо, що після того, як ринок відкриється і в країну підуть інвестиції, компанії почнуть створювати виробництва з високою доданою вартістю. І перегодом це має привести до того, що холдинги адаптують розміри своїх земельних угідь. А як Україна буде проводити земельну реформу, скільки будуть дозволяти купувати  землевласникам чи компаніям, вирішувати уряду, – заявила Кахонен.

 

Зняття мораторію на продаж землі дозволить суттєво прискорити
ріст ВВП України

16 березня 2018 року

       Таку думку в інтерв’ю висловив колишній заступник керівника європейського департаменту МВФ Олег ГАВРИЛИШИН.

      – Пенсійна реформа важлива, але вона не може прискорити ріст ВВП. У цьому плані я би в першу чергу говорив про земельну реформу, яку чекають уже чверть століття. Україна зараз залишається однією із декількох держав світу, в яких немає дійсно вільної приватної землі. Це абсурд! Треба покінчити з цим і бути цивілізованою країною. Необхідний продаж землі, а не оренда на 100 років чи ще щось», – сказав Гаврилишин.

        На його думку, Україні також належить сконцентрувати увагу на проведення дерегуляції і судової реформи.

        – Хочу нагадати про один неначебто неекономічний аспект, який стосується всіх сфер життя – верховенство права. Суд має розглядати справу бізнесмена з капіталізацією 100 тис. так само, як і з 100 млн. Надіюся, цьому буде сприяти антикорупційний суд, – підкреслив експерт.

 

У Верховній Раді зареєстровано законопроект проти аграрного рейдерства –
не перший цього року

15 березня 2018 року

        14 березня цього року у Верховній Раді України зареєстровано законопроект за № 8121 «Про внесення змін до Земельного кодексу України та деяких інших законодавчий актів щодо протидії корупції»,  підготовлений та внесений Кулінічем О. І., Бакуменком О.Б, Ляшком О.В та ще 29 народними депутатами.

        Законопроектом пропонується запровадити низку антирейдерських заходів та встановити дієві запобіжники щодо захисту майнових прав власників і користувачів земельних ділянок з метою запобігання протиправному поглинанню і захопленню підприємств в аграрному секторі економіки, оскільки протягом останніх років рейдерське захоплення земель та майна сільськогосподарських підприємств набуло загрозливого для економіки країни характеру. Такими нововведеннями є:

  • надання права власнику нерухомого майна одностороннім правочином встановлювати вимогу щодо нотаріального посвідчення договору, предметом якого є нерухоме майно чи його частина, а також скасувати таку вимогу (крім випадків, коли відповідно до вимог закону такий правочин підлягає нотаріальному посвідченню); така вимога щодо обов’язковості нотаріального посвідчення договору підлягає державній реєстрації як обтяження у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно і може бути скасована за заявою власника нерухомого майна;
  • надання державним кадастровим реєстраторам доступу в онлайн-режимі до відомостей, що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а державним реєстраторам прав – онлайн-доступ до всіх відомостей, що містяться у Державному земельному кадастрі;
  • скасування необхідності отримання землевласниками та землекористувачами паперових витягів про земельні ділянки з Державного земельного кадастру, а також зобов’язання державних реєстраторів при вчиненні реєстраційних дій самостійно формувати витяги про земельні ділянки з Державного земельного кадастру в електронній формі, які повинні бути збережені в електронному вигляді для підтвердження правомірності вчинення реєстрації речових прав на земельні ділянки;
  • обов’язкова перевірка державними реєстраторами відповідних відомостей у Державному земельному кадастрі та наявність інформації про нерухоме майно в інших державних реєстрах;
  • відмова в реєстрації права на нерухоме майно, якщо кадастровий номер земельної ділянки відсутній у Державному земельному кадастрі;
  • автоматичне продовження дії договору оренди приватної земельної ділянки на такий самий строк і на таких самих умовах, якщо це передбачено цим договором. Інформація про автоматичне поновлення правочинів обов’язково вноситься до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно під час проведення державної реєстрації такого права;
  • внесення відомостей про ціну (вартість) нерухомого майна та речових прав на нього за відповідними правочинами до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
  • безоплатне підключення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування до Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, в тому числі шляхом надання їм можливості безперервного використання відповідних відомостей у власних інформаційних системах;

      Кабінет Міністрів України зобов’язаний забезпечити організацію та державне фінансування внесення до 1 січня 2019 року до Державного земельного кадастру інформації про всі земельні ділянки, сформовані до 1 січня 2013 року, із присвоєнням усім ділянкам кадастрових номерів та зазначенням наявності або відсутності координат поворотних точок меж земельних ділянок для подальшого їх визначення при переоформленні прав.

 

        Нагадаємо,  18 січня цього року Верховною Радою України було зареєстровано ще три взаємопов’язані між собою законопроекти за №№ 7502, 7503 та 7504. внесені депутатами Іщейкіним К.Є. та Матвієнком А.С. Всі ці документи  стосуються одного і того ж питання, а саме законодавчого регулювання моніторингу земельних відносин.

       Оскільки статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тому з метою проведення такого моніторингу земельних відносин, результати якого мали б юридичне значення, потрібно створити законодавчі основи його проведення. Для цього потрібно розробити і прийняти три взаємопов’язані законопроекти, якими б були внесені зміни і доповнення до: 1) Земельного кодексу України та деяких інших законодавчих актів; 2) Податкового кодексу України; 3) Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

       Законопроектом 7502 вносяться зміни до Земельного, Лісового, Водного кодексів України, а також до законів України «Про державну статистику» та «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

       Змінами пропонується визначити загальні засади проведення моніторингу земельних відносин та повноваження центральних органів виконавчої влади щодо участі у проведенні такого моніторингу.

       Законопроектом 7503 та 7504 відповідно вносяться зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та Податкового кодексу України.

       Також 14 лютого ц.р.  зареєстровано проект Закону України «Про внесення змін до Земельного кодексу України (щодо створення додаткових можливостей безоплатної приватизації земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства)»,  внесений народним депутатом Тимошенком Ю.В.

       Законопроектом пропонується, як виключення, надати можливість безоплатно приватизувати громадянами України не одну земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, а декілька, спільна площа який не може перевищувати 2 гектари.

        А  22 лютого зареєстровано законопроект № 8049 «Про внесення змін до Закону України «Про Державний земельний кадастр» (щодо розширення переліку осіб, які здійснюють внесення відомостей до Державного земельного кадастру та надання відповідної інформації з нього)», розрооблений Держгеокадастром та внесений Кабінетом Міністрів України.

        Законопроектом пропонується запровадження удосконаленого механізму надання адміністративних послуг у частині реєстрації заяви про здійснення державної реєстрації земельної ділянки сертифікованими інженерами-землевпорядниками в електронній формі із застосуванням веб-технологій, з використанням особистого електронного цифрового підпису, скорочення строку здійснення державної реєстрації земельної ділянки до 7 робочих днів, шляхом надання повноваження щодо реєстрації заяви в електронній формі про внесення відомостей до Державного земельного кадастру про земельні ділянки сертифікованим інженерам-землевпорядникам.

 

Агробізнес України поповниться компанією «Епіцентр-Агро»

15 березня 2018 року

        – Вона буде відокремлена від основного бізнесу "Епіцентр К", - заявив в інтерв’ю «Економічній правді» гендиректор шістдесяти будівельно-господарських гіпермаркетів Петро МИХАЙЛИШИН. – …Назва "Епіцентр-Агро" нам подобається. Адже "Епіцентр" – це відомий бренд. Плануємо, що аграрний напрямок стане частиною групи компаній. …Ми плануємо мати структуровану компанію "Епіцентр-Агро".

        Поки що агроактиви нарощує товариство з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг 2012", земельний банк якого на сьогодні становить 110 тис га.

        – ТОВ «Агрохолдинг 2012», засноване у вересні 2015 року, – зазначив Михайлишин. – На початку 2016 року ми мали в обробітку близько 450 га землі.…Укладали договори з пайовиками, у яких закінчувався строк договору з попередніми орендарями, купували корпоративні права дрібних підприємств, що мали 800-1000 га.

        У 2016 році придбали 80% частки компанії "Вінницька аграрно-промислова група", яка, крім землі, має чотири елеватори загальною потужністю 230 тис. т одночасного зберігання зерна. Це було перше велике придбання агроактивів, і вже після цього ми рухалися далі… Потім відбулася купівля агроактивів компаній "Glencore" та "Оболонь Агро".

        …Все відбувалося на конкурсних засадах, – пояснив Петро Михайлишин щодо придбання "Оболонь Агро". Учасників аукціону було п'ятеро, в тому числі "Вітагро" та "Агропросперіс", які також були зацікавлені в цих землях. Проте, ми чесно виграли конкурс і стали власниками цього активу.

        Нещодавно до активів додалося ще 25% акцій групи компаній ViОil з переробки соняшнику, ріпаку і сої.

        – Плануємо мати підрозділи з продажу в інших країнах – тих, де є дешевий фінансовий ресурс, щоб мати змогу закуповувати зернові в Україні. Тоді ми матимемо ще більший ефект від продажу власного врожаю.

        Наступного року епіцентрівці планують закупити три повноцінних маршрути, які матимуть 50-60 вагонів кожен.

