ЗЕМЕЛЬНІ НОВИНИ

За сприяння у виділенні землі і вимагання 2,6 млн грн  «винагороди» затримано голову ОТГ на Київщині, депутата райради та посередника

8 травня 2021 року

За процесуального керівництва Київської обласної прокуратури викрито та повідомлено про підозру голові об'єднаної територіальної громади на Київщині, депутату райради та посереднику за фактом шахрайства, вчиненого в особливо великих розмірах за попередньою змовою (ч.2 ст.15, ч. 2, 4 ст. 190 КК України).

За даними слідства, голова ОТГ разом з депутатом районної ради та посередником намагалися заволодіти грошима потерпілого, запевнивши, що можуть допомогти вирішити питання з виділенням земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства. В подальшому вони нібито планували змінити її цільове призначення на землі промислового виробництва для здійснення підприємницької діяльності, хоча насправді не мали наміру цього робити. Свої «послуги» вони оцінили у 2,6 млн грн. Отримати таку суму вони хотіли частинами – 280 тис грн, 800 тис грн та 1,6 млн грн.

Під час одержання посередником другої частини коштів у сумі 800 тис грн їх затримано в порядку ст. 208 КПК України. Наразі вирішується питання щодо обрання запобіжних заходів.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюється слідчим управлінням Головного управління Нацполіції у Київській області за оперативного супроводу Головного управління СБУ у м. Києві та Київській області.

Примітка: відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

У “Слузі народу” відхрещуються від голови Димерської ОТГ, який погорів на хабарі за виділення земельної ділянки, та закликають його піти у відставку

Голова Димерської ОТГ Володимир Підкурганний, якого правоохоронці затримали на хабарі, має піти у відставку на час розслідування. Крім того, він не є членом партії “СН”. Про це йдеться в заяві, оприлюдненій у Telegram-каналі партії.

“Володимир Підкурганний, який йшов на вибори голови Димерської ОТГ від „Слуги Народу“ та якого правоохоронці підозрюють у шахрайстві, має піти у відставку на час розслідування”, — йдеться у заяві партії.

Очільник Київського обласного осередку “Слуги Народу”, народний депутат Андрій Мотовиловець заявив, що у разі якщо провини не буде доведено, після розслідування Підкурганний знову може йти на вибори й отримати посаду.

Він наголосив, що “Підкурганний не є членом партії, хоча йшов на вибори голови Димерської ОТГ від „Слуги Народу”.

Також він чомусь нагадав, що за добір кандидатів від “Слуги Народу” у Київській області відповідав колишній очільник Київського обласного осередку Олександр Дубінський.

Джерела: https://www.gp.gov.ua/ua/news , https://www.gp.gov.ua/ua/news

 

Уряд очікує на створення ринку землі об’ємом 3 мільярди доларів на рік

8 травня 2021 року

Кабінет Міністрів України очікує, що після відкриття ринку землі середньорічний оборот земель складе до 1,5 млн га. Про це йдеться в проспекті емісії єврооблігацій.

Також Уряд очікує, що за середньої ціни $2 тис/га на першому етапі буде створено ринок землі об’ємом в $3 млрд на рік.

Часткове скасування мораторію станеться 1 липня 2021 року. Воно дозволить громадянам України купувати земельні ділянки сільгосппризначення площею до 100 га.

З 1 січня 2024 року до ринку допустять також компанії, які належать українцям. Межу покупки підвищать до 10 тисяч га.

Закон забороняє продавати землі сільськогосподарського призначення іноземцям, особам без громадянства, іноземним компаніям і державам. Зняття цієї заборони можливе лише за підсумками референдуму.

***

Нагадаємо, Верховна Рада ухвалила зміни до Земельного кодексу щодо удосконалення управління і дерегуляції в галузі земельних відносин. Закон передбачає передачу земель державної власності за межами населених пунктів до комунальної власності органів місцевого самоврядування.

Винятком мають стати землі, необхідні державі для виконання її функцій. Також закон передбачає обмеження у використанні земель територій і об’єктів природно-заповідного фонду.

 Джерело: SEEDS.org.ua за інформацією Інтерфакс-Україна

 

Близько 4 мільйонів гектарів деградованих земель доцільно задіяти  під енергокультури

6 травня 2021 року

 В Україні налічується близько 4 млн га деградованих земель, які доцільно задіяти саме під енергокультури як ресурс для заміщення газу. Щоб покращити умови роботи у цій сфері, Держенергоефективності із Міненерго розробили відповідні законопроекти.

Розробленими законопроектами передбачається спрощення процедури та подовження строку оренди землі, а також зменшення максимального розміру орендної плати.

«Необхідно активізувати сферу вирощування енергорослин і таким чином не лише сприяти заміщенню газу, а й дати змогу громадам отримувати прибуток із малопродуктивних земель і відновлювати їхню родючість», - наголошує Костянтин Гура, в.о. голови Держенергоефективності.

Заступник Голови Держенергоефективності Юрій Шафаренко звертає увагу на ще один інструмент підтримки цієї сфери: «Ми розробили концепцію нової державної програми з енергоефективності на 2022-2026 роки, в рамках якої планується надавати компенсації частини відсотків за кредитами на закладання плантацій енергорослин».

Наразі триває робота над 30-ма дослідними ділянками для вирощування найбільш продуктивних сортів енергетичних культур.

У 2019 році плантації енергетичних рослин в Україні складали лише 6400 гектарів.

Джерело: https://www.kmu.gov.ua/

 

За мільйон доларів США керівник оборонного концерну обіцяв віддати земельну ділянку підприємства у центрі Одеси

5 травня 2021 року

Військова контррозвідка СБУ затримала на хабарі керівника регіональної філії одного з оборонних концернів України. За 1 млн доларів США зловмисник обіцяв незаконно передати високоліквідну земельну ділянку в центрі Одеси у власність регіональних бізнес-структур.

Керівника філії затримали на «гарячому» під час одержання першої частини неправомірної вигоди у розмірі 40 тисяч доларів США.

Затриманому повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою) КК України. Київським районним судом м. Одеси стосовно нього обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у сумі 20 млн гривень.

Заходи проводилися Департаментом військової контррозвідки СБУ під процесуальним керівництвом Одеської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері. Досудове розслідування здійснюється слідчим управлінням ГУ НП в Одеській області.

Джерело: https://ssu.gov.ua/novyny

 

Землі аеродрому в Умані повернули в актив держави

5 травня 2021 року

На початку 2000-х у військового аеродрому в Умані "відкусили" ділянку землі майже впритул до злітно-посадкової смуги, - пише Роман ЛЕЩЕНКО, міністр аграрної політики та продовольства України, на своїй сторінці «Борітеся – поборите!» у Facebook. - Пошуки істини довели сторони до суду і навіть відзначилися кількома рішеннями Феміди на користь військових. Але при детальному розгляді все ж залишали простір для маневру, що дозволяв не поновлювати права військової частини.

Фактично ситуація не один рік знаходилася у підвішеному стані через відсутність охочих брати відповідальність і доводити справу до справедливого однозначного фіналу.

Переломити хід подій вдалося після підписання 5 жовтня 2020 року Меморандуму про співпрацю між Держгеокадастром та Міноборони, після чого вдалося провести інвентаризацію земель і усунути випадки незаконного використання земель оборони сторонніми особами. На сьогодні нарешті завершено процес інвентаризації земельних ділянок п’яти військових містечок м. Умань, загальною площею близько 870 га, який тривав понад 5 років.

Домовилися з військовими максимально прискорити оформлення земель у кадастрі, щоб запобігти повторенню ситуації. Наразі значна кількість земель вже внесені до реєстру, включаючи ділянку військового аеродрому площею 500 га.

Оформлення цієї ділянки є критично необхідним для реконструкції аеродрому з метою спільного використання військовою, цивільною та бізнес-авіацією. Практичне втілення проекту – крок назустріч розвитку громади Умані, і безперечно, внесок у підвищення української обороноздатності.

 

Оприлюдено списки інженерів-землевпорядників, на яких надійшли скарги до Кваліфікаційної комісії Держгеокадастру

30 квітня 2021 року

11 травня 2021 року о 13:00 відбудеться засідання Кваліфікаційної комісії  земельного відомства, на якому планують розглянути подання Держгеокадастру, листи від його територіальних органів, громадян та органів прокуратури, органів місцевого самоврядування щодо порушень сертифікованими інженерами-землевпорядниками вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою при складанні документації із землеустрою.

Сертифіковані інженери-землевпорядники, на дії чи бездіяльність яких надійшли скарги до Кваліфікаційної комісії, можуть взяти участь у засіданні безпосередньо або дистанційно (приєднавшись до онлайн-конференції).

Для реєстрації участі в онлайн-конференції вам необхідно попередньо звернутися за тел.: 299-35-62, Ольга Сергіївна.

Нижче – списки сертифікованих інженерів-землевпорядників, скарги на яких уже знаходяться у комісії (тут можете онайомитися із змістом скарг, листів):

 

Відбудеться чергове засідання Кваліфікаційної комісії, що діє при Держгеокадастрі

30 квітня 2021 року

11 травня 2021 року о 13:00 відбудеться засідання Кваліфікаційної комісії за адресою: вул. Народного Ополчення, 3, м. Київ, - повідомляється в оприлюдненому комісією оголошенні. 

 

Демоверсію пілотного проекту Національної інфраструктури геопросторових даних сьогодні презентував Роман ЛЕЩЕНКО,  міністр аграрної політики та продовольства України

29 квітня 2021 року

- В чому ж цей проект полегшує життя? – пише Роман Лещенко на своїй сторінці «Борітеся – поборите!» у Factbook. - Геопортал ― це про відкритість інформації. Він забезпечує користувачам можливість простого пошуку та безперешкодного доступу до будь-яких даних національного, регіонального та місцевого рівнів на єдиній картографічній основі: про землю, воду, ліс, природні ресурси, інфраструктуру, комунікації.

А найголовніше: дані не зібрані фізично, а інтегруються в режимі онлайн. Тобто щойно десь у Миколаєві були внесені зміни в містобудівну документацію, ви побачите ці зміни, у якому б місті чи селі ви б не знаходились. Не треба чекати, поки дані опиняться у загальній базі. Доступ до інформації на порталі безплатний.

До геопорталу пілотного проекту вже підключені різноманітні дані центральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та територіальних громад. Приємно усвідомлювати, що учасники пілотного проекту відкрили майже всі дані, якими вони володіють.

Наразі користування порталом вже доступне експертам ― держателям даних, а громадяни отримають доступ у травні, після того, як ми презентуємо розширений функціонал на земельному форумі «Україна 30».

Геопортал ― це про антидот від корупції. Незабаром громадськість, приватний сектор чи інвестори отримають доступ до інформації без посередництва чиновників, а отже це зменшить, а в перспективі зведе до мінімуму корупційну складову. Надалі, під час вдосконалення функціоналу та наповнення пілотного геопорталу даними, можна буде говорити про додаткові послуги, аналітичні елементи чи розроблення прикладних кейсів для кожної сфери економіки держави.

Наприклад, потенційно, шляхом інтегрування даних про податкові надходження, наявні родовища корисних копалин та перспективні плани розвитку територій на єдиній платформі вже можна приймати правильні стратегічні рішення. І так можна говорити абсолютно про кожну сферу економіки.

Крім геопорталу Національної інфраструктури геопросторових даних, Держгеокадастр працює ще над одним проектом, який підтримає функціонування ринку сільськогосподарських земель в Україні. На цьому порталі будуть зібрані консолідовані дані про землекористування чи суміжні теми з Держгеокадастру, ДПС, Мін’юсту, Держстату, Державної судової адміністрації та Держводагентства. Проект презентуємо найближчим часом.

 

У порядку денному пленарного засідання Верховної Ради України  на сьогодні заплановано розгляд у другому читанні законопроекту №2195

29 квітня 2021 року

Сьогодні, 29 квітня, відбувається чергове пленарне засідання п’ятої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання, на якому посеред інших питань планується і розгляд у другому читанні законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо продажу земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) через електронні аукціони», № 2195.

Джерело: https://www.rada.gov.ua/news/Novyny/

 

Враження. Оцінки

Вчора… було здано національні інтереси України, - Юлія ТИМОШЕНКО, народний депутат, голова депутатської фракції політичної партії Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" у Верховній Раді України дев'ятого скликання

29 квітня 2021 року

З сторінки офіційного представництва Юлії Тимошенко у Facebook

- Вчора у цьому залі було здано національні інтереси України. Ухвалені зміни до Земельного кодексу узаконюють кричущі речі: санкціонують розпродаж наших чорноземів іноземним корпораціям та банкам, знімають контроль держави за використанням землі, дозволяють купувати ліси, водойми, природні та історичні заповідники України, знімати верхній шар родючих земель тощо. Перераховувати «подарунки», які «слуги народу» зробили людям, можна довго.

Але не поспішаймо розчаровуватися й опускати руки! Нічого не втрачено!

«Батьківщина», яка єдина з-поміж парламентських фракцій не дала за цей ганебний законопроєкт жодного голосу, не залишить це просто так. Ми вміємо і знаємо, як боротися. І ми не дозволимо забрати в українців землю.

Ми допоможемо людям провести референдум, який скасує усі «земельні» закони, що було прийнято всупереч Конституції та волі громадян і залишити землю у власності тих, кому вона повинна належати – українцям, які на ній живуть і працюють.

 

Враження. Оцінки

Нарешті Рада вибралася з ями "поправочного спаму", - Олена ШУЛЯК, народний депутат IX скликання ВРУ

29 квітня 2021 року

З сторінки у Facebook 

№2194 — done

Нарешті Рада вибралася з ями "поправочного спаму", і в Україні прийняли надважливий законопроект для реалізації земельної реформи!

№2194 про вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин. Завдяки ньому 1400 місцевих громад управлятимуть мільйонами гектарів землі. Державі залишаться військові полігони, природоохоронні землі, ділянки держпідприємств. А ще законопроект дозволить:

  • Продавати чи здавати ділянки в оренду – вирішуватиме громада.
  • Уся виручка піде до місцевого бюджету, а це біля 4,5 млрд грн щороку.
  • Використання земель – під контролем громад.
  • Орендар – перший у черзі на купівлю ділянки.
  • Надання нових ділянок для городництва – не більше 0,6 га.
  • Громади самі домовлятимуться про межі між собою.
  • Більше жодної тяганини із землеустроєм у кабінетах Держгеокадастру.
  • Парламент не погоджуватиме зміни цільового призначення особливо цінних земель.

Дуже довгоочікувані та необхідні рішення для України! Вітаю нас усіх!

Довідково

Вікіпедія: Шуляк Олена Олексіївна (нар. 24 січня 1976Київ) — українська підприємниця та політик, топ-менеджер у девелопменті та будівництві, магістр з бізнес-адміністрування, сертифікований аудитор (з 1999 р.), віце-президент з фінансів української філії міжнародної організації Young Presidents’ Organization, керівник Наглядової ради Української будівельної спільноти (Ukrainian Building Community; 2014—2015 рр.), член правління, керівник сектору Будівництво Офісу ефективного регулювання (BRDO), співзасновник Спілки українських підприємців (СУП).

 

Враження. Оцінки

Це історично доленосна подія. Півтора року боротьби і 2194 – прийнято! – Роман ЛЕЩЕНКО, міністр аграрної політики та продовольства України

29 квітня 2021 року

Зі сторінки «Борітеся – поборите!» Романа Лещенка у Facebook.

Півтора року боротьби і 2194 – прийнято! Це історично доленосна подія, один із найважливіших законів в моєму житті, який підтверджує невідворотність земельної реформи, за яку я відповідаю в нашій державі.

Я вітаю усіх, хто зі сподіваннями дивиться на реформи в Україні і розуміє, що земельна реформа – реальний показник змін на краще в нашій країні. Хто щоразу пам'ятає, що ця реформа – про права українців та громад, і не слухає маніпуляції чиновників, які дбають про свої особисті інтереси.

Тепер право розпоряджатися землями передано місцевим громадам остаточно і безповоротно. Держгеокадастр відтепер лише сервісна організація, максимально дерегульована, з ліквідованими корупційними повноваженнями в управлінні земельними ресурсами.

Хронологія боротьби за 2194:

1 жовтня 2019 року було подано проєкт закону 2194 “Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин”

14 листопада 2019 року прийнято у першому читанні.

А далі почалося: подання правок, провалене друге читання, подання поправок до повторного другого читання і переноси розгляду.

Лише 2 грудня 2020 року законопроєкт переданий на повторне друге читання. І нарешті 28 квітня, за рік після скасування мораторію, ми ухвалили надважливий закон! Законодавчий спам зашкалював – понад 3 тисячі правок, кожну з яких було розглянуто.

Ці події накладалися на чимало особистих втрат, тиску, провокацій, поливання брудом, залякування. Розумію, що легше не буде, маніпуляцій не уникнути, і чим ближче до відкриття ринку землі, тим агресивніше і цинічніше вони ставатимуть. Але запуск реформи відбудеться!

Дякую депутатам, які підтримали законопроєкт та окрема вдячність колегам з аграрного комітету!

Ми продемонстрували сьогодні спроможність знайти такий формат редакції земельної децентралізації, який об’єднав голоса п’яти фракцій в парламенті. Далі буде закон 2195 (електронні аукціони) і 3205 (фонд гарантування кредитів фермерам). Слідкуйте за новинами.

Борітеся - поборете!

 

Рада дозволила передати землі держвласності органам місцевого самоврядування - 1400 місцевих громад управлятимуть мільйонами гектарів землі. Державі залишаться військові полігони, природоохоронні землі, ділянки держпідприємств

28 квiтня 2021 року

Верховна Рада ухвалила закон №2194 “Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин”. Документ у другому читанні підтримали 284 депутати.

Фракції голосували наступним чином:

  • “Слуга народу” – 237 “за”;
  • ОПЗЖ – 7 “за”;
  • “Європейська солідарність” – 2 “за”;
  • “Батьківщина” – 0 “за”;
  • “За майбутнє” – 8 “за”;
  • “Голос” – 7 “за”;
  • “Довіра” – 19 “за”;
  • позафракційні – 4 “за”.

Закон передбачає передачу земель державної власності за межами населених пунктів до комунальної власності органів місцевого самоврядування. Винятком мають стати землі, необхідні державі для виконання її функцій. До таких відносяться землі Міноборони, природоохоронного фонду, державних установ, підприємств та організацій.

Згідно з документом, земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів, які здійснюють розпорядження земельними ділянками відповідно до їх повноважень.

Також документ дозволяє органам місцевого самоврядування змінювати цільове призначення земельних ділянок приватної власності. Крім того, місцева влада зможе затверджувати плани детального планування території за межами населених пунктів. У законі йдеться про те, що “проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки (крім земельних ділянок державної або комунальної власності), цільове призначення якої змінюється, розробляється на замовлення власника земельної ділянки без надання дозволу Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування на його розроблення”.

Згідно із законом, поділ та об’єднання земельної ділянки, яка перебуває у користуванні, можлива лише за згодою землекористувача або заставодержателя. Згоду потрібно буде затверджувати нотаріально. Крім того, земельні ділянки можна об’єднувати, якщо вони мають однакове цільове призначення. У разі поділу чи об’єднання землі сформовані земельні ділянки зберігають своє цільове призначення.

Закон передбачає, що приватну землю сільськогосподарського призначення можна буде відчужити лише за договорами купівлі-продажу, дарування, довічного утримання, спадкового договору, міни, шляхом внесення до статутного (складеного) капіталу чи шляхом звернення стягнення на них.

Також у законі вказано, що “земельні  ділянки  сільськогосподарського призначення, отримані у спадщину юридичними особами, які відповідно до Земельного кодексу не можуть набувати їх у власність, підлягають відчуженню протягом одного року".

При цьому громадяни не зможуть взяти в оренду для городництва ділянку понад 0,6 гектар. Документ визначає, що площа земельної ділянки с/г призначення державної або комунальної власності, право оренди, емфітевзису якої виставляється на земельні торги, не може перевищувати 20 гектарів.

Згідно з пояснювальною запискою, закон надає повноваження зі здійснення держконтролю за використанням та охороною земель:

  • обласним державним адміністраціям (які після завершення реформи децентралізації планується трансформувати у префектури); 
  • виконавчим органам сільських, селищних, міських рад. 

Однак, такі повноваження вказані органи зможуть отримати лише в тому разі, якщо відповідна рада прийме рішення про їх здійснення.

Крім того, закон передбачає: надання відомостей документації із землеустрою статусу публічних, відкритих та загальнодоступних даних;  інтеграцію та уніфікацію землевпорядної, топографо-геодезичної та картографічної діяльності;  запровадження страхування професійної відповідальності виконавців робіт із землеустрою як альтернативи державному контролю; зменшення вартості робіт та тривалості часу, що витрачається на виконання процедур, пов’язаних з проведенням землеустрою; зменшення ризиків хабарництва та корупції.

Закон передбачає обмеження у використанні земель територій та об’єктів природно-заповідного фонду. Зокрема, у документі йдеться, що особливий режим охорони, відтворення і використання таких земель “поширюється на всі розташовані в межах таких територій та об’єктів землі та земельні ділянки незалежно від форми власності та цільового призначення”.

Джерело: https://zn.ua/ukr/

 

Законопроект  №2194 ухвалений парламентом в цілому. 284 "за"

28 квітня 2021 року

- Не люблю пафосних фраз, але коли цей законопроект стане законом, це стане однією з фундаментальних віх у розвитку земельних відносин в Україні, - пише на своїй сторінці Facebook Андрій МАРТИН, доктор економічних наук, член-кореспондент НААНУ, радник Офісу реформ Кабінету Міністрів України  

 

У порядку денному пленарного засідання Верховної Ради України  на сьогодні заплановано розгляд у другому читанні законопроекту №2195

28 квітня 2021 року

Сьогодні, 28 квітня, відбувається чергове пленарне засідання п’ятої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання, на якому посеред інших планується і розгляд у другому читанні законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо продажу земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) через електронні аукціони», № 2195.

Джерело: https://www.rada.gov.ua/news/Novyny/

 

Народні депутати продовжують розгляд поправок до законопроекту №2194: станом на 11:39 загалом розглянуто 3034 правок з 3128-ми порівняльної таблиці законопроекту

28 квітня 2021 року

Народні депутати продовжують розглядати правки до законопроекту про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин №2194.

Станом на 11:39 загалом розглянуто 3054 правок з 3128-ми порівняльної таблиці законопроекту.

Джерело:https://www.rada.gov.ua

 

Громаді повернули земельні ділянки вартістю майже 60 мільйонів гривень

28 квітня 2021 року

Господарським судом Львівської області задоволено позов Львівської обласної прокуратури до одного з ТОВ про розірвання договору оренди земельних ділянок загальною площею 55 га вартістю майже 60 млн грн в с. Батятичі Кам’янка-Бузького району та повернення їх територіальній громаді.

Прокуратурою встановлено, а рішенням суду підтверджено, що товариством систематично порушувалися зобов’язання щодо своєчасності внесення орендної плати за користування земельними ділянками, що і стало підставою для розірвання договору оренди землі та повернення їх у власність громади.

Джерело: https://lviv.gp.gov.ua/ua/index.htm

 

Фактичною метою укладання договору було використання земельних ділянок навчального закладу для вирощування врожаю та отримання прибутку, - Дніпропетровська обласна прокуратура

28 квітня 2021 року

Гоподарський суд Дніпропетровської області задовольнив позов Новомосковської місцевої прокуратури в інтересах держави до Перещепинського професійного ліцею та товариства з обмеженою відповідальністю про визнання недійсним договору з надання послуг щодо обробки землі та зобов’язання звільнити державні земельні ділянки загальною площею 258 га вартістю понад 103 млн грн. 

Встановлено, що у 2017 році між ліцеєм та товариством укладено договір з надання послуг з обробки 6 земельних ділянок на території Новомосковського району. Проте фактичною метою укладання договору було використання земельних ділянок навчального закладу для вирощування врожаю та отримання прибутку.

Договір, який сторони приховали під удаваним правочином, містить елементи договору оренди землі та не відповідає вимогам чинного законодавства. 
Наразі завдяки прокуратурі договір визнано недійсним, а підприємство звільнило земельні ділянки державної власності. 

Джерело: https://dnipr.gp.gov.ua/ua/index.html

 

Україна розглядається Саудівською Аравією найперспективнішим партнером з огляду придбання сільськогосподарських земель

28 квітня 2021 року

Саудівська Аравія (як і інші країни Перської затоки), з міркувань продовольчої безпеки, реалізує стратегію придбання чи оренди земель в інших країнах для самостійного вирощування сільськогосподарських культур. Уряд Саудівської Аравії планує ввести в експлуатацію закордонні сільськогосподарські угіддя загальною площею 100 тис. га, де Україна розглядається серед найперспективніших партнерів, - повідомляє Юліанна Мусса, директор з інноваційних програм та развитку «Асоціації українських і арабських бізнесменів та інвесторів».

 

Законопроект «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель» депутати повернули на доопрацювання

28 квітня 2021 року

Верховна Рада на позачерговому засіданні учора, 27 квітня 2021 року,  підтримала рішення про повернення до комітету для підготовки на повторне перше читання проект закону№5202 .

В обґрунтуванні необхідності прийняття законопроекту зазначено, що Україна має близько 40,5млн. га земель, придатних для ведення сільського господарства, з них 2,2 млн. га формально віднесено до зрошуваних (з урахуванням окупованих територій).

Натомість, за даними Офісу Підтримки Реформ при Міністерстві аграрної політики та продовольства України постійного зрошення в Україні потребувало 18,7 млн. га орних земель, періодичного - 4,8 млн. га. Враховуючи зміни клімату площа сухої та дуже сухої ріллі, що потребуватиме зрошення, у подальшому буде лише збільшуватись.

Станом на 1990 рік гідротехнічна меліорація здійснювалася на 2,29 млн. га землі.

На сьогоднішн площа земель, які фактично зрошуються, зменшилася більш ніж на 70%. Так, за даними Державного агентства водних ресурсів України в 2016 році гідротехнічна меліорація здійснювалась на 477 тис. га землі, в 2017 році – 497 тис. га землі, в 2018 – 511 тис. га землі, в 2019 – 532 тис. га землі, в 2020 – 551 тис.га.

Детальніше про фактори, що зумовили стрімке зменшення площ зрошуваної землі в поливному режимі, тут : https://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=71307

 

Щодо викритих СБУ посадовців Держгеокадастру на розкраданні десятків тисяч гектарів державних земель тривають слідчі дії

28 квітня 2021 року

Служба безпеки України заблокувала низку корупційних механізмів, організованих топпосадовцями Держгеокадастру. Організатори однієї з оборудок діяли через систему документообігу установи, а за іншою схемою чиновники вивели понад 20 тис. га земельних ділянок із держвласності.

У межах кримінального провадження за «першою схемою», співробітники СБУ задокументували, що посадовці, зокрема фальсифікували інформацію, яка обробляється в автоматизованій системі управління документами «ДокПроф 3». Через дії зловмисників, регіональні управління Держгеокадастру не могли розпоряджатися земельними ділянками сільськогосподарського призначення. Серед іншого, зловмисники змінювали цільове призначення землі, передавали її у власність інших осіб без жодних процедур – просто змінюючи документи в системі.

Щоб забезпечити роботу «схеми», фігуранти організували низку бек-офісів, які фактично являли собою «приватні аналоги» регіональних підрозділів Держгеокадастру.

Друга схема, виявлена СБУ у «Держгеокадастрі», була організована для роботи із «елітними» земельними ділянками. При чому виключно у Запорізькій та Донецькій областях.

Зловмисники оформлювали вільні ділянки землі на підставних осіб, частина з яких навіть не знала про оборудку. При цьому значно перевищувалися обсяги дозволених квот, коли в одні руки передавалося понад 2 тис. га.

За оперативними даними спецслужби, за цією схемою у власність підставних осіб переоформлено земельні ділянки загальною площею понад 20 тисяч гектарів.

Правоохоронці провели понад 40 обшуків у 6 областях у підрозділах Держгеокадастру, офісних приміщеннях учасників оборудки та за місцями їх проживання.

У ході слідчих дій вилучено:

  • накази за 2021 рік, на підставі яких передано землі за межами населених пунктів, зокрема, документи бухгалтерської звітності;
  • журнали реєстрації, факсиміле, печатки підприємств, договори;
  • електронні ключі доступу до інформаційних систем Держгеокадастру;
  • чорнові записи щодо незаконного виділення земельних ділянок;
  • мобільні телефони, де зберігається інформація про реалізацію протиправної схеми відведення земельних ділянок;

Документування проводиться спільно зі слідчими Національної поліції під процесуальним керівництвом Офісу Генерального прокурора.

Джерело:https://ssu.gov.ua/

 

Народні депутатів розглядають законопроект № 2194, перегодом приступлять до другого читання законопроекту № 2195 і на позачерговому засіданні планують розглянути законопроект № 5202 – усі  стосуються удосконалення земельних відносин

27 квітня 2021 року

На пленарному засіданні п’ятої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання продовжують розгляд у другому читанні проекту Закону «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», № 2194.

У порядку денному є також розгляд проекту закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо продажу земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) через електронні аукціони», № 2195 у другому читанні.  

* * *

У порядоку денному другого позачергового засідання Верховної Ради України, яке розпочнеться після завершення першого позачергового засідання, пропонується розгляд питання про прийняття рішення щодо проекту закону «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель», № 5202.

Джерело: https://www.rada.gov.ua/news/Novyny/

 

Цього тижня депутати  продовжать розгляд законопроекту №2194

26 квітня 2021 року

Голова Парламенту Дмитро Разумков під час засідання  Погоджувальної ради депутатських фракцій та груп повідомив, що цього пленарного тижня у сесійній залі продовжиться розгляд законопроекту №2194 “Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин”.  Там залишилося ще 861 правка. Спікер сподівається, що за цей тиждень депутати зможуть їх пройти.

Джерело: https://www.rada.gov.ua/news/

 

Безкоштовної землі всім не вистачить: у Держгеокадастрі запропонували рішення

26 квітня 2021 року

Безкоштовної землі на всіх українців не вистачить — про це заявив перший заступник голови Держгеокадастру Анатолій Мирошниченко в ефірі програми "Сьогодні Увечері" на телеканалі "Україна 24".

"Проста математика показує, що всім громадянам України не вистачить землі, тим більше крім 2 га для ведення особистого селянського господарства, стаття 121 (Земельного кодексу - ред.), передбачає право на отримання ще цілого набору земельних ділянок, зокрема й ділянки для ведення фермерського господарства, яка може бути ще більшою, ніж 2 га. Всього на всіх не вистачить.

Норми про безкоштовну приватизацію перекочували в чинний Земельний кодекс з попереднього, трохи змінившись. До цього також були певні норми в Земельному кодексі 1970 року. Можна сказати, що це історична спадщина, але я згоден, що настав час замислитися над тим, що держава рано чи пізно не зможе виконати цю обіцянку в законі, і вже далеко не виконує, не всі можуть отримати землю, створюється ажіотаж, соціальна напруга", — сказав він.

Мірошниченко розповів, яким чином можна вирішити проблему нестачі землі.

"Серйозно вивчається питання про необхідність монетизації права на безкоштовну приватизацію землі. Скасувати право не можна, тому що Конституція забороняє звужувати обсяги існуючих прав, монетизація може розглядатися як вирішення проблеми. Багато скористалися цим правом, за різними цифрами, понад 2 млн га було приватизовано. За попереднім Земельним кодексом здійснювалася приватизація для ведення особистого підсобного господарства, до 60 соток норма була. В цілому близько 5 млн га", — сказав він.

Джерело: https://ukraina24.segodnya.ua

 

Земельний конфлікт між селянами та депутатами Кіровоградщини новостворених ОТГ

26 квітня 2021 року

Окремі реформовані в процесі адмінреформи сільські ради (приміром, Тарасівська, Митрофанівська, Інгуло-Кам’янська) свого часу задовольнили заяви своїх мешканців і дали хід їхнім клопотанням щодо виділення ділянок для господарювання. Вони зробили це одразу, щойно отримали дозвіл розпоряджатися землями в межах населених пунктів.

У сільських радах справедливо розсудили, що земля повинна працювати на тих людей, які її десятиліттями обробляли, випасали на ній худобу і мають намір триматися свого (а не чужого) кутка. Скажімо, у Тарасівці місцеві претенденти-заявники оформили на вільні площі технічну документацію, районна рада погодила, Держгеокадастр теж… Відтак господарі взялися корчувати пеньки, різати кущі, дехто навіть найняв трактора й провів першу оранку. Процедури, до речі, як оформлення, так і обробітку, не з дешевих…

«Ми у своїй громаді вирішили поділити вільну землю між усіма людьми, котрі звернулися в сільраду з відповідним проханням, — розповідає фермер і колишній депутат із Тарасівки Микола Панасенко. — Було в нас 150 гектарів і 110 заяв. Кожному наділили по 1,34 гектара. Це не стосується заяв від учасників АТО/ООС — вони, як і належать, усі отримали свої два гектари в зручних місцях…

Дехто з нових власників уже по тридцять тисяч гривень витратив на виготовлення документів і обробіток. А тепер депутати Новгородківської ОТГ кажуть, що терміново потрібен аудит. Хочуть перевірити, чи правильно і чи тим людям виділена земля. Хоча це питання і в Новгородківці вже було погоджено, і в Кропивницькому, і в Києві. А доки будуть усе вивчати, погода не чекатиме.

…Депутат Новгородківської ОТГ Павло Дейнека, який роз’яснював жителям Тарасівки причини, з яких селищна рада «ставить на паузу» процес обробітку виділеної землі, обґрунтовує необхідність раптового аудиту так:

«Депутатський корпус намагається не допустити розбазарювання земель. Жодної особливо конфліктної ситуації тут немає. Аудит, як свідчить наше опитування, підтримує 90 відсотків жителів Новгородківської ОТГ».

Про те, як вершиться в Тарасівці та інших селах земельний аудит, ініційований (і депутати, без сумніву, мають законне право на такі речі) «тими, хто прийшов» після «тих, хто дозволив» у спільних громадських інтересах газета «Голос України» має намір розповісти у наступних публікаціях.

 

69 дозволів на розроблення проєктів землеустрою загальною площею 106,04 га  отримало комунальне об’єднання «Київзеленбуд»

26 квітня 2021 року

Про це повідомив заступник міського голови — секретар Київської міської ради Володимир Бондаренко. За його словами, такі рішення було ухвалено  на останньому пленарному засіданні ІІ сесії Київської міської ради ІХ скликання.

Так за словами Володимира Бондаренка, КО «Київзеленбуд» отримало 69 дозволів на розроблення проєктів землеустрою загальною площею 106,04 га, ще 26,72 га землі закріплено за Центральним парком культури та відпочинку. Також важливі рішення були прийняті щодо закріплення земельних ділянок за закладами освіти.

Оформлення ділянок, площею у 8,05 га надасть змогу убезпечити школи від зазіхань на їх території з боку забудовників.

Також ряд важливих рішень було прийнято про закріплення земель для обслуговування багатоквартирних будинків та інфраструктурних об’єктів, а саме за об’єктами соціальної сфери закріплено 0,49 га землі.

2,47 га закріплено за  КП «Київтеплоенерго», яке обслуговує об’єкти теплопостачання, а об’єднання співвласників багатоквартирних будинків отримали 0,13 га.

У приватну власність виділено 1,85 га, ще майже 7 га землі буде оформлено приватним землевласникам, здебільшого для експлуатації та обслуговування існуючого майна.

Джерело: https://vechirniy.kyiv.ua/news

 

За земельну ділянку під заводом «Фармак» 217 мільйонів гривень і 3 мільйони за ділянку для центру комплексного обслуговування автомобілів надійде до столичного бюджету

24 квітня 2021 року

На останньому пленарному засіданні сесії Київської міської ради депутати проголосували за 2 рішення щодо прямого продажу земельних ділянок.

За першим рішенням до бюджету Києва надійде 217 мільйонів гривень від продажу землі під заводом «Фармак». Мова йде про територію на вул. Кирилівській, 74 у Подільському районі, на якій вже 95 років розташовано київський фармацевтичний завод. Розтермінування оплати за цю земельну ділянку лише один рік. Отже бюджет міста наповниться на 217 мільйонів гривень вже протягом року.

Другим рішенням був дозвіл на продаж земельної ділянки на вул. Сім’ї Стешенків, 8 у Святошинському районі м. Києва громадянину Комісару Олегу Володимировичу для центру комплексного обслуговування автомобілів. Ціна продажу 3 млн грн.

Покупці вже сплатили до бюджету авансові внески. Їх розмір становить 20 % вартості кожної земельної ділянки. Отже, Акціонерне товариство «ФАРМАК» сплатило 25,5 млн грн, а Комісар Олег Володимирович — 700 тис. грн.

Дерело: https://www.facebook.com/kyiv.land.department/

 

За оборудки із землею на майже 1,7 мільйона гривень посадовцям Запорізького обласного управління Держгеокадастру повідомили підозри

24 квітня 2021 року

До складу злочинного угруповання входило п’ятеро осіб, серед яких - кадастрові реєстратори та інші громадяни. Вони передали у приватну власність понад 58 га землі.

Під «керівництвом» начальника одного із районних відділів управління Держгеокадастру у Запорізькій області фігуранти незаконно виводили з державної та передавали у приватну власність земельні ділянки, розташовані в регіоні. 

Зловмисники використовували підроблені розпорядження райдержадміністрації та бланки актів реєстрації ділянок. На цій підставі вносили несанкціоновані зміни в автоматизовану систему Державного земельного кадастру. Таким чином зловмисникам вдалося незаконно вивести з державної та передати у приватну власність понад 58 га землі. Державним інтересам завдано майже 1,7 млн грн збитків.

Викрили неправомірну діяльність зловмисників оперативники управління стратегічних розслідувань у Запорізькій області разом зі слідчими обласного управління поліції за процесуального керівництва Запорізької обласної прокуратури.

Учора, 23 квітня, п’ятьом учасникам злочинного угруповання повідомили про підозри одразу за кількома статтями Кримінального кодексу України: ч. 4 ст. 190 (шахрайство) та ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 362 (несанкціоновані дії з інформацією, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах, комп'ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, вчинені особою, яка має право доступу до неї).

Департамент стратегічних розслідувань
Національної поліції України

 

За перереєстрацію 8 земельних ділянок -  160 тисяч доларів США

             23 квітня 2021 року

Київською міською прокуратурою затримано та повідомлено про підозру  адвокату за фактом закінченого замаху на шахрайське заволодіння грошовими коштами в особливо великих розмірах за попередньою змовою групою осіб під виглядом вирішення земельного питання в Офісі протидії рейдерству (ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України).

Згідно з матеріалами слідства, громадянин подав скаргу до Міністерства юстиції України на рішення у сфері державної реєстрації у зв’язку із порушенням права власності на його 8 земельних ділянок.

Під приводом допомоги у задоволенні вказаної скарги підозрювана, ввівши в оману громадянина, запропонувала передати їй та нібито членам Колегії з розгляду скарг на рішення у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України 20 тис. доларів США за кожну земельну ділянку, тобто 160 тис. доларів США, оскільки «спірних» земельних ділянок 8.

22 квітня 2021 року у ході контролю за вчиненням злочину адвокат була затримана одразу після одержання від заявника 160 тис. доларів США.

Наразі вирішується питання щодо обрання підозрюваній запобіжного заходу.

Слідчі дії тривають. Встановлюються інші особи, які можуть бути причетними до вчинення цього злочину.

Викрито правопорушення прокурорами спільно зі слідчими ТУ ДБР, розташованим у м. Києві за оперативного супроводження головного оперативного управління ДБР.

Примітка: відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Пресслужба Київської міської прокуратури

 

Довідку про підтвердження права власності та/або користування земельною ділянкою фермери подаватимуть лише для отримання субсидії на 1 гектар

23 квітня 2021 року

- Відтепер для того, щоб отримати фінансову допомогу, фермеру не потрібні будуть довідки про відсутність заборгованості перед Укрдержфондом, а також про наявність поголів’я корів станом на 1 липня. Така інформація вже перевірятиметься розпорядниками централізовано – шляхом надсилання запиту до Укрдержфонду та АІР», - пише на своїй сторінці «Борітеся – поборите!» у Facebook  Роман ЛЕЩЕНКО, міністр аграрної політики та продовольства України, посилаючись на положення постанови Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання фінансової підтримки розвитку фермерських господарств”.

- Міністр зазначає, що відомості із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що підтверджують право власності та/або користування земельною ділянкою, будуть подаватися фермерськими господарствами лише для отримання субсидії на 1 га. За іншими напрямами –  дорадництво, дотація на корів, ці відомості вже подавати не потрібно.

Довідково

Постанова КМУ передбачає збільшення розміру бюджетної субсидії на одиницю оброблюваних угідь (1 гектар) новоствореним фермерським господарствам у період їх становлення:  з 3000 грн до 5000 грн на 1 га. Але не більше 100 тис. грн на одного отримувача.

Віднині документи на отримання дотації за корів потрібно буде подавати не до міністерства, а до структурного підрозділу ОДА. Що є зручнішим для фермерів. Також скасовано комісію з надання таких дотацій. Якщо фермерське господарство відповідає вимогам Порядку, то його буде внесено до реєстру одержувачів.

Для новостворених фермерських господарств запроваджується новий напрям підтримки –  виплати у розмірі 36 тис. грн за сільськогосподарську дорадчу послугу за такими напрямами: зоотехнія, ветеринарія, агрономія, органічне виробництво, екологічне управління, бухгалтерський та управлінський облік, оподаткування, залучення фінансово-кредитних ресурсів та диверсифікація сільськогосподарської діяльності.

 

Шляхом встановлення мінімального податкового зобов'язання з гектара необхідно виводити землю із «тіні», - Роман ЛЕЩЕНКО

23 квітня 2021 року

Свою позицію про ініціативу збільшити вдвічі суму фіксованого податку для IV групи платників висловлює на сторінці «Борітеся – поборите!» у Facebook  Роман ЛЕЩЕНКО, міністр аграрної політики та продовольства України.

- Посилення оподаткування тих, хто і так платить, і відсутність політики детінізації заганяє сумлінних фермерів у «тінь», а бюджет отримає від’ємну динаміку у довгостроковій перспективі, - пише Роман Лещенко. - Необхідно виводити землю із «тіні», шляхом встановлення мінімального податкового зобов'язання з гектара. Адже тіньовий ринок - це 30% всього земельного банку країни, і саме там існує достатній резерв для поповнення надходжень у бюджети всіх рівнів. Лише змусивши платити податки тих, хто зараз від них ухиляється, держава отримає право говорити про збільшення податкового навантаження на сумлінних платників податків.

