Головна

№ 9/2017

   З повним текстом статей
можна ознайомитися в журналі

Умови передплати дивіться тут

У НОМЕРІ

Закон і практика

КОЛЕКТИВНІ ЗЕМЛІ:
ПРОБЛЕМИ І ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ

 

Земельні аукціони в Україні

УКРАЇНСЬКІ РОЗМІРИ ПЛАТИ
ЗА КОРИСТУВАННЯ ЗЕМЛЕЮ
державної та комунальної власності для
ведення товарного сільгоспвиробництва 

ПОКИ ЩО НЕ ЄВРОПЕЙСЬКІ!

 

Сільський туризм: продовжуємо тему

КРІЗЬ ЗЕЛЕНІ ОКУЛЯРИ

 

Ваш консультант

Читати далі

 

 

ПЕРЕДПЛАТА «ЗЕМЛЕВПОРЯДНОГО ВІСНИКА»

                   НА 2018 РІК СТАРТУВАЛА!                   

 

     

За повідомленням Державного підприємства  по розповсюдженню періодичних видань «Преса»,

  • з 7  вересня цього року стартувала передплата на 2018 рік на періодичні видання
    за електронною версією  Каталогу видань України «Преса поштою»
  • з 15 вересня  —  за друкованим Каталогом видань України «Преса поштою»

 

ОФОРМИТИ ПЕРЕДПЛАТУ НА  ЖУРНАЛ «ЗЕМЛЕВПОРЯДНИЙ ВІСНИК» 
ЗА КАТАЛОГОМ ВИДАНЬ УКРАЇНИ «ПРЕСА ПОШТОЮ»  МОЖНА:

  • на сайті ДП «Преса» www.presa.ua у зручний для кожного час,
    скориставшись послугою «Передплата ON-LINE».

    Оплату можливо здійснити у будь-який зручний для Вас спосіб:  
    – платіжною карткою Visa, MasterCard, Приват24, Liqpay, EasyPay, WebMoney, Bitcoin;  
    – через рахунок-фактуру, який потрібно роздрукувати та оплатити в банку або на пошті.

  • на сайті УДППЗ «Укрпошта» www.ukrposhta.ua
  • у відділеннях поштового зв’язку
  • в операційних залах поштамтів
  • в пунктах приймання передплати
  • в редакції журналу «Землевпорядний вісник» zemvisnuk@ukr.net

 

РЕДАКЦІЙНА ПЕРЕДПЛАТНА ВАРТІСТЬ ЖУРНАЛУ НА 2018 РІК НЕ ЗМІНИЛАСЯ! 

 

Вона становить 47 грн 35 коп.  на місяць +  вартість доставки ДП «Преса»  5 грн 03 коп., у сумі –
52 грн 38 коп.  Відповідно на півроку з доставкою 
– 314 грн 28 коп., на рік – 628 грн 56 коп.

 

 

 

 

                        ОСТАННІ НОВИНИ                            

 

Читати далі

 

                           ПОПЕРЕДЖЕННЯ!                          

            

  ДО УВАГИ УСІХ, ХТО НЕЗАКОННО ЧЕРЕЗ ІНТЕРНЕТ МЕРЕЖУ ВИКОРИСТОВУЄ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ ПРОДУКТ, СТВОРЕНИЙ РЕДАКЦІЄЮ ЖУРНАЛУ «ЗЕМЛЕВПОРЯДНИЙ ВІСНИК»!

                    

             Вимагаємо негайно зняти посилання на скопійовані у форматі PDF та інший спосіб номери журналу «Землевпорядний вісник». Усі, хто використовує, розмножує та поширює матеріали, що надруковані у цьому виданні, без погодження з редакцією порушують Закон України «Про авторське право і суміжні права».

             Якщо кожен з випадків самовільного розпорядження матеріалами, надрукованими у цьому друкованому засобі масової інформації не буде погоджений з редакцією, змушені будемо звернутися до суду з позовами про незаконне використання інтелектуальної власності.

         

 

З ОПУБЛІКОВАНОГО В ЖУРНАЛІ

 

Любов МОЛДАВАН:

«КУПІВЛЮ-ПРОДАЖ СІЛЬГОСПЗЕМЕЛЬ ВІДКРИВАТИ, АЛЕ З ОБМЕЖЕННЯМИ…»

 

     Любов Молдаван слухаю давно. І давно затямив для себе непорушне правило: якщо на конференції, круглому столі, нараді чи іншому поважному столичному заході, присвяченому проблематиці аграрного сектору або земельної сфери, присутня професор Молдаван, — налаштовуй диктофон: вона додасть до розмови глибини, жвавості, щирості і конструктиву.

