Протягом 2015–2017 років до складу ОТГ
увійшла лише третина сільських населених пунктів

25 квітня 2018 року

        Протягом 2015-2017 років до складу об’єднаних територіальних громад увійшло 8049 сільських населених пунктів. Це лише третина від їх загальної чисельності по Україні, – поінформувала завідувач відділу соціально-економічного розвитку сільських територій Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», доктор економічних наук Марина Могилова, презентуючи результати проведеного науковцями установи дослідження «Формування об’єднаних територіальних громад у сільській місцевості (інформаційно-аналітичний огляд)».

        За її словами, станом на 1 січня 2018 року в Україні створено 665 об’єднаних територіальних громад (ОТГ), тобто майже 56% від запланованих 1200 ОТГ. З них – 377 сільських, 199 селищних і 89 міських ОТГ. На 29 квітня 2018 року призначено перші вибори в 40 ОТГ і ще 23 ОТГ очікують рішення Центральної виборчої комісії України про призначення перших виборів.

        Характерною рисою 2017 року у сфері децентралізації стала помітна активізація формування ОТГ. Якщо у 2015 році було створено 159 ОТГ, у 2016 році – 207, то у 2017 році їх кількість становила 299, що майже удвічі перевищило показники стартового для децентралізації 2015 року.

        Упродовж 2015–2017 років прискорилися процеси об’єднання в територіальні громади і в сільській місцевості, зазначила Марина Могилова.

        За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, за 2015 рік до складу об’єднаних громад увійшло 1960 сіл та селищ, тобто 7,2% від загальної чисельності сільських населених пунктів по Україні, у 2016 році – 2472 (9,0%), в 2017 році – 3617 сіл та селищ (13,2%).

        Втім, зауважила експерт, об’єднання в громади в сільській місцевості відбувається дещо повільно. Адже за три роки до складу ОТГ увійшло лише 29,4% загальної чисельності сільських населених пунктів в країні – 8049 сіл та селищ. З них 1550 сіл та селищ входять до міських ОТГ, 2846 – до селищних, 3653 – до сільських ОТГ.

        Лідерами у процесах об’єднання громад в сільській місцевості є Житомирська, Дніпропетровська та Хмельницька області. Тут до складу ОТГ увійшло понад 50% сіл та селищ від загальної чисельності сільських населених пунктів даних регіонів.

        Найнижчі темпи формування ОТГ на сільських територіях у Закарпатській та Київська областях, де об’єдналися лише 6% та 7% сільських населених пунктів відповідно.

        За розрахунками вчених Інституту аграрної економіки, до складу однієї ОТГ в середньому по Україні входять 12 сільських населених пунктів. При цьому у різних громадах їх кількість коливається від 0 до 68 сіл.

        Серед ОТГ, створених у сільській місцевості, переважає модель, коли до складу однієї об’єднаної громади входить 6–10 сільських населених пунктів. Серед сільських ОТГ таких – 40,8%, а серед селищних – 30,2%.

        Друга за чисельністю група – об’єднані територіальні громади, до складу яких увійшло до 5 сільських населених пунктів: 25,2% від загальної кількості сільських та 23,1% – селищних ОТГ.

        Дещо інша ситуація в міських ОТГ: не більше 5 сіл та селищ увійшло до складу 28,1% з них, а частка громад, які об’єднали 6–10 сільських населених пунктів, склала 19,1%.

       При цьому, за оцінками науковців Інституту аграрної економіки, створено 21 ОТГ, кожна з яких об’єднує понад 40 сільських населених пунктів. Загалом до складу цих громад увійшло 1076 сіл – близько 14% від загальної чисельності сільських населених пунктів в ОТГ.

        Відносне відставання об’єднання сіл та селищ в ОТГ пояснюється низкою чинників. Серед них, зокрема, недостатня поінформованість селян про самоврядування, їх інертність через низький рівень довіри до інститутів влади, а також стримане ставлення до ініціативою щодо формування нової системи самоврядування, що надійшла «згори». Крім того, процес приєднання сільських населених пунктів до ОТГ гальмують невідпрацьованість механізму формування об’єднаних громад на засадах самоспроможності, нестача кваліфікованих спеціалістів з децентралізації і реального досвіду з цих питань на місцях, підсумувала Марина Могилова.

