НОВИНИ ЗЕМЕЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА

 

  • 14 липня 2021 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 723
    «Деякі питання надання державних гарантій на портфельній основі»,
    яка набула чинності 16 липня цього року.

       Цей документ передбачає можливість надання державних гарантій за кредитною підтримкою на придбання землі сільськогосподарського призначення, що дозволяє надати підтримку малим фермерам у рамках реалізації земельної реформи.

       Крім того, реалізація документа дозволяє визначити механізми надання державних гарантій на портфельній основі, а також встановити вимоги до відбору банків, які матимуть право отримувати такі гарантії. Також затверджуються вимоги до позичальників та зобов’язань, за якими банки-кредитори можуть отримати забезпечення у вигляді державних гарантій.

 

  • 16 червня 2021 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №637
    «Про затвердження Порядку здійснення перевірки відповідності набувача або власника земельної ділянки сільськогосподарського призначення вимогам, визначеним статтею 130 Земельного кодексу України», яка набула чинності 1 липня цього року.

       Така перевірка, зокрема, стосовно обмежень щодо загальної площі земельних ділянок сільгосппризначення, які вправі набувати у власність одна особа, проводиться нотаріусом — до посвідчення ним правочину про відчуження ділянки.

       Дія цього документа не поширюється на відносини, пов’язані з набуттям права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення територіальною громадою чи державою.

 

  • 2 червня 2021 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №654
    «
    Про затвердження Класифікації обмежень у використанні земель, що можуть встановлюватися комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади, генеральним планом населеного пункту, детальним планом території»,
    яка набула чинності 24 липня цього року.

       Цей документ має забезпечити реалізацію Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель», який набув чинності 24 липня. Після цього моменту територіальні громади отримали правові підстави розробляти нові комплексні плани розвитку територій територіальних громад.

       Раніше затверджена містобудівна і землевпорядна документація та встановлені ними обмеження зберігатимуть чинність до початку застосування рішення відповідного органу місцевого самоврядування про затвердження нового комплексного плану просторового розвитку території тергромади, генерального плану населеного пункту, детального плану території.

       Постановою затверджено таку класифікацію обмежень:

       Клас 1. Обмеження у використанні земель, що можуть встановлюватися комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади, генеральним планом населеного пункту, детальним планом території щодо:

  • території в червоних лініях;
  • території в зелених лініях;
  • території в блакитних лініях;
  • території в жовтих лініях;
  • території в лініях регулювання забудови.

       Клас 2. Обмеження у використанні земель, що можуть встановлюватися комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади, генеральним планом населеного пункту, детальним планом території відповідно до нормативних розмірів, визначених законами, підзаконними актами, державними будівельними нормами та санітарними правилами щодо:

  • охоронної зони навколо (уздовж) об’єкта транспорту;
  • охоронної зони навколо (уздовж) об’єкта зв’язку;
  • охоронної зони навколо (уздовж) об’єкта енергетичної системи;
  • санітарно-захисної зони навколо об’єкта;
  • санітарної відстані (розриву) від об’єкта;
  • санітарно-захисної смуги об’єкта водопостачання;
  • першого поясу зони санітарної охорони джерел та об’єктів централізованого питного водопостачання (суворого режиму);
  • водоохоронної зони;
  • прибережної захисної смуги вздовж річок, навколо водойм та на островах;
  • прибережної захисної смуги вздовж морів, морських заток і лиманів та на островах у внутрішніх морських водах;
  • берегової смуги водних шляхів;
  • пляжної зони;
  • території, до складу якої входять земельні ділянки, необхідні для розміщення об’єктів, щодо яких відповідно до закону може здійснюватися примусове відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності.

 

  • 2 червня 2021 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №572
    «
    Про затвердження Типового договору оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом», яка набула чинності 8 червня цього року.

       З прийняттям цього документа всі договори водних об’єктів мають укладатися відповідно до нового Типового договору оренди, а старий — від 29 травня 2013 року № 420 — втратив свою чинність.

       Що нового у затвердженому Типовому договорі?

  1. Розмір орендної плати переглядається у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності. Цього положення не було у Типовому договорі оренди у редакції 2013 року. Це великий плюс, оскільки власник водного об’єкта, прийнявши нову НГО, матиме права вимагати в орендаря зміни розміру орендної плати, від чого надходження до місцевих бюджетів зростуть.
  2. Розмір орендної плати за землю у комплексі із водним об’єктом, яка передана в оренду на земельних торгах, не може бути переглянутий у бік зменшення.
  3. Орендар зобов’язаний здійснювати заходи із поліпшення та охорони водойми, не перешкоджати у доступі до водойми у порядку загального водокористування.
  4. Договір оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом набирає чинності з моменту його укладання. Пов’язувати набрання чинності договору із державною реєстрацією права оренди (або, як раніше, з державною реєстрацією договору) можна вважати недолугою вказівкою. Дуже багато випадків, коли договір укладається, наприклад, 2015 року, а зареєстрували право у 2016 або й пізніше. Застереження щодо набрання чинності договору з моменту його укладання має значно знизити кількість судових спорів у цих правовідносинах.
  5. Прописані права та обов’язки орендодавця та орендаря (до сьогодні ці пункти сторони прописували на власний розсуд)/
  6. Договір оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом припиняється у разі відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем та за умов порушення умов користування об’єктом оренди.
  7. Право на орендовану земельну ділянку в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом у разі смерті фізичної особи-орендаря, засудження або обмеження її дієздатності за рішенням суду може переходити (або не переходити) до спадкоємців. Слушна «підказка» від законотворця для орендаря про обов’язкове включення такого пункту до Договору.
  8. Скорочено перелік документів, які необхідні для укладання договору оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом. Тепер це лише:
  • паспорт водного об’єкта,
  • витяг з ДЗК про земельну ділянку;
  • акт приймання-передачі земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом. Сторони в праві передбачити інші документи.

       Згідно з постановою, договори оренди водних об’єктів, укладені відповідно до Типового договору оренди водних об’єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 травня 2013 р. № 420, діють до моменту закінчення строку їх дії.

 

  • 26 травня 2021 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №532
    «Про затвердження Порядку функціонування національної інфраструктури геопросторових даних», яка набула чинності 1 червня цього року.

       Прийняття документа є ще одним кроком для забезпечення функціонування геопорталу просторових даних та надання українцям вільного доступу до геопросторових даних.

       Постановою визначається:

  • склад базових геопросторових даних та геопросторових даних, визначених цим законом;
  • органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та інших держателів, відповідальних за створення та оновлення геопросторових даних та метаданих;
  • організацію виробництва, оновлення, оброблення, зберігання, оприлюднення, візуалізації, використання геопросторових даних та метаданих, іншої діяльності з ними;
  • перелік підстав для відмови відображувати геопросторові дані та метадані на національному геопорталі;
  • вимоги щодо виробництва, оновлення, оброблення, зберігання, постачання та використання геопросторових даних національної інфраструктури геопросторових даних.

       Реалізація постанови створить сучасні сервіси геопросторових даних для забезпечення українцям безкоштовного та вільного онлайн доступу до високоякісних, актуальних і достовірних геопросторових даних, метаданих та іншої географічної інформації.

 

  • 18 травня 2021 року Верховна Рада України прийняла Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо продажу земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) через електронні аукціони» (законопроект №2195).

       Цим законом пропонується передбачити принципово інший порядок продажу та передачі в користування земельних ділянок державної та комунальної власності. Зокрема, йдеться про запровадження продажу земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них обов’язково через електронні аукціони в електронній торговій системі.

       Відповідно до пропонованих змін, земельні торги будуть проводитися в єдиній електронній торговій системі у формі електронного аукціону в режимі реального часу в мережі Інтернет, за результатами проведення якого укладатиметься договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з переможцем земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу плату за користування нею, зафіксовану в ході проведення земельних торгів (цінову пропозицію). Площа кожної ділянки державної чи комунальної власності, яка виставлятиметься на електронні торги, не перевищуватиме 20 гектарів.

       Завдяки електронним аукціонам усі зможуть бачити, з ким держава чи місцева влада укладає угоди про продаж й оренду земель. Громадськість зможе контролювати хід електронних аукціонів у режимі реального часу (онлайн).

       Передбачається, що проведення земельних торгів щодо земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них здійснюється за рішенням організатора земельних торгів. У цьому рішенні будуть зазначатися стартова ціна лота, строк та інші умови користування земельною ділянкою, а також особа, уповноважена організатором земельних торгів на укладення відповідного договору.

       Торги проводитимуться за принципом «один лот — одна ділянка і право на неї». Інформація про них буде повністю публічною.

       Для участі в торгах потрібно буде сплатити два внески.

       Реєстраційний внесок за лотом встановлюється у розмірі 0,1 мінімальної заробітної плати на 1 січня року, в якому оприлюднюється оголошення про проведення земельних торгів. Гарантійний же внесок становитиме 30% стартової ціни продажу земельної ділянки чи прав емфітевзису, суперфіцію або 30% стартового розміру річної орендної плати, але не може бути більшим за 2500 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня року, в якому проводяться земельні торги.

 

  • 28 квітня 2021 року Верховна Рада України прийняла Закон №1423-ІХ “Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин”, який набрав чинності 27 травня.

       Закон передбачає передачу земель державної власності за межами населених пунктів до комунальної власності органів місцевого самоврядування. Винятком мають стати землі, необхідні державі для виконання її функцій. До таких відносяться землі Міноборони, природоохоронного фонду, державних установ, підприємств та організацій.

       Згідно з документом, земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів, які здійснюють розпорядження земельними ділянками відповідно до їх повноважень.

       Також документ дозволяє органам місцевого самоврядування змінювати цільове призначення земельних ділянок приватної власності. Крім того, місцева влада зможе затверджувати плани детального планування території за межами населених пунктів. У законі йдеться про те, що “проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки (крім земельних ділянок державної або комунальної власності), цільове призначення якої змінюється, розробляється на замовлення власника земельної ділянки без надання дозволу Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування на його розроблення”.

       Згідно із законом, поділ та об’єднання земельної ділянки, яка перебуває у користуванні, можлива лише за згодою землекористувача або заставодержателя. Згоду потрібно буде затверджувати нотаріально. Крім того, земельні ділянки можна об’єднувати, якщо вони мають однакове цільове призначення. У разі поділу чи об’єднання землі сформовані земельні ділянки зберігають своє цільове призначення.

       Закон передбачає, що приватну землю сільськогосподарського призначення можна буде відчужити лише за договорами купівлі-продажу, дарування, довічного утримання, спадкового договору, міни, шляхом внесення до статутного (складеного) капіталу чи шляхом звернення стягнення на них.

       Також у законі вказано, що “земельні ділянки сільськогосподарського призначення, отримані у спадщину юридичними особами, які відповідно до Земельного кодексу не можуть набувати їх у власність, підлягають відчуженню протягом одного року".

       При цьому громадяни не зможуть взяти в оренду для городництва ділянку понад 0,6 гектар. Документ визначає, що площа земельної ділянки с/г призначення державної або комунальної власності, право оренди, емфітевзису якої виставляється на земельні торги, не може перевищувати 20 гектарів.

       Також закон передбачає: надання відомостей документації із землеустрою статусу публічних, відкритих та загальнодоступних даних; інтеграцію та уніфікацію землевпорядної, топографо-геодезичної та картографічної діяльності; запровадження страхування професійної відповідальності виконавців робіт із землеустрою як альтернативи державному контролю; зменшення вартості робіт та тривалості часу, що витрачається на виконання процедур, пов’язаних з проведенням землеустрою; зменшення ризиків хабарництва та корупції.

       Закон передбачає обмеження у використанні земель територій та об’єктів природно-заповідного фонду. Зокрема, у документі йдеться, що особливий режим охорони, відтворення і використання таких земель “поширюється на всі розташовані в межах таких територій та об’єктів землі та земельні ділянки незалежно від форми власності та цільового призначення”.

 

  • 5 квітня 2021 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №301 «Питання функціонування територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру», яка набрала чинності 10 квітня.

       Цією постановою уряд відмінив рішення про ліквідацію як юридичних осіб публічного права територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, а саме:

Головне управління Держгеокадастру у м. Києві

Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області

Головне управління Держгеокадастру у Волинській області

Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області

Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області

Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області

Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області

Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області

Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області

Головне управління Держгеокадастру у Київській області

Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області

Головне управління Держгеокадастру у Луганській області

Головне управління Держгеокадастру у Львівській області

Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області

Головне управління Держгеокадастру в Одеській області

Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області

Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області

Головне управління Держгеокадастру у Сумській області

Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області

Головне управління Держгеокадастру у Харківській області

Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області

Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області

Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області

Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області

Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області

       Також внесено зміни у додаток 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2014 р. № 85 “Деякі питання затвердження граничної чисельності працівників апарату та територіальних органів центральних органів виконавчої влади, інших державних органів”.

