ЗЕМЕЛЬНІ ПЛАТЕЖІ ЯК ДЖЕРЕЛО ДОСТАТКУ ДЕРЖАВИ

    Земельна реформа — це ядро економічних перетворень в країні, а залучення земельного капіталу в економічний обіг стає головною ланкою економічного розвитку країни.

    Вирішення питання щодо відповідності земельних відносин рівню розвитку продуктивних сил суспільства залежить від цілеспрямованої ефективної державної регуляторної політики в питаннях ведення державного кадастру земель, особливо їх оцінки, як базису формування бюджетів держави.

    В Європейських країнах, Японії, Китаї капіталізація земельних відносин, оцінка земель, залучення іпотеки, оцінювання вартості землі як активу балансу підприємств докорінно змінили економічному ситуацію. На 3/4 бюджетні платежі у більшості країн світу формуються за рахунок рентних, в тому числі і земельних, платежів. Цим шляхом іде й Росія, де проведено три кадастрові переоцінки земель за останні 15 років.

    Земельні платежі в Україні порівняно з країнами світу на порядок занижені. Причин цьому багато, але є шлях докорінної зміни ситуації.

ЩОДО ЗЕМЕЛЬ, РОЗТАШОВАНИХ У МЕЖАХ ТА ПОЗА МЕЖАМИ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ

    Нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення за діючою методикою помилкова в основі. Сформована на базі фактичних показників діяльності колгоспів і радгоспів 80­х років, вона застаріла морально і фізично та не враховує природну родючість, місце знаходження ділянок (масивів), сучасні нормативи виробничих витрат і дохідність сільгоспугідь.

    Індексація нормативної оцінки земель у 2012 році в 1,756 раза зберігає заниження грошової оцінки сільськогосподарських земель за межами населених пунктів щонайменше вдвічі. У випадку проведення переоцінки земель резерв податкових і орендних платежів по Полтавській області за існуючого рівня оподаткування і орендних ставок становить по державних землях запасу 170 млн грн і по приватних землях близько 30 млн гривень.

    Нормативна грошова оцінка земель населених пунктів, особливо міст, селищ, центральних садиб сільських рад, за сучасною методикою при повній і вчасній актуалізації забезпечує ріст платежів на 30%, що по Полтавській області становить 150 млн гривень.

    Поетапна адміністративно­територіальна реформа на основі схем землеустрою областей (регіонів), районів (країв) та сільських рад (громад) повинна збільшити площі міст мінімум удвічі, що дасть ріст земельних платежів по 5 містах обласного значення в межах 200 млн гривень, райцентрах області — 15 млн гривень.

    Визначення генпланами міст приміських зон у межах 30­60 км (одногодинна транспортна доступність) дає приріст нормативної оцінки земель на 20 %, у масштабах області забезпечить 30 млн грн земельних платежів.

    Інвентаризація земель, постановка земель і землекористувачів на кадастровий облік, державна реєстрація і посвідчення права — це системна робота щодо збільшення наповнення бюджетів. Заявочний кадастр, коли не держава в обов'язковому порядку оцінює і реєструє, а власник за бажанням, призводить до того, що не введено в реєстр, а також не охоплено оподаткуванням до половини земель населених пунктів, більшість дачних, садівничих і гаражних кооперативів. По Полтавській області це становить близько 200 тисяч га (при оподаткуванні — 1430 грн за 1 га) — недоотримуємо 280 млн гривень.

ЩОДО ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

    Потребують інвентаризації, обліку і реєстрації державні землі під сінокосами і пасовищами. В області не охоплено орендою і не використовується 236 тисяч гектарів. Розвиток тваринництва забезпечить господарське використання земель і сприятиме надходженню до бюджетів 46 млн грн (200 грн за 1 га).

    Землі особистих селянських господарств та приєднані до них паї (180 тисяч гектарів) не формують бю­джетний кошик для соціального розвитку сіл. Селяни і в цьому випадку подекуди сплачують лише податок 20­22 гривні за гектар.

    Зміна ставок земельних податків на сільськогосподарських землях з 0,1 до 1 відсотка дасть ріст податкових платежів по області з 30 до 300 млн гривень, що в поєднанні з реалізацією норм надання земель в оренду шляхом аукціонів, (ліквідувавши норму пролонговування договорів оренди), збільшить платежі на 23­30 % за державні землі, або на 30 млн гривень, забезпечивши ріст платежів на 300 млн гривень.

    У Полтавській області постійним користуванням охоплено 289 тис. га орних земель, більшість яких ви­користовують приватні структури як правонаступники. Від цього щорічні втрати бюджету сягають до 120 млн гривень.

    Заслуговує на увагу пропозиція про переведення сільськогосподарських підприємств на єдиний сільськогосподарський податок в розмірі 2­5 % від оцінки земель з оплатою 1 % в бюджет, а 1­4 % — у пенсійний фонд. Це чи не єдиний шлях створення робочих місць на селі, відтворення тваринництва та забезпечення росту доходності 1 га ріллі до 1 тис. євро (10 тис. грн) в рік, соціального захисту селян­пенсіонерів. До пенсійного фонду області, у цьому випадку, від аграрного сектора надійде до 700 млн гривень.

