НОВИНИ ЗАКОНОПРОЕКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

У період з 1 по 31 липня 2014 року суб'єктами законодавчої ініціативи внесено до Верховної Ради України 10 проектів законів України, які стосуються регулювання земельних відносин.

1. Законопроектом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо спрощення порядку реєстрації похідних речових прав)» (реєстр. №4201а від 01.07.2014}, внесеним народним депутатом України Пилипенком В.П., запропоновано зміни до законів України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та інших законодавчих актів України», «Про Державний земельний кадастр» та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» з ме­тою врегулювати відносини, пов'язані зі сплатою органами державної влади та органами місцевого самовряду­вання коштів за надання витягу з Державного реєстру прав, а також відносини, пов'язані з проведенням держав­ної реєстрації речових прав на об'єкти нерухомого майна, які виникли і зареєстровані у порядку, визначеному за­конодавством, що діяло до 1 січня 2013 року. На думку автора, прийняття проекту Закону забезпечить належне виконання своїх повноважень державним реєстратором прав на нерухоме майно та нотаріусом з огляду на отри­мання повної інформації щодо речових прав, зареєстрованих у період до 1 січня 2013 року Також передбачається врегулювати питання щодо недопущення скасування державної реєстрації земельної ділянки у разі, якщо речове право на неї не зареєстровано.
    
2. Законопроектом «Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо використання земельних ділянок для розміщення тимчасових споруд» (реєстр. № 4267а від 08.07.2014), внесеним народним депутатом України Кальцевим С.Ф., пропонується доповнити частину другу статті 134 Земельного кодексу України нормою, якою встано­вити, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи ко­мунальної власності або права на них у разі використання земельних ділянок для розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, а також обладнання, необхідного для забезпечення санітарних за­ходів чи дотримання вимог санітарних норм, що використовується разом із тимчасовою спорудою. На думку ав­тора, прийняття проекту Закону сприятиме законодавчому врегулюванню відносин у сфері земельного законо­давства та підприємницької діяльності.
    
3. Законопроектом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо набуття права власності на земельні ділянки, виділені в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв)» (реєстр. № 4288а від 16.07.2014}, внесеним на­родним депутатом України Апостолом М. В., пропонується узгодити норми Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» із Земельним кодек­сом України, законами України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Про Державний земельний кадастр». На думку автора, прийняття проекту Закону сприятиме захисту прав власників земельних часток (паїв) на формування земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів на тери­торії, що не входить до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена.
    
4. Законопроектом «Про внесення доповнення до Земельного кодексу України (щодо спрощення передачі призначених для ведення особистого селянського господарства земельних ділянок у власність або користування)» (реєстр. № 4329а від 22.07.2014}, внесеним народним депутатом України Петьовкою В.В., вносяться доповнення до частини тре­тьої статті 122 Земельного кодексу України, якими встановлюються повноваження районних державних адміністрацій передавати земельні ділянки із земель державної власності у власність громадян для ведення осо­бистого селянського господарства. На думку автора, прийняття проекту Закону надасть можливість громадянам оформлювати земельні ділянки у власність або користування для ведення особистого селянського господарства за місцем проживання — у районних державних адміністраціях.
    
5. Законопроектом «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо окремих питань сплати земельного подат­ку)» (реєстр. № 4338а від 22.07.2014), внесеним народним депутатом України Лабунською АВ., пропонується вне­сти зміни у підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14, пункт 286.1 статті 286 та пункт 287.6 статті 287 Податкового ко­дексу України з метою приведення у відповідність норм Податкового кодексу України, щодо оподаткування влас­ників будівель та споруд (їх частин), які користуються земельними ділянками під такими об'єктами нерухомості, однак не сплачують земельний податок в силу відсутності відомостей про них у державному земельному кадастрі. На думку автора, реалізація проекту Закону обумовить надходження коштів від користування земельними ділян­ками до бюджетів відповідних рівнів.
    