 

  • 2 березня 2021 року року набрав чинності Закон України №963-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення порядку передачі в оренду водних об'єктів у комплексі з земельними ділянками», прийнятий Верховною Радою 4 листопада 2020 року.

       Змін зазнала стаття 51 Водного кодексу України, окремі частини якої викладено в новій редакції.

      Водні об’єкти надаються у користування за договором оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом у порядку, визначеному земельним законодавством України. Право оренди земельної ділянки під водним об’єктом поширюється на такий водний об’єкт.

      Типовий договір оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом затверджується Кабінетом Міністрів України.

      Умови використання водних об’єктів, розмір орендної плати та строк дії договору оренди визначаються у договорі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом.

      За користування водним об’єктом орендар зобов’язаний сплачувати орендну плату за водний об’єкт та орендну плату за земельну ділянку під таким водним об’єктом.

      Орендарі, яким водний об’єкт надано в користування на умовах оренди, зобов’язані надавати іншим водокористувачам можливість здійснювати спеціальне водокористування в порядку, встановленому цим Кодексом, крім випадків, якщо таке спеціальне водокористування унеможливлює використання орендарем водного об’єкта для потреб, визначених у договорі оренди. Водокористувачі, яким видано дозвіл на спеціальне водокористування, мають право скидати зворотні води в орендовані водні об’єкти за умови, що при цьому не перевищуються нормативи гранично допустимого скидання забруднюючих речовин.

        Також доповнено низку статей Закону України "Про оренду землі".

      У договорі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом зазначаються:

– розмір орендної плати за водний об’єкт;

– об’єм та площа водного об’єкта (водного простору), у тому числі рибогосподарської технологічної водойми;

– перелік гідротехнічних споруд, лінійних споруд, мостових переходів, а також інших об’єктів інфраструктури, розташованих на земельній ділянці (за наявності), їх характеристики та стан;

– зобов’язання орендаря щодо здійснення заходів з охорони та поліпшення екологічного стану водного об’єкта, експлуатації водосховищ і ставків відповідно до встановлених в установленому порядку режимів роботи, а також необхідність оформлення права користування гідротехнічними спорудами та права спеціального водокористування.

      Невід’ємною складовою договору оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом є паспорт водного об’єкта.

      Орендар земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом зобов’язаний не створювати перешкод:

–  у здійсненні права загального водокористування (крім випадків, визначених законом),

–  у здійсненні спеціального водокористування відповідно до виданих дозволів.

       Згідно з Прикінцевими та перехідними положеннями нового Закону:

  • Договори оренди водних об’єктів, укладені в порядку, визначеному законодавством, до 2 березня 2021 року, діють у строки та на умовах, визначених такими договорами. Поновлення таких договорів здійснюється без проведення земельних торгів у порядку укладення договорів оренди землі.
  • Сторони договорів оренди водних об’єктів, договорів оренди земельних ділянок під водними об’єктами, укладених до 2 березня 2021 року, які не містять умов щодо розміру орендної плати за земельну ділянку, на якій розташований водний об’єкт, або щодо розміру орендної плати за водний об’єкт, зобов’язані визначити такі умови до 2 березня 2022 року.

 

  • 2 лютого 2021 року Верховна Рада України прийняла Закон №1175-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо внесення до Державного земельного кадастру відомостей про державний кордон України", який набрав чинності 26 лютого 2021 року.

       Цим законом передбачено оновлення складу відомостей Державного земельного кадастру про державний кордон України.

       Встановлено, що відомості про державний кордон України вносяться до Державного земельного кадастру відповідно до затверджених документів демаркації (редемаркації, делімітації) державного кордону України. Законом із числа видів документації із землеустрою виключено технічну документацію із землеустрою щодо визначення та встановлення в натурі (на місцевості) державного кордону України тощо.

       Відповідні зміни внесено до законів України «Про землеустрій» та «Про Державний земельний кадастр».

 

  • 2 лютого 2021 року Верховна Рада України прийняла Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо єдиної правової долі земельної ділянки та розміщеного на ній об'єкта нерухомості" (проект №0850), який поки не підписано Президентом України.

       Цим документом встановлено «автоматичність» переходу прав користування земельною ділянкою при переході права власності на розташовану на ній будівлю, споруду від землекористувача до нового власника майна.

       Законом також встановлюється обов’язок набувача права власності на будівлю, споруду, що розташовані на земельній ділянці державної та комунальної власності, право користування якою не оформлено протягом 30-денного терміну з дня набуття такого права власності, здійснити відповідні дії для оформлення прав на земельну ділянку. 

 

  • 5 січня 2021 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №6 «Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051 і від 7 лютого 2018 р. № 105».

       Ці внесені зміни дозволяють власникам та користувачам земельних ділянок вже цього року переглядати нормативну грошову оцінку за узгодженням з органом місцевого самоврядування.

       У Порядку, затвердженому постановою КМУ від 7.02.2018 р. №105, зазначалося:

       "Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка розроблена і затверджена рішенням органу місцевого самоврядування та відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру до затвердження технічної документації, діє протягом строку, визначеного частиною другою статті 18 Закону України "Про оцінку земель".

       Після закінчення зазначеного строку власник або землекористувач земельної ділянки сільськогосподарського призначення приватної власності може замовити проведення нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки в порядку, передбаченому частиною другою статті 15 Закону України "Про оцінку земель".

       А у статті 18 закону йдеться про те, що землі сільськогосподарського призначення мають оцінюватися один раз на 5-7 років.

       У новій постанові прибрано слова "Після закінчення зазначеного строку". Тож власники земельних ділянок та землекористувачі тепер не обмежені строками (5-7 років) і можуть ініціювати переоцінку земель.

      Щодо Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабміну від 17 жовтня 2012 р. № 1051, то в нього Кабмін вніс такі зміни :

      “Підставою для надання відомостей із Державного земельного кадастру про нормативну грошову оцінку земельної ділянки сільськогосподарського призначення (крім земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів) є дані про нормативну грошову оцінку, внесені до Державного земельного кадастру в установленому порядку”.

 

  • 25 листопада 2020 року Кабінет Міністрів України видав постанову №1155 «Про затвердження Порядку проведення звірки відповідності відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо земельних ділянок, речові права та їх обтяження на які зареєстровано, із відомостями Державного земельного кадастру щодо наявності державної реєстрації таких земельних ділянок». Набрання чинності, відбулося 28 листопада 2020 року. 

       Затверджений Порядок проведення звірки відповідності відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо земельних ділянок, речові права та їх обтяження на які зареєстровано, із відомостями Державного земельного кадастру щодо наявності державної реєстрації таких земельних ділянок, зокрема, передбачає:

  • Перевірку відомостей Державного реєстру прав про зареєстровані речові права та їх обтяження на земельні ділянки та відомостей Державного земельного кадастру про державну реєстрацію відповідних земельних ділянок з метою виявлення земельних ділянок, відомості про які містяться в Державному реєстрі прав, державну реєстрацію яких не проведено в Державному земельному кадастрі.
  • Забезпечення Технічним адміністратором Державного реєстру прав формування та передачу адміністратору Державного земельного кадастру переліку земельних ділянок із зазначенням їх реєстраційних та кадастрових номерів, відомості про які містяться в Державному реєстрі прав, в електронній формі.
  • Перевірку адміністратором Державного земельного кадастру протягом місяця наявності відомостей про державну реєстрацію земельних ділянок в Державному земельному кадастрі відповідно до переліку земельних ділянок, відомості про які містяться в Державному реєстрі прав. За результатами такої перевірки на основі зазначеного переліку земельних ділянок адміністратор Державного земельного кадастру забезпечує формування та передачу технічному адміністратору Державного реєстру прав переліку земельних ділянок, відомості про державну реєстрацію яких відсутні в Державному земельному кадастрі, в електронній формі. Передача переліку земельних ділянок, відомості про державну реєстрацію яких відсутні в Державному земельному кадастрі, здійснюється електронними каналами зв’язку.
  • Забезпечення Технічним адміністратором Державного реєстру прав не пізніше п’яти днів з дня отримання переліку земельних ділянок, відомості про державну реєстрацію яких відсутні в Державному земельному кадастрі, розміщення його на офіційному веб-сайті Мін’юсту для вільного доступу.

 

  • 17 листопада 2020 року Держгеокадастр видав наказ №485 «Деякі питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності до комунальної власності».

       Цим документом керівників головних управлінь Держгеокадастру в областях зобов’язано передати земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність відповідно до статті 117 Земельного кодексу України з 17 листопада 2020 року .

       Громадян, які подавали документи раніше та вже отримали накази про надання дозволу на розробку документації із землеустрою, Держгеокадастр запевнив, що прийматиме землевпорядну документацію на затвердження до 15 грудня 2020 року. Після цієї дати ці земельні ділянки теж будуть передані територіальним громадам, і затвердження документації відбуватиметься вже органами місцевого самоврядування.

       Земельні ділянки державної власності, право оренди на які виставляється на аукціон, будуть передані ОТГ після завершення аукціонів, тобто відразу після оприлюднення результатів торгів та укладання договорів із переможцями.

 

  • 16 листопада 2020 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №1113 «Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин», не набрала чинності.

       Уряд доручив Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру забезпечити:

       1) прискорення проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності;

       2) передачу з 17 листопада 2020 р. земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність відповідно до ст. 117 Земельного кодексу України;

       3) передачу у комунальну власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, включених до переліків земельних ділянок, права на які виставляються на земельні торги, після оприлюднення результатів земельних торгів та укладення договорів оренди (емфітевзису) таких земельних ділянок відповідно до ст. 117 Земельного кодексу України;

       4) передачу у комунальну власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, щодо яких надано дозволи на розроблення документації із землеустрою, у разі, коли до 15 грудня 2020 р. документацію із землеустрою не подано на затвердження до територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру відповідно до ст. 117 Земельного кодексу України;

       5) у разі відмови органів місцевого самоврядування від підписання акта приймання-передачі земельних ділянок, зазначених у підпункті 1 цього пункту, вжиття заходів до включення відповідних земельних ділянок до переліку земельних ділянок, права на які виставляються на земельні торги з урахуванням вимог Земельного кодексу України.

       Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства доручено:

       1) забезпечити супроводження законопроектів щодо фінансової підтримки фермерських господарств, удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин, встановлення прозорої процедури проведення електронних земельних аукціонів;

       2) вжиття заходів до прискорення створення, функціонування та розвитку національної інфраструктури геопросторових даних у встановленому порядку.

       Також органам місцевого самоврядування рекомендовано зареєструвати право комунальної власності на отримані земельні ділянки сільськогосподарського призначення у порядку, встановленому законом.

 

  • 16 листопада 2020 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1118 «Питання функціонування територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру», яка набрала чинності 19 листопада 2020 року.

       Кабінет Міністрів постановив:

       Ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру за переліком згідно з додатком 1.

       Погодитися з пропозицією Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства щодо утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру як структурних підрозділів апарату зазначеної Служби за переліком згідно з додатком 2.

       «Для забезпечення громадян якісними послугами замість ліквідованих управлінь будуть утворені територіальні органи Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру як структурні підрозділи центрального апарату. Це рішення, паралельно з передачею земель громадам, є кроком до перетворення Держгеокадастру в орган, що надаватиме громадянам якісні сервісні послуги та працюватиме над наповненням кадастру», — прокоментував Роман Лещенко, очільник відомства.

      Він наголосив, що за попередніми оцінками, виконувати свої функції Держгеокадастр зможе зі штатом менше ніж 4 тисяч співробітників, а не 10 тисяч, як є зараз.

 

  • 11 листопада 2020 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №1104 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 3 червня 2013 р. №483 і від 14 січня 2015 р. №15», яка набере чинності 1 липня 2021 року.

       Документом внесено зміни у додаток до Порядку інформаційної взаємодії між Державним земельним кадастром, іншими кадастрами та інформаційними системами. Зокрема, постановою передбачається внесення змін у:

  • додаток до Порядку інформаційної взаємодії між Державним земельним кадастром, іншими кадастрами та інформаційними системами, що забезпечить інформаційну взаємодію програмного забезпечення Державного земельного кадастру із Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;
  • положення про Держгеокадастр. Так, відомство зможе подавати до суду позов про конфіскацію земельної ділянки с/г призначення у разі порушення особою вимог щодо граничної площі таких земель, що можуть перебувати у власності однієї особи, а також у випадках, коли відповідно до закону власник земельної ділянки зобов'язаний відчужити її протягом певного строку, але земельна ділянка не була відчужена.

