Держгеокадастр відкрив оновлений Е-реєстр для інженерів-землевпорядників

27 грудня 2019 року

       В межах стратегії «Кадастр 2.0. Прозорість, доступність, інновації» створено електронний реєстр сертифікованих інженерів-землевпорядників та надано їм можливість оновлювати, додавати та змінювати інформацію в реєстрі свій електронний кабінет.

       Це означає, що сертифікованим інженерам-землевпорядникам надається право додавати/змінювати інформацію в реєстрі сертифікованих інженерів-землевпорядників завдяки електронному доступу.

       Завдяки електронному доступу інженер-землевпорядник в будь-який час зможе змінювати інформацію про місце роботи, членство в саморегулівній організації у сфері землеустрою, інформацію про місце провадження господарської діяльності. Ця функція доступна для суб’єктів, які в установленому законом порядку включені до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників та здійснили авторизацію в особистому електронному кабінеті за допомогою кваліфікованого електронного підпису.

       Основною метою запровадження такого функціоналу є уникнення контакту чиновників з інженерами землевпорядниками задля гарантування максимальної відкритості та спрощення даних бюрократичних процедур. Зверніть увагу, усі внесені інженерами-землевпорядниками зміни автоматично додаватимуться в реєстр.

       З детальним описом функціоналу можна ознайомитися за посиланням: https://bit.ly/2ZrDqov

 

Іноземцям можуть дозволити вийти на ринок землі
за пів року – рік після його запуску

26 грудня 2019 року

       Про це міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов заявив в інтерв’ю для РБК-Україна.

       «Якщо ми запускаємо земельний ринок восени, у жовтні 2020 року, то, думаю, пів року – рік і можна буде далі рухатися. Самі фермери, коли зрозуміють, як воно все працює, і переконаються, що немає великих проблем, першими підуть і скажуть: пустіть нам іноземців», – сказав він.

       Милованов зазначив, що лібералізований ринок землі в Україні має з’явитися якнайшвидше, тому що це сприятиме економічному зростанню країни. Проте у зв’язку з загальною недовірою суспільства до інституту держави перед повною лібералізацією ринку землі має бути перехідний період.

       «По суті, суспільство каже: давайте зробимо етап, без іноземців, без великої концентрації угідь, з фінансовою підтримкою маленьких та середніх фермерів, подивимось, як воно працює, і , якщо працює добре, то давайте рухатися вперед до більш лібералізованого ринку», – пояснив Милованов.

 

«Бійки в аграрному комітеті Ради — це агонія противників ринку землі»

24 грудня 2019 року

      Міністр економіки Тимофій Милованов вважає відкриття ринку землі в Україні відновленням справедливості. Про це він сказав в інтерв'ю Liga.net.

      "Усі розмови про референдум – це маніпуляція, "большевізм". Коли ми говоримо про ринок землі, йдеться про відновлення справедливості. Українці не є власниками землі більше сотні років. Виходить, що вони не мають активів, тобто не є економічними суб’єктами. Тому тут варто говорити про саму структуру ринку, наприклад, щодо концентрації власності, щоб в нас було багато маленьких фермерів. На таких речах зазвичай і будується демократія", – зазначив він.

       Милованов додав, що аграрне лобі хоче, щоб продовжував існувати тіньовий ринок землі.

       "Тому те, що відбувається зараз, наприклад, бійки в комітеті Верховної Ради, це їх остання можливість зупинити реформу. Але це агонія", – сказав міністр.

 

Голова Держгеокадастру Денис Башлик звернувся до учасників
земельних відносин та всіх, хто цікавиться цією темою

23 грудня 2019 року, Прес-служба Держгеокадастру

       Вперше за багато років ми заходимо в новий рік, не прийнявши закон про продовження мораторію на продаж земель сільгосппризначення. Це спровокувало появу в медіапросторі різноманітних інтерпретацій розвитку подій з 1 січня 2020 року. Зокрема, висловлюються побоювання щодо формування дикого ринку землі та хаотичного її розпродажу. У зв’язку з цим, хочу висловити офіційну позицію земельного відомства.

       Якщо коротко: мораторій діє.

       Якщо детально: Перехідні положення Земельного Кодексу України передбачають, що мораторій діє «до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення…».

       Щорічне його продовження не мало юридичного сенсу, а виконувало насамперед PR-мету для окремих політичних сил. Відсутність популізму, продемонстрована парламентом цього року,  аж ніяк не вплине на правила гри на земельному ринку.

       Тож будь-які панічні прогнози не обумовлюють жодних підстав. Ще раз повторюю: мораторій діє.

       Keep calm and wait for land reform

 

Підписано меморандум із підготовки закону про ринок землі

21 грудня 2019 року

       Усі фракції та депутатські групи у Верховній Раді підписали меморандум щодо спільної підготовки до другого читання проєкту закону про ринок землі. Про це повідомив голова Верховної Ради Дмитро Разумков в ефірі "Свободи слова Савіка Шустера" на телеканалі "Україна".

       «З приводу прийняття ринку землі..Це не може бути швидким процесом і треба віддати належне, що сьогодні є порозуміння між різними політичними силами в парламенті.

       Сьогодні підписаний меморандум всіма фракціями й депутатськими групами, де досягнуті ті домовленості, в рамках яких ми будемо працювати під час підготовки цього важливого, дуже важливого законопроєкту до другого читання».

 

Разумков доручив агрокомітету розглянути поправки до закону
про запуск ринку землі до 10 січня

 20 грудня 2019 року

       Після того, як співголова фракції Опозиційної платформи — За життя Юрій Бойко пообіцяв продовжити боротьбу проти ринку землі, голова Верховної Ради Дмитро Разумков доручив комітету з питань аграрної та земельної політики провести засідання для розгляду поправок до законопроекту №2178-10 про запуск ринку землі 26-28 грудня, 2, 3, 6, 8-10 січня. Про це він повідомив в ході засідання парламенту, передають Українські Новини.

      "Даю доручення комітету з питань аграрної та земельної політики провести засідання комітету 26, 27, 28 грудня 2019 року і 2, 3, 6, 8, 9, 10 січня 2020 року для розгляду пропозицій, що надійшли до 2-го читання до законопроекту №2178-10", — сказав Разумков.

      Спікер зазначив, що дане рішення було обговорено з усіма фракціями і групами.

 

Уряд подасть проект оцінки земель

20 грудня 2019 року

       Законопроект про оцінку земель внесуть в Раду в першому кварталі 2020 року. Про це у коментарі РБК-Україна повідомив голова Держгеокадастру Денис Башлик.

       "Наразі в Держгеокадастрі триває напрацювання законопроекту, яким будуть вноситись зміни до Закону про оцінку земель. Планується, що він буде внесений Кабміном в парламент в першому кварталі 2020 року", — заявив Башлик.

       Він також наголосив, що законопроект може бути розглянутий як до, так і після відкриття ринку землі. Так, вже початку наступного року текст законопроекту оприлюднять для обговорення.

       "Ми маємо перейти до ринкової вартості землі, як є в усьому світі. Адже жодна з існуючих видів оцінки сьогодні не відображає реальної. Я думаю, що вже на початку наступного року ми його опублікуємо на обговорення", — додав він.

 

Єврокомісія готова підтримати малих фермерів України
в умовах земельної реформи

20 грудня 2019 року

       Європейська комісія готує програму підтримки малого фермерства в Україні, що сприятиме зменшенню напруженості під час проведення земельної реформи. Про це розповів керівник групи підтримки України у Єврокомісії Петер Вагнер на засіданні Парламентського комітету асоціації Україна-ЄС у Страсбурзі, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

       «У сфері сільського господарства ми плануємо підтримати малих фермерів в умовах земельної реформи, адже у цьому питанні очікуються особлива напруженість», — заявив представник Єврокомісії.

 

В Україні запустили інтерактивну супутникову карту,
яка показує скільки землі залишається у «тіні»

20 грудня 2019 року

       В Україні кількість полів на незареєстрованих землях становить близько 4,3 млн га. Про це повідомляється в прес-релізі компанії EOS Crop Monitoring, яка запустила інтерактивну супутникову карту реального стану полів по всій країні.

       Зазначається, що моніторинг показав значне розходження між даними у кадастрі та фактичною ситуацією, повідомляє АгроПоліт.

       На карті можна побачити, що площа посівів ріпаку в Херсонській області, за даними супутників, становить 117,8 тис. га. Це на третину більше за інформацію у кадастрі. Або ж на прикладі Дніпропетровської області видно 136,4 тис. га полів на незареєстрованих у державному кадастрі землях.

       Карта використовує результати дослідження, яке проводилося EOS DA разом з Інститутом космічних досліджень НАН і ДКА України у рамках проекту Світового Банку Землі.

       Зараз результати дослідження використовуються Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

 

Путін дав оцінку запровадженню ринку землі в Україні

20 грудня 2019 року

       Президент РФ Володимир Путін заявив, що проведення земельної реформи в Україні є вимогою МВФ, і що цією реформою відразу ж скористалася опозиція президента Володимира Зеленського для внутрішньополітичних ударів. Про це він повідомив на прес-конференції в Москві, передає ТАСС.

       Путін заявив, що США і країни Європи «ніби як, підтримують нинішній український режим і керівництво, але в той же час завдають якісь серйозні удари».

       Серед таких ударів Путін назвав вимоги ЄС щодо експорту лісу-кругляка з Карпат, що загрожує, на його думку, залишити регіон без лісу, рекомендації МВФ скасувати пільги на газ для населення і плани по створенню ринку землі.

       «Тепер вимагають, щоб землю почали продавати. Для українців земля має сакральне значення. Я можу це зрозуміти — золоті землі. Опозиція, звичайно, відразу ж скористалася цим, починає наносити внутрішньополітичні удари по Зеленському», — підкреслив президент РФ.

agropolit.com

 

У межах усіх територіальних органів Держгеокадастру з’явилися
громадські приймальні

19 грудня 2019 року

       Відтепер при усіх Головних управліннях Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в областях, функціонують громадські приймальні. Такі установи — один з основних організаційних інструментів будь-якого державного органу, повідомляє прес-служба Держгеокадастру.

       Приймальні працюють задля щоденної консультації громадян, представників підприємств, установ, організацій, колективів тощо, аби гарантувати їм аналіз та ефективне розв’язання проблемних питань, розгляд усних та письмових звернень, надання консультативно-практичної допомоги, пошуку оптимальних шляхів та механізмів розв’язання наявних проблем.

       Основною функцією громадських приймалень Держгеокадастру є надання посадовими особами територіальних органів якісної та безоплатної консультації усім мешканцям. Тобто, окрім особистого приймання громадян керівництвом Держгеокадастру, що відбувається за попереднім записом у дні та години, визначені графіками особистого приймання громадян, кожен охочий має змогу звернутися до уповноважених осіб нашої служби за особистою консультацією, скаргою, проханням тощо, у зручний для нього час.

       Громадські приймальні працюють у Головних управліннях Держгеокадастру в областях та м. Києві щодня у робочий час.

 

Мінекономіки планує змінити систему оподаткування землі

19 грудня 2019 року

       Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України планує змінити систему оподаткування землі, щоб боротися із тіньовим бізнесом. За розрахунками уряду, такі зміни принесуть громадам додаткові 13 мільярдів гривень надходжень на рік до місцевих бюджетів. Про це на прес-марафоні «Фінальна версія. Земельна реформа» заявив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Висоцький.

       «Бізнесу доведеться платити податки. За різними оцінками є 35-40% тіньового обробітку земель. Є ідея запровадити єдину мінімальну сплату з кожного гектара. 100% іде до місцевого бюджету, що призведе до унеможливлення ухилення від сплати податків. За нашими підрахунками, це має збільшити надходження до бюджету приблизно на 13 мільярдів гривень на рік», — зазначив Тарас Висоцький. Зокрема, у Мінекономіки додали, що подібні зміни не стосуватимуться бізнесу, який справно сплачує податки.

      «З землею дуже легко боротися з тіньовою економікою, бо земля — це актив. Ми через супутник можемо бачити, що там щось росте. Нехай просто кожен заплатить ту саму суму, в залежності від якості землі, звичайно. Це має бути прив’язано до нормативно грошової оцінки», — прокоментував міністр економічного розвитку Тимофій Милованов.

 

Зеленський пропонує знизити концентрацію землі
до 10 тисяч гектарів в одні руки

18 грудня 2019 року

       Президент Володимир Зеленський запропонує комітету з питань аграрної та земельної політики зменшити максимальну норму концентрації землі з 200 тисяч гектарів до 10 тисяч гектарів, повідомляє «Економічна правда».

       Про це він повідомив під час зустрічі із фермерами на Київщині в середу.

       "З самого початку внесли 200 тис. га, це дуже багато, до комітету дійшла цифра 20 тисяч, теж багато?", — запитав президент у фермерів.

       Після того як уповноважений президента по земельних питаннях Роман Лещенко заявив, що від 1 до 10 тисяч га в с/г формується 3/4 аграрного ВВП країни, Зеленський підтримав нову цифру.

       "До 10 тисяч нормально? Давайте від 1 до 10 тисяч розглядати на комітеті, зменшимо цифру. 50 тис. , 20 тис. було — приберем", — резюмував Зеленський.

 

Держгеокадастр оприлюднив перелік тестових завдань
для підсумкового контролю знань слухачів курсу
підвищення кваліфікації сертифікованих інженерів-землевпорядників та інженерів-геодезистів

17 грудня 2019 року, Прес-служба Держгеокадастру

       Повідомляємо, що за результатами засідання Кваліфікаційної комісії від 28 листопада 2019 року змінено вимоги до програм підвищення кваліфікації сертифікованих інженерів-землевпорядників та інженерів-геодезистів.

       Згідно із зазначеними змінами, підсумковий контроль знань слухачів курсу підвищення кваліфікації сертифікованих інженерів-землевпорядників та інженерів-геодезистів відбувається шляхом проведення іспиту у формі тестування. Під час виконання тестових завдань підтверджуються професійна компетентність інженера-землевпорядника та інженера-геодезиста, рівень їхньої кваліфікації і знань як виконавців робіт.

      Окрім цього, змінені вимоги до вищевказаних програм передбачають, що слухач курсу за програмою підвищення кваліфікації сертифікованих інженерів-землевпорядників та інженерів-геодезистів вважається таким, що успішно підвищив кваліфікацію і має право на видачу свідоцтва про підвищення кваліфікації у разі, якщо за результатом іспиту кількість обраних ним правильних відповідей становить не менше ніж 40. Особа, що не набрала необхідну кількість балів, вважається такою, що не склала іспит.

       Ознайомитись з переліком тестових завдань для підсумкового контролю знань слухачів курсу підвищення кваліфікації сертифікованих інженерів-землевпорядників та інженерів-геодезистів можна на сайті Держгеокадастру.

 

Розпочато оприлюднення рішень щодо надання дозволів на зняття
та перенесення ґрунтового покриву

17 грудня 2019 року

       Держгеокадастр започаткував практику оприлюднення усіх рішень щодо надання дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту), повідомляє прес-служба відомства.

       Інформація розміщена на сайті Держгеокадастру за посиланням: https://land.gov.ua/permit/

       У відкритому доступі надається інформація про територіальний орган Держгеокадастру до якого надійшло клопотання про надання дозволу на зняття та перенесення родючого шару ґрунту, його дату та реєстраційний номер, дату реєстрації дозволу та інформацію про те, кому його надано, кадастровий номер земельної ділянки. Окрім цього, у відкритому доступі надається дата реєстрації відмови/анулювання дозволу на зняття та перенесення родючого шару ґрунту, їхній реєстраційний номер та строк дії.

       Оновлення цієї інформації відбувається автоматично, оскільки функціонал синхронізується з даними системи електронного документообігу Держгеокадастру.

       Таке нововведення дає можливість здійснення ефективного громадського контролю та забезпечує доступність та публічність рішень, які приймає Держгеокадастр.

 

Уряд збирає прес-марафон щодо ринку землі

 16 грудня 2019 року

       У понеділок,16 грудня, представники уряду та профільного комітету і депутати фракції «Слуга народу» збирають відкритий публічний прес-марафон щодо ринку землі. Про це повідомили у прес-службі уряду. 

       «На марафоні представники уряду, депутати фракції політичної партії «Слуга народу», комітету з питань аграрної політики та земельних відносин ВРУ озвучать фінальне бачення земельної реформи в Україні», — зазначили у Кабміні.

       Розкажуть також про граничну концентрацію землі, зміни в орендних відносинах, реформування Держгеокадастру, продовження земельної децентралізації, передачу земель у розпорядження ОТГ та інше.

       Тригодинний прес-марафон відбудеться у клубі Кабінету Міністрів України.

 

На земельних аукціонах буде встановлено 30-відсотковий запобіжник із гарантійних платежів

 16 грудня 2019 року

       У межах системи ProZorro, зважаючи на попередні випадки зловживання під час земельних аукціонів, вводиться запобіжник із гарантійних платежів на рівні 30% (якщо гравець зірвав торги, кошти не повертаються). Про це розповів уповноважений президента із земельних питань Роман Лещенко в ексклюзивному інтерв’ю для AgroPolit.com.

       Також Лещенко повідомив, що юридична особа, яка зірвала торги, не допускається до аукціону; участь в аукціоні мають брати ті юрособи, які працюють у відповідному регіоні (зараз це питання дискутується). Інакше кажучи, в аукціоні беруть участь ті компанії, які працюють в області й будуть торгуватися на аукціоні, а не якась там компанія з іншої області, яка може зманіпулювати і зірвати торги.

       «Ми зараз це питання обговорюємо щодо участі. Щоб у компанії була прив’язка до території. Де працюєш, там і береш участь в аукціонах, а не так — виграв аукціон, здав землю в оренду і не маєш жодного уявлення про соціальну складову та розвиток тієї території, де розташовані угіддя. Зараз ми обговорюємо цю норму», — заявив Лещенко.

 

На Чернігівщині за один день двічі напали на фермерів

 16 грудня 2019 року

       У Чернігівській області за один день скоєно два розбійних напади на підприємців, що працюють у сільському господарстві.

       Про це УНН повідомили у правоохоронних органах.

       У селі Понорниця Коропського району області було скоєно розбійний напад на будинок місцевого фермера, директора ФГ «Білі роси». Зловмисники — четверо невстановлених чоловіків - зв’язали фермера та його дружину і забрали з помешкання гроші на суму близько двох мільйонів гривень.

       Практично в той же час було скоєно розбійний напад на будинок у селі Клочків Чернігівського району. Невідомі проникли до помешкання директора агрофірми «Снов» та, погрожуючи електропраскою, забрали кошти на суму 70 тисяч гривень, які призначалися для виплати заробітної плати працівникам. Потерпілий був госпіталізований до лікарні з забоями на тілі.

       В обох випадках проводиться розслідування.

       Нагадаємо, на Дніпропетровщині у жовтні затримали злочинну групу, яка залякувала фермерів. Раніше судимі чоловіки віком 25, 26 та 28 років підозрюються у скоєнні хуліганства, підпалі, розбійних нападів та вимаганні грошових коштів у аграріїв та підприємців.

 

Мінекономіки пропонує: від трьох до семи тисяч гектарів в одні руки

 13 грудня 2019 року

       Найоптимальнішою з точки зору економічного ефекту та створення робочих місць є концентрація землі в одних руках від 3 тис. до 7 тис. га залежно від регіону.

       Про це заявив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Висоцький під час селекторної наради з представниками Львівської, Чернівецької, Івано-Франківської та Закарпатської областей, повідомляє пресслужба Мінекономіки.

       Питання концентрації землі наразі є одним з найбільш обговорюваних у суспільстві.

       За словами Висоцького, наразі від депутатів подані різні правки.

       «За нашими розрахунками, найбільш оптимальною з точки зору економічного ефекту та створення робочих місць є концентрація від 3 до 7 тис. га залежно від регіону. Площі менше 100 га, якщо це не садівництво, — недостатньо, щоб бути конкурентним та створювати додану вартість», — зазначив урядовець.

Завданням уряду заступник міністра вважає захист прав чинних фермерів та надання їм можливості працювати далі, в тому числі в рамках оренди.

«Не може реформа зламати те, що вже створено. Кінцева ціль — надати економічні стимули росту аграрного виробника, у тому числі за допомогою надання фінансових ресурсів», — прокоментував Тарас Висоцький. 

У рамках запровадження обігу сільськогосподарських земель держава надасть допомогу фермерам, які не мають чіткої фінансової звітності, і кредитний ресурс для них є або дуже дорогим, або взагалі недоступним.

Урядом пропонуються наступні інструменти полегшення доступу до кредитів: здешевлення кредитів сільськогосподарським товаровиробникам та часткове гарантування за кредитами сільськогосподарським товаровиробникам на купівлю землі.

 

Держгеокадастр оголосив конкурс на керівні посади у терорганах

13 грудня 2019 року

       Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру оголосила конкурс на вакансії керівників територіальних органів, повідомляє Урядовий портал.

       Зокрема, конкурс оголошено на посади начальників головних управлінь Держгеокадастру у Волинській, Дніпропетровській, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Луганській, Одеській, Харківській, Херсонській областях.

       Подавати документи на вакантні посади можна до 2 січня 2020 року, а ознайомитися з умовами конкурсу — на сайті відомства.

 

Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроект про планування земель

 13 грудня 2019 року

       Прийнято за основу проект Закону «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо планування використання земель» (№ 2280), повідомляє Інформаційне управління Апарату Верховної Ради України. 

       Документом передбачається врегулювати питання:

• встановлення меж громад;
• комплексного просторового планування територій громад, що скасовує необхідність розроблення декількох, споріднених за змістом, видів містобудівної документації та документації із землеустрою;
• унормування питань, пов’язаних із її затвердженням;
• нормування формування електронної картографічної основи для планування території;
• забезпечення реального зв’язку програм соціально-економічного розвитку із документацією із просторового планування;
• створення прозорого та неконфліктного механізму врахування громадських та приватних інтересів через прозорі громадські обговорення.

       Пропонується також внести зміни до Земельного і Водного кодексів, законів України «Про землеустрій», «Про регулювання містобудівної діяльності» та «Про Державний земельний кадастр», «Про відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності», «Про місцеве самоврядування в Україні», якими пропонується запровадити можливість складання схем просторового планування території громади як інструменту комплексного управління у галузі використання земель громади, встановлення їх призначення, зонування території та визначення напрямів її збалансованого розвитку.

 

Громади не отримають право продажу земель комунальної власності

 13 грудня 2019 року

       В Офісі президента вирішили не давати громадам право продажу земель комунальної власності, лише право оренди. Таку заяву зробив уповноважений президента із земельних питань Роман Лещенко в ексклюзивному інтерв’ю для AgroPolit.com.

       За його словами, представники громад з розумінням ставляться до такого кроку, проте просять нардепів внести зміни в оподаткування, пов’язане з орендою землі.

       «Вони мають одне велике прохання – вирівняти оподаткування по гектарах, щоб усі платили: і фермери, й одноосібники. Щоб прив’язка оподаткування була до 1 га відповідно до нормативної грошової оцінки (НГО) – це раз. А по-друге, це стосується договорів по 1,5–2–3–4% на 49 років, щоби передбачити в законі нормативну плату на рівні не менш ніж 8–12% від НГО. Ми це прописали в змінах до законопроекту №2194»,– заявив Лещенко.

       За словами Лещенка, це дасть змогу наповнити місцеві бюджети й одночасно виправити ситуацію з орендним оподаткуванням.

       «Хай залишаються там люди, які користуються цією землею. Ми не переглядаємо їхнє право оренди. Мова лише про вирівнювання ставки оренди. Адже хтось на аукціоні виграв під 12%, а хтось – під 15%, а хтось досі платить 3%», – заявив Лещенко.

 

За час незалежності близько 50% земель сільгосппризначення
вивели з державної власності

 12 грудня 2019 року

       За оцінками Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, близько половини земель сільськогосподарського призначення, які належали державі та державним підприємствам, вивели з державної власності. 

       Про це повідомив міністр економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов в інтерв’ю DW (служба суспільного мовлення в Німеччині). 

       «1,5 млн га було на кінець 1990-х, за документами, тільки у державних підприємствах. Зараз ми очікуємо, що за результатами інвентаризації буде максимум 600-700 тис. га. Тобто, половину землі вивели різними схемами», — сказав Милованов.

       За оцінками міністра, втрати держави від виведення земельних ділянок з державної власності можуть сягати $1,5 млрд і більше.

      «Тобто, хтось заробив, близький до влади», — додав він.

 

ОТГ вже практично обезземелені

 12 грудня 2019 року

       ОТГ вже практично обезземелені. Резерв і запас розграбовано. Держгеокадастр в областях розпоряджається землями органів місцевого самоврядування поза межами населеного пункту. Органи місцевого самоврядування навіть не знають, що їхні землі вже виведені наказами, в яких навіть поки що немає реєстраційного номера… Але землі вже немає. З такою заявою виступив уповноважений президента із земельних питань Роман Лещенко в ексклюзивному інтерв’ю для AgroPolit.com.

      Вихід із складної ситуації, як повідомляє Роман Лещенко, можливий за допомогою земель ДП, які розташовані в межах ОТГ.

       «Ми провели три комплексні зустрічі з громадами, та вони кажуть, що ми пізно прийшли з передаванням повноважень. Але у нас ще залишаються резерви — землі держпідприємств, які знаходяться на територіях ОТГ. Ми з цих ДП плануємо розпаювати землі для колишніх працівників підприємств; ветеранів АТО/ООС, які ще не отримали землю і стоять у черзі, а частину земель плануємо передати на громади, щоб у них був резерв», — заявив Лещенко.

 

Законопроект про зміни до законодавчих актів щодо обігу землі
розглядають у другому читанні

 12 грудня 2019 року

       Комітет з питань аграрної та земельної політики розпочав розгляд у другому читанні законопроекту про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель. Про це повідомляє Інформаційне управління Апарату Верховної Ради України. 

       Голова Комітету Микола Сольський повідомив, що до Комітету надійшло понад 4500 правок до законопроекту № 2178-10, які включені до порівняльної таблиці.

       Зокрема, від фракції «Європейська солідарність» внесено 58 поправок, від фракції політичної партії «Голос» — 15, депутатської групи «За майбутнє» — 38, депутатської групи «Довіра» — 62, фракції «Батьківщина» — 386 правок, декілька сотень правок від фракції «Слуга народу» і близько 3900 правок — від фракції «Опозиційна платформа за життя».

       Представники фракцій у виступах зазначали, що їхні правки мають конструктивний характер, деякі з них технічні, і наголошували, що під час розгляду законопроекту у другому читанні у сесійній залі будуть наполягати на розгляді кожної правки. Зверталися до Комітету з проханням внести всі правки до порівняльної таблиці з тим, аби кожну можна було відстояти і проголосувати.

       Народні депутати також наголошували, що запровадження обігу земель сільськогосподарського призначення в нинішніх умовах України не відповідає національним і економічним інтересам держави та інтересам громадян України.

      Вони зазначали, що правки стосуються того, щоб роз’яснити, чому запровадження обігу земель сьогодні не вигідне.

      М. Сольський запевнив, що Комітет прагне напрацювати такий законопроект, який матиме максимальну підтримку.

 

Мінекономіки підтримує модернізацію законодавства про пестициди
та агрохімікатами

 12 грудня 2019 року

       На розгляд аграрного комітету винесено проект закону №2548 «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення державного регулювання у сфері поводження з пестицидами та агрохімікатами», який має забезпечити створення більш сучасного та належного регулювання відносин у сфері поводження з пестицидами та агрохімікатами. Про це повідомляє прес-служба Мінекономіки.

       За майже 25 років в Україні суттєво не переглядалося законодавство про пестициди та агрохімікати, йдеться у повідомленні. За цей час до документу було внесено низку фрагментарних та безсистемних змін. Проект Закону 2548 «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення державного регулювання у сфері поводження із пестицидами та агрохімікатами» передбачає системну модернізацію цієї сфери.

       У розробці документу брали участь більше двох десятків експертів з МЕРТ, Держпродспоживслужби, ЕВА, АСС, проекту ЄС SAFPI, Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», ВАР, Фітосанітарної асоціації України, представники Інституту екогігієни і токсикології ім. Л. І. Медведя МОЗ України, а також народні депутати Аграрного комітету ВРУ.

       Зміни стосуватимуться насамперед адаптації до законодавства ЄС, дерегуляції для бізнесу та ЦОВВ, боротьби з фальсифікатом. Так, документом забороняється провезення на територію України засобів захисту рослин фізичними особами, посилено вимоги до маркування та упаковки.

       Окрім цього, запроваджується Державний реєстр пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, який буде функціонувати на засадах безоплатності та відкритого доступу до нього.

       Таким чином паперовий перелік «Пестицидів та агрохімікатів, дозволений для використання в Україні» стане електронним державним реєстром з відкритим доступом на сайті Мінекоенерго. Так само на сайті буде доступна інформація про план державних випробувань. 

 

Іноземні інвестиції в сільгоспземлю пропонують узгоджувати з урядом 

 11 грудня 2019 року

       Міністерство розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України пропонує зобов'язати іноземних інвесторів узгоджувати потенційні інвестиції в стратегічних сферах: оборонно-промисловій, телекомунікації та у сфері обігу земель сільськогосподарського призначення. 

       Це передбачає законопроект «Про оцінку впливу іноземних інвестицій на національну безпеку України», повідомляє АgroРolit.com.

       «Здійснення іноземних інвестицій в стратегічні сфери можливо виключно за умови узгодження повноважень відносно їх Міжвідомчою комісією з питань оцінки впливу іноземних інвестицій на національну безпеку України за результатами проведення такої оцінки. До отримання такого погодження іноземні інвестори зобов’язані утриматися від будь-яких дій щодо таких інвестицій», – ідеться у пояснювальній записці до законопроекту.

       Таким чином, міністерство пропонує зобов’язати іноземних інвесторів, які мають намір інвестувати в зазначені сфери в Україні, посилати поштовим відправленням низку документів, зокрема копію аудиторського звіту про фінансовий стан іноземного інвестора й інформацію про структуру власності іноземного інвестора, його афілійованих осіб.

       Водночас законопроект не регламентує, в яких випадках комісія може заблокувати інвестиції.

       Також у пояснювальній записці автори законопроекту вказують, що 11 жовтня 2020 року в Євросоюзі набуде чинності нове законодавство (Регламент (ЄС) 2019/452) про рамковий механізм скринінгу (перевірки) прямих іноземних інвестицій (ПІІ). Воно має посилити обмін інформацією про перевірки іноземних інвестицій в контексті безпеки та громадського порядку як реакція ЄС на виклики, пов’язані із збільшенням передусім китайських інвестицій у стратегічні активи країн ЄС.

       «В Україні відсутня система перевірки й оцінки іноземних інвестицій. При цьому при впровадженні обороту земель сільгосппризначення і в разі укладення інвесторами угод щодо таких земель такі інвестиції будуть підлягати обов’язковій оцінці їхнього впливу на національну безпеку», – ідеться у пояснювальній записці до законопроекту.

       Згідно з прогнозом, введення таких вимог у короткостроковій перспективі може здобути негативний вплив – зарегульованість може стримувати інвестиції в стратегічні сфери, а для підприємств цих сфер це означатиме брак інвестиційного ресурсу. Однак у середньостроковій перспективі очікування позитивні, оскільки норми законопроекту дозволять залучати інвесторів з бездоганною репутацією.

 

Укрзалізниця закликала Верховну Раду зняти земельний податок
із земель залізничного транспорту

 11 грудня 2019 року

       АТ Укрзалізниця закликає Верховну Раду України включити землі залізничного транспорту (окрім тих, які оподатковуються на загальних підставах), до складу земельних ділянок, які не підлягають оподаткуванню земельним податком. Про це заявив директор з розвитку бізнесу АТ УЗ Андрій Рязанцев (Економічна правда).

       За його словами, майже рік Укрзалізниця позбавлена пільги у сплаті земельного податку. Відраховуються платежі за землю не тільки під вокзалами, а й колійними смугами, перонами тощо.

       З 1 січня поточного року в Україні вступили в силу зміни до Податкового кодексу України та деяких інших нормативних актів (№ 2628-VIII), серед яких, зокрема, позбавлення АТ «Укрзалізниця» пільги у сплаті земельного податку – в тому числі у межах смуг відведення.

       Фактично державний монополіст став у повному обсязі платити за всю землю, де розташовуються не тільки об’єкти інфраструктури, а й перони, перегони тощо.

       Обсяг оподаткованої землі збільшився на 209,4 тис. га, розкиданих по всіх областях та Києву. При цьому обсяг «земельних» податкових відрахувань зріс втричі – з 1,2 млрд грн у 2018 році до 4–4,2 млрд грн цього року.

       Водночас Укрзалізниця, як з’ясувалося, – єдиний транспортний кластер, який сплачує «земельний» податок за смуги відведення. Землі, наприклад, дорожнього господарства автомобільних доріг загального користування взагалі не підлягають оподаткуванню.

       Андрій Рязанцев звертає увагу на те, що відомство потребує на оновлення тягового рухомого складу та вагонів, закупівлю нових електровозів, модернізацію та електрифікацію ділянок колії та втілення інших інфраструктурних проектів масштабного фінансування - не менше ніж 24 млрд грн щорічно. І свої наміри втілює фактично власним коштом. Інших джерел доходів не було і немає.

       Згідно з законом «Про залізничний транспорт», Укрзалізниця мала б отримувати з місцевих та державного бюджетів компенсацію за пасажирські перевезення. Щоправда, з 1996 року ця норма не виконується. Обсяг збитків лише за 2018 рік – 12 млрд грн плюс капітальні вкладення в пасажирські перевезення понад 2 млрд грн.

       Вихід очевидний, упевнений Рязанцев: не перевантажувати Укрзалізницю явно несправедливими платежами і включити землі залізничного транспорту (окрім тих, що оподатковуються на загальних підставах), до складу земельних ділянок, які не підлягають обкладанню земельним податком. Це усуне нерівність, зменшить витрати залізничної галузі та збільшить її інвестиційну привабливість.

       Вивільнені кошти можна направити на виконання планів з оновлення компанії. Це у підсумку сприятиме зростанню податкових надходжень за іншими статтями.

 

Скільки землі давати в одні руки?

 10 грудня 2019 року

       «Особисто моя позиція — виходячи з того, що ми робимо реформу в інтересах малого та середнього землевласника, обсяг концентрації землі в одних руках має бути зменшений в рази, на відміну від максимально допустимого в межах країни — 213 тис. га, як це прописано в проекті закону №2178-10», — про це заявив в ексклюзивному інтерв’ю AgroPolit.com уповноважений уряду із земельних питань Роман Лещенко.

       «Це має бути зроблено через одну просту причину: малому та середньому землевласнику, враховуючи його обсяги (від 10 га до 10 тис. га) 200 тис. га не потрібно. Йому потрібна земля того земельного банку, який він обробляє», — пояснив він.

       За словами Лещенка, якщо ми виходимо з позиції середнього класу, то має йтися про власність — скільки у власності та скільки може бути в оренді, в сукупності. Що на групу пов’язаних осіб у власності може бути стільки і сукупної оренди, відповідно, стільки. Щоб концентрація землі була розмежована і у власності, і в оренді.

       Серед запобіжників, які мають зробити норму про обмеження ефективною і на які зважали, розробляючи документ — це продаж корпоративних прав, перепродаж земельних ділянок, також запобіжники в частині заставних інструментів на третіх осіб. Також запобіжники передбачені в частині дарування, міни та інших аспектів, які дають ті чи інші потенційні можливості оминати заборони.

      «Ми намагаємося зробити так, щоб спроба обійти заборону, втрачала будь-який економічний зміст», — зауважив Лещенко.

       «Для нас найголовніше в реалізації земельної реформи, щоб суб’єкти, які працюють на землі, продовжували на ній працювати і розвиватись, — запевнив він. — Тобто земельна реформа не повинна допустити спекуляції з точки зору купівлі, перепродажу землі та інших моментів. Цього можна досягнути юридично-адміністративними методами та податковими. Мається на увазі, що будь-який перепродаж купленої землі, в певному періоді часу (2-3-5 років) буде неможливий або не матиме економічної вигоди для продавця».

       Про ліміт концентрації землі в одних руках говорив і голова Верховної Ради України Дмитро Разумков під час робочої поїздки у Житомир. За його словами, під час підготовки законопроекту про ринок землі до другого читання нардепи планують внести правку щодо зменшення концентрації землі в одних руках — попередньо до 50 тис. га. 

       «Питання концентрації землі в одних руках в одному підприємстві: між першим і другим читанням ця цифра буде суттєво зменшена. Точно не можу сказати, про яку цифру йде мова, дискусії йдуть — близько 50 тисяч га в одні руки. Це більш ніж в 4 рази зменшення від тієї позиції, яка була запропонована раніше», — зазначив Разумков.

 

У законі про ринок землі не закладено механізмів для розвитку сімейного фермерства

10 грудня 2019 року

       У прийнятому в першому читанні законі про обіг землі не закладено ключових елементів класичної земельної реформи для розвитку середнього класу: доступ до фінансів, ринків збуту, технологій і доступ до особливого засобу виробництва — до землі. Про це у своєму інтерв’ю DT.UA заявив голова Асоціації фермерів і приватних землевласників України Микола Стрижак.

       «Насамперед, потрібно було чітко визначити, хто такий дрібний, хто середній, а хто великий фермер. При цьому чітко позначити пріоритет: дрібний сімейний фермер. Йому — зелена вулиця та повна підтримка держави. У будь-якому законі має бути чітко зрозумілий пріоритет», — вважає Стрижак.

       «У Європі, наприклад, фермер пише бізнес-план, який є основою для одержання кредиту. Під два (!) відсотки. У нас немає навіть під 22 (!). І ми мусимо дати заставу. Хочеш купити третій комбайн — заставляй два.

       Люди просто не можуть розпочати працювати на землі, навіть якщо хочуть. І 4,5 мільярда гривень для фермерів наступного року, про які заднім числом у своїх відеороликах розповідає президент, ідуть на тих самих умовах. Барану надають право з’їсти вовка, але не дають можливості. Ніхто не говорить про державні механізми, які стимулюють розвиток дрібного фермерства. Щоб у якомусь сенсі спокусити людину працювати на землі. Щоб ця робота була корисною та ефективною.

       На сьогодні майже сім мільйонів українців отримали свої земельні паї. І якби їм дали в руки всі перелічені вище інструменти, то більшість із них розпочали б працювати, годувати себе та країну. Зрозуміло, що з них не всі стали б суперприбутковими та успішними.

       Але нині у нас є мільйон сто тисяч одноосібників, які самі почали хазяйнувати на свій страх і ризик і ніде не значаться. Плюс зареєстровано 46 тисяч фермерських господарств. У цілому всіх господарств сільськогосподарського напряму в Україні — 51 тисяча. Так, це дуже мало. Із семи мільйонів із паями.

       Але якби дали можливість приватникам розвиватися, якби дали доступ до фінансів, ринку збуту та плюс усі ті інструменти, про які ми з вами казали, то ми на сьогодні з того мільйона ста тисяч отримали б як мінімум 600 тисяч сімейних фермерських господарств. Це була б дуже корисна історія для України. Адже фермер сам по собі створює робоче місце з правом успадкування, сам себе забезпечує, плюс зберігаються культура, мова і традиції», упевнений Микола Стрижак.

 

Держгеокадастр найближчим часом
позбавлять права розпоряджатися землями

 10 грудня 2019 року

       Зі 100 тис. га земель, які були на балансі державних підприємств (ДП) Мінагрополітики (зараз це Міністерство економіки) – залишилося менше половини. У нас виведення з державної у приватну власність земель по ДП (та й узагалі) за останні роки прискорилося. Про це заявив уповноважений уряду із земельних питань Роман Лещенко в ексклюзивному інтерв’ю для AgroPolit.com.

       За словами Лещенка, лише через емфітевзис за останні 3 роки було виведено понад 1 млн га державних земель. 

       «Зараз Держгеокадастр у старому вигляді доживає свої останні дні, проте там не припиняють штампувати накази в режимі реального часу. Тут варто пам’ятати, що Держгеокадастр ліквідувати не можна, але у них потрібно відібрати право розпорядження землями. Ми найближчим часом плануємо повністю відібрати у них право розпорядження і передати його органам місцевого самоврядування», – заявив Лещенко.

 

70% СЕО підтримують ринок землі в Україні

 10 грудня 2019 року

       70% опитаних генеральних директорів членських компаній Європейської Бізнес-Асоціації підтримують відкриття ринку землі та її продаж іноземцям, 30% респондентів – проти. Такі дані було отримано в межах дослідження Асоціації – Індекс інвестиційної привабливості за другу половину 2019 року, повідомляє прес-служба Європейської Бізнес-Асоціації.

       На сьогодні, земельне питання в Україні є доволі зарегульованим та заполітизованим. Тому, перш за все, важливо в питанні земельної реформи говорити про необхідність створення прозорих процедур та зниження рівня бюрократичних процесів. Очевидно, прозорий ринок землі потрібен для покращення інвестиційної привабливості України. Адже саме прозорість та передбачуваність регуляторного поля дуже важлива для іноземних інвесторів.

       Наразі, відповідно до результатів Інвестіндексу, лише 17% інвесторів вважають інвестклімат привабливим. А серед позитивних досягнень відзначають 9 складових. Йдеться саме про старт реформування ринку землі, стабілізацію політичної ситуації, стабільну національну валюту, реформування Податкової та Митної служб, запуск механізму концесії, початок роботи Вищого антикорупційного суду, зниження інфляції, скасування лімітів на репатріацію дивідендів, зростання купівельної спроможності громадян.

      Так, аграрний ринок в Україні – інвестиційно приваблива сфера. Однак, важливо мати комплексну стратегію, як максимально ефективно та якісно використовувати цей ресурс з максимальною віддачею для країни.

      Водночас для подальшого розвитку важливо забезпечити виконання базових змін в країні як підґрунтя для нормального розвитку. На цьому бізнес-спільнота неодноразово наголошувала. І результати опитування вкотре підтвердили позицію. Так, 37% вважають інвестклімат скоріше несприятливим, а серед причин йдеться про: високий рівень корупції, слабку судову систему, відтік робочої сили, талантів та капіталу. Крім того, повільну дебюрократизацію бізнес-процесів, ситуація навколо Нацбанку та тиск з боку правоохоронних органів, потенційний зрив співробітництва з МВФ, турбо-режим роботи нової влади та популізм.

       Тож, сподіваємось, наступного року отримаємо відчутні зміни і в цих напрямках, зазначають в ЄБА.

 

Стало відомо, скільки сільгоспземель орендують іноземні інвестори

 9 грудня 2019 року

       Чотири мільйони гектарів або плаща Швейцарії – щонайменше стільки сільгоспземель орендують іноземні інвестори в Україні. Про це повідомила ГО «Екодія», яка у партнерстві з ініціативою Land Matrix презентувала інтерактивну мапу контролю сільськогосподарських земель міжнародними компаніями станом на грудень 2019 року.

       Мета карти – показати кількість угод, масштаб вже існуючої акумуляції земель іноземними інвесторами та закликати уряд до ефективного контролю за концентрацією земель через оренду чи отримання її у власність.

      «Сьогодні зосередження земель у руках міжнародних інвесторів складає не менш ніж 10% (4 млн га) с/г земель нашої країни. Такий рівень концентрації земель міжнародними гравцями став можливим через укладення договорів оренди з власниками земельних ділянок, а також придбання корпоративних прав компаній із землею в оренді», — йдеться у повідомленні.

 

Голова Держгеокадастру презентував концепцію реформування
та стратегію розвитку відомства

 9 грудня 2019 року

      «Кадастр 2.0. Прозорість, доступність, інновації» — так називається презентація Голови Держгеокадастру Дениса Башлика, з якою можна ознайомитися на урядовому порталі.

       «Серед ініціатив — повна діджиталізація процесів та усунення контакту з чиновником; скорочення та спрощення процедур; створення департаментів сервісного контролю; максимальне відкриття інформації про землі, ліс, воду, інші природні ресурси та об’єкти нерухомості; дерегуляція та передача частини повноважень на місцевий рівень», — підкреслив Денис Башлик.