        – Наразі ми маємо 5 елеваторів на 360 тис. т одночасного зберігання зерна, але цього недостатньо для нашого аграрного напрямку. Цьогоріч ми починаємо будівництво ще двох нових елеваторів, а також розширюємо потужності ще двох. У Хмельницькій області в смт Закупне, де зосереджений колишній агроактив "Оболонь Агро", ми приростимо потужності ще на 65 тис. т зберігання. Також розширимо елеватор у Вінниці, збільшимо потужність "прийомки".

        Після цього ми плануємо займатися переробкою, адже це, – інформував «Економічну правду» Михайлишин, – збільшення доданої вартості. Нас цікавить також виробництво цукру, тому наразі ми вивчаємо ведення цього бізнесу.

        – Ми отримали у спадок від компаній, які придбали, 16 ферм, 8 із яких є свинофермами. На цих фермах утримуються 6 тисяч голів свиней та 2,5 тисячі голів ВРХ, 1370 із яких – корови дійного стада. Наше завдання – зробити тваринництво високопродуктивним, покращити вихід тваринницької продукції і стан утримання свиней та ВРХ.

        2017 рік агронапрямок для компанії "Епіцентр К" був прибутковим.

        За 2017 рік показник EBITDA на 1 га становив більше $300.

        На запитання «Економічної правди» про інвестиції в агробізнес на 2018 рік Петро Михайлишин відповів:

        – Загальна сума інвестицій, запланованих на наступний рік у агронапрямок, становить більше 2 млрд грн. З них, 1,4 млрд грн ми плануємо спрямувати на будівництво елеваторів, 665 млн грн – на придбання техніки.

        Крім того, минулого року ми уклали договір з компанією "Мерседес" на купівлю 100 тягачів. Частина тягачів будуть задіяні для міжнародних перевезень, а ті, що мають пробіг, будемо чіпляти до наших зерновозів. Ми також замовили в них 20 автозерновозів, їх кількість ми будемо збільшувати по мірі потреби і економічної доцільності.

 

Площа поліських лісів, забруднених радіонуклідами,
у 2018 році зменшиться ще на півтори тисячі гектарів

14 березня 2018 року

        Загальна площа Овруцького спеціалізованого лісового господарства становить понад 41 тисячу гектарів лісів, забруднених радіонуклідами внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Рік за роком  місцеві лісівники відновлюють життєздатність цієї природної поліської оази. За останні десять років обсяг забрудненої площі зменшився від половини до третини. І навіть ці 14 тисяч гектарів «чорнобильського» лісу через десяток років будуть повністю реабілітовані. У цьому переконаний головний лісничий ДП «Овруцьке спеціалізоване лісове господарство» Анатолій Хомич.

         На 2018-й рік ми запланували відновити 1,5 тисячі гектарів забруднених угідь і проводити там повноцінну лісогосподарську діяльність, –  заявив фахівець. – Упевнений, що всі намічені реабілітаційні заходи виконаємо. Могли б зробити значно більше, але держава на це не виділяє ніяких субвенцій, доводиться розраховувати лише на власні сили і зароблені колективом кошти.

        Лісівники проводять постійний моніторинг за екологічним станом угідь, міграцією диких птахів і тварин. Щорічно на місцевості встановлюють і поновлюють знаки радіаційної безпеки, позначають межі чистих і забруднених лісових угідь. 

 

Для  Галицького національного природного парку шукали і знайшли 334 гектари

14 березня 2018 року

        Відповідно до Указу Президента України «Про додаткові заходи щодо розвитку лісового господарства, раціонального природокористування та збереження об'єктів природно-заповідного фонду» загальна площа Галицького національного парку мала б становити 12159 га. В однойменному районі для цих цілей є лише 11825 га – не вистачає 334 гектари.

        Вільні земельні ділянки знайшли у сусідньому Калуському районі – на території Войнилівської селищної та Перевозецької сільської рад. Долучити їх до парку можна лише після внесення змін до згаданого Указу Президента. Учасники обласної наради – представники ГУ Держгеокадастру в області, Галицькому та Калуському районах, ДП «Івано-Франківський інститут землеустрою», обласного управління лісового та мисливського господарства, управління екології та природних ресурсів ОДА, юридичного департаменту ОДА, а також Галицького національного природного парку, що обговорювали проблему, погодили необхідне обґрунтування для змін в Указі.

       Галицький національний парк оберігатиме унікальні ландшафти, фауну та флору Прикарпаття у первозданному вигляді.

 

За 2 роки Гереги наростили земельний банк до 110 тисяч гектарів,
купили агроактивів на 150 мільйонів доларів

13 березня 2018 року

        За останні 2 роки народний депутат Олександр Герега та його дружина Галина інвестували в аграрний бізнес 150 млн доларів. Про це генеральний директор ТОВ "Епіцентр К" Петро Михайлишин сказав в інтерв’ю «Европейській правді», яке буде опубліковано незабаром.

       – 150 млн доларів за останні 2 роки – це значні інвестиції. Земельний банк аграрного напрямку ми лише за два роки теж наростили до 110 тис. га землі, – сказав Михайлишин.

       За його словами, у 2016 році було придбано 80% частки компанії "Вінницька аграрно-промислова група", яка, крім землі, має чотири елеватори загальною потужністю 230 тис. т одночасного зберігання зерна.

       – Це було перше велике придбання агроактивів, і вже після цього ми рухалися далі саме таким шляхом. Після придбання ми почали технічне оновлення, поліпшувати технології вирощування сільгоспкультур тощо, – заявив гендиректор. – Потім відбулася купівля агроактивів компаній "Glencore" та "Оболонь Агро". На сьогодні ми сформували три виробничі кластери: "Західний", "Вінницький" та "Центральний" із земельним банком у Тернопільській, Хмельницькій, Вінницькій, Київській і Черкаській областях.

 

Фігурантам справи із земельних махінацій на Поліссі обрано запобіжний захід

5 березня 2018 року

        3 березня 2018 року слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва розглянув клопотання військових прокурорів у справі трьох «земельних махінаторів», які 28 лютого були затримані військовою прокуратурою Київського гарнізону Центрального регіону України. За клопотанням військових прокурорів Центрального регіону України, враховуючи існуючі ризики та тяжкість злочину, трьом фігурантам справи обрано запобіжні заходи:

  • голові Поліської районної державної адміністрації Київської області  – взяття під варту з одночасним визначенням застави в сумі 881 тисяча гривень (500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян);
  • його заступнику – взяття під варту з одночасним визначенням застави в сумі 1 мільйон 57 тисяч гривень (600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян);
  • державному кадастровому реєстратору в Іванківському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області – взяття під варту з одночасним визначенням застави в сумі 1 мільйон 233 тисячі гривень (700 неоподаткованих мінімумів доходів громадян).

        Про це повідомила прес-служба військової прокуратури Центрального регіону України.

        Нагадаємо, затримані отримали хабар у розмірі понад мільйон гривень у чемодані від голови правління однієї з місцевих громадських організацій за сприяння у передачі в оренду земельних ділянок площею понад 300 га, розташованих в межах Поліського району Київської області, які належать або вже померлим, або зниклим без вісти власникам.

 

Інтереси сільгоспвиробників та землю захищатиме «Аграрна рада»

5 березня 2018 року

        Народні обранці зареєстрували у Верховній Раді міжфракційне депутатське об'єднання "Аграрна рада", яке було ініційоване Всеукраїнською аграрною радою в ході Другого загальнонаціонального аграрного віче, що відбулося 7 лютого в Києві. Співголовами нового об’єднання обрано Дмитра Лінько (Радикальна партія), Вадима Підберезняка (Народний Фронт), Сергія Лабазюка (Воля народу), Івана Мірошниченка (САМОПОМІЧ), Вадима Івченко (Батьківщина), Сергія Хланя (БПП). Його мета  –  підтримка та захист інтересів вітчизняних сільгоспвиробників.

        Народні депутати, що увійшли до складу "Аграрної ради", будуть проводити консультації, узгоджувати власні позиції та здійснювати спільні заходи із аграрними асоціаціями для реалізації реформ у галузі сільського господарства.

        Крім того, робота міжфракційного об’єднання буде спрямована на розробку справедливої і прозорої системи розподілу державної підтримки сільгоспвиробників, яка змогла б працювати в автоматичному режимі, без втручання чиновників.

        А далі члени «Аграрної ради» збираються активізувати боротьбу із земельним рейдерством та тіньовим ринком оренди та меліорації сільськогосподарських земель, підтримувати законодавство, що сприятиме унормуванню повноважень та відповідальності Держгеокадастру і державних реєстраторів, розвитку кооперативного руху, усуненню монополії на ринку азотних добрив. Наслідком такої діяльності стане зростання аграрного виробництва та зайнятості на селі, що призведе до розвитку сільських територій та збільшення інвестицій у сільське господарство.

 

«Землі для АТОшників, виділені Держгеокадастром, формують «сірий ринок»

5 березня 2018 року

        Таку заяву зробив народний депутат Вадим ІВЧЕНКО на 28-му з’їзді Асоціації фермерів та землевласників України (АФЗУ). Цитата: «Землі для АТОшників — «сірий ринок». Вони переходять у приватну власність осіб. Журналісти провели розслідування: в Обухівському районі Київської області понад 400 АТОшників отримали 800 га землі. Через три роки журналісти перевірили дані ділянки згідно з кадастровими номерами та виявили лише 7 власників! Щоб зупинити цей тіньовий ринок, ми підготували відповідний законопроект. Люди, котрі не хочуть працювати на землі, повинні отримати грошову компенсацію від держави, а ті, що хочуть працювати, отримають землю, але з однією умовою — у них не буде можливості продавати її 5 років. Таким чином земля залишатиметься у тих, хто буде створювати фермерства, господарства і на них працюватиме».

