Комітет рекомендує депутатам прийняти за основу два законопроекти –
щодо сприяння розвитку виноградарства
та створення дрібних фермерських господарств

20 грудня 2017 року

 

       Парламентський Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин рекомендує прийняти за основу проект Закону № 6603 від 21.06.2017 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння розвитку виноградарства»

       Цим законопроектом пропонується внести зміни до Земельного кодексу України та Закону України «Про оренду землі» щодо встановлення строку не менш як 25 років для користування земельними ділянками під виноградниками або для їх закладання, а також врегулювати питання відшкодування користувачу у разі дострокового припинення права користування земельною ділянкою його витрат, здійсненних на закладення (посадку) та / або догляд за виноградниками, а також завданих збитків.

       На засіданні Комітету народні депутати розглянули також проект Закону № 7363 про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання створення та діяльності дрібних фермерських господарств і деконцентрації повноважень у сфері земельних відносин, поданий Президентом України.

       Під час обговорення законопроекту було підтримано ініціативу щодо надання об’єднаним територіальним громадам у комунальну власність земель державної власності у межах їх території, що дозволить громадам отримати додаткові кошти для розвитку інфраструктури об’єднаних територіальних громад, стимулюватиме решту сільських, селищних та міських рад до об’єднання.

       Прийняття цього законопроекту, на думку народних депутатів, сприятиме зміцненню матеріальної та фінансової основи об’єднаних територіальних громад, дозволить більш якісно та обґрунтовано планувати розвиток територій, оптимізувати процедуру здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, зменшити корупцію у земельній сфері, захистити майно, корпоративні права і землі, які перебувають у власності та користуванні громадян і юридичних осіб, запобігти протиправному поглинанню і захопленню підприємств в аграрному секторі економіки.

       Реалізація правових норм, визначених цим законопроектом, також призведе до удосконалення процедури оподаткування земель, створення передумов для легалізації сімейних фермерських господарств шляхом набуття фермерами статусу фізичної особи-підприємця – виробника сільськогосподарської продукції та відповідно забезпечення їх повноцінної участі в соціально-економічному житті держави.

 

Верховна Рада не скасувала рішення про продовження мораторію
на продаж сільгоспземлі

20 грудня 2017 року

 

       Народні депутати сьогодні розглянули і за результатами голосування відхилили проект Постанови про скасування рішення Верховної Ради України від 7 грудня 2017 року про прийняття в першому читанні за основу та в цілому проекту Закону України про внесення змін до розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо продовження заборони відчуження сільськогосподарських земель до 1 січня 2019 року.

       Відповідну постанову №7350-П підтримали 66 народних депутатів. Автори проекту постанови вважають, що документ схвалений з порушенням вимог Регламенту Верховної Ради, зокрема, норми щодо строків подання альтернативних законопроектів.

       Тепер Голова Верховної Ради Андрій Парубій може підписати законопроект щодо мораторію і передати цей документ на підпис Президенту України.

 

Мінагрополітики хоче скасувати право постійного користування землею

19 грудня 2017 року

 

       Міністерство аграрної політики та продовольства України пропонує виключити можливість надання земельних ділянок на правах постійного користування. Про це повідомляє Interfax-Україна.

       Згідно з відповідним проектом закону, фізичним і юридичним особам, які мали право постійного користування земельними ділянками, буде дозволено переоформити їх в оренду терміном на 50 років або викупити з відстрочкою платежу на 30 років.

       Несільськогосподарські державні й комунальні підприємства автоматично отримають право на ділянки, які були в постійному користуванні. Водночас сільгосппідприємства державної й комунальної форм власності будуть зобов’язані переоформити землю, яка була у постійному користуванні, в оренду на 50 років.

       Окрім того, законопроект передбачає, що відчуження або застава земельних ділянок, які перебувають у господарському віданні або ж в оперативному управлінні, можливі за погодження з органами виконавчої влади та місцевого самоврядування.

       Несільськогосподарські ділянки, які перебувають в оперативному управлінні або в господарському віданні, також можуть бути передані в оренду виключно через земельні торги на термін не більше від трьох років, сільгосппризначення — не більше, ніж сім років.

       Водночас передача в оренду ділянки можлива не раніше, ніж через три роки від дня надання на нього права оперативного управління або господарського відання.

       У даний час законодавча неврегульованість питання розпорядження землями на правах постійного користування породжує корупцію, а також конфлікт інтересів між землекористувачами та органами влади», — йдеться у пояснювальній записці до законопроекту.

 

Як держава підтримуватиме розвиток фермерських господарств у 2018 році

15 грудня 2017 року

 

       «Значна частина потенціалу українського аграрного сектору реалізується через малих та середніх сільгосптоваровиробників, зокрема, фермерські господарства та об’єднання у кооперативи. Для стимулювання створення нових фермерських господарств та посилення їх конкурентоспроможності, урядом передбачено 1 млрд гривень в рамках нової бюджетної програми «Фінансова підтримка розвитку фермерських господарств». Так, нова програма включає в себе виплати дотацій, здешевлення агротехніки та кредитів, компенсації вартості закупленого насіння», – зазначив Віктор Шеремета, заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань фермерства та розвитку сільських територій на круглому столі «Реалізації проекту оцінки сталого розвитку фермерських господарств».

       За словами заступника Міністра, відповідно до бюджетної програми підтримки розвитку фермерських господарств пропонуються такі напрями підтримки на 2018 рік:

• виплата дотацій – фермерським господарствам, які зареєстровані в установленому порядку після 1 січня 2018 року та мають в обробітку земельні площі до 20 га, – у розмірі 30 тис гривень. Першочергове право надається фермерським господарствам, засновниками яких є особи віком до 35 років (включно);
• підтримка сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів шляхом здешевлення вартості (70%) закупівлі техніки, обладнання, устаткування;
• здешевлення кредитів, отриманих у державному банку або банку, у статутному капіталі якого 75 і більше відсотків акцій належить державі;
• компенсація вартості закупленого у суб’єктів насінництва та розсадництва насіння сільськогосподарських рослин вітчизняної селекції супереліти (супер-супереліти), еліти, першої генерації, батьківських форм, гібридів першого покоління.

       «Наразі тривають фахові консультації щодо механізмів підтримки фермерських господарств та сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів і найближчим часом узагальнені пропозиції будуть винесені на обговорення громадськості», – резюмував Віктор Шеремета.

 

Об’єднаним громадам обіцяють, шо вони стануть повноцінними власниками своєї землі

14 грудня 2017 року

 

       Передача повноважень із розпорядження землями за межами населених пунктів об’єднаним територіальним громадам посилить їх інституційну спроможність та сформує економічну-справедливу модель використання земельних ресурсів. Про це заявив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк, виступаючи на конференції «Децентралізація, управління землями та розвиток громад», організований проектом USAID «Підтримка аграрного і сільського розвитку» (Агросільрозвиток) та Всеукраїнською асоціацією сільських та селищних рад, – повідомляє прес-служба Мінагрополітики.

       «На сьогоднішній день питання передачі повноважень із розпорядження землями на місця
є безальтернативним. Це необхідно не лише з огляду на загальнонаціональний курс на децентралізацію, але і для формування прозорої архітектури земельних відносин», – підкреслив перший заступник Міністра.

       В Україні за часи незалежності були реалізовані різні формати розподілу повноважень у сфері земельних відносин, зокрема за посередництва Держземагентства, районних держадміністрацій,
які продемонстрували високу корупційну складову та/або неефективність.

       Він також нагадав, що в парламенті зареєстровано декілька законопроектів, якими в різних редакціях пропонується вирішення питання передачі повноважень розпорядження землями ОТГ, однак жоден із них досі не був проголосований. «Зважаючи на високу суспільну значимість та внесення президентського законопроекту 7363, ми сподіваємося, що вирішенню цього питання буде надано потужний імпульс», – сказав Максим Мартинюк.

Довідково:

На сьогодні в Україні утворено 665 об’єднаних територіальних громад (ОТГ). На території цих ОТГ проживає 5,7 млн жителів, з яких майже дві третини становить сільське населення.

365 ОТГ, які функціонують з початку 2017 року, станом на 1.10.2017 мали на своїх рахунках 4.1 млрд гривень залишку бюджетних коштів (загальний + спеціальний фонд). Плата за землю у доходах цих ОТГ за 9 місяців 2017 року становить майже 16%.