 

У добровільному порядку відшкодовано понад  мільйон гривень шкоди,   заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, а також зняття ґрунтового покриву без спеціального дозволу

22 квітня 2021 року

З 12 по 16 квітня 2021 року Управліннями з контролю за використанням та охороною земель, які діють у складі Головних управлінь Держгеокадастру в областях, здійснено 237 заходів державного нагляду за використанням та охороною земель (у порівнянні з попереднім тижнем — +92; +63%), за результатами яких виявлено 144 порушення земельного законодавства зокрема заходів державного контролю щодо додержання суб’єктами господарювання вимог законодавства у сфері використання та охорони земель (+45; +45%).

За цей період нараховано на суму у розмірі 757 609 грн (проти попереднього тижня  — +120 103; +19%). У добровільному порядку відшкодовано 1 024 125 грн (+508 063; +98%).

До органів прокуратури, органів досудового слідства направлено 66 матеріалів (+153%) про порушення вимог законодавства, зокрема, які містять ознаки злочинів.

Протягом зазначеного періоду кращий результат зі здійснення заходів державного контролю виявився у Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області: здійснено 19 заходів державного нагляду, за результатами яких виявлено 6 порушень земельного законодавства і нараховано шкоду загальною сумою 178 701 гривня.

Джерело: https://www.kmu.gov.ua/news

 

За оренду земель місцеві ради Львівщини щорічно отримуватимуть понад 5 мільйонів гривень

22 квітня 2021 року

На земельному аукціоні з продажу права оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населених пунктів), організованому головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області, що відбувся 19 квітня цього року, було продано право оренди 5 земельних ділянок загальною площею 59,8 гектара. Розмір річної плати за користування цими земельними ділянками, визначений за результатами торгів, становить 260 тис. грн (що у 12,6 раза перевищило стартову ціну продажу), який орендарі сплачуватимуть щорічно до бюджетів місцевих рад Львівщини.

Також під час цього аукціону відбувся найдорожчий продаж права оренди с/г земель державної власності на території Львівщини цього року. Було продано право оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населеного пункту) площею 23 га, розташованої на території Скелівської сільської ради Старосамбірського району Львівської області. Розмір річної плати за користування цією земельною ділянкою перевищив стартову ціну продажу права оренди у 51 раз та становить понад 251 тис. грн (408% від нормативної грошової оцінки цієї ділянки), який орендар сплачуватиме щорічно до бюджету місцевої ради.

Загалом за результатами земельних аукціонів, які були організовані головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області та відбулися у 2021 році, було продано право оренди 73 земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населених пунктів) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та для ведення фермерського господарства, загальною площею 1,2 тис. гектара. Розмір річної плати за користування ділянками, визначений за результатами торгів, становить 5,02 млн грн, який орендарі сплачуватимуть щорічно до бюджетів місцевих рад Львівщини.

Джерело: https://www.kmu.gov.ua/news

 

Землевпорядники Миколаївщини за надання адміністративних послуг спрямували до держаного та місцевого бюджетів 679 127, 26 гривень

22 квітня 2021 року

Протягом І кварталу 2021 року фахівці Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області надали громадянам та юридичним особам 36 651 адміністративну послугу, з яких переважна більшість – 84 % (30785) надано на безоплатній основі.

Серед послуг, наданих на безоплатній основі, найбільш поширені запити щодо видачі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку землі (14253) та про державну реєстрацію земельної ділянки (8722).

На платній основі із загальної кількості фахівці землевпорядної служби Миколаївщини надали 5866 послуг. За адміністративні послуги, які потребують оплати, землевпорядники Миколаївщини спрямували до держаного та місцевого бюджетів 679 127, 26 гривень.

Джерело: https://www.kmu.gov.ua/news

 

Власники земельних паїв Закарпаття отримають понад 14 мільйонів гривень орендної плати

22 квітня 2021 року

 У 2021 році власники земельних часток (паїв) Закарпатської області вже уклали з суб’єктами господарювання 14 914 договорів оренди на землі загальною площею 25,13 тис. гектарів.

Переважну кількість ділянок пайовики віддали в оренду на термін до 7 років (8 979 договорів), ще 2 948 договорів  укладено на строк 7 років, на 8 – 10 років – 2 743 договори та на 10 і більше років – 244 договори оренди.

Нарахована плата за користування землею відповідно до укладених договорів становить 14,7 млн гривень. Орендарі сплачують її переважно у грошовій формі – 11,9 млн грн (81 % від загальної суми виплат), натуральною продукцією (в грошовому еквіваленті) – 2,8 млн грн (19 %).

Середній розмір орендної плати у Закарпатській області становить 584 грн за гектар.

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру

 

Мінекономіки спростило порядок встановлення ділянок вільних від шкідливих організмів

22 квітня 2021 року

Мінекономіки затвердило порядок офіційного встановлення та/або підтримання статусу місця виробництва або виробничої ділянки, вільних від регульованих шкідливих організмів.

Відповідний наказ Мінекономіки зареєстровано в Міністерство юстиції 19 квітня 2021 року за № 530/36152.

Метою наказу є дерегуляція відносин у фітосанітарній сфері в частині процедур, які стосуються встановлення, підтримання та поновлення статусу місця виробництва або виробничої ділянки, вільних від шкідливих організмів.

Відповідно до наказу:

  • · заяву на встановлення ділянки вільної від шкідливих організмів зможе подати будь-яка уповноважена на те особа, а не лише власник земельної ділянки;
  • · скасовано вимогу щодо необхідності додавання до зазначеної вище заяви копії плану земельної ділянки, а також документа, який засвідчує право власності або право користування земельною ділянкою;
  • · інформацію про фітосанітарний стан посівів дозволено вести у довільній формі.

Крім того, наказом запроваджується реєстр місць виробництва або виробничих ділянок, вільних від регульованих шкідливих організмів або шкідливих організмів, у вигляді електронної бази даних, доступ до якого буде вільний і безоплатний.

«Ми усуваємо ряд бюрократичних перешкод у фітосанітарній сфері, а також впроваджуємо реєстр ділянок, вільних від шкідливих організмів. Тому зовсім скоро встановлення зазначених ділянок відбуватиметься в Україні простіше, швидше і в більш прозорий спосіб, ніж це було до цього», - зазначив заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Сергій Глущенко.

Наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України

 

Бюджети місцевих рад Прикарпаття поповнилися на 685 тисяч гривень завдяки проведеним земельним торгам

22 квітня 2021 року

У першому кварталі 2021 року на земельних торгах, організованих і проведених Головним управлінням Держгеокадастру в Івано-Франківській області, продано права оренди на 24 земельні ділянки державної власності (за межами населених пунктів), загальною площею 656 га, терміном на 7 та 10 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та фермерського господарства.

За результатами торгів середній розмір річної орендної плати склав 19,57% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Таким чином, лише за перший рік користування землею, переможці торгів сплатили на рахунки місцевих рад 685 тис. гривень. Стільки ж надходитиме до місцевих бюджетів Івано-Франківщини щороку упродовж всього терміну дії договорів оренди на земельні ділянки.

Джерело: Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру

 

Кабмін схвалив законопроєкт про скасування права на безкоштовні 2 гектари землі

21 квітня 2021 року

Кабмін схвалив законопроєкт про внесення змін до закону про консолідацію земель сільгосппризначення.

Про це повідомив у Telegram постійний представник уряду у Верховній Раді Василь Мокан.

Законопроєктом пропонується внести зміни до закону "Про особисте селянське господарство" - пропонують прибрати частину ст.5 про те, що для ведення особистого сільського господарства використовуються передані у власність 2 га землі. Це ті безкоштовні 2 гектари, на які, відповідно до законодавства, мають право всі українці.

Це рішення ще має підтримати Верховна Рада.

Крім цього, у законопроєкті йдеться про підстави, способи та порядок проведення консолідації земель.

"Також пропонується визначити новий вид документації із землеустрою, відповідно до якої здійснюватимуться заходи, пов'язані з проведенням консолідації земель.

Консолідація земель - комплекс організаційних, правових, землевпорядних та інших заходів, що полягає в економічно обґрунтованому об'єднанні землевласниками земельних ділянок всіх категорій та форм власності, місце розташування, розміри та конфігурація яких забезпечують стале землекористування", - зазначив Мокан.

"Проєкти землеустрою щодо консолідації земельних ділянок розробляються з метою усунення недоліків земельних ділянок (черезсмужжя, дрібноконтурність, відсутність доступу до доріг та комунікацій тощо), а також можуть передбачати здійснення заходів щодо поділу, об'єднання, обміну, купівлі-продажу земельних ділянок, встановлення земельних сервітутів, укладення, зміни договорів про користування земельними ділянками", - додав він.

Зазначається, що строк оренди земельних ділянок с/г призначення не може бути меншим 7 років, а ділянок меліоративних земель і на яких проводиться гідротехнічна меліорація - не меншим, ніж 10 років.

"У зв'язку із запровадженням в Україні з 1 липня 2021 року ринкового обігу земель с/г призначення виникає необхідність встановлення правила про примусову консолідацію на основі права власності.

У країнах Європи з розвиненими правовими системами та діючим принципом верховенства права наявний багатий досвід правового регулювання цих відносин: консолідація здійснюється в багатьох випадках за рішенням суду чи квазісудових органів на підставі спеціальних проєктів", - заявив також нардеп.

Джерело: Економічна правда

 

На гектар оброблюваної ріллі розмір бюджетної субсидії новоствореним фермерським господарствам збільшено з 3000 грн до 5000 грн

21 квітня 2021 року

Уряд прийняв постанову, яка розширює та вдосконалює державну підтримку фермерських господарств. Документ розроблено на підставі Указу Президента України в частині підвищення фінансової спроможності фермерів та малих сільськогосподарських виробників.

"Саме малі фермерські господарства, які мають в обробітку невеликі площі та обмежений фінансовий ресурс, найбільше потребують посиленої підтримки з боку держави. Щоб стимулювати розвиток малого фермерства, ми збільшили фінансову підтримку новоствореним фермерським господарствам, а також додали виплати на дорадництво”, - прокоментував Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко.

Зокрема, розмір бюджетної субсидії новоствореним ФГ збільшено з 3000 грн до 5000 грн на одиницю оброблюваних угідь (1 гектар). Також запроваджено виплати у розмірі 36 тис. грн за сільськогосподарську дорадчу послугу. Крім того, розширено види корів, за які надаватиметься бюджетна дотація фермерським господарствам.

Документ усуває адміністративні перешкоди при отриманні державної підтримки (зокрема, зменшується кількість поданих документів; скорочується час їх розгляду та прийняття рішення).

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України

 

Уряд спрощує доступ до інформації про земельні ділянки та стан лісів в Україні

21 квітня 2021 року

Уряд під час засідання 21 квітня затвердив порядок проведення національної інвентаризації лісів, який дасть можливість отримати вичерпну інформацію про кількість та якість лісів в Україні.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль відзначив, що останній державний облік українських лісів проводився ще у 2011 році. І станом на сьогодні, за його словами, актуальної інформації про ліси в Україні немає.

«Протягом наступних 5 років ми щорічно будемо збирати дані. Як результат — держава та громадськість отримають всю необхідну інформацію про те де, скільки та в якому стані перебувають ліси в Україні. Це дуже важливий проект для стратегічного планування, для екології, для лісового господарство та для майбутнього нашої держави», — наголосив очільник Уряду.

Крім того, Кабінет Міністрів підтримав рішення щодо полегшення доступу до отримання інформації про землеустрій та земельні ділянки.

«Завдяки цьому рішенню покращиться ефективність роботи Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель. Це дасть змогу скоротити строки отримання інформації від Фонду й покращити якість надходження та обліку матеріалів», — зазначив Прем’єр-міністр.

Джерело: Департамент комунікацій  Секретаріату Кабінету Міністрів України

 

Міндовкілля: в Україні вперше проведуть національну інвентаризацію лісів

21 квітня 2021 року

Уряд ухвалив важливе рішення про проведення національної інвентаризації лісів та відкриття даних про це.

Наразі в Україні немає актуальної інформації про ліси. Національна інвентаризація, як система вибірково-статистичних обстежень лісового фонду України, дозволить отримати достовірні дані про ліси, їх кількість, якість та ресурсний потенціал.

«Усі європейські країни вже давно проводять національні лісові інвентаризації за 5-річним циклом. В Україні такий процес запроваджується вперше. Нарешті, держава отримає достовірну інформацію про площу лісів, реальні запаси деревини, обсяг приросту, санітарний стан,  обсяг мертвої деревини, стан поновлення лісу. Ці дані критично важливі для правильного прийняття управлінських рішень в умовах зміни клімату. Адже від наявності таких даних, які дадуть об’єктивні відомості про сучасний стан та якість українських лісів, залежить ефективність ведення лісового господарства, захист лісів та формування стратегічного бачення розвитку лісів у майбутньому», - прокоментував Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Роман Абрамовський.

Як проходитиме національна інвентаризація лісів?

на вибраних 18 тис. ділянках лісів фахівці зберуть понад 50 показників, які охоплюють важливі екологічні та економічні характеристики кожного дерева;

ділянки регулярно обстежуватимуть протягом двох 5-річних циклів. Це дозволить точно фіксувати всі зміни, які відбуваються в лісі;

у результаті буде підготовлено понад 70 різних звітних даних з узагальненою інформацією про ліси України в розрізі областей.

Рішення Уряду прийнято на виконання Закону України від 02.06.2020 № 643-IX «Про внесення змін до Лісового кодексу України щодо проведення національної інвентаризації лісів».

Джерело: Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України

 

19 квітня 2021 року

Скасувати право постійного користування земельними ділянками

З такою ініціативою виступило 18 членів депутатської фракції політичної партії «Слуга народу». Вони зареєстрували у Верховній Раді проект закону «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо скасування інституту права постійного користування земельними ділянками» № 5385 від 15.04.2021.

Перед тим, як народний депутат України Микола Сольський представить проект закону у Верховній Раді України, його мають розглянути у Комітетах:

  • з питань екологічної політики та природокористування,
  • з питань економічного розвитку
  • з питань гуманітарної та інформаційної політики
  • з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування
  • з питань освіти, науки та інновацій
  • з питань фінансів, податкової та митної політики
  • з питань цифрової трансформації
  • з питань правової політики
  • з питань бюджету
  • з питань антикорупційної політики
  • з питань інтеграції України до Європейського Союзу
  • з питань аграрної та земельної політики

Метою проєкту закону є трансформація права постійного користування землею в сучасні правові титули, які б надавали можливість більш ефективного використання земельних ресурсів, - зазначається в пояснювальній записці до проекту.

Проект Закону пропонує таке:

1. Виключення можливості набувати права постійного користування земельними ділянками для будь-яких осіб.

2. Встановлення наступного порядку переоформлення існуючих прав постійного користування на інші речові права:

  • - державні і комунальні підприємства, установи, організації автоматично, в силу законунабувають право оперативного управління, господарського відання на земельні ділянки, які перебували у них на праві постійного користування;
  • - фізичні особи та юридичні особи приватного права матимуть право переоформити право постійного користування на право оренди строком на 50 років, а також право викупу земельної ділянки із 30-річним розстроченням платежу.

3. Встановлення наступних умов розпорядження земельними ділянками суб’єктами права господарського відання, оперативного управління:

  • - відчуження, застава земельних ділянок здійснюється на земельних торгах, за погодженням з органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, до сфери управління яких належить суб’єкт постійного користування;
  • - земельні ділянки, які використовуються на праві оперативного управління, а також земельні ділянки лісогосподарського призначення, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення не можуть бути відчужені, передані у заставу, на них не може бути звернене стягнення;
  • - земельні ділянки можуть бути відчужені або заставлені лише у разі, якщо таке право набуто за цивільно-правовими договорами, а не безоплатно від держави або територіальної громади;
  • - земельні ділянки не можуть бути предметом міни, дарування, інших форм відчуження, крім купівлі-продажу;
  • - земельні ділянки не можуть бути передані у користування за іншими договорами, ніж договір оренди землі (крім встановлення земельних сервітутів).

4. Надання права суб’єктам права господарського відання, оперативного управління передавати земельні ділянки в оренду на наступних умовах:

  • - строк оренди не повинен перевищувати 3 років (а щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення – не більше 7 років);
  • - передача в оренду здійснюється виключно через земельні торги (крім передачі земельної ділянки в оренду власнику розташованих на ній будівель, споруд);
  • - встановлення заборони на передачу земельних ділянок в оренду для будівництва, видобування корисних копалин, створення штучних водойм;
  • - встановлення заборони на передачу земельної ділянки в суборенду;
  • - відсутність у орендаря права на отримання від орендодавця відшкодування витрат на охорону та поліпшення земельної ділянки, а також переважного права на придбання земельної ділянки у власність.

5. Надання дозволу державним та комунальним підприємствам, установам, організаціям придбавати земельні ділянки за цивільно-правовими договорами.

6. Заборона державним і комунальним сільськогосподарським підприємствам мати земельні ділянки на праві господарського відання (крім земель, необхідних для будівництва та обслуговування сільськогосподарської нерухомості та земель, які були одержані у постійне користування до набрання чинності законом).

Джерело: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=71680

 

81 відсоток сум завданої шкоди порушники земельного законодавства повернули добровільно

15 квітня 2021 року

З 5 по 9 квітня 2021 року Управліннями з контролю за використанням та охороною земель, які діють у складі Головних управлінь Держгеокадастру в областях, здійснено 145 заходів державного нагляду за використанням та охороною земель, за результатами яких виявлено 99 порушень земельного законодавства, зокрема заходів державного контролю щодо додержання суб’єктами господарювання вимог законодавства у сфері використання та охорони земель.

За цей період нараховано шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття родючого шару ґрунту без спеціального дозволу на суму у розмірі 637 506грн. У добровільному порядку відшкодовано -516 062 гривні.

До органів прокуратури, органів досудового слідства направлено 26 матеріалів про порушення вимог законодавства, зокрема, які містять ознаки злочинів.

Кращий результат зі здійснення заходів державного контролю у Головного управління Держгеокадастру у Харківській області. Тут здійснено 9 заходів державного нагляду, за результатами яких виявлено 11 порушень земельного законодавства і нараховано шкоду загальною сумою 188 450 грн, відшкодовано у добровільному порядку – 76 584 гривні.

Пресслужба Держгеокадастру

 

15 мільйонів 300 тисяч земельних ділянок сільськогосподарського призначення уже внесено до Державного земельного кадастру. Їхня площа – 32 мільйони 200 тисяч гектарів

14 квітня 2020 року

Станом на 12 квітня 2021 року до Державного земельного кадастру внесено відомості про 22,9 млн земельних ділянок загальною площею 43,8 млн га (за останній тиждень – 24,5 тис. новосформованих земельних ділянок площею 22,2 тис. га), зокрема, 15,3 млн земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 32,2 млн гектарів.

Пресслужба Держгеокадастру

 

Відомості про межі 9261 населеного пункту уже значаться в Державному земельному кадастрі

14 квітня 2020 року

Триває процес внесення відомостей до Державного земельного кадастру щодо адміністративно-територіальних одиниць: на сьогодні із загальної кількості населених пунктів на території України за заявами органів місцевого самоврядування внесено відомості про межі 9 261 адміністративно-територіальної одиниці (за останній тиждень – 9) та нормативну грошову оцінку 5 233 населених пункти (за останній тиждень – 28).

 Пресслужба Держгеокадастру

 

У складі Громадської ради при Держгеокадастрі відбулися зміни

8 квітня 2021 року

Виконуючий обов’язки голови Держгеокадастру Сергій Завадський 6 квітня 2021 року видав наказ, яким Рибалку Зінаїду Володимирівну  – представницю Громадської організації «Стоп нелегал» виключено зі складу Громадської ради при Держгеокадастрі, а Діденко Ірину Станіславівну  – представницю Громадської спілки «Аграрний союз України» включено до її складу. 

 

Уряд передумав ліквідовувати територіальні органи Держгеокадастру

8 квітня 2021 року

Територіальні органи державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) продовжать свою діяльність як юридичні особи. Про це пише propozitsiya.com з посиланням на «АПК-Інформ».

Це визначено постановою КМУ від 5 квітня ц. р. №301. Даним документом, зокрема, визнано такою, що втратила чинність, постанову КМУ від 16 листопада 2020 р. №1118 «Питання функціонування територіальних органів державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру».

Зазначена постанова передбачала ліквідацію територіальних органів Держгеокадастру України та скорочення чисельності співробітників служби більш ніж на 50%.

 

Лише у 3 відсотках перевірених суб’єктів господарювання не виявлено порушень земельного законодавства

8 квітня  2021 року

З 29 березня по 2 квітня 2021 року Управліннями з контролю за використанням та охороною земель, які діють у складі Головних управлінь Держгеокадастру в областях, здійснено 409 заходів державного нагляду за використанням та охороною земель, за результатами яких виявлено 398 порушень земельного законодавства, зокрема заходів державного контролю щодо додержання суб’єктами господарювання вимог законодавства у сфері використання та охорони земель.

За зазначений період нараховано шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття родючого шару ґрунту без спеціального дозволу на суму у розмірі 1 676 197грн (у порівнянні з попереднім тижнем- +884 037 грн; +53%), відшкодовано у добровільному порядку 963 583 грн (+131 930 грн; +14%).

До органів прокуратури, органів досудового слідства направлено 54 матеріали про порушення вимог законодавства, зокрема які містять ознаки злочинів.

Кращий результат зі здійснення заходів державного контролю виявився у Головного управління Держгеокадастру в Київській області: здійснено 75 заходів державного нагляду, за результатами яких виявлено 74 порушення земельного законодавства і нараховано шкоду, загальною сумою 259907 гривень.

Пресслужба Держгеокадастру

 

П’ять тисяч гектарів державних сільгоспземель дісталися агрохолдингу шляхом шахрайства

7 квітня 2021 року

Служба безпеки України викрила протиправний механізм привласнення 5 тисяч гектарів державних земель сільськогосподарського призначення. Процедуру відчуження «супроводжували» посадовці Держгеокадастру, які діяли на замовлення менеджменту великого агрохолдингу.

Оперативники спецслужби встановили, що топменеджмент агрохолдингу залучив до оборудки низку комерційних структур. Ділки незаконно отримували паспортні дані соціально незахищених та малозабезпечених громадян, які не використали своє право на безоплатну приватизацію земельних ділянок. Потім зловмисники, використовуючи зв’язки серед службових осіб органів Держгеокадастру, оформлювали документи для передачі земель у приватну власність.

Після оформлення права власності, організатори через підконтрольних нотаріусів проводили операції з купівлі-продажу без участі реальних власників землі. У такий спосіб земельні ділянки переходили у власність комерційних фірм, які афілійовані з одним із найбільших агроходингів регіону.

Досудовим слідством задокументовано, що через дії зловмисників з держвласності виведено майже 5 тисяч гектарів сільгоспземель у Чернігівській, Сумській та Черкаській областях. За попередніми висновками фахівців сума збитків завданих державі становить майже 80 мільйонів гривень.

Правоохоронці провели понад 10 обшуків у офісах агрохолдингу та комерційних структур, задіяних у оборудці.

Розслідування здійснюється за ст. 190 та ст. 364 (зловживання владою або службовим становищем) Кримінального кодексу України.

Тривають слідчі дії для встановлення всіх обставин справи та притягнення до відповідальності осіб, причетних до оборудки.

Джерело: https://ssu.gov.ua

PS : Інші джерела в Facebook стверджують, що йдеться про «ІМК». Більше про агрохолдинг  https://latifundist.com/kompanii/146-industrialnaya-molochnaya-kompaniya

 

27500 земельних ділянок внесено до Державного земельного кадастру за попередній тиждень

7 квітня 2021 року

За останній тиждень до Державного земельного кадастру внесено відомості про 27,5 тис. новосформованих земельних ділянок площею 23,1 тис. га.  

Станом на 5 квітня 2021 року у Державному земельному кадастрі загалом є відомості про 22,8 млн земельних ділянок загальною площею 43,8 млн га, зокрема 15,3 млн земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 32,2 млн гектарів.

Пресслужба Держгеокадастру

 

Відомості про межі  9 252 населених пунктів уже занесені до Державного земельного кадастру

7 квітня 2021 року

Триває процес внесення відомостей до Державного земельного кадастру щодо адміністративно-територіальних одиниць: на сьогодні із загальної кількості населених пунктів на території України за заявами органів місцевого самоврядування внесено відомості про межі 9 252 адміністративно-територіальних одиниць (за останній тиждень – 18) та нормативну грошову оцінку 5 205 населених пунктів (за останній тиждень – 26).

Пресслужба Держгеокадастру

 

Держгеокадастр підписав Меморандум з Державним космічним агентством України

7 квітня  2021 року

Учора, 6 квітня 2021 року, відбулося підписання Меморандуму про співробітництво у сфері науки, технологій та освіти між Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастром) та Державним космічним агентством України (ДКА).

Документ передбачає створення правової основи для укладання двосторонніх угод щодо досліджень та використання космічних технологій дистанційного зондування Землі (ДЗЗ), формування високоточних картографічних даних, створення інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури Держгеокадастру та підвідомчих підприємств, установ і організацій, які належать до сфери управління ДКА та Держгеокадастру.

У такий спосіб у межах Меморандуму відбуватиметься комплексний збір та обробка інформації, використання технологій ДЗЗ та супутникової навігації для раціонального використання земельних ресурсів держави, розвитку космічної, топографо-геодезичної та картографічної галузей, а також створення Національної інфраструктури геопросторових даних.

«Підписання Меморандуму дозволить поглибити співпрацю з ДКА з питань актуалізації геоінформаційного покриття всієї території України на основі космічних знімків з надвисокою просторовою розрізненістю та поновлення кадастрових карт», - пояснив в.о. Голови Держгеокадастру Сергій Завадський.

Зі свого боку Голова ДКА Володимир Тафтай, зазначив, що розвиток такої співпраці є важливим для агентства, оскільки дозволяє перевести у практичну площину результати розробок, які були отримані у межах Загальнодержавних цільових науково-технічних космічних програм України. Що загалом дасть змогу забезпечити впровадження інноваційних інструментів супутникового моніторингу та сталий розвиток економіки України.

пресслужба Держгеокадастру

 

За минулий тиждень виявлено 447 порушень земельного законодавства

1 квітня 2021 року

З 22 по 26 березня 2021 року Управліннями з контролю за використанням та охороною земель, які діють у складі Головних управлінь Держгеокадастру в областях, здійснено 669 заходів державного нагляду за використанням та охороною земель (порівняно з попереднім тижнем - +67; +10%), за результатами яких виявлено 447 порушень земельного законодавства, зокрема заходів державного контролю щодо додержання суб’єктами господарювання вимог законодавства у сфері використання та охорони земель - +7; +2%.

Про це повідомляє прес-служба Держгеокадастру.

За цей період нараховано шк.оду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву без спеціального дозволу на суму у розмірі 792 160 грн. У добровільному порядку відшкодовано 831 653 гривні.

До органів прокуратури, органів досудового слідства направлено 60 матеріалів про порушення вимог законодавства, зокрема які містять ознаки злочинів(+32%).

Протягом зазначеного періоду кращий результат зі здійснення заходів державного контролю виявився у Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області - здійснено 60 заходів державного нагляду, виявлено 44 порушення земельного законодавства і нараховано шкоду загальною сумою 118 108 грн. У добровільному порядку відшкодовано 55858 гривень

 

На 3 125 271 гривню поповниться бюджет штрафами за порушення суб’єктами господарювання вимог законодавства у сфері використання та охорони земель

26 березня 2021 року

З 15 по 19 березня 2021 року Управліннями з контролю за використанням та охороною земель, які діють у складі Головних управлінь Держгеокадастру в областях, здійснено 602 заходи державного нагляду за використанням та охороною земель, за результатами яких виявлено 440 порушень земельного законодавства, зокрема заходів державного контролю щодо додержання суб’єктами господарювання вимог законодавства у сфері використання та охорони земель.

За зазначий період нараховано шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву без спеціального дозволу на суму у розмірі 3 125 271гривню. У добровільному порядку відшкодовано 836 808 гривень.

До органів прокуратури, органів досудового слідства направлено 41матеріал про порушення вимог законодавства, у тому числі які містять ознаки злочинів.

Значне порушення зафіксовано у Житомирській області, - самовільне зайняття земельних ділянок загальною площею 663,5562га. Визначена шкода за цим порушенням складає 1 709 320,77гривень.

Пресслужба Держгеокадастру

 

16 тис. дол США за вирішення земельних питань у Держгеокадастрі – у Києві викрито двох осіб

26 березня 2021 року

За процесуального керівництва Київської міської прокуратури викрито двох осіб, які вимагали у громадянина неправомірну вигоду за вплив на прийняття рішення службовою особою Головного управління Держгеокадастру в м. Києві за (ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2 КК України).

Про це повідомляє прес-служба Офісу Генерального прокурора.

За даними слідства, двоє осіб, посилаючись на свої впливові зв’язки в управлінні Держгеокадастру, вимагали від громадянина 16 тис дол США за прийняття позитивного рішення з приводу поділу земельних ділянок на менші, шляхом присвоєння їм нових кадастрових номерів та отримання відповідних витягів.

Передача неправомірної вигоди здійснювалася у 4 етапи. Після отримання четвертої частини обумовленої суми у розмірі 5 900 дол США вказаних осіб затримано в порядку ст. 208 КПК України. Наразі їм готується повідомлення про підозру та вирішується питання щодо обрання запобіжних заходів.

У межах слідства перевіряється причетність до злочину працівників Головного управління Держгеокадастру в м. Києві.

 

Чому не варто очікувати, що з 1 липня повноцінно запрацює ринок сільськогосподарських земель

26 березня 2021 року

Українцям не варто очікувати, що з 1 липня повноцінно запрацює ринок сільськогосподарських земель, адже низка негативних факторів гальмуватимуть процес до 2022 року. Про це заявив член комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики, представник депутатської групи «Партія «ЗА МАЙБУТНЄ» Сергій Лабазюк.

За його словами, Верховна Рада спільно з Кабінетом Міністрів України буде змушена в терміновому порядку доопрацьовувати земельне законодавство.

«Всі українці очікують, що в липні буде можливість продавати чи купувати землю. Натомість ми отримаємо бомбу сповільненої дії. Оскільки закон не передбачає чіткої процедури оцінки та продажу землі. В цьому й полягає основна прогалина документа. Тому наступних півроку після відкриття ринку Рада разом із Кабміном буде зобов’язана в терміновому порядку доопрацьовувати законодавство, ухвалювати ті законопроєкти, які ми рекомендували ще в минулому році. І тільки в такому форматі можливий повноцінний запуск ринку землі. За моїми прогнозами, це станеться не раніше 2022 року», – стверджує Сергій Лабазюк.

На думку політика, ухвалений закон № 2178-10 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення» не відповідає запитам суспільства і потребує додаткових підзаконних актів.

«До прикладу, «нашумівші» законопроєкти № 2195 про аукціони та № 2194 про передачу земель в управління ОТГ, до якого внесли понад 3 тисячі ідентичних правок. Вони також повинні бути ухвалені до липня як продовження реформи децентралізації. Ще два роки тому представникам об’єднаних територіальних громад обіцяли надати доступ до управління своїми землями. Адже передусім це – повноцінний інструмент для наповнення місцевих бюджетів», – переконаний Сергій Лабазюк.

Джерело: АgroPolit.com

 

Для України є важливим прийняття антимонопольного земельного законодавства, - Анатолій Шумський, заступник голови «Центру розвитку земельних правовідносин в Україні»

24 березня 2021 року

Паралельно із голосуванням за земельну децентралізацію (законопроєкт №2194), парламенту потрібно оперативно підготувати та прийняти антимонопольне земельне законодавство. Таку думку висловив заступник голови «Центру розвитку земельних правовідносин в Україні» Анатолій Шумський, інформує AgroPolit.com.

На його думку, законопроєкт 2194 про передачу частини повноважень Держгеокадастру місцевим органам влади — це «медаль» із двома сторонами.

«Блискуча сторона цієї «медалі» — відбудеться давня мрія місцевої влади: їм передадуть право самостійно розпоряджатися землями без залучення у процес центру. Це добре чи погано? Добре. Адже в умовах децентралізації місцеві громади де-юре стануть повноправними власниками земель і зможуть за рахунок їх використання наповнювати бюджети своїх громад, відтак — розвивати власні території. Зникне і «людський фактор» у земельних питаннях в загальній системі Держгеокадастру», — пояснив він.

Однак, на думку заступника голови «Центру розвитку земельних правовідносин в Україні» Анатолія Шумського, є й інший бік земельно-децентралізаційної «медалі».

«Ніхто не скасовував систему внутрішніх домовленостей між місцевими фермерами, середніми чи великими (так званими лендлордами) аграріями та окремими представниками місцевої влади (депутатами місцевих рад, головами ОТГ). Тому існує ризик, що на місцях формуватимуться свої «феодали», які гратимуть в одні ворота у земельних питаннях», — розповів він.

Відтак, наголошує експерт із земельних питань, разом із законопроєктом 2194 потрібно паралельно приймати ряд інших законів, які приберуть цей ризик.

«Зокрема, потрібно приймати антимонопольне земельне законодавство (встановити безпечний рівень концентрації земель в межах району, області, загалом країни), подумати про оновлення практики дотримання власниками землі та її орендарями сівозміни на полях та багато іншого», — зазначив він.

Окрім того, на його думку, потрібно організувати чіткий державний контроль за використанням цих земель.

«Ще має бути прийнято механізм контролю держави за використанням, виділенням, обліком та якісною реєстрацією земель на місцях. Адже земля — національне надбання, яке належить державі та всі громадянам. Якщо не контролювати її використання, то ризикуємо перетворитися у Аргентину, де всю землю скупили великі корпорації», — вважає Анатолій Шумський.

 

Опитування студентів-землевпорядників (геодезистів) проводить Комісія другої міжнародної федерації геодезистів, - Тарас Євсюков, декан факультету землевпорядкування НУБіП

24 березня 2021 року

Мета опитування - дослідити як в умовах змішаного навчання та пандемії навчаються у всьому світі майбутні землевпорядники (геодезисти) і зрозуміти чим різняться ці підходи залежно від континенту, регіону, віку, релігії, статі.

Запрошуємо студентів з університетів України, які навчаються за спеціальністю 193 «Геодезія та землеустрій», пройти таке опитування https://melbourneuni.au1.qualtrics.com/.../SV...

Опитування анонімне і добровільне, а його результати увійдуть до Звіту Комісії 2 (Education) Міжнародної федерації геодезистів (FIG - International Federation of Surveyors)  про змішане навчання. Вони будуть враховані при вдосконаленні освітніх програм та якості освітнього процесу. 

 

Держгеокадастр прогнозує ціни на сільскогосподарські землі

23 березня 2021 року

Через два тижні закінчиться процес оформлення Міністерства аграрної політики. Про це Telegram-каналу LegalHub.online повідомив співрозмовник у Держгеокадастрі. «Чималий час зайняла підготовка всіх документів, але процес 一 на фінішній прямій», 一 сказав він.

За словами джерела, основними напрямами, за якими буде докладено зусиль міністерства, стануть підтримка фермерства, пошук та розширення ринків збуту агропродукції, детінізація ринку, створення умов для кредитування агропідприємств та запуск ринку землі.

Співрозмовник LegalHub у Держгеокадастрі зауважив, що розкид цін на землю в регіонах буде досить істотним. Ціна залежить від конкуренції за ділянку й можливості зміни її призначення. 

«Ділянки вздовж основних трас, які теоретично можна перевести з сільгосппризначення в іншу категорію і де можна побудувати АЗС, готель або логістичний центр, вже зараз продаються по $10 000 за гектар і вище», 一 підкреслив він.

Прогнозна вартість землі сільгосппризначення для вирощування сільгоспкультур поки не зрозуміла. Але в Держгеокадастрі розповіли, якою вона може бути після введення ринку землі з 1 липня 2021 року.

Області з найдешевшоюю землею, за прогнозом відомства:

  • Черкаська $1875-$2500 за гектар;
  • Чернівецька $1850-$2470 за гектар;
  • Харківська $1845-$2460 за гектар;
  • Кіровоградська $1770-$2360 за гектар;
  • Донецька $1725-$2300 за гектар.

Області з найдорожчою землею:

  • Житомирська $11100-$11590 за гектар;
  • Львівська $11200-$11600 за гектар;
  • Волинська $11215-$11620 за гектар;
  • Рівненська $11220-$11630 за гектар;
  • Чернігівська $11340-$11760 за гектар.
     

Джерело: https://legalhub.online/inside

 

Що ще потрібно для повноцінної земельної реформи розповів Глава регіонального представництва IFC в Україні, Білорусі та Молдові Джейсон Пеллмар

23 березня 2021 року

Нині юридичні особи не можуть купувати земельні ділянки, а іноземці не є учасниками ринку землі. В таких умовах мови про нові іноземні інвестиції в цьому секторі бути не може. Названі фактори обмежують можливість мобілізації великомасштабних інвестицій у сільське господарство.

Які зміни в законодавстві та фінансових інструментах необхідні, щоб ринок землі запрацював повноцінно?

Важливо відзначити, що запуск земельної реформи в Україні скасував 19-річний мораторій на продаж землі. Це велике досягнення, але є одне «АЛЕ». Як я вже згадував, обмеження на кількість землі, яка може бути продана, і обмеження на участь іноземців впливають на економічні вигоди відкритого ринку землі. Реформи проводять для того, щоб отримати певний ефект — інвестиції в агросектор України, а також підтримку малих і середніх фермерів, які зможуть правильно монетизувати свою землю і отримати велику цінність.

Коли земля стане ціннішою, агрохолдингам доведеться працювати більше комплексно, розвивати логістику і переробку. Зараз дуже легко реалізувати сировину, продати пшеницю в контейнерах і відвантажити її «з поля». Але цього недостатньо для того, щоб досягти більшого економічного результату. Наприклад, ніхто не буде інвестувати в іригацію на ділянці землі, у якої немає власника. І в цьому випадку потрібно володіти великою кількістю землі, можливо, більше, ніж десять тисяч гектарів. Тому ми дуже зацікавлені в тісній співпраці з урядом України та Світовим банком, щоб швидко перейти до другого етапу реформи, коли крім фізичних осіб право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення зможуть купувати і юридичні особи. Прозорість і ефективність процесу земельної реформи, які передбачають наявність чинного земельного кадастру і додаткових підзаконних актів, допоможуть забезпечити правильний економічний ефект.

Джерело: https://nv.ua/ukr/biz

 

Один лот – одна ділянка і право на неї

21 березня 2021 року

За таким принципом будуть проводитися електронні земельні торги, - народний депутат, голова підкомітету з питань удосконалення структури державного управління в сфері агропромислового комплексу Олег Тарасов. 

У разі прийняття законопроєкту про електронні земельні аукціони №2195, земельні торги будуть проводитися в єдиній електронній торговій системі у формі електронного аукціону в режимі реального часу в мережі інтернет. Це будуть революційні зміни, про які декілька років тому складно було навіть мріяти. Про це у блозі на АgroРolit.com написав Олег Тарасов.

Проєкт стосується продажу через електронні аукціони земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису; що стосується земельних ділянок сільськогосподарського призначення, то лише оренда, бо продаж у власність заборонено ухваленим минулого року законом, що відкриває ринок землі).

За результатами аукціонів укладатиметься договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з переможцем земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу плату за користування нею, зафіксовану під час проведення земельних торгів (цінову пропозицію)», – зазначив депутат.

Він наголосив, що торги проводитимуться за принципом «один лот – одна ділянка і право на неї».

 

Позбавлення українців права власності на земельні ділянки в Криму буде у фокусі уваги «Кримської платформи»

21 березня 2021  року  

Указ Путіна юридично нікчемний і не матиме правових наслідків для України. Після відновлення суверенітету нашої держави в Криму порушені права законних власників на земельні ділянки будуть відновлені, заявили у МЗС.

Заборона володіти землею в більшості районів Криму йде в руслі російської політики утисків, дискримінації та витіснення громадян України з тимчасово окупованого півострова. Про це заявив речник МЗС Олег Ніколенко.

«В найгірших традиціях своїх історичних попередників керівництво Росії фактично продовжує зросійщувати Крим. Указ президента РФ № 201 юридично нікчемний і не матиме правових наслідків для України. Після відновлення суверенітету нашої держави в Криму порушені права законних власників на земельні ділянки будуть відновлені», – зазначив Ніколенко.

Він додав, Росія продовжує нехтувати основоположними нормами та принципами права, зокрема й міжнародного. Дії Кремля, наголосив Ніколенко, не залишаться без належної оцінки міжнародної спільноти.

«Позбавлення українців права власності на земельні ділянки в Криму буде у фокусі уваги «Кримської платформи» на її інавгураційного саміту цьогоріч», – зазначив речник МЗС.

З 20 березня 2021 року набув чинності указ президента Росії Володимира Путіна, який заборонив «іноземним громадянам» володіти землею в більшості районів окупованого Криму – прибережних і прилеглих до материкової України. З точки зору російського законодавства громадяни України на окупованому півострові також потрапляють у цю категорію.

Президент Росії Володимир Путін 20 березня розширив перелік територій, земельних ділянок, які не можуть бути у власності у «іноземців» і «іноземних юридичних осіб» – до списку увійшло більшість районів анексованих Криму і Севастополя, а також Керч, Ялта, Євпаторія та інші прибережні міста півострова. Заборона не поширюється на три райони Криму – Первомайський, Красногвардійський і Білогірський, ці райони не межують з материковою частиною України і не мають виходу до Чорного моря. Аналогічним чином до переліку не увійшла Верхньосадовська сільська рада у Нахімовському районі Севастополя.

У представництві Президента України в АРК назвали «військовим злочином» указ Путіна про землі в окупованому Криму. Прокуратура АР Крим кваліфікує такі дії російської влади за статтею 438 КК України (порушення законів і звичаїв війни).

Інформацію про вилучення землі в окупованому Криму передали до Гааги

Прокуратура АР Крим раніше повідомляла про передачу в Міжнародний кримінальний суд в Гаазі інформації про 3952 жертви порушення права власності в окупованому Росією Криму. Інформацію збирали на основі моніторингу судових рішень.

Загалом ідентифіковано 250 жертв, у яких була знесена нерухома власність (192 в АРК і 58 у Севастополі). У 3 702 людей російська влада вилучила земельні ділянки загальною площею як мінімум 355 гектарів (170 і 3532 в АРК і Севастополі відповідно).

«Згідно з міжнародним гуманітарним правом, знищення та привласнення чужого майна окупаційною владою забороняється. Згідно зі статтею 8 (2) (a) (iv) Римського статуту та відповідно до статей 53 і 147 Четвертої Женевської конвенції такі дії забороняються і кваліфікуються як військові злочини», – наголошував при оприлюдненні вище наведеної інформації заступник прокурора Автономної Республіки Крим Віталій Секретар.

Джерело: https://www.radiosvoboda.org

 

На засіданні Національної ради реформ обговорювали удосконалення системи управління та спрощення регулювання земельних відносин

19 березня 2021 року

Президент України Володимир Зеленський провів засідання Національної ради реформ, на якому також  обговорювалося удосконалення системи управління та спрощення регулювання земельних відносин. Після передачі земель у власність територіальних громад вони зможуть самостійно ними розпоряджатися, органи місцевого самоврядування отримають право здійснювати контроль за самовільним зайняттям земельних ділянок та нецільовим використанням земель.