«Отримання Українською Православною Церквою Томосу про автокефалію викличе величезний підйом національного духу»

24 квітня 2018 року

      «Я хочу окремо наголосити, що і українська церква – Помісна Автокефальна Українська Православна Церква є ключовим елементом нашої державності і нашої незалежності. Бо армія – боронить українську землю. Мова – боронить українське серце. Церква – боронить українську душу», – сказав Президент Петро Порошенко під час участі у програмі «Свобода слова» на телеканалі ICTV.

        «Це є три складових елементи, яких ми не повинні нікому ніколи віддавати», –наголосив Глава держави.

        «Держава не буде визначати, хто буде Патріархом нової церкви, бо це не державна справа. Не буде ніякого «указуючого перста» – підтримайте цього, або не підтримайте цього», – сказав Петро Порошенко.

        І зазначив, що це також є чіткою домовленістю зі Вселенським Патріархом, що Патріарх Української Церкви буде обиратися не в Москві, а в Україні».

        Глава держави зазначив, що «функцію і роль Матері-Церкви буде виконувати Константинопольський Патріархат» та наголосив, що це важливо з точки зору історичної справедливості. «Ми просто повертаємось до історичної справедливості», – cказав Петро Порошенко та нагадав, що найближчим часом ми будемо святкувати 1030-річчя Хрещення України-Русі.

        «Тоді, я хочу наголосити, ще не було ніякої Російської православної церкви. Якщо Константинопольська Церква є Матір'ю-Церквою для України, то Українська Церква є Матір'ю-Церквою для Росії. Бо звідси пішла вона, а не навпаки. І не може матір просити незалежність від доньки», – сказав Президент.

        «Хочу окремо наголосити, що ідеальним сценарієм для мене було б, щоб разом з Патріархом Константинопольським Варфоломієм підтвердили нашу автокефалію усі Православні Церкви, включаючи і російського Патріарха», – зазначив Петро Порошенко.

        «Це єдиний спосіб, щоб хоч якось відмитися від того гніву і тих гріхів, які зроблені на території України російськими військовими, російськими пропагандистами та інколи, на жаль, і російськими священниками», – підкреслив Президент та додав, що вірить в те, що це можливо. «Господь робить дива і я не виключаю й цього», – сказав Петро Порошенко.

        Говорячи про те, чи може Патріарх Кирило зупинити надання Україні Томосу про автокефалію Української Православної Церкви, Президент підкреслив: «Я хочу окремо наголосити, що ні в кого, включаючи Кирила, вето на рішення Вселенського Патріарха не існує. Він не дозволу питає у Кирила, а проводить консультації з цього приводу».

          «Я абсолютно переконаний, що рішення про отримання Українською Православною Церквою Томосу про автокефалію викличе величезний підйом українського національного духу. Ми маємо всі відповідально діяти для того, щоб це відбулося», – сказав Президент Петро Порошенко під час участі у програмі «Свобода слова» на телеканалі ICTV.

       При цьому він зауважив, що рішення поки не прийнято. «Так, ми зробили все, що від нас залежить, але треба зробити навіть більше. Бо це не церковне питання. Це не просто державне питання. Це історична подія, коли в Україну за багато сотень років повернеться своя власна Церква», – сказав Президент.

        За його словами, «держава нарешті отримає надзвичайно важливий елемент державності, незалежності».

«Першим пріоритетом має бути підтримка фермера»

20 квітня 2018 року

       «Ми маємо повернутися обличчям до фермера, бо фермер – це людина, яка годує Україну», – наголосив Петро Порошенко під час виступу на форумі з підтримки фермерства «Agroport West Lviv 2018» під час робочої поїздки до Львівської області та додав, що українські сільгоспвиробники мають широкі можливості для виходу зі своєю продукцією на ринки європейських країн.

      Глава держави зауважив, що нині Україна має пріоритетний і найбільший ринок для своїх товарів – ринок Євросоюзу. Водночас він зазначив, що важливо, щоб українці виводили на європейський ринок не просто сировину чи продукцію аграрної галузі, а й продукцію переробної промисловості.

