Правовий режим права власності на землю має визначатися
виключно законами України

27 червня 2019 року

      Конституційний Суд України ухвалив Рішення у справі за конституційним поданням 45 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними» від 7 червня 2017 року № 413 зі змінами (далі – Постанова № 413), визнавши її такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), інформує відділ комунікацій Конституційного Суду України та правового моніторингу.

      Постановою № 413, зокрема, затверджено Стратегію удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними (далі – Стратегія).

      У Рішенні зазначається, що положеннями Стратегії запроваджено додатковий, не передбачений Земельним Кодексом України (далі – Кодекс) чи іншими законами України, механізм визначення за певною формулою площі земельних ділянок, які належить передавати безоплатно на території відповідної області у власність громадянам. Крім того, Стратегією установлено додаткові особливості проведення земельних торгів, укладення, продовження строку дії та розірвання договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в користування (оренда, емфітевзис), що не передбачено ні Кодексом, ні іншими законами.

      Конституційний Суд України дійшов висновку, що Кабінет Міністрів України, затвердивши Стратегію, зокрема в частині положень її розділу «Система організації процесу виконання Стратегії», врегулював на підзаконному рівні умови та порядок набуття права власності та користування землею, які мають визначатися виключно законами України, і тим самим вийшов за межі своїх повноважень, встановлених Конституцією України.

      Отже, на думку Конституційного Суду України, Стратегія, зокрема її розділ «Система організації процесу виконання Стратегії», не відповідає вимогам частини другої статті 6, частини другої статті 8, частин першої, другої, четвертої статті 13, статті 14, частини другої статті 19, частини третьої статті 41, пункту 7 частини першої статті 92, частини третьої статті 113, частини першої статті 117 Конституції України.

      Таким чином, Конституційний Суд України вважає, що невідповідність Конституції України положень розділу «Система організації процесу виконання Стратегії» Стратегії є підставою для визнання Постанови № 413 такою, що суперечить Конституції України.

      Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим, остаточним і таким, що не може бути оскаржене.

 

Частину земель НААН буде передано в оренду аграріям

27 червня 2019 року

      Національна академія аграрних наук пропонує передавати аграріям в оренду землі, які не використовуються.

      Про це на 29-му з’їзді Асоціації фермерів заявив Ярослав Гадзало, президент НААН, повідомляє сайт Академії.

      «Планується, що частина земель, яка на сьогоднішній день не використовується, передаватиметься в оренду для сільськогосподарського використання на строк до 7 років. Звичайно цей процес має відбуватися прозоро, без різноманітних спекуляцій. Тому нашою академією було створено та передано до відповідного комітету Верховної Ради закон, який передбачає внесення поправок до деяких законодавчих актів, які регулюють передачу в оренду земельних ділянок, що знаходяться у постійному користуванні наукових установ. Він покликаний зробити процес передачі прозорим, без прихованих схем та маніпуляцій», — сказав Ярослав Гадзало.

      Зокрема, завдяки запропонованим нами доповненням буде чітко прописані строки, на які земля передається в оренду. В даному випадку вони складають не більше 7 років.

      «Також, щоб уникнути спекуляцій на ринку землі, нами було запропоновано доповнити частину шосту статті 93 Земельного кодексу України, та статтю 8 Закону України «Про оренду землі», які стосуються передачі ділянки у суборенду, наступними словами: «крім земельної ділянки державної власності, яка передається в оренду із постійного користування наукових установ, організацій, підприємств Національної академії аграрних наук України», — заявив він.

      Ще одним важливим пунктом, який має не допустити тіньових схем та незаконного використання земель НААН, є той момент, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель Національної академії аграрних наук України буде здійснюватися за результатами аукціону через систему ProZorro.

 

Проблеми регулювання земельного ринку в Україні обговорюють в Києві на всеукраїнській конференції

25 червня 2019 року

      Сьогодні у Києві почала роботу Всеукраїнська науково-практична конференція  «Проблеми регулювання земельного ринку в Україні: інституціональні, економічні , екологічні», яка присвячена 70-річчю вченого практика-землевпорядника Антона Миколайовича Третяка. Серед іі організаторів  Міністерство екології та природних ресурсів України, Державна екологічна академія післядипломної освіти та управління, Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою Держгеокадастру України.

      Мета конференції, яка працюватиме два дні, обговорення проблем законодавчо-нормативного, організаційно-управлінського, економічного та екологічного регулювання земельного ринку, зокрема, сільськогосподарського природоохоронного. 

 

Порядок  проведення інвентаризації земель набув чинності

24 червня  2019 року

      20 червня набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 5 червня 2019 року №476, якою затверджено Порядок  проведення інвентаризації земель та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України.

      Зокрема, ця постанова визначає, що проведення державної інвентаризації земель забезпечує Держгеокадастр або його територіальний орган шляхом прийняття наказу про проведення державної інвентаризації земель. Замовляти технічну документацію можуть органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі. Зведений інвентаризаційний план складається у разі, коли об’єктами інвентаризації є територія України, територія адміністративно-територіальних одиниць або їх частин, масив земель сільськогосподарського призначення. Зведений інвентаризаційний план не складається у разі інвентаризації окремої земельної ділянки.

      Окремо складаються переліки земельних ділянок: наданих у власність (користування) з присвоєнням кадастрових номерів; наданих у власність (користування) без присвоєння кадастрових номерів; не наданих у власність та користування у розрізі угідь; що використовуються без документів, які посвідчують речові права на них; що використовуються не за цільовим призначенням; нерозподілених, невитребуваних земельних часток (паїв); відумерлої спадщини.

 

Володимир Зеленський: рішення по ринку землі запустять у вересні

20 червня 2019 року

      Рішення щодо відкриття ринку землі в Україні запустять у вересні. Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час зустрічі з бізнесом, оранізованої Європейською бізнес асоціацією, передає власний кореспондент AgroPolit.com із місця події.

      Також Зеленський розповів, чого чекати бізнесу найближчі роки.

      «Я — за (вільний ринок землі — прим). Ми хочемо це зробити цього року у вересні після формування уряду. Ми вже зустрічалися з міжнародними інвесторами», — зазначив Зеленський.

      Він додав, що однією із проблем впровадження земельної реформи залишається необізнанність громадян.

      «Наше населення треба інформаційно підготувати — це проблема номер один. Людям треба зрозуміти, що після зняття мораторію землю не заберуть. Вони мають розуміти, який був вплив окремих агрохолдингів, щоб вони не знімали мораторій. Людям треба пояснити, що землю не заберуть. Є ще одна проблема: на один земельний акт є кілька власників. Це також треба вирішити», — сказав Зеленський.

 

Близько 700 тисяч  гектарів  земель передали громадам лише на папері

20 червня 2019 року

      Право комунальної власноті досі не зареєстровано на близько 700 тис. га земель сільськогосподарського  призначення, які уряд передав об'єднаним громадам (ОТГ). Про це у блозі на AgroPolit.com повідомив перший заступник керівника Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад Іван Фурсенко.

      Фурсенко повідомляє, що, попри задекларований урядом України курс, процес передачі земель сільгосппризначення ОТГ у 2019 році не відбувається і, можливо, розпочнеться ближче до дати проведення виборів до Верховної Ради України.

 

Інвентаризацію земель повинна проводити незалежна компанія

20 червня 2019 року

      Інвентаризацію земель повинна проводити незалежна компанія. Таку думку висловив  на своїй сторінці у Facebook Михайло Апостол,  радник глави МВС, експерт із аграрних питань після того, як уряд 5 червня затвердив Порядок проведення інвентаризації земель.

       «Сьогодні всі Держгеокадастри перебувають під контролем однієї людини. Дерибан землі продовжується. Над державними землями, а їх близько 10 млн га, – жодного контролю. Програма продажу права оренди земель держвласності на аукціонах завалена й не працює. Майже півтора мільйона га земель сг призначення, які передані громадам, жодного ефекту громадам не дали, вони практично всі роздерибанені між своїми по 2 га. І відповідальності за таку безгосподарність, яка вимірюється десятками мільярдів гривень щорічно недоотриманих доходів в казну, і злочинну непрофесійність — немає (тут назвіть як хочете). І головне: незалежна компанія може вийти на них, а це вже – кримінал», - написав Михайло Апостол. 

 

Державі повернули острів біля Козина вартістю 430 мільйонів

10 червня 2019 року, Економічна правда

       Прокуратура повернула державі острів на річці Козинка оціночною вартістю близько 433 мільйони гривень та площею 32 га на території Української міської ради Обухівського району Київської області.

       Про це йдеться у повідомленні прес-служби прокуратури Київської області.

       Встановлено, що розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації у 2008 році передано у приватну власність 16 громадянам для ведення особистого селянського господарства земельні ділянки загальною площею 32 га з числа земель водного фонду, а саме оточеного водою острову на річці Козинка та водної поверхні в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району.

       Згідно із Законом, до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі водного фонду.

       З метою відновлення становища, яке існувало до порушення права власності на землю та водні ресурси, прокуратурою Київської області до Обухівського районного суду пред’явлено позов про визнання недійсними розпорядження, державних актів на право власності та витребування на користь держави 32 га земель водного фонду.

       З огляду на достатність зібраних доказів та обґрунтованості заявлених позовних вимог, суд апеляційної інстанції погодився з позицією прокуратури щодо протиправності вибуття спірних земель з державної власності та залишив без змін рішення суду першої інстанції, яким позов задоволено та витребувано землю на користь держави.

 

Сільськогосподарські землі світу втрачають родючість

6 червня 2019 року

         Вчені стурбовані: люди вже знищили половину родючих ґрунтів.

         Виробництво 95% сільськогосподарських культур залежить від якості верхнього шару ґрунту.

         Експерти попереджають, що за останні 150 років зникла вже половина родючих ґрунтів.

         Частина, що залишилася, може бути вичерпана протягом наступних 60 років. У США, країні з активним і сучасним сільським господарством, орні землі зникають в 10 разів швидше, ніж відновлюються.

         Як зазначає Guardian, головна причина втрат верхнього шару ґрунту – інтенсивне землеробство. На фермах, де використовується надмірна кількість добрив, ґрунти уразливіші до дії дощу і вітру. Їх деградації також сприяє надто часта обробка, відсутність покривних культур, вирощування тільки одного або двох видів рослин і надлишок пестицидів. Все це риси, що характеризують сучасне «ефективне» сільське господарство.

         Щоб впоратися із наступом кризи, фермери переходять до нових методів господарювання. Наприклад, перестають використовувати плуг, що збільшує вміст органічних речовин в ґрунті. У 2017 році вже 40% американських фермерів відмовилися від орної обробки землі.

         Ще один спосіб зберегти ґрунт – висаджувати покривні культури в проміжках між врожаями. Такі рослини, як жито і гречка, забезпечують ґрунт органікою і живлять корисні мікроорганізми. А кукурудза і соя допомагають їй утримувати вологу, що особливо актуально в посушливих районах.

         Експерти підкреслюють: урядам необхідно стимулювати фермерів вживати заходи щодо захисту ґрунтів. В іншому випадку людство зіткнеться з катастрофічними наслідками.

         Як приклад можна привести Сирію або Лівію. За часів Римської імперії на територіях цих країн вирощувалася величезна кількість зерна, проте варварське сільське господарство перетворило родючі землі в пустелі.

         Втрата родючих ґрунтів – не єдина проблема сільського господарства. Через кліматичні зміни змінюється продуктивність основних рослинних культур, від сої до олійних пальм. У багатьох регіонах родючість сільськогосподарських земель продовжує швидко знижуватися, причому найсильніше страждають бідні регіони планети.

За матеріалами point.md

 

Для фермерів створять окрему групу оподаткування

3 червня 2019 року

       Міністерство аграрної політики і продовольства пропонує вивести фермерські господарства в окрему групу оподаткування.

       Про це заявив заступник міністра аграрної політики та продовольства Віктор Шеремета, йдеться у повідомленні міністерства.

       «Наразі ми активно співпрацюємо з європейськими експертами щодо підтримки малих і середніх фермерських господарств. Одне із наших спільних напрацювань — це створення Державного аграрного реєстру України, а у перспективі — Платіжної агенції, що дозволить створити прозору систему розподілу державних коштів. Тобто державна підтримка стане ще доступнішою для малих сільгоспвиробників», — відмітив він.

       Заступник міністра додав, що актуальним питанням є виведення фермерських господарств в окрему групу оподаткування, адже сьогодні як малі, так і великі форми господарювання знаходяться у «4-й пільговій групі оподаткування».

       Крім того, Шеремета наголосив на важливості прийняття законопроекту № 8236 про передачу фермерських земель постійного користування у власність фермерам, який сприятиме подальшому розвитку сільського господарства.

 

Рада не визнала фермерське господарство
основою аграрного устрою України

31 червня 2019 року

       Верховна Рада відхилила постанову 6236-П від 23 січня 2019 року про подальшу роботу над законопроектом про внесення змін до статті 41 Конституції України щодо визнання у Конституції України фермерського господарства як основи аграрного устрою України. За ухвалення постанови проголосували 160 народних депутатів, проти — один, утрималося — 14, не голосував — 151 народний депутат, повідомляє кореспондент Укрінформу.

       У пояснювальній записці до постанови зазначено, що метою законопроекту є створення належних соціально-економічних та суспільно-політичних умов для майбутнього запровадження ефективного та справедливого ринку сільськогосподарської землі та збереження власності на землю в руках широких кіл громадян України, передусім тих, які проживають в сільській місцевості, для забезпечення добробуту сільського населення, сталого розвитку сільських територій, розбудови ефективного агропромислового комплексу, громадянського миру та соціальної злагоди, а також захисту національних інтересів та безпеки держави. Тому для досягнення поставленої мети законопроект пропонує доповнити статтю 41 Конституції України новою частиною наступного змісту: “Основою аграрного устрою України є фермерське господарство”.

       Також в записці повідомляється, що Конституційний Суд України дійшов висновку, що законопроект не суперечить вимогам Конституції України. Постанову на розгляд було внесено головою Комітету з питань правової політики та правосуддя Русланом Князевичем.

 

Відкривати ринок землі потрібно, — Дмитро Разумков про земельну реформу

27 травня 2019 року

       За словами Разумкова, під час ухвалення рішення варто керуватися інтересами власників землі, держави та інвесторів.

      Про це під час прес-конференції заявив глава "Слуги народу" Дмитро Разумков, передає Цензор.НЕТ.

       "Позиція Володимира Зеленського (про ринок землі. – Ред.), я думаю вона підтримуватиметься партією, хоча остаточно це буде визначено на з'їзді. Але загалом ми говоримо, що відкривати ринок землі потрібно, тому що це обмеження прав власників використовувати їхню власність. З іншого боку, протягом багатьох років не було зроблено низки речей, які б це дозволили. Дуже зручна позиція щорічно продовжувати мораторій, але розробити законодавчу базу, яка б врахувала інтереси всіх: починаючи від власників землі і закінчуючи державою, бізнесом, який готовий прийти в Україну, щоб реалізовувати нові проекти. Це не було зроблено. Також варто виконати певні дії, які убезпечать нас з точки зору національної безпеки. Більш конкретно зможуть відповісти колеги, які займатимуться аграрним сектором", – сказав він.

 

В Україні створили Українське ґрунтове партнерство

24 травня 2019 року, Прес-служба Мінагрополітики

      В Україні продовжується робота над забезпеченням ефективної системи охорони ґрунтів. Результатом координації зусиль держави, науки, бізнесу, громадськості та міжнародних організацій стало створення Українського ґрунтового партнерства.

      Про це зазначив заступник Міністра агарної політики та продовольства України Володимир Топчій під час міжнародного семінару «Українське співробітництво з метою сприяння сталому управлінню ґрунтами (SSM) в рамках Національного ґрунтового партнерства», який відбувся в рамках проекту ФАО «Інтегроване управління природними ресурсами деградованих земель степової та лісостепової зон України» 23 травня.

       «В Україні налічується близько 800 видів ґрунтів. Крім того, понад 60 % земельного фонду країни становлять унікальні чорноземні ґрунти. І, звичайно, актуальним питанням є збереження ґрунтових покривів, їх екологічне та безпечне використання. Створення Українського ґрунтового партнерства, місія якого направлена на пошук шляхів ефективного управління ґрунтовими ресурсами країни, є ще одним етапом у державній системі охорони та відтворення родючості ґрунтів», – зауважив Володимир Топчій.

       За словами заступника Міністра, завдяки високому потенціалу ґрунтових ресурсів, Україна відіграє стратегічну роль на світовому ринку продовольства та в гарантуванні глобальної продовольчої безпеки. Тому важливим завданням Українського ґрунтового партнерства (УҐП) при зростаючій участі України в забезпеченні світової продовольчої безпеки є збереження інших важливих екосистемних та інших функцій ґрунтів, а також підтримка нейтрального рівня деградації ґрунтового покриву країни.

      Крім того, завданням УҐП є поглиблення співпраці України з Глобальним ґрунтовим партнерством, до якого Україна приєдналася у 2014 році, а також з регіональним Європейським ґрунтовим партнерством та субрегіональним Євразійським ґрунтовим партнерством.

      Під час семінару було обговорено такі теми як досягнення нульового рівня деградації ґрунтів, сприяння сталому управлінню ґрунтами через Глобальне ґрунтове партнерство, український досвід управління ґрунтами в глобальному контексті, супутниковий моніторинг земель в сільському господарстві в Україні.

 

Ідею створити 137-гектарний ландшафтний парк з озером підтримали
усі постійні комісії Київради

23 травня 2019 року

       У Дарницькому районі столиці може з'явитися новий ландшафтний заказник під назвою "Озеро Тягло". Його площа – 137 га. Про це повідомляють в управлінні екології та природних ресурсів Київської міської держадміністрації..

       Як відомо, озеро знаходиться трохи південніше житлового масиву Осокорки.

       – Передбачається оголосити ландшафтним заказником природну територію озера Тягло і прибережну захисну смугу навколо нього. Це забезпечить належні умови для збереження цінних природних комплексів рослинного і тваринного світу заплави Дніпра на лівому березі столиці. Велику площу цієї території займають піщані луки, – повідомляють в управлінні.

       Тут зазначають, що проект рішення Київради про створення ландшафтного заказника місцевого значення "Озеро Тягло" отримав схвалення всіма постійними комісіями. Тепер за нього мають проголосувати депутати на сесії.

       На минулому засіданні Київрада підтримала рішення про створення в столиці ландшафтного заказника місцевого значення "Труханів острів", де знаходяться 14 озер, ліс, рідкісні види рослин і тварин. Його площа становить 27,44 га. Подібне статуси допомагають вберегти території від забудови.

 

Суддя задовольнив клопотання прокурора щодо Світлани Ковтун,
причетної до розкрадання землі у Гатному

22 травня 2019 року

       Суд продовжив дію обов'язків Світлани Ковтун, академіка Національної академії аграрних наук України, якій Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про підозру в розкраданні 13,25 га землі у Гатному під Києвом.

       Таке рішення ухвалив слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва за результатами розгляду клопотання прокурора САП, — повідомляє «Слово і Діло».

       Як відомо, раніше суд відпустив Ковтун під особисте зобов'язання. Також на неї поклали наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою; повідомляти про зміну місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування зі свідками та підозрюваними; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає чи перебуває без дозволу та здати на зберігання закордонні паспорти.

       У зв'язку з наближенням дати завершення дії обов'язків прокурор САП подав клопотання про продовження їх. Вивчивши клопотання, суддя його задовольнив.