        А голова Драбівської районної організації АФЗУ Валерій ПЕРЕПЕЛИЦЯ підтвердив, що зараз активно діють рейдерські схеми по розподілу цієї землі. Цитата: «Уряд пообіцяв першочергове право на отримання землі учасникам АТО. Та багатьох із них використовують у рейдерських схемах: у фермера забирають землю, розпайовують і розподіляють на учасників АТО, після чого її забирає якась структура. Немає землі — виплатіть учасникам АТО грошову компенсацію, не потрібно потурати рейдерським схемам.»

 

За підсумками земельних аукціонів

5 березня 2018 року

        НАЙДОРОЖЧЕ – з розрахунку 66000 гривень за сотку в Обухові Київської області продано ділянку площею 43 квадратних метри для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

        НАЙДЕШЕВШЕ була продана ділянка площею 140 квадратних метрів для таких же цілей у селі Раків Ліс Камінь-Каширського району, що на Волині. Тут ціна сотки становила 6690 гривень 18 копійок.

        ВІД 9000 ДО 12000 ГРИВЕНЬ коштувала сотка землі для будівництва та обслуговування будівель торгівлі у селах Невицьке Ужгородського та Велятино Хустського районів Закарпатської, а також у місті Яворів Львівської областей.

*  *  *

        ЗА 1889306 ГРИВЕНЬ продано ділянку площею 9,4 гектара для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості у місті Старокостянтинів Хмельницької області.

 

Чиновників затримали на хабарі розміром 1,3 млн гривень у чемодані

2 березня 2018 року

        Військова прокуратура Київського гарнізону в останній день зими на «гарячому» затримала державних службовців з Київщини під час отримання хабара розміром 1,3 мільйона гривень, які були у чемодані.

        Затримані – голова Поліської районної державної адміністрації Київської області та його заступник, а також державний кадастровий реєстратор в Іванківському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області. 

        Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив Генеральний прокурор України Юрій Луценко.

        "Затримані голова Поліської районної державної адміністрації Київської області та його заступник, а також державний кадастровий реєстратор Держгеокадастру в Іванківському районі, які вимагали та отримали від голови правління однієї з місцевих громадських організацій хабар у розмірі 1,3 мільйона гривень за сприяння у передачі в оренду земельних ділянок площею близько 300 га, розташованих в межах Поліського району Київської області", – зазначив Луценко.

        За його словами, ці земельні ділянки (паї) належать або власникам, які офіційно померли та/або не мають спадкоємців, або особам, місцезнаходження яких наразі невідоме.

 

У Мінагрополітики не очікують від земельної реформи значного стрибка
притоку інвестицій

1 березня 2018 року

        Про це під час 14-ої щорічної інвестиційної конференції сказала заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга ТРОФІМЦЕВА, повідомляє кореспондент Укрінформу.

        – Якщо говорити про очікування від земельної реформи, то наші попередні розрахунки показують, що ми не повинні очікувати надзвичайного стрибка в контексті прямих іноземних інвестицій просто через те, що ми це зробимо, – сказала Трофімцева. 

        Вона зазначила, що у міністерстві працюють над технічними моментами.

        – Для земельної реформи комунікаційна робота є найбільш важливою, тому що, якщо говорити про те, чому ця реформа не рухалась останні 20 років, так це тому, що у людей не було інформації про переваги, які вони можуть отримати в результаті цієї реформи", – наголосила урядовець.

 

Щоб забезпечити землею столичних учасників АТО,
потрібно майже три відсотки площі Києва

1 березня 2018 року

       Як справитися з проблемою за умови дефіциту вільних земельних ділянок  вирішували учасники наради, які у Києві розглядали питання соціального захисту киян  учасників АТО.

       Натепер у столиці від учасників АТО зареєстровано 22232 клопотання на 2385 га землі.

       22100 клопотань – це клопотання про надання землі під індивідуальну забудову загалом на 2274,4 га. Ще понад 170 га землі хочуть отримати 10 кооперативів учасників АТО. 1,5 відсотки клопотань зареєстровано від учасників АТО, які мають статус осіб із інвалідністю та належать до родин загиблих.

       За останні два роки місто відвело у приватну власність 134 земельні ділянки, 126 з них – членам родин загиблих учасників АТО та 8 – учасникам АТО. Ще 14 рішень про відведення землі Київрада має ухвалити на черговому пленарному засіданні 1 березня.

       – Отже, клопотання майже половини родин загиблих учасників АТО буде вирішено, - сказав Ігор МАРІ, голова ради ветеранів АТО. – Однак пошук та виділення ще понад 160 земельних ділянок стане проблемою, бо віднайти у столиці більше 2 тисяч гектарів вільних земельних ділянок саме під садибну забудову майже неможливо.

       Клопотання більшості учасників АТО про отримання земельних ділянок треба вирішувати шляхом компенсацій, – з такою пропозицією погодилися учасники наради. Відповідний законопроект є у парламенті – тільки коли його ухвалять народні обранці поки що нікому не відомо. Зволікати часом, кажуть АТОвці, не варто. 

 

Чи почули фермери урядовців, а урядовці  фермерів?

28 лютого 2018 року

        Усі реформи в АПК відбуватимуться через призму розвитку фермерства, – пообіцяв учасникам з'їзду Асоціації фермерів та приватних землевласників України 27 лютого в Києві перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства Максим Мартинюк.

        «Ухвалена державна стратегія з усіма обов’язковими складовими: відповідною концепцію розвитку фермерських господарств, бюджетною програмою підтримки в сумі 1 млрд грн і профільним заступником міністра. Такий комплексний підхід має забезпечити розвиток сільських територій, створення нових робочих місць та формування сильного підприємця на селі», – зазначив Максим Мартинюк. .

        Він додав, що на сьогодні Асоціація фермерів та приватних землевласників є однією з найбільш впливових та дієвих асоціацій і тісна співпраця сприяє напрацюванню ефективних управлінських рішень у сфері АПК.

        Порядок розподілу передбачених 6,3 млрд гривень державної дотації на підтримку сільського господарства вже готовий. Про це сказав на з'їзді заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань фермерства та розвитку сільських територій Віктор Шеремета. Але коли його оприлюднять – невідомо, бо документу потрібно пройти ще багато інстанцій до затвердження. Орієнтовно за 2-3 тижні.

        Він також озвучив, як розподіляться кошти:

  • 160 млн грн — на кооперативи;
  • 500 млн грн — на здешевлення відсоткової ставки за кредитами;
  • 240 млн грн — на компенсацію вартості вітчизняного насіння (80 % компенсації);
  • 5 млн грн — на дорадчу службу;
  • 100 млн грн — на компенсацію вартості сільгосптехніки.

        Зі свого боку фермери з усіх регіонів України, які брали участь у з’їзді, закликали Максима Мартинюка навести лад у роботі Держгеокадастру, який сьогодні «колошматить» фермерів при переоформленні договорів оренди на землю.

        «При переоформленні договорів оренди земель фермерами в Держгеокадастрі стикаємося зі страшенним безладом. В мене є кілька таких прикладів фермерів з тваринництва», – говорить голова асоціації АФЗУ Дніпропетровської області Анатолій Гайворонський.

        Він додав, що людям у Держгеокадастрі «зарубують» переоформлення таких угод, фермери вирізають через це стадо і зникає бізнес.

        Він звернувся до Максима Мартинюка зі словами, щоб він нарешті зупинив цей безлад, бо саме він контролює Держгеокадастр, і запропонував спосіб як це зупинити.

        «Нічого тими землями спекулювати. Потрібно, щоб при переоформленні цих договорів фермерами в Держгеокадастрі у цей процес обов’язково включали представника АФЗУ», – сказав Анатолій Гайворонський.

Довідково

Асоціація фермерів та приватних землевласників України (АФЗУ) – незалежна самоврядна всеукраїнська громадська організація, яка захищає інтереси понад 43 тисяч фермерських та майже 4 млн особистих селянських господарств.

АФЗУ була заснована у лютому 1991 року Установчим з’їздом фермерів. Асоціація має свою регіональну інфраструктуру, яка налічує 25 обласних АФЗ та 394 районних осередків.

Асоціація захищає інтереси фермерів та власників земельних паїв, сприяє розвиткові масового фермерського руху в Україні.

 

Компанія «Кернел» стала найбільшим власником українських сільгоспземель.
У її розпорядженні 
 604,5 тисяч гектарів

28 лютого 2018 року

       Попередній рекордсмен – агрохолдинг UkrLandFarming Олега Бахматюка – у 2017 році скоротив земельний банк на 5,8 відсотка – до 570 тис. га, поступившись своєю позицією компанії «Кернел».

       Торік, у червні, «Кернел» став власником холдингу «Українські аграрні інвестиції», який обробляв понад 190 тис. га землі і володів потужностями одноразового зберігання врожаю на 200 тис. тонн, а на початку липня до складу «Кернел» увійшли активи «Агро Інвест Україна»: елеваторні потужності на більш ніж 170 тис. тонн і більше 27,5 тис. га землі.

       До речі, «Кернел» – найбільший в світі виробник і експортер соняшникової олії.