      «Великі аграрні переробники України давно вже там присутні: вони вміють, вони знають. Моя мета, як Президента, підтримати фермера, підтримати дрібного виробника. Щоб створити умови, коли його навчать, допоможуть, застрахують, захистять. Щоб він відчував, що держава піклується про нього», – сказав Петро Порошенко.

       Президент підкреслив: «Фермер повинен відчувати, що мільярдні кошти, які передбачені в державному бюджеті України на підтримку тваринництва, сільськогосподарського машинобудування, надзвичайно важливі. Але першим пріоритетом має бути підтримка фермера».

        За його словами, не йдеться про те, щоб просто роздати кошти, необхідно створити структури, які будуть постійно допомагати фермерам.

        Глава держави також наголосив, на важливості забезпечення доступу фермерів до фінансових і кредитних ресурсів не тільки всередині держави, а й доступу до європейських ресурсів, що зробить українську продукцію конкурентоздатною. Він зауважив, що сьогодні у цьому форумі беруть участь і латвійські партнери і їх досвід роботи на європейських ринках буде дуже корисним для українських фермерів.

Парламент ухвалив законопроект про маркування органічної продукції

19 квітня 2018 року, Прес-служба Мінагрополітики

      Парламент зробив перший крок у регулюванні органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції. Відповідний законопроект «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» було прийнято сьогодні у першому читанні.

      Закон сприятиме підвищенню конкурентоспроможності української органічної продукції та розширенню зовнішніх ринків збуту. Крім цього, його норми спрямовані на гарантування споживачам органічного походження товарів та захист операторів органічного ринку від недобросовісної конкуренції.

      Також, основні положення документу забезпечать прозорі умови ведення господарської діяльності у сфері виробництва та обігу органічних продуктів.

      Загалом, проектом Закону пропонується:

• встановити повноваження центральних органів виконавчої влади, що здійснюють державне управління та контроль у сфері органічного виробництва;
• визначити права та обов’язки суб’єктів ринку органічної продукції, зокрема, операторів ринку , органів сертифікації;
• встановити вимоги до виробництва, маркування та обігу органічної продукції, процедури сертифікації органічного виробництва з деталізацією за галузями;
• запровадити реєстрацію органів сертифікації, операторів ринку та органічного насіння;
• запровадити чіткий механізм державного контролю (нагляду) за діяльністю суб’єктів ринку органічної продукції та відповідальність за порушення законодавства у цій сфері;
• встановити вимоги до переліку речовин (інгредієнтів, компонентів), які дозволяються використовувати у процесі органічного виробництва та які дозволені до використання в гранично допустимих кількостях, а також процедуру, за якою вони можуть бути дозволені до використання.
• встановити вимоги до зберігання, перевезення, реалізації, декларування та маркування органічної продукції.

Чого очікувати від Мінсоцполітики у 2018-му?

20 квітня 2018 року

        Міністр соціальної політики України Андрій Рева на прес-конференції для представників регіональних засобів масової інформації розповів про актуальні проекти, над якими сьогодні працює Міністерство соціальної політики, серед яких пріоритетними визначив:

• погодження законопроекту про підвищення пенсій військовослужбовців;
• розробка законопроекту про зайнятість;
• ухвалення законопроекту про сплату ЄСВ з усієї суми зарплати;
• підвищення мінімальної зарплати до 4200 гривень у цьому році та до 5000 з наступного року;
• ухвалення законопроекту про соціальні послуги;
• ухвалення законопроекту про адресну державну соціальну допомогу;
• впровадження реформи системи надання послуг людям з інвалідністю.

        За словами міністра, успішне виконання поставлених завдань дозволить якісно змінити систему соціальних послуг в Україні, на практиці забезпечивши принцип справедливості та поставити на перше місце інтереси та права кожної людини.

На травневі свята запустять 20 додаткових поїздів на популярні напрямки

 20 квітня 2018 року

        "Укрзалізниця" призначила 20 додаткових поїздів до травневих свят у популярних напрямках.

        Серед 20 додаткових поїздів більшість курсуватимуть зі столиці в популярних напрямках серед українців – Львів, Ужгород, Чернівці, Хмельницький, Харків, Ковель, Жмеринка та в зворотному напрямку, а також із обласних центрів по Україні та в Київ – з Хмельницького, Миколаєва, Дніпра, Черкас, Львова, Вінниці.

