Через відсутність представника Президента України Конституційний Суд України відклав розгляд питання про ринок землі

29 вересня 2020 року

      Конституційний суд відклав розгляд подання народних депутатів щодо конституційності закону, що відкриває ринок землі.

      Велика палата Конституційного суду відклала розгляд об'єднаного подання 48 та 53 народних депутатів.

      Судді ухвалили відповідне рішення через відсутність представника Президента у КСУ Федора Веніславського, який є учасником провадження. Веніславський надав письмове клопотання про неможливість з’явитися до суду, яке було задоволене.

      Нагадаємо, у поданні нардепів йдеться, що земля є об’єктом права власності українського народу, національним багатством та перебуває під особливою охороною держави. Отже лише український народ наділений правом ухвалювати рішення про розпорядження таким об’єктом права власності, як земля, через всеукраїнський референдум.

      На думку депутатів, прийняття парламентом закону відбулося із порушенням конституційної процедури розгляду та ухвалення, а його положення суперечать нормам Конституції.

      Нагадаємо, 31 березня на позачерговому засіданні ВР було ухвалено Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення". 28 квітня Президент України підписав документ.

      Законом, зокрема, передбачається, формування законодавчого поля для запровадження ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення. Документом встановлюються категорії осіб, які можуть бути власниками сільгоспземель: громадяни України, українські юридичні особи з кінцевими бенефіціарними власниками лише з числа громадян України, територіальні громади, а також держава.

      4 травня до КСУ надійшло подання 48 народних депутатів щодо конституційності закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення" та окремих положень Земельного кодексу.

      15 травня до КСУ надійшло подання ще 53 народних депутатів щодо конституційності документу. Суд об’єднав ці два подання.

Джерело: УНН

 

Завтра, 29 вересня, Конституційний Суд України  розгляне справу щодо конституційності умов обігу земель сільськогосподарського призначення

28 вересня 2020 року

      29 вересня о 10.00 Велика палата Конституційного Суду України на відкритій частині пленарного засідання у формі усного провадження розгляне справу за конституційними поданнями 48 народних депутатів України щодо конституційності Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення“ від 31 березня 2020 року № 552-ІХ, окремих положень Земельного кодексу України зі змінами, внесеними вказаним законом, та 53 народних депутатів України щодо конституційності Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення“ від 31 березня 2020 року № 552-ІХ (далі – Закон). 

      Автори клопотань стверджують, що земля як об’єкт права власності Українського народу є основним національним багатством, перебуває під особливою охороною держави, що насамперед стосується саме земель сільськогосподарського призначення.

      На їх переконання, прийняття Верховною Радою України Закону відбулося з порушенням конституційної процедури розгляду та ухвалення, а його положення суперечать приписам Конституції України.

      Народні депутати України наголошують, що лише Український народ наділений правом приймати рішення про розпорядження таким об’єктом права власності, як земля, через всеукраїнський референдум.

      У зв’язку з карантинними заходами кількість місць обмежена.

      Відеотрансляція відкритої частині пленарного засідання здійснюватиметься на офіційному вебсайті КСУ за посиланням:http://ccu.gov.ua/stream/zal-zasidan-velykoyi-palaty

 Інформує відділ комунікацій КСУ та правового моніторингу

 

Після 25 жовтня Держгеокадастр розпочне передачу 2 мільйонів гектарів земель об’єднаним територіальним громадам, - Роман Лещенко, голова Держгеокадастру

28 вересня 2020 року

      Для того, щоб земельна децентралізація стала незворотнім процесом, Держгеокадастр, за результатами місцевих виборів 25 жовтня, розпочинає передачу земель ОТГ.

      Згідно статті 117 Земельного кодексу, ми будемо проводити передачу земель сільськогосподарського призначення державної власності поза межами населених пунктів всім територіальним громадам, сформованим згідно постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року. Мова йде про понад 2 млн га землі.

      …Законопроект №2194 покликаний дати сучасну нормативну базу для земельної децентралізації. Та головне, він повертає ОТГ повноваження із розпорядження землями. Ми вже бачимо, що у парламенті є багато супротивників цього законопроекту.

      Саме тому, ми ухвалили рішення, що для того, аби прискорити процес земельної децентралізації, ми починаємо передачу земель ОТГ. Аби цей процес став незворотнім. Цьому питанню є повна підтримка Президента України Володимира Зеленського.

      Адже наша мета - забезпечити реальне функціонування місцевих громад з реальними повноваженнями. Розпорядження землями є ключовим елементом для самостійності громад на місцях.

      Децентралізація – це одна з тих українських реформ, яка за останні 5 років справді себе виправдала та показала чіткий економічний ефект. А головне, ми бачимо набагато якісніше цільове використання земельних ділянок, які є у розпорядженні ОТГ, в тому числі, через інструмент земельних аукціонів. Громада на місцях набагато краще може вирішувати питання.

      Це право, із розпорядження землями, вкрали в органів місцевого самоврядування у 2002 році. Наразі держава готова до того, аби виконати свою історичну місію і в рамках земельної реформи передати землі громадам.

      Гасло сторічної давнини знову актуальне: владу – громадам, а землю – народу. Тільки цього разу це гасло буде втілене в життя інституційно та юридично забезпечено.

 

200 тисяч доларів хабаря за землю в Києві, - Михайло Апостол, радник міністра МВС України

24 вересня 2020 року

      Правоохоронні органи задокументували одного із керівників державних підприємств, що входить до складу Національної академії наук.

      За попередніми даними слідства, керівник держпідприємства вимагав від директора комерційної структури неправомірну вигоду в розмірі 200 тисяч доларів США. За цю суму він гарантував бізнесмену сприяння в укладанні договору інвестиційної діяльності з подальшою передачею у постійне користування земельної ділянки. Земля, розташована у столичному регіоні і перебуває у власності НАН України.

      Оперативники затримали спільника посадовця у Києві, відповідно до ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України, після отримання першої частини неправомірної вигоди.

      Наразі керівнику держпідприємства та його спільнику повідомлено про підозри за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 Кримінального кодексу України.

      Триває досудове слідство.

 

В українського народу вкрали землю ще у 2002 року, ―
Роман Лещенко, голова Держгеокадастру

24 вересня 2020 року

       Держгеокадастр найближчим часом передасть органам місцевого самоврядування 2 мільйони гектарів земель сільськогосподарського призначення.

       Мова про землі, що знаходяться за межами населених пунктів.

       Станом на сьогодні, землю в своє розпорядження отримали лише 788 ОТГ з 1470 створених.

       ― Долю землі визначає лише місцева влада, а не чиновники в Києві, ― Роман Лещенко, голова Держгеокадастру.

       Детальніше у відео — https://www.youtube.com/watch?v=l9SlaTQ0MXM&feature=youtu.be&fbclid=IwAR3_bt3JMp-FdlBB7LUwKaWqJg6IyKv4BTAeGs52tFuDjCJhAxvZk041ha0

 

21 львівський парк із 33 уже має кадастрові номери земельних ділянок

24 вересня 2020 року

      – До кінця року цей список поповниться ще п’ятьма парками. Їхні документи на стадії завершення”, – повідомляє  очільник міського Департаменту містобудування Сергій Коровайник. – Решта парків вже мають ухвалу сесії Львівської міської ради, якою попередньо визначено їхні межі та надано дозвіл на оформлення документів на землекористування. Це своєрідний захист, бо унеможливлює будь-які спроби зазіхання сторонніх осіб на територію, яка належить громаді міста.

      Львів має амбітний план – затвердити межі всіх парків уже наступного року. Раніше межі парків теоретично існували, проте не були закріплені документально та на місцевості. Відтак вигідна локація парків, прогалини у законодавстві та інші причини створювали коридор для різних маніпуляцій.

      “Насправді оформлення меж – це не простий процес, бо він потребує і погодження з суміжними користувачами, і висновків Держгеокадастру. Але ми собі ставимо амбітний план – до кінця наступного року оформити межі всіх парків, щоби в усіх тих людей, які, може, мають якісь фантазії щось і десь з парку забрати, не було жодного шансу”, – зазначає заступник міського голови Львова з містобудування Любомир Зубач.

      Процес оформлення землі парків тривав і раніше. Однак цьогоріч це стало одним із міських пріоритетів – було виділено кошти та скеровано зусилля фахівців, а тому діло пішло значно швидше.

      На сьогодні міська рада максимально убезпечила межі таких зелених територій Львова від самовільних захоплень.

Довідково

      Львівські парки, які вже мають кадастрові номери: Дендропарк ім. Бенедикта Димбовського, Парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення “Стрийський парк”,  Парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення “Високий Замок”,   Парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення ім. Івана Франка, Регіональний ландшафтний парк “Знесіння”, Парк “Левандівський”, Парк ім. І. Виговського, Парк “Озеро Левандівське”, Парк “Піскові Озера”, Парк “Сад Благовіщення”, Парк Святого Івана Павла ІІ Папи Римського, Парк Святого Івана Павла ІІ Папи Римського (лісопарк “Зубра”), Парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення “Залізна Вода”, Пам’ятка природи місцевого значенням парк “Шевченківський Гай”, Парк “700-річчя Львова”, Парк “Скнилівський”, Парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення “Личаківський” в т. ч. Пагорб Слави, Парк “Горіховий Гай”, Парк “Боднарівка”, Парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва “На Валах”, Парк “Студентів”.

      Кадастровий номер земельної ділянки  парку – містить інформацію про його власників парків, цільове призначення, межі та інші важливі дані. А також підтверджує, що земельна ділянка віднині зареєстрована в Державному земельному кадастрі з чіткими межами та обмеженнями.

      “А це вже гарантія, що межі парків ніхто не може змінити чи самовільно захопити, – пояснює Сергій Коровайник. – Віднині зробити це навіть технічно вже неможливо. Затверджені межі надають парку певного статусу з відповідними законодавчими зобов’язаннями“.

      Оформлення документів на земельні ділянки парків  – річ недешева. Є чимало причин, чому раніше не вдавалося задокументувати всі львівські парки. Це і через законодавчі нюанси, і часто незрозуміла політика міських депутатів, бо процес оформлення починається саме із сесійних рішень. Нерідко виникають чимало непорозумінь із сусідами парку або із власниками майна на території парку, які ще раніше у дивний спосіб отримали право власності на таке майно – все це затягує справу на місяці, а то й роки.

      Але серед вагомих причин, чому справа може затягнутися – кошти. Скажімо, оформлення всього пакету документів на парк коштує в середньому 150 тисяч гривень. Сквери обійшлися бюджету Львова дешевше – близько 20 тисяч гривень за кожен. Тому не кожен бюджет міста може дозволити собі оформити документи на всі парки. Львів же наразі успішно з цим справляється. Місто обрало чітку позицію збереження зелених насаджень  і послідовно її дотримується.

      За минулі кілька років паралельно Департамент містобудування Львівської міськради оформив кадастрові номери на 35 скверів. Ще на 22 сквери розпочато процедуру оформлення документів. До речі, Львів часто називають місто-парк: на території Львова розкинулося 33 парки та 108 скверів різних за площею та локаціями.   

ДЖЕРЕЛО

 

До круглого столу «Земельна децентралізація як частина нової економічної стратегії для України» долучається Роман Лещенко, голова Держгеокадастру

23 вересня 2020 року

      Про це він повідомив на своїй сторінці Facebook. Онлайн-дискусія з трансляцією 25 вересня з 11:00 до 13:00 у фейсбуці Київської школи економіки​.

Довідково

      Київська школа економіки розпочне серію круглих столів та публічних дискусій «Прозорі земельні відносини в Україні», присвячених підвищенню транспарентності в управлінні земельними ресурсами. Відкриє подію президент Київської школи економіки, колишній Прем’єр-міністр України Тимофій Милованов.

Дискутуватимуть з таких питань:

• які можуть бути економічні вигоди від земельної децентралізації? 
• що означає прозора передача державних земель з точки зору боротьби із корупцією та надання стимулів для розвитку сільських територій? 
• земельна децентралізація у Європейському союзі: найкращі практики та кейси збільшення доходів і залучення інвестицій локальними адміністраціями. 
• проєкт закону №2194: що впроваджує цей законопроєкт та чому він важливий?

Спікеруватимуть:

• - Андрій Мартин, старший проектний менеджер із земельної реформи, Офіс Реформ 
• - Роман Лещенко, голова Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру 
• - Олег Нів’євський, професор Київської школи економіки
• - Микола Сольський, голова Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики
• - Іван Фурсенко, перший заступник керівника Всеукраїнської асоціації громад 
• - Євген Шаповалов, модератор платформи «Економіка та інвестиції», Всеукраїнська асоціація органів місцевого самоврядування «Асоціація об‘єднаних територіальних громад» 

 

12 гектарів земельних ділянок лісового фонду Київщини вартістю 79 мільйонів гривень повернуто у власність держави

21 вересня 2020 року

      Рішенням Обухівського районного суду Київської області задоволено позов Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до Обухівської райдержадміністрації, фізичних осіб про витребування земельних ділянок лісового фонду загальною площею 12 га, розташованих в адміністративних межах Копачівської сільської ради Обухівського району, ринкова вартість яких становить 76 млн грн.

      Під час судового розгляду доведено, що спірні земельні ділянки незаконно, всупереч вимогам земельного та лісового законодавства, безоплатно передано у власність громадянам для ведення особистого селянського господарства за рахунок законодавчо обмежених у цивільному обороті земель лісогосподарського призначення, які в подальшому були перепродані.

Пресслужба Київської обласної прокуратури

 

Самовільно зайняті 28 гектарів сільгоспугідь засіяно соняшником. З безхазяйного поля урожай зібрано в дохід держави 

21 вересня 2020 року

      Первомайською місцевою прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, відкритому за фактом самовільного захоплення земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 28 га, розташованої поблизу с. Гойдаї Кривоозерського району (ч. 1 ст. 197-1 КК України).

      Встановлено, що зазначена земельна ділянка використовується невстановленими особами самовільно, без правовстановлюючих документів та засіяна соняшником., що спричиняє збитки держав у сумі понад 225 тис грн.

      З метою вжиття заходів щодо визнання посівів сільськогосподарської культури безхазяйним майном та їх реалізації в дохід держави, місцевою прокуратурою до Головного управління ДПС у Миколаївській області скеровано відповідну інформацію.

      На даний час уповноваженим підприємством здійснено збір врожаю та планується його реалізація з подальшим перерахунком виручених коштів до місцевого бюджету.

      Розслідування триває, встановлюються особи, які можуть бути причетними до скоєння зазначеного кримінального правопорушення.

За інформацією Первомайської місцевої прокуратури

 

Договір довгострокового користування землями лісового фонду Канівщини розірвано за позовом прокурора 

21 вересня 2020 року

      Вдруге за позовом Золотоніської місцевої прокуратури господарським судом Черкаської області розірвано договір тимчасового користування лісами для цілей рекреації у зв’язку з систематичним порушенням його умов.

      Підставою розірвання стало невиконання суб’єктом господарювання умов договору користування лісами в частині невикористання за цільовим призначенням, незабезпечення підтримання належного санітарного стану лісової ділянки, невжиття передбачених договором  заходів щодо охорони, захисту лісових насаджень, поєднані з несплатою коштів за користування лісами.

      Понад 7 тисяч квадратних метрів лісу вартістю більше 800 тисяч гривень підлягають поверненню у розпорядження Канівського лісгоспу, а заборговані кошти за тимчасове користування лісами – стягненню до місцевого бюджету сільської ради. 

Прес-служба  Черкаської обласної прокуратури

 

Кабмін призначив  Єгора Бодрова та Павла Шевченка заступниками Голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру

17 вересня 2020 року

      Розпорядження Уряду за 16 вересня 2020 року оприлюднене сьогодні.

      На посади обох призначено шляхом укладення контракту про проходження державної служби на період дії карантину, установленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

 

Договір оренди було підписано до надання відповідного розпорядження райдержадміністрації і не на одну земельну ділянку, як зазначається в документі, а на дві. Вартість земельних ділянок 21 мільйон гривень, - прокуратура

17 вересня 2020 року

      Павлоградською місцевою прокуратурою направлено до суду позовну заяву в інтересах держави щодо визнання недійсними розпорядження Юр’ївської райдержадміністрації та угоди про поновлення дії договору оренди, скасування записів державного реєстратора та зобов’язання орендарів повернути земельні ділянки вартістю близько 21 млн грн територіальній громаді.

      У 2003 році між Юр’ївською районною державною адміністрацією та двома громадянами укладено договір оренди двох земельних ділянок водного фону (ставки) для рибогосподарських потреб. У 2013 році на підставі розпорядження голови Юр’ївської РДА укладено додаткову угоду про поновлення дії договору та внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

      Прокуратурою встановлено, що набуття права оренди земельних ділянок відбулося з порушенням вимог чинного законодавства, а саме: не проводилася грошова оцінка земельних ділянок, додаткова угода була укладена до надання відповідного розпорядження Юр’ївської РДА, яка, при цьому взагалі не мала права розпоряджатися спірним майном, крім того орендарі зверталися із заявою щодо продовження дії договору оренди лише однієї земельної ділянки, інша була надана без будь-яких правових підстав.

      Наразі позов перебуває на розгляді у суді.

Пресслужба прокуратури

 

За самовільне зайняття особливо цінних земель та знищення об’єкту природно-заповідного фонду України директору господарства повідомлено про підозру

17 вересня 2020 року

      За процесуального керівництва Кагарлицької місцевої прокуратури повідомлено по підозру директору селянського фермерського господарства за фактами самовільного зайняття земельної ділянки особливо цінних земель та умисне знищення об'єктів природно-заповідного фонду (ч. 2 ст. 197-1, ч. 1ст. 252 КК України).

      За даними слідства, підозрюваний, у весняний посівний сезон 2020 року, самовільно захопив понад 1,5 га особливо цінних земель у Миронівському районі - частину території ботанічного заказника місцевого значення «Тулинецькі переліски», який є об’єктом природно-заповідного фонду України.

      Земельну ділянку зловмисник використовував для вирощування сільськогосподарських культур, розоравши та засіявши, вказану територію рослинами сої.

      Примітка: відповідно до частини першої статті 62 Конституції України особа вважається не винуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. 

Пресслужба Київської обласної прокуратури

 

Права громади на землю відновлено

17 вересня 2020 року

      Суд задовольнив позов прокуратури про відновлення прав громади на земельну ділянку вартістю понад 1 мільйон гривень, яку орендар не повернув після закінчення дії договору і продовжував використовувати для ведення підприємницької діяльності з переробки скла.

      Встановлено,  що у 2008 році Вовчоярівська селищна рада Попаснянського району передала земельну ділянку площею 1,5 га вартістю  понад 1 млн грн в оренду приватному підприємству строком на 10 років.  Після закінчення дії договору землекористувач землю розпоряднику не повернув. З метою захисту інтересів громади прокуратура  звернулася до суду.

      Після набрання рішенням Господарського суду Луганської області  законної сили земельну ділянку буде повернуто державі.

Пресслужба Луганської обласної прокуратури

 

Понад 8 гектарів земель лісового фонду, переданих фізичним особам у власність за відсутності рішення уповноваженого органу державної виконавчої влади, повернуто у власність держави в особі Кабінету Міністрів України 

17 вересня 2020 року

      За принципової позиції Київської обласної прокуратури, після направлення справи Верховним Судом на повторний апеляційний розгляд, Київським апеляційним судом відхилено апеляційні скарги відповідачів та залишено без змін рішення Макарівського районного суду Київської області про задоволення позову прокуратури та повернення у власність держави лісового масиву площею понад 8 га.

      В ході судового розгляду доведено, що землі лісового фонду, які безоплатно відведено у приватну власність фізичним особам для ведення особистого селянського господарства, вибули поза волею держави та за відсутності рішення уповноваженого органу державної виконавчої влади, без припинення права постійного користування спеціалізованого державного лісогосподарського підприємства та зміни їх цільового призначення.

      Судом апеляційної інстанції підтримано позицію прокурора та залишено без змін рішення суду першої інстанції, яким спірні земельні ділянки витребувано у власність держави в особі Кабінету Міністрів України.

Пресслужба Київської обласної прокуратури

 

Сімнадцять гектарів  землі біля Дніпра вартістю понад 651 мільйонів гривень намагаються повернути у комунальну власність прокурори столиці

17 вересня 2020 року

      Київська місцева прокуратура № 7 у суді вимагає повернути територіальній громаді міста Києва земельну ділянку площею близько 17 га та  вартістю понад 651 млн грн., яка розташована у Голосіївському районі м. Києва.

      Вказана земля віднесена до земель водного фонду та належить територіальній громаді столиці на праві комунальної власності.

      Разом з тим, установлено, що земельна ділянка незаконно використовується суб’єктом господарювання, у тому числі для намиву (видобутку) піску. При цьому будь-яких рішень про відведення у користування земельної ділянки Київська міська рада не приймала.

      З метою поновлення прав територіальної громади столиці та припинення незаконного використання комунальної землі Київська місцева прокуратура №7 звернулась до Господарського суду міста Києва із позовом про повернення земельної ділянки належному власнику – Київській міській раді.

      Крім того, за вказаними фактами триває досудове розслідування з метою притягнення винних осіб до відповідальності.

Інформація пресслужби столичної прокуратури

 

Земельна ділянка, засіяна соняшником, сподобалася поліцейським. Коли настав час збирати урожай, вони запропонували селянам поділитися урожаєм. Відбулися сутички

16 вересня 2020 року

      У Сахновщинському районі поблизу села Дар-Надежда, що на Харківщині, відбулася сутичка між аграріями, які збирали урожай соняшнику, та спецпідрозділом поліції. В результаті цього двоє робітників поля із тілесними пошкодженнями потрапили до лікарні, а на працівників поліції Державним бюро розслідувань заведено кримінальну справу за перевищення службових повноважень.

      - Коли фермери розпочали збір соняшнику на полі, до них під’їхали працівники спецпідрозділу із вимаганням «поділитися» часткою урожаю. Почувши відмову, вони застосували кайданки та нанесли тілесні ушкодження чоловікам, які згодом були доставлені до лікарні із поламаними ребрами та забоями. Також працівники поліції арештували комбайн та зібраний урожай, розповідає свідок події.

      Зрештою ситуація взагалі вийшла з-під контролю. Спецпризначенці приїхали додому до одного із постраждалого, аби забрати урожай, виключивши світло в районі. Проти такого свавілля піднялися люди, вимагаючи справедливості та розслідування неправомірних дій працівників поліції.

      Наразі справа взята під контроль Державного бюро розслідувань.

За повідомленням громадської організації «Кропивницький дорожній патруль»

 

СБУ викрила посадовців на оборудках із землею вартістю понад 600 мільйонів гривень в елітній Конча-Заспі

16 вересня 2020 року

      Служба безпеки України викрила посадовців Козинської селищної ради та управління Держземагентства в Обухівському районі Київської області на багатомільйонних махінаціях із елітними земельними ділянками, розташованими у Конча-Заспі.

      Співробітники спецслужби встановили, що чиновники, зловживаючи службовим становищем, передали в оренду на 49 років одній із київських приватних структур земельні ділянки рекреаційного призначення площею понад 27 гектарів.

      За оцінками фахівців середня ринкова вартість цієї землі перевищує 600 мільйонів гривень. На майже половині з них розташовувались бази відпочинку АТ «Укрпошта».

      У межах розпочатого кримінального провадження правоохоронці провели низку обшуків у приміщеннях селищної ради та нотаріуса, який сприяв проведенню оборудки. Під час обшуку вилучено документацію, що стала підставою для незаконної передачі в оренду землі.

      Триває досудове слідство за ч. 2 ст. 364 (зловживання владою) Кримінального кодексу України.

      Наразі вживаються заходи щодо повернення земельних ділянок у власність територіальної громади. За рішенням суду на зазначені земельні ділянки накладено арешт та встановлено заборону на їх відчуження.

      Операція із викриття оборудки проводилась Головним Управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки СБ України спільно із ГУ Нацполіції у м. Києві, під процесуальним керівництвом Київської міської прокуратури.

Пресслужба СБУ

 

Чому я прошу парламент зменшити свої повноваження, - Роман Лещенко, голова Держгеокадастру

16 вересня 2020 року

      В Україні земельне питання історично було справою місцевого рівня. Законне право розпорядження землями в органів місцевого самоврядування вкрали у 2002 році, передавши його спочатку районним державним адміністраціям, а згодом — Держкомзему/Держгеокадастру.

      Сьогодні, у 2020 році, цей парламент має унікальну можливість це право повернути. Якщо буде ухвалений законопроект №2194, яким ми передаємо землі за межами населених пунктів в управління ОТГ. Чому я прошу парламент зменшити свої повноваження…, - зазначив у черговому дописі на сторінці Facebook нинішній очільник Держгеокадастру Роман Лещенко.

 

Енергетичні рослини в Україні вирощують на понад 6 тисячах гектарів, а використовувати можна 4 мільйони гектарів малородючих земель

15 вересня 2020 року

      Енергетичні рослини – значний, досі неохоплений ресурс для заміщення газу і для цього в Україні є великі плоші малородючих земель.  На цьому наголосив заступник Голови Держенергоефективності Юрій Шафаренко під час онлайн-семінару "Енергетичні культури для біоенергетичних проєктів: перспективи для України". Про це повідомило  Управління комунікації та зв’язків з громадськістю відомства.

      «За даними НАК «Нафтогаз», у 2019 р. Україна спожила близько 30 млрд м3 газу. Щоб зменшити залежність від блакитного палива, необхідно розвивати біоенергетичні проєкти. Так, за оцінками експертів, врожай енергетичних рослин із 4 млн га малородючих земель та його використання в енергетичних цілях може замістити в еквіваленті близько 20 млрд м3 газу у рік».

      На сьогодні в країні існують плантації енергетичних рослин, але їхня площа cтановить  лише 6400 га. 

      Щоб активізувати вирощування енергетичних рослин, Держенергоефективності спільно з Міненерго, Біоенергетичною асоціацією України, науковими інститутами та іншими стейкхолдерами розроблено законопроєкт, яким пропонується:  

• визначення терміну "енергетичні рослини" для формування виду діяльності;
• встановлення орендної плати за земельні ділянки не більше 5 % від їх нормативної грошової оцінки;
• збільшення мінімального строку оренди земельних ділянок до 20 років;
• створення законодавчих передумов для запровадження державної підтримки. 

 

Як громадяни оцінюють онлайн-прийоми Романа Лещенка, голови Держгеокадастру,  та про що у нього запитують? — за Facebook

15 вересня 2020 року

      Сьогодні, 15 вересня, відбувся черговий онлайн-прийом громадян Романом Лещенком, головою Держгеокадастру. В заздалегідь анонсованому заході акцентували, що це особисті відповіді очільника відомства на поставлені вами запитання.

      Ось сьогоднішні відгуки громадян (за Facebook) про онлайн-прийоми  Романа Лещенка та запитання до нього.

      Oleksiy Foris: А де ж відповіді на питання? Звітність – це добре. Але відповідь краще

      Сергей Чёрный : Відповіді на поставлені запитання так і не почув, розмова ні про що.

      Валерий Александрович Ковтун: Навіщо Лещенко озвучує,  щоб скарги надсилали йому, якщо він не може нічого вирішити, а може тільки переслати скаргу. Виграєш суд за бездіяльність Держгеокадастру, а вони замість того щоб працювати подають апеляцію. На маю думку це бездіяльність та затягування справи – (кошти вже взяти та витрачені).

      Anna Stegniy: вы не заметили что он все читает с бумажки! Это наталкивает на определенные выводы

      Павел Самбурцев: Лещенко не способен делегировать задачи поэтому сам отвечает на вопросы!!!!

      Oleksander Vasylovych: Доброго дня! Скажіть як так може бути оприлюднення наказів виконано, а по факту не виконано ще?

      Земельный партизан : А чого взятки так подорожали? А в остальном - спасібо за рєформи!

      Олександр Мельник: Чи контролює Держгеокадастр використання державних земель за цілями використання? Наприклад у Вінницькій області в Іллінецькому районі виділено 200 га Іллінецькій сортодослідній станції для навчальних та дослідних цілей, а фактично вже більше 5 років використовується для товарного виробництва, а цього року взагалі віддано ними в скриту суборенду приватним структурам?

      Кристина Гронская: Доброго дня пан Роман. Звертаюсь до вас як до останньої інстанція яка може вплинути на ситуацію. В нас в полтавське управління призначили нове керівництво яке змінюється і ми не можемо зрозуміти хто у нас начальник. Мало того там постійно знаходяться невідомі люди які витребовують інформацію яка містить в собі персональні дані і це заборонено буть кому давати. Також примушують випускати накази які суперечать чинному законодавству, а де все добре то змушують готувати накази про відмови. Якщо ви дійсно за прозорість і проти корупції, будь-ласка прийміть міри до явних корупціонерів

      Инга Кубишина: Чи буде сформований єдиний реєстр безоплатно отриманих земель ? І якщо да - то з якого періоду ? Дякую...

      Кристина Гронская: Рибалка і Штикер це люди які прийшли запроваджувати в полтавській області корупційні схеми

      Олександр Боскін: Вітаю. Яка правова природа шарів на карті. Чи є архівний шар підтвердженням меж земельної ділянки. Якщо є неспівпадіння архівного шару однієї зем.ділянки і сусідньої, більш пізньої який алгоритм дій із відновлення меж відповідно до архівного шару.

Віталій Губрій: Неодноразово надсилав матеріали щодо бездіяльності ГУ Держгеокадастру в Вінницькій області, відповіді ніякої не отримано.

      Наталія Олексенко: На онлайн-прийомі 06.08.2020 року Ви відповіли, що внесення змін в частині коду цільвого призначення сформованої зем. ділян. відповідно до КВЦПЗ на підставі листа-погодження, електронного документу та пакету правоустаноавлюючих документів, якщо балансоутримувач не змінював цільового приначення, а отримана письмова відповідь за вашим підписом стверджує, що на законодавчому рівні це не передбачено і механізм дій не прописується. Так все таки, які дії має зробити балансоутримувач, щоб державний реєстратор вніс зміни з УКЦПЗ на КВЦПЗ.

      Eduard Kashpor: Коли Донецька обл. отримає начальника кадастру? Начальники кадастру області постійно змінюються, змінюються В.О. працювати нема скім. Дайте Донецької області нормального, постійнного начальника, з яким можна працювати. З повагою АТОвці Маріуполя і області.

Відеозапис ефіру на : https://www.facebook.com/RomanLeshchenko1

 

Полігони засіяні соєю та зерновими культурами, — інспектори Держгеокадастру

15 вересня 2020 року

      Майже 2000 гектарів Великополовецький військового полігону під Фастовом були засіяні соєю та зерновими культурами. Таке чергове порушення використання земель оборони виявлено інспекторами Держгеокадастру під час перевірки минулого тижня, — повідомляє на своїй сторінці Facebook Роман Лещенко, голова Держгеокадастру.

      Великополовецький військовий навчальний полігон розташований у Фастівському районі, в межах Триліської сільської ради. Його загальна площа - 3557 га, з них понад 1868 гектарів землі, тобто, більше половини площі, в порушення вимог земельного законодавства, були віддані під посіви сої та зернових.

      За своїм цільовим призначенням – це державні землі, які належать до земель промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони. За фактом полігон оброблявся компанією ТОВ «ЕВП «Авалон ЛТД» на підставі договору про «спільний обробіток землі», укладений з землекористувачем - КЕВ міста Біла Церква. Хоча ведення сільськогосподарської діяльності на землях оборони заборонено законом.

      Інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель визначено розмір шкоди від нецільового використання земель 37 мільйонів 560 тисяч гривень. Передаємо ці факти та документи про виявлені порушення на контроль міністру оборони України, для подальших заходів реагування.

 

На Дніпропетровщині шахрай з підробними документамии  держреєстратора переоформив 500 ділянок

14 вересня 2020 року

      СБУ розслідується справа про зловживання і шахрайство в особливо великих розмірах посадовцями головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області і невстановленими співучасниками. Про це йдеться в ухвалі Київського апеляційного суду від 25 серпня ц.р., повідомляє agropolit.com.

      Повідомляється, що громадянин України, видаючи себе за іншу особу, використовуючи завідомо підроблений паспорт, був працевлаштований на посаду державного кадастрового реєстратора відділу Держгеокадастру у місті Дніпро. Так чоловік отримав сертифікат відкритого ключу доступу до Державного земельного кадастру України і пароль.

      Протягом січня-листопада 2019 лжереєстратор виконав 818 реєстраційних дій і зареєстрував 498 земельних ділянок на території міста Дніпра.

      3 грудня 2019 йому повідомлено про підозру у використанні підробленого документу і втручанні в роботу кадастрового реєстру.

      У березні 2020 суд арештував 442 земельні ділянки.

      17 липня 2020 у Дніпровській міській раді пройшли обшуки та вилучено близько двох десятків рішень.

 

У Мінекономіки працюють над концепцією розвитку земельних відносин до 2030 року

14 вересня 2020 року

      Земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності будуть передані у комунальну власність об’єднаних територіальних громад, що робить їх базовим елементом у земельних відносинах. Зокрема, ОТГ вже отримали можливість формувати просторові плани розвитку громад, змінювати цільове призначення земель та контролювати екологічний стан та родючість земель.

      Про це зазначив заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Висоцький під час конференції «Large farm management» за організації асоціації «Український клуб аграрного бізнесу»,  —  повідомляє Інформаційно-аналітичний портал АПК-України.

      «У Мінекономіки працюють над концепцією розвитку земельних відносин до 2030 року, яку на початку жовтня представлять для публічного обговорення. Відповідно до концепції об’єднані територіальні громади стануть центром земельних відносин, адже в них з’являється багато повноважень та відповідальність. Тому важливим є продовження системної комунікації, щоб кожен орендар чи майбутній власник землі розумів які в нього права, яка ціна на землю, і з впевненістю міг би будувати середньо- і довгострокові плани», — відмітив заступник Міністра Тарас Висоцький.

      Він підкреслив, що в земельних відносинах держава виступає як ефективний регулятор та арбітр, який має надавати якісний сервіс та за результатом дискусій формувати «правила гри» на ринку землі. Зокрема, державний сервіс передбачає запуск національної інфраструктури геопросторових даних, запровадження земельного моніторингу та надання цифрових послуг.

      Крім того, держава підтримуватиме доступ до фінансового ресурсу для аграріїв. На сьогодні вже діє програма з компенсації відсотків за кредитами і в майбутньому підтримка буде продовжена як для фізичних осіб, які купуватимуть землі с/г призначення до 100 га з 2021 року, так і для юридичних осіб – з 2024 року.

      Також обов’язковою передумовою запровадження ринку землі є інвентаризація земель. Наразі близько 30 млн га земель с/г призначення вже занесено у Держгеокадастр. Разом з тим, є частка земель, які потенційно можуть стати сільськогосподарськими. Щоб стимулювати екологічне відновлення таких земель у Мінекономіки розглядається можливість запровадження державної підтримки за такими напрямами: компенсація витрат за інвестиції у зрошення, за чистку заболочених місцевостей і за відновлення лісосмуг.

 

Держпідприємство «Національні інформаційні системи» реалізувало механізм автопролангації оренди в Державному реєстрі речових прав

14 вересня 2020 року

      Державне підприємство «Національні інформаційні системи» 11.09.2020 оновило програмне забезпечення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (Державний реєстр прав). Оновленням, зокрема, реалізовано механізм автопролонгації та автоприпиненя іншого речового права.

      Для таких видів інших речових прав, як: «право користування (сервітут)», «право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис)», «право забудови земельної ділянки (суперфіцій)», «право оренди земельної ділянки», «право користування (найму (оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами», «довірче управління майном», «інше речове право», внесення строку дії іншого речового права  переведено у новий формат.

      Також створено низку нових полів.

      Нові поля «Дата укладання договору (після 2013р.)/Дата державної реєстрації (до 2013 р.)», «Строк:» «рік» «місяць» «день», «Автоматичне продовження дії договору» є обов'язковими для заповнення у випадку:

• реєстрації нового іншого речового права (за виключенням перенесення зі спецрозділу або Реєстру прав власності на нерухоме майно);
• при внесенні змін до старих полів «Строк дії»;
• заповнення значення поля «Автоматичне продовження дії договору».

      Крім того, реалізована можливість додавання до сутностей (записів та операцій) реєстру виключно тих документів, які внесені до блоку «Супровідні документи» в заяві.

      Важливо!

      Якщо інше речове право було зареєстровано до оновлення програмного забезпечення, тобто інформація була внесена у старі поля, то продовження та припинення дії договору програмними засобами ведення Державного реєстру прав не відбудеться.

      Для продовження та припинення дії договору, до Державного реєстру прав необхідно внести інформацію про строк дії договору / дату державної реєстрації у нові поля.

      Зверніть увагу! 

      Після встановлення будь-яких оновлень системи, перед початком роботи с Державним реєстром прав, користувачам необхідно обов’язково здійснювати очистку локального сховища та сховища форм (в реєстрі), а також історії пошуків браузера (кеш).

 

Наказ Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області про передачу земельної ділянки комунальної власності у приватну власність визнано недійсним 

11 вересня 2020 року

      Верховний Суд підтримав позицію прокуратури Хмельниччини про повернення до комунальної власності землі ринковою вартістю 800 тис грн..

      Підставою для прокурорського реагування стало те, що у 2014 році наказом Головного управління Держгеокадастру в області у власність громадянина передано земельну ділянку сільськогосподарського призначення, розташовану на території с. Шаровечка Хмельницького району.

      Ця ділянка площею 1 га знаходиться у межах населеного пункту, право на розпорядження нею мала лише сільська рада, а тому під час прийняття рішення про передачу землі у приватну власність посадовці вийшли за межі своїх повноважень.

      За позовом прокуратури наказ Головного управління Держгеокадастру в області про передачу землі у приватну власність визнано недійсним та ділянку витребувано з незаконного володіння у комунальну власність.