*     *     *

Про земельні статки понад ста суб’єктів господарювання в розрізі областей Україні, їх продукцію та місце в агропромисловому виробництві читайте у наступному, березневому, числі журналу «Землевпорядний вісник».

 

Cім об’єднаних громад  уже отримали  майже вісім тисяч гектарів земель
сільськогосподарського призначення поза межами населених пунктів

27 лютого 2018 року

        – … Сьогодні, 27 лютого 2018 року, ми віддаємо те, що належить людям – передаємо землю у власність громадам, – сказав Глава Уряду Володимир ГРОЙСМАН і продовжив: «У громадах є повноваження, ресурси, (буде) земля – будь-ласка, налагоджуйте життя!..»

        Загальна площа таких ділянок наразі становить  7 810,93 га. За його словами, процес передачі земель буде завершений до кінця поточного року.

        Земельні ділянки у комунальну власність тепер отримали:

  • Городищенська сільська ОТГ Луцького району Волинської області (926,48 га);
  • Гірсівська сільська ОТГ та Приазовська селищна ОТГ Приазовського району Запорізької області (798,48 га та 705,16 га відповідно);
  • Смирновська сільська ОТГ Більмацького району Запорізької області (1 568,74 га);
  • Помічнянська міська ОТГ Добровеличківського району Кіровоградської області (70,57 га);
  • Оболонська сільська ОТГ Семенівського району Полтавської області (2 950,42 га);
  • Наталинська сільська ОТГ Красноградського району Харківської області (791,08 га).

 

Держгеокадастр та Картографічна служба Норвегії продовжують
активну співпрацю

26 лютого 2018 року

       23 лютого 2018 року Держгеокадастр та Картографічна служба Королівства Норвегія (Statens Kartverk) підписали угоду про співпрацю, в якій зафіксували основні заходи для реалізації Проекту «Карти для сприяння належному управлінню землями».

       У рамках Проекту передбачається провести оновлення існуючих карт з метою створення базової цифрової карти масштабом 1:50 000 для всієї території України, а також створення Української державної постійно діючої мережі спостережень глобальних навігаційних супутникових систем (УПМ ГНСС) як сегменту Державної геодезичної мережі. Власником усіх результатів Проекту буде Держава в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.

       Statens Kartverk реалізовуватиме Проект в рамках наданого Міністерством закордонних справ Королівства Норвегія гранту.

 

«Батьківщина» вимагає припинити шахрайську схему продажу землі
через емфітевзис

26 лютого 2018 року, Партія Батьківщина

       «Батьківщина» закликає парламент терміново розглянути та ухвалити законопроект №5223 про припинення шахрайської схеми продажу землі через процедуру емфітевзису.

       Про це 26 лютого лідер фракції Юлія Тимошенко заявила у кулуарах ВРУ.

       «Після того, як український парламент під тиском фракції «Батьківщина», фермерів та селян проголосував за заборону продажу сільськогосподарської землі, президент та його корумповане оточення знайшли лазівку та почали привласнювати сільськогосподарську землю через процедуру емфітевзису», – сказала вона.

       За словами Тимошенко, наразі вже укладено десятки тисяч договорів емфітевзису – це оренда на 100-200 років, а також планується до кінця року укласти близько 80 тисяч таких договорів.

       Як наголосила Юлія Тимошенко, команда «Батьківщини» хоче припинити цей абсолютно незаконний процес привласнення сільськогосподарської землі президентом та його оточенням та закликає ухвалити відповідний закон .

       Окрім того, лідер «Батьківщини» закликала народних депутатів терміново ухвалити законопроект №7403-2 , який повертає аграріям 10 млрд грн з державного бюджету.

       Тимошенко повідомила про результати аграрного віче, яке звернулося до президента та до парламенту з вимогою повернути раніше діючу систему оподаткування для середнього аграрного бізнесу.

       «11 областей за проханням аграріїв ухвалили звернення до президента, прем’єр-міністра, до парламенту негайно повернути ту податкову систему, яка діяла раніше, до того часу, як уряд забрав у них 10 млрд грн», – уточнила лідер фракції.

 

У більшості випадків країни обмежують або забороняють продаж землі іноземцям

22 лютого 2018 року, Телеканал ZIK

       У більшості країн Західної Європи та й у багатьох країнах світу обмежують або забороняють продаж землі іноземцям у своїй державі. Теоретично це просто, а практично зробити це дуже важко.

       Про це в ефірі програми «Перші про головне. Коментарі» на телеканалі ZIK заявив голова Аграрної партії України Віталій Скоцик.

       «В більшості випадків країни обмежують або забороняють продаж землі іноземцям у своїй державі. Такі обмеження різного типу діють у більшості країн Західної Європи та й у багатьох країнах світу. Якщо, наприклад, вам скажуть, що в Австрії легко можна купити сільськогосподарську землю, то теоретично це просто, але якщо ділянка землі виставляється на продаж, треба щоб усі сусіди погодилися на те, щоб ви купили землю. Практично зробити це дуже важко», – зазначив Скоцик.

       За його словами, всі країни, які вступали до ЄС мали 7-8 років на адаптацію земельного законодавства до земельного законодавства країн ЄС. Польща – єдина країна, яка мала 12 років, для того щоб завершити свою земельну реформу і на 12-му році вона наклала мораторій на продаж землі на 5 років. Пан Скоцик зауважив, що поляки побачили, що їхні західні сусіди через інструменти, які не підпадали польському законодавству скупили майже пів мільйона гектарів землі в Польщі

       «Сьогодні українець не може вільно купити землю у Польщі. Мало того, із квітня позаминулого року у Польщі діє мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення. Є тільки дві інституції, які можуть купити землю: Державна земельна агенція і церква. Якщо ми будемо говорити про Францію, то питання там також не дуже просте», – сказав експерт.

 

Держгеокадастр презентував прототип Національної інфраструктури геопросторових даних в Україні

22 лютого 2018 року, Прес-служба Держгеокадастру

       Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру та Японське агентство міжнародного співробітництва (JICA) презентували сьогодні прототип Національної інфраструктури геопросторових даних, який було створено на територію 12 км2 у Вінницькій області. Проект був представлений на міжнародній конференції «НІГД: на шляху до інформаційного суспільства».

       Прототип являє собою єдину картографічну основу, на якій консолідовані як базові, так і профільні групи даних, зокрема, про координати, межі адміністративно-територіального устрою, гідрографічні об’єкти, населені пункти та вулично-дорожню мережу, промислові, сільськогосподарські та соціокультурні об’єкти, автомобільні дороги, залізниці, земельні ділянки на зазначеній території. Всі дані та їх поєднання доступні в режимі онлайн. Ознайомитися з прототипом можна за посиланням http://nsdi.land.gov.ua.

       Прототип системи НІГД у перспективі буде розгорнутий на всю територію України. Для забезпечення ефективної координації цього процесу бенефіціар проекту – Держгеокадастр – утворив Координаційну раду. До цього органу увійшли представники міністерств та інших органів влади, що є утримувачами геопросторової інформації.

       «Надзвичайно приємно, що у березні успішно завершиться проект зі створення Національної інфраструктури геопросторових даних. У рамках цього проекту японська сторона відряджала фахівців даної сфери, забезпечувала обладнанням та проводила тренінги в Японії. Я сподіваюся, що наші знання та технології, передані Україні в ході цієї технічної співпраці, зроблять внесок у розширення та функціонування НІГД для всієї території України», – зазначив Надзвичайний і Повноважний Посол Японії в Україні Й. В. Шікегі Сумі.

       «Уряд сформував концепцію «цифрової економіки», щоб оптимізувати управління усіма ресурсами та процесами в державі. Створення НІГД формує інфраструктурне забезпечення для її практичної реалізації, – відмітив Максим Мартинюк, перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України. – Завдяки міжнародній підтримці, як фінансовій, так і експертній, ми розраховуємо розширити створений прототип на всю територію України».

       На сьогодні в Україні відсутня нормативно-правова база для регулювання питання створення та функціонування Національної інфраструктури геопросторових даних. Держгеокадастр розробив законопроект про Національну інфраструктуру геопросторових даних в Україні, який вже знаходиться у Верховній Раді України. Забезпечення широкого та зручного доступу до інформації через єдиний геопортал дозволить багатьом галузям економіки і державним установам підвищити ефективність роботи, знизивши витрати на пошук даних.

       Створення інтероперабельної системи геопросторової інформації забезпечить можливість подальшої інтеграції України в світовий, та, зокрема, європейський економічний і інформаційний простір.

Довідково

       Проект технічної допомоги «Створення Національної інфраструктури геопросторових даних в Україні» реалізується з вересня 2015 року. Донор проекту – Уряд Японії через Японське агентство міжнародного співробітництва (JICA). Бенефіціар проекту – Держгеокадастр, реципієнт – ДП «Центр державного земельного кадастру». Виконавці – консалтингові компанії «Kokusai Kogyo Ltd», «PASCO Corporation». Бюджет проекту – 325 818 720 єн (приблизно 2,6 млн дол. США), термін реалізації 2,5 роки.

       Японська агенція міжнародної співпраці (JICA) – це найбільше у світі агентство двостороннього розвитку, що надає технічну підтримку, пільгові кредити та грантову допомогу в різних сферах діяльності. Проекти за підтримки JICA реалізуються в більш ніж 150 країнах світу.

       У 2012 році представники землевпорядної служби України та JICA домовилися про реалізацію спільного проекту технічного співробітництва в рамках проекту з побудови Національної інфраструктури геопросторових даних на базі Державного земельного кадастру.