 

Земельні ресурси України виснажуються. Через деградацію ґрунтів
урожайність сільгоспкультур може зменшитися вдвічі

21 травня 2019 року

       Щорічно в Україні через ерозію втрачається майже 300-600 млн тонн ґрунту. В залежності від рівня процесів деградації врожайність може зменшитися до 50%, а втрати від недостачі продукції можуть становити понад 20 млрд грн. щорічно. Про це з посиланням на дані Продовольчої та Сільськогосподарської організації ОНН (ФАО) на свій сторінці у мережі Facebook повідомив Анатолій Амелін, директор економічних програм Українського інституту майбутнього.

       Він також зауважив, що за даними ФАО, площа деградованих і непродуктивних орних земель в Україні перевищує 20% ріллі.

       «Чому земля деградує? У класичних прикладах організації рослинництва рекомендують формувати сівозміни з 5 культур, а також раз в 3-5 років залишати поле під парами — нічого там не висаджувати. Такі правила сівби допомагають зберегти екосистему. Але при середньому терміні оренди поля в 7 років подібну розкіш аграрії дозволити не можуть. У хід йде агрохімія. До чужої землі і ставлення відповідне. Жоден власник не вб’є свою землю так, як її вбиває орендар», — йдеться в повідомленні.

       За його словами, саме орендарям вкрай вигідний мораторій, який, обмежуючи в правах власників, дає можливість «за копійки» орендувати землю для заробляння мільярдних капіталів.

      — В оренді ТОП-10 агрохолдингів приблизно 3 млн га земель. Самі ж найбільші агрохолдинги вже давно не є українськими компаніями, а деякі з них на 100% мають іноземних капітал, — зауважує  Анатолій Амелін.

 

Столична міськрада заборонила передавати майно та землю
бізнесу Російської Федерації

16 травня 2019 року

       61 депутат Київської міської ради підтримав рішення про заборону передавати комунальне майно та землю юридичним особам зі статутним капіталом Російської Федерації. 

       Як уточнює прес-служба Київради, йдеться про мораторій на передачу майна і земельних ділянок комунальної власності територіальної громади у власність чи користування юрособам, у статутному капіталі яких частка держави-агресора становить понад 25 відсотків, або кінцевим бенефіціаром яких є Російська Федерація.

           

Дві додаткових ділянки загальною площею понад 4 гектари
стануть зонами відпочинку для киян

16 травня 2016 року

       Цього літа для киян та гостей столиці облаштують новий пляж і сучасну зону відпочинку «Троєщина». Про це повідомили у Деснянській РДА.

       Роботи активно тривають, на території планують облаштувати питні фонтанчики, вбиральні, спортивні тренажери, волейбольний та футбольний майданчик. Доступ відпочиваючих буде безкоштовним і безбар’єрним.

       Площа благоустрою зони відпочинку «Троєщина» — 3,1 га, площа розчистки акваторії річки Десенка — 1,7 га.

 

Через невизначеність влади в Україні співробітництво з МВФ
може «зависнути» до кінця року

13 травня 2019 року

       Найбільш ймовірним варіантом є підписання нової програми співпраці України з Міжнародним валютним фондом.

       Таку думку висловив під час прес-конференції у Києві Всеволод Степанюк, експерт з економічних питань, передає INTV .

       «Допоки не буде нового уряду в Україні, допоки не буде нових призначень, допоки не буде у нас зрозуміло «чия влада в країні», то я думаю, що дійсно, співпраця з МВФ може «зависнути» до кінця поточного року, а то й до наступного», – сказав він.

       Питання перегляду положень Меморандуму України з МВФ, а точніше підписання нової програми з офіційним Києвом до кінця року, буде більш ймовірним сценарієм ніж виконання тих вимог, які нині є по відношенню до уряду В. Гройсмана.

       «Ця вимога, насправді, не зовсім до України, а до Гройсмана і Порошенка. Будуть інші прізвища, будуть інші центри впливу – будуть зовсім інші вимоги», – вважає В. Степанюк.

       Ну і звісно, будуть вимоги також щодо запровадження ринку землі в Україні, прогнозує експерт з економічних питань.

       «Наскільки нова влада піде на це – побачимо», – зазначив фахівець.

       Залежатиме ж це, передусім, від внутрішньої і зовнішньої політики України.

       «Якщо новому президенту вдасться припинити бойові дії на Сході країни, то я думаю, що ніяких кредитів – а ні МВФ, а ні Світового банку Україна не потребуватиме, в принципі», – резюмував В. Степанюк.

 

У столичній області шахрай продавав чужі земельні ділянки

         13 травня 2019 року

      Досудовим розслідуванням встановлено, що 33-річний чоловік спільно з іншими особами вчинив незаконний продаж земельних ділянок, чим спричинив дійсним власникам матеріальну шкоду на суму понад 200 тисяч гривень. Для цього оформив у нотаріуса в смт. Баришівка підроблені довіреності від імені двох власників на ім’я обвинуваченого, відповідно до яких він мав право розпоряджатися двома земельними ділянками у Броварському районі площею 0,15 га кожна, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

      У подальшому зловмисник продав їх, оформивши договори купівлі-продажу у приватного нотаріуса в м. Бровари.

      Інкриміновані правопорушення за ч. 4 ст. 358 та ч. 3 ст. 190 КК України передбачають максимальне покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років, – повідомляє прес-служба прокуратури Київської області.

 

Понад 40 га поліського гідропарку підготовлено для продажу
під будівництво котеджів

6 травня 2019 року

       В улюбленому місці відпочинку житомирян можуть вирости нові котеджні будинки. Проблему підняла житомирянка Анна Мал. Вона зареєструвала електронну петицію на сайті міськради з вимогою відмінити рішення ради.

       – Звертаю увагу громади м. Житомира на те, що відбулася зміна цільового призначення земель гідропарку м. Житомира на інший вид, а саме на "В 02.01." – для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) – див. «КЛАСИФІКАЦІЯ ВИДІВ ЦІЛЬОВОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ЗЕМЕЛЬ». Кадастрові номери цих двох ділянок – 1810136600:01:004:0001 площа 22,9933 га та 1810136600:01:003:0001 площа 22,5528 га.

       Загалом 43,5 га нинішнього гідропарку підготовлено для продажу під будівництво котеджів, є намір захопити і площу, що відведена під пляж №2, – зауважує авторка петиції. 

 

В Держгеокадастрі назвали найпопулярніші онлайн-послуги

 24 квітня 2019 року

       У 2018 році найбільш популярною онлайн-послугою серед тих, які надає Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, було отримання відомостей про право власності на земельну ділянку. Минулого року Держгеокадастр отримав 4,2 млн таких звернень.

       Про це заявив заступник голови відомства Олександр Краснолуцький на конференції "Ефективне управління земельними ресурсами як передумова розвитку України" у Львові.

       Популярністю також користуються онлайн-реєстрація земельної ділянки (1,2 млн реєстрацій у 2018 році) і послуга з надання документів онлайн, якою скористалися 297 тис. разів.

       Олександр Краснолуцький розповів, що все більше людей подають документи на землю онлайн. У 2017 році онлайн було подано 37% від загальної кількості таких документів, у 2018 році – 60%, у першому кварталі 2019 року – 73%.

 

Політичних дискусій щодо земельних ресурсів багато,
а фахових, на жаль, мало, – Ольга Трофімцева

24 квітня 2019 року, прес-служба Мінагрополітики

       Політичних дискусій щодо земельних ресурсів багато, а фахових, на жаль, мало. Таку думку висловила в. о. Міністра аграрної політики та продовольства України Ольга Трофімцева під час виступу на Міжнародній практичній конференції «Ефективне управління земельними ресурсами як передумова розвитку України», яка відбулася у Львові за організації Світового банку.

       За словами в. о. Міністра, сьогодні обговорюються різні моделі запуску ринку землі.

       «Урядова модель однозначно матиме запобіжники й обмеження, які б унеможливлювали спекуляції із землею. Крім того, для надання фінансових можливостей малим та середнім агровиробникам повноцінно брати участь у запуску ринку землі – створюється Державна фінансово-кредитна агенція, яка надасть доступ до банківського кредитування, забезпечивши механізм часткового гарантування кредитів», – відмітила Ольга Трофімцева та додала, що усі ці вимоги зазначені в законопроекті «Про обіг земель сільськогосподарського призначення», який за для його результативного розгляду, скоріше за все буде внесено на розгляд вже нового складу Парламенту після проведення чергових виборів.

       Також вона звернула увагу й на виклики в управлінні земельними ресурсами, які потребують системного підходу.

       «В рамках однієї з найуспішніших реформ – децентралізації влади – Держгеокадастр передає в управління об’єднаним територіальним громадам державні землі сільськогосподарського призначення. У 2018 році у власність 648 ОТГ було передано майже 1,5 млн га земель. У 2019 році процес передачі земель продовжується для новостворених ОТГ», – повідомила в. о. Міністра.

       Вона також звернула увагу, що Держгеокадастром розпочато практичну реалізацію пілотного проекту із запровадження електронних земельних торгів, зокрема, укладено договори про співпрацю з ДП «СЕТАМ» та ДП «Прозорро.Продажі» і вже здійснено продаж прав оренди на понад 850 земельних ділянок.

       Окремо Ольга Трофімцева наголосила на вдосконаленні законодавчої регуляторної бази в сфері земельних відносин, наприклад, для забезпечення умов формування бази топографічних даних, а також для встановлення загальних правил створення та використання геопросторових даних, Мінагрополітики спільно з Держгеокадастром напрацьовано законопроекти «Про внесення змін до Закону України «Про географічні зазначення» та «Про національну інфраструктуру геопросторових даних».

       «Це все потрібно для того, щоб земельні відносини в Україні ставали більш цивілізованими, щоб учасники ринку почувалися більш впевнено, і щоб все було прозоро, трансферабельно та зрозуміло», – резюмувала Ольга Трофімцева.

 

У Світовому банку розповіли, як зробити земельну реформу в Україні успішною

24 квітня 2019 року

       Керівник програми Світового банку з питань інфраструктури та сталого розвитку в Україні, Білорусі та Молдові Бахер Ель-Хіфнаві заявив на конференції "Ефективне управління земельними ресурсами як передумова розвитку України" у Львові, що таких факторів чотири, передає кореспондент НВ Бізнес .

       Він зазначив, що, по-перше, потрібно провести повну інвентаризацію всіх земель. Це дозволить уникнути корупції.

       По-друге, потрібно забезпечити прозорість ринку. Таку необхідність показала земельна реформа, яка проводилася в 90-х роках у країнах Східної Європи. Ель-Хіфнаві підкреслив, що потрібно також посилювати аналіз, що дозволяє підвищити продуктивність роботи.

       По-третє, потрібно відкрити ринок землі. Ель-Хіфнаві підкреслив, що про таку необхідність заявляли обидва головні кандидати в президенти України.

       По-четверте, слід також спростити процедури передачі землі. Зараз їх вісім. На думку Ель-Хіфнаві, вони не будуть працювати.

       Він додав, що відкриття ринку сільськогосподарської землі дало б Україні додаткові 1,6% приросту ВВП щорічно.

       "Для країни з ростом ВВП на 2-3% в рік додаткові 1,6% приведуть до процвітання суспільства", – сказав Ель-Хіфнаві.

       За його словами, всього в Україні близько 40 млн га землі, з яких придатними для ведення сільського господарства є 33 млн га. Вартість землі в Україні оцінюється в 400 $/га, тоді як у сусідній Польщі – в 1100 $/га.

 

Законопроект про ринок землі може бути поданий до парламенту
на початку 2020 року

23 квітня 2019 року

       Таку думку висловила Ольга Трофімцева, в.о. Міністра аграрної політики та продовольства України під час зустрічі, яку провела Європейська Бізнес Асоціація.

       Питання земельної реформи, а саме стану підготовки законопроекту про ринок землі, перспективи та часові рамки його прийняття, було ключовою темою обговорення на зустрічі компаній-членів Асоціації.

       Ольга Трофімцева запевнила присутніх у відкритості Міністерства до дискусій щодо реформи, а також повідомила, що наразі законопроект існує в чорновому варіанті, який ще потребує доопрацювань. На даний момент все ще триває обговорення концепції запровадження ринку, а також Міністерство має на меті оновити робочу групу, яка працює над даним законопроектом та запрошує експертів долучитися з експертизою, цифрами, прорахунками.

       Найболючіші питання ті, що й були: необхідність передбачити фінансові запобіжники щодо недопущення спекуляцій із землею, можливості надання кредитів під земельні ділянки, обмеження щодо права володіння землею тощо. Із чим вже більш-менш визначилися, так це те, що здійснюватиметься запуск ринку поетапно і на початку до нього не будуть допускатись іноземці та іноземні компанії, а першими на ринок виводитимуться державні землі.

       Відзначила О.Трофімцева й те, що на сьогодні суттєво зросла підтримка ідеї вільного продажу землі з боку дрібного і середнього агробізнесу. За словами Міністра, наразі така підтримка становить близько 60%, що на 20-25 % більше, ніж попередні показники.

       У планах відомства – продовжувати інформаційну роботу щодо відкритого ринку землі, зокрема, з малими аграрними виробниками, одноосібниками, а також закрити всі дискусійні на сьогодні питання, як-то пошук фінансових запобіжників для підтримки малих с/г виробників, можливі спекуляції поводження з землею, ліміти та поетапність процесу впровадження нової моделі.

       За умови відсутності політичної турбулентності, доопрацьований законопроект може бути поданий на розгляд Верховної Ради України на початку 2020 року.

 

В УКАБ не підтримують обмеження набуття землі у власність

18 квітня 2019 року

       У запропонованих Аграрним комітетом Верховної Ради України варіантах запуску ринку землі, залежно від моделі та етапу, максимальні площі, що можуть набуватися у власність, коливаються від 200 га до 20 тис. гектарів. Пропонується суттєве обмеження максимальної площі у користуванні с/г підприємств. Обмежуються у доступі до ринку певні категорії юридичних осіб, а також встановлюється фактично повна заборона на набуття с/г земель українськими юридичними особами, які мають частково залучений іноземний капітал.

       В Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» звертають увагу на те, що ці положення потребують доопрацювання, оскільки не дозволять отримати значного економічного зростання в АПК та призведуть до появи «сірих» схем накопичення землі. «Будь-яка заборона спонукає до пошуку шляхів, якими можна її обійти. Учасники ринку будуть намагатися зберегти наявний земельний банк, тому запропоновані обмеження оренди в 20 тис. га можуть створити підґрунтя для пошуку та застосування непрозорих схем роботи», – наголосив Роман Граб , координатор земельного комітету Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» .

 

«Мораторій на землю має прямий зв'язок з корупцією»

17 квітня 2019 року

       Президент України Петро Порошенко вважає, що продовження мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення має прямий зв'язок з корупцією.

       Про це він заявив на зустрічі з вітчизняним бізнесом.

       "Я вважаю, що українська держава та український народ стануть набагато багатшими, коли мораторій буде скасовано. Я вважаю, що мораторій на землю служить тим, хто намагається експлуатувати непрозорий ринок землі. Я вважаю, що продовження мораторію є прямим зв'язком з корупцією. Я не хочу з цим мати нічого спільного ", – сказав Порошенко.

       При цьому він зауважив, що питання мораторію використовували проти нього, як і питання тарифів. 

 

Площу заповідних територій України збільшили на 80 тисяч гектарів

12 квітня 2019 року

       В Україні майже на 80 тисяч гектарів розширили площу природно-заповідного фонду. Відповідні укази підписав Президент України Петро Порошенко.

        Про це повідомляє прес-служба Адміністрації Президента.

       Згідно з указом “Про оголошення акваторії Азовського моря гідрологічним заказником загальнодержавного значення “Приморський” відповідний статус надається з метою збереження та відтворення біологічного різноманіття акваторії Азова.

      Глава держави підписав укази про створення трьох національних природних парків: на Рівненщині, Львівщині та Херсонщині.

      Президент також затвердив створення національного природного парку “Бойківщина” на Львівщині задля збереження генетичного, видового та ландшафтного різноманіття українських Карпат, інших природних комплексів і об’єктів, які мають важливе природоохоронне, наукове, естетичне, рекреаційне та оздоровче значення. До його території включається 12 тис. 240 га земель державної та комунальної власності.

       На Херсонщині, у Бериславському районі, заснували парк “Кам’янська Січ”. До його території включили 12 тис. 261,14 га земель.

       Підписано укази і про зміну меж території національних природних парків “Синевир”, “Зачарований край”, “Олешківські піски”, “Білобережжя Святослава” та Ужанського національного природного парку.

      В Адміністрації Президента зазначили, що укази розроблені з урахуванням міжнародних зобов’язань, узятих Україною в рамках участі у Конвенції про охорону біологічного різноманіття, Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі.

 

Аграрний комітет презентував чотири варіанти 
запровадження ринку земель в Україні

12 квітня 2019 року

       Чотири варіанти запровадження ринку земель в Україні презентував під час Всеукраїнського земельного форуму, який відбувся 10 квітня у Києві, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин Олександр БАКУМЕНКО.

       Так, у двох варіантах пропонується поетапне відкриття ринку земель для фізичних і юридичних осіб, а у двох – одночасне. Однак різниться кількість гектарів, які можна буде придбати, та етапи їх купівлі. Купити землю за пропонованими варіантами зможуть лише громадяни України.

       Зокрема, у двох поетапних варіантах пропонується дати можливість фізичним особам у перші три роки купувати максимум 20 га землі. А от для юридичних осіб етапність придбання великих площ землі різна. В одному варіанті юридичні особи у перші три роки зможуть придбати максимум 200 га землі, з четвертого року – максимум 500 га, а надалі – до 20 тисяч га. Інший варіант пропонує уже в перші три роки дозволити юридичним особам купувати до 500 га землі, а з четвертого року – до 20 тисяч га. Тобто, термін реалізації великих земельних площ зменшується.

       Ще в одному варіанті депутати пропонують обмежити площі для юридичних і фізичних осіб й дозволити їм купувати до 200 га землі. А в іншому – навпаки: максимальну площу земель у власності фізичних та юридичних осіб обмежити лише антимонопольними вимогами.

      Переважне право на придбання земельних ділянок сільськогосподарського призначення матимуть, зокрема члени сім’ї власника земельної ділянки; орендарі; власники та користувачі суміжних земельних ділянок; фермерські господарства, розміщені (зареєстровані) в територіальних громадах, де розташовані земельні ділянки.

       Окрім того, особа обов’язково має документально підтвердити легальність коштів, за які хоче придбати земельну ділянку. 

 

Кабмін продовжив пілотний проект з електронних земельних торгів
до 1 жовтня

12 квітня 2019 року

       Кабінет міністрів України постановою №315 від 10 квітня 2019 року продовжив пілотний проект з електронних аукціонів на державні землі сільськогосподарського призначення до 1 жовтня 2019 року.

       Він повинен був завершитися 15 квітня.

       Кабмін також переніс з 1 травня на 15 жовтня дату звіту Міністерства аграрної політики та продовольства України за цим проектом.

 

66,9% аграріїв малого та середнього бізнесу не братимуть участі
у ринку землі

12 квітня 2019 року

       Аграрії малого та середнього бізнесу вважають, що не витримають конкуренції з холдингами, чиновниками та олігархами, якщо в Україні запровадять ринок сільгоспземель. Вони змогли висловити свою думку щодо ринку землі під час голосування в ході Всеукраїнського земельного форуму. який відбувся у Києві 10 квітня й організатором якого виступила ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада». До нього долучилося 490 агропідприємств із загальним земельним фондом 4,5 млн га землі. З них – 115 тваринницьких комплексів та 79 тисяч поголів’я ВРХ.

       Левова частка опитаних – 66,9% – переконані, що конкурувати з холдингами, чиновниками та олігархами за поточний банк землі буде неможливо.

       За думкою присутніх, якщо ринок землі в Україні будуть запроваджувати, то право продажу повинно поширюватися:

• починаючи із земель державної та комунальної власності, а потім і на землі приватної власності – 29,84%;
• лише на землі в приватній власності – 21,59%;
• одразу на землі як приватної, так і державної та комунальної власності – 26,03%.

