Архів земельних новин за І півріччя 2020 року

 

Прокуратура Кіровоградщини через суд повертає державі сільгоспземлі, які були захоплені у результаті рейдерських дій

30 червня 2020 року,
Прес-служба прокуратури Кіровоградської області

       За принципової позиції Знам’янської місцевої прокуратури Кіровоградської області судом задоволено три позовні заяви прокуратури щодо повернення у власність держави земель сільськогосподарського призначення загальною площею 34 га, оціночною вартістю 22.4 млн грн, які були отримані у незаконний спосіб.

       Підставою звернення прокурора до суду стали наслідки розслідування кримінального провадження за фактами рейдерського захоплення земель в регіоні. Зокрема, учасники злочинної групи, до складу якої входили депутати та держреєстратори здійснили незаконне заволодіння земельними ділянками в Олександрівському та Знам’янському районах Кіровоградщини. Загальна площа незаконно захоплених земельних ділянок становить 168,2 га, орієнтована оціночна вартість яких становить 110,8 млн грн.

       Прокурорами до суду спрямовано шість позовних заяв про повернення у власність держави неправомірно отриманих сільськогосподарських земель.

       На сьогодні три позови судами уже розглянуто та задоволено, інші перебувають на розгляді суду.

 

Активісти відсудили у фермера землі заповідника

30 червня 2020 року

       На Дніпропетровщині активісти громадського формування «Екологічний патруль» отримали перемогу в суді апеляційної інстанції у справі проти фермера, який орендував земельну ділянку в межах заповідної території. Про це організація повідомила на своїй сторінці у Facebook.

       Активіти зазначають, що фермер орендував земельну ділянку з метою сінокосіння, а в цей час орав їх.

       «Ця судова справа для нас поки що є найдовшою, адже почалась вона ще на початку 2018 р. Ми намагались вирішити питання іншим чином. Звертались до обласного ГУНП, відкривали кримінальне провадження, але справу перенаправляли до Магдалинівського РОВД, який не без корупційної складової залишав справу без руху. Але цей пост не про корупцію, яку важко не побачити у Магдалинівському районі, а про перемогу, яку ми змогли домогтися через суд», — йдеться у повідомленні.

       Активісти також повідомили, що за два роки розгляду справи отримали документи, які підтверджують порушення законодавства.

       «Це перша практика в Україні, коли суд прийняв сторону громадськості, а не бізнесу. Хоч і не з першого разу. Ми відстояли дострокове розірвання договору з Магдалинівською райдержадміністрацією та повернення землі громаді», — заявили представники «Екопатрулю»

 

Законотворці пропонують зміни щодо обчислення НГО земель
та земельного податку залізниць

26 червня 2020 року

      Законодавці пропонують змінити модель підрахунку нормативної грошової оцінки земель. Павло Халімон, Мар'ян Заблоцький і група авторів розробили

      У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №3679 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо збалансованості наповнення місцевих бюджетів». Його авторами є Павло Халімон, Мар'ян Заблоцький, Олег Воронько, Василь Петьовка.

      Законопроект передбачає, що з 1 січня 2021 року не застосовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення індекс споживчих цін за 2017-2023 роки, що використовується для визначення коефіцієнта індексації НГО с/г угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення із значенням 100 %.

      Також проєкт закону запроваджує зміни щодо земельного податку залізниць:

      З 1 травня до 30 червня 2020 року не підлягають оподаткуванню земельним податком землі смуг відведення залізниць під залізничним полотном та його облаштуванням, станціями з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв'язку, водопостачання, каналізації; під захисними та укріплювальними насадженнями, службовими та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту.

     З 1 липня до 31 грудня 2021 року не підлягають оподаткуванню земельним податком землі залізничного транспорту, крім:

  • земель під культурно-побутовими будівлями та спорудами.
  • земель, розташованих у населених пунктах, в яких загальна частка нарахованого земельного податку, що підлягає сплаті до бюджету, становить менше 20 відсотків бюджету такого населеного пункту.

 

Депутати готують два антирейдерські законопроєкти: запроваджується жорстке покарання недобросовісних реєстраторів і нотаріусів

26 червня 2020 року

       Парламентарі працюють над тим, щоби ліквідувати проблему рейдерства у державних реєстрах. Про це розповіла голова ТСК з питань захисту прав інвесторів, народний депутат Галина Янченко, повідомляє УНН.

       Вона нагадала, що перший антирейдерський законопроєкт було схвалено ВР у жовтні 2019 року.

       «Перші результати вже є. Якщо подивитися статистику, то у 2018 році було відкрито близько 28 кримінальних проваджень, пов’язаних із рейдерськими атаками. У 2019 році – вже 29 тисяч відповідних кримінальних проваджень. Це означає, що до недавніх пір у нашій країні ставалося близько 80 рейдерських правопорушень щоденно», — каже Янченко.

       Цьогоріч ситуація дещо покращилася. Оскільки за результатами І кварталу відкрито менше від 2 тисяч проваджень.

       «Бачимо позитивну динаміку, але проблема зберігається», — додає нардеп.

       Тож сьогодні ТСК працює над тим, аби звести рейдерство нанівець. Для цього депутати готують два антирейдерські законопроєкти. Один із них передбачає низку змін до КК України.

       Документом, серед іншого, пропонується посилити відповідальність державних реєстраторів за участь у рейдерських злочинах.

       Серед пропозицій – більш жорстке покарання за підробку документів та втручання у роботу реєстрів. Збільшення у 10 разів штрафів для осіб, які подають на державну реєстрацію підробні документи – до рівня від 85 тисяч до 170 тисяч грн, або обмеженням волі на строк до 2 років», — інформує Янченко.

       Окремо законопроєктом пропонується внести зміни до статті ККУ 365-2 (зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги, вчиняють нотаріальні дії, — ред.), і карати за сприяння рейдерству нотаріусів.

       «За зловживання своїми повноваженнями ми передбачаємо штрафи для нотаріусів: від 8 до 12 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Тобто, від 136 тисяч до 204 тисяч грн», — розповіла Янченко.

       Вона додала, що окрім штрафу, нотаріусів або державних реєстраторів, які будуть зловживати своїм становищем і в інтересах третіх осіб, можуть позбавити волі на строк до 3 років, з позбавленням права обіймати певні посади.

       «І навіть заборона займатися певною діяльністю на строк до 10 років. Якщо ж такі дії державного реєєстратора вчинялись з метою заволодіння чужим майном, це загрожує покаранням у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років», — розповіла нардеп.

       Янченко погоджується, що таке законодавство доволі жорстке. Однак воно є справедливим у частині майнових збитків для бізнесу, до яких призводять недобросовісні дії держреєстраторів та нотаріусів.

       Тому жорстке покарання запроваджується для того, аби державні реєстратори, нотаріуси та посадові особи більш відповідально перевіряли документи, перш ніж здійснювати певні реєстраційні дії. За нинішнім законодавством реєстратори жодної відповідальності за свої дії не несуть, адже довести якийсь умисел практично неможливо», — каже вона.

       Ще один законопроєкт, який готують депутати, стане червоною кнопкою від рейдерства. Він передбачає зупинку будь-яких реєстраційних дій з боку Міністерства юстиції, допоки не буде встановлено – це рейдерство, чи ні.

       Обидва законопроєкти депутати планують зареєструвати у ВР до кінця поточної сесії.

 

В Україні понад мільйон незареєстрованих малих фермерських господарств

25 червня 2020 року

       Про це повідомив президент Національної академії аграрних наук України Ярослав Гадзало, маючи на увазі господарства з площею сільськогосподарських угідь від 1 га. На думку науковця, їм слід надати статус фермерів і перевести на єдиний податок.

       При цьому не варто вважати, що таке становище на шкоду лише державі. а малим сільгоспвиробникам на користь. Насправді тут програють усі. За приклад Ярослав Гадзало бере Польщу – там налічується 2,2 млн фермерів, всі вони зареєстровані і, як наслідок, користуються всіма формами державної підтримки галузі та мають соціальні пільги, зокрема, правом на пенсійне забезпечення. У наших же малих фермерів цього нема і в проєкті.

       Мало того: офіційний статус дасть змогу вітчизняним виробникам активно об’єднуватися у кооперативи. Зараз в Україні кооперативний рух не поширений не тому, що наші малі сільгоспвиробники такі вже запеклі індивідуалісти й не довіряють одне одному. Просто юридично багатьох із них нібито й не існує.

       Крім того, у разі легалізації багато хто з них отримає право на державну підтримку на розвиток певних напрямів господарювання (тваринництво, певні види рослинництва тощо). Адже наразі на приватних подвір’ях у нас перебуває до 70% великої рогатої худоби, а на допомогу тваринництву власники цієї худоби розраховувати не можуть. А ще, на думку науковця, легалізація малих виробників сприяла б ефективнішим заходам із захисту ґрунту, що наразі дуже актуально.

ukurier.gov.ua

 

Аграрний комітет Торгово-промислової палати України
проти законопроєкту № 3131

25 червня 2020 року

       Чи підкріпить нова законодавча ініціатива, що майже у десять разів збільшує податкове навантаження, підприємницький дух аграріїв? Про це розмірковували члени комітету підприємців АПК при Торгово-промисловій палаті України у ході експертного обговорення проєкту Закону № 3131 від 27.02.2020 р. «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо детінізації виробництва сільськогосподарської продукції».

       Законопроєктом № 3131 пропонується запровадити оподаткування доходів власників і користувачів земельних ділянок. За підрахунками авторів, новація дасть можливість вивести з тіні 12 млн га землі, яка обробляється в Україні, та повернути до бюджету 15 млрд грн на рік.

       В Україні сьогодні налічується майже 2,5 млн власників таких земельних ділянок. Це фактично весь сільський мікробізнес, що працює без будь-якої державної підтримки та сприяння, без дешевих банківських кредитів. Додатковий фіскальний платіж, незрозумілого характеру, становитиме не менше 1400 грн із гектара.

       «Мікробізнес руйнують такі «прості» законодавчі ініціативи з точки зору задекларованих цілей та інструментів їх реалізації. Підприємницький дух для ТПП України – це не пусте гасло, це та ідеологія, яку ми системно намагаємося всілякими заходами підтримувати та популяризувати. Без неї неможливо створити успішний малий і середній бізнес в Україні», – сказав президент ТПП України Геннадій Чижиков.

       У засіданні комітету взяли участь досвідчені експерти, аграрії.

       «Селяни не захищені від тіньових схем. Подібні новації вбивають підприємницьку ініціативу та погіршують соціально-економічну ситуацію на селі. Тіньові схеми використання сільськогосподарських земель неможливо подолати лише фіскальними методами. Необхідний комплекс заходів. Введення додаткового платежу суттєво збільшить навантаження на сумлінних платників і запровадить солідарну відповідальність за чужі злочини. Законопроєкт не може бути прийнятий у запропонованій редакції», – підкреслив голова комітету підприємців АПК Олег Юхновський.

       На думку членів комітету, документ не враховує інтереси малих суб'єктів господарювання.

       Від науки також є застереження. Олег Нів'євський, представник Київської школи економіки, запропонував альтернативні варіанти детінізації. Серед них – скасування 7-річного мінімального терміну оренди сільгоспземель, інвентаризація/реєстрація державних земель, передача земель із державної в комунальну власність громад, зміни до податкового законодавства в частині спрощення режиму ПДВ, податку на доходи для дрібних фізосіб-підприємців, реформа єдиного податку для 4-ї групи, запровадження аграрного реєстру, покращення доступу до фінансування для дрібних господарств, вивчення роботи закупівельників і постачальників із метою зменшення тіньових операцій.

       За результатами експертного обговорення члени комітету сформували рішення, яке буде покладено в основу офіційного ставлення ТПП України до проєкту № 3131.

       Згідно з цим рішенням, незважаючи на обіцяне збільшення надходжень до бюджетів, ТПП України не підтримує запровадження ППЗ (поставленого податкового зобов'язання), посилаючись на дуже складний і неефективний порядок його адміністрування.

       Це суттєво зменшить рентабельність діяльності малих суб'єктів господарювання (сімейних фермерських господарств, кооперативів, приватних підприємців) або взагалі стане поштовхом для їх ліквідації. Постраждає сільське населення, яке не займається товарним сільськогосподарським виробництвом, а вирощує продукцію для власних потреб. Їм буде вигідніше здавати свою землю в оренду, аніж вкладати сили та ресурси в обробіток власної землі і при цьому платити додаткові відрахування до бюджету.

 

Аcоціація міст звернулася до керівників держави щодо недопущення звільнення від сплати земельного податку окремих суб’єктів господарювання

24 червня 2020 року

      Асоціація міст України звернулася до Президента України В.Зеленського, до Голови Верховної Ради України Д.Разумкова, до Прем'єр-міністра України Д.Шмигаля, а також до Голови депутатської фракції політичної партії «Слуга народу» Д.Арахамії щодо недопущення звільнення від сплати земельного податку окремих суб’єктів господарювання, зокрема АТ «Укрзалізниця».

      У своєму зверненні Асоціація міст України відзначила, що реформа місцевого самоврядування є найбільш успішною та такою, що позитивно сприймається всім суспільством. В результаті цієї реформи територіальні громади отримали право самостійно встановлювати місцеві податки та збори, серед яких земельний податок, що відповідає духу Європейської хартії місцевого самоврядування.

      Однак, Асоціація міст України стурбована заявами АТ «Укрзалізниця» щодо необхідності звільнення їх від сплати податку на землю і у Верховній Раді України вже зареєстровано проєкт Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо збалансованості наповнення місцевих бюджетів» №3679 від 18.06.2020, яким передбачається звільнити АТ «Укрзалізниця» від сплати земельного податку за землі залізничного транспорту.

      Асоціація міст України звертає увагу, що земельний податок – це одне із головних джерел доходів місцевих бюджетів, за рахунок яких органи місцевого самоврядування забезпечують середню, дошкільну, позашкільну освіту, охорону здоров’я, соціальну допомогу, адміністративні послуги, утримання благоустрою та систем життєзабезпечення населених пунктів. Надходження від земельного податку, який сплачує АТ «Укрзалізниця», є вагомими для більшості бюджетів територіальних громад, адже мережа залізниць пронизує всю територію країни.

      Багато сфер економічної діяльності є не менш соціально важливими, наприклад виробництво хліба або електричної енергії, і також потребують особливої уваги. Але всі вони сплачують податки, в тому числі до бюджетів територіальних громад.

      АТ «Укрзалізниця» є суб’єктом господарювання, метою якого є отримання прибутку, і не може бути прирівняний до Укравтодору, який відповідальний за організацію будівництва, ремонту та управління автомобільними дорогами загального користування. Прибутковість такого підприємства як АТ «Укрзалізниця» має залежати не від пільг зі сплати податків, а від ефективного управління.

      Звільнення на державному рівні від земельного податку одного суб’єкта господарювання призведе до порушення фінансової самостійності місцевого самоврядування; нівелювання результатів реформи місцевого самоврядування та ефекту «доміно» – всі вимагатимуть особливих податкових преференцій.

      Окрім цього, Меморандумом про економічну та фінансову політику, укладеним між Україною та Міжнародним валютним фондом 02 червня 2020 року, передбачено, що протягом програмного періоду Україна буде утримуватися від запровадження нових звільнень від сплати податків або податкових пільг, включаючи вільні економічні зони, пільгові ставки та мита.

      Конституція України та податкове законодавство гарантує рівність усіх платників перед законом, забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від форми власності юридичної особи.

 

НААН долучилася до запровадження в Україні ринку земель сільськогосподарського призначення

24 червня 2020 року

      Національна академія аграрних наук України на розвиток стратегії євроінтеграції «відкрита наука», через діджиталізацію ґрунтів (цифрове картування) та управління земельними ресурсами, долучилася до запровадження в Україні ринку земель сільськогосподарського призначення. Зокрема, ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського» розробив карту запасів органічного вуглецю в ґрунтах України.

      Зеленим завданням» для НААН є «приєднання» до екологічних ініціатив ЄС (European Green Deal), насамперед, з питань зміни клімату та долучення до стратегії зі збереження біорізноманіття за планом перетворення Європи на перший у світі кліматично нейтральний континент. Серед співвиконавців від України – Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків та Інженерно-технологічний інститут «Біотехніка», повідомляє прес-служба Академії. 

 

Держгеокадастр на період  дії карантину запроваджує новий робочий час

24 червня 2020 року

      Наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 22.06.2020 року № 238 «Про встановлення робочого часу в апараті Держгеокадастру на період дії карантину», відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» (зі змінами) з 22 червня 2020 року до закінчення карантину запроваджено новий робочий час:

  • початок роботи з 8:00 – протягом тижня;
  • перерва на обід з 12:00 до 12:45 – протягом тижня;
  • кінець робочого дня з понеділка по четвер – о 17:00, у п’ятницю – о 15:45.

 

Володимир Зеленський підписав закон щодо проведення національної інвентаризації лісів

23 червня 2020 року

      Президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до Лісового кодексу України щодо проведення національної інвентаризації лісів» № 643-ІХ, який Верховна Рада ухвалила 2 червня 2020 року.

      Закон передбачає створення в Україні нової системи збору обґрунтованих даних про лісовий фонд з метою подальшого планування, ведення лісового господарства, державного лісового кадастру, моніторингу лісів тощо.

      Документ запроваджує поняття національної інвентаризації лісів, визначає мету її проведення та джерела фінансування.

      Порядок проведення національної інвентаризації лісів затверджує Кабінет Міністрів України, здійснюватимуть її коштом державного бюджету або за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством.

      Згідно з законом, особи, уповноважені на проведення національної інвентаризації лісів, під час обстежень мають право перебувати на земельних ділянках лісового фонду України, крім випадків, передбачених законом.

      Відомості, отримані за результатами проведення національної інвентаризації лісів, вносяться до державного земельного кадастру.

      Закон набирає чинності на наступний день після опублікування.

 

Державний земельний кадастр поповнюється відомостями про земельні ділянки

23 червня 2020 року

      Станом на 22 червня 2020 року до Державного земельного кадастру внесено відомості про 21,7 млн земельних ділянок загальною площею 43,8 млн га (за останній тиждень – 27,2 тис. новосформованих земельних ділянок площею 26,7 тис. га), зокрема, 14,5 млн земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 31,4 млн га.

      Також триває процес внесення відомостей до Державного земельного кадастру щодо адміністративно-територіальних одиниць: із загальної кількості населених пунктів на території України за заявами органів місцевого самоврядування внесено відомості про межі 7 399 адміністративно-територіальних одиниць (за останній тиждень – 52) та нормативну грошову оцінку 3 430 населених пунктів (за останній тиждень – 29), повідомляє пресслужба відомства.

      До державних кадастрових реєстраторів надійшло 34,8 тис. заяв про реєстрацію земельних ділянок (зокрема, новосформованих, утворених у результаті поділу, об’єднання та встановлення або відновлення меж). Зареєстровано 29,0 тис. земельних ділянок, серед яких 29,9 тис. заяв, сформованих сертифікованими інженерами-землевпорядниками в режимі онлайн та зареєстровано 23,9 тис. земельних ділянок.

      Загалом головними управліннями Держгеокадастру за період з 16 по 22 червня 2020 року через ЦНАПи видано 20,1 тис. витягів, зокрема 9,7 тис. витягів, замовлених на офіційному вебсайті Держгеокадастру.

 

Створено карту найбільш придатних для органічного землеробства регіонів України

23 червня 2020 року

      Інститут землеробства Національної аграрної академії наук України розробив карту придатності ґрунтів для органічного землеробства.

      Дані карти свідчать, що найбільш придатними для органічного землеробства є ґрунти у Харківській, Черкаській областях.

      Частково — у Київській, Вінницькій, Кіровоградській, Хмельницькій, Івано-Франківській, Тернопільській.

      Використовуючи наукові дослідження вчені диференціювали природні зони України за еколого-генетичною придатністю для органічного виробництва. Ґрунти поділили на дуже придатні, придатні, умовно придатні та мало придатні.

      До малопридатних прогнозовано потрапили території поблизу Чорнобиля, ґрунти в шахтарському регіоні — в основному, на Луганщині, а також більша частина Рівненської області.

 

У Раді зареєстровано законопроєкт про розвиток сільського туризму

22 червня 2020 року

       У Верховній Раді України зареєстровано законопроєкт №3701, мета якого – забезпечити розвиток сільського туризму в Україні.

       Основною метою законопроєкту є створення дієвого механізму держаного стратегічного планування у сфері туризму, створення додаткового механізму фінансування відповідних програм та заходів на місцевому рівні.

       У пояснювальній записці ідеться, що з метою створення додаткового дієвого механізму фінансування відповідних програм та заходів на місцевому рівні проект передбачає утворення у складі місцевих бюджетів місцевих фондів розвитку туризму, наповнення яких передбачається здійснювати за рахунок:

  • туристичного збору, який є місцевим збором, та кошти від якого станом на сьогодні надходять до загального фонду місцевих бюджетів та розподіляються на потреби територіальної громади, тобто розчиняються у загальному фонді місцевого бюджету та фактично не виконують свою основну функцію щодо розвитку туристичної інфраструктури відповідної територіальної громади;
  • цільових та інших добровільних внесків підприємств, установ, організацій та громадян.

       Законопроектом пропонується створити на період 10 років (з 1 січня 2021 року до 31 грудня 2030 року включно) в адміністративно-територіальних межах Закарпатської області спеціальну економічну зону туристсько-рекреаційного типу «Туристичне Закарпаття».

       «Спеціальний режим інвестиційної діяльності запроваджується на території цієї зони для реалізації інвестиційних проектів у визначених цим законопроектом пріоритетних видах економічної діяльності, а також пілотного експерименту із розвитку сільського туризму, що включає послуги сільської гостинності, які надаються членами особистого селянського господарства, що спрямований на збереження соціально-культурної, історичної спадщини та традицій сільської місцевості» – ідеться в пояснювальній записці.

      Зокрема, спеціальний режим інвестиційної діяльності застосовується до суб'єктів спеціальної туристсько-рекреаційної зони, зареєстрованих на території спеціальної зони, які реалізують інвестиційні проекти та/або пілотний експеримент із розвитку сільського туризму в розмірі не менше:

  • $500 тис. – з розробки родовищ мінеральних вод, лікувальних грязей та інших природних лікувальних ресурсів, їх видобутку і використання, у тому числі діяльність із санаторно-курортного лікування і профілактики захворювань, медичної реабілітації, промислового розливу мінеральної води;
  • $500 тис. – з будівництва, реконструкції, модернізації об’єктів, призначених для санаторно-курортного лікування, медичної реабілітації та відпочинку громадян;
  • $500 тис. – зі створення об’єктів у сфері відпочинку та туризму, діяльності готелів та ресторанів, туристичної діяльності, наданні послуг відпочинку та розваг;
  • $200 тис. – із збереження історичного та природного надбання;
  • вартості майна членів особистого селянського господарства відповідно до Закону України «Про особисте селянське господарство», які надають послуги сільської гостинності кошторисною вартістю, еквівалентною не менше ніж $1000, при наданні послуг сільської гостинності. При цьому, порядок реалізації пілотного експерименту із розвитку сільського туризму та особливості реалізації спеціального режиму інвестиційної діяльності буде встановлено Кабінетом Міністрів України.

       Згідно із законопроектом, до суб’єктів спеціальної туристсько-рекреаційної зони законопроектом віднесені:

  • суб'єкти підприємницької діяльності, які зареєстровані на території спеціальної туристсько-рекреаційної зони і реалізують на цій території затверджені Радою інвестиційні проекти на підставі договору (контракту) щодо умов реалізації цього інвестиційного проекту;
  • члени особистого селянського господарства відповідно до Закону України «Про особисте селянське господарство», які надають послуги сільської гостинності.

Ініціатор законопроєкту — Олексій Устенко, народний депутат («Слуга народу»), голова підкомітету з питань рентних платежів, екологічного податку та оподаткування АПК Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

AgroPolit.com

 

Фермерам обіцяють пільгові умови придбання сільгоспземлі

22 червня 2020 року

       Українські фермери отримають пільгові умови придбання сільськогосподарської землі. Про це повідомила прес-служба Офісу президента.

       «Зокрема, ті, хто має господарство на землях державної власності, переданих їм у постійне користування, матимуть змогу придбати цю землю у безвідсоткову розстрочку на 10 років», — йдеться у повідомленні.

       В Офісі президента зазначають, що органам місцевого самоврядування буде повернуто повноваження з управління землями місцевих громад за межами населених пунктів, яких вони були позбавлені з 1 січня 2002 року.

       «Земельна реформа надаватиме переваги національному малому та середньому агровиробнику. Передбачено заснування Фонду гарантування кредитів малим фермерам та Фонду розвитку сільських територій. Також буде створено національну інфраструктуру геопросторових даних, будуть заповнені «білі плями» у кадастрі», — йдеться в повідомленні.

       Президент України Володимир Зеленський наголосив з нагоди Дня фермера, що без земельної реформи в України не буде шансу знову стати житницею Європи.

       «Цьогоріч парламент ухвалив, а я підписав низку законів, які впорядковують обіг землі, роблять його прозорим, справедливим та ефективним. Розвиток фермерства надзвичайно важливий для української економіки», — зазначив він.

       У рамках розпочатої реформи у 2020 році на підтримку українських сільгоспвиробників держава виділила 4 млрд грн, буде максимально спрощено шлях коштів від бюджету до невеликого фермера.

       «Не потрібно буде бігати по інстанціях, збирати довідки, усувати помилки у землевпорядній документації. Достатньо просто зареєструватися в системі Аграрного реєстру, щоб отримати допомогу за програмами, визначеними урядом», — зазначили в Офісі президента.

AgroPolit.com

 

Турецький бізнес цікавиться земельною реформою в Україні

19 червня 2020 року

       Турецькі підприємці цікавляться змінами українського законодавства щодо ринку землі, перспективами співпраці у сфері державно-приватного партнерства та створенням індустріальних парків та зон.

       Про це в коментарі Укрінформу розповів Надзвичайний та повноважний Посол України в Туреччині Андрій Сибіга після зустрічі з членами правління Асоціації кримськотатарських підприємців Туреччини, України, Румунії та Криму (TURKSİD).

       «З турецького боку бачу значну увагу до внесення змін до законодавства щодо ринку землі та по земельній реформі. Друге – це втілення в життя законодавства у сфері державно-приватного партнерства. І ще одне питання – створення індустріальних парків та зон», - сказав Сибіга.

       За його словами, ця тема завжди звучить під час діалогу з турецькими підприємцями і викликає інтерес, бо технопарки – це майданчики, які приваблюють інвестиції, нові технології, де впроваджується новий стиль менеджменту.

      «Побудова індустріальних парків та зон, яка вже діє в нашій країні, позитивно вплинула на ведення бізнесу в Україні турецькими компаніями та буде додатковою атракцією для бізнесу, не лише турецького, а й в цілому», – підкреслив дипломат.

       За його словами, зараз тривають зустрічі, спрямовані на мінімізацію наслідків пандемії для двосторонніх економічних відносин.

       «Звичайно, пандемія певним чином позначиться на цій динаміці. Одне з головних завдань діяльності дипломатичної служби – мінімізація взаємних наслідків для спільних бізнесів. З цією метою ми проводимо зустрічі з бізнесменами, які мають практичний досвід роботи в Україні, та з тими, хто ще на етапі вивчення перспектив», – сказав Сибіга.

 

Президент Володимир Зеленський підписав указ
про відзначання Дня фермера в Україні

19 червня 2020 року

       «Ураховуючи значення фермерських господарств для розвитку сільського господарства України, їх внесок у вирішення питань продовольчої безпеки держави постановляю: установити в Україні День фермера, який відзначати щороку 19 червня», — йдеться в указі.

       Нагадаємо, 3 червня Кабінет Міністрів України схвалив проєкт указу президента про встановлення Дня фермера, який відзначатимуть щороку 19 червня.

       Указ набуде чинності з дня опублікування.  

       Дата 19 червня була обрана у зв'язку з прийняттям цього дня у 2003 році Закону України "Про фермерське господарство".

       За даними уряду, нині в аграрному секторі економіки України виробництвом сільгосппродукції займається понад 76 тис. суб'єктів господарювання. Зареєстровано 46 794 фермерських господарства, або 62% від загальної кількості.

 

В Україні розробили моделі управління лісосмугами

19 червня 2020 року

       Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) спільно з Всеукраїнською асоціацією сільських селищних та міських рад розробили моделі управління захисними лісосмугами в Україні.

       Про це представники ФАО повідомили під час онлайн-брифінгу в Укрінформі, який було присвячено відновленню та реконструкції польових лісових насаджень в Україні.

       «ФАО спільно із Всеукраїнською асоціацією сільських селищних та міських рад зібрали пул експертів, з’єднали їх з національним координатором і протягом 8 місяців розробляли моделі управління лісосмугами, відповідно до національного законодавства», – сказала координатор проєкту ФАО «Інтегроване управління природними ресурсами деградованих ландшафтів лісостепової та степової зон України» Оксана Девіс.

       За її словами, робота зі створення моделей розпочалася у 2018 році, коли спільно з Інститутом лісового господарства та агромеліорації імені Висоцького було розроблено технічну документацію на реконструкцію та насадження лісосмуг у Херсонській області.

       «Зараз ми можемо розповісти крок за кроком, як ми працюємо з лісосмугами, як відбувається процес передачі лісосмуг в управління. Спільно з асоціацією ми підготовили покрокову інструкцію, як брати лісосмуги на баланс включно з усіма документами, з угодами, які необхідно, з нарадами, які треба проводити. Наразі ця інструкція проходить узгодження в ФАО», – координатор проєкту ФАО.

       Вона висловила сподівання, що цю документацію, ФАО зможе передати уряду.

       «Ми бачимо, що на цю інформацією є запит. Основні матеріали завжди передаються кінцевому місцевому бенефіціару, в нашому випадку це буде Міністерство екології і природних ресурсів України. Вони визначать хто, як, в якому обсязі володітиме цими матеріалами», – підсумувала Девіс.

       Як повідомляв Укрінформ, 17 червня 2020 року радник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Денис Паламарчук заявив, що Мінекономіки виступило ініціатором розробки правил утримання лісових смуг, і вже на наступному тижні цей акт може бути прийнятий

 

У запровадженні принципу екстериторіальності в державній реєстрації земельних ділянок технічні проблеми

18 червня 2020 року

       З огляду на технічні проблеми із запровадження принципу екстериторіальності в державній реєстрації земельних ділянок в деяких регіонах нашої держави тимчасово призупинено функціонал Державного земельного кадастру щодо екстериторіальності, повідомляє прес-служба Держгеокадастру.

       Для удосконалення програмного забезпечення проводитимуться відповідні заходи, метою яких є необхідність удосконалення програмного забезпечення Державного земельного кадастру, завдяки якому здійснюється реалізація даного проєкту.

       «Державна система реєстрації земельних ділянок повинна бути доступною, максимально простою, прозорою та унеможливлювати будь-які корупційні дії з боку державних реєстраторів. Принцип екстериторіальності в державній реєстрації земельних ділянок мав вирішити усі ці питання, однак, за тиждень роботи пілоту, було виявлено технічні проблеми, що суттєво впливають на реалізацію проєкту», — наголосив Голова Держгеокадастру Роман Лещенко та додав, — «нам потрібно досконально проаналізувати саму систему і незабаром запустити її в такому вигляді, щоб громадяни мали ефективний ресурс з надання якісних адміністративних послуг з державної реєстрації земельної ділянки».

       Як відомо, 3 червня 2020 року Урядом прийнято Постанову Кабінету Міністрів України «Деякі питання реалізації пілотного проєкту із запровадження принципу екстериторіальності в державній реєстрації земельних ділянок та внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України».

       Відповідно до принципу екстериторіальності рішення про реєстрацію земельних ділянок приймаються будь-якими державними кадастровими реєстраторами, адже вони обираються системою Державного земельного кадастру за принципом випадковості.

 

Проти земельного комітету Ради відкрили два кримінальні провадження через закон про ринок землі

18 червня 2020 року

       Про це йдеться у відповіді генпрокурорки Ірини Венедіктової на звернення народного депутата Рената Кузьміна, фотокопію якої він оприлюднив на своїй сторінці у Facebook, повідомляє ТСН.

       "29 травня на виконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Матійчук Г.О.за колективним зверненням народних депутатів України Кузьміна Р.Р., Загороднього Ю.І., Шуфрича Н. І., Макаренка М.В., Німченка В.І., Козака Т.Р. від 18 грудня 2019 року за №16-ДЗ внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато розслідування про вчинення окремими народними депутатами України кримінальних правопорушень, передбачених статтями 344 (Втручання у діяльність державного діяча), 351 (Перешкоджання діяльності народного депутата України) КК України", — зазначається у листі.

       Згідно з витягами з ЄРДР, службові особи комітету ВР з питань аграрної та земельної політики, використовуючи своє службове становище, перебуваючи у приміщенні ВР, під час обговорення законопроєкту "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення" на позачерговому закритому засіданні комітету 17 грудня, усупереч вимогам статей 1,8,24 Закону "Про статус народного депутата України" ухвалили рішення щодо вилучення поправок, внесених нардепами у порівняльну таблицю до другого читання без обговорення у встановленому законом порядку.

       "Тим самим здійснили незаконний вплив на нардепів України з метою перешкоджання виконанню ними своїх службових обов’язків", — наголошується у документі.

       До того ж відкрито провадження через те, що службові особи комітету не допустили на засідання народних депутатів, які не є членами цього комітету.

 

Посольство США підтримало ухвалення закону про планування використання земель

18 червня 2020 року

       Посольство США в Києві написало у Twitter, що вітає ухвалення Верховною Радою Закону «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо планування використання земель».

«Вітаємо Верховну Раду України зі ще одним важливим кроком до земельної реформи в Україні — ухваленням законопроєкту №2280 про планування використання земель. Закон дозволить місцевим громадам прозоро управляти власними землями та стимулюватиме економічний розвиток у громадах», — йдеться у повідомленні.

 

Внесено зміни до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів
щодо планування використання земель

17 червня 2020 року

       Прийнятим Верховною Радою Законом "Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо планування використання земель" врегульовуються питання встановлення меж громад; комплексного просторового планування територій громад, що скасовує необхідність розроблення декількох, споріднених за змістом, видів містобудівної документації та документації із землеустрою; унормування питань, пов’язаних із її затвердженням; нормування формування електронної картографічної основи для планування території; забезпечення реального зв’язку програм соціально-економічного розвитку із документацією із просторового планування, а також створення прозорого та неконфліктного механізму врахування громадських та приватних інтересів через прозорі громадські обговорення, повідомило Інформаційне управління Апарату Верховної Ради України.

       Положення Закону, зокрема, передбачають:

  • утворення громадами власних органів містобудування та архітектури, які зможуть встановлювати містобудівні умови та обмеження на всій території громади;
  • зміну цільового призначення землекористувачем земельних ділянок державної та комунальної власності у разі наявності будівлі, що перебуває у приватній власності землекористувача, а також у разі зміни цільового призначення земельних ділянок двох категорій, - земель житлової та громадської забудови та земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення;
  • коригування функціональних зон, встановлених старими генеральними планами населених пунктів, за допомогою детальних планів території, за виключенням території парків, скверів, лісів та прибережних захисних смуг;
  • створення органами містобудування та архітектури служби замовника містобудівної документації;
  • зміну цільового призначення особливо цінних земель для розміщення об’єктів промисловості;
  • збереження існуючого порядку визначення зон охорони пам’яток культурної спадщини (за відповідною науково-проектною документацією);
  • уповноваження Кабінету Міністрів України затверджувати порядок використання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансування розроблення комплексних планів;
  • встановлення перехідного періоду, протягом якого затвердження містобудівної документації, розроблення якої вже почалося до набрання чинності законом, здійснюється без дотримання встановлених цим законом вимог до її складу і змісту.