       Ці сучасні рішення, за його словами, знімають застарілі бюрократичні проблеми галузі — надмірне регулювання та концентрацію повноважень, закритість та неузгодженість інформації, а також можливі корупційні схеми.

       «Усі розуміють, що сфера земельних відносин та Держгеокадастр загалом завжди були надто регульованими, бюрократизованими, архаїчними та корумпованими, — зауважив новий очільник відомства. — Саме тому орган потребує найшвидшого перезавантаження».

       Аби діяльність Держгеокадастру була абсолютно відкритою та прозорою, підконтрольною громадськості, планується утворити громадську раду при Держгеокадастрі, створити Департамент якості сервісів, відкрити інформацію про заплановані інспекції та публікувати результати перевірок он-лайн. А також максимально відкрити Державний земельний кадастр та запровадити його повну інтеграцію з іншими державними та галузевими кадастрами та реєстрами.

       Створення Національної інфраструктури геопросторових даних, за словами Дениса Башлика, має стати справжньою революцією. Буде запроваджено портал моніторингу земельних відносин та запущено єдине вікно доступу до геопросторових даних та сервісів, а також забезпечено сумісність геопросторових даних та цифрових реєстрів.

       Необхідно також створити електронні кабінети сертифікованого інженера-землевпорядника та оцінювача з експертної грошової оцінки, оскільки планується перейти до масової оцінки земельних ділянок (нерухомості), оновити ортофотоплани й створити цифрову топографічну карту всієї території України.

       Передбачається й посилення контролю за охороною земель, аби не допустити негативні екологічні наслідки, а відповідно, збільшення розмірів штрафів за шкоду, завдану самовільним зайняттям земель.

 

Верховна Рада підтримала зміни до Земельного кодексу щодо рейдерства

6 грудня 2019 року

       Прийнято Закон «Про внесення змін до Земельного кодексу України та деяких інших законодавчих актів щодо протидії рейдерству».

       Закон спрямований на забезпечення захисту майнових прав власників і користувачів земельних ділянок, запобігання протиправному поглинанню і захопленню підприємств в аграрному секторі економіки, на вирішення інших питань у сфері регулювання земельних відносин, вдосконалення процедури державної реєстрації земельних ділянок, речових прав на них, взаємодії Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

       Цим документом внесено зміни до ряду законодавчих актів, які унеможливлюють:

• неправомірне заволодіння землями, у тому числі шляхом подвійної реєстрації договорів оренди земельних ділянок, що використовуються сільськогосподарськими підприємствами;
• захоплення майна сільськогосподарських підприємств (будівель і споруд, сільськогосподарської техніки, урожаю, інших матеріальних активів);
• зупинення діяльності сільськогосподарських підприємств внаслідок необґрунтованого накладення арешту на майно та активи підприємств, силової протидії їхній виробничій діяльності, поглинання підприємств шляхом протиправного привласнення корпоративних прав (часток).

        Проект Закону зареєстровано за № 0858.

 

Рада ліквідувала «майданчики Яценка»

 6 грудня 2019 року

       Верховна Рада ухвалила у другому читанні та в цілому закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ліквідації корупційної схеми у сфері реєстрації інформації зі звітів про оцінку об’єктів нерухомості та прозорості реалізації майна» (№2047-д).

       За повідомленням Інформаційного управління Апарату Верховної Ради України, законом спрощується процедура оцінки нерухомих об’єктів шляхом ліквідації корупційної схеми в сфері реєстрації інформації зі звітів про оцінку об’єктів нерухомості та припинення здирництва коштів з оцінювачів та нотаріусів на користь приватних структур за користування Єдиною базою даних звітів про оцінку, яка належить державі, а також запроваджується новий альтернативний спрощений спосіб оцінки об’єктів нерухомості через автоматичну її оцінку модулем Фонду державного майна України.

       З 1 січня 2020 року передбачається запровадити нову, значно спрощену, модель оцінки об’єктів нерухомості, що дозволить проводити автоматичну оцінку в максимально короткі строки. Завдяки цій системі будь-яка особа зможе отримати довідку про автоматичну оцінку об’єкта нерухомого майна і на її підставі укласти угоду щодо об’єкта нерухомості. У разі незгоди з вартістю об’єкта нерухомого майна, визначеною модулем автоматично, особа має право звернутись до суб’єкта оціночної діяльності і провести оцінку в загальному порядку з реєстрацією звіту в Єдиній базі.

       Приватні електронні майданчики з 1 січня 2020 року будуть вилучені з процедури реєстрації та перевірки реєстрації інформації звітів про оцінку об’єктів нерухомості, відключені від Єдиної бази даних звітів про оцінку, а суб’єкти оціночної діяльності та нотаріуси отримають прямий безпосередній доступ до Єдиної бази даних звітів про оцінку.

       Законом передбачено, що нотаріуси отримають право безоплатного доступу до Єдиної бази для перевірки довідок та звітів про оцінку об’єктів нерухомості. Інформація з Єдиної бази звітів про оцінку буде відкритою, передбачено автоматичне оприлюднення всієї інформації про об’єкт нерухомості та його вартість в режимі відкритого, прямого неавторизованого доступу з можливістю завантаження (крім відомостей, що становлять персональні дані замовника звіту та/або власника майна відповідно до Закону України «Про захист персональних даних»).

       Звіти про оцінку зберігатимуться в Єдиній базі в електронній формі.

       Відповідні зміни внесено до Податкового кодексу України.

       Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім пунктів 2-5 розділу І, які набирають чинності з першого числа місяця, що настає за днем оприлюднення Фондом державного майна України рішення про введення в промислову експлуатацію програмного забезпечення Єдиної бази даних звітів про оцінку, але не пізніше 1 липня 2020 року.

       Авторизовані електронні майданчики з’явилися в Україні наприкінці 2017 року під час прийняття держбюджету на 2018 рік, нагадує Укрінформ. Так, одна з поправок до Податкового кодексу передбачала появу посередників у процесі внесення звіту про оцінку нерухомості в Єдину базу. Схему пов’язують із народним депутатом кількох скликань Антоном Яценком («майданчики Яценка»), однак сам Яценко заперечив будь-який зв’язок з цими майданчиками. Згаданий сервіс був посередником і пересилав за гроші дані оцінювача до Єдиної бази Фонду державного майна. За період із липня 2018 року до 10 жовтня 2019 року з населення на користь майданчиків було стягнуто понад 700 млн гривень. За даними ЗМІ, пов’язані з Яценком фірми заробили на цій схемі 23 млн гривень.

       У жовтні в парламенті виник скандал після того, як профільний комітет фактично відмовився усувати посередників з ринку оцінки майна. Членів комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики від «Слуги народу» звинуватили в отриманні хабарів, оскільки за відповідний законопроєкт проголосували лише п’ятеро з них, і, таким чином, прийняття документа на комітеті було провалено. Тоді ж з’явилася інформація про те, що дехто з депутатів отримав по 30 тис. доларів хабара за те, що не голосуватиме за законопроєкт.

       23 жовтня Спеціалізована антикорупційна прокуратура відкрила кримінальне провадження щодо можливого отримання хабара у розмірі 30 тис. доларів 11 депутатами від «Слуги народу». А Президент Володимир Зеленський заявив, що всі члени комітету повинні пройти перевірку на поліграфі.

       Перед цим більшість парламентських фракцій на прохання Голови Верховної Ради Дмитра Разумкова відмовилася від розгляду більшості поправок до законопроєкту, яких було внесено 1 тис., щоб не затягувати розгляд законопроєкту.

 

Громадські організації аграріїв починають безстрокову акцію
проти продажу землі

 5 грудня 2019 року

       Про це оголосили організатори акції на прес-конференції у середу, 4 грудня.

       «Акція «Ні безвідповідальному продажу землі!» оголошується безстроковою і триватиме до тих пір, поки здобудемо перемогу», — заявила завідувачка відділу земельних відносин та природокористування Інституту аграрної економіки Ольга Ходаковська.

       Як повідомив Укрінформ, вимогою протестувальників є скасування планів щодо впровадження ринку землі «в тому вигляді, який пропонує влада».

       Серед організаторів акції — громадська спілка «Аграрний союз України», Асамблея аграрних палат, Асоціація фермерів і приватних землевласників, профспілки, представники «Національного корпусу», громадська ініціатива «Суспільна система».

 

До відкриття ринку землі в Україні пропонують створити дорожню земельну карту

 5 грудня 2019 року

       До відкриття ринку землі в Україні необхідно прописати дорожню земельну карту. Мінімум 90% с/г земель мають бути у власності українців. Про це заявив під час парламентського слухання «Земельна реформа: вітчизняна модель обігу земель сільськогосподарського призначення» голова «Української аграрної конфедерації» Леонід Козаченко. 

       «Питання не просте. Ви пам’ятаєте 1998 рік, коли голова «Селянської спілки» зібрав чотири асоціації і ми підписали меморандум. Першим його пунктом було те, щоб кожен, хто працює на українській землі, мав стати її власником. Це був перший крок до цього. З того часу що сталося? Ми втретє збираємося за те, щоб боротися і не втратити цю землю. Сьогодні знову головна проблема — ніхто не впевнений, що він зможе купити цю землю», — зазначив Леонід Козаченко. І додав: Ми маємо прописати дорожню земельну карту , і кожен крок має бути узгоджений з нами. Ми маємо бути впевнені, що від цієї карти ніхто не відійде. Мінімум 90% с/г земель мають бути у власності українців. Так робили всі провідні країни і тільки тоді вільний ринок відкривався».

 

В одні руки юридичним особам пропонують не більше 35 відсотків
від площі громади

 5 грудня 2019 року

       Слід законодавчо закріпити обмеження максимальної площі володіння землею сільгосппризначення: для фізичних осіб - не більше 200 га, а консолідація земель в користуванні юридичної особи не повинна перевищувати 35% від площі громади.

       З такою пропозицією на парламентських слуханнях щодо відкриття ринку землі виступив перший заступник керівника Всеукраїнської асоціації громад Іван Фурсенко. Це, за його словами, дасть можливість на сільській території створити сприятливі умови господарювання для малого та середнього бізнесу.

       Крім того, аби земельна реформа принесла очікуваний позитивний результат для членів громад, якнайшвидше необхідно надати доступ до дешевих кредитів українським сільгоспвиробникам. Переважне право на придбання земельної ділянки повинні мати громадяни України: місцеві жителі, орендарі, суміжні землекористувачі, громада, держава. Необхідно також захистити права орендарів: перехід права власності на земельні ділянки сільгосппризначення не припиняє право користування земельною ділянкою на підставі цивільно-правових договорів та не є підставою для внесення змін до положень таких договорів, які регулюють підстави їх розірвання, якщо інше не передбачено такими договорами.

       Особи, які купують земельні ділянки, мають підтвердити походження своїх коштів. Необхідно розширити повноваження органів місцевого самоврядування: передати їм у власність землі за межами населених пунктів і контроль за цільовим використанням земель або бездіяльністю землекористувача. Законодавчо запровадити планування території громади – в частині земельних ресурсів і містобудівної документації – в єдиному документі, уніфікувати процедуру планування територій.

       А ще — забезпечити вільний доступ до інформації про землі та об’єкти на ній, зокрема, для органів місцевого самоврядування щодо земель на їхній території. Законодавчо поєднати в єдиній системі Реєстр прав на нерухоме майно з Державним земельним кадастром. 

 

Питання купівлі землі іноземцями буде вирішене тільки на основі референдуму

4 грудня 2019 року

       Про це заявив Голова Комітету з питань аграрної та земельної політики Микола Сольський у своєму виступі на парламентських слуханнях. Найбільш дискусійними питаннями законопроекту про ринок земель, сказав він, є участь іноземців у ринку землі і концентрація земель. У проекті вже передбачено, що питання купівлі землі іноземцями буде вирішене тільки на основі референдуму. Щодо другого питання, то воно потребує обговорення.

       За словами Сольського, ринок землі вже існує, але діє за «сірими» схемами, в яких не захищений ні продавець, ні покупець. Земельна реформа має бути направлена на «найефективніше виростання земель», підкреслив він.

 

Земельна реформа принесе близько 9 мільярдів гривень за 3 місяці

4 грудня 2019 року

       Про це заявив  Міністр економіки Тимофій Милованов, виступаючи сьогодні на парламентських слуханнях. «Нам потрібні довгі дешеві гроші, щоб аграрна галузь могла розвиватися. На сьогодні додана вартість з гектара в Україні в 2 рази менша, ніж у Польщі. Нормальна робота ринку принесе лише за 3 місяці наступного року  близько 9 млрд грн росту ВВП, що складе близько 0,23% до дзеркального зростання. У 2021 році таке зростання очікується на рівні 30 млрд грн і відповідно 0,83% зростання ВВП», — підкреслив він.

       Також Милованов повідомив, що уряд уже затвердив порядок кредитування малих фермерів.

 

Презентовано структуру всіх сільськогосподарських земель України

  4 грудня 2019 року

       Перед запуском ринку землі озвучено структуру земель сільськогосподарських підприємств України. Про це розповів під час парламентського слухання «Земельна реформа: вітчизняна модель обігу земель сільськогосподарського призначення» голова комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Микола Сольський.

       За його словами, всі діючі підприємства, які подають звітність, розділили на три категорії:

• перша – це підприємства, які обробляють до 1 тис. га,
• друга – від 1 до 10 тис. га,
• третя – від 10 тис. га.

       «На першу групу припадає близько 35,6 тис. господарств, які обробляють 23% усіх сільськогосподарських земель, на останню групу припадає 182 підприємства, що обробляють 21% земель. Найбільшою групою є середня — 4720 підприємств, що мають в обробітку 56% земель», — каже він.

       Чим займаються ці підприємства на сільськогосподарських землях?

       За даними голови аграрного комітету Миколи Сольського, розподіл виглядає так:

• 54% — це вирощування зернових культур,
• 32% — технічні культури,
• 6,2% — кормові культури,
• 6,5% — овочівництво,
• 0,8% — плодово-ягідні,
• 0,2% — виноградарство,
• менше 0,1% — хмелярство.

       «Найбільш розчаровує той факт, що під овочівництво, садівництво, ягідництво, виноградарство та інші сфери багаторічних насаджень використовується менше 8% земель сільськогосподарського призначення. І виною цьому є саме відсутність прозорого ринку землі. Не буде господар на орендованій землі без власності закладати багаторічні насадження, вкладати значні кошти в покращення якості ґрунтів, у полив та іншу необхідну інфраструктуру. Тобто, у ті галузі, які потребують довготривалих інвестицій. Людей, які цим зараз займаються, можна назвати сміливцями», — підсумував він.

       До речі, AgroPolit.com спільно з сервісом автоматичного аудиту земельних ділянок Feodal.online презентував результати дослідження, хто обробляє с/г землі в Україні. Було проаналізовано статистичну звітність, подану товаровиробниками трьох категорій — ОСГ, фермерами та холдингами — за 2017-й, 2018-й та на 1 червня 2019 року. Таким чином, кількість усіх с/г земель, які перебувають у легальному обробітку, поступово зростає. Так, у 2017 році загальна площа під посівами с/г культур становила 27,046 млн га, у 2018 році — 27,682 млн га і на 1 червня 2019 року — 27,842 млн га. Частка ОСГ із цих 27,842 млн га — 8,393 млн га, юросіб — 19,449 млн га та в обробітку фермерів 15,9 млн га. За прогнозами експертів, запуск вільного ринку збільшить кількість легально оброблюваних земель.

 

Прем’єр-міністр пообіцяв підтримку новому Голові Держгеокадастру
Денису Башлику

4 грудня 2019 року

      «Якщо вам потрібна буде підтримка особисто моя або Президента, то ви матимете таку підтримку. Якщо хтось буде приходити та розповідати про те, що вони від когось, і щось наполегливо радити, сміливо посилайте їх туди, звідки вони прийшли», - сказав прем’єр-міністр України Олексій Гончарук, представляючи колективу Держгеокадастру нового керівника, повідомляє Укрінформ. Він також порадив йому з усіх робочих питань звертатися до заступника міністра економіки, торгівлі та сільського господарства України Тараса Висоцького.

       Новий керівник служби зі свого боку пообіцяв «нульову толерантність до корупціонерів та схематозників».

       «У нас не буде клану недоторканих, усі працюють у рівних умовах», — сказав Башлик.

       Він також повідомив про наміри протягом грудня оголосити конкурси на вакантні посади у територіальних органах Держгеокадастру та запросив усіх охочих подавати свої кандидатури.

       Як повідомляє прес-служба Мінекономіки, за дорученням глави уряду новий керівник відомства має оновити керівний склад через прозорі відкриті конкурси, найближчим часом презентувати стратегію розвитку Держгеокадастру, за два місяці провести тотальну перевірку територіальних органів, наступного року завершити ортофотозйомку всієї території України, влітку 2020-го року завершити інвентаризацію с/г земель, перевести фонд землеустрою в електронний формат.

       «Міністерство готове допомагати і підставляти своє плече, адже реформа Держгеокадастру дуже важлива в рамках урегулювання та детінізації земельних відносин. Спільними зусиллями ми перезавантажимо службу, змінимо підходи, а буквально за три місяці вже побачимо глобальні якісні результати», — зауважив заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Висоцький.

       Денис Башлик вважає, що забезпечити якісно новий рівень роботи служби мають три основні напрями: дерегуляція, децентралізація та діджиталізація.

• Довідково:

Денис Олександрович Башлик з 2017 року очолював Департамент міжнародної співпраці та ринку земель в Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру. Він є ініціатором успішних масштабних міжнародних проектів зі Світовим банком, USAID, Kartverket, співавтор низки інноваційних ініціатив у сфері ринку земель, зокрема, щодо створення системи моніторингу земельних відносин. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 листопада 2019 року його призначено на посаду голови Держгеокадастру.

 

Ринок землі вже відкрито: через інститут довірчої власності депутати запустили продаж земель сільськогосподарського призначення

 4 грудня 2019 року

       За жорсткими баталіями щодо ринку землі, стосовно того, хто може бути покупцем землі та скільки можна консолідувати землі в одних руках, законодавець під соусом поліпшення інвестиційного клімату прийняв Закон України №1059 «Про внесення змін до деяких актів щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», котрий набув чинності 17 жовтня 2019 року.

       Тепер зовсім неважливо, що буде виписано в законопроекті про ринок землі. Головне, щоб були внесені зміни до пункту 14 та ліквідовано пункт 15 Перехідних положень Земельного кодексу України, стосовно заборони укладення та нікчемності договорів щодо відчуження земельних ділянок будь-яким способом.

       Пункт 15 Перехідних положень Земельного кодексу Украйни: угоди (зокрема довіреності), укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами «а» та «б» цього пункту, в частині їх купівлі-продажу та іншим способом відчуження, а так само в частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок та земельних часток (паїв) на майбутнє є недійсними з моменту їхнього укладення (посвідчення).

       З моменту прийняття законопроекту щодо обігу земель сільськогосподарського призначення до анонсованої урядом України дати відкриття ринку земель 1 жовтня 2020 року. Ринку землі БУТИ!

Хочеш знати правду, як працюватиме цей механізм?

       Законодавець 17 жовтня 2019 року доповнив Цивільний кодекс новим видом власності – правом довірчої власності. Що ж це за таке цікаве право довірчої власності – це одночасно й вид забезпечення виконання зобов’язання, і особливий вид права власності на майно.

       Стаття 316. Поняття права власності.

       2. Особливим видом права власності є право довірчої власності, яке виникає внаслідок закону або договору.

       Стаття 597-1. Право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов’язання за кредитним договором.

       2. Право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов’язань (далі – довірча власність) є різновидом права власності на майно, за яким кредитор, котрий отримав майно у довірчу власність (довірчий власник), не має права самостійно відчужувати таке майно, окрім як для звернення стягнення на нього, а також викупу його для суспільних потреб у порядку, встановленому законом.

       3. Із моменту встановлення довірчої власності право власності особи, яка передала своє майно у довірчу власність, припиняється.

         В частині третій статті 597-1 Цивільного кодексу України зазначено, що за договором про встановлення довірчої власності одна сторона – власник майна (довірчий засновник) передає майно другій стороні (довірчому власнику). З цього моменту право власності особи, яка передала своє майно у довірчу власність, припиняється.

       Особа, котра може бути довірчим власником, не обмежена ні громадянством, ані наявністю чи відсутністю іноземного засновника. Також законодавством не обмежена площа земельних ділянок, яка може перебувати в довірчій власності.

       Окрім того, дуже вдало передбачили механізм законного автоматичного розірвання договорів оренди землі. Користувач, тобто орендар, який не є довірчим власником, втрачає право користування об’єктом довірчої власності з дня отримання ним повідомлення щодо прийняття довірчим власником рішення про звернення стягнення на такий об’єкт. Нонсенс усього земельного законодавства, але це факт!

       Стаття 597-4. Користування об’єктом довірчої власності.

       3. Користувач, який не є довірчим власником, втрачає право користування об’єктом довірчої власності з дня отримання ним повідомлення про прийняття довірчим власником рішення про звернення стягнення на такий об’єкт.

       Порядок (шлях) звернення стягнення на об’єкт довірчої власності встановлюється договором.

       Стаття 597-6 Цивільного кодексу України визначає, що у разі прострочення виконання боржником основного зобов’язання довірчий власник має право звернути стягнення на об’єкт довірчої власності за умови, що строк прострочення перевищує 20 календарних днів.

       Також законодавець надав можливість встановлювати в договорі будь-які підстави, з настанням яких довірчий власник матиме право звернути стягнення на земельну ділянку.

       Стаття 597-6. Правові наслідки порушення зобов’язання боржником

       1. У разі прострочення виконання боржником основного зобов’язання довірчий власник має право звернути стягнення на об’єкт довірчої власності за умови, що строк прострочення перевищує 20 календарних днів. У разі прострочення боржником виконання частини основного зобов’язання довірчий власник має право звернути стягнення на об’єкт довірчої власності, якщо прострочення виконання боржником основного зобов’язання триває понад 30 календарних днів.

       2. Договором, яким встановлена довірча власність або на підставі якого виникло основне зобов’язання, можуть бути встановлені інші підстави, з настанням яких у довірчого власника з’являється право звернути стягнення на об’єкт довірчої власності.

       Законом навіть закріплено право довірчого власника одноосібно встановлювати вартість (ціну) земельної ділянки як об’єкта довірчої власності.

       Стаття 597-8. Порядок звернення стягнення на об’єкт довірчої власності

       1. Ціна продажу об’єкта довірчої власності встановлюється довірчим власником одноосібно та не може бути меншою за мінімальну ціну, повідомлену боржникові (користувачеві, довірчому засновникові).

       Довірчий власник одноосібно може бути й покупцем (набувачем права приватної власності), просто передбачивши це умовами договору про встановлення довірчої власності.

       Стаття 597-8. Порядок звернення стягнення на об’єкт довірчої власності

       6. Договором про встановлення довірчої власності може бути передбачено інший порядок звернення стягнення на об’єкт довірчої власності, мінімальна ціна продажу такого об’єкта довірчим власником або ж право довірчого власника отримати об’єкт довірчої власності у свою власність.

       Найцікавіше, що стаття 597-13 Цивільного кодексу України передбачає прихований механізм продажу земель сільськогосподарського призначення іноземним громадянам, юридичним особам і навіть державам. Цікавий варіант відкриття ринку землі без прийняття закону про ринок землі, правда ж?

       Стаття 597-13. Придбання майна у довірчу власність в інтересах іншої особи

       Довірча власність може виникнути на підставі договору, відповідно до якого одна сторона за власний рахунок, але в інтересах та за рекомендацією іншої сторони придбає у третьої особи майно у довірчу власність.

       Ще раз наголошую!

       Єдине, що сьогодні зупиняє реалізацію механізму прихованого продажу земель сільськогосподарського призначення це п.п. 14-15 Перехідних положень Земельного кодексу України.

       Головне завдання прийняття законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення» в будь-якій його редакції – це відміна дії п.п. 14-15 Перехідних положень Земельного кодексу України.

       Підсумовуючи вищевказане, можна сказати, що введення в законодавство такого правового інституту, як довірча власність, фактично відкрила ринок земель без обмежень стосовно особи покупця та розміру площі земель в одні руки.

Володимир Коваленко,
голова громадської організації «Прозора земля».

 AgroPolit.com 

 

Зеленський не буде проводити референдум
щодо відкриття ринку землі в Україні

 3 грудня 2019 року

       У Зеленського заявили, що всеукраїнський референдум про створення ринку землі в Україні не потрібен – виборці дали президенту мандат довіри на реалізацію цієї реформи ще на виборах. Про це заявив перший заступник голови Верховної Ради Руслан Стефанчук під час погоджувальної ради керівників фракцій і груп ВРУ 2 грудня, повідомляє agropolit.com.

       «У програмі президента як один із ключових було вказано пункт про створення ринку землі. З огляду на 73% громадян України, які взяли участь у голосуванні, підтримавши Володимира Зеленського, ми можемо говорити про те, що мандат довіри на реалізацію цього пункту був йому наданий», – сказав Стефанчук.

       За словами першого віце-спікера Ради, він особисто подавав правки до законопроекту щодо ринку землі до другого читання. Вони, підкреслив Стефанчук, покликані унеможливити продаж сільськогосподарської землі іноземним та юридичним особам без проведення всеукраїнського референдуму.

      Нагадаємо, раніше у Зеленського назвали дату проведення референдуму щодо відкриття ринку землі іноземцям: уповноважений президента з питань землі Роман Лещенко в інтерв’ю для Інтерфаксу повідомив, що такий референдум можуть провести у 2020 році.

 

Прем’єр-міністр Олексій Гончарук запевняє, що усю територію України оцифрують уже наступного року

 2 грудня 2019 року

       Про це він написав на своїй сторінці у Фейсбук.

       «Міжнародний тендер на здійснення такої аерофотозйомки вже оголошено. Це означає, що Україна матиме якісні й точні 3D-моделі лісових масивів, виробничих споруд, а також класифікації будівель, рослинності, ліній електромереж та багато іншого.

       Уся зібрана інформація стане в нагоді в рамках запуску земельної реформи — кадастри природних ресурсів і топографічні карти матимуть достовірні дані про території. Їх використовуватимуть і в проектуванні українських доріг. Це здешевить процес і зекономить час на будівництво, натомість — якість лише зросте. Завдяки аерофотозйомці можна буде ефективно зрошувати землі, що позитивно вплине на врожайність. Окрім того, держава зможе попереджати наслідки й ефективно реагувати в разі складних погодних ситуацій - затоплень, повеней, землетрусів.

       Безумовно, очікуємо на потужний економічний ефект — інвестори зможуть легко проектувати об’єкти, вкладати гроші в українську інфраструктуру. Адже щоби збудувати щось на землі, необхідно отримати дозвіл. А для цього держава повинна бодай мати інформацію про певну ділянку території.

       Цим активно і займається Держгеокадастр. За 3 місяці на публічній кадастровій карті з’явилося 6 нових інформаційних шарів!» — написав О. Гончарук.

       І додав, що загалом уже є відомості про 20,9 млн земельних ділянок загальною площею 43,8 млн га.

       Важливим напрямком роботи служби є і державний контроль за використанням та охороною земель. Протягом одного тижня було здійснено 755 перевірок, внаслідок яких виявлено 301 порушення земельного законодавства. Обсяг заподіяної шкоди сягає 1 млн гривень, із яких до бюджету в добровільному порядку відшкодовано майже 700 000 грн.

 

Ринок землі: ліміт концентрації землі в одних руках буде змінено в законопроекті до другого читання

 2 грудня 2019 року

       Ліміт концентрації землі в одних руках буде змінено до другого читання законопроекту 2178-10 про відкриття ринку сільськогосподарських земель.

       Про це заявив уповноважений уряду із земельних питань Роман Лещенко під час виступу на І Аграрному форумі, організованому Агро-Продовольчою радою та Всеукраїнською асоціацією сільських та селищних рад, як співорганізатор до них долучився Укрсадвинпром, повідомляє AgroРolit.com.

       «Малий та середній аграрний бізнес сьогодні становлять 75% від усього аграрного виробництва України. На моє переконання, саме для них, для їхньої вигоди, ми маємо сьогодні провести земельну реформу. Що ж до концентрації землі в одних руках, то 213 тис. га – це не в інтересах малого та середнього бізнесу. Очевидно, що ця концентрація переглядатиметься. І президент чітко сказав, що ці ліміти мають бути змінені», – заявив Лещенко.

 

В Україні створено Асоціацію, яка опікуватиметься збереженням ґрунтів

 2 грудня 2019 року

       Українське ґрунтове партнерство (УҐП), а саме про нього мова, діятиме в унікальній організаційній формі неприбуткової Асоціації, засновниками якої виступили провідні наукові інститути та державні установи, діяльність яких спрямована на стале управління ґрунтовими ресурсами.

       Асоціацію створено за підтримки ФАО, під егідою Глобального ґрунтового партнерства. Вона слугуватиме єдиною національною платформою для сприяння діалогу і співпраці між міністерствами, провідними установами, існуючими дослідницькими школами і лабораторіями із земельних ресурсів та іншими зацікавленими сторонами, що сприятиме формуванню бази моніторингу стану ґрунтів, продуктивності земель і запасів вуглецю, у відповідності до міжнародних стандартів. Про це повідомляє agroperspectiva.com. 

       «Ґрунти — вичерпний ресурс. Його споживачем є кожна людина, хоч і не всі це усвідомлюють. 98% продуктів харчування, які ми споживаємо, приходять до нас «із землі». Продовольча безпека в усьому світі залежить від стану і якості ґрунтів. На жаль, деградація земель в Україні відбувається досить швидко», — зазначила Оксана Рябченко, координаторка проекту ГЕФ/ФАО з інтегрованого управління природними ресурсами. За оцінками провідних українських ґрунтознавців, водна ерозія охоплює 13,4 млн га, в тому числі 10,6 млн га орних земель. Ерозія безпосередньо впливає на родючість ґрунтів і сільськогосподарське виробництво, що може призвести до значних економічних втрат, понад 20 млрд гривень у рік.

       Щороку спеціалізованими науковими інститутами вже здійснюється моніторинг 750 тис. ділянок. Але, як зазначає Олена Альшанова, заступниця директора департаменту аграрної політики Міністерства розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства, є ініціатива передати функцію контролю за родючістю ґрунтів від держави до інших установ/організацій або органів місцевого самоврядування.

       «Особливо важливою ця тема є в рамках сьогодення, так як одним із пріоритетних завдань уряду є земельна реформа. І те, яким чином при договірних умовах зберігатиметься і забезпечуватиметься збереження родючості ґрунтів є надзвичайно актуальним», — додає Альшанова.

       «Чорноземні ґрунти, якими так пишається Україна — не прості ґрунти, вони дуже уразливі. Ці ґрунти дуже швидко піддаються впливам природного, техногенного та антропогенного характеру. Зміни стають помітними за 5–10–20 років, за цей час уже можуть наступити незворотні зміни, — зазначає Микола Мірошниченко, голова Українського ґрунтового партнерства. — Тому першочергова функція новоствореної асоціації — донести правильні наукові знання до кожного українця, щоб відновити статус ґрунту як національного багатства нашої країни».

       Платформа займатиме важливу роль у поширенні і координації ініціатив із досягнення нейтрального рівня деградації ґрунтів до 2030 року, які Україна зобов’язалась виконати, підписавши Конвенцію ООН по боротьбі з опустелюванням. Охорона родючих земель і комплексне управління природними ресурсами є національним пріоритетним напрямком співпраці між Україною та ФАО, а також частиною українського національного робочого плану боротьби з опустелюванням.

       Діяльність спільного чотирирічного проекту ФАО та ГЕФ «Інтегроване управління природними ресурсами деградованих ландшафтів лісостепової та степової зон України», в рамках якого стало можливим створення Українського ґрунтового партнерства, пов’язана з більш глобальними зусиллями, оскільки сприяє досягненню Цілі 15 сталого розвитку «життя на землі».

 

Аграріям скасують сплати за використання прифронтових земель

 2 грудня 2019 року

       Землі аграріїв прифронтових регіонів на сході України, де розташовані фортифікаційні споруди, будуть звільнені від будь-яких сплат. Про це заявив уповноважений уряду із земельних питань Роман Лещенко, повідомляє AgroPolit.com.

       Під час поїздки до Слов’янська і Сєвєродонецька він зустрічався з місцевими аграріями і обговорював актуальні питання.

       «Ми говорили з місцевими аграріями з цього приводу. Я навіть не знав, наскільки це глибинна тема. Сотні гектарів під фортифікаційними спорудами, а аграрії продовжують сплачувати кошти за використання землі. Я дав слово представникам аграрного середовища прифронтової зони, що ми звільнимо їх від сплат і проведемо це питання через відповідну законодавчу ініціативу», – заявив Лещенко.

       Також він повідомив, що вздовж україно-російського кордону буде залишатися 30-кілометрова зона, де збережеться мораторій на продаж земель.

 

Денис Башлик призначений Головою Держгеокадастру

28 листопада 2019 року

       Про це на своїй сторінці у Фейсбук написав міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов.

       «Кабінет Міністрів також дав доручення Геокадастру відсторонити ВСІХ керівників та заступників керівників регіональних відділень та провести Міністерству Економіки комплексну перевірку порушень законодавства з врядування землею.

       Доручення.

       1. Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України провести у місячний строк комплексну перевірку роботи Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру і її територіальних органів, зокрема в частині дотримання вимог законодавства під час розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності, реєстрації земельних ділянок та розгляду звернень щодо продовження (поновлення) договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності за період 2018 – 2019 років.

       2. Державній службі України з питань геодезії, картографії та кадастру на період проведення перевірки відсторонити від виконання посадових обов’язків керівників та заступників керівників головних управлінь Держгеокадастру в областях та м. Києві

       3. Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України подати Кабінетові Міністрів інформацію про результати перевірки у двотижневий строк з дня її завершення», – повідомив Тимофій Милованов.

 

Створено аграрну асоціацію, яка захищатиме права компаній
з іноземним капіталом в Україні

28 листопада 2019 року

       В Україні зареєстровано Асоціацію аграріїв України, яка захищатиме права та інтереси аграрних компаній з іноземним капіталом. Про це повідомив в ексклюзивному коментарі Latifundist.com голова асоціації, директор зі стратегії та розвитку компанії з датсько-шведськими інвестиціями Agromino Олексій Сидоров.

       За його словами, Асоціація аграріїв України покликана об'єднати всіх аграріїв з іноземним капіталом, які виступають за чесну конкуренцію, за розвиток прозорих ринкових відносин і збереження рівності можливостей для всіх гравців.

       Чому вона виникла саме зараз? Сидоров пояснює причину:

       «Український агросектор сьогодні – потужна сила, за якою сотні тисяч створених робочих місць, близько 50 млрд грн сплачених податків в рік, половина валютної виручки в країну. Досягнення можна перераховувати. Це все – досягнення галузі, в якій працюють компанії як з чисто українським капіталом, так із залученим іноземним. Завдяки цьому, завдяки можливості виходити на зовнішні ринки, сектор міцно стоїть на ногах. А сьогодні, у зв'язку з відкриттям земельного ринку, ми бачимо насадження суспільству небезпечної і неправильної тези окремими політиками про те, що іноземний капітал в будь-якому вигляді в АПК – це зло, його потрібно обмежити й викинути з української землі. Це в корені неправильно і роз'єднує аграріїв країни. Тому що іноземний капітал допомагав піднімати український агросектор, коли всі поля часто-густо були в бур'янах, держава проривати блокаду цього сектора навіть не збиралася, не те що б допомагати, а банкіри не кредитували. За ці роки іноземні інвестиції, на рівні з українськими, допомогли створити умови, щоб агросектор вийшов на провідні позиції в світі, а отже ми, ті хто вже працює в Україні й створює тут робочі місця, маємо такі ж права і повинні бути рівноправними учасниками ринку. Інакше це буде дискримінацією, що не дозволено з позиції як чинного українського законодавства, так і міжнародного права!».

       Голова Асоціації аграріїв України озвучив низку першочергових завдань.

       «Гаряче питання – відкриття ринку землі. Так званих «іноземців» – власників аграрних компаній – хочуть виключити з цього процесу, не дозволивши їм купувати землю. Як я вже сказав, це неправильно, тому що ламає всю логіку і структуру устрою АПК України. Іноземний капітал є практично в половини учасників ринку, включаючи публічні компанії, які вийшли на IPO, і фермерів. Якщо вчитатися в логіку прийнятого в першому читанні земельного законопроекту №2178-10, то термін «іноземний інвестор» можна застосувати до багатьох. Що означає на практиці збереження цієї норми? Український агробізнес і фермери, які мають у своїй структурі іноземний капітал або подумують про таку співпрацю, завтра будуть позбавлені права працювати на землі, будуть позбавлені можливості залучення зовнішнього фінансування, будуть, по суті, поза законом! Завтра на цьому місці може опинитися кожен, хто прагне розвивати своє виробництво і не буде мати для цього можливостей!», – каже він.

       Тому завдання №1 для новоствореної асоціації, говорить Сидоров – не допустити дискримінації під час запуску земельної реформи за принципом «ти – іноземний інвестор, чи ні».

       «Немає своїх і чужих – ми всі працюємо на благо України протягом довгих років», – наголосив він.

       Крім відстоювання рівного доступу компаній з іноземним капіталом на ринок землі України – для покупки с/г земель, – асоціація також буде займатися і іншими завданнями.

       За словами Сидорова, серед них такі: законодавче врегулювання земельних відносин, зокрема оренди; реєстрація прав та власності: боротьба з рейдерством; залучення інвестицій і впровадження інновацій в АПК; навчання й освіта працівників агросектору.

       «Частка одних тільки чистих іноземних інвесторів в агробізнесі України сьогодні становить до 10% ринку – це 3,5 млн га в обробці, майже 2% працівників від усього працездатного населення України. Це конкурентні й офіційні заробітна та орендні плати, не менше $350 млн податків на рік і це, зрештою, головні лобісти інтересів України у себе на батьківщині! Тому я закликаю всі аграрні компанії України і, насамперед, з іноземним капіталом, приєднуватися до нас як члени асоціації і вже разом відстоювати наші з вами інтереси й інтереси України в цілому», – наголосив Сидоров.

       За його словами, Асоціація буде боротися за рівноправність і відкритість ведення бізнесу, проти популізму.

       «Будемо тримати курс на відкритий і конструктивний діалог з українським суспільством, політичними силами і владою!», – сказав він.

       Сидоров уточнив, що найближчим часом він публічно презентує список учасників асоціації і озвучить разом із ними більш детально плани щодо відстоювання інтересів її учасників у земельному питанні.

AgroPolit.com

 

IFC має намір фінансувати ринок землі в Україні

28 листопада 2019 року

       Аграрний сектор України – пріоритетний для Міжнародної фінансової корпорації (IFC), оскільки Україна є аграрною країною. Про це повідомив фахівець із фінансового сектору IFC Кирило Мухомедзянов, повідомляє agrotimes.ua.

       «Ми подали декілька концептуальних записок нашим донорам у головний офіс IFC в Вашингтон: це і продовження проєкту аграрних розписок, перша фаза якого закінчується в червні 2020 року; і так званий agri climate smart finance, що перетинається зі стратегією Укргазбанку; і фінансування технологій, які будуть зберігати клімат або зменшувати негативний вплив», – зазначив Кирило Мухомедзянов.

       Він також повідомив, що один із проектів, які IFC має намір запустити в Україні, це фінансування ринку землі, адже, за його словами, дуже важливо надати рівні можливості придбання землі для всіх учасників ринку.

 

У ЄС пояснили позицію щодо продажу землі іноземцям

28 листопада 2019 року, Європейська правда 

       Євросоюз не вимагає від України відкрити ринок землі для зарубіжних інвесторів, адже в самому Євросоюзі немає єдиних правил купівлі землі іноземцями.

       Про це заявив посол ЄС в Україні Матті Маасікас в інтерв'ю "Європейській правді".

       "У ЄС немає позиції з цього приводу з тієї причини, що в самому Євросоюзі немає єдиних правил купівлі землі іноземцями. Саме тому і в Угоді про асоціацію немає положення про земельну реформу", — сказав він.

       Маасікас додає: "Повірте: всі дипломати, що працюють у вашій країні, знають, наскільки це чутливе питання. Я чудово розумію побоювання ваших фермерів, що іноземні інвестори можуть взяти кредит під набагато менші відсотки".

       За його словами, влада України повинна ввести "запобіжники", зокрема схеми підтримки дрібного сільгоспбізнесу, програми кредитування, щоб селяни мали реальну можливість купити землю.

       "Звичайно ж, закордонним інвесторам — в тому числі тим, хто вже обробляє землю в Україні, — хотілося б мати таку можливість, але повторюся: ми не сліпі і не глухі, ми розуміємо, які питання це викликає. І з боку ЄС такої вимоги немає, ми цього не регулюємо", — додав посол.

 

Спрощено реєстрацію сімейних фермерських господарств

26 листопада 2019 року

       Про це повідомила заступник міністра економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства Інна Мєтєлєва на своїй сторінці у Фейсбук.

       «Громадянам, які виявили бажання стати легальними виробниками сільськогосподарської продукції, забезпечено можливість відкриття родинного бізнесу шляхом створення фізичною особою – підприємцем сімейного фермерського господарства на підставі договору (декларації) про створення сімейного фермерського господарства і відображення про це відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр).

       Для забезпечення виконання вимог Закону України «Про фермерське господарство» особи, уповноважені на вчинення нотаріальних дій, та державні реєстратори, до введення в дію оновленого Єдиного державного реєстру, здійснюватимуть реєстрацію ФОП – голів сімейних фермерських господарств згідно з роз’ясненнями Міністерства юстиції України, надісланими листом від 25.11.2019 за підписом Першого заступника Міністра юстиції України Є.Горовця.

       Реєстрація ФОП – голів сімейних фермерських господарств надасть можливість економічно активним селянам розвиватись як повноцінним сільськогосподарським товаровиробникам та скористатись податковими пільгами і державними програмами підтримки, передбаченими для сільськогосподарських товаровиробників і, зокрема, для сімейних фермерських господарств.

       Проблему, яка актуалізувалась в травні, завдяки плідній взаємодії з Міністерством юстиції та ДПА вирішено!» – написала Інна Мєтєлєва.

       І додала довідку: щороку до 45% валової продукції сільського господарства виробляють сільські домогосподарства та невеликі фермерські господарства. При цьому 3,9 млн сільських домогосподарств не є офіційними виробниками сільськогосподарської продукції.

 

Зеленський знову пообіцяв продаж землі іноземцям лише після референдуму і зменшення обсягу концентрації землі в одних руках

26 листопада 2019 року

       Володимир Зеленський у відеоролику на Youtube розповів, які зміни внесуть народні депутати в законопроєкт про обіг сільськогосподарських земель про ринок землі перед другим читанням.

       "Земля наша українська. Пишаємось, що прийняли закон у першому читанні, проголосували за зняття мораторію з продажу землі. Кожен українець стане власником своєї землі.

       Перед другим читанням ми внесемо зміни... про те, що можливість придбати українську землю іноземцями буде тільки після рішення референдуму... Пакет законопроєктів про народовладдя обов’язково приймемо найближчим часом.

       Перед другим читанням зменшимо ліміт (на концентрацію землі в одних руках – ред.). І наступного року ми плануємо – і це вже затверджено в новому бюджеті – виділити 4 мільярди на підтримку маленьких фермерів. Щоб наші маленькі фермери ставали великими» , – сказав Глава держави.

 

Нова форма податкової декларації по-новому визначає оподаткування доходу орендодавців земельних ділянок

26 листопада 2019 року

         З 1 січня 2020 року фізичні особи-платники податку будуть подавати до контролюючого органу декларацію про майновий стан і доходи за новою формою.

         Відповідні зміни до податкової декларації внесені наказом Міністерства фінансів №177 від 25 квітня 2019 року.

         У декларації у розділі ІІ «Доходи, які включаються до загального оподатковуваного доходу» додатково виокремлено і «дохід, отриманий від фізичної особи – орендаря, який не є податковим агентом фізичної особи – орендодавця, від надання в оренду (суборенду, емфітевзіс) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості), які розташовані за місцезнаходженням, відмінним від податкової адреси (орендодавця)».