 

Онлайн-сервіс реєстрації земельної ділянки поширено на всю Україну

14 грудня 2017 року

 

       Послуга протягом року відпрацьовувалася в статусі пілотного проекту на території Чернігівської області і на початку грудня була поширена на всю Україну. Про це повідомив перший заступник міністра аграрної політики і продовольстваУкраїни Максим Мартинюк на своїй сторінці в Facebook.

       Новий функціонал дозволяє сертифікованим інженерам-землевпорядникам подавати заявку на реєстрацію ділянки онлайн і є частиною стратегії clerk-free, яка останні три роки впроваджується в земельних відносинах.

       Онлайн-сервіс передбачає ідентифікацію інженера-землевпорядника за допомогою цифрового підпису та номера кваліфікаційного сертифіката, а всі дані, включаючи технічну документацію подаються у відсканованому вигляді. Таким чином виключається можливість корупційних вимог з боку реєстратора та/або відмови в реєстрації з надуманих приводів, що було не виключено при фізичному поданні документів.

       Також усувається ризик штучного затягування оформлення, оскільки онлайн-заявка відразу відображається у системі, і в кадастрового реєстратора включається зворотний відлік строку, який відведений законодавством для внесення відомостей до Державного земельного кадастру – 14 днів.

       «На відміну від попередніх електронних послуг в земельній сфері, які були орієнтовані перш за все на громадян, це скоріше B2B функціонал. Однак у підсумку, у виграші залишаться насамперед власники земельних ділянок», – написав Мартинюк.

 

Уряд удосконалив механізм захисту речових прав на земельні ділянки

8 грудня 2017 року

       Урядовою постановою від 6 грудня 2017 року №925 «Деякі питання удосконалення механізмів захисту речових прав на земельні ділянки» внесено зміни до низки нормативно-правових актів Кабінету Міністрів. Зокрема, передбачається, що державна реєстрація права власності на земельну ділянку, реєстрацію якого проведено до 1 січня 2013 року, відповідно до законодавства, що діяло на момент його набуття, проводиться за умови наявності відповідних відомостей про зареєстровані права в Державному земельному кадастрі.

      Також запроваджується перевірка наявності та автентичності кадастрового номера земельної ділянки в Державному земельному кадастрі вже під час формування державним реєстратором заяви в режимі реального часу.

      Документом визначаються способи виправлення технічних помилок у разі виявлення державним реєстратором прав на нерухоме майно у отриманих з Державного земельного кадастру відомостях про власників, користувачів земельної ділянки, перенесених з Державного реєстру земель.

       Удосконалено процедури встановлення особи та перевірки її дієздатності під час проведення реєстраційних дій, не пов'язаних із вчиненням нотаріальної дії. Крім того, надано можливість ідентифікації особи з метою одержання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом застосування мобільного електронного цифрового підпису чи іншого засобу, що дає можливість однозначно ідентифікувати таку особу.

 

Верховна Рада продовжила мораторій на продаж землі до 2019 року

7 грудня 2017 року

 

       Верховна Рада ще на рік продовжила мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення.

      За прийняття в цілому законопроекту №7350, який був схвалений Комітетом Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин і поданий до парламенту 30 листопада, проголосували 236 народних депутатів.

       Ініціаторами проекту виступили сім народних депутатів: Сергій Лабазюк (група Воля народу), Валерій Давиденко, Іван Рибак, Микола Люшняк, Андрій Кіт (фракція Блок Петра Порошенка), Олег Кулініч (група Партія Відродження), і Артем Вітко (фракція Радикальної партії).

        Проект закону пропонує продовжити мораторій на відчуження сільгоспземель до моменту врегулювання на законодавчому рівні процедури обігу земель сільськогосподарського призначення
і розробки необхідних нормативно-правових актів, але не раніше 1 січня 2019 року.

       До порядку денного, крім законопроекту №7350, були також включені альтернативні №7350-1, №7350-2, №7350-3, №7350-4, №7350-5.

       Зокрема, законопроект №7350-3, одним з авторів якого є Юлія Тимошенко, пропонував продовжити мораторій до 1 січня 2023 року.

 

Ініціативи, спрямовані на боротьбу з аграрним рейдерством, підтримано урядом

6 грудня 2017 року

 

       Уряд у ході сьогоднішнього засідання підтримав розроблену Мін’юстом постанову, яка ліквідує можливість подвійної реєстрації сільськогосподарських земель, чим часто користувалися рейдери, та поширює дію сервісу «СМС-МАЯК!» на власників та орендарів аграрних угідь. Про це повідомив Міністр юстиції Павло Петренко.

       За його словами, постанова «Деякі питання удосконалення механізмів захисту речових прав на земельні ділянки» забезпечує створення нових та удосконалення існуючих механізмів боротьби з «рейдерством», гарантує захист майнових прав та інтересів землевласників та землекористувачів та впорядковує дані Державного земельного кадастру.

       «Завдяки прийнятому документу ми ліквідовуємо шпарини в законодавстві, якими користувалися рейдери для того, щоб захопити чуже майно чи збіжжя. Разом з комплексом інших напрацювань дана постанова забезпечить у майбутньому знищення рейдерства у сільськогосподарській сфері», – наголосив очільник Мін’юсту.

       Він зазначив, що прийнятий Урядом документ забезпечує автоматичну перевірку наявності кадастрового номера земельної ділянки. Це унеможливлює подвійну реєстрацію землі та реєстрацію неіснуючих ділянок, гарантує виправлення помилок при внесенні інформації.

       Окрім того, зауважив Міністр юстиції, прийняте рішення забезпечує розширення сервісу Мін’юсту «СМС-МАЯК!» не лише на власників земельних ділянок, а й на орендарів та тих громадян, які мають інші форми власності.

       «Завдяки цьому власники або орендарі зможуть одразу отримувати інформацію про спроби провести реєстраційні дії з їхнім майном і, у разі, якщо ці дії проводяться без їхнього відома, швидко зреагувати на них», – зазначив Павло Петренко.

 

Державна реєстрація договорів оренди землі відтепер доступна онлайн

6 грудня 2017 року

 

       Міністерство юстиції, Міністерство аграрної політики та продовольства, Державне агентство з питань електронного урядування та Фонд Східна Європа сьогодні презентували нову електронну послугу з реєстрації договорів оренди земель сільськогосподарського призначення у режимі онлайн, повідомляє прес-служба Мінагрополітики.

       Перший заступник Міністра юстиції Наталія Бернацька зазначила, що даний сервіс дасть можливість без черг, без контакту з чиновниками і зайвих витрат часу подати заяву на реєстрацію договору оренди усього за кілька хвилин. Це дійсно європейська якість послуг.

       «Для того, щоб зареєструвати підписаний контракт, достатньо завантажити сканкопію угоди про оренду землі сільськогосподарського призначення та підписати ці дані власним електронним цифровим підписом», – додала заступниця Міністра.

       Вона звернула окрему увагу на те, що під час реєстрації договору відбуватиметься онлайн обмін інформацією із базою даних Держгеокадастру, що дасть можливість перевіряти наявність відповідної земельної ділянки у базі ДЗК.

       Щороку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєструється понад 10 млн заяв. До 20% з них, тобто орієнтовно 2 млн заяв – це саме заяви на реєстрацію інших речових прав, пов’язаних з землею. Але попит на цю послугу перевищує кількість реєстрацій, що пов’язано з імплементацією наприкінці 2016 року положень так званого «антирейдерського» закону.

       «Запуск онлайн-реєстрації договору оренди земельної ділянки – це вдалий приклад того, як багаторічну проблему можна вирішити впровадженням технічного рішення, завдяки політичній волі залучених державних відомств, не вдаючись до складних та розтягнутих в часі процедур внесення змін у нормативно-правові акти, – відзначив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства Максим Мартинюк. – Ця електронна послуга за своїм антикорупційним, антирейдерським ефектом та соціальною спрямованістю є повноцінною складовою Осені реформ».

       Голова Державного агентства з питань електронного урядування Олександр Риженко зазначив, що нова електронна послуга – це перші результати ефективної роботи системи е-взаємодії державних реєстрів, яка отримала назву Трембіта.

       «Ще на стадії оформлення заявки код земельної ділянки, що вноситься, одразу перевірятиметься у Державному земельному кадастрі. То ж, якщо номер вказано невірно або така ділянка не значиться у кадастрі, подати заявку стане неможливо. Відповідно суттєво зменшиться кількість відмов у реєстрації такого договору з причини невірно поданих даних. Крім того, реєстратор автоматично отримає інформацію про власника земельної ділянки, договір на яку реєструється. Відтак подача заявки в режимі онлайн стане суттєвою економією часу та нервів усіх учасників процесу», – додав Олександр Риженко. За його словами, найближчим часом до цієї системи буде підключено близько 20 пріоритетних державних реєстрів, що дозволить понад 98% адміністративних послуг та сервісів для громадян перевести в електронний формат.