       Законом також доповнено перелік вихідних даних, які зобов’язані отримувати розробники містобудівної документації даними про: об’єкти всесвітньої спадщини, їх території та буферні зони; пам’ятки культурної спадщини, в тому числі археологічні, їх території та зони охорони; межі та режими використання історичних ареалів населених місць; історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території та їх зони охорони; охоронювані археологічні території.

       Законом врегульовано питання використання земель для сінокосіння, випасання худоби та заборони розорювання пасовищ.

      Відповідні зміни внесено до Земельного і Водного кодексів, законів України «Про землеустрій», «Про регулювання містобудівної діяльності» та «Про Державний земельний кадастр», «Про відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності», «Про місцеве самоврядування в Україні», якими запроваджується можливість складання схем просторового планування території громади як інструменту комплексного управління у галузі використання земель громади, встановлення їх призначення, зонування території та визначення напрямів її збалансованого розвитку.

       Проект Закону зареєстровано за №2280.

 

Земельні аукціони: підсумки тижня

12 червня 2020 року

       За тиждень з 5 по 12 червня цього року територіальними органами Держгеокадастру до загального переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права оренди на які пропонуються до продажу на земельних торгах у формі аукціону, було включено 71 земельну ділянку загальною площею 1317,34 гектарів, повідомляє прес-служба відомства.

       За цей період здійснено продаж прав оренди на 91 земельну ділянку загальною площею 1311,43 га. За результатами земельних торгів середній розмір річної орендної плати становив 18,71% від НГО, що наповнило місцеві бюджети на 4,96 млн гривень.

       Найпоказовішими серед них є Одеська область – продано прав оренди на 28 земельних ділянок загальною площею 519,20 га, Херсонська – 6 земельних ділянок (178,12 га) та Миколаївська – 5 земельних ділянок (120,50 га).

       Окрім цього, територіальними органами Держгеокадастру опубліковано оголошення про проведення земельних торгів на 87 земельних ділянок загальною площею 1383,04 гектарів.

 

Названо ключову позицію по агросектору
у меморандумі між Україною і МВФ

12 червня 2020 року

       Україна пообіцяла Міжнародному валютному фонду (МВФ) впровадити механізм визначення кінцевих бенефіціарів юридичних осіб, які володіють землею. Про це йдеться в меморандумі МВФ з Україною.

       Згідно з документом, механізм повинен сприяти запобіганню обходу вимог законодавства по боротьбі з відмиванням грошей і протидії фінансуванню тероризму, повідомляє АгроПоліт.

       «З метою запобігання ухиленню від сплати податків планується з 1 січня 2021 роки створити в Україні систему громадського моніторингу, яка буде базуватися на інформації з кадастру, реєстру і податкової служби, а також зв'язати Реєстру суб'єктів господарювання з Реєстром майнових прав», – наголошується в документі .

       Україна також взяла на себе зобов'язання перед МВФ вивчити можливість розширення участі та конкуренції на ринку в контексті питання про ринок земель сільгосппризначення.

      У меморандумі Україна анонсувала прийняття до кінця червня 2020 року законодавства про створення Фонду часткових кредитних гарантій для фінансової підтримки дрібних фермерів шляхом надання портфельних кредитних гарантій.

       Планується удосконалення процедури переоформлення землі і допомогу в децентралізації управління земельними ресурсами (№2194), забезпеченні передачі держземель в комунальну власність і вилучення функції контролю за використанням землі у кадастру, а також встановлення прозорого процесу для електронних земельних аукціонів з можливістю продажу на них державних і комунальних земель (№2195), – йдеться в документі.

 

Мовою статистики: в Україні майже 47 тисяч фермерських господарств

12 червня 2020 року

       За даними Державної статистики України, в країні, за результатами діяльності у 2019 році, налічується 46 794 фермерських господарства.

       У повідомленні, розміщеному на сайті відомства, йдеться про те, що в Україні діє 28 тис. кооперативів, з них сільськогосподарських виробничих – 1008.

       Також у країні ведуть діяльність 1268 обслуговуючих сільськогосподарських кооперативів і 761 споживчий кооператив.

 

Екс-керівник Держгеокадастру Денис Башлик
привітав працівників Cлужби з призначення нового керівника

11 червня 2020 року

         — Переконаний, що новий керівник також виведе Держгеокадастр на новий етап розвитку, як це намагався робити і я в рамках стратегії «Кадастр 2.0».

         Знаючи Романа особисто, я щиро вітаю всіх працівників Служби — він чудова людина і фахівець, який знає сферу земельних відносин як практик, — написав на своїй сторінці Facebook.

         Романа не вітаю — бо тут, їй-Богу, не курорт, але бажаю наснаги, успіхів і реалізації всіх планів та завдань, які він перед собою поставив.

 

Лубенські реєстратори в 1-й день дії екстериторіального принципу реєстрації земельних ділянок почали розглядати заяви волинян та житомирян

11 червня 2020 року

         За перший день роботи, — розповідає начальник відділу у Лубенському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області Ніна Малюта, — нашим кадастровим реєстраторам поступило на розгляд 6 заяв громадян з різних областей — Волинської та Житомирської. Хоча строк здійснення державної реєстрації земельної ділянки за принципом екстериторіальності повинен не перевищувати сім робочих днів з дня реєстрації заяви, наші реєстратори впораються з цією роботою значно раніше.       

  • Довідково

         Відповідно до постанови Кабміну №455 «Деякі питання реалізації пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності в державній реєстрації земельних ділянок» з вчорашнього дня - 10 червня, запрацював пілотний проєкт державної реєстрації земельних ділянок за принципом екстериторіальності.

         Відтепер рішення про державну реєстрацію земельної ділянки прийматиметься будь-яким Державним кадастровим реєстратором територіальних органів Держгеокадастру, вибраним системою Державного земельного кадастру за принципом випадковості.

         Такий порядок державної реєстрації земельних ділянок діятиме протягом двох років.

 

Головою Держгеокадастру призначили Романа Лещенка

10 червня 2020 року

       Сьогодні на засіданні Кабінету міністрів України призначили нового голову Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру – ним став уповноважений президента із земельних питань Роман Лещенко.

  • Довідково

         У травні уряд звільнив з посади голови Держгеокадастру Дениса Башлика. На посаду т.в.о голови Держгеокадастру призначили Юлію Мороз, яка до того обіймала посаду першого заступника голови зазначеної служби. 

         Згодом, на посаду голови Держгеокадастру запропонували кандидатуру уповноваженого президента із земельних питань Романа Лещенка.

         Варто додати, що Лещенко лобіював прийняття земельного закону на етапі його підготовки та розгляду у Верховній Раді України. Також він відстояв збереження Держпідтримки аграріїв на 2020 рік на рівні 4 млрд грн. 

         Раніше в інтерв’ю AgroPolit.com Роман Лещенко розповідав, що відчуває себе компетентним у галузі фінансового права, адже мав практичний юридичний досвід у цій сфері та здійснював викладацьку діяльність. Називав 4 базові компетенції: міжнародне оподаткування, публічні фінанси, земельне та аграрне право.

 

Від сьогодні реєстрація земельних ділянок відбуватиметься
за екстериторіальним принципом

10 червня 2020 року

       Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 3 червня 2020 р. № 455 «Деякі питання реалізації пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності в державній реєстрації земельних ділянок» сьогодні, 10 червня 20020 року, стартував пілотний проект із запровадження здійснення державної реєстрації земельних ділянок за принципом екстериторіальності, — повідомляє прес-служба відомства.

       Відтепер рішення про державну реєстрацію земельної ділянки прийматиметься будь-яким Державним кадастровим реєстратором територіальних органів Держгеокадастру, вибраним системою Державного земельного кадастру за принципом випадковості.

      Строк здійснення державної реєстрації земельної ділянки за принципом екстериторіальності не перевищуватиме сім робочих днів з дня реєстрації заяви.

       Такий порядок державної реєстрації земельних ділянок діятиме протягом двох років.

 

У "Слуг народу" сказали, коли в Україні може відбутися
"земельний" референдум

9 червня 2020 року

       Народна депутатка від політичної партії "Слуга народу" Ірина Верещук пояснила, що за умови схвалення до поточної осені законопроєкту президента Володимира Зеленського про народовладдя, вже навесні 2021 року можна буде провести "земельний" референдум

       Про це вона заявила в ефірі "112 Україна", повідомляє Depo.ua.

       "До першого липня 2021 року вступає в силу закон (про ринок землі, – ред.). Тобто починає діяти. І нам потрібно вирішити питання і поставити ті обмеження, ті фільтри, які не дозволять спекулювати землею, які не дозволять розпродати її іноземцям", – сказала Верещук.

       За її словами, Україні ще потрібно навчитися використовувати цей інструмент – референдум – з ефектом для держави.

       На запитання ведучого, коли саме може бути проведений референдум із приводу "земельного" питання, Верещук відповіла: "Цієї осені ми не встигнемо".

       "Я думаю, що ми не встигнемо так швидко і закон (про референдум, – ред.) ухвалити, і всі поправки між першим і другим (читаннями, – ред.) розглянути… Якщо ми навіть, до осені, схвалимо закон, то навесні, напевно, було ми в самий раз (провести "земельний" референдум, – ред.)", – підсумувала нардеп.

       Як стало відомо сьогодні, Президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт №3612 про народовладдя через всеукраїнський референдум. Документ зареєстровано в парламенті 9 червня. Наразі його текст відсутній на сайті ВР.

 

Орендарям земельних паїв збільшать податки майже в 11 разів

9 червня 2020 року

       Згідно з новим законопроєктом №3131 щодо детінізації виробництва сільськогосподарської продукції для фізичних осіб-землевласників податкове навантаження зросте майже в 11 разів – зі 140 до 1500 грн/га у рік. Про це йдеться у матеріалі «Вихід із тіні чи новий податковий тиск ― аналіз законопроєкту 3131 з варіантами» на Kurkul.com.

       Нагадаємо, депутати з фракції «Слуга народу» зареєстрували у Верховній Раді законопроєкт №3131 щодо детінізації виробництва сільськогосподарської продукції. Його основна суть — впровадження мінімальної податкової виплати з кожного гектара землі сільгосппризначення. Розмір виплати становитиме 5% від нормативної вартості землі — це близько 1400-1500 грн/га на сьогоднішній день.

       Проте у матеріалі зазначається, що у законопроекті є спірні пиатння.

       «Законопроєкт 3131 може розглядатися як спроба посилення податкового тиску на власників земель сільськогосподарського призначення, землекористувачів, виробників сільгосппродукції. Аналізуючи закон, особливо відчутним удар буде для тих власників землі-фізичних осіб, які її не використовують, оскільки з огляду на пропоновані зміни, це не є підставою для звільнення від сплати податку», — йдеться у матеріалі.

       Також спірним питання буде щодо власності найбільш дрібних селян, які мають до 2-х гектарів землі. Вони раніше мали пільгу. Тепер її хочуть скоротити до 50 соток. Хоча новий законопроєкт № 3131 передбачає, що якщо ти продав землю або здав в оренду, то орендар платить зобов’язання. Тож для фізичних осіб-землевласників податкове навантаження зросте майже в 11 разів – зі 140 до 1500 грн/га у рік. Люди, які орендують земельні паї, будуть змушені сплачувати за рік податків на 1260 грн більше. Враховуючи, що площа середнього земельного паю в Україні приблизно 4,3 га, для фізособи-орендаря додатковий податковий тягар складе 5,4 тис. грн на рік.

       «Якщо господарство перебуває на спрощеній системі оподаткування (є платником 4-ї групи єдиного податку) і орендує 100 га, то має додатково сплатити до бюджету податків на 3,85 тис. грн, а при оренді 1000 га – на 38,5 тис. грн більше, ніж за діючою системою оподаткування. Тому тут на думку експертів, законопроєкт потребує доопрацювання», — підсумовується в матеріалі.

 

Понад 557 тисяч громадян вже користуються онлайн-послугами Держгеокадастру

9 червня 2020 року

       За травень кількість нових користувачів онлайн-послугами Держгеокадастру зросла на 21 366 осіб. Про це на сторінці у Facebook повідомив колишній голова Держгеокадастру Денис Башлик.

       Він зазначив, що у квітні цей показник мав 14824 нових користувачів.

       Загальна кількість користувачів e-сервісами на 1 червня 2020 року досягла 557 036.

       Електронні послуги доступні після авторизації в особистому електронному кабінеті:

  • Відомості Державного земельного кадастру
  • Видача витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки
  • Надання інформації про суб'єкта речового права у ДЗК
  • Надання довідки про осіб, котрі отримали доступ до інформації про суб'єкта речового права у ДЗК
  • Подання заяви з надання дозволу на розроблення документації із землеустрою
  • Видача відомостей з документації із землеустрою з Держ. фонду документації із землеустрою
  • Витяг із реєстру інженерів-землевпорядників.

 

Найпоказовіші результати земельних торгів за останній тиждень — 
на Херсонщині

5 червня 2020 року

      За тиждень з 29 травня по 5 червня 2020 року територіальними органами Держгеокадастру до загального переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права оренди на які пропонуються до продажу на земельних торгах у формі аукціону, включено 59 земельних ділянок загальною площею 526,00 гектарів, повідомляє прес-служба відомства.

      За цей період здійснено продаж прав оренди на 85 земельних ділянок загальною площею 1422,30 га. За результатами земельних торгів середній розмір річної орендної плати становить 22,12% від НГО, що наповнило місцеві бюджети на 3,93 млн гривень.

      Найпоказовішими серед них є Херсонська область, – продано прав оренди на 23 земельні ділянки загальною площею 461,00 га, Чернігівська – 15 земельних ділянок (313,00 га) та Полтавська – 7 земельних ділянок (141,00 га).

      Окрім цього, територіальними органами Держгеокадастру опубліковано оголошення про проведення земельних торгів на 114 земельних ділянок загальною площею 1571,30 гектарів.

 

Ще один законопроєкт про розпаювання державних земель розглядатиме Верховна Рада

5 червня 2020 року

      Сьогодні  надано подання Комітету з питань аграрної та земельної політики про розгляд проєкту закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення права працівників державних сільськогосподарських підприємств, установ, організацій на одержання земельної частки (паю), який передбачає розпаювання державних земель та передачу ділянок колишнім працівникам та пенсіонерам. Відповідний законопроєкт № 3012-2  зареєстрували народні депутати Микола Сольський, Олег Тарасов та Іван Чайківський.

      Законопроект № 3012-2 передбачає розпаювання при:

  • приватизації підприємств, установ, організацій або їх структурних підрозділів;
  •  ліквідації підприємств, установ, організацій;
  • у разі прийняття органом виконавчої влади, до сфери управління якого належить державне сільськогосподарське  підприємство, установа, організація, рішення про приватизацію її земель або земель її структурного підрозділу без приватизації або ліквідації такої юридичної особи.

      Приватизації підлягають:

  • сільськогосподарські угіддя;
  • несільськогосподарські угіддя, що перебувають у постійному користуванні сільськогосподарського підприємства, установи чи організації, землі якого приватизуються, і на яких розташовані будівлі, споруди.

      «Правовий механізм приватизації земель державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ, організацій визначений у статті 25 Земельного кодексу України доволі неякісно… чинний механізм приватизації земель державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ, організацій позбавляє вказані юридичні особи практично усього земельного банку, що робить їх приватизацію абсолютно нецікавою для інвесторів, внаслідок чого фактично знищуються перспективи збереження відповідної виробничої бази. Також існують значні проблеми із забезпеченням земельними ділянками учасниками бойових дій… Для вирішення зазначених проблем був розроблений даний законопроект», – зазначається  у пояснювальній записці до законопроєкту №3012-2.

 

В Україні планують провести сільськогосподарський перепис

5 травня 2020 року

      Державна служба статистики планує провести перепис сільськогосподарських домогосподарств.

      Про це під час зустрічі з журналістами заявив голова Держстату Ігор Вернер, повідомляє кореспондент Укрінформу.

      "В Україні ще жодного разу не було сільськогосподарського перепису. В 2001 році у нас був Всеукраїнський перепис, у ході якого ми встановили точну кількість населення і його характеристики. На жаль, в сільському господарстві ми не мамо такої інформації. Мова йде про домогосподарства", — зазначив Вернер.

      За його словами, мета такого перепису — отримання інформації для прийняття управлінських рішень.

      "Нам потрібно знати, яких тварин тримають люди, які культури вирощують. Як пізнати увесь цей потенціал в сільському господарстві? Цей перепис робиться для прийняття обґрунтованих рішень, щоб було зрозуміло, куди потрібно вкладати гроші, що потрібно дотувати. Для побудови грамотної державної політики в певних областях", — підкреслив голова Держстату.

      Як повідомлялося, у квітні 2007 року Верховною Радою України був розглянутий в першому читанні і прийнятий за основу законопроєкт "Про сільськогосподарський перепис". Проте, у зв'язку із завершенням роботи Верховної Ради п'ятого скликання розгляд законопроєкту не було завершено.

      Основною метою проведення сільськогосподарського перепису називалося отримання цілісної, об'єктивної та достовірної інформації щодо різноманітних характеристик сільського господарства. Відповідно до положень законопроєкту, суб'єктами сільськогосподарського перепису мали стати: респонденти (виробники сільськогосподарської продукції); тимчасовий персонал (спеціально підготовлені особи, які залучаються до проведення сільськогосподарського перепису); центральні і місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування; користувачі (юридичні або фізичні особи, які використовують дані, отримані під час сільськогосподарського перепису).

 

Трильйон доларів – це  вражає

4 червня 2020 року

      «Трильйон доларів – вартість українського чорнозему» — написав  на сторінці у Facebook  директор економічних програм Українського інституту майбутнього Анатолій Амелін.

      Будучи в Ізраїлі, він із здивуванням дізнався, що там можна купити у мішках український чорнозем. Підрахувавши, виявив, що площа чорнозему  в Україні становить  28 мільйонів гектарів. Товщина чорноземного шару може варіюватися від кількох сантиметрів до 1,5 метра (60 дюймів). Якщо брати як середній показник шару чорнозему в 40 см, то його загальний обсяг в Україні становить 112 млрд тонн. Ціна чорнозему за оголошеннями — 200 гривень тонна. За грубою оцінкою,  увесь обсяг чорнозему в Україні коштує 830 млрд — 1 трлн доларів.

      Автор посту дивується: як можна володіти таким багатством, не вміти ним грамотно розпорядитися?

      «Вкотре переконуюся, Україна тому бідна країна – що багата і розслаблена.

      Цей пост — не заклик продавати те, що маємо, він про господарський підхід  і про дурість наших правителів останні 29 років» —  пише Анатолій Амелін. 

 

Уряд запровадив принцип екстериторіальності при реєстрації земельних ділянок

3 червня 2020 року

      Сьогодні, 3 червня, на засіданні Уряду прийнято постанову, яка запроваджує принцип екстериторіальності в державній реєстрації земельних ділянок. Це означає, що відтепер рішення про реєстрацію земельної ділянки може бути прийнято будь-яким державним кадастровим реєстратором, обраним за принципом випадковості системою Державного земельного кадастру, повідомляє Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

      Документ розроблено для підвищення рівня доступності, відкритості та прозорості при наданні адміністративної послуги з державної реєстрації земельної ділянки. Старт пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності в державній реєстрації земельних ділянок планується 10 червня та продовжиться 2 роки.

      Зокрема, удосконалюються такі процедури:

  • скорочення реєстрації земельної ділянки з 14 до 7 робочих днів;
  • реалізація принципу екстериторіальності при наданні відповідної послуги;
  • усунення причин, які зумовлюють необхідність неодноразових звернень заявників із заявами та документами через центр надання адміністративних послуг до державних кадастрових реєстраторів (у разі відмови у державній реєстрації).

      Постановою також приведено у відповідність до вимог чинного законодавства можливість здійснювати замовлення, проведення та одержання результатів державної експертизи землевпорядної документації в електронній формі через Єдиний державний портал адміністративних послуг та інтегровані з ним інформаційні системи Держгеокадастру.

      Удосконалюється механізм виправлення помилок у відомостях Державного земельного кадастру, зокрема, шляхом надання повноважень сертифікованим інженерам-землевпорядникам щодо виправлення помилок у застосуванні систем координат земельних ділянок (у тому числі помилок, що виникли при перерахунку із однієї системи координат в іншу), які були сформовані до 1 січня 2013 року та відомості про які були перенесені до Державного земельного кадастру та помилок у відомостях щодо місця розташування земельних ділянок.

 

В Україні з'явиться День фермера

3 червня 2020 року

      Кабінет Міністрів України схвалив проєкт указу президента про встановлення Дня фермера, який відзначатимуть щороку 19 червня.

      Відповідне рішення було ухвалено на cьогоднішньому , повідомляє «Інтерфакс-Україна».

      Зазначено, що реалізація цього рішення сприятиме вшануванню праці фермерських господарств і їхнього внеску в розвиток агропромислового комплексу та продовольчої безпеки України.

     За даними уряду, нині в аграрному секторі економіки виробництво сільгосппродукції займає понад 76 тис. суб'єктів господарювання, із них 50 тис. сільгосппідприємства. Кількість зареєстрованих суб'єктів господарювання за формою "фермерське господарство" сягає майже 47 тис. одиниць, що становить 62% від загальної кількості.

 

Світовий банк наполягає на прийнятті законопроекту про дерегуляцію земельних відносин

3 червня 2020 року

      Світовий банк наполягає на тому, щоб парламент прийняв законпроєкт №2194 «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин». Про це повідомило джерело AgroPolit.com.

      За словами співрозмовника, експерти Світового банку наполягають, щоб законопроєкт 2194 був прийнятий протягом місяця і розпочалася процедура передачі цих земель громадам.

      Нагадаємо ключові положення документа:

1. Передати землі державної власності за межами населених пунктів (крім земель, які потрібні державі для виконання її функцій)  до комунальної власності сільських, селищних, міських рад.

2. Встановити на законодавчому рівні чіткий, організаційно простий та незатратний механізм порядку встановлення і фіксування у Державному земельному кадастрі меж громад, у тому числі об’єднаних.

3. Надати органам місцевого самоврядування повноваження щодо зміни цільового призначення земельних ділянок приватної власності.

4. Надати органам місцевого самоврядування повноваження щодо затвердження планів детального планування території за межами населених пунктів.

5. Відмовитися від існування спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, із передбаченням існування натомість центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері кадастрової діяльності та геопросторових даних.

6. Надати повноваження із здійснення державного контролю за використанням та охороною земель:

  • обласним державним адміністраціям (які в перспективі, після завершення реформи децентралізації, будуть трансформовані у префектури); 
  • виконавчим органам сільських, селищних, міських рад.

При цьому, враховуючи різний стан забезпеченості органів місцевого самоврядування фінансовими та кадровими ресурсами, пропонується встановити, що цих повноважень виконавчі органи місцевого самоврядування набувають у разі прийняття відповідною радою рішення про їх здійснення.

7. Закріпити за центральним органом виконавчої влади, що здійснює державний контроль за у сфері охорони навколишнього природного середовища, функцію контролю за дотриманням природоохоронного законодавства.

8. Скасувати інститути державної експертизи землевпорядної документації та агрохімічної паспортизації земель.

9. Скасувати повноваження Верховної Ради України стосовно погодження зміни цільового призначення особливо цінних земель, вилучення земельних ділянок для розміщення та обслуговування будівель і споруд дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних організацій.

10. На законодавчому рівні встановити правило, за яким зміна цільового призначення вказаних земельних ділянок не впливає на особливий режим використання територій в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, а також земель, на яких розташовані пам'ятки культурної спадщини.

11. Скасувати погодження із Кабінетом Міністрів України продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення державної і комунальної власності іноземним юридичним особам.

12. Виключити із Земельного кодексу України норми, які обмежують можливість іноземців та іноземних юридичних осіб придбавати вільні від забудови земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів.

13. Встановити правило, за яким особливий охоронний статус земель, на яких розташовані об'єкти культурної спадщини або об'єкти чи території природно-заповідного фонду, поширюються на землі будь-якого цільового призначення.

14. Запровадити перевірку документації із землеустрою та оцінки земель вимогам нормативно-правових актів державними органами за принципом «одного дотику» та «мовчазної згоди», де ця публічна перевірка має поєднуватися із контролем топологічної зв’язності та відсутності накладання меж, для чого доцільно вилучити із законодавства вимоги щодо зайвих видів погоджень документації (крім випадків встановлення та зміни меж адміністративно-територіальних одиниць) та скасувати державну експертизу документації із землеустрою;

15. Запровадити добровільний незалежний контроль якості робіт із землеустрою через можливість її рецензування сертифікованими інженерами-землевпорядниками зі стажем практичної роботи не менше двох років, які не приймали участь у складанні цієї документації, а також експертними радами саморегулівних організацій у сфері землеустрою, у випадках, коли раніше передбачалася обов'язкова державна експертиза;

16. Запровадити правовий механізм попередження конфлікту інтересів для виконавців робіт із землеустрою, зокрема, вони не повинні складати документацію із землеустрою у разі, якщо: об’єктом землеустрою є земельні ділянки, що належать виконавцю робіт із землеустрою або особам, які працюють у його складі; особи, які працюють у складі виконавця робіт із землеустрою мають родинні зв'язки із замовником робіт із землеустрою або юридичній особі, керівництво якої має родинні зв'язки із замовником; об’єктом землеустрою є земельні ділянки, що належать засновникам або учасникам виконавця робіт із землеустрою; замовником робіт із землеустрою є засновник або учасник виконавця робіт із землеустрою;

17. Скасувати окрему процедура видачі спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок як документів дозвільного характеру. Натомість, запроваджується загальне правило щодо визначення вимог щодо збереження поверхневого (родючого) шару ґрунту у будь-якій документації із землеустрою, проектні рішення якої передбачатимуть його порушення.

18. Скасувати окрему процедуру переднього погодження матеріалів місця розташування об'єкта, який передбачається розмістити на земельній ділянці, адже вона лише повторює та дублює планувальні рішення щодо просторової композиції та параметрів забудови, котрі визначаються у містобудівній документації.

19. Вилучити зі складу усіх видів землевпорядної документації ті складові, що не розробляються інженером-землевпорядником особисто. В той же час, встановлюються деталізовані вимоги щодо змісту текстової та графічної частин будь-якої документації із землеустрою.

20. З метою уникнення зловживань при «постачанні межових знаків встановленого зразка», які мали місце у 2010 році, встановити загальне правило за яким спосіб закріплення меж між земельними ділянками під час здійснення землеустрою має визначатися за згодою власників цих земельних ділянок, а витрати на встановлення суміжних меж несуть власники земельних ділянок у рівних частинах, якщо інше не встановлено угодою між ними. Межовими знаками (спорудами) визнаються будь-які природні та штучні споруди і рубежі (річки, струмки, канали, лісосмуги, рослинні смуги, дерева, стежки, рівчаки, канали, стіни, паркани, огорожі, шляхові споруди, бетонні або металеві стовпи, плити, моноліти, камені, буї, інші споруди і рубежі), що збігаються із межею земельної ділянки або спеціально встановлюються на ній.

21. Забезпечити відхід від «паперової» технології складання документації із землеустрою та технічної документації з оцінки земель. Передбачено, що документація із землеустрою та технічна документація із оцінки земель має розроблятися виключно у електронному вигляді та засвідчуватися електронним цифровим підписом розробника.

22. Запровадити правові гарантії повної відкритості та доступності документації із землеустрою, публічності її розгляду, в тому числі гранично спрощується доступ громадян, органів влади, розробників документації із землеустрою до Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель, при безумовному додержанні законодавства про захист персональних даних.

23. Гарантувати розробникам документації із землеустрою право отримувати необхідні документи для проведення землеустрою, які знаходяться у замовника або і у третіх осіб, можливість користуватися відомостями державних, галузевих та відомчих кадастрів (реєстрів), право безперешкодного доступу до об’єктів землеустрою тощо.

24. На заміну державного нагляду у землеустрою та топографо-геодезичній діяльності, який нічим не гарантує реального відшкодування збитків постраждалим від неякісного виконання робіт особам, запровадити  обов'язкове страхування відповідальності виконавців робіт перед замовниками та третіми особами за наслідки необережності, недогляду і професійних помилок, допущених при складання документації із землеустрою або виконанні топографо-геодезичних робіт. Страховим випадком слід вважається пред'явлення виконавцю робіт замовником або третіми особами обґрунтованих претензій по відшкодуванню шкоди заподіяної внаслідок складання документації із землеустрою або виконання топографо-геодезичних робіт. У разі настання страхового випадку страховик здійснює виплату страхового відшкодування в розмірі заподіяної третій особі майнової шкоди, визначеному судовим рішенням, що набрало законної сили, або письмовою вимогою (претензією) третьої особи, визнаною страхувальником та погодженою страховиком. Страхове відшкодування здійснюватиметься страховиком відповідно до договору обов’язкового страхування на підставі судового рішення, що набрало законної сили, або визнаної страхувальником та погодженої страховиком письмової вимоги (претензії) третьої особи.

25. Лібералізувати вимоги до професійної підготовка та кадрового забезпечення у сфері землеустрою шляхом розширення ролі саморегулівних організацій у питаннях професійної атестації та управління ризиками професійної діяльності (в тому числі ширше представництво у кваліфікаційній комісії та здійснення колективного страхування відповідальності своїх членів). Скасувати сертифікація виконавців топографо-геодезичних робіт при збереженні вимог щодо наявності спеціальної освіти та запровадженні страхування професійної відповідальності.

26. Конкретизувати підстави для позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката, при чому підставою має бути факт завдання збитків, а не порушення формальних вимог.

27. Зняти обмеження щодо виключного фінансування деяких робіт із землеустрою або оцінки земель за рахунок Державного або місцевих бюджетів. Скасовується законодавче регулювання вартості робіт із землеустрою скасовується.

28. Для удосконалення законодавства про оцінку земель:

  • економічну оцінку земель виключити зі складу землеоціночних робіт як застарілий та архаїчний вид оцінки радянського періоду, що проводився в Україні у останнє ще у 1988 році і взагалі не застосовується у розвинених країнах із ринковою економікою;
  • уточнити склад суб'єктів оціночної діяльності у сфері оцінки земель з метою ліквідації законодавчої колізії щодо реєстрації виконавців землеоціночних робіт у реєстрі сертифікованих інженерів-землевпорядників, що була помилково запроваджена у 2015 році;
  • надати статус публічної інформації технічній документації з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а також звітам про експертну грошову оцінку земельних ділянок державної та комунальної власності, а також у разі оцінки земельних ділянок для цілей оподаткування, нарахування і сплати інших обов’язкових платежів;
  •  запровадити моніторинг ринку земель на підставі відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно із опублікуванням його результатів.

Також, з метою підняття престижу професії працівників землевпорядної галузі та надання можливості оцінки найвищих професійних здібностей інженерів-землевпорядників та їх особливих заслуг перед державою, пропонується внести зміни до Закону України «Про державні нагороди України», запровадивши почесне звання у галузі землеустрою – «Заслужений землевпорядник України».

 

Прийнято закон про інвентаризацію лісів в Україні

 2 червня 2020 року

      Верховна Рада проголосувала у другому читанні за законопроєкт №2379 "Про внесення змін до Лісового кодексу України щодо проведення національної інвентаризації лісів"

      Законом передбачено створення законодавчих умов впровадження в Україні національної лісової інвентаризації як нової системи збору та узагальнення даних про ліси в загальнодержавному масштабі.

      "В Україні державний облік лісів було проведено в 1996-му і 2011 рр. Нині актуальної інформації про ліси України немає. При цьому процедура ведення державного лісового кадастру та обліку лісів на основі узагальнення даних лісовпорядкування не дає змоги отримати статистично достовірні оцінки показників", — ідеться в пояснювальній записці до документа.

      Законом внесено відповідні зміни до Лісового кодексу України, зокрема із переліку робіт, які складають лісовпорядкування, виключено інвентаризацію лісового фонду України.

      Законом також доповнено Лісовий кодекс новою статтею 551 «Національна інвентаризація лісів», в якій визначено: зміст цього поняття та особливості її проведення; повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства; визначено цілі її проведення та джерела фінансування.

      Згідно із Законом, «Національна інвентаризація лісів — система вибірково-статистичних обстежень лісового фонду України, спрямована на отримання обґрунтованої узагальненої інформації щодо лісів для потреб планування, у тому числі стратегічного, ведення лісового господарства, державного лісового кадастру, моніторингу лісів».

      Документ передбачає, що проведення національної інвентаризації лісів здійснюється за рахунок коштів державного бюджету або за рахунок інших джерел, незаборонених законодавством. Порядок проведення національної інвентаризації лісів затверджує Кабінет міністрів .

      Зазначається, що відомості, отримані за результатами інвентаризації, мають невідкладно вносити до Державного земельного кадастру.

 

Президента України і Верховну Раду просять невідкладно ухвалити законопроєкт щодо  планування  використання земель

1 червня 2020 року

      Всеукраїнська асоціація громад звернулася до президента України Володимира Зеленського та Верховної Ради України з проханням невідкладного ухвалення законопроекту №2280 «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо планування використання земель». Про це повідомляється на  сайті Асоціації.

      У зверненні зазначається, що українське суспільство рухається назустріч практичному впровадженню земельної реформи та реформи децентралізації. Повноваження щодо управління всіма землями громад мають перейти до рад ОТГ, що покликані представляти інтереси всієї громади, що охоплює як територію населених пунктів, так і землі поза ними.

      «Значною перешкодою для ефективного управління просторовим розвитком громад залишається успадкована Україною із радянських часів система планування, що передбачає паралельне розроблення містобудівної та землевпорядної документації, висока вартість виконання топографо-геодезичних та картографічних робіт на територію громади, широке використання «паперових» технологій при підготовці вихідної інформації для просторового планування, недосконалість нормативного забезпечення, а також відсутність належної публічності містобудівної та землевпорядної документації, а також відомостей земельного та інших галузевих та відомчих кадастрів», — йдеться в повідомленні.

      З метою реалізації  прогресивних перетворень щодо управління територіями громад у Верховній Раді України готується до другого читання проект Закону України «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо планування використання земель» (реєстраційний № 2280). З його прийняттям ОТГ отримають такий потужний інструмент управління, як комплексний план просторового розвитку території громади, що прийде на заміну цілого ряду застарілої та коштовної містобудівної та землевпорядної документації, документації із охорони навколишнього природного середовища та охорони культурної спадщини.

      По-перше, завдяки такому публічному комплексному плану, який затверджуватиме рада ОТГ, громада зможе планувати використання всіх земель у межах своєї території і кожний представник громади чи бізнесу може взяти в цьому участь. По-друге, завдяки комплексному плану рада ОТГ визначатиме допустиме цільове призначення земель у межах її території, що дозволить відмовитися від корупційної системи присвоєння цільового призначення кожній земельній ділянці. А по-третє, громада здійснюватиме просторове планування в публічний спосіб за допомогою сучасних ГІС-технологій та геопорталів у відповідності до нещодавно прийнятого Закону України «Про Національну інфраструктуру геопросторових даних», — йдеться у зверненні.