 

У Києві відбудеться Громадський форум щодо наслідків зняття
мораторію на продаж сільгоспземель

25 листопада 2019 року

       26 листопада у залі засідань Інституту економіки та прогнозування НАН України відбудеться Громадський форум «Право селян на землю: чи убезпечить земельна реформа селянсько-фермерське господарювання в Україні».

       Скасування мораторію на продаж сільськогосподарських земель є одним із найактуальніших пріоритетів для українського уряду. Запропоновані моделі ринку землі та продажу земель призначені для забезпечення легкого доступу до сільськогосподарських земель великих інвесторів та юридичних осіб. У той же час існують значні ризики того, що більше 4-х мільйонів сільських домогосподарств та біля 40 тис. фермерських господарств в Україні не матимуть не лише пріоритетних, але й реальних можливостей придбати землю, — ідеться в анонсі заходу.

       Реалізація ліберального підходу до регулювання купівлі-продажу сільськогосподарських земель може створити низку додаткових суспільних загроз, як то: послаблення продовольчого (а з ним й державного) суверенітету, зростання цін на продовольчі товари, посилення монокультуризації виробництва, звуження пропозиції локальних продуктів на внутрішньому ринку, витіснення дрібних виробників з аграрної сфери, скорочення зайнятості та посилення вимушеної міграції сільського населення, звуження економічної бази розвитку сільських територій, руйнування демографічного і економічного потенціалу сімейного фермерства тощо.

       Учасники Громадського форуму зможуть висловити свої думки щодо цих та інших наслідків зняття мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення в Україні та оприлюднити пропозиції щодо запровадження їх ринкового обігу. За результатами обговорення учасниками спільно буде підготовлено підсумковий документ для передачі його владним структурам.

 

Керівників Держгеокадастру в регіонах змінять
і не буде державних реєстраторів

25 листопада 2019 року

       Під час візиту до Вінниці, який відбувся цими днями, міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов повідомив, що невдовзі уряд призначить за конкурсом нових очільників Держгеокадастру у регіонах.

       «Держгеокадастр — дуже болюче питання в кожній громаді, в кожному регіоні, дуже несправедливе питання… Зараз, що ми робимо? У 20 регіонах відсутні керівники... Пройшов конкурс на голову Держгеокадастру в Києві, я його інтерв’ював — співбесіду проводив, президент проводив співбесіду серед фіналістів... Відкриються конкурси за всіма позиціями по всій країні», — сказав Тимофій Милованов.

       Також міністр згадав просвій візит до Житомирської області.

       «Я був у Житомирі, мені дали рішення Держгеокадастру. Я не знав, що таке можливо. Це Козаков був головою геокадастру. Мені надали документ: «Пункт перший. Наказую затвердити проект землеустрою відведення земельної ділянки в оренду 56 га для ведення фермерського господарства на території сільської ради в районі Житомирської області. Пункт другий. Визнати таким, що втратив чинність пункт 1 даного наказу». Розумієте? Суд зобов’язує людину видати, вони виконують рішення суду. У той же час видає пункт 2 — визнати, що втратив чинність. Я це не розумію. За це людей повинні якось саджати в тюрми», — заявив Милованов.

      «Ми повністю перепрофілюємо Держгеокадастр. У нього залишаться лише функції реєстрації. Плануємо, що це зменшить корупцію та «тіньові схеми», — сказав міністр.

       «Державних реєстраторів не буде. Надто багато рейдерських схем провернуто через них. Зрозуміло, що схеми все одно придумають, за будь-якої системи. Але треба максимально ускладнити їхнє існування. А це можна зробити тільки тоді, коли все буде законно і прозоро. Щоби будь-хто в онлайн-режимі міг зайти на сайт і подивитись, що і як зареєстровано. А в разі порушення оформлення земельної ділянки або якоїсь невідповідності буде механізм блокування реєстрації», — наголосив Тимофій Милованов.

       За його словами, у випадку, коли перевірка покаже, що все в порядку, реєстрацію підтвердять. В іншому випадку, усе скасується.

 

Україна – перша із країн Східної Європи, яка стала спостерігачем
у Постійному комітеті з кадастрових питань в Європейському Союзі

22 листопада 2019 року

       21 листопада 2019 року під час Пленарного засідання Постійного комітету з питань кадастру Європейського Союзу (Permanent Cadastre Committee in EU) члени комітету одностайно проголосували за надання Україні, в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, права членства у ролі спостерігача.

       У такий спосіб Україна – перша із країн Східної Європи, що не є членом ЄС, яка стала спостерігачем у Постійному комітеті з кадастрових питань в ЄС, створеному 14 жовтня 2012 року. Нагадуємо, що до його складу входять представники національних кадастрових органів п'ятнадцяти країн Європейського Союзу. З огляду на це Держгеокадастр матиме змогу залучати досвід європейських принципів ведення земельної кадастрової системи, обмінюватися інформацією щодо кадастрової діяльності, застосовувати єдині стандарти у процесі обробки кадастрової інформації з метою інтеграції європейських кадастрових систем.

       Водночас наша країна долучиться до найкращих європейських практик, що слугуватимуть допоміжним важелем для якісної реорганізації українського кадастру відповідно до європейських норм. Тож членство України у Комітеті – показник того, що наша держава має великий потенціал та значущість на міжнародному рівні.

 

Питання державної інвентаризації земель обговорили
на Всеукраїнському семінарі в НУБіП

22 листопада 2019 року

       На факультеті землевпорядкування Національного університету біоресурсів та природокористування відбувся черговий Всеукраїнський науково-практичний семінар на актуальну сьогодні тему – проведення державної інвентаризації земель.

        Цього разу захід зібрав понад 50 учасників з вищих навчальних закладів, держаних установ, організацій і приватних компаній. На порядку денному постало питання порядку та доцільності проведення державної інвентаризації земель.

       Про що саме дискутували учасники зібрання , яким досвідом ділилися, які думки і пропозиції висловлювали – у розповіді Людмили Гунько, доцента кафедри землевпорядного проектування факультету, розміщеній у розділі «Публікації ЗМІ» на сайті, а також детальніше – у статті нашого кореспондента, яка буде опублікована у грудневому випуску «Землевпорядного вісника».

 

Земельний референдум можуть провести наступного року

21 листопада 2019 року

       Земельний референдум щодо можливості продажу сільгоспземель іноземцям можуть провести у 2020 році. Про це в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна" повідомив уповноважений президента з питань землі Роман Лещенко.

       «Думаю, що з пакетом народовладдя, якщо ми приймемо його до кінця цього року, то, очевидно, що в 2020 році цей референдум можна буде провести. Технологічно для всеукраїнського референдуму все, що нам потрібно, це винести питання, яке має затвердити Верховна Рада», — зазначив Роман Лещенко.

       Повністю інтерв’ю під заголовком «Земельна реформа – це про порядок в земельних відносинах, а не про продаж землі» читайте у розділі сайту «Публікації ЗМІ». 

 

Тимофій Милованов назвав ТОП-5 областей
за обсягом незареєстрованих сільгоспземель

20 листопада 2019 року

       Міністр економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов під час презентації «Відкрита земля» назвав ТОП-5 областей за обсягом незареєстрованих сільгоспземель. Про це повідомляє кореспондент AgroPolit.com.

       «Ми брали області по кадастру і рахували за допомогою цих даних, скільки землі є незареєстрованою», — зазначив Милованов.

       У ТОП-5 областей потрапили:

• Миколаївська область (409 тис. га незареєстрованих земель)
• Одеська область (300 тис. га незареєстрованих земель)
• Луганська область (300 тис. га незареєстрованих земель)
• Запорізька область (260 тис. га незареєстрованих земель)
• Херсонська область (260 тис. га незареєстрованих земель

 

Мінекономіки підготувало законопроект щодо обмеження продажу
землі іноземцям

20 листопада 2019 року

       Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства оприлюднило проект закону «Про оцінку впливу іноземних інвестицій на національні інтереси та безпеку». Про це йдеться на офіційному сайті відомства.

       Згідно із пояснювальною запискою, метою законопроекту є регулювання відносин, пов’язаних зі здійсненням іноземних інвестицій у стратегічних сферах, та оцінка впливу таких інвестицій на національну безпеку України.

       «В Україні наразі відсутня система перевірки та оцінки іноземних інвестицій.

       При цьому при запровадженні обігу земель сільськогосподарського призначення та, у разі укладання правочинів щодо таких земель інвесторами, такі інвестиції підлягатимуть обов’язковій оцінці їх впливу на національну безпеку.

       Крім того, питання щодо співпраці підприємств, що мають стратегічне значення, з інвесторами, які мають бездоганну ділову репутацію та є доброчесними, є одним із пріоритетних для таких підприємств.

       З огляду на викладене, питання запровадження системи оцінки впливу іноземних інвестицій потребує законодавчого врегулювання з урахуванням найкращих міжнародних практик», — йдеться у пояснювальній записці.

       Особливо актуальним є законопроект про скринінг іноземних інвестицій після відкриття ринку землі.

       «Це механізм контролю за інвестиціями в Україну. Він буде також використовуватися для того, щоб іноземці не купували землю. Це також стосується контролю та моніторингу купівлі землі або інвестицій в Україну осіб із подвійним громадянством», — зазначив міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов.

 

З 1 грудня у 6 областях України запустять пілотні проекти
з формування фермерських реєстрів

20 листопада 2019 року

       Немає сумнівів, що закон про обіг землі до кінця року буде прийнято в цілому. Про це заявив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства в Україні Тарас Висоцький під час виступу на щорічному форумі агробізнесу «Подальша інтеграція України в світовий агропродовольчий ланцюг».

       За його словами, паралельно з підготовкою закону про вільний земельний ринок в Україні до другого читання готується низка інших важливих інструментів. Так, з 1 грудня запускається пілотний проект у 6 регіонах України з формування фермерського реєстру або реєстру агровиробників.

       «У реєстрі фіксуватимуться обсяги оброблюваної землі, правове, фінансове становище компанії. Крім того, підготовлено відповідну постанову про компенсацію процентних ставок за кредитами на придбання землі. Також створюється фонд гарантування інвестицій зі статутним капіталом 240 млн грн на рік. Ці інструменти допоможуть до кінця року сформувати чіткі та зрозумілі правила гри на ринку», — заявив Тарас Висоцький.

 

У держбюджет на 2021 рік необхідно буде закласти 13 млрд гривень
на купівлю землі

20 листопада 2019 року

       Таку цифру в ефірі «Подробиць тижня» повідомив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства з питань агрополітики Тарас Висоцький.

       «У нас є розрахунки. У піковий рік треба буде закласти (до держбюджету) 13 млрд грн», – сказав Висоцький.

       «Я не зупиняюсь повторювати – для власників паїв – не продавати. Ми бачимо чіткий тренд – двічі виросла оренда за останні 5 років. Ми очікуємо, що вона ще як мінімум вдвічі виросте за наступні 3-4 роки… За середній пай отримуватимуть на 8-10 тисяч гривень більше. Вартість буде зростати і самої земельної ділянки, й оренди… Конкуренція настільки велика», – сказав Тарас Висоцький.

       Він додав, що площа агрохолдингів за останні 3 роки зменшилася на 7%. Тому цінову політику, швидше за все, диктуватимуть фермери.

       «Тон на ринку задають малі та середні фермерські господарства. Економіка дозволяє, технології впроваджуються, відповідно, вартість оренди буде зростати», – підсумував заступник міністра.

 

Світовий банк прокоментував питання продажу української землі іноземцям

20 листопада 2019 року

       Питання продажу землі іноземцям в рамках земельної реформи в Україні знаходиться в компетенції української влади. Про це заявила директор Світового банку у справах України, Білорусі та Молдови Сату Кахконен, повідомляє УНІАН.

       "Це має вирішувати уряд, тому що у світі різні підходи", — сказала Кахконен.

       За її словами, в Європі є країни, які дозволяють купувати землю іноземцям, і є такі, які встановлюють перехідний період. Водночас вона зазначила, що мова не йде про мораторій на продаж земель іноземцям, а про референдум з цього питання. 

 

Про стан розгляду проектів землеустрою щодо відведення
земельних ділянок за принципом екстериторіальності

20 листопада 2019 року

      У період з 11 по 15 листопада 2019 року експертами державної експертизи розглянуто 7459 проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Із них 6401 (86%) проєкт надійшов на погодження через онлайн-сервіс, із яких надано 5820 (78%) висновків про погодження та 1639 (22%) проєктів не погоджено, повідомляє прес-служба Держгеокадастру.

      Найпозитивніше оцінено проєкти, розроблені у Волинській (88%), Харківській (85%), Чернівецькій (84%), Тернопільській (83%) та Рівненській (82%) областях. 

      Найменш позитивно оцінені проєкти, розроблені у м. Києві (55%), Донецькій (73%) та Херсонській областях (73%).

 

Уповноважений Зеленського про ліміт землі "в одні руки":
До другого читання знайдемо компроміс

19 листопада 2019 року, Економічна правда

       Компроміс із питання граничної концентрації сільгоспземлі в одних руках після зняття мораторію на її продаж знайдуть після дискусій з усіма учасниками процесу.

       Про це в інтерв'ю "Інтерфакс-Україна" заявив уповноважений президента із земельних питань Роман Лещенко.

       "Найбільш дискусійне, що у нас сьогодні залишилося, і те, навколо чого у нас буде в парламенті гаряча дискусія, це питання концентрації. 213 тис га в одні руки не сприймається суспільством, це занадто великі обсяги, і це, безумовно, ми переглядатимемо. Але питання того, в якому форматі, які критерії, чи будуть це якісь відсоткові, 0,5%, припустимо, або 0,3%, або це буде зафіксовано в гектарах, що не більше ніж стільки-то", — сказав він.

       За його словами, Зеленський дав йому доручення опрацювати це питання з народними депутатами, профільними асоціаціями, власниками паїв та безпосередньо з органами державної влади та місцевого самоврядування.

       "Вони мають висловити свою позицію, ми це все опрацюємо, і в рамках їхніх пропозицій намагатимемося знайти компроміс. Я думаю, що з питання концентрації земель на початок грудня у нас вже буде якась проектна частина, яка має влаштувати всіх", — пояснив Лещенко.

 

Іноземці зможуть купувати землю, якщо український народ
на референдумі це дозволить, – Гончарук

15 листопада 2019 року

       У п’ятницю, 15 листопада, прем’єр-міністр України Олексій Гончарук в ефірі каналу “1+1” поінформував про те, що лише український народ буде вирішувати на референдумі, чи продавати іноземцям землю.

       “Позиція Президента і уряду дуже проста – українську землю потрібно продавати, потрібно мати можливість купити лише українцям або українським компаніям з українськими засновниками, про іноземців йтися не повинно. Між першим та другим читанням, до грудня фактично, будуть тривати дискусії, яка там модель точно має бути. Але що на сьогодні точно вирішено, що іноземці зможуть купувати землю, якщо український народ на референдумі це дозволить. Це питання точно буде виноситися на той чи інший рівень референдумів… Референдум землі буде. Без референдуму іноземцям земля продаватися не буде”, – сказав Гончарук.

 

Милованов обіцяє українцям кредити на купівлю землі
сільгосппризначення під 3-5% річних

15 листопада 2019 року

       Про це повідомляє Depo.ua з посиланням на пост у Facebook Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов у Facebook повідомив: "Відсоткова ставка по кредиту на придбання землі буде 3-5%. В гривні. Більше деталей згодом".

       І тут же зазначив, що таким буде кредитування у разі ухвалення Закону України "Про обіг земель сільськогосподарського призначення" у Верховій Раді України.

 

Прийнято за основу законопроект щодо продажу земельних ділянок
державної та комунальної власності або прав на них
через електронні аукціони

15 листопада 2019 року,
Інформаційне управління Апарату Верховної Ради України

       Законопроектом "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо продажу земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) через електронні аукціони" пропонується передбачити принципово інший порядок продажу та передачі в користування земельних ділянок державної та комунальної власності. Зокрема, йдеться про запровадження продажу земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них обов’язково через електронні аукціони в електронній торговій системі.

       Проектом пропонується, що земельні торги будуть проводитись в єдиній електронній торговій системі у формі електронного аукціону в режимі реального часу в мережі Інтернет, за результатами проведення якого укладатиметься договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з переможцем земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу плату за користування нею, зафіксовану в ході проведення земельних торгів (цінову пропозицію).

       Проект передбачає, що проведення земельних торгів щодо земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них здійснюється за рішенням організатора земельних торгів. У даному рішенні будуть зазначатись стартова ціна лота, строк та інші умови користування земельною ділянкою, а також особа, уповноважена організатором земельних торгів на укладення відповідного договору.

       На відміну від положень чинного законодавства, земельні торги будуть проводитись відповідно до договору між організатором та оператором електронного майданчика. Усі деталі організації земельних торгів, а саме – розмір, порядок сплати та повернення винагороди оператору електронного майданчика – будуть визначені у встановленому порядку Кабінетом Міністрів України.

       Одним з важливих нововведень цього проекту, є зміна розміру реєстраційного та гарантійного внесків. Так, визначення розміру реєстраційного та гарантійного внесків за лотом буде здійснюватися з урахуванням вимог Кабінету Міністрів України, але при цьому розмір гарантійного внеску не може становити менше 30 відсотків стартової ціни продажу земельної ділянки або стартового розміру річної плати за користування земельною ділянкою (у разі продажу прав на земельну ділянку (оренди, суперфіцію, емфітевзису).

       Законопроектом пропонується виключити такий суб’єкт земельних торгів як виконавець. Відповідно до запропонованої проектом моделі проведення електронних аукціонів для земельних ділянок, участь в організації та проведенні земельних торгів братимуть організатор та оператори електронних майданчиків. У зв’язку з цим, учасники сплачуватимуть свої внески на рахунки не виконавця, а операторів електронних майданчиків, через майданчики яких проводяться торги.

       З огляду на зміну моделі проведення торгів, змінюються умови неповернення гарантійних внесків: учасникам, якщо жоден з них не зробив кроку аукціону (торгів), крім окремих випадків, та переможцю у разі, якщо ним в установлений строк не було підписано протокол торгів, договір за результатами торгів, не було сплачено належної суми за придбаний лот.

       На відміну від чинного регулювання, проектом не передбачається право організатора земельних торгів визначати перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами.

       Проектом передбачається на етапі підготовки лотів до земельних торгів розподіл підходів до встановлення стартової ціни продажу земельних ділянок залежно від їх цільового призначення: щодо земель державної та комунальної власності сільськогосподарського призначення стартова ціна дорівнює нормативній грошовій оцінці, а щодо інших земель державної та комунальної власності – не може бути нижчою за експертну грошову оцінку земельної ділянки.

       Крім цього, проектом передбачається, що один лот складається виключно з однієї земельної ділянки або прав на неї.

       Проектом передбачаються суттєві зміни в порядку підготовки та проведення земельних торгів.

       Відповідно до положень проекту, земельні торги за лотом вважаються такими, що відбулися, після сплати переможцем земельних торгів ціни продажу земельної ділянки або плати за користування земельною ділянкою. У разі ж якщо земельні торги були скасовані або їх результати були визнані судом недійсними, проводяться нові земельні торги у тому ж порядку проведення електронних аукціонів, що визначений даним проектом.

       Законопроектом встановлюється обов’язок організатора земельних торгів після проведення торгів публікувати в електронній торговій системі підписаний протокол про результати торгів, договір купівлі-продажу земельної ділянки, або прав на неї та відомості про здійснення переможцем торгів оплати за придбаний лот. Результати земельних торгів за кожним лотом будуть відображатись в електронній торговій системі та на Єдиному державному порталі земельних торгів, в тому числі протокол земельних торгів та договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки, укладений між організатором та переможцем земельних торгів.

       Таким чином, проектом визначається новий порядок проведення земельних торгів через електронну торгову систему, що передбачає автоматизацію ряду процесів (наприклад, здійснення ставок учасниками, подання ними заявок на участь тощо), публікацію усіх документів, які стосуються торгів та земельних ділянок, в електронній торговій системі, що є загальнодоступною та відкритою і забезпечує підвищення ефективності організації та проведення земельних торгів.

       Відповідні зміни пропонується внести до Земельного кодексу та Закону України «Про оренду землі».

 

Законопроект щодо удосконалення системи управління
та дерегуляції у сфері земельних відносин прийнято за основу

14 листопада 2019 року,
Інформаційне управління Апарату Верховної Ради України

       Прийнято за основу проект Закону "Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин"

       Метою законопроекту є реформування системи управління у сфері земельних відносин та зняття штучних обмежень господарської діяльності для спрощення доступу до земельних ресурсів населення та бізнесу, скасування зайвих дозволів та дублювання процедур перевірки документації із землеустрою; запровадження незалежного контролю документації із землеустрою через громадську експертизу або рецензування; надання відомостей документації із землеустрою статусу публічних, відкритих та загальнодоступних даних; інтеграція та уніфікація землевпорядної, топографо-геодезичної та картографічної діяльності; запровадження страхування професійної відповідальності виконавців робіт із землеустрою як альтернативи державному контролю; зменшення вартості робіт та тривалості часу, що витрачається на виконання процедур, пов’язаних з проведенням землеустрою; зменшення ризиків хабарництва та корупції.

       Законопроектом пропонується:

• скасувати вимоги щодо цільового використання земель сільськогосподарського призначення, у тому числі й заборону передачі таких земель у власність іноземцям та прирівняним до них особам;
• виключити поняття «особливо цінні землі»; запровадити низку змін до повноважень органів державної влади та управління, місцевого самоврядування, центральних органів виконавчої влади у сфері використання та охорони земель;
• ввести визначення термінів «територія територіальної громади», «межа території територіальної громади»;
• ліквідувати самоврядний контроль у сфері використання та охорони земель; скасувати державну експертизу землевпорядної документації тощо.

       Відповідні зміни пропонується внести до 28 законодавчих актів, серед яких: Земельний, Водний, Лісовий кодекси, Кодекс про адміністративні правопорушення кодекси України, закони України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про місцеві державні адміністрації», «Про оренду землі», «Про оцінку земель», «Про державний контроль за використанням та охороною земель», «Про охорону земель», «Про Державний земельний кадастр», «Про землеустрій», «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність», «Про регулювання містобудівної діяльності» та ін.

       Проект Закону зареєстровано за №2194.

 

Прийнято Закон "Про внесення зміни до статті 4 Закону України
"Про використання земель оборони""

14 листопада 2019 року

       Законом статтю 4 Закону України “Про використання земель оборони” після частини другої доповнено новою частиною такого змісту:

       «Землі оборони, призначені для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, можуть використовуватися для розміщення засобів зв’язку, навігації та спостереження (радіотехнічного забезпечення), що належать підрозділам об’єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України, з погодженням умов розміщення та експлуатації зазначених об’єктів з Міністерством оборони України».

       Проект Закону зареєстровано за №0855.

 

"Голос" пояснив, чому не підтримав закон про землю

14 листопада 2019 року

       Партія "Голос", яка зазвичай підтримує ініціативи "слуг народу" у Верховній Раді, не проголосувала за законопроєкт про відкриття ринку землі. У Facebook повідомила причину: бо там є проблеми.

       Згідно із заявою, фракція Вакарчука вимагає, щоб до проєкту 2178-10 були включені такі пункти:

       Основними бенефіціарами земельної реформи повинні стати українські малі і середні фермери.

       Закон і нова концепція повинні дати поштовх до розвитку малого і середного бізнесу в селі.

       Щоб вирішити проблему необхідно:

       «Забезпечити чіткий і зрозумілий доступ до дешевого фінансування для викупу землі фермерами на наступні 5-10 років. Це необхідно передбачити на законодавчому рівні.

       Забезпечити прозору та справедливу імплементацію земельної реформи на технічному рівні: роботу геокадастрів, роботу реєстрів, роботу інших державних органів. Для всього цього необхідно передбачити значні кошти.

       Переконатися, що гроші від продажу державної землі будуть скеровані на розвиток сільських територій: дороги, газ, садочки, школи. Це теж має бути прописано в законі».

 

Рада підтримала за основу законопроект про ринок землі

13 листопада 2019 року

       Після кількох годин емоційних виступів, блокувань трибуни та президії Верховна Рада у першому читанні та за основу проголосувала за проєкт закону №2178-10 від "Слуги народу" щодо продажу сільськогосподарської землі.

       Відповідне рішення на засіданні Верховної Ради 13 листопада підтримали 240 народних депутатів – 227 з фракції «Слуга народу» та 13 позафракційних. «Проти» проголосувало 52 народних депутати, «утримались» – 57, не голосували – 16.

       Ініціатором законопроєкту № 2178-10 були народні депутати "Слуги народу". Законопроєкт № 2178 подав Кабінет міністрів, проте нардепи зареєстрували 10 альтернативних проєктів закону. Комітет Ради рекомендував голосувати за законопроєкт "слуг народу". 

 

Верховна Рада розглядає законопроекти щодо обігу земель сільгосппризначення

13 листопада 2019 року

      На ранковому засіданні Верховної Ради народні депутати висловили свої позиції щодо розгляду законопроектів щодо обігу земель сільськогосподарського призначення, які стоять сьогодні в порядку денному.

      Більшість політичних сил у парламенті, крім “Слуги народу”, заявили, що не будуть голосувати за відкриття ринку землі.

      Головуючий спікер Парламенту Дмитро Разумков згідно із заявою двох фракцій оголосив перерву на 30 хвилин, запросивши керівників фракцій на нараду для проведення консультаций.

       Наразі через дві години депутати, розблокувавши трибуну, продовжили роботу, приступивши до розгляду 11 зареєстрованих законопроектів щодо ринку сільськогосподарських земель. Під вигуки «Ганьба!» по урядовому законопроекту доповів міністр економіки Тимофій Милованов.

       За інформацією засобів масової інформації, Президент України Володимир Зеленський вранці 13 листопада збирав фракцію "Слуги народу" через питання ринку землі. Про це, зокрема, в коментарі РБК-Україна повідомив депутат від фракції СН Микита Потураєв.

       За його словами, на зустрічі із Зеленським депутати обговорювали ринок землі.

       "Говорили про довгий шлях до цього закону. Це колеги з комітету провели десятки зустрічей. Між першим і другим читанням все треба врахувати, і позицію президента", - зазначив Потураєв.

       Він підкреслив, що до другого читання законопроекту про обіг землі будуть внесені правки.

        "Перше читання це завжди політичне рішення. Це проста процедура. Можна просто поправити між першим і другим", – додав нардеп.

 

"Дідька лисого!" – Батьківщина, ОПЗЖ, "ЄС" і "За майбутнє" проти продажу землі

12 листопада 2019 року, Українська правда

       Фракції "Батьківщина", "Опозиційна платформа – За життя", "Європейська солідарність" та депутатська група "За майбутнє" виступають проти продажу земель сільськогосподарського призначення.

       Джерело: виступи представників фракцій на засіданні Верховної Ради 12 листопада.

       Пряма мова лідерки "Батьківщини" Юлії Тимошенко: "За оцінками ООН, кількість родючих земель у світі стрімко скорочується. Разом з джерелами питної води. Кожна 7 людина у світі знаходиться у стані голоду, включаючи дітей.

       Земля стає у світі найдорожчим стратегічним ресурсом. Сильні, інтелектуальні, розумні країни світу своєю стратегією визначили скупку у державну власність земель сільгосппризначення як у своїй країні, так і за її межами.

       Ні в якому випадку не можна сьогодні Україні позбавитися цього стратегічного ресурсу".

      Пряма мова одного з лідерів "ОПЗЖ" Вадима Рабіновича: "Сьогодні вирішальний день в новітній історії України. Багато лиха бачила наша земля, але такого, щоб її продавали, – такого ще не було!

      Це питання виживання та існування нашої держави. А всім представникам МВФ, Сороса та іншим, чиї загребущі руки тягнуться до землі, я хочу сказати: "Хрєн вам, а не земля України". Дідька лисого ви отримаєте, а не землю. Коли б я мав талант, я б щас заспівав пісню "Вставай страна огромная".

       Давайте забудемо всі політичні чвари і пригадаємо, що ми всі діти України. Ми не дамо продати землю!".

      Пряма мова представника "ЄС" Миколи Княжицького: "Ми не будемо голосувати за закони про дерибан землі. Ми за ринок землі, але коли український селянин буде захищений, мінімальна ціна буде високою, український фермер буде захищений і буде мати пріоритет, а ті, хто хочуть скупити землю шматками площею з Ліхтенштейн чи Андорру, не матимуть змоги це зробити. І ніякі популістські референдуми владі не допоможуть".

       Пряма мова співголови "За майбутнє" Тараса Батенка: "Останнє соціологічне опитування – серед громадян України проти відкриття ринку землі 68% громадян. Повинен сьогодні бути накладений мораторій на ринок землі. Ми повинні іти на референдум і питати у людей, що робити з землею".

       Деталі: Тимошенко вийшла до трибуни з фракцією і великим зеленим банером "Ні розпродажу української землі!".

       Так само з фракцією і банером "Не дамо розкрасти землю" вийшов і Рабінович.

       "Батьківщина" вимагаємо зняти всі без винятку закони про продаж землі і продовжити на рік мораторій, щоб визначити стратегію держави, як поводитись з нашою землею.

       "ОПЗЖ" вимагає спершу провести всенародний референдум щодо землі.

 

Понад 68% українців підтримали б на референдумі мораторій на продаж землі

11 листопада 2019 року

       77,6% українців взяли б участь у референдумі щодо скасування мораторію на купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення, якби він відбувався найближчої неділі. 68,3% з них проголосували б за продовження мораторію, повідомляє «Українська правда» за результатами опитування "Центру Разумкова", проведеного з 1 по 7 листопада

       "Якби подібний референдум відбувся, то абсолютна більшість проголосували б за продовження мораторію на купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення (63,4% усіх опитаних або 68,3% тих, хто взяв би участь у референдумі)".

      Разом з тим кожний четвертий з тих, хто взяв би участь у референдумі (23,2%), проголосував би за запровадження ринку землі та скасування мораторію на купівлю-продаж землі. Решта опитаних не визначилися з відповіддю.

      Соціологи відзначають, що ставлення міського та сільського населення до питання запровадження ринку землі сільгосппризначення майже не відрізняється.

      Підтримують продовження мораторію 60,9% міських жителів і 68,9% сільських жителів.

      Скасування мораторію підтримали б 20,6% міських жителів і 18,9% сільських жителів.

      Опитування проводилося з 1 по 7 листопада 2019 року. Було опитано 2015 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донбасу.

       Теоретична похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3% з імовірністю 0,95.

 

Фракції не підтримали зняття з розгляду законопроекту про продаж сільгоспземель

11 листопада 2019 року

         Представники фракцій та депутатських груп не підтримали голосування за зняття з розгляду законопроекту про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення, який внесений до порядку денного сесії. Про це заявив голова ВРУ Дмитро Разумков під час засідання Погоджувальної ради.

         "Була пропозиція зняти з розгляду «Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення». Рішення не прийнято. Питання залишиться в порядку денному на цьому тижні, але будемо виходити з того, як будуть розглядатися питання на цьому тижні", – зазначив Разумков.

         Ініціювала голосування з цього питання голова фракції "Батьківщина" Юлія Тимошенко, її підтримав Віктор Бондар, глава депутатської групи "За майбутнє".

         При цьому спікер ВРУ зауважив, що наразі питання про скасування мораторію на запровадження ринку землі не стоїть.

 

Держгеокадастр та Рада ветеранів України підписали меморандум
про надання ветеранам земель

11 листопада 2019 року

        Відбулося підписання Меморандуму про співробітництво між головними управліннями Держгеокадастру в областях та Радою ветеранів України у сфері забезпечення учасників бойових дій земельними ділянками. Підписання відбулося під час наради щодо реформування діяльності Держгеокадастру, передає кореспондент УНН.

         "Ми знаємо про проблеми учасників АТО. Точніше, не про проблеми, а про виконання фактично зобов’язань держави перед цією категорією людей. І сьогодні ми плануємо підписання меморандуму з 24 обласними організаціями з учасників АТО, де будуть зафіксовані переліки земельних ділянок, які мають бути надані їм в рамках безкоштовної приватизації", – сказав прем’єр-міністр України Олексій Гончарук.

         Після цього відбулося підписання Меморандуму про співробітництво між головними управліннями Держгеокадастру в областях та Радою ветеранів України у сфері забезпечення учасників бойових дій земельними ділянками.

 

Українці проголосують за те, чи могтимуть іноземці купувати землю, – Зеленський

11 листопада 2019 року

       Президент України Володимир Зеленський звернувся сьогодні до українців щодо закону про землю. Про це повідомляє прес-служба Офісу президента.

      «Українці сьогодні НЕ Є власниками власної землі. Мораторій та чинне законодавство просто забороняють нам із вами бути власниками наших угідь. Поки ми не знімемо мораторій, земля залишатиметься у власності корупціонерів та олігархів. Українці проголосують за те, чи могтимуть іноземці купувати землю. «Зробимо це разом» означає, що найболючіші питання ми вирішуватимемо разом», – сказав Глава держави.

 

Прем'єр-міністр анонсував аерофотозйомку всієї України
і нагадав депутатам про земельні законопроекти

11 листопада 2019 року

       Весною 2020 року планується провести аерофотозйомку всієї території України, до кінця поточного року планують завершити ортофотозйомку 2 областей – Волинської та Львівської.

      Про це заявив прем'єр-міністр Олексій Гончарук на засіданні погоджувальної ради парламенту.

       "У цьому році планують завершити зйомку Львівської та Волинської областей, а на початку весни наступного року - всієї території України. Це забезпечить нам принципово іншої якості інформацію, дані, щоб організувати земельні відносини", – сказав Гончарук.

       Також він представив законопроєкт №2370 – про національну інфраструктуру геопросторових даних.

       "Надважливий проєкт, який дозволить нам в Україні створити сучасну інформаційну систему для роботи з геопросторовими даними – з інформацією про землю, ліси, водні об'єкти, надра", – зазначив він.

      Під час засідання погоджувальної ради Олексій Гончарук нагадав депутатам про пакет проектів законів, до якого входить №2194 «Про дерегуляцію в земельних відносинах», №2195 «Про запровадження прозорих електронних аукціонів щодо прав на землю», №2370 «Про національну інфраструктуру геопросторових даних», №0858 «врегулювання відносин та вдосконалення процедур для протидії рейдерству в сфері земельних відносин».

       «Перш за все у нас є пакет законопроектів, що врегульовують земельні відносини. І навіть якщо абстрагуватися від законопроекту, що пропонує скасувати мораторій та запровадити ринок землі, у нас є мінімум чотири законопроекти, які також потребують – розгляду… Вони ніяк самі по собі ринок не відкривають, але є важливими, щоб коли ринок буде запущений – він відбувався цивілізовано», – сказав Олексій Гончарук.

 

На головних автомагістралях України розпочалися акції протесту
проти продажу земель сільськогосподарського призначення

11 листопада 2019 року

         Протестувальники перекрили траси Київ – Чоп та Київ – Одеса.

         Як повідомляють кореспонденти інформаційних агентств України, на ділянці траси Київ – Одеса у районі села Демидівка декілька сотень аграріїв з Любашівського, Савранського, Балтського, Ананьївського та Ширяївського районів вийшли на протестну акцію через земельну реформу. Місцеві вивели на узбіччя великогабаритну техніку. Таким чином люди намагаються привернути увагу керівництва держави.

         Аграрій Олександр Андрусік зазначив, що протестувальники вимагають, щоб відтермінували законопроекти, які стосуються землі? і провеcnи всенародний земельний референдум.

         Протест проти земельної реформи на трасі Київ – Чоп Львівська область.

         "Ми неодноразово виходили з такими акціями… У законопроекті чітко прописано – більше 200 тис. га землі в одні руки. Кому? Навіщо? Як ми думаємо про наших малих сільгоспвиробників? Кредити недоступні, люди виїжджають на ту ж полуницю у Польщу. Що ми маємо зробити для того, щоб ці люди не виїжджали з України?.. Якщо наш уряд думає, що ми швидко продамо землю і у нас будуть великі гроші – вони помиляються. До цього треба поставитися розумно, зважено, не забувати, що у нас війна", – зазначив Андрусік.

         На автомагістралі Черкаської області люди почали з’їжджатися на сільськогосподарській техніці і паркувати її обабіч дороги.

         У Миколаївській області в акції беруть участь близько 100 людей, насамперед це фермери, селяни, Нацкорпус. Захід контролює патрульна поліція.

         "Нам особливого задоволення не доставляє прийти сюди і ходити по дорозі, але змушені це робити. Ми були на мітингах 2 рази біля ВР, думали, що президент (Володимир Зеленський, - ред.) нас почує, однак він не чує і продовжує просувати закони, які написані не в Україні, а за кордоном. Вони захищають інтереси великого світового капіталу і наших олігархів. Якщо днями ВР проголосує за ці законопроекти, то землю в Україні можуть забрати 20 осіб. Якщо це трапиться, то президент Зеленський зробить найбільший злочин за всю історію України, який може бути", – зазначив керівник сільськогосподарського підприємства Михайло Любченко.

 

«Варто зупинити цей масштабний крок»

11 листопада 2019 року

         Таку думку висловив Ігор Фріс, народний депутат, фракція «Слуга народу», про негайне впровадження продажу земель сільськогосподарського призначення на своїй сторінці у Фейсбуку.

         «Увага!
         Є такі думки, що цього тижня можливе голосування за відкриття ринку землі.

         Друзі.
         Варто зупинити цей масштабний крок.

         Наслідки можуть бути не прогнозовані і невідворотні!

         Голосувати за закон, який просто відкриє ринок без вирішення питань глобальних інструментів та забезпечення прав наших громадян — це реально небезпечно!!!!»

 

Поспіх в земельній реформі недоречний.
Так вважають представники Європейського банку реконструкції та розвитку і Європейського інвестиційного банку

11 листопада 2019 року, «Інтерфакс-Україна»

         Швидке впровадження земельної реформи в Україні може спричинити за собою незворотні помилки, вважає керуючий директор Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР) у країнах Східної Європи та Кавказу Маттео Патроне.

         "Мантра, яку ми постійно чуємо, в тому числі чули і в Маріуполі (на інвестиційному форумі - ІФ) на минулому тижні, -" нам потрібно поспішати, зробити все якомога швидше, так, будуть помилки, але потім ми їх виправимо ". Земельна реформа — таке місце, де не можна допускати помилки, вони будуть незворотні. Давайте візьмемо паузу, подумаємо і зробимо все поступово і правильно. І збережемо права малих фермерів ", — сказав він під час Київського міжнародного економічного форуму в суботу, 9 листопада.

         Такої ж думки дотримується заступник начальника управління корпоративних фінансів Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) Жан-Жак Сулакру.

         "Україні не варто поспішати ... Я б рекомендував робити це поступово, спочатку вирішуючи питання земель у державній власності, приватизуючи її", — зазначив Сулакру.

         У той же час глава інвестиційного фонду Dragon Capital Томаш Фіала зазначив, що бізнес очікує відкриття ринку з 1 жовтня 2020 року.

         "Моя рекомендація була б використовувати це вікно можливостей - політичних можливостей і політичної волі на ранньому етапі, оскільки з часом це бажання може зменшитися і просунути такі непопулярні реформи було б важче", — сказав Фіала.

Довідково: Світовий банк висловлює повну підтримку запланованого керівництвом України відкриттю ринку сільськогосподарських земель.

 

11 листопада відбудеться нарада під головуванням Прем’єр-Міністра України Олексія Гончарука щодо реформування діяльності Держгеокадастру

8 листопада 2019 року

       Ціль реформування Держгеокадастру як частини комплексної земельної реформи – створити клієнто-орієнтований сервіс, який надасть громадянам та органам місцевого самоврядування якісні послуги, де взаємодія з чиновником буде максимально зменшена, повідомляє прес-служба відомства.

       На заході будуть представлені зміни діяльності Держгеокадастру:

• наповнення Державного земельного кадастру відомостями з інших кадастрів; оприлюднення даних; забезпечення учасників бойових дій земельними ділянками.

       Учасниками наради, яка проводитиметься у клубі Кабінету Міністрів, будуть Олексій Гончарук, Прем’єр-Міністр України; Тимофій Милованов, Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства; Микола Сольський, Голова Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики; Олександр Краснолуцький, заступник Голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру; народні депутати України, представники міністерств, центральних органів виконавчої влади, фахівці Держгеокадастру, представники головних управлінь Держгеокадастру в областях і м. Києві, фахівці ДП «Центр державного земельного кадастру», представники громадських організацій та об’єднань.

 

За п’ять днів виявлено 328 порушень земельного законодавства

7 листопада 2019 року, Прес-служба Держгеокадастру

       У період з 28 жовтня до 1 листопада 2019 року Управліннями з контролю за використанням та охороною земель, які діють у складі Головних управлінь Держгеокадастру в областях, здійснено 509 заходів державного контролю за використанням та охороною земель. Порівняно з попереднім тижнем кількість наглядів зросла на 7% (33 контролі), за результатами яких виявлено 328 порушень земельного законодавства.

       Також здійснено заходи державного нагляду щодо дотримання суб’єктами господарювання вимог законодавства у сфері використання та охорони земель, що у порівнянні з попереднім тижнем збільшилися на 65% (129 контролі).

       За вказаний період нараховано шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву без спеціального дозволу загальною сумою 1 717 865 грн, що у порівнянні з попереднім тижнем зросла на 120% (936 424 грн), серед яких у добровільному порядку відшкодовано 995 571 грн, що проти минулого тижня ˃ на 101% (500 882 гривень).

        До органів прокуратури, органів досудового слідства направлено 35 матеріалів про порушення вимог законодавства, зокрема, що містять ознаки злочинів (у порівнянні з попереднім тижнем — +13%, +4 злочини).

       Найхарактернішими є показники по здійсненню заходів державного контролю Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області. Зокрема, здійснено 64 заходи державного нагляду за використанням та охороною земель, виявлено 61 порушення земельного законодавства, нараховано шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок тощо, загальною сумою 88 271 грн, відшкодовано у добровільному порядку — 70 146 гривень.

       Найменш показовим є нагляд Головного управління Держгеокадастру у Луганській області, що за минулий тиждень здійснило лише 1 захід державного контролю, за результатами якого виявило 2 порушення земельного законодавства та у добровільному порядку відшкодувало 33 429 гривень.

 

Кошти від можливого продажу землі не є дохідною частиною бюджету — Гончарук

6 листопада 2019 року

       Кошти, які можуть бути отримані в результаті можливого запуску ринку землі, не входять до складу дохідної частини проєкту Державного бюджету на наступний рік.

       Про це заявив Прем’єр-міністр Олексій Гончарук під час презентації журналістам підготовленого до другого читання проєкту бюджету-2020, який поданий на розгляд Верховної Ради, повідомляє кореспондент Укрінформу.

       “Доходи чи кошти, надходження від продажу землі не є дохідною частиною бюджету, вони не можуть бути дохідною частиною бюджету”, — сказав глава уряду.

       Він нагадав, що дохідною частиною бюджету можуть бути лише ті ресурси, які надходять регулярно, а не одноразово, як, наприклад, від продажу землі.

       Водночас Гончарук зауважив, що кошти, отримані у разі відкриття ринку землі, дозволять зменшити запозичення.

       “Ідея ринку землі полягає не в тому, щоб заробити для держави багато грошей від продажу. Ідея ринку землі полягає в тому, щоб створити цивілізовані відносини навколо землі. Зараз ринок землі і так є, але він сірий. На ньому заробляють юристи і переважно нечесні на руку ділки. А ми хочемо, щоб українець не був зв’язаний по руках і ногах, й міг вільно розпоряджатися своєю власністю”, — додав прем’єр.

 

Держгеокадастр планує завершити інвентаризацію державних сільгоспземель до кінця року

6 листопада 2019 року

       До кінця 2019 року Держгеокадастр планує завершити інвентаризацію земель сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 1018,9 тис. га. Основними етапами цього процесу є топографо-геодезичні роботи, державна реєстрація земельних ділянок у ДЗК та затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, повідомляє прес-служба Держгеокадастру.

       Показники станом на 6 листопада 2019 року:

• проведення топографо-геодезичних робіт на земельних ділянках – 801,3 тис. га (79%) (за тиждень +38,7 тис. га (+4%));
• державна реєстрація земельних ділянок у ДЗК – 499,1 тис. га (49%) (за тиждень +135,6 тис. га (+13%));
• затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель – 328,4 тис. га (32%) (за тиждень +106,2 тис. га (+11%)).