На плечах українців і української економіки – понад 65 млрд доларів боргу

19 квітня 2018 року

        Під  час  зустрічі з представниками регіональних ЗМІ в Києві Прем'єр-міністр Володимир Гройсман заявив, що найбільшою  економічною проблемою України є тиск зовнішнього боргу в розмірі понад 65 млрд дол., більша частина якого була нагромаджена до 2014 року.

        «Фактично з 2007 по 2010 рік уряд взяв 26 мільярдів доларів. 26 мільярдів доларів при тому, що Україна сильнішою не стала. Уряд з 2010 по 2014 рік взяв ще понад 20 мільярдів. Фактично сумарний борг сьогодні 65 з плюсом мільярдів доларів, які лежать на плечах українців і української економіки", – сказав Гройсман.

       За словами прем'єра, уряду вдалося знизити співвідношення боргу і ВВП, проте Україні все ще необхідне подальше фінансування міжнародних партнерів.

       "У 2018 році, за перший квартал, цей борг є найнижчим по відношенню до ВВП з 2011 року, це важливий сигнал. Але якщо не виконуватиметься наша програма співпраці, наприклад, створення антикорупційного суду чи інші параметри, то нам буде складно на ці виклики давати відповіді", – наголосив Гройсман.

       Також глава уряду зазначив, що Україна в 2018 році витратить 130 млрд грн лише на обслуговування зовнішнього боргу, без урахування його погашення.

       "Насправді дуже важливо, щоб ми продовжили роботу поки що з тимчасової підтримки з-за кордону з боку наших міжнародних партнерів. Це дасть можливість нам утримувати навантаження боргове на державні фінанси, на публічні фінанси, і в середньостроковій і довгостроковій перспективі зменшувати борг", – сказав прем'єр.

Гарантії за депозитами можуть підняти до 800 тисяч

19 квітня 2018 року

        Фонд гарантування вкладів фізичних осіб має намір провести збільшення гарантованої суми відшкодування з 2019 року зі 200 тис. грн до 800 тис. грн.

        Відбутися це повинно в кілька етапів, повідомив директор-розпорядник ФГВФО Костянтин Ворушилін, передає "Finclub".

        "Ми хочемо виходити на поетапне збільшення гарантованої суми відшкодування вкладів до 600-800 тисяч грн з наступного року. У нас давно назрівав такий план, і зараз ми вже можемо виходити з такою пропозицією", – повідомив він.

        Ворушилін зазначив, що для цього потрібно стабілізувати фінансове становище Фонду і не допустити втрати активів неплатоспроможних банків.

Депутати підтримали звернення Президента України до Вселенського Патріарха Варфоломія

19 квітня 2018 року

        Верховна Рада України прийняла Постанову "Про підтримку звернення Президента України до Вселенського Патріарха Варфоломія про надання Томосу про автокефалію Православної Церкви в Україні". За це рішення проголосувало 268  народних обранців.

        Об’єднана Українська православна церква може стати найбільшою в усьому православному світі і зможе посісти належне місце в родині помісних православних церков.

        Президентський лист, постанову ВР та відповідні звернення ієрархів Київського Патріархату  та УАПЦ із проханням до Вселенського Патріарха про Томос щодо надання автокефалії Православній Церкві в Україні, мають бути якнайшвидше направлені до Стамбулу.

        «Усі помісні церкви нового та новітнього часу були визнані лише шляхом активного залучення держави до цього процесу. Такими є традиція і вимога Вселенського Патріаршого Престолу. По суті, автокефалію надають не стільки конкретній Церкві, скільки країні», – наголосив Петро Порошенко, виступаючи у Парламенті.

        Він подякував народним депутатам за згоду невідкладно розглянути це питання. «Воно того варте. Воно виходить далеко за межі церковного! Йдеться про наше остаточне унезалежнення від Москви. Тут не лише релігія, тут – геополітика. А для мене справа утвердження незалежної помісної Церкви – такої ж ваги, як вже здобуті безвіз та Угода про асоціацію з Євросоюзом. Як наша спільна з вами боротьба за членство в Євросоюзі та членство в НАТО, які ще попереду. Це – питання національної безпеки і нашої оборони у гібридній війні, бо Кремль розглядає РПЦ як один із ключових інструментів впливу на Україну», – сказав Президент.