      І підсумок: «… з запровадженням комплексних планів просторового розвитку громади ОТГ стануть справжніми господарями на своїй території. Саме тому Всеукраїнська асоціація громад закликає Президента України та Верховну Раду України зробити ще один важливий крок і підтримати якомога скоріше прийняття у другому читанні і в цілому як Закону законопроекту «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо планування використання земель» (реєстраційний № 2280).

 

Я дізнався про це з Інтернету, – 
так прокоментував своє звільнення з посади
Голови Держгеокадастру Денис Башлик

27 травня 2020 року

      — Якщо відверто, я дізнався про це з Інтернету… Зі мною ніхто не мав розмови.

      ...Передумов не було, це суто політичне рішення. Відповідно до статті за якою мене звільнили 87ч1. — це не звільнення фактично, а виведення поза штат із запропонуванням аналогічної посади протягом 4 місяців.

      Сказати, щоб якісь там претензії були до роботи — жодних не було. Суто політичне рішення — це нормально", — повідомив ексголова відомства Європейській правді.

      Башлик зазначає, що наразі виведений поза штат і буде виконувати обов’язки, за дорученнями нового керівника Держгеокадастру.

 

Асоціація міст України не погодила проєкт постанови Кабміну про затвердження нової методики нормативної грошової оцінки земель

27 травня 2020 року

      22 квітня 2020 року Держгеокадастр оприлюднив для публічного обговорення проєкт постанови Кабміну «Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земель». Проєктом пропонується уніфікувати три методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів),  земель сільськогосподарського призначення,  об’єднавши їх в одну.

      Протягом місяця Аналітичний Центр Асоціації міст України проводив збір пропозицій, аналіз та розрахунки змін базової вартості нормативної грошової оцінки і має такі висновки:

1. В проєкті документа відсутні нормативи по розрахунках НГО окремої земельної ділянки (наприклад, у разі зміни її цільового призначення).

2. У Додатку 3 проєкту Методики визначається коефіцієнти (Км1) зони впливу великих міст.  АМУ запропонувала внести зміни у цей додаток та уточнити конкретні населені пункти, які входять у приміську зону міст. Також коефіцієнт (Км1) у додатку 3 проєкту Методики, на думку АМУ, має містити посилання на рішення органів місцевого самоврядування.

Адже межі приміських зон та їх режим визначаються радою на підставі угод з представницькими органами територіальних громад суміжних адміністративно-територіальних одиниць і власниками землі, що визначаються Статутними документами муніципалітетів і затверджуються відповідними рішеннями.

3. АМУ вважає, що у розрахунках даних некоректно застосовується час проведення Всеукраїнського перепису населення за наявності даних Державної служби статистики України щодо чисельності наявного населення в Україні та регіонах, містах, районах, селищах міського типу на 1 січня 2020 року, що на фоні зменшення населення України неодмінно позначиться на розрахунках та призведе до викривлення отриманих результатів. Тож АМУ пропонує привести ці норми у відповідність.

4. Додатково Асоціація пропонує оновити норму Податкового кодексу України статті 271.2., де «… рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом..», шляхом впровадження НГО на певній території, не очікуючи нового бюджетного періоду. Це допоможе додатково наповнювати місцеві бюджети, особливо при зміні цільового призначення земель чи підготовці окремих земельних ділянок як лотів до аукціону при передачі їх в оренду.

      Нормативна грошова оцінка земельних ділянок є однією із основ формування місцевих бюджетів територіальних громад. Тому Асоціація міст України не погодила проєкт постанови Кабміну «Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земель» та запропонувала Держгеокадастру  доопрацювати його відповідно до наданих пропозицій і зауважень. Адже прийняття такого важливого документа може призвести до різкого зменшення і зниження дохідної частини місцевих бюджетів.

 

Справи у спорах щодо права власності на землю (реєстрації або обліку прав, визнання недійсними актів тощо) пропонує віднести до господарської юрисдикції Законопроєкт  №3296

27 травня 2020 року

      Законопроектом № 3296 "Про зміни до Господарського суду України щодо юрисдикції земельних відносин та питань нерухомості", що  внесений 16 народними депутатами до Верховної ради та незадовго розглядатиметься в 6 комітетах, зокрема,  з питань правової, а також аграрної та земельної і антикорупційної політики,  економічного розвитку, бюджету, інтеграції України  з Європейським Союзом вносяться зміни до Господарського процесуального кодексу України.

      Законопроект пропонує віднести до господарської юрисдикції справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім:

а) спорів щодо нерухомого майна житлового фонду, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем;

б) спорів, щодо нерухомого майна, які  виникли з сімейних та спадкових правовідносин;

в) спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності;

      А також — справи у спорах, що виникають у сфері земельних відносин (в тому числі спорів щодо набуття прав на земельну ділянку), крім:

а) спорів щодо земельних ділянок для ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем;

б) спорів щодо земельних ділянок, які  виникли з сімейних та спадкових правовідносин;

в) спорів щодо вилучення земельних ділянок для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності.

      З текстом законопроекту та супровідними документами можна ознайомитися:

·  Проект Закону
·  Подання
·  Пояснювальна записка
·  Порівняльна таблиця 

 

На голову Держгеокадастру розглядають двох кандидатів

26 травня 2020 року

      Україна найближчим часом може отримати нового голову Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.

      Про це AgroPortal.ua повідомили поінформовані джерела в уряді.

      Зокрема, розглядають двох кандидатів: колишнього голову Держкомзему Олега Кулініча та уповноваженого Президента із земельних питань Романа Лещенка.

 

Деталі про звільнення трохи згодом

26 травня 2020 року

     Щоб відзначити шестимісячне перебування на посаді Денису БАШЛИКУ, Голові Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, не вистачило 2 днів.

     На своїй сторінці Facebook у зв’язку зі звільненням він, звертаючись до друзів та колег, написав:

     «Отримав багато запитів щодо інформації про те, що я залишаю пост голови Держгеокадастру.

     По-перше, я хочу її підтвердити.

     По-друге, це рішення — не крапка, а скоріше три крапки.

     Деталі повідомлю трохи згодом. 
     Дякую за розуміння.»

  • Довідково

         Башлик Денис Олександрович народився у місті Луганську.

         Закінчив Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка за спеціальністю «Міжнародні відносини».

         У грудні 2015 року обіймав посаду головного спеціаліста відділу кліматичної політики та звітності Департаменту з питань зміни клімату та захисту атмосферного повітря Міністерства екології та природних ресурсів України.

         З серпня 2016 року працював головним спеціалістом відділу міжнародних відносин Департаменту міжнародної співпраці та ринку земель Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру. У вересні 2017 року був призначений директором Департаменту міжнародної співпраці та ринку земель Держгеокадастру.

         Денис Башлик є ініціатором успішних масштабних міжнародних проектів зі Світовим банком, USAID, Kartverket, співавтором низки інноваційних ініціатив у сфері ринку земель, зокрема зі створення системи моніторингу земельних відносин, яка була визнана кращою світовою практикою багатьма міжнародними організаціями.

         27 листопада 2019 року розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1138-р Башлика Д. О. призначено Головою Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.

         25 травня 2020 року розпорядженням Кабінету Міністрів України № 566-р Башлика Д.О. звільнено з посади Голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.

 

Держгеокадастр відмінив торги на аерофотозйомку за чверть мільярда

26 травня 2020 року

       Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) 4 травня вдруге відмінила тендер на аерофотознімання більшої частини території України очікуваною вартістю 276,59 млн грн. Про це повідомляють «Наші гроші», посилаючись на систему «Прозоро».

       У лютому оголосили повторний тендер щодо аерофотознімання, створення цифрових ортофотопланів масштабу 1:10 000 і цифрових моделей рельєфу. Обсяг замовлення складав 426 тис. кв. км (крім Львівської, Волинської, Донецької і Луганської областей, Криму і 20-кілометрової буферної зони вздовж державного кордону з усіма сусідніми державами). Очікувана ціна послуг становила 650 грн за один квадратний кілометр.

       Тендерна документація вимагала від учасників мати 5 спеціалізованих літаків, 5 цифрових аерофотокамер, 9 двочастотних GNSS-приймачів, низку спеціалістів і аналогічний досвід.

       На тендер прийшли компанія «S.C. Primul Meridian S.R.L.» (Румунія) і ТОВ «Авіаційний розрахунковий центр». Останнє оскаржило в АМКУ вимоги щодо кількості обладнання, які вважало вибірковими та необґрунтованими. Водночас фірма вимагала встановити мінімальний обсяг наданих послуг за аналогічними договорами, вважаючи, що не можна ставити в один ряд досвід у 2 кв. км і 20 тис кв. км. Потім вона відкликала скаргу «у зв’язку з карантином, введеним Кабінетом Міністрів України, та запровадженням обмежуючих заходів у відповідних сферах, пов’язаних з предметом закупівлі».

       Зрештою 4 травня торги відмінили у зв’язку зі скороченням видатків на програму «Проведення земельної реформи» на 2020 рік на 25,08 млн грн. Йдеться про зміни до державного бюджету для фінансування боротьби з поширенням коронавірусу.

       Закупівлю цих послуг відміняють вже вдруге. Торік перший тендер не відбувся, бо на нього прийшов єдиний учасник – компанія «Leica Geosystems AG»(Швейцарія) з ціною 251,63 млн грн, що було на 9% нижче за очікувану вартість закупівлі у 276,59 млн грн.

 

У Держгеокадастру новий очільник

26 травня 2020 року

       Кабінет міністрів України розпорядженням від 25 травня 2020 р. № 567-р призначив т.в.о обов’язки голови Держгеокадастру Юлію Мороз, яка до того займала посаду першого заступника голови цього відомства. Відповідне розпорядження опубліковано на сайті КМУ. 

       «Покласти тимчасово, до призначення в установленому порядку Голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, виконання обов’язків Голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру на першого заступника Голови зазначеної Служби Мороз Юлію Анатоліївну», – ідеться в розпорядженні за підписом Дениса Шмигаля.

      Розпорядженням від 25 травня 2020 р. № 566-р Кабмін звільнив з посади голови Держгеокадастру Дениса Башлика, який був призначений на цю посаду 3 грудня 2019 року.

      «Звільнити Башлика Дениса Олександровича з посади Голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру відповідно до частини першої статті 871 Закону України “Про державну службу”, – ідеться в розпорядженні за підписом Дениса Шмигаля.

       Відповідне розпорядження опубліковане на сайті КМУ.

  • Довідково

       Юлія Мороз народилася 26 травня 1985 року у місті Малині Житомирської області.

       Громадянка України, освіта вища, у 2006 році закінчила Національний університет державної податкової служби України, спеціальність «Правознавство», кваліфікація магістр з права. Адвокат. Кандидат юридичних наук. Автор більше 20 наукових праць.

       Свою трудову діяльність розпочала у 2003 році на посаді секретаря-друкарки в Національному університеті державної податкової служби України.

       З серпня 2006 року до січня 2010 року працювала в Юридичному управлінні Державної податкової інспекції у Солом’янському районі міста Києва.

       З січня 2010 року до жовтня 2013 року працювала помічником судді в Окружному адміністративному суді міста Києва та помічником Голови Київського апеляційного адміністративного суду.

       З жовтня 2013 року до квітня 2014 року очолювала Управління комунікацій та забезпечення діяльності Голови Держземагентства.

       З травня 2014 року до березня 2015 року обіймала посаду начальника юридичного відділу Національного університету державної податкової служби України.

       З липня 2015 року до березня 2020 року працювала начальником юридичного відділу ТОВ «Юридичний центр Феміда-плюс» та очолювала ТОВ «Юридична компанія Еверест».

       Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 р. № 467-р МОРОЗ Юлію Анатоліївну було призначено першим заступником Голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.

 

До Державного земельного кадастру внесено відомості
про майже 22 мільйони земельних ділянок

26 травня 2020 року

       Держгеокадастр повідомив, що станом на 26 травня 2020 року до Державного земельного кадастру внесено відомості про 21,6 млн земельних ділянок загальною площею 43,8 млн га (за останній тиждень – 22,7 тис. новосформованих земельних ділянок площею 22,8 тис. га), зокрема, 14,4 млн земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 31,3 млн га.

       Триває процес внесення відомостей до Державного земельного кадастру щодо адміністративно-територіальних одиниць: наразі із загальної кількості населених пунктів на території України за заявами органів місцевого самоврядування внесено відомості про межі 7 163 адміністративно-територіальних одиниць (за останній тиждень – 65) та нормативну грошову оцінку 3 345 населених пунктів (за останній тиждень – 19).

       До державних кадастрових реєстраторів надійшло 29,5 тис. заяв про реєстрацію земельних ділянок (зокрема, новосформованих, утворених у результаті поділу, об’єднання та встановлення або відновлення меж) зареєстровано 25,4 тис. земельних ділянок, серед яких 24,8 тис. заяв, сформованих сертифікованими інженерами-землевпорядниками в режимі онлайн та зареєстровано 21,3 тис. земельних ділянок.

       Загалом головними управліннями Держгеокадастру за період з 18 по 26 травня 2020 року через ЦНАПи видано 16,6 тис. витягів, зокрема 9,2 тис. витягів, замовлених на офіційному вебсайті Держгеокадастру.

 

В Україні може з'явитись окреме аграрне міністерство
і посилять промисловий блок

25 травня 2020 року

       Прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що в Україні може з'явитись окреме аграрне міністерство, також буде здійснено посилення промислового блоку.

       Про це він сказав в інтерв'ю "Інтерфакс-Україна", повідомляє «Економічна правда».

       "Є кілька ідей. Перше – це можливість виділення з Міністерства економіки аграрного спрямування в окреме міністерство. Це існує на рівні ідеї, ми над цим працюємо спільно з міністром економіки, спільно з віце-прем'єрами, – підкреслив він.

       Також, за його словами, буде здійснено посилення промислового блоку.

       "Яким чином це робити, поки дискутується – створювати окрему посаду віце-прем'єра, призначити сильного заступника в Міністерстві економіки або, можливо, створювати Міністерство промислової політики та державного оборонного замовлення. Йде дискусія, ми шукаємо формули, людей і найкращий формат реалізації", – додав Шмигаль.

       Він зазначив, що ці рішення необхідно ухвалювати рішення якомога швидше через гостру необхідність.

 

Епіцентр викупить землі, які орендує для ведення аграрного бізнесу

20 травня 2020 року

      Власники групи компаній Епіцентр Олександр і Галина Гереги планують викуп орендованих ними земель сільськогосподарського призначення і вже проводять відповідні переговори із банками. Про це вони розповіли в інтерв'ю «Новому времени».

     «Ми зараз на стадії переговорів із серйозними банківськими структурами, які можуть акумулювати великі кошти. Бо якщо відкрили шлюзи, то в принципі купляти землю потрібно», — сказав він.

      Герега пояснив, що будівництво компанією власних елеваторів є одним із кроків, який полегшить отримання кредитів або випуск євробондів для отримання коштів.

      «Чому ми збудували велике елеваторне господарство? Це основні засоби. Завтра, якщо ми захочемо або взяти велику позику або вийти на ті ж євробонди. Яка застава? Що ми скажемо? В нас є договори (оренди, — ред). Вибачте, це не ваша земля. Тому таким чином ми забезпечили основні засоби, які можуть бути заставою. Це вже початок великого бізнесу», — сказав Олександр Герега.

      Він вважає, що Епіцентр має займатися тільки переробкою сільгосппродукції і всі зусилля має зосередити в цьому напрямку.

      «Голландія вирощує 9 млн т зерна і з них отримує 100 млрд євро. Ми маємо 50 млн т експорту, отримуємо з них 12 млрд євро», — додав Герега.

      Галина Герега зауважила, що Епіцентр вже продає борошно власного виробництва у своїй мережі.

      При цьому Олександр Герега як народний депутат не голосував за відкриття ринку землі. За його словами, він під час голосування перебував на лікарняному, крім того, за його словами. «аграрії проти цього» через недосконалість механізмів введення земельного ринку.

 

На порядку денному Верховної Ради цього тижня  чотири аграрних законопроєкти

19 травня 2020 року

      Цього тижня Верховна Рада планує  розглянути 4 аграрних законопроєкти. Про це стало відомо  з  розкладу пленарних засідань на період з 19 по 22 травня 2020 року.  

      Зокрема,  народні депутати голосуватимуть за такі законопроєкти:

      №3398 Проєкт Закону про внесення змін до Розділу X  «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин».

      №3012 Проєкт Закону про внесення змін до Земельного кодексу України щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій.

      №0856 Проєкт Закону про сільськогосподарську кооперацію (друге читання).

      №3295 Проєкт Закону про внесення змін до Закону України  «Про державну підтримку сільського господарства України» та інших законів Україні щодо функціонування Державного аграрного реєстру та удосконалення державної підтримки виробників сільськогосподарської продукції.

 

До кінця року кількість фермерів в Україні сягне історичного мінімуму

19 травня 2020 року

      Кількість фермерств до кінця року може критично скоротитися через відсутність допомоги від держави. Про це розповів колишній президент Асоціації фермерів і землевласників України Іван Томич, повідомляє АгроПоліт , посилаючись на  AP News.

      «У нас немає ніякої державної підтримки дрібного виробника-фермера. Якщо був неврожай через град, посуху або з інших причин, то ти залишаєшся один із проблемами. Це вже всі знають і від цього відштовхуються. А бувають випадки, коли людина сподівається на позитив, але відбувається біда, як в Одеській області Кілійському районі, де людина втратила практично все. Він не розраховував на таку критичну ситуацію», — зазначив Томич.

      До того ж він вказав, що найбільш дієвим механізмом захисту фермерів є страхування, але воно не всім доступне, тому можна очікувати повторення такої ситуації, як в Одеській області.

      «На сьогодні  державних механізмів для запобігання подібного немає. Одним з основних механізмів є страхування, але за 30 років у цьому напрямку майже нічого не зроблено. На сьогодні приблизно 2-4% фермерів страхують свої посіви, а всі інші – ні. Якщо не буде розвитку страхування, то подібні ситуації будуть набирати обертів у зв'язку з нестабільними погодними умовами, змінами клімату та іншими проблемами. Все інше, а саме відстрочка кредитів, відшкодування відсотків господарствам, які постраждали, надання безпроцентних кредитів, було, але в дуже невеликій кількості та не для всіх. На сьогоднішній день живих інструментів у влади немає», — пояснив експерт.

      За його словами, до кінця року кількість фермерських господарств скоротитися в середньому на 10-12% та досягне найменшої кількості за всю історію України.

      «Диверсифіковані фермерські господарства більш конкурентні, але більш ніж половина невеликих господарств спеціалізується на зернових. Якщо велика частина під озимими, то на півдні близько 40-50% господарств будуть збитковими та не зможуть вести свою діяльність у тому обсязі, що й раніше», — підсумував Томич.

 

Закон про ринок землі поставить на паузу розвиток агробізнесу, — експерт

19 травня 2020 року

      Закон про ринок земель  поставить на паузу розвиток агробізнесу, — експерт  Закон про ринок землі поставить на паузу розвиток агробізнесу, — експерт

      Ухвалений закон про ринок земель  №552-ІХ поставить на паузу розвиток агробізнесу. Про це в інтерв'ю для AgroPolit.com повідомив експерт з інвестиційної політики, депутат 8-го скликання Владислав Голуб.

      «У нас питання обігу земель сільськогосподарського призначення завжди було питанням політичним. Для дуже багатьох політичних сил, які намагалися маніпулювати цією темою, ухвалення закону означає те, що у них просто забрали один із таких аргументів. Але знову ж таки, наголошую, що закон про ринок землі № 552-ІХ — це не про економіку, а виключно про політику… Давайте будемо з вами відверті: якщо ми хочемо, щоб розвивався аграрний сектор, фермерство, і захистити власника землі, це повинен бути доктринально інший законопроєкт про ринок землі», — зазначив експерт.

 

Подвійна реєстрації земельної ділянки держреєстратором є кримінальним злочином

19 травня 2020 року

      Переоформлення земельну ділянку без перевірки інформації про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав є зловживанням службовим становищем державного реєстратора. Про це повідомив радник міністра внутрішніх справ  Михайло Апостол за своїй  Fеcebook сторінці.

      “Надаю інформацію, щодо відповідальності державних реєстраторів за зловживання службовим становищем в питаннях перереєстрації договорів оренди земельних паїв, що призводять до рейдерських захоплень цих земель.

      Верховний Суд України у своїй постанові від 29.08.15 р. у справі 21-760а15 дійшов висновку, що державний реєстратор під час держреєстрації речових прав на нерухоме майно зобов’язаний перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав, з метою недопущення їх подвійноі реєстрації.

      Якщо ж перереєстрація відбулась без належної перевірки інформації про наявність зареєстрованих речових прав, то вважається, що державний реєстратор вступив в зговір разом із наступним власником вчиняють злочини.

      За це передбачено відповідальність згідно ст. 364 та 367 ККУ , а саме: зловживання службовим становищем та службова недбалість”, — написав він.

 

Як дерибанять курортні землі Херсонщині? 
У списку щасливчиків є і Володимир Зеленський

15 травня 2020 року

         Про це публікація інформаційного агентства «Херсонці» — читайте тут: https://khersonci.com.ua/public/44481-na-hersonshine-kurortnoj-zemlicy-narezali-dazhe-vladimiru-zelenskomu.html?fbclid=IwAR2XXJ4o1wB1QmQReDyrEoUBHme94D16HYI7PqM7YsUF7zRwcSxW7B9FePI

 

Державних земель менше ніж є на папері, цифри бралися зі стелі —
голова Держегокадастру

14 травня 2020 року

       Статистичні дані про 10,2 мільйона гектар державних земель не відповідають дійсності.

       Про це повідомив голова Держгеокадастру Денис Башлик у інтерв’ю для Економічної правди.

       Башлик зазначає, що під час інвентаризації держземель відомство зіштовхнулось із великою похибкою у статистиці.

       "Почавши інвентаризацію, ми побачили, що похибка дуже велика. Причина – ніхто не стежив за цією статистикою.

       Інколи цифри бралися зі стелі. Постійно називають таку цифру: 10,2 млн га. Проте статистика не ведеться з 2016 року, вона не має нічого спільного з фактичним станом речей", – заявляє голова відомства.

       За словам Башлика, приватні землі ростуть, а державні не змінюється, що може свідчити про тіньові схеми приватизації земель.

       "Безплатна приватизація існує давно, але її результати статистика не фіксує. Була динаміка, яка показувала, що приватні землі ростуть, а державні – константа 10,2 млн га. Звідки ці приватні землі з'являються? Де-факто – зрозуміло, де-юре – залишалися на папері.

       ...Є землі Академії наук, є землі державних підприємств, є землі оборони, які через тіньові схеми виводилися в приватну власність. Тобто це не тільки безплатна приватизація. Тому утворилися така ситуація. Де-юре і де-факто не існує 10,2 млн га державної землі", – резюмує Башлик.

 

Держгеокадастр оприлюднив актуальні показники ведення
Державного земельного кадастру

14 травня 2020 року

       Станом на 13 травня 2020 року до Державного земельного кадастру внесено відомості про 21,5 млн земельних ділянок загальною площею 43,8 млн га (впродовж останнього тижня – 20,4 тис. новосформованих земельних ділянок площею 14,8 тис. га).Зокрема, 14,4 млн земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 31,3 млн гектарів, повідомляє пресслужба відомства.

       Із загальної кількості населених пунктів на території України за заявами органів місцевого самоврядування внесено відомості про межі 7 067 адміністративно-територіальних одиниць (за останній тиждень – 41) та нормативну грошову оцінку 3 321 населених пунктів (за останній тиждень – 21).

       До державних кадастрових реєстраторів надійшло 25,5 тис. заяв про реєстрацію земельних ділянок (зокрема новосформованих, утворених у результаті поділу, об’єднання та встановлення або відновлення меж), зареєстровано 22,0 тис. земельних ділянок, серед яких 21,4 тис. заяв, сформованих сертифікованими інженерами-землевпорядниками в режимі онлайн та зареєстровано 18,2 тис. земельних ділянок.

       Головними управліннями Держгеокадастру за період з 4 по 12 травня 2020 року через ЦНАПи видано 10,9 тис. витягів, зокрема 7,2 тис. витягів, замовлених на офіційному вебсайті Держгеокадастру.

 

Держгеокадастр оновив Публічну кадастрову карту
новими інформаційними шарами

12 травня 2020 року

      Держгеокадастр доповнив Публічну кадастрову карту новими інформаційними шарами: «Об’єкти Укренерго» та «Об’єкти Обленерго».

      Ця інформація отримана в межах реалізації постанови Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 №483 у частині інформаційної взаємодії між Державним земельним кадастром та даними НЕК Укренерго та Обленерго про об'єкти енергетики, повідомляє пресслужба відомства.

      Що це дає?

     У розділі «Об’єкти Укренерго» користувачі отримують інформацію щодо:

  • повітряних ліній електромереж (назва лінії, напруга (кВт), охоронна зона (м));
  • опор ліній електромереж (назва лінії, назва опор, напруга (кВт));
  • охоронної зони ліній електромереж.

     У розділі «Об’єкти Обленерго», можна знайти інформацію про:

  • трансформаторні підстанції (назва обленерго, назва ТП, адреса ТП, потужність, резерв дозволеної потужності, потужність наявних користувачів, дата введення в експлуатацію);
  • повітряні лінії електромереж;
  • кабельні лінії електромереж;
  • опори повітряних ліній електромереж (назва обленерго, назва лінії, назва опори).

     Зверніть увагу, оновлена інформація може використовуватись під час розробки та погодження документації із землеустрою у частині визначення обмежень у використані земельної ділянки.

     Окрім цього, надалі планується доповнити інформаційний шар «Енергетика» даними про можливість підключення користувачів до відповідних електричних мереж.

 

У Раді зареєстрували законопроект щодо заборони відчуження земель сільськогосподарського призначення

7 травня 2020 року

       У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №3442 про внесення змін до розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо заборони відчуження земель сільськогосподарського призначення. Про це йдеться на офіційному сайті Верховної Ради.

       Автор законопроекту — Тетяна Грищенко. народний депутат фракції «Слуга народу».

      «Метою законопроєкту є встановлення до 1 липня 2021 року заборони на продаж чи іншим способом відчуження земель сільськогосподарського призначення, а також внесення права на земельну частку (пай) до статутних капіталів господарських товариств, що дозволить попередити та унеможливити некоректне трактування, юридичні профанації та, як наслідок, негативні явища в земельних відносинах щодо земель сільськогосподарського призначення до набрання чинності Закону України про ринок землі», — йдеться в пояснювальній записці документу.

     На думку ініціатора законопроєкту, запровадження заборони на відчуження земель сільськогосподарського призначення дозволить зняти гостру соціальну напругу в суспільстві, яка виникла з даного питання, вирішить юридичну колізію та унеможливить шахрайські дії щодо ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення внаслідок некоректного трактування законодавства.

       Текст документа поки відсутній. 

 

Зеленський підписав закон щодо формування національної інфраструктури геопросторових даних

6 травня 2020 року

       Президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про національну інфраструктуру геопросторових даних» № 554-ІХ, який парламент ухвалив 13 квітня 2020 року, повідомляє Офіційне інтернет-представництво Глави держави.

       Закон встановлює правові основи для створення, функціонування та розвитку національної інфраструктури геопросторових даних – геокадастру. Документ дасть змогу сформувати сучасну систему доступу громадян до всіх видів географічної інформації.

       «Впровадження земельного ринку вимагає прозорості. В Україні один з найсучасніших геокадастрів. І так і має бути в країни, яка називає себе житницею Європи. Прозорість і відкритість – це шлях до подолання корупції та захисту селян і фермерів від рейдерства та махінацій», – наголосив Володимир Зеленський.

      Крім того, закон, що його підписав Глава держави, відкриває для українців доступ у мережі Інтернет до геопросторових даних та метаданих, які створюються в публічному секторі та підприємствами-монополістами.

       Цей закон також вносить зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення з метою запровадження відповідальності за порушення законодавства про національну інфраструктуру геопросторових даних.

 

У Раді зареєстрували постанову щодо забезпечення права працівників сільгосппідприємств одержання земельної частки

5 травня 2020 року

       У Верховній Раді зареєстрували проєкт постанови №3012-1/П «Про прийняття за основу проєкту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення права працівників державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ, організацій на одержання земельної частки (паю)». Про це йдеться на офіційному сайті Верховної Ради України. повідомляє АгроПоліт .

      Автор постанови голова комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики, народний депутат («Слуга народу») Микола Сольський.

      Наразі документ опрацьовується у комітеті. Текст постанови поки відсутній.

 

Конституційний Суд розгляне законність відкриття ринку землі

4 травня 2020 року

       Сьогодні, 4 травня 2020 року, до Конституційного Суду України надійшло конституційне подання 48 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України окремих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення» від 31 березня 2020 року № № 552-IX та окремих положень Земельного кодексу України. Про це інформує відділ комунікацій Конституційного Суду України та правового моніторингу.

       Суб’єкт права на конституційне подання вважає, що оспорюваний Закон не відповідає низці статей Конституції України.

       З текстом можна ознайомитися на офіційному вебсайті Суду в рубриці «На розгляді Суду».

 

З 1 травня вся документація із землеустрою погоджується територіальними органами Держгеокадастру за принципом екстериторіальності

4 травня 2020 року

       1 травня 2020 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 3 березня 2020 р. № 208 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 31 серпня 2016 р. № 580», яка передбачає погодження усіх видів документації із землеустрою територіальними органами Держгеокадастру за принципом екстериторіальності. Завдяки цьому буде знижено прояви корупційних ризиків та забезпечено прозорість дій під час погодження такої документації, повідомляє пресслужба відомства.

       Суть реформи полягає в тому, що на відміну від погодження за місцем розташування земельної ділянки, принцип екстериторіальності за визначенням дозволяє дотриматися об’єктивності та неупередженості під час розгляду документації, вчасності її опрацювання, усунення контактів між розробниками та експертами.

       Передбачено, що документація на погодження подаватиметься лише в електронній формі та через особистий кабінет, у такий спосіб вдасться зменшити часові затрати розробників та забезпечити комфортні умови надання адміністративних послуг. Зі свого боку висновок про розгляд документації із землеустрою надсилатиметься розробнику на електронну пошту, скріплюватиметься лише ЕЦП та міститиме QR-код. У такий спосіб, необхідність додаткових печаток, штампів, звернень до територіальних органів тощо, зникає, а отже зникає і точка перетину замовника та чиновника.

       «Ми свідомо усуваємо зв'язок, навіть територіальний, між замовником послуги та чиновником, щоб у останніх не було спокуси "більш лояльно" ставитися до окремих проектів, або "завертати" проекти під надуманими причинами, вимагаючи винагороду», – пояснив Голова Держгеокадастру Денис Башлик. Також він додав, що впродовж чотирьох років, які функціонує екстериторіальний принцип погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, він зарекомендував себе як потужний антикорупційний запобіжник. Тож його розширення на інші види землевпорядної документації було логічним.

  • Довідково

За даними територіальних органів Держгеокадастру у 2015 році, коли погодження проектів землеустрою відбувалося за місцем розташування земельної ділянки, до територіальних органів Держгеокадастру надійшло 200 343 проекти, серед яких 103 548 (52%) було погоджено, а решта – 96 795 (48%) оцінено негативного та повернуто на доопрацювання. 80 000 (40 %) проектів розглянуто із порушенням законодавчо визначених термінів.

З жовтня 2016 року було прийнято рішення започаткувати принцип екстериторіальності погодження.

Станом на сьогодні, на погодження до територіальних органів Держгеокадастру надійшло 1 132 885 проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Опрацьовано 1 130 579 (99%), із яких надано 836 341 (74%) висновок про погодження проектів та 294 238 (26%) проектів не погоджено. Ще 2 306 проектів перебувають на опрацюванні.

 

Що планують банки на етапі підготовки до ринку землі

3 травня 2020 року

       Оскільки з 2021 року юридичні особи не матимуть права купувати землю, підготовка до ринку швидше відбувається на етапі аналітики, зазначила виконавчий директор Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова у інтерв’ю AgroPolit.com.

       «На етапі підготовки банки планують проводити опитування, щоб до 2024 року розуміти, скільки землі планують купувати та яким буде попит на кредити, вивчати цінову політику, щоб прогнозувати майбутні відсоткові ставки. Окрім прогнозування, разом із НБУ опрацюємо механізми, які б дозволили захистити від зловживань та зробити доступ клієнтів до відомостей про земельний банк та пропозиції більшим. Але все це ближче до 2024 року, коли буде попит на банківські програми», – сказала Коробкова.

 

Референдум щодо допуску іноземців до ринку землі в 2020 році
не планується

3 травня 2020 року

       Референдум стосовно допуску іноземців до ринку землі — це не питання 2020 року і, можливо, навіть не 2021 року. Таку думку висловив Микола Сольський, голова аграрного комітету Верховної Ради, пише agronews.ua.

       «Закон забороняє іноземцям купувати землю в Україні. Проводити референдум для підтвердження цієї тези нелогічно. Ми розуміємо настрої населення. Ставлення до допуску іноземців буде мінятися, коли будуть перші результати роботи ринку», — вважає Сольський.

       За його словами, у Польщі відбувалося так само. Спочатку вони були проти іноземців, а зараз потроху відкривають для них ринок. На все потрібен час.

       «Для України по-перше – треба, щоб ринок попрацював якийсь час, щоб всі зрозуміли: сонце сходить, річки течуть, земля обробляється, ніякий олігарх багато землі не скупив, а далі займається нафтою й газом, якими звик займатися. Це перший момент», — зазначив голова комітету.

       Микола Сольський додає, що по-друге — повинен вдовольнити попит найбільш активний прошарок — українські підприємці, які займаються аграрним бізнесом. У певний момент вони зрозуміють, що вони мусять мати можливість не тільки заробити на землі, але й з вигодою її продати.

       «Тому референдум – це не питання 2020 року і, можливо, навіть не 2021 року», – пояснив урядовець.

 

Парламентарі пояснили розрахунок мінімального податкового навантаження на землю

3 травня 2020 року

       Автори законопроєкту, який запроваджує мінімальне податкове навантаження на землю, пояснили, як він має розраховуватись. Формулу навів голова комітету аграрної та земельної політики, автор законопроєкту № 3131 Микола Сольський у коментарі AgroPolit.com.

       «Проєктом передбачається 5% від нормативної грошової оцінки. За середньої НГО 28 тис. грн з 1 га це становить 1400 грн на рік. Це означає, що власник чи орендар з 1 га (в залежності від обраної системи оподаткування) має сплатити за рік сукупно 1400 грн ПДФО, ЄСВ, військового збору, земельного податку, податку 4 групи. Якщо ж такий власник чи користувач податків не сплатив – він має доплатити до розміру поставленого податкового зобов’язання» – сказав Сольський.

 

Прогноз: місцеві бюджети отримають на 30% більше надходжень після запровадження в Україні системи мінімального земельного податку

2 травня 2020 року

       Такий прогноз озвучив заступник голови ради Асоціації «Земельна спілка України» Андрій Мартин.

       «Для сільських громад, податки від сільського господарства, агробізнесу, на сьогодні є головним джерелом надходжень для сільських бюджетів. Якщо мінімальне оподаткування в розмірі 1500 грн на га буде запроваджено, це на 20-30% дозволить збільшити наповнення місцевих бюджетів», – сказав Мартин.