    Розробка схем землеустрою адмінтериторій як планів їх фізичного розвитку на 10­25 років з обов'язковим продажем земельних ділянок та прав на них у масштабах області дасть додатково надходжень до 40 млн гривень, а формування інвестиційно­привабливих територій під вільне розміщення виробництв за наявності інфраструк­тури взагалі важко оцінити.

    Щодо багаторічних насаджень на сільгоспземлях, то за останні 20 років вони переважно здичавіли і не ви­користовуються за цільовим призначенням. Більшість земель, на яких розміщені ці багаторічні насадження, відносяться до земель запасу і знаходяться на особливо-цінних землях. Повернення цих земель у стан орних та передача в оренду загальною площею 26,4 тис. га дасть надходжень до бюджетів 6 млн гривень.

ЩОДО ЗЕМЕЛЬ ВОДНОГО ФОНДУ

    Водний фонд у частині використання земель, які зайняті ставками і дрібними водосховищами, використовується вкрай незадовільно. В Полтавській області із 2756 ставків в оренду передано 609, а 230 взагалі не наповнені водою, більше половини гідроспоруд знаходяться в напівзруйнованому та аварійному стані.

    Платежі до бюджетів за землі водного фонду під ставками (20 тис. га) становлять 3,34 млн грн або 167 грн за 1 га водного дзеркала (це 8 кг риби), при раціональному використанні зазначених земель збір коштів повинен досягти 5 млн гривень.

ВИСНОВКИ

    Загальний податковий ефект від вище перелічених заходів, що не тягне за собою соціально­економічного перегріву земельних відносин, дає по Полтавській області 1200 млн гривень, крім 500 млн, що нині надходять від земельних платежів, а в цілому 1 млрд 700 млн гривень надходжень до місцевих бюджетів.

    Ріст податкового навантаження змінить ставлення до землі, суттєво зменшить землеємність виробництв у металургії, переробних галузях, де цей показник переважає середньоєвропейський рівень у 8­25 разів. Вивільнені землі дадуть можливість реалізувати сучасні інвестиційні проекти, забезпечити ефективне раціональне використання земель промисловості.

    Припинення безоплатної передачі земель у власність, для ведення ОСГ (до 2 га), фермерським господарствам і для індивідуального будівництва також сприятиме збільшенню надходжень до бюджетів. Такі категорії як дачне і гаражне будівництво в сучасному світі виходять з ужитку. Рівні права на землі повинен забезпечити ринок.

    Значним джерелом збільшення земельних платежів є виділення рекреаційних, оздоровчих, природоохоронних земель та земель історико-­культурного призначення. На сьогодні площі природоохоронних територій в Україні втричі менші в структурі, ніж у країнах Європи (5 замість 15 %). Площі інших категорій взагалі занижені на порядок.

    Система бюджетних платежів для історичних особливо­цінних територій, приморських міст, гірських райо­нів повинна бути сформована і обрахована.

     У Законі «Про плату за землю» земельні платежі за цільовим призначенням визначалися як платежі з обов'язковим поверненням коштів виключно на землеустрій, кадастр, докорінне поліпшення земель та їх охорону.

    Кожний наступний закон про бюджет щорічно ігнорує ці норми і на земельні поліпшення направляється до 0,5 відсотка земельних платежів у країні.

    Часткове цільове використання земельних платежів з поверненням щорічно до 2017 року 10% земельних платежів, а в послідуючому 30%, використовуватимуться на охорону земель, їх збереження, плановий землеустрій, меліорацію земель, розвиток територій, особливо гірських, протипаводкові та протизсувні заходи, берегоукріплення, побудову протипаводкових ставків і водосховищ, докорінне поліпшення земель, будівництво ландшафтних парків, поновлення і рекультивацію по­рушених добувними галузями земель, формування сучасної кадастрової системи, реєстру та моніторингу земель, системи земельного банку, іпотеки, оцінки земель, проведення консолідації земель, переселення і реконструкцію сільської поселенської мережі.

    Держкомзем як уповноважений орган державної ви­конавчої влади формувався і створювався як орган загальнодержавного регулювання земельних відносин, державного контролю і моніторингу землі — основної управлінської функції щодо землі як об'єкта управління, в тому числі і в аграрній сфері, де найбільше порушень і неплатежів у бюджет.

    У результаті реформи органів виконавчої влади, незважаючи на гостроту земельних суспільних проблем, Держземагентство перетворили в рядовий суб'єкт земельних відносин, а контроль за об'єктом управління землею передали головним користувачам землі — аграрникам.

    Тільки повернення до попереднього стану єдиної контрольно­землевпорядної служби докорінно виправить ситуацію із земельними платежами та забезпечить їх ріст в державі, а, отже, і розвиток економіки та соціально­економічний розвиток українського села.