Головна

№ 11/2017

   З повним текстом статей
можна ознайомитися в журналі

Умови передплати дивіться тут

У НОМЕРІ

Актуальне інтерв’ю

Валерій ГЕЄЦЬ, академік НАНУ
УОСОБЛЮВАТИ ФІНАЛ АГРАРНОЇ РЕФОРМИ
З КУПІВЛЕЮ-ПРОДАЖЕМ ЗЕМЛІ НЕ МОЖНА

 

Земельні аукціони в Україні

ПЛАТА ЗА КОРИСТУВАННЯ ЗЕМЛЕЮ
ДЕРЖАВНОЇ ТА КОМУНАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

ПОДЕШЕВШАЛА

 

ДЕФІЦИТУ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК НЕМА.
БРАКУЄ ТИХ, ХТО ХОТІВ БИ
КУПИТИ ПРАВА НА ЇХ КОРИСТУВАННЯ

 

Відкрита лекція

ПРО ПРОБЛЕМИ ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ
САДІВНИЦЬКИХ ТОВАРИСТВ

 

 

Читати далі

 

 

ПЕРЕДПЛАТА «ЗЕМЛЕВПОРЯДНОГО ВІСНИКА»

                      НА 2018 РІК ТРИВАЄ!                      

 

ОФОРМИТИ ПЕРЕДПЛАТУ НА  ЖУРНАЛ «ЗЕМЛЕВПОРЯДНИЙ ВІСНИК» 
ЗА КАТАЛОГОМ ВИДАНЬ УКРАЇНИ «ПРЕСА ПОШТОЮ»  МОЖНА:

  • на сайті ДП «Преса» www.presa.ua у зручний для кожного час, скориставшись послугою «Передплата ON-LINE».

    Оплату можливо здійснити у будь-який зручний для Вас спосіб:  
    – платіжною карткою Visa, MasterCard, Приват24, Liqpay, EasyPay, WebMoney, Bitcoin;  
    – через рахунок-фактуру, який потрібно роздрукувати та оплатити в банку або на пошті.
     

  • на сайті УДППЗ «Укрпошта» www.ukrposhta.ua
  • у відділеннях поштового зв’язку
  • в операційних залах поштамтів
  • в пунктах приймання передплати
  • в редакції журналу «Землевпорядний вісник» zemvisnuk@ukr.net

 

РЕДАКЦІЙНА ПЕРЕДПЛАТНА ВАРТІСТЬ ЖУРНАЛУ НА 2018 РІК НЕ ЗМІНИЛАСЯ! 

 

Вона становить 47 грн 35 коп.  на місяць +  вартість доставки ДП «Преса»  5 грн 03 коп., у сумі –
52 грн 38 коп.  Відповідно на півроку з доставкою 
– 314 грн 28 коп., на рік – 628 грн 56 коп.

 

 

 

 

                        ОСТАННІ НОВИНИ                            

 

Читати далі

 

                           ПОПЕРЕДЖЕННЯ!                          

            

  ДО УВАГИ УСІХ, ХТО НЕЗАКОННО ЧЕРЕЗ ІНТЕРНЕТ МЕРЕЖУ ВИКОРИСТОВУЄ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ ПРОДУКТ, СТВОРЕНИЙ РЕДАКЦІЄЮ ЖУРНАЛУ «ЗЕМЛЕВПОРЯДНИЙ ВІСНИК»!

                    

             Вимагаємо негайно зняти посилання на скопійовані у форматі PDF та інший спосіб номери журналу «Землевпорядний вісник». Усі, хто використовує, розмножує та поширює матеріали, що надруковані у цьому виданні, без погодження з редакцією порушують Закон України «Про авторське право і суміжні права».

             Якщо кожен з випадків самовільного розпорядження матеріалами, надрукованими у цьому друкованому засобі масової інформації не буде погоджений з редакцією, змушені будемо звернутися до суду з позовами про незаконне використання інтелектуальної власності.

         

 

З ОПУБЛІКОВАНОГО В ЖУРНАЛІ

Листопад, 2017 |

ПРОПОЗИЦІЇ ВЧЕНИХ

РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ МОНІТОРИНГУ 
ЗЕМЕЛЬ В УКРАЇНІ: НАПРЯМИ ТА МЕХАНІЗМИ

Андрій МАРТИН,
доктор економічний наук, доцент
Національний університет біоресурсів
і природокористування України 

У статті розглянуто проблеми моніторингу земель в Україні як одного із головних компонентів системи спостереження за станом довкілля та засобу контролю у сфері природо-користування. Через призму європейського досвіду проведення моніторингових досліджень запропоновано напрями та механізми реформування системи моніторингу земель в Україні.