 Прес-служба прокуратури Хмельницької області

 

Прокуратура довела у Верховному Суді незаконність передачі в оренду земельної ділянки вартістю понад 12 мільйонів гривень

11 вересня 2020 року

      Офіс Генерального прокурора у Верховному Суді захистив позицію щодо неправомірного надання в користування комерційній структурі земельної  ділянки площею майже 1 гектар.    

      Встановлено, що в 2018 році Харківською міською радою прийнято рішення про передачу в оренду земельної ділянки одному з господарських товариств для будівництва торгового центру з гіпермаркетом та підземним паркінгом. Зазначеному ТОВ на праві приватної власності належало три нежитлові приміщення загальною площею 546 кв м. Площа земельної ділянки при цьому становить майже 1 га, тобто в 15 разів більше площі нерухомості. Вартість зазначеної земельної ділянки, розташованої по просп. Ювілейному, складає понад 12 млн грн.

      Згідно зі ст. 134 ЗК України, право оренди на зазначену земельну ділянку мало бути продано на земельних торгів учаснику, який би запропонував найвищу плату за користування нею.

      Встановлено, що набувач безпідставно використав спрощений механізм оформлення в користування зазначеної ділянки, тобто без проведення земельних торгів.

      Постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.05.2020 залишено без змін рішення господарського суду Харківської області від 23.12.2019, яким задоволено позов заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 2 про визнання незаконним рішення Харківської міської ради щодо передачі в оренду вказаної земельної ділянки.

      Верховний Суд відхилив касаційні скарги відповідачів і залишив без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій.

Пресслужба прокуратури Харківської області

 

За 60 тисяч гривень боргу земельну ділянку для будівництва багатоповерхового житлового будинку повернуто в користування територіальної громади Харкова

11 вересня 2020 року

      Східний апеляційний господарський суд підтримав позицію Харківської місцевої прокуратури № 1 про стягнення з ТОВ заборгованості з орендної плати в сумі майже 60 тис. грн, розірвання договору оренди та зобов’язання повернути земельну ділянку в користування територіальної громади Харкова.

      Як розповіла керівник місцевої прокуратури Катерина Шевцова, встановлено, що Харківська міська рада надала в оренду земельну ділянку товариству з обмеженою відповідальністю для будівництва багатоповерхового житлового будинку з об’єктами інфраструктури та вбудованою парковкою. Вартість земельної ділянки, розташованої в Шевченківському районі м. Харкова, складає понад 9 млн грн.

       Товариство не виконувало зобов’язання, передбачені договором оренди землі: будівництво не здійснено, а орендна плата не сплачувалась з 2018 року. Це і стало підставою для звернення прокуратури до суду з відповідним позовом.
Господарський суд Харківської області зазначену позовну заяву не задовольнив, тому прокуратура подала апеляційну скаргу. Східний апеляційний господарський суд скасував рішення суду першої інстанції та зобов’язав ТОВ повернути земельну ділянку в користування територіальної громади.

      Наразі місцевою прокуратурою забезпечується виконання зазначеного рішення суду.     

Пресслужба прокуратури Харківської області

 

Мінекономіки розглядає можливість запровадження компенсації витрат за відновлення лісосмуг на сільськогосподарських землях

11 вересня 2020 року

      Збереження та відновлення лісосмуг є важливим питанням з точки зору землекористування, екології та розвитку сільськогосподарського виробництва. Адже наявність лісосмуг забезпечує затримку вологи у ґрунті, зниження середньої температури на ділянці, прирост врожаю тощо. З метою стимулювання виробників до реєстрації та утриманні лісосмуг у Мінекономіки розглядається можливість закладення державної підтримки – компенсацію витрат на закладення лісосмуг та насаджень.

      Про це  сказав заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Висоцький під час семінару з питань земельної реформи, державної підтримки та розвитку фермерських господарств у Полтавській області. Зокрема, Мінекономіки інформує сільгоспвиробників щодо ключових питань АПК щочетверга на базі об’єднаних територіальних громад по всій Україні. Про це повідомляє Інформаційно-аналітичний портал АПК України.

      «Наразі вже прийнято Порядок користування, утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення. У документі чітко йдеться про те, що ці землі можуть бути оформлені в комунальну власність об’єднаної територіальної громади. Наступним кроком є підтримка громад та виробників шляхом компенсації витрат за відновлення та утримання лісосмуг на сільськогосподарських землях. Мінекономіки розгляне можливість надання такої підтримки з наступного року», - зазначив Тарас Висоцький.

 

Представлено план дій уряду на 2020 рік в рамках земельної реформи

11 вересня 2020 року

      В рамках земельної реформи Кабінет міністрів збирається через Верховну Раду (ВР) скасувати інститут права постійного користування земельними ділянками та завершити до кінця року інвентаризацію усіх державних земель. Це передбачає План пріоритетних дій уряду на 2020 рік, повідомляє agropolit.com.

      Передбачено розробку Міністерством економічного розвитку і подання Кабінетові Міністрів для подальшого внесення в Раду (в грудні) проєкту закону щодо змін до Земельного кодексу: пропонується скасувати інститут права постійного користування земельними ділянками.

      Згідно з Планом дій, уряд вирішив скасувати право постійного користування земельними ділянками заради «усунення можливої ​​корупційної складової і підвищення ефективності використання земель державних і комунальних підприємств». Очікуваний ефект — збільшення розміру надходжень до бюджету від використання земель.

      Зазначається, що Мінекономіки і Держгеокадастр мають внести до Державного земельного кадастру відомості про земельні ділянки, права на які виникли до 1 січня 2013 року. Завдання буде «зараховано», якщо в грудні до земельного кадастру внесуть хоча б 10% таких ділянок.

      «Відсутність у Державному земельному кадастрі відомостей про земельні ділянки, права на які виникли до 1 січня 2013 року, створює передумови до порушення прав і законних інтересів громадян та інших суб'єктів майнових прав на земельні ділянки», — йдеться в обґрунтуванні урядового завдання.

      Ті ж відомства повинні будуть до кінця року провести повну інвентаризацію земель державної власності — внести в Державний земельний кадастр 100% відомостей про землі сільгосппризначення державної власності.

 

Світовий банк закликає Україну прискорити прийняття земельних законів

11 вересня 2020 року

      Світовий банк закликає Україну прискорити прийняття законів, необхідних для своєчасного запуску ринку землі, який очікується в липні 2021 року. Про це йдеться у зверненні директора Світового банку у справах Білорусі, Молдови та України Арупа Банерджі, повідомляє УНІАН.

      Згідно з підрахунками Світового банку, створення необхідних нормативних актів і процес імплементації можуть зайняти, щонайменше, дев'ять місяців.

      "Тому дуже важливо прийняти відповідні закони не пізніше кінця вересня цього року. Якщо держава не встигне це зробити вчасно через затримки, яких цілком можна уникнути, існує реальний ризик того, що в день відкриття ринку землі Україна втратить цей золотий шанс", - йдеться у зверненні Банерджі.

      Також у Світовому банку припускають, що відкриття ринку землі за відсутності строгих правових і регуляторних гарантій зробить ринок вразливим перед потужними гравцями, поглибить корупцію і нерівність.

      За розрахунками Світового банку, завдяки земельній реформі Україна зможе стабільно щорічно додавати майже по одному відсотку до темпів свого економічного зростання.

       "Така можливість розкрити потенціал зростання цілої галузі ... і, що найголовніше, можливість підняти рівень добробуту для мільйонів українців виникає один раз в покоління. Українські парламентарії та політики повинні зробити так, щоб не втратити цей шанс", - йдеться в повідомленні. Світовий банк закликає Україну прискорити прийняття законів, необхідних для своєчасного запуску ринку землі, який очікується в липні 2021 року. Про це йдеться у зверненні директора Світового банку у справах Білорусі, Молдови та України Арупа Банерджі, повідомляє УНІАН.

      Згідно з підрахунками Світового банку, створення необхідних нормативних актів і процес імплементації можуть зайняти, щонайменше, дев'ять місяців.

      "Тому дуже важливо прийняти відповідні закони не пізніше кінця вересня цього року. Якщо держава не встигне це зробити вчасно через затримки, яких цілком можна уникнути, існує реальний ризик того, що в день відкриття ринку землі Україна втратить цей золотий шанс", - йдеться у зверненні Банерджі.

      Також у Світовому банку припускають, що відкриття ринку землі за відсутності строгих правових і регуляторних гарантій зробить ринок вразливим перед потужними гравцями, поглибить корупцію і нерівність.

      За розрахунками Світового банку, завдяки земельній реформі Україна зможе стабільно щорічно додавати майже по одному відсотку до темпів свого економічного зростання.

       "Така можливість розкрити потенціал зростання цілої галузі ... і, що найголовніше, можливість підняти рівень добробуту для мільйонів українців виникає один раз в покоління. Українські парламентарії та політики повинні зробити так, щоб не втратити цей шанс", - йдеться в повідомленні. 

 

Миколаївська міська рада незаконно виділила земельну ділянку для забудови в межах прибережної захисної смуги Бузького лиману

11 вересня 2020 року

      Територіальній громаді Миколаєва повернуто земельну ділянку площею 990 кв м вартістю 1,6 млн грн  у мікрорайоні «Леваневців» - це межі прибережної захисної смуги Бузького лиману.

      Заводським районним судом м. Миколаєва встановлено, що рішенням Миколаївської міської ради земельну ділянку незаконно передано у власність громадянці для будівництва та подальшого обслуговування житлового будинку.

      За генеральним планом  ділянка  перебуває у зеленій зоні загального користування та відноситься до зони перспективного туристично-рекреаційної комплексу.

За інформацією Миколаївської місцевої прокуратури № 1

 

Громадяни збрехали і отримали безоплатно по 2 гектари сільськогосподарської землі, яку повернули державі за рішенням суду

11 вересня 2020 року

      Веселинівський районний суд задовол позовні вимоги прокурора про повернення у власність держави двох земельних ділянок сільськогосподарського призначення площею 4 га вартістю майже 108 тис грн, розташованих на території Катерінівської сільської ради Веселинівського району.   

      Підставами для пред’явлення позовів до суду послугували факти подачі громадянами до органу, що розпоряджається землями сільськогосподарського призначення, недостовірної інформації про те, що вони не використали раніше своє право на безоплатне отримання у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарств.

     У зв’язку з цим земельні ділянки незаконно вибули із земель державної власності,  оскільки кожен громадянин має право лише одноразово використати своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для певної категорії потреб.   

      Прокуратура у судовому порядку домоглася визнання таких рішень незаконними та витребування ділянок у державну власність.

      З метою реального виконання рішень суду, місцевою  прокуратурою ініційовано питання про реєстрацію права власності на землю за державою в особі Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області.

      На даний час земельні ділянки повернуто з незаконного володіння, про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зроблено відповідні записи.

За інформацією Вознесенської місцевої прокуратури

 

Понад 2 гектари земель рекреаційного призначення повернути державі, а об’єкти нерухомого майна – знести

10 вересня 2020 року

      Сєвєродонецькою місцевою прокуратурою Луганської області спільно з  управлінням ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях при здійсненні досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо самочинного будівництва на землях рекреаційного призначення загальною площею 2,07 га, встановлено наступне.

      Вказана самовільна забудова фактично здійснена протягом 2015 року товариством з обмеженою відповідальністю, кінцевим бенефіціарним власником якого є один з найвпливовіших бізнесменів Кремінського району. При цьому,  до декларацій про початок будівництва та готовність об’єктів до експлуатації, наданих на адресу ДАБІ, внесені недостовірні відомості щодо права користування земельною ділянкою за відповідним цільовим призначенням, яка ще у 1998 році була передана приватному підприємству лише для утримання бази відпочинку - обслуговування чотирьох літніх будиночків.

      У зв’язку з викладеним Сєвєродонецька місцева прокуратура звернулася до господарського суду Луганської області з позовом в інтересах держави з вимогами про: розірвання договору на право тимчасового користування земельною ділянкою, скасування державної реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна, знесення самочинно збудованих об’єктів нерухомого майна та повернення державі земель рекреаційного призначення загальною площею 2,0729  га вартість яких складає понад 110 тис. гривень.

Пресслужба прокуратури Луганської області

 

Прокуратура вимагає повернути 10 га земель сільськогосподарського призначення вартістю понад 13 мільйонів гривень, які отримані громадянами незаконно в рамках безоплатної приватизації

10 вересня 2020 року

      Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області відкрито провадження у справі за позовом керівника Фастівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Держгеокадастру України до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, фермерського господарства про визнання недійсними наказів та витребування земельних ділянок площею 10 га ринковою вартістю понад 13 млн грн.

       Установлено, що упродовж 2018 року Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області передано у власність 5 громадянам земельні ділянки загальною площею 10 га для ведення особистого селянського господарства на території Фастівського району. При цьому, вказаними громадянами раніше вже використано право на безоплатну приватизацію земельних ділянок в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання.

      Таким чином, зазначені накази підлягають визнанню недійсними, а земельні ділянки підлягають витребуванню на користь держави в особі Держгеокадастру України.

Пресслужба прокуратури Київської області

 

Держгеокадастр повідомив, що значна частина підрядників до 21 вересня не зможуть завершити інвентаризацію земель сільгосппризначення

10 вересня 2020 року

      Переможці тендерів на проведення державної інвентаризації земель в Україні не можуть виконати взяті на себе зобов’язання. Значна частина підрядників під час зустрічі з керівництвом Держгеокадастру визнали, що до 21 вересня не зможуть завершити інвентаризацію земель сільськогосподарського призначення. Про це повідомляє пресслужба відомства.

      Станом на 8 вересня тільки в одній області завершена інвентаризація с/г земель. Державне підприємство “Центр державного земельного кадастру” завершило інвентаризацію земель сільського призначення у Тернопільській області.

      До 21 вересня, з високою ймовірністю, будуть завершені роботи ще по 7 областях:

• Київській – ДП “Центр державного земельного кадастру”
• Миколаївській – ДП “Центр державного земельного кадастру”
• Луганській – ДП “Центр державного земельного кадастру”
• Чернігівській – ТОВ «Київзем»
• Закарпатській – ТОВ «Центр проектів»
• Івано-Франківській – ТОВ «Ренесанс Груп».
• Черкаській – ТОВ «Юнекс консалтінг»

      «Як бачимо, половина областей де матимемо вчасний результат – це робота держпідприємства, а от у приватних виконавців чомусь виникають проблеми.  31 липня цього року вони взяли на себе зобов’язання завершити роботи до 21 вересня 2020, уклали додаткові угоди. Держгеокадастр пішов на зустріч, розуміючи ситуацію, що склалася у зв’язку з пандемією “COVID-19”. Проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення  є стратегічно важливим завданням в рамках реалізації земельної реформи, і зриву цього процесу не можна допустити», – наголосив Голова Держгеокадастру Роман Лещенко за результатами зустрічі.

      Умови договорів не виконані, а це означає, що Держгеокадастр має прийняти рішення – застосовувати передбачені договорами санкції, чи, якщо на те є об’єктивні причини, продовжувати терміни виконання робіт. Це рішення буде прийняте найближчим часом.

 

За тиждень виявлено  421 порушення земельного законодавства,  найбільше порушення зафіксовано у Житомирській області

10 вересня 2020 року

      З 31 серпня по 4 вересня 2020 року Управліннями з контролю за використанням та охороною земель, які діють у складі Головних управлінь Держгеокадастру в областях, здійснено 518 заходів державного контролю за використанням та охороною земель порівняно з попереднім тижнем —+13; +3%), за результатами яких виявлено 421 порушення земельного законодавства, зокрема заходів державного контролю щодо додержання суб’єктами господарювання. Про це повідомляє пресслужба відомства.

      За вказаний період нараховано шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву без спеціального дозволу на суму у розмірі 767586грн (+1 341762 грн; +175%). У добровільному порядку відшкодовано 934 145 грн (+286 702 грн;  +44%).

      До органів прокуратури, органів досудового слідства направлено 55 матеріалів про порушення вимог законодавства, зокрема які містять ознаки злочинів.

      Протягом вказаного періоду кращий результат зі здійснення заходів державного контролю показало Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області. Зокрема, фахівці управління здійснили 15 заходів державного нагляду (виявлено 14 порушень земельного законодавства) та нарахували шкоду загальною сумою 1 373 744 гривні.

      Значне порушення зафіксовано у Житомирській області, — самовільне зайняття земельної ділянки загальною площею 12,55 га, шляхом розташування об’єктів нерухомого майна. Визначена шкода за цим порушенням становить 615151,73 гривень.

 

Землю повернути у власність держави, а готель – знести, - вимога прокуратури

10 вересня 2020 року

      Київська місцева прокуратура № 5 у судовому порядку вимагає знесення самочинно збудованого об’єкту нерухомості та повернення земельної ділянки у державну власність.

      Встановлено, що суб’єкт господарювання без будь-яких дозвільних документів зайняв частину земельної ділянки, що перебуває у постійному користуванні ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця» у Оболонському районі столиці та самочинно збудував на ній об’єкт комерційного призначення – готель площею 522,5 кв.м.

      Ділянка належить до земель сількогосподарського призначення, рішень про зміну цільового призначення та передачу її в оренду не приймалось.

      З метою захисту інтересів держави, місцевою прокуратурою подано до Господарського суду міста Києва позовну заяву щодо знесення самочинно збудованого об’єкту нерухомості та повернення земельної ділянки з незаконного користування. 

Пресслужба прокуратури міста Києва

 

Накладено арешт на 570 гектарів земель 

10 вересня 2020 року

      У Житомирському районі накладено арешт на понад 570 га земель лісового фонду, частина яких використовується не за цільовим призначенням

      За даними слідства, посадові особи держлісгоспу та центрального органу виконавчої влади вчиняють дії в інтересах приватних товариств, направлені на поділ земельної ділянки, що перебуває у постійному користуванні держлісгоспу на території Богунського лісництва (с. Довжик).

      У зв’язку з цим процесуальний прокурор звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на земельну ділянку з метою запобігання подальшого пошкодження, знищення земель лісового фонду та вчинення щодо них реєстраційних дій, направлених на подальше виведення із законного володіння держави.

      Ухвалою слідчого судді Богунського районного суду міста Житомира клопотання прокурора задоволено та накладено арешт на земельну ділянку державної форми власності площею понад 570 га, що перебуває в постійному користуванні ДП "Житомирське лісове господарство".

      Досудове розслідування, яке проводить Житомирський відділ поліції, триває, здійснюються усі необхідні слідчі дії. Зокрема, перебуває на виконанні комплексна судова експертиза на предмет дотримання суб’єктами господарювання вимог чинного законодавства при використанні земель лісогосподарського призначення. 

 

620 тисяч гривень – сума відшкодування збитків за недостовірну нормативно-грошову оцінку земельної ділянки

10 вересня 2020 року

      Вінницький міський суд задовольнив цивільний позов Вінницької місцевої прокуратури в інтересах Вінницької міської ради до фізичної особи про відшкодування збитків, завданих внаслідок вчинення корупційного кримінального правопорушення, на суму 620 тис. гривень.

      Установлено, що колишній працівник управління земельних ресурсів вніс до нормативно-грошової оцінки земельної ділянки недостовірні відомості про її вартість. Унаслідок зазначених дій Вінницька міська рада упродовж 2009-2016 років недоотримала коштів за оренду земельної ділянки на  вищезазначену суму.
                                                         

 Пресслужба прокуратури Вінницької області

 

Комісії із забезпечення громадського моніторингу за діяльністю Держгеокадастру будуть у кожній області

10 вересня 2020 року

      Вчора, 9 вересня, відбулося засідання Громадської ради при Держгеокадастрі, на якому розглядалися питання запровадження громадського моніторингу за діяльністю Держгеокадастру, обговорювалася редакція нової уніфікованої Методики нормативно-грошової оцінки (проект постанови КМУ), а також питання приведення структури головних управлінь Держгеокадастру у відповідність до Постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807–IX «Про утворення та ліквідацію районів».

      - На засіданні Громадської ради при Держгеокадастрі було прийняте рішення щодо створення комісії із забезпечення громадського моніторингу за діяльністю Держгеокадастру. Моніторингові комітети Комісії будуть в кожній області, - повідомляє на своїй сторінці Facebook Олександр Гнітецький, адміністратор приватної групи «Землевпорядники ОТГ України», 

 

Штрафи за порушення використання земель зростуть у 4-5 разів, - голова Держгеокадастру

10 вересня 2020 року

      Покарання за самовільне використання земель має стримувати потенційних порушників, а не смішити їх.

      Написав на своїй сторінці Facebook Роман Лещенко, Голова Держгеокадастру. І продовжив:

      - На жаль, і досі ймовірний прибуток від використання самовільно захоплених земельних ділянок був більшим, ніж санкція, передбачена законом за такий тип порушень. Розмір завданих збитків не переглядався останні 13 років. Настав час це змінити.

      Тому, вчора, 9 вересня, на засіданні Уряду прийнято Постанову, що вносить зміни до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу. Штрафи за порушення у використанні земель зростуть у 4-5 разів. Вони, нагадаю, не переглядались з 2007 року.

      До прикладу, шкода, яку нараховують за самовільне захоплення 1 гектару ріллі в Київській області, до недавнього часу оцінювалась у 1976 гривень. Відтепер розмір штрафу становитиме 8967 гривень за гектар. Збільшення штрафних санкцій - це давно очікуваний та необхідний крок. Він сприятиме зменшенню кількості порушень у землекористуванні. Відповідно, надходження до державного та місцевих бюджетів зростуть.

 

Майже 4 мільйони гривень  заборгованості за користування землею сплатить до бюджету миколаївське товариство

9 вересня 2020 року

      Господарський суд м. Києва задовольнив позов Миколаївської місцевої прокуратури № 1 про стягнення з товариства до бюджету майже 4 млн грн заборгованості за користування земельною ділянкою в центрі міста Миколаєва без оформлення правовстановлюючих документів, - повідомляє пресслужба прокуратури Миколаївської області.

      Прокуратурою встановлено, що суб’єкт господарювання після придбання об’єктів нерухомості у грудні 2016 року упродовж двох років постійно користувався земельною ділянкою площею близько 58 тис кв м, розташованою під будівлями, не уклавши, всупереч вимог законодавства, договір оренди землі з Миколаївською міськрадою.

      При цьому міською радою як власником майна належних заходів до захисту інтересів територіальної громади в судовому порядку не вжито, у зв’язку з чим прокуратура звернулась до суду з позовом про стягнення з підприємства до місцевого бюджету заборгованості за фактичне користування земельною ділянкою. 

 

Новий власник квартири не відповідає за борги попередніх власників (наймачів) за комунальні послуги: Верховний Суд

9 вересня 2020 року

      Новий власник майна не зобов’язаний повертати борги попереднього власника, якщо суд установить, що він не брав на себе обов’язку з їх сплати.

      Верховний Суд погодився із позицією судів попередніх інстанцій, які задовольнили позов до комунального підприємства, в якому позивачка просила зобов'язати відповідача виключити з обліку по її особовому рахунку заборгованість попередніх власників квартири. Відповідне повідомлення з'явилось на сайті ВС.

      Відповідну постанову у справі № 686/6276/19 ВС прийняв 1.09.2020. З її повним текстом можна ознайомитися в системі аналізу судових рішень VERDICTUM, яку можна протестувати тут.

      Верховний Суд вказав, що відповідно до ст. 20 Закону «Про житлово-комунальні послуги» споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

      Тобто новий власник майна не зобов'язаний повертати борги попереднього власника, якщо суд установить, що він не брав на себе обов'язку з їх сплати.

      Договори про надання послуг не обтяжують майна, тому за відсутності відповідної умови в договорі щодо відчуження нерухомого майна суд повинен відмовляти в задоволенні позовних вимог до нового власника, оскільки належним відповідачем є попередній власник.

      Також Верховний Суд вказав на безпідставність касаційної скарги в частині незастосування судами ч. 3 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», згідно з якою у разі відчуження квартири чи нежитлового приміщення відбувається набуття новим власником усіх обов'язків попереднього власника як співвласника.

      Зазначена стаття регулює обов'язки співвласників багатоквартирного будинку.

      Відповідно до ч. 2 цієї статті кожен із них несе зобов'язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

      Тлумачення наведеної норми права дає можливість дійти висновку про те, що у цьому випадку йдеться про перехід від попереднього власника до нового власника обов'язків саме як співвласника багатоквартирного будинку, передбачених законом, а не боргів попереднього власника з оплати за житлово-комунальні послуги.

      ВС вказав, що чинним законодавством не передбачено обов'язку покупця квартири сплачувати борги попередніх власників (наймачів) квартири за отримані ними раніше житлово-комунальні послуги, якщо це прямо не оговорено в договорі купівлі-продажу.

            Інформаційне агентство «ЛІГА:ЗАКОН»

 

В Україні не передбачено окремого порядку плати за землю для фізичних осіб - нерезидентів

8 вересня 2020 року

    На це звертає увагу у своєму роз’ясненні ГУ ДПС у Дніпропетровській області. Податківці пояснили, що використання землі в Україні є платним.

     Норми встановлені ст. 206 Земельного кодексу України.

      Відповідно до п. 269.1 ст. 269 ПКУ платниками земельного податку є:

• власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);
• землекористувачі.

      Власники земельних ділянок – це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності відповідно (пп. 14.1.34 ст. 14 ПКУ).

      Землекористувачі – юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (пп. 14.1.73 ст. 14 ПКУ).

      Норми ПКУ не передбачають окремий порядок плати за землю (земельного податку та орендної плати за землі державної і комунальної власності) для фізичних осіб – нерезидентів.

 

Зареєстровано законопроєкт щодо підвищення захисту інтересів власників земельних ділянок

7 вересня 2020 року

      У Верховній Раді сьогодні зареєстрували  проєкт Закону «Про внесення змін до статті 93 Земельного кодексу України та Закону України "Про оренду землі" (щодо підвищення захисту інтересів власників земельних ділянок, земельних часток (паїв) сільськогосподарського призначення)», ініціатором якого є народний депутат Олександр Дубінський. Про це повідомляється  на офіційному сайті Ради.

      Текст законопроєкту, зареєстрованого за номером 4063,  поки відсутній. 

 

Більше ніж на 10 гектарів збільшено межі буферних зон Святої Софії та Києво-Печерської Лаври, але поки що не затверджено ЮНЕСКО

7 вересня 2020 року 

      Зміна розміру буферної зони та режимів її використання підлягає затвердженню Центром всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

      Відповідні матеріали на розгляд 44-й сесії ЮНЕСКО Київ направив ще в наприкінці січня 2020 року, а сама сесія мала відбутися з 29.06.2020 по 09.07.2020 року, проте у зв’язку із поширенням хвороби COVID-19 та пов’язаних з цим обмеженнями, чергове засідання 44-ї сесії Центру всесвітньої спадщини ЮНЕСКО перенесено на невизначений термін, що унеможливлює затвердження меж та режимів використання буферної зони.

      Таким чином, станом на сьогодні нові розміри буферної зони та режими її використання — обмеження по висотності та заборона нового будівництва, не затверджено ЮНЕСКО!

Довідково

      Наказом Міністерства культури, молоді та спорту України від 31 січня 2020 року №412 «Про затвердження меж та режимів використання буферної зони об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Київ: Собор Святої Софії та прилеглі монастирські споруди, Києво-Печерська Лавра» затверджено нові межі та режими використання буферної зони об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, що визначені науково-проектною документацією «Визначення меж та режимів використання буферної зони об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО».

      Цим документом збільшено розмір буферної зони більше ніж на 100 гектарів, тепер до неї повністю увійшли вулиця Хрещатик, Майдан Незалежності, обидві сторони вулиці Прорізної, Андріївський пагорб, Володимирська гірка, схили Дніпра, територія Парку Слави та Другої світової війни.

      Наказом буферну зону поділено на 9 підзон, кожна з яких має не тільки обмеження по висотності забудови, а й також а в одній із підзон нове будівництво взагалі заборонено — Режими гранично-допустимої висоти об'єктів нового будівництва та реконструкції.

      Заборона нового будівництва стосується, зокрема, пагорбів вздовж Дніпра, Майдану Незалежності, території навколо Софії Київської, частково вулиці Володимирської, Андріївського узвозу майже до 30-х номерів.

      Щодо обмеження максимальної висоти будівель: гранична висота (як і раніше) диферційована в залежності від зони — і тепер складає від 12 м до 34 м (невелика частина вулиці Хрешатик, район готелю Дніпро).

За інформацією Юрія Брикайла (Facebook)
 

 

15 вересня  Роман Лещенко  продовжить спілкування у форматі онлайн-прийомів громадян

7 вересня 2020 року 

      Про це голова Держгеокадастру Роман Лещенко повідомив на своїй сторінці у фейсбуці.  · 

      «Продовжуємо спілкування у форматі онлайн-приийомів громадян, бо особисто, через карантинні обмеження, поки зустрітися з кожним не можу.

      15 вересня о 10:00 я особисто відповідатиму на найбільш поширені запитання із тих, що ви залишите під цим постом», - написав очільник відомства і подякував « за інтерес до нашої роботи». 

 

Депутати мають прийняти №3131-д і детінізувати АПК, – аграрії

7 вересня 2020 року

      Фермери та власники невеликих агрогосподарств закликають народних депутатів прийняти законопроект №3131-д, спрямований на детінізацію агропромислового комплексу. Про це повідомляють «Українські новини».

     Цей закон пропонує встановлення мінімальної суми податків, яку має заплатити орендар або власник землі - поставлене податкове зобов'язання (ППЗ).

     Передбачається, що ППЗ буде запроваджуватися поетапно. Перехідний період для середніх і великих аграрних підприємств - три роки, після цього ставка ППЗ складе 4,5% від нормативно-грошової оцінки землі (НДО) - приблизно 1220 грн за гектар. Для дрібних аграріїв і сімейних ферм умови м'якші - два роки буде діяти пільговий період, після чого ПНО буде встановлено на рівні 2% від НДО, що становить близько 540 грн за гектар.

     Власники земельних паїв, які здають їх в офіційну оренду, і селяни, які самі обробляють свої земельні ділянки площею до 1 га, під дію закону не підпадають.

     "Нас лякають, що влада придумала новий спосіб, як збирати з селян і агровиробників додатковий податок. Спочатку ми теж занепокоїлися. Але після розібралися, що нічого страшного немає: тих аграріїв, які сьогодні чесно платять податки, цей закон взагалі не торкнеться. Наприклад, наше підприємство працює повністю "в білу". Ми платимо всі податки, наші працівники офіційно працевлаштовані. У нас сьогодні податкове навантаження з гектара вже більше - 1,3 тис. грн. Нас закон №3131-д просто не торкнеться. А ось ті, хто ховається в тіні, їм доведеться платити. Але я не бачу тут нічого поганого. Навпаки, умови мають бути для всіх однакові", - говорить Сергій Задорожний, директор ПП "Кедр".

     Податки мають платити всі, вважає Аркадій Вільховий, директор ФГ "СОЛОМІЯ-А".

     "Всі хочуть, щоб були хороші дороги, освітлення на вулицях, безкоштовна медицина, безкоштовне навчання в школах. Але коли справа доходить до того, щоб чесно платити податки, багато хто робить все, щоб цього уникнути. У нас в районі є кілька "тіньовиків" - заробляють вони добре, але про те, щоб платити податки, і думати не хочуть. Коли по сезону наймають людей, часто їм не доплачують - адже домовляються на словах. Крутять з орендою паїв - селяни скаржаться, що їх часто обманюють, а зробити нічого не можуть. Таких "фермерів" працювати чесно може змусити тільки закон", - говорить Аркадій.

     Якщо закон буде прийнятий, то чимало невеликих сімейних господарств, які сьогодні працюють "в сіру", швидше за все, повністю легалізуються, вважає Аркадій Вільховий.

     "У легальної роботи є великий плюс - якщо працюєш "в білу", можеш претендувати на держпідтримку і отримувати кредити під пільгові умови. Якщо говорити про дрібних сільгоспвиробників, ставка 540 грн з га - це небагато. Всі, хто працює чесно, і так ці суми платять. А для тих, хто поки "сумнівається", закон 3131-д дасть хороший стимул виходити з "тіні" і отримувати від цього вигоду", - говорить він.

     Нагадаємо, законопроект №3131-д про детінізацію АПК підтримав Президент Володимир Зеленський і прем'єр-міністр Денис Шмигаль.

 

Ще один крок до впровадження прозорої та зрозумілої для аграріїв системи держпідтримки зроблено

5 вересня 2020 року

      Пише на своїй сторінці у Facebook Роман ЛЕЩЕНКО, голова Держгеокадастру.

      — Вчора Верховна Рада у першому читанні підтримала законопроект №3295 про функціонування Державного аграрного реєстру і вдосконалення держпідтримки агровиробників.

      Зараз триває реалізація другого пілотного проекту, в рамках якого Держгеокадастр створив можливість подачі заяв про виправлення помилок на Публічній кадастровій карті прямо з порталу Аграрного реєстру.

      Продовжуємо працювати над реалізацією земельної реформи та впровадженням інструментів, які створять комфортні умови роботи для українського агросектору.

 

На Київщині стартував перший навчальний семінар для сільгоспвиробників щодо державної підтримки та розвитку фермерства

4 вересня 2020 року

      У Київській області відбувся перший навчальний семінар для фермерів із серії обласних семінарів, присвячених питанням державної підтримки, розвитку фермерства та земельним відносинам. Участь у заході взяли заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Висоцький, фахівці Укрдержфонду, Держгеокадастру та департаменту з розвитку АПК Київської обласної державної адміністрації. Про це повідомляє Інформаційно-аналітичний портал АПК України.

      «Пріоритетним напрямом аграрної політики України є розвиток фермерства, зокрема, збільшення кількості сімейних фермерських господарств. Наразі вже стартувала активна фаза другого пілотного впровадження Державного аграрного реєстру, користування яким зробить державну підтримку для сільгоспвиробників ще доступнішою. Зі свого боку, ми хочемо організаційно підтримати створення сімейних ферм, зафіксувати пільгове оподаткування і підтримати інвестиції від самого початку їх функціонування», - підкреслив заступник Міністра Тарас Висоцький.

      Державний аграрний реєстр – це єдина база, де має можливість безкоштовно зареєструватися будь-яке господарство, незалежно від розміру – від сімейного фермерського господарства до великих підприємств. Зареєстровані користувачі зможуть отримати актуальну інформацію про їх земельний ресурс, програми державної підтримки та користуватися державними послугами і сервісами.

      Так, присутніх поінформували про діючі державні програми підтримки, зокрема щодо підтримки фермерства, а також щодо нововведень, які плануються на наступний рік. Крім того, обговорили стан земельної реформи, прийняті рішення із впровадження ринку землі та щодо просторового планування громад.

      Усі пропозиції від сільгоспвиробників будуть враховані, та у разі необхідності, в інструменти підтримки будуть внесені відповідні зміні.

 

Прийнято за основу законопроєкт про державний аграрний реєстр

4 вересня 2020 року

      Верховна Рада сьогодні прийняла  у першому читанні проєкт Закону № 3295 «Про внесення змін до Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України" та інших законів Україні щодо функціонування Державного аграрного реєстру та удосконалення державної підтримки виробників сільськогосподарської продукції». Про це повідомляє Інформаційне управління Апарату Верховної Ради України.

      Метою законопроєкту є удосконалення функціонування системи державної підтримки сільського господарства, усунення адміністративних перепон та витрат для сільськогосподарських товаровиробників при отриманні державє передбачається виключити окремі положення, які стосуються регулювання питань державної аграрної інтервенції як форми державного втручання; надання права на отримання бюджетної тваринницької дотації суб’єктам, які займаються козівництвом та аквакультурою, а також одержувати державну підтримку виробникам плодів, ягід, винограду, хмелю та аквакультури.

      Законопроектом також визначаються принципи, на яких надається державна підтримка та передбачається, що за кожним видом державної підтримки виробник сільськогосподарської продукції не може отримати державну допомогу у сумі більше, ніж 50 мільйонів гривень на одного такого виробника на рік з урахуванням пов’язаних з ним осіб.

    Запроваджуються законодавчі підстави для функціонування Державного аграрного реєстру як державної автоматизованої інформаційної системи збирання, обліку, накопичення, оброблення та надання інформації про виробників сільськогосподарської продукції. Державний аграрний реєстр – це інформаційна онлайн система для аграріїв України незалежно від їх розміру та організаційно-правової форми, яка допоможе виробникам отримати доступ до державної підтримки та державних послуг онлайн.

    Зареєстровані агровиробники зможуть подавати заявки на виправлення помилок в кадастрі, подавати документи на отримання держпідтримки та перевіряти інформацію про себе в інших державних реєстрах та кадастрах.

      Профільним Комітетом запропоновано доповнити текст законопроекту новими пунктами щодо: відшкодовування втрати від пошкодження посівів сільськогосподарської продукції в результаті надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру; державної підтримки виробників органічної сільськогосподарської продукції та товаровиробників, які використовують меліоровані землі

 

Навколодержгеокадастрова мафія

4 вересня  2020 року

      Подивіться цей майже 12 хвилинний сюжет-розслідування і зрозумієте  як багатіли чиновники, які розпоряджалися державними земельними ресурсами.

      https://www.youtube.com/watch?v=Q4ExcJIExx4&feature

 

Фермер із Фастова скупив 26 га землі, отриманої шляхом подвійної приватизації

4 вересня 2020 року

      Роман Лещенко, Голова Дерєгеокадастру, подовжує інформувати про результати аудиту наказів відомства про безоплатну приватизацію землі:

      — Кельвич Леонід Миколайович, який є засновником та бенефіціаром двох сільськогосподарських підприємств – ФГ «ХОРС-КЛМ» і ТОВ «ЕДЕЛЬВЕЙС» – викупив землю у 13 громадян, які отримали її шляхом подвійної приватизації.