       Щодо того, хто матиме право купувати землю, більшість голосуючих (51,5%) зійшлися на думці, що спочатку це мають бути тільки фізичні особи, після закінчення перехідного періоду одночасно фізичні та юридичні особи-с.-г. виробники, власниками яких є виключно фізичні особи-громадяни України. Ще 22,46% переконані, що право на купівлю землі повинні мати лише фізичні особи-громадяни України.

       68,87% проголосували проти обмеження кола фізичних осіб, які матимуть право на купівлю-продаж та володіння землями с.-г. призначення виключно членами фермерських господарств (тобто які мають організаційно-правову форму «фермерське господарство»).

       Думки, щодо максимального розміру площі земельних ділянок с.-г. призначення «в одні руки» фізичної особи розділилися: 38,51% підтримують «до 200 га», а 34,47% – «до 500 га». Власне, як і щодо власності юридичних осіб (і пов'язаних з ними особами). Так, максимальний розмір до 5000 га підтримали 51,52%, а до 10000 – 22,42%.

       51,59% висловилися проти надання винятків юридичним особам у вигляді права купувати землі с.-г. призначення понад обмеження (заборони на покупку або ліміти) в розрахунку 2 гектари на корову.

       58,42% учасників голосування відзначили, обсяги допомоги місцевій громаді зменшаться, після того як пайовики продадуть свою землю новим власникам.

 

Запровадження ринку земель в Україні
очима кандидатів у президенти та їх команди

12 квітня 2019 року

       Під час Всеукраїнського земельного форуму, який відбувся у Києві 10 квітня, четвірка кандидатів у президенти, яка отримала в ході першого туру виборів 65% голосів, висловили своє бачення впровадження ринку землі в Україні.

       Олександр Данилюк, який представляв кандидата в Президенти Володимира Зеленського, зазначив, що їхня команда витупає за створення прозорого ринку землі.

       “Я б хотів, щоб був такий ринок землі, щоб через 5 років, ви не прийшли сюди і не дивились на державу, як на рятівника. Ви всі маєте бути самодостатніми, як фермери по всьому світу. Ви маєте право володіти землею. Звичайно треба говорити про державну допомогу, але має працювати ринок. Ми, як держава, повинні створити умови, що ви приходите до будь-якого банку, який для вас зручний і отримуєте кредит під мінімальний відсоток. Хто має володіти землею? Перший етап – тільки громадяни України. Другий – можливо, юридичні особи, але засновниками яких є також громадяни України. Передчасно говорити про іноземців. У цьому питанні поки що немає єдності”.

       Юрій Бойко озвучив, що при відкритті ринку землі необхідно надати держпідтримку малому та середньому аграрному бізнесу:

       “Перехід до ринку землі має бути поетапним та проходити з урахуванням думки аграріїв. Саме учасники Всеукраїнської Аграрної Ради формують таку модель ринку землі, яка дозволить розвивати села, допоможе сільському господарству вижити у нечесній боротьбі з великими агрохолдингами”, – сказав Юрій Бойко.

       Юлія Тимошенко вважає, що влада має створити з максимальними преференціями умови для розвитку малих і середніх сільгоспвиробників.

       “В Україні може бути запроваджена французька модель поводження із сільськогосподарською землею. Що таке французька модель? Ті люди, які вже мають землю, які на ній працюють, мають абсолютне ексклюзивне, не пріоритетне, а саме ексклюзивне право на її придбання. Це означає, що якщо ви вже обробляєте землю сьогодні і захочете її придбати, ви маєте виключне ексклюзивне право купити цю землю або в розстрочку, якщо держава може створювати спеціальні фонди для цього, або якщо і брати кредити в банку, то не може земля бути заставою. Треба мати страхові фонди, які страхують кредити, - сказала Юлія Тимошенко.

       Ігор Смешко вважає, що земля має належати народу України і продаватись має лише громадянам України. Для держави завдання номер один – підтримати середнього виробника.

       “Громадянин України може продати землю тільки назад державі по ринковій ціні. Пройде час, він знову захоче господарювати на цій землі, він звертається до земельного банку, купує під кредит, який йому держава дає на довгих 20-30 років і протекціоніст його підтримує”, – зауважив Ігор Смешко.

 

Комітет ВРУ з питань аграрної політики та земельних відносин
підтримав важливі для АПК законопроекти

10 квітня 2019 року

       На засіданні Комітету ВРУ з питань аграрної політики та земельних відносин було розглянуто два важливих законопроекти. Першим питанням народні депутати переглянули своє рішення щодо проекту Закону України «Про основні засади державної аграрної політики та державної політики сільського розвитку», № 9162 від 04.10.2018 р. Після проведення тривалих дискусій між членами комітету, народні депутати підтримали його, повідомляє прес-служба Мінагрополітики.

       Загалом, законопроект № 9162 є надзвичайно важливим для усього аграрного комплексу і являє собою відповідну «дорожню карту» та системне бачення подальшого розвитку аграрної політики в нашій державі. Законопроект є відповідною стратегією розвитку АПК та сільських територій, яка враховує вимоги вітчизняних агровиробників та наших міжнародних партнерів. До розробки законопроекту були залучені фахівці Мінагрополітики та Проекту ЄС «Підтримка впровадження сільськогосподарської та продовольчої політики в Україні».

       Для реалізації положень законопроектом пропонується доручити Мінагрополітики спільно з іншими центральними органами виконавчої влади у межах їхньої компетенції та з урахуванням позиції громадських об’єднань та наукових установ розробляти на п’ять років План заходів з реалізації основних засад розвитку державної аграрної політики та політики сільського розвитку, який базуватиметься на визначених пріоритетах і завданнях та затверджуватиметься Кабінетом Міністрів України.

       Законопроектом передбачається: запровадження системи моніторингу стану продовольчої безпеки в Україні; створення Офісу аграрного аташе для представництва та захисту інтересів виробників сільськогосподарської продукції за кордоном; гарантування і захист прав та інтересів землевласників та землекористувачів; забезпечення сталого ведення лісового та рибного господарства; підвищення рівня зайнятості сільського населення у сільській місцевості; сприяння розвитку аграрної освіти і науки.

       Крім того, народні депутати підтримали в першому читанні законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту бджільництва», № 10052 від 14.02.2019 р. Він спрямований на захист бджільництва та забезпечення прав власників пасік, встановлення кримінальної та адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері бджільництва, створення умов для розвитку цієї галузі в Україні, зняття соціальної напруги в регіонах України з високим рівнем зайнятості в бджільництві.

 

Прокуратура Волині прагне відновлення правового статусу
незаконно наданих в оренду земель вартістю 100 млн грн

9 квітня 2019 року

       Прокуратура області звернулася до Господарського суду області із позовом в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до Головного управління Держгеокадастру в області, Рожищенської районної державної адміністрації, одного із фермерських господарств та Копачівської сільської ради Рожищенського району, аби визнати незаконними і скасувати рішення щодо передачі землі та визнати недійсними договори оренди, згідно з якими 77 га земель, серед яких і 40 га лісу, вартістю 100 млн грн. передано у користування фермерського господарства як землі сільськогосподарського призначення. Про це повідомила прес-секретар прокурора Волинської області Наталія Мурахевич.

       Прокурори з'ясували, що внаслідок прийняття незаконних рішень ці землі було незаконно вилучено із користування Державного підприємства «СЛАП «Рожищеагроліс» та змінено їхнє цільове призначення із земель лісового фонду на землі сільськогосподарського призначення.

       Відтак, в суді прокурори наполягатимуть на поверненні земель до лісового фонду. 

 

За результатами земельних торгів, проведених у першому кварталі 2019 року,
місцеві бюджети отримають майже втричі більше прогнозованого

8 квітня 2019 року, Прес-служба Держгеокадастру

       У першому кварталі 2019 року територіальні органи Держгеокадастру на земельних торгах реалізували 594 права оренди на земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності. Загальна площа переданих в оренду ділянок склала 10,66 тис. гектарів.

       Найбільш активно аукціони проводилися в Одеській (101 земельна ділянка загальною площею 2065,70 га), у Сумській (49 ділянок площею 885,54 га), у Кіровоградській (43 ділянки площею 768,58 га) та у Миколаївській (43 ділянки площею 891,32 га) областях.

       Стартова річна орендна плата за користування земельними ділянками була визначена на рівні 8,30% від нормативної грошової оцінки земель або близько 15,77 млн гривень. За результатами земельних торгів розмір орендної плати у середньому по Україні вдалося підвищити до 23,68% від нормативної грошової оцінки, що дозволить додатково наповнити місцеві бюджети на 44,96 млн гривень.

       Для порівняння: у першому кварталі 2018 року стартовий розмір річної орендної плати за продані на торгах земельні ділянки в середньому становив 8,25% від нормативної грошової оцінки, за результатами торгів – 18,78%. Було реалізовано 529 прав оренди.

        За підсумком 2018 року середня ставка оренди державних земель сільськогосподарського призначення за результатами земельних торгів склала 19,32%.

• Довідково

Усього станом на 5 квітня 2019 року перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права оренди на які можуть бути реалізовані на земельних торгах, включає 7 170 ділянок загальною площею 125 792,07 гектара.

 

На сайті Держгеокадастру доступна нова онлайн-послуга

5 квітня 2019 року

       Відтепер для сертифікованих інженерів-землевпорядників на веб-сервісі e.land.gov.ua доступна послуга з оформлення довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями, – повідомляє прес-служба Держгеокадастру.

       Послуга доступна лише для сертифікованих інженерів-землевпорядників за умови ідентифікації через кваліфікований електронний підпис (КЕП) або електронний цифровий підпис (ЕЦП).

       При оформленні довідки слід зазначати:

• дані з документа, на підставі якого виникло право власності або користування земельною ділянкою (якщо земельна ділянка перебуває у власності або у користуванні, договір оренди, державні акти на землю);
• дані Державного земельного кадастру (якщо відомості про земельну ділянку внесені до Державного земельного кадастру).

       З детальною інструкцією щодо оформлення довідки можна ознайомитися за посиланням.

       Довідка з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями є документом, що включається до складу проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

       Запровадження електронних послуг як частини політики детінізації та боротьби з корупцією в сфері земельних відносин є одним із головних пріоритетів у діяльності Держгеокадастру.

 

Під час зустрічі аграріїв з представниками Держгеокадастру
обговорили критичні прецеденти, які потребують реакції посадовців

5 квітня 2019 року

       Представники Мінагрополітики, Держгеокадастру та сільгоспвиробники обговорили болючі питання для аграріїв — загальної складності роботи з відомством і найбільш критичні прецеденти, які потребують реакції посадовців.

       Зустріч організувала в. о. міністра аграрної політики Ольга Трофімцева за зверненням ГС «Всеукраїнська Аграрна Рад» (ВАР).

       Питання, які розглядалися:

• порушення процедури проведення торгів;
• відсутність контролю за публікаціями про проведення земельних торгів;
• необґрунтовані відмови у поновленні договорів оренди землі;
• збільшення в односторонньому порядку відсоткової ставки орендної плати;
• технічні помилки при реєстрації Держгеокадастром документації;
• всеукраїнська нормативна грошова оцінка землі тощо.

       Незважаючи на гостру дискусію, сторони дійшли згоди стосовно усіх питань. За результатами переговорів ВАР готує проекти рішень.

       У дискусії, крім керівника міністерства, взяли участь заступник директора департаменту аграрної політики та сільського господарства Олена Альшанова, начальник відділу удосконалення земельних відносин та Державного земельного кадастру департаменту аграрної політики та сільського господарства Світлана Руденко, заступник голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру Олександр Краснолуцький. З боку Всеукраїнської аграрної ассоціації були присутні голова ВАР Андрій Дикун та його заступники Михайло Соколів і Денис Марчук, юрист із земельних питань ВАР Вікторія Кіпріянова та аграрії-учасники ВАР.

       Розпочали дискусію з питання процедури торгів. Вікторія Кіпріянова навела приклади порушень у цьому напрямку: спочатку торги зриваються, а після їх закінчення тендери «виграють» ті, хто не брав участі, за цінами набагато нижчими, ніж ті, що пропонувалися учасниками. Друга поширена проблема – програма Мін'юсту і Держгеокадастру для проведення електронних аукціонів “СЕТАМ” не дозволяє учаснику підвищити ставку більш ніж на 12 відсотків.

       «Вже зараз є безліч випадків, коли підприємства оскаржують результати торгів. Щоб подібного не повторювалося, ми запропонували притягнути винних до відповідальності. Якщо порушники побачать, що несуть відповідальність, подібних ситуацій вже не буде. Не можна проводити торги, якщо система дає збої”, – підкреслив Михайло Соколов.

       Олександр Краснолуцький у відповідь на зауваження зазначив, що у Держгеокадастрі будуть розбиратися і з порушеннями при проведенні традиційних торгів, і з роботою програми.

       Також під час зустрічі наводилися приклади того, як аграріям необґрунтовано відмовляли в поновленні договорів оренди землі. Вказано було також про випадки збільшення в односторонньому порядку відсоткової ставки орендної плати. У відповідь на виправдання заступника голови Держгеокадастру Андрій Дикун звернув увагу останнього, що немає жодного рішення Верховного Суду на користь органів Держгеокадастру.

       Представники ВАР наводили приклади того, як депутати місцевих рад звертаються до поліції для притягнення до відповідальності керівників управлінь Держгеокадастру за те, що учасників торгів про них не попереджають, а тендери дістаються «обраним» за «вигідними» цінами.

       Наприкінці дискусія торкнулася проблем, пов`язаних з нормативно-грошовою оцінкою землі і її відображенням в Держгеокадастрі. За словами Вікторії Кіпріянової, після проведення нормативно-грошової оцінки погіршилися відносини між пайовиками та аграріями. Адже пайовики не розуміють, чому однакові ділянки мають різну вартість. Ольга Трофімцева у відповідь наголосила, що ця проблема потребує додаткового розгляду, та пообіцяла підготувати окрему дискусію з цього питання.

       Розмова між посадовцями та представниками ВАР закінчилася обговоренням умов, в яких працюють аграрії в прифронтовій зоні та якої підтримки вони потребують і що держава взагалі може для них зробити.

 

При отриманні хабара спіймали «на-гарячому» 
начальника Головного управління Держгеокадастру у Волинській

5 квітня 2019 року

       3 квітня працівники Управління захисту економіки у Волинській області за процесуального керівництва прокуратури Західного регіону України затримали начальника Головного управління Держгеокадастру у Волинській області Олеся Іващенка під час одержання 20 тисяч доларів США хабара. Затримали посадовця у Луцьку біля власного автомобіля, – інформує прес-служба військової прокуратури Західного регіону України.

       Кошти посадовець вимагав та отримав за вирішення земельного питання.

       Оперативники управління захисту економіки у Волинській області Національної поліції України спільно з військовою прокуратурою Західного регіону зібрали матеріали корупційної діяльності вищого керівництва Держегеокадастру Волинської області. Згодом посадову особу призначили на керівну посаду Держгеокадастру у Сумській області.

       Під час досудового розслідування правоохоронці встановили, що, перебуваючи на посаді в.о. начальника управління Держгеокадастру у Волинській області, посадовець вимагав від підприємця 20 тисяч доларів США неправомірної вигоди (еквівалент у національній валюті 552 тисячі гривень).

       Ця сума включала в себе вирішення таких питань: направлення проекту землеустрою на експертизу та її подальше погодження службовими особами Держгеокадастру України.

       До моменту призначення на нову посаду, а саме на посаду одного з заступників начальника Держгеокадастру в Сумській області, посадовець підписав усі необхідні документи для проведення відповідної експертизи.

       Проводяться слідчі дії. Вирішується питання про затримання одного із керівників Держгеокадастру в Сумській області у порядку статті 208 КПК України.

       Кримінальне провадження відкрили за ч. 3 ст. 368 КК України.

 

Посадовцю Держгеокадастру у Київській області повідомлено
про підозру у спричиненні державі збитків на 1,4 млн грн

2 квітня 2019 року, Прес-служба прокуратури Київської області

       З’ясовано, що державний службовець, достовірно знаючи, що 8 земельних ділянок державної власності перебувають в оренді осіб, які за їх користування справно сплачували кошти до бюджету, підробила документи та незаконно, без відома цих громадян, передала землю в приватну власність третім особам.

       Таким чином внаслідок протиправних дій посадовця, Держгеокадастру з державної власності вибуло 16 га земель сільськогосподарського призначення та державі спричинені збитки в розмірі майже 1,4 млн грн.

       З огляду на викладене, Білоцерківською місцевою прокуратурою керівнику одного із відділів Головного управління Держгеокадастру у Київській області повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України.

      Вирішується питання про відсторонення державного службовця від займаної посади та обрання запобіжного заходу.

       Досудове розслідування триває.

Довідково

• Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

На Тернопільщині у сільській громаді відкрили ЦНАП

29 березня 2019 року

       На Тернопільщині у Великодедеркальській сільській громаді надаватимуть послуги в сфері земельних відносин.

       Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області укладено угоду з Великодедеркальською сільською радою Шумського району про співпрацю в частині надання адміністративних послуг.

       — У ЦНАПі надаватимуть 13 адміністративних послуг у сфері земельних відносин. Тепер жителі громади мають можливість швидко отримати всі послуги, які надає держава. Безліч питань можна вирішити у ЦНАПі громади, — зазначив начальник головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області Іван Кузь.

       Це — другий із п’яти ЦНАПів у форматі «Прозорий офіс», які заплановано реалізувати в Тернопільській області.

 

На Львівщині для учасників ООС (АТО) створили
каталог вільних земельних ділянок

29 березня 2019 року

       Департамент агропромислового розвитку Львівської ОДА спільно з Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області розробили каталоги пропозицій вільних земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населеного пункту), що зарезервовані для безоплатної передачі учасникам ООС (АТО), – інформує Львівська Пошта.

       Департамент агропромислового розвитку облдержадміністрації інформує, що завдяки каталогам можна отримати інформацію про земельну ділянку, її основні характеристики (площу, вид угідь, кадастровий номер (за наявності), а завдяки картографічним матеріалам є змога конкретно зрозуміти місце розташування земельної ділянки.

       Надання у власність земельних ділянок здійснюється у порядку, визначеному статтею 118 Земельного кодексу України, за умови, що учасник бойових дій не скористався своїм правом на безоплатне отримання у власність земельної ділянки та надав відповідний документ, що посвідчує його участь в антитерористичній операції (ООС) (посвідчення, довідка, наказ тощо).

       Департаментом агропромислового розвитку також розроблено дорожню карту «Як учаснику ООС (АТО) отримати земельну ділянку», де покроково відображено, куди саме необхідно звертатися і з якими документами. 

 

Новий законопроект покликаний спростити ведення землеустрою
і оцінку земель

27 березня 2019 року

       У Верховній Раді України зареєстровано новий законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції землеустрою та оцінки земель» №10187 від 26.03.2019 року, спрямований на спрощення ведення документації із землеустрою та залучення інвесторів у громади.

       Метою законопроекту є скасування зайвих дозволів та дублювання процедур перевірки документації із землеустрою; запровадження незалежного контролю документації із землеустрою через громадську експертизу або рецензування; надання відомостей документації із землеустрою статусу публічних, відкритих та загальнодоступних даних; інтеграція та уніфікація землевпорядної, топографо-геодезичної та картографічної діяльності; запровадження страхування професійної відповідальності виконавців робіт із землеустрою як альтернативи державному контролю; зменшення вартості робіт та тривалості часу, що витрачається на виконання процедур, пов’язаних з проведенням землеустрою; зменшення ризиків хабарництва та корупції.