 

        Ключові слова: моніторинг земель, агрохімічна паспортизація, моніторинг довкілля, дистанційне зондування Землі, контроль за використанням земель. 

        Постановка проблеми

        Земельне законодавство України передбачає здійснення моніторингу земель як складової частини управління у галузі використання та охорони земель безпосередньо з перших років незалежності України. Зокрема, стаття 191 Земельного кодексу України від 25.10.2001 № 2768-­III розглядає «моніторинг земель» як систему спостережень за станом земель, яка має на меті своєчасне виявлення змін у стані земель, їх оцінки, відвер­нення та ліквідації наслідків негативних процесів.

читати далі
Жовтень, 2017 |

ДИСКУСІЇ ТРИВАЮТЬ

 

СТОЇМО НА РОЗДОРІЖЖІ…

 

      На міжнародній конференції «Люди передусім», яку у вересні провела Київська школа економіки, дискусія про земельну реформу стала однією з центральних. На неї прийшли журналісти, політики, фахівці із земельних питань — щоб усіх розмістити довелося об’єднати два аудиторних модулі. «Вплив земельної реформи в Україні на добробут населення» — такою була тема дискусії.

       Директор проекту «Підтримка реформ в сільському господарстві та земельних відносинах в Україні» Денис НІЗАЛОВ визначив відправні точки для обговорення. Під орендою сьогодні 19 мільйонів гектарів, із яких 16 — у приватній власності. Близько шести­семи відсотків опитаних готові продати свої паї, якщо буде знято мораторій — а це близько двох мільйонів гектарів. За прогнозами, це дасть сільському виробництву до трьох мільярдів доларів додаткових інвестицій. Якщо сьогодні сільгоспвиробники щороку отримують більше шести мільярдів доларів доходу, то власникам паїв за оренду з того зеленого «дощу» перепадає лише близько 15%. У країнах, де працює ринок землі, агровиробники та землевласники ділять доходи практично навпіл.

читати далі

 

Любов МОЛДАВАН:

«КУПІВЛЮ-ПРОДАЖ СІЛЬГОСПЗЕМЕЛЬ ВІДКРИВАТИ, АЛЕ З ОБМЕЖЕННЯМИ…»

 

     Любов Молдаван слухаю давно. І давно затямив для себе непорушне правило: якщо на конференції, круглому столі, нараді чи іншому поважному столичному заході, присвяченому проблематиці аграрного сектору або земельної сфери, присутня професор Молдаван, — налаштовуй диктофон: вона додасть до розмови глибини, жвавості, щирості і конструктиву.

       ...А починала з комсомольсько-­молодіжної ланки артілі «Червоний партизан» Хотинського району Буковини, яку створила з однокласників. Посапає норму, вдягне святочну сорочку, яку сама й вишила, — і в Кам’янець­-Подільський сільгоспінститут, слухати лекції, складати іспити. Чи в Київ — на пленум ЦК комсомолу. Або як депутат — на сесію Верховної Ради. Ніколи не шукала слова в кишені, з найвищих трибун виступала щиро, гостро, «з серцем і перцем».

       Її кольорові портрети друкували на обкладинках українські і союзні журнали, ї ї словами говорила у фільмі про неї та ї ї ланку Ада Роговцева. Їй, учасниці Всесвітнього фестивалю молоді і студентів у Гельсінкі, присвятив вірш Дмитро Павличко. Ба більше — вона надихнула народження славетної пісні «Два кольори»…

       А Люба з юності мріяла стати «народним академіком». За прикладом знаменитого на весь СРСР Терентія Мальцева, вченого­селекціонера з села Мальцеве Курганської області Росії. Нині зізнається: «Я читала, як він там досліди робив на полі, про безвідвальну оранку, агротехнологічні новації. І те, що в селі працює справжній академік, — о, це моє, це і для мене»…

       Вона досягла справжніх наукових висот: доктор економіки, професор, заслужений економіст України, головний науковий співробітник Інституту економіки та прогнозування НАН України, його відділу форм та методів господарювання в агропродовольчому комплексі. Але серед багатьох своїх колег, позначених науковими званням та регаліями, має перевагу, яка притягує людей: знає про сільське господарство, рідну ниву не лише з мудрих книг. Найперше достеменно ще й багато літ читала і перечитувала цю премудрість пучками рук. 

читати далі