       Він додав, що найбільше не зрадіють податку представники малого бізнесу, а це 1 млн 300 тис. – 1 млн 400 тис. осіб.

 

Держгеокадастр вважає,
що сьогодні немає сенсу відв’язуватися від НГО

1 травня 2020 року

      «НГО не визначає вартість земельної ділянки. НГО – це капіталізований рентний дохід, тобто потенційна оцінка доходу з 1 га. Сьогодні, на жаль, кращого інструменту для оцінки землі в Україні не існує. Давайте розглянемо світову практику і українські реалії. В світовій практиці існує таке поняття, як масова оцінка. Такий підхід оцінює не тільки земельну ділянку, але й нерухомість та все, що на ній знаходиться. На сьогодні, ми вже запустили таку законодавчу ініціативу, але, тим не менш, НГО розраховується за формулою капіталізованого рентного доходу і декілька років вона індексувалася. Сьогодні немає сенсу відв’язуватися від НГО, адже їй немає альтернативи», – сказав голова Держгеокадастру Денис Башлик в інтерв’ю АgroРolit.

       Башлик додав, що навіть, якщо взяти середню нормативну грошову оцінку по Україні – це 27 200-22 500 тис. грн – вона відповідає тій мінімальній ціні, яка на сьогодні торгується на ринку за 1 га.

       «Десь більше, десь менше (алежно від того чи це сіножаті, чи багаторічні насадження). Але, повторю, цей інструмент приблизно збігається з ринковими показниками», – наголосив керівник Держгеокадастру.

 

Президент підписав закон щодо обігу земель сільськогосподарського призначення

30 квітня 2020 року

       Президент України Володимир Зеленський 28 квітня підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення» № 552-ІХ, який Верховна Рада ухвалила 31 березня 2020 року.

       Відповідна інформація з'явилась на Офіційному інтернет-представництві Президента.

       30 квітня Закон України № 552-IX опубліковано у парламентській газеті "Голос України" .

       З моменту публікації закону Кабінет міністрів України протягом шести місяців повинен зробити ще дві речі:

  • запустити доступну земельну іпотеку для фізичних та юридичних осіб (в тому числі фермерів);
  • створити Фонду розвитку сільських територій (гроші з нього надходитимуть на інфраструктуру, енергозбереження, освіту та медицину у сільській місцевості і держпрограми розвитку малих і середніх сільськогосподарських товаровиробників).

      Зокрема, у Законі України № 552-IX зазначені такі положення:

       І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

       1. У Земельному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 3-4, ст. 27):

       1) частину шосту статті 371 доповнити абзацом другим такого змісту:

«Власники та користувачі земельних ділянок усіх форм власності, розташованих у масиві земель сільськогосподарського призначення, зобов’язані надавати право сервітуту для забезпечення проходу (проїзду) іншим власникам та користувачам земельних ділянок до належної їм на відповідному праві земельної ділянки»;

       2) статті 130 і 131 викласти в такій редакції:

       «Стаття 130. Набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення

       1. Набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть:

       а) громадяни України;

       б) юридичні особи України, створені і зареєстровані за законодавством України, учасниками (акціонерами, членами) яких є лише громадяни України та/або держава, та/або територіальні громади;

       в) територіальні громади;

       г) держава.

       Право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення може також набуватися банками лише в порядку звернення стягнення на них як на предмет застави. Такі земельні ділянки мають бути відчужені банками на земельних торгах протягом двох років з дня набуття права власності.

       Іноземцям, особам без громадянства та юридичним особам заборонено набувати частки у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, членство у юридичних особах (крім як у статутному (складеному) капіталі банків), які є власниками земель сільськогосподарського призначення. Цей абзац втрачає чинність за умови та з дня схвалення на референдумі рішення, визначеного абзацом восьмим цієї частини.

       Набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення юридичними особами, створеними і зареєстрованими за законодавством України, учасниками (засновниками) або кінцевими бенефіціарними власниками яких є особи, які не є громадянами України, може здійснюватися з дня та за умови схвалення такого рішення на референдумі.

 

Рухаємося у вірному напрямку

29 квітня 2020 року

       – Багато європейського досвіду ми вивчаємо, але жодним чином його не імплементовуємо у вітчизняне законодавство. Як приклад закон про обіг земель та проект 2194. Таке враження, що підлаштовуємося під чиєсь бачення, а власної чіткої позиції не маємо, –  зазначає на сторінці Facebook завідувач кафедри землеустрою Львівського національного аграрного університету Роман Курильців.

       Його столичний колега Андрій Мартин, завідувач кафедри землевпорядного проектування Національного університету біоресурсів і природокористування України, старший проектний менеджер у Офісі Реформ Кабінету Міністрів України іншої думки про нововведення у земельні відносини:

       –  Як раз і чіткістю позицій ніби все добре, адже вони потроху стають законами. 2178-10 це вітчизняний політичний компроміс –  вже який склався, такий і склався. До речі, в цих питаннях кожна європейська країна має свої власні правила регулювання, що склалися історично. Що стосується 2194, то це давно перезріла спроба провести справжню децентралізацію та хоч якось зменшити вітчизняну захмарну корупцію у земельних відносинах. І з європейським досвідом тут все добре – у розвинених європейських країнах немає таких переускладнених, дискреційних і нічим не виправданих бюрократичних процедур набуття і реалізації прав на землю як в Україні, тому рухаємося у вірному напрямку.

 

Президент підписав закон щодо обігу земель
сільськогосподарського призначення

29 квітня 2020 року

       Президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення» № 552-ІХ, який Верховна Рада ухвалила 31 березня 2020 року, – учора по обіді повідомив Офіс Президента.

       Документ передбачає формування законодавчого поля для запровадження ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення. Закон дасть змогу забезпечити реалізацію конституційних прав громадян на вільне розпоряджання своєю власністю та створити прозорі умови для набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення громадянами України.

       «Це історичний момент для всіх українців і для мене особисто. Україна чекала на цей закон з часу здобуття незалежності. Це була нелегка боротьба. Але ми знали, що робимо це для українців», – зазначив Володимир Зеленський.

       Зокрема, законом передбачено, що з 1 липня 2021 року право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення площею до 100 гектарів можуть набувати виключно громадяни України. З 1 січня 2024 року таку можливість отримають також юридичні особи, власниками яких є українці. Вони зможуть купувати до 10 тисяч гектарів землі. Заборонено також продаж державних та комунальних земель. Відповідно до підписаного закону, питання, чи надавати іноземцям право купувати землю, вирішуватиметься на референдумі.

       Крім того, що закон забезпечить повноцінну реалізацію права приватної власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення для громадян України, він сприятиме значному розширенню інвестиційних можливостей в аграрному секторі.

 

Оприлюднено проєкт нової Методики нормативної грошової оцінки земель. «Землевпорядний вісник» запрошує до обговорення на сторінках!

27 квітня 2020 року

       Держгеокадастр оприлюднив проєкт нової Методики нормативної грошової оцінки земель, який було розроблено за підтримки експертів Проекту USAID «Підтримка аграрного і сільського розвитку».

       «Землевпорядний вісник» запрошує передусім представників громадських організацій, органів місцевого самоврядування та бізнес-асоціації долучитися до обговорення проєкту на сторінках журналу.

       Принципові зміни:

  • об’єднання наявних підходів оцінки земель (для земель населених пунктів, для несільськогосподарського призначення та для с/г призначення) в єдину методику
  • суттєве спрощення безпосередньо самого розрахунку, адже це відбуватиметься за єдиною формулою
  • зменшення обсягів інформації, необхідної для проведення НГО, відповідно – зниження вартості робіт із проведення НГО та скорочення термінів від замовлення таких робіт до використання відомостей про НГО.

       На думку відомства, у такий спосіб органи місцевого самоврядування зможуть отримати сучасну базу для оподаткування земель незалежно від місця розташування земельних ділянок, що водночас позитивно вплине на наповнення місцевих бюджетів за рахунок плати за землю.

       Проєкт зазначеної Методики оприлюднено на сайті Держгеокадастру.

 

Закон про обіг земель залишає відкритим питання фінансування аграріїв

27 квітня 2020 року

       Закон 2178-10 залишає відкритим питання фінансування аграріїв. Фінансування – це питання номер один, його треба було б комплексно вирішувати з прийняттям цього закону. Так прокоментував в ексклюзивному опитуванні для AgroPolit.com ситуацію Леонід Козаченко, президент Української аграрної конфедерації.

       За його словами, по-перше, у цьому законі передбачено створення земельного іпотечного банку, отримання фінансових ресурсів за рахунок земель державних, які передаються в управління, не у власність. Оце був би інструмент фінансування, реальний і дешевий, і доступний всім.

       Друге питання – все таки, хто має право першої руки? Написано хто орендує, той першим купує. Наприклад, якщо орендує хтось, хто має молочну ферму, той хто вклав кошти і посадив сад чи ще щось. Тобто інвестував і має якісь підстави претендувати на ці землі. Тоді, дійсно, такий орендар, безумовно, має право першої руки. Але той орендар, а таких більшість, хто 10, або і більше років забирав цю землю і сіяв, якщо не кожен рік, то через рік соняшник. Знищив родючість цих ґрунтів, нічого не робив, не допомагав відновленню місцевості в якій він крім того, що платив орендну плату власнику паю, більш нічого не робив – і вони отримали зараз право першої руки. Це не можна дозволяти, тобто треба було прописати, що отримає той, хто інвестував, далі – хто живе там (місцевий фермер), далі – інші громадяни України, а далі вже будь-хто інший. Тому це друге питання не вирішене і воно не буде сприяти тому, щоб ринок був активним і плідним, і користь приносив власникам землі і тим, хто її купує.

      Третє питання, яке залишається теж складним і до кінця не вирішеним – це концентрація земель. Якщо говорити про 100 гектарів, навіть для маленького фермера, ми ділимо малих взагалі на мікро- і малого. Мікро – це той хто до 50 га має, а малий, той хто до 200 га. У цьому сегменті тільки мікро- отримує те, що він хоче, малий фермер цього позбавлений, адже в нього 200 га мало бути, а він 100 тільки купить.

 

У Зеленського розповіли, коли буде підписано законопроект
про ринок
сільгоспземель

23 квітня 2020 року

       Президент Володимир Зеленський найближчими днями може підписати закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення. Про це заявив уповноважений президента із земельних питань Роман Лещенко в ефірі телеканалу Україна 24.

      «Президент підпише цей історичний закон в найближчі дні. Були регламентні деякі моменти в частині Верховної Ради, Голова ВР у відповідності до Конституції та закону про регламент уже підписав, президент найближчим часом виконає свій конституційний обов'язок і також підпише цей закон. Жодного сумніву в тому, що він буде підписаний, немає», — відповів він на запитання, коли глава держави підпише закон про ринок землі.

       Водночас Лещенко підкреслив, що посівна кампанія нині здійснюється в плановому режимі й підписання закону, за його словами, жодним чином не впливає на ці процеси.

       Він нагадав, що повноцінний старт ринку землі буде не раніше 1 липня 2021 року.

 

Держгеокадастр інформує про свою діяльність під час карантину

23 квітня 2020 року

       Станом на 20 квітня 2020 року до Державного земельного кадастру внесено відомості про 21,5 млн земельних ділянок загальною площею 43,8 млн га (впродовж останнього тижня – 20,2 тис. новосформованих земельних ділянок площею 17,9 тис. га). Зокрема, 14,4 млн земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 31,3 млн га.

       Триває процес внесення відомостей до Державного земельного кадастру щодо адміністративно-територіальних одиниць: наразі із загальної кількості населених пунктів на території України за заявами органів місцевого самоврядування внесено відомості про межі 6 948 адміністративно-територіальних одиниць (протягом останнього тижня – 43) та нормативну грошову оцінку 3 246 населених пунктів – 36.

       Протягом минулого тижня до державних кадастрових реєстраторів надійшло 22,1 тис. заяв про реєстрацію земельних ділянок, зареєстровано 22,0 тис. земельних ділянок, серед яких 18,7 тис. заяв, сформованих сертифікованими інженерами-землевпорядниками в режимі онлайн та зареєстровано 18,6 тис. земельних ділянок.

       За період з 13 по 20 квітня 2020 року Головними управліннями Держгеокадастру через ЦНАПи видано 6,9 тис. витягів, зокрема 4,6 тис. витягів, замовлених на офіційному веб-сайті Держгеокадастру.

 

Розорюваність сільгоспземель стане частим явищем у вигляді пилових бурь

17 квітня 2020 року

      Катастрофічна, злочинна, безконтрольна, в порушення всіх екологічних норм розорюваність наших сільськогосподарських  земель стане частим явищем у вигляді пилових бур — зняття родючого шару ґрунту.

      Про це повідомляє Михайло Апостол у фейсбуці.

      «Сьогодні розораність земель в Україні є найбільшою в світі та досягла 56% території держави і наближається до 80% сільськогосподарських угідь.

      Такі пилові бурі в основному виникають в пустелях,напівпустелях і степових районах, там де є невкритий трав’яним покривом ґрунт. Вони здатні переносити мільйони тонн пилу, а в даному випадку верхнього родючого шару ґрунту на сотні і навіть тисячі кілометрів, як це сталося вчора на більшій території України.     

      Чи є ще у нас шанс захиститися від від опустелення?

      Думаю малий, але є.

      Але для цього потрібно розділити два поняття:

  • з однієї сторони розуміння проблеми, екологія, життя, волога, здоров‘я, природа, фауна і флора, законність, відповідальність…
    і інша сторона
  • збагачення, безкарність, нерозуміння, злочинна безконтрольність.

      Тільки рослинний трав’яний шар може захистити нас від збереження вологи і перетворення наших чорноземів в пустелю.

      Інших шляхів немає», – написав пан Михайло.

 

Франція засудила указ Путіна про право на володіння землею
в окупованому Криму

15 квітня 2020 року

      Франція засудила указ президента РФ Володимира Путіна, згідно з яким особам без російського громадянства забороняється володіти землею в окупованому Криму.

      Про це заявило Посольство Франції в Україні у Twitter, повідомляє Укрінформ.

      «Франція беззастережно засуджує Указ Президента РФ № 201 від 20 березня 2020 р., який забороняє особам без російського громадянства володіти землею на значній частині території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя», — йдеться у повідомленні.

      Як зазначили у диппредставництві, такі заходи, як примусовий призов і заборона іноземцям володіти землею в Криму, вжиті російською владою з різницею у кілька днів, чудово ілюструють стратегію примусової інтеграції, яку Росія реалізує у Криму і яка повністю суперечить нормам міжнародного права.

      У посольстві наголосили, що після шести років незаконної анексії Криму Росією Франція зберігає тверду прихильність повному відновленню суверенітету і територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів.

      Як повідомлялося, президент РФ Володимир Путін вніс практично всю територію анексованого Криму до переліку територій, на яких землею не можуть володіти особи без російського громадянства. До переліку увійшли земельні ділянки таких районів: Бахчисарайського; Джанкойського; Кіровського; Красноперекопського; Ленінського; Нижньогірського; Роздольненського; Сакського; Сімферопольського; Радянського; Чорноморського, а також прикордонні земельні ділянки міських округів Алушти, Армянська, Євпаторії, Керчі, Сак, Судака, Феодосії і Ялти.

      Євросоюз продовжив до 15 вересня 2020 року санкції проти осіб і організацій, причетних до анексії Криму.

 

Росія може зобов’язати українців продати земельні ділянки в Криму

15 квітня 2020 року

      Іноземцям належить понад  11,5 тисяч земельних ділянок на території , які підпадають  під заборону на іноземне володіння: переважно це громадяни України. Про це повідомив голова  Державного комітету з державної реєстрації та кадастру Республіки Крим Олександр Спірідонов, передає РБК.

      Повідомляється, що у березні президент РФ Володимир Путін підписав указ, що забороняє іноземним громадянам, особам без громадянства, а також іноземним компаніям володіти земельними ділянками на більшій частині території окупованих Криму і Севастополя.

      До переліку територій, на які накладаються обмеження, потрапили 19 з 25 муніципальних утворень окупованого Криму, в тому числі Євпаторія, Керч, Ялта і Судак, а також вісім з 12 муніципалітетів Севастополя.

      За словами Спірідонова, в Єдиному державному реєстрі нерухомості містяться відомості об 11 572 дільницях у Криму, які перебувають у власності іноземних громадян.

      Ці ділянки підпадають під заборону, оскільки розташовані на прикордонних територіях, на які поширюється президентський указ.

      Заборона на володіння іноземцями землею не поширюється на Сімферополь, Джанкой, Красноперекопськ, Білогірський, Красногвардійський і Первомайський райони.

 

Парламент ухвалив Закон
«Про національну інфраструктуру геопросторових даних»

14 квітня 2020 року

       Парламент 13 квітня ухвалив Закон «Про національну інфраструктуру геопросторових даних» (законопроєкт №2370), який цілком відповідає Директиві Європейського Союзу INSPIRE та передбачає створення єдиного «вікна доступу» для роботи з геопросторовими даними, повідомляє пресслужба Держгеокадастру.

       Зокрема:

  • користувачі матимуть можливість шукати, переглядати та завантажувати на єдиній картографічній основі дані про природні ресурси (земля, вода, ліс, корисні копалини, природоохоронні зони), статистичну інформацію та інші об’єкти (дороги, порти, підземні та наземні комунікації, об’єкти культурної спадщини);
  • потенційні інвестори зможуть без витрачання додаткового часу та корупційної складової отримати інформацію, необхідну для аналізу та кращого планування інвестиційних проєктів в Україні;
  • усі геопросторові дані стануть доступними користувачам у формі відкритих даних через єдиний геопортал НІГД, або через галузеві геопортали утримувачів геопросторових даних.

      Зрештою це означає, що громадськість отримає додатковий важіль для контролю за рішеннями розпорядників природних ресурсів.

      Як зауважує Голова Держгеокадастру Денис Башлик: «НІГД – це універсальна система, що об’єднає геопросторові дані як державного, так і приватного сектору. Участь в НІГД відкрита для кожного виробника геопросторових даних в Україні».

       Він наголошує, що прийняття Закону – це лише початок. Попереду тривала і кропітка робота: Держгеокадастр має забезпечити повну сумісність та валідність цих геопросторових даних, а в Україні їх надзвичайно велика кількість.

 

Верховна Рада не підтримала жодного з 13 проєктів постанов
про скасування закону про відкриття ринку сільгоспземель

14 квітня 2020 року

       Верховна Рада на позачерговому засіданні 13 квітня розглянула і відхилила 13 постанов про скасування закону про ринок землі. Таким чином нардепи розблокували підписання законопроекту.

       Зокрема, парламентарії не підтримали проекти постанов №№2178-10-П - 2178-10-П12 «Про скасування рішення Верховної Ради про прийняття у цілому як закону проекту закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення».

 

Рада розгляне 13 постанов про скасування закону про ринок землі

13 квітня 2020 року

       На сьогоднішньому позачерговому засіданні парламенту, яке має розпочатися орієнтовно о 14 годині, Верховна Рада розгляне 13 проєктів постанов про визнання недійсним ухвалений закон 2178-10 про обіг землі в Україні.

       Про це під час брифінгу за підсумками наради з керівництвом фракцій та груп парламенту й за участі представників уряду повідомив голова парламенту Дмитро Разумков.

       У разі якщо всі ці постанови будуть відхилені, то підписання закону буде розблоковане для глави парламенту та президента Володимира Зеленського.

 

Проникнення до кадастру неіснуючих осіб –
найбільша небезпека для пайщиків та фермерів

9 квітня 2020 року

         Найбільш очевидним і небезпечним ризиком перехідного періоду впровадження повноцінного ринку земель в Україні, вважає Вячеслав ІЛЬЧЕНКО, експерт Інституту глобальних досліджень оптимальних шляхів розвитку, буде поточний стан кадастру, який може і буде використаний для позбавлення землі як пайщиків, так і фермерів.

         Експерт посилається на дані  Антирейдерської комісії Мін'юсту, яка підтверджує, що 80% усіх рейдерських атак здійснено за безпосередньої участі реєстраторів, які використовують кадастр як публічну базу даних, на основі якої підтверджуються права власності. Український кадастр поки що не забезпечує навіть мінімальної безпеки, про що свідчать випадки надання доступу до кадастру неіснуючим особам.

         Таким чином, резюмує Вячеслав Ільченко, до кадастру, якщо не подбати про його хоча б «кількашаровий» захист, може бути внесено будь-яку інформацію, що ставить під загрозу абсолютно всіх власників і користувачів паїв, а їм належить 28 мільйонів гектарів.

 

Норми законопроекту №2110 «Про публічні електронні реєстри»
відкривають можливості для рейдерського захоплення земель

9 квітня 2020 року

         Схеми рейдерського захоплення земель спростяться, якщо буде ухвалено законопроєкт №2110, застерігає Вячеслав ІЛЬЧЕНКО, експерт Інституту глобальних досліджень оптимальних шляхів розвитку, адже його норми дозволяють вносити до кадастру застарілі дані, а також запроваджують інститут "публічних реєстраторів", якими може бути будь-яка особа, контроль над якою мінімальний.

         Тому найімовірніше, допускає експерт, будуть використовуватися такі схеми:

         1."Правонаступник КСП". З допомогою підроблених протоколів і внесення змін до кадастру може бути скасоване розпаювання земель, а самі вони передані фіктивній установі — правонаступнику КСП, якому належали землі.

         2."Зміна власника". З допомогою прямого доступу до кадастру може бути змінений власник будь-якої земельної ділянки.

         Привласнені ділянки одразу перепродаються за схемою, наприклад, емфітевзису чи суперфіції, створюючи ланцюжок легітимної передачі права власності.

         Подібні схеми важко оскаржити в суді, бо всі ланки законні, крім найпершої. Ухвалений законопроєкт робить таку практику дуже привабливою, адже згідно з пропонованими змінами до пункту 15 Перехідних положень Земельного кодексу обмеження в 100 га не стосується земель, власність на які було набуто до вступу в дію законопроєкту №2178-10. Таким чином, можна обійти ліміти і накопичити будь-які обсяги земель, які потім легітимізувати через банки або мережеві структури.

           

Ухвалений радою законопроєкт №2178-10 про обіг земель сільськогосподарського призначення не поставив жодних запобіжників щодо перекваліфікації земель

        9 квітня 2020 року

         Законопроєкт №2178-10 питання перекваліфікації земель обходить і не ставить жодних запобіжників перед нею, стверджує Вячеслав ІЛЬЧЕНКО, експерт Інституту глобальних досліджень оптимальних шляхів розвитку, в інтерв’ю газеті «Дзеркало тижня». А це вкрай небезпечно, бо таким чином відкрито можливість продавати не лише сільськогосподарську землю, а й ліси та озера.

         Схема полягає у "відновленні меж" земельної ділянки, під час якого вона набуває новий номер. При цьому ділянка може отримати як нового власника, так і нове призначення. Оскільки механізму перевірки відповідності меж реальній ділянці нема, до нових меж може бути включено будь-які природні об'єкти. Яскравим прикладом може слугувати озеро Стосіка у Львові, яке в результаті зміни меж ділянки було оголошено… частиною будівлі.

         Наразі ця схема використовується лише для міських і приміських ділянок. Але якщо буде ухвалено законопроєкт №2194, в якому межування сільськогосподарської ділянки віднесено на узгодження громади та власника, то стане можливим перекваліфікувати та розширити будь-яку ділянку "заднім числом" і включити до неї все, що завгодно. А перекваліфікація лісу як сільгоспділянки дає змогу легалізувати незаконні вирубки, наприклад.

 

Що думає уряд після прийняття закону про відкриття ринку сільгоспземлі?

9 квітня 2020 року

         Скільки коштуватиме гектар української землі? Чи справді відкриття земельного ринку забезпечить зростання ВВП, як про це розповідають «слуги»? Для чого насправді було відтерміновувати на рік дію закону? Чи вимагав МВФ земельну реформу? На ці та інші питання в інтерв’ю «Главкому» відповів заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Висоцький.

         Читайте інтерв’ю на нашому сайті у розділі «Публікації ЗМІ». 

 

З'явилася унікальна можливість проведення аудиту
земельних ділянок онлайн у короткий термін

8 квітня 2020 року

       Онлайн-сервіс Feodal.online має можливість забезпечити користувача 2 тис. запитів на годину. Тобто аудит в 500 земельних ділянок може зайняти до 20 хв. Про це в інтерв'ю для AgroPolit.com повідомив засновник та керівник онлайн-сервісу Андрій Дем’янович.

       «Вартість отримання стандартного набору відомостей про земельну ділянку складає 90 копійок за один запит. Але цей внесок рівнозначний одному врятованому паю, який не відібрали конкуренти. Таким чином, якщо ти представник бізнесу, ти навів лад у себе на полі та заплативши 90 копійок зекономив, скажімо, 3 га землі. Тому доцільно вкласти ці 90 копійок, щоб провести раз на місяць моніторинг, і бути певним, що ніхто не переоформив спадщину чи уклав договір оренди з конкурентом», — зазначив Андрій Дем’янович.

       Також він додав, що на Feodal.online є додатковий функціонал відображення земельного банку по коду ЄДРПОУ або ІПН. Він коштує 4,9 тис. грн на місяць та дає можливість отримати інформацію про земельний банк 1 тис. підприємств або фізичних осіб на місяць без обмежень за кількістю кадастрових номерів.

       Хочу звернути увагу на те, що ми надаємо тільки актуальну інформацію на момент запиту», — додав Андрій Дем’янович.

 

У Раді зареєстрували 13 проєктів постанов про визнання недійсним
закону про ринок землі

6 квітня 2020 року

       У Верховній Раді України зареєстрували 13 проєктів постанов про визнання недійсним ухвалений закон 2178-10 про обіг землі в Україні. Про це повідомляє АgroРolit.com.

       Основні зауваження депутатів – порушення регламенту роботи ВР під час голосування, неналежна підготовка документу до голосування, відсутність у всіх депутатів повного пакету документів, голосування після опівночі та невідповідність деяких пунктів законопроекту Конституції України.

 

«Батьківщина» готує позови до судів всіх інстанцій,
щоб зупинити ринок землі

6 квітня 2020 року

       Фракція партії «Батьківщина» збирає матеріали щодо порушень регламенту під час прийняття закону про ринок землі для подачі до суду. Про це під час онлайн-круглого столу Інституту Горшеніна заявив народний депутат Вадим Івченко, повідомляє AgroPolit.com.

       Окрім цього, за його словами, готується подання до Конституційного суду (до вже існуючого), адже, на думку, депутатів від «Батьківщини», прийняття цього закону не можливе без проведення всеукраїнського референдуму.

       «Ми збираємо зараз усі матеріали і докази, щоби подавати в суди, тому що закон протягувався з порушенням регламенту. До всіх судів усіх інстанцій. Це перше. Друге. Ми подали Конституційне подання до Конституційного суду ще до того, як цей закон був проголосований, щоби він розтлумачив 13-ту і 14-ту статті Конституції, де (говориться про те, що) земля є власністю українського народу. Вони мають про це сказати. І далі – ми вже зараз готуємо оскарження прийнятого законопроєкту, який, на нашу думку, є неконституційним, оскільки не був проведений референдум», – заявив Вадим Івченко.

       Депутат підкреслив, що, на його думку, Конституція не дозволяє продавати землю іноземцям.

       Тому ми будемо зараз усіма юридичними методами боротися, щоби цей закон не набув чинності, – зазначив він.

       Окрім цього, Вадим Івченко анонсував, що в парламенті наступного скликання фракція «Батьківщини» сподівається на підтримку фракції ОПЗЖ у питанні зупинення дії окремих «земельних» норм прийнятих законів.

       «Мало того, я сподіваюся на те, що наступний парламент точно зупинить (норми про) юридичних осіб і 10 тисяч гектарів. Наскільки я бачу сьогодні розклади сил, дві опозиційні фракції проголосували проти. Я думаю, що ці опозиційні фракції будуть мати приблизно 40–50 відсотків у наступному парламенті, хто більше, хто менше, але при цьому ми точно зупинимо цей прийнятий закон», – відзначив депутат.

       І додав:

       «А доти ми будемо працювати з Конституційним судом задля того, щоби нарешті він сказав своє слово. Вони зобов’язані це зробити за зверненням народних депутатів України», – резюмував Вадим Івченко.

 

Озвучено скільки гектарів можуть викупити у перші 2 роки ринку землі

6 квітня 2020 року

       Протягом перших двох років після запуску ринку землі викупити можуть 1,6 млн га. Про це в інтерв’ю AgroPolit.com сказав голова комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики, народний депутат («Слуга народу») Микола Сольський.

       «Всі, хто обробляє землю, будуть покупцями. За нинішньої ситуації 1-2% землі вийде на ринок на продаж. Найперше викуповуватимуться землі під емфітевзисом, тобто ці договори переоформлюватимуться у договори з покупки землі. Замість сірих механізмів оформлюватимуть прозорі договори. Протягом перших двох років після запуску ринку землі викупити можуть 1,6 млн га землі. Це якраз договори емфітевзису та довгострокова оренда», – сказав Сольський.

       За його словами, ціна продажу землі коливатиметься у межах плюс 10-30% до нормативної грошової оцінки. Тобто середня вартість 1 га землі по Україні становитиме $1000-1500.

 

Світовий Банк дає Україні рекомендації щодо подальшого реформування земельної сфери

3 квітня 2020 року

         Світовий банк вітає прийняття Верховною Радою закону про обіг земель, але закликає продовжити процес реформування.

         Про це з посиланням на прес-службу представництва Світового Банку в Україні повідомляє БізнесЦензор.

         "Мова йде про закони, які забезпечать вільний доступ до кадастрових даних, посилять управління земельними ресурсами, прискорять процедури передачі землі, врегулюють продаж державних земель, в тому числі використання обов'язкових електронних аукціонів, які обмежать безкоштовну приватизацію державних земель, і відкриють доступ до фінансування дрібних сільгоспвиробників ", — йдеться в повідомленні.

         Світовий Банк вважає, що також важливим буде дати можливість юридичним особам брати участь в ринку земель для забезпечення здорової конкуренції і послабити обмеження на загальну площу земельних ділянок, які можна придбати у власність.

         "Ці реформи є критичними для залучення інвестицій в сільське господарство, відкриття доступу до фінансування для фермерів і забезпечення справедливої ​​вартості активів для українських землевласників", — вважають у Світовому Банку.

 

Через два роки 2 млн га невитребуваних паїв українців
перейдуть у комунальну власність

2 квітня 2020 року

         Про це у своєму блозі на АgroРolit.com написав керівник організації «Центр розвитку земельних правовідносин в Україні» Леонід Корейба. 

         «Критичний час «Че» по них настане вже у 2024 році. Йдеться про майже 2 млн га сільськогосподарської землі, яка перейде у комунальну власність, чим буде порушено права тих власників земельних часток (паїв), які не змогли, або не встигли оформити свої наділи належним чином», – написав Корейба.

         Він пропонує подивитися у деталях, що таке «невитребовка» для орендарів сільськогосподарських земель та для сучасних територіальних громад.

         «Для сільськогосподарського підприємства звісно, легше заключити договір із сільською радою відразу на декілька ділянок, ніж вишукувати землевласників та домовлятися окремо з кожним про вигідніші умови оренди, стараючись запропонувати більшу суму орендної плати, ніж інші навколишні орендарі, або намагатися привернути якимось іншим чином увагу до своєї агрофірми», — наголосив Корейба.

         Також експерт пропонує подивитися на інший бік медалі. Зокрема, що орендар бере на себе ряд витрат:

  • на розробку технічних документацій із землеустрою;
  • на формування відомостей в земельному кадастрі;
  • на рестрацію речового права оренди.

         По-друге, договір оренди, укладений на невитребувані земельні частки (паї), припиняється за умови появи власника паю. Якщо власник з`являться заздалегідь до збирання урожаю — орендар має виплатити відшкодування збитків, пов’язаних із тимчасовим зайняттям земельної ділянки, — додав Корейба.

 

У ВР зареєстровано п'ять проектів постанов про скасування
ухвалення закону про ринок землі

1 квітня 2020 року

       У Верховній Раді зареєстровано ще один проект постанови про скасування рішення парламенту від 31 березня щодо ухвалення закону про запровадження ринку землі, повідомляє Інтерфакс-Україна.

       За інформацією сайту парламенту, відповідний проект постанови №2178-10-П4 зареєстрували народні депутати з фракції "Батьківщина" Іван Кириленко та Вадим Івченко. Отже, нині у ВР уже зареєстровані п'ять проектів постанов про скасування рішення про ухвалення в цілому закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення, три з яких ініціювали члени фракції "Батьківщина".

       Згідно зі встановленою процедурою, голова Верховної Ради не може підписувати ухвалений законопроект, доки народні депутати не розглянуть проектів постанов про скасування голосувань і не ухвалять стосовно них рішення.

 

Посли країн "Великої сімки" вітають ухвалення Верховною Радою
законодавства про запуск ринку землі в Україні

1 квітня 2020 року

       Як повідомляє "Європейська правда", про це йдеться в заяві на сторінці послів G7 в Україні в Twitter.

       "Ми вітаємо прийняття законодавства про запуск ринку землі в Україні. Це важливий перший крок в досягненні ключової реформи, якої прагнула державна влада протягом десятиліть", — йдеться в заяві.

       Посли також сподіваються на остаточне прийняття законодавства щодо реформування банківського сектора.

       "Ми також вітаємо крок вперед, який зробила Україна щодо реформування банківського сектора, та сподіваємося на його остаточне прийняття, що зміцнить фінансовий сектор України і дозволить рухати вперед співпрацю з міжнародними фінансовими інституціями", — йдеться в повідомленні.

       Крім того, посли країн G7 відзначили, що віддають належне президенту України Володимиру Зеленському та народним депутатам від різних політичних груп, "які працювали вчора ввечері разом і змогли подолати політичні розбіжності заради України".

 

Обмеження, закладені в законі про ринок землі,
зводять нанівець економічний ефект від його ухвалення

1 квітня 2020 року

       Ухвалення Верховною Радою закону про відкриття ринку землі в Україні є загалом позитивним кроком, однак безліч передбачених ним обмежень не сприятимуть суттєвому економічному зростанню в найближчій перспективі, вважають представники українського агробізнесу, повідомляє Інтерфакс-Україна.

       "Якщо тверезо подивитися на варіант земельного ринку, то можна констатувати наступне. Плюси. Закон все-таки ухвалили, у такий спосіб переступивши межу, яку не могли переступити майже 30 років. Політики об'єдналися, щоб врятувати Україну від дефолту, отримавши необхідні кошти від МВФ. Нарешті, політики показали, що можна і потрібно проводити непрості реформи навіть у складні часи. Розпочнеться поступова легалізація нелегальних коштів, переважно шляхом купівлі землі", — написав генеральний директор агрохолдингу ІМК Алекс Ліссітса на своїй сторінці у Facebook.

       Водночас, на його думку, реформа прописана у такий спосіб, що де-юре вона набуває чинності в середині 2021 року, а де-факто — з січня 2024 року.

       "До 2024 року транзакцій на ринку землі як таких не буде та й відповідно бізнес не впевнений, чи не перенесуть вступ цієї реформи ще раз. Це траплялося в Україні дуже багато разів під виглядом "не готові", "не на часі" тощо. Вступ для юридичних осіб можуть перенести з 1 січня 2024 року на 1 січня 2030 року. Тому це очевидний мінус", — вважає гендиректор ІМК.