 

Асоціація міст України проводить опитування щодо надання громадам
повноважень з проведення реєстрації земельних ділянок

27 березня 2019 року

       На виконання доручення Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана (від 09.01.2019 №49960/1/1-18) Асоціація міст України спільно з Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру опрацьовує питання щодо надання органам місцевого самоврядування повноважень з проведення державної реєстрації земельних ділянок у базі Державного земельного кадастру.

       Зокрема, планується розширення функцій органів місцевої влади у сфері реєстрації земель.

       Асоціація міст України пропонує громадам долучитися до роботи та взяти участь в обговоренні щодо надання таких повноважень, а саме:

• Чи потрібно передавати органам місцевого самоврядування повноваження зі здійснення реєстрації земель?
• Чи є така необхідність? Якими є причини необхідності та які ризики?
• Які саме відомості про земельні ділянки мають вноситись на місцях?
• Чи готові органи місцевого самоврядування брати участь в «екстериторіальності» надання таких послуг?

       Пропозиції та своє бачення можна надсилати до 10 квітня на електронну адресу: t.medvetska@auc.org.ua

 

Учасники бойових дій отримують земельні ділянки на Херсонщині

27 березня 2019 року

       За минулий тиждень облуправління Держгеокадастру у Херсонській області видало 13 наказів про надання дозволів на розроблення проектів щодо відведення у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення учасникам АТО. Як повідомили у пресс-службі відомства, загальна площа цих ділянок становить понад 20 гектарів.

       За цей же період у власність учасникам АТО передано 10 земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 13,1167 га: 2 для індивідуального садівництва та 8 для ведення особистого селянського господарства.

 

На Полтавщині триває аудит земель сільськогосподарського призначення

         27 березня 2019 року

       Нині в усіх районах Полтавської області діють робочі групи з аудиту земель, до складу яких увійшли представники районних управлінь (відділів) Держгеоокадастру, агропромислового розвитку, райдержадміністрацій, фіскальної служби та поліції. Очолюють робочі групи голови райдержадміністрацій або їх заступники.

       Начальник Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області Вадим Чувпило оприлюднив оперативні дані: обстежено 416 (95%) сільських, селищних рад. За результатами аудиту виявлено земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що використовуються без оформлення прав на них, площею 22151,62 га. З них державної власності –12513,2 га, комунальної власності – 2692,9 га, приватної власності – 2460 га, колективної власності – 4484,7 га.

       У результаті проведеної роботи з аудиту земель сільськогосподарського призначення до місцевих бюджетів додатково надійшло 3 млн 792 тис. гривень.

       – Упродовж 2019 року продовжуватимемо здійснювати заходи державного контролю, основною метою яких є своєчасне виявлення порушень вимог законодавства у сфері використання та охорони земель, вжиття відповідних заходів щодо їх усунення та запобігання здійсненню таких порушень, – заявив Вадим Чувпило.

 

У децентралізації є багато лазівок для непрозорого відчуження
земельних ділянок

27 березня 2019 року

       Про це заявляють активісти Харківського антикорупційного центру.

       Старосалтівська ОТГ, наприклад, перша об’єднана громада в області, що створена 3 роки тому, досі не зареєструвала право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення.

       За даними організації, акт прийому-передачі земельних ділянок був підписаний у грудні 2018 року, проте документальної інформації про те, де точно знаходяться ці ділянки, в селищній раді немає дотепер.

       За словами юриста Харківського антикорупційного центру, адвоката Володимира Рисенка, зловживання відбуваються під час формування земельних ділянок в Держгеокадастрі.

       – Справа в тому, що Держгеокадастр не передає всі ділянки. Більшість ОТГ не стежать за цим процесом. У результаті частиною земельних ділянок, навіть після підписання сторонами акта прийому-передачі, розпоряджаються районні адміністрації – надають земельні ділянки в оренду, змінюють їх цільове призначення. І корупційна складова у цих процесах, безумовно, є, – зазначає Володимир Рисенко.

 

Сільський голова з Житомирщини вимагав майже мільйон
за розподіл землі

27 березня 2019 року, «Українська правда»

       Поліція викрила у Житомирській області сільського голову, який вимагав 949 тисяч гривень за розподіл землі фермерському господарству.

       Як повідомляє Національна поліція, посадовця затримали 26 березня.

       Зазначається, що нещодавно сільські ради отримали більше повноважень в управлінні комунальною землею. Зокрема, від райдержадміністрацій до сільрад перейшло право передавати в оренду нерозподілені земельні ділянки.

       "Усвідомлюючи нові можливості щодо передачі у користування земель, сільський голова швидко почав користуватися розширеними повноваженнями", – кажуть правоохоронці.

       За версією слідства, посадовець вимагав від представника фермерського господарства 35 тисяч доларів США (949 тисяч гривень) за передачу в оренду 116 га.

      26 березня чиновника затримали під час одержання другої частини хабара – 30 тисяч доларів США. Раніше правоохоронці задокументували одержання 5 тисяч.

      Також під час обшуку у помешканні голови було вилучено понад 10 доларів США, 10,5 тисяч гривень та 5 тисяч російських рублів, у тому числі частину з першого "траншу" – понад 3,5 тисяч доларів США.

      Наразі вирішується питання щодо повідомлення посадовцю про підозру та обрання запобіжного заходу.

 

Прокуратура через суд повернула у державну власність
сільськогосподарські земель вартістю понад 4 мільйони гривень

27 березня 2019 року

       Барвінківський районний суд області задовольнив позов прокуратури щодо повернення у власність держави 6 земельних ділянок загальною вартістю майже 4,3 млн гривень, – повідомляє прес-служба прокуратури Харківської області.

       Як розповів керівник Лозівської місцевої прокуратури Ігор Білодід, ділянки площею 152 га протягом 2015-2016 років на підставі наказів ГУ Держгеокадастру в області були надані в користування приватному підприємцю. Землю чоловік брав в оренду нібито для створення фермерського господарства, тому обійшов процедури земельних торгів.

       Однак з’ясувалося, що підприємець вже має створене господарство та орендує для цього сільгоспугіддя, тому на нові ділянки він міг претендувати лише як переможець земельних торгів.

       У зв’язку з тим, що договори оренди укладені із порушенням вимог земельного законодавства, прокуратура звернулася до суду з позовом про скасування наказів Держгеокадастру, визнання недійсними договорів оренди, скасування їх державної реєстрації та повернення земель у власність держави. Наразі позовні вимоги прокурора задоволені в повному обсязі.

 

Поліські селяни не готові припинити бунт

26 березня 2019 року

     У селі Сиволож, що на Чернігівщині, селяни мітингують, вимагаючи від голови ОТГ по 2 гектари землі. Загальний список налічує близько 300 бажаючих осіб. Колотнечу затівають ті, хто у 2008 році з невідомих причин не оформив права на земельні ділянки, виділені Борознянською райдержадміністрацією.

     – На той момент орендна плата була зовсім мала. А тепер роздивилися, що можна отримати копійку, підняли війну в селі, – розмірковує виконуючий обов’язки старости села Василь Меншиков. – З землі користь не тільки в грошах, орендар кожного року по 25 соток городу безкоштовно оре. А це вже обіцяє, що налічку буде за оранку давати. Кажуть по 500 гривень.

     Ті неоформлені ділянки адміністрація віддала в оренду до 2021 року. Раніше байдужі до виділеної землі односельці тепер хочуть негайно оформити права на ділянки, що обробляються.
Оголосили черговий схід села, довели Марину Вірко, голову Плисківської ОТГ, до лікарні. Приписують їй хтозна-що.

     Василь Меншиков з розумінням ставиться до ситуації, що склалася у селі і пояснює односельцям, що землею користуватимуться після закінчення терміну оренди. Проте поліські селяни не готові припинити бунт.

 

Учасники електронних земельних аукціонів натякають на корупційний фактор
у боротьбі за державні землі

26 березня 2019 року, АгроПоліт

       Учасники електронних земельних аукціонів натякають на корупційний фактор у боротьбі за державні землі. Про це йдеться у журналістському розслідуванні AgroPolit.com «Земельні електронні аукціони СЕТАМ – державна земля у (не)безпеці?». Таку інформацію надала у коментарі до матеріалу, аналізуючи роботу електронних земельних торгів на базі ДП СЕТАМ, співвласниця компанії ТОВ «Більковці» Олена Цица, яка брала участь в аукціоні.

       За словами Олени Цици, ТОВ «Більковці» ще з двома компаніями змагалися за держземлі за лотом №201, але зіткнулися з технічними збоями під час проведення аукціону. «19 листопада ми зареєструвалися як учасники аукціону. Протягом місяця бачили, що додаються нові. На момент початку аукціону їх було 4. Ми мали намір продовжувати робити ставки, та це було неможливо, тому що система «зависла». Спочатку написали в СЕТАМ. Коли прийшли за місяць (22 січня) дівчина тільки побігла писати відповідь щодо нашого питання», – розповідає у коментарі AgroPolit.com співвласниця компанії ТОВ «Більковці» Олена Цица.

       Далі була процедура пошуку правди в держустановах, розповідає жінка. «Перший раз нам дали відповідь у СЕТАМ, що збою у роботі системи не було, коли скаргу написало тільки наше підприємство. Заступник директора СЕТАМ, який зустрівся із нами, показав папірець-висновок свого технічного відділу та був здивований, що в двох інших також схожа ситуація, коли ми розповіли про аналогічні збої при торгах у двох інших учасників. Далі ми подали колективного листа. Наразі ситуація лишилася без змін: оголошений переможець торгів уже зареєстрував договір оренди у системі, але ми подаватимемо до суду, адже вважаємо, що діяли правильно і не могло у трьох різних учасників одного аукціону одночасно виникнути проблеми з інтернетом», – говорить співвласниця компанії ТОВ «Більковці».

       На думку Цици, ситуація із збоями аукціонів має два пояснення. Перше, каже вона, система програмного забезпечення електронних земельних торгів на базі СЕТАМ недосконала, тому й дає збій. Керівництво держпідприємства не зацікавлене у будь-якій критиці своїх аукціонів, тому помилок не бачить.

       Друге пояснення – це просто приховані хабарі, які були й раніше. Але зараз їх роблять у сучаснішому вигляді та системніше «нагорі», а по факту все списують на проблеми з інтернетом в учасників», – говорить Олена Цица.

       За словами пані Олени, від такого проведення земельних електронних аукціонів зазнають шкоди і місцеві бюджети, які недоотримують кошти.

       «Якби кнопка спрацювала, ще не відомо, на якій позначці вартості оренди зупинився б аукціон у нашому лоті. Але вона була б однозначно вищою, тобто бюджет уже недоотримав кошти, а хтось, мабуть, їх отримав на якісь свої цілі», – підсумувала Цица.

       Днем раніше повідомлялося, що Державний ресурс Blockchain , який використовується для земельних електронних торгів з держземлею, зареєструвала у 2017 році Вінницька міська рада. Таку інформацію надав у коментарі до матеріалу, аналізуючи роботу електронних земельних торгів на базі ДП СЕТАМ, віце-президент УСПП, голова Комісії з питань науки та ІТ Іван Пєтухов. 

 

Порошенко заявив про можливість збільшити вартість оренди землі вп'ятеро

25 березня 2019 року

       Вартість оренди українських сільськогосподарських земель може збільшитися вп'ятеро у результаті реформ.

       Про це заявив президент України Петро Порошенко під час зустрічі зі студентами та професорсько-викладацьким складом Національного університету біоресурсів і природокористування України в Києві, передає "Інтерфакс-Україна".

       "Нам потрібно збільшити рівень орендної плати за землю, щоб підвищувати рівень життя на селі. Держава починає здавати свої землі в оренду іноді вдвічі дорожче, ніж приватний власник. Ми маємо поширити ці стандарти на землі, які належать селянам", – заявив Порошенко.

       "Тільки відкриті аукціони з єдиними стартовими умовами можуть скасувати диктат великих орендарів. У результаті правильних реформ ми можемо збільшити вартість оренди землі вп'ятеро", – спрогнозував він.

       За словами Порошенка, середня ставка оренди с/г земель за кілька років зросла з 3% до 10% грошової оцінки землі, проте все ще є занизькою.

       "У середньому сьогодні вартість оренди 52 євро за 1 га, який здають в оренду пайовики. Це нереалістичний показник ціни оренди на землю. В нас 52 євро, а в Литві, де земля гірша, – 81 євро", – зазначив Порошенко.

 

Кожний гектар сільгоспземель, оформлений в оренду на електронних торгах у лютому, дешевший на 1610 гривень порівняно з результатами звичайних торгів

22 березень 2019 року

      У підсумковій публікації «Землевпорядний вісник» (№3-2019) зазначає, що у лютому, як і в попередні місяці, земельний ринок обслуговували два види аукціонів — звичайні аукціони, передбачені Земельним кодексом України, і електронні. Останні, не без допомоги державних розпорядників земель, за кількістю проведених торгів у лютому вже обслуговували понад 48 відсотків ринку. Якщо такими темпами зростатиме їхня роль у продажу прав на земельні ділянки, то, вочевидь, електронні торги найближчими місяцями займуть домінуюче місце. Добре це чи погано — поки що судити важко. Очевидним є те, що на сьогодні про них немає одностайної думки. Про це йшлося у минулому випуску журналу.

      Щоб мати аргументи «за» чи «проти» апробації нововведення, «Землевпорядний вісник» аналізує ситуацію, що склалася за результатами аукціонів.

      Звичайні торги. На них була виставлена 161 ділянка загальною площею понад 2077 гектарів. По закінченні аукціонів в оренду оформлено 67 ділянок. То ж поза увагою учасників земельного ринку залишилося 58 відсотків запропонованих ділянок. Середній розмір річної плати за оренду 1 га установився на рівні 5185,42 гривні. Середня площа ділянок – 4,96 гектара. Фактичний розмір річної плати за користування ділянкою проти стартового зріс на 99,99 відсотка.

      Електронні торги. Із 150 лотів-ділянок реалізовано 82 — це 54,67 відсотка. 45,33 відсотка пропозицій цього виду торгів не реалізовані. Стартовий розмір річної плати за оренду фактичною зріс на 169,08 відсотка. Середня площа реалізованих лотів-ділянок становить 17,21 гектара, а середній розмір річної плати за оренду 1 га установився на рівні 3575, 02 гривні.

      Висновок: на електронних торгах продаються ділянки значно більшої площі, аніж на звичайних, і річна оренда 1 гектара цих ділянок дешевша на 1610 грн 40 коп. До речі, на електронних торгах лютого торгували лише державними землями! 

 

Переорати можуть тисячі гектарів заповідного степу Одещини

22 березня 2019 року

      Таке припускає колишній директор національного природного парку «Тузлівські лимани», еколог Іван Русєв. Чому?

      — В Одеській області масштабно вигорів заповідний «Тарутинський степ». Гасити пожежу в степу набагато легше, ніж в плавнях Дністра, де недавно вигоріло в різних місцях близько 1 тис. га. Однак тут ніхто і не робив таких протипожежних дій з гасіння пожежі в степу. Склалося враження, що пожежі зроблені з наміром підготовки для подальшої злочинної оранки, як це вже було в серпні 2016 року за сприяння неурядових генералів, які виявили бажання збагатитися, — написав Русєв у Facebook.

      За даними експерта, збитки становлять десятки мільйонів. Всього згоріло близько 6 тис. га як заповідної території ландшафтного заказника «Тарутинський степ», так і прилеглих до нього ділянок дикого степу.

      За словами Івана Русєва, збитки від пожеж для природних екосистем і біорізноманіття обчислюються десятками мільйонів.

 

Суд поновив Степана Білана на посаді заступника голови волинського Держгеокадастру

22 березня 2019 року

      Львівський окружний адміністративний суд поновив  Степана Білана  на посаді заступника начальника управління Держгеокадастру у Волинській області.

      Відповідне рішення ухвалене 20 березня, — йдеться в ухвалі суду, повідомляють  Новини Луцька.

      Зокрема, служителі Феміди визнали протиправним та скасували наказ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 26.11.2018 року № 139-то «Про звільненя Білана С.В.».

      Також управління Держгеокадастру зобов'язали поновити Білана Степана Володимировича на посаді заступника начальника — начальника Управління з контролю за використання та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Волинській області.  

 

На Чернігівщині судитимуть начальника Держгеокадастру за хабар у 1000 доларів

22 березня 2019 року

      Ніжинською місцевою прокуратурою скеровано до суду обвинувальний акт стосовно начальника одного з відділів ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області, — повідомляє Прес-служба прокуратури Чернігівської області.

      В ході досудового розслідування встановлено, що у травні 2018 року громадянин, маючи на меті отримати у власність земельні ділянки площею 10 га для ведення особистого селянського господарства, звернувся до начальника одного з відділів ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області, який для вирішення вказаного питання висунув вимогу надати неправомірну вигоду в сумі 1000 доларів США.

      Під час наступної зустрічі з посадовцем громадянин повідомив про необхідність виділення ще двох земельних ділянок площею 2 га кожна. Тоді ж, за сприяння у наданні земельних ділянок, а також погодження документації із землеустрою, начальник висунув вимогу щодо надання 2000 доларів США.

      При цьому, будучи службовою особою – начальником відділу ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області, вчинив всі необхідні дії, у тому числі погодження документації із землеустрою щодо відведення 4 земельних ділянок площею 8 га.

      З метою реалізації свого умислу, посадовець звернувся до знайомого, який мав отримати та передати для нього гроші в сумі 2 тис. доларів, однак під час передачі обумовленої суми хабаря правоохоронцями були припинені незаконні дії.

      Враховуючи, що зловмисником виконані усі дії, спрямовані на отримання неправомірної вигоди, його дії органом досудового розслідування кваліфіковано як закінчений замах на одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, шляхом вимагання, неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах третіх осіб, дій з використанням наданого їй службового становища (ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 368 КК України).

      Нагадаємо, відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. 

 

Ольга Трофімцева: «Земля має продаватися виключно
для сільськогосподарського виробництва»

21 березня 2019 року

     Під час зустрічі Ольги Трофімцевої, в.о. міністра аграрної політики та продовольства України з аграріями чи не найактуальнішим питанням стало відкриття ринку землі.

       Ольга Трофімцева, зокрема, наголосила: «Земля має продаватися виключно для сільськогосподарського виробництва, не для здачі в оренду чи перепродажу. Для цього можуть бути встановлені фінансові та податкові важелі. Одним із критичних питань щодо ринку землі є питання, де взяти фінанси. Як на мене, однією з передумов його відкриття має бути забезпечення сільгоспвиробників, які хочуть придбати землю довгими і дешевими коштами. Ринок землі має бути, але із напрацюванням дуже конкретних інструментів», — сказала вона.

       Аграрії підтримали думку виконуючої обов`язки міністра і додали, що треба також вирішити проблему обміну ділянок.

       «Необхідно орієнтуватися на досвід Польщі, де успішно позбулися "шахматки", коли земельний фонд аграріїв розривається окремими клаптиками одноосібників. Без ефективного вирішення цієї проблеми повноцінний розвиток аграрного сектору неможливий», — вважає директор ТОВ «Кищенці» Кейс Хусінга.

       Не обійшлося й без обговорення питання «тіньовиків» — тих, хто обробляє землі, не сплачуючи податки.

       «Ми хочемо підійти до питання детінізації системно. Потрібно напрацьовувати економічні важелі, щоб підштовхувати таких фермерів виходити з тіні. Ми будемо ініціювати конкретні кроки, щодо шляхів детінізації аграрного бізнесу», — зазначила в.о. міністра.

 

Як кандидати у президенти бачать ринок землі сільгосппризначення

21 березня 2019 року, Агрополіт

       АgroPolit.com проаналізував передвиборчі програми та заяви всіх кандидатів у президенти і вивчив, що вони планують робити з українською землею у разі приходу до влади. Про це ідеться в матеріалі «Ринок землі сільськогосподарського призначення від кандидатів у президенти 2019».