Після впровадження реформи продаж прав на земельні ділянки державної та комунальної власності відбуватиметься виключно на електронних аукціонах у єдиній державній електронній системі.

Джерело: https://www.president.gov.ua/news

 

Із земельним банком 38 тисяч гектарів земель купує аграрну компанію в Україні екскерівник Укроборонпрому Абромавичус

19 березня 2021 року 

Антимонопольний комітет України дозволив шведській компанії Lobiu Sala AB, що належить ексголові Укроборонпрому Айварасу Абромавичусу купити шведську Agro Region Stockholm Holding, яка керує в Україні групою компаній Agro Region.

Дозвіл було надано 16 березня, повідомляється на сайті АМКУ.

Антимонопольний комітет дозволив Lobiu Sala AB купити пакет акцій Agro Region Stockholm Holding, який дасть їй понад 50% голосів у вищому органі управління.

У своїх деклараціях Абромавичус зазначав, що йому належить тисяча акцій зареєстрованої в Стокгольмі компанії Lobiu Sala AB.

За даними держреєстру, бенефіціаром компанії Agro Region є швед Ларс Пітер Елам Хоканссон, один із засновників міжнародного інвестфонду East Capital. Агентство Інтерфакс-Україна зазначає, що Абромавичус працював у цьому інвестфонді до переходу у виконавчу владу України в кінці 2014 року. Хокансон володіє акціями Agro Region через компанії Agro Region Stockholm Holding AB, Karde Invest SA і Rytu Invest AB.

У 2017 році Абромавичус говорив в інтерв'ю Інтерфакс-Україна, що Agro Region є у власності акціонерів East Capital, а його дружина Катерина Рибаченко є гендиректором компанії.

Компанія Agro Region займається рослинництвом і молочним тваринництвом. До її складу входять 11 компаній, об'єднаних в чотири рослинницькі кластери з земельним банком 38 тис. га в Київській, Чернігівській, Житомирській і Хмельницькій областях. Щорічний врожай зернових і олійних культур Agro Region становить до 200 тис. тонн.

 

МЕРКЕЛЬ ВИМАГАЄ ВІД УКРАЇНИ ВПРОВАДЖЕННЯ РИНКУ ЗЕМЛІ

19 березня 2021 року

Канцлер Німеччини Ангела Меркель, закликала Україну продовжувати курс реформ і зазначила, що Німеччина вітає ухвалені в Україні закони, які стосуються інвестицій та дають інвесторам більше гарантій захисту їхніх інвестиції.

"Ми бачимо прогрес реформ, чи це стосується тендерних закупівель, чи це стосується цифровізації, диджиталізації. Але хочу сказати, і ви знаєте це самі, що деякі кроки ще потрібно зробити, і я розумію, що це дуже складно. Наприклад, я маю на увазі боротьбу з корупцією, суди, також ринок землі", - сказала Меркель.

Також  Канцлер додала: "Ми твердо виступаємо на захист територіальної цілісності України. Для нас важливо, щоб ЄС відповідно реагував на анексію Криму, яка відбулася сім років тому. Реакція була однозначною, рішучою, і вона залишається такою, хоча є скептики, і ми все робимо для того, щоб так воно і залишилося" і запевнила, що Німеччина та Україна мають тісні двосторонні відносини в різних сферах.

 

1046 поправок із 3128, поданих народними депутатами до проекту Закону «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», № 2194, розглянула Верховна Рада України протягом пленарного тижня, що тривав з 16 по 19 березня 2021 року. Друге читання законопроекту буде продовжено на наступних засіданнях.

19 березня 2021 року

Джерело: https://www.rada.gov.ua/news

 

У фірмах родичів Медведчука і Козака обшуки: розслідують земельні афери

19 березня 2021 року

Правоохоронці розслідують незаконне заволодіння землею на Закарпатті фірмою, яка належить дружині нардепа від ОПЗЖ Віктора Медведчука Оксані Марченко.

Джерело: поінформований співрозмовник УП в правоохоронних органах

Деталі: За даними слідства, невстановлені посадові особи Воловецької РДА в результаті незаконної змови надали у приватну власність ТОВ "Спорт-Тур" (належить ТОВ "Інвестиційна Компанія "Терраїнвест", кінцевим бенефіціаром якої є Марченко) земельні ділянки, що перебували у їх віданні, вивівши їх з державної власності, чим спричинили збиток державі.

Компанія "Спорт-Тур" побудувала на землях лісогосподарського призначення в урочищі "Паражин" спортивно-житловий та оздоровчий комплекс.

При цьому на вказаних земельних ділянках, за даними правоохоронців, було завдано шкоди лісу та грунту, зведено паркан та обмежено вільний доступ людей до спірної лісової ділянки, що є порушеннйям правил користування природними об'єктами та конституційних прав громадян.

За даними джерела УП, 19 березня правоохоронці проводять 10 обшуків в органах державної влади Закарпатської області та безпосередньо на території спортивно-оздоровчого комплексу, з метою виявлення та вилучення предметів та документів, пов'язаних з незаконним наданням земельних ділянок лісового фонду у довгострокове користування та продажу їх у приватну власність.

Крім цього, за даними добре поінформованого джерела УП, правоохоронці розслідують ще одне кримінальне провадження, розпочате в березні 2021 року, стосовно неправочинного захоплення землі фірмою "Керамбуд", що належить братам нардепів Віктора Медведчука та Тараса Козака.

За даними слідства, службові особи ТОВ "Керамбуд" (кінцевими бенефіціарами якого є Богдан Козак та Сергій Медведчук), в ході здійснення своєї господарської діяльності, пов'язаної із видовбуванням піску, глини та суглинку у кар'єрах на Львівщині ( в с. Родатичі Городоцького району та в с. Великополе Яворівського району), без жодних договорів оренди із її власниками самовільно зайняли суміжні із кар'єрами землі запасу сільських громад та приватні землі громадян.

Відповідно підприємство вчиняє незаконне видобування корисних копалин та завдає збитки довкіллю у значних розмірах.

Також слідство встановило, що "Керамбуд" отримав в оренду земельні ділянки площею 16,66 га та 3,8 га для розробки кар'єру глини, однак, проводив роботи поза межами наданих їм земельних ділянок, не веде обліку забору та використання води із свердловини, тощо.

З метою вилучення документації, що має значення у справі, 18 березня правоохоронці провели ряд обшуків та інших процесуальних дій у ТЗОВ "Керамбуд".

За вилученою документацією та наслідками проведених оглядів земельних ділянок призначено перевірку спеціалістами Державної екологічної інспекції та Держгеокадастру.

У подальшому планується проведення інженерно - екологічної судової експертизи з метою встановлення завданих збитків.

Джерело: https://www.pravda.com.ua/news

 

За виділення земельних ділянок загальною площею 12 га під будівництво та обслуговування багатоквартирних житлових будинків голова ОТГ із заступником вимагали 1,4 мільйона гривень хабара

19 березня 2021 року

Протиправну діяльність голови однієї з об’єднаних територіальних громад та його заступника викрили оперативники управління стратегічних розслідувань в Київській області Нацполіції спільно з колегами правоохоронцями.

Встановлено, що неправомірну вигоду посадовці вимагали від двох забудовників.  За 25 тис. дол. США та 700 тис. грн «винагороди» гарантували їм перемогу в аукціоні та подальшу передачу в оренду земельних ділянок під будівництво та обслуговування багатоквартирних житлових будинків. Крім того, обіцяли посприяти у видачі містобудівних умов.

Учора, 18 березня, оперативники УСР та слідчі слідчого управління ГУНП в Київській області спільно з обласним управлінням СБУ затримали голову ОТГ та його заступника під час отримання ним неправомірної вигоди. З місця затримання правоохоронці вилучили 25 тис. дол. США та 700 тис. грн.

Фігурнати затримані у порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України.

Кваліфікація: ч. 3 ст. 368 (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою) Кримінального кодексу України.

Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснює Київська обласна прокуратура.

Джерело: https://www.npu.gov.ua

 

Питання фіналізації земельної реформи в Україні, реалізації національного проекту зрошення та меліорації земель обговорювалися  у рамках німецько-українського партнерства на IV економічному форумі

19 березня 2021 року

Повідомляє про це Роман Лещенко, член української урядової делегації на IV німецько-українському економічному форумі, який проходить у Північний Рейн-Вестфалії.

Більшість німецьких інвесторів із суттєвим обсягом капіталовкладень в нашу економіку походить саме з цього регіону. Тому було приємно під час робочого візиту зустрітися з Прем’єр-міністром землі Північний Рейн-Вестфалія та головою Християнсько-демократичного союзу Арміном Лашетом.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль  запропонував пану Лашету відкрити бюро землі Північний Рейн-Вестфалія в Україні. Однією з головних функцій представництва могло б стати поширення всебічної інформації серед промисловців та підприємців федеральної землі про можливості започаткування співпраці з українськими партнерами. Ідеться про поглиблення не лише бізнесових контактів, а й інтенсифікації співпраці в освітній, туристичній, культурній та інших сферах. Це б зміцнило наше міжрегіональне співробітництво та стало б додатковим поштовхом для використання потенціалу наших відносин.

Роман Лещенко пише, що у дискусійній панелі «Сільське господарство та харчова промисловість» говоритимемо про виклики, перспективи і якісні трансформації, які очікують агросектор України вже цього року. Також відбудеться двостороння зустріч з Уве Фейлером, державним парламентським секретарем у Федеральному міністерстві продовольства та сільського господарства.

 

Скликаємо національний форум захисту землі 7 квітня 2021 року у  Києві

18 березня 2021 року

У зв’язку з наближенням катастрофічної загрози вступу в силу з 1 липня 2021р., так званих, «законів про ринок землі» та теперішньому злочинному протягуванні Верховною Радою антиукраїнського законопроекту №2194, що під виглядом децентралізації узаконює всякі злодіяння по відношенню до української землі і українського селянства та керуючись рішенням Ради АФЗУ скликаємо на базі АФЗУ 7 квітня 2021 року в м. Києві -- Національний Форум захисту землі.

До участі у Форумі залучаються фермери та сільгоспвиробники, а також - представники інших секторів суспільства, фахівці різних галузей економіки, науки, захисники країни та державники - усі, хто усвідомлює безальтернативну необхідність ліквідації уже діючої загрози !

Місце проведення та час буде повідомлено додатково.

Ініціативна група:

Іван Томич - голова Союзу українського селянства;

Микола Стрижак - президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України;

Віктор Шишкін - суддя Конституційного суду України у відставці;

Віктор Жердицький - співкоординатор Суспільної Системи;

Контакти Суспільної Системи: ел. пошта ss.grom.ukr@gmail.com

або пишіть повідомлення на цю сторінку "Суспільна Система".

Контакти АФЗУ: ел. пошта farmasuk1@ukr.net, тел. 044-228-48-19, 098-228-48-19

 

Народні депутати загалом  розглянули 876 правки з 3128 до законопроекту №2194

18 березня 2021 року

Народні депутати продовжили  розглядати правки до законопроекту про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин №2194, розпочатий на попередньому засіданні.

Розгляд парламентарії розпочали з 347-ї правки, повідомляє  Інформаційне управління Апарату Верховної Ради України

Роз’яснення до правок і позицію Комітету з питань аграрної та земельної політики доповідав Голова Комітету з питань аграрної та земельної політики Микола Сольський.

Автори вимагали підтримати їхні правки, які стосувалися заборони продажу землі іноземцям. Зокрема, цими правками пропонувалося доповнити статтю 22 Земельного кодексу положеннями, згідно з якими: "Не допускається до проведення та встановлення результатів Всеукраїнського референдуму стосовно купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення: а) купівля-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, земель, що перейшли до комунальної власності відповідно до пункту 21 розділу Х Земельного кодексу України або передані до комунальної власності відповідно до статті 141 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", крім вилучення (викупу) їх для суспільних потреб; б) купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину»; "Іноземці, особи без громадянства та юридичні особи, в яких іноземні особи чи особи без громадянства є кінцевими бенефіціарами (контролерами) або учасниками чи акціонерами, не мають права набувати корпоративних прав на юридичні особи, які є власниками земельних ділянок сільськогосподарського призначення."; «Землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземцям, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам. Якщо громадянин бажає відчужити земельну ділянку, держава зобов’язана її купити за ринкової ціною. Земельна діяльна не може бути відчуженою будь-кому, крім держави."; "Землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземцям, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам".

Правками також пропонувалося викласти частину першу статті 33 Земельного кодексу у редакції, згідно з якою: "Земельні ділянки, призначені для ведення особистого селянського господарства, можуть передаватися громадянами у користування юридичним особам, створеним за законодавством України, які надали вичерпну інформацію про своїх бенефіціарів, при чому серед них немає бути фізичних та юридичних осіб інших юрисдикцій. Подальше внесення до бенефіціарів поіменованих осіб, чи передача їм корпоративних прав управління є підставою для анулювання договору користування. Ділянка може використовуватися ними лише для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства без зміни цільового призначення цих земельних ділянок"; виключити статтю 46-1 Земельного кодексу; викласти в новій редакції абзац першого статті 46-1. "Обмеження у використанні земель територій та об’єктів природно-заповідного фонду" Земельного кодексу України: "Використання земель в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду дозволяється в обсязі та з урахуванням обмежень, передбаченому Законом України "Про природно-заповідний фонд України" тощо.

Парламентарії розглянули і за результатами голосування відхили правки, які стосувалися того, що «іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності»; що "Землі сільськогосподарського призначення не можуть перебувати в спільній сумісній або спільній частковій власності подружжя, якщо його стороною є громадянин іноземної країни або особа без громадянства"; доповнення статті 81 новою частиною п’ятою такого змісту: "Правочини із придбання земель сільськогосподарського призначення, стороною яких є фізична особа, яка не відповідає кваліфікаційним вимогам, визначених у статті  130 цього Кодексу, або будь-яка юридична особа, вважаються нікчемними за законом"; викладення частини другої статті 81 у редакції, згідно з якою: «Іноземці та особи із подвійним громадянством не можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення без погодження із місцевими громадами. Не допускається набуття іноземцями чи особами із подвійним громадянством ділянок несільськогосподарського призначення в прикордонній зоні»; «Іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення лише в особливому порядку визначеному законодавством та в кількості, що не повинна перевищувати 50 га»; доповнення частини 4 статті 81:"Землі сільськогосподарського призначення не можуть бути прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства. Держава зобов’язана викупити земельну ділянку несільськогосподарського призначення за ринковою ціною у спадкодавця або спадкоємця, якщо за законом спадкоємцем є іноземець або особа без громадянства. Забороняється складення заповіту на користь іноземця чи особи без громадянства, яким у власність передається земля сільськогосподарського призначення."

За результатами голосування не підтримані правки щодо нової редакції статті 82 Земельного кодексу, згідно з якою: "Юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України) установчими документами та основним видом діяльності яких згідно КВЕД передбачено ведення сільськогосподарського виробництва можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності у разі: а)придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) внесення земельних ділянок її засновниками до статутного капіталу; в) прийняття спадщини; г)виникнення інших підстав, передбачених законом."

Народні депутати за результатами голосування відхилили правки до Земельного кодексу щодо того, що "земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам України та юридичним особам України, заснованим виключно громадянами України."; щодо заборони набуття права власності на земельну ділянку за давністю користування (набувальна давність) щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення; щодо надання Кабінету Міністрів права передачі із земель державної власності у власність або у користування земельні ділянки дна внутрішніх морських вод та територіального моря, лісогосподарського призначення та земельні лісові ділянки для нелісогосподарських потреб (крім захисних насаджень на землях сільськогосподарського призначення), земельні ділянки зони відчуження та зони безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, земельні ділянки природоохоронного та історико-культурного призначення.

Народні депутати загалом  розглянули 876 правки з 3128 до законопроекту №2194.

Розгляд правок буде продовжено на наступному пленарному засіданні.

 

На 10801,198 га земель державної та комунальної власності буде створено національний природний парк «Куяльницький»

18 березня 2021 року

Уряд підтримав створення національного природного парку «Куяльницький» на території Березівського та Одеського районів, що на Одещині.

Це дозволить зберегти природні комплекси та об’єкти в басейні Куяльницького лиману, які мають особливу оздоровчу, історико-культурну та наукову цінність. А також забезпечить розвиток Куяльницького лиману як туристичного об’єкту.

До парку передадуть 10801,198 га земель державної та комунальної власності:

3490,6753 га в постійне користування;

7310,5227 га включаються до його території без вилучення у землекористувачів.

Куяльницький лиман відомий як важливий рекреаційний і бальнеологічний об’єкт державного та світового значення. Він включений до списку 14 найцінніших лиманно-гирлових комплексів чорноморського регіону України. Тут є родовище лікувальних грязей та мінеральних вод. Куяльницький лиман визнаний курортом державного значення - Куяльник.

Парк розташований в межах території Смарагдової мережі Європи («Kuialnytskyi Lyman UA0000143»).

Джерело : https://mepr.gov.ua/news

До Державного земельного кадастру внесено відомості про 22,7 млн земельних ділянок загальною площею 43,8 млн га

17 березня 2021 року

Станом на 15 березня 2021 року до Державного земельного кадастру внесено відомості про 22,7 млн земельних ділянок загальною площею 43,8 млн га (за останній тиждень – 22,8 тис. новосформованих земельних ділянок площею 19,8 тис. га), зокрема, 15,2 млн земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 32,1 млн гектарів, - повідомляє пресслужба Держгеокадастру.

Триває процес внесення відомостей до Державного земельного кадастру щодо адміністративно-територіальних одиниць: наразі із загальної кількості населених пунктів на території України за заявами органів місцевого самоврядування внесено відомості про межі 9 172 адміністративно-територіальних одиниці (за останній тиждень – 23) та нормативну грошову оцінку 5 128 населеного пункту (за останній тиждень – 37).

 

27 скарг розгляне Кваліфікаційна комісія Держгеокадастру на черговому засіданні, видасть кваліфікаційні сертифікати інженерам-землевпорядникам, інженерам-геодезистам та ухвалить рішення про видачу свідоцтв про підвищення кваліфікації фахівців землеустрою

15 березня 2021 року

Двадцять шість листів, заяв, клопотань від фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та місцевого самоврядування стосовно анулювання кваліфікаційних сертифікатів інженерам-землевпорядникам розгляне Кваліфікаційна комісія Держгеокадастру на черговому засіданні 25 березня 2021 року о 14:00. 

Сертифіковані інженери-землевпорядники, на дії чи бездіяльність яких надійшли скарги до Кваліфікаційної комісії, можуть взяти участь у засіданні безпосередньо або дистанційно, приєднавшись до онлайн-конференції. (Їх список в кінці цієї інформації).

Також Кваліфікаційна комісія планує розглянути заяви про допуск до складання кваліфікаційних іспитів, документи та матеріали, що надійшли до неї та прийняти рішення про допуск осіб, що подали зазначені документи, до складання кваліфікаційного іспиту. Проведення кваліфікаційного іспиту фізичних осіб, які бажають отримати кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника та кваліфікаційний сертифікат інженера-геодезиста в 09:00 – письмова частина (тестування), а у 16:00 – усна частина (співбесіда).

Водночас Кваліфікаційна комісія розгляне протоколи від навчальних закладів та ухвалить рішення про видачу свідоцтв про підвищення кваліфікації інженерами-землевпорядниками та геодезистами.

***

Джерело: https://land.gov.ua/

 

Cуд зобов’язав Вінницьку міську раду розсекретити списки роздачі землі депутатами за 17 років

14 березня 2021 року

Розповідає громадський активіст «Центру захисту вінничан» Віталій Дужак:

– Кожен мешканець міста, згідно зі ст. 121 Земельного кодексу України, має право отримати до 10 соток землі для індивідуального житлового будівництва. Здавалося б, держава піклується про своїх громадян, але, на жаль, кодексом не передбачається, де може отримати людина цю землю і в якому порядку. Відповідно вчителі, медики, атовці та інші містяни цю землю отримати не можуть. Бо уряд каже: «її немає». Але кожної сесії 10 соток землі таки виділяються.

– Поварившись у цій кухні два роки, я зрозумів, хто є хто. Земля має надаватися тим, хто йде в першу групу пріоритетності. Та існує вона в реальності, а не в положенні лише для своїх «кумів», «сватів», «зятів» та, звісно ж, братів, батьків та дітей. До прикладу, реальна історія одного чиновника. Чоловік працює на держслужбі, умовно за 10 тисяч гривень у місяць. А коли я шукав землю для забудови, то дізнався, що цей самий «чиновник» продає ділянку на околиці Він­ниці за 1 млн доларів.

А ще ділянки роздаються там, де взагалі не можна роздавати. До прикладу, Вишенське озеро, дерибан якого приписують цілій династії депутатів Ткачуків. Або ж на Старому місті біля будинку відпочинку. Там виділили ділянку, на якій знаходиться озеро, а написали, що це штучна водойма. І оформили як приватну власність. І таких прикладів можна навести сотні. Відповідно ті, хто прикривається законністю, самі ж її порушують.

Мене довело це свавілля, і я вирішив протистояти беззаконню. Спершу надіслав інформаційний запит на міську раду. Поставив 8 конкретних запитань, у тому числі я хотів побачити імена та прізвища людей, котрим видали землю. На що мені прийшла відповідь, де вказано, що це захист особистих даних і ніякої інформації я не отримаю. Але, згідно з законом України про захист персональних даних, я маю право отримати прізвище, це не вважається тими даними, котрі не можна розголошувати..

Тому я звернувся до суду і виграв цю резонансну судову справу у Він­ницької міської ради. І тепер вона зобов’язана оприлюднити списки власників землі у Вінниці. Звісно, міська рада подалась апелювати таке рі­шення суду. І тепер, вже пів року продовжується судова тяганина з чиновниками. Але вже сьомий Апеляційний адміністративний суд визнав законним рішення окружного Адміністративного суду та залишив його без змін за апеляційною скаргою Він­ницького виконавчого комітету до мене.

Що з цього випливає? Виконавчий комітет Вінницької місь­кої ради протиправно відмовив мені у наданні публічної інформації, а голова виконавчого комітету прикриває незаконні діян­ня своїх підлеглих, або ще гірше — навіть не знає, що роблять його підлеглі. То що ж мерія приховує? А приховувати є що, усі оборудки з землею за останні 17 років. Хіба таке можливо у європейському найкомфортнішому місті?

З поставленої остаточно крапки сьомим Апеляційним адміністративним судом, варіантів у мерії не залишається. Чекаю виконання рішення суду в установлені законом строки. А читачів «33-го» закликаю чекати сенсацію разом. Імена тих, хто дерибанив вінницьку землю роками, я покажу вам першим.

Джерело: https://33kanal.com/news/

 

До Державного земельного кадастру внесено відомості про 15,2 млн земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 32,1 млн  гектарів

10 березня  2021 року

Станом на 9 березня 2021 року до Державного земельного кадастру внесено відомості про 22,7 млн земельних ділянок загальною площею 43,8 млн га (за останній тиждень – 24,6 тис. новосформованих земельних ділянок площею 18,8 тис. га), зокрема, 15,2 млн земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 32,1 млн гектарів.

Пресслужба Держгеокадастру

 

У Державному земельному кадастрі зареєстровано відомості про межі 9 149 адміністративно-територіальних одиниць, за останній тиждень – 17

10 березня  2021 року

Триває процес внесення відомостей до Державного земельного кадастру щодо адміністративно-територіальних одиниць: наразі із загальної кількості населених пунктів на території України за заявами органів місцевого самоврядування внесено відомості про межі 9 149 адміністративно-територіальних одиниць (за останній тиждень – 17) та нормативну грошову оцінку 5 091 населеного пункту (за останній тиждень – 38).

 Пресслужба Держгеокадастру

 

Із 33 відсотків земель, що використовуються, не сплачують податки, - міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко

6 березня 2021 року

Із зареєстрованих в Україні 33 млн га земель с/г призначення, тільки з 22 млн га – сплачуються податки, - пише Роман Лещенко на своїй сторінці "Борітеся - поборите!" у Facebook. Ще 3 млн га – особисті селянські господарства. Фактично, 8 млн га – це внутрішній офшор в країні – «тіньова» земля, з якої не сплачуються податки. Про те як побороти ці «схеми» і зробити ринок землі прозорим - в ефірі програми «Свобода слова Савіка Шустера». https://www.youtube.com/watch?v=TaRG_tUu3-k...

 

Меліоративних земель має стати більше

5 березня 2021 року

Законопроект №5202 про організацію водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель стане новим поштовхом у розвитку зрошення в Україні, - пише Роман Лещенко на своїй сторінці "Борітеся - поборите!" у Facebook. - Ключовим він є для аграріїв Півдня України, які вже другий рік поспіль страждають від посухи.

Позиції законопроекту:

  • встановить чіткі правила, що дозволяють інвестувати у розвиток та модернізацію меліоративної інфраструктури;
  • підвищить ефективність використання меліоративних систем;
  • дозволить збільшити площі, на яких застосовується полив.

Розпочинаємо роботу з депутатами та розраховую на їх підтримку у сесійній залі.

 

Лещенко обіцяє,  що наслідки земельної реформи в Україні відчують у всьому світі

5 березня 2021 року

Скасування мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення в Україні, а також низка інших кроків земельної реформи матимуть позитивні наслідки для усього світу. Про це у блозі на Atlantic Council зазначив міністр аграрної політики України Роман Лещенко.  

«Україна нині проходить через історичну трансформацію, яка відчуватиметься по всьому світу. Процес світового значення, про який я веду мову, – це реформа сільськогосподарських земель», – підкреслив Лещенко.

Він наголосив, що українська влада уважно стежитиме за тим, аби земельна реформа пішла на користь громадянам України.

«На кожному етапі цього процесу ми працюватимемо над тим, аби українці були захищеними від жадібності магнатів та корумпованих посадовців. Уряд завжди пам’ятатиме про головну ідею: що українські аграрні землі є найбільшим народним багатством», – запевнив міністр.

На його переконання, «протягом наступних років це дасть Україні високі шанси відігравати ще більшу роль у глобальній продовольчій безпеці».

«Українці нарешті отримають вигоду від славетної родючості країни, а весь світ дізнається про Україну як про територію неймовірних аграрних багатств», – зауважив Лещенко.

Він додав, що українців запросять взяти участь у національному референдумі стосовно надання дозволу іноземцям на купівлю сільськогосподарських угідь.

AgroPolit.com

 

Французькі фермери масово закінчують життя самогубством

 5 березня 2021 року

У Франції фермери масово закінчують життя самогубством через низькі доходи. Про це повідомляє enovosty.com, з посиланням на Reuters.

Цього тижня представники фермерських союзів вели переговори з представниками роздрібної торгівлі. Профспілки кажуть, що фермери не заробляють достатньо, щоб покрити витрати. А роздрібні торговці стверджують, що споживачі не можуть дозволити собі платити більше.

Як зазначається, закон, прийнятий урядом президента Еммануеля Макрона у 2019 р., спрямований на надання фермерам більш справедливого прибутку, не зміг розв'язати проблеми низької прибутковості сільгоспдіяльності.

«У Франції сільське господарство знаходиться в трагічній ситуації», — сказав фермер і лідер профспілок Макс Бауер.

Він зазначив, що фермери останнім часом почали закінчувати життя самогубством. Згідно зі звітом Public Health France, один раз у два дні один фермер закінчує життя самогубством. Рівень самогубств серед фермерів на 20% вище, ніж в середньому по країні.

Kurkul.com

 

Уряд прийняв історичну постанову для розвитку відкритих даних в Україні

3 березня 2021 року

Сьогодні Уряд прийняв історичну постанову для розвитку сфери відкритих даних в Україні.

Ціль Мінцифри — щоб за три роки Україна увійшла у топ-3 країн, які є лідерами у сфері відкритих даних. Сьогоднішня постанова наближає нас до цієї мети. Про це під час онлайн-брифінгу заявив Віце-прем’єр-міністр — Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

Нова редакція Постанови № 835 розширює перелік обов’язкових до публікації наборів до понад 100. Серед пріоритетних — дані щодо будівельної діяльності, дані земельного кадастру та заборгованості щодо ЄСВ. Це також дані фінансової звітності, відомості державного земельного кадастру, дані про кількісний склад вакцин від COVID-19, інформація про кількість вільних ліжко-місць у лікарнях із запасами кисню тощо.

Ключовим завданням постанови є публікація фінансової звітності у формі відкритих даних, що є вимогою Плану виконання Угоди про Асоціацію з ЄС. Публікація даних фінансової звітності підприємств у форматі відкритих даних — це крок до побудови прозорої економіки держави.

“Технології дозволяють боротися з корупцією. Сьогодні був прийнятий історичний документ. Він відкриває нові набори даних, які мають високий антикорупційний, соціальний та економічний ефект. Це впливатиме на прозорість процесів в Україні. Журналісти та громадськість зможуть використовувати відкриту інформацію, щоб знаходити корупційні ризики й контролювати державні та комунальні органи влади. А Мінцифри зробить все, щоб якість цих даних була на максимальному рівні”, — зазначив Михайло Федоров.

Сфера відкритих даних — важливий компонент цифрової трансформації держави. Це крок до подолання корупції, підвищення прозорості та підзвітності органів влади. Завдання Мінцифри — контролювати реалізацію постанови. Завдяки цьому рішенню кожен громадянин України зможе ознайомитись з реальним фінансовим станом всіх компаній та розмірами сплат податків у бюджет України.

Найближчим часом Мінцифри спільно з партнерами запустять портал Дія.Відкриті дані. На платформі можна буде пройти навчання як онлайн, так і офлайн — проводитимуть серію практичних тренінгів для різних аудиторій.

Сервісами на основі відкритих даних зараз користуються від 1,5 до 5 мільйонів українців. Зокрема, вже сьогодні за допомогою платформи Є ЛІКИ можна перевірити наявність медикаментів, які можуть отримати пацієнти безкоштовно в конкретному регіоні та конкретній лікарні.

У грудні 2019 року відкрили дані реєстру ДАБІ, а в червні 2020 Мінцифри запустила новий Реєстр будівельної галузі. На основі цих даних створили сервіси Urbandata та чатбот Dabibot, завдяки яким будь-хто може перевірити дозволи на будівництво. А інвестори можуть уникнути вкладень у ризикові об’єкти нерухомості, скориставшись сервісами Monitor.EstateBild.ua.

Також відкриті дані допомагають бізнесу цифровізуватися, убезпечувати себе від рейдерських атак та шахрайства. Завдяки IT-інструментам реально подолати корупцію.

Розвиток відкритих даних — пріоритет Мінцифри. Адже це є основою прозорої цифрової держави, яку ми будуємо.

Джерело: https://www.kmu.gov.ua/news

 

Обов’язки голови Держгеокадастру тимчасово виконуватиме Сергій Завадський

3 березня 2021 року

Уряд тимчасово поклав виконання обов'язків голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру на Завадського Сергія Олександровича. Таке рішення  прийнято  на сьогоднішньому засіданні. 

Романа Лещенка, який очолював це відомство,  у грудні минулого року звільнили з посади голови Держгеокадастру у зв'язку з обранням його міністром Агрополітики.

 

Шмигаль назвав 2 топ-завдання для Мінагрополітики на 2021 рік

3 березня 2021 року

Перед Мінагрополітики стоять 2 важливі завдання - запуск ринку землі з 1 липня та реалізація масштабної програми з будівництва системи зрошення.

Про це сьогодні на засіданні уряду заявив прем'єр Денис Шмигаль, -повідомляє «Економічна правда».

"Один із пріоритетів роботи уряду на цей рік - запуск повноцінної роботи Мінагрополітики. Перед міністерством стоять 2 важливі завдання: запуск ринку землі з 1 липня та реалізція масштабної програми з будівництва системи зрошення, яка може значно збільшити врожайність у південних регіонах", - сказав Шмигаль.

Нагадаємо

Раніше Шмигаль заявляв, що новостворене МінАПК "сьогодні повноцінно може працювати", за його словами, йде робота по повноцінному початку діяльності міністерства.

Міністр аграрної політики Роман Лещенко заявив, що робота міністерства у повноцінному режимі почнеться з 1 березня.

 

22,7 млн земельних ділянок загальною площею 43,8 млн га внесено до Державного земельного кадастру

2 березня 2021 року

Станом на 1 березня 2021 року до Державного земельного кадастру внесено відомості про 22,7 млн земельних ділянок загальною площею 43,8 млн га (за останній тиждень – 24,2 тис. новосформованих земельних ділянок площею 16,4 тис. га), зокрема, 15,2 млн земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 32,1 млн гектарів.

Триває процес внесення відомостей до Державного земельного кадастру щодо адміністративно-територіальних одиниць: наразі із загальної кількості населених пунктів на території України за заявами органів місцевого самоврядування внесено відомості про межі 9 132 адміністративно-територіальних одиниці (за останній тиждень – 18) та нормативну грошову оцінку 5 053 населених пунктів (за останній тиждень – 44).

До державних кадастрових реєстраторів надійшло 35,9 тис. заяв про реєстрацію земельних ділянок (зокрема новосформованих, утворених у результаті поділу, об’єднання та встановлення або відновлення меж), зареєстровано 26,3 тис. земельних ділянок, серед яких 32,1 тис. заяв, сформованих сертифікованими інженерами-землевпорядниками в режимі онлайн та зареєстровано 23,1 тис. земельних ділянок.

Головними управліннями Держгеокадастру за період з 22 лютого по 1 березня 2021 року через ЦНАПи видано 20,5 тис. витягів, зокрема 9,9 тис. витягів, замовлених на офіційному вебсайті Держгеокадастру.

Пресслужба  Держгеокадастру

 

Відбулася онлайн-зустріч представників Держгеокадастру з міжнародними партнерами з розвитку

26 лютого 2021 року

Вчора, 25 лютого, відбулася онлайн-зустріч представників Держгеокадастру з міжнародними партнерами з розвитку щодо представлення досягнень у сфері розвитку Національної інфраструктури геопросторових даних та імплементації Рамкової програми інтегрованої геопросторової інформації (IGIF).

Участь у зустрічі взяли, зокрема, представники Світового банку, Японського агентства міжнародного співробітництва (JICA), Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО), Нідерландського агентства з питань кадастру, земельного реєстру та картографії (Kadaster), Картографічної служби Королівства Норвегії (Kartverket), Представництва Європейського Союзу в Україні, Товариства з управління та реалізації земель Федеративної Республіки Німеччина (BVVG), Агентства США з міжнародного розвитку та Асоціації національних картографо-геодезичних і кадастрових служб європейських країн (EuroGeographics).

Міжнародним партнерам із розвитку було практично продемонстровано як функціонує геопортал пілотного проекту НІГД. Навіть у пілотному варіанті – масштаби вражають – це 6 міст України (Біла Церква, Житомир, Львів, Маріуполь, Миколаїв і Полтава), Харківська і Львівська області, 75 ОТГ з різних регіонів України (загалом 25-30% території України) і більш ніж 500 наборів даних різного типу. Важливою є також здатність системи інтегруватися з іншими аналогічними ресурсами.

Представники Держгеокадастру поінформували присутніх, що одночасно із реалізацією пілотного проекту геопорталу НІГД здійснюється повномасштабна імплементація Рамкової програми інтегрованої геопросторової інформації (IGIF). Так, у рамках реалізації норвезького проекту міжнародної технічної допомоги Картографічною службою Королівства Норвегія (Kartverket) була відібрана міжнародна компанія ConsultingWhere, яка спеціалізується на наданні послуг з консалтингу в сфері управління геопросторовою інформацією. Компанія надаватиме експертну підтримку за методологією Світового банку та планує застосувати чотири інструменти, зокрема:

  • оцінку поточного стану геопросторової інфраструктури в країні;
  • геопросторове узгодження (визначення стратегічних цілей, які можуть знайти практичне використання в сфері геопросторових даних);
  • соціально-економічний аналіз;
  • національний план дій щодо функціонування НІГД.

Під час зустрічі міжнародні партнери з розвитку відзначили значний прогрес Держгеокадастру та зазначили, що імплементація Рамкової програми інтегрованої геопросторової інформації та створення НІГД є важливими кроками інтегрування у глобальну та європейську інфраструктури геопросторових даних. Також міжнародна співпраця відіграє важливу роль для забезпечення прозорості земельних відносин та підготовки технічної бази для земельної реформи.

Прес-служба Держгеокадастру

 

Історична земельна реформа наближається до логічного завершення. Українці матимуть прозорий ринок землі і наша країна зможе стати «світовим продовольчим супермаркетом»- міністр аграрної політики та продовольства Роман Лещенко

24 лютого 2021 року

Стратегію охорони довкілля та розвиток агросектору обговорили на нараді під головуванням Президента України Володимира Зеленського.

Метою стратегії охорони довкілля в Україні є впровадження європейських стандартів промислового та продовольчого виробництва, модернізація промисловості та збереження навколишнього середовища. Про це сказав міністр захисту довкілля та природних ресурсів Роман Абрамовський.

Зокрема, йшлося про інструменти збереження екології та мінімізації корупційних ризиків у цій сфері. Урядовець розповів про реформу управління відходами, екологічного контролю, управління українськими лісами та ринком деревини, розвиток сфери надрокористування та цифровізацію адміністративних послуг у сфері захисту довкілля, а також про будівництво сміттєпереробних заводів.

«Ніхто не може сперечатися зі здоров’ям людей. Охорона довкілля – це конкретні кроки до зменшення хвороб та смертей і до покращення умов життя кожного з нас», – зазначив Президент.

Міністр аграрної політики та продовольства Роман Лещенко заявив, що історична земельна реформа наближається до логічного завершення. Українці матимуть прозорий ринок землі, і наша країна зможе стати «світовим продовольчим супермаркетом». Міністерство зараз найбільше працює над відновленням, модернізацією та побудовою зрошувальних систем. Завершення земельної реформи додасть динаміки економічному зростанню. Зокрема, прогнозується щорічне збільшення ВВП не менш як на 1%.

Джерело:  https://www.president.gov.ua

 

За ініціативою Держгеокадастру була проведена зустріч із представниками Державної земельної служби Латвії

24 лютого 2021 року відбулася онлайн-зустріч представників Держгеокадастру із експертами Державної земельної служби Латвії щодо налагодження співробітництва у сфері земельних відносин та започаткування двосторонньої співпраці.

Зустріч була присвячена обговоренню актуальних питань у сфері земельних відносин, землеустрою та Державного земельного кадастру. Представники обох сторін презентували основні функції та завдання, покладені на служби, і пріоритетні напрями діяльності.

Також під час зустрічі було обговорено питання обміну досвідом у сфері проведення та оновлення масової оцінки, зокрема щодо використання ринкових даних під час оподаткування земель та визначення розміру орендної плати за земельні ділянки, механізмів переходу від «нормативної» оцінки до ринкової, необхідності/доцільності державної підтримки місцевих бюджетів під час перехідного періоду, створення системи моніторингу ринку земель та сучасних інформаційних систем стосовно оприлюднення результатів такого моніторингу.

Особливу увагу було приділено основним етапам земельної реформи у Латвійській Республіці та викликам, які постали під час її проведення.

Презентований латвійськими колегами досвід є особливо важливим для Держгеокадастру, враховуючи актуальність проведення земельної реформи в Україні.

Наприкінці зустрічі учасники домовилися про подальшу співпрацю та обмін досвідом і кращими практиками.

Латвійський досвід у заповненні даними Державного земельного кадастру (100% заповненість) є дуже цінним для України, відтак встановлення двостороннього співробітництва — це реальний шанс для нашої держави наблизитися до європейських стандартів у сфері земельних відносин.

Прес-служба Держгеокадастру

 

До Державного земельного кадастру внесено відомості  про майже 23 мільйони земельних ділянок

24 лютого 2021 року

Станом на 22 лютого 2021 року до Державного земельного кадастру внесено відомості про 22,7 млн земельних ділянок загальною площею 43,8 млн га (за останній тиждень – 23,9 тис. новосформованих земельних ділянок площею 19,2 тис. га), зокрема, 15,2 млн земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 32,1 млн гектарів.

 Про це повідомляє прес-служба Держгеокадастру.

Триває процес внесення відомостей до Державного земельного кадастру щодо адміністративно-територіальних одиниць: наразі із загальної кількості населених пунктів на території України за заявами органів місцевого самоврядування внесено відомості про межі 9 114 адміністративно-територіальних одиниць (за останній тиждень – 6) та нормативну грошову оцінку 5 009 населених пунктів (за останній тиждень – 38).

Окрім цього за минулий тиждень до державних кадастрових реєстраторів надійшло 35,6 тис. заяв про реєстрацію земельних ділянок (зокрема новосформованих, утворених у результаті поділу, об’єднання та встановлення або відновлення меж), зареєстровано 25,9 тис. земельних ділянок, серед яких 32,0 тис. заяв, сформованих сертифікованими інженерами-землевпорядниками в режимі онлайн та зареєстровано 22,7 тис. земельних ділянок.

Загалом головними управліннями Держгеокадастру за період з 15 по 22 лютого 2021 року через ЦНАПи видано 18,1 тис. витягів, зокрема 9,6 тис. витягів, замовлених на офіційному вебсайті Держгеокадастру.

 

На Волині майже 40% паїв сільськогосподарських земель є невитребуваними. Їх безкоштовно використовують фермери, які готові платити за землю, але ...

24 лютого 2021 року

Валентин Кузьмінчук, фермер із Литовежа Іваничівського району Волинської області, із сином обробляє півтори сотні гектарів. От-от може позбутися третини своїх угідь. Йдеться про так звані невитребувані паї (це коли власники не заявляють про свої права на ці наділи). Такі нічийні землі орендар має узаконити і сплачувати за них податки. Валентин платити готовий, але, каже, грошей з нього не беруть.

«Я приходжу і хочу заплатити податки за ці паї. Але мене звідусіль виставляють. Кажуть, я не плачу податки, а я їх фізично не можу платити, ніхто не сприяє цьому», — ділиться фермер Валентин.

«Якщо ми подаємо списки на податок, то ти приходиш і кажеш: «От я обробляю в тої людини, дайте мені, будь ласка, я заплачу». Ми почали зараз заставляти всіх наших фермерів оформляти право власності», — пояснює начальник земельного відділу Литовезької сільської ради Богдан Кірпічов.

Це означає, що Валентинові треба покинути сіяти і жати, а почати шукати невідомих власників невитребуваних паїв. І замість них оформити всі належні документи.

«Після того, як дозвіл нададуть, треба звернутися в землевпорядну організацію, яка займається цим, розробити технічну документацію, тоді занести її в орган місцевого самоврядування, її затвердити, а тоді підписується договір з органом місцевого самоврядування», — розповідає Ірина Островська-Коц, головна спеціалістка сектору взаємодії зі ЗМІ та громадськістю ГУ Держгеокадастру у Волинській області.

