Період з 1 травня по 1 липня року

 

ПЕРІОД З 1 ТРАВНЯ ПО 1 ЛИПНЯ РОКУ

Підготовлено спільно з відділом з питань європейської інтеграції
та взаємодії з Верховною Радою України
Юридичного департаменту Держгеокадастру

Суб’єктами законодавчої ініціативи внесено на розгляд Верховної Ради України VIII скликання 10 проектів законів України, які стосуються реалізації державної політики у сфері топографо­-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів:

  • «Про фахову передвищу освіту» (реєстр. № 8321-­1 від 08.05.2018), внесений народними депутатами України Кремінем Т. Д. та Бриченком І. В.

       Серед іншого законопроект пропонує, що стандарти спеціалізованої фахової передвищої освіти за кожною спеціальністю мають розроблятися та затверджуватися центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у відповідних сферах. Ці стандарти оприлюднюватимуться на офіційних веб­сайтах цих органів та офіційному веб­сайті центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки впродовж десяти робочих днів після їх затвердження.

  • «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо підвищення відповідальності за правопорушення у сфері охорони рослинного світу» (реєстр. № 8382 від 18.05.2018), внесе­ний народним депутатом України Бубликом Ю. В.

       Проект Закону України передбачає надання реальних важелів впливу на правопорушників, які випалюють стерню, луки, пасовища, ділянки зі степовою, водно­болотною та іншою природною рослинністю, рослинність або її залишків та опале листя в смугах відводу захисних лісонасаджень автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах і введення ефективної економічної мотивації не здійснювати правопорушення.

       Зокрема, пропонується розширити коло осіб, які мали б право контролювати дотримання вимог цього закону і оперативно складати протоколи щодо правопорушень, передбачених відповідними статтями.

       З метою встановлення адекватного реагування на ці правопорушення, пропонується економічними і організаційними важелями мотивувати певних посадових осіб, дотримуватися вимог закону, а саме:

       1. Підняти розмір санкцій за випалювання стерні та листя і нанесення шкоди родючому шару землі та екосистемі в цілому, урахувавши загальну тенденцію до росту санкції.

       2. Надати повноваження розширеному колу посадових осіб щодо розгляду справ про ці адмінправопорушення та які відповідають за ці питання: залізничникам, представникам Міністерства аграрної політики України, СЕС, пожежникам тощо, точно визначивши при цьому особливості їхнього втручання.

       3. Декриміналізувати відповідальність за знищення або пошкодження стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на земельних ділянках сільськогосподарського призначення, розмір яких є менше 1 га.

       4. Збільшити штрафні санкції за знищення або пошкодження вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення, розмір яких є більшою, ніж 1 га, та ввести позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю посадових осіб агропідприємств на строк від одного року до двох років, або осіб, у власності, або користуванні яких знаходяться земельні ділянки сільськогосподарського призначення площею понад 1 гектарів.

       5. Посилити відповідальність за ті самі дії, якщо вони вчинені повторно, або спричинили загибель людей, масову загибель тварин або інші тяжкі наслідки, збільшивши санкції й встановивши, що це карається штрафом від трьох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років, і позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк від двох до трьох років.

  • «Про внесення доповнення до статті 116 Земельного кодексу України (щодо безкоштовного отримання громадянами у власність земельних ділянок, які перебували у постійному користуванні їхніх померлих родичів)» (реєстр. № 8399 від 23.05.2018), внесений народним депутатом України Міщенком С. Г.

       Проектом Закону пропонується встановити, що обмеження щодо безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадян один раз по кожному виду використання не поширюються на земельні ділянки, які перебували у постійному користуванні їхніх померлих родичів першого або другого ступеня споріднення.

  • «Про внесення змін до Земельного кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення гарантій реалізації учасниками бойових дій та осіб, прирівняних до них,
    в тому числі учасниками антитерористичної операції, Революції Гідності та їх сім’ями пільг на одержання земельних ділянок, а також припи­нення корупційних зловживань у сфері розпорядження землями державної та комунальної власності    » (реєстр. № 7511
    доопрац. 17.05.2018    ), внесений народними депутатами України Івченком В. Є., Кулінічем О. І.,
    Супруненком О. І. та іншими.

       Основними новелами законопроекту є:

       – заборона зміни цільового призначення земельних ділянок, наданих безоплатно для ведення особистого селянського господарства, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, садівництва, протягом 7 років з дня державної реєстрації права власності на них. Таке обтяження речових прав на земельну ділянку підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»;

       – встановлення максимального розміру земельної ділянки, що надається громадянину в оренду для городництва у 0,6 гектара;

       – визнання громадян, які отримали грошову винагороду відповідно до статті 17-­2 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» такими, що скористалися правом на безоплатне одержання земельних ділянок у власність в межах норм, встановлених цим Кодек­сом за відповідними видами використання.».

  • «Про столицю України — місто Київ» (реєстр. № 8420 від 30.05.2018), внесений народними депутатами України Сироїд О. І., Білоцерковцем Д. О., Матіос М. В. та іншими.

       Законопроект, на відміну від чинного Закону «Про столицю України — місто-­герой Київ», пропонує утворення самостійного виконавчого органу ради, який не матиме відношення до державної влади і керівника якого не має права призначати Президент України, а також пропонує відновити районні ради.