 

  • 4 листопада 2020 року Верховна Рада України прийняла Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення порядку передачі в оренду водних об'єктів у комплексі з земельними ділянками"(доопрацьований законопроєкт № 0853).

       Закон усуває колізії у правому регулюванні орендних відносин у сфері водокористування (у чинному законодавстві в одному випадку йдеться про оренду водних об’єктів за договором оренди водних об’єктів, а в іншому — за договором оренди земель водного фонду), посилює рівень захисту прав сільгосптоваровиробників, фермерських господарств, фізичних осіб-підприємців, які використовують у своєму виробництві зрошувальне землеробство.

      Законом уточнено положення Водного кодексу та Земельного кодексу, що стосуються оренди водних об’єктів у комплексі з земельними ділянками.

      З прийняттям закону водні об'єкти надаватимуться у користування за договором оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом. Право оренди земельної ділянки під водним об’єктом поширюється на такий водний об’єкт.

 

  • 15 жовтня Президент України видав Указ №449/2020 «Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин», який набрав чинності 17 жовтня.

       Указ ухвалено "з метою забезпечення подальшого здійснення реформ у сфері земельних відносин, створення умов для реалізації прав громадян України і територіальних громад у цій сфері".

       Документом постановлено Кабінету Міністрів активізувати діяльність із передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в комунальну власність, опрацювати питання стимулювання оформлення територіальними громадами права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, передані з державної власності.

       Уряду також доручено вжити в установленому порядку заходів щодо врегулювання питання забезпечення набуття гарантованого права громадян на землю під час передачі у комунальну власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, щодо яких громадянам надано дозволи на розробку документації із землеустрою.

       Крім того, Кабмін має забезпечити супроводження законопроектів щодо фінансової підтримки фермерських господарств, удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин, встановлення прозорого процесу проведення електронних земельних аукціонів, а також вжити в установленому порядку заходів щодо прискорення створення, функціонування та розвитку національної інфраструктури геопросторових даних України.

 

  • 15 вересня Верховна Рада України прийняла Закон України №890-ІХ «Про внесення зміни до статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» щодо зменшення строку оприлюднення проектів нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, який набрав чинності 1 жовтня.

       Документ спрямований на вдосконалення положень Закону України «Про доступ до публічної інформації» з метою оптимізації роботи органів представницької влади, надання суспільству якісної, оперативної інформації для забезпечення більш швидкої та ефективної реалізації прав та інтересів територіальних громад сіл, селищ і міст.

       Згідно з законом, проєкти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 10 робочих днів до дати їхнього розгляду з метою ухвалення замість 20 робочих днів.

 

  • 9 жовтня Кабінет Міністрів прийняв постанову №948 «Про затвердження Порядку проведення інвентаризації документації із землеустрою, внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України», яка набрала чинності 20 жовтня.

       Таке рішення сприятиме створенню прозорих умов для набуття у власність земельних ділянок, у тому числі сільськогосподарського призначення, громадянами та юридичними особами України, - повідомила прес-служба Мінекономіки.

       Так, документом передбачається:

  • затвердження Порядку проведення інвентаризації документації із землеустрою, що дозволить здійснити повну перевірку наявних матеріалів, які містяться в Державному фонді документації із землеустрою. Це дозволить визначити обсяг робіт із землеустрою, необхідних для внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, речові права на які (документи, що посвідчують права на них) зареєстровано до 1 січня 2013 року;
  • внесення змін до Порядку ведення Державного земельного кадастру та інших актів Кабінету Міністрів України.

       Зокрема внесено такі зміни до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Кабміном у 2012 році.

       Державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором у разі прийняття судом рішення про скасування держреєстрації земельної ділянки, яке вступило в законну силу.

       В такому випадку реєстратор повідомляє про скасування особу, за заявою якого була проведена реєстрація ділянки, а в разі наявності речових прав на нього - суб'єктів таких прав.

       Також Кабмін передбачив, що внесення відомостей до Земельного кадастру може здійснюватися в електронній формі. Для цього особа надсилає заяву через Єдиний веб-портал електронних послуг.

       Аналогічно в електронній формі можна буде виправити помилки в кадастрі.

       Крім того, постанова встановлює, що відомості про речові права на земельні ділянки, які виникли до 1 січня 2013 року, вносяться Державним кадастровим реєстратором до Земельного кадастру з Державного реєстру земель та документів. Пропонується провести інвентаризацію всієї старої документації.

 

  • 6 жовтня набрав чинності наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 27 липня 2020 р. № 1405 «Про внесення змін до Вимог до технічного і технологічного забезпечення виконавців (розробників) робіт із землеустрою».

       Новою редакцією абз. 2 п. 1.2 Вимог до технічного і технологічного забезпечення виконавців (розробників) робіт із землеустрою, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 11 квітня 2013 р. № 255, уточнено термін виконавці робіт із землеустрою та розробники документації із землеустрою – юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких за основним місцем роботи працюють не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою, та фізичні особи-підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.

       Змінами до абз. 2 і 6 п. 3.1 Вимог встановлено, що виконавець (розробник) робіт із землеустрою при проведенні цих робіт повинен, серед іншого:

  • передавати матеріали виконаних робіт в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису до Державного фонду документації із землеустрою у місячний строк після їх затвердження;
  • подавати документацію із землеустрою до Держгеокадастру, його територіальних органів для внесення відомостей до Державного земельного кадастру від імені замовника документації із землеустрою, якщо інше не встановлено договором.

       Новою редакцією п. 3.2 визначено, що документація із землеустрою, розроблена виконавцями (розробниками) робіт із землеустрою, підписується:

  • у паперовій формі – підписом та особистою печаткою сертифікованого інженера-землевпорядника, який відповідає за якість робіт із землеустрою;
  • в електронній формі – із використанням кваліфікованого електронного підпису сертифікованого інженера-землевпорядника, який відповідає за якість робіт із землеустрою, згідно із законодавством про використання електронного цифрового підпису.

       Також скасовано необхідність інформування Держгеокадастру про обсяги виконаних робіт із землеустрою виконавцями (розробниками) робіт із землеустрою (п. 3.3 виключено).

 

  • 9 вересня 2020 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №800 «Про внесення змін до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу». 

       Постановою, зокрема,  передбачено збільшення розмірів:

  • сум середньорічного доходу від використання земель за цільовим призначенням;
  • середньорічного додаткового доходу, отриманого внаслідок фактичного використання земельних ділянок не за цільовим призначенням;
  • нормативних втрат від знищення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, які використовуються при розрахунку розміру шкоди спричиненої внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу

      Реалізація постанови передбачає збільшення розмірів штрафів за порушення земельного законодавства при використанні земель (які не переглядалися з 2007 року) у 4–5 разів, що сприятиме зменшенню кількості правопорушень у сфері охорони та використання земель та збільшенню обсягів надходжень до державного та місцевих бюджетів за відповідними кодами бюджетної класифікації та від сплати платежів за землю.

 

  • 22 липня 2020 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №650 , що набула чинності 30 липня,  якою затверджено  Правила утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення, а також внесено зміни до Типового договору оренди землі, затвердженого постановою Кабміну від 3 березня 2004 року. Постанова набула чинності 30 липня.   

     Правила визначають основні вимоги щодо утримання лісових смуг та проведення комплексу заходів з метою забезпечення виконання функцій з агролісотехнічної меліорації. Зокрема,  Правила:

  • Покладають на землекористувачів проведення заходів з утримання та збереження полезахисних смуг;
    Підставою для цих заходів є:
    - матеріали лісовпорядкування, що затверджуються у порядку, визначеному статтею 48 Лісового кодексу України;
    - обстеження комісією, що утворюється органом місцевого самоврядування або територіальним органом Держгеокадастру.
  • Регламентують створення і діяльність комісії, а також визначають документацію, що є результатом її роботи;
  • Конкретизують додаткові показники, за якими розробляється комплекс заходів для продовження строку експлуатації насаджень;
  • Чітко визначають:
    - види полезахисних лісових смуг залежно від їх розташування та призначення;
    - характеристики, конструкцію та вікові періоди полезахисних смуг;
    - лісівничо-меліоративну оцінку у балах.
  • Обґрунтовують та визначають правила проведення рубок догляду, реконструктивних рубок, створення полезахисних смуг;
  •  Зазначають вимоги до охорони, захисту, діяльності, що забороняється вести на полезахисних смугах.

 

  • 17 червня 2020 року Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо планування використання земель»
    Закон опубліковано в газеті «Голос України» від 24.07.202 — №127.
    Набрання чинності відбудеться 24 липня 2021 року

       Цим Законом врегульовуються питання встановлення меж громад; комплексного просторового планування територій громад, що скасовує необхідність розроблення декількох, споріднених за змістом, видів містобудівної документації та документації із землеустрою; унормування питань, пов’язаних із її затвердженням; нормування формування електронної картографічної основи для планування території; забезпечення реального зв’язку програм соціально-економічного розвитку із документацією із просторового планування, а також створення прозорого та неконфліктного механізму врахування громадських та приватних інтересів через прозорі громадські обговорення, повідомило Інформаційне управління Апарату Верховної Ради України.

       Положення Закону, зокрема, передбачають:

  • утворення громадами власних органів містобудування та архітектури, які зможуть встановлювати містобудівні умови та обмеження на всій території громади;
  • зміну цільового призначення землекористувачем земельних ділянок державної та комунальної власності у разі наявності будівлі, що перебуває у приватній власності землекористувача, а також у разі зміни цільового призначення земельних ділянок двох категорій, - земель житлової та громадської забудови та земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення;
  • коригування функціональних зон, встановлених старими генеральними планами населених пунктів, за допомогою детальних планів території, за виключенням території парків, скверів, лісів та прибережних захисних смуг;
  • створення органами містобудування та архітектури служби замовника містобудівної документації;
  • зміну цільового призначення особливо цінних земель для розміщення об’єктів промисловості;
  • збереження існуючого порядку визначення зон охорони пам’яток культурної спадщини (за відповідною науково-проектною документацією);
  • уповноваження Кабінету Міністрів України затверджувати порядок використання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансування розроблення комплексних планів;
  • встановлення перехідного періоду, протягом якого затвердження містобудівної документації, розроблення якої вже почалося до набрання чинності законом, здійснюється без дотримання встановлених цим законом вимог до її складу і змісту.

       Законом також доповнено перелік вихідних даних, які зобов’язані отримувати розробники містобудівної документації даними про: об’єкти всесвітньої спадщини, їх території та буферні зони; пам’ятки культурної спадщини, в тому числі археологічні, їх території та зони охорони; межі та режими використання історичних ареалів населених місць; історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території та їх зони охорони; охоронювані археологічні території.

       Законом врегульовано питання використання земель для сінокосіння, випасання худоби та заборони розорювання пасовищ.

       Відповідні зміни внесено до Земельного і Водного кодексів, законів України «Про землеустрій», «Про регулювання містобудівної діяльності» та «Про Державний земельний кадастр», «Про відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності», «Про місцеве самоврядування в Україні», якими запроваджується можливість складання схем просторового планування території громади як інструменту комплексного управління у галузі використання земель громади, встановлення їх призначення, зонування території та визначення напрямів її збалансованого розвитку.

 

  • 10 червня 2020 року набула чинності постанова Кабінету міністрів України від 3 червня 2020 року № 455 «Деякі питання реалізації пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності в державній реєстрації земельних ділянок».

       Згідно з цим документом реєстрація земельних ділянок відбуватиметься за екстериторіальним принципом. Реалізація пілотного проекту триватиме 2 роки.

Цим пілотним проектом передбачається:

  • екстериторіальна реєстрація земельної ділянки;
  • скорочення терміну реєстрації земельної ділянки з 14 до 7;
  • покращення процедури повторної подачі документів для реєстрації земельної ділянки у разі відмови;
  • державна експертиза землевпорядної документації буде доступна в електронній формі;
  • надання можливості виправлення помилок у відомостях Державного земельного кадастру сертифікованим інженерам-землевпорядникам (помилки у застосуванні систем координат земельних ділянок, які були сформовані до 1 січня 2013 року та відомості про які були перенесені до Державного земельного кадастру, та помилки у відомостях щодо місця розташування земельних ділянок).