       За словами заступниці Міністра юстиції, реєстрація договорів на оренду землі захищає орендатора від ризику того, що ділянку в нього можуть відібрати або передати в оренду комусь іншому вже на стадії збору врожаю.

       «Таким чином ми забезпечимо зменшення ризику шахрайства при поданні заяви, яке могло б призвести до рейдерського захоплення ділянки. Електронні послуги роблять взаємодію громадянина і бізнесмена з державою прозорою та зручною», – зазначила Наталія Бернацька.

       Ініціатива реалізується за підтримки Швейцарсько-української програми «Електроне урядування задля підзвітності влади та участі громади», що виконується Фондом Східна Європа.

       «Разом з профільними міністерствами за минулі два роки нам вдалося впровадити більше 10 нових е-послуг. Визначаючи, над розробкою яких послуг ми будемо працювати, ми фокусуємося на таких, якими зможе скористатися якомога більше українців. Також важливим критерієм є зменшення корупційної складової та підвищення прозорості та ефективності роботи влади. Це – наша перша послуга в аграрному секторі, яка має великий попит у населення і впровадження якої дозволить скоротити час її отримання і зробити процедуру прозорою», – запевнив Віктор Лях, Президент Фонду Східна Європа.

Довідка:

Станом на 1 липня 2017 року в Україні діють 50553 договори оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності площею 1,4 млн гектарів, що були укладені на безконкурентних засадах.

Крім того, станом на цю ж дату укладено 4,7 млн договорів оренди земельних паїв загальною площею 16,6 млн гектарів.

Електронна послуга Державної реєстрації договорів оренди землі вже доступна через веб-портал «Он-лайн будинок юстиції» https://online.minjust.gov.ua.

 

Ірина Луценко не бачить шансів, що продаж землі буде за рік

5 грудня 2017 року

 

       Представник президента у Верховній Раді Ірина Луценко виключає введення ринку землі з 2019 року.

       Про це вона повідомила під час ефіру телеканалу «Прямий», передають «Українські новини».

       «Немає шансів, що продаж землі буде з 2019-го року... Мінімум 2 роки буде наводитися порядок. Два роки будемо підходити до розробці цих механізмів», – сказала Ірина Луценко.

       За її словами, перед тим, як скасовувати мораторій на продаж землі, потрібно навести порядок із землями в країні.

       «Що означає ринок землі? Доти, поки ми не наведемо порядок з реєстрацією, наповненням землями сільгосппризначення, землями комунального призначення, землями, які залишилися після розпаду колгоспів, потрібно перевірити, чи оцифрована вся земля. Зараз близько 30% землі перебуває в тіні, незаконно засаджується, податки не платяться, місцева громада від цього нічого не отримує», – пояснила Луценко.

      Вона висловила позицію президента Петра Порошенка, що мораторій буде знято тоді, коли держава знатиме власників всієї землі в країні.

 

На погоджувальній раді ламали списи навколо мораторію на продаж землі

 4 грудня 2017 року

 

       На засіданні погоджувальної ради парламенту виникла суперечка щодо пропозиції фракції «Батьківщина» включити до порядку денного законопроект про продовження мораторію на продаж землі.

       Питання ледь не привело до зриву засідання 4 грудня.

       Зокрема, лідер фракції «Батьківщина» Юлія Тимошенко виступила з вимогою негайно поставити на голосування питання щодо винесення на розгляд Ради законопроекту щодо продовження мораторію на продаж сільськогосподарської землі на 5 років.

       На її думку, нардепи мають розглянути це питання на пленарному засіданні у вівторок або четвер.

       Водночас спікер Андрій Парубій наголосив, що законопроект авторства «Батьківщини» не має висновку профільного комітету.

       «Жодна фракція у парламенті не заперечує проти продовження. Однак нам потрібно тримати висновок комітету», – наголосив він.

       Тимошенко продовжувала наполягати на своїй пропозиції.

       Співголова фракції «Опозиційного блоку» Юрій Бойко не зміг виступати, зазначивши, що не може перебивати жінку, та наголосив, що Опоблок підтримує пропозицію «Батьківщини» про продовження мораторію на землю.

       «Суспільство не готове до ринку землі», – зазначив Бойко.

       Заступник голови комітету з питань аграрної політики та земельних відносин нардеп від БПП Олександр Бакуменко зазначив, що на четвер у засіданні комітету заплановано розгляд 5 законопроектів, внесених різними фракціями, щодо продовження мораторію.

       Парубій попросив Бакуменка розглянути земельне питання до четверга.

       «Вас прошу завтра поставити на комітеті питання, які стосуються мораторію, і той законопроект, який буде підтриманий комітетом внести в зал. У четвер я запропоную його до включення в порядок денний сесії», – сказав Парубій.

       Після цього компромісу засідання погоджувальної ради продовжилося.

 

Мін'юст та Держгеокадастр налагодили обмін інформацією між реєстрами

4 грудня 2017 року

 

       В Україні вдалося налагодити обмін інформацією між реєстрами майнових прав Мін'юсту та реєстром договорів оренди Держгеокадастру.

       Про це сьогодні під час конференції «На шляху до відкритої та обґрунтованої земельної реформи» заявила заступник міністра юстиції з питань державної реєстрації Олена Сукманова.

       За її словами, за два тижні роботи такої системи було заблоковано 10–15% реєстрацій договорів оренди, переважно через неспівпадіння кадастрових номерів, або ж через наявність договорів оренди, укладених до 2013 року, на ті чи інші земельні ділянки.

 

Відсутність ринку землі гальмує розвиток України — МВФ

4 грудня 2017 року

 

       Відсутність регульованого і прозорого ринку землі не дає країні належним чином розвиватись та перешкоджає надходженню інвестицій в країну.

       Про це під час конференції «На шляху до відкритої та обгрунтованої земельної реформи» сказав представник МВФ в Україні Йоста Люнгман, повідомляє кореспондент Укрінформу.

       «Відсутність ринку землі не сприяє розвитку економіки, не дає можливості інвестиціям зайти в країну», — сказав Люнгман.

       Він зазначив, що програма підтримки МВФ спрямована на те, аби допомогти Україні пройти шлях реформ і прийти до структурних змін в економіці.

       Як відомо, мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення діє в Україні до ухвалення закону про обіг земель. Скасування мораторію є однією з вимог Міжнародного валютного фонду до України.

 

Земельний кадастр має бути заповнений на 100% до кінця наступного року –
Порошенко

4 грудня 2017 року

 

       Державний земельний кадастр наразі заповнений трохи більше 60%, але до кінця 2018 року цей показник має становити 100%.

       Про це заявив президент Петро Порошенко, виступаючи на ІІ Всеукраїнському форумі об'єднаних громад «Ініціативи, що змінюють життя», повідомляє Укрінформ.

       «Використання, ефективне розпорядження земельними ресурсами залежить від повноцінної дії системи обліку та реєстрації землі. На сьогоднішній день у кадастрі відсутня інформація щодо 5 млн земельних ділянок. Узагалі, його наповненість становить лише трохи більше 60%», – сказав Порошенко.

       «Ми домовилися, щоб у стислі терміни, не пізніше 31 грудня 2018 року ми завершили цю епопею, яка триває вже декілька десятиліть», – зазначив глава держави.

       За його словами, повнота і достовірність інформації в цьому кадастрі стануть також запорукою прав власників та користувачів землі.

      Крім того, Порошенко підкреслив, що без повноцінного реєстру й обліку земельних ділянок про відкриття ринку землі мови бути не може.

       Він також наголосив, що облік землі є одним із перших питань, яке ставлять інвестори – як уже наявні, так і потенційні.

 

Порошенко заявив про відтермінування запуску ринку сільгоспземлі ще на рік

1 грудня 2017 року

 

      Президент України Петро Порошенко сьогодні на зустрічі з представниками бізнес-асоціацій заявив, що запуск ринку землі відкладуть ще мінімум на рік.

       «Поки що не вдалося прорвати оборону популістів, які несамовито протидіють вільному обігу землі сільськогосподарського призначення, але я хочу підкреслити принципово свою політичну позицію: я за ринок землі», – заявив президент.