      За дивним збігом обставин усі накази про надання 2 га землі для ведення особистого селянського господарства видані в один день – 16 лютого 2018 року – двома масивами у Фастівському районі Київської області. До цього ці громадяни уже реалізували своє право на безоплатну приватизацію землі в інших областях.

      Ще один факт на користь того, що процес було організовано централізовано, – розробником проектної документації на всі ділянки є одна й та ж землевпорядна організація – ТОВ «НВФ «ГЕОКАД» Код ЄДРПОУ: 40467213.

      Інформацію про порушення, виявлені у ході аудиту, передано до правоохоронних органів. Розпочато досудове розслідування.

 

З 1 вересня цього року видача містобудівних умов та обмежень і будівельних паспортів можлива лише через Електронну систему, але …

4 вересня 2020 року

      — В мережі почала з'являтися інформація про те, що з 01.09.2020 року видача містобудівних умов та обмежень (а також будівельних паспортів) можлива виключно із застосування Електронного кабінету/Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ), — ділиться з друзями по Facebook адвокат Юрій Брикайло, що спеціалізується на містобудівному та земельному праві. Далі він зауважує:

     — Положення ч. 2 статті 26-1 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», які встановлюють, що видача  МУО може здійснюватися виключно в електронній формі через електронний кабінет або іншу державну інформаційну систему, інтегровану з електронним кабінетом, ... щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, хоч і набрали чинності, але згідно пункту 2 розділу II Закону № 199-IX від 17.10.2019 року не застосовуються з 1 грудня 2019 року по 30 листопада 2021 року.

      Таким чином, до 30.11.2021 року видача вихідних даних (містобудвних умов та обмежень), технічних умов тощо може здійснюватися без застосування електронної системи.

     Однак, в липні 2020 року було прийнято  постанову «Про реалізацію експериментального проєкту щодо запровадження першої черги Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва», відповідно до якої:

• створення та внесення відомостей про містобудівні умови та обмеження, їх зміна, відмова у їх наданні, скасування та зупинення містобудівних умов та обмежень, будівельні паспорти забудови земельної ділянки, їх зміна, скасування та зупинення, внесення відомостей про містобудівні умови та обмеження, будівельні паспорти забудови земельної ділянки, які видані до запровадження експериментального проекту, виключно з використанням Реєстру є обов’язковим:
• з 10 липня по 31 серпня 2020 року — для уповноважених органів містобудування та архітектури, які письмово повідомили Мінрегіону про інституційну та технічну спроможність забезпечити належне використання Електронної системи із зазначенням дати початку її використання;
•  з 1 вересня по 30 листопада 2020 року — для всіх уповноважених органів містобудування та архітектури. До 1 вересня 2020 р. всі уповноважені органи містобудування та архітектури вживають заходів до забезпечення інституційної та технічної спроможності для належного використання Електронної системи.

      Окрім того, з 01.07.2020 року всі органи містобудування та архітектури мають вносити в ЄДЕССБ графічні матеріали з  будівельних паспортів та містобудівних умов та обмежень!

 

Відбулися зміни щодо видачі містобудівних умов та обмежень за відсутності кадастрового номера земельної ділянки

4 вересня 2020 року

      24.07.2020 року набрали чинності зміни до частини третьої статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», внесені ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель» №711 від 17 червня 2020 року, - нагадує друзям по Facebook адвокат Юрій Брикайло, що спеціалізується на містобудівному та земельному праві.

      Зазначеними змінами частину 3 ст. 29 ЗУ «Про регулювання містобудівної діляьності» доповнено новим абзацом:

      «У випадках, визначених частиною четвертою статті 34 цього Закону та частиною першою статті 12-1 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», кадастровий номер земельної ділянки зазначається у заяві за його наявності, а копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію додається до заяви за наявності».

      Таким чином, врегульовано ситуацію, коли органи містобудування та архітектури відмовляли у видачі містобудівних умов та обмежень у зв'язку з відсутністю у відповідній заяві кадастрового номеру ділянки, в ситуаціях, коли для отримання МУО взагалі не потрібна була наявність земельної ділянки (будь-яких прав на землю).

 

Фермеру через незаконний видобуток піску загрожує до восьми років позбавлення волі

3 вересня 2020 року

      Прокуратура Харківської області повідомила про підозру керівнику фермерського господарства через незаконний видобуток піску.

      Під час розслідування було встановлено, що власник фермерського господарства без дозволу на користування земельними ділянками для використання надр та без ліцензії на видобуток корисних копалин, починаючи з липня 2019 року, незаконно займався видобутком піску у Вовчанському районі Харківщини.

      Внаслідок такого видобутку утворилось два кар’єри глибиною 11 метрів. Увесь пісок зловмисник продавав іншим підприємцям як товарну продукцію.

      За даними інженерно-екологічної експертизи, через незаконний видобуток піску власник ферми створив небезпеку для довкілля, а землі втратили свою родючість та порушилася структура ґрунту.

      Сума збитків становить понад 612 млн гривень.

      Справу відкрито за ст. 240 (Порушення правил охорони або використання надр) та ст. 254 (Безгосподарське використання земель) КК України. Зловмиснику загрожує від п’яти до восьми років позбавлення волі.

 

Дрібні фермери не зможуть конкурувати з агрохолдингами при купівлі землі

 3 вересня 2020 року

      Фермери ще не розуміють алгоритму придбання землі, але впевнені, що не зможуть конкурувати із агрохолдингами. Таку думку висловив Олег Сандуляк, керівник господарства «Надбужанське-С» у матеріалі «Надбужанське-С» — фермерський рокбенд» на Kurkul.com.

      Олег Сандуляк впевнений, що цей рік буде показовим, адже не зрозуміло, яких результатів вдасться досягти як по соняшнику, так і по кукурудзі. Можливо, якщо результати будуть незадовільні, то це вплине на загальний інтерес до агробізнесу та подальше бажання придбати землю.

      «Загалом, Вінницька область, крім того, щоб займатися землею, нічого більше і не знає. Сьогодні кожен, хто мав якісь гроші, дивився в сторону землі, і на цьому фоні сильно зростав ажіотаж», — зауважив аграрій.

      На його думку, люди ще не готові купувати землю з декількох причин. По-перше, немає точної схеми купівлі-продажу, по-друге, в аграріїв немає чіткого розуміння, чи потрібно це робити.

      «Я думаю, якщо агрохолдинги будуть мати за мету купити землю, то ми з ними не зможемо конкурувати… Не зрозуміло, як банки будуть нас підтримувати, наскільки ми будемо готові до купівлі землі. Так, однозначно, я б хотів мати можливість придбати землю. Але чи буде така змога, не кожен розуміє», — підсумував Олег Сандуляк.

 

Тарас ЄВСЮКОВ знову очолив факультет землевпорядкування Національного університету біоресурсів  і природокористування

3 вересня 2020 року

     

 

Найближчі 5 років головним пілотом факультету землевпорядкування обрано учора, 2 вересня, по обіді  Тараса Євсюкова. Одноголосно! - повідомляється на сторінці Factbook факультету НУБіП. 

 

 

 

 

 

На Київщині приватизували землю за підробним наказом Держгеокадастру   

3 вересня 2020 року

      В процесі аудиту наказів на безоплатну приватизацію земель та моніторингу наказів, що видаються, чого тільки не буває, - пише на своїй сторінці Facebook Роман ЛЕЩЕНКО, голова Держгеокадастру.

      Так з‘ясували, що громадянин Юрій Велікдан (або ж хтось використовуючи його документи) двічі реалізував своє право на безоплатну приватизацію землі для індивідуального садівництва.

      У 2014 році, вищезгаданий громадянин отримав 6 соток землі у Вишгородському районі Київської області. Земельна ділянка була продана.

      Проте станом на сьогодні встановлено, що 09.07.2020 на нього було зареєстроване право власності на ще одну земельну ділянку на території тієї ж Хотянівської селищної ради, але вже площею 10 соток для індивідуального садівництва.

      Підставою набуття права власності став наказ Держгеокдастру у Київській області від 5.08.2020 за номером: 10-5814/15-20-сг.

      От тільки наказу із таким номером на вказану особу не існує. Цей номер був присвоєний наказу виданому 15.04.2020, за яким зовсім інша громадянка отримала земельну ділянку, навіть в іншому районі області.

      Наразі правоохоронці з‘ясовують всі обставини, оскільки тут маємо усі ознаки підробки.

      Ця ситуація — це ще одна із схем, які використовували для відчуження землі.

      В процесі аудиту наказів на безоплатну приватизацію земель та моніторингу наказів, що видаються, чого тільки не буває, - пише на своїй сторінці Facebook Роман ЛЕЩЕНКО, голова Держгеокадастру.

      Так з‘ясували, що громадянин Юрій Велікдан (або ж хтось використовуючи його документи) двічі реалізував своє право на безоплатну приватизацію землі для індивідуального садівництва.

      У 2014 році, вищезгаданий громадянин отримав 6 соток землі у Вишгородському районі Київської області. Земельна ділянка була продана.

      Проте станом на сьогодні встановлено, що 09.07.2020 на нього було зареєстроване право власності на ще одну земельну ділянку на території тієї ж Хотянівської селищної ради, але вже площею 10 соток для індивідуального садівництва.

      Підставою набуття права власності став наказ Держгеокдастру у Київській області від 5.08.2020 за номером: 10-5814/15-20-сг.

      От тільки наказу із таким номером на вказану особу не існує. Цей номер був присвоєний наказу виданому 15.04.2020, за яким зовсім інша громадянка отримала земельну ділянку, навіть в іншому районі області.

      Наразі правоохоронці з‘ясовують всі обставини, оскільки тут маємо усі ознаки підробки.

      Ця ситуація — це ще одна із схем, які використовували для відчуження землі.      

 

У 2021 році уряд  планує розпочати будівництво зрошувальних систем, які убезпечать аграріїв від несприятливих погодних умов

2 вересня 2020 року

    Кабінет Міністрів України на черговому засіданні 2 вересня ухвалив рішення, спрямовані на розвиток національного агропромислового комплексу.

      Денис Шмигаль заявив, що Уряд починає уніфіковувати нормативну базу для екологічно безпечного зрошення, поливу та водовідведення, повідомляє Департамент комунікацій Секретаріату Кабінету Міністрів України.

      «Наші аграрії та фермери зверталися постійно до Уряду з проханням про створення ефективної системи будівництва зрошувальних проектів. Тому на наступний рік ми запланували разом з Президентом розширити програму «Велике будівництво» саме на створення зрошувальних систем у південних областях України», — наголосив Глава Уряду.

      На думку Прем’єр-міністра, такі системи мають збільшити урожайність та убезпечити аграріїв від несприятливих погодних умов.

      Також під час засідання Уряд схвалив проект закону, який передбачає зміни до законодавства в частині підтримки фермерських господарств.

      «Серед основних новацій, які ми пропонуємо — законодавчо визнати пріоритетність державної підтримки фермерському господарству, голова якого має вік до 35 років. Бо у нас зараз більше 30 тисяч активних фермерських господарств і лише близько 500 з них очолюють молоді люди», — зауважив Денис Шмигаль.

Очільник Уряду підкреслив, що кількість таких господарств має зрости щонайменше вдвічі у найближчі роки, і держава має їм активно допомагати.

      «Також ми пропонуємо чітке унормування складу земельних ділянок фермерських господарств та перелік отримувачів допомоги, що дасть змогу збільшити кількість одержувачів державної підтримки, зокрема на тих господарів, які орендують землі», — зазначив Прем’єр-міністр.

 

Виведення з тіні обробки землі — один із шляхів  боротьби з тінізацією в агропромисловому комплексі, — Данило Гетманцев

2 вересня 2020 року

      Підприємства аграрного сектору підлягають первинному та обов'язковому фінансовому моніторингу. Про це повідомив голова комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

      "Це стосується усіх підприємств АПК. Виключень ні для кого немає, і це - правильно", - підкреслив він.

      Нардеп додав, що фінансовий моніторинг сприяє підвищенню податкової доброчесності. Однак не напряму.

      "Інститут фінансового моніторингу та податкове право, що протидіє ухиленню від оподаткування, напряму не пов'язані. Тобто не можна у межах фінмоніторингу відслідковувати ухилення від оподаткування", - пояснив він.

      Разом з тим, боротися з тінізацією в агропромисловому комплексі потрібно. Це повинні робити законодавчі та виконавчі органи влади.

      "Це треба робити двома шляхами: податковий контроль за діяльністю зернотрейдерів та шляхом виведення із тіні обробки землі. До речі, на це спрямований законопроект №3131д (законопроект про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо детінізації виробництва сільськогосподарської продукції, - ред.)", - додав Гетманцев.

      Нагадаємо, у схемах ухилення від сплати податків фігурують не тільки "чорні" фермери, а й великі компанії, зокрема іноземні.

Джерело: unn.com.ua

 

Фермери матимуть ще більший доступ до державної підтримки, — Петрашко

2 вересня 2020 року

      2 вересня на засіданні Уряду схвалено законопроєкт, спрямований на стимулювання діяльності фермерських господарств. Відповідні зміни враховують процеси імплементації вітчизняного законодавства до законодавства ЄС, кращих європейських практик та Спільної аграрної політики ЄС щодо підтримки фермерів, в тому числі молодих фермерів, повідомляє  Інформаційно-аналітичний центр  АПК України.

      Так, документом передбачається:

•     унормувати склад земельних ділянок фермерських господарств, в користуванні яких знаходяться земельні ділянки, передані їм на підставі Державних актів на право постійного користування, що дозволить фермерським господарствам, які обробляють такі земельні ділянки, мати доступ до державної підтримки;
•     розширити коло отримувачів державної підтримки через Український державний фонд підтримки фермерських господарств, зокрема, закріпивши статус сімейних фермерських, як отримувачів такої підтримки;
•     запровадити державну підтримку фермерському господарству, голова якого має вік до 35 років (включно), що надасть можливість сільській молоді реалізувати свої підприємницькі ініціативи та сприяти зупиненню міграції молоді із сільських територій.

      Розвиток фермерства залишається в пріоритеті Уряду. Впевнені, що розширення доступу до держпідтримки для фермерів та окрема підтримка саме молодих фермерів матиме вагомий ефект на розвиток аграрного підприємництва, на розбудову сільських територій та покращення життя українців в цілому», - прокоментував Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко.

 

Колишньому директору КП «Київський інститут земельних  відносин» повідомлено про підозру

2 вересня 2020 року

      Київською місцевою прокуратурою № 10 повідомлено про підозру колишньому директору КП «Київський інститут земельних відносин» за фактом службової недбалості, що спричинила збитки на суму понад 3,1 млн гривень (ч. 2 ст. 367 КК України), повідомляє прес-служба прокуратури міста Києва.

      За даними слідства, починаючи з 1999 року з метою ведення Київського міського земельного кадастру Головним управлінням земельних ресурсів КМДА за кошти міського бюджету створювалася та удосконалювалась «Автоматизована система ведення державного земельного кадастру» («ПК Кадастр»). Ця система дотепер використовується Департаментом земельних ресурсів КМДА як правонаступником Головного управління земельних ресурсів.

      Відповідно до укладеного ліцензійного договору протягом 12 років за використання автоматизованої системи програмного комплексу «Кадастр» з бюджету підприємства у якості авторської винагороди (роялті) сплачувалися кошти фізичним особам, які незаконно зареєстрували за собою виключні авторські права на програму.

      Однак автоматизована система була створена під час спільної діяльності Центру державного земельного кадастру при Державному комітеті із земельних ресурсів України та Київського міського управління земельних ресурсів і закріплена на праві оперативного управління за Департаментом земельних ресурсів.

      В результаті неправомірних виплат авторської винагороди комунальному підприємству «Київський інститут земельних відносин» за вказаний період спричинено матеріальну шкоду у розмірі понад 3,1 млн гривень.

      Наразі вирішується питання щодо обрання підозрюваному запобіжного заходу та накладення арешту на майно з метою забезпечення відшкодування завданої підприємству шкоди.

      У ході досудового розслідування ліцензійні договори, за якими незаконно сплачувалася авторська винагорода, розірвано.

      Примітка: відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

 

2180 гектарів забутих сільгоспземель Тернопільщини не внесено до Державного земельного кадастру

1 вересня 2020 року

      У Тернопільській області «виявили» 2180 гектарів земель сільськогосподарського призначення. Це земельні ділянки, що належать державі, але через відсутність обліку усіх земель, до інвентаризації у Держгеокадастрі інформація про неї була відсутня. Тепер ці земельні ділянки буде внесено до Державного земельного кадастру, і їх можна побачити на публічній кадастровій карті, -  повідомляє на своїй сторінці Facebook Роман ЛЕЩЕНКО, голова Держгеокадастру.

      2180 гектарів - це потенційні 11 мільйонів гривень щорічних надходжень у місцеві бюджети, якщо таку кількість землі передати в оренду через аукціон.

      Це результат інвентаризації проведеної державним підприємством «Центр державного земельного кадастру», яке перемогло у тендері на проведення інвентаризації та попри карантин змогло завершити роботи в максимально стислі терміни.

 

Прокуратура Херсонщини повернула навчальному закладу землю вартістю 3,7 мільйона гривень

1 вересня 2020 року

      За позовом Бериславської місцевої прокуратури рішенням господарського суду Херсонської області визнано недійсним договір про спільний обробіток земельної ділянки та зобов’язано звільнити землю навчального закладу площею понад 140 га вартістю 3,7 млн гривень. Про це повідомила прес-служба прокуратури Херсонської області.

      Установлено, що у вересні 2018 року між професійно-технічним училищем та товариством з обмеженою відповідальністю укладено договір про спільний обробіток землі строком на сім років. Однак, прокурорами з’ясовано, що метою укладання вказаного договору було – приховування факту передачі в оренду земельної ділянки, права розпоряджатися якою навчальний заклад не має.

      Реагуючи на виявлені порушення, прокуратура домоглася повернення земельної ділянки навчальному закладу.

 

До КСУ внесено три подання народних депутатів щодо конституційності земельної реформи

1 вересня 2020 року

      На розгляді в Конституційному суді України перебувають три подання народних депутатів, які стосуються оцінки конституційності проведення земельної реформи в Україні. Про це написала народний депутат України Ольга Совгиря в Telegram-каналі. Про це повідомляє  АгроПоліт.

      За її словами, позиції законодавців зводяться до тези, згідно з якою вільний обіг саме земель сільськогосподарського призначення підриває засади суверенітету й незалежності України, а також, що проведення земельної реформи можливе лише у разі її схвалення на всеукраїнському референдумі.

      Далі – без змін.

      Що передбачає «земельна реформа»?

      Закон України від 31.03.2020 №552-IX передбачає зняття мораторію (заборони) на вільний обіг земель сільськогосподарського призначення в Україні, що дозволить власникам таких земель розпоряджатися своїм майном повноцінно і на власний розсуд. Важливо зазначити, що цей закон передбачає можливість продажу цих земель тільки громадянам України.

      Яка позиція авторів конституційних подань?

      Позиція всіх трьох конституційних подань зводиться до тези, згідно із якою вільний обіг саме земель сільськогосподарського призначення підриває засади суверенітету і незалежності України, а також, що проведення «земельної реформи» можливо лише у разі її схвалення на всеукраїнському референдумі.

      Які аргументи щодо конституційності цього закону?

      Проведення земельної реформи є частиною як міжнародних зобов’язань України в сфері дотримання прав і свобод людини, так і зобов’язань перед громадянами України. Позиція Верховної Рада України полягає в повазі до індивідуального права громадян на повноцінне володіння, користування і розпорядження своєю власністю, право на що гарантується громадянам України безпосередньо статтею 41 Конституції України.

      Які можливі наслідки визнання земельної реформи неконституційною?

      В залежності від того, які аргументи авторів конституційних подань можуть бути підтримані, Конституційний суд України може визнати неконституційною як реформу, проведену законом від 31.03.2020 р. №552-IX, так може узагалі заблокувати можливість проведення земельної реформи в Україні, що матиме ряд негативних з економічної точки зору наслідків.
По-перше, це буде унеможливлювати ефективне використання земель сільськогосподарського призначення як майна громадянами, у власності в яких вони перебувають, право на що їм гарантується безпосередньо Конституцією України.

      По-друге, Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Зеленчук і Цицюра проти України» вказав на необхідність проведення реформи в Україні для забезпечення дотримання прав громадян України на вільне володіння належним їм майном. Суд наразі не присуджує суми справедливої сатисфакції скаржникам, але зробив застереження, що у разі непроведення в Україні земельної реформи в розумні строки присудження такої сатисфакції може, зрештою, стати виправданим, принаймні для певних категорій власників землі сільськогосподарського призначення (пункт 157 рішення). Отже, визнання неконституційною земельної реформи матиме наслідком також і суттєві витрати для бюджету України, адже в такому разі кожен власник земель сільськогосподарського призначення зможе вимагати відшкодування щонайменше часткової вартості належних йому земель в ЄСПЛ через обмеження прав на вільне розпорядження майном

 

В 25 об’єднаних територіальних громадах не зареєстрували жодної земельної ділянки, переданої їм з державної власності

1 вересня 2020 року

         На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 31 січня 2018 р. № 60-р «Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об’єднаних територіальних громад», головними управліннями Держгеокадастру в областях (далі – головні управління) здійснюється передача земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об’єднаних територіальних громад (далі – ОТГ).

         Впродовж 2018–2019 років головними управліннями відповідними наказами передано у комунальну власність 788 ОТГ земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 1,7 млн гектарів.

         За оперативною інформацією станом на 10.08.2020 право комунальної власності зареєстровано на загальну площу 1,4 млн га (82 % від загальної реєстрації).

         На території Вінницької області головними управліннями передано земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність 36 ОТГ, із яких 32 зареєстрували за собою право комунальної власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно у повному обсязі (100%).

         На території Івано-Франківської області право комунальної власності зареєстрували за собою у 100%-му розмірі 23 ОТГ, а всього було передано земельні ділянки у комунальну власність 26 ОТГ.

         Взагалі не зареєстрували право комунальної власності  на жодну земельну ділянку сільськогосподарського призначення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно у наступних об’єднаних територіальних громадах:

• Волинська область (Боратинська ОТГ, Липинська ОТГ, Привітненська     ОТГ, Війницька ОТГ, Гуто-Боровненська ОТГ);
• Дніпропетровська область (Великомихайлівська сільська ОТГ, Покровська селищна ОТГ, Марганецька міська ОТГ, Чумаківська сільська ОТГ);
• Закарпатська область (Вільховецька сільська ОТГ);
• Київська область (Великодимерська та Калитянська ОТГ);
• Одеська область (Дальницька сільська ОТГ);
• Рівненська область (Повчанська та Підлозцівська ОТГ);
• Тернопільська область (Товстенська сільська ОТГ, Купчинецька  сільська ОТГ);
• Хмельницькаа область (Ямпільська селищна ОТГ);
• Черкаська область (Шевченківська сільська ОТГ, Канівська міська ОТГ, Леськівська сільська ОТГ, Русько-Полянська сільська ОТГ, Червонослобідська сільська ОТГ);
• Чернівецька область (Клішковецька ОТГ).

         Вищезазначене призводить до неналежного обліку земельних ділянок у Державному земельному кадастрі, зокрема відомостей про форму власності (що надходить автоматизовано в порядку обміну  інформацією з Державним реєстром речових  прав) та в подальшому невірного тлумачення розпорядників таких земельних ділянок.

Повідомлення Держгеокадастру 

 

Правління АМУ закликало Президента та голову Верховної Ради не допустити ухвалення законопроекту про розпорядження землями комунальної власності, який обмежить права громадян

28 серпня 2020 року

      Правління Асоціації міст України закликало Президента та голову Верховної Ради України не допустити ухвалення законопроекту про внесення змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» щодо розпорядження землями комунальної власності» (№3801), який обмежить права пересічних громадян. Про це заявив голова Асоціації міст України Віталій Кличко.

      "Законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» щодо розпорядження землями комунальної власності» зупинить процес ухвалення рішень місцевими радами з питань розпорядження землями. Насамперед, це торкнеться прав громадян, які відповідно до Конституції України та Земельного кодексу України мають право на набуття у власність та на отримання у тимчасове чи постійне користування земельних ділянок", — сказав Віталій Кличко.

      Так, законопроект пропонує запровадити голосування «кваліфікованою» більшістю у 2/3 голосів від загального складу ради для ухвалення рішень місцевої ради з питань розпорядження земельними ділянками комунальної форми власності. Схвалення законопроекту зупинить процес прийняття рішень ради з земельних питань або призведе до порушення термінів розгляду таких рішень, що визначені Земельним кодексом України.

      Відбудеться зупинення діяльності місцевої ради через запровадження на законодавчому рівні імперативного мандата депутата місцевої ради. Питання розпорядження землями стане питанням політичного торгу та шантажу між фракціями в раді. Це буде наслідком залежності депутата місцевої ради від позиції керівного органу партії з усіх питань, а не тільки з питань розпорядження землями, - наголосив голова Асоціації міст України.

      Відтак, члени Правління АМУ закликали не допустити схвалення Верховною Радою законопроекту як такого, що не відповідає конституційним обов’язкам держави із забезпечення реалізації прав громадян. І знецінює авторитет місцевого самоврядування як конституційної та демократичної основи правової держави.

 

Розпочато кримінальне провадження за фактами зловживань земельними ресурсами в Національній академії аграрних наук України

27 серпня 2020 року

      Про це повідомляє прес-служба Офісу генерального прокурора.

      Згідно звіту Рахункової палати, на початок 2020 року в постійному користуванні НААН перебувало 465 тис. га землі, але до Державного земельного кадастру внесені відомості лише про 320 тис. га — 69%. Дані про решту 145 тис. га земель відсутні. Реєстрація права постійного користування земельними ділянками також здійснена частково.

       «У користуванні державних підприємств академії перебуває 336 тис. га сільськогосподарських угідь. Врожайність основних культур на цих підприємствах значно нижча ніж в середньому в Україні», — додають у прес-службі.

      Таким чином, через це недоотримано майже 1,5 млрд грн у 2018 році та 1,3 млрд грн у 2019 році чистого доходу від реалізації продукції. При цьому під час реалізації врожаїв також не враховувалась ситуація на ринку, що спричинило недоотримання ще 883 млн грн виручки.

      «За висновками Рахункової палати, окремі управлінські рішення НААН та її суб'єктів господарювання, які використовують земельні ділянки державної власності, призводять до фактичної втрати державою таких об'єктів та містять корупційні ризики», — підкреслили у відомстві.

      Досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюватиме Головне слідче управління Національної поліції України.

      Також Офіс генерального прокурора доручив регіональним прокуратурам активізувати досудове розслідування в інших раніше розпочатих кримінальних провадженнях за фактами можливих протиправних дій службових осіб структурних підрозділів НААН.

 

Нотаріальна палата підготувала інформаційний лист щодо отримання нотаріусами відомостей з Державного земельного кадастру

27 серпня 2020 року

      Нотаріальною палатою України з метою покращення реалізації прав фізичних та юридичних осіб, зокрема під час тривалих карантинних обмежень, розглянуто питання використання нотаріусами в роботі електронних сервісів Держгеокадастру. Про це повідомляє пресслужба НПУ.

      Зокрема, підготовлено Інформаційний лист «Щодо отримання нотаріусами відомостей з Державного земельного кадастру про земельні ділянки», в якому проаналізовано такі питання:

• – використання нотаріусами відомостей Державного земельного кадастру про земельні ділянки;
•  – використання нотаріусами при вчиненні нотаріальних дій відомостей ДЗК про земельні ділянки з використанням електронних сервісів Держгеокадастру;
• – особливості змісту та форми витягу з ДЗК про земельну ділянку;
• – відмова у наданні витягу з ДЗК про земельну ділянку;
• – оплата за надання відомостей з ДЗК у формі витягу про земельну ділянку;
• – можливість отримання нотаріусами витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки через портал електронних сервісів Держгеокадастру.

      Також розроблено Алгоритм отримання витягів з ДЗК, витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки через Публічну кадастрову карту України.

 

«Миронівський хлібопродукт» та «Органічна Україна» підписали меморандум про співпрацю з відновлення ґрунтів та органічне виробництво

27 серпня 2020 року

      Агрохолдинг МХП та громадська спілка «Органічна Україна» підписали «Меморандум про взаєморозуміння та стратегічне партнерство щодо сприяння відновленню родючості українських ґрунтів та розвитку органічного виробництва в Україні». Про це повідомляє кореспондент AgroPolit.com з місця подій.

      Голова правління агрохолдингу МХП Юрій Косюк розповів про причини підписання цього меморандуму.

      «Я завжди був дуже індустріальний: індустріалізація була для мене більш діючим та розвиваючим фактором в бізнесі. Потім Олександр Домбровський довго і наполегливо з аргументами доводив важливість відтворення родючості ґрунтів, а також – внесення  органічних речових у землю замість добрив. Спочатку я був скептиком.  Зараз наші експерименти продемонстрували, що можна зробити правильне і якісне виробництво на базі органіки. Так як сьогодні це є з виноградниками в Бургундії – ніякої хімії, лише органіка. Я вважаю, що органічне виробництво має право на життя так само, як і «зелена» енергія. Це новий тренд і я радий, що МХП може бути піонерами  у цьому разом із нашими друзями з «Органічна Україна». Якщо цей тренд  якимось чином ще допоможе й майбутні поколінням, то ми з радістю це робитимемо. МХП буде серед тих компаній, які промотуватимуть це та триматимуть курс на органічність, будемо стояти вже на цій стороні індустріалізації», — заявив під час підписання меморандуму Юрій Косюк.

      Президент ГС «Органічна Україна» Олена Березовська зі свого боку відмітила важливість підписаного меморандуму для посилення тенденцій органічного виробництва загалом на українському ринку.

      «Сильне партнерство – це ті наміри та мрія, які я шукала і очікувала на ринку України. Дуже добре, що МХП – індустріальна компанія, бо органічне виробництво хоче бути індустріальним та впроваджуватися у всі сфери життя. Ми знаємо, що всі ключові рішення в секаторові спочатку приймають саме стратегічні  галузеві лідери. Ви лідери в агросекторові, «Органічна Україна» – лідер органічного ринку України… Вдячна МХП за готовність до партнерства, бо ваш потенціал може значно посилити органічний сектор України. Імідж країни формує бізнес. Лідери галузі (бізнес-амбасадори) та їхні думки формують портрет нашої держави на світовій арені. Наші позиції в рамках цього партнерства дуже прості: відродження  родючості ґрунтів, розвиток органічного виробництва, сприяння реалізації державної політики у частині відродженні ґрунтів та відновлення органічного сектору. За цими простими короткими меседжами – велика робота, яку ми запланували провести разом», — зазначила Березовська. 

      У свою чергу Юрій Косюк додав, що курс на органічність у МХП цілком відповідає запиту споживача.

      «Нещодавно велике світове маркетингове агентство Ipsos доповідало нам про ситуацію із споживачем 18-30 років (як він виглядає, що він хоче, що для нього важливо). Так от український споживач 18-30 років більш просунутий в питаннях еко- та біопродукції. Наш споживач дуже екологічно активний, тобто ми знаходимося у самому топі більшості країн в цьому питанні. А МХП іде в ногу з запитами та цінностями українців», — підсумував він.

 

Державі повернули лісову ділянку в зоні ЧАЕС на майже 3 мільйони гривень

26 серпня 2020 року

      Про це інформує пресслужба прокуратури Київської області.    «Прокуратурою Київської області забезпечено повне виконання рішення Іванківського районного суду, яким задоволено позовні вимоги прокуратури про скасування правовстановлюючих документів на право власності та витребування у власність держави земельної ділянки лісового фонду площею 2 га, розташованої на території зони відчуження ЧАЕС поруч з Київським водосховищем на річці Дніпро», — йдеться у повідомленні.

      Правоохоронці встановили, що цю земельну ділянку незаконно та всупереч вимогам чинного законодавства, було передано у власність громадянину для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель лісогосподарського призначення.

      Уточнюється, що наразі правовстановлюючі документи на землю скасовані, їх витребувано у власність держави, а держреєстратор вніс до Держреєстру речових прав на нерухоме майно відповідні відомості.

 

Близько 40 відсотків земель України знаходяться в тіні

26 серпня 2020 року

      Аграрний сектор України так влаштований, що близько 40% землі перебуває в тіні, і навіть великі "чисті" компанії змушені працювати з "чорними" фермерами. Про це в коментарі УНН розповів заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР) Михайло Соколов.

      "У нас дійсно близько 40% земель перебувають у тіні. Великий обсяг продукції виробляється на таких землях. Далі, через так звані "скручування", через посередників вона продається на експорт. Експортують у нас великі трейдери: Бунге, Топфер, Каргілл в тому числі. Їх, великих, десятки. Всі вони закуповують зокрема зерно, вироблене "тіньовими" фермерами", — говорить Соколов.

      У компаній, які працюють з ВАР, теж таке бувало, додав він.

      "Тому ми наполегливо боремося за те, щоб була введена низка законів, які зробили б "тіньове" виробництво незаконним. Це б все полегшило життя, а Каргілл в тому числі", — наголошує Соколов.

      Зазначимо, що підвищена увага до американської корпорації Каргілл в Україні обумовлена декількома факторами. По-перше, приватна компанія активно почала кредитувати уряд України, і, як кажуть економісти, за завищеними відсотковими ставками.

      По-друге, часто попадатися на порушенні законодавства (в тому числі податкового), що строго заборонено корпоративними правилами корпорації.

      Також транснаціональним корпораціям, не тільки Каргілл, дорікають в тому, що вони надають підтримку у вигляді товарних кредитів неблагонадійним українським підприємцям, які значаться в "чорних" списках банку, і в такий спосіб цей "тіньовий" сектор АПК підживлюють.

      Соколов пояснює це тим, що для банків важлива платоспроможність клієнта, тому вони ретельно їх перевіряють, а корпораціям - тільки продукція фермерів.

      "Вони розуміють за що вони кредитують, вони часто під цю справу оформляють аграрні розписки як допгарантію. Їм не гроші, а продукція від фермерів потрібна", — вказує Соколов.

      Тим часом УНН повідомляв, що деякі партнери Каргілл вже негативно вплинули на його репутацію. Так наприклад, компанія "Рантьє" (KSG Agro), яка отримала товарний кредит від Каргілл - ховається від сплати податків і підозрюється у фінансових махінаціях з метою неповернення боргів.

      Також в судовому реєстрі є різні матеріали про те, як Каргілл працював з фіктивними підприємцями.

      Ще один репутаційний удар по Каргілл пов'язаний зі звинуваченнями корпорації в незаконному виведенні 100 млн доларів коштів вкладників Дельта банку.

 

2 вересня стартує активна фаза другого пілотного впровадження Державного аграрного реєстру

26 серпня 2020 року

      Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України спільно з Всеукраїнською асоціацією громад розпочинають активну фазу другого пілотного впровадження Державного аграрного реєстру (ДАР), повідомляє Інформаційно-аналітичний центр АПК України.

      Проєкт реалізується у координації з Держгеокадастром, Міністерством юстиції та за сприяння проєкту Світового Банку й ЄС “Підтримка прозорого управління земельними ресурсами в Україні”, а також Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО).

      ДАР – це автоматизована електронна система, доступна для усіх виробників сільськогосподарської продукції незалежно від форми господарювання. У майбутньому зареєстровані користувачі ДАР отримають можливість подавати онлайн заявки на участь в державних і регіональних програмах державної підтримки сільського господарства, що дозволить Уряду більш ефективно планувати та спрямовувати програми підтримки сільгоспвировиробників.

      Для реалізації другого пілотного впровадження до процесу реєстрації аграріїв у ДАР залучаються об’єднані територіальні громади (ОТГ), відібрані за результатами відкритого конкурсу. Загалом пілотний проєкт охопить 53 ОТГ у всіх областях України.

      На період пілоту працівники обраних ОТГ стануть операторами ДАР і консультуватимуть фермерів з питань роботи реєстру, допомагатимуть реєструватися тим аграріям, які не мають комп’ютера або доступу до мережі Інтернет. В цілому ж зареєструватися у ДАР онлайн вже зараз може будь-який український фермер. Особлива увага під час пілотного впровадження приділятиметься процесу опрацювання заявок на виправлення помилок щодо земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

      Участь у другому пілотному впровадженні ДАР дозволить власникам земельних ділянок перевірити коректність даних на землю, виявити помилки в реєстрах і подати заявки на їх виправлення, а також перевірити відповідність даних про майнові права на землю.

      Активна фаза пілотного впровадження відбуватиметься у дві черги, кожна з яких триватиме 4 тижні. Перша черга розпочинається 2 вересня 2020 року в 17 ОТГ на території Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Луганської, Харківської і Херсонської областей і триватиме до 30 вересня.

      Друга черга розпочинається 16 вересня 2020 року в 36 ОТГ на території Вінницької, Волинської, Житомирської, Закарпатської, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької та Чернігівської областей, і триватиме до 14 жовтня.

      Нагадуємо, перше пілотне впровадження ДАР відбувалося у лютому цього року в окремих ОТГ Київської, Черкаської, Одеської, Львівської, Волинської та Миколаївської областей.

     Довідково:

• Державний аграрний реєстр  — електронний майданчик, який сприятиме створенню прозорої системи державної підтримки аграріїв, зробить взаємодію між державою та сільськогосподарським виробником простою, доступною, зручною та простежуваною.
• За допомогою Аграрного реєстру планується надавати державні сервіси, спростити доступ до банківського фінансування та програм кредитних гарантій, а також запровадити програми таргетованої державної підтримки й оцінювати їх ефективність.
• Реєстрація та користування Державним аграрним реєстром - безкоштовні. Верифікація агровиробника в Державному аграрному реєстрі відбувається за допомогою BankID або кваліфікованого електронного підпису (КЕП). У разі відсутності КЕП його можна зробити самостійно або це допоможе зробити оператор під час реєстрації (у випадку наявності рахунку в ПриватБанк), для цього необхідно також взяти з собою флешку. Для реєстрації за допомогою BankID потрібно мати картку одного з банків, підключених до системи BankID НБУ.
• Зареєструватися у Державному аграрному реєстрі онлайн можна за посиланням: www.ar.gov.ua. Покрокова інструкція для реєстрації доступна у відео: https://www.ar.gov.ua/using

      Перелік ОТГ, які беруть участь у другому пілотному впровадженні ДАР опублікований на веб-сайті Державного аграрного реєстру в розділі Публічна інформація.