       ...А починала з комсомольсько-­молодіжної ланки артілі «Червоний партизан» Хотинського району Буковини, яку створила з однокласників. Посапає норму, вдягне святочну сорочку, яку сама й вишила, — і в Кам’янець­-Подільський сільгоспінститут, слухати лекції, складати іспити. Чи в Київ — на пленум ЦК комсомолу. Або як депутат — на сесію Верховної Ради. Ніколи не шукала слова в кишені, з найвищих трибун виступала щиро, гостро, «з серцем і перцем».

       Її кольорові портрети друкували на обкладинках українські і союзні журнали, ї ї словами говорила у фільмі про неї та ї ї ланку Ада Роговцева. Їй, учасниці Всесвітнього фестивалю молоді і студентів у Гельсінкі, присвятив вірш Дмитро Павличко. Ба більше — вона надихнула народження славетної пісні «Два кольори»…

       А Люба з юності мріяла стати «народним академіком». За прикладом знаменитого на весь СРСР Терентія Мальцева, вченого­селекціонера з села Мальцеве Курганської області Росії. Нині зізнається: «Я читала, як він там досліди робив на полі, про безвідвальну оранку, агротехнологічні новації. І те, що в селі працює справжній академік, — о, це моє, це і для мене»…

       Вона досягла справжніх наукових висот: доктор економіки, професор, заслужений економіст України, головний науковий співробітник Інституту економіки та прогнозування НАН України, його відділу форм та методів господарювання в агропродовольчому комплексі. Але серед багатьох своїх колег, позначених науковими званням та регаліями, має перевагу, яка притягує людей: знає про сільське господарство, рідну ниву не лише з мудрих книг. Найперше достеменно ще й багато літ читала і перечитувала цю премудрість пучками рук. 

читати далі

 

«ЦЮ ЗЕМЛЮ МИ ПОЗИЧИЛИ
У НАШИХ ДІТЕЙ,
ОНУКІВ І ПРАВНУКІВ»

 

      «Якби з’явився проект повністю знищити українську естраду, а я як фермер мав Ваш рівень популярності, то автори такого проекту вибрали б мене для популяризації їх злого задуму. І тоді я, фермер, далекий від цієї галузі культури, доводив би своїм співвітчизникам необхідність позбутися української естради і української пісні. Хвалити Бога, такого проекту немає, а проект відібрати в українців землю — є. Групи людей, які кинули оком на вироблену українську землю, є дуже багатими людьми, і хитрими. Вони розуміють хиткість своєї аргументації (точніше, добре розуміють її облудність) і намагаються полонити людей емоціями. Для цього вони залучають відомих людей: співака С. Вакарчука, журналіста М. Вересня та інших.

       … Достатньо ВР України прийняти закон про продаж землі, і зайве буде, п. Святославе, закликати не здаватись без бою. Українці, приспані «злими людьми» і їх помічниками, добровільно продадуть землю, і бою як такого просто не буде».

       Цей відкритий лист до Святослава Вакарчука та Миколи Вересня кілька днів поспіль тиражували та цитували десятки вітчизняних інтернет­видань. Написав його Кузьма МАТВІЮК, громадський діяч, фермер. І колишній в’язень мордовського табору суворого режиму, куди 1972 року вироком закритого суду отримав «чотирирічне», як він сам гірко жартує, «направлення на кріпкий чай». За систематичну ворожу агітацію, виготовлення, зберігання й розповсюдження антирадянських документів «самвидаву», — так написано в тогочасному секретному донесенні КДБ керівництву ЦК КПУ. «Чаював» Кузьма Іванович за колючим дротом разом з В’ячеславом Чорноволом і Василем Стусом.

      Ми стелефонувалися з Кузьмою Матвіюком, домовилися про інтерв’ю, як тільки нагода покличе його з Хмельницького до Києва. На щастя, вона не забарилася. Стрілися у Шевченковому парку, потиснули руки наче добрі знайомі, тут­таки запаслися кавою, «окупували» лавицю, і розмова потекла невимушено, як мовиться, на одній хвилі.

читати далі

 

ЯК ІНОЗЕМЦЮ ПРИДБАТИ ЖИТЛОВИЙ БУДИНОК ТА ПРИСАДИБНУ ДІЛЯНКУ,
ЯКА СКЛАДАЄТЬСЯ З ДВОХ — З ЦІЛЬОВИМ ПРИЗНАЧЕННЯМ ДЛЯ ОЖБ ТА ОСГ?
       

         Статтею 81 ЗКУ встановлено, що іноземці та особи без громадянства можуть набувати право власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів,
а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів,
на яких розташовані об’єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності. 

читати далі