       Він вважає, що наразі потрібно займатися супутньою роботою, зокрема – наповненням електронного земельного кадастру. «25 років займалися тим, щоб створити земельний кадастр і зуміли зробити тільки понад половину. Про жоден запуск ринку без того, що існує 100% оцифровка земельного кадастру, ми говорити не можемо», – сказав президент і доручив завершити цю роботу за один рік.

 

Група народних депутатів пропонує продовжити заборону
на продаж сільгоспземель до 1 січня 2019 року

1 грудня 2017 року

 

       Семеро народних депутатів – Сергій Лабазюк (група Воля народу), Валерій Давиденко та Іван Рибак, Микола Люшняк, Андрій Кіт (всі – фракція Блок Петра Порошенка), Олег Кулініч (група Партія Відродження), і Артем Вітко (фракція Радикальної партії Олега Ляшка) запропонували Верховній Раді продовжити мораторій на відчуження сільськогосподарських земель ще на  рік – до 1 січня 2019 року.

       Відповідний законопроект № 7350 зареєстрований в парламенті.

       Згідно з документом пропонується продовжити мораторій на відчуження сільгоспземель до моменту врегулювання на законодавчому рівні процедури обігу земель сільгосппризначення і розробки необхідних нормативно-правових актів, але не раніше 1 січня 2019 року.

 

Продаж сільгоспземель почнеться з 1 січня 2019 року?

23 листопада 2017 року, Propozitsiya.com

 

        Продавати і купувати землі сільгосппризначення можна буде з 1 січня 2019 року. Про це заявив народний депутат України, член парламентського комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Леонід Козаченко.

        Козаченко прогнозує, що за закони, які встановлять правила обігу земель сільськогосподарського призначення і знімуть мораторій на їх продаж, парламентарі будуть готові проголосувати на початку наступного року.

        При цьому народний депутат запевнив, що в Верховній Раді вже є більшість, яка готова підтримати земельну реформу, попри зауваження деяких інших учасників панельної дискусії про наявність консенсусу більшості представників великого агробізнесу, їхніх лобістів у ВР та популістів щодо збереження нинішнього статус-кво.

        Разом з тим Козаченко визнав, що для того, щоб підготувати необхідну нормативну базу для ринку сільськогосподарських земель, потрібно вирішити низку ключових питань: бути чи не бути мораторію на продаж землі іноземцям, максимальний розмір ділянки, яка може перебувати в руках однієї особи, як зробити землю предметом іпотеки, хто контролюватиме торгівлю землею — об’єднання фермерів (як у Німеччині), Держгеокадастр чи територіальні громади.

        Нагадаємо, законопроект про зняття мораторію на купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення має бути поданий на розгляд у лютому 2018 року.

 

Уряд удосконалив механізм збереження та відтворення родючості ґрунтів

22 листопада 2017 року,
Міністерство аграрної політики та продовольства України

 

        Сьогодні, 22 листопада, на засіданні Кабінету Міністрів України було схвалено постанову про внесення змін до Типового договору оренди землі, якими удосконалено механізм управління у сфері використання та охорони земель, збереження та відтворення родючості ґрунтів. Рішення буде сприяти захисту інтересів орендодавців – власників земельних ділянок, а також збільшенню надходжень до місцевих бюджетів.

       Прийняті удосконалення (механізму управління у сфері використання та охорони земель, збереження та відтворення родючості ґрунтів) передбачають:

• фіксацію в договорі оренди показників якісних характеристик ґрунтового покриву земельної ділянки на момент її передачі в оренду;
• відшкодування орендодавцю – власнику земельної ділянки збитків у разі погіршення якості ґрунтового покриву орендованої земельної ділянки або приведення її у непридатний для використання за цільовим призначенням стан;
• встановлення строку виплати орендної плати за користування земельною ділянкою та посилення відповідальності у разі її несвоєчасної виплати (штраф, пеня).

        Зазначені зміни до Типового договору оренди землі розроблені та прийняті на виконання пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 7 червня 2017 р. № 413 «Деякі питання удосконалення управління у сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними».

 

Новий кадастр зменшив масштаби корупції, – Світовий банк

21 листопада 2017 року

 

       Світовий банк визнав український земельний кадастр одним із найдосконаліших в світі. Про це йдеться в відеоповідомленні установи http://www.worldbank.org/uk/news/video/2017/11/15/ukraine-new-cadaster-helps-reduces-corruption на честь 25-річного партнерства Світового банку з Україною, – повідомляє прес-служба Держгеокадастру.

       Як відзначають експерти Світового банку, новий державний земельний кадастр був розроблений відповідно до найкращих світових стандартів та зменшив вартість реєстрації земельних ділянок на 2/3 за рахунок скорочення часу реєстрації та зменшення масштабів корупції. Відзначається, що час реєстрації скоротився із декількох днів до 21 хвилини в середньому та зводиться до одного візиту до центру реєстрації.

       Нагадаємо, що електронний Державний земельний кадастр був запущений в 2013 році, відкривши доступ до Національної кадастрової системи. В 2015 році на базі Держземкадастру почали впроваджуватись електронні послуги, зробивши сервіс більш прозорим та зручним. Конвертація відомостей про земельні ділянки в електронний формат зробила можливим переведення в онлайн частини процедур, усунувши чиновника від їх виконання, та зменшивши можливості для корупції.

 

ФАО надала висновки щодо законопроекту про консолідацію українських земель

20 листопада 2017 року

 

        ФАО надала Міністерству аграрної політики та продовольства України та Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру свої висновки щодо проекту закону про консолідацію земель, які включають правову оцінку законопроекту та рекомендації щодо його перегляду.

        «ФАО, яка допомагає впровадженню консолідації земель в Україні та розробці відповідного законопроекту, рекомендує повністю адаптувати нове законодавство до Добровільних керівних принципів з питань володіння та користування земельними, рибними та лісовими ресурсами в контексті національної продовольчої безпеки та найкращого міжнародного досвіду. Оцінка ФАО полягає в тому, що поточний законопроект не відповідає даним принципам», — коментує фахівець з юридичних питань ФАО Маргрет Відар, яка працювала над звітом. 

       Уряд України розглядає консолідацію земель як важливий інструмент для усунення фрагментації земель, яка, як очікується, набере нових обертів після відкриття ринку сільськогосподарських земель.

       «Дані по техніко-економічних обґрунтуваннях землеустрою, що проводяться в рамках проекту ФАО у Фастівському та Білозерському районах, підтверджують, що результатом відкриття земельного ринку буде збільшена фрагментація як у володінні землею, так і у землекористуванні. Однак зрозуміло, що в перші роки після відкриття ринку землі проекти консолідації земель не зможуть встигнути за темпами росту фрагментації», — сказав фахівець ФАО із питань землеустрою Мортен Хартвігсен.

       Законопроект про консолідацію земель передбачає консолідацію земель в Україні як на добровільній основі, так і мажоритарній, коли більшість учасників можуть прийняти рішення про реалізацію проекту, навіть якщо меншість не погоджується. ФАО, навпаки, рекомендує, щоб консолідація земель проводилася виключно на основі добровільного підходу, принаймні, для початку.

       «Якщо Україна вирішить прийняти закон з положеннями про консолідацію земель на основі більшості, — ФАО чітко рекомендує встановити належні гарантії безпосередньо в рамках закону, щоб забезпечити повагу і захист законних прав володіння та користування землею. Законопроект потрібно адаптувати до провідної міжнародної практики у питаннях консолідації земель на основі більшості з гарантіями, які захищають власників землі і користувачів, які можуть не захотіти брати участь у проекті», — сказав Відар.

       Іншим важливим пунктом у звіті є прозорість процесу прийняття рішень. ФАО рекомендує включити в проект закону положення, що регулюють створення та функціонування директивних органів в проектах консолідації земель. На сьогоднішній день проект не містить таких положен.

       Окрім того, ФАО рекомендує, щоб консолідація земель здійснювалася в рамках більш широкої програми по плануванню розвитку громад.

       «У даному форматі законопроект фокусує свою увагу виключно на зміні форми власності на землю і зміні землекористування. В ідеалі консолідація земель повинна супроводжуватися підготовкою планів розвитку громади — разом з місцевим населенням і урядом. Це повинен бути інклюзивний процес, коли всі говорять», — стверджує Хартвіксен.