 

САП скасувала підозру президенту НААН Ярославу Гадзалу

26 серпня 2020 року

      Спеціалізована антикорупційна прокуратура скасувала підозру президенту Національної академії аграрних наук України Ярославу Гадзалу у причетності до заволодіння особливо цінними землями Національної академії аграрних наук України.

      Про це йдеться у відповідях Національного антикорупційного бюро та САП на запит журналіста  аналітичного порталу «Слово і діло».

      Також підозри скасували директору Інституту садівництва НААН Ігорю Гринику; першому проректору Національного університету біоресурсів і природокористування України Ігорю Ібатулліну; віце-президенту, головному науковому секретарю НААН Анатолію Заришняку і директору Національного наукового центру «Інститут виноградарства і виноробства» ім. В.Є. Таїрова НААН В'ячеславу Власову.

      «Стосовно запитуваних у запиті осіб прокурором у кримінальному провадженні 18 травня ухвалено рішення про закриття кримінального провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 284 Кримінального процесуального кодексу України (не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати)», — інформують у Бюро.

      У САП підтвердили закриття провадження в частині оголошених підозр, але додали, що слідство у справі триває.

      Нагадаємо, 30 січня НАБУ оголосило підозри Гадзалу те ще чотирьом топпосадовцям НААН. За версією слідства, вони причетні до заволодіння особливо цінними землями НААН. Вони, як члени президії НААН проголосували за виділення земельних ділянок з числа особливо цінних земель, а згодом оформили окремі ділянки на себе, близьких родичів та пов'язаних осіб.

      Раніше Вищий антикорупційний суд призначив до розгляду справу стосовно десятьох осіб за цими ж фактами. Серед підозрюваних є колишній президент НААН Василь Петриченко та чинна віце-президент академії Ануш Балян.

 

Леоніда Новаковського нагороджено орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня

25 серпня 2020 року

     

 

Указом Президента України 335/2020 від 21.08.2020 за значний внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України нагороджено орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня НОВАКОВСЬКОГО Леоніда Яковича - радника Президії Національної академії аграрних наук України, академіка НААН України.        

      Про це повідомляє на своїй сторінці у Facebook Ірина Новаковська, дружина академіка,  і з гордістю завершує: «Вітаю! Пишаюся! Люблю!»

PS З нагородою Леоніда Яковича Новаковського  вітають редакція журналу «Землевпорядний вісник» та члени редакційної колегії.

 

 

 

 

 

На Київщині незаконно відведено та передано у приватну власність майже 40 ділянок

25 серпня 2020 року

      У Київській області викрито злочинну групу, яка займалася незаконним заволодінням земельних ділянок для ведення сільського господарства, які в подальшому передавали у приватну власність іншим особам.

     Про це повідомляє прес-служба Офісу генерального прокурора.

      «За процесуального керівництва Офісу генерального прокурора слідчими Державного бюро розслідувань спільно зі співробітниками Департаменту внутрішньої безпеки Нацполіції повідомлено про підозру колишньому керівнику Головного управління Держгеокадастру в Київській області та її заступниці у зловживанні службовим становищем (ч. 2 ст. 364 КК України) та поліцейському одного з відділів поліції Хмельницької області у шахрайстві (ч. 3 ст. 190 КК України)», — йдеться в повідомленні.

       Так, за даними слідства, злочинна група займалася незаконним заволодінням земельних ділянок на території Київщини для ведення сільського господарства, які в подальшому передавали у приватну власність іншим особам. Таким чином, здійснено відведення та передачу у приватну власність майже 40 земельних ділянок площею 76 га.

      «Встановлено, що у 2018 році працівник одного з відділів поліції Хмельницької області незаконно повторно використав своє право, як учасника АТО, на отримання земельної ділянки і шахрайським способом заволодів земельною ділянкою 2 га на території Київської області. Водночас, службові особи Головного управління Держгеокадастру в Київській області незаконно підписали низку документів, якими передали землю у власність правоохоронцеві», — додають правоохоронці.

      Зауважимо, що у кримінальному провадженні також перевіряється причетність інших посадовців Держгеокадастру та правоохоронних органів до незаконної передачі у власність земельних ділянок на території Київської області.

      «Наразі проводяться санкціоновані обшуки та вирішується питання про обрання підозрюваним запобіжних заходів. Досудове розслідування у кримінальному провадженні триває», — підкреслили в Офісі генерального прокурора.

 

Плату за землю за 2019 рік громадянам слід сплатити до 1 вересня 2020 року

25 серпня 2020 року

      Про це нагадують жителям столичної області місцеві податківці на своєму сайті. Окрім цього треба сплатити податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а також транспортний податок.

      Обчислення сум майнових податків здійснюється контролюючими органами, які надсилають платникам податків податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податків та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування, у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

      Податкові зобов'язання за звітний рік сплачуються фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (пп. 266.10.1, пп. 267.8.1, п. 286.5 ПКУ).

      Податківці звертають увагу на те, що фізичні особи –платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем реєстрації) для проведення звірки даних щодо:

• об'єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку;
• права на застосування пільги зі сплати податку;
• розміру ставок податку;
• нарахованої суми податку.

      У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема документів, що підтверджують право власності на об'єкт оподаткування, перехід права власності на об'єкт оподаткування), контролюючий орган проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення.

      Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

 

Об'єкт, який збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, слід вважати самочинним будівництвом

25 серпня 2020 року

      Верховний Суд вказав на три обставини, за яких об'єкт вважається самочинним будівництвом.

      Об'єкт слід вважати самочинним будівництвом, зокрема, за наявності хоча б однієї з таких обставин:

1. Об'єкт збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети;
2. Об'єкт будується без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи;
3. Об'єкт будується без належно затвердженого проекту з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

      Відповідну постанову у справі № 826/1419/18 Верховний Суд  прийняв 15.07.2020.

 

Договори щодо відчуження земельних  ділянок відтепер посвідчуються за їх місцезнаходженням, або місцезнаходженням юридичної особи, або за зареєстрованим місцем проживання фізичної особи – однієї із сторін договору

25 серпня 2020 року

      З набранням чинності 8 серпня 2020 року Закону № 775-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про нотаріат» щодо усунення законодавчих колізій та прогалин»  посвідчення договорів щодо відчуження, іпотеки житлового будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна здійснюється за місцезнаходженням такого майна або за місцезнаходженням юридичної особи, або за зареєстрованим місцем проживання фізичної особи — однієї із сторін відповідного договору.

З роз’яснення Східного міжрегіонального управління 
Міністерства юстиції (м. Харків).

 

«Відкриття ринку землі не спровокує якихось перерозподілів», — Іван Чайківський

25 серпня 2020 року

      На думку секретаря комітету Верховної Ради з питань  аграрної та земельної політики Івана Чайківського, найближчим часом структура ринку землі  не зміниться і перерозподілу не буде.

      «Чому? В нас сьогодні продаються корпоративні права: створив підприємство, уклав угоди — і ти можеш продати підприємство з корпоративними правами. Що може змінитися від того, що дозволять продавати землю? Нічого.  

      Ми розуміємо, що з серпня 2021 року буде вільний ринок для фізичних осіб — до 100 га в одні руки. Це не є щось багато і не є щось визначальне. Я думаю, що більшість фермерів, які сьогодні працюють, мають і по 500, і по 1000 га землі, яка не переоформлена, яку вони з набуттям чинності законом просто переоформлять. Крім того, ухвалення законопроєкту 2194, де передбачене першочергове право купівлі орендарем, означає, що теперішній орендар дбатиме про залишення в своєму обробітку цих земель. Відкриття ринку землі не спровокує якихось перерозподілів», — зазначив  він у відео-програмі «Без Гриму».

      Депутат висловив свою думку і щодо того, чи скуплять іноземці у 2023 році  українську землю, коли юрособам дозволять купувати її.  

      «Для того і є парламент, уряд і президент, щоб запобігти скупці української землі іноземцями. Якщо ми будемо бачити загрозу такого сценарію, то зможемо його зупинити. Візьмемо сусідів — Польщу. Поляки побачили, що поляк вже не може купити землі, бо в нього немає фінансового ресурсу, а купують німці, австрійці, голландці, тоді вони зупинили ринок, дали полякам трішки фінансового ресурсу, потім знову дозволили купувати іноземцям. Ми маємо так само відстояти національні інтереси своєї країни. Якщо ми будемо бачити, що ринок землі буде працювати не на користь українського товаровиробника, наша партія «За майбутнє» буде робити все, щоб це зупинити», - наголосив Іван Чайківський. 

 

Резервні ділянки для розміщення сміттєпереробних комплексів, полігонів зі сміттєсортувальними станціями запропоновано генеральним планом Києва

25 серпня 2020 року

      Для збалансованого розвитку Києва та суміжних територій у генплані пропонується сформувати Асоціацію «Київська агломерація» у формі добровільного співробітництва прилеглих територіальних громад зі спільним транспортним каркасом та важливими інфраструктурними об’єктами спільних інтересів.

      Планується будівництво Західної, Південної, Новокиївської та Східної електропідстанцій-330 у Вишгородському, Новосвятошинському та Бориспільському районах, розміщення 4-х сміттєпереробних комплексів (потужністю по 200 тис. т/рік) на території приміської зони м. Києва з полігонами для захоронення неутилізованих решток.

      Запропоновано резервні ділянки для розміщення сміттєпереробних комплексів або полігонів зі сміттєсортувальними станціями ТПВ ТОВ «Металіст» у Бориспільському районі, у с. Ясногородка Макарівського району, біля с. Старі Петрівці у Вишгородському районі, шламонакопичувач заводів «Хімволокно» та «Радикал» у Броварському районі.

•  PS Ця інформація, викладена на сторінці Комунальної організації "Інститут Генерального плану міста Києва" у Facebook викликала неоднозначні відгуки. Є радикальні пропозиції, наприклад, такі «Досить вже київського сміття в селах навколо Києва... Будуйте в Києві сміттєспалювальні заводи і в Києві спалюйте київське сміття». Є поради столичній владі – поступати так як поступають у Відні (Австрія) - https://youtu.be/tWd_NO0VMCY

 

Держгеокадастр підписав меморандум про співпрацю з «Всеукраїнською аеро-геодезичною асоціацією»

20 серпня 2020 року

      Підписали меморандум про співпрацю з «Всеукраїнською аеро-геодезичною асоціацією», — повідомляє на своїй сторінці Facebook Роман Лещенко, голова Держгеокадастру. 

      Представнки асоціації мають практичний досвід з використання нових технологій в галузі геодезії, картографії, аерознімання та кадастру, як в Україні, так і в міжнародних проектах.

      Ми живемо в час стрімкого розвитку нових технологій, але поки що не на рівні колег з інших країн, тому маємо швидко розвиватися в цьому напрямку. Сподіваюсь, що співпраця з «Всеукраїнською аеро-геодезичною асоціацією» буде ефективною та дозволить використовувати сучасні технології вже сьогодні і в нашій країні.

 

На Київщині правоохоронці викрили схему привласнення земельних ділянок

20 серпня 2020 року

      Внутрішня безпека НПУ спільно зі слідчими Державного бюро розслідувань, за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора, викрила групу шахраїв, яка здійснювала незаконні оборудки з земельними ділянками. Серед учасників групи —  посадовці Держгеокадастру області та поліцейський, повідомляє Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України.

      Оперативники Департаменту внутрішньої безпеки НПУ одержали інформацію про діяльність групи осіб, учасники якої займалися незаконним заволодінням земель для ведення сільського господарства, які згодом передавали у приватну власність. Не виключалася причетність до шахрайської схеми співробітників поліції.

      Працівники ДВБ НПУ встановили, що до злочинної діяльності  причетні колишні та діючі посадовці Головного управління Держгеокадастру у Київській області та поліцейський сектору реагування патрульної поліції одного з відділу поліції Хмельниччини.

      У 2018 році 32-річний поліцейський, учасник АТО, шляхом подачі недостовірних відомостей заволодів двома гектарами землі на території Київщини, не маючи на це законних підстав, оскільки вже використав своє право на її отримання. Колишня очільниця ГУ Держгеокодастру Київської області та її заступниця затвердили дозвільну документацію на відведення вищезазначеної земельної ділянки у власність.

      Наразі правоохоронці перевіряють інформацію про обставини відведення та передачі змовниками у приватну власність за такою ж схемою ще майже 40 земельних ділянок площею 76 гектарів.

      19 серпня 2020 року у фігурантів кримінального провадження проведено 11 санкціонованих обшуків.

      Наразі 40-річній колишній керівниці ГУ Держгеокадастру Київщини та її діючій заступниці оголошено про підозру за ч. 2 ст. 364 (Зловживання владою або службовим становищем) Кримінального кодексу України. За незаконні оборудки їм загрожує позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

      Поліцейському вручено підозру за ч. 3 ст. 190 (Шахрайство) Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років.

      Триває розслідування для встановлення та притягнення до відповідальності інших учасників земельної афери. 

 

В Україні страхується лише 2% площ сільськогосподарських земель — експерт

20 серпня 2020 року

      Про це розповів Михайло Чванов, начальник управління з продажів «Української аграрно-страхової компанії», повідомляє Agravery.com, посилаючись на zerno-ua.com.

      «Культури страхування у нас немає. Ми зустрічаємося з фермерами, цікавимося, що взагалі їм відомо про агрострахування. Довіри до агрострахування у них немає, і нам доводиться розвивати цю культуру. Але події цього року показали, що інтерес до страхування є, що потреба в цих послугах дуже висока», — зазначає експерт.

      За його словами, через збитки у врожаї звертають не лише фермери Одещини, а й з Чернігівщини, і з Житомирщини.

      «Рік показовий, багатий на кліматичні та ринкові катаклізми. Звісно, фермер намагається заощадити грошові кошти, покриваючи природні збитки врожаєм. Тут великим компаніям простіше — вони мають кілька культур, диверсифікують ризики», — пояснює Чванов.

      Він додає, що дрібним виробникам значно складніше. У них немає обсягів, і ризик посухи, наприклад, може спричинити банкрутство виробника.

      «Страхування аграрних ризиків можна розділити на дві групи. Це страхування в зимовий час, страхування перезимівлі — тут страхуються основні затрати виробника, посівний матеріал, паливо, засоби захисту рослин, зарплата персоналу. Наступний період — весняно-літній, тут ми страхуємо майбутній урожай, зокрема й недоотриманий. Це класика страхування. Ще на ринку України поступово з’являється новий вид послуг — індексне страхування», — зауважує начальник управління з продажів «Української аграрно-страхової компанії».

      Так, програма індексу вологості ґрунту розроблена спільно зі швейцарською перестраховою компанією Swiss Re, а також з нідерландською компанією VanderSat, яка аналізує різні дані, отримані з супутників, та визначає дефіцит вологи в ґрунті. Перевагою цього продукту є те, що порівняно із класичним страхуванням майбутнього врожаю тут відсутня франшиза (частина збитків, які не компенсуються).

      «Адміністрування цієї програми дещо спрощене, тобто огляд посівів не проводиться, оскільки наявність та стан посівів моніториться за допомогою супутникових знімків. Ще однією перевагою є доволі довгий термін покриття — до 3-х місяців, оскільки більшість програм страхування, які базуються на погодних індексах, надають захист лише на 1 місяць», — підсумував експерт.

 

Судитимуть посадовців територіального підрозділу Держгеокадастру

20 серпня 2020 року

      Скеровано до суду обвинувальний акт стосовно посадовців одного з територіальних підрозділів Держгеокадастру Київщини, яких викрили на одержанні 175 тис. грн неправомірної вигоди, повідомляє Офіс Генпрокурора.  

      Розслідуванням встановлено, що начальник та державний кадастровий реєстратор одного з міжрайонних управлінь Головного управління Держгеокадастру Київської області пообіцяли підприємцю за вказану суму оформити реєстрацію земельної ділянки зі ставком площею 1,2 га, що належить сільській громаді. 

      Викрито посадовців під час одержання другої частини неправомірної вигоди прокурорами спільно зі слідчими слідчого управління Головного управління СБУ у м.Києві та Київській області.

 

Ось ті, хто двічі скористався безоплатною приватизацією земельних ділянок на Житомирщині

20 серпня 2020 року

— Ми продовжуємо роботу з проведення аудиту процесу безоплатної приватизації, —- пише на своїй сторінці у Facebook Роман Лещенко, голова Держгеокадастру. — Одним із важливих напрямків є виявлення фактів подвійної приватизації.

     Держгеокадастр вживає всіх необхідних заходів, щоб землі з однаковим цільовим призначенням, отримані по два і більше разів, були повернуті державі. 

      Сьогодні хочу розповісти про Житомирську область, де процес триває, та звернутися до громадян, які отримали землю в цьому регіоні. Нижче публікую перелік земельних ділянок та осіб, якими ( або ж на яких) вони були оформлені і вже зареєстроване право власності.

• Афанасенко А.С. (ОСГ)

1823182400:06:001:0009 - (04.10.2018 - Любарський район)
1820886500:05:000:0245 - (10.12.2018 - Бердичівський район)

• Біленький В.І. (ОСГ)

1820384800:05:000:0187 - (25.05.2018 - Андрушівський район)
1823182400:02:001:0123 - (17.08.2018 - Любарський район)

• Каптенко М.О. (ОСГ)

1820384800:05:000:0203 - (31.05.2018 - Андрушівський район)
1822086500:05:000:0892 - (31.07.2018 - Житомирський район)

• Коломієць І.О. (ОСГ)

1825887600:01:000:0225 - (20.10.2017 - Чуднівський район)
1825884000:02:000:0157 - (22.08.2018 - Чуднівський район)

• Матусевич М. Л. (ОСГ)

1820310100:02:000:0449 - (26.02.2019 - Андрушівський район)
1825882800:09:000:0162 - (20.09.2018 - Чуднівський район)

• Андросюк С. А. (для фермерського господарства)

1825485700:01:000:0071 - (05.10.2016 -Пулинський район)
1825485700:01:000:0072 - (05.10.2016 - Пулинський район)

• Атаманчук Р. В. (Для індивідуального садівництва)

1822080600:04:000:1491 - (10.05.2017 - Житомирський район)
1820955100:04:000:0592 - (09.12.2016 - Брусилівський район)

• Войнова О. М. (ОСГ)

1820884800:08:000:0136 - (05.12.2018 - Бердичівський район)
1823182400:02:001:0135 - (17.08.2018 - Любарський район)

      Якщо ви не отримували цю землю — звертайтеся до Головного управління Держгеокадастру вашої області та правоохоронних органів. Якщо отримували, але не знали, що відповідно до законодавства існують обмеження — в Держгеокадастрі вашої області вам нададуть роз’яснення , що потрібно зробити, щоб повернути землю державі, та уникнути відповідальності.

      Це лише частина наказів верифікованих і в Держгеокадастрі, і за допомогою реєстру речових прав на нерухоме майно. Ймовірність, що це повні тезки — виключений. 

      Хочу звернутися до перелічених громадян і всіх, хто давав доручення на представництво його інтересів в Держгеокадастрі: перевірте, чи не скористалися вашими документами для отримання земельних ділянок по кілька разів. 

      Ми, в свою чергу, продовжуємо кропітку роботу над аудитом Держгеокадастру, про результати якого, я буду повідомляти…

 

Родини загиблих захисників мають першочергово реалізувати право на землю

20 серпня 2020 року

     

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

      Члени родин бійців, які загинули під час виконання бойових дій на Сході, мають бути забезпечені земельними ділянками насамперед.

      Таке рішення і плани його реалізації Голова Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру Роман Лещенко обговорив 19 серпня під час зустрічі з представниками Ради ветеранів України при Міністерстві у справах ветеранів, повідомляє пресслужба відомства.

      «Кожен член родини наших захисників, які віддали своє життя, захищаючи державу, має реалізувати це право. Тисячі дітей стали сиротами, жінки — вдовами, не всі знають, що робити, аби реалізувати своє право. Тому Держгеокадастр разом із ветеранською спільнотою та Міністерством у справах ветеранів повинні допомогти їм це зробити. Час іде, капіталізація землі зростає, нехай ці ділянки стануть для тих, хто втратив найближчих людей, своєрідним депозитом, який вони отримають від держави»,—зазначив Голова Держгеокадастру Роман Лещенко.

      Ця ініціатива отримала підтримку присутніх, тому вже найближчим часом будуть вжиті всі заходи, щоб члени родин загиблих захисників України отримали землю для ведення особистого селянського господарства та садівництва.

 

Зміна адміністративно-територіального устрою України потребує зміни структури Держгеокадастру, ― Роман Лещенко

18 серпня 2020 року

       У зв’язку зі зміною адміністративно-територіального устрою України виникає потреба в зміні структури Держгеокадастру та його структурних підрозділів. Про це на своїй сторінці у фейсбуці написав голова Держгеокадастру Роман Лещенко, при цьому зазначивши, що є декілька варіантів можливих рішень із новою структурою обласних управлінь.

       «Та логічною і реально діючою, я як Голова Держгеокадастру, бачу наступну.

       На базі новоутворених районів створити управління у районі Головних управлінь Держгеокадастру в областях, з центром у новоутвореному районному центрі.

       На базі районів, які ліквідувалися, створити відділи (з невеликим штатом), які будуть структурними підрозділами управлінь.

       Переваги такої структури:

1. зручність та орієнтованість місцевого населення до звичного місце розташування відділів;

2. наявність спеціалістів, які проживають на даній території та знають специфіку району/міста;

3. наявність приміщень (власних або орендованих);

4. наявність архівів документації із землеустрою (не потрібно їх переміщати до інших приміщень);

       Дану ідею відпрацювали на прикладі Вінницької області (структура на фото).

       Даний крок хотів би обговорити із громадськістю та почути плюси і мінуси, обгрунтовані зауваження, якщо такі є», ― написав Роман Лещенко.

 

Держгеокадастр оприлюднив проєкт постанови Кабінету Міністрів України
«Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земель»

18 серпня 2020 року

      Проєктом постанови  передбачено затвердити нову уніфіковану методику нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

      Водночас затверджена до набрання чинності новою методикою технічна документація з нормативної грошової оцінки земель або земельних ділянок зберігатиме чинність до початку застосування рішення відповідного органу місцевого самоврядування про затвердження нової технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

      З проєктом постанови та пояснювальною запискою до неї можна ознайомитися на сайті Держгеокадастру.

До речі,  у серпневому випуску «Землевпорядного вісника» можна ознайомитися  зі статтею відомих науковців, які обґрунтовують напрями оновлення методичних засад нормативної грошової оцінки земельних ділянок в Україні і пропонують нову уніфіковану методику нормативної грошової оцінки земельних ділянок усіх категорій та форм власності в межах території громад незалежно від їх розташування, про яку і йдеться  у вище зазначеному проєкті постанови.

• Читайте «Землевпорядний вісник» №8, який можна замовити в редакції. 

 

На Публічній кадастровій карті може з‘явитися шар водоканалів

17 серпня 2020 року

      16 липня 2020 року відбулася зустріч керівництва Держгеокадастру, ДП “Центр ДЗК”, Асоціації “Укрводоканалекологія” спільно з Водоканалами України щодо створення геоінформаційної системи для підприємств водопровідно-каналізаційного господарства та їх інтеграції з системами Держгеокадастру. Зустріч відбувалася в режимі відеоконференції, повідомляє пресслужба Держгеокадастру.

      За результатами зустрічі з міст обласного значення отримано низку пропозицій стосовно системного програмування, створення єдиної структури та підтримки на загальнодержавному рівні ведення такої інформації на базі профільної Асоціації.

      Держгеокадастр  своєю чергою запропонував модель створення у єдиній системі координат файлів та оформлення проектної документації відповідно до чинного законодавства.

      Також сторони вирішили утворити робочу групу щодо напрацювання нормативної бази під керівництвом Голови підкомітету з питань будівництва та проектування Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, засідання якої заплановано на 23 липня 2020 року.

      “При реєстрації обмежень земельних ділянок, у тому числі з охоронними зонами, створеними від мереж, вноситься до бази ДЗК і сьогодні. Тому Публічну кадастрову карту можна наповнювати відповідною інформацією на підставі документації із землеустрою”, — зазначив заступник Голови Держгеокадастру Олександр Краснолуцький.

      Питання технічного характеру та змін до законодавства заплановано обговорити на наступній зустрічі робочої групи.

 

Директор Інституту аграрної економіки НААН звернувся з відкритим листом до Голови Верховної Ради України

17 серпня 2020 року

      Наводимо текст листа Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" Голові Верховної Ради України Разумкову Д.О., підписаного його директором Юрієм Лупенком,  щодо проєкту Закону України за реєстраційним номером 3131 від 13 липня  2020 року:

      «Звернутися до Вас змусила глибока стурбованість за можливі негативні наслідки прийняття проекту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо детінізації виробництва сільськогосподарської продукції» реєстр. №3131.

      Даним законопроектом передбачається запровадження так званого «поставленого податкового зобов’язання» — податкового платежу незрозумілої економічної природи — на будь-які земельні ділянки сільгосппризначення.

      Під оподаткування підпадатимуть земельні ділянки, надані для ведення особистого селянського господарства, вирощена на яких продукція призначається в першу чергу для задоволення особистих потреб у харчуванні членів таких господарств, а також присадибні земельні ділянки (тобто городи) громадян — у разі, якщо відповідна земельна ділянка перевищуватиме 1 га.

      Не поділяємо думку авторів законопроекту відносно того, що запровадження даного законопроекту «створить умови для ліквідації тіньових відносин при використання сільгоспугідь», оскільки відповідні умови повинні передбачати наявність, поряд із «каральними», стимулюючих заходів.

       Практична реалізація положень законопроекту призведе до збільшення необґрунтованого податкового навантаження на господарства населення, для яких ведення сільськогосподарської діяльності є чи не єдиним способом отримання необхідних для виживання доходів.

      Як зазначається у пояснювальній записці, законопроект спрямований на «створення умов для ліквідації тіньових відносин при використанні земель сільгосппризначення шляхом забезпечення рівнонапруженого оподаткування доходів, одержуваних від такої землі всіма її власниками та користувачами».

      Насправді ж «рівнонапруженість в оподаткуванні» — це такий розподіл податкового тягаря між суб’єктами оподаткування, який відображає всі аспекти їх діяльності: рівень доходів платників, їх майновий стан, зусилля кожного суб’єкта, які ним докладаються для отримання певного виду доходу, характер отриманих доходів та напрями їх використання тощо.

      Неможливо досягти «рівнонапруженого» оподаткування, фіксуючи податкове зобов’язання в однаковій абсолютній сумі на кожен гектар земельної площі, незалежно від реально отримуваних доходів господарюючих на них суб’єктів.

      Положення законопроекту реєстр. №3131 суперечать принципу нейтральності оподаткування. З огляду на значно менші фінансові можливості дрібних сільгосптоваровиробників у порівнянні із крупними агрохолдингами , застосування уніфікованого підходу до визначення податкового зобов’язання — в абсолютній сумі на 1 га угідь — є порушенням базових засад формування системи оподаткування.

      Очевидним економічним наслідком практичного застосування положень законопроекту реєстр. № 3131 ППЗ стане підвищення податкового навантаження на дрібних суб’єктів, які господарюють на власних земельних ділянках та не використовують працю найманих працівників. При цьому зростання податкового навантаження на представників крупного та середнього бізнесу не очікується.

      За будь-якого додаткового навантаження власники будуть намагатись позбутись обтяжених податком земельних ділянок. Саме в цьому й полягає негативний вплив пропонованого порядку оподаткування на економічні рішення дрібних сільгосптоваровиробників, що не відповідає принципу нейтральності в оподаткуванні.

      Слід врахувати, в європейських країнах, навпаки, створюються сприятливі (а не каральні!) умови для розвитку малого фермерства. Україна ж, у разі ухвалення даного законопроекту, піде іншим шляхом — шляхом посилення позицій холдингів за рахунок податкової дискримінації дрібних сільгосптоваровиробників — в першу чергу тих, чия діяльність, в силу своєї специфіки, не потребує оформлення підприємницького статусу.

      У випадку із законопроектом № 3131 маємо необґрунтований податок на фермерську діяльність, при якому власник земельної ділянки, який самостійно на ній господарює, буде платити податки в тому ж розмірі, що й орендар, який використовує найману працю.

      У запропонованій редакції — це фактично закон про ліквідацію малого фермерства в Україні, який матиме вкрай негативні наслідки для розвитку аграрного сектору економіки та сільських територій.

      Свідченням недостатньої опрацьованості положень законопроекту є оперативне доопрацювання його положень, яке було здійснено профільним Комітетом Верховної Ради України 9 липня 2020 року.

      Проте, новий законопроект реєстр. № 3131-д має ті ж самі недоліки, що і базовий законопроект, буде негативно сприйнятий більшістю сільських домогосподарств, а тому має бути відхилений».

 

Держгеокадастр обіцяє виконати свої зобов’язання по забезпеченню учасників АТО землею

17 серпня 2020 року

      Під час пресконференції, що відбулася 16 липня 2020 року,  голова відомства запевнив, що Держгеокадастр виконає свої зобов’язання по забезпеченню учасників АТО землею.

      Про це він розповів під час роз’яснення позиції Держгеокадастру стосовно планів передачі земель державної власності органам місцевого самоврядування.

      «Ми передамо громадам землю, адже вона повинна належати народу, а не чиновникам. Крім того, учасники бойових дій на Сході, що отримали відповідні накази на отримання ділянок в режимі безоплатної приватизації, — отримають їх відповідно до меморандумів про співпрацю з ветеранськими організаціями. Всі заяви про те, що хтось хоче позбавити учасників АТО їхнього законного права на безоплатну приватизацію — чистої води маніпуляція», — наголосив Голова.

      За повідомленням пресслужби Держгеокадастру,  станом на 16 липня в межах першочергового забезпечення реалізації права на безоплатну приватизацію ветеранам АТО надано ділянки загальною площею 235 тис. гектарів.

 

З відкриттям ринку землі виноградарство, садівництво і хмелярство набудуть додаткового імпульсу і стимулу

13 серпня 2020 року

      Відкриття ринку землі з липня 2021 року дозволить розвивати садівництво, виноградарство і хмелярство. Наразі виноградарство в Україні перебуває у частковому застої, а садівництво навпаки активно розвивається. Про це заявив під час відкриття виставки "Agro-2020" міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігор Петрашко, повідомляють  Українські Національні Новини.

      “Програма "Фінансова підтримка розвитку садівництва, виноградарства та хмелярства". Тут у нас є хороші і змішані результати. Є хороші результати по садівництву, розвиток цього сегменту в Україні останні 4-5 років був дуже активний”, — сказав Петрашко.

      За його словами, така програма надає компенсацію на придбання садівного матеріалу, будівництво, реконструкцію холодильників та цехів, а також придбання техніки та обладнання.

      “Ми вважаємо, що з відкриттям ринку землі 100 гектарів в одні руки з липня наступного року — такі ніші, як виноградарство, садівництво і хмелярство набудуть додаткового імпульсу і стимулу”, — додав Петрашко.

      А щодо виноградарства він додав, що останні півтора року в Україні воно перебуває в частковому застої.

 

Майже 8 мільйонів гектарів земель в Україні знаходяться «в тіні»

13 серпня 2020 року

      Про це повідомив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Висоцький.

      Такі висновки зроблені після проведення супутникового моніторингу, яким займається Світовий банк. Завдяки сучасним технологіям вдається встановити, які ділянки землі обробляють селяни-одноособники — їх небагато, в процентному відношенні це всього 5% від усієї землі сільгосппризначення, повідомляє Перший Діловий телеканал.

      Натомість майже 8 млн га обробляють організовані компанії, іншими словами — це бізнес. Але при цьому податки за ці землі не сплачуються, і це автоматично веде гектари «в тінь». Схема відома і діє на території України усюди: земля віддається в оренду бізнесу, але ніяких документів при цьому не оформлюють.

 

На виставці Агро-2020 фермери озвучили владі найгостріші проблеми

13 серпня 2020 року

      На  ІІ Всеукраїнському фермерському форумі під час виставки АГРО-2020 у Києві було обговорено проблеми АПК із представниками влади: заступником міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарасои Висоцьким та народним депутатом України, головою підкомітету з питань місцевих податків і зборів Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Мар’яном Заблоцькии, повідомляє Agronews.ua.

      Іван Слободяник голова ГС «Всеукраїнський Конгрес Фермерів» наголосив, що ситуація із держреєстрами кричуща, адже перед закриттям реєстру фермер може прокинутися вранці і вже не бути власником свого господарства, тому що хтось змінив власника у реєстрі. Це вже відбувалося на Дніпропетровщині та на Полтавщині.

      Також продовжуються проблеми із землями постійного користування. Як тільки помирає фермер, прокуратура або Держкадастр починають вважати це землі державними або комунальними, якщо це громада.

      Він розповів, що по фермерах, які отримали в оренду землю як фізособа, теж дивна ситуація. Фермер не може узяти її на баланс господарства.

      Є проблеми по нормативно-грошовій оцінці по господарських дворах. Та постанова, яка регулює методику нормативно-грошової оцінки землі господарського двору, плюс коєфіцієнт від ОТГ — земля може коштувати, немов вона на узбережжі Чорного моря.

      “Таке враження, що на цих землях нафтова скважина, – каже фахівець. – Необхідно внести зміни у цю постанову, щоб ціна, а відповідно і оренда, була адекватна”.

      «По реєстрації податкових накладних: абсолютно не зрозуміло чому фермери віднесені до групи ризику? Коли починаєш реєструвати податкову накладну, вона блокується і відповідно затримуються кошти. І коли тобі треба платити за паливо, паї тощо, взагалі саботується робота фермера. Тож будемо від депутатів вимагати зустрічі у податковій, щоб забрали з групи ризику фермерські господарства, бо починати треба з причини і шукати скрутки не у фермерів, а в іншому місці».

       Голова «Всеукраїнського конгресу фермерів» перелічив й багато інших проблемних питань.

 

Президент підписав закон щодо сільськогосподарської кооперації

13 серпня 2020 року

      Президент України Володимир Зеленський підписав Закон № 819-ІХ «Про сільськогосподарську кооперацію», який Верховна Рада ухвалила 21 липня 2020 року, повідомляє Офіційне інтернет-представництво Глави держави.

      Документ урегульовує правовідносини щодо утворення, діяльності та припинення сільськогосподарських кооперативів з урахуванням міжнародних стандартів і найкращих світових практик.

      Закріплюються на законодавчому рівні принципи утворення та діяльності сільськогосподарських кооперативів, зокрема: демократичність, добровільність та відкритість кооперативного членства; обов’язковість участі члена у господарській та іншій діяльності кооперативів та їхніх об’єднань; автономність, незалежність, співпраця кооперативів; сприяння їхньому розвитку (освіта, навчання, інформація) та врахування інтересів територіальної громади.

       Також вносяться зміни до Господарського та Цивільного кодексів України, законів України «Про фермерське господарство», «Про кооперацію» та «Про особисте селянське господарство», якими, зокрема, передбачено усунення законодавчих колізій, врегулювання перехідних відносин діяльності сільськогосподарських виробничих кооперативів, сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів та їхніх об’єднань на момент набрання чинності цим законом.

 

Тривають роботи над створенням Національної інфраструктури геопросторових даних

         13 серпня 2020 року

      Представники Держгеокадастру та підвідомчих підприємств 12 серпня взяли участь у засіданні робочої групи з питання створення Національної інфраструктури геопросторових даних (НІГД).

      Під час засідання, в якому також взяли участь представники Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, Міністерства оборони України, Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, Міністерства інфраструктури України, Міністерства енергетики та вугільної промисловості, обговорили проект постанови "Про порядок функціонування НІГД", який був розроблений за дорученням Прем'єр-міністра України, повідомляє пресслужба Держгеокадастру.

      Оскільки Закон України "Про національну інфраструктуру геопросторових даних" набирає чинності вже 1 січня 2021 року, одним із ключових питань було визначення інформації, надання якої має бути забезпечене всіма утримувачами базових геопросторових даних, а також іншими зацікавленими сторонами.

      Уже найближчим часом проект постанови "Про порядок функціонування НІГД" буде поданий на розгляд Кабінету Міністрів України. Цим документом визначатимуться державні органи, які будуть відповідальними за створення та оновлення базових даних та метаданих у системі НІГД.

      «Прийняття цього Закону вносить значні корективи до Плану діяльності, який раніше був прийнятий на засіданнях цієї групи. Попри те, що це дуже позитивна для нас новина, попереду ще багато роботи. Реалізація цього проекту є дуже важливим кроком для нашої країни, оскільки Національна система геопросторових даних — це ресурс на якому в одному місці буде зібрано величезний обсяг інформації: від кадастрових даних та об'єктів нерухомого майна, до покладів корисних копалин та інфраструктурних об’єктів «Укрзалізниці» та «Укравтодору», — зазначив Голова Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру Роман Лещенко.

      Також під час засідання було прийнято рішення залучити до реалізації цієї ініціативи представників органів місцевого самоврядування. Місцеві ради є зацікавленими в обміні геопросторовою інформацією, що забезпечить створення геопросторових даних їх територій і спростить місцевим радам процес управління земельними ресурсами та не тільки.

 

 

Точне місце розташування об’єктів на мапі та інформація з ДЗК доступні на URBANDATA

12 серпня 2020 року

      Відтепер не потрібно переходити на Публічну кадастрову карту, щоб знайти ділянку, на якій ведеться будівництво (розміщено об’єкт), а потім шукати його на Google Maps або подібних мапах; або шукати адресу будівництва та намагатися співставити її з тією чи іншою земельною ділянкою (а зважаючи на те, що не у всіх документах зазначено адресу чи зазначено її повно, то зробити це іноді вкрай складно), — пише у фейсбуці адвокат Юрій Брикайло.