Щоб оформити земельний пай, як того вимагає закон, знадобиться від кількох місяців до кількох років і вартує від 5 до 15 тисяч гривень. Власники паїв згодні залишити землю напризволяще, замість проходити ці кола пекла. За приблизними підрахунками, на Волині майже 40% с/г земель є невитребуваними. І віддати їх сільські ради мають право тим, хто виготовить документацію. У Литовезькій ОТГ прецеденти уже були. Місцеві депутати кажуть, до пуття й не зрозуміли, за що проголосували.

«Ця земля обробляється місцевим фермером, а вийшло так, що нам навіть не сказали, що вона обробляється», — каже депутатка Литовезької сільської ради Тетяна Кукоба.

Таких фермерів, як Валентин, у Литовезькій ОТГ з півтора десятка. І якщо вже завтра вони не візьмуться за узаконення полишених паїв, то сіяти навесні їм буде ніде.

Джерело: https://12kanal.com/

 

Новий етап співпраці з Асоціацією ОТГ

24 лютого 2021 року

Розпочинаємо новий етап співпраці з Асоціацією ОТГ, спрямований на реалізацію дієвої аграрної політики на місцях - виробництва, розвитку сільських територій і фермерства, сільськогосподарської кооперації, земельних відносин та землеустрою, - повідомляє Роман Лещенко  на своїй сторінці "Борітеся - Поборите!" у Facebook-

Для налагодження ефективної комунікації вчора був підписаний відповідний Меморандум.

Меморандум – це політика, яка впроваджуватиметься між Мінагрополітики та Асоціацією з наступними цілями:

  • - залучення фахівців і громадськості для обговорення нормативних актів і законодавчої бази, її імплементація.
  • - поширення кращих практик щодо державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі
  • - співпраця в частині дотримання земельного законодавства і використання та охорони земель усіх категорій і форм власності

 

Закон щодо оновлення відомостей Державного земельного кадастру про державний кордон України підписав Володимир Зеленський

24 лютого 2021 року

Президент Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо внесення до Державного земельного кадастру відомостей про державний кордон України» № 1175-ІХ, який парламент ухвалив 2 лютого 2021 року.

Цей документ дозволяє внести до Державного земельного кадастру відомості про державний кордон України на підставі затверджених документів демаркації (редемаркації, делімітації) державного кордону.

Також, згідно із законом, з числа видів документації із землеустрою виключена документація із землеустрою щодо визначення та встановлення в натурі (на місцевості) державного кордону України тощо.

Відповідні зміни внесено до законів України «Про землеустрій» та «Про Державний земельний кадастр».

Закон набирає чинності на наступний день після опублікування.

 

Президент України  підписав закон щодо зниження ставки ПДВ для аграріїв до 14%

23 лютого 2021 року

Президент України Володимир Зеленський  підписав Закон №1115-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції», прийнятий Верховною Радою 17 грудня 2020 року.

Про це повідомляє прес-служба Офісу президента України.

«Документ передбачає зниження ставки ПДВ з 20% до 14% за операціями з постачання та ввезення на територію України деяких видів сільськогосподарської продукції, зокрема: великої рогатої худоби, свиней, молока незбираного, пшениці та жита, ячменю, вівса, кукурудзи, соєвих бобів, цукрових буряків, насіння льону, свиріпи або ріпаку, соняшнику та інших олійних культур», — йдеться в повідомленні.

 

Держгеокадастр і Держрибагентство перепідпорядкували Мінагрополітики

23 лютого 2021 року

Відновлене Міністерство аграрної політики і продовольства отримає в управління Держслужбу України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) і Держагентство рибного господарства України (Держрибагентство). Відповідну постанову Кабінету Міністрів України №124 від 17 лютого опубліковано на його сайті, пише agronews.ua

Цим документом уряд також затвердив положення про Мінагрополітики, зменшивши ряд відповідних повноважень Мінекономіки, і розташування відновленого міністерства за адресою вул. Хрещатик, 24, де воно раніше і знаходилося.

Як повідомлялося, восени 2019 року Мінагрополітики було приєднано до Мінекономіки, яке також отримало в управління 285 держпідприємств, з яких 61 були банкрутом, а також Держпродспоживслужбу і Держгеокадастр. Мінекології відійшли Держводагентство, Держрибагентство і Держлісагентство.

Рішення про відновлення Мінагрополітики було прийнято в кінці 2020 року. За словами його голови Романа Лещенко, робота міністерства в повноцінному режимі планується з 1 березня 2021 року. Уряд визначив його чисельність в 203 людини.

 

Площу зрошуваних земель планують збільшити на третину

23 лютого 2021 року

Державне агентство водних ресурсів України цього року планує збільшити площу зрошуваних земель на третину.

Про це розповів Валентин Шліхта, глава Держводагентства, передає unian.ua.

«Минулого року була значно збільшена площа поливів — до 463,6 тис. га. Цього року ми також плануємо збільшити меліоративні площі: сьогодні у підготовці агентства знаходяться зрошувальні системи, які дозволять здійснювати полив на площі 624,8 тис. га», — повідомив очільник відомства.

Зазначається, що до нового сезону була підготовлена державна міжгосподарська зрошувальна система, насосні станції, гідротехнічні споруди та канали для поливу сільгоспкультур на площі понад 600 тис. га та ведення сільського господарства на осушених землях площею 2,79 млн га.

 

Малі фермери можуть претендувати на 500 млн гривень з програми компенсації відсоткової ставки по кредитах

23 лютого 2021 року

Під час зустрічі з міністром аграрної політики і продовольства Романом Лещенком  голова Агро-Продовольчої Ради та Всеукраїнського Конгресу Фермерів Іван Слободяник  заявив, що  малі фермерські господарства спокійно можуть претендувати на виділення щонайменше 500 млн грн з 1,4 млрд грн програми компенсації відсоткової ставки по кредитах. Агро-Продовольча Рада вже готує пропозицію урядовцям.

Про це передає прес-служба Агро-Продовольчої Ради.

«Державна програма компенсації відсоткової ставки на всіх аграріїв становить 1,4 млрд грн. Всього в Україні зареєстровано орієнтовно 50 тис. суб'єктів господарювання в аграрній сфері, з яких 40 тис. — це фермери. З цих фермерів 30 тис. — це господарства до 500 га і вони не кредитуються банками і відповідно, випадають з цієї програми», — пояснює голова Агро-Продовольчої Ради.

Таким чином, цими 1,4 млрд грн з програми компенсації користуються лише 20% з усієї маси аграріїв, а 80% — ні.

«Звісно, півмільярда гривень це не вражаюча сума, але це вже допомога і держава має її надати. Це невеликі гроші, але вони ефективні. І поки рішення по бюджетній підтримці ще не затверджене, ми можемо реалізувати цю ідею та вивільнити гроші», — підкреслює Роман Лещенко.

 

Державну підтримку нададуть ширшому колу фермерських господарств

22 лютого 2021 року

Верховна Рада наприкінці минулого тижня  прийняла у першому читанні проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання діяльності фермерських господарств» № 4046.  

«Реалізація цього законопроекту дасть можливість фермерським господарствам активніше брати участь у державних програмах підтримки та отримати доступ до кредитних ресурсів. Водночас, законопроект відкриває можливість запровадження окремих програм підтримки фермерам до 35 років. Також документ врегульовує склад земельних ділянок фермерських господарств та інші важливі для розвитку фермерства питання», – зазначив Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко.

Законом пропонуються внести такі зміни:

  • надати право передачі земель, які є у громадян – членів фермерського господарства на праві постійного користування або на праві власності, у власність фермерського господарства:
  • надати право вносити до статутного капіталу фермерського господарства земельні ділянки, що належать фермерському господарства на праві власності або користування (Це дозволить фермерським господарствам, що обробляють такі земельні ділянки, мати доступ до державної підтримки);
  • надати право фермерському господарству на орендованій земельній ділянці, за письмовою згодою орендодавця, зводити в установленому законодавством порядку житлові будинки, будівлі та споруди, а також закладати багаторічні насадження, здійснювати будівництво водогосподарських споруд та меліоративних систем;
  • створюються однакові умови для усіх фермерських господарств щодо напрямків використання коштів фінансової підтримки через Український державний фонд підтримки фермерських господарств.

«Все це дозволить фермерам стати міцнішими у фінансовому плані, а це дуже важливо напередодні відкриття ринку землі», – наголосив секретар Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Іван Чайківський.

 

Лише 3% власників паїв мають намір їх продати, — дослідження

22 лютого 2021 року

Згідно з дослідженнями Українського інституту майбутнього, 59% респондентів проголосували, що ні в якому разі не будуть продавати свій пай, 22% — розглянуть пропозицію, але не будуть поспішати, 10% — будуть торгуватися та зважати на ціну, та лише 3% респондентів готові продати пай без жодних коливань, інформує Kurkul.com.

Так, респонденти з сіл та Центру частіше за інших зазначали, що в жодному разі не будуть продавати свій пай, опитані з обласних центрів та м. Київ частіше відмічали, що подумають про продаж, але поспішати не будуть або будуть зважати на ціну та торгуватися.

Кожен четвертий респондент (26%) зазначив, що хотів би придбати землю сільськогосподарського значення, якщо буде така можливість, 68% — не мають бажання придбати земельні паї.

Переважна більшість респондентів (78%) не змогли вказати, яку саме ціну за 1 га землі вони вважають справедливою. 22% опитаних вказали справедливу, на їхню думку, вартість 1 га землі, при цьому варто зазначити, що запропоновані ціни розбігаються.

Дані дослідження свідчать, що 50% респондентів відмічають, що запуск ринку землі змінить ставку оренди паїв в Україні. 23% опитаних зазначили, що запуск ринку землі не змінить її та 27% — не змогли надати відповідь на дане запитання. Про те, що ціна оренди паїв істотно зросте проголосували 51% респондентів. Ще 26% опитаних відмітили, що ціна оренди зросте, але не суттєво.

 

Пілотний проект Національної інфраструктури геопросторових даних презентували Володимиру Зеленському

19 лютого 2021 року

Міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко разом з в. о. голови Держгеокадастру Олексієм Пінчуком, в. о. голови Державного космічного агентства Михайлом Левом та провідними науковими співробітниками Науково-дослідного інституту геодезії і картографії, керівником напрямку програми USAID Agro Сергієм Кубахом презентували Президенту Володимиру Зеленському пілотний проект Національної інфраструктури геопросторових даних (НІГД).

Роман Лещенко зазначив, що проект реалізується в межах ініційованої Главою держави у 2019 році земельної реформи. Було зазначено, що близько 20 років питання відкритості даних щодо земельних ресурсів не вирішувалося, і зрештою закон «Про національну інфраструктуру геопросторових даних» було ухвалено у квітні 2020 року. Після цього команда Держгеокадастру почала роботу над проектом, який сьогодні презентується.

«Це закон, який робить прозорим і відкритим земельний кадастр, який дає суспільству інформацію про всі природні ресурси, хто їх використовує, хто власник, хто безоплатно отримував землю, хто скільки сплачує податків, де здійснюється незаконна вирубка лісів, де в нас є проблематика з пожежами, будь-якими техногенними катастрофами, чи здійснюється законне чи незаконне будівництво. Фактично це велика база даних нашої держави в межах тих основних позицій, які ви нам окреслили в питанні реалізації земельної реформи», – наголосив міністр.

Учасники наради детально поінформували Володимира Зеленського про проект та геопортал, який нині розпочав роботу у тестовому режимі. НІГД – це система, яка об’єднує дані різного типу (про землю, воду, ліси, природні ресурси, інфраструктуру, комунікації) на єдиній картографічній основі та забезпечує користувачам можливість простого пошуку та безперешкодного доступу до будь-яких даних на національному, регіональному та місцевому рівнях.

Головною унікальністю системи є те, що всі дані, відображені в ній, не зібрані фізично, а інтегровані за допомогою сервісів у режимі онлайн. Наприклад, якщо десь вносяться зміни в містобудівну документацію чи оновлюються місцеві ортофотоплани – це миттєво буде доступним для використання й на національному геопрорталі НІГД.

У пілотному проекті наразі беруть участь шість міст України: Біла Церква, Житомир, Львів, Маріуполь, Миколаїв і Полтава, Харківська та Львівська області, 75 ОТГ з різних регіонів України й розміщується понад 500 наборів даних різного типу. Надалі передбачається участь усіх міст та громад країни. Проект реалізовувався у два етапи. Наразі очікується ухвалення необхідних нормативно-правових документів для повноцінного запуску на національному рівні. За словами міністра, загальнонаціональна презентація має відбутися на Земельному форумі.

«Це справжня революція, яку чекали дуже довго», – наголосив Роман Лещенко.

Запровадження Національної інфраструктури геопросторових даних у національному масштабі сприятиме поетапній повній цифровізації всіх процесів та даних в Україні, дерегуляції чинних процедур, відкриттю інформації та створенню доданої вартості, залученню більшого обсягу інвестицій, особливо на місцевому рівні, уникненню дублювання фінансових і людських ресурсів на аналогічних роботах, забезпеченню ефективного державного управління та громадського контролю. Як наслідок – повноцінне функціонування НІГД дасть змогу прискорити економічний розвиток країни, а відкритість і доступність інформації збільшить довіру громадян до влади.

Президент поцікавився, яким чином здійснюватиметься перевірка достовірності даних, що вноситимуться на портал, та які терміни підключення до проекту всієї країни. Також він наголосив, що інформація на порталі має бути максимально актуальною. Для цього Державне космічне агентство має укласти відповідні угоди, щоб отримувати дані із супутників партнерів доти, поки Україна не запустить власний.

«Це дуже потрібно для людей. Люди, яких просто обманювали багато-багато років, – вони в принципі не довіряють будь-якій системі. Тому прозора влада повинна бути прозорою. Якщо ви щось таке завантажуєте й робите прозоре – це повинно оновлюватися постійно. Воно має бути живе. Живе – це супутник. Так, ми поки що не маємо свого супутника, але побудуємо його й запустимо в цьому році», – сказав Президент.

Глава держави також зауважив, що міністерства, міста й громади мають публікувати свої дані згідно із законом і не затягувати цей процес. Особливо в частині інформації про землі міністерств і відомств, держустанов.

«Ви повинні звернутися до всіх тих міністерств, які є – до всіх. Принципово звернутися, що вони повинні у найближчий час передати вам чи завантажити, відкрити, надати можливість усім бачити всі ці дані», – наголосив Володимир Зеленський.

Також Глава держави зробив акцент на тому, що на порталі має здійснюватися не лише фіксація всіх даних чи порушень, а й має бути чітка реакція відповідних органів і служб на встановлені факти порушень, такі як незаконна вирубка лісів, незаконний видобуток корисних копалин тощо.

Міністр аграрної політики та продовольства України зазначив, що на наступному тижні заплановано розгляд низки законопроектів, які по суті фіналізують земельну реформу.

 

Використання зрошуваних земель не привілей, а звичайна практика для аграріїв! - Роман Лещенко, міністр аграрної політики та продовольства України

19 лютого 2021 року

Вперше в Україні цього року будуть впроваджені ефективні дієві інструменти підтримки аграріїв – агрострахування та проект зі зрошення та меліорації:

1. Схвалений Урядом законопроект про агрострахування чи не єдине рішення для регіонів півдня, які третій рік поспіль страждають від посухи. Тільки за 2020 рік, площа загиблих с/г культур по всій Україні склала майже 771 тис Га, з яких в Одеській області – 518 тис Га. Ринок агрострахування вже ефективно працює у всьому світі. Для прикладу, в Китаї та Індії держава надає підтримку фермерам до 80%. У США та Канаді створена широка державна програма страхування, де покриваються навіть ризики по коливанню цін на основні культури;

2. Запуск національного проекту зрошення і меліорації на півдні України дасть поштовх для розвитку не тільки аграрного виробництва, а економіки в цілому, виробництва високомаржинальних культур та збільшить додану вартість на гектар;

Вчора також мав нагоду виступити на засіданні Аграрного Комітету. Із ключових питань:

  • - презентація напрямків державної підтримки сільгосптоваровиробників у 2021 році;
  • - розпочато обговорення законопроекту щодо забезпечення права працівників державних с/г підприємств, установ і організацій на одержання земельного паю (2 читання);
  • - підтримка Комітетом законопроектів №4592 «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності Гарантійного фонду виконання зобов’язань за складськими документами на зерно» та законопроекту 4515 «Про внесення змін до Закону України «Про землеустрій» щодо уніфікації деяких видів документації із землеустрою».

Важкий, але продуктивний день!

Рухаємось далі!

Джерело: сторінка Романа Лещенка "Борітеся - Поборите!" у Facebook

 

Кожна виділена державою гривня перетвориться на 8 гривень для аграріїв, - Роман Лещенко, міністр аграрної політики та продовольства України

19 лютого 2021 року

Законопроект №3205-2 про Фонд часткового гарантування с/г кредитів прийнято за основу!

Ключові положення:

  • • покращення доступу до банківського фінансування малих та середніх фермерів
  • • підтримка сільгосптоваровиробників, які обробляють до 500 га
  • • мінімізація ризиків для фермерів у разі можливого неповернення кредитів.

Створення Фонду зі статутним капіталом в 3 млрд грн (держава і міжнародні фінансові інституції порівну) дозволить профінансувати кредити на загальну суму 24 млрд грн.

Для забезпечення прозорості та підвищення ефективності діяльності Фонду діятимуть запобіжники:

- Фонд надає гарантії в обсязі до 50% непогашеної суми основного боргу.

- Фонд надає гарантії на строк дії кредитного договору, але не більше 10 років.

- Кредитний леверидж 1:4. Таким чином, кожна виділена державою гривня перетвориться на 8 грн для аграріїв.

Розраховую на підтримку парламенту та якнайшвидше прийняття законопроекту у цілому!

Джерело: сторінка Романа Лещенка "Борітеся - Поборите!" у Facebook

 

Середній хабар за отримання земельної ділянки сільськогосподарського призначення шляхом «безоплатної» приватизації складає 500 – 800$ за гектар, -  Oksana Velychko, координаторка урядово-громадської ініціативи «Разом проти корупції»

19 лютого 2021 року

На своїй сторінці у Facebook далі вона зауважує, що 80 % корупції у земельній сфері крутиться навколо безоплатної приватизації земельних ділянок. Конституційне право громадян приватизувати земельну ділянку вже давно нічим забезпечити (але ми продовжуємо годувати народ обіцянками надати усі блага світу). Якби усі громадяни України захотіли приватизувати землю в межах дозволеного обсягу безоплатної приватизації – нам би знадобилося 68 млн гектарів земель. При тому, що всього Україна складає 60 млн гектарів (і 54% землі вже в приватній власності).

Середній хабар за отримання земельної ділянки сільськогосподарського призначення шляхом «безоплатної» приватизації складає 500 – 800$ за гектар.

 

Скільки коштує гектар сільськогосподарської землі в Європі

19 лютого 2021 року
 

Відповідно до закону, з 1 липня 2021 року буде дозволено вільну купівлю українських чорноземів.

- Після впровадження ринку землі ціна за гектар в Україні становитиме від 1 000 до 3 000 доларів, в залежності від регіону, - вважає юрист із земельних питань «Земельного фонду України» Анна Гладун. 

Вона впевнена, що така ціна є занадто низькою у порівнянні з іншими європейськими країнами, де вартість коливається від 4 000 доларів: Швейцарія — 70 тисяч за гектар, Німеччина — 32 тисячі за гектар — у кожній федеральній землі діє свій закон, що регламентує право власності на землю, а угоди куплі-продажу регламентуються місцевими виконавчими органами. Так само в окремих провінціях є обмеження щодо ціни та мінімального розміру наділу. Часткове обмеження на купівлю аграрної землі стосується також гірських районів — там до ринку допущені лише зареєстровані фермери. Польща — 10 тисяч за гектар — ціни на землю держава не регулює. Максимальна площа ділянки у власності фізособи — 500 га. Податок на продаж землі коливається в діапазоні 2-5% і стягується з покупця.

Податок на землеволодіння відсутній. Часткові обмеження щодо участі іноземного капіталу в купівлі аграрних земель існували, але з 1 травня 2016 року вони були повністю скасовані щодо громадян ЄС. Результатом чого середня вартість землі становить 10 300 доларів за гектар. Наприклад, у Болгарії земля коштує 4 650 доларів за гектар, а придбати землю для рільництва можуть громадяни Болгарії, юридичні чи фізичні особи, що перебувають та території країни понад п'ять років, компанія з країни, з якою Болгарія уклала міжнародну угоду, а також з країн ЄС. 

Довідково

Україна володіє понад 60 млн га земель (6% від усієї території Європи), 42 з яких — це сільськогосподарська земля (8% всіх світових запасів).

Джерело: https://propozitsiya.com/ua/

 

Які податки доведеться сплатити під час купівлі-продажу сільськогосподарських земель

19 лютого 2021 року

З липня цього року купувати землю зможуть виключно фізичні особи, які є громадянами України. Крім того, діятиме обмеження: одна особа зможе стати власником не більше 100 га.

Продавцям земель сільськогосподарського призначення, відповідно до законодавства, треба буде сплачувати 5% ПДФО та 1,5% військового збору.

Експерти припускають, що на першому етапі покупці братимуть на себе усі витрати – компенсуватимуть продавцям суму податкових платежів.

Без сплати податків, нотаріуси не зможуть посвідчувати договори купівлі-продажу.

Для фермерської землі та землі для ведення ОСГ діють певні пільги, якими можна скористатись за умови:

  • • що це перший продаж такої землі продавцем у звітному році;
  • • що продавець є власником землі 3 і більше років (або він успадкував цю землю, тоді вимога щодо 3 років не застосовується);
  • • що розміри ділянок не перевищують норм безоплатної приватизації, що визначені ст.121 Земельного кодексу.

Аналітики прогнозують, що протягом наступних 10 років середня вартість землі може зрости з 1 до 4-4,5 тис. дол. за 1 га, за умови, що реформа буде реалізована повною мірою.

Джерело: Електронний землевпорядник Fieldbi

 

Рада підтримала створення Фонду часткового гарантування кредитів для фермерів

18 лютого 2021 року

Верховна Рада прийняла за основу законопроєкт № 3205-2 про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві.

Документ підтримали 295 нардепів, повідомляється на сайті Ради.

Один із авторів законопроєкту, нардеп від "Слуи народу" Артем Чорноморов, представляючи проєкт закону, заявив, що його метою є підтримка малих і середніх суб'єктів підприємництва, включаючи фермерські господарства.

Документ визначає ключові питання діяльності Фонду - порядок формування статутного капіталу, умови його збільшення та зменшення, порядок прийняття органами управління Фонду рішень.

Передбачається, що Фонд часткого гарантування кредитів в сільському господарстві має набути статусу фінустанови та отримати відповідну ліцензію.

Зазначається, що статутний капітал Фонд часткового гарантування кредитів в сільському господарстві як небанківської фінансової установи повинен становити не менше 3 млн грн. При цьому, статутний капітал Фонду формується за рахунок коштів державного бюджету та вкладів учасників Фонду.

Фонд часткового гарантування кредитів в сільському господарстві як небанківська фінансова установа підпадатиме під регулювання та нагляд органу, що здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг (з 1 липня 2020 року ці повноваження перейшли до НБУ).

"Завданням Фонду є надання часткових гарантій за кредитними зобов’язаннями малих і середніх суб’єктів підприємництва, що здійснюють діяльність у сільському господарстві", - йдеться у пояснювальній записці.

Повідомляється, що законопроєкт доопрацювали після того, як Рада у травні 2020-го відправила законопроєкт № 3205-1 на повторне перше читання.

Зокрема, для підвищення контролю загальних зборів учасників Фонду за Радою та правлінням Фонду, загальним зборам надано повноваження зі схвалення розробленої та затвердженої Радою Фонду стратегії розвитку на три роки.

У Мінекономіки додали, що для забезпечення прозорості та підвищення ефективності діяльності Фонду передбачені такі запобіжники:

Фонд надає гарантії в обсязі до 50% непогашеної суми основного боргу.

Фонд надає гарантії на строк дії кредитного договору, але не більше 10 років.

Кредитний леверидж 1:4. Таким чином, кожна виділена державою гривня перетвориться на 8 грн для аграріїв.

У документі прописані критерії до позичальників, які зможуть скористатися послугами Фонду:

  • дрібні фермери, які обробляють до 500 гектарів;
  • відповідають вимогам, що висуваються до мікропідприємств, малих та середніх ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні";
  • граничний показник розраховується сумарно щодо всієї групи пов’язаних із суб’єктом підприємництва контрагентів.

"Фонд гарантування кредитів - це ще один інструмент, який спростить доступ аграріям, в тому числі і малим фермерам, до фінансування.

Господарства, які обробляють землю до 500 гектарів, матимуть більше можливостей отримати кредити на розвиток свого бізнесу, адже виконання їх зобов’язань перед банками будуть гарантуватися Фондом", - заявив міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко.

Економічна правда

 

Анрарний комітет  заслухав інформацію про напрямки державної підтримки сільгосптоваровиробників у 2021 році

18 лютого 2021 року

Комітет з питань аграрної та земельної політики на засідання 17 лютого на виконання положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування Державного аграрного реєстру та удосконалення державної підтримки виробників сільськогосподарської продукції» заслухав інформацію про напрямки державної підтримки сільгосптоваровиробників у 2021 році. Відбулося обговорення зазначеної інформації. Прийняття рішення з даного питання перенесено на наступне засідання Комітету. Учасники засідання ухвалили рішення підтримати звернення представників молочних підприємств України щодо зростання імпорту молочних продуктів в Україну та створити при Комітеті міжвідомчу робочу групу з обговореного питання.

Про це повідомляє Інформаційне управління Апарату Верховної Ради України.

Народні депутати розпочали обговорення основних положень проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення права працівників державних сільськогосподарських підприємств, установ, організацій на одержання земельної частки (паю), друге читання, № 3012-2. Проект спрямований на оптимізацію процедури приватизації земель державних сільськогосподарських підприємств. Автори законопроекту переконані, що його прийняття забезпечить визначення на законодавчому рівні чіткого та працюючого механізму приватизації земель державних сільськогосподарських підприємств, установ, організацій, що, свою чергу, сприятиме реалізації працівниками таких підприємств права на одержання земельної частки (паю).

Під час засідання проведено презентацію основних положень проекту Закону про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо скасування інституту права постійного користування земельними ділянками.

Члени Комітету розглянули проект Закону про внесення змін до Закону України «Про землеустрій» щодо уніфікації деяких видів документації із землеустрою, поданий Кабінетом Міністрів України, № 4515. Проект розроблено з метою уніфікації складових документації із землеустрою, оптимізації процесів у сфері земельних відносин, виконання Указу Президента України «Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави». За наслідками обговорення було ухвалено рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти зазначений законопроект у першому читанні за основу.

Також народні депутати ухвалили рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти за основу і в цілому як Закон проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Гарантійного фонду виконання зобов'язань за складськими документами на зерно, поданий Кабінетом Міністрів України, № 4592. Проект спрямований на врегулювання питання виключення норми нереалізованого нормативно-правового акта та скасування Гарантійного фонду виконання зобов’язань за складськими документами на зерно як структури, що не відповідає умовам функціонування ринку зерна.

На завершення засідання народні депутати затвердили розклад засідань Комітету з питань аграрної та земельної політики на березень 2021 року.

 

Аграрний комітет підтримав законопроект про уніфікацію деяких видів документації із землеустрою

18 лютого 2021 року

Комітет Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин підтримав у першому читанні законопроєкт №4515 «Про внесення змін до Закону України „Про землеустрій“ щодо уніфікації деяких видів документації із землеустрою».

Про це  повідомив на своїй сторінці у Фейсбуці Тарас Висоцький, заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, подякувавши членам комітету за підтримку.

«Законопроєктом передбачається встановлення вимог до електронної форми документації із землеустрою, визначення чітких положень пояснювальної записки та вилучення зі складу документації із землеустрою неактуальні документи. Відповідно, прийняття даного законопроєкту сприятиме спрощенню процесу виготовлення документації із землеустрою, запобіганню проявів корупційних ризиків і зменшенню затрат часу на проведення робіт із землеустрою», — написав він.

 

Про підводні камені закону про ринок землі, які працюють проти українців і фермерів розповів нардеп Івченко

17 лютого 2021 року

Попри обіцяні владою інвестиції з відкриттям ринку землі, цього не станеться. Покупцями за низьку ціну будуть фактично ті ж фермери, які обробляють ділянку землі та мають її в оренді у середньому на 15 років, розповів народний депутат від фракції «Батьківщина» Вадим Івченко.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на УНН.

До того ж, землю будуть скуповувати люди, які не мають жодного стосунку до сільського господарства та розвитку сільської місцевості, де ці ділянки розташовані. 

«Я практик і точно бачу, що цей закон буде працювати проти українців і українського фермера. Поясню чому. Де ви бачили нормального інвестора, який прийде і купить землю, де середній договір оренди ділянки 15 років? Це означає, що інвестор купить землю і зможе користуватися нею тільки через 15 років. Тобто, інвесторів не буде, фактично будуть покупцями ті фермери, які обробляють. А ті фермери, які обробляють, ніколи не дадуть найвищу ціну. Тому чим довше договір оренди, тим менше буде ціна цієї земельної ділянки», — пояснив Івченко.

Народний депутат вважає, що запропонований владою ринок землі не спрацює в Україні, адже європейські країни, які це впроваджували, починали вводити в обіг землю в інших умовах.

«У нас зовсім інші орендні умови. І всі європейські країни, які проходили ринок землі, зовсім по-іншому у цей обіг входили. Обіг відбувався серед тих, хто створював господарство, хто брав кредити й техніку, хто ризикував. А потім він продавав такому ж фермеру, який працює в селі — не банкіру, не контрабандисту, не судді, не чиновнику, не депутату, які не показують колосальні статки в деклараціях. Саме фермер продавав фермеру: це обіг землі конкретно серед тих людей, які працюють на землі, які мають безпосереднє відношення до землі», — наголосив Івченко.

Парламентар підкреслив, що таким чином в теперішніх умовах не варто очікувати приходу інвесторів, бо той має отримати доступ до землі, а цього поки що не буде.

«Це означає, що людина, яка купить землю, буде просто отримувати певні відсотки, а сама буде жити десь в Канаді чи в Австрії. І ніколи навіть не буде знати, де знаходиться її земля і які проблеми у цього населеного пункту. А обробляти цю землю буде фермер. О це реалії — і забудьте про будь-які інвестиції», — підсумував він.

 

Найбільш важлива стратегічна реформа за останні 30 років – земельна - немає інституційної основи для реалізації, - Роман Лещенко, міністр аграрної політики та продовольства України

16 лютого 2021 року

Сьогодні, під час обговорення Національної економічної стратегії - 2030 «Розвиток аграрного сектору» вкотре постало питання: хто ж опікується галуззю?!

В час найбільш історичної відповідальності для країни, коли стоїть питання відновлення ключової галузі, коли найбільш важлива стратегічна реформа за останні 30 років – земельна - немає інституційної основи для реалізації, коли йде процес втрати експортних ринків, коли агросектор немає комунікаційної платформи – необхідне якнайшвидше відновлення профільного відомства.

Україну сьогодні «шукає весь світ», який хоче мати нормального стратегічного партнера, який на 10-річному або 20-річному циклі буде стабільним партнером по експорту с/г продукції. Весь світ наразі в очікуванні розуміння того, яка наша візія і стратегія. Хто ми і куди рухаємося? Чи маємо ми єдиний голос або в нашій країні безліч дуалістичних утворень.

Наголошую, Міністерство аграрної політики створюється не для конкретної особи. Це потрібно країні, де в минулому році були мізерні інвестиції в агросектор. В країні, де сьогодні як ніколи потрібна єдина система координат і реформування ключових галузей.

Джерело:https://www.facebook.com/Роман Лещенко-102571118190757/

 

Аграрії не мають наміру продавати свої паї з відкриттям ринку землі, — опитування UHBDP

16 лютого 2021 року

Майже всі власники та власниці земельних паїв не планують продавати свою землю в найближчі роки.

Такими є дані соціологічного опитування, проведеного в лютому 2021 року Українським проєктом бізнес-розвитку плодоовочівництва (UHBDP) серед своїх клієнтів — аграріїв півдня України.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на uhbdp.

Більш того, 25% клієнтів та клієнток з тих, що вже мають у власності землю, в найближчі роки збираються збільшити свій земельний банк шляхом купівлі нових ділянок, а серед тих, у кого немає у власності землі, 18% мають намір її придбати. 70% респондентів готові купувати землю за власні кошти та заощадження, а 27% очікують на спеціальні програми від влади.

Майже половина респондентів негативно відноситься до відкриття ринку землі. Такої думки дотримуються як ті, у кого є земля, так і ті, у кого її немає.

Зареєстрований бізнес сприймає відкритий ринок землі більш оптимістично, так, 38% респондентів підтримують відкриття ринку, тоді як серед ОСГ та незареєстрованого бізнесу лише 22% підтримують земельну реформу.

Спостерігається різниця у сприйняті ринку землі й серед жінок та чоловіків. Так, 30% чоловіків підтримують відкритий ринок землі, тоді як серед жінок лише 17% позитивно сприймають земельну пертурбацію.

60% клієнтів та клієнток UHBDP володіють землею сільськогосподарського призначення, а ще у 10% опитуваних землею володіють члени родини. І 72% з тих, хто володіє землею, впевнені, що їх земля документально оформлена правильно та внесена у необхідні реєстри, а 20% в цьому не впевнені.

 

Як продати земельний пай після відкриття ринку землі

16 лютого 2021 року

З 1 липня 2021 року кожен український громадянин матиме можливість продати свою земельну ділянку. Українські юристи підготували відповіді на основні питання щодо операцій з земельними паями, - повідомляє fbc.ua

Якщо пай перебуває в оренді

Як стверджують юристи, власник ділянки все одно має право її продати. Задля цього треба буде домовитися з фермером або агропідприємством про розірвання договору оренди й запронувати орендарям викупити землю. Якщо орендар відмовиться, слід розірвати договір оренди й шукати інших покупців.

Хто може стати покупцем?

З 1 липня 2021 року купити пай у його власника зможе будь-яка фізична особа, але обов‘язково громадянин України. Одній особі можна буде продати не більш як 10 га. Першочергове право на купівлю землі має її орендар. Але якщо землю орендує агрофірма, то вона зможе придбати землю у власника лише з 2024 року. Юрособи матимуть право купувати паї з 1 січня 2024 року. І не більш як 10 тис. га – одній фірмі.

Як продавати землю?

Власник землі знайшов покупця. Тоді власникові треба запропонувати орендареві викупити землю на умовах власника. Агрофірма не може ще викупити пай. Але в неї є переважне право на його купівлю. Його вона може перевідступити вашому покупцеві.

Це є відповіді на основні питання купівлі-продажу земельних паїв. Інша інформація від юристів стосується документації, яку треба представити при операції купівлі-продажу, а також – перевірки наявності ділянки у всіх базах та реєстрах. З цим українці стикнуться після 1 липня 2020 року.

 Джерело: https://fbc.ua/news

 

Важливе повідомлення від Романа Лещенка: об 11:00 16 лютого 2021 року беріть участь у публічному обговоренні

16 лютого 2021 року

Ключові завдання відновленого Мінагрополітики, земельна реформа, розвиток систем зрошення, стимулювання виробництва продукції з доданою вартістю, нові експортні ринки. Сьогодні, відбудеться публічне обговорення Національної економічної стратегії – 2030 на тему «Розвиток агросектору України».

Розпочинаємо об 11:00

Трансляція за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=uV9SKIi5kwQ&feature=youtu.be&ab_channel=...

 

Держгеокадастр підписав Меморандум про взаєморозуміння у сфері землеустрою з Міністерством зміни клімату та навколишнього середовища Об’єднаних Арабських Еміратів

15 лютого 2021 року

У рамках візиту української делегації на чолі з Президентом України Володимиром Зеленським до Об’єднаних Арабських Еміратів 14 лютого 2021 року було підписано Меморандум про взаєморозуміння у сфері землеустрою між Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру і Міністерством зміни клімату та навколишнього середовища Об’єднаних Арабських Еміратів.

Зазначений Меморандум спрямований на посилення співпраці та зміцнення відносин між Україною та Об’єднаними Арабськими Еміратами і сприятиме покращенню економічного та соціального розвитку обох держав.

Також цей документ відкриває можливості для регулярного обміну досвідом та кращими практиками щодо використання і охорони сільськогосподарських земель, збереження відтворення та підвищення родючості ґрунтів, впровадження і вдосконалення електронних послуг у сфері землеустрою, моніторингу екологічного стану земель та ґрунтів внаслідок впливу зміни клімату і негативних процесів.

Реалізація Меморандуму дозволить розширити двосторонню співпрацю у сфері землеустрою, що сприятиме вдосконаленню реалізації державної політики щодо використання та охорони земель, здійснення земельної реформи, вдосконалення земельних відносин і покращенню задоволення потреб суспільства у якісних послугах з питань землеустрою.

Меморандум набирає чинності з дня його підписання на п’ятирічний період з автоматичним продовженням кожні 5 років.

Прес-служба Держгеокадастру

 

Нові технології у сфері землеустрою

15 лютого 2021 року

Про це повідомив Роман Лещенко на своїй сторінці "Борітеся - поборите!" у Facebook.

#Україна - потенційний торговельний партнер на Близькому Сході. Контракти на $3 млрд. Підписання низки Меморандумів про співпрацю. Ключове - збільшення експорту агропродукції до #ОАЕ, реалізація спільних інвестиційних агропроектів, нові технології у сфері землеустрою. Другий день в ОАЕ буде ще продуктивнішим!

Далі Роман Лещенко рекомендує ознайомитися ось з цієї інформацією із сайту Президента України.

Українська делегація під головуванням Володимира Зеленського підписала в ОАЕ меморандуми та контракти обсягом від 3 мільярдів доларів

15 лютого 2021 року

У межах офіційного візиту Президента України Володимира Зеленського в Об’єднані Арабські Емірати українська делегація підписала низку меморандумів та контрактів на загальну суму від 3 млрд дол. США.

Зокрема, були підписані меморандуми про взаєморозуміння між Фондом державного майна України та інвестиційним фондом Mubadala. Вони спрямовані на поглиблення співпраці в межах опрацювання перспективних інвестиційних проектів та участі еміратської сторони у програмі приватизації державної власності в Україні.

«На всіх міжнародних зустрічах я закликаю інвестувати в Україну. Наша держава має величезний потенціал: геополітичне положення, природні ресурси, освічені люди. Саме зараз час реалізовувати цей потенціал і створювати сильну економіку», – зазначив Володимир Зеленський.

Він наголосив: залучення інвестицій – це ключ до економічного зростання України. Тож підписання меморандуму з державним інвестиційним фондом Mubadala уряду Абу-Дабі про наміри інвестувати в Україну – надзвичайно важливий крок у відкритті шляху для масштабних інвестицій в Україну із Західної Азії.

Міністерство цифрової трансформації України підписало меморандум з компанією INTELMAX Management Consulting, який передбачає співпрацю щодо створення платформи для обміну інтелектуальною власністю на основі блокчейну Fantom, який забезпечить підвищену безпеку та прозорість. Планується також впровадження блокчейн-технологій у державні процеси та послуги.

Також були підписані документи у галузі оборони, в рамках яких, зокрема, обговорювалася можливість побудови спільних заводів за межами України.

Крім того, підписано меморандум в аграрній сфері, який передбачає створення агрохабу і трейдингової компанії з метою забезпечення продовольчої безпеки.

Розглядається також можливість започаткування українського суверенного фонду для спільних інвестицій.

Поряд з цим 18 українських приватних компаній, серед яких «Інтерпайп», Dragon Capital, ДТЕК, Unit City, EastOne, UMG, Ufuture, Fortior, підписали меморандуми з державним інвестфондом Mubadala.

https://www.president.gov.ua/news

 

Про земельну реформу та законодавчу базу щодо захисту іноземних інвестицій Президент України Володимир Зеленський поінформував Спадкоємного принца Абу-Дабі, заступника Верховного головнокомандувача Збройних сил ОАЕ шейха Мухаммада бін Заїда Аль Нагаяна

14 лютого 2021 року

Повідомляє про це офіційне інтернет-представництво "ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ  ВОЛОДИМИР ЗЕЛЕНСЬКИЙ" - https://www.president.gov.ua/news

Довідково

Аграрне підприємство ОАЕ "Аль-Дахра" за останні три роки інвестувало 1,3 мільярди доларів в сільське господарство 10-ьох країн Чорноморського  регіону. Інвестиції здійснюються за рахунок придбань і включають  сільськогосподарські угіддя, логістику та зберігання.

- Це частина стратегії продовольчої безпеки ОАЕ, — вважає керуючий директор пан Халед Аль-Абуді.

 

Нова Класифікація обмежень у використанні земель, що можуть встановлюватися комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади, генеральним планом населеного пункту, детальним планом території

 12 лютого 2021 року

Учора, 11 лютого 2021 року, на офіційному веб-сайті Міністерства розвитку громад та територій України опубліковано проект постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Класифікації обмежень у використанні земель, що можуть встановлюватися комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади, генеральним планом населеного пункту, детальним планом території».

Досі обмеження про використання земельних ділянок визначені додатком 6 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого ПКМУ від 17.10.2012 року №1051.

Проєкт постанови спрямований на розширення переліку обмежень, які в даний час вже встановлюються на основі інших нормативно-правових актів або за процедурами подання відповідних заяв заінтересованими особами. Розширення переліку відбувається за рахунок тих обмежень, що можуть встановлюватися комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади, генеральним планом населеного пункту, детальним планом території.

Класифікація обмежень передбачається шляхом виділення тих обмежень у використанні земель, що:

  • - встановлюються виключно комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади, генеральним планом населеного пункту, детальним планом території;
  • - можуть встановлюватися комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади, генеральним планом населеного пункту, детальним планом території, у відповідності до параметрів, визначених нормативними документами, в разі якщо вони не встановлені іншою документацією.

ПЕРЕДБАЧАЮТЬСЯ:

1. Обмеження у використанні земель, що встановлюються виключно комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади, генеральним планом населеного пункту, детальним планом території:

  • території в червоних лініях;
  • території в зелених лініях;
  • території в блакитних лініях;
  • території в жовтих лініях;
  • території в лініях регулювання забудови;
  • території, до складу яких входять земельні ділянки, необхідні для розміщення об’єктів, щодо яких відповідно до закону може здійснюватися примусове відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності.