       Наразі здійснення топографо-геодезичних робіт, затвердження технічних документацій із землеустрою щодо інвентаризації земель та державна реєстрація земельних ділянок у ДЗК тривають. Аби простежити динаміку змін, що відбуваються протягом тижня, дані оновлюються щосереди.

 

Кабмін не передбачив у проекті держбюджету-2020 надходжень
від запуску ринку землі

6 листопада 2019 року

      Кабінет міністрів не передбачив в оновленому проекті державного бюджету України на 2020 рік, який поданий до Верховної Ради для розгляду у другому читанні, можливі надходження від продажу землі в разі запуску ринку.

       Про це повідомив прем'єр-міністр Олексій Гончарук, представляючи документ, пише УНІАН.

       "Надходження від продажу землі не є доходною частиною бюджету, вони не можуть бути доходною частиною бюджету. Доходною частиною бюджету можуть бути лише ресурси, які надходять регулярно. Якщо ви одноразово щось продаєте - приватизація або ринокземлі — це не гроші, які ви можете собі дозволити витрачати на обслуговування постійних витрат. Це кошти, за рахунок яких ви можете зменшити держзапозичення, тобто зможете менше позичати", — сказав він.

       Прем'єр підкреслив, що головною ідеєю реформи ринку землі в Україні є не залучення максимальної суми від її продажу, а створення цивілізованих відносин на цьому ринку.

 

Розпочалося створення ортофотопланів та 3D-моделі місцевості
на територію Волинської та Львівської областей

6 листопада 2019 року

       5 листопада 2019 року за допомогою найновітнішого аерофотолідарного комплексу «Leica TerrainMapper», що є єдиним не лише в Україні, але і в країнах Східної Європи та СНД, розпочато оцифровування Волинської та Львівської областей. Виконавцем «пілотних» робіт є ДП «Державне аерогеодезичне підприємство», повідомляє прес-служба Держгеокадастру.

       Ці процеси є підґрунтям великої діджиталізії та переформатування всіх геопросторових даних на єдину високоточну основу. Планується створення 3D-моделі місцевості, наприклад, лісових масивів, окремих фрагментів забудови чи виробничих споруд, а також класифікації будівель, рослинності, ліній електромереж тощо. Високоточне лазерне сканування з точністю до 5 см дозволить прогнозувати вірогідні зони затоплень, стане незамінним підґрунтям для проєктування доріг, зрошувань земель, ефективної інвентаризації лісів.

      Отримані результати стануть основою для створення першої в Україні цифрової топографічної бази даних, фундаментом для створення Національної інфраструктури просторових даних та невіддільною складовою великого проєкту «Держава в смартфоні».

 

Заборону на продаж землі іноземцям ініціював Зеленський

6 листопада 2019 року

       Ініціатором заборони на продаж землі іноземцям до 2024 року при підготовці закону про ринок землі був Президент України Володимир Зеленський. Про це інтерв'ю РБК-Україна розповів голова комітету з питань аграрної та земельної політики Верховної ради Микола Сольський.

       За його словами, заборона на продаж землі іноземцям до 2024 року була ініційована на зустрічі із Зеленським.

       "Перш за все, була зустріч з президентом. Там це було озвучено і узгоджено. Що б мені не говорили глави асоціацій, на цій зустрічі вони цю норму підтримали. Просто зараз вони вже хочуть більше, це в людській природі, можна зрозуміти. Тоді було прийнято рішення відтермінувати цей момент до 2024 року", — зазначив Сольський.

       За його словами, передбачається, що реформа має бути компромісною, і "на землі є місце всім".

       "За двадцять років ринок досить стабілізувався. Якщо подивитеся, за останні 7-8 років на 90% земель господарюють ті ж люди і приблизно в тих же розмірах", — додав Сольський.

 

У Раді прогнозують мільярди доларів ефекту від запуску ринку землі

6 листопада 2019 року

       Економічний ефект від запуску ринку землі в Україні може досягти декількох мільярдів доларів в перші 5 років. Про це в інтерв'ю РБК-Україна розповів голова комітету з питань аграрної та земельної політики Верховної ради Микола Сольський.

       За його словами, запуск ринку землі в Україні може принести реальні мільярди доларів в перші п'ять років. Він також зазначив, що якщо ці кошти спрямувати на відновлення декількох сотень тисяч гектарів поливу, це збільшить урожайність та дасть можливість вирощувати нові для України культури.

       "Потрібно розуміти, що земельна реформа впливає на всі галузі економіки. Я дійсно без емоцій вірю в мільярди доларів ефекту тільки від того, щоб ринку дати нормальні інструменти. Ринок сам зробить ці мільярди", — додав Сольський.

 

У Раді сумніваються у масовому продажу землі після скасування мораторію

6 листопада 2019 року

       Після запуску ринку землі не буде її масового продажу, в перший рік очікується від 5 до 15%. Про це інтерв'ю РБК-Україна розповів голова комітету з питань аграрної та земельної політики Верховної ради Микола Сольський.

        За його словами, очікується, що після відкриття ринку продаватимуть від 5 до 15% землі у перший рік.

       "Тут не можна чітко визначити. Це емоційна історія, щось з галузі психології. Якщо взяти статистику щодо емфітевзисів і договорів оренди, то це пара відсотків на рік. Ми дивимося на сусідні країни, де історія виникнення права власності — це теж распайовка, там теж було 3% в рік", — зазначив Сольський.

       Він також підкреслив, що сумнівається у вірогідності масового продажу землі.

       "Вони (власники землі, — ред.) знають, що й так можуть продати, але, на мій погляд, зняття мораторію у них емоційно асоціюється з підвищенням ціни. Тому я не можу сказати точно, скільки буде продано землі, але десь в межах 5-15%", — додав нардеп.

 

Верховний Суд України визнав звільнення Степана Білана незаконним

6 листопада 2019 року

      Верховний Суд України зняв усі питання в справі щодо звільнення Степана Білана з посади заступника начальника – начальника управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, повідомляють Новини Луцька.

       Нагадаємо, посадовця звільнили в листопаді 2017 року. Від того часу суди різних інстанцій підтверджували факт незаконності звільнення Степана Білана. Наприклад, у липні відповідне рішення ухвалив Восьмий апеляційний адміністративний суд в місті Львів, а в березні це робив Львівський окружний адміністративний суд .

       Зрештою у вересні Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру відновила справделивість та поновила Степана Білана на роботі. Опісля справа потрапила на розгляд Верховного Суду України, який залишилив без змін рішення попередніх інстанцій і поставив у ній крапку та остаточено визнав незаконним звільнення Степана Білана.

 

Зеленський поставив завдання створити електронний реєстр
інженерів-землевпорядників до відкриття ринку землі

6 листопада 2019 року

       Мінекономіки має до 31 грудня підготуватися до запровадження ринку землі. На цьому наголосив Глава держави Володимир Зеленський під час зустрічі з урядом та керівництвом Верховної Ради України, що відбулася в Офісі Президента.

       «Створити електронний реєстр інженерів-землевпорядників та надати їм право здійснення державної реєстрації цієї землі. Оприлюднювати 100% рішень щодо надання дозволів на зняття та перенесення родючого шару ґрунту та нормативно закріпити ведення документації з землеустрою виключно в електронній формі», – підкреслив Президент.

 

Мінекономіки запроваджує систему моніторингу обігу земель

6 листопада 2019 року

       Відбулася презентація концепту системи моніторингу використання та обігу землі під головуванням Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофія Милованова за участю Міністра кабінету міністрів України Дмитра Дубілета, представників Міністерства юстиції України, Міністерства цифрової трансформації, міжнародних партнерів проекту та фахівці з земельних питань, повідомляє прес-служба Мінекономіки.

       Система моніторингу покликана забезпечити прозорість та відстежуваність земельних відносин та міститиме повну інформацію про перехід прав на землю, власників землі, вартість угод купівлі продажу та оренди, тощо. В тому числі за її допомогою можна буде отримати інформацію про концентрацію земель в одних руках.

       Подальші кроки запровадження системи полягають у забезпеченні обміну даними між державними реєстрами, що містять відповідну інформацію (Держгеокадастр, Реєстр речових прав, Реєстр юридичних осіб тощо) та створенні програмного продукту, що аналізуватиме ці дані та висвітлюватиме їх для представників державної влади, а також громадськості.

       “Система земельного моніторингу надасть можливість бачити онлайн, що відбувається із землекористуванням та власністю на землю, як вона змінюється, де обробляється чи сплачуються податки тощо. Таке нововведення зробить земельні відносити прозорими та контрольованими. Незабаром представимо дорожню карту реалізації проекту”, – прокоментував Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов.

 

У громадах з’являться земельні радники

5 листопада 2019 року, Мін’юст України

       Система надання безоплатної правової допомоги готується до запуску земельної реформи. Земельні радники у громадах, юристи з земельних правовідносин, розділ консультацій з земельних питань для WikiLegalAid, дослідження правових потреб громад – це та багато іншого запроваджується у системі БПД.

       «З відкриттям ринку землі у власників земельних паїв з’явиться багато правових питань, пов’язаних з орендною платою за ділянки, операціями купівлі-продажу. Важливо, щоб люди якомога раніше отримали інформацію про свої права та можливості для їх захисту. Знали, що можуть звернутися за безоплатною правовою допомогою до системи БПД», – зазначив директор Координаційного центру з надання правової допомоги Олексій Бонюк, виступаючи на XІX Міжнародному економічному форумі у Львові.

      Для системи БПД «земельна» тема не нова. Адже у трьох областях – Київській, Львівській та Миколаївській – за підтримки Світового Банку реалізовано пілотний проєкт «Підтримка прозорого управління земельними ресурсами в Україні». Проведені тренінги для працівників системи БПД, адвокатів, юристів органів місцевого самоврядування, об’єднаних територіальних громад, землевпорядників та реєстраторів. Мобільні групи виїжджали для консультування із земельних питань у віддалені громади.

       Тепер весь цей напрацьований досвід буде поширений на всю Україну. Зокрема, проводитиметься навчання працівників системи БПД з надання правової допомоги у сфері земельних правовідносин. У кожному центрі з надання БВПД та бюро правової допомоги працюватиме хоча б один фахівець, який спеціалізуватиметься на земельних питаннях. Створюватимуться спеціалізовані центри з надання БВПД, які надаватимуть комплексну допомогу, у тому числі – з земельних питань.

       «Ми обов’язково маємо підготувати земельних радників. Це дуже дієвий інструмент для того, щоб підвищити власну правову спроможність громад. Традиція звертатися по правову пораду до сусіда чи знайомих, яка укорінилася в Україні, має зникнути. Ми зробимо все, щоб земельні радники з’явилися у місцевих громадах», – наголосив Олексій Бонюк.

       Земельні радники – це активні громадяни, які залучатимуться до вирішення питань у сфері земельних відносин. Мешканці громади, пройшовши навчання, зможуть надавати загальні поради та з’єднувати людей з фахівцями системи БПД.

       Для того, щоб краще знати правові потреби учасників ринку землі, регулярно проводитимуться загальнонаціональні та локальні дослідження правових проблем землевласників та землекористувачів.

       «Ми започаткували новий сервіс – проведення досліджень правових потреб громадян та громад. Цей інструмент дає можливість зрозуміти, які правові питання хвилюють людей. З початку нового року плануємо проводити соціологічні дослідження з земельної тематики», – розповів директор Координаційного центру.

       Відповідно до результатів досліджень буде складено перелік питань у земельній сфері, які найбільше цікавлять землевласників та землекористувачів. Отримати правову консультацію та детальне роз’яснення з земельних питань можна буде, зателефонувавши до єдиного контакт-центру за номером 0 800 213 103.

       «Оператори матимуть повний пакет правової інформації щодо всіх нагальних питань, які стосуються як власників земельних паїв, орендарів, так і тих, хто займається чи хоче зайнятися аграрним бізнесом», – говорить Олексій Бонюк.

       З урахуванням даних соціологічних досліджень буде підготовлено окремий розділ з земельних питань в українській правовій Вікіпедії – довідково-інформаційній платформі правових консультацій WikiLegalaid. Кожен українець, маючи лише доступ до інтернету, може отримати правову консультацію «простою мовою», щоб її зрозуміли люди без юридичної освіти.

       Результати досліджень також використовуватимуться при підготовці та проведенні правопросвітницьких заходів.

 

До продажу прав оренди готують 23123 ділянки сільгосппризначення

4 листопада 2019 року

         Минулого тижня територіальні органи Держгеокадастру до загального переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права оренди на які продаватимуть на земельних торгах у формі аукціону, включили 361 земельну ділянку загальною площею 5,3 тис. гектарів.

         На сьогодні загалом по Україні у переліку значиться 23123 ділянки площею понад 293 тис. гектарів. Скільки ділянок готується для продажу у кожній області довідуйтесь з підготовленої «Землевпорядним вісником» таблиці:

1	Вінницька	1794	12692,1661
2	Волинська	547	7421,6663
3	Дніпропетровська	1478	24960,5623
4	Донецька	548	9557,9724
5	Житомирська	587	6480,2054
6	Закарпатська	353	4776,2928
7	Запорізька	338	7057,5053
8	Івано-Франківська	786	8661,1045
9	Київська	286	5444,1368
10	Кіровоградська	490	6506,7533
11	Луганська	185	4015,8503
12	Львівська	1975	23236,9007
13	Миколаївська	506	8238,1423
14	Одеська	2408	31086,9169
15	Полтавська	1704	23479,2262
16	Рівненська	966	9772,9813
17	Сумська	2345	23107,0624
18	Тернопільська	919	4978,9228
19	Харківська	348	5036,9350
20	Херсонська	1013	19512,8097
21	Хмельницька	884	8606,6460
22	Черкаська	831	7423,9415
23	Чернівецька	184	1883,4570
24	Чернігівська	1648	28448,5411
	ВСЬОГО:	23123	292386,6983

 

Земля – це ресурс, який держава передає громадам для того,
щоб вони могли планувати свій розвиток, – Альона Бабак

1 листопада 2019 року

       Земля має бути ресурсом для розвитку регіонів та громад. Тому що все просторове планування, нове будівництво та інвестиції пов’язані у першу чергу з землею. І якщо громади мають право розпоряджатися землею тільки в межах населених пунктів, це дуже обмежуючий, стримуючий фактор для їх нормального розвитку.

       Про це сказала Міністр розвитку громад та територій України Альона Бабак в ефірі програми «Свобода вибору» на Громадському радіо. повідомляє Міністерство розвитку громад та територій України.

       За її словами, Уряд розглядає реформу землі як ресурс, який держава спочатку передає в громади. І далі вже громада приймає рішення, що вона буде з нею робити.

       «Для мене питання ринку землі це у першу чергу крок держави по передачі землі на рівень громад для того, щоб вони могли планувати свій розвиток і визначати пріоритети. Чи це буде дійсно розвиток сільського господарства, чи хтось почне щось будувати на цій землі не сільськогосподарського призначення. Але так чи інакше бачення сьогоднішнього Уряду та фахівців з децентралізації таке – територія України повинна виглядати як територія, де одна громада межує з іншою і є так звана повсюдність: громада до громади.

      І все інвестування, весь економічний розвиток починається знизу, з бачення громадою своїх перспектив розвитку. Тому земля основний ресурс. Якщо ми не будемо цього робити, я взагалі не бачу розвитку», – зазначила Альона Бабак.

 

Милованов пропонує 4 мільярди гривень для держпідтримки АПК
взяти з відсотка від продажу державних земель

31 жовтня 2019 року

         Міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства Тимофій МИЛОВАНОВ пропонує для забезпечення державної підтримки АПК на рівні 8,48 млрд грн взяти 4 млрд грн з відсотка від продажу державних земель при запуску ринку.

         "У нас буде ринок землі, деякі держземлі будуть приватизовані, надходження від цього можуть бути надані як держпідтримка. Зараз в бюджеті є 4,4 млрд грн, один з варіантів знайти ще 4 млрд грн — відсоток від продажу держземель надати на підтримку фермерам", — сказав на брифінгу в Кабінеті міністрів.

         Мінекономіки, зокрема, може в 2020 році направити 3,9 млрд грн на здешевлення кредитів аграріям для покупки земель сільгосппризначення, 2,5 млрд грн на держпідтримку галузі тваринництва, зберігання і переробку сільгосппродукції, 780 млн грн на фінансову підтримку виробників, 500 млн грн на формування статутного капіталу Фонду часткового гарантування кредитів.

         Крім того, ще 400 млн. грн на підтримку розвитку садівництва та ягідництва, 250 млн грн на фінансову підтримку розвитку фермерських господарств, 150 млн грн на фінансову підтримку заходів в АПК.

         Заступник міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства Тарас ВИСОЦЬКИЙ зазначив, що орієнтовно при запуску ринку землі надходження від продажу держземель в четвертому кварталі 2020 року можуть скласти 7 млрд грн.

         Як повідомлялося, Міністерство економіки підтримує внесення поправки в законопроект про держбюджет на 2020 рік про збереження в наступному році обсягу підтримки АПК на рівні 1% ВВП, або 8,4 млрд грн.

         Аграрний комітет Верховної Ради 16 жовтня підтримав напрацьовані профільним підкомітетом поправки в проект держбюджету, що передбачають збереження на 2020 рік обсягу підтримки АПК на рівні 1% ВВП, або 8,4 млрд грн.

Інтерфакс-Україна

 

30 жовтня відбулося засідання Комітету Верховної Ради
з питань аграрної та земельної політики

31 жовтня 2019 року

       За результатами розгляду питань порядку денного прийняті такі рішення:

       1. Про проект Закону про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин, поданий народними депутатами України Заблоцьким М.Б., Сольським М.Т., Нагаєвським А.С. та іншими (реєстр. № 2194 від 01.10.2019)

       Рекомендувати Верховній Раді України даний законопроект прийняти за основу

      2. Про проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо продажу земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) через електронні аукціони, поданий народними депутатами України Підласою Р.А., Мовчаном О.В., Сольським М.Т., Заблоцьким М.Б. та іншими (реєстр. № 2195 від 01.10.2019)

      Рекомендувати Верховній Раді України даний законопроект прийняти за основу

      3. Про проект Закону про сільськогосподарську кооперацію, друге читання (реєстр. № 0856 від 29.08.2019)

       Рекомендувати Верховній Раді України даний законопроект прийняти у другому читанні та в цілому як Закон в редакції Комітету з подальшим техніко-юридичним доопрацюванням

       4. Про проект Закону про внесення зміни до статті 4 Закону України «Про використання земель оборони» щодо підвищення ефективності використання виділених земельних ділянок, друге читання (реєстр. № 0855 від 29.08.2019)

      Рекомендувати Верховній Раді України даний законопроект прийняти у другому читанні та в цілому як Закон

      5. Про проект звернення Комітету до Голови Верховної Ради України Разумкова Д.О. щодо включення до Порядку денного другої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання проекту Закону України «Про внесення змін до статті 4 Закону України «Про пестициди та агрохімікати» щодо ввезення пестицидів на митну територію України» (реєстр. № 2289 від 18.10.2018 р.) та проекту Закону України «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо планування використання земель» (реєстр. № 2280 від 17.10.2019 р.)

       Підтримати звернення

      *   *   *

      На засіданні Комітету не підтримано постанову про відміну рішення, проголосованого 18 жовтня на підтримку законопроекту №2178-10 щодо обігу земель.

      Це викликало обурення серед опозиційних депутатів, представників аграрних асоціацій і гостей засідання, які почали скандувати: «Ганьба!»

      Під час обговорення питання член комітету від «Батьківщини» Вадим Івченко нагадав, що внаслідок консультацій керівників фракцій ще 18 жовтня була досягнута домовленість «про проведення легітимного засідання і розгляду заново всіх інших 10 альтернативних законопроектів по землі».

      «Адже ви фактично провели засідання комітету без нас і рано вранці, де за 20 хвилин прийняли рішення про рекомендацію прийняти парламенту законопроект, де передбачено право продажу землі іноземцям. Це було таємне засідання комітету, де було прийняте нелегітимне рішення», – підкреслив Івченко.

      Член комітету від «Опозиційної платформи – За життя» Наталія Королевська заявила, що «Слуга народу» фальсифікувала рішення без розгляду всіх альтернативних законопроектів по землі в порушення всіх норм регламенту і тепер «протягує свій закон».

      На засіданні також були присутні представники аграрних асоціацій, які протягом години зверталися до керівництва комітету з проханням переглянути рішення про рекомендацію прийняти в першому читанні законопроект без консультацій з ними і без врахування їхніх пропозицій. Однак ця пропозиція, зрештою, не була підтримана.

      Як повідомлялося, оскільки засідання комітету провели без попередження вранці 18 жовтня, а не, як планувалося, по обіді, голова Верховної Ради Дмитро Разумков змусив аграрний комітет заново розглянути проект про ринок землі.

     Проте вже наступного дня голова Комітету з питань аграрної та земельної політики Микола Сольський заявив, що рішення аграрного комітету залишається в силі, бо комітет його не відміняв.

 

Науковці та експерти підготували власний законопроект про запуск
українського ринку землі

30 жовтня 2019 року, УНІАН

       На базі Вінницького національного аграрного університету відбулася конференція «Земля – потенціал енергетичної, економічної та національної безпеки держави». Понад 600 науковців, вчених, академіків, аграріїв, представників територіальних громад, політиків, правників, експертів та студентів – учасників міжнародної науково-практичної конференції «Земля – потенціал енергетичної, економічної та національної безпеки держави» впродовж 2 днів обговорювали актуальні проблеми економіки країни? пов’язані з ініціативою Уряду та депутатів запустити ринок землі в Україні. Ця щорічна конференція є традиційним майданчиком для обговорення актуальних проблем економіки та політики країни.

      «Цього року вона набула особливого значення підкреслив академік НААН України, голова Селянської спілки України Григорій Калетнік, – адже тепер ми говоримо про надзвичайно важливе для національної безпеки України – умови та моделі запровадження ринку землі. Сьогодні наше головне завдання обговорити усі застереження, перестороги, ризики та правила аби забезпечити успішний розвиток держави, а не її втрату. Очевидним є факт, що запропоновані законопроєкти Урядом та народними депутатами України щодо відкриття ринку землі не спрямовані на розвиток економіки, на покращення умов діяльності українських фермерів, сільськогосподарських підприємств, особистих селянських господарств та українського села в цілому. Законопроєкти, на жаль, направлені виключно на торгівлю і спекуляцію землею».

       На пленарному засіданні заслухали понад 20 доповідей, кожна з яких стосувалася різних напрямків питання впровадження ринку землі. Так, д.е.н., заступник директора ННЦ «Інститут аграрної економіки» Ольга Ходаківська розглянула неоліберальні підходи до формування моделей ринкового обігу земель. Вона акцентувала, що Уряду варто обрати модель, над якою активно працюють експерти та науковці і яка націлена на формування потужного середнього класу на селі та недопустить продаж землі іноземцям. Неактуальною вважає тему ринку землі народний депутат України Микола Кучер. На питання: «Чи потрібно сьогодні впроваджувати ринок землі?» – однозначно відповідає: «Ні!». Тим паче, що проти продажу землі виступає 73% українців, 90% – проти продажу нашого національного багатства іноземцям.

       Своїм досвідом розвитку земельної реформи та ринку землі поділились закордонні колеги з Болгарії та Латвії: доктор юридичних наук Пловдівського аграрного університету Болгарії Мінко Георгієв та д.е.н., професор, Університету Латвії Джекабсоне Сандра. Недоліки у законодавстві своїх країн науковці вважають результатом поспішної реформи, від чого застерігають і нас.

       Надзвичайно аргументованим, з точки зору відповідності законопроєктів про ринок землі Конституції України, був виступ відомого правника, члена Європейської комісії «За демократію через право» Марини Ставнійчук: «У той час, як весь світ живе правами людини, серед яких пріоритетним правом є право на майбутнє – ми сьогодні хочемо продати найцінніше, що у нас є – землю. Не можна допустити, щоб наші діти і онуки стали найманцями на своїй землі», – закликала Ставнійчук усіх, кому не байдужа доля країни.

       «Земля – дуже сильний збудник напруги у суспільстві», – зазначив у своєму виступі професор ВНАУ, народний депутат України декількох скликань Григорій Заболотний. Ми проти поспішних, необдуманих рішень.

      З глибоким аналізом проблем обігу земель в Україні, роз’ясненням усіх ризиків та загроз, що закладені у законопроєктах виступив академік НААН України, голова Селянської Спілки України Григорій Калетнік: «Допуск до ринку землі юридичних осіб, на початковому етапі, – це, по суті, відкриття продажу землі іноземцям, адже визначити кінцевого бенефіціара практично неможливо. Не ринок землі сьогодні на часі, а серйозна програма економічного розвитку. Земля в руках українця – це Продовольча і Національна безпека держави! Необхідно прописати запобіжники, які збережуть землю для наших дітей, для держави, аби вона не зникла з карти Світу».

       Думку молоді на конференції висловив магістр ВНАУ Дмитро Красиленко, який наголосив, що молодь сьогодні хоче жити у власній країні, працювати, розвивати її економіку: «Наша земля – безцінна, а владі варто звернути увагу на досвід Англії, Ізраїлю, Канади, США та інших країн, які залишили землю у державній власності і передають в оренду ефективним землекористувачам, і результати мають відомі!».

      Андрій Шинькович, голова Асоціації народних депутатів України, визначив у своїй доповіді, що рівень зацікавленості іноземців українською землею як продовольчим та економічно вигідним ресурсом, сьогодні критично високий, що є дуже небезпечним для України.

       Думку фермерів та сільгосптоваровиробників висловили Павло Каленич, директор агрофірми СТОВ «Ольгопіль», досягнення якої відомі та Сергій Лановик, голова Асоціації фермерів та приватних землевласників Вінницької області, які подякували за великий заряд енергії, отриманий на конференції, відчуття єдиної думки виробничників, науковців, громадських діячів і особливо молоді, на новий етап боротьби, у який увійшли дрібні і середні фермери.

     Підсумком роботи конференції стала ухвала резолюції та проєкт Закону про обіг земель сільськогосподарського призначення, який містить обмежувальні норми, що не допускають обезземелення селян і зниження рівня Продовольчої безпеки України. 

 

Відбулася зустріч робочої групи із земельних питань

30 жовтня 2019 року

       Відбулася презентація Урядового концепту державної політики щодо удосконалення прав громадян вільно розпоряджатися своїм майном, зокрема, земельними ділянками, а також обговорення актуального стану справ щодо відкритості кадастрів та їхнього наповнення. Оскільки 37 млн га (89%) сільськогосподарських земель підпадають під дію заборони на відчуження земельних ділянок, серед яких понад 2/3 (27 млн га) – це пайові земельні ділянки, що стали приватною власністю 6,9 млн колишніх працівників колгоспів та їхніх спадкоємців, основною метою концепції є надання землевласникам права вільно розпоряджатися своєю приватною власністю.

       У межах розгляду цих питань, з метою реформування земельних відносин та надання публічного доступу до інформації, представники Держгеокадастру на чолі із заступником Голови Олександром Краснолуцьким презентували звіт про стан формування, наповнення та функціонування Державного земельного кадастру.

       Показовим є те, що процес відкриття даних все ще триває, наразі кадастр наповнений на 73%. Зокрема, у вересні-жовтні публічними стали низка нових шарів («Умовна прибережна захисна смуга», «Незареєстровані землі», «Ліси», «Природно-заповідний фонд», «Геонадра»), а також рішення територіальних органів Держгеокадастру про розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності та висновки про розгляд проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Окрім інформації про земельні ділянки, Держгеокадастр продовжує оприлюднювати дані про межі адміністративно-територіальних одиниць (адміністративних кордонів), наразі понад 5 тис. населених пунктів внесено до Державного земельного кадастру, однак інформація активно оновлюється.

       Також було представлено Національну інфраструктуру геопросторових даних (НІГД). Ця система поєднуватиме інформацію про різні об’єкти на єдиній картографічній основі, що надасть громадянам, органам місцевого самоврядування та органам державної влади доступ до якісних онлайн-сервісів. Нагадаємо, основними принципами НІГД є відкритість та доступність просторових даних та метаданих.

      Наостанок, у межах розгляду концепції, робоча група обговорила основні аспекти ґрунтової ініціативи, створення реєстру фермерів, проаналізувала проблеми низького рівня обізнаності громадян щодо їхніх прав на розпорядження земельними ділянками, а також неналежне нормативно-правове забезпечення повного і вільного розпорядження земельними ділянками.

 

Земельний кадастр заповнений на 73 відсотки

30 жовтня 2019 року, АгроПоліт

       Уряд в рамках земельної реформи удосконалює роботу кадастру, зокрема, покращує наповнення і доступність. Про це на своїй сторінці в Facebook написав заступник міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства Тарас Висоцький.

       «Зараз кадастр наповнений на 73% і триває процес відкриття даних, зокрема за вересень-жовтень публічними стали ряд нових шарів і 100% рішень територіальних органів та висновків про розгляд проектів землеустрою», – повідомив він.

       Також була представлена ​​Національна інфраструктура геопросторових даних (НІГД). Ця система буде об'єднувати інформацію про різні об'єкти в єдиній картографічній основі. З її допомогою органи і громадяни зможуть отримати якісні онлайн сервіси.

       Основні принципи НІГД:

– всі просторові і метадані є відкритими, безкоштовними і у вільному доступі;

– просторові дані публікуються в тому вигляді і тому рівні якості, в якому вони були створені;

– адміністратор збирає метадані, адмініструє геопортал ніде і забезпечує зручний пошук даних;

– власники даних зобов'язані оприлюднювати свої просторові дані на своїх сайтах і геопорталів.

 

Волинська облрада підтримала звернення щодо заборони продажу землі сільгосппризначення

28 жовтня 2019 року

      Волинська обласна рада підтримала звернення до Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України щодо ринку землі сільськогосподарського призначення, в якому йде мова про заборону торгівлі землею.

      Про це інформує власкор "ВолиньUA".

      "Ми, депутати Волинської обласної ради, звертаємося до Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України з проханням утриматися від поквапливого прийняття рішення, яке зачіпає інтереси десятків мільйонів наших співвітчизників. Форсування процесу запровадження ринку землі може призвести до небажаних наслідків та зростання соціально-політичної напруженості в країні. 

      Українська земля рясно скроплена кров’ю багатьох поколінь наших Героїв, за неї боролись і віддавали свої життя десятки мільйонів українців. І сьогодні на Донбасі новітні Герої України ціною своїх життів захищають українську землю від московського агресора. Тому ми, як частина української нації, усіх – «і мертвих, і живих, і ненарожденних» – не маємо морального права розпродати надбання нації, за яке боролися покоління українців і яке маємо передати у спадок нашим нащадкам.

      За існуючих реалій ми – проти продажу землі сільгосппризначення. Тільки в таких умовах українці будуть господарями на своїй землі".

      Депутати вимагають від Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України:

1. Заборонити в Україні торгівлю землею сільськогосподарського призначення, крім можливості її продажу виключно державі, – особами, які законним способом набули право власності на ці землі. Надавати землі сільгосппризначення у довгострокове володіння українським громадянам із правом родинного успадкування. Не дозволяти права власності на землю іноземцям та особам без громадянства.
2. Гарантувати право приватної власності на присадибні земельні ділянки, землі сільгосппризначення, отримані під час розпаювання, одержані в спадщину, даровані чи відступлені прямими родичами та ті, що перебувають під житловими будинками й іншою нерухомістю.
3. Провести інвентаризацію усіх земель.
4. Завершити процедуру передачі земель за межами населених пунктів об’єднаним територіальним громадам.
5. Сформувати спеціальну інституцію, яка буде вести системний облік та контроль операцій щодо оренди, купівлі-продажу та цільового використання землі (в т.ч. формування єдиної нотаріальної бази даних).
6. Забезпечити еколого-технологічний моніторинг використання земель та розробити систему санкцій за порушення норм і правил.
7. Розробити та забезпечити дієву реалізацію державних цільових програм підтримки вітчизняного сільгоспвиробника, зокрема стимулювання розвитку кооперативів та сімейних фермерських господарств, гарантувати їх фінансове забезпечення. 

 

Під час візиту до України Нацбанк говоритиме з МВФ  і про ринок землі

25 жовтня 2019 року

      Під час візиту місії Міжнародного валютного фонду до України сторони обговорять питання Державного бюджету на 2020 рік, законопроект про незаконне збагачення й ринок землі. Про це заявив голова Нацбанку Яків Смолій на брифінгу, повідомляє АгроПоліт.

      «Ми частково проговорили з місією МВФ периметр питань і продовжили ці перемовини у Вашингтоні, і я вважаю, що під час чергового візиту коло питань буде практично вже визначене. Одне із питань — це бюджет 2020 року. Наступне питання — це антикорупція, це ухвалення закону про незаконне збагачення, судова реформа як процес. Обговорювалися питання ринку землі», — зазначив Смолій.

      За його словами, також серед питань є поточні — щодо змін до законів про НБУ, про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

 

В Україні запустили сайт щодо земельної реформи

25 жовтня 2019 року, Прес-служба Мінекономіки

      В Україні запущено інформаційний ресурс, який дає відповіді на актуальні запитання щодо земельної реформи в Україні.

      Сайт інформує про складові земельної реформи, надає роз’яснення для землевласників, орендарів та потенційних покупців земельних ділянок сільськогосподарського призначення, наводить цікаву статистику та містить корисні посилання.

      Дізнайтеся більше про земельну реформу за посиланням – http://zemelnareforma.info/.

 

Понад 57% українців проголосують на референдумі проти продажу землі

25 жовтня 2019 року

      Більшість громадян України вважають, що питання запровадження ринку землі та скасування мораторію на купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення потрібно виносити на всенародний референдум. Такої думки дотримуються 59,3% респондентів. Чверть населення (24,4%) вважають, що це питання не слід виносити на референдум, решта опитаних не визначилися з відповіддю.

      Понад дві третини опитаних (69,1%) взяли б участь у такому референдумі, якби він відбувався найближчої до дати опитування неділі. Не взяли б участі 16,0%, а решта опитаних не визначилися з відповіддю.

      Якби подібний референдум відбувся, то абсолютна більшість проголосували б за продовження мораторію на купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення (57,2% усіх опитаних або 64,4% тих, хто взяв би участь у референдумі). Кожний четвертий з тих, хто взяв би участь у референдумі (25,1%) або 21,5% серед усіх опитаних проголосували б за запровадження ринку землі та скасування мораторію на купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення. Решта опитаних не визначилися з відповіддю. Ставлення до питання запровадження ринку землі сільськогосподарського призначення міського та сільського населення статистично значимо не відрізняється: проголосували б за продовження мораторію на купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення 56,3% міських жителів і 59,2% сільських жителів; запровадження ринку землі та скасування мораторію на купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення підтримали б 21,4% міських жителів і 21,9% сільських жителів. Решта опитаних не визначилися з відповіддю.

      Дослідження проведене соціологічною службою Центру Разумкова з 4 по 9 жовтня 2019 року. Було опитано 2015 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей за вибіркою, що репрезентує доросле населення країни за основними соціально-демографічними показниками. Вибірка опитування будувалася як багатоступенева, випадкова із квотним відбором респондентів на останньому етапі. Теоретична похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3% з імовірністю 0,95.

 

Держгеокадастр додав на Публічну карту дані про геонадра

24 жовтня 2019 року

      Держгеокадастр продовжує виконувати доручення Прем’єр-міністра України Олексія Гончарука щодо розробки єдиної інтегрованої системи державних кадастрів.

      Відсьогодні Публічна кадастрова карта поповнилася новим інформаційним шаром «Геонадра», що відображає інформацію про спеціальні дозволи, видані Державною службою геології та надр України на користування надрами, повідомляє прес-служба відомства.

      Ця інформація показує наявні обмеження на використання земельних ділянок та надається Державним науково-виробничим підприємством «Державний інформаційний геологічний фонд України».

      Зауважте, шар «Геонадра» має інформативний характер та доступний на територію усієї України.

      Нагадуємо, що з 11 жовтня Держгеокадастр почав оприлюднювати на Публічній кадастровій карті інформацію про ліси, незареєстровані землі та природно-заповідний фонд.

      Наповнення Публічної кадастрової карти новими інформаційними шарами – це важливий крок до формування єдиної системи державних кадастрів, що надасть громадянам, органам місцевого самоврядування, органам державної влади, відкритий та практичний доступ до інформації щодо стану управління природними ресурсами в Україні.

 

Агрохолдинги просять законотворців створити умови для збереження масивів землі

24 жовтня 2019 року

      Створити програми, які дозволять зберігати та купувати великі масиви землі після відкриття ринку попросив авторів земельних законопроектів та представників уряду Дмитро Скорняков, генеральний директор агрохолдингу HarvEast під час четвертого етапу земельного віче, повідомляє АгроПоліт.

      Скорняков розповів, що на вільному ринку може виникнути ситуація, коли землі, які нині перебувають в оренді агрохолдинку власники ділянок продадуть фермерам і землі для обробітку залишаться шматками, які неможливо обробляти якісно.

      «Ми розуміємо, що цілим поле нам не продадуть. Однак я не можу сад у 30-ти полях по 2-3 га засадити. Мені потрібно цілком одне, друге, третє поле. Щоб це були консолідовані земельні масиви. Так само зі зрошуванням – я ж не можу поливати по 2 га маленькі шматки. Мені потрібно 100 га. А мені з цих 100 га продадуть тільки 10 га. Інше в оренді, ще не знаю, чи не захочуть вийти з оренди тощо. Якщо ми реально хочемо отримати економічний зріст, нам необхідно мати програму, яка це врахує», – сказав Скорняков.

      Присутній на земельному віче голова комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Микола Сольський розповів, що протягом двох тижнів  у парламенті буде зареєстровано законопроект про об’єднання водокористувачів. Він може посприяти у вирішенні можливої проблеми агрохолдингів.

      «Законопроект про об’єднання водокористувачів та викупу насосних станцій. Також зараз триває обговорення, щоб закріпити у законодавчому полі систему, яка захистить землі. До кінця листопада будуть зареєстровані. Якщо ви на полі закріпили і підписали 70% паїв, є певний масив. Є певні правила, але вони не унеможливлюють можливих дискусій. Бо для вирішення кажуть іти в суд. А суд каже, що це цивільно-правова угода, як ви мали мінятися. І якщо не досягнули домовленості, буде складно. Є пропозиція закріпити геодезичну формулу на полі. Умовно, перший обмін на крайню північно-східну ділянку, другий – на другу північно-східну ділянку. Основне завдання – щоб це була не дискусійна формула», — сказав Микола Сольський. 

 

Держгеокадастр розпочав оприлюднювати висновки про розгляд проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок

24 жовтня 2019 року

      Держгеокадастр започаткував практику оприлюднення у відкритому доступі висновків про розгляд проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, повідомляє прес-служба відомства.

      Інформація розміщена на сайті Держгеокадастру за посиланням https://land.gov.ua/exterritoriality/.

      Відвідувачам доступна інформація про дату реєстрації, реєстраційний номер проекту та його розробника, територіальний орган Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки, статус розгляду проекту, дату, номер та тип висновку, а також прізвище експерта територіального органу Держгеокадастру, що видав висновок. Крім того, завдяки системі буде можливість переглянути деперсоналізовані висновки про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

      Також функціонал дозволяє здійснювати пошук за вибраним параметром, зокрема за регіоном, типом або статусом висновку.

      Уся інформація стосовно висновків про розгляд проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок доступна для контролю громадськості та оприлюднюється автоматично. Дані оновлюватимуться один раз на добу.

      Запровадження такого функціоналу відбулося на виконання доручення Прем’єр-міністра України Олексія Гончарука та забезпечує більшу прозорість та публічність у сфері земельних відносин.

 

Озвучено прізвища 7-ми кандидатів допущених до конкурсу
на голову Держгеокадастру

23 жовтня 2019 року

       Національне агентство України з питань державної служби озвучило прізвища 7-ми кандидатів допущених до конкурсу на посаду голови Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру. Про це повідомляє AgroPolit.com.

       Очолити Держгеокадстр можуть:

• Олександр Луцький, політик, член «Аграрної партії»;
• Денис Башлик, директор департаменту міжнародної співпраці та ринку земель Держгеокадастру. Його свого часу привів на посаду Максим Мартинюк, екс-голова Держгеокадастру;
• Андрій Богданов, колишній депутат Криворізької міськради, працівник держкомпанії «Укргазвидобування».
• Сергій Власенко, фінансовий директор ТОВ «Факторинг-Фінанс»
• Микола Гронь, керівник Міжнародного центру правових технологій та безпеки бізнесу
• Ігор Колядін, керівник експертної групи стратегічного планування Директорату стратегічного планування та євроінтеграції.

       Нагадаємо, раніше на посаду очільника Держгеокадастру претендувало 11 осіб.

 

Уряд звільнив керівника Держгеокадастру в Київській області

22 жовтня 2019 року, Економічна правда

       Кабінет Міністрів відсторонив від виконання обов’язків керівника Головного управління Держгеокадастру в Київській області Людмилу Приходько.

       Про це заявив прем’єр-міністр Олексій Гончарук на своїй сторінці в Facebook.

       "Держгеокадастр в Київській області — це клондайк для схематозників та всіх нечесних чиновників. На цю область приходить більше всього скарг від громадян про неправомірні дії з боку керівництва", — наголосив Гончарук.

       Очільник уряду підкреслив, що про проблеми в цій установі він знав давно і особисто.

      "Ще з часів роботи в Офісі президента я займався проблемою непрозорих схем розподілу земель. Один з найгучніших прикладів — держпідприємство "Пуща-Водиця", - згадує прем’єр.

     Гончарук нагадав, що уряд вже відсторонив 12 керівників обласних Головних управлінь Держгеокадастру та анонсував конкурс на посади нових очільників.

       "Найближчим часом на конкурсі оберем чесних та ефективних менеджерів, як в центральне управління Держгеокадастру, так і в його регіональні осередки", — резюмував прем’єр.

 

Ринок землі: фермерам можуть запропонувати відстрочки та гранти

22 жовтня 2019 року

       Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства розглядає можливість надання відстрочки та гранти під купівлю земель сільгосппризначення.

       Про це на прес-конференції заявив міністр економіки Тимофій Милованов, передає liga.net.

       "Можливо, ми будемо давати відстрочку при покупці державної землі, так було в Грузії, наприклад. Було так: платиш відразу 20%, 40% або 50%, а решту суми платиш 5 або 10 років потроху", — підкреслив він.

       За його словами, ще одним механізмом підтримки фермерів, який розглядає Мінекономіки, є гранти.

       "Приходиш з проектом, під який тобі необхідно 5 га земель і фонд або установа, яка буде створюватися, дає тобі 2 га, а 3 га — купуєш за свої гроші", — пояснив міністр.

       Він додав, що тимчасова заборона на покупку землі для іноземців не вплине на переговори з МВФ.

 

Розмір земельного податку пропонують збільшити до вартості
орендної плати за гектар сільгоспземель

23 жовтня 2019 року

        З такою ініціативою виступив голова ГО «Прозора земля»Володимир Коваленко під час земельного віче, організованого радником прем’єр-міністра Олексієм Мушаком та AgroPolit.com, Latifundist.com, Kurkul.com.

        — Потрібно прирівняти податок на землю до розміру середньої орендної плати по регіону. Що ми бачимо? 42 млн га × $150 за 1 га = $6,3 млрд поповнення в бюджет щороку», — пояснив він.

        Нагадаємо, що земельних слуханнях до голови аграрного комітету Миколи Сольського звернулися представники ОТГ, сільських та селищних рад з ініціативою збільшити розмір орендної плати за 1 га сільськогосподарської землі та розмір земельного податку. Всеукраїнська асоціація сільських і селищних рад звернулася до президента України Володимира Зеленського з аналогічним проханням. Як розповів на земельному віче Микола Сольський, у відповідь на це у аграрному комітеті зараз розглядається варіант збільшити розмір земельного податку до рівня 4 групи.