      Усі об’єкти щодо яких в Реєстрі ДАБІ зазначено кадастровий номер, тепер відображаються на мапі із надзвичайною точністю, і переглянути їх місце розташування можна безпосередньо на порталі URBANDATA!

      Також вже ближчим часом буде доступний розширений функціонал розділу «На мапі».

      Додатково на порталі URBANDATA можна знайти розширені дані про земельну ділянку без необхідності користуватися сторонніми ресурсами!

 

«Давайте разом викривати схемщиків, які дерибанили державну землю»

11 серпня 2020 року

    

Із таким закликом на своїй сторінці у Facebook звернувся до користувачів голова Держгеокадастру Роман Лещенко.

Посадовець повідомив, що у Держгеокадастрі триває аудит процесу розпорядження землями в рамках безоплатної приватизації. І поділився найцікавішими результатами у себе на сторінці. Зокрема, він   надав документальне підтвердження тому, що чоловік на             прізвище Гончарук Іван Вікторович скористався (або ж  хтось зробив це, використавши його документи) правом безоплатної приватизації двох гектарів землі чотири  рази.

      «Громадянин Гончарук зміг у 2017-2018 роках чотири рази приватизувати земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства в Хмельницькій області.

      Кадастрові номери:  

• 6824280400:05:021:0093,
• 6825882000:02:029:0255,
• 6825884400:04:023:0133,
• 6821287800:04:009:0008.

       Три з чотирьох наказів були видані впродовж двох місяців 2017 року. Між двома наказами не минуло і тижня: 23 та 17 травня в.о. начальника головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області Вжешневський Олександр наказами, в рамках безоплатної приватизації, передав земельні ділянки в Ярмолинецькому районі. 

      Усі чотири земельні ділянки були перепродані, зараз у них нові власники. 

      Ці земельні ділянки можна купувати та продавати, тож потрібно бути обачним, щоб не придбати землю, яка була отримана від держави сумнівним шляхом.

      В Держгеокадастрі та реєстрі речових прав до серпня 2020 не існувало верифікатора, який би блокував можливість реалізації права на безоплатну приватизацію два і більше разів. 

      Зараз, у співпраці з Міністерством юстиції, ми такі запобіжники створили. 

      У зв‘язку з тим, що вже виявлені факти використання документів громадян без їх відома, є порада-прохання до всіх українців, які з різних причин виписували довіреності на представлення ваших інтересів, зокрема і в Держгеокадастрі: 

• перевірте, чи не використали ваше право без вашого відома, тим паче кілька разів. 
• якщо з‘ясується, що використали, повідомте про це Головне управління Держгеокадастру у вашій області та правоохоронні органи».

      Роман Лещенко закликав разом викривати схемщиків, «які дерибанили державну землю, прикриваючись забезпеченням працівників соціальної сфери та учасників АТО правом на безоплатну землю від держави».

 

Громади за останній рік  не отримали жодного гектара  державної землі у свою власність

10 серпня 2020 року

      Жодна громада за рік роботи «зеленого» уряду, парламенту та президента так і не отримала ані гектара державної землі у свою власність. Про це в інтерв'ю AgroPolit.com повідомив перший заступник керівника Всеукраїнської асоціації громад Іван Фурсенко.

      Він зазначив, що законопроєкти № 2194 та № 2195, які запускають передачу землі й повноважень органів місцевого самоврядування до органів Верховної Ради, на жаль, не проголосовані.

      «Передача державних земель у комунальну власність громад закінчилася 2018 року ще за Володимира Борисовича Гройсмана. Тоді це був не найкращий варіант, тому що передавали не всю землю. Був класний піар-ефект, але частину земель було передано, а частину — ні. І це розбалансувало як  депутатський корпус, так і населення всередині багатьох громад. Тому що люди бачать, що землі кимсь використовуються, всі запитання вже ставлять місцевій владі, а вона, на жаль, не може дати відповідь, бо цієї землі немає», — сказав Іван Фурсенко.

      Він повідомив, що зараз говорять про те, що, можливо, і Держгеокадастр передасть відповідно до нових постанов без ухвалення закону землі громадам.

      «Ну, насправді, як на мене, це неправильне рішення. Держгеокадастру потрібно дотискати парламент і ухвалювати закон 2194 про повноцінну передачу землі органам місцевого самоврядування, щоб не було двояких трактувань — хто кому куди і як і для чого. Ним вся земля передається місцевому самоврядуванню, і вони самостійно вже визначають ділянки, розбивають їх і закінчують інвентаризацію, яка проводиться за кошти міжнародно-технічної допомоги», — вважає Іван Фурсенко.

      На думку Івана Фурсенка, потрібно передавати землю і надавати громадам можливість контролювати використання цих земель. А «контроль» — це не тільки виписати штраф, а ще повинен бути механізм реалізації і стягнення цих штрафів.

 

Мінекономіки розробляє нову методику проведення НГО землі

10 серпня 2020 року

      Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства переглядає діючу методику нормативно-грошової оцінки земель. Перші результати будуть представлені громадськості 8 вересня 2020 року. Про це на своїй сторінці у Facеbook повідомив заступник міністра Тарас Висоцький.

      За його словами, процес перегляду методики НГО було розпочато за результатами численних звернень аграріїв. На початковому етапі запуску вільного обігу земель сільськогосподарського призначення (з 1 липня 2021 року) саме нормативна грошова оцінка є індикативом, нижче якого земля продаватися не може.

      Крім того, у міністерстві постійно діє робоча група з запуску земельного моніторингу, що є обов’язковою передумовою старту ринку земель сільськогосподарського призначення в Україні. Земельний моніторинг забезпечить кожного українця інформацією про динаміку ринку, дотримання обмежень та вартість землі.

Додамо: у серпневому випуску «Землевпорядного вісника» буде опубліковано  статтю, в якій  група відомих науковців обґрунтовує напрями оновлення методичних засад нормативної грошової оцінки земельних ділянок в Україні і пропонує нову уніфіковану методику нормативної грошової оцінки земельних ділянок усіх категорій та форм власності в межах території громад незалежно від їх розташування.

Читайте «Землевпорядний вісник» №8, який можна замовити в редакції. 

 

До 16 серпня Єдиний державний реєстр не працюватиме

10 серпня 2020 року

      Для користувачів будуть доступні лише окремі послуги.  У цей період — з 7 по 16 серпня — відбуватиметься оновлення його технічної складової, — повідомляє прес-служба Міністерства юстиції України.

      «Перезапуск ЄДР жодним чином не позначиться на строках розгляду документів», — запевнила Ольга Оніщук, заступник Міністра юстиції з питань державної реєстрації.

      «З 17 серпня 2020 року, після запуску нового ЄДР, усі процедури в сфері державної реєстрації будуть проводитися в штатному режимі», — додала Оніщук.

      Вона повідомила, що Міністерство юстиції і його міжрегіональні управління доклали максимум зусиль, аби всі документи, які надійшли, були розглянуті вчасно, до періоду введення в експлуатацію нового програмного забезпечення Єдиного державного реєстру.

 

Закупівля неякісноії техніки для потреб Держгеокадастру — недбальство чи шахрайство?

7 серпня 2020 року

      На своїй сторінці у Facebook Роман Лещенко, Голова Держгеокадастру, повідомив про те, що очолюване ним відомство  отримало неякісну техніку на 38 млн гривень. Посадовець намагається розібратися — це недбальство під час тендерних процедур чи поставка неякісного обладнання на 38 мільйонів гривень?

      «Для розвитку технічних можливостей кадастру ми потребуємо обладнання для зберігання сотень мільйонів одиниць даних. Ще 18 грудня 2019 року ДП «Центр ДЗК» та ТОВ «Компанія КИТ» уклали договір на суму майже 38 мільйонів гривень, за результатами тендеру на постачання сучасного серверного обладнання», — розповів Лещенко.

      Він додав, що «тендер був проведений за допомогою Prozorro, переможцем стала вищезгадана «Компанія КИТ», запропонувавши найменшу ціну на обладнання та надавши письмову гарантію про його відповідність.

      Однак, у підсумку системи зберігання даних, які були поставлені ДП «Центр ДЗК» і близько не відповідають технічним характеристикам, заявленим під час тендеру та прописаним в специфікації до договору».

      Голова Держгеокадастру навів декілька прикладів, аби зрозуміти масштаби невідповідності: 

• Розмір кеш-пам’яті, відповідно договору, має бути 256 GB — по факту у поставлених системах зберігання даних 64GB. 
• Кількість обчислювальних ядер має становити 30 — по факту 12. 
• Можливість оперативного кешу на читання другого рівня, за умовами договору, має складати не менше ніж 40 ТБ, а у запропонованій до прийняття на баланс системі — 0,7 Тб. Різниця в 57 разів.

      Тому Державне підприємство «Центр ДЗК» відмовилось його приймати. Тепер «Компанія КИТ» позивається до підприємтсва з вимогою прийняти обладнання, яке не відповідає умовам тендеру, примусово.

      «Підставою для того, щоб змусити ДП "Центр ДЗК" прийняти техніку, «Компанія КИТ» обрала експертизу ДП «Одеський науково-дослідний інститут зв’язку», в якому стверджує, що обладнання відповідає якості. Постачальник замовив експертизу ще до дати поставки (мабуть щось знав). Ще один цікавий факт, що експертиза Одеського інституту проведена без огляду обладнання, ну а як його оглянути, коли екпертизу робили ще до постачання?», — зазначає пан Роман.

      Він додає: «Ми провели три незалежні експертизи, які повністю заперечують експертизу постачальника, тож ми маємо чим апелювати. Більш того, за даними експертиз, загальна вартість обладнання, яке хоче змусити прийняти на баланс «Компанія КИТ» в рази менша ніж ціна закупки».

      Підсумовуючи, Роман Лещенко наголошує: «Я як голова Держгеокадастру, не можу дозволити такого бездарного витрачання майже 38 мільйонів гривень коштів держбюджету, тому взяв це питання під особистий контроль. Постачальник може або поставити обладнання належноії якості, яке відповідає умовам тендеру, або ж буде оголошений новий тендер».

 

Близько 8 мільйонів  гектарів тіньового обробітку землі здійснює організований бізнес

7 серпня 2020 року

     Результати супутникового моніторингу, проведеного Світовим банком, засвідчили, що менше 5% посівів зернових та олійних культур вирощуються селянами/одноосібниками.  Про це на своїй сторінці у фейсбуці повідомив  заступник міністра економіки Тарас Висоцький:

      «Менше 5% посівів зернових та олійних культур вирощуються селянами/одноосібниками — результати супутникового моніторингу, проведеного колегами зі світового банку. Це вкотре підтверджує факт, що близько 8 млн. гектарів тіньового обробітку землі здійснює організований бізнес, не сплачуючи при цьому податків», — написав він. 

 

 

Держгеокадастр готовий перевіряти інформацію про можливі корупційні зловживання окремих співробітників

6 серпня 2020 року

      Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру відкрита до боротьби з корупцією у відомстві та готова перевіряти інформацію про можливі корупційні зловживання окремих співробітників.

      Про це заявив Роман Лещенко, голова Держгеокадастру, на своїй сторінці у Facebook.

      «Для того, щоб ця перевірка була якісною, інформація про корупційні зловживання має містити факти. На кожен випадок зловживання ми будемо негайно реагувати», — наголошує очільник відомства.

      За його словами, Держгеокадастр робитиме все належне для того, аби учасники бойових дій в Україні могли реалізувати своє законне право на безоплатне отримання земельної ділянки від держави.

      «Мені дуже жаль, що є поодинокі випадки, коли ветеранів АТО використовують. З такими людьми ми не знайшли спільної мови. Моя позиція як голови Держгеокадастру залишається незмінною: я поважаю учасників бойових дій, і ті захисники, які справді мають проблемні питання через дії Держгеокадастру чи його територіальних підрозділів, можуть розраховувати на допомогу у вирішенні своїх питань», — наголосив Роман Лещенко.

 

За півроку повернуто і попереджено незаконне надання більше 12 тисяч гектарів  земель

6 серпня 2020ь року

      Органи прокуратури за перше півріччя 2020 року пред’явили позови на 28,5 млрд гривень. Це   вдвічі більше, ніж за аналогічний період минулого року і на 4 млрд грн, ніж за весь 2019 рік. За результатами захисту інтересів держави у суді на поточний період задоволено судами та добровільно відшкодовано відповідачами за закритими справами понад 8,7 млрд гривень, повідомляє Офіс Генерального прокурора.

      Зокрема, в рамках представницьких повноважень прокурори у Верховному Суді захистили право держави на землі Національного музею народної архітектури та побуту України в Пирогові та вживають заходів з недопущення забудови земель історико-культурного призначення. Витребувані з чужого незаконного володіння ділянки на території Національного природного арку «Голосіївський». За втручання прокуратури цьогоріч попереджено вибуття з користування Міністерства оборони України майже 7 тисяч га військового авіаційного полігону.

      За 6 місяців 2020 року повернуто і попереджено незаконне надання 12,1 тис. га земель.

      У поточному році з питань земельних відносин було подано позовів на 23,4 млрд грн (проти 11 млрд грн у 2019 році).

 

В системі Держгеокадастру не було ідентифікатора подвійної безоплатної приватизації землі

6 серпня 2020 року

      В системі Держгеокадастру на рівні Міністерства юстиції не було ідентифікатора подвійної-потрійної безоплатної приватизації землі. Про це за підсумками аудиту на своїй сторінці у Facebook розповів очільник Держгеокадастру Роман Лещенко, повідомляє АгроПоліт. .

      «Ніхто нічого не бачив. За дивних обставин не працювали ІТ рішення. Ми пізніше покажемо, в який спосіб вони не працювали, чому та хто давав відповідні доручення, чому ніхто нічого не міг ідентифікувати», — зазначив він.

      Роман Лещенко додав, що програмно-технічні регламентні роботи, які наразі проводяться, дають можливість ідентифікувати ці речі.

      «У нас до моменту аудиту за дуже дивних обставин територіальні керівники Держгеокадастру могли бачити можливість безоплатної приватизації тільки в рамках однієї області. Не було однієї уніфікованої системи», — додав він.  

      Роман Лещенко повідомив, що обсяг таких порушень, перелік осіб, які зловживали правом безоплатної приватизації уже вимірюється тисячами людей по всій країні. 

 

Володимир Зеленський підписав закон, що передбачає спрощення ведення обліку для фізичних осіб-підприємців

6 серпня 2020 року

      Володимир Зеленський підписав Закон №786-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб–підприємців», який Верховна Рада ухвалила 14 липня 2020 року,  повідомляє прес-служба Офісу президента України.

      Закон передбачає спрощення ведення обліку для фізичних осіб – підприємців, доступу до електронного кабінету платника податків та розширення його функціоналу.

      Зокрема, документ передбачає скасування обов'язкової книги обліку доходів для ФОП. Фізичним особам – підприємцям І-ІІІ груп на спрощеній системі оподаткування можна буде вести облік у будь-якій зручній формі – паперовій чи електронній – із зазначенням суми доходу за місяць. Фізичні особи – підприємці на загальній системі зможуть вести облік також у паперовому або електронному вигляді, але за типовою формою, визначеною Міністерством фінансів.

      Крім того, закон скасовує договір про визнання електронних документів для реєстрації в електронному кабінеті платника податків та передбачає, що в електронному кабінеті відображатимуться податкові повідомлення.

      Також документ вносить зміни до Податкового кодексу з метою створення сприятливих умов для діяльності бізнесу та інвесторів. Зокрема, полегшено умови податкових перевірок. При перевірці оформлення працівників усунуто можливість опитувати працівників і роботодавців про виплачені пасивні доходи та інші додаткові блага та відшкодування.

 

Запрацювало Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України

6 серпня 2020 року

      Трохи більше місяця тривав процес із налагодження функціонування новоствореного Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України.

      «Завдання, яке поставив мені Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль — у стислі терміни налагодити роботу Міндовкілля. На сьогодні Міністерство має власне Положення, затверджено структуру апарату, штатний розпис і кошторис. Станом на 05 серпня 2020 року заповнено понад 30% від штатної чисельності працівників. Відтепер ми у повному обсязі можемо зосередитись на формуванні і реалізацǻ державної екологічної політики та ефективному впровадженні реформ», — заявив Міністр захисту довкіллля та природних ресурсів Роман Абрамовський.

• Довідково 
   Кабінет Міністрів України на своєму засіданні 27 травня утворив Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів. 19 червня Верховна Рада України призначила Романа Абрамовського Міністром захисту довкілля та природних ресурсів України. Того ж дня було зареєстровано нову юридичну особу - Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України.

 

За 15 гектарів сільський голова вимагав тисячу доларів хабара

6 серпня 2020 року

      Голова однієї з сільських рад Савранського району вимагав хабар за оренду земельної ділянки. Про це повідомляє прес-служба прокуратури Одеської області.

      Голова сільради отримав від громадянина одну тисячу доларів за виділення останньому в оренду земельної ділянки площею 15 га. Йшлося про землю для розміщення сонячних батарей.

 

Кабмін видав розпорядження про необхідність заповнення вакантних посад заступників голови Держгеокадастру

5 серпня 2020 року

      Кабінет Міністрів України 3 серпня 2020 року видав  розпорядження №957-р  "Про необхідність призначення на вакантну посаду першого заступника Голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру". 

      У документі зазначається, що Кабмін погоджується з пропозицією Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Петрашка І. Р. щодо необхідності призначення на вакантну посаду першого заступника Голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру шляхом укладення контракту про проходження державної служби.

     Голову Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру Лещенка Р. М. визначено уповноваженою особою для проведення співбесіди в установленому порядку.

      Також видано  аналогічні розпорядження КМУ щодо вакантних посад трьох заступників Голови Держгеокадастру.

 

Лукашенко розкритикував земельну реформу в Україні

4 серпня 2020 року

      Президент Білорусі Олександр Лукашенко розкритикував відкриття ринку землі в Україні і заявив, що ніколи не піде на приватизацію земель сільгосппризначення, повідомляє «Економічна правда».

      Про це він сказав в посланні білоруському народу і Національним зборам.

      "Попит на продовольство в світі зростає. Селянська праця завжди буде затребуваною. Подальший розвиток отримає і сільгоспвиробництво. Всіляко потрібно допомогти селянам. Ми будемо використовувати різні варіанти, але ніколи не підемо на приватизацію земель сільгосппризначення.

      В цьому просто немає ніякої необхідності: будь-якому охочому пропонується оренда — йди, працюй, а різати землю на шматки і роздавати окремим ділкам ніхто не дасть. Подивіться на Україну з їх земельним законом: навіщо нам повторювати чужі помилки, породжувати нелегальний ринок землі і ростити кримінал?", — заявив Лукашенко.

 

Частина земель Національної академії аграрних наук може бути втрачена через відсутність належного обліку – Рахункова палата

4 серпня 2020 року

      Національна академія аграрних наук не здійснює належного обліку земель, які знаходяться в її користуванні. Через це є загроза втратити частину з них. Про це свідчать результати аудиту ефективності використання Національною академією аграрних наук України коштів держбюджету та управління об’єктами державної власності, що мають фінансові наслідки для державного бюджету. Відповідальний за його проведення – член Рахункової палати Віктор Богун.

      Про це повідомляє пресслужба Рахункової палати.

      Зокрема, аудит встановив, що НААН не забезпечує належного кількісного та вартісного обліку земельних ділянок. З часу попереднього аудиту (2017 рік) Національна академія аграрних наук так і не провела інвентаризацію об’єктів нерухомості, включаючи землі, надані їй та її підприємствам, установам, організаціям у постійне користування. Тому проведення суцільної інвентаризації і тепер є актуальним.

      На початок 2020 року в постійному користуванні НААН перебуває 465 тис. га землі. Але до Державного земельного кадастру внесені відомості лише про 320 тис. га (69%). Дані про 145 тис. га земель відсутні. Реєстрація права постійного користування земельними ділянками також здійснена частково

      У користуванні державних підприємств Академії перебуває 336 тис. га сільськогосподарських угідь. Врожайність основних с/г культур на цих підприємствах значно нижча ніж в середньому в Україні. Через це недоотримано майже 1,5 млрд грн у 2018 році та 1,3 млрд грн у 2019-му чистого доходу (виручки) від реалізації продукції.

      Наприклад, у 2018 році врожайність зернових і зернобобових була на 35% нижчою за середню в Україні, соняшнику, ріпаку – на чверть. Минулого року врожайність зернових і зернобобових на держпідприємствах була нижчою на 33%, соняшнику – на 26%, ріпаку – на 23%.

      При цьому під час реалізації вирощеної продукції не враховувались тенденції ринку, що спричинило недоотримання 883 млн грн виручки.

     За висновками Рахункової палати, окремі управлінські рішення НААН та її суб’єктів господарювання, які використовують земельні ділянки державної власності, призводять до фактичної втрати державою таких об’єктів та містять корупційні ризики.

      Так, держава фактично втратила права на 11,2 га земельних ділянок чотирьох наукових установ у Києві та Одесі, які Національна академія аграрних наук отримала в безстрокове безоплатне користування для дослідних і навчальних цілей. НААН надала згоду на будівництво житлових будинків/комплексів, зміну цільового призначення земельних ділянок, а в подальшому погодила договори про будівництво на вказаних землях.

      Разом з тим є ризики, що наукові установи сплачуватимуть штрафи за неналежне виконання договорів про будівництво – 3% кошторисної вартості об’єкта, але не менше 1 млн гривень.

      Рахункова палата звертає увагу, що в договорах про спільну діяльність установ Академії з комерційними структурами також міститься загроза фактичної втрати земель.

      Загалом Національній академії аграрних наук на праві господарського відання належить державне майно вартістю 5,6 млрд гривень, зокрема в користуванні держпідприємств – об’єкти вартістю 3,4 млрд гривень. Найбільшу частку майна НААН займають земельні ділянки – 53%, будівлі складають 42%, інженерні споруди та об’єкти незавершеного будівництва – 6%.

      Лише десята частина нерухомості (окрім земельних ділянок) має зареєстровані речові права. Всього держреєстрації підлягають речові права на майже 13,5 тис. об’єктів.

      Рахункова палата звертає увагу, що зростають площі приміщень, які не використовуються. Так, із майже 1,1 млн кв м загальної площі 772 тис. кв. м перебувають в непридатному для використання стані, ще 284 тис. кв. м в проаналізований період були придатні до експлуатації, проте не використовувалися.

      Звіт та Рішення за результатами аудиту опубліковані на офіційному вебсайті Рахункової палати.

 

До  Державного земельного кадастру за останній тиждень додалося понад 25 тисяч земельних ділянок

4 серпня 2020 року

      Станом на 3 серпня 2020 року до Державного земельного кадастру внесено відомості про 21,8 млн земельних ділянок загальною площею 43,8 млн га (за останній тиждень – 25,4 тис. новосформованих земельних ділянок площею 26,7 тис. га), зокрема, 14,6 млн земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 31,5 млн гектарів,  повідомляє прес-служба відомства.

      Триває процес внесення відомостей до Державного земельного кадастру щодо адміністративно-територіальних одиниць: наразі із загальної кількості населених пунктів на території України за заявами органів місцевого самоврядування внесено відомості про межі 7 774 адміністративно-територіальних одиниць (за останній тиждень – 90) та нормативну грошову оцінку 3 752 населених пунктів (за останній тиждень – 51).

      Впродовж минулого тижня до державних кадастрових реєстраторів надійшло 32,2 тис. заяв про реєстрацію земельних ділянок (зокрема новосформованих, утворених у результаті поділу, об’єднання та встановлення або відновлення меж), зареєстровано 26,9 тис. земельних ділянок, серед яких 27,8 тис. заяв, сформованих сертифікованими інженерами-землевпорядниками в режимі онлайн та зареєстровано 22,9 тис. земельних ділянок.

      Головними управліннями Держгеокадастру за період з 27 липня по 3 серпня 2020 року через ЦНАПи видано 19,0 тис. витягів, зокрема 8,4 тис. витягів, замовлених на офіційному вебсайті Держгеокадастру. 

 

Голова Держгеокадастру приймає громадян у форматі онлайн
6 серпня о 10 годині

4 серпня 2020 року

       — Продовжуємо спілкування у форматі онлайн-прийомів громадян, бо особисто, через карантинні обмеження, поки зустрітися з кожним не можу, — написав на своїй у Facebook (https://www.facebook.com/RomanLeshchenko1) Роман Лещенко, голова Держгеокадастру.

       Судячи з кількості ваших запитань —  потреба є. Саме ви звертаєтесь до управлінь Держгеокадастру по всій країні, і краще вас ніхто не може вказати на проблемні питання у конкретних регіонах.

       6 серпня о 10:00 я особисто відповідатиму на найбільш поширені запитання із тих, що ви залишите під цим постом. Дякую за інтерес до нашої роботи.

       До зустрічі.

 

На вершині острова черепах – може замайоріти український прапор,
якщо цього захоче його нинішній власник – Олександр Богуслаєв

3 серпня 2020 року

       Приблизно так завершив свою статтю Маріо Геревіні в Corriere della Sera, озаглавлену «Лігурія, острів Галлінара продали заможному українцю за понад 10 мільйонів».

       – Це єдиний справжній острів Лігурії: природний заповідник, багатий історією, за 1,5 кілометри від узбережжя між Альбенгою та Аласіо, який століттями належав Церкві – був притулком для святих та пап, а потім, за останні 150 років – заможним банкірам та промисловцям, – пише автор.

       – Новий король Галлінара: 42-річний Олександр Богуслаєв, український житель у Князівстві, але має громадянство Гренади, острова Карибського басейну. Дев'ять родинних груп П'ємонтез та Лігурія продавали острів понад 40 років. Їх будинки на вершині острова Богуслаєв придбав окремо за кілька мільйонів євро.

       Народжений у Запоріжжі, промисловому місті України, де розташована найбільша в Європі атомна електростанція. Єдиний син політичного діяча та великого промисловця В'ячеслава Богуслаєва. 82-річний батько вже давно очолює в Україні один з найбільших світових виробників літальних, ракетних та вертолітних двигунів, "Мотор Січ" – історичний постачальник російської авіації, який з 2017 року опинився в центрі міжнародного скандалу через придбання китайцями 41 відсотка акцій українського виробника.

       Автор статті припускає, що з приходом китайських інвесторів, добре стали заробляти й інші акціонери, включаючи Богуслаєвих. До речі, новий власник Gallinara очолює низку компаній з нерухомості на Французькій Рив'єрі.

       Далі автор описує острів та його історію.

       Острів недоступний для туристів. «Цей осколок Лігурії посеред моря має висоту до 87 метрів, він 470 метрів завдовжки, 450 – завширшки, був притулком для святих (Мартіно ді Тур у четвертому столітті після Христа) та папи ( Олександр III, рятуючись від Федеріко Барбароси в 1162 році). Відтоді Галлінара перейшов під прямий захист Ватикану і став резиденцією дуже потужного бенедиктинського абатства, яке між VIII і XIV століттями володіло як Каталонія, так і Прованс. Острів, колись населений дикими курами, як писали Катон і Вароне ("Gallinaria"), пізніше був наданий сім'ям та єпископам Альбенги, муніципальній території, до якої він сьогодні належить. До середини 1800-х років його "приватизували". Купив його банкір Імперії Леонардо Гастальді.

       Під час другої світової війни на острові гітлерівці копали тунелі для зберігання зброї та вибухівки. Як тільки війна закінчилася, у 1947 році в 100 метрах від Галлінара сталася одна з найсерйозніших трагедій італійського моря: моторний човен "Аннамарія", який завантажив міланських дітей від 4 до 13 років у подорож до острова, натрапив на перешкоду і швидко затонув, поховавиши під водою 44 життя. Коли в 1960 році генуезький промисловець Ріккардо Діана придбав "черепаху" (ще й так називають острів) там появилася, вода та електроенергія, єдине місце між скелями перетворилося на невелику гавань. Так Діана змогла побудувати чудову віллу на вершині острова з басейном і терасами з видом на Тирренське море.

       Наприкінці 1970-х років власність перейшла до рук заможних лігурійських та п'єдмондських сімей промисловиків. Серед них Stroppiana of Cuneo – компанія, яка зробила атлетичні траси для останніх Олімпійських ігор. Далі були Mogna della Probiotical з Новари та інші місцеві підприємці. Нічого не залишилося від старого монастиря, побудованого в ломбардський період ченцями Сан-Коломбано, за винятком кам'яної стіни, піднятої для захисту кладовища, де століттями відпочивають древні абати. Від Вілли Діани тоді була отримана нерухомість, поділена між дев'ятьма власниками острова.

       З майном цього острова місцева влада, правоохоронні органи завжди, а особливо за останні роки, мали чималі проблеми. Ускладнювалося управління цим маленьким раєм. І все це прискорило продаж острова. Богуслаєв вступив у переговори у травні. Він доручив молодому адвокату Ніцци Янніку Ле Мо та туринському адвокату Альберто Кортассу пропрацювати умови договору. 17 липня угоду продажу-купівлі було укладено.

       – Тепер Богуслаєв в ідеалі зможе вивісити український (або гренадійський) прапор на вершині острова черепах, – ось дослівні слова автора публікації, що принесла нам новину.

 

Наприкінці серпня 2020 року Україна і Міжнародний банк реконструкції та розвитку планують укласти угоду про позику на $350 млн

3 серпня 2020 року

      «Очікується, що укладення угоди про позику між Україною та МБРР з групи Світового банку (СБ) відбудеться наприкінці серпня. Після підписання і набуття чинності угодою про позику кошти буде перераховано до загального фонду держбюджету», — йдеться у повідомленні  прес-служби Міністерства фінансів Інформаційному агентству «Інтерфакс-Україна».

      Зазначається, що рада виконавчих директорів СБ наприкінці червня схвалила виділення Україні $350 млн у рамках першої позики з двох запланованих  на політику розвитку у сфері економічного відновлення на підтримку реформ, які є критично важливими.

Серед іншого йдеться про:

• зміцнення земельного та кредитного ринків шляхом створення ефективного ринку сільгоспземель і врегулювання NPL у держбанках;
• демонополізацію і підтримку антикорупційних інституцій;
• реструктуризацію газового сектора і посилення системи соцзахисту людей похилого віку, особливо уразливих від COVID-19.

      Проте невизначеність навколо нового голови Центрального банку України Кирила Шевченка може вплинути на виплату цієї позики, — припускають аналітики міжнародного рейтингового агентства Moody's.

      Другу позику планується спрямувати на підтримку розробки додаткового законодавства у сфері земельної реформи та подальше посилення пенсійних виплат особам похилого віку.

 

Набула чинності постанова про  правила  утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на сільгоспземлях

3 серпня 2020 року

      Постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року , яка набула чинності 30 липня,  затверджено  Правила утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення, а також внесено зміни до Типового договору оренди землі, затвердженого постановою Кабміну від 3 березня 2004 року.

      Як уже повідомлялося, Правила визначають основні вимоги щодо утримання лісових смуг та проведення комплексу заходів з метою забезпечення виконання функцій з агролісотехнічної меліорації. Зокрема,  Правила:

• Покладають на землекористувачів проведення заходів з утримання та збереження полезахисних смуг;      
  Підставою для цих заходів є:
  – матеріали лісовпорядкування, що затверджуються у порядку, визначеному статтею 48 Лісового кодексу України;
  – обстеження комісією, що утворюється органом місцевого самоврядування або територіальним органом Держгеокадастру.
• Регламентують створення і діяльність комісії, а також визначають документацію, що є результатом її роботи;
• Конкретизують додаткові показники, за якими розробляється комплекс заходів для продовження строку експлуатації насаджень;   
• Чітко визначають:    
  – види полезахисних лісових смуг залежно від їх розташування та призначення;
  – характеристики, конструкцію та вікові періоди полезахисних смуг;
  – лісівничо-меліоративну оцінку у балах.
• Обґрунтовують та визначають правила проведення рубок догляду, реконструктивних рубок, створення полезахисних смуг;
• Зазначають вимоги до охорони, захисту, діяльності, що забороняється вести на полезахисних смугах.

Слід зазначити, що не всі у суспільстві  однозначно сприйняли цю постанову.  Читайте про це у серпневому випуску «Землевпорядного вісника». 

 

Середня плата за оренду державних сільгоспземель Черкащинни
за підсумками аукціонів становить майже 22 відсотки
від нормативної грошової оцінки, або 2794 гривні за гектар

         3 серпня 2020 року

       За результатами торгів, проведених упродовж січня–червня 2020 року, Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області передало в користування на умовах оренди 37 земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 344 гектари.

       Стартова ціна продажу права оренди зазначених ділянок становила 351 тис. грн, або 8% від нормативної грошової оцінки землі. Під час проведення торгів орендна плата зросла до 961 тис. грн, це в середньому 21,9% від нормативної грошової оцінки ділянок.

 

За платні послуги у сфері земельних відносин місцеві бюджети Закарпаття отримали понад 920 тисяч гривень

3 серпня 2020 року

       Фахівці Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області надали населенню 77 097 адміністративних послуг. З них 6 605 – на безоплатній основі. Ще 7 492 адміністративні послуги надано на платній основі.

       До місцевих бюджетів області надійшло 921,4 тис. гривень.

       Платні послуги, які найчастіше замовляли громадяни, стосувалися надання витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (6 227), виправлення технічної помилки у відомостях Державного земельного кадастру, яка була допущена не з вини органу, що здійснює його ведення (666), а також проведення обов`язкової, добровільної державної експертизи землевпорядної документації (524). 

 

Держгеокадастр: коронавірус завадив виконати зобов’язання,
інвентаризацію земель продовжено до 21 вересня

3 серпня 2020 року

         У Держгеокадастрі провели зустріч з представниками компаній, які перемогли в тендерах на проведення державної інвентаризації земель в Україні.

         На жаль, через COVID-19 та карантинні обмеження, які були запроваджені по всій країні, цей процес затягнувся. Всі виконавці визнали, що не змогли виконати свої зобов‘язання до 20 липня, як передбачалося підписаними угодами.

         Через карантин та наявність великої кількості оскаржень тендерних закупівель до Антимонопольного комітету, укладання договорів відбулося лише в травні-червні, а не в березні. В силу цих обставин інвентаризація стартувала на 2 місяці пізніше, ніж заплановано.

         За результатами наради було прийняте рішення погодити з Кабінетом Міністрів України відтер мінування завершення інвентаризації сільськогосподарських земель державної власності до 21 вересня 2020 року.

         Виконавці запевнили, що у двомісячний термін роботи будуть виконані. В іншому разі вони будуть нести юридичну відповідальність, в тому числі — жорсткі фінансові санкції, передбачені діючими договорами.

 

Держгеокадастр продовжить співпрацю з Японією

3 серпня 2020 року

         Японія є одним із стратегічних міжнародних партнерів Держгеокадастру, — написав Роман Лещенко, голова Держгеокадастру, на своїй сторінці Facebook, — і ми цю співпрацю будемо розширювати.

         Можливі напрямки співпраці між Україною та Японією обговорили з послом України в Японії Сергієм Корсунським.

         Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру вже співпрацює з Японським Агенством міжнародного співробітництва (“JICA”). Є проекти що були реалізовані, і є нові напрацювання.

         На минулому тижні у Держгеокадастрі обговорювали з представниками “JICA” можливість технічої допомоги в рамках проекту “Створення Національної інфраструктури геопросторових даних в Україні”.

         Кадастрова система Японії почала своє становлення ще в 1582 році, тому допомога досвідчених колег нам точно не завадить.

         Сергій Володимирович запевнив Романа Лещенка, що під час своєї роботи максимально сприятиме реалізації спільних проектів Держгеокадастру та Японії. Реформування Держгеокадастру в прозорий та якісний сервіс цікавить не лише Україну, а й міжнародних партнерів та інвесторів.

 

Бізнес має працювати на розвиток економіки,
а не ходити по кабінетах чиновників, – Роман Лещенко

31 липня 2020 року

       Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру допомагає, і буде допомагати інвесторам.

       На цьому наголосив Голова Держгеокадастру Роман Лещенко під час онлайн-зустрічі з представниками бізнес-асоціацій та інвесторів, які звернулися до відомства в рамках співпраці у форматі «G2B». Ці зустрічі передбачають напрацювання рішення проблемних питань, які можуть виникнути, чи виникли у бізнесу в процесі оформлення земельної документації, повідомляє пресслужба відомства.

       «Ми пропонуємо алгоритм дій, щоб питання, які виникають у бізнесу, вирішувалися оперативно і за зрозумілою для всіх процедурою. Це, в першу чергу, інвестиційна привабливість нашої країни. Якщо підприємці хочуть вкладати кошти в розвиток економіки країни і при цьому працювати в правовому полі – ми з задоволенням їм у цьому допоможемо. Держгеокадастр має бути зручним сервісом і для фізичних осіб, і для інвесторів. Бізнес має працювати на розвиток економіки, а не ходити по кабінетах чиновників», – зазначив Голова Держгеокадастру Роман Лещенко за підсумками зустрічі.

       Учасники зустрічі, серед яких «Європейська Бізнес Асоціація», «Американська торгова палата» та представники посольств Великобританії і Нідерландів, висловили Держгеокадастру вдячність за відкритість і роботу, яка регулярно проводиться в рамках вирішення земельних питань, що виникають у інвесторів.

 

На Хмельниччині за втручання прокуратури майже на 1 млн грн
збільшено розмір орендної плати за використання землі

31 липня 2020 року

       Кам’янець-Подільська місцева прокуратура домоглася збільшення майже на 1 млн грн орендної плати за використання землі сільськогосподарського призначення на території Дунаєвецького району, повідомляє пресслужба прокуратури Хмельницької області.