 

  • 2 червня 2020 року Верховна Рада прийняла Закон України №643-IX «Про внесення змін до Лісового кодексу України щодо проведення національної інвентаризації лісів», який набрав чинності 25 червня 2020 року.

       Цим законом передбачено створення законодавчих умов впровадження в Україні національної лісової інвентаризації як нової системи збору та узагальнення даних про ліси в загальнодержавному масштабі.

       Законом доповнено Лісовий кодекс новою статтею 551 «Національна інвентаризація лісів», в якій визначено: зміст цього поняття та особливості її проведення; повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства; визначено цілі її проведення та джерела фінансування.

       Проведення національної інвентаризації лісів здійснюватиметься за рахунок коштів державного бюджету або за рахунок інших джерел, незаборонених законодавством. Відомості, отримані за результатами інвентаризації, мають невідкладно вносити до Державного земельного кадастру.

 

  • Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 7 квітня 2020 №642, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10.06.2020 за № 503/34786, визнано таким, що втратив чинність наказ Державного комітету України по земельних ресурсах від 4 січня 2005 року № 1 «Про затвердження Порядку видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок».

       Скасування зазначеного наказу Державного комітету України по земельних ресурсах від 4 січня 2005 року №1 здійснено з метою:

  • приведення процедури видачі дозволу на зняття на перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок у відповідність до вимог ст. 168 Земельного кодексу України, пункту «г» ч. 1 ст. 6 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»;
  • спрощення механізму отримання адміністративної послуги видача дозволу на зняття на перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок (видача дозволу на зняття на перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок лише на підставі погодженого та затвердженого в установленому законодавством порядку робочого проекту землеустрою, зменшення переліку документів, які подаються для отримання дозволу на зняття на перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок та переліку підстав для відмови у його видачі);
  • зменшення корупційних ризиків під час видачі вказаних дозволів.

 

  • 1 травня 2020 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 3 березня 2020 р. № 208 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 31 серпня 2016 р. № 580».

        Документ передбачає погодження усіх видів документації із землеустрою територіальними органами Держгеокадастру за принципом екстериторіальності.

       На відміну від погодження за місцем розташування земельної ділянки, принцип екстериторіальності за визначенням дозволяє дотриматися об’єктивності та неупередженості під час розгляду документації, вчасності її опрацювання, усунення контактів між розробниками та експертами.

       Передбачено, що документація на погодження подаватиметься лише в електронній формі та через особистий кабінет, у такий спосіб вдасться зменшити часові затрати розробників та забезпечити комфортні умови надання адміністративних послуг. Зі свого боку висновок про розгляд документації із землеустрою надсилатиметься розробнику на електронну пошту, скріплюватиметься лише ЕЦП та міститиме QR-код. У такий спосіб, необхідність додаткових печаток, штампів, звернень до територіальних органів тощо, зникає, а, отже, зникає і точка перетину замовника та чиновника.

 

  • 13 квітня 2020 року Верховна рада України прийняла Закон №554-IX «Про національну інфраструктуру геопросторових даних». 7 червня 2020 року документ набрав чинності. Введення в дію, відбудеться 1 січня 2021 року.

       Закон цілком відповідає Директиві Європейського Союзу INSPIRE та передбачає створення єдиного «вікна доступу» для роботи з геопросторовими даними. Зокрема:

—  користувачі матимуть можливість шукати, переглядати та завантажувати на єдиній картографічній основі дані про природні ресурси (земля, вода, ліс, корисні копалини, природоохоронні зони), статистичну інформацію та інші об’єкти (дороги, порти, підземні та наземні комунікації, об’єкти культурної спадщини);

—  потенційні інвестори зможуть без витрачання додаткового часу та корупційної складової отримати інформацію, необхідну для аналізу та кращого планування інвестиційних проєктів в Україні;

—   усі геопросторові дані стануть доступними користувачам у формі відкритих даних через єдиний геопортал НІГД, або через галузеві геопортали утримувачів геопросторових даних.

       Таким чином громадськість отримає додатковий важіль для контролю за рішеннями розпорядників природних ресурсів.

 

  • 31 березня Верховна Рада на позачерговому засіданні 259 голосами ухвалила Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення". Цей Закон набирає чинності з 1 липня 2021 року, крім пункту 2 цього розділу, який набрав чинності з дня опублікування - 31 березня 2020 року, о 00:44.

 

      Найбільше голосів на підтримку закону дали "Слуги народу" — 206, також «за» проголосували всі присутні члени фракції "Голос", 23 депутати від фракції "Європейська Солідарність". Ще 12 голосів закон отримав від депутатської групи "Довіра", 5 — від позафракційних депутатів.

       Не підтримали законопроєкт фракція ОПЗЖ, всі 12 депутатів з "Батьківщини" та депутатська група "За Майбутнє".

       Законом з 1 липня 2021 року вводиться ринок землі в Україні.

       Законом статті 130 і 131 Земельного кодексу України викладено у новій редакції.

       Згідно з новою редакцією статті 130 набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть:

а) громадяни України;

б) юридичні особи України, створені і зареєстровані за законодавством України, учасниками (акціонерами, членами) яких є лише громадяни України та/або держава, та/або територіальні громади;

в) територіальні громади;

г) держава.

       Право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення може також набуватися банками лише в порядку звернення стягнення на них як на предмет застави. Такі земельні ділянки мають бути відчужені банками на земельних торгах протягом двох років з дня набуття права власності.

       Іноземцям, особам без громадянства та юридичним особам заборонено набувати частки у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, членство у юридичних особах (крім як у статутному (складеному) капіталі банків), які є власниками земель сільськогосподарського призначення. Цей абзац втрачає чинність за умови та з дня схвалення на референдумі рішення, визначеного в абзаці восьмому частини першої цієї статті.

      Набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення юридичними особами, створеними і зареєстрованими за законодавством України, учасниками (засновниками) або кінцевими бенефіціарними власниками (контролерами) яких є особи, які не є громадянами України, може здійснюватися з дня та за умови схвалення цього на референдумі.

       За будь-яких умов, у тому числі у випадку схвалення на референдумі рішення, визначеного в абзаці восьмому частини першої цієї статті, забороняється набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення:

       1) юридичними особами, учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарами яких є особи, які не є громадянами України, - на земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної і комунальної власності, земельні ділянки сільськогосподарського призначення, виділені в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв), і які розташовані ближче 50 кілометрів від державного кордону України (крім державного кордону України, який проходить по морю);

       2) юридичними особами, учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарами яких є громадяни держави, визнаної Україною державою-агресором або державою-окупантом;

       3) особами, які належать або належали до терористичних організацій;

       4) юридичними особами, учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарами яких є іноземні держави;

       5) юридичними особами, у яких неможливо встановити бенефіціарного власника (контролера);

       6) юридичними особами, бенефіціарні власники (контролери) яких зареєстровані в офшорних зонах, віднесених до переліку офшорних зон Кабінетом Міністрів України;

       7) фізичними та юридичними особами, стосовно яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України «Про санкції» у вигляді заборони на укладення правочинів з набуття у власність земельних ділянок, а також пов’язаними з ними особами;

       8) юридичними особами, створеним за законодавством України, що перебувають під контролем фізичних та юридичних осіб, зареєстрованих у державах, включених Міжнародною групою з протидії відмиванню брудних грошей (FATF) до списку держав, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом.

       2. Загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності громадянина не може перевищувати десяти тисяч гектарів. Загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності юридичної особи (крім банків) не може перевищувати загальної площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які можуть перебувати у власності усіх її учасників (членів, акціонерів), але не більше десяти тисяч гектарів. При цьому, якщо громадянину належить право власності на частку у статутному (складеному) капіталі, у пайовому фонді юридичної особи або на лише окремі акції, паї, для цілей цієї статті вважається, що такому громадянину, крім земельних ділянок, що належать йому на праві власності, також належить право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею, що дорівнює площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності юридичної особи, учасником (членом, акціонером) якої він є, помноженої на розмір частки такого громадянина, вираженої у відсотках, у статутному (складеному) капіталі, пайовому фонді цієї юридичної особи.

       3. Порушення вимог частин першої і другої цієї статті є підставою для визнання правочину, за яким набувається право власності на земельну ділянку, недійсним, а також для конфіскації земельної ділянки.

       4. Порядок здійснення перевірки відповідності набувача або власника земельної ділянки сільськогосподарського призначення вимогам, визначеним цією статтею, затверджується Кабінетом Міністрів України.

       5. Розрахунки, пов’язані зі сплатою ціни земельних ділянок сільськогосподарського призначення за цивільно-правовими угодами, провадяться в безготівковій формі.

       6. Не допускається набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення за відплатними договорами у разі відсутності у набувача права власності документів, які підтверджують джерела походження коштів або інших активів, за рахунок яких набувається таке право.

       7. Продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності забороняється.

       Законом у статті 131 «Набуття права власності на земельні ділянки на підставі цивільно-правових угод» Земельного кодексу встановлено, що:

       1. Укладення цивільно-правових угод, що передбачають перехід права власності на земельні ділянки, а також набуття права власності на земельні ділянки за такими угодами здійснюються відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням вимог цього Кодексу.

       2. Купівля-продаж земельної ділянки здійснюється з дотриманням переважного права на її придбання. Переважне право на придбання земельної ділянки може бути передано його суб’єктом іншій особі, про що такий суб’єкт має письмово повідомити власника земельної ділянки».

       Законом у статті 145 Земельного кодексу визначено припинення права власності на земельну ділянку особи, якій земельна ділянка не може належати на праві власності та/або у зв’язку із з порушенням обов’язку щодо її відчуження протягом встановленого законом строку.

       Законом розділ Х «Перехідні положення» Земельного кодексу доповнено пунктом 6-1 такого змісту:

       «6-1. Громадяни, яким належить право постійного користування, право довічного успадкованого володіння земельними ділянками державної та комунальної власності, призначеними для ведення селянського (фермерського) господарства, а також орендарі земельних ділянок, які набули право оренди землі шляхом переоформлення права постійного користування щодо зазначених земельних ділянок до 2010 року, мають право на викуп таких земельних ділянок у власність з розстрочкою платежу до десяти років за ціною, яка дорівнює нормативній грошовій оцінці таких земельних ділянок, без проведення земельних торгів. У разі купівлі земельної ділянки з розстроченням платежу право власності переходить до покупця після сплати першого платежу. Вимоги частини сьомої статті 130 цього Кодексу не розповсюджуються на земельні ділянки, які придбаваються відповідно до цього пункту.»

       Законом також доповнено розділ Х «Перехідні положення» Земельного кодексу пунктом 141 такого змісту:

       «Забороняється відчуження земельних часток (паїв), земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної і комунальної власності, відчуження та зміна цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення приватної власності, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв), розташованих на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, крім передачі їх у спадщину. Угоди (у тому числі довіреності), укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або відчуження в інший спосіб земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених цим пунктом, в частині їх купівлі-продажу, та іншим способом відчуження, а так само в частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок та земельних часток (паїв) на майбутнє, є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення)».

       Законом встановлено, що до 1 січня 2024 року:

       а) громадяни України можуть набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею до 100 га. Зазначене обмеження не поширюється на земельні ділянки, набуті у власність громадянином до набрання чинності цим абзацом;

       б) забороняється купівля-продаж або іншим способом відчуження на користь юридичних осіб земельних ділянок, які перебувають у приватній власності і віднесені до земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім переходу до банків права власності на земельні ділянки як предмет застави, передачі земельних ділянок у спадщину, обміну (міни) відповідно до частини другої статті 371 цього Кодексу земельної ділянки на іншу земельну ділянку з однаковою нормативною грошовою оцінкою або різниця між нормативними грошовими оцінками яких становить не більше 10 відсотків та відчуження земельних ділянок для суспільних потреб. Угоди (у тому числі довіреності), укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), встановленої цим підпунктом, в частині їх купівлі-продажу та іншим способом відчуження на користь юридичних осіб, а так само в частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок та земельних часток (паїв) на користь юридичних осіб на майбутнє (у тому числі укладення попередніх договорів) є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення)».

       Згідно із Законом, «До 1 січня 2030 року ціна продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв), не може бути меншою за їх нормативну грошову оцінку».

       Законом встановлено, що «Програмне забезпечення Державного земельного кадастру забезпечує інформаційну взаємодію між Державним земельним кадастром, Державним реєстром речових прав на нерухоме майно, Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань з метою одержання інформації про загальну площу земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності фізичної особи, а також юридичних осіб, учасником (акціонером, членом) яких вона є».

       Відповідні зміни внесено до статті 30 Закону України «Про Державний земельний кадастр».

