Головна

№ 6/2017

   З повним текстом статей
можна ознайомитися в журналі

Умови передплати дивіться тут

 

У НОМЕРІ

 

Розвиток сільських територій

«МОДЕЛЬНИЙ» ПОРЯТУНОК ДЛЯ СЕЛА

 

Земельні аукціони в Україні

ЩО, ДЕ І ЗА СКІЛЬКИ ПРОДАНО У ТРАВНІ 

 

Інфографіка

СКІЛЬКИ ДЕРЖАВНИХ СІЛЬГОСПЗЕМЕЛЬ
ЗДАЄТЬСЯ В ОРЕНДУ ТА ЗА ЯКУ ПЛАТУ
станом на 1 січня 2017 року

 

Тему підказав читач

ПРО ВИПРАВЛЕННЯ ПОМИЛОК, 
ДОПУЩЕНИХ ПРИ ПРИВАТИЗАЦІЇ ЗЕМЛІ

 

Читати далі

 

 

                        ОСТАННІ НОВИНИ                            

 

Читати далі

 

                           ПОПЕРЕДЖЕННЯ!                          

            

  ДО УВАГИ УСІХ, ХТО НЕЗАКОННО ЧЕРЕЗ ІНТЕРНЕТ МЕРЕЖУ ВИКОРИСТОВУЄ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ ПРОДУКТ, СТВОРЕНИЙ РЕДАКЦІЄЮ ЖУРНАЛУ «ЗЕМЛЕВПОРЯДНИЙ ВІСНИК»!

                    

             Вимагаємо негайно зняти посилання на скопійовані у форматі PDF та інший спосіб номери журналу «Землевпорядний вісник». Усі, хто використовує, розмножує та поширює матеріали, що надруковані у цьому виданні, без погодження з редакцією порушують Закон України «Про авторське право і суміжні права».

             Якщо кожен з випадків самовільного розпорядження матеріалами, надрукованими у цьому друкованому засобі масової інформації не буде погоджений з редакцією, змушені будемо звернутися до суду з позовами про незаконне використання інтелектуальної власності.

         

 

З ОПУБЛІКОВАНОГО В ЖУРНАЛІ

Червень, 2017 |

ЦІКАВО ЗНАТИ

СКАРБИ ЗЕМЛІ КИЇВСЬКОЇ, або СЮРПРИЗИ,
ВИЯВЛЕНІ 
ПІД ЧАС ЗЕМЛЕВПОРЯДНИХ РОБІТ   

   

     В кінці ХVІІІ століття Київ поділявся на 4 адміністративні частини: Печерськ, Верхнє місто, Поділ та Плоска слобода (місцевість між сучасним Житнім ринком та Куренівкою). У 1­й половині XIX ст. до складу міста були включені села Куренівка, Пріорка та ін. Тоді ж почала виділятися головна вулиця Хрещатик. Завдяки швидкій забудові міста незабаром виділилися ще дві його частини — Палацова (Липки) і Либідська (Новобудови). У 1811 р. сталася катастрофічна пожежа на Подолі, де розміщувалося 2/3 будинків міста, тому наступного 1812 р. був затверджений новий план забудови Подолу, в основу якого було покладено проект архітектора В.І. Гесте. Цей план передбачав ліквідацію радіальної системи розташування вулиць і прокладку взаємно пересічних прямих вулиць. Відповідно до затвердженого 7 (19) січня 1834 р. спеціального положення Київ мав забудовуватися кам’яними будинками, а замість звивистих та вузьких вулиць прокладалися прямі та широкі. Генеральний план забудови Києва, складений в 1837 році під керівництвом архітектора В.І. Беретті, передбачав об’єднання Печерська, Подолу і Верхнього міста в єдине ціле. 

читати далі

ЯК ВРЯТУВАТИ ЛІСОСМУГИ, ЯКІ ЗАХИЩАЮТЬ ПОЛЕ

ОБЛАСНА РАДА ПРОГОЛОСУВАЛА
ЗА МОРАТОРІЙ 
НА ВИРУБКУ ЛІСІВ І
ЗЕЛЕНИХ ПОСАДОК НА ДНІПРОПЕТРОВЩИНІ

Про вирубку українських лісів останнім часом немало сказано, написано і знято. Колись густі зелені масиви тепер неабияк облисіли. Від випилювання дерев страждають навіть заповідні та рекреаційні зони, руйнується унікальна екосистема. Летять тріски й від невеликих посадок, що захищають поля. Питання збереження полезахисних лісосмуг у нашому журналі порушувалося не раз. Але минають роки, а вони здебільшого лишаються занедбаними, і господаря для них, схоже, не шукають. 24 березня на сесії Дніпропетровської обласної ради вирішили тимчасово — на період до 1 квітня 2018 року — заборонити вирубку дерев у лісах та лісових масивах області, а також провести організаційну роботу щодо збереження полезахисних лісосмуг. Про причини такого рішення неважко здогадатися. Нас більше цікавило — що має змінитися за рік і які заходи вживатимуть для цього в області. За відповідями на запитання ми звернулися до заступника голови Дніпропетровської обласної ради по виконавчому апарату — начальника управління з питань використання природних ресурсів Антона КУМАНОВСЬКОГО.

читати далі
Квітень, 2017 |

КОНФЛІКТИ

 

ПОРУШЕНЬ НЕМАЄ, ОДНАК ВИННА

       Коли у Києві лише починав вирувати Майдан, Максим Кравченко подався туди — захищати ідеали революції Гідності. Коли ж на вкраїнську землю ступив чобіт російського окупанта, молодий чоловік без вагань вступив у добровольчий батальйон і вирушив на передову. Воює там досі, вже як контрактник ЗСУ.

       Тим часом вдома, в Залізцях Зборівського району, частину його подвір’я, яке використовувалося як спільний заїзд, прихопив новий власник сусіднього обійстя — Зиновій Максимів. Затіяв будівництво гаража, бо, бачте, родинна хата Кравченків і так пусткою стоїть — батьки повмирали, син Максим відколи на війні, його сестра Тетяна (у заміжжі — Лавриненко) проживає у Києві. Хоча вони оформили право власності на будинок, подали документи на приватизацію земельної ділянки, однак оформлення затягнула тернопільська приватна фірма «Матек».

читати далі