2. Обмеження у використанні земель, що можуть встановлюватися комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади, генеральним планом населеного пункту, детальним планом території, у відповідності до параметрів, визначених нормативними документами, в разі якщо вони не встановлені іншою документацією:

  • охоронна зона навколо (вздовж) об’єкта транспорту;
  • охоронна зона навколо (вздовж) об’єкта зв’язку;
  • охоронна зона навколо (вздовж) об’єкта енергетичної системи;
  • санітарно-захисна зона об’єкта;
  • санітарна відстань (розрив) від об’єкту;
  • санітарно-захиснасмуга об’єкта водопостачання;
  • перший пояс зони санітарної охорони джерел та об’єктів централізованого питного водопостачання (суворого режиму);
  • прибережна захисна смуга вздовж річок, навколо водойм та на островах;
  • прибережна захисна смуга вздовж морів, морських заток і лиманів та на островах у внутрішніх морських водах;
  • берегова смуга водних шляхів;
  • пляжна зона.

Крім зазначених підстав для встановлення обмежень у комплексному плані просторового розвитку території територіальної громади, генеральному плані населеного пункту, детальному плані території мають відображатися всі інші обмеження, встановлені згідно чинного законодавства, в тому числі ті, які визначені додатком 6 ПКМУ №1051, в разі, якщо вони занесені до Державного земельного кадастру і відображаються як геопросторові дані з відповідними атрибутами.

Затверджена до набрання чинності Класифікацією містобудівна і землевпорядна документація та встановлені ними обмеження зберігатимуть чинність до початку застосування рішення відповідного органу місцевого самоврядування про затвердження нового комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території.

Передбачається, що відомості про межі обмежень у використанні земель, встановлених у відповідності до цієї постанови, підлягають внесенню до інформаційних систем Державного земельного та містобудівного кадастру. Це дасть змогу спростити доступ державних органів влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб до інформації про наявні обмеження у використанні земель при плануванні своєї діяльності та очікуваних доходів і витрат.

Джерело:https://www.minregion.gov.ua

 

НЕ ПІДТРИМАЛИ пропозицію Анатолія Мірошниченка щодо вмотивованих рішень при розгляді скарг на сертифікованих іженерів-землевпорядників та їх оприлюднення на сайті Держгеокадастру ПРЕДСТАВНИКИ ПРОФЕСІЙНОЇ СПІЛЬНОТИ ІНЖЕНЕРІВ-ЗЕМЛЕВПОРЯДНИКІВ У КВАЛІФІКАЦІЙНІЙ КОМІСІЇ 

12 лютого 2021 року

Повідомляє про це сам Анатолій Мірошниченко, перший заступник голови Держгеокадастру, на своїй сторінці у Facebook.

- Питання про професійну долю інженерів-землевпорядників та інженерів-геодезистів вирішує Кваліфікаційна комісія, до складу якої я нещодавно увійшов як представник Держгеокадастру. Рішення комісії, яка, серед іншого, розглядає скарги на інженерів і за результатом такого розгляду може внести подання про анулювання їх кваліфікаційного сертифікату, сьогодні відображаються у протоколі засідання комісії лише у вигляді резолютивної частини.

Невмотивоване рішення завжди породжує недовіру, залишає сумніви щодо своєї неупередженості. При цьому процедура розгляду скарг на інженерів не передбачала можливості їх особистої участі у розгляді, що, на мій погляд, також ставило під сумнів прийняте рішення – принаймні тоді, коли воно було несприятливим для інженера.

Вважаю, що таку ситуацію було б варто змінити. Інструментом для цього міг би бути регламент роботи комісії, який би визначив процедурні аспекти роботи комісії – зокрема і насамперед, в частині забезпечення (1) можливості участі інженерів у розгляді скарг на них (у т. ч. в режимі відеоконференції), а також (2) встановлення механізму підготовки, прийняття та оприлюднення мотивованих рішень за скаргами.

Якщо перша пропозиція була практично без застережень підтримана членами Кваліфікаційної комісії, то з другої єдності досягти не вдалося – ні під час минулого засідання комісії, ні під час додаткового обговорення, що відбулося вчора.

Особисто я переконаний не лише в формальній необхідності мотивування рішення, а і в тому, що наявність мотивованих рішень, які систематизовано оприлюднювалися б на сайті Держгеокадастру, була б дуже корисною для усталення єдиної практики застосування законодавства, для запобігання новим однотипним порушенням, з одного боку, і необґрунтованим скаргам – з іншого.

Втім, досить несподівано для мене пропозиція щодо підготовки мотивованих рішень (що має здійснюватися всіма членами комісії) знайшла опонентів, в першу чергу, з числа шанованих представників професійної спільноти інженерів-землевпорядників у комісії.

Долю моєї пропозиції визначить голосування на наступному засіданні Кваліфікаційної комісії. Втім, думаю, що перенесення дискусії у публічну площину в даному випадку буде корисним. Серед моїх друзів по Фейсбуку є багато представників землевпорядної спільноти, і я був би вдячний за їх аргументовану думку з порушеного питання.

П.С. Сподіваюся, постійні відвідувачі веб-сайту Держгеокадастру оцінять нову структуру сторінки Кваліфікаційної комісії, яка готова для розміщення її мотивованих рішень.

 

Результати здійснення державного нагляду (контролю) у сфері використання та охороною земель

Повідомлення пресслужби Держгеокадастру, 11.02.2021,четвер

З 1 по 5 лютого 2021 року Управліннями з контролю за використанням та охороною земель, які діють у складі Головних управлінь Держгеокадастру в областях, здійснено 516 заходів державного нагляду за використанням та охороною земель (у порівнянні з попереднім тижнем – +57; +12%), за результатами яких виявлено 433 порушення земельного законодавства, у тому числі заходів державного контролю щодо додержання суб’єктами господарювання вимог законодавства у сфері використання та охорони земель (порівняно з попереднім тижнем – +116; +27%.

За вказаний період нараховано шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття родючого шару ґрунту без спеціального дозволу на суму у розмірі 581 356 723 грн (+578 706 056 грн; +100%). У добровільному порядку відшкодовано 304 937 грн (-47 981 грн; -16%).

До органів прокуратури, органів досудового слідства направлено 69 (+35%) матеріалів про порушення вимог законодавства, зокрема які містять ознаки злочинів.

Значне порушення зафіксоване у Кіровоградській області, – зняття ґрунтового покриву без спеціального дозволу на земельній ділянці площею 7,6755 га. Визначена шкода за цим порушенням складає 401 267,46 гривень.

 

Законопроекти №2194 і №2195 - нова основа для розвитку земельних відносин в Україні, - Роман Лещенко

11 лютого 2021 року

Парламент наблизився до фінішної прямої у прийнятті ключових революційних законів, необхідних у провадженні земельної реформи. Днями Аграрний Комітет рекомендував парламенту ухвалити законопроєкти щодо передачі землі "на місця" та електронні аукціони. Про це повідомив на своїй сторінці у FB Міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко.

«Законопроекти №2194 про земельну децентралізацію та №2195 про електронні торги – це нова основа для розвитку земельних відносин в Україні та майбутнє ефективної земельної реформи, яка стартує вже 1 липня. Тож я розраховую на підтримку народних депутатів в сесійній залі», - підкреслив Роман Лещенко.

Законопроект №2194 фіналізує земельну децентралізацію, максимально дерегулює та деконцентрує сферу земельних відносин, усуне корупційні ризики в управлінні земельними ресурсами. За словами Романа Лещенка, законопроект стане новою земельною Конституцією, яка ліквідує цілий ряд корупційних складових у земельних відносинах і підвищить інвестиційну привабливість.

Прийняття законопроекту №2195 стане реальним проривом з точки зору доступності, прозорості, відкритості і сервісу в земельних відносинах. Ключове - мінімізація корупційних ризиків: прозоре та ефективне користування і розпорядження землями; діджиталізація і автоматизація галузі; інформація про земельні торги виключно через електронні аукціони і в режимі реального часу через мережу інтернет; публічна електронна система про земельні ділянки.

Нагадаємо, раніше Роман Лещенко повідомляв, що законодавчий пакет земельної реформи містить близько 10 вже прийнятих законів та законопроектів, які  потребують прийняття та майже 40 підзаконних нормативно-правових актів. Окрім законопроектів №2194 і №2195, також на сьогодні потребують схвалення ще й такі законопроекти, як про Фонд часткового гарантування кредитів для збільшення доступу малих фермерських господарств до гнучкого фінансування (№ 3205-2) та щодо забезпечення права працівників державних сільськогосподарських підприємств на земельну частку (№ 3012-2). Законопроекти, які на сьогодні в розробці: щодо консолідації земель; щодо об’єднання водокористувачів (для розвитку систем меліорації); щодо трансформації інституту постійного користування.

Прес-служба Держгеокадастру

 

У 2020 році нотаріусами посвідчено рекордну кількість договорів відчуження земельних ділянок

11 лютого 2021 року

Упродовж 2020 року державними та приватними нотаріусами посвідчено рекордну за останніх 5 років кількість відчуження договорів земельних ділянок, у тому числі земельних часток (паїв).

Так, у минулому році посвідчено майже 218 тис. договорів купівлі-продажу земельних ділянок, що майже на 30% більше, у порівнянні з 2019 роком та більше ніж удвічі - з 2015 роком.

Такі дані є дуже показовими напередодні запровадження ринку сільськогосподарської землі, який почне діяти з 1 липня цього року. Закон 552-IX щодо обігу земель сільськогосподарського призначення був прийнятий 31 березня 2020 року.

Це спровокувало зростання звернень до нотаріусів для посвідчення договорів відчуження земельних ділянок, особливо це стосується договорів купівлі-продажу земельних ділянок Так, за даними Мін'юсту України у другому - четвертому кварталах 2020 року було посвідчено майже 180 тис. договорів купівлі-продажу та майже 44 тис. договорів дарування, щодо міни, то їх чисельність суттєво не змінилася у порівнянні з попередніми періодами.

Також 2020 став рекордним з 2015 року за кількістю посвідчених договорів дарування земельних ділянок, їх зокрема було посвідчено майже 56 тисяч, що на 10% більше, у порівнянні з попереднім роком.

Прес-офіс Української аграрної асоціації

 

Нотаріальна палата України закликає скасувати рішення про прийняття Закону, який передбачає автоматичний перехід права власності на землю при купівлі нерухомості

11 лютого 2021 року

Нотаріальна палата України звернулася до народних депутатів з проханням скасувати рішення про прийняття Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо єдиної правової долі земельної ділянки та розміщеного на ній об’єкта нерухомості)» (законопроект № 0850), який:

  • – порушує права фізичних та юридичних осіб;
  • – суперечить Конституції України, положенням та принципам чинного законодавства, нормам міжнародного права;
  • – створює умови для рейдерського захоплення земельних ділянок, ухилення від сплати податків та зменшення надходжень до держбюджету, зниження інвестиційної привабливості України.

У зверненні НПУ зазначається, що вказаний Закон всупереч Земельному кодексу України не визначає статус земельної ділянки як окремого об’єкта права власності, а отже надає йому інший (похідний) правовий статус.

Згідно із нормами Земельного та Цивільного кодексів, перехід права власності на земельну ділянку можливий лише в спосіб, визначений законом, зокрема на підставі договорів, які підлягають обов’язковому нотаріальному посвідченню. Під час нотаріального посвідчення договорів про відчуження нерухомого майна нотаріус перевіряє низку фактів, законність та достовірність документів тощо. Запровадження так званого «автоматичного» переходу права власності означає, що всі ці перевірки не будуть здійснюватися. Тобто, в результаті такої угоди будуть порушені права третіх осіб, зокрема права кредиторів, орендарів, а також виникатимуть ситуації відчуження земельних ділянок без відома їх дійсних власників або співвласників.

Окрім того, принцип «автоматичного» переходу права власності суперечить Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

«Автоматичний» перехід права власності надає можливості для рейдерського захоплення земельних ділянок та створення схем виведення земельних ділянок з-під обтяжень. Це послабить захист приватної власності в Україні, що призведе до збільшення кредитних ставок та істотно погіршить інвестиційну привабливість нашої держави.

НПУ попереджає про безпрецедентні загрози прийнятого Закону та нагадує: відповідно до Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави!

Джерело: https://npu.ua

 

Волинський Держгеокадастр віддав землі ексдепутату та його родичам

11 лютого 2021 року

На Волині 6 людей в рекордно короткі терміни отримали від Держгеокадастру дозволи на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок – кожна по 2 гектари.

Про це йдеться у наказах від 10 лютого, які підписав начальник управління Держгеокадастру Володимир Боярчук, передає t1.ua.

Шість осіб отримали документи на 12 гектарів землі на території Печихвостівської сільради.

«Щасливими власниками ділянок» стали  Гарусь Наталія Євгенівна, Гарусь Володимир Сергійович, Клемба Лілія Петрівна, Клемба Віталій Богданович, Клемба Дмитро Віталійович, Маркін Олексій Сергійович -
родина Клемби Віталія, який минулу каденцію був заступником голови Горохівськоі районної ради. 

Ці рішення розходяться з державною політикою. Раніше керівництво Держгеокадастру України відзвітувалося міністру АПК Роману Лещенку про те, що указ Президента «Про передачу землі громадам» виконано на відмінно, та земля тепер належить громаді. Проте, як бачимо, керівництво волинських земельників і далі розпоряджається землями громади.
Раніше 9 громадян теж отримали фактично за день відповідні дозволи на ділянки в Шацькому районі. Площа кожної – 2 гектари. Місцева громада виступила проти такого рішення, адже на виділених ділянках, ймовірно, знаходяться промислові запаси будівельного піску.

Джерело: https://www.volynnews.com

 

Гарна новина! - Роман Лещенко, міністр аграрної політики та продовольства України про законопроекти № 2194 та №2195

11 лютого 2021 року

Нарешті наближаємося до фінішної прямої прийняття ключових революційних законів по земельній реформі. Аграрний Комітет рекомендував парламенту ухвалити законопроєкти щодо передачі землі "на місця" та електронні аукціони.

1. Закон №2194 - основа для розвитку земельних відносин:

  • - фіналізація земельної децентралізації;
  • - радикальна дерегуляція та деконцентрація у сфері земельних відносин;
  • - усунення корупційних ризиків в управлінні земельними ресурсами;
  • - залучення інвестицій.

Текст законопроекту – за посиланням: https://bit.ly/370lHJH

2. Закон №2195 – реальний прорив з точки зору доступності, прозорості, відкритості і сервісу:

  • - мінімізація корупційних ризиків: прозоре та ефективне користування і розпорядження землями;
  • - діджиталізація і автоматизація галузі;
  • - інформація про земельні торги виключно через електронні аукціони і в режимі реального часу через мережу інтернет;
  • - публічна електронна система про земельні ділянки.

Текст законопроекту – за посиланням: https://bit.ly/2ZaHN7L

Дякую Комітету та розраховую на підтримку депутатів в сесійній залі!

Джерело: сторінка Романа Лещенка "Борітеся - поборите!" у Facebook

 

До Державного земельного кадастру внесено відомості  про майже 23 мільйони земельних ділянок

10 лютого 2021 року

Станом на 8 лютого 2021 року до Державного земельного кадастру внесено відомості про 22,6 млн земельних ділянок загальною площею 43,8 млн га (за останній тиждень – 21,5 тис. новосформованих земельних ділянок площею 9,8 тис. га), зокрема, 15,2 млн земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 32,1 млн гектарів. Про це повідомляє прес-служба Держгеокадастру.

Триває процес внесення відомостей до Державного земельного кадастру щодо адміністративно-територіальних одиниць: наразі із загальної кількості населених пунктів на території України за заявами органів місцевого самоврядування внесено відомості про межі 9 082 адміністративно-територіальних одиниць (за останній тиждень – 21) та нормативну грошову оцінку 4 931 населеного пункту (за останній тиждень – 47).

Окрім цього до державних кадастрових реєстраторів надійшло 29,3 тис. заяв про реєстрацію земельних ділянок (зокрема новосформованих, утворених у результаті поділу, об’єднання та встановлення або відновлення меж), зареєстровано 23,0 тис. земельних ділянок, серед яких 26,4 тис. заяв, сформованих сертифікованими інженерами-землевпорядниками в режимі онлайн та зареєстровано 20,4 тис. земельних ділянок.

Загалом головними управліннями Держгеокадастру за період з 1 по 8 лютого 2021 року через ЦНАПи видано 18,3 тис. витягів, зокрема 8,0 тис. витягів, замовлених на офіційному вебсайті Держгеокадастру.

 

Роман Лещенко: Фокус роботи Мінагрополітики - на формуванні державної політики, а не управлінні держпідприємствами

10 лютого 2021 року

Робота Міністерства аграрної політики та продовольства буде зосереджена виключно на формуванні державної політики в агросекторі, а не управлінні державними підприємствами та перерозподілом їхніх доходів. Про це під час форуму «Україна 30. Коронавірус: виклики та відповіді», - заявив міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко. 

«Наше стратегічне завдання – повноцінно відновити в найближчі місяці роботу профільного міністерства і залучити команду проєвропейського типу з чітким функціоналом без наявності різного роду господарських функцій, які не властиві міністерству як інституції. Ключове завдання міністерства – це виключно формування політик в агросекторі.  І цю місію ми виконаємо», - підкреслив Роман Лещенко.

Серед основних пріоритетних завдань для міністерства та всієї галузі на 2021 рік він назвав запуск земельної реформи.

«В березні виповнюється вже 30 років як триває земельна реформа Тому, на 30-році незалежності для країни стратегічним завданням є фіналізація і вчасний запуск земельної реформи. Мова про чесний і прозорий ринок, з перехідним етапом. Ми маємо вже остаточно вийти з клубу країн, які живуть в іншій системі координат ніж весь цивілізований світ. Тому 2021 рік – це запуск обігу земель сільськогосподарського призначення, це фіналізація процесу земельної децентралізації, це дерегуляція і запуск Геопорталу відкритих даних» - підкреслив Роман Лещенко.

Другий стратегічний напрям – це запуск Національного проекту зрошення і меліорації на Півдні України. Вже сформована дорожня карта та є повна підтримка виконавчої і законодавчої гілок влади. Третій – розробка і впровадження  стратегії розвитку аграрного сектору до 2030 року. «Ми формуємо не радянську візію з точки зору чергового документу. Це публічна платформа з чітким тайм-лайном реалізації кожного етапу», - розповів міністр. 

Четверте – нові експортні ринки для України. «Стратегії, які сьогодні переглядають країни з точки зору продовольчої безпеки є для нас визначальними. В рамках нових світоглядних позицій країн – імпортерів, Україна сьогодні може використати ці нові ринки для формування і збільшення експорту: нові торгівельні угоди, зони вільної торгівлі та формування нової якісної інвестиційної складової по відношенню до держави Україна», - зазначив міністр та додав, що для покращення інвестиційної складової, Україна має остаточно завершити земельну реформу та сформувати повноцінне право власності на землю в державі. 

«Ми рухаємося виключно у фарватері виконання цілей і завдань програми Президента і Уряду, і саме в цих ключових стратегічних цілях ми бачимо подальший розвиток аграрного сектору», - наголосив Роман Лещенко.

Прес-служба Держгеокадастру

 

Роман Лещенко: під час пандемії маємо використати унікальну можливість, аби посилити присутність України на багатьох міжнародних ринках

10 лютого 2021 року

Впровадження повноцінного інституту агрострахування, реалізація національного проекту зрошення і меліорації та формування національної стратегії з  відновлення тваринництва. Такі ключові базиси  розвитку аграрного сектору у 2021 році  окреслив Міністр аграрної політики Роман Лещенко під час форуму «Україна 30. Коронавірус: виклики та відповіді»

«Наразі завдання Уряду - укріплювати та посилювати позиції агросектору, якщо ми хочемо формувати якість на додану вартість на кожну тону виробленої с/г продукції. У цьому контексті нам важливі і реалізація національного проекту зрошення і меліорації, і формування нових агрохабів, і забезпечення розвитку нішевих культур», - зазначив Роман Лещенко. 

За його словами, сьогодні в агросекторі є величезний запит на забезпечення с/г продукцією країн, які в структурі імпорту становлять більше 70%. «Україна є потенціальним торгівельним партнером як на Близькому Сході, так і в Південно-Східній Азії. Ключову роль у відкритті  нових експортних ринків має відігравати відновлене Міністерство аграрної політики та продовольства України. Нам потрібно сьогодні формувати нову стратегію з розширення ринків збуту. Адже кожна країна в умовах пандемії розуміє, що продовольча безпека є визначальним фактором забезпечення життєдіяльності суспільства. Тож, Україна має використати ці унікальні можливості аби посилити свою присутність на багатьох міжнародних ринках», - розповів Роман Лещенко.

В період відсутності профільного Міністерства Україна втратила експортні можливості по деяким країнам і напрямкам. «Сьогодні важливо не дивитися в минуле. Ми маємо використати унікальну можливість для агросектору, щоб забезпечити валовий приріст галузі і забезпечити стабільне находження до України валютної виручки, створення нових робочих місць та стимулювання розвитку суміжних галузей», - заявив Лещенко.

Прес-служба Держгеокадастру

 

Земельний податок, який платить Укрзалізниця, необхідно ліквідувати

10 лютого 2021 року

Податок на землю під залізничним полотном потрібно скасувати, ці кошти мають бути спрямовані на оновлення рухомого складу та інфраструктури залізниці. Про це заявив директор Центру транспортних стратегій Сергій Вовк.

"Цей податок не є природним для "Укрзалізниці", оскільки і аналогічні види транспорту не платять такі податки. І такі податки відсутні в Європі. Тому його, безумовно, потрібно ліквідовувати", - сказав Вовк.

За його словами, за рахунок вивільнених від скасування податку коштів "Укрзалізниця" зможе здійснити капітальні інвестиції в оновлення рухомого складу, ремонт залізничних колій, значна частина яких перебуває в критичному стані, та інфраструктури.

"Ресурс, який може вивільнитися в результаті сплати цього податку - це понад 4 мільярди гривень. Його потрібно вкладати в оновлення рухомого складу Укрзалізниці, а не витрачати на цілі бюджету, де дуже часто просто втрачається ефективність цих коштів і взагалі незрозуміло, на що вони витрачаються", - вважає Вовк.

На думку експерта, скасування податку на землю під залізничним полотном дозволить "Укрзалізниці" покращити фінансовий стан і реалізувати програму інвестицій, яка минулого року була провалена.

Нагадаємо, раніше екс-міністр інфраструктури Володимир Омелян заявив, що "Укрзалізниця" витрачає мільярди гривень на сплату земельного податку і не отримує дотацій за пільгові пасажирські перевезення, чого немає в жодній західній країні, і наголосив на необхідності змінити ситуацію. В самій "Укрзалізниці" зазначали, що за сплачені 4,2 млрд грн земельного податку в 2019 році можна було б купити 35 нових магістральних локомотивів

Міністр інфраструктури Владислав Криклій повідомляв, що міністерство ініціює скасування податку на землю під залізничним полотном. А народний депутат Олександр Скічко зазначав, що парламентський комітет з питань транспорту та інфраструктури підтримує таке скасування.

Водночас економічний експерт Борис Кушнірук наголошував, що "Укрзалізницю" необхідно звільнити від сплати податку на землю під залізничним полотном, щоб компанія могла спрямувати ці кошти на оновлення значно зношеного рухомого складу.

Джерело: https://news.obozrevatel.com/ukr

 

Поширених 8 міфів про ринок земель спростував доктор юридичних наук, старший радник із питань земельних відносин Проєкту USAID АГРО Павло Кулинич

10 лютого 2021 року

Доктор юридичних наук, старший радник із питань земельних відносин Проєкту USAID АГРО Павло Кулини зібрав основні міфи про впровадження ринку земель з 1 липня 2021 року і  аргументовано їх спростовує.

Міф 1 — іноземці зможуть стати власниками українських сільгоспземель. Реальність — законопроєкти про земельну реформу не відчиняють дверей іноземцям. Навпаки, вони роблять умови для незнайомих людей ще важчими: навіть якщо іноземцю в спадок дістанеться сільськогосподарська зона, він буде змушений продати її громадянам України, юридичним особам, державі чи територіальним общинам протягом року.

Міф 2 — іноземці зможуть купувати несільськогосподарські угіддя, а потім міняти їхнє цільове призначення на сільськогосподарське. Реальність — іноземцям не вигідно користуватися цією схемою. По-перше, якщо іноземний власник змінить призначення землі на сільськогосподарську, він буде змушений продати її громадянину України. По-друге, квадратний метр несільськогосподарських земель коштує набагато дорожче квадратного метра сільськогосподарських.

Міф 3 — тепер заповідники і землі історико-культурного призначення приватизують. Реальність — цього не станеться, тому що в Земельному кодексі залишаться поняття особливо цінних земель і підстав, якими має володіти держава. Однак знято норми, що згода на передачу особливо цінних земель інших категорій може бути надана Верховною Радою. Парламент — це орган, який повинен займатися виключно законодавчою роботою. Тому логічно, що ця функція буде належати Кабміну.

Міф 4 — передача більшості державних земель під управління ОТГ загрожує статусу України як унітарної держави. Реальність — насправді передача земельних повноважень радам ОТГ не загрожує статусу України як унітарної держави. Навпаки, це перешкоджає корупції громадських і регіональних чиновників, тому що рішення про передачу земель більше не буде схвалено однією особою. Місцеві органи влади — колегіальні органи, які мають найтісніший контакт із людьми, тому буде дуже складно щось приховати. Варто додати, що спільноти не мають права залишати складу України.

Міф 5 — олігархи закуплять величезні площі землі. Реальність — планові законодавчі зміни передбачають, що відтепер всі дані про землю будуть відкриті і доступні кожному громадянину в електронному реєстрі. Оскільки іноземці взагалі не мають права купувати сільськогосподарські угіддя, а юридичні особи отримають тільки 2024 року, ніякі корупційні схеми і незаконні присвоєння від великих гравців неможливі.

Міф 6 — мешканці будуть вилучені з орендованих районів. Реальність — орендарі отримають переважне право купувати ділянки, значить, вони будуть купувати землю без аукціонів. А інші зможуть переробити ділянку, тільки якщо запропонують вищу ціну. Навіть у разі продажу іншій людині право орендодавця не зупиниться. Це можливо, тільки якщо в договорі прописано саме таку умову.

Міф 7 — не можна обмежувати розміри землі, яка надається в оренду для садівництва. Реальність — необмежене використання землі для садівництва — одна з поширених корупційних схем, за якою люди без аукціонів отримали необмежену кількість с/г земель. Обмеження на нові земельні ділянки для садівництва можна назвати обтяженням, тому що це досить велика площа.

Міф 8 — ціна землі буде штучно знижена. Реальність — початкова ціна земельного господарства на аукціоні буде не меншою за нормативну грошову оцінку. В 2021-му це близько 1,5-1,7 тисяч доларів за 1 га. Загалом держава не буде втручатися в ціноутворення, вартість землі буде диктувати ринок.

Джерело: https://agroportal.ua

 

...П’ять українських фермерів, які мають сади по 10 гектарів кожний, можуть спокійно вже продавати власно вирощену вишню, черешню чи полуницю туди, де це все не росте, - народний депутат Вадим Івченко

10 лютого 2021 року

- Аграрна політика сьогодні повинна бути і соціальною. Наприклад, президент США Джо Байден чітко заявив, що державна підтримка має надаватися тільки маленьким фермерам. Вони кожному планують забезпечити до 100 тисяч доларів, надати доступ до інновацій, розширені можливості з кредитування та всеосяжної державної підтримки. Це означає, що вони роблять акцент саме на невеликих сільгосптоваровиробниках, які в майбутньому можуть стати сталим виробником якісної продукції. А потім, коли вони захочуть виходити на закордонні ринки, то можуть об’єднуватися в кооперативи і виводити свою продукцію на експорт, — зазначив в народний депутат Вадим Івченко.

- Наприклад, п’ять українських фермерів, які мають сади всього по 10 га кожний, можуть спокійно вже продавати власно вирощену вишню, черешню чи полуницю туди, де це все не росте, — відзначив Івченко.

Тому нардеп вбачає великий експортний потенціал саме у дрібних та середніх фермерських господарствах і їх подальших об’єднаннях.

-Все-таки треба підтримувати саме маленьких фермерів, яких у нас сьогодні 4 мільйони. Однак більшість з них сьогодні поза аграрним ринком. Вони не отримують бюджетну підтримку, кредитування, не сплачують податки, їхня продукція не відповідає вимогам до якості та безпечності, вони не можуть її продавати за кордон. Лише торгують на ринках або через посередницькі та часто здирницькі контори. Тому держпідтримка, відшкодування відсотків за кредитами, податкові стимули мають надаватися насамперед маленьким і середнім сільгосптоваровиробникам», — вважає Івченко.

- Важливо невеликим сільгоспвиробникам надавати можливість за невеликі кошти або навіть безкоштовно отримувати інновації, які вже є у світі: холодильне обладнання, міні-експрес-лабораторії, доїльні апарати, щоб вони спокійно у своїх домогосподарствах могли займатися і тваринництвом також. Для цього потрібна ще й безкоштовна реєстрація тварин як підтримка від держави, можливість купувати комбікорм за нормальною ціною, доступ до швидкої ветеринарії. Це все може запроваджувати держава за допомогою розумної аграрної політики. Але, на жаль, лобісти роблять своє, а невігласи в політиці їм підіграють», — підсумував Івченко.

Джерело: https://propozitsiya.com/ua

 

Земельна реформа має надати додатковий імпульс для активнішого кредитування агропідприємств,  — НБУ

         9 лютого 2021 року

Запуск ринку землі пожвавить фінансування агропромислових підприємств в Україні з боку кредитно-фінансових установ, але зростання кредитної активності буде поступовим. Про це повідомив Микола Остролуцький, заступник начальника управління системних ризиків департаменту фінансової стабільності Національного банку України (НБУ), передає agrotimes.ua.

«Земельна реформа має надати додатковий імпульс для активнішого кредитування агропідприємств. Зростання кредитування буде поступовим, адже одразу незрозумілою буде ринкова ціна ділянок, практика стягнення землі як застави у випадку невиконання зобов’язань тощо», — розповів Остролуцький.

Таким чином, відкриття ринку землі, формування ринкових цін на оренду і купівлю землі, підвищення надійності державних реєстрів та забезпечення доступу до них фінансових установ дозволять використовувати землю сільськогосподарського призначення як заставу.

«Через це доступ аграріїв до кредитів буде суттєво спрощено, що позитивно вплине на розвиток малих агропідприємств і стимулюватиме зростання економіки», — додав посадовець.

Крім того, слід звернути увагу на важливості державної підтримки початку кредитування ринку землі.

«У дрібних позичальників зазвичай відсутня інша застава для отримання кредиту. Також ускладненою є належна оцінка кредитоспроможності боржників, що працювали „в тіні“ і не мають ані фінансової звітності, ані бізнес-плану, ані підтвердженої банками кредитної історії. Для кредитування таких позичальників значну роль має часткове гарантування кредитів», — підсумував Микола Остролуцький.

                                                                                                              Джерело: Agravery.com

 

ВАР закликає президента якнайшвидше підписати законопроєкт №0850

                                                                                           9 лютого   2021 року

За ініціативи Всеукраїнської Аграрної  Ради (ВАР) громадська спілка «Всеукраїнський аграрний форум», до якої входять провідні аграрні асоціації, звернулася до Президента Володимира Зеленського із закликом якнайшвидше підписати законопроєкт № 0850, яким впроваджується низка позитивних змін стосовно єдиної правової долі земельної ділянки та розміщеного на ній об'єкта нерухомості. Реалізація норм законопроєкту сприятиме покращенню інвестиційного клімату в країні. Кожен інвестор буде розуміти, що інвестуючи у виробництво та об'єкти нерухомості, його права на земельні ділянки, які знаходяться під ними, будуть захищеними та нерозривними.

«З огляду на зазначене, висловлюємо підтримку положенням прийнятого проєкту Закону та очікуємо на його якнайшвидше підписання Президентом України та набуття чинності», — йдеться у зверненні.

                                                                           Джерело: Agravery.com

 

У лютому презентують геопортал відкритих даних, який покаже власників земельних ділянок

                                                                                                        8 лютого 2021 року

Україні почне працювати геопортал відкритих даних, який покаже власників земельних ділянок та надр країни. Таку думку висловив Роман Лещенко, міністр аграрної політики і продовольства.

Він зазначив, що уже в лютому Міністерство аграрної політики та продовольства України презентує геопортал, який називається Big Data України, де земля, вода та всі ресурси будуть у відкритому доступі, а люди будуть бачити, де чия земля, хто її власник, хто скільки платить податків.

«Ми окремо покажемо, хто отримав по 2 га землі в нашій державі, коли отримав та при якій владі. Чому троюрідний брат куми отримав землю в прибережній зоні Азовського моря, а чому нафтогазові родовища в Полтавській обл. якимось чином опинилися в групи депутатів, які сьогодні представлені у Верховній Раді», — сказав міністр.

Проте, Роман Лещенко заявив, що для нього не так важливо конкретно боротися з окремими політиканами, а важливіше провести земельну реформу.

                                                                                           Джерело: Latifundist.com

 

У південних областях України запустять проект зі зрошення та меліорації земель

8 лютого 2021 року

Уряд України запускає загальнонаціональний проект зрошення та меліорації в південних областях України, до якого будуть залучені значні кошти. Про це заявив міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко в ефірі Радіо НВ.

«У нас є 2 млрд грн в рамках загальних державних витрат. У нас є кредитні гарантії на 7 млрд грн. У нас є 0,5 млрд грн на компенсацію обладнання для зрошення та меліорації», — зазначив він.

Крім того, за словами міністра, якщо найближчим часом буде прийнятий законопроект «Про об'єднання водокористувачів», то Європейський банк реконструкції та розвитку, Світовий банк і міжнародна фінансова корпорація (IFC) готові виділити на ці проекти $2 млрд.

Таким чином, держава чистить канали, дає воду, а приватний капітал підключається до системи насосної станції та зрошення у себе на полях виробляє самостійно. Це буде прорив для України», — підсумував Лещенко.

                                                                                                 Джерело: Аgropolit.com

 

Колектив Білоцерківського національного аграрного університету з глибоким сумом сповіщає, що на 68-му році життя помер ДАНИЛЕНКО Анатолій Степанович, доктор економічних наук, професор, ректор Білоцерківського НАУ, академік НААН

Незбагненна втрата справжньої людини, сім’янина, відданого громадянина своєї країни, наставника для молодих поколінь та колективу, громадського діяча, який ніколи не залишав без підтримки, а завжди з мудрістю та милосердям допомогав кожному, хто того потребував!

Колектив Білоцерківського НАУ висловлює щирі співчуття рідним та близьким.

На жаль, важко загоїти на серці страшну рану від втрати та знайти слова втіхи, проте світлі спогади про цю велику людину, яка гідно прожила своє життя, завжди будуть сильнішими за смерть.

***

Співчуття близьким та рідним Анатолія Степановича Даниленка висловлюють члени редакційної колегії журналу "Землевпорядний вісник, членом якої він був, а також колектив "Земельного вісника України"

Помер Анатолій Степанович Даниленко

6 лютого 2021 року

Не справедливе відбуття у вічність..

Анатолій Степанович Даниленко, - Людина, Вчитель, Друг, Родинний еталон, Державний службовець і просто Українець!

Всього 67 весняних сезонів його життя увіковічять Його ім’я в історії України і всіх його земляків, які його знали і дружили.

В Парламенті України його звали - «Дорогесенький», у Облраді - «Батько».. Таким він і був, справжнім і відвертим. Робив багато, зробив багато, а ще більше хотів зробити...

Наша скорбота і підтримка Родині йде від наших сердець. Вічна пам’ять Вам, Анатоліє Степановичу! Царство небесне!

Сумна вість від Maksym Melnychuk

 

«Продавати землю не потрібно. Це класний актив, який буде приносити стабільно гроші»,- міністр агрополітики Роман Лещенко

5 лютого 2021 року

Вартість одного гектара землі після відкриття ринку сільгоспземель становитиме близько $2 тис. Про це заявив міністр агрополітики Роман Лещенко в інтерв'ю «Радіо НВ».

«На моє глибоке переконання, десь в районі 2 тисяч доларів буде вартість гектара землі в Україні», — розповів міністр.

За його словами, запуск ринку землі в Україні його найголовніше завдання на посаді міністра. Він переконаний, що 1 липня ринок запрацює.

Роман Лещенко також додав, що «передумов до великого ажіотажу по продажу землі» немає.

«Купівля землі сьогодні є набагато вигіднішою транзакцію, ніж купівля однокімнатної квартири в Києві. Сьогодні в Україні немає земель сільськогосподарського призначення, які не обробляються. Навіть на пісках Житомирщини у нас люди обробляють землю, тому що це високомаржинальний прибутковий бізнес. І сьогодні оренда землі в Україні не менша 150 доларів за гектар. І вона кожен рік росте. Безумовно, цей пасивний дохід цікавий усім», — заявив він.

Лещенко додав, що «земля — це краще від будь-якого депозиту», оскільки її капіталізація «росте кожного року, і орендна плата росте кожного року».

«Тому продавати землю не потрібно. Це класний актив, який буде приносити стабільно гроші», — вважає міністр.

Kurkul.com

 

Аграрний комітет рекомендує Верховній Раді  ухвалити у другому читанні законопроектом про земельну децентралізацію

5 лютого 2021 року

Комітет аграрної політики та земельних відносин рекомендує  Верховної Раді  підтримав у другому читанні та в цілому доопрацьований законопроект №2194 «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо вдосконалення системи управління і дерегулювання у сфері земельних відносин». Про це написав Тарас Висоцький, заступника міністра розвитку економіки, на своїй сторінці у Facebook.

Він зазначив, що проєкт закону №2194, який називають  законопроектом про земельну децентралізацію,  є компонентом земельної реформи і забезпечує позитивну зміну земель, включаючи дерегулювання земель, ліквідацію корупційних ризиків при управлінні земельними ресурсами, передачу земель за межами поселень громадам.

 

Майже 900 га землі оформлено у власність Держприкордонслужби за минулий рік

5 лютого 2021 року

Завдяки законодавчим нововведенням Держприкордонслужба змогла значно активізувати роботу з оформлення земель для розбудови прикордонної інфраструктури.

Зокрема минулого року набули чинності зміни до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення інженерно-технічного облаштування та утримання державного кордону. Нововведення доповнили Земельний кодекс України нормами, які передбачають надання військовим частинам Державної прикордонної служби України в постійне користування земельних ділянок завширшки 30-50 метрів уздовж лінії державного кордону. З метою забезпечення національної безпеки і оборони, дотримання режиму державного кордону такі земельні ділянки використовуються для будівництва та утримання інженерно-технічних та фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків та інших елементів прикордонної інфраструктури.

За результатами проведеної роботи у 2020 році органи Держприкордонслужби України документально оформили права постійного користування земельними ділянками загальною площею майже 890 гектарів на різних сегментах держрубежу, загальною протяжністю майже 260 кілометрів. Крім того, минулого року оформлено 46 земельних ділянок для облаштування та утримання окремих інженерних споруд (спостережних веж, злітно-посадкових майданчиків, причалів тощо).

На сьогодні робота з документального оформлення прав постійного користування земельними ділянками продовжується. Зокрема розпочато роботу з оформлення прав постійного користування на земельні ділянки, які перебувають у приватній власності, на українсько-російській ділянці державного кордону. Наразі Луганським прикордонним загоном отримано нотаріальні згоди власників та землекористувачів на поділ та обмін 101 (сто однієї) земельної ділянки загальною понад 80 гектарів.

Днями офіційний веб-портал Верховної ради України повідомив про прийняття Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо внесення до Державного земельного кадастру відомостей про державний кордон України». Реалізація цього Закону також сприятиме оформленню земельних ділянок для облаштування прикордонної інфраструктури на демаркованих ділянках державного рубежу.

Джерело: https://dpsu.gov.ua/ua/news/

 

Внесено зміни до законів України про внесення до Державного земельного кадастру відомостей про державний кордон України

2 лютого 2021 року

Верховна Рада України  сьогодні  прийняла Закон "Про внесення змін до деяких законів України щодо внесення до Державного земельного кадастру відомостей про державний кордон України".

Законом передбачено оновлення складу відомостей Державного земельного кадастру про державний кордон України.

Законом встановлено, що відомості про державний кордон України вносяться до Державного земельного кадастру відповідно до затверджених документів демаркації (редемаркації, делімітації) державного кордону України.

Законом із числа видів документації із землеустрою виключено технічну документацію із землеустрою щодо визначення та встановлення в натурі (на місцевості) державного кордону України тощо.

Відповідні зміни внесено до законів України «Про землеустрій» та «Про Державний земельний кадастр».

Проект Закону зареєстровано за №3987

 

Внесено зміни до законодавчих актів щодо єдиної правової долі земельної ділянки та розміщеного на ній об'єкта нерухомості

2 лютого 2021 року

Верховна Рада України прийняла сьогодні Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо єдиної правової долі земельної ділянки та розміщеного на ній об'єкта нерухомості"

Про це повідомляє Інформаційне управління Апарату Верховної Ради України.

Законом встановлено «автоматичність» переходу прав користування земельною ділянкою при переході права власності на розташовану на ній будівлю, споруду від землекористувача до нового власника майна.

Законом також встановлюється обов’язок набувача права власності на будівлю, споруду, що розташовані на земельній ділянці державної та комунальної власності, право користування якою не оформлено протягом 30-денного терміну з дня набуття такого права власності, здійснити відповідні дії для оформлення прав на земельну ділянку.

Проект Закону зареєстровано за №0850.

 

Фракція «Слуга народу» не розглядала звільнення голови аграрного комітету

2 лютого 2021 року

Народні депутати фракції «Слуга народу» обговорять ініціативу щодо звільнення Миколи Сольського з посади голови комітету ВР з питань аграрної та земельної політики після відповідної зустрічі в Офісі Президента.

Про це повідомив голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія за результатами засідання фракції, передає кореспондент Укрінформу.

Він зазначив, що питання звільнення Сольського, яке мали обговорювати на засіданні фракції в понеділок, перенесли.

«Трошки пізніше буде зустріч в Офісі Президента спочатку, а потім, якщо буде потреба після цієї зустрічі, тоді будемо робити фракцію», - сказав Арахамія.

За повідомленнями ЗМІ, на посаду голови аграрного комітету претендують чотири народних депутати: перший  — Мар’ян Заблоцький,  другий — Андрій Богданець, третій — Сергій Бунін, четертий — Вадим Івченко.

Існує ймовірність, що головою комітету залишиться Микола Сольський.

Як повідомлялося раніше, народні депутати від фракції «Слуга народу» на засіданні 1 лютого планували обговорити ініціативу щодо звільнення Миколи Сольського з посади голови комітету ВР з питань аграрної та земельної політики.

 

Майбутньому ринку сільгоспземель  потрібна зміна НГО і перехідний період, - думка експерта

2 лютого 2021 року

В Україні потрібно зробити оперативне перезавантаження нормативно-грошової оцінки сільгоспземель, а до того слід встановити перехідний період, за якими продаж земельної ділянки можливий лише у випадку, якщо її вартість за 1 га, згідно з договором купівлі-продажу, є не меншою ніж вартість 1 га землі з відповідними економічними показниками та проведеною експертною оцінкою, проданої раніше. Про це у  блозі на AgroPolit.com написав Вадим Чувпило, кандидат наук з державного управління у галузі регулювання земельних відносин.