 

 

  • 6 березня 2020 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 3 березня
    2020 р. № 169 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для проведення інвентаризації земель та оновлення картографічної основи Державного земельного кадастру»

      Цим документом затверджено такий Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для проведення інвентаризації земель та оновлення картографічної основи Державного земельного кадастру:

       «1. Цей Порядок розроблений відповідно до цілей Програми діяльності Кабінету Міністрів України, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2019 р. № 849 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 79, ст. 2714), в частині внесення 100 відсотків відомостей до Державного земельного кадастру про земельні ділянки та визначає механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою “Проведення інвентаризації земель та оновлення картографічної основи Державного земельного кадастру” (далі — бюджетні кошти).

       2. Головним розпорядником бюджетних коштів є Мінекономіки.

       Розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня є Держгеокадастр, який є відповідальним виконавцем бюджетної програми, та його територіальні органи.

       3. Основними завданнями головного розпорядника бюджетних коштів є координація діяльності розпорядника бюджетних коштів нижчого рівня, пов’язаної із проведенням інвентаризації та реєстрації державних земель, а також створення та оновлення топографічних карт і планів масштабу 1:10000.

       4. Бюджетні кошти спрямовуються на здійснення заходів щодо:

       1) проведення державної інвентаризації земель;

       2) створення та оновлення топографічних карт і планів (аерофотозйомка, придбання та опрацювання матеріалів космічної зйомки, створення ортофотопланів, створення цифрових моделей рельєфу та місцевості, оновлення площ населених пунктів, обстеження та оновлення геодезичних пунктів, виготовлення цифрових растрових карт та планів, векторизація растрових зображень карт та планів, підготовка до видання цифрових карт та планів, виведення графічних копій цифрових карт та планів).

       5. Бюджетні кошти використовуються з урахуванням взятих на облік органами Казначейства бюджетних зобов’язань відповідно до паспорта бюджетної програми.

       6. Закупівля товарів, робіт та послуг за рахунок бюджетних коштів здійснюється в установленому законом порядку.

       7. Для виконання бюджетної програми Держгеокадастр складає щороку відповідний план заходів і подає його на затвердження Мінекономіки. Копія затвердженого плану подається у п’ятиденний строк Мінфіну.

       8. Держгеокадастр подає щомісяця до 20 числа Мінфіну та Мінекономіки звіт про використання бюджетних коштів із зазначенням кількісних, вартісних та результативних показників виконання заходів.

       9. Відображення у первинному та бухгалтерському обліку інформації про отримані (створені) оборотні і необоротні активи, а також відкриття рахунків, реєстрація, облік бюджетних зобов’язань в органах Казначейства та проведення операцій, пов’язаних з використанням бюджетних коштів, здійснюються в установленому законодавством порядку.

       10. Складення та подання фінансової і бюджетної звітності про використання бюджетних коштів, звіту про виконання паспорта бюджетної програми, а також контроль за їх цільовим та ефективним використанням здійснюються в установленому законодавством порядку».

 

  • 6 березня 2020 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 26 лютого 2020 р. № 189 «Про внесення зміни до Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»

      Цим документом до Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень вноситься така зміна:

       «Пункт 61 викласти в такій редакції:

       “61. Для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються:

       1) засвідчена іпотекодержателем копія письмової вимоги про усунення порушення основного зобов’язання та/або умов іпотечного договору, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцю та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;

       2) засвідчена іпотекодержателем копія повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення або поштового відправлення з оголошеною цінністю, яким надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, з відміткою про вручення адресату, або

       засвідчена іпотекодержателем копія рекомендованого поштового відправлення або поштового відправлення з оголошеною цінністю, яким надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, з позначкою про відмову адресата від одержання такого відправлення, або

       засвідчені іпотекодержателем копії рекомендованих поштових відправлень або поштових відправлень з оголошеною цінністю (поштових конвертів), якими не менше ніж двічі з періодичністю не менше ніж один місяць надсилалася вимога, зазначена у підпункті 1 цього пункту, та які повернулися відправнику у зв’язку із відсутністю адресата або закінченням встановленого строку зберігання поштового відправлення, або

       засвідчені іпотекодержателем паперові копії електронного листа, яким за допомогою засобів інформаційної, телекомунікаційної або інформаційно-телекомунікаційної системи, що забезпечує обмін електронними документами, надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, та електронного службового повідомлення відповідної системи, яким підтверджується доставка відповідного електронного листа за адресою електронної пошти адресата (у разі коли договором з іпотекодавцем або боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, передбачено можливість обміну електронними документами);

       3) довідка іпотекодержателя, що містить відомості про суму боргу за основним зобов’язанням станом на дату не раніше трьох днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації та відомості про вартість предмета іпотеки, визначену суб’єктом оціночної діяльності, станом на дату не раніше 90 днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації;

       4) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

       У разі подання документа, зазначеного в абзаці першому або четвертому підпункту 2 цього пункту, державна реєстрація проводиться після спливу тридцятиденного строку з моменту отримання адресатом вимоги, зазначеної у підпункті 1 цього пункту, якщо у такій вимозі не зазначений більш тривалий строк.

       Протягом дії Закону України “Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті” для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яким є нерухоме житлове майно загальною площею в межах, визначених зазначеним Законом, що виступає як забезпечення зобов’язань громадянина України за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами — резидентами України в іноземній валюті, також подається заява, що підтверджує згоду іпотекодавця — громадянина України на набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки, справжність підпису на якій засвідчується відповідно до Закону України “Про нотаріат”, крім випадків встановлення державним реєстратором наявності зареєстрованого права власності іпотекодавця на інше нерухоме житлове майно (його частину) у Державному реєстрі прав чи в його невід’ємній архівній складовій частині або надання державному реєстратору документів, якими підтверджується, що відповідне нерухоме житлове майно не є місцем постійного проживання іпотекодавця.

       Наявність зареєстрованої заборони відчуження майна, накладеної нотаріусом під час посвідчення договору іпотеки, на підставі якого набувається право власності на предмет іпотеки іпотекодержателем, а також зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки інших речових прав, обтяжень речових прав на передане в іпотеку майно, у тому числі внесення після державної реєстрації іпотеки іпотекодавця до Єдиного реєстру боржників, не є підставою для відмови у державній реєстрації права власності за іпотекодержателем.”.

 

  • 16 січня 2020 року  набув чинності Закон України від 5 грудня 2019 року №340-IX 
    «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству»
    ,
    крім підпункту 2, абзаців першого–третього підпункту 3, підпункту 4 пункту 1, пунктів 2 та 3, підпунктів 2, 7–9 пункту 8, абзацу другого підпункту 8 пункту 10, абзаців першого –третього підпункту 5, підпункту 6, абзаців восьмого та дев'ятого підпункту 13, підпункту 21 пункту 11, абзаців першого–третього підпункту 1, абзаців першого–третього підпункту 2, підпункту 4 пункту 12, пункту 13 розділу I цього Закону, які набирають чинності через шість місяців з дня опублікування цього Закону (відповідно до пункту 1 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону). Закон опубліковано 15 січня 2020 року.

       Законом внесено зміни до низки законодавчих актів, які унеможливлюють:

  • неправомірне заволодіння землями, у тому числі шляхом подвійної реєстрації договорів оренди земельних ділянок, які використовуються сільськогосподарськими підприємствами;
  • захоплення майна сільськогосподарських підприємств (будівель і споруд, сільськогосподарської техніки, урожаю, інших матеріальних активів);
  • зупинення діяльності сільськогосподарських підприємств внаслідок необґрунтованого накладення арешту на майно та активи підприємств, силової протидії їх виробничій діяльності, поглинання підприємств шляхом протиправного привласнення корпоративних прав (часток).

 

  • 1 січня 2020 року набув чинності Закон України від 29 жовтня 2019 року №232-ІХ
    «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо інженерно-технічного облаштування та утримання державного кордону».

       Закон визначає розміри земельних ділянок, які надаються органам Державної прикордонної служби України для будівництва та утримання інженерно-технічних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій та інших об’єктів прикордонної інфраструктури, завширшки 30-50 метрів уздовж усієї лінії державного кордону із суміжними державами, насамперед з Російською Федерацією. До цього жодним нормативно-правовим актом не було це визначено.

       Також суттєвим є звільнення органів прикордонного відомства від відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

      Відповідні зміни внесено до Земельного кодексу, Водного кодексу, Закону України «Про державний кордон України».

 

  • З 1 січня 2020 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 22 травня 2019 р. № 565 «Про затвердження Порядку надання сімейним фермерським господарствам додаткової фінансової підтримки через механізм доплати на користь застрахованих осіб  членів/голови сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

       Фінансова підтримка полягає у доплаті на користь застрахованих осіб — членів/голови сімейного фермерського господарства єдиного соціального внеску.

       Право на отримання доплати мають члени/голова сімейного фермерського господарства без статусу юридичної особи, яке утворене відповідно до Закону про фермерське господарство та зареєстроване платником єдиного податку четвертої групи.

       Не мають права на отримання доплати ті господарства, які підлягають страхуванню на інших підставах або звільняються від сплати ЄСВ та не беруть добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

       Для отримання доплати голова сімейного фермерського господарства має подати не пізніше ніж за 5 робочих днів до початку місяця до податкового органу заяву. До заяв голова фермерського господарства має додати копію договору (декларації) про утворення сімейного фермерського господарства.

       Право на отримання доплати виникає з першого числа місяця, наступного за місяцем подання заяви.

       За підсумками календарного року господарства мають сплатити внесок із прибутку (отриманого від провадження їх діяльності) зменшений на суму доплати, виплаченої за рахунок бюджетних коштів.

 

  • З 31 грудня 2019 року діє постанова Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 року №1140 «Про внесення змін до Порядку ведення Державного земельного кадастру».

       Постановою внесено зміни до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051, в частині визначення процедур та порядку оскарження рішень, дій та бездіяльності Державних кадастрових реєстраторів, встановлення повноважень Держгеокадастру, його територіальних органів, зокрема пов’язаних із скасуванням рішень державних кадастрових реєстраторів, прийнятих з порушенням норм діючого законодавства.

       Постановою передбачено, що рішення, дії або бездіяльність Державного кадастрового реєстратора можуть бути оскаржені до Держгеокадастру, його територіальних органів (протягом 30 календарних днів з дня доведення до відома особи рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю) або до суду.

       Отже, особа, яка вважає, що її права порушено зможе оскаржити відповідні дії чи рішення до територіального органу Держгеокадастру. У разі незгоди з рішенням вказаного органу за результатом розгляду скарги, його можна оскаржити до Держгеокадастру. Виключення складають рішення про скасування рішення про відмову в державній реєстрації земельної ділянки та проведення державної реєстрації земельної ділянки, які можна оскаржити виключно до Держгеокадастру або до суду.

       Також передбачені випадки відмови у задоволенні скарги на рішення, дії або бездіяльність Державного кадастрового реєстратора Держгеокадастром та його територіальними органами, насамперед, якщо наявна інформація про:

  • судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з того самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін;
  • судове провадження у зв’язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав.

       Крім того, забезпечується відкритий доступ до Державного земельного кадастру в режимі читання до відомостей про прив’язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі та координат поворотних точок меж земельної ділянки.

 

  • З 31 грудня 2019 року діє постанова Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 року №1141 «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України».

       Постановою вносяться зміни до Положення про Державний фонд документації із землеустрою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2004 р. № 1553.

       Зокрема, затверджено вимоги до подання відповідної документації із землеустрою в електронному вигляді за заявою за визначеною формою, передбачено оприлюднення на офіційному веб-сайті Держгеокадастру наявних матеріалів Державного фонду в електронній формі тощо.

       Крім того, змінами до Переліку адміністративних послуг, що надаються Держгеокадастром та його територіальними органами на безоплатній основі, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 1 серпня 2011 р. № 835, а також змінами до Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 р. № 835, скасовується адміністративна послуга «Реєстрація апаратури супутникових радіонавігаційних систем, крім апаратури Міноборони, МВС та СБУ».

       Також визнано такими, що втратили чинність, деякі постанови Кабінету Міністрів України.

 

  • 3 грудня 2019 року Президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення зміни до статті 4 Закону України «Про використання земель оборони», № 296-ІХ, який Верховна Рада України ухвалила в цілому 14 листопада 2019 року (вступив у дію 5 грудня 2019 року).

       Закон розроблений з метою вдосконалення та прискорення процесу розміщення засобів зв'язку, навігації та спостереження об’єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України (ОЦВС), підвищення ефективності використання виділених земельних ділянок.