       Встановлено, що сільськогосподарському товариству надано у оренду 350 га землі на підставі договору оренди, укладеного у 2008 році, згідно якого орендар сплачував до бюджету 115 тис грн на рік. Проте нормативна грошова оцінка вказаних земель не проводилась, а розмір орендної не відповідав вимогам законодавства.

       В рамках досудового врегулювання спору сторони уклали додаткову угоду, відповідно до якої розмір орендної плати збільшено до 1 млн 35 тис грн на рік.

 

За тиждень виявлено 365 порушень земельного законодавства

31 липня 2020 року

       У період з 20 по 24 липня 2020 року Управліннями з контролю за використанням та охороною земель, які діють у складі Головних управлінь Держгеокадастру в областях, здійснено 452 заходи державного нагляду за використанням та охороною земель (порівняно з попереднім тижнем — +135, +43%), за результатами яких виявлено 365 порушень земельного законодавства, зокрема заходів державного контролю щодо додержання суб’єктами господарювання вимог законодавства у сфері використання та охорони земель (+120, +49%).

       За цей період нараховано шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття родючого шару ґрунту без спеціального дозволу на суму у розмірі 1 217 586 грн (-1 118 609 грн, -48%). У добровільному порядку відшкодовано 766 655 грн (-4 965 грн, -1%), – повідомляє пресслужба Держгеокадастру.

       До органів прокуратури, органів досудового слідства направлено 51 (+14%) матеріал про порушення вимог законодавства, зокрема які містять ознаки злочинів.

       Найкращий результат зі здійснення заходів державного контролю показало Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, яке здійснило 23 заходи державного нагляду (виявлено 24 порушення земельного законодавства) та нарахувало шкоду загальною сумою 189 442 грн. У добровільному порядку відшкодовано 93 661 гривня.

 

Права власності на землю в Криму позбавлено майже 4 тисячі українців

30 липня 2020 року

          Про це сьогодні, у четвер 30 липня, під час брифінгу в Києві повідомив експерт Українського Регіонального центру прав людини Роман Мартиновський.

          – Нам вдалося ідентифікувати 3952 особи, яких ми вважаємо жертвами права власності на території окупованого півострова. Йдеться про осіб, у яких було вилучено земельні ділянки, позбавлених права власності на земельні ділянки, які вони отримали на початку окупації півострова. Таке позбавлення права власності відбувалося на підставі того, що окупаційні органи влади взяли на себе функцію перевірки законності надання цих земельних ділянок громадянам України, починаючи з 2008 по 2010 рік. Це основний період, за який люди, які отримали земельні ділянки, були позбавлені цього права», – сказав Мартиновський.

          За його словами, вдалося ідентифікувати 170 осіб в АР Крим і 2532 – в Севастополі, у яких вилучили ділянки. Зокрема, мова йде про ділянки для ведення садівництва, для індивідуального житлового будівництва і про землі сільськогосподарського призначення.

• Довідково

Президент Росії Володимир Путін 20 березня розширив перелік територій, земельні ділянки, яких не можуть бути у власності «іноземців» і «зарубіжних юридичних осіб» – в список увійшло більшість районів анексованого Криму і Севастополя, а також Керч, Ялта, Євпаторія та інші прибережні міста півострова. Заборона не поширюється на три райони Криму – Первомайський, Красногвардійський і Білогірський, ці райони не межують з материковою частиною України і не мають виходу до Чорного моря.

         

Засадити новим лісом земельні ділянки, що вигоріли під час пожеж,
можна буде впродовж 3-5 років

29 липня 2020 року

          Внаслідок пожеж на Луганщині лісництво Сєвєродонецька зазнало збитків на понад 1 млрд гривень.

          Про це повідомляє Луганська обласна військово-цивільна адміністрація.

          Суму збитків озвучив голова Державного агентства лісових ресурсів Василь Кузьович. Він зазначив, що засадження новим лісом земельних ділянок, знищених пожежею, може зайняти від трьох до п’яти років. Наразі влада шукає необхідні кошти для відновлювальних заходів.

Довідково

На початку липня у Новоайдарському районі виникла пожежа. Вогонь охопив земельну ділянку площею майже 50 гектарів.

 

Земельні ділянки для ведення фермерського господарства – успадковуються

29 липня 2020 року

          Верховний Суд прийняв до уваги думку фахівців Комітету з аграрного та земельного права НААУ з приводу спадкування земельних ділянок для ведення фермерського господарства, а також можливість подальшого використання фермерським господарством ділянки у разі смерті фізичної особи, яка отримала її на підставі державного акту на право постійного користування та була членом фермерського господарства, – повідомляє Ян Білоголовий, адвокат, співавтор експертної думки і постійний автор ексклюзивних статей у журналі «Землевпорядний вісник».

 

Нове призначення Олександра Краснолуцького,
заступника голови Держгеокадастру

 29 липня 2020 року

          Уряд на засіданні у середу, 29 липня 2020 року, призначив заступників очільникам низки міністерств та заступника голови Фонду державного майна.

          Олександр КРАСНОЛУЦЬКИЙ, заступник голови Держгеокадастру, відтепер – заступник міністра захисту довкілля та природних ресурсів України.

 

Земельні ділянки, покриті чагарниками, віддайте для випасу овець

29 липня 2020 року

          Таке прохання-пропозицію висловив Василь СТЕФУРАК, голова громадської організації «Асоціація вівчарів», звертаючись до можновладців.

          – Я зараз звертаюся до наших держслужбовців, щоб вони дозволили нам випас на землях категорії чагарники та охоронні зони, тому що зараз по факту це закинуті території і вони не обробляються. Я розумію, що на товарні землі с/г виробництва зараз нас ніхто не пустить.

          Європа зараз доплачує вівчарям, які випасають на таких землях, щоб зберегти власну екосистему. Це справді дуже виграшний варіант, оскільки вівці пасуться і трави не випалюють, і трави не вимирають. Австрія платить 70 євро за випас однієї вівці, а Німеччина 50 євро.

          Якщо нам дозволять на чагарниках з нульовою ставкою випасати овець, ми з бур’яну зробимо додану вартість, а саме елітний продукт – баранину!

          Відомий коломийський вівчар, який вивів власну породу овець, зауважує, що земельні ділянки, покриті чагарниками здебільшого є і стихійними сміттєвими звалищами – пастухи б прибрали ці чималі земельні площі, також він наголошує, що вівці харчуються борщівником, який є отруйною багаторічною рослиною. Згідно з дослідженнями, якщо вівці будуть 3 роки їсти борщівник на певній території, то ця небезпечна рослина не відновиться; вівці не знищують землю копитами і не риють на відміну від інших тварин (свиней), адже це легкі тварини, після них трава відновлюється.

З інтерв’ю Василя Стефурака
інформаційному агентству «АgroNews.ua»

 

За земельну ділянку площею 32 гектари посадовець ОТГ
вимагав  32 тисячі доларів США хабара

29 липня 2019 року

         Начальник відділу земельних відносин та охорони навколишнього середовища об’єднаної територіальної громади вимагав від підприємця хабар за виділення в оренду 32 га земель сільськогосподарського призначення. Під час одержання коштів посадовця було викрито правоохоронцями. Йому за процесуального керівництва прокуратури Дніпропетровської області повідомлено про підозру в одержанні 32 тис дол США неправомірної вигоди (ч.3 ст.368 КК України).

Довідково: відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

        

Землі курортної Кирилівки – під водою

29 липня 2020 року

         Землі курортного селища Кирилівка на узбережжі Азовського моря уже третій день поспіль від потужної зливи – затоплені.

         З висоти пташиного польоту видно, що у воді стоять авто, затопило двори і території баз відпочинку біля моря. Люди також ходять майже по коліна у воді.

 

За земельну ділянку під могилу родички від столичного жителя
вимагали 10 тисяч доларів

28 липня 2020 року

             У Києві чоловік намагався "продати" місце на напівзакритому міському кладовищі у Деснянському районі за 10 тисяч доларів. Підозрюваного затримали і оголосили підозру за статтею про зловживання впливом (ч. 3 ст. 369-2 КК України).

            Про це повідомляє пресслужба Офісу генерального прокурора.

            Зараз вирішується питання про обрання підозрюваному запобіжного заходу, встановлюються інші особи, які можуть бути причетні до злочину.

            Раніше повідомляли, що у столиці на кладовищах катастрофічно не вистачає місць для поховань. Через це кияни змушені піклуватися про місце вічного спокою заздалегідь.

 

Земельна ділянка під Мечеть розташована в центрі Києва

28 липня 2020 року

            Обговорення дизайну мечеті, будівництво якої планується в Києві, триває, а питання місця її зведення здебільшого вирішено, заявив посол Туреччини в Україні Ягмур Ахмет Гюльдере.

            "Україна – це дім для значної кількості мусульман, включно, звісно, з кримськими татарами. Особливо після 2014 року ми бачимо, що багато кримських татар мали переїхати, і в Києві живе значна спільнота. До нас звернулися з проханням про співпрацю і допомогу Україні та її мусульманській спільноті побудувати мечеть у Києві. Питання землі більшою мірою вирішено. Обговорення дизайну наразі триває", – сказав Гюльдере в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна".

            Він додав, що після того, як фаза обговорення дизайну закінчиться, буде можливість запустити офіційні процедури затвердження.

            "У Києва дуже красивий пейзаж, це дуже красиве місто, і я абсолютно переконаний, що цей проект додасть особливого, унікального доповнення красі Києва, його багатим контурам і вигляду", – наголосив посол.

            За його словами, мечеть планується побудувати в місці, розташованому в центрі Києва, а більше деталей з'явиться найближчими місяцями.

            "Поки що варто сфокусуватися на дизайні. Коли буде виконана ця робота, розпочнуться офіційні процедури затвердження, і потім стане відомо, де вона буде. Але я можу сказати, що планується її побудувати в місці, розташованому в центрі Києва. Сподіваюся, що більше деталей з'явиться найближчими місяцями", – поінформував дипломат.

За повідомлення агентства "Інтерфакс-Україна"

 

97 гектарів земельних ділянок вигоріло за добу на Дніпропетровщині

28 липня 2020 року

            Наймасштабніші займання сухотрав’я вогнеборці ліквідували у Широківському, Царичанському, Васильківському, Криничанському, Верхньодніпровському, Дніпровському, Петропавлівському, Новомосковському, Синельниківському, Покровському, Межівському, Апостолівському та Софіївському районах.

            Трав’яні пожежі не тільки негативно впливають на стан довкілля та шкодять здоров’ю людей. Подекуди, неконтрольований вогонь, що палить траву, знищує й будівлі.

            Такий випадок трапився у Синельниківському районі. За межами села Старовишневецьке зайнялась суха трава, вогонь розповсюдився, пошкодивши дах занедбаної будівлі колишньої ферми на площі 10 кв.м.

            Така ситуація повторилася у місті Нікополь. На території парку Перемоги внаслідок розповсюдження пожежі із сухої рослинності, вогнем пошкоджено металевий вагончик, що не експлуатується, на площі 18 кв.м.

            Вкрай актуальною залишається на сьогодні і проблема спалення рештків стебел зернових культур на післяжнивних полях та приватних земельних ділянках.

            Так, протягом дня рятувальники залучались до ліквідації пожеж на сільгоспугіддях у Межівському, Петропавлівському, Магдалинівському, Юр’ївському, Новомосковському та Покровському районах. Загалом вогонь знищив 24 га пожнивних залишків зернових культур.

            У Широківському районі за межами села Новокурськ. Загальна площа займання склала 8 га.

За повідомлення AgroNews

 

Площі земельних ділянок під непопулярними зерновими цього річ збільшено через пересів озимих

28 липня 2020 року

            Посівні площі під сільгоспкультурами в Україні цього року становлять 27,974 млн га, що відповідає показнику 2019-го. Втім, структура посівних площ дещо змінилася.      Про це свідчать дані Державної служби статистики.  

            Так, у 2020 році скоротилися площі під пшеницею на 3,6%, до 6,571 млн га, під ячменем – на 8,7%, до 2,384 млн га, тоді як під кукурудзою – зросли на 8,9%, до 5,451 млн га.

            Цікаво, що цього року зросли площі під багатьма непопулярними зерновими. Так, посіви жита озимого зросли на 18,3%, до 137,8 тис. га, а ярого – на 88,7%, хоча навіть за такого зростання його площі лишаються дуже незначними – всього 1,3 тис. га.

            Крім того, вітчизняні аграрії збільшили площі під гречкою на 14,2%, до 78,9 тис. га, просом – на 63%, до 150,5 тис. га, вівсом – на 9,5%, до 199,9 тис. га, рисом – на 7,9%, до 11,4 тис. га.

            Разом з тим посіви тритикале озимого скоротилися на 13,2%, до 11,1 тис. га, а ярого – зросли на 28,2%, до 0,5 тис. га.

            Як пояснюють аграрії, зростання площ під деякими непопулярними культурами зумовлене в тому числі масовим пересівом озимих, які загинули через несприятливі погодні умови.

 

Земельна ділянка, на якій розкинувся двір Київради, у вихідні та свята слугуватиме місцем для паркування авто

28 липня 2020 року

            Київська міська рада має намір відкрити свій двір для загального користування: кияни і гості столиці у вихідні та святкові дні зможуть використовувати його для стоянки власних легкових автомобілів.

            Про це поінформували в прес-службі Київради.

            Так, сьогодні на пленарному засіданні Київради депутати прийняли рішення “Про особливості використання території у дворі комплексу адміністративних будівель Київської міської ради у вихідні та святкові дні, деякі заходи щодо стимулювання розвитку електротранспортної інфраструктури та інші організаційні питання”.

            Планується, що кияни і гості столиці у вихідні та святкові дні зможуть використовувати територію у дворі адмінбудівлі за адресою вулиця Хрещатик, 36 для стоянки своїх авто.

            Умова доступу до парковки Київради – наявність вільних місць і дотримання правил відвідування території (не порушувати громадський порядок, зберігати чистоту, розміщувати авто відповідно до розмітки).

            “10 % місць буде відведено для електромобілів. Також у дворі передбачені зарядні станції для електромобілів і виділені місця стоянки для людей з інвалідністю. Заїзд буде відкритий зі сторони вулиці Пушкінської”, – зазначив заступник міського голови – секретар Київради Володимир Прокопів.

            Таке рішення покликане зменшити проблему з паркуванням у центральній частині Києва.

            Планується, що місце для стоянки автомобілів у дворі Київради буде безкоштовним. Графік роботи: з 8:00 до 22:00.

 

За оренду земельної ділянки під музей, який не збудували,
з всесвітньовідомого українського художника Івана МАРЧУКА
можуть стягнути 5,5 мільйони гривень

28 липня 2020 року

             Господарський суд Києва задовольнив позов Київської міської ради щодо стягнення 5,5 млн грн з ТОВ "Виставковий центр-музей художника Івана Марчука".

            Про це йдеться у рішенні суду.

            У позові Київської міськради зазначається, що підприємство не виконує умови договору оренди земельної ділянки від 08.02.2010 в частині орендної плати.

            Йдеться про 0,65 га землі за адресою Михайлівська площа, 1 із цільовим призначенням для будівництва, експлуатації та обслуговування багатофункціонального культурного центру “Музей художника Івана Марчука” на Андріївському узвозі.

            З 2016 по 2019 рік орендар сплатив за ділянку тільки 35 тисяч гривень. Відтак борг зріс до 4,8 млн грн, до цього додається 3% річних та інфляційні втрати.

            Відповідач заперечував проти позову, вказуючи, що невиконання зобов’язань спричинено діями самої Київської міської ради та Міністерства культури України. Так, за даними відповідача, досить довгий час не була погоджена проєктна документація, а також Київрада та Міністерство культури не виконували свої наміри щодо участі у створенні музею. Та суд вважає, що це не може слугувати підставою для невиконання умов договору оренди земельної ділянки.

            Представник музею просив про застосування строків давності до вимог 2016 року, але суд відмовив.

            У рішенні суду зазначається, що орендар неодноразово звертався щодо зменшення орендної плати у зв’язку з неможливістю розпочати будівництво музейного комплексу через тривале погодження дозвільної документації, зростанням вартості робіт і тому подібне.

            Суд прийняв до уваги тривале погодження дозвільної документації та зростання цін на роботи та матеріали, фінансову кризу, тому зменшив на 50% інфляційні нарахування та відсотки.

            Таким чином, стягується 4,8 млн грн заборгованості орендної плати, 472 тис. грн інфляційних втрат і 126 тис. грн 3% річних і 90 тис. грн судового збору.

            На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу.

            Засновниками ТОВ “Виставковий центр-музей художника Івана Марчука” є 84-річний Іван Марчук (1%) і “Благодійний фонд художника Івана Марчука” (99%).

            Іван Марчук має звання народного художника України, є лауреатом Національної премії України ім. Шевченка.

 

Держгеокадастр оприлюднив оновлені актуальні показники
ведення Державного земельного кадастру

28 липня 2020 року

       Станом на 27 липня 2020 року до Державного земельного кадастру внесено відомості про 21,8 млн земельних ділянок загальною площею 43,8 млн га (за останній тиждень – 22,9 тис. новосформованих земельних ділянок площею 23,4 тис. га), зокрема, 14,6 млн земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 31,5 млн гектарів, повідомляє пресслужба Держгеокадастру.

       Триває процес внесення відомостей до Державного земельного кадастру щодо адміністративно-територіальних одиниць: наразі із загальної кількості населених пунктів на території України за заявами органів місцевого самоврядування внесено відомості про межі 7 684 адміністративно-територіальних одиниць (за останній тиждень – 56) та нормативну грошову оцінку 3 701 населеного пункту (за останній тиждень – 78).

       Окрім цього, впродовж минулого тижня до державних кадастрових реєстраторів надійшло 33,0 тис. заяв про реєстрацію земельних ділянок (зокрема новосформованих, утворених у результаті поділу, об’єднання та встановлення або відновлення меж), зареєстровано 24,5 тис. земельних ділянок, серед яких 29,1 тис. заяв, сформованих сертифікованими інженерами-землевпорядниками в режимі онлайн (зареєстровано 21,6 тис. земельних ділянок).

       Загалом Головними управліннями Держгеокадастру за період з 20 по 27 липня 2020 року через ЦНАПи видано 18,6 тис. витягів, зокрема 9,3 тис. витягів, замовлених на офіційному вебсайті Держгеокадастру.

 

Заздалегідь розрахувати, який розмір земельного податку доведеться платити, неможливо

27 липня 2020 року

          Ситуацію зі ставками податку на землю в Україні потрібно вирішувати на державному рівні. Про це в блозі для OBOZREVATEL, написав практикуючий адвокат В'ячеслав Ганган. Він пояснив, що Кабінету Міністрів слід врегулювати питання розробки методології розрахунку процентної ставки, розробити єдиний уніфікований підхід.

          Крім того, за його словами, уряд має визначити критерії, від яких будуть відштовхуватися місцеві ради. Наприклад, від площі земельної ділянки, від її розташування – в центрі або на околиці.

          "Підприємцю важливо мати можливість заздалегідь розуміти, на яку суму він може розраховувати, а не чекати рішення місцевої ради. Підкреслю, саме місцеві ради вирішують, як будуть платитися податки до місцевих бюджетів. Але ставки податку на землю визначено Податковим Кодексом, тому буде логічно, якщо уряд затвердить методологію розрахунку. Інакше продовжиться те, що ми маємо зараз: судові процеси, неоднакова судова практика і повна анархія в сфері земельних відносин", – написав він.

          Експерт пояснив, що підприємці, які беруть землю в оренду у місцевих рад, повинні платити щорічний податок до місцевого бюджету. Ставку податку в кожному конкретному випадку встановлюють місцеві ради, її розмір становить від 3% до 12% від грошово-нормативної оцінки вартості земельної ділянки.

          "Встановлюється ця ставка для кожного підприємця індивідуально. Кабінет Міністрів не створив єдиного підходу на нормативному рівні, а місцеві ради цим користуються. Припустимо, мова йде про столичний ринок, і нормативно-грошова оцінка ділянки становить півтора мільйона гривень. Київрада вирішує, за якою ставкою буде платити орендар – 3%, 4%, 5%, або 12%. Розкид від 45 тисяч до 180 тисяч гривень. Критеріїв немає, заздалегідь розрахувати, який розмір земельного податку доведеться платити, неможливо ", – розповів Ганган.

          Така ситуація, на думку адвоката, тягне за собою корупційний і економічний ризики.

 

Асоціація міст України не підтримує зміни до закону про місцеве самоврядування, якими ускладнюється прийняття рішень із земельних питань

27 липня 2020 року

       У Верховній Раді України зареєстровано проєкт Закону України від 7 липня 2020 року № 3801 «Про внесення змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» щодо розпорядження землями комунальної власності». Законопроєктом пропонується запровадити прийняття рішень місцевої ради з питань розпорядження земельними ділянками комунальної форми власності більшістю у дві третини від загального складу ради.

       Проаналізувавши текст законопроекту, Асоціація міст України висловлює такі зауваження :

       ► Законопроєкт стосується правовідносин щодо порядку розпорядження виключно землями комунальної власності. Варто відзначити, що відповідно до ст. 13 Конституції України від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією. Рішення про розпорядження землями комунальної власності приймається колегіально депутатами, обраними на основі прямого, рівного, загального виборчого права громадянами. В той же час розпорядження землями державної власності здійснюється одноособово, наприклад головою місцевої державної адміністрації або керівником територіального підрозділу Держгеокадастру. При цьому така особа не є обраною народом, тобто не виступає безпосередньо від імені народу, а такі повноваження здійснюються нею без залучення громадськості, врахування її думки. Відтак, існуючий спосіб розпорядження землями комунальної власності є більш відкритим та демократичним ніж землями державної власності. Отже, в першу чергу варто забезпечити прозорий та неупереджений механізм розпорядження землями державної власності, наприклад шляхом погодження рішень органів виконавчої влади щодо розпорядження земельними ділянками державної власності органами місцевого самоврядування, які діють від імені територіальних громад та є обраними громадянами.

      ► В обґрунтуванні необхідності прийняття законопроекту в пояснювальній записці автори законопроєкту приходять до висновку, що через обмеженість земельного ресурсу надання земельних ділянок комунальної власності у власність громадян чи у користування юридичним особам, часто відбувається несправедливо. Як приклад зазначається, що земельні ділянки надаються під забудову без врахування думки громадян. В контексті обґрунтування необхідності прийняття законопроекту вважаємо, що шляхами вирішення проблем у питанні розпорядження землями, має бути:

• більша залученість громадян до вирішення земельних питань (розвиток форм партисипативної демократії);
• обмеження на законодавчому рівні процесу приватизації земель (у зв’язку з обмеженістю земельного ресурсу).

     ► Згідно з пояснювальною запискою законопроєкт розроблено з метою прозорого та неупередженого механізму розпорядження землями комунальної власності. Досягнути поставленої цілі пропонується шляхом запровадження голосування «кваліфікованою» більшістю у 2/3 від загального складу ради для прийняття рішень місцевої ради з питань розпорядження земельними ділянками комунальної форми власності. За загальним правилом рішення ради ухвалюється простою більшістю голосів від загального складу ради і лише у виняткових випадках застосовується кваліфікована більшість. Зокрема, такими випадками є подолання «вето» голови або дострокове припинення повноважень голови за рішенням місцевої ради. При цьому, законопроєкт не врегульовує питання яким чином та у який спосіб буде долатися «вето» голови на рішення ради стосовно розпорядження комунальними землями. Виходячи з логіки Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» - «вето» голови на такі рішення мають долатися місцевою радою виключно повним складом місцевої ради. Багаторічна практика показує, що будь який представницький колегіальний орган практично не збирається на свої засідання у повному складі. Більше того, враховуючи безоплатність здійснення депутатами місцевих рад своїх повноважень та поєднання таких повноважень з основною роботою, більшість місцевих рад практично завжди збираються у мінімальній кількості депутатів, необхідній для прийняття рішень. Запровадження «кваліфікованої» більшості для прийняття рішень з земельних питань зупинить процес їх прийняття або призведе до порушення строків розгляду, які визначені Земельним кодексом України. У свою чергу порушення строків розгляду земельних питань призведе до порушення прав фізичних та юридичних осіб щодо користування земельними ділянками.

     ► Законопроєкт не дає відповіді на питання яким чином прийняття рішень саме «кваліфікованою» більшістю посилить прозорість та неупередженість механізму розпорядження землями комунальної власності та знизить корупційні ризики. Слід відзначити, що відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» проєкт будь якого рішення місцевої ради до його прийняття оприлюднюється на офіційному сайті ради (частина третя статті 15). Відтак, кожен громадянин може ознайомитися з проєктом рішення ради та у разі виявлення порушення його прав, подати індивідуальне чи колективне звернення до органу місцевого самоврядування про таке порушення. Окрім цього, проєкти рішень ради проходять кілька стадій узгодження, а сама процедура надання земельної ділянки проходить у два етапи, що є додатковим інструментом відкритості та публічності прийняття рішень.

     ► Додаткову загрозу, яку може створити законопроект №3801, є не тільки порушення строків розгляду земельних питань, а і практично зупинення діяльності місцевої ради. Це пов’язано з тим, що на законодавчому рівні запроваджено імперативний мандат депутата, тобто залежність депутата від позиції фракції чи партії, і в такому випадку під час вирішення будь-якого питання депутат не є вільним у своєму виборі. З огляду на такі обставини, питання розпорядження землями громад перестане бути питанням забезпечення прав громадян та юридичних осіб на володіння чи користування земельними ділянками, а стане виключно політичним питанням, що призведе до чисельних порушень законодавства.

      З огляду на зазначене, видається занадто сумнівним можливість досягнення мети законопроєкту запропонованими методами.

      Асоціація міст України звернулася до Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування рекомендувати парламенту відхилити зазначений вище законопроект.

 

В Україні значно зростуть штрафи за забруднення сільгоспземель

27 липня 2020 року

       У прийнятому Верховною Радою законопроєкті №2207-1-д «Про управління відходами» йдеться про збільшення штрафів за псування, забруднення та засмічення сільськогосподарських та інших земель.

       «Псування, забруднення та засмічення сільськогосподарських та інших земель хімічними речовинами та відходами тягне за собою накладення штрафу на громадян від 100 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян-суб'єктів підприємницької діяльності — від 250 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян», — зазначено у документі.

       Законопроєкт передбачає значне підвищення штрафів за:

• порушення вимог управління відходами під час їхнього збирання, перевезення та оброблення; порушення правил ведення обліку відходів, подання звітної інформації про управління відходами з порушенням встановлених строків, подання звітної інформації про управління відходами, що містить недостовірні дані;
• порушення встановленого порядку подання декларації про відходи або неподання такої декларації;
• приховування, перекручення або відмова від надання повної та достовірної інформації за запитами посадових осіб і зверненнями громадян та їх об'єднань щодо безпеки утворення відходів та управління ними, у тому числі про їх аварійні скиди та відповідні наслідки;
• порушення правил передачі відходів з порушенням установлених правил, а також суб'єктам господарювання, що не мають відповідного дозволу на проведення таких операцій;
• порушення встановлених правил і режиму експлуатації установок і виробництв з оброблення відходів, а також полігонів для захоронення відходів (сміттєзвалищ, шламосховищ, золовідвалів тощо);
• викидання сміття з вікон поїздів, автомобілів і за борт катерів.

       Також впроваджується принцип «забруднювач платить», за яким витрати на запобігання утворенню відходів, їх збір, перевезення й обробку, включно з витратами на утримання об’єктів інфраструктури з управління відходами, покриваються власниками відходів і тими, хто їх продукує.

 

Президент підписав закон про планування використання земель

          23 липня 2020 року

         К о м е н т а р до підписаного 22 липня 2020 року Президентом України Володимиром Зеленським Закону №711-IX від 17.06.2020 року «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо планування використання земель», який запроваджує комплексне просторове планування територій громад та скасовує необхідність розроблення декількох, споріднених за змістом, видів містобудівної документації та документації із землеустрою, читайте в журналі «Землевпорядний вісник» за липень 2020 року. Автор коментаря Андрій Мартин – один із його провідних розробників, завідувач кафедри землевпорядного проєктування Національного університету біоресурсів і природокористування України, доктор економічних наук – розкриває особливості застосування п’ятьох основних змін до Земельного кодексу.

 

Уряд прийняв постанову про збереження полезахисних лісових смуг

22 липня 2020 року

       Сьогодні, 22 липня, Кабінет Міністрів України прийняв постанову, якою затверджуються Правила утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення, повідомляє Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

       Також постанова вносить зміни до Типового договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2004 р. № 220, в частині визначення умов щодо утримання та збереження таких смуг і забезпечення виконання ними функцій агролісотехнічної меліорації.

       Так, документом передбачаються:

• обов’язковість виконання цих Правил усіма власниками, орендарями та користувачами земельних ділянок, на яких розміщено полезахисні лісові смуги;
• заходи, які необхідно провести у полезахисних смугах, на основі матеріалів лісовпорядкування або результатів обстеження комісією;
• утворення комісії органом місцевого самоврядування або територіальним органом Держгеокадастру, до повноважень якого належить передача у власність або користування земельних ділянок під полезахисними лісовими смугами;
• проведення рубок у полезахисних лісових смугах на підставі лісорубного квитка;
• заборона здійснювати діяльність, що може негативно впливати на збереження та використання полезахисних лісових смуг.

       Передбачені Правилами заходи дозволять забезпечити належний стан полезахисних лісових смуг та створити сприятливі умови для підвищення їх стійкості, продуктивності, оздоровлення, посилення захисних та інших корисних функцій.

• Довідково

Полезахисні лісові смуги є важливим елементом у формуванні стійких до несприятливих умов агроландшафтів. Основним завданням полезахисних лісових смуг є захист від ерозії ґрунтів у лісостеповій та степовій зонах України.

В Україні обліковується близько 440 тис. га полезахисних лісових смуг, основним завданням яких є захист від ерозії ґрунтів у лісостеповій та степовій зонах України. Однак, на сьогоднішній день відсутні нормативно-правові акти, якими було б визначено процедуру їх утримання та збереження з метою виконання агролісомеліоративної функції.

 

Держгеокадастр виявив 10 тисяч гектарів земель Міноборони,
що незаконно обробляються

21 липня 2020 року

         З метою уникнення випадків нецільового використання та відчуження земель Міністерства оборони України, на кадастровій карті був створений інформаційний шар земель оборони. В Держгеокадастрі є всі технічні можливості фактично в режимі онлайн моніторити, що відбувається на українських полях, і виявляти факти незаконного обробітку земель.

         Про це розповів Голова Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру Роман Лещенко.

         «Ми вже маємо перші результати. Держгеокадастр виявив незаконне використання більше 10 тисяч гектарів земель оборони. І це в межах тільки одного об‘єкту Міністерства Оборони України.

         Мова про полігон «Широкий лан», землі якого відводились для розміщення та постійної діяльності Збройних сил України, а по факту використовуються підприємцями для вирощування сої, соняшнику та зернових культур», зазначив Роман Лещенко.

         Третина полігону використовується не за призначенням. Ведення сільського господарства на полігонах Збройних сил України законом не допускається. Встановлені збитки від нецільового використання цієї землі складають 200 мільйонів гривень.

         «Це сума на яку можна поповнити виснажений кризою бюджет. Гроші, яких так не вистачає для війська, медиків та будівництва доріг.

         Головна мета – це превентивні заходи, що збережуть землі оборони від зазіхань. За підтримки Міністра оборони Андрія Тарана, ми вже почали роботу з моніторингу використання цих земель, і зробимо все,щоб вивести порушників на чисту воду», – резюмував Роман Лещенко.

         Нагадаємо, що раніше Голова Держгеокадастру вже розповідав, що в незаконному обробітку перебуває близько 12 мільйонів гектарів землі.

 

Ми рухаємося в руслі прозорості роботи Держгеокадастру

21 липня 2020 року

         Написав Роман Лещенко, голова Держгеокадастру, на своїй сторінці Facebook.

         – Президент України поставив мені завдання: навести лад в Держгеокадастрі та повернути цей державний орган в правове поле. Цю роботу вже розпочато, і ми почали публічно демонструвати, що відбувалося з державними землями під прикриттям дії мораторію.

         Так, це не подобається багатьом «зацікавленим особам», які десятки років розпоряджалися державною землею як власною. Сьогодні цьому покладений край, ми рухаємось в запланованому руслі прозорості роботи Держгеокадастру.

         Для мене надзвичайно важливо розуміти думку народу, яких дій очікують від Держгеокадастру українці в рамках продовження земельної реформи. Поки триває карантин, у нас немає особистого прийому громадян, але є пропозиція поспілкуватися у Facebook.

         Вже цієї середи (22.07.2020) з 10:00 до 11:00 я готовий зустрітися з вами в прямому ефірі, який проведу на своїй публічній сторінці. Там обов’язково відповім на найбільш поширені запитання, які можна і потрібно залишати в коментарях під цим постом.

 

Верховний Суд роз’яснив умови оренди землі власниками фермерських господарств

20 липня 2020 року

      Після проведення державної реєстрації фермерського господарства та переходу до нього прав і обов’язків орендаря земельної ділянки не відбувається відчуження орендарем права на оренду земельної ділянки, а здійснюється перехід прав та обов’язків орендаря земельної ділянки від громадянина до створеного ним фермерського господарства. Про це повідомляється на сторінці Верховного Суду України у  facebook.

      Водночас такий перехід відбувається в силу приписів Закону України «Про фермерське господарство» і не потребує вчинення сторонами орендних правовідносин будь-яких додаткових дій, зокрема укладення додаткових угод.

      Велика палата ВС зауважила, що укладення з орендодавцем та подання державному реєстратору додаткової угоди до договору оренди землі про заміну орендаря з громадянина на фермерське господарство чинним законодавством України не передбачене, відповідно, не є обов’язковим.

      Після проведення державної реєстрації фермерського господарства та переходу до нього прав і обов’язків орендаря земельної ділянки таке господарство звертається до державного реєстратора для проведення державної реєстрації права оренди на підставі договору, укладеного засновником цього фермерського господарства», — зазначили у ВС.

      Водночас Законом України «Про фермерське господарство» запроваджений механізм, за яким земельна ділянка спочатку надається в оренду громадянину, який може використовувати її лише шляхом створення фермерського господарства як форми здійснення своєї підприємницької діяльності. Таке фермерське господарство створюється після отримання громадянином земельної ділянки в оренду. З моменту створення фермерського господарства та його державної реєстрації до нього переходять права та обов’язки орендаря земельної ділянки.

      Отже, в цьому випадку не відбувається відчуження орендарем права на оренду земельної ділянки, а здійснюється перехід прав та обов’язків орендаря земельної ділянки від громадянина до створеного ним фермерського господарства. При цьому такий перехід відбувається в силу приписів Закону України «Про фермерське господарство» і не потребує вчинення сторонами орендних правовідносин будь-яких додаткових дій, зокрема укладення додаткових угод», — зазначається у повідомленні.

      Із повним текстом постанови Великої палати Верховного суду від 30 червня 2020 року у справі № 927/79/19 (провадження № 12-21гс20) можна буде ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень.                                         
                                                                                                                                            AgroPolit.com

 

На Публічній кадастровій карті може з‘явитися шар водоканалів

17 липня 2020 року

      16 липня 2020 року відбулася зустріч керівництва Держгеокадастру, ДП “Центр ДЗК”, Асоціації “Укрводоканалекологія” спільно з Водоканалами України щодо створення геоінформаційної системи для підприємств водопровідно-каналізаційного господарства та їх інтеграції з системами Держгеокадастру. Зустріч відбувалася в режимі відеоконференції, повідомляє пресслужба Держгеокадастру.

      За результатами зустрічі з міст обласного значення отримано низку пропозицій стосовно системного програмування, створення єдиної структури та підтримки на загальнодержавному рівні ведення такої інформації на базі профільної Асоціації.

      Держгеокадастр  своєю чергою запропонував модель створення у єдиній системі координат файлів та оформлення проектної документації відповідно до чинного законодавства.

      Також сторони вирішили утворити робочу групу щодо напрацювання нормативної бази під керівництвом Голови підкомітету з питань будівництва та проектування Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, засідання якої заплановано на 23 липня 2020 року.

      “При реєстрації обмежень земельних ділянок, у тому числі з охоронними зонами, створеними від мереж, вноситься до бази ДЗК і сьогодні. Тому Публічну кадастрову карту можна наповнювати відповідною інформацією на підставі документації із землеустрою”, — зазначив заступник Голови Держгеокадастру Олександр Краснолуцький.

      Питання технічного характеру та змін до законодавства заплановано обговорити на наступній зустрічі робочої групи.

 

Директор Інституту аграрної економіки НААН звернувся з відкритим листом до Голови Верховної Ради України

17 липня 2020 року

      Наводимо текст листа Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" Голові Верховної Ради України Разумкову Д.О., підписаного його директором Юрієм Лупенком,  щодо проєкту Закону України за реєстраційним номером 3131 від 13 липня  2020 року:

      «Звернутися до Вас змусила глибока стурбованість за можливі негативні наслідки прийняття проекту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо детінізації виробництва сільськогосподарської продукції» реєстр. №3131.

      Даним законопроектом передбачається запровадження так званого «поставленого податкового зобов’язання» – податкового платежу незрозумілої економічної природи — на будь-які земельні ділянки сільгосппризначення.

      Під оподаткування підпадатимуть земельні ділянки, надані для ведення особистого селянського господарства, вирощена на яких продукція призначається в першу чергу для задоволення особистих потреб у харчуванні членів таких господарств, а також присадибні земельні ділянки (тобто городи) громадян — у разі, якщо відповідна земельна ділянка перевищуватиме 1 га.

      Не поділяємо думку авторів законопроекту відносно того, що запровадження даного законопроекту «створить умови для ліквідації тіньових відносин при використання сільгоспугідь», оскільки відповідні умови повинні передбачати наявність, поряд із «каральними», стимулюючих заходів.

       Практична реалізація положень законопроекту призведе до збільшення необґрунтованого податкового навантаження на господарства населення, для яких ведення сільськогосподарської діяльності є чи не єдиним способом отримання необхідних для виживання доходів.