 

Більшість землі державних підприємств має піти,
в тому числі на розпаювання, – Микола Сольський

21 жовтня 2019 року

       Микола Сольський під час спілкування з керівниками ОТГ та головами сільських і селищних рад, які приїхали на зустріч із представниками аграрного комітету, заявив, що міністерство надасть плани зміни системи управління земельними ресурсами уряду, зокрема й тих земель, які належать державним підприємствам.

       За словами Сольського, у представників ОТГ виникає безліч запитань до використання земель, які належать держпідприємствам і знаходяться у межах громад, а також до подальшої долі цього ресурсу, особливо, коли мова заходить про землі НААН України.

       «Що на землях аграрної академії, що в інших підприємствах – науки сьогодні мало. Більшість земель державних підприємств мають піти, в тому числі на розпаювання, і це відбудеться вже з наступного року», – заявив Сольський.

       Він також повідомив, що не менш ніж 50% землі підприємств має піти на забезпечення діючих працівників, колишніх працівників і соцсферу.

       «Частина землі, близько 20-30 %, (це зараз прораховується) буде відправлено на приватизацію разом із майном», – заявив Микола Сольський.

 

Комітет не скасовував прийнятий законопроект про обіг землі

21 жовтня 2019 року

      Законопроект №2178-10 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення", внесений 14 депутатами від партії "Слуга народу" під керівництвом Миколи Сольського, підтриманий аграрним комітетом, ніхто не відміняв і рішення комітету є чинним. Про це повідомив голова Комітету з питань аграрної та земельної політики Верховної Ради України Микола Сольський перед суспільним обговоренням земельної реформи з очільниками територіальних громад та експертами галузі, яке відбулося в суботу 19 жовтня.

      Було прийнято рішення комітету і тільки комітет може його відмінити. Іншого рішення наразі немає. Іншого комітету з відміни рішення не було, – наголосив він.

 

ОТГ отримають від Держгеокадастру дві основні функції контролю
за землями, – Микола Сольський

21 жовтня 2019 року, AgroPolit.com

       Микола Сольський, голова Комітету Верховної Ради з питань аграрної і земельної політики під час зустрічі у Києві з головами місцевих рад та ОТГ назвав дві основні функції контролю над землями, які отримають громади від Держгеокадастру в межах земельної реформи

      «Держгеокадастр з того моменту, як передасть землю громадам, втратить контролюючі функції. Контролюючі функції перейдуть до громад. Але не всі, – сказав Сольський, додавши: «Відповідальність громад – стежити за випадками нецільового використання землі та за самовільним зайняттям землі».

       Сольський зазначив, що функції нагляду за порушенням екологічних норм та неефективним застосуванням сівозмін під час користування землею залишиться в екологічних інспекторів та міністерства енергетики та захисту довкілля. Так само будуть нести відповідальності керівники громад за випадки, коли ділянки будуть придбані або передані в оренду з порушенням законодавства.

      Якщо ви побачите, що хтось неправомірно придбав або орендував землю – будете звертатися до правоохоронних органів. Вони мають розбиратися. Це вже буде не ваша відповідальність», – пояснив народний депутат.

      Микола Сольський анонсував наступну зустріч із керівниками громад, де буде проведено роз’яснення, як подавати документи та реєструвати процедури продажу чи оренди земель через «ПроЗорро».

 

Відбулося суспільне обговорення земельної реформи
з територіальними громадами України

21 жовтня 2019 року

       19 жовтня 2019 року відбулося суспільне обговорення земельної реформи з очільниками територіальних громад та експертами галузі. В обговоренні взяли участь Микола Сольський, голова Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики, Тарас Висоцький, заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, Роман Лещенко, уповноважений Президента України з земельних питань, народні депутати, представники Мінекономіки та Держгеокадастру, повідомляє Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

       «Вже сьогодні враховані найважливіші побажання і зауваження фермерів, аграрних асоціацій і простих селян. На даній зустрічі нам важливо почути думки представників територіальних громад. Земельна реформа стане результатом національного діалогу», – зазначив заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Висоцький.

       Під час заходу були представлені основні тези законопроектів №2194, №2195, №2280 щодо земельної реформи. Кожен учасник дискусії мав можливість поставити запитання і запропонувати альтернативні пропозиції.

       «Ми запросили голів ОТГ і голів сільрад з усіх регіонів. Основна тема сьогоднішньої зустрічі – це послухати один одного щодо нюансів земельних законопроектів, пов’язаних з новими повноваженнями територіальних громад, які будуть додаватися і підсилюватися. Нам важливо віднайти компроміс, від якого всі, так чи інакше, виграють», – зазначив Микола Сольський.

       За його словами, першим важливим питанням є обговорення делегування повноважень щодо розпорядження землями від Держгеокадастру до голів ОТГ, до громад. Інший важливий момент – питання спрощення землевпорядних процедур, з іншим регулюванням особливо цінних земель, з додатковими можливостями по наповненню кадастру, з більшими повноваженнями ОТГ в цій сфері.

 

Аграрний комітет Верховної Ради підтримав
альтернативний законопроект про ринок землі

18 жовтня 2019 року

       Комітет з питань аграрної та земельної політики Верховної Ради України сьогодні на ранковому засіданні, яке раптом було перенесено на 9 годину ранку, відхилив проект закону №2178 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення» і підтримав законопроект №2178-10 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення".

       Про це з обуренням повідомив на брифінгу у Верховній Раді народний депутат від «Батьківщини» Вадим Івченко, вимагаючи провести засідання комітету, як і планувалося раніше, о 14 год. 30 хв. і розглянути на ньому всі зареєстровані законопроекти.

       Проголосований законопроект був внесений 14 депутатами від партії "Слуга народу" під керівництвом голови аграрного комітету Миколи Сольського як альтернативний до урядового.

       Цим законопроектом №2178-10 пропонується:

       1) зменшити обмеження щодо концентрації земель в межах області з 15% до 8%;

       2) ввести обмеження щодо концентрації земель у межах ОТГ у розмірі 35%;

       3) ввести перехідний період до 1 січня 2024 року для заборони виходу на вільний ринок іноземцям. Під час нього юридичні особи, бенефіціарні власники яких є іноземці, особи без громадянства, юридичні особи, створені за законодавством іншим, ніж законодавство України, іноземні держави, не зможуть набувати у власність землі с/г призначення державної, комунальної власності, а також пайові землі, за винятком тих земель, які на момент набрання чинності законом вже є в оренді, емфітевзисі таких юридичних осіб та за умови, що такі юридичні особи створені не менш ніж 3 роки до набрання чинності закону.

 

На посаду голови Держгеокадастру претендують 11 кандидатів

18 жовтня 2019 року

       Конкурс на посаду голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру цього року оголошували двічі. Вперше Кабінет Міністрів України зробив це у липні. Зголосилися взяти участь у конкурсі п’ятеро кандидатів - Руслан Хомідов, Сергій Музиченко, Андрій Кавецький, Людмила Приходько, Денис Улютін. Але тоді нового очільника відомства не вибрали. Вдруге конкурс було оголошено у вересні. Подати документи на посаду голови Держгеокадастру можна було до 17 жовтня. Цього разу бажання взяти участь у конкурсі виявили 11 осіб. З їхніми деклараціями можна ознайомитися на сайті Національного агентства з питань запобігання корупції.

       Сьогодні згідно з конкурсним оголошенням має відбутися перше тестування кандидатів на знання іноземної мови. Після цього вони мають здати тест на знання законодавства, письмовий іспит на виконання ситуаційних завдань і пройти співбесіду.

       Хто ж серед претендентів на посаду голови Держгеокадастру?

• Башлик Денис Олександрович — директор департаменту міжнародної співпраці та ринку земель Держгеокадастру;
• Богданов Андрій Петрович — колишній депутат Криворізької міськради, працівник держкомпанії «Укргазвидобування»;
• Власенко Сергій Геннадійович — фінансовий директор ТОВ «Факторинг-Фінанс»;
• Драган Юрій Вікторович — керівник ГО «Асоціаця фермерів та приватних землевласників України», голова фермерського господарства «Черняхівський хліб»;
• Кавецький Андрій Володимирович — екс-керівник Головного управління Держгеокадастру у Львівській області;
• Краснолуцький Олександр Васильович — заступник голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру;
• Леонов Роман Миколайович — власник ТОВ «Характерник», яке займається наданням картографічних послуг та юридичним консультуванням.
• Музиченко Сергій Юрійович — керівник Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області.
• Приходько Людмила Олександрівна — начальник головного управління Держгеокадастру у Київській області.
• Улютін Денис Валерійович — заступник Державного секретаря Кабінету міністрів України.
• Хомідов Руслан Володимирович — перший заступник начальника Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області.

       Хочеться сподіватися, що втретє Кабміну не доведеться оголошувати конкурс.

 

Комітет розпочав розгляд законопроекту
«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України
щодо обігу земель сільськогосподарського призначення»

17 жовтня 2019 року,
Інформаційне управління Апарату Верховної Ради України

       Комітет з питань аграрної та земельної політики вчора на своєму засіданні розглянув питання щодо державної підтримки сільгоспвиробника, передбаченої в проекті державного бюджету на 2020 рік, що зараз розглядається у комітетах Верховної Ради.

       Зокрема, народні депутати підтримали поправки, напрацьовані профільним підкомітетом до пропонованого проекту державного бюджету на наступний рік.

       У рішенні Комітету підкреслюється, що відповідно до Бюджетного кодексу, витрати на підтримку сільського господарства мають становити на менше одного відсотка ВВП.

       Виходячи з цього, Комітет розраховує, що загальна сума державної підтримки аграрної галузі становитиме 8,4 мільярда гривень, в тому числі, 4,4 мільярда гривень, які планується направити на здешевлення кредитів, пов’язаних з викупом земель.

       Щодо розподілу 4 мільярдів гривень, то народні депутати пропонують виділити кошти зокрема, на такі напрямки: 150 мільйонів гривен на фінансову підтримку заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів; 150 мільйонів гривень - на підтримку фермерських господарств; 400 мільйонів гривень – державна підтримка хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників; 100 мільйонів гривень - надання кредитів фермерським господарствам; 2,5 мільярда гривень - державна підтримка галузі тваринництва, переробки сільськогосподарської продукції, аквакультури, рибальства; 600 мільйонів гривень – закупівля сільськогосподарської техніки та комплектуючих; 100 мільйонів гривень – часткова компенсація фермерам вартості електроенергії, що використовується для поливу зрошувальних земель.

       Під час засідання голова підкомітету з питань економічної і фінансової політики в агропромисловому комплексі Артем Чорноморов наголосив: «Аграрний сектор – це не тільки виробництво сільгосппродукції і тваринництво, це – більша частина України, яка займається цією роботою і складається із селищ. Тому наше завдання - привернути увагу Міністерства фінансів, Міністерства розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства до цього питання».

       Остаточний розгляд пропозицій до державного бюджету на 2020, що стосуються аграрного сектору, планується на наступному засіданні Комітету після узгодження усіх позицій з Міністерством фінансів та Міністерством розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства.

       Також на засіданні Комітет розпочав розгляд проекту Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення», поданий Кабінетом Міністрів України» та десяти альтернативних до нього законопроектів.

       Проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення», поданий Кабінетом Міністрів України», (№ 2178) представив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства з питань агрополітики Тарас Висоцький.

       Він виклав основні напрямки, які врегульовує даний законопроект:

• скасовує дію мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення;
• пропонує запровадити обіг земель сільськогосподарського призначення з 1 жовтня 2020 року, для того, щоб була можливість напрацювати всі необхідні зміни, зокрема, і щодо Земельного кадастру;
• визначає перелік осіб, які мають право на купівлю земель, а саме: громадяни України, юридичні особи, зареєстровані згідно із законодавством України, територіальні громади, держава;
• запроваджує систему моніторингу реєстрації цін та відкритої системи квотування щодо купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення;
• встановлює обмеження щодо обсягів землі, якими може володіти один власник: не більше 15% в межах однієї області та не більше 0,5% в межах країни;
• купівля земель сільськогосподарського призначення, набуття права власності, підпадає під дію закону про санкції, зокрема є обмеження по країні-агресору.

       «Мають бути створені умови для того, щоб була справедлива ціна на землю сільськогосподарського призначення, збережена чинна структура, яка показала себе успішно, і закладені підвалини для розвитку», – зауважив Т.Висоцький.

       Під час обговорення законопроекту виникла палка дискусія, як серед народних депутатів-членів Комітету, так і присутніх на засіданні аграріїв, представників громадських організацій.

       Звучали пропозиції відхилити усі запропоновані законопроекти щодо продажу земель сільськогосподарського призначення.

       Зокрема, народний депутат Юлія Тимошенко, представляючи альтернативний проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України стосовно обігу земель сільськогосподарського призначення» (№ 2178-2) зазначила: «Ми пропонуємо спочатку провести референдум, а потім, у разі згоди громадян, повернутися до питання зняття мораторію на продаж землі». Окрім того, за її словами, потрібно провести інвентаризацію земель і вивчити дане питання.

       Ю.Тимошенко також озвучила результати опитувань громадської думки, згідно з якими, більшість населення виступає за проведення референдуму щодо земельного питання і проти продажу земель.

       За продовження мораторію на продаж землі і проведення референдуму з даного питання висловилася і одна із авторів законопроекту «Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо запровадження обігу земель сільськогосподарського призначення за результатами Всеукраїнського референдуму», (№ 2178-1), народний депутат Наталія Королевська.

       «Сьогодні у розпайовуванні землі взяли участь лише сім мільйонів громадян, а решта – свою землю не отримали. Отже, спочатку треба створити реєстр земель, провести розпаювання, а потім – референдум щодо зняття мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення», – сказала Н.Королевська.

       Фермери і представники громадськості скандували на засіданні «Ні продажу землі» і виступали за зняття питання продажу землі з порядку денного, підкреслюючи: «Треба зняти напругу у суспільстві і продовжити мораторій, дія якого завершується 1 січня 2020 року, провести референдум і тільки після цього розглядати законопроекти».

       Комітет ухвалив рішення продовжити розгляд законопроектів, що стосуються продажу землі сільськогосподарського призначення на наступному засіданні, яке відбудеться у п’ятницю, 18 жовтня, о 14.30.

 

Держгеокадастри стануть виключно сервісними службами, –
уповноважений Президента

17 жовтня 2019 року

       За тіньовими схемами договору емфітевзису було продано більше 2 мільйонів земель сільськогосподарського призначення. Про це повідомив уповноважений Президента України з земельних питань Роман Лещенко, пише сайт 18000 .

       – Ми маємо ситуацію, коли питання земельної реформи в Україні стає все більш актуальним. Воно не є позицією щодо продажу землі, втрати, відчуження. Позиція президента – це наведення порядку. За ці 18 років, з моменту ухвалення Земельного кодексу України, довели до того, що українську землю розбазарюють. В Україні існує сірий, тіньовий ринок землі, – сказав Роман Лещенко.

       Він наголосив:

       – У системі, коли держава в особі чиновника Держгеокадастру з 2012 року розпоряджається державними землями, призвело до того, що цей процес перестав бути контрольованим. Держгеокадастр більше не буде в нашій країні розпоряджатися землями українського народу. Дайте кілька місяців. Це буде виключно сервісна служба.

 

До 1 серпня 2020 року всі державні сільгоспземлі будуть внесені
в Держгеокадастр

15 жовтня 2019 року

       До 1 серпня 2020 року в реєстр Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру буде внесено всі землі України сільськогосподарського призначення. Про це під час брифінгу сказав заступник міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства Тарас Висоцький, повідомляють Українські Національні Новини.

       «На останній нараді під головуванням прем’єр-міністра було доручення – на 1 серпня 2020 року внести всі відомості про сільськогосподарські землі державної форми власності. Сьогодні була вранці нарада, ми рухаємося за графіком. Цього року буде внесена площа 1 мільйон га. І нам на наступний рік залишиться ще півмільйона, що до 1 серпня – більш ніж достатньо. Буде повністю внесено в кадастр», – зазначив Тарас Висоцький.

 

На земельному ринку громади не зможуть виставляти лоти,
які перевищують 20 га

15 жовтня 2019 року

       Голова Комітету з питань аграрної та земельної політики Микола Сольський пропонує не виставляти земельні ділянки на торги, якщо вони перебільшують 20 га.

       Таку норму прописано в земельному законопроекті №2195. Також він розповів, що уряд планує ведення додаткових обмежень, пов’язаних з концентрацією землі в одні руки. На рівні області відсоток концентрації зменшено з 15% до 8%, введено додаткові обмеження по концентрації на рівні ОТГ – 35%.

       Також Сольський повідомив, що землі ОТГ не зможуть виставлятися на продажі лотами, які перевищують 20 га.

       «Коли заходить мова про продаж чи оренду земель, які належать громадам, варто пам’ятати, що лоти можуть мати розмір до 20 га. Якщо у громади в запасі 100 га, вона не зможе продати це одним лотом. Це зроблено для того, щоб дрібні майбутні власники могли претендувати на ці невеликі лоти, а, по-друге, коли на ці 100 га претендують 5 покупців, це дасть змогу відрегулювати певні речі та створити здорову конкуренцію», – заявив Сольський

 

Відтепер на Публічній кадастровій карті доступні нові інформаційні шари
«Незареєстровані землі», «Ліси», «Природно-заповідний фонд»

15 жовтня 2019 року, Прес-служба Держгеокадастру

       Держгеокадастр на виконання доручення Прем’єр-міністра України Олексія Гончарука щодо розробки єдиної інтегрованої системи державних кадастрів, яка буде містити інформацію про природні ресурси країни, розпочав наповнення Публічної кадастрової карти новими шарами. Зокрема, додано окремі інформаційні шари «Незареєстровані землі», «Ліси», «Природно-заповідний фонд».

       Варто зауважити, що вся інформація є максимально прозорою та надається профільними установами: Державним агентством лісових ресурсів, Міністерством енергетики та захисту довкілля України, а також на підставі даних Державного земельного кадастру. Дані для шару «Незареєстровані землі» доступні на всю територію України, з актуальною інформацією у форматі таблиці можна ознайомитися за посиланням.

       Шар «Ліси» наразі доступний на територію Вінницької області та буде оновлюватися поступово по інших областях. Шар «Природно-заповідний фонд» містить інформацію про 125 об’єктів природно-заповідного фонду державного значення. Об’єкти місцевого значення будуть додаватися надалі.

       Звертаємо увагу, що ця інформація може використовуватися землевпорядними організаціями для забезпечення ефективного виконання заходів з проектування, а органами державної влади та органами місцевого самоврядування – для прийняття ефективних управлінських рішень.

      Також нагадуємо, що нещодавно за дорученням Прем’єр-міністра України Олексія Гончарука на Публічній кадастровій карті було представлено шар умовної прибережної захисної смуги, отриманий в автоматичному режимі з урахуванням норм статті 60 Земельного кодексу України.

 

У нас є 10 альтернативних законопроектів, — Висоцький

11 жовтня 2019 року, Економічна правда

       Заступник голови Мінекономіки Тарас Висоцький заявив, що уряд планує провести 18 регіональних земельних форумів, на яких буде обговорюватися процес скасування мораторію на продаж землі.

       Про це він сказав на брифінгу "Законодавчі ініціативи щодо земельної реформи".

       "Ми перший уряд, який отримав доручення і до 1 жовтня вніс законопроект, давши старт активній дискусії. Ми плануємо провести 18 регіональних земельних форумів, 2 вже відбулося", — зазначив Висоцький.

       "У нас є 10 альтернативних законопроектів, це добре, ми будемо долучатися до їх обговорення і спільно приймати рішення, не забуваючи про нашу ціль — зберегти аграрну галузь як лідера економіки, залучати інвестиції. Ми продовжуємо дискусію в регіонах та комітеті", — додав він.

       Нагадаємо:

       В оновленому законопроекті про обіг земель сільськогосподарського призначення, який зареєструвала 10 жовтня у Верховній Раді група депутатів з фракції "Слуга народу", пропонується до 1 січня 2024 року не допускати набуття юрособами, бенефіціарами яких є іноземці, права власності на земельні ділянки. Встановлюється обмеження на сукупну площу земельних ділянок сільськогосподарського призначення, яка може перебувати у власності громадянина та юридичної особи, та пов’язаних з нею осіб. Обмеження не допускають набуття у власність більше 8% сільськогосподарських земель області та 0,5% сільськогосподарських земель України. Крім цього, забезпечується переважне право орендаря на купівлю земельної ділянки.

 

Маю мільйон доларів.
Чи можу я купити 2 гектари землі у Франції, Німеччині чи Польщі?

11 жовтня 2019 року

       Відповідь на це запитання шукав Назар Мухачов. І ось що почув. Послухайте.

https://www.youtube.com/watch?v=tYWaxld8wmM&list=PL8xT15CDXB95r8dOxyWorwMMFNMU8Ezio&index=11&fbclid=IwAR1eP63TIsLVW9o5NV1fj9Oy9bSvXUJK1Lwgx20LFzuTEJAs-kNzIWUj4eE

– То, що ж, вільного ринку землі в розвинутих країнах – НЕМАЄ?!

– НЕМАЄ!

       У всіх розвинутих країнах земельне питання врегульовано відповідно до НАЦІОНАЛЬНИХ ІНТЕРЕСІВ!!! І земельна політика є комплексною, всеохоплюючою та спрямованою на гарантування національної безпеки, зокрема через формування широкого середнього класу фермерства!

 

У Держгеокадастрі відбулася нарада з представниками профільних асоціацій щодо питань інвентаризації земель державної власності
на території областей України

10 жовтня 2019 року, Прес-служба Держгеокадастру

       У Держгеокадастрі 9 жовтня 2019 року відбулася нарада під головуванням заступника Голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру Олександра Краснолуцького. У нараді взяли участь представники асоціацій у сфері землеустрою, топографо-геодезичної діяльності.

       Основним завданням заходу було узгодження єдиного бачення здійснення масштабного процесу інвентаризації земель державної власності на території областей України з метою підвищення рівня прозорості роботи у сфері земельних відносин.

      Учасники обговорили процес інвентаризації земель, зокрема, аспекти формування лотів під час тендерів (територія району, області, двох областей, перелік об’єктів тощо), спроможність виконання землевпорядними організаціями таких робіт.

      Також було розглянуто питання забезпечення доступу виконавців робіт із землеустрою до всіх необхідних вихідних даних, алгоритми здійснення контролю якості виконання робіт, питання стосовно формату вихідних даних.

      Усі пропозиції профільних асоціацій, громадськості будуть враховані під час остаточного формування та затвердження форми технічного завдання на здійснення заходу з інвентаризації земель державної власності на території областей України.

 

У Верховній Раді зареєстровано ще один законопроект про ринок землі

10 жовтня 2019 року

       У Верховній Раді України зареєстрували законопроект № 2178-6 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення», ініціатором якого є народний депутат Сергій Лабазюк.

       Документом пропонується першочергове впровадження ринку землі лише для фізичних осіб – громадян України. Надалі, після відпрацювання механізму купівлі-продажу, з 1 січня 2023, пропонується надати доступ до ринку юридичним особам створеним за законодавством України, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є виключно громадяни України.

        Крім того, пропонується встановити обмеження щодо загальної площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які можуть перебувати у власності фізичних осіб – до 500 га., юридичних – до 50 тис. га, що запобігатиме надмірному накопиченню масивів земель в одних руках.

 

Володимир Зеленський обговорив з аграріями
впровадження земельної реформи в Україні

10 жовтня 2019 року,
Офіційне інтернет-представництво президента

       Президент України Володимир Зеленський обговорив з представниками аграрної галузі питання запровадження ринку сільськогосподарської землі в нашій державі та проведення земельної реформи.

       Зустріч відбулася в Офісі Президента України з ініціативи аграріїв. У ній взяли участь представники всеукраїнських аграрних громадських організацій, галузевих асоціацій, фермерських господарств із різних регіонів України, малих та великих аграрних підприємств.

       На зустрічі також були присутні: Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук, міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов, уповноважений Президента із земельних питань Роман Лещенко, керівник Офісу Президента Андрій Богдан.

       Глава держави зазначив, що готовий вислухати позиції присутніх щодо проведення земельної реформи. Він висловив переконання, що для якісного впровадження вказаної реформи в Україні важливо не тільки вивчити досвід інших країн, а й вислухати думки тих, хто безпосередньо працює на землі.

       Під час спілкування учасники зустрічі розповіли про свої застереження та побоювання щодо того, як розвиватиметься ситуація після відкриття ринку землі в Україні. Зокрема, вони висловилися за поетапне запровадження ринку землі, коли на першому етапі право придбати землю надаватиметься виключно українцям, а іноземці одержать таку можливість лише на останньому етапі реформи.

        Керівник Офісу Президента України Андрій Богдан у цьому контексті висловив думку про те, що легалізація обігу земель сільськогосподарського призначення дасть поштовх до залучення додаткових міжнародних інвестицій в аграрну галузь.

       «Щоб тут побудували великі заводи, які перероблятимуть продукцію, на яких працюватимуть тисячі робітників, і щоб ви продавали продукцію з доданою вартістю, – щоб це зробити, привести сюди іноземців і побудувати ці заводи – це дати їм можливість у певній формі володіти цією землею», – пояснив він, зауваживши, що форма такого володіння ще обговорюватиметься.

       Також наголошувалося на необхідності забезпечення доступних кредитів для малих і середніх фермерських господарств.

       Окремо обговорювалося питання площ земельних ділянок, які матиме можливість придбати фізична особа чи фермерське господарство, та необхідність недопущення монополізації ринку сільськогосподарської землі.

       Крім того, підкреслювалася важливість ухвалення антирейдерського законодавства.

        Підсумовуючи зустріч, Президент України Володимир Зеленський зазначив, що взяв до уваги всі точки зору.

 

Прокуратура затвердила підозру стосовно в.о. керівника ГУ Держгеокадастру в Харківській області за фактом незаконної передачі землі на понад 1,3 млн грн

10 жовтня 2019 року, Генеральна прокуратура України

        Харківська місцева прокуратура № 2 затвердила підозру в.о. начальника ГУ Держгеокадастру у Харківській області щодо зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 364 КК України). Вирішується питання про обрання запобіжного заходу та відсторонення зазначеної особи від посади.

       За даними слідства зазначена особа у травні 2016 року видала накази про безоплатну передачу у власність фізичним особам – членам фермерського господарства земельних ділянок на території Печенізького району Харківської області з перевищенням розмірів земельних часток (паїв) членів сільськогосподарського підприємства, тобто з порушенням вимог чинного законодавства. Таким чином, з власності держави незаконно вибула сільськогосподарська земля особливо цінної групи ґрунтів загальною площею майже 9 га, ринкова вартість якої складає близько 1,3 млн грн.

 

Прокуратура Полтавщини вимагає повернути у держвласність землі вартістю понад 2 млн гривень

10 жовтня 2019 року, Прес-служба прокуратури у Полтавській області

      Лубенська місцева прокуратура направила до Лубенського міськрайонного суду позовні заяви про повернення у державну власність земель сільськогосподарського призначення, які фермерське господарство отримало в обхід процедури проведення земельних торгів. Йдеться про 6 земельних ділянок загальною площею понад 25 га вартістю понад 2 млн грн. Про це повідомляє пресслужба прокуратури Полтавської області .

       Встановлено, що упродовж 2015-2016 років наказами Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області та рішеннями однієї із сільських рад Лубенського району жителю цього району для ведення фермерського господарства було надано в оренду земельні ділянки сільськогосподарського призначення.

       Однак, враховуючи вимоги Земельного кодексу України та Закону України “Про фермерське господарство”, громадянин своє право на отримання земельної ділянки для ведення фермерського господарства міг використати лише раз. Додатково землі можна отримувати на конкурентних засадах через участь у торгах.

       Також при укладенні спірних договорів оренди земельних ділянок нормативна грошова оцінка, яка є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності, не визначалася, що призводить до недоотримання коштів державним та місцевим бюджетами.

       “Зважаючи на вказані порушення, прокуратура пред’явила до суду позовні заяви з вимогами про визнання незаконними наказів Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, рішень сільської ради, визнання недійсними договорів оренди та повернення земельних ділянок у державну власність”, – йдеться у повідомленні.

 

… А в Ізраїлі земля належить державі

9 жовтня 2019 року

         Наголосив Віктор Шишкін — один із авторів Конституції України, суддя Конституційного Суду України у відставці, співкоординатор громадської ініціативи «Суспільна Система» — на прес-конференції в Львівському "Прес-Клубі", роздумуючи про впровадження продажу земель в Україні за наполяганням Президента України Володимира Зеленського.

         Пропонуємо вам коротке слово досвідченого та авторитетного юриста:

https://www.youtube.com/watch?v=BNEDRw23tsE&feature=youtu.be&fbclid=IwAR0_AmYqpVZrUvggg_5b3gICbNmRCnm6sHOKwppw_yE3xvAux83TNhsFseg

 

У «Слузі народу» бунт серед депутатів-мажоритарників
через законопроект про ринок землі

9 жовтня  2019 року

       Урядовий законопроект про ринок земель викликав бунт у лавах депутатів мажоритарників «Слуги народу», які відмовляються голосувати за допуск іноземців та концентрацію в одних руках 200 тис. га землі. Про це agronews.ua. повідомило джерело у лавах партії.

       «Серед депутатів-мажоритарників зріє бунт проти поданого Кабміном законопроекту про ринок землі. Багато незадоволених тим, що Олексій Гончарук та інші автори законопроекту записали туди дві радикальні норми, які не підтримують сьогодні виборці, особливо на селі. Перша – допуск іноземців до покупки землі у прихованій формі. Якби вони його не маскували, але він там. Є і це білими нитками шито. Друга – 200 тис. с/г землі для концентрації в одних руках. Це теж нонсенс. Близько 30-ти нардепів уже висловилися, що не голосуватимуть за земельний закон, якщо з нього не виключать іноземців, а площу концентрації в одні руки не зменшать до 20 тис. га», – розповідає на правах анонімності один з депутатів «Слуги народу».

       Дмитро Соломчук в інтерв'ю виданню Оbozrevatel.com озвучив низку особливостей вільного ринку землі, які пропонують внести в законопроект про ринок землі він та інші його колеги зі «Слуги народу».

       «Це проект закону Кабміну, вони його дуже швидко зробили. Ми в комітеті розглядаємо його, спілкуємося з експертами, населенням, уже більше 30 днів. Моя позиція, як народного депутата і великої кількості колег зі «Слуги народу», — якщо там написано юрособа, то в дужках повинен бути зазначений бенефіціар — українець, який проживає в країні останні 5 років», — каже депутат.

       У розробленому законопроекті про ринок землі буде зменшено в 10 разів і кількість землі, яку дозволять зосереджувати в одних руках. Наразі уряд пропонує формулу, яка передбачає розподіл 210 тис. га на одну компанію, тобто не більше від 0,5% землі і не більш як 15% у межах області.

      Ми думаємо зменшити граничну площу в 10 разів, максимум 20 тис. га. Ми маємо великі компанії, 500-600 тис. га. Не повинно бути так, щоб після зняття мораторію фірма, зареєстрована в Києві, платила максимально податки в столиці. Нормальна модель, коли ці 200 тис. га вони зареєстрували юрособами на території цих ОТГ. Наприклад, 20 тис. га, не більше. Щоб за ці гроші існувала громада», – заявив Дмитро Соломчук.

       Також депутат повідомив, що в межах законопроекту про ринок землі зміниться й мінімальна оціночна вартість земельної ділянки.

       Зараз повинна бути прописана мінімальна оціночна вартість. Це приблизно 25-26 тис. грн, тобто $1 тис. І це дешево, але, думаю, таких людей не знайдеться. Спочатку ціна буде не менше $3-х тис. за гектар. Немає сенсу продавати за тисячу, вже простіше її тоді віддати в оренду. В Україні є домогосподарства, які орендують на рівні $200 за га. Коли стане більше конкуренції і з'явиться більше господарств середнього рівня після зняття мораторію, ціна ще й підніметься», – наголосив Дмитро Соломчук.

 

Держгеокадастр підписав Меморандум про взаємодію
з Державною службою з надзвичайних ситуацій
щодо взаємного наповнення даними Державного земельного
та Державного водного кадастрів у частині розділу «Поверхневі води»

9 жовтня 2019 року

         Держгеокадастр уклав Меморандум про взаємодію з Державною службою з надзвичайних ситуацій, Українським гідрометеорологічним центром, Центральною геофізичною обсерваторією імені Бориса Срезневського та ДП “Центр державного земельного кадастру”.

         Документ передбачає забезпечення взаємного наповнення даними Державного земельного кадастру та Державного водного кадастру в частині розділу “Поверхневі води”.

         Меморандум укладено на виконання доручення Прем’єр-міністра України за результатами наради щодо функціонування державних кадастрів.

         У рамках Меморандуму сторони домовилися про організацію взаємного консультування та обговорення найбільш важливих питань ведення Державного земельного кадастру та Державного водного кадастру за розділом “Поверхневі води”, вироблення методичних напрацювань щодо визначення картографічної основи для нанесення геопросторових даних, створення необхідних умов для максимального надання Держгеокадастром та його територіальними органами вихідних даних, необхідних для наповнення Державного водного кадастру за розділом “Поверхневі води”, а також про внесення даних до Державного земельного кадастру та обмін такими даними.

         Підписання Меморандуму дозволить забезпечити об’єктивність, достовірність та повноту відомостей у Державному земельному кадастрі та Державному водному кадастрі.

 

Понад 70% українців виступають проти зняття мораторію на продаж сільськогосподарських земель

8 жовтня 2019 року

       Згідно з  результатами опитування, проведеного  соціологічною групою "Рейтинг",  лише 19% опитаних підтримують запровадження продажу землі сільськогосподарського призначення. 73% – проти цієї ініціативи, 8% – не визначилися.

      Відносно вищий рівень підтримки старту ринку землі серед молодших та заможніших респондентів, власників паю, які його самостійно обробляють. Але навіть у названих категоріях кількість противників цієї ініціативи становить не менше 60%.

       Продаж землі сільськогосподарського призначення іноземцям підтримують ще менше – лише 13%. Проти цього – 81% опитаних. Незважаючи на те, що серед наймолодших та більш заможніших кожен п’ятий не проти дозволити іноземним громадянам купувати землю в Україні, три чверті представників цих категорій виступають однозначно проти цієї ініціативи.

      74% вважають, що рішення про запровадження продажу земель сільськогосподарського призначення, в Україні повинне прийматися на всеукраїнському референдумі. 17% – мають протилежну думку.

      58% вважають, що землі сільськогосподарського призначення повинні бути у державній власності, за зразком Канади, чи Ізраїлю.

       22% – не проти запровадження такої моделі ринку землі, як у Італії, де орні землі можуть продаватися, чи купуватися.

       20% – не змогли обрати серед цих прикладів земельного ринку.

       За домінування державної власності на землю виступають частіше старші та бідніші опитані, та ті, у кого немає паїв, за іншу модель – більш молодші, заможніші та власники паїв, які їх самостійно обробляють.

       Водночас навіть серед названих останніх категорій не менше половини виступають за канадську, чи ізраїльську моделі земельного ринку.

       Серед основних ризиків від запровадження продажу земель сільськогосподарського призначення респонденти найчастіше обирали те, що земля може бути викуплена іноземцями (41%); власники паїв можуть бути обмануті при продажі землі (31%), на даний час запровадження ринку землі є небезпечним через недосконалість чинного законодавства (31%); зняття мораторію на продаж землі дозволить скупити її олігархам (23%).

      Лише 5% не бачать жодних ризиків у запровадженні вільного ринку орних земель. Про загрози щодо продажу землі іноземцям, обману власників паїв та недосконалість чинного законодавства найчастіше говорили власники паїв, які їх особисто обробляють

       В ході дослідження з 28 вересня до 1 жовтня 2019 року опитали населення від 18 років і старше. Вибіркова сукупність – 2000 респондентів. Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2,2%.

 

Опубліковано законопроект про ринок землі

8 жовтня 2019 року

       На сайті Верховної Ради України вчора з'явився повний текст законопроекту №2194 про вільний ринок землі, авторами якого є Мар'ян Заблоцький, Микола Сольський, Артем Нагаєвський, Сергій Литвиненко, Тетяна Грищенко, Павло Халімон, Марина Нікітіна, Сергій Бунін та інші.

       Документ складається із 60 сторінок і у пояснювальній записці до нього зазначено 27 основних змін, які визначають роботу вільного ринку землі в Україні.

 

Оприлюднено результати земельних торгів за 9 місяців,
організаторами яких були лише територіальні органи Держгеокадастру*

7 жовтня 2019 року

         За результатами земельних торгів, проведених територіальними органами Держгеокадастру, за 9 місяців 2019 року розмір річної орендної плати збільшився на 7,6 млн грн порівняно з аналогічним періодом 2018 року. У 2019 році цей показник становить 153,4 млн грн, тоді як у 2018 році – 145,8 млн гривень.

         Водночас за січень-вересень 2019 року площа переданих в оренду на аукціонах земель зменшилася на 5,1 тис. га: з 46,1 тис. га за 9 місяців 2018 року до 41 тис. га у 2019 році.

         Також порівняно з минулим роком зросла середня вартість орендної плати за земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, що тепер становить 3,74 тис. грн, тоді як цей показних у 2018 році становив 3,16 тис. гривень. Варто зауважити, що найвища плата за користування земельними ділянками встановлена у Полтавській (44,14% від НГО), Львівській (33,63% від НГО), Чернігівській (31,26% від НГО), Сумській (31,02% від НГО), Івано-Франківській (30,42% від НГО) областях.

         Зокрема за 9 місяців стали помітними показники зростання надходжень до місцевих бюджетів від продажу прав оренди на земельні ділянки у таких областях: Вінницькій (2,4 млн грн у 2018 р. та 7,2 млн грн у 2019 р.), Кіровоградській (8,8 млн грн у 2018 р. та 16 млн грн у 2019 р.), Дніпропетровській (1,1 млн у 2018 р. та 4,2 млн грн у 2019 р.). Окрім цього, найбільшою площею земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, переданих в оренду, відзначилися Одещина (5,6 га), Волинь (3,5 га), Миколаївщина (3,1 га).

* До вашого відома: окрім територіальних органів Держгеокадастру земельними ділянками торгують ще місцеві державні адміністрації та місцеві органи самоврядування. Про підсумки земельних аукціонів загалом по Україні за усіма видами цільового призначення ділянок можете довідатися лише з щомісячних публікацій журналу «Землевпорядний вісник», що готує аналітичний центр «Земельного вісника України» – zemvisnuk.com.ua

 

В Україні пересушеними залишаються 50% ґрунтів – Укргідрометеоцентр

4 жовтня 2019 року

       В Україні, станом на 30 вересня, за експертною оцінкою близько 50% площ залишалися в стані посухи. Через це в багатьох регіонах затримується посівна. Про це повідомляє apk-inform.com.

       «В цілому протягом третьої декади вересня на всій території України зберігалися несприятливі агрометеорологічні умови для сівби і початкового росту озимих внаслідок жорсткої повітряно-ґрунтовою посухи», – ідеться в повідомленні.

       Повідомляється, що у центральних і південних областях сумарна кількість опадів як за декаду, так і за місяць не вистачило б для припинення посухи.

       Верхні шари ґрунту залишалися сухими до кінця місяця. За оцінками агрометеорології, на території Полтавської, Черкаської та прилеглих районів інших областей, більшості районів південних областей протягом вересня запаси продуктивної вологи в шарі 0-10 см на площах, призначених під сівбу озимих культур, і на вже засіяних площах були відсутні зовсім, – розповіли в Укргідрометеоцентрі.

       При цьому з випаданням дощів ситуація змінилася на краще на тих територіях, де їх кількість склала 15-20 мм і більше. Зокрема, це західні, північні, північно-східні області, де відбулося припинення грунтової посухи. Так, на цих територіях опади зрошували верхні шари грунту, відповідно, покращилися умови для проростання зерна і формування сходів озимих на вже засіяних площах.

 

Юлія Тимошенко закликала аграріїв єднатися
та не допустити розпродажу землі

4 жовтня 2019 року, Прес-служба «Батьківщини»

       Вирішувати долю української землі має право лише народ на референдумі. Домогтися ухвалення законів про референдум та проведення всенародного голосування із земельного питання українці повинні спільно, бо від цього залежить майбутнє нашої країни.

       Про це Юлія Тимошенко заявила вчора під час спілкування з аграріями, які зібралися перед Верховною Радою, протестуючи проти відкриття ринку землі.

       Лідер «Батьківщини» обурилась тим, що урядовий законопроєкт про розпродаж землі був внесений до порядку денного без обговорення та рішення профільного комітету. І це при тому, що цей документ не сприймається наразі ні суспільством, ні аграріями.

       Як зазначила Голова партії, законопроєкт несе небезпеку втрати суверенітету України, адже землю у прикордонних областях зможуть скуповувати особи з подвійним громадянством.

      Окрім того, пояснила Юлія Тимошенко, передбачається, що першочергове право купити землю матимуть ті, хто орендують її. А зараз, як відомо, великі агрохолдинги сконцентрували в своїх руках величезні території і тільки чекають, як швидко їх придбати. До того ж, купити сільськогосподарські угіддя можна буде за встановленою ринковою ціною. Це означає, що якщо хтось на 100 дол. дасть більше, то матиме переважне право її купити, додала політик.

       «Політичної волі найвищого рівня віддати землю українським фермерам, селянам немає. Є воля запустити сюди безмежні капітали, з якими не зможуть конкурувати прості фермери», – наголосила лідер «Батьківщини».

       Неприйнятною Юлія Тимошенко вважає і норму про можливу для купівлі площу землі. Так, в одні руки можна буде придбати 0,5% всіх сільськогосподарських земель (це 210 тис. гектарів) і не більше 15% території області.

       «Це означає, що одну область можуть придбати 6-7 людей. Треба пам’ятати, що в нас 72% території України – це сільськогосподарська земля. Це не лише розпродаж з молотка, це реально продаж території України», – переконана вона.

       Політик закликала всіх аграріїв бути активними і разом протистояти розпродажу землі: «Або не дамо доторкнутися до нашої землі, або вони жорстко це зроблять, без врахування інтересів українців. Влада не має права розпоряджатися землею за всі прийдешні покоління», – сказала парламентарій.

       Саме єднаючи зусилля треба зупинити процес включення законопроєкту щодо продажу землі до розгляду в парламенті, зазначила Юлія Тимошенко.

       Голова партії домоглася того, що аграрний комітет ВРУ підтримав її пропозицію провести парламентські слухання щодо доцільності запровадження ринку землі до розгляду урядового законопроєкту в сесійній залі, а також на своєму засіданні в п’ятницю, 11 жовтня, розглянути всі законопроєкти щодо землі.

 

Держгеокадастр запроваджує практику
автоматичного оприлюднення рішень про розпорядження землями
сільськогосподарського призначення державної власності

4 жовтня 2019 року

       Держгеокадастр започатковує практику оприлюднення 100% рішень, що приймаються його територіальними органами з питань розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності, в тому числі передачі у власність чи користування земельних ділянок.

       Інформація розміщується у розділі “Оприлюднення наказів щодо розпорядження землями” на сайті Держгеокадастру за посиланням https://land.gov.ua/t/.

       У відкритому доступі надається інформація про дату реєстрації, номер та тематику клопотання, категорію осіб, що звертаються з клопотанням, статус розгляду заяви територіальним органом Держгеокадастру, дату, номер та вид наказу, виданого територіальним органом Держгеокадастру, кадастровий номер та цільове призначення земельної ділянки, відносно якої виданий наказ. Також завдяки системі буде можливість переглянути деперсоналізовані накази головних управлінь Держгеокадастру щодо розпорядження землями.

       Оновлення інформації відбувається автоматично, оскільки функціонал синхронізований з даними системи електронного документообігу Держгеокадастру.

       Користувачам доступна функція пошуку за будь-яким параметром, зокрема за регіоном, де було прийняте рішення щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності.

       Запровадження нового функціоналу дає можливість забезпечити подолання корупційної складової у сфері розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності та дозволяє зробити прозорими та публічними всі етапи розпорядження землями.

 

Лукашенко застеріг Зеленського від продажу сільськогосподарських земель

3 жовтня 2019 року, Agronews

      На ексклюзивній зустрічі з українськими провідними телеканалами та інформагентствами в Мінську президент Білорусі Олександр Лукашенко висловив свою думку щодо продажу українських сільськогосподарських земель.