  • «Про столицю України — місто Київ» (реєстр. № 8420­-1 від 08.06.2018), внесений народними депутатами України Сташуком В. Ф., Кривошеєю Г. Г. та Ємцем Л. О.

       Цей законопроект є альтернативним законопроекту № 8420, яким пропонується поновити районні ради в м. Києві, однак зберегти особливість створення та діяльності виконавчого органу Київської міської ради як Київську міську державну адміністрацію, голову якої обирає Київський міський голова, а призначає Президент України.

  • «Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України (щодо приватизації земельних ділянок, на яких знаходяться об’єкти приватизації)» (реєстр. № 8452 від 07.06.2018), внесений народним депутатом України Лапіним І. О.

       Проектом пропонується здійснювати приватизацію державного майна разом із земельними ділянками, на яких воно розміщене. Так, у разі придбання об’єкта приватизації як єдиного майнового комплексу або нерухомого майна, у тому числі об’єкта незавершеного будівництва, покупці зобов’язані укласти договір оренди або договір купівлі-­продажу земельної ділянки, які перебували у постійному користуванні і на яких розташовані приватизовані об’єкти, згідно з чинним законодавством. Земельна ділянка під об’єктом приватизації передається в оренду на строк не більше трьох років з подальшим її викупом.

       На вимогу покупця органом приватизації може бути прийнято рішення щодо продажу покупцю земельної ділянки з розстроченням платежу на строк до п’яти років.

       Якщо на земельній ділянці державної власності, на якій розташований об’єкт приватизації, розташовані також об’єкти державної власності (будівлі, споруди), що не підлягають приватизації, покупець об’єкта приватизації набуває право на частку у спільній частковій власності на земельну ділянку. Суб’єктами права спільної часткової власності на земельну ділянку в такому випадку є покупець об’єкта приватизації та держава пропорційно до площ будівель та споруд, які входять до складу об’єкта приватизації, та тих, які не входять до складу об’єкта приватизації на дату проведення оцінки об’єкта приватизації.

  • «Про сільськогосподарську кооперацію» (реєстр. № 6527­-д від 25.06.2018), внесений народними депутатами України Бакуменком О.Б., Лабазюком С. П., Івченком В. Є. та іншими.

       Загальноприйнятим у всьому розвиненому світі способом підвищення ефективності малих та середніх сільськогосподарських товаровиробників є їх об’єднання у різні форми організацій виробників з метою спільного виробництва, доступу до фінансових та матеріальних ресурсів та просування своєї продукції. У свою чергу однією з найбільш поширених і ефективних форм об’єднання сільгосптоваровиробників є сільськогосподарські кооперативи.

       Українське законодавство, яке так чи інакше регулює це питання, у більшості випадків неузгоджене між собою, не виправдав себе на практиці й жорсткий поділ сільськогосподарських кооперативів на виробничі та обслуговуючі.

       Законопроектом пропонується нова редакція Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію», якою врегульовано питання створення та діяльності сільськогогосподарських кооперативів в Україні в єдиному законодавчому акті.

  • «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення кримінальної відповідальності за порушення вимог охорони та використання пасовищ і сінокосів»
    (реєстр. № 8523 від 25.06.2018), внесений народним депутатом України Кривохатьком В. В.

       Зазвичай, безкарними залишаються випадки, коли власники, орендатори пасовищ і сінокосів розорюють їх, використовуючи для ведення товарного сільськогосподарського виробництва всупереч проекту землеустрою, забруднюють побутовими відходами, іншими шкідливими речовинами, знімають поверхневий шар ґрунту чи будують на них будинки та інші споруди. Псування таких земельних ділянок чи використання не за призначенням на сьогодні обмежено лише їх жагою до швидкої наживи.

       Законопроектом передбачено внесення в розділ VIII «Злочини проти довкілля» Кримінального кодексу України нової статті 254­1, яка передбачає кримінальну відповідальність за вчинення злочину, пов’язаного із порушенням вимог охорони та використання пасовищ і сінокосів. Зокрема, пропонується посилити кримінальну відповідальність за кваліфіковані склади цього кримінального правопорушення, а саме: вчинення злочину групою осіб, чи особою раніше судимою за його вчинення, будівництво будівель, або споруд на землях, які віднесено до пасовищ і сінокосів, спричинення значної шкоди, у великих чи особливо великих розмірах.

  • «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (щодо покращення соціально­економічного становища учасників бойових дій, інвалідів війни та учасників війни, осіб, на яких поширюється чинність цього закону)»
    (реєстр. № 8524 від 25.06.2018), внесений народними депутатами України Ківаловим С. В. та Развадовським В. Й.

       Проектом акта пропонується відновити рівень соціального захисту осіб, який був встановлений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до внесення змін Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втра­тили чинність, деяких законодавчих актів України» №76­VIII від 28 грудня 2014 року. Так, пропонується:

       – розширити пільги для учасників війни та осіб, на яких поширюється чинність Закону, з першочергового отримання земельних ділянок, зокрема передбачити першочергове отримання земельних ділянок для індивідуального дачного та гаражного будівництва;

       – відновити пільги для учасників війни та осіб, на яких поширюється чинність Закону, з безоплатного одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення за рецептами лікарів; 50-­процентної знижки плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чин­ним законодавством тощо;

       – скасувати норму про надання окремих пільг особам, на яких поширюється чинність Закону, залежно від рівня доходу сім’ї пільговика.