       У листопаді 2014 року Україна отримала повідомлення від японських колег про схвалення заявки на отримання технічної допомоги. У вересні 2015 року розпочалася робота зі створення Національної інфраструктури геопросторових даних на пілотній території.

      Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) – центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

 

Королева Єлизавета ІІ орендувала земельну ділянку в центрі Києва

21 лютого 2018 року

        Київська міська рада передала Британській королеві Єлизаветі ІІ земельну ділянку площею 0,1622 га на вул. Костельній, 13-а в Шевченківському районі Києва в оренду на 49 років.

        Про це йдеться у відповідному рішенні Київради.

        Відповідно до рішення, ця земельна ділянка передається королеві у зв'язку з набуттям права власності на нерухоме майно.

        Нормативно грошова оцінка за попереднім розрахунком  становить  11 36,5 тисяч гривень.

        Орієнтовний розмір орендної плати буде складати близько 568,4 тис. гривень.

 

Нормативно-грошову оцінку столичних земель буде проведено до 2020 року

16 лютого 2018 року

        Востаннє нормативно-грошова оцінка землі проводилася в 2015 році. Необхідність переоцінки землі обумовлена коефіцієнтом інфляції, який за останні два роки зріс майже вдвічі.

        – Проведення нормативно-грошової оцінки столичних земель врегулює фінансове навантаження на суб'єктів земельних відносин. Адже це прямо впливає на визначення розміру земельного податку, розрахунку орендної плати за земельні ділянки, справляння держмита при укладенні цивільно-правових угод, визначення розміру втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва тощо. Крім того, оцінка землі є обов'язковою складовою всіх інвестиційних процесів, – зазначено в повідомленні прес-служби Київради. 

        Для переоцінки київських земель знадобиться близько 3,4 млн грн.

 

Кабмін звільнив заступника голови Держгеокадастру Заставного

15 лютого 2018 року

Кабінет Міністрів України звільнив Юрія Заставного з посади заступника голови Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр).

"Звільнити Заставного Юрія Богдановича з посади заступника голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру за угодою сторін", – йдеться в розпорядженні уряду №88 від 14 лютого.

Юрій Заставний був призначений на посаду в грудні 2016 року, 3 січня 2017 року розпочав виконання обов'язків.

 

Оренда сільгоспземель: зберігається дворазовий розрив між платою
за державні та приватні землі

15 лютого 2018 року, Прес-служба Держгеокадастру

        Держгеокадастр узагальнив дані про середню вартість оренди сільськогосподарської землі в 2017 році. В середньому по Україні громадяни-власники паїв у минулому році отримали 1369 грн за гектар. Станом на 01.01.2017 цей показник становив 1093,4 грн/га. Зростання за рік становить 25%.

        Найвища орендна плата за паї зафіксована у Черкаській (2961,8 грн/га), Полтавській (2553 грн/га), Харківській (2111 грн/га) та Сумській (2100,2 грн/га) областях. Найдешевше користування землею обходилося у Закарпатській (718,9 грн/га), Запорізькій (794,7 грн/га), Миколаївській (825,8 грн/га) та Херсонській (842,3 грн/га) областях. Загальна площа цієї категорії сільгоспземель, переданих в оренду за договорами, складає 16,9 млн гектарів.

        Середня орендна плата за передані на земельних аукціонах ділянки із земель сільськогосподарського призначення державної власності станом на 01.01.2018 склала 2793,2 грн/га, тоді як станом на 01.01.2017 показник становив 2249,8 грн/га. Зростання за рік становить 24%.

        Таким чином, в середньому за останній рік державні землі здавалися в оренду вдвічі дорожче, ніж приватні.  Таке ж співвідношення  Держгеокадастр зафіксував за підсумками 2016 року.

        Ще більший розрив спостерігається у порівнянні з орендною платою за землі державної власності, передані в користування на безконкурентних засадах за договорами минулих періодів. Станом на 01.01.2018 цей показник в середньому по Україні становив всього 1053 грн/га.

        Як зазначив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства Максим Мартинюк, держава демонструє вищу ефективність у розпорядженні своїми земельними ресурсами в порівнянні з приватним сектором завдяки низці послідовних, хоч і не завжди популярних кроків. «Були перекриті можливості безаукціонної передачі землі, а самі земельні торги перестали бути формальними, перетворившись на висококонкурентний інструмент, що забезпечив середню ставку оренди держземель за минулий рік на рівні 14,74%», – підкреслив він, нагадавши, що в минулому році держава вперше  визначила основні засади управління землями, прийнявши відповідну Стратегію та закріпивши мінімально припустимі параметри оренди (до 7 років та не менше 8% від нормативної грошової оцінки).

      За його словами, в частині приватних земель зростання вартості оренди гальмують наявність локальних монополій орендарів, відсутність вільного ринку землі та відсутність дієвих об’єднань власників землі, більшість з яких є громадянами похилого та дуже похилого віку.

Довідково

Станом на 01.01.2018 в Україні укладено 4,9 млн договорів оренди земельної частки (паю), із них із фермерськими господарствами – 0,75 млн договорів. Більшість договорів (2,3 млн) укладено терміном на 8-10 років.

 

Конституційний Суд України відмовився розглядати питання
про мораторій на продаж землі

14 лютого 2018 року

        Велика палата Конституційного Суду України сьогодні на своєму засіданні відмовила у відкритті конституційного провадження у справі за поданням 55 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) пунктів 14, 15 розділу Х „Перехідні положення“ Земельного кодексу України. Про це інформує відділ комунікацій Конституційного Суду України та правового моніторингу.

        Як повідомлялося раніше, ця група народних обранців рік тому звернулися до Конституційного Суду з проханням визнати неконституційним мораторій на продаж землі.

 

На один агрохолдинг випадає 35 сіл…

13 лютого 2018 року

        Цікаву статистику навів на своїй сторінці у Facebook радник міністра МВС Михайло Апостол: в середньому на один агрохолдинг випадає 35 сіл, на землях яких вони господарюють. А також на 100 га ріллі аж 0,1 працюючий.

        З інших джерел відомо, що в Україні 14 агрохолдингів сукупно орендують 3,32 млн га землі (10%). Неважко порахувати, скільки людей працює на цій площі та скільки податків сплачується. 

 

99% ОТГ зробили перший крок до отримання земель у власність

12 лютого 2018 року

        657 із 665 об’єднаних територіальних громад (ОТГ), які утворені на сьогодні в Україні і які відповідно до прийнятого Урядом розпорядження можуть отримати в комунальну власність державні землі за межами населених пунктів, розпочали відповідну процедуру. 99% громад протягом минулого тижня уклали з головними управліннями Держгеокадастру в своїх областях меморандуми про співпрацю при здійсненні заходів щодо передачі сільгоспземель державної власності у комунальну. Решта ОТГ завершують підготовку до підписання, – повідомляє Прес-служба Держгеокадастру.

        У меморандумі сторони в особі начальника Головного управління Держгеокадастру та сільського/селищного/міського голови, який виступає від імені об’єднаної територіальної громади, фіксують взаємні зобов’язання та підходи до процесу. Також у документі зафіксовані основні етапи такої передачі та їх послідовність, деталізовані дедлайни в частині видачі наказу про проведення інвентаризації тощо. Сторони зобов’язуються максимально сприяти одна одній на всіх етапах.

        За словами першого заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Максима Мартинюка, оперативність об’єднаних громад та інтенсивність процесу підписання меморандумів – найкращий доказ того, що земельні ресурси розглядаються ними як основний фактор спроможності, а рішення Уряду було не просто довгоочікуваним, а вкрай необхідним.

        Зауважується, що меморандум – це декларація про наміри, офіційно ж процедура передачі ділянок стартує після того, як рада ОТГ прийме на сесії рішення про звернення до Держгеокадастру щодо передачі земель, а Головне управління Держгеокадастру в області отримає відповідне клопотання. В середньому процес передачі земель для однієї ОТГ може тривати близько двох місяців.

 

Держгеокадастр завершує розрахунки за роботи з інвентаризації земель
2013 року: штрафні санкції вдалося звести до нуля

9 лютого 2018 року,  Прес-служба Держгеокадастру

        Держгеокадастр завершує погашення заборгованості, яка сформувалася за виконання робіт з інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності на території всіх областей України в 2013 році. Виконавцям робіт протягом 2014-2017 років перераховано 92 млн грн боргу, залишок в 13,3 млн грн буде виплачений до кінця першого кварталу поточного року.

        Найбільш активно процес погашення заборгованості за виконані роботи почався лише в 2017 році, коли було сплачено 67% суми (61,6 млн гривень).

        Також у результаті переговорів із суб’єктами господарювання-виконавцями робіт були укладені мирові угоди щодо відмови останніх від штрафних претензій, зокрема і в частині штрафів, які були нараховані в судовому порядку. Загальна сума зекономлених таким чином державних коштів склала 8,5 млн гривень.

        У 2013 році в рамках бюджетної програми Держгеокадастру «Проведення земельної реформи» було проведено інвентаризацію земель сільськогосподарського призначення державної власності на території всіх областей України на площі 1,6 млн гектарів.

        У результаті проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності здійснено державну реєстрацію у Державному земельному кадастрі 92 тисяч земельних ділянок загальною площею 1,6 млн гектарів.

        Вартість робіт склала 189,2 млн грн, з яких по факту було сплачено лише близько третини.