 

Ні про яке продовження земельної реформи та боротьбу з рейдерством
не може бути мови, поки в нас не буде прозорого і ефективного реєстру землі – Президент

10 листопада 2017 року

 

       Президент Петро Порошенко на засіданні Національної ради реформ наголосив, що прозорий та ефективний реєстр землі допоможе захиститись від фальсифікацій і рейдерських захоплень земельних ресурсів, – повідомляє прес-служба Глави держави.

       «Ми домовилися про те, що найближчим часом ми об’єднаємо всі законодавчі ініціативи, і буде внесений Закон, який з одного боку не просто спростить процедуру реєстрації земельних прав, а зробить її прозорою. І, я сподіваюсь, знищить, ліквідує саме поле для корупції»,  –  зауважив Петро Порошенко.

       Глава держави нагадав, що в жовтні на засіданні Ради регіонального розвитку представники місцевого самоврядування і територіальних громад поставили питання стосовно захисту їхніх прав: і щодо реєстрації земельних ділянок, і щодо земельного рейдерства та тих зловживань, які мали місце в Держгеокадастрі. Президент відзначив миттєву реакцію щодо відсторонення і звільнення відповідних чиновників.

       За його словами, як стимул для об’єднаних територіальних громад буде зроблено рішучий крок і вони отримають право розпорядження тими земельними ділянками, які до цього часу були в розпорядженні центральної влади. «Думаю, що це продовження нашої з вами політики децентралізації»,  –  додав Президент. У зв’язку з цим Глава держави вкотре закликав громади об’єднуватись, щоб отримати таке право.

       Окремо Президент звернув увагу на питання введення єдиного реєстру. «Треба ліквідувати подвійні реєстри, які є атмосферою для рейдерських захоплень землі. У нас має бути один реєстр»,  –  зауважив Петро Порошенко. За його словами, нині пропонується, щоб відповідний реєстр був у Держгеокадастрі. «Але це має бути лише сервісна і контрольна функція. Ніхто не може зупинити, «підвісити» і чекати, скажімо так, стимулюючих кроків для прискорення цієї реєстрації. Впевнений у тому, що це має бути прозоро, зрозуміло і ефективно»,  –  підкреслив Глава держави.

       На думку Президента, питання пільг в цій сфері також має бути передано громадам. «Оскільки всі ці податки йдуть громаді, чому держава має втручатися в те, яким чином, кому і як це треба обговорювати і обраховувати? Систему надання пільг треба передати громаді. І громада на місці, в селі краще знає, кому, на який відсоток і як ці пільги віддаються»,  –  зазначив він.

       Президент підкреслив, що його не задовольняє стан справ щодо оцифрування земельного кадастру. Глава держави розповів, що за різними оцінками, на сьогоднішній день оцифровано в межах 50%  –  дані коливаються від 40% до 60%. «Це є абсолютно неприйнятним», – зауважив Петро Порошенко.

       За його словами, це питання обговорювалося з Урядом, була окрема програма Світового банку, виділені кошти. «А віз і нині там. Ні про який ринок землі, ні про яке продовження земельних реформ, ні про яку боротьбу з рейдерством, ні про що ми не будемо говорити поки в нас не буде прозорого і ефективного реєстру», - підкреслив Глава держави. Президент зазначив, що після створення такого реєстру доступ до нього повинен мати реєстратор – щоб уникнути будь-яких непорозумінь. Також має бути наведений порядок з довіреностями, щоб не допустити фальсифікації. «І таким чином знищити саме правове поле для фальсифікації і рейдерських захоплень», - наголосив Президент. Він також підкреслив, що надалі не можна миритися з таким станом справ, бо це не відповідає позиціям щодо створення сприятливого інвестиційного клімату, в тому числі і в аграрній сфері.

 

Парламентський комітет рекомендує прийняти за основу законопроект
щодо уточнення видів права земельного сервітуту

10 листопада 2017 року

 

      Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин Верховної Ради України на своєму засіданні розглянув проект Закону від 26.12.2016 № 5606 «Про внесення зміни до статті 99 Земельного кодексу України щодо уточнення видів права земельного сервітуту».

      Законопроектом пропонується виключити пункт «в» статті 99 Земельного кодексу України,
яким до видів права земельного сервітуту віднесено право на розміщення тимчасових споруд
(малих архітектурних форм).

      За результатами обговорення Комітет вирішив рекомендувати Верховній Раді України зазначений законопроект прийняти за основу.

 

 Володимир ГРОЙСМАН:

«Землями мають управляти громади,
а Держгеокадастр має контролювати цей процес»

10 листопада 2017 року

 

       Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман виступає за зміну в системі управління земельними ресурсами в державі – в частині можливостей передачі управління земельними ділянками об’єднаним територіальним громадам. Про це Глава Уряду сказав в ефірі телеканалу 112.ua, повідомляє прес-служба Прем’єр-міністра.

        «Що треба зробити – віддати всі повноваження управління земельними ділянками органам місцевого самоврядування – владі, яка обирається. Не Держгеокадастр чи обладміністрація мають управляти землями. Землями мають управляти громади. А Держгеокадастр має контролювати цей процес», – підкреслив Володимир Гройсман.

       Він нагадав, що наразі існує вже практика виділення земельних ділянок виключно через аукціони. Натомість подальші зміни в земельних відносинах теж потрібні.

 

Мінюст запровадив технічний механізм, який унеможливить реєстрацію подвійних договорів оренди землі

7 листопада 2017 року

 

       Міністерство юстиції запровадило механізм автоматичного обміну даними між реєстром майнових прав і Держгеокадастром, який унеможливить реєстрацію подвійних договорів оренди землі, оскільки реєстратор просто фізично не зможе цього зробити. Про це повідомила заступник Міністра юстиції з питань державної реєстрації Олена Сукманова.

       «Однією з головних причин виникнення конфліктів в аграрному секторі є існування подвійних договорів оренди землі. Ситуації, коли двоє орендарів заявляють про свої права на одну й ту ж ділянку і обидва показують документи на неї, на жаль, не рідкість», – зазначила Олена Сукманова.

       За її словами, перед тим як оформити будь-який договір оренди землі, реєстратор повинен пересвідчитися, що право оренди землі не було зареєстровано у відділі земельних ресурсів, де до 2013 року реєстрували відповідні договори. «Для перевірки реєстратор зобов’язаний надіслати запит у Держгеокадастр і отримати відповідь, що ділянка не орендується, відсканувати її та внести у реєстр. Але на практиці реєстратори або не направляють запит, або не дочікуються відповіді, а то і не знають, що така відповідь повинна бути надана і повторно реєструють договір оренди земельної ділянки, яка вже в оренді», - зазначила заступник міністра. Як наслідок, в одного і того ж паю з’являються два орендарі, які часто силовими методами, із залученням охоронних фірм та тітушок починають вирішувати, хто має право обробляти цю землю та збирати з неї врожай, наголосила вона.

       «Щоб вирішити цю проблему ми запровадили на технічному рівні автоматичний обмін даними між нашим реєстром майнових прав і Держгеокадастром. Тепер реєстратор фізично не може завершити процедуру внесення даних і закрити розділ у реєстрі, поки автоматично не «підтягнуться» дані від Держгеокадастру про наявність чи відсутність реєстрації земельної ділянки», – повідомила Олена Сукманова.

       За її словами, більше не потрібно сподіватися на порядність, законослухняність та педантичність реєстраторів, оскільки вони змушені будуть витримати процедуру хочуть вони цього, чи ні. «Окрім того, це технічне нововведення є черговим кроком Мін’юсту у боротьбі з тими, хто захоплює агропідприємства. Автоматичний обмін даними між реєстрами звузить можливість для рейдерських захоплень, адже саме подвійні договори оренди часто використовуються рейдерами як інструмент старту атаки на фермерські господарства», – сказала заступник Міністра.

 

У четвер депутати розглянуть аграрні законопроекти

7 листопада 2017 року

 

       На погоджувальній раді включили до порядку денного поточного тижня законопроекти, які підготовлені до першого читання в рамках аграрного дня (9 листопада). Про це повідомляє сьогодні на своїй сторніці у Facebook заступник голови Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин у ВР Олександр Бакуменко.

       До розгляду представлені такі законопроекти:

• євроінтеграції (№5448, № 6673 №2845 та №2845-1);
• підтримки фермерських господарств (№7060);
• оптимізації використання масивів земель сільськогосподарського призначення (№6049 та №6049-1).