       Ліссітса також зауважив, що інвестиції за таких умов в Україну не зайдуть, а питання відродження системи зрошення в Україні перенесеться щонайменше до 2025 року.

       "Реформа абсолютно нічого не дасть економіці й абсолютно нічого не дасть підприємствам, крім головного болю. Головний біль виражатиметься у тому, що з’явиться когорта дрібних лендлордів у більшості вихідці із місцевого чиновництва, які мають нелегальні збереження і які вкладатимуть їх у землю", - зазначив бізнесмен.

       Крім того, пояснив Ліссітса, виключення земель державної та комунальної власності з обігу призведе до "повного їх дерибану за наступні п'ять років і не дасть додаткових надходжень".

       Генеральний директор HarvEast Дмитро Скорняков на своїй сторінці Facebook зазначив, що закон передбачає величезну кількість обмежень, тому не призведе до суттєвого економічного зростання в найближчій перспективі, однак дає можливість через три-п'ять років почати наздоганяти Східну Європу із прибутку на 1 га та з інвестицій у сільське господарство.

       "Однак навіть такий закон набагато краще, ніж те, що діється наразі (скупка емфітевзису, купівля через бійців АТО тощо). Великий мінус цього закону в тому, що державну землю не приватизують. А саме — на держземлі наразі заробляють всі хто завгодно, але не держава та її громадяни", — зазначив Скорняков.

       Засновник і CEO МХП Юрій Косюк вважає, що ринок землі в Україні має бути вільним.

       "Ніхто не має обмежувати людей у їхньому праві розпоряджатися своїм майном. Нарешті це рішення ухвалено", — наводить його слова прес-служба агрохолдингу.

       При цьому Косюк зазначив, що МХП не планує скуповувати землю.

       На думку генерального директора групи компаній "Агротрейд" Всеволода Кожемяка не можна сказати, що ринок землі тепер відкритий повністю, залишається відкритим питання, наприклад, чому не можна продавати державну землю.

       "Відверто кажучи, до кінця не розумію, як нові умови вплинуть на мою компанію і на весь агробізнес. Але я чітко усвідомлюю, що надалі так тривати не могло і нам потрібно буде перебудовуватися для життя в нових реаліях... Для компаній і людей, які працюють в агро, це реальний виклик. Ніхто не знає напевно, що буде надалі. Україна зробила хоч і маленький, але крок вперед, а ми прийняли цей виклик", — написав він на своїй сторінці у Facebook.

 

У Раді хочуть скасувати закон про ринок землі: 2 проєкти постанов

31 березня 2020 року

      У Верховній Раді зареєстрували два проєкти постанов про скасування рішення парламенту про відкриття ринку землі.

      Ініціаторами постанов, що подані 31 березня, виступили позафракційні мажоритарники Оксана Савчук та Антон Поляков (раніше виключений із фракції "Слуга народу"), повідомляє «Українська правда».

       Нардеп Поляков, зокрема вважає, що під час ухвалення парламентом зазначеного рішення було допущено порушення ряду вимог Конституції України та регламенту Верховної Ради щодо процедури прийняття парламентом законів.

       Супровідні документи до проєкту постанови авторства Савчук наразі відсутні.

 

Ексміністр економіки:
Закон про землю повторить ваучерну приватизацію

31 березня 2020 року

       Ексміністр економіки Тимофій Милованов наголошує, що через обмеження для юридичних осіб у прийнятому законі про обіг земель постраждає економіка та самі власники земель.

      Про це він повідомив на своїй сторінці у Facebook. Інформує «Економічна правда».

      "Прийнятий закон про землю повторить ваучерну приватизацію. Але тепер з землею.

      В той же час, обмеження які залишаються на ринку землі, роблять його обрізаним і неефективним. Перші три роки юридичні особи — компанії — не зможуть купувати землю.

      Але економіка побудована на компаніях. Компанії більш ефективні ...Виключення компаній з ринку землі — це удар по розвитку галузі", — пише Милованов.

      На його думку обмеженням для юросіб будуть обходити через підставних людей, таким чином нарощуючи концентрацію земель.

      "В той же час, люди, які звикли до сірих схем і мають вільну готівку, зможуть скористатись новим ринком землі для накопичення великих обсягів землі. Так само як в 1990 певні групи людей захопили підприємства через ваучери, скупаючи їх за безцінь та використовуючи підставних осіб. Цього разу, землю можуть скупити через десятки чи сотні підставних осіб, кожна з яких придбає по 100 га.

      Ці схеми продовжать процес концентрації контролю над землею в Україні. А тому, що такі схеми не будуть використовуватись чесним бізнесом, на ринку буде обмежена конкуренція.

      Значить, сьогоднішні власники землі не отримають справедливу ціну і будуть знов обмануті", — пише ексміністр.

      Як вихід із ситуації, Милованов пропонує надати можливість юридичним особам приймати участь в ринку землі з самого початку.

 

Тимошенко про відкриття ринку землі: "Боротьба незакінчена"

31 березня 2020 року

     Лідерка парламентської фракції "Батьківщина" Юлія Тимошенко, виступаючи перед журналістами, розкритикувала прийняття закону про ринок землі та пообіцяла розібратись із кожним, хто був причетний до цього.

     "Це не українська Верховна Рада по її складу і вона вже не буде служити Україні. І чим швидше народ України позбавиться від такого президента і від такої Верховної Ради, і їх породження – такого уряду, тим швидше Україна зможе повстати на повний зріст", – сказала Тимошенко.

     Лідерка фракції пообіцяла звернутися до Конституційного суду із поданням щодо визнання неконституційності прийнятого закону. Крім того, також нардепи звернуться до Національного агентства з питань запобігання корупції для встановлення конфлікту інтересів під час голосування.

     "Ми не тільки повернемо нашу землю Українці, а ми ще й притягнемо у свій час, коли ця влада піде (а піде вона дуже швидко) до відповідальності кримінальної кожного, хто стояв за цією аферою. Починаючи від президента Зеленського, керівника комітетів і закінчуючи кожним, хто до цього був причетним", – заявила Тимошенко.

      За її словами, партія п’ятого президента Петра Порошенка підтримала вказаний закон, тому що сам лідер "ЄС" має у своєму розпорядженні гектари землі. "Фракція не набрала 226 голосів. Допоміг Петро Порошенко, бо він управляє сотнями тисяч гектарів землі. І допомогла фракція "Голос", бо там дві третини лобістів фінансових кіл", – сказала лідерка "Батьківщини".

      "Боротьба незакінчена", – підсумувала Тимошенко.

 

Корнієнко сподівається провести референдум
щодо продажу землі до кінця року

 31 березня 2020 року

       Очільник партії "Слуга народу" Олександр Корнієнко в ефірі "Свобода слова" на ICTV сказав, що очікує на проведення референдуму щодо продажу сільськогосподарської землі іноземцям до кінця року. Для цього необхідно прийняти закон "Про референдум", повідомляє «Українська правда».

       "Зараз цей проєкт уже був на реєстрації, але надзвичайна ситуація з коронавірусом трохи коригує ці плани. Я думаю, що коли ми вийдемо з цього піке і повернемось з карантину до роботи Верховної Ради, ми почнемо реєструвати та приймати закон "Про референдум", і далі, коли цей закон вступить в дію, тоді ми можемо починати ініціювати подібні референдуми, зокрема про допуск іноземців до купівлі землі.

       Я сподіваюсь, що до наступного року, можливо до часу вступу в дію закону про обіг сільськогосподарських земель, ми зможемо вже мати предметні відповіді на ці питання і від народу", – сказав Корнієнко. 

 

Рада ухвалила закон про продаж земель сільськогосподарського призначення

31 березня 2020 року

         Верховна Рада на позачерговому засіданні ухвалила закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення".

         За ухвалення відповідного законопроєкту №2178-10 проголосували 259 депутатів.

         Найбільше голосів дали "Слуги народу" - 206 на підтримку закону, два депутати утрималися, один проголосував проти. 35 членів фракції в залі на момент голосування не було.

         За земельну реформу і ринок землі проголосували всі присутні члени фракції "Голос": 13 голосів «за», сімох депутатів на засіданні не було.

         23 голоси за ринок землі віддали депутати від фракції "Європейська Солідарність". Олексій Гончаренко проголосував проти.

         Ще 12 голосів закон отримав від депутатської групи "Довіра", чотирьох представників якої в залі не було, один проголосував проти.

         З 21 позафракційних депутатів за ринок голосували п'ять, чотири - проти, десять утрималися.

         Не підтримали законопроєкт фракція ОПЗЖ, всі 12 депутатів з "Батьківщини" та депутатська група "За Майбутнє" - 18 з 22 її членів були відсутні в момент голосування, двоє голосували проти, один депутат не голосував, ще один утримався.

  • Довідково

13 листопада 2019 року Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо обігу земель сільськогосподарського призначення (№2178-10).

6 лютого в пленарному режимі розпочала його розгляд у другому читанні. Однак розгляд поправок не було завершено, усього їх було понад чотири тисячі.         

 

Аграрний комітет підтримав правки Володимира Зеленського
до земельного закону

30 березня 2020 року

       Аграрний комітет парламенту на ранковому засіданні сьогодні підтримав озвучені президентом Володимиром Зеленським нові правки до законопроекту про ринок землі 2178-10. Про це AgroPolit.com повідомили учасники засідання.

       Наразі результати голосування оформлюються у відповідну таблицю, яка і буде подана на розгляд Ради.

       У порядку денному Ради сьогодні земельного питання немає.

       Зміни, які пропонуються:

  • Запуск ринку землі – з липня 2021 року (у порівняні з попередніми варіантами відкладається на рік);
  • Право придбання землі одразу після відкриття ринку отримують українці, а через два роки – з 2024 року – юридичні особи.
  • Комунальні та державні землі не дозволяється продавати. Державні землі передадуть у розпорядження громад і вони зможуть лише здавати їх в оренду, але не продавати. Аналогічно буде з тими землями, які залишаться у держави.
  • Граничні розміри володіння землею для фізичних осіб – до 100 га, для юридичних осіб (з 2024 року) – 10 тис. га.

       Нагадаємо, що раніше президент Володимир Зеленський заявив, що якщо Рада не проголосує за ринок землі та закон про банки, то Україні загрожує дефолт.

 

Володимир Зеленський: Якщо Верховна Рада не проголосує
за ринок землі, Україні загрожує дефолт

30 березня 2020 року

       Вчора у черговому зверненні до громадян України Володимир Зеленський сказав, що якщо сьогодні Верховна Рада не проголосує за два закони, один з яких – відкриття ринку землі, Україні загрожує дефолт.

       «Хочу зупинитися на позачерговому засіданні Верховної Ради України, яке має відбутися вже завтра. Наша країна через коронавірус фактично опинилася на роздоріжжі й має два шляхи.

       Перший – це ухвалення двох життєво важливих законів. Після чого ми одержимо підтримку від наших міжнародних фінансових партнерів у розмірі щонайменше $10 млрд. Це потрібно для стабілізації економіки країни та подолання кризи.

       Інакше – другий шлях. Це – провал цих законів. Після – занепад економіки й навіть загроза дефолту», – наголосив Президент України.

 

МВФ: Україні необхідно прийняти "антиколомойський" закон
і запустити ринок землі

27 березня 2020 року

      МВФ відзначає значний прогрес у переговорах щодо нової програми EFF для України та наголошує на необхідності ухвалення законодавства щодо вдосконалення структури регулювання в банківському секторі, а також щодо земельної реформи.

      Про це йдеться в заяві директора-розпорядника Міжнародного валютного фонду Крісталіни Георгієвої, розміщеній на офіційному сайті МВФ, повідомляє «Економічна правда».

      "Протягом останнього тижня було досягнуто дуже хорошого прогресу в переговорах з українською владою про нову домовленість щодо програми розширеного фінансування", — заявила Георгієва.

      За її словами, Україні необхідно прийняти так званий "антиколомойський" законопроєкт і законопроєкт про ринок землі. Реалізація цих кроків могла б сприяти виділенню фінансів для України в більшому розмірі, ніж оголошувалося раніше.

      "Ухвалення законодавства щодо вдосконалення структури регулювання в банківському секторі, а також щодо земельної реформи дозволило б швидко просунутися вперед і завершити роботу над параметрами нового договору, з доступом до більших ресурсів, ніж передбачалося раніше", — підкреслила Георгієва.

 

Ринок землі під питанням:
Кабмін пропонує суттєво скоротити видатки на земреформу

26 березня 2020 року

     Кабмін направив керівництву Верховної Ради пропозиції щодо змін видаткової частини Держбюджету-2020, які, зокрема, містять скорочення видатків на проведення земельної реформи на 25 млн грн та скасування підтримки сільгоспвиробників у розмірі 4 млрд грн.

     Про це свідчать розрахунки Кабміну щодо видаткової частини держбюджету, які є в розпорядженні Економічної правди.

     Видатки на проведення земельної реформи пропонують скоротити до 51 млн грн (із 76 млн грн). Зокрема, за пропозицією бюджетного комітету ВРУ планують скасувати видатки на відрядження (699 тис грн), технічне обслуговування обладнання (6,1 млн грн) та перетворення матеріалів держфонду документації із землеустрою (18,1 млн грн).

     Також скасовуються видатки на проведення інвентаризації земель та оновлення картографічної основи Держземкадастру (у бюджеті-2020 на це було передбачено 431 млн грн).

     Крім цього, пропонують скасувати видатки на підтримку с/г виробників (у бюджеті-2020 на це передбачено 4 млрд грн):

  • програму розвитку тваринництва (1 млрд грн),
  • садівництва (400 млн грн),
  • підтримку фермерських господарств (185 млн грн),
  • здешевлення с/г техніки і обладнання (1 млрд),
  • здешевлення кредитів, у т.ч. для закупівлі землі с/г призначення (1,2 млрд грн),
  • підтримку сімейних фермерських господарств через механізм доплати на користь застрахованих осіб — членів/голови сімейного фермерського господарства ЄСВ (215 млн грн).

     Також пропонують скасувати видатки на формування статутного капіталу Фонду часткового гарантування кредитів (240 млн грн) — за пропозицією бюджетного комітету ВРУ.

     Крім цього, пропонують урізати видатки на функціонування торгових представництв за кордоном (із 26 млн грн до 400 тис грн) та видатки на просування експорту (із 45 млн грн до 3 млн грн).

 

Тимофій Милованов: Земельної реформи в Україні не буде

26 березня 2020 року

       «Сьогодні кілька джерел опублікували пропозиції до змін державних видатків. В результаті таких змін земельної реформи більше не буде. А якщо буде, то не для людей і маленьких фермерів, а для великих компаній, у кого є гроші під час кризи», — написав на своїй сторінці у Facebook екс-міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов.

       «Скасовуються:

  • відшкодування відсотків на кредити на закупівлю землі
  • фінансування фонду гарантування кредитів для закупівлі землі.

       Це означає, що фінансової підтримки для малих фермерів під час запуску ринку землі (якщо він взагалі тепер станеться) більше не буде. І знов виграють ті, у кого кращі зв’язки та більше грошей. А розвиток села відкладається на потім.

       Також скасовуються:

  • вся підтримка с/г виробникам, а саме програми підтримки тваринництва, розвитку садівництва, фермерських господарств, відшкодування витрати на с/г техніку (підтримка промисловості)
  • видатки на створення торгових представництв за кордоном
  • видатки на просування експорту
  • обнуляються видатки на інвентаризацію землі
  • не буде грошей на профілактику захворювань тварин та препарати для дослідження цих захворювань (протиепізоотичні заходи).

      І нарешті скасовується фінансування Фонду національного багатства, який мав налагодити контроль за державними підприємствами, які не будуть приватизовуватися. Тобто, корупція в цих підприємствах буде продовжуватись», — підсумував Тимофій Милованов.

 

Посольство США відреагувало на указ Путіна про надання права
володіння землею в окупованому Криму тільки росіянам

26 березня 2020 року

       Посольство США в Україні висловило позицію, що указ президента РФ Володимира Путіна про обмеження прав власності на землю в окупованому Криму дає основу для підсилення міжнародних санкцій.

       Про це сказано на офіційній сторінці посольства у Facebook.

       "Новий "указ" Росії про обмеження прав власності на більшість земель у Криму і надання таких прав лише росіянами просто підсилює основу для міжнародних санкцій", — йдеться у повідомленні.

       У посольстві зауважили, що їхня позиція щодо Криму залишається "твердою" і що Крим — це Україна.

  • Довідково

Президент Російської Федерації Володимир Путін розширив перелік прикордонних територій, на яких іноземні громадяни, особи без громадянства та іноземні юридичні особи не можуть володіти земельними ділянками.

Відповідний указ 20 березня було опубліковано на офіційному інтернет-порталі правової інформації РФ. 

Як з'ясувалося, до цього списку також увійшли всі прикордонні райони Криму, вісім з десяти муніципалітетів Севастополя, а також Керч, Ялта, Євпаторія і інші прибережні міста півострова.

          До речі, перелік прикордонних територій Росії, де іноземці не можуть володіти землею, був затверджений в 2011 році. Проте тоді Крим і Севастополь не входили до цього списку.

Нагадаємо, нещодавно глава Меджлісу кримськотатарського народу зазначив, що, на його думку, указ президента Росії Володимира Путіна стосовно прав власності на землю в анексованому Криму має на меті полегшення колонізації півострову. 

 

Путінська заборона українцям володіти землею в Криму
є
воєнним злочином – Прокуратура АРК

26 березня 2020 року

       Указ Путіна про заборону українцям та іноземцям на володіння землею в прибережних районах та містах окупованого Криму отримає належну правову оцінку в рамках кримінального провадження, розпочатого за фактом привласнення української державної і приватної власності в окупованій АР Крим та м. Севастополь.

       Про це повідомляє пресслужба прокуратури АР Крим, пише Центр журналістських розслідувань. 

       Прокуратура вказує, що указом №201 від 20 березня 2020 року президент РФ незаконно включив окремі райони тимчасово окупованої території півострову Крим до переліку територій РФ, на яких іноземні громадяни, особи без громадянства та іноземні юридичні особи не можуть мати у власності земельні ділянки

      “Прокуратура АР Крим, в рамках кримінального провадження, розпочатого раніше за фактом привласнення державної і приватної власності, в тому числі й земельних ділянок, на тимчасово окупованій території півострова, надасть правову оцінку вказаному документу”, — сказано в повідомленні прокуратури.

          Привласнення РФ державної власності України та приватної власності населення є серйозним порушенням норм міжнародного гуманітарного права, зауважує прокуратура. Зокрема, йдеться про ст. 147 Конвенції про захист цивільного населення під час війни 1949 року та ст. ст. 46, 53, 55, 56 IV Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі 1907 року. Також це є воєнним злочином згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду.

       Раніше в ході досудового розслідування було встановлено більш ніж 4 тисячі захоплених окупаційними «органами влади» об’єктів, вартістю понад 60,2 млрд грн. Судами за клопотаннями прокурорів накладено арешт на майно загальною вартістю близько 4,1 млрд грн.

       Також на указ президента РФ про заборону українцям мати у власності землю в прибережних районах окупованого Криму відреагувало Представництво президента України в АР Крим. 

          “Російська окупаційна влада в тимчасово окупованому Криму не лише продовжує незаконні переслідування громадян України, а й впроваджує нові масштабні утиски майнових прав кримчан”, — сказано в повідомленні Представництва.

       За їхніми словами, відповідно до ст. 53 Женевської конвенції про захист цивільного населення державі-окупанту забороняється будь-яке знищення рухомого чи нерухомого майна, що є індивідуальною або колективною власністю приватних осіб чи держави, або інших громадських установ чи соціальних або кооперативних організацій. Крім того, такі дії окупаційної влади можуть трактуватись, як порушення положень статті 1 Протоколу-1 ЄКПЛ щодо захисту права власності, а саме порушення права мирно володіти своїм майном.

       У представництві радять кримчанам, що зазнали незаконної експропріації їх майна окупаційною владою півострова задля документування, розслідування та спільної протидії незаконній політиці окупаційної влади звертатися до Прокуратури АР Крим, Представництва Президента України в АР Крим та Регіонального центру прав людини.

 

Фермерів звільнили від податку на землю під час карантину

25 березня 2020 року

       Фермерів звільнили від податку на землю під час карантину, повідомляє Kurkul.com

       За період з 1 березня по 30 квітня 2020 р. не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за землі державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у т.ч. на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в госпдіяльності. Про це повідомляє Kurkul.com.

       Відповідне послаблення передбачає Закон України від 17.03.2020 р. №533-IX, який діє із 18.03.2020 р.

       Ним же передбачено мораторій на перевірки, зміни в оподаткуванні та лікарняні під час карантину.

       «Проте склалося так, що податкові декларації з плати за землю за 2020 р. вже подані платниками податків. Однак змінами, які вносить Закон № 533, передбачено, що для зменшення податкових зобов'язань з плати за землю за період з 1 березня по 30 квітня 2020 р. платники мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій мають відобразити зміни податкового зобов'язання з сплати плати за землю за відповідні місяці. Таким чином, зменшення податкових зобов'язань по платі за землю за березень-квітень 2020 р. для юридичних осіб буде здійснюватися виключно шляхом подання платниками податків уточнюючих податкових декларацій», — зазначається у повідомленні.

       Що стосується ФОП, то в частині нарахування та сплати земельного податку та орендної плати вони прирівняні у правовому статусі до юридичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності. Якщо ФОП мають правовстановлюючий документи на земельну ділянку, такі особи також самостійно обчислюють розмір плати за землю (земельного податку та орендної плати) шляхом подання податкової декларацї.

       Якщо право на земельну ділянку оформлено на ФОП, то така особа має право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відобразити зміни податкового зобов'язання зі сплати плати за землю за березень-квітень 2020 року. Звільнення не поширюється на фізосіб-громадян, не суб'єктів підприємницької діяльності, оскільки норми, які вносить Закон №533, передбачають, що звільнення стосується лише земельних ділянок, які використовуються у госпдіяльності.

 

Схоже, що Рада перенесла голосування "по землі"

 17 березня 2020 року

       Верховна Рада перенесла голосування за земельну реформу, очікуючи на підтвердження домовленостей з МВФ про отримання фінансової допомоги.

       Про це повідомляє джерело «Економічної правди» із фракції "Слуга народа".

       "Сказали, що будемо голосувати коли МВФ буде точно підтверджено, що дадуть гроші", — повідомляє співрозмовник.

       За його словами, у такому випадку слід очікувати, що голосування відбудеться не раніше квітня.

 

Зареєстровано законопроєкт про можливість
дострокового розірвання договору емфітевзису

17 березня 2020 року

       Депутати Верховної Ради України Анна Скороход, Василь Німченко та Антон Поляков зареєстрували законопроект № 3208, який дозволяє власнику паю розривати договір емфітевзису та договір оренди земельної ділянки.

       «Власник земельної ділянки має право достроково розірвати договір користування належної йому земельної ділянки для сільськогосподарських потреб на підставі заяви про дострокове розірвання договору користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), про що власником земельної ділянки подається заява про включення до реєстру відомостей про розірвання договору. Заява подається не пізніше ніж за рік до визначеного власником земельної терміну розірвання договору», – йдеться у тексті законопроєкту.

 

МВФ вважає ухвалення закону проти Коломойського важливішим,
ніж ринок землі

16 березня 2020 року

      МВФ вже не вимагає від України для відновлення співпраці запустити ринок землі. Але залишилося головне і обов’язкова умова – прийняття закону, який не дозволить повернути «ПриватБанк» Коломойському або виплатити олігархові компенсацію.

      Про це повідомив заступник глави Національного банку Олег Чурій в інтерв’ю Радіо НВ. За його словами, на сьогоднішній день Україна наблизилася до виконання умов нової програми з Міжнародним валютним фондом, але «залишилося прийняти один закон». І це не закон про ринок землі, «про землю не говориться в меморандумі», вказав Чурій.

      Йдеться про закон, який не дає можливості повернення колишнім власникам банків, або отримання ними компенсації. Чурій повідомив, що зараз норми цього законопроекту узгоджуються з Міністерством юстиції. На думку заступника голови НБУ, для України в умовах розгортання світової фінансової кризи через коронавірус «не мати програми з МВФ – це насправді вчинити самогубство».

      Раніше в Нацбанку заявили, що Україна завершує роботу над вимогами МВФ для початку нової кредитної програми. Однак через зміну уряду переговори України і Міжнародного валютного фонду можуть затягнутися на місяці.

         Однією із вимог МВФ є ухвалення закону, який би заборонив повернення націоналізованих банків екс-власникам. Проте наразі немає версії документу, яка б влаштувала і Фонд, і Україну.

Інформація з порталу UA.NEWS

 

Прийняття законопроекту про ринок землі в парламенті переноситься на квітень

16 березня 2020 року

       Розгляд у Верховній Раді України законопроекту про обіг земель сільськогосподарського призначення переноситься на квітень 2020 року, оскільки парламент змінив регламент роботи через карантинні заходи з запобігання поширення коронавірусу, які сьогодні озвучив спікер Дмитро Разумков.

       До 3 квітня 2020 року депутати працюватимуть в комітетах, пояснив Разумоков. Таким чином, два пленарні тижні (17-20 березня та 31 березня-3 квітня) перенесуть на пізніший термін. Завтра парламент збереться на позачергове засідання о 8:00, щоб проголосувати пакет заходів проти поширення коронавірусу.

 

Гройсман: У питанні введення ринку землі можемо зробити
непоправну помилку

16 березня 2020 року

       Екс-прем'єр-міністр України Володимир Гройсман вважає введення в Україні вільного обороту земель без обмежень для юридичних осіб та з можливістю сконцентрувати в одних руках до 10 тис. га сільськогосподарських угідь непоправною помилкою, сумнівається в докапіталізації країни і стимулюванні розвитку економіки, повідомляє «Інтерфакс-Україна».

       "Якщо самоціль — продавати землю і вважати це реформою, то це неправильно. Ринок землі повинен дати синергію, стати реальним стимулом розвитку. А в законопроекті, який зараз розглядається парламентом, є величезний недолік. Йдеться про концентрацію землі в одних руках 10 тис. га. Мільйонери і мільярдери знайдуть 10-20-50 підставних фізосіб, закрутять їх договорами, на них куплять цю землю, самі володітимуть цією землею і заберуть її потім під заставу, концентруючи в своїх руках 100-200-500 тис. га землі" , — сказав Гройсман в ефірі телеканалу "Україна 24".

       Екс-прем'єр також задається питанням щодо використання коштів, отриманих від продажу землі.

       "У мене питання — а де тут люди, українці? Де тут український інтерес? Докапіталізують країну? Добре. Але це тимчасово. Зараз гроші взяли, а завтра їх хтось витратив. Це одноразовий дохід, який я не впевнений, що саме держава отримає", — вважає Гройсман.

       Екс-глава уряду нагадав, що свого часу пропонував іншу модель запуску ринку землі — тільки на рівні фермерів. Ця модель, за словами політика, прийнятна і для аграріїв, і для міжнародних партнерів України — перш за все Світового банку.

       "Моя ідеологія в наступному — треба відродити фермерський клас. Фермер, як фізособа, може придбати 200 га землі. Не вистачить 200, добре — 500. В одні українські руки. Без іноземців, без юридичних компаній. Одночасно буде створений фонд, в якому кожен фермер міг би взяти на 25 років кредит під покупку 200-500 га землі. Кредит у гривні, відсоток на рівні інфляції. Крапка", — Гройсман.

 

Ринок земель спочатку слід відкрити для фізичних осіб,
вважає екс-очільниця Мінагрополітики Ольга Трофімцева

         12 березня 2020 року

     На її думку, поспіх із відкриттям ринку зайвий, і все слід робити поетапно, напрацьовуючи довгострокову стратегію розвитку.

     Спочатку ринок землі має запрацювати для фізичних осіб – українських громадян, з обмеженням площі продажу землі в одні руки. Рік-два слід зробити перехідними, щоб подивитися, як формуватиметься ціна і наскільки великою буде активність. Вона кореспонденту Gazeta.ua сказала, що українці зараз публікують купу оголошень про продаж і купівлю земельних ділянок – тіньові схеми працюють.

     Поетапне ж відкриття ринку землі (починаючи з фізосіб, дрібних сільгоспвиробників) має впорядкувати відносини на ринку та земельні відносини в цілому. Адже зараз дрібні фермери бояться, що не зможуть конкурувати з великими гравцями. Натомість на першому етапі буде неправильно допускати на ринок фінансові структури або міжнародні інвестиційні фонди, щоб не допустити спекуляцій із землею.

 

Київрада розірвала договори оренди землі з посольством Росії

12 ​березня 2020 року

       Київська міська рада розірвала договори оренди земельних ділянок на Подолі з посольством Росії в Україні. Відповідне рішення було ухвалене на засіданні Київради учора, 12 березня, повідомив голова фракції ВО “Свобода” у Київраді Юрій Сиротюк на своїй сторінці у Facebook.

      “…Київрада підтримала три свободівські проекти рішення (співавтори Ігор Мірошниченко, Юрій Сиротюк, Володимир Назаренко та Іван Картавий) про розірвання договорів оренди земельних ділянок для будівництва нових приміщень посольства Російської Федерації в самому центрі історичного Подолу на вулиці Спаській 13-15, Спаській 14 та Боричевому Току 17,19,21”, — написав Сиротюк.

      Згідно з рішенням, цим ділянкам нададуть статус скверу.

 

Навіщо нагально впроваджувати продаж земель сільськогосподарського призначення, якщо Україна вже ввійшла в ТОП-3
найбільших постачальників агропродукції в країни ЄС?

12 березня 2020 року

      За даними щомісячного моніторингу аграрної торгівлі, який здійснює Європейська Комісія, Україна посіла третє місце в переліку найбільших постачальників продукції аграрного сектору в країни Євросоюзу, експортувавши на суму 7,3 млрд євро.

      Загалом за минулий рік поставки вітчизняної сільгосппродукції до Європейського Союзу становили 7,5 млрд доларів. Про це повідомив заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

      За його словами, товарна структура вітчизняних поставок до Європейського Союзу значною мірою повторює загальну. Понад 83% у ній припадає на експорт зернових та олійних культур, жирів та олії, залишків переробної промисловості.

      Характерною рисою минулого року стало помітне зростання експорту окремих видів тваринницької продукції в кількісних обсягах, зокрема: яєць в шкаралупі — до 9,6 тис. тонн (майже у 3,5 разу), меду — до 48 тис. тонн (на 24 %).

      За 2019 рік вітчизняні експортери повністю закрили квоти на мед (основну і додаткову), яблучний і виноградний соки, цукор, ячмінну крупу і борошно, консервовані томати (основну і додаткову), оброблений крохмаль, пшеницю, кукурудзу (основну і додаткову), м’ясо птиці, вершкове масло, оброблену продукцію з зернових та крохмаль.

      «Найбільш суттєві у порівнянні з 2018 роком зміни стосуються використання квоти на цукор та невикористання квоти на солод», — зазначив науковець.

       Наприкінці минулого року Європарламентом було ухвалено рішення про загальне збільшення квот на безмитне ввезення Україною курятини до 70 тис. тонн на рік до 2021 року.

*   *   *

       Після оприлюднення такої позитивної інформації у мене Олеся Прутенка, громадянина України, виникає запитання – навіщо нагально впроваджувати продаж земель сільськогосподарського призначення – головного ресурсу агровиробництва? Навіщо продавати землі державної та комунальної власності і позбуватися права розпоряджатися ними?

        Факти, наведені вище, свідчать, що й за умов оренди земель, виробники агровиробництв можуть працювати успішно.

       Виручені кошти за продаж земель, якими б вони не були великими, це разова вигода. І втішати себе лише тим, що українські землі поки що не перейдуть у власність іноземців, оманливо.

       Що українцям з того, що Володимир Зеленський, нинішній Президент України днями взяв на себе відповідальність за земельну реформу, коли українські чорноземи будуть продані?

 

Для надання траншу МВФ чекає від України також завершення земельної реформи

12 березня 2020 року

       Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час брифінгу за підсумками засідання уряду повідомив, що Україні залишається виконати протягом 2-3 тижнів ще 2 вимоги Міжнародного валютного фонду для отримання траншу макрофінансової допомоги.

       «Ми мали вчора конференц-зв’язок з керівництвом МВФ і домовились про продовження співпраці без змін будь яких умов курсу, ми просто рухаємося в тому контексті, який був. З 8 параметрів, які МВФ просили виконати, у нас лишається 2, які ми сподіваємося виконати протягом 2-3 тижнів», — сказав Шмигаль.

       Для надання $5,5 млрд траншу МВФ чекатиме від України прийняття закону про неможливість повернення банків екс-власникам, врегулювання тарифів та завершення реформ, зокрема земельної.

 

Комітет з питань аграрної та земельної політики розглянув п’ять законопроектів

12 березня 2020 року

       На засіданні Комітету з питань аграрної та земельної політики, яке відбулося 11 березня, народні депутати продовжили розгляд у другому читанні проекту Закону "Про національну інфраструктуру геопросторових даних", №2370, повідомляє Інформаційне управління Апарату Верховної Ради України.

       Під час обговорення представник Держгеокадастру України Дмитро Макаренко представив народним депутатам презентацію щодо того, як функціонуватиме національна інфраструктура геопросторових даних (НІГД). Він розповів про складнощі у роботі з геопросторовою інформацією, на вирішення яких спрямований проект Закону «Про національну інфраструктуру геопросторових даних». Зокрема, це дублювання робіт на національному, регіональному та місцевому рівнях; неефективне використання фінансових та людських ресурсів; відомчий підхід у роботі з даними тощо.

       За словами доповідача, проект Закону передбачає, що всі геопросторові дані є відкритими, безкоштовними. Введено поняття «базові» і «тематичні» геопросторові дані (всього законопроектом передбачено 32 набори даних), а також адміністратора, який збирає метадані, що спростить доступ до геопросторових даних та їх пошук. Дані оприлюднюються у тому вигляді, у якому були створені і всі їх держателі мають оприлюднювати свої дані на своїх порталах.

       Координувати діяльність системи НІГД буде Кабінет Міністрів України, а також консультативно-дорадчий орган, який буде створений. Фінансування передбачене з державного бюджету в рамках існуючих програм, а також планується залучати кошти міжнародної технічної допомоги та місцевих бюджетів.

       Доступ до даних буде забезпечено через національний геопротал інфраструктури геопросторових даних, через портали держателів геопросторових даних і оприлюднення у формі відкритих даних.

       «В цілому, система НІГД – це єдине вікно щодо управління природними ресурсами та підґрунтя для прийняття управлінських рішень. За оцінками міжнародних експертів, ефективне використання геопросторових даних та інформації через систему НІГД призведе до зростання ВВП, яке може становити до 0,7% на рік. Крім того, це зручне отримання інформації через єдиний геопортал і припинення незаконного використання ресурсів та дублювання робіт», – підсумував представник Держгеокадастру.

      Голова Комітету з питань аграрної та земельної політики Микола Сольський нагадав, що на попередньому засіданні Комітетом були розглянуті правки, підтримані профільним підкомітетом.

       Так, загалом до законопроекту народними депутатами було запропоновано 96 правок, із яких підкомітет рекомендував врахувати 62. Враховані поправки стосуються здебільшого редакційного уточнення положень законопроекту. Суттєва новація, якою доповнено законопроект при підготовці до другого читання, це зміни до Закону України "Про топографо-геодезичну та геодезичну діяльність", з врегулюванням питання введення державного адресного реєстру.