       Всі кандидати, які засвітилися із земельною темою (таких ми знайшли аж 28, решта — відмовчуються), розділилися на три табори.

       Перший (5 кандидатів) — виступають проти зняття мораторію і відкриття ринку землі. Їх головний аргумент: земля найбільше багатство країни і людей, тому не можна його розбазарювати за копійки і не робити українців батраками. Натомість вони пропонують інші варіанти її використання та капіталізації для власників. Зокрема, Тимошенко та Олег Ляшко виступають за створення Державного земельного банку, який кредитуватиме аграріїв під низькі відсотки, а також — викуповуватиме у власників паї, якщо вони не хочуть їх обробляти.

       Олег Ляшко наполягає на розвитку довгострокової оренди та стимулюванні державою розвитку фермерства, у тому числі за рахунок с/г земель. Серед прихильників збереження мораторію є Руслан Кошулинський («Свобода»), Ольга Богомолець та Сергій Каплін.

       Другий (17) — прихильники запуску вільного ринку с/г землі і якнайшвидшого скасування мораторію. Тут розмістилася кілька лідерів перегонів — Петро Порошенко, Володимир Зеленський, Анатолій Гриценко, Ігор Смєшко та «клон» Юлії Тимошенко — народний депутат (екс-БППшник) Юрій Тимошенко.

       Третій (6) — часткове введення вільного ринку (за певних умов). Серед них: Юрій Бойко, Олександр Вілкул та інші.

 

Земельні ділянки вже можна реєструвати онлайн

19 березня 2019 року

       Сьогодні, 19 березня набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 18 липня 2018 року №710, якою внесено зміни до Порядку ведення Державного земельного кадастру та яка дозволяє реєструвати земельні ділянки онлайн.

       Тобто тепер фізичні і юридичні особи, які бажають зареєструвати земельну ділянку, можуть подати відповідну заяву та необхідну документацію через розробника такої документації, тобто сертифікованого інженера-землевпорядника. А він цю заяву про проведення державної реєстрації земельної ділянки подає в електронній формі з використанням особистого електронного цифрового підпису.

       Будь-яка фізична або юридична особа за умови ідентифікації з використанням ЕЦП або іншого альтернативного засобу ідентифікації може отримувати викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру в режимі онлайн з можливістю її друку на своєму комп’ютері для подальшого використання при підготовці землевпорядної документації.

       Також спрощується процедура державної реєстрації земельної ділянки з урахуванням принципу екстериторіальності при наданні відповідної послуги, усуваються причини, які зумовлюють необхідність неодноразових звернень фізичних та юридичних осіб із заявами та документами через центри надання адміністративних послуг до державних кадастрових реєстраторів (у разі виявлення помилок, необхідності внесення певних уточнень), та, як наслідок, зменшуються зайві витрати матеріальних ресурсів. Водночас залишається можливість подання відповідних документів щодо внесення відомостей до Державного земельного кадастру до Державного кадастрового реєстратора.

       Постанова деталізує підстави для відмови у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру. Крім того, з метою недопущення порушень під час державної реєстрації земельних ділянок постановою уряду запроваджується онлайн моніторинг розгляду усіх видів заяв, що опрацьовуються у Державному земельному кадастрі. Сервіси відкритого моніторингу нададуть заявнику можливість контролювати стан готовності необхідних документів та отримувати актуальну інформацію про можливість їх одержання у відповідному Центрі надання адміністративних послуг.

 

В НААН проаналізували стан ґрунтів за екологічними індикаторами
зеленого зростання

15 брезня 2019 року, Національна академія аграрних наук

       Інститут агроекології і природокористування Національної академії аграрних наук провів оцінювання стану ґрунтів за індикаторами Зеленого зростання сільського господарства.

       Перший з індикаторів — розораність території. Для України вважається, що співвідношення ріллі, природних кормових угідь і лісів має становити 1:1,6:3,6 відповідно, але фактично воно становить 1:0,23:0,3.

       За балансом гумусу у рослинництві стан українських ґрунтів погіршується. Баланс гумусу залишається дефіцитним — 0,13 т/га. В той же час останніми роками сальдо дещо зменшилося за рахунок пожнивних решток, які залишаються на поверхні полів. Уміст органічного вуглецю у Лісостеповій зоні становить 3,21%. За останні 25 років темпи його зменшення несуттєві — 0,19 %.

       Баланс поживних речовин (нітрогену, фосфору, калію) у зоні Лісостепу засвідчив про несприятливий режим живлення рослин, що є наслідком недостатньої компенсації кількості цих елементів, винесених із ґрунту разом з урожаєм.

       Перевищення гранично допустимих концентрацій свинцю, кадмію та ртуті не спостерігається у ґрунтах Лісостепу. Забруднення стійкими пестицидами має локальний характер. Тенденція застосування переважно азотних мінеральних добрив створює умови для подальшого підкислення ґрунтового розчину.

• Довідково

Екологобезпечний метод реабілітації забруднених ґрунтів полягає в оцінюванні стану ґрунтів за екологічними індикаторами зеленого зростання та застосуванні комплексу заходів, спрямованих на зниження переходу забруднювачів до сільськогосподарської продукції. Комплекс заходів може включати підвищення рівня культури землеробства для досягнення позитивного балансу гумусу; впровадження і дотримання науково обґрунтованих систем сівозмін; застосування поживних речовин, спрямованих на підвищення ефективності і запобігання втратам; ефективне використання наявних ресурсів органічних добрив.

 

В Україні немає інформації про використання 8 млн га державних земель

15 березня 2019 року

       На мапі Держгеокадастру українці не знайдуть інформацію про використання 8 млн га державних земель – це розмір Одеської, Дніпропетровської та Івано-Франківської областей.

       Два останні роки Україна звітує про рекордні врожаї. Але якщо подивитися впритул, ми впевнені аутсайдери за рівнем урожайності з гектара, – пише «Економічна правда».

       Урожайність пшениці у нас у 2,4 раза нижча за німецьку та у 1,3 раза за польську. Урожайність овочів - у 3,9 та 3,4 раза відповідно. Більше того -43% ріллі поступово втрачають гумус та поживні речовини.

       Ситуація була б набагато кращою, якби у статистиці не брали участь землі найбільшого агрохолдингу країни – держави.

       Чиновники вирішують долю 25% усіх земель, або 10,5 млн га.

       Такою кількістю земель може похвалитися не кожна країна Європи: наприклад, у Німеччині всього 12 млн га ріллі – як державної, так і приватної.

       Величезні ділянки земель найбільшого агрохолдингу залишаються "тера інкогніта" для усіх, крім чиновників.

       Навіть Держгеокадастр, який держава зобов’язала картографувати та перерахувати всі землі, має найгірше уявлення саме про стан земель, що контролюються Україною.

       За даними економіста Київської школи економіки Олега Нів’євського, у користуванні державних підприємств перебуває близько 550 тис. га, у користуванні Національної академії аграрних наук (НААН) ще 450 тис. га (чверть Києва), з яких не оформлено правовстановлюючих документів на земельні ділянки площею 34,7 тис. гектарів.

       "Потаємність" у оформлені земель пояснюється просто – поки земля залишається "не порахованою", на ній можна додатково заробити.

       На самозахоплених державних землях ростуть незаконні будівлі або ж їх обробляють за заниженими цінами "друзі" посадових осіб.

 

Держгеокадастр підбив підсумки роботи галузі за рік

13 березня 2019 року

       В. о. Голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру Олександр Колотілін підбив підсумки роботи галузі за 2018 рік під час публічного звіту, що відбувся у Держгеокадастрі.

       У 2018 році робота Держгеокадастру була зосереджена на виконанні таких пріоритетних напрямів: децентралізація земельних відносин, в рамках якої здійснювалася передача державних сільськогосподарських земель в комунальну власність об’єднаних територіальних громад; цифровізація земельних відносин, зокрема розробка та запуск порталу нормативної грошової оцінки (НГО) земель сільськогосподарського призначення, проведення електронних земельних торгів, розвиток сучасного цифрового земельного кадастру та електронних сервісів Держгеокадастру; ефективний контроль за використанням земель, повідомляє прес-служба Держгеокадастру.

       З презентацією звіту можна ознайомитися на веб-сайті відомства. 

 

Держгеокадастр зриває пілотний проект по проведенню земельних аукціонів
через Prozorro.Продажі

11 березня 2019 року,  Прес-служба Мінекономрозвитку

       6 березня під час урядової наради Перший віце-прем’єр-міністр Степан Кубів заявив про ризики зриву пілотного проекту із запровадження електронних земельних торгів через Prozorro.Продажі.

       Як відомо, 21 червня 2017 року, за ініціативи Мінекономрозвитку, Уряд ухвалив рішення про проведення пілотного проекту із запровадження електронних земельних торгів через Prozorro.Продажі. Очікувалось, що Держгеокадастр буде реалізовувати частину прав оренди на земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності через прозорі аукціони в системі Prozorro.Продажі.

       В грудні 2018 року після тривалої підготовки територіальні підрозділи Держгеокадастру опублікували в системі ProZorro.Продажі перші 10 лотів. 8 з 10 аукціонів пройшли успішно - середнє збільшення ціни склало 223%. При сумарній початковій вартості лотів 332 тис гривень кінцева їхня вартість перевищила 1 млн гривень.

       Однак, після аукціонів Держгеокадастр припинив виставляти лоти на торги, мотивуючи це тим, що ProZorro.Продажі оприлюднює дані учасників та переможця аукціону. Водночас, Мінекономрозвитку наполягає на тому, що розкриття для громадськості даних учасників та переможця аукціону забезпечують дійсно відкритий та прозорий продаж, створюють можливості для громадського контролю та використання відкритих даних.

       На думку Мінекономрозвитку, позиція Держгеокадастру може свідчити про свідоме небажання проведення електронних земельних аукціонів у системі ProZorro.Продажі та пошук підстав для ухилення від використання відкритої та ефективної системи проведення аукціонів.

       Разом із тим, налагодження співпраці та використання системи ProZorro.Продажі дозволить не тільки ефективно реалізувати права оренди, а й забезпечити прозорість і публічність відносин оренди земель сільськогосподарського призначення, підвищити рівень довіри суспільства та мінімізувати соціальну напругу у сфері земельних відносин.

       Відтак, Степан Кубів наголосив, що Держгеокадастр має невідкладно забезпечити добір і підготовку лотів до проведення електронних земельних торгів у системі ProZorro.Продажі.

 

Обіцяний Урядом законопроект про обіг земель сільгосппризначення
до Верховної Ради все ще не подано

6 березня 2019 року

       Під час засідання 13 лютого Уряд публічно інформував про свій намір подати до парламенту законопроект «Про обіг земель сільськогосподарського призначення» до 1 березня і навіть затвердив План організації з підготовки документа. Згідно із цим планом, проект закону мали підготувати профільні відомства – Мінагрополітики, Мінекономрозвитку, Мінфін, Держгеокадастр та Мін’юст до 15 лютого.

      «Як і в попередні роки, Кабмін законопроекту не вніс та не повідомив про причини систематичного порушення законодавчих вимог. Як і про те, хто в уряді персонально несе відповідальність за бойкот земельної реформи, а відтак – за недоотримані Україною мільярдні інвестиції в агросектор», – зазначає представник громадської Коаліції за скасування мораторію Дмитро Ливч,

       За інформацією із Меморандуму про співпрацю України та МВФ Кабінет Міністрів вже давно підготував відповідний проект закону, але не подає його до парламенту.

 

За минулий місяць загальна кількість ділянок,
що готуються до продажу прав оренди,
збільшилася на 163 і тепер становить 7456

4 березня 2019 року

       Лише за тиждень, що минув, головні управління Держгеокадастру в областях включили до переліку земельних ділянок державної власності, права оренди на які можуть бути реалізовані на земельних торгах, 65 ділянок.

      То ж натепер перелік включає 7 456 земельні ділянки загальною площею 130 779,71 гектара.

       Загальна площа 65 запропонованих земельних ділянок, повідомляє Держгеокадастр, становить 923,51 гектара. З них: в Івано-Франківській області до переліку додано 60 ділянок (792,99 га), у Дніпропетровській та у Хмельницькій – по 2 (58,50 га та 67,02 га), в Одеській – 1 (5 га).

       Детальніша інформація у розрізі областей, районів, селищ, сіл розміщена на нашому сайті http://zemvisnuk.com.ua.

       Відвідайте розділ «2019-й: РИНОК ЗЕМЕЛЬ. ДІЛЯНКИ, ЩО ГОТУЮТЬСЯ ДО ПРОДАЖУ».

 

В Україні змінять правила утримання полезахисних лісових смуг,
розташованих на землях сільгосппризначення

1 березня 2019 року

      Мінагрополітики оприлюднило для громадського обговорення проект постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення». Про це повідомляє AgroPolit.com.

      Проектом постанови передбачається затвердження Правил утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення.

      Правилами визначається процедура утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення, зокрема встановлюються:

• механізм і підстави для проведення заходів;
• показники характеристики лісомеліоративного стану насаджень, залежно від виду, конструкції, вікового періоду, лісівничо-меліоративної оцінки;
• комплекс заходів поліпшення їх якісних показників, біологічної стійкості і меліоративної ефективності (зріджування в процесі рубок догляду, рубки, пов’язані з реконструкцією, створення (відновлення), агротехнічний догляд та доповнення, збереження від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб);
• умови, що негативно впливають на збереження та використання полезахисних лісових смуг.

 

Договір оренди земельної ділянки – «Урочище Бичок»
Національного природного парку «Голосіївський» визнано незаконним

28 лютого 2019 року

       За апеляційною скаргою прокуратури міста Києва постановою Північного апеляційного господарського суду задоволено позов Національного природного парку «Голосіївський» та визнано недійсним договір оренди земельної ділянки на Столичному шосе – «Урочище Бичок», укладений між Київською міською радою та ТОВ «Авеста-Буд», повідомляє прес-служба прокуратури міста Києва.

       Установлено, що у 2009 році Київська міська рада уклала з товариством договір оренди, яким дозволила орендарю звести на земельній ділянці, що входить до складу Національного природного парку «Голосіївський» та є об’єктом природно-заповідного фонду, офісні комплекси з готелями, закладами громадського харчування, приміщеннями торговельно-розважального призначення і паркінгами.

       При цьому Київська міська рада фактично вилучила спірну земельну ділянку особливо цінних земель у землекористувача КП «Лісопаркове господарство «Конча-Заспа» з порушенням вимог земельного законодавства, а саме без відповідної згоди на таке вилучення Кабінету Міністрів України.

       За результатами розгляду апеляційної скарги суд погодився з правовою позицією прокурора та визнав недійсним договір оренди цієї землі.

       Нагадаємо, 5 лютого 2019 року цей же суд скасував рішення Київради, яке дозволяло здавати в оренду цю земельну ділянку ТОВ «Авеста-Буд» під будівництво офісних комплексів із готелями.

 

Земельну ділянку площею 148 гектарів – під заказник «Осокорківські луки»

27 лютого 2019 року

       На засіданні постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування депутати погодили проект рішення, який передбачає створення ландшафтного заказника місцевого значення «Осокорківські луки», – повідомляє прес-служба столичної мерії.

       Ландшафтний заказник пропонується створити на південь від озера Тягле та вулиці Колекторної в Дарницькому районі Києві. Він матиме орієнтовну площу 148 га.

       – Територія проектованого заказника розташована уздовж Дніпровського екологічного коридору, багатого на рослини та тварини, занесені до Червоної книги. Цим проектом рішення ми доручаємо КО «Київзеленбуд» забезпечити охорону та збереження об’єктf, а також вжити заходів щодо державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою заказника, – зазначив голова постійної комісії Київради з питань містобудування Олександр Міщенко.

       Прийняття цього рішення сприятиме покращенню стану довкілля мегаполісу та збереже цінні природні комплекси водно-болотних угідь. А ще «Осокорківські луки» – стануть одним з улюблених місць відпочинку як киян, так і гостей столиці, підкреслюють у мерії.

           

Державі повернули земельну ділянку вартістю понад 1 млрд 25 млн грн

27 лютого 2019 року

       Господарським судом Дніпропетровської області задоволено позовні вимоги Новомосковської місцевої прокуратури в інтересах держави до товариства з обмеженою відповідальністю про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки водного фонду площею 1147 га, вартістю понад 1 мільярд 25 мільйонів гривень, яка розташована на території Піщанської сільської ради Новомосковського району, - про це повідомляє прес-служба прокуратури Дніпропетровської області.

       Підставами для звернення прокуратури до суду стало порушення орендарем вимог законодавства під час використання зазначеної земельної ділянки.

       Рішення суду та позицію прокурора підтримано Центральним апеляційним господарським судом, яким відмовлено в задоволенні апеляційної скарги товариства.

       Головою Дніпропетровської обласної державної адміністрації на виконання рішення суду видано розпорядження щодо прийняття земельної ділянки, яку за актом державного виконавця вилучено у користувача та повернуто у власність держави.

 

Заволодіння землею у столиці: друга підозра депутату Київради

26 лютого 2019 року,
Національне антикорупційне бюро України

       25 лютого 2019 року депутату Київської міської ради, екс-секретарю земельної комісії, повідомлено про підозру у заволодінні шістьома земельними ділянками та незаконному збагаченні на 19,5 млн грн. Дії посадовця кваліфіковані за ч.5 ст.191, ч.3 та ч.4 ст. 358, та ч.1 ст.368-2 Кримінального кодексу України. Також про підозру повідомлено його спільнику (за ч.5 ст.27, ч.5 ст.191 КК України).

       За даними слідства, депутат Київради, обіймаючи посаду секретаря комісії Київради з питань земельних відносин (далі — Комісія), та маючи доступ до інформації про наявність в столиці вільної землі, впродовж 2008-2014 років організував схему заволодіння шістьма земельними ділянками. Загальна вартість цих земель становить понад 2,5 млн грн.

       Як з’ясували детективи, до реалізації корупційної схеми посадовець залучив свого родича. Той за дорученням депутата шукав осіб, на яких можна приватизувати земельні ділянки у Голосіївському районі м. Києва, що перебували в комунальній власності.

       Після того, як перелік таких осіб був готовий, чиновник власним листом ініціював включення питання про виділення їм землі до порядку денного Комісії. Згодом, на сесії Київради, ініціатор разом із іншими депутатами голосував за ухвалення відповідного рішення.

       У результаті шість земельних ділянок загальною площею 0,47 га виділено заздалегідь визначеним особам, які про це навіть не здогадувалися. У подальшому детективи встановили, що набуття землі у власність оформлювалося за підробленими документами.

       Вказані факти — другий епізод із заволодіння земельними ділянками у столиці за ймовірної участі екс-секретаря Комісії, що розслідують детективи НАБУ. Раніше, у вересні 2017 року, посадовця викрили на заволодінні трьома ділянками у столиці загальною площею 0,26 га. Вісім місяців потому детективи Національного бюро завершили розслідування, а прокурори САП скерували обвинувальний акт до суду. Наразі справа слухається у Шевченківському районному суді м. Києва.

       Окрім того, детективи НАБУ встановили, що у 2015-2016 роках депутат Київради набув у власність та передав активи на загальну суму 19,5 млн грн, законність підстав набуття яких не підтверджено доказами. Частина цієї суми витрачена на придбання позашляховика класу «люкс», який перебуває в користуванні депутата, решта — інвестована в корпоративні права та нерухомість, які приносять прибутки підозрюваному екс-посадовцю Київради.

