Микола Кірєєв. ЄСПЛ, мораторій на землю та геніальний політтехнолог

25 травня 2018 року, uain.press

      22 травня Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) оприлюднив рішення за скаргою двох українських пенсіонерів. Суд вимагає “скасувати земельний мораторій, бо він порушує право людини розпоряджатися своєю власністю, гарантоване статтею 1 Протоколу до Європейської конвенції про захист прав людини, а також статтею 41 Конституції України, та замінити його дієвою моделлю ринку землі, на розсуд України”.

      Таким чином маємо обов’язкове до виконання рішення. Тепер українська влада змушена відмінити мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення, який протягом декількох років періодично пролонговувався.

Аспект юридичний

      Право власності передбачає можливість “володіння, користування та розпоряджання своїм майном”. У випадку з сільськогосподарськими землями це право наразі в Україні реалізувати неможливо. Бо власник і “володіє, і користується”, а от “розпоряджатись” землею не може. “Розпоряджатись” – це означає вчиняти з майном будь-які дії, в тому числі і продавати. А продати – зась. То яке ж це право власності?

      Право власності – одне з основоположних прав людини. І демократичні країни саме тим і відрізняються від тоталітарних, що право власності вважають священним і невідчужуваним. Так що ЄСПЛ прийняв цілком логічне рішення. Яке, повторюсь, обов’язкове до виконання державою Україна.

      Взагалі, раджу не полінуватись і перейти за посиланням: Іван Міклош: Україна перебуває глибоко під своїм потенціалом . Почитайте, що думає “батько Словацького економічного дива” з цього приводу. Додам від себе, що я з ним цілком солідарний.

Аспект політтехнологічний

      Але я не лише юрист. Доля розпорядилась так, що останні років п’ятнадцять я активно працюю у галузі політичних технологій. І саме цей аспект в рішенні ЄСПЛ мене цікавить найбільше. Можливо, я помиляюсь. Але я не вірю, що ініціаторами звернення до Європейського суду були саме оті двоє пенсіонерів, на користь яких і було прийнято рішення. Ні, вони, звичайно, реально існують. І підписи на всіх скаргах саме їхні. Тут ніяких сумнівів. Сумніви в мене іншого порядку.

      Мораторій на продаж землі був “священною коровою” більшості політичних сил нашої держави. Згадайте недавні намети з сердечком на вулицях, радикала з вилами, біло-голубі прапори, всіх інших. Всі ці діячі активно педалювали тему мораторію. Збирали підписи, роздавали газети, розповідали з екранів телевізорів про те, що “земля – останнє багатство України”, “селян пограбують”, “не дамо злочинній владі продати землю негідникам” тощо. Красиво звучало. Якщо забути про кілька очевидних речей.

      По-перше, представники всіх цих партій якось скромно замовчують той факт, що вони присутні і у парламенті, і у місцевих радах. Тобто і є отією “злочинною владою”, яку проклинають. І відповідальність за все, що відбувається в країні, лежить і на них.

      По-друге, і це – найцікавіше, через всілякі схеми активно скуповують саме ту землю, яку “не дозволяють” продавати. Хтось не знає, що ринок сільгоспземель в Україні таки існує, попри заборону продажі? Я не великий спеціаліст, але кілька схем можу назвати “з льоту”.

      Наприклад, у власників купують довіреність на управління земельним паєм. Це – найпримітивніша схема, бо довіреність завжди можна відкликати, але багато з селян на тому розуміється? Інша, більш розумна схема – передача земельної ділянки у заставу. Власник оформлює ніби-то кредит, а в якості забезпечення боргових зобов’язань передає свою землю. Кредит, ясно, ніхто не повертає, таким чином кредитор фактично набуває право на заставне майно. Є інші схеми, але я не про це. Хто хоче знайти для себе підходящу – знайде, це не важко. Можу навіть проконсультувати.

      Але суть в тому, що “захисники прав селян” і є найбільшими фактичними власниками землі. І отримали її за копійки. Бо де нема прозорого ринку, де замість нього діють всілякі “схеми”, там вартість майна буде заниженою в рази. Програють від цього саме власники, бо не можуть цивілізовано продати своє майно за реальною ціною. А виграють всілякі спритні ділки, які мають і матеріальний, і інтелектуальний ресурс для реалізації своїх оборудок. А хто має в нашій державі такий ресурс? Думаю, пояснювати не треба.

      Отже, рішення ЄСПЛ насамперед вигідне тим, хто фактично скупив мільйони гектарів. І тепер зможе в повній мірі розпоряджатись ними, як те випливає з самого поняття права власності.

      А щодо технологічного вирішення самої проблеми – то знімаю шапку перед автором схеми. Це геніально. Бо давайте поміркуємо разом. У нас через рік вибори. І тема продажу землі – далеко не останній аргумент у електоральній грі. І от маємо наступну ситуацію. Всі політичні сили, які на ній заробляли собі бали, отримують потужний козир – тема-то і далі залишається “гарячою”. І відіграють вони її повністю. Уже почалась і набирає обертів потужна кампанія з простим посилом: “злочинна влада розпродує Україну, а ми не дамо забрати останнє у бідних і нещасних селян”.

Cui prodest?

      За будь-яких розкладів всі ці політичні сили у виграші. Вдасться провалити рішення щодо зняття мораторію – “ми добились і захистили”. Не вдасться – “злочинний Порох знову всіх здав”. Електоральні бонуси в обох випадках величезні. Плюс – є жива, болюча тема, яка стане однією зі опорних у передвиборчій гонці, її вистачить на всю кампанію. А, повірте, знайти ключову тему для політсили, на якій можна отак чудово вести кампанію – завдання не з легких.

      Порошенку і БПП у цій ситуації не позаздриш. У нього ситуація – як у казці: “Стратити не можна помилувати”. З одного боку – рішення Європейського суду з прав людини, обов’язкове до виконання. З іншого – а як його виконати? Ситуація дзеркальна до ситуації опонентів – яке б рішення не прийняв, все одно програш.

      Є ще й матеріальний бік справи. У разі зняття мораторію ті, хто зараз через “схеми” скупив за безцінь сотні тисяч паїв, отримують надприбутки. Як що ні – і далі продовжують за копійки скуповувати у тих селян, яких “захищають”, ті паї. Бо вони чудово розуміють – рано чи пізно, а ринок сільськогосподарської землі у Україні буде. Чи програють вони вибори, чи виграють. Хто б не прийшов до влади через рік, а мораторій рано чи пізно буде знято. Так що виграш безсумнівний і очевидний.

      Повторюсь знову – знімаю шапку перед технологом, який придумав схему з позовом до ЄСПЛ. Бездоганно і геніально.