       Так, законопроект у доопрацьованій редакції передбачає створення Державного адресного реєстру України – єдиної бази даних, яка буде містити відомості про всі адреси, присвоєні об'єктам нерухомого майна і взагалі адреси, а також пов’язувати їх з топографічною основою – картою. Повноваження щодо ведення такого реєстру пропонується покласти на Держгеокадастр України. Умови функціонування цього реєстру будуть визначені окремим законом.

       Микола Сольський запропонував додати ще дві правки, якими запроваджується відповідальність за порушення законодавства про національну інфраструктуру геопросторових даних, а також вносяться відповідні зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, якими встановлюється штраф «за порушення прав на геопросторові дані та метадані, незаконне привласнення геопросторових даних та метаданих, їх втрату або несанкціоноване знищення, порушення порядку використання» у розмірі від 100 до 150 неоподаткованих мінімумів доходівгромадян, а за повторне порушення протягом року – 200-250 неоподаткованих мінімумівдоходів громадян.

       Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти у другому читанні проект Закону «Про національну інфраструктуру геопросторових даних» із правками, підтриманими профільним підкомітетом та двома додатковими.

 

       Комітет також розглянув проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання розвитку виноградарства в Україні» (№ 2064), яким, зокрема пропонується збільшити мінімальний строк для користування земельними ділянками під виноградниками, або для їх закладання з семи до 25 років, а також врегульовуються питання відшкодування користувачу його витрат, здійсненних на закладення (посадку) та/або догляд за виноградниками, а також завданих збитків у разі дострокового припинення права користування земельною ділянкою.

       Комітет прийняв рішення доопрацювати законопроект у підкомітеті і розглянути його на наступному засіданні.

 

       Також члени Комітету розглянули проекти Законів «Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій» (№3012) та альтернативний до нього «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення права працівників державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ, організацій на одержання земельної частки (паю)» (№ 3012-1) і прийняли рішення рекомендувати включити їх до Порядку денного третьої сесії Верховної Ради дев’ятого скликання.

       Законопроектами, зокрема визначається порядок приватизації земель державних чи комунальних сільськогосподарських підприємств, установ, організацій, які не були розпайовані у зв’язку із законодавчими обмеженнями.

       Учасники обговорення підкреслили, що дані проекти законів на часі, однак будуть потребувати більш детального розгляду, оскільки «є багато нюансів і питання дуже чутливе».

 

       Під час засідання був розглянутий проект Закону «Про державний екологічний контроль» (№ 3091), який представив один із його співавторів, заступник голови Комітету з питань екологічної політики та природокористування, визначеного головним із розгляду даного законопроекту, Олександр Маріковський.

       Він відзначив, що у країні відсутній належний контроль за забрудненням навколишнього середовища і даний законопроект спрямований на захист довкілля, життя та здоров’я людини, а також покращення стану довкілля, гарантування екологічної безпеки та збереження природних територій та об'єктів, що підлягають особливій охороні. Також ухвалення законопроекту сприятиме досягненню цілей сталого розвитку щодо збереження природи для наступних поколінь.

       Проект Закону визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного екологічного контролю, повноваження органів державного екологічного контролю, а також встановлює відповідальність суб’єктів господарювання за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів.

       «Це складний законопроект, який передбачає реформу екоінспекції. Однак, в цілому, правильний, цікавий, оскільки потрібно вирішувати проблеми, які не вирішувались роками», – сказав Олександр Маріковський, додавши, що головний Комітет відкритий до пропозицій.

       Під час обговорення представники Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства і Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, а також ряд народних депутатів не підтримали запропонований законопроект. Зокрема, наголошувалось, що він створює із Державної екологічної інспекції «надструктуру», обмежуючи повноваження місцевих органів влади, що суперечить загальному напрямку на децентралізацію.

       Народні депутати вирішили створити робочу групу за участю представників двох комітетів, а також виконавчої влади і доопрацювати законопроєкт.

 

Земельна та медична реформи будуть завершені –
Президент у розмові з Bloomberg

11 березня 2​020 року

       Президент України Володимир Зеленський наголошує, що земельна реформа та реформа системи охорони здоров’я будуть завершені, а уряд покращуватиме комунікацію із суспільством щодо чутливих питань цих реформ, повідомляє офіційне інтернет-представництво глави держави.

       «Земельна реформа – це реформа і Президента, і уряду – ми всі несемо відповідальність. Найскладніша реформа, тому що впродовж майже 30 років ніхто не міг навіть почати обговорення законопроекту (про ринок земель сільськогосподарського призначення. – Ред.) у комітетах. Ми закінчимо цю реформу», – сказав Глава держави у розмові з журналістом видання Bloomberg.

       Володимир Зеленський зазначив, що голосування за законопроект про ринок землі у другому читанні – це лише перший етап земельної реформи. Надалі необхідно ухвалити закон про референдум і впорядкувати земельні кадастри.

       Також Президент вважає за доцільне відновити Міністерство аграрної політики. «Адже коли така складна річ, як земельна реформа, – потрібні окремі люди в Україні, окрема інституція. Це має говорити й робити профільний міністр», – зазначив Глава держави.

       Водночас Президент переконаний, що, попри опір опозиції та блокування «спамом» правок, закон про ринок земель сільськогосподарського призначення буде ухвалений Верховною Радою.

       «Це справді найскладніший законопроект. У нас там тисячі правок. Ми можемо лише вимагати й працювати», – наголосив Володимир Зеленський.

       Що стосується медичної реформи, на думку Глави держави, спротив її реалізації пов’язаний із нерозумінням особливостей змін, що відбудуться. Так, Президент висловив задоволення першим етапом медичної реформи, який дав змогу підвищити заробітні плати сімейних лікарів, покращити матеріально-технічний стан медустанов та збільшити прозорість фінансування системи охорони здоров’я.

       Водночас Глава держави акцентував увагу на необхідності поліпшення комунікації між урядом і суспільством, роз’яснення деталей земельної та медичної реформ.

       Він зазначив, що для уряду неприпустимо провалювати комунікацію у той момент, коли в країні відбуваються докорінні зміни.

       «Це не про ваші особисті рейтинги, не про те, що вас «знесуть», а про те, що просто, можливо, в країни більше не буде шансу», – наголосив Президент.

 

Держгеокадастр запроваджує онлайн-трансляції розпоряджень землями сільгосппризначення

11 березня 2020 року

       Невдовзі на нашому сайті та офіційному каналі Держгеокадастру у YouTube, у режимі реального часу за участі фахівців Головних управлінь Держгеокадастру проводитимуться онлайн-трансляції розпоряджень землями сільськогосподарського призначення, повідомляє пресслужба відомства.

       Уже сьогодні — 11 березня на сайтах ГУДів у розділі “Онлайн трансляція розпорядження землями с/г призначення” відбудуться перші прямі ефіри: ХерсонськаПолтавськаДніпропетровськаЛуганська та Черкаська область.

       Така ініціатива є гарантією відкритого та неупередженого процесу розпорядження сільськогосподарськими землями, адже надає громадянам можливість бути в курсі рішень територіальних органів служби. Окрім цього, трансляції сприятимуть повноті реалізації стратегії «Кадастр 2.0. Прозорість, доступність, інновації»: населення не лише оперативно інформуватиметься, але і залучатиметься до процесу розгляду клопотань та прийняття рішень стосовно надання, або ж відмови у наданні дозволів на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність та користування.

       Тижневий графік трансляцій.

       Зауважте, що графік трансляцій може змінюватися з огляду на технічні причини, офіційні свята та вихідні, обсяги навантаження Головних управлінь тощо.

       Також напередодні ефіру ГУДи оприлюднюватимуть анонси заходів з переліком запланованих до розгляду номерів клопотань. Після ефірів усі накази реєструватимуть та публікуватимуть відповідні рішення.

 

19-20 березня Верховна Рада може проголосувати
у другому читанні законопроект про ринок земель

10 березня 2020 року

       Законопроект про обіг земель сільськогосподарського призначення №2178-10 може бути проголосований у Верховній Раді 19-20 березня, депутатам залишилося розглянути 720 поправок. Такі власні прогнози оприлюднив радник Кабінету Міністрів з економічних питань Олексій Мушак у Facebooк.

  • Довідково

Під час підготовки до другого читання законопроекту про ринок земель було запропоновано 4018 поправок. Законопроект у першому читанні народні депутати ухвалили 13 листопада 2019 року.

 

Парламентарії розглянули 3298 правок до законопроєкту про обіг земель сільськогосподарського призначення

6 березня 2020 року

       Народні депутати сьогодні продовжили розгляд правок до законопроєкту про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення №2178-10, а саме: про внесення змін до статті 13 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”. Правки стосувалися: заборони до проведення та встановлення результатів Всеукраїнського референдуму стосовно купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення; внесення запису до Державного реєстру прав щодо вартості нерухомого майна та речових прав на нього чи розмір плати за користування нерухомим майном за відповідними правочинами; внесення вартості набуття права на нерухоме майно чи розмір плати за користування нерухомим майном (або відмітка про безоплатне користування майном) до Державного реєстру прав під час державної реєстрації набуття прав тощо.

       За результатами голосування усі правки, на яких наполягали автори, відхилено.

       Загалом парламентарії розглянули 3298 правок з 4018 до законопроєкту №2178-10.

       Розгляд правок буде продовжено на наступних пленарних засіданнях.

       Наступне пленарне засідання Верховної Ради відбудеться 17 березня 2020 року.

 

Якщо вирішити питання детінізації, то автоматично вирішується питання доступу аграріїв до доступного кредитування Роман Лещенко

6 березня 2020 року

       Завдяки детінізації аграрного ринку і сфери земельних відносин після відкриття ринку малі та середні аграрії отримають джерело пільгового кредитування у спеціальному фонді. Про це під час публічних дебатів «Відкриття ринку землі суперечить інтересам України» (організованих «Українським інститутом майбутнього») заявив уповноважений президента із земельних питань, директор компанії «Агродар ЛТД» Роман Лещенко.

      «Давайте відверто – у нас існує ринок. Хто не вірить напишіть у google «Продам чи куплю пай» – все є: варіант заповіту, дарування, договорів міни, емфітевзис. Тільки це квазі-ринок, а не той, яким повинен бути. Тому потрібно чітко встановити правила ці гри і ми цей компроміс можемо знайти. А компроміс полягає в наступному: зрозуміла і прийнятна для всіх концентрація с/г земель. В одних руках, питання державної підтримки та детінізація… За моїми та розрахунками з Мінфіном, ДФСУ, тіньовий ресурс в землі – це мільярди доларів. І мова не тільки про сплату за обробку гектарів. Йдеться про кешів від тіньового обігу зерна, фіктивні схеми експорту, відшкодування ПДВ компанія-одноднекам…

       Якщо вирішити питання детінізації, то автоматично вирішується і питання доступу аграріїв до доступного кредитування», - сказав Лещенко.

       За його словами, виручені від детінізації кошти слід направляти у спецфонд.

       «Нам треба забезпечити малого, середнього фермера коштами для викупу землі. Щоб це зробити створюємо спецфонд, який акумулює кошти від детінізації галузі. Є державні банки, які контролюють 60% банківського ринку. Від них даємо компенсацію кредитної ставки під 5% річних. Тільки ми забезпечимо ресурсом спецфонд на доступне кредитування малих та середніх, одразу знімемо всю цю напругу. Адже головне, за що всі хвилюються, що цей ринок землі позбавить нас можливості купити землю, на якій ми працюємо. Щоб ми цю проблему вирішили, під цю ж реформу пропонуємо конкретні механізми. Крім того, потрібно організувати для дрібних, які ніколи не подавали звітності, спеціальний реєстр, дати їм можливість спрощеного кредитування, що обговорювалося уже з НБУ», – підсумував Роман Лещенко.

 

Продаж землі іноземцям має вирішуватися лише на референдумі – Шмигаль

6 березня 2020 року

       Можливість продажу землі іноземцям повинна вирішуватися виключно на всеукраїнському референдумі.

       Про це сказав прем'єр-міністр Денис Шмигаль в ефірі "Право на владу", повідомляє «Українська правда».

       "Можливість продажу землі іноземцям або іноземним компаніям повинна вирішуватися виключно на всеукраїнському референдумі".

       Також прем'єр зазначив, що українці повинні мати право, а не обов’язок, продавати землю.

 

3 тисячі з 4,5 тисяч поправок до земельного законопроекту 
вже розглянули народні депутати

5 березня 2020 року

         Верховна Рада України розглянула 3 тисячі з 4,5 тисяч поправок до земельного законопроекту № 2178-10. Темп погодження у сесійній залі – 1 тисячу поправок на тиждень.

         Таким чином, можна очікувати, що до кінця березня в парламенті має настати день голосування земельного законопроекту у другому читанні, – повідомляє АгроПоліт.

 

За останній тиждень лютого до правоохоронних органів 
направлено 232 матеріали про порушення вимог законодавства

5 березня 2020 року

       У період з 24 по 28 лютого 2020 року Управліннями з контролю за використанням та охороною земель, що діють у складі Головних управлінь Держгеокадастру в областях, здійснено 619 заходів державного контролю за використанням та охороною земель (порівняно з попереднім тижнем — +90; +17%), за результатами яких виявлено 488 порушень земельного законодавства, зокрема, заходів державного нагляду щодо додержання суб’єктами господарювання вимог законодавства у сфері використання та охорони земель — +99; +25%, повідомляє прес-служба Держгеокадастру.

       За вказаний період нараховано шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття родючого шару ґрунту без спеціального дозволу на суму у розмірі 1240159 грн, (+250 985 грн; +25%). Відшкодовано у добровільному порядку — 930 602 грн (+236 520 грн; +34%).

       До органів прокуратури, органів досудового слідства направлено 232 (+198; +582%) матеріали про порушення вимог законодавства, зокрема, що містять ознаки злочинів.

       Найвищі показники зі здійснення заходів державного контролю показало Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, що здійснило 7 заходів державного нагляду, за результатами яких виявлено 13 порушень земельного законодавства і нараховано шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, тощо загальною сумою 84 034 грн. У добровільному порядку відшкодовано — 142 745 гривень.

 

Держгеокадастр змінює принцип погодження проектів землеустрою

4 березня 2020 року, Прес-служба Держгеокадастру

       Уряд прийняв нову постанову, відповідно до якої від 1 травня 2020 року:

  • діятиме екстериторіальний принцип погодження усіх видів документації із землеустрою;
  • функціонуватиме лише електронна форма (із застосуванням кваліфікованого електронного підпису) подання на погодження до територіальних органів Держгеокадастру документації із землеустрою (отримання висновку про розгляд також відбуватиметься онлайн);
  • до проектів відведення буде додано 7 видів документації із землеустрою (зокрема по інвентаризації та рекультивації земель, необхідної для зняття та перенесення родючого шару ґрунту).

       Вищевказаний принцип неодноразово доводив свою ефективність. Для прикладу, із запровадженням екстериторіального погодження проектів відведення, відсоток негативних висновків скоротився від 40 до 15%.

       Тепер, коли усі документації розроблятимуться відповідно до вимог законодавства, а не до «регіональних особливостей» та «традицій», очікується ліквідація будь-яких проявів суб’єктивного фактору та зменшення кількості відмов по решті документацій до 15%.

 

Депутати хочуть змінити правила оподаткування доходу власників сільськогосподарських земель

3 березня 2020 року

        27 лютого у Верховній Раді зареєстровано законопроект № 3131 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо детінізації виробництва сільськогосподарської продукції», поданий Миколою Сольським та іншими, — повідомляє ЛІГА:ЗАКОН.

      Згідно з пояснювальною запискою законопроект має на меті створити умови для ліквідації тіньових відносин у використанні земель с/г призначення та забезпечити рівнонапружене оподаткування доходів, що отримані від такої землі всіма її власниками та користувачами.

      Для цього запропоновано встановити механізм оподаткування доходів фізичних та юридичних осіб — власників і користувачів земельних ділянок с/г призначення, який передбачає рівень сплати податків з доходу від використання таких земельних ділянок не нижче, ніж мінімальний розрахунковий податок (поставлене податкове зобов'язання).

         Поставлене податкове зобов'язання - це мінімальне податкове зобов'язання фізичної або юридичної особи - власника, постійного користувача, користувача на інших умовах, орендаря (у тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок сільськогосподарського призначення (крім несільськогосподарських угідь), земельних часток (паїв), як виділених, так і не виділених в натурі, крім земельних ділянок, визначених підпунктом 165.1.24 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу, яке визначається за відповідною формулою з урахуванням нормативної грошової оцінки землі та її площі.

         Механізм оподаткування доходів власників і користувачів земельних ділянок с/г призначення полягатиме в порівнянні податків, сплачених фізичними або юридичними особами у зв'язку з використанням належних їм чи орендованих земельних ділянок, та поставленого податкового зобов'язання. Якщо поставлене податкове зобов'язання виявиться більшим за фактично сплачені податки, пов'язані з використанням землі, то до бюджету сплачуватиметься саме розмір такого поставленого зобов'язання.

         Крім того, окремим положенням запропоновано встановити, що до середньомісячного сукупного доходу сім'ї при визначенні права на отримання пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу не включаються доходи, отримані громадянами від реалізації власної с/г продукції, якщо сума таких доходів сукупно за рік не перевищує 50 розмірів мінімальної зарплати.

 

Кабмін упровадив принцип екстериторіальності
під час розгляду заявок на реєстрацію земельних ділянок

3 березня 2020 року

       Кабінет Міністрів у вівторок на засіданні уряду затвердив упровадження принципу екстериторіальності при узгодженні Держгеокадастром усіх видів документації із земельного устрою, повідомляє Інтерфакс-Україна.

       "Упровадили принцип екстериторіальності. Це про усунення людського чинника під час розгляду документів. За принципом випадковості всі заявки потраплятимуть до будь-якого кадастрового експерта в країні", – написав прем'єр-міністр Олексій Гончарук у Telegram-каналі.

       За його словами, в пілотному режимі цей принцип було застосовано при узгодженні проектів відведення землі. "Тоді кількість негативних висновків різко скоротилася – до 15% з 40%", – зазначив прем'єр.

       Як пояснили в Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, раніше принцип екстериторіальності застосовувався тільки до проектів відведення землі, а наразі поширюється на ще п'ять видів документації з землеустрою, яка перебуває на узгодженні в Держгеокадастрі. Зокрема, це документація з інвентаризації земель і рекультивації, яка необхідна для зняття і перенесення родючого шару ґрунту.

 

Прихильників земельної реформи ще зменшилося

3 березня 2020 року

       72% опитаних українців, які взяли би участь у референдумі (або 64,3% усіх опитаних), проголосували б за продовження мораторію на купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення.

       Про це повідомляє «Економічна правда», посилаючись на результати соціологічного опитування, проведеного Центром Разумкова.

      21,4% з тих, хто взяв би участь у референдумі (або 19,6% серед усіх опитаних) проголосували б за запровадження ринку землі та скасування мораторію на купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення.

       Підтримка громадянами продовження мораторію на купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення дещо зросла за останні чотири місяці: у жовтні 2019 р. за продовження мораторію готові були проголосувати 64,4% тих, хто збирався взяти участь у референдумі, а у листопаді 2019 р. — 68,3% тих, хто збирався взяти участь у референдумі.

       Відносна більшість громадян (48,5%) підтримують блокування роботи Верховної Ради фракціями "Опозиційна платформа — За життя" та ВО "Батьківщина" з метою не допустити розгляд Закону про ринок землі.

       Не підтримують такі дії — чверть опитаних (25,4%). Решта опитаних не цікавляться цим питанням або вагалися з відповіддю

 

Відновлення аграрного міністерства сприятиме земельній реформі

3 березня 2020 року

       Швидке відновлення профільного аграрного міністерства сприятиме підвищенню якості механізмів запровадження обігу сільськогосподарських земель та очікуваній результативності земельної реформи в цілому.

       Про це директор Інституту аграрної економіки (ІАЕ) Юрій Лупенко заявив у коментарі Укрінформу.

       "З урахуванням поточної ситуації, відновлення Мінагрополітики доцільно здійснити якнайшвидше. Очевидно, що відновлення профільного міністерства сприятиме підвищенню якості механізмів запровадження обігу сільськогосподарських земель та очікуваній результативності земельної реформи в цілому", – сказав Лупенко.

       Він зазначив, що відновлене міністерство аграрної політики зможе більше уваги звертати на цілком очевидні виклики запровадження обігу сільськогосподарських земель, оскільки саме йому доведеться розв’язувати проблем надмірної концентрації земель, зменшення зайнятості на селі, розвитку сільських територій тощо, які можуть загостритися у разі запровадження моделі вільного обігу землі.

       "В Україні чомусь забули, що Міністерство аграрної політики України було утворене наприкінці 1999 року на базі Міністерства агропромислового комплексу України саме для забезпечення прискорення аграрної реформи. І весь період діяльності цього органу аж до його ліквідації у 2019 році здійснення аграрної і земельної реформи було серед його пріоритетів", – нагадав науковець.

       Він зауважив, що сільське господарство слід розглядати як комплексну сферу виробництва сільськогосподарської продукції, використання природних ресурсів, проживання та зайнятості людей. Саме тому практично в усіх країнах функціонує спеціалізоване міністерство, яке відповідальне за сільськогосподарський напрямок.

       "І, що особливо важливо, спеціалізований орган виконавчої влади повинен буде враховувати інтереси усіх учасників сфери своєї відповідальності, включаючи селянські та фермерські господарства, потреби та інтереси яких, за нинішніх умов, підчас ігноруються", - підкреслив керівник ІАЕ.

       Втім, він попередив, що створення нового міністерства завжди потребує певного часу і може призвести до затримки ухвалення оперативних рішень. Тому відновлення аграрного міністерства може загальмувати процес запровадження обігу сільськогосподарських земель. Також, на його думку, можливим є збільшення адміністративних витрат на утримання апарату, однак їх можна уникнути, принаймні, мінімізувати.

 

Народні депутати розглянули 2144 правки до законопроекту
про обіг сільгоспземель

3 березня 2020 року

      Народні депутати сьогодні продовжили розглядати правки до законопроекту про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення №2178-10.

      Розгляд розпочався з 1507 правки, повідомляє Інформаційне управління Апарату Верховної Ради України.

      Парламентарії розглянули правки про внесення змін до статті 130 «Набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення» Земельного кодексу.

      Народні депутати, зокрема, розглянули правки щодо: переважного права викупу орендованих земель сільськогосподарського призначення, не допущення до проведення та встановлення результатів Всеукраїнського референдуму стосовно купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення: а) купівля-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, земель, що перейшли до комунальної власності; заборони відчуження земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка не перебуває у приватній власності, на користь приватної юридичної чи фізичної особи до встановлення результатів Всеукраїнського референдуму з питання купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення; заборони внесення права на земельну частку (пай) до статутних капіталів господарських товариств до проведення та встановлення результатів Всеукраїнського референдуму стосовно купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення, встановлення переважного права орендаря на викуп орендованих ним земель сільськогосподарського призначення у держави та/або органів місцевого самоврядування за ціною нормативної грошової оцінки з правом розстрочки платежу на десять років тощо.

       Головуючий надавав слово для виступу тим авторам, які наполягали на розгляді всіх їхніх правок.

       Автори також пропонували внести доповнення до статті 130 стосовно того, що викуп земельних ділянок, земельних часток (паїв) здійснюється у строк не більше 60-и робочих днів з дня подання відповідної заяви (клопотання), одноразово у повному обсязі за кожну земельну ділянку, земельну частку (пай). Порядок викупу земельних ділянок, земельних часток (паїв) встановлюється Кабінетом Міністрів України; відчуження виключно державі земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка перебуває у власності громадянина,. Держава зобов’язана викупити земельну ділянку сільськогосподарського призначення у громадянина України, який бажає її відчужити за ринковою ціною.

      За результатами голосування жодна з правок не була підтримана.

      Народні депутати не підтримали правки щодо внесення змін до статті 131 «Набуття права власності на земельні ділянки на підставі цивільно-правових угод».

      Правки стосувалися того, що резиденти України можуть набувати у приватну власність, а територіальні громади та держава у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод. Нерезиденти України не мають право набувати у власність земельні ділянки до імплементації рішення Всеукраїнського референдуму стосовно купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення; що у разі встановлення Всеукраїнським референдумом з питання обігу земель непідтримання рішення вільного обігу земель сільськогосподарського призначення – дія заборони обігу земель сільськогосподарського призначення продовжується безстроково; здійснення переходу права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення виключно в разі підтримання рішення про запровадження вільного обігу земель сільськогосподарського призначення на Всеукраїнському референдумі з цього питання, встановлення відповідними нормами чинного законодавства відповідальності за відповідність та наслідки зазначених угод тощо.

      Після перерви народні депутати продовжили розглядати правки до законопроекту №2178-10.

      Автори, зокрема, пропонували у статті 131 Земельного кодексу частину першу викласти в такій редакції: «1. Громадяни та юридичні особи, установчими документами яких передбачено ведення сільськогосподарського виробництва, а також територіальні громади мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.», а також доповнити статтю 131 Земельного кодексу нормою, згідно з якою: «забороняється внесення права на земельну ділянку сільськогосподарського призначення до статутних капіталів юридичних осіб, установчими документами яких передбачено ведення сільськогосподарського виробництва, до проведення та встановлення результатів Всеукраїнського референдуму щодо купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення.»

       Правками також пропонувалося викласти один з підпунктів статті 131 Земельного кодексу у редакції, згідно з якою, «набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод мають право держава, територіальні громади, громадяни України та юридичні особи створені за законодавством України, а земельні ділянки сільськогосподарського призначення» та частину першу статті 131 викласти в такій редакції: «Громадяни та юридичні особи України, та кінцевими бенефіціарними (контролерами) власниками яких є громадяни України, створені за законодавством України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.»

      За результатами голосування жодна з правок не була прийнята.

      Загалом народні депутати розглянули 2144 правки з 4018 законопроекту №2178-10.

      Головуючий закрив ранкове засідання.

 

Перший випуск безкоштовного електронного щотижневика «Земельні торги – Україна» сьогодні отримали передплатники журналу «Землевпорядний вісник»

2 березня 2020 року

        У кожному випуску цього електронного додатку до журналу «Землевпорядний вісник» аналітичний центр видання, який щоденно проводить моніторинг ринку земель України, подаватиме у формі таблиць оприлюднені за попередній тиждень результати земельних аукціонів з продажу прав на землю за усіма видами цільового призначення.

         Також  на сторінках електронного додатка щоразу буде розміщена таблиця з узагальненою по областях інформацією про кількість земельних ділянок, що готуються для продажу. За запитом зацікавлених осіб  аналітичний центр може підготувати детальнішу таблицю ( плаща земельної ділянки, кадастровий номер і т.д.) у розрізі сіл, селищ, районів кожної з областей.

         Інформацію про розміри оренди та ціни продажу-купівлі земельних ділянок подаються у гривнях та євро по курсу Національного банку України.

                  ОЗНАЙОМИТИСЯ З ПЕРШИМ ВИПУСКОМ ЩОТИЖНЕВИКА «ЗЕМЕЛЬНІ ТОРГИ – УКРАЇНА» МОЖНА ТУТ

 

62% українців проголосували би проти відкриття ринку землі

27 лютого 2020 року

       За результатами опитування, 62% українців проголосували б на референдумі проти продажу землі сільськогосподарського призначення, 15% – "за", ще 18% не брали б участі в голосуванні, повідомляє «Економічна правда».

       Про це повідомляють результати опитування Київського міжнародного інституту соціології.

       Протягом періоду листопад 2019 року – лютий 2020 року, частка прихильників продажу землі знижувалася: 22% в листопаді, 19% – в грудні, 15% – в лютому.

       Опитування проводилося з 21 по 25 лютого 2020 року за допомогою телефонного інтерв'ю на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів.

       Для дослідження опитали 1500 осіб віком від 18 років. Похибка вибірки з імовірністю 0,95 не перевищує 3%.

       До вибірки не включаються території, які тимчасово не контролюються владою України – АР Крим, окремі райони Донецької та Луганської областей.

 

У Зеленського повідомили про кардинальні зміни в оподаткуванні землі

27 лютого 2020 року

       З 2021 року в рамках земельної реформи буде кардинально змінений підхід в оподаткуванні. Про це в інтерв’ю «Сегодня» повідомив уповноважений президента із земельних питань Роман Лещенко, йдеться у матеріалі AgroPolit.com.

       Він зазначив, що за новою системою оподаткування, незалежно від того, хто ти – фермер, одноосібник чи товаровиробник – стягуватиметься фіксований податок за гектар відповідно до нормативно-грошової оцінки.

       «Паралельно з цим буде уніфікована нормативно-грошова оцінка, тому що сьогодні дуже дивна ситуація, коли на одному полі різні земельні паї можуть мати різну оцінку, притому разючу. Це робилося штучно для заниження оцінки землі. І від цього втрачають і власники, і громади», – зазначив Роман Лещенко.

 

На OpenMarket продали арештованої землі розміром з Сінгапур

26 лютого 2020 року

       Державне підприємство «СЕТАМ» Міністерства юстиції України на електронному майданчику OpenMarket продало 1784 лотів з арештованими земельними ділянками на 428 512 913 грн, повідомляє відомство.

       Після вступу в жовтні 2016 року Закону «Про виконавче провадження» було відкрито новий напрям продажу – реалізація арештованих земельних ділянок.

       Загальна площа проданих на аукціоні арештованих земельних ділянок за понад 3 роки складає 72 тис. га, що досягає розмірів Республіки Сінгапур.

       «Підняття ціни на продаж арештованої землі вражає, адже на даний момент вдалося додатково до стартової ціни заробити вже понад 52 млн грн. Конкуренція між учасниками аукціонів за земельні ділянки показує гарні результати. Ось, наприклад, ділянку в Кропивницькому продали з приростом +4795%. Інша земельна ділянка в Запоріжжі пішла з молотка за пів мільйона гривень, при тому, що на початку аукціону її ціна складала 19 тисяч», – повідомив в.о. гендиректора ДП «СЕТАМ» Микола Писанчин.

 

"Земельний" закон Рада може ухвалити у березні

26 лютого 2020 року

       У Кабміні не виключають, що закон про ринок землі Верховна Рада може прийняти вже у березні.

       Про це у Вашингтоні на зустрічі з представниками американського бізнесу заявив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства — торговий представник України Тарас Качка, передає кореспондент Укрінформу

       "Стосовно ринку землі, я думаю, що квітень — це дуже консервативний сценарій для прийняття закону", — зазначив урядовець на зустрічі, організованій Американсько-українською діловою радою.

       Качка констатував, що все залежатиме від швидкості роботи парламенту. Водночас, додав він, народні обранці просуваються в "достатньо швидкому темпі", а владна партія налаштована рішуче на те, аби закон був прийнятий без зайвих зволікань.

 

В більшості областей України лісосмуги перебувають у критичному стані

26 лютого 2020 року

       Фахівці Національного екологічного центру зауважують, що в більшості областей України лісосмуги у критичному стані як через використання місцевими мешканцями на дрова, так і через невизначений статус і відсутність фахового догляду. Також сильно змінюється клімат, деякі дерева всохли. За результатами досліджень вчених, більшість лісосмуг потребує реконструкції та догляду. До того ж, із роками площа орних земель збільшувалася, але нові лісосмуги не створювали.

       Фонд Peli can live за підтримки Latifundist Media запускає проєкт із відновлення лісосмуг — «Лісосмуги життя». Мета — відновлення наявних лісосмуг, а також закладення нових насаджень задля зниження негативного впливу кліматичних явищ на сільгоспугіддя та відновлення біорізноманіття, повідомляє AgroPolit.com.

       Варто нагадати, що в Державному агентстві лісових ресурсів зазначається, що нині в Україні налічується близько 350 тис. га полезахисних і 90 тис. га водорегулюючих лісових смуг. Під їхнім захистом перебуває 13 млн га угідь, що становить лише 40% ріллі. Ще 30-50 років назад всі поля були розмежовані досить густою мережею лісосмуг.

       Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (FAO) вже оцінила збитки від неналежного стану лісосмуг Херсонщини та розробила план їхнього відновлення в межах міжнародного проєкту GCP/UKR/004/GFF під назвою «Інтегроване управління природними ресурсами в деградованих ландшафтах в лісостеповій і степовій зонах України». Проте територія однієї області — це замало.

       З 1 січня 2019 року набрав чинності Закон України № 2498- VIII, завдяки якому ОТГ можуть створювати комунальні підприємства і надавати лісосмуги в постійне користування. Цей Закон відносить лісосмуги до земель сільгосппризначення і врегульовує їхнє передання в оренду, що створює певні проблеми, проте й відкриває нові можливості.

       У Сумській та Вінницькій областях є домовленості між аграріями, лісівниками та місцевою владою, захисні лісові смуги підсаджують, борються зі шкідниками та бережуть від пожеж. Якщо фермери дбають про лісосмуги, то з часом вони фіксують позитивний вплив на якість і кількість врожаю, це суттєво стимулює їх до захисту та догляду за лісовими насадженнями навколо їхніх полів. Варто додати, що на полях під захистом лісосмуг підвищується середня врожайність зернових культур на 18-23%, технічних — на 20-26%, кормових — на 29-31%.

 

Держгеокадастр упроваджує виїзні прийоми громадян

25 лютого 2020 року

       Для створення необхідних умов для інформування громадян стосовно реформ земельних відносин, гарантування їм прямого діалогу та оперативного вирішення злободенних питань, від 27 лютого 2020 року та на постійній основі проводитимуться комплексні виїзні прийоми громадян за участі начальників Головних управлінь Держгеокадастру, повідомляє пресслужба відомства.

       З графіками виїзних прийомів до сільських (селищних) рад та об’єднаних територіальних громад можна ознайомитися на офіційному сайті Держгеокадастру в розділі «Територіальні органи Держгеокадастру».

 

Інформація про результати розгляду заяв про державну реєстрацію
земельних ділянок
відтепер буде оприлюднюватися

25 лютого 2020 року

       Держгеокадастр започатковує практику оприлюднення інформації про результати розгляду Державними кадастровими реєстраторами заяв про державну реєстрацію земельних ділянок, повідомляє пресслужба Держгеокадастру.

       Посилання: https://land.gov.ua/kadastrovi_reyestratory/

       У відкритому доступі надається інформація про територіальний орган Держгеокадастру у відповідній області та у місті Києві, державного кадастрового реєсторатора, загальну кількість заяв про державну реєстрацію земельних ділянок, кількість зареєстрованих земельних ділянок та відмов, наданих за результатами розгляду заяв про державну реєстрацію.

       Розміщення вказаної інформації є послідовним кроком у реалізації стратегії розвитку Держгеокадастру «Кадастр 2.0. Прозорість, доступність, інновації», що зі свого боку надасть змогу здійснювати ефективний громадський контроль за діяльністю Держгеокадастру та сприятиме прозорості роботи державних кадастрових реєстраторів, відкритості їхніх рішень та покращенню надання Держгеокадастром якісних адміністративних послуг.

       Надалі функціонал доопрацьовуватиметься та удосконалюватиметься. 

 

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт про видачу паїв
працівникам державних агропідприємств

24 лютого 2020 року

       У парламенті зареєстрували законопроєкт № 3012-1 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення права працівників державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ, організацій на одержання земельної частки (паю)». Автори документа голова комітету з питань аграрної та земельної політики Микола Сольський та група народних депутатів.