        В Українській православній церкві Московського патріархату заявили, що починати об’єднання потрібно з УПЦ МП, а не з "її сепаратних частин".

        Як відомо, Український парламент вже звертався до Вселенського Патріарха Варфоломія щодо єдиної церкви. Це звернення було затверджене постановою Верховної Ради України № 1422-VIII від 16 червня 2016 року. 

Кабмін спрогнозував курс на три роки вперед

18 квітня 2018 року, «Економічна правда»

      Кабінет Міністрів спрогнозував середньорічний курс гривні на 2019, 2020 та 2021 роки. Про це йдеться у проекті постанови про основні напрямки бюджетної політики на 2019-2021 роки, який опинився у розпорядженні Економічної правди.

       Так, у 2019 році обмінний курс гривні до долара США в середньому за період становитиме 30,5 гривні за долар.

        У 2020-му – 31,4 гривні за долар, у 2021-му – 31,8 гривні за долар.

        Нагадаємо, середньорічний курс на 2018 рік становить 29,3 гривні за долар.

Усі фракції Ради, крім Опоблоку, – за звернення до Варфоломія

18 квітня 2018 року, Українська правда

      Верховній Раді пропонують підтримати звернення Президента до Вселенського патріарха Варфоломія про надання Томосу про автокефалію Православної церкви в Україні.

       Відповідний проект зареєстрували спікер Андрій Парубій, його заступники Ірина Геращенко та Оксана Сироїд, Юлія Тимошенко ("Батьківщина"), Артур Герасимов та Ірина Луценко (БПП), Максим Бурбак і Андрій Тетерук ("Народний фронт"), Олег Ляшко ("Радикальна партія") й Олег Березюк ("Самопоміч"), а також Степан Івахів (група "Воля народу").

       Проект постанови одразу спрямовано на розгляд комітету.

        У зверненні Петро Порошенко просить патріарха Варфоломія надати Томос (указ, послання) про автокефалію Православній церкві в Україні.

        А парламенту пропонують підтримати це звернення.

        Серед ініціаторів немає лише представників фракції "Опозиційний блок", а також депутатської групи партії "Відродження".

Право власності в Україні має бути непорушне та недоторканне, –
Прем’єр-міністр

18 квітня 2018 року

      Право власності в Україні має бути непорушне та недоторкане, а будь-які спроби накласти руку на чуже майно – припинені. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, коментуючи рішення Уряду про продовження роботи започаткованих Міністерством юстиції спільно з Міністерством внутрішніх справ антирейдерських штабів. Свого часу ця ініціатива розповсюджувалася передусім на вирішення проблем у сфері земельних відносин. Втім, ця практика виявилася доволі ефективною, і сьогодні, на думку Глави Уряду, її можна поширити на різні сфери життя, де фіксуються випадки порушення законодавства, зокрема, в сегменті захисту права власності, - повідомляє Департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів України.

      «Якщо хтось підняв руку на чуже майно, його треба затримати і посадити в місця тимчасового утримання за ґрати, а вже потім розбиратися, – сказав Володимир Гройсман. – Я вимагаю, аби швидко були припинені протиправні дії. Право власності має бути непохитне і недоторканне».

"Укрпошті" дозволили приймати до оплати банківські карти

18 квітня 2018 року

      Національний банк прийняв рішення про надання ПАТ "Укрпошта" ліцензії на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків, а також зареєстрував договори про її участь у міжнародних платіжних системах.

     Про це повідомляє прес-служба Укрпошти.

     Рішення про видачу ліцензії НБУ прийняв на підставі постанови "Про надання національними операторами поштового зв'язку фінансової послуги з переказу грошових коштів".

      "З огляду на отримання ліцензії, НБУ зареєстрував договори про участь ПАТ" Укрпошта" в міжнародних платіжних системах Visa і MasterCard, а також почав процедуру вступу "Укрпошти" в Національну платіжну систему "Простір"", – повідомили в НБУ.