За його словами, ринкова ціна на землі сільськогосподарського призначення з 1 липня 2021 року стартує з низького показника ($1 тис.), бо діюча система розрахунку НГО по Україні не дає адекватні цифри.

«Одним із механізмів, який би став запорукою утворення реальної ринкової вартості земель, може бути встановлення на перехідний період (наприклад, до 1 січня 2030 року або до проведення чергової нормативно-грошової оцінки) норм, за якими продаж земельної ділянки можливий лише у випадку, якщо її вартість за 1 га, згідно з договором купівлі-продажу, є не меншою ніж вартість 1 га землі з відповідними економічними показниками та проведеною експертною оцінкою, проданої раніше. Для цього необхідно у реєстрі речових прав створити функціонал, за допомогою якого нотаріус матиме можливість бачити «найбільшу ціну, за якою було вчинено правочин», і купівлю-продаж здійснювати під наглядом відповідно уповноваженого органу з першочерговим правом викупу за державою» ,– написав він.

Він додав, що для старту такого механізму державі (у тому числі органам місцевого самоврядування) необхідно або фінансово забезпечити своє право викупу і самій купувати ділянки у громадян, які бажають продати свої наділи, або ж винести на ринок власну пропозицію з-поміж земель державної чи комунальної власності і встановити реальну їх вартість з урахуванням висновків експертів та погоджень окремих відомств, а також за результатами проведених аукціонів з продажу.

В обох випадках необхідно зберегти право купівлі-продажу на визначений період виключно для фізичних осіб – громадян України та органів державної влади чи місцевого самоврядування», – написав він.

 

В лютому в Україні буде презентовано єдиний масштабний геопортал відкритих даних, - Роман Лещенко, Міністерство аграрної політики та продовольства України

 1 лютого 2021 року

Прозорість системи і подолання земельного рейдерства можливі через якісні зміни у законодавстві та викорінення корупційних практик, сформованих десятиріччями. І в першу чергу, мова про відкритість і повноту даних державного земельного кадастру. Про це під час прес-конференції «Дорожня карта земельної реформи в України» заявив Міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко.

«Прийнятий у 2020 році закон №2370 про національну інфраструктуру геопросторових даних відкрив українцям доступ до кадастрів. І це дійсно історична подія. На базі закону нами був створений єдиний масштабний геопортал відкритих даних, куди увійшли відомості про земельні, водні, лісові ресурси, власників землі тощо. І в лютому він буде презентований українському суспільству», - зазначив Роман Лещенко.

Щодо системного дієвого громадського контролю за земельним рейдерством, Міністр повідомив, що вже відбувається плідна взаємодія Держгеокадастру з правоохоронними органами. До співпраці залучені представники Служби безпеки України та Національного антикорупційного бюро.

Джерело: https://www.kmu.gov.ua/news

 

Роман Лещенко презентував маршрутну карту земельної реформи, - Міністерство аграрної політики та продовольства України

1 лютого 2021 року

Дерегуляція, Децентралізація, Діджиталізація – ключові умови успішної реалізації земельної реформи в Україні. Це філософії мінімізації впливу чиновників, мінімізація через тендер владних повноважень і безумовно, оцифрування всіх процесів. Про це під час прес-конференції «Дорожня карта земельної реформи в України» заявив Міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко.

 Серед інших умов реалізації земельної реформи, Міністр назвав також впровадження переважного права на викуп орендованої земельної ділянки, просторове планування і електронні земельні торги.

 «Ринок землі та продовження земельної реформи – ключове завдання для наведення ладу у сфері земельних відносин в поточному році. І це одне з ключових завдань для мене як менеджера земельної реформи і профільного Міністра аграрної політики», - підкреслив Роман Лещенко.

Роман Лещенко заявив, що в системі децентралізації визначальним є законопроект №2194: «Хоча він ще не прийнятий Парламентом, але наявна політична воля керівництва України і на виконання Указу Президента від 15 жовтня, ми прискорили процес передачі земель в територіальні громади. Після 25 жовтня більше 2 млн га земель було передано в управління громадам».

Для своєчасного запуску реформи також напрацьований і пакет «земельних законів» - це  близько 10 вже прийнятих законів та законопроектів, які потребують прийняття та майже 40 підзаконних нормативно-правових актів. Серед ключових законопроектів: № 2195 (прозорий продаж землі та прав на неї на електронних аукціонах); законопроект № 2194 (децентралізація та дерегуляція в сфері земельних відносин); про Фонд часткового гарантування кредитів для збільшення доступу малих фермерських господарств до гнучкого фінансування (№ 3205-2) та щодо забезпечення права працівників державних сільськогосподарських підприємств на земельну частку (№ 3012-2). Законопроекти, які на сьогодні в розробці: щодо консолідації земель; щодо об’єднання водокористувачів (для розвитку систем меліорації); щодо трансформації інституту постійного користування.

«Завдання амбітні, але цілком реальні. Успішність їх виконання залежить від консолідації зусиль всіх учасників процесу – народних депутатів, бізнесу, громадського сектору, профільних асоціацій та багатьох державних відомств, міжнародних партнерів. В нас не має іншого виходу – як впровадити цивілізований ринок землі. Лише тоді Україна стане успішною країною, зможе розкрити на повну свій аграрний потенціал», - наголосив Роман Лещенко.

Джерело: https://www.kmu.gov.ua/news

 

Протягом наступних 10 років вартість землі може зрости до 4-4,5 тисяч доларів за гектар

1 лютого 2021 року

Якщо земельна реформа буде реалізована повною мірою, протягом наступних 10 років середня вартість землі в Україні може зрости до 4-4,5 тис. доларів за гектар.

Про це заявив експерт Easy Business Дмитро Ливч під час пресконференції «Дорожня карта земельної реформи в Україні. Розвиток економіки», яка відбулася у Києві.

Він зауважив, що за часів невизначеності, зумовлених пандемією коронавірусу, нехтувати такими інвестиціями було б дуже недалекоглядно.

«Запуск повністю лібералізованого ринку землі в Україні, на мій погляд, міг би принести близько 50-85 мільярдів  доларів  сукупного приросту ВВП у наступні 10 років після реформи. Проте запропонована модель, хоч і матиме нижчий економічний ефект, все одно закладе фундамент для майбутнього розвитку агросектору  за умови прийняття допоміжного пакета законодавчих ініціатив, зокрема законопроєктів № 2194, № 2195, № 3205-2», – сказав Дмитро Ливч.

Крім того, остаточне зняття мораторію стимулюватиме подальший розвиток агробізнесу, який за роки незалежності став однією з провідних галузей економіки. Вільний ринок дасть змогу змінити структуру сільськогосподарського виробництва та замість традиційних культур пропонувати продукцію з високою доданою вартістю.

Джерело: http://agro-business.com.ua

 

Закон про продаж земель сільськогосподарського призначення може бути скасований

1 лютого 2021 року

Закон про продаж земель сільськогосподарського призначення, який повинен відкрити в Україні ринок землі, може бути скасований через всеукраїнський референдум. Про це заявив перший віце-спікер Верховної ради Руслан Стефанчук в ефірі програми «Свобода слова Савіка Шустера».

У відповідь на запитання про можливість скасування закону через всеукраїнський референдум, Стефанчук зазначив, що це обов’язково станеться, якщо більшість громадян підтримають таке рішення.

«Рішення референдуму є обов’язковим для кожного органу державної влади. Крапка», – додав Стефанчук.

Нагадаємо, 26 січня Рада схвалила у другому читанні законопроект про всеукраїнський референдум. Документ підтримали 255 нардепів.

Всеукраїнський референдум проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як 3 мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення всеукраїнського референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по 100 тисяч підписів у кожній області.

Джерело: https://agronews.ua/news

 

Сімейні ферми  у США становлять 96% господарств, на них припадає 87 % землі

1 лютого 2021 року

Сімейні ферми США становлять 96% усіх фермерських господарств США, на них припадає 87 % землі у фермерських господарствах і 82 % вартості всієї проданої сільськогосподарської продукції, згідно з доповіддю "Перепису сільськогосподарських фермерських господарств", опублікованою Міністерством сільського господарства США.

У звіті про типологію фермерських господарств основна увага приділяється "сімейному фермерському господарству", яке визначається як будь-яке фермерське господарство, де більша частина бізнесу належить виробнику та особам, пов'язаним з виробником. Звіт класифікує всі ферми за унікальними категоріями на основі двох критеріїв: хто є власником діяльності та валовий грошовий дохід ферми (GCFI). GCFI включає продаж виробниками врожаю та худоби, збори за доставку товарів за контрактами на виробництво, державні платежі та доходи, пов'язані з фермерськими господарствами.

"Класифікація двох мільйонів фермерських господарств Америки з метою кращого відображення їх різноманітності є критично важливою для оцінки та складання звітності про сільське господарство США", - сказав адміністратор NASS Губерт Хамер. "Типологія дозволяє нам більш змістовно дослідити демографічні показники того, хто сьогодні займається фермерством та тваринництвом, а також їх вплив на економіку та громади країни".

Дані показують, що на невеликі сімейні ферми, ферми з GCFI менше 350 000 доларів на рік, припадає 88 відсотків усіх фермерських господарств США, 46 %  загальної землі у фермерських господарствах та 19 % вартості всієї проданої сільськогосподарської продукції. Великі сімейні ферми (GCFI в розмірі 1 мільйон доларів і більше) становлять менше 3 % усіх фермерських господарств США, але виробляють 43 % вартості всієї сільськогосподарської продукції. Ферми середнього розміру (GCFI від 350 000 до 999 999 доларів США) становлять 5 % фермерських господарств США і дають 20 % вартості всієї сільськогосподарської продукції.

Дані також показують, що кількість сімейних ферм зменшилась на 4 % (майже 80 000 ферм) з 2012 року. Великі та середні сімейні ферми зазнали більш різкого скорочення, зменшившись відповідно на 13% та 8%. Невеликі сімейні ферми зазнали меншого падіння (3 %).

Джерело: http://agronomy.com.ua/novyny

 

Керівників Держрезерву і Держгеокадастру призначать  без конкурсу – за підсумками співбесіди

29 січня 2021 року

Про це йдеться в   розпорядженнях Кабінету Міністрів України від 27 січня 2021 року №63-р та №65-р,  оприлюднених  на офіційному урядовому порталі.

Призначити керівників Державного агентства резерву та Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру на вакантну посаду після співбесіди з ними шляхом укладення контракту про проходження державної служби Кабмін доручив міністру розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства Ігорю Петрашку.

При цьому слід зазначити, що Ігор Петрашко визначений уповноваженою особою для проведення співбесіди в установленому порядку.

 

Депутати столичної ради підтримали надання міжнародному аеропорту «Київ» (Жуляни) земельної ділянки у постійне користування

29 січня 2021 року

На черговому засіданні постійної комісії Київської міської ради з питань архітектури, містобудування та земельних відносин депутати підняли питання розширення аеропорту «Київ» у мікрорайоні «Жуляни». Наразі на летовищі є лише одна злітно-посадкова смуга і три термінали. Вважається, що максимально «Жуляни» можуть прийняти 3 млн пасажирів на рік. 

«У планах аеропорту в найближчі 3-5 років подовжити злітно-посадкову смугу для прийому важчих повітряних суден», – розповідав співвласник аеропорту Денис Костржевський.

27 січня депутати підтримали надання міжнародному аеропорту «Київ» (Жуляни) земельної ділянки у постійне користування.

Відтак аеропорт зможе провести довгоочікуване збільшення злітно-посадкової смуги. А це означає, що летовище зможе приймати літаки Boeing із великою пасажиромісткістю.

За словами голови комісії Михайла Терентьєва, завдяки цьому іноземні туристи та українці, що повертаються з-за кордону, зможуть швидко діставатися центра міста, не маючи необхідності долати десятки кілометрів із Борисполя.

 

У Київраді схвалили надання землі ветеранам і родинам загиблих на Донбасі киян

29 січня 2021 року

Про це  розповів голова комісії Михайло Терентьєв, повідомила прес-служба Київради.

У середу, 27 січня, відбулося чергове засідання постійної комісії Київської міської ради з питань архітектури, містобудування та земельних відносин. Депутати розглянули ряд важливих соціальних питань. Зокрема, відведення земельних ділянок ветеранам і родинам загиблих воїнів АТО.

«Це блок питань щодо забезпечення соціальних прав і гарантій людей, які фактично зберегли нам умови, в яких ми мирно живемо у місті Київ. Ми маємо турбуватися про них», - пояснив Терентьєв.

Розірвано договори оренди земельних ділянок з недобросовісними забудовниками

Також серед підтриманих рішень було розірвання договорів оренди земельних ділянок з недобросовісними забудовниками і надання / передача земельних ділянок державним та комунальним підприємствам.

Як зазначав голова комісії, ці питання є особливо важливими для благоустрою та озеленення столиці, як і надання ОСББ у постійне користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування.

Крім того, земкомісія підтримала питання розгляду кадастрових справ.

 

16 гектарів землі московському патріархату подарив Шмигаль, керівник уряду держави Україна, - пише про це Vitaly Rojdaev на своїй сторінці  Facebook

29 січня 2021 року

Пропонуємо вашій увазі зміст урядового документа:

 КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ

від 26 січня 2021 р. № 47-р

Київ

Про погодження зміни цільового призначення земельної ділянки

Відповідно до статей 20, 123 Земельного кодексу України погодити зміну цільового призначення земельної ділянки комунальної власності площею 15,8 гектара, яка перебуває в постійному користуванні дочірнього підприємства “Малинський лісгосп АПК” Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства “Житомироблагроліс” Житомирської обласної ради на території Коростенського району Житомирської області, з категорії земель лісогосподарського призначення (ліси) на категорію земель житлової та громадської забудови з метою вилучення земельної ділянки та подальшої передачі Житомирською обласною радою в постійне користування релігійній організації “Ставропігійний жіночий монастир на честь Афонської ікони Божої Матері” Української Православної Церкви для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій.

        Прем’єр-міністр України                                       Д. ШМИГАЛЬ

 

«Слуга народу» вирішить у понеділок, чи звільнять Миколу Сольського з посади голови аграрного комітету

28 січня 2021 року

У понеділок, 1 лютого, о 18.00 партія «Слуга народу» збирає екстрене засідання щодо ситуації в аграрному комітеті з недовірою до голови відомства Миколи Сольського. Про це пише головний редактор AgroPolit.com Наталія Білоусова у своєму блозі  «Відставка голови аграрного комітету Миколи Сольського та нова коаліція «Слуга народу-Батьківщина-Довіра» — є контакт?».

Повідомлялося, що 27 січня Миколу Сольського рекомендували усунути з посади голови аграрного комітету Верховної Ради. Зокрема, ініціативу підтримали 13 членів аграрного комітету (12 проголосували «проти»). 

Зазначалося, що причетними до усунення Сольського є Артем Чорноморов та так звана «група Павлюка», яка відпрацьовує замовлення однієї з груп впливу в Офісі Президента на заміщення посади глави аграрного комітету. Більше про це читайте за посиланням.

У свою чергу Артем Чорноморов такі чутки спростовує і каже, що це колективне рішення комітету.

«Щоб там окремо якось збирались голоси – такого не було», — говорить він.

Не підтверджує він і чутки, що новим очільником аграрного комітету може стати Вадим Івченко.

«Сумніваюся, що «Слуги» підтримають це», — говорить Артем Чорноморов.

Додамо, що рішення аграрного комітету тепер має підтримати 226 народних депутатів, лише тоді Миколу Сольського зможуть звільнити. Коли розглядатимуть це питання у сесісійній залі наразі невідомо. Більше деталей читайте у блозі.  

 

Рада схвалила закон про народовладдя. Як відбуватимуться референдуми

27 січня 2021 року

Верховна рада у другому читанні та в цілому схвалила президентський законопроєкт № 3612 про народовладдя через всеукраїнський референдум.

Відповідне рішення підтримали 255 депутатів на засіданні 26 січня.

Документ передбачає чотири види всеукраїнських референдумів.

 Перший – щодо зміни трьох розділів чинної Конституції, які стосуються загальних питань функціонування держави. Другий вид референдуму – зміна території України відповідно до міжнародного договору. Третій і четвертий види референдумів проводяться за народною ініціативою і також призначаються президентом.

Документом уперше запроваджується можливість електронного голосування. Водночас відповідні частини закону набудуть чинності лише після ухвалення спеціального закону щодо застосування інноваційних технологій з електронного (машинного) голосування. Автори вирішили, що рефередум вважатиметься дійсним при явці 50%+1 виборець.

На референдум можна буде виносити лише одне питання. Якщо це референдум, пов'язаний з народною ініціативою, потрібно буде зібрати 3 мільйони підписів. Якщо це внесення змін до Конституції України, необхідно, аби за таке рішення проголосувало дві третини депутатів, а потім рішення парламентарів буде затверджуватися на референдумі.

Згідно з документом, Конституційний суд отримує додаткові повноваження щодо контролю за відповідністю Конституції питання, яке пропонується винести на референдуму за народною ініціативою. Так, поки КС не винесе своє рішення – референдум проводитися не буде. При цьому КС має 30 днів на підготовку висновку. Водночас законом не передбачені санкції для суду, якщо висновок за 30 днів не з'явиться.

Додаткові повноваження отримує Центральна виборча комісія, зокрема право остаточного затвердження результатів референдуму.

За попередніми підрахунками, витрати державного бюджету на проведення одного всеукраїнського референдуму складуть близько 2 мільярдів гривень. При цьому суб'єкти референдуму можуть виготовляти рахунком свого фонду значки, календарі, пакети, олівці, ручки, які виражають певне ставлення до питання всеукраїнського референдуму, за умови, що вартість кожної одиниці такого товару не перевищує 3%мінімальної зарплати (при мінімалці у 6000 грн, це 180 грн - ред.)

Як було раніше

В Україні немає окремого закону, який би регулював проведення референдуму. Це питання відображається в окремому розділі Конституції. Зокрема, там вказано, що всеукраїнський референдум проголошується на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян, які мають право голосу, за умови, що підписи зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області.

У квітні 2018 року Конституційний суд скасував попередній закон про всеукраїнський референдум від 2012 року. З 1991 року в Україні відбулося два всеукраїнських референдуми. Перший загальнонаціональний референдум відбувся 1 грудня 1991 року. Тоді буле винесено одне питання: "Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?". У опитуванні взяли участь 31 891 742 особи — 84,18 % населення України. З них 28 804 071 особа (90,32 %) відповіла "Так".

Другий всеукраїнський референдум відбувся 16 квітня 2000 року. Його ініціював президент Леонід Кучма, а організувала ЦВК на основі "народної ініціативи". Тоді було винесено чотири питання:

  • обмеження депутатської недоторканості;
  • установлення додаткових підстав для розпуску президентом Верховної Ради;
  • зменшення кількості народних депутатів з 450 до 300;
  • формування двопалатного парламенту.

За офіційними даними на всі чотири поставлені питання виборці дали ствердну відповідь (від 81,7 % до 89,9 %). 29 травня 2000 року за результатами проведеного референдуму Кучма видав указ #727/2000 про створення комісії з підготовки змін до Конституції України. Водночас Верховна рада з чотирьох рішень референдуму схвалила тільки одне, згідно з яким президент отримав право розпускати парламент.

Що сказали депутати

Депутатка від "Європейська солідарність" Ірина Фріз розкритикувала законопроєкт про народовладдя в ефірі Українського радіо.

"Він насправді нічого немає сумісного з народовладдям, тому що це законопроєкт, який порушує чинну Конституцію. Відповідним чином це чергова маніпуляція від влади, коли під прикриттям красивої назви ховають норми, які будуть потім оскаржені. Крім того, це свідомий обман для того, щоб відвернути увагу українців від платіжок, від тих цін і сум, які вони отримали й будуть отримувати ще і в лютому для того, щоб сплачувати необґрунтовано підняті тарифи", — сказала вона.

Під час засідання Ради депутат від "Опозиційної платформи — За життя" Анатолій Бурміч заявив, що питання на референдум можуть виноситися частіше, ніж раз на три роки, інакше це буде обмеження прав громадян на народовладдя. На його думку, народ має право ставити запитання тоді, коли цього вимагає ситуації, проте його поправка була відхилена. Також поправки пропонував депутат Нестор Шуфрич (ОПЗЖ), однак представники комітету заявили, що вони лише "ускладнюють процедуру".

Голова партії "Батьківщина" Юлія Тимошенко заявила, що "електронне голосування — прямий шлях до фальсифікацій". На її думку, закон про референдум був потрібен, однак його необхідно було направити на повторне друге читання задля проведення експертизи на предмет того, чи можна за запропонованим законом провести референдум. Тимошенко зазначила, що процедури початку референдуму є дуже складними і їх не зможуть пройти жодні ініціативні групи. Вона нагадала, що у Конституції вже є вичерпні вимоги щодо того, що потрібно від народу для початку референдуму.

Загалом комітет вимагав відхилення кількох сотень запропонованих депутатами поправок до законопроєкту і вони не були затверджені Верховною радою. При цьому комітет і Рада підтримали кілька правок депутата від "Слуги народу" Сергія Кальченка, які стосувалися того, що виборець може підтримати ініціативу референдуму заявою в електронному вигляді. На думку Кальченка, підстави для проведення референдуму визначаються законом і така підтримка суперечить Конституції. Також Кальченко заявляв, що шлях збору підписів є непрозорим і його неможливо перевірити.

Що відомо

  • Зеленський вніс у Раду законопроєкт про всеукраїнський референдум 9 червня 2020 року. Парламент прийняв документ за основу через дев'ять днів.
  • Перший заступник голови Верховної ради Руслан Стефанчук уточнив, що проведення одного всеукраїнського референдуму в середньому може коштувати два мільярди гривень.
  • Венеційська комісія опублікувала терміновий загальний висновок щодо законопроєкту №3612 про народовладдя через всеукраїнський референдум.

Джерело: https://suspilne.media

 

Сольського зняли з посади голови аграрного комітету Верховної Ради

27 січня 2021 року

Миколу Сольського зняли з посади голови Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики. Про це повідомляє agronews.ua.

Комітет з питань аграрної та земельної політики усунув голову Миколу Сольського (фракція «Слуга народу») з посади. За це рішення висловились 13 членів комітету.

 

Відновлення Мінагрополітики відкладається до 1 березня

27 січня 2021 року

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2020 р. №1344 щодо забезпечення реалізації комплексного відновлення діяльності Мінагрополітики, формування і запуск профільного міністерства мало початися з 1 лютого, але в зв’язку з додатковими консультаціями це питання відкладається до 1 березня 2021 р. Про це повідомив Роман Лещенко під час засідання Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.

«Позиція щодо формування Міністерства аграрної політики та продовольства виходить безпосередньо з питання формування політики. Мінагрополітики бачить свою позицію у формуванні через такі центральні органи виконавчої влади як: Держгеокадастр — в частині реалізації земельної реформи та формування земельних відносин, Держводагентство — в частині реалізації проєктів зрошення та меліорації, Держрибагентство, що стосується рибного господарства, та Держпродспоживслужби — питання, що стосується регулювання концепції «від лану до столу» і забезпечення продовольчої безпеки», — коментує Роман Лещенко.

За його словами, дії Мінагропроду стосувалися цих чотирьох органів виконавчої влади, і позиція міністерства залишається незмінною в цій частині.

«Потрібен певний час для фіналізації цього процесу, але стратегічне бачення залишається незмінним, що Держпродспоживслужба має залишитися в системі Міністерства аграрної політики», — підкреслив Роман Лещенко.

Джерело: agronews.ua

 

 27 січня 2021 року

Повернути колишні і додати нові повноваження, що стосуються реалізації програми меліорації земель

Учора, 26 січня 2021 року, на позачергове засідання Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики була заслухана інформація Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та Міністра аграрної політики та продовольства України про стан виконання постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2020 № 1344 щодо забезпечення реалізації комплексного відновлення діяльності Мінагрополітики.

За результатами обговорення було прийнято рішення звернутися до Кабінету Міністрів України та рекомендувати забезпечити відновлення роботи Мінагрополітики з усіма повноваженнями, які належали йому станом до реорганізації в 2019 році, а також надати Мінагрополітики відповідні повноваження з метою реалізації програми меліорації земель.

 

Інститут землеустрою замовив охоронні послуги, які виявилися на 200 тисяч гривень дешевшими від заявлених

26 січня 2021 року

Державне підприємство “Науково-дослідний та проєктний Інститут землеустрою”, яке знаходиться в Києві, виставило тендер на купівлю послуг з охорони об’єктів та особистої охорони.

Як стало відомо “Фактору“, з електронної системи публічних закупівель Prozorro даний тендер був закритий наприкінці 2020-ого року.

Проте, під час аукціону лише ТОВ “ДЕОС-ПЛЮС” запропонувала найнижчу ціну – 386 580,00 грн. При цьому не вказавши послуги з моніторингу сигналів тривоги, що надходять з пристроїв охоронної сигналізації!

У результаті виходить, що послуги виявилися на 213 420 гривень дешевше від заявленої суми в 600 тисяч гривень.

Довідково                                                                                                                            Інститут землеустрою проводить науково-дослідні та проєктні роботи в галузі землеустрою, містобудування та архітектури, охорони, оцінки та раціонального використання земель, геодезичні роботи і надає консультаційні послуги.

 

Запуск ринку землі: скільки коштуватиме гектар чорнозему в регіонах

 26 січня 2021 року

До запуску ринку землі залишилося п'ять місяців: чорнозем уже оцінили в Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру.

Найдорожче один гектар обійдеться в Черкаській області. Його вартість — понад 33 тисячі гривень. Найдешевша земля у в Житомирській області. У регіоні вона коштуватиме понад 20 тисяч грн за гектар.

Найдорожча земля (1 га):

  • Черкаська область — 33 646 грн
  • Дніпропетровська область — 30 251 грн
  • Донецька область — 31 111 грн

Найдешевша земля (1 га):

  • Житомирська область — 21 411 грн
  • Волинська область — 21 806 грн
  • Львівська область — 21 492 грн

У Міністерстві розвитку економіки очікують, що після запуску ринку вартість землі зросте щонайменше удвічі.

Джерело: https://tsn.ua/

 

Два земельні законопроєкти розглянуть цього тижня у парламенті   

25 січня 2021 року

Цього пленарного тижня депутати  мають розглянути два земельні  законопроєкти. Про це йдеться на офіційному сайті Вероховної Ради України.

Зокрема, згідно із розкладом пленарних засідань, у четвер, 28 січня, планується розгляд законопроєкту №0850  «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо єдиної правової долі земельної ділянки та розміщеного на ній об'єкта нерухомості)» та законопроекту №3987 «Щодо внесення до Державного земельного кадастру відомостей про державний кордон України».

 

Судді і прокурори відбирають у селян землю під Мелітополем

25 січня 2021 року

Держгеокадастр в Запорізькій області поспішає роздати землі сільських та селищних рад. А селяни залишаються з носом. Такого узагальненого змісту скарги лавиною  вивалилися на Олександра Старуху, голову Запорізької ОДА. Повідомляє ria-m.tv 

- З вересня Нововасилівське громада зверталася з цією проблемою в облдержадміністрацію і Госгеокадастр. І тільки звернулися - тут же власник ділянки змінюється. 250 га в одному селі вже вкрадено. Система доїдає людей, - поскаржився глава Нововасилівської селищної ради Приазов'я. - 200 га землі у нас не оброблялися з 2012 року. Ці землі були розпайовані під городи, особисті селянські наділи. Ми не знаємо цих людей. Може, це бомжі або люди з місць позбавлення волі. Але вже у цієї землі є власник. І все це розпродається, а громада залишилася ні з чим - 200 грн за гектар оренди. Фактично вкрали у громади землю. Не раз зверталися в облдержадміністрацію - реакції ніякої.

- У нас ціла вулиця була виділена під забудову, є акти старого зразка на ці ділянки. А тепер цю частину вулиці вже роздали. На карті видно, що стоїть будинок і ведеться будівництво, а землю у нас фактично вкрали, - поскаржилася голова Терпіннівського сільради Жанна Севоднєва. Держгеокадастр, за її словами, навіть приймати людей не хоче, посилаючись на карантин.

- Півтори тисячі гектарів землі роздали без аукціонів. Ми з'ясували, що власниками землі стали судді із Запоріжжя і мелітопольські прокурори. Ми звернулися в ДБР і вже відкрито кримінальне провадження, проводяться слідчі дії, - розповів про біду своєї території глава Семенівського сільради Андрій Єрмоленко.

Ще одна проблема - роздачі земель сільгоспугідь за копійки.

- У Костянтинівці є великі ділянки землі, наприклад, ТОВ Фенікс обробляв 130 га за 130 грн. на рік. Ось такі гроші отримує громада в рік. Так може треба оцінити цю землю? - звернулася до губернатора глава Костянтинівського сільради Тетяна Горбань.

- Три рази приїжджали в Запоріжжя в земельний департамент і листи писали на ОДА. Колись райдержадміністрації за межами села виділяли ділянки землі. Але потім ці повноваження область забрала у РДА. У нас уже більше 60% договорів потрібно переоформляти. А область не хоче нічого робити. Грошей громада втрачає дуже багато. Область не хоче працювати, - поскаржився Валентин Бутенко голова Новенскої сільради.

Раніше ми також повідомляли, як під Новий рік Держгеокаластр в Запорізькій області «по-тихому» передав земельні ділянки Приазовської ОТГ Мелітопольського району людям, які не мають до громади ніякого відношення. Ділянки не прості. Це прибережна зона, яка є найбільш привабливою для інвесторів.

Мер Мелітополя Іван Федоров дав свої пропозиції губернатору про те, як може бути вирішена дана проблема.

- Земельний ресурс повинен бути переданий в руки громади - сесій сільських ОТГ, райрад та міських. У нас пройшла децентралізація по масі послуг: ДАБКу, реєстраційній службі, соціальній сфері. Але залишилася одна послуга по децентралізації в частині Госгеокадастра, - зазначив Іван Федоров. - Система Дергеокадастру так і працює. Як вам зараз тут розповіли.

Олександр Старух обнадіяв керівників територій найбільшого району Запорізької області в тому, що він створить комісію з перевірки викладених фактів. До сих пір перемогти у війні з Держгеокадастром не вдавалося жодному очільнику області.

Джерело: https://ria-m.tv/news/ Avtor: Svitlana ZALIZETSʹKE

 

Лабораторію інструментальних методів дослідження ґрунтів Інституту ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського НААН зареєстровано у Міжнародній мережі з аналізу добрив

25 січня 2021 року

 Про це повідомляє прес-служба Національної академії аграрних наук України. «У грудні 2020 року Глобальне ґрунтове партнерство ФАО завершило проведення всесвітнього опитування „Оцінка якості добрив“, в якому взяли участь 168 ґрунтових аналітичних лабораторій та інших зацікавлених організацій із 65 країн світу», — йдеться в повідомленні. Підкреслимо, що метою опитування було збирання інформації про поточний стан визначення якості добрив у глобальному масштабі для підтримки створення окремої міжнародної мережі з аналізу добрив у рамках Глобальної мережі ґрунтових лабораторій ГЛОСОЛАН. «В опитуванні взяла участь Лабораторія інструментальних методів дослідження ґрунтів, стандартизації і метрології Національного наукового центру „Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського“. Відтепер лабораторія є членом Міжнародної мережі з аналізу добрив — International Network on Fertilizer Analysis (INFA), заснованої на базі Глобального ґрунтового партнерства, що підтверджено відповідним сертифікатом», — наголосили в  НААН.

 

Орендна плата за передані через аукціони держземлі знизилися на 22 відсотки        

25 січня 2021 року

За даними Держгеокадастру, орендна плата за земельні ділянки с/г призначення державної власності у 2020 році у порівнянні з 2019 роком зменшилась на 22%. Так, у 2019 році середній розмір орендної плати становив 3,43 тис. грн за один гектар, а у 2020  році вже 2,68 тис. грн/га. Окрім того, за 2020 рік територіальними органами Держгеокадастру на земельних торгах було передано в оренду 2599 земельних ділянок загальною площею в 41,68 тис. га, що майже на 20 тис. га (32 %) с/г земель менше ніж у 2019 році (тоді було передано в оренду 3378 земельні ділянки загальною площею 61,57 тис. га). Тому можна зробити висновок, що протягом дії договорів оренди землі, укладених в 2020 році, бюджет України щороку недоотримав мінімум 30 млн грн надходжень від орендної плати.

 Причинами зменшення площі земель, які передані в оренду в 2020 році можуть бути початково менша кількість лотів, які виставлялись на торги, менша середня площа лотів, а також карантинні заходи під час епідемії коронавірусу. Відповідно до чинного законодавства, земельні торги проходять в живу, тому учасники торгів мають з’явитись на них фізично. Від початку весняного локдауну 17.03.2020 року почастішали випадки, коли торги не відбулися, оскільки були зовсім відсутні учасники або був тільки один учасник. А з 19.03.2020 року у різних областях України почались скасовуватись торги через заборону проведення масових заходів. Очевидно, що не на всі лоти проводились повторно земельні торги, тому площа земель, які передані в оренду значно зменшилась. 

Через низьку явку учасників торгів, була низька конкуренція, тому орендна плата на торгах не значно зростала у порівнянні із стартовою ціною лоту. Окрім того, може бути ймовірним, що на земельні торги в 2020 році виставлялись земельні ділянки з гіршою якістю ніж у 2019 році. В результаті цього розмір орендної плати зменшився на 22% порівняно до минулорічного показника.

“Наслідки карантину в Україні в 2020 році із масовим перенесенням та скасуванням земельних торгів, а також суттєвого зменшення розміру орендної плати за землю державної власності с/г призначення, ще раз демонструють необхідність прийняття законопроєкту № 2195 від 01.10.2019, який запроваджує електронні земельні аукціони. Його основною метою є підвищення прозорості земельних торгів. А в умовах сьогодення ще однією суттєвою перевагою запровадження електронних земельних торгів є те, що їх учасникам не потрібно буде з’являтись фізично на торги, а отже випадки перенесення та скасування торгів значно скоротяться”, - наголосила Елліна Юрченко, експерт із земельних питань Українського клубу аграрного бізнесу.

 

Світовий банк і Євросоюз готові надавати технічну підтримку для успішного впровадження земельної реформи в Україні

25 січня 2021 року

        Провідний  експерт Світового банку Клаус Дейнінгер під час зустрічі  Керуючого комітету із земельної реформи за участю керівництва міністерств України, Національного Банку України, Держгеокадастру, ДП «Національні інформаційні системи», експертів Світового Банку та Представництва Європейського Союзу в Україні. заявив, що в України є всі передумови для впровадження прозорого ринку землі, що підвищить ефективність використання земельних ресурсів, забезпечить основу для розвитку сільського господарства, сільських територій та місцевого населення. За його словами,Світовий Банк та Євросоюз готові і надалі надавати технічну підтримку та інші ресурси для успішного впровадження земельної реформи в Україні Про це повідомила пресслужба Мінекономіки.

       Заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Висоцький сказав, що  впровадження ринку землі та забезпечення всіх необхідних інструментів для його успішного функціонування залишається пріоритетом для уряду України на 2021 рік.

         «Всі пріоритети уряду України щодо подальшого впровадження земельної реформи поширюються і на 2021 рік, адже через півроку стартує ринок землі. Для нас важливо забезпечити всі необхідні передумови для успішного запуску земельного ринку та його подальшого функціонування», – сказав він.

           Зокрема, йдеться про розробку та імплементацію земельного законодавства, запровадження дерегуляції у сфері земельних відносин, передачу повноважень щодо розпорядження землями місцевим громадам, запровадження системи електронних аукціонів, земельного моніторингу.

            Учасники зустрічі зазначили, що «Дорожня карта» подальшої спільної роботи в рамках керуючого комітету із земельної реформи буде остаточно затверджена на початку лютого.

 

У столичному парку «Совки»  незаконно продають землю

23 січня 2021 року

Про це повідомила депутат Київради Вікторія Муха.

За її інформацією, на Olx розміщено оголошення про продаж земельної ділянки площею 0,4 га. У ньому говориться, що на ділянці розташований старий будинок під знесення. Уточнюється, що на земельну ділянку є документи і право постійного користування, і її (ділянку) можна приватизувати.

Питання продажу земельної ділянки на території парку викликав значний резонанс серед жителів району.

Парк «Совки» створений в 1976 році - тоді він був лісопарковою зоною з густою рослинністю і природними ґрунтовими доріжками. Після проведеного в 2018-2020 роках капітального ремонту парк став одним з улюблених місць відпочинку киян.

Вікторія Муха попросила столичне керівництво надати інформацію про межі парку «Совки» і власників / балансоутримувача / орендарів земельних ділянок парку. А також перерахувати об'єкти нерухомості, розміщені в парку.

 

Земельну ділянку, виділену Київрадою у шахрайський спосіб під будівництво багатофункціонального комплексу, прокуратура повернула столиці

22 січня 2021 року

Прокуратура Києва у Північному апеляційному суді довела незаконність договору оренди на земельну ділянку у Солом'янському районі столиці, на якій планувалося будівництво багатофункціонального комплексу.

Про це повідомили в пресслужбі правоохоронних органів.

Як стало відомо, Київрада передала приватній компанії земельну ділянку в оренду на 10 років на вулиці Генерала Шаповала для будівництва та обслуговування багатофункціонального комплексу з підземним паркінгом. Договір уклали в зв'язку з придбанням компанією майна на цій ділянці, яке виявилося автозаправною станцією, площею 22 квадратних метра.

У підсумку, площа виділеної земельної ділянки виявилася в 27 разів більше, ніж площа АЗС, а рішення про виділення землі прийнято Київрадою з порушенням норм законів, без проведення торгів.

Внаслідок зазначених порушень бюджет міста недоотримав значну суму коштів, які територіальна громада Києва могла б отримати від продажу права оренди земельної ділянки на аукціоні.

Суд погодився з доводами прокуратури, а договір оренди землі, укладений між Київською міською радою та приватною компанією, визнав недійсним.

Як повідомляють "Наші гроші", в 2018-2019 роках "Смарт-Девелопмент" отримав в оренду чотири ділянки загальною площею 1,52 га на вул. Генерала Шаповала, 1-3. У вересні 2020 року фірма отримала містобудівні умови та обмеження для проєктування "будівель готельного, офісного та багатофункціонального призначення" на цих ділянках. Висота забудови планувалася орієнтовно від 68 м до 78 м, тобто приблизно 25 поверхів.

Одним із власників компанії значиться син екс-мера Олександр Омельченко-молодший.

 

Моніторинг оголошень про продаж сільгоспземлі  в інтернеті засвідчив:  найдорожча – на Черкащині

 21 січня 2021 року

Станом на 1 січня 2021 року  найдорожча вартість  землі в Україні – у  Черкаській області — 33 646 грн за гектар. В інших областях:   Дніпропетровській - 30 251 грн, Донецькій - 31 111 грн, Кіровоградській - 31 888 грн, Одеській - 31 017 грн, Полтавській - 30 390 грн, Харківській - 32 237 грн, Хмельницькій - 30 477 грн та Чернівецькій - 33 264 гривні за гектар.

Про це повідомляє comments.ua.

Найдешевше продається земля сільськогосподарського призначення  — 21 411 грн/га — у Житомирській обл., ненабагато дорожче коштує земля у Волинській (21 806 грн/га), Львівської (21 492 грн/га) та Рівненській (21 938 грн/га) областях.

Вартість землі у «тіньовиків» дізнавалися через моніторинг оголошень про продаж земельних паїв в інтернеті.

Так, згідно з оголошеннями про продаж землі, розміщених на сайті продажу, черкаська земля оцінюється продавцями в  $40 тис. за 4,8 га в Христинівському районі, $30 тис. за 2,6 га в Чорнобаївському районі.

«У ціні і землі в Одеській області, наприклад, 4,5 га пропонують за $50 тис. в Комінтернівському районі. Згадувані серед найдорожчих землі в Дніпропетровській і Кіровоградській областях можна купити в середньому від $2150 і $3050 відповідно. Близько $3350/га попросять в Богодухівському районі Харківської області», — підсумовується у матеріалі.

 

На землі, що зазнали радіоактивного забруднення, розроблять технічну документацію із землеустрою

20 січня 2021року

Уряд на своєму сьогоднішньому засіданні дав розпорядження провести інвентаризацію частини земель зони відчуження та зони безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.  

На землі, що зазнали радіоактивного забруднення, розроблять технічну документацію із землеустрою.  Замовником цих  робіт  виступить Державне агентство з управління зоною відчуження. Воно й має  забезпечити  затвердження технічної документації із землеустрою в установленому порядку.

Технічну документацію  розроблять на землі орієнтовною площею 32 439,1 гектара, що перебувають на території Іванківського та Поліського районів Київської області.

В результаті проведеної роботи  мають бути встановлені місця розташування об’єктів землеустрою, їхні межі та розміри, кількісні та якісні характеристики земель, виявлені землі, що не використовуються, або використовуються нераціонально.

 

«Усі пріоритети Уряду  щодо подальшого впровадження земельної реформи поширюються і на 2021 рік», - Тарас Висоцький

20 січня 2021 року

На зустрічі Керуючого комітету із земельної реформи за участю керівництва Мінекономіки,  Національного Банку України, Держгеокадастру, ДП «Національні інформаційні системи», експертів Світового Банку та Представництва Європейського Союзу в Україніі заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства  Тарас Висоцький поінформував присутніх про кроки, які реалізують в Україні в рамках земельної реформи. Зокрема, йдеться про розробку та імплементацію земельного законодавства, запровадження дерегуляції у сфері земельних відносин, передача повноважень місцевим громадам по розпорядженню землями, запровадження системи електронних аукціонів, земельного моніторингу та ін. Про це повідомляє прес-служба Мінекономіки.

«Усі пріоритети Уряду України щодо подальшого впровадження земельної реформи поширюються і на 2021 рік, адже за півроку стартує ринок землі. Для нас важливо забезпечити усі необхідні передумови для успішного запуску земельного ринку та його подальшого функціонування. Дякую нашим міжнародним партнерам за тривалу підтримку в рамках реалізації цього важливого для України проєкту», - зазначив Тарас Висоцький.

Зі своєї сторони провідний експерт Світового Банку Клаус Дейнінгер відмітив, що в Україні є всі передумови для забезпечення прозорого ринку землі, що підвищить ефективність використання земельних ресурсів, забезпечить основу для розвитку сільського господарства, сільських територій та місцевого населення. Світовий Банк та Євросоюз готові і надалі надавати технічну підтримку та інші ресурси для успішного впровадження земельної реформи в Україні.