       Президент Білорусі Олександр Лукашенко переконаний, що Україні не потрібно продавати сільськогосподарські землі.

       “Більш дорогоцінного в Україні нічого немає. Земля – це ваша найбільша цінність. Я часто своїм говорю: нам би такі землі і не треба було б ні нафти, ні газу”, – наголосив Олександр Лукашенко.

       Він висловив свою думку, що зараз би такого не робив та взагалі такого не робив (продавав землю — ред.).

       “Пройдіть етап оренди землі. Етап інших взаємовідносин. Тримайте це в руках держави”, — резюмує він.

 

Оголошено конкурс на посаду Голови Держгеокадастру

3 жовтня 2019 року

       Кабінет Міністрів знову оголосив з 4 жовтня 2019 року конкурс на зайняття посади Голови Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру строком на п’ять років та визначив умови його проведення. Про це йдеться в урядовому розпорядженні № 891-р.

      Посадовий оклад — 24 000 гривень; надбавка до посадового окладу за ранг, інші надбавки, доплати та премії відповідно до статті 52 Закону України “Про державну службу”.

      Кваліфікаційні вимоги: вища освіта не нижче магістра, загальний стаж роботи — не менше семи років, досвід роботи на посадах державної служби категорії “А” чи “Б” або на посадах не нижче керівників структурних підрозділів в органах місцевого самоврядування чи досвід роботи на керівних посадах у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів — не менше трьох років або досвід реформування чи управління змінами у великих організаціях.

      Також вимагається вільне володіння державною та іноземною (англійська та/або французька) мовами. 

 

Землю планують продавати через ProZorro

2 жовтня 2019 року, ЛІГА:ЗАКОН

      Депутати партії "Слуга народу" зареєстрували у Верховній Раді законопроекти №2195 і №2194 про електронні земельні аукціони і про внесення змін до Земельного кодексу щодо дерегуляції у сфері земельних відносин.

      Тексти проектів поки не оприлюднено.

      Одна зі співавторів законопроекту № 2195 народний депутат Роксолана Підласа на своїй сторінці у Фейсбук розповіла, що законопроект передбачає запровадження виключно електронних аукціонів через систему ProZorro.Продажі.

       "Більше ніяких ударів гонгу та стосів паперу за зачиненими дверима. Всі аукціони – лише онлайн. 2195 – один з трьох законопроектів пакету земельної реформи і дуже важливий. Без рівного доступу до земельних аукціонів – про конкуренцію та ринкову ціну не може бути й мови", – зауважила народний депутат.

 

Разумков пояснив, чому іноземцям дозволять купувати землю в Україні

2 жовтня 2019 року, Телеканал «Прямий»

      Голова Верховної Ради Дмитро Разумков пояснив, навіщо в законопроєкті щодо ринку землі передбачений продаж земель іноземцям.

      Про це він заявив під час брифінгу після погоджувальної ради.

      За його словами, на розгляді в комітеті ВРУ є законопроекти, які ефективно зможуть закрити прогалини в законодавстві щодо обігу земель. Крім того, він пояснив, навіщо в законопроекті був передбачений продаж земель іноземцям.

      "Це (продаж землі іноземцям – ред.) не лазівка. Треба враховувати інтереси всіх учасників цього процесу. В першу чергу, аспект національної безпеки дуже важливий: якщо ми говоримо про купівлю представниками держав, які є державами-агресорами, або які неефективно будуть використовувати цю землю, повинні бути передбачені запобіжники в цьому законопроекті", – наголосив Разумков.

     Також він зазначив, що на цьому тижні у Верховній Раді буде розглядатись урядовий законопроєкт щодо обігу земель в Україні.

     "Я думаю, що на цьому тижні вже будемо розглядати", – зазначив Разумков.

 

Президент України призначив Романа Лещенка
уповноваженим із земельних питань

1 жовтня 2019 року, Прес-служба Президента

          Володимир Зеленський призначив Романа Лещенка уповноваженим Президента України із земельних питань (поза штатом).

          1 жовтня Глава держави підписав відповідний указ і побажав успіхів новому уповноваженому.

           Довідка. Роман Лещенко закінчив юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка, має ступінь доктора філософії у галузі права. З 2013 року викладає в Університеті ім. Шевченка. Роман Лещенко є депутатом Жашківської районної ради, а також очолює засновану ним групу аграрних компаній "Агродар", що виробляє сільськогосподарську продукцію методом замкненого циклу: від поля – до крамниці.

 

Націоналістичні організації проведуть масові акції протесту
проти ухвалення закону про ринок землі

1 жовтня 2019 року

         Про це представники ПП "Правий Сектор", ВО "Свобода", Конгресу Українських націоналістів та ДУК "Правий сектор" заявили під час прес-конференції в інформаційному агентстві "Інтерфакс-Україна".

         Учасники прес-конференції підкреслили незгоду з відкриттям ринку землі, що пропонує Уряд в своєму законопроекті №2178 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення".

         "Ми вважаємо, що цей закон – стратегічний закон Росії, тобто диктований Росією. Якщо вони нас не змогли завоювати війною, то вони попробують завоювати економічною стороною. Тобто взяти і викупити", - розповів Михайло Гаврилів - член Головного Штабу Добровольчого Українського Корпусу.

         Михайло Гаврилів підкреслив, що цей закон неприйнятний, оскільки несе прямі загрози національній безпеці та територіальній цілісності: "Після війни можна приймати якісь рішення. А поки у нас іде війна в країні. А вона іде не тільки на східному фронті. Вона іде і в середині, тому що ворог атакує нас зі всіх сторін".

         До того ж, в законопроекті відсутній механізм встановлення та перевірки кінцевих власників іноземних та офшорних компаній, що отримають можливість купувати українську землю.

         Юрій Сиротюк – заступник голови ВО "Свобода" повідомив, що перша акція відбудеться в середу, 2 жовтня, під Верховною Радою України. Представники націоналістичних організацій, разом з представниками фермерських об’єднань будуть пікетувати засідання профільного Комітету парламенту, на якому планується розглядати законопроект №2178.

         "Запрошуємо всіх небайдужих: фермерів, громадян України прийти завтра на площу Конституції до Верховної Ради України, взяти участь в цьому заході", – сказав Юрій Сиротюк.

         У разі, якщо цей законопроект буде винесений у сесійну залу, пікетування Верховної Ради України буде продовжено і у день розгляду.

         Третя велика акція відбудеться 14 жовтня – на День захисника України. Це буде марш з нагоди дня застування УПА. Марш розпочнеться о 13.00 від пам’ятника Т.Шевченку в Києві.

         "Марш УПА буде проходити під гаслом "Захистимо українську землю" в широкому сенсі. Ми виступаємо проти реалізації так званої формули Штайнмайера, яка передбачає здачу національних інтересів... І ми проти грабіжницької крадіжки української землі під формулою введення ринку землі", – пояснив заступник голови ВО "Свобода".

         Заступник голови політичної партії "Правий сектор" Василь Лабайчук підкреслив, що Україна не готова зараз до введення ринку землі. "Не готова ні правоохоронна система, ні судова гілка влади до запровадження закону в такому вигляді, який його пропонує політична партія "Слуга Народу", – сказав він.

         На його думку, зараз даний законопроект має бути відхилений. І тільки широкий діалог, консультації з аграрним сектором та громадськістю можуть визначити який саме закон має бути ухвалений, і як він має впроваджуватися.

         Член президії Проводу Конгресу Українських Націоналістів Тарас Процев’ят, у свою чергу вказав на велику небезпеку великих латифундій, які вже працюють в Україні.

         "Сьогодні величезні латифундії, які є сьогодні на Україні. Більше того, це вже не українські чисто юридичні особи, навіть якщо вони зареєстровані в Україні. Якщо вони вийшли на IPO, на міжнародні біржі і звідти отримують кошти, то… з точки зору міжнародного права господарського це вже не є юридичні особи України. По всіх тих паях, що знаходяться у них в оренді, вже заготовлені без дат договори купівлі-продажу. І одразу після вступу в дію цього закону, ці угоди будуть реалізовані. По багатьох угодах уже і кошти, на жаль, селянами отримані", – розповів він.

         Підсумком прес-конференції стала промова-застереження Юрія Сиротюка, яку він адресував діючій владі.

         "Якщо ви вивчите історію Української держави, в більшості революцій від часів Богдана Хмельницького, Коліївщини і доби УНР, земельне питання було найбільш гострим питанням. І воно викликало непередбачувану реакцію українського селянства. І тому не треба дратувати український народ. І не треба в цей час, коли ситуація у країні напружена? виносити це питання", – сказав він.

 

11 змін у сфері земельної дерегуляції від Уряду

1 жовтня 2019 року

       Аграрним комітетом  Верховної Ради  на базі поданого Кабінетом Міністрів проекту №2178 підготовлено ключові положення зведеного земельного законопроекту  «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин».

       Які ж зміни  пропонуються у сфері земельної дерегуляції у новому законопроекті?

• Документація із землеустрою перевірятиметься лише один раз при внесенні Державного земельного кадастру замість діючої потрійної перевірки (при погодженні документації, при проведенні державної землевпорядної експертизи, при внесенні відомостей до Державного земельного кадастру).
• Поняття державної експертизи документації із землеустрою скасовується.
• Ліквідація поняття агрохімічного паспорта земельної ділянки.
• Закріплення меж між земельними ділянками за домовленістю власників цих земельних ділянок.
• Надання можливості подання заяви про внесення відомостей до кадастру в електронній формі. Державний кадастровий реєстратор, який буде вносити відомості, визначається автоматизовано за принципом випадковості.
• Надання прямого доступу органів місцевого самоврядування до державного земельного кадастру. Посадові особи органів місцевого самоврядування матимуть можливість надавати будь-які кадастрові відомості.
• Скасування поняття особливо цінних земель. Скасування необхідності отримання будь-яких погоджень.
• Встановлення спрощеного  порядку визначення меж громад без участі будь-яких державних органів шляхом розроблення  спрощеної землевпорядної документації. Єдине погодження , яке необхідно буде отримати громаді – погодження суміжної громади.  Після розроблення документації відомості про вказані межі будуть внесені до кадастру.
• Перехід на розробку документації із землеустрою та технічної документації з оцінки земель в електронній формі та публічне її погодження.
• Надання документації із землеустрою та технічної документації з оцінки земель в електронній формі та публічне її погодження.
• Надання документації із землеустрою та відомостям про оцінку земель статусу публічних, відкритих та загальнодоступних даних  і запровадження страхування  професійної відповідальності виконавців робіт із землеустрою як альтернативи державному контролю. 

 

Уряд ухвалив розпорядження щодо фінансування дешевих кредитів
для купівлі землі

1 жовтня 2019 року

       Уряд ухвалив розпорядження щодо фінансування дешевих кредитів для купівлі землі сільськогосподарськими виробниками. Про це заявив прем'єр-міністр України Олексій Гончарук під час брифінгу в Києві,  повідомляє УНН.

       «Вчора ми прийняли розпорядження – перший крок до створення механізмів фінансування здешевлення кредитів для купівлі земель сільськогосподарського призначення для виробників сільськогосподарської продукції», – зазначив прем'єр.

       За його словами, цей документ є початком підготовки для майбутньої земельної реформи.

 

Програма дій Уряду: які цілі визначено для АПК?

30 вересня 2019 року

       У розділ №7 Програми дій Уряду Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства так визначило цілі, які стосуються АПК.

       «У сільському господарстві мораторій на обіг земель сільськогосподарського призначення заважає розвитку українського аграрного сектору та призводить до бідності в українському селі. Українці отримують на 40% меншу ціну за розпорядження своєю власністю. Продуктивність та ефективність використання землі залишається низькою.

       У фінансовій галузі відсутній ринок капіталу. Це призводить до неефективного розподілу наявних обмежених фінансових ресурсів, підвищення вартості капіталу, зменшення інвестицій, стримує розвиток бізнесу та унеможливлює приватні заощадження через інвестиції на ринку капіталу. 

       Ми скасуємо мораторій на обіг земель сільськогосподарського призначення. Як результат, ефективність та продуктивність використання сільськогосподарських земель зростатиме до 6% щороку за рахунок підвищення рівня економічної конкуренції. Земельний ринок запрацює з 1 жовтня 2020 року, що, зокрема, призведе до збільшення вартості оренди за 1 га в середньому по країні з 1700 грн у 2018 році до 4000 грн у 2024 році.

       Ми проведемо дерегуляцію з питань землеустрою, вирівняємо податки на землю, введемо запобіжники проти земельного рейдерства та запровадимо сучасну інфраструктуру просторових даних. 100% відомостей про земельні ділянки буде внесено до Державного земельного кадастру до кінця 2020 року. Це зробить земельний ринок ефективним та прозорим для громадян та бізнесу.

      Ми надамо державну фінансову підтримку фермерам на купівлю землі сільськогосподарського призначення та розвиток свого бізнесу. Під час купівлі менше 500 га землі фермери матимуть можливість отримати дешевий кредитний ресурс за ставкою, що не перевищує рівня інфляції.

      Ми будемо створювати ринок капіталу через забезпечення вирівнювання регулювання реального та фінансового секторів економіки, усунення бар’єрів для притоку капіталу в реальний сектор економіки. Ці дії передбачають розвиток корпоративного управління, покращення системи фінансової звітності, детінізацію економіки.

      Це дасть можливість українцю вільно розпоряджатися своєю власністю, включно із землею та капіталом, та отримувати за розпорядження нею справедливу вартість».

 

Озвучено схеми викупу іноземцями українських земель
після скасування мораторію

30 вересня 2019 року

       Під час проведення земельного віче, яке було організовано в Києві радником прем'єр-міністра з економічних питань Олексієм Мушаком, було озвучено декілька можливих схем викупу українських земель представниками іноземних держав, інформує АгроПоліт.

      Голова ГО «Прозора земля» Володимир Коваленко назвав деякі з тих, які можуть бути використані іноземцями після відкриття ринку землі в Україні.

      Наприклад, іноземні бінефіціари української компанії можуть взяти кредит в іноземному банку, передавши в заставу (забезпечення) землю. Компанія збанкрутувала. Що буде з українською землею? Законопроект не враховує такий фактор, як перехід права власності на землю іноземним власникам – це потрібно виправити», – розповів про одну з можливих схем Коваленко.

      Друга — пайовий інвестиційний фонд, або компанія з управління актвиами.

      До того ж, за словами голови громадської організації «Прозора земля», російські компанії володіють частиною українського земельного банку, і майбутній законопроект має вирішити це питання.

      Також він звертає увагу уряду на той факт, що є проблема з продажем землі за оренди на 49 років та переоформлення земель.

       В уряді кажуть – не продавайте землю, дочекайтеся високої вартості. Так само в уряді говорять про прихований продаж землі, яка мала місце під час мораторію. Яка доля цих сірих угод? Як тільки відкриють ринок землі, вони будуть оформлені через купівлю-продаж. За відкриття ринку просто візьмуть власника землі, змусять переоформити право власності, тож практично такий варіант заохочує прихований продаж», – упевнений Володимир Коваленко.

 

За результатами здійснених у вересні заходів державного контролю
за використанням та охороною земель фахівці територіальних органів Держгеокадастру нарахували 5,29 млн грн заподіяної шкоди

27 вересня 2019 року, Прес-служба Держгеокадастру

       У вересні територіальні органи Держгеокадастру в рамках повноважень зі здійснення державного контролю за використанням та охороною земель провели 2 219 перевірок дотримання вимог земельного законодавства. За їх результатами було встановлено 1 005 порушень, тобто порушення виявлено під час майже кожної другої перевірки.

       Усього за цей період було нараховано 5,29 млн грн відшкодування за самовільне зайняття земельних ділянок, нецільове використання земель та зняття родючого шару ґрунту, з них 3,29 млн грн або 62% було відшкодовано у добровільному порядку.

       За результатами перевірок фахівці направили до правоохоронних органів 81 матеріал про порушення вимог законодавства, у тому числі, що містять ознаки злочину.

       Зокрема, Головним управлінням Держгеокадастру у Херсонській області було встановлено факт нецільового використання ДП «Каховське лісове господарство» частини земельної ділянки площею 77,58 гектара. Фахівці зафіксували, що на землях, призначених для ведення лісового господарства, вирощували сільськогосподарські культури. Через це директора ДП «Каховське лісове господарство» було притягнуто до адміністративної відповідальності, а також нараховано 624,5 тис. грн шкоди, заподіяної внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

       Загалом з початку 2017 року до сьогодні територіальні органи Держгеокадастру провели 37 869 перевірок дотримання вимог законодавства під час використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення на площі 1,87 млн гектарів. За їх результатами було встановлено 20 948 порушень на площі 467,9 тис. гектарів.

       Усього за весь період реалізації Держгеокадастром функцій з державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючістю ґрунтів було нараховано 170 млн грн відшкодування за самовільне зайняття земельних ділянок, нецільове використання земель та зняття родючого шару ґрунту.

 

Держгеокадастр підписав меморандум з Міністерством цифрової трансформації та міжнародними партнерами щодо розвитку електронних послуг, відкритих даних та електронної взаємодії

27 вересня 2019 року

         Держгеокадастр уклав Меморандум про співробітництво з Міністерством цифрової трансформації, Фондом «Євразія» (проект міжнародної технічної допомоги «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах (TAPAS)») і Міжнародною благодійною організацією «Фонд Східна Європа».

         Документ передбачає вдосконалення системи публічних закупівель, електронних послуг та доступу до даних, що дозволить підвищити рівень прозорості роботи у сфері управління земельними ресурсами та знизити ймовірні корупційні ризики.

         Зокрема, у рамках Меморандуму сторони домовилися про:

• проведення інвентаризації адміністративних послуг, які надаються Держгеокадастром та його територіальними органами, з метою їх оптимізації та автоматизації;
• забезпечення інтеграції електронних послуг Держгеокадастру з єдиним порталом електронних послуг;
• забезпечення електронної взаємодії з іншими державними електронними інформаційними ресурсами державних органів;
• застосування інструментів онлайн-оплати послуг;
• модернізацію офіційного вебсайту Держгеокадастру.

         Підписання Меморандуму дозволить вдосконалити процес надання електронних послуг у сфері управління земельними ресурсами, покращити наявні сервіси, а також забезпечити необхідну електронну взаємодію Держгеокадастру з іншими державними органами.

 

Ветерани та воїни АТО готові проводити акції протесту
проти продажу землі іноземцям

26 вересня 2019 року, Українські Новини

       Про це представники аграріїв та ветеранських організацій АТО і ООС заявили під час спільної прес-конференції в ІА "Інтерфакс-Україна".

       "Ми аграрії, представники ветеранських організацій, об’єдналися в рамках захисту нашої рідної землі. Ми зібралися тому, що не можемо допустити сьогодні, що українську землю скуплять іноземці, а для наших майбутніх поколінь залишиться тільки вивіска від території", – розповів Сергій Іващук директор підприємства "Перлина Поділля".

       Учасники пре-конференції особливо підкреслили небезпеку того, що саме представники країни-агресора, в першу чергу, скористаються можливістю. Вони через офшорні компанії та прикриваючись громадянством інших країн, будуть активно скуповувати українську землю.

       Учасник АТО, юрист "Нацкорпус" Віктор Шендибило розповів, що в законопроект, який реєструється, прямо закладається лазівка, для того, щоб кінцевим власником українських компаній міг бути будь-хто. Таким чином сюди зайде іноземний капітал, в тому числі це буде капітал держави-агресора, адже немає жодних обмежень. "Рука агресора на ринку землі – пряма загроза для нас", – підкреслив він.

       "Ми, учасники АТО, висловлюємо своє категоричне "Ні" ухваленню даного закону. Ми говоримо "Ні" продажу землі іноземцям. В 2014 році український народ зміг зупинити просування російський військ. То сьогодні ми зобов’язані не допустити, щоб земля, за яку хлопці пролили кров, сльози, досталася агресору", – сказав Микола Греков, боєць батальйону "Айдар" та мер окупованого міста Олександрівськ.

       "Якщо ми не будемо почуті, ми готові виходити на акції протесту… Ми готові виходити до Кабінету Міністрів, до Адміністрації Президента, до Верховної Ради. І я звертаюся до всіх депутатів Верховної Ради, на жаль, попередні нас не чули: не допустити ухвалення даного закону, не допустити продажу землі іноземцям і зупинити дане питання до повернення територій під юрисдикцію України. До закінчення і повної перемоги у Російсько-українській війні", – деталізував вимоги Микола Греков.

 

Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук провів робочу нараду
щодо функціонування державних кадастрів

26 вересня 2019 року

       «Україна вже витратила десятки мільйонів доларів на розробку різних кадастрів. Грошей нема. Кадастрів нормальних теж», – заявив Голова Уряду.

       Він зазначив, що вся інформація має бути професійно зібрана, відтворена і оцифрована. Кожен українець повинен мати доступ до цих даних, повідомляє Департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів України

       «Даю всім тиждень. За цей час зрозумійте повну картину всього, що у вас відбувається, і наведіть лад», – наголосив Прем’єр-міністр України та поставив завдання невідкладно розпочати розробку єдиної інтегрованої системи державних кадастрів, яка буде містити достовірну інформацію про природні ресурси країни та буде доступною громадянам.

 

«Батьківщина» вимагає референдум щодо землі,
подає відповідні законопроекти і анонсує круглий стіл

26 вересня 2019 року, Прес-служба «Батьківщини»

       Від імені партії і фракції «Батьківщина» Юлія Тимошенко звернулася до президента з вимогою провести референдум з питання продажу землі, перш ніж виносити закон про ринок землі на голосування Верховної Ради.

       Для цього «Батьківщина» реєструє у парламенті фундаментальний законопроєкт «Про проведення всеукраїнських референдумів за народною ініціативою», який регулює всі механізми їх здійснення. Також фракція вносить законопроєкт про зміни до Земельного кодексу України, за яким рішення щодо долі землі можна буде ухвалювати тільки після проведення референдуму.

       Про це заявила лідер «Батьківщини» Юлія Тимошенко на пресконференції.

       Вона повідомила, що відповідно до положень внесеного урядом законопроєкту про ринок землі, право купувати сільськогосподарські угіддя отримають не лише українці, а й особи з подвійним громадянством, а також «українські підприємства».

       За чинним законодавством українською може називатися компанія, 99% у якій належить іноземцям.

       Юлія Тимошенко нагадала, що площа сільськогосподарських земель в Україні складає 42 мільйони гектарів, – а це 72% усієї території України.

       «Цей законопроєкт передбачає, що під час війни, окупації, анексії – можна просто продати з молотка 72% території України, і далеко не своїм фермерам і аграріям. Якщо цей закон буде ухвалений в парламенті і такий дозвіл іноземцям купувати українську сільськогосподарську землю стане реальністю, це буде означати новітню колонізацію України», – заявила Юлія Тимошенко.

       Вона застерегла президента Володимира Зеленського від «трагічної помилки» і нагадала про положення його програми про здійснення «народовладдя через референдуми».

       «Питання розпродажу території України іноземцям – це якраз і є найважливіше питання, дозвіл на яке треба запитати у народу України. Чи готовий народ України розпродати свою територію під час війни? І чи готовий народ України віддати прибуток, який народжує наша земля, іноземним великим монопольним корпораціям?» – сказала лідер «Батьківщини».

       Юлія Тимошенко повідомила, що вже сім обласних рад ухвалили звернення до президента і парламенту з вимогою зупинити відкриття ринку землі, і ця хвиля набирає обертів.

       Лідер партії нагадала, що команда «Батьківщини» виступає категорично проти продажу сільськогосподарської землі України, і закликала всіх українців, політичні сили, громадські організації об’єднатися і боротися, щоб «не допустити такого трагічного для України рішення».

*     *     *

       У п’ятницю, 27 вересня, з ініціативи лідера фракції «Батьківщина» Юлії Тимошенко у Верховній Раді відбудеться Загальнонаціональний круглий стіл з обговорення питання продажу сільськогосподарської землі.

       На захід запрошено: керівництво Верховної Ради України, експертів з аграрних питань, народних депутатів, керівників виконавчої влади, представників аграрних і фермерських асоціацій, представників ЗМІ.

 

Зареєстрований законопроект про ринок землі опрацьовується
у профільному комітеті

26 вересня 2019 року

       Учора зареєстровано законопроект №2178 «Про обіг земель сільськогосподарського призначення», поданий до Верховної Ради Кабінетом Міністрів України. Про це йдеться на сайті Верховної Ради України.

       Документ передано Комітету з питань аграрної та земельної політики, який його наразі опрацьовує.

       У пояснювальній записці до документа йдеться, шо положеннями проекту Закону визначаються особливості правового регулювання обігу земельних ділянок сільськогосподарського призначення на основі ринкових механізмів переходу прав на земельні ділянки:

• з 01.10.2020 скасовується заборона на відчуження земель сільськогосподарського призначення усіх форм власності;
• визначається суб’єктний склад осіб, які можуть набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення: громадяни України, територіальні громади, держава, юридичні особи України та іноземні громадяни і особи без громадянства у разі набуття в порядку спадкування та обов’язком відчужити ділянку протягом року;
• встановлюється мінімальна стартова ціна продажу земельних ділянок державної та комунальної власності на земельних торгах на рівні не нижче нормативної грошової оцінки;
• встановлюється обмеження на сукупну площу земельних ділянок сільськогосподарського призначення, яка може перебувати у власності громадянина та юридичної особи, та пов’язаних з нею осіб. Обмеження не допускають набуття у власність більше 15% сільськогосподарських земель області та 0,5% сільськогосподарських земель України;
• забезпечується переважне право орендаря на купівлю земельної ділянки;
• передбачається обов’язок державного реєстратора вносити інформацію про ціну (вартість) речових прав, в тому числі прав користування, до Реєстру речових прав;
• забезпечується право громадян на викуп земельних ділянок для ведення селянського (фермерського) господарства, які їм належать на праві постійного користування та праві довічного успадкованого володіння. Можливо викупити із розстрочкою платежу до 5 років за ціною, яка дорівнює нормативній грошовій оцінці таких земельних ділянок;

       Закон України “Про санкції” доповнюється новим видом санкцій “заборона на набуття у власність земельних ділянок”. Такі санкції вводяться рішенням Президента України за поданням Ради національної безпеки та оборони України та затверджуються постановою Верховної Ради України. Під санкції можуть підпадати іноземні держави, невизначене коло осіб певної діяльності (секторальні санкції) та окремі юридичні і фізичні особи.

 

У Держгеокадастру сповістили: інвентаризацію
сільськогосподарських земель завершать до серпня 2020 року

 26 вересня 2019 року

         Інвентаризацію сільськогосподарських земель планують закінчити до 1 серпня 2020 року – до вступу в силу закону про ринок землі. Про це під час засідання Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру сповістив заступник голови відомства Олександр КРАСНОЛУЦЬКИЙ.

         Він також зазначив, що торік Держгеокадастр виявив 1 млн помилок в кадастрі, всіх їх виправили. При цьому на цей рік планується провести інвентаризацію ще 1 млн га земель.

 

Кабмін ухвалив законопроект про обіг земель
сільськогосподарського призначення

25 вересня 2019 року

       Кабінет Міністрів України погодив законопроект про обіг земель сільськогосподарського призначення та сьогодні передасть його у Верховну Раду. Про це під час брифінгу за підсумками засідання Уряду повідомив прем'єр-міністр України Олексій Гончарук.

       За даними AgroPolit.com, перше читання закону у ВРУ планується в середині жовтня.

       Гончарук зазначив, що це великий проект, велика реформа, уряд і парламент мають працювати разом.

       «Цей законопроект, який ми сьогодні подамо у парламент, це лише перший законопроект із великого пакету. Загальна логіка його проста — українська земля має купуватися українськими громадянами та українськими компаніями. Це безумовний принцип. Єдине виключення, яке у цьому законі міститься, що іноземці можуть успадковувати землю у власність», — додав прем'єр-міністр.

 

У Держгеокадастру заберуть функцію розпоряджання землями

25 вересня 2019 року

       У нового керівництва Держгеокадастру не буде функції розпоряджання землями. Відповідне нововведення буде прописано в окремому законопроекті. Про це повідомив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства з питань агрополітики Тарас Висоцький в інтерв'ю для Ліга.Бізнес.

       Він зазначив, що нове керівництво Держгеокадастру буде сформовано після завершення реформи децентралізації.

       «Спочатку повинна завершитися реформа децентралізації. Законопроект про передачу земель у громади повинен бути внесений у земельному пакеті до 1 жовтня. Всі ці ініціативи — у переліку пріоритетних для прийняття. Зараз, окрім керівництва центрального апарату, звільнені керівники деяких регіональних підрозділів Держгеокадастру. І зараз нам потрібно спочатку створити перелік повноважень, якими наділяється керівництво цього органу, а вже виходячи з них, набирати людей», — зазначив Висоцький.

       Він зазначив, що Держгеокадастр повинен стати якісною сервісною установою зі зрозумілими алгоритмами роботи.

 

Міністр економіки розповів, куди підуть гроші від продажу землі

24 вересня 2019 року, «Економічна правда»

      Після запуску ринку землі сільськогосподарського призначення гроші від продажу землі державою підуть в місцеві громади.

       Про це заявив міністр економіки, торгівлі і сільського господарства Тимофій Милованов в інтерв'ю Громадському.

       За словами Милованова, прогноз уряду щодо отримання 1 млрд доларів доходу від продажу землі в 2020 році є реалістичним.

       Міністр нагадав, що в Україні приблизно 42 млн га землі сільськогосподарського призначення, і якщо держава продасть 5% від цієї кількості, то це буде близько 2 млрд доларів.

       "Ми очікуємо, що 5% землі буде продано за наступний рік. Якби це була державна земля за низькою ціною 1000 доларів, то це 2 млрд доларів. Якщо половина цієї землі державна, а половина приватна — це мільярд", — пояснив Милованов.

       Він додав, що уряд розраховує, що земля буде коштувати дорожче 1000 доларів за гектар, і тоді її продаж принесе ще більше грошей.

       "Але ці гроші підуть в громади і людям. Ці гроші не йдуть до уряду і в бюджет", — підкреслив міністр.

 

В Україні анонсували можливе зростання оренди землі до 6 тис. грн за гектар

24 вересня 2019 року

       Оренда 1 га землі може зрости до 5-6 тис. грн. Про це заявив очільник Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тимофій Милованов, йдеться у ексклюзивному інтерв'ю на AgroPolit.com.

       «Для того й потрібен прозорий ринок, щоб ми зрозуміли, якою є справжня вартість. Але можемо порівняти, скільки сьогодні отримує українець в середньому за оренду 1 га землі — близько 1700 грн. А скільки отримують у Польщі — у перерахунку на гривні 7-8 тисяч. Я не думаю, що за один рік ми дістанемося до показника Польщі, але зростання буде до 5-6 тис. грн. Це моя суб’єктивна оцінка. Подивимося, що насправді скаже ринок», — пояснив Тимофій Милованов.

       Та додав, що варто розуміти, що це не лише про питання продажу. Через те, що ціна на землю збільшиться, виросте ціна на оренду, тобто це буде перерозподіл від тих, хто сьогодні має домінуючу можливість диктувати умови на ринку, до тих, хто насправді є власниками землі.

       Інакше кажучи, ми захищаємо цим власників землі. Це не лише важливо для власників паїв. Це ще й важливо для громад, для сіл. Буде вищою ціна оренди, ціна землі — буде більше сплачено податків. Більше податків — більше можливостей розвинути село. Це реальний розвиток села», — підсумував міністр.

 

Іноземні компанії обробляють в Україні близько 5% землі

24 вересня 2019 року

       Більше тисячі іноземних компаній, які працюють в України, обробляють 4-5% вітчизняних угідь. Про це розповів міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов в ефірі «Свободи слова» на ICTV.

       «Сьогодні вже є близько тисячі, тисяча триста компаній, про які ми знаємо, що в них кредитори чи власники — іноземці. Вони сьогодні обробляють 4-5% землі. Ми що з ними будем робити? Ми їх будемо виганяти?» — зауважив Милованов.

       Він наголосив, шо ці підприємства принесли в країну інвестиції та створили робочі місця.

       «Ми їх виженемо? Це неправильно. Наші опоненти пропонують: давайте їм дозволимо, а іншим не дозволимо. Це дискримінація!» — зазначив міністр.

       На думку Милованова, такий варіант усе одно не спрацює: «Той, хто раніше прибіг і, можливо, десь у сірій схемі був задіяний (а можливо, і не в сірій) — але це все одно не спрацює, тому що вони тоді будуть посередниками, вони собі будуть купувати землю, щоб продати іншим».

 

Відбулася всеукраїнська акція аграріїв
на знак протесту проти продажу землі іноземцям

23 вересня 2019 року

       20 вересня в 15 областях України відбулась акція на знак протесту проти продажу в Україні земель сільськогосподарського призначення іноземцям. Люди разом зі своєю сільгосптехнікою вийшли на узбіччя основних автошляхів України. Всього в акції взяли участь близько 1000 одиниць техніки та понад 15 000 селян, фермерів та аграріїв, повідомляє організатор акції ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада».

       «Вчора відбувся аграрний форум, на якому Президент заявив, що власниками землі в Україні можуть бути лише громадяни України та українські компанії. Але в процесі форуму з’ясувалося, що українські компаній зможуть мати іноземних засновників», – розповів голова Всеукраїнської Аграрної Ради Андрій Дикун.

       Він акцентував увагу на тому, що аграрії виступають категорично проти такого підходу: «Іноземні кампанії мають величезний фінансовий ресурс для купівлі землі та дешеві кредити. Українські аграрії не зможуть з ними конкурувати».

       На думку експертів, допуск іноземців на цей ринок може викликати відчутне збільшення вартості продуктів харчування. Окрім цього, це може призвести до різкого скорочення кількості робочих місць на селі, зменшення видатків на соціальну сферу та розвиток інфраструктури.

       «В Україні на аграрний сектор приходиться 17% ВВП та 40% валютних надходжень. Тому не можна ризикувати і ставити цілу галузь під загрозу», – прокоментував Андрій Дикун.

       «Ми звертаємося до Президента, щоб прояснити питання про власників українських компаній, до Парламенту. І звертаємося до українського народу, тому що питання української землі стосується кожного», – підкреслив Андрій Дикун.

 

Землю зможуть купити лише громадяни України та українські компанії,
– Олексій Гончарук

19 вересня 2019 року

       Українську землю зможуть купити лише українські громадяни та українські компанії. Про це заявив Прем’єр-міністр Олексій Гончарук під час конференції щодо управління державними ресурсами «Земля як фактор розвитку українського села», повідомляє Департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів України.

       «В країні більше 30 років землею чомусь керує лише чиновник. Вам подобається? Мені ні. Я хочу, щоб землею керував простий українець, щоб селянин міг піти в банк, взяти кредит та міг інвестувати в свою землю. Саме тому ми відкриваємо ринок землі», – сказав Олексій Гончарук.

       Він повідомив, що спочатку планувалося запустити відкритий ринок землі з липня наступного року. «Однак, проконсультувавшись з різними сторонами, ми вирішили відтермінувати старт. Тут і сезонність агросектору, і важливість для фермерів, власників паїв і селян мати певний запас часу, аби підготуватись до нових правил роботи. Тому реформа вступить у силу лише через рік – із 1 жовтня 2020 року», – пояснив Прем‘єр-міністр.

       Він також анонсував створення Програми підтримки дешевих кредитів на купівлю земельної ділянки, обладнання чи техніки. Програма запрацює вже з 2020 року.

       Олексій Гончарук пояснив, що сам продаж землі буде відбуватись виключно на публічних електронних торгах за стартовою ціною не нижче нормативної грошової оцінки (НГО). За бажання через електронні торги продати свою землю зможе і власник приватного паю.

       «З-поміж інших проблем наразі залишається корумпованість такого органу, як Держгеокадастр. Цю проблему ми також вирішимо. Найближчим часом ми плануємо замінити керівництво цього органу. Держгеокадастр має працювати прозоро та відкрито – в інтересах громадян, а не окремих осіб», – додав Олексій Гончарук.

       За словами Голови Уряду, захист прав аграріїв, фермерів та селян – головний пріоритет його команди.

       Саме тому Уряд створив безкоштовну гарячу лінію – 1545, куди може подзвонити будь-який громадянин України для одержання консультацій з будь-якого питання стосовно земельної реформи.

 

Зеленський виступив проти продажу землі іноземцям

19 вересня 2019 року

       Президент України Володимир Зеленський виступає проти дозволу купівлі землі іноземцями. Про це він сказав під час зустрічі з аграріями, передає кореспондент РБК-України.

       Зеленський запропонував провести широке публічне обговорення моделі ринку землі в Україні, оскільки це питання є дуже чутливим. "По-перше, щоб розвіяти всі міфи та всі маніпуляції, які посіяли у свідомості громадян за останні 20 років. По-друге, щоб знайти оптимальне і збалансоване рішення відкритого ринку землі", – сказав він.

       У той же час Зеленський запропонував своє бачення моделі ринку землі.

       "Перше і головне: земля належить українцям. У моделі, яку пропонуємо ми з урядом, купувати або продавати землю зможуть тільки українські громадяни і українські компанії", – повідомив президент.

       Як заявив Зеленський, "страшилки про китайців, про арабів або про інопланетян, які вивезуть нашу землю вагонами, це маячня. Земля - це власність громадян. У них, нарешті, повинне з'явитися не гібридне, а повноцінне право власності на свою землю".

 

Президент зустрінеться з аграріями для обговорення ринку землі

17 вересня 2019 року, Агравері

       Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив голова Всеукраїнської Аграрної Ради Андрій Дикун.

       «Володимир Зеленський відгукнувся на відповідне звернення Всеукраїнської Аграрної Ради, під яким вже підписалося більше 100 тисяч аграріїв», — написав він.

       За його словами, цього четверга, 19 вересня, відбудеться велика зустріч Президента з представниками аграрної спільноти. Будемо обговорювати питання земельної реформи.

 

За позовом прокуратури державі повернуто 119 га
незаконно використовуваних земель

17 вересня 2019 року,  
Прес-служба прокуратури Черкаської області

      Господарським судом Черкаської області задоволено позов Черкаської місцевої прокуратури про повернення державі земельних ділянок в адміністративних межах Байбузівської сільської ради Черкаського району загальною площею 119 га.

       Після закінчення строку договорів оренди вказаних земельних ділянок, незважаючи на заперечення розпорядника цих земель - органів Держгеокадастру області у поновленні договорів, у порушення чинного земельного законодавства сільськогосподарське товариство не повернуло землю державі, а продовжувало її безпідставно використовувати у власних цілях, засіявши озимою пшеницею.

       Незгода уповноваженого органу з продовженням договору оренди земельних ділянок на попередніх умовах викликана відсутністю їх актуальної нормативно-грошової оцінки, що порушує державні інтереси.

       На захист цих інтересів з позовом про повернення землі до суду звернувся прокурор, довівши свою правову позицію суду, за рішенням якого спірні землі підлягають поверненню на користь держави для подальшого розпорядження ними у порядку, визначеному законодавством.

 

На Сумщині прокуратура наполягає на поверненні земельної ділянки
з протиправного користування

17 вересня 2019 року,
Прес-служба прокуратури Сумської області

       Конотопською місцевою прокуратурою встановлено, що в 1993 році фізичній особі була надана земельна ділянка для ведення селянського (фермерського) господарства загальною площею 32 га, що розташована на території Підлипенської сільської ради Конотопського району за межами населеного пункту. Крім того, у 1994 році для розширення фермерського господарства вказаній особі ще надана у постійне користування земельна ділянка площею 11,3 га.

       «Як з’ясувалося, цей чоловік помер у 2014 році. При цьому, земельні ділянки повернуті не були, оскільки їх використовує спадкоємець померлого. Однак Цивільний кодекс України не передбачає можливість спадкування права постійного користування земельною ділянкою. Відтак земельні ділянки повинні бути повернуті власнику», – розповів керівник Конотопської місцевої прокуратури Олександр Плескач.

       Ураховуючи, що вказані інтереси до цього часу залишаються незахищеними, земельна ділянка державної власності використовується без законних підстав, а уповноваженим органом державної влади допущено бездіяльність, прокуратура звернулася до Господарського суду Сумської області з відповідною позовною заявою. Прокуратура наполягає на поверненні на користь Головного управління Держгеокадастру у Сумській області земельної ділянки загальною площею 43,3 га для ведення селянського (фермерського) господарства, що надані у постійне користування особі, яка на даний час вже померла.

       Триває судовий розгляд.

 

Чиновника Держгеокадастру викрили на систематичних хабарях

17 вересня 2019 року

      На систематичних хабарях за присвоєння кадастрових номерів при оформленні земельних ділянок викрила Служба безпеки України заступника начальника відділу ГУ Держгеокадастру у Донецькій області. Про це гал-інфо повідомили у прес-центрі СБУ. Чиновника Держгеокадастру викрили на систематичних хабарях

       Оперативники спецслужби встановили, що держслужбовець вимагав гроші від матері-одиначки двох дітей, яка хотіла законно оформити землю під власним приватним будинком. Після передачі першої частини неправомірної вигоди у розмірі 3,5 тисячі гривень посадовець видав жінці фальшивий договір без підписів і печаток. Потім він продовжив оформлення технічної документації з порушенням процедурних норм.

       Правоохоронці затримали зловмисника згідно зі ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України у Центральному парку Маріуполя під час одержання другої частини хабаря у розмірі 3 тисячі гривень.

       У ході санкціонованих слідчих дій за місцем проживання фігуранта виявлено гроші, одержані незаконним шляхом, документацію та інші речові докази протиправної діяльності.

       Наразі вирішується питання щодо оголошення затриманому про підозру в скоєнні злочину та обрання міри запобіжного заходу. У межах розпочатого кримінального провадження за ч. 3 ст. 368 (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою) Кримінального кодексу України тривають слідчі дії. Встановлюються інші факти отримання чиновником хабарів.

       Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком від п’яти до десяти років з конфіскацією майна.

 

На Полтавщині у власність держави повернуто земельні ділянки
вартістю 7 мільйонів гривень

17 вересня 2019 року,
Прес-служба прокуратури Полтавської області

      Встановлено, що Полтавською районною державною адміністрацією, в обхід проведення аукціону, укладено договори про встановлення земельного сервітуту на земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею майже 32 га , вартість яких становить 7 млн грн.

       На час укладення вказаних договорів про встановлення земельного сервітуту діяли положення Земельного кодексу України про те, що право оренди земельної ділянки набувається на конкурентних засадах за результатами земельних торгів.

       Окрім цього, відповідно до вимог ст. 136 ЗК України вартість земельної ділянки та розмір орендної плати визначається за результатами виготовлення та затвердження нормативної або експертної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до вимог Закону України «Про оцінку земель». Однак, нормативна або експертна грошова оцінка земельних ділянок не проводилася.

       Прокуратурою Полтавської області було скеровано відповідну позовну заяву, яку судом було задоволено в повному обсязі. 

 

В Україні більше 4% сільгоспземель продано в обхід мораторію

16 вересня 2019 року

 

         Договорів емфітевзису та довгострокової оренди укладено на 1,1-1,2 млн га с/г із 28 млн га всієї підмораторної с/г землі в Україні. Про це повідомив голова комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Микола Сольський, інформує AgroPolit.com.

         «Якщо врахувати декілька мільйонів га з ОСГ, яка не підмораторна, то там бачимо, що вже щонайменше 0,9 млн га таких земель продано. Тож ринок землі вже існує у викривленій формі, як для однієї сторони (продавці), так і для іншої – покупці. Не відміна мораторію його не зупинить», – додав Микола Сольський. 

 

Коломойський: Невдала земельна реформа призведе до «кривавої революції»

13 вересня 2019 року

       Олігарх Ігор Коломойський побоюється «кривавої революції» у разі неправильного запуску ринку землі. Про це він сказав журналістам на 16-й Щорічній зустрічі Ялтинської європейської стратегії (YES), передає Лівий берег.

       Коломойський зазначив, що «вкрай негативно» ставиться до ідеї зробити землю товаром.