       Як йдеться у пояснювальній записці, цим проєктом закону пропонується встановити такий порядок приватизації земель державних чи комунальних сільськогосподарських підприємств, установ, організацій (далі – підприємства).

      1. Встановлюється правило, за яким приватизація земель державних та комунальних сільськогосподарських підприємств може здійснюватися як в процесі приватизації самих підприємств, так і без прийняття рішення про їх приватизацію, на підставі рішення органу, до сфери управління якого належить підприємство, а також при ліквідації підприємств.

       2. Встановлення, що при приватизації земель підприємств здійснюється наступний розподіл їх сільськогосподарських угідь:

  • до 40% земель розподіляється між працівниками підприємства та пенсіонерами з їх числа, працівниками державних і комунальних закладів соціальної сфери села (при цьому площа земель, що передається у власність одного працівника підприємства або пенсіонера з числа колишніх працівників підприємств визначається у розмірі середнього розміру земельної частки (паю) по району, а для працівників закладів соціальної сфери не може перевищувати 2 га);
  • до 20 % земель передаються у власність учасникам бойових дій для ведення особистого селянського господарства (при цьому площа земель, що передається у власність однієї особи не може перевищувати 2 га);
  • не менше 40% продаються на земельних торгах, а на період дії мораторію на відчуження земель сільськогосподарського призначення, - проводяться аукціони з набуття права оренди на ці землі (крім випадків приватизації земель підприємств у зв’язку з приватизацією самих підприємств).

       У випадку приватизації земель підприємств у зв’язку з приватизацією самих підприємств, землі, які залишились після розподілу між працівниками підприємства, працівниками державних і комунальних закладів соціальної сфери села та учасниками бойових дій, вносяться до статутного (складеного) капіталу господарського товариства, у яке перетворюється підприємство, а на період дії мораторію на відчуження земель сільськогосподарського призначення, - передаються йому в оренду на 50 років.

       3. Несільськогосподарські угіддя та землі несільськогосподарського призначення, які перебувають у постійному користуванні підприємства при його ліквідації передаються до комунальної власності територіальних громад за місцем їх розташування.

 

Асоціація міст України не підтримує запропоновані Держгеокадастром зміни до Бюджетного кодексу

24 лютого 2020 року

       Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру направила на розгляд Асоціації міст України проєкт Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України». Законопроєктом пропонується внесення змін до Бюджетного кодексу України в частині перерозподілу коштів, що надійшли від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва до місцевих бюджетів, на користь державного бюджету, якщо такі кошти не були використанні протягом двох років з моменту їх надходження.

       Як повідомляє Аналітичний центр Асоціації міст України, вона не підтримує законопроєкт, тому що, по-перше, органи місцевого самоврядування акумулюють та спрямовують кошти на реалізацією цілей, передбачених виключно положеннями Земельного кодексу України, а використання цих коштів на інші цілі не допускається; по-друге, запропоновані зміни суттєво погіршують ресурсне забезпечення місцевих бюджетів (потенційні втрати більше 700 млн грн) і негативно позначаються на спроможності органів місцевого самоврядування.

       Статтею 209 Земельного кодексу України визначено, що кошти, які надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, використовуються виключно на освоєння земель для сільськогосподарських і лісогосподарських потреб, поліпшення відповідних угідь, охорону земель відповідно до розроблених програм та проєктів землеустрою, а також на проведення інвентаризації земель, проведення нормативної грошової оцінки землі. Використання цих коштів на інші цілі не допускається.

       Органи місцевого самоврядування, плануючи доходи та видатки, передбачають вартість землевпорядних та землеоціночних робіт, які можуть виконуватись за рахунок отриманого для цього ресурсу і раціонально приймають рішення попередньо накопичувати необхідні обсяги коштів для того, щоб забезпечити повноцінне фінансування та реалізацію таких заходів. Окрім цього, земельним законодавством чітко визначають терміни, коли ці заходи можуть бути проведені. Так, наприклад, відповідно до статті 18 Закону України «Про оцінку земель» проведення нормативної грошової оцінки землі в межах населених пунктів здійснюється не рідше ніж один раз на 5-7 років, а розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок несільськогосподарського призначення – не рідше ніж один раз на 7-10 років. Це вже є інструментом стимулювання органів місцевого самоврядування щодо належного використання відповідних коштів.

       Таким чином, для проведення нормативної грошової оцінки земель за рахунок коштів, що надійшли від втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, органи місцевого самоврядування з метою досягнення поставлених цілей накопичують кошти протягом тривалого часу. Тому зміни, запропоновані законопроєктом щодо вилучення коштів, що надійшли до місцевих бюджетів у випадку їх не використання протягом двох років, є недоцільними.

 

В Україні будуть якісні земельні кадастри —
Гончарук анонсував перезйомку території

20 лютого 2020 року

       Уряд планує весною 2020 року здійснити перезйомку території України у хорошій якості для формування якісних земельних кадастрів.

       Про це під час звіту уряду сказав Прем'єр-міністр Олексій Гончарук, повідомляє кореспондент Укрінформу.

       "Цієї весни ми плануємо перезняти усю територію України у хорошій якості, щоб у кадастрів було якісне підґрунтя. Це дасть нам можливість за допомогою програмних комплексів проводити інвентаризацію та аналізувати наявні ресурси ефективніше", — сказав Гончарук.

       Як повідомляв Укрінформ, Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук написав у Тelegram-каналі, що розпочато "оцифрування" території України, відкрито доступ до координат земельних ділянок, створено новий функціонал, який забезпечує спрощений доступ до відомостей Державного земельного кадастру.

 

У Національному банку не очікують на приплив іноземної валюти
після відкриття ринку землі

14 лютого 2020 року

       Про це сказав заступник голови Національного банку України Олег Чурій у ході зустрічі з представниками бізнесу в Європейській Бізнес Асоціації, повідомляє кореспондент Укрінформу.

       "Припливу іноземної валюти для купівлі землі, напевно, його не буде, виходячи з тих положень закону про землю, які є в парламенті. Поки ми не зовсім розуміємо, який буде ринок землі, і нам дуже важко робити якісь прогнози. Потрібно мати на руках кінцевий варіант реформи і звідти вже робити якісь прогнози", — сказав Чурій.

 

Герега обійшов за обсягом аграрного зембанку Ахметова і Порошенка

14 лютого 2020 року

       Група компаній «Епіцентр К» Олександра і Галини Герег купує підприємства групи компаній «Сварог Вест Груп» Сергія та Олександра Буряків у Хмельницькій області. Про це повідомляє АгроПоліт, посилаючись на прес-службу компанії.

       Йдеться про придбання корпоративних прав на 40 000 га земель у Красилівському, Новоушицькому, Славутському та Шепетівському районах.

       Таким чином, земельний банк агрохолдингу збільшився зі 120 000 га до 160 000 га. А обсяг землі Сварога скоротився з 80 000 до 40 000 га. Згідно з повідомленням Епіцентру, зараз триває процес оформлення угоди. Сума угоди не розголошується.

 

Держгеокадастр виправлятиме помилки у земельному кадастрі за заявками з Державного аграрного реєстру

12 лютого 2020 року

      В Україні стартував пілот Державного аграрного реєстру, функціоналом якого передбачена можливість формування заявки на виправлення помилок у Державному земельному кадастрі. Вже зараз Держгеокадастром усуваються помилки у Державному земельному кадастрі, зокрема:

  • неправильне застосування системи координат земельних ділянок;
  • помилки у визначенні кадастрових номерів земельних ділянок;
  • наявні технічні помилки;
  • помилки щодо метричної інформації про земельні ділянки;
  • помилки, які можна виправити шляхом перевірки архівної документації із землеустрою.

      «Держгеокадастр докладає максимальних зусиль задля виправлення колишніх помилок, у цій парадигмі комунікація з громадянами відіграє чи найважливішу роль. Саме тому, ми одразу підтримали ініціативу стосовно інтеграції та вдосконалення наявних реєстрів, які, безперечно, не є досконалими. Тому, взаємодія з Державним аграрним реєстром — реальний шанс якісно вдосконалити інформаційне наповнення Державного земельного кадастру», — зауважив Денис Башлик.

Довідково. Державний аграрний реєстр — електронний майданчик, що сприятиме створенню прозорої системи державної підтримки аграріїв, зробить взаємодію між державою та сільськогосподарським виробником простою, доступною, зручною та простежуваною. За допомогою Аграрного реєстру планується надання державних сервісів, спрощення доступу до банківського фінансування та програм кредитних гарантій, запровадження програм таргетованої державної підтримки та оцінки їхньої ефективності.

 

Мін’юст створить у регіонах мережу консультантів із земельних питань

10 лютого 2020 року

       У найближчі 6 місяців Міністерство юстиції України створить у регіонах мережу консультантів із земельних питань, які працюватимуть на безоплатній основі. Про це в інтерв’ю «Главком» розповів міністр юстиції Денис Малюська.

       «Величезний масив спорів, які будуть (а вони точно будуть), потраплять до нас на розгляд у антирейдерську комісію. Це реєстраційні спори, обтяження, права оренди, продажу майна – це все наше. Наприклад, хтось колись віддав землю в оренду на 40 років і зараз зрозумів, що отримує за неї щороку копійки. А тепер ще й з’ясував, за скільки міг би її продати, якби не здав землю в оренду. Що буде відбуватися з договорами оренди, які укладалися у простій письмовій формі? Хтось буде казати, що підпис не його, хтось буде казати, що не там зареєстрований», – сказав міністр.

       Він наголосив, що міністерство до цього зараз готується.

       «Хочемо створити мережу, достукатись до кожного селянина, щоб він знав, куди йому слід звертатися, якщо будуть якісь незаконні дії з земельними ділянками. Це для нас топ-пріоритет на цей рік», – додав Малюська.

       Він зазначив, що у ближчі пів року міністерство планує найняти більшу кількість спеціалістів, які розуміються на земельних реєстраційних діях, створити механізми і мережу, навчити людей, які працюють в безоплатній правовій допомозі, підібрати фахівців.

 

В аграрному комітеті прокоментували питання стратегічного запасу земель

10 лютого 2020 року

       Питання розпорядження державними землями буде врегулюване в законопроекті №2194 "Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин". Про це під час розгляду проекту закону про обіг землі заявив голова комітету з питань аграрної політики Микола Сольський, повідомляє кореспондент РБК-Україна.

       Так, нардеп прокоментував, чи має бути в Україні стратегічний запас 20-30% чи 50% земель, які не мають бути продані для продовольчого забезпечення України в нестабільні часи.

       "Продовольчу безпеку в Україні забезпечують ті фермери і аграрії, про інтереси яких ви часто згадуєте. Саме вони в першу чергу це робили і будуть робити. Позиція комітету в тому, що будь-які питання, пов’язані з розпорядженням державними землями, будуть врегульовуватись у законопроекті №2194. Там окрім цих правок є й інші правки. Наприклад, обмежити право, пов’язане з продажем. А зробити дійсно пріоритет оренди. Підходів багато, вони будуть розглядатись у 2194", – заявив Сольський.

 

Українці, які продадуть землю, тимчасово втратять право на субсидію

10 лютого 2020 року

       Частина українців, які продадуть свої земельні ділянки після запуску ринку землі, можуть тимчасово втратити право на субсидію, заявив під час години запитань до уряду у парламенті прем'єр-міністр Олексій Гончарук. Він звернув увагу, що це відбудеться у випадку, якщо продаж принесе власникам землі істотний дохід, повідомляє УНІАН.

      «Є багато критеріїв, за якими під час нарахування субсидії відповідні органи оцінюють платоспроможність. У різних ситуаціях продаж земельних ділянок може призвести до виникнення у людини різного доходу. Якщо раптом продаж земельної ділянки призведе до того, що людина отримає серйозну значну суму, наприклад десятки тисяч доларів, то очевидно, що протягом певного періоду часу вона не матиме потреби в підтримці держави. Тому в кожному випадку треба рахувати окремо», – сказав Гончарук.

       При цьому прем'єр зазначив, що держава не позбавлятиме права на субсидію тих українців, яким дійсно потрібна допомога при оплаті послуг ЖКГ. 

 

За добу Верховна Рада пройшла 216 земельних правок

7 лютого 2020 року

       Верховна Рада з 13:00 четверга до 13:00 п’ятниці 7-го лютого розглянула 216 правок із 4018 внесених до закону про продаж земель сільськогосподарського призначення у другому читанні.

       Зранку 7 лютого депутати "Слуги народу" чергували біля трибуни та президії Верховної Ради, щоб не допустити блокування з боку опозиції, яке частково відбулося у четвер.

       6-го лютого парламент розглянув 184 правки до закону про земельну реформу, при цьому підтримав лише одну.

       Продовжити роботу над законопроєктом, який після прийняття у другому читанні має відкрити ринок землі, планують через тиждень.

 

У законопроєкт про обіг земель депутати включили антирейдерську поправку

7 лютого 2020 року

       Під час розгляду правок до законопроєкту №2178-10 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення" у другому читанні депутати включили поправку № 48 депутата Ігоря Фріса («Слуга народу») та групи про земельний сервітут.

       «Рейдери діють дуже цікаво – вони скуповують ділянки по периметру, залишаючи землю всередині. Тим самим не даючи власнику земельної ділянки всередині добратися до своєї землі. Право земельного сервітуту – це право проїзду та проходу до належної земельної ділянки. Це необхідно, щоб жодним чином не мали можливості недобросовісні рейдери рейдернути земельну ділянку всередині поля. Це стосується масивів земель. У Земельному кодексі передбачено, що є право орендарям мати доступ до свого земельного сервітуту. Тож тут ми передбачаємо обов’язок земельного сервітуту, який буде вписуватись у договір купівлі-продажу», – сказав Ігор Фріс.

 

Верховна Рада почала розглядати законопроєкт про продаж земель сільськогосподарського призначення у другому читанні

6 лютого 2020 року

     Попри те, що Юлія Тимошенко зайняла робоче місце спікера парламенту Дмитра Разумкова, а депутати від ОПЗЖ заблокували трибуну парламенту, протестуючи проти розгляду законопроекту №2178-10 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення", Рада перейшла до його розгляду.

     Між першим і другим читанням до законопроєкту внесли 4018 правок. Аграрний комітет підтримав лише 9 із них.

     До початку роботи Верховної Ради, о 9 ранку, президент Володимир Зеленський прийшов на засідання фракції "Слуга народу" і вмовляв народних депутатів проголосувати законопроект про ринок землі в другому читанні до кінця цього тижня, тобто за четвер-п’ятницю.

     На засіданні фракції, як повідомляє «Українська правда», Зеленський заспокоював "слуг народу" щодо скорочення депутатів з 450 до 300. Президент запевняв фракцію, що скорочення депутатів робиться не під дострокові вибори.

     Зеленський прямим текстом сказав, що не збирається розпускати Раду — мовляв, у цьому немає сенсу, тому що в наступному парламенті "Слуги народу" вже не зможуть самостійно сформувати більшість.

 

Посол ЄС: у земельній реформі є десятки аспектів,
які слід правильно впровадити

6 лютого 2020 року

     Європейський союз підтримує цілі земельної реформи в Україні, проте вона має насамперед принести переваги малим фермерам, заявив голова представництва ЄС в Україні Матті Маасікас.

    Як повідомляє "Європейська правда" з посиланням на "Інтерфакс-Україна", про це він сказав у четвер на Асамблеї української сторони Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС у Києві.

    "Що стосується земельної реформи, то відповідно до підрахунків Світового банку впровадження цієї реформи може додати від 1 до 1,5% до ВВП України. ЄС підтримує ці цілі відкриття ринків. Але є десятки деталей, десятки речей, які необхідно правильно впровадити", — сказав дипломат.

     Маасікас звернув увагу на те, що насамперед впровадження земельної реформи має принести переваги малим фермерам.

     "Перше: впровадження цієї реформи має принести переваги малим фермерам, тим людям, які живуть і працюють на землі, які обробляють землю, і безумовно, має бути забезпечено відповідні застереження для того, щоб інтереси малих фермерів було взято до уваги і було дотримано", — повідомив дипломат.

     Другим важливим аспектом, за його словами, є доведення до ладу реєстрів.

     "Якщо ви хочете відкрити ринок, необхідно чітко розуміти, що ви продаєте і що ви купуєте. Все, що стосується геокадастра і всіх пов'язаних із ним питань — це теж та сфера, де ЄС надає свою підтримку, зокрема фінансову. Весь комплекс цих питань має бути доведено до ладу. Необхідно забезпечити правову визначеність, щоб люди чітко знали, що і яку земельну ділянку вони купують або продають", — додав Маасікас.

 

Кабмін спростив реєстрацію земельних ділянок

6 лютого 2020 року

     З 6 лютого в Україні запрацювала безкоштовна функція перевірки обмінних XML-файлів, необхідних для реєстрації земельних ділянок. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Telegram прем'єр-міністра Олексія Гончарука.

       Як пояснив прем’єр, обмінний XML-файл — це електронний документ, на основі якого вносяться відомості в систему Державного земельного кадастру. Він формується та підписується електронним цифровим підписом сертифікованого інженера-землевпорядника.

       "Відтепер, якщо ви подаєте документи для реєстрації земельної ділянки, ваш файл може бути автоматично перевірений програмою і ви отримаєте зворотний зв’язок із переліком помилок, яких ви припустилися. Раніше люди могли місяцями не отримувати відповіді, а в разі зворотного зв’язку їм не повідомлялося про те, яку саме помилку в файлі вони допустили", — зазначив Гончарук.

       Крім того, при подачі електронної заяви на державну реєстрацію земельної ділянки буде можливість зробити посилання на протокол перевірки обмінного файлу. Також є можливість за QR-кодом перевірити валідність файлу.

       За словами Гончарука, відповідне рішення зменшить рівень відмов у реєстрації земельних ділянок до 4%.

       "Це ще один крок до прозорої роботи Держгеокадастру та усунення корупційних ризиків. Разом із відкритими на початку року координатами, що дозволили, до речі, ліквідувати тіньовий ринок з річним оборотом в 250 млн грн — відмови в реєстрації земельної ділянки за вигаданими причинами підуть у минуле", — зазначив Гончарук.

 

Держгеокадастр спрощує процедуру надання адміністративної послуги
«Видача витягу з Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників»

5 лютого 2020 року

       Завдяки впровадженню такого функціоналу користувачі отримують можливість формувати витяги із Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників в автоматичному режимі, повідомляє прес-служба Держгеокадастру.

      Що це дає?

  • відсутність втручання посадових осіб Держгеокадастру у процес;
  • моментальне формування витягу (без очікування впродовж 30 днів);
  • необов’язковість письмової заяви.

       Відтепер для отримання витягу користувачу достатньо авторизуватися з використанням особистого облікового запису на порталі електронних послуг Держгеокадастру (https://e.land.gov.ua/services) та серед переліку послуг замовити витяг. У такий спосіб, замовник безоплатно одержує необхідний документ із Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників в електронному вигляді (у форматі *.pdf) у режимі реального часу.

 

Аграрії вийдуть 6 лютого на акцію протесту до Офісу президента

5 лю​того 2020 року

       Аграрії 6 лютого вийдуть до Офісу президента з метою зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським для обговорення питання запровадження ринку землі в Україні, повідомляє «Інтерфакс-Україна».

       Згідно з прес-релізом організатора ГС "Всеукраїнська аграрна рада" акція розпочнеться о 9:00 біля Офісу президента, об 11:00 учасники планують вирушити до Верховної Ради, де триватиме протест.

       Серед оприлюднених позицій ВАР — запровадження поетапності земельної реформи. На думку громадської спілки, на першому етапі право купувати землю мають отримати лише фізичні особи-громадяни України з обмеженням до 500 га. Допустити до ринку юридичних осіб пропонується на другому етапі, приблизно за п’ять років, з правом купувати не більше ніж 5 тис. га землі. ВАР також закликає до створення фінансових інструментів, необхідних для купівлі землі малими та середніми аграріями.

 

Кабмін пропонує ВР створити Фонд часткового гарантування кредитів
у сільському господарстві

5 лютого 2020 року

       Кабінет Міністрів запропонує на розгляд Верховної Ради законопроект, який визначає особливості створення та діяльності Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві.

       Відповідне рішення схвалено на засіданні уряду в середу, повідомляє Інтерфакс-Україна.

       "Для спрощення отримання кредитів "малими" фермерами, які не мають кредитної історії, уряд створює Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві. Фонд надасть доступ малим і середнім суб'єктам підприємництва (до 500 га) до банківських кредитів, зменшивши вартість їх залучення. Крім того, це також мінімізує ризики можливого неповернення кредитів", — написав у Telegram-каналі прем'єр-міністр Олексій Гончарук, коментуючи ухвалене рішення.

       Він уточнив, що держбюджет-2020 передбачає 240 млн грн на формування статутного капіталу фонду.

       Згідно із законопроектом, фонд створює держава в особі Кабміну. Його учасниками можуть бути держави та юрособи. Органами управління фонду є загальні збори акціонерів, рада та правління. Раду створюють у складі п'яти осіб, один із них — представник держави, решта — незалежні члени.

       У пояснювальній записці до документа як обґрунтування необхідності ухвалення закону зазначається: згідно з даними Національного банку України, станом на 1 листопада 2019 року кредити, надані в сільському господарстві, становили понад 63,5 млрд грн. При цьому середньозважена ставка за користування кредитами становить 16,5%.

       Водночас, згідно з даними суб'єктів господарювання, при зверненні в банки відсотки за користування кредитами для підприємств малого та середнього бізнесу в середньому становлять 22-24% річних, тоді як для інших підприємств — 17-19% річних.

       "Найбільші обсяги кредитів залучаються такими підприємствами на короткострокову перспективу (12 місяців) для покриття своїх поточних витрат. Відсутність довгих кредитів, а також предмета застави та кредитної історії позбавляє можливості малі та середні підприємства здійснювати інвестиції в сільське господарство", — пояснюється в документі.

 

У четвер Раду чекає "земельна ніч"

5 лютого 2020 року

       Верховна Рада розглядатиме законопроєкт 2178-10, який скасовує заборону на продаж земель сільськогосподарського призначення, у четвер, очікується, що голосування триватиме до 3-4 години ранку.

       Про це заявив голова фракції "Слуга народу" Давід Арахамія в ефірі Еспресо, повідомляє «Українська правда».

       "Цього тижня ми готові голосувати за землю ... Скільки це займе часу, ніхто не знає. Але ми в четвер почнемо, голосуватимемо до перемоги. У мене є прогнози, що десь о 3-4 годині ранку закінчимо.

       ...Ми називаємо це "земельною ніччю", — сказав він.

       Глава фракції заявив, що депутати точно не встигнуть проголосувати за один день.

       Також Арахамія розповів, що очікує блокування трибуни і мітинги.

 

Контролювати концентрацію сільгоспземель в одних руках будуть НОТАРІУСИ!

         5 лютого 2020 року

       У законопроєкті №2178-10 про відкриття ринку сільськогосподарських земель, що до другого читання змінив назву і буде внесений на розгляд народних депутатів як законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення», лише 11 статей і там виписані тільки базові речі, – сповістив журналістам «Главкому» Микола Сольський, голова аграрного комітету.

       – Основні правки – це предмет компромісів, – зазначив Сольський. – Не основні, але також важливі, – це наслідки консультацій з ринком та елементарна конструктивна робота. Було багато ідей, яким чином контролювати концентрацію землі в одних руках, – чи доручати це Антимонопольному комітету, чи розробити додаткове законодавство. Але перемогла інша ідея – на етапі оформлення договорів нотаріуси самі це контролюватимуть.

       Коли покупець з пайовиком приходять до нотаріуса, в останнього є доступ до реєстрів. Він дивиться, що покупець вже купив на себе умовно 1,5 тис. га, крім того, фірма, яка зареєстрована на цього покупця, купила ще 3 тис. га. Це означає, що він може ще докупити 5,5 тис. га або на себе, або на свою фірму. Це контролюється вже на етапі укладання угоди. За нашим законопроєктом, землю можуть купляти громадяни України, підприємства, засновані громадянами України, держава і місцеві громади.

        

Сільгоспземлі позичальників банки можуть продавати упродовж 2 років,
хоч і на електронних торгах, але поза системою Prozorro

         5 лютого 2020 року

       – У нас в комітеті неодноразово була зустріч з банкірами. Вони звертали увагу, що один з посилів земреформи – це те, що під землю можна кредитувати. Якщо ж зробити їм обмеження, як всім іншим, в 10 тис. га, то об’єм кредитування буде невеликий, ставки залишаться дорогими.

       Насправді, банки будуть продавати цю землю через електронні торги. Якщо «своя» людина запропонує на цих торгах найвищу ціну – то будь ласка.

       …Єдине – ми їх не можемо прив’язати законом до системи Prozorro, – вважає Микола Сольський, голова аграрного комітету.

       Якщо банки вчасно не продають ділянки, то підпадають під загальну норму щодо конфіскації землі. Але вона буде оплатною. За рішенням суду ця земля виставляється на торги, і за вирахуванням затрат на цю процедуру гроші повертаються банку.

       Враховуючи, що щорічно банкам треба буде платити податок на землю, який буде некопійчаним, їм економічно буде невигідно довго тримати її у себе.

*     *     *

       – Вони (банкіри) хотіли три роки для реалізації землі, ми обмежили двома, – сповістив журналістам «Главкому» Микола Сольський, голова аграрного комітету Верховної Ради. – Вони хотіли зняти обмеження для банків з іноземним капіталом, назвіть мені в першій десятці банки без іноземного капіталу, крім державних, та просили не вводити обмеження концентрації. Ми це і зробили.

 

Названо дату розгляду закону про ринок землі

4 лютого 2020 року

       Верховна рада України розгляне законопроєкт про ринок землі в цей пленарний четвер, 6 лютого. Про це повідомив перший заступник глави фракції "Слуга народу" Олександр Корнієнко, повідомляє кореспондент РБК-Україна.

       За його словами, земельна реформа стоїть у порядку денному.

       "В порядку денному стоїть на цей тиждень. Здається, на четвер", — сказав парламентар.

       Нагадаємо, раніше Корнієнко заявив, що на цій сесії Верховна рада планує поставити крапку в питанні земельної реформи. Він підкреслював, що всі зауваження від суспільства по документу були враховані.

 

«Такого лояльного закону про ринок землі як у нас — ніде немає»

4 лютого 2020 року

       Президент України Володимир Зеленський в коментарі журналісту НВ Бізнес повідомив, що очікує прийняття закону про ринок землі до кінця лютого.

       «Такий лояльний закон про ринок землі як у нас — ніде такого немає», — зазначив Зеленський.

       Також Зеленський розповів, що обговорював питання ринку землі з президентом Туреччини Ердоганом днем раніше. Він зазначив, що незважаючи на негативне ставлення турецького суспільства до ринку землі в країні провели ліберальну земельну реформу, відкривши ринок для всіх.

       За словами Зеленського, під час свого візиту до Києва президент Туреччини Ердоган розповів, що у турецького суспільства, фермерів і уряду теж було багато питань щодо запровадження ринку землі.

       «Вони відкрили його для всіх. Повністю лібералізували», — додав Зеленський.

       Також він підкреслив, що станом на 1991 рік Україна знаходилася приблизно на одному рівні з Туреччиною за показниками зростання, ВВП і кількості населення. Зеленський додав, що ВВП Туреччини перевищує Український майже в 19 разів. На думку президента України, це стало можливим завдяки лібералізації економіки.

       За даними третього кварталу 2019 року номінальний ВВП України склав $ 46 млн, у той час як Туреччини — $ 153,202 млн.

 

«4 млн га, які видали пізніше, не потрапили під мораторій
і там досі діє звичайний ринок купівлі-продажу», 
 
вважає
 Микола Сольський

3 лютого 2020 року

          – Якщо ми візьмемо сільськогосподарську землю, яка зараз належить людям, це буде приблизно 32 млн га. Приблизно 28 млн га люди отримали в 90-ті роки при розпаюванні колгоспів, після чого був введений мораторій на продаж. А 4 млн га, які видали пізніше, не потрапили під мораторій і там досі діє звичайний ринок купівлі-продажу, на якому, до речі, можуть бути і іноземці. Хтось за всі ці роки говорив про якісь проблеми там? А 4 млн га – це площа середньої європейської країни. Проте і на цих 28 млн га, які потрапили під мораторій, ринок теж існує.

         Пайовики в селі в 99% продають землю тим, хто її обробляє. Юридично договір купівлі-продажу оформити не можна, але можна підписати договір оренди на 49 років, емфітевзису, заповіт. Інше питання, що це напівфабрикат, яким не можна нормально користуватись.

         Але умовна бабця може подумати, що вона продала, а її освіченіші діти та внуки цілком розуміють, що ця земля – їхня власність досі...

         У договорах прописується правило, що спадкоємство не зупиняє договору оренди і не змінює його. Наприклад, бабця, якій 80 років, підписала договір оренди на 49 років. Після смерті бабці хтось з її родичів отримав цю землю у спадщину, оформив на себе, але ще 40 з гаком років не може з нею нічого зробити.

         …Договір оренди зберігається навіть в тому випадку, якщо ця земля продана на сторону. 

 

Наші сільгоспземлі зможуть скуповувати банки
без будь-яких обмежень

3 лютого 2020 року

         Законопроєкт №2178-10 про відкриття ринку сільськогосподарських земель до другого читання змінив назву. Тепер вона звучить так ( цитуємо Голову аграрного комітету Миколу Сольського): «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення».

         Далі Сольський в інтерв’ю «Главкому» перелічив інші зміни в законопроєкт (цитуємо):

         – Друга – ліміт на продаж землі в одні руки: його запропоновано опустити з 210 тис. до 10 тис. га. Третя – передбачена норма про продаж землі іноземцям тільки після референдуму, про що заявляв президент у своєму спеціальному відеозверненні. Четверта – тепер власниками землі зможуть ставати банки через стягнення її як застави за невиплачені кредити. На них обмеження в 10 тис. га не розповсюджуватиметься (виділення наше – «Земельного вісника України.

 

Тягнути з ринком нема куди,  
вважає Голова аграрного комітету Микола Сольський

3 лютого 2020 року

         І допускає, що пленарний тиждень Верхоної ради може розпочатися з розгляду закопроєкту №2178-10 із зміненою назвою після першого читання. Далі журналістам «Главкому» пояснює:

         – Якби голосування відбувалося у січні, голоси були б. І за ці два тижні я не побачив нічого, щоб їхню кількість зменшило. Станом на сьогодні вважаю, що вони є.

         Як процедурно буде проходити прийняття законопроєкту? Адже на комітеті розглядалися тисячі правок, – запитали журналісти.

         – Були чотири з гаком тисячі правок на 11 статей законопроєкту, з яких три з чимось тисячі – ОПЗЖ. Але чи йти в залі по всіх правках, чи поставити на підтвердження основні – вирішить Рада. Думаю, ОПЗЖ та «Батьківщина» знову будуть щось блокувати. Якщо пам’ятаєте перше читання, то я навіть на трибуну не міг вийти і озвучував все з місця. Як мінімум, нас більше (сміється).

         А коли журналісти поцікавилися - чи є «силовий» блок у «Слуг народу» і чи хлопці вже тренуються – почули таку відповідь:

         – У нас є енергійні емоційні хлопці, яких дуже багато.

 

2020 рік стане роком протидії земельному рейдерству

3 лютого 2020 року, Міністерство юстиції України

       У 2020 році Мін’юст продовжить боротися з рейдерством, проте головна увага буде сконцентрована на протидії земельному рейдерству. Це пов’язано, насамперед, з тим, що системний характер рейдерських атак, пов’язаних з корпоративними правами, помітно знизився. Про це повідомив Міністр юстиції України Денис Малюська.

      «Якщо в минулому році наша робота була сфокусована на боротьбі з корпоративним рейдерством, з рейдерством нерухомості, то вже в цьому році плануємо посилити боротьбу з тими, хто чинить незаконні дії з земельними ділянками», – зазначив Міністра юстиції.

       За його словами, істотне скорочення випадків корпоративного рейдерства та взятий владою курс на впровадження земельної реформи робить актуальним боротьбу з тими, хто чинить незаконні операції з земельними ділянками.

       «Швидше за все, що у тих людей, які передали земельні ділянки в оренду на 40 або 50 років, може виникнути бажання змінити умови користування землею після зняття мораторію на продаж. Крім того, скарг, що стосуються земельних питань, стає все більше. Нам буде необхідно сформувати окрему групу, яка буде спеціалізуватися саме на таких питаннях», – зауважив очільник відомства.

       Він повідомив, що зараз на рівні Парламенту обговорюється можливість злиття Держкадастру і Реєстру майнових прав на нерухоме майно.

       «Багато людей, які проживають в селах, не знають, до кого звертатися, якщо виникла проблема з землею. Тому і фокусуємо в 2020 році свою роботу на тому, щоб допомогти їм», – пояснив Денис Малюська.

 

Аграрний комітет відхилив правку про заборону продажу землі
іноземним банкам

31 січня 2020 року

       Після відкритя ринку купити сільськогосподарську землю зможуть іноземні банки та іноземні кредитні установи без обмеження кількості гекатрів. Про це повідомила лідерка партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко.

       Відповідну правку відхилив аграрний комітет під час вчорашнього засідання, повідомляє Агрополіт.

       «Ми даємо можливість всім депутатам висловити свої правки і за згоди комітету підтримати їх і рекомендувати до другого читання у сесійній залі. Сподіваюся, що у лютому приступимо до голосування законопроекту 2178-10 у другому читанні», — повідомляв на засіданні голова аграрного комітету Микола Сольський.

 

СБУ викрила факт незаконного заволодіння землями
природно-заповідного фонду в елітній Конча-Заспі під Києвом

31 січня 2020 року, СБУ

       Служба безпеки України викрила факт незаконного заволодіння чиновниками державними землями природно-заповідного фонду оціночною вартістю майже 1 мільярд гривень, які знаходяться в елітному районі під Києвом.

       Оперативники спецслужби встановили, що керівництво районного відділення держгеокадастру та райдержадміністрації Обухівського району Київщини незаконно перевели з державної у приватну власність 23 земельні ділянки загальною площею 42 гектари. Землі, які знаходяться у ландшафтному заказнику місцевого значення «оз. Конча» та відносяться до природно-заповідного фонду України, були переоформлені на фізичних осіб, пов’язаних із замовником протиправного відчуження.

       За матеріалами Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки СБ України, Територіальним управлінням ДБР у Києві спільно із столичною прокуратурою зареєстровано кримінальне провадження за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України.

       Печерським районним судом у м. Києві накладено арешти на 23 земельні ділянки орієнтовною оціночною вартістю 930 мільйонів гривень, що не дало зловмисникам здійснити їх перепродаж.

       Наразі вживаються процесуальні заходи із повернення незаконно відчужених земельних ділянок у державну власність.

       Триває досудове слідство.

 

У справі розкрадання земель НААН ще 5 підозрюваних

30 січня 2020 року, НАБУ

       Детективи Національного бюро повідомили президенту Національної академії аграрних наук України та ще чотирьом топпосадовцям НААН про підозру у причетності до незаконного відчуження 15 га особливо цінних земель Національної академії аграрних наук України (далі — НААН). Підозри, які підписав Генеральний прокурор, детективи НАБУ вручили впродовж 24-29 січня 2020 року.