 

Південно-західним апеляційним господарським судом повернуто
у розпорядження держави земельну ділянку площею 896,46 га

25 лютого 2019 року

       Проаналізувавши положення договору підряду та зміст правовідносин, що склалися між сторонами, Південно-західний апеляційний господарський суд встановив факт порушення інтересів держави, оскільки оспорюваний договір підряду є удаваним правочином і приховує під собою передачу в оренду земельної ділянки та фактично містить істотні умови договору оренди земельної ділянки, наслідком чого є повернення земельної ділянки за недійсним правочином, у зв’язку з тим, що підстава користування земельною ділянкою відпала.

       Відповідне рішення (постанова ПЗАГС від 05.11.2018 у справі №915/789/17) прийняте Південно-західним апеляційним господарським судом за результатами апеляційного перегляду рішення господарського суду Миколаївської області від 16.04.2018, яким задоволені позовні вимоги Першого заступника прокурора Миколаївської області в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області : визнано недійсним на майбутнє договір підряду №67 вирощування товарної сільськогосподарської продукції від 20.08.2015, укладений ДП «СП Державної кримінально-виконавчої служби України №103» та ТОВ «Південь-Агро», зобов'язано ТОВ «Південь-Агро» повернути у розпорядження держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області з правом постійного користування ДП «СП Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 103)» земельні ділянки загальною площею 896,46 га, грошовою оцінкою 19538847 грн., розташовані в межах Шевченківської сільської ради Новобузького району Миколаївської області, що використовується товариством на підставі договору № 67 про вирощування товарної сільськогосподарської продукції від 20.08.2015.

       Рішення місцевого господарського суду по окресленій справі залишено без змін апеляційною інстанцією.

       Повні тексти електронних копій процесуальних документів по справі є загальнодоступними на офіційному сайті Єдиного державного реєстру судових рішень (http://reyestr.court.gov.ua) (#ПЗАГС_судова_практика).

За повідомленням прес-служби суду

 

Володимир Гройсман вважає, що купувати землю мають фермери,
а не холдинги

18 лютого 2019 року

       Прем'єр-міністр Володимир Гройсман виступає за розумне впровадження ринку землі з чіткими умовами.

       Про це він сказав в інтерв’ю Ліга.net

       На запитання, коли і за яких умов запрацює ринок землі, Володимир Гройсман відповів: «Політики не готові брати на себе відповідальність і провести якісно цю реформу. До того ж, це зручна тема для спекуляцій на страху людей. Процес має йти еволюційно і бути проговореним з громадянами. Я виступаю за розумне впровадження ринку землі з чіткими умовами. Обмежений обсяг володіння – до 200 га в одні руки плюс 200 га на фермерське господарство. Право власності лише для громадян України. Купувати землю мають фермери, а не холдинги. Створення малих та середніх фермерських господарств – це пріоритет. Ми опрацювали додатково з міжнародними партнерами здешевлення кредитів, щоб фермери могли залучити кошти для купівлі землі. Тоді цей ринок буде справедливим та живим. Не можна допустити, щоб великі земельні наділи отримали декілька гравців».

       Коментуючи те, що великим компаніям агросектору може бути достатньо довгострокової оренди землі, Гройсман зазначив, що є різні позиції, бо широке коло "стейхолдерів": "Це асоціації, фермерські рухи, самі фермери і власники землі".

       Щодо Міжнародного валютного фонду і ринку землі Прем'єр-міністр уточнив, що він не зобов'язує Україну запровадити ринок у найближчому майбутньому і "ставиться з розумінням" до цього.

       На запитання, чи буде цього року ухвалено закон про обіг сільгоспземель, Гройсман відповів заперечно: "Я думаю, ні, для цього не буде голосів".

 

У 2019 році Уряд передасть державні сільгоспземлі у комунальну власність
141 ОТГ, які утворилися протягом 2018 року

14 лютого 2019 року, Прес-служба Держгеокадастру

       У 2019 році продовжиться процес передачі земель сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об’єднаних територіальних громад. Землі отримають 141 ОТГ, які об’єдналися у 2018 році (з їх переліком ви можете ознайомитися на сайті https://decentralization.gov.ua/).

       Станом на початок лютого між головними управліннями Держгеокадастру у відповідних областях та всіма ОТГ, щодо яких передбачено передачу землі, укладено меморандуми про співпрацю при здійсненні цих транзакцій.

       Як і в минулому році, землі будуть передаватися на баланс ОТГ після проведення інвентаризації, уточнення даних та внесення відомостей до Державного земельного кадастру. Усі процедури із оформлення ділянок перед передачею ОТГ будуть здійснюватися за рахунок Державного бюджету.

       Нагадаємо, що на виконання рішення Уряду в рамках децентралізації у сфері земельних відносин Держгеокадастр з 1 лютого минулого року здійснює передачу державних сільгоспземель у комунальну власність об’єднаних територіальних громад.

       Загалом у 2018 році 647 ОТГ, які були утворені до 2018 року, отримали у комунальну власність 1,45 млн га державних земель сільськогосподарського призначення.

• Довідково:

       31 січня 2018 року Уряд схвалив розпорядження № 60-р щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об’єднаних територіальних громад, що дозволяє провести земельну децентралізацію не вдаючись до змін у законодавстві.

 

Суд наклав арешт на земельні ділянки "Буковелю"

14 лютого 2019 року

       За ухвалою Печерського районного суду Києва арештовані земельні ділянки гірськолижного курорту "Буковель". Суд заборонив відчужувати майно та проводити з ним будь-які інші дії нотаріусам та державним реєстраторам.

       Окрім іншого, арешт накладено на земельні ділянки компанії "Скорзонера", розташовані у селі Полянниця, на яких розміщена інфраструктура гірськолижного курорту "Буковель", – повідомляє «Економічна правда».

 

Уряд подасть до парламенту законопроект про ринок землі до 1 березня

14 лютого 2019 року

       Кабінет Міністрів планує подати до Верховної Ради законопроект про обіг земель сільськогосподарського призначення до 1 березня. План організації з підготовки документа затвердили сьогодні під час засідання уряду. Про це повідомляє РБК-Україна.

       Згідно з планом, Уряд має до 1 березня 2019-го внести на розгляд депутатів підготовлений профільними відомствами законопроект про ринок землі. 

 

МВФ радить Україні зосередитись на земельній реформі та приватизації

13 лютого 2019 року, «Економічна правда»

       У Міжнародному валютному фонді вважають, що Україна має зосередитися на проведенні земельної реформи та приватизації, оскільки це досить перспективні сектори з точки зору притоку інвестицій.

       Про це сказав постійний представник МВФ в Україні Йоста Люнгман на XV щорічній інвестиційній конференції, організованій Dragon Capital у Києві, повідомляє "Укрінформ".

       "Серед того, що слід зробити, – зосередитись на земельній реформі, аби можна було купувати землю сільгосппризначення. Також слід зосередитись на приватизації сектору держпідприємств, щоб приватний сектор міг зайти і зробити відповідний вклад у цей сектор", – сказав Люнгман.

       Він також наголосив, що зараз розпочинається реформа Державної фіскальної служби, і це у свою чергу має покращити бізнес-середовище.

       Люнгман також нагадав, що за останні 5 років було багато зроблено в різних сферах, починаючи від реформування банківської системи і закінчуючи створенням антикорупційних органів.

 

Порошенко підписав закон про продовження мораторію
на продаж сільгоспземлі

4 лютого 2019 року

      Президент України Петро Порошенко підписав закон про продовження мораторію на продаж земель сільськогоподарського призначення до 2020 року.

      Про це повідомляється на сторінці законопроекту № 9355-5 на сайті Верховної Ради.

      Закон передбачає продовження заборони на продаж сільгоспземель до 1 січня 2020 року.

 

Антирейдерська комісія повернула вінничанам 700 гектарів землі

4 лютого 2019 року, Прес-служба Мін’юсту

       Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації задовольнила колективну скаргу на спробу рейдерського захоплення майже 700 гектарів землі. Про це повідомила під час засідання Вінницького обласного оперативного штабу із забезпечення прав і свобод власників земель або збіжжя заступник Міністра юстиції з питань державної реєстрації Ірина Садовська.

       У засіданні оперативного штабу на Вінничині взяли участь керівництво обласної державної адміністрації та аграрії області. Разом із заступником Міністра обговорили декілька гострих ситуацій із порушенням прав орендарів та орендодавців земельних ділянок.

       «Так як Вінницька область є однією із лідерів у сфері агровиробництва, то такі ситуації потребують особливої уваги з боку Міністерства юстиції України. Ми у постійній співпраці із територіальними підрозділами міністерства і сподіваємось, що більшість проблемних питань зможуть бути оперативно вирішені на місцях», – зауважила Ірина Садовська.

       Одним із показових прикладів, який розглянули під час засідання, була колективна скарга 542 осіб-підписантів, яка стосувалась майже 700 гектарів землі. У січні її розглянула та задовольнила Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації. Окрім цього, у зв’язку з порушеннями реєстраторами вимог законодавства у сфері державної реєстрації Комісія дійшла висновку щодо притягнення реєстраторів до відповідальності шляхом блокування їм доступу до Державного реєстру прав.

       «Цей випадок є ще одним доказом того, що Антирейдерська комісія є ефективним інструментом захисту прав бізнесу та законних власників. Наші переваги – це оперативні терміни розгляду скарг та виважена і об’єктивна позиція. Вже сьогодні законні власники та орендарі земельних ділянок отримують копію наказу про задоволення скарги. Записи у державному реєстрі, що вчинені із порушенням закону, скасовано», – наголосила заступник Міністра.

       Також Ірина Садовська нагадала присутнім про те, що заблоковані реєстратори та особи, що бажають вперше отримати доступ до професії реєстратора з 1 січня 2019 року, мають складати тести на знання законодавства. «Ці тести не є простими. Із 100 запитань потрібно дати не менше 75 правильних відповідей. Це превентивний захід від помилок через некомпетентність осіб, що працюють із держреєстрами», – наголосила Ірина Садовська.

 

Строки оформлення земельної ділянки можуть скоротитись у 10 разів

4 лютого 2019 року

       На розширеному засіданні робочої групи з вироблення єдиних підходів до розвитку адміністративних послуг в регіонах, яке проходило під головуванням Віце-прем’єр-міністра — Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Геннадія Зубка, було надано протокольне доручення Мінагрополітиці, Держгеокадастру разом з Мінекономрозвитку та іншими зацікавленими органами вивчити кращий іноземний досвід та надати пропозиції щодо скорочення строків та процедур оформлення земельної ділянки. Мова йде про можливість її безоплатної приватизації, передачі у користування або продажу із земель державної або комунальної власності.

      Про це повідомив заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Лев Парцхаладзе.

       Відповідно до доручення, планується ґрунтовно проаналізувати існуючу ситуацію та досвід інших країн і розробити низку змін для оптимізації послуги, зменшення бюрократичної та корупційної складової. За підрахунками експертів, після цього отримання послуги може скоротитися в цілому у 10 разів.

       “Сьогодні, щоб оформити земельну ділянку, потрібно у прямому сенсі слова, пройти всі кола пекла. 54 документи, від 9 місяців до 2-х років проходження процедур. Це велике адміністративне навантаження на наших громадян і зайве затягування процедур, яке, окрім всього, стримує розвиток економіки та перешкоджає залученню нових інвестицій. Тому зараз спільно з профільними відомствами та експертами вивчається можливість оптимізації цієї послуги”, — прокоментував Лев Парцхаладзе.

       Відтак, згідно з дорученням, заплановано:

• встановити вичерпний перелік документів, який необхідно подавати, та запровадити можливість отримати послугу на підставі єдиного звернення в онлайн-режимі;
• скасувати 51 паперовий документ, запровадивши електронні сервіси;
• надати можливість місцевим органам влади здійснювати держреєстрацію земельних ділянок;
• скасувати необхідність отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та запровадити добровільне попереднє погодження її місця розташування;
• удосконалити процедуру нормативної грошової оцінки земельної ділянки;
• чітко обмежити строки підготовки та проведення процедур та інші важливі зміни.

 

За минулий тиждень загальна кількість ділянок, що готуються
до продажу прав оренди, зменшилася на 39 і тепер становить 7293

4 лютого 2019 року

     Хоча за тиждень, що минув, головні управління Держгеокадастру в областях включили до переліку земельних ділянок державної власності, права оренди на які можуть бути реалізовані на земельних торгах, 32 ділянки, проте їх загальна кількість порівняно з попереднім тижнем зменшилася на 39. Такі зміни відбулися за рахунок переведення 71 ділянки з підготовчого переліку в статус продажу прав на них. То ж натепер перелік включає 7 293 земельні ділянки загальною площею 128 509,13 гектара.

    Загальна площа 32 запропонованих земельних ділянок, повідомляє Держгеокадастр, становить 751,46 гектара. З них: у Херсонській області до переліку додано 13 ділянок (318,85 га), у Кіровоградській – 5 (74,35 га), у Полтавській та у Черкаській – по 4 (51,60 га та 24,69 га), у Дніпропетровській, у Донецькій та у Рівненській – по 2 (32,17 га, 207,53 га та 42,27 га).

 

Посадовець Головного управління Держгеокадастру у Львівській області
погорів на вимаганні хабара в учасника АТО

 4 лютого 2019 року

       В останній день січня за процесуального керівництва військової прокуратури Львівського гарнізону за матеріалами та спільно з оперативними співробітниками Управління захисту економіки у Львівській області задокументовано факт вимагання та отримання неправомірної вигоди заступником начальника Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, повідомляє Відділ зв’язків із громадськістю та ЗМІ Генеральної прокуратури України.

       Кошти в розмірі 32 500 доларів США від учасника АТО призначалися за передачу у власність земельної ділянки площею 0,12 га. Всю суму хабара виявлено та вилучено в повному обсязі під час проведення огляду місця події у м. Львові.

       На даний час проводяться першочергові слідчі (розшукові) дії.

       Вирішуються питання про затримання посадовця, повідомлення йому про підозру та звернення до суду щодо обрання міри запобіжного заходу.

 

17 столичним земельним ділянкам надали статус скверів

1 січня 2019 року

      Для збереження зелених багаторічних насаджень від житлової і комерційної забудови Київрада надала статус скверу 17 земельним ділянкам. Про це повідомила прес-служба КМДА. Зокрема, сквери облаштують:

• на перетині вул. Рейтарської та вул. Стрілецької у Шевченківському районі;
• на вул. Кіото, 5-9 у Деснянському районі;
• на вул. Митрополита Андрея Шептицького, 1/2 у Дніпровському районі;
• на вул. Мілютенка, 25 у Деснянському районі;
• на вул. Шолом-Алейхема, 11-А у Деснянському районі;
• на вул. Садовій, 14-А у Дніпровському районі;
• два сквери – на перетині просп. Лісового та вул. Братиславської у Деснянському районі;
• на просп. Лісовому, 12 у Деснянському районі;
• на просп. Лісовому, 8 у Деснянському районі;
• на просп. Лісовому, 4-А у Деснянському районі;
• на вул. Маршала Жукова, 4 у Деснянському районі;
• на перетині просп. Маяковського, 14/13 та вул. Драйзера, 11 у Деснянському районі;
• на просп. Повітрофлотському, 26 у Солом’янському районі;
• на вул. Маршала Рибалка, 5-7/18 у Шевченківському районі;
• на вул. Малоземельній у Дарницькому районі;
• на просп. Повітрофлотському, 11-13 у Солом’янському районі.

 

За останній рік державні землі здавалися в оренду в 2,13 раза дорожче,
ніж приватні

1 лютого 2019 року , Прес-служба Держгеокадастру

       Державна служба з питань геодезії, картографії та кадастру узагальнила дані про середню вартість оренди сільськогосподарської землі в минулому році. За оперативними даними територіальних органів Держгеокадастру, в середньому по Україні громадяни-власники паїв у минулому році отримали 1613,4 грн орендної плати за гектар. Це на 18% більше, ніж в 2017 році, коли середній розмір орендної плати за паї склав 1369 грн/га. Загальна площа приватних сільгоспземель, переданих в оренду за договорами, складає 16,9 млн гектарів.

       Найвища орендна плата за паї зафіксована у Черкаській (3524,7 грн/га), Полтавській (2970,1 грн/га) та Харківській (2494,7 грн/га) областях. Найдешевше користування землею обходилося у Запорізькій (878 грн/га), Херсонській (926,9 грн/га) та Закарпатській (930,6 грн/га) областях.

       У частині державних земель середня вартість оренди значно зросла завдяки інтенсифікації проведення земельних аукціонів та зростанню їх ефективності. Середня орендна плата за передані на конкурентних засадах ділянки із земель сільськогосподарського призначення державної власності на 01.01.2019 склала 3 431,5 грн/га, тоді як станом на 01.01.2018 показник становив 2793,2 грн/га. Зростання за рік становить 23%. Найвища орендна плата зафіксована у Хмельницькій (7780,8 грн/га), Вінницькій (7136,9 грн/га) та Полтавській (6627,3 грн/га), а найнижча – у Херсонській (1402,3 грн/га), Волинській (1441,8 грн/га) та Донецькій (1637,8 грн/га) областях.

       Таким чином, в середньому за останній рік державні землі здавалися в оренду в 2,13 разу дорожче, ніж приватні. Порівняно з підсумками 2017 року розрив збільшився: тоді було зафіксовано дворазову різницю між платою за державні та приватні землі.

       «В частині оренди державних земель, завдяки формуванню висококонкурентного середовища та прозорості процесів, ми уже спостерігаємо класичний «ринок продавця». Завдяки запуску електронних торгів, які ще більше розширили коло учасників, і виходячи із їх перших результатів, ми очікуємо подальшого зростання середньої орендної ставки, за якою держава передає в користування свій земельний банк, – відзначив в. о. Міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк, додавши, що зростаюча різниця у вартості оренди може спонукати громадян-власників землі користуватися створеною інфраструктурою та реалізувати право оренди на свої ділянки через механізм аукціонів.

      Він також підкреслив, що держава очікує принаймні співставної із Держгеокадастром ефективності у розпорядженні землями і з боку ОТГ, яким у минулому році за ініціативою Кабінету Міністрів було передано у власність майже 1,5 млн га сільськогосподарських земель держвласності за межами населених пунктів.

• Довідково

Станом на 01.01.2019 в Україні укладено 5 млн договорів оренди земельної частки (паю),
з них із фермерськими господарствами – 0,78 млн договорів. Більшість договорів (2,3 млн) укладено терміном на 8-10 років.

 

До продажу прав оренди державних земель готують 7332 ділянки

         29 січня 2019 року

      155 ділянками державної власності, права оренди на які можуть бути реалізовані на земельних торгах, поповнився попереднього тижня загальнодержавний перелік. Їх загальна площа становить 2 379,88 гектара. З них: в Івано-Франківській області до переліку додано 138 ділянок (2 210,07 га), у Харківській – 8 (81,25 га), у Дніпропетровській – 4 (27 га), у Кіровоградській – 3 (53,76 га), у Донецькій та у Хмельницькій – по 1 (0,50 га та 7,30 га).

      Усього цей перелік натепер нараховує 7 332 земельні ділянки загальною площею 128 725,84 гектара.

 

Замість земельних ділянок – грошова компенсація

28 січня 2019 року

     На засіданні постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування депутати підтримали проект рішення, що передбачає надання матеріальної виплати сім’ям загиблих киян-учасників АТО замість землі. Погоджено сума поки що орієнтовна – 700-750 тисяч гривень. Щоб ініціатива була підтримана, своє ствердне слово мають сказати інші столичні депутати на черговому засідання сесії.

 

Мінекономрозвитку пропонує Президенту ветувати Закон про продовження
мораторію на продаж землі

24 січня 2019 року, Прес-служба Мінекономрозвитку

       23 січня Перший віце-прем'єр-міністр України Степан Кубів підписав висновок Мінекономрозвитку щодо Закону України №2666-VIII, яким продовжується заборона відчуження сільськогосподарських земель до 1 січня 2020 року. У висновку Мінекономрозвитку пропонує Президенту України застосувати право вето.

       Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності (в тому числі на земельні ділянки) є непорушним. Крім того, Європейський суд з прав людини визнав, що абсолютна заборона продажу або будь-якого іншого способу відчуження земель сільськогосподарського призначення в Україні порушує положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

       Водночас, за оцінками Світового банку, запровадження ринку землі створило б можливості для зростання ВВП України щороку на додаткових 0,6-1,6 відсоткових пунктів та дозволило б залучати близько 1,5 млрд доларів додаткових інвестицій на рік, надати поштовх до розвитку сільськогосподарського та фінансового секторів та сільської місцевості.

       З іншого боку, відсутність ринку землі погіршує добробут 6,9 млн українців-власників земельних паїв. В умовах послабленої конкуренції через відсутність ринку землі, власники отримують за оренду ділянок плату, яка занижена в 5 разів: 50 доларів за га на рік замість 250 доларів за га — як у Болгарії чи Польщі.

       Крім того, відсутність ринку землі спонукає фермерів інвестувати в вирощування переважно однолітніх культур — соняшник або рапс, які найбільше виснажують землю. Тільки з 2004 року по 2012 рік Україна втратила до 43 тис. га площ багаторічних культур. За розрахунками Світового банку, інвестуючи в однолітні культури замість багаторічних, фермер щороку втрачає близько 1 тис. доларів доданої вартості з кожного га.

       Нарешті, за оцінками Центру економічної стратегії, місцеві громади та державний бюджет щороку недоотримують близько 2,8 млрд грн податкових надходжень через відсутність легального оформлення угод з фактичного продажу земельних ділянок.

       Врахувавши усі зазначені пункти, Мінекономрозвитку запропонувало Президенту України застосувати право вето щодо Закону №2666-VIII.

 

Концепцію законопроекту про обіг сільгоспземель
обговорили на засіданні робочої групи

24 січня 2019 року

       На засіданні робочої групи з напрацювання пропозицій щодо проведення земельної реформи, створеної при Комітеті Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин, яке відбулося 16 січня, обговорили розроблену комітетом концепцію проекту закону про обіг сільгоспземлі.

       За результатами обговорення учасники засідання відмітили необхідність подальшого доопрацювання концепції з урахуванням озвучених пропозицій та її обговорення на наступному засіданні робочої групи. Потім її направлять до всіх регіонів, районів, асоціацій та фермерів. Вони мають упродовж 2 місяців провести обговорення і надати свої пропозиції. Після затвердження концепції законопроекту про обіг земель його буде зареєстровано у Верховній Раді.

       Що ж містить ця концепція? Про це розповіла «Економічна правда».

       1. Іноземці та іноземні компанії не зможуть скористатися правом володіння українською землею. До повноцінного запуску ринку землі діятиме перехідний період. Автори ініціативи пропонують, щоби протягом 2019-2024 років право купувати землю отримали лише фізичні особи — громадяни України.

       2. До 2021 року пропонується дозволити купувати державну і комунальну землю громадянам України та фермерським господарствам для створення або розширення сімейного фермерського господарства: без статусу юридичної особи — до 20 га, із статусом юридичної особи — до 200 га.

       Громадянин України може бути засновником або членом лише одного фермерського господарства.

       3. Після 2024 року право купувати землю пропонується надати українським аграрним компаніям, які останні три роки є сільськогосподарськими виробниками, тобто доходи яких від реалізації вирощеної ними аграрної продукції за останні три роки становили понад 75%.

       4. У документі передбачені обмеження на придбання земель фізичними та юридичними особами. Так, фізична особа, яка не займалася сільським господарством, зможе придбати до 200 га землі. Якщо фізична особа була фермером п'ять років, їй дозволять купити до 500 га, якщо десять років — 2 тис га.

       Ці розміри ділянок можуть бути збільшені у разі їх успадкування за законом.

       5. Українські компанії зможуть сконцентрувати 30% аграрних земель району, 15% земель області, 0,5% земель України. За рішенням обласної ради, загальний розмір ділянок компаній на території області може бути зменшений.

       6. У проекті закону визначено, що контролювати концентрацію земель буде орган, який веде державний земельний кадастр. Крім того, він буде здійснювати моніторинг стану земельних відносин. Зараз таким органом є Держгеокадастр.

       7. Автори проекту вважають, що ціна на землю мусить дорівнювати експертній грошовій оцінці, встановленій на час продажу ділянки, крім тих, що виставлені на земельні торги. Ціна не може бути нижчою за нормативно-грошову оцінку.

       8. Першими купувати землю матимуть право члени сім'ї власника ділянки, її орендарі, власники та користувачі суміжних ділянок, місцеві фермерські господарства.

       9. Власники матимуть право продавати землю через електронні аукціони. Державну та комунальну землю пропонується реалізовувати лише через електронні аукціони.

       10. Проект закону також передбачає умови обміну сільськогосподарськими земельними ділянками та умови зміни цільового призначення таких ділянок.

 

У Львові затримали керівника відділу Інституту землеустрою

24 січня 2019 року

       Львівські засоби масової інформації зарясніли повідомленням про викриття правоохоронцями в хабарництві посадовця Державного підприємства «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», що в сфері управління Держгеокадастру України.

       Про це повідомили в прес-службі Головного управління поліції у Львівській області, де також розповіли: «За вирішення земельного питання керівник відділу державного підприємства «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» Держгеокадастру України вимагав від громадянина 1000 доларів США неправомірної вигоди. Зокрема, за зміну цільового призначення земельної ділянки та виготовлення технічної документації у зв’язку зі змінами. Неправомірну вигоду керівник відділу отримував у кілька етапів».

       Там також повідомили: «Сьогодні, 22 січня, посадовця затримано під час одержання наступної частини неправомірної вигоди, 700 доларів США, за заниження суми нарахування сільськогосподарських втрат при зміни цільового призначення земельної ділянки. Керівника відділу затримано у порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України».

 

Про призначення та звільнення керівників та заступників керівників
територіальних органів Держгеокадастру

22 січня 2019 року

       Уряд вніс зміни до Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15.

       Змінами передбачено, що призначення на посаду та звільнення з посади керівників та заступників керівників територіальних органів Держгеокадастру здійснюється Головою Держгеокадастру відповідно до законодавства про державну службу, що дозволить привести Положення про Державну службу України з питань геодезії картографії та кадастру у відповідність до положень Закону України «Про державну службу».

       Відповідні зміни внесено постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до пункту 11 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру» від 16 січня 2019 року № 25, яка набрала чинності 19 січня 2019 року.

 

Президента закликали ветувати закон про подовження мораторію
на продаж земель

22 січня 2019 року

       Громадська коаліція за скасування мораторію закликала Президента Петра Порошенка ветувати закон, який подовжує мораторій на купівлю-продаж аграрних земель до 1 січня 2020 року, та подати до Верховної Ради власний проект закону “Про обіг земель сільськогосподарського призначення” як невідкладний.

       Текст відповідного звернення оприлюднено на «Економічній правді».

       Заяву підписали близько 30 асоціацій та організацій, а також ЗМІ, серед яких Економічна правда та VoxUkraine.

       Автори звернення наголошують, що мораторій не захищає землі від продажу – він “сприяє розквіту сірих схем і тіньового ринку, і створює значні корупційні можливості для тих, хто розпоряджається державними та комунальними землями, використовуючи сірі схеми купівлі-продажу земель на власну користь”.

       У зверненні зазначено, що “мораторій несе шкоду всім тим, кого влада має захищати: громадянам, легальному бізнесу, місцевим громадам, фермерським господарствам, що прагнуть інвестувати у розвиток с/г технологій та сільської місцевості в Україні”.

      Президента закликали “перервати традицію відкладання “на потім” системних змін”, подати власний законопроект “Про обіг земель”, що “дозволить українському суспільству перейти до предметної дискусії у Верховній Раді щодо того, яким саме має бути формат ринку землі в Україні, аби він максимально збалансовував інтереси громадян, власників паїв, фермерів, великих агровиробників, місцевих громад та держави”.

 

Робоча група внесла нові пропозиції щодо земельної реформи

19 січня 2019 року

       На черговому засіданні робочої групи з напрацювання пропозицій щодо проведення земельної реформи, створеної при Комітеті Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин, обговорили питання щодо можливих шляхів надання банківськими установами довгострокових пільгових кредитів на придбання земельних ділянок сільськогосподарського призначення після скасування мораторію на продаж сільгоспземель. Учасники зібрання заслухали з цього питання Дмитра Глінського — координатора проектного офісу Незалежної асоціації банків України та Вахе Варданяна — експерта Світового банку, провідного спеціаліста фінансового сектору.

       Окрему увагу учасники робочої групи приділили обговоренню положень проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання обігу земель сільськогосподарського призначення, зокрема, в частині етапів запровадження обігу земель, учасників ринку і площі земель, яка може бути придбана у власність фізичними та юридичними особами, концентрації максимальної площі земель у одного учасника ринку.

       За результатами обговорення учасники заходу відмітили необхідність подальшого доопрацювання проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо регулювання обігу земель сільськогосподарського призначення з урахуванням озвучених пропозицій та його обговорення на наступному засіданні робочої групи.

 

Шість тисяч гектарів землі землі повернула власникам
антирейдерська комісія Мін’юсту

19 січня 2019 року, Міністерство юстиції України

       У 2018 році Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації задовольнила понад 400 скарг, скасувавши незаконну реєстрацію майже 6 тисяч гектарів землі та понад 100 тисяч квадратних метрів нерухомості. Про це повідомив Міністр юстиції Павло Петренко.

       За його словами, серед найбільш резонансних кейсів минулого року повернення у власність банку 113 га землі в Києві, завдяки чому вдалося уникнути збитків на суму понад 3,7 млрд грн, скасування незаконної перереєстрації комплексу споруд релігійної громади, повернення нерухомості виробнику дитячого харчування та елеватора фермерському господарству.

       «Якби не комісія, домагатися справедливості кожному такому власникові довелося б роками в судах. Як правило, за цей час майно перепродається і повернути його стає набагато складніше», – додав очільник Мін’юсту.

       Він нагадав, що від початку своєї діяльності у січні 2016 року комісія задовольнила більше 1 600 скарг, повернувши у власність громадян понад 16 тисяч га земельних ділянок та понад 230 тисяч квадратних метрів нерухомого майна.

       «Захист права власності – одне з головних завдань держави, без виконання якого українці не відчуватимуть себе захищеними, а інвестори не вкладатимуть кошти в нашу економіку. Це – очевидні речі. І роботи в цьому напрямку в нас ще багато», – резюмував Павло Петренко.

 

Міністерство юстиції та Світовий банк обговорили перспективи реалізації проекту «Підтримка прозорого управління земельними ресурсами в Україні»

19 січня 2019 року, Міністерство юстиції України

       Міністерством юстиції України та Світовий банк продовжують співпрацю у рамках реалізації програми міжнародної технічної допомоги «Підтримка прозорого управління земельними ресурсами в Україні». В Мін’юсті відбулась чергова робоча зустріч, де сторони обговорили перспективи реалізації проекту та терміни виконання основних зобов’язань. За словами в. о. Державного секретаря, керівника Секретаріату Державного секретаря Міністерства юстиції Олени Косолапової, реалізація проекту – це шлях до більш відкритого та прозорого ринку землі в Україні.

       «Важливим напрямком роботи органів влади є підвищення рівня правової свідомості громадян. Тому ми сподіваємось, що наша співпраця з Світовим банком принесе довгоочікуваний результат», – зазначила Олена Косолапова.

       За словами Генерального директора Директорату стратегічного планування та євроінтеграції Юлії Зайченко, мета проекту – поглиблення співробітництва зі Світовим банком у сфері покращення системи безоплатної правової допомоги та функціонування державних реєстрів.

 

Держгеокадастр оприлюднив проект постанови про узгодження
урядових актів із новим законом про колективну власність на землю

18 січня 2019 року

       Держгеокадастр оприлюднив для громадського обговорення проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України», який розроблено з метою забезпечення приведення деяких постанов Кабінету Міністрів України у відповідність до положень Закону України «Про електронні довірчі послуги» та Закону України від 10 липня 2018 р.
№ 2498-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні», удосконалення процедури надання адміністративної послуги з видачі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, шляхом запровадження механізму її надання в електронному вигляді.

     Про це йдеться у відповідному документі на сайті відомства. Там же можна ознайомитися зі змінами, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів.

      Як зазначено у пояснювальній записці, прийняття проекту постанови дозволить привести Порядок ведення Державного земельного кадастру, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051, зміни, що вносяться до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2018 р. № 710, Порядок забезпечення доступу нотаріусів до Державного земельного кадастру, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2015 р. № 457, Тимчасовий порядок взаємодії між територіальними органами Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру на період реалізації пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності погодження проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки територіальними органами Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру під час погодження проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31 серпня 2016 р. № 580, Порядок реалізації пілотного проекту з проведення електронних земельних торгів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 червня 2017 р. № 688 у відповідність до положень Закону України «Про електронні довірчі послуги».

       Також прийняття проекту постанови дозволить привести Порядок ведення Державного земельного кадастру, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051, і Порядок організації робіт та методику розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 4 лютого 2004 р. № 122, у відповідність до положень Закону України від 10 липня 2018 р. № 2498-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні».

       Крім того впровадження нового електронного сервісу з надання адміністративної послуги з видачі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки зменшить витрати часу на надання відповідної адміністративної послуги.

 

Рада розблокувала підписання закону про мораторій на продаж землі

17 січня 2019 року

       Верховна Рада України розблокувала підписання законопроекту №9355-5 «Про внесення змін до розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України про продовження заборони відчуження сільськогосподарських земель», ухвалений депутатами 20 грудня.

       Жодна з двох постанов про скасування мораторію, які розглянули депутати, не набрала необхідної кількості голосів.

       За постанову №9355-П (автор нардеп від «БПП» Олексій Мушак) проголосував 81 депутат із необхідних 226.

       Постанова №9355-П1, автором якої був Віктор Пинзеник, набрала лише 65 голосів.

       Після розгляду цих постанов більше немає юридичних обмежень для підписання законопроекту про мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення. Тож закон тепер можуть підписати глава парламенту і президент і мораторій на відчуження сільськогосподарських земель буде продовжено до 2020 року.

 

Білозерська ОТГ Черкаської області першою в Україні розпочала продаж прав оренди на землю через електронний аукціон OpenMarketLand

17 січня 2019 року

       16 січня 2019 року відбулося підписання договору про реалізацію прав оренди сільськогосподарських земель на електронному майданчику OpenMarketLand між ДП «СЕТАМ» (Міністерства юстиції України) та Білозерською Об’єднаною Територіальною Громадою Черкаської області.

       «Білозерська ОТГ стала першою в Україні, хто розпочав продаж переданих їм у користування прав оренди на землю. Це дозволить залучити додаткові кошти для розвитку громади, які можуть бути використані на ремонт доріг, дитсадків, шкіл тощо», – розповів генеральний директор ДП «СЕТАМ» Віктор Вишньов.

       «Ми ж вважаємо себе передовою ОТГ у Черкаській області, тому для нас дуже цікавим є цей напрямок співпраці у сфері земельних відносин і поповнення бюджету громади», – зауважив голова Білозерської Об’єднаною Територіальної Громади Володимир Міцук.

       В рамках пілотного проекту на майданчику OpenMarketLand вже проведено 200 успішних аукціонів на 18,4 млн грн. Додатково у результаті конкурентних електронних торгів для місцевих бюджетів зароблено 10,3 млн грн.

       Усі торги проходять з використанням сучасної технології захисту Blockchain.

       Для того щоб об’єднаній територіальній громаді розпочати продаж прав оренди на земельні ділянки через майданчик OpenMarket.Land потрібно зробити усього чотири кроки:

       На основі Правил проведення електронних земельних торгів у формі аукціону, затверджених наказом ДП «СЕТАМ» від 26.11.2018 року №141, затвердити власний Порядок проведення електронних земельних торгів з реалізації земельних ділянок комунальної власності (або прав на них).

       Прийняти рішення про передачу земельної ділянки (або прав на неї) комунальної власності на реалізацію шляхом проведення електронних торгів.

       Укласти договір з Державним підприємством «СЕТАМ».

       Укласти договір про проведення електронних земельних торгів з відповідною землевпорядною організацією.

       Нагадаємо, 20 вересня 2018 року ДП «СЕТАМ» та Державна служба з питань геодезії, картографії та кадастру та Міністерство аграрної політики та продовольства України презентували пілотний проект впровадження електронних земельних торгів.

 

В Україні запустили пілотний проект супутникового моніторингу сільгоспземель

16 січня 2019 року

       Світовий банк завершив першу частину пілотного проекту супутникового моніторингу сільськогосподарських земель у Львівській, Київській та Миколаївській областях, повідомляє прес-служба американської компанії EOS, яка реалізувала цей проект.

       Компанія на основі даних космічного моніторингу провела аналіз рослинного покриву земної поверхні. Це дозволило створити карти посівів сільгоспкультур, визначити точні межі полів, а також виділити всі основні типи покриттів на території трьох областей за період з 2016 по 2018 рік.

       "Проект був запущений в травні 2018 року в рамках п'ятирічної програми СБ щодо підвищення прозорості та ефективності управління земельними активами в Україні – Land Transparency. До кінця грудня ми представили звіт по першій частині проекту. Продовження проекту буде, проте в якому форматі поки що невідомо", – розповіла координатор проектів EOS Наталія Боротканич в коментарі агентству "Інтерфакс-Україна".

       За даними компанії, космічний моніторинг дозволяє точно оцінити площу посівів, відстежувати стан рослин на всіх фазах росту, прогнозувати урожай на ранніх стадіях і контролювати агрооперації.

       "Коли ми почнемо моніторити ринок землі з космосу, буде важче підробити дані. В результаті моніторингу ми побачили, що не скрізь здійснюється сівозміна, ми побачили помилки в кадастрі. Зараз ми не знаємо, скільки і яких культур насправді зростає в Україні. Ми отримуємо дані статистики від фермерів, але дуже часто вони подають дані неправильно. А космічні технології дозволять нам все це контролювати", – пояснила Боротканіч.

       За її словами, СБ реалізує проект Land Transparency за фінансової підтримки ЄС, замовником проекту є український уряд. У проекті беруть участь представники держорганів, зокрема, Держгеокадастру.

       На думку EOS, супутниковий моніторинг має сприяти розвитку ринку агрострахування, потенціал якого в Україні оцінюється в $ 50 млн.

 

Постанова про внесення змін до Стратегії удосконалення механізму управління
в сфері використання та охорони земель сільгосппризначення
набрала чинності

11 cічня 2019 року

       Відтепер згідно із постановою Кабміну від 27 грудня 2018 р. № 1144 «Про внесення змін до Стратегії удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними» Держгеокадастр та його територіальні органи під час передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність у межах норм безоплатної приватизації повинні:

• визначати площу земельних ділянок, яка передається в межах норм безоплатної приватизації на території відповідної області (крім надання земельних ділянок особам, на яких поширюється дія пунктів 19 і 20 частини першої статті 6, пунктів 11-14 частини другої статті 7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (учасникам антитерористичної операції), за такою формулою:

Sбп = Sаук × 0,25,

де Sбп – площа земельних ділянок, яку пропонується передати безоплатно у власність на території відповідної області;

Sаук – площа земельних ділянок, право оренди та/або емфітевзису на яку було продано на території відповідної області у кварталі, що передував поточному кварталу;

• щокварталу за десять днів до закінчення поточного кварталу оприлюднювати інформацію про обчислену за зазначеною формулою площу земельних ділянок, які пропонується передавати громадянам у наступному кварталі, на офіційних веб-сайтах територіальних органів Держгеокадастру за місцем розташування земельних ділянок. До зазначеної площі не включаються земельні ділянки, які передбачається надати особам, на яких поширюється дія пунктів 19 і 20 частини першої статті 6, пунктів 11-14 частини другої статті 7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (учасникам антитерористичної операції);
• надавати дозволи на розроблення документації із землеустрою та передавати земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у приватну власність у межах норм безоплатної приватизації з урахуванням площі земельних ділянок, обчисленої за формулою, зазначеною в абзаці другому цього розділу, крім надання земельних ділянок особам, на яких поширюється дія пунктів 19 і 20 частини першої статті 6, пунктів 11-14 частини другої статті 7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (учасникам антитерористичної операції).