Динаміка погашення заборгованості за виконані роботи з інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності на території всіх областей України

2014

4,5 млн грн

2015

10,3 млн грн

2016

15,6 млн грн

2017

61,6 млн грн

2018 (до кінця першого кварталу)

13,3 млн грн

 

Українська модель ринкового обігу сільгоспугідь має гарантувати 
їх придбання громадянами, які самостійно господарюють на землі
та проживають у сільській місцевості

7 лютого 2018 року, ННЦ «Інститут аграрної економіки»

       Близько 70% респондентів вважають, що передумовою зняття мораторію на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення має бути комплексне правове урегулювання цього питання.

       На цьому наголосив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Юрій ЛУПЕНКО, презентуючи сьогодні на прес-конференції в УНІАН результати проведеного науковцями установи опитування з питань можливих моделей обігу земель сільськогосподарського призначення в Україні.

       – У разі зняття мораторію продати свої земельні паї мають намір близько 10,4% власників. А це означає, що пропозиція на ринку земель у разі його запровадження може скласти 1,5-2,8 млн га сільськогосподарських угідь, – поінформувала завідувач відділу земельних відносин та природокористування Інституту аграрної економіки Ольга ХОДАКІВСЬКА.

       За її словами, придбати земельні ділянки виявило бажання близько 48% землекористувачів.

       Переважна більшість селян обізнані в тому, якою насправді є вартість сільгоспугідь: 39,4% вважають, що ціна має бути в межах 6 тис. дол. США/га, ще стільки ж респондентів оцінюють 1 га в 12 тис. дол. США.

       – Втім, прийнятна для викупу земель ціна є суттєво нижчою, – зауважила Ольга Ходаківська. – Половина опитаних землекористувачів (54%) готові заплатити не більше 1000 дол. США/га, і лише кожен шостий (15,3%) – 2500 дол. США/га".

       За її словами, найбільш прихильною до можливого уведення купівлі-продажу земель є та частина власників земельних паїв, які обробляють їх самостійно. При цьому більшість із них висловлюються за обмеження обігу земель фізичними особами (16%), або ж громадянами України та фермерськими господарствами (12%).

       Трохи більше половини (58,1%) представників територіальних громад підтримують необхідність запровадження ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення, однак вважають, що це питання зараз не на часі, зазначила експерт.

       За результатами проведеного опитування, однією з суттєвих перешкод на шляху запровадження ринкового обігу сільгоспземель є брак обігових коштів у потенційних покупців. З огляду на це респонденти цілком справедливо зазначають, що процес «запуску» купівлі-продажу зазначеної виду цільового призначення земель має доповнюватися механізмами пільгового кредитування та розстрочення платежу з наданням пріоритету тим, хто самостійно господарює на землі або молодим фермерам, які хочуть започаткувати власну справу.

       – Результати анкетних опитувань вказують на те, що власники земельних паїв, як і землекористувачі досить помірковані у відповідях з питань запровадження ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення. Однак, обираючи майбутню модель земельних відносин в Україні значна частка опитаних відповіла, що хотіла б господарювати на землі, що буде їх власністю, – підсумувала Ольга Ходаківська.

ДОВІДКА

       Дослідження Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» мало за мету з’ясувати, яким бачать власники земельних паїв, спадкоємці, землекористувачі (орендарі), керівники територіальних громад обіг земель сільськогосподарського призначення у перспективі, з тим, щоб якомога повніше врахувати їх інтереси при формуванні державної політики у сфері земельних відносин.

       Опитування проводилося в період з лютого по травень 2017 р. В організації та проведенні анкетного опитування взяли участь 24 наукові установи системи НААН. Опитування проводилося в усіх регіонах України, за винятком Автономної Республіки Крим та тимчасово окупованих територій Донецької і Луганської областей. Воно охопило 520 сільських та 25 міських населених пунктів.

       Опитано 3000 осіб, з яких:

  • 2503 – власники земельних паїв, 900 – землекористувачів (орендарів) ,
  • 1490 чоловіків та 1510 жінок.
  • 2885 сільських жителів та 115 мешканців міст;
  • 570 пенсіонерів, 2130 працюючих та 300 безробітних.

       Під час опитування вивчалася думка громадян України – суб’єктів земельних відносин – за такими категоріями:

  • власники земельних паїв (залежно від способу набуття земельних ділянок);
  • керівники сільськогосподарських підприємств та фермерських господарств;
  • очільники та представники територіальних громад.

       Особливий акцент при вивченні думки власників земельних паїв робився на тому, в який спосіб вони набули земельні ділянки: в процесі паювання земель колективних господарств, чи є спадкоємцями; проживають у сільській місцевості чи є мешканцями міст; обробляють земельний наділ самостійно чи здають його в оренду.

       При опитуванні землекористувачів, у т.ч. орендарів важливо було з’ясувати:

  • чи задовольняють їх нинішні орендні відносини;
  • як багато із них хочуть розширити площу землекористування за рахунок оренди, чи викупу земельних ділянок;
  • яка ціна викупу є для них прийнятною тощо. 

 

Депутати відхилили три законопроекти щодо стимулювання
створення дрібних фермерських господарств
і деконцентрації повноважень у
земельній сфері

6 лютого 2018 року

        Народні депутати 6 лютого розглянули три законопроекти про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання створення та діяльності дрібних фермерських господарств і деконцентрації повноважень у сфері земельних відносин за №№7363, 7363-1, 7363-2.

        За результатами голосування усі три законопроекти відхилено.

  • Законопроект № 7363 був внесений Президентом України Порошенком П. О. Він, зокрема, пропонував:

– Передати повноваження із розпорядження землями державної власності, які знаходяться за межами населених пунктів, об’єднаним територіальним громадам (крім розпорядження землями оборони, землями природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, іншими землями, які мають важливе значення для держави), позбавивши цих повноважень Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі – Держгеокадастр).

– Повноваження щодо розпорядження рештою земель державної власності, які знаходяться за межами населених пунктів, - передати у розпорядження районних державних адміністрацій. У міру об’єднання територіальних громад вказані землі будуть передаватись у власність таких територіальних громад.

– Визначити правовий механізм передачі земель колишньої колективної власності до земель комунальної та приватної власності.

– Поширити статус виробника сільськогосподарської продукції на фізичних осіб-підприємців, які організували фермерське господарство, в тому числі сімейне, та включити їх до четвертої групи платників єдиного податку та встановити пільговий порядок сплати єдиного податку та єдиного соціального внеску.

Крім того, проектом Закону пропонувалося:

– визначити спрощений порядок встановлення та зміни меж територій територіальних громад, а також порядок внесення відомостей про межі територіальних громад до Державного земельного кадастру, процедуру передачі земель державної власності у комунальну власність об’єднаних територіальних громад;

– передати сільським, селищним, міським радам повноваження із затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель за межами населених пунктів;

  • Законопроект № 7363-1 був внесений народними депутатами України Ляшком О. В., Галасюком В. В., Вовком В. І., Мепарішвілі Х. Н.

Цим законопроектом, на відміну від президентського, не підтримується:

– передача місцевим державним адміністраціям повноважень щодо розпорядження землею до моменту закінчення об’єднання громад;

– припинення повноважень Держгеокадастру з контролю за використанням та охороною земель;

– передача районним державним адміністраціям функцій по веденню Державного земельного кадастру, погодженню документації із землеустрою, регулюванню питання оцінки земель;

 Серед іншого пропонується:

 Надати повноваження із здійснення державного контролю за використанням та охороною земель:

– центральному органу, який реалізує державну політику у сфері земельних відносин;

– виконавчим органам сільських, селищних, міських рад (у частині контролю за виконанням вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням; дотримання строків своєчасного повернення тимчасово зайнятих земельних ділянок та обов'язкового виконання заходів щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням; вжиття відповідно до закону заходів щодо повернення самовільно зайнятих земельних ділянок їх власникам або користувачам).

  • Законопроект № 7363-2 був внесений народним депутатом України Івченком В. Є.

Цим альтернативним законопроектом запропоновано:

– приведення вітчизняного земельного законодавства у відповідність з загальноприйнятими нормами в країнах ЄС і світовій практиці для розвиту сімейних ферм, а саме спрощення порядку та гарантування набуття сільськогосподарських земель громадянами України, які мають намір створити чи розширити сімейне фермерське господарство;

– створення сприятливих економічних, соціальних та податкових умов для добровільної трансформації домогосподарств населення в сімейні фермерські господарства;

– зменшення корупції в земельних відносинах шляхом запровадження суттєвих обмежень у використанні та обтяжень речових прав на земельні ділянки, набутих із земель державної та комунальної власності у власність безоплатно або в користування без проведення земельних торгів, а також встановити певні обмеження щодо транзакцій з такими земельними ділянками;

– запровадження, поряд з традиційними земельними торгами, аукціонів, учасниками яких можуть бути виключно громадяни України, які є членами сімейних фермерських господарств, які на момент проведення аукціону мають в обробітку не більше 20 га землі.

 

Уряд знайшов механізм передачі земель у власність ОТГ,
яка
має завершитися до кінця 2018 року

5 лютого 2018 року

       Розпочатий Урядом України процес передачі земель у комунальну власність об’єднаних територіальних громад має завершитися до кінця 2018 року, причому перші передачі земель, завдяки знайденому Кабінетом Міністрів рішенню, мають відбутися вже у лютому-березні. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час спеціальної наради, присвяченої земельним питанням, повідомляє Департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів України.