      Як зазначається у пояснювальній записці, законопроект спрямований на «створення умов для ліквідації тіньових відносин при використанні земель сільгосппризначення шляхом забезпечення рівнонапруженого оподаткування доходів, одержуваних від такої землі всіма її власниками та користувачами».

      Насправді ж «рівнонапруженість в оподаткуванні» — це такий розподіл податкового тягаря між суб’єктами оподаткування, який відображає всі аспекти їх діяльності: рівень доходів платників, їх майновий стан, зусилля кожного суб’єкта, які ним докладаються для отримання певного виду доходу, характер отриманих доходів та напрями їх використання тощо.

      Неможливо досягти «рівнонапруженого» оподаткування, фіксуючи податкове зобов’язання в однаковій абсолютній сумі на кожен гектар земельної площі, незалежно від реально отримуваних доходів господарюючих на них суб’єктів.

      Положення законопроекту реєстр. №3131 суперечать принципу нейтральності оподаткування. З огляду на значно менші фінансові можливості дрібних сільгосптоваровиробників у порівнянні із крупними агрохолдингами , застосування уніфікованого підходу до визначення податкового зобов’язання — в абсолютній сумі на 1 га угідь — є порушенням базових засад формування системи оподаткування.

      Очевидним економічним наслідком практичного застосування положень законопроекту реєстр. № 3131 ППЗ стане підвищення податкового навантаження на дрібних суб’єктів, які господарюють на власних земельних ділянках та не використовують працю найманих працівників. При цьому зростання податкового навантаження на представників крупного та середнього бізнесу не очікується.

      За будь-якого додаткового навантаження власники будуть намагатись позбутись обтяжених податком земельних ділянок. Саме в цьому й полягає негативний вплив пропонованого порядку оподаткування на економічні рішення дрібних сільгосптоваровиробників, що не відповідає принципу нейтральності в оподаткуванні.

      Слід врахувати, в європейських країнах, навпаки, створюються сприятливі (а не каральні!) умови для розвитку малого фермерства. Україна ж, у разі ухвалення даного законопроекту, піде іншим шляхом – шляхом посилення позицій холдингів за рахунок податкової дискримінації дрібних сільгосптоваровиробників — в першу чергу тих, чия діяльність, в силу своєї специфіки, не потребує оформлення підприємницького статусу.

      У випадку із законопроектом № 3131 маємо необґрунтований податок на фермерську діяльність, при якому власник земельної ділянки, який самостійно на ній господарює, буде платити податки в тому ж розмірі, що й орендар, який використовує найману працю.

      У запропонованій редакції — це фактично закон про ліквідацію малого фермерства в Україні, який матиме вкрай негативні наслідки для розвитку аграрного сектору економіки та сільських територій.

      Свідченням недостатньої опрацьованості положень законопроекту є оперативне доопрацювання його положень, яке було здійснено профільним Комітетом Верховної Ради України 9 липня 2020 року.

      Проте, новий законопроект реєстр. № 3131-д має ті ж самі недоліки, що і базовий законопроект, буде негативно сприйнятий більшістю сільських домогосподарств, а тому має бути відхилений».

 

Держгеокадастр обіцяє виконати свої зобов’язання по забезпеченню учасників АТО землею

17 липня 2020 року

      Під час пресконференції, що відбулася 16 липня 2020 року,  голова відомства запевнив, що Держгеокадастр виконає свої зобов’язання по забезпеченню учасників АТО землею.

      Про це він розповів під час роз’яснення позиції Держгеокадастру стосовно планів передачі земель державної власності органам місцевого самоврядування.

      «Ми передамо громадам землю, адже вона повинна належати народу, а не чиновникам. Крім того, учасники бойових дій на Сході, що отримали відповідні накази на отримання ділянок в режимі безоплатної приватизації, — отримають їх відповідно до меморандумів про співпрацю з ветеранськими організаціями. Всі заяви про те, що хтось хоче позбавити учасників АТО їхнього законного права на безоплатну приватизацію — чистої води маніпуляція», — наголосив Голова.

      За повідомленням пресслужби Держгеокадастру,  станом на 16 липня в межах першочергового забезпечення реалізації права на безоплатну приватизацію ветеранам АТО надано ділянки загальною площею 235 тис. гектарів.

 

Аудит Держгеокадастру виявив понад 10 тисяч наказів про відведення земель, які потенційно є подвійною приватизацією

16 липня 2020 року

      Щороку в межах безоплатної приватизації структурними підрозділами Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у приватну власність громадян України передавалося близько 100 тис. га земель. У такий спосіб, із 2013 по 2020 роки затверджено проєкти землеустрою та надано у власність громадянам 690 тис. га земель, із них 235 тис. га – учасникам АТО.

      Про це заявив Голова Держгеокадастру Роман Лещенко під час презентації попередніх результатів аналізу матеріалів безоплатної приватизації земель впродовж 2013-2020 років, що нині триває у Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру, повідомляє пресслужба відомства. 

      За його словами, подібний аудит не проводився останні 7 років, відтоді як Держгеокадастр став розпорядником земель сільськогосподарського призначення.

      «З 2013 року розпорядниками земель сільськогосподарського призначення державної власності стали головні управління Держгеокадастру в областях. За цей період, з 2013 року по 2020 рік включно, 445 486 громадян отримали безоплатно у приватну власність земельні ділянки за рішеннями територіальних органів Держгеокадастру. Загальна площа виділених ділянок – 690 тис га. Більша їх частина, а саме 570 тисяч га були надані українцям для ведення особистого селянського господарства, це ті самі 2 га землі в межах безоплатної приватизації», – зазначив Роман Лещенко.

      За оцінками Голови відомства внутрішній аудит буде тривати до кінця 2020 року. Значну частину інформації доводиться опрацьовувати в ручному режимі, що суттєво ускладнює процес. Проте  попередні результати вже виявили тисячі фактів подвійної приватизації земель.

      «Держгеокадастр виявив велику кількість фактів подвійної приватизації землі із однаковим цільовим призначенням. З огляду на перші результати, ми виявили вже понад 10 тисяч наказів про відведення землі, які потенційно є подвійною приватизацією. Зараз триває перевірка наказів, виданих по всій країні, ідентифікуються особи, які брали участь у приватизації земель. Те, що громадяни реалізовували право на безоплатну приватизацію земель в різних регіонах значно ускладнює зведення цієї інформації», – повідомив Голова Держгеокадастру.

      Він також наголосив, що інформація про виявлені факти порушень, зокрема подвійної приватизації земель, буде передана до правоохоронних органів. Водночас, для осіб, що свідомо, чи несвідомо взяли участь у таких діях, є можливість добровільного повернення земель, які були незаконно приватизовані.

      «Є розуміння, що значна частина людей, які отримували землю по кілька разів могли не знати про те, що порушують закон, бо навіть не підозрювали, що на їхнє ім’я були вже отримані земельні ділянки. Наша мета – не перевантажити роботою правоохоронні органи, а виявити порушення, які відбувались у процесі виділення земель, усунути їх  та повернути незаконно відведені землі у власність держави. Для цього буде запропонований механізм, а саме – тривають роботи із впровадження системи, яка дозволить в автоматичному режимі визначати, чи скористався громадянин своїм правом на безоплатну приватизацію земельної ділянки за відповідним цільовим призначенням. Наша мета – відновити справедливість по відношенню до суспільства», – резюмував Роман Лещенко. 

 

Власники паїв до 1 січня 2025 року мають зареєструвати право власності, щоб не втратити землю, — Мін'юст

15 липня 2020 року

      Відповідно до чинного законодавства України, до 1 січня 2025 року всі власники нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок або їх спадкоємці повинні оформити право власності на свої паї. Якщо вимогу не буде виконано, вважатиметься, що власники ділянок автоматично відмовилися від землі, і вона перейде у комунальну власність територіальної громади, повідомляє пресслужба Міністерства юстиції України.

      Щоб зареєструвати право власності на земельний пай, необхідно:

      1. Звернутися до органів місцевого самоврядування з наступними документами:

•  документом, що посвідчує право на земельну частку (пай):
•  заявою про виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості)

     За результатами розгляду зазначених документів орган місцевого самоврядування приймає рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості).

      2. Звернутись до землевпорядної організації для розроблення технічної документації на земельну ділянку.

      Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов’язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

      3. Звернутися до суб’єкта державної реєстрації прав або нотаріуса для проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку.

      Для державної реєстрації прав заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації, та документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав.

ВАЖЛИВО: Власник паю може звернутися до суду за визначенням додаткового строку на оформлення права власності. Органам місцевого самоврядування забороняється протягом 7 років з дня державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку, яка сформована з невитребуваних часток, передавати ці паї у приватну власність іншим особам, крім власників.

 

Депутати проголосували за законопроєкт про розпаювання державних земель

14 липня 2020 року

      Прийнятим  учора за основу проектом Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення права працівників державних сільськогосподарських підприємств, установ, організацій на одержання земельної частки (паю)" пропонується оптимізувати процедуру приватизації земель державних сільськогосподарських підприємств та встановити наступний порядок приватизації земель державних сільськогосподарських підприємств, установ, організацій:

• встановити правило, за яких приватизації підлягають лише землі державних сільськогосподарських підприємств, установ, організацій;
• запровадити норми, за якими приватизація земель сільськогосподарських підприємств може здійснюватися як в процесі приватизації самих підприємств, так і без прийняття рішення про їх приватизацію, на підставі рішення органу, до сфери управління якого належить підприємство, а також при ліквідації підприємств;
• встановити, що при приватизації земель підприємств здійснюється наступний розподіл їх сільськогосподарських угідь:
  • до 40% земель розподіляється між працівниками підприємства та пенсіонерами з їх числа, працівниками державних і комунальних закладів соціальної сфери села (при цьому площа земель, що передається у власність одного працівника підприємства або пенсіонера з числа колишніх працівників підприємств визначається у розмірі середнього розміру земельної частки (паю) по району, а для працівників закладів соціальної сфери не може перевищувати 2 га);
  • до 20% земель передаються у власність учасникам бойових дій для ведення особистого селянського господарства (при цьому площа земель, що передається у власність однієї особи не може перевищувати 2 га);
  • не менше 40% передаються в оренду на земельних торгах (крім випадків приватизації земель підприємств у зв’язку з приватизацією самих підприємств).

    У випадку приватизації земель підприємств у зв’язку з приватизацією самих підприємств, землі, які залишились після розподілу між працівниками підприємства, працівниками державних і комунальних закладів соціальної сфери села та учасниками бойових дій, передаються в оренду на 50 років господарському товариству, у яке перетворюється підприємство.

    Проектом закону,  зареєстрованим за №3012-2, пропонується несільськогосподарські угіддя та землі несільськогосподарського призначення, які перебувають у постійному користуванні підприємства при його ліквідації, передати до комунальної власності територіальних громад за місцем їх розташування.

    Законопроектом також вносяться деякі зміни до Законів України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу», «Про наукову і науково-технічну діяльність» з метою узгодження їх положень із Земельним кодексом України.

 

Фермерські господарства не сплачуватимуть податок з розрахунку на гектар

13 липня 2020 року

      Фермерські господарства не будуть сплачувати податок з розрахунку на гектар. Про це під час зернової конференції Grain Ukraine 2020, яка відбулася в Одесі,  повідомив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства з питань агрополітики Тарас Висоцький.

      Висоцький заявив, що за планами МЕРТ у фермерських господарств залишиться пільгова система оподаткування, компенсація ЄСВ, і що фермерські господарства не будуть оподатковуватися з розрахунку на гектар, повідомляє AgroPolit.com.

      «На сьогодні фермерські господарства обробляють 50 тис. га землі, яка не належить їм, і аграрії не впевнені в подальшому майбутньому. Інститут користування не має довіри інвестування, і аграрії розуміють, що інвестування може в будь-який момент неочікувано завершитися шляхом подання власником паю до суду... Декілька точок в агропромисловому комплексі можуть продемонструвати ріст у 2021 році за умови відкриття ринку землі. Перше — це розуміння, що не буде відразу 1,5 млн фермерів, лише декілька десятків тисяч сімейних фермерських господарств у перспективі», — сказав заступник міністра.

      Він також нагадав про те, що МЕРТ запропонувало у програмі держпідтримки на 2021-2023 рр. програми підтримки садівництва та племінного тваринництва.

      Ми цього року започаткували фокусні програми підтримки в садівництві та племінному тваринництві. Цей сегмент має потенціал росту, і на 500 тис. га до 2024 року може бути до 10 тис. сімейних фермерських господарств», — сказав Висоцький.

      Він запевнив, що серед фермерів знайдуться такі, які будуть розвиватися у 2021 році.

      «Декілька точок в агропромисловому комплексі можуть продемонструвати ріст у 2021 році при відкритті ринку землі. Перше — це є розуміння, що не буде відразу 1,5 млн фермерів, але декілька десятків тисяч сімейних фермерських господарств є в перспективі», — заявив Висоцький.

 

Законопроєкт про оподаткування 1 га сільгоспземель для власників паїв змінили

13 липня 2020 року

      Детінізація разом із програмами підтримки аграріїв сприятиме розвитку малого та середнього фермерства. Про це на своїй сторінці у facebook написав прем’єр-міністр України Дениc Шмигаль.

      «На попередньому засіданні уряду я наголошував, що запропонований народними депутатами законопроєкт №3131, яким пропонувалось збільшити податок на гектар для малого фермера, варто доопрацювати. Особливо в умовах кризи, коли фермери навпаки потребують підтримки від держави», — написав він.

      Він додав, що парламентський комітет з питань фінансів, податкової та митної політики запропонував більш конструктивний варіант законопроєкту про детінізацію сільськогосподарських  земель.

      Зміни до початкового варіанту законопроєкту дерутати  виклали в альтернативному зконопроєкті №3131-д.

      Про це повідомив   у своєму телеграм каналі Данило Гетьманцев.

       «Підтримали на комітеті проєкт закону про детінізації виробництва сільськогосподарської продукції (поставлений дохід) № 3131-д. Проєкт прийнято з урахуванням інтересів малих фермерських господарств. Серед яких: для фізичних осіб підприємців ставка податку зменшено з 5% до 2% від НГО; передбачено перехідний період, в якому для фізичних осіб підприємців в 2021-2022 р коефіцієнт складе 0%», — написав він.

       Депутати уточнили, що поставлене податкове зобов’язання — мінімальна сума податку, яку мають сплатити власники або користувачі такої землі з доходів від її використання. Причому до бюджету буде доплачуватися виключно перевищення поставленого зобов’язання над сплаченими податками.

 

Законопроект 3131 – один із способів знайти кошти для фермерства

13 липня 2020 року

      Законопроєкт №3131 про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо детінізації виробництва сільськогосподарської продукції — це ледь не єдиний спосіб знайти кошти для розвитку фермерства.

      Про це написав  на своїй сторінці у фейсбуці  голова Всеукраїнської анрарної ради Андрій Дикун.

      «Нам наполегливо рекомендують розвивати дрібне фермерство за рахунок державних дотацій та заплющити очі на несплату податків (у наших реаліях — тіньову оренду). Але не говорять звідки на це нам взяти 400 млрд грн. А це приблизно 37% всього державного бюджету України. Яким може бути результат? За 5 років знищимо ефективний агробізнес, як колись знищили колгоспи, звільнимо ринки для європейських фермерів, і таким чином зекономимо 50% бюджету ЄС, який вони витрачають на підтримку своїх же фермерів», —  пише Дикун.

 

На публічній кадастровій карті може з’явитися публічний шар оподаткування кожної кадастрової ділянки
 

13 липня 2020 року

      Голова Держгеокадастру Роман Лещенко під час зернової конференції Grain Ukraine 2020 в Одесі  назвав три кроки з детінізації сільськогосподарської землі в Україні.

      — Навіть якщо законопроект №2194 не приймуть, то я зроблю все, щоб передати землю громадам, і ми до цього будемо готові. Найближчим часом покажемо суспільству так звані відомчі землі, де є 200 тис. га земель с/г призначення, а де на них вирощується с/г продукція. Покажемо їхній бюджет: чистий прибуток через призму супутникових знімків (врожайність вирощуваних культур),а також — хто за цим стоїть. Це перший крок на посаді голови Держгеокадастру. Другий крок — без профільного закону про приватизацію держаних земель можемо розпочати приватизацію цих підприємств трудовими корективами через механізм безкоштовної приватизації чесно і прозоро. Це можемо робити швидко. Третій крок — ми можемо показати тіньовий обіг зерна, виходячи з даних про обліковані землі. В Україні сьогодні є технічна можливість показати скільки га с/г землі в тіні через податкову службу (уже на фінальній стадії) — по коду ЄДРПО по с/г довідці бачимо заниження врожайніості. А по факту моніторингу землеь по супутнику бачимо цю податкову диспропорцію. От її ми покажемо, — сказав Лещенко.

      Він додав, що нині йдеться про мільярди доларів тіньового обігу зерна. 

      — У капіталізації, на публічній кадастровій карті з’явиться публічний шар оподаткування кожної кадастрової ділянки (щоб кожен бачив суми сплачених податків). Покажемо мультиплікатор (скільки податків не сплачено на тій чи іншій зоні, а кільки вирощено), який це тіньовий обіг зерна тисне на економіку, коли суспільство побачить скіки держава втрачає щорічно, — розповів голова Держгеокадастру. 

 

В Україні потрібно зняти обмеження купівлі 100 га землі і  дозволити продаж державних земель

13 липня 2020 року

      Екс-міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України  Тимофій Милованов під час виступу на зерновій конференції  в Одесі заявив:  

      — Земельний закон поганий. У першу чергу, він недостатньо ліберальний. Нам треба відповісти на запитання, яку ми будуємо модель — ринкову або соціалістичну? Тому всі ці історії про 100 га в одні руки, про непродаж держземель — це все дурниця. Ринок землі в Україні кастрований, — заявив Милованов.

      Водночас він зазначив:

      — Це історичне рішення. І воно може стати першим кроком для нормальної моделі. Чому її відразу не прийняли? Побоялися…

      І дав пораду, що слід зробити далі:

      — Потрібно зняти обмеження купівлі 100 га землі і — дозволити продаж державних земель, аби запустити інвестиції в країну та не дозволити вкрасти державні землі фінально.

 

​Рентабельність виробництва у фермерських господарствах вища, ніж у сільськогосподарських підприємствах

10 липня 2020 року

         За підсумками 2019 року рівень рентабельності виробництва у фермерських господарствах по більшості основних сільськогосподарських культур перевищив аналогічний показник по усіх підприємствах в цілому. Зокрема, рентабельність виробництва у фермерських господарствах по зернових культурах склала торік 14,5 % проти 11,8 % по усіх підприємствах, по насінню ріпаку і кользи – 17,9 % проти 9,4 %, насінню соняшнику – 24,7 % проти 23,5 %, овочах відкритого ґрунту – 18,2 % проти 7,0 %, – поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Юрій ЛУПЕНКО, коментуючи нещодавно оприлюднені дані Державної служби статистики України щодо рівня рентабельності виробництва продукції сільського господарства в сільськогосподарських підприємствах.

         Найбільш рентабельним у фермерських господарствах стало виробництво продукції ягідних культур (57,4 % проти 19,8 % в усіх підприємствах), картоплі (50,3 % проти 15,4 %), шишок хмелю (35,9 % проти 9,0 %), проса (28,4 % проти 20,2 %), плодових культур (25,8 % проти 0,2 %) та насіння соняшнику (24,7 % проти 23,5 %), зазначив науковець.

         Загалом торік збитковими для фермерів у рослинництві було виробництво зернобобових культур (-2,5 % проти (-11,5 %) в усіх підприємствах) та цукрового буряку фабричного (-4,8 % проти (-15,1 %).

         Разом з тим, підкреслив Юрій Лупенко, рентабельність виробництва у фермерських господарствах зросла по житу, вівсу, гречці, шишках хмелю, картоплі, овочах відкритого ґрунту, фруктах та ягодах, тоді як в цілому по сільськогосподарських підприємствах – лише по житу, вівсу, картоплі та ягодах.

         За підсумками 2019 року, зазначив експерт, по усіх 20 сільськогосподарських культурах, що відстежуються Державною службою статистики України, у фермерських господарствах рівень рентабельності виробництва був вищий, ніж в усіх сільгосппідприємствах.

         Слід пам’ятати, що більш високі результати фермерів також враховуються при обчисленні загальних показників рентабельності по усіх підприємствах, тим самим збільшуючи їх. Отже, фактична різниця в рентабельності є ще більшою. За таких обставин можна говорити про переваги фермерського укладу і перспективність його розвитку в Україні, підсумував Юрій Лупенко.

 

Запропонована законопроєктом № 3131 модель детінізації агробізнесу призведе до згортання малих форм господарювання на селі

10 липня 2020 року

         Положення проєкту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо детінізації виробництва сільськогосподарської продукції» (реєстр № 3131 від 27.02.2020) не відповідають базовим принципам оподаткування, зазначив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід ТУЛУШ на засіданні Аграрного Комітету Торгово-промислової палати України, на якому розглядалася ця законодавча ініціатива.

         За його словами, цією законодавчою ініціативою пропонується запровадити новий порядок оподаткування доходів осіб – власників та користувачів земельних ділянок сільськогосподарського призначення, який передбачає рівень сплати податків з доходу від використання таких земельних ділянок не нижче, ніж мінімальний розрахунковий податок – так зване «поставлене податкове зобов’язання» (ППЗ).

         Втім, заявлене авторами законопроєкту «створення умов для ліквідації тіньових відносин при використанні земель с/г призначення шляхом забезпечення рівнонапруженого оподаткування доходів, одержуваних від такої землі всіма її власниками та користувачами», базується на хибному трактуванні принципу «рівнонапруженості», вважає науковець.

         Адже неможливо досягти «рівнонапруженого» оподаткування, фіксуючи податкове зобов’язання в однаковій абсолютній сумі на кожен гектар земельної площі, незалежно від реально отримуваних доходів господарюючих на них суб’єктів – як це пропонується у документі, пояснив Леонід Тулуш.

         Реалізація запропонованого нормотворцями підходу до формування механізму оподаткування доходів від використання сільгоспугідь може мати цілу низку негативних наслідків для вітчизняного аграрного сектору економіки, а також для економіки в цілому, вважає експерт.

         Перш за все, запропонована законодавча ініціатива спричинить суттєве зростання необґрунтованого податкового навантаження на частину господарств населення (самогосподарюючих суб’єктів). Це може підштовхнути дрібних аграріїв, які господарюють переважно на власних земельних ділянках, до відмови від використання необґрунтовано «обтяжених» земельних ділянок, вважає Леонід Тулуш.

         Натомість, для представників крупного та середнього аграрного бізнесу зростання податкового навантаження не очікується, наголосив експерт. Адже вони, на відміну від малих, використовують орендовані ділянки та найману працю, а відповідно - мають належні суми сплачених у якості податкових агентів податкових зобов’язань в рахунок «поставленого податкового зобов’язання», уточнив він.

         Такий дисбаланс в оподаткуванні може призвести до майже неконтрольованого збільшення земельного банку представників крупного аграрного бізнесу, які здатні «потягти» податковий тягар ППЗ за рахунок наявних масштабів та специфіки діяльності. Це, в свою чергу, зумовить суттєве зменшення обсягів виробництва у дрібнотоварному сегменті аграрного бізнес. Наслідком цього стане зниження рівня насиченості ринку низькомаржинальною трудомісткою продукцією, виробництво якої є нецікавим для представників великого та середнього агробізнесу, проте яка є вкрай важливою для збалансованого харчування населення, зауважив науковець.

         В перспективі це означатиме зміну існуючого аграрного устрою в Україні із суттєвим посиленням частки крупного аграрного бізнесу у обсягах виробництва сільгосппродукції, прогнозує Леонід Тулуш.

         Внаслідок зменшення частки малого аграрного бізнесу відбудеться зниження рівня зайнятості та доходів сільського населення. Додаткові ризики цього чинника полягають у тому, що зазначені процеси торкнуться не лише сільського господарства, а й поширяться на інші галузі малого підприємництва у сільській місцевості, висловив занепокоєння експерт.

         Існує також загроза розвитку сімейних фермерських господарств – у разі дочасної відміни заходів, спрямованих на фінансове стимулювання їх реєстрації та виходу із тіні високотоварних селянських господарств. Всі напрацювання в цьому напрямі, які були здійснені в останні роки, у разі запровадження ППЗ, втратять економічний сенс, вважає Леонід Тулуш.

         Крім того, знизиться доступність агропродукції, оскільки насичення місцевого ринку значною мірою забезпечують саме господарства населення.

         У разі практичної реалізації цієї законодавчої ініціативи Україна піде на небезпечний експеримент. Адже в жодній європейській країні не застосовується модель оподаткування доходів аграріїв, подібна тій, що нав’язується ініціаторами проєкту Закону України № 3131.

         Лише однією зміною порядку оподаткування земель сільгосппризначення не вдасться досягти поставленої нормотворцями мети «ліквідації тіньових відносин у використанні земель с/г призначення», зауважив експерт.

         Без комплексного підходу, який би передбачав посилення контролю за ринком засобів виробництва, що споживається сільськогосподарським виробництвом, усунення проблеми наявності ПДВ-скруток та значного готівкового обігу у галузі, забезпечити вирішення цієї проблеми не вдасться, підсумував Леонід Тулуш.

• Довідка

Ця законодавча ініціатива реєструється у Верховній Раді України вдруге - адже у 2016 році вона вже реєструвалася як законопроєкт "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення системи оподаткування у сфері земельних відносин і сільського господарства" № 5225 від 04.10.2016. Цим документом пропонувалося запровадити мінімальне податкове соціальне зобов'язання – обов’язковий платіж у складі плати за землю, що повинен справлятися із власників та користувачів (у тому числі орендарів) с/г угідь за досить лояльним рівнем ставок (1-2 % на розсуд місцевої ради).

 

Роман Лещенко розповів як Держгеокадастр готується до початку обігу земель сільгосппризначення

10 липня 2020 року

       У Держгеокадастрі триває активна підготовка до старту ринку землі. Про це сьогодні заявив Голова Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру Роман Лещенко у ході міжнародної конференції Grain Ukraine-2020, що проходить в м. Одесі, повідомляє пресслужба відомства.

      «Сьогодні в Держгеокадастрі проводимо колосальну роботу, щоб після старту обігу земель сільгосппризначення зробити нашу структуру зручним сервісом для тих, хто працюватиме на землі. Ми готуємося. Зараз завершуємо інвентаризацію. Ми покажемо все, що в нас є, уже найближчим часом. Виконуючи історичну місію, передамо розпорядження землями на місця», – зазначив очільник Держгеокадастру.

       І додав, що країні потрібен працюючий ринок землі. 

       «Ринок землі в Україні буде консервативним, із значними обмеженнями, але він потрібен державі, аграріям та пересічним українцям». 

       У ході панельної дискусії також взяли участь радник Прем’єр-міністра України Олексій Мушак, та заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Висоцький.

       «Є декілька точок, які можуть дати позитивний результат – це, зокрема, фермерські господарства. Сьогодні у них ситуація невизначеності. У будь-який момент землю можуть забрати. Йдеться про 500 тис. га, які вони обробляють. Однак нарешті фермерські господарства отримають можливість за рахунок кредиту на 10 років отримати ці 500 тис. у приватну власність. Це призведе до зростання кількості багаторічних насаджень та інвестицій у тваринництво», – оцінив перспективи на найближчий час заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Висоцький.

       А також висловив думку, що встановлені обмеження поступово зніматимуть і під тиском бізнесу, і під тиском людей, бо поетапне зняття обмежень відразу ж підвищить вартість землі.

 

Комітет Верховної Ради не бачить ризиків корупції у новому податку на землю

9 липня 2020 року

      Комітет Верховної ради з питань антикорупційної політики не бачить ризиків корупції у законопроекті №3131, який пропонує новий податок для малих фермерів. Документ представив голова Комітету з питань аграрної та земельної політики Микола Сольський.

      Про це повідомляє інформаційне управління Апарату ВР.

      Зазначено, що цей закон нардепи розглянули в порядку антикорупційної експертизи.

      "Члени комітету прийняли рішення, що законопроект відповідає вимогам антикорупційного законодавства і висловили рекомендацію у перехідних положеннях встановити норму, що застосування пропонованого податку відбувається із наступного періоду після набрання чинності законом", — зазначається у повідомленні.

      Нагадаємо, 36 народних пропонують Верховній Раді ввести мінімальне податкове зобов'язання для власників, постійних користувачів, орендарів земельних ділянок і паїв сільськогосподарського призначення.

      Зокрема, депутатами від "Слуги народу" та "Довіри" було запропоновано ввести податок розміром 6 тисяч гривень за пай для власників землі.

 

Введення нового податку на земельні паї та ріллю передчасне, — Шмигаль

9 липня 2020 року

       Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль в ході засідання Кабінету Міністрів, яке відбулося вчора, заявив, що ведення законопроєктом №3131 податкового зобов'язання для малих сільськогосподарських виробників є передчасним і некоректним в умовах кризи.

      "Хотів повідомити нашу позицію щодо законопроєкту № 3131 про збільшення податків на гектар землі. Ця ідея на сьогодні передчасна в умовах кризи", — сказав Шмигаль.

      Він уточнив, що в той час, коли фермери просять підтримки від держави, збільшення орендної плати, до якого може провести таке зобов'язання, є некоректним.

      Шмигаль заявив, що через профільне міністерство і комітет Верховної Ради просить депутатів не приймати такий законопроєкт передчасно.

 

Поки ухвалений законопроект щодо планування використання земель
чекає на підпис Президента, його піддають різкій критиці

9 липня 2020 року

       Слуги народу разом з опозицією проголосували за дерибан цінних земель та посилення злобудовної вакханалії. Про це на своїй сторінці у facebook написав народний депутат Юрій Левченко. Цитуємо:

       «Верховна Рада ухвалила законопроект №2280 «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо планування використання земель».

       Офіційно метою законопроекту є нібито встановлення меж та розроблення містобудівної документації для ОТГ, але насправді він ухвалений для дерибану сільськогосподарських та інших цінних земель та пришвидшення збагачення злобудовної мафії. І ось чому.

       На даний час майже всі землі в населених пунктах розпайовані, а от землі поза населеними пунктами — ні. Бо переважно для них не було розроблено містобудівної документації, відсутні проекти землеустрою, тому їх не встигли роздерибанити. Але всі ці документи, по-перше, розробляти довго, а по-друге, при розробленні цих документів у відповідності до чинних норм будуть встановлені обмеження щодо використання, у т.ч. природоохоронні, охорони культурної спадщини, а також щодо обов’язкового використання за цільовим призначенням. Що звісно ніколи не подобалося ласим до наживи дерибанщикам землі.

        Тож щоб не розробляти всі ці документи та забути про всі обмеження, придумали спрощену процедуру, за якою розробляється один документ на всю територію (а не на конкретні земельні ділянки), і вже він дає можливість розпаювати землі. А всі ці обмеження і захист земель — залишаться «за бортом».

       Так, для відведення земельної ділянки раніше була потрібна документація із землеустрою на кожну ділянку, тепер це скасовується, натомість можна розробити один комплексний план тер. громади (КПТГ) та повідводити землі в межах цього плану без аналізу культурної цінності, впливу на екологію, без врахування особливостей земельної ділянки, дотримання розмірів земельних ділянок в межах норми, бо ж норми встановлено відповідно до цільового призначення, яке тепер легко змінюється…

       Так, внаслідок ухвалення цього закону дозволено вільно змінювати цільове призначення земель:

• можна буде змінювати не тільки вид цільового призначення, а й узагалі категорію земель;
• приватні власники можуть здійснити таку зміну САМОСТІЙНО без будь-якого погодження, у т. ч. і щодо особливо цінних земель (зокрема, земель с/г призначення);
• користувач (орендар) теж зможе самостійно змінити цільове призначення земельної ділянки державної чи комунальної власності, якщо на цій земельній ділянці розташоване його майно без будь-яких погоджень, без розроблення документації з землеустрою та без прийняття рішення власником землі (органами місцевого самоврядування чи держ. органами).

      Тобто потрібно всього лишень зареєструвати на державній чи комунальній землі якийсь сарай (привіт "чорним реєстраторам"!), і тоді можна вільно змінити цільове призначення с-г землі на обслуговування будівлі та продати її з новим цільовим призначенням іноземцям. Так легко обходяться всі заборони, які нібито встановили щодо продажу сільськогосподарських земель.

      Але, крім питання дерибану цінних земель, ці "нововведення" ще більше розв'язують руки злобудовникам у великих містах, які вони й так знищують, адже тепер міські ради втрачають суттєву частину своїх регуляторних повноважень щодо того що можна будувати на певній ділянці, а що не можна.

      Окрім того, зміну цільового призначення можна легко використовувати для зменшення податків та орендної плати. Бо приватна особа (власник чи користувач землі) самостійно змінить цільове призначення на те, для якого встановлений менший коефіцієнт, аби мінімізувати свої витрати і водночас це зменшить доходи бюджету. Більше того, не буде жодного контролю щодо використання земель та аналізу, як зміна цільового призначення вплине на екологію, суміжні землі, культурну спадщину тощо.

      Також спростили нищення природо-заповідного фонду та лісів. Тепер не потрібно вносити зміни в генплани чи іншу містобудівну документацію, проходити екологічну експертизу тощо — досить просто рішення Кабміну.

      Нагадаю, що за останні два роки Мінрегіон погоджував вирубку гектарів природо-заповідного фонду, але формально деякі процедури дотримувалися. Тепер машина запрацює з новою швидкістю.

       Але і це ще не все. Було внесено зміни до Земельного кодексу, якими дозволили змінювати цільове призначення особливо цінних земель (сільськогосподарські, у т.ч. чорноземи, та землі природо-заповідного фонду) для розміщення на цих землях об’єктів промисловості. Тобто ми відмовляємося від чорноземів, від заповідного фонду на користь заводів і фабрик, так наче в нас нема іншої землі для розміщення таких об’єктів — безгосподарницька та нищівна позиція! І звісно, лобіює інтереси олігархів, а не українського народу.

       А стаття 14 Конституції, де «земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави» тепер звучить як блюзнірство.

      При цьому, ст. 23 Земельного Кодексу закріплює пріоритетність земель сільськогосподарського призначення: землі, придатні для потреб сільського господарства, повинні надаватися насамперед для сільськогосподарського використання. Але тепер із Кабміном необхідно буде погоджувати зміну цільового призначення торфовища, а цінних с-г земель – ні!

       Та страждають не лише сільськогосподарські та природоохоронні землі. Так, межі водоохоронних зон визначаються в документації із землеустрою, але якщо хочеться це обійти – можна просто змінити цільове призначення, при цьому документація із землеустрою відповідно до нових змін не розробляється. І все, межі водоохоронних зон не встановлено, вже можна будувати чи узаконити будинок на березі моря чи річки (напр., незаконний об’єкт було збудовано до цього закону на березі річки чи моря, потім власник будинку без погоджень чи екологічної експертизи може змінити цільове призначення та вид використання земельної ділянки, на якій розташований цей будинок, навіть якщо земля державна чи комунальна).

        Насправді ж страждають і інтереси ОТГ, ніби для яких прийнято цей закон. Бо змінами передбачено, що зонування земель здійснюється у межах територій тергромад, а не населених пунктів (як було раніше). Але при цьому всі рішення приймаються радою ОТГ, в якій більшість мають депутати "центрального" міста чи селища, й яка завжди буде приймати рішення, що захищають інтереси саме цього міста/селища, а не інтереси ОТГ в цілому. Усім відомо, що якраз найбільше спорів виникають між суміжними землекористувачами та суміжними населеними пунктами щодо використання територій. Тепер на рівні закону таку перевагу надали місту чи селищу, де знаходиться центр ОТГ. Це є нехтування інтересами прости жителів, які переважно і так найменш захищені, але примусово загнані в ОТГ.

       Показово, що цим законом легалізували розробку детального плану території за рахунок коштів власника земельної ділянки чи споруди в межах цього ДПТ!Принагідно зауважу, що ДПТ розробляється не на одну ділянку (власник якої заплатить за ДПТ), але при цьому такий ДПТ звісно ж буде розроблятися в інтересах виключно власника цієї земельної ділянки або ще гірше – виключно в інтересах власника якоїсь споруди в межах ДПТ із нехтуванням інтересів всіх інших жителів у межах ДПТ та власників земельних ділянок та іншого майна.

       Я був автором законопроекту №6403, яким ми чітко передбачили, що фінансування розробки містобудівної документації можливе лише за кошти державного і місцевих бюджетів, але не за кошти приватних осіб, які будуть лобіювали виключно власні інтереси на шкоду іншим. Проте новообрана ВРУ зробила все можливе, аби поховати цей проект та прийняти свої злочинні норми.

       Також змінами передбачено можливість оновлення містобудівної документації без проведення громадських слухання та здійснення екологічної оцінки (СЕО), оновлювати документацію дозволили щороку. Тож можна прийняти один документ, а вже за рік без громади та СЕО повносити зміни на користь злобудовників.

       Визначено, що розробники КПТГ є розробники містобудівної документації. Але КПТГ це є містобудівна та землевпорядна документації одночасно. Але містобудівельники не є фахівцями у сфері землеустрою, не мають відповідних сертифікатів, відтак як буде здійснюватися розробка спільного документа, що це взагалі за документ, які до нього вимоги , як робити його експертизу?Відповідей на ці питання немає, бо власне, цей документ потрібен лише формально, щоб на його підставі роздерибанити землю, а дотримання природоохоронних норм, земельного чи пам’яткоохоронного законодавства вже нікого не цікавить.

       Також законом визначено, що в разі затвердження КПТГ не розробляються: схема землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель; проект землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів; проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів (щодо обмежень у використанні земель, відомості про які підлягають внесенню до Державного земельного кадастру на підставі цього комплексного плану). І це, на жаль, не вичерпний перелік документів, які тепер не будуть розроблятися.

