Головна

№ 7/2017

   З повним текстом статей
можна ознайомитися в журналі

Умови передплати дивіться тут

 

У НОМЕРІ

 

З круглого столу

РИНОК ЗЕМЕЛЬ: ЧОМУ ЙОГО БОЯТЬСЯ
І НА ЩО СПОДІВАЮТЬСЯ,

 

Земельні аукціони в Україні

ЛОТИ ЗНІКАЮТЬ ПОМІСЯЧНО. ЧОМУ?

 

ЩО, ДЕ І ЗА СКІЛЬКИ ПРОДАНО У ЧЕРВНІ 

 

Порушуємо проблему

ОСОБЛИВО ЦІННІ... З КІЛЬКОМА НЕВІДОМИМИ

 

Читати далі

 

      «ЗЕМЛЕВПОРЯДНОМУ ВІСНИКУ»     
                               20 РОКІВ!                                    

 

 

       Двадцять років тому – 31 липня 1997-го – Міністерство інформації України за зверненням Державного комітету України по земельних ресурсах зареєструвало бюлетень «Землевпорядний вісник» – перший друкований засіб масової інформації у сфері земельних відносин, а в грудні світ побачив перший його випуск. Від переважно наукового спрямування до здебільшого інформаційно-роз’яснювального, від щоквартального до щомісячного видання, від невеличкого колективу фахівців, які створювали журнал на громадських засадах, до колективу журналістів, юристів, фахівців редакційно-видавничого процесу, що працюють на постійній основі – ось головні віхи шляху, пройденого «Землевпорядним вісником» з часу заснування.

 

       Змінювалися періодичність виходу журналу, його редакційна колегія, оформлення, наповнення, автори, але незмінним залишалося дотримання започаткованих традицій – поєднання на сторінках часопису думок науковців та професіоналів-практиків, застереження читачів від помилок у роботі постійними роз’ясненнями, порадами і підказками не лише на сторінках видання, але й під час виїзних практичних семінарів в областях.

       Вітаємо з двадцятирічним ювілеєм журналу всіх його читачів – науковців, землевпорядників, юристів, працівників землевпорядних організацій, органів місцевого самоврядування та виконавчої влади, сільгоспвиробників, викладачів та студентів – усіх, хто був і є з нами, а також колишніх і нинішніх членів редакційної колегії, авторів, журналістів – усіх творців землевпорядного часопису, яким небайдужа доля нашого найбільшого національного багатства країни – землі. Попереду в нас ще багато справ! 

 

 

 

                        ОСТАННІ НОВИНИ                            

 

Читати далі

 

                           ПОПЕРЕДЖЕННЯ!                          

            

  ДО УВАГИ УСІХ, ХТО НЕЗАКОННО ЧЕРЕЗ ІНТЕРНЕТ МЕРЕЖУ ВИКОРИСТОВУЄ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ ПРОДУКТ, СТВОРЕНИЙ РЕДАКЦІЄЮ ЖУРНАЛУ «ЗЕМЛЕВПОРЯДНИЙ ВІСНИК»!

                    

             Вимагаємо негайно зняти посилання на скопійовані у форматі PDF та інший спосіб номери журналу «Землевпорядний вісник». Усі, хто використовує, розмножує та поширює матеріали, що надруковані у цьому виданні, без погодження з редакцією порушують Закон України «Про авторське право і суміжні права».

             Якщо кожен з випадків самовільного розпорядження матеріалами, надрукованими у цьому друкованому засобі масової інформації не буде погоджений з редакцією, змушені будемо звернутися до суду з позовами про незаконне використання інтелектуальної власності.

         

 

З ОПУБЛІКОВАНОГО В ЖУРНАЛІ

 

ЯК ІНОЗЕМЦЮ ПРИДБАТИ ЖИТЛОВИЙ БУДИНОК ТА ПРИСАДИБНУ ДІЛЯНКУ,
ЯКА СКЛАДАЄТЬСЯ З ДВОХ — З ЦІЛЬОВИМ ПРИЗНАЧЕННЯМ ДЛЯ ОЖБ ТА ОСГ?
       

         Статтею 81 ЗКУ встановлено, що іноземці та особи без громадянства можуть набувати право власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів,
а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів,
на яких розташовані об’єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності. 

читати далі
Червень, 2017 |

ЦІКАВО ЗНАТИ

СКАРБИ ЗЕМЛІ КИЇВСЬКОЇ, або СЮРПРИЗИ,
ВИЯВЛЕНІ 
ПІД ЧАС ЗЕМЛЕВПОРЯДНИХ РОБІТ   

   

     В кінці ХVІІІ століття Київ поділявся на 4 адміністративні частини: Печерськ, Верхнє місто, Поділ та Плоска слобода (місцевість між сучасним Житнім ринком та Куренівкою). У 1­й половині XIX ст. до складу міста були включені села Куренівка, Пріорка та ін. Тоді ж почала виділятися головна вулиця Хрещатик. Завдяки швидкій забудові міста незабаром виділилися ще дві його частини — Палацова (Липки) і Либідська (Новобудови). У 1811 р. сталася катастрофічна пожежа на Подолі, де розміщувалося 2/3 будинків міста, тому наступного 1812 р. був затверджений новий план забудови Подолу, в основу якого було покладено проект архітектора В.І. Гесте. Цей план передбачав ліквідацію радіальної системи розташування вулиць і прокладку взаємно пересічних прямих вулиць. Відповідно до затвердженого 7 (19) січня 1834 р. спеціального положення Київ мав забудовуватися кам’яними будинками, а замість звивистих та вузьких вулиць прокладалися прямі та широкі. Генеральний план забудови Києва, складений в 1837 році під керівництвом архітектора В.І. Беретті, передбачав об’єднання Печерська, Подолу і Верхнього міста в єдине ціле. 

читати далі

ЯК ВРЯТУВАТИ ЛІСОСМУГИ, ЯКІ ЗАХИЩАЮТЬ ПОЛЕ

ОБЛАСНА РАДА ПРОГОЛОСУВАЛА
ЗА МОРАТОРІЙ 
НА ВИРУБКУ ЛІСІВ І
ЗЕЛЕНИХ ПОСАДОК НА ДНІПРОПЕТРОВЩИНІ

Про вирубку українських лісів останнім часом немало сказано, написано і знято. Колись густі зелені масиви тепер неабияк облисіли. Від випилювання дерев страждають навіть заповідні та рекреаційні зони, руйнується унікальна екосистема. Летять тріски й від невеликих посадок, що захищають поля. Питання збереження полезахисних лісосмуг у нашому журналі порушувалося не раз. Але минають роки, а вони здебільшого лишаються занедбаними, і господаря для них, схоже, не шукають. 24 березня на сесії Дніпропетровської обласної ради вирішили тимчасово — на період до 1 квітня 2018 року — заборонити вирубку дерев у лісах та лісових масивах області, а також провести організаційну роботу щодо збереження полезахисних лісосмуг. Про причини такого рішення неважко здогадатися. Нас більше цікавило — що має змінитися за рік і які заходи вживатимуть для цього в області. За відповідями на запитання ми звернулися до заступника голови Дніпропетровської обласної ради по виконавчому апарату — начальника управління з питань використання природних ресурсів Антона КУМАНОВСЬКОГО.

читати далі