       «Ми починаємо рухатися в цьому питанні. Нам не потрібна зміна до законодавства, достатньо рішення Уряду, аби передати землі у власність ОТГ. Громади будуть володіти землею, розпоряджатися нею вільно, і ніхто цьому заважати не буде», – сказав Володимир Гройсман.

       Запропонований механізм передачі земель – максимально прозорий і враховує декілька кроків: звернення в територіальний орган Державної служби з геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) із заявою про передачу землі, інвентаризації землі, ухвалення рішення і реєстрація права власності в органах юстиції. Причому, за інформацією Міністерства аграрної політики та продовольства України, більшість земель вже проінвентаризовані, але в разі необхідності додаткова інвентаризація буде проведена в максимально швидкі терміни.

       Прогнозна швидкість передачі земель – не менше трьох громад на місяць. Координація всіх дій буде прописана в меморандумі, який підписуватимуть керівні органи ОТГ та органи Держгеокадастру. Підписання документів розпочнеться вже цього тижня. Допомагати в цій роботі, за пропозицією Уряду, будуть Асоціація об’єднаних територіальних громад та Асоціація міст України.

       «Ми будемо моніторити виконання (меморандумів). Якщо побачимо, що хтось заважає – будемо звільняти (таких чиновників) з роботи, - підкреслив Володимир Гройсман. – Перші підсумки процесу маємо підвести вже за три тижні».

       Глава Уряду звернув увагу, що наразі в Україні працюють близько 700 ОТГ. «До кінця 2018 року всі землі мають бути передані. Це буде правильна передача землі у власність. Готові фінансово допомогти громадам щодо проектів відведення землі», – сказав Прем’єр-міністр.

Довідково

Наприкінці січня Кабінет Міністрів України погодив механізми передачі у власність об’єднаним територіальним громадам землі, в тому числі землі поза межами населених пунктів. Відповідне рішення ухвалене за сприяння Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана і передбачає оформлення відповідних урядових доручень Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру. За рішенням Уряду з лютого громади можуть планувати свої території. Причому, структури Держгеокадастру вже позбавлені права одноосібно ухвалювати рішення щодо розпорядження землями поза межами населених пунктів – без згоди об’єднаних територіальних громад.

 

Розпорядження Кабміну про передачу земельних ділянок сільгосппризначення  державної власності у комунальну власність ОТГ   чинне

 2 лютого 2018 року

        1 лютого 2018 року набрало чинності розпорядження Кабінету Міністрів України від 31 січня 2018 р. № 60-р «Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об’єднаних територіальних громад». Цим документом  Держгеокадастру доручається  розпочати з цього дня передачу усіх земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в комунальну власність відповідних об’єднаних територіальних громад, крім тих земельних ділянок, які не можуть бути передані у комунальну власність.

         У випадку якщо земельні ділянки не сформовані, Держгеокадастру доручається забезпечити їх формування шляхом інвентаризації.

         До передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність розпорядження землями сільськогосподарського призначення при передачі в користування (виключно шляхом проведення аукціонів) або у власність, здійснювати за погодженням з об’єднаними територіальними громадами та після прийняття ними рішення.

 

Геннадій Зубко і Ґеорґ Мільбрадт презентували законодавчий маршрут
з децентралізації

1 лютого 2018 року

       Законодавчий маршрут з децентралізації, який включає 17 ключових законопроектів, презентували сьогодні на спільній прес-конференції Віце-прем’єр-міністр-Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Геннадій Зубко та Спеціальний посланник уряду Федеративної Республіки Німеччина з питань реформ у галузях урядування та децентралізації в Україні Ґеорґ Мільбрадт.

       За словами Віце-прем’єра, прийняття ключових законопроектів дозволить підсилити реформу на місцях в напрямку добровільного приєднання і об’єднання територіальних громад, залучення територіальних громад до приєднання до міст обласного значення, підсилення впровадження сервісів, додаткової передачі повноважень – земельних ресурсів і можливості планування, підсилення можливостей муніципальних послуг тощо.

       «17 ключових законопроектів вже зареєстровані у парламенті і мають бути прийняті максимум до літа. Все, що не буде підтримано парламентом, перенесеться автоматично на 2021-2022 роки. Я не думаю, що в України є стільки часу, щоб відкладати на потім надзвичайно важливі реформи. Підтримка, яка зараз йде від органів влади і парламенту дійсно прискорить прийняття законів», — зазначив на прес-конференції Ґеорґ Мільбрадт.

       Представник ФРН відмітив, що вирішальним для подальшого розвитку України є питання делегування об’єднаним громадам права власності на землю.

       «Краще, якщо питання земельного планування будуть у руках громади. Через це ми підтримуємо законопроект №7118, розроблений Мінрегіоном, щодо управління земельними ресурсами в межах території ОТГ. Це – надважливий документ. Наголошую, ми не підтримуємо альтернативний парламентський проект №7118-1, тому що він якраз робить навпаки», — підкреслив Ґеорґ Мільбрадт.

 

Держгеокадастр позбавили права одноосібно ухвалювати рішення
щодо розпорядження землею

31 січня 2018 року, Урядовий портал

      Кабінет Міністрів України сьогодні на своєму засіданні схвалив розпорядження, яке позбавляє структури Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру права одноосібно ухвалювати рішення щодо розпорядження землями поза межами населених пунктів – без згоди об’єднаних територіальних громад. Рішення ухвалено за ініціативи Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана.

      «З завтрашнього дня жоден геокадастр країни не має права приймати одноосібні рішення, – сказав Володимир Гройсман. – Не дай Бог хтось спробує передати землю поза межами населеного пункту (без згоди ОТГ). За це буде чітка кримінальна відповідальність – викинемо з кабінету».

Довідково

Наприкінці січня Глава Уряду повідомив, що Кабінет Міністрів України знайшов оптимальне юридичне рішення і готовий вже з лютого розпочати процес передачі землі поза межами населених пунктів у власність об'єднаним територіальним громадам. За рішенням Уряду з лютого громади можуть планувати свої території.

За словами першого заступника міністра аграрної політики та продовольства Максима Мартинюка, йдеться про 760 тис. гектарів.

Інвентаризація земель, які підлягають передачі об'єднаним територіальним громадам, розпочнеться вже завтра і триватиме до кінця року.

 

З лютого розпочнеться процес передачі землі поза межами
населених пунктів об'єднаним громадам у власність

26 січня 2018 року, Урядовий портал

       Кабінет Міністрів України знайшов оптимальне юридичне рішення і готовий вже з лютого розпочати процес передачі землі поза межами населених пунктів у власність об'єднаним територіальним громадам. Про це сказав Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман.

       "Об'єднані територіальні громади зараз управляють територіями в межах своїх населених пунктів. Але голови ОТГ ставлять питання аби землі за межами населених пунктів передати в управління, – сказав Глава Уряду. – Ми знайшли рішення. Я даю доручення Держгеокадастру відвести всю землю ОТГ".

       Прем'єр-міністр пояснив, що з лютого громади можуть планувати свої території.

       "З лютого починаємо процес передачі землі поза межами населених пунктів у власність (громадам)", – наголосив Володимир Гройсман.

 

У Полтаві викрито на хабарі екс-керівника інспекції Держгеокадастру

23 січня 2018 року, Служба безпеки України

       Співробітники Служби безпеки України викрили на хабарі колишнього начальника інспекції з контролю за використанням і охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області.

       Правоохоронці встановили, що екс-посадовець вимагав у місцевого жителя понад 750 тисяч гривень за сприяння у безперешкодному продовженні договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 88 гектарів. За вказану суму ділок обіцяв домовитися з посадовими особами обласного головного управління Держгеокадастру стосовно позитивного «розгляду» цього питання.

       Оперативники спецслужби затримали зловмисника поблизу одного із ресторанів швидкого харчування Полтави під час одержання всієї суми неправомірної вигоди.

       У рамках відкритого кримінального провадження за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України співробітники СБ України проводять санкціоновані обшуки у фігурантів справи.

       Наразі вирішується питання щодо оголошення затриманому про підозру у вчиненні злочину та обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

       Тривають невідкладні слідчо-оперативні дії, зокрема щодо притягнення до відповідальності чиновників Держгеокадастру, причетних до корупційної схеми.

       Операція із викриття зловмисника проводилась спільно з підрозділом захисту економіки Нацполіції під процесуальним керівництвом прокуратури.

 

 

На Київщині судитимуть екс-директора житлово-комунального підприємства за незаконне передання у користування підприємцю земельної ділянки

23 січня 2018 рок, Генеральна прокуратура України

       У ході досудового розслідування встановлено, що у 2015 році колишній директор житлово-комунального підприємства однієї з селищних рад Бородянського району уклав договір на право користування земельною ділянкою, вартість якої становить майже 4 млн грн із фізичною особою-підприємцем.

       Втім, з’ясовано, що передача в оренду вказаної землі відбулась із грубими порушеннями норм законодавства.

       Так, вказаний договір укладений без визначення орендної плати, що є однією з істотних умов договору оренди землі.

       Крім цього, договір на право користування земельною ділянкою укладено без акту визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), акту приймання-передачі земельної ділянки та державної реєстрації.

       Окрім цього, земельний аукціон не проводився.

       Таким чином, в результаті неналежного виконання екс-директором своїх службових обов’язків, через ненадходження коштів орендної плати місцевому бюжету селищної ради заподіяно шкоду в розмірі майже 700 тис грн.