         Отож, сумний підсумок — тепер всі землі, які досі не розпайовані, легко і швидко буде відводити, змінити цільове призначення, продати іноземцям (попередньо змінивши цільове призначення) або використовувати зі шкодою для довкілля, виснажуючи землі, а також нищити особливо цінні землі промисловими об’єктами тощо.

        Але наголошую, що Закон №2280 набуде чинності за рік, тож наш єдиний порятунок — змінити владу та не допустити, аби вказані норми (як і багато інших злочинних законів) були реалізовані».

 

Роман Лещенко:
«Я як Голова Держгеокадастру передам земельні повноваження народу»

8 липня 2020 року

 

– Пане Романе, які ваші перші враження від роботи у відомстві, яке фактично буде ключовим в подальшій реалізації земельної реформи?

       – Земельна реформа в Україні не просто триває, а переходить у найскладнішу фазу – втілення в життя ухвалених законів. І, як Уповноважений Президента України із земельних питань, я продовжую відповідати за її реалізацію, вже у статусі голови Держгеокадастру.

       Одна справа, коли ти безпосередньо займаєшся законодавчою складовою реформи, і зовсім інша, коли заходиш у практичну площину центрального органу виконавчої влади. І бачиш, що недостатньо ухвалити хороший закон, важлива правильна його реалізація.

       Якщо сформувати мету моєї роботи просто – це наведення порядку в земельних правовідносинах. Для цього я маю чітку програму, команду, а виконання поставлених в рамках земельної реформи завдань, в першу чергу, буде ґрунтуватись на засадах порядності, прозорості, повної нетерпимості до корупції та будь-якого роду зловживань.

– Яке найбільш глобальне завдання в рамках земельної реформи ви плануєте реалізувати на цій посаді?

       – Вже у перші два тижні роботи я чітко усвідомив, що центральний орган виконавчої влади не може розпоряджатися державною землею. Не може чиновник ні в Києві, ні в Харкові, ні в Одесі знати напевно, де кращі сінокоси, а де краще пасовище.

       Я залишаюся прихильником і маю глибоке переконання, що земля має належати народу, і народ на місцях має визначати, як нею розпоряджатися. В цьому полягає глобальне завдання земельної реформи. Тому, вже є чітке розуміння, що ми повинні якомога швидше передати землю у розпорядження місцевим громадам.

       Для цього нам не треба чекати ухвалення якихось спеціальних законів – потрібно мати лише політичну волю. А вона є і в Президента України Володимира Зеленського, і в мене як в людини, безпосередньо відповідальної за земельну реформу.

       Сьогодні в руках Голови Держгеокадастру знаходиться розпорядження всіма державними землями в Україні. Ми створимо прецедент, коли посадова особа, або як в народі кажуть – чиновник, вперше в історії незалежності України добровільно відмовиться від таких своїх повноважень.

       Я як голова Держгеокадастру, передам земельні повноваження народу. І, повірте, народ вже свої повноваження назад не захоче віддати. Тому сьогодні активно триває процес утворення громад, щоб люди на своїй землі були господарями.

– Які кроки передуватимуть такій передачі?

       – Завдання номер один – провести інвентаризацію земель та виявити зловживання. Вже у найближчі дні я буду звертатися до українського суспільства, аби показати реальний стан речей.

       Наші люди мають бути готові психологічно аби дізнатись, що відбувалось із землями впродовж останніх років, як у процесі, так званої, безоплатної приватизації у нас сформувалася каста «обраних». Бо є люди, які роками не можуть отримати гектара землі для обробітку, таких більшість. А є ті, які на один той самий паспорт в різних областях по п’ять разів отримували землю в різних куточках нашої країни.

       Ви не повірите, але і до сьогоднішнього дня в нашій державі, роздаючи сотні тисяч гектарів землі в рамках безоплатної приватизації, немає офіційного єдиного реєстру громадян, які отримали ці 2 га безоплатно! Для мене відсутність такої бази стала шоком.

– Чи можете ви вже зараз оцінити масштаби зловживань?

       – За роки, поки Держгеокадастр був розпорядником, і поки ним залишається, тисячі гектарів кращих земель України були розграбовані.

       Ми говоримо про прибережні зони, рекреаційні зони, землі Причорномор’я та Приазов’я, про прекрасний природно-заповідний фонд, починаючи від Карпат і завершуючи Пуща-Водицею під Києвом, які через різні злочинні схеми були виведені в приватну власність.

       Ми не просто зробимо аналіз всіє цієї ситуації, а публічно покажемо все це на електронній публічній кадастровій карті України, в режимі реального часу, з прізвищами. Вся інформація про незаконні відведення земель буде передана до правоохоронних органів.

       Суспільство буде знати правду: хто, де, скільки і коли отримав, а також – які податки платяться з цієї землі. Ми вже підписали відповідну угоду про співпрацю з ДПС, з головою Державної податкової служби Олексієм Любченком.

– Що саме дозволить зробити угода?

        – Ми запровадимо обмін інформацією з ДПС, і кожна кадастрова ділянка в Україні буде мати прив’язку до сплати податків.

       Я розумію, що для суспільства буде боляче побачити, скільки земельного податку сплачує власник будинку в Конча-Заспі. І скільки сплачує податків селянин, який тяжко працює на землі.

       В цьому розумінні, Держгеокадастр, фактично, є обличчям нашої країни. Через призму цього державного органу можна побачити всі вади системи державного управління. Починаючи від роздутого штату та існуючих злочинних схем, і закінчуючи кричущими фактами соціальної несправедливості по відношенню до наших громадян.

– Що ви плануєте робити з виявленими порушеннями?

       – Крок за кроком ми будемо повертати землю, яка належить українському народові.

       Для цього ми ініціюємо зміни в земельному законодавстві, які дадуть можливість як правоохоронним органам, так і судовим органам по спрощеній процедурі повертати землю, яка була вкрадена.

       Більше того, суспільство повинне отримати соціальну сатисфакцію по відношенню до тих злодіїв, які грабували країну десятки років. Але це все буде пізніше, зараз ми проведемо базові заходи і крок за кроком будемо все це реалізовувати.

– Ви говорите про те, що вже існують певні домовленості з ДПС. А як щодо взаємодії Держгеокадастру з іншими правоохоронними органами? Невже ті люди, які сумнівно з точки зору закону отримали державні землі у свою власність, добровільно їх віддадуть?

       – Вже після першого тижня роботи, усвідомлюючи масштаб розграбування нашої держави, я як Голова Держгеокадастру, ініціював підписання меморандумів про співпрацю з НАБУ, Офісом Генпрокурора, МВС, ДБР, Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою. З усіма цими органами ми вже налагоджуємо повний взаємний обмін інформацією і максимальну співпрацю.

       У перші дні, коли я лише зайшов на посаду, я був шокований тим, що мені як голові Держгеокадастру деякі представники обласних управлінь навіть не підпорядковувались. Ми вже почали повне оновлення кадрового складу Держгеокадастру в регіонах.

       А також зробили ще одну дуже важливу річ: повністю зупинили систему реєстрації земельних ділянок. Аби поки ми проводимо кадрові заміни, не стався черговий грабіж на виконання взятих на себе «зобов’язань» продовжувати злочинні схеми.

– Чи відмітили ви для себе проблемні регіони, де ви плануєте першочергово навести порядок?

       – Житомирська область для мене сьогодні – це, практично, зона бойових дій.

       Там процвітає бандитизм, місцеві авторитети сьогодні «кришують» видобуток бурштину, титанової руди, лісу. Є села, де такі суб’єкти тримають все під контролем, і просто зброєю залякують людей, забирають в них землю.

       Дивишся по документах – все чудово, люди мають ділянку сільгосппризначення для вирощування сої. А коли дивишся ортофотозйомку – наче Місяць або планета Марс, знаєте, такі кратери. Це одна з найпопулярніших схем, за якою процвітає тіньовий бізнес: оформляється у власність по 2 га як землі сільгосппризначення призначення на підставних осіб. А потім там, де в тебе 2 га землі, все що під цією землею – теж твоє.

       Тому, найближчим часом я планую зі спецпідрозділами правоохоронних органів, державною охороною, яку мені надали у зв’язку з системними погрозами на мою адресу та на адресу членів моєї родини, відвідати Житомирщину.

       Житомирська область у нас є одним з форпостів такого руху. Це лише у 120 км від Києва, і там відбуваються такі не здорові процеси. Тому ми туди рухаємося першочергово.

       Запрошую журналістів, аби показати людям, що там насправді відбувається.

– Чи обов’язково задіювати силовий блок?

       – Я вважаю, що без жорсткої реакції та без силової підтримки, ми не зможемо рухатися вперед.

       Я не виключаю провокацій, бо часто такі ділки під виглядом громадських організацій шалено «боронять» українську землю. Якщо вони спробують відкривати стрільбу, блокувати або ще щось – будемо діяти в рамках закону. Час наводити порядок.

– Давайте поговоримо про технологічний аспект роботи Держгеокадастру. Що зміниться для українців?

       – Близько місяця тому був ухвалений закон «Національну інфраструктуру геопросторових даних», який насправді є революційним та дозволить якісно змінити наповнення Державного земельного кадастру.

       Вже сьогодні ми його доповнюємо, робимо ортофотозйомку всієї країни, показуємо всі адміністративно-територіальні межі, робимо єдину інформаційну базу, яка в найближчому майбутньому буде в безкоштовному доступі для українського народу.

       Ця база міститиме десятки технічних шарів, і дозволить побачити все – землю, воду, ліс, містобудівну документацію, надра. Все, що є в державі! Тобто, ми закладаємо таку основу, яка є незворотною. Яка б інша влада потім не прийшла, як вона пояснить закриття інформаційної бази геопорталу, де є всі багатства українського народу?

       У нас логіка така: децентралізація, максимальна діджиталізація, і третій дуже важливий аспект – демонополізація.

– Що ви вкладаєте у поняття діджиталізації для геопросторових даних?

       – Ми максимально демонополізуємо ринок, аби людина не була прив’язана до конкретного району, посади, чиновника. Ми прибираємо його як посередника між людино та інформаційною базою. Будь-хто зможе зробити витяг з Єдиного державного земельного кадастру, заплативши 20 гривень.

       Не треба буде в чергах стояти, просити чиновника, дзвонити, вмовляти, чекати на його підпис. Це ті речі, які зроблять революцію в системі земельних правовідносин!

       Таким чином, ми вирішуємо два стратегічні завдання: наводимо порядок у земельній сфері, а також з усіма іншими природніми ресурсами. Вся публічна база буде знаходитись в Держгеокадастрі. Ми будемо носіями знань. І ми ці знання відкриємо для суспільства. Це найкращий захист.

       Є ще інша революційна річ, яку ми зробимо. Всі дані, які будуть занесені в публічну кадастрову карту, всі супутникові зйомки, які формуються роками, будуть доступними в динаміці.

       Кожен громадянин зможе подивитись, до прикладу, як змінились Карпати впродовж останніх 20 років. Для цього достатньо буде обрати часовий період в структурі шарів публічної кадастрової карти України, до прикладу, як змінились ліси Карпат з 2001 року по 2020 рік. Вся ці інформація буде доступною онлайн.

– Чи відчуваєте ви спротив такій реформі?

       – Я вже стикнувся з блокуванням роботи, погрозами, штучними перепонами. Але, коли в тебе є розуміння кінцевої мети, все інше не має значення.

       На моє глибоке переконання, наша країна гідна того, аби нарешті реалізувати земельну реформу. Не можна 28 років жити в безладі і хаосі, «темах», схемах, «смотрящих» тощо.

       Земельна реформа дасть нашій країні надзвичайний ривок для подальшого розвитку. Ми маємо усвідомлювати, що робимо реформу не для себе, а для наступних поколінь.

– Достатньо амбітний план.

       – У мене є перевага – підтримка Президента України щодо питання наведення порядку в земельних правовідносинах. І я знаходжуся в Держгеокадастрі саме за дорученням Прем’єр-міністра України і Президента України. Мені поставлені дуже чіткі завдання, надані всі необхідні повноваження.

       Тому що Президент України Володимир Зеленський взяв на себе історичну місію із реалізації земельної реформи, про яку йшлося в його передвиборчій програмі. І чітко обумовив завдання із наведення порядку.

       Я скажу щиро, що коли є підтримка першої особи держави, рухатись набагато легше. І ми обов’язково втілимо в життя заплановані зміни.

 

В Україні потрібно створити цільовий земельний банк, – Володимир Стельмах

8 липня 2020 року

       На той момент, коли в Україні буде прямий ринок землі, має бути створений цільовий земельний банк.

       Про це в ефірі програми "HARD з Влащенко" на телеканалі ZIK заявив колишній голова Національного банку України Володимир Стельмах.

       "За Земельним кодексом..., треба створити земельний банк. Те, що зараз роблять, що кредити будуть давати ті чи ті, – це зовсім не те. Це буде морока тим фермерам. То повинен бути земельний банк. Можу сказати, що за Присяжнюка, це за Януковича, був розроблений статут про цей банк. Як він намічався: що він буде дистанціюватися в "Ощадбанку", до районного типу – у районі одні, в області – більші і так далі. Їм буде надане право на районному рівні давати право тощо", – сказав Володимир Стельмах.

       "Зараз це питання якраз виходить, що, коли буде прямий ринок, повинен бути цільовий земельний банк, який у Земельному кодексі записаний. Він повинен бути створений, і його створити сьогодні неважко", – каже Володимир Стельмах.

 

Роман Лещенко: «В Україні немає реєстру громадян,
які безоплатно отримали по 2 гектари земель»

8 липня 2020 року

       У Держгеокадастрі, який роками виділяв державні землі тисячами гектарів, відсутній реєстр осіб, які реалізували своє право на отримання земель сільськогосподарського призначення. Про це в інтерв’ю «Українському радіо» зазначив Голова Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру Роман Лещенко, повідомляє прес-служба відомства.

       «Ви не повірите, але до сьогодні в нашій державі, роздаючи сотні тисяч гектарів землі шляхом безоплатної приватизації, держава не має офіційного єдиного реєстру громадян України, які отримали безоплатно 2 гектари.
Наразі триває процес створення такого реєстру», – наголосив очільник Держгеокадастру.

       Уже на старті створення цього реєстру виявлені численні порушення зазначеної приватизації, зокрема реалізація безоплатного права на 2 га землі одними і тими ж людьми кілька разів у різних регіонах. Найближчим часом інформацію про цих осіб буде опубліковано.

       «Суспільство має знати правду про своїх «героїв» і те, що за роки розпорядження землями Держгеокадастром тисячі гектарів кращих земель України були розграбовані. Йдеться про прибережні зони, рекреаційні зони Причорномор’я та Приазов’я, а також прекрасний природно-заповідний фонд, починаючи від мальовничих Карпат і закінчуючи Пуща-Водицею під Києвом», – додав Роман Лещенко.

 

У Головному Управлінні Держгеокадастру в місті Києві новий очільник

8 липня 2020 року

       7 липня Голова Держгеокадастру Роман Лещенко представив керівника Головного Управління Держгеокадастру у місті Києві.

       За результатами добору з призначення на вакантну посаду державної служби шляхом укладання контракту ним став Олексій Ботезат.

       «Земельні питання в Києві мають величезну кількість проблем та скандалів, тому одним з основних завдань, які я ставлю перед Олексієм Павловичем – наведення ладу в столичному управлінні. Вважаю, що він, як фаховий юрист, зможе це зробити в найкоротші терміни», – зазначив Роман Лещенко.

 

АМУ підтримує законопроєкт, який удосконалює систему управління та дерегуляцію у сфері земельних відносин

 7 липня 2020 року

      Асоціація міст України звернулася листом до Комітету з питань аграрної та земельної політики з проханням прискорити розгляд законопроєкту № 2194 та прийняти його в цілому з нормами, що забезпечать контроль органів місцевого самоврядування за використанням та охороною земель, які зацікавлені в зростанні надходжень до місцевих бюджетів. Вона вважає, що передача таких повноважень органам місцевого самоврядування відповідатиме визначеному курсу держави на децентралізацію, забезпечить територіальні громади реальними інструментами впливу на недобросовісних землекористувачів та землевласників, зменшить кількість правопорушень з використання та охорони.

       Це звернення викликано тим, що у Комітеті з питань аграрної та земельної політики проводиться підготовка до другого читання законопроєкту «Проект Закону про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» № 2194 від 01.10.2019 року.

      Законопроєкт передбачає надання повноважень із здійснення державного контролю за використанням та охороною земель виконавчим органам сільських, селищних, міських рад у частині притягнення до адміністративної відповідальності за використання земельних ділянок не за цільовим призначенням; самовільне зайняття земельної ділянки; порушення строків повернення тимчасово зайнятих земель або невиконання обов’язків щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням та інше.

       Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Плата за землю є одним із суттєвих джерел доходів місцевих бюджетів. Однак органи місцевого самоврядування не мають інструментів впливу на недобросовісних землекористувачів, які ухиляються від сплати цього місцевого податку, зокрема через самовільне зайняття, використання не за цільовим призначенням, без правовстановлюючих документів тощо. Повноваження самоврядного контролю, які зафіксовані у Земельному кодексі України, є декларативним. Тому органи місцевого самоврядування вимушені звертатися до відповідних державних органів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель з проханням провести перевірку додержання вимог земельного законодавства, що потребує значної затрати часу і не дає змоги органу місцевого самоврядування , як розпоряднику земель комунальної власності, своєчасно та оперативно вживати заходів до порушників земельного законодавства. В той же час територіальні органи Держгеокадастру, відповідальні за здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, самоусуваються від виконання службових обов’язків.

      Таким чином склалася ситуація, за якої відсутність покарання (притягнення до адміністративної відповідальності) недобросовісних землекористувачів призводить до фактичних недонадходжень місцевих бюджетів, зростання кількості правопорушень.

      Проблему може вирішити прийняття проєкту Закону України «Проект Закону про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» № 2194 від 01.10.2019 року.

 

Податок за паї – 6 тисяч гривень за гектар

7 липня 2020 року

       Такий сюрприз готують для фермерів нардепи від "Слуги народу" та групи "Довіра" — вони пропонують запровадити податок розміром 6 тисяч гривень за пай для пересічних власників землі — відповідний законопроєкт уже отримав "зелене світло" від податкового комітету ВР. Цю ініціативу підтримує і великий агробізнес. Про це повідомляє DW.

       З’ясовується, що законопроєкт №3131, основним нововведенням якого є запровадження мінімальної податкової сплати з кожного гектара землі сільгосппризначення, незалежно від того, скільки заробив фермер, зареєстрували ще у лютому. 

       У червні податковий комітет ВР рекомендував прийняти документ за основу.

       За даними Держгеокадастру, близько 7 мільйонів українців мають земельні паї —- у середньому близько чотирьох гектарів кожен. 4,7 мільйона власників паїв є одноосібниками — тобто обробляють свої паї самостійно. Решта паїв здаються в оренду великим агрофірмам чи холдингам.

       — Протягом останніх років українці дедалі частіше відмовляються здавати землю в оренду і вирішують обробляти її самостійно, — розповів DW голова Комітету підприємців АПК при Торговельно-промисловій палаті (ТПП) України Олег Юхновський.

       — Після 2014 року тенденція до розірвання договорів оренди пришвидшилася. Відтоді на селі зростає підприємницький дух, дрібний бізнес непогано розвивається. Це створило проблеми для великих компаній. Конкуренція за землю зростає, — пояснив він.

       Проте Юхновський застерігає, що відродження мікрофермерства може зупинити новий законопроєкт № 3131.

       За його словами, новий документ ляже насамперед на плечі одноосібників.

       Одноосібники обробляють свої паї самостійно, вирощують сільгосппродукцію для задоволення власних потреб, а також для реалізації. Вони платять лише земельний податок, який, за підрахунками опитаних DW експертів, становить у середньому 140 гривень на гектар.

       Але оскільки розмір земельного податку встановлюють громади, виходячи з нормативної грошової оцінки землі, то він може становити до 300 гривень за гектар. Доходи від продажу сільськогосподарської продукції декларують ті одноосібники, хто вирощує її на власних земельних ділянках площею понад 2 гектари. І тільки тоді виникає необхідність сплатити 18 відсотків податку з цього доходу, — йдеться у статті.

       Зазначається, що великий агробізнес закидає одноосібникам, що вони зловживають можливістю не звітувати про доходи.

       Зокрема, документ підтримує виконавчий директор "ІМК" — одного з найбільших агрохолдингів України — Алекс Ліссітса.

       - Всі мають платити податки. А у нас 30 відсотків землі обробляється "по-чорному", неофіційно, - стверджує він. — Одна з основних форм наповнення бюджету ОТГ — земля сільськогосподарського призначення. Тому потрібно запроваджувати спеціальний податок на землю для того, щоб цей податок залишався у сільській місцевості й знову ж таки працював на місцеву громаду, — вважає Ліссітса.     

       Проєкт № 3131, за його словами, і передбачає мінімальний податок за гектар землі — незалежно від того, скільки заробив одноосібник.

       Водночас економіст Київської школи економіки Олег Нів'євський вважає законопроєкт № 3131 вкрай небезпечним.

       — Це просто land grab, як англійською називається феномен силового витіснення дрібних фермерів з їхньої землі великими агрокомпаніями. Таким чином будуть просто "віджимати" землю в одноосібників, - наголошує експерт.       

       Він прогнозує, що селян змусять позбуватися землі, утримувати яку багатьом стане невигідно.

       Нів'євський також не погоджується зі звинуваченнями на адресу одноосібників у нечесній конкуренції. Адже і великі підприємства, за його словами, платять мінімум податків завдяки спрощеній четвертій групі оподаткування.

       Експерти відзначають, що формально новий податок поширюється на всіх, але агрофірми і холдинги платити його фактично не будуть.

       Вони пояснюють це тим, що сукупні податки, які платять юрособи, включно з ПДВ, зазвичай складають понад 1500 грн в перерахунку з гектара і, згідно із законопроектом №3131 їм нічого додатково платити не доведеться.

 

Держгеокадастр відновлює роботу пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності в державній реєстрації земельних ділянок

3 липня 2020 року

       Про це повідомив голова відомства Роман Лещенко на своїй сторінці у Facebook.

       — Певний час знадобився, щоб виправити виявлені недоліки системи. Межі досконалості не існує, тому ми продовжуємо працювати над запровадженням нових сервісів, які спрощують одержання адміністративних послуг.

       Що дає екстериторіальність пересічному українцю?

       По-перше — це унеможливлення будь-яких способів стороннього впливу на процес прийняття рішення державними кадастровими реєстраторами під час державної реєстрації земельних ділянок і, як наслідок, усунення будь-яких корупційних ризиків.

       По-друге — процес реєстрації стане швидшим. Документи будуть розглядатися максимум впродовж 7 днів.

       Максимальна автоматизація та прозорість роботи кадастру — це єдиний шлях розвитку, який я бачу. І ми працюємо над цим кожного дня.

 

У Держгеокадастрі — технічний аудит Всесвітнього банку

3 липня 2020 року

       — Всесвітній банк взявся допомогти з технічним аудитом у Держгеокадастрі, який не проводився десять років. За кілька тижнів ми отримаємо базову інформацію про те, що маємо, — повідомляє Роман Лещенко, голова земельного відомства, на своїй сторінці у Faсebook.

           

Держгеокадастр проводить внутрішнє розслідування щодо програми безкоштовної приватизації земель, яка проходила з численними порушеннями

        3 липня 2020 року

       — У нас немає центральної системи з переліком людей, які отримали земельні ділянки, — стверджує Роман Лещенко. — Були люди, які по п'ять разів отримували землю в різних областях України. Було роздано близько 700 тис. га земель, але це не була прозора процедура, існували схеми з обходу систем документації.

 

Роман Лещенко про будні відомства, яке очолює

3 липня 2020 року

       Ще однією проблемою є те, що вся система Держгеокадастру використовує обладнання, яке не знаходиться на гарантії, пише Роман Лещенко на своїй сторінці у Faсebook.

       Зазначає, що в Україні запустили інтерактивну супутникову карту реального стану полів по всій країні. Відповідно до неї, в країні є 4,3 млн га сільгоспземлі, яку не зареєстровано у Державному кадастрі.

       Також повідомляє, що в Україні з 1 січня 2021 року запрацює система геопросторових даних, на сьогодні вона вже готова майже на 90%.

 

Асоціація міст України підтримує відновлення проведення щорічної індексації нормативної грошової оцінки землі

2 липня 2020 року

       На розгляді у Комітеті з питань фінансів, податкової та митної політики знаходиться проєкт Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо збалансованості наповнення місцевих бюджетів» №3679 від 18.06.2020. Законопроєктом, зокрема, пропонується скасувати індексацію нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, яка є базою для оподаткування платою за землю. Асоціація міст Укураїни зазначає, що проведення індексації доходів місцевих бюджетів (плати за землю) є інструментом компенсації частини витрат територіальних громад на придбання товарів і послуг. Вона вважає, що доцільним є відновлення проведення щорічної індексації нормативної грошової оцінки землі з урахуванням індексу споживчих цін за попередній рік. 

       Асоціація міст України не підтримує проєкт Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо збалансованості наповнення місцевих бюджетів» №3679 від 18.06.2020 і просить Комітет врахувати позицію АМУ і прийняти рішення рекомендувати парламенту відхилити законопроєкт. Також при прийнятті рішення щодо законопроєкту №3679 просить взяти до увагу аргументи щодо необхідності збереження 100-відсоткового оподаткування земельних ділянок залізничного транспорту, зазначені у листі Асоціації міст України. Вона звертає увагу на те, що на розгляді у Комітеті знаходиться проєкт Закону України «Про внесення зміни до Податкового кодексу України (щодо проведення індексації нормативної грошової оцінки землі)» №2561 від 09.12.2019, що передбачає відновлення проведення щорічної індексації нормативної грошової оцінки землі з урахуванням індексу споживчих цін за попередній рік. Тому Асоціація міст України пропонує підтримати проєкт Закону України «Про внесення зміни до Податкового кодексу України (щодо проведення індексації нормативної грошової оцінки землі)» №2561 від 09.12.2019.

 

Якщо на земельній ділянці розпочинається будівництво,
відтепер кожен має можливість перевірити його законність

1 липня 2020 року

       Сьогодні (01.07.2020 року) Уряд прийняв постанову «Про реалізацію експериментального проєкту щодо запровадження першої черги Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва» (документ було розроблено Мінцифрою спільно з Мінрегіоном).

       Проєктом постанови затверджено Порядок ведення першої черги Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва під час реалізації експериментального проекту, шо визначає механізми функціонування першої черги Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (далі - Електронна система), з метою забезпечення створення, перегляду, відправлення, прийняття, збирання, внесення, накопичення, обробки, використання, розгляду, зберігання, захисту, облік та надання інформації у сфері будівництва, а також порядок електронної взаємодії між фізичними та юридичними особами, державними органами, органами місцевого самоврядування, центрами надання адміністративних послуг, з метою отримання визначених цим Порядком послуг у сфері будівництва на період проведення експериментального проекту.

       Експериментальним проєктом передбачено створення та внесення відомостей до Реєстру будівельної діяльності першої черги Єдиної державної електронної системи в сфері будівництва.

       Проєкт діятиме з 6 липня до 30 листопада 2020 року. А на постійній основі Електронна система має запрацювати з 1 грудня 2020 року, відповідно до положень Закону №199.

       Зокрема, передбачається внесення до ЄДЕССБ відомостей про документи, які дають право на виконання підготовчих/будівельних робіт, засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, про містобудівні умови та обмеження, будівельні паспорти, про осіб, які отримали кваліфікаційний сертифікат, про проєктну документацію, звіти про результати експертизи проєктної документації на будівництво об’єктів тощо.

       Так, вже з 01.07.2020 року (тобто від сьогодні) всі органи містобудування та архітектури мають вносити в ЄДЕССБ графічні матеріали з будівельних паспортів та містобудівних умови та обмежень!

       Також органам містобудування та архітектури рекомендовано забезпечити внесення до першої черги Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва містобудівних умов та обмежень, будівельних паспортів, які видані до запровадження такої електронної системи.

       Документ містить вкрай важливий додаток — таблицю співвідношення цільового призначення, переліків функціонального зонування територій та класифікатора будівель та споруд!

      Документом також вносяться зміни до цілої низки Постанов Кабінету міністрів України:

• до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, затвердженому постановою КМУ від 13.04.2011 р. №461 “Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів”;
• до Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженому постановою КМУ від 13.04.2011 р. №466 “Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт”;
• до Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженому постановою КМУ від 11.05.2011 р. №560;
• до постанови КМУ від 23.05.2011 р. №554 “Деякі питання професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури”.

 

Як державі підготуватися до ринку землі

1 липня 2020 року

       Рівно за рік до запуску ринку сільськогосподарських земель в Україні екс-голова Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру Денис Башлик у своїй колонці на «Українській правді» окреслив 10 адміністративних, соціальних та законодавчих новацій, які необхідно впровадити до 1 липня 2021 року, а саме:

1. Впровадження системи моніторингу земельних ресурсів на базі Державного земельного кадастру.

       Система моніторингу земельних ресурсів має багато рівнів та шарів, але наразі йдеться про одну її складову — інформацію щодо угод купівлі-продажу землі. 

       Система має інтегруватись із базою речових прав Мінюсту, щоб нотаріус, реєструючи угоду, бачив, скільки уже земель сконцентровано на ІПН покупця.  

       Більше того, в українських реаліях, цей функціонал має не просто інформувати, а блокувати посвідчення угод в разі недотримання умови "100 га в одні руки". 

2. Ортофотозйомка та внесення актуальних ортофотопланів до Державного земельного кадастру.

       На кадастровій карті поле — а насправді давно заправка. Це не настільки рідкісний випадок, щоб нехтувати необхідністю фактичної звірки очікування та реальності.

       Ортофотозйомка робиться із прицілом на ОМС, але в контексті ринку землі корисна і громадянам. 

       Зокрема, потенційним покупцям, які, умовно, планують купити 50 га в Чернівецькій області, але не мають наміру їхати на них дивитись і хочуть довіряти інформації від держави. 

       Власникам паїв теж потрібні найактуальніші дані про свою та суміжні до неї ділянки, щоб одного разу не приїхати і не побачити по сусідству нафтопереробний завод (перебільшую, звичайно, але не набагато).

3. Завершення інвентаризації державних земель.

       В частині інвентаризації сільськогосподарських земель державної форми власності пророблена, без перебільшення, колосальна робота. Тільки за попередній рік було проінвентаризовано 1 млн га.

       На сьогодні не інвентаризованою залишається відносно невелика площа державних сільгоспземель близько 250 тис. га. 

       Ухвалена модель ринку не передбачає їх продаж, але державні ділянки можуть а) межувати із приватними землями; б) землями громад і некоректне їх оформлення може створити проблему власникам-сусідам під час угод.

4. Сприяння оформленню/дооформленню земельних ділянок громадян.

       Державному кадастру часто дорікають за "незаповненість" — це один із найпоширеніших міфів та один із маніпулятивних аргументів противників земельної реформи. 

       Насправді в частині державних земель сільгосппризначення наповненість ДЗК складає понад 90%, а загальна наповненість — на рівні 75%. Для порівняння, лише половина країн-членів ЄС має наповненість кадастрів понад 80%.

       В частині приватних земель реєстрація відбувається за заявницьким принципом і багатьох власників відлякує уявна складність цього процесу і цілком неілюзорна його вартість. 

       Щоб стимулювати дооформлення земельних ділянок, на які у громадян на руках є лише держакти, держава може створити окрему програму, наприклад для державних підприємств, або інструмент державно-приватного партнерства для встановлення уніфікованої прийнятної ціни на виготовлення технічної документації. Наприклад, 1000 гривень. Для пенсіонерів та/або представників незахищених верств населення, можливо, держава могла б взяти на себе 100% витрат на таку послугу.

5. Державна програма доступних кредитів на купівлю землі.

       Запуск повноцінного ринку землі неспроможний без інвестицій в покупця. Право на купівлю землі має бути підкріплене фінансовою можливістю здійснити таку транзакцію.

       Уряд послідовно декларував надання фінансової підтримки, і не тільки на словах: кошти в обсязі понад 4 млрд гривень на здешевлення земельних кредитів були закладені в Державному бюджеті на поточний рік. 

       Оскільки запуск ринку відтерміновано, то відповідна стаття повинна зберегтися і в бюджеті на 2021 рік. Йдеться про фактичну вартість кредитів на рівні європейської у 3-5%.

6. Запровадження електронних земельних торгів. 

       Це задача із зірочкою, адже щоб сумістити можливість онлайн-купівлі землі для громадян та норми Земельного кодексу, треба ухвалити низку нормативних актів. Але воно того варте. 

       Екстериторіальність торгів одразу додасть +100 до зручності, мультиплікує кількість покупців і, відповідно, сформує найвигіднішу ціну на ділянку. 

7.  Удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин.

       Ухвалення законопроекту 2194 щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин дозволить скоротити кількість дозвільних процедур, що суттєво дебюрократизує ринок і значно спрощує життя майбутнім покупцям і продавцям ділянок. 

       Центральна складова цього законопроекту добре всім відома — передача земель державної власності за межами населених пунктів громадам. 

8. Інформаційна кампанія про права, можливості і обмеження земельного ринку. 

       Фактично, в Україні формується нова індустрія, в центрі якої знаходиться соціально чутливий та невідновлюваний актив. 

       Угоди із землею мають бути повністю свідомими та виваженими. Крім того, землевласники, багато із яких є людьми похилого віку, банально потребують покрокового мануалу — як їм діяти, якщо вони хочуть продати земельну ділянку. 

       Це класична соціальна інформкампанія, подібна до тієї, яка в попередні роки супроводжувала аграрні програми держпідтримки і яка допомогла багатьом аграріям скористатись дотаціями.

9. Формування реєстру пов’язаних осіб.

       Цей пункт на майбутнє, оскільки на першому етапі купувати землю зможуть лише громадяни України. 

       Але допуск на ринок юридичних осіб — лише питання часу. І коли цей час настане, то для відповіді на питання "хто кому "дочка" має бути підготований масив повної і постійно поновлюваної інформації.

10. Системна протидія земельному рейдерству.

       Рейдерство — це виклик і до нього слід бути готовим. Спроби недобросовісних гравців, особливо на першому етапі земельного ринку, маніпулювати угодами гарантовано будуть і їм треба давати відсіч. 

       Функцію випередження та протидії зловживанням може взяти на себе окремо створений відділ/дивізіон Антирейдерської комісії Мін'юсту, який буде профільно займатись земельними питаннями. 

       Також на рівні адміністрацій, як мінімум районних, має бути впроваджений функціонал земельного радника, "земельної няні" для оперативного вирішення проблемних питань в цій сфері. 

       Досвід роботи в земельних ресурсах мені підказує, що в другому півріччі 2021 року це буде найзатребуваніша няня в Україні.

 

Голова Держгеокадастру про зловживання екстериторіальністю реєстрації земельних ділянок

1 липня 2020 року

       — З 18 червня з огляду на технічні проблеми тимчасово було призупинено функціонал Державного земельного кадастру щодо екстериторіальності під час реєстрації земельних ділянок, — ділиться на своїй сторінці Facebook Роман Лещенко, голова Держгеокадастру.

      Чому? Тому що…

       — Лише за тиждень дії цього пілотного проекту, який мав би спростити процес реєстрації земельних ділянок, щонайменше два місцевих управління Держгеокадастру були помічені у сумнівних з точки зору закону операціях із землею.

       Так, через державних реєстраторів Донецької та Луганської областей з кричущими порушеннями відбулись відведення київських земель «Укртелекому» та історичного Подолу.

       Зокрема, відділ у Старобільському районі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області провів відведення земельної ділянки бази відпочинку ПАТ «Укртелеком» на Трухановому острові площею 2,5 га як землі Києва, нібито розташованої у Деснянському районі столиці.

       Цікаво, що зазначена територія, навіть згідно діючого Генплану Києва, розташована за межами міста. Проте з незрозумілих причин відведена як земельна ділянка в межах Києва та під час державної реєстрації цілком закономірно отримала кадастровий номер Броварського району Київської області, який визначився автоматично програмним забезпеченням кадастру.

       Негативний висновок Державного агентства водних ресурсів України також не завадив відділу Держгеокадастру у Старобільському районі видати висновок державної експертизи землевпорядної документації та «врахувати» зауваження експертизи «при умові долучення акту обстеження зелених насаджень після закінчення карантину».

       Ще один показовий випадок сумнівної реєстрації мав місце щодо земель на території історичного Подолу.

       Управління Держгеокадастру у м. Горлівці Донецької області здійснило реєстрацію земельної ділянки по вулиці Боричів Тік, 17 у Подільському районі Києва на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки без жодного висновку про погодження такого землевідведення. Більш того, реєстрацію провели під житловим будинком, який існує виключно на папері, а сама земельна ділянка фактично є вільною від забудови. Кадастрові реєстратори міста Києва понад 5 років надавали правомірну відмову у здійсненні такої реєстрації, однак, для держреєстраторів у Горлівці це не стало перешкодою.

       За даними фактами будуть проведені службові розслідування. Для цього 24 червня Держгеокадастром створена робоча група з питань реалізації пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності. Група проаналізує результати діяльності державних кадастрових реєстраторів під час реалізації пілотного проекту екстериторіальності. Всі сумнівні реєстрації будуть скасовані, а виявлені факти порушень будуть передані до правоохоронних органів

       Я переконаний, що принцип екстериторіальності у державній реєстрації земельних ділянок має бути кроком вперед на шляху доступності та прозорості діяльності влади, а не ставати зручним інструментом для недобросовісних розробників та посадовців. Ми удосконалимо програмне забезпечення Держгеокадастру так, аби подібні порушення були неможливими з технічної точки зору. Натомість громадяни отримали ефективний та простий ресурс з надання якісних адміністративних послуг з державної реєстрації земельних ділянок.