Сергій РУДИК, Голова Держземагентства України:

«КОРДОН БУДЕ, ХОЧ ЦЬОГО НЕ ХОЧЕ РОСІЯ»

Перед початком кожної прямої телефонної лінії Кабінету Міністрів України за участю керівників центральних органів виконавчої влади традиційно відбувається брифінг для журналістів.
І цього разу, перш ніж відповідати на запитання громадян, голова Держземагентства України
Сергій РУДИК, який за графіком був на прямому телефонному зв'язку, активно поспілкувався із представниками ЗМІ. Пропонуємо його відповідь на запитання кореспондента нашого журналу. 

17 червня цього року Верховна Рада дозволила провести демаркацію кордону 
з Росією в односторонньому порядку. Яку ситуацію маємо на сьогодні?

      – Дійсно, вищий законодавчий орган України прийняв Постанову «Про вжиття заходів для посилення рівня захисту державного кордону України» за поданням наших народних депутатів —
від Всеукраїнського об'єднання «Свобода» — Олега Тягнибока, Юрія Сиротюка, Олега Бондарчука, Ігоря Мірошниченка. З 21 червня — дня набрання нею чинності — у місячний термін Кабінет Міністрів України має визначитися щодо оптимальної кількості пунктів пропуску через державний кордон України з Російською Федерацією, а також затвердити документи, необхідні для проведення в односторонньому порядку демаркації сухопутної ділянки цього кордону, яка буде обладнана за зразком зовнішніх кордонів Європейського Союзу.

     За своїми функціональними напрямками відповідні структурні підрозділи та установи Держземагентства виконують загальнодержавні топографо-­геодезичні і картографічні роботи щодо делімітації та демаркації державного кордону.

      На ділянках Україна — Білорусія, Україна — Молдова ця робота майже виконана. Що стосується українсько-­російського кордону? П'ять наших областей межує з Росією — це Чернігівська, Сумська, Харківська, Луганська та Донецька області.

      Якщо в Сумській і Чернігівській областях ситуація більш-­менш під контролем — за попередні роки там робота велася, частково вона торкнулася й Харківського прикордоння, то в Донецькій і Луганській областях Росія свідомо стримувала організацію таких робіт. А, йдеться, вдумаймося, про відсутність демаркації кордону вподовж 1600 кілометрів.

     Коли ми говоримо про встановлення кордону — є варіанти: чи це буде бетон — мені би хотілося в десять метрів, щоб з обох боків було написано, що думають люди про російського агресора, чи, ви читали у засобах масової інформації, що це може бути металева сітка, ще щось… Але суть полягає у тому, що перед тим, як встановлювати прикордонні знаки, треба виконати чималий обсяг конкретних робіт.

     Демаркація відбувається у два етапи. Перший делімітація — це умовне встановлення кордонів, тобто нанесення меж держави на картах. Картографічне нанесення кордону узгоджується суміжними державами і потверджується відповідними міжнародними договорами. Після того, як процес делімітації завершений і оформлений юридично, процес формуван­ня державного кордону переходить у стадію демаркації — визначення і позначення на місцевості лінії кордону спеціальними прикордонними знаками.

     Про кордон Україна почала вести мову з Росією ще 1997 року.

     Чергова «Угода між Україною і Російською Федерацією про демаркацію українсько-­російського державного кордону» була підписана і ратифікована Верховною Радою України відповідно 17 травня, 8 липня 2010 року.

     Сторони домовилися провести демаркацію українсько-­російського Державного кордону, встановленого Договором між Україною і Російською Федерацією про українсько­-російський державний кордон від 28 січня 2003 року. Для позначення українсько-­російського державного кордону на місцевості та підготовки документів демаркації Сторони домови­лися утворити Спільну українсько-­російську демаркаційну комісію.

     З 2010 року проведено вісімнадцять засідань цієї комісії. З їхнього боку на тисячу шістсот кілометрів стоїть лише один стовпчик — при нормі на два кілометри сім стовпців.

     Нинішні події на Сході України, а перед цим у Криму, дають відповідь на запитання — чому сусіди впродовж багатьох років затягували визначення кордону не лише у Керченській протоці, а також акваторії Азовського моря, але й на суходолі.

     Нам розповідали про відсутність візового режиму, про братній народ, про єдині корені і так далі. От тепер бачимо чим ці єдині корені для нас закінчуються.

     Для того, щоб забезпечити виконання завдань, визначених вищезгаданою постановою Верховної Ради, я написав листа до Прем'єр-­міністра і до Пре­зидента з конкретними пропозиціями.

     У відомстві ми визначилися, що більшість робіт можна було б виконати до кінця поточного року. Ми шукаємо картографів, військових геодезистів, які мають відповідний досвід, щоб у нинішніх умовах виїхати на польові роботи. У нинішніх умовах це небезпечна робота. Ми це розуміємо. Я капітан запасу, не картограф, якщо треба буде, теж виїду. Кордон буде, хоч цього не хоче Росія.

*   *   *

Коли заверстувався цей матеріал, Арсеній ЯЦЕНЮК, Прем'єр­-міністр України, під час засідання Кабміну заявив, що Україна буде просити у міжнародної спільноти фінансову допомогу на облаштування кордону з РФ. Про це велися перемовини 8 липня у Брюсселі на конференції представників міжнародних фінансових інституцій та низки держав. Експерти у 2010 році називали суму необхідну для проведення демаркації — становила вона майже двісті мільйонів доларів США.

ДОВІДКОВО

Протяжність державного кордону України становить близько 7 тисяч кілометрів. Довжина кордону України, що межує з сусідніми країнами:

Польщею 542,39 км, у т.ч. річкова 187,3 км;
Словаччиною 97,852 км, у т.ч. річкова 2,3 км;
Угорщиною 136,7 км, у т.ч. річкова 85,1 км;
Румунією 613,8 км, у т.ч. річкова 292,2 км і морська 33 км;
Молдовою 1222 км, у т.ч. річкова 267 км, Придністров'я — 452 км;
Росією — 2295,04 км, у т.ч. сухопутна 1974,04 і морська 321 км;
Білоруссю 1084,2 км, у т.ч. річкова 325,9 км.