       Серед підозрюваних:

  • президент НААН (на час вчинення злочину — віце-президент);
  • директор Інституту садівництва НААН (на час вчинення злочину — перший віце-президент НААН);
  • перший проректор Національного університету біоресурсів і природокористування України (на час вчинення злочину — віце-президент НААН);
  • віце-президент – головний вчений секретар НААН (на час вчинення злочину — академік-секретар відділення НААН);
  • директор ННЦ Інститут виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова НААН.

      Дії зазначених осіб кваліфіковані за ч.5 ст.191, ч.3 ст.15 ч.5 ст.191 КК України. Таким чином загальна кількість осіб, притягнутих до відповідальності за розкрадання особливо цінних земель НААН сягнула 14: стосовно дев’яти з них розслідування закінчено, справа скерована до ВАКС.

      За даними слідства, впродовж 2013-2014 років посадовці НААН ініціювали ухвалення низки рішень, внаслідок яких понад 15 га державних земель незаконно перейшли у приватну власність. Йдеться про 138 ділянок у передмісті Києва (село Гатне), які мали статус особливо цінної землі й повинні були використовуватися виключно з дослідницькою метою.

      Роль п’яти осіб, яким повідомлено про підозру, у корупційній схемі полягала у тому, що вони як члени президії НААН проголосували за виділення земельних ділянок з числа особливо цінних земель, а згодом оформили окремі ділянки на себе, близьких родичів та пов’язаних осіб. Зазначені факти є одним із епізодів кримінального провадження щодо розкрадання земель НААН.

       Розслідування першого епізоду тривало з квітня 2017 по грудень 2019 року. Справа  стосовно дев’яти обвинувачених уже перебуває на розгляді ВАКС.

 

Спрощено процедуру отримання свідоцтва про підвищення
кваліфікації сертифікованих інженерів-землевпорядників
та інженерів-геодезистів

30 січня 2020 року, Прес-служба Держгеокадастру

       За результатами засідання Кваліфікаційної комісії від 19 грудня 2019 року змінено вимоги до програм підвищення кваліфікації сертифікованих інженерів-землевпорядників та інженерів-геодезистів:

  • скасовано усну співбесіду;
  • запроваджено трансляцію в онлайн-режимі на сайті ЗВО та/або у YouTube;
  • оприлюднено перелік тестових завдань для підсумкового контролю знань слухачів курсу підвищення кваліфікації сертифікованих інженерів-землевпорядників та інженерів-геодезистів;
  • зменшено кількість обраних правильних відповідей для успішного проходження тестування до 35 (70%);
  • збільшено тривалість тестування до 45 хвилин.

       Що це дає?

  • об’єктивність під час оцінювання професійного рівня підготовки спеціаліста;
  • максимальну відкритість і прозорість під час проходження підсумкового контролю знань слухачами курсу підвищення кваліфікації;
  • однаковий підхід до всіх слухачів курсу;
  • мінімізацію втручання людського фактора і корупційних чинників при прийнятті рішення про видачу свідоцтва про підвищення кваліфікації.

Довідково: з початку 2020 року 37 спеціалістів складали іспит для отримання свідоцтва про підвищення кваліфікації сертифікованих інженерів-землевпорядників та інженерів-геодезистів, серед яких успішно склали іспит 32 особи (86%). До прийняття змін до програми підвищення кваліфікації сертифікованих інженерів-землевпорядників та інженерів-геодезистів за 2019 рік середньомісячний показник успішного складання іспиту становив близько 60%.

 

Екс-керівники держави звернулися до народу і чинної влади
з приводу відкриття ринку землі в Україні

27 січня 2020 року

       Екс-президент України Леонід Кравчук, колишній голова Верховної Ради Олександр Мороз та екс-прем'єр Вітольд Фокін звернулися до чинної влади із вимогою провести всеукраїнський референдум щодо відкриття ринку землі в Україні.

       З відкритим листом колишніх керівників держави можна ознайомитися тут

 

При Держгеокадастрі сформовано новий склад Громадської ради

 27 січня 2020 року

       На виконання розділу «Організаційна реформа» стратегії «Кадастр 2.0. Прозорість, доступність, інновації» з метою налагодження ефективної взаємодії із громадськістю та врахування їхньої думки під час формування та реалізації державної політики та забезпечення відкритості і прозорості у діяльності служби 24 січня 2020 року відбулися установчі збори з формування нового складу Громадської ради при Держгеокадастрі.

       У заході взяли участь заступник Голови Держгеокадастру Олександр Краснолуцький, представники Держгеокадастру, члени ініціативної групи підготовки установчих зборів та 12 представників інститутів громадянського суспільства, які бачать перспективи власної організації в ефективному партнерстві та комунікації, мають власне бачення реформування сфери земельних відносин, землеустрою, топографо-геодезичної і картографічної діяльності, готові обмінюватися досвідом та ідеями.

       Перед тим, ініціативною групою підготовки установчих зборів було сформовано список кандидатів, що надали заяви на участь та відповідні пакети документів. Обговоривши організаційні моменти, члени установчих зборів проголосували за включення до складу Громадської ради всіх 12 представників інститутів.

       Результати голосування запротоколювали робочими органами установчих зборів, на підставі чого було підготовлено і видано наказ щодо затвердження складу Громадської ради при Держгеокадастрі.

       На своєму першому засіданні, що відбулося після завершення установчих зборів, Громадська рада обрала голову – Грибкова Михайла Євгеновича, голову Всеукраїнської профспілки працівників геодезії, картографії та кадастру.

       До складу Громадської ради при Держгеокадастрі ввійшли:

  • Бороздін Костянтин Миколайович – Міжнародний благодійний фонд інвалідів війни в Афганістані та інших локальних конфліктів «За справедливість»;
  • Грибков Михайло Євгенович – Всеукраїнська профспілка працівників геодезії, картографії та кадастру;
  • Даценко Людмила Миколаївна – Громадська спілка «Українське товариство геодезії і картографії»;
  • Князєв Сергій Володимирович – Громадська організація «Повір у себе і зроби»;
  • Ковалець Павло Михайлович – Громадська організація «Всеукраїнське об’єднання вимушено переміщених осіб «Україна – моя сім’я»;
  • Кошиль Андрій Григорович – Асоціація «Земельна спілка України»;
  • Омельченко Олена Ігорівна – Громадська організація «Народ проти корупції»;
  • Полтавець Анатолій Миколайович – Всеукраїнська громадська організація «Асоціація фахівців землеустрою України»;
  • Рибалка Зінаїда Володимирівна – Громадська організація «Стоп нелегал»;
  • Тараторін Юрій Михайлович – Громадська організація «Асоціація фахівців нерухомості (ріелторів) України»;
  • Травянко Олександр Іванович – Громадська спілка «Всеукраїнська організація інвалідів війни, Збройних Сил, рятувальників, поліцейських, учасників бойових дій та антитерористичних операцій»;
  • Шульга Катерина Василівна – Громадська організація «Стоп корупції».

 

26 мільйонів євро на підтримку аграріїв і земельну реформу
сподівається отримати Україна від Євросоюзу

 27 січня 2020 року

         Перед вихідними, 24 січня, Кабінет Міністрів схвалив проект угоди, яка дозволить залучити 26 млн євро допомоги Євросоюзу для поліпшення прозорого управління сільськогосподарськими ресурсами і проведення земельної реформи.

         Про це повідомив прем'єр-міністр Олексій Гончарук в Telegram.      .

         У разі підписання Угоди Україні отримає допомогу за напрямками:

  • інституційна та секторальна реформа в сільському господарстві і сільській місцевості;
  • підтримка малих фермерських господарств;
  • підтримка земельної реформи.

 

Голова Держгеокадастру Денис Башлик пояснив економічне значення
відкриття доступу до координат земельних ділянок

27 січня 2020 року

       “Ніякої стратегічної необхідності приховувати масив даних про координати земельних ділянок не було”, — про ці та інші аспекти відкриття координат поворотних точок повідомив Голова Держгеокадастру Денис Башлик у колонці автора на «Економічній правді».

       Він нагадав, що від 2 січня платити за координати поворотних точок не потрібно, адже ця інформація перебуває у відкритому доступі для інженерів-землевпорядників, інженерів-геодезистів, оцінювачів за експертною грошовою оцінкою та органів місцевого самоврядування. Вже є перші результати: з моменту запуску функціоналу дані про координати знадобилися для 30 600 ділянок.

       Окрім цього, Голова зауважив, що Держгеокадастр планує ініціювати зміни в законодавстві, аби зробити дані про координати доступними і за межами професійної земельної спільноти. Адже, беручи за основу ці дані, приватні фірми зможуть створювати ГІС-продукти та геолокаційні сервіси.

       “Це принципова парадигма розвитку кадастру в середньостроковій перспективі: не гнатися за миттєвим разовим заробітком на даних, а віддавати їх в економіку, домагаючись довгострокового ефекту», — резюмував Денис Башлик.

 

За тиждень виявлено 136 порушень земельного законодавства 
у сфері використання та охорони земель

23 січня 2020 року

       У період з 13 по 17 січня 2020 року Управліннями з контролю за використанням та охороною земель, які діють у складі Головних управлінь Держгеокадастру в областях здійснено 210 заходів державного контролю за використанням та охороною земель (у порівнянні з попереднім тижнем +109; +108%), за результатами яких виявлено 136 порушень земельного законодавства, повідомляє прес-служба Держгеокадастру.

       За вказаний період нараховано шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття родючого шару ґрунту без спеціального дозволу загальною сумою 496 877 грн, (-1 244 174 грн; -71%), серед яких у добровільному порядку відшкодовано 487 804 грн (+211 306 грн; +76%).

       До органів прокуратури, органів досудового слідства направлено 24 (у порівнянні з попереднім тижнем +17; +243%) матеріали про порушення вимог законодавства, зокрема, які містять ознаки злочинів.

       Найрезультативнішою виявилася робота Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, що здійснив 7 заходів державного нагляду. За їхніми результатами виявлено 4 порушення земельного законодавства і нараховано шкоду загальною сумою 43 999 грн, серед яких у добровільному порядку відшкодовано 15 922 гривні.

 

Зеленський розповів учасникам Світового економічного форуму
у Давосі про земельну реформу в Україні

23 січня 2020 року

       «Я працюю на посаді президента України 248 днів, і десь біля 150 днів працює наш новий парламент, починаючи з вересня. За 5 місяців ми прийняли новим парламентом таку кількість дуже важливих законів, яких не можна було прийняти – з різних причин, і справа не в президентстві – за багато років, які поліпшують бізнес-клімат для України. Ми почали та реформували все можливе. У нас дуже складна ситуація з земельною реформою. Але ми вже проголосували цю реформу з відміною мораторію на продаж землі у першому читанні. Це одна з найскладніших реформ для сучасної України», – заявив Президент України Володимир Зеленський у Давосі.

 

У НБУ вважають, що відкриття ринку землі —
позитивний фактор для банківської системи

23 січня 2020 року

       «Ми бачимо можливі ефекти якісно, але кількісне моделювання їх не має сенсу, поки не ухвалено закон про обіг земель сільськогосподарського призначення. Для банків земля — цікавий актив, але не той, який можна забрати як заставу й тримати на балансі. Комерційний банк — це не земельний банк. Тобто він бере депозити й видає кредити. Якщо отримав заставу, то намагається її реалізувати. Крім того, як я розумію, будуть законодавчі обмеження терміну, протягом якого він зможе тримати цю заставу на балансі. Тому якісно ми оцінюємо, що відкриття ринку землі — позитивний фактор для банківської системи, адже зростатиме попит на кредитні ресурси. А взагалі, зважаючи на високий потенціал сільського господарства в Україні, відкриття ринку землі сприятиме його реалізації. Навіть якщо поглянути з мікроекономічного боку: там, де є ринок, а в нас же є ринок землі, хоч і непрозорий, виникає викривлення цін, що має далекосяжні негативні наслідки», – заявив заступник глави Нацбанку Дмитро Сологуб в інтерв'ю Тиждень.ua.

       За його словами, потрібно проводити земельну реформу, але важливо робити це правильно, захистити права людей, які мають землю у власності, та не допустити негативних явищ. 

 

Держгеокадастр провів соціологічне опитування стосовно роботи
нової Публічної кадастрової карти

17 січня 2020 року

         — Коли за мету ставиться клієнтоорієнтованість органу, основним джерелом її реалізації стає громадськість. Аби поліпшити якість сервісу клієнтів, варто знати його потреби, ідеї, вподобання тощо. Тому ми вирішили провести соцопитування стосовно задоволеності/незадоволеності населення роботою нової Публічної кадастрової карти, — повідомляє Голова Держгеокадастру Денис Башлик на сайті https://land.gov.ua.

         Задля вдосконалення її сервісної складової, протягом кількох місяців тривало вивчення громадської думки з різних питань. В опитуванні взяли участь 203 707 активних користувачів віком від 18 років і старше (окрім мешканців територій, які тимчасово не контролюються владою України).

         — Їхні зауваження та пропозиції обов’язково будуть взяті до уваги під час вдосконалення функціоналу. До того ж, уже розпочато реалізацію найактуальніших ідей, — стверджує Башлик.

 

Без документів на землю можна облаштовувати приспособи
для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення

         17 січня 2020 року

         Вчора, 16 січня 2020 року, Верховною Радою було прийнято в другому читанні Проект Закону про внесення змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (щодо посилення захисту осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення при здійсненні містобудівної діяльності).

         Частину четверту статті 34 доповнено абзацом другим такого змісту: «Влаштування засобів безперешкодного доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин, об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури може здійснюватися без документів, що дають право на виконання будівельних робіт, та за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, з дотриманням вимог законодавства, будівельних норм та правил.

         Порядок влаштування засобів безперешкодного доступу до об'єктів або їх розумного пристосування встановлюється Кабінетом Міністрів України». Отже влаштування, наприклад, пандусів, стане можливим без отримання документів, що дають право на виконання будівельних робіт, а також без документів на землю.

 

Скасовано звільнення від сплати земельного податку
для платників І – ІІІ групи єдиного податку

16 січня 2020 року

         Верховна Рада прийняла в другому читанні законопроект №1210 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві".

         Як констатує Міністерство фінансів, разом з пов`язаним законопроектом №1209-1 (теж проголосований сьогодні парламентом у другому читанні), цей документ "сприятиме вдосконаленню процедури адміністрування податків та зборів, дотриманню принципу справедливості оподаткування, підвищить іміджевий рівень України у міжнародних відносинах" (цитата).

         В частині місцевих податків і зборів зазначеними законопроєктами:

  • запроваджено уніфіковану форму інформації щодо ставок та пільг за всіма місцевими податками і зборами та порядку надання її органами місцевого самоврядування до контролюючих органів;
  • скасовано обов’язок органів місцевого самоврядування щодо щорічного прийняття рішень про встановлення місцевих податків і зборів;
  • скасовано пільги по платі за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території населених пунктів на лінії зіткнення;
  • скасовано для платників І – ІІІ групи єдиного податку звільнення від сплати земельного податок у разі провадження діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку).

         Окрім того, законопроекти вносять зміни у питаннях податку на доходи фізичних осіб, податку на прибуток підприємств, рентної плати тощо. 

 

За ринок землі можливо будуть голосувати в лютому

15 січня 2020 року

     Верховна Рада може розглянути в другому читанні законопроєкт щодо обігу сільськогосподарських земель в лютому 2020 року.

       Про це повідомила заступниця голови фракції «Слуга народу» Євгенія Кравчук, повідомляє Радіо НВ

       "Я можу сказати, коли це [процес запуску ринку землі, — ред.] може розпочатися — у лютому. Я поки не бачу сигналів, що ми розглядатимемо земельну реформу цього тижня чи на якихось позачергових засіданнях", — розповіла нардеп.

       Крім цього, Кравчук поскаржилася на "поправочний спам" щодо "земельного" законопроєкту через понад 4 тисяч запропонованих до нього поправок. За її словами, це робиться з метою "затягування часу".

 

Законопроекту про обіг земель наразі немає у порядку денному

13 січня 2020 року

       Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков зазначив, що законопроект про обіг землі поки не стоїть у порядку денному. Як передає кореспондент УНІАН, про це він сказав під час брифінгу, відповідаючи на запитання, коли на розгляд ВР може бути винесено законопроект про землю.

       «Станом на сьогодні цей законопроект не стоїть у порядку денному. Але ми йдемо до того, щоб розглядати всі закони, які є у порядку денному сесії. Але час у нас є для цього», — сказав спікер.

      На уточнення, чи може цей законопроект з’явитися на розгляді на поточному тижні, голова ВР зазначив: «станом на сьогодні його немає».

       Водночас Разумков висловив думку, що на поточному тижні у першому читанні буде розглянуто законопроект про внесення змін до Регламенту ВР.

 

Кінцева версія законопроекту про обіг земель, мінімальні ціни
для продажу земл
і та розмір концентрації її в одні руки

13 січня 2020 року

       В аграрному комітеті презентували кінцеву версію законопроекту про обіг земель. Про це заявив голова комітету з питань аграрної політики Микола Сольський, передає кореспондент РБК-Україна.

       За його словами, у кінцевій версії йдеться про те, що учасниками ринку можуть бути тільки фізичні особи - громадяни України, юридичні особи, які засновані напряму громадянами України, держава та місцева громада.

       Він також наголосив, що у законопроекті до другого читання враховано, що допуск іноземців можливий лише після прийняття такого рішення на референдумі.

       "Разом з тим, було багато правок, які додатково доповнюють ті обмеження щодо осіб, які можуть придбати землю. Зокрема, це такі категорії громадян та юросіб. По-перше, коли ми говоримо про обмеження, то навіть за умови референдуму забороняється здійснювати угоди, стороною яких є іноземці або юридичні особи, засновані іноземними громадянами з землями сільськогосподарського призначення — в 50-ти кілометровій зоні", — додав він

       Голова комітету також наголосив, що у допрацьованому до другого читання законопроекті про ринок землі навіть при умові проведення референдума забороняється купувати землю юрособам, учасниками яких є громадяни держави агресора.

       "Крім того, навіть при умові проведення референдуму забороняється юридичним особам, учасниками яких є громадяни держави-агресора чи інші держави, в яких неможливо встановити кінцевого бенефіциара, чи якщо вони зареєстровані в офшорних зонах; членам терористичних організацій, фізичним особам, стосовно яких застосовані санкції, — наголосив Сольський.

  • Ціна продажу земельних ділянок

       Згідно із запропонованим до другого читання законопроектом про обіг землі, ціна продажу земельних ділянок не може бути меншою за їх грошову оцінку. Про це заявив голова комітету з питань аграрної політики Микола Сольський.

       Він наголосив, що до 1 січня 2030 року ціна продажу паїв не може становити менше їх нормативної грошової оцінки.

       "Також встановлено, що мінімальна ціна, по якій може продаватись земля, не може бути менше, ніж нормативно-грошова оцінка", — заявив Сольський.

       Так, під час презентації законопроекту до другого читання озвучено, що за даними Держгеокадастру щодо нормативної грошової оцінки сільсьхозугідь, середнє значення НГО (нормативно грошової оцінки, — ред.) ріллі в Україні становить 27 499,72 гривні.

       Зокрема, залежно від регіону НГО коливається від 21 411 гривень у Житомирській області до 33 646 гривень в Черкаській.

  • Обмеження для купівлі землі в одні руки

       Після прийняття у другому читанні закону про обіг землі для фізичних та юридичних осіб будуть діяти однакові обмеження для придбання землі.

       "По обмеженню в одні руки встановлено обмеження не більше 10 тисяч гектарів. Встановлені наступні процедури для визначення цих 10 тисяч гектарів. Тобто, одна фізична особа не зможе мати у власності більше 10 тисяч гектарів. Одна юридична особа не може мати у власності більше 10 тис. гектарів", — заявив Сольський.

       Він наголосив, що один громадянин України зможе купити лише 10 тисяч гектарів, навіть якщо в нього додатково є компанія, яка може купувати землю як юридична особа.

       "Що відбувається якщо фізична особа - громадянин України придбала 1 тисячу гектарів і є одночасно засновником юридичної особи, на яку куплено 5 тисяч гектарів. Це означає що в сукупності вона володіє вже 6 тисячами гектарів. Юридична особа або фізособа може докупити лише 4 тисячі гектарів, щоб разом було 10", — розповів Сольський.

 

Ринок землі: купити ділянку можна буде тільки за безготівковий розрахунок

13 січня 2020 року

       Після запуску ринку землі в Україні купити ділянку можна буде тільки за безготівкові кошти. Про це на прес-конференції заявив міністр економічного розвитку, торгівлі і сільського господарства України Тимофій Милованов, передає кореспондент РБК-Україна.

       За його словами, на ринку землі після його запуску не буде готівкових розрахунків.

       "Ми будемо боротися з тіньовими ринками, тому розрахуватися за куплену землю можна буде тільки безготівкою. І потрібно буде показати, звідки ці гроші взялися... Ну можна буде взяти кредит під страхування", — зазначив Милованов.

 

В уряді розповіли, як контролюватиметься розподіл землі
у громадах після відкриття
ринку

13 січня 2020 року

       Під час публічного обговорення земельної реформи було відкрито питання умов розподілу землі у громадах. Про це повідомляє AgroPolit.com.

       На запитання, що робити, якщо землю в громадах віддають кому хочуть, міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов відповів:

       «Це умови демократії – буде і так, що будуть нечесні керівники громад і чесні. Люди вибирають – і зміна ситуації – перевибори. Загальна ідея децентралізації полягає в тому, що гроші мають бути залучені в розвиток громад. Ми будемо підтримувати звернення до судів, але вирішуватись ситуація буде на місцях».

       Голова аграрного комітету Микола Сольський додав, що досі землею розпоряджався Держгеокадастр. Тепер змінюється орган розпорядження і вирішувати куди підуть землі буде громада.

       Буде визначено пріоритетність – сільський житель. Незакрите питання – працівники соцфери, працівники шкіл, дитсадків. Це буде внесено в закон. Також учасники АТО. З ними підписаний меморандум вкінці 2019 року, — додав Микола Сольський.

 

Держгеокадастр повідомив про значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за 2019 рік

11 січня 2020 року, Держгеокадастр

       Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру на виконання статті 289 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє.

       Відповідно до пункту 9 підрозділу 6 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу індекс споживчих цін за 2017–2023 роки, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, застосовується із значенням 100 відсотків.

       Значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за 2019 рік становить 1,0.

       Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: 1996 рік – 1,703, 1997 рік – 1,059, 1998 рік – 1,006, 1999 рік – 1,127, 2000 рік – 1,182, 2001 рік – 1,02, 2005 рік – 1,035, 2007 рік – 1,028, 2008 рік – 1,152, 2009 рік – 1,059, 2010 рік – 1,0, 2011 рік – 1,0, 2012 рік – 1,0, 2013 рік – 1,0, 2014 рік – 1,249, 2015 рік – 1,433 (крім сільськогосподарських угідь) та 1,2 для сільськогосподарських угідь (рілля, перелоги, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження), 2016 рік – для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) – 1,0, для земель несільськогосподарського призначення – 1,06, 2017 рік – 1,0, 2018 рік – 1,0.

       Нормативна грошова оцінка земель за 2002, 2003, 2004 та 2006 роки не індексувалася.

       Додатково інформуємо, що відповідно до пункту 286.2 статті 286 Кодексу платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

       Крім того, зазначаємо, що абзацом другим пункту 21 Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року № 213, абзацом другим пункту 8 Методики нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів), затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1278, абзацом другим пункту 4 Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2016 року № 831, передбачено, що у разі подання заяви в електронній формі витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки або мотивована відмова у наданні такого витягу видаються в електронній формі технічними засобами телекомунікацій з накладенням кваліфікованого електронного підпису, а за бажанням заявника можуть також надаватися у паперовому вигляді.

 

Стартували конкурси на посади територіальних керівників Держгеокадастру

1 січня 2020 року, Держгеокадастр

       Розпочалися перші 11 конкурсів на зайняття вакантних посад керівництва територіальних органів Держгеокадастру у новому форматі.

       Відтепер етапи проходження кандидатами конкурсу транслюватимуться он-лайн, за їхнім перебігом можна стежити на нашому офіційному сайті у розділі «Онлайн-трансляція кадрових конкурсів».

       Посилання: https://bit.ly/2tBzu8G

 

Презентовано фінальний варіант законопроекту про обіг земель

9 січня 2020 року

       Депутати презентували фінальний варіант законопроекту про землю до голосування у Верховній Раді №2178-10. Про це повідомляє АgroРolit.com.

       Аграрний комітет схвалив законопроект з поправками у такій редакції:

       1) набувати право власності на землю сільгосппризначення можуть:

  • громадяни України;
  • юрособи України, створені й зареєстровані за законодавством України, учасниками яких є лише громадяни України та/або держава чи територіальні громади;
  • територіальні громади;
  • держава.

       2) право власності на земельні ділянки можуть набувати банки й кредитні установи в порядку звернення стягнення на них як предмет застави. Такі земельні ділянки мають бути відчужені банками та кредитними установами на торгах протягом 2 років із дня набуття права власності.

       3) юрособи, засновниками або кінцевими бенефіціарами яких є особи, які не мають громадянства України, можуть набувати право власності на землю сільгосппризначення з дня та за умови схвалення цього на референдумі.

       4) Взагалі забороняється право власності на земельні ділянки (навіть у випадку схвалення допуску іноземів на референдумі):

  • юрособам, учасниками або бенефіціарами яких є іноземці — на землі державної та комунальної власності, а також — на землі, виділені власникам паїв, і які розташовані ближче 50 км від держкордону України (крім держкордону, який проходить морем);
  • юрособам, учасниками або кінцевими бенефіціарами яких є громадяни РФ.
  • особам, які належали або належать до терористичних організацій;
  • юрособам, учасниками або бенефіціарами яких є іноземні держави;
  • юрособам, де неможливо встановити кінцевого бенефіціара;
  • юрособам, бенефіціари яких зареєстровані в офшорних зонах;
  • фізичним та юрособам, щодо яких застосовані санкції;
  • юрособам, зареєстрованим у державах, включених до списку тих, які не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом.

       5) Граничні межі концентрації в одних руках — загальна площа земельних ділянок сільгосппризначення у власності громадянина не може перевищувати 10 тисяч гектарів.

       6) У власності юрособи (крім банків і кредитних установ) — не може перевищувати загальної площі земельних ділянок, які можуть перебувати у власності усіх її учасників, але не більш ніж 10 тисяч гектарів.

       7) Розрахунки, пов’язані зі сплатою ціни земельних ділянок, проводяться у безготівковій формі.

       8) Не допускатиметься набуття права власності за відплатними договорами у разі відсутності документів, котрі підтверджують джерела походження коштів або інших активів, за рахунок яких набувається таке право.

 

Україна має підтримувати свої прикордонні регіони

8 січня 2020 року, Асоціація аграріїв України

       Український Парламент стоїть на порозі затвердження остаточної редакції тексту земельного закону. Асоціація аграріїв України (ААУ) принципово і послідовно підтримує шлях України щодо впровадження ринку землі, оскільки це сприятиме покращенню економіки держави, про що ми вже зазначали у своїх попередніх публікаціях в рамках запровадженої кампанії #Відкрита і Заможна Україна.

       ААУ вже зазначала, що передбачене виключення українських компаній з іноземним капіталом завдасть значної шкоди економіці України, українським землевласникам та іноземним інвестиціям, які вже працюють в українському аграрному секторі.

       Нещодавно опубліковані додаткові деталі майбутньої земельної реформи містять декілька пунктів, які ААУ повністю підтримує, наприклад: виключення суб’єктів господарювання, кінцеві бенефіціари яких не можуть бути ідентифіковані, є громадянами Російської Федерації, члени терористичних організацій, є фактично урядовими або підконтрольними державі, ведуть діяльність під прикриттям офшорів чи перебувають у відповідних санаційних списках. Все це має стати особливим предметом відповідної перевірки і чітко регулюватися та контролюватися, наприклад тим самим Антимонопольним комітетом України.  

       Однак, на жаль, є також два моменти, які, на наш погляд, можуть ще більше нашкодити Україні та чесним іноземним інвесторам, ніж допомогти.

       Перш за все, це потенційна заборона на постійній основі (навіть за умови схвалення на референдумі) щодо купівлі землі компаніями з іноземним капіталом в межах 50 км від кордону. На перший погляд вбачається, що зусилля щодо захисту кордону є абсолютно зрозумілими – український кордон повинен бути захищеним як у військовому, так і в економічному плані. Але, ми вбачаємо, що виключення іноземних інвесторів назавжди було б контпродуктивним і ось чому: таке обмеження, особливо в прикордонних районах, ще більше зменшить, чи взагалі зведе нанівець будь-яку інвестиційну активність на відповідних територіях. Це, в свою чергу, призведе до збільшення бідності та відмінностей між внутрішніми та відстаючими прикордонними регіонами. Це стане причиною того, що прикордонні райони більше не відчуватимуть себе частиною країни і можуть бути більш схильні до сепаратизму у майбутньому.

       І навпаки, економічно сильний прикордонний регіон, який буде більш заможнішим і більш успішнішим, ніж регіони сусідніх країн, тієї ж Росії, стане найкращою запорукою цілісності та міцності всієї України. І не менш важливим аргументом є те, що для України було б дуже вигідним «тримати» порядних іноземних інвесторів саме у прикордонних регіонах, оскільки інвестиції із ЄС та США допоможуть і будуть сприяти налагодженню і просуванню інтересів України із дружніми демократичними країнами. Ми вже наголошували, що саме іноземні інвестори є першими лобістами інтересів України у своїх державах та перед своїми урядами і це цілком зрозуміло.

       Враховуючи зазначене, ми вважаємо, що, замість запропонованих обмежень Україні слід як найперше і як найскоріше «запустити» саме іноземних інвесторів, саме у такі прикордонні регіони, отримавши тим самим міцний буфер у стосунках із небезпечним сусідом, тим самим не припуститись помилок нещодавнього минулого.

       Другий проблемний фактор, і ми розуміємо всю його складність і суперечність, це заборона будь-якої участі, хоч навіть і російських «грошей» у аграрних компаніях, у випадку із допуском до ринку землі. Цей фактор спричинить дискваліфікацію, а іноді цим зможуть і маніпулювати з боку агресора навмисно, коли аграрні компанії, що торгуються на біржах, будуть «поза законом» навіть із-за однієї «російської акції». Оскільки цієї ситуації неможливо запобігти у випадку із такими компаніями, було б більш доречним встановити якийсь ліміт, наприклад у 25%, що дозволило б контролювати такий процес.

       ААУ загалом підтримує і вітає впровадження ринку землі, де, безумовно, російський капітал має бути обмеженим, але, з іншого боку, Україні слід розвивати ще міцніші зв’язки із вільним «західним світом». Кожен додатковий зв’язок і крок у бік демократичних країн сприяє стабільності та процвітанню для України. І тут ми повині розуміти саме відмінність між демократичними країнами і Росією, оскільки втрата цього розуміння при вибудові своїх стосунків призведе до катастрофи і наш історичний шанс на успіх та розвиток буде остаточно втраченим.

 

Держгеокадастр відкрив для сертифікованих інженерів-землевпорядників
дані про координати поворотних точок меж земельних ділянок

2 січня 2020 року

       Держгеокадастр створив новий функціонал Державного земельного кадастру у межах стратегії «Кадастр 2.0. Прозорість, доступність, інновації» – від сьогодні надано можливість завантажувати дані про координати поворотних точок меж земельних ділянок через електронний кабінет сертифікованого інженера-землевпорядника, повідомляє прес-служба відомства.

       Відповідні нормативно-правові зміни були ініційовані Держгеокадастром та вже схвалені Кабінетом Міністрів України (постанова Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 р. № 1140 «Про внесення змін до Порядку ведення Державного земельного кадастру»).

       Функція стала доступною для сертифікованих інженерів-землевпорядників, які здійснили авторизацію в особистому електронному кабінеті за допомогою кваліфікованого електронного підпису. Можливість завантаження координат поворотних точок меж земельних ділянок у форматі «.json» доступна у розділі «Інформація про права».

       В подальшому Держгеокадастр планує розвивати зазначений функціонал Державного земельного кадастру по роботі з відомостями про координати та вдосконалювати нормативно-правову базу.

 

Вступила в силу постанова щодо додаткової фінансової підтримки
сімейним фермерським господарствам

2 січня 2020 року

       З 1 січня 2020 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 22 травня 2019 р.
№ 565 «Про затвердження Порядку надання сімейним фермерським господарствам додаткової фінансової підтримки через механізм доплати на користь застрахованих осіб — членів/голови сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

       Фінансова підтримка полягає у доплаті на користь застрахованих осіб — членів/голови сімейного фермерського господарства єдиного соціального внеску.

       Право на отримання доплати мають члени/голова сімейного фермерського господарства без статусу юридичної особи, яке утворене відповідно до Закону про фермерське господарство та зареєстроване платником єдиного податку четвертої групи.

       Не мають права на отримання доплати ті господарства, які підлягають страхуванню на інших підставах або звільняються від сплати ЄСВ та не беруть добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

       Для отримання доплати голова сімейного фермерського господарства має подати не пізніше ніж за 5 робочих днів до початку місяця до податкового органу заяву. До заяв голова фермерського господарства має додати копію договору (декларації) про утворення сімейного фермерського господарства.

       Право на отримання доплати виникає з першого числа місяця, наступного за місяцем подання заяви.

       За підсумками календарного року господарства мають сплатити внесок із прибутку (отриманого від провадження їх діяльності) зменшений на суму доплати, виплаченої за рахунок бюджетних коштів.

 

Вступив у дію закон, який звільняє державну прикордонну службу України
від відшкодування втрат виробництва у зв’язку з облаштуванням державного кордону

2 січня 2020 року

       З 1 січня 2020 року набув чинності Закон України № 0905 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо інженерно-технічного облаштування та утримання державного кордону».

       Закон визначає розміри земельних ділянок, які надаються органам Державної прикордонної служби України для будівництва та утримання інженерно-технічних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій та інших об’єктів прикордонної інфраструктури, завширшки 30-50 метрів уздовж усієї лінії державного кордону. Також суттєвим є звільнення органів прикордонного відомства від відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

       Відповідні зміни внесено до Земельного кодексу, Водного кодексу, Закону України «Про державний кордон України».

       Цим актом передбачається створення належних умов для інженерно-технічного облаштування державного кордону України із суміжними державами, насамперед з РФ, щодо забезпечення національної безпеки і оборони, виконання Держприкордонслужбою завдань з охорони та захисту державного кордону шляхом нормативно-правового визначення розмірів земельних ділянок, які надаються органам Держприкордонслужби.

       Крім того, даний закон досить актуальний, оскільки до цього жодним нормативно-правовим актом не було визначено розміру земельних ділянок, що надаються органам Державної прикордонної служби України для створення прикордонної інфраструктури на кордоні.

 

Держгеокадастр завершив інвентаризацію державних сільгоспземель

1 січня 2020 року

       Держгеокадастр у повному обсязі завершив заплановану до кінця поточного року інвентаризацію земель сільськогосподарського призначення державної власності, повідомляє прес-служба відомства.

       Загальна площа проінвентаризованих земель — 1,01 млн гектарів.

       Показники станом на 28 грудня 2019 року:

  • проведення топографо-геодезичних робіт на земельних ділянках – 1,07 млн га (106%);
  • державна реєстрація земельних ділянок у ДЗК – 1,07 млн га (106%) (за тиждень +0,11 млн га (+11%));
  • затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель –1,07 млн га (106%) (за тиждень +0,25 млн га (+25%)).