Учасники зазначили, що «дорожня карта» подальшої спільної роботи в рамках Керуючого комітету із земельної реформи буде остаточно затверджена на початку лютого

 

Мінрегіон затвердив Кодифікатор адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад

18 січня 2021року

У зв’язку із докорінною зміною адміністративно-територіального устрою України, Мінрегіон затвердив Кодифікатор адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад. Відповідне повноваження закріплене в Положенні про Міністерство розвитку громад та територій України.

Кодифікатор складається з кодів та назв об’єктів Кодифікатора - адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, що розподілені на п’ять рівнів.

Для позначення категорій об’єктів Кодифікатора використовуються такі скорочення:

  • О – Автономна Республіка Крим, області;
  • К – міста, що мають спеціальний статус;
  • Р – райони в областях та Автономній Республіці Крим;
  • Н – території територіальних громад (назви територіальних громад) в областях, територіальні громади Автономної Республіки Крим;
  • М – міста;
  • Т – селища міського типу;
  • С – села;
  • Х – селища;
  • В – райони в містах.

ЗАВАНТАЖИТИ:

  1. Кодифікатор адмінтеродиниць та територій територіальних громад
  2. Додаток до Кодифікатора
  3. Порівняльна таблиця
  4. Наказ Мінрегіону

Джерело: https://decentralization.gov.ua/news

 

Житло на проблемних ділянках

18 січня 2021 року

На п’яти ділянках будують житло для 1263 інвесторів, які постраждали від афери «Еліта-Центру». Про це йдеться у листі заступника міського голова В’ячеслава Непопа до Кабінету міністрів.

У документі зазначено, що протягом 2010-2016 років квартири отримали 267 із 1530 інвесторів «Еліта-Центру», ще залишилося забезпечити житлом 1263 потерпілих. Наразі укладено договори про будівництво житлових будинків у таких місцях:

  • на вулиці Милославській (Троєщина): зараз тут триває прокладання мереж, опорядження будинків і прибудинкової території;
  • на вулиці Лук’янівській (між Лук’янівською і Глибочицькою): ведеться будівництво;
  • на вулиці Оноре де Бальзака, поряд із вулицею Польовою (Троєщина): затверджено проєктну документацію, триває процес отримання дозвільних та погоджувальних документів;
  • у Платонівському провулку (Солом’янка). 23-поверхівку будують впритул до дитсадка і школи. Місцева громада запевняла, що будівництво ведеться з порушеннями, зокрема є відхилення від ДБН щодо щільності забудови, відстаней, протипожежних заходів, озеленення тощо. У 2019 році КМДА скасовувала дозвільні документи на будівництво до усунення недоліків;
  • на перетині вулиць Здолбунівської та Тепловозної (Позняки). «Через соціальний конфлікт проведення підготовчих та будівельних робіт є неможливим», – зазначено у листі Непопа, котрий до 2018 року очолював компанію «Житлоінвестбуд-УКБ», яка й веде будівництво на ділянці.

Спроба забудови на Здолбунівській наштовхнулася на спротив місцевих мешканців та екологічних активістів – ті валили будівельний паркан, блокували техніку та вступали в сутички з охороною. Активісти стверджували, що забудова знищить озеро Качине, яке будтехніка вже почала засипати. Натомість інвестор наполягав, що озеро – це просто затоплений котлован.

У листі до Кабміну Непоп також повідомляє, що погоджено реалізацію інвестиційного проєкту будівництва житла ще на трьох ділянках на Милославській – 3,66, 0,27 та 0,62 гектари. Водночас триває пошук нових земельних ділянок, придатних для будівництва житла потерпілим.

Будівельна компанія «Еліта-Центр», заснована громадянином Росії Олександром Волконським (Шаховим), ошукувала вкладників з початку 2000-х років. Жоден із будинків не було добудовано, деякі неіснуючі квартири продавали двічі, а то й тричі

Джерело: http://budport.com.ua/news/

 

Неправильне використання земель аграріями призводить до деградації ґрунтів, яка швидко набирає обертів в Україні

17 січня 2021 року

Деградаційні процеси ґрунтів України набирають обертів. Зокрема, це відбувається через неправильне використання земель аграріями, недооцінку небезпеки та відсутність державної підтримки щодо відновлення родючості ґрунтів. Про це розповіла доктор сільськогосподарських наук, виконавчий директор ТОВ «Інститут прикладної біотехнології» Світлана Корсун. Про це повідомляє AgroTimes, пише agronews.ua

За її словами, на сьогодні показниками деградації ґрунтів в Україні є втрата гумусу та поживних речовин на 43% орних площ, переущільнення – на 39%, замулювання та кіркоутворення – на 38%, водна ерозія (17%), підкислення та заболочування (14%), забруднення радіонуклідами та вітрова ерозія (11%), забруднення пестицидами (9,3%) та важкими металами (8%), засолення та залужування (4,1%), утворення ярів (3%).

«Це лише частина процесів деградації, загалом їх більше сотні, і якщо додати всі ці незначні відсотки, ми отримаємо більше 100%. Це свідчить про те, що один вид деградації провокує інший. І це є особливо небезпечним», – відзначає фахівець.

Відтак, дослідники визначили такі чинники деградації ґрунтів:

  • Неоптимальне співвідношення земельних угідь (площу ріллі необхідно скоротити на 6-8 млн га).
  • Недосконалість земельної реформи, яка призвела до порушення агротехнологій.
  • Зміна структури посівних площ, спрощення сівозміни, у ряді випадків переходи на монокультуру.
  • Дефіцитний баланс основних поживних елементів і органічних речовин, спричинені низькими дозами добрив.
  • Відсутність ефективних механізмів виконання законодавчих актів стосовно охорони земель.
  • Відсутність об’єктивної ціни ґрунтових ресурсів, справедливого оподаткування та відповідного фонду коштів, необхідних для підтримки родючості ґрунтів.

 

Функцію реєстрації Держгеокадастр збереже, - заступник голови Держгеокадастру Анатолій Мірошниченко 

16 січня 2020 року

Функцію реєстрації земельних ділянок Держгеокадастр збереже. Про це заявив перший заступник голови Держгеокадастру Анатолій Мірошниченко в інтерв'ю AgroPolit.com.

«Розпорядження землями державної форми власності органами Держгеокадастру – це біль, і, м'яко кажучи, ніхто не буде зараз заперечувати, що проблем в цій сфері багато і це проблеми серйозні. І саме з урахуванням цих проблем Держгеокадастром  розпочато процес передачі земель, якими він розпоряджається, в комунальну власність (не очікуючи ухваленняпроєкту 2194). Цей процес буде завершено у будь-якому разі», – сказав він.

Він сказав, що в Держгеокадастрі дуже сподіваються, що законопроєкт №2194 буде ухвалений.

Але навіть якщо цього не станеться, Держгеокадастр позбавиться земель державної форми власності і функції його зміняться. Землі перейдуть ОТГ. Щось залишиться, але ці залишки будуть стосуватися того, що було пропущено під час інвентаризації. Також повністю зникне функція державної експертизи, істотно звузиться функція погодження документації землеустрою», – зазначив він.

Мірощниченко додав, що якщо йдеться про реєстрацію земельних ділянок, то закон передбачає пілотний проєкт, який надасть можливість державної реєстрацій земельних ділянок сертифікованим землевпорядникам. Тому функцію реєстрації Держгеокадастр збереже.

Але вона істотно видозміниться і, напевне, буде спрямована на контроль за тим, наскільки правильно проводять реєстрацію земельних ділянок інженери-землевпорядники. Контрольні функції залишаються у Держгеокадастру, але частину їх буде передано органам місцевого самоврядування. Це дозволить Держгеокадастру дещо переосмислити свою роль у здійсненні контролю. Я сподіваюся, що її вдасться вивести на дещо вищий рівень, зокрема, зараз обговорюється перспектива використання даних дистанційного зондування землі при проведенні чи, принаймні, плануванні проведення перевірок. Також ми націлені на подальшу діджиталізацію Держгеокадастру, на зручність користування сервісами. Тому функція зведення Державного земельного кадастру залишиться, але вона буде видозмінена», – наголосив Мірошниченко.

 

За забруднення земель штрафи збільшено у 6 раз

14 січня 2021 року

Із 12 січня 2021 року набрав чинності наказ Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України «Про затвердження Змін до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства», який дасть змогу Держекоінспекції розраховувати більші збитки. Про це повідомляє  сайт Державної екологічної інспекції України.

«Завдяки оновленню документа сума відшкодування, яка розраховується Держекоінспекцією за особливо сильний та сильний рівні забруднення, збільшиться в 4-6 рази, а за середній – у 2-3 рази. Простіше кажучи, порушники, які зливають хімічні речовини у ґрунт, заплатять за своє зловживання більше», – заявив Андрій Мальований.

В Держекоінспекції повідомляють про те, що впродовж 11 місяців минулого року було розраховано більш ніж 0,5 млрд грн. збитків за шкоду, заподіяну земельним ресурсам. Кошти, які стягуються з порушників, надходять до держбюджету для відновлення пошкоджених земель.

 

Земля — це не портрет Джоконди, її не можна «вкрасти»

13 січня 2021 року

- Зовсім недавно Геокадастр надав президенту інформацію, яка була озвучена Володимиром Зеленським та в більш чутливому суспільстві викликала б ефект вибуху бомби: з семи мільйонів гектарів державної ріллі пʼять були нібито вкрадені і залишилися лише два, які і були передані в користування обʼєднаних територіальних громад (ОТГ). По суті, мова йде про розкрадання приблизно $5 млрд, якщо взяти середню нормативну оцінку землі на рівні 25-26 тис. грн за гектар. І це могло бути розкраданням століття, якби не одне «але». Земля — це не портрет Джоконди, її не можна «вкрасти». Її можна незаконно переоформити на іншого власника. Тобто при наявності ефективних судів і прокуратури все відіграється назад, - вважає Олексій Кущ, фінансовий аналітик, економічний експерт.- Але, швидше за все, вся процедура передачі земель у відання ОТГ і була затіяна для того, щоб максимально ускладнити згадане вище «перегравання назад».

 

Продати свій наділ(пай) виявляє бажання приблизно 10% власників

 13 січня 2021 року

Земель сільськогосподарського призначення в Україні приблизно 27 млн га, з яких 17 млн, або 62%, передано в оренду. Як показують дані опитувань власників землі, продати свій наділ виявляє бажання приблизно 10% власників, тобто мова йде приблизно про 2 млн га. Навіть якщо бажаючих позбутися наділів буде більше, в умовах вже укладених договорів оренди захищені права орендаря на переважний викуп землі в разі активації ринку, - вважає Олексій Кущ, фінансовий аналітик, економічний експерт.

Сумарна пропозиція земельних ділянок сільськогосподарського призначення на момент відкриття ринку землі можна оцінити в 3-4 млн га, як з боку приватних власників, так і з боку держави (приблизно порівну).

 

Підвищення ролі громад у будь-яких питаннях, пов’язаних із життям ОТГ, – це крок у протилежний бік від корупції,  -  Анатолій Мірошниченко

13 січня 2020 року

Перший заступник Голови Держгеокадастру Анатолій Мірошниченко розповів в інтерв’ю для видання AgroPolit.com про ключові завдання, передбачені у проекті Закону України  «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» реєстр. № 2194.

«Перш за все громади отримають землю. Згідно зі статтею 142 Конституції, земля – матеріальна основа місцевого самоврядування. Але цитування Конституції навіть не потрібне, щоб зрозуміти основне: для здійснення місцевого самоврядування потрібні ресурси, і найбільш важливий та цінний ресурс – це земля. Маючи землю у своєму розпорядженні, місцеві громади зможуть мобілізувати додаткові кошти до місцевих бюджетів, а додаткові кошти, я сподіваюся, допоможуть зробити багато корисного для членів відповідних громад.

«Ключовим моментом закону, на мою думку, є передача державних земель за межами населених пунктів у комунальну власність. Ця реформа давно назріла і перезріла. Також надважливим питанням є дерегуляція у сфері земельних відносин. Тут є дуже багато складових, але, у першу чергу, варто звернути увагу на відмову від державної експертизи землевпорядної документації як такої; на істотне звуження сфери застосування погоджень документації із землеустрою та низку інших, не таких радикальних, але не менш значних новел. Законопроект великий за обсягом, і «води» там немає», – наголосив Анатолій Мірошниченко.

Він висловив сподівання, що законопроект реєстр. № 2194 буде ухвалений, але навіть якщо цього не станеться, Держгеокадастр позбавиться земель державної форми власності і функції його зміняться. Землі державної власності перейдуть у комунальну власність громад відповідно до постанови Уряду від 16 листопада 2020 р. № 1113, не очікуючи ухвалення законопроекту. І запевнив, що цей процес буде завершено у будь-якому разі.

«На мою думку, коли рішення ухвалює рада, а не чиновник, який робить це одноосібно, вірогідність корупційної складової суттєво зменшується. Тому підвищення ролі громад у будь-яких питаннях, пов’язаних із життям ОТГ – це крок у протилежний бік від корупції», – підкреслив Анатолій Мірошниченко.

Керівник зазначив, що законопроект реєстр. № 2194 був прийнятий за основу та готується до розгляду Верховною Радою і окремо висловився стосовно поправки до законопроекту щодо особливо цінних земель – «Цей інститут, механізм для віднесення земель до особливо цінних, на моє переконання, нічого позитивного для фактичної охорони земель не робить. Інша справа, що може бути вдосконалений вже наявний механізм охорони сільськогосподарських земель – хоча б вже згаданий механізм відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва».

Також Анатолій Мірошниченко роз’яснив положення законопроекту реєстр. № 2194 щодо набуття у власність іноземними особами земельних ділянок сільськогосподарського призначення і зміни цільового призначення таких ділянок: «Перш за все, я хотів би звернути увагу на той факт, що і зараз можна змінювати цільове призначення приватної земельної ділянки. Але є низка обмежень можливості такої зміни: законодавчі, планувальні, економічні. І чомусь масово це не відбувається. Чомусь «жахливі» іноземці не реалізовують цю схему. Видно, що причин для цього чимало, але відповідь може звучати і так: результат не вартий витрачених зусиль.

По-друге, норму про недопуск іноземців на український ринок землі можна розглядати як заборону іноземцям інвестувати в українську економіку. Україна прагне до Європейського Союзу, а одним із стовпів ЄС є так званий принцип вільного руху капіталу, що передбачає можливість вільного інвестування в нерухомість. І це стосується не тільки громадян ЄС, а й представників третіх країн.

Україна, підписуючи Угоду про асоціацію з ЄС, зробила застереження і, застосувавши певний принцип, використала обмеження в частині земельних ділянок. Але потрібно дивитися на логіку, ідею, ідеологію, яка стоїть в основі процвітання Євросоюзу. А це, серед іншого – і принцип вільного руху капіталу».

Окрему увагу в інтерв’ю було приділено питанню налагодження інформаційної взаємодії між реєстрами та питанню створення адресного реєстру.

Крім того, Анатолій Мірошниченко розповів про стан розроблення та етапи розгляду законодавчих ініціатив стосовно інтеграції супутникового моніторингу в загальну систему земельних відносин України, об’єднання земельного кадастрового реєстру і реєстру речових прав на нерухоме майно Мін’юсту, монетизації безоплатної приватизації землі та щодо використання земель на праві постійного користування.

 

13 січня 2021року

Земельні очікування — 2021 рік

Андрій Мартин, доктор економічних наук, Національний університет біоресурсів і природокористування України

З погляду земельної політики, закінчення 2020 року в Україні було дещо нетиповим, — парламентаріям вже не довелося повторювати яскравої передноворічної традиції подовження мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення. Адже ухвалений наприкінці березня закон встановив вирішальну дату — 1 липня 2021 року, з якої має розпочатися новий етап земельних відносин, що передбачатиме включення сільськогосподарських земель у економічний обіг і надання 7 мільйонам громадян, що є власниками пайових земельних ділянок, можливості розпоряджатися своїм майном.

Обраного у результаті складного політичного компромісу формату майбутнього ринку сільськогосподарських земель не критикує лише лінивий. «Ліберали» не задоволені жорсткими обмеженнями на іноземні інвестиції та формально вічною забороною на продаж державних і комунальних земель (залишки яких натомість інтенсивно роздаються у порядку безоплатної приватизації). Умовні «консерватори» в особі переважно політиків-популістів не задоволені однією лише ідеєю з наданням селянам можливості продавати пайові ділянки (адже «земля й душа не продаються»). А частина аграріїв активно виступають проти ринку сільськогосподарських земель, розуміючи, що він зробить доступ агробізнесу до землі як головного виробничого активу дорожчим, — безальтернативність такої звичної та необтяжливої оренди піде в минуле, а збереження сформованих за останні десятиріччя земельних масивів відтепер потребуватиме інвестування вагомої частини доходів у придбання оброблюваних земель у власність.

При цьому більшість аграріїв добре усвідомлюють, що тимчасовий характер користування землею у сільському господарстві позбавляє галузь довгострокових інвестицій, що необхідні для розвитку виробництв із високою доданою вартістю (тваринництва, садівництва, виноградарства, овочівництва, переробки тощо), здійснення меліорації земель і проведення справжньої їх консолідації. Не секрет, що орендарі позбавлені економічної мотивації піклуватися про родючість ґрунтів у довгостроковій перспективі, а тому нерідко виснажливо експлуатують землю, намагаючись вижати з неї максимум доходу за нетривалий період користування.

Однак чи можна вважати запуск 2021 року повномасштабного ринку сільськогосподарських земель завершенням земельної реформи? Очевидно, що ні. Обіг земель сільськогосподарського призначення — це, безперечно, важлива складова фундаментальних земельних перетворень, але далеко не єдина.

Кожний новий інвестиційний проєкт у промисловості, будівництві, видобутку корисних копалин і багатьох інших сферах починається саме із одержання земельних ділянок або зміни їх призначення. Але забюрократизовані процедури набуття прав на землю та колізійне земельне законодавство створюють широкі можливості для корупції, а новини про чергового посадовця, якого затримали за отримання хабара при виділенні земельних ділянок, для України вже давно стали звичним явищем.

Очевидно, що перетворити земельні відносини в Україні із джерела хронічних проблем і корупції на джерело нових можливостей для звичайних громадян і підприємців можна лише за умови вирішення цілої низки взаємопов’язаних завдань, а саме:

  • проведення реальної земельної децентралізації та повернення громадам можливості повноцінно управляти землями в межах своєї території;
  • дерегуляції землеустрою та оцінки земель, здійснення комплексного планування території сільської громади;
  • забезпечення публічності та відкритості кадастрових систем;
  • розпоряджання державними та комунальними землями через публічні електронні земельні торги;
  • подолання земельного рейдерства.

Частково ці завдання вже виконані Верховною Радою у 2019–2020 роках, яка ухвалила закони щодо протидії рейдерству, про національну інфраструктуру геопросторових даних, а також про планування використання земель.

Так, «антирейдерський» закон створив додаткові гарантії забезпечення захисту майнових прав власників і користувачів земельних ділянок, запобігання протиправному поглинанню і захопленню підприємств в аграрному секторі економіки. Законодавство про національну інфраструктуру геопросторових даних, що набуває чинності з 1 січня 2021 року, передбачає створення національного геопорталу — спеціального інтернет-ресурсу, на якому підлягатимуть відкритому оприлюдненню всі геопросторові дані, що є в розпорядженні органів державної влади та місцевого самоврядування, зокрема, галузеві та відомчі кадастри — земельний, містобудівний, лісовий, водний, родовищ і проявів корисних копалин, курортів, заповідних територій тощо.

Закон про планування використання земель запроваджує із другого півріччя 2021-го новий вид планувальної документації — комплексний план просторового розвитку території територіальної громади, що покликаний упорядкувати земельні відносини у новостворених громадах. Новий підхід дає змогу ліквідувати корупційні ризики, що характерні для традиційної розробки містобудівної та землевпорядної документації. Громадяни і підприємці отримають просту процедуру зміни цільового призначення земельних ділянок, — для цього буде достатньо заяви власника землі або землекористувача про його бажання перейти до призначення ділянки, що передбачено комплексним планом громади.

Найбільшою «земельною перемогою» 2021 року може стати ухвалення чи не найважливішого та наймасштабнішого законопроєкту із «пакета земельної реформи» щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин (№2194). Документ увібрав у себе майже три десятки окремих реформаторських ініціатив, що передбачають ґрунтовне реформування системи державних органів земельних ресурсів, радикальне зменшення ризиків хабарництва та корупції в земельних відносинах, децентралізацію управління землями та розширення повноважень громад, зняття штучних бюрократичних обмежень заради спрощення доступу до земельних ресурсів для населення та бізнесу, скасування зайвих дозволів і дублювання процедур перевірки документації із землеустрою, зменшення вартості робіт і тривалості часу, що витрачається на виконання процедур, пов’язаних із проведенням землеустрою, тощо. На жаль, 2 грудня 2020-го парламент не спромігся ухвалити цей законопроєкт і відправив його на повторне друге читання, а тому другу спробу варто очікувати у січні-лютому вже цього року.

Навесні також можна розраховувати на прийняття законопроєкту, що має визначити процедуру підготовки та проведення земельних аукціонів через електронну торговельну систему (№2195). Важливу роль у спрощенні доступу фермерів і малих сільськогосподарських підприємств до фінансових ресурсів може відіграти прийняття закону про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві (№3205), проте наповнення статутного капіталу такої фінансової установи значною мірою залежатиме від можливостей державного бюджету.

Окрім ухвалення законодавчих актів, успішність земельної реформи значною мірою залежатиме від зусиль уряду, що повинен 2021 року створити організаційні передумови для функціонування ринку сільськогосподарських земель у визначеному форматі. А для цього слід впровадити технічні інструменти для контролю за обмеженнями щодо концентрації земель у власності громадян та юридичних осіб, створити систему моніторингу земельних відносин, ввести в експлуатацію національний геопортал, ухвалити нову уніфіковану методику нормативної грошової оцінки земель і вирішити багато інших завдань.

У цілому варто очікувати, що для земельних відносин 2021 рік буде знаковим. Очевидно, що, як завжди, не все заплановане вдасться здійснити, а правила гри на ринку земель, швидше за все, ще неодноразово підлягатимуть уточненню. Проте після того, як у четвер, 1 липня 2021 року, перший нотаріус посвідчить правочин із пайовою земельною ділянкою, сільське господарство України зміниться назавжди, — це буде початком кінця орендної моделі землекористування.

Джерело: https://zn.ua/ukr/macrolevel/zemelni-ochikuvannja-2021-rik.html

 

З початком ринку сільгоспземель може активізуватися рейдерський рух захоплення земельних ділянок

13 січня 2021 року

Земля в нашій країні стане товаром з 1 липня 2021 року — земельна реформа урядом не переглядатиметься. Але з цього часу активізуються рейдерські спроби заволодіння земельними ділянками українців, розповів вітчизняний політолог Денис Гаєвський на Першому діловому телеканалі - fbc.ua.

За словами політолога, він відкрито побоюється хвилі рейдерства, яка прокотиться Україною одразу ж після того, як в країні дозволять купувати й продавати земельні ділянки сільгосппризначення.

На думку Гаєвського, рівень рейдерських атак на земельну власність українців не буде настільки масштабним, якими були захоплення промислових підприємств у 2014-2015 роках. Але експерт впевнений, що спроби заволодіння чужими земельними ділянками відбуватимуться.

- В цілому це вкладається в тренд підвищення рівня криміналізації свідомості та українського суспільства, і в цілому — у зростання злочинності, яку ми бачимо за останні 6 років. Ринок землі тут, на жаль, внесе свою лепту, як мені бачиться, — зазначив Денис Гаєвський.

 

Більше 24 тисяч гектарів Сарненських земель на Рівненщині займе національний природний парк «Пуща Радзівіла»

13 січня 2021 року

З метою збереження та відтворення природоохоронної та історико-культурної території у Рівненській області розпочалися роботи щодо створення національного природного парку «Пуща Радзівіла» на території колишнього Рокитнівського, а нині Сарненського району.

Як розповів перший заступник голови Рівненської ОДА Сергій Подолін під час онлайн брифінгу, загальна площа заповідника –  більше 24 тисяч гектарів.

- На сьогодні вилучення земельних ділянок погоджено із землекористувачами, власниками земель, матеріали подані до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України. Проєкт Указу Президента щодо створення національного природного парку вже проходить процедуру погодження в Офісі Президента, - відзначив Сергій Подолін.

Завдяки створенню зазначеного об’єкта, природно-заповідний фонд області збільшиться на 1 відсоток.

Таким чином, новостворений парк долучиться до двох уже діючих національних природних парків в межах області – Дермансько-Острозького та Нобельського.

Джерело: https://www.rv.gov.ua

 

12 січня 2021 року

Значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2020 рік становить 1,0 - повідомила Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

 

Набрав чинності документ, який дозволить Держекоінспекції розраховувати більші збитки за забруднення земель

12 січня 2021 року

Відсьогодні набрав чинності наказ Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України «Про затвердження Змін до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства».

Про це повідомив голова Державної екологічної інспекції Андрій Мальований

«Завдяки оновленню документа сума відшкодування, яка розраховується Держекоінспекцією за особливо сильний та сильний рівні забруднення, збільшиться в 4-6 рази, а за середній - у 2-3 рази. Простіше кажучи, порушники, які зливають хімічні речовини у ґрунт, заплатять за своє зловживання більше», - заявив Андрій Мальований.

За інформацією голови ДЕІ протягом 11 місяців минулого року Держекоінспекція розрахувала більш ніж пів мільярда гривень збитків за шкоду, завдану земельним ресурсам. Кошти, які стягуються з порушників, надходять до держбюджету для відновлення пошкоджених земель.

Джерело: https://www.dei.gov.ua

 

Зміни до Земельного кодексу почали обговорювати в комітетах народні депутати   

12 січня 2021 року

Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Верховної Ради в рамках  громадського обговорення перестав приймати зауваження, пропозиції та рекомендації до законопроєкту "Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо спрощення земельних відносин, запровадження механізму єдиного вікна з метою узгодження проектної документації на будівництво, реконструкцію та/або технічне переоснащення електричних мереж зовнішнього електрозабезпечення електроустановок замовника". Розпочалося його жваве обговорення.

Проектом закону, зокрема, пропонується:

  • передбачити можливість розробки проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності у користування для розміщення та експлуатації лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури без отримання у органів виконавчої влади або місцевого самоврядування дозволу на його розробку;
  • передбачити застосування принципу мовчазної згоди при затвердженні відповідними органами проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та наданні їх у користування операторам систем розподілу для будівництва та експлуатації лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури;
  • скоротити строк внесення змін до відомостей Державного земельного кадастру до одного дня та врегулювати питання надання відмов у державній реєстрації земельної ділянки;
  • врегулювати поняття лінійного об’єкта енергетичної інфраструктури;
  • визначити чітку та прозору процедуру укладення договору про встановлення земельного сервітуту на земельних ділянках державної та комунальної власності;
  • запровадити механізм «єдиного вікна» для подачі замовником звернень, заяв, запитів, отримання інформації, вихідних даних, необхідних для проектування та здійснення будівельно-монтажних робіт, узгодження проектної документації на будівництво, реконструкцію та переоснащення електроустановок замовників;
  • передбачити можливість будівництва лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури на землях державної та комунальної власності без необхідності їх відведення, у разі якщо таке будівництво здійснюється відповідно до містобудівної документації;
  • скасувати необхідність отримання ряду дозволів і погоджень;
  • передбачити відповідальність посадових осіб за несвоєчасне узгодження або неузгодження проектної документації.

Докладніше із законопроектом можна ознайомитись за посиланням

Про це повідомляє Офіційний вебпортал парламенту України.

 

Міністр фінансів Марченко та його оточення “наклали око” на 22 гектари землі в центрі Ірпеня, - Павло Пашко, ректор Університету державної фіскальної служби України

11 січня 2021 року

Ректор Університету фіскальної служби Павло Пашко звинуватив міністра фінансів Сергія Марченка в спробі захопити цінні землі очолюваного ним вишу. Про це він повідомив на своїй сторінці у Facebook.

- ...не дочекавшись реорганізації, той самий міністр Марченко намагається незаконно звільнити мене з посади ректору та призначити нового в.о. керівника. При чому такі рішення ухвалюються абсолютно не аргументовано та порушуючи всі можливі процедури. Спираючись на ці незаконні рішення, які вже оскаржуються у суді, Марченко планує рейдерське захоплення університету”, – написав Пашко.

- Причина банальна – пошук власної вигоди. Міністр фінансів Марченко та його оточення “наклали око” на 22 гектари землі в центрі Ірпеня та на матеріальну базу Університету державної фіскальної служби України. Користуючись безвладдям під час зміни керівництва, вони будуть вкрадені. Так само, як під час попередніх реорганізацій були забрані 8 гектар землі “Соснового бору” у курортному Ворзелі. Хто не у курсі – погугліть, все є у відкритому доступі, – зазначив ректор Павло Пашко.

 

Кабмін дозволив змінювати нормативну грошову оцінку землі, - заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Висоцький

11 січня  2020 року

Кабінет міністрів дозволив власникам або користувачам земельних ділянок переглядати нормативну грошову оцінку за узгодженням органів місцевого самоврядування.

Про це написав заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Висоцький на своїй сторінці у Facebook.

"5 січня 2021 року були прийняті і опубліковані відповідні зміни, які надають можливість вже цього року власникам земельних ділянок або користувачам переглядати нормативну грошову оцінку за узгодженням з органом місцевого самоврядування. Це надасть можливість створити реальну базу для оподаткування, сплати місцевих податків і покращення можливості ведення сільського господарства в усіх куточках України", - повідомив Висоцький.

Він нагадав, що це результат роботи, яку було розпочато 6 серпня 2020 року.

"В рамках робочої групи було підняте критичне питання, що є багато ділянок, де чинна нормативна грошова оцінка не відповідає реальності. Аграрії просили надати можливість переглядати її в індивідуальному порядку", - зазначив урядовець.

 

Держгеокадастр злив почесному консулу Екваторіальної Гвінеї в Україні 98 мільйонів гривень на фотографування території України за три(!) дні

11 січня 2021 року

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру 22 грудня за результатами тендеру замовила ТОВ «Авіаційний розрахунковий центр» цифрові ортофотоплани на 98,19 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

До 25 грудня 2020 року, тобто за три дні мали поставити знімки з літаків, а також створені із цих знімків цифрові ортофотоплани масштабу 1:10000 території України площею 170 тис кв. км. Це Київ, Київська, Черкаська, Кіровоградська, Чернівецька, Вінницька, Івано-Франківська, Хмельницька, Тернопільська і Закарпатська області. Як уже повідомлялося, за цей строк неможливо відзняти з літаків таку велику територію. Разом із вимогою щодо актуальності знімків на 2019-2020 роки це може свідчити про купівлю готових знімків.

Вартість аерофотознімків становить 460 грн./кв. км, а ортофотопланів – 115 грн./кв. км.

Аерофотознімки повинні мати чотири канали RGBI і геометричну роздільну здатність 0,3 м. Їх зроблять скануючою аерофотокамерою з шириною смуги захвату 8 Кп та фокусною відстанню об’єктиву 70-350 мм або кадровою аерофотокамерою з розміром зображення не менше 80 Мп. Ортофотоплани матимуть роздільну здатність 0,3 м на піксель або менше.

ТОВ «Дефси» поскаржилось в АМКУ, що в Україні є лише одна кадрова та одна скануюча аерофотокамери, які відповідають вимогам тендеру. Проте адмінколегія вирішила, що скаржник не довів неможливість виконання вимог тендеру, і не задовольнила скаргу.

Сума угод лише на 1% нижча від загальної очікуваної вартості закупівлі у 99,07 млн грн.

Столична «АРЦ» через ТОВ «Алгоритм Авіа» належить киянину Роману Челнокову. Він очолює Громадську спілку «Українське товариство виробників геопросторових даних» («Укргео»), засновниками якої є та ж «АРЦ», ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Престехсинтез» Анни Яковенко і ПрАТ «Авіакомпанія «Колумбус» тієї ж «АРЦ».

Челноков є почесним консулом Екваторіальної Гвінеї в Україні. «OCCRP» пов’язали його з росіянином Володимиром Кокорєвим, арештованим у 2015 році в Панамі за підозрою в розкраданні бюджету Екваторіальної Гвінеї. Челноков заперечив співпрацю з Кокорєвим.

Єдиним конкурентом «АРЦ» не вперше було столичне ТОВ «Бломінфо-Юкрейн», яким нині володіють директор Валентин Парахін, Олена Лисенко та столичне ТОВ «Земельні інформаційні системи» Євгенія Серединіна, Анатолія Ізюка, Олександри Лихогруд та Тетяни Палехи. Раніше співзасновником суперника була ще й «Blominfo A/S» (Данія).

Нагадаємо, у 2014 році «АРЦ» відсудила у ДП «Укрдержліспроект» Держлісагентства 560 тис грн. за оплату роботи з виготовлення ортофотопланів лісів Київської області, хоча держпідприємство тоді стверджувало, що компанія продала їм продукцію, виготовлену в рамках проекту профінансованого Міжнародним банком реконструкції та розвитку.

Джерело: http://nashigroshi.org

 

Інститут охорони ґрунтів України передано до сфери управління Держгеокадастрну, - Роман Лещенко, міністр аграрної політики та продовольства України

 11 січня 2021 року

Ще одне історичне рішення. Кабінет Міністрів передав ДП «Інститут охорони ґрунтів України» до сфери управління Держгеокадастру, - сповіщає Роман Лещенко на своїй сторінці "Борітеся - поборите!" у Facebook.

Таке рішення Уряду дозволить більш якісно здійснювати нагляд за станом родючості ґрунтів в нашій державі. А головне, зробити унікальні дані, якими володіє «Інститут охорони ґрунтів України», повністю публічними та відкритими.

Раніше це держпідприємство підпорядковувалось Мінекономіки. Хоча, згідно з Положенням про Держгеокадастр, саме до його завдань належить нагляд та контроль родючості. А також контроль за додержанням законодавства про охорону земель як органами місцевого самоврядування, так і бізнесом. Відтепер Держгеокадастр отримає реальні інструменти для цього.

«Інститут охорони ґрунтів України» - це унікальне підприємство, яке володіє даними про стан ґрунтів України. Наразі вже проведена паспортизація 19,8 млн га земель сільськогосподарського призначення. В перспективі паспорти матимуть всі земельні ділянки в Україні.

А дані про стан ґрунтів будуть внесені до бази Державного земельного кадастру, яка буде оприлюднена з просторовою прив'язкою до об'єкта. Її перенесення на публічну кадастрову карту дозволить всій країні побачити зміни показників родючості ґрунтів та реальний стан земель в нашій країні.

Для держави це дозволить більш ефективно здійснювати контроль за охороною земель. Адже відкритість – найбільш дієвий інструмент проти корупції та безвідповідального використання земель. Вітаю Держгеокадастр із цим важливим етапом в роботі.

 

14 ділянок запропонувала Державна служба геології та надр  на чергові електронні аукціони, що відбудуться 25 лютого 2021 року. Загальна стартова вартість лотів становить близько 21 мільйона гривень

11 січня 2021 року

***

Ремарка. Золотоносну ділянку в Дніпропетровській області на попередньому аукціоні придбало ТОВ «Спис Україна» зі Львова, кінцевим бенефіціаром компанії є громадянин Туреччини Фірат Чакмак. Статутний капітал переможця аукціону  — 869 гривень.

***

Серед запропонованих лотів  на 25 лютого 2021 року земельні ділянки з такими корисними копалинами:

Видобування корисних копалин:

Геологічне вивчення бурштиноносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку, з подальшим видобуванням бурштину:

***

- Залучення інвестицій у розробку покладів надр стимулює супутні виробництва, розвиток інфраструктури та створення робочих місць, — інформує голова служби Роман Опімах. – Державна служба геології та надр системно проводить електронні торги. Вже виставила на аукціони 44 лоти, планує цього року запропонувати не менше 100.

Гравці ринку можуть за власним бажанням ініціювати на електронні торги будь-яку ділянку із Інвестиційного атласу надрокористувача або номінувати свою, та взяти участь у відкритому аукціоні. Переможця визначає система Прозорро.Продажі, ним стає та компанія, яка запропонує найвищу ціну за лот.

***

Наприкінці минулого року відбулося офіційне підписання угод про розподіл вуглеводневої продукції з переможцями конкурсів. Держгеонадра визначені державним уповноваженим органом для імплементації УРП.

Довідково. УРП – це договір, відповідно до умов якого держава надає інвестору право пошуку, розвідки та видобування корисних копалин на певній території в обмін на частку видобутої продукції.

УРП може бути укладена щодо будь-якої мінеральної сировини. Інвестором може бути фізична чи юридична особа, об’єднання юридичних осіб (як українські, так і іноземні). УРП укладається на 50 років. Розмір площі, яка надається відповідно до УРП, не є обмеженим.

 УРП може передбачати розгляд спорів між державою та інвестором в арбітражі.

 В УРП може бути зафіксована відмова держави від свого імунітету.

УРП також можуть бути більш вигідними з фіскальної точки зору. Податковий кодекс передбачає, що розмір рентної плати при видобуванні нафти в рамках УРП складає 2%, а газу – 1,25%.

Механізм УРП не є поширеним в країнах ЄС.

 

11 січня 2021 року

Кабмін змінив підстави для надання відомостей з земельного кадастру

Кабінет Міністрів прийняв постанову від 5 січня 2021 року № 6 «Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 та від 7 лютого 2018 року № 105».

Отже, абзац восьмий підпункту 8 пункту 22 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051 у новій редакції тепер викладено так:

Підставою для надання відомостей із Державного земельного кадастру про нормативну грошову оцінку земельної ділянки сільськогосподарського призначення (крім земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів) є дані про нормативну грошову оцінку, внесені до Державного земельного кадастру  в установленому порядку.”

 

Дрібні і середні фермерські господарства з урахуванням рівня їх оборотних коштів не зможуть сформувати активний попит на землю в масштабах цілої країни, - Олексій Кущ, фінансовий аналітик, економічний експерт

11 січня 2021 року

- У разі відкриття ринку землі, в тому числі офіційно для компаній в 2024 р., конкуренція між землекористувачами буде відбуватися не за ставками оренди, а за ціною викупу землі у їх первинних власників, і тут ключовий фактор — обсяг і ставка залучених для викупу кредитних ресурсів. Очевидно, що в цій гонці виграють саме великі агрохолдинги, які зможуть залучати зовнішні позики під 5-6% під заставу землі. Природно, зроблять це не відразу, а протягом перехідного періоду, який встановлено законом в контексті етапності відкриття ринку. Тобто процес концентрації земельних наділів розтягнеться приблизно на п'ять років. З огляду на те, що попит на землю в Україні будуть формувати якраз великі гравці і саме «під концентрацію», перші роки не обіцяють жодних сюрпризів ні в частині цінової динаміки, ні в частині впливу на економіку в цілому. Дрібні і середні фермерські господарства з урахуванням рівня їх оборотних коштів не зможуть сформувати активний попит на землю в масштабах цілої країни.

 

Якщо фермер за оренду гектара сільгоспземлі може платити 150-200 доларів  США, то агрохолдинг лише 50-100, - Олексій Кущ, фінансовий аналітик, економічний експерт

11 січня 2021 року

- Оренда землі сформувала в Україні унікальну тріаду землекористувачів: особисті господарства, фермери, великі агрохолдинги. Останні, до речі, і зацікавлені у відкритті ринку землі, оскільки сьогодні вони конкурують з фермерами та одноосібниками за право користування землею за допомогою розміру орендної ставки, яка в свою чергу залежить від рівня доданої вартості кінцевого продукту, що генерується на даній ділянці. І тут все залежить від продуктового різноманіття: фермер, що вирощує різні види культур, заробляє з одного гектара більше і може запропонувати власнику землі вищу ставку оренди, ніж агрохолдинг, що спеціалізується на вирощуванні технічних монокультур і заробляє на валі і ефекті від масштабу. Так, у фермера середньої руки рівень доданої вартості кінцевої продукції з гектара може досягати $600-800 і, відповідно, він може заплатити за оренду $150-200 за га. У агрохолдингу товарний випуск з гектара становить в середньому $250, а значить ставка оренди, прийнятна для нього, — $50-100.

 

Ринок землі: малий та середній агробізнес не зможе конкурувати з агрохолдингами

11 січня 2021 року

Сьогодні державна підтримка аграріїв недостатня, а кредитування недоступне – ставки дуже високі. Про це заявив заступник голови Всеукраїнськоїпгоарної ради Денис Марчук наголошує на основних моментах земельної реформи.

- Спочатку набувати права власності на землю зможуть лише фізичні особи громадяни України (ліміт 100 га), а далі (з 1 січня 2024 року) – юридичні особи. Важливим моментом є те, що кінцевим бенефіціаром юридичних осіб, які захочуть купити землю, повинні бути лише громадяни нашої країни. А обмеження по концентрації не сягатиме більше 10 000 га на юридичну особу, – пояснює він.

Разом з тим, зауважує експерт, в умовах впровадження ринку землі малий та середній агробізнес не зможе конкурувати з великим.

- Сьогодні державна підтримка аграріїв недостатня, а кредитування недоступне – ставки дуже високі. Тому на старті ринку землі малий фермер буде програвати великим агропідприємствам, які закордоном можуть кредитуватися під 2-3%. Тому вкрай важливо сьогодні підтримати малий і середній агробізнес. Ми звертаємося до президента, Кабміну, щоб на період впровадження земельної реформи в Україні була розроблена програма підтримки для малих фермерських господарств і середнього агробізнесу», – підсумував експерт.

Джерело: agroreview.com

 

600-900 доларів США за гектар українських сільськогосподарських земель - з такої ціни стартуватиме ринок земель за прогнозами аналітиків

11 січня 2021 року

Довідково. У перші 2,5 роки після відкриття ринку — з 1 липня 2021 р. — можна буде купувати не більше 100 га в одні руки, а потім — до 10 тис. га. Інвестиції в землю і ціноутворення на неї в майбутньому стануть чітко корелювати з оцінкою рентного земельного доходу, так як земля — це яскраво виражений рентний актив. На рентну модель ціноутворення активу у вигляді землі впливають два базових чинника: альтернативна дохідність (як правило, це або банківський депозит, або ставка за державними цінними паперами) і мультиплікатор рентного доходу (оренди) на певну кількість років. У розвинених країнах період розрахунку мультиплікатора становить до 20 років. У попередні роки вже були намагання моделювати ціновий діапазон. Зараз базові чинники змінилися: ставку прибутковості слід брати на рівні 10%, а мультиплікатор — на термін до 15 років (з урахуванням ризиків).

Середня ставка оренди землі в Україні коливається в діапазоні 1700-2000 грн за га, тобто стартує від $60. У прогнозах Кабміну на 2024 р. фігурує показник в 4000 грн, що з урахуванням девальвації може скласти в два рази більше.