       Згідно з документом, землі оборони, призначені для розміщення й постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних сил України, можуть використовуватися для розміщення засобів зв’язку, навігації та спостереження (радіотехнічного забезпечення), що належать підрозділам об’єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України, з погодженням умов розміщення та експлуатації зазначених об’єктів з Міністерством оборони України.

       Ухвалення закону сприятиме створенню більш тісної взаємодії підрозділів об’єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України та підрозділів Міністерства оборони України в частині організації використання повітряного простору як у мирний час, так і в особливий період.

       Реалізація закону забезпечить удосконалення процесу використання земель оборони для розміщення засобів зв'язку, навігації та спостереження (радіотехнічного забезпечення), що належать підрозділам об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України, сприятиме ефективнішому використанню вже виділених земельних ділянок, дасть змогу не виводити з користування землі іншого призначення для розміщення засобів зв'язку, навігації та спостереження (радіотехнічного забезпечення), зменшити витрати на створення енергетичної, транспортної й соціальної інфраструктури під час уведення в експлуатацію нових засобів.

 

  • 21 листопада 2019 року набрав чинності Закон України від 29 жовтня 2019 року № 233-IX
    «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення безперешкодного доступу громадян до узбережжя водних обєктів для загального водокористування».

       Документ вводиться в дію через три місяці з дня набрання ним чинності (відповідно до пункту 1 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону) ─ 21.02.2020 року.

       Закон спрямовано на забезпечення безперешкодного та безоплатного доступу громадян до узбережжя водних об’єктів для загального водокористування.

       Законом передбачається внесення змін до Водного кодексу України, Земельного кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, законів України «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про місцеві державні адміністрації».

       Внесеними змінами забороняється обмеження права загального водокористування у зв’язку з наданням прибережних захисних смуг (пляжних зон) в користування юридичним або фізичним особам; розширюється положення Водного та Земельного кодексів щодо забезпечення безперешкодного і безоплатного доступу до узбережжя річок, водойм та островів для загального водокористування; вводиться положення про те, що перешкоджання такому доступу є підставою для припинення права користування землями прибережних захисних смуг.

       Законом забороняється у прибережних захисних смугах влаштування огорож або інших конструкцій, що перешкоджають доступу громадян до берегів річок, водойм та островів, крім випадків, передбачених законом.

       Такі огорожі або інші конструкції демонтуються їхніми власниками протягом десяти днів після одержання письмової вимоги місцевої державної адміністрації чи виконавчого органу сільської, селищної чи міської ради. У разі невиконання такої вимоги зазначені огорожі або інші конструкції демонтуються за рішеннями місцевої державної адміністрації чи виконавчого органу сільської, селищної чи міської ради. Видатки відповідного місцевого бюджету, пов’язані з демонтажем зазначених огорож або інших конструкцій, відшкодовуються їхніми власниками.

       У разі якщо неможливо встановити власника огорожі або інших конструкцій чи особу, за рішенням якої вони були встановлені, оплата робіт, пов’язаних із демонтажем, покладається на особу, у користуванні якої перебуває земельна ділянка, на якій встановлена огорожа або інші конструкції.

       Законом доповнено статтю 60 Кодексу України про адміністративні правопорушення частинами другою та третьою такого змісту:

       «Обмеження у будь-який спосіб безперешкодного або безоплатного доступу громадян до узбережжя морів, морських заток, лиманів та островів у внутрішніх морських водах у межах пляжної зони, а також до берегів річок, водойм та островів для загального водокористування, крім випадків, передбачених законом, ─ тягне за собою накладення штрафу на громадян від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб ─ від чотирьохсот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

       Дії, передбачені частиною другою цієї статті, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, ─ тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від чотирьохсот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб ─ від семисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».

 

  • 21 серпня 2019 року Кабінет Міністрів України постановою № 760 вніс зміни до постанов Кабінету Міністрів України від 20 серпня 1993 р. № 661 і від 17 жовтня 2012 р. № 1051.

       Внесені зміни передбачають порядок збирання інформації у ході моніторингу земель та її передачі.

      Крім того, внесено зміни до Порядку ведення Державного земельного кадастру. Зміни стосуються, зокрема, повноважень державних кадастрових реєстраторів Держгеокадастру та його територіальних органів, в тому числі таких, що провадять свою діяльність на районному (міському) рівні, в містах Києві та Севастополі.

      Реалізація постанови дозволить забезпечити проведення моніторингу земель територіальними органами Держгеокадастру, а також можливість подання документації із землеустрою кадастровому реєстратору для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру в електронному вигляді.

 

  • 19 червня 2019 року Кабінет Міністрів постановою №522 вніс зміни до своєї постанови від 19 квітня 1993 р. N 284 «Про Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам».

       У документі йдеться про зміни у частині розширення повноваження сільських, селищних, міських рад в частині контролю за дотриманням земельного і податкового законодавства та охороною земель, вчасного реагування на порушення і можливості стягнення збитків як недоотриманого доходу від плати на землю.

       Пунктом 2 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам встановлено, що розміри збитків визначаються комісіями, створеними районними державними адміністраціями та виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад.

       Прийнятою постановою Порядок змінено - у переліку органів, які мають право створювати Комісію з визначення та відшкодування збитків власникам та землекористувачам, слова «виконавчі комітети міських (міст обласного значення) рад» замінено на «виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад».

       Тепер ОТГ зможуть здійснювати самоврядний контроль за використанням та охороною земель, що забезпечить отримання додаткових надходжень до місцевих бюджетів у вигляді відшкодування збитків (неодержані доходи).

 

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
від 19 червня 2019 р. № 522 
Київ

 

Про внесення змін до Порядку визначення та відшкодування збитків
власникам землі та землекористувачам

       Кабінет Міністрів України постановляє:

       Внести до Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 р. № 284 (ЗП України, 1993 р., № 10, ст. 193; Офіційний вісник України, 2004 р., № 2, ст. 47; 2017 р., № 22, ст. 615), такі зміни:

       в абзаці другому пункту 2 слова “та виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад, на території яких знаходяться земельні ділянки” виключити;

       у тексті Порядку слова “комітети міських (міст обласного значення)” в усіх відмінках замінити словами “органи сільських, селищних, міських” у відповідному відмінку.

Прем'єр-міністр України

В. ГРОЙСМАН

 

  • 5 червня 2019 року Уряд прийняв постанову №476 «Про затвердження Порядку проведення інвентаризації земель та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України».

       Документ схвалено на виконання прийнятого 10 липня 2018 року Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні» №2498-VIII. Так, виникла потреба внесення змін до Порядку ведення Державного земельного кадастру, покращення його взаємодії з Державним реєстром речових прав, внесення змін до пілотних проєктів з погодження документації із землеустрою, проведення електронних земельних торгів і удосконалення процедури проведення інвентаризації земель.

       Новим Порядком встановлюється алгоритм проведення інвентаризації земель під час здійснення землеустрою та складання за її результатами технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель, що стає результатом наповнення Державного земельного кадастру інформацією про земельні ділянки.

 

  • Постановою від 30 січня 2019 року №126 Уряд вніс зміни до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання фінансової підтримки розвитку фермерських господарств.

       Зазначений документ доповнено новими напрямами державної підтримки, а саме:

  • надання сімейним фермерським господарствам додаткової фінансової підтримки через механізм доплати на користь застрахованих осіб — членів/ голови сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
  • надання бюджетної субсидії на одиницю оброблюваних угідь (1 гектар) для фермерських господарств (крім новостворених), а також голові фермерського господарства, вік якого не перевищує 35 років.

     Крім того, збільшено суму компенсації вартості насіння сільськогосподарських рослин вітчизняного виробництва, закупленого у фізичних осіб­підприємців та юридичних осіб, які здійснюють виробництво та/або його реалізацію, з 60000 гривень до 80000 гривень. При цьому відшкодовуватиметься 80 відсотків вартості насіння без урахування сум податку на додану вартість.

     Також змінами доповнено перелік кооперативів, які можуть претендувати на фінансову підтримку, кооперативами із заготівлі та переробки продукції бджільництва та розширено перелік обладнання, яке придбавається такими кооперативами з державною підтримкою вітчизняними обладнанням та технікою.

 

  • 16 квітня 2019 року набрав чинності Указ Президента України від 11 квітня
    2019 року
    №139 «Про території та об’єкти природно-заповідного фонду
    загальнодержавного значення
    »

       З метою збереження та відтворення цінних природних комплексів, різноманітності ландшафтів, генофонду рослинного і тваринного світу, збереження у природному стані окремих унікальних природних утворень, відповідно до статей 53 і 54 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» Президент постановив:

       1. Оголосити погоджені в установленому порядку території та об’єкти природно-заповідного фонду заказниками загальнодержавного значення згідно з додатком.

       2. Змінити межі ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Тарасів обрій» шляхом включення до його території 311 гектарів земель державної власності, у тому числі 209 гектарів, які перебувають у постійному користуванні державного підприємства «Золотоніське лісове господарство», та 102 гектарів земель запасу природоохоронного призначення, які розташовані за межами села Келеберда на території Канівського району Черкаської області.

       3. Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк забезпечити:

   – затвердження в установленому порядку положень про оголошені цим Указом заказники загальнонаціонального значення;

   – внесення в установленому порядку змін до Положення про ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Тарасів обрій», межі якого змінюються згідно з цим Указом;

   – режим охорони та збереження створених і розширених заказників загальнодержавного значення.

 

 

  • 10 квітня 2019 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №315 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21 червня 2017 р. № 688»

       Уряд прийняв рішення продовжити строки реалізації пілотного проекту із запровадження електронних земельних торгів до 1 жовтня 2019 року і проведення повного аналізу ефективності таких торгів.

      «Внести до постанови Кабінету Міністрів України від 21 червня 2017 р. № 688 “Деякі питання реалізації пілотного проекту із запровадження електронних земельних торгів і забезпечення зберігання та захисту даних під час їх проведення” (Офіційний вісник України, 2017 р., № 76, ст. 2322; 2018 р., № 52, ст. 1835) такі зміни:

        у пункті 1 цифри і слова “15 квітня 2019 р.” замінити цифрами і словами “1 жовтня 2019 р.”;

        у пункті 3 цифри і слова “1 травня 2019 р.” замінити цифрами і словами “15 жовтня 2019 р.”.

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
від 10 квітня 2019 р. № 315

Київ

 

Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21 червня 2017 р. № 688

 

       Кабінет Міністрів України постановляє:

       Внести до постанови Кабінету Міністрів України від 21 червня 2017 р. № 688 “Деякі питання реалізації пілотного проекту із запровадження електронних земельних торгів і забезпечення зберігання та захисту даних під час їх проведення” (Офіційний вісник України, 2017 р., № 76, ст. 2322; 2018 р., № 52, ст. 1835) такі зміни:

у пункті 1 цифри і слова “15 квітня 2019 р.” замінити цифрами і словами “1 жовтня 2019 р.”;

у пункті 3 цифри і слова “1 травня 2019 р.” замінити цифрами і словами “15 жовтня 2019 р.”.

 Прем’єр-міністр України                                                                                В. ГРОЙСМАН

 

 

  • 19 березня  набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 18 липня 2018 року №710 «Про внесення змін до Порядку ведення Державного земельного кадастру».

       Внесені зміни до Порядку ведення Державного земельного кадастру  дозволяють  реєструвати земельні ділянки онлайн.

       Тобто тепер  фізичні і юридичні особи, які бажають зареєструвати земельну ділянку, можуть подати відповідну заяву та необхідну документацію через розробника такої документації, тобто сертифікованого інженера-землевпорядника. А він цю заяву про проведення державної реєстрації земельної ділянки подає в електронній формі з використанням особистого електронного цифрового підпису.

       Будь-яка фізична або юридична особа за умови ідентифікації з використанням ЕЦП або іншого альтернативного засобу ідентифікації може отримувати викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру в режимі онлайн з можливістю її друку на своєму комп’ютері для подальшого використання при підготовці землевпорядної документації.

       Також спрощується процедура державної реєстрації земельної ділянки з урахуванням принципу екстериторіальності при наданні відповідної послуги, усуваються причини, які зумовлюють необхідність неодноразових звернень фізичних та юридичних осіб із заявами та документами через центри надання адміністративних послуг до державних кадастрових реєстраторів (у разі виявлення помилок, необхідності внесення певних уточнень), та, як наслідок, зменшуються зайві витрати матеріальних ресурсів. Водночас залишається можливість подання відповідних документів щодо внесення відомостей до Державного земельного кадастру до Державного кадастрового реєстратора.