       Депутат сподівається, що до блоку аграрних питань будуть додані ще два законопроекти. «Зупинюсь на них детальніше, на №7118 та альтернативному до нього №7118-1. Положення урядового законопроекту (№7118) передбачають передачу ОТГ повноваження щодо розпорядження землями державної власності, які знаходяться за межами населених пунктів у межах цих громад. Однак, цим законопроектом не визначена процедура встановлення меж територіальних громад та внесення відомостей про їхні межі до Держгеокадастру. Відсутність меж громад призведе до земельних спорів між громадами. Крім того, слід враховувати, що органи місцевого самоврядування згідно зі статтею 143 Конституції України можуть управляти лише майном, що є у комунальній власності. На відміну від законопроекту №7118, альтернативним №7118-1 ці питання врегульовуються більш детально і передбачається, що після встановлення зовнішніх меж об’єднаних територіальних громад, землі передаються до комунальної власності. Цим законопроектом пропонується внести зміни з даного питання до 20 законодавчих актів України. Зокрема, пропонується вирішити питання щодо розпорядження землями колективної власності, визначити процедуру здійснення державного контролю за використанням та охороною земель посадовими особами виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, Держгеокадастру та Державної екологічної інспекції, чітко розмежувати їхні повноваження для уникнення дублювання між ними контрольних функцій тощо. Це дало підстави підтримати Комітету законопроект №7118-1, оскільки він є більш комплексним», — розповідає Олександр Бакуменко.

       За його словами, впродовж тижня групою народних депутатів планується зареєструвати «антирейдерський» законопроект, який вирішить всі питання, пов'язані з рейдерством на земельному ринку, і якого дуже очікує вся аграрна спільнота.

 

МВФ висунув Україні чотири вимоги для отримання наступного траншу
і не відмовився від земельної реформи

3 листопада 2017 року

 

       Міжнародний валютний фонд висунув чотири вимоги до України для отримання наступного траншу. Про це повідомив представник МВФ в Україні Йоста Люнгман.

       «Умовами для четвертого перегляду програми є прийняття закону про приватизацію, який забезпечить прозорий продаж держактивів, також вимогою була вже ухвалена пенсійна реформа.
Ми нині оцінюємо, наскільки вона відповідає пенсійній системі», – заявив Люнгман.

       «Необхідно також створення антикорупційного суду і врегулювання питання з цінами на газ – та постанова, яка була прийнята в лютому урядом», – сказав він.

       Також Люнгман наголосив на необхідності запровадження земельної реформи.

       «Ми не відмовилися від цієї реформи. Ми вирішили її відкласти на 2018 рік для того, щоб дати час для її комплексної розробки та пошуку консенсусу в суспільстві», – додав він.

 

Учасники робочої групи при парламентському комітеті підтримали
антирейдерський законопроект

2 листопада 2017 року

 

       2 листопада цього року відбулося друге засідання робочої групи, створеної при Комітеті Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин, з розробки проекту Закону України «Про захист майнових прав власників і користувачів земельних ділянок, запобігання протиправному поглинанню і захопленню підприємств в аграрному секторі економіки».

       У засіданні взяли участь народні депутати України – члени Комітету, Міністр юстиції України Павло Петренко, заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова, перший заступник Голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру Людмила Шемелинець, а також представники Мін’юсту, Держгеокадастру, Національної поліції України, профільних аграрних громадських організацій та асоціацій, фахівці у сфері регулювання земельних відносин.

        Учасники робочої групи обговорили ключові положення підготовленого законопроекту, зокрема:

• власник нерухомого майна в односторонньому порядку може, на власний розсуд, встановити вимогу щодо нотаріального посвідчення договору, а також скасувати таку вимогу;
• розмежувати інформацію, яка вноситься та зберігається у Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
• скасувати необхідність отримання власниками та користувачами земельних ділянок паперових витягів про земельні ділянки з Державного земельного кадастру та зобов’язати державних реєстраторів прав, при вчиненні реєстраційних дій, самостійно формувати витяги про земельні ділянки;
• встановити, що Публічна кадастрова карта є офіційним джерелом відомостей Державного земельного кадастру;
• зобов’язати державних реєстраторів прав перевіряти не тільки відомості Реєстру прав, а й за кадастровим номером земельної ділянки наявність відомостей про неї у Державному земельному кадастрі;
• визначити, що державний реєстратор прав зобов’язаний залишати без розгляду заяву про реєстрацію права на нерухоме майно, якщо кадастровий номер земельної ділянки відсутній у Державному земельному кадастрі;
• встановити, що до Реєстру прав вносяться відомості про ціну (вартість) нерухомого майна та речових прав на нього за відповідними правочинами;
• підвищити адміністративну відповідальність за вчинення державними реєстраторами прав порушень вимог законодавства при вчиненні реєстраційних дій тощо.

       За результатами засідання члени робочої групи одноголосно підтримали законопроект у запропонованій редакції та прийняли рішення доручити Міністерству юстиції України і Державній службі України з питань геодезії, картографії та кадастру, спільно з експертами та Секретаріатом Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин узгодити дискусійні питання, які обговорено на засіданні робочої групи, щодо удосконалення процедури взаємодії Державного земельного кадастру та Державного реєстру прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

       Заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин Олександр Бакуменко запропонував доповнити Прикінцеві положення законопроекту дорученням Кабінету Міністрів України забезпечити внесення до Державного земельного кадастру актуальних даних про земельні ділянки, право на які набуто до 1 січня 2013 року, та передбачити щорічне фінансування протягом п’яти років для Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру на виконання цих робіт.

 

Уряд призначив нового керівника Держгеокадастру

27 жовтня 2017 року

 

       Кабінет Міністрів України своїм розпорядженням від 25 жовтня 2017 р. №759-р тимчасово поклав виконання обов’язків Голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру на директора департаменту контролю за використанням та охороною земель зазначеної Служби Олександра Колотіліна.

       Уряд на засіданні 25 жовтня звільнив попереднього виконувача обов'язків голови відомства Олега Цвяха.

 

Мінагрополітики поки не може спрогнозувати терміни прийняття законопроекту про обіг земель сільгосппризначення

26 жовтня 2017 року

 

       Внесення законопроекту про обіг земель сільськогосподарського призначення відкладається.

       «Основна причина, чому цей законопроект не оприлюднюється і не вноситься до Верховної Ради – ми чекаємо моменту, коли Верховна Рада буде готова розглядати його», – сказав перший заступник міністра аграрної політики і продовольства України Максим Мартинюк на конференції «Чого нам очікувати від осені реформ» 26 жовтня у Києві. Він зазначив, що документ повністю готовий і схвалений Світовим банком. Однак, на думку М.Мартинюка, вносити проект закону в парламент, свідомо знаючи, що він не знайде підтримки, не має сенсу, оскільки це може зашкодити самій реформі.

       Заступник міністра додав, що законопроектом пропонуватимуться положення, згідно з якими купувати землю сільгосппризначення зможуть фізичні особи, а також в одні руки віддаватиметься не більше 200 га.

       Щодо купівлі земель юридичними особами, Мартинюк зазначив, що це цілком можливо, але поки що тривають обговорення стосовно цього питання.

       Крім того, він повідомив, що в ході дискусій з бізнесом було зауважено, що аграрії середнього класу, на яких має бути спрямована дія реформи, будуть не в змозі купувати ті ж 200 га землі, оскільки у них не вистачить грошей. Тому існує необхідність введення пільгового кредитування.

       М.Мартинюк зазначив, що законопроекти про пенсійну та медичну реформи, які підтримала Верховна Рада, вносилися саме тоді, коли парламентарії були готові їх обговорювати і підтримати. «Наше основне завдання – правильна комунікація в суспільстві», – підкреслив М.Мартинюк. При цьому він зазначив, що останнім часом підтримка земельної реформи серед населення зростає. Ключовим питанням для запуску ринку залишається доступ потенційних покупців до фінансових ресурсів. «Щоб ринок землі працював, необхідні кредитно-фінансові механізми. Вони повинні бути виписані окремим законом, і він повинен вноситися в пакеті із законом про обіг землі», – додав перший заступник міністра.

       Зараз Мінагропрод спільно з Європейським банком реконструкції та розвитку розробляють механізми можливого фінансування у разі купівлі землі. Помилки (близько 1,5 млн) в Державному земельному кадастрі щодо розмірів земельних ділянок і їх координат Мінагропрод розраховує усунути до кінця 2017 року. Захист транзакцій у разі купівлі-продажу землі буде забезпечено за допомогою технології блокчейн. За словами М.Мартинюка, відсутність ринку землі стримує інвестиції в економіку України, створення нових робочих місць в АПК.