 

Порошенко заявив, що країна готова до чесної розмови
про продаж сільгоспземлі

11 січня 2019 року

       Мораторій на продаж землі в Україні сьогодні вигідний лише аферистам та спекулянтам, і функцією держави є захист селян від нечесних ділків.

       Про це заявив Президент Петро Порошенко під час спілкування з мешканцями Здолбунова на Рівненщині, повідомляє кореспондент Укрінформу.

       «Я розумію сакральне значення слова «земля» для кожного українця. Земля – серці. Слова «земля» і «продати» несумісні. Але! Якщо хтось вважає, що земля державна – це неправда. Земля давно розділена й належить землевласникам. У чому функція держави? Захистити селянина. Захистити від того, щоб його не обдурили й дешево не забрали землю. Зараз держава виконує цю функцію? Ні», – сказав Порошенко.

       Водночас, за його словами, прийняттю закону щодо продажу землі має передувати впровадження низки заходів, що мають запобігти будь-яким зловживанням та спекуляціям. Йдеться, зокрема, про встановлення справедливої мінімальної ціни на землю, впровадженню високого реєстраційного збору, аби не було сенсу перепродавати землю, тощо.

       Крім того, зазначив Президент, на цьому етапі було б доцільно заборонити іноземцям купувати землю та обмежити максимальний обсяг її продажу.

       “Абсолютно безглуздою забороною ми знищуємо права фермера. Власники земельних паїв страждають, ради та громади страждають, наживаються на цій ситуації лише аферисти та спекулянти. ... Країна готова до чесної розмови. Це є потужний локомотив, що витягує економіку України на більші висоти”, – наголосив Порошенко.

 

У норми використання земельних ділянок рекреаційного призначення
в містах та інших населених пунктах будуть внесені зміни

11 січня 2019 року

       У перший день після новорічно-різдвяних канікул, 15 січня 2019 року, Верховна Рада планує серед інших питань розглянути й питання мораторію на зміни цільового призначення окремих земельних ділянок рекреаційного призначення в містах та інших населених пунктах.

ДОВІДКОВО

       Землі рекреаційного призначення – це земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об'єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об'єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об'єктів стаціонарної рекреації.

 

З нового року лісосмуги та польові дороги теж передаються в оренду

11 січня 2019 року

       З 1 січня 2019 року набрав чинності закон, що вирішує питання колективної власності на землю, вдосконалення правил землекористування в масивах земель сільгосппризначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні.

       Закон України № 2498-VIII, прийнятий Парламентом 10 липня 2018 р., передбачає такі зміни у землекористуванні:

• У власність територіальних громад передаються землі ліквідованих колгоспів.
• Врегульовано процес завершення розпаювання до 2025 року сільськогосподарських угідь з обов’язковою передачею несільськогосподарських угідь у комунальну власність.
• Обмін земельної ділянки державної або комунальної власності, розташованої у масиві земель
  с.-г. призначення, на іншу земельну ділянку, розташовану в цьому ж масиві, здійснюється за умови, якщо обидві земельні ділянки мають однакову нормативну грошову оцінку або різниця між нормативними грошовими оцінками становить не більш як 10 відсотків.
• Лісосмуги віднесено до земель сільгосппризначення і врегульовано їх передачу в оренду.
  ОТГ можуть створювати комунальні підприємства і закріпляти лісосмуги в постійне користування. Це дозволить зберегти лісосмуги від знищення.
• Право орендувати польові дороги надано всім орендарям масивів. Тим, хто використовує земельні ділянки масиву, можуть бути передані в оренду виключно ті польові дороги, які перебувають всередині масиву; польові дороги, які обмежують його, залишаються землями загального користування.
• Земельні ділянки під польовими дорогами, розташовані у масиві земель сільгосппризначення (крім польових доріг, що обмежують масив), можуть використовуватися землекористувачем як для проходу (проїзду) до інших земельних ділянок, так і для вирощування агропродукції. (Закон фактично закріпив багаторічну практику використання польових доріг для вирощування сільгосппродукції).
• Інвентаризацію земель можуть ініціювати власники, орендарі земель або місцеві ради. Це дозволить громадам виправити всі помилки для внесення земельних ділянок у Госгеокадастр.
• КМУ встановив нормативи екологічно безпечного зрошення, осушення та управління поливами або водовідведенням.

 

На порталі загальнонаціональної нормативної грошової оцінки
земель сільгосппризначення розміщені всі отримані дані

10 січня 2019 року

       1 січня 2019 року набула чинності загальнонаціональна нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення, яка відміняє необхідність складання технічної документації з нормативної грошової оцінки для окремих ділянок сільськогосподарського призначення. Таким чином, вперше після 1995 року оцінено всі землі сільськогосподарського призначення на території України (крім земель у межах населених пунктів).

       Грошову оцінку земель сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів провели протягом 2018 року на площі у 35 млн га згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2018 №105 «Про проведення загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення».

       Всі отримані дані розміщені на порталі загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення. На сайті є можливість онлайн-розрахунку нормативної грошової оцінки як зареєстрованих у Державному земельному кадастрі земельних ділянок, так і несформованих об’єктів.

       Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються відповідно до вимог статті 20 Закону України №1378-IV «Про оцінку земель» у формі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку в порядку надання адміністративних послуг.

 

Законопроект про обіг сільгоспземель знаходиться на стадії доопрацювання

10 січня 2019 року

       Проект закону "Про обіг земель сільськогосподарського призначення" наразі перебуває на стадії доопрацювання і узгодження з представниками громадських організацій аграрного сектора, повідомили в Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру, повідомляє Інтерфакс-Україна.

       Згідно з інформацією відомства, мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення в Україні буде діяти до прийняття закону про обіг сільгоспземель, у тому числі, і у часовий проміжок з 1 по 20 січня 2019 року.

       "Діючою редакцією п.15 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України визначено, що купівля/продаж або інший спосіб відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв) до вступу в силу закону про обіг земель сільськогосподарського призначення не допускається", – прокоментували в Держгеокадастрі заяву депутата Олексія Мушака про те, що мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення не буде діяти з 1 по 20 січня 2019 року.

       Тобто, в зв'язку з відсутністю закону про обіг земель сільськогосподарського призначення мораторій на їх продаж діє в повному обсязі. Нотаріуси, як і раніше, будуть відмовляти в завіренні договорів купівлі/продажу сільськогосподарських земель, навіть якщо такі з'являться в період з 1 до 20 січня 2019 року.

       Як повідомлялося, 20 грудня 2018 року Верховна Рада прийняла законопроект №9355-5 про продовження мораторію на продаж земель сільгосппризначення до 1 січня 2020 року. Зокрема, передбачено, що Кабінет міністрів до 1 березня 2019 року має розробити і внести на розгляд парламенту проект закону про обіг земель сільськогосподарського призначення.

       Пізніше народний депутат А. Мушак повідомив, що мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення не буде діяти в період з 1 по 20 січня 2019 року у зв'язку з реєстрацією постанови про скасування результатів голосування за законопроект №9355-5, який пройшов з порушенням процедури.

 

«Свобода» ініціювала законопроект, який забороняє торгівлю землею

10 січня 2019 року

       ВО «Свобода» зареєструвала законопроект про обіг земель в Україні, який забороняє торгівлю землею. Про це в ексклюзивному інтерв’ю АgroРolit.com «Ігор Швайка: Аграрна політика в Україні сьогодні безголова чи й узагалі відсутня» розповів екс-агроміністр, голова Харківського обласного осередку ВО «Свобода» Ігор Швайка.

       «Ви бачили мій законопроект про заборону торгівлі землею від 2011 року? Ми з колегами-депутатами його декілька разів реєстрували у ВРУ, а в 2011 році ініціювали Всеукраїнський референдум. Прийняття такого закону дозволило б вирішити більшість згаданих питань. Про що він? Я нагадаю. Перше – земля с/г призначення не є об’єктом продажу, тобто товаром. Друге – земля надається в право довгострокового користування (оренди) з правом спадкового довічного володіння. Інакше кажучи, якщо я її взяв, то мій син буде після мене працювати 30-50 років через механізм оренди», – сказав він.

      Чим хороший цей механізм, колишній міністр аграрної політики пояснив так:

       Тим, що держава або місцева громада може прийти і сказати: «Ти погано працюєш, виснажуєш землю, забруднюєш середовище, припиняємо!». Погодьтеся, з орендарем це зробити на порядок легше, аніж із власником. Винятки, які потрібно пояснити: присадибні земельні ділянки. От я цього року заклав гектар горіхового саду, він прямо прилягає до мого подвір’я, і двома своїми руками я даю раду цьому гектару. Що таке 2 га в нашому «свободівському» законопроекті? Особисте селянське господарство.

       Також він задався питанням що буде з тим, що вже накоїли із землею?

      «У людини є земля, яку вона здає багато років у оренду, але більше не хоче. Ось цю землю в такому разі має викуповувати держава через державний земельний банк або агентство земельних ресурсів. Земельний банк – це аналог Нацбанку України. Нацбанк виконує якісь операційні функції? Ні. Він формує фінансову грошову політику. Таку ж політику має формувати державний земельний банк. Коли я прийшов на посаду аграрного міністра і побачив Державний земельний банк, то де-юре він був зареєстрований і мав ліцензію на касові апарати, тобто Янукович і компанія «вихолостили» з нього всю земельну ідею», – наголосив Швайка.

 

108,5 мільйона гривень – пайовикам!

9 січня 2019 року

       108,5 мільйона гривень за 2018 рік нарахувало товариство «Земля і воля», яке на Чернігівщині займається рослинництвом, за оренду земельних наділів своїм орендодавцям. Більше того, генеральний директор Леонід Яковишин зауважив, що 18% від нормативної вартості земельної ділянки – це ще не межа. І в його планах на найближче майбутнє – підняти оплату за паї до 20%. Про це пише zemlyaivolya.net

       «Люди – це найдорожче, що в мене є!, – наголосив Леонід Григорович. – Я хочу, щоб наші пайовики отримували солідні суми і не бідували. Якщо у нас буде гарна врожайність в році прийдешньому, відсоток будемо округлювати до 20%. Понад 108 мільйонів гривень нарахували і за 2017-ий, і за 2018-ий роки. 19,1 млн грн заплатили податок державі, 1,6 млн грн – військовий збір, решту – людям на руки».

       За його словами, компанія перезаключила зі своїми 7 000 пайовиків договори на оренду землі у минулому році. Строк дії договорів — 20 років. Робилося це і з оглядом на те, що найближчим часом може бути відкрито ринок землі, в той час, як законодавча база для нього ще не створена. Тому такі умови оренди допоможуть зберегти землю від махінацій та забезпечать нормальну роботу підприємства.

 

Третина проінвентаризованих земельних ділянок відсутні у Держземкадастрі

9 січня 2019 року

       В Україні третина проінвентаризованих земельних ділянок відсутні в Держземкадастрі. Про це в ексклюзивному інтерв’ю АgroРolit.com «Леонід Корейба: Третина проінвентаризованих земельних ділянок відсутні в Держземкадастрі» розповів голова спілки Центр розвитку земельних правовідносин в Україні Леонід Корейба.

       «У нас немає своїх даних по країні, але, аналізуючи ситуацію за тими громадами, де ми проводили інвентаризацію, внесено 2/3. Взагалі, за даними Держгеокадастру, внесено в ДЗК 75% земель», – заявив він.

       І додав, що динаміка постійно позитивна, найбільше реєструється приватна форма власності, далі — державна та комунальна.

       До речі, цікава динаміка щодо комунальної формі власності, де міста, у порівнянні з селами та селищами, реєструють у 4 рази більше. Не всі ще розуміють важливість формування ділянок. І що далі від Києва — то більше прогалин у ДЗК", — уточнив Корейба.

       Щодо оцінки результатів тестового режиму запущеного порталу для нормативної грошової оцінки земель, він відповів, що загалом оцінює його позитивно.

       Це дуже масштабний і потрібний проект. Наразі портал працює в дослідному режимі — думаю, ще довгенько він так працюватиме. Помилок вистачає, але не помиляється лише той, хто нічого не робить. Я сподіваюся, що помилки вичистять так швидко, як тільки зможуть, але дедлайн до Нового року — це занадто швидко й «не по-людськи». Новий рік і Різдво Христове — для держслужбовців теж", — заявив Корейба.

 

У Дніпропетровській області торік на земельних аукціонах інвесторам
передали в оренду 1022 гектари землі сільгосппризначення

4 січня 2019 року

      Організатор земельних аукціонів – Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області – за 2018 рік продало право оренди на 68 земельних ділянок загальною площею 1022 га, які розташовані за межами населених пунктів на території Апостолівського, Васильківського, Верхньодніпровського, Криворізького, Криничанського, Межівського, Нікопольського, Новомосковського, Павлоградського, Покровського, Петриківського, Петропавлівського, П’ятихатського, Cинельниківського, Солонянського, Софіївського та Царичанського районів. За результатами торгів загальна сума розміру річної орендної плати за користування земельними ділянками становить понад 2 млн 168 тис. гривень.

      Розмір орендної плати порівняно з нормативною грошовою оцінкою аукціонних земельних ділянок зріс на 13,5 % .

       Наступні земельні аукціони з продажу прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населених пунктів) на Дніпропетровщині відбудуться 28 січня та 01 лютого поточного року.

           

Претендента на посаду контролера не було

4 січня 2019 року

         За результатами конкурсу на обіймання посад державної служби, який провело Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, вакантною залишилася посада начальника відділу з контролю за використанням та охороною земель у Вінницькому, Немирівському, Тиврівському районах та місті Вінниці. Причина – відсутність претендентів. У зв’язку з цим Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області оголосило черговий конкурс на заміщення вакантної посади – начальника відділу обласного управління.

        

Державні кадастрові реєстратори Донеччини виправили 2344 технічні помилки, які виникли не з їхньої вини

4 січня 2019 року

         Торік державні кадастрові реєстратори територіальних структурних підрозділів Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області зареєстрували 22365 земельних ділянок, надали 24449 витягів з Державного земельного кадастру про земельні ділянки та 8272 викопіювання з кадастрової карти (плану), внесли до Державного земельного кадастру відомості (зміни до них) про 4083 земельні ділянки, зареєстрували 22 обмеження у використанні земель та виправили 2344 технічні помилки, які виникли не з вини органу, що здійснює реєстрацію.

 

З 1 січня 2019 року набув чинності закон про нові правила
використання сільгоспземель

3 січня 2019 року

      1 січня 2019 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні» від 10 липня 2018 року, повідомляє Укрінформ.

       Новим Законом розширено можливості органів місцевого самоврядування і врегульовано:

• передачу земель колективної власності ліквідованих колективних сільськогосподарських підприємств до комунальної власності;
• процес завершення допаювання до 2025 року сільськогосподарських угідь з обов’язковою передачею несільськогосподарських угідь у комунальну власність.

       Законом також віднесено лісосмуги до земель сільськогосподарського призначення і врегульовано їх передачу в оренду. Громада може створити комунальне підприємство і закріпити лісосмуги у постійному користуванні. Це дозволить зберегти їх від знищення.

       Із набранням Законом чинності право орендувати польові дороги надано усім орендарям масивів, але при цьому не можна обмежувати доступ інших орендарів до земельних ділянок.

       Закон передбачає можливість обмінювати земельні ділянки державної і комунальної власності, розташовані у масиві земель сільськогосподарського призначення, на рівноцінні земельні ділянки приватної власності у тому ж масиві. Зокрема, Законом передбачено, що на період дії мораторію на продаж сільгоспземель обмін дозволяється лише на рівноцінну земельну ділянку. Рівноцінною Закон визначає земельну ділянку, нормативна грошова оцінка якої є рівною, або відрізняється не більше, ніж на 10%.

       Законом також уточнюється, хто може ініціювати інвентаризацію земель. Така можливість є у власників, орендарів земель або міської/селищної/сільської ради. Інвентаризація надасть можливість громадам виправити всі помилки для внесення земельних ділянок до Держгеокадастру. Виявлені при інвентаризації нерозподілені земельні ділянки, невитребувані частки (паї) після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.

 

Понад 9 млн гривень надійшло до бюджетів Миколаївщини
за користування земельними ділянками

3 січня 2019 року

       За 2018 рік Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області передало в оренду на 7 років на земельних торгах 157 земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею понад 3,4 тис. га. Загальний розмір річної плати за користування земельними ділянками становитиь 9 млн 564 тис. грн.

       Земельні торги проводяться у формі аукціону права оренди на земельні ділянки, які розташовані в межах території Миколаївської області згідно зі статями 122, 135-139 Земельного кодексу України, Закону України «Про доступ до публічної інформації».

       Проведення аукціонів вимагає прозорості організації, зрозумілості, відстоювання економічних інтересів держави та нульової толерантності до корупції.

       Станом на 2 січня 2019 року Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області оголошено торги (відкрито реєстрацію на участь у торгах) по продажу прав оренди на 22 земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 482 га. Загальна оголошена стартова ціна – 596 тис. грн. Стартова відсоткова ставка встановлена на рівні 8% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Строк оренди – 7 років.

 

Земельні аукціони з продажу прав оренди принесли місцевим радам
Запорізького регіону понад 802 тисячі гривень щорічних платежів

3 січня 2019 року

       У 2018 році Головним управлінням Держгеокадастру області організовано і проведено 8 результативних земельних аукціонів з продажу прав оренди земель сільськогосппризначення державної власності.

       За результатами проведених земельних торгів аграріями придбано право оренди на 11 земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населених пунктів) загальною площею 304,903 га на території Токмацького, Якимівського, Чернігівського, Мелітопольського районів терміном на 7 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

       Загальний розмір річної плати за користування цими землями, визначений за результатами торгів, склав 802,94 тис. грн. Ці кошти щорічно надходитимуть до бюджетів відповідних місцевих рад регіону і слугуватимуть фінансовим ресурсом для розвитку територій.

       Найвища відсоткова ставка за результатами проведених минулоріч торгів становить 12,72% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (Таврійська сільська рада Токмацького району Запорізької області, площа 49,9797 га, вартість за результатами торгів 241,4 тис. грн/рік, вартість 1 га – 4,8 тис. грн/рік).

       Важливим короком вперед стало проведення наприкінці 2018 року перших у Запорізькій області електронних земельних торгів, під час яких продано право оренди на земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності площею 11,1664 га за межами населених пунктів Мирненської селищної об’єднаної територіальної громади Мелітопольського району.

       Торги проводились на електронному майданчику державного підприємства «СЕТАМ» – https://land.setam.net.ua.

       На початку торгів стартовий розмір річної орендної плати по зазначеній земельній ділянці становив 8% від нормативної грошової оцінки (НГО). За результатами електронних торгів відсоткова ставка збільшилася майже до 10%. За результаті місцевий бюджет щорічно отримуватиме плату за користування земельною ділянкою у розмірі 30,7 тис. грн. Строк оренди – 7 років.