       «Українські хлібороби повинні володіти землею. Якщо питання не вирішиться, якщо будуть володіти транснаціональні корпорації або наші доморощені холдинги, це призведе до революції, тільки вже більш кривавої», — вважає він.

 

Зеленський закликав міжнародний бізнес інвестувати в Україну
та представив низку перспективних проектів

13 вересня 2019 року, Інтерфакс-Україна

       Президент України Володимир Зеленський закликав міжнародний бізнес інвестувати в Україну та представив низку перспективних проектів.

       "У нас є низка проектів куди я, під мої особисті гарантії, гарантії захисту, запрошую іноземний бізнес. Це енергетика, інфраструктура, прозорий обіг земель", — сказав він на 16-й Щорічній зустрічі Ялтинської європейської стратегії (YES) у п'ятницю в Києві.

       Зокрема, Зеленський презентував проект з іригації землі в південних регіонах країни, міжуніверситетський IT-кластер у Харкові, центр кіновиробництва в Києві, новий курорт на березі Чорного моря в абсолютно новому місті, гірськолижні курорти в Славському та Боржаві, розвиток острова Хортиця, масштабний парк розваг для гостей зі східної та центральної Європи.

       "Це далеко не повний перелік причин, через що ми запрошуємо інвестувати в Україну", — додав президент.

 

Після скасування мораторію на землю 7% українців одразу продадуть свої паї

12 вересня 2019 року

       Якщо буде знято мораторій на купівлю-продаж землі, відразу продадуть свої земельні паї 7% власників. Про це сказала директор фонду "Демократичні ініціативи" Ірина Бекешкіна на презентації опитування, повідомляє РБК-Україна.

       За даними опитування, ще 4% респондентів планують докупити землю.

       Бекешкіна вважає, що ці дані спростовують поширену думку про те, що вся земля буде продана після скасування мораторію.

       При цьому 50% власників землі нічого не буде робити після скасування мораторію, ані продавати, ані купувати.

       Дані опитування свідчать, що 11% залишать землю у того ж орендаря, ще 2% змінять орендаря.

       Проте значна частина респондентів (26%) не знають, що вони будуть робити.

       Лише 8% українців вважають, що земля повинна бути у вільному продажу , без будь-яких обмежень, а 33% переконані, що земля в принципі не може бути об’єктом купівлі-продажу. Про це свідчать дані опитування фонду "Демократичні ініціативи" і Центру Разумкова.

       Припускають можливість продажу землі за певних умов 45% громадян України. Серед умов продажу землі громадяни найчастіше відзначають такі: не продавати землю іноземцям (22%), ввести обмеження на величину площі, що продається одній людині чи одній фірмі (12%), законодавчо забезпечити гідну ціну, нижче за яку земля продаватися не може (11%).

       Причому ставлення до зняття мораторію та перспективи продажу землі майже не залежить від того, мають громадяни землю чи ні. Основні відмінності у ставленні до продажу землі мають регіональний характер: у Західному регіоні вважають, що земля не можу бути об’єктом купівлі-продажу 21%, у Східному регіоні – 27%, у Центральному – 37%, а от на Донбасі – 48% і у Південному регіоні – 50%.

       Дослідження проведено фондом "Демократичні ініціативи" спільно з Центром Разумкова з 13 по 20 червня 2019 року серед 2017 респондентів по всій Україні крім окупованих Росією територій. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

 

У Раді зареєстрували новий земельний законопроект

12 вересня 2019 року

       У Верховній Раді України зареєстрували законопроект №2109 «Про окремі питання по запровадженню ринку землі та внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо викупу державою земельних часток (паїв), недопущення знищення парків та спортивних об'єктів». Про це йдеться на офіційному сайті ВРУ.

       Ініціаторами законопроекту є Юлія Тимошенко, Вадим Івченко, Олег Мейдич, Анжеліка Лабунська, Олександр Абдулін, Володимир Кабаченко та Андрій Пузійчук.

       Текст документа поки відстутній. 

 

РЕЗУЛЬТАТИ АУКЦІОНІВ

Найдорожча оренда ділянок сільгоспризначення у Котелевському району Полтавської області

10 вересня 2019 року

      Найрезультативнішим з офіційно оприлюднених вчора Держгеокадастром результатів земельних аукціонів став аукціон за номером 19673, організатором якого було Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області. Дві земельні ділянки для ведення товарного сільгоспвиробництва державної власності площею понад 13 та 25 гектарів, що розташовані за межами населених пунктів на території Мікілківської сільської ради Котелевського району, оформлено в оренду на 7 років значно дорожче за стартовий розмір річної плати – ціна за їх користування зросла відповідно у 27 та 17 разів. За першу щорічно до місцевого бюджету орендар платитиме 86525,49 грн, за другу – 169518,45 грн.

      Середньозважена оренда 1 га становить відповідно 6536,64 грн та 6603,06 грн.

Інформує «Землевпорядний вісник»

 

Нема кому купувати право оренди ділянок
для ведення товарного сільгоспвиробництва

10 вересень 2019 року

      За офіційно оприлюдненими Держгеокадастром вчора результатами 7-ми земельних аукціонів, що відбулися в Івано-Франківській, Черкаській, Житомирській, Полтавській, Сумській та Херсонській, продано лише 38 відсотків від загальної кількості лотів-ділянок. Майже 54 відсотки торгів не відбулося через відсутність покупців. А один покупець, що став переможцем торгів з права продажу оренди 89-гектарної площі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва одумався – йому забракло коштів. Тож торги анулювали.

Інформує «Землевпорядний вісник»

 

Звільнено з посади першого заступника Голови Держгеокадастру
Людмилу Шемелинець

10 вересня 2019 року

       Кабінет Міністрів України розпорядженням від 4 вересня 2019 року №734-р звільнив Людмилу Шемелинець з посади першого заступника Голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру 10 вересня 2019 року за власним бажанням.

 

На Луганщині СБУ викрила на хабарях високопосадовця Держгеокадастру

10 вересня 2019 року, Пресцентр СБ України

       На систематичних хабарях викрито одного з керівників управління Держслужби з питань геодезії, картографії і кадастру Луганської області та виконуючого обов’язки директора комунального підприємства Сєвєродонецької міської ради.

       Співробітники Служби безпеки України, залучені до операції Об’єднаних сил, встановили, що чиновники вимагали гроші від сертифікованих інженерів-землевпорядників спеціалізованих підприємств. За щомісячну сплату неправомірної вигоди посадовці обіцяли представникам комерційних структур не перешкоджати їхній ліцензійній діяльності, зокрема, під час реєстрації землевпорядної документації в держоргані.

       Підприємці мали перераховувати гроші на банківський картковий рахунок виконуючого обов’язки директора одного з комунальних підприємств Сєвєродонецької міськради.

       Наприкінці місяця посадовці зводили кількість підписаних і зареєстрованих документів та доводили до землевпорядників суми хабарів за їх оформлення.

       Щомісячна загальна сума неправомірної вигоди становила від шістдесяти до сотень тисяч гривень. Оперативники спецслужби задокументували понад 30 фактів вимагання та отримання хабарів фігурантами справи.

       Правоохоронці затримали обох зловмисників згідно зі ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України у робочих кабінетах під час одержання чергового хабаря.

       У ході санкціонованих слідчих дій виявлено гроші, одержані незаконним шляхом, чорнові записи, магнітні носії інформації та інші речові докази протиправної діяльності.

       Наразі вирішується питання щодо оголошення затриманим про підозру в скоєнні злочину та обрання міри запобіжного заходу. У межах відкритого кримінального провадження за ч. 3 ст. 368 (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою) Кримінального кодексу України тривають слідчі дії.

       Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком від п’яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади та конфіскацією майна.

       Викриття зловмисників проводилось спільно з військовою прокуратурою операції Об’єднаних сил та ДБР.

 

35 варіантів запровадження ринку землі є в Міністерстві економіки,
торгівлі та сільського господарства

9 вересня 2019 року

       Про це сповістив Тимофій Милованов, міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства в інтерв’ю виданню «НВ». Зокрема, він сказав: "Є 35 сценаріїв, підготовлених усіма можливими фахівцями. Думаю, треба фокусуватися на двох критеріях. Перший – економічне зростання. Другий – розподіл його між людьми".

      Далі він продовжив: "Нам потрібна реформа, яка дасть максимальне економічне зростання і поділить його результат між українцями. У тому числі між власниками землі".

       За словами Милованова, відомство "встигне все зробити" до 1 грудня, коли реформа ринку землі має запрацювати. 

       – Проблема не в тому, що ми не знаємо, що робити, щоб запустити реформу, а в тому, що ми не можемо всередині країни, між собою, домовитися, що ми її запускаємо. Кожен тягне ковдру на себе. Люди, які володіють великими компаніями, хто має корупційні позиції, або ті, хто побудував політичну кар'єру на тому, що бореться з ринком землі, наприклад, – вони не розгорнуться і не відмовляться. Це люди, які не хочуть конкуренції", – пояснив чиновник.

       Милованов додав, що "наші справжні конкуренти – це інші країни": "Поки ми бачимо один в одному конкурентів, світ йде вперед, і це видно за даними – ми відстаємо. Наша економічна позиція щодо інших країн падає".

       – Зараз працює близько 30-40 економістів з України та США над тим, щоб зрозуміти, як нам побудувати красиву та стійку структуру", – резюмував міністр.

• ДОВІДКОВО

       2 вересня на зустрічі з керівниками парламенту, уряду і правоохоронних органів президент Володимир Зеленський розпорядився, щоб уряд підготував, а парламент ухвалив до 1 грудня законопроект про ринок земель сільськогосподарського призначення та скасував мораторій на продаж землі.

       До 1 жовтня уряд має розробити і внести на розгляд парламенту законопроект про ринок земель с/г призначення.

 

Відкриття ринку:
Світовий банк оцінив, скільки грошей потрібно фермерам на купівлю землі

6 вересня 2019 року

       Україні радять створити агентство гарантування витрат фермерів на купівлю землі. Світовий банк оцінив у $500 млн суму, яка знадобиться для часткового гарантування витрат фермерів на купівлю землі. Про це сказала під час обговорення механізмів фінансування купівлі землі фермерами директор Світового банку в Україні, Білорусі та Молдові Сату Кахконен, передає liga.net. За її словами, Світовий банк прогнозує попит на покупку землі від 2200 малих фермерів у перші кілька років після відкриття ринку землі. Для фінансування, за словами Кахконен, потрібно створити спеціальне нейтральне агентство гарантування витрат фермерів до $500 млн.

       Нагадаємо, прем'єр-міністр Олексій Гончарук заявив, що експерти разом зі Світовим банком прорахували 25 різних сценаріїв і комбінацій, за яких ефект від відкриття ринку землі для української економіки був би найкращим. За його словами, потрібен інструмент для компенсації фермерам процентної ставки за кредитом на купівлю землі. Прем'єр зазначив, що остаточні параметри такого механізму ще не визначені, але запевнив, що до його формування ринок землі запущений не буде.

       Президент Володимир Зеленський доручив уряду розробити законопроект про ринок землі сільськогосподарського призначення до 1 жовтня і забезпечити його прийняття Верховною Радою до 1 грудня. Відкриття ринку землі може приносити економіці України до $1,5 млрд щорічно, плюс 1,5% зростання ВВП.

 

Андрій МАРТИН:
«Україна вже давно готова до запуску ринку сільськогосподарських земель»

5 вересня 2019 року

       – Україна, по суті, вже давно готова до запуску ринку сільськогосподарських земель. І ми повинні розуміти, що весь сенс запуску ринку – це не продаж землі, як часто кажуть, весь сенс запуску ринку – це дати можливість громадянам України, які є вже власниками земельних ділянок, розпоряджатися їх приватним майном, – пояснив глядачам програми «Доброго ранку, Країно» телеканалу UA:ПЕРШИЙ Андрій МАРТИН, експерт Офісу реформ Кабінету міністрів України.

       – Мораторій, по суті, сьогодні просто-напросто забороняє громадянам України відчужувати їхню особисту власність. Ось і все. Це особиста справа кожного громадянина, що він буде робити з своєю землею.

       Звичайно, держава повинна регулювати те, хто стане в майбутньому покупцями, набувачами прав на земельні ділянки і, звичайно, тут також є дуже багато інструментів і запобіжників для того, щоб розвиток ринку сільськогосподарських земель рухався в тому напрямку, який відповідатиме інтересам української економіки і українського суспільства. На сьогодні значна частина сільськогосподарських земель – понад 83 % паїв, які виділялися громадянам, уже зареєстровані в кадастрі. В Україні проведена загальна національна оцінка земель – визначена вартість і певні індикативні ціни, які зможуть використовуватися для укладання трансакцій.

       – Ринок земель, – впевнений експерт, – також не буде запущений одразу 1 грудня. До 1 грудня має бути прийняте відповідне законодавство. Потім, скоріше за все, буде як мінімум ще півроку, протягом якого мають бути створені інституції, які зможуть надати фермерам і дрібним сільськогосподарським товаровиробникам підтримку для того, щоб вони змогли стати повноцінними гравцями на цьому ринку. Завдання стоїть так, що фермери не повинні постраждати від запуску ринку сільськогосподарських земель. Зараз вони в основному землекористувачі, вони обробляють ту землю, яка їм не належить, і ключове завдання – українські фермери повинні нарешті працювати на своїй власній землі. Це має бути базисом для сталого сільського господарства, а фермер не повинен бути «врємєнщіком» на тій землі, яку він обробляє.

https://www.youtube.com/watch?v=zLnPBnGV_ig&feature=youtu.be&t=2066&fbclid=IwAR1N0NLB_djYRCtA4AtQLPyIvkO6dXxCxmR8xbmlU4h-HnexjtrJwuxd0VU

 

Зняття мораторію на продаж землі може обернутися
страшною політичною аферою

5 вересня 2019 року

       Так вважає Мирослав Дністрянський, доктор географічних наук, доктор суспільно-економічних наук Українського вільного університету в Мюнхені, професор кафедри географії України Львівського університету ім. І. Франка.

       "Приймати рішення про зняття мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення без обговорення цього питання на рівні всіх органів місцевого самоврядування і без Всеукраїнського референдуму – це страшна політична афера", – написав Мирослав Дністрянський на своїй сторінці у Фейсбуці. 

 

Іван ТОМИЧ, голова Союзу українського селянства:
«Французи були шоковані, коли почули, що у нас пропонують прийти
й купити землю – будь-кому для будь-чого…»

4 вересня 2019 року

    – Для нормального цивілізованого руху завершення земельної реформи повинні бути інструменти. Їх використовували всі європейські країни, вони ж записані й у прикінцевих положеннях нашого Земельного кодексу – зазначив в інтерв’ю журналістці Укрінформу Лані Самохваловій голова Союзу українського селянства Іван ТОМИЧ і продовжив:

      – Потрібна земельна агенція (у Польщі цю функцію виконує Земельний банк) – регулятор, без якого неможливе управління земельними ресурсами. Я був учасником багатьох міжнародних делегацій, і ось пряма цитата аграрного чиновника Франції: земельна реформа Франції здійснювалася під контролем держави. Вони були шоковані, коли почули, що у нас пропонують прийти й купити землю – будь-кому для будь-чого. Свого часу можновладці Франції сказали, що за такого підходу буде кінець Франції.

       Так ось, потрібен регулятор, фінансово-кредитна система, яка допоможе фермеру бути учасником ринку землі.

      Зрештою, слід провести інвентаризацію сільськогосподарських земель. Нам необхідна ревізія землі. Бо більш як 10 мільйонів гектарів – у тіні використовуються.

      Слід завершити процес розмежування земель державної, комунальної та приватної власності, довести до кінця реформу місцевого самоврядування. Ну й у наступному бюджеті – передбачити кошти на реформу. Як застерігав один мій колега: рубаючи гордіїв вузол мораторію, не забуваймо, що це пуповина.

 

Україна має створити умови, щоб у разі відкриття ринку у фермерів
була можливість купити земельну ділянку, – Олексій Гончарук

4 вересня 2019 року

       Україна має створити умови, щоб у разі відкриття ринку у фермерів була можливість купити земельну ділянку. Про це заявив Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук в ефірі програми «Свобода слова» на телеканалі ICTV, повідомляє Департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів України.

       «Зараз у великих холдингів дешевший ресурс. У маленьких – значно дорожчий, у них немає ресурсу, щоб купувати цю землю. Нам потрібно дати можливість малому фермеру для купівлі земельної ділянки отримати кредит за значно нижчою кредитною ставкою, щоб він був на рівні з іноземними суб’єктами або навіть вигравав. Ми плануємо створити інструмент, який дозволяв би компенсувати цю відсоткову ставку», – сказав Олексій Гончарук.

       Він додав, що старт земельної реформи запланований орієнтовно на літо наступного року. До цього часу Уряд спільно з Національним банком має зробити кредитування в гривні значно дешевшим, ніж воно є зараз – взяти кредит можна буде під 14-15% в гривні.

       «Тобто ми знизимо ставки по кредитах в цілому та зробимо їх ще дешевше конкретно для купівлі земельної ділянки, щоб українець був у вигідніших умовах, ніж його іноземний конкурент», – пояснив Голова Уряду.

       Олексій Гончарук також заявив, що де-юре доступ до купівлі земельної ділянки буде мати українська фізична особа і українська юридична особа: «Нам потрібно дозволити операції з землею для всіх, хто має можливість її обробляти. В тому числі для іноземних громадян, але за умови, якщо вони реєструють юридичну особу в Україні і сплачують тут податки».

       За словами Прем’єр-міністра, він та його команда разом з експертами зі Світового банку прорахували 25 сценаріїв, за якими можна відкрити ринок землі. «Ми подивились на те, в яких комбінаціях ефект від відкриття землі буде максимальний. За якої моделі реформи ми, як українці, зможемо отримати максимальне економічне зростання, а 1% зростання ВВП – це приблизно 15 млрд грн додаткових у бюджеті. Це означає, що у нас будуть додаткові гроші, щоб будувати школи, дороги, інфраструктуру, вкладатись в освіту і так далі», – сказав Олексій Гончарук.

 

Волинський чиновник підбурював керівника фірми до хабаря земельникам

4 вересня 2019 року

       Прокуратура Волинської області затвердила і скерувала до суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні про вчинене виконувачем обов’язків директора державного підприємства «Волинський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» підбурювання до надання керівником одного з волинських акціонерних товариств неправомірної вигоди службовим особам Головного управління Держгеокадастру у Волинській області.

       Окрім того, посадовця обвинувачують ще і у службовому підробленні. З початку лютого до 4 березня 2019 року він всіляко намагався переконати керівника господарського товариства, що питання погодження, видачі та підписання дозвільних документів на зняття та перенесення ґрунтового покриву земельної ділянки, важливе для господарської діяльності товариства, не вирішиться без надання 70 тис. грн у якості "подяки" посадовцям Головного управління Держгеокадастру в області.

       Питання насправді саботувалося з серпня 2018 року – директор акціонерного товариства на всі свої звернення за дозвільними документами отримував відмови. Відтак він змушений був погодитися заплатити "данину", вимушено підписав фіктивний договір про надання консультативних послуг, які насправді не надавалися, та перерахував на розрахунковий рахунок ДП «Волинський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» 70 тис. грн. в якості неправомірної вигоди.

       Він всіляко намагався переконати керівника господарського товариства, що питання погодження, видачі та підписання дозвільних документів на зняття та перенесення ґрунтового покриву земельної ділянки, важливе для господарської діяльності товариства, не вирішиться без надання 70 тис. грн. у якості "подяки" посадовцям Головного управління Держгеокадастру в області.

       Після цього виконувач обов’язків директора державного підприємства запевнив, що тепер жодних перепон для отримання дозвільних документів не буде.

       Крім цього, посадовець, з метою прикриття факту підбурення директора до надання неправомірної вигоди та надання цьому кримінальному правопорушенню вигляду легальної господарської операції, склав та видав завідомо неправдиві офіційні документи (договори про надання консультативних послуг, а також акти здачі-приймання послуг до них) із внесенням до них неправдивих відомостей щодо законності та підстав перерахування вищевказаних грошових коштів.

       Злочинні дії підбурювача викрили прокурори спільно із працівниками Управління СБУ в області. Тепер посадовцю повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 та ч. 1 ст. 366 КК України, й невдовзі він постане перед судом, який обере йому міру покарання.

Наталка Мурахевич, прес-секретар прокурора області 

 

Зеленський доручив провести кадрове перезавантаження
в Держгеокадастрі та низці інших органів держвлади до 1 січня 2020 року

3 вересня 2019 року

     Президент Володимир Зеленський доручив Кабінету Міністрів провести кадрове перезавантаження у Державному агентстві автомобільних доріг "Укравтодор", а також у Державній службі з питань геодезії, картографії і кадастру, Державної служби геології та надр, Державної архітектурно-будівельної інспекції, Державної екологічної інспекції та Державній службі з безпеки на транспорті "Укртрансбезпека" до 1 січня 2020 року.

       Про це він повідомив на нараді з Кабміном, Верховною Радою та правоохоронцями, передають Українські Новини.

       "Щодо ліквідації масштабних корупційних схем в окремих органах державної влади України. Провести повне кадрове перезавантаження найбільш корупційних для бізнесу і громадян органів державної влади - це Держгеокадастр, Держгеонадра, Державна архітектурно-будівельна інспекція, Держекоінспекція, Укртрансбезпека, ну, і самий відомий, Укравтодор", – сказав він.

       Відповідальними за проведення перезавантаження Зеленський призначив прем'єр-міністра Олексія Гончарука. 

 

Гончарук назвав терміни запуску земельної реформи

3 вересня 2019 року, РБК-Україна

       Прем'єр-міністр України Олексій Гончарук назвав терміни запуску земельної реформи. Про це він розповів в ефірі "Свободи слова".

       Він анонсував початок земельної реформи менше ніж за рік – влітку 2020 року.

       "Ми розраховуємо на старт земельної реформи через рік. Орієнтовно – літо наступного року", – сказав прем'єр-міністр.

       Також Гончарук додав, що у Кабміні розраховують, що до того часу загальне кредитування в гривні буде значно дешевше ніж зараз.

       "Ми розраховуємо, що тоді кредит можна буде взяти в гривні приблизно в 14-15 %. Це означає, що нам потрібно буде компенсувати, тобто дати можливість дрібному фермеру для купівлі земельної ділянки отримати кредит за значно нижчою кредитною ставкою. Для того, щоб він був на рівні з іноземними суб'єктами, або навіть виграва. Ми плануємо зараз створити інструмент, який би компенсував цю відсоткову ставку", – заявив прем'єр.

 

Новий законопроект: без Всеукраїнського референдуму 
стосовно продажу земель сільгосппризначення мораторій не знімати

30 серпня 2019 року

      У Верховній Раді України зареєстровано законопроект №1101 «Про внесення змін до розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо заборони відчуження сільськогосподарських земель до проведення та встановлення результатів Всеукраїнського референдуму стосовно купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення». Ініціаторами  законопроекту є  народні депутати Вадим Новинський, Дмитро Шпенов, Сергій Магера та Вікторія Гриб. 

       Текст документа на сайті Верховної Ради поки відсутній.

 

Зареєстровано  законопроект щодо приватизації державних земель сільгосппризначення

30 серпня 2019 року

      У Верховній Раді зареєстровано законопроект законопроект №1124 «Про приватизацію та порядок виділення громадянам України в натурі (на місцевості) земельних ділянок земель сільськогосподарського призначення, що перебувають в державній власності». Ініціатором законопроекту є народний депутат Нестор Шуфрич.

      Текст документа на сайті Верховної Ради поки відсутній.

 

Затверджено у новій редакції Положення про моніторинг земель 

29 серпня 2019 року

      Урядовою постановою  від 21 серпня 2019 р. № 760 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 20 серпня 1993 р. № 661 і від 17 жовтня 2012 р. № 1051» передбачено порядок збирання інформації у ході моніторингу земель та її передачі.

      Крім того, внесено зміни до Порядку ведення Державного земельного кадастру. Зміни стосуються, зокрема, повноважень державних кадастрових реєстраторів Держгеокадастру та його територіальних органів, в тому числі таких, що провадять свою діяльність на районному (міському) рівні, в містах Києві та Севастополі.

      Реалізація постанови дозволить забезпечити проведення моніторингу земель територіальними органами Держгеокадастру, а також можливість подання документації із землеустрою кадастровому реєстратору для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру в електронному вигляді.

 

Відкриття ринку землі збільшить ВВП України на 2% — Світовий банк

 29 серпня 2019 року

      Відкриття ринку землі сприятиме зростанню ВВП на 2% впродовж наступних років.

      Про це заявила директор Світового банку у справах України, Білорусі і Молдови Сату Кахконен, передає "Укрінформ".

       "Відкриття ринку землі з одночасним поліпшенням адресності субсидій, впровадження заходів із покращення продуктивності та прозорості агросектору – все це може сприяти додатковому зростанню ВВП на понад 2% впродовж наступних років", — сказала Кахконен.

       У пресрелізі також зазначається, що реалізація програми допоможе життєздатності ринку землі сільськогосподарського призначення, стимулюючи інвестиції у підвищення продуктивності, а також створить умови для використання землі у якості застави, особливо для кредитування малих та середніх фермерських господарств.

 

Президентський законопроект про обіг с/г земель
передбачає допуск юросіб до ринку землі — Трофімцева

28 серпня 2019 року, Інтерфакс-Україна

      Президентський законопроект про обіг земель сільгосппризначення в Україні, який має бути оприлюднений протягом двох тижнів, передбачає допуск юридичних осіб до ринку землі, повідомила в. о. міністра аграрної політики та продовольства Ольга Трофімцева.

      "Позиція президента щодо юросіб досить ліберальна, і це саме одна з тих розбіжностей, яка існує між нами. Я вважаю, що певні обмеження, запобіжники мають встановлюватися на першому перехідному етапі, я виступаю за поетапність відкриття ринку й, відповідно, за поетапну його лібералізацію", — сказала вона на прес-конференції в середу.

      За словами Трофімцевої, базою президентського законопроекту є урядовий.

      "Зміни, які в ньому будуть, стосуються юридичних осіб, я думаю, ми його побачимо найближчим часом, його буде внесено до Верховної Ради як президентський, але це буде предметом розмови після першого дня роботи Верховної Ради, після формування нового Кабінету Міністрів. Це питання тижня-двох максимум", — сказала в. о. міністра аграрної політики.

      Крім того, Трофімцева уточнила, що в рамках земельної реформи буде презентовано щонайменше шість-сім законопроектів, спрямованих на нормальне функціонування ринку землі.

      Як повідомлялося, команда президента Володимира Зеленського має намір презентувати законопроект про відкриття ринку землі в серпні з перспективою ухвалення його цього року (з попередньою умовою перехідного періоду до 10 місяців). Однак перед відкриттям ринку землі, вважають в Офісі президента та партії "Слуга народу", необхідно вжити низку таких превентивних заходів, як боротьба з рейдерством і забезпечення доступного фінансування фермерів.

 

Світовий банк: Зеленський підтвердив наміри провести
земельну реформу і демонополізувати економіку

                                                       28 серпня 2019 року, АгроПоліт

      Президент України Володимир Зеленський під час зустрічі з президентом групи Світового банку (СБ) Девідом Малпассом підтвердив свої наміри провести земельну реформу, завершити процес анбандлінгу «Нафтогазу», демонополізувати економіку та державні підприємства, а також поважати незалежність Національного банку. Про це у своєму блозі для FT написав Малпасс, зазначають у Офісі Президента.

      «На нашій зустрічі президент Зеленський підтвердив декілька ключових заходів зростання, які я згадуватиму на зустрічі з G7: здійснити земельну реформу, розділити права власності на транзитні активи «Нафтогазу», демонополізувати економіку та державні підприємства, а також поважати незалежність центрального банку», — зазначив Малпасс.

      На думку Малпасса, для залучення інвестицій в Україну потрібно ліквідувати монополії на користь ринкової конкуренції та зміцнити верховенство права.

      Капітал має бути спрямовано в найбільш продуктивні підприємства, а не впливовим привілейованим колам та олігархам" — зазначив він.

      Малпасс також наголосив на важливості проведення земельної реформи.

      У країні найбільший запас сільськогосподарських земель в Європі, але врожайність із гектара — це лише невелика частина врожаю у Франції та Німеччині. При цьому один олігарх контролює групу компаній, яка виробляє понад 80% внутрішнього виробництва декількох видів мінеральних добрив, — написав Малпасс.

 

Фермери мають своє бачення запуску ринку землі

 28 серпня 2019 року

      Фермери звернулися до керівництва країни з вимогою зустрітися з ними для обговорення умов відкриття ринку землі в Україні. Про це на сторінці у Facebook повідомив голова комітету «Асоціації фермерів і приватних землевласників України», голова «Агро-Продовольчої Ради» Іван Слободяник.

      Він зазначив, що фермери мають своє бачення запуску ринку землі.

      «Поки не буде гарантованого права на власність та невідворотність покарання – ні про який цивілізований ринок землі ми не можемо говорити», — говорить Слободяник.

      Фермери переконані, що зняття мораторію повинно відбуватися в українському національному інтересі, а саме в заможності українських аграріїв та територіальних громад.

      Це означає, що якщо й говорити про ринок землі, то виключно для громадян України», — додає Слободяник.

      Серед інших умов проведення земельної реформи:

• державні землі мають бути передані громадам;
• влада повинна надати можливість фермерам викупити у розстрочку по нормативній оцінці вартості землі постійного користування;
• забезпечити механізм пріоритетного права викупу орендованої землі — в т.ч. це стосується паїв;
• ключовим кроком до ринку землі має бути наявність доступних фінансів для фермерів.

      Якщо позиція фермерів не буде врахована, вони обіцяють приїхати до Києва, «вже не просити, а вимагати врахування їх думки».

 

Ринок сільгоспземель неможливо запровадити з 1 січня 2020 року

28 серпня 2019 року, Укрінформ

     Ринок земель сільськогосподарського призначення в Україні неможливо запровадити з 1 січня 2020 року.

      Про це 27 серпня заявив голова Союзу українського селянства, голова Комітету захисту рідної землі Іван Томич під час пресконференції в Укрінформі, повідомляє кореспондент агентства.

      "Щоб розв’язати лише частину проблем, які стосуються земельної реформи, потрібен час; тому цілком зрозуміло, що це (запровадження ринку сільськогосподарських земель — авт.) неможливо з 1 січня наступного року", — наголосив Томич.

      Він додав, що експерти Союзу українського селянства, Асоціації фермерів та приватних землевласників України, Національної академії аграрних наук України напрацювали перелік завдань, які необхідно вирішити до запуску земельної реформи в Україні.

      Зокрема, необхідно провести інвентаризацію сільськогосподарських земель, завершити процес розмежування земель державної, комунальної та приватної власності, довести до кінця реформу місцевого самоврядування. Для забезпечення стабільного функціонування ринку також, на думку Томича, потрібно створити окремі інструменти державного регулювання, прийняти закон про державний земельний банк або про Державну агенцію з обігу земель сільськогосподарського призначення.

      Голова Союзу українського селянства підкреслив, що держава має забезпечити діяльність фінансово-кредитної системи для підтримки фермерів, завершити формування земельного кадастру, прийняти закон про природно-заповідні і особливо цінні землі, а також вилучити з використання деградовані та забруднені землі.

      Окремо експерти наголосили на необхідності прийняття нової редакцію закону про консолідацію земель, оренду та демонополізацію. Також вони очікують, що Верховна Рада передбачить відповідні кошти на реалізацію земельної реформи у Державному бюджеті України. Томич підкреслив, що Президент України, нові уряд та парламент мають всі можливості задля значного пришвидшення процесу земельної реформи. 

 

Стало відомо, про що йдеться у зареєстрованому в Раді 
земельному законопроекті

23 серпня 2019 року

       Народний депутат Олексій Мушак, який в останні дні роботи ради 8-го скликання зареєстрував законопроект №10469 «Про внесення змін до Земельного кодексу України (щодо запровадження вільного ринку землі та скасування земельного кріпацтва)», у коментарі AgroPolit.comь розповів:

       «Це перший і єдиний законопроект за всю історію парламентаризму зареєстрований у електронній формі – не паперовій! Із допомогою електронного цифрового підпису. Я пішов на такий крок, бо вважаю, що архаїчні проблеми (як-от електронний документообіг) можна й потрібно вирішувати передовими методами. Країні слід зробити цифровий стрибок – і це під силу новій Раді».

       Друга важлива ціль документа – вирішити питання вільного ринку землі.

       Мушак озвучив земельні деталі.

       «Ним пропонується прийняти закон, який зафіксує наявну систему земельних правил: дозволяє торгівлю землею і за правилами чинного Земельного кодексу (пропоную одну правку) і мінімум обмежень».

       У наданому AgroPolit.com документі пропонується прибрати з Розділу X перехідних положень Земельного кодексу України такий пункт:

       «Купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами «а» та «б» цього пункту, запроваджується за умови набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше від 1 січня 2020 року, в порядку, визначеному цим Законом».

       Водночас інші положення щодо землі у цих прикінцевих положеннях збережені і виглядають незмінними.

 

Продовжується збір підписів під зверненням до президента
про заборону продажу землі іноземцям

23 серпня 2019 року

       Аграрії звернулися до президента України Володимира Зеленського на конституційному рівні заборонити продаж сільськогосподарської землі іноземцям через проведення всеукраїнського референдуму. Про це йдеться у повідомленні ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» (ВАР).

       «Ми звертаємось до українського суспільства підтримати ініціативу ВАР та підписати звернення до Президента», — закликали у ВАР.

       В організації наголосили, що сьогодні тема продажу української с/г землі іноземцям — це питання не лише економіки, а національної безпеки.

       «В Україні до цих пір триває війна, значна частина території контролюється Російською Федерацією. Дозвіл купувати с/г землю іноземцям може призвести до ще більшої окупації країни, адже російські олігархи давно мають паспорти країн ЄС, США, Великобританії та інших. І заволодіння іноземцями українських с/г земель може стати цілком реальним, адже досвід наших сусідів — країн Прибалтики — показав: вітчизняні аграрії просто не зможуть конкурувати з іноземним капіталом», — відмітили у ВАР.

       Саме тому голова ВАР Андрій Дикун звернувся до Володимира Зеленського з проханням провести всеукраїнський референдум та внести зміни до Конституції України, заборонивши іноземним громадянам прямо чи опосередковано володіти українською землею.

       Письмове звернення за перші 24 години підписало більше 10 тисяч осіб. Підписні листи голова ВАР передав до Офісу Президента.

       Але збір підписів продовжується.

agropolit.com

 

«Держава, довгий час ігноруючи одноосібників, робила стратегічну помилку» – експерт

23 серпня 2019 року

       В Україні, станом на початок 2019 року, налічується близько 4 млн особистих селянських господарств, які обробляють 6,1 млн га земель, тобто 14,3% від усіх с/г земель. Про це у своєму блозі на АgroРolit.com написав доктор економічних наук, експерт із земельних питань Віталій Данкевич.

       За його словами, таким чином на одне ОСГ припадає 1,53 га. Данкевич зазначим, що нині на близько 3 млн га розпайованих земель господарюють самі селяни-землевласники, зберігаючи таким чином у своєму розпорядженні реальний потенціал і перспективу нарощування товарної продукції.

       «Якщо врахувати можливість використання для малого агробізнесу хоча б частини з 10 млн га наявних державних сільськогосподарських земель, очевидна реальна перспектива для створення кількох мільйонів дрібних фермерських господарств і сімейних ферм», – наголосив експерт.

       Також він додав, що держава, довгий час ігноруючи одноосібників, робила стратегічну помилку.

       Люди у сільській місцевості кинуті напризволяще. Деякі, найсильніші та найбільш підприємливі, ще тримаються на плаву, але їх небагато. Інші – продають свої паї («сірий» ринокземлі працює), віддають майно аграрним підприємствам або просто перекупникам, і перебираються у місто. Ми перетворюємося на країну-виробника винятково сировинної продукції, не створюємо додану вартість і втрачаємо внутрішній баланс у сільському господарстві. Підхід вкрай хибний, не державницький", – зазначив Данкевич.

 

Від ефективності роботи Держгеокадастру залежить успіх всієї економіки України щонайменше на 1%

23 серпня 2019 року,
WWW.NEEDPIX.COM

       Розвиток сільського господарства в Україні щонайменше на 12% залежить від ефективності роботи Держгеокадастру. Оскільки частка аграрного сектору у структурі ВВП країни становить близько 10%, можна стверджувати, що від ефективності роботи цієї установи залежить успіх всієї економіки України щонайменше на 1%. Такий висновок зробили у своєму дослідженні Роман Кошовник та Олег Нів'євський з Київської школи економіки.

       І підсумували, що налагодження ефективної роботи Держгеокадастру — критично важливе питання. За умов мінімальної кількості обмежень на земельному ринку і створення дієвих інструментів фінансової підтримки малих сільгоспвиробників ринок землі в Україні може забезпечити додаткове зростання ВВП на понад 3% щорічно.

 

У парламенті з’явився законопроект про ринок землі

22 серпня 2019 року,  AgroPolit.com 

       У парламенті зареєстрували закон про ринок землі — №10469 «Про внесення змін до Земельного кодексу України (щодо запровадження вільного ринку землі та скасування земельного кріпацтва)». Його автор – нардеп 8-го скликання Олексій Мушак, повідомляє АгроПоліт.

 

Найвищу вартість оренди гектара державних земель – 8,4 тис. грн –
зафіксовано на Кіровоградщині

22 серпня 2019 року, Інститут аграрної економіки

       За І півріччя 2019 року середня вартість гектара оренди, досягнута на електронних земельних торгах (аукціонах), склала по Україні 4,4 тис. грн або 26,6% від нормативної грошової оцінки (НГО), поінформувала заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Ольга Ходаківська.

       За результатами досліджень науковців Інституту аграрної економіки, найвища вартість оренди одного гектара сільськогосподарських угідь державної власності зафіксована на Кіровоградщині – 8,4 тис. грн, а найнижча – 0,9 тис. грн – на Закарпатті.

       У центральному регіоні окрім Кіровоградщини, найбільше за право оренди державних земель платили на Полтавщині (7,5 тис. грн), Вінниччині (7,3 тис. грн) та Черкащині (5,4 тис. грн). На Хмельниччині вартість оренди одного гектара сільгоспугідь державної власності виявилася на рівні середньої по країні – 4,4 тис. грн. Найдешевшим у регіоні стало право оренди сільгоспземель на Дніпропетровщині – 2,4 тис. грн/га, зазначила експерт.

       На півночі України найдорожчим гектар орендованих державних угідь є на Київщині – 4,8 тис. грн. Трохи менше за нього доведеться заплатити на Чернігівщині (3,6 тис. грн) та Житомирщині (3,5 тис. грн).

       Вартість права оренди на землі сільськогосподарського призначення державної власності на сході коливається у межах 2-4 тис. грн/га, що нижче середнього рівня по країні. У Сумській та Луганській областях вона є однаковою – по 3,0 тис. грн/га. У Харківській області гектар орендованих угідь вдалося виторгувати за 4,0 тис. грн, а у Донецькій – за 2,0 тис. грн.

       У західному регіоні України найвища вартість прав оренди, набутих на електронних земельних торгах, не перевищила середнього значення по країні і становила 4,3 тис. грн/га. Саме стільки запропонували за 1 га орендованих сільгоспугідь фермери Івано-Франківщині. У Чернівецькій і Львівській областях вона виявилася однаковою і становить 3,9 тис. грн/га, Тернопільській – 2,8 тис. грн/га, Волинській – 1,6 тис. грн/га, Рівненській – 1,2 тис. грн/га. Найнижчою серед областей даного регіону вона є у Закарпатській – 0,9 тис. грн/га.

      На півдні країни досить високою вартість одного гектара оренди державних земель має місце у Одеській області – 6,6 тис. грн, що у 1,5 рази перевищує середній показник по країні. На Миколаївщині вона наразі становить 3,9 тис. грн, Херсонщині – 2,4 тис. грн, а у Запорізькій області – 2,2 тис. грн/га.

       Вартість оренди земельних ділянок залежить від попиту на землю, рівня конкуренції, виду сільськогосподарських угідь – рілля, сінокоси, пасовища або багаторічні насадження, якісного стану земельних ділянок, рівня обізнаності потенційних покупців тощо, підсумувала Ольга Ходаківська.

 

За І півріччя 2019 року участь в електронних земельних торгах
взяли 5,5 тисяч осіб

21 серпня 2019 року, Інститут аграрної економіки

       За січень-червень 2019 року в електронних земельних торгах, на яких агротоваровиробники можуть придбати право оренди на землі сільгосппризначення державної власності терміном на 7 років, взяли участь 5,5 тис. осіб, поінформувала заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Ольга Ходаківська.

       За її словами, за один лот у середньому конкурували 4 учасники.

       За І півріччя 2019 року, за результатами електронних торгів, проведених в Україні, були реалізовані права оренди на 1385 земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 25 тис. га. З них найбільше – 4,2 тис. га – було продано в Одеській області.

       Середня площа виставленої на торги для оренди земельної ділянки сільгосппризначення становила 18,1 га.

       Електронні земельні торги, які стартували лише у жовтні 2018 року, вже встигли довести свою ефективність. Створення сучасної і дієвої системи проведення таких торгів забезпечило підвищення рівня прозорості та публічності під час формування та реалізації державної земельної політики, підсумувала Ольга Ходаківська.

 

Прокуратурою Хмельниччини розпочато кримінальне провадження
за фактом неправомірного заволодіння землями вартістю понад 6 млн грн

21 серпня 2019 року
Прес-служба прокуратури Хмельницької області

       Прокуратурою області встановлено, що у лютому 2019 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право приватної власності на земельну ділянку площею 2,7 га, розташовану в межах обласного центру.

       Виявилося, що до того часу вказані землі перебували у колективній власності сільгосппідприємства, а тому, відповідно до вимог законодавства, підлягають передачі у комунальну власність територіальної громади міста, на території якого вони розташовані.

       Підставою для реєстрації права приватної власності на зазначену земельну ділянку стала подана до органів Держгеокадастру та державного реєстратора посадовими особами товариства-набувача завідомо недостовірна землевпорядна документація.

       Таким чином, без будь-яких правових підстав товариство набуло право власності на ділянку, яка підлягає передачі у комунальну власність м. Хмельницького, чим інтересам територіальної громади завдано збитків на суму понад 6 млн грн.

       За вказаним фактом прокуратурою області розпочато кримінальне провадження за ч. 4 ст. 190 (шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах) КК України.

       Наразі триває досудове розслідування, проведення якого доручено слідчому управлінню Головного управління Національної поліції в області.

 

СБУ затримала на хабарі посадовця Держгеокадастру в Черкаській області

21 серпня 2019 року, Пресцентр СБ України

       Посадовець Держгеокадастру в Черкаській області вимагав хабар від керівника місцевого фермерського господарства.

       Правоохоронці встановили, що чиновник вимагав від фермера 18 тисяч гривень. За цю суму зловмисник обіцяв комерсанту надати позитивний висновок за результатами перевірки режиму використання земель та не притягувати його до адміністративної відповідальності за нібито самовільне захоплення земельних ділянок.

       Співробітники СБУ задокументували факт отримання посадовцем першого траншу неправомірної вигоди. Правоохоронці затримали зловмисника згідно зі ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України після одержання частини хабаря у розмірі шість тисяч гривень.

       Наразі вирішується питання щодо повідомлення фігуранту справи про підозру у вчиненні злочину та обрання міри запобіжного заходу. У межах відкритого кримінального провадження за ч. 3 ст. 368 (Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою) Кримінального кодексу України тривають невідкладні слідчі дії.

       Заходи з викриття зловмисника проводились спільно з Нацполіцією під процесуальним керівництвом військової прокуратури Черкаського гарнізону. 

 

Десять правильних кроків земельної реформи
для нового політичного керівництва країни від Андрія Мартина
в день Преображення Господнього

19 серпня 2019 року

         – Президентські та парламентські вибори перенесли Україну в нову політичну реальність, де цілком можливим стає здійснення багатьох назрілих реформ, насамперед, земельної, – розмірковує Андрій Мартин, старший проектний менеджер із земельної реформи Офісу реформ Кабміну у сьогоднішній «Економічній правді» і продовжує:

         – Тривалий час її поступ стримувався, адже будь-які законодавчі ініціативи, спрямовані на лібералізацію земельних відносин, реальну земельну децентралізацію або спрощення регуляторних процедур, найчастіше "розбивалися" через неможливість зібрати необхідну кількість голосів у парламенті для результативних голосувань.