 

НААН готується передати Держгеокадастру 80 тис. га землі  

21 жовтня 2017 року

 

       Національна академія аграрних наук України (НААН) готується передати в управління Держгеокадастру землі 12 державних підприємств, де з різних причин гальмується проведення наукової діяльності. Про це розповів в ексклюзивному інтерв'ю AgroPolit.com президент НААН Ярослав Гадзало.

       Нагадаємо, що наразі через дії арбітражних керівників заблокована робота низки підприємств у складі Академії, які фактично випали з її складу. До того ж у спадок від попередників новому керівництву Академії дісталося відчуження 111,26 тис. га землі на користь «Украгропрому» (розпорядження тодішнього Кабміну), а також борги в сумі 340 млн грн, з якихнинішнє керівництво Академії повернуло 170 млн грн.

       «Така ініціатива є. Ми обговорили її з в.о. міністра аграрної політики Максимом Мартинюком. Зараз готуємо пропозиції. За нашими підрахунками, загальна площа підприємств, де з тих чи інших причин не ведеться наукова діяльність, становить 80 тис. га. Ми склали список таких підприємств — їх 12. Академія готова їх передати в управління Держгеокадастру. Оскільки господарства розміщені зонально (по 3—4 установи в регіоні), то таке скорочення не позначиться на загальній роботі НААН. Як правило, це такі господарства, де процеси банкрутства тягнуться 10—15 років», — говорить він.

 

Аграрний комітет підтримав альтернативний законопроект про земельну децентралізацію

18 жовтня 2017 року, Інтерфакс-Україна

 

       Парламентський комітет з питань аграрної політики та земельних відносин пропонує Верховній Раді прийняти за основу альтернативний урядовому законопроект під № 7118-1 про передачу земель за межами населених пунктів об'єднаним територіальним громадам.

       Як повідомив на своїй Фейсбук-сторінці заступник голови аграрного комітету Олександр Бакуменко, відповідне рішення комітет ухвалив 17 жовтня, розглядаючи в тому числі й урядовий документ.

       «У ході дискусії, яка виникла під час розгляду двох законопроектів, все-таки було прийнято рішення рекомендувати Верховній Раді законопроект № 7118-1 прийняти за основу», – зазначив він.

       Олександр Бакуменко підкреслив, що документ встановлює порядок передачі об'єднаним територіальним громадам земель державної власності, які перебувають за межами населених пунктів, а також визначає повноваження органів влади щодо контролю за використанням земель.

       Він вважає, що прийняття законопроекту дозволить зміцнити матеріальну та фінансову бази об'єднаних територіальних громад, забезпечить більш якісне і обґрунтоване планування розвитку територій, а також оптимізує державний контроль за використанням та охороною земель.

       «Надання органам місцевого самоврядування реальних повноважень з управління земельним фондом об'єднаної громади дозволить чітко і прозоро формувати дохідну частину місцевих бюджетів у частині плати за землю та стимулювати територіальні громади до об'єднання», – вважає парламентарій.

 

Президент Світового банку вперше за багато років відвідає Україну

15 жовтня 2017 року, Укрінформ

 

       Президент Світового банку Джим Йонг Кім у листопаді вперше за багато років здійснить візит до України для обговорення можливої підтримки реформ. Про це повідомив міністр фінансів України Олександр Данилюк за результатами зустрічей у Вашингтоні, де він перебував з метою участі у Щорічних зборах МВФ та Групи Світового банку.

       «Відбулася зустріч із віце-президентом Світового банку Мюллером. Це було продовженням моєї зустрічі з президентом Світового банку навесні, коли я запросив його відвідати Україну. Він прийняв це запрошення, і зараз ми готуємо цей візит уже на наступний місяць», – зазначив глава українського Мінфіну.

       Він підкреслив, що «це буде перший візит президента Світового банку в Україну за багато років», і назвав його «символічним і важливим».

       Данилюк також поінформував, що основними темами переговорів стануть питання підтримки з боку Світового банку ключових реформ в Україні.

      «Це є сфери охорони здоров'я, освіти, енергетики й земельної реформи, яка зараз назріла та навіть перезріла», – зауважив він.

       Міністр окремо акцентував увагу на важливості запровадження змін на ринку землі в Україні, «яка дасть можливість розвитку нашої економіки». Він наголосив, що популісти активно поширюють фобії, які грають проти інтересів країни, «а нам треба думати про Україну і права громадян».

       Данилюк зауважив, що особисто підтримує земельну реформу і вважає, що «зараз час цим зайнятися й підняти продуктивність усього аграрного сектору».

 

80% звернень до Комісії при Мін’юсті – скарги на подвійні договори оренди

13 жовтня 2017 року

 

       Найбільше скарг до Комісії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації прав при Мін’юсті стосуються подвійних договорів оренди землі. Такі дані повідомила заступник міністра юстиції з питань державної реєстрації Олена Сукманова.

       За її словами, Мін’юст не веде точної статистики щодо кількості скарг про подвійну реєстрацію договорів оренди.

       «Їх приблизно 80% у сезон. Можу сказати, що тільки в цьому році Комісія задовольнила загалом біля 200 скарг щодо земельних ділянок. Як результат – власникам було повернуто понад 5200 земельних ділянок загальною площею майже 7 тис. га», – розповіла заступник Мінюсту.

       Коментуючи показник, експерт зазначила, що з одного боку, зараз пора врожаю і є бажаючі його незаконно зібрати. З іншого – відсутність нотаріального посвідчення реєстрації договорів оренди.

       «В чому суть: минулого року прийнято антирейдерський закон, який звузив коло можливостей рейдерських захоплень корпоративних прав. Ми повернулися до нотаріального посвідчення протоколу загальних зборів, запровадили кримінальну відповідальність реєстраторів тощо. У випадку з договорами оренди цього немає, тому є багато випадків підроблених підписів, реєстрації договорів за неіснуючим рішенням суду, коли реєстратори не зверталися до Держгеокадастру для перевірки факту, чи проводилася реєстрація договору на землю до 2013 року. Звідси й з’являються ситуації, коли два підприємства виходять на поле і намагаються зібрати врожай», – пояснила вона.

За матеріалами AgroPolit.com

 

У фермерів з'явиться своє професійне свято

 

       Щорічно 19 червня пропонується відзначати професійне свято – День фермера. Відповідний проект Указу Президента України було схвалено на засіданні Уряду 11 жовтня. Після підписання, Указ Президента набуде чинності з дня його опублікування.

       Про це повідомляє Міністерство аграрної політики і продовольства України.

       Дата 19 червня була обрана у зв’язку з прийняттям у цей день у 2003 році Закону України «Про фермерське господарство».

       «Встановлення офіційного свята, яке б вшановувало працю фермерів, стане ще одним поштовхом до сприяння підприємницькій ініціативі на селі та підкреслить важливість професії фермера як такої», – прокоментував рішення Кабінету Міністрів України Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольстваУкраїни Максим Мартинюк.

       Проект Указу Президента «Про День фермера» розроблено Міністерством аграрної політики та продовольства України за ініціативи громадськості з метою сприяння розвитку фермерського руху в Україні.

       Довідково

• Сьогодні у сільському господарстві України свою діяльність здійснюють майже 48 тис. сільськогосподарських підприємств. Серед них - 70,6 % фермерські господарства.
• 13 вересня 2017 року Кабмін схвалив Концепцію розвитку фермерських господарств та сільськогосподарської кооперації на 2018-2020 роки. Також у проекті Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», схваленого Урядом, на розвиток та підтримку фермерства пропонується направити 1 млрд гривень.
• У середині вересня прем'єр-міністр Володимир ГРОЙСМАН заявив про підтримку ініціативи Асоціації фермерів щодо введення в Міністерстві аграрної політики і продовольства посади заступника міністра з питань розвитку фермерства, кооперації та сільських територій і призначенням на цю посаду першого віце-президента асоціації Віктора ШЕРЕМЕТУ.

 

Представника фермерів призначено заступником міністра агрополітики

 

       4 жовтня 2017 року першого віце-президента Асоціації фермерів і приватних землевласників Віктора Шеремету призначено заступником Міністра аграрної політики та продовольства України.

       Віктор Шеремета народився 2 січня 1963 році у селі Весняне Поліського району Київської області. Закінчив Українську сільськогосподарську академію у 1989-му за спеціальністю «Зоотехніка», кваліфікація – зооінженер.

       Віктор Шеремета та його дружина є власниками і кінцевими бенефіціарами фермерського господарства «Геркулес», яке знаходиться в Київській області та займається вирощуванням зернових культур. Згідно з декларацією, у власності у Віктора Шеремети та його дружини Катерини — 13 земельних ділянок загальною площею понад 29 гектарів.