       Реагуючи на виявлені порушення, Фастівською місцевою прокуратурою було пред’явлено позов з вимогою визнати недійсним договір про право користування земельною ділянкою, який судом задоволено у повному обсязі.

       На даний час обвинувальний акт стосовно екс-директора ЖКП за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 (неналежне виконання службовою особою своїх службових обов’язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам) КК України скеровано до суду для розгляду по суті.

Довідково: санкція статті передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до 5 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років. 

 

Уряд схвалив законопроект про Національну інфраструктуру геопросторових даних

18 січня 2018 року

        Кабінет Міністрів України під час засідання 17 січня підтримав законопроект «Про Національну інфраструктуру геопросторових даних».

        Створення НІГД передбачено директивою ЄС INSPIRE, яка є обов’язковою для всіх країн-членів ЄС та кандидатів для вступу в ЄС, але гальмується відсутністю законодавчої бази з цього питання.

        Прийняття законопроекту забезпечить встановлення правових основ створення, функціонування та розвитку Національної інфраструктури геопросторових даних, сприятиме забезпеченню потреб суспільства у різних сферах життєдіяльності та інтегрувати Україну до європейської та глобальної інфраструктури геопросторових даних.

        Для створення Національної інфраструктури геопросторових даних будуть використані наявні геопросторові дані та метадані, створені органами державного управління.

        Геопросторові дані створюються за результатами топографо-геодезичної і картографічної діяльності, створення державних кадастрів, реєстрів усіх видів та моніторингу навколишнього природного середовища, передбачених видатками Державного бюджету на відповідний рік, враховуючи фінансові можливості.

Довідково

Національна інфраструктура геопросторових даних – це комплексна система, яка об’єднує десятки інформаційних шарів з важливими просторовими даними (рельєф, підземні/наземні комунікації, водні та лісові ресурси, інфраструктура, об’єкти нерухомості, статистична інформація, демографічні дані та ін.) на базі єдиної геодезичної та картографічної основ. Забезпечення широкого та зручного доступу до цієї інформації через єдиний геопортал дозволить багатьом галузям економіки і державним установам підвищити ефективність роботи, знизивши витрати на пошук даних.

 

Уряд зняв обмеження на отримання землі учасникам АТО

17 січня 2018 року

       Кабінет Міністрів на засіданні 17 січня переглянув та конкретизував стратегію держави в частині виділення земельних ділянок учасникам АТО, забезпечивши максимально широкий доступ до отримання цієї пільги.

      Постановою «Про внесення змін до Стратегії удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними» закріплюється першочерговість забезпечення земельними ділянками учасників антитерористичної операції незалежно від площі земельних ділянок, право оренди на які було продано. Постанова набуде чинності після її опублікування. Нагадаємо, що зараз встановлений паритет: безоплатно може бути передано не більше 25% від площі ділянок, реалізованих на відкритих торгах за попередній звітний період.

       «Повністю підтримую наших воїнів і вважаю, що правильний механізм отримання земельних ділянок є необхідним», – підкреслив під час засідання Уряду Прем’єр-міністр Володимир Гройсман. Він також зазначив важливість питання верифікації отримувачів землі, щоб не допустити спекуляцій на статусі героїв та використання учасників АТО для здійснення оборудок із землею.

       Як відзначив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства Максим Мартинюк, прийняття постанови 413 було спрямоване на перекриття сумнівних схем розпорядження землями державної власності і свою антикорупційну місію документ виконав. «Але побічним ефектом стало уповільнення темпів передачі землі учасникам АТО. Тому під час зустрічей з організаціями ветеранів АТО ми знайшли той формат, який би їх влаштовував, – внесення змін до цієї постанови, які б пришвидшили передачу землі», – пояснив він.

 

20 лютого  останній день подання звітності з плати за землю

16 січня 2018 року

        У формі Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) відбулися зміни, які зумовлені наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2017 №9.

        Так, відповідно, платники податків повинні звітувати за оновленою формою з 2018 року.

       У новій формі декларації, зокрема:

  • змінено кол. 8 розрахунків суми земельного податку та орендної плати – розмежовано одиниці виміру (га/кв. м), які зазначаються у витягах про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, що надаються Держгеокадастром;
  • уточнено кол. 10 розрахунків суми земельного податку та орендної плати – доповнено словами «одиниці площі», тобто для розрахунку суми податкового зобов’язання застосовується нормативна грошова оцінка одиниці площі земельної ділянки, а не усієї земельної ділянки;
  • інформація щодо категорії/цільового призначення земельної ділянки зазначається відповідно до Класифікатора видів цільового призначення земель, затвердженого наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548.

 

Держгеокадастр повідомив про коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель за 2017 рік

15 січня 2018 року

      Індекс споживчих цін за 2017 рік, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, застосовується із значенням: для сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів) – 100 відсотків; коефіцієнт для земель несільськогосподарського призначення – 1,0.

      Зазначений індекс встановлено відповідно до пункту 9 підрозділу 6 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (в редакції Закону України від 07.12.2017 № 2245–VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році»).

      Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлятъ: 1996 рік – 1,703; 1997 рік – 1,059; 1998 рік – 1,006; 1999 рік – 1,127; 2000 рік – 1,182; 2001 рік – 1,02; 2005 рік – 1,035; 2007 рік – 1,028; 2008 рік – 1,152; 2009 рік – 1,059; 2010 рік – 1,0; 2011 рік – 1,0; 2012 рік – 1,0; 2013 рік – 1,0; 2014 рік – 1,249; 2015 рік – 1,433 (крім сільськогосподарських угідь) та 1,2 для сільськогосподарських угідь (рілля, перелоги, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження), 2016 рік – для сільськогосподарських угідь – 1,0, для земель несільськогосподарського призначення – 1,06.

Нормативна грошова оцінка земель за 2002, 2003, 2004 та 2006 роки не індексувалася.

 

Земельна реформа – серед невирішених питань, над яким необхідно працювати у 2018 році

4 січня 2018 року

       Таку думку висловив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк, підсумовуючи 2017 рік. Він визначив short-list («короткий список» в перекладі з англійської) факторів, які вплинули торік на аграрну галузь. Десять галузевих подій і трендів були опубліковані в його авторській колонці в одному з видань.

       Серед перших дефініцій у списку – послідовність державної підтримки та преференції для дрібних і середніх виробників. Так, на розвиток фермерських господарств і сільськогосподарської кооперації на 2018 рік закладено 1 млрд гривень.

       Також важливими трендами, які сформувалися у 2017 році і будуть впливати на галузь у майбутньому, на думку першого заступника Міністра, є зближення вартості оренди землі з ринковими реаліями, укрупнення гравців в аграрному і продовольчому секторах, подальша розбіжність полюсів СНД-ЄС у структурі експорту. Щодо останнього, за підсумками дев'яти місяців 2017 року аграрний експорт в ЄС зріс на 39,7% до 4,03 млрд дол, тоді як у країн СНД – всього на 16,1% до 937,5 млн дол., – повідомляє прес-служба Мінагрополітики.

       Крім того, у підсумковому списку – синхронізація реєстрів (Реєстр речових прав Мін'юсту і Державний земельний кадастр почали обмінюватися даними в режимі онлайн) та гармонізація стандартів з ЄС (ухвалені закони "Про державний контроль у сфері безпеки та якості харчових продуктів" та "Про безпеку та гігієну кормів").

       На думку Максима Мартинюка, відновлення тваринництва все ще є негативним трендом, але завдяки значній підтримці у 2018 році (4 млрд грн), можна сподіватись на позитивну динаміку.

       Незаперечний вплив на сектор мало продовження земельного мораторію. «З плюсів – учасники земельних відносин отримали річний перепочинок і можливість провести більш якісну підготовку до реформи. З мінусів – збереження неприйнятного статус-кво на сільських територіях, переважна сировинна модель виробництва, посилення позицій крупного бізнесу», – зазначив перший заступник Міністра.

       Завершує short-list усвідомлення про необхідність перегляду режиму оподаткування, що є одним з важливих завдань на 2018 рік. Також серед невирішених питань, над якими необхідно працювати у новому році, Максим Мартинюк визначив земельну реформу та китайський контракт ДПЗКУ. В цілому, за його словами, у галузі вплив позитивних факторів переважав.

 

В Україні в 2018 році проведуть загальну нормативно-грошову оцінку сільгоспземлі

2 січня 2018 року, Інтерфакс-Україна

       Всеукраїнську нормативну грошову оцінку земель сільгосппризначення буде проведено в 2018 році, зазначається в опублікованому Законі "Про Державний бюджет України на 2018 рік" в газеті "Голос України".

       Проведення нормативної грошової оцінки землі буде забезпечено за рахунок коштів держбюджету.

       Технічну документацію для проведення нормативно-грошової оцінки затверджує Держгеокадастр.

       Держгеокадастр до 1 лютого 2018 року має надати Державній фіскальної службі інформацію про нормативно-грошову оцінку земельних ділянок, проведену на зазначену дату. ДФС опублікує цю інформацію на своєму сайті.

       Нормативно-грошова оцінка земель сільгосппризначення в 2018 році не зміниться, оскільки коефіцієнт індексації встановлено на рівні одиниці.

       Державна фіскальна служба до 15 липня має опублікувати затверджену на наступний рік нормативно грошову оцінку земель на своєму офіційному сайті.

 

Архів земельних новин 2017 року