       Постанова деталізує підстави для відмови у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру.  Крім того, з метою недопущення порушень під час державної реєстрації земельних ділянок постановою уряду запроваджується он-лайн моніторинг розгляду усіх видів заяв, що опрацьовуються у Державному земельному кадастрі. Сервіси відкритого моніторингу нададуть заявнику можливість контролювати стан готовності необхідних документів та отримувати актуальну інформацію про можливість їх одержання у відповідному Центрі надання адміністративних послуг.

 

  • 7 лютого набрав чинності Закон України від 20 грудня 2018 року № 2666-VIII «Про внесення змін до розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо продовження заборони відчуження сільськогосподарських земель».

      Законом продовжено дію мораторію на купівлю-продаж і відчуження іншими способами земельних ділянок сільськогосподарського призначення та на внесення права на земельну частку (пай) до статутних капіталів господарських товариств "до набуття чинності закону про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2020 року".

      Відповідні зміни внесені до пунктів 14 і 15 розділу Х Перехідні положення Земельного кодексу України.

    Законом доручається Кабінету міністрів України до 1 березня 2019 року розробити і внести на розгляд парламенту проект закону про обіг земель сільськогосподарського призначення.

 

  • 19 cічня 2019 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 16 січня 2019 р. № 25 «Про внесення змін до пункту 11 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру».

       Зміною передбачено, що призначення на посаду та звільнення з посади керівників та заступників керівників територіальних органів Держгеокадастру здійснюється Головою Держгеокадастру відповідно до законодавства про державну службу, що дозволить привести Положення про Державну службу України з питань геодезії картографії та кадастру у відповідність до положень Закону України “Про державну службу”.

 

  • З 1 січня 2019 року набрав чинності наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 18 грудня 2018 року №605 «Про внесення змін до додатка 1 до Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення».

​       Цим наказом внесено зміни до додатка 1 до Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 23 травня 2017 року № 262, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 31 травня 2017 року за № 679/30547, і викладено його у новій редакції, а саме:

НОРМАТИВНА ГРОШОВА ОЦІНКА 
одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим та по областях

Найменування регіону

Нормативна грошова оцінка 1 га, грн

Автономна Республіка Крим

26 005,00

Області:

 

Вінницька

27 184,00

Волинська

21 806,00

Дніпропетровська

30 251,00

Донецька

31 111,00

Житомирська

21 411,00

Закарпатська

27 268,00

Запорізька

24 984,00

Івано-Франківська

26 087,00

Київська

26 531,00

Кіровоградська

31 888,00

Луганська

27 125,00

Львівська

21 492,00

Миколаївська

27 038,00

Одеська

31 017,00

Полтавська

30 390,00

Рівненська

21 938,00

Сумська

26 793,00

Тернопільська

29 035,00

Харківська

32 237,00

Херсонська

24 450,00

Хмельницька

30 477,00

Черкаська

33 646,00

Чернівецька

33 264,00

Чернігівська

24 065,00

Примітка. Нормативну грошову оцінку одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим та по областях визначено станом на 01 січня 2018 року.

 

  • 5 січня 2019 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 р. № 1144 «Про внесення змін до Стратегії удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними».

       Зміни стосуються першого – шостого абзаців розділу “Система організації процесу виконання Стратегії”, які викладено у такій редакції:

       “Держгеокадастр та його територіальні органи під час передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність у межах норм безоплатної приватизації повинні:

       визначати площу земельних ділянок, яка передається в межах норм безоплатної приватизації на території відповідної області (крім надання земельних ділянок особам, на яких поширюється дія пунктів 19 і 20 частини першої статті 6, пунктів 11-14 частини другої статті 7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (учасникам антитерористичної операції), за такою формулою:

Sбп = Sаук × 0,25,

де Sбп  площа земельних ділянок, яку пропонується передати безоплатно у власність на території відповідної області;

Sаук – площа земельних ділянок, право оренди та/або емфітевзису на яку було продано на території відповідної області у кварталі, що передував поточному кварталу;

       щокварталу за десять днів до закінчення поточного кварталу оприлюднювати інформацію про обчислену за зазначеною формулою площу земельних ділянок, які пропонується передавати громадянам у наступному кварталі, на офіційних веб-сайтах територіальних органів Держгеокадастру за місцем розташування земельних ділянок. До зазначеної площі не включаються земельні ділянки, які передбачається надати особам, на яких поширюється дія пунктів 19 і 20 частини першої статті 6, пунктів 11-14 частини другої статті 7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (учасникам антитерористичної операції);

       надавати дозволи на розроблення документації із землеустрою та передавати земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у приватну власність у межах норм безоплатної приватизації з урахуванням площі земельних ділянок, обчисленої за формулою, зазначеною в абзаці другому цього розділу, крім надання земельних ділянок особам, на яких поширюється дія пунктів 19 і 20 частини першої статті 6, пунктів 11-14 частини другої статті 7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (учасникам антитерористичної операції);”.

 

  • 20 ГРУДНЯ 2018 РОКУ НАБРАВ ЧИННОСТІ НАКАЗ ДЕРЖГЕОКАДАСТРУ ВІД 20.12.2018 № 235 «ПРО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВЗАЄМОДІЇ ДЕРЖГЕОКАДАСТРУ ТА ДФС
    ЩОДО ОБМІНУ ІНФОРМАЦІЄЮ».

       Наказом зобов’язано Головні управлінням Держгеокадастру в областях та м. Києві
       щокварталу до 15 числа наступного місяця подавати інформацію:

       Департаменту міжнародної співпраці та ринку земель про проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів по області згідно з додатком 1, проведення нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів по області згідно з додатком 2;

        Департаменту землеустрою, використання та охорони земель про проведення інвентаризації земель населених пунктів та земель несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів по області згідно з додатком 3.

      Начальникам головних управлінь Держгеокадастру в областях та м. Києві забезпечити надання інформації відповідним територіальним органам Державної фіскальної служби України у письмовій та електронній формах щокварталу до 15 числа наступного місяця інформацію про:

      – проведення інвентаризації земель населених пунктів та земель несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів по району (місту обласного значення) згідно з додатком 4;

      – проведення нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів по району згідно з додатком 5;

      – проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів по району згідно з додатком 6;

      – факти самовільного зайняття земельних ділянок із зазначенням їх місцезнаходження, площі, категорії земель, нормативної грошової оцінки згідно з додатком 7;

      – факти використання земель не за цільовим призначенням, у тому числі наданих на умовах оренди і суборенди, із зазначенням місцезнаходження земельних ділянок, площі, категорії земель, грошової оцінки тощо згідно з додатком 8.

      Департаменту контролю за використанням та охороною земель у разі виявлення фактів самовільного зайняття земельних ділянок та використання земель не за цільовим призначенням, у тому числі наданих на умовах оренди і суборенди, забезпечити надання інформації відповідним територіальним органам Державної фіскальної служби України згідно з додатками 7 та 8.

     Визнати таким, що втратив чинність, наказ Державного комітету України по земельних ресурсах від 28 вересня 2006 року № 391 «Про організацію виконання постанови Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2006 р. № 1066».

 

  • 1 СІЧНЯ 2019 РОКУ НАБЕРЕ ЧИННОСТІ ЗАКОН ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ПОДАТКОВОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ ЩОДО ПОКРАЩЕННЯ АДМІНІСТРУВАННЯ ТА ПЕРЕГЛЯДУ СТАВОК ОКРЕМИХ ПОДАТКІВ І ЗБОРІВ

10 грудня Президент України підписав Закон України №2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів», прийнятий Верховною Радою України 23 листопада 2018 року.

       Законом передбачається:

  • збільшити з 1 липня 2019 року ставки акцизного податку на тютюнові вироби на 9 відсотків;
  • з метою врегулювання питання оподаткування лісових земель встановити ставку податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, не більше 0,1% та надати право, у разі необхідності, місцевим радам встановлювати окремі ставки земельного податку за лісові землі;
  • встановити, що всі рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу, а також про перенесення строків сплати розстрочених, відстрочених сум приймається Державною фіскальною службою України, про що повідомляється Міністерство фінансів України, незалежно від суми заявленої до розстрочення, відстрочення, суми розстрочених, відстрочених грошових зобов’язань чи податкового боргу, щодо яких переносяться строки сплати, та непогашеної суми попередньо наданого розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу;
  • з метою стимулювання підприємств-забруднювачів до зменшення забруднення навколишнього природного середовища, а також наближення до ставок за викиди парникових газів в країнах ЄС підвищити з 1 січня 2019 року ставку екологічного податку за викиди двоокису вуглецю (СО2) стаціонарними джерелами з 0,41 грн.тонну до 10 грн.тонну та передбачити поетапне підвищення ставки до рівня 30 грн.тонну у 2023 році (щорічне підвищення на 5 грн.тонну);
  • збільшити ставки рентної плати за користування надрами для видобування нафти і конденсату на 2 відсоткових пункти та для залізної руди – на 0,8 відсоткових пункти;
  • збільшити ставки рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів на 50 відсотків;
  • з метою підвищення контролю за обігом пального відображати в Системі електронного адміністрування реалізації пального (далі – СЕАРП) фактичний рух палива в розрізі місць зберігання;
  • здійснювати порівняння показників з СЕАРП та показників витратомірів-лічильників і рівнемірів – лічильників рівня пального у резервуарі щодо обсягів обігу та залишків пального в розрізі кодів згідно з УКТ ЗЕД, акцизних складів та розпорядників акцизних складів;
  • запровадити ліцензування діяльності усіх суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним;
  • запровадити контроль за цільовим використанням пального, призначеного для цілей авіаційного транспорту (бензинів авіаційних та палива для реактивних двигунів), встановити відповідальність за використання такого товару не за призначенням (у разі нецільового використання пального застосовувати збільшуючий коефіцієнт 10);
  • запровадити ведення в СЕАРП окремого обліку за переміщенням спирту;
  • встановити нульову ставку акцизного податку на спирт етиловий, який використовується для виробництва харчового оцту, парфумерно-косметичної продукції та продукції технічного призначення;
  • для забезпечення контролю за цільовим використанням спирту встановити перелік вимог до підприємств, які отримують спирт за нульовою ставкою акцизного податку, та передбачити, що такі підприємства мають бути обладнані витратомірами отриманого спирту і витратомірами обсягу виробленої продукції, інформація з яких щоденно передається в контролюючі органи;
  • встановити, що норми щодо змін в адмініструванні акцизного податку пального та спирту набувають чинності з 1 липня 2019 року, а відповідальність за порушення зазначених норм – з 1 жовтня 2019 року;
  • визнати податковими агентами операторів поштового зв'язку, експрес-перевізників, які здійснюватимуть нарахування та сплату податкових зобов’язань з податку на додану вартість до бюджету у разі ввезення на митну територію України товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, у несупроводжуваному багажі.

      При цьому ввезення на митну територію України товарів, сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 100 євро, для одного одержувача – фізичної особи, в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях або в одному вантажі експрес-перевізника від одного відправника у міжнародних експрес-відправленнях, оподатковуватиметься податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України.
      Для застосування вказаної норми пропонується встановити перехідний період з 1 січня 2019 року по 30 червня 2019 року, протягом якого, у першому півріччі 2019 року податком на додану вартість будуть оподатковуватись товари, сумарна фактурна вартість яких перевищуватиме еквівалент 150 євро.

 

  • ЗАТВЕРДЖЕНО КРИТЕРІЇ, ЗА ЯКИМИ ОЦІНЮЄТЬСЯ СТУПІНЬ РИЗИКУ
    ВІД ПРОВАДЖЕННЯ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ,
    ПОВ’ЯЗАНОЇ З ВИКОРИСТАННЯМ ТА ОХОРОНОЮ ЗЕМЕЛЬ

 19 жовтня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2018 р. № 801 «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, пов’язаної з використанням та охороною земель, і визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру».

       Цей документ має забезпечити запровадження ризик-орієнтованого підходу до проведення перевірок, що дозволить організувати здійснення державного нагляду (контролю) на належному рівні, врегулювати кількість та періодичність здійснення планових заходів (контролю) у сфері землеустрою та визначить коло суб’єктів господарювання, які відносяться до високого, середнього та незначного ступенів ризику.

      Крім того, буде забезпечено прозорість у відносинах між суб’єктами господарювання та органом державного нагляду (контролю) — Держгеокадастром, що сприятиме запобіганню порушенням законодавства у сфері землеустрою, своєчасності виявлення таких порушень і вжиттю відповідних заходів реагування щодо їх усунення.