     Відтепер "Укрпошта" зможе здійснювати обслуговування клієнтів з використанням платіжних карт.

     В.о. генерального директора "Укрпошти" Ігор Смілянський вважає, що їх "клієнти давно чекали можливість оплатити товари і послуги платіжними картками".

      "Розрахуватися в відділеннях можна буде через платіжні термінали "Укрпошти", або на інтернет-сайті, або в нашому мобільному додатку. Також в "Укрпошті" тепер можливо отримувати готівку з платіжних карт. Такі операції будуть здійснюватися без посередництва банку-еквайера, що дозволить знизити собівартість їх проведення", – зазначив Смілянський.

МВФ дав свіжий прогноз по українській економіці

 17 квітня 2018 року, «Економічна правда»

        Міжнародний валютний фонд зберіг прогноз зростання ВВП України в 2018 році на рівні 3,2%.

        Про це йдеться в огляді світової економіки.

        У той же час, МВФ погіршив прогноз зростання ВВП країни на 2019 рік з 4% до 3,3%.

        Прогноз середньорічної інфляції в 2018 році погіршено на 4 процентних пункти з 7% до 11%.

        У 2019 МВФ очікує середньорічну інфляцію в Україні на рівні 8%.

        МВФ погіршив оцінку дефіциту поточного рахунку платіжного балансу на 2018 рік – до 3,7% з 3% ВВП, на 2019 рік – до 3,5% з 3% ВВП.

        Нагадаємо, експерти Світового банку вважають, що інфляція в Україні в 2018 році може знову перевищити очікування Національного банку на фоні очікуваного підвищення витрат на оплату праці.

        Як повідомлялося, 7 грудня 2017 року Верховна Рада прийняла Держбюджет на 2018 рік, у якому закладено прогноз зростання ВВП на рівні 3% при інфляції 9% і курс гривні 29,3 гривні за долар у 2018 році.

В уряді запропонували нараховувати субсидію і трудовий стаж заробітчанам

17 квітня  2018 року

        Міністр соціальної політики Андрій Рева запропонував нараховувати субсидію і трудовий стаж українцям, які працюють за кордоном.

        Про це Рева заявив журналістам в ефірі телеканалу 112 Україна.

        "Ми пропонуємо стимулювати їх (людей, що працюють за кордоном – ред.) до добровільного страхування. Тобто ми готові давати субсидію сім'ям, де люди працюють за кордоном за умови, що вони добровільно застрахуються і заплатять внесок хоча б за 3 місяці", – сказав Рева.

        "За 3 місяці мінімальний внесок – це 2500 гривень, а ми за це даємо їм субсидію і страхового стажу, який буде давати людям право на пенсію. Це стимулюючий момент, який повинен давати людям можливість користуватися системою соціального захисту", – зазначив міністр.

У Мінфіні розповіли, у скільки обійшлось би бюджету підвищення мінімалки

17 квітня 2018 року, «Економічна правда»

        Підвищення мінімалки до 4200 гривень обійшлося б бюджету у суму від 13 до 30 мільярдів гривень.

        Про це у інтерв’ю Delo.ua розповів заступник міністра фінансів Сергій Марченко.

        "На сьогоднішній день оперативні дані Держказначейства за підсумками І кварталу 2018 року свідчать про те, що ми не маємо можливості підвищити мінімальну зарплату", – зазначив він.

        За його словами, за підсумками трьох місяців до держбюджету надійшло 193,6 млрд гривень. Це 96,9% від затвердженого показника на перший квартал 2018 року (розпис 199,7 млрд гривень). Тобто держбюджет недоотримав 6,1 млрд гривень.

        "Якби ми з квітня підвищили мінімальну зарплату до 4200 гривень на місяць, нам потрібно було б розширити видатки бюджету на цей рік щонайменше на 13 млрд грвень. І це мінімальна сума, яка потрібна лише на підвищення "мінімалки" — без врахування підвищення посадового окладу працівника І тарифного розряду єдиної тарифної системи", – зазначив Марченко.

        "Якщо ж врахувати підвищення тарифного розряду у співвідношенні до "мінімалки", матимемо додаткову потребу у видатках на 2018 рік біля 30 млрд гривень", – додав замміністра.