6. Законопроектом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо укладення угод про соціальне парт­нерство між органами місцевого самоврядування та землекористувачами» (реєстр. № 4339а від 22.07.2014), внесеним народним депутатом України Лабунською А.В., пропонуються зміни до Земельного кодексу України та Закону України «Про оренду землі», якими встановлюється обов'язкове укладення угоди про соціальне партнерство між органом місцевого самоврядування та землекористувачем до укладення відповідного договору оренди землі. Та­кож визначається мінімальний розмір плати за угодою про соціальне партнерство, який складає 5 відсотків на рік від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка передається в оренду. Передбачено, що зазначена плата використовується на розвиток соціальної інфраструктури. На думку автора, прийняття проекту Закону до­зволить отримати значні надходження в бюджети місцевого самоврядування, що особливо позитивно вплине на відродження інфраструктури та загального стану сіл та селищ, на які припадає найбільший масив землекористу­вачів.
    
7. Законопроектом «Про внесення змін до Закону України «Про використання земель оборони» (щодо ефективного вико­ристання земель оборони)» (реєстр. № 4362а від 24.07.2014), внесеним народним депутатом України Кіссе А.І., про­понується виключити частину першу статті 4 Закону України «Про використання земель оборони», відповідно до якої військові частини за погодженням з органами місцевого самоврядування або місцевими органами виконав­чої влади і в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, можуть дозволяти фізичним і юридичним осо­бам вирощувати сільськогосподарські культури, випасати худобу та заготовляти сіно на землях, наданих їм у постійне користування. На думку автора, існування такої норми створює механізм неефективного використання земель оборони, які повинні використовуватись не для сільськогосподарських потреб, а для бойової підготовки військ Збройних Сил України.
    
8. Законопроектом «Про внесення зміни до статті 20 Земельного кодексу України (щодо забезпечення використання зе­мельних ділянок за цільовим призначенням)» (реєстр. № 4365а від 24.07.2014), внесеним народним депутатом Ук­раїни Різаненком П.О., пропонується доповнити статтю 20 Земельного кодексу України нормою, відповідно до якої громадянам, які набули права власності на земельні ділянки із земель державної або комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом, забороняється змінювати цільове призначен­ня таких земельних ділянок протягом 5 років з дня набуття права власності на них. На думку автора, реалізація проекту Закону дозволить забезпечити використання земельних ділянок за цільовим призначенням та соціаль­ну рівність всіх громадян України у питанні приватизації земель, усуне умови для корупції при перерозподілі дер­жавних земель в порядку безоплатної приватизації.
    
9. Законопроектом «Про внесення зміни до Земельного кодексу України (щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування)» (реєстр. №4371а від 25.07.2014), внесеним народним депутатом України Ясенком А.В., про­понується внести зміни до статей 15-1 та 122 Земельного кодексу України з метою передачі повноважень щодо роз­порядження землями державної власності від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, до органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування. Зокрема, передбачається, що сільські, селищні, міські ради передають зе­мельні ділянки у власність або у користування для всіх потреб із земель сіл, селищ, а також за їх межами для будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів куль­тури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), сільськогосподарського використання, ведення селянського, фер­мерського господарства, особистого підсобного господарства, індивідуального або колективного садівництва, го­родництва, сінокосіння і випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва. На думку автора, такий підхід до розпорядження землями державної власності дозволить передавати у власність або у ко­ристування земельні ділянки на вигідних для територіальної громади умовах, що у подальшому сприятиме захи­сту інтересів селян та підприємців, які бажають займатися сільськогосподарським господарством, забезпечить суспільний розвиток такої територіальної громади, а також дасть можливість здійснювати повноцінний конт­роль за цільовим використанням земельних ділянок.
    
10. Законопроектом «Про внесення зміни до статті 208 Земельного Кодексу України щодо стимулювання розвитку індустріальних парків» (реєстр. № 4374а від 25.07.2014), внесеним народним депутатом України Шаповаловим Ю.А, пропонується доповнити статтю 208 Земельного кодексу України нормою, відповідно до якої громадяни та юридичні особи звільняються від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського вироб­ництва у разі використання земельних ділянок для створення індустріальних парків. На думку автора, ре­алізація проекту Закону дозволить вдосконалити питання земельних відносин для подальшого розвитку індустріальних парків в Україні, що, у свою чергу, сприятиме створенню інвестиційного клімату та економічно­му зростанню країни.