 

  • ЗАТВЕРДЖЕНО КРИТЕРІЇ, ЗА ЯКИМИ ОЦІНЮЄТЬСЯ СТУПІНЬ РИЗИКУ
    ВІД ПРОВАДЖЕННЯ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У СФЕРІ ЗЕМЛЕУСТРОЮ

12 вересня 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 727
«Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері землеустрою і визначається періодичність
здійснення планових заходів державного нагляду (контролю)
Державною службою
з питань геодезії, картографії та кадастру
».

       Уряд затвердив критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері землеустрою і визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру, та визнав такими, що втратили чинність, деякі постанови Кабінету Міністрів України.

       Рішення Уряду забезпечить запровадження ризик-орієнтованого підходу до проведення перевірок, що дозволить організувати здійснення державного нагляду (контролю) на належному рівні, врегулювати кількість та періодичність здійснення планових заходів (контролю) у сфері землеустрою та визначить коло суб’єктів господарювання, які відносяться до високого, середнього та незначного ступенів ризику.

       Крім того, буде забезпечено прозорість у відносинах між суб'єктами господарювання та органом державного нагляду (контролю) — Держгеокадастром, що сприятиме запобіганню порушенням законодавства у сфері землеустрою, своєчасності виявлення таких порушень і вжиттю відповідних заходів реагування щодо їх усунення.

       Постанова набрала чинності 13 вересня 2018 року.

 

  • ВНЕСЕНО ЗМІНИ ДО ПОРЯДКУ ВЕДЕННЯ ДЕРЖАВНОГО ЗЕМЕЛЬНОГО КАДАСТРУ

      18 липня 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 710
      «Про внесення змін до Порядку ведення Державного земельного кадастру».

      Цим документом поліпшено правове регулювання у сфері ведення Державного земельного кадастру у частині запровадження удосконаленого механізму надання адміністративних послуг, зокрема щодо реєстрації заяви про здійснення державної реєстрації земельної ділянки сертифікованими інженерами-землевпорядниками в електронній формі із застосуванням веб-технологій, з використанням особистого електронного цифрового підпису. Відтепер фізичні та юридичні особи, які бажають зареєструвати земельну ділянку, отримують можливість подати відповідну заяву та необхідну документацію через розробника такої документації, тобто сертифікованого інженера-землевпорядника.

      Також спрощується процедура державної реєстрації земельної ділянки з урахуванням принципу екстериторіальності при наданні відповідної послуги, усуваються причини, які зумовлюють необхідність неодноразових звернень фізичних та юридичних осіб із заявами та документами через центри надання адміністративних послуг до державних кадастрових реєстраторів (у разі виявлення помилок, необхідності внесення певних уточнень), та, як наслідок, зменшуються зайві витрати матеріальних ресурсів. При цьому залишається можливість подання відповідних документів щодо внесення відомостей до Державного земельного кадастру до Державного кадастрового реєстратора.

      Крім того, з метою недопущення порушень під час державної реєстрації земельних ділянок постановою Уряду запроваджується он-лайн моніторинг розгляду усіх видів заяв, що опрацьовуються у Державному земельному кадастрі. Сервіси відкритого моніторингу нададуть заявнику можливість контролювати стан готовності необхідних документів та отримувати актуальну інформацію про можливість їх отримання у відповідному Центрі надання адміністративних послуг.

      Прийняття постанови Уряду є важливим кроком на шляху децентралізації повноважень у сфері Державного земельного кадастру, запроваджує ефективний механізм запобігання корупції та зменшення впливу корупціогенних ризиків під час ведення Державного земельного кадастру.

      Ця постанова набирає чинності через шість місяців з дня її опублікування, крім пункту 2, який набирає чинності з дня її опублікування.

 

  •  ПІДПИСАНО ЗАКОН ПРО КОЛЕКТИВНУ ВЛАСНІСТЬ НА ЗЕМЛЮ

       19 серпня Президент України Петро Порошенко підписав Закон України від 10.07.2018 
 2498-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні», який  визначає особливості використання та розпорядження земельними ділянками, розташованими у масиві земель сільськогосподарського призначення, а також полезахисними лісовими смугами, які обмежують такий масив.

       Зокрема, передбачається право власників, землекористувачів земельних ділянок сільськогосподарського призначення, призначених для ведення особистого селянського господарства, фермерського господарства, розташованих у масиві земель сільськогосподарського призначення, використовувати їх також для ведення товарного сільськогосподарського виробництва без зміни цільового призначення таких земельних ділянок. Також встановлюється право власників земельних ділянок усіх форм власності, розташованих у масиві земель сільськогосподарського призначення, обмінюватися такими земельними ділянками.

       Також визначено особливості розпорядження землями та використання земель, що залишилися у колективній власності після розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв). Законом, зокрема визнаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані, - землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які перебували у приватній власності).

       Верховна Рада проголосувала за цей закон 10 липня.

       Закон набирає чинності з 1 січня 2019 року.

 

  • ПІДПИСАНО ЗАКОН ПРО СТИМУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ  СІМЕЙНИХ ФЕРМЕРСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ

       10 серпня Президент України Петро Порошенко підписав  Закон від 10.07.2018 № 2497-VIII
«Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання cтворення та діяльності сімейних фермерських господарств»,  спрямований на отримання офіційного статусу сільським населенням, яке працює на своїй землі, що дозволить легально продавати свою продукцію і отримати соціальний захист та право на пенсію.

       Документом вносяться зміни до Податкового кодексу України та законів України «Про фермерське господарство», «Про державну підтримку сільського господарства України», «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

       Зміни передбачають віднесення до платників єдиного податку четвертої групи фізичних осіб-підприємців, які організували фермерське господарство, за умови відповідності сукупності певних критеріїв та визначення особливостей їх державної реєстрації/анулювання реєстрації, податкового обліку і звітності, сплати єдиного податку тощо. Також міститься встановлення державної допопмоги по сплаті єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (від 10% до 90% мінімального страхового внеску) для кожного із членів фермерського господарства протягом 10 років за рахунок коштів Державного бюджету України через механізм доплати на користь застрахованих осіб-членів сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

       Документом також передбачено уточнення положень щодо створення та діяльності сімейного фермерського господарства без набуття статусу юридичної особи.

         Верховна Рада проголосувала за цей закон 10 липня.

        Документ набрав чинності 15 серпня цього року. 

 

  • УХВАЛЕНО ЗАКОН ПРО ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ТА ВИМОГИ ДО ОРГАНІЧНОГО ВИРОБНИЦТВА, ОБІГУ ТА МАРКУВАННЯ ОРГАНІЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ 

       10 липня 2018 року Верховна Рада прийняла Закон "Про основні принципи та вимоги
       до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції".

       Закон визначає основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції, засади правового регулювання органічного виробництва, обігу органічної продукції та функціонування ринку органічної продукції, правові основи діяльності центральних органів виконавчої влади, суб’єктів ринку органічної продукції та напрями державної політики у зазначених сферах.

       Закон регулює відносини у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції, що виробляється, перебуває в обігу, ввозиться на митну територію України або вивозиться з неї в митному режимі експорту.

       Дія цього Закону не поширюється на виробництво та обіг продукції, призначеної для власного споживання, парфумерно-косметичної продукції та лікарських засобів, продукцію мисливства та рибальства, вилучену із природного середовища.

       Відносини у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції в Україні регулюються цим Законом та виданими відповідно до нього нормативно-правовими актами, законодавством про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів, про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин, про карантин рослин, про захист рослин, про насінництво та розсадництво, про ветеринарну медицину, про бджільництво, про аквакультуру, про виноградарство та виноробство, про охорону і використання рослинного і тваринного світу, а також земельним, лісовим, екологічним та іншим спеціальним законодавством, що регулює відносини у цій сфері.

       Закон встановлює основні принципи та напрями державної політики, визначає повноваження органів виконавчої влади, що здійснюють державне управління та регулювання у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції, повноваження Кабінету Міністрів України у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції та повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної аграрної політики.

       Закон визначає галузі органічного виробництва, загальні вимоги до органічного виробництва, вимоги до виробництва органічних харчових продуктів, сертифікацію органічного виробництва та/або обігу органічної продукції, вимоги до зберігання органічної продукції тощо.

 

  • ДЛЯ СІМЕЙНИХ ФЕРМЕРСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ СПРОЩЕНО ОПОДАТКУВАННЯ

       10 липня 2018 року Верховна Рада прийняла Закон "Про внесення змін
       до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання        
       створення та діяльності сімейних
фермерських господарств".

       Законом передбачено забезпечити можливість для мешканців села легалізувати свою діяльність у формі підприємницької діяльності для фізичних осіб - підприємців, які організували фермерське господарство, в тому числі сімейне, та надано їм можливість бути платниками єдиного податку четвертої групи, за умови відповідності сукупності таких критеріїв:

  • здійснення діяльності виключно в межах фермерського господарства зареєстрованого відповідно до Закону "Про фермерське господарство":
  • зайняття виключно виробництвом сільськогосподарської продукції, її переробкою та постачанням;
  • здійснення господарської діяльності (крім постачання) за місцем податкової адреси;
  • не використання праці найманих осіб;
  • членами фермерського господарства такої фізичної особи є лише члени сім'ї цієї особи у визначенні частини другої статті 3 Сімейного кодексу України;
  • площа сільськогосподарських угідь у власності та/або користуванні, земель водного фонду у користуванні членів фермерського господарства становить не менш як 2 гектари, але не більш як 20 гектарів.

       Законом також встановлено пільговий порядок сплати єдиного соціального внеску для усіх членів фермерського господарства, у т.ч. його голови (доплата ЄСВ за рахунок Державного бюджету протягом 10 років) та сплату податку на доходи фізичних осіб з орендної плати за земельні ділянки (паї), до місцевих бюджетів за місцезнаходженням таких земельних ділянок.

 

  • ВИЗНАЧЕНО ПРАВИЛА ВИКОРИСТАННЯ МАСИВУ ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

       10 липня 2018 року прийнято Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів
       України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил
       землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення,
       запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні"
.

       Законом визначені правила використання масиву земель сільськогосподарського призначення, якими:

  • надано право землекористувачу, який використовує значну частину земель масиву, на одержання в оренду земель під польовими дорогами (із встановленням обов’язку встановлення земельних сервітутів для доступу до інших земельних ділянок масиву;
  • надано орендарям земельних ділянок, розташованих у масиві, право надавати їх у суборенду орендарю іншої земельної ділянки у тому ж масиві, без погодження з орендодавцем, залишаючись відповідальним за виконання договору оренди;
  • надано право землекористувачу, який використовує істотну частину земель масиву (75% від загальної площі) на одержання в оренду (суборенду) інших земель масиву із наданням їх власникам (орендарям) інших рівноцінних земельних ділянок у тому ж масиві;
  • надано можливості фізичним та юридичним особам використовувати земельні ділянками під лісосмугами та іншими захисними насадженнями на праві оренди, право на яке буде набуватись без проведення земельних торгів;
  • Законом закріплено правило, за яким умови договорів суборенди, що укладаються при обміні правами користування земельними ділянками, мають бути не гіршими, ніж умови договорів оренди;
  • встановлена обов’язковість оновлення нормативної грошової оцінки землі при проведенні інвентаризації масиву земель с/г призначення з передачею повноважень щодо її затвердження сільським, селищним, міським радам;
  • проведено чітке розмежування правового статусу земель під польовими дорогами, всередині масиву земель сільськогосподарського призначення та польовими дорогами, які обмежують самі масиви. При цьому встановлено, що  можуть бути передані в оренду тим, хто використовує земельні ділянки масиву, виключно ті польові дороги, що перебувають всередині масиву, польові дороги, які обмежують його залишаються землями загального користування;
  • виключено можливість зміни площі земельних ділянок при проведенні інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення;
  • встановлено на законодавчому рівні правовий статус земельних ділянок під полезахисними лісовими смугами як земель сільськогосподарського призначення. При цьому передбачена можливість передачі земельних ділянок під ними у користування фізичним та юридичним особам за умови збереження, відновлення та утримання насаджень.

 

  • УДОСКОНАЛЕНО МЕХАНІЗМ ПРОВЕДЕННЯ ЕЛЕКТРОННИХ ЗЕМЕЛЬНИХ ТОРГІВ

       3 липня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України
       від 20 червня 2018 р. № 492
 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів
       України від 21 червня 2017 р. № 688»
.

      Постановою удосконалено механізм проведення електронних земельних торгів в рамках реалізації пілотного проекту із запровадження електронних земельних торгів і забезпечення зберігання та захисту даних під час їх проведення.