За методом альтернативної ренти отримуємо орієнтовну вартість землі в діапазоні $600 (на старті ринку) — $1300 (в 2024 р.). За методом капіталізації ренти і цінового мультиплікатора: $900 на старті і $1900 в 2024-му на етапі зрілого ринку. У будь-якому випадку не йдеться про суми, які називають деякі експерти, вимірюючи ціну на наш чорнозем десятками тисяч доларів.

До моменту повного відкриття ринку землі ціна на ріллю буде дисконтуватися за рахунок ризиків сірих схем і визначатися, виходячи з методу капіталізації орендної плати, який максимально підходить фермерам і агрохолдингам (в частині укладення договорів з відкладальною умовою). Після 2024 р., з приходом великих інвесторів (хто захоче купити близько 100 тис. на 10 структур), домінувати буде метод альтернативної ренти.

Більші інвестиції в чорнозем в Україні зʼявляться лише на зрілому етапі ринку, тобто після 2025 р.

Ефективність їх буде визначатися цілісністю масиву землі: від ста гектарів, цільним клином, тобто ціна вхідного квитка на цей ринок складе від $100 тис.

Джерело: dsnews.ua, автор Олексій Кущ, фінансовий аналітик, економічний експерт

 

В Україні має бути створений адресний реєстр

10 січня 2021 року

Про це  повідомив перший заступник голови Держгеокадастру Анатолій Мірошніченко в інтерв’ю для AgroPolit.com .

За його словами, новостворений реєстр буде працювати в складі будівельного реєстру. Державний реєстр речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, Державний земельний кадастр та інші види природоресурсних кадастрів, а також будівний кадастр продовжать самостійне існування.

«Тобто станом на сьогодні вони продовжують існувати окремо і не зливаються в один, але нагальною є потреба у налагодженні інформаційної взаємодії між цими реєстрами. На мій погляд, основою для цього є земля, тому всі кадастри і реєстри, у тому числі і будівельний та адресний – повинні мати своєю основою Державний земельний кадастр. Наприклад, адресний реєстр має бути не просто табличкою з адресами, а повинен містити відомості про те, де саме розташований об'єкт, з відображенням конкретної адреси та прив’язкою до конкретної земельної ділянки», — повідомив Анатолій Мірошніченко.

Він додав, поки що йдеться не стільки про формальне об'єднання реєстрів, скільки про уніфікацію та налагодження інформаційної взаємодії. Це і зручність користування, і підвищення контролю за їх достовірністю та чимало інших функцій.

 

Договір оренди має бути справді двостороннім за згодою по усім пунктам, а не типовим для усіх пайовиків, а то і для цілого регіону, - голова спілки «Центр розвитку земельних правовідносин в Україні» Леонід Корейба.

8 січня 2021 року 

Щоб вирішити постулат раннього земельного законодавства про те, що власник землі має бути її основним господарем і розпорядником, Леонід Корейба вважає за необхідне здійснити таке:

- По-перше, має діяти насправді справедливий ринок земель, де буде максимально захищений власник землі.

По-друге, інформація про орендарів має бути оприлюднена хоча б в межах ОТГ, щоб люди бачили, хто і як користується їхньою землею, які паї використовує орендар, а які вже давно обробляє інший без згоди власника паю. По-третє, договір оренди має бути справді двостороннім за згодою по усім пунктам, а не типовим для усіх пайовиків, а то і для цілого регіону.

По-четверте, всі ці питання мають бути законодавчо закріплені, а не кинуті на розсуд місцевих органів влади чи орендарів.

Джерело: https://agropolit.com

 

6 січня 2021 року

Упродовж 20 років в Україні розкрадалися державні землі, - Роман Лещенко, міністр аграрної політики і продовольства України

Гектари землі отримали чиновники, олігархи, члени їхніх родин, працівники, водії, коханки чи навіть охоронці. Створено цілу касту привілейованих. Про це розповів міністр аграрної політики і продовольства України Роман Лещенко. Інтерв’ю міністра польському виданню Rzeсzpospolita передруковано за згодою часопису.

- Чи Україна вже відчула результати розпочатої у березні реформи історичного значення щодо відміни мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення?

- Перебуваючи у центрі Європи, ми упродовж 20 років мали рабські закони, які позбавляли аграріїв права розпоряджатися своїми землями. Утім, відміна мораторію – це лише частина великої реформи. Тим часом, ми змінили велику кількість корупційних і бюрократичних процедур, які блокували права місцевих органів влади і громадян на власну землю. Очолюючи Держгеокадастр, я прийняв рішення про передачу права розпоряджатися землями сільськогосподарського призначення окремим територіальним громадам, які було створено після минулорічних місцевих виборів. Крім того, я звільнив понад 6 тисяч чиновників, які працювали в українській системі геодезії та картографії. Бюрократії ще багато, але ми з цим боремося.

- Чи ця реформа щось значним чином змінила для польських інвесторів в Україні?

- Поки що землі сільськогосподарського призначення зможуть купувати виключно фізичні особи, які є громадянами України. Про те, чи її зможуть купувати іноземці, буде вирішено під час референдуму, який відбудеться у найближчі три роки. Тому закордонні інвестори зараз зможуть лише, як і раніше, брати землю у довгострокову оренду. Наразі в українському сільському господарстві немає багато польських інвесторів, вони переважно інвестують у садівництво. Трохи більше є німецьких і нідерландських компаній. Утім, це не та кількість інвесторів, про яку ми мріємо.

- А чому вони не поспішають інвестувати в Україні, адже йдеться про чорнозем і дешевшу робочу силу?

- Переважно через те, що не бачать стабільного законодавства у питанні ринку землі. Інвестори бачать, що навіть настільки консервативну реформу (ринку землі – ред.) опозиція оскаржує в Конституційному суді. Зараз тривають судові баталії, країна перебуває у стані конституційної кризи. Інвестиції повинні мати чітку довгострокову перспективу. Інвестори бояться, адже хочуть стабільності, щоб правова система захищала їхні інвестиції. Поки триває боротьба за реформу ринку землі, інвестори дуже обережно дивляться у напрямку України. Ми їх розуміємо, оскільки цей процес в нашій країні є складним і болісним.

- Проте соцопитування показали, що більшість українців виступають проти відміни мораторію?

- Противники реформи переконували, що мораторій – це найкраща форма захисту української землі. І це принесло свій результат. Люди повірили, що після відміни мораторію землю скуплять іноземці, а вони втратять усе, що мають. Українців цим залякували упродовж 30 років, і цього не можна змінити за один день. Але в Україні вже починають усвідомлювати, що це – одна велика брехня. Швидко з’ясувалося, що противники реформи ринку землі насправді захищали те, що вони награбували за останні 20 років. Ми провели аудит і побачили, що понад 5 із 10-ти мільйонів гектарів державних земель було приватизовано нечесним способом.

- Як саме? Адже в Україні весь час діяв мораторій…

- Перед тим, як я очолив Держгеокадастр, чиновник у Києві вирішував, кому давати землю, а кому – ні. Вирішувалося, кому її давати безкоштовно, а кому давати в оренду. Це призвело до величезної корупції. Земельний кодекс (прийнятий в 2001 році після введення мораторію на продаж землі – ред.) передбачає, що кожний громадянин може безкоштовно отримати від держави 2 гектари землі, зокрема під будівництво будинку чи гаражу. Це призвело до того, що зникло багато державної землі. Ніхто цього не контролював і не перевіряв. Таким чином, виникла ціла привілейована каста людей, які могли п’ять чи десять разів отримати свої 2 гектари.

- Кому зараз належать розкрадені українські землі?

- Чиновникам, олігархам, депутатам й усім тим, хто перебував при владі в Україні упродовж останніх 20-ти років. Вони дбали також про те, щоб 2 гектари землі отримали усі члени їхніх родин, працівники, водії, коханки чи навіть охоронці. Зараз уже розглядаються кримінальні справи проти колишніх міністрів, чиновників і депутатів. За часи правління Віктора Януковича розкрадалися землі переважно на півдні та сході України. Їх не цікавила земля сільськогосподарського призначення, а лиш та, де були поклади вугілля, металів чи сланцевого газу. Після Революції на Майдані до влади в Україні прийшла вінницька група на чолі з президентом Петром Порошенком. За його правління розкрадалися сотні тисяч гектарів землі в різних частинах країни. Маємо справу з найбільшою аферою в історії незалежної України, яка незабаром набуде розголосу. Вона означатиме кінець кар’єри для багатьох українських політиків.

- Коли буде створено рейтинг українських політиків з огляду на кількість гектарів землі в їхньому володінні?

- Українці його побачать у 2021 році, коли всі документи буде оцифровано. Буде створено спеціальний сайт, де ми покажемо усіх громадян, які мають землю, частина з них навіть не знають, що мають гектари. Паспортні дані використовувалися без відома людей лише для того, щоб привласнити землю. Раніше для того, щоб отримати 2 гектари землі, достатньо було заяви і копії паспорту. Про все вирішував Держгеокадастр. Уявімо собі, що поклади сланцевого газу в Харківській області є на землі, приватизованій на підставну особу. Ми працюємо над механізмом повернення цих земель, адже ми втратили не лише сільськогосподарські угіддя, а й величезну кількість покладів, зокрема нафти, газу, сланцевого газу і бурштину.

- Але партія президента Володимира Зеленського “Слуга народу” має більшість у парламенті. Що стоїть на заваді реформувати країну?

- Олігархи, які розуміють, до чого може призвести ця реформа. Вони різними способами намагаються блокувати роботу в парламенті. Вони також блокують роботу Конституційного суду через керованих суддів. Олігархи намагаються корумпувати частину депутатів правлячої партії, адже вони не зацікавлені в поверненні вкраденого раніше. За цим стоять дуже впливові й багаті люди: колишні політики і міністри, які усе ще присутні в українській політиці. Вони провокують політичну, економічну та конституційну кризу. Президентові навіть у межах власної фракції складно зібрати більшість у парламенті. Її намагаються розхитати і поділити фінансово-промислові групи, які виникли після розпаду СРСР у результаті приватизації української промисловості. В їхніх руках є цілі сектори української економіки, вони мають вплив на політиків, мають власні ЗМІ, які розповідають, що українську землю розкрадуть іноземці й навіть у вагонах вивозитимуть за кордон. Це жахлива інформаційна машина, яка блокує реформи і розвиток нашої держави.

- Чи ви не боїтеся ставати на шляху осіб, які мають мільярди?

 - Це нелегко. Я вже півроку живу з державною охороною, постійно отримую погрози. За усією аферою стоять дуже відомі особи. Оприлюднення цієї інформації поставить крапку на їхній кар’єрі. Це вони повинні боятися народу, який вони обдурили.

Довідка видання Rzeczpospolita. Романові Лещенку 32 роки. Він очолює міністерство аграрної політики і продовольства України з 17 грудня 2020 року. За фахом – юрист, перед початком політичної кар’єри працював у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. З червня 2019 року від очолював Державну службу з питань геодезії, картографії та кадастру. Він був радником президента Володимира Зеленського.

Розмовляв Руслан Шошин

Джерело: Укрінформ

 

Інститут охорони ґрунтів паспортизував 19,8 млн га сільгоспземель

 6 січня 2021 року

Державна установа «Інститут охорони ґрунтів України» завершує одинадцятий тур агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення (2016-2020 рр.). Так, Інститут формує унікальну відкриту базу даних про стан ґрунтів України.

Про це розповіла вчений секретар ДУ «Держґрунтохорона» Світлана Романова.

«За період діяльності установи зібрано цінний інформаційний матеріал за характеристиками та динамікою змін показників родючості ґрунтів та їх забруднення токсичними речовинами. За результатами дослідження  надається агрохімічний паспорт поля, земельної ділянки та фотографічний паспорт по рівню забезпеченості елементами живлення, що досліджувались на певній ділянці», – зазначила Світлана Романова.

За її словами, протягом десятого туру здійснили агрохімічну паспортизацію 19,8 млн га земель сільськогосподарського призначення, у результаті чого видали 360,8 тис. агрохімічних паспортів.

«Замовникам видали пакет документів з детальною інформацією про кожне поле, а саме: показники родючості, ступінь забезпечення макро- та мікроелементами, наявність чи відсутність забруднення, рекомендації щодо внесення мінеральних і органічних добрив під запланований врожай, картографічні матеріали вмісту поживних речовин в ґрунті», – додала фахівець.

Джерело: AgroTimes

 

З сьогоднішнього дня вступила в дію постанова Кабінету Міністрів України, якою скасовується ліквідація МінАПК, - Роман Лещенко, міністр

6 січня 2021 року

Кабмін запустив процес відродження Міністерства аграрної політики та продовольства. В Святий вечір українські аграрії отримали справжній подарунок, - пише Роман Лещенко на своїй сторінці "Борітеся - поборите!" у Facebook.

З сьогоднішнього дня вступила в дію Постанова Кабінету Міністрів України № 1344, якою скасовується ліквідація МінАПК. https://cutt.ly/zjfMpbX

Найближчим часом Міністерство аграрної політики та продовольства буде повністю відновлене і вже розпочне роботу.

Попереду багато завдань та викликів над якими потрібно працювати: це і формування дієвої стратегії розвитку галузі на найближчі 10 років, і поступальний рух земельної та аграрної реформи, запуск прозорого державного реєстру одержувачів бюджетної підтримки, впровадження повноцінного агрострахування, комплексне вирішення проблеми зрошення та залучення інвестицій для таких проектів, врегулювання складних викликів в біобезпеці і якості продовольства.

Принципи моєї роботи будуть незмінними: будемо впроваджувати всі проекти швидко та ефективно, якими б амбітними вони не здавались. Тепер аграрії мають свій голос в уряді. Я вірю, що нам все вдасться. З Різдвом усіх!!!

 

ПЕРШІ РЕЗУЛЬТАТИ РЕОРГАНІЗАЦІЇ ДЕРЖГЕОКАДАСТРУ - НЕГАТИВНІ: три тижні поспіль основні показники роботи відомства в середньому погіршувалися на 54 відсотки

5 січня 2021 року

Насамперед це стосується результатів внесення відомостей до Державного земельного кадастру про межі адміністративно-територіальних одиниць, а також результатів внесення відомостей до Державного земельного кадастру про нормативну грошову оцінку земель адміністративно-територіальних одиниць.

Сайт земельного відомства інформує, що "наразі із загальної кількості населених пунктів на території України внесено відомості про межі 8 991 адміністративно-територіальної одиниці (за останній тиждень – 28) та нормативну грошову оцінку 4 734 населених пунктів (за останній тиждень – 20)".

***

Станом на 4 січня 2021 року до Державного земельного кадастру внесено відомості про 22,5 млн земельних ділянок загальною площею 43,8 млн га (за останній тиждень – 24,3 тис. новосформованих земельних ділянок площею 160,5 тис. га), зокрема, 15,1 млн земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 32,1 млн гектарів.

Джерело: https://land.gov.ua/

 

4 січня 2020 року

Селянину Макарському доведеться продати третину своєї землі

Законопроєкт: з українських селян хочуть стягнути 12 мільярдів гривень."Слуги народу" не полишають спроб запровадити поставлене податкове зобов'язання для селян. Після того як перша спроба наразилася на критику, депутати розробили нову ініціативу та винесли її на порядок денний парламенту.

Депутати Верховної Ради від "Слуги народу" вважають, що селяни-одноосібники платять замало податків, а самостійну обробку землі народні обранці прирівнюють до "тіньових схем".

Юрій Макарський боїться, що через новий законопроєкт його змусять позбутися землі, яку він обробляє

Юрій Макарський живе з землі. На площах у близько 30 гектарів 44-річний селянин з Миколаївщини вирощує з дружиною ячмінь і насіння соняшника. "На свою техніку грошей нема, домовляюся з людьми - збирають врожай за гроші їхньою технікою", - розповідає селянин. Просторі угіддя у подружжя з'явилися після розпаювання землі колишнього колгоспу і приватизації вільних земель громади, частину отримали у спадок від батьків. Продають вирощене перекупникам. "Прогодувати сім'ю вистачає. Але запасів жодних нема. Якщо неврожай, то непереливки нам", - каже Юрій у розмові з DW.

Власна земля - єдиний шанс селянина заробити на прожиття. За освітою він зоотехнік, але після закриття колгоспу роботи за фахом в районі немає. Юрій боїться, що невдовзі і йому доведеться продати землю або здати в оренду великим виробникам, як це робить більшість власників паїв, які не наважуються обробляти їх самі. Причина - плани депутатів Верховної Ради від правлячої "Слуги народу" запровадити поставлене податкове зобов'язання.

1220 гривень з гектара

Внесеним на порядок денний Верховної Ради на січень законопроєктом номер 3131-д передбачено, що для селян-одноосібників, таких як Макарський, встановлять мінімальне податкове зобов'язання, яке вираховується на підставі нормативної грошової оцінки землі за спеціально вигаданою законодавцями формулою. У середньому, за розрахунками депутатів, за гектар землі селяни платитимуть 1220 гривень. Ті з них, хто зареєструється фізичними особами-підприємцями - 540 гривень. Ці зобов'язання у повному обсязі стягуватимуть з 2024 року, доти вони зростатимуть поступово.

3131-д - це пом'якшений варіант законопроєкту 3131, який передбачає стягнення по 1400-1500 гривень з гектара для всіх без винятку категорій аграріїв - без перехідного періоду. Улітку 2020 року навколо законопроєкту 3131 точилися палкі дискусії, прем'єр Денис Шмигаль заявив, що з огляду на пандемію і кризу законопроєкт є "передчасним". Після критики у ЗМІ і заяви голови уряду комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики провів позачергове засідання, на якому змінив своє попереднє рішення і замість 3131 підтримав альтернативний проєкт 3131-д.

Депутати розраховують, як зазначено у пояснювальній записці до законопроєкту 3131-д, що місцеві бюджети по всій країні завдяки їхній новації наповнюватимуться щороку 12 мільярдами гривень. Ці гроші стягуватимуться з двох мільйонів власників землі, які сьогодні самостійно обробляють 8,4 мільйона гектарів землі.

Поставлене зобов'язання порівнюватимуть з вже сплаченими податками. Якщо податків сплачено менше - треба буде доплачувати різницю. Фактично законопроєкт націлений на селян-одноосібників, адже агрофірми вже платять зазвичай більше за новий мінімальний поріг, враховуючи соціальні внески за найманих робітників і податки за орендовану землю.

Рівні можливості для селян і холдингів?

Народні обранці наголошують, що значні площі українських земель обробляються або здаються в оренду без сплати податків і хочуть із цим покінчити. Депутати вважають, що новий закон встановить рівні умови для маленьких і великих сільськогосподарських виробників і дозволить боротися з "тіньовою" обробкою землі.

Водночас, експерти Головного науково-експертного управління Верховної Ради у своєму висновку щодо групи законопроєктів про поставлене податкове зобов'язання застерігають, що про рівні умови говорити годі. Адже через такий закон в разі ухвалення зросте податкове навантаження саме на особисті селянські господарства.

При цьому парламентські аналітики більшу проблему вбачають не у "тінізації" з боку дрібних господарств, а у зловживанні спрощеною системою оподаткування з боку великих виробників. Якщо не брати до уваги податкове навантаження на найману працю і на оренду землі - в чому в одноосібників немає потреби - агрохолдинги платять у рази менше податків, ніж депутати хочуть призначити самозайнятим землевласникам. Чимало великих підприємств, зазначають аналітики, замість земельного і подохідного податку сплачують єдиний податок четвертої групи, який становить у середньому лише 300 гривень на гектар.

Вдвічі більше податків

Для Юрія Макарського навіть компромісний законопроєкт в разі ухвалення означатиме вдвічі більше податкове навантаження, ніж дотепер. Досі податківці виставляли йому податкове зобов'язання, виходячи зі зробленої ними оцінки прибутковості його господарства. Адже у Макарського немає штатного бухгалтера, він продає зерно за готівку. Готівкові відносини сформувалися посередниками, яким це вигідно, а для дрібних виробників це зручно - не треба оформлювати податкові накладні на кожну операцію і готувати докладну податкову звітність, на що у селян немає ні часу, ні знань.

За минулий рік, розповідає Макарський, він заплатив з кожного гектару у перерахунку 611 гривень податків - податок на доходи фізичних осіб, земельний податок і воєнний збір. "В деякі роки з цими податками у мене залишається достатньо грошей, а в деякі ледь сходяться кінці з кінцями", - каже селянин.

Макарський вважає, що депутатське нововведення піде на користь агрохолдингам, які зацікавлені, щоб селяни здавали землю в оренду, а не обробляли самі. "Великі холдинги витісняють самостійних селян. Якщо так різко підвищать податки, я не бачу сенсу маленьким виробникам брати землю у самостійний обробіток", - зазначає Юрій Макарський. Він заперечує закиди, що одноосібники замало платять податків. Зрештою, каже селянин, на відміну від агрофірм він має у повному обсязі сплачувати податок на додану вартість на закуплене насіння і добрива, оскільки формально вважається кінцевим споживачем цієї продукції. 

"Презумпція винуватості"

У пояснювальній записці до законопроєкту 3131-д його автори прирівнюють самостійну обробку землі без реєстрації підприємства до махінацій. "8,4 мільйона гектарів "обробляється самостійно", тобто використовуються у різних тіньових схемах", - зазначено у документі. Такий підхід обурює не лише селян, але і деяких експертів. "Таким чином запроваджують презумпцію винуватості", - розкритикував у розмові з DW Леонід Тулуш з Інституту аграрної економіки. Він нарікає, що нове податкове зобов'язання буде складно адмініструвати - і селянам, і податківцям.

На думку Тулуша, нововведення поставить "одноосібників" у гірше становище, ніж великі агрохолдинги. "Дохідність для "одноосібників" падає, селян таким чином змушують позбутися їхньої землі", - констатує Тулуш. Він переконаний, що впорядковувати законодавство у цій сфері треба комплексно, передбачивши і рівні податкові умови, і підтримку для самозайнятих аграріїв.

Тим не менше, законопроєкт 3131-д здобув політичну підтримку на найвищому рівні, зокрема з боку президента. "Це один з тих законів, який виводить з тіні весь сектор фермерства. Всі мають бути білими, сірих і чорних не має бути. Саме про це закон", - сказав Володимир Зеленський у липні під час зустрічі з представниками бізнесу у Волинській області, слова якого навела у своєму повідомленні інформаційна агенція "Інтерфакс-Україна".

Ще одна ідея: підняти земельний податок

Аналітик Економічної експертної платформи Олег Гетьман вважає, що потреба запроваджувати мінімальне податкове зобов'язання вже давно назріла. "28-30 відсотків земель обробляються "в чорну". Це суттєві втрати для бюджету і викривлення конкуренції. Проблему треба вирішувати", - сказав експерт у розмові з DW.

Однак Гетьман вважає 3131 і 3131-д надто складним і обтяжливим для селян. Експерт підтримує законопроєкт 3131-1, яким замість складної формули розрахунку поставленого зобов'язання пропонується підвищити мінімальну ставку земельного податку приблизно з нинішніх ста гривень до тисячі гривень з гектару. Цю суму доведеться заплатити, якщо загальна сума сплачених податків становитиме менше тисячі гривень з гектара. 3131-1, який базується на розробках групи незалежних експертів, внесли депутати від "Слуги народу", які не підтримують 3131 і 3131-д.

Сімейне фермерське господарство як альтернатива?

Юрій Макарський з Миколаївщини з тривогою спостерігає за ініціативами депутатів. "Мені доведеться подумати, чи не зареєструвати сімейне фермерське господарство", - каже 44-річний селянин. Цей статус означає реєстрацію фізичною особою-підприємцем на єдиному податку. Законопроєктом 3131-д для ФОП передбачена знижена ставка поставленого зобов'язання, яка становитиме 540 гривень з гектара. Цей статус означатиме додаткову бюрократію - подання щоквартальної податкової звітності. Але найбільша проблема: Макарському доведеться продати третину своєї землі. Адже максимальна площа сімейних господарств - 20 гектарів.

Джерело: https://www.dw.com/uk/

 

Від осідання ґрунту до 2040 року постраждає п’ята частина населення Землі

4 січня 2021 року

Прибережні райони знаходяться в небезпеці не тільки через підняття рівня моря, щороку багато міст самі «забирають себе під землю»

Згідно з новим дослідженням ЮНЕСКО осідання суші може торкнутися 19% населення Землі до 2040 року. Багато міст світу знаходитимуться під загрозою сильних повеней, якщо не вжити жодних заходів вже зараз.

У дослідженні наголошується, що ця проблема вже торкнулася безліч регіонів. Наприклад, Джакарта (Індонезія) за останні 10 років осіла більш ніж на 2,5 метра. Це стало однією з причин рішення влади про перенесення столиці на острів Борнео. У Європі через просідання грунту 25% території Нідерландів знаходиться нижче рівня моря.

Херардо Еррера-Гарсія, провідний науковий співробітник проєкту, пояснює, що це відбувається через те, що в посушливих районах, які щільно заселені, люди починають відкачувати воду з-під землі для зрошення сільськогосподарських культур. Це призводить до того, що поверхня землі просідає.

 На жаль, через відсутність належних правил відкачування води й швидкого темпу росту населення, ситуація тільки погіршується. Наприклад, в Ірані за останні 50 років населення збільшилося більш ніж удвічі, проте відкачка підземних вод залишається нерегульованою. Іранські міста вважаються найбільш «швидко потопаючими» у світі. Зараз вони осідають на 25 сантиметрів на рік.

В ході нової роботи вчені розробили універсальну модель, що дозволяє передбачити, які райони найбільш схильні до ризику осідання. Результати показали, що це глобальна проблема, оскільки через потепління, посухи стають все більш частими по всьому світу. З огляду на те, що в наступному столітті рівень моря підніметься до метра, все більше прибережних міст зіткнуться з тими ж проблемами, що і Джакарта. Міста просто почнуть тонути.

Однак автори дослідження налаштовані оптимістично. Еррера-Гарсія сказав, що проблема осідання може легко контролюватися за допомогою технологій (супутникове спостереження і спеціальні радари). А також країни повинні задуматися про створення політики правильного відкачування води. Дослідники відзначають, що існує ряд країн, які вже успішно борються з цією проблемою: «В Японії, в районі Токіо в першій половині минулого століття була дуже велика проблема з просіданням ґрунту. Проте влада впровадила певні правила і вирішила її [уряд ввів обмеження обсягу викачування ґрунтових вод] ».

Джерело: Анатолій Шевченко, https://cikavosti.com/

 

Кабінет Міністрів зняв заборону на передплату друкованих ЗМІ
для бюджетних установ

4 січня 2020 року

       Кабінет Міністрів вніс зміни до свого нещодавнього рішення про заборону на попередню оплату товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти, під яку потрапила і передплата преси. Відповідно до постанови №1326 від 23 грудня уряд дозволив проводити закупівлі, коли їх предметом є «вітчизняні періодичні друковані видання та послуги з їх доставки за передплатою…». Відповідні зміни лобіювала Національна спілка журналістів України та оператор поштового зв’язку «Укрпошта». За збереження традиційного каналу збуту преси і доступу українців до друкованих ЗМІ – за передплатою для бібліотек та бюджетних установ – виступили керівники Міністерства інфраструктури та Міністерства культури і інформаційної політики.

       Від початку грудня Кабінетом Міністрів України заборонено на період дії карантину здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти, а Державній казначейській службі здійснення відповідних платежів, крім випадків, коли предметом закупівлі є товари, роботи і послуги, необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19. Запроваджені урядом загальні обмеження призвели до відмови органами Державного казначейства сплачувати рахунки на передплату періодичних видань на 2021 рік для комунальних закладів, університетів, органів МВС та прокуратури, Збройних сил України тощо. Під загрозою виявилася доставка преси до традиційних сховищ друкованої продукції – бібліотек.

       У Національній спілці журналістів України наголошують, що передплата – традиційна модель збуту періодики та доступу українців до друкованих ЗМІ, і сподіваються, що нинішнє урядове рішення все ж дозволить реалізувати більшість угод із бюджетних закупівель періодики.

 

Рейдерство в Україні "практично щезло", - Денис Малюська, міністр юстиції

4 січня 2021 року

Зараз рейдери частіше займаються підробкою документів

Міністр юстиції Денис Малюська стверджує, що в Україні класичне рейдерство практично щезло, проте люди з поганими намірами нікуди не ділися. Про це він заявив на своїй сторінці у Facebook підбиваючи підсумки роботи Міністерства юстиції у 2020 році.

За його словами, Офіс протидії рейдерству "успішно виконує свою функцію з недопущення протиправного захоплення об’єктів нерухомості та корпоративних прав".

"Класичне рейдерство практично щезло, проте люди з поганими намірами нікуди не ділися. А тому захоплення активів усе ще трапляється, проте в основному так, щоб не потрапити на радари Мін’юсту", - вважає Малюська.

За його словами, рейдери все частіше почали використовувати підробку документів, яку реєстратори не можуть ідентифікувати, а Мін’юст – довести, залишаючи проблему на вирішення судам і правоохоронним органам, та вчинення реєстраційних дій реєстраторами, які перебувають під захистом "забезпечувальних" ухвал судів.

"Певний час популярним був злам реєстрів хакерами, однак із запровадженням подвійної ідентифікації злами перестали бути привабливими для рейдерів", - зауважив Малюська

 

Найбільш висока ціна на земельні ділянки на Київщині. На півдні України земля набагато дешевша

4 січня 2021 року

Вартість землі, придатної для сільськогосподарського виробництва, в Україні суттєво різниться по регіонам. Як саме та від чого залежить ціна на землю повідомляє agronews.ua. Придатну для сільськогосподарського виробництва в Україні можна купити чи взяти в оренду через аукціон. Аукціони в Україні проводять на різних платформах, одна з наймасовіших – setam.

Найбільш висока ціна на земельні ділянки на Київщині. Так, наразі на Сетам виставлено на продаж землю наступного призначення та ціни.

Бориспільскій район:

  • – під тваринницьким комплексом площею 11 га – за стартовою ціною від 12 млн грн.
  • – без будівель, площею 7 га – від 8 млн грн.

У Вишгородському районі вартість 1 га землі може доходити до 4 млн грн. У той же час у віддаленних районах Київщини вартість землі на порядок, а то й порядки, нижча.

На півдні України земля вартує набагато дешевше, ніж у столичному регіоні. На Миколаївщині земельну ділянку до 10 соток можна придбати за кілька десятків тисяч грн. Найдорожча пропозиція – ділянка площею 12 га за 400 тис грн. Взагалі на півдні вартість землі суттєво залежить від можливості організувати зрошення, тож діапазон цін тут – один з найширших в Україні.

Але наразі на аукціонах виставлено переважно ділянки під садівництво або ведення присадибного господарювання. Власники великих ділянок не поспішають виставляти їх на торги, притримуючи землю в надії на зростання ціни після повноцінного введення у дію земельного ринку. Тож пропозицій ділянок, придатних для агровиробництва, практично немає.

У західних регіонах України земля вартує більше. Найдорожче – на Львівщині. Там торги за присадибну ділянку стартують з 10 тис. грн/сотка. Також у західних регіонах на торгах практично немає земельних ділянок площею більше 1 га.

Досить висока ціна на землю у Полтавській області. Особливо в ціні ділянки великої площі. Вартість землі, придатної для агровиробництва тут може доходити до 400 тис грн за 1 га, ділянки для садівництва вартують на рівні 10 тис. грн/сотка. Але на Полтавщині ціна землі суттєво залежить від району та наявності інфраструктури. Тож у маленьких віддаленних селах ділянку чорнозему під садівництво можна придбати за дуже низькою ціною.

А от у сусідній Харківській області на вартість землі впливають такі негативні фактори, як посушливість регіону та близькість до зони ООС. Наразі земельні ділянки під садівництво тут виставляють на торги за ціною від 3 тис. грн до 20 тис. грн за 1 сотку. Великих ділянок, придатних для ведення агровиробництва, на Слобожанщині наразі на торгах практично немає.

На півночі України землі, придатної для повноцінного аграрного виробництва не так багато, що впливає на її вартість. Особливо цінуються ділянки, розташовані у районах з добре розвиненою інфраструктурою та близько від обласного центру. Так, земля придатна для сільськогосподарського виробництва у приміській зоні Луцька може коштувати від 4 млн/га. У той же час, у віддалених районах Волині ділянку під садівництво або ведення присадибного господарства можна придбати за кілька десятків тисяч гривень.

У Вінницькій області землю, придатну для аграрного використання пропонують за ціною від 150 тис. грн/га. Для садівництва – від 10 тис/сотка.

 

Заповідні землі під приватне будівництво віддали у Черкасах

1 січня 2021 року

Соснівським районним судом м. Черкаси задоволено позов Черкаської місцевої прокуратури та визнано незаконним і скасовано рішення Черкаської міської ради про передачу в приватну власність земельної ділянки зони зелених насаджень в межах заповідної території «Черкаські берегові схили» вартістю близько півмільйона гривень, з припиненням державної реєстрації речового права, що поверне землі в розпорядження територіальної громади. Про це повідомляє пресслужба Черкаської обласної прокуратури, пише agronews.ua.

Прокуратурою з’ясовано, що незважаючи на наявні містобудівні обмеження щодо спірних земельних ділянок, що підтверджуються Генеральним планом міста, Черкаською міською радою прийнято незаконне рішення про їх надання у приватну власність громадянам для будівництва і обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд.

Варто зауважити, що на цей час у суді розглядається ще 2 позовні заяви за вказаними фактами.

Робота прокуратури щодо встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави у подібних правовідносинах триває.

 

Провали ґрунту стануть глобальною загрозою

4 січня 2021 року

Просідання поверхні землі стане безпосередньою загрозою для п'ятої частини населення планети

Група дослідників з Геологічного і гірського інституту Іспанії на основі аналізу даних про 200 випадків катастрофічного просідання ґрунту через виснаження ґрунтових вод, що відбулися в 34 країнах, розробила модель для прогнозування ризику осідання земельних ділянок в усьому світі. Модель включає такі чинники, як регіональна геологія, клімат, схильність повеней або засухи, а також діяльність людини, що викликає виснаження підземних вод.

Провали ґрунту зазвичай викликаються вичерпанням місцевих ресурсів ґрунтових вод  і можуть бути викликані посухою, діяльністю людини тощо. Експерти попереджають, що посилення посухи в майбутньому призведе до більш частого опускання ділянок землі, і що, у міру зростання населення планети, це буде мати все більший вплив на цивілізацію.

Просідання земель найсильніше позначається в регіонах з високою щільністю населення, підвищеним попитом на видобуток підземних вод і в районах, що зазнають нестачу води.

Поряд з попередженням про те, що п'ята частина населення світу може піддатися ризику просідання протягом наступних 20 років, команда також виявила, що більшість з цих 635 мільйонів людей проживають в Азії. Разом з тим реальна небезпека катастрофічних провалів ґрунту існує також для Італії і Каліфорнії. Правда, ситуація може бути поліпшена вжиттям заходів для збереження рівня ґрунтових вод.

Перевірка моделі шляхом порівняння її прогнозів з уже відомими випадками провалів показала їх 94-відсоткову достовірність. Повні результати дослідження були опубліковані в журналі Science.

Ґрунтові води є цінним ресурсом, але до сих пір точно не був відомий їхній обсяг на нашій планеті. Міжнародна група вчених провела дослідження, каталогізувавши їх за віком, розташуванням та запасами,  прийшла до висновку, що ґрунтові води Землі зникають.

Джерело: https://vokrugsveta.ua/ - за матеріалами Daily Mail

 

4 січня 2021 року

40 гектарів землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва поверне державі Кременчуцька птахофабрика

У 2012 році Кременчуцькою районною державною адміністрацією земельну ділянку передано товариству з додатковою відповідальністю «Кременчуцька птахофабрика» в оренду на підставі укладеного договору. Незважаючи, що строк його дії закінчився у 2017 році, товариство не повернуло землю власнику, продовжуючи використовувати її для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.  

Місцева прокуратура звернулася з позовом до суду в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області та захистила свою позицію як у першій, так і в апеляційній інстанціях.

НАКАЗ про передачу фізичній особі 4 земельних ділянок загальною площею 370 гектарів ВИЗНАНО НЕЗАКОННИМ  ТА СКАСОВАНО

Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області видало наказ про передачу в оренду фізичній особі  для створення фермерського господарства 4 земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею понад 370 га вартістю майже 38 мільйонів гривень.

Лубенською місцевою прокуратурою встановлено, що у 2015 році засновник фермерського господарства використав право на одержання землі на пільгових умовах. Спірні земельні ділянки ним отримано повторно без проведення земельних торгів, тобто всупереч вимог чинного законодавства. З метою відновлення порушених інтересів держави прокуратура звернулася до суду.

Семенівський районний суд визнав наказ незаконним та скасував його.

Договір на оренду земельної ділянки, що передана в користування без проведення земельних торгів та зі зміною цільового призначення, визнано недійсним

Господарський суд  Полтавської області задовольнив позов Лубенської місцевої прокуратури та визнав недійсним договір оренди земельної ділянки площею 100 гектарів вартістю 14 мільйонів гривень, укладений між Чорнухинською районною державною адміністрацією та одним із товариств Київської області.    

Прокуратурою встановлено, що земельна ділянка частково сформована за рахунок земель лісового фонду, передана товариству в оренду без проведення земельних торгів та зі зміною цільового призначення.  

Реагуючи на порушення, прокуратура звернулася до суду з позовом в інтересах держави в особі Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України, Державного підприємства «Полтавське лісове господарство» та захистила свою позицію.

Примітка: відповідно до вимог Лісового кодексу України землі лісогосподарського призначення не можуть надаватися особам для здійснення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до вимог Земельного кодексу України оренда земель державної чи комунальної власності повинна здійснюватися на конкурентних засадах (земельних торгах).

Пресслужба Полтавської обласної прокуратури

 

НЕЗАКОННУ ОРЕНДУ земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності вартістю 14 мільйонів гривень ПРИПИНЕНО

4 січня 2021 року

Договір оренди 73 гектарів сільськогосподарської землі, укладений між навчальним закладом та аграрним підприємством,  Господарський суд Тернопільської області за позовом Кременецької місцевої прокуратури визнав недійсним. Прокуратурою встановлено, що  земельну ділянку навчального закладу «Тернопільський професійний коледж з посиленою військовою та фізичною підготовкою» було передано в оренду незаконно - порушено вимоги земельного законодавства. Вартість земельної ділянки, якою користувався орендатор, становила 14 мільйонів гривень.

За матеріалами Тернопільської обласної прокуратури

 

Півтори-три тисячі доларів США “коштує” успішне складання іспиту, підвищення кваліфікації, неанулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника та інженера-геодезиста, - пише Muhaylo Serebryakov  у Facebook

1 січня 2021 року

- У рамках урядово-громадської ініціативи "Разом проти корупції" спільно із Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України працюватимемо над унеможливленням  зловживань під час видачі, анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника та інженера-геодезиста, - пише менеджер Muhaylo Serebryakov на своїй сторінці "Разом проти корупції"  у Facebook.

Процедури видачі, анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника та інженера-геодезиста мають ряд корупційних ризиків. Від фахівців галузі надходять численні скарги щодо неможливості успішного складання іспитів на отримання сертифіката без надання неправомірної вигоди або адміністративного сприяння керівництва Держгеокадастру та/або членів кваліфікаційної комісії.

У 2017 році було прийнято Порядок роботи Кваліфікаційної комісії̈, уповноваженої приймати рішення про видачу сертифікатів, після чого почалась хвиля нездач кандидатами іспитів, позбавлення сертифікатів діючих інженерів та створення перешкод у проходженні ними підвищення кваліфікації̈. За неофіційними даними представників професійної спільноти, вартість успішного складання іспиту, підвищення кваліфікації̈, непозбавлення сертифіката “коштує” 1,5-3 тис. доларів США.

Експерти профільного напрямку, залучені “Разом проти корупції”, рекомендують:

  • • затвердити новий незалежний склад кваліфікаційної комісії, в якому будуть представлені усі саморегулівні організації у сфері землеустрою, а представники центрального органу виконавчої влади не матимуть визначального впливу;
  • • із процедури іспиту на одержання сертифіката виключити усну частину та забезпечити публічність результатів тестування;
  • • визначити чіткий та вичерпний перелік випадків грубих порушень сертифікованим інженером-землевпорядником вимог положень нормативно-правових актів та інших документів й правил у сфері землеустрою.

Повний перелік дій у проекті плану антикорупційного заходу за посиланням https://cutt.ly/oh5UIQo

Бажаєте долучитись до впровадження заходу - напишіть нам на пошту serebryakov.mm@gmail.com

 

Держгеокадастр доповнив Публічну кадастрову карту новим інформаційним шаром "Охоронні зони ГТС"

1 січня 2021 року

З 31 грудня 2020 року Держгеокадастр надає доступ до нового набору інформаційних даних – «Охоронні зони ГТС» (газотранспортна система). Ця інформація перебуває у відкритому доступі та надається профільною установою – ТОВ «Оператор газотранспортної системи України».

Шар «Охоронні зони ГТС» відображає межі охоронних зон газотранспортної системи усієї території України. Інформація буде корисною для власників земельних ділянок, розробників документації із землеустрою, адміністраторів ГТС, органів державної влади та місцевого самоврядування. У такий спосіб користувачі отримають змогу відстежувати наявні обмеження на використання земельних ділянок, аналізувати які земельні ділянки перебувають у межах охоронної зони (для укладання договору земельного сервітуту) та приймати ефективні управлінські рішення.

Водночас звертаємо вашу увагу, що шар «Охоронні зони ГТС» не містять офіційних відомостей з Державного земельного кадастру та носить суто інформативний характер.

Джерело:https://land.gov.ua/

 

2 мільйони гектарів земель сільськогосподарського призначення передав територіальним громадам у комунальну власність Держгеокадастр

1 січня 2021 року

Станом на кінець 2020 року, Держгеокадастр, як і було обіцяно, передав із державної власності у комунальну власність 1 251 територіальної громади понад 2 млн млн га земель сільськогосподарського призначення.

Передача земель здійснювалася на виконання Указу Президента України від 15 жовтня 2020 р. № 449/2020 «Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин» у межах реалізації земельної реформи Президента України Володимира Зеленського в частині земельної децентралізації.

У чотирьох областях України, які є лідерами із передачі, громади вже отримали у своє користування близько 140 і навіть 170 тисяч гектарів земель:

  • Одеська – 171,29 тис. га;
  • Вінницька – 168, 69 тис. га;
  • Херсонська – 140,16 тис. га;
  • Кіровоградська – 138,5 тис. га.

Водночас на сьогодні ще не всі територіальні громади отримали від Держгеокадастру землі у комунальну власність, оскільки у частини з них ще не проведено першу сесію з причин перевиборів голів, судових справ тощо. Такі громади отримають ділянки сільськогосподарського призначення у наступному 2021 році, коли зникнуть зазначені перепони.

Завдяки земельній децентралізації місцеве самоврядування в Україні стане справді сильним, адже це для них – це нові можливості та водночас серйозна відповідальність. Відновлюємо справедливість. Повертаємо землю народу України.

Пресслужба Держгеокадастру