 

Які типи ферм отримають бюджетні кошти?

4 жовтня 2017 року

 

       Уряд робитиме ставку на підтримку трьох груп фермерських господарств. Про це розповів під час представлення проекту бюджету на 2018 р. на аграрному комітеті перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Максим Мартинюк.

        «Половина з 1 млрд грн піде на підтримку кооперативів. Решту коштів розділять на три групи фермерських господарств. Перша — нові фермери, які хочуть отримати підтримку, але до банку не можуть піти, бо не мають кредитної історії та надійного предмету застави. Друга — сімейні ферми. Третя — уже дійсні фермерські господарства. Очікуємо на низку виробничих проривів: збільшення кількості фермерських господарств, робочих місць і, як результат, — середнього класу, який у всіх країнах є драйвером розвитку», — пояснив він.

       Максим Мартинюк додав, що Мінагрополітики також робитиме ставку на підтримку фермерів, які займаються овочівництвом, ягідництвом і загалом садівництво. Крім того, можуть розраховувати на підтримку й ті виробники, які застосовують проекти з альтернативної енергетики, якщо вони вписуються у аграрний процес.

 

Світовий банк за якнайшвидший продаж землі в Україні

21 вересня 2017 року

 

       У Світовому банку вважають, що наступна реформа, яка має бути проведена Україною, – це земельна реформа.

       Про це в ході Українського фінансового форуму сказала директор Світового банку в справах України, Білорусі та Молдови Сату Кахконен.

       «Дуже важливою є земельна реформа. Якщо подивитись на те, що можна було б зробити, щоб прискорити ріст економіки, то тут йдеться про земельну реформу. Те, що немає дозволу на продаж та купівлю землі сільськогосподарського призначення, це не добре, і це те, що вже давно мало бути втілено. Відповідно до наших розрахунків, це може дати значний поштовх до розвитку України», – сказала Кахконен.

       За її словами, восени будуть здійснюватися відповідні кроки щодо цього.

 

 Уряд має намір провести оцінку сільськогосподарських земель

18 вересня 2017 року

 

       Кабінет Міністрів України має намір у 2018 році провести загальнонаціональну (всеукраїнську) нормативну грошову оцінку земель сільськогосподарського призначення на території країни згідно із порядком, який має бути затверджений урядом. Проведення оцінки буде здійснюватися за рахунок коштів держбюджету. Про це йдеться в зареєстрованому у парламенті 15 вересня законопроекті №7000.

       При цьому пропонується збільшити фінансування за програмою "проведення земельної реформи" в 4,3 рази з 104,8 млн гривень в 2017 до 452,8 млн гривень в 2018 році. З цієї суми планується направити кошти власне на проведення нормативної грошової оцінки сільгоспземель, а також на ведення та функціонування Державного земельного кадастру, підготовку до продажу сільгоспземель і переведення матеріалів Державного фонду документації із землеустрою в електронний вигляд. Всього ж пропонується виділити фінансування Державній службі України з питань геодезії, картографії та кадастру в розмірі 1,9 млрд гривень.

 

МВФ погодився, що для запровадження ринку сільгоспземель
потрібно більше часу

15 вересня 2017 року

 

       Заступник голови Міжнародного валютного фонду Девід Ліптон під час свого недавнього візиту до України заявив, що земельна реформа залишається важливим елементом програми, але не є однією з головних першочергових умов для отримання чергового траншу. «Ми домовилися, що потрібно більше часу, щоб прийняти правильне рішення щодо цієї важливої теми», – сказав він.

       «Протягом останньої чверті століття я чую від різних політиків, що земельна реформа в Україні неможлива. Це правда, що така реформа вимагає часу і що переваги від неї відчуваються з часом. Але це не повинно тривати 25 років», – заявив заступник голови МВФ.

       За його словами, ця реформа може бути реалізована різними шляхами, існують різні моделі та приклади з різних країн.

       «Важливо те, щоб земельна реформа запроваджувалася, а не була відсутня», – заявив він.

 

Уряд схвалив Концепцію розвитку фермерства та сільськогосподарської кооперації до 2020 року

13 вересня 2017 року

 

       Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про схвалення Концепції розвитку фермерських господарств та сільськогосподарської кооперації на 2018-2020 роки». Концепція спрямована на створення організаційних, правових та фінансових передумов для розвитку фермерських господарств та сільськогосподарських кооперативів, покращення матеріально-фінансового становища сільського населення.

       Цей документ був підготовлений Мінагрополітики в тісній співпраці з Асоціацією фермерів та приватних землевласників – найбільшим професійним об’єднанням фермерів в Україні.

       «Ми маємо підняти українське фермерство на абсолютно новий якісний рівень. Це дасть можливість створити нові робочі місця на селі, наситити якісними продуктами внутрішній український ринок, та зробити значний внесок у розвиток національної економіки», – зазначив Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, акцентуючи на важливості ухвалення Концепції.

       Презентуючи проект Концепції членам Уряду перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк наголосив, що системна державна підтримка дозволить реалізувати виробничий та соціальний потенціал фермерських господарств, сприятиме розвитку сільських територій та нарощуванню виробництва агропродукції з високою доданою вартістю.

       «Впровадження системної підтримки фермерства дозволить збільшити виробництво валової продукції сільського господарства вдвічі за три роки до 12% та розвинути переробку сировини всередині країни. Це забезпечить зростання валютної виручки від аграрного експорту та підвищить маржинальність для суб’єктів господарювання», – підкреслив перший заступник Міністра агрополітики.

       Також він акцентував, що програма підтримки не є декларативною, а підкріплена значним фінансовим ресурсом. «У наступному році Уряд пропонує закласти в держбюджеті рекордну суму на підтримку фермерських господарств – 1 млрд гривень. Крім того, продовжують діяти й інші напрями підтримки, зокрема, надання пільгових кредитів, часткова компенсація вартості сільськогосподарської техніки та обладнання, здешевлення кредитів».

       Програма включає в себе фінансові інструменти підтримки виробництва тваринницької продукції, садівництва, виноградарства та переробки сільськогосподарської продукції, здешевлення агрокредитів і агрострахування та підтримку фермерів-початківців.

       Також планується проведення спеціальних земельних аукціонів на право оренди земель під садівництво, виноградарство, хмелярство та вирощування органічної продукції.

       У результаті реалізації Концепції очікується збільшення частки фермерських господарств у виробництві валової продукції сільського господарства до 12%, зростання кількості робочих місць в п’ять разів – із 100 тис. до 0,5 млн, технічне переоснащення фермерів, збільшення на 10% площ під органічними культурами.

       Концепція стимулюватиме набуття господарствами статусу фермерів та об’єднання фермерів у кооперативи.

 

 

У структурі Мінагрополітики з’явиться нова посада – заступник Міністра
з питань підтримки фермерства й розвитку сільських територій

13 вересня 2017 року

 

       Сьогодні на засіданні Уряду було погоджено створення в структурі Мінагрополітики нової посади – заступника Міністра з питань підтримки фермерства й розвитку сільських територій. Окрім того, передбачається, що профільний заступник також буде опікуватись питаннями сільськогосподарської кооперації.

       Створення цієї посади було ініційоване Асоціацією фермерів та приватних землевласників і погоджено Урядом в рамках прийнятого на державному рівні стратегічного курсу на підтримку українського фермерства.

       На посаду заступника Міністра агрополітики з питань підтримки фермерства й розвитку сільських територій пропонується призначити Віктора Васильовича Шеремету, віце-президента Асоціації фермерів і землевласників України.

 

Мін’юст ініціює запровадження обов'язкової нотаріальної форми для договорів оренди земельних ділянок

8 вересня 2017 року

 

       Про це йшлося на нараді під головуванням першого віце-прем'єра – міністра економічного розвитку і торгівлі Степана Кубіва у Києві.

      За словами заступника голови парламентського комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Олександра Бакуменка, Мін’юст пропонує під час затвердження форми договорів оренди встановити можливість їх завірення за межами нотаріального округу, а також передбачити заходи для запобігання будь-яким зловживанням у цій сфері.

       Олександр Бакуменко, у свою чергу, вважає за необхідне на нормативно-правовому рівні вирішити питання перенесення з Державного земельного кадастру до Державного реєстру майнових прав відомостей про реєстрацію прав на землю, а також передбачити механізми уникнення подвійної реєстрації.