         Сьогодні, за наявності політичної волі керівництва країни, ця проблема має відійти у минуле.

         Також не слід думати, що вся земельна реформа зводиться лише до питання ринку сільськогосподарських земель.

         Далі вчений і старший проектний менеджер Андрій Мартин у День Преображення Господнього пропонує десять кроків для нового політичного керівництва країни, які точно не будуть помилковими і забезпечать швидкий доступ до земельних ресурсів без корупції.

         Десять заповідей Божих знаємо, а хто хоче знати і про десять кроків, що належить здійснити новій владі можете довідатися тут.

Олесь ПРУТЕНКО

 

В Україні бракує кадрів для здійснення державного контролю
за використанням та охороною земель

15 серпня 2019 року

       «Фактичне створення структурних підрозділів з державного нагляду (контролю) за використанням та охороною земель у територіальних органах Держгеокадастру відбулось на початку 2017 року», – зазначено у звіті результатів аудиту Держгеокадастру, що оприлюднений сайтом Державної аудиторської служби України.

       «Пори це, - зауважують аудитори, – дотепер кадрова забезпеченість таких підрозділів територіальних органів Держгеокадастру залишається на низькому рівні, що негативно впливає на якість виконання Держгеокадастром відповідний функцій. У досліджуваному періоді середній відсоток заповнення вакантних посад таких підрозділів залежно від року становив від 30 до 71 відсотка.

       Наприклад, рівень заповнення вакантних посад в управліннях з контролю за використанням та охороною земель Головного Управління Держгеокадастру в Житомирській області на 01.01.2017 становив 12,1 %, на 01.01.2018 – 29,2 %, на 01.01.2019 - 36 %; в Запорізькій області – станом на 01.01.2018 – 46,8 %, на 01.01.2019 ~ 56%; в Сумській області – станом на 01.01.2017 – 18 %, на 01.01.2018 – 21 %, на 01.01.2019 – 25 %; в Миколаївській області станом на 01.01.2018 – 70 %, на 01.01,2019– 71 відсотка».

         З повним змістом аудиторського звіту можна ознайомитися тут.

 

В Україні відсутня повна достовірна інформація про межі
адміністративно-територіальних одиниць, а також офіційні дані
щодо наявності земель та розподілу їх за власниками землі,
землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності

15 серпня 2019 року

       Про це йдеться в звіті результатів аудиту Держгеокадастру, що оприлюднений сайтом Державної аудиторської служби України. Аудитори зробили такий висновок (дослівно):

       «Станом на 01.01.2019 із загальної кількості населених пунктів 29,7 тис. шт України до ДЗК внесено інформацію про межі лише 3,2 населеного пункт, або близько 10,8 % від їх загальної кількості».

       «Останні підтверджені дані щодо площі земель території України за формами №№ 6-зем, ба-зем, 6б-зем, 2-зем наявні лише станом на 01.01.2016 та характеризуються такою структурою за видами земель:

         за видами:

• сільськогосподарські угіддя – 42 724 тис. га (70,8%)
• землі лісового фонду – 10 632 тис. га (17,6%)
• забудовані землі – 2 558 тис. га (4,2%)
• землі водного фонду – 2 426 тис. га (4%)
• інші – 2 016 тис. га (3,3%).

         за формами власності:

• державна – 28758,3 тис. га
• приватна – 31489,2 тис. га
• колективна – 55,1 тис. га
• комунальна – 52,2 тис. га.

       Офіційні дані щодо наявності земель та розподілу їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності, як в цілому по Україні, так і в розрізі регіонів, станом на 01.01.2017 та 01.01.2018 за формами адміністративної звітності з кількісного обліку земель фактично відсутні, а існують лише у вигляді оперативних даних, формування та узагальнення яких здійснюється у спосіб, не встановлений законодавством.

       Така ситуація піддає сумніву повноту та достовірність даних, що не сприяє ефективному управлінню земельними ресурсами держави, формуванню та реалізації державної політики у сфері земельних відносин».

         З повним змістом аудиторського звіту можна ознайомитися тут.

 

В Україні немає належного обліку та достовірної інформації
про кількісно-якісний стан земельних ділянок та їх фактичне використання

14 серпня 2019 року

         Про це йдеться в звіті результатів аудиту Держгеокадастру, що оприлюднений сайтом Державної аудиторської служби України. Аудитори зробили такий висновок: «…невідповідність даних державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми ММ 6-зем, ба-зем, 6б-зем, 2-зем, які з 01.01.2016 втратили чинність) адміністративній звітності з кількісного обліку земель (форми №№ 11-зем, 12-зем, 15-зем, 16-зем) та повної актуальної інформації щодо земель території України, в тому числі земель державної власності, не забезпечує їх належного обліку та отримання достовірної інформації про кількісно-якісний стан земельних ділянок та їх фактичне використання, що не сприяє ефективному використанню земельних ресурсів України».

         З повним змістом аудиторського звіту можна ознайомитися тут. 

 

Додатково до декларування залучено 65 тисяч громадян

13 серпня 2019 року,
Прес-служба Державної фіскальної служби України

       Враховуючи, що часто роботодавці офіційно не оформлюють сезонних робітників, а отже позбавляють їх трудового стажу та законних виплат, органи ДФС проводять операцію «Урожай». Під час операції, яка розпочалася з травня цього року, виявляються особи, які систематично здійснюють обробіток земельних ділянок (як власних, так і орендованих) з метою отримання прибутку та ухиляються від оподаткування, не мають офіційної реєстрації як суб’єкта господарської діяльності, використовують нелегальну працю найманих працівників або виплачують їм зарплатню нижче мінімального рівня.

       Так, територіальними органами ДФС встановлено 2,8 млн користувачів земельних ділянок площею понад 2,0 га. Громадянами, які самостійно обробляють земельні частки з метою отримання доходу, з початку року подано понад 273 тис. декларацій про майновий стан і доходи та задекларовано дохід у сумі 2 млрд грн, узгоджено до сплати податку на доходи фізичних осіб 343 млн грн та військового збору понад 29 млн грн.

       У рамках операції «Урожай» протягом травня-липня 2019 року додатково залучено до декларування 60 тис. громадян, які отримують дохід від продажу сільськогосподарської продукції та 5 тис. громадян, які надають послуги з обробітку та збору урожаю.

       Так, наприклад мешканцем Харківської області задекларовано дохід у сумі понад 1,2 млн грн від продажу власної сільськогосподарської продукції та сплачено понад 200 тис. грн податку на доходи фізичних осіб та 18 тис. грн військового збору.

       Крім того, понад 600 громадян офіційно зареєструвалися у зв’язку із постійним здійсненням господарської діяльності. Також виявлено 388 суб’єктів господарської діяльності, які використовували працю найманих осіб без належного оформлення.

       Зазначимо, що особи, які систематично здійснюють господарську діяльність зобов’язані здійснити державну реєстрацію такої діяльності. У разі виявлення органами ДФС в рамках проведення операції «Урожай» здійснення такої діяльності без державної реєстрації, передбачено складення протоколу про адміністративне правопорушення (ст. 164 КУпАП) з подальшою передачею до суду для притягнення до адміністративної відповідальності.

 

Безоплатну приватизацію треба скасувати –
всім українцям землі не вистачить

12 серпня 2019 року

         Таку думку на панельній дискусії «Що мають робити, та як працювати державні органи, аби майбутній ринок землі в Україні був вигідним для всіх?» озвучив Олександр Краснолуцький, заступник голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.

         – В Україні 43-45 млн громадян та 60,4 млн га території. 60% – вже у приватній власності, хоча правом на безоплатну приватизацію скористалися лише 17 млн громадян. Щороку народжуються нові українці, які також мають право на безоплатну приватизацію, але землі на всіх не вистачить, і раніше чи пізніше цю норму треба скасовувати», – заявив він. 

 

Банківська система готова до роботи з земельним ринком 

8 серпня 2019 року

       Українські банки готові до роботи в умовах запуску ринку сільськогосподарських земель, який відбудеться після скасування мораторію на продаж земельних поїв.

       Про це повідомив заступник голови Національного банку України Дмитро Сологуб в інтерв'ю Financial Observer.

       «Земля — це актив. Банківська система готова працювати із землею. Для банків ця реформа (земельна реформа — ред.) буде позитивним кроком, адже це означає появу додаткового активу, який можна використовувати у якості застави за кредитом», — повідомив Сологуб.

      За його словами, проведення земельної реформи є однією з ключових вимог Світового банку, водночас у Міжнародному валютному фонді не вимагають, щоб ринок землі запустили «негайно». Зокрема, за його словами, земельної реформи не буде у вимогах щодо отримання нового траншу від МВФ в межах нової програми.

 

Модель ринку землі в Україні можуть представити у серпні

8 серпня 2019 року

       Модель ринку землі в Україні можуть представити до кінця серпня. Про це заявив радник заступника голови Офісу Президента Денис Малюська, передає AgroPolit.com.

       Він зазначив, що наразі тривають консультації із експертами та фахівцями галузі.

       «У нас дуже жорсткі строки. Якщо ми хочемо запускати ринок землі у 2020 році, нам потрібно починати навіть не сьогодні, а позавчора. Ми не збираємся просто запустити ринок, ми маємо виконати величезну підготовчу роботу, яка не була зроблена протягом минулих років», — зазначив Малюська.

       Також у Зеленського додали, що існує велика ймовірність того, що ринок відкриють, як для фізичних, так і юридичних осіб.

       З економічної точки зору, підстав відкривати ринок землі тільки для фізичних осіб сенсу немає, — констатував Малюська.

 

Володимир Зеленський: земельна реформа буде проведена
до кінця року, відкриття ринку землі – з наступного…

8 серпня 2019 року

       Виступаючи на бізнес-форумі в Туреччині, Володимир Зеленський повідомив, що нова влада України планує відкрити ринок землі уже наступного року, провівши до кінця 2019 року земельну реформу. Він запросив турецький бізнес інвестувати у сільське господарство на півдні України та створювати меліоративні системи.

       "В цьому році ми обов’язково проведемо земельну реформу, що вже наступного року дозволить створити ринок землі на 40 мільйонів гектарів, що є однією з найкращих у світі за своєю якістю.

       В Україні уже є турецькі компанії, які володіють землею. Компанія Onur, якщо я не помиляюся. Є представники? Доброго дня. Багато у вас нашої землі?

       Сподіваюся таких компаній стане значно більше. Особливо це стосується південної частини Україии, де є потреба у створенні та розвитку меліоративних систем. Тут ми також розглядаємо можливості для державно-приватного партнерства", – сказав Президент України під час виступу.

 

В Україні пропонують створити Земельну інспекцію,
яка контролюватиме дотримання законодавства

8 серпня 2019 року

       Функцію нагляду та контролю дотримання земельного законодавства має виконувати спеціальний незалежний орган – Земельна інспекція. Про це зазначив партнер юридичної фірми «Софія», адвокат Олександр Поліводський, йдеться у ексклюзивному матеріалі AgroPolit.com.

       Він зазначає, що Держгеокадастр на сьогодні виконує такі основні функції:

• реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою;
• адмініструє ведення Державного земельного кадастру;
• здійснює державний нагляд (контроль) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
• відомство також розпоряджається землями державної власності сільгосппризначення у випадках, які передбачені законом, та виконує функції з управління об’єктами державної власності.

       «Я вважаю, що функція нагляду та контролю дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель має бути відділена від цього відомства та передана незалежному органу, наприклад, Земельній інспекції, як це колись задумувалося з прийняттям Законів України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» та у Законі України «Про охорону земель» (до цих законів з часу прийняття вносилося безліч змін)», – зазначив Поліводський.

       Він додав, що метою нововведень має стати усунення конфлікту інтересів.

 

Держгеокадастр пропонують перетворити у службу зі збору
і накопичення геопросторових даних

7 серпня 2019 року

       Держгеокадастр необхідно трансформувати у службу, яка займалася б створенням національної інфраструктури геопросторових даних. Про це зазначив доктор економічних наук, заступник голови ради Асоціації «Земельна спілка України» Андрій Мартин, йдеться у ексклюзивному матеріалі AgroPolit.com.

       «У Європі та багатьох розвинених країнах вже давно є правило: коли органи влади мають дані із картографічною прив’язкою, наприклад, землевпорядники, архітектори, лісники, екологи, геологи, археологи тощо, то всі ці дані треба викладати у відкритий доступ і давати можливість користуватися ними усім охочим. Таким чином можна створювати багато дуже корисних сервісів для бізнесу, органів управління та звичайних громадян», — зазначив Мартин.

       Нагадаємо, 15 липня уряд оголосив конкурс на нового очільника Держгеокадастру. На цю посаду претендувало спочатку п'ятеро осіб, але залишилося троє: Гладуняк Роман Миколайович, тимчасово не працює, Приходько Людмила Олександрівна, начальник головного управління Держгеокадастру у Київській області, та Улютін Денис Валерійович, заступник Державного секретаря Кабінету Міністрів України.

 

Мінагрополітики хочуть об’єднати з Мінекології та Держгеокадастром —
ініціативу готують в Офісі президента

1 серпня 2019 року, АгроПоліт

       Міністерство аграрної політики та продовольства хочуть об’єднати з Мінекології та Держгеокадастром. Про це AgroPolit.com повідомило одразу кілька джерел на ринку і в Офісі президента.

       За словами джерела з Офісу, в рамках загальної ідеї скорочення кількості міністерств, чіпляють і тему Мінагро.

       Наші фронтмени переконують, що «Мінагрополітики – це рудимент, який треба ліквідувати та приєднати його до Мінекології. Саме під крилом Мінекології агросектор має бути — це логічно. Можливо, до них приєднають і Держгеокадастр», — говорить наш співрозмовник.

       «Ця ідея (об’єднання, — Авт.) і справді сьогодні обговорюється в Офісі президента. Але це буде неправильний крок. Чому вони на нього хочуть піти? У них немає фахівців з агро, відтак немає і розуміння важливості цього відомства для агросектору. Воно буде провальним і шкідливим», — ділиться своїми думками керівник однієї з великих агрокомпаній.

       Нагадаємо, що в.о. аграрного міністра Ольга Трофімцева опублікувала блог, де виступила за збереження Мінагро як окремого відомства у складі КМУ.

       «Аграрний сектор нашої країни має абсолютно повне право мати власного представника, ба, я навіть сказала б, лобіста в найвищому державному колегіальному органі виконавчої влади – Кабінеті міністрів. Питання доцільності існування в нашій країні галузевого міністерства обумовлюється логікою забезпечення економічного зростання (18% ВВП та 40% валютної виручки формує сьогодні саме АПК) та світовим досвідом – цим шляхом йдуть доволі ефективно майже всі країни – світові лідери на продовольчих ринках (від США, Бразилії, Австралії, Китаю, Канади, і до ЄС, де кожна країна – член має не лише власне міністерство, а й загальноєвропейський директорат DG Agri)», – підсумувала вона.

 

У Раді планують установити мінімальну вартість оренди паїв

 1 серпня 2019 року

       Народні депутати внесли до Ради проект закону №10445 щодо врегулювання вартості оренди сільськогосподарських паїв шляхом запровадження відсотка від мінімальної плати за землю.

       Як запевняють автори документа, українські селяни потерпають від украй низького розміру орендної плати за землю. Нині він становить приблизно 1613,4 грн за гектар.

       Тож, аби підвищити статки українських селян і наблизити їх до європейських, депутати пропонують установити мінімальну вартість оренди паю. Вона сягатиме не менш як 7% від визначеної відповідно до законодавства вартості ділянки.

       Якщо зміни наберуть дістатньо підтримки в парламенті, реальний дохід селян збільшиться з 1613,4 до 1925 грн. 

 

Депутати пропонують давати багатодітним сім’ям землю на пільговій основі

31 липня 2019 року

       На розгляд аграрного комітету внесено законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання пільг у сфері земельних відносин членам фермерського господарства, які мають статус багатодітної або прийомної сім’ї» (№10448), який передбачає для багатодітних та прийомних сімей право на позачергове отримання паїв у власність. Про це повідомляє сайт Верховної Ради.

      «Задля стимулювання в українському аграрному секторі розвитку такого економічно та соціально надважливого виду діяльності, здійснюваного сім’ями, як фермерське господарство, стимулювання до створення та діяльності таких господарств в тому числі, і малозабезпеченими верствами населення, необхідне системне та якісне надання пільг для таких категорій громадян, зокрема і для багатодітних та прийомних сімей. Родинам із таким соціальним статусом мають бути надані деякі пільги у вигляді надання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності на ведення фермерського господарства такими родинами у позачерговому порядку», – ідеться в пояснювальній записці.

      Автори законопроекту вважають, що прийняття проекту Закону сприятиме покращенню добробуту більшого кола окремих верств населення в частині стимулювання до створення та успішної діяльності сімейних фермерських господарств, в тому числі, багатодітними та прийомними сім’ями.

 

Мораторій на продаж землі планують скасувати до кінця року

31 липня 2019 року, Економічна правда

      В Офісі президента планують скасувати мораторій на продаж сільськогосподарської землі та запустити ринок сільгоспземель в Україні до кінця 2019 року.

       Про це повідомив заступник керівника Офісу президента Олексій Гончарук в інтерв'ю Bloomberg.

       "У нашій команді є розуміння, що якщо цього не зробити цього року, то буде досить складно", – сказав він.

      За словами Гончарука, наразі Офіс президента проводить переговори зі Світовим банком щодо моделі відкриття ринку сільгоспземель в Україні. Відповідно до найбільш радикальної моделі, скасування мораторію призведе до прискорення економічного зростання України на 3% щороку, а відповідно до найменш радикальної – на 0,5%.

       "Ми шукаємо найменш болючу та найбільш ефективну модель", – додав він.

 

За отримання хабара затримано чиновницю Держгеокадастру

31 липня 2019 року, Прес-служба прокуратури Донецької області

       30 липня за процесуального керівництва прокуратури Донецької області оперативними працівниками Управління захисту економіки в Донецькій області Департаменту захисту економіки Національної поліції України викрито на вимаганні та отриманні неправомірної вигоди першого заступника начальника Головного управління Держгеокадастру в Донецькій області.

       У ході першочергових слідчих дій встановлено, що 34-річна посадовець, перебуваючи у м. Краматорську, вимагала та отримала від 35-річного чоловіка грошові кошти у розмірі 1 200 доларів США за погодження документації пов’язаної з оформленням власності на земельні ділянки.

       Під час отримання неправомірної вигоди дії посадової особи припинено правоохоронцями.

       На теперішній час жінку затримано у порядку ст. 208 КПК України, вирішується питання про повідомлення підозри у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 (одержання неправомірної вигоди службовою особою, яка займає відповідне становище, поєднане з вимагання неправомірної вигоди) КК України, та обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

       Досудове розслідування триває.

 

Закон про ринок землі не буде поданий своєчасно

30 липня 2019 року

       Проект земельної концепції уже готовий на половину, а чернетка закону про обіг сільськогосподарської землі до 1 вересня не буде винесена на публічне обговорення. Про це розповів на брифінгу голова Офісу президента України Андрій Богдан, повідомляє AgroPolit.com

       «До першого вересня Верховна Рада не встигне розпочати свою роботу, відповідно і закон про ринок землі не буде поданий до цього часу. Але ми активно працюємо в законодавчому руслі і всі обіцянки будуть виконані», — заявив голова Офісу президента Андрій Богдан.

       Більше деталей щодо закону він не надав. Однак, як стверджують джерела AgroPolit.com в Офісі президента, наразі земельна концепція розроблена на половину.

       «Остаточного варіанту немає. Вона наповнюється — приблизно половина», — сказав наш співрозмовник.

 

В Україні планують установити мінімальну вартість оренди земельних паїв

29 липня 2019 року

       Врегулювати вартість оренди сільськогосподарських паїв шляхом запровадження відсотка від мінімальної плати за землю пропонують народні депутати. Таким чином намагаються посилити соціальний захист селян.

       Проект закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України» (№10445) про додаткові заходи щодо підвищення соціального захисту власників земельних ділянок та земельних часток сільськогосподарського призначення подано до Верховної Ради.

       Як запевняють автори документа, українські селяни потерпають від украй низького розміру орендної плати за землю. Нині він становить приблизно 1613,4 грн за гектар. Тож, аби підвищити статки українських селян і наблизити їх до європейських, депутати пропонують установити мінімальну вартість оренди паю. Вона сягатиме не менш як 7% від визначеної відповідно до законодавства вартості ділянки.

       Якщо зміни наберуть дістануть підтримку в парламенті, реальний дохід селян збільшиться з 1613,4 до 1925 грн. Проте навряд чи це гроші, гідні європейського фермера.

www.zib.com.ua

 

Посадовця Держгеокадастру судитимуть за отримання хабаря

26 липня 2019 року, kyiv.web2ua.com

       Київською місцевою прокуратурою №6 скеровано суду обвинувальний акт за обвинуваченням в одержанні неправомірної вигоди заступником начальника відділу головного управління Держгеокадастру у Київській області.

       Посадовця затримали в січні 2019 року «на гарячому» під час отримання хабаря у 10 500 доларів США за присвоєння кадастрових номерів земельних ділянок в межах Кодаківської сільської ради Васильківського району Київської області для рибогосподарських потреб.

       Дії чиновника кваліфіковані за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України (одержання службовою особою неправомірної вигоди, поєднане з вимаганням).

       Хабарнику загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років. 

 

Прокуратура Полтавської області вимагає повернути державі
земельні ділянки, якими користуються незаконно

25 липня 2019 року, Прес-служба прокуратури

       Відповідно до розпорядження Кременчуцької районної державної адміністрації у 2012 році затверджено технічну документацію та надано товариству в оренду строком на 5 років земельну ділянку площею 40,09 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. У подальшому між товариством та Кременчуцькою РДА укладено договір оренди землі.

      Термін дії договору оренди закінчився ще у 2017 році, проте товариство всупереч вимог Закону України «Про оренду землі» продовжує використовувати у своїй господарській діяльності земельну ділянку.

      Зважаючи на виявлені порушення вимог чинного законодавства, органи прокуратури Полтавської області звернулися з позовом до суду щодо повернення державі земельної ділянки площею 40,09 га вартістю майже 570 000 грн із незаконного володіння.

*     *      *

       Установлено, що рішенням Слободо-Петрівської сільської ради Гребінківського району одному з сільськогосподарських підприємств району надано у користування земельну ділянку площею понад 83 га. При цьому, земельна ділянка надана з порушенням вимог чинного законодавства, а саме без проведення земельних торгів.

      Реагуючи на таке незаконне рішення, прокуратура направила до суду позовну заяву з вимогою скасувати незаконне рішення сільської ради та повернути земельну ділянку територіальній громаді.

 

Підписано Декларацію про наміри щодо проведення реформ,
в тому числі земельної, з партією «Слуга Народу»

24 липня 2019 року

       Українська рада бізнесу, одним засновником якої є Всеукраїнська Аграрна Рада, та політична партія «Слуга Народу» підписали Декларацію про наміри щодо проведення реформ в Україні, в рамках якої сторони домовилияь спільно працювати над сталим економічним розвитком країни.

       Зокрема, модернізація України в усіх сферах суспільного життя має базуватися на ключових принципах: деолігархізації, детінізації та демонополізації економіки, децентралізації владних повноважень, дерегуляції, податкової лібералізації, е-урядування.

       Завдяки заступнику голови ВАР Михайлу Соколову до Декларації було включено низку важливих для аграрної сфери питань, зокрема: боротьба з тіньовою орендою землі, вирівнювання податкового навантаження на 1 га та проведення земельної реформи із врахуванням інтересів малого та середнього аграрного бізнесу.

       Голова ВАР Андрій Дикун наголосив на тому, що земельна реформа відобразиться на інтересах всіх учасників ринку, а на малому та середньому бізнесі – найбільше.

       «Сьогодні практично всі говорять, що буде відкрито ринок землі і це викликає стурбованість серед аграріїв, ми втрачаємо внутрішнього інвестора. Сільгоспвиробники замість того, щоб вкладати кошти у розвиток, чекають запуску ринку землі. Всі думають, що мало чи не на наступний день після виборів буде введений ринок землі. Тому маю прохання, щоб після того, як ваша політична сила прийде в Парламент, ви заспокоїли аграріїв, аби вони могли працювати», – зазначив Андрій Дикун.

       Голова партії «Слуга Народу» Дмитро Разумков запевнив, що твердження про негайний запуск ринку землі, яке було розтиражоване у ЗМІ, – ні що інше як маніпуляція словами Президента.

       «Президент сказав, що відкривати ринок землі потрібно, але не говорив, що це буде зроблено одразу. Для цього необхідно провести досить складну і системну роботу. Для початку, необхідно створити нормальну юридичну базу, захистити інтереси держави, інтереси власника, інтереси інвестора, а потім уже відкривати ринок. Зараз ми працюємо над розробкою відповідних законопроектів. Наше завдання зробити так, щоб власники землі могли нею користуватися. З одного боку, необхідно захистити національні інтереси, а з іншого – власника. Ще один дуже важливий момент – ми досі не розуміємо, в чиїх руках і скільки землі. Йдеться про державні землі. На жаль, ніхто не може дати відповідь на це запитання. Тому необхідно провести аудит. А це великий пласт роботи. На жаль, наші опоненти використали слова Президента під час виборів для того, щоб зібрати голоси. Однак, позиція Президента щодо цього питання абсолютно правильна, але ніхто не сказав, що це буде відбуватись у липні або у серпні», – сказав Дмитро Разумков. 

 

Ринок землі: що пропонують партії перед виборами

19 липня 2019 року

       Усі партії, крім "Батьківщини", підтримують відкриття ринку сільськогосподарських земель, але моделі цього відкриття і строки впровадження реформи у кожної партії свої.

       Про це йдеться у статті «Економічної правди».

       ЕП не вдалося вийти на зв'язок з "Опозиційною платформою "За життя", тому її точка зору не представлена у статті.

       Зазначається, що "Європейська солідарність" виступає за те, щоб власники землі були захищені Земельним кадастром та мінімальними цінами на землю.

       "Голос" – за введення ринку з 2020 року з обмеженнями на концентрацію земель в одних руках. У партії вважають, що право купувати землю повинні мати лише українські громадяни та юрособи з кінцевими бенефіціарами українцями.

       У "Слузі народу" заявили, що на скасування мораторію на продаж аграрних земель і відкриття ринку знадобиться не більше року. У партії додали, що вже готують потрібні законопроекти, у тому числі – про захист прав держави, інвесторів та власників.

       Водночас "Громадянська позиція" виступає за відкриття ринку одразу після інвентаризації земель.

       Право купувати аграрні землі, на її думку, повинні отримати лише громадяни України чи підприємства, засновані громадянами України.

       При цьому, особи, які мають подвійне громадянство чи не жили в Україні останні п'ять років, не мають права купувати сільськогосподарські землі, заявляють у партії.

       "Сила і честь" пропонує відкрити ринок земель з 2020 року і передбачити граничні норми щодо площі земель у власності однієї особи та можливість пріоритетного викупу державою земель, що реалізуються.

       Партія також хоче заборонити доступ до земель резидентам країни-агресора.

 

Оголошено конкурс на голову Держгеокадастру

16 липня 2019 року

       Кабінет Міністрів України оголосив конкурс на заміщення вакантної посади голови Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру. Про це йдеться у розпорядженні від 10 липня 2019 року №516-р, опублікованому на урядовому порталі:

       «Відповідно до частини другої статті 23 Закону України Про державну службу оголосити конкурс на зайняття вакантної посади голови Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру з визначенням умов проведення конкурсу згідно з додатком».

       Умови проведення конкурсу на зайняття вакантної посади містяться у додатку до розпорядження. Згідно з ними посадовий оклад керівника відомства становитиме 24 тис. грн без урахування надбавок, передбачених законодавством. Призначення на посаду передбачено строком на п’ять років, якщо інше не передбачено законом, з правом повторного призначення на ще один строк або подальшого переведення за пропозицією Комісії з питань вищого корпусу державної служби на рівнозначну або нижчу посаду до іншого державного органу. Документи приймаються до 16 години 26 липня 2019 року.

 

У Мінагрополітики обговорили стан підготовки нормативних документів
для введення в дію «органічного закону»

16 липня 2019 року, Прес-служба Мінагрополітики

       У Мінагрополітики відбулося засідання робочої групи з розвитку органічного виробництва, під час якого обговорено стан підготовки нормативно-правових актів відповідно до Закону України № 2496-VIII «Про основні принцип та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції», який вводиться в дію 2 серпня цього року.

       Участь у заході взяли в. о. Міністра аграрної політики та продовольства України Ольга Трофімцева, заступник Міністра Володимир Топчій, представники Мінагрополітики, Офісу підтримки реформ при Мінагрополітики, Держпродспоживслужби, Держрибагентства, Федерації органічного руху України, проекту «Німецько-українська співпраця у галузі органічного сільського господарства», Офісу ефективного регулювання, галузевих асоціацій, виробники органічної продукції.

       «До вступу в дію «органічного закону» залишається менше місяця. І сьогодні ми маємо чітко розуміти, що ми вже зробили, що ми зараз робимо, і що маємо закінчити до 1-го серпня, щоб 2-го серпня новий закон запрацював на повну силу», – підкреслила в. о. Міністра Ольга Трофімцева.

       Під час заходу було зазначено, що на сьогодні вже розроблено та затверджено низку нормативно-правових актів, передбачених Законом України № 2496-VIII, серед яких:

• наказ Мінагрополітики від 22.02.2019 № 67, зареєстрований в Мін’юсті 14.03.2019
  за № 261/33232, яким затверджено державний логотип для органічної продукції.
• наказ Мінагрополітики від 19.03.2019, зареєстрований в Мін’юсті 09.04.2019
  за № 375/33346, яким затверджено Порядок підтвердження спеціальних знань інспектора з органічного виробництва та/або обігу органічної продукції у сфері органічного виробництва».

       Крім того розроблено проект постанови КМУ «Про затвердження порядку (детальних правил) органічного виробництва та обігу органічної продукції», який погоджено із зацікавленими ЦОВВ та готується до направлення на проведення юридичної експертизи Мін’юстом.

       Проект постанови КМУ «Про затвердження Порядку ведення реєстрів» направлено на погодження до заінтересованих ЦОВВ.

       Проект наказу Мінагрополітики «Про затвердження Переліку речовин (інгредієнтів, компонентів), які дозволяється використовувати у процесі органічного виробництва та які дозволені до використання в гранично допустимих кількостях», погоджено із заінтересованими ЦОВВ і на даний час опрацьовується ДРС.

      Також підготовлено проект постанови КМУ «Про затвердження Порядку сертифікації органічного виробництва та обігу органічної продукції» та проект наказу Мінагрополітики «Про затвердження Порядку ведення Переліку органів іноземної сертифікації», які готуються до надсилання на погодження із зацікавленими ЦОВВ.

      Робоча група продовжує працювати над розробкою інших нормативно-правових актів, необхідних для законодавчого врегулювання органічного ринку України.

 

Єхануров: Землю в Україні скуповують близько 20 сімей

12 липня 2019 року, ZIK

       Нині в Україні землі скуповують близько 20 сімей, і поки вони по мільйону гектарів не зберуть, жодної реформи та ринку землі не буде.

       Про це в ефірі програми «Правила життя» на телеканалі ZIK заявив Прем’єр-міністр України у 2005-2006 роках, народний депутат кількох скликань Юрій Єхануров.

       Колишній очільник уряду, коментуючи питання щодо доцільності скасування мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення, пригадав, як приблизно півтора року тому лунали заяви, що весь облік вестиметься через технологію «блокчейн».

       Водночас, зазначив він, попри заяви, нічого в цього напрямі не зробили. З його слів, проблема у запровадженні «блокчейну» полягає в тому, що це передбачає повний облік дій, які відбуваються.

       «Кожен крок і наступні – всі залишаються назавжди, на все життя. Тому це не влаштовує тих, хто хоче сьогодні «чесно» поділити землю, яка ще не поділена. Що я маю на увазі: у нас зараз поза межами сільрад, у районах, селищних радах є величезна кількість землі, яка начебто не належить конкретним громадам. Іде утворення об’єднаних територіальних громад. Треба цю землю поділити. А кому дати цю землю – це вже вирішує мудрий чиновник або група, яка стоїть трохи вище і бачить «цьому дам, а цьому не дам», – зазначив Юрій Єхануров.

       Експрем’єр спрогнозував, що у майбутньому такі питання постануть щодо земель і лісів Міноборони.

       «А далі вже «розкручується» тема земельної реформи, тому що всі кричать, що не можна землю скуплять… Землю скуповують зараз близько 20 сімей, фінансових груп. Поки вони по мільйону гектарів не зберуть, жодної реформи землі не буде, жодного ринку землі не буде – нічого. Як тільки вони наберуться, тоді вже піде ринок землі», – каже Юрій Єхануров.

       Він продовжив: «Зараз на ринку землі нічого не буде, поки ці хлопці не сконцентрують це, а людям «вішають», що от іноземці скуплять все тощо».

 

На Київщині судитимуть чоловіка, який незаконно продав чужі земельні ділянки ринковою вартістю майже 42 млн гривень

11 липня 2019 року, Прес-служба Прокуратури Київської області

       Під час досудового розслідування встановлено, що 44-річний киянин у 2017 році з метою збагатитися за чужий рахунок придумав схему незаконної реєстрації права власності на земельні ділянки загальною площею понад 6 га, які розташовані на території Києво-Святошинського району та їх продажу.

       Для цього він подав державному реєстратору завідомо підроблене рішення суду про поділ майна, набутого під час шлюбу з дружиною, з якою насправді ніколи одружений не був, відповідно до якого за ним визнано право власності на земельні ділянки. На підставі поданих документів, державний реєстратор, не підозрюючи про злочинні дії обвинуваченого, здійснила державну реєстрацію права приватної власності на ці земельні ділянки за підозрюваним.

       Таким чином, цей чоловік вчинив злочин, передбачений ч. 4 ст. 358 КК України, тобто використання завідомо підробленого документа.

       У подальшому зловмисник, протиправно набувши право власності на земельні ділянки, продав їх іншій особі, а виручені кошти присвоїв. Внаслідок його злочинних дій справжнім власникам землі завдано матеріальної шкоди у сумі майже 42 млн гривень.

       Дії чоловіка були кваліфіковані за ч.4 ст. 190 КК України, (придбання права на майно шляхом обману, вчиненому в особливо великих розмірах) та ч. 1 ст. 209 КК України (вчинення правочину з іншим майном, одержаним внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів).

       У ході досудового розслідування підозрюваному було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, де він і перебуває.

       На даний час досудове розслідування у кримінальному провадженні завершено. Васильківським відділом Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області обвинувальний акт скеровано до суду для розгляду.

       Крім того, в 2018 році прокуратурою до суду було скеровано обвинувальний акт стосовно державного реєстратора, за підозрою у службовій недбалості за ч.2 ст. 367 КК України, яку наразі судом визнано винною та засуджено до 2 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади та займатися певною діяльність строком на 1 рік.

 

Земельна ділянка площею понад 5 га дісталася компанії «Кернел»
від «Дельта банку»

9 липня 2019 року

      Серед придбаних компанією "Кернел" активів «Дельта банку», що становили понад 4 млрд грн і натепер уже знецінені до 4 % їх вартості, є земельна ділянка площею 5,43 га для розміщення олійно-жирового комбінату (передбачалося будівництво морського зернового перевантажувального комплексу та двостороннього пірсу), – повідомляє «Економічна правда».

      Компанія "Кернел" – одна з найбільших агропромислових фірм в Україні, акції якої котируються на Варшавській фондовій біржі. Земельний банк компанії оцінюється 550 тис. га. Вона виробляє 8% соняшникової олії у світі і експортує свою продукцію у понад 60 країн.

       За останні п'ять років "Кернел" була однією з найактивніших покупців аграрних активів в Україні. Компанія працювала як "пилосос", скуповуючи сільгоспкомпанії і потужності для виробництва олії.

• Довідково

       ​"Дельта банк", був визнаний неплатоспроможним у березні 2015 року. До цього часу за кошти його клієнтів будувалася низка підприємств такими юридичними особами як ТОВ "Іллічівський зерновий порт", ВАТ "Одеський олійножировий комбінат", ТОВ "Іллічівська зернова компанія", ТОВ "Стройбуд Іллічівськ". У 2016 році підприємства цього пулу увійшли в процедуру банкрутства. Балансова вартість активів спочатку становила 4,136 млрд грн. Оціночна вартість була визначена в момент формування ліквідаційної маси майна банку і становила близько 1 млрд грн.

       У червні на американському майданчику debtx відбувся аукціон з продажу активів банку. Їх придбала агропромислова компанія "Кернел", а це 39 тис. кв м промислової нерухомості; масложировий виробничий комплекс з обладнанням, доступом до залізниці і морського транспортного порту; 5,43 га земель з цільовим призначенням для розміщення олійно-жирового комбінату (передбачалося будівництво морського зернового перевантажувального комплексу та двостороннього пірсу); олійно-жировий комбінат з виробництва маргарину, кулінарних і кондитерських жирів, соняшникової олії та майонезу (розташований поруч із залізничними коліями).

 

На Дніпропетровщині під час одержання хабара затримано посадовців Держгеокадастру

5 липня 2019 року, Прокуратура Дніпропетровської області

       Дніпропетровською місцевою прокуратурою спільно з працівниками Дніпровського відділу поліції та УЗЕ в області ДЗЕ Національної поліції України під час одержання неправомірної вигоди викрито начальника відділу у одному з районів Головного управління Держгеокадастру області, його заступника та працівника державного підприємства.

       Так, посадовці Держгеокадастру вимагали та через посередника – працівника одного з відділів Дніпропетровської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» – одержали 11 тис доларів США неправомірної вигоди від місцевого мешканця за присвоєння кадастрових номерів чотирьом земельним ділянкам, розташованим у с. Орлівщина Новомосковського району.

       Наразі посадовців затримано в порядку ст. 208 КПК України, вирішується питання щодо повідомлення їм про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України (вимагання та одержання неправомірної вигоди) та обрання запобіжного заходу.

       Досудове розслідування триває.

 

Земельні аукціони: 200 мільйонів під ногами

1 липня 2019 року

      Державні земельні аукціони вже кілька років є вагомим фактором наповнення місцевих бюджетів по всій Україні.

      Політика децентралізації ще більше посилила значимість цього механізму для місцевих громад.

      Не дивлячись на скептицизм (щирий або "стратегічний"), який виявляли на старті запуску аукціонів учасники ринку, говорячи про те, що аукціони будуть породжувати корупцію і плутанину в земельних відносинах, фінансові надходження до бюджетів збільшуються в геометричній прогресії.

      Зростання активності. Щоб зрозуміти, який грандіозний ривок відбувся в цій сфері, треба  порівняти статистику проведення земельних аукціонів останніх років.

      У 2015 р. на торги було виставлено всього 1494 лота, з яких було реалізовано 75%.

      За три роки загальна кількість проданих прав оренди зросла на 266% і в 2018 році склала 3022 ділянки. Також збільшилася і кількість поданих заявок - на 92%.

      Різноманітність і вибір. З роками змінювалася як географія розглянутих на аукціонах ділянок, так і їх розміри.

      Якщо в 2015 році на аукціони подавалися землі здебільше із Західної України, то в 2018 році зросла кількість пропозицій з південних і східних регіонів.

      Крім того, за цей період середня кількість проданих земель зросла з 15 до 125 ділянок на область.

      Зростання попиту пов'язане з одного боку з розвитком складного агровиробництва - овочівництва, вирощування плодоягідної продукції, яке в силу більшого терміну окупності вимагає бездоганних гарантій прав на землю.

      Також в останні роки аграрії стали вдаватися до земельних аукціонів як до механізму захисту від рейдерства в майбутньому.

ТОП-3 області з найбільш активними  земельними торгами

2015	2016	2017	2018
Волинська область 131 ділянка, 3,4 тис. га	Одеська область  203 ділянки, 6,8 тис. га	Одеська область 233 ділянки, 5,5 тис. га	Одеська область 500 ділянок, 11,8 тис. га
Львівська область  129 ділянок, 3 тис. га	Львівська область 187 ділянок, 3,5 тис. га	Черкаська область 157 ділянок, 1,8 тис. га	Сумська область, 290 ділянок, 6,5 тис. га
Тернопільська область  114 ділянок, 1,8 тис. га	Чернігівська область — 186 ділянок, 6 тис. га	Сумська область 142 ділянки, 3,5 тис. га	Львівська область, 229 ділянок, 3,7 тис га

      Діджіталізаця. Як і більшість нововведень в земельній сфері, перехід до електронного формату торгів супроводжувався побоюваннями різного ступеня адекватності.

      Аргументи противників (читай – шанувальників паперової бюрократії) варіювалися від "а що робити якщо немає інтернету" до "мені не дозволяє релігія використовувати електронний цифровий підпис".

      Але в підсумку пілотний проект був запущений, і всі міфи про обмеження кола учасників, незручність проведення одразу ж  розбилися об цифри проміжного зрізу.

      Відсутність необхідності фізично приїжджати на подачу документів і самі торги, повна прозорість списку виставлених лотів стали ключовими факторами для збільшення кількості учасників і мінімізації кількості зірваних аукціонів.

Показник	Традиційні торги	Електронні  торги
Середня орендна плата  (% від НГО)	19,33%	23,39%
Кількість торгів, що не відбулися  (% від запланованих)	32%	10,83%
Середня кількість учасників	2	4

      Акцент на прибуток. Найважливішим досягненням електронних торгів стали додаткові надходження до місцевих бюджетів.

      З 2015 року розмір річної орендної плати за проданими лотами виріс на 15% від нормативно грошової оцінки земельних ділянок.

      Таке зростання відбулося за рахунок збільшення стартових цін на лот та поступово зростаючої конкуренції за ділянки.

      Якщо за підсумками 2016 середня кількість учасників торгів становила 2,3, то в 2018 цей показник зріс до 4.

      У результаті надходження до місцевих бюджетів збільшилися з 38,4 млн грн в 2015 році до 219 млн грн в 2018 році.

Топ-три області із найбільшими надходженнями до бюджетів від земельних торгів, 2018

Одеська область	Полтавська область	Кіровоградська область
51,6 млн грн	17,1 млн грн.	16,2 млн грн

 

      Рекордні показники зростання річної орендної плати від НДО були зафіксовані в Тульчинському районі Вінницької області – 880% і Ізяславському районі Хмельницької області – 631%.

      Децентралізація. У 2018 році уряд передав в комунальну власність громад 1,45 млн га земель сільгосппризначення.

      Земля дійсно може бути одним з вагомих джерел наповнення місцевих бюджетів, але для цього потрібно нею  грамотно розпоряджатися і не зменшувати темп, вже заданий проведеними земельними аукціонами.

      Масова приватизація не принесе до місцевого бюджету нічого, крім земельного податку. На жаль, поки реальність невтішна: з моменту передачі і до кінця 2018 року ОТГ реалізували на земельних торгах всього 5 лотів загальною площею 21 га з результатами в 17% від НДО.

      Що далі? Можна з упевненістю прогнозувати, що зростання надходжень від земельних торгів продовжиться.

      Це буде відбуватися за рахунок поширення аукціонів по всій території України.

      За умови прийняття закону, який дозволить проводити електронні земельні торги для земель комунальної власності, ця позитивна тенденція пошириться і на цей сегмент.

      Якщо дивитися в найближче майбутнє, то досвід з проведення торгів і формування ринкової ціни стане хорошим аргументом при відкритті ринку земель (давайте будемо оптимістами).

      І чим більше буде укладатисz  договорів оренди, тим більше буде гарантій того, що місцеві бюджети стабільно  упродовж   10 років будуть наповнюватися.

      Це в свою чергу дасть поштовх до розвитку місцевої інфраструктури і сприятиме підвищенню якості життя в селах.

ДЕНИС БАШЛИК,

директор департаменту міжнародної співпраці та ринку земель Держгеокадастру,
 «Економічна правда»